Украинская техническая газета №50 by Ukrainian technological newspaper

Урановий клінч

Керівник енергетичних програм Центру «НОМОС» Михайло Гончар:

Дніпропетровська область ладна поступитися територією на користь сусідньої Кіровоградської, аби забезпечити збільшення видобутку палива для АЕС України

«За поставлений навіть у жовтні газ «РосУкрЕнерго» і «Газпром» могли заявляти про борг України не раніше середини січня 2009 року» стор. 4—5

№ 50

стор. стор. 4 57

Не обов’язково щороку експортувати мільйони тонн нафти та мільярди кубометрів газу — для початку слід переконати світ, що вони у вас є...

11 грудня 2008 року

www.tehnichka.com

Гра в нафтогазові наперстки

info@tehnichka.com

стор.6

Коли гримнув грім Нелегальний видобуток вугілля у східному Донбасі давно вийшов за рамки регіональних проблем. Що переможе у результаті: сваволя чи національні інтереси?

Ніщо не передвіщало нових боргів і ультиматумів... Прем’єр міністри Юлія Тимошенко й Володимир Путін після підписання меморандуму про газове співробітництво (2 жовтня 2008 року) стор. 2 3

Епіцентр проблема Кілька років тому у ЗМІ лавиною прокотилися публікації про донбаські копанки. Проблема розглядалася з різних точок зору: правової, природоохоронної, безпеки. Моторошні факти використання дитячої праці, загибелі людей, які полізли в «нори» від безвихідності, стали надбанням громадськості. Виходом із ситуації вважалася не заборона копанок, а їх легалізація шляхом створення приватних вуглевидобувних підприємств. Згодом пристрасті навколо копанок вщухли. Проблема благополучно розв’язалася чи просто суспільство втратило до неї інтерес? Як з’ясував кореспондент «УТГ», на цій ниві, справедливо названій найвдалішим тіньовим бізнес проектом, відбулися деякі зміни, однак проблеми залишилися. Одна з головних — несанкціонований видобуток вугілля на гірничих відводах державних і приватних шахт. Початок на 1 й стор.

Людмила Гречаник

«Каньйон Колорадо»

орога між шахтами «Красно кутська» і «Хрустальська» в Ан трацитівському районі Лу ганської області сьогодні виглядає досить мальовничо. Уздовж шосе вириті котловани глибиною 15—17 м, частина розкривної маси висипа на на асфальт. Розкрито водопровід, що живить сусідню станцію Брауні вка. По хазяйськи рокоче екскава тор, робота вирує... На під’їзних ко ліях — кілька готових до відванта ження вагонів. Це гірничий відвід шахти «Хрустальська».

В останні 4—5 років ситуація, пов’язана з несанкціонованим ви добутком вугілля і охороною надр, набула нових рис і тенденцій. Цей проміжок часу відзначений бурхли вим ростом кількості приватних вуглевидобувних шахт, що мають повний перелік дозвільної доку ментації, зареєстровані у теруп равлінні Держгірпромнагляду по Луганській області, відраховують державі обов’язкові платежі й по датки, у тому числі й за користуван ня надрами і геологорозвідувальні роботи. Таких приватних шахт у Лу ганській області вже 42, тоді як в 2004 році їх було всього 4. Відпов ідно до законодавства підприєм ство на довіреному йому гірничому

роки державними шахтами: відігра ла роль гігантоманія радянської епохи, коли подальше розроблення визнавалося недоцільним з техні ко економічних причин. Підприє мець же за кожну видобуту (або за лишену в надрах) тонну вугілля зо бов’язаний відзвітувати перед дер жавою. Тому і питанням охорони надр приділяється особлива увага. «Господарі» обстежують «свою» те риторію майже щодня, і у разі ви явлення самовільного видобутку вугілля заходи вживаються швидко, рішуче й ефективно, причому влас ними силами і на свій розсуд. Тепер «старатель» сім разів подумає, перш ніж один раз копне. Проте і в приватному секторі трапляються неприємності, що ма ють під собою причини законо давчі.

Буква закону Стаття 16 Закону У країни України «Про надра»: діяльність із видо бутку корисних копалин повин на ліцензуватися.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

Коли Трагедія на нелегальній шахті

Приватні шахти переважно відпрацьовують запаси, які з яки хось причин не було взято в минулі

Так виглядає зовні несанкціоно ваний видобуток вугілля, а простіше кажучи — злодійство.

Відповідно до статті 2 К одек Кодек су У країни про надра (1995 України рік), надра належать народу У к Ук раїни. Приватним вуг левидо вуглевидо бувним підприємствам вони надаються в тимчасове корис тування на певних умовах спеціального дозволу дозволу..

11 грудня 2008 року

відводі зобов’язане охороняти свої запаси «чорного золота» від зазіхання невідомих (а часом, за конфіденційною інформацією, дуже добре відомих) осіб. Вимоги закону однакові і до «приватника», і до державної шахти. Але викону ються вони по різному — через різні можливості й застосовувані методи. Цей факт дозволяє говори ти про певну тенденцію і диктує не обхідність розглядати проблеми охорони надр окремо на держав ному і приватному вуглевидобув ному підприємствах.

Ігор Лимар, головний державний гірничотехнічний інспектор Луган ської ДГТІ з нагляду за охороною надр, доповідає по телефону на чальству про «каньйон Колорадо», який виріс на піднаглядній території, і намагається з’ясувати, чиї ж це хлопці стараються. Знаходить «го ловного», молодого хлопчика із чес ними очима, який, виявляється, не знає, на кого працює. Знайомий тільки з якимсь Романом, він при возить їм зарплату і солярку.

Буква закону

№ 50

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Однак одержання ліцензії — процедура складна і тривала, півроку, рік потрібні, щоб зібра ти всю необхідну документацію. Видається цей основний доку мент, звичайно ж, у столиці, у Мінприроди, що також створює труднощі для підприємця, який вирішив покінчити з «тіньовим» минулим. Потім власник ліцензії повинен оформити гірничий відвід і взяти дозвіл у Держгір промнагляді на ведення робіт підвищеної небезпеки. Про міжок часу, інколи чималий (адже підприємець зобов’язаний пока зати, що в нього є відповідні фахівці, навчені працівники, техні ка, інструменти і матеріали для ве дення бізнесу), може бути викорис таний більш спритними побратима ми зовсім не по братерськи.

Однак біди приватних підприємств здаються незначними порівняно з проблемами, що стали неприступною стіною перед державними шахтами. Зустрівши опір добре організованих захисників приватної власності, «ко пальники» ринулися в державні угід дя. Після падіння соціалістичного ладу вже змінилося покоління, але психо логія «все вокруг колхозное, все вок руг мое» залишилася незмінною.

Брат за братом

рім, а точніше вибух, грим нув 23 листопада на закон сервованому стовбурі шахти «Західна» поблизу п.Вахрушеве Луганської області. Пішли на ро боту і не повернулися п’ять мо лодих здорових чоловіків, серед яких два рідних брати. Нема сен су переказувати деталі —

Проблеми навколо незаконного видобутку ву" гілля в Донбасі сплелися в складний клубок. Соці" альні, правові, технологічні, етичні — їх уже не під силу вирішити окремо кожній структурі. А поки вони не вирішені, у нелегальні вибої щодня спус" каються молоді здорові чоловіки — брат за бра" том. Іноді, щоб не повернутися.

держпідприємств самовільні надро користувачі риють уже майже пліч о пліч. Надзвичайно яскраві фраг менти цієї картини — той самий «каньйон» — можна побачити по дорозі до шахти «Хрустальська». На шести пластах тридцяти двох діля нок шахтного поля шахти «Міусинсь ка» невтомно працюють сотні (!!!) людей. При цьому ні для кого не сек рет, що на нелегальних шахтах

Ще один приклад. Приватне підприємство КП ЗФ «Центральна» одержало ліцензію. Але, поки офор мляли дозвіл на початок робіт, інше

РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

немає елементарних умов безпеки. А «суспільна думка» мовчить, як во диться, поки не гримне грім.

Під час перевірок шахт ДП «Дон басантрацит» (м. Красний Луч Лу ганської області) з’ясувалося, що надра в межах гірничих відводів

Так, ТОВ «НВК», що має дозвіль ну документацію на відпрацьову вання запасів вугілля в районі зак ритої шахти №12 сел. Леніна в Ант рацитівському районі, скористало ся тим, що у суміжного з ними ПП «Надра 06» оформлений тільки спеціальний дозвіл на користуван ня надрами, а дозволу на право ведення підземних робіт ще нема, вторглося у межі ліцензійної площі ПП «Надра 06», вичерпавши його запаси «чорного золота». Факти розкрили під час спільної перевірки теруправління Держгірпромнагляду й Геоконтролю, у квітні 2008 року складено акт і поставлене питання про анулювання ліцензії ТОВ «НВК». Наказ із Мінприроди досі не отри маний — така затяжна реакція.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ.

ПП — «Містерія» — на їхній ділянці трошки попрацювало, забравши 57 тисяч тонн вугілля. Ведеться слідство.

відлуння цього вибуху гуркотіло на всіх телеканалах і газетних шпальтах приблизно тиждень — такий строк життя «гарячої» но вини. Пожежа, яку поспішно ло калізували радикальним спосо бом, не залишивши людям шансів на порятунок, спричини ла і чимало диму. Постараємося побачити за цією завісою лише незаперечні факти.

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 18220 прим., українською мовою 5600 прим., російською мовою 12620 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2440

№ 50

11 грудня 2008 року

Епіцентр проблема

гримнув грім в Луганській області як дзеркало загальнодержавної проблеми 1. Рішення запечатати копанку ухвалено технічною радою, до якої увійшли представники міської вла ди, МНС, прокуратури, ВГРЗ. При чина — можливість наступних ви бухів метану в безпосередній близькості від інших гірничих виро бок, де ведеться видобуток вугілля. Крім того, за словами гірничих ря тувальників, які працювали на місці аварії, ситуація ускладнилася через відсутність плану виробок, який зо бов’язаний надавати кожен ке рівник або власник шахти (якщо, звичайно, він працює легально). Посилати ж рятувальників на глиби ну 800 метрів «наосліп» ризикова но й малоефективно. 2. Кримінальну справу поруше но не за фактом загибелі людей, а, як повідомив ЗМІ прес секретар прокурора Луганської області Кос тянтин Губський, за статтею 272 ча стини 1 Кримінального кодексу Ук раїни — «Порушення правил без пеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою». Слідство доручено прокуратурі Антрацитів ського району, його ведення конт ролює прокуратура Луганської об ласті. За словами заступника про курора Луганської області Миколи Василіна, факти незаконної діяль ності підприємства, що потрапило в поле зору правоохоронців, пере віряються. Інформація, звичайно ж, не розголошується «в інтересах слідства», і до вироку суду (якщо до цього дійде) ніхто не має права на звати причетних до цієї трагедії зло чинцями. Навіть відомі правозахис ники. І навіть якщо дуже хочеться. 3. Як пояснив начальник теруп равління Держгірпромнагляду по Луганській області Олександр Тру фанов, «цей груповий нещасний ви падок не є компетенцією Держгір промнагляду, оскільки дозволу на ведення вуглевидобутку (у цього підприємства. — Л. ГГ.. ) немає. Оцін ку ситуації повинні дати правоохо ронні органи і органи місцевої вла ди». Тим часом Держгірпромнагляд України доручив начальникам тери торіальних управлінь Донецької, Луганської і Львівської областей вимагати від керівників державних підприємств, самостійних шахт і шахт недержавної форми власності термінового обстеження усть ліквідованих гірничих виробок, що мають вихід на поверхню в межах гірничих відводів, і вжити заходів із недопущення несанкціонованого проникнення в них людей. 4. Робітники, які загинули в цій аварії, не мали офіційно оформле них трудових відносин з роботодав цями, а отже, їх родини не одержать ані копійки з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Цей факт корес пондентові «УТГ» підтвердив на чальник Луганського управління ФСНС Валерій Грибанов. У кожній трагедії є те, що випра вити неможливо. З кожної трагедії неминуче робляться висновки пост фактум і здіймається хвиля суспіль ного збурення — на якийсь час. Але є люди, які зі свого службового обо в’язку повинні думати про це не епізодично, а день і ніч. Проблеми навколо незаконного видобутку вугілля в Донбасі сплелися в склад ний клубок. Соціальні, правові, тех нологічні, етичні — їх уже не під силу вирішити окремо кожній

структурі. А поки вони не вирішені, у нелегальні вибої щодня спуска ються молоді здорові чоловіки — брат за братом. Іноді, щоб не повер нутися.

У клубку проблем

ід час проведення аварійно рятувальних робіт у Вахруше вому підрозділами ВГРЗ ви явлена відсутність кріплень, вива ли порід покрівлі і стінок гірничих виробок. Хіба ніхто цього не ба чить? У чиїй компетенції взагалі вирішення цієї проблеми? Розповідає Ігор Лимар Лимар, голов ний державний гірничотехнічний інспектор Луганської ДГТІ з нагля ду за охороною надр, геолого маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин:

— Інспекція має справу з підконтрольними підприємства ми, які одержали ліцензію на ко ристування надрами й дозвіл на ведення робіт підвищеної небез пеки. Такі заносяться до реєстру і включаються в графік перевірок. За законом, щоб потрапити на підприємство з перевіркою, ми повинні повідомити про свої на міри за 10 днів. А якщо ми не знаємо, що це за підприємство, то і повідомити нема кому. Може, це приватний підприємець, що пра цює на єдиному податку, і за до кументами він повинен хлібом торгувати, а фактично займається розробленням надр. Перед «підпільниками» інспектор безси лий і беззахисний, він не має пра ва вживати до них яких небудь за ходів. Бували випадки, коли, на магаючись установити особис тості й зупинити «копальників», і погрози чули на свою адресу й на адресу близьких... Отже, на нема і суду нема? Хто ж у таких випадках, а їх, як ми ро зуміємо, безліч, відповідає за те, що відбувається? — Місцеві органи влади, — веде далі Ігор Васильович. — Вони відповідають за все, що ро биться на їхній території. У їхньо му розпорядженні — міліція. Вия вивши факти несанкціонованого видобутку вугілля, ми пишемо

припис керівництву шахти: вжити заходів, повідомити силові струк тури. Керівництво шахти теж не сидить склавши руки. Раз на місяць спеціальна комісія під го ловуванням головного інженера обстежує свою територію, фіксує

охорони навколишнього природ ного середовища. — Ми узагальнюємо всю інформацію, що надходить від органів інспекції. За тиждень буває від 5—7 до 10—15 ви

Тільки цифри «У тіні» Даних про точну кількість нелегальних копанок на Луганщині офі ційна статистика не має. За неофіційним даними, вона сягає десятків тисяч. Приблизно п’ять мільйонів тонн вугілля в цілому по країні видо бувається нелегальним шляхом.

… і легально В 2007 році на легалізованих копанках Східного Донбасу видобуто 1 млн 126 тисяч тонн вугілля й пройдено 36, 4 км гірничих виробок.

несанкціонований видобуток, ди ректор шахти повідомляє про це керівництво об’єднання, місцеві органи влади, міліцію, прокурату ру. А у відповідь — тиша або тра диційні формальні відписки На шахті «Хрустальська»навіть є таб лиця, до якої внесені всі звернен ня за останні півтора два роки...

падків, — говорить заступник на чальника управління в Луганській області Олександр Тарахкало. — Потім передаємо відомості Міжвідомчій координаційній ро бочій групі з контролю в галузі ви добутку й розроблення відходів підприємств вугільної галузі, яка, у свою чергу, вживає заходів.

У міліції — своє бачення ситу ації і своя правда. Начальник МВ УМВС м. Красний Луч Олександр Гелівера розповів, що на такі сиг нали вони, як і належить, реагу ють, на місце події виїжджають. Правда, не завжди це можливо. Пише, наприклад, директор шах ти заяву, що на горизонті h3 плас та L12 ведеться несанкціонова ний видобуток вугілля... А де це? Букви й цифри ні про що не гово рять міліціонеру. Від пропозицій виїхати на об’єкт разом із пред ставником шахти заявники чо мусь ухиляються.

Давно й не нами помічено, що чим довший ланцюжок, тим дов

Проте, за офіційними даними, тільки цього року в області пору шено близько 200 кримінальних справ за статтею 240 КК «Неза конне розроблення надр». «З початку цього року міліцією зафіксовано 1078 фактів незакон ного розроблення надр, вилучено 50 одиниць важкої техніки і 445

тонн вугілля. Але штрафи не ляка ють порушників. Нові копанки рос туть наче гриби після дощу. Ми при їхали, засипали бульдозером ко панку, а вона з’являється в іншому районі», — говорить начальник уп равління суспільної безпеки УМВС Луганської області Ігор Мацегора. Ще одна структура, безпосе реднім обов’язком якої є охорона надр, — це Державне управління

лових масштабах. На дрібні порушен ня, коли безробітний накопав мішок вугілля, закривають очі. Адже в ко панки люди лізуть, щоб елементарно вижити. Вижити вдається не завжди, і навряд чи можна виправдати те, що відбувається, такою «турботою про людину». Правова складова проблеми не менш гостра, ніж соціальна. Оче видні речі дозволяють говорити про потворне явище «кришування» тіньо вого бізнесу не тільки зневіреним родичам загиблих шахтарів, а й пра возахисникам і профспілковим ліде рам. Фахівці ж бачать один зі шляхів вирішення проблеми на законодавчо му рівні у спрощенні процедури одер жання ліцензій на користування над рами. Про це кореспондентові «УТГ» говорили і в Луганській ДГТІ, і в облас ному управлінні охорони навколиш нього природного середовища. Олександр Тарахкало, заступник начальника управління: — Необхідно зробити цей бізнес вигідним і державі, і людям, які хо чуть заробити. Підприємець повинен

За тиждень Державне управління охорони на вколишнього природного середовища в Лу ганській області фіксує від 5—7 до 10—15 ви падків несанкціонованого розроблення надр. ше шлях до результату. Але поря док є порядок... Зрештою, у кожному шахтоуп равлінні, у тому числі й ДП «Донбас антрацит», є служба безпеки, що цілком може дати відкоша поруш никам самостійно. Але чомусь не дає. Проти кого воювати? Проти своїх же сусідів, родичів? У неве ликих шахтарських містечках і се лищах половина чоловіків працю ють на державній шахті, а полови на — на приватній. І всі одне од ного знають. Це лише один аспект

багатогранної проблеми — етич ний. Йдеться більше про інший — соціальний. Де працювати й на що жити, наприклад, у депресивно му Вахрушевому, у якому залиши лася тільки одна державна шахта? Про це говорять і правоохоронці, щоправда, пошепки й конфіден ційно: кримінальні справи порушу ються, якщо несанкціонований ви добуток вугілля ведеться в промис

мати певний комплект документів, що дозволяє заробляти на користу ванні надрами. Спрощена система одержання цього комплекту —на гальне зараз питання. Ця процеду ра повинна тривати не рік, не п’ять років, а 3–6 місяців . Пояснимо читачам, що йдеться у цьому випадку саме про ліцензу вання діяльності. Для одержання ж дозволу на ведення робіт підвище ної небезпеки в Держгірпромнаг ляді, що можна зробити за 30 днів, паперів мало — треба показати, що в підприємця є відповідна техніка, обладнання і штат кваліфікованих фахівців. Якщо ж на підприємстві значиться директор і головний бух галтер, дозвіл йому не видадуть. На жаль, багато хто і не прагне його одержати, щоб добувати «чорне золото» легально, під наглядом інспектора. Так само, як не по спішають оформляти трудові відно сини з працівниками. Заручниками саме такої ситуації стали п’ятеро хлопців з Вахрушевого 23 листопа да 2008 року. Сьогодні цілком очевидна не обхідність єдиної державної кон цепції, яка консолідувала б і спря мовувала діяльність всіх структур, задіяних у вирішенні проблеми ко панок, – і Мінприроди, і Держгір промнагляду, і місцевої влади та правоохоронних органів. Зараз же кожна з них, відповідно до своїх функцій і повноважень, докладає зусиль до оздоровлення ситуації, однак кожен тягне в цьому клубку за свою ниточку. Тому й затяглися вони в нерозв’язний гордієв вузол, роз рубати який тепер можна тільки міцною рукою держави.

Економіка ПЕК

№ 50

11 грудня 2008 року

Керівник енергетичних програм

«За поставлений навіть у жовтні газ могли заявляти про борг України не раніше Початок на 1"й стор.

Українська громадськість і бізнес, спостерігаючи за клубком гострих зовнішніх і внутрішніх нафтогазових проблем, змушені обмежуватися лише мінімальною дозою правдивої інформації. Чи дійсно Україна винна «Газпрому» $2,4 млрд і які економічні ризики це може спричинити? Газ по $400 – блеф чи об’єктивна реальність? Чи є міфом проект газопроводу «Білий потік», що обіцяє нам паливо в обхід Росії? Наскільки потрібна Європі українська ГТС і чому досі каспійська нафта не пішла по трубопроводу «Одеса—Броди»? На ці й інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» відповів керівник енергетичних програм Центру «НОМОС» Михайло Гончар.

Дмитро Корнійчук — Вкотре напередодні пере

говорів про ціну на газ із Ро

сією виник, як чортик з таба

керки, борг У країни. При цьо

України. м у « ГГа азпром» його розмір і структуру озвучив, а от «Нафто

газ» від чіткої відповіді ухи

л я є т ь с я . Н а в а ш у д у м к уу,, ч и можна стверджувати, що дійс дійс

но йдеться про $2,4 мільярда? — ПЕРШЕ: ніякого боргу дер

жави Україна або державної ком

панії «Нафтогаз України» конкрет

но перед «Газпромом» немає і бути не може. Оскільки немає прямих договорів з російським газовим монополістом. ДРУГЕ ДРУГЕ:: заборгованість перед «Газпромом» існує. З боку посеред

ницької структури «РосУкрЕнерго», яка невчасно розраховується з материнською компанією. Оче

видно, що частина цієї заборгова

ності перед «Газпромом» згенеро

вана неплатежами «Нафтогазу». Тому недаремно у перших заявах «Газпрому» про борг говорилося розмито, робився акцент на слові «Україна». Бо якби відразу почало фігурувати «РосУкрЕнерго», то мінімум 50% претензій було б до Швейцарії, де компанія зареєстро

вана, а також до приватних акціо

нерів — співвласників «РУЕ», які персоніфікуються дуетом Фірташ — Фурсін. ТРЕТЄ Є:: проблема боргу є і буде існувати рівно стільки, скільки в газовій схемі діятимуть непрозорі посередницькі струк

тури типу «Юрал Транс газ» або «РосУкрЕнерго». Це наче рояль у кущах, що виникає щораз, коли необхідно чинити економічний або політичний тиск на Україну. Адже офіційна українська сторо

на не може контролювати, як насправді посередник здійснює розрахунки зі своїм постачаль

ником «Газпром експортом». І як та, у свою чергу, розраховуєть

ся за проданий середньоазі

атський газ із «Газпромом». ЧЕТВЕРТЕ: сума заборгова

ності перед «РосУкрЕнерго» ос

таточно не встановлена. «Газ

пром» називає 2,4 мільярда до

ларів, «Нафтогаз» — 1,27 мільярда. І на сьогодні взаємо

розуміння немає. Як і навесні, озвучуються свідомо завищені

— Зрозуміло, що крім видав

лювання максимальної ціни, « ГГа азпром» намагатиметься мінімізувати свої власні витра

ти в У країні. Чого очікувати? Україні.

Візитівка

суми. А потім, коли «Газпром» домагається необхідних префе

ренцій від України, боргова про

блема так само швидко роз

смоктується, як і виникає. У цілому причина багатьох про

блем полягає в непрозорості відносин у газовій сфері. Включа

ючи поганий контроль із боку дер

жави за НАК «Нафтогаз». — Ну а якщо відмовитися від точної прив’язки до розмі

ру боргу боргу,, то як він взагалі міг утворитися перед «РосУ к р

Ук Енерго»? «Нафтогаз» просто не платив? — Хочу наголосити, що слід роз

різняти заборгованість і борг. За

боргованість за газ є завжди. Специфіка торгівлі газом така, що його поставки мають безпе

рервний характер, у той час як розрахунки — дискретний. Тобто оплата здійснюється 12 разів у рік за кожен календарний місяць.

Михайло Гончар Дата народження: 1963 рік. Осв віі т а : Київський інститут інженерів цивільної авіації (нині — Аерокосмічний інститут НАУ). Стажування — Європейська ко

місія, Католицький університет Лювен ла Нев (Бельгія). Кар’єра: 1994—2000 рр. — робота в системі Ради національної безпе

ки й оборони: Національний інститут стратегічних досліджень, апарат РНБО (консультант секре

таря РНБО). 2001—2004 рр. — керів

ник апарата спеціального упов

новаженого України з питань Євро Азіатського нафтотранс

портного коридору (ЄАНТК), ВАТ «Укртранснафта» 2005—2006 рр. — заступ

ник глави правління ВАТ «Укр

транснафта».

про здачу приймання. Така нечіткість у визначеннях «борг», «заборгованість» невипадкова. Саме це і є механізмом маніпу

ляцій, механізмом утримання по

купця на короткому повідку по

стачальника монополіста. Питання боргу має входити в юри

дичну площину тільки через 2,5 міся

ця після закінчення місяця постав

ки. Тому за поставлений у жовтні газ «РосУкрЕнерго» і «Газпром» могли об

ґрунтовано заявляти про борг «На

фтогазу» не раніше середини січня 2009 року. Але зараз заборгованість вводиться в спекулятивну політичну площину шляхом маніпуляції. Дохо

«Проблема боргу існуватиме рівно стільки, скільки в схемі продовжать діяти непрозорі по середницькі структури типу «Юрал Транс газ» або «РосУкрЕнерго». Це як рояль у кущах, що вини кає щораз, коли необхідно зробити економічний або політичний тиск на Україну». Слід звернути увагу на саму про

цедуру. Протягом 15 днів, що йдуть за місяцем поставки газу, проводиться підписання комер

ційних актів про приймання. Оп

лата має бути здійснена після ви

ставлення відповідного рахунку з боку постачальника, що він робить на підставі підписаного сторонами акта про здачу приймання. І в ос

танню декаду ПОТОЧНОГО місяця проводиться проплата за постав

лений у ПОПЕРЕДНІЙ місяць газ. Але навіть якщо гроші не були перераховані у встановлений до

говором період, заборгованість навряд чи може вважатися юри

дично боргом, оскільки такого визначення боргу в контракті не зафіксовано. Там фігурує окрема стаття, що передбачає санкції (у тому числі штрафи або припинен

ня поставок газу) лише на 60 й день після виставлення рахунку. Який, у свою чергу, оформляєть

ся тільки після підписання актів

дить до смішного. Повідомляється, що «борг «Нафтогазу» перед росій

ським «Газпромом» буз урахування вже зроблених виплат і грудневого боргу досягає 2,4 мільярда доларів». Тобто грудень ще не закінчився, звірку обсягів не зроблено, акти про здачу приймання не підписані, а борг уже є! — Чи треба очікувати до дня ще більшої забор

грудня кінця гру гованості У країни, як с тверд

України, жує «Г азпром»? З чим пов’яза

«Газпром»? на ця гра російського монопо

ліста? — Розумієте, «Газпром» може на

зивати будь які цифри. Річ в іншому. Українська сторона поводиться та

ким чином, що дозволяє «Газпрому» нахабніти. Тому він і вимагає перед

оплати, погашення заборгованості в рахунок транзиту на 2009 рік. Зараз є кілька основних фак

торів, які диктують модель пове

дінки «Газпрому».

З 2 0 0 6 р о к у — керівник енергетичних програм Центру «НОМОС» (Севастополь). Співавтор ряду досліджень, зокрема, «Ukraine: post revo

lution energy policy and relations with Russia» (Лондон, 2005), «На

фтогазовий сектор України: про

зорість функціонування і до

ходів» (Київ, 2008). Член редко

легії журналу «Чорноморська безпека».

ПО ПЕРШЕ ПО ПЕРШЕ, це умиротворли

ва позиція влади в Україні, яка постійно йде на компроміс за рахунок споживачів, тобто всіх громадян України. П О Д Р У Г Е , держава пос

тійно «забуває» про свої кон

траргументи — транзитну трубу й підземні сховища газу. ПО ТРЕТЄ, серйозні фінансові труднощі в самого «Газпрому». І вони не пов’язані зі світовою економічною кризою, як це нама

гаються показати в Росії, а мають системний характер. А тепер че

рез кризу «Газпром» втратив мож

ливість залучення фінансових ре

сурсів у належних обсягах, тому прагне взяти по максимуму з найбільш піддатливих клієнтів у країнах СНД. Однак у випадку з Україною «Газпром» потрапив у складне ста

новище. Він нам погрожує вис

тавленням максимальної ціни на газ. Але при цьому він ще не вирі

шив питання із середньоазіатсь

кими постачальниками, що про

дають газ «Газпромекспорту», який його поставляє «РосУкр

Енерго», а воно його продає «На

фтогазу». І тут спрацьовує «ефект бумеранга». Називаючи нам ціну в 400 доларів, можна одержати

— Ну, «Газпром» навряд чи змо

же домогтися зниження тарифу на транзит. Але зараз усіляко нама

гається зберегти їхній теперішній рівень (1,7 долара за 100 км). От тільки незрозуміла позиція україн

ської сторони, яка чітко не гово

рить: якщо нам — європейська ціна на газ, то «Газпрому» — ана

логічні розцінки на транзит і збе

рігання. Хоча «Газпром» розуміє, що рано чи пізно при запропоно

ваній ним вартості у 400 доларів Україна таки відповість «транзит

ним козирем». Тому зараз йде гра нервів, одним з елементів якої, приміром, є ідея пустити плату за транзит як погашення боргу. Од

нак треба розуміти: після цього «Нафтогаз» стане банкрутом. Адже компанії просто не буде за що купувати газ, забезпечувати ГТС, платити зарплату в наступно

му році. І кредитів ніхто не дасть такому «хазяїнові». — Ви вже згадали, що «Г «Га а зз

пром» почав поступово відходи

ти від декларованої раніше формули ціни для У країни. Із України. чим це пов’язано? — Деякою мірою формула зав

жди була маніпуляцією. Як відомо, ринку газу не існує, тому на ньому працюють монополісти. Однак у країнах ЄС досить жорстке зако

нодавство, яке стоїть на варті кон

куренції. Тому «Газпром» для пояс

нення запитуваних цін розробив формулу — прив’язку вартості енергоносіїв до кошика нафтопро

дуктів. І дуже активно її експлуа

тував. Формула «ціна на газ — ціна на нафту» була дуже вигідна, коли вартість «чорного золота» зростала. І в «Газпромі» припускали, що які б не були обставини, нафта дорожча

тиме. Цікаво, що влітку компанія вперше навіть почала озвучувати прогнози ціни нафти, чого раніше ніколи не було. Говорилося: нафта в 2009 році коштуватиме 250 доларів за барель, отже, ціна на газ підви

щиться до 1000 доларів за тисячу кубів. Тобто це був яскравий приклад спроби проексплуатувати механізм ескалації цін, коли споживач психо

логічно настроюється: ціна на газ

«Якщо провести паралелі, то цінова ситуація в Європі на наступний рік може вийти при нинішній динаміці цін на нафту на модель 2006 року. Тому вартість газу для ЄС не повинна бути дорожче 260 доларів. Тобто того рівня ціни, що була в 2006 ро ці, а для нас газ у той час був 95 доларів за 1000 кубометрів». 350 доларів від Туркменистану. Однак при такому відчутному падінні цін на нафту такий газ не куплять ні в самій Росії, ні в Ук

раїні, ні в Європі. Тому «Газпром», незважаючи на гучні промови, піде на серйозні послаблення для України.

буде ще набагато вище, тому якщо «Газпром» запропонує якийсь се

редній варіант, треба швидко погод

жуватися. Однак із приходом світової кризи вся високоприбуткова схе

ма зруйнувалася. І «Газпром» став

№ 50

11 грудня 2008 року

Економіка ПЕК

Центру «НОМОС» Михайло Гончар:

«РосУкрЕнерго» і «Газпром» середини січня 2009 року» заручником своєї власної політи ки цінової гонитви. Звісно, ска зати відразу, що спочатку була прив’язка, а тепер відв’язка від вартості нафти, не можна. Тому в «Газпромі» шукають нову аргу ментацію збереження високо го рівня цін на газ. Що до євро пейських споживачів, то там ніхто цю тему не обговорюва тиме. І доведеться знижувати ціни адекватно падінню вар тості нафти. Якщо провести паралелі, то цінова ситуація в Європі на на ступний рік може вийти при нинішній динаміці цін на нафту на модель 2006 року. Тому вартість газу для ЄС не повинна бути до рожче 260 доларів. Тобто того рівня ціни, що була в 2006 році, а для нас газ у той час коштував 95 доларів за 1000 кубометрів. — Спочатку навесні, а потім уже в жовтневому меморан д у м і П у т і н — ТТи имошенко була озвучена теза переходу на п рямі договори між «Г азпромом» «Газпромом» і «Нафтогазом». Чи треба очіку вати їх реалізації в 2009 році, чи посередник — «РосУ кр Ук Енерго» — ще не закінчив свою місію?

успіх цього заходу дуже сумнів ний.

ПЕРШИЙ: накачувати газ у підземні сховища.

Друге: «Газпром» за всієї його войовничої риторики і так вже зазнав сумних наслідків «крутін ня» вентилів починаючи з 2004 року — для Білорусі, у 2006 і 2008 роках — для України.

Але вони не безрозмірні і, крім того, уже майже повністю запов нені на осінньо зимовий період. Тому можна зайвий газ у них за бивати не більше двох трьох днів.

Ці маневри не залишилися непо міченими в Брюсселі. І ті відповідні заходи, яких почала вживати Євро комісія з 2006 року, призвели до того, що «Газпром» значною мірою стає персоною нон грата на євро пейському ринку, де для нього зве дені серйозні бар’єри. А тепер ще й неприємний для «Газпрому» фінансо вий удар у зв’язку з дуже імовірним скороченням імпорту енергоре сурсів через економічну рецесію. Більш того, опублікований пару тижнів тому Єврокомісією другий стратегічний огляд чітко й однозначно вказує: подальше збільшення імпорту енергоре

«Україна як втратила в 2007 році шанси на приєднання до проекту «Набукко», так і зараз ніякої зацікавленості в «Білому потоці» не ви# являє. Що, власне, ви бачили під час ос танньої «газової війни» навесні цього року. ДРУГИЙ ДРУГИЙ:: газ можна просто спалювати на смолоскипі без посередньо біля родовища. Об разно кажучи, краще гріти ат мосферу, ніж газ дістанеться «ворогам».

— Тут можливі кілька варі антів. Та я думаю, що саме реци див з новою газовою війною і боргом продиктований бажанням «Газпрому» все таки зберегти схе му з «РосУкрЕнерго». Але вони не можуть до кінця вирішити, поки не одержать ціну на газ від турк менської сторони. Адже висока прибутковість схеми з «РосУкрЕнерго» пов’яза на не тільки з поставками газу в Україну. Просто в рамках квоти поставок газу (за договором близько 60 мільярдів кубів) із Центральної Азії «РосУкрЕнерго» мало право щорічно десь 15 мільярдів кубів реалізовувати на ринку ЄС — у Польщі, Угорщині, Румунії. Тобто при низькій ціні турк менського газу й низьких тарифах на транспортування по всьому ланцюжку аж до кордонів з ЄС це приносило більшу прибутковість експорту. Так, у 2008 році серед ня ціна туркменського газу для «Газпром експорту» становить 140 доларів за тисячу кубів. У той час як вартість реалізації газу в Європі перевищила, за інформа цією «Газпрому», 500 доларів. Це означає, що прибуток «РосУкр Енерго», з урахуванням транс портних витрат на кожній тисячі кубів, приблизно на рівні 300 до ларів. — Н е д а в н о ггл лава прес уп азпрому» Сергій К «Газпрому» Куп служби «Г риянов, висловлюючи явно не тільки свою думку думку,, погрожував перекрити У країні газ, якщо Україні питання боргу не бу де улагод буде жено. І не підпишуть контрак ти на 2009 рік. Наскільки мож ливе повторення сценарію зими 2006 року? — Перше Перше: ситуація залежати ме від погодних умов, якщо буде тепло, як і під час «прикручуван ня вентиля» навесні 2008 року, то

Відсутність політичної волі в Україні — головний бич нафтопроводу «Одеса—Броди» сурсів зі Сходу (тобто з Росії) є небажаним. І ЄС зміщає свої пріо ритети на середньоазіатський і арабський газ. Наголос робити меться на «Південний газовий ко ридор», що пройде через Туреччи ну. Тому «Газпром» одержав серй озний сигнал, що йому, у найкра щому разі, загрожує «заморожен ня» розвитку бізнесу в Європі. А іншого ринку збуту в Росії просто немає. Тому в «Газпромі» ще поду мають, чи варто при цьому ще раз псувати стосунки з ЄС, знову за кручуючи вентиль Україні. — Ви пояснили ситуацію з іміджевої точки зору зору.. А от із технічної — чи реально по вністю перекрити поставки газу в У країну? Україну? — Так, «Газпром» технічно може припинити поставки газу. Але постає серйозне запитання: а що з ним робити далі? Адже процес видобутку, транс портування і споживання газу є технологічно безперервним. І якщо перекривається вентиль, то виникають три подальші варіан ти дій.

стина газу в рамках другої черги найбільшого азербайджанського родовища Шах Деніз, на другому — газ зі східного берега Каспію (Туркменистан), у випадку реалі зації проекту Транскаспійського газопроводу. Газопровід по тери

ТРЕТІЙ ТРЕТІЙ:: заглушити свердло вину. Але це за фінансовими витратами собі дорожче буде. На останні два сценарії «Газ пром» не погодиться. Тому в хід традиційно йде тим часове припинення подачі всьо го обсягу газу. Поле для манев ру, крім психологічної атаки через ЗМІ, в «Газпрому» невелике. І якщо через два три дні «прикручу вання вентиля» Україна не проги нається, Москва відступається. Згадайте події весни. — Цього року активно заго ворили про новий газотранс портний проект «Білий потік», що може пройти через У країну Україну країну.. Але так само активно тема і за тихла. Розкажіть трохи про про ект ект,, у якій стадії він зараз пе ребуває? — Україна як втратила в 2007 році шанси на приєднання до про екту «Набукко», так і зараз ніякої зацікавленості в «Білому потоці» не виявляє. Повністю відсутня ак тивна позиція влади в проекті. Задум «Білого потоку» такий. На першому етапі в нього йде ча

торії Південного Кавказу є. У районі грузинської Супси він відгалужується із прокладенням нової труби по дну Чорного моря до Феодосії і через Крим. З на ступним врізанням в існуючу ук раїнську ГТС. Тобто максимально використо вується вже існуюча інфраструк тура як на Кавказі, так і в Україні. Газ на першому етапі повинен надходити для потреб України, на другому і третьому — у Централь ну Європу. «Білий потік» є по суті північно західним відгалуженням «Набукко».

Німеччина може одержувати газ або з Росії, або з Норвегії. А от придбати паливо з Північної Аф рики через Францію або Швейца рію не може. Якщо говорити про фінанси на модернізацію, то в нас знову про блема у непрозорості. Так, компа нія «Укртрансгаз», що виконує транспортування, грішми, одер жуваними за транзит, не розпо ряджається. Якщо говорити про технічний стан, то ситуація не така страшна, як її описують. Але й приводу для розслаблення теж немає. Оскіль ки дві серйозні аварії на газопро воді Уренгой—Помари—Ужгород в 2007 році, на ліквідацію яких потрібна була пара тижнів, гово рять самі за себе. Тепер пріори тети модернізації дещо змінили ся. Якщо до аварій говорилося переважно про заміну турбоком пресорних агрегатів, то тепер на голос робиться і на заміну лінійної частини трубопроводів. — Навесні в Києві відбувся енергосаміт,, на міжнародний енергосаміт якому знову обіцяли вже під кінець року запуск трубопрово ду «Одеса—Броди» в аверсному режимі. Але настала зима, а віз і нині там. У чому причина? — Знову була спроба поділити шкуру невбитого ведмедя. Улітку був запропонований проект кон тракту на постачання нафти. Од нак уряд його не схвалив, оскіль ки оператором пропонувалася якась офшорна компанія. Пробле ма в конфлікті бізнес інтересів між окремими особами з оточен ня Кабміну і Секретаріату Прези дента.

Незважаючи на демонстратив ний затишок в Україні, проект «Білий потік» досить детально ана лізується на предмет перспектив ності Єврокомісією.

Участь Азербайджану припус кає його прихід у нафтоперероб ку (західноукраїнські НПЗ), у ме режу АЗС. Адже Азербайджан має проблему із зовнішнім вихо дом на ринки нафтопродуктів. Але й тут українська сторона повністю не може виконати зобов’язання перед партнером.

— Наскільки серйозні про блеми з технічним станом ук раїнської ГТС? Чи можемо ми її модернізувати самі, оскіль ки запланований на осінь фо рум європейських донорів зірвався і незрозуміло, чи за хочуть вони зібратися знову?

Для реального переведення «труби» в аверс необхідно півро ку. Це передбачає завершення діючого контракту з реверсу, за міну технологічної нафти в трубо проводі (близько 400 тисяч тонн), а також ряд нескладних підготов чих процедур.

— Слід почати з того, що форум донорів просто перенесений за часом. І питання фінансової підтримки нашої ГТС перебуває в руслі меморандуму про енерге тичне співробітництво Україна — ЄС від 2005 року.

— А правда, як стверджують російські й деякі наші експер ти, що неможливо прокачува ти каспійську нафту через сис сис тему «Дружба» у Європу Європу,, о сс кільки по трубі йде нафта мар ки «Ur alas «Uralas alas»» ?

Українська ГТС перебуває у сфері пильної уваги Єврокомісії.

— Це дурниці, розраховані на недосвідчених людей. Зви

«Річ у тім, що в Євросоюзі за 50 років інте# грації так і не створили єдиної системи газо# постачання, єдиного контуру. Тому якщо відбу# деться якийсь збій поставок зі сходу, то ком# пенсувати їх можливо тільки через українську ГТС». Можуть бути реалізовані різні альтернативні газопроводи, але наша труба у з’єднанні з ПХГ збе реже своє значення. Річ у тім, що в Євросоюзі за 50 років інтеграції так і не ство рили єдиної системи газопоста чання, єдиного контуру. Тому якщо станеться якийсь збій по ставок зі сходу, то компенсува ти їх можливо тільки через ук раїнську ГТС. Наявні в ЄС мережі газопоста чання не дозволяють перекинути газ, наприклад, із Франції в Сло ваччину для заповнення дефіци ту, який виник раптово. Так,

чайна практика всіх європей ських компаній ґрунтується на технологіях роздільного прока чування різних сортів нафти. Приміром, чеська нафтотранс портна компанія МЕРО з 1996 по 2007 рік відпрацювала тех нологію транспортування мето дом послідовного прокачуван ня для більш ніж 40 різних сортів нафти. В «Укртранснафти» були відпрацьовані необхідні регла менти ще в 2003 році. До того ж у «Дружбі» 50% вільної потуж ності. Тож проблеми — у відсутності консолідованої позиції і політич ної волі в Україні.

Основний ресурс за обрієм

№ 50

11 грудня 2008 року

Гра в нафтогазові наперстки В очікуванні порожніх свердловин

Не обов’язково щороку експортувати мільйони тонн нафти та мільярди кубометрів газу — для початку слід переконати світ, що вони у вас є... Початок на 1;й стор.

Уважний читач, який регулярно слідкує за міжнародними новинами, мабуть, звертає увагу на постійні повідомлення з різних куточків світу про відкриття великих запасів нафти або газу. За скупою інформацією про кількість мільярдів барелів нафти і кубометрів газу нерідко приховується не лише економічне піднесення, а й велика політика. Нещодавно на конференції, присвяченій мінеральним ресурсам арабських країн, міністр енергетики Йорданії Хальдун Хтайшат оголосив про те, що в країні відкриті запаси нафти обсягом 40 мільярдів (!) тонн і вже підписано 6 меморандумів про взаєморозуміння із представниками провідних нафтовидобувних компаній. Тобто на Близькому Сході ледь не на голому місці може з’явитися ще одна країна — експортер «чорного золота». Годі й казати, що міжнародний статус Йорданії зазнає суттєвого перегляду. Причому на це жодним чином не вплине дата початку власне видобутку... Якщо копнути глибше, подібні поодинокі випадки перетворюються на тенденцію, з огляду на яку є чому повчитися і Україні.

Ігор Павлюк

ля початку проглянемо невеличку підбірку новин з повідомленнями про відкриття ве ликих покладів нафти протягом останніх років. Відразу зазначимо, що підбірка є непов ною, однак в нашому випадку достатньо пока зовою. Листопад 2008 року ана року.. ГГана Президент Республіки Гана Джон Куффур оголосив про знайдені в територіальних водах країни 3 мільярди барелів нафти (близько 20 мільйонів тонн), причому виходячи з його слів можна дійти висновку, що це мінімальна оцінка. Листопад 2008 року року.. Бразилія Бразильська державна нафтова компанія повідомила, що поблизу узбережжя Ріо де Жанейро відкрито глибоководне родовище нафти обсягом близько 8 млрд барелів. Жовтень 2008 року року.. Нова Зеландія На східному узбережжі країни знайдені сланцеві поклади, які містять майже 2 мільяр ди барелів нафти. Право на видобуток сирови ни вже отримано. Березень 2008 року року.. США Геологічна служба США повідомила про знайдені родовища «чорного золота» на тери торії штатів Північна Дакота і Монтана, загальні запаси яких становлять 4,3 мільярда барелів. Гру день 2007 року рудень року.. Бразилія Знайдене величезне родовище в Тупі оці нюється в 8 мільярдів барелів. Розташоване по руч родовище, за прогнозами, може дати май же 30 мільярдів. Вересень 2006 року року.. Замбія Президент однієї з найбідніших країн світу Леві Мванаваса оголосив про розві дані величезні поклади нафти й газу на кор доні з Анголою і пообіцяв залучити до їх роз роблення найбільші міжнародні компанії. Жовтень 2004 року уба року.. К Куба Розвідані на шельфі нафтогазоносні поля, за попередніми оцінками, містять до 9,3 мільяр да барелів нафти і до 600 мільярдів кубометрів природного газу.

Упритул

Крізь нафтогазові скельця

к бачимо, навіть така побіжна підбірка, зроблена за кілька хвилин роботи в інтер нет пошуковику, є досить показовою і свідчить, що, по перше, у світі регулярно відкри ваються нові потужні родовища нафти, а, по дру ге, про це оголошують, здавалося б, безпер спективні в цьому плані регіони. Зупинимося на другому аспекті докладніше. Зовсім не є секретом те, що у світі можна про вести чітку лінію поділу: експортери — споживачі

«Батьком» всесвітньої істерії щодо неминучого спаду видобутку нафти і невідворотного енер гетичного і, відповідно, промислового колапсу вважається один з аналітиків дослідного відділу нафтової компанії Shell Кінг Хабберт. Розпочавши зі статті в журналі Science в 1949 році, Хаб барт спрогнозував падіння видобутку нафти в США в 1971 році і світовий пік видобутку «чорного золота» в 1995 році, після чого мав початися неминучий спад. Перший прогноз Хаббарта підтвер дився, а от другий відсунули спочатку на 2004 рік, а потім ще далі — на 2025 рік. Наразі його теорія вважається близькою до істини, проте вона є уразливою з огляду на два чинники. Пер ший: на Землі освоюється лише 400 з 600 відкритих осадових районів, перспективних для видо бутку нафти й газу. Тобто навіть якщо поклади нафти вичерпні, то нові родовища відсуватимуть дату енергетичного колапсу усе далі. Другий чинник універсальніший і стосується самої теорії виникнення вуглеводневої сировини. Коротше кажучи, якщо процеси утворення нафти вже дав но відбулися, то її запаси безперечно є вичерпними і рано чи пізно закінчаться. Проте вони тривають і робити якісь прогнози без детального наукового вивчення процесу зарано.

тер відносин між островом Свободи та США ска зано більш ніж достатньо — жорстке ембарго з боку Вашингтона триває вже півсторіччя. Однак це не завадило окремим американським висо копосадовцям і громадським діячам вислови тися за негайний перегляд відносин з Гаваною. Мовляв, Бог з ними, з непорозуміннями 50 60 х років, зате зовсім поруч ми матимемо додатко ве джерело постачання нафти. Причому потенці ал щодо цього у Куби досить великий. На думку Філа Петерса, віце президента Лексингтонсько го інституту, «якщо Куба знайде значні поклади нафти і почне її експортувати, збереження ем барго перетвориться на абсурд»... Ще одна зовсім близька історія — лівійсько європейські відносини. Режим одіозного лівійського лідера Муамара Каддафі не потре бує коментарів, принаймні з боку європейських поборників прав людини. Однак це не заважає Франції, Італії, Німеччині, Іспанії і ще декільком старожилам Європейського Союзу бути основ ними імпортерами лівійської нафти, закрива ючи при цьому очі на те, що ніколи не пробачи ли б уряду пересічної країни світу. Нинішній пре зидент Франції Ніколя Саркозі іде ще далі, на магаючись створити так званий Середземно морський союз, такий собі євроафриканський ЄС з головною метою — прив’язати нафту Північної Африки до французьких компаній. Виходячи з трьох вищенаведених прикладів серед усіх інших слід інтерпретувати доволі чис ленні заяви високопосадових осіб «не нафто вих країн» та Йорданії про відкриття величез них запасів «чорного золота». Між розвідкою та попередньою оцінкою родовищ і реальним початком видобутку деінде в Африці чи Азії можуть минути роки, а за великої потреби і де сятки років. Однак країна, яка демонстратив но оголошує про відкриття солідних запасів нафти, може претендувати на новий для себе статус у світі — потенційного експортера на фти. Причому неважливо, буде розпочато ви добуток «чорного золота» в достатніх обсягах за рік чи за десять років, головне — там є на фтовий або газовий потенціал. Оскільки уря ди провідних країн граються в політику, вихо дячи з побажань великих промислових груп і

Мовою цифр Хроніка нафтових покладів (за даними Інформаційного енергетичного центру) У міру того як людство дедалі інтенсивніше використовує нафту і розвідує нові її родови ща, періодично з’являється інформація щодо їх обсягу. Цікаво прослідкувати, як змінюва лися прогнози протягом останніх 130 років. 1882 рік — 95 мільйонів барелів 1980 рік — 648 мільярдів барелів 1926 рік — 4,5 мільярда барелів 1993 рік — 999 мільярдів барелів 1936 рік — 10 мільярдів барелів 2007 р ік — 1,3 трильйона барелів рік 1944 рік — 20 мільярдів барелів Наразі за 1,3 трильйона барелів світових запасів та щоденної потреби у 85 мільйонів барелів цього обсягу має вистачити приблизно на 40 років. нафти. До останніх належать в першу чергу най розвиненіші країни світу — США, члени ЄС та, не зважаючи на доволі високий нафтогазовий по тенціал, Китай. Економіка цих країн потребує ста більного надходження вуглеводневих енерго носіїв, і ця потреба з кожним роком зростає, навіть якщо взяти до уваги нинішню світову еко номічну кризу. Що й казати, ця залежність про сто таки змушує уряди цих країн коригувати свої зовнішні відносини з іншими країнами з огляду на те, володіє конкретна країна запасами нафти і газу чи ні. Пригадаймо, скажімо, 1991 рік, коли агресія «нафтового» Іраку проти такого ж «нафто вого» Кувейту спонукала країни Заходу негайно втрутитися в ситуацію, причому збройним шля хом. Навряд чи операцію «Буря в пустелі» можна було здійснити, якби Кувейт не належав до про відних світових експортерів нафти. Швидше за все, обмежилися б гнівними дипломатичними нотами та закликами ООН припинити війну. Другий приклад дещо м’якший, проте не менш показовий. Мова про знайдені в 2004 році чималі поклади нафти біля узбережжя Куби. Про харак

Довідка

корпорацій, це автоматично означає: щодо такої країни провадитиметься зовсім інша політика, ніж раніше. Інакше кажучи, відноси ни теплішатимуть і надаватимуться окремі пре ференції або послаблення. І це зрозуміло, адже приязні відносини між країнами дадуть змогу з часом отримати право на розроблен ня родовищ або принаймні отримати альтер нативне джерело постачання енергоносіїв. Саме тому перші особи країн третього світу не соромляться періодично оприлюднювати по відомлення про начебто знайдені запаси чи то нафти, чи то газу, чи то урану. Розрахунок без помилковий і йде на користь як чинній владі, так і країні загалом. Справжнім віртуозом тут можна назвати покійного президента Турк менії Сапармурата Ніязова. Користуючись ста тусом одного з головних гравців світового га зового ринку, Ашгабат тримав справжні обся ги своїх газових родовищ суворо засекрече ними, час від часу надаючи напівфантастичні цифри щодо обсягів газу в родовищах. Скажі мо, Йолотанське родовище туркмени оцінили

в 7 трильйонів кубометрів (вдвічі більше, ніж на знаменитому Штокманівському в Росії). Якщо додати до цього періодичні натяки на значні поклади нафти, то виходила надзвичай но сприятлива для Ашгабата ситуація — коло нього «танцювали» і Росія, і ЄС, і США, і Китай, не кажучи вже про Україну. З огляду на це надзвичайно перспективним для уряду України є використання подібної, не хай цинічної, проте дієвої стратегії для підвищен ня міжнародного статусу країни. У жодному ви падку мова не йде про те, що українським висо копосадовцям необхідно брехати про якісь там фантастичні поклади енергоносіїв. За спільними даними українських геологів і аналітиків амери канських нафтовидобувних корпорацій, підтвер джені запаси газу на шельфі Чорного та Азов ського морів становлять понад один трильйон кубічних метрів, а загальний потенціал оцінюєть ся не менш як у п’ять трильйонів. Непогані перс пективи і щодо нафтовидобутку, а за запасами урану ми впевнено посідаємо аж ніяк не ос таннє місце у світовій десятці. Однак такі по відомлення зазвичай оприлюднюються в обме женому інформаційному середовищі, натомість поширюється міф про те, що Україна бідна на енергоносії, а це екстраполюється і на міжна родні стосунки. Саме тому нагально необхідним є формування позитивного іміджу України як по тенційного стабільного експортера передусім газу до країн Євросоюзу. Якщо у Брюсселі споді ватимуться, що через п’ять десять років Київ по стачатиме принаймні 5—10 відсотків необхідно го Європі природного газу, з нами вже сьогодні розмовлятимуть по іншому. У тому числі і з таких болючих питань, як вступ до ЄС чи НАТО. Врахо вуючи те, що скромна Йорданія завдяки роботі своїх геологів та укладеним домовленостям із провідними нафтовидобувними компаніями світу має шанс перетворитися на серйозного міжнародного гравця, прагнути є куди. Адже без вуглеводневої сировини світ ще довго не зможе обходитися...

Аспект

Спокуси «енергетичного колапсу»

гадаймо, оскільки це опосередковано стосується теми нашого матеріалу, і про, без перебільшення, всесвітню істерію з приводу вичерпання запасів нафти й газу, довкола якої заробляються фантастичні гроші і розв’язуються війни. Деякі дані вка зують, що нерідко паніка ініціюється штучно як нафтовидобувними компаніями, так і уря дами країн для того, щоб мати постійне дже рело надприбутків і величезний міжнарод ний вплив. Загальновідомі, іншого слова не добереш, змови провідних нафтовидобувних країн про зменшення видобутку «чорного золота» задля збереження та зростання його ціни. Іноді це поєднується із державницьким раціоналізмом, як це трапилося у провідній нафтовидобувній країні — Саудівській Аравії. Там починаючи з 2004 року зменшив ся видобуток нафти, проте кількість сверд ловин збільшилася втричі! Багато експертів вважають, що саудівці використовували зро стання вартості «горючки» для того, щоб ви качати нафту із невеличких і малоперспек тивних родовищ. У цей час на провідних ро довищах країни було зменшено видобуток, оскільки собівартість його там нижча і там тешня нафта може зачекати. Чи треба каза ти, що саудівці мали рацію, оскільки нинішнє падіння ціни після рекордного стрибка пер шої половини 2008 року серйозно вдарило по країнах, для яких експорт енергоносіїв становив основу валютних надходжень. У тому числі і по Росії.

№ 50

11 грудня 2008 року

Економіка конфлікт

Ур а н о в и й клінч

Якщо у гру вступає СБУ, то це велика гра на великий інтерес. Як правило, інтерес держави. У жовтні цього року Служба безпеки України надіслала листа першому заступнику глави секретаріату Президента Олександру Шлапаку, який до того ж є представником Президента у Кабінеті Міністрів, щодо проблемної ситуації довкола погодження гірничого відводу шахти «Інгульська» ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» («СхідГЗК») органами місцевого самоврядування Кіровоградської області, де зосереджені основні виробничі потужності підприємства з видобутку уранової руди. Початок на 1-й стор.

Бізнес"досьє

Державне підприємство «Східний гірничо збагачувальний комбінат»

Єдине в Україні підприємство, що забезпечує видобуток природного урану і виробництво його оксидного концентрату. Входить до першої десят ки 30 урановидобувних центрів світу і є найбіль шим у Європі. Засноване у 1951 році. На його урані зрос тала ядерна могутність СРСР. Є базовим підприє мством для створення ядерно паливного циклу в Україні. Центральний офіс розташований у м. Жовті Води Дніпропетровської області. Виробнича структура представлена 30 підрозділами, де пра цює понад 7 тисяч чоловік. Сировинну базу за безпечують дві шахти — «Інгульська» та «Смолін ська», розташовані у Кіровоградській області. Пе реробка уранової руди здійснюється на гідроме талургійному заводі у Жовтих Водах. ДП «СхідГЗК» виробляє також сірчану кислоту, розробляє і виготовляє машини і механізми для ведення підземних робіт, прилади для атомних станцій, обладнання різного призначення. Про дукція відзначена знаком якості «Вища проба».

ляді зриву державних контрактів на по стачання урану та виконання стратегіч них завдань, визначених програмою же один цей факт можна розцінювати як «У ран У країни». Враховуючи викладене, «Уран України». безпрецедентний випадок, оскільки по вважаємо за необхідне доручити службо годження такого документу, як гірничий вим особам органів виконавчої влади відокремлення сировинної бази від переробки лого розвитку регіону, ми надіслали 31 звер відвід (тим більше на корисні копалини за К і р о в о г р а д с ь к о ї о б л а с т і в ж и т и н е і виробництва кінцевої продукції — концентрату нення до органів центральної влади — жод гальнодержавного значення), не повинне відкладних заходів щодо забезпечення урану для підприємств атомної енергетики. Рин ної реакції. І це в той час, коли саме наша викликати жодних ексцесів. Адже перед тим с т а б і л ь н о г о функціонування ДП ку уранової руди взагалі не існує, шахти все область здоров’ям своїх людей розплачуєть як потрапити на стіл голови міської чи облас «СхідГЗК» «СхідГЗК». одно постачатимуть свою продукцію тільки на ся за ядерно паливний комплекс країни. У ної ради, документ розробляється спеціалі Чи то в Секретаріаті Президента проігно єдиний в країні комбінат переробки урану. Але нас чи не найвища онкозахворюваність, ди зованими проектними організаціями і прохо рували застереження Служби безпеки, чи то її вартість значно зросте. Зрозуміло, яка буде тяча смертність. З цими проблемами ми за дить всебічну технічну і технологічну експер не змогли довести губернатору Кіровоград ціна питання для держави, що в особі НАЕК лишені сам на сам. Це несправедливо. Кіро тизу. Певна річ, у депутатів можуть виникну щини Василю Моцному важливість для дер «Енергоатом» купує у нас урановий концентрат. воградщина має потужний промисловий по ти питання. Вони навіть мусять у такому ви жави ядерно паливного циклу загалом і ура Надання шахтам юридичного статусу, на чому тенціал, але не може досягти бажаного соці падку звернутися по допомогу до незалежних нових контрактів зокрема, але Кіровоград наполягають в Кіровоградській облдержадміні ально економічного ефекту. Тому питання про експертів. Безпідставно ж гальмувати погод ська обласна рада, йдучи на поводу в облдер ження, тим більше спекулювати ним, вибива жадміністрації (якій свого часу делегувала ючи вирішення якихось проблем, є нічим повноваження з регулювання гірничих відно іншим, як втручанням влади в господарську За довгостроковим планом розвитку гірничих робіт шахті «Інгуль син), погодження досі не дала. І не дасть, як діяльність суб’єкта підприємництва. ська» необхідно вийти до нових запасів Центрального родовища, аби категорично заявляє голова ОДА Василь Законодавство таких дій, як відомо, не Моцний, поки область не отримає нарешті завантажити переробку і забезпечити необхідні обсяги уранового вітає, антикорупційне — і поготів. Але фінансування з держбюджету за Державною концентрату. Ліцензію на користування цією ділянкою надр комбі СхідГЗК намагався привернути до згоди Кіро програмою забезпечення сталого розвитку нат отримав. Але без гірничого відводу (підприємство з січня воградську облдержадміністрацію, у зоні регіону видобування та первинної перероб впливу якої знаходяться «Інгульська» і «Смо ки уранової сировини (наразі кошти на її ви 2007 року уклінно просить його погодити) до руди не підступитись. лінська» шахти, що розробляють кірово конання виділяє лише місцевий бюджет). А А тим часом він потрібен не тільки СхідГЗК, а й державі. градські уранові рудники. Сварки тут недо також хоче бачити обидві шахти комбінату в речні. Копальні вичерпують свій ресурс. За статусі окремих юридичних осіб довгостроковим планом розвитку гірничих гірничий відвід буде вирішуватись в комплексі — Інакше що ж виходить? Ми буквально си страції, спричинить великі проблеми для всьо робіт зараз підприємству, точніше шахті з нашими вимогами. Це не тільки моя прин димо на урані зі всіма екологічними і соці го енергетичного комплексу країни. «Інгульська», необхідно вийти на нові запаси ципова позиція, а й всієї області. альними негараз Якщо вимоги кіровоградської влади спря дами, що звідси Терпляче виконуючи вимоги чиновників в мовані на збільшення податкових надход випливають, отри обмін на гірничий відвід, а з ним — на мож жень в область, а не на знищення стовідсот муючи з його видо ливість працювати, підприємство офіційно ково державного СхідГЗК шляхом позбав бутку лише місцеві узгодило пакет документів з трьома районни лення його сировинної бази з можливою по податки, — гово ми радами області, хоча мало законне право дальшою приватизацією новостворених ура рить голова Кіро цього не робити. А також уклало угоду з Ленін новидобувних підприємств, то є інший цілком кон воградської ОДА ською райрадою Кіровограда про соціальне структивний вихід. Ми його не тільки пропонуємо, а Василь Моцний. партнерство на 2,6 млн грн, зобов’язуючись й уже запровадили. По перше, шахти давно зареє — Коли ж шахти створити рекреаційну зону, фінансувати еко стровані як платники податків за місцем своєї діяль відокремляться від логічний моніторинг і надавати територіальній ності. По друге, ми розподіляємо податки пропор СхідГЗК, ставши громаді району благодійну допомогу. ційно валовим витратам, у структурі яких полови зареєстрованими на припадає на видобуток, половина — на пере — Виконання решти вимог не в нашій ком на нашій території робку. Відповідно розподіляються і податки між петенції, — говорить генеральний дирек юрособами, об Дніпропетровською і Кіровоградською областями. тор СхідГ ЗК Олександр Сорокін. СхідГЗК — Хоча ласть матиме зиск Щоб не бути голослівним, ось довідка про нараху ми зі свого боку робимо все можливе, щоб і від сплачуваних вання і сплату цього року поточних платежів до бюд Київ почув тривоги урановидобувного регіо ними податків дер жетів всіх рівнів. Тому збільшити податки від шахт, ну і розпочав фінансувати програму його ста жавного рівня, які як того бажає кіровоградська влада, можна лише лого розвитку. Щодо надання статусу юридич сьогодні йдуть че за умови нарощування видобутку руди. А отже, них осіб нашим шахтам, то існуюча виробни рез Дніпропет знову повертаємося до багатостраждального ча структура підприємства є оптимальною і за ровську область. Я гірничого відводу. Видобуток урану на шахті «Інгульська» ДП «СхідГЗК» безпечує єдиний технологічний цикл видо жодним чином не Розв’язати цей більш ніж дивний урановий клінч бутку і переробки уранової руди і випуску розриваю цією вимогою технологічний ланцюг, Центрального родовища з проектними 160 не може ні Мінпаливенерго, ні Дніпропетровська високоякісного концентрату природного ура а лише хочу, щоб Кіровоградщина не була тисячами тонн урану на рік, аби завантажити обласна влада, не на жарт стурбована долею більше сировинним придатком сусідньої ну. Якщо його розірвати, — виробництво ста переробку і забезпечити необхідні обсяги СхідГЗК. Як сказав Василь Моцний, його колега — Дніпропетровщини і Жовтих Вод. Хай, врешті, не некерованим, зменшиться видобуток ура уранового концентрату. Ліцензію на користу губернатор Дніпропетровщини Віктор Бондар у при СхідГЗК перенесе свій офіс в Кіровоград. ну. Ніде у світі, зауважте, уранові шахти не вання цією ділянкою надр комбінат отримав. ватній бесіді навіть запропонував перенести кор відокремлені від переробки сировини. Світо Щодо відсутності державного фінансуван Але без гірничого відводу (підприємство з дон області і віддати розташовані просто на ньому ва практика не знає прикладів штучного січня 2007 року уклінно просить його пого ня ухваленої ще два роки тому Програми ста Жовті Води разом з усіма податками і комбінатом дити) до руди не підступитись. під патронат Кіровограда, аби тільки зберегти Словник цілісність єдиного в країні уранового підприємства. А тим часом він потрібен не тільки СхідГЗК, ГІРНИЧИЙ ВІДВІД — частина надр, надана користувачам для геологічного вивчення і Василь Моцний від такого широкого жесту (а разом а й державі. промислової розробки родовищ корисних копалин. Акт про надання гірничого відводу зас з ним від світового скандалу), ясна річ, відмовився. Затягування питання з погодженням «Затягування відчує право на користування надрами. Надається Держгірпромнаглядом України за погод Однак ні на йоту не поступився своїми вимогами. гірничого відводу шахті «Інгульська», — женням (якщо йдеться про корисні копалини загальнодержавного значення) обласних та Конфлікт у розпалі. Енергетики у розпачі. Кіро йдеться в уже згадуваному листі СБУ, — за міських рад. Користування надрами за межами гірничого відводу заборонено. (З Кодексу воград зберігає незворушний спокій, створюючи грожує стабільній роботі державного України «Про надра»). країні доморощену уранову кризу при зростанні підприємства та розвитку програми зі світового попиту на уран і необхідності цілковитого ДОВІДКОВО ДОВІДКОВО. За постановою Кабінету Міністрів від 12 грудня 1994 р. уран належить до створення ядерно паливного циклу в забезпечення потреб вітчизняного атомно енерге корисних копалин загальнодержавного значення. Україні. Зазначене може завдати знач тичного сектора власною урановою сировиною. них економічних збитків державі у виг

Світлана Ісаченко

Особистість відбиття Художній фільм про життя геніального радянського вченого, нобелівського лауреата Льва Ландау почала знімати в Харкові незалежна кінокомпанія Phenomen Films. Картина під робочою назвою «Дау» (так називали вченого друзі) — один із наймасштабніших міжнародних кінопроектів: у ньому беруть участь Росія, Україна, Німеччина, Швеція і Голландія.

Валентина Гаташ

іносюжет складається з п’яти частин, кожна з яких розпові дає про важливі події в біо графії геніального вченого. У Хар кові знімається період життя фізи ка з 1932 по 1937 рік. Зйомки по винні пройти ще в декількох містах, пов’язаних із біографією Льва Ландау: у Баку, Санкт Петер бурзі, Копенгагені й Москві. Зйом ки харківської частини планується завершити до червня наступного року, а всю роботу над фільмом — навесні 2010 го.

«Как молоды мы были…»

о привело талановитого ви пускника Ленінградського університету, який тільки по вернувся з півторарічного відряд ження Наркомпросу в найвідо міші наукові лабораторії Західної Європи, у Харків? «Рукою долі» виявився Іван Об реїмов, директор нового Україн ського фізико технічного інституту, який запросив на роботу цілу гру пу молодих ленінградських фізиків. До моменту створення УФТІ молоді вчені встигли попра цювати в закордонних наукових центрах у Геттінгені, Копенгагені, Кембриджі. Вони вільно володіли іноземними мовами, жили з відчуттям внутрішньої свободи й віри в науку. Одним із них був Лев Ландау, який у 27 років очолив в УФТІ теоретичний відділ, а трохи пізніше — кафедру в Харківсько му механіко машинобудівному інституті (нині НТУ ХПІ) і кафедру в Харківському державному універ ситеті (нині ХНУ ім. Каразіна). На думку фахівців, харківський період багато в чому став визна чальним у житті вченого. Тут Лан дау фактично почав свою блиску чу наукову кар’єру, заявивши про себе проривними статтями в різних галузях фізики. Тут знайшов і виховав перших своїх учнів, які стали його однодумцями в роботі й близькими друзями. Саме в Хар кові виникли і почали втілювати ся у життя його плани організації і розвитку в країні теоретичної фізики і підготовки фізиків теоре тиків. Тут Лев Ландау зустрів Кору Дробанцеву — головну жінку сво го життя, яка стала його дружиною і матір’ю їхнього сина. Харківська фізика була в той час на підйомі. Як жартували самі вчені, «досі був кембриджський період у розвитку фізики, а тепер настає харківський». На жаль, про гноз не збувся. Для УФТІ, що дов го залишався острівцем відносної свободи й добробуту в морі сталін

№ 50

11 грудня 2008 року

Ландау повернувся ської деспотії, настали важкі часи. Замість оптимістичного заклику «Час, уперед!» девізом дня стала похмура «революційна пильність». Інституту було наказано провести «чищення» співробітників й увести режим таємності. Спочатку вільно любні фізики жартували з цього приводу. Ландау, наприклад, при кріплював уведені в побут перепу стки до своєї спини, а то й нижче.

роду музеєм просто неба. Тут збе реглися будинки того часу — від пам’яток архітектури часів конст руктивізму до звичайних житло вих будинків. Зйомки заплано вані у більш ніж тридцяти місцях міста, у тому числі на вулицях Полтавський шлях, Сумській, Дарвіна, Червоноармійській, на Привокзальній площі й площі Свободи, біля пам’ятника Тарасу

Леніну на площі Свободи, адже в 30 ті роки вождь там ще не стояв. За зйомками із задоволенням спостерігає безліч перехожих. «Загримованими» вулицями їздять старі автомобілі і трамваї, візки й вози. Люди в одязі тих років зосе реджено йдуть у своїх справах. Хтось — до трамвайної зупинки, хтось — до будки з написом «Тю

Але незабаром стало не до жартів — почалися арешти. Відомчий будинок інституту, де жили провідні українські фізики, де гостювали у своїх колег відомі європейські вчені, збезлюдню вав. Щасливий період УФТІ закі нчився. Як і харківський період Льва Ландау. 1937 рік. Нічний телефонний дзвінок. Співробітники повідомили Дау, що «чорний ворон» щойно заб рав його друзів — фізиків Шубни кова й Резенкевича. Наступної ночі Кора проводжала чоловіка в Москву, до Петра Леонідовича Ка піци, який давно запрошував його обійняти посаду керівника теоре тичного відділу Інституту фізичних проблем. Подружжя сподівалося, що в такий спосіб Ландау вдасть ся уникнути арешту. Однак машина репресій наздог нала його і в Москві — Лев Дави дович був заарештований за без підставним обвинуваченням у шпи гунстві на користь Німеччини. Швидше за все, для молодого вче ного все закінчилося б дуже пога но, якби не втручання Капіци, який мав мужність написати листа Ста ліну, де доводив, що Лев Ландау по трібний радянській науці. Відсиді вши рік у сталінських катівнях, фізик вийшов на волю. З цього часу і до кінця життя Ландау пра цював в Інституті фізичних про блем.

На машині часу — в 30 ті роки

оли почалися зйомки, хар ків’яни наче перенеслися на машині часу на десятки років назад. Фільм про Ландау вперше в історії кінематографа відтворить образ і атмосферу міста, що було тоді українською столицею. На радість знімальної групи, центр Харкова виявився свого

Будівля Держпрому в 30 ті роки Шевченку, у провулку Воробйо ва. Як показали консультації з істориками, місто цілком можна було загримувати «під 30 ті роки». Тому й довоєнну Москву було вирішено теж частково знімати в Харкові. Вулиці розквітнули кармінним кольором прапорів (художники називають його «радянським чер воним»). Сучасну рекламу заміни ли стилізованими під 30 ті роки вивісками, на будинках замаску вали кондиціонери, а популярни ми в той час плакатами й гасла ми завісили те, що інакше прихо вати було неможливо. Наприклад, цілу стіну одного з будинків на Сумській вулиці прикрасив шах тар з величезного плаката, що закликає «Виконати вугільну п’я тирічку за три роки». Довелося маскувати й сучасні склопакети: на кожне з вікон, що може потра пити в кадр, накладаються дере в’яні фальш рами. Вони з’являть ся, наприклад, на будинках Сумсь кої вулиці, поруч із якими в одній зі сцен повз Ландау промарширу ють харків’яни у протигазах. Бута фори рішучо настроєні замаску вати навіть величезний пам’ятник

тюн», а хтось — до хлопчака, що торгує на розі свіжими газетами. Чоловіки з масовки виглядають переважно по робочому: коротку ваті штани або галіфе, перев’язані паском сорочки, на головах — кеп ки. Панів у пристойних костюмах і краватках зовсім небагато. Лише дехто з молодих людей одягнений більш цікаво — кольорова кепка, смугастий жилет, туфлі із блискучи ми носками. Серед жінок модниць теж мало: на них переважно довгі сірі спідниці, товсті нитяні панчо хи, туфлі на широких підборах, не показні капелюшки і берети.

Слід відзначити, що і вулиці Хар кова, і його околиці не вперше пе ретворюються на знімальні май данчики, а харків’яни стають про образами героїв кінокартин. Усьо го на Слобожанщині знято близько 20 художніх стрічок або їхніх фраг ментів. Тут, приміром, знімалися перша в Україні анімаційна стрічка «Казка про солом’яного бичка», в 1927 році — фільм Сергія Ейзен штейна «Бежин луг», а потім — «Свадьба в Малиновке», «Адъю тант его превосходительства», ек ранізація трилогії Едуарда Лимо нова «Подросток Савенко», «У нас была великая эпоха», «Молодой негодяй». Прагнучи зробити свій фільм мак симально достовірним у деталях,

І інститут побудували, і літак спорудили

збереженому старому будин ку колишнього УФТІ (нові кор пуси інституту розташовані на окраїні міста), де працював Лан дау, зйомок не буде. Декорації інституту споруджують у міському парку на місці колишнього басей ну «Динамо». Як сказав продюсер картини Ар тем Васильєв, архітектурний ан самбль басейну, що зберігся, і внутрішній рельєф відповідають всім художнім і конструктивним завдан ням найважливішої для фільму деко рації. Правда, це не точна копія інсти туту, що існував колись, оскільки, за словами продюсера, як саме вигля дав УФТІ усередині, з’ясувати не вда лося. Тут будується кабінет директо ра інституту, тенісний корт, по пери метру об’єкта створюються дороги, якими під час зйомок рухатиметься ігровий транспорт. У цих декораціях знімуть також багато сцен з так зва ного московського блоку. У торці зво диться житловий корпус, де розмі ститься інтер’єр московської кварти ри головного героя.

Речі 30 х років, зібрані бутафорами

гальний розмір будівництва — 6000 м2. На спорудження декорацій вит рачено близько тисячі кубометрів дерева. Слід відзначити, що терито рія басейну належить зараз інвес тиційно будівельній корпорації «Авантаж», однак заради зйомок її керівництво, змінивши свої плани будівельних робіт на цій ділянці, на дало її в розпорядження знімальної групи. Харківську квартиру Ландау буде обладнано в одному з під’їздів Держпрому — пам’ятки конструкти візму, зведеній в 1928 році. А мас штабна сцена університетського балу, де Лев Ландау познайомився з майбутньою дружиною, буде зніматися в ДК Південної залізниці (цей будинок теж зберігся з кінця 20 х років).

Декорації «Інститут» є наймасш табнішими з усіх, що були створені на пострадянському просторі. За

Режисер Ілля Хржановський знімальний колектив зібрав величез ну кількість матеріалів — від фото і відеоархівів до спогадів родичів і ко лег. Фахівці з реквізиту збирають по всьому Харкову меблі, медичні прила ди, люстри, дрібні предмети побуту. Максимально задіяний і весь наявний у Харкові потенціал для створення декорацій. Так, у май стерні на Харківському заводі са мохідних шасі зробили дерев’яні тачки, подібні до тих, на яких в 30 ті роки возили містом овочі. А для однієї зі сцен, коли повз Лан дау, що йде по вулиці, проносять ся учасники велогонки, працівни ки цього підприємства «зістарили» сто новісіньких велосипедів. До велося створювати і скіфських баб: за задумом режисера, в одній зі сцен головний герой роз мовляє із другом на тлі кам’яних ідолів. У цій же майстерні столя ри за ескізами роблять кіоски, у яких сучасники Ландау купували молоко, газировку, здавали в ре монт взуття.

№ 50

Особистість відбиття

11 грудня 2008 року

у Харків Диригент Теодор Курентзіс Це повага і прийняття іншого в усьому, що в ньому є».

Акторка Радмила Щоголева (фото з особистого архіву) У зйомках задіяна й ретротехні ка з місцевого технічного клубу «Самоходъ». На екранах можна буде побачити три вантажівки, три мотоцикли й десять легковиків, що належать членам цього клубу. Довелося навіть будувати бута форський літак К 7, на якому, за сценарієм, Ландау в 1932 році прилетів у Харків. Оскільки ні однієї моделі цієї унікальної маши ни знайти не вдалося, задіяли мо дель літака того часу в натуральну величину — заввишки 12 метрів з розмахом крил 54 метри.

Де взяти обличчя?

–У

масових сценах зайняті здебільшого непрофе сіонали, — говорить продюсер фільму Артем Ва сильєв. — Ми дуже ретельно підбирали необхідні типажі, потрібні нам обличчя. Із п’яти тисяч харків’ян, що пройшли кастинг для участі у фільмі, затверджена четверта ча стина. Вони увійшли до бази да них кінопроекту для подальшої участі в масових сценах. Хтось із людей приходив сам, когось по мічники режисера зупиняли про сто на вулицях. І річ не в заробіт ку, за досить виснажливий знімальний день платять віднос но небагато. Харків’ян «гріє» відчуття причетності до кінема тографа і, звичайно, до особис тості Ландау. Особливі труднощі — знайти акторів масовки для створення образів учених того

часу. Їх відбирали в науково дос лідних інститутах і вузах. — Не враховуючи масовки, у фільмі близько 120 ролей. Ми шу каємо не професійних акторів, а особистості. Людей, які можуть транслювати свою енергетику. Тому в картині ви побачите зовсім несподівані обличчя у несподіва них ролях, — говорить продюсер картини.

Кора Ландау у Харкові у протигазах, а в іншій сцені зму сив хор переміщатися по залі. Його девіз: «Поважати те, що було створено вчора, але йти вперед. І нічого не боятися!». Дивно, але є чимало спільного і в поглядах музиканта і фізика на любов. Як відомо, перед одружен ням Ландау запропонував Корі ук ласти пакт про шлюбний ненапад, у якому передбачалася повна сво

Про виконавицю ролі Кори Дро банцевої — українську акторку Радмилу Щоголеву — відомо наба гато менше. Вона народилася в 1974 році в київській театральній родині. Закінчила Київський дер жавний інститут театрального ми стецтва ім. І. Карпенка Карого. І хоча акторка грала в декількох фільмах, а в 1999 році навіть но мінувалася на приз за кращу жіно чу роль на кінофестивалі «Стожа ри», глядачам вона відома пере важно за роллю мовчазної Гелі, подруги Вірки Сердючки. Говорячи

Перша несподіванка — сам Лев Ландау, якого у фільмі грає 36 літній Теодор Курентзіс. Грек за на ціональністю, він працює зараз головним диригентом Новосибір ського оперного театру. Курентзіс має репутацію яскравого експери ментатора. За останні роки на його рахунку більше 20 світових прем’єр різних творів, за що в 2006 році диригент був визнаний у Росії «Пер соною року», а в 2007 му став лау реатом національної театральної премії «Золота маска». Курентзіса багато що ріднить із Ландау. І справа не тільки в тому, що обидва вони були вундеркінда ми. Теодор з чотирьох років на вчався грі на фортепіано, із семи — брав уроки гри на скрипці, а в 14 років вступив відразу на два факультети афінської консерва торії — теоретичний і струнних інструментів. Як тут не згадати, що в ті ж 14 років Лев Ландау вступив в університет. Однак справа ще й у тому, що якщо Ландау, за слова ми сучасників, мав неординарний характер, то Курентзіса називають музичним скандалістом. Наприк лад, під час виконання «Містерії про кінець часу» Карла Орфа він вивів на підмостки автоматників

Лев Ландау

про несподівані обличчя в неспо діваних ролях, Артем Васильєв явно мав на увазі й Щоголеву: над то вже далекі образи Гелі й дружи ни Ландау. Можливо, саме ця роль повною мірою розкриє творчий потенціал акторки, яка, треба віддати їй належне, дуже схожа на Кору зовні. Інші члени знімальної групи теж якоюсь мірою «скандалісти». Наприклад, повнометражний де бют головного режисера Іллі Хржановського — фільм «4» — в 2005 році дістав безліч нагород на міжнародних фестивалях, од нак не допущений у масовий ро сійський прокат. Під стать режи серові й сценарист фільму «Дау» — відомий російський письмен ник Володимир Сорокін. Його тво ри незмінно сприймаються читача ми по різному. З одного боку, учас ники російського руху «Идущие вме сте» організовували проти нього гучні акції і навіть позивали на пись менника в суд, з іншого — його кни ги перекладені на десятки мов світу, а рукопис роману «Серця чотирьох» висувався на Букерівську премію. Крім того, відомий композитор Ле онід Дев’ятников запросив Сорокі на для створення лібрето до опери «Діти Розенталя», світова прем’єра якої відбулася у Великому театрі Росії.

Спорудження декорації «Інститут» бода чоловіка й жінки у своїх при хильностях. Курентзіс в одному зі своїх інтерв’ю сказав: «Коли я відчуваю, що мене хочуть загнати в клітку і зробити свійською тва риною, я не можу цього винести, йду. Я хочу бути вільним, інакше не буде музики. Ревнощі мені не стерпні, але вони мене пересліду ють у стосунках. Любов — це рівноправність двох особистостей.

Слід додати, що задум кінокартини «Дау» визнаний кращим на євро пейському ринку проектів у Болгарії. Він увійшов до списку десяти кра щих номінантів на світовому кіноринку «CineMart» при Міжнародному кінофестивалі в Нідерландах і був зарахований до офіційної програми «Ательє режисерів» міжнародного кінофестивалю в Каннах як один із перспективних серед вісімнадцятьох визнаних проектів. — Я не збираюся знімати біографічну кінодраму про життя геніаль ного фізика і прабатька ядерної бомби, — говорить режисер картини. — Скоріше, історія життя Дау — алегорія особистісної свободи, долі й вибору.

Говорить Ландау Жрець науки — це той, хто жере за рахунок науки. Не можна робити наукову кар’єру на одній порядності. Це неми нуче призведе до того, що не буде ані науки, ані порядності. Усе, що в хімії наукового — це фізика. Решта — кухня. Учених треба вимірювати за логарифмічною шкалою. Це означає, що фізик, наприклад, другого класу зробив у науці в десять разів менше, ніж першого. У першому класі — творці квантової механіки Бор, Гейзенберг і Дірак. Я лише в другому класі. Чим більше наукового сміття засмічуватиме вашу голову, тим мен ше залишиться місця для правильних уявлень. Головне — робіть усе із захопленням, це надзвичайно прикра шає життя. Класифікація чоловіків. Душисти — ті, яких цікавить душа обра ниці. Красивісти — яких хвилює зовнішність. Вони поділяються на фігуристів і мордистів (cебе Ландау зараховував до красивістів мор дистів).

Науки бувають природні, неприродні й протиприродні. Бійтеся дивного. Все гарне просте й зрозуміле, а де дивне, там завжди якась каламуть. Жінки гідні преклоніння. Якби в мене було стільки турбот, скільки в жінки, я не міг би стати фізиком. Винищування зануд — борг кожної порядної людини. Краще прикидатися щасливим, ніж щиро вважати себе нещас ним. Ця теорія така гарна, що не може не бути неправильною. Гарантією благонадійності радянської людини є вираз облич чя похмурий, як у ведмедя, і одяг похмурих тонів. Що про нього говорити... Перестав працювати і впав у нікчемність. Через те, що життя коротке, ми не можемо дозволити собі розкіш гаяти час на завдання, які не дадуть нових результатів.

Виробництво аспект

№ 50

11 грудня 2008 року

В умовах кризи Складна ситуація, у якій опинилася останнім часом більшість вітчизняних підприємств, вимагає нових підходів і рішень. Кожний керівник або власник знаходить свої шляхи, аби утриматися на плаву. Ті, хто вже має позитивний досвід, переконані: не можна тільки сподіватися на те, що криза все спише…

лю продаж, запевнили, що виручені від про дажу «Рівнельон» кошти підуть на погашення боргів перед кредиторами.

Людмила Ступчук

Рівненська фабрика нетканих матеріалів запускає нову лінію

о запуску нової лінії з виробництва тка нин для меблів готується Рівненська фабрика нетканих матеріалів. У зв’яз ку з розширенням асортименту підприємство планує прийняти ще 60 робітників — від різноробочих до кваліфікованих спеціалістів. Як зазначив Віктор Прищепа, генеральний директор ТОВ «Пульсар і К», основного акціо нера ВАТ «Рівненська фабрика нетканих ма теріалів», підприємство вже відчуло наслідки кризи: ринки збуту продукції скоротилися, ве ликі споживачі перестали замовляти продук цію. «Нетканка» тримається на плаву завдя ки широкому асортименту. Запустити нову лінію з виробництва мате ріалів, які використовують для виготовлення меблів, планується за кілька місяців. Нещодавно на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» побувала голова Фонду державного майна України Валентина Семе нюк Самсоненко (на знімку). Вона вже відвідувала фабрику півтора роки тому, доб ре знає ситуацію на підприємстві. Під час ни нішнього візиту В. Семенюк Самсоненко оз найомилася з виробничим процесом. Їй по казали нову лінію з випуску сіток і композит них матеріалів з поліестеру, скляного та ба зальтового ровінгу, розповіли про перспекти ви запуску обладнання з виготовлення мате ріалів для виробництва меблів. — Півтора роки тому я бачила тут значно більше проблем, — поділилася враженнями голова Фонду держмайна. — Я залишилася задоволеною, бо саме на прикладі ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» видно позитивний результат приватизації.

До речі, Рівненський льонокомбінат вва жався в часи планової економіки найбільшим підприємством цієї галузі в Європі. Там працю вало понад п’ять тисяч чоловік (зараз — кілька сотень). Продукцію комбінату знали в усьому світі. Якщо своїм співвітчизникам підприєм ство пропонувало лляні тканини, скатертини, простирадла, рушники та іншу продукцію, мож ливо, не найтоншого виробництва, то експорт на продукція була найвищого ґатунку — тонке лляне полотно, простирадла і рушники, ткани ни найвищої якості мали попит у найвибагли віших покупців з європейських країн, Латин ської Америки, США, Японії. В усякому разі, так званим лляним тканинам, які зараз завозять в Україну з Китаю, Італії, Франції, до них дуже далеко. Ті, у кого збереглися ще колишні про стирадла і рушники, а таких у Рівному чимало, мають нагоду переконатися в цьому. Причини занепаду «Рівнельону» експерти вбачають у витісненні його продукції з міжна родного ринку, заповненні внутрішнього рин ку дешевими неякісними виробами з льону та занедбанні льонарства на загальнодер жавному рівні. Якщо раніше ця галузь була розвинута у всіх сільськогосподарських підприємствах Українського Полісся, то нині таких госпо дарств майже не залишилося. Підприємство кілька разів змінювало власника, але ніхто з них не модернізував ви робництво. У часи видачі частки «загально державного майна» мешканцям України при ватизаційні акції «Рівнельону» отримали і чле ни сім’ї автора цих рядків. І, звичайно, жод ної копійки прибутку ніколи не отримали, як, підозрюю, і більшість таких же акціонерів.

Спочатку володарі акцій дисципліновано хо дили на всі збори, перереєстровувалися, поки не зрозуміли, що всіх вже витіснили з цього процесу. Таким чином у нашій країні відбувалася так звана приватизація — хтось отримав мільйонні прибутки, а хтось просто папірці, якими ніколи не зміг скористатися. Вкриті пилом громіздкі агрегати радян ських часів, іржаві верстати, облуплені стіни

Вже кілька місяців тут намагаються дати лад об ладнанню, яке не встиг продати попередній влас ник. Тут є верстати навіть 1963 року випуску. — Німецькі фахівці, — розповідає Олег Чер вонюк, — які оглядали виробництво, дійшли висновку, що аналогічне обладнання викорис товували на англійських підприємствах ще у ХVІІІ столітті. Спробували запустити деякі вер стати. Перевірили сушильну машину, реконст

Причини занепаду «Рівнельону» експерти вбачають у витісненні його продукції з міжнародного ринку, заповненні внутрішнього ринку дешевими неякісними виробами з льону та занедбанні льонарства на загальнодержавному рівні. Але на підприємстві переконані, що виробництво можна відродити. — усе це постає перед очима, коли заходиш у цех Рівненського льонокомбінату. Колись потужний промисловий гігант нагадує руїну. Але новий власник підприємства перекона ний, що змінить ситуацію.

руювали фарбувальну. Звісно, щоб працювати краще, треба вкладати кошти. Але це буде пізніше, коли визначимо кінцевий результат і дізнаємося, які тканини випускатимемо. Новий власник постав перед багатьма про блемами — діряві дахи, несправні теплотраси, комунікації тощо. Для виробництва необхідна подача повітря, щоб обладнання працювало під тиском. Перекрили 5—6 тисяч квадратних метрів дахів, замінили мансардні вікна. На підприємстві намагаються відновити ви робництво брезенту, для чого уклали прямі контакти на постачання бавовни з Узбекиста ну та джгуту з Індії. На жаль, ситуація зараз така, то потреби в брезенті мінімальні, оскіль ки металургійні та будівельні підприємства зупиняються.

ВАТ «Рівнельон» виходить з коми

На комбінаті намагаються знайти й інші напрями діяльності. Можливо, це будуть по бутові тканини, на які є попит і в Україні, і в Туреччині та Китаї. Розглядаються два ос новні напрямки — трикотажне полотно та ка муфляжна тканина. На жаль, про відроджен ня випуску лляних тканин поки що не може бути й мови — немає сировини, потрібне нове обладнання, сучасні технології. Цим і планують зайнятися на підприємстві.

ідбулася чергова спроба вдихнути життя у Рівненський льонокомбінат. Новий власник підприємства, який придбав майновий комплекс ВАТ «Рівнельон», 36 річний бізнесмен з Хмельницького Олег Чер вонюк обіцяє реконструювати приміщення, оновити обладнання, створити нові робочі місця. Він переконаний, що виробництво на підприємстві можна відродити. Новий влас ник заплатив за приміщення колишнього льонокомбінату 24 мільйони гривень, отри мавши дві фабрики, понад півтори тисячі одиниць обладнання та півсотні автівок. Чле ни конкурсної комісії, яка оформляла купів

— Не вкладати кошти у виробництво під час кризи — ще гірше, ніж не вкладати у стабільні часи, — вважає О. Червонюк. — Треба інвес тувати в технології, які згодом підвищать якість продукції, її конкурентоспроможність.

Мініатюрний сторож Фахівці донецького підприємства «Еталон» розробили побутовий прилад, призначений для автоматичного контролю вибухонебезпечних концентрацій газів — пропану, бутану, метану — в повітрі.

Микола Столяров

а словами його директора Юрія Євки, він належить до стаціонарних пристроїв безперервної дії. Невсипущий сторож важить усього 250 грамів, малогабаритний і при перших же ознаках перевищення кон центрації газу сповіщає про небезпеку світлом і звуком. Новинка може бути застосована як у житлових будинках, так і в котельнях, на газороз подільних станціях, на різних виробництвах, інших об’єктах, де існує по тенційна загроза витоку газів. Передбачається, що випуск приладу поч неться вже на початку наступного року.

Довідка Завод виробляє до 20 типів еталонів для контролю вимірю$ вальних приладів. Працює на ринку вже 75 років. Випус$ кає продукції на 5—6 млн грн у рік.

№ 50

11 грудня 2008 року

Виробництво аспект

Генеральний директор тернопільського радіозаводу «Оріон», заслужений машинобудівник України Ярослав Карпик, не на жарт стурбований тривожною ситуацією, кілька тижнів тому написав відкритого листа Президенту і прем’єр%міністру. Але йому ніхто не відповів, не подзвонив навіть хоч якийсь клерк з міністерства або Фонду держмайна України. Сумно, але виходить, що цінний досвід успішного господарника нікому не потрібний…

кошти його підприємства. З іншо го боку, замовниками продукції підприємства виступають пере важно державні організації і структури, а наприкінці року гро шей їм держава практично не ви діляє. Тому майже піврічний запас продукції «Оріону» нині лежить на складі, а це знову таки заморо жені кошти. Виробництво лихома нить, одні цехи ще працюють май же на повну потужність, інші, у

ванням, адже в нинішньому році споживачі «блакитного» палива оплатили за нього 107% від очіку ваного, а це найвищий показник за всі попередні роки. Правда, ще до кризи у пошуках більшої зарп лати газове господарство області покинуло маже 150 працівників, але такі процеси зазвичай відбу ваються влітку. Однак начальник об’єднання Олег Караванський вбачає опосередковані негативи

фінансової кризи і для свого ко лективу. Приміром, очікувалось, що цукрова галузь Тернопільщини в нинішньому році використає 77 млн м3 газу, а фактично взяла лише 50, і колектив «Тернопільга зу» тільки внаслідок цього недоот римав 4 млн грн. За словами голови правління ВАТ «Тернопільбуд» Василя Лила, бу дівельний бізнес на Тернопільщині також уповільнює темпи. Якщо у ни

Привид безробіття бродить Тернопіллям Що насправді відбувається на вітчизняних підприємствах, які не оминула масштабна криза? Богдан Новосядлий

тим часом ситуація на Тер нопіллі набуває небезпечних тенденцій. І першими під хви лю проблем потрапили Бере жанський склозавод, який через неможливість збуту своєї продукції планує невдовзі скоротити 453 працівники. Чортківське ЗАТ «Агро продукт» уже з 1 січня 2009 року прогнозує звільнити 133 чоловіки. Звісно, таких прикладів, а точніше, життєвих драм буде ще чимало.

ти. За його словами, цьогоріч пла нували наростити обсяги продажів на 30% і виробництва — на 25%, і такі темпи світлотехніки витриму вали до 1 жовтня. Тож за десять місяців сплатили державі більше 15 млн грн податків та інших відра хувань до держбюджету. Останнім часом через відсутність можли

яких уже закінчились мате ріали та комплектувальні, призупинили роботу. На за питання, як виплачувати меться зарплата, Ярослав Михайлович відповідає: ще місяць два протримаються на власних резервах. Масо вих скорочень не передба чається з багатьох причин, і

нішньому році його колектив здасть 70 тис. м2 житла і виконає усі рані ше взяті зобов’язання перед пайо виками, то майбутнє виглядає менш оптимістичним. Скажімо, на вулиці Микулинецькій обласного центру підприємство мало спорудити три будинки, але фактично почало буду вати лише один. А скорочення по питу внаслідок зменшення обсягів, резюмує Василь Йосипович, якщо в державі нічого не зміниться, у най ближчому майбутньому може спри чинити різкий стрибок цін на житло. Свою точку зору на проблему висловив і заступник директора обласного центру зайнятості Пет ро Химейчук. Він підтвердив, що зараз справді уже кілька підпри ємств подали у його відомство інформацію про можливе скоро чення працівників у наступному році, пік якого припаде на лютий квітень. Тиск на місцевий ринок праці може спричинити і певна частина із тих 17—18 тисяч на ших краян, які зайняті в Росії, Києві та інших промислових цен трах країни. Меншого напливу безробітних Петро Рудольфович очікує з країн Західної Європи, де працює понад 60 тисяч вихідців з Тернопілля і яких, напевне, не влаштовуватиме найменша серед ня зарплата по Україні в розмірі 1371 гривні.

Утім більшість підприємств об ласті в надії на позитивні зміни прагнуть маневрувати поміж про блем з якомога меншими втрата ми. Так, українсько бельгійське СП «Ватра Шредер» таким виходом вважає чотириденний робочий тиждень. Через зупинення мета лургійних, хімічних та гірничо ви добувних комбінатів Донецька, Дніпропетровська, Луганська, яким поставляла значну частину своєї продукції, «Ватра» тепер сама опинилася у скрутному становищі.

вості збуту продукції та от римання банківських кре дитів колектив вимушено перейшов на триденний ро бочий тиждень. Правда, про скорочення працівників тут не йдеться, людей утриму ватимуть будь що, бо це зо лотий фонд підприємства. Генеральний директор корпорації Василь Щиренко з болем розпові дає про уже цілком реальні втра

Керівник «Оріону» Ярос лав Карпик скаржиться на те, що місяць тому Промінвестбанк, який стоїть на шляху чи то банкрутства, чи то перепродажу, заморозив

в тому числі через те, що хороших спеціалістів сьогодні знайти не легко, а щоб підготувати досвідче них фахівців окремих професій власними силами, потрібно кілька років. І все таки автор листа Пре зиденту сподівається на карди нальні рішення уряду, які б мали виправити ситуацію в масштабах держави. Сезонна специфіка роботи об’єднання «Тернопільгаз» не доз воляє його керівництву зараз го ворити про проблеми з фінансу

За інформацією вітчизняної преси, 65% компаній України змінили свої плани з найму персоналу на найближчі шість місяців. 80% підприємств — учасників опитування підтвердили, що їх бізнес уже відчуває на собі вплив економічно# го спаду.

ОФІЦІЙНО У жовтні 2008 року рівень безробіття в Україні збільшився на 3,2% порівняно з вереснем поточного року, коли було за# реєстровано 513,6 тис. безробітних, — до 530,1 тис. чо# ловік. З початку жовтня кількість безробітних, офіційно по# ставлених на облік у центрі зайнятості, збільшилася на 54 тисячі чоловік, у той час як за жовтень їхня чисельність зрос# ла на 23 тисячі. У той же час, за даними Держкомстату, з початку року рівень безробіття в країні знизився на 20% (у січні було зареєстро# вано 662,8 тис. безробітних).

У жовтні п.р. допомогу з безробіття одержували 381,6 тис. чоловік, що становить 1,9% від усього населення працез# датного віку. Середній розмір виплат з безробіття у жовтні становив 526,97 грн. За прогнозами директора Державної служби зайня# тості Володимира Галицького, рівень безробіття в Ук# раїні в 2009 році може досягти 8%. Він відзначає та# кож, що в Україні вже були такі проблеми під час кри# зи початку 90#х років, коли рівень безробіття досягав 11,3—11,7%.

На сьогодні в області, за інформацією центру зайнятості, різких змін ще не відчувається. Для прикладу, торік було скороче но 1755 чоловік, а в нинішньому — 883, відповідно на обліку сто яло 24939 чоловік, а тепер — 24500. Однак у складніших ситу аціях заступник директора цент ру зайнятості радить керівникам підприємств не поспішати зі ско роченнями, а починати зі змен шення робочого тижня, звільнен ня пенсіонерів тощо, оскільки часи змінюються.

Наукарівень четвертий рівень четвертий

№ 50 11 грудня 2008 року

У Луганську готуватимуть фахівців з нанотехнологій. Досі таким могли похвалитися лише Київ і Харків — визнані наукові центри країни. Не дуже давно підготовку нанофахівців почали в Чернівцях і Львові. Тож, виявляється, наука розвивається і на периферії. Як народилася ідея відкриття нової спеціальності, на якій базі здійснюватиметься підготовка студентів, чи достатньо для цього наукових кадрів? Про це наша бесіда із завідувачем кафедри мікро- і наноелектроніки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля доктором технічних наук Геннадієм Кожем’якіним (на знімку).

Довга дорога до «нано» Нові технології народжують попит на нові спеціальності Ірина Ангелова — ГГеннадію еннадію Миколайовичу Миколайовичу,, чим спри чинена необхідність підготовки кадрів із нанотехнологій — напряму в науці но вого й поки широко в У країні не вико Україні ристовуваного? — Широке застосування нанотехнологій — справа часу! Уже сьогодні в Україні спо стерігається нестача фахівців у галузі елек троніки — від побутової до мікроелектроні ки. До того ж ця галузь фізики вже кілька років працює на нанорівні, розроблені транзистори розмірами до 45 і навіть 30 нанометрів. Цей напрям інтенсивно розви вається, проникаючи в різні сфери: косміч ну і військову промисловість, машинобуду вання, медицину, виробництво нових мате ріалів і навіть сільське господарство. Ре зультати ми побачимо вже незабаром. І тоді хтось повинен буде працювати у сфері на нотехнологій. За підрахунками амери канців, до 2015 року буде потрібно приблиз но 2 мільйони чоловік, що професійно пра цюють у цій сфері. А до 2015 року залиши лося всього сім років! У Росії підготовку та ких фахівців почали з 2003 року у двана дцятьох вузах. Тому ми вирішили, що й нам час готувати фахівців, які будуть затребувані в найближчі роки. Треба шукати обдарова ну молодь, створювати їй можливості для навчання, адже аж ніяк не кожен може здо бувати освіту в столицях. — У чому принципова відмінність нанотехнолог нанотехнологіі й від традиційних? — Нанотехнологія — міждисциплінарна галузь науки, пов’язана з виробництвом і застосуванням матеріалів і пристроїв шля хом маніпулювання десятками й сотнями атомів і молекул. Традиційні ж технології спрямовані на одержання речовин, що складаються з мільярдів атомів. Перехід до роботи з окремими атомами — це якісний стрибок. Адже на такому рівні змінюються фізичні властивості речовин, не працюють деякі закони фізики, виявляються зовсім несподівані ефекти. Ще в 1959 році Нобелівський лауреат Річард Фейнман про гнозував: якщо розміри зменшуватимуться, то відповідно виявляться цілком нові, уні кальні властивості матеріалів. Нанотехно логії — логічне продовження й розвиток мікротехнологій, які працюють з об’єктами близько мікрометра (1 мікрометр — 1х10 6 метра). А наночастинки мають розміри від 1 до 100 нанометрів (1 нанометр — 1х10 9 метра). Тому й методика роботи з такими ча стинками зовсім інша. Нанотехнології вима гають нових методів моделювання пове дінки атомів, високоточних електричних і механічних пристроїв для упорядкування атомів і молекул різних матеріалів. А голов не — наночастинки мають унікальні фізичні властивості, які роблять їх безцінними. Не даремно щодо нанотехнологій часто вжива ють вислів «нова промислова революція».

— Ваша кафедра створена лише цьо го року року.. Як, на якій основі виникла ідея її створення і підготовки відповідних фахівців? — Звичайно, ідея створення кафедри й підготовки студентів за фахом «наноелект роніка» виникла не на порожньому місці. Уже 25 років в університеті існує лаборато рія росту кристалів, що займається одер жанням монокристалів напівпровіднико вих матеріалів для мікроелектроніки. З 1997 року на базі лабораторії підготовле но й захищено п’ять кандидатських і одну докторську дисертацію. Розроблено 14 принципово нових технологічних процесів, три з них — разом з японськими Інститутом електроніки й Космічним інститутом. Прова диться спільна науково дослідна робота із провідними фахівцями Росії, США, Франції, Німеччини. У нашій лабораторії на основі монокристалів напівпровідників розробля ються медичні прилади, енергозбережні технології. З минулого року ми почали зай матися вирощуванням нанокристалів, а в найближчих наших планах — їхнє подаль

— 500 тисяч доларів. Монокристалічний злиток розрізається на тонкі пластини тов щиною близько 0,5 мм, які шліфуються, поліруються, потім на них виготовляються мікросхеми і вони стають незамінними де талями всіляких приладів.

собі це дозволити. А вихід знайдено давно: створюються центри колективного користу вання таким устаткуванням, запрошуються вчені з різних установ, з різних міст. Такий досвід уже є в Росії і в нас — у Києві й Хар кові.

А нанокристали ми одержуємо в дуже простій установці, яку називаємо по до машньому піччю. Її можна самотужки зро бити за півдня. При нагріванні до 200— 300°С і дотриманні певних умов (ноу хау!) у ній можна одержувати нанокристали в аморфних сплавах. Причому якщо для кри сталізації монокристала після розплавлю вання необхідно поступово знижувати тем пературу, то у випадку з нанокристалами, навпаки, підвищувати. Знову ж завдання спрощується. Тобто устаткування для одер жання нанокристалів з аморфних сплавів — більш просте і менш дороге. Цей процес значно дешевше, ніж одержання монокри сталічних злитків. Вартість наноматеріалів поки висока: на початку століття один грам коштував близько тисячі доларів, зараз — близько 500. Вироби з них ще дорожче! Ми

— Але ж це незручно: щораз, вирос тивши нові нанокристали, їздити в інше місто, щоб досліджувати їх!

За підрахунками американців, на 2015 рік буде потрібно приблизно 2 мільйони чоловік, які професійно працюватимуть у сфері нанотехнологій. А до 2015 го залишилося тільки сім років! ше вивчення й виробництво. Ця робота за раз ведеться разом з Інститутом електро зварювання ім. Є. Патона і Наноцентром Білгородського державного університету. — Чи аналогічна ттехнологія ехнологія одержан ня нанокристалів технології виробницт виробницт ва монокристалів і чи здійснюється цей процес на тому ж устаткуванні? — Ні, що ви, це зовсім різні речі! Моно кристали ми вирощуємо за методом Чох ральського на установці, виготовленій за моїми кресленнями 25 років тому нашим «сотим» заводом (Луганський машинобудів ний завод «100» — А вт вт.. ). Незважаючи на та кий похилий вік, цю установку не можна на звати морально застарілою. Японський Інститут електроніки, у якому я працював як запрошений професор півроку, не може собі дозволити купити таку установку — її вартість зараз оцінюється в 250 тисяч до ларів. А ми вже багато років вирощуємо монокристали різних напівпровідникових матеріалів для виготовлення мікроелект ронних приладів, без яких не можна уявити сучасну техніку: від пральних машин до ла зерів. У нашій установці запалювальний мо нокристал напівпровідникового матеріалу опускається в розплав і, обертаючись, ви тягується нагору. За швидкості близько 3 мм на годину витягується монокристалічний злиток. Таким методом у промислових умо вах вирощують монокристали кремнію, що є основою електроніки. Вартість одного мо нокристала кремнію діаметром до 300 мм

одержуємо нанокристали для фундамен тальних досліджень їхніх властивостей, по ведінки і розроблення методу їхнього одер жання, у якого, на наш погляд, великі пер спективи. Але не хочеться поки розкрива ти секрети. — З вашої розповіді зрозуміло, що процес одержання нанокристалів в аморфних сплавах простий і дешевий. Але як досліджувати ці наночастинки далі, як з ними працювати, не маючи сучасного електронного мікроскопа? Адже звичайний не дає можливості розг ледіти наночастинки. Чи зможе розгледіти університет придбати електронний мікроскоп, який коштує близько мільйона доларів? — Звичайно, одержати наноматеріали за нашою технологією простіше, ніж дослі джувати й використовувати. Однак ми цілком можемо обійтися без електронного мікроскопа. Тим більше, що він дорогий і складний в обслуговуванні. Потрібний ква ліфікований фахівець, що експлуатувати ме, налагоджуватиме і ремонтуватиме його. Детектор мікроскопа може існувати й працювати при низькій температурі, тому в посудину Дьюара з детектором раз на тиждень заливається рідкий азот. Такий мікроскоп не повинен стояти без діла, його треба регулярно (хоча б двічі на тиждень) використовувати — цього вимагає його вакуумна система. Зрозуміло, що аж ніяк не кожен український вуз або НДІ може

— По перше, наукова робота так і ве деться: експеримент готується кілька місяців і лише після цього проводиться. А по друге, електронний мікроскоп дозволяє побачити наночастинки, але досліджувати їх властивості можна за допомогою відомих нескладних методів і приладів. Вимірювати питомий електроопір, концентрацію носіїв заряду методом Холла, інші електрофізичні властивості — все це ми можемо зробити без мікроскопа тут, на місці. — ТТобто, обто, незважаючи на те, що на нотехнології вважаються наукомісткою і витратною галуззю науки, значних фінансових капіталовкладень відкрит тя у вузі нової спеціальності не вима гає. А як справи з кадровим забезпе ченням? Чи достатньо в університеті викладачів, здатних підготувати фахівців з нанотехнологій, чи ви планує те запрошувати їх з інших вузів? — Перш ніж переходити до наноелектро ніки, треба зрозуміти основи мікроелектро ніки. Тільки на базі цих знань можна готу вати фахівців нового покоління. Тому на самперед наші майбутні студенти одержува тимуть глибокі знання з квантової фізики, фізики напівпровідників, твердого тіла. Іншими словами, вони матимуть добру фун даментальну підготовку, що дозволить пра цювати не тільки в галузі мікроелектроніки, а й у інших галузях науки і техніки. І, звичай но ж, читатимуться спеціальні дисципліни з мікроелектроніки й нанотехнологій. У нашо му університеті достатньо кваліфікованих фахівців, відомих учених, авторів серйозних монографій і підручників, які працювали в цій галузі й зможуть забезпечити належний рівень викладання. На нашій кафедрі, утво реній зовсім недавно, є і досвідчені фахівці, і вчені початківці. Наші плани — готувати фахівців, які могли б не тільки застосовува ти нові технології, а й розробляти їх. База для практичних занять у нас готова. І я впевнений: усе вийде! У листопаді нинішнього року експерт на рада Міністерства освіти й науки У к Ук раїни після вивчення матеріально техніч ного, кадрового і науково мето технічного, дичного забезпечення ВНУ ім. Володи мира Даля дійшла висновку про можли вості цього навчального закладу здійснювати підготовку фахівців за спеціальністю « мікро і наноелектроні ка таті був виданий відповід ка»» . У резуль результаті ний дозвіл, на підставі якого навесні 2009 року університет повинен одержа ти ліцензію на ці освітні послуги.

№ 50 11 грудня 2008 року

Промбезпека перспектива

Ратифікувати… безпеку! Нам вдалося поспілкуватися з представником всесвітньої профспілкової організації ICEM Джо Дрекслером, який нещодавно відвідав Україну з конкретною метою — прискорити ратифікацію нашою країною міжнародної конвенції №176 про безпеку та гігієну праці на шахтах. Пан Дрекслер майже не мав вільного часу: окрім зустрічі з керівництвом Держгірпромнагляду, він відвідав Міністерство вугільної промисловості, збирався до Донецька, де мав спуститися до шахти і ознайомитися з умовами праці українських гірників. Однак іноземний гість усе одно знайшов час, щоб відповісти на декілька запитань кореспондента «Української технічної газети». Під час зустрічі з керівництвом Держгірпромнагляду

Ігор Павлюк

Із перших вуст Під час перебування в Києві Джо Дрекслер мав зустріч із керівницт ляду Держгірпромнагляду ляду,, тому ми поцікавилися думкою заступника вом Держгірпромнаг голови К омітету Олега Румежака. Комітету

Джо Дрекслер — Пане Дрекслер, чи можна сказа ої економічної кри світової ти, що під час світов зи потерпає і безпека на виробництві? — Так, на превеликий жаль, всесвітня економічна криза негативно вплинула на цю сферу, особливо у видобувних галузях. По тяг до наживи призводить до того, що влас ники не звертають на безпеку праці ніякої уваги. Нерідко уряди країн просто закрива ють очі на це питання або, в кращому ви падку, вживають недостатніх заходів щодо підсилення нагляду за безпекою на підприє мствах. Тому нам слід працювати разом, і розпочати треба з ратифікації конвенції.

— Безперечно, Комітет підтримує найшвидшу ратифікацію Конвенції МОП про безпеку та гігієну праці на шахтах. Комітет підготував проект Закону «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці 1995 року №176 про безпеку й гігієну праці на шахтах», який зараз узгод жується у відповідних міністерствах та відомствах. Зазначимо, що у сфері охорони праці відбуваються помітні зрушення. Надзвичайно важливою є підготовка проекту За кону «Про промислову безпеку», який законодавчим шляхом визна чає це поняття. Також ми ініціюва ли зміни до Закону «Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», якими буде введе но механізм диференційованих страхових тарифів. Слід врахувати те, що в Україні, і про це я говорив під час зустрічі із Джо Дрекслером, вугілля видобувається за надзви чайно складних гірничо геологічних умов — подекуди на глибині понад

1000 метрів. Незабаром перед та кою проблемою постануть і амери канці. Відповідно, питання промис лової безпеки на шахтах за таких умов виходять на значно вищий рівень. Цього року ця тема була пред метом розгляду на декількох засідан нях РНБО та Кабінету Міністрів Украї ни. Вийшло розпорядження уряду, яким затверджено основні заходи, спрямовані на підвищення стану про мислової безпеки на вугільних підприємствах. За результатами за сідання РНБО видано Указ Президен та України «Про стан та перспективні заходи щодо підвищення безпеки праці у вугільній галузі». Також скажу, що для нас надзви чайно важливою є робота з проф спілками. Органи державного нагля ду та профспілкові організації повинні спільно працювати над поліпшенням умов праці на вугільних шахтах. Ситу ацій, коли профспілки або нагляд за лишаються сам на сам із власником, неприпустимі.

вих підприємств, щоб вони конкурували між собою за суто економічними показниками, а не намагалися заощадити на безпеці. — Які ваші враження про ставлення ук раїнської сторони? — Я бачу, що Україна, хоч і поволі, нор малізує ситуацію з промисловою безпекою. Зустрічаю серйозне ставлення з боку як влади, так і інших причетних органів. Най головніше, що люди розуміють, наскільки це важливо. До речі, в деяких аспектах Украї ну можна назвати однією з провідних країн світу. Зокрема, це стосується дегазації в шахтах, яка в Штатах практично не прово диться. — Які, на вашу думку думку,, головні напрям ки розвитку вугільної галузі в майбут ньому? — Перший — безпека на виробництві, про що я вже говорив. Ще один шлях —впровад ження так званих чистих технологій видобут ку вугілля — за ними майбутнє. Необхідно пра цювати в цьому напрямі, тим більше врахову ючи постійний натиск екологічних органі зацій. Однак цю роботу треба виконувати про фесійно, необхідно створити глобальну органі зацію на кошти розвинених країн, яка — кон тролюватиме викиди вуглекислого газу на шахтах. Хочемо ми того чи ні, світ не зможе обійтися без вугілля, принаймні найближчі 50 років, а тому потрібно розвивати нові тех нології.

— Ц і ж п р о ц е с и відбуваються і у ених Штат ах Америки? Сполучених Штатах Сполуч — Щодо ситуації з промисловою безпе кою в США, то, на мою думку, адміністрація Джорджа Буша зробила все можливе, щоб послабити охорону праці. До речі, США не ра тифікували більшість міжнародних доку ментів, які стосуються цього питання. Зі сво го боку ми не послаблюємо контролю, ска жімо, створення департаментів безпеки на американських шахтах — заслуга нашої профспілки. Ми пройшли довгий шлях, і всі положення щодо безпеки праці буквально прописані кров’ю... — Чи звертає ICEM увагу на ситуацію з безпекою праці на шахтах Кит аю, чи Китаю, не найгіршу серед усіх країн світу?

— На жаль, у Китаї ми не маємо член ських організацій, тому дуже складно якось впливати на покращання безпеки в там тешніх гірничовидобувних галузях. Так, в Китаї, лише за офіційними даними, щороку гине не менш ніж 5 тисяч шахтарів, а за не офіційними ця сумна цифра в чотири рази більша — до 20 тисяч. Китай ігнорує звер нення міжнародних організацій, і це викли кає занепокоєння. Співпрацюючи з міжна родними організаціями роботодавців, ми намагалися провадити роботу в Китаї, але складається таке враження, що там нас про сто ігнорують. Утім, є певні зрушення. В цій країні величезна кількість невеликих шахт,

Докладно

Конвенція №176 Цю епохальну, без перебільшення, конвенцію про безпеку та гігієну праці на шахтах було прийнято в червні 1995 року в Женеві на 82 й сесії ге неральної конференції Міжнародної

організації праці. Конвенція складаєть ся з п’яти розділів, розділених на окремі статті, в яких прописані положення з дотримання безпеки в гірничовидо бувній галузі та супутні аспекти. На сьо годнішній день підписантами конвенції є 22 країни світу.

чимало з яких є нелегальними, тому китайці розпочали процес укрупнення шахт. У свою чергу, в Пекіні добре розуміють, що через кричущі порушення безпеки на виробництві у світі формується негативний імідж країни. Влада усвідомлює, що ситуацію треба вип равляти. — А тепер — про найголовніше для нас, адже ви недаремно прилетіли сюди з за океан океануу… —На жаль, у зв’язку з регулярними ава ріями на вугільних шахтах Україна має в Європі і світі чи не найгіршу репутацію щодо охорони праці. Не краща ситуація і в Росії. Виходячи з цих міркувань, на засіданні ICEM вирішили сконцентрувати зусилля для того, щоб покращити становище в трьох країнах — Україні, Росії та Індії, для початку шляхом ратифікації Конвенції. Ми приїхали, щоб до помогти. Я хочу, щоб ви розуміли: Конвен ція містить базовий, я б сказав мінімальний набір положень, і це лише початок роботи. Її ратифікація дасть змогу досягти головної мети — щоб питання охорони праці вийшло з процесу конкуренції власників промисло

Довідка ICEM — Міжнародна федерація профспілок робітників хімічної промисловості, енергетики, гірників і різноробочих До складу ICEM входять понад 450 галузевих профспілок із 132 країн світу, які представляють інтереси понад 20 мільйонів трудящих. Найбільше членів профспілкової організації працює на гірничовидобувних підприємствах, завдяки чому саме на безпеку праці на шахтах ICEM звертає пильну увагу.

Соціум медицина медИцИна

№ 50

11 грудня 2008 року

Хірург із програмним мисленням Лікар ендокринолог Михайло Болгов розробив унікальну комп’ютерну програму для реєстрації пацієнтів Вважається, що справжній фахівець, а тим більше лікар, може досягти успіху лише в одній, так би мовити, профілюючій галузі. У цьому немає нічого дивного. Людина, працюючи над однією і тією ж темою, доводить свої навички до автоматизму і водночас постійно відкриває щось нове для себе. Адже меж досконалості, як відомо, не існує. Але в житті є приємні винятки. Здавалося б, хірургу)практику вищої категорії, доктору медичних наук мало б вистачати і знань, і роботи. Тим не

менш хірург Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Михайло Юрійович Болгов ніколи не замикався на вузькопрофесійній діяльності. Його захоплення програмуванням на початку 90)х не перетворилося на хобі або банальний підробіток. Михайло Юрійович поставив собі за мету допомогти своїм колегам, створивши спеціальну комп’ютерну програму обліку пацієнтів. Зараз у загальному реєстрі Інституту ендокринології вже понад 100 тисяч пацієнтів.

Ігор Павлюк

Програму тоді все таки зроби ли, а Болгов захопився новою для нього сферою. До того ж тоталь не безгрошів’я тих часів не мог ло не спонукати молодого спеці аліста шукати якийсь підробіток. Він знайшов його у невеличкій комп’ютерній фірмі, де розроб ляли програмне забезпечення. З часом цю роботу довелося кину ти, однак пристрасть до програ мування залишилася. Михайло Юрійович звернув увагу на труд нощі в системі реєстрації та збе рігання даних про пацієнтів, які зверталися до Інституту ен докринології. — Щоразу заводили нову карт ку або історію хвороби, — згадує Болгов. — А трапляється ж усяке. Скажімо, неправильно почули дату народження, приміром, не сьомо го числа, а восьмого. А коли тер міново треба було знайти інфор мацію про пацієнта, доводилось розгадувати ребус — і той Петрен ко Петро Петрович, і цей, проте дати народження різні. То це та сама людина чи ні?.. Ця проблема стосувалася і зберігання в базі даних історій хвороб. Тоді кожне звернення пацієнта означало нову історію хвороби і нову паспортну части ну. А якщо пацієнт вже лікувався?

— Михайле Юрійовичу Юрійовичу,, ви не програміст,, а лише талановитий програміст й передусім висококваліфіко ваний ендокринолог ендокринолог.. Яка на разі, на вашу думку думку,, ситуація із захворюваністю в У країні? Україні?

У складі «TherDep» є засоби для ведення амбулаторних і стаціонар них карт пацієнтів, роботи з графі ками операцій, зберігання графіч ної, аудіо та відеоінформації, до відник лікарських препаратів,

— У перші роки після чорно бильської трагедії було зафіксова но великий сплеск захворюваності у віковій групі до 18 років. Дитячий організм особливо чутливий до ра діації, і великим злочином було те,

Візитівка Болгов Михайло Юрійович

–Т

очніше, 101 тисяча, — го ворить Болгов. — Щодня фіксується приблизно 100 звернень. Що ж до створення про грами, відразу скажу, що вважаю себе посереднім програмістом, — посміхається Михайло Юрійович. — З комп’ютером познайомився на початку 90 х. Мабуть, пригадує те, якою дивиною був тоді комп’ю тер. У клініці, де я працював, тре ба було розробити одну програму. Домовилися зі студентом друго курсником КПІ, а відповідальним за інформаційне наповнення при значили мене. Студент не по спішав з роботою, а я, сидячи по руч із ним, мимоволі почав поти хеньку розбиратися в тому, що він робить...

лою, — веде далі Михайло Юрійо вич. — У ній відсутня підтримка бух галтерії, що є в більшості подібних систем. Ні, необхідний мінімум, зви чайно, є (облік зміни та формуван ня фінансових документів по нада них послугах), але немає можли вості зберігати баланс надходжень та витрат, платні співробітників, кредитів та боргів. Однак для цього можна забезпечити спільну роботу з якоюсь із бухгалтерських програм, скажімо, «1С». Ця програма також є відкритою, тобто відсутнє додатко ве шифрування даних і цифровий підпис, що сьогодні стає обов’язко вою вимогою для промислових МІС.

— По перше, це єдина медична інформаційна система, яка має по вністю безкоштовну версію для ав томатизації поліклінічного прийо му без будь яких обмежень щодо часу використання або кількості пацієнтів. По друге, це «коробкова» система, тобто повністю універ сальна, яка може бути налаштова на під будь який профіль клініки без участі розробника. Ну і по третє, це єдина МІС, що має у своє му складі засоби для зручної авто матизації введення всього спект ра текстової та цифрової інфор мації (на практиці це дозволяє відмовитися від вузькоспеціалізо ваних програм для кабінетів УЗІ, рентген кабінетів і т. ін.). Побудова на на клієнт серверній технології, МІС «TherDep» забезпечує ефектив ну роботу як на одному комп’ютері, так і у великій локальній мережі цілої медичної установи.

Н ародився 1965 року. Освіта: закінчив в 1988 році Київський медичний інститут. Кар’єра Протягом півтора року працював лікарем бригади швидкої до помоги загального профілю в Києві. У 1990 1991 роках пройшов інтернатуру з хірургії на базі 22 ї клінічної лікарні Києва, де й залишився працювати лікарем проктологічного відділення. З 1992 по 1995 рік працював викладачем кафедри нормаль ної анатомії людини Київського державного університету і водно час професійно займався програмуванням баз даних в Інституті інженерів залізничного транспорту. З 1995 року дотепер є науковим співробітником хірургічного відділу Інституту ендокринології та обміну речовин. Як потім вірогідно з’ясувати, що це він же, якщо паспортна час тина вводилася двічі вручну? Коли система працює з амбула торними картами пацієнта (що було зроблено пізніше), то тако го не трапляється, бо паспортна частина вводиться один раз, а всі госпіталізації є підпорядкова ними даними. Проблема руко писного ведення медичної доку ментації в іншому — у великих витратах часу, іноді складності сприйняття почерку і надзвичай но малоефективному аналізі па перових даних. От чому в Інституті ендокрино логії ще в 1995 році було створено невеличку програму для ведення історій хвороб «TherDep» (тоді ще DOCівську). Зручність навіть такої часткової автоматизації відразу оцінили, а вже на початку 1996 року було створено локальну мережу хірургічного відділення, і всі його па цієнти централізовано заносилися до бази даних. Роботу над наступ ною версією програми завершили в 1997 році, звичайно, удоскона ливши її. Однак справжнім прори вом стало створення «TherDep3». Ця версія, як і 4S, повністю безкоштов на, з набором функцій (з можливі стю заносити дані по операціях). Утім вони могли забезпечувати ро боту лише одного відділення. І тільки в четвертій версії було вирішено і цю проблему. Наразі створена і ус

пішно функціонує нова версія про грами — «TherDep5». Про цю Медич ну інформаційну систему (МІС) на наше прохання Михайло Юрійович розповідає докладно: — Передусім робота з програ мою забезпечує зручність в на данні інформації про пацієнта. При використанні Медичної інформаційної системи для отри мання даних достатньо ввести номер амбулаторної карти. В іншому разі, навіть якщо вся інформація буде зібрана в ок ремій папці, яка матиме за назву номер амбулаторної карти, усе одно доведеться запускати різні програми для перегляду різних типів документів. У МІС, окрім цього, закладено й інші функції, наприклад, табличного та графіч ного представлення, зокрема, динаміки змін цифрових показ ників. До корисних функцій слід також віднести і кольорове відо браження результатів аналізів залежно від граничних показ ників норми, можливості експор ту текстової і табличної інфор мації в інші формати, автоматич не формування всіх типів медич них документів та багато інших. Тобто МІС призначена для ліка ря, який працює з усім спектром медичної інформації. — Очевидно, у цієї системи є якісь переваги у порівнянні з іншими, щось нове?

підтримка роботи з розкладами прийомів, підтримка роботи з призначеннями, підтримка обліку вартості медичних послуг. Окрім цього, що є особливо важливим, — підтримка всіх типів діагностичних кабінетів та амбулаторій і навіть ек спертна система підказок лікарю. — «TherDep» є платною про грамою, яку небагатій ук раїнській медицині доволі складно «потягнути». «потягнути»... . — Так, повномасштабна вер сія Медичної інформаційної сис теми є платною, але, повірте, вона у рази, а подекуди у десятки разів дешевша, ніж її аналоги. До того ж на сайті www.therdep.com будь хто може скачати безкоштов ну демо версію. У неї відсутні деякі функції, проте вона достатньо функ ціональна і цілком підходить для ро боти. Небагаті клініки і загалом медичні установи вільно можуть користуватися нею. Михайло Юрійович час від часу поглядає на екран комп’ю тера, де доволі регулярно з’явля ються повідомлення про скачу вання демо версії. — Ось бачте, Полтава, Пирятин, Київ, знову Київ... — зауважує Бол гов. — До речі, програма є затре буваною і за кордоном, зокрема в Росії. Нею користуються навіть на Сахаліні. Заради справедливості скажу, що програма не є доскона

що населення вчасно не оповісти ли про аварію. Щоб запобігти лиху, треба було передусім ввести певну кількість йоду в організм. Розуміє те, Україна є ендемічною зоною щодо наявності йоду в середовищі. Його недостатньо, особливо в гірських районах. Ввести ж до організму цей важливий елемент надзвичайно просто — достатньо вживати йодовану сіль або навіть помастити йодом, скажімо, поріз на пальці. Однак, на жаль, люди у нас не вважають за потрібне купувати йодовану сіль. Звичайно, можна вживати і різноманітні розрекламо вані препарати, проте, на мою дум ку, це банальне бажання фарма цевтів заробити гроші. На сьогоднішній день порушення функції щитоподібної залози «подо рослішали», і швидше за все це по в’язане з тим, що у людей, які у 1986 році були дітьми, зараз проявляють ся симптоми захворювання. Згідно із результатами зарубіжних дослід жень наслідків трагедії Хіросіми та Нагасакі, захворювання щитовидної залози внаслідок опромінення мо жуть проявитися протягом п’ятдеся ти років після того, як людина «підхо пить» радіоактивний йод. Однак це граничний термін, а звичайний ста новить орієнтовно 20—30 років. Профілактика ж, повторюю, досить проста і включає в себе регулярне споживання йодованої солі і, бажа но, морепродуктів.

№ 50

Техноарт майстри майстри

11 грудня 2008 року

Те, чому присвячує свій вільний час підполковник міліції Євгеній Мізєв, дехто називає дитячою забавкою дорослої людини. Проте сам він переконаний, що немає кращого способу зняти напруження після 12— 15*годинного робочого дня, ніж... будувати кораблі.

Морська хвороба міліціонера Мізєва

Олександр Брусенський

точнішою, історично достовірною, відбити у копії найменші деталі, які можуть розповісти про часи, коли цей корабель борознив моря і океани...

роцес складання моделей вітрильних кораблів у заступ ника начальника Октябрсько го райвідділу міліції Полтавського міського управління МВС Мізєва відпрацьований до дрібниць. За верф, де зі «стапелів» сходять точні зменшені копії старовинних кра сенів, служать дві крихітні кімнатки у гуртожитку Полтавського пед університету. Євгеній Валентино вич, який не має власного житла, уже кілька років квартирує там із ласки керівництва навчального закладу разом із дружиною — на родною артисткою України, дорос лим сином та вірним другом пекіне сом Жаком. Кімнатки, де немає зай вого квадратного сантиметра, при крашають копії вітрильників, вис тавлені на полицях. Вони зроблені так, що, здається, от от із кают на палубу вибіжать матроси і за коман дами офіцерів займуть місця біля гармат, які грізно виблискують ла тунню, або майстерно зроблених шлюпок чи вирізаного з дерева стерна. Якщо ви зазирнете у кормо ву каюту, приміром, копії чотирнад цятигарматного вітрильника «Мир ний», на якому 1820 року відомий першопроходець лейтенант М. Ла зарєв досяг Антарктиди, то побачи те точно відтворене вбрання при міщення: мініатюрні меблі, морехі дну карту на стіні і навіть крихітний матроський рундучок завдовжки один сантиметр і заввишки сім міліметрів. Як і справжній матрось кий рундук, він окутий міддю, зачи няється на замок. А якщо відкриєте кришку, побачите, що рундучок за повнений скарбами — різнокольо ровими бісеринками. — Корабель «Мирний» я робив довго, — розповідає Є. Мізєв. — Це точна копія у масштабі 1:70 вітриль

Підполковник Мізєв складає копії вітрильників уже 26 років. За цей час на своїй домашній «верфі» він зробив їх сімдесят. Захоплення, що зародилося у школяра з райцен тру Гадяч, перетворилося у серйоз ну справу, якій він не зрадив ні під час навчання у Полтавському військовому зенітно ракетному училищі і служби армійським офі цером, ні після звільнення з армії, коли почав працювати у міліції ря довим дільничним інспектором.

Євгеній Мізєв із копією вітрильника ника, який увійшов в історію морсь ких плавань. Не відразу знайшов креслення і малюнки корабля. Для складання моделі використав орг скло, дерево різних порід, позолоту, дрібну різьбу по металу, тканини. Усе робив власноруч. Гармати виточував із латуні на токарному верстаті, вітри ла шив на машинці, навіть прапор вишивав самотужки. До речі, вітриль ник успішно пройшов випробування на воді — у ванні, де ми із сином іміту вали штормові хвилі і сильний вітер... Євгеній Валентинович знімає з полиці бриг «Меркурій». На скла дання копії корабля, який назавж ди уславив себе, свою команду і ка пітана О. Казарського під час росій сько турецької війни 1828—1829 років, пішло чотири роки. «Мер курій» — одна з його улюблених робіт. І не лише через задоволен ня від результату копіткої чотирир ічної роботи. Шанобливе ставлен ня до копії вітрильника викликає історія справжнього «Меркурія»:

маючи усього вісімнадцять гармат, він вступив у нерівний бій з двома лінійними кораблями турок, осна щеними 184 гарматами. «Мер курій» завдав чимало ушкоджень турецьким кораблям і вдало відірвався від переслідування.

— Друзі та знайомі часто запи тують, чому мені подобається копі ювати вітрильники, мовляв, це до волі складне заняття, та й резуль тати можна побачити лише через кілька років копіткої роботи, — веде далі пан Євгеній. — У таких випадках я згадую своє дитинство: батьки зводили хату і кожну копій ку вкладали у будівництво, тож на «дорогі» захоплення грошей не було. А от журнали «Юний технік» та «Моделіст конструктор» батьки передплачували мені безвідмовно.

На виготовлення точної копії вітрильно го корабля майстру потрібно часом де кілька років і безліч зроблених власноруч деталей. — Я переконався на власному досвіді, що для моделіста важливі не тільки майстерність і терпіння, а й уміння перейнятися духом часу, у якому «жили» кораблі, копії яких він створює, — ділиться секрета ми майстерності Є. Мізєв. — Коли я вивчаю історію вітрильників, їхніх команд і капітанів, виникає бажання зробити модель якомога

Ще школярем я випробував себе в багатьох технічних напрямах — складав моделі ракет, автомобілів, танків. Але по справжньому захо пився лише моделюванням віт рильників... Є. Мізєв не приховує, що робо та над копіями кораблів повертає йому душевний спокій і рівновагу

після багатогодинної виснажливої роботи і в будні, і в свята. — Як правило, додому поверта юся близько десятої вечора, — роз повідає він. — Та коли беру до рук якусь детальку, над якою треба доб ре помізкувати, щоб дати їй лад, за буваю про всі негаразди і напру ження робочого дня... Над копіями вітрильників пра цює за добре продуманою схемою. Для роботи в нього є весь необхід ний інструмент. Креслення вітриль ників шукає в Інтернеті, каталогах, атласах та інших спеціалізованих виданнях. Власноруч склав і кілька мініатюрних верстатів, на яких роз пилює і шліфує дерево, пластмасу, метал. Недавно зробив собі дуже корисний подарунок — швейну ма шинку. Відтепер вітрила вручну не шиє — механізував цей процес, шиття у міліціонера виходить не гірше, ніж у професійної швачки. — Кораблі надовго не затриму ються у квартирі, — зізнається май стер. — Майже всі копії вітриль ників я подарував друзям і знайо мим. Деякі зайняли місце у шкільних музеях. Моделі мають не припадати пилом, а приносити лю дям задоволення. …Днями підполковник Є. Мізєв «заклав» на домашній верфі у мас штабі 1:80 копію лінійного корвета «Вікторія», яким командував адмі рал Нельсон. Після того, як розіб рався з кресленнями, виготовив із дерева пробну дрібнесеньку шту кенцію — лафет для корабельної гармати. До речі, будь яку складну модель він починає з дрібних дета лей. Скільки забере часу «Вікторія», перш ніж підніме вітрила, пан Євгеній навіть не прогнозує, але твердо переконаний, що корвет із його «стапелів» зійде. Фото автора

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити «Українську технічну газету» і бюлетень «Нещасні випадки на виробництві. Аналіз і профілактика» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств: БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4 97 04 БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70 344, 66 548 ВІННИЦЯ Бліц Інформ 27 66 58 ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 55 30 00, 55 24 75 Колегія 55 25 82 ДОНЕЦЬК Донбас Де Юре 382 68 25/26

Ідея 381 09 32 Кріотехніка 311 76 81 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 744 73 15, 744 16 61 Саміт Дніпро петровськ 370 44 23, 370 45 12 Передплатне агентство «KSS» 33 52 89 ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак

41 54 74 ЖИТОМИР Бліц Інформ 36 04 00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц Інформ 63 91 82 Прессервіс Кур’єр 220 07 97 Меркурій 220 87 61 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 4 91 88 Філіпова Н.О. 50 13 20 Бліц Інформ

52 28 70 КИЇВ Бліц Інформ 205 51 10 ВПА 502 02 22 Кондор 408 76 25 408 76 52 Статус 391 74 53 391 74 54 Прес центр 536 11 75 Саміт 280 77 45 Передплатне агентство «KSS» 585 80 80 Меркурій 248 88 08

КІРОВОГР АД КІРОВОГРА Бліц Інформ 32 03 06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70 03 84 Саміт Кременчук 3 21 88 КРИВИЙ РІГ Бліц Інформ 66 24 36 Кур’єрська служба передплати і доставки 04 04 94 ЛЬВІВ Ділова преса 70 34 68

Західний кур’єр 23 04 10 Фактор 41 83 91 Циндра 97 15 15

47 47 35 НОУ ХАУ 47 20 03, 47 17 77 Саміт Миколаїв 56 10 69

ЛУГАНСЬК ЛУГ АНСЬК Ребрик 50 13 64, 50 14 33

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ Ай Джі Електронікс 4 22 48

ЛУЦЬК Бліц Інформ 72 05 48 МАРІУПОЛЬ Бліц Інформ 33 54 98 МИК ОЛАЇВ МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47 47 75,

НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 4 07 71 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 7 51 91

ОДЕСА Ласка 711 66 16 Пугачова 237 17 80 Агентство Наш Бізнес 718 06 08, 714 41 68 АД ПАВЛОГР ПАВЛОГРА Меркурій 6 00 93 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50 93 10 Бліц Інформ 50 92 61 СЕВАСТОПОЛЬ Бліц Інформ

55 44 51 Фактор Преса 45 55 82 СІМФЕРОПОЛЬ Бліц Інформ 249 300 Саміт Крим 51 24 93 Флора 27 00 92 Фактор Преса 27 94 56 СУМИ ДІАДА 78 03 55 Еллада S 25 12 49

ТЕРНО ПІЛЬ Попович 25 18 23 ХАРКІВ Фактор Преса 738 29 73 Александрова 754 58 27 ХЕРС ОН ХЕРСО Кобзар 42 09 09 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57 03 17, 24 73 83 ЯЛТ А ЯЛТА Саміт Крим 32 41 35

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59*93*92, т/ф 59*93*91, E*mail: marketing_utg@ukr.net

Розслабтес Роз слабтеся! я!

Дерево щастя біля лавки кохання Ексклюзивні куті вироби на наших вулицях і площах сьогодні зустрінеш не часто. Шкода. Металеві шедеври чудово вписуються в міський краєвид, тішачи око перехожих. А часом з волі творців вони стають чимось більшим, ніж просто «архітектурною надмірністю».

Олександр Лясковський

№ 50

11 грудня 2008 року

ФІЛВОРД

наш час процес підготовки виробів значно спрощується. У спеціалізо ваних магазинах сьогодні можна купити фрагменти кутих виробів і потім, як дитячий конструктор, зібрати те, що необізнані вважають твором мистецтва. До художнього кування це має відношення тільки за назвою...

Ковалі щастя

ніпропетровські ковалі вику вали для закоханих «лавку кохання» і «дерево щастя». Ус тановлено незвичайну компози цію в декількох десятках метрів від пішохідного містка через Дніпро, обвішаного всілякими замками, — так молодята «закріплюють» свій шлюб... Про роботу сучасних ковалів ко респондент «УТГ» розпитав главу регіональної організації Союзу ко валів Володимира Дейнеку. — Як виникла ідея створен ня такого незвичайного пам’ят пам’ят ника?

— Щоб створювати гарні й оригінальні вироби, потрібні добре підготовлені кадри. кадри... . — Безперечно. Сьогодні майстрів художнього кування в Ук раїні готують у п’яти спеціальних

навчальних закладах — в Івано Франківську, Косові, Ужгороді, Львові й Києві. На жаль, їх немає на півдні і сході України. Тут у цій сфері працюють переважно люди, які мають архітектурну або худож ню освіту. Ми намагаємося зміни ти ситуацію. У Дніпропетровську є училище, де готують ковалів, що правда, для промислових підпри ємств, і ми хочемо ввести в освіт ній процес курс художнього куван ня, який могли б відвідувати сту денти художнього училища. А потім на цій базі можна створити клуб відродження цього чудового мис тецтва. — А скільки часу потрібно, щоб стати добрим ковалем? — Важко сказати... Раніше вва жалося, що шлях з підмайстерків у ковалі триває приблизно 5 років. Це роки напруженого навчання і праці. Але щоб стати добрим ковалем, ду маю, потрібно років 10. Правда, у

— У вас близько 20 грамот і дипломів за участь у виставках ковальської майстерності. Що ви вважаєте своєю головною нагородою ? нагородою? — Визнання шанувальників на шого мистецтва. Хотів би відзна чити, що художнє кування дістало розвитку вже після перебудови. Але досі існує думка, що коваль може за пляшку викувати що зав годно. Та це не так! Кування — ве лике й серйозне мистецтво. На жаль, сьогодні воно доступне лише заможним українцям. От і ви ходить, що художнє кування — це не тільки ексклюзив, як, наприк лад, лавка закоханих і дерево ща стя в Дніпропетровську або містечко високохудожніх виробів у Донецьку, а й десятки метрів ку тих огороджень. Все таки головна нагорода — це саме такі ексклю зивні вироби, які дарують добрий настрій і щастя людям.

Секрети м ісля того, як деталі виробу викувано, фахівці рекомендують збирати їх за допомогою зварювання, а клепки або пайки. Далі — обробка піском і нанесення покриття, що забезпечує довге життя вашо й му шедевру. Але в будь якому разі кутий виріб згодом іржавітиме, тому він потребує «сервісного с обслуговування» для виявлення проблемних місць. Огляд треба робити кожні 1—2 роки. довго чекати виконання замовлення? Дніпропетровські майстри говорять, що багато що залежить т відЧискладності виробу, його розміру і кількості деталей. У середньому на одну роботу йде від трьох тижнів е до двох місяців. Фахівці говорять і про те, що художнє кування — це певні технології, можливості яких великі, але не р безмежні. н зований. Тому проект, яким би чудовим він не був, обов’язково адаптують до тих умов, де він буде реалі о Що ж передбачає сам процес виготовлення виробу? Спочатку, незалежно від того, чи буде це мініа тюрне бра або садова кута лавка, робиться малюнок у натуральну величину, за яким коваль виготовляє с кондуктор — спеціальний пристрій, що повторює пластику деталей. За ним він згодом і виковується. т Для окремих деталей можуть виготовлятися штампи. Погодьтесь, термін «штампування» викликає пев і ну недовіру до майстра. Проте це вкрай необхідний процес, особливо якщо йдеться про виготовлення

Відповіді на кросворд, надрукований у № 49

Білі починають і виграють

Відповідь на етюд, надрукований у № 49 1. c3 d4! c7 b6 2. d4 e5!! f6:f2 3. c1 d2 h4:f6 4. d2 e3 f2:d4 5. f4 e5 d6:f4 6. b4:d6 e7:c5 7. a3 b4 c5:a3 8. a7:e7 f8:d6 9. h6:c5 b8 c7 10. c5 e3 h8 g7 11. e3 d4 g7 h6 12. d4 e5 c7 b6 13. e5 d4 b6 a5 14. d4 e3 a5 b4 15. e3 d2 х

ШАШКИ

великої кількості однотипних деталей. У цьому випадку з металевого листа товщиною 2—3 міліметри спеціальним лазерним пристроєм нарізається потрібна кількість плоских заготівок. Після штампування заготівка набуває необхідного об’ємного вигляду. І лише в процесі ручної обробки кожна деталь набуває своєї неповторної форми.

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Відповідь на головоломку «Разгорнення», надруковану у № 49

— Вона стала прямим продов женням фестивального руху від роджуваної ковальської майстер ності в Україні. Останнім часом такі фестивалі проводилися в Івано Франківську й Донецьку. До речі, у нашій країні цей рух розви вається активніше, ніж, наприк лад, у Росії, де школа ковальсько го мистецтва набагато давніша. Проте ми спрямовуємо зусилля в одне русло — розвиток творчості, насамперед молоді. Досить сказа ти, що у фестивалі ковальської майстерності, що відбувся навесні в Івано Франківську, взяли участь більше 300 ковалів, з яких близь ко ста — майстри з Європи, Аме рики, Австралії.