Украинская техническая газета №96

№ 44 (96) 3 листопада 2009 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

У НОМЕРІ:

Як по маслу?..

ТЕХНОСФЕРА

Амбіції українських виробників соняшникової олії — 70% загальносвітового експорту — цілком обґрунтовані. Чому?

Нові обличчя «Нового часу» Технології співробітництва: стійкість під час змін Стор. 4

АНТИКРИЗА Бізнес за шаріатом В Україну приходить так звана ісламська модель бізнесу, яка відкидає відсотки за кредитами та ґрунтується на цілковитій прозорості й виключній довірі Стор. 10

ЛАБОРАТОРІЯ СНІД зрушив! У боротьбі з ВІЛ учені все ще програють. Та вже не «всуху» — американцям удалося створити вакцину, ефективність якої становить 31% Стор. 12

ТЕХНОСФЕРА «Надхмарні» перспективи України, або Криза Інтернету не перешкода Стор. 8–9

Стор. 14

Житимемо тепер по-новому?

Заява секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева про те, що в новій редакції військової доктрини Росії будуть «скоректовані» умови застосування ядерної зброї, викликала серйозний резонанс Дмитро ТИМЧУК «Корекція» означає, що при відбитті агресії із застосуванням звичайних засобів ураження не тільки у великомасштабній, а навіть і в локальній війні не виключається можливість «застосування ядерної зброї залежно від умов cитуації й намірів імовірного супротивника». За словами Патрушева, нова доктрина задекларує: «у критичних для національної безпеки ситуаціях не виключається завдання в тому числі застережного ядерного удару по агресору». Закінчення на стор. 6

Витязь на роздоріжжі Бюджетний кодекс-2010: новий порядок чи старий хаос? Наталя САВЕЛЬЄВА В Україні давно говорили про необхідність перегляду фінансових відносин між центром і регіонами. Кабмін нарешті підгот ував новий Бюджетний кодекс, який розкритикували і експерти, і опозиція. А Президент завет ував документ. У результаті виник колапс: бюджет-2010 підготовлений у рамках по суті незаконного кодексу. І не зрозуміло, які податки залишаються на місцях, а які, як і раніше, надходять у державну скарбницю. Закінчення на стор. 2–3

«Полювання» на бакалавра Чи «наздожене» вузівська освіта потребу у фахівцях-ядерниках? Стор. 7

2 №44 (96) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

3 листопада 2009

ТУТ І ТЕПЕР

ЧАЕС: до закриття

Інакше не скажеш... Віктор Ющенко

Президент України

11 мільярдів наперед узятих податків. Сидить Генеральна прокуратура. У мене запитання до Генеральної прокуратури: чому поза законом бізнес платить податки наступних періодів? Де Генеральний прокурор? Де суцільні перевірки, чому не працює закон?..» Ксенія Ляпіна

Народний депутат України

Це просто знущання. Мало того, що підприємці переплатили в бюджет на 30—40%, щонайменш на квартал — два вперед, то з них ще й вичавлюватимуть кошти у вигляді благодійних внесків. Це порушення Конституції». Анатолій Грищенко

Народний депутат України

Слабкі й роз’єднані ми не потрібні нікому. Самим собі — у першу чергу. Нам необхідно консолідувати країну, підвищити життєві стандарти й стати сильними. Протягом п’яти років ми не будемо проситися ні в НАТО, ні в ЄС, ні в Ташкентський договір, ні в ЄЕП. Пріоритетом має стати ефективна внутрішня політика...».

Персонал цеху ремонту Чорнобильської АЕС виготовив чергову партію спеціальних пеналів, призначених для тривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива в умовах діючого на ЧАЕС сховища Марія ДОРОТИЧ

С

творення пеналів обумовлено початком робіт зі звільнення третього енерго блоку ЧАЕС від відпрацьованого ядерного палива. Це одна з обов’язкових умов зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. Наявність відпрацьованого ядерного палива на блоках станції не дозволяє змінити їх нинішній статус як діючих. А тим часом утримання ядер-

Рівненщина першою з регіонів країни долучилася до проекту ЄС «Розроблення фінансових схем та інфраструктури для підтримки інновацій в Україні» Людмила Ступчук івне невипадково обрано місцем проведення семінару-наради голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку Людмили Супрун (на знімку) з керівниками регіональних центрів інноваційного розвитку. Досвід Рівненщини з інноваційного розвитку голова Дежінвестицій вважає знаковим для країни: аграрна за своєю суттю область динамічно розвивається. За словами голови Рівненського регіонального відділення Держінвестицій Олександра Трофимчука, тут застосовують різні форми фінансової підтримки перспективних проектів: інноваційна позика, пільгове кредитування, відшкодування відсо-

Р

тків за кредитами, надання обладнання на умовах фінансового лізингу, залучення коштів міжнародних фінансових установ. Проекти стосуються галузі зв’язку й транспорту, вирощування й переробки сільгосппродукції (таких найбільше), упровадження нових технологій у промисловості та лісопереробці, малої гідроенергетики, випуску медичних препаратів. Актуальні для української економіки рівненські проекти знайшли підтримку міжнародних фінансових установ. Так, за сприяння регіонального відділення Держінвестицій отримано пільговий кредит у сумі $ 278 тис. на чотири роки під 6% річних від Скандинавської економічної фінансової кор-

Бюджетний кодекс-2010: новий порядок чи старий хаос?

В ОДНІЄЇ НЯНЬКИ ПІД ДОГЛЯДОМ

О

сновне нововведення кодексу — обсяг фінансування місцевих бюджетів. Якщо законопроект набере чинності, витрати місцевих бюджетів у 2010 році збільшаться на 3,2 млрд грн. ВідпоПочаток на стор. 1

відно їх не побачить бюджет України. І це перша частина проблеми. Друга, як стверджують песимісти, у тому, що новий Бюджетний кодекс не вирішує основного питання місцевого самоврядування — відповідності видаткових повноважень органів місцевого самоврядування ресурсам, які для цього виділяються. При розрахуванні нормативів бюджетної забезпечено сті майже не враховується реальна ціна соціальних послуг. Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E-mail: info@tehnichka.com

тань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (на знімку), відзначив, що на ЧАЕС збудоване сховище для касет з інших діючих трьох реакторів. (Ядерні касети працюють один рік, після чого їх замінюють на нові з новим ураном). «В Україні будуть сховища відпрацьованого ядерного палива, — сказав О.Гудима.

— Їх створюють через відмову Росії приймати відпрацьоване ядерне паливо. Раніше прострочені касети за відповідну плату забирала Росія. З них там вилучали плутоній, з якого можна виготовляти ядерну зброю». О.Гудима також зауважив, що касети, які зберігають у сховищах, не впливатимуть на довкілля і не загрожуватимуть аваріями.

Точка інноваційного зростання

Витязь на роздоріжжі Наталя САВЕЛЬЄВА

них установок у працездатному стані потребує значних фінансових вкладень, а отже, додаткових коштів із бюджету. З іншого боку, ці заходи важливі для своєчасного виконання підготовчих проектів, без яких неможливе створення нового безпечного конфайнменту. Зокрема, це стосується проекту будівництва нової вентиляційної труби (НВТ), яке розпочнеться у липні 2010 року. Виготовлення пеналів на Чорнобильській АЕС налагоджене з вересня цього року, а перші експериментальні роботи розпочато ще в лютому 2007-го. За цей час виготовлено 70 пеналів. Наразі їх роблять 40 на місяць, а разом їх потрібно близько 1000. Олекса Гудима, член парламентського Комітету з пи-

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

порації (НЕФКО) для реалізації проекту «Створення замкнутого циклу виробництва біодизелю з власної сировини». Про це, до речі, «УТГ» вже інформувала читачів. Два проекти наразі реалізуються за кошти японської грантової допомоги непроектного типу: упровадження технології виробництва електроенергії капсульними генераторами на міні-ГЕС та реконструкція молочної ферми з сучасним доїльним залом. Є позитивний досвід втілення ідей і в рамках технологічних парків. Проект «Розроблення технології виготовлення, організація промислового випуску високоефективних енергозбережних компактних люмінесцентних ламп»

Крім того, кодекс передбачає необхідність узгодження з урядом 12,5 тис. місцевих бюджетів. Можна тільки уявити 12,5 тисячі представників місцевих громад, які вирушать у столицю «узгоджувати». І, певне, не так вже й помиляються ті, хто вбачає в кабмінівській ініціативі прагнення уряду підпорядкувати всю систему керування бюджетами «ручному» режиму. СКАЖІТЬ-НО, ДЯДЬКУ...

Х

оча, на думку представників Партії регіонів, уряд, навпаки, має не ділити відсутні гроші, а створювати базу, яка дозволить збільшити надходження по всій країні.

Більш того. За твердженням міністра фінансів в опозиційному уряді Миколи Азарова, уряд свідомо вводить в оману представників місцевих органів самоврядування. Насправді зміни до кодексу передбачають додаткові фінансові зобов’язання для місцевих бюджетів, не гарантуючи їхнього наповнення. Це негативно позначиться на районних бюджетах, за рахунок яких утримуються районні лікарні, Будинки культури, школи-інтернати для інвалідів, музичні школи тощо. Новий кодекс загрожує і обласним бюджетам: передбачається, що держава покриватиме відсутні в бюджеті суми за рахунок дотацій вирівнювання. Однак дотації вирівнювання виконання

(тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: korneychukdima@tehnichka.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com); Відділ маркетингу і реклами Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59-93-91, 8 0642 59-93-92, e-mail: reklama@tehnichka.com, podpiska@tehnichka.com)

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Позиція авторів публікацій не завжди збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

впроваджує підприємство «Газотрон-люкс» у складі київського технопарку «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка». Працює філія дніпропетровського технопарку «Машинобудівні технології» та Рівненський агропромисловий інноваційний кластер «Агроінновації». А створена за фінансової підтримки ОБСЄ агенція «Інвест ін Рівне» презентує інвестиційні переваги Рівненщини на міжнародному рівні.

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 15749 прим., українською мовою 4181 прим., російською мовою 11568 прим.

ЗАМОВЛЕННЯ № 2437

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

3

ТУТ І ТЕПЕР ПЕК Кабінет Міністрів України рекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) увести на опалювальний період спеціальну надбавку до тарифів державних теплових енергогенерувальних компаній для проведення розрахунків і пропорційного погашення заборгованості перед ДП «Вугілля України» за відвантажене вугілля. Про це говориться у розпорядженні Кабміну від 7 жовтня № 1257-р, текст якого оприлюднений на урядовому порталі.

Відповідно до документа щомісячний сукупний обсяг цієї надбавки має становити не менше 120 млн грн (без ПДВ). У зв’язку з цим уряд рекомендував НКРЕ враховувати цю надбавку при затвердженні прогнозної оптової ціни. Надбавка буде зараховуватися на окремі рахунки зі спеціальним режимом використання, які застосовуються генкомпаніями для проведення розрахунків із ДП «Вугілля України». Національна комісія регулювання електроенергетики вирішила збільшити прогнозну оптову ціну електроенергії на листопад поточного року, установивши її на рівні 425,56 грн за МВт∙год. Таким чином, прогнозна оптова ціна зросте у порівнянні зі встановленою для жовтня на 3%. Про це сказано в постанові НКРЕ №1215 від 26 жовтня ц.р.

Таким чином, уперше з жовтня 2008 року НКРЕ пдвищила прогнозну оптову ціну на електроенергію більш ніж на 1%. Починаючи з березня ц.р. НКРН щомісяця незначно підвищувала рівень прогнозної оптової ціни. До цього, протягом листопада 2008 року — лютого 2009-го, прогнозна оптова ціна електроенергії залишалася незмінною — 395,17 грн за МВт ∙ год. Кабінет Міністрів України затвердив умови реструктуризації боргу НАК «Нафтогаз України» з єврооблігацій 2004 року випуску на $500 млн. Як повідомив в.о. міністра фінансів Ігор Уманський, таке рішення ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 29 жовтня. Він також повідомив, що випуск нових єврооблігацій НАК «Нафтогаз України» планується завершити наступного тижня.

ПРОМИСЛОВІСТЬ України Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко сподівається, що після першого кварталу 2010 року Україна вийде на докризовий обсяг виробництва. Про це вона повідомила на засіданні уряду 28 жовтня. У свою чергу міністр економіки Богдан Данилишин заявляв раніше, що уряд прогнозує зростання промвиробництва в 2010 році на 2,9%. Він уточнив, що при цьому уряд прогнозує зростання виробництва в машинобудуванні на 5%, у харчовій промисловості й металургії — по 3%, у виробництві мінеральної неметалевої продукції — 7%. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про намір добудувати Криворізький ГЗК окислених руд за участю китайських компаній. Про це вона повідомила 26 жовтня під час зустрічі

дохідної частини державного бюджету. А державний бюджет, розроблений урядом, нереальний. Тієї ж точки зору дотримуються й у НУ-НС. «Від самого початку ми пропонували встановлювати взаємини держбюджету тільки з фінансово самодостатніми місцевими громадами або з тими, хто має такий потенціал. Дотаційним бюджетам спочатку необхідно допомогти відбудувати економічну й соціальну інфраструктури, а потім переводити на нові взаємини»,– говорить народний депутат Павло Жебрівський. Його фракція наполягає на закріпленні за обласними бюджетами 30% місцевого екологічного й транспортного збору. З цього питання вже було звернення до Верховної Ради Львівської мерії. Президент Віктор Ющенко у своїх 87 поправках до законопроекту пропонував перенести бюджетну реформу на 2011 рік, увести прямі відносини між держбюджетом і бюджетами територіальних об’єднань із населенням більше

із заступником голови Держради КНР Сю Да Джанг. За словами Тимошенко, у першу чергу Україну цікавить підприємство з виробництва залізорудного концентрату й котунів, будівництво якого наразі не завершено. Разом з тим прем’єр відзначила зацікавленість України у співробітництві з КНР у галузі виробництва вантажних літаків на базі заводів в Україні й, можливо, у Китаї, а також у співробітництві у сфері автомобілебудування на базі АвтоЗАЗу. У свою чергу Джанг заявив, що пропозицію Тимошенко зі спільного розроблення мінеральних ресурсів буде передано для детального вивчення відповідним органам. Тим часом, за словами Джанга, уряд КНР доручив своїм компаніям співробітничати з Україною в галузі реалізації інфраструктурних проектів. Він також наголосив на зацікавленості Китаю у співробітництві з Україною у сфері авіабудування. За словами Джанга, особливо цікавим для Китаю є співробітництво у сфері виробництві авіадвигунів.

АПК Президент України Віктор Ющенко підписав Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про збереження родючості ґрунтів». Текст закону розміщений на офіційному сайті глави держави. Окрім усього іншого закон передбачає, що відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землевпорядження спричиняє накладання штрафу на громадян від п’яти до два-

5 тис. чоловік, позбавити Кабмін права змінювати соціальні виплати й визначати кредитора з держпозик. На думку Олександра Шлапака, першого заступника голови адміністрації Президента України, породжений урядом Бюджетний кодекс фактично розвалює інтеграцію адміністративнотериторіальних одиниць України в єдину державу, консервує нинішню систему адміністративно-територіального устрою, створює нові ризики для розростання міжрегіональної напруженості й напруженості на лінії «село—місто». Практична реалізація цього БК можлива тільки через пряме управління Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів, оскільки навряд чи вдасться досягти збалансованості державного й місцевого бюджетів Нарешті, головне юридичне управління Верховної Ради зробило узагальнені висновки про новий кодекс, а точніше, про законопроект, який передбачає внесення змін у чинний Бюджетний кодекс. На думку управлін-

дцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землевпорядження, які забезпечують екологоекономічне обґрунтування сівозміни й облаштування угідь, спричиняє накладання штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кабінет Міністрів України дозволив відшкодовувати ПДВ спиртозаводам за рахунок відвантаження зерна з Аграрного фонду. Як повідомив 27 жовтня директор фінансового департаменту Мінагрополітики Григорій Зуб, раніше таке рішення було ухвалено урядом щодо зернотрейдерів. У той же час, повідомив він, разом у такий спосіб планується відшкодувати ПДВ на 2 млрд грн. При цьому він також повідомив, що в 2010 році відповідно до проекту держбюджету на фінансування операцій Аграрного фонду з цінового регулювання товарних ринків передбачено збільшити витрати з 2,2 до 3,2 млрд грн у порівнянні з попереднім періодом.

ТРАНСПОРТ У 2010 році Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») сподівається залучити близько 7 млрд грн кредитних ресурсів. Так, за словами гендиректора підприємства Михай-

ня, документ вимагає істотного доопрацювання та внесення на повторне читання. НЕ КИЄМ, ТО ПА ЛИЦЕЮ

П

рихильники урядового варіанта відкидають ці обвинувачення. Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський і президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов уважають, що законопроект за версією Кабміну прогресивний і являє собою значний крок на шляху розвитку місцевого самоврядування. На думку координатора економічних програм Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергія Кисельова, у рішенні Президента є «певні політичні моменти». Президент України фактично контролює систему обласних і районних державних адміністрацій і, цілком імовірно, не бажає її ослаблення, що безпосередньо випливає із заходів, передбачених новою редакцією Бюджетного кодексу. Досить оптимістично налаштовані й

ла Костюка, цього року «Укрзалізниці» удалося залучити лише 1 млрд грн із запланованих 4 млрд грн. Також він відзначив, що щорічний обсяг виплат із кредитних зобов’язань наразі становить 3,5 млрд грн, а загальний кредитний портфель — 8 млрд грн. У той же час Костюк повідомив, що «Укрзалізниця» сподівається завершити 2009 рік із позитивним фінансовим результатом. «Укрзалізниця» обрана керуючою справами тарифної політики залізниць держав — учасниць СНД на 2010 фрахтовий рік. Як повідомили в прес-службі відомства, рішення ухвалене на XVIII Тарифній конференції залізничних адміністрацій — учасниць Тарифної угоди (відбулася 20—23 жовтня 2009 року в м. Алмати), у якій взяли участь всі залізничні адміністрації держав — учасниць СНГ, а також Латвійської та Естонської республік.

На конференції узгоджена тарифна політика залізниць держав — учасниць СНД щодо міжнародних перевезень вантажів на 2010 фрахтовий рік. Крім того, на конференції розглянуто ряд пропозицій залізничних адміністрацій зі зміни Тарифної угоди й понад 70 пропозицій щодо редакційних змін і доповнень до тарифної політики. Підготувала Тетяна МОРДИК за матеріалами «УНІАН», «РБК-Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК-інфо, Укррудпрому, сайтів Кабінету Міністрів України й Верховної Ради

«батьки» законопроекту. Представник фракції БЮТ у парламенті Олег Ляшко заявив: «Шукатимемо компроміс, щоб урахувати пропозиції політичних сил, представлених у парламенті, і знайти голоси під цей закон». А прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, як завжди, упевнено відзначила: якщо зміни до Бюджетного кодексу все-таки не вдасться ввести в дію цього року, то в наступному документи в будь-якому разі будуть підписані новим Президентом. При цьому в БЮТ нагадують, що альтернативою неприйняття кодексу вкупі з бюджетом-2010 буде життя за старим бюджетом. І тоді відповідно до чинного законодавства України витрати нашої країни на січень необхідно буде розрахувати в розмірі 1/12 частини бюджету 2009 року. Таким чином, найважливіший для країни документ, покликаний бути кодексом розвитку або, як мінімум, стабільності, уже вкотре став предметом чвар, за яким, на жаль, стоять не державні, а корпоративні інтереси.

4 №44

Українська технічна газета

(96) В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9

ТЕХНОСФЕРА

Нові обличчя «Нового часу» Технології співробітництва: стійкість під час змін Валерій ГОВГАЛЕНКО V міжнародний салон винаходів і нових технологій «Новий час», який традиційно відбувається у Севстополі наприкінці вересня, підтвердив: технічна думка — ресурс, для якого поняття «криза» не існує. КОРАБЕЛЬ-НЕВИДИМКА, БЕЗПА ЛИВНИЙ ДВИГ УН І РЕГЕНЕРАТИВНА МЕДИЦИНА

Я

к зауважив для «УТГ» постійний член журі, доктор технічних наук, перший заступник директора ДП «Український інститут промислової власності» з питань експертизи Лев Глухівський, технічний рівень і масштаби винаходів на нинішньому салоні різко зросли. Тільки в розділі «Транспорт, автомобільна промисловість і дорожня безпека» був представлений цілий спектр перспективних і оригінальних розробок. Насамперед — запатентований «Корабель-невидимка» київського винахідника А.Березіна. Його катер-тримаран виконаний за технологією «Стелс». Це дивний приклад, як ту саму ідею можуть реалізовувати ціла індустрія з багатомільярдним бюджетом і винахідник-одинак. Корпус судна Березіна складається з геометричних площин, зроблених з алюмінієвих і титанових сплавів і розташованих таким чином, що відбиті від корпуса електромагнітні сигнали

Голова нагородної комісії професор Василь Гоч (у центрі) і голова національного журі Антон Карлов (ліворуч) з одним із призерів салону Адалетом Ісмайловим (Харків)

Цікавий «симбіоз» харківського ТОВ «Науково-виробнича компанія «Чайка». Пропонуючи надлегкі вертольоти імпортного виробництва, вона водночас шукає ресурси для впровадження розробок вітчизняного авіаційного конструктора-винахідника Адалета Ісмайлова як у модернізованих вертольотах, так і в будь-яких механізмах з обертовими валами й насадками, де необхідно компенсувати обертальний момент і зробити такі пристрої більш економічними, надійними та безпечними. Інтерес винахідників, звичайно, концентрується на найактуальніших напрямах. Різко зросла кількість винаходів із поновлюваних або альтернативних джерел енергії (сонячна, вітроенергетика), розробок у сфері нанотехнологій, оптоелектроніки, енергозбереження, су-

Коли проходиш повз стенди зі світними, обертовими таємничими дивинами, відчуваєш себе усередині машини часу, що от-от понесеться в майбутнє, де все це різноманіття розмножиться й набуде звичайної та зручної побутової форми. А там стартує наступний часовий рейс, і так далі — у нескінченність... радара не сходяться в одній точці. Довжина катера може бути 25—100 м, а швидкість — сягати 100 км/год. Відповідно до проекту конструкція корпуса дозволяє одержати високотехнологічне, швидкісне, багатоцільове, міцне й непотоплюване судно нового покоління з можливостями для тривалих океанських переходів. «Модуль зі штучною гравітацією» криворізького винахідника М. Дрига являє собою збірну центрифугу фактично необмеженого радіуса дії. Раціональна конструкція розв’язує багато технічних проблем, які раніше здавалися нерозв’язними. На думку експертів, простота конструкції модуля робить одне з найактуальніших завдань сучасної космонавтики — створення штучної гравітації — цілком здійсненним.

часних матеріалів. Значно більше інновацій у галузі медицини: клітинна трансплантологія, регенеративна медицина, діагностика. Приміром, Українська академія наук представила метод масової ранньої діагностики раку за аналізом слини пацієнта. Російські приватні стоматологи продемонстрували нову, більш економічну й ефективну техно-

логію лікування й протезування зубів — армовану стоматологію. Львів’янин В.Щеглов запропонував конструкцію універсального водного рушія широкого використання, який може застосовуватися для одержання енергії від малих і великих річок, із будь-якою течією та рельєфом дна, узимку, під кригою, при повенях і різких змінах рівня води, метеоумов. Він має здатність зберігати відносно постійний рівень вироблення електроенергії. Запоріжець Г. Ізмалков одержав позитивне рішення від Роспатенту за заявкою на «Електродвигун-генератор струму», який підозріло нагадує в одному з режимів роботи «вічний двигун», хоча автор уникає таких порівнянь, називаючи своє дітище «безпаливним двигуном». Винахід являє собою діелектричний диск ротора з розміщеними на ньому постійними магнітами та статор з електромагнітами, яких на одиницю більше, ніж постійних. При обертанні ротора постійні магніти по черзі проходять через розрізи в магнітопроводах електромагнітів, індукуючи в їхніх обмотках електрорушійну силу й генеруючи у струм, який може подаватися в мережу через систему перемикачів напрямку струму. Пристрій може бути не тільки генератором, а й двигуном, споживаючи з обмоток електромагнітів енергію. Конструкції й розташування магнітів та електромагнітів такі, що крутний момент спрямований у один бік. Автор стверджує, що при розкручуванні двигуна до 2000 обертів на хвилину пристрій

переходить у безпаливний режим роботи й не потребує подачі енергії ззовні. Правда, яким чином відбувається відключення подачі енергії і як комутуються ланцюги відключених електромагнітів у такому режимі, Г. Ізмалков не вказує. Один із передбачуваних варіантів — замикання цих ланцюгів накоротко. Утім, доводилося спостерігати чимало аналогічних моделей, але щораз «вічна» енергія зрештою вичерпувалася й щезала. Можливо, цього разу винахідникові поталанить. Французи заявили про свою програму з розроблення багатоцільового гуманоїдного робота, призначеного для надання допомоги людям з обмеженими руховими функціями. Проект «Ромео» — частина загальноєвро-

САЛОН У ЦИФРАХ У роботі салону «Новий час» взяли участь 27 країн. Цього року додалося ще п’ять іноземних учасників — Франція, Швейцарія, Південна Корея, Іран, Індія. Представлено 250 винаходів та інновацій у 17 класах, що на 33 винаходи більше, ніж у 2008 році. У рамках Міжнародного конкурсу молодіжних інновацій і розробок «Новий час» продемонстровано 59 робіт, що в 2 рази більше порівняно з минулим роком. пейської програми зі створення уніфікованих роботів. У Франції такою роботою займається фірма «Альдебаран» із численними партнерами. Робота має закінчитися в 2011 році створенням моделі-прототипу. «Новий час» представив чимало інноваційних розробок і в біофізиці, біотехнології, біоінженерії, у тому числі від Інституту мікробіології й вірусології НАН України. Інститут біології південних морів, наприклад, продемонстрував спосіб одержання ембріональних стовбурних клітин із чорноморських мідій. ЗУСТРІЧАЙТЕ: ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖЕР

З

а п’ять років зросла не тільки якість розробок та організації салону, а й рівень відносин, що супроводжують таку складну й клопітку справу, як створення зв’язків між винахідником і покупцем. Торік про це розповідали представники інноваційних агентств з інших країн, а зараз в

ПІД ГАСЛОМ САЛОНУ П’єр Фюм’єр (Бельгія), беззмінний голова міжнародного журі, професор: — У період світової кризи різко зростає потреба в нових ідеях і розробках, і винахідники — це те невичерпне джерело інновацій, яке допоможе подолати кризові явища. Тому дуже добре, що в Україні зростає увага до винахідництва, а Севастополь не злякався труднощів і зумів не тільки підтримати, а й розвинути традицію салонів. Відмовившись від суперництва, ми можемо перейти до технологій творчого співробітництва.

Україні з’явилися перші організації й ліцензовані фахівці — інноваційні менеджери, які взяли участь у роботі салону й налагодженні прямих контактів з винахідниками. Набрали чинності недавно прийняті закони із трансферу технологій. Суть інноваційного менеджменту — створення умов і середовища, які сприяють обміну або продажу винаходів та інновацій. В Україні процес упровадження новацій не на належному рівні. Можливо, з розвитком севастопольського салону продаж винаходів перетвориться на успішний бізнес, як це давно сталося в розвинених країнах. Прямий наслідок таких позитивних тенденцій — зростання інтересу молоді до інновацій. Не останню роль у цьому відіграє й грамотна організація роботи з молодими винахідниками. Роботи відбираються у два етапи: спочатку проводяться локаль-

Василь Гоч, голова нагородної комісії салону, доктор технічних наук, доктор біологічних наук, президент Міжнародної асоціації фахівців із роботи в Причині: — Основне гасло салону — «Сталий розвиток під час змін» — сьогодні набуло особливого звучання. Найголовніше для винахідників і відвідувачів салону — це спілкування. Ми сподіваємося, що воно стане ще більш результативним.

ні конкурси в країнах — учасницях салону, потім їхні переможці представляють свої розробки на окремий Міжнародний молодіжний конкурс інновацій, який також щорічно проходить у рамках салону. Таким чином, робота ведеться весь час, протягом усього року. ОВАЦІЇ ЗА ІННОВАЦІЇ

К

ращі роботи були відзначені спеціальними й заохочувальними призами. Головний приз міжнародного журі в 2009 році дістала розробка вчених Севастопольського національного технічного університету М. Салова й А. Харченка «Нові конструкції екранованих роторів газотурбінних двигунів». Приз «Жінка-винахідник» здобула Даніела Раду (Румунія) за комплекс інноваційних розробок. Призом «Молодіжна ініціатива» нагороджені три молодих винахідники із Саратова (Росія) Л. Усанова, А. Усанова, А. Скрипаль за розроблення способу діагностики параметрів життєдіяльності людини при кольоромузичному впливі. Призу «Соціальна технологія» визнані гідними вчені В. Гоч (Севастополь), В. Селищев (Москва) за створення концентраторів енергії. Призом «Симпатія відвідувачів» нагороджений А. Коробов (Харків) за комплекс фототерапевтичних пристроїв. Приз преси вручений В. Левченку (м. Москва) за розробку «Бактерицидне медичне покриття».

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

5

РЕАЛІЇ

Експортний гамбіт Криза жорстко коректує наші зовнішні ринки. Чи зможе Україна контролювати ці процеси? Герман ДУБИНІН Стрес, пережитий вітчизняною економікою, змушує наших експортерів змінювати механізми роботи на зовнішніх ринках. Вони зараз стали навіть важливішими, зокрема для металургів, ніж рік тому. У 2008 році обсяги металопродукції, реалізованої у країні й на експорт, співвідносилися як 32:68, цього року частка останнього вже перевищила 83%. ПОГОДУ РОБИТЬ КИТАЙ

Т

оварна й географічна структура українського експорту трансформується повільно. Експортуючи переважно сировину й напівфабрикати, ми в цьому процесі не маємо гнучкості. Із прикладів готової продукції — прокатний лист гідної якості. Інші держави намагаються виробляти на експорт готову продукцію зі значно вищою доданою вартістю. Наші експортери майже втратили ринок у США, потіснилися в Польщі, Угорщині, Великій Британії, навіть в Італії, де українська продукція традиційно займала добрі позиції. З хімічної галузі невелике зниження на ринках Росії й Китаю. Зате наші металургійні компанії вперше з 2004 року активізувалися в Південно-Східній Азії. За інформацією ДП «Укрпромзовнішекспертиза», за січеньчервень 2009-го Україна експортувала в Китай 970 тис. т прокату (торік за аналогічний період — 11 тис. т). У грошовому обчисленні ці поставки дали металургам майже чверть мільярда доларів — найбільший показ-

ня розвитку економіки, завдяки чому вдалося досягти високих темпів її зростання. «Із сталі Китай взагалі займає 60% світового ринку, — коментує для «УТГ» кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки Класичного приватного університету Вікторія Томарьова. — Тому наші напівфабрикати мають там попит. Китай — це єдина країна, у якій не спостерігається падіння з виробництва сталі». За даними Держкомстату, у першому півріччі 2009 року частка напівфабрикатів у нас досягла 55%, тоді як за аналогічний період минулого року вона становила 45%. І поки це наш єдиний козир.

«ТЫ ВСЕ ПЕЛА — ЭТО ДЕЛО…»

У

2004 року в нас негативне торговельне сальдо. Ми імпортуємо більше, ніж експортуємо, тобто ми усьому світу винні. Змушені брати кредити, це зовнішні запозичення, — пояснює Вікторія Томарьова. — Ця

чому ж причини нашої експортної консервативності? «У нас ринкова економіка має своє забарвлення й відтінок. У чому особливість наших програм із підтримки бізнесу? Вони мають переважно декларативний характер. Ніяких бюджетних коштів або пільг підприємства не одержують, — пояснює Вікторія Томарьова. — А підприємець вкладає свої кошти тоді, коли підтримка держави викликає в нього довіру. Всі захо-

негативна тенденція перекривала позитивні моменти». Останні 5—7 років у нас негативні тенденції з експорту. Він становить плюс-мінус 70% ВВП, тому серйозно потерпає бюджет. З іншого боку, завзяті песимісти іноді оперують цифрами на свій лад. Так, у вартісному обчисленні експорт зменшився катастрофічно (наприклад, експорт сталі — на 50%), але в кількісному — незначно (тільки на 15%). Річ у тім, що вдвічі впали ціни (була ціна $750, зараз — $370). Оскільки за ціною український метал і так завжди був конкурентоспроможним, то, на думку економістів, нам необхідно збільшити обсяги. А оскільки попит на наш основний продукт — сталь — знизився, нам доведеться зміцнювати інші позиції. Більш того. Незважаючи на те, що Україна залишається індустріальною країною, наш експорт послуг перевищує імпорт. Цим, на щастя, покривається недолік торговельного балансу. Приміром, цього року Україна заплатила за російський газ послугами — транспортуванням газу в Європу (система взаємозаліку). Правда, і цей показник зараз знизився. «Якщо за кількістю, то в цілому зберігається тенденція збільшення негативного сальдо з торгівлі товарами й послугами, — констатує

ди щодо зниження оподатковування, інноваційні, інвестиційні проекти вимагають фінансування. У нас, наприклад, створили кластер «Нові машини». Проводяться семінари, обговорення і т.д., але цим все й закінчується». Крім того, в останні роки зашкалення цін на метал сповнило акціонерів і менеджмент промислових підприємств блаженною ейфорію. Вітчизняні компанії втрачали до 30% чистого прибутку через підвищену енергетичну (майже вдвічі більшу, ніж у конкурентів) ємність виробництва металопрокату. Плюс низька якість сировини, виробленої в Україні. Якщо розмірити кількість виплавленої сталі й кількість задіяних у процесі робітників, то з цього параметру продуктивність виплавки сталі на наших підприємствах у два рази нижче, ніж у РФ, і в 4 (!) — ніж у Японії. Українська металургія щорічно споживає 6—7 млрд м3 газу, а більшість світових виробників давно використовують технології пиловугільного палива, зіскочивши з «газової голки». Споживання коксу на тонну виплавленого чавуну в нас становить до 550 кг, а середня норма в інших країнах — не більше (а то й менше) 300 кг. Міна вповільненої дії спрацювала, та чи буде з цього наука?

ПОСЛУГИ ЧИ ТОВАРИ?

«З

МІЖ ЗНАЙТИ І ВТРАТИТИ

Е

кспорт у Росію, куди ми продавали продукцію хімпрому й сталь, щороку скорочується. Якщо з Туреччиною наші металурги не можуть конкурувати (навіть запорізьке підприємство «Мотор Січ» закуповує сталь за кордоном, наша для авіадвигунів не підходить), то з російською сталлю продукція наших меткомбінатів за якістю рівноцінна. Коли в РФ був будівельний бум (там почала діяти програма найпотужнішого будівництва із залученням бюджетних коштів), Україна одержала додаткові експортні можливості. Російські виробники переорієнтувалися на внутрішній ринок і втратили зовнішній. І наступного року в українських металургів є можливість наростити обсяги експорту, упевнений віце-президент «Ін-

За даними Держкомстату, у першому півріччі 2009 року експорт напівфабрикатів у металургії в нас досяг 55%, тоді як за аналогічний період минулого року він становив 45%. І поки це наш єдиний козир. ник серед всіх країн. Найбільшими експортерами металопродукції в Китай були ММК ім. Ілліча й «Запоріжсталь». Експерти прогнозують відновлення глобального попиту в 2010 році. «У найближчому майбутньому країни з економікою, що формується, у першу чергу Китай, відіграють вирішальну роль у стимулюванні попиту на сталь. Згідно з поточним прогнозом, попит на метал у Китаї збільшиться на 19% в 2009 році й на 5% — в 2010-му», — заявив голова економічного комітету World Steel Association Даніель Новегіл. Але ми просуваємо на ринку Китаю переважно напівфабрикати. І вони затребувані. У КНР ухвалили план стимулюван-

Скорочується експорт хімпрому й харчової галузі. Зараз тільки 5 заводів відправляють свою продукцію в РФ. Правда, у цьому півріччі в нас збільшився експорт в Індію за рахунок жирів тваринного походження й рослинної олії.

Вікторія Томарьова. — За перше півріччя у вартісному обчисленні у порівнянні з 2008 роком їхній експорт скоротився у два рази». У географічній структурі експорту послуг, як і раніше, переважає Росія. І присутній Кіпр.

дустріальної групи» (управляє активами Індустріальної спілки Донбасу) Олександр Пилипенко. Ключовими ринками для вітчизняної металопродукції наступного року будуть Туреччина, країни Близького Сходу, Північної Африки і ЄС, прогнозує експерт BG Capital Євген Дубогриз. За його словами, «ринки Євросоюзу відкриті насамперед для «Метінвесту», що володіє прокатними підприємствами в Італії й Великій Британії». Аналітики вважають, що обсяг експорту української металопродукції наступного року зросте приблизно на 10% (за прогнозами Мінпромполітики — на 12%). А ринок Росії ми втрачаємо. За три роки показники експорту сталі зменшилися на 20%.

УПРИТУЛ НА ЩО РОЗРАХОВУВАТИ?

Я

к свого часу діяв Китай? Спочатку там узяли курс на імпортозаміщення, імпорт технології, потім освоїли своє виробництво, подальший розвиток і, нарешті, експорт більш високого технологічного рівня. В умовах кризи Китай, на відміну від Європи й України, свій пакет заохочувальних заходів вартістю в $585 млрд спрямував не у фінансову сферу, а в реальний сектор економіки. Інвестиції вкладаються в інфраструктуру й житлове будівництво, що розширює споживання металу. Капвкладення в будівельні проекти за перше півріччя 2009 року зросли майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2008-го. Чи можна очікувати на таке звичайне диво в Україні? Запитання риторичне. Наш північний сусід обрав інший шлях. У Росії дуже добре діє стабілізаційний фонд. Постійно відраховуються з бюджету кошти, які йдуть на програми — з АПК, малого підприємництва тощо. Тобто спрацьовує завбачливо створена «подушка безпеки». І хоча такий рецепт викликає безліч питань, вона поки демонструє свою ефективність. Ми ж бовтаємося на хвилях кон’юнктури. Вона виявилася сприятливою для сільського господарства. Торговельний баланс, як уважають економісти, цього року вирівняється за рахунок експорту продукції АПК (хоча й буде в 2 рази менше за обсягами). Але що далі? Аграрний сектор очікують серйозні проблеми — за вимогами СОТ в Україні не можна буде закуповувати в селян ні молоко, ні м’ясо без санітарноветеринарного контролю. Це різко позначиться на продуктивності «сільського подвір’я». Економісти вважають, що українська влада нерозумно регулювала ці процеси. Якщо для захисту внутрішнього виробника накладається мито на якусь імпортну продукцію, то кошти, отримані таким чином у бюджет, мають піти на інноваційну підтримку або модернізацію галузі, яку у такий спосіб держава намагається захистити. Але адресного фінансування майже нема, а те, що є, неефективне й не прозоре. Говорять, криза — час очищення. Вона змушує робити те, що робити необхідно, чітко розставляючи акценти: або вписуватися в сучасну структуру економіки, або поступитися місцем більше ефективним власникам, або розбудовувати на державному рівні стратегію інноваційного розвитку, або бути викинутими хвилями кон’юнктури на берег. Як говорилося в одному рекламному слогані, при всьому багатстві вибору іншої альтернативи немає.

6 №44 (96) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

3 листопада 2009

ВИКЛИК

Житимемо тепер по-новому? Заява секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева про те, що в новій редакції військової доктрини Росії будуть «скоректовані» умови застосування ядерної зброї, викликала серйозний резонанс Дмитро ТИМЧУК ОДИН ХІД — БЕЗЛІЧ ВИГРАШІВ

Р

осійські аналітики поспішили «пояснити», що нічого страшного не відбувається. По-перше, такі заяви мають виключно політичний характер і спрямовані на здійснення декількох внутрішньо- і зовнішньо політичних цілей. А по-друге, завдання можливих ядерних ударів першою Росія й без того зафіксувала в нинішній військовій доктрині «зразка» 2000 року. Та в чому тоді цимес, що має на меті СБ РФ? Насамперед, доктрина повинна поставити Москву у виграшне становище під час обговорення нової редакції Договору зі стратегічних наступальних озброєнь (СНО). Барак Обама, граючи в «гарного хлопця», усім розповідає про готовність США серйозно обтесати свою ядерну дубину. А Росія, заявляючи про свої плани, у домовленостях з ядерних озброєнь може піти на менші поступки, які, однак, виглядатимуть як істотні. Крім цього, на думку російських експертів, декларація про превентивний ядерний удар спрямована й на власне російську аудиторію. Після того, як США заявили про відмову від розміщення третього позиційного району ПРО США в Польщі й Чехії, Росію обдало ура-патріотичною хвилею: Америка боїться! Пізніше, щоправда, виявилося, що оновлені глобальні плани Пентагону передбачають тільки збільшення кількость ракет біля російського кордону. До цих цілей можна додати ще дві. По-перше, Росії необхідно підвищити своє військовополітичне значення для згуртування Колективних сил оперативного реагування (КСОР) Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). У ній відбуваються не надто веселі процеси — за останній рік організація фактично стала великим ринком, де країни, схилені Москвою до союзу, виторговують у росіян різні дивіденди в обмін на власну участь. «Набір сили» з боку РФ здатний зацікавити союзників у військово-політичному сенсі, відволікаючи від прагнення «подоїти». Тим більше, що умови для «роздачі слонів» зараз не дуже сприятливі. По-друге, декларація про превентивний ядерний удар здатна вплинути на дії Грузії в діалозі навколо Південної Осетії й Абхазії, а заразом і утримати від антиросійської риторики владу України. Крім того, зміни у військовій доктрині РФ можуть вплинути й Початок на стор. 1

на плани США щодо військової допомоги Грузії. ЧИ ТРЕБА БОЯТИСЯ УКРАЇНІ?

У

серпні минулого року Росія переконалася, що Київ не хоче задовольняти прагнення Москви використовувати Чорноморський флот РФ на власний розсуд. Але у випадку використання ЧФ РФ у бойових діях Україна незалежно від свого бажання стає учасницею конфлікту. Зокрема, у статті 3 чинного рішення ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року сказано, що агресією визнаються «дії держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією державою для здійснення акту агресії проти третьої держави». Росія цілком офіційно заявила про широке використання ЧФ РФ для безпеки «морських кордонів» Абхазії. Як і Тбілісі не менш офіційно заявило про те, що категорично відкидає такий варіант. Таким чином, у разі конфлікту із Грузією за участю кораблів ЧФ РФ Україна знову стає заручницею ситуації. І тут байдуже, хто правий, хто винний. А що, власне, Києву робити в такій ситуації? У серпні минулого року Президент України заборонив кораблям ЧФ РФ, які взяли участь у бойових діях із Грузією, повертатися в Севастополь. Але вони безперешкодно повернулися: в Україні до такої ситуації взагалі не були готові й просто не знали, що робити і як виконувати президентський указ. Якщо в можливих конфліктних ситуаціях Україна вживатиме якихось силових заходів проти ЧФ РФ, вона має знати: на неї чекає широкий спектр контрзаходів. У тому числі ядерний удар... Хтось скаже: можливість превентивного ядерного удару й так задекларована в чинній російській військовій доктрині від 2000 року. Так, у пункті 9 розділу I «Військово-політичні основи. Керівництво військовою організацією держави» відзначено: «Російська Федерація залишає за со-

бою право на застосування ядерної зброї у відповідь на використання проти неї та (або) її союзників ядерного й іншого видів зброї масового знищення, а також у відповідь на великомасштабну агресію із застосуванням звичайної зброї в критичних для національної безпеки Російської Федерації ситуаціях». Власне, ці постулати дозволили багатьом експертам говорити про те, що ніякі нововведення не загрожують Україні. Адже у доктрині є базове застереження: Росія «не застосує ядерної зброї проти держав — учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї», якою і є Україна. Більш того: як відомо, остання втратила власний ядерний арсенал (третій за величиною у сві-

для нашої країни. Так, не припиняється діяльність з прийому нових членів у НАТО, активізується військова діяльність блоку, інтенсивно проводиться навчання стратегічних сил США з опрацьовуванням питань керування застосуванням стратегічної ядерної зброї». У «діяльності з прийому нових членів у НАТО» не побачить натяку на Україну тільки сліпий. Суть заяви в тому, що коли раніше Росія бачила основну загрозу в широкомасштабній агресії проти неї, то зараз — у локальних війнах і збройних конфліктах. Які, як свідчать вищевказані поправки до російського закону «Про оборону», може почати сама Росія для «запобігання агресії проти іншої

Якщо в можливих конфліктних ситуаціях Україна вживатиме якихось силових заходів проти Чорноморського флоту РФ, вона має знати: на неї чекає широкий спектр контрзаходів із боку Росії. У тому числі ядерний удар. ті) саме під маркою Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Але слід урахувати один істотний момент — недавній факт затвердження Держдумою РФ поправок до російського закону «Про оборону», які регламентують перелік підстав для застосування збройних сил Росії за її межами. Ці поправки закріплюють право оперативного використання формувань російських збройних сил за межами території РФ для, крім іншого, «відбиття або запобігання агресії проти іншої держави», а також «захисту громадян РФ за кордоном». Говорячи про внесення в доктрину превентивного ядерного удару, Патрушев уточнив: результати аналізу воєнно-стратегічної ситуації у світі й перспектив її розвитку до 2020 року свідчать про зміщення акцентів від великомасштабних воєнних конфліктів до локальних воєн і збройних конфліктів. «Хоча не втратила своєї актуальності й воєнна небезпека, яка була раніше, і загрози

держави», а також «захисту громадян РФ за кордоном». От і постає запитання: будуть спроектовані нові російські військово-політичні погляди на проблему дислокації Чорноморського флоту на території України чи це не більш ніж «роздування загрози»? ЧЕКАЮЧИ НА МИНУЛЕ?

П

ро підготовку в Росії нової військової доктрини, яка зафіксувала б і новий підхід до використання ядерної зброї, говорять із 2006 року. Після ухвалення Стратегії національної безпеки РФ до 2020 року й законодавчої бази про застосування збройних сил РФ за кордоном був зрозумілий і передбачуваний наступний крок Кремля у вигляді обґрунтування завдання превентивних ядерних ударів. Це те, чого слід було очікувати. Передбачуваність воєнностратегічних планів Москви полягає в тому, що російське керівництво твердо йде шляхом, уторованим ще СРСР, з наполегливим бажанням забути про при-

чини його розвалу. Керівництво РФ, говорячи про «нову Росію», робить ставку на те ж, на що робив Радянський Союз, — на механічне нарощування військової моці й ставлення до ядерної зброї в статусі «військово-політичної». І насамперед як військової, а потім політичної. Підраховуючи при цьому кількість боєголовок і їхню сумарну міць у країнах НАТО, насамперед США. Тим часом такі погляди — уже навіть не вчорашній, а позавчорашній день. Це варіації на тему принципу «взаємного гарантованого знищення», який виник на межі 60—70-х років минулого століття. У Кремлі при цьому, як завжди, кивають на США: мовляв, пройшовши шлях від доктрини «обмеженої ядерної війни» 60-х, через доктрину «обезголовлювального удару» Шлезингера, Сполучені Штати в підсумку прийшли до доктрини об’єднаних ядерних операцій (Doctrine for Joint Nuclear Operations), яка легалізувала завдання превентивних ядерних ударів по країнах-ізгоях. Мовляв, а чим Росія гірше? Росія дійсно нічим не гірше, та є два «але». По-перше, у тих же США свою міць бачать зовсім не в здатності «мочити» ядерною зброєю кого заманеться. На першому місці тут — концепція «гарантованої переваги», у якій зазначений головний принцип стратегічного стримування: «Наші збройні сили будуть достатньо оснащені для того, щоб переконати потенційних супротивників не нарощувати свої озброєння в надії перевершити або зрівнятися з міццю Сполучених Штатів». І при цьому маються на увазі не лише ядерні боєголовки, а «нова стратегічна тріада» — насамперед протиракетна оборона, високоточна й інформаційна зброя й уже на останньому місці — ядерна. По-друге, у США (там живуть не тільки «яструби») добре розуміють, чим небезпечна відкрита можливість для військових завдати превентивних ядерних ударів. Тому паралельно розроблявся цілий комплекс законодавчих «гальм», які регулюють сам розвиток ядерної зброї. Наприклад — закон Спратт-Фурса (Spratt-Furse), який забороняє розроблення ядерних боєприпасів потужністю менше 5 кілотонн (уважається, що під час збройного конфлікту військові можуть необґрунтовано використати ядерні боєприпаси малої потужності, що здатне призвести до непередбачуваних наслідків). Чи враховують такі нюанси в Кремлі так, як це роблять у США? Це невідомо.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

7

РАКУРС

«Полювання» на бакалавра Валентина ГАТАШ Років двадцять тому для працевлаштування в солідну компанію фахівцеві з ядерної енергетики бажано було мати диплом кандидата наук. Потім зріс попит на аспірантів. Сьогодні нестача кваліфікованої молоді у світі досягла такого рівня, що в дефіциті навіть випускники з дипломом бакалавра. А Міністерство освіти та науки України досі не створило систему моніторингу актуальних спеціальностей.

З

а прогнозами експертів, світове споживання електроенергії до 2030 року має збільшитися на 50%. Фахівці бачать вихід у нарощуванні потужностей атомних електростанцій, можливості яких далеко не вичерпані. Здійснити грандіозні плани розвитку ядерної енергетики неможливо без упровадження наукових розробок, здатних значно підвищити рівень її безпеки й рентабельності. Йдеться, приміром, про створення реакторів на швидких нейтронах. Можливо, треба буде розробити нові, нестандартні методи одержання урану (наприклад, із морської води). Іншими словами, ренесанс ядерної енергетики ґрунтуватиметься на інноваційній революції. А вона, у свою чергу, неможлива без кваліфікованих кадрів — учених і практиків.

«ядерно-енергетичні технології». У найближчому майбутньому створення планів магістратури з інших актуальних ядерних спеціальностей: «захист від іонізуючого випромінювання» і «перетворення і поховання ядерних відходів». Випереджаючи ваше запитання, скажу, що Україна не входить і до цієї організації. Але у вересні нинішнього року наш університет за підтримки Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») та Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) одержав від ENEN запрошення ввійти в мережу на правах асоційованого члена (як зараз туди включений, приміром, Московський інженерно-фізичний інститут). Це підвищить престиж факультету й розширить можливості наших студентів та аспірантів із доступу до експериментального обладнання.

— Які вимоги до підготовки кадрів у зв’язку з розробленням проектів і будівництвом атомних електростанцій наступного покоління?

— Усі фахівці ядерно-енергетичної галузі (і ті, які розробляють і будують нові АЕС, і ті, які обслуговують діючі станції) почали активно готуватися до очікуваного буму. Сьогодні у світі 440 АЕС, експлуатованих у 31

Ігор Гірка зі студентами-ядерниками

сом проектування й спорудження АЕС нового покоління диктують інші вимоги до кадрів. Доведеться переучувати весь персонал — як основний, так і допоміжний.

— Ці проблеми актуальні й для України?

— Безперечно. Тільки один приклад. За останні 20 років українські вищі навчальні заклади не одержували майже ніякого фінансування для відновлення

Для об’єднання зусиль європейських країн у розвитку системи освіти у сфері ядерної енергетики створено кілька міжнародних організацій. Серед них Європейська мережа NULIFE, завдання якої на найближчі п’ять років — створення віртуального інституту з єдиним планом наукових досліджень для подовження життя ядерних установок. Із метою посилення безпеки діючих і споруджуваних АЕС організована Мережа дослідження аварій SARNET, яка проаналізувала національні й розробила спільні дослідні програми, загальні обчислювальні коди й методики оцінки безпеки. Україна до цих організацій, на жаль, поки не входить. Про нові підходи до «ядерної» освіти розповідає декан фізикотехнічного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна, доктор фізико-математичних наук Ігор ГІРКА.

— Удосконалювати ядернофізичну освіту, підвищувати кваліфікацію фахівців має Асоціація ENEN (Європейської мережі ядерної освіти), створена в 2003 році, — говорить Ігор Олександрович. — З її допомогою налагоджене співробітництво між ядерними науковими центрами, промисловістю та університетами. У складі ENEN – понад п’ятдесят членів з європейських країн, Південної Африки, Росії та Японії. Спільними зусиллями вже розроблений навчальний план магістерської спеціальності

країні. За прогнозами МАГАТЕ, протягом найближчих 15 років будуть побудовані ще 60 ядерних установок. Енергетичною стратегією України до 2030 року також передбачене введення в експлуатацію 20 нових енергоблоків на АЕС. З’ясувалося, що навіть найбільші світові компанії (AREVA, Toshiba-Westinghouse, General Electric) стали перед проблемою нестачі кадрів. Це своєрідна луна дискредитації ядерної енергетики, яка спостерігалася останні 15 років. Тоді різко зменшилося фінансування ядерноенергетичної освіти, оскільки ніхто не очікував збільшення потреби в кількості персоналу. Скоротилася й кількість співробітників на підприємствах — постачальниках АЕС. У результаті на нові робочі місця тепер набирають переважно фахівців зі стандартною освітою. Тим ча-

Чи «наздожене» вузівська освіта потребу у фахівцях-ядерниках?

лабораторної бази. Більш того, ХФТІ підтримав створення на нашому факультеті унікального комплексу ядерно-фізичного обладнання, яке включає нейтронний генератор із комплектом спектрометричної апаратури й швидкісною пневмопоштою, прискорювач електронів ЛУЕ-6, електростатичний прискорювач, потужнострумовий електронний прискорювач... Але нам ніяк не вдається включити його до списку об’єктів національного надбання, що дозволило б отримувати кошти хоча б для його збереження.

— Скільки фахівців підготував ваш факультет?

— З урахуванням ядерного відділення — більше трьох тисяч. По суті, всі АЕС на території колишнього соціалістичного табору проектувалися й споруджувалися за участю вчених та ін-

женерів ХФТІ — наших випускників. Назву АЕС «Козлодуй» у Болгарії, «Богуніце» і «Моховце» у Словаччині, «Темелін» і «Дуковани» у Чехії, «Ловіїза» у Фінляндії, «Райнсберг» і «Норд» у Німеччині... Я не говорю вже про станції на території СРСР. Кваліфікованих фахівців для ядерно-енергетичного комплексу готують також у Київському національному університеті «Київська політехніка», Одеському політехнічному інституті, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка й Севастопольському національному університеті ядерно-енергетичної промисловості.

— Чи є необхідність у найближчому майбутньому збільшувати випуск фахівців?

— Так. У 2009 році диплом про закінчення фізико-технічного факультету нашого університету одержали 37 фахівців. Уже сьогодні роботодавці стоять у черзі за нашими випускниками-2010. Але, на жаль, в Україні досі немає системи моніторингу потреби у випускниках вузів. Як на мене, при плануванні набору на перший курс Міністерству освіти та науки слід було б врахову-

вати реальну ситуацію з кадрами в організаціях, куди працевлаштовуються наші випускники. Приміром, генеральний директор ННЦ «ХФТІ» академік І.М. Неклюдов регулярно обстоює на різних рівнях збільшення кількості студентів, яких набирають на факультет. Уже після третього курсу наші студенти прикріплюються до провідних учених ХФТІ та інших академічних ВНЗ Харкова для виконання дипломних робіт. У філіях кафедр університету в інститутах проходять виробничу й переддипломну практику. Така система збільшує термін навчання до 5,5 року, зате закріплює наших випускників на майбутніх робочих місцях. Вони приходять туди вже не новачками, а фахівцями, готовими до роботи в конкретних науково-виробничих умовах. Випускники ФТФ успішно працюють на ІТЕРі, у Siemens, Samsung, Ford, викладають в університетах США, Канади, Австралії та Європи. Всі студенти фізтеху, які подавали документи для участі в конкурсі на здобуття стипендії при навчанні на магістерському курсі в Європі або Америці, були прийняті туди на пільгових умовах.

ДОВІДКА «УТГ» Фізико-технічний факультет створений у Харківському університеті в 1962 році для забезпечення кваліфікованими кадрами ядерного комплексу СРСР. Висока якість підготовки фахівців досягалася завдяки тісному співробітництву університету з академічними інститутами Харкова. Найбільший із них — ННЦ «ХФТІ». Саме тут створені потужні високовакуумні помпи для поділу радіоактивних ізотопів, розроблені ТВЕЛи, отримані надчисті матеріали (зокрема берилій), без яких неможлива ядерна енергетика. Кожен третій випускник фізтеху університету ім. Каразіна захистив кандидатську дисертацію. Серед його випускників — 27 академіків національних академій наук, два Герої Соціалістичної Праці, понад 70 лауреатів різних премій, у тому числі Ленінської та Державної премій СРСР і України.

8 №44 (96) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

3 листопада 2009

ПРІОРИТЕТИ

Як по маслу?.. Кон’юнктура ринку, постійний розвиток і технічна модернізація — три джерела й три складові успіху Тетяна КОВРИГА Амбіції українських виробників соняшникової олії — 70% загальносвітового експорту в 2010 році — цілком обґрунтовані. Чому? Про це розповідає генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

— Нашій галузі не треба виходити з кризи — ми в неї просто не входили. За 9 місяців цього року зростання виробництва збільшилося на 160%, а експорт продукції — на 173%. І це в умовах цілковитої відсутності якої-небудь державної підтримки, дотацій. Нам не повернули 910 млн грн ПДВ за експорт — ми з цим упокорилися. Нам не дають преференцій — і нехай. Незважаючи на все це підприємства працюють і розвиваються. Такі тенденції — результати копіткої праці не одного дня. За останні десять років галузь пройшла всі стадії розвалу, відновлення й розвитку. Критичний період припав на 1999-й, тоді з України масово вивозили насіння і завозили олію. Виробничі потужності просто не було чим завантажувати, заводи працювали по дватри місяці на рік. Ситуація вимагала пошуку механізму, який зміг би збалансувати відносини сільгоспвиробників, зернотрейдерів і переробних компаній. Формулою компромісу стало встановлення експортного мита на насіння в розмірі 23%. Завдяки цьому масложирова галузь демонструє сьогодні більш ніж динамічне зростання.

Протягом всіх цих років соняшник був і залишається найрентабельнішою культурою. Сьогодні Україна посідає третє місце з виробництва насіння і площ засівання соняшнику. Я завжди говорю: було б невигідно — стільки б не сіяли!.

— Як позначилося збільшення обсягів сировини на її переробці?

— Ми починали із щорічної переробки 2,5 млн тонн олійної сировини, а сьогодні потужності наших заводів досягли 8 млн 250 тис. тонн соняшникової олії на рік. За цей час створено 32 найбільші підприємства, які можуть переробляти

ВІЗИТІВКА Степан Капшук, генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Трудову діяльність почав у 1971 році слюсарем-наладником, у 80-х роках закінчив Інститут харчової промисловості. Спеціальність — інженер-електронник з автоматизації. Довго працював у цукровій промисловості. З 90-х років — начальник технічного управління «Укрхарчепрому». 2000—2007 рр. — технічний директор асоціації «Укроліяпром». В 2007-му призначений її генеральним директором.

7,5 млн тонн продукції на рік. Крім цього є ще близько тисячі цехів, які переробляють приблизно 500—600 тис. тонн сировини. Як бачите, обсяги зросли майже у п’ять разів. Із виробництва соняшникової олії нинішнього року ми вийшли на рівень у 2 млн 750 тис. тонн — показник всіх країн колишнього Союзу разом. І це, зауважу, в умовах кризи. Не можу сказати, що підприємства зробили «українське диво», але результати промовисті.

— За рахунок чого вдалося зробити такий «прорив»?

— Насамперед за рахунок збалансованої політики в галузі, яку провадять всі гравці ринку. Приміром, якби не було рекордних урожаїв, не було б і рекордної переробки. У 2008—2009 роках обсяг зібраної сировини становив 6,5 млн тонн, з неї 6 млн перероблено в олію.

— Чи не багато це для України?

— Ні, адже 81—82% готової продукції йде на експорт. Решта залишається в нас.

— Світове співтовариство так зацікавлене в нашій продукції?

— Більш ніж. Сьогодні соняшникова олія — єдиний вітчизняний продукт, який поставляється в 56 країн світу. Україна — світовий лідер з експорту соняшникової олії. Нашу продукцію цінують за якість і екологічну чистоту, ми пройшли всі етапи європейського контролю якості. Це дало можливість вийти на лідерські експортні позиції. Такий статус дає нам багато чого: наші компанії інвестиційно привабливі, відповідно ми можемо розширювати виробничі потужності, а головне — упроваджувати інноваційні

технології, насамперед енергоефективні.

— Що вони вам дають?

— За рахунок упровадження таких технологій наші підприємства приблизно на 90% забезпечують себе енергоресурсами (у всякому разі, тепловою енергією). Ми не залежимо від поставок газу, і нас ніяк не злякаєш підвищенням цін на нього. Сьогодні майже всі підприємства галузі використовують технологію спалювання лушпиння соняшнику, яке залишається після переробки насіння. Саме воно є основним джерелом одержання тепла, для цього на підприємствах установлено більше 100 котлів, які спалюють по 600 тис. тонн лушпиння на рік. Економічний ефект вражає: за рік економія газу становить понад 200 млн кубометрів. Що ж до інших енергоресурсів, приміром, електроенергії, то поки ми одержуємо її традиційно — із загальних енергомереж. Але в планах — відмова й від цих послуг. Нинішнього року на ЗАТ «Кіровоградолія» впроваджена когенераційна установка для вироблення теплової й електричної енергії. Це дозволить підприємству найближчим часом перейти на стовідсоткове забезпечення власними енергоресурсами й налагодити повністю безвідхідне виробництво, бо все лушпиння спалюватиметься. Ми плануємо впровадження когенераційних технологій на всіх підприємствах галузі. Правда, є серйозна проблема. Майже все обладнання, необхідне для впровадження енергоефективних технологій, випускається за кордоном, а це додаткові витрати із ввезення і в тому числі сплата ПДВ. Виняток — котли. Цього року ми вперше встановили вітчизняний котел на Вінницькому масложировому комбінаті й ще три — на Кіровоградському олієекстракційному заводі. Розробник — київський «Енергомашпроект», фахівці якого врахували весь позитивний світовий досвід — не тільки технічний, а й екологічний.

— Яка частка енерговитрат у собівартості продукції?

— Близько 3%, майже все інше — насіння соняшнику. Показник невеликий, для порівняння: у цукрі — 30%.

— Підприємства самі вирощують сировину чи купують?

— Тільки самі, у всіх повністю замкнутий цикл виробництва.

— Скільки оборотних коштів підприємств витрачається на розвиток, модернізацію?

— За останні роки в розвиток вкладено понад 500 млн доларів. Побудовано сім

нових заводів, три з них (у Черкасах, Кіровограді, Херсоні) уведені цього року. Плануємо до 2010-го мати потужності з переробки близько 10 млн тонн сировини.

— Чи дозволяє впровадження нового обладнання зменшувати викиди СО2?

— Так. Ми обов’язково передбачаємо спеціальні фільтри. Крім того, разом з «Енергомашпроектом» розробили нормативи з викидів СО2 спеціально для нашої галузі. Зараз вони перебувають на узгодженні в Мінприроди, сподіваємося, що до кінця року будуть упроваджені.

— В ініціативності вам не відмовиш...

— Ми просто працюємо. А якщо вже торкнулися теми ініціатив, скажу кілька слів про нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленої продукції. Зараз цей процес регулюється постановою Кабміну, відповідно до якої підприємства, які споживають у рік понад 10 тисяч тонн умовного палива, повинні погоджувати норми питомих витрат із галузевими міністерствами й НАЕР. Основа такого узгодження — мотивація до зниження витрат. На папері це зробити можна, але практика показує зовсім інше. Загальногалузевий принцип нормування треба скасовувати — це глухий кут. Ми хочемо звернутися до Національного агентства з питань ефективного використання енергоресурсів із пропозицією провести експеримент і скасувати нормування для масложирової галузі. Чому? По-перше, ми майже не використовуємо газ. По-друге, всі наші підприємства приватні, тому для них зменшення енерговитрат — пріоритет. Витрачати більше — не в їхніх інтересах. Більш того, підприємства прагнуть використовувати всі відходи, які поки не задіяні. Приміром, при переробленні насіння соняшнику залишається лушпиння. Більша його частина спалюється для одержання тепла, а решта використовується для виробництва пелет. Сьогодні всі заводи, які мають надлишки лушпиння (а це близько 300 тис. тонн), установили обладнання для грануляції. І не помилились: пелети залюбки купують у європейських країнах, торік на експорт пішло більше 200 тис. тонн.

— Наскільки мені відомо, у планах уряду — перехід від нормування до стандартів. За такою системою вже давно працює вся Європа...

— Та ми тільки за! Головне, щоб при їхньому розробленні обов’язково врахували галузевий принцип. Ми готові навіть спільно попрацювати в цьому напрямку — у нас є галузевий Український науково-дослідний інститут олій та жирів, упевнений, що його фахівці зможуть багато чого запропонувати. Хоча особисто я вважаю, що краще вводити якісь технологічні, енергетичні режими, які встановлюють збалансовані правила для всіх гравців ринку, але не стандарти. При нашому менталітеті стандарт буде менш виграшним, адже в більшості він асоціюється з примусом. Зрозуміло, що стандартизація — це рівняння на прогресивне. Але впровадження стандартів не розв’язує проблеми розбалансованості інтересів всіх учасників того або іншого ринку. Перш ніж їх уводити, треба ще знайти формулу

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

9

ПРІОРИТЕТИ

Кам’яна квітка Вона прикрасить наші міста. Якщо ми її розкриємо Олена ЗЕЛЕНІНА Щороку в Україні добувається близько 250 тис. м3 каменю різних порід, який за своїми фізико-механічними властивостями, міцнісними характеристиками та і унікальною колірною гамою посідає одне з перших місць у світі. За оцінками Українського державного гемологічного центру, запаси каменю становлять близько 200 млн м3.

С

У принципі, потужності підприємств асоціації дозволяють переробити весь урожай ріпаку без шкоди для основного напряму. Але за кордоном весь процес — від вирощування до переробки — дотується державою. У нас же такого нема, тому займатися переробкою ріпаку нерентабельно.

взаєморозуміння, адже впровадження в однобічному порядку — мертвонароджена дитина. Сліпо рівнятися на досвід Європи теж не слід, там все по-іншому. Приміром, ми запозичили в них досвід капіталістичного укладу приватизації, але при цьому залишили старі методи контролю. Результат навіч. Тому ми не говоримо «так», але не вимовляємо й «ні». Перш ніж масово щось упроваджувати, слід провести експеримент, результати якого покажуть, чи треба це робити далі.

— Сьогодні Україна майже вийшла в лідери з вирощування ріпаку. Його як сировину для переробки не розглядали?

— В Україні дійсно спостерігається «ріпаковий бум» — посівні площі постійно збільшуються, обсяги збору врожаю за два останні роки зросли разів у 60. Та що це нам дає? Так, це стратегічна сировина, та не для нашої країни. Її використання доцільне насамперед у плані виробництва біодизелю, але поки це тільки розмови, у промисловому масштабі нічого не робиться. Ріпак просто вивозиться, а Україна стає сировинним придатком.

— Яка ситуація на внутрішньому споживчому ринку? Торік були прецеденти, коли за пляшку олії мало не билися, а торговельні мережі не вагаючись роздували ціни.

— Це результат насамперед нашого менталітету. Хтось вирішив заробити й сказав, що в країні нестача соняшникової олії. Преса зробила з цього сенсацію, і всі кинулися змітати все з прилавків. Насправді продукції було цілком достатньо. На місяць ми випускаємо 600 млн пляшок олії, з них 25 млн залишається в країні. Крім того, навіть незважаючи на дебіторські заборгованості торговельних мереж перед нами, ми ніколи не припиняємо поставок. Тому не вірте, коли десь улаштовують ажіотаж і говорять: все, остання пляшка. Що ж до цінової політики на внутрішньому ринку, то сьогодні нема сезонного коливання цін. Не думаю, що так буде постійно, але різкого стрибка не варто очікувати. І ще. Всім знайоме гасло: «Купуй українське!». Упевнений, стосовно нашої продукції за це агітувати не треба — ви не знайдете жодної пляшки соняшникової олії, зробленої не в Україні.

— Що в планах асоціації?

— У 2010 році ми плануємо вийти на 70% загальносвітового експорту соняшникової олії. Крім того, хочемо повністю перейти на використання поновлюваних джерел енергії (за винятком тих виробництв, де технології побудовані на традиційній енергетиці, приміром, при виробництві маргарину й майонезу). Нарощуватимемо потужності. Найголовніше, щоб при цьому нам не заважали! Необхідний баланс інтересів, взаєморозуміння всіх гравців ринку. Україна — аграрна країна, їй треба виходити на світові ринки. Так, це непросто, мало хто хоче бачити Україну як гідного партнера або конкурента. Це треба ламати. Що й роблять сьогодні фахівці української масложирової галузі.

відченням величезного споживчого попиту на «кам’яну квітку» стали міжнародні спеціалізовані виставки «Каменеобробка й видобуток каменю» та «Камінь в архітектурі й будівництві», які відбулися в жовтні в Києві. Вони показали: українські виробники каменеобробчив до України зарубіжних постачальниного обладнання готові конкурувати з ків каменеобробного обладнання. Прикитайськими. Майже готові. міром, французька Thibout, яка співроПоки виробники сперечаються, який бітничає з Українською каменеобробною матеріал краще — натуральний декоративний камінь чи штучний, попит на компанією, навіть збирається відкривати обидва види продукції стабільно зрос- українськомовну сторінку на своєму сайтає. Сьогодні наймодніша тенденція ті. А на деяких стендах виставок вітчиз— оформляти фасади й подвір’я при- няні дистриб’ютори демонстрували споватних будинків, елітні бізнес-центри, живачеві виключно імпортне (китайське, ресторани «диким» каменем. Ще не- італійське) обладнання. давно популярні пластик і штучні матеріа- У чому прорахунки наших виробників, ли поступаються паль- якщо споживач не поспішає говорити: мою першості природ«Це — краще. Це зроблено в Україні»? ному матеріалу. Експерти прогнозують: до 2025 року світовий обсяг видоОднак і наші підприємства, серед яких бутку природного каменю зросте до «Агромаш» (Житомир), ВД (Львів), НП 290–300 млн т у рік (більш ніж у 5 ра- «Литвин-Кравченко» (Полтава), пропозів у порівнянні з 2000 роком). нували сучасним каменярам найрізномаПри цьому українці далеко не новачки нітніші алмазні інструменти та обладнанв обробці. Насамперед у сфері синтетич- ня для обробки природного каменю й буних алмазних технологій. У нашій країні дівельних матеріалів: торцеві й вакуумвиробляють інструменти з алмазів, твер- ні фрези, полірувальні круги, кріплення, дих сплавів для абразивної обробки, по- різці й свердла, електричні й пневматичлірування, гостріння, фрезування, сверд- ні машини. Ми вміємо. І, здавалося б, споживач повинен насамперед вибрати вітчизняного виробника... Але. У павільйончику львівської фірми-постачальника «Автолюкс» можна було побачити два ряди алмазних кругів — китайського й українського виробництва.

— Чим же вони відрізняються?

— Китайські — дешевше й краще! — упевнено відповідає консультант. Поруч — стенд земляління, різання, буріння різних матеріалів. ків, які випускають у місті Лева свої інструменти. У цій галузі ми вміємо майже все.

— Не слухайте ви нікого, — запевняПроблема в іншому: як створити стають тут, — китайці демпінгують! Ми самі більний внутрішній ринок технологій, працюємо зі своїми інструментами, у нас переоснастити кар’єри й заводи? З огляду на це Торгово-промислова палата Украї- є можливість їх перевірити, обкатати на ни організувала міжнародний форум «Ін- практиці. Наша продукція успішно кондустрія каменю», у рамках якого і про- курує на ринку виробників алмазного інходили виставки. Серед співзасновників струменту для обробки натурального ка— науково-технічний алмазний концерн міння, демонструючи високу якість і три«Алкон», серце якого — відомий своїми валі терміни експлуатації. досягненнями Інститут надтвердих матеДе істина? І в чому прорахунки наших виріалів ім. В. Бакуля НАНУ. робників, якщо споживач не поспішає говоБум у видобутку й обробці каменю, рити: «Це — краще. Це зроблено в Україні»? Фото автора який почався кілька років тому, залу-

10 №44

Українська технічна газета

(96) В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9

АНТИКРИЗА

Бізнес за шаріатом В Україну приходить так звана ісламська модель бізнесу, яка відкидає відсотки за кредитами та ґрунтується на цілковитій прозорості й виключній довірі Ігор ПАВЛЮК Донедавна найуспішнішою та найпоширенішою у світі вважалася західна економічна модель, яка ґрунтується на кредитно-відсотковій системі. Зараз пріоритети змістилися. Аналітики та ЗМІ звернули увагу на країни арабського світу, деякі з яких кризи взагалі не помітили. Це тим більш дивно, оскільки чимало таких держав, як Кувейт, Бахрейн, Саудівська Аравія або Лівія, живуть переважно за рахунок експорту енергоносіїв. Здавалося б, їх мала спіткати доля російської економіки, яка після падіння цін на нафту зазнала додаткового удару на загальному кризовому тлі. Однак араби тримаються і навіть намагаються навчити сусідів власному баченню економічних відносин.

Н

ещодавно в Києві відбулася конференція «Інвестиційні перспективи в Україні», яка проходила за сприяння посольства Кувейту в Україні. Шейх Хайтам Тамім та професор Дарнхемського університету Хабіб Ахмед виклали ключові положення ісламського бізне-

ських реалій виглядають незвично. Тим не менш, зацікавленість у співпраці наявна в обох сторін: арабський бізнес конче потребує нових об’єктів для інвестицій (а криза, як відомо, ідеальний час для нових проектів), Україна — цих самих інвестицій, а далекоглядні бізнесмени — нових

ІЗ ПЕРШИХ УСТ Віталій АНТОНОВ

Голова наглядової ради концерну «Галнафтогаз»:

«ВКЛАДАЙТЕ ДОЛАР В УКРАЇНУ!» Як активний інвестор, хочу відзначити, що потенціал української економіки навіть в умовах кризи та нестабільності ринку має унікальні перспективи для іноземних інвесторів. Країни Перської затоки прив’язані до американського долара, який використовується для розрахунків за нафту. У світі ж спостерігається стрімке знецінення та втрата довіри до цієї валюти. Україна за традицією, можна сказати, ментально перебуває в «доларовій» зоні, і наші арабські партнери мають унікальний шанс вкладати знецінений долар у знецінений український сектор. су. Українські учасники конференції слухали як ніколи уважно, не соромлячись ставити незручні запитання. Адже цілковита прозорість бізнесу та повна довіра між партнерами для україн-

підходів до ведення бізнесу. Зрозуміло, що солідні інвестори Кувейту не братимуть участі в оборудках, а тому співпраця можлива лише за умови прийняття економічних правил гри ісламсько-

го світу, передусім прозорості та взаємодовіри. В арабських країнах економічні взаємовідносини ґрунтуються на такому утопічному для нас понятті, як етика. Термін ахлак означає «мотивація поведінки». В ісламському бізнесі дуже важливий такий фактор, як розвиток мотивів до благочестивих дій і праведного способу життя. Етичні принципи ісламу визнають право людини на вибір, але лише в тому разі, коли особиста вигода супроводжується турботою про суспільство. Водночас ісламський бізнес передбачає, за виразом шейха Хайтама Таміма, «real business, real circulation of money», що, гадаємо, зрозуміло і без перекладу. Ніякої віртуальної економіки та віртуальних грошей, прибуток має бути результатом реальної роботи. Ніяких кредитів на кшталт: віддав невідомо на що і чекаю цих грошей та ще й із відсотками. Надаючи кредит, банк стає співвласником проекту і отримує не відсотки, а частку реального прибутку. Таким чином, окрім власне прибутку забезпечується стійкість економічної системи. Щоб не бути голослівними, пошлемося на приклад Туреччини, де найстійкішими виявилися якраз банки, які працюють за «ісламською схемою». Поступово така концеп-

ДОВІДКА ВИДИ ПАРТНЕРСТВА В ІСЛАМСЬКОМУ БІЗНЕСІ: ІНАН — співробітництво і в підприємництві, і в його фінансуванні. Прибутки та збитки розподіляються залежно від частки участі у справі. Фактично це ТОВ, де відповідальність партнерів залежить від їх частки у капіталі. МУФАВАДА — довгострокова угода між торговими домами щодо спільної комерції та торгівлі. Члени товариства мають рівні частки в капіталі, а прибутки та ризики розподіляються порівну. ВУДЖУХ — угода про надання кредиту. Партнери отримують безвідсотковий кредит і діють спільно. Розподіл прибутків обговорюється заздалегідь, а збитки розподіляються порівну між усіма учасниками угоди. АМАЛЬ — партнерство, яке ґрунтується на спільній інтелектуальній або фізичній праці учасників без залучення капіталу. Виробники обирають вид діяльності та працюють власними силами. Розподіл прибутків обговорюється заздалегідь, залежно від внеску кожного з партнерів.

Заряджає все! Н

ція впроваджується в Киргизстані та Казахстані. Проте і країни, де переважає християнське населення, не залишають її поза увагою — лідерами впровадження ісламського фінансування в ЄС є підприємці з Великої Британії та Швейцарії. У законодавстві цих країн є щодо цього відповідні пункти. Наскільки це реально в Україні? Ми далекі від того, щоб всерйоз вважати, що ісламська модель може стати для нас панацеєю. Адже навіть в просякнутій наскрізь «протестантською етикою та духом капіталізму» Європі ісламське фінансування займає зовсім не провідні позиції. Однак, з іншого боку, виникнен-

нові ринки. Було б нерозумно залишатися осторонь цього процесу, адже, ще раз зауважимо, бізнес арабських країн має кошти і бажання їх вкласти. Для України це те, що треба. До того ж для вітчизняного бізнесу та культури прозорий бізнес — це порятунок від тіньової економіки. Які ж успіхи в цій справі наразі маємо? Першим пробним каменем став досвід українського концерну UDC Holding, який провадить переговори з ісламськими партнерами щодо фінансування проекту «Євроколія», мета якого — з’єднати Львів із польським кордоном. Зрозуміло, що в такому випадку фінансування здійснюватиметься за іс-

Зрозуміло, що солідні інвестори не братимуть участі в оборудках, а тому співпраця можлива лише за умови прийняття економічних правил гри ісламського світу, передусім прозорості та взаємодовіри. ня ісламських банків датується лише 70-ми роками минулого сторіччя і наразі спостерігається бурхливий розвиток цієї моделі — загальна сума «ісламських» оборотних коштів $1 трильйон, а в 2015 році передбачається $2,8 трильйона. Тобто маємо сектор світової економіки, який динамічно розвивається та завойовує

ламським принципом — Фортуна Банк імплементує до України ісламські фінансові інструменти сукук (сертифікати, які закріплюють частку у спільній власності) на суму 500—600 мільйонів євро. Очікується, що невдовзі до законодавства України будуть внесені відповідні зміни, які закріплять таку практику.

ЗРОЗУМІЛА РІЧ, ЩО В БІЗНЕСІ, ЯКИЙ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЗАКОНАХ ШАРІАТУ, Є ПЕВНІ ОБМЕЖЕННЯ. НЕПРИПУСТИМІ: 1. Лихварство 2. Непевні ризиковані угоди 3. Види діяльності, несумісні з ісламською мораллю (наприклад, лотерея, гральний бізнес) 4. Виробництво і торгівля забороненими товарами 5. Встановлення монополії та монопольна змова 6. Нераціональне використання природних ресурсів

БАЗОВІ ПРИНЦИПИ КОНЦЕПЦІЇ ІСЛАМСЬКОГО БІЗНЕСУ — це свобода підприємництва та укладання угод, справедливість, законність, етична поведінка керівництва та персоналу, благодійність та милосердя.

Міжнародна спілка електрозв'язку затвердила стандарт універсального зарядного пристрою з інтерфейсом Micro-USB для мобільних телефонів

овий стандарт означатиме, що користувачі в усьому світі зможуть заряджати свої мобільні телефони різних виробників та моделей у будь-якому місці й від будьякого зарядного пристрою та при цьому ще заощаджувати енергію. Така зарядка дозволить також різко скоротити кількість зарядних пристроїв, які виробляються, продаються, а згодом викидаються за появи нових моделей.

«Інформаційно-комунікаційні технології мають стати найважливішим елементом майбутньої Копенгагенської угоди з питань зміни клімату», – заявив з цього приводу Генеральний секретар МСЕ Хамадун Туре. Підготував Святослав РИБНІКОВ Джерело: Український Бізнес Ресурс (www.ubr.ua)

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

11

ЗОНД

Бізнес і влада: імітація партнерства У підприємців України склалося стійке невір’я в ефективність цієї зв’язки Проблеми виробничого сектора близькі навіть тим, хто жодного разу в житті не був на заводі. Адже рівень розвитку держави й добробут її громадян безпосередньо залежать від стану промисловості, від експортних можливостей вітчизняних підприємств, від взаємодії влади й бізнесу. Як складаються сьогодні відносини виробничників і представників владних структур — у інтерв’ю Сергія Мокроусова, генерального директора луганського науково-виробничого центру «Трансмаш», голови Луганської обласної ради підприємців із питань промисловості (на знімку).

— Сергію Дмитровичу, яке реальне економічне становище на місцях і яку роль в цьому відіграють органи влади?

— Приємно констатувати той факт, що Луганська область за обсягами реалізації промислової продукції серед регіонів України виходить на третє місце після Донецької й Дніпропетровської областей. Такі показники на тлі кризи свідчать про запас міцності й великий потенціал підприємств. І все-таки набагато більших результатів вони домоглися б, якби бізнес і влада були однією командою, у якій немає місця корупції, формалізму, де обидві сторони — партнери. На жаль, сьогодні цього нема, і обласна адміністрація радіє навіть з того, що вдалося «вибити» повернення ПДВ лише чотирьом великим підприємствам області. У відносинах з іншими експортерами центральна влада порушує визначені законом правила. Чому не дотримується Закон Украї-

ни «Про податок на додану вартість»? Запитання не риторичне.

— Як ви оцінюєте результа-

тивність співробітництва бізнесу й влади, про яке досить багато говориться з високих трибун?

— Як оцінний показник можна навести 142-у позицію України серед 183 країн у рейтингу легкості ведення бізнесу, опублікованому Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). При цьому Киргизстан посідає 41-у позицію, Білорусь — 58-му, Грузія перебуває на 11-му місці. В останньому рейтингу конкурентоспроможності WEF наша країна опустилася на 10 позицій, посівши 82-е місце з 133, що свідчить про погіршення макроекономічної ситуації й низький професіоналізм влади. У цілому ж за останній рік Україна поступилася позиціями із сімох із десяти показників, які характеризують бізнес-

середовище. На мій погляд, починаючи з Президента, влада просто не вірить у можли-

вість впливу на банки. Не було навіть спроби долучити ще заможні банки до створення експертних комісій із метою аналізу підприємств і прискорення їхнього кредитування. У

ми ставками, а також зняти, як було раніше, митний ПДВ при ввезенні імпортного обладнання для власних потреб.

— Що, на вашу думку, заважає поліпшенню інвестиційного клімату в країні й регіоні?

— А чи багато прикладів продуктивної роботи в місцевих органів влади? В економіку Луганська в першому півріччі цього року інвестори з 26 країн світу вклали 75 мільйонів доларів, переважно у виробництво побутових товарів і харчових продуктів. Тривожить відсутність інвестицій у важкі галузі промисловості, чим завжди славився Донбас, що може зробити регіон багатше. Негативно позначається на бізнес-середовищі в Україні невиправдано тривала процедура оформлення віз для потенційних закордонних замовників та інвесторів. Як «допомагає» міська рада промисловим підприємствам, можна побачити на прикладі нашого заводу «Трансмаш», відведення території якому «здійснюється» уже більше п’яти років...

Влада має зайняти діяльну позицію в ключових питаннях підвищення обсягів виробництва, створення сприятливого бізнес-середовища. Насамперед — у законотворчості й контролі за дотриманням законів на місцях. цій ситуації Рада підприємців закликає обласні адміністрації надавати дієву допомогу підприємствам у одержанні кредитів на відновлення основних фондів, насамперед — на закупівлю сучасного верстатного обладнання за мінімально можливи-

— А як оцінюють ситуацію керівники підприємств легкої промисловості?

— Претензії наших колег відомі. Неконтрольоване, необмежене ввезення «секонд-хенду», імпортних товарів із заниженою митною вартістю робить неконкурентоспроможними вітчизня-

Довідник для інвестицій Менеджером для науковців може стати міська влада Марія ДОРОТИЧ

П

Перспективні наукові розробки зазвичай зазвича й «осідають» на сторінках поважних наукових видань, залишаючись поза увагою виробничників. За ініціативою управління економічної політики Львівської міської ради видано збірку інноваційних проектів провідних науковців міста. Винаходами у сфері біотехнологій, нанотехнологій та інформаційно-комунікаційних технологій вже зацікавився бізнес.

ро особливості збірника інноваційних проектів та перспективи їх реалізації розповідає заступник начальника управління економіки, начальник відділу економічного розвитку Львівської міської ради Вікторія ДОВЖИК (на знімку).

— Вікторіє, яка мета видання?

— У Львові багато інституцій, де працюють науковціноватори. На жаль, по-перше, вони не знають, куди звертатися, щоб реалізувати власні проекти на ринку, а по-друге, для цього потрібні кошти. Збірник інноваційних проектів — це, так би мовити, місце зустрічі науки і бізнесу. До видання увійшли 23 найкращі проекти на-

уковців Національного університету «Львівська політехніка», Інституту біології клітини та Львівського національного університету ім. Івана Франка. Довідник двомовний — українською та англійською. У ньому представлений короткий опис проектів, ілюстрації, сфера застосування, технічні характеристики та сума вкладених інвестицій — більшість з них запатентовані. Збірник був презентований на Інноваційному тижні. Попередньо відбувся семінар, організований американським фондом SRDF, де науковців-інноваторів навчали, яким чином реалізувати проект у кінцевому продукті. Згодом власники ідей презентували проекти перед потенційними інвесторами на Економічному форумі, що відбувся у Трускавці.

— Як поставилися бізнесмени до запропонованих проектів?

— Проект мав успіх. Збірник придбало чимало інвесторів. Після Економічного форуму до нас зверталися за додатковою інформацією про науковців. Каталоги потрапили

них виробників із цінового фактора. Боляче б’є по бюджету небагатих підприємств легкої промисловості оплата перших п’яти днів за лікарняними листами, бо на фабриках працює 98% жінок, у тому числі матері-одиначки. Це вимиває кошти й не дозволяє збільшувати середню зарплату. Для підприємств різних галузей злободенними в останні роки є проблеми підготовки робочої зміни, відновлення на сучасних умовах професійнотехнічної освіти. І в цьому істотного зламу не досягнуто. Багато керівників підприємств скаржаться на необґрунтовані часті фіскальні перевірки. У цьому разі ми пропонуємо повідомляти про них нам із метою надання колективної допомоги виробничникам, насамперед юридичної та правової, у тому числі з урахуванням досвіду й практики інших підприємств.

— Які ваші пропозиції з поліпшення взаємодії бізнесу й влади?

— Безперечно, у роботі органів влади немає дрібниць. Скажімо, необхідно облаштовувати території, наводити на них лад. Та навіть це залежить від результатів діяльності промислових підприємств, обсягів податків, які перераховуються ними у місцеві й центральні бюджети. На нашу думку, адміністрації повинні зайняти більш активну позицію в ключових питаннях підвищення обсягів виробництва, насамперед — у законотворчості із забезпечення сприятливого бізнес-середовища, а також контролі на місцях за дотриманням законів. Поки ж це підмінюється статистичною формалістикою. У підприємців склалося стійке невір’я в ефективність нашого партнерства, але ми готові до конструктивного співробітництва. Імітація партнерства вже нікому не потрібна. Розмовляв Володимир СПЕКТОР

також до Києва. Наразі тривають переговори про реалізацію деяких проектів. А всі вони оприлюднені на офіційному сайті Львівської міської ради.

— За яким принципом проекти відбирали до каталогу?

— У кожному інституті проекти колег обговорювала група науковців. До збірника, таким чином, потрапили найперспективніші та актуальні.

ДОВІДКА ЩО ЗАПРОПОНУВА ЛИ НАУКОВЦІ ЛЬВОВА? ільшість наукових винаходів представлено в галузі медицини — це тест-системи для ранньої діагностики цукрового діабету, біотехнологія антибіотиків тейкопланінів, біофункціоналізовані флуоресцентні наночастинки для виявлення патологічних клітин, гідрогелеві пов’язки для лікування пошкодженого епітелію. Один з авторів пропонує біотехнологічне отримання препаратів вітаміну В2 та флавінових нуклеотидів на основі дріжджів. В Україні немає власного виробництва вітаміну В2 та флавінових нуклеотидів, на придбання імпортних препаратів витрачаються значні кошти. У сфері екології представлено методи фітоочищення нафтозабруднених грунтів із використанням осоки.

Б

12

Українська технічна газета

№44 (96) В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9

ЛАБОРАТОРІЯ

СНІД зрушив! У боротьбі з ВІЛ учені все ще програють. Та вже не «всуху» — американцям удалося створити вакцину, ефективність якої становить 31% Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Уперше за кілька десятиліть клінічні випробування вакцини від ВІЛ, проведені в Таїланді групою американських учених, закінчилися частковим успіхом. Багато експертів стверджують, що тепер масову вакцину від ВІЛ буде створено в найближчому майбутньому.

Н

а початку вісімдесятих років минулого століття, коли з’ясувалося, що причиною синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), наукове співтовариство було переконане, що проблему створення вакцини проти цього захворювання відносно легко розв’язати. Передбачалося, що ефективна вакцина проти ВІЛ буде створена за кілька років і людство зможе назавжди забути про цю проблему, так само, як колись воно забуло про натуральну віспу. Однак час показав, що пошук вакцини або ліків проти ВІЛ є надзвичайно складним завданням. Таким складним, що вже до кінця вісімдесятих років самі вчені почали сумніватися в тому, що це взагалі можливо. Суспільна думка, яка традиційно очікує від науки й особливо від медицини негайного вирішення всіх проблем, багато в чому схилилася до того, що проблема боротьби зі СНІДом є принципово нерозв’язною. У цьому контексті цікаво згадати опубліковану в 1989 році статтю відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема «Стратегії паразитів, вірус СНІДу та одна еволюційна гіпотеза», у якій він описав ВІЛ як мало не найскладнішу медичну проблему в історії людства. Наводячи перелік властивостей ВІЛ, письменник говорив про те, що цей вірус ставить нас перед такими серйозними проблемами, що «можна було б подумати, наче його породило чиєсь надзвичайно витончене підступництво». Наведене вище твердження, звичайно, є художнім прийомом. Проте опис труднощів із розробленням вакцини, наведений Станіславом Лемом, досить точно передає реальний стан справ. У своїй статті він писав: «Майбутнє належить сполукам ... які інактивують вірус на ранньому етапі, безпосередньо перед його потраплянням в організм (звичайно з кров’ю). Очевидно, це друге завдання не під силу вакцині, виробленій вже відомими методами. Така вакцина має бути n-ціннісною, тобто протидіяти всім наявним мутаційним різновидам вірусу (його власним глікопротеїнам). Це надзвичайно важко, а отже, малоймовірно». На щастя, для дослідників труднощі — це ще не привід припиняти роботу. Зрештою, прогрес науки й полягає у

відкритті того, що раніше було невідомо, і розв’язанні завдань, які раніше здавалися нерозв’язними. Забігаючи наперед, зауважимо, що наприкінці вересня цього року оприлюднені результати клінічних випробувань, які переконливо свідчать про те, що вакцина проти ВІЛ можлива. Однак перш ніж говорити про успіх, розгляньмо докладніше історію невдалих вакцин і причини провалів. СКЛАДНОЩІ ЗІ СТВОРЕННЯМ ВАКЦИНИ

Ч

ому вакцину від грипу створюють щороку, а вакцину від поліомієліту було достатньо створити лише раз? Чому вакцину проти ВІЛ не можуть створити вже кілька десятиліть? Такий стан справ обумовлений різними властивостями, притаманними різним вірусам. Вірус імунодефіциту людини має ряд особливостей, які дуже ускладнюють

ти, унаслідок чого з’являються нові штами цього вірусу, які дещо відрізняються від того, яким людина заразилася від самого початку. Така різноманітність форм вірусу примушує до створення вакцини, здатної захищати відразу від безлічі різних штамів ВІЛ, які циркулюють у всьому світі. А традиційні вакцини здатні захищати тільки від одного або декількох штамів. Відомий кожному з нас вірус грипу

торних умов. Остання фаза клінічних випробувань цієї вакцини, яка закінчилася 2003 року, показала, що вакцина не здатна ні запобігати зараженню, ні зменшувати кількість вірусів у організмі. Аналогічну вакцину, яка використовує як основний елемент інший білок — gp160, було відкинуто на ще більш ранніх стадіях. На той час у вчених виникла нова ідея: вставити фрагменти вірусу імунодефіци-

Звичайно, 31% — це дуже низький ступінь захисту для будьякої традиційної вакцини. Та з огляду на те, що всі попередні розробки взагалі не давали ніякого ефекту, навіть така ефективність є величезним кроком уперед. теж весь час змінюється, однак він робить це набагато повільніше, і тому вчені щороку створюють нову вакцину від грипу. Нарешті, у вчених відсутня адекватна модель, на якій можна випробовувати експериментальні вакцини. Звичайно для випробування вакцин використовують мавп, як правило, макак. У ВІЛ є «двоюрідний брат» — вірус імунодефіциту мавп (ВІМ), який спричиняє в деяких видів мавп схоже на СНІД захворювання. Але ВІЛ і ВІМ не ідентичні, тому ВІМ не може бути досконалою заміною ВІЛ у процесі випробування ліків і вакцин.

ту людини в ДНК іншого вірусу (був використаний пташиний поксвірус, безпечний для людини). У підсумку виходив вірус, який не викликав ніяких захворювань, однак підготовляв імунні клітини людини до можливого зіткнення з ВІЛ. На жаль, клінічні випробування показали, що й ця вакцина з якоїсь причини виявилася неефективною. Витрати на пошук вакцини щороку збільшувалися. Якщо 1997 року на дослідження в цій галузі було витрачено близько $186 млн, то 2005-го вже $759 млн. У той же час надії на те, що вакцина буде створена найближчими рокам, почали зникати навіть у найбільш послідовних прихильників пошуку вакцини проти ВІЛ. СВІТЛО В КІНЦІ ТУНЕЛЮ

Н

створення вакцини. По-перше, ВІЛ атакує особливі імунні клітини (так звані Т-хелпери), які відіграють ключову роль у координації відповіді імунної системи людини на збудника захворювання. Інакше кажучи, ВІЛ передусім виводить із ладу саме ту систему людського організму, яка мала б із ним боротися. По-друге, створенню вакцини могла б сприяти наявність людей, які перехворіли на СНІД і потім видужали самостійно. У цьому разі вчені змогли б ніби «підгледіти правильну відповідь у кінці підручника», довідатися, який саме стан імунної системи може захистити від ВІЛ. Однак, на відміну від інших інфекційних захворювань, у світі не зареєстровано жодного випадку повного видужання після ВІЛ-інфекції. Третя причина була описана в наведеній вище цитаті Станіслава Лема: потрапивши в організм, ВІЛ починає мутува-

ШЛЯХ СПРОБ І ПОМИЛОК

П

ринцип дії будь-якої вакцини полягає в тому, що людський організм піддають впливу ослаблених або вбитих мікроорганізмів, їхніх частин або їхніх антигенів, отриманих генноінженерним або хімічним шляхом. У результаті імунна система людини виробляє антитіла, здатні боротися із захворюванням. Одним із перших претендентів на роль основи вакцини проти ВІЛ став особливий білок, розташований на поверхні вірусу імунодефіциту людини — gp120. Саме цей білок дозволяє вірусу заражати й поступово знищувати імунні клітини. Перші випробування такої вакцини виглядали дуже багатообіцяльними. Однак уже на початку дев’яностих років учені встановили, що вакцина, яка ґрунтується на gp120, ефективна тільки проти штамів ВІЛ, які адаптувалися до лабора-

УПРИТУЛ 31 КРАЩЕ, НІЖ 0 Більшість медичних експертів згодні, що результати клінічних випробувань нової вакцини в Таїланді є початком нового етапу в боротьбі зі СНІДом. Звичайно, ефективність у 31% недостатня для початку масової вакцинації. Однак цей показник можна поступово довести до більш прийнятного значення. Оптимістично налаштовані лікарі й біологи говорять про те, що створення вакцини з ефективністю, близькою до 100%, є тепер питанням найближчих років.

З оптимістами можна й не погодитися, але в будь-якому разі не слід заперечувати значущості отриманих результатів. Відразу після того, як 24 вересня цього року були опубліковані результати таїландського дослідження, Всесвітня організація охорони здоров’я та ЮНЕЙДС (комітет ООН з ВІЛ/СНІДу) заявили про те, що ці результати «сповнюють новою надією» відносно досліджень, спрямованих на пошук вакцини від ВІЛ. Найближчі кілька років обіцяють бути щодо цього досить цікавими.

аступним кроком учених була спроба сполучити обидва невдалих підходи в надії, що їхня комбінація буде ефективнішою, ніж кожен із них окремо. У клінічних дослідженнях, проведених американськими вченими в Таїланді, брали участь понад 16 тисяч добровольців. Половина з них одержувала комбіновану вакцину, яка складається з вакцини, що ґрунтується на білку gp120, і вакцини, яка містить модифікований пташиний поксвірус. Такий підхід припускав, що перша складова вакцини має приводити імунну систему в стан підвищеної готовності, а друга — посилювати імунну відповідь організму. Інша половина учасників випробування одержувала плацебо (фізіологічно інертну речовину, використовувану як лікарський засіб, позитивний лікувальний ефект якого пов’язаний із позасвідомим психологічним очікуванням пацієнта) і служила контрольною групою. На превеликий подив самих учених, результати випробувань показали, що сполучення двох вакцин здатне знижувати ризик зараження ВІЛ на 31%. Звичайно, 31% — це дуже низький ступінь захисту для будь-якої традиційної вакцини. Та з огляду на те, що всі попередні розробки взагалі не давали ніякого ефекту, навіть така ефективність є величезним кроком уперед. Доктор Ентоні Фаучі, головний вірусолог Сполучених Штатів, керівник Національного інституту алергії та інфекційних захворювань (організації, яка виступила одним із головних спонсорів дослідження), так прокоментував цю подію: «Я не дуже сподівався на те, що в цих випробуваннях ми побачимо якісь позитивні результати. Протягом 20 років всі клінічні випробування вакцин закінчувалися провалами. Зараз ми начебто знайшли в темряві новий шлях і можемо починати ставити дуже серйозні запитання».

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

13

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

Право на славу До 145-річчя від дня народження Дмитра Івановського Святослав РИБНІКОВ «Батьком вірусології» вважають лауреата Нобелівської премії 1946 року американця Венделла Стенлі — у тому розумінні, що він першим установив природу вірусів. Однак природа природою, а без відкриття самих вірусів ніякої науки про них не було б. Ця заслуга належить російському біологові Дмитрові Івановському (на знімку), чий 145-літній ювілей наукова громадськість відзначила 28 жовтня. Не останню роль в історії цього відкриття відіграла Україна: вихідний матеріал для нього був зібраний у Нікітському ботанічному саду, а докторська дисертація захищена в Київському університеті. І ОДИН У ПОЛІ ВОЇН

З

давна центром радянської, а тепер російської фізіології рослин є Інститут імені Тимирязева. Найбільший науковий центр колись був Ботанічною лабораторією Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук. Створена з ініціативи видатного ботаніка, академіка Андрія Сергійовича Фамінцина, лабораторія була примітна тим, що

в її штаті був... єдиний співробітник — «лаборант Д. І. Івановський». Саме Фамінцин в 1887 році переконав Вільне економічне товариство організувати двом своїм кращим студентам — Дмитрові Івановському й Валеріанові Половцову унікальне наукове відрядження в Україну й Молдавію. Його незвичайність полягала в тому, що завдання державної важливості — вивчення мозаїчної хвороби тютюну, яка завдавала величезної шкоди сільському господарству півдня Росії, доручили двом талановитим, але на той час ще невідомим у науковому світі молодим людям, старшому з яких було 25 років. «Молодь» не підвела: лише через рік роботи в Нікітському ботанічному саду Івановський виявив, що під раніше відкритою мозаїчною хворобою

тютюну насправді приховані дві симптоматично близькі, але принципово відмінні за походженням хвороби. З однією з них — рябухою — дослідники впоралися легко: збудником виявився мікроскопічний грибок, для боротьби з яким достатньо було оптимізувати ґрунтові показники шляхом складання правильної сівозміни. Відкриття мало таке важливе агрономічне значення, що було опубліковане в «Працях Санкт-Петербурзького товариства натуралістів» і «Працях імператорського Вільного економічного товариства», а в 1890 році вийшло окремою книгою відразу російською і німецькою мовами. А от інша форма хвороби виявилася загадкою. Як і Луї Пастер, який безуспішно шукав у ті роки вакцину від сказу, Івановський марно намагався здолати «дивну бактерію» — обидва вони нічого не знали про те, що мають справу зовсім не з бактеріями. Проціджений сік із розтертого листя хворих рослин, упорснутий у жилки здоровим організмам, через два тижні знищував 80% тютюнової плантації — не допомагало проціджування навіть через найтонші порцелянові фільтри, які затримували всі відомі бактерії. Дивно було й те, що збудник не хотів рости на жодному з поживних субстратів. Висновок Дмитра Йосиповича, якого він дійшов, взявши до уваги ці факти, був абсолютно логічним з урахуванням наявних на той час знань: хворобу

викликає або надзвичайно мала, на той час невідома бактерія, або хімічна речовина — вироблюваний нею токсин. «ДВА В ОДНОМУ»: РІДКЕ І ТВЕРДЕ

С

правжню природу збудника мозаїчної хвороби тютюну зміг установити лише через півстоліття американський біохімік і вірусолог Венделл Стенлі. До цього часу біологічна наука збагатилася десятками нових методів. Наприкінці ж XIX століття проривом стало саме формулювання переліку відмітних ознак нової групи мікроорганізмів. І досі для того, щоб ідентифікувати невідомого збудника як вірус, необхідно перевірити його «за Івановським»: пропустити через фільтр і спробувати виростити на поживних середовищах. У 1898 році аналогічні результати незалежно від Івановського одержав відомий голландський мікробіолог Мартінус Бейєринк. За його спостереженнями, мозаїчну хворобу тютюну викликав «рідка заразна основа» з незвичайними властивостями: розмножується вона тільки в живих рослинах, убивається кип’ятінням і зберігає інфекційні властивості при висушуванні. Ця «рідинна» теорія не зовсім стикувалася з даними Івановського: основоположник патологоанатомії рослин, у своїй ботанічній лабораторії він «перелопатив» ве-

личезну кількість ураженого листя у пошуках типової картини захворювання і знав, що у хворих клітинах майже завжди містяться тверді скупчення — так звані кристали Івановського, з якими вчений і пов’язував причину захворювання. Обидва дослідники мали рацію. Але зрозуміти це наука змогла набагато пізніше. БАТЬКИ Й ДІТИ

Д

ругим покликанням Дмитра Івановського було викладання й популяризація науки: він завзято працював над підручником із фізіології рослин (цей класичний двотомник побачив світ у 1919 році), радо долучився до складання енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона, виступивши автором 20 статей. Так само, як свого часу в нього, студента, повірили його вчителі, він сам робив велику ставку на молодь: маститий професор, який викладав у Петербурзькому, Варшавському й Донському університетах, він уважно стежив за роботами дослідниківпочатківців і висвітлював їхні результати у своїх лекціях. Напевно, саме тому його послідовники, які сформували науку вірусологію, ніколи не заперечують основоположного значення робіт Дмитра Йосиповича. Як сказав про нього Венделл Стенлі, «право Івановського на славу з роками тільки зростає».

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ МУЗЕЙ

Паровози для рекордів Ігор МАСЮЧЕНКО Колись паровози в Луганську випускалися серіями, а локомотивів, які вийшли на залізниці каїни, були тисячі. У 30-ті роки ХХ століття саме на них установлювалися рекорди швидкості й надійності роботи машин. КОНСТРУКЦІЯ УСПІХУ

У

1935 році двадцятичотирирічний машиніст депо Слов’янськ Петро Кривонос на паровозі серії Еу провів важкий потяг із донецьким вугіллям із технічною швидкістю 31,9 км/год. замість установленої за графіком 23 км/год. Через тиждень після першого рекордного рейсу йому вдалося підвищити швидкість до 37 км/год. Жителі селищ, розташованих біля залізниці, розповідали, як, почувши звук поїзда Кривоноса здалеку, вирішили, що це експрес, і були вражені, побачивши звичайний товарний поїзд, який мчиться з такою високою швидкістю. Секрет успіху П. Кривоноса полягав не тільки в тому, що паровозній бригаді вдалося використати резерв паропродуктивності котла, правильно сполучити розгін, гальмування та інерцію поїзда. Безперечно, «співавтором» рекордних рейсів була й сама машина — кращий товарний паровоз дореволюційного будівництва, перший у світі локомотив, виготовлений за калібрами, що виключало припасування деталей при складанні. Конструкція вия-

вилася такою вдалою, що паровоз із невеликими змінами випускався серійно протягом 40 років. Історія створення цієї чудової машини почалася 1909 року. Саме тоді Міністерство шляхів сполучення розглянуло ескізний проект товарного паровоза з колісною формулою 0—5—0, представлений інженером Владикавказької залізниці В. Лопушинським. Комісія рухомого складу й тяги під головуванням професора М. Щукіна скрупульозно вивчила будову локомотива. Розробляючи проект товарного паровоза, В. Лопушинський ясно розумів завдання: потрібний був локомотив для важкої поїзної роботи. Швидкість не відігравала вирішальної ролі, передусім автор дбав про економічність, силу тяги, здатність проходити повороти залізничного полотна малого радіуса, простоту в керуванні й ремонті. Всі ці характеристики й були втілені в проекті. Його передали Луганському паровозобудівному заводу, додавши довгий список зауважень «Щукінської комісії» та інженерної ради МШС. У 1911 році луганські конструктори закінчили розроблення креслень, а через півроку зі складального цеху вийшов перший товарний паровоз серії Е. Економічність паровоза підвищили за рахунок перегріву пари до 300°С. Цього досягли тим, що пара, перш ніж по-

році розробили ескізний проект нового вантажного паровоза, у якому втілилися три основні задуми: максимальне використання наявної залізничної мережі без докорінної реконструкції, застосування гвинтової зчіпки, підвищення швидкості й ваги товарних поїздів. Вирішення цих завдань разом зі збільшенням конструкційної швидкості й плавності проходження кривих залізничної колії дозволило встановити на новому паровозі бігунки й підтримувальні колеса і, як наслідок, освоїти новий тип локомотива з осьовою формулою 1—5—1. «БЛАКИТНИЙ ПТАХ» МОЛОДІЖНОГО Як пізніше згадував кадровий робітЕКІПАЖУ ник Луганського паровозобудівного завоокомотив серії ФД-20 — потужний ду А.Лабор, 1935 року було отримано спетоварний паровоз радянського ви- ціальне замовлення: побудувати паровоз робництва — створений у роки першої для локомотивної бригади, яку очолював п’ятирічки. Бурхливий розвиток про- засновник стахановського руху на залізмисловості поставив перед залізнични- ничному транспорті Петро Кривонос. Він ками завдання підвищити провозоспро- сам приїхав на завод, щоб простежити за можність залізниць. Для цього в 1930 ходом будівництва локомотива, вносив пропозиції з поліпшення його конструкції. У січні 1936 року бригада Кривоноса почала працювати на одному з перших паровозів ФД, а вже в листопаді на заводі випустили ювілейний локомотив, п’ятисоттисячний за номером котла, який був подарований молодіжному екіпажеві Петра Кривоноса. Ним став легендарний ФД-20-835. Побудований не у визначений час паровоз, пофарбований у блакитний колір, дістав назву «Блакитний птах». Саме на ньому Кривонос домігся рекордних на той час Вантажний паровоз серії ФД швидкостей 80—90 км/год. трапити в парову машину, проходила по трубках пароперегрівника, які обтікалися гарячими газами. Витрата палива в нового локомотива скоротилася на 25—30%, води — на 30—40%, сила тяги збільшилася за рахунок потужної машини й більшої зчіпної ваги. Новий локомотив плавно проходив повороти залізничного полотна радіусом не менше 150 м. У наступні роки конструкцію модернізували: збільшили діаметр циліндрів з 600 до 650 мм, а також площу колосникової решітки топки й випарну поверхню котла.

Л

14 №44 (96) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

3 листопада 2009

ТЕХНОСФЕРА

«Надхмарні» перспективи України, або Криза Інтернету не перешкода Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ На тлі аж ніяк не райдужного становища в багатьох галузях економіки, пов’язаних із високими технологіями, у сфері розвитку сітьової інфраструктури Україна цілком упевнено дивиться в майбутнє. Принаймні так уважають учасники конференції Cisco Expo-2009 — IT-фахівці й керівники провідних українських компаній, які працюють у галузі інформаційних технологій.

Н

а традиційній щорічній конференції в Києві обговорювалися сучасні тенденції розвитку телекомунікаційних мереж і перспективи цієї галузі в нашій країні. Майбутньому Інтернету присвятив доповідь Ед Бейкер, керівник підрозділу компанії Cisco з просування перспективних технологій на ринках, які швидко розвиваються. За його словами, процеси зміни концепцій організації обчислювальних мереж постійно прискорюються. Так, якщо перша зміна — перехід від суперкомп’ютерів до об’єднаних у мережу ПК — тривала майже 30 років, то друга — від розрізнених локальних мереж до глобальної мережі Інтернет — відбулася втричі швидше. Наступним етапом роз-

витку всесвітньої інформаційної інфраструктури експерти вважають перехід до так званих хмарних (розсіяних) обчислень, і сьогодні цей процес уже почався. Незважаючи на те, що із хмарними обчисленнями знайома більшість українських користувачів Інтернету, сам термін поки маловідомий і тому вимагає деяких пояснень. Ще кілька років тому Інтернет сприймався виключно як середовище для передачі інформації, її обробка відбувалася на користувальницькому комп’ютері. Однак сьогодні процес обчислень часто переноситься з ПК на віддалений комп’ютер постачальника послуги. Таким чином, користувачеві залишається тільки одержати готовий результат. Найпростішим прикладом такого підходу може бути потокове відео, доступне для перегляду в Інтернеті. Серед складних варіантів можна назвати сітьові текстові редактори, які з’явилися недавно. Хмарні обчислення означають, що програма для роботи з текстами встановлюється на віддаленому комп’ютері, а користувальницька машина відіграє роль термінала, який забезпечує доступ і дозволяє працювати з віддаленою програмою. Це робить інфор-

маційні та обчислювальні ресурси доступнішими для одержання тієї або іншої послуги, дороге обладнання вже не буде потрібне — досить мати доступ до Інтернету. У той же час є імовірність того, що з поширенням цієї технології виникне проблема створення неконтрольованих користувачем даних. Інформація, один раз залишена в мережі, може зберігатися роками, найчастіше без вашого відома. Про існування питань, пов’язаних із безпекою та конфіденційністю даних, у доповідях згадувалося, однак конкретних рішень запропоновано не було. Інша цікава подія, що відбулася в рамках конференції, — «круглий стіл» «Широкосмужний доступ — каталізатор для розвитку економіки» за участю українських експертів у цій галузі й представників найбільших компаній — постачальників послуг доступу до Інтернету. Незважаючи на складне економічне становище, більшість учасників «круглого столу» цілком оптимістично оцінюють найближчі перспективи розвитку широкосмужного

доступу до мережі Інтернет у нашій країні. У ході обговорення експерти посилалися на статистику Всесвітнього економічного форуму, відповідно до якої Україна сьогодні посідає 62-е місце в рейтингу сітьової готовності держав, піднявшись, у порівнянні з торішнім звітом, на вісім сходинок. Це вище Польщі (69-те місце) і Росії (74-те), але нижче, приміром, Угорщини ( 41-е), Словаччини (43-тє), Румунії (58-ме) і Туреччини (61-е). Тенденція зростання сітьової готовності України, за словами учасників «круглого столу», триватиме і наступного року. Перехід до хмарних обчислень, мабуть, відбуватиметься в нас приблизно тими ж темпами, що й у більш розвинених країнах світу, і ми зможемо на власному досвіді оцінити переваги й недоліки нового етапу розвитку Інтернету.

TERRA INСOGNITA

Небесні мандрівники Дніпропетровський економіст — один із небагатьох в Україні, чиїм захопленням є колекціонування метеоритів Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ Провідний економіст одного із дніпропетровських дніпропетровських банків за професією й астрономаматор за покликанням, член клубу астрономії «Астра Дніпро» Олександр Ковальов, схоже, знає про космічних посланців усе. У його колекції 35 офіційно визнаних метеоритів вагою від декількох грамів до одного кілограма. Всі вони з різних країн і впали впали на Землю в різний час. П’ять експонатів на честь 110-літнього ювілею Дніпропетровського гірничого університету його випускник подарував університетському геологомінералогічному музею.

— Олександре, що привело вас до такого незвичайного захоплення?

— Ми рідко звертаємо увагу на камені в нас під ногами. І дарма. Адже деякі з них можуть виявитися саме метеоритами. Уперше я побачив їх у студентські роки на виставці каміння. Пізніше купив свій перший експонат у знайомого. Він був порівняно невеликим — лише сім грамів. Потім у моїй колекції почали з’являтися все нові й нові зразки. Більшість із них я придбав на виставках і лише кілька екземплярів — на аукціонах.

— Скільки ж коштують ці «камінці»?

— Метеорити кваліфікуються як мінерали, тому підпада-

Презентація колекцїї О.Ковальова в музеї ДГУ

ють під статті закону про промислове виробництво. Питання їхнього продажу й купівлі належать до операцій із мінералами — алмазами, рубінами, іншим коштовним і напівкоштовним камінням. У Європі в метеориті цінується речовина, з якої він складається: що вона дорожча, то цінніше сам метеорит. В Україні й Росії вартість метеорита визначається за кількістю речовини, яка впала, за її складом й рядом інших особливостей, наприклад, за тим, коли він впав. Так, на світовому ринку вартість Сіхоте-Аліньського метеорита — приблизно один долар за грам. А є дуже дорогі, які мають у своєму складі алмази й золото. Існують і так звані мар-

сіанські й місячні метеорити. Ці осколки планет дуже дорогі. Маючи початкову масу тіла, вибиту з планети, припустимо, у 100 кілограмів, вони долають відстань до Землі, значно втративши у вазі. Їхня маса при падінні може становити лише кілька десятків грамів, а вартість сягати декількох десятків тисяч доларів.

— Що являють собою небесні мандрівники?

— Всі метеорити мають приблизно той же якісний хімічний склад, що й земні породи. Однак кількісне співвідношення елементів, які містяться в них, більше відповідає глибинам нашої планети, ніж земній корі. За частотою, з якою зустрічаються хі-

мічні елементи, у метеоритах переважає залізо. За ним ідуть кисень, кремній, магній, нікель, сірка, кальцій та алюміній. Залізні метеорити складаються переважно з нікелистого заліза з незначною домішкою кобальту й міді. Показово, що в земних породах немає такого сполучення. Більш близькі за мінеральним складом до земних порід кам’яні метеорити, та й зустрічаються вони частіше, ніж залізні. Тому на них звертають менше уваги й знаходять рідше. Склоподібні тектити — застиглі склоподібні утворення — найчастіше є не осколками самих метеоритів, а шматочками гірських порід земного походження, які розплавилися внаслідок удару об землю. Складаються вони переважно із двоокису кремнію, а їхній середній розмір рідко перевищує п’ять сантиметрів. Вивчаючи склад метеоритної речовини, ми можемо відстежити процеси, які відбувалися на Землі протягом мільйонів років і зараз відбуваються зовсім не так, як це було раніше. За ізотопним аналізом можна уточнити навіть деякі цікаві моменти формування Всесвіту.

— А звідки метеорити прибувають на Землю?

— Всі хімічні елементи, у тому числі й наявні в метеоритах, формуються в надрах планети від її народження й до смерті. Після закінчення життя планети вся створена й сформована речовина розлітається по космічному простору. Тобто метеорити, які ми спостерігаємо сьогодні, — це «космічне сміття», яке залишилося після створення Сонячної системи і яке не всі великі планети

встигли «вимести» за роки своєї еволюції. Тому просто беріть метеорити й вивчайте життя Всесвіту! ЯКЩО ВИ ЗНАЙШЛИ МЕТЕОРИТ...

У

сім відомі так звані «гарячі камені». Установлено, що в 25% випадків ними є залізокам’яні метеорити. Металошукач реагує на них із невеликим запізненням і тільки після проходження над ними. На зламі такого метеорита видно розсіяні дрібні блискучі частинки сріблясто-білого кольору. Це вкраплення нікелистого заліза. Зустрічаються золотаві блискітки — включення мінералу, який складається із заліза в поєднанні із сіркою. Залізні метеорити відрізняються дуже чітким відгуком на прилад. Перевірити їх можна дуже простим способом: на відколі вони звичайно блищать, як залізо або нікель. Бувають метеорити, що являють собою ніби залізну губку, у порожнинах якої знаходяться зерна жовтувато-зеленого кольору — мінерал олівін. У процентному вмісті їхня кількість становить лише п’яту частину від загальної кількості метеоритів, які падають на Землю. Навколо місця падіння кам’яного метеорита утворюється кратер, що полегшує пошуки. Найкращим місцем для пошуку метеоритів є степ (45% всіх знахідок) і поле (близько 40% випадків). Якщо вам пощастило знайти метеорит, урахуйте, що на «чорному ринку» такі камінці цінуються досить дорого, але закон обмежує вільну торгівлю ними. А от при здачі їх державі передбачена грошова винагорода.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 3 л и с т о п а д а 2 0 0 9 №44 (96)

15

ТЕХНОСПОРТ ту. Вага стандартного меча — 2 кг, але деякі лицарі віддають перевагу більш важким варіантам. Дніпродзержинці замовляли свої мечі професійному ковалеві, а вихідним матеріалом для майбутньої холодної зброї були металеві деталі... списаних автомобілів. …Коли такий «металіст», важко дихаючи, незграбно виходить на майданчик, не віриться, що він зможе битися. Однак сумніви зникають, як тільки лунає команда: «Але, бій!». Витязі миттєво стають іншими, демонструючи в сутичках незвичайну спритність. Добре розуміючись на мистецтві лицарських боїв, дніпродзержинці можуть навіть посперечатися з авторами описів деяких історичних битв. Зокрема, вони піддають великому сумніву, що лицарі із Західної Європи могли при повній зброї виступати в походи на слов’янські землі. Взагалі, битися при повній зброї, та ще й сидячи на конях, на яких теж надягали захисне залізо, можна недовго — півгодини або годину, але ніяк не добу й не дві. Капітана Володимира Платонова щиро радує, що меч у руках його друзіввитязів перетворився з холодної зброї на інструмент пізнання світу, історії цивілізації. Він трохи шкодує, що лицарське мистецтво сьогодні не стало масовим і касовим, як хокей або футбол. У той же час він переконаний, що фінансовий світ занадто банальний, щоб робити на нього основну ставку в житті.

Під дзвін клинка й брязкіт забрала Ірина КОНДРАТЬЄВА Лікарі швидкої медичної допомоги Володимир Платонов — ініціатор створення й беззмінний керівник дніпродзержинського клубу історичного фехтування «Витязі». Свою пристрасть до забутого виду військового мистецтва він пояснює просто: уміння володіти мечем дає переваги в освоєнні законів життя, учить розуміти й цінувати мир, а не війну.

Право називатися витязем треба заслужити. Для цього за правилами клубу треба скласти іспит із техніки фехтування, досконально відпрацювати етюди для правої й лівої руки в нападі й захисті на мечах. Іспит припускає також участь у парному бою — два на два. У парі з рядовим воїном повинен обов’язково боротися хтось зі старших офіцерів (витязів). Якщо претендент

— Ми намагаємося зрозуміти одне одного, поважаємо будь-яку думку, — говорить Володимир Платонов. — А головне — ми вільні люди. Воля в розумінні В. Платонова і його юних друзів передбачає високий ступінь відповідальності за свої вчинки й життя в цілому, уміння мислити й аналізувати. Більшість дніпродзержинських «воїнів» — студенти. Та їхній рі-

ЗАЛІЗНА ФОРМА

К

ІСПИТ «НА ВИТЯЗЯ»

Я

к і всі хлопчаки, у дитинстві Володимир Платонов хотів бути схожим на мушкетерів. Але справжній залізний меч уперше взяв до рук, коли розміняв п’ятий десяток. Виявилося, що в Дніпродзержинську в нього є однодумці: вони з таким же захватом тренувалися в лісі неподалік від міста, самі майстрували кольчуги, мечі й клинки.

— Мої нові знайомі виявилися чудовими хлопцями, — згадує В. Платонов. — Билися, наче вовки. Очі блищать, чудова реакція, ніякого лихослів’я. І величезне бажання домогтися досконалості у всьому — у техніці, амуніції, зброї, у взаєминах з іншими людьми. Це мене скорило, і, зізнаюся, завдяки їм я знову відчув себе молодим.

специфіки лицарського мистецтва витязі із захватом читають історичну літературу, беруть інформацію зі спеціальних сайтів у Інтернеті, обмінюються досвідом із лицарями з інших клубів і міст. Результат — перемоги й призи на турнірах від міського до всеукраїнського рівня.

Витязі з Дніпродзержинська

на звання витязя перебуває в положенні оборони, то не повинен програти більше 25 очків. У іншому разі він залишається воїном до наступного іспиту. Четверте завдання іспиту «на витязя» — обов’язковий виступ у якому-небудь лицарському турнірі.

вень знань, на думку капітана команди, значно вищий, а внутрішній світ значно багатший, ніж у тисяч їхніх однолітків. Для них знання 2—3 іноземних мов — звичайна річ. Вільно володіє англійською й сам капітан, прочитав в оригіналі «Гамлета», твори романтиків XIV—XVI століть. Щодо

ольчуга, шолом, наколінники, наручні, спис, меч і щит — багато століть таким був стандартний набір обладунків для лицаря на величезній території від Британських островів до Поволжя. Військова форма дніпродзержинських витязів викликає не меншу повагу, ніж стародавня. Панцирні кольчуги, куті панцири, блискучі шоломи із забралами, що брязкають. А от важкі збірні рукавиці, якими меч не так вже й легко взяти, майже не гнуться! Під металом обов’язково шкіра й щось на зразок стьобаних ватників, інакше удари меча важко витримати. Володимир Платонов робив свою кольчугу два місяці. Малюнок придумав сам, як основний матеріал використовував шайби різного діаметра. Найлегша зброя важить не менше 10 кілограмів, а найважча — стільки, скільки може носити на собі її власник. Тому кожен підганяє «форму» під свій зріст і вагу, вибирає кращий варіант захис-

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити видання Почалася передплата на 2010 рік

і

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, а також у відділі передплати редакції:

ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств: БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4-97-04

Передплатне агентство «KSS» 33-52-89

БЕРДЯНСЬК Поплавська 70-344, 66-548

ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74

ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 27-66-58

ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00

ГОРЛІВКА А.В. Сервіс 55-30-00, 55-24-75 Колегія 55-25-82

ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 63-91-82 ПрессервісКур’єр 220-07-97 Меркурій 220-87-61

ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Кріотехніка 311-76-81 ДНІПРОПЕТРОВСЬК Меркурій 744-73-15, 744-16-61 СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12

ІВАНОФРАНКІВСЬК Світ преси 4-91-88 Філіпова Н.О.

50-13-20 Бліц-Інформ 52-28-70 КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 ВПА 502-02-22

Кондор 408-76-25 408-76-52 Статус 391-74-53 391-74-54 Прес-центр 536-11-75 Саміт 280-77-45 Передплатне агентство «KSS» 585-80-80 Меркурій 248-88-08 КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 СамітКременчук 3-21-88 КРИВИЙ РІГ Бліц-Інформ 66-24-36 Кур’єрська службапередплати і доставки 04-04-94 СПД «Соколов» 404-82-71

ЛЬВІВ Ділова преса 70-34-68 Західний кур’єр 23-04-10 Фактор 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48 МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 33-54-98 МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 Саміт-Миколаїв 56-10-69

НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 7-51-91 ОДЕСА Ласка 711-66-16 Пугачова 237-17-80 Агентство Наш Бізнес 718-06-08, 714-41-68

ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50-93-10 Бліц-Інформ 50-92-61

НІКОПОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 4-22-48

СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 55-44-51 Фактор-Преса 45-55-82

НОВОВОЛИНСЬК Мазурова 4-07-71

СІМФЕРОПОЛЬ БліцІнформ 249-300

Саміт-Крим 51-24-93 Флора 27-00-92 ФакторПреса 27-94-56 СУМИ ДІАДА 78-03-55 Еллада S 25-12-49 ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Александрова 754-58-27

тел./факс: 0642-59-93-91 тел.: 0642-59-93-92

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. - 21,40 грн на 6 міс. - 128,40 грн на рік - 256,80 грн

ХЕРСОН Кобзар 42-09-09

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, а також у відділі передплати редакції:

ЧЕРНІВЦІ Ключук 57-03-17, 24-73-83

тел./факс: 0642-59-93-91 тел.: 0642-59-93-92

ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати та реалізації за телефоном: (0642) 59-93-92, т/ф: (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Передплатний індекс: 99996 Вартість передплати: на 1 міс. - 29,00 грн на 6 міс. - 174,00 грн на рік - 348,00 грн

16 №44 (96) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

3 листопада 2009

ТРЕБА БАЧИТИ

Таксі по-мексиканськи Наступного року в Мексиці дихатиметься легше — на вулицях з’явиться нове екологічне таксі

І

ндустріальний дизайнер Альберто Вілларіаль розробив проект таксі MX-Libris для столиці країни, яка задихається від смогу. Торік MX-Libris був визнаний найкращим індустріальним дизайнерським проектом, а його промислове виробництво очікується вже наступного року. Таксі оснащене новітнім обладнанням: навігаційною

системою, камерами заднього виду, відеоекраном, який відображає інформацію в режимі реального часу. Батареї, від яких працює автомобіль, живляться від сонячних панелей, розташованих на даху. Крім того, кожне з коліс таксі оснащене окремим електромотором. Якщо таксі вільне, за периметром салону воно засвічується зеленим. Підлога салону зроблена з бамбука, а спеціальне лобове скло захистить водія від сонця.

РОЗСЛАБТЕСЯ! До кожної горизонталі або вертикалі цього кросворду ми пропонуємо вам багатий вибір відповідей – по чотири. Але тільки один із цих чотирьох наборів буде правильним. Ваше завдання – знайти цей набір.

М’який робот труднощів не боїться Американська компанія iRobot, створювач роботів-саперів, роботів-розвідників і роботизованого пилососа Roomba, тепер представила світу м’якого робота

C

hemBot являє собою щось на зразок блідого тістоподібного м’яча, здатного набувати будьякої форми й проникати в найбільш важкодоступні місця, у вузькі отвори, навіть якщо їхній розмір менше самого робота.

ChemBot вкритий силіконовою шкірою й рухається, надуваючи й здуваючи певні частини сво-

го сфероподібного тіла. Але механізм пересування являє собою щось набагато складніше, ніж проста зміна форми — матеріал, з якого зроблений ChemBot, може переходити з м’якого стану у твердий. Гнучка шкіра робота складається з безлічі порожніх трикутних частин, заповнених повітрям. Коли повітря виходить, шкіра стискається й твердне. Наповнення й відкачування повітря відбувається за допомогою системи трубок. А під шкірою ChemBot розташований силовий привід, також здатний змінювати свій розмір. Робота було продемонстровано на Міжнародній конференції EEE/RSJ, присвяченій інтелектуальним роботам і системам. На його створення американське управління перспективних дослідних програм у галузі оборони виділило $3,3 млн.

З японцями жити легше Сварки з приводу того, кому сервірувати стіл і мити посуд, незабаром підуть у небуття — компанія Panasonic створила робота-посудомийку, який накриває на стіл і не б’є посуд снащений чотирипалою рукою кухонний робот накладає їжу на тарілки, а також виливає залишки напоїв зі склянок, перш ніж акуратно скласти їх у посудомийну машину. Зовні незграбний, він дуже обережний із битким посудом. Співробітники дослідної лабораторії компанії Panasonic в Осаці (Японія) також розробили робота-носія, який використовуватиметься у лікарнях для

перенесення медичного обладнання або пацієнтів у інвалідних візках. Робот здатний підня-

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Найрозумніший у світі щур Учені навчилися поліпшувати пам’ять і кмітливість тварин

Д

ослідники зі штату Джорджія (США) і Китаю створили генетично модифікованого щура HOBBIE-J, підвищив-

ши експресію гена NR2B, який відповідає за комунікацію нейронів. NR2B регулює пори нейронів, через які проходять заряджені іони, необхідні для комунікації нервових клітин. Підвищивши активність пор, учені підвищили й швидкість роботи мозку щура. Завдяки цьому HOBBIE-J справляється зі склад-

ними завданнями, з легкістю проходить лабіринти, запам’ятовує різні предмети, а також виконує тести на асоціативне мислення. Дослідники сподіваються, що це відкриття приведе до створення ліків, які впливають безпосередньо на NR2B. Хвороба Альцгеймера, наприклад, впливає на експресію гена NR2B, тому ліки, які змогли б стимулювати підвищену експресію гена, нейтралізували б нейродегенеративну дію хвороби. Препарат можна буде застосовувати й здоровим людям для поліпшення пам’яті, для підвищення розумових здібностей.

За матеріалами Physorg, Popular Science, Cnet.com, Ecofriend.org підготувала Наталія ЧАЙКА

КІЛОЧКИ З Г УМКАМИ

Пронумеровані кілочки стоять по колу. Деякі з них з’єднані між собою гумками. Потім кілочки переставили, при цьому гумки залишилися прив’язаними до своїх кілочків. Відновіть номери кілочків на правій Рубрику веде Андрій ГЕРМАН картинці. Відповідь на головоломку «Гра у доміно» надруковану у №43 (95)

Білі починають і виграють

В. ЗАДОРОЖНІЙ ЗАДОРОЖНІЙ,, майстер спорту

О

ти вантаж до 200 кг. Також у лабораторії створено роболіжко, яке може змінювати свою форму й функції, трансформуючись за бажанням власника в інвалідний візок. Воно буде незамінне для людей із захворюваннями опорно-рухового апарату.

ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Онучата, дебітор, Тайвань, статика. 5. Санчата, Гаврила, карафка, пригода. 11. Летаргія, Бандерас, інтелект, піввагон. 12. Алігатор, анонімка, морозиво, делавари. 15. Латвія, міксер, Родіон, Краків. 17. Живіт, ягода, ретро, рапід. 19. Зіниця, Арагон, тарпан, нефрит.

20. Косар, ватра, талер, ягуар. 21. Мамба, акрил, аґрус, жакет. 22. Трал, тмин, кейс, орда. 23. Твір, якір, герц, Ліон. 24. Кошик, салон, флора, кайло. 26. Берег, опіум, позов, табір. 28. Мат, сич, чан, ель. 29. Мансі, облік, азіат, касир. 30. Рів, рік, тин, ток. 31. Рак, біб, Яго, ПТУ. 33. Самум, гілка, зеніт, крила. 35. Гул, лаг, око, гак. 38. Акорд, телур, регіт, апорт. 39. Олеум, ролик, насос, атака. 42. Ефес, рука, Отто, едик. 43. Коко, соха, лице, мапа. 44. Ольга, ампер, жолоб, марка. 46. Балка, свінг, шибка, заїка. 48. Вівчар, Йордан, Дніпро, флегма. 49. Рулон, Алжир, аксон, дужка. 50. Арарат, абетка, Арафат, активи. 53. Норвегія, горжетка, автограф, розподіл.

54. Трансфер, споживач, Авіценна, автостоп. 55. Цямрина, Рязанов, тапіока, тренінг. 56. Гарячка, склоріз, штурвал, Україна. ВЕРТИКАЛЬ: 2. Тетраедр, Ейнштейн, автоклав, наводчик. 3. Чкалов, Іберія, терміт, вовчок. 4. Оман, кліп, трон, норд. 6. Ржев, ягня, Алла, алое. 7. Граніт, амонал, регрес, чинара. 8. Летаргія, томагавк, драбинка, кримплен. 9. Діаметр, оперета, клаксон, обеліск. 10. Чорниця, ширяння, Вайнери, трутень.

13. Ява, сир, мер, шар. 14. Бра, ода, ніж, мім. 16. Набат, вагон, ягель, рогач. 17. Ранок, зябра, Яріло, режим. 18. Тавот, Артек, окапі, Дакар. 19. Зеніт, актор, Тимур, нукер. 24. Канат, фляга, Сибір, карта. 25. Набат, катер, обвід, азарт.

26. Білка, Павло, лемур, ослін. 27. Відповіді на кросворд, Рибак, вотум, гілка, Мідас. 32. Акнадрукований у №43 (95) тор, кермо, опала, бекар. 33. Крига, самбо, зумер, тріод. 34. Муляр, агава, алтин, таран. 35. Гуска, омана, ложка, гилка. 36. Тривога, Пенджаб, серфінг, повітря. 37. Медіатор, симетрія, броварня, старизна. 40. Диктофон, ластівка, конфетті, годинник. 41. Каланча, розтяпа, полигач, мемуари. 44. Омметр, Арагон, жалощі, Мещера. 45. Рур, бур, акт, ара. 46. Зір, суп, шов, бот.

47. Глинка, акація, абажур, аріозо.

51. Скло, Каїн, гімн, тиск. 52. Звук, Авва, арак, шпат.