Украинская техническая газета №76

Приборкувачі хвиль № 24 (76)

9 червня 2009 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

Глава Донецької облради Анатолій Близнюк:

Вчені стверджують, що такий масштабний і сильний паводок, який затопив західні області торік влітку, трапляється раз на 200 років. Однак це зовсім не означає, що тепер можна жити спокійно стор. 2

«При тому, що промисловий регіон багато віддає, у нього ніхто не вкладає. Тільки висмоктують...»

Енергозбереження: не словом, а ділом

Намагаючись відповідати вимогам ринку, технічні виставки все активніше переходять від демонстрації «досягнень народного господарства» до змагальності технологій стор. 10 стор. 4

«Брудна дюжина» — у минулому Четверта Конференція сторін Стокгольмської конвенції збільшила список особливо небезпечних сполук майже удвічі стор. 6

Космічна навігація. Ми її втрачаємо?

Можливому виходу з ладу американської супутникової системи навігації NAVSTAR GPS можна запобігти запуском альтернативних систем, у розробленні яких беруть участь і українці стор. 9

Соціум проблема

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Приборкувачі хвиль Вчені запевняють, що такий масштабний і сильний паводок, який затопив західні області торік влітку, трапляється раз на 200 років. Однак це зовсім не означає, що тепер можна жити спокійно. Навпаки, Державний комітет водного господарства докладає всіх зусиль для створення на Прикарпатті чіткої і безвідмовної системи комплексного захисту територій від руйнівної дії паводків.

Світлана ІСАЧЕНКО — Минулорічний паводок, що охопив Західну Україну, став вели ким випробуванням для всіх, у пер шу чергу для працівників водного

буде збудовано так звані сухі во досховища, здатні в потрібний мо мент акумулювати воду, а в ни зинній частині — великі польдери. Розрахунки показують, що таким чином ми зможемо суттєво змен шити натиск стихії. Передбачено багато інших заходів — агролісо меліоративні, із захисту автомобі льних і залізничних шляхів, регу лювання річищ. Намічено також декілька міжнародних проектів, оскільки прикарпатські річки — транскордонні. Виконання цих за ходів дозволить створити в усьо му Карпатському регіоні надійний комплекс захисту від шкідливої дії паводків.

— Інженерні рішення, безу

мовно, приборкають паводко

ву хвилю. Але не менш важли

во заздалегідь знати про її прихід.

господарства, — говорить голо ва Держводгоспу Василь Ста шук (на знімку). — За 2—3 доби випало три місячних норми опадів. Річки не встигали приймати таку велику кількість води. Утім, спеціалісти нашого комі тету знали, як діяти під час стихії, оскільки мали досвід ліквідації ка тастрофічних явищ попередніх років на Закарпатті. За доручен ням уряду ми оперативно відпра цювали всі необхідні заходи для подолання наслідків стихійного лиха і виконали величезний обсяг робіт. У західні області було відряд жено 2 тисячі спеціалістів з про ектних інститутів системи водного господарства. До кінця року вже було відбудовано майже 30 км бе регоукріплень, 26 км захисних дамб, інші гідротехнічні споруди. Нам вдалося захистити 144 насе лених пункти. Було освоєно 500 млн грн, з яких 360 млн — ре зерв Кабміну. Водночас з відновлювальними роботами у потерпілих областях, знову ж таки за дорученням уря ду, Комітет водного господарства розробляв схеми і програми пер спективного комплексу протипа водкових заходів, залучивши до цієї роботи 30 наукових закладів країни. В основу покладено прин цип управління паводками, коли за допомогою гідротехнічних спо руд сповільнюється річковий стік, не даючи великій воді раптово спуститися з гір. По кожному басейну, по кожній річці продумані гідротехнічні за хисні споруди. У гірській місцевості

— Передбачено створити у при карпатських областях сучасну ав томатизовану систему управління паводковими стоками на зразок такої, яка уже кілька років діє в За карпатті і дуже добре себе заре комендувала. На річках Закарпаття, в основ ному у гірській місцевості, в авто матичній інформаційно вимірю вальній системі «Тиса» працюють 40 гідрометеорологічних постів (кожний другий із супутниковим зв’язком) для прогнозування і мо ніторингу паводків. У режимі ре ального часу вони передають в інформаційний центр дані про кількість опадів, рівень води в річках, температурний режим. За допомогою комп’ютерних програм отримана інформація обробляєть ся, аналізується, моделюється ва ріант розвитку паводка і вже на основі цього водгосп, МНС, місцеві органи влади ухвалюють відповідні управлінські рішення. Загалом Закарпаття і Прикар паття потерпають від дощових па водків від 7 до 9 разів на рік. Але це локальні випадки у різних річкових басейнах. Минулого року одразу всі річки Західного регіону прийняли величезну кількість

Програма, яка дістала назву «Схема комплексного протипавод кового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет» і в якій вра ховано передовий світовий досвід разом з рекомендаціями вітчизняної академічної науки, вже затверджена. Її схвалив уряд, Президент дав високу оцінку. У результаті буде захищено від руй нівної дії води 900 населених пунктів з виробничою інфраструк турою включно.

плідно працюємо зараз з румуна ми, які планують допомогти нам розмістити гідрометеорологічні станції вздовж Прута і Сірета, щоб ми завчасно інформували їх про можливі стихійні явища на цих ріках, що несуть свої води в Руму нію. Таку ж роботу проводимо з ко легами з Молдови щодо Дністра.

— Василю Андрійовичу, по

гано, коли води забагато, але недобре, коли її замало.

— Чи забезпечена програма належним фінансуванням?

— Географічне розташування України є таким, що її західна і північна території — перезволо жені, а південна і східна — мало водні. Але для того й існує наш комі тет, щоб регулювати водні ресурси країни. Навіть у маловодні роки (а цей рік, за прогнозами спеціалістів, є саме таким) ми можемо забезпе чити необхідною кількістю води на селення та галузі економіки.

— Її фінансування вже розпо чато. Попри кризу, уряд виділив

Мовою цифр Нег ативних наслідків пове% Негативних ней і паводків зазнає 27% тери% торії У країни, де проживає май% України, же третина населення. За нау% ково%експертними оцінками, щорічно стихія завдає еко% номіці збитків на 400 млн грн, а в окремі дуже вологі роки — до 1 млрд грн.

Проблему територіальної та часової нерівномірності забезпе чення регіонів країни водними ресурсами Держводгосп вирішує шляхом регулювання та перероз поділу річкового стоку. Для цього створено 1160 водосховищ, 28 тисяч ставків, 7 великих ка налів. Каскад водосховищ на Дніпрі акумулює 43,8 кубокіло метри води, регулюючи проход ження паводкових вод з Білорусії і Росії територією нашої держави і подаючи через канали та іри гаційні системи воду на засушли вий південь і схід. Зараз якраз 6 дніпровських водосховищ вихо дять на свій проектний рівень. Їх робота триває під пильним конт ролем міжвідомчої комісії, яка діє при Держводгоспі.

В У країні налічується понад Україні 63 тисячі річок, у ттому ому числі 9 великих (площа водозбору по% над 50 тис. км2), 81 середніх і близько 63 тисяч малих. Їхня з а ггальна альна довжина ст ановить становить 206,4 тис км.

додатково 208 млн грн для прове дення невідкладних робіт у При карпатті та Закарпатті. Значну до помогу надають сусідні країни. Міжнародний аспект нашої діяль ності взагалі є пріоритетним. Адже західні річки, як я вже казав, — транскордонні, і стихійні явища — загальна проблема. Гідрометео рологічні станції облаштовані, до речі, за рахунок технічної допомо ги Угорщини, Швейцарії, США.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Загалом інженерно технічна система у нас надзвичайно по тужна. На Каховському каналі, до речі, стоїть найпотужніша насос на станція Європи, що перекачує 540 кубічних метрів води на се

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

кунду. Ми підтримуємо основні водогосподарські фонди в на лежному стані. Насосні станції, дамби, системи подачі води — під постійним технічним нагля дом. Для цього при Держводгоспі створена експлуатаційна служ

«Програма, яка дістала назву «Схема комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет» і в якій враховано передовий світовий досвід разом з рекомендаціями вітчизняної академчної науки, вже затверджена. Її схвалив уряд, Президент дав високу оцінку. У результаті буде захищено від руйнівної дії води 900 населених пунктів з виробничою інфраструктурою включно»

Державний комітет України з водного господарства — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері управління водним господарством та здійснення державної політики щодо меліорації земель. Пріоритетне завдання — забезпечення раціонального використання водних ресурсів, створення умов для безпечного проживання населення і стабільного розвитку економіки держави. Здійснює державний моніторинг поверхневих вод на 116 річках, 61 водосховищі, 31 зрошувальній системі, а також на 5,5 млн га зрошуваних та осушуваних земель.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

E mail: info@tehnichka.com

У цілому за різними міжнародни ми програмами Україна отримала технічної допомоги на 7 млн до ларів. До розв’язання наших про блем долучилася Міжнародна ко місія захисту Дунаю, центр якої знаходиться у Відні. Особливо

Довідка «УТГ»

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

води. У зоні лиха опинилося 6 об ластей. Так от саме завдяки авто матизованій системі управління паводковим стоком Закарпатська область змогла гідно витримати стихійний удар. Людей завчасно попередили про небезпеку, орга ни влади знали, як діяти, яких за ходів вживати. Для цього ми, до речі, розробили і розповсюдили серед населення, владних струк тур пам’ятки, інструкції про те, що конкретно, буквально крок за кро ком, слід робити при загрозі за топлення — як захистити свій бу динок, як організувати евакуа ційні заходи, роботу аварійно ря тувальних бригад…

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

ба, працюють технічні бригади, відповідні управління. Нещодав но капітально відремонтували головну споруду Північно Кримського каналу. Металеві конструкції пропрацювали пів століття в агресивному середо вищі. За допомогою вітчизняних виробників все приведено в на лежний стан. Велику роботу проводимо зі спорудження систем водопоста чання у маловодні регіони. У країні, уявіть собі, 1248 населе них пунктів ще користуються при візною водою сумнівної якості. Це нагальна проблема, вирішення якої уряд тримає під особливим контролем. Торік ми розпочали виконувати ще одну програму, розраховану на три роки, за якою 100 населених пунктів отримають воду централізовано. Маємо для цього всі необхідні проектні і ви робничі потужності. Очищена ду найська вода нарешті пішла в Бе сарабію. Можна вже робити роз відну мережу. Уряд ухвалив поста нову щодо виділення цього року 150 млн грн зі Стабілізаційного фонду для будівництва і реконст рукції об’єктів централізованого водопостачання.

— С в і т о в и й д о с в і д с в і д

чить, що екологічно й еконо

мічно раціона льне викорис

раціональне тання водних ресурсів зале

жить не тільки від рівня тех

нологій, а й від управлінських підходів.

— Зауважте, Україна — одна з найменш забезпечених влас ними водними ресурсами євро пейських країн. По суті, добро якісна вода у нас — як золото. Тому постійно шукаємо шляхи удосконалення нашої роботи. Зараз ми реформуємо галузь, переходимо на басейновий принцип управління, викорис тання та охорони вод. Так пра цює вся Європа. Створюється механізм, який задовольнить інтереси всіх водокористувачів. Національна водна інвестиційна стратегія ґрунтується на прин ципах інтегрованого управління водними ресурсами, які спові дує сьогодні вся світова гідро технічна наука і практика.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 19530 прим., українською мовою 6000 прим., російською мовою 13530 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 1167

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

ГМК

Економіка актуально тарифів на перевезення пасажирів. На першо му етапі з 9 березня 2009 року тарифи на пере везення пасажирів також зросли — на 4,7% і на 7,4% відповідно. Загальна вартість проїзду 2009 року на відстань 500 км збільшується у плацкартно му вагоні на 3 грн 44 коп., купейному — на 8 грн 50 коп., СВ — на 38 грн 16 коп. (без ко місійного збору). Тарифи в загальних вагонах залишаються без змін.

За п’ять місяців 2009 року поставки металобрухту на металургійні підприєм ства скоротилися на 47,6% у порівнянні з відповідним періодом 2008 го — до 1,498 млн тонн за потреби 2,024 млн тонн. Згідно з даними уряду, залишки брухту на підприємствах на 1 червня становлять 133,4 тис. тонн.

До 2015 року порт Південний планує вкласти у розвиток $910 млн капітальних інвестицій. Про це повідомив начальник морського торговельного порту Південний Юрій Крук у ході презентації програми розвит ку порту до 2015 року. Передбачається будівництво причальних споруд в акваторії порту, кількість яких до 2015 року досягне 32, перевантажувального комплексу генеральних вантажів відкритого

За зазначений період метпідприємства виробили 11,311 млн тонн сталі. Забезпечен ня виробництва сталі брухтом становить 74%. У тому числі поставки брухту на Донецький електрометалургійний завод знизилися на 51,8% — до 213,5 тис. тонн, на Єнакіївський метзавод зросли на 29,7% — до 206,9 тис. тонн, на «Запоріжсталь» скоротилися на 42,2% — до 204,8 тис. тонн.

У порівнянні з квітнем поточного року в травні АЕС України скоротили виробництво електроенергії на 2,5%, або 160 млрд кВт. год, — до 6,234 млрд кВт. год.

зберігання потужністю 1,2 млн тонн у рік (при чал №9), будівництво аналогічного комплек су на причалі №10 пропускною здатністю 1,2 млн тонн у рік, реконструкція комплексу з перевантаження будівельних вантажів потуж ністю до 1 млн тонн у рік (причал №38), будів ництво спеціалізованого експортно імпортно го перевантажувального комплексу навалоч них вантажів (вугілля, руда) пропускною здат ністю 4,4 млн тонн у рік (причали № 7, 9). Реалізація планів розвитку дозволить до 2015 року підвищити пропускну здатність пор ту до 81,36 млн тонн. Для порівняння: торік було відпрацьовано 35,4 млн тонн. АНТК імені Антонова і компанія «АероСвіт» підписали меморандум, яким передбачається продаж або поставка на умовах лізингу 10 літаків Ан 148 і його модифікації Ан 158, повідомляє управлін ня зі зв’язків зі ЗМІ секретаріату Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів У України країни дозволив шести хімічним підприємствам в 2009 році закуповувати газ у нерезидентів У к Ук раїни. Про це повідомив міністр промисло вої політики України Володимир Новицький.

За словами міністра транспорту і зв’язку Йосипа Вінського, поставлено мету — створи ти серію з понад 80 літаків Ан 148 для обслу говування внутрішніх рейсів. Він також повідо мив, що літак такого типу буде готовий до екс плуатації до кінця року, його планується задія ти на рейсах авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ). Будівництво третього літака Ан 148 заплановано на початок 2010 року.

Такий дозвіл дано підприємствам ВАТ «Азот» (м. Черкаси), «Рівнеазот», ЗАТ «Сєверо донецьке об’єднання «Азот» (Луганська об ласть), «Дніпроазот» (м. Дніпродзержинськ), «Одеський припортовий завод», ВАТ «Концерн «Стірол».

Вуглепром У країнські енергогенерувальні ком панії затвердили заявки на закупівлю у червні 2009 року 900 тис. тонн вугілля. Про це 3 червня повідомив міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець.

АПК

«Щоб хоч якось звести кінці з кінцями і вип латити зарплату, нам необхідно на місяць ре алізовувати понад 1,8 млн тонн енергетично го вугілля. На сьогодні енергетиками підтвер джені заявки на половину цього обсягу. Тому до нас щодня приїжджають делегації від керів ництва підприємств, профкомів з вимогою про збільшення квоти для реалізації вугілля», — сказав він.

Міністерство аграрної політики У Украї краї ни на основі аналізу впливу квітневих заморозків на посіви знижує свій про гноз урожаю зернових до 42—43 млн тонн. Про це повідомив на брифінгу 3 черв ня міністр аграрної політики Юрій Мельник. При цьому він не уточнив можливий розмір збитку у грошовому обчисленні.

Транспорт З 1 червня почався другий етап підви щення залізничних тарифів у внутрішньо му сполученні: у плацкартних вагонах — на 4,7%, у купейних та СВ — на 7,4%. Наказом Мінтрансзв’язку від 23 лютого 2009 року №205 заплановано два етапи підвищення залізничних

Кабінет Міністрів У країни вніс на роз України гляд парламенту документ про основні напрями бюджетної політики на 2010 рік. Про це повідомив на погоджувальній раді голова Верховної Ради України Володимир Литвин. За його словами, необхідно «опрацювати пропозиції від Кабінету Міністрів України і визначитися, коли ми вийдемо на розгляд цього питання разом з урядом». Литвин та кож додав, що необхідно провести засідання діючої у Верховній Раді консультативно до радчої ради з питань місцевого самовряду вання, щоб позицію представників місцево го самоврядування почули і зрозуміли. За п’ять місяців поточного року до країни надійшло України Державного бюджету У 79,2 млрд грн (з урахуванням відшкодуван ня ПДВ і без обліку власних надходжень бюд жетних установ), що становить 104,6% над ходжень відповідно до бюджетного розпису. Про це повідомила голова Держскарбниці Тетяна Слюз. Середнім і невеликим українським банкам потрібна докапіталізація на рівні менше 2 млрд грн грн, повідомив директор де партаменту зовнішньоекономічних зв’язків НБУ Сергій Круглик. «Для третьої і четвертої групи потрібно до 2 млрд грн», — сказав він з посиланням на попередні підсумки діагно стичного обстеження кредитно фінансових установ цих груп.

ПЕК У січні—травні поточного року атомні країни скоротили ви України електростанції У робництво електроенергії на 14,3%, або на 5,829 млрд кВт. год, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 34,903 млрд кВт. год. Про це повідомили в НАЕК «Енергоатом».

Фінанси

Експорт зерна з початку маркетингово го року відп овідно до травневих показників, відповідно становив 23 млн тонн, що в 6,2 раза більше показника за весь минулий маркетинговий рік. Про це 3 червня на засіданні Кабінету Міністрів повідомила прем’єр міністр Юлія Тимо шенко. Вона відзначила, що експорт зерна дійсно йде успішно й успішно працює галузь.

До початку квітня 2009 року в Україні дія ли 182 банки, з яких 144 входять до третьої і четвертої групи: на частку середніх і невели ких банків припадає 15,5% від сукупної суми загальних активів банківської системи (135,207 млрд грн). Раніше завершена діагностика 38 най більших і великих банків виявила потребу в додатковому капіталі всіх приватних банків на рівні 30,5 млрд грн (3% від ВВП, або близь ко $4 млрд). Відповідно до її результатів два державних банки (Укрексімбанк і Ощадбанк) уже збільшили капітал на 14,4 млрд грн, або $1,8 млрд.

Верховна Рада Верховна Рада У країни 2 червня взя України ла за основу проект Закону «Про внесен ня змін у деякі закони У країни щодо України сприяння здійсненню підприємницької діяльності». Законопроектом передбачено з метою спрощення заснування бізнесу знизити ви моги до статутного капіталу господарчих то вариств і зменшити кількість видів госпо дарської діяльності, які підлягають ліцензу ванню, а для вдосконалення порядку видачі документів дозвільного характеру — устано вити основні вимоги до строків і механізму їхньої видачі. Проектом пропонується також законо давчо закріпити практику довгострокової оренди державного й комунального майна — не менше 5 років, впровадити практику видачі довгострокових ліцензій. Для окре мих видів діяльності уряд може встановлю вати строки ліцензії, але вони не повинні бути менше 5 років. Верховна Рада У України країни 4 червня ух валила Закон «Про внесення змін у деякі зако ни У країни, що стосуються вдоско закони України, налення механізмів державного регулю вання ринку сільськогосподарської про дукції». Документом передбачається, що об’єкта ми державного цінового регулювання є такі види сільськогосподарської продукції (то варів): пшениця тверда, пшениця м’яка, зер но суміші пшениці й жита (меслин), кукуруд за, ячмінь, жито озиме, жито ярове, горох, гречка, просо, овес, соя, насіння соняшнику, насіння ріпаку, насіння льону, шишки хмелю, цукор пісок (буряковий), борошно пшеничне, борошно житнє, м’ясо й субпродукти великої рогатої худоби й птиці, молоко сухе, сухі адап товані молочні суміші (замінники грудного молока), масло вершкове, вовна, олія соняш никова, овочі й фрукти. Законом установлено, що відповідно до ринкової кон’юнктури Кабінет Міністрів вво дить державне цінове регулювання окремих об’єктів, визначених цим переліком. Їхній перелік визначається за результатами моні

торингу аграрного ринку і підлягає офіційно му оприлюдненню не пізніше ніж за 30 ка лендарних днів до початку маркетингового періоду. Для об’єктів державного цінового регулю вання (видів сільськогосподарської продукції і товарів) установлюється гранична торговель на надбавка (націнка) на рівні не вище 20%

оптово відпускної ціни виробника (митної вартості) до кінцевого споживача. Підприємства оптової і роздрібної торгівлі проводять розрахунки з постачальниками аг ропродукції з державним ціновим регулюван ням у строк не більше семи банківських днів від дня одержання виторгу від реалізації цих об’єктів. За встановлення торговельної надбавки (націнки) з порушенням норм закону вилу чається вся торговельна надбавка і стягуєть ся штраф у дворазовому розмірі виторгу.

4 червня Верховна Рада ухвалила За кон «Про загальнодержавну цільову еко номічну програму проведення моніторин гу залишків ветеринарних препаратів і забру днюючих речовин у живих твари забруднюючих нах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2009—2014 роки». Передбачається забезпечити державні лабораторії ветеринарної медицини високо чутливим устаткуванням, видатковими й ре ференс матеріалами тощо для проведення моніторингу залишкових кількостей ветери нарних препаратів і забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного поход ження й кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, відпо відно до директиви ЄС.

Кабінет Міністрів України 3 червня Кабінет Міністрів У України країни затвердив Державну цільову програму з розвитку і створення сільськогоспо дарських обслуговуючих кооперативів, а також Державну цільову програму зі створення оптових ринків для продажу сільськогосподарської продукції до 2015 року року.. Про це на брифінгу повідомив міністр аграрної політики Юрій Мельник. За його словами, програмою передба чається виділити до 2015 року 6,5 млрд грн для розвитку і створення сільськогосподар ських обслуговуючих кооперативів; 2009 року зі Стабілізаційного фонду — 90 млн грн. Він не уточнив суму, яку планується виділити до 2015 року на створення оптових ринків, за уваживши, що на кілька років фінансування становитиме 1,2 млрд грн. Також Мельник повідомив, що на реаліза цію програми в 2009 році виділятимуться кош ти з 800 млн грн Стабілізаційного фонду, пе редбачених на здешевлення кредитів для сільгоспвиробників.

3 червня Кабінет Міністрів затвердив баланс газу для У країни на 2009 рік. Як України повідомив міністр палива й енергетики Юрій Продан, таке рішення прийняте на засіданні уряду. Міністр уточнив, що баланс сформований в обсязі 80,724 млрд м3. При цьому об’єм газу власного видобутку, включеного в баланс, ста новив 20,613 млрд м3, імпорт природного газу — 33 млрд м3. Документом передбачається відбір газу з підземних сховищ в 2009 році в об’ємі 27,111 млрд м3. Підготувала Тетяна ЖМУД за матеріалами «УНІАН», « РБК Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК Інфо, Укррудпром, сайтів Верховної Ради і Кабінету Міністрів

Економіка від від першої першої особи особи

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Глава Донецької облради Анатолій Близнюк:

«При тому, що промисловий регіон багато віддає, у нього ніхто не вкладає» Про кризову ситуацію в області, перспективи розвитку і підготовку до Євро 2012 в інтерв’ю «УТГ» розповів глава Донецької облради Анатолій Близнюк Едуард МАЛИНОВСЬКИЙ

— У прийнятій обласною ра дою Програмі економічно адою го й соціального розвитку До нецької області на 2009 рік закладене значне зниження обсягів виробництва в основ них галузях промисловості. Із чим це пов’язано і які основні прогнози?

— Будь яка програма, чи то ро дини, чи то громади — сільської, міської, чи то всієї країни, фор мується за принципом «знизу вго ру». І коли на території громади є підприємства, то її добробут скла дається з добробуту кожної конк ретної родини, кожного конкрет ного підприємства, його перспек тив. Тому програма соціально еко номічного розвитку — це звід ре зультатів роботи громади. А вони на сьогоднішній день для нас ка тастрофічні. У міру падіння вироб ництва в цілому на 35%, а в мета лургії майже на 50%, у базових га

ВІЗИТІВКА

Дата народження народження: 24 листо пада 1948 року. Освіта Освіта: Краматорський індуст ріальний інститут, спеціальність — інженер механік. Донецький дер жавний університет економіки й торгівлі, спеціальність — магістр економіки й підприємництва.

З листопада 2002 по січень 2005 р. — голова Донецької облас ної державної адміністрації. У травні 2005 р. обраний зас тупником голови Донецької облас ної ради.

Кар’єра: трудову діяльність по чинав помічником машиніста турбін на Краматорському металургійному заводі ім. Куйбишева. Пройшов шлях від помічника машиніста турбін до директора.

органів керування. І у відповідь — тиша. Ми говоримо: металургія занад то багато втратила, перспективи по вернення на колишні цінові й кількісні показники не може бути, як мінімум, у найближчі три роки. Наша позиція — треба розвивати внутрішній ринок, створювати для власного виробника такі умови, щоб він міг бути конкурентоспроможним на світових ринках. І так далі...

— Яких заходів в умовах кризи облрада пропонує вжи

«Стан вугільної галузі — гірше не буває, управління — ніяке, перспективи — все у грозових хмарах». лузях у середньому на 40% — це величезна втрата для області, але й не менша втрата для держави, оскільки 20% національного про мислового виробництва зосеред жено в Донецькій області. Звідси і заробітна плата, і прибуток, і бюд жети всіх рівнів, у тому числі й Пен сійний фонд. Ми прийняли програму як циф ри, які ми розглянули разом з підприємствами, об’єктивно оці нивши ситуацію. Найголовніше — вона намічає конкретні шляхи, якими ми по винні йти в тій або іншій галузі, у тому числі й бюджетній, щоб мінімізувати втрати. Принцип «по чинай із себе» для нас актуальний, тому ми ні на кого пальцем не по казуємо. Але є позиції поза зоною нашої відповідальності. Наприк лад, вугільна галузь. Її стан — гірше не буває, керування галуз зю — ніяке. Перспективи — усе в грозових хмарах. Заборгованість із заробітної плати — 53% від всієї заборгованості, що є в області. А це 165 тисяч чоловік. Ми говоримо уряду, міністер ству, що бачимо реальну ситуа цію, оцінюємо її і в програмі соці ально економічного розвитку пропонуємо відповідним чином реагувати. Однак відразу виникає проблема. Говоримо про привати зацію — ніхто не заперечує. Да вайте приймати рішення, але це вже компетенція державних

1997 року року,, після роботи голо вою Краматорського міськвиконко му, призначений заступником голо ви, а згодом — першим заступником голови Донецької обласної держад міністрації.

Анатолій БЛИЗНЮК

ти, щоб забезпечити соціальну стабільність у регіоні?

— Є два моменти. Перший: на 100% виконувати все те, що пе редбачено законом, щоб допома гати бізнесу всіх рівнів. Щоб він подолав кризу й розвивався. Другий: в обласної ради є власні повноваження та обов’яз ки, делеговані державою. Почнемо із власних повнова жень. Бюджетом нам затвердже но, допустимо, утримання дитячих будинків, будинків інтернатів для ветеранів, установ охорони здо ров’я, зокрема сфери психіатрії тощо. Це наші прямі обов’язки. Ми шукаємо варіанти, як за відсут ності реального фінансування не допустити погіршення ситуації. Не побоюся сказати: доводиться зай матися не популізмом, а оптиміза цією витрат. І якщо ми закриває мо якусь установу, то тільки для того, щоб іншим було краще. І щоб зберегти всю систему. Тепер про обов’язки, делего вані державою: виплата допомо ги з безробіття, певні соціальні га рантії, машини ветеранам і т.д. За кони є, а джерел фінансування немає. Це проблеми, звичайно, державного масштабу. Приміром, на сьогоднішній день ми повинні виплачувати певну суму ветеранам. Це делеговані повно важення. Однак з бюджету ми одержали 2% необхідних коштів. Безвихідь: немає грошей, а інші

Із квітня 2006 р. — голова До нецької обласної ради. Кандидат наук з державного управління.

фінансові потоки на ці потреби я спрямовувати не маю права.

— Чи працює сьогодні угода про регіональний розвиток, підписана Кабміном і облас ною радою?

— У Донбасі серйозна пробле ма — дефіцит води. При радян ській владі це не тільки визнава ли, а й була спеціальна держав на програма, яка передбачала, що будь який значущий об’єкт по винен бути забезпечений двома або трьома вводами електрое нергії. Один вибило — повинен бути інший, аварійний. А що має мо зараз? Після війни був побу дований єдиний канал «Сіверсь кий Донець — Донбас», що про ходить над шахтами. Він уже в та кому стані, що незабаром може затопити шахти центрального району Донбасу. Ми повинні замінювати во догінні мережі, оскільки вони ле жать у землі 30 і більше років і на 75% за межами терміну викорис тання. Ми просимо: внесіть у державну програму заміну мереж. Не давайте нам грошей, зробіть

взагалі ліквідована. Після розва лу Союзу її просто забули.

— Фонд «Ефективне управлі ння» і компанія «Монітор груп» розробили стратегію розвитку регіону до 2025 року року.. Які їхні ос новні оцінки стану Донецької області?

— Фонд «Ефективне управління» зробив аналіз, визначив конкурен тоспроможність регіону й показав, що серед всіх регіонів України за рівнем людського розвитку ми пе ребуваємо на останніх місцях. Я б не сказав, що це мене страшно здивувало. Але їхні підходи мене порадували. Основні показники людського розвитку, безперечно, — середо вище проживання, тривалість жит тя, середній рівень освіти тощо. Але чому ж уряд не розуміє, що 38% всіх викидів у країні — у Донецькій області. При тому, що промисловий регіон багато віддає, у нього ніхто не вкладає. Тільки висмоктують... Тому те, що фонд «Ефективне уп равління» разом з «Монітор груп» (це одна з провідних у світі консал тингових компаній) вибрали До

«Але ж проблема не тільки в тому, щоб побачити пріоритетні сегменти, а й знайти кошти на їхній розвиток. Приміром, при дефіциті власної вуглецевої сировини ми і досі у мартенівських печах виплавляємо 80% сталі. При тому, що у світі 97% уже виплавляється конвертерним способом. Однак щоб змінити спосіб виробництва, потрібні сотні мільярдів євро. От у якому напрямку повинні спільно працювати влада й бізнес». держпрограму, визначте орган, якому довіряєте — і починайте заміну труб. «Сіверський Донець— Донбас» треба ремонтувати. Іна кше весь Донбас залишиться без води. Ми порушуємо на своєму рівні проблему і пропонуємо варі анти вирішення. Цілий рік працю вали з міністерствами й відомст вами, переконали, проробили єди ний підхід, договір, вийшли на Ка бінет Міністрів і підписали договір. Але прийшов новий глава Мінфіну і сказав: грошей у бюджеті немає. А програма «Дніпро—Донбас» (приведення в Донбас другого джерела забезпечення водою)

нецьку область як пілотний варіант, мене радує. Вони назвали речі свої ми іменами. З боку завжди видні ше. Вони оцінюють нас на основі реальних цифр і реальних дій з боку уряду в тому числі, а оцінивши, про понують конкретні варіанти рішень.

— Які ж основні пропозиції аналітиків цих компаній?

— Вони називають два пріори тетних для Донецької області клас тери — металургійний і сільськогос подарський. У цілому виділено 45 кластерів. Але ж проблема не тільки в тому, щоб побачити пріоритетні сегмен ти, а й знайти кошти на їхній роз

виток. Приміром, при дефіциті власної вуглецевої сировини ми і досі в мартенівських печах вип лавляємо 80% сталі. При тому, що у світі 97% уже виплавляється конвертерним способом. Однак щоб змінити спосіб виробництва, потрібні сотні мільярдів євро. От у якому напрямку повинні спільно працювати влада й бізнес.

— Як змінилася інвестицій на активність у регіоні у по рівнянні з минулим літом? Яких заходів треба вжити, щоб залучити інвесторів?

— Питання в іншому: наскіль ки в нас реально створені в дер жаві умови для інвесторів? Гроші, як відомо, люблять тишу і політич ну стабільність. Тому перше: держава має ство рити режим найбільшого сприян ня для внутрішніх інвестицій. Дру ге: є інститути спільного інвесту вання, які у світі використовують ся в 30—50 разів ефективніше, ніж наші. Нам треба створити умо ви для бізнесу, щоб він виходив «з тіні» і сміливо інвестував у роз виток. Третє: ми повинні створи ти відповідні умови для залучен ня іноземних інвестицій. У першу чергу політичну стабільність, еко номічну прогностичність і так далі. Нічого цього в державі Україна немає. Про які інвестиції ми вза галі можемо говорити? Те, що на сьогоднішній день підпадає під поняття «інвестиції», несумісне з поняттям «інновації». Все, у що інвестується, повинне бути інноваційним. Нові техно логії, зниження енерговитрат, ма теріальних витрат, підвищення продуктивності праці. Нам не потрібні старі мар тенівські печі. Потрібні зовсім но вого рівня технології, четверта переробка, перехід на готову про дукцію, а не напівфабрикати і так далі. У нас роботи хоч греблю гати.

— Експерти УЄФА піддали сумніву можливість провести Євро 2012 у Донецьку. Чи об’єк тивні, на ваш пог ляд, ек об’єктивні, погляд, сперти і чи є сьогодні пробле ми при підготовці до футболь ного форуму?

— УЄФА ставить умову: у До нецьку має бути півтори тисячі п’ятизіркових номерів. Ми маємо поки 129 в «Донбас Паласі». Од нак ми не Канни, не Париж і не Лондон — ми Донецьк. Ми не мо жемо й не повинні в умовах рин кової економіки побудувати один або два п’ятизіркових готелі для того, щоб потім вони не викорис товувались. У нас є програма, виділені місця, є договори з інвесторами, які зобов’язуються побудувати такі готелі до 2012 року. Але не в такому об’ємі. У принципі, в УЄФА готові піти нам назустріч і знизи ти вимоги до п’ятизіркових го телів. Тому усе ще попереду. І ми встигнемо підготуватися. Недар ма в Донецьку побудований кра щий у Європі футбольний стадіон.

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Економіка безпека

Володимир Папазов, заступник керівника «Українського центру підтвердження відповідності «Промбезпека»:

«Забезпечення відповідності продукції вимогам технічних регламентів — основний шлях для виробників» У березні в Україні почав діяти технічний регламент, що встановлює вимоги до засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Це черговий крок у наближенні українського законодавства з питань технічного регулювання до європейських директив і норм (після прийняття в січні 2009 року технічного регламенту газового устаткування). Про особливості нової системи сертифікації і про те, що очікувати від неї виробникам, в інтерв’ю «УТГ» розповів заступник керівника органу оцінки відповідності «Український центр підтвердження відповідності «Промбезпека» Володимир Папазов (на знімку)

Дмитро КОРНІЙЧУК

— Із чим пов’язане введен ня нових технічних рег ламентів, регламентів, зокрема для засобів індивіду ального захисту?

— Законодавство змінюється у зв’язку з тим, що Україна продов жує рух у бік євроінтеграції. Отже, їй необхідно імплементувати євро пейські підходи до питань технічно го регулювання і стандарти. Зокре ма, система технічного регулюван ня змінюється за зразком системи, застосовуваної в Євросоюзі. У ЄС діють директиви, що визна чають основні вимоги до потенцій но небезпечної продукції. Свого часу вони були перенасичені техніч ними вимогами. Однак зараз їх пе ретворюють на директиви нового глобального підходу, що містять мінімально необхідні технічні вимо ги до небезпечної продукції і за собів індивідуального захисту. Якщо говорити, приміром, про ЗІЗ, то їх є три категорії. Перша категорія — засоби інди відуального захисту, що мають про сту конструкцію і призначені для захисту від несуттєвих механічних дій, впливу слабких мийних засобів, температурного впливу, що не пе ревищує 50°C, від впливу погодних умов, слабких ударів і вібрації, сонячного світла. Третя категорія — засоби, що безпосередньо захищають життя людини (наприклад, засоби захис ту органів дихання, засоби захисту від падіння з висоти, від впливу хімічних речовин та іонізуючого ви промінювання тощо). Ну а друга — це проміжний ва ріант між першою і третьою катего ріями. І що для більш складних умов роботи призначені ЗІЗ, то більш жорсткі вимоги до продукції і оцін ки відповідності. Зараз в Україні вводяться технічні регламенти, які гармонізо вані за технічними вимогами і ме тодами оцінки відповідності з євро пейськими директивами. Що таке технічні вимоги? Це певні критерії, що гарантують безпеку продукції. Основні вимоги безпеки викладені в директивах ЄС, а в нас — у техніч них регламентах. Конкретні вимоги входять до складу стандартів, що потрапляють у сферу дії директив, а в нас — тех

нічних регламентів для тієї або іншої продукції. Списки таких стандартів опубліковані і наведені на сайті Держспоживстандарту з прив’яз кою до прийнятих регламентів.

— Якими законодавчими ак тами впроваджуються в дію нові рег ламенти? І чим вони принци регламенти? пово відрізняються від системи УкрСЕПРО?

— Технічний регламент для ЗІЗ раніше був уведений наказом Держстандарту. Однак після виходу закону про технічні регламенти всі вони вводяться в Україні постано вами Кабміну. Технічний регламент для ЗІЗ на був чинності з 10 березня. При цьо му спільним наказом Держспожив стандарту і Держгірпромнагляду

ментів. Приміром, «Промбезпека» уповноважена на виконання робіт у сфері дев’яти технічних регла ментів: Засоби індивідуального за хисту Устаткування під тиском Прості посудини під тиском (для повітря та азоту) Пристрої, що спалюють газо подібне паливо

Нові водогрійні котли, що працюють на рідкому або газо подібному паливі (вимоги ефектив ності) Ліфти Безпека машин Низьковольтне устаткування Електромагнітна сумісність По друге, змінюються схеми сер тифікації, вводиться модульний підхід до оцінки відповідності. По третє, всю продукцію, що по входить до сфери дії регламентів, виробники тепер зобов’язані мар кувати національним знаком відпо відності технічному регламенту із зазначенням номера органу, що ви конав роботи з оцінки відповід ності. По четверте, якщо раніше під сумковим документом при оцінці відповідності був сертифікат, то те пер — декларація відповідності (як і в ЄС). Після видачі сертифіката виробник або вповноважена ним особа зобов’язані заповнити дек ларацію. У ній указують виробника, продукцію, номер сертифіката, стандарти регламенту. Тим самим виробник підтверджує, що його продукція відповідає нормам техн ічного регламенту. Нова система орієнтована, на самперед, на більш жорсткий конт роль за безпекою найнебезпечні шої продукції. Адже система Укр СЕПРО не завжди вимагала серти

«У наших виробників немає іншого виходу, крім як забезпечувати відповідність продукції вимогам нових технічних регламентів. Інакше вони просто втратять місце на ринку» встановлений перехідний період на один рік. Протягом цього часу вида ються сертифікати як за критеріями технічного регламенту, так і в сис темі УкрСЕПРО. Також слід заува жити, що видані раніше сертифіка ти УкрСЕПРО дійсні й після закінчен ня перехідного періоду (до кінця їхнього терміну дії).

— Чим відрізняються нові сертифікати відповідності тех нічному рег ламенту від серти регламенту фікатів системи УкрСЕПРО?

— По перше, сертифікати роб ляться не на спеціальних бланках, а на встановлених органом оцінки відповідності, і номер сертифікату присвоює не реєстр УкрСЕПРО, а кожен конкретний уповноважений орган. Таких уповноважених органів оцінки відповідності зараз в Україні 14. Причому кожен спе ціалізується у своїй галузі і, відпо відно, у сфері технічних регла

фікацію для небезпечної продукції і часто вимагала її для звичайної. Приміром, котли до 100 кВт підля гали сертифікації, а більше — ні. Хоча вони становлять не меншу не безпеку.

— Розкажіть докладніше про модулі, згідно з якими прово диться сертифікація в рамках технічного рег ламенту. регламенту.

— Модулі сертифікації — це процедура проведення сертифі кації, яка описує, що повинен ро бити заявник і що — орган серти фікації. У системі УкрСЕПРО існува ли схеми сертифікації, наприклад, з обстеженням виробництва або із сертифікацією системи управління якістю. У технічному регламенті модулі орієнтовані на дві стадії: перша — проектування і друга — виробницт во продукції. Докладно модулі опи сані в Технічному регламенті мо

дулів оцінки відповідності й умовах маркування, ухваленому постано вою КМУ від 07.10.2003 № 1585. До стадії проектування належать модулі А і В. Згідно з модулем А (внутрішній контроль виробництва) виробник може написати деклара цію відповідності продукції без одер жання сертифіката. Це стосується, наприклад, першої категорії ЗІЗ. Модуль В — це перевірка типу продукції. Приміром, є якась лінійка продукції. Вона об’єднується за ти повими ознаками в один ряд. Він може бути досить широким, таким, що об’єднує багато моделей. Із цьо го ряду вибирається один представ ник, проводиться його випробуван ня за повним комплексом ви пробувань і видається сертифікат на весь типорозмірний ряд продукції (сертифікат перевірки типу). Причо му цей сертифікат може бути без строковим. Модуль В найчастіше використо вується разом з модулем С (відпо відність типу). При цьому перевірка продукції здійснюється з періодич ністю, яку встановлює орган оцін ки відповідності. З певною періо дичністю вибираються зразки про

ментам, неякісну продукцію надхо дить у центральний орган виконав чої влади, відповідальний за той або інший технічний регламент. У випадку із ЗІЗ — це Держгірпром нагляд. У свою чергу Комітет при пиняє реалізацію неякісного това ру, інформує про це покупців. І звертається з вимогою розібра тися в ситуації в уповноважений орган, що видав сертифікат несум лінному виробникові. Що відбувається далі? Є у ви робника безстроковий сертифікат, отриманий у рамках модуля В. Од нак він вирішив щось у продукції спростити, випускати її з порушен нями. Тоді орган, що видав серти фікат, з’ясовує причини невідпові дності і можливих наслідків засто сування невідповідної продукції. І якщо дійсно є відхилення від вимог регламенту, то ухвалюється рішен ня: або анулювати сертифікат, або призупинити його дію до усунення порушень.

— А що в такому випадку відбувається з кінцевим доку ментом — декларацією від повідності?

— Зараз створюється загальна база декларацій. Вони надходять до загальнонаціонального реєстру. Як тільки сертифікат анулюється або припиняється — автоматично припиняється і декларація. І про дукція стає нелегітимною на тери торії України.

— Чи застосовуватимуться якісь дисциплінарні заходи до підприємств за використання несертифікованої або неякіс ної продукції?

— У нас споживач не відповідає за якість товарів. І у нас, і за кордо ном за відповідність продукції вста новленим вимогам відповідає ви робник. Споживач, проводячи тен дери, купуючи товар, може вимага ти документи, що підтверджують відповідність продукції технічному регламенту.

«Як тільки сертифікат анулюється або припиняється — автоматично припиняється і декларація. І продукція стає нелегітимною на території України» дукції і проводяться їхні випробу вання, які повинні підтвердити, що сертифікат на модуль В діє і нічого не змінилося. Модуль В також використовуєть ся з модулем D (забезпечення якості виробництва). У результаті вироб ник може одержати сертифікат на систему якості. І контролюється не окрема продукція, а робиться оцін ка системи якості виробництва. Загалом, виходить, що видається кілька сертифікатів. Безстроковий В. Плюс до нього, наприклад, серти фікати з модуля D. Є також інші схеми й модулі, при цьому для кожного регламенту вка зується, які типи продукції проходять сертифікацію якими модулями. Але завжди є варіанти сполучення мо дулів, на вибір виробника.

— Які дисциплінарні заходи можуть застосувати до вироб ників, якщо вони не перейдуть на нову систему сертифікації або випускатимуть неякісну продук цію, навіть одержавши сертифі кат?

— Дисциплінарні заходи пропи сані в технічному регламенті. І зас тосовуватися вони будуть при най меншій підозрі, що продукція не відповідає вимогам, підтвердженим і задекларованим у процесі оцінки відповідності. Причому ми сподіває мося, що тут зіграє роль фактор рин кової конкуренції, коли самі вироб ники зацікавлені прибрати з ринку неякісний товар або фальсифікат. Процедура виглядатиме так. Інформація про невідповідну регла

На жаль, в Україні зараз занад то багато неякісної продукції. Це пов’язано з тим, що не ухвалено необхідні закони, насамперед — про відповідальність за випуск недоброякісної продукції, про безпеку продукції, про ринковий нагляд. Їхнє ухвалення конче по трібне у зв’язку із впровадженням нової системи технічного регулю вання.

— Як виробникам підготува тися до сертифікації за новою системою?

— Все просто. Публікується спи сок стандартів, які входять до сфе ри дії конкретних технічних регла ментів. Виробник обирає стандар ти, під які підпадає його продукція. Перевіряє продукцію на відпо відність вимогам цих стандартів, забезпечує постійний контроль. Після цього звертається до уповно важеного органу оцінки відповід ності і проходить всі процедури сертифікації. Ну і головне — у наших вироб ників немає іншого виходу, крім як забезпечувати відповідність про дукції вимогам нових технічних регламентів. Інакше вони просто втратять місце на ринку. Наша організація готова вести роботи з оцінки відповідності для всіх заявників у сфері наших по вноважень. Ми також можемо сприяти при просуванні продукції вітчизняних виробників на євро пейський ринок. Освоєння нових ринків — запорука подолання кри зи, запорука успіху.

Середовище проживання SOSтан

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

«Брудна дюжина» — у минулому Відтепер особливо небезпечних органічних забруднювачів не 12, а 21 Місяць тому, 8 травня 2009 року, четверта Конференція сторін Стокгольмської конвенції, що відбулася в Міжнародному конференц"центрі в Женеві, збільшила список особливо небезпечних сполук майже удвічі: до наявної раніше «брудної дюжини» додалися ще 9 пунктів. Святослав РИБНІКОВ

Як потрапити до «чорного списку»?

І

дея взяти особливо небез печні забруднювачі під особ ливий контроль виникла дав но. Проблема полягала лише в тому, які саме речовини слід було визнати найбільш проблемними. У травні 1995 року виконавча рада Програми ООН з навколишнього середовища вирішила провести «інвентаризацію» забруднювачів, підключивши до вирішення зав дання експертів двох авторитет них інституцій: Міжурядового фо руму і Міжнародної програми з хімічної безпеки. Результатом проведених досліджень і стала сумно відома «брудна дюжина» — предмет регулювання Стокгольм ської конвенції зі стійких органіч них забруднювачів. Три сполуки у межах цього списку — поліхлоро вані дибензодіоксини, дібензофу рани й дифеніли — з’являються не навмисно (як побічні продукти), а от інші дев’ять речовин, серед яких відомий ДДТ, люди виробляли або виробляють свідомо. В основному стійкі органічні забруднювачі — це сильнодіючі пестициди, однак сфера їхнього застосування не об межується сільським господар ством: окремі представники доб ре зарекомендували себе у вироб ництві розчинників, пластмас і навіть лікарських препаратів. Стокгольмська конвенція, що набула чинності 17 травня 2004 ро ку, поставила за обов’язок країнам, що ратифікували її, повністю відмо витися від дев’яти пестицидів, об межити сферу застосування ДДТ виключно протималярійними за ходами в тропіках і посилити кон троль над викидами діоксинів і фуранів. Повністю реалізувати ці амбіційні задуми поки не вихо дить. Зовсім відмовитися вдалося лише від деяких сполук цієї групи, тоді як для більшості її представ ників йдеться поки що тільки про мінімізацію виробництва й конт роль над ним. А наука тим часом ускладнює політикам життя, обґрунтовуючи необхідність внесення в «чорний список» нових сполук, які раніше тільки «підозрювалися» у згубному впливі на здоров’я людей і навко лишнє середовище. Серед «но вачків» — пестициди, пригнічувачі горіння і побічний продукт вироб ництва та утилізації хлоровмісної органіки — пентахлорбензол. Про цес включення нових речовин в «чорний список» складний і бага тодійний. Рекомендація до вклю чення в конвенції — заключний, четвертий етап; йому передують внесення нової речовини до по рядку денного, складання її про

філю ризику і розроблення плану заходів щодо зменшення остан нього. На першій стадії, приміром, сьогодні перебуває гексабром циклододекан, а на другій — ендо сульфан і хлоровані коротколан цюгові парафіни. Процедура від бору надзвичайно жорстка: окре мо розглядається кожен ізомер, аналізуються речовини поперед ники, хімічні гомологи і т.д.

Напівлеткі отруйники і глобальна справедливість

Т

ака пильна увага до нових органічних забруднювачів по яснюється уроками, засвоє ними людством при використанні сполук цієї групи. Про згубний вплив хлоровмісної органіки на здоров’я людини відомо давно. Навіть хлоровмісні продукти, що утворюються у порівняно невели ких концентраціях внаслідок хло рування питної води, не на жарт лякають екологічно грамотних споживачів, а що вже говорити про пестициди — речовини спеці

Утім, до цієї цифри слід ставитися тверезо: сама по собі вона, як справедливо відзначають екс перти, не доводить наявність при чинно наслідкового зв’язку між пестицидами і діабетом. Ситуація в цьому випадку, швидше за все, схожа на хрестоматійний приклад захворюваності туберкульозом в Англії в XIX столітті: тоді, як відо мо, удалося показати, що сухот них хворих виявилося вірогідно менше серед тих жителів туман ного Альбіону, які носили котелки й циліндри, ніж серед їхніх співгромадян, що віддавали пе ревагу кепкам. Природно, на схильності до захворювання по значався не вид головного убору, а соціальний статус людини — просто аристократи і службовці жили в кращих із них санітарних умовах, ніж робітничий клас. У ви

зах, у той час як саме такий — хронічний вплив — більш типо вий у природних умовах, ніж гострі отруєння. У воді стійкі органічні сполуки не розчиняються, а от у жирах — чудово. Тому й проходять легко ліпідну клітинну мембрану. Додай те до цієї властивості вкрай низь ке «розкладання», у тому числі фер ментативне, і стане зовсім зрозу міло, чому ці речовини не просто накопичуються в тканинах живих

Новачки у «чорному списку» — пестициди, пригнічувачі горіння і побічний продукт виробництва та утилізації хлоровмісної органіки — пентахлорбензол. падку з діабетом, як вважають, більш висока захворюваність по в’язана не з наявністю в крові хлороорганічних сполук, а бага тою на тваринні жири дієтою — адже саме в жировій тканині на копичуються пестициди. Хоча ста вити точку в цій історії поки рано: наприклад, діабет другого типу в США визнаний «профзахворю ванням» ветеранів в’єтнамської війни, що піддавалися контакту із сумно відомим «жовтогарячим

Пестицидів ніхто не боїться? ально створені з метою знищува ти живе! До спектра дії стійких органічних забруднювачів тради ційно зараховують цілий букет захворювань: від «несерйозних» імунних порушень до нейропара літичних розладів і навіть онко логії; летальні ж дози також є од ними з найнижчих у світі хімії. А 2006 року з’явилися сен саційні дані про зв’язок між рів нем вмісту в плазмі крові стійких органічних забруднювачів і захво рюваністю на цукровий діабет. Ви явилося, що серед людей з підвищеним вмістом у крові ДДТ ДДТ,, хлордану і діоксинів інсу лінозалежних пацієнтів біль біль ше, ніж серед людей без шкід шкід ливої органіки, в. в... . 38 разів!

Розпилювання пестицидів з літака

агентом» — хімічною зброєю на основі діоксинів, що застосовува лася в ті роки. Що ж до нормування впливу стійких органічних забруднювачів на інші організми і навколишнє середовище, то тут взагалі запи тань більше, ніж відповідей. Оцін ка негативного впливу цих речо вин на навколишнє середовище ускладнена тим, що ті або інші по рушення в екосистемах, як прави ло, спостерігаються на тлі високої концентрації відразу декількох представників цієї групи сполук. Ще однією серйозною дослід ною проблемою є виявлення ефектів тривалого впливу стій стій ких органічних забру днювачів забруднювачів на живі організми в малих до

організмів, а й з легкістю мігрують в екосистемах, переходячи від однієї істоти до іншої в усе більших концентраціях. А ще стійкі орга нічні забруднювачі «подорожують» у планетарних масштабах. На півлетючість не дозволяє їм легко розноситися в навколишньому се редовищі, однак у зв’язці з інши ми сполуками й у складі живих істот ці речовини здатні робити дійсно незвичайні «перельоти» — сліди пестицидів знаходять і в снігах Антарктиди, і в океанських глибинах. Причому ця сама на півлетючість визначає і напрямок поширення стійких органічних забруднювачів — від екватора до полюсів, бо в спекотному кліматі вони випаровуються набагато краще, а в холодних широтах кон денсуються і осідають. Своєрідні фізико хімічні влас тивості стійких органічних забруд нювачів, у першу чергу їх «потяг» до холодних регіонів, відіграли визначальну роль у створенні гло бальної екологічної справедли вості. Не секрет, що розвинені країни, позиціонуючи себе як еко логічно свідомі, все таки не бажа ють розставатися із брудними, але дуже прибутковими виробництва ми, і просто переносять їх за свої межі — у країни третього світу, для населення яких працевлаштуван ня і мінімальні соціальні гарантії поки актуальніші за стан навко лишнього середовища. Напевно, такий сценарій чекав би і на стійкі органічні забруднювачі: багато високорозвинених європей й ських країн давно обмежили, а то й повністю заборонили їхнє використання на своїй тери торії, але особливо не запере чували проти небезпечних органічних синтезів де небу дь де небуд в Африці або Південно Східній Азії — більш того, навіть інве стували в такі виробництва свої кревні. Якби не розуміння «глобальності» проблеми і її нероз в’язності на регіональному рівні, що прийшло за останнє десяти ліття, Стокгольмська конвенція

навряд чи відбулася б в її сьогодн ішньому вигляді.

Питань більше, ніж рішень

Н

ові імена в списку особливо небезпечних забруднювачів — не єдиний і не найважли віший результат женевської зустрічі. Сторони конвенції домо вилися про створення мережі рег іональних центрів з технічної підтримки і підвищення потенціалу країн учасниць. Україну, як і інші країни Центральної і Східної Євро пи і Кавказу, відтепер курирувати муть чеські колеги з Науково дос лідного інституту хімії навколишнь ого середовища й екотоксикології у Брно. Крім того, у складі секрета ріату конвенції тепер функціонува тиме відкритий інформаційний центр — для того, щоб інформація про стійкі органічні забруднювачі стала доступнішою. А цікава вона багатьом, у пер шу чергу — прогресивній громадсь кості. У світовій практиці вже ста ло нормою, коли незалежні екс перти контролюють діяльність не тільки державних установ, а й міжнародних інститутів і навіть доб ровільних клубів на зразок Гло бального договору. Є така «вища інстанція» і в Стокгольмської кон венції — міжнародна мережа гро мадських організацій з боротьби зі стійкими органічними забруднюва чами. І її оцінка минулої Конфе ренції сторін, напевно, не така ви сока, як в офіційних прес релізах. Зокрема, розчарування незалеж них експертів викликав план дій з обмеження трьох нових протизапа лювальних речовин: пента і окта бромдіфенілових ефірів і перфто роктанової сульфокислоти, що, на думку аналітиків, є декларативним і неадекватним ситуації. Деякі ж питання, на які, як очі кувалося, будуть знайдені відповіді на женевській зустрічі, взагалі за лишилися нерозглянутими. На приклад, не зрушила з місця про блема гранично допустимих кон центрацій стійких органічних за бруднювачів у відходах: як і раніше, сьогодні ці нормативи регламентує Технічний довідник Базельської конвенції про контроль за транс кордонним перевезенням небез печних відходів і їхнім видаленням, а цей документ, як вважають ток сикологи, давно вимагає перегля ду у бік жорсткості. Не вдалося поки створити і робочу групу з пи тань передачі екологічно дружніх технологій, про яку так мріяли не залежні природоохоронні органі зації. Тож в урегулюванні пробле ми стійких органічних забрудню вачів намітився новий виток.

№ 24 (76)

Економіка на вістрі

9 червня 2009 року

Дайте працювати роботодавцям! Бачення шляхів подолання економічної кризи Федерацією роботодавців України в ексклюзивному інтерв’ю «Українській технічній газеті» викладає її генеральний директор Володимир Грищенко. З ДОСЬЄ Володимир Олександрович Грищенко народився 1951 року в м. Попасна Луганської області. У сєверодонець/ кому НВО «Імпульс», одному з провідних у країні підприємств зі створення електронно/обчислювальних комплексів, пройшов шлях від радіомонтажника до зас/ тупника генерального директора. Згодом заснував і очо/ лив холдингову компанію «Мрія/Інвест», що ефективно діє у сферах житлового будівництва, розроблення і ви/ пуску наукомісткої продукції. Працював заступником го/ лови Луганської облдержадміністрації. З 2004 року керує дирекцією ФРУ. Член адміністративної ради МОП. Професор, автор ряду наукових праць. Визнаний гідним державних нагород.

— Володимире Олександровичу, за ю професією ви знаєте ситуацію в своєю своє реальному секторі економіки зсереди ни. Але у своїй аналітиці ви спираєтеся і на реальний міжнародний антикризо вий досвід. Від чого відштовхуватиме мось?

— Від того, що хвилює наших співвітчиз ників. Федерація роботодавців України на національному й міжнародному рівнях представляє інтереси тих, хто створює ро бочі місця, в економічних і соціальних відносинах із владою, профспілками. До ФРУ входить півтисячі організацій. А в їх складі — відомі бізнесмени, менеджери, виробничники. Такі фахівці звикли працю вати з урахуванням перспективи, але зараз, скажу прямо, вона не чітка. Час, коли з кри зи можна було вийти з більш менш припус тимими втратами, згаяно. Ми опинилися під лавиною, від якої країну не відвернули хоча б з елементарної обережності.

— Що означає — не відвернули?

— Системні антикризові заходи Феде рація роботодавців пропонувала уряду ще рік тому. Наша зв’язка зі світовою еконо мікою не така міцна, щоб падати з усіма разом, та ще й з випередженням. Але не враховувати її теж небезпечно. Причини української кризи мають національне ко ріння. Ми офіційно нагадали про це і на початку минулої осені, коли країну запев няли, що криза на нас не позначиться. Дали невтішні прогнози, запропонували свій план дій. На жаль, прогнози збулися і за термінами, і за масштабами економіч них, соціальних втрат; а наші пропозиції, схоже, ніхто навіть не читав.

— Ніколи було: складали свої про грами?..

— Якби ж то... Хоча б паліативні рішен ня були прийняті! Замість цього висува лися суцільні гасла про що завгодно, тільки не про справу. А те ділове, що вда лося пробити, у тому числі за допомогою ФРУ, переважно залишилося на папері. Становище лише загострилося. І знаєте, кого в цьому звинувачувати?! Ті ж ділові кола, які щосили намагаються утримати на плаву свої підприємства, трудові ко лективи. Мої земляки з Сєверодонецька — досвідчені керівники бюджето і гра дотворчого «Азоту», наукомісткого «Імпульсу» (та хіба тільки вони!) тепер ча стіше бувають у столиці, ніж вдома. Усе для того, щоб подолати бар’єри, які стре ножують виробництво, підприємців, ви мивають у них оборотні кошти. І їхні ви робництва, нехай далеко не на колишнь ому рівні, але пра цю ють!

Однак господарників зараз намагають ся зробити відповідальними за всі негараз ди: не зумів, не забезпечив, не зберіг ко лишніх гарантій... Але ж це — наслідок, а говорити треба про причини. Інакше ніякі антикризові програми не допоможуть, або допомагати просто вже не буде кому. От 21 травня проурядові фракції у Верховній Раді поховали закон, покликаний хоч якось допомогти вижити хімічній промисловості. Хто від цього виграв? Тільки не економіка України.

— Зрозуміло: для вас головне, щоб роботодавцям дали працювати. Але у них свої інтереси, а у представників держави — свої.

— Списувати все на державні інтереси, як тепер на кризу, — це в нас завжди вміли. І час для цього вибирати «слушний». Не про вели пенсійну реформу — заходилися напов нювати Пенсійний фонд за рахунок додатко вого оброку з підприємців. Логіка тут є. Але чому вона спрацювала тоді, коли може оста точно добити малий бізнес, який, намагаю чись прогодувати себе, допомагає і державі, при цьому виконуючи найважливішу соціаль ну функцію — боротьбу з безробіттям? А як у нас урядовці «дбають» про держа ву, не забуваючи себе, відомо. Протидія ко рупції, досягнення прозорості у фінансових, комерційних справах — це те, чим наша Фе дерація займається повсякденно. Корупція в Україні вже стала тотальною. Зрештою, якщо кожен тягтиме ковдру на себе, то вона порветься. Правила гри повинні бути у всьо му. Ми навіть пропонували узаконити ха барі, намітили відповідний механізм.

— Жартуєте?

— Ні, офіційно повідомляю про це — першій вашій газеті. Тут не до жартів, коли бачиш, як ті, хто з обов’язку служби пови нен піклуватися про вітчизняних товарови робників, роботодавців, елементарно губ лять їх. Нам довелося рішуче, звертаючись у вищі державні інстанції, діяти, захищаю чи Херсонський машинобудівний завод і сільськогосподарське машинобудування в цілому. Підприємства не можуть нормально працювати, платити людям зарплату, подат ки в бюджети всіх рівнів, соціальні фонди через явний протекціонізм стосовно імпор ту аналогічної техніки. Причому техніка за возиться така, що була у вжитку. Ми не тільки розкрили ці схеми, а й внесли ряд конкретних пропозицій з реанімування вітчизняних підприємств сільгоспмашино будування. Чекаємо реакції. М’яко кажучи, дивацтва в керівництві ук раїнською економікою проявляються і в тому, що постійно виникають перешкоди і

для експортоорієнтованих галузей. Правда, з питань, що стосуються Державної подат кової адміністрації, Антимонопольного ко мітету, ми вже почали знаходити взаєморо зуміння, вийшли на спільну роботу. А от з іншими органами... Взяти проблему рапто вих відключень від газопостачання про відних хімічних підприємств України. Ніко го не лякаю, але це може привести до тех ногенно екологічних катастроф. До того ж при таких діях по ланцюжку зупиняються підприємства інших галузей. Скажімо, від Кримського содового заводу залежать де сятки склозаводів, на кожному з яких пра цюють тисячі людей. Потім ідуть їхні суміж ники. Довелося заступитися за всіх. Неза баром до нас звертатимуться як до служби порятунку. Але одним закриванням амбра зур бій не виграєш.

— Недавно ви брали участь у націо нальній тристоронній зустрічі, присвя ченій наслідкам світової фінансової кризи, яку організувала Міжнародна організація праці. Чи допомагає авто ритет МОП у різних напрямах вашої ді ді яльності?

— Нашу стратегію і тактику, як внутріш ню, так і зовнішню, визначає характер діяль ності самої Федерації. ФРУ є членом Міжна родної організації роботодавців і представ ляє інтереси українських роботодавців у Міжнародній організації праці. На жаль, поки не зрозуміло, коли наша країна всту пить до ЄС, а ФРУ вже зараз активно діє в європейських структурах. Недавно разом з головою Ради ФРУ, народним депутатом Юрієм Бойком ми провели офіційну презен тацію Федерації в Брюсселі. І відчули зуст річний інтерес. Уперше в історії України, та мабуть і СНД, представник українського бізнесу і ФРУ обраний світовим співтовари ством в адміністративну раду МОП як пред ставник європейських роботодавців. Це означає, що при прийнятті міжнародних кон венцій (з тих же зон вільної торгівлі, наприк лад) ми можемо з достатньою підставою лобіювати стратегічні інтереси України. Наша активна позиція дозволила почати процес легалізації українських трудових мігрантів у країнах Європи. Із цим пов’язані й поточні справи. Бук вально днями ФРУ у відповідь на своє про хання одержала офіційну версію технічних коментарів МОП із проекту нового Трудово го кодексу України. Думаємо, тепер і в пар ламенті адекватніше поставляться до робо ти над відповідним законом. Займаємося проблемами зайнятості населення, стиму лювання роботодавців, які створюють нові робочі місця, поліпшують охорону праці та її умови, а також розвитком трудового по тенціалу щодо потреб сучасного ринку, що включає і охорону здоров’я, і освіту.

— Свого часу ви не де небудь, а в Кремлі домог лися створення в Сєверо домоглися донецьку денного інженерного вищого навчального закладу .. закладу..

— А тепер доводиться відстоювати самі інженерні професії. У нас так переінакшили Болонський процес, що незабаром можемо залишитися взагалі без інженерів — мало не єдиної категорії наших фахівців, які «конвер тувалися» на Заході. І хочу попросити «Украї нську технічну газету»: висвітлюючи тему тех нічної інтелігенції, не забувайте і про інтелі генцію робочу. Без неї теж не буде виробниц тва. Тому недавно ми з Борисом Євгенови чем Патоном обговорювали, як може допо могти відродженню професійно технічної освіти Національна Академія наук.

— Ви відомі і як автор ряду моно графій із сучасної економіки. У що прак

тично втілюються дослідні, аналітичні підходи? Лауреат Нобелівської премії минулого року з економіки Пол Кругман недавно, наприклад, виступив на підтримку більш жорсткого державного регулювання економіки для запобіган ня такій кризі у майбутньому.

— Ми діяли в тому ж руслі. Говорячи «ми», маю на увазі, що над недавно презентова ною нами «Програмою загальнодержавних антикризових заходів», що спирається на сьогоднішні тривожні реалії, разом із ФРУ працював Національний дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН Украї ни на чолі з доктором економічних наук Миколою Кізімом. Програму покладено в ос нову національного плану, який ми розроб ляємо разом з урядом. Без продуманих, по етапних і невідкладних дій Україна не тільки не поверне ту третину промислового вироб ництва, яку вже втратила, не виправить га небні рейтингові показники, не припинить величезного відтоку капіталу, а й втратить все що можна. Точніше, не можна.

— Охарактеризуйте хоча б основні положення програми.

— Я б звернув особливу увагу на пункти про підтримку ліквідності підприємств ре ального сектора економіки і попередження їхнього масового банкрутства, стабілізації валютного курсу гривні, збалансованості держбюджету. У першу чергу пропонуються інноваційні системи, використання досяг нень науки і техніки в ресурсозбереженні. Вважаємо, тут треба не розпорошуватися, а обрати кілька основних напрямів, забезпе чити їм стимули, податкові пільги, іншу ре гуляторну підтримку. Ми готові максималь но використовувати свій фундаментальний потенціал для участі в стабілізаційних про цесах, розробленні моделей соціально еко номічного розвитку України. Зрозуміло, що тут потрібні спільні зусилля, той самий ба ланс інтересів, за який і б’ємося. Головна причина непорозумінь, що вини кають у роботодавців, а отже, і повільного просування антикризових заходів, — це не виконання центральними органами влади міжнародних зобов’язань держави, норм ук раїнського законодавства. У тому числі щодо підтримки вітчизняних товаровиробників. Ми готові до дискусій і компромісів, і це дає результати, що підтверджує співробітництво з Мінфіном, Міністерством праці й соціаль ної політики. Але в більшості інших випадків представників ФРУ просто ігнорують, прак тично відстороняючи (зауважу — незакон но!) від підготовки тих або інших рішень. У зв’язку з цим ми навіть змушені були звер нутися до суду. Залишимо за рамками цієї бесіди аналіз причин системної кризи, але про українські її особливості не можна не згадати, бо якщо не впораємося з ними, кризу не здолаємо. Говорю, насамперед, про відсутність у країні консолідованої еліти, здатної ефективно за хищати національні інтереси, про небажан ня уряду вести соціальний діалог, розроб ляючи стратегію розвитку на основі високих технологій, оптимізації, раціоналізації струк тури національної економіки.

— І якими у зв’язку з цим ви бач ите бачите актуальні сценарії на перспективу?

— Ми промоделювали різні — від песи містичного до оптимістичного залежно від дій наших непередбачуваних і протиборчих еліт. Зрозуміло, що всім хотілося б бути оп тимістами. Тоді необхідно вжити ряд заходів. Для початку — створити тристоронній анти кризовий комітет. Запропонували це ще кілька місяців тому, але підтримки не знай шли. Виходить, проти кризи діяти не хочуть, то що ж — за? Створення комітету — не самоціль, саме він міг би скоординувати зусилля в бюд жетній, зовнішньоекономічній, фінансовій, соціальній політиці. На стабілізаційному і відбудовному етапах, на етапі якісного рос ту — цілий комплекс заходів. Визначено оці ночні показники, критерії, орієнтири, меха нізми, інструменти діяльності, методи конт ролю. Усе — на тій же тристоронній основі. Залишилося, щоб сторони трикутника стали рівними.

— Сподіватимемось на втілення кра щого зі сценаріїв. Дякую за бесіду. Розмовляв Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ

Енергоємність перспектива

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Енергія... звідусіль Напевне, кожний українець на запитання, які асоціації викликає в нього поняття «елементарний комфорт», перш за все назве стабільну температуру в оселі та на роботі. Але для її підтримання витрачається багато палива, переважно природного газу. У достатній кількості цього ресурсу Україна не має, а імпорт, як виявилося, зовсім не гарантований. Крім того, прогнози щодо вичерпності світових запасів органічних палив хоч'не'хоч змушують замислитись над пошуком альтернативи. І вона таки є! Одним із варіантів вирішення проблем стабільного теплопостачання може стати використання низькопотенційної енергії природного та техногенного походження завдяки впровадженню теплових насосів. Тетяна КОВРИГА

Т

еплові насоси «забирають» енергію з ґрунту, повітря, скельної породи або озера, джерелом тепла може бути навіть сніг. Вони дозволяють заощадити до 80% енергоресурсів у порівнянні з будь яким традиційним теплоге нератором. Тепловий насос — єдина установка, що виробляє в 3—7 разів більше теплової енергії, ніж споживає електрич ної (яка потрібна для роботи компресора). Крім того, теплові насоси, з од

або для обігрівання приміщення з панельною (підлоговою) системою опалення. Найбільший споживач теплових насосів у Європі — Ф р а н ц і яя. З 2005 по 2007 рік обсяг їх ринку збільшився з 12700 до 56000 на сосів. У 2008 році ця цифра зросла до 84000. Сьогодні у Франції зав дяки заохочувальній політиці уряду функціонує більше 100 тисяч тепло вих насосів. Не відстає у практиці викорис тання такої технології і Німеччина Німеччина, де з січня 2008 року у цій сфері вве ли нову систему дотацій. Зокрема, впроваджено субсидію у розмірі 5 євро за 1 м2 новобудови, де вста

Електрокотельня у Зарічненській школі

ного боку, є альтернативою для будь якої системи опалення і гаря чого водопостачання, а з іншого — джерелом холоду для системи кон диціонування. Фахівці називають їх «холодильником навпаки»: вони можуть не тільки нагрівати, а й охо лоджувати.

Світова популярність

Є

вросоюз поставив за мету до 2020 року зменшити викиди парникових газів приблизно на 20% і збільшити до 20% викори стання енергії з відновлюваних джерел у загальному обсязі спожи ваної енергії. На підставі цього рішення Євро пейська комісія у січні 2008 року розробила розширений комплекс заходів для протидії глобальному потеплінню. Його складовою є сти мулювання використання енергії з відновлюваних джерел за допомо гою ґрунтових і повітряних теплових насосів. Практичне впровадження цього напряму висуває нові вимо ги до їх застосування. Так, директивами ЄС передбаче но широке використання інвертор них технологій як найефективні ших. Використовуючи повітря як джерело тепла, вони дозволяють нагрівати воду під час циклу охолод ження і постачати її у душі і ванни

новлюють теплові насоси (з макси мальними виплатами 750 євро за будинок), та 10 євро за 1 м2 житло вого будинку, де встановлюють теп лові насоси (максимальна загаль на субсидія за будинок — 1000 євро). В Італії у квітні 2008 року на брав чинності наказ, що передба чає 55 відсоткове відшкодування витрат на обладнання, якщо наяв на система опалення буде заміне на тепловими насосами. Ряд інших європейських країн, зокрема Австрія, Швеція, Швей царія та Нідерланди, теж впро ваджують заохочувальні програми, що передбачають відшкодування витрат на встановлення податкової пільги, знижені тарифи на електро енергію та більш низький відсоток на іпотеку.

більших будівель каналізаційного господарства загальною площею 1,4 тисячі м2. Кожен із насосів спожи ває від 8 до 11 кВт електроенергії і продукує в середньому 4,8 кВт тепло вої. Тобто коефіцієнт корисної дії дорі внює 4,8, інколи він сягав і 5,5. Тепло ва енергія, отримана за допомогою теплових насосів, виявилася для «Полтававодоканалу» на 25% де шевшою від «звичайної», яку забез печувала газова котельня. І це при тому, що вона була модернізована, і споживання класичних енерго носіїв зменшилось удвічі. На Затуринських очисних спору дах мають намір зовсім відмовити ся від газу. Більш того, четвертий тепловий котел полтавчани склада ють власноруч, залучивши до робо ти фахівців у сфері холодильних і теплових систем. Представники КП «Полтававодоканал» зауважують, що обмежені фінансові можливості підприємства не дозволяють їм поки розпочати масштабне впро вадження теплових насосів, що дало б змогу забезпечити теплом і гарячою водою 30% житлового фон ду міста. Використовують теплові насоси і в Рівненській області області. В управлінні промисловості та розвитку інфраст руктури облдержадміністрації розпо віли, що в жовтні 2008 року введе но в експлуатацію другу чергу систе ми електроопалення і гарячого водо постачання Зарічненської загально освітньої школи на основі викорис тання 6 теплових насосів та 9 елект рокотлів. Як основне теплогенеру вальне обладнання тут використову ються теплові насоси. Джерелом енергії служить тепло зовнішнього

Українська практика

С

еред першопрохідців у викори станні теплових насосів в Ук раїні стали полтавчани. У жовтні минулого року КП «Пол тававодоканал» впровадив теп ловий насос на Затуринській очисній каналізаційній станції. Про ект виявися вдалим — уже є пев ний економічний ефект. Три насосні агрегати канадського виробництва забезпечують опалення двох най

Теплові насоси (Зарічненська середня школа)

параметрів теплоносія блок управ ління теплового насоса дає коман ду на увімкнення додаткових по тужностей електрокотла, контро люючи при цьому загальні темпе ратурні режими роботи теплових мереж. Автоматика дозволяє спо живачу самостійно встановлювати режим теплоспоживання.

— Впровадження цього про екту дозволило заощадити 222,5 тис. грн (у порівнянні з ек сплуатацією котельні на твердо му паливі) протягом опалюваль ного періоду, — зазначив зас тупник начальника управлін ня промисловості та роз вит розвит ку інфраструктури Рівненської ОДА Валерій ГГуз уз уз. — Термін окуп ності додаткових затрат при вста новленні теплових насосів у по рівнянні з котлами, що працюють на твердому паливі, — 9 місяців, а повний термін окупності проек ту — близько 5 років.

Перспектива

П

опулярності теплові насоси в Україні ще не набули, але всі передумови і ресурси для цього є. Це перш за все джерела низькотемпературного тепла — вентиляційні викиди теплого по вітря шахт та підприємств, тепло

Автоматичний блок управління

повітря, що відбирається в спеціаль ному теплообміннику робочим аген том (проміжним теплоносієм) з на ступною зміною параметрів агента до величин, достатніх для підігріву води для системи опалення. На ко жен кВт.год. електроенергії вироб ляється до 3,5 кВт теплової (ефек тивність роботи залежить від темпе ратури зовнішнього повітря). У разі неможливості досягнення заданих

ґрунтових та стічних вод, тепло Азовського та Чорного морів, які не замерзають. До того ж при на ших кліматичних умовах можна використовувати навіть енергію навколишнього атмосферного по вітря. Загалом, за даними Націо нального агентства У країни з України питань ефективного викорис тання ене ргетичних ресурсів енергетичних ресурсів,

вітчизняного потенціалу достат ньо для створення теплонасосних систем загальною потужністю до 23 тис. МВт МВт.. Завдяки впровадженню теплових насосів у комунальному господарстві можно вирішити декілька проблем. Наприклад, при застосуванні децен тралізованих систем теплопостачан ня на базі теплонасосних установок у районах, де теплові мережі відсутні, або у нових житлових районах мож на уникнути багатьох технологічних, економічних та екологічних недоліків централізованого теплопостачання. А саме, при модернізації індивідуаль ного теплового пункту застосування теплових акумуляторів і теплового насоса з потужністю приводу компре сора, наприклад 6,5 кВт, можна за безпечити потреби системи гарячого водопостачання з розрахунковою піковою потужністю 180 кВт. В адмі ністративних будівлях, де необхідно забезпечувати постійний приплив свіжого повітря, схеми з тепловими насосами класу «повітря повітря» дозволяють економити до 65% тепла на підігрівання повітря. Для великих ТЕЦ технічно можли ва утилізація до 45% теплоти відхідних газів. При використанні баків накопичувачів гарячої води теплові насоси дозволяють відключи ти в період між опалювальними се зонами районні котельні та магіст ральні теплові мережі. Так, влітку можна вивести з експлуатації всю систему централізованого теплопос тачання для проведення ремонтних і профілактичних робіт. Крім того, ство рюються умови для кондиціонування повітря у прилеглих приміщеннях за рахунок «вироблення холоду», який у цьому випадку є безкоштовним по бічним продуктом. Використання побутових теплових насосів може стати також і альтерна тивою газифікації. Цими перспективами зацікавився уряд, який розглядає можливість роз роблення програми впровадження теплових насосів. Її основним підґрунтям стануть першочергові про ектні пропозиції щодо використання теплових насосів. Такий проектний портфель уже підготовлено, до нього ввійшли 92 об’єкти. Впровадження подібних технічних рішень — дієвий спосіб зменшення імпорту енергоносіїв, зниження вар тості опалення, створення нової га лузі промисловості, нових робочих місць та можливість експорту вітчиз няного теплонасосного обладнання.

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Техносфера проблема

Космічна навігація. Ми її втрачаємо? Можливому виходу з ладу американської супутникової системи навігації NAVSTAR GPS можна запобігти запуском альтернативних систем, у розробленні яких беруть участь і українці

Інші супутникові системи навігації

Космічні проекти часто сприймаються суспільною свідомістю як щось таке, що пов’язане з величезними витратами і дає досить сумнівну віддачу у дуже віддаленій перспективі. При цьому часто забувають про такі ефективні й повсюдно використовувані речі, як супутниковий зв’язок і супутникові системи навігації. Сфера застосування останніх, до речі, сьогодні значно виходить за рамки вирішення суто навігаційних завдань.

Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

К

рім повітряного, морського і наземного транспорту, супут никові системи навігації вико ристовуються в картографії, гео дезії, маркшейдерській справі, сей смології, телекомунікаціях, а також у багатьох інших галузях людської діяльності. Спектр завдань, вирішу ваний за допомогою систем супут никової навігації, додатково роз ширюється завдяки тому, що крім просторових координат супутники передають також сигнали точного часу від установлених на них атом них годинників. Таким чином, прий мач сигналу навігаційної системи може бути використаний скрізь, де потрібна точна синхронізація з ета лонним часом — від базових станцій мобільного зв’язку до нау кових лабораторій. Тут важливо відзначити, що го ворити про супутникові системи навігації у множині сьогодні не зовсім коректно: незважаючи на існування декількох національних і міжнародних проектів, що перебу вають на різних етапах розгортан ня, єдиною повнофункціональною і реально доступною для комерцій ного використання глобальною си стемою позиціонування залишаєть ся створена 1993 року американ ська система NAVSTAR GPS.

Г

1993 року, коли система GPS до сягла стану первинної готовності, ставлення до непізнаних літаків у національному повітряному просторі в усьому світі вже дещо змінилося на краще. Основною частиною навігацій ної системи GPS є космічне угру повання, що складається із супут ників, кількість яких коливається від 24 (мінімальна кількість, яка потрібна для забезпечення дос тупності сигналу в будь якій точці земної кулі) до 32 — більша кількість супутників забезпечує більш високу якість сигналу й більшу точність позиціонування. Траєкторія польоту супутників відслідковується за допомогою мережі моніторингових станцій, розташованих в усьому світі. От римана інформація потім відправ ляється на головну контрольну станцію системи, розташовану на базі ВПС США в штаті Колорадо.

ГЛОНАСС

Що таке NAVSTAR GPS?

С

упутникова навігаційна сис тема NAVSTAR GPS була роз роблена міністерством обо рони США як суто військовий проект. Фактично система GPS є прямим спадкоємцем найпершої супутникової навігаційної систе ми у світі —ВМС США Transit, що була створена 1960 року і скла далася з 5 супутників. У 1983 році, після загибелі цивільного корейського літака, збитого у по вітряному просторі СРСР, прези дент США Рональд Рейган ухва лив рішення щодо того, щоб зро бити систему GPS доступною для цивільного використання відра зу ж після того, як вона буде за пущена — на думку Рейгана, на явність GPS приймача на літаку корейських авіаліній змогла б запобігти трагедії. Правда, до

NAVSTAR GPS Звідси ж, за необхідності, на су путники посилають сигнали для корекції орбіти. З моменту першого запуску триває постійна модернізація космічного угруповання, що доз воляє поступово збільшувати точність системи. До 2000 року в системі GPS існувала політика «виборчої доступності». У сигнал супутника навмисно вносилася певна похибка, позбутися якої можна було, тільки знаючи сек ретний ключ шифрування і маючи у своєму розпорядженні спеціаль ний приймач. Ці заходи мали за

ливість спільного функціонування глобальної системи позиціонуван ня з такими системами, що нале жать іншим країнам. Це дозволи ло б забезпечити безперервне на дання послуг супутникової на вігації для цивільного використан ня у всіх країнах світу.

побігти несанкціонованому вико ристанню системи збройними си лами інших країн. Однак сьогодні цей механізм відключений. За словами представників ВПС США, нові модернізовані супутни ки здатні штучно знизити точність сигналу для будь якого району, у якому збройні сили США ведуть бойові дії. При цьому на інших територіях світу це ніяк не позна читься. Точність позиціонування для цивільних приймачів GPS ста новить близько 20 м. І ця система, на яку тією чи іншою мірою покладається дуже

багато компаній і організації всього світу, може відмовити вже наступного року. Головне бюджетно контрольне управлін ня США 7 травня цього року опублікувало доповідь, присвя чену результатам перевірки про грами GPS, у якій вказується, що багато супутників глобальної си стеми позиціонування практич но повністю відробили свій ре сурс і з високою імовірністю мо жуть відмовити вже на початку 2010 року. На думку бюджетно контрольного управління, наразі незрозуміло, чи зможуть ВПС США забезпечити введення в експлуатацію нових супутників у строк, що дозволяє забезпечи ти безперервне функціонування системи. Серед причин такого стану справ у доповіді нази вається значна перевитрата ви ділених на програму коштів, за тягування із запуском нових су путників і відсутність єдиного центру ухвалення рішень про стратегію подальшого розвитку системи GPS. Цікаво, що головне бюджетно контрольне управління США по вною мірою усвідомлює масшта би комерційного й державного використання системи GPS не тільки в США, а й за кордоном. У згаданій доповіді міністерству оборони США рекомендують за безпечити сумісність і мож

лобальна навігаційна супутни кова система (ГЛОНАСС) — сис тема навігації, що належить міністерству оборони Російської Фе дерації. Наразі на орбіту виведено 20 супутників з мінімально необхід них 24. Причому за станом на 22 травня 2009 року реально функ ціонують тільки 18, а ще 2 тимчасо во виведені на техобслуговування. Приймачі ГЛОНАСС поки що дуже по ступаються приймачам GPS за рівнем мініатюризації та енергоспо живання, що вкрай обмежує можли вості комерційного використання цих пристроїв. Рівень точності пози ціонування, забезпечуваний ГЛОНАСС, на даному етапі також нижче, ніж у системи GPS. Китайська система супутникової навігації Бейдоу зараз складається з п’яти супутників, що перебувають на геостаціонарних орбітах. Такий вибір орбіт дуже обмежує зону дос тупності супутникового сигналу. Не залежна оцінка точності цієї систе ми не проводилася через відсутність комерційних приймачів сигналу. У найближчі роки Китай планує роз горнути систему «Бейдоу 2» («Ком пас»), побудовану за принципом си стеми GPS, з використанням 30 су путників, що перебувають на круго вих орбітах. Європейський Союз також пла нує розгортання глобальної системи навігації Galileo. Відповідно до про екту Galileo забезпечуватиме пози ціонування з точністю до одного мет ра — значно точніше, ніж GPS або ГЛОНАСС. Розгортання космічного угруповання системи ще не почало ся, запущено лише кілька експери ментальних супутників. Крім країн ЄС, у роботах над проектом бере участь ряд інших держав, у тому числі й Україна. Не дивно, що звістка про можли ву відмову системи GPS відразу вик ликала занепокоєність. Однак пред ставники ВПС США вважають, що ймовірність виходу з ладу або знач ного зниження функціональності си стеми GPS дуже перебільшена. Пред ставник космічного командування ВПС США полковник Девід Бакмен так прокоментував ситуацію: «GPS не вийде з ладу. Бюджетно контрольне управління вказує на потенційну не безпеку, пов’язану з погіршенням працездатності системи. При цьому ймовірність, що користувачі помітять яке небудь погіршення в роботі сис теми, дуже мала. Ми запускаємо нові супутники (наступний — уже в серпні), які дозволять пом’якшити будь які наслідки, пов’язані зі старі нням устаткування. Наразі на орбіті перебуває більше 30 супутників, і скорочення їхньої кількості більш ніж до 24 не буде». З огляду на значення систем на вігації для різних галузей народно го господарства, нам залишається тільки сподіватися, що полковник Бакмен має рацію...

Енергоємність реалії

Енергозбереження: не словом, а ділом Намагаючись відповідати вимогам ринку, технічні виставки все активніше переходять від демонстрації «досягнень народного господарства» до змагальності технологій На 11 ту міжнародну виставку «Аква Терм Київ 2009» автор вирушила із запитанням: чи можна за всієї різноманітності вибору в системах опалення, вентиляції, водопостачання і каналізації знайти оптимальний варіант? Ірина АНГЕЛОВА

Як заощаджувати на економії?

П

очати дослідження вирішила з питан ня простого й близького кожному: який опалювальний котел ощадливіший? Відомо, що сучасні газові котли мають ККД від 91 до 94% (нижче — не сертифікують в Україні, вище — швидко виходять із ладу). Перший з кандидатів — конденсаційні кот ли, у яких ККД, а отже, і економія палива значно вище, ніж у звичайних. Наприклад, котли німецької фірми дозволяють заощад жувати до 17% газу! Це забезпечується зав дяки особливій конструкції теплообмінника: у систему повертається 11% невикориста ної теплоти конденсації. Крім того, повніше використовується теплота відхідних газів, що дає додаткову економію. А якщо додати до цього гарні екологічні характеристики, невисоку вартість і простоту обслуговуван ня, то можна сказати: «Так, це він». Але не поспішатимемо! Виявляється, конденсат, що утворюється в цих конструкціях, є сла бокислим середовищем, яке необхідно ней тралізувати, а це викликає ряд питань.

У піролізних, або газогенераторних кот лах, що працюють на твердому паливі, до сягається ще більша економія палива — до 40%! Принцип роботи піролізного котла — у спалюванні не дров, а газу, що виділяєть ся з них. Деревина в камері згоряння на грівається (до 600 градусів) практично за відсутності кисню, у результаті чого відбу вається тління і розкладання палива на де ревний газ і деревне вугілля (кокс). Горіння деревного газу відбувається за принципом роботи звичайного газового котла. Таке згоряння відрізняється більшим ККД і мен шим утворенням золи в топці котла й усе редині димоходу, а отже, газогенераторний котел треба рідше чистити і заправляти. Якщо будинок добре утеплений, стверджу ють представники чеської компанії, однієї закладки дров вистачає на добу роботи. Мінуси, однак, є і тут: висока (у порівнянні зі звичайними котлами) ціна і більша вимог ливість до сухості дрів.

Те ж, але з іншого боку

М

ожна заощаджувати ресурси, але при цьому зігрівати «планету», а можна берегти тепло в будинку, переконува ли представники білоруської фірми. Тепло ізоляція піносклом покрівлі, стін і цоколів будинків знижує втрати тепла через зовнішні конструкції і забезпечує скорочен ня витрат на опалення до 35 %! Вентиляційні системи не тільки забезпе чують приміщення свіжим повітрям, а й за ощаджують ваші витрати на опалення, стверджували в павільйоні українського підприємства, найбільшого в Європі заво ду вентиляційних систем. У приточно витяж них установках потоки вхідного й вихідного

повітря не перетинаються. Використане по вітря віддає близько 85% власного тепла й охолодженим виходить на вулицю. Повітря, що надходить з вулиці, очищається через фільтр і підігрівається за рахунок тепла ви користаного потоку. Передача тепла відбу вається в теплообміннику рекуператорі, ви готовленому з тонких алюмінієвих пластин. Якщо на вулиці температура –10°С, а в при міщенні +25°С, то після проходження через

вітру. Крім видимих деталей, потрібні ще контролер, що перетворює змінний струм на постійний, акумуляторні батареї, що на копичують електроенергію для використан ня в безвітряні години, інвертор, що пере творює струм з постійного на змінний. Принцип дії один, але технології різні, тому тут теж завжди є місце вибору. На думку фахівців, вітер — одне з най перспективніших джерел енергії, здатне за мінити традиційні газ і вугілля. Вироблення електроенергії за допомогою вітру має ряд безперечних переваг: економія (вітер, на відміну від газу або вугілля, що спалюють ся на ТЕС, безкоштовний), екологічно чис те виробництво, невичерпність.

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Геотермально

У

статкування, що використовує геотер мальну енергію — енергію внутрішніх шарів Землі — вже не фантастика. «Плазма ядра Землі досягає декількох тисяч градусів за Цельсієм, — пояснювали фахівці однієї з компаній. — Тому навіть у мороз на глибині 10–15 метрів завжди плюсова тем пература. Низькотемпературне тепло Землі ефективно використовується для опалення будинків і гарячого водопостачання за допо могою теплових насосів». Принцип роботи таких механізмів — кон диціонер навпаки. Якщо кондиціонером теп ло переноситься з приміщення на вулицю і у приміщенні стає холодніше, то тепловими помпами тепло переноситься із землі у буди нок. При цьому енергія затрачується не на вироблення тепла, а на його переміщення. Затративши 1 кВт електроенергії, можна одержати приблизно 2,5 кВт теплової. Ви трати в цій технології в 2,5 раза менше, ніж при перетворенні електричної енергії на теп лову. Істотний мінус такої технології — висока ціна устаткування і його установок, адже не обхідно бурити досить глибокі свердловини.

Турбота і стимул

П

одальший бурхливий розвиток техно логій з використанням альтернативних видів енергії в усьому світі неминучий — у цьому згодні всі експерти. Уряди розви нених країн, усвідомивши вичерпність тради ційних джерел, стимулюють розвиток нових технологій, пов’язаних з використанням по новлюваних джерел енергії (сонця, вітру, Землі). Зараз вітрову електроенергію використову ють у 55 країнах світу, лідерами є Німеччина, Данія та Іспанія, де близько 20% енергії видо бувається за допомогою вітру. В Україні перс пективний сектор розвивається дуже повільно, незважаючи на постанову Кабміну «Про подаль ший розвиток вітроенергетики в Україні» (2007 рік) і на те, що перша у світі вітроелектро станція побудована 1932 року у Криму. Як же ми з першопрохідників перетворили ся на аутсайдерів?! Відповідь проста: євро пейські держави не «піклуються» про громадян, декларуючи пріоритети, а сприяють активному використанню вітрогенераторів приватними особами.

теплообмінник повітря може прогрітися в середньому до +9°С. Завдяки такій утилізації тепла істотно — до 60% — знижуються вит рати на обігрів приміщення. Здавалося б, від якості води залежить наше здоров’я, але ніяк не економія ре сурсів. Однак фахівці американської ком панії, що виробляє водяні фільтри, доводять протилежне. Використання очищеної і по м’якшеної води дозволяє заощаджувати до 30% електроенергії, необхідної для її на грівання. Більш того, очищення і пом’якшен ня подовжують життя сантехніці, запобігаю чи відкладенню солей і окислів заліза, які засмічують і скорочують життя труб, а також дозволяють заощадити... до 75% мийних за собів!

Вітер в альтернативі

П

огода в будинку — добре, але що може змінити енергетичну «погоду» в Ук раїні? Біля стенда, що рекламує вітро генератори, — юрба. Принцип дії всіх вітродвигунів один, по яснюють представники однієї з компаній. Під напором вітру обертається вітроколесо з лопатями, передаючи крутний момент че рез систему передач валу генератора, що виробляє електроенергію. Чим більше діа метр вітроколеса, тим більший повітряний потік воно захоплює і тим більше енергії ви робляє агрегат. Сила струму і напруга гене ратора залежать від швидкості і стабільності

Сонце рахунок не виставляє

П

оширена раніше думка, що викорис тання сонячної енергії — справа да лекого майбутнього, залишилася в ми нулому. На виставці широко були представлені установки, що перетворюють сонячну енер гію на теплову або електричну (геліосисте ми). Їх застосовують для нагрівання води і повітря, вироблення електроенергії та для інших потреб. Спільне українсько німецьке підприєм ство пропонувало увазі гостей виставки трубчасті й плоскі сонячні колектори (водо нагрівачі) чеських і німецьких виробників. «Тільки сонце не виставить вам рахунок за гарячу воду», — жартували представники компанії. Колектор, установлений на даху будинку, завдяки спеціальному покриттю поглинає 95% сонячного випромінювання, що перетворюється на теплову енергію. Застосування геліосистем радикально зни жує витрати на гаряче водопостачання та опалення. Представлені колектори працю ють при низьких температурах (до –20°С) і у хмарну погоду. Застосування легких кон струкційних матеріалів дозволяє швидко монтувати сонячні установки на всі типи дахів різних будинків. Показово, що на ринку геліосистем ак тивно працює Китай, хоча в розробленні технологій Україна аж ніяк не пасе задніх.

Те ж — із сонячною енергією. 2000 року у світі працювало близько 60 млн м2 сонячних колекторів, до 2010 року прогнозується збільшення їхньої площі до 300 млн м2. Причо му найвищі показники застосування сонячних водонагрівачів не в південних країнах, а там, де є державна підтримка. Наприклад, у Німеч чині діє закон, відповідно до якого кожен гро мадянин має право одержати безпроцентний кредит у банку для придбання сонячних батарей. В Україні, незважаючи на ухвалений 2003 року Закон «Про альтернативні джерела енергії», фінансовий механізм підтримки галузі не розроблений. Геотермальне тепло зараз обігріває вже близько 40% будинків у всіх розвинених краї нах світу. Щорічно у світі виробляється кілька мільйонів теплових насосів! Для більшості ж українців це поки екзотика. У країнах, що досягли реальних успіхів в ос воєнні вітрогенераторів, теплових насосів і ге ліосистем, держава не пускала справу на само плив, підтримувала і стимулювала розвиток альтернативних енерготехнологій. Слід згадати, що одна з умов вступу будь якої країни до європейського співтовариства — зростання частки альтернативних джерел у її енергобалансі. Відсутність державної програ ми і чіткої політики влади у цій сфері не тільки зводить нанівець перспективи економічного росту й енергетичної безпеки країни, а й ста вить нездоланну перешкоду на шляху євро інтеграції України. Тому, повертаючись до «Аква Терм Київ 2009», хочеться сказати, що не вченим, не виробнични кам, не споживачам, а саме українській владі ко рисніше за все було б познайомитися з експона тами виставки не як з «досягненнями», а як з ре альним, конкурентоспроможним товаром.

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Автопром ринок

Кому місце в музеї? Світова автомобільна промисловість вийде з кризи в далеко не повному складі — швидше за все, ми більше не побачимо багатьох знайомих назв Криза на світовому автомобільному ринку не тільки значно вплинула на прибутковість більшості світових автомобільних концернів, а й може призвести до істотного перерозподілу світового авторинку. Цілком імовірно, що лідери докризового автопрому не зможуть впоратися з різким падінням попиту на автомобілі, а колишні аутсайдери вийдуть на перші позиції. Будуть і ті, хто взагалі не знайде потрібних ресурсів для збереження бізнесу, а просто кажучи, деякі відомі всім бренди можуть зникнути...

Іван КУЗЬМЕНКО

Н

айбільше світової кризи заз нає американський автопром: колись грізна «детройтська трійка» втратила відразу двох своїх представників. Гірше за всіх вия вився підготовленим до кризових умов Chrysler. Після тривалих і не плідних переговорів із кредитора ми про реструктуризацію боргів ке рівництво концерну і 24 його дочірніх компаній у США подали по зов про добровільне банкрутство, а вже 5 травня всі заводи автогіган та зупинили виробництво. Заручни ками ситуації стали відразу 3 іме нитих американських бренди (крім самого Chrysler, ще Dodge і Jeep), розвиток і модернізація яких при зупинилися до повного завершен ня процедури банкрутства, що, на думку фахівців, може тривати аж два роки. Утім, говорити про ліквідацію компанії або окремих брендів у цьому випадку передчасно. Авто мобільна громадськість активно обговорює можливість злиття американського Chrysler з італій ським Fiat, що має допомогти аме риканцям залишитися на плаву. При цьому італійці візьмуть на себе модернізацію модельного ряду автомобілів Chrysler замість акцій автогіганта і присутності на місцевому автомобільному ринку, тим самим зберігши американсь ку марку. При цьому додатковими сприятливими факторами для Chrysler можуть стати переорієн тування на випуск компактних ав томобілів і відмова від виробниц тва непопулярних моделей. Два інших бренди повинні впоратися самотужки, у першу чергу, завдя ки давній симпатії самих амери канців до деяких моделей Dodge і Jeep. Більш заплутана ситуація скла лася з докризовим лідером світо вого автопрому — General

Motors, що наразі володіє відра зу 9 автомобільними брендами. Доля одного з них — Pontiac — уже вирішена: американський автогігант офіційно заявив про свій намір припинити випуск ав томобілів під легендарною мар кою, що проіснувала більше 90 років. У той же час у компанії із брендів, що залишилися, готові зосередитися на розвитку тільки 4 марки автомобілів, що входять у брендовий портфель General Motors — Chevrolet, Cadillac, GMC і Buick. При цьому порівняно лег ке життя гарантоване лише Chevrolet, яка зробила ставку на компактні автомобілі й найближ

чим часом має намір представи ти цілу лінійку міні карів.

Cadillac через різкий спад про дажів змушений був залишити Європу і зосередитися на інших ринках, передусім американсько му. Buick спробує скористатися ростом китайського ринку, де ав

томобілі з Мічигану мають завид ну популярність — однією з найпо пулярніших моделей у Піднебесній є Buick Excelle (вона ж Chevrolet Lacetti). Наростити свою пере вагу на ринку Китаю амери канці сподіваються також за рахунок моделі Regal (він же Opel Insignia). При цьому на внут рішньому ринку керівництво Buick має намір зібрати непоганий уро

жай продажів серед автомобілів середнього класу завдяки все тій же Opel Insignia, тільки під ім’ям LaCross. Слід відзначити, що аме риканці мають намір виробляти популярну модель на заводі Opel у Руссельхаймі — за деяким дани ми, 40—70 тис. автомобілів за

два роки. Що до бренду GMC, то в General Motors упевнені в стабіль ному попиті на вантажівки цієї ав томобільної марки.

І

нші бренди — Opel, Saab, Saturn і Hummer — керівництво General Motors у рамках програми реструк туризації готове виставити на продаж. При цьому найбільші шанси зберегти свою присутність на ринку мають німецька і шведська марки, які неза баром можуть перейти під крило все того ж італійського Fiat. В Opel зовсім незабаром вийде на ринок флагман Insignia, замовлення на який уже за раз перевершили всі очікування. Крім того, успіх новинки повинне підкріпи ти нове покоління популярної і в Ук раїні компактної моделі Astra, вихід якої запланований на кінець осені. У свою чергу Saab з нетерпінням чекає на інвестора, що допоможе шведам нарешті закінчити розроблення дов гоочікуваних моделей: уже котрий рік Saab представляє передсерійні версії кросовера 9 4X і седана 9 5, але ніяк не може розпочати їхнє серійне ви робництво. Найбільш прийнятним ва ріантом для скандинавів було б прид бання автовиробника власним уря дом і повернення виробництва на батьківщину. З виходом новинок справи шведського автовиробника підуть значно краще, і Saab перетво риться на затребуваний бренд, навіть незважаючи на те, що в останні роки марка зі Швеції перетворилася на своєрідну філію Opel, тільки з більш до рогими цінниками. З Hummer справи набагато гірші через дуже скромний модель ний ряд, що складається всього із двох автомобілів, і специфічної пропозиції. Наразі під легендар ною маркою випускаються тільки громіздкі й «ненажерливі» поза

шляховики H2 і H3. Якої небудь близької перспективи заміни мо дельного ряду Hummer нема, тому американцям можна лише споді ватися на появу інвестора, готово го взяти на себе такий непосиль ний тягар. Найбільш оптимістична ситуація наразі для Ford, що ще до початку кризи встигла позбутися зайвих брендів (Jaguar і Land Rover) і заро бити достатній запас фінансової міцності, щоб залишатися на плаву під час кризи. Зберегти значну при сутність на ринках американцям удалося в першу чергу завдяки зсу ву акценту у бік компактних авто мобілів, у першу чергу йдеться про модель Fiesta, популярність якої в Європі набирає обертів, а також беззмінного лідера американсько го автомобільного ринку пікапа Ford F 150. Усе ще непід’ємним тя гарем для фордівців залишається Volvo. Найбільший інтерес до най безпечнішого автомобільного бренду у світі виявляють представ ники Китаю, які поки не змогли пройти жодного тесту на безпеку в Європі або США. При цьому для ки тайського автопрому придбання брендів, які стали тягарем для те перішніх власників, може стати чи не єдиним способом легального і майже безболісного подолання сте реотипів про ненадійність, небезпе ку й погану якість власних авто мобілів. При всьому цьому європейським автомобільним концернам зникнен ня власних брендів майже не загро жує і, на відміну від американських автогігантів, що розпродають брен дові портфелі, європейці їх нарощу ють. Цілком імовірно, що після вихо ду з кризи одним з лідерів світового автомобільного ринку стане альянс Volkswagen і Porsche, які нещодав но оголосили про злиття, об’єднав ши під одним дахом відразу 10 іме нитих брендів. Скористатися ослаб ленням конкурентів може вже зга дувана Fiat, а також Renault Nissan, якщо останній зможе перетворити «АвтоВАЗ» на помітну силу на світо вому автомобільному ринку.

Щ

е однією цікавою тенден цією кризового часу може стати не зникнення, а поява зовсім нових брендів, які пред ставлятимуть автомобілі недорого го цінового сегмента, а також гібридні автомобілі та електрока ри. Про вихід у світ «бюджетного» бренду Wartburg, що стане прямим конкурентом марці Dacia, уже на повний голос заговорили в Opel. Нові автомобілі будуватимуть на базі найбільш компактної моделі Opel — Corsa, а виробництво нала годять на заводі в німецькому Ей зенасі. Про свої плани створення нового недорогого бренду також велися розмови і в PSA Peugeot Citroen, а баварський концерн BMW виношує плани створення нової марки спеціально для авто мобілів з гібридними й альтерна тивними силовими установками.

Новий спосіб стиснення інформації Валентина ВЛАДИМИРОВА

Щ

об найбільш ощадливо зберіга ти в пам’яті комп’ютера інфор мацію, використовуються про грами архіватори, що стискають її. У тих випадках, коли це неважливо — із втратою якості (наприклад, для графі ки (JPEG), звуку (MP3) або відео (MPEG), тобто там, де дрібні відхилення від ори гіналу непомітні або несуттєві, а ступінь

стиснення через величезні розміри файлів дуже важливий). Стиснення без втрат застосо вується для текстів, виконуваних файлів, висо коякісного звуку й графіки тощо. Сьогодні існують різні алгоритми стиснення, за допомогою яких можна здійснити цю опе рацію. У країнські IT фахівці розробили принципово новий спосіб стиснення інформації, здатний істотно поліпшити стан дарти компресії без втрати даних.

— Новий стандарт дозволяє стискати інфор мацію в 80—300 разів, тоді як загальнозасто совувані зараз стандарти компресії дають

стиснення без втрати даних тільки до 10 разів, — говорить один із розробників проекту професор кафедри програмного забезпечення ЕОМ Харківського націо нального університету радіоелектроніки, доктор технічних наук ГГригорій ригорій Четвери ков ков. — Ця розробка ведеться в рамках дос ліджень нашої кафедри, що займається тео рією і практикою використання методів по будови просторових багатозначних структур у мовних системах. У цей час ми апробуємо нові алгоритми. Цю роботу, як очікується, буде завершено до кінця поточного року.

Автори ідеї — група фахівців з Харкова, Киє ва та Одеси — подали всі документи, необхідні для одержання державного патенту. Питання лише в тому, чи виявлять інтерес до розробки вітчизняні телекомунікаційні компанії.

Соціум перспектива

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Туризм: не тільки цікаво, а й вигідно? Наскільки в період глобальної економічної кризи актуальна проблема розвитку туристичної інфраструктури міст? Чи вигідний сьогодні такий бізнес? Про це бесіда із проректором з міжнародних зв’язків Національного економічного університету, кандидатом економічних наук Володимиром Єрмаченком. Аліса МУР

Саме криза показала, що економічна мо дель, яка ґрунтується на споживанні, що постійно зростає, потроху вичерпує себе. Різні країни все частіше мають справу, з одного боку, з гострою нестачею ресурсів, необхідних для розширеного відтворення товарів, а з іншого — з нездатністю ринку спожити весь обсяг пропозицій товарної продукції та деяких видів послуг. Галузі не матеріального виробництва (і в тому числі туризм) — один з можливих виходів із ситу ації. Інвестувати у виробництво продукції, призначеної для багаторазового споживан ня, підприємцеві вигідно. Той самий турис тичний об’єкт можна експлуатувати доти, доки не настане повне фізичне й моральне зношення. І цей строк можна безупинно по довжувати, якщо використовувати продума ну політику управління, на розроблення якої і повинні бути спрямовані зусилля вчених, що займаються вирішенням прикладних завдань.

— Чи може Україна залучити туристів з інших країн? Адже до їхніх послуг — чудові туристичні маршрути і комфорт європейських міст.

— Так, Європа щодо цього і сьогодні «попе реду всієї планети». Однак вона дедалі більше поступається натиску азіатських «тигрів». Так, якщо 1950 року частка європейських країн у світовому в’їзному туризмі становила 66%, то в 2008 му вона зменшилася до 53%. У той же час частина Азіатсько Тихоокеанського мак рорегіону зросла з 1% 1950 року до 20% 2008 го. До речі, судячи зі статистики, тури в екзотичні країни Азії популярні й у жителів України. І хоча, за розрахунками фахівців, протягом ще 10—20 років Європа зберіга тиме лідерство з в’їзного туризму (а відповідно і з доходів від цього бізнесу), згодом увага ма сового споживача переорієнтується на нові, більш екзотичні й тому привабливі туристичні ресурси інших країн і континентів. Це різні рег іони Азії, Африки, Південної Америки.

— Володимире Єгоровичу, туризм сьогодні — вигідний бізнес?

— За оцінками Світового банку, доходи від світового туризму становлять зараз 1,6% від світового ВВП і 30% від світо вого експорту послуг послуг. А в деяких країнах ця цифра досягає половини всього бюдже ту. Зараз на 100 жителів планети припа дає близько 14 туристів, що виїжджа ють за кордон, тобто людей, готових ви тратити свої гроші на поїздки заради відпо чинку або розваги. Якщо взяти до уваги й тих, хто подорожує у межах своєї країни, ця пропорція зросте, як мінімум, удвічі. Зви чайно, туризм не є продуктом або послугою першої необхідності, що наочно показує де яке падіння рівня споживання турпослуг під час кризи. Але аналітики одностайно про гнозують зростання числа туристів у недалекому майбутньому майбутньому..

«Інвестувати у виробництво продукції, призначеної для багаторазового споживання, підприємцеві вигідно. Той самий туристичний об’єкт можна експлуатувати доти, доки не настане повне фізичне й моральне зношування».

— Чи може до цього списку увійти й Україна?

— Україна за своїми рекреаційними мож ливостями цілком може становити інтерес для туристів з різних країн, адже знайомство

Профорієнтація по+новому Проект «Твої обрії», спрямований на профорієнтацію школярів, першим в Україні почав розгортати Харківський обласний центр зайнятості

П

оказово, що здійснювати основну частину проекту — безпосереднє спілку вання зі школярами старших класів — на громадських заса дах взялися студенти харків ських вузів. Мета цього волон терського руху — проведення профорієнтаційної роботи в гуртках, літніх таборах та інших дитячих установах. Волонтери розповідають про вимоги до персоналу, пропоно вані сьогодні на підприємствах і в установах, про те, як знайти місце роботи людям з обмеже ними фізичними можливостями, інформують, які послуги надає громадянам служба зайнятості. Але основна ідея роботи в шко лах — ознайомлення молодого

покоління з найбільш затребу ваними професіями. На жаль, як показують опитування, уже не перший рік уявлення більшості школярів про профес ійне майбутнє обмежуються де кількома спеціальностями — юрист, економіст, бізнесмен і банкір. Причому критерієм ви бору стає спочатку розмір до ходів представників цих про фесій, а вже потім — сама суть їхньої роботи.

— Я працював із семиклас никами, — розповідає третьо курсник Харківського гумані тарно педагогічного інституту Андрій Шеховцов. — Перед початком занять учні заповню вали анкети, у яких відповіда ли на запитання, що стосують ся їхніх уявлень про свою май

бутню професію і про професії взагалі. З’ясувалося, що бага то з них були впевнені, що спе ціальності слюсаря, медсестри або вчителі — це вже «вчо рашній день», а от манекенни ця або співробітник ДАІ — «те, що треба». Але після курсу на ших занять з іграми і тренінга ми більшість учнів змінила свою думку про деякі професії. У проекті беруть участь по над 80 волонтерів; їхня кількість дедалі збільшується. Переважно це учні харківських гуманітарно педагогічного інституту, педагогічного колед жу і соціально економічного інституту. Студенти відвідують дитячі садки і школи, де органі зують семінари і тренінги, гра ють з дітьми в рольові ігри. Пси хологи говорять, що спілкуван ня дітей з волонтерами (майже ровесниками) є більш відкри тим, ніж із дорослими — учите лями або представниками цен тру зайнятості.

з культурними традиціями — невід’ємна ча стина виховання сучасної людини. До речі, один із проектів, що може стати прикладом розроблення історичних туристичних марш рутів, — «Поле Полтавської битви — доле носне поле європейської історії». Адже в ни нішньому році відзначається 300 річчя Пол тавської битви. На жаль, поки величина виїзного турис тичного потоку з нашої країни значно більше обсягів в’їзного туризму. Такий стан справ приводить до відтоку коштів, необхідних для розвитку національної економіки, а просто кажучи, наші відпочиваючі інвестують свої гроші в розвиток закордонного туризму.

— Чим же пояснити той факт, що, не& зважаючи на існування Міністерства ту& ризму, Україну поки важко назвати ту& ристичною країною?

— У цієї проблеми кілька складових. Я, як економіст, говоритиму про економічні питання, без вирішення яких неможливо здійснити жоден масштабний проект, при значений для залучення туристів. Йдеться про п р о б л е м у ф о р м у в а н н я м і с ц е в и х бюджетів бюджетів. Діюча зараз в Україні система перерозподілу коштів між бюджетами різних рівнів практично не дозволяє регіону доно рові використовувати зароблені кошти на власний розвиток, у тому числі й на розви ток туризму. Замість інвестування їх у влас ну інфраструктуру дотуються депресивні ре гіони, адміністрації яких, впевнені в одер жанні субвенції, мало зацікавлені у впро вадженні інноваційних проектів. Інша проблема — відсутність так зва них обумовлених субвенцій. Наприклад, кошти, вилучені з прибутку туристичних підприємств регіону донора, розумніше було б інвестувати в розвиток туризму в регіоні реципієнті, щоб дати йому можливість роз вивати цей напрям і отримувати прибуток, а не витрачати гроші на разові соціальні виплати, як це робиться зараз. У більшості європейських країн не застосовується та кож українська практика планування вит ратної і дохідної частин місцевих бюджетів. Там більш звичним є підхід, при якому чітко встановлюється тільки обсяг необхідних пла тежів бюджетів вищих рівнів і обов’язкові статті, а місцеві бюджети постійно коректу ються залежно від поточного стану справ.

Два роки тому в Україні стартувала державна програма «Репродуктивне здоров’я нації», що дала надію бездітним жінкам стати мамами за допомогою репродуктивних технологій. Причому за державний кошт

Дитина з пробірки — безкоштовно Ш тучне запліднення проводиться без коштовно у двох українських медич них центрах — в Івано Франківську і Донецьку. Тепер таку процедуру за дер жавний рахунок можна пройти і в Харкові: унікальне устаткування з’явилося в Україн ському науково практичному медичному центрі акушерства, гінекології та репродук тології.

— Кожна четверта родина в нашій країні не може мати дітей, — розповідає Оксана Ольховська, акушер гінеколог Харків ського обласного центру планування родини і репродукції людини людини. — Тому в Україні й була ухвалена державна програ ма з безкоштовного проведення екстра корпорального запліднення (ЕКО). Адже не всі можуть заплатити по чотири п’ять тисяч доларів за таку процедуру у приватній клініці. Але донедавна харків’янкам, які хотіли скористатися допомогою держави, доводилося їхати в Донецьк або Івано

Підготувала Валентина ВОЛОДИМИРОВА

Франківськ. Не всі родини можуть приїха ти в чуже місто, пройти там цілий ряд про цедур і весь цей час десь жити. Тепер жи тельки нашої області зможуть зробити це з меншим клопотом і витратами. Правда, поки безкоштовною є тільки сама процедура, а проведення аналізів і препарати родини повинні оплачувати. Од нак необхідна для цього сума — дві тисячі гривень — все одно набагато менше, ніж у приватних клініках (там за такі процедури доведеться віддати близько 25 тисяч гри вень). Є ще одне обмеження — кожній парі надається тільки одна безкоштовна спро ба. Зате шанс стати батьками щонаймен ше один із чотирьох. І як показав досвід медичного центру в Донецьку, реально ме дики можуть похвалитися і кращими ре зультатами: майже 40 % жінок, що зверну лися туди, стали мамами.

№ 24 (76)

Техноарт історія

9 червня 2009 року

Високе небо Біля державного підприємства «Івченко Прогрес» відкритий пам’ятник його творцю — генеральному конструктору, академіку Олександру Івченку

Дмитро ШИЛІН

Н

а урочистій церемонії по слідовник ученого, нинішній генеральний конструктор дер жавного підприємства «Запорізьке машинобудівне бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка», член кореспондент Національної Ака демії наук України, Герой України Федір Муравченко сказав: — Олександр Георгійович органі зував дуже плідний колектив. Причо

му зроблено було так багато, і фак тично все, що створювалося, засто совувалось. Нічого не залишалося «на полиці». Він створив перші пор шневі двигуни — чотири типи. Вся мала авіація була оснащена ними. Потім створили сім видів вертолітних двигунів для чотирнадцяти типів вер тольотів. Причому для вертольотів, які будувалися серійно — тисячами. Він здійснював перехід на реактив ну техніку — створив двигуни для п’я ти типів реактивних літаків. Олександр Георгійович був лю диною різнобічною, бачив багато і далеко вперед. Він розумів, що тре ба розвивати багатовекторність у двигунобудуванні — працювати в різних напрямах. І робив все якнай краще. Візьміть бензопилу «Украї

ДОВІДКА

на» (потім її перейменували на «Дружбу»): там застосовувався дви гун АІ 2. Ця пила експортувалася більш ніж у сто країн і була кращою у світі на той час. Вісім років поспіль всі рекорди Європи у водних видах спорту встановлювалися на скуте рах із двигунами Івченка. З’явилися швидкісні судна на «повітряних по душках» — теж з його двигунами... Спогадами про батька поділи лася дочка вченого Люсьєна Івченко (на знімку): — Олександр Георгійович дуже любив Україну. Здається, в 1962 році він їздив до Англії — то там прем’єр міністрові Великої Британії подару вав українську сорочку вишиванку і пляшку горілки з перцем. Він був дуже простий у спілку

ванні, любив людей. І люди йшли до нього додому зі своїми проблемами й радощами. У нас вдома був про хідний двір — хтось влаштовувався на роботу, хтось про щось просив... А коли тато вже хворів, погано ходив — з паличкою, він щодня о пів на четверту... Можете собі уяви ти? О пів на четверту щодня я при водила його до прохідної «Прогре су». Тут він зустрічався з людьми, розмовляв з ними. Батько дуже любив риболовлю, улов майже весь сусідам роздавав. Взагалі, він природу любив — з моїм старшим сином вони стільки верб по садили. А в ставок мальків запускали. У тата з мамою нас було п’ятеро дочок. Старші сестри, Галя й Лена, уже померли. Тепер я найстарша. Закінчи ла авіаційний технікум, 42 роки пра цювала на «Прогресі» і «Моторі». За мною йде Люба — закінчила «машин ку», інженер, зараз домогосподарка, живе в Дубні Московської області. Молодша, Наташа, закінчила Харків ський авіаційний — ХАІ, працювала в Антонова. До речі, наш дядько, брат тата Івченко Анатолій Георгійович, був директором антонівського авіаційно го заводу. Чудова людина!

ОСОБИСТІСТЬ

Як усе починалося

Олександр Івченко: життя в авіації

5 травня 1945 року група ентузіастів авіадвигунобудування, очолю вана Олександром Івченком, підготувала документи й домоглася прий няття центральними органами СРСР рішення про створення дослідно кон структорського бюро 478. Завдяки невтомній діяльності Олександра Геор гійовича було започатковано запорізьку школу створювачів авіаційних двигунів. За всі роки існування колективом підприємства створено більше 40 типів і модифікацій авіадвигунів для різних літаків і вертольотів, а також більше 20 типів газотурбінних двигунів для наземного застосування. Двигуни, створені ДП «Івченко Прогрес», серійно випускаються підприємствами України й Росії та експлуатуються в 109 країнах світу.

Олександр Георгійович Івченко — перший генеральний кон структор ДП «Івченко Прогрес». Двигуни з абревіатурою «Алек сандр Ивченко» (АИ) працювали на перших в СРСР вертольо тах генеральних конструкторів Михайла Міля та Миколи Камо ва, на перших пасажирських турбогвинтових літаках Сергія Ілью шина і Олега Антонова (Іл 18, Ан 10, Ан 12, Ан 24, Ан 26, Ан 30, Ан 32), першому турбореактивному літаку Олександра Яковлєва (Як 40) та інших. Олександр Ивченко — лауреат Ленінської та Державної премій СРСР, Герой Соціалістичної Праці, академік НАН України.

Він пішов з життя 1968 року, але заснований ним «Івчен ко Прогрес» наслідував його справу. Розроблені підприємством двигуни використовуються на найбільших у світі літаках Ан 124 «Руслан» і Ан 225 «Мрія», а також на Ан 140, Ан 148, Ан 70, Ан 72, Ан 74, на російських літаках Бе 200, Як 42, Як 130, Ту 324, Ту 334, китайському УТС L 15 і чеському L 39, на найбільшому у світі вертольоті Мі 26. Двигуни «Івченко Прогрес» широко використовуються в модульних газотурбінних енергетичних установках.

2008 року Кабінет Міністрів України схвалив ідею ство рення корпорації НПО «Олександр Івченко» у складі ВАТ «Мотор Січ» і ДП «Івченко Прогрес» у зв’язку зі світовою по пулярністю авіаційних двигунів із брендом «АІ».

На допомогу реставратору прийшла автокосметика Візитівка Дніпродзержинська — пам’ятник «Прометей» — знову стане надбанням громадськості Взагалі в Дніпродзержинську два пам’ятники «Прометей розкутий». Один височіє у сквері неподалік від центральної прохідної Дніпровського металургійного комбінату, а другий днями був установлений біля музею історії міста. Який з них головніший і дорожчий

місцевим жителям? Досить впевнено можна припустити, що все+таки перший, який побачив світ в далекому 1920+му. Тоді він був сприйнятий представниками різних верств суспільства як символ свободи, незалежності, прагнення до кращого життя заради людей.

Ірина КОНДРАТЬЄВА

Прометея, відшліфувати й пофар бувати поверхню. Нехитрий набір інструментів добровільного « хірур га реаніматора» доповнили спе ціальні засоби для ремонту і догля ду за автомобілем. Реставрація виявилася спра вою нелегкою. Доводилося на ходу шукати рішення, підбирати матеріали, що сполучалися з дуже брудним чавуном. Мовою мета лургів це означає, що в ньому ба гато чужорідних домішок — піску, друзок, дрібних камінців. Не див но, адже відливали деталі фігури майже кустарним способом, бо Дніпровський металургійний за вод був у той час на консервації. А якщо згадати, що пам’ятник ски нули з постаменту під час фашист ської окупації (1942 рік) і більше двох років він пролежав у купі ме талобрухту, то взагалі дивно — як

А

2000 року, коли дніпродзер жинці готувалися відзначити 250 річчя від дня народжен ня свого міста, Прометея, який по старів, зняли з п’єдесталу і заміни ли новим. Дякувати Богу, чавунні «останки» не викинули як метало брухт. Напівзруйновану фігуру відправили в міський музей, де вона пролежала 9 років. Здавало ся, оригінал пам’ятника втрачений назавжди. Численні звернення ди ректора музею Наталі Буланової по допомогу на промислові підприєм ства, до досвідчених зварників ре зультатів не мали. Лише у травні 2009 го ідея відновити оригінал і зробити його доступним для за гального огляду втілилася в життя. Буланова нарешті знайшла люди ну, яка погодилась виконати таке відповідальне завдання і гаранту вала позитивний результат. Це дніпродзержинський скульптор, заслужений художник України Гар ник Хачатрян (його роботи прикра шають чимало площ і вулиць Дніпродзержинська, Дніпропет ровська та інших українських міст). Усього два тижні знадобилося, щоб залатати діри в тілі чавунного

Момент реставрації оригіналу пам’ятника, відлитого на Дніпровському меткомбінаті 1920 року

у нього вистачило запасу міцності простояти без серйозної рестав рації до 2000 року. Г. Хачатряну довелося працюва ти над кожним квадратним санти метром. Спочатку він обробляв по шкоджені ділянки грубим методом, витягуючи з ран чужорідні оскол ки. Потім, як пластичний хірург, на рощував «мускулатуру» і «шкіру», на носив шпаклівку, шліфував повер хню, фарбував.

— Коли я доторкався до нього, то відчував енергетику людей, які його колись робили, — ділиться враженнями скульптор. — Це хви лювало до глибини душі. Я зро зумів, з яким настроєм працював автор — відомий у минулому архі тектор Олексій Якович Сокіл. Зро зумів, чому він вибрав для симво лу свободи образ титана Прометея. З одного боку, назвати цей пам’ят ник витвором мистецтва не можна — як скульптор я відразу бачу по хибки, допущені при його виготов ленні. Але в той же час маю відзна чити, що задумала і зробила його

ДОВІДКА

«Прометей», установлений поруч із центральною прохідною Дніпровського меткомбінату

Монумент «Прометей розкутий» установлений у Дніпродзержинську на честь загиблих революціонерів і захисників міста 7 листопада 1922 року. Автор — Олексій Сокіл, випускник Московського училища живопису, ліплення та зодчества, Петербурзької академії мистецтв (учився в майстернях І.Рєпіна й В.Сєрова). У Дніпродзержинськ (до 1936 р. — місто Каменський), прибув 1914 року на запрошення керівництва Дніпровського металургійного заводу.

по справжньому талановита люди на. Я пишаюся тим, що зміг подов жити цьому незвичайному пам’ят нику життя. Важить фігура Прометея при близно 3—3,5 тонни, переможений орел — близько 300 кг. Орла теж до велося серйозно «лікувати», особли во крила, краї яких проіржавіли й обламалися. Обривки ланцюгів, що колись висіли на руках титана, і смо лоскип були виготовлені заново. До речі, за свою роботу Г. Хачат рян не взяв ані копійки, чим допоміг заощадити й без того мізерний му зейний бюджет (за найскромніши ми оцінками, реставрація такого рівня могла б коштувати $15 тисяч). Говорять, що Прометей — це душа міста, як же можна брати гроші за реставрацію душі?

6 червня оновлений пам’ятник побачили городяни, які зібралися на презентацію музейної експо зиції просто неба «Історія міста в знаках і символах». Раніше вони бачили Прометея тільки здалека, на 30 метровій колоні, тепер мо жуть детально його роздивитися і оцінити рівень щойно завершеної реставрації, а також задум авто ра. Можливо, комусь цей пам’ят ник нагадає про епоху револю ційного романтизму, а для когось він залишиться просто символом радянського минулого. Але голов не, що в нього є своя, красива й мужня історія, яку в Дніпродзер жинську ніколи не забудуть.

Комп’юTERRA на на вістріії вістрі

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

Windows 7. Перші враження Цього року на ринок операційних систем очікує значна подія: поява нової операційної системи від корпорації Microsoft — Windows 7. Закрите бета$тестування Windows 7 почалося вже давно, а 5 травня 2009 року кожен бажаючий міг ознайомитися з попередньою версією системи, завантаживши Windows 7 RC1 із сайта Microsoft. Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Т

очна дата офіційного виходу Windows 7 невідома, однак за заявами представників ком панії Microsoft можна дійти вис новку: це станеться не раніше сер пня 2009 року. Після не надто успішної операційної системи (ОС) Windows Vista, що майже за три роки існування не змогла обігна ти свою попередницю Windows XP за числом користувачів, корпора ція Microsoft була змушена при скорити роботи над створенням нового програмного продукту. Більшість фахівців оцінюють Windows 7 позитивно, що різко контрастує з хвилею критики, яка обрушилася на Windows Vista. Ба гато експертів вважають: нова ОС від Microsoft — та ж Windows Vista, тільки доопрацьована з урахуван ням накопиченого досвіду та от риманих критичних зауважень. Наскільки вона буде успішною, ба гато в чому залежатиме від фі нальних етапів розроблення. Од нак деякі ключові особливості но вого програмного продукту вже очевидні.

Windows 7 надасть користува чам перероблений і, за словами представників Microsoft, більш зручний у використанні інтер фейс, розширені можливості ро боти з потоковим відео й аудіо, а також браузер Internet Explorer 8,

внутрішньої мережі компанії (че рез Інтернет) за технологією Direct Access. Ця технологія вважається кроком уперед порівняно із засто совуваною сьогодні з тією ж ме тою технологією віртуальних при ватних мереж (VPN), оскільки надає користувачам можливість цілком автоматичного доступу до внутрішніх ресурсів, а адміністра торам — дещо спростити структу ру мережі.

XP для того, щоб зашифровані дані можна було використовувати на комп’ютерах із більш старою вер сією операційної системи.

Ще одне важливе нововведен ня — вбудовані в Windows 7 засо би шифрування даних BitLocker і

ТИМ ЧАСОМ...

Частки ринку операційних систем (на квітень 2009 року)

Ключова особливість Windows 7 — спеціальний режим сумісності з Windows XP. Значна кількість спеці ального програмного забезпечен ня, написаного й оптимізованого для роботи з Windows XP, широко

використовується різними кори стувачами в усьому світі. Саме цей факт став мало не головною перешкодою на шляху Windows Vista до лідерства на ринку опе раційних систем. Якщо режим су місності з Windows XP виявиться повною мірою працездатним, вони явно зазнаватимуть менших коливань, ухвалюючи рішення щодо переходу на Windows 7.

12 травня 2009 року в Державному комітеті інформатизації України відбулося суспільне обговорення концепції Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом. В обговоренні брали участь більше 50 представників державних органів, бізнесу й науки.

У

цілому учасники обговорення підтримали розроблення програми. Неодноразово наголошувалося на актуальності порушеної пробле ми, особливо в період світової економічної кризи. На думку багать ох учасників, використання програмного забезпечення з відкритим ко дом дозволило б оптимізувати бюджетні витрати на придбання програм ного забезпечення.

За даними Awio Web Services LLC

що увійде до комплекту поставки. Будуть значно розширені можли вості роботи із сенсорними екра нами. Це актуально і для звичай них компаній, і тих, що займають ся різними платіжними та інфор маційними терміналами, призна ченими для розміщення в публіч них місцях. Корпоративним клієнтам Win dows 7 дозволить організовувати віддалений доступ користувачів до

BitLocker To Go, призначені відпо відно для захисту інформації на ло кальному жорсткому диску і знімних накопичувачах. На відміну від багатьох таких систем ці засо би будуть доступними для викори стання з будь якими носіями даних і не вимагатимуть додаткового спеціального устаткування. Крім того, компанія Microsoft збираєть ся забезпечити зворотну суміс ність BitLocker з операційними си стемами Windows Vista і Windows

Режим сумісності з Windows XP дозволяє говорити про відносну готовність програмного забезпечення до роботи в новому середовищі. А як щодо апаратної частини? За коментарем ми звернулися до представників двох найбільших компаній — розробників мікропроцесорів та інших комп’ютерних комплектувальних — AMD та Intel. Михайло ФЛІСЮК, інженер із впровад$ ження продукції AMD, Український офіс: «Корпорація AMD тісно співробітничає з корпорацією Microsoft у галузі адаптації своєї продукції для нової операційної системи Windows 7. У новій операційній системі буде оновлена модель драйвера WDDM (Windows Display Driver Model — назва архітектури гра фічних драйверів у Windows 7 і Windows Vista.

— Прим. ред.) з версії 1.0 до версії 1.1 і вико ристовуватиметься нова версія графічного

інтерфейсу програмування додатків — DirectX 11. Наразі сучасне апаратне забезпечення AMD підтримує DirectX 10.1. Оскільки DirectX 11 базується на розширених можливостях DX10.1, то перехід на новий інтерфейс про грамування для AMD значно полегшується. Поряд із впровадженням програмного забезпечення для Windows 7 корпорацією AMD ведуться роботи з розроблення ново го апаратного забезпечення з підтримкою DirectX 11.

Про позицію, яку у цьому обговоренні зайняла корпорація osof t, нашій газеті розповіла Ярина Ключковська, директор з Microsof osoft, Micr корпоративних комунікацій «Майкрософт У країна»: Україна»: «Основний момент незгоди — це перевага, яку концепція передбачає надати певній бізнес моделі у сфері розроблення ПЗ. Відповідно до прин ципів технологічного нейтралітету, ухвалених більшістю розвинених держав світу, держава зобов’язана вибирати технічні вирішення відповідно до ба жаного співвідношення функціональності й ціни. Microsoft підтримує роз роблення ПЗ із відкритим кодом як одну з бізнес моделей і готова співробіт ничати з державними органами України, але при цьому вважає, що зав дання уряду — не обмежувати конкуренцію і не створювати преференції для окремих бізнес моделей і сегментів ринку, а забезпечувати право ви бору для користувачів. Будь які штучні обмеження за ознакою бізнес мо делі тільки гальмуватимуть розвиток галузі ПЗ (розроблення, консалтингу, підтримки тощо) та інноваційної економіки в Україні».

Серед переваг використання процесорів і відеокарт AMD з новою операційною сис темою слід відзначити кращу оптимізацію операційної системи для мультиядерних процесорів AMD (що дасть більший приріст продуктивності й кращу масштабованість), більш ефективне використання відеокарт і системної пам’яті в новій операційній сис темі, підвищену енергоефективність (зокре ма збільшений час роботи батарей ноут буків), а також можливість широкого вико ристання обчислювальних ресурсів відео карт ATI Stream (технологія, розроблена для додатків, вимогливих до обчислювального ресурсу, таких як, наприклад, фінансовий аналіз або обробка сейсмічних даних. — Прим. ред.)».

Українське представництво компанії Intel надало нам більш докладну інформа цію про режим сумісно сті з Windows XP: сумісності «Режим сумісності з Windows XP розрахо ваний переважно на корпоративних клієнтів. Він ґрунтується на технології віртуалізації Intel vPro, представленій компанією Intel 2005 року. З того часу наша компанія продала більше 100 млн процесорів, що підтримують цю технологію. Оскільки для роботи Intel vPro потрібні сумісні з нею процесор і BIOS, рішення на ос нові процесорів Intel є оптимальними для те стування і використання режиму сумісності з Windows XP. Сьогодні Intel vPro підтримується більшістю наших процесорів».

Цифровий технологічний радіозв’язок. Час настав 8 травня 2009 року асоціація Wireless Ukraine повідомила про створення робочої групи «Із просування в Україні стандарту цифрового радіозв’язку DMR». У діяльності цієї групи візьмуть участь представники таких компаній, як Motorola, RCI Україна, «Доля і Ко» і «Емплот». Члени робочої групи стверджують, що застосування вирішень, що ґрунтуються на стандарті DMR (Digital Mobile Radіо), дозволить збільшити керованість виробництвом, підвищити безпеку технологічних процесів, поліпшити якість зв’язку в умовах наявності перешкод, а також збільшити пропускну здатність систем професійного радіозв’язку. Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

С

истеми професійного радіозв’язку широко застосовуються в різномані тних галузях — від промислових підприємств і залізничного транспорту до силових структур. Цікавий факт — ці ж си стеми використовуються бригадами фут больних арбітрів для організації зв’язку під час матчу. На сьогодні найпоширенішими

системами технологічного радіозв’язку є різні аналогові вирішення. За оцінками ек спертів, число цифрових радіостанцій не перевищує 1% від їхнього загального чис ла. Чи актуальний у поточних умовах пе рехід на стандарт DMR? Ризикнемо припу стити, що так. Професійні аналогові системи радіозв’яз ку з’явилися більш ніж півстоліття тому, і з того часу зазнали безлічі змін і вдоскона

лень. Зараз уже можна стверджувати, що межа можливостей таких систем якщо і не досягнута, то вже дуже близька. У той же час необхідність у збільшенні функціональності й продуктивності апаратури технологічного зв’язку нікуди не зникла. Серед переваг цифрового радіозв’язку — підвищена, у порівнянні з аналоговими рішеннями, якість передачі мовлення, більш висока завадостійкість, більша дальність дії, можливість більш глибокої інтеграції із сис темами передачі даних, менші вимоги до ши рини частотного діапазону. Крім того, циф рові системи професійного зв’язку дозволя ють радикально підвищити ступінь захисту переговорів від прослуховування. Останнє не дуже актуально для промислових підприємств, однак дозволить вирішити деякі проблеми, що стоять, наприклад, пе ред МВС України. Стандарт DMR, розроблений Європей ським інститутом зі стандартизації в галузі телекомунікацій, передусім призначений для підприємств і організацій, які наразі ви

користовують радіозасоби, що працюють у ліцензованих діапазонах частот PMR (Professional Mobile Radio). Річ у тім, що апаратура DMR призначена для роботи в тому ж частотному діапазоні, що й існуючі засоби зв’язку PMR, що означає відсутність необхідності в придбанні нових ліцензій. Більш того, завдяки більшій гнучкості циф рового вирішення, апаратура стандарту DMR дозволяє обслуговувати більшу кількість абонентів, не вимагаючи при цьо му розширення використовуваного діапа зону частот. Ця перевага може бути корис ною для підприємств, яким у зв’язку з роз ширенням не вистачає розробленої раніше інфраструктури ліцензованих каналів. Задля справедливості відзначимо, що стандарт DMR є не єдиним доступним рішенням у галузі цифрового професійно го радіозв’язку. Іншим можливим варіан том може бути, наприклад, система тран кінгового зв’язку TETRA. Цей стандарт надає ще більший спектр можливостей, але і вартість устаткування відповідно вища.

№ 24 (76)

Соціум аспект

9 червня 2009 року

Інформацію доводиться добувати «з боєм»

інженерних служб. Адже для цього потрібні і технічні знання, і ерудиція, і відповідна квалі фікація. ПО ТРЕТЄ, діють установки з гранично жорсткого дозування інформації про керів ництво підприємств, яких треба будь що дот римуватись.

У спеціалізованих «виробничих» видань своя специфіка і свої проблеми З ОСОБИСТОЇ СПРАВИ В.В. Смирнов народився 1945 року в Ярославлі. Закінчивши ремісниче училище, два роки працював токарем на моторному й кіномеханічному заводах. Потім — служба в армії, де пройшов шлях від рядового до полковника, закінчив військове училище, інженерний факультет і факультет керівного інженерного складу академії, ад’юнктуру. Працював кореспондентом у транспортній газеті «Робоче слово». Останні сім із 27 років служби викладав у Київському військовому інженерному училищі. Автор декількох книг з ринкової економіки. З 2005 року — редактор журналу «Головний інженер».

— Володимире Васильовичу, як відо мо, журналісти, у тому числі й ті, хто пише про виробництво, найбільш чуйно відчу вають проблеми, що позначаються на економіці. Які питання найактуальніші сьогодні для вас?

— Серед проблем, що хвилюють мене, як головного редактора спеціалізованого журна лу, я б виділив одну, пов’язану з неповноцін ним висвітленням ролі й місця технічних фахівців на виробництві. При цьому треба розуміти, що сьогодні посада головного інже нера має збірний характер. У роки ринкових реформ власники й керівництво підприємств

Наявність цих причин і їхня негативна дія не дуже сполучаються з декларованим підприємствами курсом на підвищення інфор маційної відкритості як для суспільства, так і для потенційних інвесторів. Зараз багато го вориться про приниження ролі інженерної праці й гострий дефіцит грамотних фахівців. Однак при цьому дуже рідко на сторінках ЗМІ з’являються статті про інженерів новаторів, інженерів керівників, у яких молоде поколін ня виробничників могло б повчитися. Пози тивний досвід співробітництва з корпоратив ними прес службами у нас поки невеликий, а як розвиватимуться відносини, покаже час.

Колись «с «лейкой» и блокнотом, а то и с пулеметом» журналісти, часом випереджаючи час, створювали портрет епохи і суспільства у дні миру і війни. Створюють і зараз, використовуючи все більш досконалі технічні «засоби виробництва», не забуваючи при цьому і про старий добрий блокнот з авторучкою. Це стосується і «акул пера», що пишуть про політику, і тих, хто висвітлює стан і рівень розвитку виробництва. Спеціалізованих видань за роки незалежності країн колишнього СРСР з’явилося чимало. Серед них і московський журнал «Головний інженер», з редактором якого Володимиром Смирновим ми зустрілися напередодні Дня журналіста. вирішили, що більше користі принесуть інже нери керівники з іншою назвою їхньої поса ди й функціональних обов’язків. Тому зараз, наприклад, вважається, що посада головно го інженера тотожна технічному директорові. А це не зовсім так.

— Яка специфіка роботи журналіста «виробничника» і спеціалізованих ви дань у цілому?

— Основні проблеми у висвітленні праці інженерно технічних фахівців поля гають у стереотипних підходах, оскільки з усього жанрового різноманіття вибира ються лише традиційні й такі, що найчаст іше зустрічаються (у переважній більшості це інтерв’ю). Досягнення конструктивної дискусії на сторінках журналу було, є і за лишиться головною турботою редакції. Ще одна складність — одержання інформації, яку іноді доводиться добувати, як то ка жуть, «з боєм». Вирішити проблему можна буде, імовірно, тільки у випадку, якщо найактивніша частина читачів одночасно стане авторами.

— Але ж на кожному великому підпри ємстві є прес служба, а то й своя багато тиражна газета. Як складаються відноси ни з колегами на місцях?

— Що, на ваш пог погляд ляд журналіста й інженера, треба зробити, щоб подолати вплив кризи на економіки наших країн?

— У докризові вісім років економічного росту наші країни зволіли зосередитися на екстенсивних методах розвитку, тому ні дер жавний, ні приватний сектор так і не зробили значущого інвестиційного ривка. Настільки істотний вплив кризи на економіки Росії таУк раїни (обидві — з ринковими відносинами, що формуються) стався, на мій погляд, багато в чому через відсутність масштабних, системних (тобто міжгалузевих і взаємозалежних) інфра структурних проектів. Так і не відбулося пере орієнтації економік країн із зовнішніх ринків на внутрішні, у дефіциті системні підходи до розвитку міст і територій. Тому розроблення і впровадження системних проектів, на мій погляд, залишаються одним із головних зав дань. «Євро 2012», Олімпійські ігри в Сочі — ці події мають стати для наших країн саме та кими проектами.

— Редакція усвідомлює, що через зай нятість технічний керівник навряд чи власно ручно напише авторський матеріал. Але і штатні помічники не прагнуть розповісти про його роботу. Інформація про діяльність голов них інженерів, технічних директорів і очолю ваних ними технічних служб поступово вхо дить у розряд дефіциту. У цього парадоксаль ного явища я бачу три основні причини. ПО ПЕРШЕ, корпоративні прес служби не орієнтовані й не мотивовані керівництвом підприємств на встановлення зв’язків зі спе ціалізованими виданнями. ПО ДРУГЕ, коли у зв’язках із пресою зроб лений крен у бік просування на ринок вироб леної продукції, у співробітників прес служб втрачаються такі професійні якості, як уміння писати про людей і про їхню діяльність. Тим більше, що є певні складнощі у показі функцій

Розмовляв Володимир СПЕКТ ОР СПЕКТОР

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити видання

передплата

і ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70 344, 66 548

Саміт Дніпропетровськ 370 44 23, 370 45 12 Передплатне агентство «KSS» 33 52 89

ВІННИЦЯ Бліц Інформ 27 66 58

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 41 54 74

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4 97 04

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 55 30 00, 55 24 75 Колегія 55 25 82 ДОНЕЦЬК Донбас Де Юре 382 68 25/26 Ідея 381 09 32 Кріотехніка 311 76 81 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 744 73 15, 744 16 61

ЖИТОМИР Бліц Інформ 36 04 00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц Інформ 63 91 82 Прессервіс Кур’єр 220 07 97 Меркурій 220 87 61 ІВАНО АНКІВСЬК ФР РАНКІВСЬК Світ преси 4 91 88 Філіпова Н.О.

50 13 20 Бліц Інформ 52 28 70

КИЇВ Бліц Інформ 205 51 10 ВПА 502 02 22 Кондор 408 76 25 408 76 52 Статус 391 74 53 391 74 54 Прес центр 536 11 75 Саміт 280 77 45 Передплатне агентство «KSS» 585 80 80 Меркурій 248 88 08 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА Бліц Інформ 32 03 06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70 03 84 Саміт Кременчук 3 21 88

КРИ ВИЙ РІГ КРИВИЙ МИ К ОЛАЇВ КОЛАЇВ Бліц Інформ ТЕПС & С 66 24 36 47 47 75, Кур’єрська 47 47 35 служба НОУ ХАУ передплати і 47 20 03, доставки 47 17 77 04 04 94 Саміт Миколаїв СПД «Соколов» 56 10 69 404 82 71 ЛЬВІВ Ділова преса 70 34 68 Західний кур’єр 23 04 10 Фактор 41 83 91 ПресМаксимум 97 15 15 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 50 13 64, 50 14 33 ЛУЦЬК Бліц Інформ 72 05 48 МАРІУПОЛЬ Бліц Інформ 33 54 98

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ Ай Джі Електронікс 4 22 48 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 4 07 71 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 7 51 91 ОДЕСА Ласка 711 66 16 Пугачова 237 17 80 Агентство Наш Бізнес 718 06 08, 714 41 68

ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 6 00 93 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50 93 10 Бліц Інформ 50 92 61 СЕВА СТОПОЛЬ Бліц Інформ 55 44 51 Фактор Преса 45 55 82 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249 300 Саміт Крим 51 24 93 Флора 27 00 92 Фактор Преса 27 94 56

С УМИ ДІАДА 78 03 55 Еллада S 25 12 49 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 25 18 23 ХАРКІВ Фактор Преса 738 29 73 Александ рова 754 58 27

на

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 59 93 92

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. — 19,24 грн на 6 міс. — 115,44 грн

ХЕРСОН Кобзар 42 09 09 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57 03 17, 24 73 83 ЯЛТ А ЯЛТА Саміт Крим 32 41 35

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59 93 92, т/ф 59 93 91, E mail: marketing_utg@ukr.net

на 1 місяць — 12,57 грн на 6 місяців — 75,42 грн

Розслабтеся!

№ 24 (76)

9 червня 2009 року

КРОCВОРД

УЛЬОТНІ НОВИНИ

Романтична прогулянка на двох Компанія Leigh Aerosystems заявила про створення двомісного літального автомобіля.

H

igh Road — так назвали це диво техніки — являє собою автомобіль зі складаними крилами, що працює на високоок тановому безсвинцевому паливі (100LL fuel), одного літра якого ви стачає приблизно на 10,6 км. Цей універсальний транспортний засіб здатний розвивати швидкість 290 км на годину на висоті 4,5 км. Мак симальна висота польоту — 6 км. Цікаво, що компанія Leigh Aero systems, заснована двадцять років тому, до 2003 року розробляла де монстраційні програми безпілот ників, а також інше озброєння для військово повітряних сил США та інших країн.

Літак трансформер — денді, богатир і трудівник На виставці авіації в Женеві компанія Boeing представила реактивний літак: трансформер. Щоб перетворити комфортабельний лайнер на «вантажівку» і навпаки, потрібно менше 8 годин.

Д

отепер реактивні літаки випус калися тільки в одному з варі антів — пасажирському або вантажному. Тому багатофункціо нальний B o e i n g B u s i n e s s J e t Convertible — безперечно, нове слово в авіабудуванні. Інтер’єр літа ка виконаний таким чином, що його легко демонтувати, перетворивши машину на справжній вантажний літак, здатний перевозити як вій ськову техніку, так і будь які інші ван тажі. Крім цього, у ньому можна швидко розгорнути, наприклад, ме дичний центр для надання допомоги потерпілим у районі стихійного лиха.

Г ОРИЗОНТ АЛЬ: 1. Пристрій, здатний підвести будинок. 5. Мешка ОРИЗОНТАЛЬ: нець Гренландії. 11. Місяць стриптизу дерев. 12. Найзручніший засіб маскування на мусульманському Сході. 13. Дробова частина, найбільш близька банкам. 16. Бос. 17. Апарат для розмноження тек сту невеликими накладами за допомогою трафарету. 18. Нижні кінцівки фотоапарата. 20. Працівник хліва. 21. Наука про мову.

22. Спортивно індіанський човен. 23. Ложе гарматного ствола.

27. Регулятор кількості горючої суміші, що надходить в циліндри дви гуна внутрішнього згорання. 31. Інструмент для нарізування різі. 32. Багатолезовий різальний інструмент для чистової обробки отворів.

33. Напарник Сцилли. 35. Орган управління інститутом. 36. Наука про звук. 37. Залізний супутник Еллі. 38. Людина, яка упевнена, що ста кан наполовину порожній. 39. Автор оперети «Сильва». 40. Столиця штату Джорджія і «Кока коли».

У вантажному варіанті з дев’яти тонним вантажем на борту літак здат ний пролетіти приблизно 9170 кіло метрів, у пасажирському — близько 10770. Вартість його становить близько $50 мільйонів.

Робот із родини ельфів Канадські інженери з Університету Ватерлоо в провінції Онтаріо розробили літального мікроробота. Для переміщення з однієї точки простору в іншу він використовує не мініатюрні крила і навіть не малюсінький двигун, а магнітні поля Землі. Схоже, фахівцям удалося на практиці реалізувати ідею левітації, про яку так довго теоретизували вчені.

Р

напругу то на одному магніті, то на іншому, навколо пристрою ство рюється різниця полів, через що він рухається то в один бік, то в інший, то вгору, то вниз.

— Фактично нам удалося розро бити систему координації для магніт ного поля в просторі, за який робот

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

ГОЛОВОЛОМКА Квадрат з пентаміно Із п’ятьох фігур пентаміно складений квадрат. Заповніть всі порожні клітин ки літерами A, B, C, D і E так, щоб вони не повторювались у жодній із горизон тале й і вертикалей квадрата. Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

На крилах — через Ла Манш Швейцарець Ів Россі став першою людиною, що перелетіла через протоку Ла:Манш на спеціальних крилах, обладнаних двигунами.

Р

оссі вистрибнув з літака на висоті 2300 м над фран цузьким містом Кале. Розвинувши швидкість 200 км/год, він подолав 32 км над Ла Маншем і при землився в Англії. У швейцарця не було із собою ніяких на вігаційних приладів, і напрямок польоту він змінював, ру хаючи головою, руками й плечима. Сміливець обрав для польоту той же маршрут, що і Луї Блеріо — перший пілот, який 99 років тому перелетів через Ла Манш на літаку. За матеріалами сайта Наука KM.RU підготувала Людмила ГРЕЧАНИК

Відповідь на головоломку «Розставте числа», надруковану у № 23 (75)

ШАШКИ Білі починають і виграють В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

обот MEMS (Micro Electronic Manipulation System) оснаще ний декількома малюсінькими електромагнітами, що створюють довкола нього тривимірне парабо лічне магнітне поле. При вазі всьо го 0,83 грама він здатний само стійно переміщатися у тривимірно му просторі. За словами керівника розробки професора Міра Хамесі, робот ніби намагнічує сам себе і, «сидячи» на магнітній параболі, як на підставці, утримується за рахунок постійного магнітного поля нашої планети. За рахунок того, що мікросистема ро бота здатна динамічно варіювати

буквально тримається. Змінюючи положення координаційного цент ру, мікроробот плавно перемі щається, — пояснює Хамесі. Також робот малюк має спе ціальні кліщі, які відкриваються під час нагрівання їх лазерним проме нем і закриваються у міру остиган ня. З їхньою допомогою MEMS пе реносить мікрооб’єкти з однієї точ ки простору в іншу. Коли робот ру хається з вантажем, його магнітні системи вирівнюють позицію вже з урахуванням додаткової маси. Точне положення пристрою в кон кретний момент часу визначаєть ся за допомогою лазерних сен сорів. А всі його пересування у просторі відслідковуються за допо могою камери, що передає зобра ження MEMS на комп’ютер опера тора. Учені переконані, що маленько му трудязі знайдеться місце у світі людей: він може застосовуватись на хімічних виробництвах або при очищенні приміщень після забруд нення хімікатами.

ВЕРТИКАЛЬ: 2. Вулканічне скло. 3. Зелений і плоский гармоніст (м/ф).

4. Не професіонал. 6. Пристрій для перетворення зображення в цифрову форму. 7. Мешканка Риму або Неаполя. 8. Координата ігрек. 9. Постійно бита піаністом. 10. Ліму зин, що став основою ра Відповідь на кросворд, дянських «ЗІСів» і «ЗІЛів». надрукований у № 23 (75) 14. Суміш різнорідних шматків. 15. На думку Ро заріо Агро, вона без смертна. 16. Імпорт без дозволу. 19. Початок те атру. 20. Хвороба, при якій щодня дізнаєшся що небудь новеньке. 24. Лю дина в чорному. 25. Вели ка споруда. 26. Папір, що ділиться на металеві час тини. 27. Кремль на давньогрецькій. 28. Лінійка працівника куль мана. 29. Діяльний член колективу. 30. Албанці з точки зору турок. 33. Зи мове єврейське свято.

34. Прикмета іноземця.