Украинская техническая газета №95

№ 43 (95) 27 жовтня 2009 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

Ефір без права передачі

У НОМЕРІ:

Чи почне українське телебачення говорити мовою «цифри»?

АПК Прогноз для «головного хліба» Нестача вологи, яка супроводжувала 80% осінньої посівної, непокоїла не лише аграріїв — всю країну Стор. 5

ТЕХНОЛОГІЇ Як сфотографувати Землю з космосу лише за 150 доларів? Як ви думаєте, чи можна скласти пристрій для фотографування Землі з навколоземного простору з підручних засобів, витративши на цей проект менше $150? Стор. 9

УРОКИ ІСТОРІЇ Криза прогнозів кризи Глобальна криза й Велика депресія 1930-х років: симптоми й тенденції Стор. 12

ЗНАЮ, ЯК Дихайте глибше, ви схвильовані... Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Проблеми інфраструктури, до яких належить і перехід на телевізійне мовлення в цифровому форматі, залишаються для України одними з найскладніших. Крім фінансових витрат для їхнього вирішення потрібна координа-

ція дій державних органів і комерційних організацій протягом тривалого періоду часу й відповідно до заздалегідь виробленого плану. А узгодження інтересів усіх, на жаль, ніколи не було сильною стороною ні держави, ні суспільства. Закінчення на стор. 8–9

Микола Федорук: «Щоб відчути Європу, слід приїхати в Чернівці» Президенти, прем’єри, губернатори приходять і йдуть, а Федорук — залишається. У 1994 році чернівчани обрали його своїм міським головою (уперше в історії — прямим голосуванням) і з того часу не відпускають із цієї посади. Такою високою народною довірою мало хто з керівної еліти країни може похвалитися. Микола Федорук їм дуже дорожить, не раз заявляючи, що, незважаючи на безліч утішних пропозицій зайняти солідні столичні кабінети, нікуди з Чернівців їхати не збирається, а й надалі працюватиме (не має значення, у якій іпостасі) на благо міста, яке стало йому рідним, і служити єдиній партії — Партії чернівчан. «У Чернівцях — моя душа», — сказав в одному з інтерв’ю зазвичай несентиментальний Федорук. Закінчення на стор. 6

Здоров’я — це не просто відсутність захворювання, це добре самопочуття. Досягти його допомагає ароматерапія Стор. 15

ПРО-Україна: і хочеться, і колеться Заява заступника міністра оборони США Олександра Вершбоу про те, що Україну включено до списку країн, на території яких будуть розташовані елементи системи ПРО, викликала ажіотаж Стор. 4–5

Homo sapiens приростає новими генами? Валентина ГАТАШ У генетичному коді людини працюють три гени, які з’явилися в процесі еволюції homo sapiens зовсім недавно (CLLU1, C22orf45 і DNAH10OS). Групою ірландських учених зроблено сенсаційне повідомлення: у наших найближчих родичів — людиноподібних мавп — цих генів немає. Закінчення на стор. 7

2

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

ТУТ І ТЕПЕР

Сторонній погляд

«Двірник» на три міста У Донбасі відкрився перший полігон твердих побутових відходів

(«Riga.Rosvesty», Латвія)

Сенатський комітет із закордонних справ позитивно розглянув кандидатуру нового посла США в Україні Джона Теффта, який обіймав до останнього часу посаду американського дипломатичного представника в Тбілісі. Як вважають у Білому домі, Джон Теффт добре володіє внутрішньополітичною ситуацією в Україні, особисто знайомий із багатьма провідними представниками українського політичного істеблішменту як у Києві, так і на периферії. Крім того, його вважають одним з організаторів «помаранчевої революції», коли в 2004—2005 роках він обіймав посаду заступника помічника держсекретаря США й курирував двосторонні відносини США з Україною, Росією, Білоруссю й Молдовою». («Kyiv Post», Україна)

Громадянам України доведеться більше платити податків, розплачуючись за повну безгосподарність своїх лідерів у питаннях керівництва економікою країни. Це вже призвело до зростання заборгованості й до початку розслідувань, у ході яких робляться спроби з’ясувати, яка частина з тих 13 мільярдів доларів, які Національний банк України виділив як допомогу проблемним банкам країни, була вкрадена або розтринькана».

(«Reuters», Велика Британія)

Багато українців сподіваються, що вибори... завершать п’ятирічку політичних чвар, які паралізували політичну волю влади й зривали реформи в одній із найменш успішних європейських економік».

(«BBCRussian.com», Велика Британія)

За прогнозами, українська економіка скоротиться за підсумками року, як мінімум, на 6%. У квітні експерти Eurasia group, оцінюючи ризики країни, заявили, що політичні суперечності, які поглиблюються, можуть застопорити реформи й виплеснутися на вулиці».

Микола СТОЛЯРОВ

Н

а полігон звозитиметься сміття з трьох північних міст краю — Краматорська, Слов’янська й Дружківки (за рік тут накопичується до 140 тисяч тонн побутових відходів). Сюди

Ядерні таблетки «штампуватимуть» у Дніпродзержинську? Дніпродзержинськ увійде до числа міст, які претендують на будівництво заводу з виробництва тепловидільних складань (ТВС) для атомних станцій Ірина КОНДРАТЬЄВА

П

ро це повідомив міський голова Дніпродзержинська Ярослав Корчевський, підбиваючи підсумки виїзного засідання Міжвідомчої комісії з вирішення екологічних проблем Дніпродзержинська. У ході засідання ні міністр палива й енергетики України Юрій Продан, голова Міжвідомчої комісії, ні його підлеглі це питання не порушували. Тож деталі обговорення чергового варіанта будівництва українського заводу з фабрикації ядерного палива не відомі. Однак Я. Корчевський говорить про наміри Мінпаливенерго як про цілком реальні. Серед переваг дніпродзержинського варіанта він називає зручну промислову площадку з діючими комунікаціями й набором будинків і споруд (територія колишнього ВО «ПХЗ»), близьке сусідство ДНВП «Цирконій» і ДП «Смоли» — учасників концерну «Ядерне паливо України» (нагадаємо, «Цирконій» увійде в концерн після закінчення санації). Три інших учасники концерну — Східний гірничо-збагачувальний комбінат,

ТВС для 15 українських енергоблоків досі поставляються з РФ. Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ

E-mail: info@tehnichka.com

Дніпропетровський завод прецизійних труб і Український науково-дослідний і проектний інститут промислових технологій (м. Жовті Води) також розташовані в межах Дніпропетровської області, а Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд, — у сусідній Кіровоградській. Немаловажливо й те, що завдяки будівництву заводу з фабрикації ядерного палива в місті будуть створені нові робочі місця, куди зможуть повернутися фахівці-хіміки, які втратили роботу після закриття ВО «ПХЗ». У середині літа 2009 року українські ЗМІ, посилаючись на джерела, які заслуговують на довіру, повідомляли про вибір місця для будівництва такого заводу під Білою Церквою в Київській області. Певне, щось не склалося. Стане такою площадкою територія колишнього ВО «ПХЗ» чи з’являться інші варіанти? До проведення спеціальної експертизи на це запитання ніхто не зможе дати позитивну відповідь.

ДОВІДКА

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

ж потраплятиме сміття з Костянтинівки й Червоного Лиману — для цього побудують спеціальні перевантажувальні станції. За словами голови Донецької обласної ради Анатолія Близнюка, у будівництво полігона вкладено 30 мільйонів гривень.

Тільки п’ять із них — гроші з держбюджету, решта — кошти області. Регіональний полігон — перший об’єкт програми, розробленої разом із проектом Tacis «Удосконалення системи керування твердими побутовими відходами». Будівництво ведеться у дві черги: перша — кар’єр Дружківського родовища глин, друга — землі запасу Краматорської міської ради, розташовані на південь від кар’єру. Усього в рамках програми буде створено 11 регіональних полігонів. У грудні планується завершення подібного об’єкта площею 12 гектарів у Маріуполі. Почато проектування регіонального полігона для Донецька, Макіївки та Ясиноватої. Передбачається, що проект дозволить закрити й рекультивувати вже існуючі й переповнені звалища на півночі Донецької області. У своїх заходах область розраховує на підтримку іноземних партнерів. Зокрема, проект полігона для Донецька створюється за сприяння Франції. Спочатку сміття надходитиме на переробний завод потужністю близько ста тисяч тонн у рік. Звідти залежно від складу на полігон потраплятиме вже тільки 60—80% ТПВ. Передбачається, що він існуватиме не менше 50 років.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Біля злітної смуги Авіаційний науково-технічний комплекс (АНТК) ім. Антонова готує до випуску новий пасажирський лайнер Ан-158. Як повідомляється, перший випробний політ лайнер зроби ть не раніше наступного року, тоді ж планується й запуск у серійне виробництво.

Щ

е однією новинкою АНТК стане невеликий VIP-лайнер на 14—18 пасажирів. Виходячи з поліпшених аеродинамічних характеристик, планується, що він літатиме на відстані до 7 тис. км. Наразі він перебуває в розробці, і про приблизні строки запуску в серію дані відсутні. Умовно ця машина дістала назву Ан-158, або Antonov Business Jet (ABJ). На думку експертів, саме цей літак і вантажна версія Ан-158Т із бічним люком або рампою мають всі шанси стати лідерами продажів у найближчі роки. Підготувала Наталя КОЗЛОВЕЦЬ

(тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: korneychukdima@tehnichka.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com); Відділ маркетингу і реклами Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59-93-91, 8 0642 59-93-92, e-mail: reklama@tehnichka.com, podpiska@tehnichka.com)

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Позиція авторів публікацій не завжди збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 15894 прим., українською мовою 4219 прим., російською мовою 11675 прим.

ЗАМОВЛЕННЯ № 2354

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 №43 (95)

3

ТУТ І ТЕПЕР ПЕК НАК «Нафтогаз України» у січнівересні поточного року скоротила транзит природного газу в країни Європи на 29,9%, або 27,7 млрд м3, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 64,9 млрд м3, повідомляє прес-служба Міністерства палива й енергетики. Транспортування нафти нафтопровідною системою України в січні-вересні 2009 року скоротилося на 5,8%, або на 1,765 млн тонн, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 28,908 млн тонн.

Контрактна ціна природного газу, яка діє з 1 жовтня 2009 року на кордоні України з Росією, — $208,12 за 1 тис. м3, повідомив в інтерв’ю голова правління НАК «Нафтогаз України» Олег Дубіна.

Ціна імпортованого газу, закуповуваного 2009 року відповідно до довгострокового контракту купівлі-продажу природного газу в 2009—2019 рр. між «Газпромом» і «Нафтогазом України» від 19 січня 2009 року, визначається поквартально за формулою залежно від рівня цін на нафтопродукти (мазут, газойль), що діяли на ринку протягом дев’яти місяців, які передували періоду визначення ціни газу. Олег Дубина погодився з думкою, що, виходячи з динаміки цін на нафту, в I кварталі 2010 року слід очікувати подорожчання імпортного газу приблизно на $70—80 за 1 тис. м3.

Україна в січні-вересні 2009 року скоротила експорт електроенергії на 53,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 2760,9 млрд кВт∙ год. Про це повідомили в Міністерстві палива й енергетики. У вересні 2009 року експорт електроенергії скоротився на 24,8% у порівнянні з вереснем 2008 року — до 557,8 млн кВт .год. При цьому темпи його падіння у вересні сповільнилися більш ніж удвічі в порівнянні із серпнем, коли падіння становило 59,5%. Рівень розрахунків всіх споживачів з НАК «Нафтогаз України» у січні-вересні 2009 року скоротився на 15,7 процентних пункта порівняно з аналогічним періодом 2008 року й становив 87,9%, повідомляє прес-служба Міністерства палива й енергетики. Підприємства, які входять до структури НАК «Нафтогаз України», поставили споживачам 24 млрд 831,9 млн м3 природного газу на загальну суму 30 млрд 599 млн грн. Сплачено — 26 млрд 883,4 млн грн. Кабінет Міністрів схвалив Концепцію розвитку й модернізації газотранспортної системи (ГТС) України на період 2009—2015 рр. Про це журналістів повідомив міністр палива й енергетики Юрій Продан.

У концепції викладені напрямки інвестиційної діяльності. Насамперед робиться акцент на модернізацію лінійної системи ГТС, модернізацію компресорних і розподільних станцій. Для виконання планів, викладених у концепції, необхідно $ 2,57 млрд.

АПК Уряд підвищив на 2009—2010 маркетинговий рік (вересень-серпень) мінімальні ціни на цукор на 17,2% — до 3125 грн/тонна (без ПДВ). Згідно з відповідною постановою Кабінету Міністрів від 30 вересня 2009 року №1094 мінімальна ціна на цукрові буряки підвищена з 183,33 до 214,9 грн/тонна. Як повідомлялося раніше, на 2009/2010 маркетинговий рік уряд затвердив мінімальні ціни на цукор у розмірі 2666 грн за тонну, на цукрові буряки — 183,33 грн за тонну (без ПДВ). Ємність українського ринку цукру оцінюється приблизно в 2 млн тонн у рік.

ЗВ’ЯЗОК Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» сформована і працює в повному обсязі узагальнена база даних кодів IMEI мобільних телефонів/терміналів. У прес-службі Національної комісії з питань регулювання зв’язку повідомили, що за станом на 20 жовтня 2009 року до білого списку бази даних внесено 79 млн 147 тис. 956 кодів IMEI мобільних терміналів. З них 76 млн 239 тис. 974 є кодами тих мобільних телефонів, які на 1 вересня поточного року працювали в мережі всіх операторів мобільного зв’язку, а також тих, які продаються на законних підставах і надалі будуть підключені до мереж операторів. Поповнюватиметься білий список бази даних за рахунок кодів IMEI мобільних телефонів, які законно завезені на територію України й продаються в торговельній мережі. Користувачам, які працюють у мережі операторів і функціонували до 1 вересня 2009 року, можна перевірити свій код телефона, пославши SMS-повідомлення з кодом IMEI власного мобільного телефона на короткий номер 307 свого операто-

ра, або на сайті Українського державного центру радіочастот (www.ucrf.gov.ua).

2008 року, а в порівнянні із серпнем ц.р.

— збільшилося на 24,9%. ОПК Кабмін виділив більше 248 млн грн (понад $30 млн) на створення, закупівлю й модернізацію озброєння. Текст наказу розміщений на офіційному сайті Міністерства оборони країни. Повідомляється, що виділені зі Стабілізаційного фонду гроші планується витратити на модернізацію танків Т-64 до версії Т-64БМ «Булат», а також на заку-

21 жовтня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін у Закон України «Про електроенергетику». У проекті передбачено, що у разі відпускання електричної енергії, параметри якості якої з вини енергопостачальника виходять за межі показників, зазначених у договорі на поставку електричної енергії, енергопостачальник несе відповідальність у вигляді штрафу розміром 25% вартості такої електроенергії. Планується введення нової норми про те, що енергопостачальник не відповідає перед споживачем електричної енергії у випадку переривання поставок електроенергії, якщо на момент настання події схема живлення споживача електроенергії з його ж провини не відповідала вимогам нормативно-технічних документів. Виписано відповідальність суб’єктів електроенергетики при виробництві, передачі й поставках електроенергії.

півлю пристроїв кумулятивного захисту для танків «Булат». Частина коштів піде на модернізацію вертольотів Мі-8 і Мі-24, на створення багатофункціонального ракетного комплексу й перспективного корабля класу корвет.

ВЕРХОВНА РАДА 20 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №3426 «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби й вироби медичного призначення». У законопроекті передбачено, що до встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму й до погашення заборгованості з виплат заробітної плати, стипендій і грошового забезпечення студентів, курсантів та учнів увести мораторій на підвищення цін на всі види лікарських засобів і виробів медичного призначення. За законом, до введення державної реєстрації цін на лікарські засоби й вироби медичного призначення вони реалізуються за цінами, які склалися на 1 липня 2008 р.

ХІМПРОМ Підприємства хімічної промисловості в січні-вересні 2009 року скоротили виробництво аміаку на 44,3% — до 2,124 млн тонн у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, повідомляє Державний комітет статистики. У вересні ц.р. виробництво аміаку в Україні скоротилося на 34,3% — до 256 тис. тонн у порівнянні з вереснем

скорочення кількості працівників підприємств, зменшення розмірів оплати праці таких працівників, примусу їх до оформлення відпусток без збереження зарплати. Уряду, Фонду держмайна України, органам місцевого самоврядування пропонувалося у випадку виявлення порушення трудових прав працівників приватизованих підприємств вживати заходів до розірвання договорів купівлі-продажу таких підприємств і повернення їх у державну або комунальну власність. Передбачалося, що Генеральна прокуратура України повинна забезпечити системний нагляд за дотриманням трудових прав громадян і у випадку їхнього порушення «невідкладно вживати заходів прокурорського реагування».

20 жовтня Верховна Рада не підтримала проект постанови «Про недопущення порушень прав громадян на працю й оплату праці в умовах фінансовоекономічної кризи». Проектом постанови передбачалося «вважати неприпустимим порушення прав громадян на працю й оплату праці» шляхом зупинення виробництва,

Передбачено, що споживач електроенергії відповідає за шкоду, завдану енергопостачальнику в результаті невідповідності технічного стану електроустановок споживача або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів.

22 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін в пункт 1 розділу ХІ «Заключні положення» Закону «Про безпеку та якість харчових продуктів» щодо реалізації на агропродовольчих ринках продукції домашнього виробництва й подвірного забою. Законом вносяться зміни до чинного закону щодо відстрочення на заборону реалізації неопрацьованого молока й сиру домашнього виробництва, туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропромислових ринках ще на п’ять років (з 1 січня 2010-го по 1 січня 2015 року). Підготувала Тетяна ЖМУД за матеріалами «УНІАН», «РБК-Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК-інфо, Укррудпром, сайтів Кабінету Міністрів і Верховної Ради

4

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

ВПК

ПРО-Україна: і хочеться, і колеться Заява заступника міністра оборони США Олександра Вершбоу про те, що Україну включено до списку країн, на території яких будуть розташовані елементи системи ПРО, викликала ажіотаж Дмитро ТИМЧУК Моментальна й природна реакція російських ЗМІ: Україна знову проводить антиросійську політику й надає свою територію для об’єктів США, які працюватимуть проти Росії! У самій Україні заява Вершбоу викликала розгубленість: посадові особи заходилися робити заяви, побудовані на допущеннях, що ж мав на увазі представник Пентагону. Новопризначений глава МЗС України Петро Порошенко заявив, що розміщення елементів американської ПРО на території України буде неконституційним. «Конституція України не передбачає наявності на своїй території будь-яких військових баз, представників збройних сил будь-яких інших держав», — заявив він.

торії України (не має значення — радарів чи пускових протиракетних установок), офіційний Київ допускає можливість роботи українських РЛС у інтересах західної ПРО. КОЖНОМУ ПО РЛС

П

ісля розпаду СРСР Україна відмовилась майже від усього, що має відношення до стратегічних озброєнь. Єдиний елемент, який залишився досі, — радіолокаційні станції типу «Дніпро-М», які перебувають на території України й діяли до лютого 2009 року в інтересах російських космічних військ.

АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ МАНЕВРИ

Л

атвія знищила радянську «спадщину» в 1994 і 1998 роках. Ситуація з габалинською станцією «Дар’ял» в Азербайджані виявилася більш цікавою. У ході дипломатичного «з’ясування стосунків» протягом останніх років у Кремлі не раз заявляли, що азербайджанську РЛС згортатимуть, лякаючи цим Баку. Після візиту президента Азербайджану Гейдара Алієва в Москву в 2002 році було підписано угоду, за якою РЛС у Габалі здали в оренду Росії терміном на 10 років. При цьому щороку Росія сплачує $7 млн за оренду

них справ Азербайджану Араз Азимов заявив, що розглядається можливість передачі Габалинської РЛС в експлуатацію США й Туреччини. При цьому як аргумент Баку навів рішення Росії вийти з угоди з Україною із засобів систем попередження про ракетний напад (СПРН) «Дніпро». НЕПОРОЗУМІННЯ З ОРЕНДОЮ

У

країнські РЛС істотно відрізняються від тих, які сьогодні залишаютться в строю за територією РФ. І азербайджанську станцію «Дар’ял» у Габалі, і казахську «Дніпро» на Балхаші, і білоруську «Волга» під Барановичами обслуговували й

Н

овопризначеному міністрові навряд чи варто було необачно кидатися такими заявами. Російські ЗМІ, явно не оцінивши в цьому випадку коментар, який цілком задовольнив Москву, дійшли зовсім іншого висновку: тирада нового міністра Порошенка не може не викликати підозр з огляду на те, що на території України розміщена військова база Чорноморського флоту РФ. Певне, Порошенко мав на увазі «іноземців» узагалі, у тому числі й росіян. Президент України заявив, що Україна не одержувала від США ніяких пропозицій про розміщення на своїй території радіолокаційних станцій (РЛС) у рамках нової архітектури системи ПРО в Європі. «Ніякої пропозиції українська сторона не одержувала», — сказав Віктор Ющенко, нагадавши, що дві РЛС системи попередження ракетного нападу (СПРН) перебувають в Україні — у Севастополі й Мукачевому, при цьому з лютого 2009 року залишаючись незатребуваними. «Ми в рамках дискусії про систему ПРО говорили, що Україна хотіла б знайти своє місце в європейській системі безпеки, — відзначив він. — Хотілося б знайти спосіб застосування наших можливостей працювати на системи безпеки всіх європейських країн і всього світу». З поясненнями виступила й прес-служба Пентагону, уточнивши заяву Вершбоу. Поперше, йдеться про радіолокаційні станції. По-друге, американці нічого на українській території розміщати не збираються, розраховуючи на використання українських об’єктів у інтересах ПРО. Ситуація почала прояснятися. Відкидаючи саму можливість розміщення американцями якихось об’єктів на тери-

Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА

РЛС «Миколаїв» на мисі Херсонес у Криму й РЛС «Берегове» під Мукачевим у Закарпатті — станції так званого загоризонтного виявлення ракетного нападу, які входили в радянські часи в загальносоюзну систему. Вони мали відслідковувати пуски ракет супротивника ще на його території, щоб дати можливість Військам ППО відбити удар. А Ракетним військам стратегічного призначення (РВСП) — завдати «удару відплати». Такі станції оперізували за периметром майже весь Союз, подаючи інформацію про можливу ракетну атаку з будь-якого регіону земної кулі. Правда, стовідсотково прикритою від ракет була лише Москва. Загалом у СРСР було побудовано 8 окремих радіотехнічних вузлів СПРН, які включали одну або декілька РЛС типу «Дніпро», «Дністер», «Дон», «Дунай», «Волга» і «Дар’ял». Причому тільки три — під Москвою, Оленегорськом і Іркутськом — на території Росії, інші — у Латвії («Дністер/Дніпро» і «Дар’ял»), Україні («Дніпро»), Білорусі («Волга»), Азербайджані («Дар’ял») і Казахстані (також «Дніпро»).

станції. Працює тут російський контингент, чисельність якого за домовленістю не може перевищувати 1,5 тис. чоловік. Азербайджанська сторона гарантує їхню безпеку тільки за умови невтручання російських військових у внутрішні справи країни. Таким чином, йдеться не тільки про доходи від оренди. Баку одержав своєрідних заручників і можливість впливати на поведінку Москви. Аж раптом два роки тому Володимир Путін запропонував США спільно використовувати Габалинську станцію в обмін на відмову від розгортання в Чехії й Польщі третього позиційного району американської ПРО. Логіка проста: якщо ПРО в Європі не проти Росії, як стверджують США, а проти «країн-ізгоїв», насамперед Ірану, от вам готова станція, беріть і користуйтеся нею, не загострюйте ситуацію в Європі, Вашингтон вустами міністра оборони Роберта Гейтса відразу почав стверджувати, що цей варіант «не зовсім підходить», не уточнюючи, чому. Наприкінці лютого 2008 року заступник міністра закордон-

обслуговують російські космічні війська. На українських же РЛС персонал був українським. Цю вимогу від самого початку висував Київ. Але, організаційно входячи до складу Збройних сил України, в оперативному відношенні станції зберігали взаємодію з російською 3-ю армією. Простіше кажучи, продовжували вирішувати завдання в інтересах системи протиракетного нападу Російської Федерації. Кілька років тому Міноборони України «відійшло від справ» в експлуатації цих об’єктів, передавши їх у руки Національного космічного агентства (НКАУ). У ході переговорів в 1993— 1994 роках визначили статус станцій і вирішили, що до 1996 року, поки на території України перебуватиме ядерна зброя, фінансування станцій здійснюватиметься Україною й Росією нарівно. А з 1997-го повністю оплачувати технологічні видатки почала Москва. До 2006 року на утримання двох станцій вони становили, за заявою російської сторони, $4 млн. Плюс близько $1,3 млн — орендна плата. Потім почалися непорозуміння. 2007 року, за заявою керівни-

цтва НКАУ, Україна планувала одержати за оренду станцій уже не півтора, а $4,5 млн. Гроші невеликі, якщо порівнювати, наприклад, плату за оренду американцями об’єктів військового призначення в Європі, але втричі більше, ніж було до цього. Аргумент Києва був логічним: за оренду лише однієї такої РЛС в Азербайджані (маючи там свій персонал) Москва платить 7 млн. Чому ж за наші дві станції — лише 1,5 млн? Але Москва платити не стала. Росіяни, відмовляючись від послуг України, указували, що українські РЛС давно застаріли. Українські «Дніпро» дійсно не «першої свіжості», однак важко сьогодні знайти могутніші аналоги. Наприклад, під час війни в Перській затоці саме севастопольська РЛС першою виявила пуски іракських балістичних ракет 9К72 («Скад»). Ця ж станція виявила і єдиний пуск БР «Єрихон» на випробуваннях в Ізраїлі. Узагалі ж вона стежила за територією Туреччини, Саудівської Аравії, Ізраїлю й частини Ірану. Мукачевська ж РЛС зондувала простір ПівденноСхідної Європи до Африканського узбережжя. Разом вони контролюють басейн Чорного й Середземного морів.

2007 року уряд РФ вніс в Держдуму законопроект про денонсацію угоди, пояснивши це тим, що ресурс станцій минув ще 2005 року. 25 січня 2008 року Держдума ухвалила федеральний закон «Про денонсацію Угоди між урядом РФ і Кабінетом Міністрів України про кошти систем попередження про ракетний напад і контроль космічного простору». 11 лютого його підписав тоді президент РФ Володимир Путін. У відповідь 13 серпня 2008 року Віктор Ющенко призупинив дію Угоди про засоби систем попередження про ракетний напад і контроль космічного простору, підписаної в рамках СНД у Москві 6 липня 1992 року, на підставі якої РЛС у Мукачевому й Севастополі функціонували в єдиній системі з іншими засобами систем попередження про ракетний напад країн СНД. З 26 лютого 2009 року українські радіолокаційні станції під Севастополем і Мукачевим припинили передачу інформації в Росію. Однак, відмовляючись від українських станцій, Росія ще за два роки до цього добре розуміла, що оголює так звані південно-західний і західний напрямки. Москва слушно заявила, що робить ставку на створення «альтернативних» РЛС типу «Воронеж», які перекриватимуть весь периметр російських кордонів на російській території. І як тільки інформація перестала надходити з українських станцій, стала до ладу нова російська РЛС.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 №43 (95)

5

АПК

Прогноз для «головного хліба»

«УкрЕнерго» ігнорує вимоги ЄБРР

Нестача вологи, яка супроводжувала 80% осінньої посівної, непокоїла не лише аграріїв — всю країну Володимир НАБОК Фахівці давали невтішні коментарі. Рясні жовтневі дощі та недавнє потепління зняли напругу, яка почалася вже у вересні. Природа внесла свої корективи, і здається, з озимими все буде гаразд.

З

а очікуваннями українських науковців, решта жовтня та початок листопада мають бути теплими. Посівна триватиме переважно до 25 жовтня, а окремі господарства південних областей можуть сіяти ще пізніше. Проте стовідсоткової забезпеченості вологою по всіх регіонах України немає. «У південній частині Харківської області вологи зараз достатньо, відповідно озимина там розвивається нормально. У північній же частині посуха триває і досі», — говорить Володимир Кононюк, керівник відділу рослинництва УААН. Не дуже сприятлива ситуація в деяких районах Миколаївської, Вінницької, Київської, Чернігівської областей, у Криму, і тут можливе зниження врожаю. Разом з тим є області — Полтавська, Донецька, Дніпропетровська, де дуже багато посівів у доброму стані, бо дощі тут були і у вересні, і в жовтні. Те саме можна сказати й про Західну Україну, аж до Житомира. Є і «вічні питання», серед яких — забезпеченість добривами та пальним. Враховуючи, що на 15 жовтня було засіяно 8 млн га всіх озимих (зернових та ріпаку) із передбачених 9, можна сказати, що аграрії паливо знайшли. Добрива — питання так само болюче. Сьогоднішній попит на мінеральні добрива на українському ринку вкрай низький. Можна припустити, що на осінньо-

му їх внесенні аграрії, як завжди, заощаджують, відкладаючи гроші на ранню весну: не засіяти землю — це злочин. А засіяти було чим: хороший врожай дав хороший насіннєвий матеріал. «Основна кількість посіяного насіння — не нижче третьої репродукції», — говорить Володимир Кононюк. Тому немає вагомих підстав очікувати значного зниження посівних площ через відсутність кредитування, менш значного врожаю і, відповідно, нібито меншої виручки за зернові. Посіють всі. Щоб озимі були кращими, вітчизняна аграрна наука рекомендує завершити сівбу до кінця жовтня. Сіяти краще з підвищеною нормою висіву, адже чим посіви пізніші, тим вони гірше сходять і розкущуються. Насіння треба класти в землю на невелику глибину — волога прийде зверху. Також землеробам слід звернути увагу на озимостійкі сорти. На півдні для пізніх посівів замість озимої пшениці краще сіяти озимі ячмінь, жито або тритикале. Тим, хто вже посіяв і у кого посіви входитимуть в зиму малорозкущеними, фахівці радять підживити рослини вже з осені, а також захистити їх: тепло та часті дощі, особливо у Поліссі й лісостепу, призведуть до появи гнилей, до хвороб та шкідників. Суха осінь для українських земель — мало не традиція. В 2005 році погода була ще сухіша і умови для озимих були ще гірші. Однак загальний валовий збір зернових 2006 року становив пристойні 34,3 млн тонн — більше, ніж сумнозвісного (через введення квот на експорт зернових) 2007 року. Отже, цього року, цієї осені все в нормі. А буде врожай чи ні, більше залежатиме від перезимівлі, від весни та літа.

ДОВІДКА За даними Української академії аграрних наук, на 15 жовтня аграрії посіяли 5,8 млн га озимої пшениці (у тому числі близько 80 тис. га тритикале), 1,3 млн га ріпаку, 983 тис. га озимого ячменю. За прогнозом Міністерства аграрної політики, восени 2009 року буде посіяно 7,5 млн га озимих зернових культур та 1,4 млн га озимого ріпаку.

ПРЯМА МОВА Володимир КОНОНЮК

Керівник відділу рослинництва Української академії аграрних наук

Зараз багато озимих вже розкущилось, викинуло по 1—2 стебла, до зими рослини розкущаться до 3—4 стебел, тому можна очікувати і на добру перезимівлю. За нашими підрахунками, на 15 жовтня понад 70% посівів, що зійшли, знаходяться в доброму та задовільному стані. Гірша ситуація з ріпаком. За нашими обстеженнями, тільки приблизно 60% його посівів у задовільному стані. Сергій РАШКОВАН

ФОП, Одеська область, 50 га

Місяць тому посіяли озиму пшеницю на площі до 40 га. Сіяли на ризик, вологи на той час не було. Зараз пішли дощі, тому є сподівання, що озимина стане кращою і увійде в зиму в нормальному стані.

Юрій КОЛЕСНИК

Генеральний директор ЗАТ «Райз-Максимко», 160 тис. га

Про позитивний вплив вологи можна говорити лише за умови теплої погоди, хоча б +6 градусів вночі. Під 2010 рік посіяли 11 тис. га ріпаку, 24,5 тис. га пшениці та 5,5 тис. га ячменю. Сходи вже отримали скрізь, але є питання з перезимівлею ріпаку. Сподіватимемося, що перезимує. Щоб зміцнити посіви, стимулювати розвиток кореневої системи, сьогодні підживлюємо рослини мікроелементами, додаємо азот.

ЗАПИТАННЯ ЩО РОБИТИ ІЗ РЛС?

В

Україні відразу гостро постало питання: яку користь може мати Київ від грандіозних антен і надзвичайно складної унікальної апаратури? Про те, як бездумно втрачати унікальні об’єкти, в Україні знають добре: на хвилі міркувань про «непотрібність» таких РЛС після розпаду СРСР була знищена станція «Дуга» під Миколаєвом, діаграма спрямованості якої орієнтувалася в напрямку Далекого Сходу в середньоширотній зоні локації й забезпечувала охоплення повітряного простору Китаю. Зрозуміло, що українській армії такі РЛС не потрібні. Хоча задля справедливості зазначимо, що раніше інформацію з цих станцій використовували обидві сторони: спочатку вона Закінчення. Початок на стор. 6

НЕК «УкрЕнерго» планує отримати кредит від Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 350 млн євро для будівництва лінії електропередач напругою 750 кВ «Запорізька АЕС — підстанція «Каховська». Основна мета будівництва нової ЛЕП визначена в Енергетичній стратегії України до 2030 року: забезпечення експорту вітчизняної електроенергії за кордон та розширення Запорізької АЕС з 6 до 8 енергоблоків.

В

ідповідно до вимог ЄБРР, аби отримати кредит на такий проект, замовник (НЕК «УкрЕнерго») має підготувати матеріали з оцінкою його впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та провести громадські обговорення, передусім там, де мають з’явитись нові ЛЕП. Метою цих консультацій є надання місцевим мешканцям інформації, яким чином реалізація такого масштабного проекту поруч з їхніми оселями впливатиме на них і на території, де вони проживають. У межах консультацій з 26 жовтня по 2 листопада заплановано проведення громадських слухань у м. Енергодарі (Запорізька область), м. Новій Каховці та декількох селищах Херсонської області, а також у Києві. Крім того, вимагає фахової дискусії вплив нового будівництва на природу регіону — адже ЛЕП збираються прокласти й через ряд природно-заповідних територій, у тому числі Національний природний парк «Нижньодніпровський», покликаний зберегти унікальну природу Дніпра на ділянці від Каховської ГЕС до Дніпровського лиману. Експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ) здійснили вибіркові перевірки виконання вимог ЄБРР щодо консультацій із громадськістю й встановили, що вимог дотримуються лише на папері. У ряді зазначених УкрЕнерго та ЄБРР місць немає повної документації ОВНС. Більш того, під час перевірок наявності необхідних документів на місцях деякі посадовці, які не бажали оприлюднення хоча б якихось матеріалів, чинили опір представникам НЕЦУ.

— З огляду на грубі порушення процедури, визначеної ЄБРР, занадто передчасними виглядають нещодавні заяви керівництва «УкрЕнерго», що кредит від ЄБРР буде отримано до кінця року, — зазначає експерт НЕЦУ Юрій Урбанський. — Ми не поділяємо цього оптимізму, адже рівень інформування громадськості далекий від того, яким він має бути з точки зору політики ЄБРР. Підготував Святослав РИБНІКОВ

УПРИТУЛ потрапляла до росіян на центральний командний пункт РВСН (система передачі даних належить РФ), а потім дублювалася на командний пункт української ППО. Але при цьому в українських ЗС немає системи ракетперехоплювачів, які могли б відбити ракетну атаку, навіть якби така сталася. Таким чином, цінність інформації зі своїх РЛС для Києва була досить сумнівною. Отоді й пролунали заяви про те, що можна в контексті подальшого використання РЛС у Севастополі й Мукачевому приєднатися до американської ПРО в Європі. Дійсно, РЛС «бачать» і Іран, і Африканське узбережжя разом із Лівією. У той же час «розгорнути» їх у зворотний бік проти Росії — занадто великий клопіт, простіше побудувати нові. Після «відключення» Росії НКАУ заявило, що РЛС продовжують працю-

вати в інтересах космічного відомства й України в цілому. Генеральний директор Національного космічного агентства Олександр Зінченко тоді сказав, що не є прихильником закриття цих об’єктів. «Досвід показує, що обладнання, створене для потреб оборони, може успішно використовуватися для інших потреб», — зауважив він. І уточнив, що Україна розробляє стратегію застосування станцій до 2015 року із двох напрямків — на внутрішньому й на зовнішньому в рамках міжнародного співробітництва. Також опрацьовується програма модернізації вузлів для забезпечення можливості їхньої експлуатації до 2020 року. У наступні роки Україна готує введення в експлуатацію нового комплексу СПРН, створеного із застосуванням нових технологічних вирішень.

ЯКЩО ДОМОВЛЯТЬСЯ США Й РОСІЯ...

Т

аким чином, нинішнє припущення Пентагону про використання українських РЛС в інтересах ПРО США не висмоктане з пальця — Україна лише кілька місяців тому заявляла про те, що її дуже цікавить такий варіант. Інша справа, що в цьому разі виникне надзвичайно серйозна дипломатична війна з Росією. У той же час не знімається з порядку денного питання про участь Росії у створенні системи ПРО: США заявляють про те, що зацікавлені у своїх колишніх пропозиціях, зроблених Москві щодо обміну інформацією з російського радара раннього попередження в Армавірі й орендованої Росією РЛС у Габалі. Тим більше, що й під час президенства Путіна такі пропозиції із Габали звучали з боку Росії. Цей варіант найбільше підходить і Україні, адже тоді вона зможе використовувати свої РЛС СПРН, маючи від цього пряму вигоду (зрозуміло, що в цьому випадку персонал на станціях буде український, як і раніше, коли інформацію використовувала РФ), і Росія не заперечуватиме. Та чи зможуть домовитися США й РФ?

6

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ

Микола Федорук: «Щоб відчути Європу, слід приїхати в Чернівці» «К

аналізація не має політичного фарбування», — любить повторювати чотириразовий міський голова Чернівців (вибори, до речі, він завжди вигравав зі значним відривом від суперників), додаючи при цьому, що міський голова — насамперед комунальник і господарник, а потім уже — політик. Сам Отто фон Габсбург — некоронований принц Габсбурзького королівського двору, формальний спадкоємець австрійського престолу, депутат Європарламенту, який у свої 90 років відвідав Чернівці з нагоди святкування 600-літнього ювілею міста, подякував Миколі Федоруку за його працю зі збереження історичної пам’яті, архітектури й традицій колишньої столиці герцогства Буковинського, яке колись входило в АвстроУгорську імперію. Чернівці з такою любов’ю й старанням зберігають шарм епох, що численні поетичнозворушливі легенди про місто виглядають реальністю. Варто пройтися його дивовижно красивими вулицями (міські ансамблі створювали кращі зодчі віденської архітектурної школи), і відразу переконуєшся, що один із найвідоміших і повторюваних на всі лади міфів — начебто раніше тротуари тут підмітали букетами троянд — не такий вже й далекий від істини. Бруковані чернівецькі вулиці дійсно цього гідні. У традиціях Чернівців — сприймати все найкраще й прогресивне. Між іншим, перший у місті персональний комп’ютер з’явився в кабінеті Миколи Федорука. А оновлений сайт міськради — перший і поки єдиний у країні з доменом Євросоюзу. До ЄС тут рукою кинути — якихось 30 кілометрів. Територіальна близькість і культурноісторичне споріднення з Європою сформували особливий стиль міста. Недарма Чернівці завжди на перших місцях у різних експертних оцінках за рівнем міської інфраструктури, ділової активності, комфорту й безпеки проживання. Завдяки чому вдається утримувати такий рівень? Про це розмова з чернівецьким міським головою, віце-президентом Асоціації міст України Миколою ФЕДОРУКОМ.

— 1994 року, коли мене вперше обрали міським головою, у музейних архівах знайшли стародавній прапор Чернівців, який міська громада подарувала своєму бургомістрові на честь 500-літнього ювілею міста, — розповідає Микола Федорук. — На прапорі був девіз — «Спільними зусиллями». Саме за цим принципом живуть і працюють Чернівці. Розуміємо, що тільки Початок на стор. 1

ВІЗИТІВКА

Микола Федорук Народився 1954 року на Волині. Закінчив Львівський політехнічний інститут (спеціальність — інженер), Київський інститут політології й соціального управління (політолог). Трудову діяльність починав інженером на чернівецькому заводі «Гравітон», який спеціалізується у галузі мікроелектроніки.

1979—1994 роки — працював на керівних посадах у комсомольських і партійних органах, очолював Первомайську районну раду народних депутатів м.Чернівці. З березня 1994 року — чернівецький міський голова. Віце-президент Асоціації міст України. Безпартійний. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

від нас залежить вирішення всіх проблемних питань. Спільними зусиллями реалізували програму газифікації, коли на паритетних умовах половину необхідних для цього коштів виділяла міськрада, а решту — жителі міста. Тепер Чернівці стопроцентно газифіковані. А ще десять років тому треба було прокласти сотні кілометрів газопроводів. У такий же спосіб виконуємо програму з утримання житлового фонду. Чернівці, зауважу, — одне з небагатьох міст, де перед останніми виборами міського голови були підвищені тарифи на комунальні послуги. Усі розуміли, що цього вимагає економічна ситуація. У ювілейному для міста 2008 році провели масштабні будівельні й реставраційні роботи, не чекаючи допомоги з бюджету країни. Першими в Україні розробили Програму перспективного розвитку системи теплопостачання з урахуванням генерального плану міста. У результаті «Чернівцітеплокомуненерго» — підприємство, яке працює стабільно, і ми серед кращих у країні з розрахунків за спожитий газ — у новий опалювальний сезон увійшли без боргів. Першими прийняли «Коригований історико-культурний архітектурний опорний план», який дозволяє розвивати місто з урахуванням сучасних вимог і тенденцій, зберігаючи при цьому його історичну унікальність. Чернівцям завжди був властивий дух творення, взаєморозуміння, а його жителям — любов до краси й порядку, високий рівень культури й освіченості. Узагалі, щоб відчути Європу, запевняю, зовсім не обов’язково їхати в закордонне турне. Досить побувати в Чернівцях.

— А чим місто може здивувати? Які в нього «фішки»?

— «Фішка» Чернівців — самі Чернівці, які по праву вважаються зразком світового містобудування, національним історикокультурним надбанням. Їх часто називають «маленьким Парижем». Я був у Парижі, і не раз.

Що вам сказати, Чернівці — кращі у світі. Розумію, кожен хвалить своє місто. Але я, повірте, дещо побачив у своєму житті й зараз говорю цілком об’єктивно. Правда, Чернівці більш відомі в Європі, ніж в Україні. У цьому я неодноразово переконувався. Пам’ятаю, як в 2000 році представницька делегація українських політиків відвідала в Берліні бундестаг. Нас представили групі його депутатів, і вони, наче змовившись, під час зустрічі зверталися здебільшого до мене й усі говорили про Чернівці. Потім усі дивувалися: треба ж, як тебе знає Європа! Це не мене — це знають і люблять наше місто, яке подарувало світу багато яскравих творчих імен. Чернівці не можна не любити. Хто хоч раз тут був, зі мною погодиться. Сьогодні до нас приїжджає багато туристів з усього світу. Величезний резонанс почався після 600-літнього ювілею міста, який ми відсвяткували торік. Чернівці дивують, захоплюють, дають можливість цікаво й зі смаком відпочити. От недавно відкрився культурно-розважальний центр «Панорама-Чернівці», який увібрав найпередовіші світові досягнення в індустрії відпочинку.

— Крім туризму, що ще серед соціально-економічних пріоритетів?

— У 2004 році міськрада затвердила стратегічний план розвитку міста до 2011 року, ґрунтуючись на всебічному структурному аналізі всіх можливих зовнішніх і внутрішніх факторів. Пізніше разом з Агентством США з міжнародного розвитку розробили й ухвалили стратегію підвищення конкурентоспроможності Чернівців, виділивши три головних напрямки: створювати умови для залучення інвестицій, розбудовувати інфраструктуру для бізнесу та індустрії гостинності. З кожного з них був складений план конкретних дій і визначені основні точки докладання зусиль. Наприклад, ми розуміли, що для розвитку ділового й турис-

тичного потенціалу місту необхідний дієздатний аеропорт. Через спільне рішення обласної й міської рад взяли його в комунальну власність. Треба було чути, скільки з цього приводу пролунало песимістичних прогнозів! Так, було дуже нелегко поставити Чернівецький аеропорт «на крило». Але ми з цим упоралися. Він успішно й прибутково працює, постійно пропонуючи нові міжнародні рейси.

— Кого можна назвати найщедрішим інвестором Чернівців?

— Найкращий інвестор — міськрада. За останні три роки ми вклали в міське господарство більше 300 млн грн. Бо свого часу не проводили бездумну приватизацію, а на конкурентній основі продавали об’єкти за їхніми реальними цінами, заробляючи таким чином кошти для розвитку міста. Першими в Україні впровадили земельні аукціони.

— Колись Чернівці мали гучну славу міста високих технологій, де фізиків та інженерівелектронників на квадратний метр міської площі було більше, ніж деінде.

— Однозначно, Чернівці і надалі розвиватимуть наукомістке виробництво, зберігаючи й підтверджуючи статус міста з потужним науковим та інженернотехнічним потенціалом. Для цього є всі умови. Мені, як інженерові за професією, цей напрям близький і дорогий. Недавно побував у Чернівецькому індустріальному технікумі, де дуже цікаві методики навчання з використанням сучасних технічних можливостей, новітніх комп’ютерних технологій. До речі, у Чернівцях комп’ютеризовані всі школи. Буквально днями зустрічався з керівником чернівецької науково-виробничої фірми «Тензор» Юрієм Добровольським, де ми обговорили виконання наукових робіт із впливу на міське середовище різних енергетичних полів. Окремі роботи з цієї тематики міськрада замовить чернівецьким ученим.

Наше місто стало центром проведення багатьох наукових форумів, у тому числі міжнародних. Про високий рівень науки й підготовки фахівців, зокрема в Чернівецькому національному університеті ім.Федьковича, свідчить той факт, що раз у два роки сюди з’їжджаються вчені-оптики з усього світу. Наприкінці вересня завершила роботу міжнародна наукова конференція з кореляційної оптики, яка удев’яте зібрала в Чернівцях майже 150 провідних учених із 20 країн. Хочу відзначити, що, незважаючи на свою солідну історію, Чернівці — молоде місто. У нас більше 30 тис. студентів на 250 тис. населення. Міськрада в міру своїх можливостей підтримує навчальні заклади. Я маю честь бути головою опікунської ради ЧНУ. Зараз будуємо корпус для недавно відкритого при університеті архітектурно-будівельного факультету. Де ж ще вивчати архітектуру, як не в Чернівцях з їх унікальними й чудово збереженими історичними ансамблями різних стилів та епох?

— Миколо Трохимовичу, можна сказати, що бути міським головою для вас стало другою професією. Як-не-як, 15 років на цій посаді.

— Ніколи не ставив за мету на ній утриматися. Для мене головне — сповна віддаватися роботі й вірити в те, що робиш, пам’ятаючи, що всі ми в цьому житті тимчасові, а місто — вічне. Посаду міського голови сприймаю як можливість зробити Чернівцям, чернівчанам, конкретній людині щось добре й потрібне.

— Ви раптом не пишете практичний посібник з теми, як стати успішним міським головою? Ви про це знаєте як ніхто інший.

— Ще рано щось писати й повчати. Ще самому треба багато чого навчитися. Я взагалі все життя вчуся. У тому числі й у своїх колег — міських голів. Приміром, Чернівці одними з перших створили дозвільний офіс, що було важливим кроком для розвитку підприємництва. Але мій молодий вінницький колега Володимир Гройсман зробив у себе такий офіс на більш високому рівні. Тепер я переймаю його досвід. Із закордонних поїздок повертаюся з цікавими ідеями. Потім разом із командою однодумців, з усіма жителями міста їх реалізуємо. Багато новинок із благоустрою міського життя вперше з’явилися саме в нас. Пізніше їх уже переймали інші міста.

— Що б ви назвали своїми найбільшими досягненнями?

— Нехай про це скажуть інші. Я ж підсумки підбиватиму на пенсії. А поки — працюю. Є команда. Є чудові фахівці. Розумію, звичайно, що колись цю посаду доведеться залишити. А коли це буде — визначать чернівчани. Розмовляла Світлана ІСАЧЕНКО

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 №43 (95)

7

ОБРІЙ

Homo sapiens приростає новими генами? Валентина ГАТАШ ПОТРІБНЕ «СМІТТЯ»

Р

аніше світова наука вважала неможливим утворення нових генів у структурах ДНК на таких пізніх фазах розвитку сучасної людини. До того ж, як показало це дослідження, для створення нових генетичних сполучень людський організм використовував так зване «генетичне сміття» — junk DNA. Цим безстороннім словосполученням фахівці позначали послідовності ДНК, які не виконують свого прямого обов’язку — кодувати білки. Більш того, здавалося, що вони взагалі не виконують ніяких функцій. Аж тут з’ясувалося, що генетичний матеріал, який вважався марним, відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку живих організмів. Сьогодні вчені змогли повноцінно вивчити тільки 20% з відібраних від самого початку генів. У майбутньому вони сподіваються виявити ще, як мінімум, 18 унікальних генів, які з’явилися не дуже давно й роблять сучасну людину такою, якою вона є. Голландські вчені вважають: уже зараз зрозуміло, що виявлені CLLU1, C22orf45 і DNAH10OS виробляють протеїни й беруть участь у забезпеченні життєвих процесів в організмі людини. Правда, поки важко сказати, за які саме функції вони відповідають, — дослідження тривають. Як вважають учені, їхнє відкриття є свідченням того, що в некодуючої, «сміттєвої», «мовчазної», «безглуздої» ДНК є якісь досить важливі біологічні функції, про існування яких фахівці поки просто не знають. Якщо генетикам удасться дізнатися про це, людство, можливо, трохи наблизиться до відповіді на запитання: чим же людина відрізняється від мавпи? ДНК «ЗАГОВОРИЛА»?

П

овідомлення голландських учених викликало безліч питань. Наприклад, чи означають результати досліджень, що «сміттєва ДНК» має дістати нову назву? Виходить, що це зовсім не «смітник», а якийсь резервний склад для утворення нових видів, сховище генетичного матеріалу для вирішення майбутніх завдань еволюції? Чи немає тут «божественного задуму»? Редакція «УТГ» попросила прокоментувати результати цієї роботи професора, кандидата біологічних і доктора філософських наук Валентина Чешка (на знімку), наукові інтереси якого пов’язані з еволюцією людини. Початок на стор. 1

— Повідомлення про відкриття трьох структурних генів у геномі людини (тих, які несуть генетичну інформацію про молекулярну структуру конкретного білкового ланцюга) зроблено дослідниками лабораторії «Genome Research» Давидом Ноулсом та Іфою Маклайсет. Багато років цю лабораторію очолював нобелівський лауреат, один із першовідкривачів «подвійної спіралі» ДНК Джеймс Уотсон. Щоб пояснити, чому це повідомлення викликало такий великий інтерес не тільки у фахівців, а й майже у всіх інформаційних агентств світу, доведеться звернутися до історії. Коли 2000 року були урочисто оголошені попередні результати розшифрування людського генома, кілька обставин стали причиною подиву дослідників. По-перше, обсяг генетичної інформації в геномі людини виявився, на перший погляд, дуже маленьким — приблизно 40 тисяч структурних генів. Це трохи більше, ніж у плодової мушки дрозофіли! По-друге, більша частина генома представлена так званою «мовчазною» ДНК. Її ще нази-

зумного задуму» саме таких висновків і дійдуть. КРИГА НА ГАРЯЧІ ГОЛОВИ

– Н

Колектив лабораторії

нитій дарвінівській тріаді: мінливість—спадковість—добір. У процесі біологічної еволюції їх здійснював тандем «нуклеїнові кислоти—білки», де ДНК і РНК були носіями інформації, а білки служили машинами, які цю інформацію зчитують і реалізують у структури живих клітин. Новий ген, який кодує нову ознаку, у такій схемі не може виникнути безпосередньо з уже існуючого гена, оскільки такі метамор-

Ми вступили в епоху керування власною еволюцією. Але треба бути надзвичайно обережними у висновках і діях, які стосуються генетики. вають «егоїстичною» і «сміттєвою», оскільки вона не несе генетичної інформації й (відповідно до колишніх уявлень) є еволюційним баластом. По-третє, відмінності в генетичній інформації, яка міститься в геномі людини й наших найближчих родичів — шимпанзе, за різними оцінками, коливаються в межах декількох відсотків. Все це призвело до відчуття, що теорія антропогенезу вступила в смугу кризи. Виходило, що майже непомітні генетичні відмінності стали причиною епохальних змін,

які призвели до появи людини розумної. Відзначимо ще одну обставину. Еволюцію з погляду теорії інформації можна розглядати як взаємозв’язок трьох процесів, які відповідають знаме-

фози призведуть до порушення функцій живої клітини. Тому передбачалося, що спочатку відбувається подвоєння вже існуючого гена, а потім кожен із них еволюціонує незалежно. ГЕНИ ВИРІШУЮТЬ ВСЕ?

– З

виникненням людини еволюція «винайшла» принципово новий спосіб створення пристосувальної інформації — шляхом виховання й навчання. Пізніше з’явилися писемність, друкарство і так далі. Тому зараз виживання людства забезпечується не тільки й не так за рахунок біологічних пристосувань, як за рахунок культури й цілеспрямованої зміни навколишнього світу відповідно до власних інтересів і потреб. Завдяки цьому темпи еволюційних змін зросли у кілька разів — біологічна еволюція за ними не встигає. Якийсь час уважалося (а за радянських часів це було догмою), що з виникненням цивілізації біологічна еволюція людини взагалі зупинилася. Тепер цієї точки зору не дотримуються. Кількість доказів взаємозв’язку соціально й культурно значущих поведінкових ознак зростає фан-

тастичними темпами. Мало не в кожному номері Nature Science з’являються повідомлення, які ЗМІ інтерпретують як відкриття генів альтруїзму, релігійності, лібералізму, гомосексуалізму... Повідомляється, що саме гени визначають, голосуватимете ви за демократію й ринок чи за тоталітаризм і соціальні гарантії незаможним. Така інформація є, звичайно, неприпустимим спрощенням. Та все-таки, якщо взаємна залежність генетики й цивілізації існує, то як пояснити згадані вище факти? Коли могла виникнути відповідність між культурою, способом життя й структурою генома людини, якщо він так схожий на геном тварин, які не створили ні міст, ні «Гамлета», ні атомної бомби, ні ЗМІ, ні «мильних опер»? Нічого з того, що ми називаємо цивілізацією, чим пишаємося й що проклинаємо. Ажіотаж навколо відкриття ірландських дослідників викликаний насамперед тим, що вони виявили відмінності між людиною й шимпанзе саме в тій частині генома, яка несе генетичну інформацію в людини і «мовчить» у шимпанзе. Іншими словами, протягом останніх тисяч років у геномі людини з’явилися нові гени, які виникли стрибком, минаючи етапи подвоєння й поступового нагромадження пристосувальних змін у структурі ДНК. Складається враження, що в «мовчазну, безглузду» ДНК були внесені розділові знаки, і вона раптом «заговорила». Це цілком відповідає тенденції перегляду багатьох принципів сучасної еволюційної теорії, які здавалися непорушними, наприклад, принципу неуспадкування придбаних ознак. Інакше кажучи, виходить, що ця інформація була записана раніше, раптово виявилася й привела до виникнення людини. Можна передбачити, що прихильники гіпотези «ро-

а мій погляд, зараз саме час вилити на занадто гарячі голови цебро крижаної води. Усе, що було сказано вище, поки тільки припущення, не підкріплені дослідами. Повідомлення — ще не наукова стаття. Занадто багато залишається незрозумілим і не підкріпленим аналізом методики й результатів досвіду. Що за білки кодуються знову відкритими генами? Невідомо. Чи дійсно це структурні гени: вони кодують структуру білків в організмі чи це помилкова подібність? Не повідомляється. Яким чином «безглузда» послідовність нуклеотидів у шимпанзе раптом набула цього самого значення у геномі людини? Уявлення не маємо. А якщо ці гени дійсно кодують людські білки, то які функції вони виконують в організмі й наскільки істотні для людини й людської природи? Не встановлено. Самі дослідники попереджають: «Вони (відкриті гени й кодовані ними білки. — В.Ч.) занадто відрізняються від будь-яких інших людських генів і потенційно можуть бути несумісні з ними». Хоча, за словами дослідників, кількість «номінантів» на роль нових структурних генів досягає 18, реально підтверджене існування тільки трьох. Нагадаю, що в геномі людини ідентифіковано близько 24 тисяч структурних генів і при цьому менше 0,1% з них можуть відрізнятися від найближчих еволюційних родичів. Тож загадку «надмірної» подібності людини й шимпанзе поки не вирішено. Дійсно сенсаційне повідомлення стане відкриттям тільки в тому разі, якщо підтвердиться надалі. Проблема в тому, що це не тільки академічні питання. Повідомлення й ажіотаж довкола нього показують, наскільки люди зацікавлені в пізнанні джерел своєї «людяності». Ми вступили в епоху керування власною еволюцією, ми одержимі у своєму прагненні стати розумнішими, сильнішими, знайти здоров’я й, може, навіть безсмертя, «удосконалюючи» свою спадковість. Але треба бути надзвичайно обережними у висновках і діях, які стосуються генетики. Через необережність й через неповноту знань ми можемо непомітно втратити власну людяність і саме життя. У такому разі скаржитися не буде кому й на кого.

8

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

ТЕХНОЛОГІЇ — Ред.), близько 95% цифрового кабельного мовлення в Україні припадає на мережу компанії «ВОЛЯ» в Києві. Поява великої кількості нішевих, спеціалізованих, невеликих універсальних каналів призвела в Києві до зменшення частки каналів першої десятки приблизно на 10%. Крім того, сьогодні ефірне цифрове мовлення не враховується при складанні рейтингів телеканалів. Тому канали не зацікавлені в будівництві нових або переведенні старих передавачів на цифрове мовлення.

Ефір без права передачі Чи почне українське телебачення говорити мовою «цифри»?

— Як відомо, у сільській місцевості, а також у багатьох невеликих містах навіть в аналоговому вигляді можна піймати тільки два-три телеканали. Чому цифрове телебачення не вводиться там?

З

алишаючи за дужками перерахування переваг цифрового мовлення, відзначимо, що перехід до нього неминучий. По-перше, аналогове телебачення вже безнадійно застаріло; у всіх розвинених країнах перехід на «цифру» або завершений, або наближається до завершення. В умовах глобальної економіки відставання від усього світу в такій важливій галузі небезпечне. По-друге, відповідно до Регіональної угоди Міжнародної спілки електрозв’язку «Женева-2006» в 2015 році аналогове телевізійне мовлення має бути припинене. Якщо до цього часу Україна не перейде на цифрове мовлення, ми просто втратимо частоти (як мінімум, у прикордонних областях). На засіданні Ради національної безпеки й оборони України, яке відбулося 11 вересня цього року, розглядалося питання «Про концепцію створення системи Суспільного телебачення й радіомовлення й хід впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні». Президент України Віктор Ющенко відзначив, що «одним із головних гальмівних факторів, які заважають гармонійному розвитку процесу впровадження цифрового телебачення в Україні, є те, що відразу кілька державних органів і відомств займаються реалізацією ряду неузгоджених між собою програм». За його словами, на цьому етапі нагальним завданням є створення першого покриття цифрового мовлення до 2012 року. Серед причин Президент згадав перехід країн, які межують із нами, на цифрові стандарти й проведення в Україні Євро-2012.

ровим. Звичайно, швидкість цього переходу може оцінюватися по-різному, однак це питання не є критичним, оскільки перехід кабельних мереж на цифрове мовлення є внутрішньою справою України й не пов’язаний із можливими проблемами з частотним ресурсом. Набагато складніша ситуація з ефірним телебаченням. На переважній частині території України піймати цифровий сигнал сьогодні не можна. Виняток — кілька великих міст. Однак саме у великих містах для цифрового ефірного мовлення існує альтернатива у вигляді кабельної мережі. У сільській місцевості й у невеликих містах, де зараз одержати достатню кількість телеканалів у добрій якості найчастіше можна тільки за допомогою дорогого супутникового телебачення, покриття цифрового ефірного телебачення не розгортається.

З ПЕРШИХ ВУСТ ПОКИ — ТІЛЬКИ НАМІРИ ро ситуацію, яка склалася сьогодні в ефірному цифровому телебаченні, і перспективи галузі ми говорили з виконавчим директором телеканалу «Гама» Олександром Довганем і з технічним директором цього телеканалу Володимиром Некрасовим.

оворячи про перехід на «цифру», важливо пам’ятати про існування трьох різних способів телевізійного мовлення: супутникового, кабельного та ефірного телебачення. Супутникове телебачення з очевидних причин перебуває поза межами компетенції нашої держави, крім того, воно й так уже майже повністю є цифровим. А от про кабельне й ефірне телебачення варто поговорити більш детально. Два найбільших гравці на українському ринку кабельного телебачення — компанія «ВОЛЯ» та ВАТ «Укртелеком». Останнє від самого початку надавало телевізійний сигнал у цифровому форматі на додачу до послуги широкосмужного доступу до Інтернету «ОГО!». З 25 березня 2009 року до сервісу інтерактивного цифрового телебачення U.TV могли підключитися абоненти Укртелекому в Києві й Київській області, на Вінниччині й у Запоріжжі. Компанія «ВОЛЯ», яка раніше надавала послуги кабельного аналогового телебачення, уже давно переводить своїх абонентів на «цифру». Таким чином, можна констатувати, що кабельне телебачення поступово стає цифПочаток на стор. 1

В.Н.: У нас — поки ніяк, у зв’язку з відсутністю програми як такої. Тієї мізерної суми, близько 10 млн грн, виділеної концерну РРТ 2008 року, вистачило тільки на будівництво 10-канальної станції мультиплексування й установлення декількох малопотужних передавачів для експериментів зі створення синхронних зон мовлення. Інші досягнення в цій галузі, такі як мережа в 70 і 74 зонах в Одеській області, синхронна зона 64-го ТБК у Києві, стали можливі виключно за рахунок господарської діяльності підприємств і недержавних форм фінансування. У зарубіжних країнах це питання вирішувалося по-різному. В одних держава повністю брала на себе всі витрати із впровадження, в інших створювалися об’єднання (консорціуми) державних і комерційних структур. У нас, схоже, ні держава, ні комерційні телеканали поки не збираються

П

В.Н.: Слід зазначити, що такої програми, на превеликий жаль, досі немає. Існує кілька суперечливих документів, розроблених відповідно Національною радою з телебачення й радіомовлення, Міністерством транспорту та зв’язку, Індустріальним телевізійним комітетом. Один із них навіть затверджений постановою Кабінету Міністрів. Але жоден із них не може бути визнаний програмою дій, бо не містить відповідей на два простих запитання: хто відповідає за впровадження цифрового ТБ у країні і які джерела фінансування проекту? Зрозуміло, не виключено, що шляхом героїчних зусиль в останні місяці перед датою, установленою планом «Женева-2006», прикордонні області нашої країни переведуть на цифрове мовлення. Тут просто немає іншого виходу, оскільки інакше ми втратимо частотний ресурс у цих областях. Однак я дуже сумніваюся, що в центральній частині країни, де вимоги «Женеви» не такі категоричні, устигнуть забезпечити розгортання запланованої кількості покриттів — у найкращому разі розгорнуть мережу для трансляції основних загальнонаціональних телеканалів.

В.Н.: Ця аудиторія нецікава для рекламодавців. Як правило, приваблює аудиторія в містах із населенням більше 50 тис. чоловік. Тому в організації покриття в сільській місцевості може бути зацікавлена тільки держава.

— Про те, що в Києві існує можливість прийому цифрового ефірного телебачення, я дізнався порівняно недавно. Інформації про це майже нема. Які причини такого стану справ? О.Д.: У більшості країн Європи й у США держава давала гроші на інформаційну кампанію. Після ухвалення державної програми, за логікою, має йти програма інформування населення. Однак сьогодні держава не вживає ніяких заходів щодо цього. Ми, наприклад, інформуємо населення про переваги цифрового телебачення виключно самотужки. У США або Британії при переході на цифрове мовлення створювалися спеціальні державні структури, які займалися інформуванням населення. В.Н.: У США витратили 2,5 мільярда доларів тільки на інформаційну кампанію й часткову компенсацію вартості обладнання, для прийому цифрового сигналу. При тому, що розгортання мережі цифрового телемовлення коштувало 5 мільярдів доларів.

— В Україні існує державна програма з переходу на цифрове телебачення, і до 2015 року цей перехід має бути завершений. Як ви вважаєте, чи здійсненне це?

ТРИ «КИТИ» ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Г

— Як фінансується державна програма з переходу на цифрове мовлення? Як це питання вирішувалося в інших країнах?

Олександр Довгань

Володимир Некрасов

брати участь у фінансуванні програми переходу.

— А чому великі канали не зацікавлені в переході на цифрове телебачення? В.Н.: Канали, що входять у першу десятку, затратили свого часу величезні кошти на будівництво власних мереж ефірного мовлення. За рахунок високого ступеня технічного покриття території вони стали доступними переважній більшості населення країни, і, відповідно — привабливими для рекламодавців. Зараз вони розпоряджаються левовою часткою рекламного бюджету (понад 80%). Цифрове телебачення, багатоканальне за своєю природою, створює рівні умови доступу населення до програм різних каналів у пакеті, що неминуче приводить до кардинального перерозподілу рекламних доходів, причому не на користь «великих» каналів. О.Д.: Ця ситуація добре простежується на прикладі переходу кабельного телебачення на цифрове мовлення. За даними GFK (компанії, яка займається маркетинговими й соціальними дослідженнями.

— У такому випадку постає запитання: а навіщо звичайній людині взагалі переходити на цифрове телебачення? Що воно може запропонувати глядачеві крім більш високої якості картинки? В.Н.: Цифрове телебачення в тому вигляді, у якому ми його зараз тільки намагаємося розвивати, для всього світу — уже пройдений етап. Таке телебачення було актуальне десь 5—6 років тому. Сьогодні основний акцент зроблений на різних інтерактивних системах. Нові приймачі, призначені для інтерактивного спілкування, мають технічну можливість підключення до Інтернету. Наявність зворотного каналу дозволяє реалізувати цілий ряд додаткових інтерактивних послуг. Наприклад, телевізійні продажі, при яких глядач має можливість вибрати будь-який товар, розглянути його на екрані свого телевізора, прослухати про нього інформацію, а потім оплатити покупку за допомогою кредитної карти з доставкою додому. Серед додаткових сервісів також доступні інтерактивні ігри й навіть показ користувальницького відео. Крім того, цифрове телебачення дозволяє телеглядачеві, наприклад, записати програму, яку він не має можливості переглянути тієї миті, коли вона йде в ефірі, і переглянути її в зручний час.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 №43 (95)

9

ТЕХНОЛОГІЇ Цифрове телебачення дозволяє реалізувати безліч платних сервісів, таких, наприклад, як «відео за запитом», — замовити у фільмотеці потрібний матеріал і подивитися його в зручний час.

— Можливість появи аматорського відео в телеефірі, наскільки я розумію, не передбачена українським законодавством. Взагалі, якою мірою наша законодавча база готова до нового інтерактивного формату телебачення? В.Н.: Якщо проаналізувати закон про телебачення, можна констатувати, що він зовсім не «заточений» під цифрове ефірне телебачення. Коли приймалися останні істотні зміни до нього (2006 рік), цифрового телебачення ще не було, тобто не було предмету законотворчості. Якщо зараз переробляти цей закон, то, як видно, треба робити окремий розділ, присвячений цифровому ефірному телебаченню, оскільки дуже багато положень, які стосуються, наприклад, багатоканальних мереж поширення телевізійних програм, прийнятні для кабельних мереж, мають дещо інший зміст для ефірного цифрового багатоканального мовлення. О.Д.: Про яке користувальницьке відео можна говорити, якщо зараз існує «програмна концепція», яка є невід’ємною частиною ліцензії. Програмна концепція — це як статут у армії: ніякі відхилення від нього не припустимі. Жоден програмний директор каналу не ризикне поставити в ефір, наприклад, аматорський концерт на скрипці, який телеглядач закачав на сервер каналу, бо це може спричинити проблеми з регулятором.

— А як справи з обладнанням, необхідним для перегляду цифрового телебачення? Наприклад, чи готові нові телевізори, які можна придбати в наших магазинах, до роботи із цифровим сигналом? В.Н.: На превеликий жаль – далеко не всі. Виявлено, що телевізори навіть дуже відомих виробників, які декларуються як готові до прийому цифрового телебачення, часто такими не є. Майже всі телевізори, які мають убудований цифровий тюнер, можуть працювати із сигналом у форматі MPEG-2. Однак перспектива роботи з більш сучасним форматом MPEG-4 виглядає туманною. Так, стандарт мовлення з використанням компресії MPEG-4 надає досить широкий вибір сполучень різних параметрів, наприклад, передбачає аж вісім різних алгоритмів кодування звуку. Багато телевізорів, у специфікації яких заявлено про готовність до роботи з MPEG-4, на практиці виявляються нездатними декодувати звукову доріжку. Незважаючи на те, що функція декодування апаратно присутня в таких телевізорах, для її активації виробникові необхідно придбати відповідну ліцензію. Хоча вартість ліцензії невелика, виробники не вважають за потрібне витрачати на неї гроші при поставці телевізорів у країни, де цифрове телебачення ще не поширене і відсутній відповідний національний стандарт, або, щонайменше, затверджені на державному рівні мінімальні технічні вимоги до приймальної апаратури. Так, якби в технічному регламенті на ввезення техніки в країну це питання було відзначено, імпор-

тери мали б підставу вимагати від виробників активувати цю функцію. Сьогодні частою є ситуація, коли люди купують телевізор, готовий до прийому цифрового ефірного телебачення, і виявляють, що на деяких каналах відсутнє або зображення, або звук. Тому ми вважаємо розроблення і затвердження національного стандарту цифрового мовлення першочерговим завданням. О.Д.: Ще одна проблема — неготовність торговельної мережі. Одного разу, коли я прийшов у магазин, який належить одній великій торговельній мережі, за антеною з підтримкою DVB-T (стандарт наземного цифрового мовлення. — Ред.), я сам розповідав продавцеві-консультантові про те, що в Києві є цифрове мовлення і що в їхньому магазині є обладнання, необхідне для його прийому. Зараз дуже великий внесок у розвиток цифрового телебачення роблять, як не дивно, торговці на спеціалізованих ринках і торговельних точках. Вони популяризують цифрове ефірне телебачення, продають тюнери, пояснюють покупцям, як треба налаштувати обладнання. Їхня робота дуже важлива й порівняно результативна.

— Це теж проблема. Щоб прийняти цифровий сигнал, треба мати певний рівень технічної грамотності. Наприклад, для людей похилого віку вирішення всіх цих технічних питань може виявитися занадто складним завданням. В.Н.: І тут нам було б корисно орієнтуватися на західний досвід. Наприклад, щоб обслужити величезну кількість пенсіонерів у Англії, у рамках державної програми були створені спеціальні бригади. Їх завдання — надання допомоги при підключенні цифрового телебачення. Щоб уникнути шахрайства, члени таких бригад мали спеціальні посвідчення й особливу форму. Аналогічна програма існувала й у США. Але навіть при цьому близько 50% населення цієї країни відмовилося переходити на цифрове телебачення. Проте в призначений день у США аналогове мовлення по всій країні було просто припинене.

О.Д.: Цікаво також звернути увагу на європейський досвід заохочення до переходу на цифрове мовлення. У Німеччині було приблизно таке ж співвідношення глядачів, які дивляться ефірне, кабельне й супутникове телебачення, як і в нас. Оскільки частка ефірного телебачення була невеликою, всі канали, звичайно, були зацікавлені в тому, щоб бути представленими в кабельних мережах. Будь-який канал, який погодився переходити на цифрове мовлення, негайно включався в кабельні мережі на території мовлення каналу. Звичайно, такий підхід стимулював мовників. На жаль, у нашій країні нічого подібного немає. Як бачимо, процес переходу на цифрове телебачення йде дуже важко. І щоб нарешті перейти на «цифру», Україна має достатній науковий і технічний потенціал, однак проблема, як завжди, у грошах й політичній волі керівництва держави. Хотілося б вірити, що з наближенням 2015 року чиновники й політики почнуть приділяти більше уваги проблемі впровадження цифрового телебаПочаток на стор. 1, 8 чення, причому не на словах, а на ділі.

Як сфотографувати Землю з космосу лише за 150 доларів? Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Як ви думаєте, чи можна скласти пристрій для фотографування Землі з навколоземного простору з підручних засобів, витративши на цей проект менше $150? Виявляється, можна. На початку вересня цього року група студентів із Массачусетcького технологічного інституту (одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів США, які займаються підготовкою інженерів) одержала фотографії Землі з висоти 28 кілометрів, порівнянні за якістю зі зробленими із супутників NASA. Але якщо річний бюджет NASA становить близько $17 млрд, студентам удалося вкластися в значно меншу суму — в $130.

Запуск апарата відбувся 2 вересня на території університету. Студенти планували відслідковувати шлях зонда за допомогою вбудованого в мобільний телефон модуля супутникової навігації, однак уже менш ніж за годину втратили контакт із зондом. Швидше за все, це сталося через відмову батареї мобільного телефона, спричинену її замерзанням. Проте через п’ять годин студенти знову почали одержувати сигнал від GPS. Як з’ясувалося, апарат успішно призем-

У

рамках інститутського проекту студенти Олівер Йє та Джастін Лі склали літальний апарат, призначений для фотографування Землі, зі старого метеорологічного зонда, придбаного на інтернет-аукціоні eBay, цифрової фотокамери й недорогого мобільного телефона, обладнаного модулем GPS. На фотоапарат установили спеціальну програму, яка дозволяє робити знімки в автоматичному режимі кожні 5 секунд. Для захисту електроніки від надзвичайно низьких температур у верхніх шарах атмосфери було використано термоізоляційну упаковку від пива й дві одноразові гумові грілки. Щоб забезпечити контрольоване зниження, яке не привело б до ушкодження фотокамери, студенти використовували пластиковий парашут (утім, як згодом заявили самі експериментатори, для цього можна було застосувати й звичайний пакет для сміття). Як додатковий захід обережності мобільний телефон підключили до зарядного пристрою, який працював від чотирьох звичайних пальчикових батарейок. Щоб аеростат не впав кому-небудь на голову, студенти скористалися розміщеним на сайті Університету Вайомінгу калькулятором, який дозволяє приблизно оцінити траєкторію польоту й точку приземлення метеозонду з урахуванням поточних погодних умов.

лився в 40 кілометрах від місця запуску, а вся електроніка «на борт у» пережила приземлення. У ході експерименту студенти найбільше побоювалися того, що аеростат може приземлитися в озері — у цьому разі за ним довелося б плисти, та й фотокамера могла зіпсуватися. На щастя, коробка від пива опустилася на землю на будівельному майданчику. Отримана в результаті експерименту серія фотографій земної поверхні повністю виправдала сподівання. Найцікавіші знімки, на яких добре видно кривизну Землі, отримані в момент, коли метеозонд досяг вищої точки польоту й почав опускатися. Схожі досліди проводили цього року й студенти з Великої Британії та Іспанії, однак вони обійшлися значно дорожче через використання спеціального устаткування, а також розроблення й паяння електронних схем.

КОШТОРИС ПРОЕКТУ ПРЕДМЕТ Метеозонд (заповнений гелієм) Пластиковий парашут Мобільний телефон Motorola i290, б/у Пінополістиролова термоізоляційна упаковка від пива Скотч Фотоапарат Canon A470 з картою пам’яті на 8 Гб, б/у Ізоляційний матеріал (газета) Зарядний пристрій для телефона (від батарейок) Грілка (2 штуки) Літієві батарейки АА (4 штуки) Разом:

ЦІНА В ДОЛАРАХ 40 3 30 безкоштовно безкоштовно 40 0,15 10 2 5 Приблизно 150 доларів

10

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

ОСВІТА

Про сталі величини в хімії 23 жовтня, рівно о 6 годині 2 хвилини, героєм дня став... моль. Ні, не шестиногий шкідник одягу, а одиниця виміру, у якій в усьому світі виражають кількість речовини. Святослав РИБНІКОВ

Д

ата й час невипадкові: читач, який добре вчився в школі, пам’ятає, що в одному молі міститься 6,02·1023 атомів або молекул — рівно таку їхню кількість треба взяти для того, щоб маса речовини в грамах збіглася з атомною або молекулярною масою. У західних школах День моля широко відзначається з 1991 року — як привід для пропаганди хімічних знань. Такі ініціативи, безперечно, заслуговують на схвалення — незважаючи на те, що сценарії проведення свята нашим педагогам через культурні особливості не дуже близькі й цікаві. Варто українській освіті переймати зарубіжні новації чи наших хлопчаків й дівчаток хімією треба захоплювати інакше? Про це, а також про перспективи вітчизняної хімічної освіти — наша розмова із заслуженим учителем України луганчанкою Оленою Коваленко (на знімку).

— Олено Олексіївно, символічно, що саме 23 жовтня в Сумах відбувся фінал чергового Всеукраїнського турніру юних хіміків, який, як і західний День моля, також проводиться з початку 1990-х. За роки незалежності турнірний рух став дуже популярним. Чи можна, на ваш погляд, розцінювати такі заходи як основний спосіб долучення дітей до наук?

— Турніри, безперечно, дуже захоплююча форма навчання. Це ціле дійство. «Бій» ведуть три команди. «Опоненти» ставлять «доповідачам» запитання з числа заздалегідь розміщених у Інтернеті. Ті відповідають, роблять презентації, показують до-

сліди. Виникає дискусія. А третя команда — «рецензенти» — оцінює. Команди грають по колу, переможця визначають за сумою балів. Та не всім дітям турнір допомагає розкритися. На таких змаганнях велике значення має випадок, багато що залежить від того, яке із запитань «зіграє». Але в той же час підготовка до турніру не проходить для учасників марно. «Боям» передує величезна робота: гори переритої літератури, пошуки відповідей, проведення дослідів, мозкові штурми.

— А де, крім турнірів, талановита дитина може себе проявити?

— Особисто я віддаю перевагу олімпіадам. Ігровий момент тут, можливо, не такий виражений, як на турнірах, але вони вимагають від дитини глибоких систематичних знань. Мої «олімпійці», наприклад, займаються за підручниками МДУ.

— Москва як і раніше задає планку?

— Так, до того ж це приклад для наслідування щодо ентузіазму. За радянських часів після республіканських олімпіад проводили всесоюзну. Хімфак МДУ мав сміливість відродити давню традицію — тепер аналогічні змагання називають Міжнародною Менделєєвською олімпіадою. У них беруть участь команди країн СНД, Балтії, Східної Європи. Просяться навіть Туреччина й Китай! У кожній із країн-учасниць є квота. Для восьми кращих українських хіміків участь у цьому більш ніж престижному змаганні безкоштовна — видатки бере на себе приймаюча сторона. Цього року це був Ашгабат.

Призери Менделєєвської олімпіади. Ашгабат, 2009 р.

— А поїздку дитина, напевно, має оплачувати сама – через «неофіційність» турніру?

— Так, але на моїй пам’яті учням завжди допомагали спонсори. Квитки — ще не найсерйозніша проблема: дуже багато клопоту з оформленням виїзних документів для учасників. Перед Міжнародною хімічною олімпіадою, яка відбулася в липні в Кембриджі, не провели традиційних відбірково-тренувальних зборів — англійські візи відкривають дуже довго, тому учасників треба було зібрати раніше, ніж завжди, а фінансових можливостей для цього не знайшли. Команду формували без відбору.

— Можна поцікавитися успіхами наших школярів?

— Цього року з Кембриджу українська команда привезла срібну й три бронзові медалі, а з Ашгабата — «золото», чотири «срібла» й три «бронзи». Антон Топчій, який завоював перше місце на Менделєєвській олімпіаді, — луганчанин і мій учень.

— Успіх у обох випадках величезний. І все-таки в масштабах СНД наші учні виглядають трохи краще, ніж на

Для найсучасніших студентів Людмила СТУПЧУК У першокурсників Національного університету «КиєвоМогилянська академія» є можливість отримати перші в Україні електронні дипломи. Це вже друге ноу-хау студента НаУКМА Миколи Котюка.

Е

лектронний диплом — це персональна інтернет-сторінка, що містить повну інформацію про діяльність студента у вищому навчальному закладі. Тут можна знайти інформацію про успішність, відзнаки за участь у науково-дослідних проектах, стажування, практику, участь у волонтерському русі та студентському самоврядуванні.

Ця своєрідна візитівка призначена насамперед для роботодавців і дуже допоможе в пошуку роботи.. Як розповів розробник електронного диплома, студент факультету інформатики Микола Котюк (на знімку), диплом може складатися з двох частин — відкритої й закритої, при цьому велика увага приділятиметься за-

хисту інформації від несанкціонованого доступу. Електронний диплом побудований на сервісах, що належать до соціальних корпоративних мереж.

— Якщо такий диплом буде успішно впроваджений в КиєвоМогилянській академії, на нього чекає велике майбутнє й у інших навчальних закладах, — вважає почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький. Раніше Микола Котюк розробив платформу Visual Unitest KM, яка дозволила створювати програми тестування для персональних комп’ютерів і мобільних телефонів. Разом із працівниками НаУКМА, кандидатами фізико-математичних наук Юрієм Захарійченком і Олександром Школьним, розробили мо-

світовому рівні. Західна освіта сильніша чи це випадковість?

— Я б сказала, що в західній освіті просто інші пріоритети. От приклад у тему, саме до Дня моля: у Кембриджі на практичному турі учасникам запропонували розрахувати число Авогадро трьома різними методами. Досить стандартне завдання, розв’язок якого не вимагає якихось глибоких логічних роз-

залежить від моделі і якості освіти, це стала величина — така ж, як і число Авогадро. А ситуація із загальною хімічною освітою у нас зараз жалюгідна. Таке враження, що країні вигідні хімічно безграмотні громадяни. З екранів телевізорів людям весь час вішають на вуха псевдохімічну локшину, на яку освічена людина ніколи б не піддалася. На уроках хімії тепер не вчать думати. Не тому, що діти або вчителі стали дурнішими — просто нема часу. Розвивати дитину нема коли — треба «упхнути» їй величезний обсяг матеріалу. Посудіть самі: коли вчилося наше покоління, хімії було 10 годин на тиждень на курс (7—10-ті класи). А от нинішні реалії: органіку нерідко дають за... п’ятнадцять уроків! Що можна пояснити дитині за цей час? Хіба що є такий собі метан, він входить до складу природного газу й добре горить. Якщо тенденція збережеться, хімії загрожує доля екології: про те, що це складна й цікава наука, сьогодні знають одиниці, для більшості це просто синонім брудного повітря. Зараз схаменулися: планують читати курс екології у дванадцятому класі — замість раніше заявлених планів увести узагальнювальний курс природознавства (пев-

Схоже, країні вигідні хімічно безграмотні громадяни. З екранів телевізорів нам вішають на вуха псевдохімічну локшину, на яку освічена людина ніколи б не піддалася.

— Нинішні освітні реформи не загрожують нашому ментальному «колориту»?

— Все, про що ми говоримо, стосується виключно нестандартних дітей. Їхня кількість не

не, вирішили, що читати його не буде кому — немає вчителів такого широкого профілю).

— А чи багато в нас фахівців, які можуть і хочуть займатися з обдарованими дітьми?

— Талановитих дітей не так багато, і якщо така дитина з’явилася, учитель має допомогти їй розкритися. Часто їй потрібний лише невеликий поштовх. А от «нормальні» діти глибокі й міцні знання можуть одержати тільки в спецкласах або з репетитором. Так, заняття з талановитими дітьми дійсно потребують багато часу. Але без таких нудно жити й у школі працювати нецікаво.

бітести — безкоштовні програми для мобільних пристроїв, що дозволяють проходити тестування із загальноосвітніх предметів. Для цього не треба постійно бути під’єднаним до інтернету або надсилати SМS. Достатньо раз скачати програму й час від часу довантажувати нові збірки тестів. В основу мобітестів НаУКМА покладено принцип тренування і навчання, тому тестування не зведене до самого лише контролю знань. Аналіз помилок та обґрунтування правильних відповідей допомагають краще засвоїти нові знання, а також компенсують недолік тестів, коли правильну відповідь можна просто вгадати. Комплексна технологія дозволяє створювати різні типи тестів та різні форми тестових завдань — із вибором однієї або кількох

правильних відповідей, із короткою відкритою відповіддю, завдання на встановлення логічних зв’язків, на достатність даних тощо. Мобітести — це принципова альтернатива численним «розвагам» на мобільних телефонах, які марнують час і нерідко заважають навчанню. Програми сумісні з усіма моделями телефонів, які підтримують Java. Микола Котюк, автор ідей обох електронних нововведень, ще два роки тому був одним із двох київських абітурієнтів, які набрали на незалежному оцінюванні найвищу кількість балів із трьох предметів — 600. Проекти — частина напрацювань Миколи в Малій академії наук. Свої ноу-хау юнак пропонував реалізувати різним організаціям, проте підтримали його ініціативи лише в Києво-Могилянській академії.

думів. Потрібні тільки навички вирішення й знання деяких тем із курсу математики й фізики. У таких речах школярі з країн СНД проявляють себе помітно гірше за своїх європейських суперників — на відміну від розв’язку нестандартних завдань, на які завжди орієнтувалася радянська модель освіти.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 №43 (95)

11

РЕАЛІЇ

Митниця дає дозвіл. І «бере»? Олена ЗЕЛЕНІНА У вересні набули чинності два накази Державної митної служби України, мета яких — сприяння підприємствам, які мають «незаплямовану» митну історію, при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності. Відтепер митниці одержали повноваження визначати сумлінні підприємстварезиденти й установлювати щодо їхніх товарів і транспортних засобів спрощений порядок застосування митних процедур. «ЗЕЛЕНИЙ КОРИДОР» — БІЗНЕСУ ЧИ КОРУПЦІЇ?

ній, які не вдаються до хабарів: з 4 до 10% серед опитаних компаній-імпортерів, з 10 до 19% — серед експортерів. Але в цілому результати дослідження невтішні: за останні два роки збільшилася й кількість компаній, які мали справу з реальною корупцією — необхідністю давати хабара, використовувати для вирішення певних питань особисті знайомства та зв’язки. Їхня кількість зросла з 36 до 43%.

— Що до корупційних практик на заході України, підприємці говорили про зростання кількості випадків вимагання хабарів, добровільного хабарництва; тут також більш поширене вимагання хабарів за допомогою зволікання з вирішення тих або інших питань, — розповідає Світлана Горна. — А в східних регіонах осно-

С

тупінь довіри розділяє підприємства на два списки — «білий» і «зелений». Економічні оператори із цих списків одержуватимуть певні преференції. Для підприємств, які не потрапили до зазначених списків, рівень довіри не встановлюється — вони здійснюватимуть зовнішньоекономічні операції у звичайному режимі. Коментуючи нововведення, голова Держмитслужби Анатолій Макаренко відзначив, що до «білого списку» у перспективі мають увійти всі компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Таке прагнення є в митників, інших контрольних органів, а також у самого бізнесу. Впровадження системи спрощень при проходженні митних процедур для сумлінних підприємців — не українське нововведення, а звична європейська практика. Підписання цих наказів — перший крок до створення в Україні інституту вповноважених економічних операторів, які наразі успішно функціонують у всіх країнах ЄС. На жаль, добра воля Держмитслужби здивувала першого заступника глави парламентського Комітету з питань податкової й митної політики Миколу Круглова. На його думку, надавати кому-небудь преференції може тільки закон, а не чиновники Держмитниці.

— Хто створив біографію українським імпортерам? Чиновники Держмитниці. Хто визначає правила, кому потрапляти в «зелені коридори»? Ті ж чиновники. Це прямий шлях до корупції, — вважає парламентарій. Микола Круглов також висловив думку, що такі списки порушують конкуренцію на ринку: «Законом треба прописувати спрощення митних процедур, але не для окремих компаній, а для всіх однаково». ІНСПЕКТОР ХОДИТЬ ХМУРО...

Ч

и змінюється згодом рівень корупції при проходженні митних процедур? Що думають про це українські експортери й імпортери, про що свідчить їхній досвід? У листопаді-грудні 2007 року й у квітнітравні 2009-го проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна» у співробітництві з дослідною компанією InMind провели базове повторне дослідження корупції в митній сфері. Мета опитувань — простежити, як змінилося сприйняття основних проблем митної сфери, а також наскільки ефективними стали антикорупційні ініціативи уряду. Як відзначила експерт із досліджень і моніторингу проекту «Гідна Україна» Світлана Горна, в 2009 році в порівнянні з 2007-м збільшилася кількість компа-

Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА

вна корупційна практика — використання особистих зв’язків. За словами підприємців, найчастіше в корупційних діяннях замішані інспектори. Про це заявили 68 % опитаних у 2007-му і 71% — у 2009 році.

— Коли ми представляли ці дані в різних регіонах України, посадовці, які працюють на митниці, припустили, що респонденти погано розрізняють, де інспектор, де прикордонник, де інший контролер, — коментує ці дані Світлана Горна.

— Із цим можна було б погодитися, якби нашими респондентами були звичайні громадяни. Але дослідження проводилося виключно серед тих, хто постійно займається зовнішньоекономічною діяльністю. У ході дослідження 2007 року було опитано 187 експортерів, 68 імпортерів і 159 підприємств, які займаються експортом та імпортом товарів. В опитуванні 2009-го взяли участь 176 експортерів, 69 імпортерів і 162 підприємства. Дослідження включало глибинні інтерв’ю з посадовцями особами, які здійснюють регуляторну політику у сфері митного контролю й перевезень, і споживачами митних послуг. ЯК ІЗ ЦИМ БОРОТИСЯ?

З

а даними Держкомстату, минулого року в Україну з ЄС імпортовано товарів на суму $28,7 млрд. Тоді як європей-

ська статистика наводить набагато більшу цифру — $37,2 млрд. Деякі експерти вважають, що мало місце навмисне заниження вартості товарів з метою зменшення митних платежів. Але в цієї медалі є і зворотний бік. Вартість переміщуваного вантажу визначають виходячи з ціни товару. Приміром, на ціну виробів з алюмінію впливає його вартість на Лондонській біржі металів. Цей показник постійно змінюється. Як глава митної служби, Валерій Хорошковський видав розпорядження, відповідно до якого розміри податків і зборів розраховуються виходячи з ціни, яка склалася за десять днів, які передували ввезенню товару. А якщо він вироблений за кілька місяців до ввезення й тоді метал коштував дешевше? На жаль, зробити нічого не можна. Як не можна й у тому випадку, якщо, скажемо, кондитерська фабрика домовилася зі своїм постійним постачальником про знижку на солодку сировину й той відпускає її за ціною нижче ринкової. Податки й збори розраховуються чомусь на підставі ринкової ціни, а не тієї, що була під час конкретної угоди.

— Усюди, де ми проводили глибинні інтерв’ю з імпортерами, чули ту саму історію, — відзначає представник компанії InMind Іван Кушерець. — У нас «накачують» митні надходження за рахунок ціни. А в усьому світі — за рахунок обороту. Порт у Констанці (Румунія) за розмірами менше, ніж одеський, але за обсягами зовнішньоторговельних вантажів у багато разів його перевершує, бо там немає процедури контролю митної ставки. Якщо митниця сумнівається в об’єктивності представлених даних, їх легко перевірити — надіслати запит компанії-постачальнику, з’ясувати митну історію. Але кожен день простою вантажу на митниці коштує великих грошей, тому імпортери погоджуються на драконівські умови. Реальний досвід, за даними дослідження, показав, що перевірка документів — найбільш корумпований етап проходження митних процедур. Необхідність «перелопачувати» купи документів називають своєю проблемою й українські митники. Досвід Євросоюзу показав, що система NCTS (нової комп’ютеризованої системи транзиту вантажу) робить непотрібним паперовий документообіг (у країнах — членах Євросоюзу повна відмова від «паперових» процедур завершилася в 2005 році). У цьому разі кваліфіковані «правила гри» істотно полегшать переміщення вантажів, адже вся інформація про транзит передаватиметься в електронному вигляді. Переважна більшість українських компаній — суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності позитивно ставляться до приєднання Державної митної служби України до системи NCTS. Переконаність у тому, що це веде до зниження корупції, залишилася незмінною з 2007 року й становить 72%. Близько половини респондентів (47%) уважають, що зменшення кількості документів, необхідних для проходження митних процедур, якнайкраще сприятиме зменшенню корупції. Ефективними антикорупційними заходами можуть стати також поліпшення законодавства в митній сфері (42%) і спрощення процедур проходження кордону й розмитнення товару (41%).

Гріє… співпраця Полтаву визнано переможцем конкурсного відбору міст – партнерів проекту «Реформа міського теплопостачання», який впроваджує Міністерство з питань житлово-комунального господарства у співпраці з Агенцією з міжнародного розвитку США (USAID). Участь у цьому проекті стане логічним продовженням реалізації стратегічного плану розвитку Полтави, теж розробленого за сприяння USAID, серед пріоритетів якого є розвиток комунальної інфраструктури та залучення інвестицій. Олександр БРУСЕНСЬКИЙ

У

презентації, яка відбулася в Полтавському міськвиконкомі, крім голів міської та районних рад, директорів теплопостачальних і теплогенерувальних підприємств, взяли участь представники американської сторони на чолі із заступником керівника проекту Андрієм Міцканом. У міськраді не приховують, що до участі у цій справі чиновників спонукало не тільки прагнення створити сучасну систему опалення в місті, а й більш прагматичні питання. Приміром, вирішення застарілої проблеми з відомчими котельнями, що належать підприємствам, керівники яких відмовляються опалювати житлові будинки та інші комунальні об’єкти. Проект загальною вартістю $ 12 млн виконує компанія Imternational Resours Group (IRG), а усього в ньому співпрацюють 9 підрядних фірм, половина з яких іноземні. Розрахований на три роки, він передбачає аналіз стану систем теплопостачання, енергоаудит будівель, навчання кадрів, розроблення енергетичного плану, встановлення приладів обліку тепла та організацію контролю за його споживанням, підготовку бізнес-планів для інвестування енергоефективних технологій. Полтавський міський голова Андрій Матковський (на знімку) зауважив: «Ми виграли конкурс, і це добре. Ми розглядаємо цей пілотний проект як допомогу у будівництві однієї або декількох нових сучасних котелень, які б використовували не природний газ, а інші енергоносії – вугілля або відходи нашого маслоекстраційного заводу, що дозволить опалювати не тільки житлові будинки, а й школи, дитячі садки, гуртожитки». Фото автора

12

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

УРОКИ ІСТОРІЇ

Криза прогнозів кризи Глобальна криза й Велика депресія 1930-х років: симптоми й тенденції Наталя ПРОВОРОВА У нинішній кризовій фінансовоекономічній ситуації природне й зрозуміле бажання кожного знайти правильний оптимальний варіант своєї поведінки. А попит, як відомо, породжує пропозицію: тільки дуже ледачий аналітик сьогодні не говорить про кризу й не дає прогнозів її розвитку. «Прогнози» озвучуються різні: говорять про різке (так званий V-сценарій) або поступове( U-сценарій) повернення до зростання, про подвійний спад (W-сценарій), про відсутність зростання в доступній для огляду перспективі ( L-сценарій) і так далі. Нерідко думка навіть одного й того ж експерта з часом змінюється на діаметрально протилежну... У який із прогнозв вірити й чи вірити прогнозам узагалі, кожен вирішує сам, і давати якісь рекомендації щодо цього — справа невдячна. Замість заглядання в майбутнє пропонуємо читачеві звернутися до минулого — цілком можливо, що минулі події допоможуть зрозуміти те, що відбувається сьогодні. А згадати є що: рівно 80 років тому, 24 жовтня 1929 року, людство пережило той самий «чорний четвер», з якого почалася Велика депресія 1930-х років.

дармовими доходами від гри на фондовому ринку, втратили все. А багато хто навіть більше: люди давали доручення брокерам купувати акції в кредит, закладати їх і на нові кредити знову купувати акції. Поки котирування зростали, ці піраміди трималися. Якоїсь миті котирування припинили зростати, і почався панічний розпродаж акцій. Нинішня іпотечна криза США майже нічим не відрізняється від подій вісімдесятирічної давнини: більш ніж доступні кредити на житло; бонусна — залежна від кількості виданих кредитів — оплата праці банківських працівників, яка стимулює залучати все нових клієнтів; ставка на постійне подорожчання нерухомості; раптовий обвал цін; масовий розпродаж заставної нерухомості. А далі, як і раніше: криза неплатежів, банкрутство банків,

ку за допомогою інфляції, а потім дефляції банки й корпорації позбавлять людей усього майна». Американський народ все-таки дозволив банкам зробити це. 1913 року була утворена Федеральна резервна система (ФРС) — своєрідний Центробанк Америки. Його своєрідність полягає в тому, що, на відміну від «класичного» центрального банку, який належить державі або перебуває під її контролем, американська ФРС — це приватна структура, представлена великими акціонерними банками. Тобто всупереч назві ніяких федеральних резервів у цій федеральній резервній системі немає: рішення у ФРС приймають її акціонери, і рішення ці не потребують схвалення якихнебудь державних структур.

АНЕКДОТ У ТЕМУ Діалог аналітиків: — Ти розумієш, що коїться?

— Зараз поясню.

— Та ні, пояснити я й сам можу. Питаю, ти розумієш, що коїться? мають до випуску долара ніякого відношення. У роки Великої депресії вихід із кризи країни шукали самостійно. Досвід підтверджує, що першорядну роль у вирішенні проблеми відіграє держава: у Франції, де влада не стала зазіхати на свободу ринку, криза була найбільш глибока й затяжна, Велика Британія з політикою «м’якого втручання» вийшла з меншими втратами, а порівняно жорсткий курс Рузвельта став для Америки справжнім порятунком. Утім, історія показала, що найефективнішим на той час був шлях Німеччини й Італії... АНА ЛІТИКУ, НЕ НАШКОДЬ!

«КОЛИ ІСТОРІЮ ЗАБУВАЮТЬ, ВОНА ПОВТОРЮЄТЬСЯ»

Н

С

перечатися з цією мудрістю важко. Масове зняття грошей з депозитів, непосильність кредитів для реального сектора й населення, криза неплатежів, припинення видачі нових кредитів банками й підвищення процентних ставок із вже виданих кредитів, породжена нестачею готівки хвиля банківських банкрутств, зростання безробіття — всі ці симптоми однаковою мірою властиві

2008 рік. Криза...

подорожчання кредитів, закриття підприємств, зростання безробіття... І знову ударною хвилею накрило весь світ. ВИПАДКОВІСТЬ — ЦЕ НЕЗРОЗУМІЛА ЗАКОНОМІРНІСТЬ

І

з січня 1928 по вересень 1929 року індекс Доу-Джонса — узагальнена середня вартість акцій провідних промислових компаній — злетів на рекордну висоту — з 190 до 382 пунктів. І так само безпрецедентно за кілька наступних років упав обсяг готівки в США — більш ніж на третину. То «раптом» чи «не раптом» змінюються тенденції – припиняють зростати котирування акцій і ціни на нерухомість? Відомо, що до обвалу фондового ринку найбільші банкіри вивели з нього свої гроші. І саме 24 жовтня припинили видавати будь-які кредити зі строком погашення більше одного дня, що спровокувало масовий продаж і обвал цін на акції компаній. Те, що перевелися нінащо заощадження всіх недосвідчених гравців біржі, — дрібниці порівняно з появою можливості скуповувати за півдарма акції великих компаній (звиНатовп перед біржею на Уолл-Стріт у Нью-Йорку чайно, за умови, що ти виявився серед сьогоднішньому дню й кінцю 1920-х ро- небагатьох, у кого це «півдарма» було). ків. І як зараз, так і тоді все почалося в «Дайте мені право випускати й контрСША. олювати гроші країни, і мені буде зовсім Фондовий ринок — популярне захо- однаково, хто видає закони!» — ці знаплення середини 20-х років — вабив і за- мениті слова засновника банкірської манював все більшу кількість обивателів династії Мейєра Ротшильда, вимовлені можливістю легкої наживи. Ціни зроста- в далекому 1790 році, погодьтесь, дуже ли на геть усі акції, близько чверті амери- нагадують архімедівське «Дайте мені канських родин — через брокерів — ви- точку опори — і я переверну Землю». явилися залученими в цей спосіб заро- Силу банківських інститутів добре робляння грошей. А 24 жовтня 1929 року зумів Томас Джефферсон: «Якщо амеНью-Йоркська фондова біржа почала різ- риканський народ коли-небудь дозвоко обвалюватися, і за кілька днів мільйо- лить банкам контролювати емісію своєї ни пересічних американців, приваблених валюти, — застерігав він, — то спочат-

СВОБОДА — НЕДОЗВОЛЕНА РОЗКІШ?

В

ісімдесят років тому у своєму прагненні врятувати вітчизняного виробника американський уряд політикою протекціонізму зруйнував основи вільної торгівлі. Законом Смута-Хоулі про митний тариф було передбачене підвищення ставок мит на більш ніж 20 тисяч імпортованих у США товарів. Європі просто не залишалося нічого, окрім як відплатити тим самим. Результат абсолютно передбачуваний: різке падіння товарообігу, торговельна війна, війна валют, демпінгове ціноутворення, які вкрай загострили відносини між країнами. Сьогоднішня криза загрожує обернутися ще більш руйнівними для всього світу наслідками — не так тому, що в глобалізованому світі країни залежать одна від одної набагато сильніше, як «завдяки» впровадженню й подальшій відмові від так званої Бреттон-Вудської системи, яка встановила прив’язку долара до золота, а інших валют — до долара. Зараз, через 37 років після відмови від збезпечення долара золотом, проводити емісію ще простіше. Виходячи з нинішнього співвідношення виробленого-спожитого в США, як мінімум, кожен другий долар — це нічим не підкріплена «віртуальна» грошова одиниця, здатна, проте, обмінюватися на цілком реальні активи не тільки в Америці, а й в усьому світі. Емісія, яка не припиняється, на тлі спаду виробництва збільшує кількість таких віртуальних грошей, а підтримувати американську валюту на плаву змушені економіки держав, які не

ауці відомі два види прогнозів: описовий і приписовий. Суть першого легко зрозуміти, якщо його виразити формулою: «що буде, якщо ...?» Формула другого звучить як «що треба, щоб ...?» На жаль, згадані на початку статті V-, U-, W- і L-сценарії виходу з кризи не тягнуть поки навіть на описові прогнози, адже невідомо, за яких умов реалізується той або інший із них. Такі «обчислювальні експерименти» може легко зробити читач, який вміє користуватися електронною таблицею Excel: побудуйте за декількома наявними точками графік, і машина сама підбере вам лінію, максимально наближену до фактичних даних. Математично все елементарно, от тільки вид лінії, тобто характер залежності, вам доведеться задавати самим. Отже якщо хочете «спрогнозувати» подальший спад — доберіть відповідну пряму, ну а коли захочеться оптимізму — спробуйте знайти параболу, яка через пару годин піде вгору. Все досить наукоподібно й нетрудомістко. От тільки консультантам-аналітикам слід було б пам’ятати, що будь-яке пояснення економічних реалій має одну особливість: здатність на ці пояснювані реалії впливати. Це щось на зразок відомого «як ви човен назвете, так він і попливе». Тому експертам і політикам необхідно бути надзвичайно обережними у своїх висловленнях. І якщо фраза «Пропало все!», яка вирвалася в Юлії Тимошенко перед телезверненням до народу тієї миті, коли з екрана суфлера зник текст, викликає лише посмішку, то трансльовані по західних каналах слова Барака Обами «Це початок кінця» легко можуть змінити ситуацію на валютному й фондовому ринках. Насправді американський лідер усього лише говорив про завершення кризи. Тож, якщо вже й не заглиблюватися до розуміння й розроблення приписових прогнозів, то хоча б обмежитися озвучуванням оптимістичних сценаріїв — таких, як V і U. Це принаймні безпечно.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 №43 (95)

13

У ЦЕНТРІ УВАГИ

«Візир» спотикання

ЗА КОРДОНОМ ПИТАННЯ ДАВНО ВИРІШЕНО

Хворобливе сприйняття системи відеофіксації порушень ПДР спровокувало справжню війну між автовласниками й ДАІ Іван КУЗЬМЕНКО Епопея навколо приладу «Візир» триває вже не перший місяць. Свою правоту щодо законності використання інспекторами ДАІ приладу фіксації швидкості намагаються довести і даїшники, і потерпілі водії, заручившись підтримкою юристів. Віднедавна несподіваним помічником автомобілістів стала прокуратура, яка вимагає від ДАІ припинити штрафувати водіїв без їх відома.

У

кожної сторони є аргументи на свою користь. Автомобілісти весь час говорять про те, що представники Державтоінспекції повинні не просто фіксувати порушення, а й припиняти їх. А методом анонімного фотографування «Візиром» не можна підвищити безпеку на дорогах. Крім того, як стало відомо, донедавна скандальний прилад використовувався без обов’язкової державної сер-

Віднедавна історія з фіксуванням швидкості на дорогах приладом «Візир» продовжилася. Ще на початку липня Генеральна прокуратура України звернулася в ДАІ з вимогою припинити штрафувати водіїв без їх відома. Посилаючись на ст.10 Закону «Про міліцію», працівники прокуратури звернулися до інспекторів із закликом зупиняти порушників і разом з ними складати протокол. Із цього часу застосування «Візира» на дорогах стало не таким систематичним, як раніше. Більш того, інформація про заборону приладу спровокувала вал судових протестів проти отриманих на основі показань «Візира» штрафів. У ДАІ ж своя інтерпретація подій. На думку представників Міністерства внутрішніх справ, зокрема заступника міністра Олександра Савченка, Генпрокуратура не забороняла використовувати «Візир», а рекомендувала застосовувати його як допоміжні фіксуючі засоби для скла-

За перші 9 місяців кількість автомобільних аварій з людськими жертвами скоротилася у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 36,3%. І головна заслуга в цьому, на думку Державтоінспекції, саме «Візира». тифікації. Даїшники ж весь час фіксують зниження аварійності на дорогах, у тому числі ДТП зі смертельним результатом. За перші 9 місяців кількість автомобільних аварій із людськими жертвами скоротилася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 36,3%. І головна заслуга в цьому, на думку Державтоінспекції, саме «Візира».

дання протоколів. Крім того, 14 вересня міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що його відомство одержало відповідь від Держтехстандарту про те, що прилад «Візир» в автоматичному й іншому режимах показує однакові дані й може використовуватися для встановлення швидкісного режиму об’єкта. Результати проведеної Держтехстандартом експертизи відпра-

вили на розгляд до Генпрокуратури, яка і повинна поставити крапку в цьому складному питанні. Тим часом наприкінці вересня МВС в особі міністра Луценка почало нову кампанію з боротьби з перевищенням швидкості на дорогах. Цього разу, за словами міністра, людський фактор буде повністю виключений: сте-

житиме за швидкісним режимом прилад під умовною назвою «Візир-2». Новий радар удосконалять і встановлять у аварійно небезпечних місцях. Прилад працює тільки в автоматичному режимі, що дозволить максимально дотримуватися букви закону й повністю виключить можливість корупції на дорозі. Слід відзначити, що на дорогах уже з’явилися спеціальні знаки, які повідомляють про фотофіксацію швидкісного режиму. Залишилися дрібниці — установити прилади фіксації!

Щ

об знову не винаходити велосипед, міркуючи про сильні й слабкі сторони «Візира», звернемося до досвіду розвинених країн, де такої проблеми вже давно не існує.

Ф

іксування швидкості транспортних засобів за допомогою спеціальних приладів — поширене явище по всій Європі. Приміром, у Німеччині кожен водій знає, для чого призначені спеціальні ящики з об’єктивами, розташовані в містах на ділянках з інтенсивним рухом і на ключових перехрестях. Це дорожні фотоавтомати, які стежать за швидкістю автомобілів і їхніх номерних знаків, а у разі порушення встановленого швидкісного режиму фіксують порушення за допомогою фотозйомки. Після цього недбайливий водій обов’язково одержує квитанцію на оплату штрафу. Втім, рішення про накладення штрафу можна заперечити, якщо зображення нечітке. Фотоавтомати повсюдно використовуються не тільки в містах, а й на автобанах, незважаючи на те, що в Німеччині обмеження швидкості як такого не існує. Є таке поняття, як максимальна рекомендована швидкість (130 км/год.), але їздити швидше ніхто не забороняє. Винятком є тільки окремі ділянки, де діє спеціальний швидкісний режим. Саме на них швидкість фіксується за допомогою фотоавтоматів. А у випадку, коли перевищення становить понад 40 км/год, у дію вступає наряд поліції на автомобілях, який припиняє правопорушення. У Великій Британії швидкісний режим фіксується за допомогою спеціальних відеокамер. Але суть залишається такою самою: порушив — оплати штраф. При цьому, за даними департаменту транспорту країни, введення відеофіксації швидкості на дорогах значно посилило дисципліну водіїв. До того ж, з’ясувалося, що більше половини водіїв взагалі припинили порушувати швидкісний режим у місті, незалежно від наявності або відсутності камери. Природно, залишилися й порушники, що ігнорують обмеження швидкості. Спеціально для них влада запропонувала ввести мобільні радари, які розташовуються на розсуд поліцейських на будь-якій ділянці дороги. До цього радари дозволялося ставити лише там, де за останні три роки було кілька серйозних аварій. Утім, поки спеціальний режим діє тільки в одному графстві Великої Британії, але незабаром може з’явитися й на всій території країни. ЯКЩО РОЗІБРАТИСЯ

З

тими або іншими відмінностями прилади автоматичної фіксації швидкісного режиму діють у більшості країн Європи, і там вони вже давно довели свою ефективність, незважаючи на численні скарги автолюбителів. Україна, без сумніву, також вийде на прийнятний і для водіїв, і для влади режим визначення швидкості на дорогах. Але цей процес може виявитися тривалим і хворобливим через тотальну недовіру водіїв до співробітників ДАІ й відсутність належного фінансування на ці потреби з боку держави.

ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ

ВАТ «Суднобудівний завод «Затока» завершив будівництво судна на замовлення норвезької компанії Ulstein, призначеного для обслуговування нафтогазових платформ. Як повідомляється, це вже другий спільний проект цих компаній. Перше судно здано близько року тому на честь 70-літнього ювілею «Затоки»

Харківський верстатобудівний завод ім. С.В.Косіора проводить модернізацію обладнання. Після завершення він зможе якісно змінити технологію виробництва вальцешліфувальних і круглошліфувальних верстатів нового покоління

Д

П

овжина судна — 120 м, ширина — 25 м, загальна сталева вага корпуса — 4064 т. Форма корпуса зі зворотною дугою дозволяє судну розвивати більшу швидкість, а також забезпечує йому кращу ма-

невреність у штормових умовах. Здали його з випередженням контрактних строків на три місяці. У зв’язку з цим керівництво керченського суднобудівного заводу виділило з бюджету 4,3 млн грн для заохочення всіх працівників підприємства. «Затока» — один із провідних суднобудівних заводів на території Східної Європи, який має дві технологічні лінії будівництва суден — стапель вантажопідйомністю 2300 т і сухий док довжиною 360 м і шириною 60 м. Крім танкерівпродуктовозів будує танкерихімовози з пофарбованими вантажними танками, контейнеровози, бурові платформи для видобутку нафти й газу.

ереобладнання проводиться в рамках комплексної програми техпереозброєння «Харверсту», яка оцінюється приблизно в $15 млн. До кінця 2009 року планується ввести в експлуатацію обладнання провідних світових виробників металорізального обладнання вартістю понад 2 млн євро. ВАТ «Харверст» — найбільший у СНД виробник вальцешліфувальних і круглошліфувальних верстатів. Підприємство орієнтується на виробництво обладнання для металургійних заводів, підприємств важкого й середнього машинобудування, двигунобудування, суднобудування, легкої, харчової, автомобільної, тракторобудівної, підшипникової промисловості. Підготувала Наталя КОЗЛОВЕЦЬ

14

Українська технічна газета

№43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

СОЦІУМ

Мобільна людина в мобільному світі Презентований в Києві «Звіт з людського розвитку-2009» Програми розвитку ООН стверджує, що замість того, щоб боротися з трудовою міграцією, людству треба навчитися керувати нею Сергій ПОНОМАРЬОВ ЛЮДИНА ШУКАЄ, ДЕ КРАЩЕ

В

ітер далеких мандрів кличе людину в дорогу з того часу, коли молодий біологічний вид гомо сапієнс залишив свою прабатьківщину в Центральній Африці та взявся опановувати планетою. Нації насправді сформовано мігрантами. Наприклад, праукраїнська людність, як вважають учені, виникла від змішування давніх трипільців, які примандрували понад Дніпро з Балкан, і аріїв з-під пругу льодовика. Протягом історичного часу яких тільки мігрантів не бачила наша земля — від скіфів, хазарів, варягів і татар до шведів, сербів, болгар і німців... Не сиділи біля хати й українці: за останні два сторіччя нашого цвіту розкидано, як відомо, по всьому світові — від Далекого Сходу до Америки, Аргентини та Австралії. Економічна глобалізація зробила світ людей надзвичайно мобільним. Майже мільярд мешканців планети, або кожен сьомий її житель, є мігрантами. Розширення можливостей для міграції — як внутрішньої, так і міжнародної — потенційно здатне посилити свободу пересування людей та покращити життя мільйонів жителів планети. Про це йдеться в новому «Звіті з людського розвитку-2009», презентованому днями в Києві Програмою розвитку ООН. Лейтмотив документа — міграція не лише неминуча, а й становить важливий аспект людського розвитку, і з нею не боротися треба, а навчитися керувати нею. Автори «Звіту з людського розвитку» аналізують причини, які змушують мільйони людей залишати сім’ї та батьківські могили й вирушати світ за очі. Багато хто змінює місце проживання внаслідок геноциду, збройних конфліктів і стихійних лих. Та не про таких біженців йдеться у звіті — їх відносно небагато, і вони рідко їдуть далеко від рідних місць. Серйозний вплив на світову економіку справляють саме шукачі щастя, які втікають до інших країн від безробіття й злиднів на батьківщині. До таких мігрантів належать і темношкірі швейцари київського готелю «Прем’єр-палац», і китайські реалізатори на ринках наших міст, і тисячі нелегалів зі сходу та півдня Азії, яких підприємливі закарпатські провідники переправляють за грубі гроші через Тису до омріяної Європи. До них належить і український муляр, який бажає заробити на будовах у Польщі, і його польський колега, якого ваблять високі заробітки в Німеччині, і, зрештою, той афганець, який тільки і згодний за копійки мурувати стіну в котеджі київського скоробагатька. До них належать і українські провінціали, «понаєхавшіє» до Києва в пошуках щастя, а також українські «журавлі», які своєю тяжкою працею змушені збагачувати економіку чужих країн. ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ, МІФИ Й РЕА ЛІЇ

Я

к і будь-яка форма міжнародних економічних відносин, трудова міграція має позитивні й негативні наслідки. Автори «Звіту з людського розвитку» називають такі її переваги: — прибуток мігрантів із бідних країн, які переїхали до розвиненої країни, в се-

редньому в 15 разів перевищує їхній прибуток на батьківщині; — показник охоплення дітей мігрантів середньою освітою вдвічі вищий, а дитяча смертність — у 16 разів нижча; — у країнах — експортерах робочої сили зменшується безробіття; — країна походження мігрантів отримує додаткове джерело валютних доходів у формі грошових переказів від них; в багатьох країнах суми цих переказів перевищують обяги міжнародної допомоги. До недоліків трудової міграції слід віднести такі фактори: — у країнах перебування мігрантів зростає соціальне напруження (варто лише згадати арабські погроми в паризьких передмістях); — невлаштовані мігранти часто опускаються на соціальне «дно» або поповнюють лави місцевого криміналітету; — відтік із країни походження кваліфікованих спеціалістів усіх спеціальностей загрожує її економіці. Автори «Звіту з людського розвитку» спростовують низку традиційних міфів щодо міграції. Наприклад, усупереч звичним уявленням, більшість мігрантів не перетинають міжнародних кордонів, а змінюють місце проживання в межах власної країни. Чисельність внутрішніх мігрантів становить 740 мільйонів, що майже в чотири рази перевищує

ЦИФРА За інформацією авторів Звіту, в 2007 році мігранти переказали на батьківщину $370 млрд. У тому числі до країн СНД надійшло близько $16 млрд, до України — $4,5 млрд. кількість міжнародних мігрантів. Серед останніх менше ніж 70 мільйонів переїжджають із країн, що розвиваються, до розвинутих. Скажімо, лише 3% африканців проживають за межами країни походження. Більшість із 200 мільйонів міжнародних мігрантів на планеті переїхали з однієї бідної країни до такої ж іншої або з розвиненої країни до іншої розвиненої. Усупереч поширеній думці, мігранти зазвичай сприяють зростанню виробництва та віддають країні перебування більше, ніж отримують. Імміграція, як правило, підвищує зайнятість у країнах, які приймають мігрантів. Заробітчани не витісняють місцевих робітників із ринку праці та сприяють інвестиціям у нові підприємства. Частка мігрантів у споживанні державних фінансів як на національному, так і на місцевому рівні є відносно невеликою. «ЧУЄШ, БРАТЕ МІЙ, ТОВАРИШУ МІЙ...»

У

Звіті-2009 представлено останній рейтинг країн за Індексом розвитку людського потенціалу. У розрахунках використовуються три основні показники: обсяг ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при народженні та рівень освіченості населення. Так от, у рейтингу Програми розвитку ООН за Індексом розвитку людського потенціалу Україна посідає 85-те місце з 182 країн. Цей факт певною мірою пояснює виникнення явища нового українського заробітчанства: людей жене в дорогу беспросвіт-

ність, брак можливості заробити й утримувати сім’ю. За офіційними даними, за кордоном постійно працює понад 1,5 мільйона українців. Утім, незалежні експерти вважають цю цифру заниженою принаймні вчетверо. Замовчування до останнього часу владою самого явища заробітчанства пояснюється тим, що воно є справжнім ляпасом державі, нездатній забезпечити своїм громадянам гідні умови життя. За даними Інституту соціології НАН України, кожен п’ятий українець хоче виїхати зі свого населеного пункту. Контингент українських «журавлів» на дві третини складається з чоловіків, їхній середній вік — 41,5 роки. Майже дві третини «гастарбайтерів» з України є мешканцями сільської місцевості й малих міст. 43% працюючих за кордоном українців — вихідці із західних областей країни. ПРОПОЗИЦІЇ З УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД

А

втори Звіту ПРООН 2009 року пропонують ряд кроків зі зменшення обмежень на пересування людей усередині та за межами державних кордонів. До таких кроків належать: — лібералізація офіційних каналів пошуку роботи за кордоном; — спрощення для мігрантів процедур в’їзду до країни перебування; — забезпечення мігрантам основних прав людини — від гарантованого доступу до освіти й медицини до виборчого права; — зниження витрат, пов’язаних з оформленням необхідних документів і переїздом; — легалізація внутрішньої міграції. У Звіті зазначається, що спрощення процедури виїзду призведе до зменшення нелегальної міграції. Автори визнають право жителів приймаючих країн на власне формування свого суспільства. Проте в документі відзначається, що існують серйозні підстави для розширення зайнятості мігрантів у секторах із високим попитом на робочу силу, особливо в розвинутих країнах через старіння їхнього населення. У Звіті 2009 року також міститься заклик до країн перебування заробітчан вжити заходів із припинення дискримінації мігрантів, наголошується на необхідності проведення належного інформування місцевих жителів та підвищення рівня обізнаності населення про справжнє становище та права мігрантів, а також необхідність співпраці з роботодавцями, профспілками та місцевими громадами задля подолання ксенофобії. На жаль, цей пасаж нині повною мірою стосується й України… Світова економічна криза викликала кризу зайнятості. У ряді галузей чисельність мігрантів скоротилася, а деякі країни призначення вживають заходів для того, щоб змусити мігрантів повернутися додому. Разом з тим саме тепер настав час діяти для змін в міграційній політиці держав. У Звіті формулюються принципи та рекомендації для країн, які традиційно притягують іммігрантів (США, Канада, Австралія, країни Євросоюзу), а також для нових «магнітів» мігрантів, таких як Коста-Ріка, Марокко, Таїланд і Гренландія. За наявності політичної волі всі ці завдання цілком можливо виконати, переконані автори Звіту.

ДУМКИ ФАХІВЦІВ Хелен КЛАРК Адміністратор Програми розвитку ООН «Міграція може бути позитивним явищем, що значно сприятиме подальшому розвитку людини».

Джені КЛУГМАН Координатор «Звіту з людського розвитку-2009» «Відновлення економічного зростання дозволить створити нові робочі місця та спонукатиме до переїзду більшу кількість людей. А виважена міграційна політика має забезпечити переваги як для мігрантів, так і для країн їх перебування». Тетяна ПЕТРОВА Начальник управління політики зайнятості та трудової міграції Мінпраці України «Сьогодні понад 1,5 млн українців виїхали за кордон у пошуках роботи. Основними причинами міграції в Україні залишаються низький розмір зарплати та відсутність робочих місць». Великий виграш у заробітках для висококваліфікованих мігрантів. Розрив у середній зарпплаті фахівців між деякими країнами, 2002—2006 рр.

НАША ДОВІДКА Звіт з людського розвитку 2009 р. «Подолання перешкод: людська мобільність та розвиток» вийшов у світ 5 жовтня в Таїланді та презентований одночасно в більш ніж 100 країнах світу. Цей документ Програми розвитку ООН видається щорічно починаючи з 1990 року і є незалежним виданням, яке містить альтернативний погляд на критичні питання розвитку людини в сучасному світі. Звіт перекладають 12 мовами, у тому числі російською.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9 , №43 (95)

15

ЗНАЮ, ЯК

Дихайте глибше, ви схвильовані... Здоров’я — це не просто відсутність захворювання, це добре самопочуття. Досягти його допомагає ароматерапія які оточують всі клітини тіла, і впливають на внутрішні органи й тканини. Тому в сучасній ароматерапії велике значення надається масажу, ваннам і компресам. Другий шлях, яким ефірні олії потрапляють в організм, — повітряний. Уважається, що інгаляція — найбільш швидкодіючий та ефективний метод ароматерапії. При вдиханні молекули летких ефірних олій потрапляють усередину й, досягаючи легенів, проходять крізь пухирці повітря в капіляри, розносячись потім по всьому організму. Але ефірні олії впливають не тільки через поглинання молекул легенями. При Інна ІГНАТЕНКО, кандидат медичних наук Організм людини миттєво реагує на запах, який здатний викликати як приємні, так і неприємні спогади, відчуття, образи. Кожен із нас може пригадати аромат улюбленої квітки, соснового лісу або запах лікарняної палати, приймальні стоматолога. Нюхові подразники можуть чинити різний вплив на самопочуття. Ми далеко не завжди усвідомлюємо, що користуємося цим методом щодня.

С

ьогодні існує величезна кількість синтетичних лікарських препаратів. Але дедалі більша кількість побічних ефектів та алергійних реакцій від їхнього використання відродила інтерес до ароматерапії, який існував здавна. Метод профілактики й лікування ефірними оліями широко використовується нині в країнах Західної Європи, у США, Канаді, Японії... Там діють сотні кабінетів ароматерапії, опублікована безліч книг із цієї тематики, працюють науково-дослідні лабораторії. Приміром, науково доведено, що олія чайного дерева — більш сильний антисептик, ніж карболова кислота. Ялицева олія згубно впливає майже на всі віруси, патогенні мікроорганізми, гриби, причому так сильно, що розпилення її в кімнаті

Першими ароматерапевтами можна впевнено назвати давніх єгиптян. Хроніки, складені за 4500 років до н.е., описують їхній досвід у використанні пахощів, олій, смол у релігійних обрядах, для бальзамування померлих, ароматизації одягу й тіла, для лікувальних і косметичних потреб. Як тут не згадати відому своєю красою єгипетську царицю Клеопатру, яка спала на подушці, набитій пелюстками троянд, і наказувала встеляти трояндовими пелюстками підлогу в залах свого палацу. інгаляції деякі з молекул осідають на слизовій оболонці носа й зустрічаються з розташованими у верхній частині носа вузькоспеціалізованими клітинами, які пов’язані з мозком. Звідси — наші емоційні реакції, інтуїція, сексуальний потяг і навіть стан імунної системи. Саме через безпосередній вплив на органи нюху й головний мозок інгаляції (як холодні, так і гарячі) дуже популярні в ароматерапії.

МИ ПІДЕМО БУДЬ-ЯКИМ ШЛЯХОМ...

Я

к же діють ефірні олії? Перший спосіб — усмоктування через шкіру. Простий приклад: якщо ви натрете зубком часнику підошви ніг, через кілька годин його запах почне відчуватися у вашому диханні. Сучасна наука визнає цю здатність шкіри — найбільшого органа тіла (загальна площа 1,5—2 м2) і з успіхом її використовує. Проходячи крізь шкіру через отвори волосяних фолікул, молекули ефірних олій потрапляють або в кров, або в лімфу й внутрішньотканинну рідину,

лю при трахеобронхіті, нежиті. Допоможе також лавандова й корична олія — 1 крапля на хусточку у разі запалення дихальних шляхів.

ЗДОРОВ’Я З ОЛІЄЮ

А

роматерапевти давно переконалися в ефективності ефірних олій при лікуванні й профілактиці найпоширеніших хвороб. Нормалізуючи психічний стан людини, ароматерапія підвищує опірність організму шкідливим зовнішнім впливам. Вона добре знімає стреси й пов’язані з ними розлади (приміром, безсоння, зане-

У користь щоденних ароматичних ванн і аромамасажу для підтримання здоров’я й довголіття вірив Гіппократ. Коли в Афінах почалася чума, він переконував співвітчизників палити ароматичні рослини на розі вулиць, щоб запобігти поширенню захворювання. робить приміщення стерильним на кілька днів. А олія ромашки вважається в 120 разів сильнішим антисептиком, ніж морська вода.

від нежиті, болю в горлі, кашлю, синуситу, головного болю без традиційних ліків. Досить змочити ялицевою олією ватку й покласти її біля ліжка або розмістити біля свого робочого місця просочену маслом серветку. Якщо у вас закладений ніс, капніть на носову хусточку олію чайного дерева — ніс знову почне дихати. Так само діє й евкаліптова олія, вона допомагає максимально швидко відновитися після хвороби. Її вдихання інгаляційним методом (за допомогою інгалятора, з папірця або вати) протягом 5 хвилин 3—4 рази на день вилікує вас від болю в горлі, каш-

покоєння й депресію), поліпшує настрій, пам’ять, підвищує працездатність. Таке лікування особливо результативне при болях (ревматичних і артритних у кінцівках, м’язах і суглобах; менструальних, головних, зубних); хворобах шкіри, забитих місцях, порізах, опіках, укусах комах, розладах травлення, грибкових інфекціях (пліснявці, дерматомікозах стопи). Ефірні олії допомагають поліпшити стан шкіри й волосся (з успіхом лікуються дерматити, екзема, прищі, вугри, суха й жирна шкіра). Звідси — їхнє широке використання в косметології. Ефірні олії незамінні як профілактичний і лікувальний засіб у період епідемій грипу й гострих ріновірусних інфекціях. Коли ви відчуваєте наближення симптомів захворювання, то можете позбутися

А от дуже дієвий рецепт протизастудної суміші. Соняшникова олія — 50 мл, ефірна олія розмарину — 5 крапель, ефірна олія евкаліпту або ялиці — 5 крапель, ефірна олія м’яти — 5 крапель. Усе помістити в темний флакон і ретельно збовтати. При застуді кілька крапель суміші нанести на долоню й натерти груди, горло, спину. Олія м’яти незамінна при головному болі: 1—2 краплі нанести на скроні, а при

шому підсиханню пухирців, перешкоджає поширенню інфекції. Дуже цінується в ароматерапії трояндова олія — антидепресивна, заспокійлива, гіпотензивна (знижує кров’яний тиск), регулює роботу серця при аритмії. У випадку стресу, безсоння, депресії, підвищеного тиску, аритмії, головного болю, виразки шлунку через стрес, порушення менструального циклу дуже ефективні інгаляції, ванни й масаж із цією олією. Цитрусові олії (лимонна, апельсинова) мають приємний аромат, який заспокоює, поліпшує сон, знімає синдром хронічної втоми. Вони застосовуються як шляхом інгаляції, так і з масажем і ваннами. АРОМАТНА КІМНАТА

А

роматизація повітря в приміщенні — найпростіший, але дуже дієвий метод ароматерапії. За допомогою запахів можна створити чудову атмосферу для роботи, відпочинку, занять медитацією — все залежить від обраної олії. Кримським НДІ ім. І. Сєченова розроблені спеціальні методики проведення сеансів ароматерапії для профілактики вірусних респіраторних захворювань у дитячих дошкільних установах, у школах, на підприємствах; для санації повітря; зниження стомлюваності при операторській діяльності. Широко використовуються аромалампи, куди наливається вода, додається ефірна олія або їхня суміш із розрахунку 2—3 краплі на 5 м2 площі приміщення. Коли запалюється свіча, олія починає повільно випаровуватися. Залежно від обраної олії спостерігається відповідний ефект. Дуже ефективне використання гарячих і холодних компресів з оліями. Гарячі забезпечують протизапальний, протизастудний, спазмолітичний ефект. У 0,5 л гарячої води треба додати 4—6 крапель ефірної олії, змочити цією рідиною марлю й прикласти до проекції хворого органа. Зверху накладається компресний папір, фольга або клейонка й укутується рушником, щоб якнайдовше зберегти тепло. Холодні компреси застосовують для швидкого зниження температури, усунення набряків. При високій температурі треба додати в 0,5 л води (+18—20°С) 4—6 крапель ефірної олії (ялицевої, соснової або евкаліптової) і обмотати тканиною ікроножні м’язи. Самолікування за допомогою ефірних олій — дуже приємне заняття, але до них треба ставитися серйозно й шанобли-

Видатний російський хірург Микола Пирогов використовував для лікування хворих ялицеву олію. Під час другої світової війни ефірні олії застосовувалися для дезінфекції лікарняних палат, лікування поранених і стерилізації хірургічних інструментів. зубному болі — на хворий зуб. При «лихоманці» на губах кілька разів на день наносьте на пухирці герпесу олію чайного дерева або лаванди. Вона не подразнює шкіру, ослабляє біль, сприяє якнайшвид-

во, як і до звичайних ліків. Застереження стосується вагітних жінок, дітей, алергіків, людей із важкими хворобами. У таких випадках слід проконсультуватися в ароматерапевта.

16

Українська технічна газета

№ 43 (95) В і в т о р о к , 27 ж о в т н я 2 0 0 9

ТРЕБА БАЧИТИ

Чорна діра в кишені

Інвентаризація паралельних світів

Те, що більшість чорних дір — найпотужніші «вири» з величезним гравітаційним тяжінням і масою, яка перевищує масу Сонця від одного мільйона до одного мільярда, не означає, що у вас не може бути власної кишенькової чорної діри.

Фізики підрахували кількість паралельних всесвітів. Їх 10∙1016

В

ідповідно до однієї з теорій, є безліч світів, які утворилися після Великого вибуху й існують паралельно. Наскільки величезною може бути їхня кількість? Фізики Андрій Лінді й Віталій Ванчурин зі Стенфордського університету відповіли на це запитання: усього може існувати близько 10∙1010000000 всесвітів. Вони проаналізували процес різкого розширення простору після Великого вибуху. Наш Всесвіт є результатом квантових коливань у ранньому Всесвіті. Кількість можливих варіацій цих коливань дорівнює кількості можливих паралельних всесвітів. Однак, оскільки людський мозок має 10∙1016 станів і не може розрізнити більше цієї кількості паралельних всесвітів, фізики вибрали це число як можливу їхню кількість.

У

чені з Південно-східного університету в Нанджінгу (Китай) створили штучну чорну діру — 8,5-дюймо-

вий диск, який поглинає електромагнітне випромінювання. Диск являє собою 60 кільцеподібних шарів із метаматеріалу (композитний матеріал із негативним коефіцієнтом заломлення). Потрапляючи на диск, електромагнітні хвилі направляють-

ся до ядра штучної чорної діри й поглинаються нею. Енергія, яка потрапила в пастку, не зникає, а конвертується в тепло. А це означає, що такі метаматеріальні чорні діри могли б стати основою для сонячних панелей, які «хапають» всі найближчі електромагнітні хвилі.

Як переписати пам’ять Незабаром учені навчаться стирати пам’ять і програмувати псевдоспогади не гірше, ніж агенти Кей і Джей із блокбастера «Люди в чорному»

Н

ейробіологи довго намагалися навчитися «вмикати» й «вимикати» генетично закодовані в мозку «вимикачі» шляхом впливу на мозок світлових імпульсів. У результаті дослідження, проведеного спільно вченими з Університету Вірджинії й Оксфордського університету, удалося запрограмувати мозок мух боятися й уникати певних запахів. Дослідники виявили 12 специфічних мозкових клітин, які можна сти-

мулювати, щоб упроваджувати спогади про події, яких ніколи не було. Це лише один із кроків у порівняно новій галузі — оптогенетиці, яка вивчає способи кодування генетичних «вимикачів» усередині певних клітин і запуску цих «вимикачів» за допомогою світлових спалахів. Генетичні «вимикачі» складаються із зорових клітин, які пере-

Зелені дива сонячного села Світле «зелене» майбутнє домобудівництва можна не тільки побачити на власні очі, а й доторкнутися до нього.

П

ротягом двох тижнів у «сонячному» селі у Вашингтоні (округ Колумбія) проходив заключний етап «Сонячного десятиборства-2009», яке проводиться міністерством енергетики США. Конкурс проводиться раз на два роки. Сотні студентів університетів демонструють свої проекти «зелених» будинків, а глядачі з усього світу можуть прогулятися вулицями «сонячного» села й помилуватися останніми досягненнями в галузі енергоефективних технологій. У цих «сонячних» будинках є все, навіть те, що поки недоступне на ринку, — «живі» стіни з рослин, жалюзі, які самоактивуються, iPhone-додатки, які контролюють весь будинок за відсутності господарів. Так, команда з Аризони розробила нову конструкцію даху, який змінює кут нахилу, щоб краще ловити со-

творюють світло на електричні сигнали, використовувані нейронами. Учені планують продовжити експерименти на мишах.

нячні промені. Студенти з Міссурі продемонстрували еко-дах і стіни із сорго й дуба, а команда з Каліфорнії — миттєвий гарячий душ, можливий завдяки датчикам руху у ванній кімнаті, які контролюють нагрівання води. Студенти з Бостона розробили вікна, які складаються з шарів газу, гелю й повітря. Вони поглинають сонячне світло взимку й обігрівають будинок після заходу сонця. Команди створюють будинки протягом двох років у своєму університеті, потім їх розбирають, перевозять у Вашингтон і знову збирають там перед початком змагань. Всі будинки мають бути обладнані новітніми енергоефективними побутовими приладами, щоб можна було в них готувати, прати й займатися іншими звичайними домашніми справами, а також дивитися фільми й відпочивати. Оцінюються «сонячні» будинки за 10 категоріями: студенти мають довести, що їхнє житло не тільки відповідає останньому слову «зеленої техніки», а й зручне й придатне для життя.

За матеріалами Technology Review, Popular Science, Nature News підготувала

Наталія Чайка

РОЗСЛАБТЕСЯ! ГРА В ДОМІНО Усі відповіді на цей кросворд зібрані З повного комплекту доміно в групи за абеткою. Знайдіть кожному (з 28 кісточок) складений ланцюжок слову його місце.

5 літер: Аліса Анапа Анаша Аташе Біном Гекла

Каторга Давос Ромул Еліта Рубін Кипарис Ефіоп Слово Кларнет Іоанн Терен Локатор Кавун Трава Лотерея Камін Фраза Рейсмус Капот Циган Ресурси Кидок Цироз Розетка Кийок Шайба Сахалін Крага Секстет 6 літер: Локон Таверна Вояжер Метро «Феррарі» Кайрак Муфта Шаталін Лижвар Начіс Лірика 8 літер: літер Непал Лучина Державін Нонет Минуле Інститут Оберт Наймит Кілограм Обліт Плутон Кінескоп Осака Плата Колектор 7 літер: літер Посів Нутромір Антоніо Похід Аптекар Токсикоз Радіо Гвіздок Торохтій Робот Автор Оксана Оксана Балазанова Ромео Склала

із дотриманням правил гри в доміно, тобто будь-які дві кісточки, які лежать поруч, мають однакову кількість очок на половинках, що торкаються. Вам пропонується відновити ці очкові суми на кожній кісточці з урахуванням уже вказаних.

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

Відповідь на етюд, надрукований у №42 (94) 1. e3-f4! e5:g3 2. d2-c3 b4:d2 3. e1:e5 g3:e1 4. c1-d2 e1:a1 5. e5-d6! a1:g7 6. d6:a7 ×

Відповідь на головоломку «Замкнута лінія лінія»», надруковану в №42 (94)

4 літери: Адат Алла Анка Гора «Емка» Ікар Крик Одра Омар Райт Сват Стос Теча Хала Шанс Ясак

Відповідь на кросворд, надрукований у №42 (94)