Украинская техническая газета №52

Гра на межі фолу Чи змусить владу різке зниження темпів ВВП і податкових надходжень увімкнути «друкарський верстат» для виплат зарплат і пенсій? стор. 2

№ 52

Метан: дамоклів меч чи золота жила? Чи можуть сучасні вітчизняні технології перетворити «убивцю» на «годувальника»? Про це розповідає генеральний директор ВАТ «Мотор Січ», народний депутат України В’ячеслав Богуслаєв. стор. 4

Визнання Оприлюднено указ Президента України Віктора Ющенка про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки за 2008 рік

25 грудня 2008 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

стор. 3

З Новим роком і Різдвом Христовим! Для багатьох із нас Новий рік і Різдво Христове будуть не такі святкові, як завжди. Але нехай тимчасові негоди не заберуть у свят світлості й чарівності! Нехай здійсняться наші бажання! Нехай згода й надія не залишають надовго Україну і ніколи 5 наші домівки!

Епіцентрризики бюджет&2009:

№ 52

Гра на межі фолу Чи змусить владу різке зниження темпів ВВП і податкових надходжень увімкнути «друкарський верстат» для виплат зарплат і пенсій?

15 грудня у своєму авторському стовпчику в газеті «New York Times» Пол Кругман, нобелівський лауреат з економіки 2008 року, зробив прогноз: у рамках економічної кризи Україна пройде шлях Індонезії кінця 1990&х років. Це, звичайно, не «аргентинський сценарій» з народними бунтами й погромами, але теж нічого доброго в цьому нема. Тоді, пам’ятається, в Індонезії інфляція досягла 77%, ВВП скоротився на Початок на 1&й стор.

Дмитро Корнійчук

Боротьба з кризою під «українським соусом»

Н

едавно Держкомітет статисти ки опублікував два звіти, що характеризують динаміку економічної кризи в Україні. «УТГ» спеціально наводить порівняння саме показників місяць до місяця поточного року, а не до періоду ми нулого. Тому що тоді катастрофічні тенденції більш наочні. Перший звіт був присвячений об сягу промислового виробництва. Тобто розвитку реального сектора економіки. За листопад зафіксоване загальне рекордне зниження на 15,2% у порівнянні з жовтнем. Най більший удар припав на традиційні експортні галузі: хімічну (20%) і мета лургійну (23,5%), а також на машино будування (32%). Відзначається різке зниження видобутку корисних копа лин для потреб будівництва (51,4%). Другий звіт стосувався тен денцій ВВП. Адже в європейських країнах криза не відчувається так сильно з тієї причини, що спад ви робництва компенсується стабіль ним розвитком іншої складової внутрішнього валового продукту — сфери послуг, торгівлі, будівницт ва тощо. В Україні, на жаль, такого підстрахування не сталося. Так, згідно з Держкомстатом, з жовтня по листопад скоротилися показни ки випуску товарів і послуг у будів ництві (3,4%), торгівлі (4%), на транспорті (1,1%), у сільському гос подарстві (0,4%). У цілому ВВП за листопад зменшився на 2,2% (до показників жовтня). Для порівнян ня: в 2007 році, навіть з огляду на стрімку інфляцію, за цей період ВВП знизився тільки на 0,1%. Наголошуємо на тому, що це тільки листопадові показники. На думку експертів, у грудні картина як

із промвиробництвом, так і з ВВП буде ще гірше. І чималу роль у цьо му відіграють кілька основних факторів. ПЕРШИЙ: досі не ухвалені антикризові закони і не запуще ний механізм їхнього виконання. Якщо в Європі, США і Росії еко номіку вже активно рятують, то в Ук раїні досі займаються політичними іграми. То спікера скидають виби рають, то коаліцію вкотре довго й нудно формують. Тільки 12 грудня здалося, що Верховна Рада виріши ла нарешті активно попрацювати на благо економіки і розглянути 6 уря дових антикризових законів, спря мованих на підтримку АПК, військо во промислового будівництва, авто прому, поліпшення торговельного сальдо. Але на першому читанні все й закінчилося. Далі документи пере дали на опрацювання в парла ментські комітети. Хоча, відповідно до регламенту ВР, вони через них уже пройшли.

13,7%. Україна за підсумками жовтня—грудня ще тільки починає своє кризове падіння. Але це ще «квіточки». А справжні «плоди» будуть уже на початку наступного року — серйозний дефіцит бюджетних коштів на виплати зарплат і пенсій. А от ЯК САМЕ його покриють — поставлять на потік емісію гривні чи реалізують продуману економічну політику — залежить від мудрості наших правителів. кризи на розвиток вітчизняної промисловості промисловості» звільняє від спла ти мита на ввезення устаткування і комплектувальних для переробної промисловості. Відповідно змен шаться податкові надходження в бюджет. Що вже зараз необхідно враховувати при підготовці бюдже ту 2009. ДРУГЕ: непередбачені стриб ки курсу долара і «кредитний го лод». Економіка України, як відомо, за надто прив’язана до долара. Тому коли «зелений» минулого тижня різко девальвується до 10 грн, а потім, за лічені години, після «розбору польотів» у Президента Віктора Ющенка, стрімко падає до 7—7,5 грн, то бага тьом стає просто невигідно займати ся бізнесом. Оскільки в підприємців, більшість яких живе за рахунок дола рових кредитів, позичені гроші подо рожчали за півроку майже у два рази. Ресурсів виплачувати борги просто нема, упевненості в завтрашньому дні теж. І не можна різко підвищувати ціну

доларом на міжбанку або виведен ня капіталу за кордон. Або чому 19 грудня Нацбанк запропонував збільшити дисконтну ставку з 12% до 18%, що аналогічно накрутить вартість гривневих кредитів для бізнесу й населення. Хоча в усьому світі дисконтні ставки знижуються, щоб «оживити» економіку дешеви ми грішми. А може, у такий спосіб наша влада намагається зменши ти в країну імпорт, одну з причин нинішніх курсових стрибків? Але ж треба розуміти, що від «кредитного голоду» потерпатимуть у першу чер гу національні виробники. Отже, треба застосувати інші механізми.

Від зміни місць доданків...

У

суботу прем’єр міністр Юлія Ти мошенко пообіцяла в най ближчі дні подати в Раду новий проект бюджету 2009. Враховуючи всі кризові реалії. Однак наскільки цей документ відповідатиме істині — запитання спірне. Уряд до останнього відкладав перегляд макроекономічних показ ників на 2009 рік. І тільки 17 груд ня ухвалив: зростання ВВП станови тиме 0,4% (раніше передбачалося 6%), інфляція — 9,5% (той же показ ник). М’яко кажучи, надто вже оп тимістичні цифри. Так, згідно з груд невими прогнозами МВФ, інфляція в Україні становитиме 18,8%, а ВВП впаде на 2,5% у порівнянні з поточ ним роком. Виникає логічне запитання: у чому причина спроб занизити інфляцію й підібрати потрібний ВВП? «Ларчик» відкривається до сить просто. ПЕРШЕ: Кабміну необхідно максимально зменшити рівень зарплат і пенсій. Як відомо, Україна в меморан думі з МВФ, необхідному для одер жання кредиту, зобов’язалася індек сувати зростання мінімальних зар плат і пенсій до щоквартального ро сту інфляції. Відповідні положення (щодо зарплат) були прописані в ух валеному 31 жовтня Законі «Про першочергові заходи щодо запобі гання негативним наслідкам фінан сової кризи». Тому все елементарно: занижений офіційний рівень інфляції — менше цифри в бюджеті. Менше витрати на бюджетників і пенсіонерів. Так, в умовах кризи це необхідний захід. Тільки вкотре бен тежить, що влада не говорить «за тягніть паски» відкрито, воліючи дія ти кулуарно. ДРУГЕ: робиться спроба штуч но підігнати бюджет під мінімаль ний дефіцит. Той же меморандум із МВФ уста новив Україні жорсткі рамки збалан

Дуже б’ють по промисловому виробництву і ВВП майже повністю заморожені кредити в реальний сектор. Але тут вже причину слід шукати в українській ментальності. Адже важко зрозуміти, чому виділені на рефінансування Нацбан/ ком майже 40 млрд грн пішли на спекуляцію з доларом на міжбанку або виведення капіталу за кордон. Або чому 19 грудня Нацбанк запропонував збільшити дисконтну ставку з 12% до 18%, що аналогічно накрутить вартість гривневих кредитів для бізнесу й населення. Хоча в усьому світі дисконтні ставки знижуються, щоб «оживити» еконо/ міку дешевими грішми. Глава Комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності Микола Азаров привселюдно апе лював: мовляв, не можна підтри мувати окремі галузі без цілісного бюджету. Однак досвід тієї ж Росії показує, що можна. І саме ці зако ни є подальшим орієнтиром, тому що дозволяють зрозуміти, на скільки доведеться коректувати макропоказники. Так, ухвалений Щодо Радою 18 грудня Закон «Щодо мінімізації впливу фінанс ової фінансової

Інфляція в Україні в червні/листопаді 2008 року, %

продукції, оскільки населення просто припинить купувати. Отже, доводить ся знижувати обсяги виробництва або згортати бізнес. Не кажучи вже про імпортерів, яким стало невигідно за возити багато товарів у країну. Сильно б’ють по промисловому виробництву і ВВП майже повністю заморожені кредити в реальний сек тор. Але тут вже причину слід шукати в українській ментальності. Адже важко зрозуміти, чому виділені на рефінансування Нацбанком майже 40 млрд грн пішли на спекуляцію з

Рівень промвиробництва в серпні/листопаді 2008 року, % (по відношенню до попереднього місяця)

25 грудня 2008 року

сованого бюджету. З десятими част ками відсотка ВВП. А ще краще — взагалі без дисбалансу. Президент Віктор Ющенко прямо заявив: бюд жет 2009 взагалі має бути бездефі цитним, інакше він його не підпише. Для порівняння: у 2008 році нестача в скарбниці, за прогнозами, пла нується на рівні 1% ВВП, або близь ко 16 млрд грн. Загалом, зниження ВВП тільки до 0,6%, на відміну від прогнозів МВФ, з одного боку, дозволяє зменшити дефіцит бюджету. Хоча б візуально. З іншого боку — частково завищені показники на законній підставі не дозволяють набагато «зрізати» на папері фінансування держпрограм з підтримки різних галузей промисло вості, субвенції регіонам тощо. Інша річ, чи одержать вони ці мільйони на справді.

Бюджетна безвихідь

Г

оловоломки навколо макроеко номічних показників бюджету, спад промисловості і ВВП — це тільки половина головного болю українського уряду. Найстрашніше полягає в усвідомленні простої істи ни: скарбницю нема чим наповнюва ти. Особливо на початку року. Міністр фінансів Віктор Пінзеник відверто заявив: через зниження ВВП бюджет недоодержить у листо паді грудні у вигляді податків і мит близько 7 млрд грн. Це ще не про вал, оскільки у попередні місяці план перевиконувався, але вже перший серйозний сигнал сигнал. Адже динаміка податкових надходжень іде вниз. Менше буде імпорту, менше вироб ництва усередині країни (зниження ПДВ, податку на прибуток), масові звільнення (податок на прибуток). Другим сигналом можна назва ти підрахунки аналітиків із Секрета ріату Президента, які назвали сумар ний дефіцит тільки Пенсійного фон ду і Фонду соціального страхування на випадок безробіття в 2009 році на рівні 41,2 млрд грн. І це щоб ви конувати виключно поточні зобов’я зання, без підвищень. Непрямим підтвердженням майбутніх проблем з пенсіями є ухвалений Радою 12 грудня закон про зміни в бюджет, відповідно до якого на фінансування дефіциту Пенсійного фонду виділено до кінця року 5,2 млрд грн! Що вже говорити про ймовірний дефолт Фонду соціального страху вання на випадок безробіття, якщо тільки на 1 грудня, згідно з Держком статом, на обліку було 639,9 тис. без робітних (2,3% від працездатного на селення), які одержували, у найгіршо му разі, мінімальну допомогу з без робіття близько 500 грн. У кращому — на рівні середньої зарплати в регі оні. А експерти прогнозують, що без робіття може зрости до 15%. Третій ссигнал игнал — активні пошуки Мінфіном грошових джерел. Одним з них став Нацбанк. Незважаючи на те, що ст. 54 закону про НБУ забороняє йому фінансувати бюджет, у листо паді грудні Нацбанк спочатку прокре дитував, а потім викупив у комерцій них банків облігації внутрішньої по зики Мінфіну на 8 млрд грн. От зараз у Кабміні й сушать голову, як виплачувати людям зарплати і пенсії. Особливо в січні і лютому, коли податкові надходження максимально скоротяться. «Гарячі голови» пропону ють ненадовго увімкнути «друкар ський верстат». Мовляв, трохи гривні надрукуємо, а потім швидко вилучимо з обігу. І, як показує досвід, почавши емісію грошей, зупинитися дуже склад но. Тим більше, ми це вже проходили в 90 ті з тодішньою гіперінфляцією...

За даними Держкомстатистики АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 17870 прим., українською мовою 5250 прим., російською мовою 12620 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2529

№ 52

Наука

25 грудня 2008 року

Із 18 робіт, відзначених преміями, 13 виконано за участю харківських учених і фахівців. Як можна охарактеризувати розробки, що дістали високу державну нагороду, і чим пояснюється успіх харків’ян? На ці та інші запитання кореспондента «УТГ» відповідає академік НАН України, член Комітету з Державних премій України в галузі науки й техніки Володимир Семиноженко.

Валентина Гаташ

–Р

івень робіт, представле них на здобуття Держав ної премії України в галузі науки і техніки в нинішньому році, традиційно високий. Почасти це пояснюється вимогливістю Комі тету з Держпремій. Із 41 роботи, допущеної пленумом Комітету до участі в конкурсі (представлено було набагато більше), преміями відзначені тільки 18. Високий на уково технічний рівень робіт за безпечується переважно сформо ваними за довгі роки в україн ських НДІ й вузах традиціями, на уковими школами і все ще висо кою якістю підготовки фахівців.

пріоритеты пріоритети

Визнання Оприлюднено указ Президента України Віктора Ющенка про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки за 2008 рік

вого і вітчизняного двигунобуду вання тісно пов’язані наукові й методичні наробітки авторів ком плексу підручників «Двигуни внут рішнього згоряння», у якому вра ховані особливості установок і ос новних положень Болонського процесу.

— Чи відповідає тематика к Ук робіт актуальним потребам У раїни? Що вже впроваджено в нашій країні?

— Майже всі дослідження, пов’я зані з розробленням технологій,

ринг, розроблений українськими вченими і фахівцями. За 5 років ек сплуатації економічний ефект ство реного на ЗАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» по тужного комплексу з виробництва мідних виробів становив 990 мільйонів гривень. На основі дослі джень авторів іншої роботи, відзна ченої Державною премією, створені унікальні національні інформаційні ресурси й умови широкого онлайно вого доступу до них, забезпечене їхнє надійне збереження. Однак задля справедливості

вага харківської науки в роботах, відзначених Держпремію, була до сить високою. Адже неофіційний статус Харкова — інтелектуальна столиця України. Упевнений, що і надалі він не здасть своїх позицій, тому що на зміну старшим поколін ням учених приходить гідна мо лодь: серед 40 лауреатів щорічних премій Президента України для молодих учених у нинішньому році 11 — харків’яни.

— Один із наукових співробі тників назвав премії цього року «ректорськими і директорськи

— Про високий рівень робіт, відзначених преміями, свідчать їхнє визнання міжнародним нау ково технічним співтовариством і затребуваність за кордоном.

У 21 монографії і більш ніж 750 статтях у провідних виданнях Ук раїни і зарубіжжя відбито резуль тати робіт зі створення і впровад ження у медичну практику ефек тивних хірургічних технологій ліку вання захворювань і ушкоджень хребта, а також налагодженню се рійного виробництва відповідних нових вітчизняних інструментів і матеріалів. З досягненнями світо

Що ж до Нобелівських премій, то там зовсім інший механізм ви сування кандидатів на їхнє здобут тя. Зокрема, немає і не може бути численних авторських колективів, оскільки розглядаються особисті досягнення вчених.

— Чим, на ваш пог ляд, мож погляд, на пояснит и той факт пояснити факт,, що пре зидентський У каз про Держ Указ премії у галузі науки й техніки пройшов непомітно для ЗМІ? Чому українська наука майже перестала бути ньюсмейке ром?

— Пояснення цього факту, ско ріше, на совісті представників мас медіа: в останні роки намітився явний «зсув» їх інтересів у бік по літики й економіки. Безперечно, і вчені частково винні в ситуації, що виникла, бо не приділяють належ ної уваги популяризації своїх досяг нень. Хотілося б, щоб наука і ЗМІ знову повернулися обличчям одне до одного.

— Чи не дрібніє рівень науко вих праць у порівнянні з ра дянськими часами?

— Важко дати однозначну відповідь. Життя триває, змінюють ся ситуації і пріоритети, відбуваєть ся переоцінка цінностей. Наука розвивається не у вакуумі, а в кон кретних умовах, які забезпечує їй держава. Всі добре знають, якими були ці умови в останні півтора де сятка років. Звичайно, внаслідок істотного відтоку наукових кадрів і недостатнього фінансування деякі наукові напрями значно ослабша ли, а то й зникли. Проте, за деяки ми Україна зберігає позиції ліде ра. Про це свідчать і роботи, відзна чені Державною премією 2008 року.

— Наскільки відповідають роботи, що здобули премію, світовому рівню науки?

Так, наприклад, апаратура, створена авторами роботи «Космічні системи, прилади й ме тоди діагностики електромагніт них полів у геокосмосі», експор тується більш ніж у 20 країн світу. На виробництво маршових авіа ційних двигунів і допоміжних сило вих установок, створених автора ми іншої роботи, отримані серти фікати міжнародних організацій. Від авторитетних учених з 12 країн світу (у тому числі США, Франції, Японії, Великої Британії, Росії) у Комітет надійшли численні пози тивні відгуки на роботу з дослід ження фундаментальних фізичних особливостей біополімерів. Десят ками зарубіжних патентів під тверджуються новизна і конкурен тоспроможність новітніх техно логій фізико хімічної обробки і розливу міді і її сплавів і виготов лення з них деформованих про філів і напівфабрикатів.

ються на совісті тих вчених рад, які такі роботи висували.

— Які роботи з тих, що одер жали Держпремію, на ваш по гляд, становлять особливий інтерес через проривний харак тер досліджень? Директор Інституту проблем хребта і суглобів АМН професор Микола Корж і завідувач відділення патології хребта професор Геннадій Грунтовський (Держпремія за «Розробку та впровадження новітніх хірургічних технологій при захворю& ваннях та пошкодженнях хребта»)

створенням нових приладів і ма шин, впроваджені в Україні зі знач ним економічним ефектом. Так, приміром, ефективність уже згада ної роботи зі створення авіаційних двигунів нового покоління станови ла 379,2 мільйона гривень. Вража ють масштаби впровадження еко логоорієтованих технологій на тери торіях Криворізького залізорудно го, Нікопольського марганцеворуд ного, Донецького кам’яновугільно го та інших басейнів загальною пло щею 58 тис. км2. На вугільних, залізорудних, калій них, гіпсових шахтах і підземних об’єктах різного призначення не тільки України, а й Росії, Казахстану, Грузії, Латвії впроваджено високое фективний геомеханічний моніто

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТ А УКР АЇНИ № 1121/2008 ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про прису дження Державних премій У країни присудження України в галузі науки і техніки 2008 року На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки постановляю: присудити Державні премії України в галузі науки і техніки 2008 року: — за роботу «Космічні системи, прилади та методи діагностики електромагніт них полів у геокосмосі»; — за розроблення та впровадження інтегрованих комплексних технологій для виробництва наукоємних виробів машинобудування (авіаційних двигунів нового покоління); — за цикл праць «Конструкційні матеріали нового покоління та технології їх впровадження у будівництво»; — за розроблення і впровадження технологій відродження порушених гірни чими роботами земель як елементів екологічної мережі; — за роботу «Система управління фінансами в галузі освіти і науки»; — за роботу «Науково технологічні основи, розробка та впровадження висо коефективного геомеханічного моніторингу підземних геотехнічних систем шахт і рудників»; — за роботу «Підвищення енергоефективності роботи турбоустановок ТЕС і ТЕЦ

Доктор фізико&математичних наук, професор, завідувач відділу Радіоастрономічного інституту НАНУ Юрій Ямпольський (Держпремія за роботу «Космічні системи, прилади та методи діагностики електромагнітних полів у геокосмосі»)

треба сказати, що проблема за требуваності наукових розробок в українській економіці залишаєть ся дуже актуальною.

ми». Він мав на увазі, що в спис ку багато керівників установ, чого нема, наприклад, серед лауреатів Нобелівських премій.

— Цього року харків’яни встановили своєрідний рекорд з участі у роботах, що здобули Держпремію. Чим пояснити таку уудачу? дачу?

— Справа в специфіці органі зації вітчизняної науки: наукові організації в Україні, як правило, очолюють діючі вчені. І не дивно, що саме вони є науковими керів никами робіт, які посідають пріо ритетне місце на ринку наукової продукції. Звичайно, коли йдеть ся про висування роботи на здо буття Державної премії, ігнорува ти роль наукового керівника про сто неприпустимо. Не виключаю, що одиничні випадки так званих «приписок» теж можуть мати місце. Але відстежити їх надзви чайно важко, і ці факти залиша

— Дійсно, у 2008 році з 18 робіт, відзначених преміями, 13 виконано за участю харківських учених і фахівців. І відповідно з 156 учасників авторських колек тивів 38 — харків’яни. Це, звичай но, рекордні показники. Тут є і збіг обставин: зовсім не щороку хар ків’янам щастить так, як у 2008 му. Однак і в попередні роки питома

шляхом модернізації, реконструкції та удосконалення режимів їхньої експлуатації»; — за розроблення та впровадження нових способів і технологій фізико хімічної обробки, розливання міді та її сплавів, одержаних з відходів, і виготовлення з них деформованих профілів та напівфабрикатів; — за роботу «Фундаментальні фізичні властивості біополімерів, що визнача ють їхнє функціонування»; — за роботу «Інтерметаліди, гідриди та оксиди як основа нових енергоощадних матеріалів»; — за розроблення та впровадження технологій ремонту магістральних трубо проводів під тиском; — за цикл наукових праць «Нові якісні методи нелінійної механіки та їх засто сування для аналізу багаточастотних коливань, стійкості та проблем керування»; — за роботу «Фізичні методи і комп’ютерні засоби реєстрації, зберігання і ви користання великих обсягів інформації»; — за розроблення та впровадження новітніх хірургічних технологій при захво рюваннях та пошкодженнях хребта; — за цикл наукових праць «Адсорбовані шари на поверхні перехідних металів: структура, електронні процеси, тертя, кінетика формування, каталіз»; — за розроблення та впровадження сучасних методів хірургічного лікування і профілактики ускладнень цирозу печінки і захворювань ворітної вени; — за підручник «Комп’ютерна дискретна математика»; — за комплекс підручників «Двигуни внутрішнього згоряння».

— До їхнього числа я зарахував би роботу «Космічні системи, при лади і методи діагностики електро магнітних полів у геокосмосі», ав торами якої створено кілька по колінь приладів та інформаційно вимірювальних систем космічного і підсупутникового призначення з унікальними метрологічними па раметрами. Більшість із них за рівнем основних параметрів істот но перевершують кращі закор донні зразки. Безперечно, проривний харак тер має і робота з дослідження фундаментальних фізичних влас тивостей біополімерів. Запропоно вані її авторами підходи сприяти муть створенню у найближчому майбутньому штучних біомолеку лярних систем із заданими струк турно динамічними властивостя ми. І, звичайно ж, традиційно дуже високий рівень робіт наших ме диків, завдяки яким Україна увій шла до числа світових лідерів з питань спинальної хірургії, хірур гічного лікування і профілактики ускладнень цирозу печінки та інших захворювань.

— Чи є надія, що в найближ чому майбутньому українські вчені одержать Нобелівську премію?

— Оце так питання... Сподівати ся треба завжди! Приміром, мені, як фізику, здається, що гідними Но белівської премії могли б стати ро боти в галузі суперсиметрії, вико нані вченими Національного нау кового центру «Харківський фізи ко технічний інститут». Упевне ний, і в інших галузях знань у нас є розробки, що заслуговують на її присудження. Але, на жаль, су дити не нам!

Основний ресурс технології

№ 52

25 грудня 2008 року

Метан: дамоклів меч чи золота жила? Початок на 14й стор.

Візитівка

«Сім кіл пекла — це сім років роботи у вибої» — сумно жартують шахтарі Донбасу, продовжуючи щоденну гру зі смертю і не розділяючи думки тих, хто бореться за закриття шахт через їхню нерентабельність. Але чи всі чинники рентабельності враховуються? Газ метан: чи можуть сучасні вітчизняні технології перетворити «убивцю», що приносить до того ж збитки, на «годувальника» шахтарів і всієї інфраструктури вуглевидобувних регіонів України? Що для цього необхідно? Про це ми розмовляємо з генеральним директором ВАТ «Мотор Січ», народним депутатом України В’ячеславом Богуслаєвим.

Марина Савінова — В’ячеславе Олександро вичу,, метан все частіше нази вичу вають «серійним убивцею». Сумна статистика свідчить, що так воно і є. є... .

— На жаль, ціна кожного добу того в Україні мільйона тонн вугіл ля — чотири людських життя. За роки незалежності в наших шахтах загинуло більше трьох з половиною тисяч чоловік, а покалічених — у кілька разів більше. Безперечно, небезпек, яким піддаються шахтарі на робочих місцях, багато. Але головною з них, як і раніше, залишається саме ме тан. Вибухи й викиди цього газу — причина всіх великомасштабних аварій на вугільних підприємствах. Метан небезпечний своєю підступністю і непередбачувані стю. Під час бурових робіт відбу вається раптовий викид з вугільно го масиву великої його кількості. Газ миттєво поширюється по лаві й прилеглих штреках, змішуючись із повітрям до вибухонебезпечної концентрації. Це типовий сценарій великих аварій на вугільних підприємствах України. Погіршує ситуацію застаріле обладнання і

відсутність коштів на убезпечення шахтарської праці. Однак і сучасне устаткування, і новітні системи безпеки докорін но не вирішать проблему шахтно го газу, якщо ми не навчимося ви лучати його з надр, перетворюючи з дамоклова меча на джерело при бутку.

— Кількість метану в україн україн ських вугільних родовищах доз воляє говорити про серйозний прибуток?

— Наша країна має величезні, ще фактично не розроблені ресур си метану вугільних родовищ. За підрахунками вчених, його запа си у вугленосних товщах у кілька разів перевищують ті, які містять ся в газових родовищах. Світові ресурси метану вугільних пластів становлять від 93,4 до 285,2 трлн кубометрів. Україна за цим по казником посідає четверте місце у світі, поступаючись лише Китаю, Росії і Канаді. За різними підрахун ками, на території Донецького ву гільного басейну запаси метану перевищують 14—22 трлн кубо метрів. На окремих шахтах його об’єми коливаються від 0,2 до 4,7 млрд м3. Наприклад, у надрах шахти ім. За

В’ячеслав Олександрович БОГУСЛАЄВ Народився 28 жовтня 1938 року. У 1966 році закінчив Запорізь кий машинобудівний інститут за фахом «авіаційні двигуни», доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України, Герой України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки. З 1975 року — директор Воло чиського машинобудівного заводу. З 1988 року — генеральний ди ректор запорізького ВО «Моторо будівник». З 1991 року — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З 1994 року — голова правлін ня, генеральний директор ВАТ «Мо тор Січ». сядька міститься 3,6 млрд, імені Ско чинського — 4,7 млрд, «Південнодон баській» — 3—3,5 млрд м3 газу. Але поки в державі нічого не ро биться для організації промислово го видобутку і використання шахт ного метану, він завдає чимало горя. Ще в 1998 році ухвалена «Дер жавна програма видобутку попутно го метану з вугільних родовищ Дон басу на 1998—2010 роки», однак поки видобуток і переробка не на лагоджені як слід, і він викидається на вітер. Як це не сумно, разом з людськими життями.

— Що можна зробити для зміни ситуації?

— Розрахунки фахівців і закор донна практика показують, що про блему ефективного використан ня шахтного метану вирішує за стосування когенераційних тех нологій нологій. На підприємствах і у нау кових організаціях України (можна назвати запорізьке ВАТ «Мотор Січ», київську інженерно технічну компа нію ПНВП «Сінапс», сєверодонецьку філію ВАТ «Український інститут з проектування нафтопереробних і

Схема утилізації шахтного метану комплексом КГТЕУ&2,5/7,0&МС

З 2006 рок року — президент, го лова ради директорів ВАТ «Мотор Січ». нафтохімічних підприємств») нако пичено серйозний досвід проекту вання і практичного використання когенераційних установок. Докладніше скажу про ті науко во технічні вирішення, які створю ються і впроваджуються у ВАТ «Мо тор Січ». Серед них — розробки з використання низькокалорійних природних і промислових газів як палива для газотурбінних електро станцій і теплоенергокомплексів. Ще в 1989 році підприємство разом з Карагандинським науково дослідним інститутом вугілля прове ло комплекс наукових робіт, у ре зультаті яких удалося виробити технічні рішення з утилізації вугіль них метано повітряних сумішей (МПС). На шахті «Кіровська» ВО «Ка рагандавугілля» проведені дослідно промислові випробування із запус ком в експлуатацію електростанції ПАЕС 2500 (номінальна потужність 2,5 МВт), що працює на МПС. От як виглядає пропонована фахівцями нашого підприємства схема застосування таких елект ростанцій у складі теплоенерге тичних газотурбінних утилізацій них комплексів КГТЕУ 2,5/7,0 МС (див. схему — М. С. С.). У газонос них пластах у районі, що прилягає до шахти, використовується зви чайна технологія буріння підзем них і наземних дегазаційних свер дловин, об’єднаних у дегазаційну систему шахти. Газ із шахтної де газаційної мережі за допомогою водокільцевої вакуум помпи по дається в блок підготовки робочо го газу, розташований в окремо му модулі. Тут він очищається від вологи і тут же забезпечується контроль і регулювання пара метрів шахтного газу перед його подачею в дотискувальний комп ресор. Після стискування в мо дульному компресорному агрегаті до тиску 10—12 кг/см 2 газ по дається в газотурбінну електрос танцію «Мотор Січ ПАЕС 2500М», яка, спалюючи в газотурбінному двигуні метано повітряну суміш, виробляє 2,5 МВт електроенергії. Вихлопні гази електростанції, що мають температуру 405—434°С, надходять на вхід водогрійного котла утилізатора, де утилізують ся, виробляючи при цьому 5—7 МВт теплової енергії у вигляді

70—140 т/год. гарячої води. Тобто впровадження таких ком плексів у перерахуванні на наявні промислові запаси шахтного мета ну України дозволить одержувати 6—9 млн МВт електричної і 12— 25 млн МВт теплової енергії на го дину.

— ТТакі акі показники вражають. Та чи працюють ваші комплекси на українських гірничих підприє мствах чи між теорією і практи кою, як завжди, величезна відстань?

— Намагаючись впровадити теп лоенергетичні газотурбінні утилі заційні комплекси, «Мотор Січ» з 2006 року активно співробітничає з Мінвуглепромом України. Попе реднім його складом (на чолі з Сергієм Тулубом) для їхнього впро вадження були виділені дві шахти ДП «Макіїввугілля». Розроблене нашими фахівцями техніко економічне обґрунтування використання когенераційних уста новок для утилізації метану на цих шахтах ще в листопаді 2007 року було надане Мінвуглепрому України, ДП «Макіїввугілля» і МакНДІ з без пеки робіт у вугільній промисло вості. Однак р е з у л ььтт а т у д о с і немає. Зрозуміти це складно. Шахти ім. С.М. Кірова і «Чайкіне» обладнані поверхневими вакуум помповими станціями (ВПС), за допомогою яких газ вилучається по дегазаційних трубопроводах діаметром 200— 300 мм. Частина його спалюється в шахтних котельнях, забезпечуючи теплом власні потреби підприємств, а решта згоряє в «свічі». Поверхневі ВПС (випуску 1987—1997 рр.) зно шені майже на 50%. Діаметри не менш зношених дегазаційних трубо проводів не забезпечать підвищен ня обсягів дегазації, необхідного для забезпечення номінальної потуж ності газотурбінних електростанцій. Крім того, відсутнє устаткуван ня (у тому числі компресорне) для приведення метано повітряних су мішей у відповідність до вимог до паливного газу для газотурбінної електростанції. При цьому бюджетного фінансу вання ледь вистачає на придбання індивідуальних засобів захисту, які, по суті, не є гарантією безпеки в шахтах.

— І все таки ви сподіваєте ся на інвестиції?

— Не треба сподіватися, треба дія ти! Міжнародний досвід підтверджує, що проекти з утилізації шахтного метану не можуть бути реалізовані без державних інвестицій з гаран тованою окупністю вкладених коштів.. Всі інвестиції в ці проекти можуть окупитися за рахунок реалізації от риманих електроенергії і тепла. А найголовніше — впровадження цих проектів убезпечить працю шахтарів за рахунок досягнення безпечного рівня метану (менше 2,5 %). Необхідне вирішення про блеми видобутку й ефективного використання метану з вугільних пластів українських шахт на дер жавному рівні! Йдеться про розроб лення державних програм з цієї тема тики з відповідним бюджетним фінан суванням. Адже впровадження таких технологій дозволить вирішити серй озні українські проблеми: істотно убез печити працю шахтарів, знизити со бівартість видобутку вугілля, підвищи ти енергетичну й екологічну безпеку країни, стимулювати економічну ак тивність в умовах кризи... То чи треба зволікати з вирішенням цих проблем?

№ 52

25 грудня 2008 року

Основний ресурс SOSтан В очікуванні 31 листопада

Н

Прем’єр міністру Юлії Тимошенко урочисто показують першу (і поки єдину) вагонетку з урановою рудою з Новокостянтинівки

Уран з потьомкінської вагонетки На перемогу в номінації «Прикол року» цілком може претендувати урочиста та пафосна видача на!гора першої тонни руди з Новокостянтинівського уранового родовища, а також саме будівництво стратегічно важливого об’єкта з видобутку урану

Світлана Ісаченко

Де «закопані» 12 мільйонів?

Н

овокостянтинівська шахта потопала в гу стому тумані, що накочувався з кіровог радського степу. Туман і машина дирек тора ДП «Дирекція підприємства, що будуєть ся на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд» Сергія Рябцева — єдине, що ру халося на території рудника, де 28 серпня цьо го року урочисто, у присутності представників вищої влади країни, видали першу вагонетку з рудою, оголосивши про початок гірничо ви добувних робіт. Вагонетка, щоправда, в дорозі зламалася, і її довелося дотягувати вручну. Коли буде друга, ніхто не знає. Хоча керівни ки «Енергоатома» і Мінпалива оптимістично запевняли, що ще до кінця року країна отри має перші 100 тис тонн урану з новокостянти нівської шахти, а у 2013 вона вийде на річну проектну потужність у 1,5 млн тонн руди, по ступово нарощуючи обсяги до 2,5 млн тонн. Для цього на будівництво шахти зі спецфонду бюджету 2008 виділено 145,8 млн грн. На на ступний рік закладено 622 мільйони.

— Сьогодні тут мала б кипіти робота, — говорить Сергій Рябцев. — Але будівниц тво довелося згорнути через судову тяга нину з генпідрядником — Кіровоградським будівельно монтажним управлінням №5. Він не закрив 3,5 млн грн, витрачених на закупівлю обладнання. На 20 будівельних об’єктах — порушення графіків. Бюджетні кошти пішли невідомо куди — БМУ не про звітувало актами про виконані роботи. Де, виникає запитання, обласне КРУ, податко ва? За вересень і жовтень у нас 13 мільйонів простроченої дебіторської за боргованості. Аванси не підтверджені. Це серйозне порушення. Як генеральний за мовник будівництва, я вимушений був при зупинити його фінансування і поставити питання про розірвання контракту генпід ряду, обравши жорстку позицію виконан ня директивних документів з капбудівниц

тва. У відповідь, уявіть собі, отримав судо вий позов від будівельно монтажного уп равління. Тепер питання розглядають суди — Кіровоградський господарський і Дніпропетровський апеляційний. Вивести зі ступору зведення стратегіч но важливого об’єкта ядерно паливного комплексу країни не під силу навіть тер міново створеному оперативному штабу Мінпаливенерго з будівництва Новокос

овокостянтинівське родовище відкри ли у 1975 році в самому центрі багатої на уран Кіровоградщини. Одночасно з геологічною розвідкою розпочалося будів ництво нового рудника, для чого у складі державного уранопереробного підприєм ства «СхідГЗК» було створено новокостян тинівську шахту. Затверджені запаси виявились вража ючими — 95 тис. тонн урану (при просуванні на більш ніж кілометрову глибину цифра зростала) з достатньо високим показником його вмісту в руді. Україна стала володар кою найбільшого уранового родовища в Європі. З розвіданих горизонтів з комплексом гірничих виробок уже можна було добувати руду і за 3—4 роки повністю завершити ка пітальне будівництво шахти. Але у 1989 році всі роботи було припинено через конверсію уранового виробництва. До всього Чорно биль на довгий час поставив хрест на нових атомних блоках і, відповідно, на потребі в урані. Але шахту не затопили. СхідГЗК, попри всі економічні труднощі, що спіткали підприємство, мало не 20 років тримав її в режимі сухої консервації як ресурсну базу, на яку покладав великі сподівання. Наприкінці 90 х в Україні почали гово рити про створення власного виробництва ядерного палива. Новокостянтинівське уранове родовище вписувалося в програ му дій як основна сировинна база май бутнього ядерного циклу і розвитку атом ної енергетики країни, дозволяючи удвічі збільшити обсяги видобутого урану і забез печити ним всі українські АЕС. З ним Украї на враз опинялася серед світових лідерів з видобутку урану. Частку виробленої атом ними станціями електроенергії в загально му енергетичному балансі держави перед бачалося значно збільшити. Таким чином 2 млн тонн новокостянтинівської руди еко номили країні щороку 30 млн тонн вугілля, призначеного для роботи ТЕС. У 2004 році держава почала фінансувати розбудову Новокостянтинівського родовища. СхідГЗК виконав підготовчий комплекс робіт, необхідних для його прискореного промисло вого освоєння. Однак незабаром усе різко змінилося. У грудні 2005 року тодішній міністр Мінпаливенерго Іван Плачков підписав на каз про відокремлення Новокостянтинівської шахти від СхідГЗК і створення на її базі нової структури під назвою «Дирекція підприєм ства, що будується на базі Новокостянтинів ського родовища уранових руд». Наказ наро дився так блискавично, що не встигли навіть виправити прикру помилку: за документом інвентаризацію майна треба було провести за станом на 31 листопада.

Вивести зі ступору зведення стратегічно важливого об’єкта ядерно палив ного комплексу країни не під силу навіть терміново створеному оперативно му штабу Мінпаливенерго з будівництва Новокостянтинівського рудника на чолі із самим президентом НАЕК «Енергоатом» Юрієм Недашковським. Він навіть вимушений був просити генерального прокурора вплинути на неради вого генпідрядника, який, на думку керівника національного атомно енерге тичного комплексу, використав кошти держбюджету на будівництво інших об’єктів, які не мають ніякого відношення до урановидобувного підприємства. тянтинівського рудника на чолі із самим президентом НАЕК «Енергоатом» Юрієм Недашковським. Юрій Олександрович навіть вимушений був просити генераль ного прокурора вплинути на нерадивого генпідрядника, який, на думку керівника національного атомно енергетичного комплексу, використав кошти держбюд жету (ні мало ні багато — 11,8 млн грн) не за цільовим призначенням, а на буді вництво інших об’єктів, які не мають нія кого відношення до урановидобувного підприємства. Судячи з усього, або ВАТ «Кіровоградсь ке БМУ 5» недосяжне для генпрокуратури, або пан Недашковський глибоко поми ляється щодо зникнення майже 12 мільйонів народних гривень. Проте факт залишається фактом: при наявності бюд жетного фінансування на новокостян тинівській шахті недоосвоєно майже 55 мільйонів. Про будівництво, власне, не йдеться. «З ким будувати, якщо у нинішньо го генпідрядника нема навіть гірничих інже нерів? — говорить Сергій Рябцев. — Ми лише реконструюємо те, що тут було набу довано у 80 х роках».

За офіційною версією, відокремлення відбувалося зі шляхетною метою — сконцен трувати в одних руках весь будівельний про цес і своєчасно ввести родовище в експлу атацію. Але за три роки тут, по суті, нічого не змінилося. Єдиний прогрес — у серпні зро били нарешті перший вибух не по порожніх породах, помпезно проголосивши на всю країну про видобуток урану. «Можна ствер дно сказати, що завдання уряду — почати гірничо капітальні роботи на Новокостянти нівському родовищі — виконується в повно му обсязі», — трубили офіційні сайти. По важні уранники від сорому — до чого доко тилася галузь! — ховали очі. Попутна руда при прохідницьких роботах ніколи не вважа лася початком її промислового видобутку. Перша і єдина вагонетка з рудою, навіть викочена зі штольні на очах у прем’єр міністра Юлії Тимошенко і міністра палива та енергетики Юрія Продана (її вже встигли ох рестити потьомкінською), ясна річ, не могла забезпечити підприємству вихід на заплано вані виробничі потужності. При таких темпах і методах відмивання на будівництві шахти державних коштів обіцяні 100 тисяч тонн руди на рік, не кажучи про 2,5 мільйона, ще

невідомо коли будуть. (Дивно, як взагалі керів ники департаменту ядерної енергетики Мінпа ливенерго могли обіцяти їх уже цього року). А головне — невідомо кому дістануться.

В чиїх руках опиниться український уран?

В

ідверто користуючись критичною ситуа цією з будівництвом новокостянтинів ської шахти, СхідГЗК звернувся до Мінпа ливенерго з діловою пропозицією — повер нути йому родовище, на користування яким він має усі необхідні дозволи і ліцензії.

— У нас є досвід будівництва уранових шахт, є спеціалісти, техніка. Ми цілком може мо запустити Новокостянтинівське родовище і при модернізації виробництва суттєво на ростити випуск концентрату природного ура ну, — говорить генеральний директор СхідГЗК Олександр Сорокін. — При цьому нами рухає єдине бажання — працювати і да вати країні високоякісний уран. Не приховую, що це родовище нам життєво необхідне, ос кільки наші рудники уже наполовину відпра цьовані. Проектні потужності нашого гідроме талургійного заводу складають 2 млн тонн руди на рік, і сьогодні, через нестачу сиро винної бази, задіяні наполовину. Без Новокостянтинівки єдиний в країні урановий комбінат довго не витримає, як і країна другого свята з нагоди чергового ви добутку новокостянтинівського урану. Усе взагалі може закінчитися плачевно: ні рудни ка не буде, ні комбінату. Розуміючи це, у лис топаді міністр палива та енергетики Юрій Продан підготував проект наказу про повер нення шахти СхідГЗК. Проти чого враз повста ла влада Кіровоградської області (її шахта «упливала» до Дніпропетровщини, за місцем прописки СхідГЗК), а також «Дирекція», що, з дозволу сказати, будує рудник.

— Віддавати ці уранові поклади техноло гічно і технічно відсталому СхідГЗК — справжній злочин, — переконаний Сергій Рябцев. — Новокостянтинівське родовище цілком здатне стати самостійним підприєм ством, одним з передових у світі. Річ у тім, що за новим, відкоригованим після рішення Івана Плачкова проектом на новокостянтинівському родовищі має поста ти потужний урановий гідрометалургійний комбінат. Виходить, з огляду на грандіозні стратегічні завдання країни з розвитку ядер ної енергетики Новокостянтинівське родови ще стало полем битви великого бізнесу і ве ликої політики. Безпосередньо на руді грошей не заробити. Вона не є товаром через те, що її неможливо транспортувати — надто фо нить. Видобуток урану доцільний тільки у при в’язці до переробних потужностей і випуску готової продукції — уранового концентрату. Але його виробництво, через ті самі обстави ни, технологічно і територіально може розви ватися тільки на уранових покладах. Світовий ринок урану уже зараз на 20% пе ревищує обсяги його виробництва. Хто воло дітиме урановою рудою — володітиме і урано вим ринком. Багате родовище в центрі Євро пи, запасів якого при найінтенсивнішій експ луатації вистачить щонайменше на 50 років, — справжній клондайк у степах України. Останнім часом разом з можливою корпо ратизацією уранової галузі уряд усе частіше і гучніше говорить про те, що тільки залучення на Новокостянтинівське родовище інвестора з сучасною технікою і технологією дозволить розпочати там виробництво. У нещодавно пре зентованій державній цільовій програмі «Ядерне паливо України» заплановані поза бюджетні інвестиції для розвитку вітчизняно го урановидобування становлять 5,8 млрд грн. Саме така сума, один в один, зазначена у відкоригованому проекті будівництва цілісно го комплексу на Новокостянтинівському родо вищі з видобутку і переробки урану. Таке враження, що введення в експлуатацію Новокостянтинівського рудника хтось зумисне гальмує, аби продемонструвати неспро можність країни розробляти родовище без сто ронньої допомоги. А на нього давно чатує чи мало претендентів. Подейкують, засідання фе дерального агентства з ядерної енергетики «Росатом» щоразу розпочинається питанням: що там з Новокостянтинівкою? У Росії найб лижчі уранові родовища — на дуже Далекому Сході. Поки вона «виїжджає» на військовому урані з утилізації ядерної зброї, але це ненадов го. Шахтою впритул цікавляться Казахстан і Канада. Не випускає її з поля зору і вітчизня ний бізнес, який не міг підступитися до урану через існуючу на нього державну монополію. Схоже, настає слушний момент.

Епіцентр регіон

№ 52

25 грудня 2008 року

Антидепресивний Луганський губернатор Олександр Антипов має намір домагатися присвоєння 72 містам Ліквідація на Луганщині вугільних підприємств, здебільшого містотворчих, призвела до масштабної соціальної та екологічної катастрофи. Проблеми, які ще більш загострились у період кризи, вже не вирішити на місцевому рівні — вони вимагають особливої уваги Президента, Верховної Ради й уряду. Принаймні так вважають керівники області, за ініціативою яких 15 грудня в Луганську проведена нарада з проблем вугільних регіонів області, що потерпіли внаслідок закриття шахт. Разом із присутніми в них намагалася розібратися і наш кореспондент.

Людмила Гречаник

НП регіонального масштабу

У

роботі наради, яку провів глава Луганської облдержад міністрації Олександр Анти пов, взяли участь голова обласної ради Валерій Голенко, міністр ву гільної промисловості України Віктор Полтавець, голова Держ

У тій же Великій Британії, яка ре структуризувала свого часу вугіль ну галузь, поруч із закритою шах тою будувалося альтернативне ви робництво. З виділених коштів лише одна третина йшла безпосе редньо на закриття шахти, решта — на запобігання соціальним та екологічним проблемам. Але ми не в Англії, і проблем в нас чимало. Щоб не потонути в цьо му безмежному морі, спробуємо розкласти їх по поличках, вилучив ши з різких і не завжди коректних виступів учасників наради.

Небезпечне сусідство. Терикон, що горить, в Краснодонському районі гірпромнагляду Сергій Сторчак, народні депутати, представники природоохоронних організацій, охорони здоров’я, ДП «Укрвугле торфреструктуризація», керівники вугільних підприємств, міст і се лищ Луганської області. Вихід із замкнутого кола про блем, що виникли внаслідок ліквідації вугільних шахт, керівни ки області бачать у присвоєнні по терпілим територіям статусу де пресивних. Це дозволить залучи ти в область додаткові бюджетні кошти. І чималі. Ліквідація вугільних шахт в Ук раїні, що почалася в 1996 році за рішенням уряду, була проведена у найгірших традиціях національно го управління. Тоді до списку тих, що підлягають закриттю, потрапи ло 48 шахт Луганської області з балансовими запасами палива більш ніж у мільярд тонн — бага то з них ще довгі роки могли пра цювати прибутково. З огляду на економіку і здоровий глузд — аб сурд. Але такий був період «перві сного нагромадження капіталу»: не тільки шахтне устаткування ішло тоді під ніж і на пункти прийо му металобрухту... Процес закриття шахт, що відробили свій строк і ресурс, не минучий. Але не побажали оз найомитися «фахівці» з ліквідації зі світовим досвідом у цій сфері.

Хто не працює, той не їсть (проблема працевлаштування) «Наслідки ліквідації цілих ба гатотисячних трудових колективів вугільної галузі можна порівняти хіба що з геноцидом за профе сійною ознакою». Олександр Антипов, луганський губернатор

ників і членів родин працівників без засобів до існування залиши лися близько 200 тисяч чоловік. Наприклад, у 154 тисячному Ста ханові, де були закриті всі шахти й суміжні підприємства, після «ре структуризації» залишилося мен ше 90 тисяч жителів. Закриваючи шахти, схоже, ніхто не замислю вався про працевлаштування саме гірників. Обмежилися будів ництвом декількох фабрик, на яких зайняті переважно жінки. Як випливає з доповіді Олек сандра Антипова, якщо в 2003— 2004 роках на створення нових робочих місць із держбюджету було виділено 69,4 млн грн, то в наступні роки кошти майже не ви ділялися. А в проекті бюджету на 2009 рік вони взагалі не передба чені. Результат такої державної політики очевидний. Тисячі шах тарів стали «заробітчанами» у ближньому і далекому зарубіжжі або батраками в себе на батьків щині — як інакше назвати працю без жодних гарантій на копан

Закон України «Про стимулювання розвитку ре гіонів» ухвалений Верховною Радою в 2005 році. Однак щодо визнання території депресивною за кон не працює, принаймні досі жодна з них у країні такою не визнана. В Луганській області мають намір створити прецедент. ках?.. У пошуках роботи люди їдуть із регіону цілими родинами. Тисячі залишених квартир зяють порож німи вікнами в містах примарах Суходольську, Вахрушевому, Теп логірську — на батьківщині стаха новського руху. У той же час присутня на нараді Наталя Зінкевич, заступник ди ректора державного центру зай нятості України, указує на неефек тивне використання робочих місць. І з 5 3 7 с т в о р е н и х у вугільній галузі Луганської об ласті робочих місць 22 зали шаються вакантними. Причини — низька заробітна плата і важкі умови праці.

закрили. Без підтримки і догляду почали масово виходити з ладу во доводи і тепломагістралі. Зараз в області 27 населених пунктів, жи телі яких користуються колодязною водою сумнівної якості. У селищі Штерівка 11 років не було водопро відної води — труби стали непри

Сергій Бурбело, голова Перевальської райради: — Тут говорили про помилки в процесі ліквідації. Але це злочин! Взяти шахту Косіора. Соціальну сферу не передали цілком, сім років у селищі немає теплоносія, НІЯКОГО — ні газу, ні вугілля. У Чорнухи ному вода вийшла на поверхню, селище залишилося без води. Зга дайте: сталося лихо в Західній Україні — повінь. Усі туди їздили, усе вирішили, виділили кошти... А давайте з’їздимо так само й у Чорну хине, подивимося, як там люди живуть! Буржуйки поставили в п’яти поверхівках і намагаються вижити.

Спиридон Кілінкаров, народний депутат України: — Ми говоримо про створення нових робочих місць для звільне них шахтарів. Але шахтар — це не професія, це стан душі. Не мож на сьогодні посадити шахтаря шити жіночу білизну...

(проблеми соціальної сфери) «У радянські часи з чого по чинали будувати шахту? Пере дусім споруджували стадіон, клуб, їдальню, лазню. А ми з цього починаємо нищити!» Сергій Бурбело, голова Перевальської районної ради Олександр Антипов Після закриття шахт об’єкти соці альної сфери — школи, лікарні, клу би, дитсадки, бібліотеки, бази відпочинку — виявилися безхазяй ними. Усе, що можна було закрити,

ли об’єкти без грошей, без техніки. Але ж щоб прийняти «соціалку», було потрібно 47 млн грн. З них 50% — із коштів держбюджету, решта — з місцевого бюджету. А в мене весь бюджет Вахрушева — 1,8 мільйо на! Тобто мені заздалегідь накида ють на шию зашморг і ведуть до правоохоронних органів! Іван Ткаченко вдячний всім горо дянам, що допомагають нести цю валізу без ручки. Старі будинки ви магають ремонту, сміття — відправ лення на полігон ТПВ. Для цього й попросив він у міністерства... хоча б «КАМАЗ». Ще одна важлива соціальна про блема — пільгове забезпечення населення вугіллям. Ця пільгова категорія — 102 тисячі гірників і

Пряма мова

Пряма мова

Дорога валіза без ручки

Під час ліквідації вуглевидо бувних підприємств у Луганській області були скорочені 35 тисяч гірників, а з урахуванням суміж

Роботи немає...

датними або просто розкрадені. Більше 80% житла та інженерних комунікацій у депресивних регіонах потребують реконструкції. Така ситуація виникла через те, що об’єкти соціальної сфери, які належать Мінвуглепрому, переда валися і досі передаються неохоче, без належного фінансового супро воду. Ця проблема — найбільш на боліла у міських голів і голів селищ них і районних рад. Типову ситуацію виклав у своє му виступі міський голова Вахруше ва Іван Ткаченко: — При закритті наших шахт не передбачалася передача соціаль них об’єктів, і ми мали справу з тим, що фізичне знищення шахти відбу лося, а соціальна сфера перебуває на балансі Мінвуглепрому. Прийня

їхніх родин, що використовують для опалення вугілля. Без нього вони просто замерзнуть. Торік спільними зусиллями завдання вирішено май же повністю, цього року виникли проблеми. За словами О. Антипова, «Київ забрав у Луганської виконав чої дирекції «Укрвуглеторфреструк туризації» 106 мільйонів гривень, призначених на закупівлю вугілля пільговикам». Багато з тих, хто виступав на на раді, називав той самий кричущий факт: замерзаючим жителям Ште рівки і Свердловська було виділе но 10 вагонів вугілля, але замість якісного палива там була порода. У зв’язку з цим обласна влада і де путатський корпус ставлять перед Мінвуглепромом питання про те, що поставляти вугілля населенню по винні тільки державні підприєм ства, без посередників і всіляких ділків. Незважаючи на недавню ейфо рію від дій уряду, спрямованих на підвищення престижності шахтар ської праці і соціальний захист пен

№ 52

25 грудня 2008 року

Епіцентр регіон

пресинг і селищам області статусу депресивних сіонерів, проблем у шахтарів вете ранів стає усе більше. Л.М. Гонча ренко, голова Штерівської ради ветеранів, шахтар інвалід, за пле чима якого 30 років роботи у шахті, із сумом розповідав про те, що не вирішуються питання ні пільгово го забезпечення вугіллям, ні оздо ровлення шахтарів інвалідів із за пиленістю легенів. Ця на вигляд дуже літня і не дуже здорова лю дина не втомлюється стукати в усі двері й листуватися з усіма, хто може допомогти, і сподівається на успіх. Але допомоги дочекаються не всі — когось уже немає на цьо му світі. «Як я в очі подивлюся цим людям ТАМ?» — запитує Леонід Максимович.

Не згоримо, то потонемо (екологічні проблеми) «Досі на законодавчому рівні не визначене питання про пра вонаступника рекультивованих або законсервованих об’єктів, що становлять потенційну не безпеку» Олександр Арапов, начальник управління охорони навколишнього середовища Луганської області За словами губернатора Антипо ва, екологічні програми взагалі знято з фінансування. За 8 років Луганська область перерахувала в Державний фонд охорони нав колишнього середовища 163 млн грн, а одержала на вирішення екологічних проблем 17 млн грн — трохи більше 10%.

тар. Чи треба прогнозувати на слідки екологічної катастрофи, якщо вона станеться? Проект за хисту цієї території розроблений ще в 2005 році, він передбачає поглиблення русла ріки Лозової і облаштування дренажу. Вартість робіт — 25,3 млн грн. Однак кош ти з держбюджету не виділялися, а за 300 тисяч, виділених з облас ного фонду захисту навколишньо го середовища, розчищено лише 7,5 км річища.

Крик душі Володимир Панюта, міський голова Кіровська:

— … А міністерство вже наші проблеми не хвилюють: немає шахт у місті Кіровську! Є недоліки, є кинуті об’єкти, а шахт немає! На 8 тисяч скоротилися робочі місця, місто втратило 15 тисяч населен ня... Але всі проблеми залишили ся в Кіровську.

Після закриття і затоплення шахт «Перемога» й «Суходольська» катастрофічна ситуація виникла в селищі Малий Суходіл, де почали ся активні зсуви земної поверхні. Будинки місцевих жителів букваль но йдуть під землю. На ремонт ава рійного житла необхідно 330 тис. грн, однак Мінвуглепром грошей не виділяє. Шахти закриті, отже, бу динки нічиї, і люди в них теж нічиї. Екологічні проблеми безпосе редньо пов’язані з погіршенням здоров’я населення. Як відзна чає головний санітарний лікар Луганської області Анатолій До кашенко, у вугільних регіонах, особливо поблизу породних відвалів, що горять, концентра ція небезпечних речовин у повітрі значно перевищує норми. У Стаханові й Первомайську по казник захворюваності дитячо го населення на 11—30% пере вищує обласний, що на загаль ноукраїнському тлі зовсім не найкращий. Захворюваність на новоутворення в дітей у Стаха нові, Ровеньках, Красному Лучі перевищує середньообласний показник на 20—90%... Мабуть, на цьому зупинимося.

Наслідки підтоплення також да ються взнаки. У Перевальському Основні екологічні проблеми — районі санепідслужба заборонила терикони, що палають, проникнен використовувати колодязну воду як ня газу метану на поверхню і непридатну для вживання. У Сухо підтоплення. В області 518 тери дольську 700 чоловік занедужали конів, 77 із них горять. Поблизу на вірусний гепатит А — це наслідок породних відвалів, що парують, 5,5 забрудненої води. Са нітарні лікарі вимага ють гіперхлорування такої води, а це теж надзвичайно шкід ливо. «Екологічна ка тастрофа, що стала наслідком закриття шахт, може призвести до катастрофи епіде міологічної», — підби ває підсумки Ана толій Докашенко. У селищі Дзержинський Антрацитівського Проте в таких району під землю пішла ціла вулиця умовах разом із шах тисячі будинків. У Свердловську тами в області закрили 54 ліку палаючі терикони є навіть у центрі вальні установи, у селищах Сабів міста. За відсутності коштів на ка і Замківка люди залишилися відселення людей вихід один — взагалі без медичної допомоги. рекультивація. У той же час, за сло Все це веде до збільшення кіль вами Олександра Арапова, питан кості запущених захворювань і ня екологічної безпеки вирішуєть смертності. ся за залишковим принципом. За Погіршується демографічна ситуа всі роки ліквідації шахт отримано ція, що має коріння і екологічне, і со лише 33% від передбачених проек ціальне. Кількість дітей у шахтарсь тами коштів. ких містах і селищах зменшилася на Роботи із захисту від підтоплен 57% (у цілому по Україні — на 33%). ня також не на належному рівні. За 10 останніх років тут закритий 81 Так, внаслідок ліквідації брянків садок із 203. Школи заповнені на 35 ської групи шахт у прогнозній зоні 45 %. Зате довелося відкрити 9 при підтоплення опинилися 203 га, на тулків, через які за цей час пройшло яких розташовані 433 будівлі, ди 10 тисяч безпритульних дітей. «У нас тячий садок, протитуберкульозне що, йде війна?» — ставить риторичне запитання Олександр Антипов. відділення міської лікарні, цвин

Володимир Панюта Здається, це той випадок, коли не варто засуджувати людей за не коректні або надто емоційні вис ловлення, яких на цій нараді було багато. Головне — щоб їхній крик душі не перетворився на голос во лаючого у пустелі.

От прийде інвестор...

І з цього приводу міністру було що сказати луганчанам. Він відзначив кілька позитивних мо ментів, наприклад, відкриття вуг лепромом станції швидкої допо моги в Стаханові, створення 1547 робочих місць для звільнених гірників. Для пошуку шляхів вирі шення проблем створена робоча група у складі заступника губер натора Ареф’єва і заступника міністра Склярова. Вартість проектів ліквідації шахт у Луганській області стано вила 2 млрд 238 млн грн, у тому числі на фізичну ліквідацію — 922 млн грн, на охорону навко лишнього середовища — 6,19 млн, на подолання наслідків ліквідації — 115 млн, на соціаль но економічні заходи — 782 млн грн. На жаль, на подолання наслідків ліквідації за 12 років виділено тільки 42 млн грн, тоб то 3,5 млн грн у рік. Тому замість проектних двох років шахти за криваються протягом 5—8 років. Залишковий об’єм по цих проек тах — 910 млн грн, з них на по долання наслідків — 73 млн грн. Робочій групі і належить визначи ти найбільш кричущі проблеми, на що витратити гроші в першу чергу. «Я розумію, що всі — кри чущі і що це копійки, але все таки і їх треба використати ефектив но», — зазначив Віктор Полта вець. У той же час ряд заходів, озву чених у доповіді губернатора, не можуть бути профінансовані, бо,

(позиція міністерства)

доводи, ЛЕП та інші комунікації. Зберемо промисловців, банкірів, як роблять, наприклад, у Рос товській області. Нехай будують будь які підприємства, заводи. Сьогодні це головне. А сидіти і че кати, поки держава почне виділя ти на це кошти, думаю, місцевій владі не годиться. Крім того, є програми, згідно з якими шахтна вода, газ метан, породні відвали є товаром. Ці програми розглянуті на колегіях Мінвуглепрому, облас ної адміністрації для виходу на рішення уряду. Застебнувши мундир на всі ґуд зики, Віктор Іванович відповідав на досить безсторонні й нагальні запитання учасників наради і про забезпечення гірників вугіллям, і про долю коштів, виділених на пе редачу соціальної сфери органам місцевого самоврядування.

— У міністерства є ще цілий ряд пропозицій. Ми докладемо всіх зу силь, щоб цю страшну ситуацію хоча б перевести в нормальне русло, — запевнив міністр учас ників наради. Хоча важливою тут є оцінка реальної ситуації — вона страшна.

Засіб від депресії (замість епілога) «У бюджет треба закласти ці гроші. Не треба цього соро митися. Нехай соромляться ті, хто підписував накази про зак риття шахт» Олександр Антипов, луганський губернатор

«Сидіти й чекати, поки держа ва почне виділяти на це кошти, ду маю, місцевій владі не годиться» Віктор Полтавець, міністр вугільної промисловості

Треба віддати належне Віктору Івановичу: у Луганськ запрошува ли і віце прем’єра, і представ ників міністерств економіки, фінансів, праці й соціального за хисту, адміністрації Президента, але приїхав тільки він. І прийняв на себе удар доведених до розпа чу людей. На його адресу звучали і обвинувачення, і слова подяки (хочеться вірити, щирі) за те, що, попри все, зроблено для шах тарського регіону. А зроблено, за його словами, чимало. Головне — Мінвуглепрому вда лося зупинити падіння обсягів видо бутку вугілля, що надалі за позитив ної динаміки дасть можливість зай матися і соціальними питаннями. Стабілізовано роботу вугільних підприємств, які роками не викону дня всі шах вали план. До 16 гру грудня ти Луганської області виконали річний план видобутку вугілля. Фінансування галузі збільшилося на 33,8 %, у півтора раза зросла заро бітна плата шахтарів, намітилася тенденція підвищення продуктив ності праці (на 11,2 %). Однак все це стосується працюючих шахт. А тих, хто зібрався, у цей момент цікави ли наслідки ліквідації вугільних підприємств.

Віктор Полтавець відповідно до двох постанов 2006 року, гроші виділяються тільки на фізичну ліквідацію шахт, охорону навколишнього середо вища, завершення будівництва житла і придбання вугілля, а фінансування передачі об’єктів у комунальну власність виключено. Відкоригувати і внести пропозиції про зміну цих постанов також до ручено робочій групі. Де шукати кошти для вирішен ня всіх проблем? Позиція мініст ра докорінно відрізняється від по зиції обласної влади. Він вважає, що поряд з вимогою бюджетного фінансування необхідна програ ма залучення інвесторів: — Ми маємо намір надавати преференції на державному і місцевому рівнях потенційним інвесторам. На закритих шахтах є промислові площадки, земля, во

Наприкінці наради Олександр Антипов звернувся до всіх по вноважних представників цент ральних виконавчих органів влади, керівництва обласної ради, народних депутатів Украї ни з пропозицією підписати про токол угоду, у якому відбиті ос новні напрями роботи з вирі шення проблем вугільних тери торій Луганщини. Головна з них — домогтися визнання депре сивними 72 населених пункти Луганської області, які потерп іли у результаті непродуманого закриття шахт. У 2005 році Верховною Радою ухвалений Закон України «Про стимулювання розвитку регі онів». Однак щодо визнання те риторії депресивною закон не працює, принаймні досі жодна з них у країні такою не визнана. Закон передбачає державну підтримку таких регіонів через механізм додаткового фінансу вання. Сума коштів на ці потре би з держбюджету становить не менше 0,2% його дохідної части ни, у 2009 році це близько 520 млн грн. Сума кругленька, і це дійсно рятівний круг для шах тарських міст і селищ Луганщи ни, що потопають, замерзають, угорають — словом, що вимира ють. Отже, місцевій владі і депу татам є за що боротися.

1 січня — Новий рік 7 січня — Різдво Христове 19 січня — Водохреще Господнє 22 січня — День соборності України 29 січня — День працівників пожежної охорони 23 лютого — День захисника Батьківщини 8 березня — Міжнародний жіночий день 15 березня — День споживача 18 березня — День працівників житлово'комунального господарства і побутового обслуговування населення 23 березня — Всеукраїнський день працівників культури й аматорів народного мистецтва 26 березня — День Внутрішніх військ України 27 березня — День театру 1 квітня — День сміху. День геолога 7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці. Всесвітній день здоров’я 12 квітня — Всесвітній день авіації і космонавтики. День працівників ракетно'космічної галузі України 19 квітня — Світле Христове Воскресіння 21 квітня — День довкілля 1 травня — День праці 9 травня — День Перемоги 13 травня — День матері 19 травня — День науки 26 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження 27 травня — День працівників хімічної галузі 1 червня — Міжнародний день захисту дітей 5 червня — Всесвітній день охорони навколишнього середовища 6 червня — День журналістики 10 червня — День працівників легкої промисловості 20 червня — День медичного працівника 24 червня — День молоді 25 червня — День митної служби України 28 червня — День Конституції 1 липня — День архітектури України. День працівників морського й річкового флоту. День працівників кооперації 4 липня — День Військ протиповітряної оборони України 8 липня — День рибалки 15 липня — День працівників металургійної галузі

29 липня — День працівників торгівлі й громадського харчування 1 серпня — День Військово'Морських сил України 5 серпня — День залізничника 12 серпня — День працівників будівельної галузі 19 серпня — Спас. День бджільництва 24 серпня — День незалежності України 25 серпня — День авіації 26 серпня — День шахтаря 28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці 1 вересня — День знань 2 вересня — День підприємця 8 вересня — День фізичної культури і спорту. День українського кіно 9 вересня — День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості. День танкіста 15 вересня — День фармацевта. День винахідника й раціоналізатора 16 вересня — День працівників лісу 27 вересня — Воздвиження Хреста Господня 27 вересня — Всесвітній день туризму 30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек. День працівників машинобудівної галузі 1 жовтня — Міжнародний день людей похилого віку 7 жовтня — День працівників освіти 14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці. День працівників стандартизації і метрології 21 жовтня — День працівників харчової промисловості 27 жовтня — День рятувальника 28 жовтня — День працівників автомобільної галузі 3 листопада — День Ракетних військ та артилерії 4 листопада — День Національної гвардії України. День прикордонника. День працівників соціальної сфери 9 листопада — День української писемності й мови 16 листопада — День працівників радіо, телебачення і зв’язку 18 листопада — День працівників сільського господарства 1 грудня — День працівників прокуратури 6 грудня — День Збройних сил України 10 грудня — Міжнародний день прав людини 12 грудня — День Сухопутних військ України 16 грудня — День працівників енергетичної галузі 20 грудня — День міліції 24 грудня — День працівників архівних установ

АПК перспектива

Органічний підхід Із твердженням, що сільське господарство країни потребує нових підходів і якісних змін, погодиться, мабуть, кожен. Про це та про альтернативний шлях розвитку аграрного сектора ми розмовляли із президентом Федерації органічного руху України Євгеном Миловановим

— Федерація заснована у 2005 році і налічує близько ста колективних та інди відуальних членів. Частина з них, у свою чергу, є асоціаціями і федераціями, тож можна говорити про декілька десятків тисяч опосередкованих членів. Що ж до безпосередніх членів Федерації, то се ред них є як агрофірми, фермери, так і наукові установи, наприклад, Ботанічний сад імені Гришка, НУБіП, Інститут ґрунто знавства імені Соколовського... Ми не ставимо за мету створити якусь структу ру, що об’єднувала б виключно вироб ників. Головне — налагодження ширшої мережі, де знайшлося б місце і виробни кам, і переробникам, і науковцям. А це вже не асоціація, а справжній рух.

— Органічне землеробство у вашій це... . інтерпретації — це.

— Знаєте, непоінформовані люди іноді, коли чують слова «органічне зем леробство», уявляють конячку із сохою. Насправді ж органічне землеробство — це передусім дбайливе ставлення до землі. Живий ґрунт повинен відразу всо тувати воду, а на колишніх колгоспних полях після дощу по кілька днів стоять ка люжі: важка техніка буквально спресо вувала землю протягом десятків років. Аналіз біологічної активності таких ґрунтів свідчить про значно нижчий від норми вміст в них живих організмів — результат бездумного застосування хімічних добрив і речовин захисту рос лин. Інтенсивність процесів руйнування і деградації ґрунтів внаслідок викорис тання застарілих агротехнологій і недо тримання фундаментальних законів та правил сільськогосподарської діяльності досягла небезпечного для економічної стабільності держави рівня: впливу ерозії зазнає 57,5% земель країни, кількість еродованих земель щорічно збільшується на 80—90 тис. га. Ерозія щорічно «з’їдає» близько 11 млн т гуму су, 0,5 млн т азоту, 0,4 млн т фосфору та 0,7 млн т калію. 38 % орних земель краї ни є переущільненими. Останнім часом інтенсивно збільшуються площі кислих і солонцевих ґрунтів. На сьогодні більше

40% орних земель України потребують хімічної меліорації — комплексу заходів, спрямованих на поліпшення фізико хімічних і фізичних властивостей ґрунтів. Зрозуміло, що все вирощене за таких умов завдає шкоди здоров’ю. Тому орга нічне землеробство, наголошую ще раз, передбачає дбайливе ставлення до без цінного дару природи — землі. А це оз начає в багатьох випадках відмову від глибокої оранки і використання лише природних добрив. Допускається засто сування тільки чистих мінеральних доб рив у подрібненому вигляді.

— Отже, і використання геномоди тур виключено? культур фікованих куль — Так, безперечно, повністю виклю чається вирощування і використання ГМО культур. Чому так категорично? От нещодавно на прес конференції в Міністерстві аграрної політики один жур наліст кілька разів запитував мене про одне й те ж: «А чому ж ГМО погане?». Про це краще знають фахівці науковці. Ми ж виходимо з того, що вплив геномодифіко ваних культур на людський організм не достатньо досліджений. Одна річ — про водити досліди на мишах, зовсім інша — простежити реакцію організму людини. Для цього потрібні десятки років і щонай менше три покоління. Тому наше резюме з цього приводу категоричне: не можна! До тушонки ж при її виготовленні не до дають, приміром, гарбуза, бо таке не пе редбачене рецептурою. Так само і чисті продукти не повинні містити ГМО.

25 грудня 2008 року

— І тоді не пили, — посміхається Милова нов. — Тут практично немає жодних домішок, а коштуватиме пляшка такого напою менше 30 гривень — цілком порівнянне із звичай ними продуктами. Ви сиропу такої якості і в Європі не знайдете. Я нещодавно побував в Індії, — веде далі Євген Володимирович. — Зараз там у зв’язку із кризою у фермерів виникли проблеми зі збутом. Дивлюся, а вони виставляють одна кову ціну і на органічне зерно, і на вирощене традиційним способом. Запитую: чому? Та тому, хитро посміхаються, що передусім роз куплять органічну продукцію як якіснішу, а тоді вже буде видно...

— Зрозуміло, така сільськогосподарсь ка індустрія потребує належної законо давчої підтримки. підтримки... .

Сільське господарство, без перебільшення, залишається одним із небагатьох «козирів» економіки України. Ми все ще знімаємо великі врожаї і експортуємо сировину: матінка!природа подарувала українцям ледь не ідеальні умови для розвитку аграрного сектора. Однак є серйозні підстави вважати, що «академічний» підхід до землі може найближчим часом призвести до незворотного погіршення стану ґрунтів і якості сільгосппродукції. Проте у цій публікації йтиметься не про недоліки традиційного способу ведення сільського господарства, а про нетрадиційну думку щодо землеробства. Є і принагідний привід: нещодавно в Києві відбулася спільна прес! конференція, проведена Міністерством аграрної політики України і Федерацією органічного руху України, і ми мали можливість зустрітися з її президентом Євгеном Миловановим.

— Є в г е н е В о л о д и м и р о в и ч уу,, д л я того, щоб ми мог ли уявити бодай при могли близно масштаби органічного руху в У країні, розкажіть, бу дь ласка, док будь ласка, ладніше про федерацію, яку ви очо люєте.

№ 52

— За нашої участі розроблено проект за кону «Про органічне виробництво», він вже розглядався у Верховній Раді у першій ре дакції, а зараз доопрацьовується. Чому не ух валили раніше? По перше, ви самі добре знаєте, що парламент працює нестабільно. По друге, річ у тім, що з 1 січня 2009 року у країнах Євросоюзу набуває чинності нове за конодавство в галузі органічного землероб ства. Якби прийняли закон восени, то він відразу б застарів. Враховуючи, що головним ринком збуту нашої продукції є європейський, це було б недоцільно. До цього часу більшість господарств мусили окремо сертифікувати свою продукцію за стандартами ЄС. Прийнят тя закону дозволить формувати внутрішній ринок. До речі, до Європи ми експортуємо пе редусім зернові, бобові та олійні культури, а на внутрішньому ринку найбільш затребувані крупи, борошно, соки, сиропи і повидло.

— До речі, я ось тут дивлюся на карту світу,, на якій показано масштаби площ, світу відведених під органічне землеробство, і бачу країна — серед лідерів. бачу,, що У Україна лідерів... . А з тим журналістом ми зрештою досяг ли згоди. Я запитав: яку з двох видів ков баси «Докторська», абсолютно однакової за зовнішнім виглядом і ціною, він купить — звичайну чи ту, що містить ГМО? Зро зуміло, звичайну — була відповідь. Ось бачите, головне для нас, щоб був вибір, а доросла людина сама вже розбереть ся, які продукти купувати.

— Д о р е ч і , п р о ц і н уу.. В в а ж а є т ь с я , що біопродукти мають бути дорож ч и м и .. .

— Собівартість виробництва таких продуктів дещо вища через логістичну складову, адже площі, на яких ведеться органічне землеробство, поки порівняно невеликі. Відповідно, зростає вартість транспортування, є і інші витрати. Однак я б не сказав, що наші продукти дорожчі. От скільки зараз коштує пачка масла? (відповідаю: «Від чотирьох гривень» — І.П.). Тобто звичайне масло може кошту вати і чотири, і тридцять гривень. Вас же ніхто не примушує купувати масло за тридцять гривень, як і за чотири. У різних магазинах та сама продукція може мати різну ціну. Тому не слід думати, що продук ція органічного сільського господарства коштує обов’язково дорожче, ніж звичай на. До речі, ось скуштуйте... Євген Володимирович наливає мені чашку солодкого напою і пояснює, що це брусничний сироп. Смак дійсно нагадує найкращі зразки з домашніх запасів, зроблених «для себе». Кажу, що не пив нічого смачнішого ще з радянських часів.

ДОВІДКА

Що таке органічне сільське господарство За визначенням Міжнародної федерації органічного сільськогос подарського руху (IFOAM), органічне сільське господарство — це ви робнича система, яка підтримує здоров’я ґрунтів, екосистем і людей. Воно залежить від екологічних процесів, біологічної різноманітності та природних циклів, характерних для місцевих умов, при цьому ви ключається використання шкідливих ресурсів, які призводять до не сприятливих наслідків. Органічне сільське господарство поєднує в собі традиції, нововведення та науку з метою покращання стану навко лишнього середовища і сприяння розвитку справедливих взаємовід носин і належного рівня життя суспільства

— Так, серед країн Центрально Східної Європи ми посідаємо друге місце: під орга нічне землеробство у нас відведено понад 260 тисяч гектарів. Попереду лише Чехія, про те там значно більший відсоток пасовиськ і сіножатей, ніж у нас. У сусідній Молдові в де сять разів менші площі сертифікованих зе мель, однак в цій країні понад два роки діє відповідне органічне законодавство, уряд Молдови фінансово підтримує органічних то варовиробників.

— Євгене Володимировичу Володимировичу,, ви нещо давно оприлюднили не дуже оптимістич ну цифру: в У країні під органічним земле Україні робством зайнято менше 1 відсотка об роблюваних земель. Очевидно, є ку куди ди ро сти. Які, на вашу думку думку,, перспективи га лузі?

— Згідно з концепцією Державної програ ми розвитку органічного виробництва в Ук раїні, розробленою нашою федерацією за завданням Міністерства аграрної політики Ук раїни, частка таких земель має становити до 2015 року не менше 7 відсотків. Обсяг світового ринку споживання орган ічних продуктів наразі становить орієнтовно 40 мільярдів доларів США і має тенденцію до щорічного зростання приблизно на 10 відсотків. Додамо до цього, що український ринок фактично не освоєний, а тому за пра вильного підходу український органічний рух має всі шанси посісти помітне місце в еко номіці країни. Ще раз відзначу: кожен гро мадянин повинен мати право вибору про дуктів. Якщо брати до уваги інші фактори, то роз виток органічного руху здатен вирішити цілий комплекс проблем, зокрема, зменшити ант ропогенне навантаження на навколишнє се редовище, значним чином вплинути на ресурсозбереження і зменшення енергоєм ності в сільському господарстві, зберегти ро дючість ґрунтів. Не треба забувати і про один із головних факторів — покращення здоров’я як працівників аграрного сектору, так і всьо го населення України. До того ж розвиток органічного землеробства сприятиме розвит ку українського села, створить нові робочі місця. У свою чергу правильно організована система органічного землеробства посилить конкурентоспроможність сільського госпо дарства України на міжнародному ринку. Розмовляв Ігор ПАВЛЮК

№ 52

Продовження. Початок в № 51

Створення, вивчення, оптимізація устаткування і технічних об’єктів неможливі без системного підходу до оцінки і застосування в техніці коливань. Ми, «технарі», дуже пишалися нашими досягненнями у цій сфері, вважаючи, що нас не швидко обійдуть фахівці з інших галузей .. Створювачі сучасних медичних технологій не тільки наздогнали, а й значно перевершили нас у системному використанні коливань і для діагностики, і для лікування різних захворювань.

Вільям Задорський, доктор технічних наук

Побачити хворобу!

К

Медицина аспект

25 грудня 2008 року

оливання в організмі людини як індика тори його стану в медичній діагностиці використовуються вже традиційно. Шлях від стетоскопів та електрокардіографів до су часних інфрачервоних камер, томографів, тех ніки одержання фотографій Кірліана — це шлях до візуалізації електромагнітної інфор мації про організм, до відображення в певно му частотному колірному діапазоні біофізич них процесів, що відбуваються в ньому. У лікуванні все більш поширеним стає ви користання електромагнітних коливань оптич ного діапазону. Уже не треба нікого переко нувати, що опромінення людського організму інфрачервоними і ультрафіолетовими проме нями дає стійкий лікувальний ефект. А головне, лікарі дійшли висновку: кожен з нас існує у своїй біоенергетичній оболонці, має свій заданий природний біоенергетичний потенціал, що відображає електромагнітні ко ливання різних органів, підсистем і систем органів життєдіяльності. Власне, такими дос лідженнями займаються численні центри ком п’ютерної діагностики. Треба віддати належ не медикам, які мало не першими почали ши роко використовувати досягнення комп’ютер ної революції не для ігор, розваг, одержання інформації, а в роботі, непогано на цьому за робляючи. Медики, не довго думаючи, вико ристали створену «технарями» автоматичну систему наукових досліджень — АСНД. Голов не при цьому не комп’ютер, а датчики, пере творювачі сигналу й програми для обробки ек спериментальних даних. Правда, є істотна різниця між досягненнями в інформаційних технологіях і практикою. Але. Готуючи цю статтю, я обійшов кілька центрів комп’ютерної діагностики, які обіця ли «за одну годину обстежити весь організм». Сам процес обстеження триває недовго — звичайно не більше хвилини. Решта часу (до години) — це розмови з пацієнтом про його хвороби і демонстрація своєї і комп’ютерної проникливості. При цьому використовуються комп’ютери перших поколінь і, певне, на стільки ж примітивні програми. У більшості центрів відвідувача відразу ж починають ліку вати на підставі результатів «обстеження». Дивують злиденність й одноманітність мето дик лікування. Використовуються звичайні фізіотерапевтичні процедури. Найбільш «мод на» — «очищення крові» за допомогою лазе ра, коли в декількох точках прикріплюються невеличкі прилади, що підозріло нагадують китайські лазерні указки й інші подібні іграш ки. Цікаво, що цю процедуру застосовували для лікування як від алкоголізму, так і при захворюваннях серцево судинної системи. Коли я чемно поцікавився, як вдається при всіх хворобах використовувати ту саму мето дику, мені пояснили, що весь секрет у часі, дозуванні лазерного опромінення. Утім, в од ному з центрів про мене геть чисто забули й згадали через годину. Нічого не трапилося — поки живий. Задля справедливості відзначу, що в одному такому центрі бачив прилад для лікування ожиріння — щось на зразок причеп леного до вакуум помпи великого кухля Ес марха, який пацієнт сам водив по тих місцях тіла, які йому не подобалися... Бізнес на здо ров’ї розвивається швидше за високотехно

Дороге ти наше здоров’я Лікувати хвороби чи відновлювати здоров’я? Яку відповідь дають сучасні медичні технології? логічний медичний бізнес. Та чи означає це, що останньому в нас немає місця?

Біорезонансна терапія

У

медичних технологіях вона з’явилася по рівняно недавно. Скажу відразу: мій скепсис щодо «новомодної» медицини досить швидко минувся, коли я зустрівся з дуже захопленими професіоналами, які не тільки продемонстрували на мені всі свої до сягнення, а й гідно відповіли на досить підступні запитання. Не називаю цей центр

«дисгармонічні», коливання, які порушують фізіологічну рівновагу. Організм занедужує, коли він не в змозі підтримувати рівновагу між фізіологічними й патологічними коли ваннями. У нормальному стані організму підтримується відносна синхронізація різних коливальних процесів, у той час як при па тологічних станах спостерігаються порушен ня коливальної гармонії. Це може виража тися в порушенні ритмів основних фізіологіч них процесів, наприклад, за рахунок різкої переваги механізмів порушення або гальму вання в центральній нервовій системі й зміни корково підкіркових взаємодій. Важкі фізичні, нервові, психологічні, екологічні, геопатогенні та інші навантаження збільшу

Медики за роботою інформаційної медицини, щоб все сказане не було сприйнято як реклама. Скажу тільки, що кожен лікар, який працює у центрі, має де кілька спеціалізацій, відповідає вищій квалі фікаційній категорії, має добре клінічне мис лення й солідний досвід роботи. Лише з де кількох дуже спеціальних технічних питань мені довелося консультуватися в автора ме тоду Валентина Павловича Барзинського, полковника у відставці, колишнього співробі тника зовнішньої розвідки КДБ і СБУ, систем ного аналітика, який давно займається питан нями оптимізації систем керування в різних сферах життєдіяльності.

У пошуках рівноваги

В

ідповідно до сучасних уявлень, інформ енергобіотерапія є підрозділом кванто вої медицини, яку можна зарахувати до сфери нелінійної біофізики. Останньою було доведено, що вищі організми реагують на окремі кванти електромагнітних випромі нювань і входять або не входять у стан ре зонансу. Ідея біорезонансної терапії (БРТ) за допомогою слабких електромагнітних ко ливань, властивих самому пацієнту, уперше була висловлена й науково обґрунтована Ф. Мореллем (1977 р.). У чому її суть? Жи вий організм у цілому і всі його системи є джерелами слабких електромагнітних коли вань. Збудники захворювань також мають власні частоти. При їх «атаках» в організмі утворюються нові джерела електромагніт них коливань — так звані «патологічні», або

ють дисгармонію, а часом і самі стають дже релом захворювання, сприяючи розвитку патологічних процесів і порушенню динаміч ної рівноваги. Біорезонансна терапія полягає в корекції функцій організму при впливі електромаг нітних випромінювань певних параметрів, подібно до того, як камертон відповідає на певний частотний спектр звукової хвилі. Це терапія електромагнітними коливаннями, з якими структури організму входять у резо нанс. Вплив можливий як на клітинному рівні, так і на рівні органа, системи органів і організму в цілому. Основна ідея застосування резонансу в медицині полягає в тому, що при правиль ному підборі частоти й форми електромагніт ного впливу можна посилювати нормальні (фізіологічні) і ослабляти патологічні коли вання в організмі людини. Таким чином, біо резонансний вплив може бути спрямо ваний як на нейтралізацію патологічних, так і на відновлення фізіологічних коли вань, порушених при патологічних ста нах нах. Інформаційно хвильова терапія дозво ляє лікувати алергії, вірусні і бактеріальні інфекції, такі хронічні захворювання, як бронхіальна астма, захворювання шлунко во кишкового тракту, урологічні і шкірні зах ворювання, поліартрити. Медики віддають перевагу варіантам БРТ, що ґрунтуються на виборі частотного режи му і форми лікувального сигналу за допомо гою зворотного зв’язку від хворого, або тим, при яких форма лікувального сигналу відпо відає біоелектричній активності організму в нормальному стані. Сигнали, отримані за до

помогою електродів, обробляються прила дом, що виділяє і посилює фізіологічні й по слаблює патологічні коливання. Скоректовані коливання «повертаються» пацієнтові. У ре зультаті ослаблюються або повністю пригнічу ються патологічні й посилюються фізіологічні коливання, поступово відновлюється фізіоло гічна й динамічна рівновага. Відповідно до джерела електромагнітних коливань у цей час розрізняють два основ них види терапії: — ендогенна біорезонансна — терапія власними електромагнітними коливаннями організму людини після їхньої спеціальної обробки; — екзогенна біорезонансна — терапія зовнішніми сигналами, з якими окремі орга ни і системи організму людини входять у ре зонанс, наприклад, з магнітними полями, створюваними спеціальними генераторами.

Старе й нове

Д

ля виявлення причин функціональних та органічних змін в організмі, а також для контролю динаміки лікування використо вується комплекс спектральної корекції «БАРС». Він дозволяє впливати на всі органи й системи і грунтується на принципах східної ме дицини — лікувати весь організм, а не окре мий орган. КСК «БАРС» дає лікареві можливість діагностувати й коректувати не тільки явно ви ражені захворювання, а й розпізнати хворобу до її клінічного прояву і блокувати у почат ковій стадії. Таким чином, метод корекції енергетичних коливань поєднує в собі тисячолітній досвід східної і досягнення сучасної медицини. Це не комп’ютерна діагностика у звичному для бага тьох розумінні, що найчастіше сумнівно себе зарекомендувала. Під час сеансу компенсатор ної терапії лікар може впливати на пацієнта декількома десятками енергоінформаційних спектрів, оздоровлювати уражені органи і си стеми пацієнта, посилювати імунітет, водночас проводити обстеження, шукаючи причини ви никнення захворювань, а також відслідковува ти динаміку змін у стані хворого. В інформаційно медичних центрах, що ви користовують БРТ, не тільки лікують, а й зму шують переосмислити спосіб життя. Людина, яка усвідомлює, що його організм має само регулювальні функції (про адаптацію людини див. «УТГ», №51), схильний вірити у власні сили і піклуватися про їхнє збереження. Тут прин

Комплекс спектральної корекції «БАРС» ципово не застосовують хімічні препарати. Так, у світі ще дуже мало апаратури такого рівня і можливостей, і поява в Україні цього принци пово нового методу і приладу змусила багать ох переглянути своє ставлення до проблем роз витку інформаційної медицини, що у недалекій перспективі допоможе традиційній і, може, навіть потіснить її з багатьох напрямів, оскіль ки має дійсно унікальні можливості. Особливо непокоїло мене, людину, яка при святила багато років використанню системно го аналізу у техніці й економіці, думка медиків про те, що бурхливий розвиток інформаційних технологій у сучасній науці і техніці веде до відмови від системного підходу й переходу до використання інформаційного підходу як нової методології наукових досліджень. Мене майже переконали в тому, що інформаційний підхід показав явну перевагу у порівнянні із систем ним, імовірнісним та ін. Почнемо вчитися но вому ставленню до себе у медиків?..

Техносфера продовження теми

№ 52 25 грудня 2008 року

У штормах цивілізації За 12 років існування в Україні мобільного телефонного зв’язку пік звернень громадян до органів влади щодо можливого шкідливого його впливу на організм людини припав чомусь на 2007 рік. Принаймні так стверджують фахівці Центральної санітарно& епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров’я України. Цього року активність мешканців українських міст теж не вгасала.

Чи така насправді страшна базова станція, як її малюють людські фобії? них телефонів в конкретній зоні обслуговуван ня та їх бажання з кимось поговорити. Отже, пік випромінювання збігається з ритмом жит тєдіяльності абонентів, тому вночі станції про сто «мовчать».

СИСТЕМА СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (схематично)

...І медичний

Я

Роман Дигас

О

дна з останніх цьогорічних скарг надійшла від мешканців висотного житлового бу динку в найбільшому «спальному» районі міста Львова — Сихові. У ній йшлося, що за яки хось 100 метрів від уже діючого передавача місцевої телерадіокомпанії «Міст» та базової станції оператора МТС свою металеву вежу з ан тенами спорудив ще й «Київстар». Мовляв, чи не забагато для одного спільного подвір’я і чи не через їх випромінювання все частіше скар жаться на погане самопочуття мешканці навко лишніх будинків? У Львівській дирекції «Київстару» відхрести лися: маємо дозвіл санепідстанції, тому ні влас на, ні базова станція оператора конкурента вкупі з передавачем ТРК «Міст» до погіршення здоров’я мешканців району не причетні. Оста точна версія — радіофобія, адже рівень випро мінюваних передавальною та радіорелейною антенами радіочастотних сигналів тут коли вається в межах 0,002% — 2% від регламенто ваних нормативними документами 2,5 мкВт/см2. А для підтвердження — якраз в день 11 ї річниці компанії влаштували для представників місце вих ЗМІ показову прес конференцію з виїздом на місце. Для переконливості до участі в ній за просили завідуючих лабораторіями електромаг нітних полів Центральної та Львівської облас ної СЕС — кожного зі своїм приладом вимірю вання радіочастотних сигналів. І яким же було здивування допитливих репортерів, коли прилад киянина показував «0», а львівський, за якихось два метри від нього, аж 103,24 мкВт/см2! Як згодом з’ясувалося, інтрига з чотирира зовим перевищенням норми не залежала від випромінювання базової станції. Це завідуючий лабораторією Львівської СЕС Вадим Стасюк в цей час демонстрував рівень електромагнітно го випромінювання з мобільного телефона під час виклику співрозмовника.

Офіційна позиція операторів

П

озицію операторів мобільного зв’язку саме і було озвучено на прес конференції. Нині у світі експлуатується близько 1,4 млн базо вих станцій. Лише 30 тисяч з них розміщені на території України, забезпечуючи звичним для всіх засобом комунікації понад 55 млн абонентів

як бізнесу, було захоплення територій для стільникового покриття. Нині, коли абонентів у країні більше, ніж самих її жителів, постає про блема збільшення ємності базових станцій. Тож оператори швидкими темпами розбудовують свої мережі. Нині вже нікого не дивують прий мально передавальні антени на димарях згас лих котелень, вишки і на без того високих бага топоверхових будинках, не кажучи вже про ске лети металоконструкцій на рівному місці. Це при тому, що в нас запроваджено тільки друге поко ління мобільного телефонного зв’язку GSM. З освоєнням наступного — 3G їх знадобиться ще більше, адже передбачена потужність станови тиме близько 5 ватів. Це при нинішніх 2 ватах від мобільного телефона. Надалі приймально передавальні антени масово з’являтимуться всередині забудованих бетонними спорудами міських кварталів, у тунелях, метрополітені — всюди, куди невидимий промінь енергії радіо передавача не зможе потрапити напряму. Більшість користувачів мобільних телефонів не знайомі з принципами функціонування радіо зв’язку, а технології GSM — і поготів. Тож стур бованість можливими довготривалими наслідка ми для здоров’я від дії радіосигналів на організм людини є цілком зрозумілою. За минуле десяти ліття у світі було проведено понад 25000 дослід жень впливу сигналів мобільних пристроїв та ме режевих елементів на людей. На їх підставі Все світня організація охорони здоров’я дипломатич но оприлюднила свій офіційний вердикт: «Жод на з проведених останнім часом експертиз не підтвердила, що радіочастотні поля, створювані мобільними телефонами або базовими станція ми, негативно позначаються на здоров’ї людей».

Скарги та вежі в цифрах За офіційними даними, торік по всій країні було зареєстровано 446 ко лективних та індивідуальних заяв із вимогою демонтувати приймально пе редавальні та радіорелейні антени операторів поблизу житлових будинків, шкіл, поліклінік. У результаті їх розгляду у 345 випадках експлуатацію таких об’єктів тимчасово призупинили, ще у 311 — місцевих операторів мобіль ного зв’язку покарали штрафами за порушення вимог вітчизняного санітар ного законодавства. Проте із 36240 різнотипних радіотехнічних об’єктів, що нині випромінюють радіочастотні сигнали, понад 30 тисяч — базові станції мобільного зв’язку. І мало не щотижня їх число збільшується..

різних мобільних операторів. Рівень номінально го проникнення мобільного зв’язку становить 114%. Його якісні характеристики покликана за безпечувати розвинена мережа базових станцій, які саме і передають інформацію в комутаційні центри з допомогою радіочастотних сигналів. Спочатку пріоритетним напрямком розвитку галузі, зрештою і самого стільникового зв’язку

Аспект технічний...

Р

обота мобільного телефонного зв’язку базується на принципі поділу певної те риторії на зони, так звані стільники. Їх радіус у межах міської забудови рідко коли перевищує 1 кілометр, кожен з яких

обслуговується базовою станцією. Для взаємного зв’язку мобільні телефони і ба зові станції обмінюються радіосигналами. Для запобігання інтерференції з іншими системами радіозв’язку, що використову ються радіо і телебаченням, аварійними службами, наприклад, ці сигнали жорстко регламентуються. Потужність передавача базової станції, розташованої поза приміщенням, може ко ливатися у межах від кількох ватів до 25. Ви хідна потужність внутрішніх базових станцій ще нижча. Телерадіоантени випромінюють енергію в десятки, а то й сотні разів більшу, адже покриття території радіосигналом дося гається завдяки великій потужності випро мінення. Типова базова станція за конструкцією вкрай проста. Під опорою або щоглою роз ташований відсік для устаткування, на її чуб ку — приймально передавальні та радіоре лейні антени, які випромінюють радіочастот ну електромагнітну енергію (попросту — ра діохвилі) в діапазоні частот від 463 до 1880 Мгц. За своєю природою радіохвилі не є іонізуючим випромінюванням, тож нічого спільного з радіаційним не мають. Радіочас тотна енергія на рівні ґрунту безпосередньо під вежею антени є дуже низькою. Напрям випромінювання антен такий, що по над 90% енергії сигналу зосереджено в досить вузькому «промені», який завжди спрямований у бік від будівель, щоб не було фізичних пере шкод для проходження сигналу. Тож уявлення, ніби він найпотужніший безпосередньо під ан теною, помилкове. Випромінювання «вниз», на мешканців будинку, неможливе навіть теоретич но. Таким чином, базові станції на дахах житло вих будинків, адмінспоруд або навіть освітніх за кладів, що досить часто доводиться бачити, для здоров’я є досить безпечними. Базові станції мобільного зв’язку протя гом доби працюють з різним навантаженням. Усе залежить від кількості власників мобіль

к стверджує завідуючий лабораторією радіо частотного контролю Центральної СЕС Міністерства охорони здоров’я України Олек сандр Штиль, норми безпеки рівня випроміню вання для елементів мобільного зв’язку в Україні чи не найжорсткіші у світі. Свого часу вони були рекомендовані Інститутому гігієни і медичної еко логії ім. А. Н. Марзєєва Академії медичних наук України. Якщо густина потоку електромагнітної енергії у місці знаходження людини в нас не по винна перевищувати 2,5 мкВт/см2, то в сусідніх Росії або Угорщині — 10 мкВт/см2, а в країнах Скандинавії — 100 мкВт/см2. Як стверджують радіологи, поки що дослідження не показали не сприятливих для здоров’я наслідків цього вип ромінювання як на людський організм, так і на флору та фауну. Дерева ростуть, бджоли успіш но збирають мед, птахи відлітають у вирій і по вертаються… Головну стурбованість пересічних громадян викликають розмови про часті випадки захворю вання на рак в районах, прилеглих до базових станцій мобільного зв’язку. Авторитетна Все світня організація охорони здоров’я, до складу якої входить Міжнародна агенція з вивчення раку, це спростовує і називає інші дані. Зокрема, до ос новних факторів ризику розвитку ракових пухлин вона зараховує: — інфекції, викликані папіломавірусом люди ни (передається статевим шляхом), призводять до 235 тис. випадків смерті від раку в рік; — надлишкова вага, ожиріння або адинамія — до 274 тис. випадків; — зловживання алкоголем — до 351 тис. ви падків; — тютюнопаління щорічно призводить до 1,8 млн смертей від цієї недуги; — вплив канцерогенів у виробничих умовах забирає життя 125 тис. чоловік у рік. Отже резюме міжнародного консиліуму таке: жодних переконливих наукових даних, яку б підтверджували несприятливі наслідки для здоров’я людини радіочастотних сигналів від базових станцій і бездротових мереж, на нинішній день немає.

А якщо між нами, кунаками?

Х

іба що єдиним науково визнаним на слідком впливу на людину радіочастотних сигналів є підвищення температури тіла при дії полів дуже високої напруги. Такі поля мо жуть випромінюватися, наприклад, радіочастот ними нагрівачами на промислових підприєм ствах. Хоча, як підтвердив у приватній бесіді один з працівників «Київстару», тривала розмо ва по радіотелефону теж може нагріти вушну ра ковину. І хоч радіохвилі при контакті з трубкою локально можуть підвищити температуру в ме жах одного градуса за Цельсієм, а терморегу ляція тіла тут же розсіє будь яке тепло, краще цього уникати, радить він. Адже достеменно поки невідомо, шкідливі слабкі радіочастотні сигнали для організму лю дини чи, навпаки, корисні. Як, скажімо, елект ромагнітні коливання з частотою 30 300 Мгц, якими з допомогою терапевтичних УВЧ апа ратів успішно лікують запальні процеси в будь якій пристойній поліклініці. Зрештою, як і немає писаних правил безпеки користування мобільними терміналами. Їх, принаймні поки що, заміняють поради друзів або дружини на кшталт: не носи телефон у штанах, купи собі гарнітуру «вільні руки». Або фахівця: до з’єднання з абонентом не підносити трубку до вуха, а під час розмови не перекривати ви промінення вмонтованої всередині антени до лонею. Чи, врешті решт, порада лікаря пацієн ту із вживленим кардіостимулятором: носити меш телефон на грудях, будь який виклик може стати останнім у твоєму житті...

№ 52 25 грудня 2008 року

«Наука без практики — пустоцвіт!» — сказав півстоліття тому незабутній Микита Хрущов. І щодо цього мав рацію. Величезні антенні поля, «Z'машина» з надзвичайно високою температурою, шахтні суперсамоскиди, вишка для випробування ліфтів і ангар для визначення рівня шуму літаків — такі унікальні квіти розквітли сьогодні на науково'технічній ниві.

«Б

енефілд BAF». У безлунній камері антенного полігона «Бенефілд BAF» (Benefield Anechoic Facility, авіабаза Едвардс, Каліфорнія) проходили випробу вання гіперзвукового демонстра тора Х 43А, оснащеного прямоточ ним повітряно реактивним двигу ном з надзвуковим горінням (СППРД). За допомогою безлунної камери досліджуються такі показ ники, як ефективна відбивна/по глинальна необґрунтованість і точні характеристики антенних пристроїв об’єктів, випробовуєть ся бортове радіоелектронне устат кування, у тому числі й радіостанції, системи керування зброєю і кон тейнери засобів радіоелектронної протидії. Камера полігона BAF — найбільша у світі. Її об’єм — 80х76х21 м — дозволяє випробо вувати об’єкти розмірами з бом бардувальник В 52 або військо во лісотранспортний літак роз відник З 17. А безпілотний апарат Х 43А довжиною 3,7 м був най меншим об’єктом, випробуваним у цій камері. Відразу тестувалися телеметричний кардіопередавач демонстратора, що функціонує в S діапазоні, і антени транспонде ра діапазону C.

V

ery Large Arr ay (VLA) — ас Array трономічна радіометеороло гічна обсерваторія, розта шована у 80 км на захід від м. Соккоро (штат Нью Мехіко, США) на висоті 2124 метри над рівнем моря. 27 незалежних ан тен розташовані по боках довжи ною 21 кілометр, нагадуючи бук ву Y. Кожна антена має 25 метрів у діаметрі й важить 230 т. Вико ристовуючи рейкову дорогу, анте ни пересуваються на потрібну по зицію для спостереження. Все це використовується в міжнародних програмах з пошуку позаземних цивілізацій за допомогою радіо хвиль. Не інакше, як цими анте нами був пійманий сумновідомий світлосигнал Wow Wow..

Р

адіовежа Solae висотою 173 метр и для випробу ри в а н н я л і ф т і в . Японська Mitsubishi Electric побудувала в місті Іназава найвищу у світі вежу для випробування ліфтів. Звести суперхмарочос корпора цію спонукала популярність над високих будинків, що виникла останнім часом. У хмарочосі Taipei 101 швидкість руху ліфтів уже досягає 61 км на годину. Будівництво вежі обійшлося Mitsubishi Electric у п’ять мільярдів єн (близько $50 млн).

Z

machine — «пекельна ма шина». У США вченим фізи кам і металургам удалося одержати плазму з рекордно ви сокою в земних умовах темпера турою, що перевищує 2 мільярди градусів (!!!) за Цельсієм. Відкрит

Техносфера за обрієм

Супервитвори високого розуму тя зроблене в національній лабо раторії «Сандія», розташованій по близу м. Альбукерке (штат Нью Мехіко, США). Рекордне значення було досягнуто на лабораторній ус тановці Z machine: на наносекун ди фізики повернулися в доісто ричне марево нашого світу, коли Всесвіт, стиснутий у центрі абсо лютного нуля, раптом спалахнув і розлився світлою калюжею, без формний, безіменний. Деякі технічні подробиці цього унікаль ного досліду пояснив авторові професор Володимир Шаповалов,

був у тій же лабораторії з викори станням надпотужної лазерної ус тановки — 12 лазерів били в одну залізну мішень одночасно. Дійсно, американські вчені якимсь чином порушили закон збереження енергії. Всупереч всім законам фізики в Sandia по ставили температурний рекорд, результат перевершив очікуваний утричі. Про таке Сонце з його кар ликовими мільйонами може тільки мріяти. Один із провідних співробітників Sandia професор Малколм Хейнс лише припускає,

HERCULES також є можлива час тота повторення таких потужних імпульсів —раз на 10 секунд, у той час як іншим надпотужним лазе рам потрібні хвилини й години для «перезарядження».

С

амоскиди мастодонти для вугільних кар’єрів. Фахівці з університету Карнегі Меллона (CMU) і компанії Caterpillar працюють над створенням найбільшого у світі автомобіля робота. Вони перероб ляють — ні мало ні багато — найваж чий у світі кар’єрний самоскид. Гігантський «інтелектуальний без пілотник» учені створюють на базі вантажівки Caterpillar 797B з номі нальною вантажопідйомністю 345 т і повною масою 624 т. Правда, є ще й німецький кар’єрний монстр LiebherrT282. Він трохи перевер шує свого американського побра тима у вантажопідйомності, зате поступається в повній масі і трохи в габаритах. «Автономні транс портні засоби ще перебувають у стадії становлення», — говорить Тоні Стенц, один з авторів проек ту. Але все таки вчений вважає, що в наступні 5—10 років техно логія автомобілів роботів, ви пробувана на практиці в кар’єрах, пошириться й на звичайні легко вики.

Н

айшвидший електромотор у с в і т і . Мільйон із гаком обертів на хвилину розвиває малюсінький електромотор, побу дований у швейцарському Феде ральному технологічному інституті (ETH Z rich). Пару років тому тут по казали мікромотор на 500 тисяч обертів і тоді ж обіцяли побудува ти зразок мільйонник — і от він готовий. Новий апарат, завбільш ки з коробку сірників, має титано вий ротор й ультратонку мідну об мотку, вставлену в циліндр з яко гось залізного сплаву, що не зас тосовувався раніше для електрич них машин. Потужність його — 100 ватів. Інші секрети швейцарці не розкривають. Досягнення вражає, з огляду на те що таких швидких обертових об’єктів немає ні в кос мосі, ні на Землі.

Б

іжуча доріжка для авто болідів. Американська ком панія Jacobs Engineering спо рудила унікальну біжучу доріжку, на якій може випробовувати гоночний болід чемпіонату NASCAR. Вона ста не частиною потужної аеродинаміч ної труби вартістю $40 мільйонів, що споруджується у м.Конкорд (Ка ліфорнія). Перша в Північній Аме

Z машина (США) головний фахівець цієї лабора торії і, до речі, випускник Дніпро петровського металургійного інституту: — От віртуозний лаборант по міщає в центр реактора моток найтонших вольфрамових ниток, тонше від людського волосся — що якісніше матеріал, то вище тем пература. Ця штукенція, схожа на звичайну котушку, далася Sandia в копійчину. Але лаборант не підве де. Усе готово, і керівник експе рименту натискає на червону кнопку. Крізь серце установки проходить струм силою в 20 мільйонів амперів, і вольфрам мо ментально перетворюється на хмаринку заряджених частинок. Це і є плазма. Вона надзвичайно нестійка, і сучасна фізика не має у своєму розпорядженні приладів, здатних утримати плазму в ста більному стані. Вона от от зникне. Однак цього крихітного «от от» ви стачає на те, щоб іони вольфраму потрапили в магнітне поле, що стисне хмаринку до незначних розмірів — так, як на моделі Ве ликого вибуху, тільки навпаки! На ступної миті голі ядра опиняться разом з вільними електронами в одній купі. Мікрочастинкам бук вально нікуди подітися, і від без вихідності вони виділяють вели чезну енергію у вигляді рентгенів ських променів. У магнітних леща тах система нагрівається до де кількох мільйонів градусів, після чого все руйнується...» Але ще дивовижніше, говорить В.Шаповалов, те, що такі ж дослі ди потім ставилися і з вольфра мом, і з багатьма іншими тугоплав кими металами. А от вийшло все тільки — на чому б ви думали? — на залізі! Саме залізна мішень дала такий дивовижний результат, і пояснити це поки вчені не мо жуть. От який фокус повторений

що якась сила утримувала згусток плазми у магнітному полі довше ніж завжди. Природа цієї сили, що подовжила пекло аж на 10 нано секунд, залишається загадкою.

Н

айпотужніший лазер. Фізики з університету Мічи гану випробували надзви чайно потужний лазер, хоч він роз виває цю потужність на дуже ко роткий час. «Якби ви могли по містити в космос гігантське збільшувальне скло й зосередити все сонячне світло, що падає на Землю, на одній єдиній піщинці, ви одержали б інтенсивність світла, що досягається в нашому лазерному промені», — красиво описали вчені МТУ своє досягнен ня. Титан сапфіровий лазер HER CULES (High Energy Repetitive CUos Laser System), або імпульсний ви сокоенергетичний лазер Центру ультрашвидкої оптики — CUOS, видав промінь потужністю 300 те раватів. Це приблизно в 100 разів більше сумарної потужності зем них електростанцій, причому цей величезний світловий потік був зосереджений у промені діамет ром усього 1,3 мікрометра. Тож густина потужності досягла 20 мільярдів трильйонів ватів на квадратний сантиметр. Тривалість імпульсу становила усього 30 фемтосекунд. Карл Кру шельник, один зі співавторів дос ліду, заявив: «Я не знаю іншого місця у Всесвіті, у якому досягала ся б така висока інтенсивність світла». Також учені додали, що інтенсивність лазерного променя, генерованого HERCULES, в 100 разів більше, ніж у будь якого іншого лазера. Ця установка, за словами фізиків, допоможе в роз робленні радіаційних методів ліку вання раку й у ряді інших дослід жень. Показовою особливістю

Самоскид Liebherr T282 Власне, перетворення величез ного Caterpillar на робота і полягає в адаптації до самоскида тієї ж самої електронної начинки й тієї ж програми, які дозволили перемог ти в Urban Challenge піттсбурзько му позашляховику. ПЗ, втім, буде скоректоване з урахуванням робо ти в кар’єрі. Отже, незабаром «за лізна гора» одержить GPS приймач, а також набір лазерних далекомірів і відеокамер, які сканують ситуацію навкруги. Вся інформація з них по траплятиме в бортовий комп’ютер, що вирішує, як діяти вантажівці в тому або іншому робочому випадку. Однак Caterpillar в іпостасі робота не буде першим автоматизованим кар’єрним гігантом. Тут амери канців випередили японські фахівці з компанії «Комацу», які ви вели недавно таку дослідну ванта жівку на простори рудника Gaby у Чилі. Зате Caterpillar буде найбіль шим. Цей експеримент має стати пробним перед переведенням не одного, а багатьох кар’єрних само скидів на автономну роботу.

риці і одна з небагатьох у світі, «спортивна» аеротруба дозволить точно моделювати потоки під дни щем на високих швидкостях. Спо руджується вона для компанії WindShear — дочірнього під приємства промислового верстато будівного гіганта Haas Automation. Бігова доріжка необхідна для більш точного відтворення умов руху на високих швидкостях (для мо делювання обтікання автомобіля повітрям важливо враховувати вплив дороги, що «біжить»). Її широ ка сталева стрічка товщиною всьо го 1 мм може розганятися до швид кості 290 км на годину. Під поверх нею стрічки, що біжить, сховані дат чики, здатні передавати параметри навантаження від кожного з чоти рьох коліс. В аеродинамічній трубі передусім випробовуватимуться боліди команди NASCAR. Підг отував Володимир ІТРО Підго анням матеріалів використанням (з використ зарубіжних ЗМІ)

Соціум реалії реалії

№ 52

25 грудня 2008 року

Найчастіше не пускають до Іспанії них фірм і агентств не врахову валися.

Великий міжнародний скандал стався не дуже давно у Львові. Відомого українського письменника Тараса Прохаська, запрошеного на літературний форум у Польщу, скривдили в польському консульстві. До нього поставились як до авантюриста, вимагаючи на додачу до паспорта й запрошення з польської сторони доставити в дипломатичне представництво кілька книг, написаних автором, і спеціальний лист'підтвердження зі Спілки письменників України. Ця історія привернула увагу громадськості до питання: а як почуваються українці в консульських обіймах Євросоюзу?

Експерти відзначають деякі позитивні зрушення у візовій політиці, що відбулися за останні два роки. Кількість відмов у на данні віз українцям у цілому по Шенгену зменшилася до 8% (у попередні роки цей показник становив 12—14%).

Нові технології обробки візо вих заявок дозволили консуль ствам деяких країн — членів ЄС (переважно «старих») скоротити строки візової процедури і якоюсь мірою ліквідувати проблему черг. Строк розгляду заявки в «старих» шенгенских країнах у більш ніж половині всіх випадків становить не більше тижня. А очікування в черзі триває не більше години.

Реверанс із надією на взаємність

У

Ц

ікаво, що кожен п’ятий за явник на візу в країни «ста рого» Шенгена повідомив про те, що йому довелося пере плачувати посередникам (візо вим центрам), у зв’язку з чим за гальні витрати на візову процеду ру перевищують 60 євро замість 35, зафіксованих в угоді між Ук раїною і ЄС.

Найменше відмов у видачі віз у консульствах Німеччини (2,5%), а найчастіше не пускають в Іспа нію (22,5%). Відмовникам у пере важній більшості випадків навіть не вважають за потрібне поясни ти причину відмови. Термін дії багаторазових віз здебільшого не перевищує 1—3 місяці. Тільки 13—14% ба гаторазових віз діють понад 6 місяців. Найбільше багаторазо вих віз видають Угорщина (61%) і Польща (49%), найменше — Гре ція (7%)

Звичайно, нашій людині не звикати збирати численні довідки та інші папірці. Ми зазнаємо при ниження як власних, так і інозем них чиновників, найчастіше прий маючи це як належне. При цьому такі досягнення цивілізації, як повага до прав людини і свобода пересування, ніхто не скасову вав.

Уже пройшов перший етап дос лідження, у ході якого з’ясовано

У Німеччину? Ласкаво просимо!

Найчастіше видають належну за законом безкоштовну візу в консульствах Франції (45%), Німеччини й Литви (по 41%), рідше — Італії та Іспанії (по 10%) і Бельгії (5%).

Європу у справах їдуть не тільки письменники й журна лісти, а й учені, інженери, ар хітектори, підприємці. І якщо архі тектор ще зможе показати фото графії спроектованих ним бу динків (із круглою печаткою Спілки архітекторів), то конструк торові танків, певне, доведеться пригнати до стін дипломатичної місії Т 80УД.

Нагадаємо, що Україна першою зробила реверанс (з розрахунком на відповідний крок Заходу), спро стивши у травні 2005 року візовий режим для громадян ЄС і Швей царії, а також США і Японії. Захід спробував відповісти взаємністю. Спрощення візового режиму для деяких категорій українців набуло чинності з 1 січня 2008 року. Із цьо го часу студентам, учням, батькам і дітям українців, які легально про живають у ЄС, а також журналі стам, членам екіпажів потягів, спортсменам, інвалідам шен генські візи повинні видавати за спрощеною схемою. У зв’язку з цим за сприяння Центру миру, кон версії і зовнішньої політики Украї ни й ряду громадських організацій (зокрема, Харківського фонду місцевої демократії) був створений соціологічний консорціум гро мадських організацій і аналітичних центрів. Його мета — систематич не відстеження ситуації з дотри мання прав громадян на свободу пересування, виявлення проблем і перешкод на шляху лібералізації візових відносин з ЄС із перспек тивою скасування візового режи му для українських громадян. Кон сорціум має проводити моніторинг видачі віз консульствами, що пра цюють у великих українських містах — Києві, Харкові, Ужгороді, Одесі, Донецьку, Луцьку і Львові.

Як вважає соціолог проекту Сергій Буряков, на те є кілька при чин. Одна з них — непристосо ваність консульств країн «нового» Шенгена до роботи в нових умо вах. Вони недавно вступили в Шенгенську зону, почали працю вати з новою процедурою і ще не встигли освоїтися.

Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Гжегож Серочинський якість імплементації угоди про спрощення оформлення віз між Україною і ЄС, її вплив на візову політику європейських країн, а та кож ситуація з розширенням Шенгенської зони на умовах вза ємних людських контактів між Ук раїною і новими державами Шен гена.

«Старий кінь» борозни не псує

Д

ослідження проводилося шляхом опитування респон дентів на виході з консульств або візових центрів. Вибірка охоп лює 840 чоловік — відвідувачів консульських установ 11 держав Шенгенської зони, розташованих у Києві (10 консульств) та інших регі онах України (11 консульств). Це дипломатичні представництва країн «старого» Шенгена — Німеч чини, Франції, Італії, Іспанії, Бельгії, Греції, а також «нового» Шенгена — Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Литви. Опрошувались лише ті заяв ники, які самостійно долали весь шлях одержання візи — від по дання документів до ухвалення рішення. Представники туристич

«Старі» шенгенські країни вида ють 23,5% багаторазових і 27% безкоштовних віз. Більшість опи таних досить позитивно оцінюють загальну атмосферу спілкування з консульськими співробітниками.

«Новий» Шенген у нових умовах

З

ате істотно ускладнена проце дура одержання віз у «нових» шенгенських країнах. При цьому зовсім незрозуміло, за що нас так не люблять наші брати з держав колишньої соціалістичної співдружності. Респонденти від значили погіршення з усіх дослід жуваних параметрів: «збільшення черг», «тривалість процедури», «вартість послуг», «надмірні вимо ги до документів», «неясність вимог і критеріїв видачі віз» і «висока ймовірність відмови». У більшості випадків ситуація з одержанням віз у «нових» шенген ських країнах набагато гірше, ніж в «старих». Особливо це стосується кількості часу, проведеного в чергах (нерідкісні 2 , 3 , 4 годинні очікуван ня і навіть більше), і тривалості про цедури очікування рішення (більшість заявників чекали більше тижня).

Загальна кількість заявників, які ідентифікували себе з пільго вими категоріями громадян, по значеними в статті 5 угоди (право на одержання багаторазових віз), становила 57%. Але одержали такі візи тільки 37%. Опитування не зафіксувало ско рочення кількості документів, які вимагаються дипломатами від за явників, що робить сумнівним вико нання статті 4 міжнародної угоди, якою регламентується вичерпний перелік документів на підтверджен ня мети візиту для окремих категорій громадян.

— Ви скажете: ну не може бути так все ідеально в роботі консуль ства! — говорить президент Хар ківського фонду місцевої демок ратії Ольга Мирошник. — Адже ми почали дослідження по усій Ук раїні, тому що було дуже багато скарг на роботу європейських консульств, особливо в Києві (там великі черги). У Харкові скарг майже немає. Зауваження в на ших заявників було тільки одне: черги все таки є і тут. Коли ми по чали вивчати причини, виявилося, що головна з них — наша суто ук раїнська звичка: прийти за дві го дини до призначеного часу і про стояти до відкриття. А якщо люди на приходила у призначений час, то ніякої черги не було, вона од разу одержувала візу. При цьому і досі не всі знають про можливості зробити заявку на візу через Інтернет. Цією послугою користується тільки молодь до 30 років. Крім того, співбесіди з жінка ми, які хочуть одержати візи в генконсульстві Республіки Поль ща, тривають довше, ніж із чоло віками.

— Кордони з країнами Західної Європи фактично стерті. Немає кон тролю — паспортного і митного. І трапляється так, що люди з польською національною візою не легально їдуть далі, — розповідає генеральний консул Республіки Польща в Харкові Гжегож Серо чинський. — Особливий випадок — коли жінки їдуть на роботу в Польщу. Треба уточнити, який характер цієї роботи. Бо буває так, що збираєть ся велика група, дівчат двадцять, і всі їдуть у місто на кордоні з Німеч чиною. І всі хочуть там працювати в якомусь кафе. При перевірці ви являється, що це маленьке кафе, у ньому всього чотири співробітники разом із власником. Навіщо там відразу 20 офіціанток? Але є і ще одна причина, — посміхається Се рочинський. — Не хочу нікого скривдити, але жінки завжди забу вають або фотографію, або ще щось. Часто буває так, що в ос танній момент відвідувачка кри чить: «Ні, візьміть тільки не цю фо тографію — іншу!». Це, звичайно, жарт. Якщо ж говорити серйозно, то, на думку Ірини Сушко, керівника проекту Центру миру, конверсії і зов нішньої політики України, ре зультати моніторингу свідчать про певне поліпшення ситуації

Прогноз

Міністр закордонних справ України Володи мир Огризко сподівається, що до 2012 року його співвітчизники зможуть їздити в держа ви Євросоюзу без віз.

Гостинність по польськи

Н

а цьому тлі співробітники кон сульства Республіки Польща в Харкові виявилися досить оперативними і гнучкими. Жоден з респондентів, опитаних в «другій сто лиці», не платив зайвих грошей. І, до речі, кожен третій одержав цю візу безкоштовно, скориставшись пільгами, передбаченими угодами між Україною і ЄС.

переважно в країнах «старого» Шенгена. У той же час у г о д а між У країною і ЄС поки не Ук стала ефективним механіз мом, здатним компенсувати негативні наслідки розши рення Шенгенської зони для більшості громадян У країни, України, що виїжджають у країни Є в р о с о ю з уу. Консульства про сто дотримуються своїх ко лишніх відомчих інструкцій або відверто ігнорують деякі поло ження угоди. А іноді і трактують їх не на користь українських за явників.

№ 52

25 грудня 2008 року

Середовище проживання спадшина спадщина

Серед безлічі проблем, які постали перед нашою державою, збереження історичної спадщини, звичайно, не є основною. І все ж 2008 рік, який минає, був урочисто проголошений у Львові Роком замків та палаців Західної України. У присутності чиновників з Міністерства культури та туризму, представників громадськості та преси керівники шести областей — Волинської, Закарпатської, Івано* Франківської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької підписали відповідну декларацію, основний зміст якої — об’єднати зусилля, щоб зберегти самобутні замки та палаци регіонів.

цінний музей, то знайомство з Ви ноградовим Севлюшем було б наба гато цікавішим. Зараз же районний краєзнавчий музей тулиться в об шарпаному будинку біля міського базару…

Невицький замок, реанімований археологом

Н

Олег Супруненко

Н

епростий високосний рік до бігає кінця, і вже можна підби ти його підсумки. Влада поста вилася до проголошеного нею ж «те матичного» року як завжди. Тобто переважно ніяк, бо традиційна відмовка «у бюджеті немає грошей» була рятівною навіть до початку гло бальної кризи. Утім, не говоритиме мо про всі західні регіони, зупинимо ся лише на Закарпатті. Замків і па лаців тут чимало. Довідники назива ють різні цифри — від 12 до 18 у не величкому краї. Різниця пояснюєть ся тим, що більшість з цих споруд практично зруйновані або ж перебу вають у такому стані, що вважати ці руїни замком чи ні — питання дис кусійне. Якщо вважати, їх кількість значно зросте. Щодо замків у за гальноприйнятому розумінні, то та ких два — ужгородський і мукачів

Люди і замки Чи можна зберегти для нащадків стародавні замки Західної України? Так, якщо в цьому є потреба вікон — усе відповідно до різних часових відрізків року, а й садом дендрарієм з озером у формі об рисів Австро Угорської імперії. «Сент Міклош» сьогодні майже закриває триповерхова коробка радянського гуртожитку, тому не кожний помітить замок з автомо

У 2001 році вперше в історії сучасної України старовинний палац взяла в оренду приватна особа. Причому замок дістався не якомусь олігарху під неофеодальний маєток, а закар! патському художнику Йосипу Бартошу. ський. Про останній, під історичною назвою «Паланок», ЗМІ у 2008 му писали чимало. Та, на жаль, не так в історико туристичному контексті, як у політичному — через скандал з орендою пам’ятки XIV–XVIII століття на 46 років (з 1.1.2010 по 1.1. 2056 рр.) ТОВ «Старий Замок», до якого мають відношення голова Секрета ріату Президента Віктор Балога, його родичі та близькі друзі. За конність передачі замку в оренду не величкій приватній фірмі на вельми вигідних умовах цікавить як опо нентів пана Балоги, так і правоохо ронні органи. Втім, «УТГ» не має на міру заглиблюватись у політичні су перечки та кримінальні розборки. Краще звернутись до самих замків, а також до людей, які ними опікують ся попри всі труднощі і негаразди.

більної траси. Не чули про нього і деякі місцеві жителі. Без вікон і дверей і з майже зруй нованим дахом, «Сент Міклош» дов го б не вистояв, якби не несподіва ний порятунок. У 2001 році вперше в історії сучасної України палац взя ла в оренду на 30 років приватна особа. Причому замок дістався не якомусь олігарху під неофеодальний маєток, а закарпатському художни ку Йосипу Бартошу. Разом з дружи ною, місцевою художницею, він осе лився у Чинадієві і з тих пір докла дає чималих зусиль для відроджен ня замку палацу. Коштом іноземних меценатів (переважно з Угорщини) зроблено нові перекриття, покрито

збираються на пленери і виставки художники, проводяться музичні концерти. Для привернення уваги громадськості до проблеми рестав рації замків і збереження культурної спадщини Закарпаття Йосип Бартош із друзями митцями створив гро мадське об’єднання «Калган А». Селяни з недовірою поставились до ініціативи художника і донедав на аж ніяк не допомагали йому у відродження замку — прикраси їхнього селища. Ще й навпаки — минулого літа місцеві вандали роз трощили дороговказ до замку (за браком коштів його зробили з гіпсу, але під бронзу). Останнім часом си туація покращилась — у художника з’явилися учні з числа місцевих школярів. У липні 2008 року у відре ставрованих кімнатах замку почав працювати народний музей, де відкрилась діюча виставка з кількох сотень експонатів. Це ста ровинні меблі, книжки, предмети побуту і археологічні знахідки. На урочисте відкриття прибули не тільки преса та чиновники, а й за кордонні гості, у тому числі прямий нащадок засновників замку угорсь кий барон Янош Перені, який пообі цяв фінансову підтримку. Тоді ж му качівська влада вперше підтрима ла процес відродження замку — ви ділила 8000 гривень. І за це спа сибі...

«Сент"Міклош», врятований художником

О

крім двох «розкручених» і популярних замків, до яких туристичні стежки аж ніяк не заростають, в Закарпатті є чима ло інших вартих уваги об’єктів. Зу пинюсь на трьох із довгого пере ліку. Їх об’єднує те, що вони охо роняються, завдяки чому мають шанс не перетворитися на купу ка міння або спотворений пластма сою комерційний новодєл. Пер ший — замок «Сент Міклош» у се лищі Чинадієво Мукачівського району. Що цікаво, розташований він між двома дуже відомими ар хітектурними творіннями Закар паття — середньовічним мукачі вським замком «Паланок» та роз кішним мисливським палацем графів Шенборнів (нині це корпус санаторію «Карпати»). Останній відомий не тільки чудернацькою будівлею XIX століття, у якій 4 вежі, 12 входів, 52 кімнати і 365

дах, причому не вульгарною метало керамікою, а старовинною черепи цею, яку скуповували у. місцевих ци ганів. Зібраних з миру по нитці гро шей (у тому числі і від проданих под ружжям картин) вистачило ще й на розчищення палацу від багаторічно го сміття і встановлення дерев’яних, у замковому стилі, дверей і вікон на першому поверсі. І палац ожив! Упо рядковано кілька кімнат, і тепер тут

«Канків», оживлений священиком

Н

евеличкий закарпатський рай центр Виноградове в туристич них маршрутах не вельми по

пулярний. А дарма, бо в Україні не багато міст, які можуть похвастати відразу двома замками, розташова ними майже поруч. Правда, від дав нього замка «Канків» залишилися самі руїни. Але є на світі чимало і тих хто віддає перевагу саме руїнам, а не вилизаним, адаптованим до кап ризів туристів замкам і палацам. У Європі навіть є особлива конвенція, що охороняє історичні руїни і забо роняє будувати на їхньому місці но водєли, які не мають історичної цінності. Сьогодні важко уявити, що ко лись під Чорною горою, яка своїми 568 метрами нависає над містечком Виноградове, стояв великий і кра сивий замок. Тепер його можна по бачити хіба що на репродукціях ста родавніх гравюр. Сьогодні мальовничі руїни, у яких, до слова, знімали фільм «Табір іде в небо», намагаються оживити. У місті

евицький замок, що неподалік Ужгорода, став піонером не формального руху відроджен ня закарпатських пам’яток старови ни. Уже 15 років його, без пере більшення, фанати докладають тита нічних зусиль, аби відновити цю спо руду. Цьому замку пощастило най більше — в нього закохався справжній професіонал (не в обра зу двом попереднім героям), архео лог, науковець Закарпатського краєзнавчого музею, голова гро мадської організації «Невицький за мок» Олександр Дзембас. Понад 200 років ця споруда сто яла у руїнах, допоки її не спробува ла відродити угорська влада, яка створила тут щось на кшталт парку відпочинку, але відродженню зава дила перша світова війна. Потім ес тафету відновлення перехопила вла да Чехословаччини, доручивши за мок туристичному клубу, який зро бив чимало, та почалася друга світо ва. У 60 х роках зусиллями радян ської влади відбулась консервація напівзруйнованого замку. Зробили це не надто професійно, проте це краще, ніж нічого. У середині 90 х Олександр Дзем бас зі своїми учнями з Центру крає знавства і туризму учнівської молоді почав роботу з відродження цієї па м’ятки. Виявилось, що в незалежній Україні «Невицький» не належить нікому — ні обласній владі, ні сільській громаді. З тих пір з літа і до середини осені навколо замку виро стає наметовий табір. Добровольці з усіх регіонів України і навіть з за кордону приїздять, щоб безкоштов но попрацювати для відродження старовинної цитаделі. За підрахун

Якби влада посприяла, то за п’ять років в Не! вицькому міг би постати вражаючий живий за! мок!музей, відтворений за наукою, навіть з дот! риманням автентичних технологій будівництва. з’явилася громадська організація «Канків» на чолі зі священником, ре дактором місцевої газети Володи миром Мочарником. Пан Мочарник переконаний: гордість Севлюша Ви ноградового можна відродити. Мова не йде про те, щоб звести підробку з цегли й бетону для ту ристів. Необхідно рятувати руїни від приватизації території під дачі, від перетворення їх на зарості та смітник. Тут потрібні серйозні архе ологічні розкопки, що збагатять істо рію краю. Потрібна церква на місці давно зруйнованої, у якій могли б вести служби представники всіх кон фесій багатонаціонального міста. Знайдеться місце і для стилізовано го під старовину ресторану. У жовтні 2008 року, після тривалої кампанії ГО «Канків» з привернення уваги до стародавнього замку, влада Виног радівського району і міста виріши ла залучити до реставраційних робіт львівських фахівців. Поруч із руїнами замку «Канків» розташований красивий палац маг натів Перені, збудований у XVI столітті в стилі барокко. Нащадки Перені жили тут до 1944 року, та навіть тепер сюди нерідко заїжджа ють гості, переважно з Угорщини — просто подивитися на палац. А що їм ще тут робити, коли в будинку розта шоване районне відділення освіти? От якби в палаці розмістився повно

ками Дзембаса, за час, коли він взявся за замок, проведено робіт на кілька мільйонів гривень (а ре ально витрачені лише невеликі дер жавні гроші на харчування молоді і туристичний реманент). Той, хто бачив Невицьке до почат ку рятувальних робіт і зараз, може порівняти: таких масштабних справ за часів незалежності не знав жоден закарпатський замок. У Олександра Дзембаса амбіційні плани — зроби ти пам’ятник таким, яким він був до руйнації. Знайдені численні арте факти (уламки кольорової кахлі, предмети побуту тощо) дають мож ливість відтворити навіть елементи тодішнього інтер’єру. Знання істори ка допомагають Олександру устано вити все до деталей — як виглядали оборонні вали, рви, стіни... Кінце вою метою археолог бачить ство рення на базі Невицького замку історико культурного заповідника. Бо хіба не абсурд — в Україні таких є 60, а у багатющому на пам’ятки історії Закарпатті — жодного! Якби влада посприяла, то за 5 років тут міг би постати вражаючий живий за мок музей, відтворений за наукою, навіть з дотриманням автентичних технологій будівництва, говорить пан Дзембас. Тож побажаємо йому і усім небайдужим успіхів. Фо ора отто авт автора

Розслабтеся!

«Вся ялинка в іграшках — кульки, намистинки»

№ 52

25 грудня 2008 року

КРОСВОРД

Грудень, початок зими — традиційний час ялинкових базарів і новорічних подарунків. Сьогодні прилавки буквально завалені різноманітними іграшками. Та чи всі вони якісні й безпечні для нашого здоров’я?

Олександр Лясковський

Засилля китайського ширвжитку

С

ьогодні це реальний факт. Не дорогих, на 30—50% дешев ших за вітчизняні, виготовле них в Китаї іграшок і прикрас повно на наших ринках. Якими ж критері ями слід послуговуватись, щоб об

Техпроцес Скляну трубку необхідного діаметра розігрівають на газовому пальни ку до температури 600 градусів. Після цього склодув, а працюють там переважно жінки, з отриманої розрідженої маси видуває кулю необхід ного розміру. Потім в отриману сферу заливається суміш, що складається з аміаку, рідкого срібла і дистильованої води. На наступному етапі оброб ки, при опусканні такої кулі у воду з температурою 60 градусів, вона набу ває міцності і гарного срібного вигляду. Далі в цеху фарбування ій нада ють необхідні колір і відтінок. пройти довгий шлях на заводі ялин кових прикрас. Фахівці відзнача ють, що серйозний недолік у вітчизняному виробництві — відсутність власної сировини. Ми кола Саркісян, глава правління Клавдіївської фабрики ялинкових іграшок (Київська область), гово рить, що майже всю сировину вони одержують з за кордону. Скляні трубки, з яких видувають ся кулі, — з Польщі, ковпачки для іграшок, фарбу, присипку й кай зер лак — з Німеччини, і тільки тару для упакування виготовляють в Україні. От і виходить цілком інтернаціональна іграшка.

рані вами предмети не тільки тіши ли погляд, а й були безпечними і якісними? Начальник лабораторії сертифі кації Укрметртестстандарту Наталя Казанцева переконана, що нашого покупця треба привчати до якісної і безпечної для здоров’я продукції. Нехай добротна сертифікована іграшка буде трохи дорожче й купу вати її доведеться рідше, зате га рантій безпеки для ваших дітей буде значно більше. Сьогоднішня ж ситу ація на ринку іграшок України свідчить про дискримінацію вітчиз няного виробника. Це пов’язано з тим, що ринок цей не прозорий; не врегульовані, насамперед на зако нодавчому рівні, надходження імпортних товарів. Слід відзначити і той факт, що протягом останніх років усе більше іграшок ввозить ся з Росії і Білорусі, не кажучи вже

про нескінченний їхній потік з Ки таю. Зрозуміло, які переваги має постачальник такої продукції перед вітчизняним виробником: сьогодні поставляти їх можна за зниженими цінами, забувши про якість і про те, що цей товар обов’язково необхід но сертифікувати. А що ж відбу вається на українських підприєм ствах, які випускають ялинкові прикраси?

Вітчизняну іграшку розписують вручну

Щ

об стати гарною новорічною кулею, засніженою і райдуж ною, іграшці необхідно

Поради — безкоштовно! Вибираючи іграшку, уважно розгляньте нанесене на неї маркуван ня. Воно повинне містити таку інформацію: найменування виробника, його торговельний знак, адресу й телефон. Повинні бути зазначені та кож назва іграшки (її комплектність), розмір, сировина, з якої її виго товлено, умови експлуатації і зберігання, дата виготовлення. Зверніть увагу: іграшка не повинна мати характерного запаху фарби, «хімії» або цвілі. Обов’язково вимагайте документи про якість і безпеку товару. Це сертифікат відповідності продукції і санітарно епідеміологічний вис новок Міністерству охорони здоров’я України про безпечність цієї про дукції. І ще. Не забудьте взяти чек на придбаний товар.

Але найскладніша робота – розписування кулі. Художники, які тут працюють, зауважує Микола Саркісян, справжні майстри своєї справи: нанести розпис на сфе ричну поверхню не кожен зможе. Тому, щоб стати висококласним ху дожником розпису по сферичній поверхні скла, доводиться довго й напружено навчатися премудрос тей цієї справи. От і виходить, що ви готовлена на нашому підприємстві новорічна кулька є продуктом руч ної роботи, на відміну від числен них імпортних ялинкових іграшок, яких повно на нашому ринку. До того ж наші, вітчизняні, екологічно чисті, виготовлені без використан ня шкідливих домішок. Але й ціна та ких виробів відповідно вище. До речі, про ціну: велика і гарна, діа метром 150 мм, майстерно розпи сана новорічна кулька коштує для жителів більшості європейських країн приблизно 10 євро. І їх із за доволенням купують, розуміючи, що це ручна робота. На Клавдіївській фабриці з жа лем відзначають, що на вітчизня ний ринок їхні вироби майже не по трапляють. Їх через посередників продають у Росію, а переважно — у країни Європи. Наші підприємства торгівлі згадують про вітчизняні ялинкові прикраси тільки на прикінці року, і на таких умовах за купівлі, які не можуть задовольни ти виробника. Тож побачити клавдіївську іграшку можна хіба що на заводі...

ГОРИЗОНТ АЛЬ ОРИЗОНТАЛЬ АЛЬ: 2. Відсутність тиші. 4. Транспортний засіб Кая і Гер ди. 5. Дідусь з червоним носом. 8. Лікар, що лікує хворих під керівницт вом завідувача відділення. 9. Незапланований каток на вулицях. 12. Тяг лова сила Діда Мороза. 15. Балерина номер один на сцені. 16. Сільський детектив проти Фантомаса. 17. Мордобій під наглядом рефері. 18. Зи мова ковдра. 20. Страшний російський скрипаль. 24. Батьківщина бу латної сталі. 25. Мікро маркет. 26. Маленьке світило, що поїдає тлю. 27. Різдвяна пісня. 28. Зустріч офіційних осіб із пресою. 29. Водоспад на межі США і Канади. 31. Батьківщина ангорських кішок. 32. Викинута Стенькою Разіним панночка. 33. Заняття спринтерів і стаєрів. 35. … Тур ман. 36. Закрутить і заморозить. ВЕРТИКАЛЬ ВЕРТИКАЛЬ: 1. Французька монета, що дорівнює 1/20 лівра. 2. Коліс на мазь. 3. Імперія закусочних. 6. Пляж моржів і білих ведмедів.

7. Велике об'єднання підприємств. 10. Героїня пісні, чиїм сльозам Москва не вірить. 11. Персона, якій подають торт зі свічками. 13. Крижаний мох, що покриває всі поверхні при температурі 0 градусів. 14. Бур'ян. 15. Місто з вежею, що падає. 17. Спорт озброєних лижників. 19. Дуже неввічливий тип. 20. Мешканка Диканьки, якій вночі перед Різдвом знадобилися чере вики. 21. Фамільярне звернення американців до дідуся Клауса. 22. Крижа на зимова дорога. 23. Комп'ютерний вірус. 30. Мовчазний слуга Атоса. 33. Великий будівельний камінь. 34. Мультиплікаційне кошеня. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

ГОЛОВОЛОМКА Фрагменти На полі 10 х 10 клітинок була накреслена замкнута ламана лінія по межах клітинок, така, що перетинається і не не торкається сама себе. Потім з неї були виключені усі фрагменти у формі літери «Г» розміром 2 х 1 клітинку. Відновіть цю ламану.

Відповідь на головоломку «Три фігури», надруковану в № 51

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

ШАШКИ Білі починають і виграють Відповідь на етюд, надрукований у № 51 1. a5 b6! c7:a5 2. c5 b6! a5:c7 3. d2 e3!! f4:b4 4. d6:h6 h2:f4 5. b2 c3 b4:d2 6. c1:e7 f8:d6 7. h6:a3 х В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту