Украинская техническая газета №43

Генеральний конструктор ДП «Івченко"Прогрес» Федір Муравченко:

«Потужність двигунів на «Руслані» дорівнює цілому Дніпрогесу» стор. 4–5

Рецепт енергоефективності Чи вигідне опалення, при якому 60% палива улітає «в трубу»? Може, перейти на електропостачання? стор. 6

Так заповів Нобель У центрі уваги «УТГ»: хто і за що удостоєний престижної премії у 2008 році.

№ 43

23 жовтня 2008 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

стор. 8–9

«Батіг» і «пряник» Нацбанку Мораторій на зняття депозитів і видачу кредитів — жорсткі заходи проти паніки населення і розвалу банківської системи країни

Фото УНІАН

стор. стор. 8–9 2–3

Епіцентр криза

№ 43

23 жовтня 2008 року

«Батіг» і «пряник» Мораторій на зняття депозитів і видачу кредитів — жорсткі заходи проти паніки населення Початок на 1 й стор.

Візитівка

Дата народження: 1948 рік

Дмитро Корнійчук

Освіта: в 1972 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка. Еко номіст. Кандидат економічних наук.

З

а словами першого заступника глави Національного банку України Анатолія Шаповала, з 1 по 13 жовтня українці негайно вивели з банківської системи 6, 2 млрд грн. У більшості регіонів країни кар тина приблизно однакова. Порожні банкома ти, довгі черги до кас, вкладники, що нерву ють і навперебій поспішають, навіть втрача ючи відсотки, достроково забрати свої гроші. Паніка, спровокована інформацій ною атакою з приводу складного фінансо вого становища найбільшого в Україні Про мінвестбанку, відразу ж обернулася чутка ми про аналогічні проблеми в інших банках. І почалося. Звичайно, банки були не готові до масових вимог видачі готівки, що ще більше підсилило панічні настрої. Незабаром стало зрозуміло: без втручання держави не обійтися. 7 жовтня Нацбанк увів тимчасову адміністрацію в Промінвестбанку, що дозволило більш менш нормалізувати си туацію з виплатами за поточними рахунками. А 13 жовтня фінансовий регулятор привсе людно оголосив: ухвалено постанову №319 (від 11 жовтня), якою заборонено достроко ве зняття депозитів і введено мораторій на збільшення обсягів кредитування. Утім, ряд експертів говорять: Нацбанку треба було взяти ситуацію на контроль раніше, поки ще не сталося такого масового відтоку внесків. Як можна з 13 жовтня зняти свої депо зити й одержати кредити? Скільки часу дія тимуть уведені обмеження? Які основні кош ти використає Нацбанк, щоб не тільки підтримати на плаву банківський сектор Ук раїни, а й заздалегідь підготувати країну до «цунамі» світової фінансової кризи, зміцнивши ліквідність банків? Як і навіщо

Кар’єра. До липня 1994 року працював доцентом економічного факультету університету імені Тараса Шевченка 1994—2000 рр. — помічник Президен та з питань економіки..

2000—2001 рр. — керівник групи рад ників прем’єр міністра України В.А Ющенка. З 2001 р. до сьогодні — керівник групи радників голови Національного банку Украї ни. Заслужений економіст України (1998). Ав тор більш ніж 500 наукових робіт з питань політекономії та макроекономіки. Я б відзначив три базові ідеї постанови. По перше, ми хочемо запобігти впливу світової фінансової кризи. Я наголошую: саме запобігти. По друге, ми хочемо поси лити фундамент банківської стабільності. По третє — захистити інтереси вкладників — Хотілося б передусім прояснити си туацію з тимчасового «замороження» видачі депозитів. депозитів... .

— Знаєте, мораторій на дострокове знят тя депозитів — це дійсно болюче питання для населення і бізнесу. Однак я хочу заз начити: Нацбанк не вводить прямої заборо ни на видачу термінових депозитів. Беріть їх з відсотками, але коли закінчиться їхній термін. Цитую дослівно п. 2.6: «Виплати за умови настання строку згідно з договором здійснювати негайно». Мало того, п. 2.5 го ворить банкам: «Виконувати свої зобов’я зання за всіма типами договорів із залучен ня коштів у будь якій валюті лише у разі на

«Нацбанк не вводить пряму заборону на видачу термінових депо, зитів. Беріть їх з відсотками, але коли закінчиться їхній термін. Тоб, то ми, навпаки, даємо жорстку вказівку, щоб у жодному разі не по, рушувалися права вкладників» Нацбанк утримує курс національної валюти? На ці й інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» відповів керівник групи рад ників глави Нацбанку Валерій Литвицький.

— Валерію Олексійовичу Олексійовичу,, зараз як на селення, так і бізнес непокоїть ухвалена 11 жовтня постанова Нацбанку №319. Є багато домислів з цієї теми, перекруче ної інформації. Ви один з небагатьох, хто може компетентно відповісти на голов не запитання: що мав на меті фінансовий регулятор, ухвалюючи цей документ?

— Від самого початку треба розставити всі крапки над «i». Постанова №319 є одним із додаткових заходів у рамках стабілізації фінансового ринку. Основні, зокрема поси лену курсову й монетарну політику, ми вже задіяли, оскільки моніторили ситуацію дав но. І бачили зростання макроекономічних загроз внаслідок погіршення світових тен денцій. Крім того, ухвалений документ — це також якийсь заспокійливий крок з огляду на інформаційну атаку на Промінвестбанк, що обернулася панічними настроями серед вкладників всієї банківської системи.

стання строку завершення зобов’язань, не залежно від категорії контрагентів». Тобто ми, навпаки, даємо жорстку вказівку, щоб у жодному разі не порушувались права вклад ників. Нацбанк також вимагає вчасно видава ти людям належні їм гроші із зарплатних проектів (п. 3). Для цього банки повинні обо в’язково забезпечити постійне поповнення своїх банкоматів наявними коштами. І відмовитися від якихось обмежень з обслу говування клієнтів інших фінзакладів. Щоб не повторилася недавня ситуація, коли деякі банки не захотіли працювати з картками Промінвестбанку. Так, обмежувати зняття депозитів, навіть достроково, не найкраще рішення. Але в тих складних реаліях, у яких перебуває країна, це найбільш доцільний адміністративний захід. Зверніть увагу: Нацбанк не встановлює тер міни дії мораторію. Отже, ми розраховуємо, що ситуація покращиться швидше. У всяко му разі, у 2004 році, після того як рішення з депозитів було ухвалено, панічні настрої се ред вкладників зникли через місяць два.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Нацбанк вимагає, щоб банки посилили роботу із залучення нових депозитів (п.2.6). Починаючи від роз’яснення населенню всіх переваг безпечного зберігання грошей не в кубушці, а саме в банку, і закінчуючи ви могою з активного підвищення процентних ставок з урахуванням реальної інфляції. Крім того, слід зацікавити людей у пролон гації попередніх депозитів. По суті, уже минули часи, коли наші бан ки брали дешеві закордонні кредити і особ ливо не переймалися підвищенням депо зитних ставок. Тепер перед ними стоїть дійсно серйозне завдання: знайти якісь ва гомі аргументи, щоб українці, традиційно насторожені до обіцянок банків, все таки принесли їм свої заощадження. І головне, щоб люди були спокійні за схоронність кров но зароблених грошей.

— Наскільки Нацбанк посилив вимо ги до кредитної політики банків?

— «З 13.10.2008 зобов’язані обмежити здійснення активних операцій в обсягах, до сягнутих кожним із них на цю дату» — саме таку вказівку дає постанова №319 комер ційним банкам. Йдеться про те, що банки мають право і надалі кредитувати тільки в рамках тих обсягів, які досягнуті на 13 жовт ня. Наприклад, якийсь банк видав кредити на 100 мільйонів гривень. Якщо зараз йому повернуть 10 мільйонів гривень, то він зно ву може віддати їх під кредити. Але загаль на сума кредитного портфеля має залиши тися на рівні все тих же 100 мільйонів гри

вами, Нацбанк намагається нормалізувати саму динаміку кредитування. Зменшити ри зики неповернення кредитів, що автоматом б’є по тим же людям, що несуть свої гроші в банк. По друге, економіка наша краще пере живе обмеження з кредитування, ніж у 2004 му. Номінальний ВВП зростає дуже швидко, дефлятор — 34%, бюджет переви конує показники зі стягування податків. Все це вказує, що у підприємств багато власних грошових ресурсів. По третє, з початку року кредити в еко номіку приросли на 17 мільярдів гривень більше, ніж у цей же період 2007 року. І ці гроші активно працюватимуть до кінця року і далі. У цілому ж підприємства і банки тепер почнуть більше піклуватися про власні ре сурси. Так би мовити, жити за реальними можливостями. Тепер, перед тим як взяти кредит, бізнес краще думатиме, як його по вернути. У свою чергу банки припинять на полегливо нав’язувати кредити населенню на геть усе. Так, тимчасово слід чекати зниження кредитної активності. Але це, наголошую, корисно для нашої економіки, де ринок кре дитування щорічно збільшувався на 50%, провокуючи загрозу масових неповернень. А ви ж добре пам’ятаєте, чим закінчилася ситуація в США з іпотечною кризою.

— Зрозуміло, що обмеження наро щування кредитного портфеля банків — тимчасовий захід. Однак з ог ляду на огляду заклик Нацбанку підвищувати ставки за депозитами так само подорожчають і кредити?

— Звичайно, кредити стануть дорожче. Та як же інакше — це банківська аксіома прямої залежності кредитних ставок від де позитних. Ну а якщо ми хочемо відповісти на гло бальне запитання, як саме знизити вартість кредитів, то для цього насамперед треба зменшити інфляцію. Тому всім відповідаль ним державним структурам — Кабміну, Нац банку — необхідно залишатися «ротвейле рами» цінової стабільності і не послабляти тиск на антиінфляційному фронті. Що мен ше інфляція, то дешевше кредити. А отже і більше приплив інвестицій. До речі, є ряд додаткових чинників, що впливають на кредитні ставки, — як внутрішніх, так і зовнішніх. Це ризики, пов’я зані з неприйнятим вчасно бюджетом, а та кож збільшення вартості грошового ресурсу за кордоном.

«Банки мають право надалі кредитувати тільки в рамках тих об, сягів, які досягнуті на 13 жовтня. Наприклад, якийсь банк видав кре, дити на 100 млн грн. Якщо зараз йому повернуть 10 млн грн, то він знову може віддати їх під кредити. Але загальна сума кредитного портфеля має залишитися на рівні все тих же 100 млн грн. До речі, така норма вже тимчасово вводилася в 2004 році» вень. До речі, така норма вже тимчасово вводилася в 2004 році. Які наслідки обмежень можна прогнозу вати? Певною мірою зменшення видачі кре дитів, звичайно, вплине на економіку. Та я б не драматизував ситуацію. По перше, у нас «перегріте» споживче кредитування, яке багато в чому тримало ся на зовнішніх запозиченнях. Іншими сло

— Як ви вважаєте, чи варто прогно и по жорсткі шання політики банків зувати пожорсткі жорсткішання зуват із повернення виданих кредитів (вимо ги дострокового погашення, збільшен ня пені за прострочення)?

— Скажу так: все має відбуватися в рам ках укладених договорів. Дострокове по вернення кредитів, якщо це не добровільна справа вкладника, заборонене. Крім того, ситуація моніторитиметься відповідними

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 17570 прим.: українською мовою 5320 прим., російською мовою 12250 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2079

№ 43

Епіцентр криза

23 жовтня 2008 року

Нацбанку і розвалу банківської системи країни органами банківського нагляду. Зрештою, є суд. Утім, у банках і так добре розуміють: порушувати умови договору означає бити по власній репутації.

— Якщо можна, трохи докладніше про конкретні механізми посилення за гального стану банківської системи, пе редбачені постановою №319.

— Насамперед ми всіляко намагатиме мося підвищити ліквідність банків через програму фінансового оздоровлення (п.1). Але тільки тих, кому це дійсно необхідно.

— Забороняючи дострокове відкликання депозитів, ми тим самим дозволяємо банкам проводити більше активних операцій. Але при цьому можна змінити їхню структуру у більш безпечний бік. Єдине серйозне тимча сове обмеження — у кредитуванні. Однак для Нацбанку першочергове завдання — надій но розмістити гроші людей і підприємств, що лежать на депозитах. А кредитні операції, як відомо, все таки ризиковані. Який вихід пропонує Нацбанк? По пер ше, комерційним банкам не можна рефінан

«Якщо ми хочемо відповісти на глобальне запитання, як саме знизити вартість кредитів, то для цього насамперед треба змен шити інфляцію. Тому всім відповідальним державним структурам — Кабміну, Нацбанку — необхідно залишатися «ротвейлерами» ціно вої стабільності й не послабляти тиск на антиінфляційному фронті» Іншими словами, Нацбанк збільшує доступ до грошей банкам, які потребують санації. Однак державні кредити — це не без коштовні подарунки. Вони видаються під 15% річних, у межах 60% від вартості регу лятивного капіталу або 90% застави май на банків (п. 1.1). Тобто йдеться про зви чайні запозичення в Нацбанку, які необхід но обов’язково повернути. По суті, ми давно хотіли підвищити роль рефінансування (кредитування комерцій них банків) з боку Нацбанку. Цей документ дає такий імпульс. Звичайно, гроші в еко номіку можна давати через купівлю про даж валюти, але найкращий варіант — саме рефінансування. І ми сподіваємося, що коли механізм повноцінно працювати ме, то у разі нового раптового відтоку гро шей нам навіть не доведеться вводити до даткові заходи з обмеження депозитів і кредитування. Підвищуватиметься роль процентної політики, що має допомогти боротьбі з інфляцією. Проводиться лібералізація ре зервних вимог (п.1.3). У формування обо в’язкових резервів банків включаються залишки каси й цінні папери. Тим самим звільняється додатковий канал ліквідності, з’являється більше грошей. Є ще важливий нюанс, на який мало звер тають увагу. Зараз річна інфляція ( до верес ня 2007 року) становить більше 26%, але при цьому процентна ставка Нацбанку — 12%, ставка з рефінансування комерційних банків — у межах 15%. Тобто те, що ми не підвищуємо процентні ставки, красномовно свідчить: Нацбанк проводить досить лібе ральну політику в банківському секторі. І це при тому, що в банків погіршився доступ до кредитів на зарубіжному ринку.

— Іншими словами, держава у рам ках порятунку деяких вітчизняних банків не збирається вдатися до їх ча сткової або повної націоналізації, як це зроблено, приміром, у США?

— Відповім коротко. Навряд чи в нас у бюджеті є зайві десятки мільярдів, щоб ку пити банк у держвласність.

— Як ви можете прокоментувати си туацію з Промінвест банком ? Промінвестбанком банком?

— Знаєте, активна спекуляція чутками і дезінформацією може похитнути будь який банк. Але дуже сильний фінансовий гравець легше вийде зі скрутної ситуації, слабкішо му це зробити складніше. Ми вважаємо, що «Промінвест» — це сильний, здоровий банк, що просто піддав ся спланованій рейдерській атаці. Однак у нього добрий капітал, немає проблем у відносинах з іншими банками. Менеджмент посилений тимчасовою адміністрацією Нацбанку. Тож ситуація під контролем.

— Як Нацбанк контролюватиме ак тивні операції банків, щоб зменшити ризики дестабілізації банківської сис теми?

сувати прострочену заборгованість шляхом надання нових кредитів, не можна пролон гувати необґрунтовані кредити або прихову вати повну інформацію про повну вартість кредиту. Яким активним операціям це допо може? По друге, ми пропонуємо банкам вкла дати гроші в надійні активи. Приміром, у цінні папери уряду. Уряд же завжди попов нюватиме бюджет за рахунок податків і виплачуватиме відсотки по облігаціях. Нія ких обмежень на ці операції ми не вводи мо. І впевнений: гроші будуть надійно за хищені. Є також надійні сертифікати Нацбанку. Будь ласка, працюйте з нами. Ідіть на міжбанк. І там ніяких обмежень ми не вво димо. Чому? На міжбанку більше обсяги, отже, менше вартість кредитів. Відзначу: чим більше ми стимулюватиме мо операції банків із цінними паперами, тим сильніше протидіятимемо інфляції, оскільки зв’язуємо грошову масу. Постанова №319 також вводить певні об меження на купівлю валюти для фінансування імпорту (п. 4.4). Можна достроково проводити авансові платежі тільки з критичного імпорту (енергоносії, устаткування, медикаменти). В інших випадках — тільки за фактом ввезення товару на територію країни.

— В останні тижні курс долара на міжбанку і в «обмінках» сягав майже 6 гривень, спричиняючи чергові панічні настрої у населення. У чому причини і я кких их заход ів вжив Нацбанк для стабілі заходів зації курсу?

— Давайте повернемося трохи назад. Ще навесні, після різкого падіння долара, він котирувався на міжбанку у межах 4,5—4,6 гривні. При цьому офіційний курс залишав ся на рівні 5,05. Звичайно, така ситуація була не вигідна експортерам. Адже податок доводилося платити за офіційним курсом. Нацбанк у середині травня офіційний курс

У Нацбанку впевнені: схоронність депозитів гарантована

Кредити у гривнях «розморозили» 16 жовтня Національний банк видав постанову №328, якою трохи пом’як шив положення попереднього документа №319. Зокрема, у сфері кредиту вання банками населення і бізнесу в національній валюті. Так, п. 2.1 пере писаний таким чином: «Можуть давати кредит в іноземній валюті контраген там, які не мають валютного виторгу, у рамках обсягів заборгованості з них, що існує на цю дату. Всі інші кредити банки можуть надавати у встановлено му порядку за наявності відповідних ресурсів». Іншими словами, формально скасоване введене 13 жовтня державне обмеження на збільшення кредитних портфелів приватних фінзакладів, що викликало чимало дорікань банкірів. З іншого боку, навряд чи варто споді ватися, що банки знову кинуться масово видавати кредити, як колись: адже і вільних гривневих ресурсів особливо немає, і процентні ставки мають намір переглянути.

мося динаміку змін. Курс ринковий — 5, 24 гривні за долар, а офіційний став 4, 86. Тоб то розрив зменшився до 38 копійок, або 7,7%.

9 жовтня ринковий курс був 5,20 гривні за долар, офіційний — 4,92. Розрив 28 копій ок, або 6%. І, нарешті, 10 жовтня на міжбан ку долар котирувався по 5,06, а офіційний — 4,92. Розрив становив 14 копійок. Тобто буквально за тиждень ми скороти ли розрив між офіційним і ринковим курсом з 13, 5% до 3%. Тепер різниця, на думку ке рівництва Нацбанку, є близькою до опти мальної — з урахуванням нинішньої еконо мічної ситуації. Але треба розуміти, що стабілізація кур су підтримується зараз доларовими інтер венціями Нацбанку. Тобто ми вилучаємо гривню з обороту. Тому необхідна скоорди нована робота з Мінфіном. Нацбанк має намір створити баланс між офіційним, ринковим і наявним кур сами валют. Тому постановою № 319 ми ввели граничне відхилення курсу купівлі й продажу в «обмінках» не більш ніж на 5% (п.4.2).

— Ви вже згадали, що для стабілі зації банківської системи, зменшення рівня кредитних ставок і припливу інве стицій необхід но, у першу чергу необхідно, чергу,, боро тися з інфляцією. Ваші рекомендації владі в цьому напрямку?

— Передусім, я рекомендував би уряду і далі чітко узгоджувати свою політику з Нац банком. Зокрема у сфері будь яких нових

«Для Нацбанку першочергове завдання — надійно розмістити гроші людей і підприємств, що лежать на депозитах. А кредитні опе рації, як відомо, все таки ризиковані» наблизив до ринкового, зафіксував на планці 4,85 гривні за долар. Що сталося восени? Внаслідок декількох причин (зниження експортного виторгу, попит населення, банків і великих енергетичних мо нополістів, світова фінансова криза), долар на міжбанку почав стрімко зростати. Приміром, 7 жовтня ринковий курс був 5,52, офіційний — 4,85 гривні за долар. Розрив становив 66 копійок, або 13,5%. Бізнесу, звичайно, таке співвідношення вигідне. Але не державі — ос новному збирачеві податків. До речі, на ажіо тажі вирішили непогано заробити в «обмінках», де курс «зеленого» доходив до 6 гривень. З 8 жовтня Нацбанк почав активно втру чатися у ситуацію на міжбанку. Тепер диви

додаткових соціальних виплат населенню. Особливо — перед черговими парламентсь кими виборами. Необхідно розуміти, що такі необачні вчинки спричиняють тільки ризик посилення інфляції. До речі, мене іноді ди вують слова з вулиці Грушевського: мовляв, ми не відповідаємо за монетарну й курсову політику. Уряд, як відомо, бере безпосеред ню участь в обох вищезазначених напрямах через експортно імпортні операції і рух гро шей державної скарбниці. Бо як виходить? Нацбанк зменшує грошову масу в обороті, скуповуючи валюту, а Мінфін щедрою рукою ті ж гроші повертає назад. Так було раніше. Хотілося б уникнути цього року традиційно го грошового залпу.

Я також рекомендував би збільшити ак тивність поставок імпортних продовольчих і промислових товарів. Можливо, тут є якийсь збиток національному виробникові, але в рамках боротьби з інфляцією це дієвий захід. І, звичайно, одночасно треба підтримувати коштами з бюджету своє тваринництво. У жодному разі не можна допустити різкого стрибка тарифів ЖКГ, як сталося взимку 2006 року. З одного боку, тарифи треба підвищувати поетапно. З іншого — до статньою мірою компенсувати витрати на селенню через зниження вартості продо вольчих і непродовольчих товарів. І, звичайно, необхідно навести лад на па ливному ринку. Поки зростала вартість на фти, і в нас, і в Європі збільшувалася ціна бензину. Однак тепер, коли ця вартість різко пішла на спад, європейські ринки адекват но прореагували, а у нас навпаки — бен зин знову подорожчав.

— Як ви оціните стан справ і пер спективи вітчизняної промисловості у зв’язку зі світовою фінансовою кризою?

— Чесно кажучи, прогнози не втішні. Га лузь близька до технічної рецесії. Два місяці поспіль спостерігається зниження показ ників промвиробництва (серпень — на 5,3%, вересень — на 4,1%). Скажу більше: такого різкого показника зниження пром виробництва на вересень не було за 1999—2007 роки. Якщо тенденція захо пить і жовтень, то можна вже стовідсотко во говорити про рецесію. Причому найбіль ше постраждала металургія, виробництво коксу й нафтопереробка, видобуток корис них копалин, виробництво й розподіл елек троенергії, газу. Крім того, основні тренди, що впливають на зниження виробництва, найближчим ча сом нікуди не зникнуть . Йдеться про ослаб лення цінової кон’юнктури на світових рин ках ( та ж металургія), зменшується попит на товари, на інвестиції, кредитування вироб ників. Тому навряд чи можна говорити про досягнення запланованого річного рівня промвиробництва 7,8%. Можна прогнозу вати, що в листопаді внаслідок сезонних та інших факторів станеться сильний спад аб солютних розмірів виробництва Якщо говорити про структуру всього річного ВВП, то його зростання в остаточ ному підсумку буде обумовлене аграрним, сервісним і фінансовим секторами. Але не традиційним промисловим.

Економіка SOSтан авіапром

№ 43

23 жовтня 2008 року

Генеральний конструктор ДП «Івченко Прогрес»

«Потужність двигунів на «Руслані» Початок на 1 й стор.

Візитівка

Україна входить до сімки країн, здатних створювати як власні літаки, так і двигуни до них. Але якщо у них на підтримку авіабудівникам йдуть десятки мільярдів євро, то наша держава до останнього часу просто закривала очі на проблеми галузі. Як просувається реалізація колись перспективних проектів із будівництва літаків Ан 124 «Руслан» і впровадження супутнього двигуна Д 27, що не мають аналогів у світі? Чому «буксує» створення новітнього двигуна до літака Ан 70, що гарантує прорив у сфері авіації? Яка форма співробітництва вигідна вітчизняним авіабудівникам? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» розповідає генеральний конструктор ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка А.Г.Івченка» Федір Муравченко.

Дмитро Шилін — Федоре Михайловичу Михайловичу,, тандем двох підприємств — «Івченко Прогрес» і «Мо тор Січ» — мабуть, унікальний. Які відносини між ними?

модифікації, які також застосовуються. А двигун Д 136 установлюється на найбіль ший вертоліт Мі 26. Їхнє створення вимага ло нової реконструкції — і заводу, і ОКБ. Держава підтримала нас, особливо украї нський уряд. Потім був колосальний стрибок. Наше підприємство вийшло із пропозицією

Федір МУРАВЧЕНКО Дата народження: 1929 року

18

березня

Освіта: Харківський авіаційний інститут, 1954 р. Спеціальність — авіадвигунобуду вання, інженер механік з авіадвигунобуду вання. Кар’єра: від інженера (1954 р.) до гене рального конструктора державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені ака деміка А. Г.Івченка» (з 1989 р. до цього часу). Учений двигунобудівник, член кореспон дент Національної Академії наук України (2003), заслужений діяч науки і техніки Украї ни (2003), лауреат Державної премії СРСР (1984), Державної премії України в галузі науки і техніки (1994), Герой України (2002)

підприємств у 70—80 ті роки привело до за гального успіху. Однак досягався він важко, і відносини між нами не були безхмарними. В 1989 році генеральним директором за воду був призначений В’ячеслав Олексан дрович Богуслаєв, багато чого довелося пе реглянути. Зрозуміли, що ні нам, ні заводу поодинці не вижити. Тому ми виступали фак

І, звичайно, багато було зроблено для диверсифікації виробництва — перетворен ня, скажімо, двигуна з військового на ци вільний і навіть для наземного застосуван ня. Всі двигуни, вироблені до цього, прой шли модернізацію. Були підвищені їхні спо живчі властивості, надійність, а в багатьох випадках — і економічність.

— Ми відгалузились від заводу ще в 1945 році. Ну а тепер — як дві гілки одного дере ва. Залишилися і суто людські стосунки. Підприємство наше формувалося посту пово. Хоча з першого дня воно вже мало са мостійний статус — щодо розроблення, пла нування, фінансування. Що ж до створення самого підприємства, то в цьому завод брав участь. Він був зобов’язаний навіть квартири надавати нашим працівникам, бо в нас тоді нічого не було. І вчити деяких наших людей. Та й у профспілкових, партійних і комсо мольських організаціях наші люди були на обліку на заводі. Остаточний поділ відбувся тільки в 1957 році. Ми стали самостійною бюджетною органі зацією, а вони — заводом, що працює за за мовленнями Міноборони, Міністерства ци вільної авіації. Звичайно, цей тандем дуже багато дав. Нашим дослідно конструкторсь ким бюро (ОКБ) були розроблені ефективні двигуни. Приміром, нам удалося в конку ренції з ОКБ імені Кузнєцова (м. Самара) виграти право на створення двигуна АІ 20, що досі живе — йому вже більше 50 років.

ми виступали разом, розділивши функції, нам удалося за ці роки створити двигунів більше (одному ОКБ і заводу!), ніж, скажі мо, шести ОКБ Росії. Подивіться на літаки Бе 200, Ту 334, на Ан 140, Ан 148, Як 130, Ан 7! На них двигуни нашого розроблення, виготовлені заводом «Мотор Січ» у коопе рації з підприємствами Росії.

Таким чином ми виробили таку політику: поки країна не в змозі допомагати у ство ренні ультрасучасної техніки, треба все зро бити для того, щоб подовжити життєвий цикл тієї техніки, що вже експлуатується. І пішли далі — почали формувати корпо рацію, що зареєстрована торік. Після реє страції корпорації «Івченко» відбулося кілька зборів: мене обрали її президентом.

Ан 124 «Руслан» не має аналогів у світі

Цей двигун знову об’єднав наші тично скрізь разом. Завдяки цій згуртова створити фактично найбільший і найпотуж підприємства. У той час директором заводу ності ми вирішили дуже багато питань, які ніший у світі двигун Д 18 для літака Ан 124 був Павло Іванович Скляров. Він бачив, що в радянський час вирішити самотужки було («Руслан»). Під нього не було багатьох неможливо. Я не зупинятимусь на них док ера авіапоршневих двигунів закінчується. видів устаткування, стендів і навіть цехів. ладно. Головне — ми тоді домо Треба було переходити на реак вилися: якщо будуть поразки, тивну техніку. Тому Скляров дуже невдачі, то не треба з’ясовува багато уваги приділяв цій про «Ан 140 створюється в Україні й у Росії. Дви ти, хто більше винуватий, а вва блемі, і двигун АІ 20 на державні гуни для нього — нашого розроблення і вироб жати їх спільними. Якщо пере випробування йшов, так би мо мога — теж спільна. І на цьому вити, у зв’язці: завод і ОКБ. ництва. Ан 148 — також у Росії і в Україні. Дви простому принципі ми будували Під перехід до реактивної тех гуни виробляються в кооперації з російськими подальші відносини. ніки були виділені значні фінан підприємствами. Таким чином, за ці роки ми не — ТТоді оді саме почався роз си — і заводу, і нам. Завдяки втратили зв’язків з нашими партнерами в Росії. вал СРСР і авіацією мало цьому з’явилися нові випробні хто цікавився. Як ви вижи стенди, верстати, устаткування. Тому що інакше нам жити неможливо». вали? Таким чином відбулася перша реконструкція заводу й ОКБ.

— Ми пішли шляхом перетво рення нашого суто бюджетного Нам чимало вдалося зробити. підприємства у таке, що здатне самостійно Наприклад, перейти від двигунів турбогвин Держава вклала дуже великі гроші. Особ заробляти гроші. Це довга і давня історія. У тових до турбореактивних. Це двигуни АІ 25 ливо в завод. (які стоять на Як 40), Д 36 і Д 136. Д 36 і 1989 му нас зняли з бюджету, скасували до Три реконструкції перетворили завод у гігант, сьогодні працює на транспортних літаках говори і намагалися ліквідувати. Добре ус здатний робити будь які авіадвигуни — від най Ан 72, Ан 74, на патрульному Ан 74П, на па відомлюючи перспективу, новий директор сажирському Як 42. На його базі створені меншого до найбільшого. Співробітництво двох заводу це не підтримав. І завдяки тому, що

Незважаючи на те, що де юре начебто уже є корпорація, де факто ми працювали як і ра ніше — офіційно зареєстровані, але досі не оформлені. Бо в цей час мене ввели в держав ний авіаційний концерн («Авіація України», бе .) резень 2007 року. — Прим. авт авт.) .), де разом і літакобудівники, і агрегатники, і системники, і двигунобудівники. Ніде у світі такої системи немає. Двигунобудівники завжди були окремо. Тому що за ними «полюють» багато літакобудів ників. І двигунобудівник прагне «потрапити» на різні літаки. А якщо його «загнати» у систему, де є літак і двигун, — це означає понизити ста тус двигунобудівника. І взагалі незрозуміло, як нами управляти. Адже в концерні не було жод ного спеціаліста по двигунах. Тому фактично 16 місяців пішло на боротьбу за вихід з кон церну. Нам треба було звідти вийти!

— А хто ввів — уряд?

— Мене в концерн ввели «Регіони». Це Януковичі і Клюєви.

— Але ж «колгосп» — справа добро вільна!

— Ясна річ. А виводила з концерну Юлія Во лодимирівна. Я вважаю, вона вчинила абсо лютно правильно. І зараз ми — було вже кілька зустрічей — прийшли до практично го, юридичного і фактичного оформлення корпорації «Івченко» разом із заводом.

— Два підприємства об’єднуються в одне велике?

№ 43

Економіка SOSтан авіапром

23 жовтня 2008 року

Федір Муравченко:

дорівнює цілому Дніпрогесу» Бізнес досьє ДП «Івченко Прогрес»

Коротше кажучи, приблизно шість питань загальних, якими буде управляти корпора ція. Решта — договори, навіть контракти між нами. І, звичайно, спільні проекти. Ми із заводом домовилися: наприклад, реалізується спільний проект. Розподіляємо функції, аж до того, що частину проектує ОКБ, частину — вони. І виготовляємо — щось у нас, щось у них. Все це в майбутньо

— Справа в тому, що цей літак дотепер неперевершений у світі. Ніким. Їх не так ба гато в експлуатації. Фірма «Антонов» має свою авіакомпанію, «Політ» і «Волга— Дніпро» — теж. Зараз кілька літаків прода но за кордон. Вони експлуатуються, наприк лад, у Лівії. «Руслани» знадобилися і НАТО — для перевезення озброєння і людей. Військово транспортний літак Ан 124 завдяки конструктору П.В.Балабуєву бурх ливо увійшов у комерцію. Ні сам літак, ні двигун не були сертифіковані за цивільни ми нормами, до того ж двигун Д 18 мав призначений ресурс 900 годин, а первісний — усього 300 годин. При таких ресурсах (а сьогодні літак налітує в рік 2400 2700 го дин) ні про яку комерцію не могло бути й мови. Вдумайтеся. У рік необхідно, як мінімум, тричі змінити двигун. Тому ОКБ провело широкомасштабну модернізацію двигуна Д 18. Сьогодні його призначений ресурс 24000 годин. Є в експлуатації дви гуни, що напрацювали більше 15000 годин без ремонту. Ця колосальна робота зроб

«І літак Ан 70, і двигун до нього — це прорив в авіації. Це вище 5 го, останнього, покоління авіатехніки, новинка, яку складно сприйняти. Чому так важко просувається цей проект? Не тому, що ми не в змозі його здійснити, а тому, що зробити такий літак за власний кошт неможливо». му. Дещо є і зараз. Але тоді буде вже в іншо му аспекті — як співробітництво двох учас ників одного спільного проекту.

— Двигуни на російських літаках пе реважно запорізькі? Росія свої не ви робляє?

— Подивимося по літаках. Ан 140 роб лять в Україні й у Росії. Двигуни для нього — нашого розроблення і виробництва. Ан 148 — також у Росії і в Україні. Двигуни вироб ляються в кооперації з російськими підприємствами. Тому що ми таких фінансів не маємо. Ту 334 — така ж історія. Як 130 — теж наша розробка, а виробництво — разом із заводом «Мотор Січ» і в кооперації з російськими підприємствами.

лена силами «Прогресу» і його коштом, без допомоги. Висновок простий: якби ми не зробили цього, літак не літав би. Модерні зацію пройшли й інші двигуни — Д 36, Д 136, АІ 25. На це використані кошти, зароблені ко лективом «Прогресу» протягом 10 років (з 1989 по 2000 рік). У тому числі і за рахунок зменшення фонду оплати праці. Всі наші роз робки й удосконалення передавалися в се рію безкоштовно із частковим відшкодуван ням за рахунок роялті від продажів двигунів.

— Виділені урядом?

— Так. Планується почати виробництво літака в Києві. Є замовлення на двигуни «Мотор Січі». Але головне — не виділено кошти на те, щоб завершити створення цьо го двигуна. Справа в тому, що ступінь його готовності, за нашими оцінками, близько 70 відсотків. А 30 відсотків — це завершен ня роботи зі створення двигуна, проведен ня державних випробувань. І тільки після цього можна почати серійне виробництво. І тут дивує позиція літакобудівників. Про ект нібито схвалений. Але починати його треба все таки із двигуна, а потім продов жувати на літаку. Ми не в змозі за рахунок власних коштів вести подальші роботи.

— державне підприємство, що вхо

дить до складу Міністерства промис

лової політики України. Сфера діяль

ності: проектування, виробництво, сертифікація, ремонт, випробування, доведення і постановка на серійне виробництво газотурбінних двигунів авіа

ційного і промислового застосування. Високий рівень конструкторських розробок авіаційних дви

гунів підприємства ДП «Івченко Прогрес» підтвер

джений сертифікатами Державіаслужби України, Авіаційного регістра Міждержавного авіаційного комітету країн СНД і Bureau Veritas. За 63 роки підприємство створило 40 типів і модифікацій авіадвигунів для пасажирських, військово транспортних і навчально тренувальних літаків і вертольотів, більше 20 типів газотурбін

них двигунів для наземного застосування. Вони серійно випускаються підприємствами України і Росії, експлуатуються в 109 країнах світу.

— Це буде корпорація, у якій обидва суб’єкти є самостійними. Кожен має свій ра хунок, свої устремління. Але вони вирішують спільне завдання. І загальних буде кілька пунктів. Таких, наприклад, як ціноутворен ня — щоб ми не конкурували одне з одним, а формували загальну цінову політику. Зно ву ж питання будівництва нової техніки. Все, що ми розробляємо, робить сам завод або разом з корпорацією, тому ці питання теж будуть внесені в ті загальні пункти. І, зви чайно ж, маркетингова, технічна політика, взаємодія із зарубіжними країнами і фірма ми. Не кожен сам по собі, а разом виходи мо на спільну справу.

літакобудівникам, але не нам — двигунобу дівникам.

Європа такий літак робить. І набагато пізніше почала, ніж ми. Та вона вклала більше 10 мільярдів євро! А нам держава не дала ні копійки. Мене просто вражає короткозорість, якщо навіть не сліпота — і кореспондентів, і всіх, хто говорить, що от, мовляв, ми дав но почали цей проект, а дотепер нічого не зробили. Із завданням, мовляв, не впора лися. Що на це відповісти? Літак Ан 148 зроб лений без копійки державних грошей, Ан 140 — також. Українські підприємства зібралися і на свої кошти зробили. Що ще сказати?

інше робилося за власний рахунок. Те саме і з двигунами для літаків Ан 140, Ан 148, Ту 334, Як 130 — усе за рахунок внутрішніх резервів і об’єднання зусиль багатьох підприємств, що співробітничають між со бою. Зараз уперше за багато років уряд Юлії Тимошенко почав фінансування ...

— А скільки «Русланів» у світі? Сто, двісті?

— Та ні, що ви! Близько 30.

— ТТермін ермін їхньої служби який? Років 20—30?

— Термін служби залежить від того, як за ними доглядають. Я думаю, що ці літаки переживуть нас із вами.

— А нові треба створювати зараз?

— Звичайно!

— І в такій же кількості?

— Це питання не до мене. Це стратегія експлуатаційників. Ми все таки підрядники, даємо двигуни. А скільки? На їх вимогу. Скільки буде літаків, залежить від підтрим ки і замовлень.

— А н 70 — що з цим проектом? Ан — Про нього стільки сказано, стільки напи сано! Цьому проекту, знаєте, уже багато років, він був закладений ще в радянські часи. Проте і літак Ан 70, і двигун до нього — це прорив в авіації. Це вище 5 го, останньо го, покоління авіатехніки, новинка, яку складно сприйняти. Чому так важко просувається цей про ект? Не тому, що ми не в змозі його здійсни ти, а тому, що зробити такий літак за влас ний кошт неможливо. Потрібна підтримка.

— Ви говорите, двигун готовий на 70 відсотків. А в цій справі можна зупиня" тися — відкласти, наприклад, як недопи" сану книгу?

— Усе треба доводити до кінця. Є ж певні правила, методики, є вимоги, які, особли во в авіації, треба виконувати. Ви знаєте, щоб справа просувалася, тільки випробувань треба провести близь ко 200—300. Раніше, у радянські часи, ми здавали двигун і надавали приблизно 500—600 звітів з виконаних робіт. Зараз авіаційні двигуни за вартістю створення фактично збігаються з вартістю літака. На стільки це серйозно — створення авіадви гуна. Для наочності наведу такий приклад. Ось два двигуни: АІ 20 і Д 27. Якщо їх спроек тувати на стінку — вони однакові за розмі рами. Але АІ 20 у звичайному варіанті має потужність 4000 кінських сил, у форсова ному — 5100. А в такого ж за габаритами двигуна Д 27 — 14 тисяч кінських сил! Тоб то потужність турбін чотирьох двигунів на «Руслані» дорівнює цілому Дніпрогесу! Зробити таке збільшення потужності у двигунах однакових зовнішніх розмірів — це гігантський стрибок. Отакий пройдений нами шлях.

— Скажіть, авіабудування і, зокре" ма, двигунобудування в Україні у по" рівнянні з Росією і взагалі у світі як виглядає?

— Приблизно 6—7 країн світу можуть зробити двигун «з креслення». Україна се ред них. Це настільки складно! Ви подивіть ся: у нас 1140 комп’ютерів на підприємстві. Близько 240 комп’ютерних станцій. І є стан ція, що має потужну пам’ять... Але крапку на компресорі «рахує» кілька днів. Настільки складні програми.

— А шість країн?

«Приблизно 6—7 країн світу мо

жуть зробити двигун «з креслення». Україна серед них».

Таким чином, за ці роки ми не втратили зв’язків з нашими партнерами в Росії. Тому що інакше нам жити неможливо.

Не може так бути, щоб нічого не робити. Але це було. І було довго. Тому народилася ідея, що зараз широко опрацьовується і в Росії, і у нас — глибока модернізація цього літака. Для модернізованої моделі будуть потрібні й потужніші двигуни. Над цим ми і працюємо.

Та її не було. Ніякої. Крім нас і заводу в цьо му проекті начебто збиралися брати участь і росіяни. Але фактично років п’ять ніхто нічого не робив. Усі говорили: ми братиме мо участь у цій справі, а насправді всі ро боти припинилися.

— Що являє собою проект «Руслан»? новлен відновлен Що зараз говорять про його від ня?

Ну а щодо фінансування, то його майже не було. До сьогоднішнього дня було неве лике фінансування по літаку Ан 70. А все

Зараз Україна вирішила самостійно зро бити пару літаків. А потім подивитися, що буде далі. Для цього виділені гроші поки

— США, Росія, Англія, Канада, Франція, Німеччина. Уже Італія «про різається», деякі двигуни виробляє, Китай збирається.

Насамкінець скажу: в Україні, саме в Запоріжжі, з авіадвигунів створені власні школи: наукова, конструк торська, дослідна, виробнича. Збережено науковий, виробничий і людський потенціал. Він зараз вище, ніж у радянські часи. Але одного ентузіазму, відданості і самовідданості колективів на ших підприємств недостатньо. Потрібна державна підтримка. Сподіваємося, що вона буде — початок уже є.

Енергоємність пріоритети Вирішення проблем теплозабезпечення України рівнозначне збереженню енергетичної безпеки. Адже невідворотне зростання цін на газ вплине як на економіку, так і на політику держави. Тут, на жаль, не існує швидких рішень. Україні доведеться переходити до світових цін на газ. Цей нелегкий шлях вже пройшли країни Балтії та Східної Європи. Не виключено, що для українців адаптація буде ще складнішою. Втім, соціальний популізм ситуації не врятує. Для захисту малозабезпечених громадян від різкого зростання цін на енергоносії необхідно прийняти, можливо, непопулярні, але науково й економічно обґрунтовані законодавчі акти. Одним із варіантів пом'якшення проблем є переведення опалення житла та об'єктів інфраструктури бюджетної та соціальної сфери на електроопалення.

Рецепт енергоефективності Початок на 1;й стор.

Тетяна Коврига

Що маємо — те й маємо

У

продовж останнього десятиріччя спожи вання теплової енергії в Україні скороти лось майже на 45%. Це сталося через зменшення обсягів матеріального виробниц тва в галузях економіки, зниження якості по слуг централізованого опалення та обсягів водопостачання гарячої води споживачам (передусім влітку), впровадження приладів обліку тепла та води в житловому фонді. Основними споживачами теплової енергії є житлово комунальний сектор (44%) і про мисловість (35%). Інші галузі економіки разом споживають близько 21% тепла. Потреба споживачів у тепловій енергії за безпечується опалювальними та промисло во опалювальними котельнями, ТЕЦ, квар тирними генераторами, джерелами теплових вторинних енергоресурсів, нетрадиційними та відновлюваними джерелами теплової енергії. Наразі у країні працюють близько 250 ТЕЦ, з яких більше 200 — дрібні відомчі про мислові установки. Основним паливом для ТЕЦ є природний газ — 76 80% (мазут — 15– 18% і вугілля — 5–6%). Обладнання на більшості ТЕЦ застаріле, не відповідає сучас ним вимогам і екологічним нормативам, по требує реконструкції і модернізації. У тепловому господарстві України по над 100 тисяч котелень різного призначен ня. Переважна більшість із них — це дрібні промислові або опалювальні автономні ко тельні. Стан обладнання більшості з них не задовільний, потребує реконструкції та за міни. Основним паливом для котелень є природний газ — 52–58% (мазут — 12– 15%, вугілля — 27–36%). Значну частку

зміни у структурі джерел теплопостачання. Тому прогнозується поступове витіснення га зових котелень та більшості ТЕЦ, що нині за безпечують виробництво переважної частки теплової енергії. Але ж чи вирішить це голов ну проблему енергетичної політики — тепло постачання, енергоефективність? Реалізація заходів з енергоефективності у секторі споживання передбачає перехід на сучасні технології, норми та стандарти. Пере дусім у сфері будівництва та реконструкції жит лового фонду. Тому сьогодні вельми актуальним стає пи тання виробництва теплової енергії на АЕС, ТЕС та ТЕЦ нових типів, які працюють на вугіллі та альтернативних видах палива, а також пос тійне збільшення виробництва тепла на базі електричних теплогенераторів. Щодо останніх, то саме електричні тепло генератори дозволяють ефективно викори стовувати встановлену потужність електро енергетичної системи поза межами опалю вального сезону для кондиціонування і забез печувати вирівнювання її сезонних наванта жень. Поетапна заміна частки систем генерації тепла на класичному паливі системами аку муляційного електричного та електрогідро динамічного нагріву на позапіковій електро енергії не потребує введення нових елект рогенеруючих потужностей і сприяє підви щенню ефективності використання електро генеруючого обладнання за рахунок ущіль нення графіків електричних навантажень (підвищення рівнів нічних та денних мінімумів електроспоживання).

Прогнозні показники

Ф

ахівці прогнозують, що до 2030 року обсяг виробництва теплової енергії електричними теплогенераторами зро сте до 180 млн Гкал (порівняно з 1,7 млн Гкал

Загальні і питомі витрати палива на виробництво теплової енергії котельнями та електростанціями * за чинною методикою визначення

тепла вже виробляють індивідуальні (по квартирні) генератори, газові, рідинні, твердопаливні котли, побутові печі та ути лізаційні установки.

Що в перспективі?

А

наліз і розрахунки показують, що в умо вах різкого зростання світових цін на природний газ, нафту та нафтопродукти до 2030 року повинні відбутися радикальні

у 2005 році). Темпи зростання виробництва у межах прогнозованого періоду будуть най вищими у 2015–2030 рр.: збільшення виробництва теплової енергії індивідуальними (поквартирними) ге нераторами в 1,4 раза; розширення обсягів виробництва тепло вої енергії на базі нетрадиційних і відновлю ваних джерел енергії, зокрема шахтного ме тану, рослинної біомаси, використання коге нераційних установок, теплових ВЕР про мисловості та побуту;

№ 43

23 жовтня 2008 року

споживачів теплом через централізовану си стему теплопостачання. Загалом теплоенергетика України сьо годні в жахливій ситуації. З одного боку, ми маємо теплові електричні станції та котельні, які вже підійшли до останнього рубежу вичер пання ресурсу безаварійної роботи, а з іншо го — глибоку кризу паливного сектора дер жави і дефіцит свого власного газоподібно го, рідкого і твердого палива. Експлуатація енергоємного застарілого обладнання з низьким ККД призводить не тільки до значних перевитрат палива і елект роенергії, а й до забруднення навколишньо го природного середовища. Теплова ізоляція більшості котлоагрегатів, трубопроводів та запірної арматури має значні пошкодження. Це призводить до суттєвих втрат теплової енергії та до перевитрат природного газу на виробництво теплової енергії. Наприклад, на котельнях втрати при генерації теплової енергії можуть становити до 22%. А при транс портуванні теплової енергії її втрати можуть доходити до 25%. Втрати тепла у споживача теплової енергії можуть сягати аж 30%.

Витрати тепла при його виробництві та постачанні споживачу, млрд м3

Загалом неефективні витрати палива при теплопостачанні становлять не менше 60% зменшення питомих витрат палива на виробництво тепла електростанціями і ко тельнями на 8% у 2010 р. та на 16% — у 2030 р., що забезпечить економію палива в обсягах 4,25 та 5,9 млн т у.п. відповідно: збільшення комбінованого виробницт ва тепла і електроенергії до 76,0 млн Гкал у 2030 р.; загальні витрати органічного палива на виробництво теплової енергії електрос танціями та котельнями зростуть від 35,7 млн т у.п. у 2005 р. до 43,3 млн т у.п. у 2020 р. з подальшим їх зменшенням до 26,2 млн т у.п. у 2030 р. (це пояснюється інтенсивним упро вадженням у період 2016 2030 рр. теплових насосів та акумуляційних електронагрівачів).

Оцінка технічних можливостей

П

ротяжність магістральних і розподільних теплових мереж в Україні (за винятком власних тепломереж промислових підприємств) становить 24,3 тис. км в дво трубному прокладанні, у тому числі: тепломережі Мінпаливенерго України — 3,5 тис. км діаметром від 125 до 1400 мм; комунальні тепломережі — 20,8 тис. км діаметром від 50 до 800 мм. Стан більшості тепломереж незадовіль ний (більше 28% їх експлуатуються понад 25 років, 43% — понад 10 років і лише 29% ма ють термін експлуатації менше 10 років). Втрати тепла в теплових мережах складають від 5 до 32%. Реконструкція теплових мереж із впро вадженням попередньо ізольованих труб, си стем обліку, контрольно вимірювального об ладнання забезпечить зменшення втрати тепла в тепломережах по Україні до 7% у 2030 р., у тому числі в мережах ТЕЦ — до 8% і котельнях — до 8,7%. Споживачі послуг теплопостачання в Ук раїні застосовують різні системи теплопоста чання: централізовані — за більш ніж 85% всього ринку теплопостачання в Україні, автономні — 10%, індивідуальні — 5% рин ку. Більшість котелень в містах забезпечують

За даними аналізу, загальні непродуктивні втрати газу при виробництві тепла в цілому по Україні становлять 7,9 млрд м3. Найбіль шими є втрати на магістральних теплових ме режах — 2,8 млрд кубометрів (36 % всіх втрат). Ще 2,3 млрд кубометрів втрат припа дає на застаріле обладнання в будинках (29% всіх втрат), 1,9 млрд кубометрів — на зноше не обладнання котелень (24% всіх втрат), 0,9 млрд кубометрів — на будинкові тепломережі (11% всіх втрат).

Переваги електроопалення

С

учасне обладнання для електроопален ня при його професійному проектуванні та правильному використанні дає мож ливість споживачу відчувати себе комфорт но в будь який час незалежно від пори року та опалювального сезону. Маневреність і легкість управління обладнанням систем електроопалення, відсутність необхідності по стійного сервісного обслуговування та вико ристання нічного тарифу дозволяють говори ти про конкурентоспроможність електроопа лення у процесі довготривалої експлуатації. Крім того, електроопалення є оптималь ним для використання в багатоповерхівках, де газове опалення обмежене діючими нор мами (10 м поверхом). Цей вид опалення до цільно застосовувати в місцевості з теплим кліматом і, відповідно, коротким опалюваль ним сезоном. Також можливе застосування обігріваючого обладнання як допоміжного. Загалом, сфера використання електрич них систем опалення досить широка. А ще цей вид опалення значно зменшує навантажен ня на енергомережі в денні години пік. Застосування електроенергії для опален ня в населених пунктах дасть змогу вигідно використовувати недорогу «нічну» електрое нергію, що дозволить споживачам за ощаджувати кошти. Крім цього, використан ня систем електричного опалення є вельми прийнятним для бюджетної та соціальної сфе ри, позитивні приклади цього вже є.

№ 43

23 жовтня 2008 року

Економіка Евро–2012 Євро–2012

Львів не звабив інвесторів Попри всілякі спекуляції в ЗМІ, наприкінці вересня виконавчий комітет УЄФА підтвердив: Євро& 2012 проводитиметься в Україні. Але належить зробити ще чимало реальних і серйозних підготовчих кроків. Передусім — із розвитку інфраструктури міст, що одержали право приймати футбольний чемпіонат. Не кажучи вже про створення загальнодержавної системи доріг європейської якості. Саме цим актуальним питанням був присвячений VIII Львівський міжнародний економічний форум, що відбувся 1—3 жовтня і зібрав більше 300 потенційних фінансових донорів із 12 країн світу.

Великі будівельні проекти до Євро 2012 дістали схвалення, але не фінансування

Д

Президент Віктор Ющенко готовий допомогти інвесторам при підготовці до Євро 2012

голови Львівської обласної ради Миколи Кмітя, видасть відповідний указ. Серед інших знакових для Львівщини інве стиційних проектів, обговорюваних на фо румі, слід відзначити будівництво вузькоколій ної залізничної магістралі «Євроколія» і бага тофункціонального приміського вокзального комплексу. Цей проект передбачає появу залізнично го полотна європейського стандарту завшир

Проект «Євроколія» передбачає появу залізничного полот на європейського стандарту завширшки 1435 мм, що про ходить від кордону з Польщею безпосередньо у Львів. За гальна довжина колії — 75 км. Вартість проекту — понад 500 млн євро. Відкриваючи форум, Президент Віктор Ющенко високо оцінив нинішню активність місцевої влади із залучення інвесторів, а та кож розуміння простої істини: більше немає часу міркувати — треба будувати. «Галичина завжди була краєм, що демонстрував високі економічні стандарти, що зберіг при цьому більшу підприємницьку привабливість. В Ук раїні не багато регіонів, які можуть предста вити стільки інвестиційних проектів», — відзначив Ющенко. Далі на заході обговорювалися конкретні проекти. Так, для будівництва нового стадіо ну у Львові планується залучення інвестицій в обсязі 500 млн гривень. Передбачається, що стадіон вміщатиме більш ніж 33 тис. глядачів з усіма сучасними вимогами УЄФА. Будівництво ключової транспортної магіст ралі регіону Краковець–Львів–Броди, що є частиною транс’європейського транспортно го коридору № 3 (Берлін–Дрезден–Вроцлав– Краков–Львів–Київ–Москва), обійдеться приблизно в 5 млрд гривень. Цікаво, що цей автобан стане першим концесійним на тери торії України. Правда, поки невідомо, які бо нуси одержать інвестори проекту. Адже кон цесія є, по суті, комерційним проектом. Інши ми словами, проїзд по магістралі, виходячи з європейського досвіду, повинен бути платним. Чи готові до цього держава і суспільство — невідомо. Утім, Президент Ющенко пообіцяв виріши ти законодавчі проблеми майбутнього авто бана. І вже найближчим часом, за словами

За словами провідного кредитного інспек тора Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Маркуса Пфеффера, банк готовий долу читися до будівництва транспортних мереж і кільцевої дороги навколо міста. Андрій Садовой відзначив, що Львів уже має кілька пропозицій від провідних світо вих компаній із розроблення стратегії вдос коналення дорожньо транспортної інфрас труктури.

— Проект фінансується німецьким банком KFW, — говорить львівський міський голова.

— Також існує принципова домовленість із ЄБРР і Європейським інвестиційним банком про фінансування робіт у рамках цієї майбут ньої стратегії. При цьому ЄБРР, не чекаючи кінцевого результату розроблення стратегії, готовий почати кредитування одного із серйозних проектів — будівництва дворівне вої розв’язки у Львові Стрийська Наукова. Попередню угоду з цього проекту ми зможе мо підписати протягом місяця. Крім цього, ми домовилися із представниками Єврокомісії про створення технічного секретаріату при цій структурі, що лобіюватиме проект будівницт ва «Євроколії». Ми також звернемося до пре зидентів Польщі й України із проханням підпи сати спільне звернення до ЄС із пропозицією про участь у цьому проекті. Сергій Кіраль, начальник управління зов нішньоекономічних інвестицій Львівської міськради, уточнює: йдеться про будівництво транспортної розв’язки вул. Стрийська—Ху торівка, реконструкцію дороги по вул. Стрийська Наукова, тобто про ключові транс портні артерії міста.

Кити європеїзації о стратегічних проектів Львівського регі ону, безпосередньо пов’язаних із прове денням Євро 2012, належать реконст рукція міжнародного аеропорту «Львів» і будів ництво транспортної магістралі Краковець– Львів–Броди, зведення нового стадіону в місті, а також будівництво і реконструкція об’єктів для розміщення учасників і гостей чемпіонату. У цілому необхідний загальний обсяг інвестицій становить понад 15 млрд гривень.

числі на будівництво дороги між Краковом і Львовом», — проводить паралель Казацай.

шки 1435 мм від кордону з Польщею безпо середньо до Львова. Загальна довжина колії — 75 км. Вартість проекту — понад 500 млн євро. Як відзначив міський голова Львова Андрій Садовой, нова залізниця — це дійсно масштабний міждержавний проект. Тому не обхідно мати загальний підхід з боку україн ського і польського урядів. До кінця наступного року Львів одержить концепцію освітлення центральної частини міста. Для цього міська влада заручилася підтримкою кращих іноземних експертів. Зок рема, Філіппа де Ро, який розробив принцип освітлення визначних пам’яток архітектури в бельгійському місті Гент. Проект визнали в Європі зразковим. Під час форуму Філіпп де Ро, презентувавши свої роботи, відзначив: «Я вражений активною роботою з освітлення, проведеною у Львові. Місто змінюється над звичайно швидко. Але при цьому Львову тре ба створити єдину концепцію, тому що через фрагментарне освітлення і величезну колір ну гаму не видно символіки будинків, їхнього стилю». Заступник глави міськради Василь Косів уточнив, що співробітництво з Філіппом де Ро планується і в 2009 році. А також закладання коштів у бюджеті на реалізацію концепції ос вітлення. Ще один цікавий інвестиційний проект — архітектурна урбаністична концепція розвит

ку публічного центру у львівському житлово му масиві Сіхів. Суть — забезпечення основ них функцій житлового масиву: адмініструван ня, надання послуг, торгівля, охорона здоро в’я, освіта, культура, рекреація, розваги, спорт. У цілому, на думку міністра регіонального розвитку Василя Куйбіди, міжнародний еко номічний форум — одна з найбільших еконо мічних подій у Центральній і Східній Європі, що сприяють поглибленню економічного співробітництва України із зарубіжними парт нерами.

Money, money….

Щ

о ж до фінансування всіх проектів, інве стори, у принципі, готові вкладати гроші. Але чекають остаточного техніч ного обґрунтування проектів.

— Інфраструктурні проекти (будівництво доріг, залізничного полотна, аеропорту) до сить складні, — відзначає заступник генди ректора Директорату з питань енергозбере ження і транспорту Єврокомісії Золтан Каза цай. — Це стосується не тільки України, а й

Однак не всі гості форуму були настроєні оптимістично. Ларс Вестберк, радник Євро пейської бізнес асоціації і представник міністерства зовнішніх зв’язків Данії, відзна

Довідка «УТГ» «УТГ» Довідка У першому півріччі 2008 року Львівська область одержала найбіль ше інвестицій у сільське господар ство ($58 млн), фінансову діяльність ($29,8 млн), автомобілебудування ($29,5 млн), нерухомість ($28,4 млн), машинобудування ($14,1 млн) і про мисловість ($22,8 млн). Найбільше прямих іноземних інвес тицій надійшло з Польщі, Кіпру, Німеч чини, Австрії і Данії. чила: «На львівському форумі багато спон сорів, та реальних — лише декілька. Тому тре ба змінити стратегію залучення бізнесу в ре гіон. Адже на форумі не були присутні багато з тих, хто міг би прийти на львівський ринок. Отже, надалі до участі у форумі необхідно за лучати якнайбільше європейських бізнес організацій» . Глава Львівської облради Микола Кміт упевнений: щоб залучити більше інвесторів, необхідно сприяти розвитку інвестиційного клімату в області. «Протягом найближчих 5 років ми плануємо залучити в регіон 25 мільярдів гривень інвестицій», — відзначає губернатор.

Для реальної зацікавленості інвесторів у таких масштабних проектах, як будівництво автобана, аеропорту або залізниці, однієї ініціативи місцевого самоврядування замало. Необхід на ясна позиція держави і чітко прописана законодавча база, що захищає інтереси приватного бізнесу. Приміром, закон про концесії. Цього, на жаль, досі немає. інших країн Європи. На етапі підготовки про екту найскладніше — обґрунтування доціль ності його реалізації. Наприклад, пояснити, навіщо потрібний автобан, якщо є можливість будівництва залізниці. Такі запитання, як пра вило, ставлять на початку роботи. Після цьо го починається технічна частина — проекту вання і фінансування. Якщо все правильно й грамотно обґрунту вати, то ймовірність фінансування дуже висо ка. «Польща одержала 25 млрд доларів на розвиток транспортної інфраструктури, у тому

Підбиваючи підсумки львівського форуму, можна сказати: для реальної зацікавленості інвесторів у таких масштабних проектах, як будівництво автобана, аеропорту або заліз ниці, однієї ініціативи місцевого самовряду вання замало. Необхідна ясна позиція держа ви і чітко прописана законодавча база, що захищає інтереси приватного бізнесу. При міром, закон про концесії. Цього, на жаль, досі немає. А яка серйозна компанія вклада тиме мільйони в нову дорогу без упевненості, що поверне витрачені кошти?

Закон збереження думки зонд нобелеї

№ 43

23 жовтня 2008 року

Так заповів Нобель 13 жовтня завершився тиждень оголошення лауреатів Нобелівської премії Якщо вірити новинам Інтернету і преси, то наука вже давно служить виробникам мобільних телефонів і всіляких комп’ютерних нововведень: щодня з’являється щось, причому легше, зручніше, швидше, функціональніше та компактніше, ніж учорашнє. Просто поклади на долоню, натисни на кнопку — і весь світ у твоїх руках. А ще майже щодня придумується новий рецепт безсмертя або принаймні ліки від СНІДу або раку. Однак Нобелівської премії ці геніальні відкриття чомусь не удостоюються.

Початок на 1/й стор.

Анна Гречаник

Жертвам фаст фуду присвячується. Ігнобелівська премія

П

ідбиття підсумків 2008 року в науці почалося із вручення Нобелівської (або, по іншому, Ігнобелівської) премії — за «дослідження, які спочатку змушують засміятися і тільки потім замислитися». Саме так позиціює свою нагороду Гарвард ський університет. Насправді, якими б не були смішними й безглуздими досліджен ня і відкриття, відзначені цією премією, здоровий глузд у них все таки є. Точніше, багато з того, що цим призом відзначено, часто є кривим дзеркалом світових тен денцій. Наприклад, найбільш «сенсацій ним» і нашумілим «відкриттям» року, що минає, стали вчені праці Дебори Андерсон з рідного для Шнобеля Гарварда і Чуаньє Хун з Тайбейського університету, присвя чені сперміцидним властивостям кока коли. Обидві роботи були зроблені майже 20 років тому, але лише тепер до них прий шло визнання (до речі, традиція цілком у дусі і Нобелівської премії). Чутки про те, що всесвітньо популярна шипучка є непоганим запобіжним засобом, були давно (імовір но, хтось випробовував на собі), а резуль тати досліджень Андерсон лише довели, що кола дійсно знижує рухливість поміще них у неї сперматозоїдів. Однак застосо вувати напій як засіб екстреної контра цепції все таки не рекомендується: перш ніж загальмувати сперматозоїди, кола по винна їх наздогнати, а це, як неважко здо гадатися, фантастична ситуація. Усе було б добре, якби водночас із Гарвардом цю важливу тему не розробляли в Тайбейсь кому університеті і не довели протилежне. Тож у світі стало на одне спірне питання більше. Взагалі ж, на нього можна поди витися із двох боків: у світі є надійніші кон трацептиви (голова на плечах, як і раніше, поза конкуренцією), а з іншого боку, за мислишся: якщо кока кола вбиває спер матозоїди, то що ж вона робить із людсь ким організмом?.. До речі, премію в науках про харчуван ня цього разу заробило дослідження штуч ної і шкідливої їжі, а саме чіпсів. Італієць

Харальд цур Хаузен

Массиміліано Цампіні і англієць Чарльз Спенсер з’ясували, що картопляні чіпси здаються свіжішими і кращими на смак, якщо вони добре хрумтять. Для цього вчені змушували піддослідних, слухати своє плямкання, а комп’ютер у реальному часі підганяв його до звуків ідеально свіжих чіпсів. От вони, наслідки глобалізації і куль турного обміну: американці полюбили піцу, а італійці — чіпси. У цілому непогано виходить: жуємо чіпси, запиваємо шкідливою для здоров’я кока колою, а потім лікуємося від наслідків цієї дієти... Премію з медицини цього року здобув американський економіст Ден Арієлі з Університету імені Вашингтона (США). Разом зі своїми американськими й ізраїльськими колегами він досліджував дію різних таблеток і дійшов висновку, що «гарне плацебо багато коштує». Із двох цілком ідентичних і однаково неефектив них таблеток біль краще вгамовує та, яку жертва чіпсів і кока коли вважає більш дорогою. Без коментарів. Заслуговує на увагу і спільна робота До ріан Рэймер з Океанографічного інституту імені Скріппс і Дугласа Сміта з Університе ту Каліфорнії в Сан Дієго (США), які мате матично довели, що коли довго трясти ко робку з нитками або будь якими іншими подібними предметами, то вони самі со бою зав’яжуться у вузли. За що й здобули Шнобелівську премію з фізики. Загалом, як мотузочка не вийся... А от чим були натхнені лауреати премії з біології — велика загадка, яку розгадати не вдалося. Вся справа в тому, що французи Марі Кристина Кадьєг, Крістель Жубер і Мішель Франк за своїм цілком заслуженим призом (це, до речі, не медаль, не грамота і навіть не гроші, а обробна дошка) не приїха ли, що в останні роки досить рідкісне явище. Чудову трійцю нагородили за доказ того, що блохи, які живуть на котах, поступаються своїм собачим побратимам у висоті стрибків. І все таки, напевно, не варто глузувати з диваків, які марнують свій час і чужі гроші на струшування коробок з нитками і прослухо вування хрускоту чіпсів. По перше, про те, якими шляхами великі вчені приходять до ре волюційних відкриттів, відомо мало, а по дру ге, рішення Нобелівського комітету — це теж не істина в останній інстанції, і вони також завжди викликають чимало суперечок. І тому з 6 по 13 жовтня весь світ робив ставки, по здоровляв, сперечався, засуджував, підтри

Франсуаза Барре Сінуссі

Люк Монтаньє

Цим наука і схожа на кіно, музику і літературу. Адже ширвжитку, що збирає стадіони і кінозали, розкуповується в книгарнях і стає платиновими дисками, щоб бути забутим через місяць, чимало, а шедеврами стають тільки обрані твори. Завдання найвпливовіших премій — відстежити і відзначити ці шедеври, піймати їх у божевільній гонитві за визнанням і матеріальним успіхом. І хоча з кожним роком це робити усе складніше й складніше, бо наукова картина світу все більше ускладнюється і постійно змінюється, все/ таки залишаються досягнення, які не помітити просто не можна. мував — у свої права вступали нові спад коємці Нобеля.

Із щоденника одного важливого тижня

ти канцерогенний тип вірусу HPV16. А якщо є вірус, проти нього можна винайти і вакцину... За допомогою такої уже зараз можна забез печити захист від інфекції на 95%. Рішенням Нобелівського комітету Харальд цур Хаузен одержав половину премії, а французи поділи ли між собою другу.

Понеділок, 6 жовтня. Медицина: антивірусна компанія

Вівторок,7 жовтня. Фізика: у родині кварків поповнення

Н

обелівська премія 2008 року тради ційно стартувала з оголошення лауре атів у галузі медицини і фізіології. Ними стали відразу троє вчених вірусо логів.

25 років тому світ заговорив про страшну хворобу. СНІД — чума ХХ століття — не щадить ні молодих, ні талановитих, ні великих. Щодня придумуються нові ліки, винаходяться вакци ни, проводяться численні кампанії з бороть би з хворобою. Вся ця колосальна робота вже почала давати результати: за останні 15—20 років наукові дослідження привели до того, що з’явилися ліки, які гальмують ВІЛ, і з хвороби зі смертельним результатом вона перетвори лася на хронічне захворювання. А про те, що у вірусу є першовідкривачі, без яких на це лихо ще довго ніхто не звернув би уваги, всі наче забули. Можливо, як присвята такому сум ному ювілею, Нобелівська премія 2008 року дісталася вірусологу з Паризького інституту Пастера Франсуазі Барре Сінуссі й співробіт нику Всесвітнього фонду досліджень і профі лактики СНІДу Люку Монтаньє, які в 1983 році вперше виділили вірус імунодефіциту людини. Правда, приблизно тоді ж про відкриття віру су заявили американські вчені, і довго точи лися суперечки про те, хто ж був першим, але рішенням Нобелівського комітету цього року вони дістали логічного завершення. Третій лауреат, німець Харальд цур Хаузен із Центру вивчення ракових захворювань у Гейдельберзі, теж зробив видатне відкриття чверть століття тому і теж відзначений тільки цього року. Колись він припустив, що вірус папіломи людини має відношення до розвит ку раку шийки матки — адже клітини пухли ни, якщо вони містять онкогенний вірус, по винні містити вірусну ДНК, інтегровану в ге ном. З 1970 х років учений проводить дослі дження, спрямовані на боротьбу із хворобою, яка щорічно уражає близько 500 тисяч чо ловік. В 1983 році йому вдалося виявити різновид ДНК вірусу в пухлині і, отже, відкри

Макото Кобаясі

Т

е, що премію з фізики теж здобули відра зу троє, уже нікого не здивувало: гідних багато, а премія одна. Цього року лауре атом міг стати і француз Алан Аспект, що довів здатність двох фотонів «спілкуватися» один з

Цифра Цього року матеріальна частина нагороди стано вить 1 мільйон 399 тисяч доларів. одним незалежно від відстані між ними, і фізи ки, яким удалося зупинити світло. Єдиний не долік цих відкриттів у тому, що вони зроблені недавно, а для того, щоб вважатися шедев ром, досягнення повинне пройти випробуван ня часом і зарекомендувати себе як дійсно корисне і таке, що змінило щось у світі — так заповів Нобель. Лауреатами Нобелівської премії 2008 року з фізики стали вчені з Японії та американець японського походження. Як і французькі ме дики, вони займаються дослідженнями однієї і тієї ж проблеми. Почесний професор Інсти туту Енріко Фермі Йоітіро Намбу — один із зас новників квантової хромодинаміки. Уже близько 40 років він досліджує загадки фізи ки елементарних частинок, квантової теорії поля і надпровідності. Займався розроблен ням кваркової моделі адронів і увів квантове число «кольору». У наших широтах він став до сить відомим, коли в 1984 році в Радянському Союзі вийшов переклад його науково попу лярної книги «Кварки», у якій він пояснює складні фізичні ідеї за допомогою простих і до тепних аналогій, без застосування математич ного апарата. 40 років — це серйозне випро бування на міцність, тож Нобелівська премія за відкриття механізму спонтанного порушен ня симетрії у фізиці елементарних частинок нарешті знайшла свого лауреата. Намбу одер жав рівно її половину, іншу ж розділили про довжувачі його роботи Макото Кобаясі й Тосі

Йоітіро Намбу

Тосіхіде Маскава

№ 43

23 жовтня 2008 року

Осаму Сімомура

Закон збереження думки зонд нобелеї

Мартін Чалфі

хіде Маскава. Як колеги й співавтори, вони прославилися завдяки статті з порушення CP симетрії. Гіпотеза, висловлена в ній, постулю вала існування третього покоління кварків, що було експериментально підтверджене че рез 4 роки з відкриттям b кварка. Працюючи вдвох, вони ще в 1973 році припустили, що причина, яка привела до переваги речовини над антиречовиною, може полягати в тому, що вони по різному беруть участь у слабких взає модіях. Перші експериментальні спостережен ня асиметрії Кобаясі — Маскава були зроблені в 2002 році за допомогою прискорювачів KEKB і американського Stanford Linear Accelerator. Тож грошовий приз учені поділили між собою, а премію їм дали за спільну спра ву — відкриття джерела порушення симетрії, що дозволило передбачити існування в природі щонайменше трьох родин кварків.

Середа, 8 жовтня. Хімія: зелене світло

Д

ивний збіг: лауреатів Нобелівської премії 2008 року з хімії теж троє. Навіч тенденція: заохочуються не герої одинаки, а люди, що розвивають цілу галузь науки. Нобелівська премія в цьому разі є, скоріше, моральною і матеріальною підтримкою новаторів. Осаму Сімомура, Роджер Цьєн і Мартін Чалфі відзначені за «відкриття і дослідження зеленого флуорес ціюючого білка». Осаму Сімомура — японський хімік органік і морський біолог — займався, зокрема, проблемою випромінювання світла деякими формами морського жит тя. В 1962 році він відкрив Green Fluorescent Protein (зелений флуоресцент ний білок) у маленькій світній медузі Aequorea victoria. У ході досліджень Сімо мура встановив: щоб випромінювати світло, Aequorea випускає іони кальцію,

Роджер Цьєн

Четвер, 9 жовтня. Література: за межами цивілізації

Ф

рансуаза Барре Сінуссі і Люк Мон таньє — не єдині французи, що заслу жили цього року Нобелівську премію.

9 жовтня стало відомо, що їхній земляк Жан Марі Гюстав Леклезіо здобув Нобелів ську премію з літератури. До речі, Лекле зіо не тільки письменник, а й учений істо рик. Правда, Нобелівську премію з історії не вручають, та й наукова кар’єра Лекле зіо розвивалася повільніше, ніж літератур на. Його перший роман і дисертацію розді ляють рівно 20 років: книга «Le proces verbal» («Процес») вийшла в 1963 му, коли йому було 23 роки, а дисертацію він захис тив в 1983 му. За цей час він устиг пожити чотири роки серед індіанців Центральної Америки, попрацювати викладачем у Таї ланді й США, опублікувати півтора десятка романів, збірників оповідань і дорожніх есе. До 2008 року в нього вийшло близько сорока книг. Письменник ніколи не був вхо жий у літературні кола Парижа, а через чис ленні подорожі перейнявся світом, неймо вірно далеким від європейської цивілі зації: його завжди цікавила нерозмивна межа між прибульцями й тубільцями в його улюбленій Африці й Центральній Америці, культурні прірви, взаємне нерозуміння і не прийняття народами одне одного. Зокрема, його перу належить книга «Сон Мексики, або Обірвана думка» про доколумбові циві лізації і їхню зустріч з іспанцями. У прес релізі Нобелівського комітету говориться, що Леклезіо — «дослідник людства поза межами панівної цивілізації». Земляками і попередниками Леклезіо, що здобули Но белівську премію з літератури, були все світньо відомі майстри слова Жан Поль

Завдання найвпливовіших премій — відстежити і відзначи' ти шедеври науки, піймати їх у шаленій гонитві за визнанням і матеріальним успіхом. які зв’язуються з білком. Саме кальціє зв’язувальний білок екворин (aequorin) випускає світіння. Відкриття Сімомури і його дослідження численних субстратів і ферментів, які приводять до випроміню вання світла, зробили його провідним у світі експертом з люмінесцентної хімії. Мартін Чалфі, який працює в галузі клітинної диференціації, створив нові ек спериментальні методи цих досліджень. Він був першим, хто довів можливість ви користання зеленого світіння протеїну GFP як світлового маркера для досліджен ня різних біологічних явищ: при введенні білка як люмінесціюючого маркера в живі тканини стало можливим спостерігати за недоступними раніше процесами. Наприк лад, за ростом нервових клітин або роз витком пухлин. GFP також виявився неза мінним у генній інженерії. Саме за допо могою «світного» білка було виведено безліч трансгенних видів живих орга нізмів. Таким чином, наприклад, стало можливим народження світних кішок і поросят, а також створення портретів із бактерій. За світних поросят цілком мож на було б дати й Ігнобелівську премію, од нак Нобелівський комітет усе вирішив по своєму і нагородив хіміків саме за «відкриття і дослідження зеленого флуо ресціюючого білка».

Сартр, Анатоль Франс і Ромен Роллан. От тільки було це досить давно, тож нинішнє рішення Нобелівського комітету — це, швидше за все, бажання звернути увагу світової громадськості на те, що велика французька література не вмерла в сере дині ХХ століття. Вона, як і раніше, жива і здорова. Навіть незважаючи на те, що за раз її читають переважно тільки франко мовні країни.

Марті Ахтісаарі

Жан'Марі Гюстав Леклезіо

ської премії миру варто було б залишити без коментарів. Цього року він припав на колишнього президента Фінляндії Марті Ах тісаарі, який відомий у світі передусім як автор плану врегулювання ситуації в Косо во, запропонованого в 2007 році. На пост спецпосланця по Косово його призначив попередній генеральний секретар ООН Кофі Аннан, поклавшись на його досвід у розв’язанні міжнародних конфліктів. А досвід в Ахтісаарі дійсно колосальний. Він працював у міністерстві закордонних справ Фінляндії і брав участь у багатьох гу манітарних програмах в Африці (саме йому багато в чому завдячує своєю незалежні стю Намібія), був міністром закордонних справ Фінляндії, а потім і президентом країни. Після закінчення строку президент ських повноважень Ахтісаарі пішов з фінської політики, але продовжив диплома тичну діяльність. У листопаді 2005 року він знову зайнявся ситуацією в Косово, навко ло якого вже шість років ламалися списи. Формально Марті Ахтісаарі не має відно шення до проголошення незалежності Ко сово. Але саме він був одним із головних архітекторів тієї системи міжнародних зв’язків, що вибудовувалася довкола ньо го і фактично цю саму незалежність забез печила. Схоже, саме за це Ахтісаарі і здо був свою Нобелівську премію. А сама на города колишнього президента Фінляндії супроводжувалася таким коментарем: «за зусилля у розв’язанні міжнародних конф ліктів, які він докладав на декількох конти нентах протягом трьох десятиліть».

Вихідні. Десерт із відстрочкою

Л

ауреати, номінанти і Нобелівський ком ітет нарешті відпочивають перед нови ми діяннями. Можливо, хтось уже за пропонував кандидатури потенційних лауре атів Нобелівської премії 2009 (адже їхнє ви сування і відбір тривають цілий рік), а деякі з новоявлених лауреатів, наприклад профе сор Макото Кобаясі, ще не встигли виріши ти, на що витратять премію. Ну що ж, у них є час подумати до 10 грудня, коли в Стокгольмі відбудеться урочиста церемонія вручення премій, медалей і дипломів. А відразу після церемонії буде урочиста вечеря, меню якої засекречене не менш, ніж імена всіх претен дентів і організацій, що їх висунули. Відомо лише, що на десерт буде морозиво, а от яке — теж велика таємниця. А ще через 50 років ми зможемо довідатися, хто ж висувався на Нобелівську премію цього року... Завершив ся 107 й Нобелівський тиждень.

П’ятниця, 10 жовтня. За мир у всьому світі?

М

абуть, єдина особистість, чиє нагород ження премією миру не викликало су перечок і пересудів, це Мати Тереза. Начебто ми вже давно змирилися з тим, що геній і лиходійство цілком сумісні, однак у кожного з тих, хто коли небудь здобув Но белівську премію миру, завжди є супротив ники. Що вдієш, якщо ті, кого сучасники на зивають борцями за мир в усьому світі, зго дом нерідко засуджуються нащадками. Один тільки Йосип Сталін чого вартий: з од ного боку, другу світову війну виграв, а з іншого... Проте він теж вважався цілком серйозним претендентом на премію миру... Тож і вибір Нобелівського комітету, і діяльність чергового лауреата Нобелів

13 жовтня. Економіка: популярно про Буша та економічну активність

З

авершився, та не зовсім — не всі сло ни були роздані з 6 по 10 жовтня 2008 року. А річ у тім, що в 1895 році Альфред Нобель написав свій знаменитий

Пол Кругман

заповіт, де наказав створити фонд, відсот ки з якого видаватимуться у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Зазна чені відсотки, відповідно до заповіту, діли лися на п’ять рівних частин, які призна чалися для заохочення відкриттів у галузі фізики, хімії, фізіології і медицини, літера тури і за особливі досягнення перед люд ством у справі миру. А в XX столітті велику користь людству почала приносити галузь, яку шведський винахідник і фабрикант у заповіті не врахував. Це економіка. В 1968 році Центральний банк Швеції ухва лив рішення про установлення спеціальної премії пам’яті Нобеля і у такий спосіб вип равив ситуацію. Тож у премії з економіки цього року сорокалітній ювілей, а за цей час її одержали 60 чоловік. Професор Принстонського університету США Пол Кругман став шістдесят першим. Премія відомому фахівцеві з міжна родної торгівлі присуджена «за аналіз шляхів розвитку торгівлі і визначення зон економічної активності». Кругман розро бив нову теорію ефектів вільної торгівлі і глобалізації, що пояснює, чому у світовій торгівлі домінуюче становище посідають країни з однаковими передумовами, що мають відношення до однакових товарів, на відміну від традиційної теорії торгівлі, яка виходить із того, що всі країни різні. Чому одні держави експортують сільгосп продукцію, а інші — промислову, тра диційні теорії пояснюють відмінностями між країнами. Однак Кругман показав, що в міжнародній торгівлі домінують краї ни з подібними умовами й подібними про дуктами. Приміром, Швеція як експортує, так і імпортує автомобілі. Така торгівля умож ливлює спеціалізацію, наслідком якої є зростаюче масове виробництво зі зни женням цін і багатий асортимент про дукції, пояснює у повідомленні для преси комітет з економічної премії. Кругман та кож є членом «Групи тридцяти» — міжна родної організації, що поєднує фінансистів та економістів, метою якої є поглиблене вивчення фінансових та економічних про блем і аналіз наслідків рішень, прийнятих у цьому секторі, для суспільної і приватної сфер. На думку фахівців, дослідження Кругмана на Нобелівську премію претен дують давно: він вважається одним із лідерів «популяризаторського руху» в еко номіці, його ім’я відоме не тільки кожно му економісту, а й будь якому читачу жур налу «Fortune» або газети «The New York Times», де Кругман веде власний сто впчик. Його статті останнього десятиліття присвячені головним чином суворій кри тиці Джорджа Буша, його адміністрації і Республіканської партії. Мало кому з ве ликих учених вдається так дохідливо писа ти про макроекономічну кон’юнктуру й од ночасно так уїдливо полемізувати із пре зидентською командою. Та й просто той факт, що хоч хтось ще здатний розібрати ся у світовій економіці, не може не раду вати: уже за одне це можна вручати Нобе лівську премію.

Нобелівський тиждень'2008 завершився: перші підсумки року вже підбито, нові обрії намічено, всі шедеври науки гідно оцінено, а хтось і далі вдосконалює світ і приносить людству користь... Адже світ, як і раніше, не можна покласти на доло' ню, натиснути на кнопки й одержати всю потрібну інформацію. Отже, науці є куди рухатися.

Велика вода хто винний?

№ 43

23 жовтня 2008 року

Ліс і паводок — нерівна боротьба Карпатські ліси «фізично» не могли зупинити кількість вологи, що випала влітку цього року Стало мало не традицією в усіх природних катаклізмах, а особливо у паводках, звинувачувати лісівників. Мовляв, якби ліс не рубали, він утримав би воду річки і біди б не сталося. Звинувачували їх і після катастрофічної повені в Західній Україні, що забрала життя більш ніж 30 людей і залишила ще тисячі без даху над головою.

Світлана Ісаченко

«О

дин кубічний метр корене вої системи букових лісів затримує в собі 1 тонну води, — повідомив на прес конфе ренції, скликаній під час липневої повені в західних регіонах, народ ний депутат від НУ НС, лідер Україн ської народної партії, колишній міністр охорони довкілля Юрій Кос тенко. — Ще 15 років тому було зро зуміло, що екосистема «бабахне» при варварській вирубці карпат ських лісів. Якщо і далі таке трива тиме, життя в регіоні зникне». Услід за колишнім нинішній міністр екології Георгій Філіпчук та кож заявив, що повені та інші нега тивні явища — прямі наслідки виру бування лісів на карпатських схи лах. У подібних сентенціях вправля лися всі, кому не лінь, до найвищих можновладців включно. З вуст міністрів екологів вони звучали особливо дивно, оскільки Міністер ство навколишнього середовища не тільки затверджує розрахункову лісосіку підпорядкованому йому Держкомлісгоспу, а й зобов’язане

кретній надзвичайній ситуації, що сталася у листопаді 1998 року в Закарпатській області, недоліки лісового господарства і неопти мального стану лісів можна віднес ти до додаткових дестабілізуючих факторів». Основними ж техноген ними чинниками катастрофічного прояву паводку стали порушення вимог до забудови населених пунктів, відсутність їх належного за хисту на загрозливих річкових ділян ках, незадовільна експлуатація річок і водостоків, зокрема розроб ка гравійно галечного та піщаного ґрунту в руслах та заплавах. Ті самі чинники щоразу назива ли при з’ясуванні причин руйнівних наслідків усіх наступних паводків, у тому числі і цьогорічний. Однак що разу головними «хлопчиками для биття» ставали лісівники. Хоча у зви нуваченнях на їхню адресу було більше політики і підкилимових інтриг, аніж здорового глузду. Пер ше з останнім, на жаль, взагалі збігається нечасто. Десять років тому галас довкола варварських рубок у карпатських лісах став початком політичного кінця всесильних на той час есдеків,

Вчені Національного лісотехнічного університету України й Українського НДІ гірського лісівництва засвідчили, що лісовим насадженням під силу втри# мати тільки 15—20% опадів і вони не могли зупи# нити паводковий потік, який призвів до затоплен# ня передгірної і рівнинної частини Прикарпаття в 2008 році. контролювати дотримання екологіч них норм при її розробленні. Одне слово — воно безпосередньо відпо відає за оті варварські рубки, про які весь час голосить. Міністри, по суті, своїми висловлюваннями руба ли сук, на якому непогано вмости лися, добре, втім, розуміючи, що ніхто ніколи їх не питав і не спитає, як вони насправді захищають ліси від «варварів». Лісівники від почутого хапалися за голову і серце. Оскільки сподіва лися, що ще 10 років тому усі на решті розібралися в особливостях гідрологічної функції лісу і що при наймні цього разу їм не доведеться виправдовуватись на кшталт «неви новатые мы — вода сама пришла». У 1998 році, після надзвичайної екологічної ситуації у Закарпатті, про стокорегулюючий вплив лісо вої системи докладно розповіла спеціально створена комісія з по важних вчених Національної Ака демії наук і ряду профільних інсти тутів. У науково експертному вис новку комісія зазначила, що «в кон

для яких розробка лісосік і продаж деревини були одним із головних промислів. «Лісовий» скандал цього разу здійнявся саме після того, як лідер комуністів Петро Симоненко відкритим текстом закликав притяг нути керівника МНС «нашоукраїнця» Володимира Шандру до криміналь ної відповідальності за те, що його міністерство не попередило масш табні наслідки стихійного лиха у за хідних областях, наголосивши при цьому, що жертв і збитків було б на багато менше, якби, зокрема, насе лення вчасно поінформували про біду, що насувається. У відповідь політичні опоненти комуністів запустили на повний го лос стару пісню про варварське зни щення лісу і нагальну необхідність перетворити Карпати на суцільний заповідник, рятуючи їх від лісівників із сокирами. Річ у тім, що на момент політичних баталій після тривалої і виснажливої боротьби крісло голо ви Комітету лісового господарства дісталося саме комуністу Миколі Ти мошенку.

Навіть якщо і не було політичних мотивацій в закидах лісівникам, їх варто було вигадати або дати їм хоч якесь пристойне пояснення. Адже не треба бути народним де путатом, міністром екології і навіть президентом, щоб із загальнодос тупних авторитетних джерел отри мати інформацію про те, що ліс — не водосховище, він не здатен аку мулювати стільки, щоб суттєво зменшити річковий стік, тим паче під час затяжних злив. А зливи цього літа були нечува но сильними. Особливо наприкінці липня. В Івано Франківській об ласті 22—27 липня опади станови ли 161—351 мм — 240% місячної норми. У Львівській області випало за кілька днів від цієї ж норми 275%, а Чернівецька отримала за 10 годин дощу 270—300 мм опадів. Прут піднявся мало не на 8 м, пере повнений Дністер — на 4—6 м. Як і Сірет, Тиса та інші карпатські річки.

Статистика говорить

Обсяги заготівлі деревини по державних лісгосппідприємствах Карпатського регіону

1960

1990

Усього — розрахункова лісосіка, тис. куб. м:

4103

— фактично заготовлено в лісах, тис. куб. м

5602 137

— у % від розрахункової лісосіки

і вода повільно стече вниз. А якщо вилити відро або два? Чи значною буде роль губки? Таким чином, зливові дощі другої декади липня 2008 року не могли бути урегульо вані лісовими насадженнями.

Як стверджують науковці, за один звичайний дощ попередньо не зволожені крони дерев можуть максимально втримати 5—6 мм опадів, а суха лісна підстилка — до 25 мм. Тонни води під кореневою системою — вигадка, яку дехто вперто повторює. «Головним стоко регулюючим фактором лісів зазви чай вважають більшу водопро никність лісових ґрунтів, — сказав завкафедрою екології Національ ного лісотехнічного університету Ігор Кульчицький Жигайло. — Однак під час особливо сильних і тривалих дощів навіть на залісне них водозборах обсяг води в руслі річки формується як поверхневим стоком (ґрунт не встигає всотати всю воду), так і контактним. Тому вплив лісу нівелюється, і паводки в Карпатах були з прадавніх часів. Багатофакторний аналіз модулів максимального стоку багатьох сильних паводків із карпатських рік

До речі, цього року, як і раніше, в Карпатах, усупереч логіці «еко логів», потерпіли саме найбільш лісисті райони, вкриті деревами на 64 відсотки. Лісистість гірських водозборів Івано Франківської області досягає 70% і є оптималь ною з позицій водорегулювання в гірських умовах. Відповідно до висновків науковців, ліс не зміг відвернути повінь — він на це «фізично» не здатен. Зате може стати причиною іншої біди. «У де яких випадках нагромадження великих запасів спілого лісу на крутих схилах призводить до ви никнення зсувів, — говорить Ро ман Олійник. — Показовий при клад — гідрологічний стаціонар

2001

2005

2006

2007

2513

1603

1685

1687

1707

2409

1353

1387

1407

1352

96

84

82

83

79

За даними Державного комітету лісового господарства (серпень 2008 року) — На той момент лісові маси ви були і без того перезволожені, — зазначив директор Інституту гірського лісівництва, доктор біо логічних наук, професор Василь Порпан. — Внаслідок попе реднього зволоження екосистема ялинового лісу, яка має водоаку муляційну місткість близько 80 мм, була на 86% насичена вологою. Буковий ліс в умовах надзвичайної вологості ґрунту міг взяти на себе 40 мм опадів, що більше за місяч ну норму, але ніяк не 300 мм. Ефективним захистом від стихії могла бути тільки система гідротех нічних споруд. Вчені Національного лісо технічного університету України й Українського НДІ гірського лі сівництва також засвідчили, що

різної лісистості вказує на відсутність стокорегулюючого впли ву лісу».

— За дослідженнями швей царських лісівників гідрологів, от риманими на підставі сторічних спостережень на стаціонарах, де ліс займає 35—100% площі во дозбору, неможливо виявити жодного впливу лісу на утворен ня стоку, коли ґрунт насичувався вологою протягом тривалих гроз, — сказав в коментарях «УТГ» зас тупник начальника Івано Фран ківського управління лісового гос подарства, кандидат сільсько господарських наук Роман Олій ник. — Давайте наочно і примітив но змоделюємо водорегулюючу роль лісу. Найчастіше ліс порівню ють з губкою, яка вбирає воду.

У 1998 році, після надзвичайної екологічної ситуації у Закарпатті, про стокорегулюючий вплив лісової си# стеми докладно розповіла спеціально створена комі# сія з поважних вчених Національної академії наук і ряду профільних інститутів. Основними техногенними чинниками катастрофічного прояву паводку стали по# рушення вимог до забудови населених пунктів, відсутність їх належного захисту на загрозливих річко# вих ділянках, незадовільна експлуатація річок і водо# стоків, зокрема розробка гравійно#галечного та піща# ного ґрунту в руслах та заплавах. лісовим насадженням під силу втримати тільки 15—20% опадів, і вони не могли зупини ти паводковий потік, який призвів врешті до затоплення передгірної і рівнинної частини Прикарпаття.

Уявіть невеличку, однометрової висоти, бетонну гірку, вкриту зво ложеними буроземом (ґрунтом) і тонким (приблизно 2 мм) шаром поролону. Якщо ми повільно вил лємо на гірку один літр води, то, напевно, губка та ґрунт її вберуть

«Свалява», де Інститут гірського лісівництва протягом 40 років проводить щоденні спостережен ня за водним балансом у букових лісах. Один із трьох водозборів стаціонару, вкритий буковими лісами 100 річного віку, був конт рольним. На ньому останні 40 років не вели ніяких вирубок. На двох інших водозборах вивчали вплив різних вирубок на складові стоку води. Вік букових насаджень на контрольному водозборі дося гав 150 років. Минулої зими на цій, по суті, заповідній ділянці ста лася катастрофа: ґрунт схилу, пе резволожений через вивалені де рева, перекрив водотік. Грязесе левий потік і зсув цілком зруйну вали гідрологічний пост. На сусідніх водозборах, де росте мо лодий буковий ліс, таких ка таклізмів немає». В останні десятиліття територія лісозаготівель у Карпатах зменши лася втричі. На Закарпатті з 1956 року — взагалі в сім разів. При цьому розрахункова лісосіка (тоб то те, що доцільно вирубувати за сучасними науковими обґрунту ваннями) недовикористовується на 30 40% щорічно. За останньою цифрою — суттєві економічні втра ти, зокрема і бюджету держави. Жодна європейська країна не доз воляє собі такої безгосподарності. У тій же Швейцарії або Німеччині вилучають до 90% річного прирос ту деревини і не бідкаються на еко логічні збитки. У нас — удвічі мен ше. І це цілком на совісті Держком лісгоспу. Однак в економіці лісово го господарства ще більше міфів, ніж в його екології.

№ 43

Регіон середовище проживання

23 жовтня 2008 року

Основний об’єкт невдоволення харків’ян — тарифи на комунальні послуги. Саме цю проблему, на думку двох третин городян, передусім повинна вирішувати міська влада. Такий результат одержали вчені київського Інституту проблем керування ім. Горшеніна під час проведення першого харківського соціологічного дослідження у рамках річної програми вивчення думки жителів «другої столиці». Проект називався «Справжній Харків». З 15 по 30 вересня було опитано більше тисячі респондентів, що представляють доросле населення мегаполісу.

Валентина Гаташ

П

роблема тарифів на кому нальні послуги — основна, та аж ніяк не єдина, на якій, на думку опитаних, повинні бути зо середжені зусилля міської влади. Крім тарифів, харків’ян непоко ять проблеми стану будинків і під’їздів (36,9%), медичне обслу говування (30,3%), житлові умови (23,3%), робота адміністрації жеків (0,9%), освітлення вулиць і під’їздів (20%), допомога інвалі дам і старим (19,4%), стан дитя чих і спортивних майданчиків (15,6%), парків, скверів та інших місць відпочинку (15,2%), робота громадського транспорту (14%), якість водопровідної води (13,4%), екологія (12,6%), безро біття (11,6%), постачання гарячою водою (11,6%), наркоманія (11,1%), обслуговування і ремонт ліфтів (11,1%). Також жителів «дру гої столиці» хвилюють забудова території міста, опалення, поря док на ринках, злочинність і будів ництво нових станцій метро. І хоча 3% опитаних заявили, що їх задовольняє робота міської влади з вирішення цих проблем, а 11,5% — що цілком задовольняє, переважна більшість харків’ян зовсім не в захваті від діяльності чиновників. Городяни вважають, що влада витрачає бюджетні кош ти не за призначенням, не має на

Справжній Харків Місто невдоволених життям оптимістів? лежного професіоналізму, загруз ла в хабарництві й корупції і їй просто байдуже до проблем міста. Про недостатнє бюджетне фінан сування міста згадують лише 18,9% жителів. Утім, з конкретними скаргами і заявами (переважно з приводу ре монту житла, прибирання сміття, пільг з оплати комунальних послуг і приватизації житла і землі) до органів місцевої влади зверталася тільки чверть городян. Основна їхня маса — 72,2% — залишилася незадово леною. Високий і рівень недовіри до силових структур Харкова: міліції, прокуратурі, судам і СБУ не довіряє приблизно половина громадян. Стільки ж обвинувачує в корупції медичні установи, податкову служ бу, районні адміністрації і жеки. Не краще справи і з матері альним становищем — харків’я ни ним явно не задоволені. Як не згадати відомий вислів: «Усі за доволені станом свого розуму, але більшість незадоволена вмістом свого гаманця». Так, до групи «бідні» («ледь животіємо») себе зарахували 11,7% опита них. Для порівняння: у Дніпропет ровську в аналогічному дослід женні такими себе вважають 8,5% респондентів, а в середнь ому по Україні ця цифра стано вить 15,4%. Слід також відзначити невели ку кількість тих, хто зарахував себе до «забезпечених», що не мають матеріальних труднощів, — за винятком особливо вели ких покупок: житла, дорогого ав томобіля. Вони становлять 10,4% опитаних. Для порівняння: у Дніпропетровську таких виявило ся приблизно удвічі більше, а в об ласних центрах України ця цифра становить в середньому 19,2%. Як і слід було очікувати, найбільша ча стка бідних і малозабезпечених верств Харкова — це ті, кому більше 60 років. 26,2% опитаних пенсіонерів відзначили, що ледве животіють, а в 47,2% коштів вис тачає тільки на харчування, а придбання одягу або взуття вже викликає труднощі.

Довідка «УТГ» Харків, друге за величиною місто України, розташоване у північно східній частині країни. Його багатонаціональне насе лення становить близько півтора мільйона чоловік. Однак, згідно з довгостроковим прогнозом, через чверть століття воно має зменшитися до мільйона. Сьогодні Харків розташований на площі 303 км2. Тут один із найвищих в Україні рівнів розвитку машинобудування і метало обробки, наукомістких галузей виробництва. Харків — найбільший науковий і культурний центр України. У місті налічується понад 60 науково дослідних інститутів і 80 вищих навчальних закладів.

Зате 1,3% харків’ян заявили, що вони не мають ніяких матері альних проблем. Якщо врахува ти, що в місті проживає близь ко півтора мільйона чоловік, то це становить чималу цифру — приблизно 19 тисяч. За даними податкової служби, серед них 133 громадянини задекларува ли доходи, сума яких перевищи ла 1 мільйон гривень. Половина респондентів нега тивно оцінює зміни в житті Хар кова за останній рік, а 31,7% уточнили, що «життя значно по гіршилось». Для 15% харків’ян

ніяких змін за останній рік не ста лося. Що старше респонденти, то негативніше вони оцінюють зміни в житті міста. Так, якщо у віковій групі до 30 років зміни на гірше відзначили 38,7% респондентів, то у віковій групі за 60 років та ких уже 63,1%. Тільки 15% харкі в’ян оцінюють зміни в житті міста позитивно. За які партії проголосували б харків’яни, якби вибори до міської ради, якою вони незадо волені, пройшли найближчим ча сом? Як не дивно, третина ви борців знову проголосувала б за

Партію регіонів, представником якої є нинішній міський голова. А тривідсотковий бар’єр пройшли б БЮТ, Комуністична партія і НУ НС. Картина мало відрізняється від палітри можливих виборів у Вер ховну Раду. Хіба що у Блоку Лит вина з’явився б шанс перейти 3 процентний бар’єр: 3,4% городян вважають, що Литвин все таки «потрібний країні». Втім, майже п’ята частина жителів Харкова не змогла дати однозначну відповідь про свої політичні переваги. При близно стільки ж мають намір го лосувати проти всіх або взагалі не брати участі в голосуванні. І все таки, незважаючи на то тальне невдоволення владою, тим, як вирішуються проблеми міста, і власним матеріальним становищем, 83,8% опитаних по в’язують своє майбутнє і май бутнє своїх дітей з Харковом. У зв’язку з цим цікаво от що: незва жаючи на те, що в Дніпропет ровську проживає майже удвічі більше людей, задоволених своїм матеріальним становищем, тут на багато менше тих, хто пов’язує майбутнє з рідним містом (усього 66,8%). Чим пояснюється цей па радокс? Можливо, харків’яни — поголовні оптимісти із сильно розвиненим почуттям патріотиз му? Або вони просто відрізняють ся неперевершеною терплячістю? Невідомо, адже такого запитання соціологи їм не ставили. Ми звикли, що основні події відбуваються в столиці. Її жителі пишаються, що саме в Києві вирі шується доля країни. А як живуть, чим дихають українські мегаполі си, які все більше перетворюють ся на провінцію? Інститут проблем керування ім. Горшеніна працює над проектом дослідження суспі льної думки жителів великих міст України. Наразі успішно діє філія інституту в Дніпропетровську. Те пер учені мають намір серйозно вивчити Харків: його сьогодення і майбутнє, настрої жителів. Най ближчим часом вони планують відкрити тут свою філію.

Автомобілі випробовують... стресами В Україні з’явився автополігон для вантажівок, який не поступається кращим світовим зразкам Автомобіль — не розкіш, упевнено заявив один літературний герой, і вирішив «ударити автопробігом по бездоріжжю». Як відомо, авантюрна поїздка для старенької «Антилопи Гну» виявилась останньою. Але учасники того автопробігу навіть уявити не могли, через які випробування проходять автомашини у наш час. Кореспондент «УТГ» побував на кременчуцькому автополігоні, створеному холдингом «АвтоКРАЗ», де пересвідчився, що вантажівки випробовуються у надскладних умовах, не гірш ніж танки.

Леонід Коробка

Ц

е унікальний в Україні випробувально де монстраційний комплекс, де підібрано такі самі елементи перешкод, як на кра щих у світі полігонах у Дмитрові, Нижньому Тагілі, Бронницях (Росія), IDEX (Об’єднані Арабські Емірати), SOFEX (Йорданія). Тут відтво рено рельєфи практично всіх екстремальних доріг. І щоб автомобіль не підвів, його надійність випробовують в умовах штучного полігону. Трудяга «КРАЗ», якого не часто побачиш на дорогах порожнім, обережно переїжджає за лізничний насип майже метрової висоти. Але це тільки початок. Незабаром йому доведеть

ся долати бетонні надовбні, завал із косокут них і паралельних балок, а також «брати» вер тикальний 60 сантиметровий бар’єр. До речі, під час показових заїздів на міжнародних ав товиставках у Йорданії, ОАЕ, Росії подолати ос танню з перелічених перепон з усіх тривісних вантажівок зміг лише «КРАЗ». Ще не оговтавшись від трясьби, автомобіль змушений скакати по аси метричних циліндричних брилах, вик ручуючи раму, ніби білизну після пран ня, а потім гуцикати по гірці із бетон них труб, схожій на вигнуту дугою пральну дошку, долати багато інших перешкод. Згідно з програмою вип робувань вантажні машини здира ються крутими схилами і стрибають з трампліну, долають водні перепони майже півтораметрової глибини і пе реїжджають через ділянку піщаної пу стелі. А на завершення ще й душ про ходять, перевіряючи кабіну на герме тичність під водяною зливою. І все це відбувається на території старого на піврозваленого цеху, який довгий час простоював без діла, на площі близь

ко гектара. З ініціативи генерального дирек тора автохолдингу Сергія Сазонова два роки тому тут розпочалися будівельні роботи. А те пер кременчуцькі автомобілебудівники мають власний полігон, який за оснащенням не по ступається таким в інших країнах. Його основ не призначення — випробування нової техні ки, проведення дослідницької роботи при створенні різних модифікацій серійних машин. Часті гості полігону — потенційні покупці «КРАЗів» з багатьох країн світу. І не дивно: все, що відбувається тут, — це не сюжет для рек ламного відеоролика, а справжні випробуван ня техніки у стресових умовах. Хоча для водіїв — випробувачів першого класу Василя Ухна ля, якому учасники міжнародної виставки IDEX (ОАЕ) аплодували стоячи, та Олександра Мас лія, який об’їздив півсвіту, готуючи свій «КРАЗ» до участі в ралі «Париж — Дакар», цей полі гон з усіма його екстремальними перешкода ми став робочим місцем. Вони почуваються тут, як інші шофери на звичайних дорогах. А їхній колега Володимир Калюжний заува жує: мабуть, єдине, на що не спромоглися про ектанти цього комплексу, то це зімітувати люті морози і нищівну спеку у спеціальних камерах.

Техносфера зонд регіон

№ 43

23 жовтня 2008 року

Космічна далечінь народної обсерваторії Офіційно ця унікальна «науково популярна» установа називається Андрушівська астрономічна обсерваторія при Українській астрономічній асоціації і розташована в селі Гальчин Андрушівського району Житомирської області. Сьогодні тут ведуться серйозні наукові дослідження космічного простору, а крім того, це місце, де здійснюються мрії багатьох побачити справжній, такий далекий і холодний космос.

Олександр Лясковський

Доля зірок вирішується на Землі

У

1997 році ідею побудувати в Жито мирській області «всевидюче око», осна стивши його потужним телескопом для спостережень за космічним простором, підтримали в Національній Академії наук Ук раїни. Деякі побоювання викликав той факт, що запропонував це колектив ентузіастів, які, щоправда, добре підготовлені і пройшли свої «університети» у різних обсерваторіях країни. Юрій Іващенко, якого в суворі 90 ті життя змусило піти з науки в бізнес, не обли шив свою мрію про зірки і, заробивши гро шей, поставив собі за мету побудувати обсер ваторію на своїй батьківщині, у Жито мирській області. Втілення ідеї в життя було буквально ви страждане організаторами, які довгі роки на різних рівнях доводили важливість відкриття саме в цьому регіоні першої і єдиної в Україні народної обсерваторії, що разом із проведенням досліджень і вико нанням наукових програм займатиметься популяризацією зоряної науки. Будівництво почалося в травні 1998 року. За короткий час необхідно було вве сти в експлуатацію обсерваторію з 8 мет ровим куполом, оснащену найсучаснішим устаткуванням. У жовтні привезли з Киє ва купол, а вже через півтора року, у грудні 1999 го, керівники будівництва із задово ленням відзначали, що всі заплановані ро боти успішно виконані. Це був складний і відповідальний час, говорять гальчинські астрономи, але те, що вдалося зробити тоді (монтаж і установка купола обсерва торії, що міг повертатися для ведення по вномасштабних спостережень), багато в чому визначило успішне проведення робіт у наступні роки. Наближалося третє тисячоріччя. Цей пе ріод у житті обсерваторії хоч і не був відзначений якимись грандіозними небес ними відкриттями, але саме тоді був зак ладений фундамент, на якому сьогодні ґрунтується наукова і дослідна робота. У ті роки серйозно стояла проблема оснащен ня обсерваторії потужним телескопом. Та кий телескоп виробництва німецького підприємства «Карл Цейс Єна» вже більше 10 років зберігався в астрономічній асо ціації НАН України. Але, як це зазвичай

буває в таких випадках, питання про пере дачу його в обсерваторію вирішувалося довго. Лише наприкінці 2000 року прийш ла звістка про те, що довгоочікуваний те лескоп направляється на споруджувану об серваторію.

12 квітня 2001 року, у знаменний для всієї космічної галузі день, відбулося відкриття і презентація народної обсерва торії. У ці дні невелике містечко в Україн ському Поліссі стало місцем зустрічі бага тьох провідних учених астрономів з усіх ку точків планети Земля. Численним гостям була продемонстрована робота 8 метрово го купола обсерваторії і рефлектор теле скопа, діаметр головного дзеркала якого становив 60 сантиметрів. Літо 2001 року ознаменувалося прове денням численних тестів, роботою з юс тування оптики, першими спостереження ми за небесною сферою. Напередодні святкування 10 ї річниці незалежності України у свята святій обсерваторії — на її куполі — з’явилося зображення музи астрономії Уранії, що веде за собою лю дей, які створюють своєю працею славу нашої держави. Як і було визначено під час створення обсерваторії, статус народного наукового закладу тут підтримується неухильно: про водяться безкоштовні екскурсії для шко лярів як цього регіону, так і для численних гостей. При обсерваторії постійно працює група талановитих школярів, які поглибле но вивчають астрономію. Їхні доповіді, що грунтуються на спостереженнях космічно го простору, уже не раз представлялися на конференціях молодих учених.

них полів, космічних галактик, джерел радіо випромінювання, а також комет, астероїдів, штучних супутників Землі. Саме спостере ження зоряних полів, говорять фахівці об серваторії, дозволили на належному рівні визначити можливості телескопа: з його до помогою можна за 10 хвилин зафіксувати об’єкт 20,5 — зоряної величини, яскравість якого в 1000000 разів слабкіше того, що ми здатні побачити неозброєним оком.

Параметри Параметри телескопа телескопа «Цейс 600»: «Цейс 600»: Оптична система — класична. Діаметр головного дзеркала — 600 міліметрів. Фокусна відстань головного дзеркала телескопа — 2400 метрів. Еквівалентна фокусна відстань — 7500 метрів.

У травні 2002 року невеликий колектив обсерваторії, до якого після закінчення робочого тижня приєднався і Юрій Іващен ко, провів серію спостережень за різни ми космічними тілами, переважно комета ми. Зібраний тоді матеріал відправили в Центр малих планет (Смітсонівська астро номічна обсерваторія, Гарвард, США). Дос лідивши надані матеріали, фахівці з Гар

У січні цього року, у дні святкування 100 річчя від дня народ ження видатного вченого, створювача космічної техніки Сер гія Павловича Корольова, одному з відкритих небесних тіл присвоєна назва міста, де він народився, — Житомир.

Що вивчають вартові неба?

О

сновним інструментом обсерваторії для проведення досліджень і вивчен ня космічного простору є дзеркальний телескоп «Цейс 600», оснащений у 2002 році сучасною ППЗ камерою. Саме з цього часу почалися регулярні астрономічні спос тереження. Фахівці вважають, що для того, щоб оцінити якість робіт і проведених спос тережень, необхідно визначити можливості самого телескопа. А вони досить таки ши рокі. Це, насамперед, спостереження зоря

варда підтвердили їх велике наукове зна чення, а результати досліджень космічно го простору дістали високу оцінку вчених астрономів світу. Відзначалася, насампе ред, висока чистота проведених дослід жень. Сама ж обсерваторія після цього була включена у список уже наявних об серваторій світу і одержала міжнародний код А50. Конкретні результати роботи не забари лися. Так, уже 16—17 серпня 2002 року співробітники обсерваторії зафіксували астероїд 2002NY40, що пройшов у безпо середній близькості від Землі. Показово, що він був помічений лише декількома об серваторіями світу.

Які ж роботи і дослідження планується проводити в обсерваторії для підвищення свого статусу у світі? Для вивчення фізич них характеристик зірок і вирішення інших немаловажливих завдань дослідження кос мічного простору телескоп оснащується ком плектом фільтрів, які дозволять активніше поширювати системи фотометричних стан дартів на галузь досліджуваних зірок з одночасним визначенням їхніх координат. Показово, що більшість робіт проводить ся в тісному співробітництві й у взаємодії з багатьма астрономічними організаціями України і зарубіжжя, що дозволяє вести спільні спостереження інфрачервоних дже рел випромінювання, польотів космічних кораблів, вивчення комет та астероїдів. Уже тривалий час успішно розвивається наукове співробітництво з колегами з Ми колаївської астрономічної обсерваторії, що почалося з моменту придбання і уста новлення тут телескопа. Особливо важливі спільні роботи зі спостереження за джере лами радіовипромінювань, що конче по трібно для уточнення міжнародної небесної системи координат. Співробітники обсерваторії звертають увагу на такий цікавий факт. У червні 2001 року було сонячне затемнення, яке дуже добре було видно в Південній півкулі. Але це космічне явище не оминуло й Андрушів ську обсерваторію, де разом з житомирсь кими астрономами його спостерігали вчені Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Виявляється, що зафіксува ти це явище в радіодіапазоні в обсерва торії стало можливим тому, що районний центр Андрушівка й острів Мадагаскар, де його особливо добре було видно, зв’язані між собою силовими лініями магнітного поля Землі. Триває взаємовигідне співробітництво з Міжнародним центром астрономічних і медико екологічних досліджень, астроно мічна обсерваторія якого з 2 метровим дзеркальним телескопом розташована на Північному Кавказі, на піку гори Терскол висотою 3100 метрів. Проводяться спільні спостереження за джерелами інфрачерво них і радіовипромінювань, зоряними по лями, кометами та астероїдами. У майбут ньому плануються спільні дослідження ас тероїдів, супутників великих планет, конт роль космічного простору. У планах обсер ваторії — участь у спостереженнях з про грам «Астероїдна небезпека» і «Космічне сміття». За роки роботи народної обсерваторії тут відкрито більше сотні малих космічних тіл. У січні цього року, у дні святкування 100 річчя від дня народження видатно го вченого, створювача космічної техні ки Сергія Павловича Корольова, одному зі знову відкритих небесних тіл присвоє на назва міста, де він народився, — Жи томир.

№ 43

Реклама передплата

23 жовтня 2008 року

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ 2008 Всеукраїнська спеціалізована виставка

Шановні колеги!

20—21 листопада 2008 року Національне агентство України з питань забезпечення ефек тивного використання енергетичних ресурсів проводить Всеукраїнську спеціалізовану виставку «Енергоефективність 2008». Метою проведення заходу є популяризація енергоефективних технологій та переваг застосування альтернативних джерел енергії, сприяння нарощуванню обсягів споживання місцевих ресурсів та ви робництва енергоефективного обладнання, а також розширення міжнародного співробітництва у сфері енергозбереження.

Місце проведення Виставковий центр ACCO International

Адреса Київ, пр т Перемоги, 40 б

Режим роботи 20—21 листопада (з 9.00 до 17.30)

Основні тематичні розділи: — тепло , енерго , ресурсоефективні технології і матеріали; — нетрадиційні джерела і методи виробництва енергії; — вторинне використання ресурсів; — енергоефективне опалення, теплові насоси; — системи і прилади управління, регулювання і обліку споживання електроенергії, тепла, газу, води; — водо і повітронагрівачі промислового і побутового призначення; — котли, котельні, міні тепло , газоелектростанції; — системи теплопостачання (теплообмінне обладнання, теплові завіси); — діагностика, ремонт і експлуатація теплового обладнання; — вентиляційні системи і обладнання; — системи кондиціонування, іонізації і очищення повітря; — системи та інженерне обладнання будівель і споруд; — насоси і компресорне обладнання.

У рамках виставки буде проведено спеціалізований навчальний семінар Детальна інформація щодо виставки розміщена на сайті НАЕР: www.naer.gov.ua, заявку на участь надсилати на електронну адресу: pressa@naer.gov.ua, dp_uec_naer@ukr.net.

Конт. тел. 253 90 38,

360 07 58 (59), факс 458 04 18

Запрошуємо до співпраці!

Увага! Відкрито передплату на «УТГ» на рік

2009

Передплатити газету можна у будь якому відділенні «Укрпошти», через передплатні агентства, а також через редакцію: тел. відділу передплати

(0642) 59 93 92 Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 місяць — 18 грн 17 коп. на 6 місяців — 109 грн 02 коп на рік — 218 грн 04 коп.

Передплатити «Українську технічну газету» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70 344, 66 548

Саміт Дніпропетровськ 370 44 23, 370 45 12 Передплатне агентство «KSS» 33 52 89

ВІННИЦЯ Бліц Інформ 27 66 58

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 41 54 74

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4 97 04

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 55 30 00, 55 24 75 Колегія 55 25 82 ДОНЕЦЬК Донбас Де Юре 382 68 25/26 Ідея 381 09 32 Кріотехніка 311 76 81 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 744 73 15, 744 16 61

ЖИТОМИР Бліц Інформ 36 04 00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц Інформ 63 91 82 Прессервіс Кур’єр 220 07 97 Меркурій 220 87 61 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 4 91 88 Філіпова Н.О.

50 13 20 Бліц Інформ 52 28 70

КИЇВ Бліц Інформ 205 51 10 ВПА 502 02 22 Кондор 408 76 25 408 76 52 Статус 391 74 53 391 74 54 Прес центр 536 11 75 Саміт 280 77 45 Передплатне агентство «KSS» 585 80 80 Меркурій 248 88 08 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА Бліц Інформ 32 03 06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70 03 84 Саміт Кременчук 3 21 88

МИК ОЛАЇВ МИКОЛАЇВ КРИВ ИЙ РІГ КРИВИЙ ТЕПС & С Бліц Інформ 47 47 75, 66 24 36 47 47 35 Кур’єрська НОУ ХАУ служба 47 20 03, передплати і 47 17 77 доставки Саміт Миколаїв 04 04 94 56 10 69 ЛЬВІВ Ділова преса 70 34 68 Західний кур’єр 23 04 10 Фактор 41 83 91 Циндра 97 15 15 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 50 13 64, 50 14 33 ЛУЦЬК Бліц Інформ 72 05 48 МАРІУПОЛЬ Бліц Інформ 33 54 98

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ Ай Джі Електронікс 4 22 48 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 4 07 71 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 7 51 91 ОДЕСА Ласка 711 66 16 Пугачова 237 17 80 Агентство Наш Бізнес 718 06 08, 714 41 68

ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 6 00 93 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50 93 10 Бліц Інформ 50 92 61 СЕВА СТОПОЛЬ Бліц Інформ 55 44 51 Фактор Преса 45 55 82 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249 300 Саміт Крим 51 24 93 Флора 27 00 92 Фактор Преса 27 94 56

СУМИ ДІАДА 78 03 55 Еллада S 25 12 49 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 25 18 23 ХАРКІВ Фактор Преса 738 29 73 Александ рова 754 58 27 ХЕРСОН Кобзар 42 09 09 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57 03 17, 24 73 83 ЯЛТ А ЯЛТА Саміт Крим 32 41 35

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59 93 92, т/ф 59 93 91, E mail: marketing_utg@ukr.net

Техносфера політехнічний музей

№ 43

23 жовтня 2008 року

До 225 річчя запуску першої повітряної кулі

Легше легкого Споконвічна мрія людства подолати земне тяжіння стала реальністю тільки наприкінці XVIII століття, коли люди почали підніматися у повітря на кулях, наповнених димом від багать. Уже тоді натуралісти зрозуміли, що усередині кулі може бути будь який газ, аби тільки він був легше від атмосферного повітря. На їхню думку, за рахунок різниці густин і виникала піднімальна сила, що підносить кулю в небо. Як же людство розпорядилося цим винаходом?

Олександр Лясковський

З

годом повітряні кулі присто сували для подорожей, пере везення вантажів, для науко вих досліджень. Звичайно були і курйози. Одному французові спа ло на думку піднятися у повітря на улюбленому коні. Двоє інших пішли далі, використавши кулю як місце для дуелі. Пошкодивши обо лонку кулі, дуелянти разом із се кундантами впали з висоти 700 метрів і загинули. Коли і де було піднято у небо першу повітряну кулю, науці не відомо. Так, у 1973 році світ обле тіло сенсаційне повідомлення: у давній країні інків, на території су часного Перу, на наскельних ма люнках виявлене зображення по вітряної кулі з оболонкою у виг ляді тетраедра з підвішеною до нього знизу двомісною гондолою. Більш того, були показані етапи її підготовки до польоту, що включа ли розпалення багаття, наповнен ня оболонки гарячим повітрям і сам політ. Указувалися навіть по рівняльні розміри оболонки по вітряної кулі. Сучасні випробувачі вирішили перевірити працез датність цієї системи, і зібрана за давніми малюнками повітряна куля піднялася на висоту більше ста метрів!

Розтлумачимо? Повітроплавання — це по льоти на літальних апаратах легше від повітря. Відповідно до закону Архімеда, аероста ти піднімаються вгору, коли га ряче повітря заганяється в кулю за допомогою жаровень. Такі літальні апарати назива ють монгольф’єрами на честь французьких винахідників братів Монгольф’є. Сучасного вигляду теплові аеростати на були після вдосконалень аме риканського інженера Пола Едварда Йоста, що в 1960 році спроектував компактний, але потужний пальник, який пра цює на пропані. У сучасному повітроплаванні використо вуються і газові аеростати. Їх часто називають шарльєрами на честь їхнього винахідника — професора Жака Олексан дра Шарля. Раніше як газ ви користовувалися аміак, во день і навіть кам’яновугіль ний газ, тепер кулі заправля ють переважно гелієм. Цим же газом частково заправля ють і комбіновані аеростати, або розьєри (на честь першо го пілота Пілатра де Розьє). Вони являють собою зв’язку декількох куль, наповнених різними газами.

Перший політ пілотованої повітряної кулі. Париж, 1783 р.

Передвісники. Історичний екскурс

Щ

е в XIV сторіччі чернець Альберт Саксонський дос ліджував горіння багаття і з’ясував, що дим багаття набага

Аерофакти Сучасний рекорд висоти по льоту належить американцям Маль кольму Россу і Віктору Протеру, які 4 травня 1961 року піднялися над Мексиканською затокою на висоту 34668 метрів. У серпні 1978 року американці Бен Абруццо, Максі Андерсон і Ларрі Ньюмен уперше подолали на аеро статі Тихий океан. У новорічну ніч 1998 року аме риканець Стів Фоссетт обвішав гон долу балонами із пропаном, щоб як Повітряна куля Стіва Фоссета «Дух свободи» найдовше підігрівати повітря в обо лонці, і вирушив у політ... Справжній успіх прийшов до нього в липні 2002 го, коли він установив світо вий рекорд, облетівши навколо світу за 13 днів 8 годин 33 хвилини на кулі «Дух свободи». У 1999 році почалася боротьба за першість у здійсненні безпосадкового обльоту нашої плане ти. Один за одним стартували екіпажі з різних країн. Англійці Енді Елсон і Колін Прескот стартували в Іспанії 17 лютого 1999 року і провели у повітрі більше дванадцяти діб, побивши світовий рекорд три валості і дальності польоту. Їх переслідувала повітряна куля «Орбітер 3», що стартувала 1 березня зі швейцарського містечка Шато д’Е. Лише через 20 днів аеронавти залишили тісну кабіну, приземлив шись у 800 кілометрах від Каїра. Вони змогли подолати більше 40 тисяч кілометрів. Досі не побито рекорд найтривалішого космічного польоту повітряних куль, установлений у Ра дянському Союзі. Космічний апарат «Вега 1» досяг Венери у червні 1985 року. На повітряній кулі в атмосферу Венери був випущений модуль, що передавав дані про атмосферу Венери на Землю протя гом 56 хвилин.

то легше від повітря, тому під впливом вогню піднімається в небо. Застосувати на практиці це відкриття він не зумів. Але вже в XVI столітті англійський учений Скалігер запропонував зробити з найтоншого золота оболонку і на повнити її гарячим повітрям, що стало певним прообразом по вітряної кулі. Ще через сто років з’явився роман Сірано де Берже рака «Інший світ, або Держави й імперії Місяця», у якому поряд з іншими цікавими проектами літальних апаратів для повітря них подорожей описаний при стрій, що нагадує повітряну кулю. Герой роману за допомогою двох наповнених димом герметичних оболонок дістався Місяця, випу стив дим і, користуючись оболон ками як парашутом, спокійно опу стився на його поверхню. У першій половині XVIII століття рязанський піддячий Крякутний зробив велику кулю, наповнив її димом, прикріпив петлю і сів у неї. Потім, як повідомляє літопис, «нечиста сила» підняла його вище берези.

Троє в гондолі

В

ласне кажучи, епоха по вітроплавання почалася 225 років тому, у вересні 1783 року, коли у передмісті Парижа вперше піднялися у повітря кач ка, півень і вівця. Через півроку першу подорож на повітряній кулі здійснили люди — французи Жан Франсуа Пілатр де Розьє і маркіз

д’Арланд, а паризький винахідник Андре Жак Гарнерен у 1797 році першим стрибнув із парашутом із аеростата. Спочатку польоти на аероста тах були, скоріше, розважальними прогулянками, але незабаром їх почали застосовувати з науковою і військовою метою. У лютому 1805 року адмірал Іван Крузен штерн із соратниками під час російської навколосвітньої експе диції вперше використав повітря ну кулю для спостереження по вітряних течій. У 1849 році під час боротьби Італії за незалежність австрійські війська скидали на Ве нецію з аеростатів бомби. Під час франко пруської війни 1871 року з оточеного німцями Парижа на аеростатах переправили 3 млн листів і депеш загальною вагою майже 17 тонн, а також 150 паса жирів. У вересні 1852 року француз Анрі Жіффар здійснив перший ке рований політ зі швидкістю 11 км/год. на кулі з паровим дви гуном. Так з’явився дирижабль. Перший дирижабль Ф. Цеппеліна (1900 рік, Німеччина) був жорст кої системи, така конструкція ста ла основною для апаратів, що бу дувалися в Німеччині, Англії та США. 12 травня 1926 року дири жабль «Норвегія» досяг Північно го полюса. 1929 року німецький дирижабль «Граф Цеппелін» здійснив навколосвітній переліт довжиною 35 тис. кілометрів. У 1931 році швейцарці Огюст Пікар і Пауль Кіпфер піднялися на висо ту 15780 м, пробувши у повітрі 16 годин. А взагалі в 30 х роках ХХ століття рекорди у тривалості, дальності й висоті польотів уста новлювалися в СРСР. До 1941 року з 24 офіційно зареєстрованих Міжнародною авіаційною федера цією світових рекордів 17 належа ли радянським повітроплавцям. Відродження дирижаблів в 1970 х роках було пов’язане з ви находом англійця Дональда Каме рона. Виготовлення його теплово го дирижабля коштувало набага то дешевше, ніж виробництво літальних апаратів на гелії та інших газах. У серпні 1988 року в Люксембурзі відбувся перший чемпіонат світу в дисципліні «Теп лові дирижаблі». Сьогодні теплові кулі й дирижаблі використовують ся переважно для прогулянок.

Даєш газу!

З

моменту зародження повіт роплавання визначальним фактором його льотно техніч них характеристик було питання правильного вибору палива. Для горіння в пальниках необхідний був дешевий і доступний газ, здат ний швидко й ефективно прогріти повітря. Допомогли хіміки, які запропонували використати як пальне суміш пропану й бутану в рівних частках. Газові балони по чали виготовляти з алюмінієвих сплавів, які витримували тиск 10—20 атмосфер. Конструктивно це виглядало так. Над рідким про паном знаходився газоподібний, який, надходячи до ґнота, горів від початку до кінця польоту. Силу го ріння ґнота настроювали регуля тором. Після прогріву повітря в оболонці до необхідної температу ри основний пальник з метою еко номії газу вимикали. Коли по вітряна куля починала спускатися, Продовження на 15 й стор.

№ 43

23 жовтня 2008 року

Легше легкого завдяки охолодженню повітря в її оболонці, пілот знову вмикав основний пальник, повітря підігрівалося, і куля піднімала ся вгору. У сучасних повітряних кулях висоту польоту дозволяє зміню вати повітряний клапан, що пе ребуває у верхній частині обо лонки і керується невеликим двигуном, який живиться від бортового джерела енергії. Коли клапан відкритий, тепле повітря в оболонці заміщається холодним, що надходить через нижній отвір, діаметр якого більше діаметра клапана. Обсяг оболонки кулі при цьому не змінюється.

Про що мріють сучасні повітроплавці?

П

ро переліт через обидва полюси Землі? Чи як улаш тувати перегони на кулях навколо планети? Для тих, кому до вподоби гострі відчуття, фахівці НАСА побудували гігант ський аеростат, схожий на гар буз. Його діаметр — близько 128 метрів, висота — 78. Гігант, начинений різноманітною нау ковою апаратурою, злетить на висоту 35 кілометрів, залишаю чись у повітрі до ста днів. За цей час, за наявності сприятливих вітрів, він зможе п’ять разів об летіти навколо земної кулі. Ке

Гігантська куля НАСА

рування здійснюватиметься по радіо і за допомогою автопіло ту. Апаратуру, що спускається на парашуті, можна використову вати кілька разів. Для живлен ня бортових систем передба чається використання сонячних батарей. Запуск такої повітря ної кулі, як мінімум, утричі де шевше, ніж супутника. Інший оригінальний проект запропонували американські студенти дизайнери Ерік Рейтер і Девід Гудвін: це буде 180 мет ровий повітряний корабель. Нижня частина його вертикаль ної структури служить кілем ста білізатором, а наповнені гелієм понтони — центральний і два бічних — працюватимуть як вітрила. Такий аеростат можна використати як наукову базу або туристичне повітряне судно. З огляду на порівняно не складну систему керування су часними повітряними кулями, недорогу підготовку й експлуата цію, фахівці прогнозують їхній подальший розвиток і дедалі ак тивніше використання у всіх сфе рах науки й економіки, і особли во в туристичному бізнесі.

Наука виживання знаю, як

Досі не виявлені справжні фактори неминучого вікового старіння людського організму. Різних теорій щодо цього вже кілька сотень. Але жодна з них поки не може вичерпно відповісти на два основних запитання: що є провідним механізмом старіння і як можна уповільнити цей процес?

Олександр Морозов

бочого зношення найчастіше буває вже просто не в змозі виконувати основні покладені на неї обмінні функції, прирікаючи тим самим весь організм на загибель. Усі існуючі на сьогоднішній день гіпотези ста ріння (а їх усього близько двох із половиною со тень) умовно можна розділити на 3 групи: гене тичні, екологічні й комбіновані. Нинішня досить суперечлива ситуація в герон тології свідчить про те, що виділяти кращу з гіпо тез за принципом винятковості навряд чи буде правильно. Всі вони цілком можуть доповнюва ти одна одну.

— Саме тому ви зважилися винести на су д компетентної публіки ще одну — шкірну суд — гіпотезу старіння?

— Почасти так. Як основний ідейний постулат ми взяли досить популярну раніше «стромальну» теорію Олександра Богомольця. Нагадаємо, що, на його думку, саме необоротні патологічні про цеси у сполучних тканинах згубно позначають ся на трофіці та іннервації всіх інших клітин організму, викликаючи тим самим картину харак терного вікового старіння. Воно провокується на самперед численними порушеннями виведення

З чого починається старість? Н

е дуже давно в Києві відбу лася презентація книги, ав тори якої спробували кинути світло на цю темну пляму в су часній біологічній науці. Книга озаглавлена досить нехитромуд ро: «Старіння починається зі шкіри». Зате підзаголовок досить багатообіцяльний: «Тисяча і один практичний рецепт, як його зупи нити». Автори — відомі українські учені іморталісти Геннадій Берди шев та Емір Ашшурський — вису вають оригінальну гіпотезу про те, що справжні причини нашого ста ріння слід шукати в шкірі й основних її придат ках. Для боротьби зі старінням пропонується ви користовувати безпечну природну косметику, що виготовляється з рослинних екстрактів, сметани, продуктів бджільництва й особливих видів глин. Це не тільки захистить гени шкіри від шкідливих зовнішніх факторів, а й значно знизить ризик її зараження чужорідними онковірусами (як це нерідко трапляється в багатьох дорогих косме тологічних салонах). Докладніше про своє бачення перспектив бо ротьби зі старінням в ексклюзивному інтерв’ю кореспондентові «УТГ» розповів професор ка федри генетики і молекулярної біології Київ ського національного університету ГГеннадій еннадій Бердишев (на знімку).

— ГГеннадію еннадію Дмитровичу Дмитровичу,, сформулюйте, б уудь дь ласка, суть вашої оригінальної кон цепції.

— Нами встановлений феномен вікової зміни структури шкіри, що неминуче призводить до дисбалансу в роботі більшості внутрішніх органів і тканин. Першопричина ж самого старіння шкіри — ушкодження генетичного апарату її клітин. Запропонована нами спеціальна генозахисна косметика здатна омолоджувати не тільки повер хневий шар шкіри, а й організм людини в цілому.

— На чому ґрунтується переконання, що старіння організму починається зі шкіри?

— У людському організмі шкірний покрив із підшкірним жировим шаром — досконалий і най важчий орган, що становить близько 20% від загальної ваги тіла. Але жодна із сучасних теорій старіння досі чомусь не враховувала його осо бистої участі в цих процесах. Свого біологічного розквіту людський організм досягає зазвичай до 20—25 років, після чого починається необоротний спад функ ціональної активності тканин і органів. І саме за зовнішнім виглядом шкірного покриву ми звик ли судити про календарний вік людини. Адже ніхто не очікує побачити у столітнього старого юнацького рум’янцю, гладкої і пружної шкіри. Та й узагалі так званій природній смерті «за метри кою» (тобто після 75—80 років), як правило, пе редує глибоке старіння. Сам по собі мозок у більшості людей похилого віку буквально до ос таннього дня життя зберігає здатність до мислен ня, адекватного орієнтування у просторі й часі, як і раніше керуючи діяльністю інших органів. А зовнішня тілесна оболонка внаслідок свого ро

продуктів метаболіз му через шкіру. Крім того, зменшення з віком функціональної активності шкіри веде до кисневої недостат ності всіх внутрішніх органів, необоротно змінюючи тим самим їхню нормальну жит тєдіяльність. Виявляється, у при роді є цілий ряд потуж них біоактивних речо вин, що проявляють при впливі на по кривні тканини стиму люючий ефект. Вони є такими собі тотальними ка талізаторами обміну в організмі. Один із них — відома бджолина отрута апітоксин. На перший погляд, це токсична сполука. Але при цьому апі токсин змушує організм максимально включати в роботу імунну систему для повного виведення отрути з тіла і якнайшвидшої нейтралізації її па ралізуючих властивостей. Штучна стимуляція шкіри за допомогою укусів бджіл або при проведенні курсу підшкірних ін’єкцій бджолиної отрути поліпшує обмін речо вин, має протизапальний, бактеріостатичний і анальгезуючий вплив, поліпшує роботу печінки й міокарда, викликає стійкий клінічний прогрес при лікуванні ревматизму та інших аутоімунних захворювань. Тож недаремно в народній медицині давно по мічене існування прямого сполучного містка між активністю шкірної оболонки організму і його внутрішніх органів. Цей взаємозв’язок знайшов своє втілення як у лікувальному термовпливі на шкіру, так і у найрізноманітніших методиках меха нотерапії і гомеопатії (масаж, акупунктура, лікуван ня кропивою, стимулювальні бальнеопроцедури).

— Якщо загальне старіння організму по чинається зі шкіри, то чи можна, захищаю чи дермальні гени, запобіг ти йому або хоча запобігти б сповільнити? Що говорить про це сучасна наука?

Це питання актуальне і понині. Є природні випромінювання (приміром, реліктове), без яких людина прожити не може. З іншого боку, агресивний сонячний ультрафіолет, радіоактив ний пил, горезвісні пестициди та інші алергени, навіть звичайна дощова вода, перенасичена шкідливими для здоров’я іонами, становлять серйозну небезпеку для наших покривних тка нин. Причому потерпає від цього насамперед не епітелій, що весь час злущується, а саме гени. Років через 500, коли всі люди перейдуть жити під літосферну оболонку — у спеціально вириті комфортабельні «андерполіси», тема біо одягу, швидше за все, втратить свою на гальність. Але зараз, поряд із методиками місце вого лікувально профілактичного впливу, вона, як на мене, потребує найпильнішої уваги з боку як інженерів технологів, так і безпосередніх промислових виробників. Поки ж на порядку денному — більш «призем лені», звичні для кожного з нас регулярні гігієнічні процедури: вечірні ромашкові ванни, обгортання за Кнейпом, медово поліфлерний масаж, ну і, звичайно, основний «бренд дня» — генозахисна косметика.

— Я десь читав, що вперше вона була застосована ще давніми трипільцями. трипільцями... .

— Ви абсолютно праві. Зараз уже достемен но відомо, що вони практикували накладання на обличчя особливих цілющих масок із зеленої глини, що добувалася в той час на берегах верх нього Дністра. Якщо ж говорити про наш час, то генозахисна косметика пройшла апробацію на постчорно бильських пацієнтах санаторію «Мошногір’я». Профілактика раннього старіння шкіри досяга лася шляхом використання сумішей із природних антимутагенів (цілющих рослин, молока, смета ни, продуктів бджільництва, риб’ячого жиру, мо репродуктів). Тоді ж були розроблені ефективні авторські рецепти різних косметичних лосьйонів, кремів і масок. Уже через 3—4 тижні їхнього ре гулярного застосування у багатьох літніх жінок розгладжувалися зморшки на обличчі, розсмок тувалися вугри, камедони, стареча пігментація шкіри, волосся ставало пружним і блискучими, повертався його природний колір. Ці експери

Довідка «УТГ» «Про те, що шкіра — це не простий захисний чохол, а складний і багатофунк% ціональний орган, красномовно свідчить хоча б той факт, що порівняно неве% лика її ділянка (2,54 см x 2,54 см) містить близько 6 м кровоносних судин, 26 м нервових волокон, близько однієї тисячі нервових закінчень, не кажучи вже про незліченну кількість потових і сальних залоз. Крім цього, на ній своїми ре% цепторами (відомими також як біологічно активні точки) представлені майже всі внутрішні органи. Причому половина з них широко використовується з ліку% вальною метою». Велика медична енциклопедія

— Насамперед може йтися про розроблення якоїсь нової концепції біоодягу. До речі, такі «мас кувальні балахони» планувалися до масового виробництва незабаром після аварії на ЧАЕС. Але тоді у вищих ешелонах влади вирішили, що не варто сіяти в народі паніку.

менти проводилися протягом трьох років і на практиці довели правильність нашого підходу. Тож книга «Старіння починається зі шкіри», ду маю, може бути корисна найширшій читацькій аудиторії (у тому числі — наголошую — і чо ловічій її половині).

Розслабтеся!

№ 43

23 жовтня 2008 року

Звучить дзвонова бронза Найменше на металургійному заводі серед гудків тепловозів, гуркоту машин і працюючих потужних прокатних станів можна чекати мелодійного передзвону дзвонів. Проте він зазвучав у своєрідному оркестрі акціонерного товариства «Донецьксталь — металургійний завод», де створене унікальне виробництво з виготовлення дзвонів.

Микола Столяров

Д

онецькі металурги зробили його на початку нинішньо го століття. І відразу взяли ся за нелегку роботу: створили семитонний дзвін для Оптиної Пустині. Це найбільша форма, що є сьогодні на ливарній діль ниці заводу. Можуть тут виготов ляти і дзвони в 5, 10, 20, 40 кілограмів. Адже потрібні різні дзвони, у кожного своє призна чення. Дзвони бувають святко вими і недільними, пісними і полієлейними, бувають вони і буденними. Але всі вони — бла говісники і скликають віруючих на богослужіння. При цьому кожен дзвін має свою прикрасу, свій обряд. Про фесія Юлії Андрєєвої (на знімку ліворуч) так і називається — об рядник. По ободу дзвона вона наносить символ «Донецьк сталі», а сам дзвін прикрашає іконами.

— Син мій Сашко пробує нові дзвони на голоси, — розповідає Юлія Борисівна. — Шість років він був паламарем у донецько му храмі Луки Кримського. Гос подь направив його, і він недав но прийшов на металургійний завод у ливарний цех. От тепер разом на славу Богу і працюємо: син завальником, а я дзвони об

ряджаю. Як на справжньому ви робництві, є в нас свої ливарни ки і, як у справжній майстерні художника, — свої скульптори. У домашній галереї Юлії Анд рєєвої — всі п’ятсот святих ликів, які вона збирає все жит тя. Її чоловік (він працює на тому ж заводі термістом) навіть ство рив для образів домашній іконо стас.

— Я не колекціоную ікони, — розповідає Юлія Борисівна. — Не для ікон це слово. Кожен об раз зігріває мене, надихає, до помагає в роботі. Образи везу з тих місць, де доводиться бувати. Найбільше люблю богородичні ікони — Казанську, Владимир ську, Богородицю з дитиною... Святі лики переношу на дзвони. З образами, створеними в ме талі, дзвони йдуть у храми — від Греції до билинного російського села Карачарового, від сонячної Грузії до шахтарських міст Дон басу. В одному з них — шахтарсько му Торезі — і народилася Юлія Андрєєва. Навчалася в Донець кому металургійному технікумі, стала теплотехніком, працювала на заводській ТЕЦ, у ливарному цеху і от тепер — на його спец іалізованій дільниці, де вироб ляються дзвони. «Дзень дзень», — лунає їхній передзвін над заводом. Це бла говісти пробують свій голос. Що

більше дзвін, то нижче його лад. Музичні партії для них пишуться у басовому ключі, а для дзвонів малих розмірів — у скрипково му. Середні дзвони звучать ок тавою вище написаних нот. Отак: ціле мистецтво, так само як і в обрядника, що використовує і візантійський, і рубльовський, і інші стилі. От дзвони на дільниці, які вже пройшли і віск, і кераміку, і во гонь. Знято опоку — кожух, у ме талі дзвони стоять. Метал особ ливий — дзвонова бронза. Її ре цепт майстри зберігають у сек реті. Один із дзвонів призначений для Грузії: «Грузія просвітлиться і воскресне» — написано на ньо

му. От дзвони для московських монастирів, от дзвін на згадку про Євгена Кушнарьова, замов лений його друзями, а от благо вісти для шахтарських міст Дон басу. Їхня загальна вага — 9030 кілограмів. Вона ж свідчить і про нинішні можливості виробницт ва. За словами його начальника Сергія Самойлова, на заводі за раз створюється проект ново го цеху, де крім дзвонів виго товлятиметься і церковне оз доблення. Вічну гарантію видають своїм дзвонам донецькі майстри. За останні ро ідбивають час на Свято Пре ображенському храмі Донецька.

Пісня в курантів теж своя, особ лива. Правда, обрядники, як правило, не працюють із ними: куранти люди чують, але не ба чать, а тому і прикраса їх скромна. Щасливе місто, село або се лище, що мають свої дзвони. Да леко навкруги чути їхній голос. За старих часів у велику за метіль хтось піднімався на дзвіницю і щосили дзвонив заб лудлим подорожанам, рятуючи їх у негоду. «Иже под колоколы» називалися такі храми. «Иже под колоколы» збира ються люди у дні радості й у дні лиха. Під дзвоном — як під бла гословенням Божим. Нічого на дійнішого не буває.

КРОСВОРД ГОРИЗОНТ АЛЬ: 1. Заячий дід рятівник. 6. Дім для покійника. 10. Спаська, Останкінська ОРИЗОНТАЛЬ: або Ейфелева. 12. Гібрид людини з роботом. 14. Страж протоки, який мало не загубив Одиссея та його товаришів. 15. Страшила до своєї зустрічі з Еллі. 16. Зубна паста. 17. Композитор, ав тор «Севільського цирульника». 18. Більш гідна сестра порнографії. 19. Пролог українською мовою. 22. Італійська актриса, дальня родичка Муссоліні. 27. Людинолюбна людина. 28. Сере дина осені. 29. Новий напад старої хвороби. 30. Герой мультфільму. 31. Наш гордий, що не здаєть ся ворогу (пісен.). 36. Останній одяг. 40. Людина, що гуляє за покликом Місяця. 42. Солодкий шар на бутерброді. 43. Країна, що лежить на екваторі. 44. Фарфор без поливи. 45. Гібрид про гравача з приймачем. 46. Предмет вічних пошуків жінки. 47. Рідне місто Колумба. 48. Член сім’і соколів. 49. Мешканець раю.

ВЕРТИКАЛЬ: 2. Виконавець ролі Ведмедя та Жакоба. 3. Користувач телефона. 4. Потенц ійний тесть Чацького. 5. Свічний матеріал. 7. Важкий кавалерист. 8. Стартовий стан дитини.

9. Новгородський купець, що заїхав з візитом до морського царя. 11. Ватажок волзьких «піратів», який розкидався перськими княжнами. 13. Сміховинний. 14. Улюблений жанр Баха.

20. Танцюристка, що сіла на їжака (Чуков.). 21. Класна відвідувачка. 23. Сюжет Севастопольсь кої діорами. 24. Муза ліричної поезії. 25. Грушева «герцогиня». 26. Напарниця «Авося». 31. Ком плект пташиних дітей. 32. Нефермерське господарство в часи СРСР. 33. Дама серця Левка (Гог.).

34. Ріка, на якій стоїть Тирасполь. 35. Опора дерева. 36. Гумористична сценка. 37. Місце не вдалого стовпотворіння. 38. «Это было … , это было давно» (пропущене слово у пісні). 39. За няття Жаботинського, Клочкової та Дерюгіної. 41. Плоди на третє.

ШАШКИ Відповіді на кросворд, надрукований у № 41–42

Білі починають і виграють

Відповідь на етюд, надрукований у № 41–42 1. e1 f2!! g3:e1 2. c3 d4! e5:c3 (2…a5:c3 3. d4:d8 d6:b4 4. e3 d4 c3:e5 5. c1 b2 e1:c3 6. b2:f6 х; 2…e1:c3 3.d4:b2 a5:c3 4. b2:d8 х) 3. c5 b6 a5:c7 4. b4 c5 d6:b4 5. e3 d4 c3:e5 6. c1 b2 e1:c3 7. b2:a5 х

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту Склала Оксана БАЛАЗАНОВА