Украинская техническая газета №45

Головний радник глави НАК «Нафтогаз України» Іван Діяк: «Як пересічний

обиватель у магазині не купить хліба без грошей, так і комунальники більше не одержать газу безкоштовно або в борг» стр. стор.

4–5 6

№ 45

Знизу — по кризі, що веде вгору

Друге нафтогазове «дихання»

Чи врятують інвестиції в регіони українську економіку? стор. стр.

4–5 6

6 листопада 2008 року

www.tehnichka.com

Унікальна розробка харківських учених дозволяє збільшити видобуток деяких вуглеводнів у 27 разів

info@tehnichka.com

стор. 7

Примус до самопорятунку Під тиском МВФ Верховна Рада ухвалила перший із серії законів, спрямованих на виведення країни з економічної кризи Чи готові вони й надалі об’єднатися заради інтересів країни? стор. 2–3

Епіцентр криза Дмитро Корнійчук

Д

Під тиском МВФ Верховна Рада ухвалила перший із серії пропозицію валюти на міжбанку, що дозво лить задовольнити потреби українських імпортерів і знизити курс долара. Значно посилена роль держави в банківській системі. Так, якщо раніше Кабмін контролював тільки два банки (Ощадбанк і Укрексимбанк), то тепер дістав можливість входити акціонером у ко мерційні банки, що зазнають фінансових труднощів. Механізм такий. За рішенням призначе ної тимчасової адміністрації Національно го банку або наглядової ради «нездорові» банки у примусовому порядку повинні

Цифра $16,5 млрд під 3,7% річних має намір виділити Україні Міжнародний валютний фонд у рамках фінансової допомоги.

Стабілізаційним фондом по кризі

П

Пряма мова «Ті заходи, які зараз вживаються, будуть плідними. Але треба чітко розуміти: кризу неможливо подолати ні за місяць, ні за два, ні за три». Арсеній Яценюк, спікер Верховної Ради, екс глава Національного банку

пер офіційно публікувати інформацію про всіх акціонерів банку, які мають частку більше 5%. Звичайно, у банкірів виникає ряд слуш них запитань побоювань. З яких міркувань Нацбанк має намір призначати тимчасову адміністрацію? Як ухвалюватиметься вкрай важливе рішення — чи має викупи ти нові акції «проблемного» банку сам ха зяїн, інший приватний інвестор або держа ва, хто в якій пропорції? Простіше кажучи, фінансистів непокоїть можливість націона лізації банків, про що йдеться останнім часом у вищих колах української влади. Хоча 31 жовтня, коментуючи ухвалення за

ревентивні заходи європейських і американських урядів наочно показа ли: під час економічної кризи насампе ред необхідно рятувати банківську систему держави. Тому що як тільки в банків почи наються проблеми з ліквідністю (коштами), відразу ж припиняється видача кредитів ре альному економічному сектору, виникають складнощі з виплатами зарплат і взаємни ми розрахунками між промисловими підприємствами. Тобто якщо економіка втрачає свою грошову «кров», то всі її галузі починають сипатися одна за одною, наче картковий будиночок. Промисловці продов жують щось робити, але в покупців немає

По перше, активна допомога банків банків ському сектору і його жорсткий конт роль, у тому числі м’яка націоналізація. Йдеться про видачу державних кредитів вітчизняним приватним банкам для пога шення зобов’язань перед іноземними фінзакладами. Останні, самі зазнаючи фінансових труднощів, в останні місяці по чали активно вимагати повернути борги. Адже в епоху «дешевих» грошей наші банки набралися кредитів за кордоном, говорячи словами Президента Віктора Ющенка, як со бака бліх. Тому допомога держави тепер по винна мінімізувати ризики банкрутства. Плюс вивільнити додаткові фінансові кошти для економіки України, продовживши таке необхідне кредитування. А також збільшити

Хелоуїнський гарбуз домоміг парламентарям ухвалити антикризовий закон. Фото УНІАН збільшити капітал за допомогою додатко вої емісії акцій. Якщо інвестором захоче бути держава, Мінфін розплачується за акції грішми з бюджету або державними облігаціями, які викуповує Нацбанк. Найцікавіше, що представляти інтереси держави в банках зобов’язаний безпосе редньо Мінфін, а не традиційний керівний орган корпоративних прав — Фонд держ майна. Не виключено, першим комерцій ним банком, що випробує на собі норми Закону «Про першочергові заходи...», част ково відійшовши до сфери держуправління, стане проблемний Промінвестбанк. Зросли можливості «батога» Нацбанку в рамках контролю за діями приватного бан ківського сектора. Внесено зміни в Закон «Про банки й банківську діяльність». Ст. 73 тепер дозволяє проводити примусову реор ганізацію банку, якщо ситуація загрожує інтересам вкладників. Ст. 78 визначає: тим часова адміністрація Нацбанку ухвалює рішення щодо реорганізації або додаткової емісії акцій, має право призначати нагля дову раду. Крім того, ст. 56 зобов’язує те

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

E mail: info@tehnichka.com

По друге, прописане триразове збільшення державного гарантування банківських внесків для населення.

По третє, виділення коштів зі Стабі лізаційного фонду на підтримку реаль них галузей економіки.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

У цілому всі названі заходи спрямовані на збереження життєздатності банківсько го сектора. Не виключено, що коли криза закінчиться, держава продасть свою част ку в банках. А може, і не продасть — усе залежатиме від прибутковості та ефектив ності впливу на економічні процеси в країні.

Слід відзначити вкрай важливий мо мент: гарантована державою сума в 150 тис. грн уперше за довгий час офіційно вно ситься саме в Закон «Про Фонд гарантуван ня внесків фізичних осіб». Адже раніше там фігурувало... 1200 грн. А останнє збіль шення повернення депозитів вкладникам банків, що «лопнули», у розмірі 50 тис. грн визначено тільки постановою самого Фон ду №4 (від 14 серпня 2007 року). У консти туції ж, як відомо, зазначено: закон має більший пріоритет, ніж рішення органу ви конавчої влади.

31 жовтня за прийняття Зако ну «Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи» про голосували 243 народних депута ти. БЮТ — 154, НУ НС — 69, блок Литвина — 20 голосів.

Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінан сової кризи» передбачає створити в Україні спеціальний державний Стабілізаційний фонд. Слід відзначити кілька його основних антикризових завдань.

частини акцій найбільших Bank of America, J.P Morgan, у Британії вже придбані 60% акцій Royal Bank of Scotland, у країнах Бе нілюксу — 49% акцій фінансової групи Fortis Group.

Фонд гарантування внесків підвищує планку державного відшкодування по де позитах внесків у випадку банкрутства бан ку — з 50 тис. грн до 150 тис. грн. Для цих потреб передбачається одержання необхідних коштів від Національного бан ку — щорічних відрахувань, і кредитів Фон ду за існуючою процентною ставкою.

Вони боролися з кризою

грошей оплатити товари. У результаті заво ди й фабрики зупиняються, тисячі людей за лишаються без роботи.

6 листопада 2008 року

Примус

Початок на 1 й стор.

ва тижні непростих переговорів, бло кування трибуни в «оживленій» Прези дентом Верховній Раді, безуспішні по шуки компромісу між всіма гілками влади. На жаль, вітчизняний політикум, на відміну від Європи або США, не захотів відразу об’єднатися заради порятунку економіки. Де не допоміг внутрішній фактор, відіграв свою роль зовнішній. У відповідь на прохання Ук раїни видати багатомільярдний кредит Міжнародний валютний фонд висунув жор стку умову: гроші в обмін на прийняття ан тикризового плану стабілізації економіки. У результаті вже 31 жовтня Рада ухвалила Закон «Про першочергові заходи щодо за побігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» №3309 4. Причому результативне голосування було забезпече но тимчасовим «перемир’ям» між Президен том Віктором Ющенком і прем’єром Юлією Тимошенко.

№ 45

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

кону, Президент Ющенко пояснив: під тер міном «націоналізація» мається на увазі виключно входження держави в керуван ня комерційним банком, причому в край ньому разі, а не бажання просто у приму совому порядку відібрати фінзаклад у ни нішнього власника.

Передбачається кредитування або спільне із приватним бізнесом фінансу вання довгострокових інфраструктурних проектів державного значення. У першу чергу — у рамках підготовки до Євро 2012. Це будівництво доріг, мостів, стадіонів, го тельної інфраструктури, реконструкція аеродромів.

Утім, не все так і страшно для нинішніх власників банків. Ст. 3 Закону «Про пер шочергові заходи…» офіційно дає мож ливість фінансистам, незгодним із приму совими державними заходами для «оздо ровлення» банку, у місячний термін запе речувати їх у суді. А депутатові «нашо українцю» Сергію Аржевітіну останньої миті все таки вдалося настояти на поправці в закон, що гарантує саме діючим акціоне рам банку пріоритетне право на придбан ня додаткової емісії акцій.

Кабмін має намір не допустити масово го безробіття, тому частина фінансів Фон ду буде використана на здешевлення вар тості кредитів для системотворчих промис лових підприємств. Тих, хто дає роботу де сяткам тисяч людей. Їхній перелік не уточ нюється. Однак не важко припустити, що в першу чергу гроші дістануться вугільникам, металургам, хімікам, аграріям, машинобу дівникам. Але слід звернути увагу: йдеть ся саме про виділення держкредитів, а не якісь дотації. Отже, отримані кошти про мисловцям згодом доведеться повернути.

Передбачений у Законі «Про першочер гові заходи...» механізм націоналізації нічим не відрізняється від аналогічних за ходів у інших країнах, що зазнають кризи. Наприклад, у США згідно з «планом Полсо на» оголошена стратегія викупу державою

Окремим рядком у законі (ст.2) пропи сані державні кредити зі Стабфонду на по треби будівельної галузі. З одного боку, по зиція законодавців зрозуміла, адже саме будівельники максимально потерпають від кризи: розпочаті проекти «заморожені»,

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 17420 прим.: українською мовою 5280 прим., російською мовою 12140 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2194

№ 45

Епіцентр криза

6 листопада 2008 року

до самопорятунку законів, спрямованих на виведення країни з економічної кризи люди без роботи. З іншого — навряд чи пе ресічному обивателеві варто очікувати, що, одержавши допомогу і завершивши свої проекти, будівельні компанії продавати муть житло дешевше.

молока. Та чи зможуть вони це зробити в умовах ринкової конкуренції, щоб люди ку пували їхню продукцію, а не, приміром, польську? Запитання риторичне.

Утім, багато моментів залишаються не з’ясованими. Як саме Кабмін реалізовува тиме механізм кредитування промисло вості — через державні чи приватні бан ки? Які будуть процентні ставки у випадку кредитування через держбанки? Якщо йдеться про здешевлення кредитів, то яку частину від суми візьме на себе держава? Чи зі Стабфонду оплатять тільки щорічні відсотки?

Зарплату відстояли

По четверте, стимулювання розвит ку внутрішнього попиту на товари, які, традиційно виробляючись на експорт експорт,, потерпіли від світової кон’юнктури.

У

рамках розгляду Закону «Про першо чергові заходи...» зчинилися серйозні баталії між депутатами.

Так, одне з питань стосувалося пільг вітчизняним сільгоспвиробникам. Доку мент передбачає скасування діючого до 1 січня 2009 року нульового ПДВ для товар них поставок підприємствам — перероб никам молока й м’яса. Натомість сільгос ппереробникам вводиться спеціальний

Кабмін має намір не допустити масового безробіття, тому части на фінансів Фонду буде використана на здешевлення вартості кре дитів для системотворчих промислових підприємств. Тих, хто дає роботу десяткам тисяч людей. Не важко припустити, що в першу чергу гроші дістануться вугільникам, металургам, хімікам, аграрі ям, машинобудівникам. Цей пункт залишається одним із найза гадковіших в ухваленому Законі «Про пер шочергові заходи...». Особливо з огляду на той аспект, що стимулювати внутрішнє зро стання споживання необхідно за рахунок грошей Стабілізаційного фонду. У принципі, логіка цілком зрозуміла. На приклад, вітчизняну металопродукцію в ос танні два місяці за кордоном майже ніхто не купує. 29 жовтня на Донецькому еконо мічному форумі думку виробників щодо ви ходу з ситуації висловив власник «System Capital Management» Рінат Ахметов: термі новий розвиток внутрішнього ринку. Звичайно, держава, виділивши гроші на кредитування будівельних проектів, маши нобудування і підготовку до Євро 2012, має можливість частково збільшувати внут рішньоукраїнський попит на метал. Однак існує такий важливий фактор, як ринкова конкуренція. Чи готові наші металурги про давати свій товар дешевше, ніж російські або китайські конкуренти? Ще влітку тако го не було. Або чи можуть вони забезпечи ти аналогічну якість? Звичайно, великому бізнесу хотілося б монополізувати внутрішній ринок за рахунок нехитрого об меження ввезення іноземної продукції або уведення загороджувального мита. Не слід забувати: з 2008 року Україна є членом СОТ, тому такі «ігри» можуть завершитися відповідними штрафними санкціями. Так, за допомогою кредитів аграріям можна підвищити внутрішній попит на ті ж мінеральні добрива. Так би мовити, підтримати хіміків. Але одночасно необхід но гарантувати збільшення ціни на сільгосппродукцію, щоб потім повернути кредити в скарбницю. Іншими словами, в остаточному підсумку перекласти частину витрат на плечі населення. І ще запитан ня: чи захочуть хіміки продавати свою про дукцію в Україні, якщо вигідніше просто зменшити обсяги, але дорожче реалізува ти в Євросоюзі? Або як розширити внутрішній ринок продажів зернових? Кожен урожай в Ук раїні не тільки покриває внутрішні потре би, а й залишає мільйони тонн зернових на експорт. Отже, стимулювати внутрішній ри нок можна збільшенням поголів’я великої рогатої худоби. Наприклад, за рахунок тих же кредитів зі Стабфонду. Але тут ми знову повертаємося до попередньої дилеми: щоб повернути гроші державі, власники зму шені будуть збільшувати вартість м’яса й

режим оподатковування, що дозволяє аку мулювати вже нарахований ними ПДВ для власних потреб, не перераховуючи в бюд жет. Депутатам такої підтримки здалося мало, тому вони ухвалили ще одну поправ ку в документ — зобов’язали Кабмін пе редбачити грошову компенсацію товаро виробникам у зв’язку зі зміною механіз му оподаткування.

В Україні почалася криза металургії: половина доменних печей зупинена

Фонд наповнити? Нема проблем

«О

тже, антикризовий закон ухвалено. І зафіксований факт створення Ста білізаційного фонду — «руки допо моги», простягнутої банківській системі і всій нашій економіці. У той же час полі тиків і експертів дещо непокоїть механізм реального грошового наповнення Фонду. У Законі «Про першочергові заходи...» досить лаконічно прописано: джерелами

Держава, виділивши гроші на кредитування будівельних проектів, машинобудування і підготовку до Євро 2012, має можливість част ково збільшувати внутрішньоукраїнський попит на метал. Однак існує такий важливий фактор, як ринкова конкуренція. Чи готові наші металурги продавати свій товар дешевше, ніж російські або ки тайські конкуренти? Найбільш палкі суперечки у Верховній Раді зчинилися навколо спочатку записа ного в законі такого пункту: на 2009 2010 роки обмежити зростання мінімальної за робітної плати в кожному кварталі на рівні індексу інфляції за звітний період. Про стіше кажучи, підвищення «мінімалки» по винне було тільки компенсувати ріст цін. Як відомо, ця вимога була однією з основ них у підписаному 26 жовтня меморандумі між Кабміном і МВФ. Зараз у Європі скрізь намагаються «затягти паски» з ме тою максимально обмежити зростання оплати праці, тим самим стримуючи рівень інфляції. Однак представники Партії регіонів ка тегорично відмовилися підтримати мож ливість мінімізувати заробітну плату ук раїнців протягом двох років на певному прогнозованому рівні. І спільними зусил лями із двома іншими фракціями скасу вали цю норму. Тим самим залишивши зак ладену у бюджеті 2009 тезу дорівняти «мінімалку» до прожиткового мінімуму. Як говорять скептики, жодна політична сила — ні «помаранчеві», ні «біло блакитні» — від такого рішення не програють. Адже незабаром дострокові парламентські й президентські вибори, а механізм «соці ального підкупу» електорату поки ще непо гано працює в наших реаліях. Тепер залишається дочекатися і поба чити, чи не вплине «зарплатна» незгода ук раїнських парламентаріїв на рішення МВФ про виділення кредиту в $16, 5 млрд.

фінансування Фонду є кошти від позапла нових приватизаційних надходжень (у 2009 році — всі виторгувані гроші), а та кож ресурси від розміщення державних цінних паперів.

бажання його політичної сили голосувати за Закон «Про першочергові заходи...». «Перші кошти у Стабфонд надійдуть невідо мо коли, основне джерело доходу — над ходження від приватизації. Ми перекону вали, що треба закласти реальні кошти», — відзначив Азаров. Можливо, секрет такого дивного фінан сування Фонду слід шукати у внесеній у до кумент нормі: грішми Кабмін зможе розпо ряджатися тільки за узгодженням із про фільними комітетами Верховної Ради. В умовах перманентного протистояння в пар ламенті спроба виділити кошти на той чи інший захід може затягтися на довгий час. Мало зрозуміло із Закону «Про першочер гові заходи...», на які потреби підуть отримані кошти МВФ, на чиїх рахунках акумулюються і хто ними розпоряджатиметься. Судячи з ух валеного закону, ця позика не передбачена для фінансування Стабфонду. Швидше за все, гроші МВФ завуальовані в рамках зміни в бюджет 2008, прийнятої тим же Законом «Про першочергові заходи...», яка дозволяє Кабміну до кінця року взяти закордонний кредит у міжнародних фінансових організа ціях в розмірі до 10 млрд грн. Мета — реа лізація проектів економічного розвитку Ук раїни. Така сума саме може відповідати пер шому траншу від МВФ. Тобто виходить, гроші

Представники Партії регіонів категорично відмовилися підтри мати можливість мінімізувати заробітну плату українців протягом двох років на певному прогнозованому рівні. Як говорять скеп тики, жодна політична сила — ні «помаранчеві», ні «біло блакитні» — від такого рішення не програють. Адже незабаром дострокові парламентські й президентські вибори, а механізм «соціального підкупу» електорату поки ще непогано працює у наших реаліях.

А тепер трохи статистики. В 2007 році із запланованих у бюджеті від приватизації 10,5 млрд грн Фонд держмайна зміг одер жати 2,5 млрд грн. У 2008 му також не вар то очікувати виконання оптимістичних по казників: за 9 місяців отримано тільки 380 млн грн із планових 8,6 млрд грн. Навряд чи варто сподіватися на повноцінне вико нання приватизації і в 2009 році. Якщо, звичайно, не станеться дива і на продаж одночасно не виставлять «Укртелеком» і Одеський припортовий завод. Виходячи з вищесказаного, реальне на повнення необхідними коштами Стабіліза ційного фонду украй сумнівне. Саме цим ар гументом екс міністр фінансів і депутат від ПР Микола Азаров пояснив 31 жовтня не

можна направити на ті ж потреби, що перед бачені і Стабілізаційним фондом. З однією різницею: розподіляти фінанси зможе тільки Кабмін, без участі парламенту. Незважаючи на якусь «незавершеність» прийнятого Закону «Про першочергові захо ди...», особливо у сфері підтримки економі ки, важливо відзначити: перший реальний крок з виведення країни з кризи українська еліта зробила. Попереду ще багато інших важливих законопроектів і програм із вже конкретної підтримки окремих галузей еко номіки. Але процес нарешті пішов, що нема ловажливо. Головне — щоб країна знову не повернулася в безодню дострокових ви борів, тим самим на кілька місяців втратив ши життєздатний парламент. А отже, і здатність опиратися кризі...

Економіка потенціал Початок на 1#й стор.

Інвестиції приходять тільки туди, де потенціал представляють у вигляді конкретних пропозицій, що відповідають всім «бюрократичним» нормам. Це і є ведення бізнесу по#європейськи. І багато в чому саме такий підхід спробували продемонструвати влада і ділові люди Донецької області, організувавши 29—31 жовтня міжнародний інвестиційний саміт. Своєю увагою його вшанували президенти України і Польщі.

Марина Савінова

Погляд знизу

С

ьогодні ніхто не може з упевненістю сказати, якої глибини й тривалості буде економічна криза, що почалася. Оптимісти за службовим обов’язком м’яко стелять: справа звичайна, Україну зачепи ло трохи, панікувати не треба. Песимісти говорять про внутрішню кризу ліберальної моделі капіталізму і пророкують неминучу фундаментальну перебудову господарюван ня. Згодні, мабуть, в одному: криза оголила серйозні суперечності. І від того, наскільки швидко, послідовно і ґрунтовно ми зуміємо розв’язати цей гордієв вузол, настільки ви сокою буде імовірність, що його сила з руй нівної перетвориться на створювальну. Або навпаки.

Чи врятують інвестиції в регіони країн світу, імпортні операції здійснювали ся з партнерами з 88 держав. Більше чверті (близько 27%) всієї інноваційної промислової продукції України вироб ляється підприємствами Донецької об ласті. Останні сім років область стабільно посідає перше місце з кількості реалізова ної інноваційної продукції у порівнянні з іншими регіонами країни. Це цифри докризові, так би мовити, фун дамент, стартова площадка. Сьогодні суть питань і відповідей багато в чому змінила ся. Відповідь Донецької області «Чемберле ну», на відміну від войовничо радянського й нинішніх антикризових гадань: ідіть, доб родії, до нас, працюйте з нами. Можна, зви чайно, якийсь час «психологічно» підтриму вати стабільність вітчизняної банківської си стеми черговими зовнішніми позиками, але привести прямі інвестиції, зробивши їх фак тором внутрішнього розвитку реальної еко номіки, — питання набагато важливіше. Це визнав навіть Президент: «У той час, коли значна частина ділового світу з ранку до ве чора говорить про кризу, ми з вами говоримо про завтрашній день». А може, і сьогоднішній. Якщо слова арбітра нації не розминуться з ділами нашими скорботними — політичною гризнею, поділом країни по кланових інтере сах і дешевою соціальною демагогією. Що конкретно запропонував Донбас? Більше 300 перспективних проектів, пред ставлених увазі потенційних інвесторів (а це близько 400 компаній), були розділені за

«Зазначу: Донбас не очікує від когось допомо ги! Навпаки, це ми, найбільший індустріальний регіон України, пропонуємо цікаві інвестиційні проекти в промисловості, інфраструктурі, сільсько му господарстві та інших галузях. Проектна база саміту складається з 275 проектів на суму 48 мільярдів гривень, або майже 10 мільярдів до ларів». Голова Донецької обласної ради Анатолій БЛИЗНЮК

Яка стратегія візьме гору в Україні? Стра тегія затягування пасків пересічними украї нцями, яким пропонують не тільки пережи ти лихі часи без паніки, а й допомогти бізне су матеріально? Чи максимальна підтримка державою ділової активності? І насамперед у регіонах. Про їхній колосальний потенціал та інвестиційну привабливість говориться стільки ж років, скільки ігнорується по слідовний процес реалізації. І на рівні не тільки центральної, а й місцевої влади.

трьома тематичними напрямами: неру хомість та інфраструктура Євро 2012, інве стиції в реальний сектор економіки, інно вації та енергозбереження.

Можливо, тому Донецьк до «оглядин» не просто підготувався належним чином. У самій організації форуму, у робочій і навіть парадній частині він виглядав респектабель но діловим, показуючи навіть у дрібницях: він відкриває своє обличчя не для того, щоб «залучити» привабливістю, а щоб вступити у партнерство на рівних умовах.

— Донбас глибоко інтегрований у гло бальну економіку, — зазначив глава До нецької обласної ради Анатолій Близнюк, — і повною мірою на собі відчуває вплив світо вих реалій. Але ми не збираємося опускати руки, ми знаємо одну відповідь: треба кра ще і більше працювати.

Що ж у цілому є в активі?

Е

кономічний потенціал тільки самого Донецька — 193 підприємства, що представляють 12 галузей виробниц тва. У першому півріччі нинішнього року Донецька область забезпечила 21,4% за гальноукраїнського експорту товарів на суму $6978 млн, імпорт становив $2456,2 млн. Продукція регіону вивозилася в 128

6 листопада 2008 року

Знизу — по кризі,

Пряма мова

Відкриваючи форум, Президент України Віктор Ющенко назвав економіку Донецької області однією з найперспективніших у країні. А регіон підтвердив його слова, на очно продемонструвавши це всією своєю триденною роботою.

№ 45

Про деякі з них докладніше скажемо тро хи пізніше. Поки ж відзначимо головне: саміт продемонстрував інвесторам відкритість місцевої влади, її готовність сприяти реалізації проектів з метою зміни іміджу старопромислового регіону.

Тому ми не сидимо склавши руки, навпа ки — звернулися до дієвих механізмів регі онального розвитку: через бізнес, інвестиції та інновації. Ця стратегія, апробована світо вим діловим співтовариством, залишається актуальною і до, і під час, і після кризи. Сьо годнішня подія — один із важливих заходів нашої антикризової програми. Саме сьо годні ми бачимо поштовх до переходу Дон басу на якісно новий рівень розвитку — від старопромислового регіону до сучасного, модернізованого та інноваційного. Для нас це виклик і можливість. Для реалізації цієї можливості, для ство рення інвесторам сприятливих умов веден ня бізнесу місцева влада готова багато на що. Навіть вимагати відновлення пільг ре жиму вільних економічних зон (до речі, за конодавчо їх ніхто і не скасовував). У разі ж виникнення якихось сумнівів дончани

не програма антикризових реформ і для за конодавчої, і для виконавчої влади? З на шим суперечливим законодавством і коруп цією на всіх рівнях. А якщо врахувати, що першопричиною світової фінансової кризи стало надування «мильної бульки» віртуаль ної економіки, то з усією очевидністю сьо годні реальною стає та, де є не тільки товар не виробництво, а й прозорі, зрозумілі умо ви. Тільки така економіка і під час, і після кризи зможе викликати довіру інвесторів. Президент Польщі цілком справедливо відзначив, що для розвитку середнього й малого бізнесу Україні слід спростити його кредитування місцевими фінансовими організаціями. У такому разі малий бізнес, гнучкий і мобільний, може стати внутрішнім

пропонують затверджувати кожен окремий інвестпроект на рівні центральної виконав чої влади. Поживемо — побачимо.

Погляд з іншого боку

Л

ех Качиньський, який виступав першим із президентів, говорив про те, що Східна Україна раніше майже не вик ликала інтересу в польської влади. Реалії су часності привели до того, що цей прикрий недогляд треба виправляти. Попутно вирі шуючи багато проблем.

— Ви говорите про проблеми співробіт ництва, про кордони, пропускні пункти, по вернення ПДВ, — відзначив Качиньський.

— Ми з Віктором Ющенком вже обговори ли це. Проблеми мають минущий характер. Так само з проблемою віз для українців. Усе вирішуватимемо. Я запросив українського Президента рівно через рік на саміт у Польщу. Проблем (маленьких і великих) за раз багато. Але дружні стосунки між наши ми країнами мають розвиватися, і кордон не повинен заважати. Наші країни зазнають певних труднощів через європейські процеси. У найближчий рік подолати їх не вийде. Як там не вийде на ділі, але дипломатич ний оптимізм польського президента щодо строків подолання «труднощів» — це черго вий сигнал для України: зовнішнє зближен ня можливе через внутрішні реформи. На думку Качиньського, якщо Україна має намір вступити в ЄС у найближчому май бутньому, їй просто необхідно зробити про цес інвестування в інфраструктуру більш прозорим і зрозумілим для іноземців. Чим

інвестором, що допоможе країні вибратися з кризи.

Погляд зверху

У

виступі українського Президента опти мізму було набагато більше, ніж у його польського колеги. Особливу увагу Віктор Андрійович приділив планам і перс пективам європейської інтеграції.

— Україна хоче інтегруватися в євро пейський простір. За три роки роботи ми пройшли великий шлях: вступили у СОТ, при вели тарифну й митну політику до євро пейських стандартів. Наступний крок — уго да з ЄС про асоціації. Україну і ЄС об’єднає угода найвищої якості. Зона вільної торгівлі, розділ безпеки, початок переговорів щодо безвізового режиму. І все це буде наступ ного року — формальні переговори вже почалися. Глава держави вкотре висловив упев неність, що Україна успішно подолає на слідки світової кризи.

— Ми подолаємо цю кризу, адже вона не перша і не остання. Якщо будемо об’єднані, ми вийдемо з неї швидко й ефективно, — ска зав Президент України. — Нам слід зробити все, щоб мінімізувати наслідки світової фінан сової кризи. Це не є якимсь фатальним зав данням. Воно потребує від суспільства, і зок рема від уряду, чесної, а не солодкої політи ки. Обставини, з якими сьогодні має справу бізнес Польщі, України, — це обставини епі зодичні. Переконаний: як світова, так і націо нальна економіка не повернеться до депресії. Ми пройшли момент неповернення. Пріоритетною метою антикризових за ходів влади Ющенко назвав запобігання ре цесії економіки. Це можливо, якщо забез печено високий попит на продукцію галузей, які зазнали великих втрат внаслідок зміни світової кон’юнктури, створено фіскальні стимули, надано кредитну підтримку, зміне но тарифну політику... Крім того, Президент зазначив, що в умовах кризи створюються

№ 45

Економіка потенціал

6 листопада 2008 року

що веде вгору українську економіку? Особливу увагу Ахметов приділив пробле мам гірничо металургійного комплексу (що в нинішній ситуації цілком природно).

— Ця галузь дає 43% валютного виторгу і 550 тисяч робочих місць, — констатував бізнесмен. — Торік Україна виробила 43 млн тонн сталі. 30% своєї продукції ми продає мо на внутрішньому ринку, 70% — на зовні шньому. Це свідчить про те, що коли там все добре — і в нас все чудово, якщо там пога но — нам дуже погано, галузь потерпає. Саме це зараз і відбувається. Постає запитання: що робити? Відповідь одна: розвивати внутрішній ринок.

можливості для проведення структурних еко номічних реформ, які відкладалися багато років поспіль. Віктор Ющенко порушив проблеми гірничо металургійного комплексу, розповів про зовнішні борги України, які, згідно з даними експертів, «не найбільші у Європі», і заявив, що в банки й національну валюту треба вірити.

Сьогодні всі переймаються тим, як допо могти металургам. Я переконаний, що допо магати треба не металургам, а споживачам сталі. А це — будівництво і машинобудування. У нас попереду Євро 2012. Ми повинні якнай краще представити Україну. Нам потрібний бу дівельний бум. І від цього виграють не тільки металурги. Від цього виграють всі!

Власний погляд

Н

абагато більш конкретним був Рінат Ах метов, який встиг за чотири хвилини викласти власну програму боротьби з кризою. Бізнесмен чітко сформулював своє бачення основних її причин: банки не здатні рефінансувати свої боргові зобов’язання, а металурги не можуть продавати сталь.

— Сьогодні дуже важливо не допустити масового падіння банків і паніки серед

Думка

Олексій КРЕДИСОВ КРЕДИСОВ,, керівний партнер компанії Ernst&Y oung: Ernst&Young:

збільшила інвестиції у масштабні інфраст руктурні проекти: будівництво аеропортів, доріг, мостів, естакад. Це важливо для всієї нашої економіки. Ще важливіше створити сприятливий інвестиційний клімат. Нам потрібні рівні правила гри для всіх. Вони мають бути прості, прозорі і зрозумілі інвес торові.

Серед інших проектів у розділі «Інвестиції в реальний сектор Донбасу» представлене створення індустріального парку в Алчевсь ку (Луганська область), реконструкція і мо дернізація одного з блоків Старобешівської ТЕС, регіональний стратегічний план управ ління твердими побутовими відходами в До нецькій області.

Наше головне завдання — зробити так, щоб Україна була кращою країною Європи для ведення бізнесу.

Один із наймасштабніших енергозбереж них проектів пов’язаний із розробленням шахтного газу метану, запаси якого в До нецькій області становлять 13 трлн кубо метрів. Видобутком і промисловим викорис танням метану, зазначив заступник губерна

Я переконаний, що коли будемо прийма ти швидкі, ефективні й відповідальні рішен ня, ми не тільки кризу подолаємо, а й стане мо набагато сильнішими...

Погляд зсередини

Щ

Найбільш масштабні інфраструктурні проек ти, безперечно, пов’язані з підготовкою До нецької області до проведення Євро 2012. Тим більше, що молодіжний Європейський чемпіо нат з футболу вона прийматиме вже в 2009 році. Серед представлених проектів — будів ництво стадіону «Донбас Арена», нових заліз ничного вокзалу і мікрорайону в Донецьку, 4 зіркового готельного комплексу «Європа», рек реаційних містечок у Святогорську й на узбе режжі Азовського моря, автодоріг, великих за водів із виробництва цегли й цементу. вкладників, — упевнений Рінат Леонідович.

— Якщо, не дай Боже, це трапиться, то пост раждають всі галузі нашої економіки і кожен громадянин України. Необхідна підтримка ліквідності банків державою, як це роблять Європейський Союз, Сполучені Штати Аме рики, Велика Британія та інші країни.

Олег ПОПОВ ПОПОВ,, генеральний директор компанії СКМ: — Безперечно, криза не нескінченна, за спа дом завжди йде підйом. І ми вже тепер думаємо не тільки й не стільки про те, як пройти через кри зу, а скоріше про те, які можливості відкриються перед нами після неї. Більшість економічних процесів циклічні, за ростом завжди йде падіння, як за літом завжди йде осінь, а потім зима. Але якщо на вулиці міну сова температура, це ще не означає, обов’язко во доведеться мерзнути. Треба просто бути гото вим до низьких температур: добре одягтися й утеплити свій будинок. Так само і в економіці: такі спади неминучі, до них просто треба бути готовими, бути готовими працювати в умовах падіння ринку й обмеженого доступу до позикових ресурсів. Якщо ми навіть в умовах кризи думатимемо й діятимемо стратегічно, це дозволить нам вийти з кризи сильнішими.

— Я знаю, що ряд компаній, які мають свій бізнес у Києві — дуже дорогому і складному для ведення бізнесу місті, при їхали подивитися на Донецьк, і це може стати зламним моментом. У Донецькому регіоні виняткова ресурсна база, розвине на ринкова інфраструктура — є всі умови для запуску нових масштабних проектів, потрібних і регіону, і Україні в цілому.

о ж пропонують інвесторам дончани, заради чого, власне, і з’їхалися в До нецьк більше 500 гостей з 20 країн світу? Звичайно, навіть згадати всі пред ставлені на форумі проекти в рамках однієї газетної статті неможливо. Тому скажемо лише про деякі.

Рінат Ахметов

Компетентно

Що слід зробити, щоб збільшити обсяги будівництва? Дуже важливо, щоб держава

Загалом, якщо судити з настрою Віктора Андрійовича, усе в нас не так вже й погано. А незабаром буде зовсім добре. Напевно, тому президенти не приділили уваги реаль ним інвестиційним проектам Донбасу, що ек спонувались у трьох виставкових залах цен тру «ЕкспоДонбас». На те, щоб ознайомити ся з ними, главам держав вистачило менше п’яти хвилин. До стенда, де Донецьк пред ставляв інвестпроекти до Євро 2012, висо копоставлені гості не підійшли взагалі. Що ж, головне — донецьку ініціативу по чуто і схвалено. І всі одностайно погодилися з тим, що місце зустрічі для міжнародної роз мови про завтрашній день України змінити не можна.

ристання природного газу, котлів із кипля чим шаром, що дозволяють використовува ти як паливо вугілля з підвищеною зольні стю, шлами й гірську породу з териконів. Одна з компаній представила свої розроб ки з очищення опалювальних систем без демонтажу комунікацій, що значно підвищує ефективність системи в цілому і знижує енерговитрати теплокомуненерго. До запус ку в серійне виробництво готова розробка Донецького фізико технічного інституту —

Один із найбільших проектів — будівницт во аеропорту й логістичного термінала в Кра маторську. При правильній реалізації він має всі шанси стати і вантажним, і пасажирським терміналом, через який літатиме до мільйона пасажирів у рік. А в майбутньому — стати пло щадкою для розвитку регіональних бюджетних авіаперевезень.

цифровий термограф, призначений для діаг ностування раку молочної залози на ранніх стадіях. Хочеться сподіватися, що ці та інші проекти будуть реалізовані. Адже початок уже покладено: у ході роботи форуму з од ного із проектів укладено ліцензійний до говір між Донецьким національним техніч ним університетом і китайською компанією «Енглер Ентерпрайзес» на суму в кілька мільярдів доларів. І все таки найважливішим підсумком са міту, на наш погляд, стало те, що погоду в Донецькому «домі» криза не зіпсувала. Про це в першу чергу свідчить реакція потен ційних інвесторів. Жан Патрік Марке, директор ЄБРР із питань муніципальної та екологічної інфраструктури: «Ми можемо допомогти, ми н есу, ми готуємо проекти й відкриті для бізн даємо нові кредити в муніципальний сектор. Якщо проекти великі, як, наприклад, із підго товки до Євро 2012 , ми будемо об’єднува тися з іншими міжнародними фінансовими організаціями, такими, як DVIB, Nordic Investment bank. Це реальне вирішення про блем. Будь ласка, звертайтеся до нас, ми можемо допомогти в підготовці й фінансу ванні проектів у поточних обставинах. Ми пропонуємо не тільки кредити, а й вкладен ня в акціонерний капітал і випуск облігацій».

Джок Мендоза Вілсон, директор з міжнародних зв’язків і відносин з інвесторами компанії СКМ: — Як найбільший національний інвестор, ми підтримує мо ініціативу обласної ради і хочемо показати іншим те, що самі знаємо напевно: Україна в цілому і Донецький регіон зокрема — чудове місце для ведення бізнесу. Якщо гово рити про можливості для інвестування, то слід відзначити насамперед такі галузі, як виробництво й будівництво, роз дрібна торгівля й нерухомість, розроблення високотехно логічної продукції з використанням наукових досягнень області, подальше розроблення природних ресурсів.

тора Донецької області Сергій Дергунов для читачів «УТГ», займаються більшість вугле видобувних країн. «Наприклад, у США роз робленню вугільних родовищ передує видо буток метану. У результаті його вміст у плас тах знижується до 20%», — уточнює він. Тех ніко економічним обґрунтуванням розроб лення родовищ шахтного метану в Донецькій області вже займаються фахівці зі США, і воно буде завершено до кінця 2008 року. Інноваційний аспект мають проекти ви користання в теплоенергетиці водовугільно го палива, струминно нішевих технологій, що значно підвищують ефективність вико

Анна ТТокарц, окарц, старший банкір ЄБРР в Україні: «Наші інвестиції в Україні на сьо годнішній день становлять 3,74 мільярда євро, або більше 5 мільярдів доларів. Ми вже реалізували тут 172 проекти. Цього року ми плануємо збільшити інвестиції по рівняно з попереднім на 40%». Висновок із того, що відбувалося на до нецькому саміті, напрошується сам со бою: дієвим шляхом виходу із кризи мо жуть бути саме регіональні інвестиції. Без пожвавлення ділової активності «низів» всі антикризові заходи «зверху» швидше за все не стануть ефективними, а пере творяться на рух по колу колу,, як це й було досі.

Економіка ПЕК

№ 45

6 листопада 2008 року

Головний радник глави НАК «Нафтогаз України» Іван Діяк:

«Як пересічний обиватель у магазині не купить хліба без грошей, так і комунальники більше не одержать газу безкоштовно або в борг» Початок на 1 й стор.

Дмитро Корнійчук, Ігор Павлюк

У

2008 році НАК «Нафтогаз України» провадить надзвичайно жорстку політику стосовно «газових» борж ників. Уперше «батіг» торкнувся навіть комунальної сфери. У середині жовтня опалювальний сезон у багатьох містах просто не почався. Із чим пов’язана така непримиренна до боржників позиція газового монопо ліста? Який головний аргумент України у переговорах із «Газпромом»? Чи має краї на поступатися національною безпекою заради дешевого газу? На ці й інші запи тання в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» відповів радник глави НАК «Нафтогаз України» Іван Діяк.

— Іване Васильовичу, зараз населен ня України хвилює питання: чому немає опалення в будинках? Чому НАК «Нафто газ» не виділяє необхідних лімітів газу?

— Знаєте, наше найбільш болюче питання у сфері ПЕК — це комунальна енергетика. Адже якщо розібратися, то населення справно пла% тить за тепло. Потім ці гроші збирають тепло% вики, однак до «Нафтогазу» фінансові кошти в повному обсязі не доходять. Чому? Точну відповідь ніхто дати не може. Не виключено, гроші використовуються на якісь інші потреби. Раніше діяла постанова Верховної Ради: з 15 жовтня в будь%якому разі необхідно по% давати тепло. Незалежно від того, є борги комунальників перед НАКом чи немає. Я вважаю, це була порочна практика. Розумієте, газ, що видобуває НАК «Нафто% газ України», використовується безпосередньо на потреби населення. Але для комунальної сфери паливо вже треба купувати в Росії. А ціни високі. При цьому створюється враження, що комунальники вважають, наче газ їм хтось по% винен давати безкоштовно. І просто не платять. Позиція «Нафтогазу» проста й чітка: не створювати нових боргів перед «Газпромом». Звідси жорсткі вимоги оплати за паливо усе% редині країни. Як пересічний обиватель у магазині не купить без грошей хліба, так і ко% мунальники більше не одержать газу безкош% товно або в борг. Те ж стосується і промисло% вих підприємств.

— ТТобто обто всі проблеми в тому тому,, що гроші губляться в ланцюжку «населення–теп% локомуненерго–«Нафтогаз У країни»? А України»? от міські голови, приміром, говорять про занижені тарифи для населення, через що й виникають борги. борги... .

— Йдеться про цілий комплекс проблем. Якщо говорити про тепловиків, то, з одного боку, це звичайне небажання платити. З іншого — внаслідок заплутаного газового ринку достеменно не відомо, хто, кому і скільки має платити. І найголовніше: немає повноцінного механізму контролю держави за проходженням платежів за газ. При цьому існує чітка планка на ціновий діапазон газу, що поставляється для кому% нальної сфери. Вона визначається рішенням Національної комісії регулювання енергети% ки й дорівнює 686 гривням за тисячу кубів. Зауважу, вартість явно занижена порівня% но з реальною ціною палива, що видобу% вається в «Росукренерго» — по 179,5 дола% ра за тисячу кубів. Якщо регіони не можуть самостійно за% платити «Нафтогазу України», то повинні звер% татися до уряду за субвенціями. І заздалегідь на сполох повинні були бити як комунальни% ки, так і місцева влада. Але міські голови звикли, що можна цими питаннями не зай% матися, до зими не готуватися, борги не по% гашати – все одно з початком опалювально% го сезону газ у котельні подадуть.

Візитівка Іван Діяк Дата народження: 22 липня 1929 року. Освіта: Львівський політехнічний інститут. Кандидат технічних наук. Член%кореспон% дент Академії гірничих наук, дійсний член Нафтогазової академії України, почесний професор Івано%Франківського технічного університету нафти й газу. Кар’єра 1953—1964 рр. — робота на нафто% видобувних підприємствах Івано%Франківсь% кої області.

1964—1972 рр. — головний інженер, керівник тресту «Прикарпатбурнафта».

1972—1998 рр. — заступник началь% ника всесоюзного об’єднання «Укргазпром», віце%президент концерну «Укргазпром», за% ступник глави правління АТ «Укргазпром».

1998—2002 рр — народний депутат України. З 2002 року — головний радник глави правління НАК «Нафтогаз України». Однак більше такої щедрості ми дозволи% ти собі не можемо. Крім того, що буде наступ% ного року, якщо імпортний газ подорожчає до 300 доларів? Є питання і до уряду. Чому він не дає не% обхідні субвенції регіонам? Чому іншим галу% зям, наприклад вугільникам, весь час фінан% сово допомагають, а нафтовиків і газівників тільки обкладають додатковими податками? Що ж до тарифів, то вони у компетенції місцевої влади. Якщо нинішні розцінки не покривають оплату вартості газу, то нехай підвищують. У рішенні РНБО від 26 вересня 2008 року й указі Президента України № 905/2008 про введення в дію цього рішення в пункті 10 рекомендовано органам місцевого самоврядування привести тарифи на комунальні послуги до економічно обґрун% тованого рівня.

— Наскільки відомо, ви добре знаєте принципи функціонування газового рин% ку в Європі, де досить жорсткий контроль за оплатою палива. Як там вирішується питання з неплатниками?

— Наведу приклад французької компанії «Газ де Франс». У них є договори зі спожива% чами. І під кожен документ — гарантії першо% класного банку. Тобто газовики гроші одер% жать у будь%якому разі від банку. А якщо про% мисловець не зможе заплатити, то його за% вод піде з молотка. Основна різниця з Украї% ною в тому, що у Франції просто не розуміють, що значить не платити за газ.

— Як ви оцінюєте підписаний 2 жовт% ня меморандум між прем’єрами Володи% миром Путіним і Юлією ТТимошенко, имошенко, який визначає стратегію поставок газу на 2009 рік? Чи виграє У країна від перехо% Україна ду на прямі договори з «Г азпромом» без «Газпромом» участі посередників?

— Меморандум оцінюю позитивно. Зокре% ма, саме в контексті рятування від посеред% ника «Росукренерго» і переходу на прозору схему взаємин «Нафтогазу» й «Газпрому». У той же час я підтверджую: ніякого середньо% азіатського газу ми купувати не повинні. На підтвердження наведу такий розрахунок. Щоб дійти до нас, туркменський газ має пройти відстань від 2200 до 2900 кілометрів. Залежно від того, яким маршрутом його пустить «Газпром». При цьому транзитна відстань російського газу по Україні — трохи більше 1100 кілометрів. У ре% зультаті виходить, що ми через такі маніпуляції набагато зменшуємо вартість транзитних ставок для Росії, що експортує газ у Європу. Мовляв, на% томість «Газпром» стримує ціну транзиту газу для України по своїй території. У результаті наша держава зазнає мільярдних збитків.

Учасник ліквідації аварії на Чорно% бильській АЕС. Автор понад 250 наукових праць, у тому числі десяти монографій. Зас% лужений працівник промисловості України. Нагороджений орденами Дружби народів, Трудового Червоного Прапора, Данили Га% лицького, «За заслуги» III і II ступенів. Лау% реат премії Ради Міністрів СРСР. До чого я веду? У 2009 році має бути така прозора схема. Україна купує в «Газпрому» природний газ за певною ціною. Середньо% азіатський це газ чи російський — нас не по% винне хвилювати. У відповідь ми визначаємо Росії реальну ціну за транзит і використання підземних сховищ. Із Росією ми повинні бути партнерами. Ми залежимо від її поставок газу, а вона, у свою чергу, залежить від транзиту через Україну в Європу 80 відсотків газу. Тому розрахунки за транзит газу повинні бути взає% мовигідними для обох держав.

— Підписуючи договір із «Г азпромом» «Газпромом» на наступний рік, У країна повинна чи% Україна мось поступатися заради зменшення ціни на газ?

— Звичайно, ні. Дивіться, для населення в нас є газ власного видобутку. Про комуналь% ників, що споживають близько 13 мільярдів кубометрів, має турбуватися уряд. Їм можна давати дотації з бюджету. А от промисловість нехай платить адекват% ну ціну за газ! Вище, ніж у Європі, усе одно не буде. І держава не повинна субсидіювати бізнес за рахунок обмеження національних інтересів. Чому на Заході за тисячу кубометрів газу промисловці платять 460 доларів, а в нас — 179,5 долара? При цьому там металурги можуть платити й конкурувати на ринку, а наші, продаючи продукцію за світовими ціна% ми, постійно скаржаться, мовляв, дороге па% ливо. Чому ми повинні олігархів дотувати й торгувати суверенітетом держави, щоб вони могли постійно збільшувати свої капітали? Адекватна ціна за газ — це і шанс металур% гам замислитися про модернізацію. При тако% му субсидуванні з боку держави навіщо ж їм було впроваджувати якісь енергозбережні тех% нології? І тільки останнім часом вони почали зупиняти мартени й переходити на конвертор% ний спосіб виплавки сталі. Тобто переходити на ті технології, які давно використовуються в Європі. Бо там намагаються максимально за% ощаджувати енергоресурси. До речі, у Європі для виплавки однієї тонни сталі витрачається у 7—8 разів менше природного газу, ніж у нас.

— Розкажіть докладніше про мільярдні збитки через занижені тарифи на тран% зит російського газу в Європу Європу.. От Воло% димир Путін, навпаки, говорив у 2006 році: саме Росія 15 років дотувала У краї% Украї% ну дешевим газом щорічно на 3—5 мільярдів доларів. доларів... .

— Саме навпаки! Саме ми їх дотуємо, ос% кільки за заниженими цінами транспортуємо 80% російського газу в Європу. Тепер конкретніше. Відразу після цих резо% нансних слів Путіна я написав статтю%спрос%

тування з повним викладенням тарифів за транзит і зберігання російського газу. Зокре% ма, в 1993—2005 роках сума недоотримано% го Україною прибутку через занижені тарифи на транзит російського газу через Україну ста% новила близько 2 мільярдів доларів щорічно. Як така сума вийшла? Вона виходить із ура% хуванням обсягів і довжини російського газо% вого транзиту через Україну (до 127 млрд м3 на 1063 км у рік) при різниці середньої став% ки тарифу між ФРН ($2,7 за 1000 м3 на 100 км) і Україною ($1,1886 за 1000 м3 на 100 км) приблизно $1,5114. Чому ми в цьому випад% ку беремо тариф, що діє у ФРН? Бо при визна% ченні ринкової ціни на газ для України росій% ська сторона весь час посилається саме на приклад Німеччини. Значними є втрати України і при урахуванні різниці в тарифах на накачування, зберігання і видобуток газу з підземних сховищ у 1995—2005 роках. Середній тариф для Росії за використання українських ПСГ у ці роки становив $4,95 за 1000 м3. Для порівняння: аналогічні тарифи в Західній Європі становили у цей період $24— 25 за 1000 м3. Загальний недоотриманий Ук% раїною прибуток від роботи ПСГ у ці роки ста% новив $1390 млн. При реалізації природного газу спожива% чам України в 1993—2005 роках Росія дійсно мала певні втрати можливої вигоди через за% ниження ціни на природний газ у порівнянні з діючими цінами у ФРН. Середня ціна росій% ського газу на кордоні ФРН у 1993—2005 рр. (від $65 до $177 за даними офіційного інтер% нет%сайта ВАТ «Газпром») становить $101,24 за 1000 м3. У цій ціні $28,7 становить середня вартість транзиту тисячі кубометрів газу від Росії до ФРН (при ставці транзиту $2,7 за 1000 м3 на 100 км). Таким чином, справжня ціна росій% ського газу для Німеччини на українсько%росій% ському кордоні становила в ці роки від $36,3 до $148,3 — у середньому $72,5 за 1000 м3. Одночасно із цим середня ціна 1000 м3 росій% ського газу для України (від $50 до $80 в 1993—2005 рр.) становила $57,6. Тобто різниця в цінах між російським газом для ФРН і для України була: $72,5—$57,6=$14,9. З огляду на обсяг російського газу, що постав% ляється в оплату за транзит через територію України (29 млрд м3 у рік), втрачена вигода Росії становить (14,9х29) $432 млн у рік. Або $5, 6 млрд протягом 1993—2005 рр. Це ніяк не 3—5 млрд доларів щорічно, про які говорив Путін. А от сума втрат України за ці роки — 21, 5 млрд грн. До речі, після моєї публікації ніяких спрос% тувань не було.

— В останні роки постійно говорять про жахливий стан української газотран% спортної системи. Чи так все погано на% справді?

— Можу сказати, що стан нашої ГТС не гірше, ніж у Росії, і в цілому в задовільному стані. Головне наше завдання в її модернізації — заміна газокомпресорних станцій. Нині вони мають 22—24% ККД, а в розвинених країнах — до 40% — Чи слід У країні погодитися створити Україні консорціум з керування ГТС разом із Ро% сією, щоб знайти необхідні кошти на мо% дернізацію?

— Консорціум — хороший вихід, якби ми були одночасно постачальником і транзитером газу. У нашому випадку, як ви розумієте, це не так. Тим більше, що Росія хоче керувати в цьо% му спільному підприємстві майже одноосібно — і 50% частки їй віддай, і все керівництво по% винне бути від «Газпрому». Але подивіться на досвід Білорусі. Свою ГТС вони торік продали — поступилися 50% акцій із викупом протягом п’яти років. І що? Ціну на газ їм підвищують як хочуть і що хочуть із ним роблять.

— У такому випадку де брати гроші? Іти жебракувати в Євросоюз?

— Нам цілком вистачить грошей, отриманих за транзит російського газу в Європу. Звичай% но, у тому випадку, якщо тариф буде реальним, а не заниженим. Адже та ж Сербія одержує по 7 доларів за 100 км, а ми — 1,7 долара.

№ 45

6 листопада 2008 року

Технології ноу хау ноу хау

Друге нафтогазове «дихання» Унікальна розробка харківських учених дозволяє збільшити видобуток деяких вуглеводнів у 27 разів У середині літа прем’єр міністр Юлія Тимошенко зробила заяву: вітчизняні вчені розробили інноваційну методику інтенсифікації видобутку нафти, газу й газоконденсату. Вона дозволяє викачувати з під землі навіть 30% палива, які традиційно вважають такими, що не вилучаються, і особливо ефективна для численних в Україні малодебітних свердловин, що актуально в умовах подорожчання імпортних енергоресурсів. В ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» автори новинки – заступник директора з наукової роботи харківського Інституту проблем машинобудування ім. А. Подгорного Олег Кравченко і колишній провідний науковий співробітник Карина Щербіна — докладно розповідають про всі унікальні особливості водневої термобарохімічної технології.

Анастасія Давиденко Початок на 1 й стор.

— Наскільки актуальне для України поліпшення якості роз роблення малодебітних родо вищ? К. Щ.: Річ у тім, що сьогодні не ефективно експлуатуються або за консервовані від 600 до 2000 ма

шок, збільшує дебіт на 20—30%. Обробка ультразвуком у середньо му забезпечує збільшення дебіту на 3—10%. Технологія гідророзри ву в 2—3 рази ефективніше кис лотної, але її недоцільно викорис товувати на метанових свердлови нах вугільних пластів на великій глибині через підвищену обвод неність. Крім того, вибухові техно

«Ніяких спеціальних технологічних пристроїв роз робка не потребує, що значно знижує витрати при впровадженні її на практиці». лодебітних свердловин, де з різних причин значно ускладнився видо буток. У той же час потенціал таких родовищ досить великий. Сверд ловина часто стає малодебітною у процесі експлуатації внаслідок забруднення колектора глинами, мінеральними речовинами тощо. А ряд родовищ, недавно введених в експлуатацію, має природну низь ку проникність колекторів, яка ще більше знижується при освоєнні свердловин. У цілому ж в Україні більшість свердловин — малодебітні. Тому найактуальніше питання інтен сифікації видобутку сировини саме в цьому сегменті. Хоча наша технологія може використовувати ся як на малодебітних свердлови нах, так і на звичайних.

— У чому недоліки існуючих м е тто о д и к в и д о б у т к у в у ггл ле воднів? Що змусило вас шука ти нові вирішення? О. К К.: Як відомо, продуктивність нафтових, газових і газоконденсат них свердловин визначається вуг леводневими запасами родовища і якісним станом призабійної зони пласта (ПЗП), її проникністю, що зменшується у міру освоєння і ек сплуатації. Вислів «30% вуглеводнів вважа ються такими, що не вилучаються» стосується всіх свердловин, у тому числі малодебітних. Це обумовле не тим, що 30% вуглеводнів (від всіх запасів родовища) зв’язані з породою в різних сполуках. Щоб вилучити їх, необхідно зруйнувати ці зв’язки. Для інтенсифікації видо бутку існує велика кількість різних технологій. Так, теплова обробка підвищує дебіт свердловини в се редньому в 1,1 раза. Кислотна ефективна на свердловинах з ви соким вмістом карбонатних домі

логії у ряді випадків супроводжу ються порушенням цілісності це ментного каменю обсадної колони свердловини. Підбиваючи підсумки, можна сказати: традиційні методи інтен сифікації недостатньо ефективні. Всі вони вимагають спеціального устаткування, більших витрат і об межуються геологічними умовами родовища. Тому від самого почат ку ми поставили собі за мету ство рити технологію, що об’єднала б у собі всі кращі (за ефективністю) чинники вже існуючих. Працюва ли над нею з 1987 року, а до пер ших спроб практичної реалізації підійшли в 1996 році. Запатенту вали. Згодом внесли ще ряд но вовведень і оформили нові па тенти. Особливість нашої водневої термобарохімічної розробки — використання водню. Ми довели експериментально, що в середо вищі водню підвищується про никність пласта, поліпшуються ба гато властивостей, деякі породи навіть окрихчуються. Технологія ефективна при обробці нафтових, газових і газоконденсатних сверд ловин, у тому числі обводнених, успішно може використовуватися на метанових свердловинах ву гільних пластів.

— Р озкажіть докладніше Ро про принципи використ ання використання технології. К. Щ. Щ.: За допомогою устатку вання для капітального ремонту свердловин (це устаткування — стандарт, який є на будь якій свер дловині) у пласт на певну глибину вводиться спеціальний хімічний склад. У надрах землі, в умовах ка талізаторного впливу піщаних порід, глин і алевролітів, вода стає джерелом одержання водню, а

його утворення в суміші з газопо дібними оксидами — ланцюговим процесом. Під їхнім впливом руй нується зв’язок «порода — вугле водень», а високомолекулярні па рафіни перетворюються в газові й бензинові фракції. Це і забезпечує вилучення 30% того, що «не вилу чається». Використовувані при термога зохімічному впливі реагенти, так само як і продукти їхньої реакції, являють собою екологічно чисті системи. Вони впливають на екс плуатаційні параметри вугле воднів і породу пласта.

— Чи необхідно нафт овикам нафтовикам і ггазівникам азівникам як есь спеціальне якесь уст аткування для впроваджен устаткування ня вашої технології інтенсифі кації? О. К К.: У цьому саме одна з її пе реваг. Ніяких спеціальних техноло гічних приладів розробка не по требує, що значно знижує витра ти при впровадженні на практиці. Для проведення робіт на свердло вині необхідне тільки устаткуван ня, наявне при розробленні та ек сплуатації родовища, цементу вальний агрегат, перевірена на

стану свердловини, які підлягають виправленню. Після аналізу даних ми формулюємо умови, при яких може бути успішно використана наша технологія.

— Де технологія вже заст о засто совувалася? Які резу ль резуль льттати? О. К.: Середні показники з на фти, газу, газоконденсату різні. Наразі оброблено більше 30 свер дловин. Ми підвищували ефек тивність видобутку в 1,5, 2, 3 і більше разів. У нашій практиці була і газова свердловина, рівень видобутку з якої вдалося збільши ти в 30 разів. Технологія пройшла успішні випробування на свердловинах Східно Полтавського, Бугреватсь кого, Тевлинсько Рускінського, Ко зієвського та інших родовищ, за безпечивши значне збільшення припливів вуглеводневої сирови ни. Ось лише деякі результати. У 1997 році були оброблені свердло вини № 9 і 14 Східно Полтавсько го газоконденсатного родовища ДП «Полтавагазпром», які перебу вали в консервації з 1976 року. І, власне, значилися в бездіяльному фонді. Всі традиційні методи з де кольматації щільного малопроник ного колектора були неефективни ми. За 1997—1998 роки свердло вина № 9 додатково дала 35845 тис. м3 газу і 3399 тонн конденса ту. Свердловина № 14 за 7 місяців — 22320 тис. м3 газу і 2130 т кон денсату. Свердловини припинили свою роботу лише в 2001 році. Практично при тому ж дебіті. Свердловина № 173 Піхтового нафтового родовища Пермської області (Росія) на 1 січня 1998 року видобувала на добу 4 тонни безводної нафти. Після обробки і освоєння вийшла на стабільний рівень — 12 тонн на добу. Свердловина № 68 Бугреватівсь кого нафтового родовища Ахтирсь кого НДДУ до зупинення працюва ла з добовим дебітом 2,5 тонни ріди ни (80% — обводненість). Після об робки на третю добу вийшла на ста більний режим з добовим обсягом 26 м3 при 20 відсотковому вмісті води. У такий спосіб отримане деся тиразове збільшення дебіту. Свердловина 7673 куща 123 го Тевлинсько Рускинського нафто вого родовища, оброблена в ре

«У нашій практиці була і газова свердловина, рівень видобутку з якої вдалося збільшити у 30 разів». герметичність запірно регулююча арматура нагнітальної і усмокту вальної ліній, стандартне устатку вання для спуско піднімальних операцій і т.п. Річ саме у тих хімічних складах, технологічних підходах, які ми здійснюємо при замовленні. Реа генти підбираються індивідуально для кожної свердловини.

— Чи на всіх свердловинах можна заст осовувати розробку? застосовувати К. Щ Щ.: Технологію можна адап тувати під широке коло свердло вин з різними геофізичними умо вами. Перш ніж починати перего вори з організації робіт, ми проси мо замовника вислати нам усе реднені дані про свердловини, щоб одержати загальну картину. Технічний стан свердловини має забезпечувати проведення робіт під тиском, зокрема циркуляцію розчину й газу по трубному й зат рубному простору. Бажане надан ня короткого висновку промисло вої служби про причини (гео логічні, технічні) незадовільного

жимі передполум’яних процесів, дала збільшення дебіту в 4,7 раза, склавши 25,1 м3 нафти на добу. Свердловина № 51 Коробочкін ського газового родовища після обробки 23 лютого 2001 року збільшила дебіт в 30 разів. З 34 оброблених свердловин тільки 2 не дали позитивного ефекту. Та й то через технічні не поладки в результаті порушення технологічного регламенту. За отриманими результатами можна дійти висновку, що техноло гія збільшує дебіт на нафтових свердловинах у 1,5—7 разів, на газових — у 3—27 разів, на газо конденсатних — у 3—20 разів, на метанових свердловинах вугіль них пластів — у 2 рази.

— Ви мог ли б назвати орієн могли т овну вартість упровадження ноу хау? Наскільки це дешев ше або дорожче, ніж викорис тання діючих мет одик інтенси методик фікації? О. К.: Орієнтовна вартість робо ти — від 60 до 100 тисяч доларів

в Україні, від 100 до 140 тисяч до ларів за кордоном, бо ми змушені вивозити свої хімікати, енерге тичні системи й виплачувати відрядні працівникам. Ці суми включають експертизу об’єкта, наробіток хімічних речо вин, систем, тобто повне вирішен ня поставленого завдання. Всі вит рати при здійсненні термобарохі мічної обробки призабійної зони пласта повністю окуповуються протягом 2—3 тижнів роботи як нафтової, так і газоконденсатної свердловини.Найефективнішою вважається технологія гідророзри ву, широко застосовувана в США, Росії і в нас. Але її вартість — від 150 до 300 тисяч доларів, до того ж для здійснення робіт необхідне спеціальне дороге устаткування.

— У п р о в а д ж е н н я н о в о гго о Уп завжди супроводжується тру д труд нощами. Із чим довелося мати справу вам? О. К.: Ми дуже довго долали опір структур, що вже мають тех нології з інтенсифікації видобутку вуглеводнів, нехай навіть менш ефективні. У них відпрацьований весь «ланцюжок» — від розроблен ня до впровадження технології і проходження фінансів. «Ланцюж ки» відпрацьовувалися роками, ла мати їх складно. На цей час ми обробляємо оди ничні свердловини. Нашим замов никам не вигідно повідомляти про ефективність технології іншим — своїм конкурентам. К. Щ.: До того ж перше завдан ня більшості тих, хто цікавився тех нологією — не купити, а взяти да ром за допомогою різних хит рощів.

— Іноземці новинкою заці кавилися? К. Щ.: Технологією цікавляться вчені й виробничники Америки, Китаю, Туркменистану. Я з колега ми була в Китаї на запрошення Дзелинського університету (м. Хан Чунь). У вересні 2008 року керів ництво Дацинського нафтового родовища (м. Дацин) надало Іпмаш НАНУ свердловини для обробки на вибір. В інститут двічі приїжджа ли вчені Род Айлендського універ ситету із пропозиціями про прове дення спільних робіт на родовищах Оклахоми й Далласа.

— А що ж наша держава? Дає «зелене світ ло» чи хоча б світло» сигнали про зацікавленість? К. Щ. Щ.: Знаєте, коли російський академік Євген Веліхов рік тому розповідав по телебаченню, що серед учених Сибірського відділен ня Академії наук оголошується кон курс на повноту вилучення вугле воднів із пласта, я готова була кри чати: в Україні є така технологія!!! В 2008 році я написала листа про нашу розробку прем’єру Юлії Тимошенко. І на офіційному сайті Кабміну було оголошено про праг нення уряду протестувати і запусти ти у використання розроблену вод неву термобарохімічну технологію. У серпні надійшов лист із НАК «Нафтогаз» із проханням опрацю вати до 1 жовтня питання, що сто сується практичного випробуван ня технології, а також надати роз ширену інформацію про розробку, фізичні і хімічні процеси, на яких грунтується технологія, рекомен довані геологічні умови для її ви користання, відповідність техно логії нормативно правовим актам України. Сподіваємося, що влада зро зуміє: нова технологія інтенсифі кації видобутку вуглеводнів гідна зайняти нішу серед застосовува них масово. Це ж у інтересах усієї держави.

Техносфера обрій Офіційна церемонія відкриття Великого адронного колайдера Європейського центру ядерних досліджень (CERN) відбулася 21 жовтня. Урочистість інаугурації не зіпсував навіть той факт, що її «винуватець» уже встиг вийти з ладу. Він зміг витримати два тестових запуски пучків протонів: спочатку за годинниковою стрілкою, потім у зворотному напрямку. А потім електропроводка між двома електромагнітами розплавилася, і рідкий гелій потрапив у тунель колайдера. Експерименти, під час яких передбачається розігнати зустрічні пучки протонів до швидкості, близької до швидкості світла, призупинили до весни.

№ 45

6 листопада 2008 року

Пограємо Україна офіційно не входить Однак наші вчені все"таки відіграли І це все про нього

Початок на 1 й стор.

Валентина Гаташ

Атомна гонитва у підземелля: навіщо?

І

все таки, навіщо потрібний цей величезний кільцевий тунель із надзвичайно складним устаткуванням, що вже обійшовся в 6 мільярдів доларів і потребує ще чимало коштів? Невже тільки для того, щоб задовольнити допитливість учених? Напевно, найбільш зрозу мілу і у той же час вичерпну відповідь на це запитання дав зна менитий британський астрофізик Стівен Хокінг, відомий також свої ми науково популярними книгами.

технологій завжди нерозривно пов’язані. Не виключено, що цей експеримент дасть поштовх роз витку нових технологій у галузі енергетики, які дозволять люд ству забути про проблему нестачі енергії. Конкретна користь від колайдера є вже зараз: для обра хування подій, які відбуватимуть ся в ньому в процесі експеримен ту (а це народження 40 мільйонів взаємодій елементарних части нок на секунду), у ЦЕРНі розроби ли новий глобальний проект. Це ГРІД — просунута інфраструктура, що поєднує безліч інформаційних ресурсів різних типів. Потенціал

Професору теоретичної фізики Хіггсу, що приду мав «божественну частинку», 79 років. Ця скром на людина звичайно не контактує зі ЗМІ, хоча й усвідомлює, яке значення має її теорія про те, що існує поки не виявлене поле, що зв’язує ряд базо вих частинок матерії між собою за допомогою об ’єкта, який не має маси, названого бозоном Хіггса. Свою ідею вчений сформулював у 1964 році всьо го за два дні й записав на аркуші звичайного па перу для письма з двох боків. Цікаво, що його пер ший матеріал за цією теорією відмовився опублі кувати редактор фізичного журналу CERN — тієї самої установи, що проводить нинішній експери мент. Реальна перспектива одержати за своє відкриття Нобелівську премію не бентежить Хіггса. «Що ж, це було б гарно», — посміхається він.

сується, що не дозволяє вченим пояснити природу темної енергії і темної матерії, які, хоч ми їх і не бачимо, становлять відповідно 73% і 23 % Всесвіту. Вони були ви явлені побічно за тими гравітацій ними ефектами, які робили на спо стережувані космічні об’єкти. Фактично зараз ми бачимо всьо го лише 4% речовини. Такої кількості не вистачає ні для пояс нення природи зоряних орбіт, ні для створення повної картини світу. Включити всі чотири фунда ментальні взаємодії в послідовну й самоузгоджену конструкцію і дозволяє теорія суперсиметрії. Якщо за допомогою ВАК удасться відкрити суперсиметрію в природі, уявлення про картину світу зазнає революційних змін.

— Люди завжди прагнули зрозумі ти, як виник Всесвіт, — сказав Хокінг. — Аристотель вважав, що в нього не могло бути початку і не буде кінця. Іммануїл Кант перей мався запитанням: чому, якщо у Всесвіту був початок, йому переду вав нескінченний період очікуван ня? В 1915 році загальна теорія відносності Альберта Ейнштейна дозволила розв’язати загадку: простір і час були не фіксованим фоном того, що відбувається, а ди намічними сутностями. Подібно до того, як немає точки південніше Південного полюса, немає часу поза Всесвітом. Але залишалася ще одна проблема: теорія Ейнштей на, що описує найбільші сутності, узгоджується з іншим стовпом фізики ХХ століття — квантовою теорією, що описує найдрібніші. Великий адронний колайдер — спроба наблизитися до розв’язан ня цієї дилеми. У ньому здійснюва тиметься зіткнення елементарних частинок, що дозволить відтвори ти моменти після Великого вибуху. Правда, у своїй відповіді Хокінг не згадав про теоретично існуючий бозон Хіггса, що сам не має маси, але відповідає за появу мас у всіх інших частинок — електронів, про тонів. Хокінг навіть уклав парі на 100 доларів на те, що «божествен ну частинку», як ще називають бо зон, у колайдері не знайдуть. Утім, фізики впевнені, що навіть нега тивний результат в експерименті буде корисний, оскільки в цьому разі можна буде, виключивши із завдання один із його можливих елементів, почати шукати щось інше. Та й узагалі поле застосу вання відкриттів, яких очікують від ВАК, ширше, ніж пошук бозо на Хіггса. Наприклад, можуть ви явитися прогнозовані однією з те орій «тунелі в часі», не виключене відкриття нових вимірів, та й уза галі спростування всієї колишньої наукової картини світобудови. І все таки річ не тільки у допит ливості вчених. Фундаментальні дослідження і створення нових

Свій внесок українські вчені зробили й у розроблення окремих вузлів конструкції колайдера. Як відомо, експериментатори спробу ють у його кільцевій трубі розігна ти пучки елементарних частинок у зустрічних напрямках до швид кості, близької до швидкості світла, і зіштовхнути їх між собою. Отри мані в результаті експерименту дані зчитуватимуться і аналізува тимуться у декількох детекторах, установлених навколо точок зіткнення пучків протонів.

ГРІД має стратегічний характер, у близькій перспективі він стане найсучаснішим на Землі обчис лювальним інструментом для роз витку високих технологій у різних сферах діяльності. Як довго триватиме суперек сперимент? Фахівці не дають точ ної відповіді, заявляючи, що цей проект має такий високий науковий потенціал, що з нього можна буде брати і брати…На Великому адрон ному колайдері одночасно проводи тимуться тисячі експериментів. За масштабами міжнародної коопе рації і діапазоном задіяних у ній фахівців проект ВАК можна зістави ти лише із проектом ITER зі ство рення першої робочої моделі термо ядерної комерційної електрос танції. Що характерно, при цьому схожі й терміни одержання резуль татів від цих грандіозних задумів, і їхнє значення для майбутнього цивілізації.

Трохи українського акценту

О

дна з головних причин, що спонукала вчених побуду вати ВАК, — теорія супер симетрії і супергравітації. Її роз роблення стало одним із найяскра віших і значних досягнень фізики другої половини XX століття. Піо нерські роботи в цій галузі були виконані в 70 ті роки минулого сто ліття колективом учених ННЦ «Хар ківський фізико технічний інсти тут», який очолював академік Дмитро Васильович Волков. Як відомо зі шкільних підруч ників фізики, стандартна модель виникнення Всесвіту поєднує три фундаментальних взаємодії — електромагнітну, слабку і сильну. А гравітація в цю модель не впи

— Українські фахівці працювали над створенням трьох із чотирьох детекторів: CMS, LHCb і ALICE, — го ворить директор Інституту сцинти ляційних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» академік Борис Гриньов. — Зокрема, для установ ки CMS, побудованої для вивчення протон протонних зіткнень і пошуку бозона Хіггса, наші фахівці створи ли 22 тисячі тайлів — різного розмі ру детекторів з радіаційно стійкої пластмаси. І якщо «божественну ча стинку» все таки вдасться «піймати», то саме усередині CMS — компакт ного мюонного соленоїда. Розроб лена нами технологія виробництва таких детекторів, а також сцинтиля торів на основі кристалів вольфра міту свинцю для ALICE унікальна. Для детектора ALICE, що шука тиме нову форму ядерної матерії після зіткнень іонів свинцю або золота, учені НТК «Інститут моно кристалів» і ННЦ «Харківський фізико технічний інститут» одержа ли від ЦЕРН завдання створити внутрішню трекову систему. Труд

нощі завдання полягали в тому, що через функціональну особливість цього детектора всі його деталі повинні бути максимально легки ми й компактними, але в той же час здатними витримати потужне випромінювання від зіткнення протонів. Щоб домогтися потрібно го результату, харківські фахівці зу міли скоротити відстань між кон тактними площадками мікроплат удвічі й перетворили ALICE у гнуч кий і високочутливий комплекс. При створенні цього детектора була використана ще одна унікаль на українська технологія — вироб ництво мікрокабелів на гнучкій лавсановій основі, які працюють при високому радіаційному наван таженні. У її створенні брали участь київський Інститут мікро приладів і харківський Науково дослідний технологічний інститут приладобудування. У цілому ж за час реалізації проекту в Україні було виготовлено 40 тисяч мікро кабелів різної форми і спрямова ності, 4 тисячі дуже важливих для цього детектора гібридних схем, складено 2 тисячі модулів. Під час створення установки LHCb, де досліджуватимуть пору шення деяких фундаментальних симетрій і намагатимуться вияви ти сліди одиночного beauty квар ка, була вперше застосована ще одна унікальна розробка — мета леві фольгові детектори. Вони створені вченими Інституту ядер них досліджень НАНУ (м. Київ) спільно з фахівцями німецького Інституту ядерної фізики ім. Макса Планка. Слід відзначити, що систе ма визначення радіаційної обста новки навколо детектора — один із найважливіших його елементів, бо досліди проходитимуть в умовах дуже високого рівня радіації, екві валентного наслідкам вибуху 100 мегатонної ядерної бомби. Крім названих наукових уста нов, у створенні ВАК брали участь Інститут теоретичної фізики (м. Київ), Київський національний університет ім. Тараса Шевченка і Харківський національний уні верситет ім. В. Каразіна. Цікаво, що за весь цей час на реалізацію проекту, що помітно підвищив престиж вітчизняної науки у світі, українська держава не витратила ані копійки. Наші фахівці працю вали на гроші УНТЦ, INTAS, ЦЕРН і НАТО. Більш того, учені вже кілька

№ 45

Техносфера обрій

6 листопада 2008 року

у створення світу? до числа держав — членів CERN. в унікальному експерименті помітну роль років не можуть домогтися від ук раїнського уряду виділення 50 тисяч доларів на внесок, що доз волив би країні одержати статус повноправного учасника проекту. У Швейцарії навіть вдалися до певного порушення статуту, запро шуючи наших фахівців, бо їхня участь у створенні ВАК не була офіційно оформлена.

— Дуже шкода, що Україна в же невському проекті хоч і представле на, але не в тому масштабі, на який ми вправі розраховувати, — гово рить доктор фізико математичних наук, провідний науковий співробіт ник лабораторії ядерної фізики Хар ківського національного універси тету імені В. Каразіна Степан Дуплій. Учений входив до колабо рації CMS — одного із детекторів Великого адронного колайдера.

Шайтан бублик

Т

ак назвали колайдер жартів ники у відповідь на різні «страшилки», у яких стверд жується, що його запуск призве де до кінця світу. Дійсно, на дум ку деяких фізиків, існує відмінна від нуля імовірність виходу про ведених у ВАК експериментів з під контролю і розвитку ланцю гової реакції, що за певних умов теоретично здатна знищити всю планету. Теорія базується на тому, що, зіштовхуючи елемен тарні частинки одну з одною при високих енергіях, колайдер може зробити чорні діри, нега тивно заряджені страпельки (фрагменти так званої дивної матерії) і магнітні монополі. Уол тер Вагнер і Луїс Санчо вимага ли навіть заборонити ЦЕРНу за пуск великого прискорювача ча стинок, подавши в суд позов із відповідною вимогою. У відповідь керівники експе рименту говорять, що виникнен ня в колайдері гравітаційного феномена дуже маленької чор ної діри теоретично можна уяви ти. Однак якщо навіть вона і ут

вориться, то випарується, перш ніж почне становити загрозу. Що ж до страпельок, то саме їхнє існування поки не доведе не, а якщо припустити, що вони існують, то, за сучасними теорі ями, у ВАК не буде умов для їхнього виникнення. Але навіть якщо це все таки трапиться, страпелька зникне, перш ніж почнеться ланцюгова реакція і вся Земля перетвориться на «дивну» матерію. Магнітний мо нополь теж є гіпотетичним об’єктом: відомо, що на прак тиці як не діли будь який магніт на частини, він все одно має два полюси й залишається ди полем. Проте теорія не виклю чає, а одна з гіпотез припускає, що присутність магнітних моно полів може прискорити розпад протонів. Учені доводять, що навіть коли магнітний моно поль виникне в колайдері і буде на таке здатний, то він швидко покине Землю, встиг нувши знищити максимум 1018 протонів. Ще одна «страшилка» перед віщає, що ВАК здатний послати

нам гостей з іншого часу або виміру. Порівнювати колайдер із машиною часу стали після

З посмішкою Чорні діри — це місця, де позаземний розум винайшов ко! лайдери раніше за нас. однієї зі статей, опублікованої недавно в авторитетному жур налі «New Scientist». За наведе ними тут розрахунками вихо дить, що при зіткненні частинок у гігантському прискорювачі відбудеться викривлення про стору часу й з’являться «кротячі нори», по яких можна відправи тися в минуле. Якщо так і тра питься, затверджують учені, то машина часу існуватиме лише частки секунди й виключно в мікросвіті — для світу людей вона непридатна. Загалом, ніхто зі справжніх учених кінця світу не очікує. Од нак і сама винятковість події, і

нерозуміння обивателями сут ності майбутніх експериментів зробили запуск Великого адрон ного колайдера найбільш висві тлюваною подією в історії фізи ки. За даними журналу New Scientist, більше мільярда теле глядачів в усьому світі спостері гали, як 10 вересня у Швейцарії запускали механізм для приско рення протонів. У той же день у пресі було опубліковано 5853 статті, присвячені цій події, а ві двідуваність офіційного сайта Центру Європейської ради ядер них досліджень зросла майже в тисячу разів. Учені всього світу сподіваються, що така пильна увага до цього наукового експе рименту відродить той інтерес до фундаментальної науки, що існу вав у 60 ті роки минулого сто річчя. …Слідом за адронним колай дером уже заплановано новий світовий мегапроект — елект рон позитронний лінійний ко лайдер. Концептуальний план цього апарата вже є, але місце для його встановлення поки не визначене.

Пряма мова — ВАК — це диво сучасної технології, поява якого була б неможливою без постійної підтримки держав — членів CERN, — заявив Робер Ай! мар, генеральний директор найбільшої у світі лабораторії фізики високих енергій. — На жаль, Україна офіційно не входить до їх числа, хоча ук! раїнські вчені відіграли в ек! сперименті помітну роль. За 14 років створення ВАК у ньо! му брали участь близько 130 українських учених з 9 науко! вих підрозділів. А всього у проекті було задіяно близько 2300 дослідників з 175 інсти! тутів 38 країн світу.

Сцинтиляційні комірки з вольфрамату свинцю — цей матеріал виготовляють фахівці НТК «Інститут монокристалів» НАНУ. Триває монтаж модуля фотонного спектрометра в експерименті ALICE. Фото CERN.

Учасники офіційної церемонії відкриття Великого адронно го колайдера одержали можливість скуштувати страви молеку лярної кухні, що теж є новітньою науковою розробкою. Ідея молекулярної кухні — продуктів, створених на стику ку лінарії і хімії, належить французькому вченому Ерве Тісу. Голов на увага тут приділяється кулінарним технікам, які до невпізнан ності змінюють смак і консистенцію звичайних продуктів. Так, замість варення й соління використовуються рідкий азот, ваку ум, кисень та інертні гази, різні хімічні реакції, центрифугуван ня, емульгування, дрібнення продуктів практично до молекул, стерилізація із застосуванням радіочастот, обробка під висо ким тиском і пульсуючим електричним полем. Приміром, учас ників урочистостей пригощали кавою у вигляді печива, чаєм у вигляді желе й морозивом зі смаком шинки.

Помічники Етторе Боккіа «чаклують» над молекулярним частуванням для іменитих гостей ЦЕРНу. Фото: BUL Collection/© CERN

Важливий напрям молекулярної кулінарії — продукти, які зберігаються роками, не втрачаючи своїх живильних власти востей і вітамінної цінності. Учені сподіваються з її допомогою навчитися складати ідеальні дієти, виходячи з ДНК кожного інди відуума.

Перетворення нормальної клітини на пухлинну відбувається з багатьох причин. Одна з них — порушення механізму апоптозу. Клітина, що має стільки порушень, скільки ракова, жити не повинна. У нормальних умовах організм акуратно «розбирає» її на частини, але при раковій трансформації хворі клітини і надалі живуть і активно множаться. Учені намагаються відшукати засоби, здатні розбудити в раковій клітині затихлу здатність до апоптозу. До числа цих засобів потрапили і деякі білки.

З

Перспектива

Новинки молекулярної кухні

Материнське молоко проти раку

Перспектива

Е

нергія у пучках частинок підвищуватиметься поступо во, однак фізики сподівають ся, що до кінця 2010 року вона буде вже достатньою, щоб зареє струвати бозон Хіггса і виявити одиночний топ кварк — найваж чу з суб’ядерних частинок із розд рібненим зарядом. Є надія до 2011 року побачити перші сліди слептонів — суперсиметричних партнерів лептонів (позитронів і мюонів) і нейтраліно — гіпотетич ної частинки, з якої, можливо, пе реважно і складається темна ма терія. Перші висновки щодо реалі зації хіггсівського механізму гене рації мас можна буде зробити після 2013 року. І лише після цьо го у світового співтовариства з’являться підстави готуватися до дійсно несподіваних відкриттів.

окрема, новосибірські дос лідники звернули увагу на білки молочної залози. Після закінчення грудного виго довування в ній відбувається апоптотична загибель клітин, які секретують молоко. Крім того, відомо, що білки людсько го молока здатні спричинити за гибель клітин ссавців у культурі. Російські вчені постаралися ви ділити й ідентифікувати всі мо лочні білки, що мають протипух линну активність. Дослідники використали молоко, надане до норами в різні періоди грудного вигодовування — від трьох тижнів до 12 місяців. З молока виділяли білки й оцінювали їхній вплив на життєздатність клітин аденокарциноми молочної за лози людини. Ученим удалося виділити з молока білок, що викликає апоптоз клітинної культури, та ідентифікувати його — це вия вився лактаптин. Його дія на клітини пухлини супроводжува лася всіма ознаками, характер ними для апоптозу. Як показали дослідження, до складу лактап тину входить протеолітичний фрагмент, тобто такий, що роз щеплює білки і губить не тільки пухлини, а й бактерії — кишко ву паличку, стафілокок і деякі інші. На думку дослідників, лак таптин діє на якісь ключові мо лекулярні механізми, спільні і для ракових клітин, і для бак терій. Новосибірські вчені зауважу ють, що не треба думати, ніби вони знайшли панацею від раку. Дослідники тільки виявили білок, що викликає апоптоз у певної клітинної лінії, а яка буде реальна користь від цього відкриття, покажуть подальші дослідження.

Технології знаю, як

№ 45

6 листопада 2008 року

Попутна течія для нового покоління

плоским, із горизонтальними по верхнями. Обтічною повинна бути лише хвостова частина, щоб не було завихрень. У носовій частині встановлюється елемент для зри ву потоку. Робити таке крило про стіше, а його піднімальна сила, за розрахунками винахідника, у 2— 2,5 раза більше.

Остання хвиля технічної революції дозволила вітчизняному суднобудуванню утриматися на плаву, але не знятися з якоря. До кінця ХХ століття почали широко застосовуватися новітні матеріали, були створені космічні системи навігації. Завдяки впровадженню ІТ%технологій значно скоротилися строки проектно%конструкторських робіт, зменшилася трудомісткість технологічних процесів. Однак принципово нові технічні вирішення тільки прокладають собі шлях.

Людмила Гречаник

Кораблі — передусім

З

Анатолієм Павловичем Салма шем (на знімку) ми познайо милися на Міжнародному са лоні винаходів і нових технологій «Новий час», що проходив у Севас тополі наприкінці вересня (див. «УТГ» № 40 41). 72 літній винахід ник із зовнішністю, що запам’ято вується, навіть за своїм виставко вим столиком щось креслив. Гео метричні фігури на кресленнях дещо нагадували кораблі. Правда, не зовсім звичайні.

— Це судно нового покоління, — пояснив мені Анатолій Павлович. І погодився розкрити «УТГ» свої сек рети. Точніше, секрету вже ніякого нема, бо рік тому на винахід отри маний патент України. Але зали шається таємниця творчості і ще безліч загадок, які розв’язує невга мовна думка. А Анатолій Салмаш ге нерує технічні ідеї буквально ми мохідь. Більшість ідей і розробок Анато лія Павловича пов’язані із суднобу дуванням, бо і сам він пов’язаний із морем все життя. Радіоінженер за освітою, він довгі роки мандру вав морями і океанами, працював на флоті інженером з автоматики, старшим інженером з розмагнічу вання суден. Знайомий з корабля ми всіх типів, серед яких авіаносці, ракетні судна, крейсери. Як кожна віддана своїй справі людина, він переконаний, що кораблебудівній галузі в нашій країні має приділя тися першочергова увага. Саме ек спортне суднобудування може ста ти мотором для всієї промисловості України, а інвестування в будівниц тво нових кораблів є непрямим вкладенням коштів у розвиток інших галузей. Починати ж треба зі створення нових, більш функціо нальних, надійних та економічних плавзасобів.

ЦИФРА Українські суднобудівні заводи сьогодні викорис товують 15—20% наявних потужностей.

В Анатолія Салмаша є і свій план, як зробити морські переве зення і суднобудівну галузь не тільки рентабельними, а й висо коприбутковими для держави. Здійснити його можна у три кроки, або, як говорять моряки, у три пе реходи.

1. Підвищити ККД енергоуста новки судна, відмовившись від ко лінвальних двигунів внутрішнього згоряння і перейшовши на мотор помпи.

2. Відмовившись від громіздко го і малоефективного традиційного суднового рушія — гребного гвин та із трансмісією — і оснастивши судна більш ефективними, наприк лад, гідрореактивним або лінійно гребним.

3. Зменшити гідродинамічний опір судна, застосувавши підводні крила особливої конфігурації і пристрій для створення попутної течії.

Анатолій Салмаш перекона ний: такі технічні вирішення доз волять застосувати в суднобуду ванні нову технологію складання — конвеєрну, використовуючи як комплектувальні функціональні модулі.

— З основного корпуса приби раємо машинне відділення і розмі щуємо його під водою, — читає своє креслення Анатолій Павло вич. — Шум, брязкіт, вібрація усуваються, комфорт підвищуєть ся — це раз. Енергетична уста новка знаходиться в підводних модулях, з’єднаних між собою підводними крилами. Їх може бути декілька. Коли судно стоїть, ватерлінія проходить по корпусу платформи. Під час руху, завдя ки піднімальній силі підводних крил, корпус піднімається. Опір повітря мізерний у порівнянні з опором води. Під водою залиша ються тільки підводні модулі ходу й підводні крила. Висота стійок розраховується так, щоб пропус

Замість традиційних кораблів прасок севасто польський винахідник запропонував прямокутне, як стіл, судно платформу на підводних крилах особливої конфігурації, оснащене пристроєм для створення попутної течії. Недавно запатентовані розроб ки Анатолія Салмаша спрямовані переважно на вирішення цих зав дань.

Політ над хвилею Звичні нашому оку кораблі ма ють форму праски. При цьому 30% потужності енергетичної установки судна йде на хвилеутворення. Ідея Анатолія Салмаша полягає в тому, щоб підняти судно у повітря, виклю чивши таким чином утворення хвиль. Крім того, нинішні судна — довгі й вузькі, як ножі. Співвідно шення їхньої довжини до ширини — 10:1, у крайньому разі — 7:1. Так змушені будувати, щоб зменшити гідродинамічний опір. Плата за це — погана стійкість. Севастопольсь кий винахідник запропонував пря мокутне, як стіл, судно платформу на підводних крилах особливої кон фігурації, оснащене пристроєм для створення попутної течії.

Креслення судна платформи

— Це універсальне судно візник, — говорить Анатолій Пав лович. — Поставили на платформу контейнери — вантажне, обладна ли каюти — пасажирське, змонту вали ракетну установку — військо ве, проклали рейки — це пором.

Як це працює

кати воду. Навіть триметрові хвилі проходять, не зачіпаючи корпус. Хитавиці нема, команді й пасажирам комфортно. Зниження потужності енерге тичної установки і, відповідно, вит рат досягається і за рахунок зас тосування іншого винаходу — при строю для створення попутної течії, що розташовується в носовій частині підводних модулів і доз воляє повернути зустрічну течію на 1800. При цьому утворюються вих рові кільця, а корпус корабля опи няється усередині них, наче осер дя електромагніта. Поле швидко стей, що виникають, впливає на судно і штовхає його вперед, як до датковий рушій. Найбільший ефект, на думку Анатолія Салмаша, дасть засто сування обох ноу хау, що значно зменшить гідродинамічний опір судна. Традиційне крило, яке має профіль весла, винахідник також пропонує замінити абсолютно

Нюанс Чи часто звичні формули людської діяльності відпо відають істині? Наприклад, популярна порада надто допитливим хлопчикам різного віку: не треба винахо дити велосипед! А може, треба? Анатолій Павлович Салмаш у цьому не сумнівається. Адже наявні в на шому розпорядженні веломашини вкрай недосконалі. Наприклад, його невід’ємна частина — педальний механізм. Позаду встановлена обгінна муфта, а от другу — щоб ліквідувати верхню і нижню мертві точ ки — поставити ніхто не догадався. Але ж тоді ККД збільшиться у 2 рази. І ще один важливий момент. На «залізному коні», як відомо, їздять верхи, його сидіння позбавлене якоїсь спинки. При цьому максимальне зусилля, якого мож на докласти, дорівнює вазі спортсмена. А якщо ви одержите упор у спині, то зрушите ногою вагу, яка пе ревищує власну в 2,5 раза. Додайте до цього подво єний за рахунок другої обгінної муфти ККД, і ви одер жите велосипед, у 5 разів економічніший за куплений у магазині!

Креслення пристрою для створення попутної течії

Всі свої ноу хау винахідник тісно вплітає у контекст економі ки, що, за його визнанням, стала для нього другим хоббі. Наявність в Україні невеликих суднобудів них і судноремонтних підпри ємств, на його думку, створює пе реваги для всієї галузі: на них можна налагодити масове вироб ництво пасажирських і військо вих катерів, яхт, а також функціо нальних модулів блоків, що вико ристовуються великими завода ми для швидкісного складання великих суден. Це дозволить збільшити обіг коштів у суднобуду ванні у кілька разів.

ЦИФРА Суднобудівну галузь Украї ни становлять 11 великих суднобудівних заводів, 13 машинобудівних і прила добудівних підприємств, 24 КБ і профільних НДІ, а також ряд малих і середніх підприємств, що спеціалі зуються на будівництві ка терів і яхт. Зараз Інститут гідромеханіки НАН України проводить серію дослідів із крилом нової конфігурації і при строєм для створення попутної течії, щоб видати вихідні дані для теоретич них розрахунків, якими займаються фахівці ЦКБ суднобудування (м. Ми колаїв). Уже є інвестор, який згоден вкласти кошти у будівництво дослід ного зразка і в перспективі — нала годити виробництво таких суден під замовлення. Заслуга в цьому, за сло вами Анатолія Павловича, належить прем’єр міністру Юлії Тимошенко, яка свого часу на засіданні Кабміну звернулася до небідних людей, що сиділи у залі, із проханням допомог ти хоча б одному винахідникові. Коли ж корабели розіб’ють пляшку шампанського об борт суд на нового покоління?

Всі ми родом з дитинства Батько Анатолія, учитель математики і астрономії, жодного разу не дав синові прямої відповіді на численні «чому» і «як». «А голова тобі навіщо? Думай!» — говорив він і починав разом із хлопчиком шукати варіанти вирішення якого небудь техніч ного завдання. Тому винахідництвом Салмаш грішив ще зі шкільної лави. Життя змусило. На весь клас у них був один велосипед, і менше чотирьох хлопців на ньому не їздило. Ре корд — 8 чоловік. Звичайно, він увесь час ламався, а запчас тин не було. Як потім з’ясувалося, хлопчаки придумали і зас тосували на ньому обгінну муфту, аналог якої шведи запатен тували тільки 5 років тому!

№ 45

6 листопада 2008 року

Для справжніх господарів будь якого рівня цілком зрозуміло, що без новаторського підходу до використання паливно енергетичних ресурсів годі мріяти про міцну, стабільну економіку. Перші паростки в галузі енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії вже з’явилися на Тернопільщині. У цьому переконався кореспондент «УТГ», відвідавши одразу два солідних заходи, присвячені цій актуальній проблемі.

Енергозбереження знаю, як

Споживати енергію розумно — такий лейтмотив науково практичного семінару і виставки, що відбулися у Тернополі

Олег Снітовський

Щ

об ознайомитися із ключо вими позиціями у сфері енергозбереження, до Тер нополя прибули науковці з Києва, Рівненської, Івано Франківської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської, Волинської областей, винахідники та раціоналізатори, підприємці, керівники великих промислових та малих під приємств. А своєрідним прологом до науково практичного семінару стало відкриття виставки у на вчальному освітньо мистецькому центрі «Політехнік». Понад двадцять підприємств презентували зразки своєї про дукції та енергозбережного облад нання. Зокрема, увагу фахівців привернули розробки СП «Ватра Шредер» у сфері виробництва та впровадження високоекономічних електроосвітлювальних приладів зовнішнього освітлення, оригі нальні системи вентиляції та кон диціювання, виготовлені на терно пільському приватному підпри ємстві «Дзюба». А про нові елект ричні системи опалення та сучасні теплоізоляційні матеріали можна було дізнатися біля стендів підприємства «Терноенерго» з Тер нополя та корпорації «Укрбудін вест» зі Львова. Іванофранківці привезли водогрійні котли, що діють на нетрадиційних видах па лива. Новинки газового обладнан ня продемонструвало терно пільське ВАТ «Техінмаш», а наукові розробки з енергозбереження — Тернопільський державний техніч ний університет та вже знайомий постійним читачам «Української технічної газети» Бережанський аг ротехнічний інститут. Фахівці подо вгу зупинялися біля розробок ТОВ «Завод Альфа газпромкомплект», про який теж свого часу розпові дала наша газета. Щодо самого науково практич ного семінару, то його учасники по рушували проблеми енергозбере ження у різних сферах господар

в’язки начальника головного уп равління промисловості та розвит ку інфраструктури облдержадміні страції Леоніда Наноцького ( н а знімку) знімку)..

— Леоніде Васильовичу Васильовичу,, у Тернопільській області вже де сятий рік діє обласна комплек сна програма енергозбережен ня. Розкажіть, хоча б тезисно, як вона виконується.

— За цей час використання па ливно енергетичних ресурсів набу ло нових підходів в усіх галузях промисловості, невиробничій сфері та побуті. Як наслідок, спос терігається зменшення енергоєм ності і, відповідно, собівартості ви робництва і підвищення його кон курентоспроможності. З початку дії програми проведено понад 7,5 ти сячі енергозбережних заходів, на які витрачено 121 мільйонів гри вень. Це дозволило зекономити 447,3 тисячі тонн умовного пали ва на 325 мільйонів гривень. Кож на гривня, вкладена в енергозбе реження, дала економію паливно енергетичних ресурсів майже на 3 гривні. Вже цього року, завдяки виконанню обласної комплексної програми енергозбереження, зе кономлено понад 37 тисяч тонн умовного палива, що майже на 12 % більше, ніж торік.

— У рейтингу областей У к Ук раїни, розробленому Націо нальним агентством У країни з України питань забезпечення ефектив ного використання енергетич них ресурсів, ТТернопільська ернопільська об ласть посідає місце в першій десятці.

— Так. Ми намагаємось щоріч но підвищувати цей показник. Цим послуговувались, коли розробляли

НЕ ЗАВАДИЛО Б ПЕРЕЙНЯТИ… Згідно з вимогами ЄС частка використовуваного біоло гічного та інших видів палива, що виробляються з віднов люваних ресурсів, у структурі енергоспоживання країн — членів ЄС становитиме до кінця 2010 року 5,75 %. ства. Йшлося про альтернативні джерела енергії, нові напрями роз витку нетрадиційної енергетики. Вперше оприлюднено тези стра тегії підвищення енергоефектив ності в Тернопільській області на найближчі п’ять років. Після завершення науково практичного семінару автор цих рядків попросив розповісти про суть згаданого документу і проко ментувати ситуацію з енергозбере женням в області виконувача обо

стратегію підвищення енергоефек тивності на 2008 рік. Мета такої програми формується з урахуван ням визначених Енергетичною стратегією України на період до 2030 року темпів зниження енер гоємності внутрішнього валового продукту. У минулому році така енергоємність зменшилась в об ласті на 3,4% у порівнянні з 2006 роком. Спостерігається стійка тен денція щодо скорочення спожи вання енергоресурсів на фоні

стабільного зростання обсягів ви робництва в області. Зокрема, торік спожито електричної енергії менше на 44% , природного газу — на 24% у порівнянні з 1998 роком.

— Одним із важливих на прямів скорочення витрат бюд жетних коштів всіх рівнів є ефективне використання енер горесурсів бюджетними устано вами та організаціями. Яка си туація у цій сфері?

— Бюджетними установами, організаціями та підприємствами за п’ять років скорочено спожи вання енергоресурсів на 30% у по рівнянні з базовим 1998 роком. Значної економії бюджетних коштів вдалося досягти шляхом впровадження приладів обліку енергоносіїв у бюджетних устано вах та організаціях. Виходячи з цього, в області і розроблена кон цепція програми підвищення енергоефективності на найближчі п’ять років.

— ТТим им більше, що в області є необхідний потенціал для реа лізації таких напрямів. напрямів... .

— Саме так. Обласна держав на адміністрація проаналізувала і визначила енергетичний потенці ал сільськогосподарських, твер дих побутових та промислових відходів, придатних для отримання

НА ВЛАСНОМУ ДОСВІДІ Кожна гривня, вкладена в енергозбереження, дала еко номію паливно енергетичних ресурсів майже на 3 гривні. енергії. Зараз у нас налагоджено виробництво котлів, які оснащені автоматичною системою управлі ння і забезпечують задані пара метри роботи. Горіння в таких кот лах відбувається при температурі 800—1200 градусів. Основним видом палива в області для цих котлів є відходи деревини, які ут ворюються під час технологічних

Під час проведення виставки — Що було основою для її розроблення?

— Першим і головним завдан ням розроблення та впровадження програми був енергетичний аудит, який передбачав енергетичне об стеження з проведенням інструмен тальних вимірів транспортування і споживання всіх видів енергоносіїв та розроблення заходів, спрямова них на енергозбереження — як еле ментарних (маловитратних), так і масштабних з відповідними фінан совими затратами. Зокрема, виз началось раціональне впровад ження на підприємствах житлово комунального господарства рекон струкції систем теплопостачання з використанням попередньо ізольо ваних трубопроводів, струменево нішових пальників. До речі, впро вадження їх на об’єктах «Теплоко муненерго» дозволило скоротити споживання природного газу на за старілих котлах. Також вивчалась ситуація із утепленням будинків, пе реходом на електроопалення, ре конструкцією систем освітлення, використанням альтернативних та місцевих видів палива.

підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро і теплоенергетики торік міні ГЕС області виробили майже 25 млн кВт/год. електричної енергії. Наша область не надто ба гата на гідроресурси (близько 43 тисяч кВт/рік на квадратний кіло метр). На території області розмі щено 8 недіючих міні ГЕС, роботу яких, за певної фінансової підтрим ки, можна відновити. Є у нас мінімум тридцять місць, де можли ве будівництво нових малих ГЕС. Задля оптимального використання гідропотенціалу малих річок і надій ного енергозабезпечення місце вих споживачів обласною держав ною адміністрацією надано пропо зиції НАК «Енергетична компанія України» щодо проведення інвен таризації малих ГЕС області.

— Леоніде Васильовичу Васильовичу,, на семінарі була висловлена ідея про створення в області служ би енергоменеджерів. У чому її суть?

— Йдеться про те, щоб запрова дити на підприємствах служби, які б постійно відслідковували ефек тивність використання енергоре

процесів у лісопромислових ком плексах і на деревообробних підприємствах. Витрата такого па лива — 20—100 кг на день — Який наступний етап реа лізації програми?

— Це впровадження (на основі енергоаудиту) основних заходів підвищення енергоефективності конкретного об’єкта з використан ням передових енергозбережних технологій. Пошуки альтернативи традиційним джерелам енергії при вели до того, що на ринку палива все більш вагоме місце займає біо логічне паливо. Згідно з вимогами ЄС, частка використання біологіч ного та інших видів палива, що ви робляються з відновлюваних ре сурсів, у структурі енергоспожи вання країн — членів ЄС станови тиме на кінець 2010 року 5,75 відсотка. В Україні цей показник заледве сягає одного відсотка.

— В умовах де фіциту органіч дефіциту ного палива дуже актуальним є збільшення використання гідроенергетичних ресурсів.

— Безумовно. На виконання завдань Програми державної

сурсів, займалися розробленням та реалізацією енергозбережних заходів. На наше переконання, постійна робота служби енергоме неджерів та створення на підприє мствах енергозбережних фондів дозволять реалізовувати енергоз бережні проекти. До речі, в Терно пільському державному технічному університеті ім. І. Пулюя введено нову спеціальність «енергетичний менеджмент» та створено навчаль ний науково інформаційний центр, який здійснює підготовку та пере підготовку фахівців у сфері енер гозбереження та енергоменедж менту.

— Погодь теся, що особливо Погодьтеся, важливим питанням, а можли во, і ключовим, в реалізації бу дь якої програми є її фінансу будь якої вання. Які джерела фінансу вання стратегії підвищення енергоефективності?

— Перш за все, власні кошти підприємств і організацій, далі — пряме фінансування з державно го та місцевих бюджетів, фінансу вання із залученням приватних коштів та іноземних інвестицій. Свій ефект повинна мати переда ча енергозбережного обладнання у довгострокову оренду з повер ненням наданих коштів за рахунок доходу від реалізації проекту. Та кож беремося застосовувати пер форманс контрактинг — форму контракту, за яким вартість пере даного енергозбережного облад нання та послуг повертається за рахунок вартості виробленої або зекономленої енергії після впро вадження проекту.

— На мою думку думку,, важливим для вирішення цієї проблеми є досвід Львівської обласної ради. На семінарі прозвучала інформація, що за три роки кредитно фінансовими устано вами Львівщини на енергоз береження було видано май же на 16 млн грн кредитів і відшкодовано з обласного бюджету близько півмільйона гривень.

— Дійсно, це так. Тому намагає мось активно вивчати досвід не тільки сусідів, а й інших областей. Хочемо, щоб кожен усвідомив: ра ціональне використання паливно енергетичних ресурсів стало стра тегічною лінією розвитку економі ки та соціальної сфери нашої об ласті на найближчу та подальшу перспективу. Фото автора

Технології проблема Для ефективного лікування багатьох важких захворювань Україні досить 2"3 тонн гемо" і ентеросорбентів у рік. Майже 30 років тому в Дніпродзержинську вперше був налагоджений випуск цих унікальних препаратів. Щоб відновити виробництво, сьогодні необхідно 4—5 мільйонів гривень.

№ 45

6 листопада 2008 року

Бути чи не бути дійде, бо державне фінансування ПХЗ при пинилося. Придніпровський хімічний завод — активний учасник створення ядерного щита однієї шостої суші планети, як і весь Союз, стояв на порозі розвалу.

Ірина Кондратьєва

На перехресті доріг

Н

априкінці вересня аж ніяк не звичайній медичній установі Дніпродзержинська — спеціалізованій медико санітарній частині №8 — виповнилося 60 років. Ство рювалася медсанчастина для обслуговуван ня працівників уранового підприємства — Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), де розробляли нові промислові технології, а в медсанчастині апробували нові методи ліку вання, у тому числі хвороб «атомного віку». Багато завдань із порятунку людей медики вирішували разом з інженерами, хіміками й технологами. Взяти хоча б метод гемосорбції — очищення крові за допомогою сорбентів, які придумали й випускали на ПХЗ.

Україні слід вирішити: бути чи не бути українським сорбентам найвищого класу, які не мають аналогів у світі?

Що справило враження на міністра 1978 рік. Москва. Міністерство серед нього машинобудування СРСР. У кабінеті міністра Єфима Славського — директор обо ронного заводу з Дніпропетровської області Юрій Коровін і Володимир Потанін, началь ник 3 го головного управління, що займало ся одержанням ядерно чистих матеріалів. Коровін коротко доповідає про можливості заводу з виробництва вуглецевих сорбентів, здатних здійснити справжній переворот у практичній медицині й повернути здоров’я мільйонам людей. Славський уважно слухає, потім телефонує міністру охорони здоров’я СРСР Борису Петровському. Поклавши слу хавку, звертається до Коровіна:

В 1987 р. Ю. Коровін — директор ПХЗ, Є. Славський — міністр Мінсередмашу СРСР, О. Гордієнко — перший секретар Дніпродзержинського міськкому КПУ і В. Потанін — начальник 3/го головного управління (зліва направо). Рада Міністрів СРСР виділила 4 мільйони рублів на будівництво виробництва, що мало задовольнити потреби всього Радянського Союзу. У Дніпродзержинську планувалося випускати гемосорбенти для очищення крові та ентеросорбенти, які можна вживати перо рально. Про нові проекти на ПХЗ доповіли В. Щер бицькому. Він у ті роки був депутатом Верхов ної Ради від Баглейського району Дніпро дзержинська, де дислокувався знаменитий Придніпровський хімічний завод, і мав мож ливість підтримувати хіміків у вищих колах української влади. Щораз, приїжджаючи у Дніпродзержинськ, він одержував від Коро віна докладну інформацію про все, що відбу валося. Довідавшись, що гемосорбенти не можливо застосувати без спеціального при стосування, Щербицький залучив до вико нання незвичайного завдання керівництво Південмашу. На ракетобудівному заводі ви готовили першу партію — усього 60 штук! — апаратів для проведення гемосорбції.

— Їдьте негайно до міністра, доповісте йому про сорбенти.

Від теорії — до практики

— Але зараз це неможливо, — заперечує Потанін, — у Коровіна балансова комісія!

У

— Нічого, зачекають, — твердо відповідає Славський. У Міністерстві охорони здоров’я Петров ський розмовляє з ними аж годину. Відразу викликає Бурназяна, який курирував у ті роки Україну по лінії Міністерства охорони здоро в’я, і той ставить конкретне запитання: що треба зробити, щоб почати промисловий ви пуск нових препаратів? Далі події розвивалися стрімко. За два роки був пройдений шлях від ідеї до промис лового впровадження, отримані фармацев тична стаття і спеціальний дозвіл на випуск сорбентів.

Дніпропетровському медичному інституті був створений спеціальний дослідний центр із застосування сорбентів у ме дичній практиці. До вирішення завдань року підключили керівників ряду дніпропетровських інститутів, головних лікарів обласної психіат ричної лікарні на Ігрені і 61 ї медсанчастини (з 1996 року — СМСЧ №8) Дніпродзержинська. Результати застосування гемосорбентів вража ли своєю високою ефективністю і все більше переконували в тому, що новий засіб може по вернути здоров’я сотням тисяч людей. От лише кілька прикладів того, як людей повертали до життя за допомогою сорбенту «СКН». На базі медсанчастини, що обслуговува ла і обслуговує працівників підприємств,

Довідка

Гемосорбенти Гемосорбенти вуглецеві підвищеної міцності «СКН» у колонках сорбційних однора/ зових (КСО) призначені для очищення крові поза організмом і рекомендуються при гострій і хронічній нирковій недостатності, печінковій комі й передкомі, біліарному ци/ розі, при субкомпенсованому портальному цирозі, при підготовці до операції на печінці і жовчевивідних протоках і після неї, при гострих отруєннях барбітуратами, хлоровани/ ми вуглеводнями, фосфорорганічними інсектицидами, саліцилатами, трициклічними антидепресантами, алкілуючими препаратами й антиметаболітами, алкалоїдами, гриб/ ними токсинами тощо. Крім того, гемосорбенти «СКН» ефективні в терапії ряду токсикозів, спричинених сильними запаленнями і розпадом тканин, наприклад, при перитоніті, панкреатиті, сепсисі, опіковій хворобі, позиційній ішемії, а також при лікуванні деяких шкірних і пси/ хічних захворювань. Наразі останньою розробкою є гемосорбент СКН/2К, СКН/2Д.

створених наприкінці ХХ століття на базі колишнього ВО «ПХЗ», у 80 му році було зроблено першу гемосорбцію. Головну відповідальність за застосування сор бентів у лікуванні людей взяв на себе на чальник МСЧ 61 Леонід Головаха (після успішного застосування «СКН» при ліку ванні потерпілих від чорнобильської аварії він переїхав жити й працювати у Москву на запрошення професора Веліхова). Бри гада анестезіологів під його керівництвом буквально на очах у колег і представників ПХЗ повернула до життя хворого, що втра тив свідомість через надзвичайно сильне отруєння алкоголем. Після очищення крові за допомогою сорбентів людина отямила ся і швидко видужала. В Ігреньській психіатричній лікарні під керівництвом головного лікаря Володими ра Павлова були проведені досліди з деток сикації крові у наркоманів. Павлову вдало ся за допомогою сорбентів позбавити нар комана від синдрому абстиненції. Активно долучився до впровадження нового методу лікування лікар дніпродзержинської лікарні швидкої медичної допомоги Олександр Майстровський, один із провідних фахівців в Україні в галузі гемосорбції і плазмофе резу.

іддаючи належне дніпродзержинцям, вони не облишають спроб відновити виробництво українських сорбентів. У співдружності з ученими, що стояли біля джерел цього унікального проекту, ведеть ся робота з удосконалення як самих сор бентів, так і методів їхнього застосування. У 2002 році керівник сектора штучних органів і медичної біотехнології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Кавецького АН України Володимир Ніколаєв писав Ю. Коровіну: «Ми одержали попередні, але дуже сильні результати в лікуванні хронічних вірусних гепатитів В і С. Ви знаєте, що на ці небез печні захворювання, які можуть переходи ти у цироз і рак печінки, у світі хворіє близь ко 700 млн чоловік. Сучасні методи терапії хронічних вірусних гепатитів, що дають успіх лише у 20%—40% випадків, обходять ся в 12—24 тис. доларів на курс. Ми зараз із упевненістю можемо сказати, що вклю чення курсу гемосорбції в лікування хроніч них вірусних гепатитів здатне мінімум удвічі поліпшити прогноз при одночасному змен шенні вартості лікування в десятки разів». У грудні 2003 року начальник СМСЧ 8 Євген Кузьменко вжив заходів із поновлен ня роботи відділення гемосорбції на базі своєї лікувальної установи. Власне, для цьо го не вистачало єдиного — сорбентів. А не обхідне устаткування, досвідчені фахівці — ті ж анестезіологи, які стояли біля джерел упровадження методу гемосорбції, були на місці. У травні 2004 го в СМСЧ 8 апробовані сорбенти нового покоління, виготовлені в Дніпродзержинську й перевірені в Інституті ім. Р. Кавецького, у відділі професора В. Ніколаєва. Результати перевершили всі сподівання: хворий на панкреонекроз по чав швидко одужувати після трьох сеансів гемосорбції. Підтвердженням високої ефективності лікування різних хвороб за допомогою сор бентів можуть бути також результати, отри мані німецьким ученим доктором Р. Бамба

Публікації про новий метод лікування де кількох десятків надзвичайно складних за хворювань стали справжньою сенсацією і остаточно переконали всіх учасників цього грандіозного проекту в тому, що вони на правильному шляху.

— На мене обрушився шквал листів із усього Союзу, — згадує Юрій Федорович Ко ровін. — Опікові, ниркові, печінкові цент ри, великі обласні й маленькі районні лікарні просили якнайшвидше надіслати їм сорбенти. Наш сорбент дістав офіційну на зву «СКН», у якій вдало поєднувались дві абревіатури: перші букви хімічної формули — сорбент карбо нітрильний — і прізвищ тих, хто взяв на себе весь тягар відповідаль ності за втілення унікальної ідеї в життя — Стрєлко, Коровін, Ніколаєв. У Дніпродзержинську могли виробляти 100 тонн сорбентів у рік, цілком задоволь няючи попит всіх лікувальних установ СРСР! До початку 90 х років на території ПХЗ май же завершили будівництво нового цеху. А в «спальному» районі міста — на лівому бе резі, завдяки наполегливості Коровіна, виріс завод із медичного доведення сор бентів. Таким чином, у Дніпродзержинську могли виробляти кінцеву продукцію, знач но заощадивши на транспортних переве зеннях. Завод урочисто відкрили в 1991 році. Але вже тоді Коровін передбачав, що до ма сового виробництва гемосорбентів не

Ю. Коровін і В.Ніколаєв після проведення першої гемосорбції в медсанчастині №61 ПХЗ. 1980 рік. уером. Відповідно до його даних, наполег ливе застосування сорбційного очищення крові для видалення з організму незамін ної кислоти L триптофану здатне виклика ти в ряду хворих із поширеним раком IV стадії, що не підлягає ніякій активній те рапії, повне зникнення і центрального пух линного вогнища, і метастазів в інших орга нах. Професор В. Ніколаєв вважає, що сор бенти, які мають українські вчені, здатні видаляти L триптофан у сотню разів ефек тивніше, ніж ті, якими користувався доктор Р. Бамбауер.

— Наші сорбенти не порошать, у них аб солютно гладка поверхня, — говорить Ю. Коровін. — І найголовніше — вони ма ють величезну питому поверхню пор — до 2000 кв. метрів на грам. Це дозволяє сор

№ 45

Технології проблема

6 листопада 2008 року

українським сорбентам? бенту «добратися» до кишечника і працю вати саме там, не «зависаючи» у шлунку. Тому «СКН» не треба капсулювати. До речі, Ю. Коровін одним із перших вип робував дію свого сорбенту особисто. Зав дяки застосуванню «СКН» він назавжди позбувся сінної лихоманки і відтоді пере конаний, що зняття синдрому полінозу — одне з основних призначень ентеросор бентів. Наскільки це необхідно для жителів запилених промислових міст, мабуть, гово рити не треба.

2—3 тонни в рік врятують Україну

П

ісля розвалу Радянського Союзу випуск сорбентів у Дніпродзержинську припи нився — розірвалися майже всі еко номічні зв’язки, що забезпечували постав ки сировини й продукції з різних куточків СРСР. Зокрема, з російського Омська пере стала надходити сировина, що містить реа гент, який на ПХЗ застосовували для синтезу сорбенту з виведення урану й молібдену. В Україні такої сировинної бази немає. Але Ю. Коровін переконаний: сьогодні, незважаю чи на проблеми з сировиною, відновити ви робництво гемосорбентів та ентеросор бентів можна — аби було бажання: — Виробнича база переважно зберегла ся, знання є. Відсутність сировини, яку ми одержували з Омська, уже не відіграє клю чової ролі. Є інша технологія виготовлення сорбентів «СКН» — на основі нітрілакрило вої кислоти, що виробляється в Новопо лоцьку (Білорусь). Це цілком доступний ре агент. Є й інші варіанти. Ми починали ці ро боти ще до поділу ВО «ПХЗ» на окремі заво ди, але, на жаль, технологія не була доведе на до фармстатті. Можу тільки сказати, що перші результати вселяли оптимізм.

Досьє Юрій Федорович Коровін — директор Придніпровського хімічного заводу в 1975—1999 рр., професор, доктор технічних наук, академік Академії інженерних наук України, заслужений ра% ціоналізатор УРСР, лауреат Державних премій СРСР (1978 р.), УРСР (1981 р.) і України (1994 р.). Відмінник охорони здоров’я СРСР — це звання присвоєне за наказом міністра Міністерства охорони здоров’я СРСР Бориса Васильовича Петровского за ство% рення гемо% і ентеросорбентів. Останнім часом Ю. Коровін читає лекції з хімії і технології ура% ну, цирконію, рідкісноземельних елементів, золота, екстракційних процесів і пульсаційного устаткування студентам на кафедрі зба% гачення Національного гірничого університету (м. Дніпропет% ровськ), а також курс радіоекології в ДДТУ (м. Дніпродзержинськ). Фотографії з особистого архіву Ю. Коровіна. Путівку в життя матеріалам такого типу сьогодні в Україні дає керівник сектора штучних органів і медичної біотехнології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Кавецького АН України, доктор медичних наук, профе сор В.Ніколаєв. Обговорюючи тему по новлення промислового виробництва сорбентів, він у листі Ю. Коровіну відзна чає: «При правильній постановці справи і розкрутці проекту протягом 18 місяців (півтора року приділяється на узгоджен ня всіх нюансів), я думаю, що збут на цих двох ринках (в Україні і Росії — А в тт.. ) близько 100 тисяч тонн виробів у рік є цілком реальним». Ніколаєв сьогодні в Києві випускає не великі партії гемосорбентів, ефективніші,

Схема гемосорбції

Коровін переконаний також, що ви робництво сорбентів треба відновлюва ти обов’язково в Дніпродзержинську. Бо в технології «СКН» є свої особливості, не відомі іншим фахівцям. Звичайно, у таких масштабах, як передбачалося на почат ку 80 х, немає потреби. Досить викорис тати дослідну установку, створену на «ПХЗ», або побудувати нову аналогічну і випускати 2—3 тонни сорбентів у рік. Для початку цієї кількості Україні цілком ви стачить. Щоб запустити виробництво, необхідно, за розрахунками Ю. Ф. Коровіна, усього 4—5 мільйонів гривень. Кошти, за нинішні ми мірками, для такої справи мінімальні. Зате виграш буде величезним.

за перші, зроблені на ПХЗ. Але запаси сировини, що залишилися з минулого століття, незабаром вичерпаються. Тож слід поквапи тися з пошуками потенційного інвестора й ви рішенням найголовнішого питання — бути чи не бути українським сорбентам найвищого класу, що не мають аналогів у світі.

Гемосорбція успішно застосовується в багатьох країнах світу, і видужалим пацієнтам Німеччини, Австрії, Англії та інших прогресивних держав невтямки, що починалося все в Україні, на колиш ньому оборонному заводі в Дніпродзер жинську.

Техпроцес Зі спогадів Ю. Коровіна: — Початок роботам з медичної тематики на Придніпровському хімічному заводі поклала стаття «Фільтри здоров’я» професора Ю.Лопухіна — ректора 2 го Московського медінституту. Автор нарікав на те, що Мінхімпрому не вдалося створити спеціальні вуглецеві сорбенти для проведення нової у той час процедури — гемосорбції — з очищення крові від токсинів. Виробляючи синтетичні іонообмінні смоли для гідрометалургії рідкісних металів, фахівці нашого підприємства вели постійний пошук із поліпшення їхньої якості й розширення асорти менту. У світовій практиці для сорбційного вилучення рудного золота широко застосовують вугіл ля, отримане зі шкаралупи кокосового горіха. Воно більш селективне, ніж іонообмінні смоли, які вироблялися в промисловому масштабі на ПХЗ з цією метою, але механічно недостатньо міцні. Тому виникла необхідність одержання більш міцного вугілля. Із цією метою були викори стані заздалегідь сформовані сферичні гранули іонообмінних смол, які піддали карбонізації і активації. Виявилося, що необхідним вимогам ємності із золота і міцності відповідають мат риці на основі вінілпіридину, але для гідрометалургії золота вони задорогі. На момент публікації статті Ю.Лопухіна вже було напрацьовано 100 кг такого вугілля, що й поклало початок застосуванню цього «матеріалу» у медицині. У цей же час відбулася моя зустріч із Дмитром Миколайовичем Стражеском — начальни ком відділу Інституту загальної і неорганічної хімії (ІЗНХ) АН УРСР. Ми були учасниками міжна родної конференції з іонного обміну, що проходила в Угорщині. У ході конференції з’ясувалося, що вуглецева тематика — сфера діяльності ІЗНХ. А через якийсь час, у день мого народження 19 березня 1979 року, до мене у двері подзво нив співробітник ІЗНХ Володимир Васильович Стрєлко з рекомендаційним листом від Д. Стра жеска і пропозиціями про спільну роботу. Тоді ж з ініціативою медичного супроводу властивостей нових вуглецевих сорбентів висту пив талановитий енергійний співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Кавецького АН України В.Ніколаєв. Він також мав досвід роботи в галузі вив чення властивостей сорбентів медичного призначення. Співробітництво з Ніколаєвим і Стрєлком виявилося досить плідним і дістало оцінку у ви гляді двох Державних премій — СРСР і УРСР. Робота велася під контролем директора ІЗНХ академіка Олександра Володимировича Городиського. Велику увагу цій тематиці приділяв президент АН УРСР Б. Патон.

Чому не варто дбати про довкілля Ну що ці «зелені» так розшумілись?! Просто життя немає від усіх цих змін клімату, забруднень і біорізноманіть. А тим часом дбати про довкілля абсолютно безглуздо. Посудіть самі.

Олівер Адріа, громадська організація «Ініціатива за сталі технології», м.Кельн По перше, гроші, які витрачаються на екологічні досліджен ня, могли б стати у пригоді при вивченні інших, по справжнь ому корисних речей. Ну чому ми повинні вкладати кошти в дос лідження лісів, розроблення водоочисних систем або розви ток безвідходних технологій? Логічніше витратити їх на ство рення, скажімо, швидших автомобілів або потужніших конди ціонерів. Інакше, коли настане глобальне потепління, нам до ведеться їздити в перегрітих машинах і пітніти у своїх оселях. По друге По друге, відновлювані джерела енергії — це справжнє страхіття. Ну хіба не потворно виглядають вітряки з їх біли

ми лопатями, які до того ж ще й обертаються! А хто захоче замостити дах свого будинку сонячними батареями? Адже дахи — це найперше, що кидається в очі, коли подорожуєш літаком! Так ми безповоротно зіпсуємо перші враження ту ристів. По третє По третє, панувати на Землі повинні люди, а не комахи. Ви знаєте, що останніх налічується близько мільйона видів — втричі більше від усіх інших істот разом? Якщо людина дійсно хоче бути царем природи, вона має знищити якомо га більше інших видів. Із комахами щодо цього все добре: про багатьох із них ми нічого не знаємо, тому можна спок ійно знищувати їх, не боячись втратити щось цінне. По четверте, нам треба заохочувати молодь займатись наукою. Абітурієнти скоріше обиратимуть біологічні спец іальності, якщо викорінити якнайбільше тварин і рослин — адже тоді студентам доведеться запам’ятовувати менше родів і видів, і навчання значно полегшиться. Для впевне ності слід знищити цілу родину або навіть клас організмів, щоб обсяг навчального матеріалу скоротився істотно. По п’яте, штучні об’єкти, наприклад, автодороги або будівлі, не здатні самопідтримуватись і самовідновлюватись, як, скажімо, дерева, тож вони вимагають постійного догля

ду, а це нові робочі місця! Думаю, що проти цього вам нема чого заперечити — або ви просто не поважаєте людей праці! По шосте По шосте, якщо забути про довкілля, ми матимемо знач но більше вільного часу! Не треба буде обговорювати обме женість ресурсів, глобальне потепління або останній шедевр Альберта Ґора. Натомість можна спокійно обсудити тенденції на фінансовому ринку. Нарешті, турбуватись і змінювати звичний спосіб життя просто шкідливо. Треба мати неабиякі нерви, аби пересісти з нормального джипа на електромобіль: ну, нервую я, коли двигун не реве! І де лежать звичайні лампочки в супермар кеті, я знаю, а полицю з енергоефективними товарами тре ба ще відшукати. Ні, це не для мене, я краще сплачуватиму в чотири рази більше за електрику. Може, ви теж маєте кілька ідей щодо того, як не заморо чуватись на довкіллі і створювати нормальну економіку? Обо в’язково повідомте мене про це! За згодою автора переклав Святослав Рибніков, гро% мадська організація «Ініціатива зі сприяння еколого% економічній інтеграції», м. Луганськ

Закон збереження думки ювілеї

№ 45

6 листопада 2008 року

ювілеї

Заслуги цієї людини у розвитку вітчизняного ракетобудування важко переоцінити. І хоча його немає з нами от уже 8 років, світла пам’ять не дозволяє забути його грандіозних здійснень в ім’я миру на Землі.

Олена Непокора Володимир Уткін народився 17 жовтня 1923 року в селі Пусто бор (Рязанська область, Росія). Закінчив школу і мріяв про інсти тут, але плани порушила війна. Юнака призивають в армію і, вра хувавши здібності, направляють в училище зв’язку, після закінчення якого він потрапив на Волхов ський фронт. Пройшов всю війну зв’язківцем і закінчив її в Берліні. Повернувшись, Володя Уткін вступає на факультет реактивного озброєння Ленінградського вій ськово механічного інституту. За розподілом направляється на ро боту в дніпропетровське КБ «Південне» (КБП). Завдяки працьовитості і розважливості, що вирізняла його вже серед сту дентів, Уткін швидко освоївся у колективі й незабаром увійшов до числа провідних фахівців КБ. Після смерті М.К. Янгеля Воло димир Уткін, який був на той час

Широко відомий Виповнилося 85 років від дня народження Генерального конструктора нальні вирішення, які визначали вигляд нових ракет: відокремлю вані та орбітальні головні частини, мінометний старт ракет з контей нерів, тривала й безперервна їх бойова варта, стійкість до уражаю чих факторів ядерного вибуху та ін. Це і закріпило за КБП лідерство у розробленні стратегічної зброї.

його першим заступником, стає Головним конструктором ракет них комплексів стратегічного призначення. Задумані Янгелем ідеї і проекти були втілені в життя під керівництвом Володимира Ут кіна. Було вирішено, наприклад, завдання мінометного старту міжконтинентальної ракети (з шахти), який назвали «холод ним стартом». Модернізація рідинних страте гічних ракет шахтного базування, а також ракет і шахтних устано вок завершилася створенням високозахищеного бойового ра кетного комплексу на базі раке ти 15А18М, відомої світу як SS 18 із загрозливою назвою «Сата на». Саме створення головної відокремлюваної частини і за собів подолання протиракетної оборони (ПРО) супротивника було причиною для згортання Америкою програм з розробки наземних засобів ПРО «Сейф гард». Після цього у 1972 році був укладений знаменитий до говір з ПРО, значення якого для світу важко переоцінити.

Володимир Уткін Стратегія Уткіна як керівника ракетно космічного КБ у відповідь на розгортання відповідних видів озброєння потенційного супротив ника полягає у пошуку альтернатив них науково технічних вирішень при мінімальних витратах. Саме такий підхід дозволив розробляти оригі

Одним із найважливіших зав дань, вирішених КБ «Південне», було забезпечення перебування рідин них ракет на бойовій варті тривалий час у режимі негайного пуску. Тобто необхідно було забезпечити герме тичність паливних систем ракети при тривалому зберіганні. Розробки ко лективу КБ під керівництвом М. Ян геля гарантували перебування ракет на бойовій варті протягом 10 років. Під керівництвом В.Ф. Уткіна цю ро боту було продовжено, і сьогодні гарантія збереження герметичності ракет — 25 років. Гонитва озброєнь «піднялася» у космос. Для СРСР виникла необхід ність мати на різних орбітах різні космічні апарати. Постали також питання підвищення безпеки об

слуговуючого персоналу при за пуску ракети носія і мінімізації шкоди навколишньому середови щу під час пуску ракет. У КБ «Південне» виникла ідея створен ня нової потужної ракети носія на «екологічно чистих» компонентах палива з автоматичною системою її підготовки й запуску. Під керів ництвом Володимира Федоровича Уткіна така ракета – 11К77, відо ма усьому світу за назвою «Зеніт», була створена. В. Уткін організував і очолив роз роблення й постановку на бойову варту нового класу твердопаливних ракет SS 24 стаціонарного й моб ільного базування. Було створено перший і єдиний у світі залізничний ракетний комплекс, названий на Заході «Скальпелем». Його визна ли одним з найбільших досягнень у світовій ракетній техніці: бойові ра кети і весь стартовий комплекс із бойовими розрахунками і система ми життєзабезпечення розміщали ся у спеціальному поїзді. Такі поїзди можуть швидко змінювати своє місцезнаходження, що робить їх практично неуразливими.

«Моя ідея ще не була запропонована ніким» 31 жовтня — 155 років від дня народження Миколи Кибальчича Історична довідка Микола Кибальчич

Меморіальний музей М. Кібальчича відкрито в 1960 році. Ініціа тори його створення — художниця Олена Лукаш і її чоловік, скуль птор аматор Микола Гара Жук, які оселилися в Коропі після війни. З ідеєю створення музею подружжя в 1956 році звернулося до редакції газети «Правда України». Після реставрації будинку Кибальчичів почалася копітка робо та з пошуку експонатів. Завдяки величезним зусиллям народних умільців народився музей, що викликав інтерес у всіх куточках колишнього Радянського Союзу. Та й зараз географія відвідувачів музею не обмежується регіо нами України. Приміром, недавно тут побував один із учнів міжна родної космічної школи Байконуру. Він зустрівся зі своїми ровес никами з Коропського регіонального представництва Українсько го молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» і розповів про дослідну роботу, яку проводить у Казахстані.

Поряд із Байконуром, Калугою, Житомиром, Гагаріним невелике містечко Короп на Чернігівщині по праву називається зоряним. Цим воно завдячує Миколі Івановичу Кибальчичу — створювачу першого у світі проекту реактивного літального апарата.

Василь Щербонос Меморіальний музей М. І. Кибальчича Екскурсовод меморіального му зею М. Кибальчича Олена Москоті на проводить історичну паралель. Коли в 212 році до нашої ери рим ський солдат, увірвавшись у буди нок Архімеда, замахнувся на нього списом, той благав не про пощаду, а про те, щоб не заподіяли шкоди його кресленням. Через дві тисячі років те саме зробив Кибальчич. На процесі гру пи народовольців суддя із знущаль ною ноткою в голосі говорив про вдалий замах на царя Олександра II і запевнив в’язнів, що розправа над ними буде не менш вдалою. Після процесу адвокат Герард застав сво го підзахисного в одиночній камері. Той робив свої креслення. Герард

запропонував відкласти їх і зайня тися написанням прохання про по милування на ім’я нового царя. Але Кибальчич відбувся жартом: життя, мовляв, справа другорядна. І звер нувся до захисника з єдиним про ханням — передати його проект ученим. Проект Кибальчича був обнаро дуваний лише після революції 1917 року: самодержавна Росія побою валася недоброго поголосу в Європі про те, що в ній убивають талановитих учених. І тому крес лення зберігалися в поліцейських архівах. Кибальчич додав до них запис ку: «Як мені відомо, моя ідея ще не була запропонована ніким». Він

мав рацію: жоден учений до Мико ли Івановича не запропонував ідею реактивного двигуна, здатного пе реміщати корабель у космічному просторі. От, приміром, дарчий напис Юрія Гагаріна на його книзі «Дорога в кос мос», надісланий разом із компа сом, що побував у космосі: «Мемо

Голос крові рідної

ріальному музею М. Кибальчича — основоположника ракетного руху». А от як представив особистість Кібальчича в подарованому музею вірші відомий український поет Іван Драч: Підлим — скніти, гнити — всім рептиліям, Чесним — йти в безсмертя між заграв. В ніч останню, в передсмертні хвилі Людству Всесвіт ти подарував.

«Ми раді висловити щиру вдячність працівникам музею, які своєю працею дбайливо зберігають і при множують все, що стосується життя і діяльності ве ликого революціонера вченого, талановитого вина хідника, який набагато випередив свій час, присвя тив і віддав своє життя справі революції і навіть в

Не просто словами виявилися пророцтва Кибальчича: «Я вірю в здійсненність своєї ідеї... Я буду щасливий тим, що зроблю величез ну послугу батьківщині й людству... Моя ідея існуватиме серед люд ства, для якого я готовий був по жертвувати своїм життям». Вона дійсно живе «серед люд ства», надихаючи його на нові, усе більш сміливі ідеї.

останні дні й години свого життя дбав про людство, залишивши йому свій чудовий проект». Адольф Федосійович Кибальчич, племінник, Ігор Адольфович Кибальчич. (Із записів у книзі відгуків відвідувачів музею)

№ 45

6 листопада 2008 року

Закон збереження думки ювілеї ювілеї

у вузьких колах КБ «Південне» Володимира Федоровича Уткіна До початку 90 х років світ став на шлях міжнародного співробіт ництва в космосі. І це відкривало нові можливості для вирішення ак туальних загальнолюдських зав дань. Не ослабляючи своєї уваги до власних розробок («Цілина 2», «Оке ан 01», автоматизовані орбітальні станції), Уткін взяв активну участь у створенні разом із французькими фахівцями космічних апаратів «Ореол 1», «Ореол 2», «Аркад».

конструкторі Уткіні в конструкції ракет і ракетних комплексів було впроваджено близько 1400 вина ходів, що дали значний економіч ний ефект. Доктор технічних наук, ака демік, голова вченої ради КБП, автор багатьох книг, статей і допо відей, він сприймав науку як ос новну рушійну силу матеріального прогресу суспільства.

Багато технічних вирішень, що народилися в стінах КБП, були визнані винаходами. При Гене ральному конструкторі Уткіні в конструкції ракет і ракетних комплексів було впроваджено близь ко 1400 ноу хау, що дали значний економічний ефект. У співдружності з Індією були до ставлені на орбіти супутники «Аріа бата», «Бхаскара 1» і «Бхаскара 2». Багато технічних вирішень, що народилися в стінах КБП, визнані винаходами. При Генеральному

Відомий тернопільський науковець Роман Ткачук, який присвятив створенню унікального медичного обладнання понад два десятки років, аргументовано заявляє, що розробки його творчого колективу успішно конкурують з аналогічними діагностичними системами навіть японських спеціалістів.

Богдан Новосядлий Із доцентом кафедри біотехно логічних систем Тернопільського технічного університету директо ром спільного науково виробни чого підприємства «Медап» Рома ном Ткачуком знайомий давно. І майже при кожній зустрічі він при ємно дивує технічною ідеєю, но вою книгою або черговою науко вою працею. Думаю, вже час роз повісти про талановитого вченого і читачам «УТГ». Тим паче, що у жовтні Роман Андрійович відзна чатиме своє 60 річчя. Розробляти високотехнологічне офтальмологічне обладнання Р. Ткачук почав ще за радянських часів у Львові, у тодішньому Інсти туті радіоелектронної медичної апа ратури (таких було лише три на весь Союз). Сюди він прийшов після за кінчення Львівської політехніки і виріс до заступника головного інже нера з наукових питань потужного об’єднання, де працювало понад три тисячі спеціалістів. Перспекти ви як наукового, так і кар’єрного ро

Володимир Уткін завжди був не говіркою, серйозною, вдумливою людиною. І це інколи не подоба лось його співробітникам, у тому числі і заступникам. «Не всі його вчинки й дії у свій час сприймалися

в КБ, — розповідав згодом Леонід Кучма, який колись був заступником Уткіна. — Багатьом керівникам хот ілося негайних і рішучих дій. Але сьо годні, з відстані років, слід зазначи ти правильність і точність багатьох ухвалених Уткіним рішень». «У кожному пуску, у кожному на шому успіху, великому й малому, є частка того, що заповів і залишив нам Генеральний конструктор КБ «Південне» Володимир Федорович Уткін, Людина, Громадянин, Учений», — говорить сьогодні генеральний конструктор — генеральний дирек тор ДП «КБ «Південне», академік НАН України Станіслав Конюхов. Таких відгуків було чимало, але за життя Уткіна мало хто їх чув за межами вузького кола обраних. З 1990 року Володимир Уткін і до самої своєї смерті у 2000 році очо лював Центральний науково дос лідний інститут машинобудування (м. Корольов Московської області, Росія). З його від’їздом у Росію для КБ і «Південмашу» почалася нова епоха, пішла в минуле бойова тема тика, на зміну їй прийшла космічна.

РН«Зеніт» Починаючи з 2001 року у день народження академіка В.Уткіна у Рязані, на його батьківщині, прово диться міжнародна конференція, присвячена різним аспектам науко вої і економічної діяльності. А куль мінацією конференції є урочиста церемонія нагородження лауреатів Золотою медаллю імені В.Ф. Уткіна, заснованою громадськими органі заціями Рязанської області за осо бистий внесок у розвиток науки і техніки. Серед лауреатів — гене ральний конструктор — генераль ний директор ДКБ «Південне» ака демік НАН України С. Конюхов, Ге неральний конструктор ракетно космічної техніки Д.Козлов (м. Са мара), директор ЦНДІМашу Н. Анфі мов (м. Корольов), колишній голов

Як спростувати японський феномен? Державі та потенційним інвесторам необхідно звернути увагу на тих, хто допомагає повернути зір тисячам співвітчизників сту були реальними. Та життя вне сло свої корективи: Романа Андрій овича запросили на роботу у Терно пільський політехнічний інститут, і з 1990 року він займається система ми офтальмодіагностики вже в Тер нополі. Принцип їх дії дещо нагадує кардіограму серця. Для діагности ки хвороб серця є кілька методів, а от з очима — справа складніша. Саме через зір людина сприймає майже 80 відсотків усієї інфор мації, тому очі швидко «відпрацьо вують» свій ресурс, і дуже важли во виявляти захворювання на ранній стадії. Інакше, у кращому разі, пацієнту доведеться заміню вати кришталик. Діагностична електронно ком п’ютерна апаратура Романа Ткачу ка записує біопотенціали ока на відповідне світлове подразнення. При цьому відбуваються фо тохімічні процеси, які викликають відповідну реакцію, і за рахунок її детальної реєстрації лікар отри мує, так би мовити, технічний відгук на зорову проблему конк ретної людини. Ця унікальна розробка дістала високу оцінку на спеціалізованих виставках та міжнародних наукових

Навіть дещо наближене за параметрами японське діагностичне об ладнання для очей видає спрощені результати, і тільки у двох режимах. Система офтальмодіагностики тернопільських науковців набагато ефек тивніша і створює базу даних, яка дозволяє порівняти результати обсте ження з попередніми через необхідний період часу.

Під час міжнародної виставки в Одесі Роман Ткачук (ліворуч) демонструє новий зразок діагностичної апаратури конференціях і нині з успіхом вико ристовується в одеському Інституті академіка П. Філатова, чернівець кому та рівненському діагностичних закладах, а загалом — у шести най престижніших наукових центрах України. Та якщо медики ще працюють на цьому обладнанні, то Роман Андрійович уже думає про завт рашній день цієї техніки, яка дуже швидко морально старіє. А спеці алісти техуніверситету вже мають наступні, сертифіковані Міністер ством охорони здоров’я розроб ки із застосуванням новітньої елементної бази, програмного забезпечення і комп’ютерів но вого покоління. Це вже на поря док вищі можливості для діагнос

тики і своєчасного лікування тисяч людей. Однак реальність, як завжди, банальна: гору беруть чиїсь мер кантильні інтереси, і замість фінан сування безпрецедентних націо нальних проектів країна купує імпортну апаратуру. І це тоді, коли українська техніка не має аналогів у світі! Навіть дещо наближене за параметрами японське обладнан ня для діагностування хвороб очей видає спрощені результати, і тільки у двох режимах. Система офталь модіагностики тернопільських на уковців набагато ефективніша. Вона створює базу даних, яка доз воляє порівняти результати обсте ження з попередніми через необ хідний період часу.

ком ракетних військ стратегічного призначення, колишній міністр обо рони Росії І. Сергєєв. Цього року делегація «Півден машу» за традицією відвідала міжнародну конференцію в Рязані, де троє конструкторів КБП були визнані гідними Золотої медалі імені В. Уткіна: головний інженер, перший заступник генерального директора ДКБП Володимир Григо рович Василіна, начальник відділу Марк Леонідович Волошин і на чальник сектора Олег Іванович Дробахін. А в стінах рідного КБ у день народження вченого відбуло ся засідання науково технічної ради, присвячене ювілею видатно го конструктора.

На щастя, в Україні знайшлися люди, які по справжньому оціни ли це унікальне обладнання, і те пер три авторитетні організації мають надію отримати необхідні гроші у двох відомствах — освіти та охорони здоров’я. Діагностичне обладнання — це лише одна яскрава сфера багато планової діяльності Романа Ткачу ка. Науковець і педагог, автор ба гатьох наукових праць, навчаль них посібників та підручника, він знаходить час для виробничої діяльності. Очолювана ним науко во виробнича фірма «Медап» вже майже півтора десятка років втілює наукові розробки фахівців університету імені Івана Пулюя в готовій високотехнологічній про дукції. Згадувані системи офталь модіагностики — це також справа рук її спеціалістів. Важливий напрям діяльності підприємства — розроблення і ре алізація проекту з енергозбере ження. У цьому плані колектив по над десять років співпрацює з тер нопільськими теплокомуненерго та водоканалом. Тільки торік співробітники «Медапу» встанови ли в обласному центрі 72 сучасні ультразвукові системи обліку води і тепла. Такі прилади є в Тернопіль ському педуніверситеті, обласній раді профспілок, готелі «Галичина», Палаці культури «Березіль»... Аби бодай приблизно уявити ефек тивність такого обладнання, ска жемо лише, що після встановлен ня промислових лічильників у ба гатоквартирному будинку його мешканці платять на третину мен ше за тепло і воду. ...Відключивши настирливий мобільник, Роман Андрійович одну за одною знімає книги з ви соких стелажів, демонструючи хитромудрі таблиці, схеми, і роз повідає про те, що уже зроблено, що треба зробити завтра, яким повинне бути майбутнє. А мені бо ляче подумалось: чому ми, маю чи такі світлі голови і розумні руки, розробки, яким можуть по заздрити навіть японці, їздимо у найми на чужину?..

Розслабтеся!

№ 45

6 листопада 2008 року

О та ко ї! Як говорив ще в XVII столітті великий мислитель і мораліст Еразм Роттердамський у своїй знаменитій книзі «Похвала дурості», «у розуму є межі розуміння, у дурості ж таких нема!» Наприкінці XVIII століття його спробував виправити великий французький енциклопедист Дені Дідро: «Де б ти не опинився, люди завжди будуть не дурніші від тебе». І був не правий, про що красномовно свідчать факти.

Майже анекдот у тему Французькі винороби заяви ли, що торговельне ім’я «Конь як» є виключно власністю галлів — за назвою одной менної провінції, де почали робити цей шляхетний спирт ний напій. Югослави не захо тіли судових позовів і назва ли свій напій «Віньяк». Вірме ни, у яких ті ж французи ску пили геть усі винзаводи й ви ноградники, називають улюб лений напій Черчілля «Нойяк». Це на честь патріарха Ноя, чий ковчег після потопу зупинив ся на вірмено турецькій горі Арарат. А українці довго дума ли і вирішили: «Ми випускає мо «УКР’ЯК»!

Сміх у законі

Наприклад, Швейцарія — нейт ральна держава і славиться на весь світ своєю споконвічною роз судливістю, та й тут є якась законо давча дурість. Її жителі надмірно шанобливо ставляться до спокою оточуючих. Саме в цій країні зако нотворцям спало на думку заборо нити із шумом зливати воду в уні тазі після десятої години вечора, оскільки це може заважати сусі

дам. Втім, сучасна швейцарська сантехніка робить порушення цьо го закону практично неможливим. Зливальні бачки випускаються з підвищеною звукоізоляцією, крім того, вони сконструйовані таким чином, що вода беззвучно стікає по спеціальних трубочках замість того, щоб з гуркотом обрушитися вниз.

Стандартна дурість Американський стандарт API 5ST для поставки нафтогазопровід них труб визначив: «Труби для магі стральних нафтопроводів діамет ром 229—425 мм відвантажують ся в пачках». Ну, пачка — це сига рети, офісний папір, серветки. Але товстостінні труби в пачці — вибач те, нонсенс. Вони вантажаться най частіше поштучно або навалом. Єврокомітет з нормування ухва лив у 1996 році постанову щодо дов жини знаменитого «гумового виро

КЕЙВОРД

відбійні молотки, брати участь у «програмах зі зниження вібрацій» і вказує межі припус тимих «коливань верхніх і нижніх кінцівок, а також усього тіла». Указуючи на Хартію основних прав, Європа забороняє навіть оплачувати послуги донорів, ос кільки не можна заробляти на людському тілі.

У «Вказівках з безпеки і захисту здоров’я при використанні знарядь праці» можна знайти таку розумну думку: «Драбини повинні бути вста новлені так, щоб під час експлуа тації вони стояли надійно».

Норма ЄС із розміщення сиді ння в тракторах, яку давно і бага то критикують, створювалася з ініціативи уряду Баварії. Там один підприємець у 1970 ті роки винай шов дугу безпеки кузова для трак торів, що стала причиною багать ох аварій. Для того щоб конст рукції допомагали, а не шкодили, найважливіші частини трактора повинні бути доведені до норми, у тому числі й сидіння.

Брюссель не тільки пропонує, на скільки повинні бути вигнуті огірки й банани, округлі яблука і де мають бути розміщені сидіння в тракторі. Європа вирішує, які виробники мо жуть іменувати свою продукцію на упаковці «Feta», а які — «сиром, що дозрів у солоному розсолі».

Підготував Володимир ОТРОЩЕНКО

ЄС змушує компанії, спів робітники яких використовують

ШАШКИ Білі починають і виграють

Відповідь на етюд, надрукований у № 44 1. e3 d4!! c5:g1 (1…g3:e1 2. b4 a5 c5:e3 3. d2:a7 e1:b4 4. a5:c3 Х) 2. h4:f2 a3:c5 (2…g1:b2 3. a1:c3 a3:c5 4. c3 d4 Х) 3. c3 d4! c5:e3 4. d2:a7 g1:c5 5. a7:g7 h8:f6 6. c1 d2 Х

ГОЛОВОЛОМКА

Усі літери в цьому кейворді замінено певними цифрами. Доберіть відповідні числа до кожної з них — і ви легко знайдете відповіді. Почати рекомендуємо від стрілок.

бу №2», визначивши, що «довжина має становити не менше 160 мм, а ширина не повинна відрізнятися від номінальної більш ніж на 2 мм». Брюссель, однак, не дійшов до того, щоб під одну гребінку стригти всіх чоловіків. Ця 16 сантиметрова дов жина не є обов’язковою, йдеться лише про рекомендації.

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

Доміно Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

З повного комплекту доміно складено прямокутник. Для зручності кількість точок на кожній половинці доміно позна чена цифрою. Покажіть межі всіх косточок.

Відповідь на головолом1 ку «Закресліть числа», надруковану в № 44.

Амбіції Брюсселя регулювати, приводити до гармонії і у відпо відність до норм не влаштовують як простих громадян, так і компанії. На сьогоднішній день лише незначна

більшість європейців (52%) пози тивно ставляться до членства своєї країни в ЄС. «Бюрократичний аб сурд стає основною причиною, з якої багато громадян, насамперед у ФРН, усе більш негативно став ляться до Європи. Проти цього про голосували жителі Ірландії і Порту галії, значною мірою — Франції і Голландії», — заявив Едмунд Штой бер. Екс прем’єр міністр Баварії з осені 2007 року надає Єврокомісії консалтингові послуги в боротьбі з безглуздими законами. Ця справа, однак, «досить складна» і вимагає великих зусиль, зауважує Штойбер.

Відповіді на кросворд, надрукований у № 44

У

сучасному світі намагаються стандартизувати все, у тому числі й Інтернет. Але подібне зазіхання на «всесвітню свободу слова й думок» обурює просунутих користувачів і «юзерів чайників». Однак відзначимо: що написано кодом в HTML, найчастіше не зрівнянне за дурістю з написаним пером. Особливо це стосується де яких стандартів жаданого, але поки недоступного Євросоюзу. Вони, ЄСівські, регулюють довжину пре зервативів й огірків, вигин бананів і параметри канатної дороги в Берліні, якої не існує в природі: ба гато приписів, що чинні у ЄС, є не потрібними й дорогими. Тепер деякі з них повинні бути скасовані. Та не за всіма приписами стоїть Єврокомісія.