Украинская техническая газета №48

Меморандумне чтиво

Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий:

Кабмін за рахунок добровільних пактів з металургами і хіміками має намір вирішити проблему надлишку продукції, запобігши масовому безробіттю

«За дефіцит валюти, що спричинив різке подорожчання долара і потребу в кредиті МВФ, відповідальні Кабмін і Нацбанк»

стор. 6 7

стор. 4–5

Чорна смуга рекордного врожаю № 48

27 листопада 2008 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

Криза — це завжди шанс Чи зможе Україна змінити свій неповноцінний статус у світовій економіці?

Низькі ціни на світовому ринку зернових та незадовільна якість українського зерна можуть перекреслити усі сподівання на найбільший за новітню історію України врожай стор. 9

стор. 2

Епіцентр криза

№ 48

27 листопада 2008 року

Криза — це завжди шанс Щоб дійсно боротися з кризою, необхідно встановити її конкретні причини. Щоб перемогти її, треба усвідомити, що ми хочемо отримати в результаті боротьби. Надзвичайно важливо, щоб свою роль тут відіграли громадські організації України. Початок на 1-й стор. Петровичу,, багато Володимире Петровичу експертів стверджують, що кри зи такого масштабу ще не бу ло, було, і тому ніхто не знає, як з неї гра мотно виходити. У чому ж, так би мовити, оригінальність ниніш ньої економічної кризи?

— Економіка розвивається цик лами. Є короткі цикли тривалістю в 5—7 років, більш тривалі — до 30. Відомі також так звані довгі хвилі Кондратьєва, що описують циклічну логіку економічного роз витку протягом 60 років. Наприк лад, Велика депресія, про яку сьо годні так часто згадують, припала саме на знижувальну фазу однієї з кондратьєвських хвиль. Криза, що починає набирати сили (а точніше, проявлятися) сьо годні, унікальна накладанням зни жувальних фаз відразу декількох циклів одночасно. ПО ПЕРШЕ, це криза ггло ло бальної фінансової системи і долара як світової валюти. Пе ред світом постала невідома рані ше проблема: як визначити реаль ну вартість грошей? З того часу, як у 1971 році долар «відв’язався» від золотого еквівалента, фінанси по чали жити власним життям, не над то зважаючи на реальний сектор економіки. ПО ДРУГЕ ПО ДРУГЕ,, ми маємо спра ву з вичерпаністю технологій, які багато років рухали еко н о м і к у в п е р е дд. Більше вони нічого рухати не можуть — по трібна нова науково технологіч на революція. ПО ТРЕТЄ, стає непридат ною система міжнародних відносин і кооперації, що ви никла після 1945 року року,, у тому числі у сфері економіки й фінансів. Ми бачимо, що кризу переживають і ООН, і ОБСЄ, і НАТО, і МВФ, і Всесвітній банк, і інші інститути післявоєнного світу. Нарешті, сьогодні очевидно за вершується епоха панування За ходу ходу,, що вимірюється не десяти літтями, а століттями століттями. У якомусь сенсі нове тисячоліття почалося не в 2001 році, а в 2008 му. Стрімке зро стання азіатських економік гігантів, вражаючий потенціал і життє стійкість культур і соціумів Китаю, Індії, почасти Росії вигідно контрас

тують із цивілізаційною пропозицією Заходу — вільним ринком і суспіль ством споживання. С а м е к а п і талізм анг лосаксонського зраз англосаксонського ка став джерелом гглобальної лобальної кризи, і саме йому ди йому,, певне, су суди лося стати її головною жертвою жертвою. Я згодний із дослідниками, які вва жають, що питома вага втрат США буде максимальною. У цілому ми повинні усвідом лювати те, що стоїмо на порозі зовсім нового світу світу.. Тому криза так лякає й дезорієнтує всіх. Ніхто не знає, чим усе закінчиться, тому що цього дійсно не знає ніхто.

— У Українська країнська криза— час лобальної чи вона має тина гглобальної внутрішнє походження? Яка роль у ній курсової політики НБУ У,, популізму уряду уряду,, ниніш ньої політичної нестабільності?

— Очевидно, що Україна може серйозно потерпіти в результаті кризи — серйозніше, ніж наші су сіди по регіону і міжкраїнним рей тингам економічного розвитку. Звичайно, українська економіка — відкрита економіка. І будь яка «нежить» у глобальному економіч ному просторі так чи інакше зачі пає і її. Це перше. Друге. Зростання ВВП останніх 7—8 років, що так заколисувало пол ітиків, ґрунтувалося на зростанні про дажів українських товарів сировин ної групи — металургії і хімії. А це дуже хиткий фундамент, який сьо годні, власне, і впав першим. Весь жирок, що нагулювала економіка в благополучні роки, відразу проїдав ся. Зростання зарплат в Україні на багато випередило зростання про дуктивності праці. Структурна й тех нологічна відсталість національної економіки не тільки консервувалася, а й збільшувалася. Винний у цьому і популізм урядів (не якогось одного, а всіх без винятку починаючи з 2003 року), і егоїзм олігархів, які не при ділили ніякої уваги модернізації своїх заводів. Політична нестабільність — взагалі хрестоматійний випадок. Як тільки в Україні починалася парла ментська криза і оголошувалися до строкові вибори, міжнародні рейтин гові агентства миттєво знижували рейтинг країни. У результаті тільки в глобальному рейтингу конкурентосп роможності ВЕФ з 2002 року Украї на опустилася на 29 пунктів. Криза вже вдарила по нашій країні. У жовтні об’єм промислово

Свою позицію читачами «УТГ» сьогодні висловлює відомий учений і суспільний діяч, співголова «Громадянського форуму України», голова Північно-Східного наукового центру НАНУ, академік Володимир Семиноженко.

вати на український інтерес чи вона вирішувати м е проблеми вирішуватим материнських банків і Заходу на шкоду У країні? Україні?

го виробництва зменшився на 19,8%. У металургії падіння досяг ло 35—45%. Це ознаки рецесії, що насувається. І поки приводів для оптимістичних сподівань, пов’яза них, приміром, з антикризовою політикою уряду, парламенту, НБУ, не так багато, як хотілося б.

— В Україні 181 банк має ліцен зію на ведення банківського бізне су. Їхні сукупні активи за станом на жовтень нинішнього року досягли 756,6 млрд грн — це еквівалентно ВВП за 2007 рік. Державі повністю належать тільки два банки. До се редини 2008 року іноземним влас никам належало 43% сукупних бан ківських активів. Решта контро люється вітчизняним бізнесом. При цьому банківська система України невисоко оцінюється світовими рейтинговими агентствами — при близно на рівні Венесуели, Ямай ки і Болівії.

З іншого боку, необхідно усвідо мити, що криза, особливо важ ка, жахлива — це завжди шанс мобілізуватися і прорватися до нових рубежів. Зрозуміло, що ні про які реформи в економіці рані ше не могло бути й мови: який уряд візьме на себе відповідальність за непопулярні заходи? Сьогодні ці реформи не просто можливі, а жит тєво важливі. У к р а ї н а м о ж е змінити свій неповноцінний ста тус у світовій економіці.

Я б сказав, що основні загрози для вітчизняної банківської сфери не зовнішні, а внутрішні. Хто змушу вав наші банки так сміливо роз давати споживчі кредити? Чому українські банки воліють пра цювати в доларах, а не в грив нях? Плюс до цього, звичайно, де фіцит нормальних законів, що регулюють банківську сферу сферу.

— Окресліть, будь ласка, співвідношення між спекуля тивним і промисловим капіта лом у світі й у нашій країні.

— Відповідно до оцінок Базельсь кого банку міжнародних розрахунків, номінальна вартість деривативів (по хідних фінансових інструментів) стано вить 600 трильйонів доларів США. Цей пузир надувався протягом останніх 20 років. І сьогодні він гнітюче величез ний. Порівняйте: світовий ВВП оці нюється приблизно в 55 трильйонів доларів.

Існує думка, що криза в бан ківській сфері прискорить процес поглинання вітчизняних банків іно к земним капіталом. Чи зможе У Ук раїна протистояти фінансовій експансії з за кордону? І якою мірою їй необхідно протистоя ти? Відповіді на ці запитання необ хідно шукати вже сьогодні. У цьо му й повинна полягати антикри зова політика в банківській сфері.

Фінансовий сектор України пере буває у дещо інфантильному стані, тому проблема роздутого капіталу для нас не така гостра. З початком кризи більшість спекулятивних гравців з України пішли. У нас інші труднощі, пов’язані не з надлишком, а з нестачею грошей. Дешевих і доступних кредитів для українсь ких підпр иємств і банків більше підприємств не бу де. Можливо, не бу де й до буде. буде рогих. Саме із цією проблемою тре ба боротися — власними силами.

— Кредит МВФ — на користь чи на шкоду У країні? Україні?

— Треба розуміти, що цей кредит видається на специфічні, досить вузькі потреби і на жорстких умо вах. Взагалі хтось має написати кни гу про те, як Україна вміє поступа тися своїми інтересами в обмін на абсолютно примарну мету. Так було з ядерним роззброєнням, із СОТ, те пер — із МВФ. Скажіть, чи варто було брати на себе зобов’язання протягом трьох років узгоджувати з МВФ всю національну політику в бюджетній, монетарній, кредитній, навіть енергетичній сфері тільки за ради можливості тимчасово розпо рядитися шістнадцятьма мільярда ми доларів, які нічого в нашій еко номіці не вирішать? Ще питання: чому уряд погодився з антикризо

Сукупні банківські депозити юри дичних осіб в Україні становлять 135 млрд грн. Внески населення — це ще 196 млрд. Плюс 146 млрд збері гається в «панчохах». За деякими оцінками, загальний об’єм зао щаджень порівнянний із річним ВВП У країни. Цей ресурс необхід України. но мобілізувати — не тільки для боротьби із кризою, а й для інвес тування в но ве економічне зрос нове тання.

— Багато банків сьогодні є де бан буде філіями іноземних. Чи бу ківська система країни працю

вою рецептурою МВФ, в основі якої — підвищення податків і де вальвація національної валюти і яка більше придатна для країн з розвиненою перегрітою економі кою, а не для уразливих країн, що розвиваються? Складається враження, що цей кредит — жест розпачу ук раїнської влади. Таке відчуття, що навіть найбільш кабальні умо ви, на яких Україні може бути на дана зовнішня допомога, ляка ють наших політиків менше, ніж необхідність вирішувати пробле ми держави самостійно — влас ним розумом і самотужки.

— Якими, на ваш пог погл ляд, повинні бути конкретні захо ди щодо виходу із кризи?

— Ще в жовтні «Український форум» організував дискусію з проблеми виходу з фінансової кризи. Тарута, Тігіпко, Новин ський, інші впливові вітчизняні бізнесмени в прямому теле ефірі обговорювали заходи, яких повинна була б вжити вла да до вітчизняних банків і підприємств, але так і не вжи ла. Тоді ж ми ухвалили Украї нську антикризову декларацію, зі змістом якої можна ознайо митися на нашому сайті. Корот ко наші пропозиції були такі: посилено інвестувати у ве ликі інфраструктурні проек т и , з б а л а н с у в а т и б ю д ж е тт,, знизити дисконтну ставку НБУ для полегшення доступу до кредитів і податкове на вантаження на вітчизняні підприємства. Декларацію було негайно на дано всім відповідальним осо бам — від Президента і прем’єр міністра до глав депутатських фракцій. Поки ми бачимо, що уряд схиляється до прямо проти лежної стратегії, що може приве сти, в кращому разі, до «заліко вування» симптомів кризи, але ніяк не до повного лікування і відродження української еконо міки. У цій ситуації дуже важливо чинити суспільний тиск на владу, щоб підштовхувати політиків до ухвалення правильних, а не лег ких, як вони звикли, рішень. У цьому «Український форум» і ба чить своє завдання. Розмовляв Валерій ТИРНОВ

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 17520 прим.: українською мовою 5280 прим., російською мовою 12240 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2346

№ 48

27 листопада 2008 року

Епіцентр криза

«Кризова солідарність» Східної Європи Економіку країн — нових членів ЄС лихоманить не менше, ніж українську. Що з ними відбувається? Як вони шукають вихід із кризи? Майже всі громадяни України тією чи іншою мірою відчули подих світової фінансової кризи. Слабкою втіхою для нас, чиї гривневі зарплати стають все менш купівельно спроможними, а заощадження на невизначений термін зависли в банках, може бути те, що і в наших сусідів не все гаразд. Яких потрясінь зазнала економіка недавніх союзників по соцтабору та яким чином уряди цих країн рятуються від краху? Відповідь на ці запитання має для нас зовсім не абстрактну цінність, адже у такій ситуації саме їхній досвід може допомогти Україні знайти оптимальний варіант виходу з кризи або принаймні пом’якшити її вплив на економіку держави і на нас самих.

Станіслав Лячинський

Р

ізке падіння акцій провідних компаній та індексів фондових бірж, зниження курсів національних валют, перегляд у негативний бік прогнозів стосовно зростання ВВП, спад економічної активності — всі ці наслідки світо! вої фінансової кризи відчувають усі країни Цен! трально!Східної Європи. Однак якщо у Польщі та Словаччині, економіка якої зростала доволі динамічно, наслідки фінансової кризи ще не відчуваються повною мірою, то Угорщина зму! шена була навіть звернутися до МВФ за отри! манням стабілізаційного кредиту. Серйозні про! блеми і у країн Балтії, у яких також зафіксова! но падіння ВВП.

Польща

Б

агатьох симптомів всесвітньої кризи Польщі вдасться поки що уникати за раху! нок того, що польські банки не надавали та! ких ризикованих іпотечних кредитів, як фінан! сові установи у Сполучених Штатах, та не були заангажовані в операції з іпотечними цінними паперами. Поляки значно менше звикли до жит!

Плавна ревальвація злотого протягом ос! танніх трьох років була надзвичайно загрозли! вою для національного експорту, тому з послаб! ленням курсу національної валюти очікується зростання активності експортерів. Зараз можна говорити напевне тільки про те, що погіршення зовнішньої кон’юнктури, зокре! ма побоювання щодо рецесії в зоні євро, спри! чинило перегляд прогнозів зростання польсько! го ВВП. За даними варшавського Інституту дослід! жень ринкової економіки, наступного року еко! номіка цієї країни зросте на 3—4%. Це набагато гірше, ніж у цьому році, коли, за підрахунками уря! ду, очікується 5,5 % зростання. Однак з огляду на фінансову кризу та економічний спад у США і Західній Європі ситуація виглядає досить!таки не! погано. Сальдо поточного рахунку платіжного ба! лансу країни хоч і є негативним (за підсумками І півріччя 2008 року воно склало 4,9 мільярда євро, або 3,4% польського ВВП), проте кращим, ніж у багатьох інших держав регіону. Загроза безробіття для Польщі теж поки що є радше гіпотетичною: за даними урядової статис! тики, у вересні воно навіть зменшилося і сягнуло найнижчого за багато років рівня — близько 9%. Проте реальна загроза рецесії у західноєвро! пейських країнах — Великій Британії, Ірландії, Ісландії вже зараз спричинила значний спад у будівництві та сфері послуг — галузях, де пра! цює дуже багато поляків. Тому, за підрахунка!

До 500 тисяч поляків, які зараз заробляють гроші за кордоном, не забаром будуть змушені повернутися на батьківщину. Для реалізації інвестиційних проектів у самій Польщі це, втім, може принести і пози тивні наслідки: саме дефіцит кваліфікованих робітників залишається однією з найбільших проблем при будівництві об’єктів для Євро 2012. тя у кредит, ніж мешканці США або Західної Євро! пи. Значна частина польських банків на хвилі економічного зростання 2006—2007 років ви! дала кредитів менше, ніж залучила депозитів. Утім, чи підтвердить Польща визначення «острова стабільності» (за словами прем’єра Дональда Туска) з огляду на всесвітню фінан! сову кризу, доведе час. Польський фінансо! вий сектор перебуває здебільшого у влас! ності великих західноєвропейських та амери! канських банків, які зараз зазнали серйоз! них проблем. Та навіть найгірший сценарій — банкрутство «материнських» західноєвро! пейських банків — не означатиме краху для їх польських філій. Останні є окремими юри! дичними особами і мають власні запаси ліквідності. Першим відчутним наслідком кризи для по! ляків стало суттєве зниження курсу національ! ної валюти: злотий у жовтні подешевшав віднос! но до євро на 10%, а відносно до долара — май! же на 30%. Це неодмінно спричинить серйозні проблеми для тих, хто брав популярні у цій країні кредити у швейцарських франках під низькі про! центи: розмір щомісячних виплат для цих креди! тоотримувачів значно зросте. Але масове непо! вернення кредитів (у тому числі іпотечних) сьо! годні є малоймовірним сценарієм.

ми експертів, до 500 тисяч чоловік, які зараз заробляють гроші за кордоном, незабаром бу! дуть змушені повернутися на батьківщину. Для реалізації інвестиційних проектів у самій Польщі це, втім, може мати і позитивні наслідки: саме дефіцит кваліфікованих робітників є однією з найбільших проблем при будівництві об’єктів для Євро!2012. Новою загрозою є брак кре! дитних ресурсів для фінансування цих об’єктів. За словами Марчіна Херрі, керівника спілки «ПЛ!Євро!2012», на конференції у Варшаві 22 жовтня, «приватні інвестори не мають причин по! боюватися фінансової кризи. Це підтверджує і число тих, хто хоче брати участь у будівництві центрів розташування команд, і те, що великі міжнародні мережі готелів не відмовилися від намірів побудувати свої об’єкти у Польщі». Можливо, саме цим оптимізмом поляків по! яснюється нещодавня заява новообраного ке! рівника Федерації футболу цієї країни Гжегожа Лято про можливість проведення футбольної першості разом із Німеччиною «у разі, якщо Ук! раїна не встигне». Згодом заяву цю пояснюва! ли нерозумінням слів українських посадовців, які повідомили про повне призупинення підго! товки об’єктів до Євро!2012 в Україні у зв’язку з фінансовою кризою. Але відзначимо, що тема спільної першості з Німеччиною, попри неодно!

Додаток 1. Окремі економічні показники України та країн Центрально!Східної Європи. Країна

Зростання ВВП, % 2007

2008*

Польща Чехія

6,6

5,8

6

Словаччина У горщина

10,4

Естонія Латвія Литва Україна

Інфляція, %

Безробіття 2008*

2007

2008*

2,6

4,6

4,6

3

5,4

4,2

7,6

1,9

4,6

10,1

1,1

2,2

7,9

6,7

7,5

6,3

— 1,1

6,7

11,4

3,9

10,2

0,1

10,1

14,6

6,3

8,9

5,2

5,8

12,2

4,5

7,3

6,3

16,6

26,9

1,9

7,3

* За станом на 30 червня до відповідного періоду минулого року разові спростування і з польського, і з німець! кого боку, дискутується у ЗМІ вже кілька місяців доволі активно. Тож якщо Україна не впораєть! ся з фінансовою кризою, її західні сусіди, у яких справи йдуть значно краще, можуть і задумати! ся про зміну партнерів.

Угорщина

Н

аслідки світової фінансової кризи для цієї країни стали одними з найдраматичніших у регіоні. Внаслідок незбалансованої соці! альної політики, яка супроводжувалася бурхли! вими політичними скандалами, країна втратила темпи економічного зростання. При доволі ви! сокій (8%) інфляції та державному боргу, що до! сягає 66% ВВП, влітку 2008 року в цій країні вже стався спад промислового виробництва. Всесвітня фінансова криза, негативна кон’юнктура на світових ринках і відтік інозем! них капіталів спричинили серйозні проблеми в угорській економіці у вересні!жовтні. На відміну від Польщі, для Угорщини наслідки девальвації форинта можуть бути просто!таки драматичними. Кредити, номіновані в іноземній валюті, станов! лять 62% від всіх заборгованостей домогоспо! дарств в Угорщині. Країна має найвищий бюд! жетний дефіцит та низькі темпи економічно! го зростання. Зростання ВВП у цій країні в 2007 році становило лише 1,3%, за підсумка! ми ІІ кварталу 2008 року — 2% (для порівнян! ня: економіка Польщі зростає втричі швидше). Центральний банк різко підвищив у жовтні процентну ставку на три процентні пункти (до 11,5%). Це найвища ставка за останні п’ять років, що означатиме подальше зниження еко! номічної активності. Втім, ще влітку у цій країні сталося зниження промислового виробницт! ва. Песимістичним залишається і урядовий про! гноз з ВВП — з 3 до 1,2%. Про допомогу Угорщині міжнародні фінан! сові організації вже заявили. МВФ планує вид! ілити транш у розмірі 15,7 млрд доларів. Ще 8,1 млрд кредитів надасть Європейська комісія, а 1,3 мільярда — Світовий банк. Антикризова програма Угорщини спрямова! на насамперед на підтримку банківської систе! ми, зниження податків, підтримку підприємниц! тва і проведення структурних реформ, яких дав! но вже вимагає економіка.

Словаччина

Т

емпи економічного зростання у цій країні у 2007 році були серед найвищих у Європі (9%). Це дозволяло уряду Роберта Фіцо проводити доволі активну соціальну політику та збільшувати державні видатки. Однак вже зараз очевидно, що надалі таке високе зростання утримати не вда! сться. Спаду можна очікувати в автомобільній промисловості та туризмі — основних галузях, у яких було залучено іноземні інвестиції.

Для запобігання поширенню негативних на! строїв серед населення 24 жовтня парламент Словаччини ухвалив законопроект щодо запро! вадження повного державного гарантування банківських депозитів для вкладів, що не пере! вищують 27 тисяч доларів США. «Охоронною парасолькою» для Словаччи! ни є те, що ця країна має з 1 січня 2009 року увійти до зони євро. Курс словацької крони по відношенню до євро у зв’язку з цим не змінився, а щодо долара коливався разом з котуваннями євровалюти.

Країни Балтії

С

вітову фінансову кризу прибалтійські держави зустріли не в найкращому фінансовому стані. У 2003—2007 роках саме темпи зростання економіки тут були найвищими в регіоні (від 7 до 12% щороку). Однак відбувалося це за рахунок високого споживання та буму на ринку нерухомості, внаслідок активного кредитування банками з іноземним капіталом. Це спричинило зро! стання цін на ринку житла, і у підсумку — «пе! регрів» економіки. Вже наприкінці 2007 року в Латвії та Естонії виникли проблеми. Ціни на житло різко знизилися, збільшилася кількість невиплат кредитів, зросла інфляція. У ІІ квар! талі 2008 року зафіксовано падіння естонсь! кого ВВП на 1,1%, а у Латвії ВВП зріс лише на 0,1% при інфляції у річному вимірі 15,7%. У всіх трьох балтійських країнах 2009 року очікується економічний спад. Фінансовий сек! тор цих країн належить скандинавським бан! кам (Swedbank та SEB). Від поточного стану цих установ значною мірою залежить і стабільність банківських систем балтійських країн. Від просідання «до дна» економіки країн може врятувати членство в Євросоюзі, який не допустить їхнього повного падіння. Голов! не завдання урядів — стримати інфляцію і до! помогти підприємствам перевести виробниц! тво на експорт товарів з більш високим рівнем переробок. Такий шлях надзвичайно актуаль! ний і для України. Додаток 2. Зміна курсу національної валюти до долара США, з 1 вересня по 30 жовтня, % Польща (злотий)

— 20 %

Чехія (крона)

— 20%

Словаччина (крона)

— 15%

Угорщина (форинт)

— 30%

Естонія (крона)

— 15%

Латвія (лат)

— 12%

Литва (лит)

— 12%

Україна (гривня)

— 25%

Економіка перспектива перспектива

№ 48

27 листопада 2008 року

Президент Центру ринкових реформ

«За дефіцит валюти, що спричинив і потребу в кредиті МВФ,

Україна повільно, але впевнено скочується в економічну безодню. Припиняється зростання промислового виробництва, склади переповнені незатребуваним вугіллям, металом і зерном, знижуються зарплати, зростає безробіття. На порядку денному споконвічне герценівське запитання: що робити? Чи праві експерти, які прогнозують, що основний удар розрухи нам ще доведеться пережити в 2009 році? Які додаткові внутрішні особливості, у порівнянні з Європою або Росією, тільки посилюють кризу в Україні? До чого може призвести подальше підвищення курсу долара і хто відповідає за його дефіцит у країні? Яких першочергових заходів має вжити уряд для порятунку національної економіки? На ці й інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» розповів президент Центру ринкових реформ, екс3міністр економіки Володимир Лановий. Початок на 13й стор.

Дмитро Корнійчук

—В

олодимире ТТимофійовичу имофійовичу имофійовичу,, як би ви оцінили ухвалений 31 жовтня Верховною Радою Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи»? Яка його суть у бо' ротьбі за порятунок економіки У країни? України?

— Почну з того, що криза в Україні має свою специфічну модель. І методи її нейт' ралізації не слід порівнювати з європей'

— За дефіцит в Україні валютних коштів, що спричинив різке подорожчання долара і потребу в кредиті МВФ, відповідальний як уряд, так і Нацбанк. У нас імпорт з початку року зріс майже на 60%! За останніми даними Держкомста' ту, за 9 місяців 2008 року негативне саль' до зовнішньої торгівлі України становить $14 млрд 283,1 млн проти $6 млрд 664,4 млн за аналогічний період минулого року. Та ще за зовнішніми зобов’язаннями 17 млрд доларів «висить». І ніхто не бив на сполох. Ну а тепер, коли земля під ногами розступилася, доларів нема, то необхідні чергові запозичення — щоб вирівняти курс, потихеньку обмежити імпорт, стимулювати експорт, зміцнити довіру до банків, здійсни'

«Криза стала тим «спусковим гачком», що красномовно про демонстрував очевидний факт: в Україні неконкурентоспро можні базові галузі економіки. Просто ми набагато довше про тягнули на старій технічній базі, ніж передбачалося». ським, китайським або російським варіан' том. У нас кризові явища будуть набагато глибші, ніж у цих країнах. Чому? По'перше, майже немає інвес' тицій, кредитів. Як іноземних, так і власних. Інвестиційний потенціал країни впав до нуля. Отже, в економіки немає ресурсів для модернізації, розвитку виробництва. Тобто ми потрапляємо у стагнацію. Ці тенденції вже почалися в металургії, будівництві. Не' забаром почнуться і в машинобудуванні. По'друге, криза стала тим «спусковим гачком», що красномовно продемонстрував очевидний факт: в Україні неконкурентос' проможні базові галузі економіки. Просто ми набагато довше протягнули на старій технічній базі, ніж передбачалося. Про це давно вже говорили вголос. Про' гнозували, що рано чи пізно настане кри' за. Наполягали на структурних змінах еко' номіки. І тиша. Тому нам потрібний цілий комплекс гли' бинних заходів у рамках «перезапуску» еко' номіки. Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінан' сової кризи» вводить у нашу економіку но' вий інститут — Стабілізаційний фонд, необ' хідний для дотримання всіх правил Міжна' родного валютного фонду. А також пропи' сує механізм розподілу частини отриманих позичених грошей у країні. У той же час цей закон — інструменталь' ний. Він не є програмним і не дає нам яки' хось чітких дій з виведення країни з кризи. Я, приміром, очікував, що буде ухвалено рішення приватизувати високоліквідні дер' жавні об’єкти на міжнародних аукціонах.

— А як взагалі вийшло, що У країна заз' Україна нала такого «валютного голоду», що дове' лося звернутися по допомогу до МВФ?

ти їх рекапіталізацію. Саме для цього нам і потрібний тепер кредит МВФ.

— Простіше кажучи, таке велике збільшення імпорту призвело до дефі' циту валюти і зростання курсу долара?

— Розумієте, імпортерам, щоб залучити сюди товар, необхідно заплатити за нього в іноземній валюті. А долари, у свою чергу, з’являються в країні від експортерів. І якщо імпорт перевищує експорт, то задовольни'

Візитівка Володимир Лановий Д а т а н а р о д ж е н н я : 17 червня 1952 року. Освіта: Київський інститут народного господарства (економіст промисловості). Доктор економічних наук. Кар’єра 1975—1990 рр. — старший інженер, начальник лабораторії, старший науковий співробітник НВО «Кристал». З 1990 р. — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання Інституту економіки АНУ. З червня 1991 р. — міністр з питань власності і підприємництва УРСР. З березня 1992 р. — міністр еконо' міки України. Березень'липень 1992 р. — віце' прем’єр'міністр України, міністр економіки. Серпень 1992 р. — липень 1994 р. — глава правління Центру ринко' вих реформ Березень 1994 р. — квітень 1998 р. — народний депутат 2'го скли' кання таку заявку замовника чи не продавати? Іншими словами, знову застосовується суто «ручний» підхід до валютного ринку.

— Зараз, одержавши мільярди МВФ, Нацбанк «вливатиме» їх на міжбанк?

— Теоретично — так, з метою підтриман' ня курсу. Подальше падіння гривні небезпечне для України. Адже багато товарів і послуг, які йдуть до нас за імпортом, ми просто не одержуватимемо. Не будуть надходити те' левізори, автомобілі, комп’ютерна техніка і т.п. Через збільшення ціни їх почнуть ку' пувати менше, і обсяги ввезення впадуть. Зросте вартість сировини. Приміром, хочемо ми купити двигун з'за кордону для оснащення нашого авто' мобіля або трактора. Виходимо на біржу, а там 8 грн за долар. От і виходить: у до'

«Подальше падіння гривні небезпечне для України. Адже бага то товарів і послуг, які йдуть до нас за імпортом, ми просто пере станемо одержувати. Через збільшення ціни їх купуватимуть мен ше, і обсяги ввезення впадуть. Зросте вартість сировини». ти валютні потреби неможливо. От і вихо' дить: попит, як і раніше, залишається, але валюти на міжбанку усе менше. Імпортери починають між собою конкурувати й пропо' нувати все більшу гривневу ціну за долар. Звідси і зростання курсу. Саме в цей піковий момент Нацбанк по' винен був систематично і вчасно виходити на міжбанк і проводити доларові «ін’єкції». Щоб не було штучного ажіотажу. Адже люди думають: треба ще й купити про запас, адже завтра валюта подорожчає. Пішли в хід усі' лякі «чорні» схеми. У результаті Нацбанк, не справляючись із ситуацією, своєю постановою №319 уль' тимативно визначив: є критичний імпорт, на який можна купувати валюту, а є — не' критичний. Мовляв, нехай частина імпор' терів зачекає. Але відразу постає ряд пи' тань. Наприклад, для виплавлення сталі необхідні компоненти кольорових металів, що завозяться з'за кордону. Отож Нацбанк не дає відповіді, критичний це імпорт чи ні. Продавати банкам на міжбанку долари під

ларах ціна двигуна однакова, а в гривнях на 60% більше. І ти повинен пропорційно підвищити вартість автомобіля, оскільки через стрибок курсу комплектувальні по' дорожчали. А чи буде споживач купувати товар українського виробництва, якщо він подорожчає? Якщо ні, то виробництво зу' пиниться.

— Але ж Нацбанк запевнив, що три' матиме оптимальний курс долара у ме' жах 5,6—5,8 грн. грн... .

— Найстрашніше, що Нацбанк нібито знає, який оптимальний курс. Навесні, коли курс гривні ревальвували, говорили: до' ларів у надлишку на українському ринку. Але, з одного боку, доларів ніколи не буває забагато. З іншого — Нацбанк у рамках боротьби з інфляцією банально вилучив частину гривні з обороту. І всі підприємства і люди почали здавати долари, що залиши' лися, щоб хоч якось жити, платити подат' ки. От і весь секрет падіння курсу долара. Національний банк не може знайти оп' тимальний курс. Адже тут йдеться про взає'

Тр а в е н ь 1 9 9 6 р . — ч е р в е н ь 1999 р. — радник Президента з питань економічної політики. Березень 1997 р. — березень 1998 р. — в.о. глави Фонду держмайна України. Березень 2000 р. — травень 2002 р. — постійний представник Пре' зидента в Кабінеті Міністрів. Березень 2005 р. — травень 2006 р. — радник Президента, постій' ний представник Президента в Кабміні. Травень 2006 р. — червень 2007 р.

— народний депутат 5'го скликання. Президент Центру ринкових реформ. мний інтерес імпортерів і експортерів. А державі просто треба не розхитувати курс, а розумно виходити з інтервенціями і не допускати різких стрибків гривні.

— Як ви ставитеся до однієї з обо' в’язкових умов МВФ зробити курс гривні «плаваючим»?

— Курс у нас і так не зафіксований, бо є плаваючим. А статичний він тільки в чинов' ників Нацбанку. І знадобився меморандум із МВФ, щоб прописати: офіційний курс ус' тановлюється за ринковою ставкою, отри' маною на торгах наприкінці минулого дня. Як і заведено в усьому світі.

— Чому ми зараз передусім рятуємо систему,, а вже потім замис' банківську систему люємося про реальний сектор еконо еконо'' міки?

— Хотів би уточнити: держава надає до' помогу валютній системі. А банківській до' помагає тільки у тому, що пов’язане з ва' лютою. Адже банки позичили багато запо' зичених з'за кордону грошей нашому ре' альному сектору і тепер не можуть віддати борги. Якщо зараз банківську систему не вилі' кувати, вона потягне за собою у прірву всю економіку. Тому ідея Нацбанку призупини' ти кредити підприємствам і населенню — страшний удар по всьому реальному секто' ру. Дякувати Богу, обурення банківської си' стеми було таке, що Нацбанк скасував че' рез три дні цю частину постанови №319. У цілому спроба заборонити кредити — це черговий доказ безпорадності Нацбан' ку. Як і попередні дії, що підштовхнули до кризи ліквідності. Адже в усьому світі гро' шовий ринок регулюється через механізм процентної ставки, який у нас просто не діє. Треба було обмежити гривневу масу для бо' ротьби з інфляцією — підвищуйте процент' ну ставку Нацбанку. Банки самі віддадуть вам гроші. Якби регулятор вчасно підвищив ставку рефінансування, банки не бігали б за кор' дон у пошуках дешевих грошей. Вони б пішли до клієнта, щоб під високі ставки на депозити залучати кошти українців. Тим самим економіка позбулась би зайвих інфляційних грошей. Що ж до реального сектора, то гроші МВФ на нього майже не передбачені.

№ 48

27 листопада 2008 року

Економіка перспектива перспектива

Володимир Лановий:

різке подорожчання долара відповідальні Кабмін і Нацбанк» Є ідея звернутися за інвестиційними кре дитами до Світового банку. Але нам треба чітко розуміти, на що підуть ці гроші, у роз виток яких секторів, як конкретно виходи ти з кризи, як піднімати експортну галузь.

приміром, виробник вугілля знайде нове дже рело збуту, йому треба допомогти кредитами, субсидіями, зниженням податків. Виробники краще знають, де застосувати свою продукцію.

— У цілому ж дії влади з підтримки банків і вирішення питання нестачі ва люти аналогічні європейським заходам?

—ВУ країні вже почалися звільнен Україні ня. Прогнозують подальше зростання безробіття. Яку роль може відіграти держава, щоб захистити людей?

— У Європі значно менше проблем з еко номікою і ліквідністю, ніж у нас. У них на

— У першу чергу, подбати про створен ня нових робочих місць.

«Не слід сподіватися на швидку переорієнтацію експортних га лузей на внутрішній ринок. Процес затягнеться на кілька років. Нам необхідно пройти всі етапи його становлення». проблеми банківської системи впливають переважно тільки зовнішні фактори. Виді лено близько трильйона доларів на підтримку зобов’язань. А в нас зовнішній фактор менше, зате навіч внутрішній дефі цит ліквідності.

— Які основні шляхи порятунку ре альної економіки? Яким чином розви вати внутрішній ринок?

Традиційно в ринковій економіці зай нятість населення забезпечує приватний сектор. Зараз держава має взяти на себе вирішення цієї проблеми, з якою через кри зу не може впоратися бізнес. У якій формі може бути державна підтримка? З одного боку — прямі державні замовлення для металургів. З іншого — за

решті, змусити працювати процентні став ки і понизити їх значення. Другий — вартість імпортних енерге тичних ресурсів. Тут є тільки одна можливість зменшити витрати — перейти на енергозбережні тех нології. Незважаючи на те, що зовнішні ціни на нафту і газ зараз зупинилися, ми одер жимо додаткове зростання інфляції тільки за рахунок підвищення раніше стримуваних внутрішніх цін на газ. Т р е т і й — всеохопна влада моно полій. Монополізм у нас діє від простих ба зарів до стратегічних галузей. В Україні практично немає справжньої конкуренції, що дозволяє декільком виробникам дик тувати ціни. Попереду величезна робота зі створення саме конкурентної економіки. Ну і останній важливий момент: необхід но рятувати аграрний сектор. Єдиний шлях — ринкова аграрна реформа. Плюс інститу ти аграрної торгівлі, фінансів, земельної власності.

— Не слід покладатися на швидку пере орієнтацію експортних галузей на внут рішній ринок. Процес затягнеться на кілька років. Нам треба пройти всі етапи його ста новлення. Це і зростання довгострокового споживання, переорієнтація на будівницт во, машинобудування, і впровадження дов гострокових інвестиційних проектів, під які гроші вкладуть на 5—10 років.

Необхідно стимулювати експорт. Це і своєчасне повернення ПДВ, і помірна де вальвація гривні. А також кредитування ви сокотехнічного експорту. Адже щоб зроби ти і продати літак, його необхідно кредиту вати на всіх етапах— від розроблення до практичної реалізації. Це реальне вирішення проблем нашої економіки. Заходи щодо обмеження імпор ту ілюзорні, це безвихідь.

— ТТобто обто ми говоримо про те, що в на ступному році криза триватиме?

— У 2009 році криза тільки посилиться. Хоча в нас зростаюча економіка, зростаючі сегменти ринку. Адже ми виробляємо не тільки метал, а й послуги, телекомунікації, фінанси. Тобто ринок здатний ще в себе вби рати. Потенціал є. Нам необхідно зробити так, щоб економіка розвивалася в нових секторах, а тим часом провадилася модерн ізація галузей, які «пригальмували». Але в першу чергу нам необхідно пога сити інфляцію, оскільки прогнозовані мінімум 15—16% — це подальший розвал економіки.

— А як уряд може допомогти розши ренню експортних ринків збуту?

— Кабмін не повинен шукати ці ринки. Якщо,

Ніхто не хотів брати на себе відпові дальність чесно сказати людям: у нас зро стають витрати (наприклад, через подо рожчання імпортного газу), тому просто необхідно поетапно підвищувати ціни. Коли тарифи будуть підвищенні, на по слугах ЖКГ люди заощаджуватимуть — менше використовуватимуть гарячої води, електроенергії, газу. А отже, комунальна сфера буде змушена модернізуватися, ос кільки населення скорочуватиме спожи вання.

— ТТа а чи варто було так різко підви щувати тарифи, як це сталося у сфері Ж К ГГ,, транспорту?

— Чиновник одноосібно не має права збільшувати ціну. Характерний тому при клад — Київське метро, де вартість про їзду зросла у чотири рази — до двох гри вень. Є правило: економіка зростає на відсотки, а не в рази. У тій же Франції, коли змінюються ко мунальні тарифи, у діалозі беруть участь три суб’єкти — влада, виробник послуг і товарів, представник громадськості. Вони сідають за стіл переговорів і приходять до компромісного рішення. І споживачеві га рантують: за рахунок додаткової оплати буде проведено модернізацію, що надалі дозволить заощаджувати ресурси або мінімізувати зростання тарифів. А те, що відбувається в нас у сфері тарифотворен ня, — повна зневага до інтересів грома дян.

— Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативни м н а сс им л і д кка а м фінансової кризи» пропонує Кабміну створити бездефіцитний бюд ж е тт.. Н а с к і л ь к и ц е р е а л ь н о і ч и п о трібне взагалі?

— В умовах кризи бюджет має бути саме дефіцитним. Оскільки доходів від податків державі не вистачає. Тільки го ловне, щоб додаткові кошти — залучені для погашення дефіциту міжнародні пози ки — йшли на підтримку розвитку еконо міки. Потрібен бюджет розвитку, а не про їдання. Адже віддавати борги доведеться наступним поколінням за рахунок збільшення податків або зменшення соці альних виплат.

Для підтримки експортерів на зовнішніх ринках необхідна термінова модернізація підприємств, на яку ми чекаємо вже 15 років. Пригадую, після приватизації повин не було початися відновлення, але власни ки заводів захопилися гонитвою за швид ким прибутком. Та до того ж щосили корис тувалися пільгами держави, у тому числі де шевим газом. Зараз від уряду залежить, чи зможе він допомогти промисловцям дешевими креди тами для модернізації. Для цього необхідні спеціальні фонди, низькі процентні ставки під відповідні кредити. Процес переосна щення триватиме кілька років.

— Ми занадто довго намагалися не по мічати цієї проблеми. Оскільки тарифи на послуги ЖКГ штучно «заморожували», їхнє споживання постійно зростало. Однак при цьому комунальна сфера залишалася збитковою. Ні про яку модернізацію не було й мови. Та й деяким комунальникам це було вигідно, оскільки дотації з бюдже ту покривали витрати.

А можна було б закордонних кредитів і не просити. На знімку — переговори Кабміну з представниками МВФ мовлення на зведення будівельних об’єктів (мости, аеропорти, дороги) у рамках підго товки до Євро 2012. Додаткові робочі місця можна одержа ти від розвитку інноваційних технологій. Тих же телекомунікаційних. Дуже великий не задіяний ресурс у нас у переробній промис ловості. Якщо ми говоримо про сільгосп продукцію, то Україна повинна відмовити ся від статусу сировинної бази. Адже з того ж зерна можна робити борошно і ще ряд кінцевих продуктів, поставляючи їх як у країну, так і на Захід. Треба передбачити програми підтримки малого й середнього бізнесу і відбити їх у бюджеті наступного року.

— Підвищення зарплат і пенсій вплинуло на інфляцію, про що говорять багато експертів і політиків. Чи пра вильне рішення знизити їхній ріст?

— Ситуація досить проста. Якщо вироб ництво в країні зростає на 5—6%, а спо живання на 30%, то, напевно, у політиці уряду щось не так.

— В Україні є кілька джерел інфляції, які треба погасити. П е р ш и й — надлишкова емісія коштів Нацбанком. Необхідно стабілізувати фінан сові ринки і вийти на оптимальне співвідно шення пропозиції грошей і попиту на них при кредитуванні економіки. Необхідно, на

— ТТа а як можна втримати інфляцію, якщо тим же рішенням РНБО від 26 верес ня рекомендується органам місцевого са моврядування привести тарифи на послу ги ЖКГ до економічно обґрунтованих. обґрунтованих... .

— Ви сказали, що один зі шляхів по долання кризи — боротьба з інфляцією. Які методи ви можете запропонувати?

— Річ у тім, що розвиток подій багато в чому залежить від економічної політики уряду, бізнесу, поведінки самих людей. Але загальні тенденції погані. Нацбанк поки не може повернути дові ру до банківської системи країни. Міжна родні ринки не подають сигналів до збільшення найближчим часом попиту на нашу експортну продукцію. Оскільки

«Багато що зараз залежить від правильних стратегічних і тактичних дій Кабміну і Нацбанку. Але в будь якому разі в 2009 році темпи зростання сповільняться. Можна прогнозу вати зниження росту ВВП до 1%». Не можна обіцяти людям зарплати на 30% більше, коли в Україні немає під них ре альних товарів. У результаті просто підвищу ються ціни, з’їдаючи всі додаткові виплати. Ці тенденції, наприклад із м’ясом, ми спос терігали як в 2005 му, так і 2007 році. Так, якоюсь мірою внутрішні потреби покривав імпорт. Але він не може нескінченно зрос тати. Тим більше, що настільки значне зрос тання вплинуло на дефіцит валюти в країні.

Необхідно матеріально, на рік два, допо могти тим, хто все таки втратить роботу. Йдеться не тільки про соціальні виплати, а й про ті ж продовольчі картки та інші пільги.

— Який ваш загальний прогноз еко номічного розвитку країни на кінець 2008 року? Чого чекати в наступному?

необхідно, щоб спочатку знову піднялися Європа і США, а потім уже почнуться по зитивні зрушення в країнах, що спожива ють нашу експортну продукцію — в Китаї, Бразилії на Близькому Сході, у країнах Африки. Ще раз зазначу: багато що зараз зале жить від правильних стратегічних і тактич них дій Кабміну й Нацбанку. Але в будь якому разі, у 2009 році темпи росту спо вільняться. Можна прогнозувати знижен ня росту ВВП до 1%. Утім, далі, якщо все піде добре, за пару років ми зможемо по вернутися до темпів розвитку промисло вості останніх років.

Економіка пріоритети

№ 48

27 листопада 2008 року

Меморандумне Кабмін за рахунок добровільних пактів з металургами і хіміками має намір вирішити проблему надлишку Останні два місяці уряд не встигає латати все нові й нові «діри» у потопаючому «кораблі» вітчизняної економіки. Слідом за проблемами у фінансовій системі масово «посипалися» один за одним взаємозалежні сегменти реального сектора — будівництво, металургія, вуглепром і хімічна промисловість. У свою чергу прем’єр% міністр Юлія Тимошенко взяла на озброєння тактику підписання меморандумів між Кабміном і представниками великого бізнесу. Мета — убезпечити країну від масового безробіття шляхом підтримання хоча б мінімальних темпів промислового виробництва. Початок на 1 й стор.

Дмитро Корнійчук

Не справою, а словом

В

арто почати з того, що Кабмін укладає поки самі лише джентльменські договори з ве ликим бізнесом не від доброго жит тя. Адже зрозуміло, найбільш ефек тивним і правильним рішенням було б відразу ініціювати відповідні антикризові заходи у вигляді конк ретних законів. Де й прописати док ладно всі напрями підтримки тієї ж металургії. Саме так на практиці за раз роблять у всіх країнах, що відчу вають віяння світового економічно го спаду, у тому числі і наш най ближчий сусід Росія. Однак всі пла ни перекреслила чергова дестабі лізація в роботі Верховної Ради. Якщо з «пожвавленням» парламен ту депутати ще змогли, після дво тижневих переговорів, 31 жовтня ухвалити перший антикризовий за кон для підтримання банківського сектора, то тепер жоден новий до кумент просто не можна юридично оформити. Навіть якщо уявити ус пішне голосування. Причина ба нальна — закони нема кому підпи сувати, що, відповідно до Консти туції, є прямим обов’язком спікера. А «головного парламентарія» з 12 листопада просто немає. І ще не відомо, наскільки затягнеться про цедура пошуку спадкоємця Арсенія Яценюка. До речі, у зв’язку з цим сесійних днів у Раді не буде до 2 грудня. Крім того, якщо новий спікер не підійде одній з великих політичних сил, то не виключене чергове довгострокове блокування трибуни парламенту.

ровини. А також помирити і тих, і інших, змусивши скооперуватися і відкинути взаємні претензії в умо вах кризи. На зустрічі в Тимошенко були присутні представники «Смарт Холдингу» (Південний ГЗК) , «Інду стріального союзу Донбасу» (Алчевський металургійний ком бінат, «Метінвест Холдингу» («Азовсталь», Єнакіївський мета лургійний комбінат», найбільші ГЗК), «АрселорМітал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь»), ММК ім. Ілліча, «Євразхолдингу» (за вод ім. Петровського), групи «Інтерпайп» (Нижньодніпров ський трубний завод).

частиною всієї української промис ловості. І проблеми ГМК відразу ж позначилися на пов’язаних з ним галузях — вуглепромі, енергетиці, транспортній сфері. Меморандум містить ряд ключо вих положень.

Пряма мова ПО ПЕРШЕ, металурги зо бов’язалися до кінця року дотримуватись мінімальної квоти з виробництва мета лу. А також гарантували спо живання фіксованої кіль кості коксівного вугілля і ан трацитів, видобутих на дер жавних шахтах.

У доповненні №1 до меморан думу зазначені цифри обов’язко вої виплавки чавуну і сталі для кожного конкретного меткомбіна ту тієї чи іншої ФПГ. У загальній сумі за листопад задекларований обсяг становитиме 1,9 млн тонн сталі, 1,5 млн тонн чавуну, у грудні — відповідно 1,6 млн тонн і 1,2 млн тонн. У рамках виконання вищевказа них виробничих нормативів підприє мства ГМК повинні спожити коксу в листопаді 833 тис. тонн, у грудні — 721 тис. тонн. При цьому підконт рольні металургійним групам кок сохімічні заводи зобов’язані прий мати все запропоноване державни ми шахтами коксівне вугілля. Плюс — вчасно оплачувати. Включаючи і перший квартал 2009 року. Причо му, щоб надалі не виникло розбіж ностей між металургами і вугільни ками з поставлених обсягів, у мемо рандумі чітко прописано: на вироб ництво 888 тис. тонн коксу потрібно 1,42 млн тонн вугільного концентрату.

Проте уряд як головний відпові дальний орган за виконавчу владу в країні навіть у цій складній полі тичній ситуації зміг знайти вихід і не сидіти без діла. Принаймні в очах громадськості. Відповідно до логі ки, яку Кабмін доносить до пред ставників бізнесу, саме основні по ложення серії підписаних меморан думів про взаємодію будуть покла дені в основу майбутніх антикризо вих законів. Хоча Президент Віктор Ющенко досить скептично ставить ся до цих документів. Так, приміром, 12 листопада під час загальнонаці ональної антикризової наради Пре зидент назвав меморандум з мета лургами «слабким».

І вовки ситі, і вівці цілі

Д

есятого листопада прем’єр Ти мошенко парафувала мемо рандум про взаєморозуміння з керівниками основних металур гійних підприємств України. Причо му компроміс уряд постарався знайти як із безпосередніми ви робниками металу, так і з монопол істами з видобутку залізорудної си

«Фінансова криза заштовхне всі фракції парламенту в нормаль не русло роботи. Бо кожен аграрій, металург, хімік захоче мати свій антикризовий закон, а в парламенті по всіх фракціях сидять влас ники підприємств. Тому скільки б вони не пручалися всіма чотир ма лапами, це єдиний спосіб. Тому, от побачите, за моїми прогно зами, протягом двох тижнів буде об’єднання. Це буде примусове зближення» Прем’єр міністр Юлія Тимошенко, 20 листопада 2008 року

Через кризу у металургів тисячі тонн добутого вугілля простоюють без діла Не секрет, що металурги перебу вають у скрутному становищі. Зупи нено 18 із 43 доменних печей, 40 з 63 сталеплавильних агрегатів. Більшість феросплавних заводів не працюють. Експорт металу третій місяць простоює, ЗРС накопичуєть ся на складах, короткострокових перспектив збільшити попит на внутрішньому ринку поки не видно. Ситуація погіршується ще й тому, що металургія є важливою структурною

Можна сказати, що це поло ження меморандуму спрямоване не так на підтримку металургії, як на ліквідацію катастрофічного надлишку вугільної продукції. Бо щойно підприємства почали одну за одною зупиняти домни, нагро мадилися тисячі тонн тепер ніко му не потрібного «чорного золота». За інформацією Мінвуглепрому, на 12 листопада на шахтах і зба гачувальних фабриках було 453 тис. тонн коксівного вугілля. І якщо ситуація з відсутністю попи ту триватиме до кінця року, забор гованість із зарплати гірникам зросте до 500 млн грн.

У доповненні №1 до меморандуму зазначені цифри обов’язкової виплавки чавуну і сталі для кожного конкретного меткомбінату тієї чи іншої ФПГ. У загальній сумі за листопад задекларова ний обсяг становитиме 1,9 млн тонн сталі, 1,5 млн тонн чавуну, у грудні — відповідно 1,6 млн тонн і 1,2 млн тонн.

ПО ДРУГЕ, визначена чітка формула ціни на державне коксівне вугілля. Ще з початку року між вугільни ками і металургами не припиняли ся суперечки, скільки об’єктивно має коштувати вугілля. Мінвугле пром постійно піднімав планку. І з уведенням практики аукціонів ціна на деякі марки коксівного вугілля сягнула 2 тис. грн за тонну. Із прихо дом же економічної кризи, металур ги відігралися на повну силу, не тільки знизивши рівень закупівель, а й пропонуючи за вугільний кон центрат не більше 500—600 грн за тонну. Уряд у меморандумі запропону вав компромісний варіант визна чення ціни, що має задовольнити і виробників, і споживачів вугілля. Формула така: Цв = Цст . 0,35 . Кдол. де: Цв — ціна коксівного вугіл ля з урахуванням ПДВ; Цст — ціна сталі; 0,35 — частка коксівного вугілля у вартості сталі; Кдол. — курс гривні до долара на міжбанківській біржі ПО ТРЕТЄ, Кабмін має намір ввести реєстрацію цін на вугілля, ЗРС, феросплавну і металургійну продукцію Що приховане під словом «реєст рація», більшість металургів так до пуття і не зрозуміли. Але в декого ви никла підозра: уряд має намір у «руч ному» режимі розв’язати давню проблему високих цін на ЗРС і ме тал. І зобов’язати, з одного боку, монополістів із видобутку сирови ни («Метінвест Холдинг») продавати його дешевше іншим металургам («ІСД», «Запоріжсталі»), з іншого — штучно зменшити вартість металу на внутрішньому ринку. Саме тому гендиректор «Метінвест Холдингу» Ігор Сирий підписав меморандум із «зауваженням до пункту про декла рування цін». А після зустрічі у

№ 48

27 листопада 2008 року

Економіка пріоритети

чтиво продукції, запобігши масовому безробіттю прем’єра заявив журналістам: компанія вже знизила вартість ЗРС за довгостроковими кон трактами для «Запоріжсталі» із $120/т до $70/т і веде далі пе реговори з іншими ФПГ. Серед інших зобов’язань ме талургів, прописаних у меморан думі, — не допускати незаконних звільнень співробітників, знижу вати зарплату тільки в рамках внесення змін у колективні дого вори, зменшити собівартість про дукції. Зі свого боку, Кабмін дав га рантії через створений Стабілі заційний фонд виділити низько процентні кредити для модерні зації галузі, розв’язати ситуацію із «замороженими» рахунками підприємств у Промінвестбанку, скасувати цільову надбавку на газ і знизити ціни на електрое нергію, протягом 5 днів повер тати експортний ПДВ, не підвищу вати вартість рентної плати за ви користання родовищ. Крім того, стимулювати розвиток внутріш нього ринку споживання і спри яти збільшенню експорту.

Також Кабмін зобов’язався цілком профінансувати в 2008 році всі закупівлі Аграрного фон ду. Це дасть можливість ферме рам за рахунок отриманих грошей розплатитися за міндобрива, не обхідні для посівної наступного року. ДРУГЕ — виробники гаран тують реалізацію міндобрив на внутрішньому ринку за цінами не вище експортних. Слід відзначити, на відміну від меморандуму з металургами, Кабмін ні про яку реєстрацію або декларування цін на міндобрива мови не веде. Як і відмовився від озвученої нещодавно ідеї МінАПК увести рентабельність на продук цію хіміків на рівні не вище 10%, оскільки в аграріїв немає можли вості купувати за заявленими прейскурантами. Тобто визначен ня вартості міндобрив, як і рані ше, віддається на відкуп ринку. Хоча ціни в 2008 році, перебува ючи у вільному плаванні, дійсно зашкалювали. Так, за даними га зети «Комерсант», світові ціни в січні—вересні на аміак збільши лися з $395/т до $852 /т, на кар

Законодавці повинні нарешті відкинути «пома ранчеві» й «біло сині» амбіції, заходившись, засу кавши рукави, рятувати економіку України. І відмовитися від перетягування канату: мовляв, голосуватимемо тільки за документ, підготовле ний Януковичем або Тимошенко. Або давайте, мовляв, спочатку оберемо новий уряд або пар ламент. Бо ще трохи — і просто не залишиться самої країни, через яку так запекло б’ються наші шановні політики.

Друге життя міндобрив

С

лідом за металургами прем’єр Тимошенко прове ла аналогічну нараду із представниками хімпрому, підписавши 17 листопада черго вий меморандум про взаєморо зуміння. На Грушевського зібра лися керівники найбільших ви робників — сєверодонецького і черкаського «Азотів», концерну «Стірол», «Рівнеазоту», Одесько го припортового, «Кримського ТИТАНУ» та ін. У хіміків справи ненабагато ве селіше, ніж у металургів — екс портного і внутрішнього попиту на міндобрива майже немає. За да ними Мінпромполітики, з вересня хімзаводи скоротили виробницт во на 20—50%. Приміром, «Рівне азот» зупинив у листопаді агрегат із виробництва аміаку через відсутність активності спожи вачів. Та й про що можна говори ти, якщо навіть німецький гігант BASF, за даними видання «The Wall Street Journal», має намір закрити 80 заводів по всьому світу. У меморандумі Кабміну і пред ставників хімічної промисловості слід відзначити ряд важливих мо ментів. ПЕРШЕ — планується перед бачити в бюджеті 2009 дер жавні дотації аграріям на заку півлю мінеральних добрив вітчизняного виробництва.

бамід — з $382/т до $790 /т, на аміачну селітру — з $335/т до $540 /т. В Україні ці продукти про давалися не набагато дешевше. І тільки зараз, під впливом кризи і надвиробництва, вартість мін добрив впала. ТРЕТЄ — Кабмін обіцяє сприяти розвитку споживан ня міндобрив на внутрішнь ому ринку й допомагати збільшенню експорту. Пере дусім — за рахунок лобію вання скасування антидем пінгового мита для вітчизня ної продукції в США і ЄС. У принципі, на розвиток внут рішнього попиту уряд має певні важелі впливу через підтримку аг рарного комплексу. Також на на раді хіміків із прем’єром ішлося про створення якогось державно го резерву мінеральних добрив. Мовляв, з його допомогою Кабмін зможе згладжувати в потрібний момент (приміром, під час по сівної) цінові піки. Втім, до мемо рандуму ідея про держрезерв так і не увійшла. Та й незрозуміло, за рахунок яких фінансових коштів в «засіки батьківщини» скуповувати муть ту ж аміачну селітру. А от сподіватися на скасуван ня мита на український аміак, карбамід або селітру навряд чи варто. Принаймні під час еконо мічної кризи, що позначилась і на США, і на Європі. Адже там власні виробники не знають, куди діва ти продукцію. І пускати на ринок конкурентів з України, що мають поки можливість демпінгувати за рахунок більш дешевого газу

Думка експерта Сергій Притоманов, виконавчий директор Федерації металургів України — Сергію Олексійовичу Олексійовичу,, у меморандумі з Кабміном металур ги зобов’язуються скорочувати зарплату тільки в рамках вне сення змін у колективні договори. Але подеку ди вже і так знизи подекуди ли зарплату майже наполовину наполовину.. У чому нюанс існуючого меха нізму?

— Суть проста: на всіх підприємствах є Положення про оплату праці, які узгоджені з колективними договорами. Зміни в цих положеннях мають бути узгоджені із трудовими колективами. У цей час у ГМК струк тура заробітної плати по ГМК — 50,5% — основна (тариф), решта — надбавки і премії. Тому зняття надбавок і премій саме і дає 50%. Інша річ, що люди ще з радянських часів звикли вважати, що премія дається завжди. Слід переглянути ставлення до премії.

— Уряд задекларував підтримку ініціативи підприємств ГМК для захисту внутрішнього ринку від несумлінного імпорту імпорту.. Які це можуть бути заходи на практиці і наскільки вони правомірні?

— Йдеться про введення на певний строк імпортного мита на ок ремі види металопродукції, які в достатній кількості виробляються в Україні, щоб не допустити демпінгових цін на продукцію з Китаю, Туреч чини, РФ. Так, це не зовсім узгоджується за ідеологією з нормами СОТ, але на період кризи цілком припустимий захисний захід. Крім того, стимулює внутрішнє споживання металу саме українського виробника. Загальне гасло — «Купуй українське!». На практиці ж для введення мита зацікавлені підприємство або група підприємств повинні зібрати пев ний пакет документів, що характеризує імпорт того або іншого виду товару, і передати своє звернення до Міністерства економіки України, яке і ухвалюватиме відповідне рішення.

ціною тієї ж селітри на ринках у ЄС, нікому не хочеться.

рожених» у вигляді депозитів у ко мерційних банках.

Слід відзначити, що в Європі, навпаки, тільки посилюються тенденції захищати внутрішній ринок. З 27 жовтня Єврокомісія затвердила мита на імпорт зер нових: 95 євро за тонну пше ниці, 93 євро за тонну ячменя, 24,16 євро за тонну жита, 8,68 євро за тонну кукурудзи. Причо му розмір ставок коливатиметь ся залежно від світового ринку. Як уже заявили деякі вітчизняні зернотрейдери, для українсько го зерна ухвалене рішення — просто катастрофа, оскільки закриває «ворота» на основний ринок збуту. Мало того, пере криває ще одне джерело над ходження валюти в країну, що збільшить доларовий дефіцит. А отже, і курс «зеленого» на міжбан ку і в обмінних пунктах.

Однак в останньому випадку сумнівно, що уряд зможе реально посприяти бізнесу.

Як і металургам, уряд пообіцяв хімікам у меморандумі ряд пільг — не підвищувати вартість електри ки і залізничних перевезень для міндобрив, відмовитися від цільо вої надбавки на газ і не збільшу вати вартість його транспортуван

По перше, заборона на достро кове зняття депозитів уведена На ціональним банком (постанова №319), і тільки в його компетенції документ скасувати. По друге, як показує практика, навіть коли закінчується термін дії депозиту, банки просто не в змозі його в повному обсязі повернути підприємству. Не вистачає гривне вої ліквідності. Не кажучи вже про долари. Тому залишається тільки чекати першого доларового тран шу МВФ, яким Нацбанк має намір посилити ліквідність банків. Хоча, як то кажуть, це вилами по воді пи сано. З огляду на те, як дивно фінансовий регулятор поводиться із доларовими інтервенціями на міжбанку, тим самим провокуючи постійні стрибки курсу долара. Як показала практика, Кабмін не залишив два ухвалених мемо

На відміну від меморандуму з металургами, Кабмін ні про яку реєстрацію або декларування цін на міндобрива мови не веде. Як і відмовився від озвученої нещодавно ідеї МінАПК увести рен табельність на продукцію хіміків на рівні не вище 10%, оскільки в аграріїв немає можливості купу вати за заявленими прейскурантами. Тобто виз начення вартості міндобрив, як і раніше, віддається на відкуп ринку. ня в країни (ці витрати завжди — на плечах споживачів). Плануєть ся звільнити від мит увезення енергозбережного устаткування для модернізації виробництва добрив, повертати експортний ПДВ протягом 5 днів. Також у документі врахована вимога уряду втриматися від звільнень співробітників на підприємствах хімпрому. Пообіцяла прем’єр Тимошенко допомогти хімікам і фінансовими ресурсами. З одного боку, через дешеві кредити. З іншого — роз блокувати доступ хімпідприємств до своїх власних грошей, «замо

рандуми припадати пилом на сто лах чиновників. І без діла висіти в рамочках у кабінетах керівників металургійних і хімічних підпри ємств. Деякі положення доку ментів, що перебувають у межах повноважень уряду, він реалізу вав на практиці. Так, 19 листопада на засіданні Кабміну, за словами міністра про мислової політики Володимира Новицького, було подовжено на 2009 рік дію постанови № 925 «Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, яка склалася в гірничо металургійному та хімічному комплексі» (від 14 жовт ня 2008 року). Серед основних

положень — нульова цільова над бавка на газ, мораторій на підви щення вартості залізничних пере везень, рекомендація Національ ної комісії регулювання енергети ки відмовитися від заплановано го підвищення цін на електро енергію. Хоча, об’єктивно кажучи, допо магаючи промисловцям, уряд не має наміру перегинати донорську планку. Про це красномовно свідчить опублікована 19 листо пада постанова Кабміну № 998. НАК «Нафтогаз» повинен з 15 ли стопада підвищити вартість газу для промислових споживачів і бюджетних організацій на 23,25% — з 934,7 грн/тис. м3 до 1152 грн/тис. м3. Все дуже про сто. Оскільки «Нафтогаз» платить за імпортний газ у доларах, то че рез різке подорожчання валюти і фіксованої відпускної гривневої ціни в останні пару місяців працю вав собі на збиток. Тепер же вартість газу тим же металургам визначатиметься за спеціальною формулою, що враховує щомісячні курсові коливання. У той же час цілком зрозуміло: одними меморандумами і поста новами уряд не виведе країну з економічного колапсу. Необхідно якнайшвидше прийняти цілий комплексний пакет антикризових заходів. Добре, що наробітки вже є. Ряд законопроектів із підтрим ки аграрної і будівельної сфер Кабмін зареєстрував у Верховній Раді. Не відстає і Партія регіонів, що підготувала більше десяти до кументів. Залишилися дрібниці — депута там зібратися в сесійній залі, обра ти спікера і ухвалювати закони. Як вони ситуативно об’єдналися влітку 2007 року, коли треба було негайно модернізувати законодав ство під норми СОТ. Законодавці повинні нарешті відкинути «пома ранчеві» і «біло сині» амбіції, захо дившись, засукавши рукави, ряту вати економіку України. І відмови тися від перетягання канату: мов ляв, голосуватимемо тільки за до кумент, підготовлений Януковичем або Тимошенко. Або давайте, мов ляв, спочатку оберемо новий уряд або парламент. Бо ще трохи — і просто не залишиться самої країни, через яку так запекло б’ються наші шановні політики....

Виробництво аспект

№ 48

27 листопада 2008 року

Якщо мислити глобально... У сєверодонецькому хімічному об’єднанні «Азот» успішно впроваджуються сучасні природоохоронні технології У рамках ООН позначені конк ретні орієнтири для різних груп дер жав. У проекти зі скорочення ви кидів вкладаються серйозні інвес тиції. І ми не могли цим не заціка витися. Не умоглядно, а як вироб ничники практики.

Нинішні економічні негаразди, здавалося б, могли відсунути на другий план завжди актуальні екологічні проблеми. Однак навпаки — сьогодні їхнє вирішення набуває особливого значення, бо прямо пов’язане із завданнями економічними. Причому не тільки локальними, а й тісно вплетеними у процеси глобалізації. Про це — інтерв’ю голови правління ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» доктора технічних наук Валентина Казакова.

Семен Перцовський — Валентине Васильовичу Васильовичу,, на переконання багатьох, при родоохоронна діяльність бу дь будь якого підприємства пов’язана, у п е р ш у ч е р г уу,, з в е л и к и м и фінансовими витратами. Под іліться досвідом, як можна пе ретворити витрати на прибуток, при цьому вирішуючи місцеві і глобальні екологічні проблеми?

— Ми розуміємо, яку відпові дальність за охорону навколишнь ого середовища покладено на наше хімічне підприємство. Ми всі — жителі свого міста, регіону і, зви чайно ж, піклуємося про поліпшен ня тут екологічного становища. Сьогодні світова спільнота на магається вирішувати проблеми комплексно, об’єднуючи зусилля. Наше підприємство досить глибо ко інтегроване у світову економіку, і з огляду на це з’являються нові способи долати труднощі, розвива тися з користю для себе і, можна сказати, для всього людства. Це не гіпербола, не красиві слова, а практичні підходи, що спираються на авторитетні міжнародні орган

Цех азотної кислоти «Азоту»

— ТТоді оді запитання практичне: яка система цієї роботи, які за стосовуються механізми?

Валентин Казаков (знімок В. Третьякова)

ізації, програми, введені в дію у відповідь на виклики часу. У такому контексті і треба роз глядати можливості, які надає нам реалізація Кіотського прото колу. Сьогодні він стосується і нас. Ми зацікавлені у виконанні досягнутих домовленостей і зо бов’язань, оскільки при скоро ченні викидів своїх парникових газів зможемо продавати квоти на них на міжнародному ринку, одержуючи тим самим кошти на проведення подальшої модерні зації виробництва, підвищення його економічності та екологіч ності.

—У точніть, бу дь ласка, чому Уточніть, будь найбільш актуальною є саме проблема парникових газів?

— Це тільки у пісні «у природы нет плохой погоды». Кліматичні зміни, часті стихійні лиха просто пригнічу ють. Учені пов’язують це з підвищен

— Парниковий ефект створю ють різні гази. Переважно йдеть ся про окис вуглецю, що став екві валентом інших, наприклад, мета ну, закису азоту або хлоровмісних газів. Ступінь небезпеки стосовно глобального потепління клімату й обсяги викидів у них різні, тому ви користовуються спеціальні коефі цієнти. Фахівці дійшли висновку: у цьо му плані найбільш ефективний на прям для підприємств нашої краї ни — участь у спільних із західни ми компаніями інвестиційних про ектах. За отримані від нашого підприємства квоти покупці роз плачуватимуться з урахуванням

Найефективніший напрям для підприємств Ук раїни — участь у спільних із західними компанія ми інвестиційних проектах. За отримані від вітчизняних заводів квоти покупці розплачувати муться, з урахуванням вкладених ними інвес тицій.

Довідка «УТГ» Кіотський протокол — міжнародний документ, ухва лений у Японії в 1997 році як додаток до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. Він зобов’я зує як розвинуті країни, так і країни з перехідною економі кою скоротити або стабілізу вати викиди парникових газів. Верховна Рада України ратифі кувала протокол у 2004 році.

Лідери ринку програмного забезпечення — компанії ABBYY, Adobe, Corel, Embarcadero Technologies, «Доктор Веб», «Лабораторія Касперського», «ПРОМТ» — за активного сприяння Департаменту інтелектуальної власності України і компанії «СОФТПРОМ», провідного дистриб’ютора ПЗ в країні, підписали договори про легалізацію ПЗ, використовуваного органами виконавчої влади.

ням середньорічної глобальної тем ператури, що спричинене збільшен ням вмісту в атмосфері тих самих тепличних газів, а також аерозолів. Якщо людство не регулюватиме свою діяльність, пов’язану з концен трацією парникових газів, то неспри ятливі зміни клімату на планеті мо жуть призвести до катастрофічних наслідків. Тому й вживаються захо ди, щоб загальмувати такі процеси. Більш того, ставляться перспективні завдання припинити їх зовсім.

вкладених ними інвестицій. Це і є конкретні кроки з виходу з кола на ших (та хіба тільки наших?!) про блем.

— Як саме визначатимуться наші квоти, придатні для реа лізації?

— Є базові точки відліку. Конк ретні показники визначаються за результатами моніторингу, прове деного протягом певного періоду з методології ООН.

— Це вигідно для підприєм ства. А для населення?

— Отримані кошти можна вико ристати тільки на природоохоронні потреби. Отже, стан навколишньо го середовища покращиться, а це в інтересах всіх і кожного.

— На якому етапі цієї перс пективної роботи, що має світо ве значення, зараз перебуває сєверодонецький «Азот»?

— У нас є необхідна нормативна база. Разом із фахівцями фірми MGM підприємство розробляє і уз годжує проектну документацію у відповідних організаціях і в ос танній інстанції — Боннському ко мітеті. Розроблено перші документи проекту спільного здійснення — «Каталітичне розкладання закису азоту в нітрозних газах виробниц тва азотної кислоти на агрегатах УКЛ 7». Розглянувши їх, Міністер ство охорони навколишнього сере довища України дало позитивний висновок. Після цього почалося де тальне опрацювання технічної ча стини проекту. Подальша процеду ра — його перевірки, схвалення, реєстрація в міжнародних органах. Справа складна, але ми тут не самі. У світі на різних стадіях уже пере бувають десятки таких проектів, що підтверджує їхню важливість, акту альність, затребуваність. Наш досвід дає впевненість у ре алізації наміченого. Зараз розгля дається питання про придбання спеціального каталізатора, що роз кладає закис азоту. На черзі — ус тановлення автоматичної системи моніторингу вмісту цього виду пар никових газів. За нашими розра хунками, після повної реалізації проекту показники повинні покра щитися на 80—90 відсотків. Ц е дозволить нам заробити на зни женні обсягів викидів у атмо сферу п арникових газів. А це парникових значна сума.

«Доктор Веб» проти піратства Недотримання прав інтелектуальної власності, один із найвищих у Європі рівень піратства (більше 80%) — чорна пляма на репутації країни. Особливо сумний той факт, що серед найбільших користувачів контрафактного ПЗ до останнього часу залишалися державні організації і органи влади. Проведений аудит показав, що разом із ліцензійним ПЗ «Доктор Веб» державні

структури України на цей час використали близько 15 тис. піратських копій продуктів компанії. І це не тільки пряме порушення закону з боку державної влади, а й загроза національній безпеці країни. Проте посування є вже сьогодні. Регуляр но проводиться інвентаризація програмно го забезпечення, використовуваного держ структурами, налагоджений конструктивний діалог компанії «Доктор Веб» з органами дер жавної влади. І, найголовніше, знайдене

рішення, у рамках якого можлива легалізація всього використовуваного ПЗ із найменшим навантаженням на держбюджет. «Розуміючи всю серйозність сформованої ситуації, коли інформаційні системи ключових органів державного управління будь якої миті можуть бути піддані атаці кібер злочинців, ми даємо можливість легалізувати антивірусні про грами зі значними знижками — до 40%», — відзначив керівник представництва компанії «Доктор Веб» в Україні Володимир Кармазін.

№ 48

Агропром реалії

27 листопада 2008 року

Чорна смуга рекордного врожаю Низькі ціни на світовому ринку зернових та незадовільна якість українського зерна можуть перекреслити усі сподівання на найбільший за новітню історію України врожай «Ви й самі добре знаєте, як багато сьогодні проблем у сільського трудівника: на світових ринках у два!три рази зменшилися ціни на всю сільськогосподарську продукцію, знизився її попит на експорт, а світова банківська криза спричинила і кризу кредитів для села». У привітанні з Днем працівників сільського господарства прем’єр!міністр України Юлія Тимошенко не могла не згадати тему, яка нині є предметом розмов. Однак прем’єр налаштована оптимістично. Ще б пак! Початок на 1 й стор.

Ігор Павлюк

В

иходячи з її слів, цьогоріч краї на зібрала найбільший за всі роки врожай зернових – понад 50 мільйонів тонн. Окрім цього, прем’єр міністр не забула сказати

жет країни. Та не так сталося, як ба жалося. Пригадаймо серпень вересень цього року, коли переможні реляції з полів битви за врожай та очікувані колосальні суми від експорту зер нових дозволяли заплющувати очі на один «нюанс» — якість зерна, вміст клейковини в якому недотягує

Виробники з ЄС раніше розпочали про дажі. Конкурувати ж з ними українцям важ ко, оскільки зазвичай якість їх зерна вища завдяки розвиненішим технологіям та по тужній фінансовій підтримці виробників дер жавою. про цілий ряд заходів, які повинні сприяти як виживанню вітчизняної сільськогосподарської галузі в часи кризи, так і подальшому її розвит ку. Спостерігаючи за справжніми публічними драмами, які розігру ються в середовищі металургів і будівельників, складається таке враження, що агропромисловий комплекс перебуває на якомусь острівці благополуччя. Більш того, саме на експорті зернових сподіва лися поліпшити власне фінансове становище як виробники, так і бюд

до стандартів. Тобто зерно є фураж ним, загалом у господарстві по трібним, але не в обсязі десятків мільйонів тонн. На думку керівника групи екс пертів Українського клубу аграрно го бізнесу Володимира Лапи, причи ни низької якості українського зер на відомі. Передусім це недоско налість технологій, що також є на слідком як відсутності обігових коштів в українських виробників, так і, головним чином, відсутності

Існує думка, що біологічна зброя через простоту й дешевину може стати зброєю бідних країн або терористичних груп. Учені вважають таку думку хибною. Біологічні засоби атаки насправді набагато складніші й менш вивчені, ніж, приміром, ядерні. Небезпеку для навколишнього середовища і здоров’я людини часом становлять і «мирні» продукти біопромисловості, у тому числі фармацевтичної. Ці питання обговорювалися на міжнародній конференції «Наука та освіта з метою безпеки», що відбулася в Біологічному центрі РАН (Пущино) за участю вчених з різних країн, у тому числі України.

державної політики впровадження таких технологій. Додамо, що «УТГ» вже писала наприкінці літа про цю проблему. Нагадаємо, що основни ми причинами втрати якості зерна є, по перше, недостатнє внесення азотних добрив на поля, по друге, занехаяна система сівозмін, тобто чергування посівів зернових із зернобобовими, і, по третє, вими вання клейковини із зерна, через різноманітні грибки, які треба зни щувати спеціальними недешевими препаратами...

через низький вміст клейковини в зерні тамтешні підприємства або зу пинили переробку, або були змушені вносити в борошно біодомішки, че рез що підвищилася його ціна. Не вдовзі після цього «прозріли» і паки станські покупці, які вже встигли за купити понад 120 тисяч тонн украї нської пшениці. Причина та сама – низький вміст клейковини в зерні. Наразі пакистанці вирішили не роби ти поспішних кроків, а провести по вторну серію аналізів імпортовано го зерна. Подейкують, що якість ук раїнського товару нещодавно при звела до того, що від його закупівель відмовився ще ряд країн Азії та Аф рики, зокрема Іран і Туніс. Утім, тут є і ще один «неспортивний» нюанс. Логічність приказки «бачили очі, що купували» спростувати важко, а за купівля зерна імпортерами відбу вається зазвичай не за принципом «кіт у мішку», а із проведенням необ хідних аналізів. Тобто, не виключено, що наші південні покупці просто та ким чином намагаються збити ціну...

Але справжній грім вдарив вже пізньої осені. Спочатку незадово лення якістю українського зерна висловили єгипетські мірошники:

До речі, про ціни. Володимир Лапа переконаний, що високі ціни попередніх двох років були спричи нені кількома обставинами. Це і не

сприятливі погодні умови у деяких країнах виробниках, і зростання пла тоспроможності населення, і чималі площі, відведені під вирощування біопаливних культур, і тому подібні речі, які дозволяли продавцям зер на тримати ціну. Проте ще навесні по точного року слід було очікувати, що ціна впаде, і зрештою це стало не приємним сюрпризом для експор терів. Спостерігається цьогоріч і ще одна показова тенденція. У першій половині маркетингового року євро пейські виробники не поспішали продавати свою продукцію, чекаю чи, по перше, поки українці з росія нами реалізують свої немалі обсяги дещо дешевших зернових, а по дру ге, підвищення цін. Цього року, вра ховуючи те, що ціни на світовому ринку вдвічі знизилися, виробники з ЄС раніше розпочали продажі. Кон курувати ж із ними українцям важ ко, оскільки зазвичай якість їх зер на вища завдяки розвиненішим тех нологіям та потужній фінансовій підтримці виробників державою. Втім, на думку Володимира Івано вича, Україна зможе реалізувати цього року на зовнішніх ринках зап лановані 22 мільйони тонн зернових, зважаючи на те, що за перші п’ять місяців поточного маркетингового року вже продано 10 мільйонів. Ціка во, що Юлія Тимошенко, говорячи про найбільший урожай цього року навіть у порівнянні із радянськими часами , не помилилася: так воно і є, підтвердив експерт. Тим часом українські компанії — експортери зерна просять уряд про допомогу, і насамперед знизити та рифи на транспортування та пере валку зернових. Справа в тому, що на фоні падіння світової ціни на зер но вдвічі вартість послуг в Україні зросла на 70%, стверджують в Ук раїнській зерновій асоціації. Ціна на деякі види товару нижча, ніж на його зберігання і транспортування. Це призводить до того, що усе більше українських експортерів притримують товар, а продають зде більшого ті, хто не має змоги збері гати зерно протягом тривалого часу.

Цифра 10 мільйонів тонн зерна експортовано Україною в но вому маркетинговому році. Про це представників ЗМІ повідомив міністр аграр ної політики Юрій Мельник. За його словами, експорт здійснювався по всьому спектру культур, тобто пше ниці, ячменю та кукурудзі.

Біобезпеці вчитимуть on!line Валентина Гаташ

Д

оповіді, що прозвучали тут, були при свячені аналізу і шляхам протидії біо тероризму, що має різні обличчя. На приклад, агротероризм – це прямий, на вмисний, таємний вплив на об’єкти рослин ництва з боку екстремістських сил, зацікав лених у дестабілізації економіки країни. Іноді найнебезпечнішими щодо цього ста ють засоби, призначені для захисту рослин, наприклад, гербіциди. Іншою діючою зброєю можуть бути збудники хвороб сільськогосподарських культур. З агротеро ризмом можна боротися, створивши систе му моніторингу за фітосанітарною ситуацією і розробивши комплекс захисних заходів, приміром, методів зниження токсичної дії тих же гербіцидів. Існує і радіаційний агротеро ризм, основне знаряддя якого — так звана «брудна бомба» з начинкою зі спеціально

підібраних радіонуклідів. Щоб навчитися про тистояти різним видам агротероризму, вважа ють учені, необхідна експериментальна ро бота в рамках спеціально фінансованих проектів. Останнім часом багато говорять про те, що з’явилася можливість доставляти ліки безпосередньо до хворого органа в орга нізмі пацієнта за допомогою нанотехнологій. Однак «модний» метод може мати і негативні наслідки. Із цього погляду особливо важли вою є проблема міжнародної гармонізації стандартів оцінки біобезпеки наноматері алів, що вже стоїть на порядку денному. Не менш важливе завдання знезаражу вання повітря від хвороботворних організмів у закритому просторі, наприк лад, у салоні літака або в купе вагона дале кого прямування, які можуть бути піддані атаці терористів. Сюди ж належить не обхідність очищати приміщення з особливи

ми вимогами до стерильності, приміром, у хірургічних боксах. За статистикою, відсоток зараження пацієнтів внутрішньолікарняни ми інфекціями досить високий. На підпри ємстві НВО «Поток—Інтер» (Росія) розробле на установка, що вже працює на міжнародній космічній станції «Мир». Вона не фільтрує повітря, як традиційні прилади такого ж при значення, а руйнує мікробні клітини за до помогою особливих фізичних впливів, які не завдають шкоди людині. За результатами обговорення цих надзви чайно важливих проблем намічено організу вати онлайнову міжнародну школу з біобез пеки. Вона стане продовженням проекту, вже реалізованого на базі Пущинського дер жавного університету. Завдяки йому магіст ранти вузу здобули додаткові знання з біо безпеки, біомедицини, біотехнології захис ту і відновлення навколишнього середови ща. Тепер така можливість з’явиться у всіх бажаючих.

Середовище проживання глубинка глибинка Найдовша в Європі вузькоколійна залізниця — 104 кілометри — проходить повз рівненське Полісся. У «доріжного ветерана» чимало проблем, але те, що проект «Поліський трамвай» увійшов до числа переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку самоврядування, дає йому надію на життя, а мешканцям регіону — на розквіт «зеленого» туризму.

Людмила Ступчук

Поліський трамвай

П

оїздок, як його називають пол іщуки, витрачає на дорогу в один бік чотири години та до двохсот літрів солярки. Їде він кож ного дня від села Антонівка Володи мирецького району до сусіднього райцентру Зарічне зі швидкістю 30 40 кілометрів за годину. А старовин ним дерев’яним мостом через річку Стир біля села Млинок ще по вільніше — до 20 кілометрів, ніби надаючи можливість пасажирам зо середитися чи то на водній гладі, чи то на власних думках. Це найбільший дерев’яний залізничний міст в Ук раїні. Його довжина 153 метри, і спо лучає він два північних райони Рівненської області — Володими рецький і Зарічненський. Коли Стир навесні розливається, потрапити на протилежний берег можна хіба що цим шляхом. До речі, на вузько колійці є ще близько 30 мостів, не великих, проте теж дерев’яних. Для місцевих мешканців ця трансполіська магістраль — справ жня дорога життя. Якби не тепло воз з чотирма синіми вагончиками, і до райцентру, і до сусіднього села дістатися було б важко. У середу — базарний день, і вагончиків на два більше. А ще із сусідніх сіл їздять діти

№ 48

27 листопада 2008 року

Під небом Нобеля в школу села Островськ — майже сотня школярів. От тільки коли хо лодно — погано, діляться вражен нями маленькі пасажири. В холод ну пору вагончики опалюють само робними пічками на вугіллі. Належить вузькоколійка Львів ській залізниці, але прибутку не приносить — на субвенції. Вагони і локомотиви тут 1986 року випуску. А вся інша «начинка» — ще давні ша. На рейках, наприклад, можна побачити маркування 1915 року. Навесні та влітку вузькоколій кою часто подорожують туристи. Наших співвітчизників серед них небагато, а от німці, поляки, фран цузи, австрійці залюбки катаються лісовим трамвайчиком. Для ту ристів тут розроблені спеціальні маршрути із зупинками у місцях, які

Поліський трамвайчик підвозить дітей з навколишніх сіл у школу с.Острівськ

Супутникова антена надає старій хаті особливого шарму визначного місця Полісся — озера вони обирають. Іноземним гостям Нобель, яке розташувалося на не потрібен додатковий комфорт, північно західній околиці Заріч говорять провідники… ненського району поблизу одной менного села. Саме тут щоліта вже кілька років поспіль проходить урочиста церемонія нагородження нобельських лауреатів — пере можців Всеукраїнського фестива хоже, у Рівненщини неабияке лю гумору і сатири, організатора туристичне майбутнє. Від ми якого є обласні спілки письмен ників і журналістів. Фестивальні вузькоколійної залізниці підмостки зводять просто неба, а зовсім недалеко ще до одного

Агросадиба замість отеля

П

Озеро Нобель — тиша навкруги декораціями служать високий оче рет і осока довкола озера. У самому селі Нобель, здається, усюди вода. Озеро омиває село з трьох боків, отож воно ніби на півострові. Вода в Нобелі і ще трьох ближніх озерах прозора і чиста, можна побачити кожну піщинку на дні. Краса довкола — неймовірна, тиха, ніжна, поліська, для міської людини, що звикла до бетону й асфальту, просто приго ломшлива. Ще одне диво — лелечі

гнізда мало чи не на кожній хаті, на деяких з них птахи мирно ужи ваються з сучасними супутникови ми антенами, які надають почорні лим дерев’яним хатам якогось мо дернового вигляду. У цих місцях на самому краєч ку Українського Полісся зберегло ся чимало народних пісень, зви чаїв і традицій. Тож не дивно, що кожен рік сюди приїздять фольк лорні експедиціі, дослідники і на уковці. Нобель — ніби живий му зей для тих, хто може оцінити ар хаїку і первозданність буття. З недавніх пір, з модою на «зе лений» туризм, сюди частіше при їжджають гості. Живуть в наметах або в агросадибах селян. Першою в Нобелі на пропозицію сільради розпочати агротуризм відгукнула ся Ольга Кречкевич. Вибілила і прибрала хату покійної рідні, але залишила в ній все в такому ж вигляді, як це було у звичайній поліській оселі, — і піч з баняка ми, і люльку дитячу, і ослони, і навіть ткацький верстат та ткані доріжки. Гарно і затишно в такій хатинці. І озеро видно з вікна.

— А от сусід продав хату якимсь міським, то вона тепер стоїть занедбана, ніхто в ній і не буває, — каже Ольга Іванівна. У її ж садибі минулого літа відпочило понад сто чоловік. А ще тут розповідають чимало місцевих переказів і легенд, на приклад, про те, що всі озера зв’язані між собою підземними водними шляхами. Якось но бельські рибалки провели експе римент: намітили рибу в одному озері і незабаром виловили її з тими мітками в інших. І нобельці, і мешканці інших поліських сіл вірять, що відро диться тут повне життя, як було ще недавно. Допомогти в цьому по кликаний і проект «Поліський трамвай», переможець всеукраїн ського конкурсу.

«Я роблю вітражі з осколків душі»

Поетам простіше: перо і папір, мить — і вірші вільно потекли. Складніше тим, хто вітражами займається практично, кроїть їх і точить, склеює і установлює. У Донбасі це чудово робить Віктор Євдокимов, художник* живописець і вітражист. Це він одним із перших повернув картини зі скла в тутешні храми, оселив у них сонце і дав кожному по веселці, які тепер живуть під їхніми банями.

Микола Столяров

В

загалі, вітражі у православних храмах якщо не нонсенс, то парадокс. Занадто часто їм доводилося бути фортецями, за надто вузькі були їхні вікна бійниці, щоб ста вити в них різнобарвне скло. Тут хоча б від ворогів відбитися... Вітражі в нас з’явилися пізніше. Спочатку на фрязький манер їх по ставили в заможних будинках, замінивши ними у вікнах пузирі і слюду. Традиція като лицької готики поступово прийшла і у пра вославні собори: бо дуже він гарний, вітраж, справжній скарб для будь якого храму. Спочатку Віктор Євдокимов, облишивши на якийсь час свій улюблений пейзажний живопис, робив вітражі для громадських бу динків. Для Кураховської ГРЕС, до дня її юві

лею, він виконував у склі варіації на тему енергетики, на Старобешівській ГРЕС вітра жами прикрашав місцевий плавальний ба сейн... Дорогу до храму він проторував пізніше, коли піднісся і духом, і майстерністю. Ставив вітражі в декількох храмах Святогі р’я, у Свято Преображенському соборі, за раз створює їх для Свято Ігнатьївського хра му Донецького металургійного заводу. Вітражі не терплять тиражування, мистец тво це ексклюзивне, неспішне, його творця не можна квапити, як не можна наказати сонцю скоріше зійти на своє робоче місце. Свято Преображенський собор Віктор прикрашав два з половиною роки. Вітражів тут з добрий десяток набереться, у тому числі гігантські, ви сотою в 7,5 метра, що зображують Іоанна Зла тоуста й Василя Великого. Тут жє образи Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці. Сам художник вважає, що йому випала велика честь прикра шати храм, якому стояти століття. За словами Віктора, породжений задум, образ — лише половина справи. Виконавши свою духовну місію, створивши в уяві, в ескізі майбутню роботу, художник береться за ремесло. І тут він теж має зробити все як найкраще. Червоні очі від скляного пилу, у порізах руки. Відкол, ще відкол скла — у брак іде до третини. А в Україні його не виробля ють, доводиться брати американське або російське. Ще скло для вітражів виготовля ють у Польщі, Китаї, а деякі вітражисти ви користовують і так звані «ризькі млинці». У підмайстерках у Віктора син Олександр, теж художник. Роботи вистачає, тим більше що вже готові частини вітража — це аж ніяк не сам вітраж.

Як їх зшити, склеїти, як різні фарби з’єднати в один «оркестр» і змусити його звучати? Для цього є чимало технологій — від класичних до новітніх. Закинувши голо ви, ми стоїмо з Віктором біля його вітражів у Свято Преображенському соборі. Він роз повідає, як шинкою — свинцевою смужкою — з’єднував осколки, як обпалював фар би, як кроїв і різав скло, домагаючись точ ності образа. Скло з’єднують за допомо гою різних технологій, приміром, американ ця Луї Комфорт Тіффані, коли шматочки обертають мідною фольгою, а потім зали вають оловом. Та це все таки прийоми, хоча й важливі. Важливіше за все — що вдихне життя у вітраж, змусить його стати прозо рою картиною, килимом, поставленим вер тикально лугом у квітах і барвах.

— Вітраж проживає неповторне життя від світанку до заходу разом із сонцем, — пояс нює Віктор. — Воно його перший і найвід даніший супутник. Але живе він і вночі, коли пропускає через себе сонце маленьке — вогник лампадки, запалених у храмі свічок. Чи не тому таке тепло йде від вітражів? «Я роблю вітражі з осколків душі» — тут поет більш точний, ніж будь який ремісник. Адже що, власне, робить вітражист? Він скріплює розбите нами через недбалість, недогляд життя. Шматочок з минулого, сніжком при порошений, шматочок сьогоднішній, суєти сповнений, шматочок з майбутнього, надій повний... Шматочок радості, шматочок надії, стільки ж суму і стільки ж віри в те, що все буде добре і що життя цілком можна склеїти, проживши його ще й ще раз, відтво рюючи нетлінну душу свою.

№ 48

Пріоритети перспектива

27 листопада 2008 року

Державний кордон: день завтрашній Концепція розвитку Державної прикордонної служби України і програма її поетапної реалізації на період 2006—2015 років передбачають істотні зміни в системі охорони державного кордону. Перший етап — правового й організаційного удосконалення — майже завершений, другий — технічний — тільки розпочинається.

Довжина ділянки державного кордону, що охороняється відділом прикордонної служби «Добрянка», — 41,2 км. Тут діють міжнародний автомобільний пункт пропуску «Нові Яриловичі», міжнародний залізничний пункт пропуску «Горностаївка», місцевий пункт пропуску «Добрянка». За 9 місяців поточного року прикордонниками пропущено близько 2,2 мільйона громадян і 370 тисяч транспортних засобів; затримано 125 порушників державного кордону; вилучено контрабандних товарів на суму близько 3,5 млн гривень, 13 кг наркотичних засобів, 88 одиниць зброї, більше 800 набоїв. За порушення прикор' донного режиму в пунктах пропуску до адміністративної відповідальності притягнуто більше 600 чоловік.

Василь Щербонос

В

ідкриття відділу прикордонної служби (ВПС) відбулося, зокрема, у Добрянці Чернігівської області. На ньому був при сутній глава Державної прикордонної служ би України генерал полковник Микола Литвин (на знімку) знімку). В інтерв’ю кореспон дентові «УТГ» він розповів про плани і перс пективи реформування прикордонної служ би України.

— Щось зроблено вже сьогодні?

— Звичайно. І чернігівський прикордон ний загін, що входить до складу Північного регіонального управління, саме показовий у цьому плані. Тут багато технічних новинок. Приміром, космічний зв’язок, що дозволяє ввійти в базу даних у Києві й оперативно одержати будь яку інформацію.

— Миколо Михайловичу Михайловичу,, реформу вання Державної прикордонної служби ще не завершено. Воно стосуватиметь ся, певне, не тільки її низових підрозділів?

— Концепція розвитку Державної при кордонної служби України до 2015 року і програма її реалізації на період 2006— 2008, 2009—2012 і 2013—2015 років передбачає зміни у всій системі управлін ня. Перший етап, що передбачає удоскона лення нормативно правової бази і створен ня ВПС, практично вже завершено. Тепер нам треба ґрунтовно зайнятися впровад женням технічних засобів контролю, після чого завершиться формування нашого відомства.

Довідка «УТГ»

— Відділ прикордонної служби — нове для нас поняття. Це вітчизняне ноу хау чи продукт запозичення?

— Окресліть, бу дь ласка, хоча б за будь картинуу майбутніх перетворень. галом картин

ньому буде функціонувати більше 420 пунктів пропуску: зі статусом міжнародний — 164, міждержавних — 47 і 210 — місцевих. Всі вони будуть забезпечені сучасним інженер но технічним і технологічним устаткуванням, технічними засобами контролю. Планується створення інтегрованої міжвідомчої інформа ційної системи переходу кордону, оснащеної спеціальною технікою для перевірки пас портів, огляду транспортних засобів, зокре ма — автоматичного зчитування номерів ав томобілів рентгенотелевізійними і флюоро метричними засобами.

— Якщо ніщо істотно не вплине на дина міку запланованого розвитку інфраструкту ри державного кордону, то в 2015 році на

Реалізація цієї програми істотно наблизить нас до стандартів країн Західної Європи і знач но полегшить охорону державного кордону.

— Упровадження нової штатної структури — відділів прикордонної служби — ми роз почали два роки тому. Вони є складовою час тиною прикордонних загонів, на які покладе ний контроль ділянок у межах 450 кілометрів. Що стосується самої ідеї нововведення, то вона, безумовно, орієнтована на європейські стандарти. Вивчивши досвід роботи відповід них служб багатьох розвинених країн, ми дійшли висновку, що саме ВПС має відігра ти провідну роль серед низових підрозділів.

лює приблизно 30 кілометрів кордону і відпо відає за все, що знаходиться в цьому секторі. При цьому в інспекторів немає вузької спеці алізації, вони працюють позмінно як у пунк тах пропуску, так і на «зеленому» кордоні. Мобільні підрозділи (до яких належить і ВПС) відіграють важливу роль у сучасній моделі організації охорони кордону ще й тому, що вони формуються виключно на професійній основі. На відміну від прикордонників радянських часів нинішні не вартують і не мають нарядів по кухні. Для цього існує воєнізована охорона і професійні кухарі.

— Як вирішуються жит лові й соціальні житлові проблеми сучасних прикордонників?

— На якій підставі був зроблений та кий висновок?

— Вони завжди в центрі уваги, але через не достатнє фінансування є певні складнощі. У вирі шенні цих проблем ми поки робимо ставку пере важно на реконструкцію будинків, що вивільня ються, зокрема, казарм. Ремонтуємо їх за євро пейськими стандартами — і досить пристойні квартири виходять. Це зменшує вартість квадрат ного метра житла, що дозволяє задовольнити житлові потреби великої кількості військовослуж бовців. Ведеться й індивідуальне будівництво.

— Головний критерій — потужний опера тивно розшуковий компонент у складі ВПС. Оперативники, що входять до нього, повинні добре знати ситуацію в контрольованому прикордонному районі. Кожен відділ контро

Зараз домагаємося, щоб у бюджеті були передбачені кошти для підвищення заробіт ної плати прикордонників. І в першу чергу тих, хто служить на найбільш складних і відпові дальних ділянках.

«Примус»: є привід для оптимізму У листопаді в Міжнародному виставковому центрі (м. Київ) пройшли традиційні осінні виставки будівельної тематики: «Примус»: будівництво — Україна осінь&2008», «Примус»: інтердорз& 2008», «Примус»: опалення, водопостачання, кондиціонування&2008» і міжнародний інтер’єрний форум «Примус»: весь інтер’єр&2008». В експозиції загальною площею 3650 м2 була представле на продукція 220 компаній з 10 країн світу. Організатором виставок була міжнародна виставкова корпорація PRIMUS EXHIBITIONS GROUP, а офіційну підтримку в їхньому проведенні надали Міністерство регіонального розвитку й будівництва, Торгово промислова палата України й Канадсько Українська торговельна палата.

Особливий успіх мала виставка «Примус: інтердорз 2008», що проходила вже вдруге. Вона зібрала провідних українських та європейських постачальників дверей, дверної фурнітури і комп лектувальних. Актуальні питання розвитку галузі фахівці обго ворили на «круглому столі», що відбувся в рамках виставки. Основна мета виставки «Примус: опалення, водопостачан ня, кондиціонування» — сприяти формуванню цивілізовано го ринку систем опалення в Україні. От як відгукнувся про неї керівник продажів у центральному регіоні компанії UFO Олег Піскоха: «Основні завдання участі нашої компанії у виставці — просування на ринок кліматичної продукції нового поколі ння, розширення клієнтської і партнерської бази, збирання, обробка й аналіз інформації про тенденції ринку. Наша го ловна мета — не тільки збільшення обсягів продажів компанії і розширення спектра її послуг, а й, що набагато важливіше, достовірний прогноз найближчих ринкових перспектив, що дозволяє сконцентрувати інвестиції в необхідних напрямах. Я вважаю, що виставка стане черговим важливим кроком у розвитку українського ринку систем опалення».

На це сподіваються й інші учасники форуму. Тим більше, що привід для оптимізму є: уряд має намір розробити ряд заходів, які дозволять удосконалити систему оподатковування будівель ної галузі і спростити процедури одержання дозволів на будів ництво об’єктів.

Соціум за обрієм

№ 48

27 листопада 2008 року

Секрети Полішинеля Гриф «Для службового користування» суперечить Конституції, вважають розробники нового Закону «Про доступ до публічної інформації». Органи державної влади нерідко порушують інформаційне законодавство й дуже часто не відповідають на інформаційні запити громадян. Такого висновку дійшли експерти Українського незалежного центру політичних досліджень за результатами опитування громадських організацій і ЗМІ щодо стану захисту прав на доступ до інформації.

Олена Зеленіна

Скажу тобі тільки те, що хочу...

Є

вропейська практика перед бачає досить широкий пе релік відомостей, які органи влади зобов’язані обнародувати на своїх сайтах в Інтернеті. В Ук раїні про це нічого не говориться. Хоча ще в 2002 році ухвалена по станова Кабінету Міністрів, що зо бов’язує органи виконавчої влади обнародувати свою інформацію, де навіть названі її види. Для цен тральних міністерств і відомств — 19 показників, для обласних адмі ністрацій — 21. За даними Україн ського незалежного центру полі тичних досліджень, середній рівень інформаційної відкритості центральних органів виконавчої влади країни становить 58%. На момент моніторингу най більш закритими були сайти Мініс терства охорони довкілля — 48%, Міністерства вугільної промисло вості — 49%, Міністерства у спра вах молоді й спорту — 52%. Середній рівень інформаційної відкритості сайтів обласних адміністрацій становить 70%. Од ним із кращих експерти назвали сайт Харківської обласної держав ної адміністрації, найменш інфор мативними — сайти Львівської, Чернівецької і Луганської обл адміністрацій. Це стосується так званого «па сивного» доступу до інформації: зайшов, побачив, прочитав. Що ж до інтерактивного спілкування влади й громадян, то ситуація виг лядає ще менш цивілізованою. Харківська правозахисна група (ХПГ) надіслала більше півтори ти сячі запитів в органи державної влади, охопивши всю територію України.

— Усі запити містили однакові запитання щодо суспільно значу щої інформації, яка є відкритою за режимом доступу, — розповідає експерт ХПГ Оксана Нестерен ко. — Повну відповідь у встанов лений термін ми одержали на 39% запитів. Ще 16% були задоволені

да, критерії, зазначені в ній, на стільки декларативні, що не підля гають ніякому контролю. Хто вправі визначати, що належить до конфіденційної інформації? Відповіді немає.

Оксана Нестеренко частково. Слід зазначити: органи державної влади дуже часто не ба жають надавати громадянам офіційні документи. Взагалі, ситуація з реаліза цією права на доступ до інфор мації через інформаційний запит виглядає дуже цікавою. В 2005 році було задоволено тільки 47% запитів, в 2006 му — 59%, у 2007 му — 50%. Тобто не мож на сказати, що рік у рік ситуація поліпшується, вона залишається такою ж. Цікаво, що основними поруш никами права на доступ до інфор мації є Верховна Рада (проігноро вано 67% інформаційних запитів) і народні обранці, які не вважали за потрібне відповісти майже на 71% інформаційних запитів. Пре зидент України і органи прокура тури не задовольнили 68% інфор маційних запитів: в інформації або було офіційно відмовлено, або відповіді не було взагалі. Державний департамент вико нання покарань не задовольнив 51% інформаційних запитів. Основні причини ненадання інформації часом виглядали дуже курйозно. Наприклад, прокуратура відмовила в її наданні на тій підставі, що «не є державною гілкою влади». А СБУ мотивувала відмову тим, що інформація нібито не становить масового інтересу.

Не для преси!

А

ле найсерйознішим мотивом відмови, за словами Оксани Нестеренко, стала «конфі денційність інформації, що є влас ністю держави». Тобто більшість органів державної влади просто посилаються на відповідну поста нову Кабінету Міністрів і штампу ють будь яку інформацію грифом «Не для преси» і «Для службового користування» («ДСК»). Це супере чить Конституції, яка говорить, що право на інформацію може бути обмежене лише на підставі закону. Гриф «Не для преси» — не правомірний, незаконний і необґрунтований. Немає жодно го нормативно правового акту, де хоча б просто згадувалося про мож ливості його застосування. Що ж до грифа «ДСК», то в по станові Кабміну про «конфіденцій ну інформацію, що є власністю держави», міститься інструкція про порядок його застосування. Прав

З огляду на те, що основною причиною відмови стало посилан ня саме на цю постанову, всеук раїнська громадська організація «Майдан» вирішила продовжити моніторинг. Правозахисники ро зіслали в центральні органи вико навчої влади, Секретаріат Прези дента і місцеві державні адмініст рації запит: а чи є у вас інструкція, відповідно до якої ви зараховуєте ту чи іншу інформацію до категорії «з обмеженим доступом» і при своюєте їй гриф «ДСК»? Який же результат? У цілому було порушено право на інформа цію. На запит відповіли тільки 50% респондентів. Цікаво, що деякі центральні органи державної вла ди, наприклад Міністерство фінансів, відповіли, що перелік інформації, яка належить до служ бового користування, у цей час тільки розробляється, але коли він буде готовий, ви його все одно не одержите, тому що це теж службо ва таємниця! Виникає досить па радоксальна ситуація: ми не має мо права знати про те, чого ми не можемо знати. При цьому з’ясувалося, що ча сто інформація, яку органи дер жавної влади зараховують до роз ряду конфіденційної, насправді є суспільно важливою. Так, Міністерство економіки за раховує до службової таємниці ре зультати перевірок Держкомре зерву контролюючими органами. Та якщо є якісь порушення, чому громадськість не має права про них знати? Абсолютно секретно: економічна ситуація в країнах СНД, її можливий розвиток і на слідки для У країни. Також ми не України. вправі знати результати перего ворів про доступ на ринки товарів і послуг у рамках вступу України у СОТ. Та як же тоді планувати вироб ничу і бізнес діяльність? Вища рада юстиції зарахо вує до інформації з обмеже ним доступом відомості про д и с ц и п л і н а р н і п р о в и н и с ууд д дів і конкретні порушення су дами законодавства. Але ж це суспільно важлива інформація надзвичайно актуального ха рактеру. Як ще ми можемо дові

датися про зловживання судо вої гілки влади? Держкомітет земельних ре сурсів включає до списку конфі денційної інформації стан міждержавних переговорів з пи тань Держкомзему (взагалі не зрозуміло, про що це вони?), тех нічну документацію делімітації і демаркації державного кордону, книги обліку кількості і якості зе мель. Ще одна ілюстрація наявно го парадокса: відомості, необхідні людям, зараховані до інформації з обмеженим доступом! Цю проблему можна вирішити тільки із прийняттям закону про державну таємницю, де буде чітко прописано, яку інформацію має право знати кожен, а яку — ні. А також з ухваленням закону про доступ до публічної інформації, проект якого кілька місяців тому зареєстрований у парламенті.

П’ять днів на відповідь

–Ч

ому робоча група цього законопроекту відмови лася від формату нової редакції закону про інформацію?

— міркує директор Центру по літико правових реформ Ма р’яна Демкова — Тому що він

було вирішено ухвалити спе ціальний закон, який, до речі, легше і створити, і прийняти.

Міжнародна організація «Артикль 19» (Всесвітня кампанія за свободу висловлю вання думки) розробила дев’ять основних принципів вимог до законодавства про вільний доступ до інформації: 1. Законодавство про свобо ду інформації має ґрунтуватися на принципі максимального її надання.

2. Держоргани зобов’язані публікувати основну інформа цію.

3. Держоргани повинні ак тивно сприяти відкритому функ ціонуванню влади.

4. Будь які винятки із загаль них правил мають бути чітко і вузько прописані.

5. Інформаційні запити підля гають швидкій обробці й спра ведливому задоволенню.

6. Інформаційним запитам громадян не повинна пере шкоджати надмірна плата за них.

7. Засідання держорганів повинні бути відкритими для громадян.

8. Закони, несумісні із прин ципом максимального надання інформації, підлягають змінам або скасуванню.

9. Особи, що розголошують інформацію про порушення, — так звані «сигнальники» — підлягають захисту.

Мар’яна Демкова є базовим для всіх інших інфор маційних законів. Але в ньому немає правових норм щодо інформатизації суспільства, немає регулювання відносин преси й інформації і багато чого іншого. І виявилося, що основна проблема на сьогоднішній день — доступ до інформації. Тому

Якщо проаналізувати ступінь дотримання цих принципів в ук раїнському національному зако нодавстві, можна впевнено ска зати, що жоден із них не відобра жається повною мірою і не реалі зується на практиці. А коли постійно існує поле для зловживань чиновників, то чи не є чинне законодавство пере думовою всіляких порушень?

Що ж передбачає новий законопроект? Відкритість і прозорість. Органи влади зобо в’язані обнародувати інформацію про свою діяльність у всіх засобах масової комунікації. Є пе релік інформації, що підлягає обов’язковому об народуванню. Вільний доступ — механізм реалізації права кожного на інформацію. У законопроекті є розділ, який визначає, щ о таке інформація з обмеженим доступом. Виписано критерії обмеження інформації. За кон говорить, що і н ф о р м а ц і я п і д г р и ф о м «ДСК», якщо вона становить суспільний інтерес, підлягає обов’язковому розголо шенню.

Оскільки інформація необхідна, поки вона актуаль на, вводяться максимально короткі терміни для відповідей на запити — п’ять днів (а не місяць, як це записано в чинному Законі України «Про інформа цію»). В екстрених випадках, коли існує загроза жит тю або здоров’ю громадян, — 48 годин. Інформація надається безкоштовно. Закон передбачає процедуру оскарження оскарження. Такий механізм давно працює у світі. У Великій Британії, на приклад, скаржитися на невиконання чиновником закону можна спочатку у вищий держорган, потім — омбудсмену. Якщо ж це не принесе результатів, необ хідно звертатися з позовом до суду, що називається Адміністративним трибуналом.

Чи буде ухвалений проект Закону «Про доступ до публічної інформації» і чи змінить він сьогоднішню ситуацію? Сподіваємось, дізнаємося...

№ 48

27 листопада 2008 року

Сучасну медицину важко уявити без ультразвукової діагностики, що ґрунтується на основі фізичного ефекту, який названо ім’ям його першовідкривача Крістіана Доплера. У вирі турбот сьогодення ми рідко замислюємося над історією відкриття тепер широковідомого явища. А тим часом вона цікава і повчальна.

Василь Дем’яненко, кандидат медичних наук, заслужений винахідник України

Від асистента до професора

К

рістіан Андреас Доплер народився 29 листопада 1803 року в австрійському Зальцбурзі у родинному будинку відо мих ще з 1674 року каменярів. Успадкува ти сімейну професію через погане здоро в’я хлопчику не судилося. Швидко збігло навчання в початковій школі в Зальцбурзі

Закон збереження думки особистості

Ефект Доплера У листопаді світова науково технічна спільнота відзначає 205 річчя від дня народження фізика, мате матика й астронома Крістіана Доплера але формальне право обіймати професор ську посаду він отримав лише у березні 1841 року.

Геніальність — у всьому

В

икладання в політехнікумі було нелег ким через непомірно жорсткі вимоги та недовіру з боку чиновників від осві ти, особливо під час іспитів. Через по гіршення здоров’я у 1844 Крістіану дове лося відмовитися від викладацької праці. Видатний вчений Бернард Больцано, який всіляко підтримував Доплера у скрутний для того час, писав: «Важко повірити, яко го плодовитого генія має Австрія в цій лю дині. Я звертався до багатьох людей, які могли б зберегти Доплера для науки і не дати йому вмерти в ярмі. На жаль, боюся найгіршого...» Революційні події 1848 року позитивно позначилися на рівні самосвідомості моло дого вченого. У січні 1850 року його при значають першим директором нового інсти туту фізики при Віденському університеті. Саме на цей час припадає пік його творчих досягнень.

та середній — у Лінці. У 1822 році юнак по чав вивчати математику у Віденському полі технічному інституті, а згодом — вищу мате матику, механіку і астрономію у Віденсько му університеті, після чого був призначе ний асистентом професора в тому ж уні верситеті. Доплеру вдалося заявити про себе як про талановитого вченого ще до свого тридцятиліття. За чотири роки він опублі кував чотири наукових праці, які були оці нені як визначний внесок в теорію парале лей. Проте обійняти посаду професора в то гочасній Австрії було нелегко: здатність претендента до самостійної наукової робо ти не бралася до уваги, і упродовж півтора року Доплеру довелося працювати бухгал тером на текстильній фабриці. Боротьба за існування виснажувала. Він уже вирішив емігрувати до США, та не сподівано надійшла пропозиція обійняти посаду професора у Празькій технічній се редній школі. І хоча викладання елемен тарної математики не зовсім збігалося з науковими пориваннями амбітного Крістіана, додатковий заробіток був вкрай потрібним: у 1836 році він одружився. На прикінці 1837 року Доплера нарешті до лучили до викладання практичної геометрії і елементарної математики в політехнікумі,

Біографи відзначають, що попри неод нозначність оцінок його перших праць, особливо з математики, геніальність Допле ра як вченого проявлялася у всьому.

25 травня 1842 року він надіслав до Королівського наукового товариства Бо гемії статтю «Про кольорове світло под війних зірок та інших зірок у небі». В ній викладено принцип, який пояснює за лежність частоти світ ла від швидкості світла руху джерела і спостерігача відносно одне одного. Доплер вказав на пра вильність ві дкритого ним принципу для відкритого поширення світ ла і звуку як коливань світла у формі поздовжніх хвиль в ефірі і ре човині. І хоч не все так просто було з дове денням фізичної суті цього явища, вчений вже тоді був переконаний у великому май бутті відкритого ним явища для фізики і ас трономії, зокрема для проведення точних вимірювань руху найвіддаленіших небес них тіл. Якщо дослідження світлооптичних ефектів за допомогою недосконалої того часної вимірювальної техніки було практич но неможливим, то в дослідженні звукових явищ усе склалося якнайкраще. Надзвичайно оригінальними видаються проведені в 1845 році експерименти за уча стю музикантів, які грали у вагоні поїзду під час його руху при одночасній реєстрації змін

звуків іншими спеціально навченими музи кантами: вони робили позначки під час на ближення і віддалення потягу з музиканта ми, що грали. В 1846 році Доплер сформу лював ще одну версію свого принципу на основі аналізу одночасно руху джерела і руху спостерігача. Попри всі наукові досягнення, сходжен ня Доплера на науковий Олімп було нелег ким. Лише в 1840 році він був обраний асо ційованим членом Королівського науково го товариства — і це при численних опублі кованих працях! У 1847 році його обирають секретарем, після чого він стає одним із лідерів товариства. Цей тріумф Бернард Больцано оцінив як перемогу любові до на уки над вузьколобістю і зарозумілістю чи новників. У 1848 році Доплера обирають членом Імператорської академії наук у Відні і присвоюють почесний докторський ступінь Празького університету. Проте його перебування на посаді першо го директора Інституту фізики Віденського університету було нетривалим. Здоров’я не впинно погіршувалося. Не допомогла навіть подорож до Венеції восени 1852 року: споді вання на те, що теплий клімат принесе полег шення, не виправдалися. У березні 1853 року стало очевидно, що він вгасає, і дружина, яка оберігала його впродовж всього життя, поїха ла до Венеції, де й була з ним до його смерті.

Велике осягається здалека

В

іддаючи шану видатному вченому, тепер, з відстані понад півтора століття від відкрит тя явища Доплера, варто окинути поглядом сфери його застосування. Так, на ефекті Допле ра працюють найсучасніші гідролокаційні та ра діолокаційні системи. В астрономії явище Доп лера використовують для визначення швидкості зірок і туманностей. Усі служби космічного спо стереження побудовані на основі використан ня принципу Доплера. На ньому базується сис тема діагностичних досліджень у медицині. На приклад, у клінічній і лабораторній практиці ши роко використовують прилади для дослідження гемодинамічної функції (пульсація судин, на явність газових та інших емболів у кровоплині, рух клапанів і стінок серця), для ультразвукової діагностики вагітності, багатопліддя, розташу вання плаценти, визначення роботи серця пло ду та ін. Створюються нові конструкції локацій них систем на новій технічній основі, зокрема з використанням безперервного та імпульсного випромінювань.

Розтлумачимо?

Джерело хвиль переміщається вліво. Тоді ліворуч частота хвиль стає вище (більше), а праворуч — нижче (менше).

ЕФЕКТ ДОПЛЕР А — зміна частоти і ДОПЛЕРА довжини хвиль, що реєструються прийма чем, спричинена рухом їхнього джерела і рухом приймача. Його легко спостеріга ти на практиці, коли повз спостерігача проїжджає машина із увімкненою сире ною. Припустимо, сирена видає якийсь певний тон, і він навіть не змінюється. Коли машина не рухається відносно спо стерігача, він чує саме той тон, що видає сирена. Але коли машина наближати меться до спостерігача, частота звукових хвиль збільшиться (а довжина зменшить ся), і спостерігач почує більш високий тон, ніж насправді видає сирена. У той момент, коли машина проїжджатиме повз спосте рігача, той почує той самий тон, який на справді видає сирена. А коли машина проїде далі і вже віддалятиметься, а не наближатиметься, спостерігач почує більш низький тон внаслідок меншої ча стоти (і, відповідно, більшої довжини) зву кових хвиль. Чи був ефект Доплера результатом осяяння його геніального розуму чи блискуча ідея вже визрівала в надрах людського розуму? У бага тьох джерелах знаходимо, що незалежно від Крістіана Доплера п’ятьма роками пізніше це явище було описано Арманом Іполітом Луї Фізо (1819—1896), який запропонував метод досл ідження інтерференції при великих різницях ходу. В 1848 році він указав на можливість ви мірювання швидкості руху небесних світил уз довж променя зору за зсувом ліній їх спектру, тобто на основі ефекту Доплера. В 1849 році розробив метод визначення швидкості світла в земних умовах (метод Фізо), установив вплив руху середовища на швидкість поширення світла в ньому (дослід Фізо), що дістало подаль шого розвитку у вивченні електродинаміки ру хомих середовищ. Розробив інтерференційні методи вимірювання коефіцієнтів розширення твердих тіл і визначення кутових діаметрів зірок. До історичного екскурсу слід долучити ім’я професора Аристарха Аполоновича Бєлопольсь кого (1854—1934). У Пулковській обсерваторії радянський астроном спостерігав на меридіан ному колі положення зірок з великими власни ми рухами, планет і комет, визначав променеві швидкості небесних світил. Не задовольняючись доказом принципу Доплера шляхом спостере ження променевих швидкостей зірок, він побу дував оригінальний прилад для експерименталь ного підтвердження ефекту Доплера для світло вих променів. За допомогою зоряного спектро графа сфотографував спектр сонячної корони. Та все це було вже після Доплера.

Прозріння поетів У VI главі «Євгенія Онєгіна», протиставляючи по вільну подорож Ларіних до Москви традиційно швидкій російській їзді, Пушкін пише: Автомедоны наши бойки, Неутомимы наши тройки, И версты, теша праздный взор, В глазах мелькают, как забор. Вражає, наскільки точно Пушкін описав сутність

фізичного принципу залежності частоти миготінь об’єк ту від швидкості руху спостерігача! Тож за 13 років до Доплера Пушкін відчув важливість зображеного явища. Чи не є це випадковим? Ні, бо в авторських примітках до «Євгенія Онєгіна» поет зазначає, що на ведене порівняння він запозичив у К., відомого грай ливою уявою. Той розповідав, що коли князь По тьомкін направив його кур’єром до імператриці, їхав так швидко, що шпага його висунулася з брички і стукотіла по верстах, ніби по паркану. Це приклад од ночасного прояву ефекту Доплера для звуку і світла.

Відомо ж бо, наскільки виважено і прискіпливо об думував Пушкін те, про що писав. Як дивно зійшли ся дві геніальні постаті! Особливості поширення світла у просторі були пред метом уваги й великого азербайджанського поета і мислителя Гянджеві Нізамі. У своєму творі «Іскандер Наме» більш як 600 років тому він записав: «Что б ни встретил наш взор, — встретил гневно иль нежно, через воздух пройти должен взор неизбежно». І ще: «Взор не сам лиходействует, ведь перед ним не все гда ж поражаемый был недвижим…»

Безпека актуальне інтерв’ю

№ 48

27 листопада 2008 року

Що Єврокубок нам готує? Які він «вихри» принесе? Шукати шляхи запобігання терактам під час Євро 2012 Україні треба вже зараз Підготовка до Євро 2012 активно обговорюється сьогодні в ЗМІ, виконання цих робіт контролюється органами влади, фахівцями і громадськістю. Та от про що поки мовчить більшість учасників цього процесу — про таке незвичне для нашої держави явище, як тероризм, про ймовірність проведення різних терактів під час матчевих

Ірина Кондратьєва

У

роботі форуму взяли участь представники Болгарії, Украї ни, Білорусі, Бангладеш, Індії, Куби, Малайзії, Росії, Румунії, Ту реччини, Латвії і Чехії. Крім керівників громадської організації «Міжнародна антитеро ристична єдність» (МАЄ), Україну представляли заступник омбудсме на України Валерій Аблазов, заві дувач Центрального відділення ра діаційної безпеки Інституту онко логії Академії медичних наук Украї ни Роман Векслярський, директор ДП «Ізотоп» Олександр Солод.

— Чим саме привабив фахівців з антитерору Дніпро дзержинськ?

— Хвостосховищами, у яких зна ходиться 42 млн тонн відходів ура нового виробництва, що діяло в умовах цілковитої таємності на Придніпровському хімічному за воді з 1948 го до середини 90 х. Відходи складували в природних балках і ярах, а потім укривали ша ром глини й землі, що створило реальну загрозу навколишньому природному середовищу і населен ню. Причому не тільки Дніпродзер жинська, а й інших населених пунктів, розташованих нижче за течією Дніпра.

— ТТа а до чого тут Євро 2012?

У кореспондента «УТГ» з’явила ся можливість довідатися про фо рум з перших вуст, бо в його роботі взяв участь Олександр Мостипан (на знімку) — заступник міського голови Дніпродзержинська, що ку рирує питання охорони здоров’я і екології.

— Олександре Васильовичу Васильовичу,, як ви потрапили на антитерори стичний форум?

— Мене запросив особисто президент МАЄ Олександр Дічек, полковник запасу, кандидат тех нічних наук, один із провідних спеціалістів в Україні з питань комплексної безпеки бізнесу. В 2005 році він був обраний голо вою правління, а в 2007 му — президентом МАЄ.

— З теми хвостосховищ ко лишнього уранового виробницт ва на форумі було дві доповіді. З однією виступив член МАЄ, кан дидат технічних наук Віктор Олек сандрович Кононенко, який роз повів про вирішення проблем за хисту, ліквідації і рекультивації хвостосховищ з огляду на сучасні технології. Я ж у своєму повідом ленні акцентував увагу на управ лінських та економічних аспек тах проблеми, необхідності адек ватного фінансування вже ухва лених державних програм і роз роблення додаткових заходів щодо захисту проблемних тери торій із залученням міжнародних фахівців та інвестицій. Забезпе чення радіаційної безпеки наших хвостосховищ — проблема не тільки національного, а й міжна

зустрічей не де небудь на Сході, у Європі або Америці, а на території України. Однак ця тема була в центрі уваги учасників VI міжнародного антитерористичного форуму «Моделі протидії міжнародному тероризму в контексті планетарної безпеки (суспільний компонент)», що відбувся наприкінці жовтня в Болгарії.

Досьє Олександр Дічек, президент МАЄ, полковник запасу, кандидат технічних наук. Один із провідних фахівців в Україні з питань комплексної безпеки бізнесу. Академік Академії енергетики України. З 1991 р. — засновник і президент кон церну «Сакура». У 1993 р р. очолив міжнародну неуря дову асоціацію «Безпека приватного бізнесу». Був одним із засновників і керівником Української федерації працівників недержавних служб безпеки. У 2005 р р. обраний головою правління МАЄ, президентом Української національної служби економічної безпеки і захисту інвестицій, головою комісії Української спілки промисловців і підприємців (УСПП) з питань еко номічної безпеки суб’єктів господарювання і захисту інвестицій.

2005—2006 рр. — радник першого віце прем’єр міністра України, радник секретаря Ради національної безпеки і оборони України. З 2007 р. — член міжвідомчої комісії Кабінету Міністрів України з пи тань протидії незаконному поглинанню і захопленню підприємств. У 2007 р. рішенням зборів правління призначений президентом МАЄ. родного, передусім загальноєв ропейського, масштабу.

звану «брудну бомбу» у нас цілком можливо.

З огляду на проведення в Дніпропетровську ряду зустрічей у рамках Євро 2012, треба заз далегідь подбати про антирадіац ійну безпеку великої кількості лю дей. Мови нема про таку нереаль ну версію, як загроза ядерного вибуху, що неодноразово озвучу валася в ЗМІ. Та от створити так

— Не хотілося б пропонува ти готове рішення тим, хто за думав «підмочити» репутацію У країни і Дніпродзержинська зокрема, але все таки поясніть, б уудь дь ласка, що таке «бру дна «бруд бомба»?

Тільки цифри

Скільки вболівальників поміститься в реанімобілі? За попередніми підрахунками, тільки в Дніпропетровськ на три фіналь них матчі Євро 2012 можуть прибути 90 тисяч уболівальників. До цієї події сьогодні готують не тільки стадіони, готелі, дороги й аеропорти. Міністер ство охорони здоров’я України розробило концепцію організації медично го забезпечення на період проведення чемпіонату. Дніпропетровська міська рада затвердила обсяги фінансування (63 млн грн, у тому числі з держбюджету 55 млн 200 тис. грн) спеціальних медичних заходів, які по винні бути виконані до кінця 2011 року. На придбання автомобілів швид кої допомоги і реанімобілів з місцевого бюджету планується виділити ще 15 млн грн...

— «Рецепт» виготовлення «бруд ної бомби» можна знайти навіть в Інтернеті. Радіоактивну речовину поміщають в яку небудь посудину, туди ж додається вибухова речови на. Вибух розкидає радіоактивну речовину і заражає територію, яка після цього потребує дезактивації. А якщо вибухових пристроїв буде декілька, причому в різних районах міста, ліквідація наслідків вибухів потребуватиме чималих коштів і часу. Необхідно врахувати і психо логічний вплив, результатом якого може бути паніка.

— Щось не віриться, що в ко гось може з’явитися така недо

Міжнародна антитерористич# на єдність (МАЄ) — громадський рух, консолідований на основі ус# відомлення і протидії глобальній загрозі — тероризму в будь#яких його формах і проявах. МАЄ ставить своїм завданням підвищення рівня інформованості громадськості, досягнення єдиного розуміння сутності сучасного теро ризму, формування і застосування інформаційних і суспільних техно логій для створення ефективної си стеми заходів підтримки стратегії бо ротьби з міжнародним тероризмом. Тероризм — це складна пробле ма системної регуляції суспільного розвитку, і одним із ключових мо ментів у її вирішенні має стати ак тивна громадська позиція у по єднанні з новітніми технологічними і організаційними ресурсами. Учасниками руху МАЄ можуть бути всі, хто поділяє його ідеї і гото вий до співробітництва, незалежно від політичних, релігійних та інших переконань, етнічного і соціально го походження. б ра ідея — влаштувати теракт за допомогою відходів, до яких б ууд д ь я к а р о з с ууд длива людина навіть наближатися не захоче.

— Ґрунт, на якому зростає міжна родний тероризм, — не розсуд ливість, а заздрість і ненависть. Той, хто здатен надягти «пояс смертника», радіації не злякається. Заздрість (до матеріального благополуччя) — при чина тероризму в Європі і США, а не нависть, спричинена етнічною та ре лігійною нетерпимістю, провокує тероризм в Індії, Пакистані, Афгані стані, країнах Африки. Через те що на Євро 2012 при їде чимало європейців, у терористів може з’явитися спокуса зіпсувати їм свято. Причому без особливих зу силь і витрат.

— Але сьог одні тероризм, сьогодні дякувати Богу акий акту# Богу,, не ттакий альний у нашій країні, як у ба# га т ь о х а р а б с ь к и х а б о є в р о # пейських держа вах. державах. Продовження на 15#й ст ор. стор.

МАЄ в Україні Організація створена в 2003 році, має 21 регіональне представництво в Україні і 7 за кордоном. 3 січня 2006 року першою серед неурядових організацій України одержала високий статус діючого члена Ради Європи. Проекти МАЄ ґрунтуються на принципах непротест ності і конструктивності. Вони спрямовані на пошук ком промісів і зважених, кваліфікованих шляхів вирішення проблем і конфліктних ситуацій. На рівні державної безпеки велике значення має вив чення юридичних аспектів безпеки, можливостей викорис тання прямих і зворотних зв’язків суспільства й держави, здатності до розроблення і удосконалення відповідного за конодавства. У законодавчій сфері МАЄ розроблені проекти законів «Про зброю», «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про служби безпеки юридичних осіб та інших

суб’єктів господарської діяльності», «Про комерційну таєм ницю». Розроблено і представлено у Верховну Раду «Концеп цію недержавного забезпечення безпеки особистості і підприємницької діяльності в Україні». У рамках побудови недержавної системи безпеки впер ше в Україні і на пострадянському просторі введена нова спеціальність «Керування фінансово економічною безпе кою». На рівні суспільної безпеки фахівці з безпеки по винні вчитися методам створення суспільних акцій, за ходів, форумів, конгресів і т.п., що забезпечують мож ливості діалогу, обговорення проблемних питань, спілку вання потенційних суб’єктів протистояння, які спрямо вані насамперед на колективне виконання рішень, до сягнення компромісів. Велике значення має також здатність фахівців розробляти технології і методи моні торингу, спрямовані на своєчасне виявлення конфлікт них і терористичних ситуацій.

МАЄ реалізує громадський проект «Формування недер жавної системи безпеки підприємництва», мета якого — створення ефективного механізму забезпечення безпеки підприємств як основи їхньої успішної діяльності й розвит ку в умовах перманентних ризиків і загроз ринковій еко номіці України. На рівні безпеки особистості велике значення має викладання дисциплін, що стосуються поводження людини в екстремальних ситуаціях: коли вона стала об’єктом теро ристичних або екстремістських дій, при загрозі таких дій, при стихійних лихах і т.п. Крім того, важливими є дисципліни, які дозволяють створювати нові програми особистої безпеки, динамічно змінювати конфігурацію і структуру існуючих про грам. Набутий МАЄ досвід може допомогти у забезпеченні ба гатомірності навчального процесу при підготовці фахівців у галузі безпеки, здатних вирішувати широкий спектр ство рення і удосконалення систем безпеки.

№ 48

27 листопада 2008 року

Безпека

актуальне інтерв’ю

Що Єврокубок нам готує? Які він «вихри» принесе?

— Поки не актуальний, але Євро 2012 напевно приверне увагу теро ристів до України. Особливо до міст, де проходитимуть матчі.

— Що в ттакому акому разі треба зро тен потен бити, щоб порушити плани по ційних терористів?

стю проведення аналогічних робіт і у нас. Безперечно, це можливо і необ хідно, але навряд чи це справа найб лижчого майбутнього. А от Євро 2012 і загроза терактів — зовсім близько.

цієї проблеми. Звичайно, на захід бу дуть запрошені керівники Дніпропет ровської області і держави, як це було влітку 2008 року в рамках виїзного засідання профільного комітету Вер ховної Ради. Переконаний, що така зустріч може стати ще одним дієвим кроком на шляху до поліпшення еко логічного становища в Придніпровсь кому регіоні і в цілому у Європі.

— Посилити заходи із радіаційної безпеки хвостосховищ, значно збільшивши фінансування держав ної програми.

— Як пост авилися учасники поставилися о виступу? вашого форуму до вашог — Більшість делегатів нічого не чули про існування хвостосховищ у Дніпродзержинську. Оскільки форум проходив у Болгарії, я вказав на гео графічну можливість поширення відходів уранового виробництва і по старався узгодити наслідки можливих терактів, пов’язаних із використан ням радіоактивних відходів або з не достатніми заходами з охорони і за хисту територій хвостосховищ, з тим, що це призведе до порушення еко логічного балансу в Чорноморському басейні. Наприклад, якщо в Дніпрод зержинську буде зруйновано дамбу, що стримує проникнення зараженого ґрунту в Дніпро, то радіація добереть ся і до Болгарії. Деякі учасники форуму, знаючи про досвід Німеччини у вирішенні пи тань рекультивації земель, на яких колись складувалися або переробля лися такі самі відходи (знамениті за води «Вісмут»), цікавилися можливі

Пряма мова Василь К Р УТ О В ор недержавної систе РУ В,, координат координатор м и б е з п е к и , д о к тто ор юридичних наук, професор, відзначає цілий ряд загроз і нег ативних факт орів, які негативних факторів, пост ануть і перед У країною під час проведення Євро постануть Україною 2012: — Використання Євро 2012 як приводу для організації каналу нелегальних мігрантів, наркотрафіку або контрабан ди в умовах спрощеного візового режиму на час проведен ня чемпіонату. Небезпека прибуття в Україну значної кількості футбольних хуліганів, які можуть організувати масові заворушення. Політична нестабільність в Україні, постійні кадрові зміни в органах виконавчої влади, що за грожує ефективному виконанню мінімальних вимог УЄФА до інфраструктури чемпіонату та заходів безпеки. Відсутність чіткої координації між державними органами, громадськими організаціями та органами місцевого само врядування, що відповідають за проведення чемпіонату, а також відсутність єдиного центру управління, який відпові дає за проведення Євро 2012. Вже зараз країни конкуренти намагаються вести у вітчизняних та іноземних ЗМІ інформаційну війну з Украї ною з приводу підготовки до Євро 2012. І це тільки най очевидніші загрози, які слід було б з багатьма іншими кла сифікувати в окремий документ з метою організації ефек тивної системи їх нейтралізації.

— Якою бу ла мет а вашог о вис була мета вашого тупу на форумі?

— По перше, на даному етапі не обхідно привернути увагу Європи до проблеми хвостосховищ, що має не тільки загальнонаціональні, а й кон тинентальні масштаби. А тому її вирішення потребує адек ватних ресурсів. По друге, познайомившись із ке рівництвом МАЄ, я запропонував провести виїзне засідання цієї гро мадської організації в Дніпродзер жинську. Європа і світова спільнота повинні чітко уявляти потенційну небезпеку недостатньої уваги до

— Дякую за компетентну бе сіду сіду.. Насамкінець залишається повідомити нашим чит ачам, що читачам, п о д а л ь ш о гго о розвитку ця тема діст ане на VII Міжнародному анти дістане терористичному форумі, який зап лановано провести 21—22 трав ня 2009 року у Києві. На знімку: робочий момент фо .н., член к.т.н., руму: (зліва направо) к.т МАЄ Микола Кононенко (ст оїть), (стоїть), почесний президент МАЄ, докт ор доктор юридичних наук, професор Ва силь Крут ов, президент МАЄ Олек Крутов, сандр Дічек, заступник омбу дсме омбудсме на У країни Валерій А блазов (на України Аблазов задньому плані праворуч).

Європейський досвід свідчить, що УЄФА приділяє знач ну увагу саме питанням безпеки. Так, за оцінками експертів, на Євро 2004 Португалія витратила на заходи безпеки значні кошти і навіть залучила сили НАТО для гарантування громадського порядку і захисту від терактів. Німеччина в період підготовки чемпіонату світу з футболу 2006 року про вела серію навчань у сфері безпеки, серед яких тренуван ня «Теракт на стадіоні». Для підготовки Євро 2008 Австрія і Швейцарія підписали договір про єдину систему гарантуван ня безпеки, а перед чемпіонатом розробили спільний план і затвердили відповідний комплекс заходів. Для підготов ки Євро 2012 в Польщі підписаний договір з відомою при ватною охоронною фірмою Group 4 (Велика Британія), яка забезпечуватиме фізичну охорону правопорядку та вста новлення відповідних технічних приладів. Такі заходи, згідно з регламентом УЄФА, також проводитимуться в Ук раїні в рамках підготовки до Євро 2012.

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити «Українську технічну газету» і бюлетень «Нещасні випадки на виробництві. Аналіз і профілактика» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70 344, 66 548

Саміт Дніпропетровськ 370 44 23, 370 45 12 Передплатне агентство «KSS» 33 52 89

ВІННИЦЯ Бліц Інформ 27 66 58

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 41 54 74

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4 97 04

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 55 30 00, 55 24 75 Колегія 55 25 82 ДОНЕЦЬК Донбас Де Юре 382 68 25/26 Ідея 381 09 32 Кріотехніка 311 76 81 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 744 73 15, 744 16 61

ЖИТОМИР Бліц Інформ 36 04 00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц Інформ 63 91 82 Прессервіс Кур’єр 220 07 97 Меркурій 220 87 61 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 4 91 88 Філіпова Н.О.

50 13 20 Бліц Інформ 52 28 70

КИЇВ Бліц Інформ 205 51 10 ВПА 502 02 22 Кондор 408 76 25 408 76 52 Статус 391 74 53 391 74 54 Прес центр 536 11 75 Саміт 280 77 45 Передплатне агентство «KSS» 585 80 80 Меркурій 248 88 08 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА Бліц Інформ 32 03 06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70 03 84 Саміт Кременчук 3 21 88

МИК ОЛАЇВ МИКОЛАЇВ КРИВ ИЙ РІГ КРИВИЙ ТЕПС & С Бліц Інформ 47 47 75, 66 24 36 47 47 35 Кур’єрська НОУ ХАУ служба 47 20 03, передплати і 47 17 77 доставки Саміт Миколаїв 04 04 94 56 10 69 ЛЬВІВ Ділова преса 70 34 68 Західний кур’єр 23 04 10 Фактор 41 83 91 Циндра 97 15 15 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 50 13 64, 50 14 33 ЛУЦЬК Бліц Інформ 72 05 48 МАРІУПОЛЬ Бліц Інформ 33 54 98

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ Ай Джі Електронікс 4 22 48 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 4 07 71 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 7 51 91 ОДЕСА Ласка 711 66 16 Пугачова 237 17 80 Агентство Наш Бізнес 718 06 08, 714 41 68

ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 6 00 93 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50 93 10 Бліц Інформ 50 92 61 СЕВА СТОПОЛЬ Бліц Інформ 55 44 51 Фактор Преса 45 55 82 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249 300 Саміт Крим 51 24 93 Флора 27 00 92 Фактор Преса 27 94 56

СУМИ ДІАДА 78 03 55 Еллада S 25 12 49 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 25 18 23 ХАРКІВ Фактор Преса 738 29 73 Александ рова 754 58 27 ХЕРСОН Кобзар 42 09 09 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57 03 17, 24 73 83 ЯЛТ А ЯЛТА Саміт Крим 32 41 35

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59!93!92, т/ф 59!93!91, E!mail: marketing_utg@ukr.net

передплата на

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 59!93!92

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 місяць — 19,24 грн на 6 місяців — 115,44 грн на рік — 230,88 грн

Розслабтес Роз слабтеся! я!

Стиль життя — лицарство

КРОСВОРД

№ 48

27 листопада 2008 року

«Чотири варіанти»

Кореспондент «УТГ» побував на фестивалі середньовічної культури «Стара фортеця», який відбувся у Кременці, що на Тернопільщині.

Ц

ікаво, що б подумала італійка Бона, яка з 1536 року володіла Кременцем, коли хоча б краєчком ока глянула на те, що відбувалося на горі, названій її ім’ям? Напев но, горда можновладка відчула б передусім сум’яття. Адже одразу стільки городян тут рідко коли було в роки її правління. А лицарі? Вони, дужі і спритні, сходилися у герці, відчайдушно б’ючи один одного в шоломи, металеві лати, падали, і раптом піднімалися, усміхнені. Та й придворні панянки, одягнуті за останнім пис ком тодішньої моди, час від часу підносили до своїх вух дивні штукенції і щось в них говори ли... Так, королеві Боні було б з чого дивувати ся. Адже тут, на горі, що майже на 400 метрів височієнад навколишньою місцевістю, упро довж двох днів жив своїм життям невеличкий клаптик середньовіччя, в яке вплелося століття двадцять перше. А все через те, що два роки тому молоде подружжя з Кременця — Яна і Віталій Курницькі створили «Волинську школу лицарів».

— На Тернопіллі така організація єдина, — розповідає Яна. — Ми вирішили об’єднати людей, яким не байдуже історичне минуле свого краю, історія інших держав, їхня культурна спадщина. Разом вивчаємо давню музику, вбрання того часу, танці, розваги, кух ню європейських народів, зокрема періоду се редньовіччя.

— А мене більше приваблює зброя того часу, — говорить Віталій. — Цікавлюсь тим давно, прочитав чимало книжок, побував у ба гатьох музеях України, Європи. У нас є справжні умільці, які виготовляють точні копії лицарських обладунків. Їздимо до своїх одно думців в інші міста, ділимось всім, що дізнає мось про наше спільне захоплення. Організо вуємо конференції, зустрічі з істориками, крає знавцями. Спочатку на Боні ми провели фес тиваль середньовічної культури «Королева Бона 2005», а вже три роки поспіль фестиваль, який дістав назву «Стара фортеця», набув ста тусу міжнародного: до нас приїжджали шану вальники лицарства з Угорщини, Польщі. Ми вже маємо запрошення на традиційний польський лицарський фестиваль «Грюн вальд». А кримські колеги запрошують на міжнародний лицарський фестиваль «Генуезь кий шолом», що традиційно відбувається влітку

в Судакській фортеці. Мою увагу привернула група панянок, які на тлі мурів кременецької твердині виглядали так, ніби щойно вийшли із замку, щоб обгово рити чергові двірцеві інтриги. Довгі оригінальні сукні, корсети, зачіски (укладання волосся без сучасного фену напевно не обійшлося) роби ли дівчат неперевершено граціозними. Статеч но зупинилися, коли я звернувся до них. Вия вилося, що вони члени львівського клубу істо ричної реконструкції «Срібний вовк». Про це свідчили й медальйони із зображенням срібної голови вовка на тендітних дівочих шийках.

— Сукні ми шиємо самі, — говорить 20 річна Олександра Плесовських. — Беремо зразки з історичних джерел, з давніх мініатюр. Вимоги до пошиття дуже суворі. То має бути не примітивна імітація, а серйозна робота. Ткани ни — натуральні, ручні шви — видимі, все ро биться із дотриманням середньовічних техно логій. Відтворюємо і деякі побутові речі, посуд тринадцятого — п’ятнадцятого століть... Надія Сеньковська зі Львова розповіла, що вона і її друзі вивчають і відтворюють забуті зразки культури середньовіччя: — Нас усіх об’єднало захоплення історією. Подивіться, сюди приїхали хлопці та дівчата не тільки з Тернопіль щини і Львівщини, а й з Луцька, Рівного, Хмельницького, Києва, Криму. Проте це не означає, що ми «зациклилися» на темі і відірвалися від сучасного життя. Відновлення давнього, ми нази ваємо це реконструкцією, — дивна справа. Навіть коли шу каєш матеріал для сукні, почи наєш розуміти багато дуже важ ливих речей, над якими раніше не замислювався. Нас, власне, не так захоплюють лицарські бої або середньовічні танці, як той стиль життя, який ми обрали. Я, наприклад, не зустрічала хлопців, які займаються реконст рукцією і дозволяють собі, скаж імо, не дуже делікатно висловлю ватися у присутності дівчат. Брязкіт металу, удари в щити і шоломи змусили мене подякува ти гречним панянкам за розмо ву і підійти до групи лицарів, які раз у раз сходилися посеред зам чища у двобої. Усе було так серй озно, що дійсно можна було по думати: б’ються справжні воїни не на життя, а на смерть. Прав да, про всяк випадок сюди зап росили медиків, але роботи їм не було. А от металевим латам та іншій амуніції дісталося добряче.

— Нічого страшного, — говорить Олексій Глушок, студент історичного факультету Київ ського національного університету. — Ми має мо власні майстерні, де виготовляємо і ремон туємо середньовічну амуніцію. У нашому клубі «Гессен» є умільці, що роблять точні копії еле ментів лицарських обладунків. Того дня на Боні змагалися і лучники, луна ли забуті мелодії, танцювали мужні лицарі та їхні прекрасні дами. Були також ігри й забави середньовіччя, звучали легенди про Бону, Дівочі скелі, що поруч із цією вершиною… Коли вже повертався додому, запитав Віта лія Курницького, що спонукає його і його мо лоду дружину Яну, їхніх друзів збиратися на такі імпрези.

— Важко пояснити, — сказав Віталій. — То якась така пристрасть. Просто, напевно, не хо четься бути, як усі. Я, наприклад, не прихиль ник проводити вільний час у кав’ярні або рес торані. Мені подобається ось така самореалі зація, саме таким чином... ...Він поспішав, бо була його черга зійтися у поєдинку з іншим лицарем. І подумалось: а на певно, ці молоді і красиві люди, що зібралися тут, на вершині Бони, свій бій вже виграли... Фото автора

Під кожним номером ми пропонуємо вам одразу по чотири варіанти відповіді. Але тільки один із варіантів буде правильний. ГО Р ИЗОНТ АЛь: 1. Витяг, драже, набіг, гостя. 8. Оберт, дозор, небіж, атлет. 11. Зерно, РИЗОНТ ИЗОНТАЛь: рикша, репет, Дедал. 12. Обмін, марка, осока, радар. 13. Ванна, янгол, барви, віжки. 14. Кочет, строк, Регул, майно. 15. Кетяг, молот, гуляш, колба. 18. Макак, атака, окови, сваха.

21. Тент, юрок, неон, явка. 24. Океан, лотос, траса, онагр. 26. Ромб, Сара, гній, такт. 28. Алмаз, банан, оберт, аміак. 29. Ікона, сопло, пайок, серце. 30. Саке, Адан, кнур, горб. 31. Осака, наділ, кірка, азарт. 32. Орда метр, дзот, риза. 33. Танк, раба, усач, дука. 36. Пакт, злак, доза, вика. 38. Сартр, Гагра, чобіт, лікар. 39. Оксид, вафля, утеча, анонс. 40. Аул, ват, Ейр, віз. 41. Хол, Алі, паз, тар. 42. Чвара, Кодак, ревун, Прага. 45. Огляд, дзбан, апорт, зміна.

48. Каяк, онук, Сакс, Анди. 50. Осло, алое, дума, Сіам. 52. Коло, азот, Олег, Зевс. 53. См. малюнок. 56. Тека, шток, ікра, тати. 57. Аташе, дроги, абака, окови. 58. Еліпс, Абвер, опади, вілла. 59. Ланч, осот, баян, мара. 61. Каска, Ровер, хітон, обсяг. 64. Овен, шлак, тема, штаб.

67. Таган, шаман, Ганна, галас. 69. Дакар, лаваш, орава, рабат. 72. Вівця, обгін, наган, олені.

73. Литка, катер, алгол, радар. 74. Бабак, увага, ранок, умова. 75. "Івеко", Несси, лікер, завал. 76. Ягуар, Адлер, лідер, "Татра". 77. Газда, вікно, ягода, Аріон. ВЕРТИКАЛь: 1. Авеню, Давiд, вівця, набат. 2. Танок, сорго, Алжир, банан. 3. Грог, язик, грам, тато. 4. Опал, брат, ідол, укол. 5. Тальк, Юліан, растр, аташе. 6. Вміст, фреза, волос, посаг. 7. Коло, юрма, Джек, ядро. 8. Анка, диск, нари, Орда. 9. Багно, зірка, рейка, Лучко.

10. Рекет, Тезей, жолоб, Ніоба. 16. Озноб, уніат, гамак, океан. 17. Роза, Отто, ялик, янкі. 19. Трал, вепр, гніт, каса. 20. Вапно, кадри, аврал, дронт. 22. Увага, епоха, Вінні, радіо. 23. Оберт, аорта, табір, намул. 25. Тар, ара, ера, аїд. 26. Кодак, терка, роман, Скотт. 27. Козел, брови, родич, метан. 34. Аріна, саван, арака, утеча. 35. Колос, ризик, абрек, чутки. 36. Сеанс, Ват то, дохід, Попов. 37. Залом, кузов, корал, авізо. 43. Ябеда, оазис, вілла, епоха. 44. Угода, рогач, аксон, астат. 46. Поташ, зміст, гашиш, метро. 47. Ягода, падре, нетто, Абрам. 49. Зло ба, увага, краса, дроги. 51. Опора, увага, лавка, сплав. 53. Пика, пара, поні, пеон. 54. Лев, ліс, лот, лад. 55. Твар, тент, тога, тара. 59. Обвал, апорт, мунгу, Лівія. 60. Оберт, обвід, регбі, янгол. 62. Інвар, астма, онука, багаж. 63. Ірбіс, ялина, кобза, оселя. 65. Лоток, Тутсі, вивіз, Едгар. 66. Авлос, норка, Нарва, кермо. 67. Шнур, гяур, гніт, сіра. 68. Банк, літо, неон, Маас.

70. Віск, квас, блеф, ріка. 71. Троя, ранг, Алла, шків. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Відповіді на кросворд, надрукований у № 47

Олег Снітовський

ШАШКИ Білі починають і виграють

Відповідь на етюд, надрукований у № 47 1. h2 g3! h8 g7 2. f2 e3!! h4:f2 3. e3 f4 g5:e3 4. d4 e5 d6:f4 5. c5 b6 a5:c7 6. c3 d4 e3:c5 7. g1:g5 h6:f4 8. b4:e3 х В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Відповідь на головоломку «З’єднайте букви», надруковану в № 47