Украинская техническая газета №155

№ 35 (87) 8 вересня 2009 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

Соціальне житло: подачка чи стратегія? Олена ЗЕЛЕНІНА У рамках антикризових заходів уряд України ухвалив рішення щодо придбання квартир для громадян, які багато років стоять у черзі на поліпшення умов проживання. За пропозицією Мінрегіонбуду почато небачену досі акцію — придбання Державною іпотечною установою квартир у житлових будинках, прийнятих в експлуатацію, і на об'єктах незакінченого житлового будівництва з терміном здачі не пізніше 25 грудня нинішнього року. Загальна сума, передбачена на ці потреби, — 454375,43 тис. грн. Уряд поставив за обов'язок Державній іпотечній установі передати придбані квартири головним розпорядникам бюджетних коштів, яких визначить Міністерство праці й соціальної політики. Закінчення на стор. 9

У НОМЕРІ:

Нетрі рекапіталізації

АНАТОМІЯ КРИЗИ Подолання через розвиток

Процес націоналізації проблемних банків відбувається дуже повільно. А підсумки викликають ряд запитань

Що робить підприємницька спільнота України для прискорення виходу національної економіки з кризи? Що цьому заважає? стор. 6-7

Дмитро КОРНІЙЧУК Кризовою осінню 2008 року, коли обвалилася банківська система, в Україні вперше почали активно мусувати слово «рекапіталізація». На нашому фінансовому діалекті воно почало означати одержавлення банків з метою збереження їхньої життєздатності й забезпечення гарантій перед вкладниками. Правда, за рік уряд зміг увійти тільки в три проблемних банки. І то — не найбільших. А економіка «живі» гроші так і не одержала. Закінчення на стор. 4

РЕЗОНАНС По кому дзвонить… шкільний дзвінок Куди ведуть реформи в освіті? Чим вони відгукнуться для суспільства? Чого чекати випускникам 2010-го? стор. 10

SOSТАН Цукрова хвороба по-українському Останні події на ринку цукру свідчать: в Україні і досі немає продуманої програми розвитку економіки стор. 11

СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ Ноїв ковчег-2009 Затверджено нову редакцію «Червоної книги України» стор. 13

Вугілля в трьох вимірах

Три невеселих букви Неповернення ПДВ може вдарити по зарплатах і поставити промислові підприємства на межу банкрутства Герман ДУБИНІН

У День шахтаря вище керівництво країни представило різні точки зору на перспективи розвитку вугільної галузі. Але запитання, поставлені місцевою владою, залишилися без відповідей. Стор. 8

Відшкодування державою податку на додану вартість — одного з «найодіозніших» податків в Україні — уже протягом багатьох років головний біль усіх підприємств. Забуто «революційні» обіцянки про його повне скасування або хоча б значне скорочення. А в кризових умовах проблема гранично загострилася. Закінчення на стор. 5

2

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

ТУТ І ТЕПЕР

Парад цитат Арсеній Яценюк

Хмельницьку АЕС добудують

Рядове вугілля

Росія й Україна до кінця вересня підготують свої версії міжурядової угоди про співробітництво з добудування енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС

У Донецькій області за шість місяців 2009 року збитки вугільних підприємств виросли в 1,5 раза в порівнянні з аналогічним показником минулого року — з 728 млн грн до 1 млрд 119 млн грн, повідомляє УНІАН.

Народний депутат України

Якби не Міжнародний валютний фонд і друкарський верстат Національного банку України, ми вже остаточно збанкрутували б. Фактично лише завдяки кредитам МВФ і надрукованим грошам центрального банку країна дотепер живе, виплачує гроші за газ, заробітні плати й пенсії. А економіка країни лежить». Олександр Жолудь Економіст Міжнародного центра перспективних досліджень

Якщо зараз курс гривні неврівноважений, то будь-які заходи, яких вживатиме НБУ, відстрочать ослаблення гривні, але зовсім не зупинять цей процес. Тому краще дати їй слабшати до того нового рівня рівноваги й уже там не допускати значних коливань за допомогою валютних інтервенцій». Ларс Танелл Віце-президент Міжнародної фінансової корпорації

Ми приїхали, щоб особисто вивчити ситуацію в Україні, і побачили, що вона трохи покращилася й стабілізувалася, але ще треба працювати. І ми хотіли подивитися, що можемо для цього зробити».

Українська сторона запропонувала закріпити в міжурядовій угоді участь українських підприємств у проекті добудування Хмельницької АЕС. Зокрема, планується задіяти українські підприємства в проектувальних роботах з можливим залученням російських проектних організацій, а також використовувати турбоустановку, комплекс автоматизованих систем керування технологічними процесами українських

виробників та інше встаткування в погоджених обсягах. Крім того, українська сторона пропонує закріпити в угоді, що виконання ремонтновідбудовних і будівельно-монтажних робіт має вестися українськими підприємствами. Виконання повного обсягу пуско-налагоджувальних робіт і введення об'єкта в експлуатацію українські виробники здійснюватимуть за участю спеціалізованих організацій Російської Федерації.

Олександр Лукашенко

Президент Республіки Білорусь

Треба тільки домовитися Білорусі й Україні, і конфігурація економічних і політичних відносин у цьому регіоні зміниться. Це вкрай вигідно білорусам, а ще вигідніше українцям. І можливості для цього є».

ВАЗ і КамАЗ відновили роботу 1 вересня російські автогіганти ВАЗ і КамАЗ відновили випуск автомобілів, хоча на КамАЗі поки почали працювати тільки допоміжні виробництва. У серпні заводи простоювали через падіння попиту на автомобілі. Обидві компанії сподіваються одержати нові замовлення, які дозволять працювати на повну потужність. Втім, на АвтоВАЗі персонал працює за скороченим графіком, і вкорочений режим роботи (одна восьмигодинна зміна) триватиме до кінця зими. Відповідно, зарплати робітників можуть знизитися майже у два рази.

І газ, і нафта, і золото У Західній Україні завершується робота над створенням геологічної карти регіону Марія ДОРОТИЧ Як сказав у коментарі для «УТГ» Олег Кшановський, начальник геологічного відділу твердих корисних копалин ДП «Західукргеологія», вона складається з комплексу карт — корисних копалин, геологічної, гідрогеологічної та карти четвертинних відколів. На ній позначено геологічні розрізи, свердловини, родовища вуглеводів, вугілля, торфу, рудні й нерудні корисні копалини, а також відбито сучасний екологічний стан територій. «Робота з розроблення карти добігає кінця, — розповідає О. Кшановський. — Цього року завершуємо останній, стрийський аркуш. Це державна геологічна АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E-mail: info@tehnichka.com

карта України. Уся територія України розбита на ній на аркуші масштабом 1:200 000. Уже видано 18 аркушів карти по Україні». Оновлена геологічна карта Західної України стане у пригоді будівельникам, аграріям, геологам, допоможе раціонально використовувати надра. Після її складення, зауважив Олег Кшановський, на теренах Західної України можна очікувати залучення інвестицій, оскільки стане відомо про нові родовища нафти і газу. «Дослідження показали, що в Західній Україні є всі види корисних копалин, окрім рудних. Переважають нафта, газ, вугілля, торф, піски, вапняки, мармур. Закарпаття багате і на золото. Ми відкрили Мужіївське

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34-72-47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34-72-47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440-82-09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440-82-09, ел. адреса ingvar@bigmir.net);

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., Відділ маркетингу і реклами видано Міністерством юстиції України. Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59-93-91, 8 0642 59-93-92, ел. адреса reklamateh@rambler.ru)

За перше півріччя 2009 року перевищення у вугільній галузі збитків над прибутком уже досягло 618 млн грн. Питома вага збиткових підприємств за січеньчервень 2008 року збільшилася з 61% до 73%. Статистики вважають, що це пов'язане, зокрема, зі зниженням цін на готову продукцію при подорожчанні багатьох використовуваних ресурсів, а також збільшенням непродуктивних витрат робочого часу. Так, середня ціна однієї тонни готового вугілля становила в першому півріччі 395 грн, що менше показника за аналогічний період 2008 року на 7%. У липні 2009 року ціна знизилася проти липня минулого року на 27%. Рівень використання фонду робочого часу зменшився з 80,7% у січні-червні минулого року до 79,5% у першому півріччі 2009 року. В облстатуправлінні Донецької області відзначають, що поліпшенню фінансового стану вуглевидобувних підприємств перешкоджає також існуюча практика реалізації вугільної продукції. Понад половину добутого палива шахти відвантажують у вигляді рядового вугілля, а оскільки практично все вугілля підлягає збагаченню, його споживачі платять за більш дорогий кінцевий продукт не шахтам, а комерційним структурам, які його реалізують. Середня ціна тонни реалізованих шахтами продуктів збагачення в 2008 році склала 598 грн, що дорожче тонни рядового вугілля (354 грн) в 1,7 раза.

родовище золота, зараз триває його розроблення», — відзначив він. Над картою працюють 12 фахівців ДП «Західукргеологія». Проводяться польові роботи, буріння, шифрування аерофотознімків, фізичні дослідження. Роботу над створенням карти було розпочато у другій половині 90-х років. Для визначення покладів територію Західної України поділили на квадрати. Одна ділянка території, на якій проводяться дослідження, дорівнює 5,5 тисячі м2. Уже досліджено вісім таких ділянок, залишилося закінчити роботу на одній — у районі Стрия. За словами О. Кшановського, на розроблення проекту витрачено 5 млн грн, вартість одного аркуша — в середньому 3—5,5 млн грн. Щоб визначити поклади на 5,5 тисячі м2 при нормальному фінансуванні потрібно 5—6 років. Головна проблема — кошти. Якби вони надходили вчасно, карта уже давно була б готова.

Газета видається українською та російською мовами П Е Р Е Д П Л АТ Н І ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340.

Позиція авторів публікацій не завжди збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 16006 прим., українською мовою 4202 прим., російською мовою 11804 прим.

ЗАМОВЛЕННЯ № 1919

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9 №35 (87)

3

ТУТ І ТЕПЕР ПЕК Україна в серпні поточного року імпортувала 3—3,2 млрд м3 природного газу, повідомив представник Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. При цьому він відзначив, що, за даними НАК «Нафтогаз України», на сьогоднішній день у підземні сховища газу закачано близько 25 млрд м3 палива.

Представник Президента нагадав, що в цілому в 2009 році Україна планує імпортувати близько 32 млрд м3 газу. При цьому в майбутній осінньо-зимовий період із ПСГ планується підняти 14 млрд м3 для технологічного забезпечення роботи системи.

НАК «Нафтогаз України» перерахувала ВАТ «Газпром» $667 млн за спожитий у серпні природний газ. Про це повідомив виконуючий обов'язки міністра фінансів України Ігор Уманський. Він також додав, що в цей час НАК «Нафтогаз України» веде переговори з кредиторами про реструктуризацію своїх зобов'язань. За словами І.Уманського, Міністерство фінансів розгляне пропозиції, розроблені компанією на основі результатів переговорів, і ухвалить своє рішення.

Окружний адміністративний суд Києва за позовом Національного форуму профспілок визнав незаконним постанову Національної комісії регулювання електроенергетики про підвищення з 1 вересня роздрібних цін на газ для населення на 20%. Відповідне рішення прийняте 31 серпня за позовом Національного форуму профспілок, у якому було оскаржено постанову НКРЕ № 811 «Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» від 9 липня 2009 р.

Запаси енергетичного вугілля на складах теплових енергогенерувальних компаній (ТЕС) за станом на 1 вересня 2009 року склали 3 млн 760,3 тис. тонн. Це на 4,1%, або на 162,6 тис. тонн, менше, ніж на 1 серпня поточного року, і на 77,5%, або на 1,642 млн тонн, більше, ніж на 1 вересня 2008 року. Про це повідомила прес-служба Міністерства палива й енергетики України. Відповідно до повідомлення на зазначену дату на складах ТЕС НАК «Енергетична компанія України» було 3,722 млн тонн вугілля, у тому числі на ВАТ «Центренерго» — 1,048 млн тонн, ВАТ «Донбасенерго» — 965,5 тис. тонн, ВАТ «Західенерго» — 790,9 тис. тонн, ВАТ «Дніпроенерго» — 522 тис. тонн. На ТЕС ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на 1 вересня було накопичено 395,1 тис. тонн вугілля. Обсяг запасів топкового мазуту на ТЕС на 1 вересня склав 43,5 тис. тонн.

ВУГЛЕПРОМ Прем'єр-міністри України й Росії Юлія Тимошенко й Володимир Путін домовилися про те, що обсяги закупівлі газу Україною в 2010 році визначатимуться з урахуванням впливу кризи на економіку. У свою чергу Ю.Тимошенко висловила задоволення результатами переговорів, відзначивши важливість домовленостей з газового питання. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в 2010 році очікує зростання тарифу на транзит російського природного газу на 57—60% у порівнянні з нинішнім. Зараз тариф на транзит 1 тис. м3 газу на 100 км становить $1,7. Починаючи з 2010 року тариф буде розраховуватися з використанням формульного підходу. Такий підхід передбачений підписаним 19 січня цього року контрактом на транзит з російським ВАТ «Газпром». За підрахунками «Нафтогазу», нові тарифи становитимуть $2,67—2,72 за 1 тис. м3 на 100 км.

Вуглевидобувні підприємства України, за оперативними даними, у січні-серпні 2009 року скоротили видобуток рядового вугілля на 8,9%, або на 4,703 млн тонн, — до 47,743 млн тонн, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомили в Міністерстві вугільної промисловості України. Видобуток коксівного вугілля за вісім місяців скоротився на 10,1%, або 1,913 млн тонн, — до 16,907 млн тонн, енергетичного — на 8,3%, або 2,789 млн тонн, — до 30,835 млн тонн. При цьому видобуток вугілля в серпні 2009 року скоротився на 11,5%, або на 735 тис. тонн, — до

5,658 млн тонн, у порівнянні із серпнем 2008 року. Вуглевидобувні підприємства сфери керування Мінвуглепрому в січні-серпні 2009 року перевиконали встановлене міністерством планове завдання з видобутку вугілля на 14,7%, або на 6,125 млн тонн, у тому числі з видобутку коксівного вугілля — на 46,4% (на 5,361 млн тонн), енергетичного — на 2,5% (на 763,6 тис. тонн). Підприємства Мінвуглепрому в січні-серпні добули 25,583 млн тонн рядового вугілля, у тому числі коксівного — 6,114 млн тонн, енергетичного — 19,470 млн тонн. Раніше в Мінвуглепромі прогнозували, що видобуток вугілля державними шахтами в 2009 році скоротиться на 7,2% — до 42,7 млн тонн, що зв'язано зі зниженням попиту на вугільну продукцію.

Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко спростувала заяву Президента Віктора Ющенка про намір уряду закривати вугільні шахти. «Я хочу спростувати інформацію про те, що закриваються 118 шахт, категорично», — сказала вона на прес-конференції під час відвідання ГП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» у Волинській області. Прем'єр додала, що уряд уже реалізує стратегічний план модернізації й реформування вугільної галузі, який, крім іншого, передбачає відродження закритих раніше шахт.

МЕТА ЛУРГІЯ Коксохімічні підприємства України в січні-серпні 2009 р. зменшили обсяги виробництва продукції на 22,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 11,372 млн тонн. У порівнянні з попереднім місяцем 2009 р. виробництво коксу в Україні скоротилося на 2,9%. У серпні вироблено 1514 тис. т коксу, у липні — 1559 тис. тонн. У січні-серпні 2009 р. українські металургійні підприємства зменшили виробництво основних видів ме талопродукції. Зокрема, за зазначений період виробництво чавуну скоротилося на 31% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 р., до 16,674 млн тонн, виробництво сталі — на 35%, до 18,944 млн тонн,

готового прокату — на 30%, до 17,072 млн тонн. Також у порівнянні з липнем 2009 р. виробництво чавуну в серпні скоротилося на 0,7%, готового прокату — на 6,62%. Однак виробництво сталі в серпні в порівнянні з попереднім місяцем збільшилося на 0,22%. У серпні 2009 р. українські метпідприємства виробили 2342 тис. тонн чавуну, 2668 тис. тонн сталі й 2416 тис. тонн готового прокату.

ТРАНСПОРТ Кабінет Міністрів виділив за рахунок перерозподілу засобів Стабілізаційного фонду 100 млн грн на будівництво й розвиток метрополітенів у Дніпропетровську й Харкові.

Відповідна постанова ухвалена 31 серпня на позачерговому засіданні уряду, повідомили в Управлінні по зв'язках із засобами масової інформації Секретаріату Кабінету Міністрів. Зокрема, 75 млн грн будуть спрямовані на будівництво метро в Харкові, ще 25 млн — у Дніпропетровську. Також повідомляється, що прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вже доручила Міністерству фінансів перерахувати ці кошти в регіони.

ЗВ’ЯЗОК До 1 вересня 2009 року оператори мобільного зв'язку мали завершити формування списків кодів IMEI мобільних телефонів у своїх мережах для їх передачі у Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (УДЦР). Такий порядок визначений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) №1339 від 5 лютого 2009 року «Про затвердження Порядку реалізації в Україні радіоелектронних засобів і випромінюючих пристроїв», коди IMEI всіх мобільних телефонів, які ввозяться й реалізуються в Україні, повинні бути занесені в узагальнену базу даних УДЦР. Відповідно до рішення №1339 оператори мобільного зв'язку повинні до 30.09.2009 року подати в УДЦР коди ІМЕІ терміналів, які обслуговувалися такими операторами за станом на 01.09.2009 року, для їхнього внесення в узагальнену базу даних кодів ІМЕІ.

Тобто з 1 вересня 2009 р., відповідно до вищенаведеного рішення, реєстрація в мережах операторів кодів IMEI мобільних телефонів, які вкрадені, перебувають у розшуку, нелегально завезені в Україну або не зареєстровані в базі даних УДЦР, приведе до відповідних наслідків — аж до відключення таких телефонів операторами мереж мобільного зв'язку. Телефони, зареєстровані операторами до 1 вересня 2009 року, вважаються легальними. У той же час оператори мобільного зв'язку звернулися в НКРЗ із проханням про перенесення строків впровадження автоматичної системи обліку телефонів у мережах операторів до кінця 2009 року у зв'язку з тим, що впровадження таких систем вимагає часу й грошей, а поки не визначені технічні вимоги до таких систем. НКРЗ ще не ухвалила рішення щодо цих звернень, і поки передача кодів IMEI легальних телефонів, зареєстрованих у базі даних УДЦР, здійснюється в ручному режимі.

БУДІВНИЦТВО

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою Державній іпотечній установі дозволяється профінансувати придбання 735 квартир в 40 об'єктах на загальну суму 201,7 млн грн у рамках реалізації програми з придбання житла для пільговиків. Про це 3 вересня в ході засідання КМУ повідомив міністр регіонального розвитку й будівництва Василь Куйбіда. За його словами, з урахуванням ухваленої сьогодні постанови, загальний обсяг закупленого житла в рамках програми становить 4973 квартири в 164 будинках на загальну суму 1,345 млрд грн. Середня вартість одного квадратного метра такого житла становить 3,964 тис. грн. Підготувала Тетяна МОРДИК за матеріалами «УНІАН», «РБК-Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК-інфо, Укррудпром

4

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

ФІНАНСИ

Нетрі рекапіталізації Процес націоналізації проблемних банків проходить дуже повільно. А підсумки викликають ряд запитань Дмитро КОРНІЙЧУК ЯК УСЕ ПОЧИНА ЛОСЯ инулої осені ситуація в банківській сфері й справді виглядала катастрофічною. У вересні «посипався» найбільший «Промінвестбанк». Чи була рейдерська атака з метою збанкрутувати банк і поміняти власника або власник себе не обділив — так і залишилося таємницею. Але нервова реакція у провідних ЗМІ викликала паніку серед вкладників. Картинки довгих черг у каси й до банкоматів «Промінвесту» облетіли телеекрани країни. В остаточному підсумку Нацбанк був змушений увести в банк тимчасову адміністрацію й оголосити мораторій на вимоги кредиторів. Знайшлося й рішення проблеми — «Промінвест» був проданий російському «Зовнішторбанку». І зараз ситуація стабілізувалася. Платежі надходять, кредити видаються, гроші вкладникам повертаються. Але хеппі енди дістаються не всім. Якщо експерти розуміли, чому почалися проблеми в «Промінвесті», то з початком вакханалії з іншими найбільшими банками вони просто втратили уяву. У жовтні-грудні на грані банкрутства опинилися раптом банки першого ешелону — «Надра», «Укрпромбанк», «Укргазбанк», «Родовід», «Фінанси й кредит». У касах і банкоматах не було наявної гривні, припинили видавати депозити... Що сталося? Підстав для вироку немає, оскільки немає ні кримінальних справ, ні судових рішень. Та й навряд чи будуть. Але якщо виходити з мессиджів прем'єра Юлії Тимошенко й ряду експертів, то власниками банків банально виводилися кошти. Причому не тільки наявні, а й отримане від Нацбанку багатомільярдне рефінансування. У розпал кризи гроші переводилися в інші банки, видавалися величезні кредити фірмам, пов'язаним

М

Кабмін і Нацбанк не поспішають виконувати зобов'язання з порятунку банку »Надра»

У січні 2009 року тимчасову адміністрацію Нацбанку ввели в «Укрпромбанк», у лютому — в «Надра», у березні — у «Родовід», у червні — в «Укргазбанк». Офіційно оголошені мораторії на видачу депозитів були простими формальностями — банки вже давним-давно нікому нічого не видавали й нікого не кредитували. ВІСТІ НЕ ЛЕЖАТЬ НА МІСЦІ оки Нацбанк спостерігав за «падінням» банків і зволікав з уведенням тимчасових адміністрацій, питання подальшої долі цих фінустанов щосили обговорювалося на найвищому рівні. Причому ще з вересня, коли було зрозуміло: Україна зіштовхнеться із хвилею банкрутств найбільших банків. Яких саме — тоді точно ще не знали. Але «Промінвестбанк» наочно стояв перед очима. У Нацбанку добре розуміли, які «погані» активи в більшості великих

П

У процесі рекапіталізації по-українському залишається більше запитань, ніж відповідей. Як у процедурному плані, так і в стратегічному баченні майбутнього цих банків. Та й свари між Кабміном і НБУ аж ніяк не вселяють довіри до банківської системи в цілому. із власниками, і незрозуміло кому погашалися борги. Причому кошти виводилися не в гривнях, а в доларах. Отриманих за рахунок спекуляції на міжбанку й штучного ажіотажу на долар, що «стрибнув» до 10 грн. Гулянка під час чуми. Крім того, позичальники припинили погашення кредитів, завдавши відчутного удару економіці. А вже вкладники-фізособи... Та чи зважали коли на них? В остаточному підсумку рятувати банки від банкрутства все-таки довелося. Все тому ж Нацбанку. Правда, він не дуже поспішав. Хоча кризові тенденції в банках відзначав ще наприкінці року. Можливо, фінансовий регулятор сподівався, що власники розберуться самі. Не вийшло. Декому просто перешкодили. Так, «Надра» збирався купити бізнесмен, співвласник газового трейдера «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ. Однак внаслідок твердої критики з боку прем'єра Тимошенко відмовився від цієї ідеї. Початок на стор. 1

банків. Чому? Занадто багато хто захопився кредитним «бумом», видаючи гроші без розбору ненадійним позичальникам. Особливо — у валюті. І неважко було догадатися, що мотузочці довго не витися. Грошики ж були в основному позикові, і закордонні кредитори, які зазнали дефіциту ліквідності, вже насідали. Але, як відомо, береш чужі, а повертати доводиться вже свої. Тому повернення супроводжується не тільки урядовою ре капіталізацією, «допомогою» МВФ, а й валютними катаклізмами, так би мовити, добровільно-примусовим спонсорством розгублених громадян. У тому, що відбувалося, чимало провини Нацбанку. Саме за його потурання протягом декількох років видавалося усе більше й більше ненадійних кредитів. Так, приплив грошей стимулював економіку, але він же вийшов боком під час кризи. Банкрутства українських банків спрогнозували в Міжнародному валютному фонді. Люди, прямо пов'язані з найбільшими світовими банками-кре-

диторами, ведучи з Україною переговори про виділення кредиту в 16,4 млрд доларів, однією з основних умов висунули стабілізацію банківської системи. Зокрема, і рекапіталізацію проблемних банків. Лобізм представників МВФ зрозумілий: іноземним кредиторам треба було забрати гроші назад. А для цього треба зберегти банківську систему України. Оскільки за законом у разі банкрутства іноземні кредитори одержали б тільки частину належних від продажу активів. І останніми в списку. У підсумку Україна в меморандумі з МВФ пообіцяла почати процес рекапіталізації банків. Причому — до кінця 2008 року. Планувалося, що держава придбає контрольний пакет акцій приватних банків. А потім, після кризи, продасть. Зі строками традиційно не склалося. Єдине, що реально було зроблено, — у бюджеті-2009 прописано 44 млрд грн на рекапіталізацію. Кошти ці віртуальні. У дохідній частині бюджету вони не значилися, а акумулювати їх належало за рахунок викупу Нацбанком внутрішніх облігацій Мінфіну. Простіше кажучи, надрукувати. РЕКАПІТА ЛІЗАЦІЙНІ СВАРКИ дна справа — пообіцяти рекапіталізацію, інша — здійснити її на практиці. Уже навесні почалися суперечності між Нацбанком і Кабміном. Спочатку не могли поділити, хто ухвалюватиме рішення щодо націоналізації того або іншого банку. Потім довго й нудно не могли погодити суми, необхідні для проблемних банків. Великі суперечності виникли між власниками банків і Кабміном. Ціна питання — пакет акцій, який дістанеться державі. Якщо спочатку Кабмін був не проти обмежитися 75% акцій, то потім апетити зросли. Майже до 100%. Ряд банків відмовилися від таких умов. Приміром, «Фінанси й кредит» бізнесмена Костянтина Жеваго. Після довгих торгів зберіг за собою 20% «Укргазбанку» нардеп«регіонал» Василь Горбаль. Ряд питань в експертів викликав і список банків першої хвилі рекапіталізації. Приміром, чому туди потрапив аж ніяк не системний «Київ»? Або «Родовід»? Справа зрушила з мертвої точки лише після того, як навесні на горло нашій пісні

О

наступив МВФ. У липні держава нарешті «зайшла» у три банки — «Укргазбанк» (3,1 млрд грн за 81,5% акцій) , «Родовід» (2,8 млрд грн за 99,9% акцій) і «Київ» (3,5 млрд грн за 99,9% акцій). А от ситуація з двома найбільш великими й проблемними «Укрпромбанком» і «Надрами» і досі залишається під сумнівом. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність за ці фінустанови. Занадто багато проблем. Так, «Укрпромбанк» все ще судиться за заставні автозаправки мережі ANP. У 2008 році акціонери банку під цю мережу, якою вони ж і володіли, видали кредит на 5,5 млрд грн. А потім її продали. Новий власник, група «Приват», хоче забрати належне. «Укрпромбанк» судиться, оскільки може залишитися і без грошей, і без заправок. Держава ж не поспішає вплутуватися в цей позов. У банку «Надра» більші зовнішні борги, які треба ще спробувати реструктуризувати. Адже якщо націоналізувати банк, завівши «живі» гроші, всі кредитори вишикуються юрбою. Головний біль Кабміну — тимчасові адміністрації проблемних банків. Уряд неодноразово говорив про те, що вимагає їхньої заміни. І хоче провести свій незалежний аудит. Утім, офіційно Кабмін і Нацбанк просто перекладають одне на одного провину за зрив рекапіталізації «Укрпромбанку» і банку «Надра». То в.о. глави Мінфіну Ігор Уманський розповідає, що Кабмін не одержав від Нацбанку оцінку коштів, необхідних на рекапіталізацію цих двох банків, то 26 серпня прем'єр Тимошенко надсилає відкритий лист у НБУ, закликаючи щось терміново вирішувати. А заразом пропонуючи просто перевести зобов'язання перед фізособами в держбанки («Ощадбанк», «Укрексімбанк»), а самі проблемні фінустанови ліквідувати. У НБУ відповідають, що ще в середині літа підрахували, що рекапіталізація «Укрпромбанку» обійдеться в 9,8 млрд грн, а банку «Надра» — в 6,4 млрд грн... А поки суд та діло, Нацбанк подовжив ще на півроку мораторій на видачу депозитів вкладникам. Так що знову в «позбавленцях» опинилися фізособи й підприємства. Вся ця колотнеча не знімає головного питання: чи є в державі стратегія розвитку вже націоналізованих банків? Відповісти поки складно. Приміром, що відбувається з грошима, які завели в банк «Київ», не афішується. Для вкладників банку «Родовід» у серпні влаштували публічне шоу. Але дали зрозуміти: на видачу депозитів піде тільки мала частина коштів. Що далі? Відповіді немає. Трохи прозоріша ситуація з «Укргазбанком», де 1 вересня главою наглядової ради став шеф «Нафтогазу» Олег Дубина. Почали говорити про те, що банк буде спеціалізуватися в нафтогазовому сегменті. Тобто, швидше за все, обслуговуватиме НАК і його «дочок». У процесі рекапіталізації по-українському залишається більше запитань, ніж відповідей. Як у процедурному плані, так і в стратегічному баченні майбутнього цих банків. Та й сварки між Кабміном і НБУ аж ніяк не вселяють довіри до банківської системи в цілому. А незабаром знову осінь, і знову не виключений варіант повторення паніки 2008 року...

Українська технічна газета

Вівторок, 8 вересня 2009

№35 (87)

5

ГРАНІ

Три невеселих букви Неповернення ПДВ може вдарити по зарплатах і поставити промислові підприємства на межу банкрутства Герман ДУБИНІН ВИПЛАТИТИ ПЕНСІЇ Й... УМЕРТИ рем'єр-міністр України Юлія Тимошенко на персональному сайті заявила, що поки вона очолює Кабінет Міністрів, обсяг повернутого ПДВ в два рази перевищив обсяг ПДВ, повернутого попереднім урядом. Опозиція зі спростуванням не поспішає. Народний депутат України Віталій Хомутинник (Партія регіонів) визнає, що публічним підприємствам ПДВ відшкодовується в прискореному режимі. Однак з такими твердженнями згодні не всі. У Секретаріаті Президента України вважають, що основні важелі урядової бюджетної політики цього року — зменшення планових показників доходів загального фонду держбюджету, практика збору податків достроково й затримки бюджетного відшкодування ПДВ. Кабмін у відповідь киває на кризу — треба наповнювати скарбницю, а то й завтра на пенсії не вистачить. «Тихим словом» каверзи кризи поминають також і керівники компаній, у тому числі державних.

— Для нашого підприємства це найістотніше питання. На сьогодні заборгованість з ПДВ становить 30 млн грн, з них простроченого кілька місяців — близько 10 млн. Все інше — це неповернення й ті переплати, які були з ПДВ (2,4 млн), з прибутку (4,7 млн), — говорить голова правління Бердянського підприємства з виробництва мастильних матеріалів ВАТ «Азмол» Олександр Стахурський. — Законодавство в Україні не виконується, і в першу чергу тими, хто відповідає за повернення ПДВ. За весь цей період ми одержали 4 млн на початку травня. Особливо потерпають підприємства, які й так ледве зводять кінці з кінцями, мають величезні борги.

— У нас є 5 млн грн неповернення ПДВ, — повідомив керівник запорізького підприємства «Радіоприлад» Сергій Панфілов. — Якби нам допомогли його повернути, ми б змогли погасити борги з тієї ж зарплати. Ми одержали всього 60 тисяч повернення. Президент України Віктор Ющенко вже звертався до Генеральної прокуратури: розберіться з фактами некомпенсації ПДВ і стягнення податків заздалегідь. За словами глави держави, сума некомпенсованого ПДВ становить 15 млрд грн — найбільша за всі роки

П

Початок на стор. 1

незалежності. Це говорить про те, що бюджет нереалістичний. Сума простроченого податку (підтверджений перевірками, але не відшкодований; перевіряється більше 60 днів) збільшилася в першому півріччі на 47,5% — до 4,38 млрд грн. Сума, заявлена українськими підприємствами для відшкодування ПДВ, за півроку досягла майже 20 млрд грн. Чи врятують затримки з відшкодуванням хоча б бюджет? Аналітики Секретаріату Президента вважають, що, судячи з динаміки поповнення бюджету, виконання плану на 2009 рік становитиме 83,7%. За підсумками року буде недоотримано в загальний фонд держбюджету 30 млрд грн. У Секретаріаті також відзначають збільшення май-

ставив металургію на коліна, не доводиться.

— Через несвоєчасне відшкодування ПДВ у нас обласна виконавча влада, без перебільшення, перебуває в стані війни з державною податковою адміністраці-

Сума, заявлена українськими підприємствами для відшкодування ПДВ, за півроку досягла майже 20 млрд грн. Чи врятують затримки з відшкодуванням хоча б бюджет? єю, яка зволікає з рішенням цих питань, — говорить перший заступник голови Запорізької облдержадміністрації Олександр Бережной. Кабмін не раз визнавав проблему, пропонувалися різні шляхи її вирішення. Зокрема,

Цьому дам, цьому дам, а цьому не дам... Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА

же на 50%, у порівнянні з початком року, розміру простроченого відшкодування ПДВ. Така політика особливо сильно б'є по великих підприємствах в індустріальних регіонах, де працює багато людей. Перш за все в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

— Несвоєчасне відшкодування ПДВ, нерозв'язаність питання поновлення вексельних розрахунків ПДВ при митному оформленні імпортних товарів для підприємств-експортерів загострюють проблему дефіциту оборотних коштів підприємств, — прокоментував ситуацію заступник голови Запорізької облдержадміністрації Олександр Сін. — А це означає несвоєчасну виплату зарплати, збільшення заборгованості за енергоносії. ПАСТКА ДЛЯ МЕТАЛУРГІВ аборгованість з відшкоду вання ПДВ металургійним підприємствам ще на початку літа наблизилася до 3 млрд грн. Сьогодні називають різні цифри, але говорити про серйозне ско рочення астрономічного боргу, що по-

З

податків загнали в податковий капкан. У цих розпорядженнях зневажаються норми законів про систему оподатковування й порядок розрахунків з бюджетом, — наголосила Ольга Папиріна.

— Тим більш жахливо це виглядає на тлі того, що не приймаються збиткові декларації, вчасно не відшкодовується ПДВ із бюджету. Мета такого розпорядження зрозуміла — будь-що наповнити бюджет». Звичайно, Верховна Рада може внести зміни до законів,

відшкодування ПДВ із держскарбниці внесли до переліку «антикризових заходів», які, у свою чергу, занесли у спеціальну угоду між прем'єр-міністром України й керівниками металургійних компаній. Дія цих «меморандумів» згодом подовжувалася, хоча не всі це «правильно розуміли» — виник ряд непорозумінь із преференціями, які уряд обіцяв металургам. УСІ — В СУД! розуміло, що питання наповнення бюджету постало дуже гостро. Але чи скасовані з цієї причини відповідні закони? Експерти доходять висновку, що спрацьовує правило «мета виправдовує заходи». Наприклад, інтернет-ресурси поширили думку консультанта з питань бухгалтерського обліку й оподаткування Ольги Папиріної. Вона сказала, що літні розпорядження Кабінету Міністрів, які встановлюють новий порядок оподатковування, є незаконними. Кабінет Міністрів уповноважений регулювати якісь поточні нюанси, але в жодному разі не може встановлювати новий порядок оподатковування. «Платників

З

що стосуються ПДВ, тоді ці «норми» стануть обов'язковими. Але поки, з огляду на право, необхідність скасування цих розпоряджень є очевидною. Якщо платників податків, які здали декларації за законом про ПДВ, оштрафують, найбільш безстрашні з них можуть судитися з податковою й навіть подавати в суд на уряд, вважає Ольга Папиріна. За її словами, «були такі випадки, коли розпорядження Кабміну скасовувалися за рішенням суду». Разом з тим уряд знайшов спосіб, як зменшити суми відшкодування ПДВ, щоб якомога більше грошей залишилося в скарбниці, але при цьому не порушувався закон. Запропоновано за схемою 2004 року ввести так звані ПДВоблігації. Цю ідею підтримують і в опозиції. Наприклад, повернутися до ПДВ-облігацій пропонував член Податкового комітету Віталій Хомутинник. Але — на добровільній засаді. Це зупинить ріст заборгованості з повернення ПДВ. З такою схемою, у принципі, готові погодитися й у ДПАУ, і в Секретаріаті Президента. Однак чи готовий бізнес одержувати відшкодування «борговими розписками»? ЩО РОБИТИ? іншого боку, вимоги повернути ПДВ аж ніяк не завжди викликані праведним гнівом дисциплінованих платників податків. Цей податок називають «одіозним» ще й тому, що

З

Уряд має намір увести прискорене відшкодування ПДВ для підприємств, що мають заборгованість із зарплати. Про це заявила Юлія Тимошенко. Із цією метою підприємства повинні відкрити спеціальний рахунок у Держказначействі. За її словами, найближчим часом складуть перелік таких підприємств. Уряд також має намір скласти реєстр підприємств, перед якими мають заборгованість «Укрзалізниця», «Укртелеком» і т.д. Крім того, прем'єр обіцяє, що зернотрейдерам-експортерам ПДВ буде відшкодовуватися через Аграрний фонд вчасно й у повному обсязі. Вона також запевнила, що єдиною умовою для повернення ПДВ буде надання документів про закупівлю зерна в сільгоспвиробників за ціною не нижче мінімальної закупівельної. Президент України планує подати на розгляд Верховної Ради законопроект про обов'язкове повернення ПДВ. За його словами, законопроект передбачає радикальний перегляд правил гри, щоб не допустити колізій з неповерненням ПДВ, які є сьогодні. Документ урегулює проблеми, що стосуються строків проведення перевірок. Зараз проміжок часу між камеральною й документальною перевірками не регламентований законом, і це дає можливість зволікати із поверненням коштів з бюджету. Законопроектом також передбачена спеціальна система повернення ПДВ для підприємствекспортерів. Але в них повинна бути бездоганна репутація. До речі, ідея створення списків сумлінних платників ПДВ виникла ще на початку 2007 року, коли Мінфін розробив пільговий порядок відшкодування ПДВ для підприємств із річним обсягом операцій в 100 млн грн. Утім, голова Комітету ВР із питань податкової й митної політики Сергій Терьохін (БЮТ) називає законопроект популістським. На його думку, документ пропонує механізми одержання бюджетних грошей, тоді як проблему відшкодування ПДВ не вирішити без введення відповідальності за фіктивне підприємництво й контролю за фірмами-«метеликами». Скорочення строків перевірок

Цей податок називають одіозним ще й тому, що з ним пов'язані масштабні схеми «відводу» грошей з бюджету з ним пов'язані масштабні схеми «виводу» грошей з бюджету. За словами голови ДПАУ Сергія Буряка, тільки за півріччя безпідставно для відшкодування ПДВ задекларовано 3,5 млрд грн (з майже 20 млрд грн, заявлених українськими підприємствами).

— Виявлені порушення по кожній третій поданій декларації, попереджене незаконне відшкодування кожної п'ятої гривні, — сказав Сергій Буряк.

не схвалюють у Мінфіні. Мовляв, податківці й зараз завалені справами, не встигають перевіряти навіть за 60 днів. ДПАУ планує ввести єдиний електронний реєстр платників ПДВ у рамках боротьби з використанням підприємствами незаконних схем при адмініструванні цього податку. Таким чином, всі сторони визнають проблему й знають, як її вирішити. Залишається сподіватися, що вирішать не словом, а ділом...

6

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

АНАТОМІЯ КРИЗИ

Подолання через розвиток Що робить підприємницька спільнота України для прискорення виходу національної економіки з кризи? Що цьому заважає?

П

ро це розповідає президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

— Анатолію Кириловичу, як в УСПП оцінюють нинішню економічну ситуацію в країні?

— По-перше, нас дуже турбує те, що Україна є нині єдиною з європейських і пострадянських держав, яка досі не має антикризової програми дій. Це серйозно поглиблює всі ризики й негативно впливає на параметри соціально-економічного розвитку України. Тому для нас зараз найбільш небезпечними є ризики не зовнішні, а внутрішні. Хочу нагадати, що згідно із законом про державний бюджет 2009 року уряд мав ще до 1 березня подати на розгляд парламенту зміни й доповнення до нього разом з антикризовими заходами. Донині цього не виконано. Не подано на розгляд парламенту й бюджетної резолюції на 2010 рік. Закінчуються терміни подання проекту держбюджету разом з проектом державної програми соціально-економічного розвитку країни. Економічні показники сьогодні в Україні найгірші серед європейських країн. Обсяг промислового виробництва впав за вісім місяців на 28%, у машинобудуванні — на 53%, в авіа- й суднобудуванні — на 62%, в автомобілебудуванні — на 85%, у сільгоспмашинобудуванні — майже на 90%. У липні-серпні дещо покращилася ситуація для українських металургів за рахунок зростання попиту й цін на металопродукцію на світових ринках. Це дозволило знизити падіння обсягів виробництва в галузі. Проте це не результат антикризових дій, а просто наслідки зміни зовнішньої кон’юнктури. Тому тут не слід чекати суттєвого покращення ситуації. За даними Держкомстату України, у першому півріччі зменшення іноземних інвестицій до української економіки становило 60%. Стрімко падають і обсяги внутрішніх інвестицій — за цей рік на 43%. Тобто, по суті, ми згортаємо розвиток, переходячи в режим поточного споживання, або проїдання того, що маємо.

— Які кроки інших держав з подолання кризи ми, на вашу думку, могли б запозичити?

— Інші держави — Франція, Росія, Німеччина, Японія, Сполучені Штати — задіяли вже четвертий пакет антикризових заходів. Перший пакет було спрямовано на стабілізацію банківсько-фінансової системи, другий мав на меті недопущення охолодження національних

економік, третій містив соціальні заходи, четвертий — кроки з посилення інноваційної та інвестиційної діяльності. Криза — це не лише власне кризові явища, це також перерозподіл ринків збуту. Тому за умов кризи слід займатися не лише їх подоланням, а й підвищенням конкурентоспроможності економіки, щоб не втратити свої ринки. Виходячи з цього держави знижують податки. Наприклад, в Росії з початку поточного року знижено податок на прибуток з 24 до 20%, а для малого й середнього бізнесу — з 15 до 5%. Крім того, було заборонено стягати авансові платежі до держ-

ходів. Деякі стратегічні ініціативи було запропоновано пізніше. Що з цього пакету вже працює, а що — ні? Чому?

— Ми кілька разів надавали пропозиції уряду й парламенту, напрацьовані за участю Антикризової ради, створеної всеукраїнськими об’єднаннями бізнесу — це близько 40 асоціацій хіміків, металургів, аграріїв, працівників легкої промисловості, машинобудування, транспорту, будівництва... Ці антикризові заходи спрямовані на стабілізацію банківсько-фінансової системи, на спрощення доступу до кредитних ресурсів (сьогодні він заблокований як для населення, так і

зокрема, реалізація програм імпортозаміщення на базі власних можливостей. Річ не в створенні нової «залізної завіси», а у максимальному використанні потенціалу, який є в державі, для створення робочих місць, виробництва конкурентоспроможної продукції, яка за якістю та ціновими параметрами не поступається імпортній. Насамперед, у харчовій, переробній, легкій промисловості, у деяких секторах машинобудування, зокрема сільгоспмашинобудування. Далі — соціальний блок. Платоспроможність — дуже важливий фактор розвитку. За низької платоспроможності гро-

ВІЗИТІВКА Анатолій Кирилович Кінах Народний депутат України, президент Українського союзу промисловців і підприємців Народився 4 серпня 1954 року в Молдові, в українському селі Братушани. Закінчив з відзнакою Ленінградське професійно-технічне суднобудівне училище та Ленінградський кораблебудівний інститут. На суднобудівному заводі «Океан» у Миколаєві пройшов шлях від майстра до начальника виробництва. У 1990 році Анатолій Кінах вперше обирається до Верховної Ради України, загалом обирався до парламенту п’ять разів. У 1992 році при-

бюджету. Задіяно потужні заходи з рефінансування банківської системи під зобов’язання банків кредитувати пріоритетні сектори економіки. Аналогічні кроки зробила Франція. У світі знижується вартість кредитних ресурсів. Банківські ставки встановлюються від 0% в Японії до 1,2—2% у країнах Європи. У нас же вартість кредитних ресурсів у реальному вимірі сьогодні зашкалює за 30%. Хочу навести приклад антикризової політики в Китаї. Згідно з державною програмою, експорт металу йде з країни з нульовою ставкою мита. Затверджено програму з виведення з експлуатації застарілих виробничих потужностей на 100 мільйонів тонн металу. Плюс цільові заходи з полегшення доступу до кредитних ресурсів, стимулювання експорту та захисту внутрішнього ринку. Таких заходів вживають також інші країни. Там це державна політика. В Україні ж, крім поточних меморандумів, які уряд підписує з усіма галузями, чітких антикризових програм немає.

— Ще у грудні 2008 року УСПП підготував пакет першочергових антикризових за-

значений представником Президента України на Миколаївщині. У 1994-му обраний головою Миколаївської облради та облвиконкому. 1995 року призначений віце-прем’єр-міністром України з питань промислової політики. Працював також міністром економіки, першим віце-прем’єр-міністром, прем’єр-міністром, секретарем РНБО України. З 1997 року очолює Український союз промисловців і підприємців.

для підприємств), на зниження вартості цих ресурсів. У пакеті антикризових заходів ми, зокрема, пропонуємо стимулювати реінвестування прибутку. Щоб та частка прибутку, яку підприємство спрямовує на свій розвиток, модернізацію виробництва, реалізацію програм енергозбереження, не оподатковувалася. Так робиться в усьому світі. Також ніде в світі не оподатковується обладнання для модернізації основних фондів, критичний і технологічний імпорт. Є таке обладнання, яке не виробляється в Україні, але необхідне для модернізації виробництва, тож має бути створено «зелену вулицю» для його імпорту. Це й запровадження нульової ставки ПДВ, і оформлення податкового векселя — все, що стосується відновлення й модернізації основних фондів, фізична й моральна зношеність яких в Україні становить 60—97%. Серед пропонованих нами заходів — зниження вартості кредитних ресурсів під конкретні пріоритетні проекти. Наступний блок — недопущення охолодження національної економіки. Це,

мадян немає стимулів для виробництва продукції та послуг. У нас же з початку року обсяг товарообігу знизився на 20%, реальна заробітна плата — на 14%. І якщо ми не створюватимемо сприятливих умов для активізації внутрішнього ринку, збільшення завантаження підприємств тощо, не буде для кого виробляти продукцію. На жаль, нині ми маємо мінімальну зарплату, заморожену на рівні жовтня 2008 року, а показник місячного прожиткового мінімуму — на рівні грудня 2008-го. Хоча Конституція й закони України передбачають індексацію цих параметрів. І сьогодні, за розрахунками Кабміну, за станом на червень цього року кожен пенсіонер недоотримує близько 200 гривень щомісяця через те, що ці показники не проіндексовано. А вони, у свою чергу, є основою для розрахунку заробітної плати. Я вже не кажу про дотримання соціальних стандартів, виконання вимог Конституції, що не менш важливо. Мета наших законопроектів — не допустити падіння платоспроможності громадян. Пакет наших пропозицій не знайшов підтримки у так званої

коаліції. І ми дуже стурбовані тим, що економіка, український народ і держава стають заручниками неконсолідованої позиції влади.

— На ваш погляд, чому це сталося?

— Для того, щоб це виконувати, треба планувати хоча б на пару років уперед. Не всі заходи дають одномоментний результат. На жаль, система влади, особливо уряд, налаштована на результат «сьогодні на сьогодні». Результат, який буде за півроку, вже не цікавить, бо він не вплине на електоральні настрої, на відсоток підтримки певного кандидата. І цей «тимчасовий» підхід негативно відбивається на економічних показниках. У нас зірвано всі програми розвитку, починаючи з програми розвитку Збройних сил України й завершуючи програмами «Шкільний автобус» і «Допомога безпритульним дітям». Зруйновано всі бюджети розвитку — як державний, так і місцевого самоврядування. Там залишилися кошти тільки на поточне існування.

— Виходить, влада не підтримала жодної антикризової ініціативи УСПП?

— Деякі законопроекти підтримали. Наприклад, введено в дію два дуже важливих закони про ліквідацію кризових явищ у промисловості, про подолання їх у будівництві й деякі інші. Але, на жаль, навіть ці ухвалені закони не працюють. Наприклад, в законі про розвиток будівництва ми передбачили завершення будівництва житлових будинків з технічною готовністю на початок року 70%. По всій країні це близько 500 недобудов, або 140 тисяч квартир. Щоб ввести їх в експлуатацію, потрібно 7—8 мільярдів гривень. Проте донині це завдання не виконане. Також зірвано виконання заходів з відновлення іпотечного кредитування, передбачених цим законом. Те саме й із законом про подолання кризових явищ в промисловості. Ним передбачено заходи з модернізації економіки, введення податкового векселя, встановлення нульової ставки ПДВ на товари критичного імпорту, але нічого з цього сьогодні не працює. Тобто навіть наші визнані пропозиції не реалізовано, тому що немає для цього відповідних механізмів, у тому числі й взаємодії з грошово-кредитною політикою Нацбанку. Це дуже погано, бо кожну з названих проблем може бути вирішено лише в результаті спільних погоджених дій уряду, Нацбанку й парламенту.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9 №35 (87)

7

АНАТОМІЯ КРИЗИ — Яким, на вашу думку, має бути діалог між бізнесом і владою в умовах кризи?

— Для УСПП має принципове значення постійний діалог між владою й бізнесом — незалежно від політичної кон’юнктури. Ми наполягаємо на такому діалозі й готові підтримувати всі ефективні, високопрофесійні дії влади. Наш Союз ніколи не буде кишеньковою організацією. Для нас поняття економічного патріотизму — не абстракція, а основа державної ідеології. Так є в усьому світі: захист власних інтересів, внутрішнього ринку, власних експортерів методами сучасного державного протекціонізму. Тому для нас є дуже важливим, щоб держава розробляла розумні правила, а діалог влади з бізнесом вівся з високою взаємною відповідальністю. Влада має відповідати за якість правил гри, які дадуть національному бізнесу можливість розвиватися й бути конкурентоспроможним. А бізнес, у свою чергу, несе відповідальність перед суспільством, сплачуючи податки, створюючи робочі місця тощо.

— УСПП бере безпосередню участь у впровадженні інноваційних проектів та енергоефективних технологій у різних секторах економіки. Які з них реалізуються, як вони допомагають зростанню конкурентоспроможності українського бізнесу?

— Енергоефективність — це, безумовно, одна з величезних проблем для уряду. Нині на одиницю валового продукту ми споживаємо енергоресурсів вдвічі-втричі більше за сусідів. У нас застарілі виробничі фонди, нам необхідно займатися інноваційною політикою, впроваджувати енергоефективні технології, в першу чергу в

житлово-комунальному господарстві, хімічному та металургійному комплексі. За умов, коли ми вже фактично перейшли на світові ціни природного газу, від цього залежить конкурентоспроможність нашої продукції. Тому енергоефективність має стати стратегією держави, як у більшості держав світу — в податкових стимулах, у підходах до кредитування, в системних довгострокових програмах. Держава має забезпечити максимальне сприяння оновленню основних фондів підприємств. За ініціативою УСПП три роки тому було створено Національне агентство з енергозбереження та енергоефективності. Було ухвалено кілька дуже важливих законів. В їх числі цього року — закон про імпорт енергозбережного обладнання, яке не виробляється в Україні, ухвалений парламентом цього року. Проте ці закони нині також не працюють і залишаються деклараціями. В країні є багато вчених, які мають добрі напрацювання в галузі альтернативних джерел енергії, енергоефективності та енергозбереження. Вони ходять коридорами влади, а там, якщо не бачать результатів прямо зараз, їх не сприймають. Це дико. Підприємець приносить бізнес-план, який відповідає стратегічним інтересам держави, й каже: давайте на умовах державно-приватного партнерства зробимо краще — і наражається на бюрократичний бар’єр.

— У Чернігівській області за підтримки УСПП компанія «Технопарк» реалізує комплексний проект з виробництва біопалива з відходів. В якому стані він зараз?

— Нещодавно Союз підписав угоди про співпрацю з Чернігівською облдержадмі-

ністрацією та облрадою. На території цього регіону ми плануємо розмістити кілька підприємств з виробництва біопалива з агросировини, яка у нас буквально під ногами. Це сучасний проект на базі німецького обладнання. Термін його окупності — чотири роки. Три-чотири таких підприємства здатні повністю задовольнити потреби агрокомплексу та житлово-комунального сектора Чернігівщини в паливі. Цей проект зараз у стані відпрацювання схеми його фінансування за участю місцевих бюджетів. Будівництво першого такого підприємства на Чернігівщині ми плануємо розпочати наступного року.

— Чи планує УСПП поширити чернігівський проект на інші регіони країни?

— Так. Нещодавно ми підписали угоду з рядом німецьких фірм і виконавчою владою міста Миколаїв про теплову реновацію житлового комплексу. За рахунок сучасних технологій плануємо скоротити в житловому секторі міста енерговитрати в 3—4 рази. Зараз ми опрацьовуємо цей проект з урахуванням досвіду інших держав. УСПП виступає тут координатором і однією зі сторін тристоронньої угоди.

— Який капітал має бути залучений для фінансування таких проектів — приватний чи державний?

— Я впевнений в тому, що капітал на 90% має бути приватним — це практикується в усьому світі і дає хороший комерційний результат. А загалом такі проекти мають виконуватися в рамках державно-приватного партнерства. Держава може брати участь в таких проектах бюджетними фінансами і за рахунок створення необхідних умов. Скажімо, для підготовки інфраструктури країни до про-

ведення чемпіонату Європи з футболу (модернізація доріг, аеропортів, зведення спортивних споруд і готелів) необхідно близько 120 мільярдів гривень. З них мінімум 85% мають становити приватні інвестиції, решта — кошти державного й місцевих бюджетів. Звичайно, приватний капітал в країні є. Треба лише створити для нього належні умови.

— Під час кризи особливого значення набуває зовнішньоекономічна співпраця. Чи має УСПП у цій сфері практичні наробітки?

— Місяць тому ми розглянули досвід німецького уряду та бундестагу з подолання кризи. Виявилося, що з нього можна багато чого взяти на озброєння з урахуванням специфіки нашої ситуації. Нещодавно ми також підписали важливий документ як для подолання кризових явищ, так і для подальшого розвитку транзитного потенціалу України. Підписантами виступили «Дойчебане» (німецькі залізниці), «Укрзалізниця» та УСПП. Угода передбачає інвестування в розвиток транзитних коридорів, модернізацію основних фондів українських залізниць тощо. Зараз на основі цієї угоди створено тристоронню робочу групу, її перше засідання намічено незабаром провести у Львові. Передбачено в подальшому залучити до угоди також Росію, бо йдеться про спільні зусилля з розвитку міжнародних транспортних коридорів з Європи до Азії. УСПП має напрацювання з міжнародної співпраці і в ряді інших галузей: у транспортній логістиці, авіабудуванні, транспортному машинобудуванні із залученням українських підприємств — компанії «Луганськтепловоз» і Крюков-

ського вагонобудівного заводу, київського «Авіанту» та Харківського авіазаводу. Ми працюємо над тим, щоб зменшити негативний вплив політичної кон’юнктури, включаючи міждержавні відносини України з Росією, на обсяг нашої співпраці. Нещодавно відбувся плідний візит української бізнесделегації до Санкт-Петербурга. У ході візиту ми підписали угоду про співпрацю з об’єднаннями підприємців цього міста та Ленінградської області. В результаті наша автомобільна корпорація «Богдан» вийшла на хороші параметри співпраці з партнерами у Санкт-Петербурзі — вже йдеться про створення СП з виробництва автобусів. Слід зазначити, що за кризових умов, коли внутрішній ринок згорнуто практично до нуля, такі експортні можливості часто дають підприємству єдиний шанс на виживання.

— Як вдається вам в умовах нинішньої кризи зберігати оптимізм?

— Ми не маємо права на настрої катастрофізму й безнадії. Я наголошую: ми маємо ставити жорсткі діагнози, щоб знати правду про свій стан і на основі таких системних деполітизованих діагнозів відпрацьовувати методи подолання кризи та подальшого розвитку. Адже криза — це не лише проблеми, а й нові можливості. УСПП є невід’ємною частиною громадянського суспільства, яке ми маємо збудувати в Україні. Ми виходимо з того, що наші проблеми треба вирішувати самотужки. Нам жити на цій землі, нашим дітям і онукам. Тому ми ніколи не опустимо рук. Розмовляв Сергій ПОНОМАРЬОВ Фото надане прес-службою УСПП

На черзі — енергетична криза? Деякі експерти вважають, що вже восени на зміну економічній кризі в Україну може прийти криза енергетична Марія ДОРОТИЧ Її пік очікують орієнтовно на початку 2010 року, що пов’язано зі світовими тенденціями — зменшенням запасів нафти у Росії, Норвегії та США. Отож, 2010 року можливе повернення до показників 2008 року, коли було зафіксовано рекордну ціну на нафту — 140 доларів за барель.

Кандидат економічних наук, автор книги «Як підняти українську економіку» Андрій Новак

(на знімку) погоджується з такими прогнозами. Вже перші кроки економічної стабілізації збільшують потреби в нафті, проте можливості збільшити її видобуток не буде. Слід врахувати і національний парадокс: коли на світовому ринку відбувається падіння цін на нафту, в Україні дорожчає пальне. Такий стан дає підставу вважати, що восени цього року енергетична криза загостриться. «Підписано хороші контракти з Росією, де передбачено вигідні коефіцієнти, залежно від світових цін на нафту, — говорить Андрій Новак. — Але цей хитрий коефіцієнт працює зі зворотним ефектом. Чому в Україні ціна на бензин зростає, коли світові тенденції показують спад на нафту? Річ у тім, що нафтовий бізнес в Україні є політичним і фактично неконкурентним. Існує 5 основних гравців на нафтовому ринку

країни, які домовляються щодо цінової політики і не опускають ціни, навіть коли у світі нафта стає дешевшою удвічі». Андрій Новак переконаний: «Енергетична криза можлива, бо на 80% ми залежні від Росії».

Інша позиція в експерта з енергетичних проблем, члена парламентського комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олекси Гудими (на знімку). У коментарі для «УТГ» він зазначив: енергетич-

на криза в Україні — це не прогноз, а радше дезінформація. Енергетична складова Україна має кілька ключових векторів, сказав він. Перший — це ядерне паливо; 50% електроенергії дають атомні електростанції, решта виробляється ТЕС і ГЕС. «Ядерного палива Україна має достатньо, — запевняє Гудима. — Вугілля — теж. Нагадаю, вперше за всю історію України на складах теплових електростанцій його зібрано близько 5 млн тонн. Тут кризою і не пахне» Друга складова енергетики України — газ. За словами Олекси Гудими, близько 24 млрд м3 газу є в українських підземках. Ціни на газ є поміркованими, у четвертому кварталі цього року вони будуть найнижчими (близько $170 за тисячу м3). «Тут теж кризи не буде. Просто деякі аналітики працюють на нафтові компанії, які б хотіли, щоб ціна була не 60 доларів за

барель, а 120—140. Такого не буде. Під час світової фінансової кризи це неможливо. Україна прив’язана до російської нафти, але все одно є практика купувати нафтопродукти і дизпаливо у Прибалтиці, Білорусії, Європі. Ситуація в Україні з нафтою — це проблеми у роботі Антимонопольного комітету. Зрозуміло, ціна на нафту могла бути нижчою». Олекса Гудима прогнозує, що ціни на нафту в Україні знизяться у лютому 2010 року, їх коливання залежатиме від курсу долара. «Україна має 4,5 млн тонн власного видобутку нафти, — відзначає Гудима. — Ця нафта, на жаль, не працює на ринку, оскільки знаходиться в руках приватників, а не держави. Жодних підстав для енергетичної кризи в Україні немає».

8

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

ОСНОВНИЙ РЕСУРС

Вугілля в трьох вимірах Олена ПАВЛОВА У День шахтаря вище керівництво країни представило різні точки зору на перспективи розвитку вугільної галузі. Але запитання, поставлені місцевою владою, залишилися без відповіді.

В. Ющенко: «зрозуміла, ефективна, бюджетна...» У ході всеукраїнських урочистих зборів вугільників у Луганську Президент України вручив 76 державних нагород. На його думку, перспективи України залежать від успіхів вугільників, перспективи самих вугільників — від реформування галузі. Щоб реформи пройшли успішно, відповісти на більшість проблемних запитань треба самим шахтарям. «І не тому, що вони випливають із ваших можливостей, а тому, що залежать від вашої позиції», — заявив Віктор Ющенко. Президент України переконаний, що системну й послідовну реформу вугільної галузі необхідно починати зі зміни моделі керування нею, лібералізації цін на вугілля, корпоратизації галузі й «зрозумілої, ефективної бюджетної підтримки».

Про найгостріші проблеми регіону розповідає голова Луганської облдержадміністрації Олександр Антипов.

— Олександре Миколайовичу, які з численних проблем вугільного регіону вимагають невідкладного вирішення?

— Основні проблеми Луганщини, що пережила реструктуризацію, — відсутність фінансування соціальної сфери вугільних підприємств, яку передали в комунальну власність, катастрофічна екологічна ситуація, забезпечення населення

«Донецька», «Ленінка» і «Штерівська». На території Луганщини — 537 породних відвалів, що займають 33,5 млн м2. 77 з них горять. За експертними оцінками, один інтенсивно палаючий відвал виділяє в атмосферу від 25 до 250 тонн забруднюючих речовин у рік — оксиду вуглецю, діоксиду сірки, сірководню й окисів азоту, що в десятки разів перевищує припустимі норми.

— Обласна влада домагається визнання декількох десятків територій Луганщини депресивними. Чи є успіхи?

— Термін «депресивні регіони» уведений постановою Верховної Ради у вересні 2005 року, коли була окреслена проблема й вжито спробу розробити формулу для визначення депресивної території. Але виявилося, що в Україні немає територій, які б відповідали теоретичним розрахункам депресивности. Реальність же цьому суперечить. Формулювання «депресивні регіони» не подобається ні моїм

керівництвом Мінвуглепрому співробітництвом?

— Ні. Свого часу я різко критикував міністра вугільної галузі Сергія Тулуба. Потім був дуже радий, коли на цю посаду призначили нашого земляка Віктора Полтавця. Але за всіх складнощів у відносинах з колишнім міністром Луганщина в ті роки одержувала серйозні асигнування на вирішення проблем галузі. Зараз картина змінилася. Для нормальної роботи вугільної галузі Луганщини необхідна дотація з держбюджету на рівні 6—6,5 млрд грн. Ми одержуємо 1—1,3 млрд. Розроблення нових лав, придбання механізованих комплексів, устаткування фінансується не більш як на 10—15%. Цифри говорять самі за себе. А в галузі працюють понад 100 тисяч чоловік: добробут кожної четвертої родини регіону залежить від того, які справи у вугільників.

— Чи збігаються погляди на шляхи виходу з кризи в місцевої влади, уряду й Мінвуглепрому?

Ю. Тимошенко: чорне замість блакитного Саме на вугільників прем'єрміністр покладає надії в тому, щоб підняти Україну з «напівпоклінного» стану перед країнами — постачальниками газу й уже в наступному році зменшити його споживання до 27 млрд м3.

Луганська ОДА: обіцяного 12 років чекають На всіх урочистих заходах керівництво Луганської області, економіка якої більшою мірою, ніж в інших областях України, пов'язана саме з вуглевидобутком, закликало звернути увагу не тільки на «стратегічність» і багатство галузі, а й на наслідки реструктуризації, що в 1996 році ураганом обрушилася на схід України. На обіцяні 2 млрд грн на «подалання наслідків» досі чекають 2 мільйони луганчан.

Селище Лозовське

шахтарських міст і селищ вугіллям для побутових потреб і питною водою. Заходи щодо передачі соціальної сфери 48 ліквідованих шахт недофінансовані більш ніж на 342,2 млн грн. Досі немає механізму участі вуглевидобувних підприємств або їхніх правонаступників у капітальному ремонті цих об'єктів. Залишає бажати кращого екологічна безпека регіону, і в першу чергу забезпечення гідрологічного захисту території Донецького вугільного басейну. За попередніми висновками фахівців, найближчим часом можна чекати підтоплення території площею 670 гектарів. Підземні води вже вийшли на поверхню в районі населених пунктів на гірничих відводах ліквідованих шахт ім. Ілліча, «Центральна-Ірміне», «Брянківська», ім. С.Тюленіна,

колегам, ні мені. І тим більше людям, які на цих територіях проживають. Але є норма закону, відповідно до якої для депресивних територій передбачається виділення 0,2% обсягу держбюджету. Такі кошти Луганщині вкрай необхідні для повернення цивілізованого вигляду містам і селам, де були закриті шахти. Через парламентаріїв нам удалося внести до порядку денного засідання Верховної Ради проект закону, який уточнював би поняття «депресивні території». Проект прийняли, але, на жаль, цього року 72 території Луганщини, де були закриті шахти, не потрапили до переліку депресивних. Зараз ми знову працюємо над проектом закону. Сподіваємося, що у вересні його знову внесуть до порядку денного ВР і відкоректують.

— Чи можна назвати взаємовідносини обласної влади з

— У ситуації, коли на докорінну реконструкцію галузі коштів держави недостатньо, урядом і Мінвуглепромом зроблені правильні висновки про залучення недержавних інвестицій. І там, де це робиться прозоро — за участю трудових колективів, органів місцевої влади, є добрі результати. Показовий приклад — ВАТ «Краснодонвугілля». Сьогодні тут річний видобуток збільшився на 2 млн тонн, відпускна ціна вугілля виросла з 230 до 410 грн, заробітна плата робітників підвищилася з 872 до 2883 грн. Місту щорічно надається допомога у розмірі близько 5 млн грн. Приватизація вугільних підприємств виконана комплексно, і таку приватизацію я тільки вітаю. Зараз інвестори виявляють цікавість до ГП «Луганськвугілля». Підприємству потрібний власник з конкрет-

ною програмою, щоб під час приватизації не скорочувалися робочі місця, не закривалися шахти — навіть ті, які сьогодні працюють нерентабельно, але мають запаси вугілля, достатні для промислової розробки. Але ми маємо гіркий досвід шахти «Краснопольївська». Сюди прийшов інвестор, який спочатку щось добував, потім затопив два горизонти шахти, залишивши людей без заробітку, а територію двох міст — під загрозою підтоплення. Обласна влада змушена була втрутитися в ситуацію й сприяти поверненню підприємства в систему Мінвуглепрому. Тому вважаю, що обласна влада повинна відстоювати ті проекти, які передбачають саме комплексну приватизацію. Сподіваюся, нам удасться довести до відома уряду свою стурбованість проблемами депресивних територій. Саме їхнє вирішення покладене в основу проекту угоди Кабміну, обласної ради й облдержадміністрації Луганщини. Наш край повинен стати третім регіоном України, який матиме таку угоду.

— Основні акценти проекту зроблені лише на проблемах вугільної галузі?

— Ні, ми пропонуємо сконцентрувати зусилля на вирішенні проблем охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, освіти. Це означає виділення коштів на завершення будівництва другої черги обласної протитуберкульозної лікарні, створення двох центрів — серцево-судинних захворювань і перинатального. Луганщина — єдина область в Україні, де досі немає свого перинатального центру, певною мірою через це ми лідеруємо в країні за рівнем дитячої смертності. Ще одна нагальна проблема — дороги. У 2007 році за постановою Кабміну Луганщині виділили — уперше за всі роки її існування — 504 млн грн на будівництво доріг. Тоді в області налічувалося 44 населених пункти, до яких взагалі не було прокладено доріг з твердим покриттям. Нам удалося вирішити цю проблему й почати будівництво об'їзної дороги державного значення. Встигли на чверть… Але на закінчення будівництва за останні два роки ми не одержали ні копійки. Просили хоча б п'ять мільйонів гривень, щоб зберегти в законсервованому стані те, що вже побудували. На жаль, питання дотепер не вирішене. Хоча Луганщина ввійшла до Програми Євро-2012, наш аеропорт розглядається як додатковий, звідки нашими дорогами гості діставатимуться Донецька на футбольні матчі.

— Тобто угода з Кабміном може стати вирішенням проблем?

— Коли проблема позначена на державному рівні, надія на наступність у її вирішенні стає імовірнішою.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9 №35 (87)

9

ЗОНД

Соціальне житло: подачка чи стратегія?

оборотні кошти. Суми за цією програмою надійдуть маленькі — це мінус. Але на сьогоднішній день для порятунку будівельних організацій вони необхідні. І це плюс. Ще один важливий момент: 90% квартир, що викуповуються за програмою, розташовані у сільській місцевості — це райцентри, де бюджетники чекають на житло по 15 років. Тепер же в депресивних районах квартири одержать учителі, лікарі, чорнобильці.

На думку директора АТ «ФЛАС» Валерія Левченка, проблемним для забудовників є й співробітництво з рядом банків. З початком кризи деякі з них вирішили, що не працюватимуть з будівельними організаціями. За прогнозами фахівця, до кінця кризи в країні залишиться тільки 10—15 банків, які професійно працюють із будівельниками. Що ж стосується поточної ситуації, то забудовники скаржаться на високі банківські відсотки й коливання валютного курсу.

ДРАКОНІВСЬКІ УМОВИ

Ч

Олена ЗЕЛЕНІНА ПЛЮСИ П Л Ю С И Й МІНУСИ М І Н УС И

П

ро необхідність будувати соціальне житло в уряді судили й рядили давно. На ніяку кризу ще й натяку не було. Зате було очевидно: при нинішньому рівні заробітних плат (особливо в бюджетній сфері) будівельний ринок рано чи пізно постане перед проблемою надвиробництва. До кризи ситуацію рятували банківські кредити на придбання житла, а також спекулятивні операції на ринку нерухомості. Коли ж банківське кредитування захлинулося, а спекулянти заходилися скидати баласт, ціни на нерухомість покотилися вниз, а будівництво в буквальному значенні завмерло. За даними Держкомстату, у першому півріччі обсяг будівельних робіт в Україні скоротився на 54,9% (до 14,935 млрд грн), а підготовка будівельних майданчиків — на 45% (до 727 млн грн). У січні-травні введено в експлуатацію 1,295 млн м2 житла (на 33,8% менше, ніж за аналогічний період попереднього року). Оскільки будіндустрія й капітальне будівництво завжди були не тільки індикатором здоров'я, а й потужним стимулятором економіки, за допомогою цієї програми Кабмін вирішив спіймати двох зайців: «розвантажити» черги на одержання житла й підштовхнути економіку до виходу з колапсу. Початок на стор. 1

Найбільше квартир для пільговиків до кінця 2009 року планується закупити в Харківській області. У цьому регіоні, де діє потужна асоціація «Регіональне будівництво», що поєднує великі фірмизабудовники, фактично й буде поставлений основний експеримент зі здачі до нового року соціального житла. На відміну від своїх колег в інших регіонах, яких не

ому на теренах СНД собівартість житла найвища у світі? Деякі політики пояснюють цю обставину корумпованістю наших держав. Мовляв, хабар чиновникам на виділення зручних ділянок під забудову й дозвільні документи заведено включати в собівартість. Однак виявилося, що в професіоналів будівельного ринку є інше пояснення. На їхню думку, забудовників змушують виконувати нехарактерні для них роботи: приміром, благоустрій території або прокладання технічних комунікацій. Іноді будівельникам доводиться тягти електромережі до об'єкта за багато кілометрів. Спробуйте як альтернативу знайти де-небудь газогенератор, щоб постачати свою площадку електроенергією. Неможливо! Ще з радянських часів у нас зберігається прагнення до монополізації ринків послуг у всіх сферах: і в очищенні води, і в поставках води й електроенергії... Повинні бути компанії, які на тендерній основі

Фонди фінансування будівництва не допомагають, а навпаки — заплутують ситуацію. Створено просто структуру для заробляння грошей, яка ні за що не несе відповідальності. влаштовує визначена Кабінетом Міністрів ціна викупу (4200 грн за м2), харківські будівельники програму уряду сприйняли з оптимізмом. Вони вважають, що ефект від реалізації програми залежить насамперед від фінансово-економічного стану забудовника. На думку голови правління ВАТ «Трест Житлобуд-1» Олександра Харченка, урядові гроші допоможуть запустити завмерле будівництво, і тресту вдасться побудувати майже вдвічі більше житла.

— Сьогодні в нас немає інших джерел фінансування будівництва, — погоджується з колегою директор ТОВ «Фінансово-будівельна група» Володимир Лепесей. — Звичайно, урядові гроші «вимивають»

запропонують свої послуги забудовникові.

— Поки не з'явиться ринок таких послуг, ми весь час боротимемося за постанову Кабміну, яка повинна роз'яснити нам порядок компенсації витрат, — вважає директор ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» Дмитро Кутовий. — Землю під забудову нам повинні пропонувати. Але поки не піде в минуле таке поняття, як нормативна оцінка землі (яка в сьогоднішніх умовах може виявитися на порядок вище ринкової), заростатимуть бур'яном ділянки під забудову, тому що дешевше нормативної оцінки її ніхто не віддасть, а за цією ціною вона нікому не потрібна. Але найбільша проблема — небажання міняти радянське законодавство на розумне, ринкове.

ОБМАНЮВАТИСЯ РАДІ?

Щ

о прозоріші, зрозуміліші, розумніші законодавчі механізми, які розглядають стосунки між інвесторами, забудовниками, муніципальною й державною владою, то менше виникає згодом конфліктних ситуацій. Сьогодні ні в кого немає інших гарантій на одержання оплаченого житла, крім доброго імені забудовника, з яким мають справу інвестори. Фонди фінансування будівництва (ФФБ) не допомагають, а навпаки — заплутують ситуацію. Члени асоціації «Регіональне будівництво» думають, що створено просто структуру для заробляння грошей, яка ні за що не несе відповідальності. Іноді вона може бути корисною для елементарного відмивання грошей. Навіть більше: уявіть схему, за якою покупець не має із забудовником ніяких відносин. Всі контакти — тільки через ФФБ. Хто в цьому випадку платить відсотки на його утримання? Здається, питання риторичне. Залишається сподіватися на порядність забудовників, прозорість стосунків і відсутність злого наміру з боку фінансових установ, які не завжди з розумінням ставляться до сформованої на ринку ситуації. А остання диктує необхідність дуже зваженого й спокійного ставлення одне до одного забудовників, банків і кредиторів. Тому що один необережний рух може призвести до непоправних і найчастіше непередбачених наслідків.

— Я рекомендую інвесторам не робити різких рухів, — говорить Дмитро Кутовий. — Навіть у найкритичнішій ситуації залишається можливість довести почате будівництво до ладу. А учасникам будівництва житла треба активніше лобіювати прийняття нового закону про об'єднання громадян — власників житла. Створюватися вони повинні не після того, як будинок уведений в експлуатацію, а водночас з висновком будь-якої з форм інвестиційного договору. Інакше виникає розрив між поняттями «хочу мати власність» і «готовий її обслужити».

ДУМКА ФАХІВЦІВ Дмитро Кутовий Директор ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», член ради директорів Української будівельної асоціації

— Чомусь, коли говорять про соціальне житло, мають на увазі, що це житло треба комусь подарувати. Але поки держава не припинить ставитися до своїх громадян як до людей, які потребують подачок (виплачуючи мізерні зарплати), актуальною залишиться проблема житлової неналагодженості величезної кількості українців. І як би цинічно це не звучало, цей факт повинні визнати ті, хто не встигне одержати житло з рук теперішнього або якого-небудь іншого уряду.

Олександр Харченко

Президент асоціації «Регіональне будівництво», голова правління ВАТ «Трест Житлобуд-1»

— Програм будівництва соціального житла в нашої держави нема, хоча були спроби розробляти й затверджувати їх. Та вони не діють. А тим часом це дуже серйозний комплекс завдань, вирішення яких могло б підтримувати будівельну галузь у досить доброму стані. Наш трест бере участь у зведенні соціального житла таким чином: перебудовуємо гуртожитки для медиків, військових і будинки з окремими квартирами. Ці об'єкти фінансуються міським бюджетом Харкова, тому ми й назвали їх соціальним житлом.

10

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

РЕЗОНАНС

По кому дзвонить… шкільний дзвінок

Куди ведуть реформи в освіті? Чим вони відгукнуться для суспільства? Чого чекати випускникам 2010-го? Про це ми розмовляємо з деканом філософського факультету Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, доктором філософських наук, професором Вікторією Суханцевою (на знімку). Марина САВІНОВА ОДЯГ ІЗ ЧУЖОГО ПЛЕЧА — Вікторіє Костянтинівно, українська освіта другий рік живе під знаком незалежного зовнішнього тестування. Торік воно було провалене. В нинішньому Кабміну довелося в надзвичайному порядку виділяти додаткові бюджетні місця, щоб «улаштувати» кращих із кращих. Що це: чергові помилки чи специфічні особливості національної освіти?

— Це, без сумніву, загальна системна помилка. На жаль, Україна ніяк не може визначити власний шлях, але при цьому судорожно намагається втиснутися в європейське співтовариство. Саме тому наші реформи — те саме, що приміряння одягу з чужого плеча без припасування до фігури. Ідея незалежного тестування, у принципі, має право на існування. Адже суть її в тому, щоб для всіх абітурієнтів створити рівні умови. Проте ідея і її реалізація — речі дуже далекі одне від одного. А в українському варіанті між ними взагалі провал. Чому наші реформи мають таку дивну специфіку? Справа в тому, що ідею ми запозичили в західних вузів не цілісно, а еклектично. Але ж відомо, що навіть хвіст у собаки рубати по частинах не можна — зайвий біль і поганий результат. З іншого боку, ми не співвіднесли традиції Заходу зі своїми внутрішніми обставинами. Зокрема, в українському варіанті з процесу відбору абітурієнтів повністю усунута вища школа. Але такого за кордоном немає! Там університети «причетні» до тестування. По-перше, обов'язковими є рекомендаційні листи у вуз від тих, хто вчив майбутнього студента в школі, гімназії, коледжі... По-

друге, абітурієнт надсилає до конкурсної комісії університету якийсь твір. Це своєрідне розширене резюме з уточненнями: чому він вибрав саме цю спеціальність, які його плани... Такий документ — досить індивідуалізований, з особистісним відтінком — дозволяє судити про інтелектуальний рівень абітурієнта. Нарешті, у західних вузах ніхто не скасовував таку немаловажливу річ, як співбесіда, коли ви бачите людину перед собою. У нас все інакше: з повним порушенням презумпції невинності вища школа була апріорі обвинувачена в корупції (що неймовірно образливо і юридично абсолютно неправомірно). Це перша найгрубіша помилка. Інша полягає ось в чому. Я, наприклад, не впевнена (і немає сили, яка б мене в цьому переконала), що Центр незалежного тестування, який знаходиться в Києві, щодо корупції бездоганний, як дружина Цезаря. Фірма пана Ликарчука не впала з неба, а виросла серед нас... Корупцію в Україні винищити поки неможливо, тому що немає соціальних підстав для того, щоб вона зникла. Вона лише перегрупувалася, змістилася й тепер має інший маршрут і інший рельєф. І нарешті, третє — дивна історія з пільговиками. Нерівність, з якою завзято боролися наше міністерство, Кабмін, Президент, вистрибнула з іншого боку. Я глибоко співчуваю дітям, у яких є проблеми. Але якщо держава встановлює пільгові категорії, під них треба виділяти додаткові бюджетні місця, щоб за бортом вищої освіти не залишалися ті, хто гідний учитися. А вже нісенітниця з тим, що всі вступали в усі вузи, ставлячи при цьому «рекорди» — це цілковитий абсурд! У результаті раптового «влітання» рогами в Європу ми набрали абикого, абикуди і абияк... Працюючи більше 30 років у вищій школі, я ніколи нічого подібного не бачила. У процес був уведений алгоритм страшенної, нікому не потрібної плутанини. І все це чомусь називається верхом демократії. Але, як філософ, я не маю права сприймати хаос як демократію, а говорячи конкретніше — бардак. Демократія — це реалізація своїх прав у рамках існуючого закону. А її в цьому дійстві не спостерігалося. Висно-

вок: в Україні скомпрометована ідея незалежного тестування, що сама по собі зовсім непогана. Тільки в нормальних людей, у нормальних умовах і в нормальній країні.

— Чого ж чекати випускникам наступного року?

— Це залежить від загального контексту, який сформується в країні. Зараз ніхто не дасть точного прогнозу, що буде в Україні із січня. У нас, на жаль, все залежить від тих, хто прийде до влади, і від того розкладу, який у цьому зв'язку виникне. Новий міністр освіти й науки може як дотримуватись нинішньої лінії, так і радикально змінити її. І

Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА

освіту знову «труситиме». Тож абітурієнти майбутнього року можуть очікувати на що завгодно. ЛЮДИНА-ФУНКЦІЯ — Стандарти освіти, безсумнівно, повинні бути. Але чи не підмінюють у нас з їхньою допомогою знання як розуміння предмета, як систему уявлень калейдоскопом уривчастих відомостей?

— Ми живемо в так звану епоху постмодерну. Людина не розглядається в сучасному глобальному суспільстві як цілісна особистість. У країнах демократичного, ліберального типу вона (зовні!) має достатню кількість ступенів волі. Але насправді відбувається підміна тези: це людина-функція, що «вкарбована» у свою соціальну нішу. Якщо вона не здатна бути конформістом і вписатися у відведену їй ділянку світобудови,

з неї нічого путнього не вийде: вона буде невдахою, або, як зараз говорять, лузером. Це веде до поляризації в освіті. Переважна частина системи західної освіти виховує людину-функцію й працює за схемою дозованої інформації: не треба знати більше, ніж вам конкретно знадобиться. Ми звузили ваші розумові обрії — натомість ви одержите такі ступені волі, які вам це компенсують. Але ваш соціальний рівень відомий: «сюди» — так, а «туди» — уже не можна. А щоб потрапити «туди», існує дуже невелика кількість елітарних навчальних закладів. Там абсолютно інші навчальні програми, інші масштаби, серйозніші дослідницькі бази... І звідти виходять великі політики, бізнесмени, нобелівські лауреати... Іншими словами, є пристойна освіта для переважної більшості й дуже серйозна — для вузького кола еліти. Що ж стосується нашої країни... Для мене колосальне питання: чи є в Україні еліта? За моїми дуже серйозними підозрами — немає. Друге питання, ще більш сумне: а чи потрібна Україні еліта? Виходячи з того, хто сьогодні вважається нею, — не потрібна. Тому ніякої елітарної освіти Україна дати не може й не хоче. Їй зручніше піти за західною схемою: виховувати людину-функцію. При цьому ми переплутали все, що можна було переплутати. І навіть те, що не можна.

— Нововведення міністерства у вищій школі торкнулися гуманітарного блоку. Чи не означає це, що він перетворюється у своєрідні засоби маніпуляцій?

— Народ завжди виступає основним об'єктом маніпуляцій. А маніпулювати легше «шістками». Гуманітарний цикл покликаний розширювати межі

ти» десятиліттями. Це ще одна з можливостей позбавити країну майбутнього. ЗОВСІМ НЕ КОЛІЗЕЙ — Що привніс у нашу освіту Болонський процес?

— Болонський процес, безсумнівно, має право на існування. Але він не може бу ти вирваний з контексту. Інакше виходить помісь грузина з валізою. У СРСР була наймогутніша система освіти. І коли ми так радикально рубаємо її, різко заміняючи абсолютно неорганічною для нас Болонською, при цьому не встигаючи до неї адаптуватися, — робимо ще одну велику помилку. Коли ми перейшли на Болонську систему, у нас з'явилися бакалаври, магістри, фахівці, але при цьому збереглися кандидати й доктори наук. Такого вінегрету більше ніде у світі немає! Жоден чиновник ніякого рангу не задався питанням: хто такий бакалавр у нашому розумінні й куди його запроторювати? Жоден відділ кадрів бакалавра на роботу не візьме. Тому що Кодексом законів про працю він не передбачений. А відповідь проста. Бакалавр — це людина з незакінченою вищою освітою. Виходить, вона повинна здобути повну освіту. Добре. Це п'ятий курс: він або фахівець, або магістр. Але виникає запитання: хто такий магістр? Які в нього права в порівнянні з фахівцем? Кодекс не просто мовчить — він таких слів не знає. У відділах кадрів брови піднімають вище голови... У Козьми Пруткова є чудовий вислів: бажання бути іспанцем. Воно просто замучило Україну. Але іспанці з нас ніякі. Усе, що могли, розвалили, а натомість нічого не створили. І зараз система освіти нагадує будинок, який зводився за одним проектом, а потім «трошки впало». І тепер стирчить те, що залишилося. Але це зовсім не схоже на Колізей. Тому що ні історичної, ні культурної цінності не має.

— Підіб'ємо підсумок. Сьогоднішні дії Міністерства освіти — не більш як спонтанні пориви все міняти заради самого процесу змін?

— Нинішні реформи в освіті — політика конкретних людей відповідно до їх власних

Ніякої елітарної освіти Україна дати не може й не хоче. Їй зручніше піти за західною схемою: виховувати людину-функцію. світогляду, а виходить, і ступені волі. Людина, у якої досить ступенів волі, добре розуміє, хто їй розповідає казки по телевізору. Вона здатна оцінити ситуацію. І тим самим заважає. Я розглядаю ідею звуження гуманітарного циклу у вищій школі як елементарне порушення громадян ських прав населення України на одержання гідної картини світу. Як мінімум, так. Ми робимо помилку (висловлююся дуже стримано), яку будемо «розсьорбува-

цілком конкретних інтересів. Освіта ніколи й ніде не буває вільною від політики. Вона або її епіцентр, або її жертва. В Україні — одночасно і те, і інше. Будь-які системні зміни — у медицині, освіті, політиці — це час, інтелект і хоча б мінімальна порядність тих, хто цим займається. Так що ілюзій із приводу безхмарного майбутнього української вищої школи в мене мало — я не вірю в чудеса.

Українська технічна газета

Вівторок, 8 вересня 2009

№35 (87)

11

SOSТАН

Цукрова хвороба по-українському Останні події на ринку цукру свідчать: в Україні і досі немає продуманої програми розвитку економіки Наталя САВЕЛЬЄВА Усі спроби уряду впливати на ситуацію в режимі «ручного керування» приводять до протилежного результату. Те, що відбувається, з кожним днем усе більше нагадує часи агонії соціалізму: черги в супермаркетах і ажіотаж біля мішків із солодким товаром. Прем'єр-міністр, яка ще пару місяців тому обіцяла народу, що цукор не буде дорожче 4,5 грн за кг, нині пропонує вирішити економічну проблему адміністративно-каральними методами. Виробники розводять руками: на ринку дефіцит. СОЛОДКА «СЛІПОТА» е навесні експерти попереджали: щоб не було дефіциту і різкого стрибка цін, треба планомірно закупати цукор за кордоном. Тоді уряд відреагував суто по-радянськи: у нас все добре, і цукру в нас багато — ще з минулого року. При тому, що дані про запаси цукру в країні, отримані з різних джерел, відрізнялися буквально на порядок. Якщо уряд рапортує про наявність на 1 серпня залишків цукру в кількості близько 746 тис. тонн (при потребі поточного маркетингового року 150— 160 тис. тонн), то звідки взятися дефіциту? Його бути не могло, але він є. Як уже писала «УТГ», у січні цього року українські виробники експортували більше 10 тис. тонн цукру. Переважно в Середню Азію. Тоді в асоціації «Укрцукор» громадськості пояснили: експорт став економічно вигідним через високий курс долара до гривні. Навесні експерти асоціації прогнозували: у поточному сезоні Україна може спокійно відправити на експорт близько 150 тис. тонн цукру. Очевидно, так і було зроблено, адже падіння курсу гривні тривало. А до початку серпня роздрібні ціни на цукор в деяких регіонах досягли 8,5 грн за кг. При цьому занадто дешева гривня позбавила нашу країну можливості вигідно придбати в країнах — членах СТО цукорсирець, ввезення якого за квотою в 260 тис. тонн передбачене зобов'язаннями перед цією міжнародною організацією. Про можливість саме такого повороту подій на ринку цукру уряд неодноразово попереджали представники аналітичних

Щ

агентств і аграрного бізнесу. На початку 2009 року експерти прогнозували значний дефіцит цукру в Україні через скорочення посівних площ під цукрові буряки і зниження обсягу виробництва в поточному маркетинговому році. Проте в Кабміні до цих застережень не прислухалися. Можна було б припустити, що уряд діє в інтересах тих підприємств цукрової галузі, які тільки в умовах дефіциту й уміють бути прибутковими. Але й це не відповідає дійсності, тому що українські виробники цукрових буряків дотепер не одержали обіцяні дотації з держбюджету за минулий маркетинговий рік. Зі свого боку, виробники цукрових буряків, що входять в

асоціацію «Укрцукор», неодноразово зверталися до Кабміну зі слізними проханнями не допустити в країну імпорт цукру-сирцю. ДЕКРЕТАМИ ПО ДЕФІЦИТУ ітній дефіцит продукту уряд спробував погасити 16 тис. тонн цукру з Держрезерву. Що вже є доказом відсутності інших його запасів. Планувалося відпускати резервний продукт оптовикам по 3,5 грн за кілограм, дозволивши роздрібним торговцям продавати його з націнкою не більше 15%. Але точкові продажі по регіонах особливого успіху уряду не принесли. Десь це рішення виконувалося, десь — ні. Ще на початку літа виробники зверталися до Кабміну з наполегливими проханнями прискорити закупівлю цукрусирцю за кордоном, щоб дати роботу вцілілим цукровим заводам. За наявною обмеженою інформацією, в країну було завезено близько 25 тис. тонн цукру-сирцю, однак така

Л

ОФІЦІЙНО Міністерство аграрної політики України прогнозує, що в поточному маркетинговому році буде вироблено не більше 1,5 млн тонн цукру. А на переробці цукрових буряків нового врожаю працюватимуть 64 заводи. При цьому витрати на виробництво цукру з цукрових буряків нового врожаю складуть 5—5,5 тис. грн за тонну. У переробці цукрових буряків в 2008 році були задіяні 70 цукрових заводів, у 2007-му — 110. Виробництво цукру в Україні в 2008—2009 маркетинговому році знизилося на 15% у порівнянні з попереднім роком. Цього року в переробці брали участь 70 заводів з 104, що одержали квоту. В 2007— 2008 маркетинговому році буряки переробляли 110 заводів з 119, що одержали квоту. Згідно з даними Держкомстату, в 2008 році посівні площі під цукровими буряками скоротилися на 37,7% — до 380 тис. га в порівнянні з 2007-м (610 тис. га). За інформацією Мінагрополітики, під цукровими буряками цього року зайнято менш 330 тис. га. За даними офіційної статистики, обсяги їх виробництва в Україні рік у рік падають. Так, торік виробництво цієї сільгоспкультури скоротилося на 20,8% — до 13 млн 438 тис. т (в 2007 році — 16 млн 978 тис. т). У порівнянні з 1990 роком виробництво цукрових буряків в 2008-му зменшилося на 69,6%..

мізерна кількість не вплинула на загальну ситуацію — певний дефіцит білого цукру в Україні вже становив не менше 500 тис. тонн. А тим часом світова кон'юнктура погіршується. За про-

Це максимальний рівень за останні 28 років. Такий стрибок цін обумовлений неврожаями в Індії, найбільшому споживачеві цукру, і в Бразилії, найбільшому постачальнику. За розрахунками західних аналітиків, світовий попит на цукор протягом року перевищить пропозицію приблизно на 6,5 мільйона тонн. Найнеприємніше те, що фахівці запевняють: цукор — тільки перша ластівка. Далі виникнуть проблеми й з іншими видами продовольства. Об'єктивно це викликане наслідками зміни клімату, зростанням населення Землі й підвищенням рівня життя в декількох країнах, що швидко розвиваються, — Індії, Китаї, Бразилії. Україна, завдяки вигідним географічним умовам, могла б не тільки зали-

не була проведена справжня реформа сільського господарства, не здійснювалася його підтримка й не спрямовувався розвиток. Пущений на самоплив процес переходу до ринкової економіки перетворився на повільне вмирання старої системи. Нові господарські структури з'являлися занадто повільно. За мінімальної підтримки, а то й протидії держави. Виробництво українського цукру в 2008 році було нерентабельним. Одна з причин — низькі ціни на внутрішньому ринку внаслідок високого врожаю цукрових буряків. За підрахунками асоціації «Укрцукор», загальний збиток цукрових підприємств торік перевищив 1 млрд грн. За твердженням виробників, висока собівартість кінцевого продукту обумовлена високою ціною енергоносіїв. Але та ж Європа купує енергоносії по ще більш високих тарифах. Правда, в останні роки країни ЄС і навіть США активно підтримують своїх виробників, і особливо агропромисловий комплекс. Різноманітні дотації й пільги передбачені практично в кожному державному бюджеті. Що дуже важливо в умовах продовольчої світової кризи, що вже наближається. Але правда й інше: допомога приходить на підприємства, які працюють ефективно. За словами експерта асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, спроби поліпшити ситуацію з вирощуванням цукрових буряків в Україні, зокрема шляхом збільшення держдотацій, а також здійснення інтервенцій Аграрного фонду з Держрезерву, мають доить слабкий ефект.

ПОШУКИ ВИХОДУ 19 серпня в Мінську відбулися консультації щодо можливих поставок білоруського цукру в Україну. До складу делегації входили представники Міністерства економіки, Держкомрезерву й представники торговельних мереж. Україна готова була закупити 50 тис. тонн цукру. Але білоруська сторона запропонувала занадто високу ціну — $550 за тонну, що на сьогоднішній день не влаштовує Україну. гнозами міжнародного агентства Bloomberg, через глобальний дефіцит цукор найближчим часом може подорожчати ще на 80%. На 1 вересня середньозважена ціна білого цукру на Лондонській біржі склала $582,50 за тонну, цукру-сирцю на Нью-Йоркській біржі — $534,40 за тонну. При тому, що наприкінці травня ці показники становили $450,70 і $344,80 відповідно.

ДОВІДКА До 1991 року цукробурякове виробництво України було представлене 192 цукровими й 5 цукрорафінадними заводами, 7000 великих бурякосійних господарств із 1640 тис. га площ під цю культуру. У галузі працювали понад 1,5 млн чоловік. Саме на території України була розташована більша частина всіх цукрових заводів СРСР. За обсягами виробництва бурякового цукру Україна до 1990 року посідала перше місце у світі: 13— 20% від світового обсягу, а в деякі роки — 22—23%. Галузь забезпечувала до 13% надходжень у дохідну частину держбюджету України. За Україною йшли Франція й Німеччина, нинішні лідери світового бурякосіяння. У ті роки Україна входила в першу шістку країн — експортерів цукру (у цьому списку й країни, що експортували тростинний цукор).

За інформацією заступника міністра економіки України Віктора Пантелеєнка, Україна має намір знову почати переговори про закупівлю цукру в Білорусі. Але вже в більшому обсязі — до 100 тис. тонн, за умови, що ціна товару буде знижена. Консультації й переговори можуть відбутися в листопаді, після закінчення збору врожаю в Україні.

шитися осторонь від таких потрясінь, а й навіть заробити на них. Замість цього країна переживає процес умирання всього АПК у тому стані, у якому він існував останні роки. Необхідність його реформи була очевидною, але з цим завданням держава не впоралася. Тому що й не приступала до нього. Замість цього уряд тепер доручив Антимонопольному комітету України домогтися від учасників ринку зниження цін на цукор. ДИВИМОСЬ У КОРІНЬ роблеми цукрової галузі України мають те ж коріння, що й проблеми всього АПК. За 18 років незалежності

П

Єдине, що ще тримає українську цукрову галузь, — великі підприємства й холдинги, які мають власні площі землі під цукрові буряки і сучасні підприємства для їх переробки. При відсутності комплексного підходу стагнація галузі триватиме. Поки ж уряд діє в «пожежному» режимі. У результаті — патова ситуація. З одного боку, виробництво цукру в країні скорочується, оскільки держава не балує дотаціями. З іншого — імпортний цукор ударить по наших же виробниках, хоча тимчасово зіб'є ціну. А от «військова таємниця» так і не розкрита: дійсно зараз мало цукру чи існує змова трейдерів?

12

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

АНТИКРИЗА

Список Рубіні

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Американський економіст Нуріель Рубіні, який першим передбачив світову кризу, визначив, завдяки чому окремі країни утрималися на плаву

Професор економіки НьюЙоркського університету Нуріель Рубіні в бізнес-колах має неоднозначну репутацію. Скажемо так, багато хто вважає його диваком. Однак саме цей «дивак» ще на початку 2007 року передбачив нинішню світову кризу, що тоді було сприйнято ледь не як жарт. Наслідки очевидні. Невгамовний економіст-оригінал і сьогодні не сидить склавши руки, відслідковуючи прояви кризи й даючи нові оцінки й прогнози. На сторінках журналу Forbes він опублікував список країн, які найкраще переживають кризу, і назвав причини цього.

економіки до ланцюгової реакції падіння; 3. Більш стійкий попит на внутрішніх ринках; 4. Достатні ресурси, накопичені для стимулювання проведення антициклічної фінансової та кредитно-грошової політики. Так, внутрішні фінансові ринки цих країн більш закриті і утрималися від спокуси залучити величезні кошти з-за кордону для стимулювання внутрішнього ринку. Розподілимо тепер ці 14 країн по групах, визначивши специфічні чинники, які дозволили їм утриматися на плаву в добу глобальної економічної кризи.

Перелік країн-везунчиків виявився досить строкатим. Тут і розвинуті країни західної цивілізації, такі як Франція,

ЄВРОПА ФРАНЦІЯ. Зважена фінансова політика держави, яка вжила необхідних антикризових

Ігор ПАВЛЮК

ВІЗИТІВКА Нуріель Рубіні Народився в 1958 році в Стамбулі. В 1982 році закінчив Bocconi University в Мілані за спеціальністю «політекономія», а в 1988 році — Гарвардський університет за спеціальністю «міжнародна економіка». 1993 року став професором факультету економіки в Йєльському університеті, в 1995 році — професором економіки в Stern School of Business. 1998

рік — старший економіст з міжнародних питань у Комітеті економічних радників при президенті США. З 2004 року — голова ради директорів аналітичної компанії Roubini Global Economics Monitor.

Австралія, Норвегія та Канада, і швидкозростаючі нові «монстри» світової економіки Індія та Бразилія, і «майже наддержава» Китай. До списку увійшли також скромна східноєвропейська Польща, «газовий» Катар, непримітний Єгипет, активна Індонезія та, на перший погляд, злиденні Філіппіни й Перу. А на додачу — не так давно розтерзаний війною Ліван. Розмаїтість переліку вражає і про наявність якогось спільного рецепту виживання, здається, не може бути й мови. Проте кілька спільних рис в економіках наведених вище країн простежується: 1. Низький рівень уразливості фінансової системи, досягнутий завдяки більш жорсткому її регулюванню; 2. Недостатньо розвинені фінансові ринки цих країн, що меншою мірою включило їх

заходів ще до настання кризи. Стійка банківська система, для стабілізації якої було виділено необхідну кількість коштів, які не зникли невідомо де, а були спрямовані на розв’язання нагальних проблем. НОРВЕГІЯ. Позитивне сальдо платіжного балансу країни. Накопичені завдяки продажу енергоносіїв необхідні резерви, що дозволило провести тимчасові податкові полегшення для промисловості та виділити необхідні кошти на соціальну політику. Завдяки цим заходам, на думку Рубіні, Норвегія першою з країн Європи подолає кризу вже наступного року. ПОЛЬЩА. Великий внутрішній ринок та невисока залежність від експорту до країн Західної Європи, які значно потерпіли від кризи й скоротили обсяги імпорту. Гнучкий валют-

ний курс та рекордно низький рівень процентної ставки. До того ж економіка Польщі не зростала такими бурхливими темпами, як у сусідів, а тому й впала «м’якше». ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА БРАЗИЛІЯ. Колишній сировинний придаток західних країн за часів економічного зростання зумів не лише розвинути нові технологічні галузі промисловості, а й диверсифікувати експорт. Окрім того фінансовий ринок країни розумно регулюється, а внутрішній мало залежить від кредитів, тобто бразильці живуть по кишені. Як і у випадку з Францією, кошти на підтримку галузей витрачені за призначенням. ПЕРУ. Початковий рівень розвитку кредитного ринку, диверсифікований експорт та накопичені протягом споживчого буму попередніх років грошові резерви. АЗІЯ КИТАЙ. Розумне фінансове стимулювання державою галузей економіки країни та зростання попиту на внутрішньому ринку. ІНДІЯ. Вчасне виділення коштів на фінансування необхідних антикризових заходів і правильна кредитна й фінансова політика без перекосів у часи споживацького буму. Великий внутрішній попит. КАТАР. Накопичені за докризовий період резерви дозволили виділити достатні кошти для фінансування необхідних антикризових заходів. ФІЛІППІНИ. Розвинений внутрішній ринок, низький рівень безробіття та іноземні інвестиції, спрямовані на створення в країні робочих місць. ІНДОНЕЗІЯ. Серйозний попит на внутрішньому ринку. Порятунок банківського сектора завдяки накопиченим на продажі енергоносіїв коштам. А ТА К О Ж : АВСТРАЛІЯ. Зниження облікової ставки для стимулювання споживчого попиту, завчасне вжиття антикризових заходів. КАНАДА. Консолідованість фінансового сектора й більш зважена кредитна політика. Запорукою успіху Єгипту та Лівану стали виважена фінансова політика держави та наявність певних резервів.

Ільдар Газізуллін Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ми попросили нашого експерта прокоментувати відповідність української економіки до чотирьох спільних чинників антикризової стійкості країн із «списку Рубіні».

1. Фінансова система України залежала від зовнішніх запозичень. З одного боку, ми мали позитивний портфельний рахунок — до країни надходили інвестиції та кредити, але з іншого — він не супроводжувався позитивним торговельним балансом. Державне ж регулювання не було достатньо жорстким.

2. У цьому аспекті ми сходимося з цими країнами – фінансовий ринок України недостатньо розвинений. А, наприклад, щодо фондового ринку багато моментів не прописано навіть у законодавстві.

3. Споживання на внутрішньому ринку у нас дуже знизилося — стійкий попит до кризи забезпечувався завдяки кредитуванню.

4. Держава жила сьогоднішнім днем, хоча прибутки від тієї ж приватизації могли б акумулюватися у стабілізаційному фонді. Існували банківські резерви, але вони були адекватними лише для докризових часів.

ПРОГНОЗ НАСУВАЄТЬСЯ «ДНО» №2? Оскільки саме Рубіні передбачив ще два роки тому нинішню глобальну економічну кризу, до його теперішніх прогнозів прислухаються, особливо ті, хто планує вкладати кошти. Інвестори усього світу знервовано хрустять пальцями дізнавшись ще один прогноз американського професора. Отже, Нуріель Рубіні вважає, що «дно» нинішньої фінансової кризи настане в другій половині цього року, тобто незабаром. Але радіти рано, оскільки «криза одна не приходить» — за нею почнеться новий спад. І ось чому... Разом з відновленням економік потерпілих країн слід очікувати згортання антикризових заходів — знову зростуть податки, будуть скасовані різноманітні пільги для вироб-

ників та експортерів, скоротяться соціальні видатки. Цей процес загрожуватиме тим, що Рубіні називає «стагдефляцією» — поєднанням рецесії та дефляції. Тобто економіка може не оговтатися в нових умовах після тепличних антикризових заходів. Значні бюджетні дефіцити потягнуть за собою інфляцію та неспроможність виплат по кредитах. Ціни на енергоносії та продовольство зростають значно швидше, ніж відновлюється економіка. Відповідно післякризове подорожчання нафти здатне знекровити економіки імпортерів «чорного золота». Виходячи з цих причин можна зробити висновок, що прогнозувати якусь точну дату нормалізації світової економіки наразі не можна.

УПРИТУЛ УНИКНУ ТИ «ГРАБЛІВ» Навіть побіжний погляд на перелік антикризових рецептів «списку Рубіні» дозволяє визначити ключові фактори економічної захищеності держави. Це розвинений внутрішній ринок, який дозволяє національному виробнику менше залежати від експорту. Це диверсифікований експорт, що дає змогу знову ж таки не залежати від конкретної групи країн-споживачів. Це виважена регулятивна політика держави в фінансовому секторі, яка дозволяє стримати кредитний сектор в розумних межах. Це використання періодів економічного зростання для накопичення фінансових резервів. Та, що є чи не головним — вчасне проведення антикризових заходів і цільове використання коштів, спрямованих на порятунок фінансового сектора. Про незрозуміле становище із кинутими немовби у прірву мільярдами для банківського сектора, мабуть, знають усі… Держава також жодним чином не запобігла кредитній вакханалії докризових часів, коли на нібито доступні кредити накинулися чи не всі мешканці України. Що робити? А нічого — чекати і сподіватися, що там, «нагорі», є люди, які врахують досвід нинішньої кризи і зроблять відповідні висновки на майбутнє, скориставшись серед усього іншого і досвідом членів «списку Рубіні».

Велика Британія випустила останній телевізор Велику Британію по праву можна назвати батьківщиною телевізорів — ще 1926 року в Королівському інституті Лондона шотландський інженер Джон Лоджії Берд презентував першу у світі діючу телевізійну систему.

Тим більш прикрим виглядає той факт, що днями був випущений останній телевізор у країні, та й той на підприємстві в Плімуті, що належить японській корпорації Toshiba. Відтепер виробничі потужності заводу працю-

ватимуть в Польщі. Як то кажуть, нічого особистого — тільки бізнес. Колишня «майстерня світу» зазнає у своєму роді деіндустріалізації — виробництва переносяться за кордон, а «працюють» там британські гроші.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9 №35 (87)

13

СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ

Ноїв ковчег-2009 Затверджено нову редакцію Червоної книги України Святослав РИБНІКОВ Курчат восени рахують, учить народна мудрість. А також мишенят, лисенят, зубренят та іншу живність, вирішили в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища й приурочили до кінця серпня випуск довгоочікуваної й багатостраждальної третьої редакції Червоної книги України. Правда, друковану версію документа громадськості поки так і не представили, але це, врешті-решт, не важливо: що таке п'ять тисяч екземплярів? Головне, самі списки видів, що потребують охорони, офіційно затверджені і як нормативно-правові акти набули чинності, а вже ознайомитися з ними можна й в електронному вигляді, наприклад, на сайті природоохоронного відомства. СУД ТА ДІЛО ерегляд і перевидання Червоної книги повинні здійснюватися не рідше одного разу на десять років — таку, до речі, не дуже й жорстку за світовими мірками норму встановили для себе українські чиновники від екології. Установили, але дотепер жодного разу не виконали: перше видання «Червоної книги Української РСР» вийшло в 1980 році, друге — тільки в 1994—1996-х (спочатку тварини, а двома роками пізніше — рослини). Формальна причина — трудомісткість технологічного процесу, адже на кожного «кандидата», відповідно до Закону України «Про Червону книгу України», необхідно підготувати ціле досьє: не просто українська й латинська назви, місце в системі рослинного або тваринного світу й категорія охорони, а й наукове значення, поширення й чисельність (у тому числі за межами України), причини зникнення, заходи щодо відновлення, можливість розведення в неволі, навіть картинка, щоб всяк знав своїх «героїв» у лице. Звичайно, роботи вистачає, але... За «змістовну» частину відповідальні вчені, і вони щораз надавали необхідні дані в строк, а зволікання виникали вже потім, з вини організаторів, до обов'язків яких входили підготовка, затвердження й оприлюднення відповідних документів.

П

У випадку з третім виданням пауза так затяглася, що наукові кола й громадськість почали вже неприховано обвинувачувати чиновників від екології в саботажі й лобіюванні сторонніх інтересів. Дійшло навіть до суду — у березні цього року авторитетні екологічні організації — Київський еколого-культурний центр, «Екоправо-Київ» і «Громада рибалок України» подали позов про грубе порушення Закону України «Про Червону книгу України» на... Кабінет Міністрів і Міністерство охорони навколишнього природного середовища! А поки Окружний адміністративний суд Києва розглядав справу, активісти зверталися до суспільної свідомості: наприклад, 5 червня, у Всесвітній день навколишнього середовища, під стінами Мінприроди провели «жалобний мітинг» із трунамимуляжами, що символізують кончину українських осетрів і лосів, викликану не-

бажанням чиновників включати ці види в нову редакцію Червоної книги. ФАУНА СПОТИКАННЯ ому саме осетри й лосі? Тому що ці види — улюблені трофеї владущих «рибалок» і «мисливців» — є, на думку екологів, причиною затримки змін до попередньої версії. Двох осетрів — російського й звичайну севрюгу, яким дотепер ніяк не вдавалося одержати «червонокнижкову» прописку серед своїх чотирьох родичів (шипа, атлантичного осетра, стерляді й білуги), зрештою відстояти вдалося, так що відтепер державою охороняються всі шість українських видів цієї родини. А от лосеві в привілеях і цього разу відмовили: Мінприроди відскіпалося тимчасовим, дворічним мораторієм на його відстріл — «до з'ясування обставин». У подібні півзаходи фахівці, за сумним досвідом, вірять не дуже: наприклад, промисловий лов тих же осетрів в Україні заборонений з 2000

Ч

на думку чиновників, ситуація ще не така критична — принаймні, додаткові дослідження не зашкодять. У відповідь на таке рішення фахівці розводять руками: для них абсолютно переконливою є динаміка поголів'я лося, що за роки незалежності скоротилося з 14 до 4 тисяч особин (це за офіційною статистикою, незалежні ж експерти оціню- Дух закону ють сьогоднішню визначає ситуацію вчетверо призначення песимістичніше). Та Червоної книги й не зовсім логічним не в обліку втрат здається відмова флори й фауни, лосеві в «червоноа в їхньому книжковому» статусі після того, запобіганні. як Мінприроди протягом декількох останніх років саме «посилювало» позицію з цього виду: в 2005—2007 роках видавало квоти на відстріл тільки тим господарствам, де чисельність звіра була вище мінімальної, а торік — вище оптимальної. НА «СІМ РАЗІВ ВІДМІРЯЙ» ЧАСУ ВЖЕ НЕМАЄ безсумнівних перемог екологів слід зазначити кажанів: у нову версію Червоної книги українські представники загону ру-

З

У «червонокнижковому» привілеї лосю, що вимирає, відмовили — «до з’ясування обставин»

року (дозволяється вилов тільки для наукових потреб і для розведення в неволі), але, за даними Київського еколого-культурного центру, весь цей час щорічно виловлювалося... 60 тонн цих рідкісних риб! Однак якщо не включати осетрів у нове видання без ризику бути запідозреним у корупції було просто неможливим (на сьогодні знищено 99% їхніх популяцій), то з лосем,

кокрилих переселилися всім гуртом. Ні, не лякайтеся — з ними не все так погано: рідкісними є тільки деякі види. Однак проблема в тому, що відрізнити таких від їх родичів, які благополучно живуть собі, можуть тільки фахівці, причому не завжди візуально. Тому від гріха подалі під крило закону вирішили взяти всі 26 видів. Можливо, такий шляхетний вчинок трохи покращить міжнародний

Кількість видів (підвидів) тварин і рослин у Червоній книзі України різних видань ТАКСОНОМІЧНА ГРУПА Тварини, у тому числі — гідроїдні поліпи — круглі хробаки — кільчасті хробаки — ракоподібні — павукоподібні — багатоніжки — ногохвістки — комахи — молюски — круглороті — риби — земноводні — плазуни — птахи — ссавці Рослини й гриби, у тому числі — гриби — лишайники — водорості — мохоподібні — плауноподібні — папоротникоподібні — голонасінні — покритонасінні

ПЕРШЕ ВИДАННЯ ДРУГЕ ВИДАННЯ (1980) (1994-1996) 85 0 0 0 0 0 0 0 18 0 0 0 4 6 28 29 151 0 0 0 0 2 5 2 142

382 2 2 7 26 2 3 0 173 12 2 32 5 8 67 41 541 30 27 17 28 7 11 7 414

ТРЕТЄ ВИДАННЯ (2009) 542 2 2 9 31 2 3 2 226 20 2 69 8 11 87 68 826 57 52 60 46 11 20 7 573

імідж України, підмочений резонансною відмовою Верховної Ради прийняти кілька виправлень до європейської угоди з охорони цих тварин (тоді представник Комуністичної партії України Сергій Гордієнко пояснив, що, мовляв, «кажани не винні» — просто в кризу не до них). А від кого взагалі треба захищати кажанів? — запитаєте ви. На букети до 8 березня їх не зривають, на хутряний комір не стріляють, на чорну ікру не відловлюють... Виявляється, ці надзвичайно цікаві для фахівців ссавці стали жертвою упереджень і марновірних страхів темної й агресивної частини населення — мишей знищують просто тому, що вони миші. Під ту ж гарячу руку часто потрапляють симпатична степова лисичкакорсак і вовк — всі вони «вороги сільського господарства». Зоологи попереджають, що за такої тенденції відстрілу останній вид доведеться вносити в четверте видання Червоної книги в статусі зниклих. Останній варіант, до речі, юридично абсолютно прийнятний: у Червоній книзі крім шести основних категорій — «зникаючі», «піддані загрозі», «рідкісні», «невизначені», «недостатньо вивчені» і «відновлені» — законодавчо передбачена додаткова, нульова категорія — «зниклі». Але крім букви закону є і його дух, а він визначає призначення Червоної книги не в обліку втрат флори й фауни, а в їхньому запобіганні. «Ми проти внесення до Червоної книги тварин, коли їх уже немає, — озвучує цю думку директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Ми хочемо вносити їх тоді, коли вони ще є, щоб урятувати. Внесли, наприклад, чорноморського тюленя. Його вже сто років ніхто не бачив. Навіщо його вносити? Його немає. Можна так само внести сніжну людину, саблезубого тигра або мамонта». І все-таки, незважаючи на розбіжності між представниками науки й влади по окремих позиціях, нове видання не можна не визнати знаковою подією. Звичайно, сам по собі факт великого числа видів, які потребують охорони, — сумнівний привід для оптимізму. До такої статистики взагалі треба підходити дуже обережно, інакше може вийти щось на кшталт пафосної мови чиновника, який відкривав їдальню для бомжів у рязановській трагікомедії «Небеса обітовані»: «Я вірю, що з кожним роком у нас буде усе більше таких закладів!». Радує інше: кількість видів у третьому виданні, у порівнянні з другим, збільшилася «усього» на 456, тоді як у другому, у порівнянні з першим, — на 587. Звичайно, невивчених видів залишається все менше, тому більш правильним у цьому випадку було б говорити про оздоровлення екологічної ситуації не на підставі абсолютних приростів, а за результатами їхнього зіставлення з «природною» траєкторією. Однак такі дослідження, на жаль, в Україні поки не проводяться. А ще обнадіює безпрецедентне виключення з нової версії звичайного борсука, малої водяної полівки й ще трьох десятків звіринок, чисельність природних популяцій яких за минулі п'ятнадцять років удалося відновити. Спільними зусиллями.

14

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

Дивнуватий геній

10 вересня виповнюється 170 років від дня народження вченого найширшого профілю, який зробив внесок у геометрію, статистику, астрономію, геодезію, гравіметрію, філософію науки, батька прагматизму й семіотики Чарльза Сандерса Пірса. Наталя ПРОВОРОВА ТА ЛАНТ ПІД ОХОРОНОЮ історії науки багато прикладів парадоксальної несумісності ідей, які проповідують великі люди, і їх способу життя. Ми багато чули про нездатність забити цвях або полагодити розетку видатного фізика Лева Ландау, про вкрай невитримане ставлення до власних дітей дитячого психолога Бенджаміна Спока, який закликав до терпимості. Такий же приклад дивної невідповідності ми бачимо в образі батька прагматизму Чарльза Сандерса Пірса: він зовсім не міг діяти у власних — практичних — інтересах. Причому неможливість ця виявлялася у вчинках різного рівня значущості — від контролю власних витрат до вибору життєвого шляху. У листі своєму незмінному другу й соратнику Вільяму Джеймсу Пірс красномовно висловив сумніви з приводу того, чи змінити йому обридлу роботу в Береговій службі на таке бажане запрошення ректора Балтиморського університету обійняти посаду професора логіки: «Мені не дуже зрозуміло, чим я повинен займатися. Але якщо найближчим часом я не зміню свою професію, я

В

не зміню її ніколи. Взагалі, нехай це питання вирішить моя дружина, адже вона людина практична». Пригноблена необережністю й марнотратством свого чоловіка, Мелазіна Фей зверталася по допомогу до прихильно настроєного до Пірса капітана Паттерсона, начальника Берегової служби США, де Чарльз Сандерс Пірс працював

США, і саме він послідовно створював умови для розкриття талантів сина. Так, на Пірса була покладена відповідальність за проведення так званих маятникових експериментів Берегової служби, щоб установити точну форму Землі й поліпшити якість польової зйомки. Проведення цих експериментів вимагало не так геніальності, як ретельності: треба було старанно фіксувати проміжки часу, за які даний маятник у даному місці й на даній висоті описує повну дугу. Порівняння з тими ж даними для того ж маятника, розміщеного в іншому місці й на іншій висоті, було підставою для визначення відстані маятника до центра Землі. Насущне завдання — визначення «внеску» у цю різницю гравітаційної складової, що найчастіше зводилася нанівець такими факторами, як атмосферний тиск, температура, прогин опори маятника. Колесячи з маятниками по геодезичних станціях Старого Світу, Пірс-молодший ретельно переймав досвід європейців, погоджуючи методики Берегової служби США з міжнародною практикою. Зрештою він зміг привернути до себе європейських учених, які спочатку ставилися до нього скептично: погляди «несерйозного американця» щодо опори, яка діяла на маятник, позитивно оцінив навіть сам Джеймс Максвелл. Однак оскільки головними інтересами Чарльза Пірса у будь-якій галузі були, скоріше, логіка й

ЛОГІЧНО!.. «Якби мене запросили до університету (таке запрошення було б для мене дуже приємним), думаю, що корисніше було б використовувати мене, по-перше, для задоволення потреб кафедри фізики, а по-друге — для застосування моїх логічних досліджень. Мій напрямок у логіці особливий — це напрямок фізичної науки. Я порівняв свої здібності зі здібностями інших людей; я знаю, які вони. Мій обов’язок розповісти зі стриманою переконаністю, на що я здатний» — так рекомендував сам себе на посаду завідувача кафедри фізики створеного Балтиморського університету Чарльз Сандерс Пірс. протягом тридцяти двох років. А великий геній сина упродовж всього життя охороняв не менш великий батько — Бенджамін Пірс, професор астрономії й математики Гарвардського університету, який за життя вважався першим дослідникомматематиком на континенті. Саме за його протекцією Чарльз одержав місце наукового співробітника з питань геодезії й гравіметрії в Береговій службі

Техаські «соняшники» повні енергії П'ятнадцять сонячних панелей у формі соняшника встановлені біля шосе в Остині, штат Техас.

метод, а не технічні тонкощі, інтерес до геодезії почав поступово вгасати. Учений, довівши собі й батькові свою здатність подужати гравіметричну науку, почав переключатися на інше. НА КРОК ПОПЕРЕДУ початку він приступив до створення спектрометра. З використанням дифракційних ґрат Резерфорда він установив точний стандарт для метра —

С

на основі довжини хвилі світла натрію. Потім він створив квадратну «шахову» проекцію земної кулі, що зберігала співвідношення кутів і менше, ніж інші проекції, спотворювала площі. У пирсовій проекції північна півкуля перебуває в центрі квадрата, а південна симетрично розбита по чотирьох кутах — у результаті планета представлена квадратом з п'ятьма розташованими в шаховому порядку елементами (див. малюнок). Він досліджував імовірнісні судження, по суті, заклав-

життя вченого «повноцінною» роботою. І незважаючи на те, що сам Чарльз Пірс завжди вважав себе більше логіком і філософом, ніж хіміком, фізиком, математиком і астрономом, його офіційне перебування в цій іпостасі обмежилося п'ятьма роками — саме стільки він обіймав посаду професора логіки в університеті Джонса Хопкінса. Розлучення з дружиною, яка благотворно впливала на його хиткий емоційний стан, смерть глибоко шанованого батька по-

ши основу теорії прийняття рішень. Розробив математичну теорію помилок, яка згодом стала основою нового напряму — фаллібілізму. До Рональда Фішера він організував контрольовані випадкові експерименти. Він на 50 років випередив Клода Шеннона, передбачивши реалізацію булівських змінних за допомогою електроламп. Він першим чітко визначив поняття скінченної множини. Він написав сотні заміток з найрізноманітніших тем для американського «Словника сторіччя». Нарешті, підготував до публікації «Фотометричні дослідження», у яких запропонував використовувати відносну яскравість для визначення... форми галактики й розподілу в ній зірок. Публікації цієї роботи, яку високо оцінив сам Вільям Кліффорд, Пірс надавав особливого значення як своєму першому внеску в передові наукові дослідження. Цій книзі призначено було стати єдиною опублікованою за

значилися на здоров'ї й спровокували частішання нападів конверсійної істерії. Одночасно вийшли з тіні недоброзичливці, які інформували «кому треба» про нібито відомі їм подробиці особистого життя вченого й причини його розлучення з дружиною. Після цього перед «аморальним» Пірсом зачинилися двері всіх університетів. Залишена йому батьком спадщина сплинула; усамітнившись у своєму холодному будинку й харчуючись тим, що принесе сусід — добряга-пекар, він віддавався своєму улюбленому заняттю — писав і писав... Як глибокого філософа, що став на шлях боротьби з Абсолютом, його визнали вже посмертно. Складена бібліографія містить 1650 робіт обсягом близько 100 тисяч сторінок. Наприкінці 1970-х його роботи почали публікувати у хронологічному порядку. На сьогоднішній день видано 6 із запланованих 30 томів його творів. І хто знає, у якому обличчі ми ще побачимо Чарльза Сандерса Пірса.

SunFlowers (соняшники), спроектовані в Массачусетсі творчим дуетом Харріс—Хедер, — справжній витвір мистецтва. Вони не тільки дають «зелену» енергію, а й утілюють у собі новий оригінальний підхід до дизайну сонячних панелей.

SunFlowers досягають у висоту 30 футів. Удень вони збирають сонячне світло й використовують цю енергію для живлення своїх блакитних світлодіодів уночі.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9 , №35 (87)

15

ТЕХНОАРТ

По той бік скляного звіринцю опинився кореспондент «УТГ» Олена БУЄВИЧ Так багато фантастичних яскравих звіринок не буває, напевно, навіть у найказковіших дитячих снах. Невипадково саме маленькі покупці тягнуться до цих скельць першими, заворожено розглядаючи крихку кольорову красу. А там і батьки підтягуються: «Ах!». І, як правило, голіруч від стола-вітрини майстрів не йдуть. Днями в Черкасах один аматор скляних сувенірів не зміг зупинитися, поки не забрав із собою 200 різних штучок: і, що характерно, зовсім не для перепродажу, а в особисту колекцію! Та і як зупинитися: кожна іграшка — унікальна. Тому що це справжній «hand maid». По той бік скляного звіринцю —завжди майстер. А в цьому випадку навіть два — Дмитро Столяров і Роман Вовк. Обоє львів'яни, працюють у фірмі ART GLASS STUDIO. Їх вироби є вже в Росії, Греції, Італії, Німеччині, Польщі... За кордоном ручна робота, та ще й така вишукана, як скляна скульптура, цінується дуже високо. Ця справа сягає далеко в сиву давнину — III—IV століття н.е. На території України археологи знайшли чимало скловарних печей часів Київської Русі. Розвиток ремесла призупинила монголо-татарська навала, відродився промисел уже в XIV столітті. У західних землях такі печі називалися гутами. У печі — казан з розплавленим склом. Потягнеш із нього «нитку» — хоч на 200 метрів витягнеться. Але якщо нитку-трубку поламати на відрізки, вийдуть заготівки. І зараз у Львові є гута і є гутне скло — вироби, виготовлені безпосередньо біля печі майстром вручну, за спеціальною технологією. Розплавлене скло м'яке й тягуче. Сформувати фігурку з такого матеріалу можна, так само, як із пластиліну. Тільки з істотною різницею: скло не чекатиме. Не встигнеш вчасно спрацювати

інструментами — застигне так, що тільки молотком і розіб'єш. Спостерігати за роботою майстра — задоволення. Роман і Дмитро спеціально привезли із собою встаткування, щоб показати покупцям, як народжуються на світ їхні сувеніри.

— У Львові є кілька фірм, де роблять такі сувеніри, — розповідає Роман Вовк. — Довгий час їх виготовляла скульптурно-керамічна фабрика. Але вона припинила своє існування, а майстри залишилися. Раніше всю продукцію ми відправляли за кордон. І тільки в останні два-три роки вийшли на вітчизняний ринок.

— Але закордон не залишився без ваших сувенірів?

ТЕХПРОЦЕС Роман розігріває газовий пальник, потім на вогні — трубочку-заготівку. Скло розм'якшується. Тепер з нього можна «ліпити». Фігурки виходять кольоровими від комбінації різних скляних заготівок. Щоб домогтися яскравих фарб, у скло ще при варінні в печі додаються різні речовини — оксид металів, марганець. Це досить дороге задоволення, тому навіть у Львівській Гуті можна купити заготівки далеко не всіх кольорів: деякі з них майстри купують у Чехії. Цікаво, що свій колір скло не втрачає навіть при повторній переробці. І на сонці не вигоряє, на відміну від пластмаси. У цьому сенсі кольорова скляна фігурка довговічна. Якщо її, звичайно, не розбити.

Вироби львівських майстрів малої пластики заворожують і дорослих, і дітей

— Зараз ми працюємо й на експорт. Але звичайно туди йде скульптура більш серйозна — об'ємна, складна. Греки перед Новим роком завжди дають замовлення на кораблики. У них такий звичай — дарувати кораблі. Французи чекають

ЦІКАВО Гути — це місця, де робили скло й різні вироби з нього, а згодом — скляні заводи. На території України гути будували ще за часів Київської Русі. Згодом на їхніх місцях виникали населені пункти з тими ж назвами. В Україні близько 90 населених пунктів названі Гутою або носять імена, похідні від цього слова. Збереглося й багато відповідних назв урочищ: Гутище, Гутисько — давні місця виробництва скла.

Вся інформація — у склянці Як ви уявляєте собі зовнішній жорсткий диск? Швидше за все, це квадратна коробка з проводами. Однак проектувальник Franco Marino Cagnina розробив нову концепцію зовнішніх жорстких дисків — у формі склянки для кави. У міру заповнення жорсткого диска інформацією «склянка» показує, скільки залишилося місця й скільки зайнято, начебто в нього налили каву. Але основною особливістю є можливість повторної переробки цього продукту.

на скульптуру у вигляді жіночих фігурок. Поляки в основному беруть голландські трубочки для паління...

— Цікаво, чи відрізняються скляні звірі в різних майстрів?

— Звичайно! Це покупець не завжди помітить різницю. Навіть іноді дивується: чому ціна різна? Але ті, хто працює зі склом, відразу визначать, де витрачено більше часу, де рівень майстерності вище.

— А моделі у вас різні?

— Авторські. Кожен майстер має свій стиль, свій асортимент виробів. У нашій

майстерні працюють вісім скульпторів малої пластики... Взагалі, створення скляної скульптури — це трудомісткий процес. Її не можна наштампувати. Кожна фігурка вимагає й особливого, авторського ставлення до себе, і певного часу. У цьому плані людина — не машина. Вона обмежена у своїх можливостях і за день може зробити не більше 20 фігурок.

— А які сюжети найбільш популярні в покупців?

— Тут свої нюанси. Іноді робиш фігурку й думаєш: напевно, її ніхто не купить. А потім дивишся — саме вона й має попит.

— Чи не робите ви ще що-небудь — наприклад, вази або пляшки?

— На щось інше бракує часу. Працюємо без реклам, без сайтів і фізично не встигаємо виконати замовлення. Але є в нас не тільки скульптурки звірів або знаків зодіаку. З нового — колекція «Козаки». Дуже добре йде. Зараз нею зацікавилася Канада. Штук сорок всіляких «козачків» — з горілкою, із собакою, з рушницею... Їх у нас робить тільки один майстер, так що серія — ексклюзивна. Є також колекція «Старі євреї», близько 30 зразків. Дуже популярна, особливо в Німеччині. Замовляють їх, мабуть, ті, хто дотримується повір'я: щоб у будинку були гроші, у ньому повинен жити єврей. А до Дня святого Валентина ми завжди робимо багато композицій на тему любові — із сердечками. Фото автора

Усі в сад... з синтетичних дерев! Міжнародна група вчених почала розроблення так званого синтетичного дерева, що буде здатне поглинати вуглекислий газ в 1000 разів більше, ніж звичайні дерева. «Дерева» обладнають спеціальним пластиковим листям — контейнерами, які зможуть захоплювати молекули СО 2. Потім цей шкідливий газ буде стискуватися, охолоджуватися й зберігатися в зрідженому стані. Передбачається, що такі дерева зможуть збирати викиди палива від автомобілів і літаків і утилізувати вуглекислий газ у тих місцях, де інші методи не працюють. Згідно з даними останніх досліджень, майже половина всіх викидів вуглекислого газу на нашій планеті припадає на невеликі джерела, які викидають CO 2 безконтрольно, і саме проект зі створення синтетичних де-

рев має виправити такий стан справ.

16

Українська технічна газета

№35 (87) В і в т о р о к , 8 в е р е с н я 2 0 0 9

ТРЕБА БАЧИТИ

Без кавуна далеко не виїдеш

Робот збреше — недорого візьме

Соковита м'якоть кавуна — не тільки улюблені ласощі дітей і дорослих, а й поновлюване джерело енергії. За даними департаменту сільського господарства США, щорічно близько 360 тисяч тонн кавунів, або 20—40% усього врожаю, залишають гнити на полях. Це «гидкі каченята» кавунових полів — цілі усередині, але деформовані або трохи зіпсовані зовні плоди, що не мають товарного вигляду.

Вейн Фіш і його колеги з департаменту провели ряд експериментів, результати яких були опубліковані в амери-

канському журналі «Біотехнології для біопалива». Вони стверджують, що з кавунів, які залишилися на полях, можна одержувати 9,4 млн літрів етанолу на рік. Більш того, використання кавунового соку допоможе оптимізувати виробництво етанолу з кукурудзи, меляси й цукрової тростини. Кавуновий сік на 10% складається із цукру, а це половина необхідної для одержання етанолу концентрації. У ньому також міститься багато амінокислот, які є джерелом азоту, що при виробництві етанолу живить дріжджі й сприяє бродінню. Оскільки для виробництва етанолу з кукурудзи й меляси по т рібна велика кількість води й азот для бродіння, кавуновий сік, за словами Вейна, вирішить обидві проблеми, а також стане додатковим джерелом цукру, скоротивши необхідну для одержання етанолу кількість кукурудзи й меляси на 15%.

Під час експерименту, проведеного в лабораторії у Швейцарії, роботи навчилися... обдурювати один одного.

1000 роботів розділили на 10 різних груп. Їх завданням було шукати працюючі джерела живлення й уникати несправних. Роботи повинні були допомагати одне одному в пошуку. Виявивши справне джерело живлення, робот повинен був включити свій світловий датчик, щоб і інші члени групи теж змогли його знайти. Роботи одержували високу оцінку, якщо знаходили справне джерело жив-

лення, і низьку — якщо підключалися до несправного. З 200 роботів«відмінників» потім було «виведене» нове покоління. Дев'ять поколінь роботів показували відмінні результати у пошуку й допомоги своїм «товаришам». Однак виникла проблема: обмежений доступ до джерела живлення приводив до того, що робот, який його знайшов, часто не міг ним скористатися через «одногрупників», які збиралися навколо нього, притягнуті його світним датчиком. У результаті через 500 поколінь роботи навчилися брехати. 60 відсотків роботів, щоб обдурити «товаришів», не включали свій датчик, щоб знайдене джерело живлення дісталося тільки їм.

За словами кліматолога НАСА Вівьєн Горнітц, цей прогноз досить оптимістичний, події можуть повернути і на гірше. Рівень моря вже зараз підвищується набагато швидше, ніж прогнозувала IPCC. І якщо він перевищить 53 см до 2100-го, як прогнозує Карбогнін, венеціанська система протиприпливних бар'єрів MOSE, будівництво якої планують завершити в 2014 році, не зможе захистити місто. Карбогнін вважає, що Венеції треба терміново шукати альтернативні вирішення проблеми. Наприклад, відкачувати морську воду в міські підземні водоносні горизонти, у результаті чого місто «спливатиме» на 30 см у десять років.

Місто на воді йде під воду Мало яке місто так відповідає своїй назві. До кінця століття Венеція — «Місто води» — опиниться під загрозою затоплення. Лаура Карбогнін і її колеги з Інституту морських наук у Венеції об'єднали дані про просідання ґрунту в місті з прогнозами підвищення рівня моря, наданими Міжурядовою групою з прогнозування зміни клімату (IPCC). У результаті дійшли висновку, що місту загрожує затоплення. Коли приплив перевищує 110 сантиметрів, венеціанці називають це явище «acqua alta» («велика вода»). Зараз таке трапляється чотири рази на рік, але дослідники обчислили, що до кінця століття місто потерпатиме від «acqua alta» від 30 до 250 разів на рік.

За матеріалами Popular Science, Discovery News, New Scientist

підготувала Наталія ЧАЙКА

РОЗСЛАБТЕСЯ!

ВЕРТИКАЛЬ: 1. Шум, крики. 2. Ложка-велетень. 3. Корабель-чаєвіз. 4. Продажна жінка. 5. Теолог. 6. Великий конвеєр. 8. Усмішка на щоглі (пісен.). 9. Філософ, що напився цикути. 10. Дзвінкі гроші. 12. Річка російських самоскидів.

13. Слава кутюр'є. 15. Автомобіль Джеймса Бонда. 16. Аптечний товар. 25. Перегній. 26. Грати для структурного перетворення спрямованого світлового пучка. 27. Італійський автомобіль. 28. Простолюдин з Лондона. 30. Рослинна змія. 31. Деталь у городках. 32. Захід шарика. 33. Староруський літописець серед фотоапаратів. 37. Морський заєць. 38. Солодких справ майстер. 39. Любитель пригод та лірики. 40. Наукова суперечка. 41. Театр Марка Захарова.

43. Багатоярусна башта в Китаї та Індії.

44. Морський пейзаж. 45. Довгорукий князь. 46. Команда Марадони. 48. Неволя з елементами магії і містиків. 49. Важковикорений бур'ян. 50. Пережиток минулого. 51. Вічнозелена сировина для нецке і флейт. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

ПРЯМОКУ ТНИКИ Розділіть квадрат по межах клітинок на прямокутники так, щоб у кожний прямокутник потрапило по одному числу. Причому це число повинне показувати кількість клітинок, з яких складається прямокутник (або квадрат).

Відповіді на кросворд, надрукований у № 34 (86)

Відповідь на головоломку «Дорожній патруль», надруковану у № 34 (86)

Білі починають і виграють

Відповідь на етюд, надрукований у № 34 (86)

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

географічний пункт. 35. Пристрій літака, що змінює підйомну силу . 36. Рожевий або червоний різновид халцедону. 40. Крісло в ролі транспорту. 42. Матеріал стійких солдатів. 44. Пивна столиця Німеччини. 47. Бойовий корабель. 52. Вестибулярний або зварювальний. 53. Цукерковий дріб. 54. Відеоролик для домашнього користування. 55. Овоч, здобутий бригадою за допомогою мишки. 56. Бронзова монета Візантії. 57. Частина м'ясної туші. 58. Спадкоємець трьох товстунів. 59. Хлопчик-король з казки Корчака. 60. Спосіб привести машину в некондиційний стан. 61. Таксі з велоприводом. 62. Головоломка.

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Плетене взуття. 4. Наметове містечко. 7. Сумчастий щур Південної Америки. 11. Титул, здобутий котом своєму господареві.

14. Левова зірка. 15. Сцена для Джульетти. 17. Голова Ватикану. 18. Історико-географічна область, завойована Пірром. 19. Столиця Нігера. 20. Перемноження трьох вимірювань. 21. Ударний стан боксера. 22. Швондер (актор). 23. Хвороба суглоба. 24. Улюблений артист дітей. 25. Вугільний, хімічний і залізничний центр в Донецькій області.

29. Компонент харчових, фармацевтичних, косметичних продуктів і антифризів. 34. Провінційний

1. e3-f4!! g5:g1 (до того ж приводить й інше взяття) 2. g3-h4 a5:c3 3. d4:b2 a3:c1 4. h2-g3 g1:b6 5. g3-f4 c1:g5 6. h4:a5 x