Украинская техническая газета №102

№ 50 (102) 22 грудня 2009 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

«Парадна» армія

У НОМЕРІ:

Україна добровільно відмовилася від потужних ракет. Останніх!

Інновації в кооперації

ПЕРСПЕКТИВА Європейський Союз виділив 12 мільйонів євро на підтримку інноваційного сектора в Україні Стор. 9

Дмитро ТИМЧУК

SOSТАН

За рішенням керівництва України на світанку її незалежності й не без активної «допомоги» Заходу й Росії історія ЗС країни перетворилася на довгий процес знищення всіх стратегічних, а потім і оперативно-тактичних озброєнь. Ця епопея закінчилася в останній день листопада 2009 року підписанням у Києві Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони України й Державним департаментом США про допомогу в ліквідації й демілітаризації ракетних комплексів 9К72 (Scud, за натовською класифікацією — Scud-В), і обладнання, матеріалів і компонентів ракетного палива, які входять до їх складу. Процес триватиме до кінця 2015 року. Закінчення на стор. 4

Комунальні замети Реформи в житлово-комунальному господарстві поки «встелені» тільки добрими намірами Стор. 10

ТЕНДЕНЦІЯ Безробіття: воно «працює» В Україні не мають роботи 9,1% працездатного населення Стор. 11

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ Стандарти: узяти й скасувати? Чиновники не готові, а лідери бізнесу не намагаються сприяти створенню нормального регуляторного середовища Стор. 12

Славутич на роздоріжжі

Гріти чи «світити»? Доцільність переведення місцевої ТЕС у теплогенерувальний режим викликала серйозну дискусію серед дніпропетровських фахівців Ігор ГУСАРОВ Проект опалення значної частини право- і майже всього лівобережжя Дніпропетровська за рахунок ресурсу Придніпровської теплоелектростанції (ПД ТЕС) існує вже близько 20 років. Труби станції височіють поруч із найновішим у місті Південним мостом, і вже зараз вона опалює знач-

Композиція в стилі «FORCE» Чи будуть задіяні потужності ЧАЕС для розвитку ядерно-паливного потенціалу України? Стор. 8

Нанотехнології рятують металеві поверхні від руйнувань Стор. 7

ну частину «свого» лівого берега. Напроти нього через Дніпро розкинувся найбільший дніпропетровський житловий масив Перемога, вище по схилу — Сокіл, а за ним другий за величиною — Тополя. У цих районах мешкає чверть населення мільйонного мегаполіса. І всіх цих людей може обігріти ПД ТЕС. То в чому ж проблема? Закінчення на стор. 5

Ліки від стереотипів Інтенсифікація видобутку вугілля загострює проблему безпеки шахтарської праці Стор. 6

2 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

ТУТ І ТЕПЕР

Інакше не скажеш...

Білоруська лінія

Валерій Мунтіян Член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор

Сьогодні світова економічна система фактично зруйнована, і Україні зовсім не треба чіплятися за те, що від неї залишилося, зокрема, якщо врахувати, що очікується зсув центру світової фінансової активності в Азіатсько-Тихоокеанський регіон. У цій ситуації Україна може виконувати роль моста, сполучної ланки між Європою та Азією. Україна повинна насамперед «думати своєю головою», поступово знижуючи вплив зовнішніх факторів, визначивши конкретні цілі, дотримуватися плану їхнього досягнення».

Д е рж п і д п р и є м с т в о зовнішньое ко н о м і ч н о ї д і я л ь н о с т і «Ук р і н те р е н е р го » п р ол о н г у в а л о ч и н н и й д о к і н ц я 2 0 0 9 р о к у ко н т р а к т і з д е р ж а в н и м ко н ц е р н о м « Б і л е н е р го » н а п о с т а в к у у к р а ї н с ь ко ї е л е к т р о е н е р г і ї в Б і л о рус ь н а 2 010 р і к . онтракт укладений цього року на виконання міжурядових домовленостей між Україною й Білоруссю. «Укрінтеренерго» також погодило з «Біленерго» збільшення в нас т упном у році обсягу пос тавок української електроенергії в Білорусь до 4 млрд кіловат-годин, що відповідає повном у завантаженню міждержавних ліній електропередачі, які з’єднують енергосис теми двох країн.

Перша капітально відбудована ділянка дороги державного значення у високогірному селі Підзахаричі, що на Буковині, введена в експлуатацію в рамках заходів із ліквідації наслідків стихійного лиха 2008 року. Відкрито також відрізок місцевої дороги у селі Усть-Путила.

Валерій Литвицький

Голова групи радників при Національному банку України

Я радив би не впадати в амнезію, у непам’ять щодо кризи, бо може бути ще одна хвиля кризи».

«Самое синее в мире…» Аркадій ХІДЕКЕЛІ Міжнародна комісія з охорони Чорного моря від забруднення заснувала нагороду «Медаль Чорного моря 2009».

В

она вручається науковцям, представникам урядових установ екологічної орієнтації та громадських організацій шести чорноморських країн — Болгарії, Грузії, Росії, Румунії, Туреччини та України — за найбільш видатний внесок у охорону Чорного моря.

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

www. tehnichka.com E-mail: info@tehnichka.com

Від України нагороду дістав академік Національної Академії наук України Юрій Зайцев — відомий учений у галузі зоології та паразитології, який працює в Одеському філіалі Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського. Нагороди було вручено у турецькому місті Самсун під час урочистого засідання Комісії з охорони Чорного моря за участю представників від усіх чорноморських країн та міжнародних організацій (Європейської комісії, Організації з економічного співробітництва країн Чорного моря та інших). Номінанти обирались шляхом таємного голосування.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

За рахунок нарощування обсягів поставок у Білорусь та інші країни підприємство планує збільшити обсяги експорт у української електроенергії вдвічі в порівнянні з 2009 роком — до 8,1 млрд кіловат-годин.

Технології відбудови Альона ГЛИВКО

Кризи починаються і минають. Але незмінними залишаються такі вічні цінності й завоювання, як незалежність держави, національні інтереси й світле майбутнє наших нащадків».

Говорити про те, що криза добігає кінця, поки зарано. Наближається друга хвиля, викликана простроченнями та неплатежами за кредитами, заморожуванням великих об’єктів, дефіцитом площ, стверджує глава підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету ВР України з питань будівництва Володимир Яцуба.

К

Нурсултан Назарбаєв

Президент Казахстану

Будівельна галузь — не жилець?

В

ід нищівного паводку було повністю знесено 46,5 км та пошкоджено 63,6 км дорожнього полотна. Найбільші руйнації припали на головну транспортну магістраль — державну дорогу, яка з’єднує район з обласним центром, а також на дорогу, що веде до кордону з Румунією. — Гірський район тоді був відрізаний від світу. Відбудова доріг триває за новітніми технологіями, з розрахунком, що вони тепер витримають не одну повінь у Карпатах, — говорить начальник служби автодоріг області Іван Мунтян. — Зводимо берегоукріплювальні захисні споруди, підпірні габіонові й капітальні стінки. Кошторисна вартість двох дорожніх ділянок, які щойно здали в експлуатацію, — майже 13 млн грн. Торік на ліквідацію наслідків стихійного лиха було виділено 362,8 млн грн. Цього року — більше 200 млн грн.

З

а його словами, ще невідомо, який етап кризи виявиться більш складним. Рівень зниження обсягів будівництва в Україні вище середньоєвропейського більш ніж у 4 рази. Реальне будівництво об’єктів скоротилося більш ніж на 80%. За офіційною статистикою, за 10 місяців цього року підприємства України виконали будівельні роботи на суму 29 млрд грн. Скорочення становило 51,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. «Будівництво житла в окремих регіонах майже заморожене. Найнижчі показники виконання будівельних робіт (менше 1%) від загальної суми витрачених коштів відзначаються в Кіровоградській, Херсонській, Волинській областях і Севастополі. Реально зараз будують одна компанія в Дніпропетровську й дві — у Києві, інші «лежать», — заявив В. Яцуба. Переважна більшість будівельних компаній на превелику силу намагається підтримувати заморожені об’єкти в стані, який принаймні дозволить добудувати їх у перспективі. Стагнація галузі така глибока, що найближчим часом доступне якісне житло українці так і не одержать, нові робочі місця створені не будуть.

Усе буде в комплекті Шахта «Білоріченська» (Луганська область) планує введення нової лави, яка дозволить підвищити видобуток на 100-150 тис. тонн на рік.

З

а словами директора шахти Віталія Васильєва, уведення нової лави дозволить підвищити щорічний видобуток вугілля до 1,2 млн. тонн (або до 95-100 тис. тонн на місяць). Директор шахти також зауважив, що разом із введенням нової лави планується й придбання третього на шахті лавокомплекту. Придбання цього обладнання дозволить значно стабілізувати роботу підприємства. «Досі шахта працювала на двох лавокомплектах. Тобто лава відробила — у нове під-

готовлене поле треба перетаскувати обладнання, частково ремонтуючи його. І йде збій, якийсь час шахта залишається на одній лаві», — пояснив Віталій Васильєв. Придбання ж третього лавокомплекту дасть шахті

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ (тел. 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Світлана Ісаченко - заступник головного редактора (тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com) Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 0642 34-72-47) Свідоцтво Людмила Гречаник — відділ технічної думки про державну реєстрацію (тел. 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); КВ № 12993-1877Р Марина Савінова — відділ науки та освіти від 20.08.2007 р., (тел. 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); видано Міністерством Ігор Павлюк — відділ промисловості юстиції України. (тел. 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com);

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Антон Яременко - тел./факс: (044) 440 82 09, Ганна Бусова - тел./факс: (0642) 59 93 91, тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: reklama@tehnichka.com ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов - тел./факс: (044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 Любов Соловйова - тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: podpiska@tehnichka.com

можливість працювати без перебоїв. За словами В.Васильєва, свого часу стояло питання про закриття «Білоріченської», однак завдяки інвесторові шахта працює й розвивається.

Газета видається українською та російською мовами

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер віддрукований офсетним

Позиція авторів публікацій не завжди способом на друкарському компзбі гається з позицією редакції. Редакція залишає за собою лексі ТОВ «Прес-Експрес». право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Тел. (0624) 50-08-54 Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 15686 прим., При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

українською мовою 4165 прим., російською мовою 11521 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2997

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

3

ТУТ І ТЕПЕР ПРОМИСЛОВІСТЬ За даними Держкомстату, обсяг промислового виробництва в Україні за січень-листопад 2009 року скоротився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 24%. При цьому обсяг виробництва в переробній і добувній промисловості скоротився за 11 місяців у порівнянні з аналогічним періодом 2008-го на 25,4%, зокрема в легкій промисловості — на 27,3%, хімічній і нафтохімічній — на 25,8%, металургійному виробництві — 29,6%, машинобудуванні — на 47,7%. Разом з тим у листопаді поточного року в порівнянні з листопадом 2008-го обсяг промислового виробництва зріс на 8,6%, а в порівнянні з жовтнем 2009 року скоротився на 1,9%. Підприємства хімічної промисловості України в січні-листопаді 2009 року скоротили випуск азотних добрив (мінеральних і хімічних) на 21,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2008-го — до 1,950 млн тонн.

Разом з тим їхнє виробництво збільшилося на 8,1% у порівнянні з жовтнем п.р. і на 7,3% у порівнянні з листопадом 2008 року — до 182 тис. тонн. Обсяг роздрібного товарообігу підприємств України в січні-листопаді 2009 року зменшився на 20,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2008-го — до 207 млрд 233 млн грн. За даними Держкомстату, падіння обсягів роздрібного товарообігу за підсумками 11 місяців п.р.зафіксвано у всіх областях України. При цьому найбільше зниження відзначене в Донецькій області — на 27%, до 17 млрд 963,5 млн грн, Дніпропетровській — на 25,8%, до 17 млрд 892,5 млн грн., Полтавській — на 25%, до 5 млрд 468 млн грн, Хмельницькій — на 24,6%, до 3 млрд 925,2 млн грн і Луганській — на 24,2%, до 6 млрд 400,3 млн грн. ЦИФРА

Підприємства України Січень – жовтень 2009 р.

54,2%

— одержали прибуток,

85 485,1 млрд

45,8%

млн грн —

фінансовий результат, — зазнали збитків,

98 41,3 млрд

млн грн —

фінансовий результат. ПЕК Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін у Закон «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (щодо фінансової стабілізації підприємств вугільної галузі). Законодавчим актом створюється додаткове джерело розрахунків енергогенерувальних компаній ТЕС за вугільну продукцію державних вуглевидобувних підприємств для забезпе-

чення своєчасної виплати заробітної плати шахтарям. Видобуток рядового вугілля в Донецькій області за листопад 2009 року становив 2,8 млн тонн, за одинадцять місяців — 29,8 млн тонн, повідомляє головне управління статистики області. За січень-листопад 2009 року в порівнянні із січнем-листопадом 2008-го вуглевидобуток зменшився на 5%. У листопаді обсяг вугілля в порівнянні з попереднім місяцем скоротився на 3,6%, а проти листопада минулого року зріс на 2,8%. На збагачувальних фабриках області за січень-листопад 2009 року перероблено 37,5 млн тонн вугілля (за рахунок увезення через кордони регіону), що менше січня-листопада 2008-го на 5,5%. Виробництво продуктів збагачення зменшилося на 4,8% і становило 22,9 млн тонн. Обсяг готового вугілля (отримані шахтами продукти збагачення й рядове вугілля, відвантажене споживачам, у тому числі для наступного збагачення) становив за січень-листопад 22,6 млн тонн і зменшився в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року на 1,2%. При цьому погіршилася структура готового вугілля. Питома вага продуктів збагачення в його складі зменшилася з 46% у січні-листопаді 2008-го до 41% з початку нинішнього року, а зросла відповідно з 54% до 59% частка відвантаженого рядового вугілля, у листопаді вона становила 60%. Україна в січні-жовтні 2009 року скоротила імпорт природного газу на 21,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2008-го — до $ 6 млрд 312,938 млн. За даними Держкомстату, обсяг імпорту природного газу в січні-жовтні п.р. становив 17,6% від загального обсягу імпорту. Експорт природного газу за звітний період збільшився на 7,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до $1 млн 417,9 тис. У той же час у січні-жовтні п.р. Україна скоротила імпорт сирої нафти з газовим конденсатом на 45% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до $2 млрд 242,364 млн. Обсяг імпорту нафти за підсумками 10 місяців п.р. становив 6,2% від загального обсягу імпорту. ТРАНСПОРТ Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо створення державного концерну «Українська залізниця». Його буде затверджено постановою Кабміну до кінця року. «Концепція наша проста: усі до єдиного підприємства, які забезпечують життєдіяльність, нормальне функціонування, постійне обслуговування залізниці, повинні бути в цьому концерні й працювати як єдиний механізм», — відзначила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Кабмін своїм розпорядженням схвалив стратегію розвитку залізничного транспорту до 2020 року й ухвалив постанову про затвердження державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010—2015 рр. «Укрзалізниця» недоодержить близько 14 млрд грн надходжень, повідомив генеральний директор підприємства Михайло Костюк. Близько 2 млрд грн із них становить курсова різниця з повернення кредитів

попередніх років, ще 7 млрд грн залізниця недоодержить унаслідок зменшення обсягів перевезень (в 2009-му вони скоротилися на 30%). «Але в останні місяці завдяки мобілізації всіх зусиль залізничників, поліпшенню транзитності та якості обслу-

говування... ми подолали бар’єр падіння, і сьогодні можна декларувати зростання обсягу перевезень, у тому числі в міжнародному сполученні на 3–4%», — сказав М.Костюк. Також він відзначив, що при річних доходах залізничної галузі в 38 млрд грн портфель боргових зобов’язань на кінець року становитиме 9 млрд грн. АПК Кабінет Міністрів України виділив зі Стабілізаційного фонду 286 тис. грн на проведення регіональних заходів із нагоди 20-річчя фермерського руху. Відповідна урядова постанова підписана прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, повідомляє АПК-Інформ. Бюджетні кошти виділяються на безповоротній основі й витрачаються з урахуванням порядку використання в 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів і підтримки окремих проектів у агропромисловому комплексі. Головним розпорядником бюджетних коштів визначене Міністерство аграрної політики, а їхнім одержувачем — Асоціація фермерів та приватних землевласників. В Україні під урожай 2010 року озимі на зерно й зелений корм, у тому числі ріпак, у господарствах всіх категорій посіяні на площі 10,1 млн га, що перевищує показник минулого року на 2,9%. За повідомленням Держкомстату України, зернові культури на зерно посіяні на площі 8,6 млн га, що на 3,7% більше аналогічного показника минулого року, у тому числі пшеницю посіяно на площі 6,668 млн га (на 2,6% більше), жито — 0,3 млн га (на 38% менше), ячмінь — на 1,588 млн га (на 25% більше). Озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,4 млн га, що на 1,4% менше торішнього. Цукрові заводи України, за даними на 14 грудня, виробили 1,245 млн тонн цукру з буряків врожаю 2009

року проти 1,537 млн тонн, вироблених на цю дату в 2008 році. Такі оперативні дані повідомили в Національній асоціації цукровиробників України (НАСУ) «Укрцукор». Відповідно до повідомлення, на 14 грудня на цукрові заводи надійшло 9,37 млн тонн цукрових буряків (у заліковій вазі) проти 12,48 млн тонн на аналогічну дату 2008 року, перероблено 9,05 млн тонн буряків (в 2008-му — 12,01 млн тонн). За інформацією асоціації «Укрцукор», переробку буряків розпочали 56 цукрових заводів (у 2008-му — 70 заводів). На сьогодні 50 заводів уже завершили виробництво. Цього року, за прогнозами НАСУ «Укрцукор», в Україні буде вироблено 1,5 млн тонн цукру з буряків урожаю 2009 року. Ємність українського ринку цукру фахівці оцінюють у 2—2,2 млн тонн. ФІНАНСИ Національний банк України пояснює, що відповідно до законодавства забороняється видача будь-яких валютних кредитів фізичним особам, які не займаються підприємницькою діяльністю. «Національний банк України нагадує, що дія пункту 6 закону щодо заборони використання іноземної валюти для кредитування... (крім випадків цільового кредитування для оплати послуг нерезидентам за лікування й навчання за кордоном) поширюється на всі операції з надання кредитів у повній сумі або частково, у тому числі у формі кредитної лінії або кредиту овердрафт із карткових рахунків тощо», — говориться в повідомленні. Нацбанк зауважує, що за потреби використання платіжної картки за кордоном фізичним особам необхідно попередньо забезпечити наявність на ній власних коштів у іноземній валюті, оскільки комерційні банки України — емітенти платіжних карток не мають дозволу на забезпечення перевитрат власників карток у іноземній валюті. Кабінет Міністрів України на розширеному засіданні ухвалив постанову «Питання підвищення ефективності використання транзитного

потенціалу України», яким вводиться використання єдиного підходу митного контролю, уведеного країнами Євросоюзу та СНД. Відповідно до документа це сприятиме зменшенню затримки вантажів при перетинанні кордону. Крім того, на засіданні ухвалене розпорядження «Про підвищення ефективності транспортних зв’язків із Центральною Європою», що дозволить організувати пряме залізничне сполучення залізничною колією 1520 мм завширшки по маршруту Східна Азія-Австрія (Відень) транзитом через Україну. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами «УНІАН», «ІнтерфаксУкраїна», сайта Міністерства економіки, Держкомстату України, АПК-інформ

4 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

ОПК

«Парадна» армія Україна добровільно відмовилася від потужних ракет. Останніх! Дмитро ТИМЧУК

Т

имчасово виконуючий обов’язки міністра оборони України Валерій Іващенко уточнив, що ліквідація оперативно-тактичних ракетних комплексів 9К72 — заключний етап реалізації Програми спільного зменшення загрози, здійснюваної з ініціативи конгресу США й при технічній і фінансовій допомозі американського уряду. Відповідно до цієї програми Україна свого часу втратила ядерні боєприпаси, а потім і їхні носії — стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) — ракетні комплекси РС-18, РС-22, далекі бомбардувальники Ту-22 різних модифікацій, їхнє озброєння — ракети Х-22 (які можуть оснащуватися ядерними бойовими частинами). РЕКВІЄМ ЗА 43-Ю...

А

втор у 2001 році був свідком церемонії (інакше не назвати) знищення останньої шахтнопускової установки (ШПУ) міжконтинентальних балістичних ракет колишньої 43-ї армії Ракетних військ стратегічного призначення, яка залишилася на території України після розвалу СРСР. Треба було бачити неприховану радість американських дипломатів і представників уряду США при вибуху, який поховав «стратегічну ядерну» історію України. Показово, що в складі американської делегації були й представники приватних компаній, які беруть участь у проектах ВПС США й NASA — для них цей візит, поза сумнівом, мав і суто практичний інтерес — був нагодою вивчити радянську ракетну спадщину. Відразу зауваПочаток на стор. 1

жу: за словами цих панів, вони брали участь у аналогічних заходах і в Росії. 43-тя ракетна армія була свого часу західним ядерним форпостом СРСР, причому «ареал» її частин охоплював відразу Україну й Білорусь. Разом у ній значилося 175 установок і 1271 ядерний боєприпас (я наводжу дані з американського релізу програми за 2001 рік). Із приводу ліквідації МБР в Україні однозначної думки немає. Час від часу виникають дискусії щодо повернення ядерного статусу, можливо, і цілком виправдані. Однак на той час позбавлення від цих озброєнь, мабуть, було неминучим. Зокрема, колишнє українське керівництво аргументує «здачу» стратегічних ядерних озброєнь тим, що Україна не могла ними керувати — система керування була замкнута на Москву. Однак є також інші дані. Наприклад, я спілкувався з генералмайором Вадимом Гречаніновим, колишнім військовим радником Президента України, який тоді очолював Центр оперативностратегічних досліджень, де створили схему «відключення» від керування МБР Москви й передачу «кнопки» Києву, про що було повідомлено вищому керівництву. Зараз українські керівники про це «забули». Доцільніше було б робити наголос на більш правдоподібній версії — Україна не могла забезпечити належні умови зберігання й обслуговування боєголовок до МБР. Але є набагато серйозніші питання з приводу тактичних ядерних боєприпасів, які незрівнянно простіше обслуговувати й зберігати, ніж ядерні боєголовки МБР. Україна не підписувала ніяких документів про їхню передачу, під домовленості про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО) вони ніяк не підпадали. Яким чином

«Скад»

і на підставі чого їх вивезли — досі невідомо. АВІАЦІЯ — ТУДИ Ж

«С

тратегічні» й «далекі» крила Україна втрачала якось дивно. У січні 2006 року «під звуки фанфар» на авіабазі «Полтава» урочисто розпиляли останній український бомбардувальник Ту-22М3, відомий у НАТО як «Бекфайр-С» («Backfire-C»). Знищення саме цих літаків здається, м’яко кажучи, загадковим. Надзвуковий Ту-22 у модифікаціях М2 і М3 був наймасовішою машиною далекої авіації на території колишнього СРСР — на момент розпаду Союзу в Україні, Росії й Білорусі їх налічувалося більше 380. «Борт» цей, до речі, занесений до Книги рекордів Гіннесса як найшвидший бомбардувальник у світі. Частково порізавши й частково передавши Росії свої стратегічні Ту-160 і Ту-95 на світанку незалежності, Україна довго мала тільки «Бекфайри». З їх ліквідацією бомбардувальна авіація вимерла в нас як клас, а в складі Повітряних сил залишилися тільки тактичні й військово-

ДОВІДКА ТА САМА ПРОГРАМА...

Щ

е з кінця 80-х років минулого сторіччя наростав страх американців із приводу того, що радянський уряд не може контролювати власні арсенали зброї масового ураження, а також пов’язані з нею матеріали й технології. З розпадом Радянського Союзу ці побоювання значно посилилися. Програма спільного зменшення загрози з’явилася 1993 року після ухвалення наприкінці 1991 року закону Нанна-Лугара, мета якого — сприяти урядам нових незалежних держав колишнього СРСР у виконанні ними зобов’язань із контролю над озброєнням і в забезпеченні скорочення стратегічних ядерних озброєнь і їхніх носіїв. Основні заходи вживалися разом із національними урядами Державним департаментом і мі-

ністерствами енергетики, оборони й торгівлі. Проекти здійснювалися в Росії, Україні, Білорусі, Казахстані, Латвії, Литві й Узбекистані. До речі, Росія була «пощипана» не менше України: за 10 років із МБР було вилучено близько 5 тисяч ядерних боєголовок, знищено близько 400 стратегічних ракет і шахтних пускових установок і утилізовано 12 ядерних підводних човнів. Але в реалізації Програми між Росією та Україною є істотна різниця. У Росії дійсно за американські кошти ліквідовані ті осколки колишньої радянської могутності, які безнадійно застаріли. І це була лише частина наявного потенціалу. У той час як в Україні фактично пущено під ніж ВСЕ, що має право називатися стратегічним або оперативнотактичним.

транспортні «борти», до того ж дуже застарілі. Ліквідуючи 29 бомбардувальників Ту-160 і Ту-95МС (11 передали Росії), наші військові також «порізали» їхнє озброєння — 487 крилатих ракет повітряного базування Х-55 (і передали 581). «Стратегічний» статус цих крилатих машин сумнівів не викликав, хоча також досить непросто пояснити, кому вони заважали в Києві. Але під цю марку американці «попросили» знищити все «доросле» озброєння, наявне на українських теренах. Так і підвели наші Ту-22 під двосторонню програму. Однак «учасники проекту» не пояснювали одну дивну річ. Програма спрямована на ліквідацію в Україні стратегічних наступальних озброєнь, якими Ту-22... ніколи не були! І найдивніше, що цей вердикт винесли самі американці — під час підписання знаменитого договору СНВ-2 між США й СРСР про скорочення озброєнь конгрес США влаштовував спеціальні слухання з питання, чи вважати «Бекфайр» стратегічним. Однозначно вирішили: ні! «СКАДИ»

О

сновою «ракетної складової» ракетних військ і артилерії Сухопутних військ ВР України є тактичні комплекси «Точка» і «Точка-У» (натовське позначення SS-21). Техніка в наш час не дуже грізна — точність і дальність її дії невисока, а ядерні головки АА-60 для цих ракет Україна «здала» ще на початку незалежності. Набагато серйознішими саме й були ракетні комплекси 9К72. Із цими добряче застарілими ракетами клопоту Києву було до нинішнього меморандуму. Довго США фактично вимагали, щоб Київ свої «Скади» порізав, підводячи під це вимоги міжнародного режиму з контролю за ракет-

ними технологіями. Але під жодні міжнародні договори 9К72 не підпадає: Україні заборонено мати ракети з радіусом дії більше 500 км, а «Скад» може «працювати» тільки до 300. У 1998 році всі комплекси Р-300 (ще одна назва «Скадів»), наявні в Україні, були зведені в три ракетні бригади першої ракетної дивізії ВР України. У кожній бригаді — до 18 «Скадів». Крім малозрозумілих вимог США, з Р-300 були й інші проблеми. По-перше, ракети вимагали негайної заміни — поважний вік. У Міноборони ще на початку 2000-х років говорили про плани їхньої модернізації зі збільшенням дальності ураження до 460—480 км, але балачками все й скінчилося. По-друге, в Україні немає полігонів для проведення навчань із цими комплексами. БЕЗ «ДОРОСЛИХ» ОЗБРОЄНЬ

М

ожна довго сперечатися, наскільки негативно позначиться на обороноздатності України ліквідація комплексів 9К72. Але треба врахувати, що йдеться й про значення «Скадів» як військово-політичного аргументу. Адже озброєнь «серйозніше» від них в українській армії просто немає. Тому епопея перетворення української армії на «парадну», придатну для виконання досить невеликого спектра завдань, має врешті-решт змусити українську владу замислитися про перспективи розвитку Збройних Сил узагалі. Наприклад, про форсування проекту українського оперативно-тактичного ракетного комплексу. Поки ж можна дійти лише невтішного висновку: у найближчій перспективі сильна, ефективна, сучасна армія, мабуть, так і залишиться не більш як мрією України та українців...

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

5

ПРОБЛЕМА

Гріти чи «світити»? Доцільність переведення місцевої ТЕС у теплогенерувальний режим стала предметом серйозної дискусії серед дніпропетровських фахівців Ігор ГУСАРОВ ТАЄМНИЦЯ ПІВДЕННОГО МОСТА ідповідно до нашого проекту, — говорить директор «ДніпроВНДПІенергопром» Олексій Мікулін, — Південний міст планувався як комунікаційний перехід для перекидання енергоносія на правий берег Дніпра. Чотири труби великого діаметра змогли б з’єднати ПД ТЕС із котельнею на вулиці Космічній, а звідти по вже наявних теплотрасах тепло розподілялося б на найближчі райони. У наступному варіанті проекту, який датується приблизно 2000 роком, уже після того, як Павло Лазаренко вольовим рішенням увів міст у експлуатацію без жодних труб, від правого берега довелося відмовитися. Зараз (при наявній шляховій розв’язці з обох боків моста) прокласти магістралі хоча й можливо, та дуже витратно. Але на лівому березі основний трубопровід уже прокладений до житлового масиву Лівобережний-3. Його можна подовжити й подавати тепло на сам Лівобережний, Фрунзенський, вулицю Батумську й проспект ім. газети «Правда», тобто на більшу частину лівобережного Дніпропетровська. І це все на нашому українському вугіллі, без російського газу.

–В

РІЧНЕ ЗРОСТАННЯ — У ЧОТИРИ РАЗИ! а даними «ДніпроВНДПІенергопром» (з посиланням на листи керівництва ПД ТЕС), резерв потужності діючих теплофікаційних установок станції — 186 Гкал/год. Крім того, після реконструкції ще однієї теплофікаційної турбіни потужністю 310 МВт стають доступними ще 220 Гкал/год., тобто разом уже 406 Гкал/год. Цього було б задосить для опалення запланованих районів правобережжя, яке вимагає при температурі мінус 23°С 400 Гкал/год. При цьому річна економія газу становила б167 млн м3/рік, що за ціни газу $360 за 1000 м3 у грошовому обчисленні коштувало б $60,38 млн. Витратна частина, за розрахунками проектувальників, — $15 млн. А це означає, що при швидкій реалізації проекту термін його чотириразової окупності — трохи більше року. Цифри промовисті. Хоча деякі обрахунки все-таки викликають сумнів. Доповнити сказане могли лише на самій ПД ТЕС, куди ми й вирушили. Але спочатку невеликий екскурс у теорію та історію.

лишається більш звичним та улюбленим продуктом для працівників ПД ТЕС. Недарма на величезній дошці перед підприємством, яка існує з 1954 року, красується червона цифра «500» — кількість мільярдів (!) кіловат-годин електроенергії, які 8 листопада 2008 року виробила станція з початку її експлуатації. Інша річ тепло, виробництво якого тут освоюють поступово, щоб не сказати з недовірою. Утім, можливо, що так тільки здалося нашому кореспондентові після бесіди з головним інженером ПД ТЕС Григорієм Фесаком. РЕЗЕРВ Є, ТА ХТО ЗАПЛАТИТЬ? ід генерацію тепла ми вже перенастроїли 4 електротурбіни по-

– П

енергію або принаймні заощаджувати на ньому вугілля. І це остання, чи не єдина перевага, тому що, зауважу ще раз, за існуючих тарифів тепло не є рентабельним товаром. Утім, весь наш колектив усвідомлює відповідальність за теплопостачання міста. Без електрики в домашніх умовах можна обійтися. Можна піднятися без ліфта на двадцятий поверх. Але замерзати у власній квартирі... Тому ми весь час підтримуємо обладнання в робочому стані. І ЕКОЛОГІЯ НЕ ПОТЕРПАТИМЕ! ивно, що Фесак говорить лише про 50 резервних гігакалорій, доступних на вже запущеному обладнанні, — знову приєднується до дискусії провідний інженер одного з відділів «ДніпроВНДПІенергопром» Юрій Шамсєєв. — За наявними у нас даними, резерв на сьогоднішній день становить близько 180 Гкал/год. А цього цілком вистачило б для реалізації всього «лівобережного проекту». Правда, довело-

– Д

вобережний проекти, як кажуть, покладені під сукно. А от що заявив у бесіді з нашим кореспондентом заступник міського голови з питань промисловості Володимир Мелещик: — По-перше, проект не вигідний місту з екологічних міркувань. Навіть при нинішньому режимі роботи ПД ТЕС дає 61% від загальної кількості атмосферних забруднень. А по-друге, на станції просто не вистачає потужностей. Зараз ми працюємо над тим, щоб прибрати дві котельні на лівому березі, замінивши їх на теплорозподільні пункти від ТЕС, але на цьому ресурс «Придніпровки» закінчується. Далі потрібні великі гроші. НАШ ВИГРАШ — ЕНЕРГОБЕЗПЕКА! наючи дніпропетровських чиновників, уже не дивуєшся, що їхні коментарі суперечать усьому вищесказаному, а найчастіше й узагалі здоровому глузду. Однак проблема дійсно не з простих. От тільки дві особливих думки.

З

З

ДО ТЕПЛА СТАВЛЯТЬСЯ З ПОБОЮВАННЯМ ама назва «ТЕС» говорить про те, що станції такого типу здатні генерувати одночасно як тепло, так і електроенергію. Причому одержувати і те, і інше можна від однієї й тієї ж турбіни, але обернено пропорційно: більше електрики — менше тепла, і навпаки. Звичайно, така турбіна повинна бути відповідним чином «настроєна». Щоб одержувати від неї не тільки електрику, а й тепло, її треба додатково оснастити бойлерною установкою й іншими дорогими агрегатами. До того ж теплогенерація істотно знижує електричну потужність енергоблоку. Отож, так вже сталося, що електрика була і, схоже, за-

С

Початок на стор. 1

тужністю по 150 МВт, — заявив він. — Правда, тепер втрачаємо з кожної з них по 43 МВт електричної потужності. У той час як електроенергія сьогодні якщо не прибуткова, то все-таки рентабельна, а тепло — збиткове. До речі, уже зараз наш внесок у теплопостачання міста становить приблизно 23%. Ми готові переобладнати під теплогенерацію ще один блок на 300 МВт. Сама турбіна готова, зроблений нульовий цикл під монтаж бойлерної установки, але для завершення робіт буде потрібно ще близько півмільйона гривень. Нарешті, ще одна теплофікаційна турбіна вже закуплена й лежить на складі. Але її монтаж коштуватиме більш ніж мільярд гривень. Наш сьогоднішній невикористовуваний ресурс — близько 50 Гкал, уведення в експлуатацію нового обладнання додасть ще близько 450. Інакше кажучи, резерв дійсно є, та хто за нього заплатить? «ЗМЕРЗНУ ТИ НЕ ДАМО!» тримані коментарі можна тлумачити по-різному. Зрозуміло, що проектанти більш ніж зацікавлені у впровадженні свого дітища з метою отримати кошти на його остаточне доведення. Інша річ — керівництво ПД ТЕС.

— Це дилетантська думка, що «зайве» тепло ми скидаємо в Дніпро, — говорить Григорій Фесак. — За рахунок цього тепла ми могли б виробляти додаткову електро-

О

ся б запустити ще дві помпові станції, прокласти додаткові комунікації тощо. Сумарна вартість усіх п’яти етапів запланованих тут робіт — $28 млн. Але й економія газу досягла б 246,06 млн м3 (відповідно до елементарного підрахунку автора за даними для правого берега — у грошовому обчисленні $88,6 млн). Та й із нерентабельністю тепла для ПД ТЕС я б ще дуже й дуже посперечався. Якщо необхідно, можна провести відповідні розрахунки. А якщо хтось переймається екологією, то ми припускаємо, що вугілля спалюватиметься не більше, ніж зараз. Утрати — лише в кількості отриманої електроенергії. ВЛАДА, ЯК ЗАВЖДИ, ВІДМОВЛЯЄ а тлі цієї полеміки чи не час замислитися: а хто ж повинен бути головним «інтересантом» у новому проекті теплофікації? Хоча, здавалося б, відповідь очевидна — міська влада. Навіть в умовах катастрофічного бюджетного дефіциту, з урахуванням якнайшвидшої окупності витрат можна подбати про кредит, знайти інвестора.

— Ми неодноразово зверталися з листами особисто до міського голови Івана Куліченка, але ніяких активних дій від нього не було, — говорить головний розробник проекту, заступник головного інженера «ДніпроВНДПІенергопром» Анатолій Гаркуша. — Зараз і право-, і лі-

Н

— Проблема повинна вирішуватися комплексно, — говорить Олексій Мікулін. — Міністерству енергетики треба реконструювати станцію. Мінкомунгоспу разом із міською владою — подбати про нові комунікації. Нарешті, має бути вирішене питання раціональної плати за тепло.

— Перевага вугілля перед газом не така безперечна, — зауважує Григорій Фесак.

— Треба врахувати, що газ у комунальному секторі закуповується за зниженими тарифами, а ККД наших турбін — лише близько 30%, тоді як у котелень — до 90%. Крім того, дійсно існує екологічна проблема. Який же висновок? На наш погляд, проект у будь-якому разі може реально сприяти підвищенню енергобезпеки Дніпропетровська. Скільки б не коштував «комунальний» газ, він подається «ззовні», а отже, є, нехай мінімальна, імовірність повторення алчевської катастрофи, але в незрівнянно більших масштабах. Інша річ — економіка й екологія. Тут слово за фахівцями. Однак у будь-якому разі ініціатива повинна виходити від місцевої влади, яка поки, на жаль, нічого не робить. А з огляду на те, що підприємств, подібних до ПД ТЕС, у країні більше двох десятків (відповідно до одного з доступних джерел — 23), певне, є про що замислитися й державним структурам. Фото автора

6 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

РАКУРС

Ліки від стереотипів Інтенсифікація видобутку вугілля загострює проблему безпеки шахтарської праці Її не розв’язати без ефективних наукових розробок, переконаний завідувач кафедри аерології та охорони праці Національного гірничого університету, лауреат Державної премії України, доктор технічних наук професор Василь Голинько.

— Василю Івановичу, НГУ недавно набув статусу самоуправлінського (тобто автономного) дослідного. Які проблеми сьогодні в полі зору вчених вашої кафедри?

— Одна з найважливіших — зменшення кількості вуглевидобувних шахт і вкрай обмежені обсяги їхнього будівництва. Звідси двоєдина проблема. Необхідно інтенсифікувати видобуток вугілля, упроваджувати нові технології та обладнання в умовах розвитку великих зон руйнування вуглепородних товщ, збільшення метановиділення та ймовірного виникнення газодинамічних явищ. Що, природно, збільшує ризик виникнення аварій. Через великі глибини проблемними стають і умови роботи на гірничих підприємствах із видобутку залізної руди, марганцю, урану, нерудної сировини... Ці виклики й визначають основні напрями наукових досліджень кафедри. Серед них — удосконалення аеродинамічної властивості гірничих виробок, розроблення методів і засобів вимірювання та регулювання складу й параметрів атмосфери в гірничих виробках шахт і газових сумішей у дегазаційних трубопроводах, створення систем керування вентиляцією шахт, рудників, виробок великого обсягу, кар’єрів, керування охороною праці.

— Наукові розробки тим оперативніші та ефективніші, чим більше на них попит...

— Виробниче середовище (особливо на гірничих підприємствах) завжди характеризується наявністю небезпечних для здоров’я працівників факторів. Як це не сумно, незважаючи на нові розробки в галузі безпеки праці й зусилля органів

професійного ризику). Всі шахти належать до однієї категорії й перераховують 13,6% від фонду зарплати незалежно від умов праці, рівня травматизму та профзахворюваності. Хоча при створенні фонду була інша ідея: відрахування повинні безпосередньо пов’язуватися з рівнем травматизму й профзахворюваності, тобто диференціюватися. Зараз така диференціація існує, але тільки за групами підприємств. Приміром, НГУ — в одній групі платників, а шахти — в іншій. А в середині групи ніякої різниці немає. І виходить: шахти відраховують до фонду великі гроші, але вони не покривають його витрат на компенсацію шкоди, за-

Василь Голинько зі своїми учнями, лауреатами премії України 2009 року для молодих учених

вданої незадовільними умовами праці. Тобто підприємства інших галузей промисловості несуть на собі тягар витрат із компенсації шкоди здоров’ю працівників гірничих підприємств. Якщо травматизм за останні роки дещо зменшився, то насамперед тому, що травма завжди очевидна. За неї можна покарати — органи нагляду досить ефективно виконують свої функції. А от професійні захворювання, природно, менш по-

Упроваджувати нововведення в галузі охорони праці важко. В Україні, на жаль, існує стереотип, що в цьому сегменті немає швидкої віддачі. керування та нагляду, рівень аварійності, травматизму й професійної захворюваності українських гірників значно перевищує аналогічні показники у промислово розвинених країнах. Чому? Тому що у підприємств немає матеріальної зацікавленості в поліпшенні умов праці. Спробую пояснити. Відповідно до закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні створений Фонд соціального страхування. Він компенсує шкоду, яка завдається здоров’ю трудящих у результаті роботи в небезпечних і шкідливих умовах праці (у тому числі у випадках смертельного травматизму й травматизму із втратою працездатності). Підприємства відраховують у цей фонд платежі, розміри яких залежать від категорії платників (класу

тивостей і стану ближньої зони масиву гірських порід (наявності й розмірів заколів, відшарувань, тріщин). По-третє, визначення параметрів зон аномальних напруг, стану кріплень, газоносності, контроль далекої зони породного масиву (визначення тектонічних порушень, техногенних порожнин, прогноз структурних неоднорідностей тощо). По-четверте, оцінка умов праці й небезпеки, які загрожують життю й здоров’ю людини (прогнозування й попередження газодинамічних явищ, зсувів, обвалень, контроль вмісту метану, пилу, токсичних газів). Мій внесок у цю роботу був пов’язаний з останньою складовою. Ми використовували нові технічні вирішення з конструк-

мітні. Їхня кількість катастрофічно зростає (особливо в гірничій галузі). Механізми ж, які мають навести лад із виплатами пільг і компенсацій, спрацьовують у нас далеко не завжди.

— Минулого року ви здобули Державну премію в галузі науки й техніки за роботу «Науково-технологічні основи, розроблення й упровадження високоефективного геомеханічного моніторингу підземних геотехнічних систем шахт і рудників». Які нові технічні вирішення в ній використані?

— Умовно моніторинг підземних геотехнічних систем шахт і рудників можна поділити на чотири складові. По-перше, це оперативне визначення фізикомеханічних властивостей порід, у тому числі безпосередньо на об’єкті й у масиві гірських порід. По-друге, контроль влас-

ції складових елементів і датчиків аналізаторів метану, забезпечення однозначності їхньої роботи у всьому діапазоні можливих концентрацій газу, автоматичної діагностики стану аналізаторів і попередження несанкціонованого втручання в їхню роботу, конструкції датчиків для контролю запиленості атмосфери гірничих виробок і відкладення пилу.

— І які ефекти?

— Дослідження проводилися протягом тривалого часу, тому значна частина наших розробок уже впроваджена. Географія впровадження поширюється на вугільні шахти всього Донецького басейну, рудники Кривбасу й Запорізького залізорудного комбінату, калійні й гіпсові шахти. Деякі ноу-хау впроваджені на гірничодобувних підприємствах Росії, Грузії та Латвії. Окремі елементи моніторингу використані при діагностиці тунелів різного призначення. Авторами впроваджено понад 30 приладів та їхніх модифікацій (деякі серійно виробляються). Ефект від упровадження розробок пов’язаний насамперед зі зниженням небезпеки виникнення аварій та аварійних ситуацій, зменшенням кількості нещасних випадків, травм, захворювань. Плюс істотна економічна ефективність. У зв’язку з цим назву зниження трудозатрат на вивчення властивостей геоматеріалів і виконання різних способів прогнозу стану масиву, зменшення обсягу противикидових заходів, скорочення кількості людей, зайнятих на підземних

роботах. Крім того, наші розробки дозволяють зменшувати час простою підготовчих та очисних вибоїв, зменшувати обсяги ремонтних робіт і витрати на ліквідацію наслідків газодинамічних явищ, скорочувати обсяги втрат вуглевидобутку високонавантажених лав. Робота стала успішною тільки завдяки тісній співпраці з ученими та виробничниками. Серед наших партнерів — НВО «Червоний металіст», НДВКІ «Автоматвуглерудпром», МакНДІ...

— Хто фінансує дослідження? І як?

— Річ у тім, що роботи виконуються не на конкретному виробничому об’єкті — питання безпеки універсальні. Усі зацікавлені в результатах, але ніхто не хоче зазнавати втрат. Бо завтра результатами можуть скористатися інші. Я переконаний: виконання таких робіт повинне фінансуватися централізовано. Приміром, Міністерством вугільної промисловості або Фондом соціального страхування. До речі, при створенні останнього планувалося, що він не тільки здійснюватиме виплати, а й фінансуватиме та організовуватиме проведення наукових робіт із поліпшення умов праці й безпеки на наших підприємствах. Фонд при цьому мав би більшу віддачу: зниження показників травматизму й професійної захворюваності призводить до зменшення кількості виплат. Заощаджені таким чином кошти можуть бути вкладені у виконання робіт, пов’язаних із безпекою та охороною праці. Але (за винятком окремих робіт) фінансування з фонду нема. У цілому ж упроваджувати нововведення в галузі охорони праці важко. В Україні, на жаль, існує стереотип, що в цьому сегменті немає швидкої віддачі.

— Проблеми безпеки шахтарської праці вже переросли сферу виробництва й стали соціальними. Чи можна, на ваш погляд, змінити ситуацію?

— Серед причин аварій і нещасних випадків на українських шахтах домінують організаційні й психофізіологічні. Бажання швидше та з меншими витратами сил виконати завдання спонукає шахтарів працювати на зіпсованому обладнанні, пропускати пов’язані з безпекою операції, які не впливають на кінцевий результат праці, їздити на непристосованих для цього транспортних засобах, використовувати небезпечні прийоми роботи, порушувати технологічні регламенти. Людина адаптується до небезпеки й у неї виникає стійкий стереотип поведінки — діяти з порушенням правил безпеки. Він уже став нормою поведінки багатьох гірників. Тому важливо всіма доступними способами підвищувати мотивацію до безпечної праці, матеріально й морально стимулювати працівників, домагатися органічного поєднання вимог і технологій, організації й безпеки, створювати таку техніку й умови роботи, щоб одержання вигоди за рахунок порушення правил було неможливим. І якщо проблема сприйматиметься системно, то впровадження наших розробок, безперечно, допоможе її розв’язати. Розмовляла Валентина ШАБЕТЯ Фото автора

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

7

ТЕХНОЛОГІЇ

Композиція в стилі «FORCE» Нанотехнології рятують металеві поверхні від руйнувань Немаловажливо й те, що майже всі компоненти «Керамойлу» вітчизняного виробництва.

Ірина КОНДРАТЬЄВА Дніпропетровські винахідники готові запропонувати українським споживачам високоефективну домішку до мастильних матеріалів, унікальні властивості якої гарантують надійний захист від зношування й відновлення тертьових поверхонь деталей із чавуну та сталі. Нова композиція має назву «Керамойл», добре підходить як для автомобілів, так і для різних агрегатів — від мініатюрних до надважких, задіяних у всіх галузях промисловості. Відновлення техніки із застосуванням «Керамойлу» не вимагає розбирання вузлів і механізмів, як це звичайно буває при капітальному ремонті. ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ

Д

иректор науково-виробничої фірми «Маскарт» (м. Дніпропетровськ) Григорій Міщенко охоче представляє новий вітчизняний продукт: — За те, що він побачив світ, треба подякувати нашим партнерам із Санкт-Петербурга: в основу створення «Керамойлу» покладено принципи, застосовувані при виробництві продукту за російською технологією — «Мегафорсу» («Megaforce»). І той, і інший, говорячи технічною мовою, являють собою триботехнічні суміші-ревіталізанти

СЛУЖИТЬ ДОВШЕ, ЗАОЩАДЖУЄ БІЛЬШЕ

С

Григорій Міщенко біля автомобільного двигуна під час обкатки на стенді

тертя, зношування й змащення машин. Тому засоби, спрямовані на зниження тертя й зношування, у вигляді різних хімічних, мінеральних, поліметалевих та інших речовин (композицій), у результаті яких на тертьових парах формується антифрикційний шар, називаються триботехнічними. Якщо ж за рахунок товщини антифрикційного шару відбувається й відновлення зношених поверхонь, то такий триботехнічний засіб належить до ревіталізантів. Слово «ревіталізація» (від латинського «vita» — життя) буквально можна тлумачити як «повернення життя». Річ у тім, що при роботі будьякого механізму на поверхнях пар тертя виділяється енергія,

Заводські випробування

й належать до групи силікатнокерамічних.

— Напевно, треба пояснити значення цих термінів, перш ніж перейти безпосередньо до характеристики продуктів.

— Триботехніка — наука про контактну взаємодію твердих тіл при їхньому відносному русі, яка охоплює весь комплекс питань

яка йде на руйнування. Якщо ж у зоні тертя під дією цієї енергії відбувається вибіркове перенесення (відкрите Д. Гаркуновим та І. Крагельським), спрямоване на утворення захисного шару, тоді енергія руйнування перетворюється на енергію творення. Ревіталізанти, які беруть участь у вибірковому перенесен-

ні, саме і є тим «будівельним матеріалом», з якого створюється захисний шар.

— Чим же «Керамойл» відрізняється від «Мегафорсу»?

— Спочатку про те, що їх поєднує. Це, по-перше, складний мінеральний склад, вибірковість

клад нової композиції обумовлює високі якісні показники модифікованих поверхонь. При її застосуванні коефіцієнт тертя знижується на 50—60%, мікротвердість і ударна міцність, навпаки, стають вищими. Можна особливо виділити в переліку переваг «Керамойлу» зв’язування й виведення із зони тертя атомарного водню, який, як відомо, призводить до крихкості металів.

— Високі триботехнічні показники захисного шару забезпечують збільшення ресурсу механізмів різних агрегатів і автомобільних двигунів у 2—3 рази, — пояснює Григорій Міщенко. — При цьому еконо-

підприємствах і в сервісних центрах, створювачі нової композиції гарантують їй ще більший успіх.

— «Керамойл» може бути використаний для обробки механізмів трубопрокатних агрегатів, поршневих компресорів високого тиску, вакуумних агрегатів електровакуумної зварювальної установки, електровозних компресорів, гідравлічних екскаваторів, комбайнів, верстатівавтоматів тощо, — перераховує Г. Міщенко.

— Як колишній гірничий інженер (у мене за плечима 20 років наукової роботи в Дніпропетровському гірничому інституті), можу впевнено прогнозувати високий попит на нову домішку й у гірничій промисловості. Причому як на відкритих розробках-кар’єрах, так і під землею, де умови просто не дозволяють розбирати й складати обладнання. «Керамойл» пройшов обмежені випробування, можна сказати, «у своєму колі». Та

«Керамойл» — наномодифікатор тертя, силікато-фулеренова композиція. До складу суспензії входять мінерали у вигляді шаруватих силікатів, фулереновмісні матеріали, поверхнево-активні речовини й різні каталізатори. Виробляється в рідкому й консистентному вигляді. Обробка механізмів за допомогою додання «Керамойлу» в мастило робиться одноразово. Для підтримання працездатності відновлених механізмів не потрібне додаткове внесення «Керамойлу» при черговій заміні мастила. при виконанні своїх захисних і відновлювальних функцій, а також високі стабільні показники — за рахунок утворення в зонах контакту тертьових поверхонь органометалокерамічного шару, який містить фулерени. А тепер про відмінності. При розробленні «Керамойлу» замість шунгіту, досить відомого фулереновмісного мінералу, ми використовуємо інші матеріали, які містять фулерен, а в технології виробництва — нові операції. Все це в комплексі дозволило значно поліпшити властивості нової композиції. Наприклад, ми розробили стенд, на якому за допомогою «Мегафорсу» відновлюються плунжерні пари паливних помп високого тиску двигунів внутрішнього згоряння. Випробування ж «Керамойлу» на цьому стенді показали, що відновлення відбувається приблизно удвічі швидше, ніж із «Мегафорсом», — лише за 4—6 годин. При цьому якість їхньої обробки залишається такою ж високою.

МЕГАРЕКОРДИ На рахунку НВФ «Маскарт» три рекорди, установлених завдяки застосуванню композиції «Мегафорс». Перший із них — на автомобільній виставці ДАВ-2006, яка проводилась у дніпропетровському виставковому центрі «Метеор». Відвідувачам і учасникам був представлений автомобіль «ВАЗ-2108» із двигуном, який працював без мастила 20 годин. При цьому піддон було знято. Перед демонстрацією двигун обкатувався з додаванням у мастило композиції «Мегафорс». У вересні 2007 року автомобіль «ВАЗ-2109» без мастила у двигуні пройшов маршрутом Севастополь—Ялта—Гаспра, гірськими дорогами — 201 км. А у квітні 2009 року той же автомобіль пройшов без мастила у двигуні 1060 км маршрутом Дніпропетровськ—Одеса—Київ! Всі три рекорди занесені до Книги рекордів України. Останній із них відповідає світовому, і заявку надіслано в Лондон, до Книги рекордів Гіннесса.

мія енергоносіїв (нафтопродуктів, електроенергії, газу) досягає 10—15%, потужність двигуна збільшується на 5—10%. А потужність двигуна тепловоза ТГМ-4 (це приклад із досвіду роботи на Веселоподольському цукровому заводі), наприклад, збільшилася на 14,6% проти паспортної (6,4%). У «Кера мойлу» є ще одна гарна властивість, яку можна зарахувати до категорії другорядних, але досить важливих: після його застосування тертьові деталі спричинятимуть значно менше шуму, їхня вібрація зменшиться. Слід відзначити й поліпшення екологічних показників при подальшій експлуатації обладнання — зниження теплових викидів, шкідливої складової у відпрацьованих газах. НА ЗЕМЛІ Й ПІД ЗЕМЛЕЮ пектр застосування «Керамойлу» надзвичайно широкий. Спираючись на досвід роботи з «Мегафорсом», перевіреним на декількох промислових

С

я можу навести десятки прикладів із практики застосування його «молодшого брата», якого вже знають і оцінили в Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Кривому Розі, Києві, в декількох інших містах. Досить, напевно, сказати, що композиція «Мегафорс» «брала участь» у ралі Nemiroff Trophy, Кубку лиманів і неодноразово — у ралі Париж— Даккар.

— Можна конкретніше?

— За сім із половиною років конкретики в мене набралося цілком достатньо, майже у всіх галузях виробництва. Так, термін служби зубчасто-валкової муфти на трубопрокатному агрегаті ТПА-80 на Дніпровському трубопрокатному заводі становив лише 1—1,5 місяця. Пов’язано це з тим, що вузол піддається великим динамічним навантаженням і перебуває в зоні розжареної труби. Для її охолодження застосовується проточна вода, унаслідок чого вимивається мастило. Після обробки робочих поверхонь «Мегафорсом» муфта працювала більше 6 місяців. Наразі на стані оброблені всі муфти, а їх 32!

— До речі, коли ви плануєте почати випуск нової композиції?

— Устаткування є, сировину заготовлено. Думаю, уже в першому кварталі 2010 року виробництво почне діяти, і «Керамойл» з’явиться на українському ринку.

8 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

SOSтан

Славутич на роздоріжжі Чи будуть задіяні потужності ЧАЕС для розвитку ядерно-паливного потенціалу України? Лариса ДОБРИНІНА Керування Чорнобильською зоною, поділ територій відповідно до рівнів радіонуклідного забруднення на окремі підзони, режим їхнього використання й охорони досі визначаються правилами початку 90-х років. Відтоді багато що змінилося, але не змінюється статус зони, на той час виправданий. Невідома й доля міста атомників Славутича, розташованого в 40 км від ЧАЕС. Перспективу його розвитку може змінити створення там міжнародного центру ядерних досліджень і підприємств, пов’язаних з ядерними технологіями. ПІТИ ІЗ ЗОНИ араз наявність огороджень і численної охорони здається неадекватною тому, що відбувається — надзвичайна ситуація не може тривати вічно. До завершення будівельних робіт із міжнародних проектів необхідно мати концепцію подальшого використання території зони відчуження та споруд ЧАЕС. Короткоіснуючі ізотопи — осколки поділу урану в активній зоні четвертого реактора й винесені на місцевість вибухом — на цей час розпалися. Для довгоіснуючих ізотопів (цезію-137 і стронцію-90) у 2016 році настане знаковий момент — досягнення піврозпаду цих найбільш масових радіоактивних продуктів поділу урану. Через 30 років завершиться наступний піврозпад. Із кожним витком радіаційний вплив їх на навколишній світ стає усе менш інтенсивним. А от довгоіснуючий плутоній повільно розпадатиметься ще тисячі років, але він, як і уран, через свою питому вагу випав у безпосередній близькості від станції. Місто атомників Славутич завмерло у своєму розвитку й живе очікуванням. У 40 км, через вузький клин білоруської землі, — закинута Прип’ять. І якщо нічого не зміниться після закінчення робіт на об’єкті «Укриття» Чорнобильської станції, Славутич стане таким же містомпримарою. Інженер-атомник, депутат Славутицької міської ради Валентин Мельник весь час лобіює ідею порятунку потужного потенціалу Славутича й промплощадки ЧАЕС: — Момент піврозпаду ізотопів — це і чиста фізика, і водночас етап у житті зони. Чорнобильську зону необхідно готувати до природного існування, розуміючи, що це дуже надовго. Час сталкерів добігає кінця. Зміна радіаційного становища повинна привести до перегляду санітарних обмежень, виведення зони відчуження ЧАЕС із режиму надзвичайної ситуації, надання їй юридичного статусу території зі спеціальними умовами користування за аналогією з екстремальними географічними природно-кліматичними зонами. З моменту завершення будівництва НБК — нового безпечного конфайнмента — треба відмовлятися від охорони, огоро-

З

джень, пропускного режиму в зону відчуження, крім місць із високоактивними похованнями. Сама ЧАЕС — дуже дорога споруда, кожний блок коштував до 4 млрд доларів. Четвертого блоку майже нема, але є три зупинених у 2000 році з політичних мотивів, а також недобудовані п’ятий і шостий. Настав час повертати вкладене. Відновити ЧАЕС як електростанцію малоймовірно, але інфраструктуру можна використовувати, наприклад, для реалізації відсутньої ланки ядерно-технологічного циклу України — ізотопного збагачення урану для потреб ядерної енергетики. На відміну від ЧАЕС, Славутич — місто без радіаційних обмежень, яке має у своєму розпорядженні вільні території під будівництво об’єктів наукового й виробничого призначення. Його населення — фахівці-атомники й молодь без роботи за фахом — це величезний потенціал, втратити який, щонайменше, нерозумно. Місто готове прийняти нові об’єкти ядерно-паливного циклу: завод із фабрикації власних тепловидільних складань або виготовлення контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива. НАВІЩО УКРАЇНІ ДОСЛІДНИЙ РЕАКТОР?

Н

ове життя в місто атомників може вдихнути створення міжнародного ядерного наукового центру, у складі якого працюватиме й новий дослідний реактор, побудований замість київського, який відправцював свій експлуатаційний термін. Саме такий варі-

Промислова площадка на Чорнобильській АЕС ширена серед населення, яка, як відомо, має підстави. Єдиний в Україні діючий дослідний реактор ВВР-М, розташований в Інституті ядерних досліджень Національної Академії наук України в Києві, діє з 1960 року, проектний термін експлуатації вже минув і в 2015 році планується остаточне його зупинення. Зараз київський дослідний

На початку 2008 року в Росії діяло 49 дослідних реакторів, у США — 41, у Японії — 19, у Франції — 14, у Німеччині — 15, у Китаї — 13. В Україні два застарілих дослідних реактори — діючий у Києві та навчальний у Севастополі. ант пропонували незабаром після чорнобильської катастрофи, у 1990 році, на засіданні президії АН УРСР: «Один із них — створення за межами Києва Ядерного центру Академії наук УРСР. Його можна розмістити, наприклад, у південній частині тридцятикілометрової зони Чорнобильської АЕС, спорудивши там дослідний реактор потужністю 50 МВт, тренажери й обчислювальний центр». Серйозною перешкодою для ініціаторів цього проекту стала радіофобія, по-

реактор не затребуваний, не стимулює його експлуатацію навіть потреба країни в радіоізотопах, не кажучи вже про наукові розробки. Сьогодні купити ізотопи за кордоном простіше, ніж виготовити певну їхню кількість на власних реакторах. При подальшому розвитку такої ситуації Україна може й зовсім втратити свій науковий потенціал у галузі ядерних досліджень. Завдання дослідного реактора різнобічні: наукові праці, пов’язані з безпекою атомних електростанцій, фундаментальні й прикладні дослідження в галузі ядерної

фізики, фізики твердого тіла, радіаційної хімії, біології, випробування матеріалів, призначених для роботи в інтенсивних нейтронних потоках, виробництво ізотопів для медичних потреб. За відсутності реактора такого типу країна змушена звертатися по допомогу до інших країн для тестування безпеки своїх АЕС, що досить дорого й не сприяє власній ядерній безпеці. Побічне використання реактора — легування кремнію, напівпровідникові властивості якого в різних електротехнічних приладах і пристроях відіграють найважливішу роль. На дослідному реакторі також можна відпрацьовувати методику майбутнього — бор-нейтроннозахоплювальну променеву терапію, яка виліковує онкологічні захворювання. ТАКТИКОЮ ПО СТРАТЕГІЇ...

С

творення нового дослідного реактора вписується в реалізацію «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», затвердженої в березні 2006 року Кабінетом Міністрів України. Стратегічним напрямком проголошується подовження терміну експлуатації діючих

ДУМКА ФАХІВЦЯ Володимир Щербина

Перший директор об’єкта «Укриття», академік Міжнародної академії наук з екології безпеки природи й людини

— Будь-який ядерний об’єкт має три елементи небезпеки: можливість використання його як засобу шантажу, імовірність аварії й утворення радіоактивних відходів. Можливість виникнення надзвичайних ситуацій на дослідних реакторах не виключена, вони були, але наслідки їх обмежувалися будівлею самого реактора і спричиняли, як правило, опромінення працівників. Їхню аварійність можна зменшити, бо

реактори такого типу не вимагають великого навантаження, жорстких планів у них нема, якщо щось не виходить — їх відразу зупиняють. Імовірність аварії тут дорівнює десяти у мінус дев’ятому степені на рік. Тобто якщо у світі буде мільярд таких реакторів, то аварія на одному з них можлива раз на рік. Але у світі їх менше 300. Потенційна небезпека — у відпрацьованих радіоактивних речовинах. Обраний для Славутича тип реактора виключає газоподібні викиди; рідкі матеріали за діючою схемою очищаються на спеціальній системі хімводоочищення, однак за її межі може виходити якась частка відсотка від об’єму. Реактори нового покоління мають герметичну оболонку, яка вкриває весь реактор. Для виключення її механічного ушкодження над цією територією забороняється пролітати важким літакам, а літаки середньої ваги оболонка витримує.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

9

ПЕРСПЕКТИВА З ПЕРШИХ УСТ

Інновації в кооперації

Жозе Мануел ПІНТУ ТЕЙШЕЙРА

Європейський Союз виділив 12 мільйонів євро на підтримку інноваційного сектора в Україні Людмила ГРЕЧАНИК Чи дійсно покращиться інноваційний клімат у нашій державі, дізнаємося за два роки — саме такий термін утілення чотирьох нових проектів ЄС. Про те, як відбуватиметься їх реалізація, з перших уст повідомлятиме читачів «Українська технічна газета», інформаційний партнер проектів.

П

роекти презентовані на конференції «ЄС-Україна — кооперація у сфері інновацій» у Києві. Їх мета — стимулювати місцеве винахідництво та дослідження для створення та впровадження в українське виробництво інновацій. У презентації взяли участь понад 150 винахідників та інноваторів, представників української промисловості й бізнесу, науково-дослідних установ, керівників державних органів влади, іноземних дипломатів. Проекти упроваджуватимуться спільно з українськими науковими й винахідницькими колами, місцевими бізнесменами й промисловцями. Серед цільових отримувачів і розпорядників 12 мільйонів інноваційних євро — середній і малий бізнес України, Державне агентство з інвестицій та інновацій, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство економіки, Міністерство освіти та науки. Як зазначили під час презентації координатори проектів, робота провадитиметься головним чином у регіонах країни за принципом «знизу вгору». Серед основних регіонів, окрім Києва — Крим, Харків, Львів, Полтава, Донецьк, Одеса, Івано-Франківськ, Ужгород, Запоріжжя. Усі чотири проекти стосуються різних сфер дослідної та інноваційної діяльності, про що говорять навіть їх назви. Перший — «Удосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні» — приведення української політики в галузі досліджень та інноваатомних електростанцій на 12— 15 років і будівництво нових, збільшення виробництва електроенергії за рахунок АЕС, які працюють на власному ядерному паливі. З розвіданих запасів урану Україна посідає перше місце в Європі й шосте у світі, при цьому добуваючи лише 30% уранової руди, необхідної для вітчизняних атомних станцій. У той же

цій у відповідність до європейської практики, покращення нормативного та законодавчого середовища у цій сфері, включаючи права інтелектуальної власності, навчальні тренінги для фахівців, програми наукового обміну між українськими та іноземними експертами. Другий — «Розвиток фінансових схем та інфраструктури для підтримки інновацій в Україні» — спрямований на покращення фінансового клімату для дослідного та інноваційного сектора шляхом створення певних фінансових інструментів: венчурного фонду для інноваційного та технологічно спрямованого бізнесу, а також двох фондів гарантування кредитів. Таким чином передбачається стимулювати орієнтовані на ринок дослідження, створити мережу між академічними інституціями, підприємствами, сервіс-провайдерами та державними органами влади, у результаті покращити привабливість України для іноземних і місцевих інвесторів. Третій проект — «Підтримка наукомістких та інноваційних підприємств і процесу передачі технологій для бізнесу в Україні» — надаватиме практичну допомогу та

час програму фабрикації компонентів власного ядерного палива без перевірки на власному дослідному реакторі якості технічних розробок виконати неможливо. У жовтні 2008 року Кабінет Міністрів схвалив концепцію створення нового багатоцільового дослідного ядерного реактора. Мінфіну й Національній Академії наук було дано розпорядження

Ч О Р Н О Б И Л Ь С Ь К И Й І ДОСЛІДНИЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ДОСЛІДНИЙ — ««ДВІ Д В І ВЕЛИКІ В Е Л И К І РІЗНИЦІ» РІЗНИЦІ» Чорнобильський атомний реактор, який налякав світ, і дослідний реактор відрізняються один від одного у принципі. Перший — так званого канального типу із графітовим сповільнювачем. Другий — басейнового типу, умовно кажучи, це велика бочка з очищеною водою, у яку занурена активна зона — набір паливних елементів, виконаних зі збагаченого, за ізотопом урану-235. В активній зоні встановлена система регулювання й безпеки, яка будь-якої миті автоматично зупиняє ядерну реакцію поділу при досягненні неприпустимих меж.

Посол і голова представництва Євросоюзу в Україні

сприятиме розвитку бізнесу, щоб поєднати інноваційний потенціал із реальними ринковими можливостями за допомогою ефективної інфраструктури. Передбачається створення проміжних установ — інкубаторів передачі технологій, наукових центрів, технопарків. Протягом наступних двох років команда проекту допомагатиме досягненню реальної комерційної віддачі від інновацій. Місія «Офісу спільної підтримки (JSO) для сприяння інтеграції України до дослідного простору ЄС (ERA)» — обмін інформацією між потенційними партнерами, допомога українським науковим і технологічним колам, інноваційним підприємствам у передачі конкурентоспроможних пропозицій до фінансованої Євросоюзом 7-ї рамкової національної програми з дослідного і технологічного розвитку. Усі чотири проекти стартують уже зараз, механізми їх упровадження чітко прописані, призначено керівників та менеджерів, визначені одержувачі коштів. Тож, сподіваємося, що 12 мільйонів європейських грошей не заблукають у дов гих державних коридорах.

— Одне з найважливіших завдань Європейського Союзу — стимулювати дослідження та інноваційну активність задля економічного розвитку в Україні. Наші нові проекти спрямовані на вдосконалення інноваційної політики на урядовому та регіональному рівнях. Проекти також підвищуватимуть міжнародну конкурентоспроможність української економіки на європейському та глобальному ринках і сприятимуть розвитку інфраструктури та інструментів інновацій. Світлана СВИЩЕВА Заступник голови Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

— Упровадження інновацій і нових технологій у країні має ґрунтуватися на гнучкій основі малого та середнього бізнесу. На жаль, сьогодні багато таких підприємств увозять з-за кордону нове обладнання і вважають це інновацією. Але у нас є дуже багато розробок. Крім того, на сьогодні ухвалено близько 70 нормативно-правових актів, які так чи інакше регулюють цей напрям. Ми повинні скористатися допомогою ЄС, щоб використати напрацювання, які вже маємо. Віктор ПАНТЕЛЄЄНКО

Заступник міністра економіки України

— Така цілеспрямована робота сприятиме розвитку нашого економічного потенціалу. Один із проектів передбачає зниження використання ресурсів, у тому числі енергетичних, що є базовим принципом для досягнення високої конкурентоспроможності української економіки. Максим СТРІХА

Заступник міністра освіти та науки

— Реально претендувати на інтеграцію в євроструктури ми можемо тільки як сильна й конкурентоспроможна держава. Участь у проектах ЄС українських науковців є вкрай важливою для просування наших національних інтересів, адже Україна є однією з найпотужніших наукових держав Європи. передбачити кошти для підготовки техніко-економічного обґрунтування проекту — 15 млн грн і 1250 млн — на приблизну вартість створення дослідного реактора. У жовтні цього року ЗМІ опублікували заяву директора Інституту ядерних досліджень НАН України Василя Слісенка, зроблену під час святкування Дня атомної енергетики в рамках Сьомого міжнародного енергетичного форуму в Києві. За твердженням В. Слісенка, питання створення центру вже узгоджене з Росією й Білоруссю, біля кордонів яких розташований Славутич. Новий дослідний реактор побудують до 2015 року, уже визначено площадку й отримано попередню згоду місцевої влади. Рішення про його розміщення повинна ухвалити Верховна Рада України у вигляді закону, розро-

бленого на підставі постанови органу місцевої влади за підсумками громадських слухань у місті. У Славутичі не поділяють оптимізму вченого.

— Після рішень 2008 року ніяких заходів із реалізації планів не вживалося, і місце для нового ядерного центру площею 40—50 га поки не визначено, — розповідає Валентин Мельник. — Пуск нового дослідного реактора в 2015 році, про який повідомляє Василь Слісенко, — це бажання, але надто оптимістичне, бо дотепер немає навіть технічного завдання, а закон ВР може бути розглянутий тільки після затвердження ТЕО. Почався другий рік після розпорядження КМ про виділення 15 млн гривень на ТЕО, але коштів немає навіть на 2010 рік. Такі парадні реляції на форумах завдають шкоди, «зако-

лисуючи» увагу до проблеми, а не розв’язуючи її. Що ж, учених теж можна зрозуміти: їхні надії живляться не тільки конкретними рішеннями, а й добрими намірами уряду, які, як відомо, у дні професійних свят даруються особливо щедро. Сьогоднішню ж ситуацію небагатослівно й цілком очікувано прокоментував заступник директора ІЯД Володимир Трішин: — Наразі затверджена концепція проекту нового дослідного реактора для нашого інституту. Триває збирання документів для підготовки технічного завдання на розроблення ТЕО реактора, а також для проведення тендера з добору розробника ТЕО. Процес гальмується скрутною фінансовою ситуацією...

10 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

SOSтан

Комунальні замети

ПАПЕРОВИЙ ЖУРАВЛИК РЕФОРМ

Реформи в житлово-комунальному господарстві поки «встелені» тільки добрими намірами Тетяна КОВРИГА Вибираючи товар або послугу, кожний із нас хоче бути впевненим, що їх якість варта того, щоб за них платити. Виняток — наша «комуналка»: бери те, що дають, плати те, що вимагають.

М

и оплачуємо за завищеними тарифами послуги низької якості, злегка теплі батареї й незібране сміття під вікнами. При цьому розмір тарифів на житлові послуги при однаковій собівартості в різних містах коливається від 50 копійок до 2,5 грн за квадратний метр. Чому жителі Одеси повинні платити вдвічі більше, ніж жителі Києва або в п’ять разів більше, ніж жителі Полтави? Вони одержують більше послуг кращої якості? ПЛАТИТИ П Л АТ И Т И — НЕ Н Е БУДУВАТИ БУД У ВАТ И

З

а даними центру соціальних технологій «Соціополіс», дисципліна платників житловокомунальних послуг значно впала. Особливо в центральному й південному регіонах України. Цей факт підтверджує й офіційна статистика. Відповідно до інформації Держкомстату, «лідером» є Київ, де середній рівень оплати з початку 2009 року не перевищує 89%.

ДУМКА ЕКСПЕРТА Віталій БАЛА

Директор Агентства моделювання ситуацій

— Відстрочка реформи в комунальній сфері — ознака неспроможності концепції реформування й керування галуззю. У часи кризи необхідно жорстко ставити питання про пошук коштів і ресурсів для посилення реформи в комунальній сфері. В іншому разі ми закладаємо бомбу вповільненої дії під фундамент економічного добробуту майбутніх поколінь. тості послуг їхній якості. Експерти центру констатують: незадоволеність станом ЖКГ і неадекватністю дій влади щодо цього весь час наростає. І не дивно: якщо в 90-х роках у середньому по Україні на 100 кілометрів комунальних мереж припадало 30—40 аварій, то в останні роки цей показник досяг 180 аварій на 100 кілометрів водопроводу й 10—20 — на 100 кілометрів мереж теплопостачання. Така ситуація — наслідок не тільки технічних чинників (застаріле обладнання тощо), а й політичних. За словами міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, зміни в галузі можливі тільки за умови її кардинального реформування. Чи реально це в умовах прискореної комунальної деградації наших міст і сіл, яка дедалі прискорюється? І чи переженуть реформи процес стрімкого руйнування? ОСОБЛИВОСТІ О С О Б Л И В О СТ І НАЦІОНА ЛЬНОГО «НЕДОРЕМОНТ У»

З Мотивація споживача, за даними того ж «Соціополісу», проста — невідповідність вар-

У

а даними Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів, при щорічній нормі перекладання тепломереж 900 км фактично заміняється тільки 500. «Недоремонт» становить більше 45%. У аварійному стані — 11,2 % комуналь-

них трубопроводів. Як результат — щорічні втрати теплової енергії — 13 млн Гкал (у перерахунку на природний газ це більше 2,1 млрд м3, або 15% від загального споживання галуззю). Із 127,4 тисячі км водопровідних мереж 35% вимагають заміни або ремонту. 31% каналізаційних мереж у такому ж стані. У підсумку втрачається понад 30%, а в деяких випадках і до 60% води, що також спричиняє перевитрату електроенергії (на 40%).

Через низький теплозахист наших будинків тільки через стіни втрачається 42% тепла, 16% — через вікна, 7% упускає дах і 30% — неправильний повітрообмін. Інвентаризація житлового фонду показала, що більше 49 тисяч будинків потребують негайної санації. Перевантажених смітників уже більше 5% від загальної кількості, а 25% не відповідають нормам екологічної безпеки. Крім того, щорічно утворюється близько 16 тисяч несанкціонованих смітників.

2004 році затверджена програма реформування ЖКГ, реалізувати яку передбачалося до 2014 року. Сьогодні вже можна з упевненістю констатувати: дистанцію від декларації до реалізації «комунгосп» не пройде. Хоча представники профільного міністерства усе ще твердять, що робити висновки зарано. І все ще сподіваються на зміну гравців у цій сфері. Йдеться про те, що в місцевих органах самоврядування сконцентровано занадто багато функцій — вони і власники, і керівники, і самі встановлюють

30% зменшити споживання природного газу, скоротити кількість аварій і підвищити рівень послуг. Однак експерти не поділяють оптимізму «згори». Приміром, голова Асоціації теплотехнічних компаній України Віталій Яковенко вважає, що при нинішньому підході до модернізації житловокомунальної сфери ми зможемо відчути позитивні зміни не раніше ніж через 40 років. І це найоптимістичніший прогноз. Фахівці асоціації твердять: відсутність прозорості, гарантій доступу альтернативних суб’єктів на ринок і сподівання виключно на державне фінансування — шлях, якому нема кінця. ОБ’ЄДНУЙТЕСЯ?!

В тарифи, і самі ж себе контролюють. Метою є руйнування цієї багаторівневої монополії. Один із варіантів альтернативи — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Теля битиметься з дубом. Черговою реформаторською надією стала Державна економічна програма модернізації комунальної теплоенергетики на 2010—2014 рр., затверджена урядом у листопаді поточного року. Вона передбачає розроблення нормативноправових актів, які дозволяють приватизувати й передавати в концесію об’єкти теплоенергетики. Планується також обов’язкове оснащення житлового фонду приладами обліку й регулювання тепла. Більш того, прописана навіть необхідність підвищення рівня кваліфікації фахівців у цій сфері. Автори програми сподіваються за рахунок упровадження енергоефективних технологій і використання альтернативних джерел енергії на

Україні близько 5000 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), у яких Міністерство ЖКГ бачить «покоління реформаторів». Це «кількість без якості». Тому багато українців не квапляться не тільки об’єднуватися, а й навіть приватизувати квартири. У Європі ця проблема вирішується по-іншому. Приміром, у Німеччині законодавством передбачено, що членство в об’єднанні співвласників отримують одночасно із правом власності на квартиру. Дещо запозичимо й ми. Приміром, жителі Ніжина й Бердичева не тільки почали створювати ОСББ, а й стали учасниками пілотного проекту Програми соціальних змін у Центральній і Східній Європі (МАТRA). Його мета — видача безіпотечних кредитів об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків під низькі відсотки (7%) для проведення капітальних ремонтів та енергозбережних заходів. Такі приклади є і в інших містах України. Поки, на жаль, поодинокі. І чим далі відсувається розв’язання проблем, які нагромадилися в ЖКГ, тим більшими стають їх замети.

Українські залізниці: новий формат Завдання «Укрзалізниці» — з’єднати стратегічні напрямки, розподіливши потоки

Н

а науково-технічній раді, яка відбулася в грудні, розглядалася Генеральна схема розвитку залізничного транспорту України до 2020 року. Такий документ уперше розробляється фахівцями «Укрзалізниці» разом із ДП «Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України». Зокрема, пропонується ввести розподіл пасажирських і вантажних потоків, що дозволить підвищити швидкість руху пасажирських потягів, створити транс’європейські лінії для міжнародних перевезень, спрямувати вантажопотоки оптимальними маршрутами, модернізувати залізничну інфраструктуру.

За словами генерального директора «Укрзалізниці» Михайла Костюка, наразі визначається й головний пасажирський транснаціональний напрямок, який має задовольнити потреби України у швидкісному русі, а також створити всі умови, щоб не зашкодити вантажному руху, зокрема транзитному. «Перед залізничниками стоїть непросте завдання — з’єднати осн овні стратегічні напрямки, об’єднавши максимально велику територію, — зауважив Михайло Костюк. — Треба сформувати паралельні маршрути й електрифікувати окремі напрямки, які досі не електрифіковані. Адже нам по-

трібний новий формат пасажирського сполучення, потрібні нові ділові підходи до організації приміських і регіональних перевезень». Новою схемою руху планується охопити 12 обласних центрів із населенням 10,5 млн чоловік. Переважно пасажирськими стануть два основних напрямки: західний — Київ—Жмеринка й далі на Львів і Одесу та східний Гребінка—Полтава—Красноград і далі на Харків, Дніпропетровськ, Донецьк і Сімферополь. Підготувала Олена НЕПОКОРА (за інформацією прес-центру Придніпровської залізниці)

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

11

ТЕНДЕНЦІЯ

Безробіття: воно «працює» В Україні не мають роботи 9,1% працездатного населення Вікторія ДОЛГОВА ПРОФЕСІЯ — БІДНІСТЬ

Т

акі результати дослідження Міжнародної організації праці. За словами національного координатора МОП в Україні Василя Костриці, найбільша загроза для країни — збільшення кількості працюючих бідних. Ще до початку кризи у світі було майже півмільярда людей, які отримували за свою роботу мізерну винагороду — менше 1 долара на день і опинилися за межею абсолютної бідності. За прогнозами ООН, їх кількість може зрости на 73—103 мільйони. Представники МОП вбачають вихід у регулярному підвищенні мінімальної заробітної платні. «Мінімальна зарплата має допомагати бідним людям і водночас підтримувати рівень їхньої купівельної спроможності, що надзвичайно важливо для відновлення економіки», — говорить пан Костриця. З ним погоджується виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко: «Людина, яка працює, не повинна бути бідною». Однак, на його

думку, проблема в іншому: «Протягом останніх 18 років ми стимулювали оплату праці низькокваліфікованих кадрів. Тому порівняно з 1990 роком в Україні вдвічі зменшилася кількість кваліфікованих працівників». Фахівці зазначають: щоб українські підприємства були конкурентоспроможними, треба стимулювати роботу професіоналів. «Ми вже багато років стоїмо на роздоріжжі: соціалістична система з її перевагами та недоліками відійшла у минуле, а нова, капіталістична, так і не набула «людського обличчя», — говорить заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий. — Як наслідок, маємо гібридну модель, яку фахівці називають олігархічним капіталізмом, з усіма її негативними наслідками: несправедливістю, соціальною нерівністю, бідністю, корупцією, тіньовою економікою та неформальними трудовими відносинами, консервацією вітчизняного виробництва й робочих місць на рівні третього технологічного укладу. І при цьому ми залишаємося сировинним придатком світової економіки з низькою продуктивністю праці».

«А ВЫ, ДРУЗЬЯ, КАК НИ САДИТЕСЬ…»

З

а словами директора Програми умов праці та зайнятості МОП Мануели Томей, зниження реальної заробітної платні викликає серйозні сумніви щодо дійсного оздоровлення світової економіки. Необхідний їй попит не зростає, а загальний рівень упевненості в суспільстві знижується. «Щоб забезпечити економічну та соціальну стабільність, необхідно відновити взаємозв’язок між зростанням продуктивності та збільшенням заробітної платні, — уважає пані Томей. — Компаніям слід підвищувати конкурентоспроможність передусім за рахунок зростання продуктивності, а не скорочення вартості робочої сили, працівники ж повинні мати дієві інструменти переговорів, щоб відстоювати своє право на гідну зарплатню». Спираючись на дослідження безробіття в усьому світі, МОП пропонує урядам, роботодавцям та профспілкам утілити в життя тридцять два заходи, які допоможуть вийти з кризи на ринку праці. Ці заходи розділені на чотири групи: створення та збереження робочих місць, оцінка ха-

рактерних особливостей політики на ринку праці, підтримка та соціальний захист безробітних, соціальний діалог у сфері праці. «Україна вжила частину заходів із відновлення зайнятості та допомоги з безробіття, проте водночас було значно скорочено кількість послуг із перекваліфікації та навчання людей», — ухвалює «вердикт» Україні Василь Костриця. Зовсім іншої думки заступник міністра праці та соціальної політики України Віктор Онищук: «Ми провели профнавчання для 140 тисяч громадян, улаштували на громадські роботи 230 тисяч людей, а також створили близько 552 тисячі робочих місць. Крім того, уперше в Україні ми використа-

ДОВІДКА ЗА КРОК ВІД ЗЛОЧИННОСТІ За даними МОП, кількість безробітних у світі в травні 2009 року була на 29,6% більшою, ніж за рік до того. Проте багато країн примудрилися перевищити й цю позначку: наприклад, у Туреччині рівень безробіття за один рік зріс на 55%, у Канаді — на 44%, в Австралії — на 42%. Найгірші показники в цьому «рейтингу» в Російської Федерації та США — 83% та 69% відповідно. Український показник більш обнадійливий, хоча також досить високий: рівень безробіття за рік зріс на 22%. Фахівці МОП звернули увагу й на гендерну особливість безробітних. Виявилося, що у багатьох країнах (у США, Австралії, Канаді, Чилі, Колумбії, Мексиці, Новій Зеландії, Латвії, Іспанії, Швеції) першими жертвами безробіття стали чоловіки. В азіатських країнах, де призупинили свою діяльність деякі текстильні підприємства, стрімко втрачали роботу жінки. Криза не зважала на стать, проте її «чорною міткою» було зростання рівня безробіття серед молоді. Наприклад, у країнах Євросоюзу в червні нинішнього року він досяг 19,7% проти 15,4% торік, але найгостріше ця проблема постала перед США, Норвегією, Японією та Туреччиною.

Господарі мідної землі Людмила СТУПЧУК Геологи завершили дослідження території Волинського гірничорудного району, до якого входять Костопільський та Володимирецький райони Рівненщини. За прогнозами науковців, під землею знаходиться майже двадцять мільйонів тонн самородної міді.

Г

еологічні роботи розпочалися на цій території ще в 90-х роках минулого століття. Тоді й був визначений Волинський гірничорудний район, загальна площа якого становить 10000 кв. км.

— Останніми роками фахівці «Північгеології» вели тут

пошуково-оцінні роботи, — розповів начальник територіального відділу природокористування «Північгеології» в Рівненській області Іван Гарбуз. — Визначено південнорафалівську ділянку площею 32 квадратних кілометри, на якій можна відкрити родовище й видобувати мідь.

— Підприємства з видобутку та збагачення мідних руд дали б роботу багатьом мешканцям навколишніх сіл, — запевняє професор Національного університету водного господарства та природокористування Зиновій Маланчук. — Важливо й те, що суттєвої екологічної загрози навколишньому середовищу від ви-

«Побічний» ефект від поширення безробіття — зростання кількості людей, які опустили руки й перестали шукати роботу. Соціопсихологи попереджають: якщо терміново не вжити заходів, ситуація негативно позначиться на суспільних настроях. Адже окрім утрати професійних навичок і впевненості у власних силах таке становище загрожує зростанням злочинності. Особлива проблема для України — заборгованість із заробітної платні. Перед економічною кризою вона значно зменшилася, але несприятливі фінансові умови призвели до подвоєння суми, яка на початку нинішнього року становила 1,189 млрд грн. Заборгованість уразила не лише збанкрутілі або недіючі підприємства, а й економічно ефективні. На них цього року припало 64% загальної заборгованості із зарплатні, у той час як минулого року — 36%. У багатьох країнах мінімальна заробітна плата весь час зростає. У Бразилії та Великій Британії це стало можливим завдяки довгостроковим планам коригування, а в США, Пакистані та Йорданії — перегляду внутрішньої економічної ситуації компетентними органами. добутку руди самородної міді та її збагачення немає. Адже для її переробки використовується досить проста технологічна схема: подрібнення, промивання та гравітаційна обробка, під час якої більш важкі частинки металів осідають. А плавити мідь можна на Рівненському ливарному заводі. Незабаром буде проведено аукціон, на якому продадуть спецдозвіл на проведення цих робіт вартістю майже 20 мільйонів доларів. Які фірми претендують на отримання такого дозволу в «Північгеології», поки не відомо. Але якщо фірма, яка отримає дозвіл, не проводитиме необхідних робіт, відділ природокористування має право розірвати угоду.

ли таку можливість збереження робочих місць, як часткове безробіття. Щоправда, нею скористалося лише 18 підприємств. Проте на сьогодні вже 7 з них відновили своє виробництво». Але чи можна таким чином змінити головне — створити якісну, конкурентоспроможну робочу силу? ЧАС НЕ ЧЕКАЄ

П

опри оптимізм заступника міністра, не всі українці задоволені системним становищем ринку праці. «Навіть в умовах кризи короткострокові заходи мають бути спрямовані на збереження зайнятості, посилення рівня соціального захисту людей, які втратили роботу, та збереження адекватних доходів населення», — переконаний Василь Костриця. Світова спільнота наполягає: уряд має працювати над скороченням часового розриву між відновленням економіки та рівнем зайнятості. Адже навіть якщо економічна криза закінчиться найближчим часом, на досягнення докризового рівня зайнятості потрібно 5—6 років. За позитивним сценарієм МОП, зростання економіки на 3% підвищить цей рівень лише на 0,6%. Збалансувати ці два чинники буде дуже нелегко, адже відновлення економіки неможливе без продуктивної робочої сили. Чи розірве Україна це замкнуте коло у найближчі роки? Фото автора

«Енергоефективність» за партою Тетяна КОВРИГА Кабінет Міністрів України доруКабінет чив Міністерству освіти та науки, Національній Академії наук та НАЕР запровадити інноваційний предмет «Енергоефективність» у навчальний процес до кінця 2011 року.

Н

ова дисципліна — одна із складових плану заходів, спрямованих на формування у суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності. Ним також передбачається проведення національної виставки «Енергоефективність», громадських слухань щодо стану впровадження проек-

тів та технологій, інформаційнороз’яснювальної кампанії в ЗМІ з питань використання поновлюваних джерел енергії та підвищення рівня енергоефективності в побуті, телефонної «гарячої лінії» на телебаченні та радіо. Заходи мають на меті покращити усвідомлення суспільством економічних, екологічних та соціальних переваг ефективного використання енергетичних ресурсів, упровадження нових технологій, використання альтернативних, поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії для зміцнення енергетичної безпеки держави та створення сприятливих умов для реального впровадження енергоефективних проектів і технологій.

12 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

Стандарти: узяти й скасувати?

цій ситуації оприлюднення результатів дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес» викликало очікуваний резонанс (див. «Чиновницький бізнес VS інвестиції в Украї-

го банку, Україна з цього показника посідає 179-те місце у світі зі 181-го, «обігнавши» Лесото й Зімбабве. Хабарі, корупція й чиновницький бюрократизм не тільки призводять до істотного подорожчання об’єктів, а й значно подовжують строки будівництва». Не мовчать і «рядові» чиновники. Цікаве запитання (або, скоріше, інформація до роздумів) пролунало на презентації дослідження IFC від заступника начальника управління масовороз’яснювальної роботи й звернень громадян ДПА в Дніпропетровській області Володимира Притискача: — Презентоване дослідження охоплює період з 2002 року. Скільки каденцій Верховної Ради змінилося за цей час? Причому не помилюся, якщо скажу, що з кожною каденцією приходило усе більше й більше де-

ЩО КОНТРОЛЮЄМО? лях до нормального регулювання підприємництва — питання складне. Без сумніву, він веде до розвитку бізнесу. Та чи буде захищений при цьому наш споживач, якого зараз не дурить тільки ледачий? Чому ж IFC рекомендує уряду України скасувати обов’язкові стандарти якості? Вони давно вже скасовані в країнах ЄС. Найголовніша від-

гулювання бізнесу й у 1993-му введений так званий новий підхід до регулювання, ключовими характеристиками якого є те, що система контролює безпеку, а не якість продукції, а також те, що під контроль підпадають тільки промислові товари. На продовольчі групи система контролю не поширюється. У підсумку в ЄС стандарти є добровільними, орієнтованими на робочі характеристики, але при цьому забезпечують презумпцію відповідальності виробника. Як це виглядає на ділі? Наприклад, якщо журналіст поскаржиться в товариство споживачів, що диктофон б’є струмом, органи «ринкового контролю» від цього товариства, які за кордоном добре фінансуються державою й мають досить великі повноваження, перевіряють диктофони цієї марки, роблячи контрольні покупки. Якщо скарга підтверджується, через RAPEX — спеціальну систему швидкого попередження споживачів про потенційну небезпеку диктофони потрапляють до «чорного списку». Після цьо-

ні» (№ 49/101 «УТГ» від 1 грудня 2009 року). Чому влада й бізнес для когось стали близнюкамибратами, а для когось — «заклятими друзями»? На першому регіональному з’їзді будівельників Дніпропетровщини «Криза будівельної галузі. Хто винний? Що робити?», який відбувся на початку грудня в Дніпропетровську, голова правління Будівельної палати Дніпропетровської області Олександр Турчин назвав серед основних причин катастрофічного становища в галузі невиправдані оброки, які призводять до подорожчання житла, і чиновницьку сваволю. Ще конкретніше висловився уповноважений із питань захисту прав підприємців у Дніпропетровській області академік Володимир Дон: «Величезних труднощів зазнають будівельники при оформленні дозвільної документації на будівництво. За даними Світово-

мінність між системою путатів, які вже мали контролю над виробдосвід власного бізне- IFC ПІДРАХУВАЛА: ництвом у ЄС та Україсу. Виникає запитання: у 2008 році перевірено 75% всіх ні — це те, що ЄС контрчому кількість депутатівбізнесменів, які «насоло- підприємств, у порівнянні з 95% в олює безпеку виробниджувалися» регулятор- 2006-му. У європейських країнах це цтва продукції, а Україна — відповідність кінцевоною сваволею, усе збіль- не більше 10–15%. го продукту нормативам, шується, а регуляторне більшість із яких розроблені ще за ки третю частину касових апарасередовище, яке починається із законів і закінчується дрібними тів на рік і 3000 юридичних осіб царя Гороха. Точніше, у Радянському Союзі. От Держкомстандарт відомчими вказівками, на краще із 60000. не змінюється?

— Я не знаю, звідки береть- у своїх звітах пише: краватки цієї Кому вигідна така система за- ся ця арифметика (у дослі- фабрики на 90% не відповідають хисту бізнесу? Статистика кри- дженні — Авт.), — обурюєть- ГОСТу. Причому це може бути чить про розвал у всіх галузях ся В.Притискач. — Та й узагалі, просто не там розташована етивиробництва, про масову втечу ви пам’ятаєте проект податко- кетка або нитки не тієї товщини, інвесторів з України, про про- вого кодексу Катеринчука? За- якою слід було шити краватки в вал програми розвитку дрібного конопроект № 2215 легко знайти СРСР. Все, можете на ринок навіть й середнього бізнесу. Однак дер- на сайті Верховної Ради. У ньому не виходити. Чому? Краватки нежавна машина мовчить... регламентується тривалість пе- безпечні для здоров’я? Ні, просто — Найбільший бізнес в ревірок більша, ніж передбачено не можна, не за стандартом. Хоча Україні сьогодні — це вже не законом про основні принципи ГОСТи давно застаріли. А переметалургія, це захист бізнесу! державного нагляду й контро- глядати їх ніколи й нема кому — — сказав для «УТГ» Володимир лю й законом про державну по- усі пішли на засідання з пошуку Притискач. — Сума позовів, які даткову службу. Чому ж лідери шляхів розвитку малого й середнаразі розглядаються в судах, бізнесу не намагаються сприяти нього бізнесу! У 1985 році в ЄС розпочато де однією із сторін є податкова створенню нормального податслужба, а іншою — підприємець, кового середовища? Оце невідо- реформу системи технічного ре-

го фірмі-виробникові залишається тільки вилучити їх із продажу й збанкрутувати. Хіба це не дієвіше від одиночних набігів на міські магазини українських контролерів із СЕС або товариства споживачів, які, крім складання актів-висновків про порушення, що потрапляють лише до декількох фахівців, ніяк не можуть вплинути на виробника? І, як не дивно на наш український погляд, саме новий підхід ЄС до стандартизації — добровільний — змушує європейських виробників витрачати чималі гроші й стояти в черзі на добровільну сертифікацію свого товару. «CE Pro», «CEA», «CEDIA» — одержуючи сертифікат відповідності й ставлячи такі позначки на свої товари, західні виробники демонструють споживачам відповідність свого продукту чинним стандартам якості та його безпеку. Кращої реклами товару й не треба! Причому саме наслідком гнучкого підхо-

Чиновники не готові, а лідери бізнесу не намагаються сприяти створенню нормального регуляторного середовища Олена НЕПОКОРА На а початку грудня, наче на замовлення, декілька великих іноземних компаній повідомили про намір згорнути свій бізнес в Україні. Головна причина — систематичне неповернення державою ПДВ. Польські підприємці взагалі схильні вважати інвестиції в Україну своєю помилкою: на схід від Польщі, на їхню думку, починається «дикий захід», повний корупції та нелояльних працівників... КОМУ ВИГІДНО?

У

у цілому по Україні становить понад 100 мільярдів гривень, по Дніпропетровській області — 12 мільярдів. Інтереси бізнесу в судах обстоюють юристи. Допустимо, що вони просять за свої послуги 1% від суми позову. По області це буде 120 млн грн — річний міський бюджет такого райцентру, як Марганець. У податковій інспекції можна побачити рекламу: «Представництво в судах із податкових суперечок». Ось перша відповідь на запитання: кому вигідно? Не згодний В. Притискач і з висновками експертів Міжнародної фінансової корпорації (IFC) щодо контролю над бізнесом. За його словами, на обліку в обласній податковій 20000 касових апаратів, при цьому за рік перевіряється тільки 6000. Технологічно наявними в штатному розкладі кадрами податкова інспекція може перевірити тіль-

мо. Можна довго говорити, що пожежні й податкова набридли. Але сьогодні саме наше суспільство вимагає контролю. Надто вже багато кричущих порушень допускає бізнес. Таких, які бачить навіть проста людина і які порушують її права на безпечне життя. Тому питання контролю не таке однозначне, як його намагаються представити заморські дослідники.

Ш

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

13

ЗОНД ду «ринкового контролю» до добровільної сертифікації й скасування суворих описових специфікацій стали диверсифікованість та інновація продукції. А держава при цьому відіграє зовсім іншу роль, установлюючи правила «гри» — через законодавчу функцію, функцію ринкового нагляду, акредитацію органів, відповідальних за оцінку відповідності критеріям безпеки й виконання процедур маркування «СЕ». У Європі один незалежний орган видає сертифікат безпеки товару виробникові, який виходить на ринок (передринкова сертифікація), а інший незалежний орган здійснює контроль товару, який потрапив на ринок. А в Україні той самий державний орган — Держспоживстандарт — і видає сертифікати фабриці, і перевіряє якість на ринку. Хто ж зізнається, що на полиці лежить неякісний товар, якщо ти сам видав недавно сертифікат якості? На сьогоднішній день Держспоживстандарт має право контролювати весь процес виробництва: починаючи від креслення або ідеї, викладеної на папері, моменту впровадження у виробництво, застосування сертифікованого обладнання й до виходу готового приладу на ринок. Наразі в Україні сертифікації підлягають тільки харчові продукти, які мають термін зберігання більше 30 днів. Але ж найнебезпечніші саме швидкопсувні продукти! Тому контроль неефективний, контролюється не те, що повинне контролюватися, і не безпека споживання.

— Європейські країни давно застосовують таку модель контролю за продукцією, — розповідає Олександр Бородиня, заступник директора департаменту регуляторної політики Міністерства економіки України.

— Контрольні органи приходять у магазин, купують, наприклад, фотоапарат і досліджують його на безпеку для споживача. Чи не вб’є він струмом? Чи не опромінить? У нас же модель контролю продукції зовсім інша й неправильна. Сертифікація як така не може гарантувати безпеку. Бо сертифікат — це документ, який видається одноразово. Тобто ця питна вода в пляшці пройшла сертифікацію, і сьогодні вона безпечна. Та чи буде вона безпечною завтра? Ні, треба контролювати за так званими критичними точками. Чи не час нашим чиновникам замість «захисту бізнесу» за столами засідань виконувати свої безпосередні обов’язки? Адже винаходити нічого не треба, все давно вже винайдено й випробувано, що підтверджує досвід країн ЄС. Запитання, звичайно, риторичне.

Права на два з плюсом

Святослав РИБНІКОВ Більшість українців уважають дотримання своїх прав, у тому числі екологічних, незадовільним, однак обстоювати їх готовий мало хто. Тож у Міжнародний день прав людини, який заснований Генеральною асамблеєю ООН у 1950 році й святкується 10 грудня, радіти нашим співвітчизникам особливо нема чому...

Е

кологічних прав у нас багато: відповідна стаття Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» містить їх аж 10. Тут і об’єднання в природоохоронні організації, і здобуття екологічної освіти, і участь у громадських слуханнях, і доступ до інформації, ухвалення рішень і правосуддя... Але головне, звичайно, — це право на безпечне для життя й здоров’я довкілля. Це право закріплене навіть на рівні Конституції, а Цивільний кодекс розписує його в деталях: це і безпечні продукти харчування, і предмети побуту, а також належні умови проживання, праці й навчання. На жаль, настільки фундаментальне право не має відповідної уваги з боку держави. Причому найчастіше порушується не тільки право на здорове навколишнє середовище, а й на одержання ін-

формації про дотримання такого нашого права: на офіційному сайті Вповноваженого Верховної Ради України з прав людини бажаючим можуть запропонувати звіт про дотримання екологічних прав в Україні... за 2003 рік. У таких умовах надія лише на громадські екологічні й правозахисні організації. Найсвіжіші дані містить звіт за результатами соціологічних досліджень «Стан дотримання прав людини в Україні», підготовлений навесні поточного року Центром Разумкова. Відповідно до нього екологічні права в 2008 році дотримувалися на два з плюсом — середня оцінка 2,57 за п’ятибальною шкалою. При

бів захисту прав людини варіант «звернення до омбудсмена» посів, як не сумно, останнє місце. Більш того, люди не тільки не вірять у можливості держави допомогти їм у захисті їхніх прав, а й уважають саме державу причиною своїх проблем! Дісталося всім: основними джерелами порушення прав людини названі... Президент (54,5% опитаних), народні депутати (49,2%), прем’єрміністр (37,3%), Верховна Рада (37,0%), уряд (36,0%), міліція (35,0%) і місцева влада (28,2%)! А от кримінальні структури «виправляються»: якщо в 2007 році вони порушували права 52,4% громадян, то в 2008-му — тільки 41%. З цього показника бандити посідають «почесне» третє місце — між народними депутатами й прем’єр-міністром. Напевно, закономірно, що при такому ставленні до влади люди, чиї права порушені (торік їх було 21,7%), як правило, нічого не роблять із цього приводу — таких виявилося 61,1%. А у сфері захисту екологічних прав ситуація ще сумніше, бо самі українці не усвідомлюють важливості цих прав: до групи «найважливіших» їх зараховують тільки 0,8% опитаних, до «другої за важливістю» — 4%, а до «третьої за важливістю» — 11%.

ний, так і очікуваний після початку тієї або іншої господарської діяльності), а по-друге, переконують кожного «зневіреного» в тому, що сперечатися з промисловими підприємствами або з державою можна й треба. Звичайно, відшкодувати збиток від порушення вашого права на чисте повітря навряд чи вдасться (таке рішення відразу стане прецедентом, після якого компенсації від держави зможе вимагати щонайменше кожен другий українець), але більш конкретним правопорушенням запобігати, як показує досвід, цілком реально. Юристи міжнародної благодійної організації «Екологія—Право—Людина», приміром, наразі судяться з Національним агентством екологічних інвестицій, яке відмовляється оприлюднити інформацію про те, на що виділені гроші, отримані Україною від продажу Японії квот на викиди парникових газів. І зовсім недавно, 25 листопада, Львівський округовий адміністративний суд у повному обсязі задовольнив позов організації на державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, визнавши незаконним «ноу-хау» чиновників від екології — засекречувати

НЕ ТУ КРАЇНУ НАЗВА ЛИ КІРИБАТІ... На далеких тихоокеанських островах розташована мало кому відома невеличка країна Кірибаті.

10 грудня тамтешні жителі не вийшли на роботу — у країні офіційний вихідний на честь Міжнародного дня прав людини. З певного погляду показово, що свято таким чином відчують лише 92 тисячі жителів острова — у жодній іншій країні світу не скасовуватимуть звичний робочий розпорядок. Зрозуміло, що святкування — це лише зовнішня атрибутика, яка може не відбивати реальної сітуації з дотримання прав. Але принаймні з окремими правами в кірибатійців серйозних проблем поки немає: у країні з офіційним девізом «Здоров’я, мир і добробут!» один із найнижчих у світі показників ВВП, зате порівняно чисте навколишнє середовище. Українцям з екологічними правами пощастило набагато менше. цьому майже половина опитаних відзначила погіршення ситуації порівняно з попереднім роком. У таких умовах довіра українців до держави, яка декларує себе гарантом дотримання прав, у тому числі екологічних, дуже мала. Більш ніж показово, що в списку ефективних спосо-

Майже єдиним «поборником справедливості» в цій ситуації є екологічні й правозахисні громадські організації. Вони роблять відразу дві великі справи: по-перше, перешкоджають порушенню наших законних прав на здорове довкілля й на інформацію про його стан (як наяв-

результати екологічних експертиз грифом «Для службового користування». Результати експертиз — майже єдине доступне населенню джерело даних із впливу споруджуваних об’єктів на довкілля, і львів’яни можуть тепер полегшено зітхнути, чого й усім іншим бажаємо.

Трохи Кореї в українській альтернативі Провідні компанії Південної Кореї готові інвестувати енергоефективні проекти в Україні Тетяна КОВРИГА

П

ро це на відкритті «круглого столу» «Енергоефективні проекти в Україні» заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея Пак Ро-Бьок. Цей захід організовано посольством Кореї в Україні та Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. У його рамках було презентовано проект Державної економічної Програми енергоефективності на 2010—2015 роки та ряд проектів, які реалізовуватимуться під час її впровадження.

— До 2015 року ми маємо на 20% знизити енергоємність ВВП, — зазначив голова НАЕР Сергій Єрмілов. — Це не легке завдання, але реальне. Сподіваємось, що в його досягненні буде частка українсько-корейського партнерства. Першим його практичним кроком Пак Ро-Бьок назвав підписання меморандуму про взаєморозуміння між Національним агентством з питань ефективного використання енергетичних ресурсів та Корейським інститутом розвитку. Він зазначив, що такі компанії, як SAMSUNG,

POSCO, KOTRA та декілька інших, готові розглядати реальні проекти для спільного впровадження. Особливий інтерес корейських партнерів викликали проекти у сфері використання метану як альтернативного енергоресурсу, модернізації об’єктів комунальної енергетики та проекти щодо заміни класичних енергоносіїв альтернативними. Представники корейських компаній, зокрема POSCO, висловили готовність розглядати проекти у сфері гідроенергетики, особливо щодо малих ГЕС, та газифікації вугілля.

14 №50 (102) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

22 грудня 2009

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

Надії доктора Заменгофа Всесвітню мову створив лікар-офтальмолог Людвіг Лазар Заменгоф, чиє 150-річчя наукова спільнота святкує 15 грудня

За даними К Кембриджської ембриджської енциклопедії 2000 року, на Землі від 1 до 15 мільйонів носіїв есперанто, і є навіть люди, які вважають цю мову рідною. Святослав РИБНІКОВ

Н

обелівську премію миру в 1910 році дістало Міжнародне бюро миру за організацію конференцій із роззброєння. Заслуги іншого кандидата комітет не вважав настільки вагомими, хоча все своє життя ця людина присвятила не менш важливому заняттю — намагалася не роззброїти людство, а озброїти його інструментом для взаєморозуміння. Заменгоф не був професійним філологом. Своїм безперечним даром він завдячує атмосфері міжнаціональної сім’ї, де хлоп-

чик змалку чув білоруську батька, учителя німецької, та ідиш матері. У його рідному Бєлостоці (нині польське, у ті часи містечко належало до Гродненської губернії Російської імперії) крім білорусів і євреїв жили поляки й німці, однак із «дружбою народів» не все було гаразд, і це дуже засмучувало маленького Лазаря, у сім’ї якого панувала взаємоповага. Перший проект універсальної мови, яка мала забезпечити взаєморозуміння між народами й тим самим викорінити ксенофобію, Лазар Заменгоф підготував, бувши... учнем Варшавської середньої школи. До цього заняття юнак поставився дуже серйозно, попередньо глибоко опанувавши польську, німецьку й французьку, а також грецьку, латину й давньоєврейську. Однак граматика нової мови виявилася надзвичайно складною — це Лазар зрозумів, коли засів за англійську, і перший проект був забракований самим автором. Другий варіант — «перероблений і доповнений» — містив мінімальну кількість відмінків і часів, але припускав багатий префіксальний і суфіксальний словотвір. Хоча сам автор замислив штучну мову етнічно нейтраль-

ною, учені-філологи відзначають перевагу в есперанто романських коренів. Дійсно, крім такого споконвічно руського поняття, як barco (борщ), явних слов’янських запозичень дуже мало: banto (бант), vosto (хвіст), krom (крім), nepre (неодмінно). Однак не можна заперечувати виражену слов’янську фонети-

Зваживши всі «за» і «проти», вирішив почекати з виданням і навчатися далі — спочатку в Московському, а потім у Варшавському університеті. У 1885 році новоспечений дипломований офтальмолог почав лікарську практику. Тим же часом датоване народження другого імені — Людвіг, яке сьогодні звичайно

«Я глибоко переконаний, що від націоналізму людству самі нещастя. Так, націоналізм пригноблених народів виправдати набагато легше, ніж націоналізм народівгнобителів, — це природна реакція самозахисту. Однак якщо націоналізм сильних негідний, то націоналізм слабких необдуманий: обидва вони породжують і живлять один одного». Л.Л.Заменгоф

ку есперанто: абсолютно всі звуки мови присутні в російській та польській, зате відсутні латинські літери q, w і x, а широке використання букв із діакритикою (з «кришечкою») робить есперанто схожою на чеську. Тож у цілому етнічну нейтральність можна вважати дотриманою. Остаточний варіант мови був готовий на 1878 рік, однак свою вистраждану «Lingvo internacia» Заменгоф тоді не опублікував: побоявся скепсису й неприйняття стосовно дев’ятнадцятирічного аматора, та й власних грошей не було.

вважають першим. Звідки воно з’явилося, точно не відомо (вважають, що «хрещеним батьком» став англієць Френсіс Лодвік, який створив у 1652 році першу штучну мову), але факт залишається фактом. Протягом двох років доктор Заменгоф не втрачав надії зібрати гроші на видання своєї книги, однак необхідної суми ніяк не набиралося. Нічого дивного в цьому немає: бідняків — а таких була більшість — він лікував безкоштовно. Напевно, мова есперанто так ніколи й не побачила б світ, якби не весільний подару-

нок майбутнього тестя, який повірив у задум і оплатив видання книги. На обкладинці брошури, яка вийшла в 1887 році, зазначено: «D-ro Esperanto» — «Доктор, який сподівається». Утім, не публікація своєї праці була головною надією Заменгофа: найбільше він мріяв про мир між народами, у досягненні якого, на його думку, могла стати в пригоді його універсальна мова. При цьому він був реалістом — розумів, що до спільності мови треба будь-що додати спільність мислення. Створене й пропагандоване ним філософське вчення — гомаранізм — не випадково перекручено називають гуманітаризмом: воно ґрунтується на ідеї гармонічного співіснування різних культур на основі ненаціональних і наднаціональних цінностей. Зі своєю непохитною вірою в дружбу народів, яка здається багатьом наївною, він помер у 1917 році в окупованій німцями Варшаві. Через двадцять п’ять років нацистами був розстріляний син Лазаря Заменгофа Адам, а обидві дочки, Софія й Лідія, задихнулися в газових камерах концентраційного табору «Треблінка-2» разом із 800 тисячами інших в’язнів...

ВІДБИТТЯ

Мікроорганізми замість таміфлю З пульверизатора ви обприскуєте собі руки, обличчя, і — жодних захисних масок під час грипу. Це реально. Світлана ОРЕЛ

Щ

о то за чарівна рідина, питаємо в генерального директора ТОВ «ЕМ Україна» Дмитра Бірюкова (на знімку).

— Ніяких особливих загадок немає. У вашому пульверизаторі має бути ЕМ-препарат. Ще у 80-х роках минулого століття японський учений Теруо Хіга в результаті багаторічної дослідної роботи відкрив складний мікробний комплекс, який назвали «Ефективні мікроорганізми». До його складу входять мікроорганізми — прабатьки усього живого на Землі, які мільйони років забезпечували нормальний ріст і розвиток органічного життя. ЕМ-препарат — сильний антиоксидант, має деіонізуючий ефект, уміє руйнувати шкідливі хімічні сполуки, придушувати патогенні мікроорганізми, відновлює життєві функції.

— І як ця «жива вода» може допомогти людині?

— Насамперед вона може попереджувати й усувати наслідки оксидативного стресу. Річ у тім, що нинішнє навколишнє середовище надзвичайно агресивне щодо людини: промислові ви-

киди, вихлопні гази, електромагнітні хвилі, ультрафіолетове випромінювання, радіація, пестициди, харчові додатки, різноманітні хімічні сполуки, соціальні стреси, не кажучи вже про алкоголь і тютюн. Усе це сприяє перенасиченню людського організму реактивними формами кисню. Лавиноподібне зростання ланцюгових окислювальних реакцій, звісно, спричиняє дегенерацію білкових структур, пошкодження в ДНК. Людина, по суті, стала біологічним сміттєзбирачем, її імунна система, яка формувалася протягом мільйонів років, не здатна швидко адап-

туватися до все більших навантажень. Крім того, здатність організму знищувати вільні радикали після 40 років різко знижується, а після 80 майже повністю зникає. Професор Теруо Хіга створив нові продукти — ЕМ-кераміку, антиоксидантний напій ЕМ-Х, ЕМ-сіль, ЕМ-пластик та ін. Наприклад, ЕМ-керамічні трубочки, якщо засипати їх у звичайну воду з-під крана, через 6—10 годин докорінно змінюють її якість. Вода поліпшує біохімічний склад, стає структурованою, фрактальною, ближчою за своїми параметрами до внутрішньоклітинної рідини, отож, швидше засвоюється, оптимізує всі процеси обміну речовин у організмі.

— Але ж ЕМ застосовують не тільки для пиття…

— Додавання ЕМ-препарату, наприклад, у бетон, розчини, шпаклівки, клеї, фарби, лаки нейтралізує шкідливі хімічні речовини й створює позитивне біополе в приміщеннях. ЕМ-комплекси не лише нейтралізують шкідливі хімічні сполуки, а й дозволяють економити. Наприклад, у складі прального порошку, бензину

дають можливість меншою кількістю досягати того ж результату. Узагалі, використання ефективних мікроорганізмів у побуті, в оздоровленні довкілля — велика тема. У цих сферах (а ЕМ активно користуються більше ста країн) вже накопичено чималий досвід, який, я сподіваюсь, згодом стане в пригоді й нам.

— Напевне, в Україні більш відомі технології застосування ЕМ у сільському господарстві?

— Слід зазначити, що у кіровоградському центрі «Облродючість» уже кілька років тривають наукові дослідження з використанням ЕМ-препарату. Їх мета — визначити оптимальні, економічно обґрунтовані дози та форми його застосування. Адже це ключ до радикального підвищення врожаїв та відновлення родючості ґрунтів. Уже досягнуто певних результатів досліджень, які є обнадійливими для нашої землеробської країни.

— І все-таки тема здоров’я, особливо в контексті повідомлень про початок другої хвилі епідемії, не менш актуальна для українців…

— Тут слід згадати цікавий експеримент, про який пише професор Хіга. Нині у Таїланді пацієнтам найбільших державних лікарень країни дають активований напій ЕМ-1, їх навчають, як жити з ЕМ. Це стало можливим завдяки тому, що у кількох провінційних лікарнях вже протягом чотирьох-п’яти років займалися подібною справою й отримали вражаючий результат — кількість пацієнтів кардинально зменшилась.

— Тобто йдеться про своєрідну профілактичну медицину?

— Теруо Хіга впевнений: там, де ЕМ використовують масово й широко, де вони стають невід’ємною частиною повсякденного життя, можна переходити від медичної системи, яка лікує хвороби, до тієї, що спрямована виключно на профілактику. На його думку, головне завдання полягає в тому, щоб якомога більше людей усвідомили: медичні технології часто безсилі тому, що запізнюються, особливо коли йдеться про важковиліковні хвороби, у тому числі рак. Краще попередити, ніж потім лікувати.

— Дмитре Васильовичу, я знаю, ви розробили власну концепцію оздоровлення на основі ЕМ...

— Так, але, на жаль, вона відома дуже вузькому колу людей.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9 №50 (102)

15

ТРЕБА БАЧИТИ

Новий рік у стилі «нано»

Дивовижний острів

Яке значення має для науки крихітний усміхнений сніговик? Та ніякого, просто фізики вирішили продемонструвати свою майстерність у галузі нанотехнологій і створити атмосферу свята.

11 вітряних турбін на території острова, 10 прибережних вітряних турбін, сонячні панелі й використання соломи й трісок для опалення будинків — ось секрет успіху маленького датського острівця Самсо, який повністю забезпечує себе енергією. Наприкінці дев’яностих років минулого століття в Данії був оголошений конкурс «Острів поновлюваної енергії», у якому взяли участь п’ять островів. Головною умовою розрахованого на 10 років конкурсу визначили розроблення й перехід на екологічно чисті

джерела енергії з відмовою від споживання нафти й газу. У результаті острів Самсо (близько 30 миль завдовжки й 15 миль завширшки) став абсолютно самодостатньою системою.

Мегаватні вітряні турбіни острова виробляють кількість енергії, еквівалентну витраті 690000 галонів нафти, а надлишок енергії від прибережних турбін інвестується в нові енергоефективні проекти, а також передається на материк. Завдяки проекту на Самсо з’явилися й кваліфіковані «зелені» фахівці: у процесі його реалізації місцеві водопровідники й теслі стали експертами в переустаткуванні будинків енергоефективними технологіями. Завдяки набутим навичкам вони одержали запрошення працювати на материку, щоб і вся Європа змогла втілити в життя мрію про самодостатню систему.

Червоний лицар скорив Атлантику У Національній фізичній лабораторії (Лондон) створили мініатюрного сніговика. Він сягає 10 мікрометрів у діаметрі, що становить 1/5 ширини людського волоса. Сніговик зроблений вручну з використанням нанотехнологій. Тулуб складається із двох олов’яних намистинок. Очі й усміхнений рот учені намалювали за допомогою сфокусованого іонного пучка, всі частини сніговика скріплені спеціальним платиновим сплавом, із платини зроблений і його крихітний ніс, який виглядає нітрохи не гірше за морквину.

Підводний робот самостійно перетнув Атлантичний океан Робот RU27 розроблений ученими та студентами з університету Рутгерса (НьюДжерсі). Незважаючи на свій яскравожовтий корпус, він дістав назву The Scarlet Knight («Червоний лицар»). Робот почав свій «заплив» біля узбережжя Нью-Джерсі 27 квітня з невеликою, але сталою швидкістю 4 сантиметри на секунду й провів у відкритому морі 201 день, закінчивши подорож біля берегів Іспанії. Він працює автономно, може проникати у важкодоступні місця, за допомогою спеціальних датчиків вимірює темпера-

туру води й передає дослідникам дані про океанські течії, що необхідно для прогнозування змін клімату. В університеті Рутгерса є підводний флот із семи таких роботів, які проводять дослідження біля берегів НьюДжерсі, один робот-«підводник» збирає дані у водах Антарктики. Американський військово-морський флот також використовує кілька таких роботів для вивчення підводного світу, а приватні компанії, можливо, незабаром задіють їх для нафтової розвідки. Отже, у найближчі роки «Червоний лицар» не сидітиме без діла.

За матеріалами The Register, Popular Science підготувала Наталія ЧАЙКА

РОЗСЛАБТЕСЯ! ГОЛОВОЛОМКА «ПРОКЛАДІТЬ МАРШРУ Т» Прокладіть маршрут із лівої верхньої клітинки в праву нижню без самоперетинань, дотримуючись таких вимог: а) із клітинки з числом можна переходити в іншу клітинку з числом тільки по горизонталі або вертикалі; б) весь маршрут повинен складатися з 25 клітинок із числами й містити всі числа від 1 до 25.

Приклад

Відповідь на головоломку «Лампочки», надруковану в №49 (101)

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

ШАШКИ Білі починають і виграють

ГОРИЗОНТАЛЬ: 4. Корисна копалина капітана Флінта. 10. Геометрична крива. 11. Наука про тарілочки. 12. Звук подиву. 13. Супутниця теорії. 14. Див. малюнок. 15. Не більше й не менше, ніж треба. 18. Стінка корабля. 19. Хатина ескімоса. 20. Див. малюнок. 21. Тайське мистецтво.

26. Небесна їжа в пустелі. 29. Ткемалі. 30. Острів дитинства Джералда Даррелла. 31. Отаман, який розкидається князівнами. 32. Плаский хліб. 33. Брутто мінус тара. 35. Японський п’ятивірш.

36. Житло джина. 39. Лобове рандеву літаків. 42. … Крісті. 43. Грошовий штраф за несплату вчасно. 44. Напис на екрані. 45. …-Трубецькой («12 стільців»). 48. Любитель жаб’ячих лапок серед італійських фізиків. 50. Див. малюнок. 52. Комори землі. 53. Щира правда на естраді. 54. Вимірювальний інструмент для отворів. 55. Жертва Каїна. ВЕРТИКАЛЬ: 1. Роман Стівенсона. 2. Босоніжка на гусеничному ходу. 3. Обмеження виднокола коней. 4. Останній одяг. 5. Нічліжка літаків. 6. Коробка з підшипником між вагонами. 7. Пудра Сіндерелли. 8. Учена суперечка. 9. Президент, поставлений на колеса. 16. Друге за розміром місто Японії. 17. Зимовитривала японська мавпа. 21. Бабуся в ролі Шерлока Холмса. 22. Засувка печери зі скарбами. 23. Орлеанська діва. 24. Суміш матеріалів для виплавки чавуну з паливом перед завантаженням у піч. 25. Між ребрами. 26. Чорно-білий представник людства. 27. Головне в бульйоні. 28. Міра довжини в кожного своя. 34. Розгнуздана вечірка. 35. Дамська роль Дастіна Хоффмана. 37. Будівельний гіпс. 38. Див. малюнок. 40. Спосіб подорожувати без грошей. 41. Замкнуте господарство в межах окремої країни. 45. Оптичне скло. 46. Звертання до католицького священика.

47. Ювелірна техніка. 49. Білий пудель (Купрін). 51. Шоколадний батончик.

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

В. ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту Відповідь на етюд, надрукований у №49 (101) 1.g1-f2! e3:g1 2.c1-d2 g1:a7 3.a3:c5 a7:c1 4.d6-c7 d8:b6 5.g3-f4 c1:g5 6.h4:a5 и 7.a5-c7.

Відповідь на японський кросворд, надрукований у №49 (101)

16

Українська технічна газета

№50 (102) В і в т о р о к , 2 2 г р у д н я 2 0 0 9

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2010 рік Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, у відділі передплати редакції, а також на сайті www.tehnichka.com

м. Київ тел./факс: (044) 440-82-09, тел.: (0642) 221-06-50 e-mail: podpiska_kiev@tehnichka.com м. Луганськ тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 e-mail: podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. - 21,40 грн на 6 міс. - 128,40 грн на рік - 256,80 грн

Передплатити видання ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

і БІЛА ЦЕРКВА БІЛА Фрідман 4-97-04 БЕРДЯНСЬК Поплавська 70-344, 66-548 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 27-66-58 ГОРЛІВКА А.В. Сервіс 55-30-00, 55-24-75 Колегія 55-25-82 ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Кріотехніка 311-76-81 Бліц-Інформ 389-12-21 (22)

Передплатне агентство «KSS» 387-21-75, 304-69-83 ДНІПРОПЕТРОВСЬК ДНІПРОПЕТРОВСЬК Меркурій 744-73-15, 744-16-61 СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство «KSS» 33-52-89 ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74 41-54-7 ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 63-91-82 ПрессервісКур’єр

220-07-97 220-07-97 Меркурій Меркурі й 220-87-61 ІВАНОФРАНКІВСЬК ФРАН КІВСЬК Світ преси 4-91-88 Філіпова Н.О.

50-13-20 Бліц-Інформ 52-28-70 КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 ВПА 502-02-22 Кондор 408-76-25 408-76-52 Статус 391-74-53 391-74-54 Прес-центр 536-11-75 Саміт 280-77-45 80-77-45

Передплатне агентство «KSS» агентство 585-80-80 Меркурій 248-88-08 КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 СамітКременчук 3-21-88 КРИВИЙ РИВИЙ РІГ Бліц-Інформ 66-24-36 Кур’єрська служба передплати та доставки 04-04-94 СПД «Соколов» 404-82-71 ЛЬВІВ Ділова преса 70-34-68 Західний кур’єр

ПАВЛОГРАД ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 6-00-9 ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50-93-10 Бліц-Інформ 50-92-61

23-04-10 Фактор 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 ЛУГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56, 50-11-30 Передплатне агентство «КSS» 71-07-02

Саміт-Миколаїв Саміт-Миколаїв 56-10-69 НІКОПОЛЬ НІКОП ОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 4-22-48

ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48

НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 7-51-91

РІВНЕ Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, 62-56-26

ОДЕСА Ласка 711-66-16 711-6 6-16 Пугачова Пугачов а 237-17-80 Агентство Наш Бізнес 718-06-08, 714-41-68

СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 55-44-51 55-44-5 Фактор-Преса 45-55-82 СІМФЕРОПОЛЬ БліцІнформ 249-300 Саміт-Крим 51-24-93

МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 33-54-98 МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 7-17-77

НОВОВОЛИНСЬК Мазурова 4-07-71

Флора 27-00-92 ФакторПреса 27-94-56 СУМИ ДІАДА 78-03-55 Еллада S 25-12-49 ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Александрова 754-58-27 ХЕРСОН Кобзар 42-09-09 ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса

63-50-68 63-5068 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38 ЧЕРКАСИ ЧЕР КАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31 Передплатне агентство «КSS» 56-97-69 ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне агентство «КSS» 60-45-13 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57-03-17, 24-73-83 ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35

Передплат у можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати та реалізації за телефонами: м. Київ (044) 221-06-50, т/ф: (044) 440-82-09, e-mail: podpiska@ podpiska@prombezpeka.com, prombezpeka.com, м. Луганськ (0642) 59-93-92, т/ф: (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com