Украинская техническая газета №94 by Ukrainian technological newspaper

№ 42 (94) 20 жовтня 2009 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

У НОМЕРІ:

Стратегія вибуху

ЗОНД Україна: подвійний удар Надто залежна від імпорту й експорту, Україна зазнала поразки на обох фронтах. Чи змусить вона створити тил — внутрішній ринок? Стор. 5

Наділена функціями дорадчого органу системи виконавчої влади Міжвідомча рада з вибухової справи при Держгірпромнагляді визначила пріоритети розвитку у сфері промислового вибуху

ОБРІЙ На нас чекає науковий аутсорсинг? Тенденція до глобалізації науки веде до поступового переміщення досліджень у країни, що розвиваються Стор. 7

ЗНАЮ, ЯК Колесо Дорожка Реалізація ідей дніпропетровського конструктора дозволить створити принципово новий транспортний засіб Стор. 10

БЕЗПЕКА Підземні катастрофи: дослідити, спрогнозувати, запобігти Учені б’ють на сполох: техногенні землетруси й зсуви є реальною загрозою вугільно- і рудовидобувним регіонам. Стор. 13

Світлана ІСАЧЕНКО До надр без вибухів не підступитися. Гірничодобувні підприємства, а разом з ними й розташовані біля кар’єрів міста й села, можна сказати, живуть від вибуху до вибуху. А підривні

роботи — справа потенційно небезпечна на всіх стадіях виробничого процесу: від виробництва вибухівки, її транспортування до зарядження свердловин і руйнування гірничих порід маси енергією вибуху. Закінчення на стор. 6

Щеплення для росту

Пастка для гривні

Ринок альтернативного енергосервісу, який зароджується в Україні, приростає іноземним капіталом

Олена ЗЕЛЕНІНА Переважна більшість жителів України (85,7%) не вважають надійним зберігання заощаджень у банках. Про це свідчать результати телефонного опитування на тему «Стабільність національної валюти», проведеного Інститутом Горшеніна в рамках програми соціологічних досліджень «Пульс кризи» Закінчення на стор. 4

Що більше грошей уливається в банківську систему, то менше їх потрапляє в реальний сектор?

Стор. 9

Операція «Опалювальний сезон» Закачаного в ПСГ газу й планованих обсягів його закупівель в «Газпрому» достатньо для обігріву українців узимку. Та хто за все це заплатить? Дмитро КОРНІЙЧУК

Тут зароджується енергетика

У жовтні починається опалювальний сезон, коли комунальний сегмент ринку використовує максимальну кількість газу. За попередніми підрахунками «Нафтогазу», зима 2009—2010 років обійдеться нам у 37,7 млрд кубів. У ПСГ поки знаходиться 26,3 млрд кубів газу, решту ще треба докупити. Однак рівень розрахунків теплокомуненерго вже викликає ряд серйозних запитань. запитань. Закінчення на стор. 9

АіБ сиділи на трубі Активи приватних облгазів хочуть знову перевести під державний контроль Ірина САЛИГА У результаті приватизації обслуговувати слуговув ати газові мережі і поставляти газ споживачам на договірній основі з «Нафтогазом» почали акціонерні товариства. Тепер уряд заявляє, що їхня діяльність стала основною причиною причиною згортання програм газифікації й що замість розвитку мереж вони переймаються тільки власними бізнес-інтересами. Закінчення на стор. 11

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

ТУТ І ТЕПЕР

Інакше не скажеш...

Рейки до ринку

Збігнев Бжезинський

Американський політолог

Сьогодні ми маємо олігархічну еліту в Україні, залежну від зовнішніх сил, які маніпулюють багатством країни собі на користь і які не по-справжньому віддані будівництву суто української демократії, що, у свою чергу, могло б стати базою для інтеграції в Європу».

ТОВ «Метінвест Холдинг» у вересні 2009 року відвантажило на внутрішній ринок та експортував у країни СНД близько 140 тис. т сортового, фасонного й плоского прокату

к повідомляє прес-служба підприємства, такі показники перевищили продажі компанії за вересень 2008 року на 18,5%. Відвантаження на внутрішній ринок України через компанію «Метінвест-Україна» становили 83 тис. т, а експорт у країни СНД через компанії «Метінвест-Україна» та «Метінвест Євразія» — 57 тис. т. Найбільші продажі — рейки й плоский прокат. ТОВ «Метінвест-Україна» — оптовий канал збуту служби продажів дивізіону сталі й прокату групи «Метінвест» в Україні й СНД. Компанія займається збутом продукції МК «Азовсталь», Єнакіївського металургійного заводу та інших меткомбінатів на ринках України й країн СНД вагонними нормами (від 65 тонн).

Своє, унікальне Дніпропетровське підприємство ВАТ «Продмаш» поставило компанії «Нібулон» комплектувальні для вентиляційних каналів зерносховищ, які є унікальним винаходом.

Лев Парцхаладзе Глава Української будівельної асоціації (УБА), голова ради директорів компанії «XXI століття»

Якщо держава не почне щось робити, буде погано не тільки будівельникам... Зараз є великий ризик того, що після кризи в 2011 році різко зростуть ціни... Але виграють від цього не будівельники, а спекулянти, у яких будуть вільні кошти». Юрій Бойко

Народний депутат України

Підвищення зарплат і пенсій — дуже болюче питання для людей. Коли запитують на вулиці, що людей хвилює передусім, то перше — це високі ціни, друге — низькі зарплати, третє — безробіття. Сьогодні, за умови розумного підходу до справи, у нас інфляції не повинно бути. 2,8 млрд грн серйозно не вплинуть на підвищення цін, а людям допоможуть». Десятки підприємств і наукових організацій, консалтингових фірм і промисловофінансових груп Дніпропетровської області одержали можливість представити свої досягнення й ознайомитися з досвідом колег у рамках трьох масштабних виставок — «ФАСАД «ФАСАД.. Осінь-2009», «Машпром-2009» і «ЛітЕкс-2009», що пройшли в жовтні в експоцентрі «Метеор» (м. Дніпропетровськ). МАШПРОМ

ев’ята Міжнародна виставка промислового обладнання й металообробки зібрала близько 120 учасників із 14 регіонів України, а також відомі компанії з Австрії, Швейцарії, Франції, Румунії й Польщі. Уперше в Україні представили свої до-

З Провальний вересень

апорізький автомобілебудівний завод (ЗАТ «ЗАЗ») у вересні 2009 року виробив 4 тис. 722 транспортних засоби. Асоціація «Укравтопром» повідомляє, що такі показники продукції на 79% менше показника за аналогічний період минулого року (вересень 2008 року — 22 тис. 740 одиниць). Випущено також 240 вантажних автомобілів, у той час як у вересні 2008 року — 322 вантажівки. Автобуси на потужностях ЗАЗ у вересні не випускалися. Для порівняння: за вересень 2008 року виробили 52 автобуси. ЗАЗ має повний цикл виробництва легкових автомобілів, який включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова й складання автомобіля. Входить до групи компаній «УкрАВТО». Складає автомобілі «Lanos», «Sens», «Lanos»-фургон, «Slavuta», «Таврія»пікап, «ВАЗ-21093», «ВАЗ-21099», «Kia Cee’d», «Kia Sportage».

сягнення французькі машинобудівні підприємства, розташовані в Паризькому регіоні. З огляду на особливу важливість події на відкриття виставки приїхав посол Франції в Україні Жак Фор. В інтерв’ю «УТГ» пан посол відзначив, що дуже радий можливостям, які відкриваються і в ділових відносинах на рівні провідних виробників у галузі машинобудування: — Може, хтось подумає: краще пізно, ніж ніколи. Та я скажу, що це перший і не останній крок. Не менш важливо й те, що в день відкриття промислової виставки ми презентували нове приміщення французького культурного центру в ДніпроГоловний редактор Сергій ПРАСОЛОВ

E-mail: info@tehnichka.com

На російське замовлення

АТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» закінчує виробництво газоперекачувальних агрегатів (ГПА) на замовлення компанії «Газпром трансгаз Ухта». Як повідомляється, агрегати призначені для заміни застарілого обладнання на компресорних станціях «Синдор» і «Мікунь» у Російській Федерації.

Згідно з укладеними контрактами НВО ім. Фрунзе поставить замовникові два газоперекачувальних агрегати потужністю 16 МВт для модернізації КС «Синдор» і аналогічний ГПА для КС «Мікунь». Загальна вартість обладнання — близько $7 млн. Відвантаження продукції почнеться з листопада 2009 року. ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» — провідний машинобудівний комплекс із випуску обладнання для нафтової, газової та хімічної промисловості. Виробляє унікальні види хімічної апаратури, центрифуги, компресори й газоперекачувальні агрегати, помпи й газову арматуру, нафтопромислове обладнання тощо. Підготувала Наталія КОЗЛОВЕЦЬ

Антикризова інтеграція

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

авод переміг у тендері, оголошеному ТОВ «Нібулон». У рамках контракту в жовтні цього року завод поставить комплектувальні ще на 14 зерносховищ «Нібулону». Раніше «Продмаш» уже виконував контракт для цієї компанії, переоснастивши шість сушарок для ріпаку виробництва США. ВАТ «Продмаш» — один із лідерів із виробництва й продажу обладнання до млиново-елеваторного комплексу, пробивних решіт (сит) на всі стадії переробки зерна, запчастин на вироблене обладнання й просічно-витяжної сітки для будівництва.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

петровську. Цей зв’язок між культурою й економікою мені дуже подобається. Французьку делегацію очолював президент Комітету машинобудування Паризького регіону пан Жільбер Чівіджі. Ділячись першими враженнями, він відзначив, що з цією виставкою французька делегація пов’язує великі надії на встановлення нових партнерських зв’язків із промисловцями Дніпропетровської області. У Паризького регіону й Дніпропетровської області чимало спільного: і там, і тут зосереджений потужний виробничий і науковий потенціал, відпрацьовуються сталеливарні, машинобудівні технології, модернізу-

ються підприємства. Для французів настав час познайомитися з українськими промисловцями й запропонувати те, що вже освоєно у Франції й може бути застосоване в Україні. На виставці «Машпром-2009» у Дніпропетровську на стенді Паризького регіону були представлені одна консалтингова компанія й 8 машинобудівних підприємств: ELBI (виробництво шліфованих кулькових гвинтів і гайок), ERA-ZIB (виробництво електроклапанів із різних металів і пластикових матеріалів), L.BERNARD SA (привідні механізми для моторизації засувок у мережах водопостачання, нафтової та енер-

(тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: korneychukdima@tehnichka.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com); Відділ маркетингу і реклами Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59-93-91, 8 0642 59-93-92, e-mail: reklama@tehnichka.com, podpiska@tehnichka.com)

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Позиція авторів публікацій не завжди збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 15894 прим., українською мовою 4219 прим., російською мовою 11675 прим.

ЗАМОВЛЕННЯ № 2303

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 №42 (94)

ТУТ І ТЕПЕР ФІНАНСИ В Україні на 10 робочих місць претендують 75 чоловік, повідомили в Державному комітеті статистики. Відповідно до повідомлення, з початку року кількість безробітних українців на обліку в Державній службі зайнятості зменшилася на 40% — до 558,7 тис. чоловік (на 1 січня 2009 року — 930 тис.). На 1 вересня ц.р. потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних посад становила 74,2 тис. чоловік (на 1 січня 2009 року — 86,5 тис.). Світовий банк (СБ) зберіг прогноз падіння ВВП України за підсумками 2009 року на рівні 15% і оновив прогноз інфляції в порівнянні з літнім прогнозом з 13,4% до 14%. Про це заявив старший економіст представництва Світового банку в Україні Руслан Піонтковський. За його словами, СБ поліпшив прогноз зростання ВВП України за підсумками 2010 року з 1% до 2,5% і оновив показник інфляції з 10,5% до 11%.

«Ми вважаємо, що українська економіка досягла дна в першому півріччі й надалі ситуація поліпшуватиметься. Ми очікуємо падіння економіки України в третьому кварталі на рівні попередніх двох і поліпшення ситуації в четвертому кварталі завдяки статистичному фактору», — сказав Р.Піонтковський. ПЕК Кабінет Міністрів України вирішив передати в управління

НАК «Нафтогаз України» ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ», ВАТ «Одеська ТЕЦ», ВАТ «Херсонська ТЕЦ», ВАТ «Харківська ТЕЦ-5», говориться в постанові Кабміну №1060 від 7 жовтня. Відповідно до документа, Міністерству палива й енергетики доручено у місячний строк забезпечити вилучення пакетів акцій цих ВАТ зі статутного фонду НАК «Енергетична компанія України» і внесення їх до статутного фонду НАК «Нафтогаз України». Мінпаливенерго також доручено внести відповідні зміни в статутні документи НАК «Нафтогаз України» щодо розширення видів діяльності держхолдингу, а також провести перереєстрацію пакетів акцій НАК «Нафтогаз України» і НАК «Енергетична компанія України». Крім того, Мінпаливенерго разом із Фондом державного майна доручено в тримісячний термін провести оцінку пакетів акцій, які передаються в статутний фонд НАК «Нафтогаз України». За 9 місяців 2009 року Україна скоротила імпорт нафти порівняно з аналогічним періодом 2008-го на 2,2% — до 4,965 млн т. Як повідомляє Держмитслужба, у грошовому обчисленні поставки знизилися на 52,3% — до $1,876 млрд. Середня ціна нафти впала за 9 місяців 2009 року на 51,3% — до $377,8 за тонну. ГМК Стабільне зростання промислового виробництва навряд чи відновиться раніше другого кварталу 2010 року. Про це говориться в аналітичному звіті інвестиційної групи (ІГ) «Сократ». Як відзначається у звіті, на цей час стан української економіки можна розцінювати «як важкий, але стабільний». На

За його словами, за імпортом з початку 2009 року в Україну завезено 46 тис. тонн коксу, у той час як за 9 місяців 2008-го цей показник становив 1,017 млн тонн.

думку авторів звіту, падіння реального сектора досягло дна й подальше зниження малоймовірне. Разом із тим, відзначається у звіті, на сьогодні в українській економіці немає факторів, які сприяють зростанню в експортно-орієнтованих секторах металургії, хімпрому й машинобудування в найближчому майбутньому. У зв’язку з цим аналітики ІГ «Сократ» підтверджують свій прогноз падіння промвиробництва в 2009 році на рівні 18,5% і падіння ВВП на рівні 14,5%. У той же час у 2010-му вони очікують зростання промвиробництва на рівні 5,2% і ВВП на рівні 4,5%. Дефіцит коксу на металургійних підприємствах України до кінця 2009 року становитиме 400 тис. тонн. Про це повідомив генеральний директор об’єднання «Металургпром» Василь Харахулах на щомісячній балансовій нараді представників гірничо-металургійних підприємств. За його словами, це призведе до скорочення виробництва чавуну щодо намічених на поточний рік планів на 230—270 тис. тонн і, відповідно, до зниження виробництва сталі. В. Харахулах відзначив, що середньодобове виробництво чавуну на металургійних підприємствах у вересні скоротилося порівняно із серпнем 2009-го на 6,3 тис. тонн і становило 69,3 тис. тонн. У цілому у вересні українські коксохімічні заводи поставили металургам 1,136 млн тонн коксу, або 85% від балансової потреби метпідприємств.

Споживання сталі в Україні цього року, як очікується, скоротиться на 50,8% у порівнянні з попереднім роком — до 3,413 млн тонн, повідомляється в прес-релізі Всесвітньої асоціації виробників сталі (World Steel Association, WSA, колишній Міжнародний інститут чавуну й сталі — International Iron and Steel Institute, IISI), розповсюдженому на 43-й щорічній конференції WSA, яка проходила 12—14 жовтня в Пекіні. Разом із тим відповідно до документа в 2010 році воно зросте на 9,7% порівняно з прогнозним рівнем споживання в 2009-му — до 3,744 млн тонн. При цьому в СНД видиме споживання сталі цього року, як очікується, скоротиться на 30,8% у порівнянні з попереднім роком — до 33,852 млн тонн, а в СНД в 2010-му зросте на 8,2% порівняно з прогнозним рівнем споживання в 2009 році — до 36,638 млн тонн. АГРОПРОМ За даними ІА «АПК-Інформ», у 2008-2009 маркетинговому році Україна поставила на зовнішні ринки більше 2 млн тонн соняшникової олії, що на 700 тис. тонн перевищує показник попереднього сезону і є абсолютним рекордом для країни. Таким чином, наразі Україна посідає позицію провідного світового експортера соняшникової олії. Збереження лідерства надалі залежатиме як від кількісних, так і від якісних показників.

МЕТА ЛУРГІЯ

БУДІВНИЦТВО

онад 100 компаній із 7 регіонів України взяли участь у 18-й всеукраїнській виставці будівництва й архітектури «ФАСАД. Осінь-2009». Виставка працювала 4 дні й значною мірою виправдала очікування як безпосередніх учасників, так і численних гос-

Міністерство економіки України розподілило між країнами квоту на ввезення в Україну в 2010 році 267,8 тис. тонн тростинного цукру-сирцю, надавши з цього обсягу майже 157,5 тис. тонн Бразилії. Відповідно до повідомлення Мінекономіки, опублікованого на його офіційному веб-сайті, країни, які раніше поставляли цю продукцію

в Україну, одержали квоту в загальному розмірі 214,032 тис. тонн, а нові імпортери зможуть увезти 53,5 тис. тонн. Зокрема, увозити цукорсирець у рамках квоти зможуть Куба (16,679 тис. тонн), Таїланд (9 тис. тонн), Гватемала (близько 8,3 тис. тонн), Колумбія (6,43 тис. тонн). Також квоти одержали Сальвадор (5,825 тис. тонн), Латвія (2,45 тис. тонн), Нікарагуа (1,766 тис. тонн), Гайана (майже 1,5 тис. тонн), Перу (2,083 тис. тонн), ПАР (майже 2,2 тис. тонн), Швейцарія (115,25 тонн), США (523,9 тонн) та ін. Підготувала Тетяна МОРДИК

Міністерство аграрної політики ініціює ухвалення урядом рішення про контроль над вмістом ГМО в продукції тва-

гетичної промисловості), PROTEXSUR SA (обробка поверхонь автомобілів і будматеріалів) та інші.

дночасно під дахом експоцентру «Метеор» проходила 4-та міжнародна виставка «ЛітЕкс-2009». В умовах кризи її головним завданням було максимальне залучення українських підприємств — виробників лиття до діалогу на міжнародному рівні, допомога в розширенні ринків збуту й ділових контактів із вітчизняними й закордонними споживачами лиття. Уперше привезли свої розробки ливарники з Італії. Асоціація італійських виробників обладнання та матеріалів для ливарних виробництв AMAFOND разом з інститутом зовнішньої торгівлі Італії представила на виставці колективний стенд десяти передових ливарних компаній. Про свої досягнення їхні керівники розповіли на семінарі, у ході якого українські ливарники й споживачі ливарної продукції могли детально ознайомитися з програмами співробітництва між країнами та окремими підприємствами, обмінятися досвідом, зав’язати прямі контакти із зарубіжними колегами.

ринництва, яка ввозиться на територію України, повідомив міністр аграрної політики Юрій Мельник. Він зауважив, що в структурі міністерства є кілька сертифікованих лабораторій, які можуть здійснювати такий контроль.

тей. Знайомство з новітніми технологіями у сфері будівництва та архітектури, активні продажі товарів і послуг, укладання контрактів, подання авторських проектів — усе було витримано в дусі таких трендів, як економічність, енергоефективність та екологічність. Особливу увагу серед новинок привертали системи поновлюваних джерел енергії, оснащення для монолітного будів-

за матеріалами «УНІАН», «РБК-Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК-інфо, Укррудпрому, сайта Кабінету Міністрів України

ництва, опалубні системи, термо-, гідро- і шумоізоляційні матеріали нового покоління, широкий спектр лицювальних, стінових і покрівельних матеріалів. Компанії демонстрували роботу пропонованого до застосування обладнання на відеоносіях і «вживу», завдяки чому можна було детально ознайомитися, наприклад, із принципами дії геотермальних теплових помп, сонячних колекторів, довгохвильових інфрачервоних обігрівачів та іншого сучасного обладнання. Рівень організації й потенційні можливості виставки «ФАСАД. Осінь-2009» високо оцінила головний архітектор м. Дніпропетровська Юлія Саєнко: — Ми можемо розглядати минулу виставку як старт після важкого економічного року. Вона показала, хто й наскільки готовий рухатися вперед, до чого слід прагнути, на якого споживача орієнтуватися. Після значного спаду в будівництві вже намітилися позитивні тенденції: люди готові вкладати кошти в будівництво індивідуального житла. І ця виставка була спрямована на задоволення найвищих соціальних стандартів при зваженій ціновій політиці. Підготувала Ірина КОНДРАТЬЄВА

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

SOSтан

Пастка для гривні Що більше грошей уливається в банківську систему, то менше їх потрапляє в реальний сектор? Олена ЗЕЛЕНІНА ЧЕКАЮЧИ НА ПІНОЧЕТА?

вересня 2008 року до вересня 2009-го офіційний курс гривні щодо американського долара знизився на 65%. За цей же період комерційний курс останнього в Україні зріс на 83%. Таким чином, гривня в порівнянні з валютами країн СНД і Східної Європи, середній рівень падіння яких становить 23%, стала лідером девальвації. Інакше як крахом це не назвеш. Департаментом Державної служби з боротьби з економічною злочинністю МВС України за вісім місяців 2009 року викрито майже три з половиною тисячі злочинів у сфері банківської діяльності. За даними правоохоронців, кожен шостий із них — зі збитком понад 100 тис. грн. Крім того, порушено 90 кримінальних справ, збиток за якими перевищує 1 млн грн. Але доблесному МВС і не снилися викриття, з якими виступив заступник голови Нацбанку Олександр Савченко. За його словами, Нацбанк не тільки «обвалює» гривню, а й губить економіку країни. Експерти називають як політичні, так і економічні причини цього процесу. Найбільш сенсаційну з політичних озвучив, виступаючи в Харкові, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко:

— До початку 70-х років народний уряд Чилі мав справу із саботажем із боку проамериканських олігархів. Почалися спекуляції на курсі валют, штучне зростання цін і рівня безробіття, а це у свою чергу призвело до бунту «порожніх каструль». Як наслідок — до влади прийшов Піночет, в основі «економічного дива» якого лежало в першу чергу зняття «економічної облоги» народного господарства країни самими ж олігархами. Я думаю, уряду Юлії Тимошенко теж можуть улаштувати щось подібне. Питання навіть не в тому, чи є в Україні свій Піночет. Масштаби й глибина фінансовоПочаток на стор. 1

економічної кризи, помножені на політичну нестабільність, уже народжують ідеї «диктатури», «твердої руки», які привселюдно озвучуються. Суспільство тестують на його готовність стати придатком єдиновладдя, не пояснюючи, що таким чином, як правило, досягається лише тимчасовий ефект, а за наслідки розплачуються довго. Якщо в розвинених країнах влада намагається тільки підстелити соломку для «м’якого» виходу з кризи, то у нас стає цілком імовірним жорсткий сценарій, описаний ще Карлом Марксом: відновлення єдності фінансової системи і реальної економіки насильницьким шляхом.

ГАСИМО ПОЖЕЖУ ГАСОМ

кономічні причини того, що відбувається, пояснює експерт із питань грошовокредитної політики, доктор економічних наук професор Олег Яременко:

реходити навіть не завтра, а вчора! Долар вирушає у «вільне плавання». Звичайно, це відразу викликало серйозний конфлікт повноважень, проблеми з документообігом, інформаційні потоки. Все це відбулося в лічені дні. У цьому разі я не знімаю відповідальності за все, що відбувається на грошовому ринку, з НаціУ якій валюті зараз онального банку. вигідніше за все Але тут оголилася зберігати заощадження? вся неготовність НБУ до сучас1. У євро — 55,6% ної ситуації, яка 2. У доларах — 27,3% склалася давно. 3. Іншій — 7,8% — Мільярди 4. У гривні — 5,4% доларів кредиту 5. Важко відповісти — 3,9% МВФ спрямовані на рефінансування українських банків. Ваш коментар? — Питання болюче. І дуже цікаве. У класика економічної теорії Кейнса є таке поняття Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА — «пастка ліквідності». Банки можуть одержувати рефінансування — оті 4,5 млрд дола- ші є. Але звідки дефіцит? Гроші літичною ситуацією були затрерів під 15% річних. Це означає, йдуть із ринку в цей валютний бувані люди, зацікавлені в курщо на місяць цей кредит рефі- арбітраж. Тому нагляд необхід- сових стрибках? У надії на те, що вони стануть потенційними донансування коштує приблизно ний найжорсткіший! норами виборчої кампанії? 2,5%, а обмінний курс долара — У той же час усе, до гривні зріс за цей час на 30%. І ХТО ВИНЕН? пов’язане з національною ваУявіть собі, який величезний лютою, має відношення не кщо за підсумками анадохід можна одержати, якщо тільки до майбутніх виборів, логічного весняного опибрати кредит, купувати на ньоа й до того, що наша політиго валюту, а потім через певний тування українці думали, що ка круто замішана на корупПрезидент і уряд повинні час його повертати. Це ситуарозділити відповідальність ційній складовій, — уважає ція 1993 року — те, що називаза девальвацію гривні, то за- Кость Бондаренко. — Поверється валютно-кредитний арбі- раз більше половини респон- нути довіру до національної валюти й банківської систетражем. Це ми вже проходили. дентів обвинуватили в цьоми буде дуже непросто. Вона — Чому ж це «пастка»? му Президента й НБУ. Далі зі може повернутися лише тоді, — Як тільки Національний значним відривом ідуть Каколи валюта стане стабільною банк починає підвищувати від- бінет Міністрів (13,7%), бан- протягом хоча б півтора-двох сотки, то гроші в принципі не кіри, олігархи й бізнесмени років. Іншими словами, коли здатні потрапити в реальний (9,4%), Верховна Рада (8,7%). люди переконаються, що заросектор. А якщо не підвищувати, А основною причиною зне- блені 1000 гривень залишаютьто триває оцей арбітраж. Вихо- цінювання гривні громадяни ся такими й завтра, а не переду з такої ситуації дійсно немає. вважають неправильну по- творюються за своєю купівельЩо більше грошей ми влива- літику держави. Про це зая- ною спроможністю на 200. У 1991-му радянські громатимемо в банківську систему, вили 49,4% українців. Близько третини опитаних (32,2%) дяни в одну мить втратили свої то більше їх бракуватиме ребачать причину знецінюванзаощадження в Ощадбанку. альному сектору. ня національної валюти в спе- Після цього десять років люди — Ми всі пам’ятаємо, як у куляції й махінаціях на валют- не довіряли банкам. середині 90-х розвалилася економу ринку, а кожен п’ятий — Я думаю, знову знадономіка, перестала працювати (20,1%) — у світовій економіч- биться не менше 10 років, щоб банківська система. Як вихо- ній кризі. 22,3% опитаних ува- громадяни почали їм довіряти, дили з попередньої «пастки»? жають, що причина девальва- — прогнозує директор Інститу— 1996 року введена гривня, ції гривні — у складній ситу- ту Горшеніна. — Все залежить одночасно знижені процент- ації української економіки, а від того, як розвиватиметься ні ставки й динаміка обмінно- 17,3% пов’язують здешевлен- банківська система. У розвинего курсу, тобто арбітраж став ня національної валюти з по- них європейських країнах абсонеможливим. І зрештою еко- чатком передвиборної кампа- лютно нормальне явище — креноміка почала працювати. Од- нії в країні. дитна ставка 5—6%. У нас же 11% нак у нас уже немає можлиБільше половини українців вважається дуже вигідними умовавості ще раз пройти таку важ- (53%) негативно оцінюють ді- ми кредиту. Банки повинні почати працюку школу. Я думаю, сьогодні не- яльність Володимира Стельмавати з клієнтами на новій оснообхідно тупо залучати адміні- ха на посаді глави НБУ. стративні інструменти. ОдерНБУ — структура, опосеред- ві, необхідне ухвалення закону жуєш рефінансування — виді- ковано контрольована Прези- про банки й банківську діяльли ці кошти на підтримку лік- дентом. Як вийшло, що Віктор ність, який дозволить діяльність відності реального сектора. Там Ющенко, досвідчений банкір, іноземних фінансових установ. величезний дефіцит ліквіднос- не зумів протистояти валютним Тільки після цього можна говоті. У тому і парадокс, що гро- спекуляціям, а дивився на них рити про якусь довіру громадян шова маса не зменшилася. Гро- крізь пальці? Може, тому, що по- до банківської сфери.

— Національний банк знаходиться не у вежі зі слонової кістки. Він учасник грошового ринку, політичного процесу й макроекономіки. Тому все, що відбувається в зовнішньому середовищі, безперечно, позначається на НБУ. Давно було зрозуміло, що система інструментів, критеріїв і завдань НБУ не відповідає сьогоденню, існуючому рівню відкритості економіки й інших серйозних факторів. Тому була ухвалена середньострокова стратегія, відповідно до якої вже проводилися необхідні зміни — інституціональні, інструментальні. Аж тут почалася криза. Якщо вдатися до військової аналогії, то, коли війська перебувають на марші, вони абсолютно беззахисні, розгромити їх дуже легко. Те саме сталося й із нами. — Які планувалися зміни? — Дуже серйозні зміни в процентних інструментах. Це досить складний процес, до якого необхідно готуватися. Отож, коли ми змінювали систему регулювання грошового ринку через процентну ставку й поступово переходили до змінного курсу, з’явився Меморандум МВФ, де сказано, що на такий курс треба було пе-

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 №42 (94)

ЗОНД

Україна: подвійний удар Надто залежна від імпорту й експорту, Україна зазнала поразки на обох фронтах. Чи змусить вона створити тил — внутрішній ринок? Герман ДУБИНІН Про те, що в Україні дуже слабко розвинений внутрішній ринок, експерти й політики говорять уже давно. Криза максимально загострила проблему. Перші особи держави визнали: країна потерпіла більше за інших внаслідок своєї експортозалежності. «Українська економіка є експортно-орієнтованою й тому чутлива до зовнішньоекономічної кон'юнктури, — говорить міністр економіки України Богдан Данилішин, і додає з оптимізмом: — Але світові ринки зараз демонструють відновлення. Тому треба скористатися нагодою для просування своєї продукції й закріплення на зовнішніх ринках».

ротився в 4,5 раза. Експорт та імпорт не дуже відрізняються одне від одного. ПОЛІТИКА Й КОРУПЦІЯ ЗАМІСТЬ ЕКОНОМІКИ

ому ж ми часто закуповуємо за кордоном те, що виробляється і в Україні? «Одна з причин — наявність певних політичних переваг, у нас дуже політизована країна, і це впливає на економіку», — пояснює Людмила Сергєєва. Друга причина — відсутність порядку у сфері державних закупівель. Наприклад, для будівництва мостів через Дніпро металоконструкції закуповували в Росії, хоча поруч меткомбінати виробляють прокат, відомий у багатьох країнах світу. Систему тендерів в Україні розкритикував, зокрема, директор Світового банку Мартін Райзер, за словами якого, українська система держзакупівель стала еталоном системи, у якій відсутня прозорість. «Наразі державні закупівлі — причина втрати безлічі ресурсів українського бюджету», — відзначив банкір. Особливо важлива прозорість при реалізації великих інвестиційних проектів. Громадяни повинні знати, хто в

Але багато експертів закликають у пошуках причин не спрощувати ситуацію. — Експорт сам по собі не є ні поганим, ні добрим. Доброю або поганою може бути структура експорту, — пояснює для «УТГ» доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної кібернетики та статистики Класичного приватного університету Людмила Сергєєва. — Якщо в структурі експорту занадто багато низькотехнологічних складових і основна частина експорту — сировина, напівфабрикати, тоді це негативне явище. А якщо за кордон продається високотехнологічна продукція, то такий експорт тільки сприяє розвитку економіки й забезпечує її валютними коштами. У період кризи обсяг експорту й імпорту зменшився удвічі. Знизилися обсяги і того, й іншого, але імпорту — більш істотно. Зокрема, за повідомленням прес-служби Української гірничо-металургійної компанії, обсяг завезеного в країну металопрокату знизився на 63,6% порівняно з аналогічним періодом 2008 року. Причини — нестабільність курсу долара, несприятлива економічна й фінансова ситуація, відсутність політичної стабільності. У той же час деякі експерти називають модель економіки, яка формувалася в Україні протягом останніх років, імпортно-орієнтованою (або споживчою). «Ця модель передбачає швид- Малюнок ке збільшення соціальних виплат із Петра ШЕВЕРДІНА бюджету — темпами, які перевищують зростання обсягів внутрішнього виробництва, — пояснює Олександр Рябченко, директор Міжнародного ін- кого закуповує сировину, матеріали для ституту приватизації, управління влас- виробництва цих робіт. На сьогодні така

10 років тому в Україні фактично була така ситуація, що більшу частину продуктів харчування ми завозили. А сьогодні попит на харчові продукти на 89% задовольняється за рахунок власного внутрішнього виробництва. ністю та інвестицій. — У результаті, щоб задовольнити попит, який зростає, необхідно збільшувати імпорт». Значна частина коштів у межах країни передбачалася на споживання через випереджальне зростання зарплат і кредитів. У 2000—2007 рр. ВВП України збільшився на 77,4%, а реальні доходи наших громадян (із поправкою на інфляцію) — на 180,8%. Зараз витримується певний баланс. Якщо порівнювати перше півріччя 2009го з аналогічним періодом 2008 року, то розрив між експортом та імпортом ско-

інформація не є доступною для громадськості. НАСЕЛЕННЯ: «НА МЕНЕ НЕ РОЗРАХОВУЙТЕ!»

озвиток внутрішнього ринку безпосередньо залежить від того, наскільки платоспроможним є населення і чому воно надає перевагу. Що у нас було? Банки, «сп'янілі» від можливостей глобальної економіки, розкидалися «довгими» кредитами. Тільки із січня 2005 по жовтень 2008 року обсяг позик, виданих україн-

цям, збільшився в 16 разів, тоді як компаніям — усього в 5 разів. Частка фізосіб у кредитному портфелі банків зросла за цей час із 16,7% до 37,6%. Зростання попиту викликало збільшення імпорту. Стрімко почали зростати ціни на товари й послуги (грошенята в народу з’явилися!), поповзли вгору зарплати. При цьому, відзначає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, «зростання споживання забезпечувалося багато в чому не за рахунок внутрішніх фінансових ресурсів країни, а за рахунок зовнішніх позик. Поки банки й підприємства могли одержувати кредити з-за кордону, споживання розвивалося, але з настанням кризи попит припинив зростати й почав скорочуватися». «Тепер у нас ряд проблем, — констатує Людмила Сергєєва. — Доходи населення впали, за офіційними даними, десь на 10% у номінальному обчисленні, а в реальному, з урахуванням купівельної спроможності, ще більше — на 20–25%». Крім того, значна частина населення України розпланувала свої доходи на кілька років уперед, взявши кредити на купівлю автомобілів, житла. Тобто сьогодні доходи людей ідуть на сплату кредитів і не можуть бути використані для купівлі товарів вітчизняного виробництва. І в державному, і в приватному секторі економіки співробітникам почали платити менше, та й позичати вже складніше. ДЕ НАШІ ЧЕРЕВИКИ?!

тися до вітчизняних товарів. Обсяги їхнього роздрібного продажу в 1-му півріччі знизилися лише на 0,72 млрд грн, у той час як загальне падіння ринку становило 7,4 млрд грн. І все ж українці переорієнтуються на товари вітчизняного виробництва у зв'язку з девальвацією гривні й зниженням доходів. А виробництво не може поки цілком задовольнити цю кон’юнктуру. …ДО НАШИХ ПОСЛУГ?

агальний принцип успішної взаємодії із зовнішнім ринком — продавати те, що в нас краще за все виробляти, у чому ми сильні і для чого є внутрішній природно-сировинний потенціал, кваліфіковані кадри й виробнича база. А на зовнішньому ринку купувати те, що нам самим виробляти невигідно з економічних або екологічних причин. «Таким чином, треба вибирати ті галузі виробництва, у яких Україна найсильніша, — пояснює Людмила Сергєєва. — Це і аерокосмічна техніка, і результати наукових досліджень, і, з огляду на загальну світову тенденцію зрушення від виробництва товарів до виробництва послуг, треба більше уваги приділяти експорту послуг, який на сьогодні набагато менше, ніж експорт товарів». Саме послуги, відповідно до досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey, є джерелом довгострокового економічного зростання країн, що розвиваються, більш важливим, ніж промисловість. У США, Євросоюзі, Японії ця сфера забезпечує до 60% зайнятості населення, а висока продуктивність праці в цьому секторі приводить до більш значних темпів зростання ВВП, ніж у промисловості. Динаміка розвитку за останні 30 років також говорить сама за себе: у розвинених країнах частка сфери послуг у ВВП зросла з 55% 1970 року до 70% на початку нинішнього тисячоліття. Україна може надавати курортнорекреаційні, туристичні послуги. Є узбережжя Азовського моря, Крим із його унікальним природним середовищем. Крім того, у нас дуже високий рівень розвитку

вичайно, у будь-якій ситуації треба шукати внутрішні резерви. І 10 років тому більшу частину продуктів харчування ми завозили. Сьогодні попит на 89% задовольняється за рахунок власного внутрішнього виробництва. Це позитивне явище. «Із більшості товарних груп частка вітчизняних продуктів уже перевищує 90%», — зауважив аналітик ІК Astrum Експорт сам по собі не є ні поганим, ні Investment Management добрим. Доброю або поганою може бути Олексій Блінов. Виняток структура експорту. — заморська екзотикі, те, що в нас не росте. Якщо точніше, фрукти (усього 56,1% украсистеми освіти, особливо вищої. Надання їнської продукції), кава (56,1%), чай таких послуг не тільки дозволить розви(65,5%). У той же час, як відзначає експерт, незважаючи на зростання обсягів вати саму сферу послуг, а й у цілому забезпродажів українських продуктів, їхня печить надходження грошей в економіку. частка знизилася до 88,3%. «Це означає, Адже послуги освіти й туризму надаютьщо здатність української харчової про- ся у самій країни, отже клієнти, які одермисловості до імпортозаміщення вичерпа- жують ці послуги, крім коштів, витрачених безпосередньо на цю послугу, витралася», — констатує Олексій Блінов. Що ж до споживання таких товарів, як чатимуть їх на супутні товари й послуги. Слабкість нашого сектора послуг у савзуття, одяг, автомобілі, комп'ютерна техніка, то тут частка внутрішніх товарів, у мій його структурі — високі показники в цій сфері забезпечують транспорт, пошпорівнянні із завезеними, дуже низька. Наприклад, взуття. Ми купуємо лише та й зв'язок — близько 70% щорічного об4% взуття вітчизняного виробництва й сягу всіх сервісів. Більшу частину доходів 96% — імпортного. Ситуацію можуть змі- від послуг приносять або галузі, успаднити інвестори, які вклали б свої кошти ковані від колишнього СРСР, або гостро в розвиток цієї галузі. І сировини, і мож- необхідні. На нові сегменти, що виникли ливостей для цього достатньо. А головне вже в часи незалежності України (ріелт, юридичну діяльність), припадає близь— є попит. Процес імпортозаміщення в структурі ко 20%. Гальмують розвиток цього сектопродажів непродовольчих товарів поміт- ра нечисленність середнього класу, найний уже сьогодні, частка продукції віт- активнішого споживача, оскільки доходи чизняного виробництва зросла до 54%. населення активно зростають тільки в Причому найбільше зросла її присутність останні кілька років, і головне — відсуту роздрібному продажі одягу, взуття, дру- ність законодавчої бази. Висновок невеселий: економіка, і зокованої продукції, побутових неелектрокрема її внутрішній ринок, у нас поки нних товарів. Експерти уже відзначають: україн- розвивається не завдяки, а всупереч ські споживачі почали лояльніше стави- діям влади.

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

ПРІОРИТЕТИ

Стратегія вибуху Наділена функціями дорадчого органу системи виконавчої влади Міжвідомча рада з вибухової справи при Держгірпромнагляді визначила пріоритети розвитку у сфері промислового вибуху Світлана ІСАЧЕНКО ВІДРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО ХУРА ЛУ

без того непроста ситуація ускладнюється через те, що учасники ринку підривних робіт були позбавлені можливості хоча б обговорити проблеми на авторитетному рівні. Це при тому, що Україна зі своїми значними запасами твердих корисних копалин — один із найбільших світових споживачів вибухових матеріалів (ВМ) з переконливою динамікою зростання обсягів підривних робіт. Торік, приміром, понад 700 гірничодобувних підприємств різної форми власності використали 163,2 тис. тонн вибухівки. Питання, чим і як підривати, щоб забезпечити технічну й екологічну безпеку вибухів, а також раціональну експлуатацію надр, давно вийшли за рамки вузьковідомчих і корпоративних інтересів. Наївно думати, що ринок розставить всі крапки над «і». Дискусіями між виробниками й замовниками ВМ і підривних робіт їх теж не вирішити, як і окремими зусиллями громадськості, органів держвлади й місцевого самоврядування. Саме тому Держгірпромнагляд ініціював створення Міжвідомчої ради з вибухової справи, щоб на державному рівні з позицій виключно державних інтересів регулювати весь процес ведення в країні підривних робіт, підпорядкувавши їх однаковим вимогам і сучасним світовим стандартам. Рада вже розпочала роботу, об’єднавши провідних фахівців вибухової галузі — керівників підприємств, пов’язаних із ВМ, учених, представників органів виконавчої влади. Вона має не просто розглядати актуальні питання вдосконалення вибухової справи, а й визначати стратегію її розвитку, виробляючи конкретні рекомендації з підвищення рівня промислової та екологічної безпеки, із впровадження нових технологій і обладнання. Одне з головних її завдань — привести до вимог дня нормативно-правову базу. У першу чергу, прискорити створення та реєстрацію в Міністерстві юстиції нової редакції Правил безпеки при поводженні з вибуховими матеріалами промислового призначення, яку розробляє з урахуванням сучасних вимог до вибухової справи Національний НДІ промбезпеки й охорони праці, який входить до структури Держгірпромнагляду. Початок на стор. 1

лід сказати, що така рада вже працювала при Держгірпромнагляді, і досить успішно. За її активної участі в 2004 році ухвалено Закон «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», «Програму розвитку вибухової справи в Україні до 2010 р.». Міжвідомча рада відіграла свого часу важливу роль у вирішенні проблеми утилізації надлишку боєприпасів, давши дозвіл на використання гексогенвмісних ВМ у промисловості, але тільки за умови їхньої відповідної переробки на підприємствах спецхімії, що гарантувало належний рівень безпеки підривних робіт. На такий крок не наважилася жодна країна, обтяжена збройовими арсеналами, які залишилися після розпаду СРСР і Варшавського Договору.

мін і снарядів, що зберігаються там, не можуть у військових їх допроситися. — Ми неодноразово зверталися до Міністерства оборони з пропозицією віддати нам всі інженерні боєприпаси, щоб на їхній основі випускати сертифіковану й затребувану продукцію для промислових потреб, — сказав генеральний директор Хімічного казенного об’єднання ім. Петровського Володимир Філатов. — Можна тільки здогадуватися про причини відмови у співпраці з нами. Причини ці в закамуфльованій, але цілком зрозумілій формі озвучив у своєму виступі представник Міноборони — начальник служби інженерних боєприпасів центрального управління інженерних військ Олександр Щебетюк. На подив присутніх виявилося, що посадові особи в погонах, стосовно яких порушені кримінальні справи з незаконного поводження з вибухо-

Своїм рішенням Міжвідомча рада, з одного боку, підтримала вітчизняного виробника у важкі для економіки країни роки ринкових перетворень. Вибухпроми одержали за прийнятними цінами необхідні вибухові матеріали й можливість працювати, а гірничодобувні підприємства, у свою чергу, — сировину для завантаження виробничих потужностей. З іншого боку, це дозволило прискорити темпи утилізації й заощадити чималі бюджетні кошти, необхідні для полігонного підривання боєприпасів, які підлягають знищенню. Але 2004 року відбулася реорганізація системи виконавчої влади, і Міжвідомча рада з вибухової справи змушена була припинити свою роботу. У результаті багато питань підривних робіт на довгий час опинилися без належної координації й контролю. У тому числі й утилізація непридатних боєприпасів і ВМ військового призначення, які за комерційними схемами і досі йдуть з арсеналів і баз, далеко не завжди із дотриманням вимог законодавства і норм безпеки. У той же час підприємства спецхімії, які мають бажання й можливість переробити сотні тонн

вими матеріалами, діяли мало не на благо держави. Поставляючи гірничорудним підприємствам заборонену законами України й міжнародних конвенцій військову вибухівку, надзвичайно небезпечну в поводженні та з викидів шкідливих речовин, вони, мовляв, лише допомагали країні позбутися від непотрібних боєприпасів. — Чому б не дозволити підривати на кар’єрах, хоча б у режимі випробувань, гексогенвмісними вибуховими речовинами? — з військовою прямотою й безпосередністю поцікавився в Міжвідомчої ради полковник Щебетюк. — Досить внести їх у перелік вибухових речовин промислового призначення, дозволених до постійного виробництва й використання. Зрозуміло, що змінювати законодавство на шкоду здоров’ю населення, міжнародного іміджу країни й на догоду бажаючим заробити на конверсійній вибухівці ніхто не збирається. Тим більше, що сьогодні повністю знято проблему з вибуховими матеріалами промислового призначення. У тому, що зараз у арсеналі підривників найсучасніші види вибухівки, прогресивна техніка

ПОЧОМУ ГЕКСОГЕН ДЛЯ НАРОДУ?

й технології, які дозволили відмовитись від застосування екологічно й технічно небезпечного тротилу (уже давно забороненого в багатьох країнах), — теж чимала заслуга Міжвідомчої ради попереднього скликання.

з потужною гірничодобувною промисловістю саме їм віддають перевагу, а досвід Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату зайвий раз підтверджує економічну ефективність і екологічну безпеку вибухових речовин найпростішого складу.

БЕЗПЕКА — ПЕРЕДУСІМ

–В

ітчизняні розробники й виробники забезпечили ринок необхідними обсягами й асортиментом вибухових матеріалів як промислового, так і місцевого виробництва для всіх гірничо-геологічних умов, — говорить заступник начальника відділу організації державного нагляду в гірничодобувній галузі й за підривними роботами Держгірпромнагляду Олександр Григор’єв. — Більш того, потужності з виробництва емульсійних вибухових речовин уже мало не в 2 рази перекривають потреби гірничодобувної промисловості. Така ситуація обумовлена суб’єктивними й корпоративними інтересами виробників і споживачів ВМ... Утім, конкуренція ідей і технологій — справа, безперечно, добра й потрібна. З відродженням Міжвідомчої ради прихильники різних підходів до розвитку вибухової справи мали добру нагоду у професійному колі вести науково-технічні суперечки, доводити один одному свою виняткову правоту й знаходити при цьому оптимальні вирішення питань із позицій економічної доцільності й промислової безпеки. Безпека у вибуховій справі — передусім. Тому особливу увагу першого засідання Міжвідомчої ради було приділено питанням сертифікації ВМ та уніфікації вимог до їхніх параметрів. — Якщо ми прагнемо до гармонізації з європейськими стандартами, необхідно прискорити введення директиви ЄС щодо сертифікації вибухових речовин із показників безпеки, яка включила б оцінку фізико-хімічних, термодинамічних властивостей ВМ, хімічної сумісності компонентів, які входять до них, — сказав технічний директор Павлоградського хімічного заводу Євген Устименко. — Дійсно, у нас процес сертифікації ВМ відрізняється від європейських норм не в кращий бік, — підтвердив завідувач відділу Інституту геотехнічної механіки Національної Академії наук України академік Ернест Єфремов. — Всі параметри нових ВМ визначаються їх розробниками, сертифікується вже готова продукція. А от у Європі сертифікацію вибухових матеріалів здійснюють незалежні спеціалізовані організації. Розробник не бере участі у випробуваннях нової вибухівки. Він отримує вже готовий сертифікат. Непокоїть авторитетного вченого-підривника і не завжди об’єктивне, на його погляд, ставлення вітчизняного ринку до найпростіших ВМ. Хоча, за словами Ернеста Івановича, країни

У КАР’ЄР ПІД ДУЛОМ АВТОМАТА

–М

и б, можливо, із задоволенням застосовували найпростіші ВМ, якби не порядок зберігання вибухівки та її доставки до місця робіт, що доходить до цілковитого абсурду, — сказав у своєму виступі на Міжвідомчій раді голова асоціації «Укрвибухпром» Іван Махоня. — Із цього приводу обуренню підривників діями силових органів немає меж. Щоб перевезти до кар’єру в спецмашині необхідні матеріали для вибуху, який обійдеться в 300 грн, треба заплатити міліціонерам 1500 грн за воєнізований супровід. А тим часом на оброблення негабариту нам доводиться їздити мало не щодня. Хоча доставка ВМ до кар’єру — невід’ємний етап роботи гірничо-видобувних підприємств, який вони виконують згідно з отриманим дозволом на ведення підривних робіт. Про це ж говорять Єдині правила ведення підривних робіт, з якими 622-й наказ МВС, що регулює перевезення й використання ВМ, вочевидь не стикується. Словом, навіть із цих позицій нам вигідніше мати справу з емульсійними вибуховими речовинами, які стають вибухівкою вже безпосередньо у свердловинах і перевезення яких не вимагає чималих коштів на оплату міліцейських кортежів із блимавкою й автоматниками. Краще б силовики боролися із криміналітетом, який прагне добути вибухівку, а не з виробничниками. За час відсутності Міжвідомчої ради дозвільна система МВС і МНС стала гальмом у роботі буропідривного й гірничодобувного комплексу. Міліція повільно, але впевнено почала приділяти цьому комплексу підвищену увагу й дорогу турботу, що у підсумку призводить лише до істотного збільшення собівартості продукції. Цілком справедливі дорікання підривників принаймні були почуті — член Міжвідомчої ради від МВС Олександр Свистунов обіцяв їх (тобто дорікання) опрацювати й на наступному засіданні доповісти результат. — Питань із вибухових робіт нагромадилося багато, — відзначив голова Держгірпромнагляду, глава Міжвідомчої ради Сергій Сторчак. — Звичайно, наш комітет приділяє їм постійну увагу, забезпечуючи належний нагляд за безпечним веденням вибухових робіт. Ми впевнені, що разом із Міжвідомчою радою, яка об’єднала діяльність зацікавлених органів виконавчої влади, наукових організацій, підприємств, нам удасться вже найближчим часом вивести вибухову справу в нашій країні на найвищий світовий рівень.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 №42 (94)

ОБРІЙ

На нас чекає науковий аутсорсинг? Тенденція до глобалізації науки веде до поступового переміщення досліджень у країни, що розвиваються Валентина ГАТАШ Доктор Рут Девід, член президентської Ради з національної безпеки США, президент незалежного дослідного інституту ANSER, виступаючи на семінарі у Вищій школі економіки в Москві, заявила, що тенденція до глобалізації науки приведе й уже приводить до поступового переміщення досліджень у країни, що розвиваються. Ця ідея, уперше висловлена в середовищі російських економістів, викликала величезний інтерес. Хоча Рут Девід не говорила про можливий формат переміщення науки по світу й конкретні рішення з цього приводу, фахівці почали шукати можливі вигоди й недоліки цього глобального проекту.

йнятих у США в галузях природних і технічних наук, математиці та інформаційних технологіях, — не американці за походженням. Спостерігається і скорочення кількості патентів, виданих «справжнім» американцям. Нема сумніву, що вихід із кризи безпосередньо залежатиме від розвитку інновацій у тій або іншій країні (причому не так від суми витрат на НДДКР, як від результативності витрат). На думку Рут Девід, сприяти розвитку та впровадженню інновацій можуть зниження податкового тягаря для венчурних компаній, держпідтримка підприємницької активності, поліпшення умов доступу до приватного капіталу й полегшення трансферу технологій із лабораторій на ринки.

а даними Рут Девід, за останні роки чисельність науковців у світі збільшилася в півтора раза. При цьому їхня кількість у країнах Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) зросла на 60%, а в державах, що не входять до цієї організації, — удвічі. І хоча розвинені країни лідерують із показника співвідношення інвестицій на розвиток фундаментальних досліджень і ВВП, країни, що розвиваються, поступово доганяють їх за рахунок більш високих темпів зростання фінансування цієї сфери. Особливо це стосується Китаю та Індії. Намітилася чітка тенденція до більш рівномірного розподілу цих витрат: західні компанії починають «виносити» у країни, що розвиваються, не тільки виробництво й створення програмного продукту, а й свої науково-дослідні підрозділи. Найпривабливішими для експорту НДДКР виглядають ті ж Індія й Китай. Пані Девід виділяє три основні причини цих процесів: можливість одержати доступ до гігантських ринків, до місцевих, більш дешевих талантів і скористатися пільговими умовами для проведення НДДКР. І хоча США все ще мають зиск від імпорту «інтелекту», Рут Девід визнає, що це палиця на два кінці. За її даними, сьогодні близько чверті всіх учених, за-

— На мою думку, розміщення в нас міжнародних наукових досліджень могло б стати вигідним і для зарубіжних замовників, і для нашої країни. В Україні ще існують наукові традиції, матеріальна база, освічені люди, які «зголодніли» за цікавою творчою роботою й готові працювати за відносно скромну зарплату. У країні залишилися й працюють авторитетні вчені, чиї розробки теж можуть стати основою для інноваційної продукції, затребуваної як у межах країни, так і за кордоном. Цей найцінніший потенціал, поки ще не пізно, звичайно, треба використовувати! Якщо механізм працює не на повну потужність або простоює,

«Я прийшов, щоб поговорити про аутсорсинг. У мене є 15000 друзів, які хочуть працювати за рибу й ковдри»

за даними статистики, кількість керівників почала перевищувати кількість дослідників у сім разів! Дивний перекіс існує й у фінансуванні різних наукових напрямів. Так, обсяг бюджетного фінансування на одного зайнятого з напряму «Політична культура та ідеологія» в 6,5 раза біль-

За даними Американської асоціації менеджменту, уже 1997 року більше половини промислових компаній передали на аутсорсинг хоча б один компонент свого виробничого процесу. Це дозволило їм зосередитися на розробленні нових продуктів і послуг, збільшити гнучкість виробництва, скористатися природними ресурсами (доступ до яких у іншому разі був би неможливий) і використовувати дешеву робочу силу. Для IT-компаній основною вигодою стає можливість використовувати чужий високопрофесійний досвід за невисоку плату. Асоціація аутсорсингу в Центральній і Східній Європі опублікувала звіт про стан індустрії розроблення ПЗ на замовлення. У рейтингу розподілу країн за обсягом продукту Україна з оборотом в $530 млн посідає перше місце. Її наздоганяють Румунія й Угорщина.

ше середнього показника по всій науці. А середня зарплата вчених, які працюють у цій сфері, у 4 рази перевищує середню зарплату інших науковців. Мало того, що коштів, які виділяються на науку, катастрофічно не вистачає, їхній розподіл ще Прокоментувати ситуацію й досить неефективний: 85% іде ми попросили директора ценна зарплату — по суті проїдаєтьтру «Харківські технології» ся. А грошей на обладнання майІнну Гагауз (на знімку). же немає. Тим часом конкурентоспроможність науки безпосеОрганізація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) редньо залежить від відповідної матеріальної бази, особливо в об’єднує 30 найбагатших країн світу, які виробляють дві новітніх напрямах досліджень, у третини товарів і послуг. За впливом ОЕСР (разом із МВФ тому числі новій енергетиці, розі Світовим банком) входить до трійки провідних світових робленні медичного обладнання, установ. Членство в організації й оцінка нею країни беруться екологічно чистих технологій, до уваги при ухваленні рішень про міжнародні інвестиції й про які згадує Рут Девід. Так, українські вчені одержуспівробітництво. Україна не входить до ОЕСР, однак утворила ють гранти, беруть участь у міжкоординаційну раду, мета якої — розвиток співробітництва з народних наукових проектах. Але цією організацією для отримання повноправного членства в ній. вони так і не стали повноправни— за останні 10 років приблиз- ми учасниками європейського на— Інно Борисівно, у допо- но на чверть. Причому якщо на укового співтовариства. Зокрема, віді Рут Девід Україна не зга- початку 90-х учених та інженерів через те, що керівництво країни дується. Проте чи є в нас в Україні було набагато більше, дотепер не підписало запропоношанс на таку участь у гло- ніж керівників, то до 2005 року, ваний Єврокомісією Меморандум балізації? Адже вітчизняні Фактори, які стримують IT-аутсорсинг IT-компанії активно й успішно займаються аутсорсингом, тобто розробленням програмного продукту на замовлення інших країн.

ДОВІДКА «УТГ» Термін «аутсорсинг» (англ. outsourcing) перекладається як «запозичення ресурсів ззовні». Так позначається передача діяльності, яка раніше здійснювалася в рамках організації, сторонній фірмі (у тому числі закордонній) заради одержання додаткових стратегічних переваг. Найпоширеніша форма аутсорсингу — розміщення виробничих площадок за кордоном. Потім ідуть IT-сервіси й розроблення софту, дистрибуція й колл-центри.

про асоційоване членство України в Рамковій програмі ЄС із науки й технологій. А це дало б можливість нашим НДІ та університетам одержати такі ж потенційні фінансові можливості, які мають наукові колективи країн ЄС. Фонд цієї Рамкової програми становить більше 30 мільярдів євро.

він згодом стає непридатним. Із нашою наукою відбувається щось схоже — недозавантаження за всіма параметрами. Тому, незважаючи на окремі прориви, українська наука стає усе менш і менш помітною у світі. Причини зрозумілі: у нас витрати на НДДКР зменшуються (на відміну від Індії та Китаю, де вони зростають). Скорочується й кількість науковців

Як справедливо зауважує Рут Девід, сприяти розвитку та впровадженню інновацій може також зниження податкового тягаря для венчурних компаній, держпідтримка підприємницької активності, кращі умови доступу до приватного капіталу. У нас немає цих умов. У країні виникло замкнуте коло: неефективна економіка не продукує достатніх коштів для фінансування науки, а без розвитку науки неможливо створити інноваційну конкурентоспроможну економіку. А треба ще й розвивати систему трансферу технологій із відповідною інноваційною інфраструктурою — бізнес-інкубаторами, технопарками, венчурними фондами... І готувати кадровий потенціал — фахівців у сфері комерціалізації науки. Нинішня вітчизняна законотворчість у сфері науки та інновацій не просто не підкріплена фінансово. По суті, вона не стимулює інноваційний розвиток, а гальмує його. А тим часом серед основних причин, які спонукають розвинені країни переносити дослідження у країни, які розвиваються, експерти називають не тільки можливість одержати доступ до місцевих, більш дешевих талантів і ринку, а й скористатися пільговими умовами для проведення НДДКР. Тож на шляху просування наукової глобалізації в Україну поки чимало перешкод. Головні з них, як на мене, — відсутність політичної волі й розумного, стабільного законодавства.

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

ЗОНД

звучена минулого тижня на засіданні уряду, присвяченому підготовці до осінньозимового опалювального сезону, інформація дійсно спантеличує. З одного боку, газу теоретично достатньо, з іншого — «Нафтогазу» через низький рівень розрахунків знову доведеться дотувати комунальний сегмент. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, відзначивши позитивний бік питання — «Накопичено всі необхідні резерви газу, вугілля, ядерного палива. Вчасно проведено всі ремонти, що входять у компетенцію уряду» — позначила проблеми: «Значна кількість областей досі не розрахувалися з «Нафтогазом» за газ, спожитий у минулому опалювальному сезоні. Це питання в компетенції місцевих органів влади. І я б хотіла, щоб місцеві органи влади до початку опалювального періоду розрахувалися за природний газ». Присутній на засіданні глава МінЖКГ Олексій Кучеренко уточнив: заборгованість комунального сегмента перед «Нафтогазом» напередодні опалювального сезону — 4 млрд грн. На засіданні Кабміну було оголошено, що уряд створює спеціальну комісію, яка перевірить причини появи заборгованостей і постарається знайти механізми погашення. «Ми вивчимо ситуацію в кожному населеному пункті й визначимо двадцятку штрафників, через яких можуть виникнути проблеми в тих, хто старанно платить. Якщо ми несемо колективну відповідальність перед Росією за оплату або несплату газу, то треба, щоб усі знали, хто в нас намагається прожити за рахунок інших регіонів. Найскладніша ситуація в областях, які споживають найбільше газу, — Дніпропетровській, Харківській, Донецькій і Луганській. Ми розуміємо, що будуть і депресивні міста — щодо них ми ухвалимо окремі рішення. Але коли в місті є бюджет, підприємства, які нормально функціонують, зарплата — і шукають будь-які причини, щоб не розрахуватися, тоді треба відповідати», — відзначив Кучеренко. 15 жовтня на колегії Міністерства палива та енергетики були названі більш конкретні цифри, які стосуються підготовки до опалювального сезону. Як відзначив заступник голови «Нафтогазу» Ярослав Марчук, компанія прогнозує споживання в опалювальному сезоні 37,7 млрд кубів газу. З них 8 млрд — з підземних сховищ. Решту закуплять Початок на стор. 1

у Росії й відразу спрямують на споживання теплокомуненерго. За словами Марчука, паливо «Нафтогаз» має намір відпускати за умови 100-відсоткової оплати. На колегії заступник голови Мінпаливенерго Володимир Лучников оприлюднив інформацію про стан газових «засіків батьківщини». За його словами, у ПСГ України міститься 26,3 млрд м3 газу. З них 10, 5 млрд були закачані в 2009 році. Планом же передбачене накачування природного газу в обсязі 12,3 млрд м3. Тобто в жовтні-грудні в ПСГ надійде близько 2 млрд м3. Слід нагадати, що цього року Україна, відповідно до контрактів із «Газпромом», повинна закупити не менше 40 млрд м3 газу. Наразі уряд Тимошенко й «Нафтогаз»

«бунти» в регіонах. Коли місцева влада була змушена збільшувати тарифи, посилаючись на подорожчання газу, а люди, які чули по телевізору запевняння, що, мовляв паливо не подорожчає, не могли приховати обурення. Протягом року уряд пропонував кілька шляхів погашення боргів теплокомуненерго. ПЕРШИЙ. Випуск містами муніципальних облігацій, кошти від яких мали надійти «Нафтогазу» у рахунок боргів комунальників. У більшості випадків ТКЕ й ТЕЦ перебувають у міській власності, і відповідати має місцева влада. Тому облігації ніхто не випустив. Міські голови слушно відповідали, що їм просто потім не буде чим погашати борги з об-

Незважаючи на багатомільярдні борги, перед виборами навряд чи ТКЕ залишать без газу

ведуть переговори, щоб знизити ці обсяги до 32 млрд. Таким чином, об’єктивно не можна стверджувати, що Україна стовідсотково підготовлена до опалювального сезону. Якщо судити за словами керівників «Нафтогазу», що тільки 8 млрд кубів буде використано з підземних сховищ, то протягом IV кварталу 2009 — І кварталу 2010 року ми повинні закупити в Росії 30 млрд кубів газу. При тому, що рівень розрахунків теплокомуненерго заганяє «Нафтогаз» у безвихідь. І саме з цим пов’язані відчайдушні спроби газового монополіста, Мінпаливенерго й уряду тиснути на боржників. Причому — якнайсильніше. Адже гроші потрібні щомісяця до 7-го числа, щоб не порушити умови газових контрактів. І не напоротися на передоплату «Газпрому». КРОК УПЕРЕД, ДВА НАЗАД

принципі, проблема низького розрахунку теплокомуненерго за спожитий газ — питання не сьогоднішнього дня. І навіть не вчорашнього. Мусується вона ще з початку року, коли у зв’язку зі збільшенням вартості імпортного газу Кабмін підвищив розцінки на паливо, яке відпускається теплокомуненерго. Правда, питання особливо не афішували для громадськості. Через що й виникли тарифні

лігацій. Адже теплокомуненерго — це збиткові підприємства. А в міських бюджетах немає зайвих грошей, щоб протягом ряду років прописувати окремим рядком погашення з муніципальних облігацій. Звичайно, Мінфін пропонував прописати повер-

Уряд намагався чинити тиск на теплокомуненерго і адміністративно, підозрюючи їх у тому, що гроші в ланцюжку «населення—ТКЕ—«Нафтогаз» десь щезають. Що може бути правдою, оскільки рівень оплати населення досить високий. Так, 22 червня Кабмін вніс поправки в постанову №1082 від 3 грудня 2008 року «Питання вдосконалення схем розрахунків за використану електроенергію й природний газ». ТКЕ зобов’язали відкрити рахунки в Ощадбанку і відразу перераховувати гроші від споживачів. Звідти щомісяця повинні автоматично списуватися певні суми на рахунки «Нафтогазу». Утім, питання швидко зам’яли. Тоді Кабмін почав боротися з боржниками ще по двох напрямках. По-перше, проводити перевірки ТКЕ. Приміром, 7 жовтня прем’єр Тимошенко доручила КРУ провести перевірки теплокомуненерго на предмет використання отриманих від населення коштів. Здається, незабаром з’явиться чимало цікавої інформації. По-друге, «Нафтогаз» виводять на конкретного споживача — комунальний сегмент. Тимошенко ще на початку свого прем’єрства виступила за посилення монополії «Нафтогазу» на внутрішньому ринку. Уже навесні 2008 року держкомпанію повернули на ринок промислових споживачів, усунувши «УкрГазЕнерго». Наступним кроком уряду стало посилення контролю «Нафтогазу» за облгазами та їхніми активами. Зокрема, улітку 2009

Навряд чи опалювальний сезон буде зірваний. Особливо напередодні президентських виборів. Здається, Кабмін знайде механізми дотацій «Нафтогазу», щоб не був порушений процес закупівлі палива в «Газпрому». У крайньому випадку будуть зменшені обсяги імпорту, а різницю покриють із ПСГ. Питання в іншому: які проблеми постануть перед країною після опалювального сезону? Порожні ПСГ чи банкрутство «Нафтогазу»?

нення коштів з облігацій у бюджеті, але на місцях добре знають, як на практиці виконуються будь-які субвенції. ДРУГИЙ. Спроба кредитувати теплокомуненерго для погашення боргів через Ощадбанк. За такою схемою, нагадаємо, більше року працює «Нафтогаз», у якого перед держбанком зібралося боргів на 18 млрд грн. Гроші пішли на оплату газу, купленого в «Газпрому». Для теплокомуненерго йшлося про досить скромну суму кредиту — 1,2 млрд грн. Однак у Ощадбанку таких вільних коштів немає. Йому довелось звернутися за рефінансуванням до Нацбанку, але той відмовив. Мотивувавши своє рішення тим, що всю вільну ліквідність змушений віддавати на підтримку реального сектора економіки.

року була створена «дочка» НАК — «Нафтогазмережі». А вже восени Юлія Тимошенко почала передавати «Нафтогазу» потужності, які генерують тепло. Поки тільки ТЕЦ. 7 жовтня постановою Кабміну №1060 «Нафтогазу» передали від НАК «Енергетична компанія України» контроль над п’ятьма ТЕЦ: Дніпродзержинською, Херсонською, Миколаївською, Одеською й Харківською ТЕЦ-5. Раніше «Нафтогаз» уже одержав у свої активи Лисичанську, Зуєвську, Донецьку, Криворізьку ТЕЦ та електростанції, які були на балансі ДП «Кримські генерувальні системи». Як підрахували в МінЖКГ, НАК тепер контролює 15% теплогенерувальних потужностей країни. На думку Кабміну, вертикаль «продавець газу — вироблення те-

пла», зосереджена в руках «Нафтогазу», дозволить поліпшити платіжну дисципліну. І не доводитиме керівництво НАК до передінфарктного стану при питанні, де взяти гроші на оплату місячного платежу «Газпрому». На думку ряду експертів, передача ТЕЦ — це тільки початок. Надалі на баланс «Нафтогазу» можуть передати й найбільші ТКЕ. Принаймні у регіонах найбільшого споживання газу. Кабміну доведеться витримати бій із місцевою владою, яка навряд чи захоче передавати генерувальні потужності НАКу. З огляду на те, що в Україні починає впроваджуватися механізм залучення інвесторів у вигляді здачі теплокомуненерго в концесію. У свою чергу керівники ТКЕ бачать проблему в занижених тарифах на послуги ЖКГ і у відсутності виплат дотацій із бюджету на впровадження пільгових тарифів. Яскравий приклад — недавні події в Києві. Міський голова Леонід Черновецький за домовленістю із прем’єром Тимошенко й «Нафтогазом» 13 жовтня знизив удвічі комунальні тарифи — до травня 2010 року. Натомість Кабмін пообіцяв Києву субвенцію з бюджету в 1 млрд грн на покриття різниці в тарифах. Правда, обіцяти не означає перерахувати. Крім того, навіть в умовах боргових проблем комунальників МінЖКГ ініціює перевірку правильності підвищення тарифів по регіонах. «Надмірно високі тарифи встановлені в таких містах, як Кіровоград, Ужгород, Луганськ, Донецьк та Харків, — відзначає перший заступник міністра ЖКГ Мазурчак. — Хоча ця проблема актуальна для всієї України. Якщо тариф перевищує собівартість послуги більш ніж на 40%, інспекція перевірить його складову. При виявленні серйозних зловживань із завищення вартості послуг ЖКГ ми звернемося до прокуратури з проханням скасувати такі розпорядження місцевої влади». Треба відзначити й те, що уряд, порушуючи умови меморандуму із МВФ, не підвищив з 1 вересня ціни на газ для населення на 20%, а з 1 жовтня — на 20% для теплокомуненерго. З одного боку, це удар по фінансовому стану НАКу, з іншого — довелося б збільшувати тарифи по регіонах. А це викликало б масові протести. У будь-якому разі, навряд чи опалювальний сезон буде зірваний. Особливо напередодні президентських виборів. Здається, Кабмін знайде механізми дотацій «Нафтогазу», щоб не був порушений процес закупівлі палива в «Газпрому». У крайньому разі будуть зменшені обсяги імпорту, а різницю покриють із ПСГ. Питання в іншому: які проблеми постануть перед країною після опалювального сезону? Порожні ПСГ чи банкрутство «Нафтогазу»?

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 №42 (94)

ОБРІЙ

Щеплення для росту Ринок, альтернативного енергосервісу, який зароджується в Україні, приростає іноземним капіталом Тетяна КОВРИГА Компаній, подібних до Phytofuels Investments, в Україні поки не багато. Багата на ресурси країна майже не має внутрішнього ринку альтернативної енергії. Чи допоможе нам закордон? Гість «УТГ» — представник компанії Phytofuels Investments Лерміньє Лоік (на знімку).

— Пане Лоік, які основні напрями роботи компанії, які ви пропонуєте українським споживачам? — Близько року тому кілька українських і бельгійських компаній вирішили об’єднатися для роботи на ринку енергосервісних послуг. Причина цього — нагальна необхідність переходу від природного газу до альтернативних джерел енергії. Ключовий напрям нашої роботи — виробництво «зеленої» енергії (насамперед для стабільного теплозабезпечення споживачів). Зараз ми починаємо реалізацію двосторонньої програми: бельгійські партнери беруть на себе вирощування й переробку енергетичних рослин, а українська сторона вироблятиме котли і займатиметься теплозабезпеченням, а також створенням енергосервісних компаній у регіонах. Власне, програма вже працює. Торік ми запустили лінію з виробництва гранул із соломи потужністю 500 тонн на місяць у Київській області й лінію з виробництва універсальних твер-

допаливних котлів у м. Лубни Полтавської області. Правда, на відміну від котлів, гранули поки не мають попиту в українських споживачів, тому вони всі експортуються. — Чому так? — Україна ще не готова повністю відмовитися від природного газу на користь альтернативних видів палива. До того ж продавати гранули за кордон зараз економічно вигідніше. Через високу ціну копалин там готові платити за альтернативні джерела енергії дорожче (і навіть переплачувати). Логістика експорту дорога, різниця в ціні її більш ніж покриває. Крім того, у Європі зараз бум на паливо з біомаси, у тому числі й на українське. Наші гранули, наприклад, із задоволенням купують австрійці. Та повернемося до українського ринку. Не можна сказати, що його нема, просто для розвитку необхідні час і добре продумана тактика. Річ у тім, що споживач не готовий купувати гранули або брикети за тими цінами, які зараз існують на ринку, йому вигідніше брати просто дрова: вони дешевше через відсутність переробки. Але це тимчасове явище: зі збільшенням споживання дров не вистачатиме, до того ж вони не годяться для автоматизації процесів опалення, які стають затребуваними великими споживачами. — Скільки в середньому коштує тонна гранул? — Все залежить від сировини. Якщо це, приміром, солома (навіть з урахуванням того, що вона подешевшала через кризу) — близько 60 євро за тонну, якщо деревина — на порядок вище. Але це в будь-якому разі вигідніше газу. Дві тонни гранул — еквівалент 1 тис. м3 природного газу, а він, без сумніву, дорожчатиме. Питання вартості біопалива на внутрішньому ринку не таке вже й проблематичне, для його вирішення виробники повинні врахувати декілька факторів. Напри-

Європа вимірює З 5 по 8 жовтня в Барселоні проходив щорічний конгрес фахівців у галузі вимірів Metering, Billing/CRM Europе 2009

клад, у ціні гранули, що йде на експорт, 45% — транспортні витрати, які можна значно знизити, якщо відстань не перевищуватиме пари десятків кілометрів (тобто треба шукати ринок збуту в районі виробництва). Далі: як сировину можна використовувати деревину або лушпиння соняшнику (вони обійдуться дорожче), а можна — солому, яка значно дешевше, особливо якщо пресувати її на місці, а не возити. Крім того, процес виробництва можна удешевити, якщо використовувати саму біомасу як джерело енергії для нього. Поки солома коштує дешево, вирощувати енергетичні рослини цікаво тільки для одержання більш чистої біомаси. Ми очікуємо на подорожчання цієї сировини через високий попит для потреб «зеленої» енергетики й традиційного використання у тваринництві. Скажу ще, що поки не доведено вигідність використання соломи як добрива. Тоді стане дешевше самостійно вирощувати бі-

— Що являє собою кінцевий продукт із цієї сировини? — Це можуть бути як гранули, так і брикети; за допомогою піролізу можливе також виробництво мастил. Але спочатку — все-таки тверде паливо. Насамперед через логістику. Біомаса росте в сільській місцевості, і що більше радіус постачання, то дорожче транспорт і то більшим по-

Линії з виробництва гранул

омасу. Наші компанії так і планують робити, наразі ми ведемо переговори про оренду 10 тисяч гектарів земель для цих потреб. — З яким видом біомаси ви працюватимете?

Олег СИДОРЕНКО

— Ми вирощуємо й переробляємо 20 видів енергетичних рослин. Зараз співробітничаємо з Інститутом цукрових буряків й технічних культур і Полтавською аграрною академією (з нею підписано угоду про створення ще до кінця цього навчального року центрів із розмноження енергетичних рослин на базі чотирьох технікумів). А взагалі добір рослин відбувається з урахуванням економічних показників і кліматичних умов. Особлива увага приділяється ґрунту: для нас прийнятна земля, не призначена для харчової промисловості. Поки ж вироблятимемо гранули із соломи. Крім того, зараз ми займаємося піролізною переробкою біомаси в біовугілля.

міжнародному виставковому центрі Fira Barcelona зібралося більше 2000 учасників форуму. Їхній склад цього року змінився докорінно. Якщо протягом останнього десятиліття основними учасниками конгресу були виробники вимірювальної техніки й відповідних комплектувальних, то на нинішньому переважали фахівці з інформаційних технологій. Причина зрозуміла: на виробниках вимірювальної техніки економічна криза позначилась дуже сильно, а от IT-компанії, як правило, невели-

винен бути завод. Там важко побудувати масштабне й технічно складне підприємство — позначиться нестача фахівців для його обслуговування. Поки брикети більше вигідні у виробництві, та й попит на

кі й більш гнучкі в зміні напрямку своєї діяльності. Тому сьогодні їх і приваблює енергетика як найбільш місткий і фінансово забезпечений сегмент економіки. Ключовим словом на конгресі було «Smart». Ним, по суті, визначалося все — лічильники електроенергії, води, газу, мережі, системи збору даних, біллінгові системи, розрахунки, споживачі, дистриб’ютори та рітейлери…Навіть зниження викидів у атмосферу СО2 можна забезпечити тільки за допомогою «Smart»інструмента. Тому відсутність у тексті деяких доповідей цього слова спантеличувала аудиторію.

них більший. Брикети вантажаться вручну, а гранули подаються автоматично (наші клієнти не хочуть інвестувати в автоматизацію). — Ви говорили про виробництво котлів. Наскільки вони затребувані? — Зараз виробляється 10 котлів на місяць, всі вони продаються. Ми збільшуватимемо кількість продукції, яка випускається, бо зростає попит. Прототипи котлів, які випускаються зараз, успішно працюють в Україні вже більше п’яти років. Вони унікальні наявністю напівавтоматичної системи очищення. — Чи є приклади вдалої реалізації проектів? — Рік тому в Тернопільській області ми перевели опалювальну систему дитячого садка з класичного палива на біомасу. У реалізації цього проекту брало участь Посольство Норвегії. Котел замінили власним коштом, тепер купуємо біопаливо й продаємо тепло. Економія з палива окуповує вкладені кошти, а тепло обходиться місту значно дешевше. Такі проекти планується впровадити в шести районах Полтавської області, зараз ведуться переговори з цього приводу. — Чому ви вибрали для роботи український ринок? — Він перспективний. Правда, зараз біоенергетика змушена конкурувати з газом і вугіллям. Держава субсидіює «Нафтогаз», щоб знижувати ціну газу для комунальників, які звикли спалювати його, замислюючись про якусь альтернативу. А от якби вони самі одержували субсидію на опалення, перехід на біопаливо прискорився б у рази. Але це справа часу. Думаю, ціни на класичне паливо самі розставлять усе по місцях. Наша мета — підготувати до цього суспільство. Зараз ми ведемо переговори з тими ж комунальниками, щоб переводити обладнання котелень із вугілля й газу на поновлювані види палива. Ми готові взяти на себе подальше обслуговування таких об’єктів і забезпечення їх паливом.

Учасники форуму демонстрували «roll-out»-рішення, аналізували свої й чужі помилки, обсяги фінансування й строки окупності інвестицій. Представники більшості європейських і північноамериканських енергокомпаній пропагують поважне ставлення до споживача. Одна з доповідей навіть завершувалася фразою «Споживач — король!». За кілька днів спільної роботи учасники конгресу створюють «mainstream» (основний напрям) у технології обліку енергоносіїв. Це сповнює їх надією випередити когось зі своїх колег і переконатися в цьому через рік, під час наступної зустрічі.

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

ЗНАЮ, ЯК

Колесо Дорожка Реалізація ідей дніпропетровського конструктора дозволить створити принципово новий транспортний засіб Ірина КОНДРАТЬЄВА На рахунку провідного інженера КБ «Південне» Олександра Дорожка чимало оригінальних ідей, які заслуговують на увагу. Сьогодні ми представимо лише три з них, які, без перебільшення, можна назвати сенсаційними. І всі вони пов’язані між собою... колесом.

ПРИСКОРЕННЯ КОНВЕРСІЄЮ

ПОЗАЗДРИТЬ НАВІТЬ «ГОЛГОФЕР»

аявність електронної системи керування транспортним засобом на колесах оригінальної конструкції дозволяє виключити, якщо буде потрібно, працю водія й забезпечити пересування за допомогою дистанційного керування або в автоматичному режимі за заздалегідь складеною програмою. Ав-

товується в поворотних механізмах, що значно поліпшує несучу характеристику. Конструктор переконаний, що завдяки безлічі унікальних властивостей, високій маневреності й вантажопідйомності новий транспортний засіб на його колесах можна застосовувати в усіх сферах господарства й галузях промисловості — починаючи від розважальних атракціонів і закінчуючи будівництвом захисної споруди над четвертим блоком Чорнобильської АЕС.

а початку 90-х, коли перед такими монстрами військової промисловості, як КБ «Південне» та «Південмаш», постало завдання переходу на конверсійні програми, Олександр Дорожко запропонував попрацювати над темою кулеходу. Цей транспортний засіб привернув його увагу ще 1982 року, після того, як прочитав у журналі «Техніка — молоді» статтю інженера Кашарова. Завдяки незвичайній конструкції кулехід теоретично повинен мати більш високу маневреність у порівнянні з усіма іншими транспортними засобами, відомими на той час. Однак керівникові теми пропозиція здалася несерйозною — швидше за все, через усталене уявлення про конструкцію і спосіб руху традиційного колеса. Тоді Дорожко взявся за діло самотужки, вирішивши довести собі й іншим, що нерозв’язних питань для винахідника немає. Але головним об’єктом вивчення для нього, зрештою, став не кулехід, а колесо. Він почав проектувати й за власні гроші виготовляти колеса принципово нової конструкції, поки не домігся свого. Зроблений ним транспортний засіб — невелика платформа, поставлена на дивоколеса, які нагадують поплавці, — міг пересуватися будь-якими поверхнями і в будь-яких напрямках, при цьому з легкістю переміщати півтонни вантажу. За маневреністю Олександр Іванович порівнює її з вертольотом — єдиним транспортним засобом, який не потребує додаткового технічного оснащення для виконання всіх варіантів напрямків руху в горизонтальній площині.

Олександр Дорожко на навантажувачі, оснащеному диво-колесами

тор винаходу переконаний, що навіть великовантажні маневрені платформи фірми «Голгофер» можна значно вдосконалити, якщо замінити в них колеса. Зокрема, вони стануть менш металоємними, збільшиться вантажопідйомність на одиницю власної ваги, і вони зможуть забезпечити необхідний питомий тиск на опорну поверхню. Таких прикладів можна навести безліч. У 80-х роках схожу ідею американської фірми Airtrax намагалися реалізувати на військових кораблях ВМФ США (там хотіли вдосконалити візки для переміщення боєприпасів), але вона зазнала фіаско. — В армії все має бути дуже надійним, легким у керуванні, — говорить О. Дорожко. — А тут військові мають справу з тим, що візки на незвичайних колесах при невеликих перевантаженнях не могли вільно пересуватися палубою авіаносця через тертя ковзання. А в мене замість тертя ковзання — кочення. Далі: у них кріплення коліс до осі консольне. А в мене конструкція дозволяє робити защемлення осі з двох боків. Той же принцип викорис-

ТЕХПРОЦЕС Розповідає Олександр Дорожко: — За допомогою звичайної «болгарки» я виготовив дослідний зразок — невелику платформу 400 мм х 500 мм із кришки залізного ящика. Під платформою встановив чотири колеса діаметром 200 мм, що не виходять за її габарити. Після демонстрації ходових властивостей платформи скептики змушені були визнати, що в транспортного засобу на базі колеса нової конструкції — три

САРКОФАГ №2

знайомившись із деталями проекту будівництва над аварійним об’єктом захисної споруди у вигляді арки висотою 110 м і шириною 250 м, Олександр Дорожко дійшов висновку, що вона не зможе виконувати роль надійного бар’єра між джерелом радіації й навколишнім природним середовищем. За проектом ажурна арка зовні облицьовуватиметься трьома шарами гофрованого заліза, а зсередини — двома шарами двоміліметрової нержавіючої сталі. У складеному вигляді вона повинна бути максимально полегшена, інакше її не зможуть устано-

ступені свободи руху коченням і немає тертя ковзання при будь-якому варіанті руху. Крім того, він має цілий ряд унікальних особливостей: під час маневру колеса не змінюють своєї орієнтації щодо транспортного засобу; у ньому відсутні механічне кермове управління й поворотні механізми; можна використовувати необхідну кількість пасивних коліс, які не вимагають кермового управління під час маневру; завдяки кріпленню осей коліс із двох боків і відсутності поворотних механізмів несуча характеристика

вити поверх першого саркофага. Але щоб виконати своє головне завдання — зробити об’єкт радіаційно безпечним, арка має бути виконана з монолітного матеріалу. Однак у такому вигляді вона стає нетранспортабельною. Крім того, аркова конструкція має невизначену міцнісну стабільність: будь-яке непередбачене нерозраховане навантажен-

першим. Завдяки винайденню надманевреного транспортного засобу з великою питомою вантажопідйомністю, про який вже йшлося, з’явилася можливість застосувати нову технологію в будівництві. Наприклад, запозичити в ракетобудівників принцип самохідної вежі, завдяки якій забезпечується обслуговування ракети на старті. У такий

Завдяки винайденню надманевреного транспортного засобу з великою питомою вантажопідйомністю з'явилася можливість застосувати нову технологію в будівництві «саркофага-2» над четвертим блоком Чорнобильської АЕС. ня може призвести до її обвалення. Наприклад, під впливом ураганних вітрів або при рясних снігопадах. Такі випадки були. Наприклад, у 2004 році в Москві впала покрівля аквапарку, а в аеропорту імені Шарля де Голля (Франція) — покрівля термінала, у 2006 році в м. Катовіце (Польща) після снігопаду обвалилася покрівля торгово-виставкового комплексу. Та повернемося до проекту «саркофага №2». Не можна не враховувати, що металева обшивка аркової конструкції в разі порушення цілісності існуючого саркофага стане додатковим джерелом радіоактивного випромінювання й місцем збору радіоактивного пилу, який вітри рознесуть на величезні відстані. Відсутність захисних властивостей у захисної споруди викличе необхідність якнайшвидшої утилізації як самої арки, так і всього, що залишиться під нею. Але виконати це буде незрівнянно складніше. О. Дорожко пропонує замість аркової конструкції об’єкта «Укриття» прямокутну, виконану з матеріалів із високими захисними характеристиками. Звичайно, вага укриття при такому конструкційному вирішенні зростає у багато разів. Але ніхто не говорить про те, що «саркофаг №2» треба встановлювати у складеному вигляді над

Проект саркофага, розроблений О. Дорожком

колеса й платформи більш ніж у чотири рази перевершує аналогічні показники традиційного транспортного засобу. Крім того, напрямок і швидкість руху новинки — це векторна складова напрямків і швидкостей руху коліс. Чотири колеса з незалежними приводами мають нескінченну кількість сполучень напрямків і швидкостей обертання, а отже, і конфігурацій руху. Тому транспортний засіб може виконувати одночасно поступальний, криволінійний і обертовий рух щодо довільного центра.

спосіб можна будувати фрагменти стіни й простінків нового саркофага. Після завершення будівництва вежа від’їжджає, а готовий фрагмент стіни транспортується на платформі підвищеної вантажопідйомності й маневреності у вертикальному положенні до місця встановлення. За розрахунками автора ідеї, на такій платформі (L=23 м, B=20 м, три ступені свободи руху, колеса діаметром 0,5м і вантажопідйомністю 5 тонн кожне) можна переміщати вантажі масою до 10 тисяч тонн по дорозі довільної конфігурації за допомогою дистанційного керування. Установлюються фрагменти стіни на фундаментне поле за допомогою лазерного наведення й гідравлічних домкратів. Потім вони стикуються між собою замковими з’єднаннями. Контроль за виконанням операцій провадиться за реперними точками оптичними засобами спостереження. Перекриття захисної споруди також складається з фрагментів (на зразок прольотів моста). Їх нескладно підняти на торці стін за допомогою крокових гідравлічних домкратів (японський варіант будівництва висотних будинків), а потім на візках із піднятими домкратами накотити на місце встановлення за допомогою дистанційного керування. Фрагменти перекриття стикуються між собою замковими з’єднаннями. Для забезпечення необхідної несучої характеристики кожного прольоту можна використовувати вантові розтяжки. По-перше, при такій технології час знаходження людей у зоні постійного випромінювання скорочується до мінімуму. По-друге, захисну споруду можна будувати з фрагментів стіни й простінків у закінченому вигляді з великою масою, що гарантує забезпечення захисних властивостей. А вантові розтяжки дадуть стабільність усій споруді. До речі, розробку нового вкриття над аварійним блоком ЧАЕС Олександр Дорожко запатентував і пропонував розглянути як можливий варіант декільком відповідальним керівникам, академікам. Реальної підтримки поки немає, хоча в усних висловленнях його ідею багато хто схвалив.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 №42 (94)

ПЕК

А і Б сиділи на трубі Активи приватних облгазів хочуть знову перевести під державний контроль

НА ГАЗОВОМУ ФРОНТІ — ЧАС ЗМІН?

озиція Кабміну: поки мережі перебувають на балансі облгазів, можливості НАК «Нафтогаз України» контролювати «процес» досить обмежені. Компанію часто не допускають до проведення інвентаризації мереж, оскаржуючи рішення про неї в судовому порядку, і роблять все, щоб вивести майно з державної власності. Для підвищення безпеки споживачів, виконання Закону України «Про трубопровідний транспорт», поліпшення контролю над модернізацією газопроводів і їхнього ефективного використання Кабінет Міністрів України разом із керівництвом Мінпаливенерго й НАК «Нафтогаз України» вирішили не співробітничати більше з міськ- і облгазами в існуючих формах. Відповідно до законопроекту №5049, зареєстрованого у Верховній Раді 13 серпня поточного року, уряд пропонує ввести тимчасові адміністрації в газопостачальні компанії — обл- і міськгази — у випадку, якщо вони не виконують свої зобов’язання, які стосуються основної діяльності. Як стверджують укладачі законопроекту в пояснювальній записці, його головна мета — стабільне функціонування газових підприємств і енергетична безпека держави. Тимчасова адміністрація вводитиметься, якщо розмір основних фондів підприємства зменшився на 50% протягом півроку або якщо облгаз протягом останніх трьох місяців не виконував свої зобов’язання з договорів купівлі-продажу природного газу. Уводити її пропонується також у випадках публічного конфлікту в керівництві підприємства. Фінансуватимуться ці тимчасові адміністрації газопостачальними компаніями. Ще раніше Кабінет Міністрів України постановою №775 від 10 червня цього року вирішив передати газорозподільні мережі 43 регіональних газопостачальних компаній на баланс «дочки» НАК «Нафтогаз України» — «Нафтогазмережі». Крім того, цій компанії будуть передані також газорозподільні мережі, які перебувають на балансі інших «дочок» НАК: ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобуток» і ВАТ «Чорноморнафтогаз».

тиметься керівниками облгазів, більшість з яких контролюється приватними інвесторами, і не виключено, що все може закінчитися відвертою диверсією. Але якщо парламент підтримає проект про введення тимчасових адміністраторів, то передачу мереж можна буде провести вже до листопада». Нагадаємо, що обл- і міськгази транспортують газ розподільними газовими мережами, більша частина яких орендується в компанії «Газ України». Остання, у свою чергу, орендує мережі у Фонду державного майна. Чи треба було напередодні опалювального сезону й на тлі щомісячних скандалів навколо чергових оплат «Газпрому» створювати структуру ДП «Нафтогазмережі»? Директор ДП «Нафтогазмережі» Віталій Гнатушенко пояснив, що до створення дочірнього підприємства спонукала безліч факторів. Приміром, за поставлений населенню товар облгази одержують практично 100% оплати, але при цьому недоплачують НАК «Нафтогаз України».

Початок на стор. 1

ЧОМУ БУ ТИ?

Заборгованість значно зросла за останні місяці. У цілому ж за десятиліття їхній борг становив більше 7 млрд гривень. До того ж на сьогодні зношування внутрішніх мереж становить більше 80. Перевірки підтвердили, що нинішні власники облгазів не вкладають у розвиток мереж кошти, передбачені договорами про експлуатацію. Таким чином стан газопроводів, що погіршується з кожним роком,

Не виключено, що як тільки «Нафтогаз» реально постарається взяти під контроль активи приватних облгазів, почнуться судові процеси. З іншого боку — можливо, загроза часткової реприватизації змусить приватний бізнес ретельніше підходити до інвестування в безпеку мереж. Бо вибух у Дніпропетровську в 2008 році красномовно показав, у якому жалюгідному стані перебуває вся наша інфраструктура. Тепер фінанси фактично одержуватиме держава на спеціальні рахунки ДП «Нафтогазмережі» й потім уже перераховуватиме на потреби філій «дочки» і оплачуватиме узгоджені рахунки підрядникам-облгазам. Радник прем’єр-міністра з енергетичних питань Олександр Гудима переконаний, що «процес передачі мереж блокува-

ти розрахунки за газ, а з початком роботи ДП «Нафтогазмережі» керівники облгазів будуть відсторонені від грошових потоків, і фінансування реконструкції газопроводів жорстко контролюватиметься. У підсумку підвищиться безпека поставок газу населенню й покращиться дисципліна газоспоживання, оскільки ряд облгазів неодноразово відмовлявся виконувати доручення із припинення поставок газу боржникам. У результаті НАК «Нафтогаз України» була змушена зменшувати поставки газу регіонам, через що потерпали й сумлінні споживачі. Логіка уряду на поверхні виглядає досить гладкою, якщо не брати до уваги політичну складову. Та саме її наявність викликає ряд питань. Чи не хоче уряд перебрати на себе фінансові потоки, щоб розпоряджатися ними в ручному режимі? Чи не намагається таким чином «урятувати» НАК «Нафтогаз» від банкрутства? І т.д..

самих же облгазах до урядового законопроекту ставляться по-різному.

Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА

Ірина САЛИГА

усе більше загрожує безпеці й життю споживачів. Газорозподільні мережі, використовувані облгазами, не підлягають приватизації. НАК «Нафтогаз України» віддала їх у користування на певних умовах, термін дії договорів минає 31 грудня 2009 року. Проте останнім часом почастішали спроби виведення мереж із держвласності. У разі успішного реформування його супротивники не зможуть контролюва-

Обласні газові мережі неодноразово обвинувачували НАК «Нафтогаз України» у порушенні строків оплати своїх послуг, а НКРЕ й уряд — у необґрунтовано занижених тарифах на транспортування газу. У свою чергу уряд й «Нафтогаз» обвинувачували облгази в несвоєчасних і неповних розрахунках за поставлений газ. Критично настроєний глава правління «Львівгазу» Василь Марчук: «У документі не передбачається будь-яка відповідальність тимчасових адміністраторів. Отже, вони переберуть на себе фінансові потоки, а за роботу підприємства з постачання споживачів газом і стан мереж відповідатиме колишній керівник». Підтримує його й заступник глави правління «Луганськгазу» Олександр Півень: «Наразі процес передачі газорозподільних мереж «Нафтогазмережі» перебуває на початковому етапі. Поки що тільки затверджено план передачі й розробляються проекти договорів, які підписуватимуться НАК і облгазами. Але ще ніхто не ознайомив підприємства з умовами й порядком передачі». Іван Козар, керівник «Чернівціукргазмережі» з думкою своїх колег не згодний і вважає, що уряд вчинив правильно: «Ми — державне підприємство й працюємо нормально. Для нас ця постанова

кардинально нічого не змінить. Головне, що фінанси, безпека й екологія будуть під контролем держави». Утім, реформа зараз перебуває тільки на початковому етапі. І не виключено, що як тільки «Нафтогаз» реально постарається взяти під контроль активи приватних облгазів, почнуться судові процеси. З іншого боку — можливо, загроза часткової реприватизації змусить приватний бізнес ретельніше підходити до інвестування в безпеку мереж.

ЇХНІЙ ДОСВІД РОСІЯ У сфері видобутку газу основну частку (90%) займає ВАТ «Газпром». Незалежні організації володіють приблизно 30% ліцензій на освоєння запасів газу й мають право реалізовувати його за вільними ринковими цінами, але їхня частка в сукупних обсягах видобутку й поставки газу на ринок становить не набагато більше 10%. Транспортування газу магістральними трубопроводами також надає ВАТ «Газпром», який є власником газотранспортних мереж. Сектор газорозподілу, у якому діє досить велика кількість організацій (переважно у формі акціонерних товариств), працює в регульованому режимі природомонопольних видів діяльності. У сфері збуту газу функціонують спеціалізовані організації з продажу газу — регіонгази зі змішаною участю в їхніх капіталах ТОВ «Межрегіонгаз», дочірніх товариств ВАТ «Газпром», адміністрацій регіонів та інших суб’єктів господарювання. Частка незалежних збутових організацій із продажу газу невелика. ЗАХІДНА ЄВРОПА За досить скромних запасів газу Західна Європа — найбільший у світі газоімпортувальний регіон. Це один зі світових центрів споживання й торгівлі газом, а також головний і найактивніший учасник процесу формування єдиного світового ринку природного газу. Незважаючи на введені Газовими директивами єдині умови регулювання компаній, які працюють із природним газом, вихідні умови їхньої діяльності в різних країнах дуже відрізнялися, а різноманіття компаній лише збільшилося. Сфера діяльності компаній першого типу (енергетичні холдинги) охоплює весь ланцюжок від видобутку газу до його поставки кінцевим споживачам. При цьому виконується умова юридичного відділення сфер транспортування й розподілу від видобутку й збуту, хоча дочірні підприємства повністю підпорядковані холдингу. Компанії другого типу виконують переважно транспортні функції. Часто вони сполучаються зі зберіганням газу, що забезпечує більшу гнучкість поставок і страхує компанію від пікових навантажень. Компанії третього типу (оператори об’єднаних систем) відрізняються від другого сполученням не тільки транспортних, а й розподільних функцій. Четвертий тип — енергозбутові компанії, які мають у своєму розпорядженні електроенергетичні потужності й займаються розподілом газу. До п’ятого типу належать лише дві компанії — голландська «Газтерра» і бельгійська «Дистригаз». Їхнє відокремлення пояснюється наявністю в них тільки функцій із продажу газу. Це структури, зі складу яких були виділені незалежні газотранспортні компанії — «Газ Транспорт Сервісез» і «Флаксис», відповідно до реорганізації внутрішнього ринку цих країн.

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

Нобелівський тиждень-2009: скандал, сенсація й рекорди

Е. Блекберн

К. Грейдер

Д.Шостак

В. Рамакришнан

Т. Штайтц

В останні роки стало майже добрим тоном критикувати Нобелівський комітет. Не лаяти, а саме критикувати. За консервативність, за суб’єктивність рішень, за те, що відзначають відкриття 20-літньої давнини, за премії розробкам, далеким від суворих реалій наших днів. Цього року тенденція набула логічного продовження у вигляді колективного листа від групи дослідників, які попросили додати нові номінації. Анна ГРЕЧАНИК

а їхню думку, треба вручати премії в галузі охорони здоров’я й екології. Причому не за теоретичні розкладки, а саме за заслуги в боротьбі із хворобами й катаклізмами. Крім того, учені пропонують розширити премію з фізіології й медицини для того, щоб її могли одержати, наприклад, психологи. Акція була організована англійським журналом New Scientist, а під листом свій автограф залишили досить відомі вчені, у тому числі нобелівський лауреат Тім Хант. Чим усе закінчилося? А нічим. Поки. Бо почався нобелівський тиждень. Крім того, по-перше, критикувати заповіт Нобеля безглуздо. По-друге, багато наукових дисциплін цілком покриваються існуючими номінаціями. По-третє, для відзначення новинок науки є інші престижні нагороди, а у Нобелівського комітету своя мета. Підтвердження цьому — нобелівський тиждень-2009, що тривав з 5 по 12 жовтня. Ось деякі його моменти.

ФІЗІОЛОГІЯ Й МЕДИЦИНА онеділок — день важкий і без скандалу не обійшовся. Премію з фізіології й медицини традиційно розділили три американські вчені. Професор біології й фізіології Каліфорнійського університету (Сан-Франциско) Елізабет Блекберн, професор генетики Массачусетської лікарні (Бостон) Джек Шостак і професор відділення молеку-

лярної біології й генетики Медичної школи університету Джонса Хопкінса в Балтіморі Керол Грейдер відзначені за спробу відкрити завісу над свята святих природи — процесом старіння. Учені працювали протягом 10 років із 1979 року (спочатку порізно, а потім разом) і нагороджені «за відкриття механізму захисту хромосом теломерами й ферментом теломеразою». Чому ж через 20 років? Річ у тім, що сенсаційні відкриття відбуваються постійно, але багато з них згодом виявляють свою неспроможність. А нагородження негідних — серйозний удар по репутації Комітету. Тож справа зовсім не в консервативності. А де ж скандал? Коли були оголошені лауреати, російські журналісти згадали про Олексія Оловникова, який займався тим самим ще на початку 1970-х — американці лише підтвердили експериментально оригінальну гіпотезу російського вченого. Громадськість сколихнулася. Сам «герой дня», щоправда, від інтерв’ю й коментарів відмовився: «Було, та загуло. Розібралися ми із Блекберн ще у 84-му...» А Нобелівський комітет відзначив найпрактичніше вирішення цікавої теорії. Усупереч критикам. ХІМІЯ радиція Нобелівського комітету — вручати премію з хімії за відкриття на стику різних дисциплін. Цього року вона могла бути і з фізики, і з медицини. У цій номінації знову

А. Йонат

Б. Обама

відзначили відразу трьох учених. Тільки вони не співробітничали, а працювали, так би мовити, сольно. Усі — біологи. Англійський учений індійського походження Венкатраман Рамакришнан з Кембриджу, американець Томас Штайтц з Єльського університету та ізраїльтянка Ада Йонат з Інституту Вейцмана присвятили своє життя дослідженням ДНК і рибосом. Людям, далеким від досліджень у галузі хімії, важко зрозуміти, що ж таке видатне зробили три біологи. Якщо коротенько, то незалежно одне від одного вони зуміли створити тривимірні моделі рибосом, які показують, як з ними взаємодіють різні антибіотики. Ці моделі сьогодні застосовуються для створення нових ліків. І ще одна несподіванка — перша жінка — лауреат Нобелівської премії з хімії з 1964 року.

ства: сьогодні вона «має повторити подвиг середини ХХ століття й вивести світ на новий рівень науково-технічного розвитку». До речі, ще один рекорд Нобелівської премії: цього року на премію миру претендували 173 діячі й 33 організації. ЕКОНОМІКА

оли було ухвалене рішення, світ здивувався, а сам лауреат ще спав, бо в США була ніч. А чому дивуватися? По-перше, лауреати премії миру чергуються відповідно до однієї закономірності: один рік відзначаються найпопулярніші на той час суспільні діячі, наступного року — вже забуті. По-друге, лауреат Нобелівської премії миру має бути дуже позитивною людиною. По-третє, періодично треба відзначати президентів США, а зіпсована репутація двох попередніх не давала такої можливості, то й взагалі, це був не єдиний їхній мінус. А якщо серйозно, то Барак Обама відзначений за своє прагнення запобігти ядерній загрозі й «за видатні зусилля в зміцненні міжнародної дипломатії й співробітництва між народами». Запам’яталися Нобелівському комітету і його слова про роль науки в житті суспіль-

солідними доповідями, в усіх є публікації в наукових журналах, а самі премії вручали нобелівські лауреати. І не тільки вручали. Так, Орхан Памук та інші не менш відомі персони примірили на себе винахід лауреата у галузі охорони здоров’я. Просто не можна було цього не зробити! Уперше за всю історію Антинобеля була відзначена українка. Правда, Олена Боднар живе в США, але подумки вона з нами, тому й винайшла бюстгальтер, половинки якого за потреби можна перетворити на респіратори. Ідею їй підказала трагедія Чорнобиля. І перфоманс із примірян-

ням (на знімку), і сам винахід уже назвали одним із найяскравіших в історії премії. До речі, бюстгальтер великого розміру легко перетворюється на протигаз. Сучасні дослідження в галузі екології вже трохи набридли: їх дійсно багато, найчастіше вони безглузді, але вчені всього світу заробляють на актуальності теми чималі гроші. А от Шнобелівської премії удостоєні тільки японські дослідники, які примудрилися скоротити обсяг харчових відходів на 90% за допомогою бактерії, вилученої з екскрементів панди. Чесно кажучи, діяльність учених, які шукають порятунку світу в... ну, зрозуміло в чому, нічого крім сміху вже не викликає. Премію в галузі медицини заслужив американський лікар Дональд Унгер, який протягом 60 років регулярно й перманентно хрустів суглобами пальців лівої руки (а правої — ніколи). Мета дослідження — перевірити, чи призводить це до артриту. Не призвело, принаймні поки. Багато лікарів гинули й гинуть досі в результаті експериментів над собою, а Унгер живий і здоровий. За це й премія.

ПРЕМІЯ МИРУ

Одним із найяскравіших за всю історію Антинобеля визнаний винахід українки Олени Боднар ся люди над банком і його директором). Друга актуальна тема цього року – боротьба з пияцтвом. Так, швейцарські вчені Стефан Боллігер, Стеффен Росс, Ларс Оестерхельвег, Майкл Талі й Біт Неубуел визнані гідними премії миру за дослідження якостей пивної пляшки. Їхні колективні експерименти довели, що краще одержати по голові повною пляшкою, ніж порожньою. Головна інтрига експерименту полягає в тому, як учені його ставили: одне на одному чи на піддослідних п’яницях? Мексиканські хіміки Хав’єр Моралес, Мігель Апатига й Віктор Кастано теж оголосили бій пияцтву й почали переганяти текілу на алмази. За що і здобули премію з хімії. Хто скаже, що це несерйозно, нехай першим кине в мене камінь. Краще за все алмаз. Церемонія нагородження дійсно була дуже серйозною: переможці виступали із

О.Уільямсон

ремія з економіки — підтвердження того, що цілком можна ввести нові нобелівські номінації. Її немає в заповіті Нобеля, вона заснована 1969 року Шведським державним банком. Свої рішення щодо цієї номінації Нобелівський комітет, як правило, узгоджує з реальною економічною ситуацією. Цього року подейкували, що премія в цій галузі присуджуватися не буде: про джерела кризи ніхто сказати нічого розумного не може, нагороджувати когось за антикризові заходи зарано. Крім того, провідні економічні школи світу зараз конфліктують, а відзначити представника однієї з них — не за правилами безстороннього Нобелівського комітету. Знайшли нейтральний варіант. Премією відзначені Елінор Остром і Олівер Уільямсон — за дослідження у галузі економічного управління. Багато років вони займаються дослідженням правил гри в інституціональній економіці, яка вивчає економічні відносини усередині й між суспільними інститутами. Головні роботи обох лауреатів вийшли 20 років тому, але актуальними стали в наш час. У своїх роботах Остром спростовує поширену думку про те, що суспільна власність повинна або управлятися централізовано, або бути приватизована. Вона стала першою жінкою-економістом, відзначеною Нобелівським комітетом. Уільямсон же цікавиться окремими організаціями як інститутами керування. Кожний з індивідуальним підходом до розв’язання конфліктів інтересів.

Шнобелем по Чорнобилю! Задумана як антипод Нобелівської, від самого початку Ігнобелівська премія була гумористичною, але з кожним роком стає усе більш популярною, актуальною й не менш цікавою, ніж її старша сестра. І справа навіть не в безглуздості відзначених відкриттів — часто Антинобель помічає ті підводні течії в науці, про які сама вона скромно умовчує. Наприклад, уряди багатьох країн світу цілком можна було б відзначити Шнобелівською премією з економіки за антикризові програми. Відзначився в боротьбі з кризою й директор національного банку Зімбабве Гідеон Гоно. Він не міг урятувати національну валюту від гіперінфляції, зате надрукував купюри вартістю від одного цента до 100 трильйонів доларів. За 200 трильйонів у Зімбабве можна купити аж півбуханки хліба. Гоно здобув премію з математики за те, що дав можливість жителям своєї країни «вправлятися з широким спектром цифр» (насправді жити зараз у Зімбабве нелегко, та нехай хоч посміють-

Э. Остром

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 №42 (94)

БЕЗПЕКА

Підземні катастрофи: дослідити, спрогнозувати, запобігти Олена НЕПОКОРА Учені б’ють на сполох: техногенні землетруси й зсуви є реальною загрозою вугільно- і рудовидобувним регіонам. Це стало причиною скликання 1-ї міжнародної науково-технічної конференції «Підземні катастрофи: моделі, прогнози, запобігання», проведеної в рамках VIII Форуму гірників у Дніпропетровську.

орум гірників–2009, який відбувся у Дніпропетровському національному гірничому університеті (ДНГУ), цього року присвячений 110-річчю університету, одного з найстаріших в Україні. До ювілею ВНЗ одержав подарунок від уряду — невелику добавку до назви: Національний гірничий університет дослідного типу. Це дозволяє йому одержувати додаткові ресурси від держави на дослідження. Які, власне, тут ніколи не припинялися, але останнім часом уповільнилися — криза. Одним із найсерйозніших напрямів науково-дослідної роботи університету є безпека праці в гірничодобувній промисловості. В нинішній конференції взяли участь близько ста провідних учених з України, Росії, Польщі, Казахстану, Китаю, Чехії, Угорщини, Сирії. Про те, чому ця проблема набуває все більшого значення для України, ми розмовляємо з професором, проректором із міжнародних зв’язків НГУ Олександром Шишенком (на знімку). — Олександре Миколайовичу, Україна розташована досить далеко від сейсмонебезпечних районів. Чому раптом почали говорити про підземні катастрофи? — Людство всі свої ресурси видобуває або з поверхні землі, або з-під неї, і така ситуація триватиме ще досить довго. Тому безальтернативним завданням нашого й наступного поколінь буде розроблення корисних копалин на великих глибинах: уже зараз наші шахти поглибилися на 1–2 км, а в ПАР і в Індії розробляють пласти на глибині понад 3 км. Поводження породного масиву на таких горизонтах істотно відрізняється від того, як він проявляє себе на звичних для нас середніх глибинах. І найчастіше це пов’язане з так званим несподіваним проявом гірничого тиску: вибухоподібними викидами гірничої породи, вугілля, повітря, проривом води в підземній виробці. Ці гірничі удари часто називають техногенними землетрусами, ми дали їм назву «підземні ка-

тастрофи». Завдання учених — розробити моделі таких явищ і на цій основі прогнозувати, щоб розуміти, як із цим боротися та протистояти стихії. А також розробляти відповідну техніку й технологію. Потреба в такій конференції в Україні назрівала вже давно. Ми вирішили зробити її щорічною. Винесена в назву конференції проблема актуальна не тільки для України, особливо нагальною вона є для Росії, Китаю, Індії — тих країн, які масово видобувають корисні копалини на великих глибинах. — Наскільки серйозна ця проблема для сьогоднішньої України, коли багато шахт закриваються? — На конференції виступив голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці й гірничого нагляду С.О. Сторчак, який окреслив за-

гальний стан справ в Україні з промисловою безпекою взагалі й на вугільних шахтах зокрема. У його доповіді в динаміці видно все більшу загрозу з боку природи стосовно людини, яка намагається забрати те, що їй потрібно в надрах землі. — Хіба тільки глибокі шахти становлять загрозу? Чи нема небезпеки, наприклад, для Дніпропетровська у зв’язку з будівництвом метро? Адже в місті багато зсувних ділянок. — Ні, такої загрози немає. Я очолюю кафедру будівництва й геомеханіки ДНГУ, і наші фахівці працюють над проблемами, які ви згадали. Сучасні технології, які використовують супутниковий зв’язок, коректують кожен метр просування вибоїв тунельних машин і дозволяють робити осідання поверхні не більше 2–3 мм, що зовсім не позначається на її стані. З іншого боку, у Дніпропетровську дуже міцні породи — граніти тріщинуваті, і тому пройти виробку без застосування підривних ро-

біт неможливо. Проте я впевнений: дотримуючись правил проведення цих робіт, можна без проблем прокладати тунелі. Якщо, звичайно, звести відповідні кріплення в цих виробках, якщо експлуатувати їх належним чином, то місту ніщо не загрожує. Небезпека виникає тільки при порушенні технології. Хоча, на жаль, повинен визнати, що сьогод-

слава Богу. Та хто сказав, що цей землетрус був єдиним і останнім? Трухне трохи сильніше, і тоді вже великого лиха не минути. — Чи працюють над цією проблемою криворізькі фахівці? — У Кривому Розі сьогодні видобувають руду у великих масштабах. Що це таке? Виймається великий блок руди розміром, допустимо, 100х100х100 метрів. Потім наступний, і так далі. У радянські часи розроблення такого родовища було заборонене без подальшого закладання утворених порожнин. Тоді вони заповню-

Проблема, винесена в назву конференції, актуальна не тільки для України. Особливо нагальною вона є для Росії, Китаю, Індії — країн, які масово видобувають корисні копалини на великих глибинах. ні таке трапляється часто. В одній із доповідей на конференції відзначалося: у 80% випадків люди гинуть на підприємствах унаслідок власної безвідповідальності й порушення технології. Що ж до небезпеки зсувів, ми давно, років 30, ведемо спостереження за зсувними схилами в районі житлового масиву Сокіл. Там найнебезпечніша ситуація з огляду на близькість житлових будинків, тому зведено підпірну стінку. Ми спостерігаємо за поводженням і опорної стінки, і породного масиву. На щастя, поки там катастрофічних зрушень немає. Але Дніпропетровськ розташований на так званих просадних ґрунтах. Це зона ризику. Але, знов-таки, катастрофічний випадок із обваленням житлового будинку стався через те, що каналізацію було порушено, ґрунт під будинком вимито, і він пішов під землю. — У Дніпропетровській області багато шахт, звичайно, не таких глибоких, як у Індії. Багато з них зараз просто занедбані. Чи є вони небезпечними для регіону? — 2008 року в Кривому Розі напередодні нового року стався землетрус силою майже 4 бали. У цій місцевості таке трапилося вперше, підземні поштовхи зафіксували міжнародні сейсмостанції й наші — у Криму. Після цього було ще кілька слабкіших ударів — 2–3 бали. Потім усе заспокоїлося. А от шість балів — це вже зруйновані комунікації, зсуви відвалів, зруйновані домни. Важко уявити масштаб катастрофи, яка могла б статися. А все чому? Тому що видобуток корисних копалин провадиться сотнями мільйонів кубометрів! Тільки води з надр щороку відкачується 10 мільйонів тонн. Це призводить до того, що пласти, на яких розташований Кривий Ріг (він стоїть на складній блоковій системі), починають рухатися. Зараз завдання вчених — установити, як ці блоки рухатимуться й що робити далі. Поки всі мовчать — минулося, і

валися спеціальними сумішами, які твердіють, і шансів зсунутися в породи було менше. А потім, з початком економічного спаду, вирішили: і так добре. Зараз уже ніхто не знає, які порожнини знаходяться під Кривим Рогом і що з ними відбувається. Це треба вивчати. А численні кар’єри глибиною до 300 метрів? Все вже звідти вийнято й розкладено по бортах. А сховища зі шламом? У разі землетрусу вони розрідяться, і селеві потоки хлинуть у напрямку міста. Важко уявити масштаби такої катастрофи. Для цього регіону землетрус навіть у 4 бали — уже серйозно. Адже будинки і споруди в сейсмонебезпечних районах проектуються і будуються зовсім по-іншому. Тут же завжди була сейсмобезпечна зона, але зараз часи, схоже, змінилися. І ми не знаємо, що це — гра природи чи результат бездумної діяльності людини. Але шукати винних уже пізно, треба вирішувати проблему. Зараз готується велика зустріч керівників підприємств, зацікавлених у Кривому Розі, щоб обговорити шляхи вирішення проблеми, які ми вже визначили. — Які ж ці шляхи? — По-перше, необхідна лабораторія для вивчення нинішнього стану підземних виробок. Потім на основі аналізу буде створена модель родовища, і стане зрозуміло, де необхідно закласти порожній простір і в якому напрямку можна безпечно вести розроблення. — А чим закладати виїмки? Для цього доведеться розробляти нові кар’єри? — Ні. Вже з чим, а з матеріалами для закладання в Україні проблем, я думаю, немає. Це відходи фабрик збагачення, шлаки, терикони. У нас є безліч техногенних відкладень, які слід було б утилізувати. Проблема у транспорті, спеціальних технологіях. А часом і просто в недалекоглядності та інертності керівників підприємств. Це «зайві» витрати для приватних підприємців. Тому держава має взяти на себе координацію цієї масштабної роботи.

ПОДІЇ Перший і поки що єдиний в Україні call-центр європейської системи порятунку 112, аналог американської служби 911, запрацював у Львові. З 12 жовтня цей почав працювати підрозділ Львівського державного університету безпеки життєдіяльності під’єднано до системи екстреної допомоги МНС у Львівській області.

Львів-112 Роман ДИГАС Call-центр створили фахівці університету за підтримки галузевого міністерства для навчання своїх курсантів та підготовки службовців МНС. Тепер завдяки сучасній техніці вони можуть максимально швидко визначити місце, де виникла надзвичайна ситуація, установити ступінь небез-

пеки та координувати рятувальні роботи в режимі реального часу. У центрі працюють диспетчер, парамедик та психологконсультант. Для кожного робочого місця розроблене спеціальне програмне забезпечення. Так, у диспетчера встановлено електронну карту, на якій відображається переміщення пожежнорятувальних підрозділів. За-

вжди під рукою декілька електронних довідників, що містять описи понад 800 вибухових та отруйних речовин, рекомендації для їх нейтралізації та надання першої медичної допомоги. Диспетчер через голосовий канал зв’язку з кабіною автомобіля може інформувати про це рятувальників, парамедик — консультувати очевидців події або рятувальників. Подібна довідкова система розроблена й для психолога-консультанта.

Бортові комп’ютери з доступом в мережу Internet встановлені й на самих пожежно-рятувальних автомобілях. Вони оснащені відеокамерами, що дозволяють передавати зображення з місця надзвичайної ситуації. Є й електронна карта з пошуком оптимального маршруту руху, інша необхідна оперативна інформація. Нова технологія значно поліпшує мобільність пожежно-рятувальних підрозділів, а це — врятовані людські життя.

Українська технічна газета

№42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ

Червона книга й чорна ікра: межі зіткнення У недавно недавно затверджене третє видання Червоної книги України після довгих дискусій все-таки потрапили два види осетрових: російський осетер і звичайна севрюга («УТГ», № 35). Саме через цих риб, на думку багатьох екологів, затяглося затвердження нової версії — чиновників підозрювали в лобіюванні інтересів великого бізнесу. Виявляється, і фахівці з «осетрового питання» не одностайні: ряд експертів відстоюють парадоксальну на перший погляд думку про згубність включення рідкісних риб у Червону книгу. Цю альтернативну точку зору коментує відомий іхтіолог, екс-директор Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства й океанографії (ПівденНІРГ) кандидат біологічних наук Валерій Денщик. Денщик — Валерію Анатолійовичу, які аргументи супротивників внесення осетрів до Червоної книги? — В осетрових серйозні проблеми з розмноженням у природних умовах. Ці риби живуть у морі, а ікру вимечують у ріках. Причому для нересту їм потрібні місця з кам’янистим дном, галькою або черепашками. Після появи каскаду ГЕС на Дніпрі риба піднятися по ріці не може, і місця для нересту зникли — течія сповільнилася, замість чистого кам’янистого дна — шар мулу, на якому ікра не тримається.

Тому чисельність цих риб сьогодні підтримують рибозаводи. «Технологічний цикл» приблизно такий: відловлюють виробників, одержують та інкубують мальків, вирощують їх і після витримки випускають у відкриту водойму. На підставі акту випуску молодняку підприємству відшкодовують витрати — за рахунок спеціальної статті бюджету Мінагрополітики. — На червонокнижні види ця прогресивна схема не поширюється? — Теоретично обмежень немає. Але спочатку треба відловити виробників, а вилов червонокнижного виду — морока. Буквально торік у Білгород-Дністровському районі на Одещині ввели в дію приватний завод. Подали заявку, але Мінприроди не дало згоди. Як же відтворювати червонокнижний вид, якщо його неможливо виловити? Так, вилов рідкісних видів треба контролювати дуже жорстко, але не забороняти в принципі. — Крім проблеми відтворення існує й інша — незаконного вилову. Напевно, осетрів внесли до Червоної книги, щоб урятувати їх від браконьєрів? — Мені це здається нереальним. Сьогодні бізнес може купити будь-якого рибінспектора. Або «прибрати» — якщо той дуже принциповий. Спочатку повинні почати працювати закони. От зубра, наприклад, удалося врятувати в часи розвине-

ного соціалізму. Не порушували — боялися, що покарають. То чому ж зараз, коли будуємо демократичне суспільство, де декларується верховенство права, не допомогти осетровим? Стратегічно штучне розведення — неправильний шлях. Але в нинішніх умовах, коли держава не може (або не хоче) контролювати вилов, створювати перешкоди для відновлення осетрів означає сприяти їхньому знищенню. — А який шлях правильний? — На першому місці — середовище: погіршилися умови — почалися проблеми й у мешканців. Внести рідкісний вид до Червоної книги — зовсім не означає врятувати його, як багато хто думає. Це однаково, як боротися з грипом протизапальними препаратами — знімаємо симптоми, не більше. У певних умовах Червона книга — вихід, але треба рятувати й середовище проживання. У випадку з тими ж рідкісними видами риб 2001 року затверджена «Загальнодержавна програма охорони й відновлення навколишнього середовища Азовського й Чорного морів», і її необхідно максимально дотримуватися. — Може, потрібна «комплексна терапія»: і контроль вилову, і риборозведення, і відновлення середовища проживання? — Такий підхід передбачала державна програма «Осетер», проект якої років п’ять тому роз-

Будинок, який дихає Оксана СКІБІЦЬКА Чимало українців прагнуть покращити свої житлові умови. Чому віддати віддати перевагу — панельним багатоповерхівкам чи популярним нині екобудинкам? Тим, хто обирає останнє, на допомогу прийшла… солома. Саме з солом'яних тюків буде зведене перше в Україні екологічне та енергоефективне енергоефективне котеджне містечко у селі Радиславка під Рівним.

озробили цей проект фахівці Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), а втілювати його у життя взявся обслуговуючий кооператив «Лани Полісся». Наразі в Україні вже є окремі житлові будинки з соломи. Однак цілих масивів, таких як в Білорусі або інших країнах Європи, у нас, на жаль, ще немає. Два перших експериментальних будинки планується звести 2011 року. — Мета нашого кооперативу — запропонувати городянам деше-

ве і доступне житло, якого вони не можуть отримати від держави, — розповідає директор кооперативу «Лани Полісся» Юрій Муляр (на знімку). — Я мешкаю з дружиною і двома дітьми в одній кімнаті гуртожитку, тому ми раз у раз думаємо про своє житло. Разом із товаришами по нещастю, які теж відчувають потребу в покращенні житлових умов, у нас виникла ідея звести житловий масив із соломи. Цей матеріал вже понад століття успішно використовується в багатьох країнах світу і має ряд беззаперечних переваг. Цей проект я розробляв практично самотужки, працюючи інженером-проектувальником в науково-дослідному секторі НУВГП. Потім до нього долучилися науковці. Ідею підтримали

робив ПівденНІРГ. Ми рекомендували побудувати 4—5 відтворювальних центрів, у тому числі на Сіверському Дінці, на базі Станично-Луганського рибокомбінату. На жаль, програма досі залишається на рівні проекту. — Чому відтворювальний центр передбачалося створити так далеко від моря — від устя Дону до середньої течії Сіверського Дінця близько 600 км? — У російського осетра із Сіверського Дінця ще не втрачені природні механізми пошуку нерестовищ. При інкубуванні ікри з осетрів, виловлених у Сіверському Дінці, у потомства виключені фізіологічні й генетичні відхилення, які спостерігаються в потомства, отриманого на риборозплідниках в устях рік і затоках. Здорова молодь, безперешкодно скотившись у Азовське й Чорне моря, може у статевозрілому віці знову повертатися на нерестовища. — З моменту розроблення проекту програми минуло кілька років. Чи не втратили її пропозиції актуальність? — Так, у природоохоронних питаннях час — категорія дуже важлива. Колись я займався іншим червонокнижним видом — українською міногою. У моїй науковій колекції зберігаються екземпляри, на етикетці яких стоїть дата «травень 1969 року» і місце піймання — «р. Скелевата, притока р. Лугані, басейн Сіверського Дінця». Уже через двадцять років, коли я збирав польовий матеріал для дисертації, міноги в тій річечці не було. Настали невідворотні зміни — через хімізацію сільського

господарства й зарегулювання стоку. У результаті в цій річечці зник цілий фауністичний комплекс риб пізньольодовикового періоду. Зникли також гольян і голець. І не тільки в цій річці, а й у багатьох інших притоках третього-четвертого порядку, які живлять, в остаточному підсумку, Сіверський Донець. Що до осетра, то особисто мені удача посміхнулася давно: 1992 року в браконьєрів рибінспекція вилучила самця осетра, виловленого біля греблі Луганської ТЕС. Але й сьогодні майже щорічно надходять повідомлення, які підтверджують: російський осетер все-таки заходить на нерест у Сіверський Донець. — А як вирішують проблему відтворення осетрових сусіди? — У Росії ще кілька років тому було п’ять заводів, а зараз на Кубані їх близько восьми і шість на Дону. Успішно розводить білугу Румунія — про це можна судити зі зйомок чисельності цього виду в Чорному морі, куди він скочується з Дунаю. А в нас осетрів розводить хіба що Дніпровський осетровий риборозплідний завод, що в Білозерському районі на Херсонщині, та ще кілька дрібних підприємств. Україні зараз просто необхідне штучне відтворення осетрових. Це модель цивілізованого, раціонального природокористування, у якій ойкос-логос і ойкос-номос — наука й закони про навколишнє природне середовище — невіддільні, як два боки однієї медалі.

гіпоалергенними та біопозитивними, вони ніби дихають. За рахунок енергоефективності відпадає потреба у газі, опалюватиметься будинок електроенергією за нічним тарифом. До речі, за зовнішнім виглядом важко здогадатися, з чого побудована споруда. І будівельні роботи в цьому випадку зовсім не важкі, і фундамент достатньо легкий. Яскравий приклад ефективності такого житла вже демонструють кияни Ірина та Олексій Крав-

У будинках застосовуватимуться альтернативні джерела електропостачання (вітроенергетичні установки, фотоелементи), тепло- та водопостачання (йдеться про добові та сезонні теплові акумулятори, теплові насоси, сонячні водні колектори). Навіть дорога до котеджів укладатиметься з використанням геотекстилю місцевого виробника. Масив у Радиславці планується здати в експлуатацію в 2013 році. Проект передбачає, що кожен із членів кооперативу отримає котедж загальною площею 90—120 м2 та земельну ділянку площею від 0,10 до 0,25 га. Фінансування проектних та загальнобудівельних робіт здійснюватиметься шляхом рівного спільного грошового внеску членами кооперативу, загальна сума якого становить близько $40 тисяч. Наразі кооператив налічує 17 пайовиків, 37 місць ще вільні. До речі, проектувальники впевнені, що простоять солом’яні котеджі досить довго, бо подібні до них, зведені в Америці сто років тому, стоять і досі.

заслужений архітектор України, професор кафедри архітектури НУВГП Омелян Юрчук, кандидат технічних наук Микола Кізєєв та інші вчені. Технологія будівництва така. Дерев'яні, переважно соснові, каркаси будинків заповнюються солом’яними тюками, які потім спресовуються. Стіни з солом'яних тюків ма- Такий вигляд матиме солом'яний будинок ють дуже високі звуко- і теплоізоляційні властивості, вони ченко, які звели під Києвом сучасє чудовим утеплювачем. А жит- ний будинок із соломи. Вони дуже ня солома, якій надається пе- задоволені своїм рішенням, адже ревага при будівництві помеш- явними перевагами такого будинкань, до того ж не потребує об- ку є три «Е»: економічність, еколоробки антисептичними просо- гічність та енергоефективність. ченнями. Після зведення стіни Для побудови котеджного зазвичай штукатурять глиною, а містечка під Рівним викориспотім облицьовують відповідно товуватимуть лише екологічно до смаків господаря. Такі стіни є чисті й біопозитивні матеріали.

Розмовляв Святослав РИБНІКОВ

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9 , №42 (94)

ТЕХНОСФЕРА ШЕДЕВРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

УКРАЇНА

Трудяга небес

Шановні читачі!

Сергій ПОНОМАРЬОВ

івстоліття тому, 20 жовтня 1959 року, уперше піднявся в небо новий літак Ан-24. У вересні 1962-го відбувся його перший технічний рейс із пасажирами. Перший у СРСР турбогвинтовий пасажирський літак Ан-24 був розроблений за рішенням уряду країни в ОКБ ім. Антонова наприкінці 50-х років. Він мав замінити на місцевих авіалініях морально застарілий поршневий Іл-14. 1961 року відбулися заводські й державні випробування літака, а серійне його виробництво почалося в 1962-му на авіазаводі № 473 (теперішній «Авіант») у Києві. Конструктивно Ан-24 був двомоторним турбогвинтовим високопланом із прямим крилом і однокільовим оперенням, обладнаний двома газотурбінними двигунами АІ-24 з повітряним гвинтом змінного кроку. Складна система підвіски шасі зі змінним тиском у шинах дозволяла цьому досить великому літаку без проблем злітати і сідати на ґрунтових аеродромах з відносно короткою злітно-посадковою смугою. Добрі літні характеристики й потужні двигуни розроблення ОКБ А. Івченка дозволяли використовувати Ан-24 при великому діапазоні температур і в умовах високогір'я. Треба сказати, що поява Ан-24 зробила пасажирські перевезення в Україні дійсно масовими. Аж на 25 років він став основною машиною на авіаперевезеннях у європейській частині Союзу. Повітряний флот, що базувався на київському аеродромі в Жулянах, у 60—80-х роках минулого століття складався переважно з Ан-24. У будь-яку пору року низький гул двигунів цих машин із Жулян було добре чути навіть на дніпровських островах. На 60-ті роки припало моє шкільне дитинство. Наша родина досить часто літала по Україні до родичів — низькі тарифи «Аерофлоту» дозволяли цю розкіш (наприклад, з Києва до Сімферополя переліт коштував усього 19 рублів, до Запоріжжя — 14). І я добре пам'ятаю той захват, із яким більшість тодішніх пасажирів прийняли новий Ан-24. Трохи «сутулий», із масивним фюзеляжем, ніби підвішеним до широко розкритих крил, з товстою закопченою вихлопною трубою, яка стирчала з кожного двигуна, з дуже великим хвостом і фірмовим «антонівським» носком кабіни — нам він тоді здавався самою авіаційною досконалістю, посланцем з якогось іншого світу. Такий же захват викликав салон. Не забути ці маленькі круглі ілюмінатори, низькі багажні полки над сидіннями, цей неповторний запах, який здавався запахом самого неба, напис нахабною чужою мовою NO SMOKING!, який загорявся червоним на перегородці салону перед зльотом і зниженням, і маленький, але зовсім «справжній» туалет у хвості... І цей всепроникний гул турбін, після вимикання яких в аеропорті призначення ще півгодини не чуєш зовсім нічого. З 1962 року випущено 1367 одиниць Ан-24, з них 1028 — на «Авіанті». За

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАСАЖИРСЬКОГО ЛІТАКА АН-24 Екіпаж: 3—6 чоловік Пасажировмісність: 32—52 чоловік Вантажопідйомність: 4200 кг Довжина: 23,53 м Розмах крила: 29,20 м Висота: 8,32 м Нормальна злітна маса: 18000 кг Силова установка: 2 турбогвинтових двигуни ТГД АІ-24 Потужність двигунів: 2х2550 к. с. Діаметр гвинта: 6,2 м Максимальна швидкість: 540 км/год Практична дальність польоту: 990 км Практична межа: 9100 м Довжина розбігу (пробігу): 500 м назвою Y-7 (або МА-60) з 1982 року літак будували також у Китаї. Ан-24 став популярним за кордоном: 26 країн закупили 220 таких машин. Ан-24 виявився надзвичайно вдалим проектом — утім, те ж можна сказати й про будь-який інший літак Олега Антонова. Свідчення тому — майже піввікова «кар'єра» цієї крилатої машини, яка триває досі. Недарма льотчики й диспетчери називали Ан-24 «трудягою небес». Донині в країнах СНД і Африки працюють понад 300 літаків цієї моделі. Машина гідно витримала багаторічну конкуренцію з більш новим і комфортабельним пасажирським літаком Як-40. Інше підтвердження високих якостей проекту Ан-24 — порівняно мала кількість аварій із цими літаками: за 47 років у світі загинули 142 машини. Про вдалість літака свідчить і широкий спектр його модифікацій — Ан-24 випускався майже у 40 варіантах! Крім того, ще 9 версій, аж до турбореактивної, так і залишилися в проектах. Ан-24 спочатку створювався як багатоцільовий транспортний літак. Військові зацікавилися ним не відразу — досить рідкісний для мілітаризованого СРСР випадок. До цього Ан-24 встиг попрацювати лісовим пожежним, летючою лабораторією, радіаційним і льодовим розвідником, рятувальником і аерофотографом. Одних тільки пасажирських варіантів літака було три — місткістю від 32 до 52 місць. Стільки ж було й військовотранспортних версій Ан-24, які жартівники з НАТО відразу прозвали «каганцем» за два димних сліди в небі. Крім того, у ВПС використовувалися штабна й навчально-штурманська модифікації літака. Про надійність Ан-24 ходили легенди. Не рідкістю була посадка літака на одному працюючому двигуні, а в декількох випадках удалося без наслідків посадити машину з відмовою обох моторів. На жаль, димність і гучність роботи двигунів Ан-24 були причиною того, що з кінця 90-х років для нього закрили небо країни Євросоюзу. Зрозуміло, модернізувати старий літак під вимоги екостандартів «Євро-4» надто витратно...

ТОВ «Промислова безпека» розробило методику навчання й створило систему дистанційного навчання (СДН) питанням охорони праці, яка дозволяє навчати користувачів із використанням мережі Інтернет, тобто не виїжджаючи за межі підприємств та організацій (населених пунктів). П’ять переваг методики: 1. Виключаються витрати підприємств на відрядні видатки співробітників; 2. Користувачі мають можливість навчатися на будь-якому ПК незалежно від місця його розташування; 3. Користувачі починають навчання самостійно в зручний для них і їхнього керівництва час; 4. Є можливість користуватися унікальними відео- та аудіоматеріалами з тематики курсів; 5. Користувачі одержують відповіді від викладачів на будь-які запитання з тематики навчальних блоків і юридичний супровід після завершення курсу.

Пропонуємо Вам відповісти на анкету-опитування. _____________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ (укажіть населений пункт, найменування підприємства, _____________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ кількість працівників, Ваші ім’я і по батькові та контактні телефони)

1. Наскільки Вас зацікавила ця інформація? Варіанти відповідей: • Скористаюся обов’язково цією послугою -------------------------------------(укажіть, будь ласка, найвагоміші причини - номери, перераховані вище) _____________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ • Навчатиму своїх співробітників, використовуючи традиційні методи --------(укажіть, будь ласка, основні причини) __________________________________________ __________________________________________________________________________

2. Чи є на Вашому підприємстві ПК, підключені до мережі Інтернет? Варіанти відповідей: • • • •

Немає Є тільки 1 ПК Є 2 ПК Є 3 або більше ПК

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Чи є на підприємстві співробітники, яким у листопаді-грудні необхідно пройти навчання? Варіанти відповідей: • • •

Зараз ні, будуть пізніше Є до 5 людей Є більше 5 людей

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4. У проведенні яких навчальних курсів зацікавлене Ваше підприємство насамперед? а) _________________________________________________________________________ б) _________________________________________________________________________ в) ________________________________________________________________________ г) _________________________________________________________________________ д) _________________________________________________________________________ е) ________________________________________________________________________ .

Просимо Вас вислати заповнену анкету-опитування до 25.10.2009 Ви можете вирізати цю анкету, заповнити її й надіслати на наш телефакс (0-45- 440-82-09) або відсканувати анкету й надіслати її на нашу електронну адресу — study@prombezpeka.com

Дякуємо за участь у опитуванні!

Українська технічна газета

№ 42 (94) В і в т о р о к , 2 0 ж о в т н я 2 0 0 9

ТРЕБА БАЧИТИ

Погляд наскрізь Учені знайшли спосіб вивчати клітини, залишаючи їх живими

лектронний мікроскоп — потужний прилад, який дозволяє одержувати зображення об’єктів із максимальним збільшенням до 106 разів, але проблема в тому, що з його допомогою не можна вивчити живу клітину, не вбивши її. Однак учені з Массачусетського технологічного інституту розв’язали цю проблему за допомогою досягнень квантової механіки. Щоб «зазирнути» в клітину, у традиційних електронних мікроскопах використовується пучок електронів, при цьому опромінення вбиває її (воно подібне до опромінення від вибуху 10-мегатонної водневої бомби). В основі розробленого мікроскопа — електрон, який рухається між двома кільцями, розташованими одне над одним. Коли клітина проходить між кільцями, установка сканує один піксель клітини за один раз. Мікроскоп записує дані про кожен піксель і на їхній основі створює цілісне зображення клітини.

РОЗСЛАБТЕСЯ!

У кожному слові-відповіді ми переставили всі букви. Треба повернути анаграмам первинний вигляд.

Інтернет-користувачі на допомогу Скотланд-Ярду Завдяки компанії Internet Eyes у британців з’явиться шанс зіграти в Шерлока Холмса муться суб’єктивною думкою й можуть повідомляти про несерйозні порушення або уявні злочини. Представники компанії Internet Eyes зауважують, що акція абсолютно добровільна й конфіденційна, а учасники, які робитимуть неправдиві заяви, будуть дискваліфіковані.

Із гармати — на орбіту Ракети — випробувані «робочі конячки» для відправлення корисних вантажів у космос. Схоже, незабаром вони підуть на спочинок

дея швидкого й дешевого способу відправлення на земну орбіту виникла давно: ще в ХІХ столітті Жуль Верн описав гігантську гармату, яка відправила героїв на Місяць усередині снаряда.

Американські фізики втілили її в життя, розробивши проект кілометрової гармати, яка «вистрілюватиме» вантажі на земну орбіту. За твердженням фізика Джона Хантера, який працював у Ліверморській національній лабораторії в Каліфорнії, супергармата зможе відправляти в космос корисні вантажі вагою 450 кілограмів зі швидкістю понад 6 кілометрів на секунду. Джон Хантер і його колеги створили 47-метровий прототип супергармати ще в 1990-х

Бактерії-старателі Створено бактерію, яка допомагає шукати золото

еолог Френк Рейт з університету Аделаїди (Австралія) і Грегор Грасс з університету Небраски виявили, що бактерія Cupriavidus metallidurans виробляє спеціальні ферменти, які перетворюють золото з токсичних для неї форм у нешкідливі, «вирощуючи» у такий спосіб коштовний метал. Рейт знайшов бактерію багато років тому на золотих самородках і намагався зрозуміти, чому вона знаходиться там. Тепер, розгадавши секрет Cupriavidus metallidurans, Рейт і Грасс створили генетично модифіковану бактерію, яка починає світитися, знайшовши золото в ґрунті. Це світіння можна виявити за

роках. Для запуску снарядів зі швидкістю 3 метри на секунду в ньому використовувався газоподібний водень. Тепер Хантер заснував власну компанію Quicklaunch у СанДієго (штат Каліфорнія) для розроблення гармати більшого розміру, яка могла б «вистрілювати» вантажі зі швидкістю вдвічі більшою, ніж у прототипу. Для створення супергармати необхідно $500 млн, але, за твердженням Хантера, такий спосіб відправлення вантажів буде в 10 разів дешевше, ніж ракетами.

ГОРИЗОНТАЛЬ: 4. ПЕЗЧ. 8. УМКЛАС. 11. ДНІСОЕ. 12. ТЕРОР. 13. РИЧА. 14. ДЕПОРІ. 15. СЛАКІП. 16. ПАЛАТ. 18. ГЮНА. 19. ЕВСПАРТА. 20. ВІСКАП. 24.АСЬНК. 26. УРМА. 31. БІРРАТ. 32. ЧАСКО. 35. КОРПАТ. 36. СЛОНЕКИК. 37. РОСКАТ. 40. ОТКОЛ. 41. КЛАВАП. 44. ДАЛАБЕНО. 45. НАЯРОН. 46. ОНЧИП. 47. КРЕСОВ. 50. МЄНЕ. 53. КОЛВА. 57. КОЛОДА. 60. ЦЕНАМИДИ. 61. РІКА. 62. ДТРЕГ. 63. ВОУСЛА. 64. РАМИЛН. 65. МИТР. 66. СЛІАА. 67. ХІНКЕТ. 68. АЄШРАЛ. 69. ЗЛЕЖ. ВЕРТИКАЛЬ: 1. СКЕРЕЧ. 2. ІНБІІК. 3. ТОСУЙБАК. 5. ХАННЯЧ. 6. СПИПРА. 7. ТАРВАС. 8. ПОЛЬТА. 9. ТРОУРК. 10. ЖУРОЙА. 17. ЯНТА. 21. КАРАП. 22. СТІМВ. 23. ЛОКРА. 25. ДОРКОЛИК. 27. ОСАДАЛОН. 28. ЛАТР.

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА Відповіді на кросворд, надрукований у №41 (93)

ЗАМКНУТА ЛІНІЯ Проведіть замкнуту ламану лінію, яка складається з горизонтальних і вертикальних відрізків. Кінці кожного від-

ПРИКЛАД

різка повинні знаходитися в центрах клітинок. Лінія не може двічі проходити через ту саму клітинку. Числа вказують на кількість клітинок, через які пройшла лінія у відповідному горизонтальному або вертикальному ряді.

допомогою фотометра. Учені стверджують, що тепер присутність золота в ґрунті можна визначити, усього лише взявши його зразок і помістивши в нього генетично модифіковану Cupriavidus metallidurans.

За матеріалами New Scientist, Popular Science, MIT News, BBC News підготувала Наталія ЧАЙКА

29. ВШІК. 30. ТЕНА. 32. ПЛЕСК. 33. ТИЧЧА. 34. ОНКОК. 37. ЛОНК. 38. ЖТАС. 39. ГРАН. 41. САМОП. 42. РАЕАН. 43. ОТІКО. 48. ЛЕССАВЕК. 49. НЕМО. 51. СТРЕЛЯ. 52. ГАЛИНС. 53. ШВАРИГ. 54. БРІКАД. 55. ЖАРІЛТ. 56. ПЕРЗОТ. 58. БОДВЯН. 59. АЛЬКАК.

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

Білі починають і виграють

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Відповідь на етюд, надрукований у №41 (93) 1. d4-c5! d6:b4 2. e3-f4! g5:g1 3. c3-d4 g1:c5 4. a5:c3! c7:a5 5. c3-b4 a5:c3 6. d2:h6 ×

аступного місяця рядові британці зможуть переглядати встановлені в країні камери спостереження з метою розкрити злочин, піймати злочинця та одержати винагороду в 1000 фунтів стерлінгів. У ході «гри» учасники, зареєстровані на вебсайті компанії InternetEyes.co.uk, повідомлятимуть владу про злочин у реальному часі через SMS або електронну пошту. Бізнес-структури та урядові організації, які хочуть задіяти свої камери спостереження в акції, мають платити щомісяця по 20 фунтів стерлінгів за камеру, а учасники «гри» не знатимуть місця розташування камери, за якою вони спостерігають. Захисники прав людини вважають акцію порушенням цивільних прав (на кожні 14 чоловік у Великій Британії припадає одна камера спостереження). На їхню думку, під час акції цілком можливі зловживання, адже учасники послуговувати-

Відповідь на головоломку «Піраміда», надруковану в №41 (93)