Украинская техническая газета №127 by Ukrainian technological newspaper

№23 (127) 8 червня 2010 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

Місяць в ілюмінаторі

У НОМЕРІ: ПРІОРИТЕТИ Імпульс для прогресу

Створення кластера

Реальну можливість брати участь у наукових проектах європейських учених відкриває перед українськими фахівцями 7-ма Рамкова програма ЄС, термін дії якої обмежений 2007—2013 роками Стор. 6

ракетної та космічної техніки допоможе оперативно

Так ак переможемо! Про перспективи науково-технічного розвитку вітчизняного машинобудування годі й думати без участі в інноваційній діяльності українських технічних ВНЗ Стор. 7

вирішувати технічні питання й залучати додаткові джерела

ПІДПРИЄМСТВО «Зірки» на експорт

фінансування

У планах кіровоградського заводу «Червона зірка» — завоювати 10% західноєвропейського ринку сільгоспмашин Стор. 9

проектів

ПАРАЛЕЛЬНИЙ СВІТ

Ірина КОНДРАТЬЄВА

Діалог цивілізацій Останні відкриття переконливо підтвердили: дельфіни — розумні істоти з високорозвиненим головним мозком, а можливо, навіть зі своєю цивілізацією Стор. 13

У галузі космічної науки і техніки наша країна й зараз якщо не попереду всієї планети, то, як і раніше, нерідко випереджає зарубіжних розробників. Навіть незважаючи на те, що на

ТЕХНОСПОРТ

підтримку одного із пріоритетних на-

Із коліс — на орбіту

прямів інноваційного розвитку еко-

Відомий дніпропетровський бізнесмен, який об’їхав півсвіту на мотоциклі, має намір стати першим українським космічним туристом Стор. 14

номіки державних коштів вочевидь недостатньо. Закінчення на стор. 8

Мільярд за «Ілліча» Саме в таку суму (у доларовому еквіваленті) оцінюють продаж найбільшого підприємства країни — Маріупольського металургійного комбінату, який перейшов під контроль російських бізнесструктур слідом за іншими активами українського ГМК Стор. 4

Кодекс «більшості» чи кодекс честі? Що передвіщають майбутні зміни податкового законодавства...

Стор. 5

«Ірангейт» із грузинським акцентом Нашу країну знову обвинуватили в незаконних поставках продукції ВПК. Цього разу — в Іран за посередництвом Тбілісі Дмитро ТИМЧУК Кінець травня пройшов під знаком збройового скандалу за особистою участю України. Ідеться про такий собі «Ірангейт» — його вже встигли порівняти з «Іракгейтом» (нібито з поставками Іраку українських РЛС «Кольчуга» в 2002-му). Голова Консервативної партії Грузії Звіад Дзідзігурі виступив із пристрасною заявою про те, що Тбілісі перепродавало Ірану ракети, поставлені з України.

На чому ґрунтується обвинувачення, не зовсім зрозуміло. Сам Дзідзігурі зізнався, що не має у своєму розпорядженні відповідних документів, але знає, що США зараз перевіряють таємні збройові угоди, які нібито і є непрямим підтвердженням таких поставок з України. Саме в цьому контексті грузинська опозиція розглядає й недавній візит у Грузію директора ФБР Роберта Мюллера. Закінчення на стор. 11

2 Вівторок,

Українська технічна газета

8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ТУТ І ТЕПЕР

Ініціативи Президента України

Українські АЕС: безпека гарантована Наприкінці травня 2010 року в Брюсселі відбулося заключне засідання, присвячене спільному проекту Європейської комісії та МАГАТЕ з оцінки безпеки українських АЕС. Він реалізований у рамках Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про співробітництво в енергетичній галузі

Віктор Янукович

«Я

оголосив перший етап реформ, які повинні привести нас до успіху. Мета реформ проста й зрозуміла: Україна протягом десяти років повинна ввійти у 20 найрозвиненіших країн світу». и створили передумови для реалізації нового курсу на глибинні реформи та системну модернізацію країни, яка охоплюватиме всі сфери суспільного життя й завершить нову хвилю необхідних соціально-економічних перетворень».

«М

іжнародні експерти заявили: діючі енергоблоки українських АЕС повністю відповідають міжнародним вимогам і стандартам із ядерної безпеки. На жодній АЕС не виявлено невідповідності стандартам МАГАТЕ. Зроблені висновки особливо вагомі на тлі масштабних планів розвитку ядерної галузі України. Проведена в рамках спільного проекту робота не має аналогів у світі: досі у жодній країні не проводилася така масштабна й комплексна оцінка безпеки атомних електростанцій. Вона унікальна за масштабами виконаної українськими й міжнародними експертами роботи на кожному енергоблоці українських АЕС.

На вагони підуть мільйони Brunswick Rail веде переговори з українськими виробниками про розміщення замовлення на виробництво понад 7 тисяч залізничних вагонів

аку кількість вагонів планується закупити протягом півтора-двох років. Зараз парк компанії складається з 12,5 тис. вагонів. «Ми вибрали українські підприємства, бо їхня про-

дукція якісніша, ніж російська, а ціни більш вигідні», — пояснив керівник відділу маркетингових і аналітичних досліджень Brunswick Rail Дмитро Бовикін. За його словами, вагони вико-

«Я

вимагатиму якнайшвидшого реформування вітчизняної податкової системи. Вона є однією з найскладніших і найнепрозоріших у світі. Ставлю перед всіма амбіційне завдання — наступного, 2011 року увійти з новим Податковим кодексом».

«С

тавлю завдання: завершити протягом 5 років приватизацію державного майна як широкомасштабний проект трансформації державної власності».

«П

олітика позаблоковості й вимоги достатньої обороноздатності вимагають від нас швидких і рішучих дій у розвитку нашого сектора безпеки. Необхідні термінові заходи, серед яких — відновлення ролі Ради національної безпеки та оборони України як центру розроблення політики перетворень у цьому секторі».

«Д

умаю, нам доцільно повернутися до ідеї підписання декларації про стратегічне партнерство України та Росії».

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

www. tehnichka.com E-mail: info@tehnichka.com

ристовуватимуться в Росії, але через три-чотири роки компанія має намір вийти й на український ринок. Для розширення парку вагонів компанія залучає кредити — $100 млн у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), ще $200 млн — у Міжнародної фінансової корпорації (IFC). На ці кошти планується купити 5,5 тис. вагонів, для придбання ще 1,5 тис. будуть залучені кредити декількох європейських комерційних банків. Найімовірнішим партнером у Brunswick називають Стахановський вагонобудівний завод, хоча на контракт претендує й Крюковський.

Вузька спеціалізація — широкий спектр

півробітники компанії «КМ-Технік» (м. Дніпропетровськ) взяли участь у щорічній міжнародній виставці машин, обладнання, технологій та продукції металургійної промисловості «Металургія — Литмаш». Вона відбулася наприкінці травня в Експоцентрі в Москві на експозиції представництва PNR (Італія). На стенді компанії були широко представлені форсунки промислового призначення, використовувані для металургійного виробництва, — гідрозбивання окалини, МБЛЗ, охолодження валків прокатного стану, охолодження газу в конвертерах. Попри досить вузьку спеціалізацію виставки, великий інтерес відвідувачів викликали форсунки для очищення посудин, баків і цистерн (звичай-

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

но використовувані для харчової й нафтохімічної промисловості), фільтри, а також форсунки для сушіння під високим тиском для деревообробки та целюлозно-паперової індустрії. Окрема експозиція компанії була присвячена форсункам для пожежогасіння та проти пожежних установок італійської компанії.

В.о головного редактора Світлана Ісаченко — (тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com) РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com);

Промислові підприємства, що вже використовують у своєму виробництві форсунки й системи розпилення від PNR Italia s.r.l , оцінили їхню чудову якість, широкий спектр і, найголовніше, доступну ціну. Ще одна немаловажлива перевага — короткі строки виготовлення й можливість поставки мінімальних партій.

Східна брама України відкрита для співробітництва Володимир СПЕКТОР «Східна брама України–2010» — це традиційна, дев’ята ліком міжнародна промислова виставка, яка відбулася днями в найсхіднішому обласному центрі нашої країни — Луганську. Більше вісімдесяти підприємств із України та Росії, що представили свою продукцію, взяли участь у триденному виставковому марафоні.

ьогодні прикордонна Луганська область посідає третє місце в Україні за обсягом реалізованої продукції й п’яте — за обсягом зовнішньоторговельного обігу. Як відзначив заступник голови Луганської облдержадміністрації Едуард Лозовський, міжнародна виставка «Східна брама», набуваючи практичної спрямованості, стає усе цікавішою для представників малого й середнього бізнесу сусідніх країн і регіонів. А в майбутньому вона має стати великим інвестиційним форумом, принаймні так планують організатори виставки. За даними Луганської регіональної торгово-промислової палати, щороку під час виставкових заходів відбувається понад 8000 ділових контактів між учасниками та відвідувачами виставки, позитивний економічний ефект від участі у виставці торік мали близько 80% підприємств. Важлива особливість експозиції цього року — пріоритет нових технологій, інноваційних розробок у сфері машинобудування, енергозбереження, вторинної переробки сировини.

Газета видається українською та російською мовами

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309 99309; За достовірність наведених у матеріалах фактів ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: російською мовою — 99340 99340. відповідають автори публікацій. Дмитро Баранов - тел./факс: (044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 Номер віддрукований офсетним Тамара Лазаренко - тел./факс: (044) 278-42-37, Позиція авторів публікацій не завжди способом на друкарському збі гається з позицією редакції. Редакція залишає за собою комплексі ТОВ «Прес-Експрес». 067-483-88-99, право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. e-mail: reklama@tehnichka.com Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Ватутіна, 89а. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Дмитро Баранов - тел./факс: (044) 440 82 09, Тел. (0624) 50-08-54 Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 15067 прим., тел.: (044) 221 06 50 Любов Соловйова - тел./факс: (0642) 59 93 91 українською мовою 4610 прим., При ВИКОРИСТАННІ матеріалів тел.: (0642) 59 93 92, російською мовою 10557 прим. e-mail: podpiska@tehnichka.com ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАМОВЛЕННЯ № 1256

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ТУТ І ТЕПЕР ЕКОНОМІКА 2 червня Комітет з економічних реформ при Президенті України схвалив Програму економічних реформ на 2010—2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Перший заступник голови адміністрації Президента України Ірина Акімова заявила, що Програма економічних реформ реалізовуватиметься в три етапи: 2010 рік, 2011—2012 рр. і 2013—2014 рр. На першому етапі планується розробити законодавче забезпечення економічних реформ. На другому головну увагу буде приділено реформам у соціальній сфері. У реальному секторі підлягає перегляду тарифна політика, а також будуть здійснені лібералізація ринку вугілля, реструктуризація НАК «Нафтогаз України» і початок реструктуризації «Укрзалізниці». Намічено гармонізацію з вимогами ЄС системи технічного регулювання, а також спрощення митних процедур. На цьому етапі очікується підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Третій етап — це «одержання перших результатів і коректування плану реформ відповідно до отриманих результатів». ПЕК Україна до кінця 2012 року планує відійти від схеми функціонування на оптовому ринку вугільної продукції єдиного державного продавця — ДП «Вугілля України» та лібералізувати ринок. Передбачається впровадити систему прямих договорів закупівлі вугілля, у тому числі й за допомогою аукціонів, а також привести ціни на вугілля державного вугільного сектора до ринкового рівня. Планується лібералізувати механізми імпорту вугільної продукції в країну. Одне з першочергових завдань програми — скасування вимоги закуповувати енергетичне вугілля державними ТЕС виключно у «Вугілля України».

Російська корпорація «ТВЕЛ» і український «Енергоатом» підписали довгостроковий контракт на поставку свіжого ядерного палива для українських атомних станцій після 2010 року. В Україні працюють чотири АЕС — Запорізька, Південно-Українська, Рівненська та Хмельницька загальною енергопотужністю 13,835 ГВт. Це більше половини потужностей усіх електростанцій України. Монопольний постачальник ядерного палива для українських АЕС — російський атомний холдинг «ТВЕЛ». Термін

чинної угоди про поставки палива добігає кінця у 2010 році. Цього року урядом передбачене фінансування «чорнобильських» програм у розмірі 797 млн 565 тис. грн, що на 37% більше, ніж торік. В умовах кризи це вагомий внесок уряду в розв’язання чорнобильських проблем і демонстрація розуміння необхідності якнайшвидше й ефективніше завершити ті процеси, які сьогодні непокоять значну частину населення. Насамперед вимагає фінансування виконання програм, спрямованих на утримання в безпечному стані енергоблоків на об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС і забезпечення екологічно безпечного стану в зонах відчуження та обов’язкового відселення. ТРАНСПОРТ реструктуризації Завершення «Укрзалізниці» заплановано на 2014 рік. При цьому до кінця 2010-го необхідно розробити концепцію реструктуризації «Укрзалізниці» та методику регулювання тарифів, які перебувають у віданні природної монополії. Початок же реструктуризації відомства заплановано на 2012 рік.

При цьому передбачена до кінця 2010 року ліквідація пільгових тарифів на вантажні перевезення, до кінця 2012-го — упровадження економічно обґрунтованих тарифів. В Україні мають намір створити Національну комісію регулювання транспорту (НКРТ) до 2012 року. Це один із необхідних кроків для збільшення фінансування на розвиток інфраструктури транспорту. За такий орган виступав Антимонопольний комітет України. У квітні 2010 року Міністерство економіки України оприлюднило законопроект, яким передбачається внесення змін у деякі закони, зокрема створення НКРТ. Відповідно до документа органом регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у транспортній галузі є Національна комісія регулювання транспорту України. СПІВРОБІТНИЦТВО Один із найбільших суб’єктів автомобільного ринку України — корпорація «Богдан» і чеська компанія Cegelec домовилися про спільне виробництво 12-метрових тролейбусів із низькою підлогою у м. Острава (Чехія) для поставки їх у країни ЄС. Прес-секретар корпорації «Богдан» Сергій Красуля відзначив, що в рамках співробітництва корпорація «Богдан» поставлятиме в Чехію кузови, а Cegelec установлюватиме системи керування, здійснюватиме складання. Сертифікують його як тролейбус європейського вироб-

ництва. При цьому ціна буде істотно нижче від європейських аналогів за відповідної якості. Наразі уже підписані всі угоди, поставлений у Чехію перший кузов, складений тролейбус, який проходить сертифікацію. Артемівський завод шампанських вин Artyomovsk Winery уклав контракт з одним із найбільших імпортерів в Англії — компанією Monolith-UK на поставку своєї продукції під торговельною маркою Krimart у Велику Британію. За повідомленням прес-служби заводу, торговельна марка Krimart представлена увазі зарубіжних фахівців на недавній міжнародній професійній виставці вин London International Wine, що проходила в травні у виставковому центрі Excel (Лондон, Велика Британія). Ця виставка — найбільша щорічна подія у світі алкогольної індустрії. Цього року в ній взяли участь 1125 експонентів із усього світу. Серед них і Artyomovsk Winery — визнаний виробник ігристих вин в Україні. ФІНАНСИ Кабінет Міністрів України розраховує, що вже з наступного року будуть збалансовані доходи й витрати державного бюджету. Зокрема, за словами прем’єр-міністра України Миколи Азарова, уряд уже з наступного року планує направляти доходи від приватизації в інвестиційну складову української економіки. Малий бізнес не платитиме ПДВ і податок на прибуток протягом 5 років із 1 січня 2011 року. «Із 1 січня 2011 року почнуться податкові канікули, як обіцяв Президент України Віктор Янукович. Ні ПДВ, ні податок на прибуток малі підприємці не платитимуть 5 років», — заявив голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський. У той же час він відзначив, що податкові канікули не повинні поширюватися на сплату підприємствами внесків до Пенсійного фонду. БУДІВНИЦТВО Міністр транспорту та зв’язку України Костянтин Єфименко доручив своєму міністерству вивчити досвід будівництва доріг у Німеччині та Австрії. Він переконаний, що Україна повинна купувати в Європи сучасні наукові розробки та досягнення, використовувані в дорожньому будівництві, а не залучати підрядників з-за кордону для будівництва доріг. Міністр уважає, що європейські досягнення в будівництві та обслуговуванні доріг повинні застосовуватися на автодорогах українськими шляховиками.

АПК Кабінет Міністрів України підтримує ідею створити зерновий пул Причорномор’я разом із двома найбільшими експортерами зерна — Росією та Казахстаном.

Обговорення ідеї об’єднати в зерновий пул Росію, Україну та Казахстан, які, за словами міністра аграрної політики України Миколи Присяжнюка, виробляють близько 29% світового врожаю зерна, почалося навесні 2009 року. Міністр також повідомив, що керівництво України розглядає можливість будівництва в Криму портових елеваторів, які можна використовувати для навантаження на кораблі зерна, вирощеного в Росії. Будівництво елеваторів може стати одним з етапів розвитку транспортної мережі Криму в рамках масштабного проекту будівництва моста через Керченську протоку.

Урожай зернових культур цього року буде на рівні 46—47 млн тонн. За даними Міністерства аграрної політики, посіви ярових зернових культур у задовільному стані. Однак на сьогоднішній день як в Україні, так і на суміжних ринках, зокрема в Російській Федерації, існує проблема досить високих перехідних залишків зерна, що може позначитися на ціновій політиці на внутрішньому ринку України. Міністерство аграрної політики веде переговори про поновлення функцій Укоопспілки. «Сьогодні ми ведемо переговори з Укоопспілкою, щоб вона все-таки відновила свої природні функції», — заявив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. За його словами, необхідність створення мережі оптових аграрних ринків обумовлена тим, що в Україні близько 60% овочів і фруктів, вирощених у приватних господарствах, гниють або йдуть на корм худобі. Крім того, такі кроки допоможуть у боротьбі з надмірними ціновими «накрутками». Президент України Віктор Янукович підписав закон про витрату коштів, які надходять від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Згідно із законом кошти, які надходять від відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм і проектів землевпорядження, а також на проведення інвентаризації земель. Використання цих коштів на інші потреби не допускається. Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами УНІАН, ЛігаБізнес, АПК-інформ, e-news.com.ua, РІА Новини-Україна, «Інтерфакс-Україна», ЛігаБізнесІнформ

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

РЕЗОНАНС

Мільярд за «Ілліча» Світлана ІСАЧЕНКО, Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ ХРОНІКА ПОДІЙ

агентстві «Інтерфакс-Україна» 26 травня відбулася пресконференція, присвячена продажу ММК ім. Ілліча, де представники якихось кіпрських компаній, бізнесмени Борис Подольський та Ілля Горн, повідомили приголомшливу для країни новину: їхні компанії придбали 100% акцій ЗАТ «Ілліч-Сталь», якій належить 90,4% акцій ММК ім. Ілліча. Покупку було здійснено в інтересах великої російської фінансово-промислової групи, причому ще рік тому. Відповідаючи на запитання, чому факт продажу було оприлюднено тільки зараз, Борис Подольський послався на домовленості між продавцем і покупцем. Головного покупця не назвали, обмежившись повідомленням, що він займається металургійним бізнесом, має профільні активи в Україні й значні ресурси для вирішення будь-яких питань. А от про продавця пролунало чимало цікавої інформації: «Підприємство купили в голови правління ММК Володимира Бойка». Угода, можливо, і далі залишалася б у секреті, якби не «некоректна поведінка Володимира Семеновича», який, за словами ініціаторів конференції, не повною мірою виконав процедури, пов’язані з корпоративними правами, а точніше — не давав можливості власникові акцій брати участь у керуванні підприємством. На ММК ім. Ілліча відреагували миттєво: «інформація про продаж пакета акцій не відповідає дійсності» і являє собою «відверту й нічим не прикриту неправду». Володимир Бойко заявив про незмінність структури його акціонерів, так прокоментувавши інформацію щодо продажу: «Це справжнісінька брехня! Що тут коментувати, якщо ніхто нічого не продавав! Ця інформаційна кампанія триває з квітня минулого року. Людей, які таку інформацію поширюють, треба ув’язнювати за брехню». За словами керівника підприємства, ідеться про колосальну рейдерську атаку на ММК, що почалася

ще за попереднього уряду й триває вже рік. Володимир Бойко також спростував інформацію про свою причетність до всієї цієї історії: «Я ніколи нічого не продавав і не продаю». І висловив думку про участь у спробі захоплення підприємства голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Михайла Бродського, який нібито сприяв перереєстрації статуту ЗАТ «Ілліч-Сталь» і внесенню в нього директором Іллі Горна. Михайло Бродський, у свою чергу, щиро здивувався заяві Володимира Бойка, яку охарактеризував як «вигадки». Комітет, мовляв, одержав прохання про необхідність забезпечення контролю над проведенням реєстраційних дій. З огляду на важливість підприємства для країни, його комісія відвідала Маріуполь для здійснення нагляду. «Ми перевірили правильність оформлення всіх документів, і на підставі цього я можу стверджувати: є всі докази того, що рік тому — саме в розпал економічної кризи — пан Бойко продав акції ЗАТ «Ілліч-Сталь» російським інвесторам». На той час на рахунки банку, у якому обслуговується ЗАТ «Ілліч-Сталь», надійшли кошти в розмірі $239 млн відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 27 квітня 2009 року. Гроші, які, за словами Володимира Бойка, прийшли через російський Зовнішторгбанк, були перераховані чотирма кіпрськими компаніями (кожна з них стала власником 24,9999% акцій). Керівники маріупольського підприємства відразу повернули ці платежі. Проте інформація, яка підтверджує факт продажу, була розміщена в системі розкриття інформації Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України. Реагуючи на цю ситуацію, керівництво ММК ім. Ілліча вирішило ночувати на підприємстві й посилити його охорону. Інша сторона конфлікту теж не дрімає й, схоже, продовжує тактику інформаційної атаки. Маріуполь заполонив екстрений випуск газети «Іллічівець», який співро-

ДОВІДКА «УТГ» ВАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» — друге за величиною металургійне підприємство країни, яке спеціалізується на виробництві листового прокату та слябів. Тільки цей комбінат виробляє в Україні оцинкований лист і автомобільні балони для скраплених газів. У 2009 році ММК експортував продукції (у цілому в 50 країн світу) на 3123 млн грн, з якої в далеке зарубіжжя реалізовано 74,16%, у країни СНД — 6,28%, решту 19,56% було продано на внутрішньому ринку. У 2010 році комбінат почав відновлювати обсяги виробництва, утрачені в період кризи. Однак процес ускладнюється нестачею замовлень і проблемами, пов’язаними з поверненням податку на додану вартість.

бітники офіційного видання трудового колективу ММК назвали фальшивкою з метою дискредитації перших осіб підприємства, а розміщені в ньому матеріали — «провокаційними» й «такими, які не мають нічого спільного із правдою». У КОРИДОРАХ ВЛАДИ

е ж правда, хто винен і що робити — це зараз терміново намагається з’ясувати керівництво країни. Наступного дня після конференції голова правління й генеральний директор ММК ім. Ілліча Володимир Бойко зустрівся із прем’єр-міністром України Миколою Азаровим. Зустріч планувалася ще до початку скандалу й мала бути присвячена обговоренню проблем підприємства у зв’язку з гострим дефіцитом обігових коштів через невідшкодування ПДВ і відсутність замовлень. Як повідомив сам Бойко, питання , які цікавлять його, обговорити не вдалося, а розмова вийшла «зжужмленою». Напевно, іншою була розмова із Президентом Віктором Януковичем, який зобов’язав уряд розібратися в цій ситуації. «Таке доручення дано Комісії з боротьби з рейдерством на чолі з віце-прем’єр-міністром Володимиром Сивковичем. Президент дав всі необхідні доручення й правоохоронним органам. Тому, думаю, ми в цьому питанні найближчим часом поставимо крапку», — сказав Микола Азаров. Верховна Рада також не залишається осторонь від подій. Микола Кравченко, народний депутат і перший заступник голови Комітету з промислової політики та підприємництва, висловив переконаність у тому, що парламент розгляне ситуацію навколо акцій ЗАТ «Ілліч-Сталь». Антимонопольний комітет України чекає від ММК ім. Ілліча відповіді на свій запит щодо прав власності. «Нас непокоїть ситуація, бо ми дізнаємося тільки зі ЗМІ, що десь відбулася зміна власників, але ніхто в Антимонопольний комітет не звертався: ні «Запоріжсталь» (за її купівлею теж начебто стоять російські інвестори. — Авт.), ні ММК ім. Ілліча. Тому ми за власною ініціативою надіслали запити на підприємства, щоб одержати відповіді й зрозуміти, що там відбувається насправді», — повідомив голова АМКУ Олексій Костусєв. Керівництво ММК ім. Ілліча надіслало звернення Президенту України, прем’єр-міністру, голові Верховної Ради, Генеральній прокуратурі й СБУ, у яких стверджує, що «продаж підприємства» — це рейдерське захоплення, і вимагає «негайного вжиття заходів із відновлення законності».

ІЗ ПЕРШИХ УСТ Володимир БОЙКО Генеральний директор ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»

— Володимире Семеновичу, що відбувається в нашому ГМК, провідні активи якого так активно скуповує Росія? — А хто вам сказав, що Росія? Я не знаю, яка компанія стоїть за всією цією історією з нашим підприємством. Якби знав, не приховував би інформацію, а відразу оголосив — хто й що. Що ж до гірничо-металургійного комплексу країни в цілому, то ситуація в ньому погана не тому, що погано працює наш комбінат або інші підприємства. Головна причина — немає замовлень. Зараз і російські меткомбінати замість листа торгують слябами й усякими напівфабрикатами й шукають шляхи виживання. — Можливо, саме один із таких шляхів, причому не виживання, а перспективи розвитку, — скориставшись кризовою ситуацією, скупити все, що «погано лежить» в українському ГМК. Найдивніше в скандалі із продажем «Ілліча», що він усіх заскочив зненацька, хоча в нас нібито є служби економічної та іншого видів розвідки. Ви особисто одержували від спецслужб інформацію, принаймні про акції, що готуються проти вас? — Для мене все це дійсно було несподіванкою. Виходить, ми всі погано спрацювали на випередження ситуації. — Ви й надалі спростовуєте свою причетність до купівліпродажу підприємства, якому, можна сказати, віддали все своє свідоме життя? — На сто відсотків упевнений у цьому, бо не маю до угоди ніякого відношення. — Що зараз на комбінаті? Його керівництво досі ночує в цехах, щоб тепер які-небудь дії тих, кого ви називаєте рейдерами, не виявилися для вас несподіванкою? —Ми працюємо. І працювати нам непросто. Нема чим погасити заборгованість за газ, кокс, руду. Думаємо, як і чим виплачувати людям зарплату. Якби сьогодні вирішувалося питання з поверненням ПДВ, ми б нормально жили й розвивалися, але з початку року нам повернули тільки 250 мільйонів гривень, а відтягнених коштів уже понад 1 мільярд. — Ви заявили, що після того, як переможете рейдерів і повернете свою власність, будете об’єднуватися з іншими металургійними компаніями, щоб не загинути поодинці. Із ким саме? — З тими, у кого є руда й кокс. Без власного концентрату, коксу й руди комбінату буде важко. Хто це конкретно — ще не знаю. Можу лише сказати, що це будуть наші компанії. Об’єднуватимусь зі своїми. Сергій МАГЕРА Голова прес-служби підприємства

— Керівництво ММК ім. Ілліча має намір уживати всіх дозволених чинним законодавством заходів, щоб успішно вирішити цю ситуацію. На щастя, майнові суперечки поки ніяк не позначаються на нашій роботі. Зараз у нас не так багато замовлень, і ми змушені працювати в дуже жорсткому режимі. Кількість замовлень почала скорочуватися ще у квітні, задовго до відомої пресконференції, і на цей час завод перебуває певною мірою на «голодному пайку». Проте виробництво триває в нормальному штатному режимі. Майнові суперечки вестимуться в коридорах влади й у рамках юридичних процедур — виробничий процес не має до них ніякого відношення.

ДУМКА ЕКСПЕРТА Євген ОКША Аналітик інвестиційної групи «Сократ»

— Найімовірніше, що за продажем ЗАТ «Ілліч-Сталь» стоять ті ж інвестори, які придбали на початку 2010 року активи Індустріальної спілки Донбасу. В обох випадках угоду фінансував російський державний банк ВТБ, при цьому реальні власники підприємств не називалися. Не виключено, що в угоді можуть бути присутні й українські інтереси. Серед потенційних власників можуть бути російські «Металоінвест», «Північсталь», а також «Євраз», які мають достатню сировинну базу для забезпечення українських металургійних активів.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

АКТУАЛЬНО

Кодекс «більшості» чи кодекс честі? Що передвіщають майбутні зміни податкового законодавства... Формування нової урядової команди й рекордно швидкий бюджетний процес, який розпочався слідом за ним, вивів на новий рівень обговорення тему оподаткування. У головному кошторисі країни податкам відведена провідна роль. З їхньою допомогою уряд збирається не тільки «залатати діри» та забезпечити соціальні виплати, а й — ні багато ні мало — радикально реформувати економіку країни. Для цих потреб влада навіть обіцяє запросити «реформаторів» із кращих консалтингових компаній світу. Останні податкові інновації коментує завідувачка кафедри оподаткування Східноукраїнського національного університету імені В. Даля (м. Луганськ), доктор економічних наук професор Тетяна Калінеску (на знімку). Святослав РИБНІКОВ — Тетяно Василівно, сьогодні усе більше говорять про необхідність якнайшвидшого ухвалення Податкового кодексу. Чим він краще від окремих чинних законів, які регламентують оподаткування? — Питання про створення Податкового кодексу порушується з 1992 року. Смішно сказати: Бюджетний кодекс у нас існує от уже майже десять років, а податкового досі немає. Це при тому, що податкові надходження — основа дохідної частини бюджету. Ніхто не применшує роль і неподаткових надходжень: доходів від приватизації, різних штрафів, контрабандних вилучень тощо, але їхня частка в бюджеті — це не завжди прогнозовані результати, на які можна сподіватися. По-перше, кодекс внесе стабільність — у бізнесу з’явиться впевненість у тому, що податки не змінюватимуться мало не щомісяця. Я не перебільшую: подивіться, приміром, на закони України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» — із часу їхнього ухвалення в 1997 році уведено понад 100 поправок! Є надія, що в кодексі встановлять мораторій на часті поправки, скажімо, перегляд не частіше ніж у 5—8 років. А по-друге, — і це, напевно, важливіше — кодекс має дати стратегічні орієнтири, розставити пріоритети податкової політики держави. У США, наприклад, у кожному штаті своє податкове законодавство, але концептуальні положення прописані на найвищому законодавчому рівні — у Конституції. — Як ви оцінюєте недавню пропозицію уряду про вибіркове зниження ставки ПДВ для покупців пайового житла? — Ми повинні прагнути до диференціації податків, як це робиться в Євросоюзі, куди ми так хочемо потрапити. Але як би ми не диференціювали ПДВ, з огляду на принципи соціальної справедливосСтавка ПДВ у країнах Євросоюзу Країна Болгарія Німеччина Греція Італія Македонія Польща Румунія Словаччина Словенія Франція Хорватія Чехія

Ставка ПДВ, % знижена базова 20 7 19 7 21 9 20 10 18 5 22 7 19 9 19 10 20 8,5 19,6 5,5 23 10 20 10

ка ПДВ буде однаковою, на трудомісткості адміністрування це не позначиться. Але навіть якщо встановлять диференційовану ставку ПДВ для певних груп товарів, це не повинне стати непереборною перешкодою. Зараз відбувається модернізація податкової служби, її загальна комп’ютеризація. Електронна звітність спрощує збір, автоматизує обробку й аналіз інформації, яка надходить від платників податків, тому штат закономірно повинен скорочуватися. — Одне з нагальних питань — спрощена система оподаткування фізич— Які реформи ПДВ реальні в най- них осіб — суб’єктів підприємницької діті в оподаткуванні треба йти від непрямояльності. Із цього приводу навіть правго й переходити до більш справедливого ближчому майбутньому? — Поки все, що ми можемо зробити з ляча команда не має погодженої пози— прямого оподаткування. В Україні зараз основним прямим по- урахуванням соціальної справедливос- ції: хтось пропонує взагалі скасувати датком є податок на прибуток. Альтерна- ті щодо ПДВ, — це диференціювати став- єдиний податок на кілька років, хтось тивою йому може бути тільки податок на ку для різних галузей або навіть окремих — підвищити його ставку. На ваш поспоживання, коли має оподатковуватися груп товарів. Можливо, варто було б по- гляд, чи варто вводити єдиний подане прибуток платника податків, а його ви- чати з більш «соціальних» товарів, ніж па- ток? І якщо так, то яка його обґрунтотрати на споживання. Це більшою мірою йове житло. У Євросоюзі, наприклад, ди- вана «вартість»? — Малий бізнес — це основа еконовідповідає принципу соціальної справед- рективою «Про загальну систему податміки. Його треба підтримувати, і тоді він ливості, задекларованому в Законі України ку на додану вартість» з 2006 року дозворозвиватиметься й перетворюватиметь«Про систему оподаткування». Податок на лена знижена ставка ПДВ на базові проспоживання за такого підходу є досконалі- дукти харчування, ліки, книги, культурні ся на великий. Але питання про те, скільшим, ніж податок на прибуток, бо рівною та спортивні заходи, водопостачання та ки платити — 200 або 300 гривень, на мій погляд, не дуже принципове. Набагато акмірою відраховує податки в процесі поточ- переробку відходів (див. таблицю). Таке реформування ПДВ слід проводи- туальніше питання про сплату «спрощенного й майбутнього споживання (див. мал.). — Що перешкоджає переходу до по- ти ще й тому, що в нас у суспільстві роз- цями» соціальних платежів, насамперед рив у доходах сьогодні — більш ніж у 60 — відрахувань у Пенсійний фонд. Адже датку на споживання? — Необхідно з’ясувати, якому податку разів, а найбільші (стосовно доходу) по- наша пенсійна система така, що платники датки припадають на найменш забезпе- податків утримують сьогоднішніх пенсіовіддадуть перевагу платники податків. Оскільки податок на прибуток має тен- чені верстви населення. До речі, на думку нерів, а не себе в майбутньому. Проте сама ідея єдиного податку, безденції до урахування генераційного пере- українських учених і фахівців у галузі дерозподілу, то вибір суспільством того або мографії та соціальних досліджень, стра- перечно, правильна: систему оподаткоіншого виду податку залежатиме від того, тифікація населення України наразі пере- вування необхідно спрощувати, і якояка частина припадає на ту або іншу ві- вищила всі встановлені межі й характе- мога швидше. Закон України «Про сискову групу. З огляду на тентему оподатковування» денції до старіння й негаприпускає близько 29 поПорівняльна характеристика податку на прибуток і на споживання тивний приріст населення, датків і обов’язкових плазрозуміла й причина тяжінтежів на державному плюс Рівень податкових платежів ня до податку на прибуток, більше 15 — на місцевому коли більшу частину наванрівні! Більша частина з них Податок на прибуток таження несе економічно себе не виправдовує: доходів від них менше, ніж виактивне населення, що факдатків на утримання податтично забезпечує добробут кових служб для їхнього осіб пенсійного віку. Звідси Податок на споживання адміністрування. Тому трей проблеми хронічного деба вводити такий податок, фіциту коштів у Пенсійному що включав би в себе, з одфонді, коли низька моральВік ного боку, єдиний податок А — початок економічно Б — передпенсійний ність економічно активного активного життя вік у його сьогоднішньому ронаселення у поєднанні з обзумінні, а з іншого — всі меженою його чисельністю не дозволяє ризує ті показники, які були напередодні соціальні виплати. Росія такий єдиний виконувати йому встановлені законодавчі Жовтневої революції 1917 року. соціальний податок уже ввела — поки — Супротивники диференціації ставдля юридичних осіб. Українські вчені, норми в суспільстві. Можна говорити про ки ПДВ апелюють до й без того складно- фінансисти, податківці й практики вже два види податків на споживання — індиго адміністрування цього податку. давно дискутують про цю пропозицію відуальний і колективний (корпоратив— Дійсно, ПДВ дуже складний у адмі- на найвищому рівні, але справа досі не ний), застосовуючи пропорційні, прогреніструванні, але диференціація його ставзрушила. сивні та диференціальні ставки оподатки не створить додаткових незручностей. — Можливо, у новому Податковому кування, виходячи із сукупного розміру Проблема пов’язана з надзвичайною крикодексі думки фахівців нарешті будуть споживання. Але проблема полягає саме міналізованістю ПДВ. Це найбільш перевраховані? не в установленні розміру цих ставок, а у кидуваний податок: один потенційний — Хочеться вірити. Проте одразу тревизначенні й точному обліку оподатковуплатник намагається перекинути його ба відкинути будь-які ілюзії. Закони відваної бази. на іншого. Причому не завжди легально. бивають інтереси тих, хто привів правляНе всі наявні податки можна зарахувати до цієї форми податку на споживання Тому майже кожен пункт у декларації з чу команду до влади, і Податковий кодекс в чистому вигляді. Найбільше йому сьо- ПДВ має бути проконтрольований подат- теж буде відбиттям моральності нинішгодні відповідає ПДВ, який після певно- ковою службою, а це, у свою чергу, вима- ньої «більшості». Але однаково це краще, го доопрацювання, а саме диференціа- гає значного штату. Однак податківці, як ніж відсутність кодексу — нехай він стації за типами споживання, можна почи- правило, працюють за галузями: один від- не вихідною точкою для розбудови понати доводити до необхідних оптималь- діл курирує, приміром, підприємства лег- справжньому науково обґрунтованої та них норм індивідуального та колектив- кої промисловості, інший — металургію й соціально справедливої системи оподатного споживання. так далі. Тому якщо в межах галузі став- кування.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ПРІОРИТЕТИ

Імпульс для прогресу Валентина ГАТАШ Реальну можливість брати участь у наукових проектах європейських учених відкриває перед українськими фахівцями 7-ма Рамкова програма ЄС, термін дії якої обмежений 2007—2013 роками. Це один з основних європейських інструментів фінансування наукових досліджень і розробок майже в усіх галузях науки і технологій.

напрямки досліджень підтримує РП7? — Програма розділена на декілька окремих блоків: «Співробітництво», «Можливості», «Потенціал», «Ідеї» та «Люди». Про те значення, яке надається в ній інформаційно-комунікаційним технологіям, говорять цифри. Приміром, загальний бюджет блоку «Співробітництво» становить 32,4 мільярда євро, із них 9,1 мільярда передбачено на реа-

Це й призводить до відтоку талановитих молодих фахівців із науки у сферу аутсорсингу та офшору, де вони можуть реалізувати свої здібності у розв’язанні прикладних завдань і мати гідну зарплату. Є також інші проблеми: відсутність чітких наукових пріоритетів, низький рівень інформованості українських учених про Рамкові програми та, як наслідок, погана мотивація їхньої участі в спільних європей-

авдання РП7, як і попередніх шести програм, — розвивати конкурентну економіку, яка ґрунтується на науково-технічному прогресі, і підтримувати єдиний європейський дослідний простір. Однак для більшості вітчизняних фахівців ця програма з потужним фінансуванням у 50 млрд євро залишається поки незасвоєним ресурсом розвитку та впровадження наукових розробок. Можливість одержати відомості про перспективи та правила участі в європейських проектах, презентувати свої ідеї та провести переговори з їхньої реалізації з потенційними партнерами надав українським ученим науково-практичний семінар «7-ма Рамкова програма ЄС: нові можливості міжнародного співробітництва в галузі інформаційно-комунікаційних технологій». На зустріч приїхали зацікавлені в співробітництві представники наукових організацій та компаній із Великої Британії, Франції, Швеції, Іспанії, Португалії, Угорщини, Румунії, Греції. IT — У ФАВОРІ емінар організований у рамках проекту ISTOK-SOYUZ, який підтримується 7-ю Рамковою програмою ЄС. Співвиконавець проекту від України — центр «Харківські технології». Ми розмовляємо з його директором Інною Гагауз.

— Інно Борисівно, Україна не входить до Євросоюзу. На яких підставах наші вчені можуть брати участь у 7-й Рамковій програмі ЄС? — Для того, щоб українські фахівці могли стати повноправними учасниками європейського дослідного простору, Україні необхідно укласти з Єврокомісією відповідну угоду про асоційовану участь у РП7. Європейський Союз розглядає майбутню участь нашої країни в Рамкових програмах як «значний імпульс для науково-технічного співробітництва і для сприяння розвитку всебічних відносин між Україною та ЄС» і чекає від нас цього кроку. Ми сподіваємося, що таку угоду буде підписано найближчим часом. Однак українські вчені й зараз можуть брати участь у спільних європейських проектах, хоча й на особливих умовах. — Нинішній семінар присвячений інформаційно-комунікаційним технологіям. Які ще

Співробітник ХНУ ім. В.Каразіна Костянтин Немченко (ліворуч) розмовляє з німецькими партнерами Пітером Брандтом і Дітером Херглотцем

лізацію проектів ІКТ. Чималі видатки на фінансування цих досліджень заплановані й у інших блоках програми. Хоча частка ІКТ-сектора становить 6—8% від валового національного продукту ЄС, його значення набагато більше. Дослідження в галузі інформаційних технологій є також одним із найважливіших пріоритетів світової науки в цілому, оскільки сфера ІКТ, що швидко розвивається, стає необхідною умовою економічного зростання. 7-ма Рамкова програма підтримує декілька тем досліджень у цій сфері, які сприяють посиленню інноваційної складової в промисловості та підприємництві, креативності та конкуренції в економіці, передачі наукових досягнень у бізнес і модернізації державного сектора економіки. Велике значення мають напрямки, які відповідають на соціальні запити, пов’язані зі старінням суспільства та загальним поліпшенням якості життя громадян. Із цих тем програма фінансує спільні дослідні проекти, кожен з яких поєднує державні та приватні організації по всій Європі, щоб акумулювати для розв’язання цих завдань наукові, індустріальні та людські ресурси різних країн континенту. Крім цих напрямів, підтримуються піонерні, проривні дослідження у сфері ІКТ, які мають шанс перетворитися на такі інноваційні продукти й послуги, які завтра відкриють зовсім нові ринки. — В Україні чимало IT-фірм, які успішно працюють за замовленнями зарубіжних компаній у рамках аутсорсингу. Чому, на ваш погляд, погано розвинена наукова кооперація України та ЄС у цій галузі? — На шляху розвитку такої кооперації чимало проблем. Головна — вітчизняні дослідні програми погано фінансуються.

ських проектах. Відіграють роль і культурні відмінності, у тому числі в розумінні багатьох дефініцій і навіть самого терміна «ІКТ», мовний бар’єр і особливості ведення ділових переговорів і листування. Подолати деякі з цих проблем і має проект ISTOK-SOYUZ. Його мета — широке інформування вчених про можливості встановлення такого співробітництва, а також індивідуальна підтримка (у тому числі фінансова) тих наукових колективів, які мають відповідну компетенцію та бажання співробітничати з європейцями. — Як була організована робота семінару? — У перший день українські та європейські фахівці представили свої наукові компетенції та ідеї, які можуть стати основою для спільних заявок із тематики ІКТ. Українські фахівці презентували 30 проектних ініціатив. Приміром, Ігор Харін (компанія «Автософт», Харків) запропонував розроблення та застосування методів проектування компонентів для сервіс-орієнтованих веб-систем, які ґрунтуються на системі програмування Erlang, Олександр Ракушин (компанія «Магкомлайн», Харків) — нові методи об’єднання різних видів зв’язку та систем передачі даних у єдиному інформаційному просторі. Великий інтерес викликали наукові пропозиції Людмили Карачевцевої з Інституту фізики напівпровідників НАН України (Київ), Олександра Куземіна з Харківського національного університету радіоелектроніки, Олександра Жука з Інституту проблем штучного інтелекту (Донецьк), Ігоря Рибальченка з Харківського аерокосмічного університету. Другий день семінару був присвячений індивідуальним переговорам. Кожен із 15 європейських експертів провів від 5

до 10 зустрічей із потенційними українськими партнерами. З одним з європейських експертів переговори були організовані в режимі on-line конференції. А завершився семінар тренінгом, на якому обговорювалися конкретні питання підготовки й подачі заявки в РП7 ЄС. — На цьому робота з нашими вченими закінчується? — Ні, тільки починається. Автори найперспективніших розробок матимуть підтримку для участі в інших заходах, проведених 7-ю Рамковою програмою. Приміром, це найбільший у Європі форум із досліджень та інновацій у сфері інформаційних технологій, який відбудеться у вересні в Брюсселі. Крім того — так званий брокерський захід у Мадриді (жовтень цього року), де зустрінуться представники інноваційних компаній, дослідних інститутів, університетів та інших організацій, які працюють у сфері інформаційних та комунікаційних технологій. У жовтні відбудеться й конференція e-Challenges-2010 у Варшаві. А потім уже розпочнеться конкретна робота із запропонованих проектів. Фахівці, які не взяли участі в семінарі й хотіли б довідатися про можливості проекту ISTOKSOYUZ і тематику 7-ї Рамкової програми з інформаційних технологій докладніше, можуть знайти ці відомості на сайті семінару www.7fp.kt.kharkov.ua та сайті центру «Харківські технології» www.kt.kharkov.ua В ЕПІЦЕНТРІ ЧИ «НА ХУ ТОРІ»? освід участі деяких українських колективів у європейських проектах показує, що за належної наполегливості названі проблеми цілком можна

Ігор Рибальченко

розв’язати. Приміром, учені Національного аерокосмічного університету «ХАІ» ім. М. Жуковського вже брали участь у Рамкових програмах — у річному обчисленні участь у проектах РП6 і РП7 становить 16—17% наукового бюджету університету. Про це розповідає заступник проректора ВНЗ із міжнародної діяльності Ігор Рибальченко. — Ігоре Анатолійовичу, які проектні ідеї ви представили на семінарі? — Два наших проекти присвячені проблемам охорони здоров’я. Один із них — дистанційний моніторинг стану серцевої діяльності ще не народженої дитини за допомогою мініатюрних датчиків, які кріпляться до тіла матері. Обробивши сигнали за допомогою сучасних

інформаційно-комунікаційних технологій, можна отримати корисну інформацію про стан організму маленького пацієнта. Наприклад, за необхідності робити кардіограму плода в режимі реального часу. Дані надходять у центр спостереження й дозволяють лікареві за потреби оперативно реагувати на будь-які небажані зміни в самопочутті маленького пацієнта. Другий проект — система моніторингу пацієнтів, які перехворіли на важке захворювання й потребують фізичної реабілітації під контролем фахівця. Ми запропонували систему дистанційного реабілітаційного моніторингу такого контингенту за допомогою різноманітних датчиків (аж до веб-камери), сигнали яких теж надходять у єдиний центр. Таким чином, курс реабілітації може проходити в домашніх умовах, а один професійний медик має можливість у режимі он-лайн вести кілька десятків таких хворих одночасно. — Наскільки важко українському вченому ввійти в проекти РП7? — Є два способи зробити це. Перший, пасивний, — розмістити на сайті програми опис своїх компетенцій, сподіваючись, що хтось вас побачить, оцінить і запросить як співвиконавця до того консорціуму, який уже створено. А можна запропонувати свою проектну ідею. Цей спосіб більшою мірою допомагає реалізувати наявний науковий потенціал. Коротко кажучи, треба придумати ідею та знайти координатора, який допоможе зібрати під неї консорціум співвиконавців. Спільний проект зможе брати участь у конкурсі, пройде рецензування, одержить оцінку з декількох критеріїв і в разі удачі буде профінансований. — Чи варто українським ученим намагатися брати участь у проектах РП7 з огляду на всю складність процесу подачі заявок, пошуку партнерів, конкуренції з боку інших учасників Рамкових програм і аж ніяк не гарантовану позитивну відповідь на подану заявку? — Варто. Виграш проекту — не єдина мета всіх цих зусиль. Підготовка пропозиції в команді з міжнародними партнерами — це вже успіх і чудовий досвід (навіть у тому разі, якщо проект не пройшов). Що активнішою буде ваша участь, то більшою ймовірність успіху в майбутньому. Якщо ми хочемо на рівних увійти до європейського дослідного простору, у нас немає іншого виходу, крім як навчитися грати (і вигравати!) за європейськими правилами конкуренції. Альтернатива — залишитися поза європейським дослідним простором, «на хуторі». Якщо у вас є перспективні науково-технічні ідеї, тривала планомірна робота в одному напрямку дасть результати. Але для цього треба реально дивитися на речі й бути оптимістом.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ПРІОРИТЕТИ Микола СТОЛЯРОВ Безперечною є істина, що машинобудування — основа індустріальної моці будь-якої країни. Не підлягає сумніву й інше: про перспективи науково-технічного розвитку вітчизняного машинобудування годі й думати без участі в інноваційній діяльності українських технічних ВНЗ. Про це ми розмовляємо з ректором Донецького національного технічного університету, членомкореспондентом НАНУ, доктором технічних наук професором Олександром Мінаєвим. — Олександре Анатолійовичу, наскільки ефективно, на ваш погляд, взаємодіють сьогодні наука й бізнес? — Такій взаємодії можуть і повинні допомогти наукові парки, закон про діяльність яких набув чинності в січні цього року. Поки ж є серйозні проблеми, що вимагають втручання держави й місцевої влади. Насамперед, за наявності достатнього науково-технічного потенціалу в Україні нема стійкого попиту на інновації. Основна причина цього — відсутність мотивації для їхнього впровадження з боку вітчизняної економіки. В умовах кризи, звісно, не останню роль відіграє обмеженість фінансових можливостей бізнесу. Але все-таки проблема набагато глибше: сьогодні витрати на інновації не є для нього першочерговою потребою. Навіщо підприємцеві вкладати гроші в науково-дослідні й конструкторські розробки й ризикувати, коли такий же дохід можна отримати альтернативним шляхом, за менших витрат? Тим більше, що технічна відсталість сьогодні не є смертельною загрозою для бізнесу. Поки його представники набагато більше бояться податківців і правоохоронців, ніж власної технологічної відсталості або недостатньої конкурентоспроможності на світових ринках. Друга проблема — домінування у вітчизняній економіці короткострокових фінансових інтересів, що найчастіше суперечить сутності науководослідної та інноваційної діяльності, спрямованої на стратегічні результати. І, нарешті, третя — відсутність розвинутої інноваційної інфраструктури. Особливо проблемними є система підготовки кадрів і наукове забезпечення. На жаль, на освіті й науці сьогодні намагаються заоща-

Так переможемо! дити. Як наслідок — незабаром інновації вже не буде кому генерувати й реалізовувати. Я маю на увазі не тільки вчених. Виробництву необхідні кваліфіковані інженери, технологи, конструктори, працівники високої кваліфікації. Ні держава, ні приватний бізнес не прагнуть витрачатися на підготовку таких кадрів. Є й інші проблеми, які стримують інноваційну активність. Очевидно одне: формування інноваційної економіки в Україні неможливе без створення умов, за яких саме інновації будуть основним джерелом максимізації добробуту суб’єктів господарювання. І в першу чергу це повинне стосуватися машинобудування.

бок, які можна хоч сьогодні застосовувати в промисловості. Наведу лише кілька прикладів. Наші вчені активно освоюють нові напрями науки і техніки — мехатроніку та адаптроніку. Вони використовують синергетичну інтеграцію механіки, електроніки та комп’ютерних технологій для виробництва якісно нових виробів, процесів і систем, новий підхід до конструювання машин і механізмів, що здатні раціонально й ефективно реагувати на зміну зовнішніх умов. Мехатроніка в останнє десятиліття стрімко розвивається в усьому світі. Якщо в цілому наше століття вважається століттям інформатизації, то стосовно машинобудування його без пере-

ся до розміру 40 нм, за рахунок чого утворюється нанополікристалічна структура кожної плівки покриття. Це дозволяє забез-

ВІЗИТІВКА Олександр МІНАЄВ Член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч України, лауреат Державної премії України, почесний доктор Ясського технічного університету ім. Георгія Асахи. У 1964 році закінчив Донецький політехнічний інститут. З 1965-го працював у ДонНТУ науковим співробітником, доцентом, професором, завідувачем кафедри, ректором. У 1972 році здобув ступінь кандидата, а в 1989-му — доктора наук.

Тим часом розвиватися цій галузі серйозно заважає істотна зношеність основних фондів. За деякими оцінками, вона становить близько 70%. Можна назвати й тривалість періоду окупності інвестиційних ресурсів, старіння й низьку кваліфікацію інженерних і виробничих кадрів... Машинобудування сьогодні гостро потребує створення технологічних систем нового покоління, нетрадиційних комбінованих і гібридних, функціональноорієнтованих технологій, розроблення макро-, мікро- і нанотехнологій. — Чи готові їх запропонувати українські вчені? — Відповідь однозначна: так. Фахівці Донецького національного технічного університету можуть це підтвердити конкретними прикладами. Дослідження на його кафедрах виконуються на рівні як фундаментальних теоретичних робіт, так і прикладних науково-технічних розро-

Микола СТОЛЯРОВ Від Приазовського державного технічного університету відгалужилась ще одна галузь: у Маріуполі почав роботу новий навчально-науковий Інститут нститут металургії та зварювання.

типів температур плавлення та впливу деформації на якісні характеристики металів у разі змін технологічних операцій. Автор понад 250 наукових праць. Серед них — 7 монографій, 80 патентів, підручники й довідники. Член Академії наук вищої школи України, Академії інженерних наук України (1991), Європейської асоціації з інженерної освіти (1994), Міжнародної інформаційної асоціації матеріалів (1994), Європейської асоціації з міжнародної освіти (1995), МіжРозробив теоретичні основи про- народної академії точних наук, прокатки металів із вуглецевих і низь- мисловості, освіти та мистецтв колегованих сталей, класифікацію Каліфорнії (США, 1996).

більшення можна назвати століттям мехатронізації. Ще на початку 80-х переважна більшість функцій машини (більше 80%) реалізовувалася механічним шляхом. Сьогодні ж у мехатронних системах функції розподілені між механічними, електронними й комп’ютерними компонентами практично нарівно. При цьому частка комп’ютерної частини зросла за останнє десятиліття вдвічі, і є всі підстави прогнозувати збереження цієї тенденції в техніці майбутнього. У ДонНТУ активно працюють над створенням авіаційних газотурбінних двигунів 5-го та 6-го поколінь. У нас є й спеціальне устаткування — вакуумні іоноплазмові установки, за допомогою яких з інтерметалоїдів синтезуються нанопокриття. Унаслідок активного бомбардування поверхні прискореними іонами утворюється до 50 шарів різних композиційних покриттів. Кристаліти розбивають-

печувати якісно нову сукупність властивостей виробу: зносо-, корозійно- й жаростійкість, жароміцність та інші. — А що вчені університету пропонують гірникам? — Ми багато робимо й для потреб вітчизняного гірничого машинобудування. Теоретично обґрунтовуємо й аналізуємо зміни, що відбуваються в принципах проектування, виробництва й експлуатації гірничих машин як мехатронних об’єктів. Результати досліджень фахівців кафедри «Гірничі машини» ДонНТУ разом з інститутом Донгіпровуглемаш, спрямовані на розробку наукових основ створення мехатронних гірничих машин, використані інститутом Донгіпровуглемаш у створенні очисних комбайнів нового технічного рівня. А перший зразок нового комбайна УКД400 на шахті «Червоний партизан» державного підприємства «Свердловантрацит»

На підтримку металургії За словами ректора університету В’ячеслава Волошина, донедавна при ВНЗ діяли інститути економіки та менеджменту, механіки та транспорту, а також підвищення кваліфікації.

— Відкриття Інституту металургії та зварювання, безперечно, серйозний крок уперед, — уважає В’ячеслав Волошин. — Його науковий потенціал дуже великий. Розробки, що ведуться там (приміром, у

уже видобуває з тонкого пласта понад 3 тисячі тонн вугілля на добу — це один із кращих показників у вугільній промисловості України. — Напевно не забуті й металурги... — Так, університет плідно працює не тільки з гірниками регіону, а й із металургами. Металургійним заводам запропоновано кілька розробок, зразків механізмів і машин, що забезпечують підвищення продуктивності процесу одержання якісної металопродукції та зниження загальних витрат сировини й енергоносіїв. Ці розробки вчених ДонНТУ становлять безсумнівний інтерес для таких відомих вітчизняних підприємств, як ЗАТ «НКМЗ» і «Азовмаш». З огляду на це, здається, доцільно ухвалити програму науково-технічного співробітництва в галузі металургійного машинобудування фахівців підприємств і вчених Донецького національного технічного університету. Адже в процесі реформування інноваційної діяльності перспективи вітчизняних машинобудівних підприємств, їхня конкурентоспроможність вимагають використання принципів і методів стратегічного керування. Один із них — визначення завдань і відповідного фінансування для вищих навчальних закладів, які, з одного боку, покликані вести підготовку й перепідготовку кадрів затребуваних професій, спеціальностей і кваліфікацій, а з іншого — виконувати науково-дослідні роботи з технічного переозброєння галузі. Співробітництво виробничників і вчених, безумовно, повинне мати стратегічний, довгостроковий і системний характер.

галузі підвищення стійкості металургійного обладнання) цікаві підприємствам не тільки України, а й усього світу. У складі нового інституту функціонуватимуть два факультети й десять кафедр. Його директором призначений доктор технічних наук професор В’ячеслав Роянов.

Українська технічна газета

№23 (127) В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010

ОБРІЙ

Місяць в ілюмінаторі

ракетою-носієм «Циклон-4» з настрої. До речі, наш супу текваторіального космодрому ви- ник «Січ-2» надаватиме інводити на низьку навколозем- формацію, украй необхідну й ну орбіту 500 км корисне наван- для Росії. Створення кластера ракетної та космічної техніки допоможе — Чи буде модернізований таження масою 5300 кілограмів, оперативно вирішувати технічні питання й залучати додаткові на геоперехідну з апогеєм 36 ти- ракетно-космічний комплекс джерела фінансування проектів сяч кілометрів — масою 1600 кі- «Дніпро»? — Колись ми разом із ролограмів. Про стан космічної галузі країВІЗИТІВКА сійськими колегами покаЗараз завершується робота ни та її мозковий центр — дерзали усьому світу приклад над РН «Циклон-4». Через нас Станіслав КОНЮХОВ жавне підприємство «Конструкефективної конверсії бойозатримки нема, а от із боку БраАкадемік Національної Академії наук України. Із 1991 року — торське бюро «Південне» імені М. Янгеля» (м. Дніпропетровськ) генеральний конструктор, із 1995-го — генеральний конструктор — зилії під час узгодження проек- вого ракетного комплексу ту в екологічних інстанціях була РС-20, створивши на його генеральний директор ДП «КБ «Південне». розповідає генеральний конструкВіце-президент Міжнародневелика затримка, пов’язана з основі РКК «Дніпро». Енертор — генеральний директор КБ ної академії астронавтики, будівництвом стартового комп- гетичні можливості «Дніпра» Станіслав Конюхов. член Міжнародної інженер- лексу. Узагалі екологи висува- дозволяють забезпечити заної академії, Російської ака- ють стандартні вимоги, вико- пуск космічних апаратів маІрина КОНДРАТЬЄВА демії космонавтики імені нання яких для нас — не пробле- сою від 300 до 4000 кг на орК.Ціолковського, академік ма. Що ж до побоювань із при- біти висотою до 900 кіломеНью- Йоркської академії. ВІД ТИТАНІВ — воду можливих аварійних пус- трів. За минуле десятилітЛауреат Державних премій ДО НАНОСУПУ ТНИКІВ СРСР і України. Нагородже- ків ракет, то можу У перспективі — пуск РН ний орденами «За заслуги» І, II і сказати: нами про— Станіславе Миколайовичу, «Дніпро» з автономним космічним ведено 106 пусIII ступенів, Ярослава Мудрого на що може розраховувати косV ступеня, Трудового Червоно- ків «Циклона-2», буксиром, що забезпечить мічна галузь України в епоху попе- виведення апаратів на орбіти го Прапора, Дружби, Пошани. бойовий світової кризи? Герой України. редник якого — до 3000 км, а також польоти — Безперечно, за кошти, що стратегічна ракета до Місяця й планет Сонячної надходять тільки з держбюджету, зростання престижу України баром ми закінчимо роботу над SS-9, і всі вони локомотивом науково-технічного на світовому ринку космічних наносупутником, у порівнян- були успішними. системи. прогресу України космічна га- технологій. ні з яким «Мікрон» уже здасть- Разючий результат для ракет- тя на космічні орбіти виведелузь не стане. Ми працюємо над — На яку частку держбюдже- ся гігантом. Але й це не головне ної техніки! І ми впевнені, що ні 52 апарати з 13 країн. Разом створенням нових ракет і супут- ту ви розраховуєте у 2010 році? з огляду на те, що фахівці КБП, «Циклон-4» не пост упиться із космічною компанією «Косників. Однак розроблення та— У цілому на космічні про- зменшуючи масу виведених апа- їм у надійності. мотрас» планується по трикої техніки не самоціль, а про- грами з бюджету виділено цьо- ратів, домоглися значного збіль— Важко працювати на ек- чотири старти на рік із косморив уперед — не тільки в косміч- го року 214 мільйонів 460 ти- шення терміну їхньої служби. Тож ваторі? дрому Байконур (Казахстан) і ній галузі, а й у економіці країни сяч гривень. Але я знаю, що є на- за лідерами ми поки встигаємо. — Безперечно. Адже для пускової бази Ясний (Росія). в цілому. мір підтримати космічну галузь українців темпера- Наступним етапом цієї про— Тобто нестача бюджет- за рахунок закордонних кредитура плюс 30 і вище грами має стати пуск РН «Дніних коштів вас не зупиняє. тів під урядові гарантії. Це було в поєднанні з висо- про» з автономним космічним Якщо не секрет, за рахунок чого апробовано під час створення кою вологістю, м’яко буксиром. Це забезпечить виви тримаєтеся на плаву? ракети-носія «Циклон-4». Зараз кажучи, незвична. ведення апаратів на орбіти до — Ми беремо участь у між- для розроблення національноХоча нашим ветера- 3000 км, а також польоти до Мінародних програмах і укладає- го супутника зв’язку кредит під нам доводилося пра- сяця й планет Сонячної системи. мо контракти з великими зару- урядові гарантії надають банки — Кількість ваших партцювати на Байконубіжними компаніями. Приклад Канади. рі навіть у 45-гра- нерів увесь час збільшуєть— Чи вдається встигати за тому — розроблення супутнидусну спеку. Думаю, ся. Активно долучилася до ка «Egyptsat-1» для зондування світовими лідерами? і нове покоління космічних проектів Індія. Які — Наведу простий приклад. земної поверхні, який був вивевпорається. А щоб нові обрії відкриваються для дений на орбіту нашим носієм Двадцять років тому ми ствоі техніка не підвела, вас у зв’язку з цим? «Дніпро». Зауважу, що в тенде- рили супутник дистанційно— У нас цілий пакет цілком ми випробовуємо її в умовах, наближе- реальних проектів. Наприклад, один із них пов’язаний зі спільних до штатних. Торік Україна виділила на космічні програми — А хто відпові- ним створенням двигуна, ін$31 млн. Росія — $2 млрд 700 млн. Більше від датиме за роботу ший — із використанням старнашого північного сусіда витрачають «на космос» стартового комплек- тового комплексу та космічних лише США — близько $20 млрд на рік. апаратів. су на Алькантарі? — Наприкінці квітня ви — Пускова команЗа оцінками деяких експертів, від $1,5 до 2,5 млрд підписали договір із Придніда буде українська, на ці потреби щорічно витрачає Китай. тобто фахівці КБП, провським науковим центром «Хартрону», «Пів- про створення кластера рарі, оголошеному Єгиптом, крім го зондування Землі «Океан», денмашу», що, зви- кетної та космічної техніки. Пуск ракети «Дніпро» з космодрому «Байконур» України брали участь такі силь- який важив 6,125 тонни. А вага чайно, не знімає А що, власне, це дасть? ні космічні держави, як Франція, призначеного для тих же потреб «ЦИКЛОН» НА ЕКВАТОРІ відповідальності й із бра— Насамперед дозволить Велика Британія, Італія, Росія, «Egyptsat-1» — лише 165 кілогразильської сторони. розширити рамки співробітни— Останнім часом увагу бага— Як ви оцінюєте перспекти- цтва з підприємствами нашоПівденна Корея. Завдяки цьому мів. При цьому всі його характе- тьох країн світу прикуто до спільзамовленню Україна розроби- ристики значно покращилися за ного українсько-бразильського про- ви співробітництва з Росією? го регіону з виконання завдань — Україна і Росія завжди космічної програми. Приклала й запустила сучасний супут- рахунок мікрокомп’ютеризації екту. У чому його особливість і на працювали пліч-о-пліч, інакше дом може бути Запорізьке маник, взяла участь у будівництві в та принципово нових рішень якій стадії він перебуває? Єгипті станції прийому сигналів у електроніці, оптиці та систе— Створення в Бразилії по- б не настала космічна ера. Це шинобудівне конструкторське і керування супутником, а єги- мах орієнтації. Але й це не межа. близу екватора стартового комп- історичний факт. І сьогодні ми бюро «Прогрес». Це підприємпетські фахівці пройшли курс Наш супутник «Мікрон» важить лексу є для нас пріоритетним за- залишаємося друзями, оскіль- ство добре зарекомендувало навчання в нашому КБ. майже в п’ять разів менше. Неза- вданням, бо дозволяє легкою ки космос вище за миттєві себе в літакобудуванні, але воно Інший приклад — розробленможе розкрити свій інтелектуня двигуна для європейської ра- ДОВІДКА «УТГ» альний потенціал і в космічній кети «Вега». Такі факти не одиють найвищим критеріям сучасної науки. Має у своє- галузі. Крім того, перебуваючи в У державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М. Янгеля» більш ніж піввіко- му складі 16 КБ, комплексів, відділень і служб. ничні, і всі вони свідчать не одному кластері, ми зможемо не Останніми роками дістали розвитку декілька ва історія. Спільно зі своїми партнерами комплексно тільки про солідні фінансові розробляє й здає «під ключ» складні наукомісткі проек- конверсійних напрямів діяльності: створення тех- тільки оперативно вирішувати вливання у вітчизняну космічти. Основними напрямами діяльності КБ залишають- ніки для розвитку енергетики, у тому числі з вико- технічні питання, а й залучати ристанням поновлюваних джерел енергії; розроблен- додаткові джерела фінансування ся роботи, пов’язані зі створенням та експлуатацією ну галузь, а й про безперечне ракетно-космічної техніки. Розроблювані ракети- ня деяких видів транспортних систем і сільськогосв інноваційні проекти. носії, космічні апарати та ракетні двигуни відповіда- подарської техніки. Початок на стор. 1

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ПІДПРИЄМСТВО

«Зірки» на експорт У планах кіровоградського заводу «Червона зірка» — завоювати 10% західноєвропейського ринку сільгоспмашин

Анатолій АВДЄЄВ, Микола ПОЛІЩУК Найбільше підприємство Кіровоградщини — «Червона зірка» — недавно відзначило 135-літній ювілей. Завод був заснований англійцями братами Ельворті ще в 1874 році і являє собою найстаріше в Україні виробництво сільськогосподарської техніки. Як і раніше, «Зірка» — лідер із випуску механізмів багатьох класів для АПК. Вона активно виходить на міжнародні ринки, намагаючись не відставати в організації бізнесу від західних конкурентів.

сновна продукція заводу — посівні машини. На кінець 80-х років підприємство виробляло близько 90 тисяч сучасних сівалок щорічно, причому його потужності дозволяли будь-якої миті збільшити цю цифру. За часів СРСР «Червона зірка» забезпечувала понад 50% загальносоюзного виготовлення зернових сівалок, а з кукурудзяних, бурякових і овочевих агрегатів узагалі була монополістом. У 1993 році колишнє виробниче об’єднання «Червона зірка» перетворене на відкрите акціонерне товариство з випуску сільськогосподарської техніки «Червона зірка» У 1991—1998 роках кіровоградці розробили конструкції 12 нових посівних машин та іншої профільної техніки. Специфіка підприємства — не тільки освоєння власних ліній машинобудування для АПК, а й вихід на зарубіжні ринки, що для більшості компаній галузі є лише примарною мрією. Тільки за останній рік завод брав участь у декількох престижних міжнародних виставках, зокрема в Agritechnica Hannover-2009, на якій були представлені пневматичні сівалки «Веста-6» і «Вега-8» і дворядна дискова борона з робочими органами на індивідуальній стійці «Паллада-3200». У травні

на заході «BATA AGRO 2010» у м. Стара Загора (Болгарія) «Червона зірка» презентувала все ту ж сівалку «Веста-6», культиваторрослинопідживлювач навісний високостебловий «Альтаїр 4,2», дискову навісну борону «Паллада-2400» і свою найсучаснішу розробку — зернову сівалку «Астра СЗ 5,4» (відзначену Гран-прі на виставці «Золота осінь-2003» у Москві).

ІЗ ПЕРШИХ УСТ БОЛГАРСЬКИЙ «ЛАКМУС» аші вироби мають величезну перевагу перед західними зразками — вони дешеві, — говорить виконавчий директор ЗАТ «Збутова компанія «Червона зірка» Володимир Лукиянчук. — Візьмемо ту ж Болгарію. У цієї сільськогосподарської країни не найкращі часи, коли на тлі загального спаду в економіці найбільшого удару зазнали аграрії. Вийти із кризи допоможе надійна й недорога техніка. Вона малозатратна й швидко окуповується, цим і пояснюється підвищена увага покупців із Балкан до агрегатів «Червоної зірки». Українські машини здатні в декілька разів зменшити витрати на вирощування сільськогосподарських культур, даючи при цьому можливість не тільки вижити, а й добре заробити. Наразі в Болгарії діють чотири наших дилерських центри. — Гармонійне поєднання технічних можливостей і збалансованої ціни викликає інтерес у фермерів, — підтверджує генеральний директор «Червоної зірки» Сергій Калапа. — Ми сподіваємося, що агрегати кіровоградського підприємства зможуть конкурувати із провідними світовими виробниками. У собівартості аграрної продукції значний відсоток припадає на ціну техніки та її обслуговування. Наші агрегати дозволяють мінімізувати ці витрати, завдяки чому їх часто можна побачити на

– Н

полях країн СНД, Центральної та Східної Європи, Азії, де вони успішно конкурують із зарубіжними моделями. Уже сьогодні 45% ринку сільгоспмашин України та Росії — це техніка «Червоної зірки». У планах компанії — 10% частки ринку Західної Європи. Те, що ми успішно показали себе на виставці в Ганновері, — тільки крок у цьому напрямку: останнім часом значно підвищився попит на сівалки та культиватори.

АСПЕКТ ПІДМІНИ КОЛЕГ У! бсяги виробництва на «Червоній зірці» за перший квартал нинішнього року порівняно з аналогічним періодом 2009-го зросли на 306,4%. Стратегічне бачення розвитку підприємства, орієнтованого на західні ринки, має на увазі перехід і на нові правила корпоративної культури. Для всіх співробітників діє тримісячна навчальна програма. Теоретична її частина розрахована на 150 годин із таких тем: п’ять принципів корпоративної культури, управлінський облік, економічне обґрунтування проектів, стратегічний менеджмент, ощадливе виробництво, мистецтво продажів, компанії галузі. Проводять заняття як керівники компанії, так і самі менеджери. — В основу лекційних занять із маркетингу покладена теорія Філіппа Котлера, — розповідає Сергій Калапа. — Але навіть найавторитетніша класика має супроводжуватися наочними прикладами. Саме тому навчальна частина доповнена прикладами з роботи менеджерів, які на практиці застосовували здобуті знання. І найголовніше: ми прагнемо, щоб будь-який наш співробітник міг на час замінити колегу у разі форс-мажору. Прийняти потенційного клієнта зможе будь-який менеджер: піарник,

веб-дизайнер або логістик. Адже упущений клієнт — це не тільки недоотриманий прибуток, а й пляма на репутації всієї компанії. А позитивний імідж створюється дуже довго... Керівництво заводу впевнене, що навчання працівників допомагає кожному, незалежно від посади й досвіду, більш успішно адаптуватися в умовах сучасного ринку, вирішувати проблеми, пов’язані з новими напрямками діяльності, за можливості скорочувати витрати й таким чином знижувати собівартість продукції. — Система навчання, прийнята на озброєння в «Червоній зірці», не є унікальною. Кожна компанія, яка хоче вижити в конкурентній боротьбі, зобов’язана максимально навчати своїх співробітників. Приховувати інновації, тим більше від своїх людей, — собі дорожче. Усі знання, уміння й навички, які кожен із нас одержує на семінарах, тренінгах, форумах, відразу стають надбанням заводської громадськості, — говорить Володимир Лукиянчук.

ДО РЕЧІ НЕ ТІЛЬКИ ПРОДАТИ е один хід, який допомагає «Червоній зірці» бути в лідерах, — обслуговування та модернізація вже проданої продукції, тобто сервісний її супровід, чого так бракує більшості українських підприємств. Торік завод відкликав для поліпшення 17 сівалок «Вега-8», урахувавши зауваження аграріїв, які використовували техніку. Для захисту внутрішньої порожнини підшипників від пилу й бруду замінили деталі в найбільш навантажених вузлах машини. Установили додаткові вантажі-противаги для забезпечення рівномірності підйомуопускання сівалки під час розвороту її в загонах і для синхронного заглибления сошників у ґрунт. Також змінена конструкція секцій тукового сошника. Витрати взяв на себе завод-виробник. Крім гнучкої маркетингової політики успіху кіровоградського заводу також сприяє своєчасна модернізація виробничих потужностей. Так, кіровоградські машинобудівники відвідали одну з найбільших виставок-ярмарків промислових технологій та автоматизації METAV-2010, яка відбувається раз на два роки в місті Дюссельдорф (Німеччина). Українську делегацію цікавили найпрогресивніші технології обробки металів і провідні виробники такого обладнання. За результатами візиту менеджмент заводу вивчає можливість придбання найсучаснішого обладнання з лазерної обробки металу, металорізальних верстатів, а також освоєння нових технологій зварювання, фарбування металу й пакетування стружки.

Уряд візьметься за шельф? У Сімферополі перший віце-прем’єр Андрій Клюєв оголосив про намір не лише досягти компромісу з американською компанією Vanco, а й «повернути її назад».

«Т

е рейдерство, яке було з боку попереднього Кабінету Міністрів, нічим не виправдане. Ми підірвали авторитет України перед усіма міжнародними інвесторами», — сказав А.Клюєв. Він також наголосив на зацікавленості уряду у співпраці з компаніями, що володіють серйозними фінансовими ресурсами й мають передовий досвід. Нагадаємо, у 2006 році американська Vanсo International Ltd. виграла відкритий конкурс і уклала в жовтні 2007 року з Кабміном угоду про розподіл продукції, що видобувається в межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря. Пізніше за цією угодою компанія передала всі права та обов’язки компанії Vanco Prykerchenska. 21 травня 2008 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про односторонній вихід з угоди з компанією Vanco про розподіл продукції. Відтоді Vanсo Prуckerchenska розпочала арбітражний процес проти України відповідно до вимог Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма.

ДУМКА ЕКСПЕРТА Михайло Гончар Директор енергетичних програм центру «Номос»

«РОБОТИ НА ШЕЛЬФІ РОЗПОЧНУ ТЬСЯ НЕ РАНІШ ЯК ЧЕРЕЗ П’ЯТЬ РОКІВ» — Це розумний крок, оскільки ситуацію із Vanсo давно слід було розв’язати. Затягування із компромісними домовленостями було величезною помилкою попереднього уряду. Справа може вирішитися лише двома шляхами: або досягненням примирення, або внаслідок рішення Стокгольмського арбітражу. Окрім усього іншого невизначеність спричинила те, що жоден інший інвестор не міг зайти до нас, не наважуючись на такий ризик. Гадаю, сторони досягнуть компромісу — зауважимо, що угода підписувалася за часів прем’єрства Віктора Януковича. Однак я маю сумніви щодо можливості оперативного початку робіт з освоєння шельфу. По-перше, потрібен час (можливо, кілька років) для уточнення запасів, додаткової розвідки та визначення подальшого графіку буріння. По-друге, важко сказати, чи вистачить на це ресурсів у Vanсo Prуckerchenska. Про реальний початок робіт можна говорити не раніш як через п’ять років.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ВИРОБНИЦТВО

Унікальний банкрут Приватизувати чи оголосити фінансово неспроможним? Держава не може вирішити, що робити зі стратегічним підприємством «Кремнійполімер» Роман ПРЯДУН Запорізьке державне підприємство (ЗДП) «Кремнійполімер» за своїм потенціалом — найбільший на території СНД і єдиний в Україні виробник кремнієорганічних продуктів (силіконів). Проте сьогодні ЗДП, яке Фонд держмайна вже котрий місяць готує для приватизації, зазнає цілковитого краху.

Завмерле виробництво, 1000 тонн вибухонебезпечних речовин за відсутності коштів на їхню утилізацію, без малого 90-мільйонний борг, старт процедури банкрутства й шість гендиректорів за два роки — такі нинішні реалії «Кремнійполімеру». ЗАВАНТАЖЕННЯ ДА ЛЕКЕ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ ідприємство працює на чверть свого потенціалу. Щоб досягти точки беззбитковості, заводу треба реалізовувати продукції на 10 млн грн. Зараз ця цифра становить 2,5 млн, чого не вистачає навіть на зарплату працівникам. — Підприємство зазнає збитків, його стан не поліпшується, але ховати «Кремнійполімер» ще рано, — говорить перший заступник генерального директора підприємства Юрій Комаринський (на знімку). За перший квартал цього року завод реалізував продукції на 12 мільйонів, тоді як за весь минулий рік — на мільйон менше. Причина тодішнього обвалу така ж, як і у всіх, — просідання світового ринку. Адже географія продажів — це переважно закордон. 50—60% — країни ближнього зарубіжжя, 20—30% — інший світ, а решта — Україна, де партнери «Кремнійполімеру» — «Мотор Січ», НВО «Зоря» і «Південкабель». До слова, у добрі часи підприємство за рік продавало продукції на 120 мільйонів гривень.

Знизився ринковий попит, відповідно зупинилася частина виробництва. Тому сьогодні завантаження далеке від можливостей. Працюють два цехи з випуску метилкремнійгелю — він затребуваний і купується за «живі» гроші. З інших видів товару, які ще недавно давали прибуток, замовлень немає. У своєму нинішньому стані «Кремнійполімер» програє конкурентам,

лік вимог до нас. 11 травня в нас були збори кредиторів, на яких обрали їх раду, тепер суд повинен її затвердити. Після чого розглядатимуть варіанти погашення заборгованості, — резюмував Комаринський. Ситуація така: з одного боку, ЗДП готується до приватизації, а з іншого— триває процедура банкрутства. Процес продажу почався ще у 2007 році. За цей

переважно китайцям. За однакових показників якості в них нижче ціна — за рахунок великого обсягу випуску сировини. — Працюючи на повний хід, наше підприємство даватиме 10 тисяч тонн продукції на рік, тоді як у китайців кілька заводівстотисячників, — говорить Юрій Комаринський. Та й посунути когось на ринку сьогодні дуже важко, тим більше, що запоріжців не було на ньому досить довго. — Чи є хоча б план переозброєння «Кремнійполімеру», адже держава повинна піклуватися про свою власність? — Такого плану нема, — лаконічно пояснює Юрій Комаринський позицію центральної влади.

час проведено дві інвентаризації. Оцінка матеріальних активів ЗДП — 150 мільйонів гривень. Процедура приватизації припускає, що державне підприємство, яким на сьогодні є «Кремнійполімер», повинне набути статусу ВАТ із наявністю акцій. Пізніше пакет виставлять на аукціон. Але тут почалося банкрутство, і поки цей процес не закінчиться, думати про якийсь продаж не можна. На сьогодні акціонування припинено. — Як на все це дивляться ваші замовники? — Особисто я в такій ситуації опинився вперше. Якщо чесно, то дуже важко пояснити людям, як можна з нами нормально співробітничати й не звертати уваги на те, що відбувається, але ми намагаємося налагодити втрачені зв’язки. Клієнтів можна зрозуміти, адже ми ще не знаємо, який механізм оберуть кредитори, а контракти потрібні вже сьогодні. Найближчим часом плануємо підписати на цей рік угоду з «Дженерал Електрик». Сподіваємося, що зможемо після її закінчення домогтися пролонгації. Є певний оптимізм із приводу налагодження співробітництва з Росією. Нас цікавить аерокосмічна галузь, адже свого часу «Кремнійполімер» був провідним виробником продукції для неї. Працювати треба, адже є колектив із родинами, яким треба за щось жити. — Із кредиторами розмовляли про їхні побажання?

НЕПРОДАЖНИЙ БАНКРУ Т а думку першого заступника гендиректора заводу, налагодити збут продукції можна, але для цього треба переконати старих і нових партнерів у тому, що ЗДП — робоче підприємство, яке не буде закрито найближчим часом. А це зробити дуже складно з багатьох причин, основна з яких — справа про банкрутство, розпочата торік обласним Господарським судом. — Ініціатором було «Запоріжжяобленерго», перед яким у нас борг у 15 мільйонів гривень. Загальна заборгованість — 88,8 мільйона. Уже складено список кредиторів, яких близько 50. Створюється їхній реєстр і пере-

— Розмовляли. У принципі, ніхто не збирається нас «топити», але хто знає, що буде насправді? ЖИТИ НА СВОЇ КОШТИ ремнійполімер» нагромадив багатомільйонну заборгованість із зарплати. Через наявність десятків позовів від ваших працівників підприємством зайнялася прокуратура... — А звідки видавати людям гроші, якщо фонд зарплати за місяць становить 16 мільйонів гривень, а виторг — близько 2,5 мільйона... При цьому треба заплатити податки, за електроенергію, у Пенсійний фонд... Узагалі ж, живемо на свої кошти. Хоча держава теж могла б нам допомогти. Наприклад, є заборгованість із повернення ПДВ у розмірі 1,2 мільйона гривень. Якщо нам його повернуть, виконаємо зобов’язання перед колективом, — говорить заступник гендиректора. Ще одне питання, яке вимагає негайного рішення — утилізація хімречовин, що зберігаються на території підприємства. Процес просувається, але дуже повільно, адже все доводиться робити власним коштом. Стосовно ж заходів, за допомогою яких можна було б повернути «Кремнійполімеру» колишню міць, то серед них найперше — відновлення репутації надійного й постійного постачальника. У діловому світі позитивне реноме надзвичайно важливе, а за роки лихоманки запоріжці його втратили. Також важко переконати клієнтів у платоспроможності банкрута, а самим запоріжцям — знайти гроші на сировину. Перші силікони на ЗДП було вироблено в 1961 році. Починаючи із цього часу й до січня 2007 року підприємство використовувало кремній Запорізького алюмінієвого комбінату, поки через скасування диференційованих тарифів на електроенергію ЗаЛК не припинив його виробництво. Хоча ДП «Кремнійполімер» і давав згоду на збільшення ціни на цю продукцію. Цей крок змусив ЗДП перейти на сировину ЗАТ «Кремній» (м. Шелехов, Росія). Однак якість російської продукції не влаштувала запоріжців, тому сьогодні вони возять кремній із Китаю. Можна уявити логістичний ланцюжок доставки ресурсу в Запоріжжя тривалістю 2—3 місяці, у той час як ЗаЛК — на відстані 7 кілометрів... — Звичайно, допомога держави нам би не завадила, але нічого не вдієш... Я вважаю, що держава не є ефективним власником. Потрібний господар із грошима, який би навів тут лад, — констатує Юрій Комаринський.

– «К

РЕЗОНАНС

Металурги залишаться без коксівного вугілля

ричиною цього могло стати рішення російської «Євраз Груп» щодо обмеження поставок коксівного вугілля до нашої країни внаслідок аварії на шахті «Распадская». Російський уряд має намір обмежити експорт стратегічного ресурсу, щоб забезпечити сировиною передусім внутрішній ринок. Віце-прем’єр РФ Ігор Сєчин уже надіслав вугледобувним підприємствам країни листа з рекомендацією утриматися від поставок коксівного вугілля зарубіжним покупцям. Як і слід було очікувати, виробники прислухалися до настанови влади. Першою оголосила про намір припинити експорт «Северсталь», яка забезпечує понад 15% імпорту вугілля в Україну. Її головні споживачі — «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Авдіївський коксохімічний завод, якийвходить до холдингу «Метінвест». Імовірно, що і «Євраз Груп» не проігнорує рекомендації російського уряду. Однак є один нюанс: російська компанія володіє п’ятьма потужними підприємствами в Україні — Дніпропетровським металургійним заводом імені Петровського та кількома коксохімічними заводами. Власні активи не скорочуватимуться, і коксівне вугілля надходитиме туди в повному обсязі. Потерпатимуть інші українські підприємства — за словами представників «Євраз Груп», обмеження стосуватимуться продажу сировини на вільному ринку. А це — ММК ім. Ілліча та Дніпровський комбінат ім. Дзержинського, що входить до «ІСД».

ДУМКА ЕКСПЕРТА Сергій Притоманов Виконавчий директор Федерації металургів України

«ПІДСТАВ ДЛЯ ПАНІКИ НЕМАЄ» — Безперечно, становище, що склалося, є екстраординарним, і обставини, без перебільшення, форс-мажорні. Однак керівництво металургійних підприємств не перший день у бізнесі й зазвичай знаходило вихід із таких ситуацій. Тому жодних підстав для паніки наразі немає. Дійсно, без поставок російського вугілля вітчизняним метзаводам буде скрутно, оскільки української сировини, по-перше, недостатньо, а по-друге, її якість незадовільна. Як вирішуватиметься проблема? Ще раз зауважу: новина несподівана, а тому зараз щось конкретне сказати складно... Будь-що зі становища треба виходити: домовлятися з росіянами або шукати постачальників на інших ринках.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ОПК

Кевлар для українського військового Вітчизняні підприємства можуть робити каски із сучасних матеріалів, але наші солдати й досі в шоломах зразка мало не Другої світової Ірпінське науково-виробниче підприємство «Темп-3000» і Науководослідний інститут переробки волокон Мінпромполітики (УкрНДІПВ) ще в 1998 році почали випускати тканину з ниток кевлар і тварон за ліцензією їхнього виробника — американської компанії DuPont. Із цієї тканини ірпінчани, у тому числі, виробляють засоби бронезахисту. Але сам кевлар (більш правильна назва — параарамід) імпортують. Виробляти його в Україні DuPont не планує: на думку представників фірми, наш ринок зростає недостатньо швидкими темпами, оскільки немає замовлень від основних споживачів — збройних сил, адже кевлар — оптимальний матеріал для касок і бронежилетів. Солдати армій країн Заходу екіпіровані саме такими засобами бронезахисту. Наші ж досі носять важкі сталеві шоломи зразка 1968 року... Дмитро ТИМЧУК

а величезного попиту на сучасні бронежилети й каски кевлар важко продається на всьому пострадянському просторі. Річ у тім, що мало підприємств використовують такі матеріали. В Україні майже всі потреби в цій продукції задовольняє завод із виготовлення параарамідних ниток у Ірпені. Споживання кевлару на українському ринку забезпечується насамперед за рахунок випуску спеціальних кабелів, де ці нитки використовують як посилювальні елементи. І вже потім — за рахунок виробництва бронежилетів і касок. Цікаво, що в Росії в останні роки також активно працю-

ють над створенням таких засобів захисту (наші сусіди можуть виробляти аналог параараміду), однак той же український «Темп» активно співробітничає переважно з американськими та німецькими постачальниками сировини. Як говорили фахівці підприємства ще пару років тому, за винятком деяких сортів металу продукція російського ВПК, яка могла б зацікавити ірпінську фірму, недостатньо конкурентоспроможна на світовому ринку. За їх же словами, м’які захисні пакети на основі волокон кевлару або тварону, сировина для яких закуповується в США й використовується у виробництві жилетів на «Темпі», під час тестових випробувань показали

ДОВІДКА «УТГ» КЕВЛАР Тканина, яка, незважаючи на свою надміцність, дуже пластична й піддається обробці. Винайдена в 1969 році дослідником наукового центру DuPont Стефаном Кволлеком. З того часу полімерні засоби захисту пройшли короткий за часом, але дуже результативний шлях розвитку. Наразі компанія DuPont уже запускає у виробництво четверте покоління кевлару. Модифікований матеріал такий гнучкий, що захисні пакети з ним можна надягати навіть під сорочку.

«Ірангейт» із грузинським акцентом Нашу країну знову обвинуватили в незаконних поставках продукції ВПК. Цього разу — в Іран за посередництвом Тбілісі Дмитро ТИМЧУК

асоби масової інформації розтиражували заяву грузинського експерта Георгія Мелітаурі, який, виявляється, також не мав доказів — лише пов’язав події, які збіглися за часом: «Стосовно поставок зброї Ірану достовірної офіційної інформації не існує. Але хочу нагадати, що два роки тому в Грузії проводилась секретна спецоперація, під час якої був затриманий громадянин Ірану. Його обвинувачували в незаконній торгівлі зброєю. Тоді це можна пояснити логічно». Саме у 2008 році Україна поставила Грузії артилерійські системи, танки, бронетехніку, літаки й близько 500 ракет для систем протиповітряної оборони та пускових установок ППО. У середині травня Грузія та Іран оголосили про цілий пакет ініціатив і обидві держави заходилися дружити. Що ж до участі в скандалі України, то ситуація з першого погляду начебто теж двозначна. Київ за старих часів неодноразово обвинувачувався в незаконних поставках зброї Ірану. Тут слід згадати хоча б преПочаток на стор. 1

тензії віце-прем’єра РФ Сергія Іванова щодо продажу Тегерану крилатих ракет Х-55 повітряного базування, які пролунали в червні 2006 року. Мовляв, українська фірма «Прогрес» у 2000—2001 роках реалізувала Китаю та Ірану по 6 крилатих ракет. Тоді надійшло офіційне спростування від МЗС Ірану. У нинішній історії ЗМІ негайно згадали про поставки зброї Києвом Тбілісі під час збройного конфлікту в Південній Осетії в 2008 році. Російські журналісти відразу почали пригадувати, як у липні минулого року гендиректор «Укрспецекспорту» Сергій Бондарчук підтвердив факти продажу в Грузію військової техніки, заявивши, що українці виконують укладені з грузинами контракти й що від поставок Київ не відмовиться, якщо їх не заборонить Рада безпеки ООН.

ЯКЩО РОЗІБРАТИСЯ ХТО Й ПРОТИ КОГО ДРУЖИТЬ? аким чином, картина окреслюється така. Україна поставляла зброю Грузії (це визнано обома країнами) і нібито Іра-

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

пірування яких входить більше півсотні (в американців — близько 80) предметів: бронежилет, шолом, форма зі спеціальної тканини з черевиками та рукавичками, прилад нічного бачення, індивідуальні засоби зв’язку, лазерний цілевказ, захисні наколінники, окуляри тощо. Загалом на оснащення одного військового США витрачають близько $18 тис. Український солдат коштує державі трохи більше Український солдат у касці-1М у Іраку. Фото автора 4 тис. грн. себе надійнішими в порівнянні Утім, досвід використання з російськими аналогами. Осо- тих же шоломів із кевлару в ЗС бливо це стосується захисту від України все-таки є. Спочатку вони були закуплені для мирокуль із м’яким сердечником. У той же час російські засоби творців, які служать на Балкабронезахисту (наприклад, роз- нах. Пізніше, під час відправленробки відомого НДІ сталі), на ня в Ірак 5-ї окремої механізовадумку експертів, перевершують ної бригади виробники пропоіз декількох показників україн- нували військовому відомству ські зразки. У цій суперечці важ- каски PASGT українського вико стати на чийсь бік без повно- пуску за стандартом НАТО. Однак Міноборони відхилимасштабних випробувань разом ло цю пропозицію: боялися, що із реальним досвідом експлуатації. в Іраку місцеві жителі почнуть плутати українців із ненависниТІЛЬКИ ДЛЯ МИРОТВОРЦІВ ричина, чому українські ми їм американцями. До речі, військові не дуже цікав- давно помічено, що форма амеляться вітчизняними розробка- риканських і європейських ками в цій сфері (на відміну від ін- сок типу Mod 826 дуже нагадує ших силовиків — МВС і СБУ), загальновідомі з фото- і кінозрозуміла: у Міноборони, як за- хроніки Другої світової німецьвжди, немає грошей. Набага- кі Stahlhelm. Як би то не було, то простіше видавати допотоп- розробників попросили форму ні каски, яких на складах із ра- шолома змінити. Так і з’явилася дянських часів хоч греблю гати. українська каска-1М, яка за двох Тому українського бійця немож- розмірів існує в трьох типах, заливо порівняти із солдатами лежно від класу захисту. Узагалі, провідних країн НАТО, до екі- каски 1—2-го класу — цілком до-

ну (ці обвинувачення ніхто ніколи не довів). Та чи могла Україна продавати зброю Ірану через Грузію? Зараз навряд чи варто згадувати про скандал навколо продажу Україною зброї Грузії. Принаймні на місці росіян особисто я цього не робив би. І от чому. У грудні 2008 року Верховна Рада розглянула звіт Тимчасової слідчої комісії. У звіті були перелічені озброєння, які поставлялися Україною Грузії відповідно до контрактів. Та от невдача — комісія не знайшла ніяких порушень «законодавства України та норм міжнародного права». Тоді в Росії, як і деякі політики в самій Україні, почали заявляти, що комісію обдурили, просто «помаранчева» влада приховує незаконні угоди. Допустимо. Але от в Україні — нова влада, яка заявила про зближення із РФ. Є доступ до будь-якого державного та військового секрету, до будь-якої інформації. Але ніхто так і не знайшов підтверджень того, що зброя Грузії продавалася незаконно. …Але головне все-таки в іншому — у нестиковках із дати. У той час, коли, за словами грузинських опозиціонерів, Україна нібито поставляла зброю Ірану

статній рівень, якщо згадати, що головне їх призначення — уберегти голову від осколків і куль, які зрикошетували.

ВАЖКА ТИ, «ШАПКО МОНОМАХА»... а практиці в тому ж Іраку українська каска-1М не викликала особливої ейфорії у військових. Скажу з особистого нехай і невеликого досвіду своїх відряджень у Ірак: цей неодмінний атрибут там носили зовсім не всі офіцери. Вони віддавали перевагу американським каскам: союзники мали їх у надлишку і охоче ділилися з партнерами. Міноборони України замовило для миротворців варіант каски-1М із максимальним захистом. Вага порівняно невелика, однак слід урахувати, що поза базовим табором військовослужбовець повинен бути неодмінно в шоломі. У спеку в 50 і більше градусів навіть ходити в такому головному уборі нестерпно, не кажучи вже про виконання завдань.

УПРИТУЛ ПРОСТО РАРИТЕТ ле суть, зрештою, не в цьому. Кевларові шоломи (як і бронежилети), на превеликий жаль, для українських військових були й залишаються «миротворчою екзотикою» й у найближчому майбутньому масового надходження їх у війська (будь-яких типів) не передбачається. Факт залишається фактом: український солдат несе службу в раритетній сталевій касці середини минулого століття. А кевлар для нього — щось на зразок буржуазних надмірностей.

через Грузію (тобто два роки тому), картина взаємин усіх трьох країн, як і їхній діалог із «зацікавленими сторонами» (насамперед в особі США) виникала зовсім не така, як сьогодні. Грузія була надзвичайно лояльною до США, бо бачила в них свою головну «надію та опору», та й Україна була не байдужа до Вашингтона. До того ж у листопаді 2008 року російські ЗМІ поширили інформацію щодо продажу Україною армії США радіолокаційної станції 36Д6М українського виробництва. Тобто у той час, коли Київ, мовляв, озброював Тегеран, насправді, навпаки, Україна тісно співробітничала зі США, у тому числі, не виключено, і проти Ірану. БУРЯ У СКЛЯНЦІ приймати такі заяви серйозно не можна. Та й самі обвинувачення пролунали перед виборами до місцевих органів самоврядування в Грузії, які відбулися 30 травня, що дуже схоже на «чорний» передвиборчий піар. А тому, імовірно, у Києві й Тбілісі абсолютно правильно роблять, ігноруючи скандал, який зчинила грузинська опозиція. Адже, схоже, ідеться про бурю в склянці води, що, утім, за відсутності доказів може вкотре зіпсувати збройовий імідж нашої країни. Утім, із цим Україна з моменту свого виходу на міжнародний ринок озброєнь мала справу неодноразово...

…С

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ДОСВІД

Науковий підхід до виробничих проблем Ірина КОНДРАТЬЄВА Металургія — головний із «китів», на яких тримається вітчизняна економіка. А за рахунок чого виживає й розвивається розвивається сама металургія та гірничо-металургійний комплекс у цілому? У співробітників Криворізького технічного університету (КТУ) на це запитання є чітка відповідь: за рахунок практичного застосування ідей, пропонованих ученими.

оділитися своїми досягненнями з виробничниками й ознайомитися з кращим зарубіжним досвідом українські вчені можуть на міжнародній науково-технічній конференції «Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку», що традиційно проходить у травні на базі Криворізького технічного університету.

Цього року в конференції взяли участь представники 40 підприємств гірничо-металургійного комплексу з 24 міст України, а також учені й технічні фахівці з Німеччини, Польщі, Румунії, Білорусі, Росії та інших країн. Щоб охопити максимальну кількість проблем і питань, які хвилюють гірників і металургів, була організована робота чотирнадцяти секцій. Особлива увага приділялася відкритій розробці корисних копалин, шахтному та підземному будівництву, маркшейдерії та геодезії, технічній механіці, гірським машинам, охороні праці. Більша частина доповідей була присвячена питанням прикладної екології, мінералогії та раціональному використанню надр, а також економічним аспектам у ГМК. Найширший спектр ідей та практичних пропозицій з усіх тематичних напрямів представили вчені та аспіранти КТУ. Росіяни у своїх виступах зосеред-

илися на геологічній тематиці, німці поділилися досвідом у галузі ресурсозбереження, поляки — у питаннях охорони праці, білоруси виступили із цікавими пропозиціями в галузі гірничого машинобудування, а румуни — у сфері надрокористування. — У гірничо-металургійному комплексі чимало технічних, фінансово-економічних, екологічних та соціальних проблем, які навряд чи можна вирішити окремо. Тому ми збираємо і виробничників, і вчених, і представників влади, — говорить Микола Ступник, голова оргкомітету, професор, т.в.о. ректора КТУ. — Разом намагаємося

ДОВІДКА «УТГ» Уперше міжнародна конференція на базі КТУ була проведена в 2004 році за ініціативою ректора Криворізького технічного університету професора Ю.Г. Вілкула. Тоді її учасниками стали 267 чоловік із 4 країн. У 2010 році конференція зібрала понад 500 чоловік із 8 держав.

Галопом до нас, Європо! Ідею співпраці без меж підтримали дипломати Богдан НОВОСЯДЛИЙ На V Міжнародний інвестиційний форум у Тернополі приїхало майже 400 учасників із Литви, Росії, Італії, Словенії, Іспанії, Польщі, сусідніх ІваноФранківської, Львівської, Волинської, Хмельницької областей. Серед них — ініціатори інвестиційних пропозицій, представники дипломатичних установ, міжнародних організацій, акредитованих в Україні, малого та середнього бізнесу.

кожного регіону є свої безсумнівні переваги, які відкривають перспективи його розвитку. Для Тернопільщини це зручне географічне розташування, розвинені транспортні мережі, розвідані запаси прісних та мінеральних вод, сировини для виробництва будівельних матеріалів, потужний потенціал аграрної та переробної галузей, цікаві для туристів історичні пам’ятки. Все це робить регіон привабливим для вітчизняних та закордонних інвесторів, треба тільки навчитися користуватися своїм багатством. Про це саме й ішлося на форумі, який відбувся на базі Тернопільського національного економічного університету. Для учасників працювали секції сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, стимулювання експорту, інновацій та енергозбереження, міжнародної технічної допомоги. Аби зацікавити потенційних партнерів, керівники області підготували інформацію про 16 інвестиційних об’єктів, 48 інвестиційних проектів та пропозиції щодо 70 земельних ділянок.

знайти найпередовіші щодо технології та економіки шляхи розвитку українського ГМК. Сьогодні не має значення, у чиїй власності перебуває те або інше підприємство. Проблем скрізь чимало, і їх треба вирішувати. Яким чином? Тут уже вибір за власником. Але практика показує, що зазвичай найпростіше й найдешевше, на перший погляд, рішення надалі може привести до великих збитків, втрати часу, погіршення умов праці й порушення екологічних норм. Тож завдання вчених, у тому числі нашого університету, — запропонувати виробнични-

кам і владі максимально ефективні рішення, від реалізації яких адекватну віддачу матимуть і власники, і наймані працівники, і населення, і економіка України в цілому. Чи готові українські вчені запропонувати, наприклад, модель сучасного гірничо-металургійного виробництва, здатну конкурувати з аналогічними в найрозвиненіших країнах світу? Таких спроб уживають, але, на думку Миколи Ступника, будьяка модель металургійного або гірничо-переробного підприємства, запропонована сьогодні, повинна мати вбудовані можливості наступного перетворення, динамічної адаптації. Бо українська економіка на цьому етапі нестійка, перебуває в стадії трансформації. Коли економіка стабілізується, буде доречно пропонувати більш стійку модель розвитку й у ГМК.

Корвети будуватиме держава Господарський суд Києва зобов’язав покупців пакета акцій акціоГосподарський нерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» (м. Миколаїв) повернути його державі. Про це ЛігаБізнес Ліга ізнесІнформ нформ повідомила прес-служба Генпрокуратури України.

Заступник начальника управління освіти та науки Тернопільської ОДА Ігор Равлі, ректор Тернопільського національного технічного університету Петро Ясній, голова Тернопільської облдержадміністрації Ярослав Сухий та його заступник Андрій Фліссак (зліва направо).

Ідею взаємовигідної співпраці підтримали й представники дипломатичних установ та міжнародних організацій. Генеральний консул Російської Федерації у Львові Євген Гузєєв закликав активізувати процес налагодження партнерських стосунків між регіонами України та Росії, розвиваючи контакти між виробниками, створюючи спільні виробництва. Слушна пропозиція — установити відносини з керівниками російських підприємств, які є вихідцями з України. Про перспективи майбутньої співпраці говорив і начальник Тауразського повіту Литовської Республіки Раймундас Вайтієкус. Тим паче, що у Литві діє товариство друзів Тернополя. Президент торгово-промислової палати Італії в Україні Мауріціо Карневале висловився за співпрацю без посередників і за створення галузевих консорціумів. Він звернув увагу на те, що чимало українських бізнесменів прагнуть придбати нерухомість у Італії, хоча могли б інвестувати власну економіку. Про

необхідність налагодження контактів говорили також Почесний консул Республіки Словенії у Львові Юлія Мірах, президент словацько-української торговопромислової палати Любомир Копчік. Досвід роботи із залучення інвестицій у регіони вже є, про що розповіли голови облдержадміністрацій Михайло Вишиванюк (Івано-Франківськ), Василь Горбаль (Львів) і Борис Климчук (Волинь). У Тернополі також сподіваються, що діловий обмін думками, очікувані зарубіжні інвестиції та досвід сусідів допоможу ть у тілити в області інвестицій ні пропозиції та проекти. А поки значним досягненням роботи форуму стало підписання угоди про співпрацю між Тернопільською облдержадміністрацією та Держагентством з інвестицій та інновацій, яка відкриває шляхи до реалізації перспективних регіональних програм і проектів, залучення інвестицій у підприємства реального сектора економіки.

а результатами проведеної перевірки встановлені численні порушення вимог чинного законодавства під час приватизації заводу. У зв’язку із цим із метою захисту майнових інтересів держави Генеральна прокуратура звернулася з позовом до суду, який 28 травня було задоволено. Покупці зобов’язані повернути спірний пакет акцій державі. Покупцем Чорноморського суднобудівного виступив «Смартхолдинг», голова ради якого й засновник — російський бізнесмен Вадим Новинський. Нагадаємо, що підприємство торік виграло тендер на будівництво першої серії кораблів класу «корвет» у кількості чотирьох одиниць. Таким чином, корвети будуватиме безпосередньо державний завод. Утім, чи буде — на цей час виділено лише 180 млн гривень для початку створення головного корабля серії, а в бюджеті на поточний рік грошей на цей проект не передбачено. РЕКЛАМА

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 №23 (127)

ПАРАЛЕЛЬНИЙ СВІТ

Діалог цивілізацій

Останні відкриття переконливо підтвердили: дельфіни — розумні істоти з високорозвиненим головним мозком, а можливо, навіть зі своєю цивілізацією Євген СЕРГІЄНКО ІЄРОГЛІФИ ДЛЯ ДЕЛЬФІНА

овсім недавно з’ясувалося: дельфіни володіють писемністю. Вони «відтворюють» ієрогліфи, подібні до давньоєгипетських. Це довели відомі дослідники косаток Джек і Донна Кассевіц, засновники некомерційної організації «Всесвітнє Серце». Вони ж стали авторами великого проекту «Поговоримо з дельфінами». Перших спроб лінгвістичного підходу до вивчення дельфінів було вжито ще кілька десятиліть тому. Наприклад, співробітники інституту проблем екології та еволюції РАН на чолі з доктором біологічних наук Володимиром Марковим нанесли на папір десятки тисяч дельфінячих сигналів і спробували їх систематизувати. До ієрогліфів вони не додумалися, бо креслили графіки. Але довели: сигнал дельфіна — дещо більше за значенням та інформаційним змістом, ніж наша лексична одиниця мови — слово. А словниковий об’єм цих сигналів величезний — близько семи тисяч, які дельфіни застосовують у повсякденному спілкуванні. Для порівняння: людина обмежується 800—1000 словами. Джек і Донна Кассевіц скористалися результатами досліджень своїх колег з університетів США,

«писк» стає картинкою, своєрідним ієрогліфом. Учені назвали ці кільцеві знаки симагліфами. Ієрогліфи — це симагліфи на папері. Можливо, дельфіни взагалі говорять і чують картинками, уважають науковці. Член Міжнародного інституту дослідження дельфінів у Кембриджі (Англія), фахівець у галузі штучного інтелекту та комунікацій, професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Олександр Ющенко коментує досягнення Джека і Донни Кассевіц так: — Відкриття подружжя Кассевіц — визначний прорив у сучасній дельфінології. І хоча косатці — унікальному творінню природи — понад 20 мільярдів років, можливості цього ссавця сучасна наука вивчила ще вкрай недостатньо й використовує лише на долі відсотка. АФА ЛІНА В БІЛОМУ ХА ЛАТІ 80-ті роки дельфін набув нової професії — лікаряпсихотерапевта. Численні експерименти довели: біоенергетика, ультразвукові хвилі дельфінів справляють величезний вплив на людину, їх акустичні сигнали коректують і поліпшують стан її здоров’я. У Норвегії, Голландії, Японії, США, Англії, Канаді за допомогою китоподібних давно лікують тяжкі психози, ау-

Відомий шведський вчений Портман, складаючи рейтинговий список інтелектуалів, поставив дельфінів на друге місце, одразу після людини. які записали кілька сот комунікаційних сигналів дельфінів, у свою чергу запозичивши метод професора з Гарварда Джорджа Кінгелі Зіпфа. Учений застосував статистичний аналіз частоти літер і слів, що зустрічаються в мові. Він дозволяє визначити, наскільки інформаційною та впорядкованою, а отже розумною, може бути будь-яка навіть незнайома мова. За результатами аналізу зробили графік, і з’ясувалося, що людська мова (англійська, українська, російська й навіть японська) дає пряму лінію з нахилом. Якщо ж записується будь-яка абракадабра — на графіку лише пряма лінія без нахилу. Тобто лінія дельфінів така ж, як і наша — людська. Звідси висновок: мова цих ссавців несе інформацію. Джеку і Донні Кассевіц уперше вдалося записати її графічно. Зображення дельфінячих чи то літер, чи то слів дослідники виявили, застосувавши оригінальний британський прилад. За допомогою спеціальної мембрани він дозволяє бачити й передавати на комп’ютер розподілені у звуковому промені частоти, які подає дельфін, і кожний

тизм, хворобу Дауна, церебральний параліч. Серйозних результатів у дельфінотерапії досягли співробітники розташованого в Севастополі науково-дослідного центру «Державний океанаріум» Міністерства оборони та Національної Академії наук України. Зокрема, тут розроблено спеціальний комплекс водних вправ людини з дельфіном афаліною, що дозволяє лікувати дитячі неврози, енурез, фобії, заїкання, полегшувати стан хворих на олігофренію, а також допомагає знімати стресове навантаження, адаптуватися до інших складних соціально-побутових умов. Методи дельфінотерапії, як зазначають спеціалісти океанаріуму, дуже різноманітні. Але найефективніші — прямі контакти. Тут і безпосереднє спілкування, і ігри, і ласкавий доторк до морського друга, і так звана «буксирування», коли пацієнт, тримаючись за спинний плавник, вільно та розслаблено пливе поруч із дельфінами. Перш ніж залишити хворого наодинці з морським ссавцем, з ним неодмінно розмовляє лікар. Тут — свої тонкощі: дуже важли-

во, щоб людина, яка йде «на прийом» до дельфіна, була розкута, розслаблена. Лікар допомагає пацієнту в доборі індивідуального тексту для спілкування з афаліною, спеціально навченою до лікування. Підготовлені таким чином хворі швидше одужують. Під час дельфінотерапії фахівці океанаріуму виявили надзвичайно цікаві прояви тонких структур — біополів. Так, після плавання з дельфіном у дітей, хворих на неврози, олігофренію, енурез, біополе збільшується в два-три рази. Тут дуже важливе попереднє настроєння пацієнта на добро, що у свою чергу сприяє настроюванню його біополів на спільну хвилю коливань біополя дельфіна. Можна сказати, що відбувається своєрідне збалансування енергетики організму людини з енергетикою ссавців, чия біопольова оболонка в десятки разів більше від нашої. Лікування для морських ссавців не минає безслідно: наприкінці сеансу спілкування з тяжкохворими дітьми біополе дельфіна помітно зменшується. Давно відомо, що півкулі головного мозку людини працюють немов у протифазних ритмах: ми підпадаємо під вплив тієї з них, яка на цей час домінує. Спеціалісти океанаріуму вперше встановили, що протягом сеансів дельфінотерапії лікуванню захворювань, окрім коректування біополя, сприяє ще й вирівнювання енергетичного потенціалу обох півкуль. Іншими словами, зникає домінування художнього, образного або логічного мислення — ритми обох півкуль синхронізуються. Якщо врахувати, що центри мозку людини являють собою начебто різні діапазони, які вібрують у резонансі з певними хвилями, то, схоже, чим більше у неї розвинуті аналітико-інтелектуальні здібності (ліва півкуля), тим більше вона схильна до гумору, а отже, і до зцілення. Учені океанаріуму вважають, що під час лікування хворого у дельфінів виникають резонансні «відносини» з людиною, з її фізіологічними функціями та психічним станом, завдяки чому вони поновлюють її тонку структуру і коректують біополе.

МОДЕЛІ ЕВОЛЮЦІЇ

– С

хоже, ми на порозі принципово нового етапу в дельфінології, — уважає Олександр Ющенко. — Треба шукати нові підходи в контактах людини і дельфіна. Саме такий нестандартний підхід до проблеми взаємин із цими морськими ссавцями ми й пропонуємо у нашому спільному із фахівцями океанаріуму проекті «Інтелект дельфіна». — А чим ваша ідея відрізняється від інших програм, що розробляються в різних країнах світу? — Ми не намагаємося оцінити рівень інтелекту дельфіна (це вже зроблено), а ставимо нову мету — сформувати його інтелект, налагодити плідний діалог із братами за розумом. Тут важливо зауважити, що цей діалог має відбуватися в умовах інформаційної взаємодії людини і дельфіна за допомогою комп’ютера. Ми відштовхуємося від того, що інтелект людини формується суспільством, і ті діти, які живуть поза ним, по суті відрізняються від нас. Якщо така дитина потрапляє у суспільство у віці від 12 років і більше, вона не може адаптуватися до нього. Річ у тім, що нейронна мережа людини в процесі дорослішання формується соціумом: батьки, дитячий садок, школа, інститут… У людини, яка випадає із суспільства, генетично інша програма, фактично інша сутність. У вищих ссавців нейронна мережа має властивість пластичності, тобто формується під інформаційним впливом. Виходячи з цього, мною була розроблена нова методика: молодого дельфіна навчали в режимі інформаційного контакту не один рік, але за прискореною програмою, як у людей. Ця інформація

спрямована на зростання свідомості, тобто ми маємо моделі еволюції. Еволюція на нашій планеті відбувалася у двох фундаментально різних середовищах — в океані й на суходолі, а отже, за різними принципами. В океані вона спрямована на пристосування до середовища; на суходолі, де більше видів — на боротьбу з конкурентом. Людина агресивна, вона перетворює всю іншу природу, упроваджуючи все нові й нові технології, а дельфін, судячи з усього — начебто генетично більш досконала форма матерії. Вона не впливає на середовище. Американські дослідники вважають, що на Землі існують дві культури, дві цивілізації — людини і дельфіна. От ми й пропонуємо налагодити діалог між ними. У разі успішної реалізації нашого проекту (до речі, схваленого відомим дослідником дельфінів Джоном Ліллі) можуть підтвердитися фундаментальні можливості інтелектуального розвитку вищих видів дельфінів з їх високодиференційованим мозком, здатним до інформаційного сприйняття досягнень людської культури. — І все ж таки: не дельфіни вивчають нас, а homo sapiens — дельфінів, прагнучи підкорити братів за розумом? — По-перше, дельфіни, переконаний, теж вивчають нас. А подруге, ні про яке підкорення не йдеться. Ми прагнемо до дружньої «розмови» на рівних. Можливо, наші морські друзі сприятимуть прогресу цивілізації, допоможуть нам у вирішенні наших нагальних проблем. — А чи не допоможе дельфін підвищити коефіцієнт інтелекту — IQ людини? — Що ж, цілком імовірно. Але не фантазуватимемо, а працюватимемо.

ДОВІДКА «УТГ» У світі налічується кілька видів дельфінів. Найбільш поширений і досліджений — афаліна. Найбільші з них досягають 3,5 м у довжину і ваги до 650 кг. Вони частіше зустрічаються біля берегів Великої Британії. Наша чорноморська афаліна має скромніші габарити. У Чорному морі її близько 7 тисяч. Плаває цей дельфін зі швидкістю 40—60 км/год. При цьому добре стрибає: довжина стрибка досягає 10 м, висота — 5. Глибина занурення афаліни — 300 м, затримка дихання 15—20 хвилин. Живуть вони до 40 років. Дельфіни мають п’ять основних органів почуття: зір (майже такий, як у людини), стереослух, нюх, дотик та смак. У афаліни своєрідний головний мозок, за будовою схожий на людський, а за вагою на 300—350 г більший. Та ж кора із сірою речовиною, ті ж нейрони, ті ж борозни, але лобні долі значно більші за людські.

Українська технічна газета

№ 23 (126) В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010

ТЕХНОСПОРТ

Із коліс — на орбіту Відомий дніпропетровський бізнесмен, який об’їхав півсвіту на мотоциклі, має намір стати першим українським космічним туристом Ігор ГУСАРОВ Часом Борису Філатову самому важко чітко визначити рід своєї діяльності. Він і адвокат найбільшого в Україні комерційного банку, і менеджер, і тележурналіст. Кандидат юридичних наук, офіційний мільйонер, у душі він романтик. Закоханий у «дорогу, швидкість і шум мотора» і в байкерському середовищі відомий під ніком «Доцент». А недавно, завершивши свій п’ятирічний телепроект «Губернські хроніки», який багато хто називає скандальним, Філатов зробив заяву про те, що найближчим часом збирається злітати в космос як турист і вже навіть заплатив за майбутню «екскурсію». ДВІ «ХОНДИ» Й «ТРІУМФ» овідавшись, що читача «УТГ» більше цікавлять технічні деталі далеких подорожей на мотоциклах (а побував він у 53 країнах, наїздивши понад 100000 км), Борис Альбертович відверто заявив, що в техніці він «чайник» і звик покладатися в цьому на своїх товаришів із байкерської групи. Проте, зрозуміло, про мотоцикли йому відомо набагато більше, ніж звичайному смертному, і він охоче поділився своїми знаннями. — Зараз у мене три мотоцикли, — розповідає Філатов. — Це шестициліндровий «Honda Gold Wing 1800» (обсяг циліндра 31,8 см3. — Ред.), англійський «Triumph Scrambler» (900 см3) і «Honda ХR» (250 см3). Навіщо три? А вас не дивують люди, які купують потужний і надзвичайно дорогий «байк», щоб проїхати перед дівчатами від одного кафе до іншого? Трапляється, що невдовзі вони просто не в змозі утримувати таку машину. Отож, перший із названих мною мотоциклів призначений для далеких подорожей, другий якнайкраще пристосований для пересувань містом, а «четвертинка» Honda — кросовий, для екстремальної їзди лісом та пересіченою місцевістю.

ТЮНІНГ — ЦЕ ДЛЯ ПІЖОНІВ! середовищі непрофесіоналів існує думка, що «круті байкери» власноручно перетворюють свої машини на якихось дорожніх монстрів, переобладнуючи кожну на свій смак і оздоблюючи її запаморочливими «примочками». За словами Філатова, це зовсім не так. — Сучасні мотоцикли, — говорить Борис, — мають набага-

Виникають і проблеми з владою. Ніколи не забуду, як лаявся шериф у штаті Теннесі, коли ми вдвічі перевищили встановлену там швидкість — 80 км/год. Урятували лише журналістські посвідчення. А за законом за це або депортація, або в’язниця. ЗА КОСМОС УЖЕ СПЛАЧЕНО!

Борис Філатов

то більше опцій, ніж автомобілі. Кожен може замовити собі у фірми-виробника саме те, що йому необхідно. Ну, що можна самому придумати таке, до чого не додумалися інженери «Honda» або «BMW»? Звичайно, не обходиться без індивідуальних регулювань, таких як висота сидіння або кермового стовпчика. Правда, на байк-шоу раз у раз бачиш мотоцикли, прикрашені наче новорічна ялинка — з вогнями, потужними аудіосистемами. Але я вважаю, що це поганий смак. А вирушати в далекі подорожі на такій машині просто небезпечно. Не дай Боже десь щось замкне, заіскрить... Утім, за словами Філатова, питання техобслуговування й запчастин у Європі та США вирішуються відразу. Інша річ — Близький Схід. — Одного разу в Йорданії один із нас серйозно пошкодив камеру. Як же ми здивувалися, коли довідалися, що після загибелі на «залізному коні» одного із членів королівської родини в цій країні заборонили мотоцикли, а отже, і мотосервіс. Виручив знайомий із Лівану, який купив у своїй країні нове колесо й, проїхавши на таксі близько 500 км, через Сирію доставив його нам. На щастя, така перешкода трапляється нечасто. Як правило, немає проблем і з пальним, бо сучасні «байки» завдяки можливості регулювання інжекторів майже «всеїдні». Але все-таки досвідчені мандрівники воліють возити із собою пару цистерен бензину. Про всяк випадок... ВІДСТАНІ ТА ШВИДКІСТЬ риродно, трансконтинентальні подорожі — серйозне випробування не тільки для мотоцикла, а й для мандрівника. І Борис Філатов добре знає про це.

ДО РЕЧІ 58-річний запорізький мандрівник і краєзнавець Володимир Супруненко вирушив на велосипеді до Тихого океану. Під час подорожі в десять тисяч кілометрів завдовжки він побуває в Росії, Казахстані, Монголії. Якщо велотурист долатиме по 100 кілометрів щодня, фініш відбудеться у Владивостоці в жовтні. На той час Супруненко сподівається зібрати матеріал для нової книги.

— Є американський стандарт «айронбат», дослівно — «залізний зад», — говорить він. — Мотоцикліст повинен проїхати за добу близько 1000 миль (1600 кілометрів), що приблизно дорівнює відстані від Дніпропетровська до Варшави. Але це скоріше спортивний норматив, який я ніколи не прагнув виконати. Та й навіщо? Ти майже нічого не бачиш, крім дороги. Найчастіше ми їздимо групою з трьох чоловік. Є спеціальний термін —

б’їздивши значну частину земної поверхні уздовж і впоперек, Філатов дивиться тепер «у вертикальному напрямку». Сьогодні він 145-й на черзі в програмі космічного туризму американської компанії Virgin Galactic. — Мрія полетіти в космос у мене ще з дитинства, як у будьякого хлопчиська, — розповідає Борис. — А недавно мій товариш, який мешкає у Франції, дав мені координати американської компанії. Заплатив 200000 доларів, і мене поставили в чергу. Засновники програми — англійський мультимільйонер Річард Бренсон і конструктор Барт Рутан — уважають, що їхня програма сприятиме демілітаризації космосу, використанню його для мирних потреб. Перший старт планується вже цього року. Але з огляду на те, що за один рейс космічний човник бере на борт шість па-

ко 15 км човник відстрелюється й, увімкнувши власний ракетний (не реактивний!) двигун, робить кидок на межу земної атмосфери, не досягаючи орбіти. У вищій точці траєкторії (близько 100 км над поверхнею Землі) і на початковій ділянці спуску двигун уже відключений, корабель перебуває в стані вільного падіння. У цей час, приблизно протягом 10 хвилин, туристи мають можливість відчути стан невагомості й насолодитися видом нашої планети «з космосу». Потім усім необхідно зайняти місця в кріслах і пристебнутися. Човник входить у густі шари атмосфери і йде на посадку в режимі планера. Політ є суборбітальним, і кораблю немає потреби в досягненні першої космічної швидкості, і перевантаження, яких зазнають пасажири, будуть не такими значними, як у справжніх астронавтів. Подейкують, у перший рейс човника засновник компанії Virgin Galactic Річард Бренсон збирається взяти навіть свого 80-літнього діда. — Чи не нудно мені буде жити після здійснення такої важкодосяжної мрії? — міркує Філатов. — Навряд чи! Світ великий, величезний, безмежний! Можливо, потім мені, наприклад, захочеться спуститися в батискафі на дно Маріанської западини або зійти на Еверест. А якщо колинебудь все задоволення буде в тому, щоб просто посидіти з вудкою на березі ріки, то й у цьому теж немає нічого поганого... ПОЇХА ЛИ? ерша згадка про програму космічного туризму Річарда Бренсона датована 2004 роком, коли ексцентричний мільйонер, який зокрема оголосив війну «парниковому ефекту», з апломбом заявив, що за п’ять років відправить у ближній космос не менше 3 тисяч чоловік із різних країн світу. Саме тоді й із цією метою була зареєстрована Virgin Galactic і придбана в Барта Рутана ліцензія на виробництво SpaceShipOne. Згодом апарат успішно пройшов випробування, щоправда, без пасажирів на борту. У 2008 році в Нью-Йорку відбулася презентація більш місткого SpaceShipTwo. На ній були присутні 100 майбутніх пасажирів, які вже купили квитки в космічне турне. Тоді ж оголосили про початок тестових польотів, хоча готовність апарата оцінювалася фахівцями лише в 60%. Наразі Virgin Galactic, так і не зробивши жодного комерційного пуску, заявляє про намір протягом 12 найближчих років довести свій «космопарк» до 40—45 літальних апаратів, які стартуватимуть 3—4 рази на день. Говориться й про істотне зниження вартості польотів. Черга в космос нараховує нібито вже більше 85 тис. чоловік. У такій ситуації важко зробити об’єктивні висновки про реальність планів компанії БренсонаРутана. Але, здається, рано чи пізно вони виконають свої обіцянки.

SpaceShipTwo

«з’їжджені». Це коли кожен чітко знає й виконує свої функції. Я командую й за сумісництвом готую сніданки, Олег стежить за маршрутом, Олексій дбає про нічліг. Така злагодженість дозволяє заощаджувати час, максимально використовувати для їзди світловий день. Адже нічні поїздки небезпечніші. Отож, у такій «з’їждженій» групі нам удається подолати 500—600 кілометрів на день. Коли подорожую один, відстань збільшується до 700 кілометрів. До речі, і позамежні швидкості, на яких нібито ганяють байкери, теж багато в чому легенда. Звичайно, сучасні мотоцикли дозволяють долати 300, а то й більше кілометрів за годину, і є ті, хто любить швидкісну їзду. Але якщо ти такий, то йди на трек і там ганяй! На те він і трек. А для дороги комфортна швидкість у кожного своя. Особисто в мене — близько 130 кілометрів на годину.

сажирів, я маю шанс полетіти десь у вересні 2011 року. За словами Філатова, у вартість «атракціону» входить тижнева передполітна підготовка й сам космічний «стрибок». Діставатися космодрому в пустелі Мохаве (штат Каліфорнія) доведеться власним коштом. Потрапити на борт SpaceShipTwo (так називається човник) раніше виявили бажання Арнольд Шварценеггер, Бред Пітт із дружиною та Міхаель Шумахер. Попереду також шестеро росіян, а з наших співвітчизників Борис — перший. ЧОВНИК ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ВІКУ о ж являє собою космічний політ, який чекає на Бориса Філатова? Виглядає все приблизно так. З космодрому стартує двофюзеляжний літак, що несе на собі космічний човник із двома пілотами й шістьома пасажирами. На висоті близь-

Фото з архіву Бориса ФІЛАТОВА

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010 № 23 (127)

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

«Море стало нашою домівкою...» До 100-річчя Жака-Іва Кусто Святослав РИБНІКОВ Важко коротко охарактеризувати рід його діяльності. Письменник, режисер, інженер, біолог, океанограф, активіст «зеленого» руху, борець за мир... Для оточуючих уся ця палітра укладалася в одне ємне слово — Командор (у цьому випадку це не просто офіційний титул носія ордена Почесного легіону), хоча сам Жак-Ів Кусто волів називати свою професію скромно «океанографічний технік».

сліджень. Парубку передвіщали блискучу кар’єру у французьких військово-морських силах флоту; він навіть входив до підрозділу, який відповідав за міжнародні зв’язки, і в складі делегацій наприкінці 1930-х відвідав СРСР, Китай та Японію. Але одного моря незабаром стало мало — схотілося скорити ще й небо. Так Кусто став слухачем Академії морської авіації. Стати морським льотчиком йому, однак,

оків двадцять тому автор цих рядків хлопчиськом щонеділі в заповітну годину мерщій біг до телевізора — як, напевно, мільйони інших дітей у всіх куточках країни. На екрані проносилися величезні вантажівки, і оксамитовий голос вимовляв малозрозумілі, таємничі слова — одну з перших радянських реклам: «Концерн «Рено» представляє...» А потім реальний світ зникав — його на годину повністю заміняв фантастичний, дивний за красою світ китів, акул і коралів. Навряд чи хтось колись проводив такі професіографічні дослідження, але, напевно, серіал «Підводна одіссея команди Кусто» разом із культовими передачами Юрія Сенкевича й Миколи Дроздова виховали ціле покоління натуралістів. А худорлявий веселий чоловік у незмінному червоному капелюсі давав мільйонам людей невичерпний заряд оптимізму й гуманізму... Середню освіту Жак Кусто здобув у престижній паризькій школі. З такою базою можна було сміливо скоряти Сорбонну, але юнак вирішив інакше: у 1920 році вступив у мореплавне вчилище, відоме École Navale, яке закінчив у званні офіцера артилерії й був відразу ж призначений керівником групи підводних до-

не судилося — на гірській дорозі потрапив у страшну автомобільну катастрофу. Зламані ребра, зміщені хребці, пробиті легені... Кілька років героїчної роботи над собою — і в більшості співрозмовників навіть не виникало думки, що простягнена їм для привітання рука зовсім недавно була повністю паралізована. Але про штурвал літака Кусто все-таки довелося забути. Він знайшов заміну — взяв до рук підводну камеру. У 1943 році побачив світ перший французький підводний фільм — «18 метрів під водою». Унікальність зйомок полягала в тому, що оператори працювали... без аквалангів — їх тоді просто не було! Досвіду підводного плавання ще одинадцятирічний Жак на-

був у Америці: у 1921 році батька відправили туди в тривале відрядження, і родина поїхала за ним, бо в розореній Першою світовою війною Франції вижити було дуже важко. У літньому скаутському таборі на березі мальовничого озера маленький француз намагався завоювати авторитет у своїх нових друзів — пірнав до напівнепритомності, методом спроб і помилок осягаючи хитрощі підводників. Набутих у дитинстві навичок вистачило на першу прибережну кінопробу, але більш тривалі й глибокі зйомки вимагали дихальних апаратів і відкритого моря. Перший апарат — результат спільних розробок з інженером Емілем Ганьяном — побачив світ уже в 1943 році, на п’ять років раніше від американського аналога (за цей ляп американській розвідці добряче перепало, хоча її вини в тому не було — нікому не могло спасти на думку серйозно стежити за винахідникамиодинаками, які експериментували мало не вдома). А «велика вода» з’явилася в 1950-му, коли Кусто взяв під оренду (за 1 франк на рік!) списаний мінний тральник «Каліпсо», який на багато років став і лабораторією, і кіностудією для команди ентузіастів із 12 чоловік. Через шість років вийшов легендарний фільм «У світі безмовності» — 25 кілометрів морського дна Середземного й Червоного морів, Перської затоки та Індійського океану. І хоча 90% знятого глядач так і не побачив, стрічка зробила справжній фурор — взяла «Оскар» і «Золоту пальмову гілку» (після неї документальний фільм зміг скорити журі Каннського фестивалю тільки в 2004

ПЕРЕДПЛАТА-2010

Всеукраїнський виробничо-практичний журнал ПОНАД 100 СТОРІНОК КОРИСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ!

- Новітні наукові розробки та дослідження - Ексклюзивні інтерв’ю - Додаток «Законодавство» - Коментарі юристів до нормативних актів - Міжнародний досвід: стандарти, право, практика - Матеріали розслідувань нещасних випадків на виробництві - Здоров’я та соціальний захист працівників

www.prombezpeka.com

Ми потрібні один одному!

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, у відділі передплати редакції, а також на сайті www.tehnichka.com ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: м. Київ тел./факс: (044) 440-82-09, тел.: (044) 221-06-50 e-mail: podpiska@prombezpeka.com

ТРИВАЄ Т РИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2010 РІК Вартість передплати: на 1 міс. - 29,00 грн на 6 міс. - 174,00 грн

м. Луганськ тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 e-mail: podpiska_lugansk@prombezpeka.com

П Е Р Е Д П Л АТ Н И Й І Н Д Е К С :

99996

році). Ну а потім було ще понад 120 фільмів. А попутно — нове підводне кінообладнання: удосконалені відеокамери, освітлювальні прилади й перша телевізійна система. «Єдиний по-справжньому глибокий кінорежисер», — сказав про нього один із продюсерів. У кожному жарті, як відомо, є частка жарту. Однією з ідей Жака-Іва Кусто стали підводні будинки. У 1960-ті роки такі споруди були побудовані в різних частинах шельфу Середземного й Червоного морів. На одній із таких станцій, установленій Кусто поблизу Монако на глибині 110 метрів, шестеро аквалангістів у 1965 році працювали 23 дні. Завдяки досліднику ця тематика стала популярною в усьому світі. Наприклад, у Криму, під КараДагом, експериментували з «будиночками» системи «Спрут», а під Геленджиком працювала станція «Чорномор»... Але поняття будинку для Кусто було більшим, ніж металоконструкція: «Найважливіше — захопливе усвідомлення того, що море стало нашою домівкою», — описав він свої відчуття. Наприкінці життя вісімдесятилітній Командор здійснив незвичайну експедицію. «Каліпсо» доставив у Антарктиду... шістьох дітей з Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки та Австралії для того, щоб показати світу, що природа Антарктики повинна бути збережена для майбутніх поколінь. Цій же місії — збереженню природи Світового океану — присвячена й діяльність створеного вченим у 1973 році благодійного фонду «Товариство Кусто», яким сьогодні керують онуки вченого. Недавно (у 2007 році) фонд підтримала компанія International Watch Co. — один із лідерів виробництва підводного спорядження: вона перерахувала кошти, виручені від продажу колекційних, виконаних зі срібла й дерева підводних хронографів «нирця Кусто».

Уся річ у рисі Розкрито секрет міцності Великої Китайської стіни

процесі досліджень китайські хіміки виявили, що до складу розчину, на якому тримаються кам’яні блоки стіни, входив клейкий варений рис і гашене вапно. Завдяки особливому сполученню амілопектину в рисі й карбонату кальцію у вапні розчин і дістав свої неймовірні властивості — на тих ділянках ґрунту, куди він потрапляв, досі не проростає трава. Клейка рисова маса також використовувалася у будівництві гробниць і храмів періоду династії Мін.

Сюрприз для матадора В Іспанії клонували першого бика для кориди

ослідники з Ветеринарного фонду Валенсії взяли клітину кращого племінного виробника кадиської ферми, бика на ім’я Басіто, який виступав проти багатьох досвідчених матадорів. Вони сподівалися, що за успішного клонування теля виросте таким же запеклим бійцем, як і його батько. Ядро клітини підсадили в яйцеклітину сурогатної матері — корови молочної породи. Теля, точна копія свого батька, народилося здоровим і дістало ім’я Гот. Учені заявили, що мали на меті відпрацьовування технології клонування тварин, яким загрожує вимирання. За матеріалами ВВС підготувала Наталія ЧАЙКА

Українська технічна газета

№23 (127) В і в т о р о к , 8 ч е р в н я 2 010

ТРЕБА БАЧИТИ

Третє око для солдата На допомогу снайперам прийде «розумна» гвинтівка SmartSight

я зброя — результат десятилітньої роботи Метью Хегерті з компанії Landtec.

За допомогою гвинтівки снайпер зможе стріляти з укриттів, не наражаючись на небезпеку. При цьому він завжди бачить мішень, сам залишаючись в укритті. SmartSight обладнана бездротовою камерою, що передає зображення на розташований на склі окулярів стрілка або на закріплений у його шоломі екран. Спеціальне програмне забезпечення миттєво накладає приціл на отримане зображення. Насадка на стовбур з камерою та інфрачервоним лазерним підсвічуванням досягає в довжину 18 см, камера важить 700 грамів. Інфрачервоне підсвічування дозволяє таємно застосовувати систему Smartsight у нічних умовах і в будь-яких місцях, де немає освітлення. Перші випробування гвинтівки відбудуться наступного року. До цього часу Метью Хегерті вдосконалить конструкцію з використанням альтернативних джерел енергії, що вдвічі зменшить вагу камери.

Хмарочос-хамелеон Прикраса Чикаго — 250-метрова будівля Aqua Tower — чекає на заселення

qua являє собою 81-поверховий будинок, поверхи з 19 по 52 відведені під житловий комплекс (476 квартир). Починаючи з 53-го поверху хмарочоса розташовані пентхаузи. У будинку є басейни, сади, місця для відпочинку, шестирівнева підземна парковка й готель, який займає перші вісімнадцять поверхів. Цього року Emporis — компанія зі штаб-квартирою у Франкфурті, яка збирає дані про нерухомість в усьому світі, — визнала Aqua Tower кращим хмарочосом 2009 року за креативність дизайну. Особлива конфігурація його стін дозволяє захистити внутрішні приміщення від сонячних променів. Уночі хмарочос виглядає особливо ефектно: завдяки технології Color Kinetics від компанії Philips його колір змінюється.

Медіа-група «Електроніка України» запрошує на міжнародну конференцію «Сучасна світлотехніка-2010»

www.svetotekhnika.in.ua Її мета — обмін досвідом, обговорення поточних завдань, проблем та перспектив розвитку енергозбережних технологій освітлення в Україні, Росії, Білорусі та інших країнах. На конференції виступлять вітчизняні та зарубіжні виробники, постачальники комплектувальних, обладнання та готової продукції, керівники профільних міністерств і державних структур, потенційні українські та зарубіжні інвестори, проектанти, технологи, а також широке коло замовників. Відбудуться презентації актуальних новинок від провідних світових виробників, дискусійне обговорення гострих питань, порівняльний аналіз екологічних, економічних і технічних параметрів різних класів енергозбережних джерел світла та обладнання на їхній основі.

Основні теми конференції: «Світлові технології» — огляд зарубіжного ринку світлотехніки, стан і перспективи українського ринку, виробництво світлотехнічних приладів. «Стандартизація» — міжнародне законодавство, нормативи та технології вітчизняної сертифікації. «Обладнання для енергозбережної світлотехніки» — презентації новинок найбільших світових виробників джерел світла — CREE, OSRAM, PHILIPS LUMILEDS, SEOUL, компоненти систем світлодіодного освітлення, силова електроніка для світлотехніки. «Економічні аспекти енергозбереження» — приклади реалізованих проектів і їхній економічний ефект, питання надійності та довговічності. Проект хмарочоса розроблений компанією Studio Gang Architects, очолюваною всесвітньо відомим архітектором Джин Генг.

РОЗСЛАБТЕСЯ! К Е Й В О РД КЕЙВОРД Замість літери абетки в кожній клітинці стоїть певна цифра. Доберіть кожній цифрі відповідну літеру.

EverTune все робить сам

Замінивши звичайний струнотримач на автоматичну модель, можна назавжди забути про настроювання гітари

овий винахід EverTune автоматично регулює точність настроювання звучання залежно від ослаблення або перевищення натягу струни, музикантові більше не треба турбуватися про це. Автори винаходу Космос Лайлс і Пол Доуд працюють уже над 16-м прототипом пристрою й удосконалюють його дизайн. Вони сподіваються, що гітари з убудованим струнотримачем EverTune надійдуть у продаж уже наступного року. Потім Лайлс і Доуд планують розпочати розроблення настроювача для піаніно. За матеріалами Popular Science, geeky-gadgets.com підготувала Наталія ЧАЙКА

ГОЛОВОЛОМКА «ОТОЧЕННЯ» Розставте у всіх кружках числа таким чином, щоб кожне число в квадраті дорівнювало сумі всіх чисел у кружках, що оточують цей квадрат. Відповідь на головоломку «Шість фігур», надруковану в №22 (126)

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН