Дайджест "Тваринництво та ветеринарія" 07-08/21

Digest

\\ 7 років АЧС в Україні: \ епідеміологічні спостереження \ та фактори ризику \ для сектору свинарства \\ «Гаряча» дилема: \ стратегії менеджменту \ теплового стресу у свинарстві

Твердокрилі комахи на фермі: КОНТРОЛЮВАТИ ТА ОПЕРАТИВНО ДІЯТИ! \\ Відновити свиноматку після опоросу: практичні кейси з годівлі \\ Щоб перемагати, \ треба вміти миритися з поразками Передплатний індекс:

97901

7-8/2021

<<<

Фото: forum.objectivismonline.com

IНФОРМАЦIЯ

Єв­ро­пей­ський пар­ла­мент ого­ло­сив про по­ча­ток стра­те­гії від­мов­лен­ня від кліт­ко­во­го ут­ри­ман­ ня с.-г. тва­рин про­тя­гом на­ступ­них 6 ро­ків. Не­зва­жаю­чи на те, що уряд ЄС уже за­бо­ро­нив ви­ко­ри­стан­ня клі­ток у пта­хів­ництві та ву­зьких стан­ків для по­рос­них сви­но­ма­ток, спо­жи­ва­чі вва­жа­ють, що цьо­го не­дос­тат­ ньо. Де­пу­та­ти про­го­ло­су­ва­ли за повну за­бо­ро­ну ви­ко­ри­стан­ня клі­ток та за­го­нів у тва­рин­ництві до 2027 ро­ку. Згід­но з прес-ре­ лі­зом, без­кліт­ко­ве ви­роб­ництво пе­ре­ва­жає 80% ли­ше у 5 з 28 кра­ї­н. Зок­ре­ма мо­ва йде про Ав­ст­рію (97%), Люк­сем­бург (97%), Шве­цію (92%), Ні­меч­чи­ну (86%) та Ні­дер­лан­ди (82%). В кін­ці спи­ску зна­хо­дить­ся Маль­та з 1%. Не­що­дав­но опуб­лі­ко­ва­ний звіт Все­світньо­го фон­ду при­ро­ди (WWF) по­ка­зав, що як­що Ве­ли­ ко­бри­та­нія адап­тує бі­лок ко­мах для вве­ден­ня у ра­ці­он тва­рин, то до 2050 ро­ку змо­же за­оща­ди­ти по­над 500 тис. т сої. Це скла­да­ти­ме 1/5 час­ти­ну про­гно­зо­ва­но­ го ім­пор­ту ці­єї куль­ту­ри та май­же 150 000 га зем­лі. WWF пе­ре­ ко­на­ні, що к­рім змен­шен­ня на­ван­та­жен­ня на зем­лю та мі­ні­мі­за­цію ри­зи­к у ви­руб­ки лі­сів, роз­ве­ден­ня ко­мах та­кож спри­яти­ме більш ефек­тив­ній пе­ре­роб­ці та роз­кла­ду ор­га­ніч­ них від­хо­дів, се­ред яких, зок­ре­ ма, над­лиш­ки їжі, по­біч­ні про­ дук­ти пе­ре­роб­ки то­що.

Фото: es.dreamstime.com

Згід­но з да­ни­ми Фе­де­раль­но­го ста­ти­стич­но­го управ­лін­ня Ні­меч­чи­ни (Destatis) кіль­кість с.-г. під­ при­ємств у Ні­меч­чи­ні зни­зи­ла­ся на 22% за ос­тан­ні 10 ро­ків — роз­ра­ху­нок про­ве­ли у по­рів­нян­ні 2010 та 2020 ро­ків. По­каз­ни­ки за­галь­но­го по­го­лів’я по­ст­ра­ж­да­ли мен­ше.  Зок­ре­ма, кіль­кість мо­лоч­них ферм зни­зи­ла­ся на 40% — до 54 300. Ра­зом із тим, се­ред­ня кіль­кість тва­рин на фер­мі збіль­ ши­ла­ся з 46 до 72 го­лів.  Кіль­кість сви­но­ферм ста­но­ви­ла 31 900, що на 47% мен­ше, ніж бу­ло де­сять ро­ків то­му. Про­те, за ра­ху­нок збіль­шен­ня ви­роб­ни­чих об­ся­гів гос­по­дарств, сви­но­по­го­лів'я за цей пе­рі­од зни­зи­ло­ся не­сут­тє­во — з 27,6 млн до 26,3 млн го­лів.  Кіль­кість пта­хо­ферм ско­ро­ти­ло­ся при­близ­но на 15%, до 49 400, про­те кіль­кість місць ут­ри­ман­ня для ку­рей збіль­ши­ла­ ся на 1,2%.

2

7-8/21

SPACE В РЕЖИМІ ОФЛАЙН: З МЕДИЧНИМИ ПРОТОКОЛАМИ ТА ВІРТУАЛЬНИМ ТУРОМ «35-а юві­лей­на ви­став­ка SPACE про­хо­ди­ти­ме з 14 по 16 ве­рес­ ня 2021 у фран­цу­зько­му міс­ті Ренн», — про це не­що­дав­но зая­ви­ли ор­га­ні­за­то­ри за­хо­ди. На­чеб­то все як і ра­ні­ше — чо­ти­ри ви­став­ко­ ві дні, про­ве­ден­ня кон­фе­рен­цій, на­го­ро­джен­ня пе­ре­мож­ців — але з пев­ни­ми ор­га­ні­за­цій­ни­ми ню­ан­са­ми. І на це є вель­ми зро­зу­мі­лі при­чи­ни...

Пан­де­мія Covid-19. Що змі­ни­ло­ся? На по­чат­ку 2020 ро­ку пан­де­мія Covid-19 пе­ре­тво­ри­ла­ся у кри­зу сві­то­во­го мас­шта­бу та зму­си­ла всі га­лу­зі еко­но­мі­ки адап­ту­ва­ти­ся до но­вої ре­аль­но­сті. Особ­ли­во­го кло­по­ту вірус зав­дав аг­ро­про­ ми­сло­во­му сек­то­ру, за­­че­пив­ши клю­чо­ві ви­с­ тав­­ко­ві по­дії тва­рин­ни­цько­го на­­пря­му. На до­во­лі три­ва­лий пе­рі­од оф­лайн зу­ст­рі­чі зі­йшли на­ні­вець, а он­лайн-спіл­ку­ван­ня пе­ре­тво­ри­ло­ся на не­об­хід­ність і ста­ло хі­том се­зо­ну. Як це торк­ну­ло­ся ви­став­ки SPACE? Пі­сля три­ден­ної пер­со­наль­ної уча­сті у за­хо­ді (з 14 по 16 ве­рес­ня) 17 ве­рес­ня ор­га­ні­за­то­ри обі­ця­ють про­вес­ти вір­ту­аль­ний ви­став­ко­вий Анна-Марі Кеменер,­ тур. «17 ве­рес­ня всім охо­чим ми на­да­мо Генеральний комісар он­лайн дос­туп до тих по­дій, які від­бу­ли­ся за SPACE по­пе­ред­ні три ви­став­ко­ві дні (ве­бі­на­ри, кон­ фе­рен­ції, ек­скур­сії по фер­мах то­що). Та­кож, по­чи­ наю­чи з п’ятниці, ек­спо­нен­ти SPACE-2021 ма­ти­ муть мож­ли­вість вста­но­ви­ти кон­так­ти B2B з між­на­род­ни­ми від­ві­ду­ва­ча­ми, які не змог­ли від­ві­да­ ти цьо­го­річ­ний за­хід», — обі­ця­ють ор­га­ні­за­то­ри. Всі циф­ро­ві ін­ст­ру­мен­ти SPACE цьо­го ро­ку зно­ву бу­дуть дос­туп­ні для гро­мад­сь­ко­сті. Ор­га­ні­ за­то­ри на­віть за­про­по­ну­ють роз­ши­ре­ні функ­ції, які від­кри­ва­ти­муть пе­ред учас­ни­ка­ми ши­ро­кий спектр ін­фор­ма­ції та пос­луг (веб-сайт, ін­те­рак­тив­на кар­та, ри­нок, мо­біль­ний до­да­ток, дос­туп до под­кас­тів то­що).

Health-стра­те­гія. Ор­га­ні­за­то­ри пла­ну­ють дія­ти з під­ви­ще­ ною ува­гою та обе­реж­ні­стю (на­віть як­що та­ка обе­реж­ність ко­мусь мо­же зда­ти­ся над­мір­ною) — ко­жен учас­ник ви­став­ки по­ви­нен ма­ти сер­ти­фі­кат вак­ци­на­ції (з під­твер­джен­ням от­ри­ман­ня двох доз вак­ци­ни). У ра­зі від­сут­но­сті та­ко­го до­ку­мен­ту, лю­ди­на зо­бов’язана по­ка­за­ти не­га­тив­ний ре­зуль­тат про­ве­де­но­го ПЛРтес­ту або тес­ту на ан­ти­ген, що бу­ли зроб­ле­ні про­тя­гом по­пе­ред­ніх 48 год. Та­кі за­хо­ди бо­роть­би з ін­фек­ці­єю, як обов’язкове но­сін­ня мас­ки, про­ве­ден­ня де­зін­фек­ції рук і впро­ва­джен­ня про­то­ко­лів що­до очи­щу­валь­них і де­зін­фек­цій­них за­хо­дів на ви­став­ці, за­ли­ ша­ти­муть­ся в си­лі. «Ви­ста­ви­ти­ся» на стен­ді. Цьо­го­річ бли­зько 80% ком­па­ній від за­яв­ле­них ра­ні­ше уже за­реє­ст­ру­ва­ли­ся на участь у по­дії. « На сьо­го­дні свої за­яв­ки по­да­ли 913 ек­спо­нен­тів, се­ред них 89 но­вих. На ви­став­ці бу­дуть при­сут­ні всі на­пря­ми тва­рин­ни­цької га­лу­зі (ве­ли­ка ро­га­та ху­до­ба, сви­ні, пти­ця), сек­то­ри кор­мо­за­го­тів­лі та тех­ніч­но­

Фото надані Space

го ус­тат­ку­в ан­ня для тва­рин­ни­цьких ком­плек­сів. Ок­рім то­го, на від­кри­то­му май­д ан­ч и­к у бу­д е пред­став­ле­но ба­га­ то ек­спо­нен­тів (на сьо­го­дні їх за­реє­ст­ро­ва­но бли­зько 160) — зде­біль­шо­го тех­ніч­ні ком­па­нії. Од­нак ми очі­кує­мо мен­шої кіль­ко­ сті між­на­род­них ком­па­ній, ос­кіль­ки по­їзд­ки між кра­ї­на­ми у ве­рес­ні, ймо­вір­но, все ще бу­дуть об­ме­же­ни­ми», — йде­ть­ся в офі­ цій­но­му по­ві­дом­лен­ні від ор­га­ні­за­то­рів SPACE-2021.  Innov'Space: на­го­ро­ди та пе­ре­мож­ці. У 2020 ро­ці, не­зва­жаю­чи на те, що ви­став­ку бу­ло ска­со­ва­но, ор­га­ні­за­то­ри ви­став­ки про­ве­ли кон­курс се­ред кра­щих ін­но­ва­цій у тва­рин­ ни­цько­му сек­то­рі — бу­ло от­ри­ма­но 26 при­зів, але без офі­цій­ ної це­ре­мо­нії вру­чен­ня. «Щоб до­зво­ли­ти ми­ну­ло­річ­ним пе­ре­ мож­цям від­чу­ти смак пе­ре­мо­ги, їм бу­де вру­че­но на­го­ро­ду цьо­ го­річ на стен­дах», — за­пев­ня­ють в ор­га­ні­за­цій­но­му ко­мі­те­ті ви­став­ки. 2021 рік обі­цяє бу­ти по-особ­ли­во­му щед­рим на від­ зна­ки. Біль­ше 100 під­при­ємств по­да­ли за­яв­ки на Innov'Space — пе­ре­мож­ці бу­дуть ого­ло­ше­ні на­при­кін­ці лип­ня.  Ви­со­ка ге­не­ти­ка на рин­гу. Чи прой­дуть по­ка­зи тва­ рин? Про­гра­ма се­лек­цій­них зма­гань бу­ла ско­ри­го­ва­на та­ким

чи­ном, щоб жод­на по­р о­д а не про­йшла по­за ува­гою за­ці­кав­ле­ них. Ос­нов­ний фор­мат про­гра­ми за­л и­ш а­є ­т ь­ся не­з мін­н им: 550 го­л ів ве­л и­кої ро­г а­тої ху­д о­б и 13 різ­них по­рід про­де­мон­ст­ру­ ють свою кра­су на го­лов­ній аре­ні про­тя­гом трьох ви­став­ко­вих днів. У по­ка­зі та­кож візь­ме участь 200 го­лів 11 по­рід овець та кіз.  Пер­ший ви­став­ко­вий день в ос­нов­но­му бу­де при­свя­че­ний по­ро­дам м’ясного на­пря­му ви­роб­ництва з на­ціо­наль­ним зма­ган­ням Rouge des Pr s. У дру­гій по­ло­ви­ні дня усі охо­чі змо­жуть по­ба­чи­ти на рин­гу кра­се­нів-си­мен­та­лів (тва­ри­ни при­їдуть із Фран­ції, Ні­меч­чи­ни та Ав­ст­рії). Ця по­ро­да, яка по­єд­нує в со­бі мо­лоч­но-м’ясний на­прям ви­роб­ництва, й до­сі за­ли­ша­є­ть­ся ви­со­ко за­тре­бу­ва­ною у За­хід­ній Фран­ції.  У се­ре­ду, 15 ве­рес­ня, в цен­трі На­ціо­наль­них зма­гань опи­ нить­ся Нор­манд­ська мо­лоч­на по­ро­да.  На­ступ­но­го дня — 16 ве­рес­ня — від­бу­де­ть­ся зма­ган­ня Prim'Holstein Atlantique. Пі­сля кон­курс­них зма­гань пле­мін­ну ху­до­бу бу­де ви­став­ле­ но на аук­ці­он Genomic Elite.  Ві­зи­ти на фер­ми у вір­ту­аль­но­му фор­ма­ті. Що­ро­ку між­на­род­ні від­ві­ду­ва­чі ма­ли мож­ли­вість від­ві­ду­ва­ти бре­тон­ ські фер­ми. Для тих, хто не змо­же без­по­се­ред­ньо взя­ти участь у фер­мер­ських по­їзд­ках, бу­де дос­туп­не ві­део про ці ек­скур­сії. У цьо­му роз­рі­зі ор­га­ні­за­то­ри за­хо­ду пла­ну­ють охо­пи­ти чо­ти­ри тва­рин­ни­цьких сек­то­ри — пта­хів­ництво, ВРХ, сви­нар­ст­во та ак­ва­куль­ту­ру.

7-8/21

3

<<<

IНФОРМАЦIЯ

Т ВАРИНИ, КОНФЕРЕНЦІЇ ТА «КОВІДНИЙ ПАСПОРТ»: ЩО ГОТУЄ ЦЬОГОРІЧНИЙ SOMMET DE L'ELEVAGE

В

ось­мо­го лип­ня ор­га­ні­за­то­ри між­на­род­ ної тва­рин­ни­цької ви­став­ки Sommet De L'elevage про­ве­­ли он­лайн-­ко­нф­е­р­енцію, у рам­ках якої по­ді­ли­ли­ся із жур­на­лі­ста­ми ін­фор­ма­­ц­і­єю про при­йдеш­­ній за­хід, який від­ криє свої оф­флайн та он­лайн две­рі з 5 по 8 жовт­ня 2021 ро­ку. У рам­ках зу­ст­рі­чі Жак Ша­за­­ ле, пре­зи­­дент, та Фаб­ріс Бер­тон, кість днів за­хо­ду до 4 та збу­ду­ва­ли до­дат­ко­вий ге­не­раль­ний ди­­ре­ктор Sommet De па­віль­йон на 10 тис. м2.

L'elevage, об­го­во­ри­ли фактор Що сто­су­є­ть­ся ін­тер­не­ту, то за­йма­ти­ся що­річ­но при­хо­дять фер­ме­ри, COVID-19 та роз­ка­­з­а­ли, які но­ві тва­р ин­н ицтвом та ді­л и­т и­с я до­с ві­д ом в уря­дов­ці (зок­ре­ма пре­зи­дент ви­мо­ги ви­су­нув уряд Фран­ції до су­час­них умо­вах без ньо­го ба­наль­но не­мож­ Фран­ції), пред­став­ни­ки гро­мад­ всіх охо­чих пот­ра­пи­ти на цьо­го­річ­ ли­во. Ді­джи­тал­-плат­­фо­рма ма­є бу­ти дос­ ських асо­ціа­цій, спо­жи­ва­чі, тоб­ ний за­хід. Ре­дак­ція журналу «Тва­ туп­ною та ко­рис­ною, то­му на то лю­ди з різ­них ­ри­нництво та ве­те­ри­на­рія» ма­ла учас­ни­ків цьо­го­річ­но­го за­хо­ду со­ці­аль­них груп, які змо­гу пот­ра­пи­ти на прес-кон­фе­ че­кає он­лайн-­ка­бі­нет, який ви­­ ді­ л ять­ с я сво­ є ю точ­ Жак Шазале, ­ рен­цію та діз­на­ти­ся біль­ше про президент виставки к­о­­ну­­в­атиме де­кіль­ка важ­ли­­вих кою зо­ру що­до ут­ри­ Sommet de l'Elevage особ­ли­во­сті цьо­го­річ­ної ви­став­ки зав­дань. ман­ня с.-г. ху­до­би. та по­даль­ші пер­спек­­т­и­ви ді­­дж­ит­а­­лі­­за­ції Ок­рім то­го, з кож­ним ро­ком рос­те До­зво­лить оп­ти­­м­і­­зу­­ва­ти ви­став­ко­во­го тва­рин­ництва. під­го­­то­вку до шоу он­лайнй кіль­кість учас­ни­ків — ста­ном на роз­кла­дом та ін­те­рак­тив­ 2021 ми очі­кує­мо, що во­на пе­рет­не Про юві­лей, он­лайн-фор­мат та ною ма­пою ви­став­ки. по­знач­ку в 100 ти­с. лю­дей. по­даль­ші пер­спек­ти­ви Від­по­від­но, ми ро­зу­міє­мо, що За­без­пе­чить май­дан­чик для Ж. Ш.: У 2021 ро­ці Sommet De L'elevage ко­му­ні­ка­ції між учас­ни­ка­ми по­даль­ший роз­ви­ток ви­став­ки має Фаб­ріс Бер­тон, ­ свят­кує своє 30-­річчя, то­му нам важ­ли­во зро­ за ме­жа­ми фі­­зи­чн­о­го пе­­р­е­ ба­зу­ва­ти­ся на то­му, щоб по­ка­за­ти ге­не­раль­ний ди­рек­тор би­ти юві­лей­ний за­хід якіс­ним та дея­кою мі­рою ви­став­ки бу­­вання на Sommet De біль­ше тва­рин та на­да­ти лю­дям Sommet de l'Elevage ре­во­лю­цій­ним. Ло­каль­ні фер­ме­ри по­люб­ля­ють L'elevage. кра­щі умо­ви для об­мі­ну точ­ка­ми на­зи­ва­ти ви­став­ку «пе­ре­хре­стям», бо сю­ди зо­ру та до­сві­дом. З ме­тою мі­ні­мі­зу­ва­ти се­ред­ На­да­­в­а­­тиме ко­­р­и­с­ту­ва­чам опе­ра­­ти­вні но­ви­ни про ви­став­ко­ві по­дії та кон­фе­рен­ції. ню щіль­ність лю­дей на м2, ми збіль­ши­ли кіль­

В ІЗРАЇЛІ ВІДКРИТО ПЕРШИЙ ЗАВОД КУЛЬТИВОВАНОГО М'ЯСА

В

4

7-8/21

Фото: prnewswire.com

Із­ра­ї­лі, у міс­ті Ре­хо­вот, від­крив­ся пер­ший в сві­ті про­ми­сло­вий за­вод з ви­ро­щу­ван­ня куль­ти­во­ва­но­го м'яса. Про­ект на­ле­жить стар­та­пу Future Meat Technologies і роз­та­шо­ву­є­ть­ся в без­по­се­ред­ній близь­ко­сті від Ін­сти­ту­ту нау­ки Вейц­ма­на і фа­куль­те­ту сіль­сь­ко­го гос­по­ дар­ст­ва Єв­рей­сь­ко­го уні­вер­си­те­ту Єру­са­ли­му. На­ра­зі за­вод що­дня ви­роб­ляє 500 кг куль­ти­во­ва­ної ку­ря­ти­ни, сви­ни­ни та ба­ра­ни­ни. За­пуск лі­нії з ви­роб­ництва яло­ви­чи­ни очі­ку­є­ть­ся в най­ближ­чі кіль­ка мі­ся­ців. За пе­ре­ко­нан­ням ке­рів­ництва за­во­ду, куль­ти­во­ва­не м’ясо ство­рю­ є­ть­ся без ви­ко­ри­стан­ня ге­не­тич­них мо­ди­фі­ка­цій. «На­ша тех­но­ло­гія до­зво­ляє ви­зна­ча­ти біл­ки в рос­ли­нах, щоб ви­клю­чи­ти ви­ко­ри­стан­ня про­те­ї­ну тва­рин­но­го по­хо­джен­ня, — по­яс­нює ав­тор про­ек­ту, про­фе­

сор На­хмі­ас з Єв­рей­сь­ко­го уні­вер­си­те­ту Єру­са­ли­му. — А ін­но­ва­ції в об­лад­нан­ня до­зво­ли­ли ак­тив­но ви­во­ди­ти від­хо­ди ви­роб­ництва з біо­ре­ ак­то­рів, пе­ре­роб­ляю­чи жи­виль­не се­ре­до­ви­ще та зни­жую­чи за­галь­ні ви­роб­ни­чі ви­тра­ти». Тех­но­ло­гія ба­зу­є­ть­ся на сти­му­ля­ції рос­ту клі­тин спо­луч­ної тка­ни­ни, які на­зи­ва­ю­ть­ся фіб­роб­ла­ста­ми, для до­сяг­нен­ня ви­со­кої щіль­но­сті. На­да­лі клі­ти­ни пе­ре­тво­рю­ю­ть­ся у куль­ти­во­ва­ні м’язи та здо­ро­ві жи­ри. Ком­па­нія за­яв­ляє, що має на ме­ті пред­ста­ви­ти гіб­рид­ні про­дук­ти, в яких по­єд­ну­ва­ти­муть­ся рос­лин­ні біл­ки (для тек­сту­ри) та куль­ти­во­ва­ні жи­ри (для ви­раз­но­го аро­ма­ту та сма­ку м’яса). «Від­крит­тя цьо­го під­при­єм­ст­ва зна­ме­нує со­бою ве­ли­чез­ний крок на шля­х у до по­пу­ля­ри­за­ції куль­ти­во­ва­но­го м’яса на по­ли­цях ма­га­зи­нів. На­яв­ність дію­чої ви­роб­ни­чої лі­нії при­ско­рить клю­чо­ві про­це­си, зок­ре­ ма ре­гу­лю­ван­ня та роз­роб­ку про­дук­ції. Своєю чергою, це впли­не на змен­шен­ня ці­ни кін­це­во­го то­ва­ру, яка є до­по­ки най­біль­шим не­до­лі­ком та­ко­го ви­ду м’яса», — до­дав Ром Кшук, Ге­не­раль­ний ди­рек­тор Future Meat Technologies. Се­ред пе­ре­ваг сво­го ви­роб­ни­чо­го про­це­су ком­па­нія та­кож на­зи­ває сут­тє­ве змен­шен­ня ви­ки­дів пар­ни­ко­вих га­зів (на 80%), зни­жен­ня ви­ко­ри­ стан­ня зем­лі (на 99%) та пріс­ної во­ди (на 96%) у по­рів­нян­ні з тра­ди­цій­ ним ви­роб­ництвом м’яса. На­ра­зі за­вод за­йма­є­ть­ся уз­го­джен­ням сво­го ви­роб­ни­чо­го об'єкта з ре­гу­люю­чи­ми ор­га­на­ми на кіль­кох ді­лян­ках Із­ра­ї­ ля, а у на­ступ­но­му ро­ці пла­нує вий­ти на ри­нок США.

Про вак­ци­на­цію, сві­доцтво та «ко­від­ний пас­порт» Ф. Б.: Ми не мо­же­мо пе­­ре­дб­а­­чи­ти пе­ре­ біг COVID-19, але ро­зу­міє­мо, що до іс­ную­чої си­туа­ції не­об­хід­но яко­мо­га швид­ше адап­­т­ув­ ат­ися. Уряд Фран­ції зо­бов’язує усі за­хо­ди, які

при­йма­ють біль­ше 1000 осіб, на­лаш­ту­ва­ти пе­ре­пу­ст­ку за «ко­від­ним пас­пор­том». Цей пас­порт по­ка­зує ва­шу осо­би­сту ін­фор­ ма­цію що­до от­ри­ман­ня двох доз вак­ци­ни про­ ти ко­ро­на­ві­ру­су, а та­кож од­но­го з двох ПЛРтес­тів: не­га­тив­но­го за ос­тан­ні 40 днів або ком­ бінації по­зи­тив­но­го та не­га­тив­но­го, які свід­ чать про від­нов­лен­ня пі­сля хво­ро­би за ос­тан­ні 6 мі­ся­ців та на­яв­ність ан­ти­тіл до вірусу. На­ра­зі ці зо­бов’язання ді­ють до ве­рес­ня. Ос­кіль­ки за­хід від­бу­ва­є­ть­ся у жовт­ні, на­ра­зі склад­но ска­за­ти, як змі­нять­ся ці ви­мо­ги. Усе за­ле­жа­ти­ме від то­го, як на­да­лі роз­ви­ва­ти­ ме­ть­ся си­туа­ція. Тим не менш, вже за­раз мож­ на ска­за­ти на­пев­не, що не­за­леж­но від об­ста­ вин, вак­ци­на­ція за­ли­ша­ти­ме­ть­ся обов’язковою про­це­ду­рою.

Ж. Ш.: За ос­­та­нні кіль­ка ро­ків ми спос­те­рі­га­ли різ­ку змі­ну пріо­ри­­т­е­тів від ін­тен­сив­но­­го до еко­ло­­гі­чн­о­го тва­ рин­ництва. Фер­ме­ри на­ма­га­ю­ть­ся більш ак­­ти­вно зро­зу­­м­і­ти еко­си­­ст­еми, а та­кож взає­мозв'язки між ор­­г­а­н­із­ма­ ми та їх ото­чен­ням. Тому за­раз увесь аг­­р­о­с­ектор на­ці­ле­ний на дов­го­­стр­о­ ко­ві пер­спек­­т­и­ви від­нов­лен­ня, в яких чи­ма­лу роль гра­ти­­муть охо­ро­­на нав­ ко­­ли­шнь­ого се­ре­до­ви­ща та тур­бо­­та про тва­рин. Ми пла­нує­мо спри­яти цьо­му та на­да­­ти біль­ше ін­фор­ма­­ції про ці ас­­пе­кти у рам­ ках прийдешніх 50-ти ви­став­ко­вих кон­фе­рен­цій. Дру­гий важ­ли­вий мо­мент — ринг. Наш за­хід дав­но ві­до­мий як най­біль­ше сві­то­ве де­фі­ле сіль­сь­ко­гос­по­дар­ських тва­рин. Са­ме то­му на від­ві­ду­ва­чів Sommet De L'elevage у 2021 ро­ці че­ка­ти­муть 2000 кра­щих пред­став­ ни­ків 66 ло­каль­них та сві­то­вих по­рід ве­ли­кої та дріб­ної ро­га­тої ху­до­би, а та­кож на­ціо­наль­ні зма­ган­ня для ко­рів по­рід об­рак та си­мен­тал. Звіс­но, від­тво­ри­ти це шоу у он­лайн-до­дат­ку прак­тич­но не­мож­ли­во, тим не менш у від­ві­ду­ ва­чів бу­де мож­ли­вість зай­ти під час за­хо­ду на ок­ре­му сто­рін­ку із ге­не­ти­кою, яка до­­по­вн­ю­­ва­­ ти­ме ха­рак­те­ри­сти­ку кож­ної тва­ри­­ни на за­хо­ді більш де­таль­ною ін­фор­ма­­ц­і­єю.

ü±ÏåÆŅŅĩţÏŅĵx ĵ±č±DŽĜĹåţƚ± ±DŽĜĹåţƚ±

#журналякомудовіряють ɪ ɻɴɾɡɹʈ ɽɻʒɮɻɼɡʂʒ ɳɮɱɼɾɡɵɾɱɽʋ ɳɡ ɾɱɷɱʀɺɹɡɸɴ

Передплатний індекс:

97901

Фото: www.facebook.com

Про по­ро­ди, оцін­ку та он­лайн-ринг тва­рин

<<<

А

ЧС є до­во­лі склад­ним за­хво­рю­ван­ням з точ­ки зо­ру епі­де­міо­ло­гії. Оці­ни­ти роль різ­но­ма­ніт­них фак­то­рів ри­зи­ку в по­ши­рен­ні чуми склад­но, ос­кіль­ки у су­час­них умо­вах від­ бу­ва­є­ть­ся од­но­час­не на­кла­ден­ня де­кіль­кох цик­лів і ме­ха­ніз­мів пе­ре­да­чі ві­ру­су. Так, од­но­ час­но з го­ри­зон­таль­ною пе­ре­да­чею ві­ру­су між тва­ри­на­ми, сут­тє­ву роль у по­ши­рен­ні за­хво­рю­ ван­ня ві­ді­грає лю­ди­на (це від­бу­ва­є­ть­ся че­рез фо­мі­ти, транс­пор­ту­ван­ня хво­рих тва­рин, тру­ пів, туш і кон­та­мі­но­ва­них суб­про­дук­тів). Си­туа­ ція до­дат­ко­во уск­лад­ню­є­ть­ся за­лу­чен­ням до пе­ре­да­чі па­то­ге­ну і ди­ких сви­ней. При­чо­му у цьо­му ви­пад­ку — до пе­ре­да­чі ві­ру­су між ди­ки­ ми та до­маш­ні­ми тва­ри­на­ми — зно­ву-та­ки знач­ною мі­рою при­чет­ні лю­ди (як влас­ни­ки сви­ней че­рез по­збав­лен­ня від тру­пів чи реш­ ток за­гиб­лих тва­рин, так і мис­лив­ці). Але чи не най­важ­ли­ві­шим уск­лад­нен­ням для ана­лі­зу ін­ци­дент­но­сті АЧС є особ­ли­вість ві­ру­су збе­рі­ га­ти жит­тє­здат­ність у про­дук­тах за­бою та тру­пах сви­ней уп­ро­довж три­ва­ло­го ча­су. Ко­ли та­ка кон­та­мі­но­ва­на про­дук­ція пот­ра­п­ляє у ра­ці­он сви­ней, від­бу­ва­є­ть­ся но­ве за­ра­жен­ня. Та­ким чи­ном, на ура­же­них за­хво­рю­ван­ням те­ри­то­рі­ях фор­му­є­ть­ся тре­тій («не­ви­ди­мий» для епі­дна­гля­ду) тран­зит­ний ре­зер­ву­ар ін­фек­ ції — кон­та­мі­но­ва­на ві­ру­сом про­дук­ція. Маю­чи у на­яв­но­сті ста­ти­стич­ні да­ні що­до ре­гіо­наль­но­го роз­по­ді­лу по­го­лів'я ди­ких і до­маш­ніх сви­ней, а та­кож де­таль­ні ві­до­мо­сті Приватний сектор: про кіль­кість на­се­ле­них пунк­тів, тип сви­но­гос­ «темна» конячка у розподілі по­дарств і де­мо­гра­фіч­ні да­ні, у рам­ках про­ек­ офіційних реєстрацій АЧС ту ФАО бу­ла про­ве­де­на оцін­ка впли­ву низ­ки Без сумнівів, приватні господарства по­тен­цій­них фак­то­рів ри­зи­ку на ін­ци­дент­ність населення (ПГН) є основним резервуа­ АЧС та змо­де­льо­ва­ні ри­зи­ки ром за­­­­хворювання в Україні ен­де­міч­ної цир­к у­ля­ції цьо­го (рис. 1; 2). З динаміки розвитку за­хво­рю­ван­ня по сек­то­рах (гос­ епізоотії АЧС в Україні добре по­дар­ст­ва на­се­лен­ня, ко­мер­цій­ні простежується прямий зв'язок фер­ми, ди­кий ка­бан). між числом реєстрацій у різних Для цьо­го до­слі­джен­ня бу­ло секторах (рис. 2). взя­то да­ні щодо реє­ст­ра­ції спа­ла­ Утім, для об’єктивної оцінки хів та ви­пад­ків АЧС в Ук­ра­ї­ні (за активності захворювання у роз­ пе­рі­од 2012 — 29.10.2020 рр.), які різі регіонів було використано ми ор­га­ні­зували у про­сто­ро­ву середньорічний показник кое­ ба­зу да­них (n=563. Се­ред за­галь­ фіцієнту атаки (КА). З епідеміо­ ної кіль­ко­сті: ПГН – 298; ди­кий Сергій Хоменко,­ логічної точки зору це стандар­ ка­бан — 124; фер­ми — 102; по­зи­ провідний фахівець ФАО тизований індикатор, пропорція тив­ні тру­пи — 39). Для ко­рект­но­го епідеміологічних одиниць, що роз­ра­хун­ку кое­фі­ці­єн­тів ата­ки ми були уражені АЧС за один рік спостережень. по­ча­ли ра­ху­ва­ти по­ча­ток епі­де­мії АЧС з 6 січ­ У певному сенсі його можна використовува­ ня 2014 (ко­ли став­ся дру­гий ви­па­док АЧС у ти як мірило ступеню активності захворю­ Лу­ган­ській об­лас­ті, пі­сля оди­ноч­ної пер­шої вання: що більшою є пропорція уражених реє­ст­ра­ції в 2012 р. у За­по­рі­зькій об­лас­ті).

7

РОКІВ АЧС В УКРАЇНІ:

епідеміологічні спостереження та фактори ризику для сектору свинарства

??? (трупи) 6,7%

100

ферма 18,3%

75

об'єктів (ферм чи сіл), то вищим є його активність.  У результаті проведеного аналізу було визначено, що коефіцієнти атаки АЧС на свинофермах (0.0085, SD=0.007, n=25) є вищими за приватні господарства населен­ ня (0.003, SD=0.002, n=25) та дикого кабана (0.0019, SD=0.004, n=25). Тобто у середньо­ му на комерційних фермах АЧС реєструють від 3 до 5 разів частіше, ніж у ПГН або серед диких свиней (рис. 3). «Але як таке можливо?», — запитаєте ви.  Зрозуміло, що коефіцієнти атаки для ПГН явно занижені, і причиною цього, скоріше за все, є приховування населенням повідом­ лень про захворювання. В цілому, якщо вважати, що кількість повідомлень про АЧС на свинофермах близька до реальної, а ймовірність занесення чуми у господарства населення хоча б така, як і на свиноферми, не буде перебільшенням стверджувати, що по країні загалом було щонайменше втричі

??? (трупи) у природі ПГН ферма

50

ПГН 53,1%

25

у природі 21,8%

Рис. 1. Розподіл офіційних реєстрацій АЧС в епідеміологічних одиницях

6

7-8/21

0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 РІК

Рис. 2. Динаміка офіційних реєстрацій АЧС за період з 2014 по 2020 рр.

Фото: www.roxell.com

КОЛОНКА ФАХІВЦЯ

IНФОРМАЦIЯ

Коефіцієнт атаки АЧС (ферми)

Коефіцієнт атаки АЧС (ПГН)

0,0000–0,0035 0,0035–0,0070 0,0070–0,0105 0,0105–0,0140 0,0140–0,0175 0,0175–0,0210

А СВИНОФЕРМИ

Херсонська Закарпатська Одеська Чернівецька Полтавська АР Крим Рівненська Хмельницька Миколаївська Запорізька Київська Сумська Черкаська Вінницька Донецька Чернігівська Кіровоградська Житомирська Дніпропетровська Харківська Львівська Луганська Тернопільська Волинська Івано-Франківська

0.0085 0 0,005 0,01 0,015 0,02 0,025

КОЕФІЦІЄНТ АТАКИ АЧС — ФЕРМИ

Коефіцієнт атаки АЧС (дикий кабан)

0,0000–0,0014 0,0014–0,0028 0,0028–0,0041 0,0041–0,0055 0,0055–0,0069 0,0069–0,0083

B

0,0000–0,0026 0,0026–0,0053 0,0053–0,0079 0,0079–0,0105 0,0105–0,0131 0,0131–0,0158

ПГН Одеська Миколаївська Херсонська АР Крим Чернівецька Донецька Черкаська Рівненська Полтавська Харовська Чернігівська Тернопільська Запорізька Луганська Київська Сумська Закарпатська Вінницька Кіровоградська Волинська Дніпропетровська Івано-Франківська Хмельикцька Житомирська Львівська

C

ДИКИЙ КАБАН

0.0030 0 0,005 0,01 0,015 0,02 0,025

КОЕФІЦІЄНТ АТАКИ АЧС — ПГН

Закарпатська АР Крим Чернівецька Одеська Рівненська Харківська Луганська Чернігівська Кіровоградська Донецька Тернопільська Волинська Житомирська Полтавська Сумська Черкаська Херсонська Винницька ІваноКиївська Миколаївська Дніпропетровська Запорізька Львівська Хмельницька

0.0019 0 0,005 0,01 0,015 0,02 0,025

КОЕФІЦІЄНТ АТАКИ АЧС — ДИКИЙ КАБАН

Рис. 3. Середньорічні коефіцієнти атаки АЧС по областях України для свиноферм (А), ПГН (B) та дикого кабана (С)

до свиноферм і диких кабанів, після чого зара­ 40 ження останніх, залежно від місцевих обставин, 30 може розвинутися в авто­ номні спалахи. Отже, слід визнати, 20 що поширення АЧС у при­ ватних господарствах має 10 дуже непередбачуваний характер. Тому, можливо, 0 варто переосмислити сис­ 1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 11-12 тему нагляду за захворю­ МІСЯЦІ ванням у цьому секторі свинарства і запровадити Рис. 4. Сезонні відсотки числа реєстрацій АЧС серед домашніх свиней підходи з систематичним (у незаконно покинутих трупах, приватних господарствах населення та на фермах) за даними 2014-2020 рр. тестуванням свинарської продукції на стихійних ринках у райцентрах. більше спалахів АЧС у господарствах насе­ Виявлення контамінованої продукції за ПЛРлення! Іншими словами, близько 66% спала­ дослідження зразків, безумовно, не допоможе хів АЧС у цьому секторі не були офіційно визначити конкретні спалахи, але слугуватиме нотифіковані. системою раннього попередження про цирку­ ляцію вірусу у конкретному регіоні. Виходячи з Цікаво, що між коефіцієнтами атаки (КА) у характеру сезонної активності захворювання в секторі ПГН та на комерційних фермах є ста­ Україні (рис. 4), було б доцільним проводити тистично достовірна кореляція (R=0.6, R2 = такі дослідження у червні-серпні, коли епізоо­ 0.36, P=0.002, n=25). Значно гірша, хоча й теж тія АЧС серед домашніх свиней сягає свого статистично достовірна кореляція виявляється сезонного піку. між КА для ферм і диких кабанів (R=0.49, R2 = ??? (трупи) ПГН ферма

0.24, P = 0.01, n=25). Ніякого зв'язку між КА серед диких кабанів та інцидентністю АЧС у ПГН не виявляється. Усе це знову вказує, що ПГН — це головне джерело інфекції, що зго­ дом поширюється на свиноферми, а також на суттєве недоврахування в офіційній статистиці відомостей про справжню інцидентність АЧС у ПГН. Тобто епідеміологічний ланцюжок, скорі­ ше за все, розгортається у напрямку від ПГН

Дії людини підвищують ризик спалахів АЧС Інтуїтивно, багато дослідників та експертів вважають щільність популяції важливим пара­ метром, який визначає інтенсивність перебігу епізоотій інфекційних захворювань з горизон­ тальним механізмом передачі патогену. Але у випадку з АЧС добре видно, що передача

вірусу найчастіше опосередкована діями людини, і популяційні характеристики як домашніх, так і диких свиней не є факторами, що підвищують ризик спалахів цього захворю­ вання. Це спостереження має два позитивних аспекти.  По-перше, для контролю захворювання у будь-якому секторі немає сенсу зменшувати щільність популяції свиней або проводити тотальну «депопуляцію» (такі рекомендації доволі часто можна побачити у деяких радикальних сценаріях контролю або ера­ дикації АЧС).  По-друге, роз’яснювальна робота з власни­ ками свиней має всі шанси суттєво скороти­ ти число спалахів, а у перспективі — повніс­ тю викорінити захворювання зі свинарсько­ го сектору. Так, за 7 років розгортання епізоотії та поступової ендемізації АЧС в Україні інцидент­ ність захворювання вдалося зменшити завдя­ ки поступовому усвідомленню власниками і фермерами серйозності загрози, а також застосуванню заходів з біологічної безпеки. Кульмінацією поширення АЧС в Україні став 2017 р., коли було виявлено 174 осередки захворювання, які поширилися всією терито­ рію країни. Можна припустити, що саме тоді епізоотія сягнула стану «сатурації», тобто мак­ симальних показників інцидентності, які спо­ стерігаються за неконтрольованого поширен­ ня АЧС країною. Водночас слід зауважити, що у 2017 р. справжнє число населених пунктів, у яких селяни утримують свиней та які зазнали спалахів АЧС, ймовірно було втричі більше, тобто сягало близько 300.

7-8/21

7

<<<

Щ

IНФОРМАЦIЯ

Щоб на­леж­ним чи­ном за­леж­ність обох по­каз­ни­ків. спри­яти тер­мо­ре­гу­ля­ції цих У більш про­фе­сій­но­му се­ре­ тва­рин, слід ро­зу­мі­ти, що від­ до­ви­щі по­нят­тя має на­зву бу­ва­є­ть­ся в їхньому ор­га­ніз­мі «ін­декс тем­пе­ра­ту­ри-во­ло­го­ на рів­ні фі­зіо­ло­гії та ко­ри­сту­ сті» (ІТВ), а йо­го прин­цип ва­ти­ся ці­лим на­бо­ром при­ до­во­лі про­стий — що ви­ща йо­мів. З метою діз­на­ти­ся від­нос­на во­ло­гість по­віт­ря, біль­ше про ці при­йо­ми, оз­на­ то за ниж­чої тем­пе­ра­ту­ри у йо­ми­ли­ся з до­сві­дом Пе­те­ра тва­рин скоріше ви­ни­ка­ти­ме Петер Ірганг, ­ незалежний консультант у Ір­ган­га, ав­ст­рій­сь­ко­го прак­ те­п­ло­вий стрес. Роз­гля­не­мо, свинарстві, практикуючий ти­ка та ке­рів­ни­ка двох про­ як це пра­цює на прак­ти­ці. ветлікар, власник свиноферми у Болгарії ми­сло­вих ком­плек­сів (на Візь­ме­мо за умо­ву, що 1100 та 1500 сви­но­ма­ток) у се­ред­ня най­ви­ща тем­пе­ра­ту­ Бол­га­рії, та Мар­ті­на Тор­се­на, екс-керу­ ра в ре­гіо­ні гос­по­дар­ст­ва про­тя­гом літ­ ючого ТОВ «Дан-Фарм Ук­ра­ї­на». ньо­го пе­ріо­ду три­ма­є­ть­ся на рів­ні ~30°C, а най­ниж­ча — 16–17 °C. Що сто­су­є­ть­ся Ін­декс тем­пе­ра­ту­ри-во­ло­го­сті се­ред­ньої во­ло­го­сті по­віт­ря — у літ­ні Пер­ше, на що пот­ріб­но звертати увагу мі­ся­ці по­каз­ник скла­дає бли­зько 60–70%. в роз­рі­зі про­фі­лак­ти­ки те­п­ло­во­го стре­су, За від­нос­ної во­ло­го­сті на рів­ні 60% та — це по­каз­ни­ки тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­го­с­ тем­пе­ра­ту­ри 24 °C ІТВ ста­но­ви­ти­ме 71 ті по­віт­ря. Чо­му нам важливі ці циф­ри? (згідно з таблицею індексу) і не не­сти­ме Спра­ва у то­му, що в кон­тек­сті те­п­ло­во­го сер­йоз­них на­слід­ків для по­го­лів’я. Як­що стре­су над­зви­чай­но важ­ли­вою є са­ме ж тем­пе­ра­ту­ра пі­ді­йма­ти­ме­ть­ся ви­ще

29°C, то за тої са­мої во­ло­го­сті ми ри­зи­ кує­мо от­ри­ма­ти ін­декс 78, а з ним і більш сер­йоз­ні­ на­слід­ки те­п­ло­во­го стре­су. Та­ким чи­ном, як­що фа­хів­ці гос­по­ дар­ст­ва ро­зу­мі­ють цей прин­цип, то мо­жуть лег­ко роз­ра­ху­ва­ти, за яких умов і ко­ли са­ме у тва­рин мо­же роз­по­ча­ти­ся ця про­бле­ма від­нос­но міс­ця роз­та­шу­ ван­ня їх­ньо­го сви­но­ком­плек­су.

Чо­му сви­ні на­стіль­ки чут­ли­во реа­гу­ють на те­п­ло? Спра­ва в то­му, що у сви­ней не­дос­тат­ньо ком­пен­са­тор­них мож­ли­во­стей по­до­лан­ня те­п­ло­ во­го стре­су. У них ма­ло по­то­вих за­лоз, при­сут­ній ізо­люю­чий шар шпи­ку та від­нос­но не­ве­ли­кі (по від­но­шен­ню до за­галь­ної ма­си ті­ла) ле­ге­ні. Тоб­ то дже­ре­ла ви­ве­ден­ня над­лиш­ко­во­го те­п­ла з ор­га­ніз­му у цих тва­рин до­сить об­ме­же­ні. З по­зи­ тив­ної точки зору, ці фі­зіо­ло­гіч­ні особ­ли­во­сті до­зво­ля­ють до­сить швид­ко ві­зу­аль­но оці­ни­ти, чи сти­ка­ю­ть­ся ва­ші сви­ні з те­п­ло­вим стре­сом.  По-пер­ше, спос­те­рі­гай­те за ди­хан­ням. За ком­форт­них умов, у діа­па­зо­ні тем­пе­ра­тур

Відомо, що у кожної статевовікової групи свиней є свій оптимальний діапазон температур, в якому вони відчувають себе найкраще. Навколо цього температурного оптимуму існує дві зони. Перша — надмірно низької температури, друга, протилежна, — надмірно високої. В умовах першої зони, попри наявні ризики, тварини можуть протидіяти холоду, генеруючи додаткове тепло за рахунок енергії корму. Коли ж мова заходить про дискомфорт від спеки та гіпертермію, то цей процес вони не можуть регулювати власними фізіологічними механізмами. На­то­мість, про­це­ду­ра по­збав­лен­ня над­лиш­ків те­п­ла у сви­ней бі­хе­віо­раль­на — во­ни шу­ка­ють за­ті­не­ні міс­ця, про­хо­лод­ну під­ло­гу для ле­жан­ня та збіль­шен­ня пло­щі кон­так­ту ті­ла з зем­лею, зво­ло­жу­ють ті­ло во­дою або бру­дом, по­чи­на­ють при­ско­ре­но ди­ха­ти.

«ГАРЯЧА» ДИЛЕМА: стратегії менеджменту теплового стресу у свинарстві

Д. Крю­ков d.kriukov@univest-media.com

18–23°C, ці тва­ри­ни роб­лять 20–30 вди­хів/хв. Як­що тем­пе­ра­ту­ра зро­с­тає до 27–30°C, час­то­ та ди­хан­ня під­ви­щу­є­ть­ся біль­ше, ніж уд­ві­чі — до 50–80 вди­хів/хв.

Фото: www.thepigsite.com

 По-дру­ге, кон­тро­люй­те змі­ни у по­ве­дін­ці. Сви­ні з те­п­ло­вим стре­сом у це­ху від­го­дів­лі на­ма­га­ти­муть­ся уни­ ка­ти кон­так­ту з ін­ши­ми тва­ри­на­ми, ля­га­ти­муть по­оди­но­ко, збіль­шу­ва­ тимуть час­то­ту кон­так­ту усьо­го ті­ла з під­ло­гою, спо­жи­ва­ти­муть мен­ше кор­ му та біль­ше во­ди. Як­що вчас­но не за­по­біг­ти цій про­б­ ле­мі, по­чи­на­є­ть­ся ці­лий ряд фі­зіо­ло­ гіч­них на­слід­ків, які за прин­ци­пом лан­цю­го­вої ре­ак­ції при­зво­дять до де­да­лі гір­ших на­слід­ків.

8

7-8/21

lgG, мг/мл

41.0 40.5 40.0 39.5 39.0 38.5 38.0 37.5 37.0 36.5 30.0 35.5 35.0 34.5 34.0 33.5 33.0 32.5 32.0 31.5 31.0 30.5 30.0 80 29.5 29.0 28.5 60 28.0 27.5 27.0 40 26.5 26.0 25.5 20 25.0 24.5 24.0 0 23.5 23.0 22.5 22.0 Темп., °С

79 79 78 78 78 77 77 76 76 76 75 75 74 74 74 73 73 72 72 72 71 71 70 70 70 69 69 68 68 68 67 67 66 66 66 65 65 64 64 0

81 80 80 79 79 78 78 78 77 77 76 76 75 75 75 74 74 73 73 72 72 72 71 71 70 70 69 69 69 68 68 67 67 67 66 66 65 65 64 5

82 81 81 81 80 80 79 79 78 78 77 77 76 76 76 75 75 74 74 73 73 72 72 72 71 71 70 70 69 69 68 68 67 67 67 0 66 66 65 65 10

83 85 86 87 89 90 91 93 94 95 83 84 85 87 88 89 91 92 93 94 82 84 85 86 87 89 90 91 92 94 82 83 84 86 87 88 89 91 92 93 81 82 84 85 86 87 89 90 91 92 81 82 83 84 86 87 88 89 90 92 80 82 83 84 85 86 87 89 90 91 80 81 82 83 84 86 87 88 89 90 79 81 82 83 84 85 86 87 88 90 79 80 81 82 83 84 86 87 88 89 78 80 81 82 83 84 85 86 87 88 78 79 80 83 82 83 84 85 86 87 77 79 80 81 82 83 84 85 86 87 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 77 78 79 79 80 81 82 83 84 85 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 76 77 77 28 79 80 81 83 83 84 75 76 77 78 79 80 81 81 82 83 75 76 76 77 78 79 80 81 82 83 74 75 76 77 28 78 79 80 81 82 74 75 75 76 77 78 79 80 80 81 73Молозиво 74 75 свиноматок 76 76 77 78 79 80 80 73 74 74 75 76 77 77 78 79 80 72 73 74 75 75 76 77 78 78 79 76 77 78 78 72 73 73 74 75 75Термонейтрально 71 72 73 73 74 75Тепловий 76 стрес 76 77 78 71 72 72 73 74 74 75 76 76 77 70 71 72 72 73 74 74 75 76 76 70 71 71 72 22 73 74 74 75 76 69 70 71 71 72 72 73 74 74 75 69 70 70 71 71 72 72 73 74 74 68 69 70 70 71 71 72 72 73 73 68 69 69 70 70 71 71 72 72 73 68 68 69 69 70 70 71 71 72 72 67 68 68 68 69 69 70 70 71 71 67 67 67 2468 68 69 69 48 70 70 71 66 67Годин 67після67опоросу 68 68 69 69 70 70 66 66 66 67 67 68 68 68 69 69 65 66 66 66 67 67 67 68 68 69 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Рівень вологості, % Сироватка крові поросят

60

96 96 95 94 94 93 92 91 91 90 89 89 88 87 86 86 85 84 83 83 82 81 81 80 79 78 78 77 76 75 75 74 73 73 72 71 70 70 69 65

99 98 96 97 96 95 95 94 93 92 91 91 90 89 88 88 87 86 85 84 84 83 82 81 81 80 79 78 77 77 76 75 74 74 73 72 71 70 70 75

100 102 103 104 106 100 101 102 104 105 99 100 101 103 104 96 99 101 102 103 97 99 100 101 102 96 96 99 100 101 96 97 96 99 100 95 96 97 96 100 94 95 96 97 99 93 94 95 97 96 92 94 95 96 97 92 93 94 95 96 91 92 93 94 95 90 91 92 93 94 89 90 91 92 93 88 89 90 91 92 88 89 90 90 91 87 86 89 90 91 86 87 88 89 90 85 86 87 88 89 84 85 86 87 88 84 84 85 86 87 83 84 84 85 86 82 83 84 84 85 81 82 83 83 84 80 81 82 83 83 80 80 81 82 82 79 80 80 81 82 78 79 79 80 81 77 78 78 79 80 76 77 28 78 79 76 76 77 77 78 75 75 76 76 77 74 75 75 76 76 73 74 74 75 75 72 73 73 74 74 72 72 73 73 73 71 71 72 72 73 70 70 71 71 72 60 85 90 95 100

Індекс температура-вологість (ТНІ) ТНІ ≤67 68–71 72–79 80–89 90–99 ≥100

Значення відсутність теплового стресу легкий тепловий стрес середній тепловий стрес сильний тепловий стрес дуже сильний тепловий стрес екстремальний тепловий стрес

Попередження — увага небезпека надзвичайна ситуація вбивчий

Зоотехнічні наслідки теплового стресу: ­ скорочення молочної продуктивності Зміна при Темпе­ Молочна продук­ зрос­танні ратура, тивність, темпе­ °C ратури кг/день 18 29

7,5 6,2

-18 %

20 29

9,8 7,6

-22 %

18 29

8,3 6,1

-26%

20 29

10,4 7,3

-30%

Дже­рело Quiniou & Noblet, 1999 Noblet et al., 2000 Quiniou et al., 2000 Renaudeau & Noblet, 2001

що зу­мов­лює Термонейтрально

від­по­від­не змен­шен­ня шечника, що су­про­во­джу­є­ть­ся зни­жен­ кіль­ко­сті у мо­ло­зи­ві та мо­ло­ці, аМолозиво ням свиноматок по­каз­ни­ків тран­се­пі­те­лі­аль­но­го 80 як на­слі­док — і у си­ро­ват­ці кро­ві но­во­ елек­трич­но­го опо­ру та під­ви­щен­ням У літ­ні мі­ся­ці до­сить стан­дарт­ною прак­ти­ Термонейтрально 30 на­ро­дже­них по­ро­сят. Це не­га­тив­но па­ра­мет­рів ви­ди­ мої про­ник­но­сті. Прос­ кою для біль­шо­сті сви­но­ком­плек­сів є знач­не 60 Тепловий стрес впли­ває на по­даль­ший роз­ви­ток тва­рин, ти­ми сло­ва­ми, на­слід­ко­ве зни­щен­ня зро­20 стан­ня тва­ри­на­ми спо­жи­ван­ня во­ди та особ­ли­во у фа­зі під­си­су40та до­ро­щу­ван­ за­хис­но­го бар’єру зу­мов­лю­ва­ти­ме пот­ па­д10 ін­ня спо­жи­ван­ня кор­му. Цей фе­но­мен ня, та під­ви­щує спри­йнят­ли­вість до ра­п­лян­ня бак­те­рій та про­дук­тів бак­те­рі­ спос­0те­рі­га­є­ть­ся в різ­них гру­пах тва­рин за різ­ 20і. них тем­пе­р1а­тур. Тим 2 не менш, 3 за нев­ 10час­но­го20 28 рю­вань на від­го­дів­л за­хво­ аль­ної жит­тє­ді­яль­но­сті (зок­ре­ма ен­до­ втру­чан­ня, це мо­же при­зве­сДні ти життя до сер­йоз­них ток­си­нів) у кров. Пот­ра­пив­ши ту­ди, про­

Від­го­дів­ля. Пер­ший на­слі­док те­п­ 0 наслідків, се­ред яких про­бле­ми зі здо­ров’ям та ло­в о­го стре­су у тва­рин на від­го­0дів­лі дук­ти24 роз­па­ду на­ван­та­ жу­ють імун­ну сис­ 48 під­ви­щен­ня па­де­жу.

— па­д ін­н я що­д ен­н их при­р ос­т ів на те­му, та­кож пе­ре­дує до­дат­ко­вим Годин післящо опоросу Зоотехнічні наслідки розрив» точ­не по­ го­лів’я.теплового На прак­стресу: ти­ці «літній 10–15%. Як­що ми візь­ме­мо за при­клад втра­там енер­гії та під­ви­щує спри­йнят­ли­ Ма­ 87 сви­но­мат­ки над­зви­чай­но силь­­но за­леж­ умов­ні при­рос­ти на рів­ні 850 г/до­бу, вість тва­рин до хво­роб. крові 86 ні від те­п­ло­во­го стре­су. Ця за­ко­но­мір­ то для за­­без­пе­чен­ня та­ко­го по­каз­ни­ка,Сироватка ви­щпоросят е­на ак­тив­ність ди­­хан­­ня Під­ 60 ність про­яв­ля­є­ть­ся пе­ре­ду­сім у різ­ ко­му 85% по­р о­ся­там пот­ріб­но спо­жи­ва­ти 2,38 кг та­кож пе­ре­ду­ва­ти­м е зни­жен­ню рів­ня CO2, Середнє: 85 Термонейтрально зни­жен­ні по­каз­ни­ків за­плід­ню­ва­но­сті кор­му/день. Під час те­п­л50о­во­го стре­су що при­зво­ди­ти­меТепловий до під­стрес ви­щен­ня по­каз­ 84 (на 7–8%) та по­гір­шен­ні елек­тро­літ­но­ на­віть 5%-ве зни­жен­ня40спо­жи­в ан­ня ни­ка pH кро­ві.

30 ти на рів­ні го об­мі­ну. кор­му зу­мов­лю­ва­ти­ме втра­ 83  При­плив кро­ві до шкі­ри, вух та ви­ме­ Що сто­су­є­ть­ся мо­лоч­ної про­дук­тив­ 40 г/до­бу. А у пер­спек­ти­ ні мо­же спри­яти про­я­вам ка­ні­ба­ліз­му, 20ві де­кіль­кох 82 но­сті — за під­йо­му тем­пе­ра­ту­ри до 29°C мі­ся­ц ів лі­т а це сут­тє­в а10 еко­н о­м іч­н а особ­ли­во за не­ста­чі у бок­сах во­ди.

81 во­на мо­же зни­жу­ва­ти­ся на 20%. Але про­сад­ка.

0 спра­ва не ли­ше у кіль­ко­сті, але і в яко­с­ Дру­гий фі­зіо­ло­гіч­ний на­слі­док про­ 2 Під­ дя­ч10и під­с20у­мок28 1 3во­ Дні Як­ щжиття о ре­зю­му­ва­ти ін­фор­ма­цію, то стає ті. За те­п­ло­во­го стре­су в ор­гТижні а­ніз­мі сви­ яв­ля­ти­ме­ть­ся у по­гір­шен­ні ці­ліс­но­сті зро­зу­мі­ло, що не­хту­ван­ня ри­зи­ка­ми те­п­ло­во­го но­мат­ки па­дає вміст іму­ног­ло­бу­лі­нів, ен­до­те­лія у внут­ріш­ній час­ти­ні ки­­

Фі­50зіо­ло­гіч­ні та зоотехнічні на­40слід­ки те­плово­го стре­су

lgG, мг/мл

lgG, мг/мл

lgG, мг/мл

Тепловийїх­ стрес ньої

87

Фертильність, %

8 7 6 5

86 Середнє: 85%

85 84 83 82

4

81

термонейтрально 3

Зоотехнічні наслідки теплового стресу: «літній розрив»

12

24

36

48

60

72

84

тепловий стрес 96

108

120

Тижні

132

Час після відлучення, год.

2003-2007 у Франції; 610.117 запліднювань

9 8

Фізіологічні наслідки теплового стресу 7-8/21

Джерело: Auvigne et al. 2009; Bromflied & Sheldon 2013

Фізіологічні наслідки теплового стресу

9

Розмір фолікулів, мм

Фертильність, %

98 97 96 96 95 94 93 93 92 91 90 90 89 88 87 87 86 85 86 84 83 82 81 81 80 79 28 78 77 76 75 75 74 73 72 72 71 70 69 70

9

<<<

IНФОРМАЦIЯ

КО­МЕН­ТАР КОМ­ПА­НІЇ

стре­су здат­не зав­да­ти гос­по­дар­ст­ву чи­ма­лих еко­но­міч­них збит­ків, при­чо­му не ли­ше у літ­ній пе­рі­од, а про­тя­гом усьо­го по­даль­шо­го ро­ку.  Сви­но­мат­ки спо­жи­ва­ти­муть мен­ше кор­му, че­рез що втра­ча­ти­муть ва­гу ті­ла.  Це спри­чи­ня­ти­ме за­трим­ки з при­хо­дом в охо­ту, що від­по­від­но збіль­шу­ва­ти­ме кіль­ кість про­хо­ло­стів.  Че­рез по­гір­шен­ня яко­сті та зни­жен­ня кіль­ ко­сті мо­ло­ка сви­но­ма­ток ми от­ри­му­ва­ти­ме­ мо по­ро­сят мен­шої ва­ги.  Слаб­кий не­го­мо­ген­ний рі­вень іму­ні­те­ту спри­яти­ме про­бле­мам на до­ро­щу­ван­ні та від­го­дів­лі.  Як на­слі­док, це зу­мов­лю­ва­ти­ме низький рівень спо­жи­ван­ня кор­му та гір­ші по­каз­ни­ки на фі­ні­ші.

— Як би оче­вид­но це не зву­ча­ло, але у влітку не­об­хід­но за­без­пе­ чу­ва­ти тва­ри­нам віль­ний дос­туп до охо­ло­дже­ної во­ди та уни­ка­ти го­дів­лі у най­більш спе­кот­ний пе­рі­од, на­то­мість змі­щую­чи час ви­да­чі кор­му на більш ран­ню та піз­ню го­ди­ни. Це до­зво­лить до­мог­ти­ся зни­ жен­ня різ­ни­ці у при­рос­тах, бо слаб­ші тва­ри­ни, пос­ту­паю­чись міс­цем силь­ним, не го­ду­ва­ти­муть­ся у спе­ку. Що сто­су­є­ть­ся без­по­се­ред­ньо го­дів­лі, ми має­мо ро­зу­мі­ти, якою б ефек­тив­ною не бу­ла про­ти­дія те­п­ло­во­му стре­су, у спекотний пе­рі­од тва­ри­ни у будь-яко­му ви­пад­ку їс­ти­муть мен­ше. Са­ме то­му ос­нов­ною за­да­чею стає за­без­пе­чен­ня дос­тат­ньої кіль­ко­сті енер­гії на той об’єм кор­му, який сви­ні спо­жи­ва­ють. Особ­ли­во це важ­ли­вим є для під­сис­них Олег Мойсей, ­ сви­но­ма­ток. керівник з продажу  Контролюйте вміст си­ро­го про­те­ї­ну у ра­ціо­ні — він має бу­ти зни­же­ним, продуктів для свинарства, Йозера Україна але не у зби­ток не­об­хід­ним амі­но­кис­ло­там. Лі­зин, ме­тіо­нін та тре­о­нін повинні бу­ти дос­туп­ними у не­об­хід­ній кіль­ко­сті.  За мож­ли­во­сті зни­жу­йте вміст си­рої кліт­ко­ви­ни, ос­кіль­ки во­на не­га­тив­но впли­ває на об’єми спо­жи­то­го кор­му. Особ­ли­во це сто­су­є­ть­ся лак­тую­чих сви­но­ма­ток.  Ду­же важ­ли­во під­ви­щу­ва­ти вміст ки­сло­ти у ра­ціо­ні. У спекотний пе­рі­од у кор­мах мо­же ви­ни­ка­ ти сут­тє­ва бак­те­рі­аль­на кон­та­мі­на­ція, а ки­сло­та спри­яє стри­му­ван­ню роз­мно­жен­ня бак­те­рій.  Як уже зазначалося, тва­ри­ни на­ма­га­ю­ть­ся ком­пен­су­ва­ти ефект те­п­ло­во­го стре­су за ра­ху­нок ін­тен­сив­но­го ди­хан­ня. Тим не менш, втра­ти CO2 зу­мов­лю­ють зни­жен­ня рівня мі­не­раль­них ре­чо­ вин в ор­га­ніз­мі. Щоб це ком­пен­су­ва­ти, вар­то роз­гля­ну­ти ви­ко­ри­стан­ня елек­тро­літ­них до­ба­вок із не­об­хід­ни­ми мі­не­раль­ни­ми ре­чо­ви­на­ми. В ос­нов­но­му це стосується ка­лію та на­трію, але не вар­то за­бу­ва­ти і про мік­ро­еле­мен­ти (се­лен, цинк, мідь та мар­га­нець).  З ме­тою під­три­ман­ня за­хис­но­го бар’єру киш­ечни­ка та підвищення метаболічної активності тва­ ри­нам мож­на до­да­ва­ти у ра­ці­он про- та пре­біо­ти­ки.

Ми мо­же­мо цьо­му за­по­біг­ти В прин­ци­пі всі стра­те­гії бо­роть­би з те­п­ло­вим стре­сом мож­на об’єднати у 4 за­галь­ні гру­пи:  адап­та­ція при­мі­щень під час бу­дів­ ництва;  вста­нов­лен­ня тех­ніч­но­го ус­тат­ку­ван­ня;  за­хо­ди з ме­недж­мен­ту;  змі­на під­хо­ду до го­дів­лі та скла­дан­ня ра­ціо­нів. Од­ра­зу вар­то за­ува­жи­ти, як­що пер­ші два під­хо­ди да­ють най­біль­ший ре­зуль­ тат, то ме­недж­мент та го­дів­лю тре­ба спри­йма­ти ли­ше в якості під­трим­ки.

Зро­зу­мі­ло, що ко­ли ми го­во­ри­мо про тех­ніч­не ос­на­щен­ня бу­дів­лі, на­шою ос­нов­ною ме­тою є за­без­пе­чен­ня на­леж­ ної сис­те­ми охо­ло­джен­ня у ви­роб­ни­чо­ му при­мі­щен­ні. На­ба­га­то лег­ше це реа­ лі­зу­ва­ти, ко­ли ідея за­кла­да­є­ть­ся у про­

єкт в про­це­сі бу­ду­ван­ня. У цьо­му клю­чі ми мо­же­мо роз­ди­ви­ти­ся ді­лян­ку, зро­зу­ мі­ти звід­ки йде за­бір по­віт­ря та роз­міс­ ти­ти май­бут­нє під­при­єм­ст­во на осі зі схо­ду на за­хід, щоб уни­ка­ти сон­ця у пер­ шій та дру­гій по­ло­ви­ні дня.

Споживання води, кг

4

lgG, мг/мл

3 2 1

1

2

3

4

5

6 Дні 1930 до 0700

7

8

9

10 11

9000 8000 807000 6000 605000 4000 403000 2000 201000 0 0

0730 до 1900

Зменшене споживання корму

Молозиво свиноматок Термонейтрально Тепловий стрес

20°C 1

2

4

6

0

29°C

8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 24 опоросу 48 Днів після

Годин після опоросу

Джерело: : Patience et al. 2005; Renaudeau et al. 2001

Підвищене споживання води

5

Щоденне споживання корму, г/день

Зоотехнічні наслідки теплового стресу: рівень споживання води/корму

Зоотехнічні наслідки теплового стресу: зниження якості молока Сироватка крові поросят

Молозиво свиноматок

60

Термонейтрально Тепловий стрес lgG, мг/мл

lgG, мг/мл

60 40 20 0

30 20

0 0

24

Сироватка 7-8/21 60

Тепловий стрес

40

10 48

1

2

3 Дні життя

Годин після опоросу

10

Термонейтрально

50

крові поросят 87

10

20

28

Джерело: Machade-Neto et al. 1987

80

Зоотехнічні наслідки теплового стресу: «літній розрив»

РО­БО­ТА ЗІ СВИ­НО­МАТ­КА­МИ — ЦЕ НЕ БУ­ДІВ­НИЦТВО РА­КЕТ Ми пра­цює­мо з жи­ви­ми ор­га­ніз­ма­ми та по­вин­ні про це пам’ятати, тож у роз­рі­зі те­п­ло­во­го стре­су є ба­га­то ре­чей, які мо­жуть до­по­мог­ти сви­но­мат­кам по­до­ла­ти цей пе­рі­од. У сво­їй прак­ти­ці я ви­ді­ляю шість ос­нов­них ре­чей, на які пот­ріб­но звер­та­ти ува­гу:  Кон­ди­ція сви­но­мат­ки. Да­вай­те роз­поч­не­мо з пи­тан­ня вго­до­ва­но­сті. У цьо­му клю­чі я зав­жди на­го­ло­ шую на ро­бо­ті на­пе­ред — пе­ред тим як на сви­но­мат­ку поч­не дія­ти те­п­ло­вий стрес в се­ре­ди­ні трав­ня, во­на вже має бу­ти у від­по­від­ній кон­ди­ції. Згід­но з таб­ли­цею вго­до­ ва­но­сті, тва­ри­на по­вин­на ма­ти оцін­ку 3. Це оз­на­чає, що пе­ред опо­ро­сом тов­щи­на жи­ру в неї має ста­но­ви­ти не мен­ше 20 мм, а під час від­лу­ чен­ня — не мен­ше 14 мм. Як­що ми три­має­мо сви­ней у цьо­му діа­па­зо­ні, то бу­де­мо ма­ти го­мо­ген­ний врів­но­ва­же­ний ста­тус, який по­лег­шить бо­роть­бу із ді­єю те­п­ло­во­го стре­су. За сут­тє­во­го від­хи­лен­ня від цих по­каз­ни­ків ми ри­зи­кує­мо ма­ти ба­га­то про­блем, вклю­чаю­чи за­ги­бель тва­ри­ни.  Кор­ми. У роз­рі­зі те­п­ло­во­го стре­су ме­не­дже­ ри сви­но­ферм час­то пи­та­ють, як го­ду­ва­ти сви­ но­ма­ток? По-пер­ше, тут пот­ріб­но ро­зу­мі­ти, що Мартін Торсен, пи­тан­ня сто­їть не стіль­ки у роз­рі­зі дії те­п­ло­во­го незалежний консультант стре­су, скіль­ки в яко­сті кор­мів. Важ­ли­во за­без­ у свинарстві, екс-керуючий ТОВ «Дан-Фарм Україна» пе­чу­ва­ти тва­рин не­об­хід­ною кіль­кі­стю по­жив­них ре­чо­вин про­тя­гом усьо­го ро­ку. Тим не менш, як­що мо­ва йде про літ­ній пе­рі­од, то ми, за­зви­чай, зни­жує­мо рі­вень про­те­ї­ну та під­ви­щує­мо рі­вень амі­но­кис­лот і ві­та­мі­нів. Пра­цюю­чи з ви­со­ко­про­дук­тив­ни­ми сви­но­мат­ка­ми, ми та­кож хо­че­мо, щоб во­ни що­ден­но з’їдали десь 10–12 кг кор­му, чо­го до­сить важ­ко до­сяг­ти в ек­ст­ре­маль­ні спе­кот­ні пе­ріо­ди. На рин­ку є ба­га­то про­дук­тів, які мо­жуть до­да­ва­ти­ся до кор­мів і по­кра­щу­ва­ти їх­ні сма­ко­ві вла­сти­во­сті, щоб мат­ки бу­ли вмо­ти­во­ва­ні спо­жи­ва­ти біль­ше кор­му. Крім то­го, у літ­ні мі­ся­ці я ре­ко­ мен­дую змі­щу­ва­ти го­дів­лю тва­рин на ду­же ран­ній період, ос­кіль­ки в цей час ще не по­ча­ла­ся спе­ка, а у тва­рин збе­рі­га­є­ть­ся ви­со­кий апе­тит.  Во­да. Оче­вид­но, але тим не менш важ­ли­во, за­без­пе­чи­ти тва­ри­нам віль­ ний дос­туп до во­ди 24/7. Це сто­су­є­ть­ся не ли­ше сви­но­ма­ток, а й усіх ста­те­ во­ві­ко­вих груп.

Декілька лайфхаків...

Од­ра­зу звер­ніть ува­гу на вік­на ва­шо­го

ви­роб­ни­чо­го при­мі­щен­ня. Це важ­ли­во, бо як­що во­ни зна­хо­дять­ся на за­ті­не­ній сто­ро­ні, то по­віт­ря, яке вво­ди­ме­ть­ся че­рез та­кий за­бір, бу­де на 2 °C ниж­чим по­рів­ня­ но з со­няч­ною сто­ро­ною. Як­що у вас та­кий сце­на­рій, що до обі­ду при­мі­щен­ня за­ті­не­не, а пі­сля обі­ду ак­тив­но ос­віт­лю­є­ ть­ся, то вік­на мож­на оз­до­би­ти ша­ля­ми, ро­ле­та­ми чи што­ра­ми, щоб вруч­ну об­ме­ жу­ва­ти со­няч­не ви­про­мі­ню­ван­ня. Охо­ло­дже­не по­віт­ря. У цьо­му клю­чі на­ша за­да­ча — ін­тен­си­фі­ку­ва­ти по­віт­ро­ об­мін для до­сяг­нен­ня ефек­ту оз­но­бу. З ці­єю ме­тою пот­ріб­но на­лаш­ту­ва­ти вен­ ти­ля­цію на рів­ні го­ло­ви тва­рин. Ра­зом із тим, вста­нов­люю­чи вен­ти­ля­цію, слід бу­ти обе­реж­ним, бо вліт­ку мож­на от­ри­

Сис­те­му во­до­пос­та­чан­ня пот­ріб­но ре­гу­ляр­но чис­ти­ти, особ­ли­во пе­ред по­чат­ком спе­кот­но­го пе­ріо­ду. Та­кож важ­ ли­во кон­тро­лю­ва­ти всі ні­пе­лі та на­пу­вал­ки, щоб пе­ре­свід­ чи­ти­ся, що во­ни за­без­пе­чу­ють тва­рин не­об­хід­ним об’ємом во­ди. Як­що ми го­во­ри­мо про сви­но­ма­ток — їм тре­ба мі­ні­ мум 25 л/до­бу.  Вен­ти­ля­ція. Зав­жди пот­ріб­но ма­ти сві­же по­віт­ря у сви­нар­ ни­ку. Але на сво­їй прак­ти­ці я час­то ба­чив, як лю­ди ба­наль­но за­бу­ва­ють про­чис­ти­ти вен­ти­ля­цій­ну сис­те­му пе­ред по­чат­ком те­п­ло­го пе­ріо­ду ро­ку. Це пот­ріб­но ро­би­ти обов’язково (во­дою під ви­со­ким тис­ком або щіт­кою), щоб за­без­пе­чи­ти на­леж­ний дос­туп сві­жо­го по­віт­ря. Як­що ви від­чу­ває­те, що сис­те­ма вен­ти­ля­ції, що на­ра­зі пра­цює у тва­ рин­ни­цьких при­мі­щен­нях, не­дос­тат­ньо хо­ро­ша, мож­на ку­пи­ти до­дат­ко­ві не­до­ро­гі вен­ти­ля­то­ри. Во­ни не зни­жу­ва­ти­муть тем­пе­ра­ту­ру в сек­ці­ях, але при­ско­рю­ва­ти­муть про­хо­джен­ня по­віт­ря при­мі­щен­ням, що де­що охо­ло­джу­ ва­ти­ме тва­рин.  Душ. Душ чу­до­во до­пов­нює будь-яку іс­ную­чу сис­те­му охо­ло­джен­ня. Мо­жу ре­ко­мен­ду­ва­ти най­де­мо­кра­тич­ні­ший ва­рі­ант — мон­ту­ван­ня шлан­гів для зро­шен­ням тва­рин во­дою.  Ме­недж­мент. Вреш­ті решт, ми по­вин­ні ду­ма­ти про те, як ви­ко­ри­ста­ти всі на­яв­ні знан­ня та ре­сур­си для най­біль­шо­го ком­фор­ту тва­рин. Лі­то що­річ­ но на­сту­пає в один і той са­мий час, і спе­ка вже для ко­го не є сюр­при­зом. Са­ме то­му не­об­хід­но за­зда­ле­гідь сфор­му­ва­ти сис­те­му вхо­джен­ня ва­шої фер­ми у літ­ній пе­рі­од, бо пізно почина­ти щось ро­би­ти, ко­ли тва­ри­ни вже стра­ж­да­ють від те­п­ло­во­го стре­су де­кіль­ка тиж­нів. Будь­те пев­ні, що у літ­ній пе­рі­од ви яко­мо­га менш ін­тен­сив­но пра­цює­те і не зав­дає­те тва­ри­нам до­дат­ко­во­го стре­су у про­мі­жок між 11:00 і 16:00, бо це, як ві­до­мо, най­більш спе­кот­ний пе­рі­од. Під­су­мо­вую­чи ви­щес­ка­за­не, пев­ні тен­ден­ції та труд­но­щі бу­дуть зав­ жди. Але ви­ко­ри­стан­ня ро­зу­му та пла­нів під­го­тов­ки га­ран­то­ва­но до­зво­ля­ ти­ме вам змен­ши­ти об’єм не­га­тив­них ас­пек­тів.

ма­ти ефект від­нос­но­го зни­жен­ня по­віт­ ря, але взим­ку та­ка сис­те­ма має бу­ти чіт­ко на­лаш­то­ва­на, щоб не до­пус­ка­ти ут­во­рен­ня про­тя­гів. За швид­ко­сті ру­ху по­віт­ря 0,6 м/сек, ефект охо­ло­джен­ня скла­да­ти­ме бли­зько 2 °C. Дея­кі гос­по­дар­ст­ва прак­ти­ку­ють вста­нов­лен­ня гео­тер­маль­но­го те­п­ло­об­ мін­ни­ка. В цьо­му ви­пад­ку під під­ло­гу за­кла­да­ю­ть­ся тру­би, які за­пус­ка­ють у при­мі­щен­ня охо­ло­дже­не по­віт­ря ззов­ні. Біль­ш еле­гант­ний ме­тод охо­ло­д­ жен­ня по­віт­ря — ви­ко­ри­стан­ня охо­ло­д­ жу­валь­них стін, ко­ли по­віт­ря до при­мі­ щен­ня за­во­дить­ся че­рез від­по­від­ні ре­шіт­ки, вмон­то­ва­ні у сті­ни бу­дів­лі.  Ок­рім то­го, до­сить по­пу­ляр­ною прак­ти­кою є вста­нов­лен­ня сис­тем дис­ пер­сії ту­ма­ну, яка на­пов­нює при­мі­щен­

ня мік­ро­ско­піч­ни­ми кра­п­ли­на­ми во­ди, які в по­даль­шо­му ви­па­ро­ву­ю­ть­ся та зни­жу­ють тем­пе­ра­ту­ру.  Дея­кі фер­ми вста­нов­лю­ють сис­те­ми до­щу­ван­ня да­ху, за яких во­да роз­бриз­ку­ є­ть­ся без­по­се­ред­ньо на по­верх­ню да­ху, охо­ло­джую­чи тим са­мим при­мі­щен­ня зго­ри. Се­ред не­до­лі­ків цьо­го ме­то­ду — ви­со­ка вар­тість та над­ли­шок стіч­ної во­ди, яку пот­ріб­но бу­де зне­за­ра­жу­ва­ти.  Прак­тич­ним діє­вим ме­то­дом охо­лод­ ­жен­ня є ор­га­ні­за­ція ду­шу для сви­ней. Цей під­хід до­б­ре пра­цює у ком­бі­на­ції з до­дат­ко­вим охо­ло­джен­ням по­віт­ря.  У азій­ських кра­ї­нах ви­ко­ри­сто­­­ вують­­ся спе­ці­аль­ні пла­сти­ни з охо­ло­д­ же­ною во­дою, на яких ле­жать сви­ні і, за ра­ху­нок кон­так­ту пло­щі ті­ла з при­стро­ єм, від­да­ють те­п­ло. 

7-8/21

11

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ УТРИМАННЯ О. Титаренко, спецільно для журалу «Тваринництво та ветеринарія»

П

Фото: www.eurogroupforanimals.org

Пе­р е­в аж­ній біль­шо­с ті аг­р а­рі­їв жу­ки-чор­но­тіл­ки ві­до­мі як зліс­ні шкід­ ни­ки с.-г. угідь, утім во­ни та­кож мо­жуть роз­мно­жу­ва­ти­ся на еле­ва­то­рах, у ко­мо­ рах та це­хах ком­бі­кор­мо­вих за­во­дів. Най­ві­до­мі­ши­ми пред­став­ни­ка­ми цих шкід­ни­ків є ма­лий бо­рош­не­вий хру­щак (Tribolium confusum Duv.), ве­ли­кий бо­рош­не­вий хру­щак (Tenebrio molitor L.) та ма­лий чор­ний хру­щак (Tribolium destructor Uytt.).

ТВЕРДОКРИЛІ КОМАХИ НА ФЕРМІ: контролювати та оперативно діяти! Найбільш небезпечними з твердокрилих комах, що завдають суттєвих збитків птахівництву, є синантропні види жуківчорнотілок, особливо Alphitobius diaperinus. Вони добре пристосувались до життя на птахофермах (особливо на підприємствах з розведення та вирощування курчат-бройлерів), де їхній розвиток відбувається у зернових сумішах, продуктах життєдіяльності птахопоголів’я, підстилці тощо. Особливо привабливими для чорнотілки є ті пташники, де впроваджено підлоговий спосіб утримання птиці на глибокій підстилці (найбільш масово жуки з личинками накопичуються у підстилці під годівницями та напувалками).

12

7-8/21

За­жер­ли­ві та не­без­печ­ні Жу­ки-чор­но­тіл­ки є пе­ре­нос­ни­ка­ми знач­ної кіль­ко­сті па­то­ген­них мік­ро­ор­га­ ніз­мів (Salmonella typhimurium, Escherichia coli, Aspergillus spp., Staphylococcus ssp. то­що). Се­ред за­хво­рю­вань ку­рей, які най­час­ті­ше пов’язують із не­га­тив­ним впли­вом чор­но­тіл­ки, на се­бе звер­та­ють ува­гу саль­мо­не­льоз, хво­ро­ба Ма­ре­ка та лей­ке­мія. Па­ра­зи­то­ло­гіч­ні до­слі­джен­ня за­свід­чу­ють, що у здо­ро­вої пти­ці, яку роз­ мі­щу­ва­ли на під­стилц­і з жу­ка­ми-чор­но­ тіл­ка­ми, спостерігався підвищений ризик виникнення лейкемії1. Та­кож ві­до­мим є той факт, що чор­но­тіл­ки мо­жуть ви­сту­па­ ти про­між­ним господарем для гель­мін­тів. Так, A. diaperinus ви­сту­пає про­між­ним господарем не­ма­то­ди Subulure drumpti, де­фі­ні­тив­ним господарем якої є до­маш­ні ку­ри та ін­ди­ки2. Не менш важ­ли­вою при­ чи­ною не­га­тив­но­го впли­ву чор­но­ті­лок на жит­тє­ді­яль­ність пта­хів мо­жуть бу­ти кор­ ми, що ін­тен­сив­но за­бруд­не­ні шкід­ни­ка­ ми (яй­ця­ми, ли­чин­ка­ми, ля­леч­ка­ми, іма­го та їх­ні­ми ек­ск­ре­мен­та­ми): 1

С. Eidson. «Induction of leukosis tumors with the beetle Alphitobius diaperinus». Amer. J. Vet. Res., №119

2

В. Иваш­кин. «Личинки па­ра­зи­ти­че­ских не­ма­тод промежу­ точных хо­зя­ев». Аш­ха­бад

3

Л. Чер­нєй1, Г. Фе­сен­ко1, О. Про­хо­ров1, О. Мо­роз2, В. Ляс­ків­ський2. «Жу­ки (Coleoptera), не­без­печ­ні для пе­ре­піл­ки япон­ської на пта­хо­фер­мах». 1Ін­сти­тут зоо­ло­гії ім. І. І. Шмаль­гау­зе­ на НАН Ук­ра­ї­ни. 2Ки­їв­ський зоо­ло­гіч­ний парк за­галь­но­дер­жав­но­го зна­чен­ня. 2019 4

Э. Маи­лян «Хру­щак — скрытая уг­ро­за в пти­це­вод­ст­ве». http://webpticeprom.ru/download/ articles

Фото: www.desinsectador.com

Фото: www.thespruce.com

 у кор­мах мо­жуть бу­ти при­сут­ні ек­ск­ре­мен­ти іма­го і ли­чи­нок чор­но­ ті­лок, зба­га­че­ні се­чо­вою кис­ло­тою. Зер­но чи кру­пи, в яких від­бу­ва­є­ть­ся роз­ви­ток цьо­го шкід­ни­ка, за­бруд­ню­ ю­ть­ся шкір­ка­ми ли­чи­нок, що ли­ша­ ю­ть­ся пі­сля ли­нян­ня, ек­зу­вія­ми ля­ле­чок та від­мер­ли­ми за ві­ком іма­ го. Шкір­ки ма­ють на сво­їй по­верх­ні ши­пи та ще­тин­ки, які, від­ла­мую­чись, роз­по­ро­шу­ю­ть­ся у зер­ні і ра­зом з ним пот­ра­п­ля­ють у ШКТ пти­ці. Все це мо­ж е не­г а­т ив­н о впли­ва­ти на її стан3;  до то­го ж не за­бу­ ває­мо, що гли­б о­ка не­змін­на під­стил­ка є міс­цем най­біль­шо­го на­ко­пи­чен­ня чор­но­ ті­лок. Так, за ре­зуль­ та­та­ми про­ве­де­но­го ек­спе­ри­мен­ту4, че­рез 30 хв. пі­сля об­роб­ки під­стил­ки у пташ­ни­ ку бу­ло зі­бра­но 25 кг хру­щ а­к а, чи­с ель­ ність яко­го ста­но­ви­ ла 1 915 663 осо­би­ни. Ко­пир­саю­чись у під­стил­ці пти­ця із за­до­во­лен­ням по­ї­дає ко­мах, од­нак у неї не­має фер­мен­ту хі­ти­на­зи, що за­без­пе­чує без­про­блем­не пе­ре­трав­лен­ня твер­ дих хі­ти­но­вих по­кри­вів жу­ків та їх­ніх ли­чи­нок. То­му це при­ зво­дить до по­шко­джен­ня і на­віть за­ку­по­рю­ван­ня ки­шеч­ни­ ка. На ак­цен­то­ва­ну ува­гу за­слу­го­вує особ­ли­вість жив­лен­ня жу­ків — хи­жацтво, ка­ні­ба­лізм чи нек­ро­фа­гія — че­рез це пта­хо­ гос­по­дар­ст­ва за­зна­ють ко­ло­саль­них збит­ків. Най­більш ак­тив­ ни­ми є іма­го та ли­чин­ки A. diaperinus (особ­ли­во у при­смер­ках та вно­чі). На­па­даю­чи на ос­лаб­ле­ну (хво­ру або вми­раю­чу) пти­ цю чи сон­них пта­ше­нят, во­ни здат­ні спри­чи­ни­ти їх ма­со­ву за­ги­бель. Дея­кі нау­ко­ві дже­ре­ла та­кож свід­чать про жив­лен­ня A. diaperinus тру­па­ми кур­чат (Crook et al., 1980). До то­го ж, хру­ ща­ки зав­да­ють знач­ної шко­ди кон­ст­рук­ці­ям при­мі­щень і, зок­ ре­ма, те­п­ло­ізо­ля­цій­ним ма­те­ріа­лам — ін­ди­го та ли­чин­ки мо­жуть гриз­ти па­пе­ро­вий та ба­вов­ня­ний ма­те­ріа­ли, фоль­гу та на­віть пла­стик. Фа­хів­ці ствер­джу­ють, що втра­ти те­п­ла у по­шко­дже­но­му шкід­ни­ка­ми при­мі­щен­ні мо­жуть бу­ти на рів­ні 70% по­рів­ня­но з но­вою бу­дів­лею. За­бруд­нен­ня від хру­ща­ка має ще й вто­рин­ні, але не менш шкід­ли­ві на­слід­ки для здо­ров’я об­слу­го­вую­чо­го пер­со­на­лу і тва­ рин. Особ­ли­во не­при­єм­ний ефект ство­рю­ють ле­тю­чі спо­лу­ки бен­зо­хі­но­ни, що ма­ють різ­кий за­пах. Роз­пи­люю­чись у по­віт­рі, во­ни мо­жуть спри­чи­ня­ти алер­гію, ви­кли­ка­ти ас­т­му, го­лов­ний біль, ри­ніт, кон’юнктивіт, ви­раз­ки ро­гів­ки і дер­ма­тит з ери­те­ мою. За дея­ки­ми да­ни­ми, пі­сля три­ва­ло­го впли­ву бен­зо­хі­но­ни здат­ні здій­сню­ва­ти кан­це­ро­ген­ну та му­та­ген­ну дії.

Твердокрилі комахи добре пристосувались до життя на птахофермах, де їхній розвиток відбувається у зернових сумішах, продуктах життєдіяльності птахопоголів’я, підстилці тощо. Особливо привабливими для чорнотілки є ті пташники, де впроваджено підлоговий спосіб утримання птиці на глибокій підстилці (найбільш масово жуки з личинками накопичуються у підстилці під годівницями та напувалками)

До­рос­ла осо­би­на мо­же прожи­ти не один рік! За­га­лом для бо­рош­ня­них хру­ща­ків ха­рак­тер­на ви­со­ка ро­дю­ чість: сам­ка за один раз мо­же від­кла­сти 500 і на­віть 1000 яєць, в ре­зуль­та­ті її по­том­ст­во че­рез 150 днів мо­же на­ра­хо­ву­ва­ти бли­зь­ ко 1 млн осо­бин! До­рос­лі жу­ки жи­вуть бли­зько одного ро­ку, іно­ді на­віть до 5 ро­ків. До­рос­лі осо­би­ни жив­лять­ся ор­га­ніч­ною ре­чо­ви­ною (гно­єм, за­лиш­ка­ми кор­мів, па­дал­лю), три­ва­лу не­ста­чу їжі пе­ре­но­сять до­во­лі спо­кій­но. Втім, по­га­но пе­ре­но­сять за­ни­зькі тем­пе­ра­ту­ри. Спра­ва у то­му, що хру­щак по­хо­дить із ре­гіо­ну суб-Са­ха­ри (Аф­ри­ка на пів­день від Са­ха­ри; англ. Sub-Saharan Africa, SSA), тож оп­ти­маль­ни­ми умо­ва­ми для йо­го цик­лу роз­ви­тку є ви­со­кі по­каз­ ни­ки тем­пе­ра­ту­ри та від­нос­ної во­ло­ги. Ці скла­до­ві ус­піш­но­го роз­ви­тку шкід­ни­ка здат­на за­без­пе­чи­ти бруд­на під­стіл­ка у пташ­ ни­ку (особ­ли­во та, яка має кір­ки на гною) — оскільки ба­га­та на по­жив­ні ре­чо­ви­ни.  Так, оп­ти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра для роз­ви­тку хру­ща­ка зна­хо­ дить­ся у ме­жах 23–25°. Сам­ки від­кла­да­ють яй­ця по од­но­му або гру­па­ми у міс­ця з під­ви­ще­ною во­ло­гі­стю, при­клеюю­чи їх до та­ри, ус­тат­ку­ван­ня або стін ви­роб­ни­чих при­мі­щень. За спри­ят­ли­вої тем­пе­ра­ту­ри роз­ви­ток від яй­ця до до­рос­ло­го жу­ка в се­ред­ньо­му ста­но­вить 35–45 днів. В опа­лю­ва­них при­ мі­щен­нях бо­­­­рош­ня­ний хру­щак про­тя­гом ро­ку мо­же да­ти до 4–6 по­ко­лінь (у не­опа­лю­ва­них — ли­ше 1–2 по­ко­лін­ня).  Оп­ти­маль­ний рі­вень від­нос­ної во­ло­ги має ста­но­ви­ти 60%. Втім, слід ска­за­ти, що хру­ща­ки над­зви­чай­но ви­три­ва­лі до ни­зько­ го вмі­сту во­ло­ги — во­ни мо­жуть роз­ви­ва­ти­ся за мі­ні­маль­но­го її рів­ня (бли­зько 1%).  Чи­сель­ність по­пу­ля­ції цьо­го шкід­ни­ка об­ме­жу­є­ть­ся їх­ньою здат­ні­стю до ка­ні­ба­ліз­му, ко­ли жу­ки і ли­чин­ки по­жи­ра­ють яй­ця та ля­ле­чок влас­но­го ви­ду (ка­ні­ба­лізм по­си­лю­є­ть­ся зі збіль­ шен­ням щіль­но­сті по­пу­ля­ції).

7-8/21

13

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ УТРИМАННЯ

Посадка курчат

Вивіз останньої партії на забій Чистка і мийка Видалення підстилки

Запуск систем обігріву Насипання підстилки

*

Вивіз птиці на забій

Келіон, LODIGROUP

При розпиленні орієнтуватися на вертикальні перегородки

Санітарна обробка ІНСЕКТИЦИД* Нижня частина стін на висоті 1 м Іма­го. До­рос­ла осо­би­на зав­дов­жки 13–16 мм, смо­ля­но-

бу­ро­го за­барв­лен­ня, ниж­ня сто­ро­на ту­лу­ба і ніг чер­во­ну­ва­тобу­рі. Пе­ред­ня спин­ка зі сла­бо рів­но­мір­но за­круг­ле­ни­ми біч­ ни­ми сто­ро­на­ми має май­же квад­рат­ну фор­му, кри­ла до­б­ре роз­ви­не­ні. За­круг­ле­ний кі­нець че­рев­ця у сам­ця з во­лос­ка­ми, у сам­ки — го­лий. Яй­ця. Яй­ця бі­ло­го ко­льо­ру (дов­жи­ною 0,7–1,5 мм) по­кри­ ті сли­зом і лег­ко при­клею­ю­ть­ся. Ем­бріо­наль­ний роз­ви­ток за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри ото­чую­чо­го се­ре­до­ви­ща і три­ває від 4 до 22 днів. Ли­чин­ка. За 4–7 днів з яєць ви­лу­п­лю­ю­ть­ся сег­мен­то­ва­ні ли­чин­ки бі­ло­го ко­льо­ру з трьо­ма па­ра­ми ма­лень­ких лап (пе­ред­ні но­ги дов­ші від се­ред­ніх і зад­ніх). Ли­чин­ка тро­хи сплю­ ще­на, го­ло­ва пласка, все ті­ло в ко­рот­ких во­лос­ках, кау­даль­ний сег­мент до вер­ши­ни зву­же­ний і за­кін­чу­є­ть­ся дво­ма ши­па­ми. Пов­ний роз­ви­ток ли­чи­нок в за­леж­но­сті від умов (тем­пе­ра­ту­ ри, во­ло­го­сті та на­яв­но­сті їжі) від­бу­ва­є­ть­ся за 40–100 днів. За­ляль­ко­ву­ю­ть­ся на­вес­ні за до­ща­ти­ми об­шив­ка­ми, в щі­ли­нах, швах міш­ків та ін­ших за­тиш­них міс­цях  Ля­леч­ка. Світ­ло-жов­та ля­леч­ка з чо­ти­ри­кут­ни­ми гре­бе­не­ по­діб­ни­ми при­дат­ка­ми з бо­ків че­рев­них сег­мен­тів і дво­ма ро­го­по­діб­ни­ми ви­рос­та­ми на кін­ці ті­ла че­рез 5–28 днів (цикл мо­же пе­ре­ри­ва­ти­ся за тем­пе­ра­ту­ри 15°C) пе­ре­тво­рю­є­ть­ся на до­рос­ло­го хру­ща­ка. Жу­ки з’являються піз­ньої вес­ни або на по­чат­ку лі­та. Ве­дуть при­хо­ва­ний спо­сіб жит­тя та ак­тив­ні вно­чі.

Не пе­ре­тво­рюй­те фер­му на Ав­гі­йо­ві стай­ні! Кон­троль чи­сель­но­сті шкід­ни­ків має здій­сню­ва­ти­ся ком­ плекс­но та в обов’язковому по­ряд­ку вклю­ча­ти як про­фі­лак­ тич­ні, так і ви­ни­щу­валь­ні за­хо­ди. Про­фі­лак­тич­ні за­хо­ди спря­мо­ву­ю­ть­ся на не­до­пу­щен­ня за­ра­жен­ня кор­мів, що збе­рі­га­ю­ть­ся. Зок­ре­ма, це зне­за­ра­ жен­ня схо­вищ, кон­троль за ви­ко­ри­стан­ням не­за­ра­же­но­го транс­пор­ту, бре­зен­тів, та­ри, вста­нов­лен­ня дріб­но­віч­ко­вих сі­ток на вік­нах та вен­ти­ля­цій­них ка­на­лах, ви­да­лен­ня з

14

7-8/21

ІНСЕКТИЦИД* Усі стіни та стелі те­ри­то­рії зер­но­від­хо­дів і зер­но­во­го пи­лу. Пе­ред за­ку­пів­лею кор­мів не­об­хід­но про­во­ди­ти їх­ній ана­ліз на за­ра­жен­ня Alphitobius diaperinus та ін­ши­ми шкід­ни­ка­ми — за їхнього ви­яв­лен­ня корм пот­ріб­но ви­бра­ку­ва­ти! Та­кож не слід до­пус­ка­ти скуп­чень про­дук­тів жит­тє­ді­яль­но­ сті пта­хів та реш­ток кор­мів, ос­кіль­ки во­ни є роз­плід­ни­ка­ми шкід­ни­ків. Пам’ятаючи той факт, що шко­до­чин­ні жу­ки по­люб­ ля­ють за­се­ля­ти щі­ли­ни у під­ло­зі та під­стил­ку, пот­ріб­но яко­мо­ га час­ті­ше по­нов­лю­ва­ти ос­тан­ню (за при­сут­но­сті пти­ці збе­рі­ га­ти під­стил­ку на­стіль­ки су­хою, на­скіль­ки це мож­ли­во, уни­ каю­чи ви­то­ків із ка­на­лі­за­ції, і зби­ра­ти тру­пи кож­но­го дня!) дот­ри­му­ва­ти­ся ре­тель­ної ви­роб­ни­чої гі­гіє­ни. Пі­сля ви­да­лен­ня про­дук­тів жит­тє­ді­яль­но­сті пти­ці із пташ­ни­ків, не збе­рі­гай­те їх по­бли­зу ви­роб­ни­чих при­мі­щень. Ви­ни­щу­валь­ні за­хо­ди спря­мо­ва­ні на без­по­се­ред­нє зни­ щен­ня шкід­ни­ків. За особ­ли­во­стя­ми за­сто­су­ван­ня їх мож­ на роз­по­ді­ли­ти на дві гру­пи: фі­зи­ко-ме­ха­ніч­ні та хі­міч­ні.  До фі­зи­ко-ме­ха­ніч­них за­хо­дів від­но­сять: ме­ха­ніч­ні, тер­міч­ні за­со­би зни­щен­ня шкід­ни­ків і ви­ко­ри­стан­ня різ­них ти­пів ви­про­мі­ню­ван­ня.  Ме­ха­ніч­ні за­хо­ди — це очи­щен­ня бу­ді­вель, спо­руд, ус­тат­ку­ ван­ня, та­ри, те­ри­то­рії від кор­мо­вих за­лиш­ків та пи­лу, в яких мо­жуть міс­ти­ти­ся шкід­ни­ки.  Тер­міч­ні за­хо­ди пе­ред­ба­ча­ють за­сто­су­ван­ня ви­со­ких і ни­зьких тем­пе­ра­тур. Для цьо­го мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­ста­ні зер­ но­су­шар­ки, у яких зер­но на­грі­ва­ють до 50…55°С — за ці­єї тем­ пе­ра­ту­ри ко­ма­хи і клі­щі ги­нуть. Охо­ло­джен­ня і ви­мо­ро­жу­ван­ня та­кож мо­же за­без­пе­чи­ти за­ги­бель шкід­ни­ків, а для зне­за­ра­жен­ ня не­ве­ли­кої кіль­ко­сті міш­ків їх мож­на про­кип’ятити у во­ді. Най­р а­д и­каль­н і­ш и­м и і біль­ш ою мі­р ою по­ш и­р е­н и­м и спо­со­б а­ми кон­тро­лю чи­сель­но­с ті шкід­ни­ків є са­ні­тар­на об­р об­ка шля­хом де­зін­сек­ції. Зок­р е­ма, це ме­тод роз­пи­лен­ня за­зви­чай ви­ко­ри­с то­ву­ють для об­р об­ки ви­р об­ни­чих при­мі­ щень пі­сля їх­ньо­го звіль­нен­ня від пти­ці та по­пе­р ед­ньо­го очи­щен­ня та мий­ки. 

КОРМИ ТА КОРМОЗАГОТIВЛЯ

Відновити свиноматку після опоросу: ПРАКТИЧНІ КЕЙСИ З ГОДІВЛІ Як відомо, свиноматки — основ­ний засіб заробітку на вироб­ництві. І те, що, її вирощу­ вання, утримання та годівля — обходиться «в копієчку», також не є секретом. Тож цілком зро­ зуміло, що кожен виробник ста­ вить на меті якомога якісніше організувати процес годівлі та утримання цієї технологічної групи тварин, щоб у подальшо­ му вкладені інвестиції могли повернутися сторицею. Л. Крюкова, l.kryukova@univest-media.com

Щ

Що ми, за­зви­чай, очі­кує­мо від сви­ но­мат­ки? Щоб во­на змог­ла да­ти жит­тє­ здат­не здо­ро­ве по­том­ст­во (28-ден­ні по­ро­ся­та-від­лу­чен­ці з жи­вою ва­гою 7,5 кг і біль­ше) та від­різ­ня­ла­ся ви­со­кою мо­лоч­ною про­дук­тив­ні­стю. При цьо­му важ­ли­во пам’ятати, що сви­но­мат­ка здат­на «оку­пи­ти» се­бе тіль­ки пі­сля 4–5 опо­ро­су. Тобто тварина, має також ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­ся ви­со­ким ста­ту­сом здо­ров’я та від­мін­ни­ми ре­про­дук­тив­ни­ ми ха­рак­те­ри­сти­ка­ми. Дех­то за­пи­тає: «А чи не ба­га­то ми хо­че­мо от­ри­ма­ти — ось так "всьо­го та од­ра­зу"?». Від­по­відь

Показники

Од. вим.

Норми

Обмінна енергія Сирий протеїн Сирий жир Сира клітковина Лізин Метіонін Метіонін+цистін Треонін Тріптофан Са Р загальний Na Fe Cu Zn Mn I Se Вітамін A Вітамін D Вітамін E Вітамін К Вітамін B1 (тіамін) Вітамін B2 (рибофлавін) Вітамін B3 (ніацин) Вітамін B4 (холін) Вітамін B5 (пантотенова кислота) Вітамін B6 (піридоксин) Вітамін B12 Вітамін Bc (фолієва кислота) Вітамін H (біотин)

МДж/Кг % % % % % % % % % % % мг мг мг мг мг мг тис.МО тис.МО мг мг мг

13,1–13,4 16,5–17,5 4,0–6,0 5,0–5,5 0,9–1,05 0,28–0,33 0,54–0,63 0,58–0,68 0,18–0,21 0,9–0,95 0,58–0,6 0,22–0,23 100–150 15–25 125–150 50 0,35 0,3–0,4 10,00 1,75–2,0 100–150 2–4 2–2,5

мг

10

мг мг

30–40 660

мг

30

мг

3

мг

0,035

мг

1,4–3

мг

0,2–0,3

Фото: top agrar

Табл. 1. Норми годівлі лактуючих свиноматок1

до­во­лі про­ста: «Ні­чо­го не­мож­ли­во­го не­має! Го­лов­не — пра­виль­но ор­га­ні­зу­ва­ ти ви­роб­ни­чий про­цес та оп­ра­цю­ва­ти аде­к­ват­ну про­г­ра­му го­дів­лі».

Го­тує­мось до опо­ро­су — діємо за пра­ви­ла­ми Лак­т ую­ч а сви­н о­м ат­ка особ­л и­в о чут­ли­ва до скла­ду ра­ціо­ну, який має за­до­воль­ня­ти тва­ри­ну всі­ма по­жив­ни­

7-8/21

15

<<<

КОРМИ ТА КОРМОЗАГОТIВЛЯ

кг

Графік годівлі лактуючих свиноматок (у гнізді 10 поросят)1

7

6,0-7,0

6 5 4

3,0-3,2

3

3,2-2

,0

2,0-2,5

2 1 0 При переході

12-й день ­ супоросності

Опорос

4-й день­ лактації

12-й день ­ лактації

КОМЕНТАР КОМПАНІЇ — Один репродуктивний цикл свиноматки у виробничих умовах триває близько 147 днів. Це максимальний показник, за якого за рік від однієї свиноматки можна отримати 2,46 опо­ росу. Доволі часто на виробництві мають справу з додатковими «пустими» днями або прохолостами — у цьому випадку вийде не більше 2,2 опоросів. Отже, стає зрозумілим, щоб отримати від свиноматки максимум, необхідно пам’ятати прості техноло­ гічні істини — не забувати розподіляти продуктивну фазу на окремі періоди. Всі вони є дуже важливими на виробництві та потребують окремого підходу з боку персоналу ферми.  Період поросності є найдовшим (114 днів) і починається з Іван Яцина,­ моменту успішного осіменіння до опоросу. Його розділяють на фахівець із вирощування 3 періоди: 1 період (1–35-й день), 2 період (35–38-й день), 3 пері­ свиней, відділ од (з 85-го дня опоросу). Свиноматки з 35 по 85-й день пороснос­ тваринництва, компанія Коудайс Україна ті мають годуватися помірно та отримувати близько 2,5 кг/свино­ матку/день (їхня потреба у поживних речовинах знаходиться на рівні підтримки фізіологічного стану організму). У той же час корм має бути багатий на клітко­ вину, остання надає відчуття ситості. Поросним свиноматкам на більш пізніх строках порос­ ності необхідно збільшувати даванку корму, адже у цей період відбувається швидкий розвиток плодів, і для них потрібні додаткові поживні речовини. За 3 дні до опоросу слід перейти на корм для лактуючих свиноматок, це якнайкраще підготовить тварину до опоросу. Пам’ятаймо, у нормі поросна свиноматка має набрати близько 40 кг, причому 25 кг — це вага плодів і навко­ лоплідних вод. Першопороски, зазвичай, набирають на 20–30% більше.  Лактаційний період (з моменту опоросу до моменту відлучення) становить близько 28 днів. Оскільки під час лактації свиноматка продукує в середньому 10–12 л молока, потре­ ба у поживних речовинах у цей період збільшується у рази порівняно з поросним періодом. Під час лактації тварин слід годувати високопоживним комбікормом (із високим рівнем енергії, амінокислот і мінеральних речовин) за схемою: перші 5 днів після опоросу з нарос­ таючою динамікою (в день опоросу розпочинати з 0,5 кг на свиноматку), починаючи з 6 дня — годівля вволю.  Період з моменту відлучення поросят до осіменіння займає лише 5 днів, але вони вкрай важ­ ливі для виробників! Саме за цей період свиноматка має прийти в охоту, тож за ці 5 днів вона повинна отримувати спеціальним флаш-корм із розрахунку 20 кг/голову. Завдяки легкодоступ­ ній енергії та збалансованому мінерально-вітамінному складу, флаш-корм допомагає тварині швидко відновитися, прийти у нормальний фізіологічний стан та продукувати більше яйцеклі­ тин. Протягом 35 днів після запліднення свиноматці треба забезпечити повний спокій, і, за мож­ ливості, уникати стресових ситуацій. Кількість корму у цей період не повинна перевищувати 2,7–2,8 кг на одну свиноматку в день. Занадто велика кількість корму може вплинути на розмір майбутнього гнізда (зменшити кількість новонароджених поросят), особливо у першопоросок. ми ре­чо­ви­на­ми. Ос­н ов­н е зав­д ан­н я го­дів­лі сви­но­ма­ток під час лак­та­ції по­л я­г ає в мі­н і­м і­з а­ц ії не­г а­т ив­н о­г о ба­лан­су по­жив­них ре­чо­вин — на­сам­ пе­ред енер­гії та біл­ка — під час лак­та­ 1 В. Судика. «Відновити свиноматку після опоросу — гарантувати вдалий старт для росту поросят»

16

7-8/21

ції, щоб зве­сти до мі­ні­му­му не­пе­ред­ба­ чу­в а­н і про­бле­м и ре­п ро­д ук­т ив­н ої функ­ції. Як ві­до­мо, на­при­кін­ці пе­ріо­ду по­рос­но­сті пло­ди роз­ви­ва­ю­ть­ся до­во­лі ін­тен­сив­но — за до­бу їх­ній при­ріст ста­ но­вить бли­зько 100 г. То­му за скла­дан­ ня ра­ціо­ну вар­то ро­зу­мі­ти, що не­­

збалан­с о­в а­н ий ком­б і­корм зму­с ить ор­га­нізм сви­но­мат­ки «від­да­ти» по­жив­ ні ре­чо­ви­ни пло­ду, що ак­тив­но роз­ви­ ва­є­ть­ся. Для уник­нен­ня не­га­тив­но­го ба­лан­су по­жив­них ре­чо­вин під час лак­та­ції фа­хів­ці ра­дять або збіль­ши­ти спо­жи­ван­ня кор­му сви­но­мат­ка­ми, або під­ви­щи­ти кон­цен­тра­цію по­жив­них ре­чо­вин в їх­ньо­му ра­ціо­ні. Так, за да­ни­ми чис­лен­них нау­ко­во-прак­тич­ них до­слі­джень, об­мін­ної енер­гії у ра­ціо­ні та­ких тва­рин має бу­ти не мен­ ше 13,1 МДж, си­ро­го про­те­ї­ну — не мен­ше 16,5%, жи­ру — 4–6%, лі­зи­ну — 0,9–1,05% (табл. 1).  За 7–10 днів до опо­ро­су сви­но­ма­ток із гру­по­вих стан­ків слід пе­ре­вес­ти в ін­ди­ ві­ду­аль­ні стан­ки у цех опо­ро­су.  За три дні до очікуваного опоросу тварин потрібно перевести на корм для лактуючих свиноматок, така зміна сприятиме підготовці свиноматки до опоросу та інтенсивнішій секреції молозива. На дея­ких сви­но­ком­плек­сах за­мі­ну кор­му про­во­дять у день опо­ро­ су, але це має роз­гля­да­ти­ся в су­то ін­ди­ ві­ду­аль­но­му по­ряд­ку (особ­ли­во не­без­ печ­но це ро­би­ти з пер­шо­­поро­ска­ми та сви­но­мат­ка­ми з ни­зьким рів­нем мо­лоч­ ної про­дук­тив­но­сті в анам­не­зі). Утім, фа­хів­ці ра­дять дія­ти за пра­ви­лом: за 3 дні до пе­ред­ба­че­ної да­ти опо­ро­су зни­ зи­ти кіль­кість ком­бі­кор­му до 2 кг (по 0,5 кг на до­бу), а в день опо­ро­су да­ван­ку кор­му вза­га­лі об­ме­жи­ти. Ос­нов­ною ме­тою цих за­хо­дів є не­до­пу­щен­ня у тва­ри­ни, що по­ро­сить­ся, роз­ла­дів трав­ лен­ня (на­­прик­лад, за­по­рів) (графік). ВИ­ СНО­ВОК. Не го­дуй­те впро­довж по­р ос­н о­с ті сви­н о­м ат­ку од­н им ра­ціо­ном із од­на­ко­вою кіль­кі­стю кор­му! У го­дів­лі дот­ри­муй­тесь «зо­ло­тої» се­ре­ди­ни! Як­що тва­ри­на пе­ре­їда­ти­ме, це ста­не при­чи­ною її ожи­рін­ня та спро­во­кує уск­лад­не­ні опо­ро­си. Як­що не­до­ї­да­ти­ме — не­до­ от­ри­му­ва­ти­ме по­жив­ні ре­чо­ви­ни, че­рез що по­ру­шить­ся і спо­віль­нить­ ся роз­ви­ток ем­бріо­нів.

Опо­рос прой­шов ус­піш­но… що да­лі? Перші 5 днів після опоросу годів­ ля свиноматок повинна бути суворо дозованою: з дня опоросу починаємо з 0,5 кг, починаючи з 6 дня годівля вволю. Вва­жа­є­ть­ся, що сви­но­мат­ка за лак­ та­цію по­вин­на втра­ти­ти до 10% жи­в ої

Фото: top agrar

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СПОЖИВАННЯ КОРМУ

Над­ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра по­віт­ря у ви­роб­ни­ чо­му при­мі­щен­ні, в яко­му пе­ре­бу­ває сви­но­ мат­ка. За мож­ли­во­сті тем­пе­ра­ту­ра у при­мі­ щен­ні для опо­ро­су має бу­ти у ме­жах +19…+22 °С. У ра­зі під­ви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ ри за +19 °С, се­ред­ньо­до­бо­ве спо­жи­ван­ня кор­му зни­жу­є­ть­ся на 90 г. Найчутливішими до підвищення температури є свиноматки першого опоросу (табл. 2). Пра­виль­не ви­ко­ри­стан­ня сис­те­ми кра­пель­ но­го охо­ло­джен­ня у спе­кот­ну по­го­ду збіль­ шує спо­жи­ван­ня кор­му сви­но­мат­ка­ми на 20–25%. Зво­ло­жен­ня кор­му під час го­дів­лі та­кож збіль­шить спо­жи­ван­ня кор­му при­близ­но на 900 г на сви­но­мат­ку на день.  Кон­ди­ція тва­ри­ни — ви­ще се­ред­ньо­го рів­ ня (над­мір­на го­дів­ля у по­рос­ний пе­рі­од).

 Швид­ке

збіль­шен­ня об­ся­гу кор­му пі­сля

опо­ро­су.

 Не­ста­ча

пит­ної во­ди (по­га­ний до­гляд з бо­ку об­слу­го­вую­чо­го пер­со­на­лу, за­смі­ чен­ня ка­на­лів по­їл­ки, по­мил­ки в ін­ста­ля­ ції, ни­зька швид­кість по­да­чі во­ди то­що).

 Під­ви­ще­на тем­пе­ра­ту­ра ті­ла/хво­ро­ба тварини.

 Псу­ван­ня кор­му в го­дів­ни­ці.  За­ни­зькі сма­ко­ві ха­рак­те­ри­сти­ки

та/або

якість кор­му.

ма­с и. За не­з ба­л ан­с о­в а­н ої го­д ів­л і втра­ти мо­жуть скла­с ти до 40% по­чат­ ко­в ої ма­си, що ак­тив­но впли­в а­ти­ме на її ре­п ро­д ук­т ив­н у здат­н ість. На біль­шо­с ті сви­но­ком­плек­сів і на­р а­зі про­дов­жу­ють ви­ко­ри­с то­ву­в а­ти ста­ру пе­р е­ві­р е­ну схе­му: 1–1,5 кг пов­но­цін­ но­г о ком­б і­кор­м у на кож­н і 100 кг жи­в ої ма­си сви­но­мат­ки + 0,4–0,45 кг ком­бі­кор­му на кож­но­го по­р о­ся-си­су­ на. У ра­зі, як­що сви­но­мат­ка ви­го­до­ вує біль­ше 10 по­р о­сят, то на кож­не до­д ат­ко­в е по­р о­ся до­д ають 0,2 кг ком­ бі­кор­му на до­бу.

Таб­л. 2. Роз­по­всю­дже­ні про­бле­ми у пер­шо­по­ро­сок

ВИ ­СНО­ВОК. У пер­ші дні пі­сля опо­ро­ су сви­но­мат­ці не мож­на да­ва­ти пов­ ну да­ван­ку! Не за­бу­вай­те, для уник­ нен­ня поя­ви синдрому ММА у цей пе­рі­од не­об­хід­но зни­зи­ти рі­вень її мо­ло­ко­від­да­чі.

во­на має от­ри­ма­ти дос­тат­ню кіль­кість во­ди. Нор­ма її спо­жи­ван­ня у се­ред­ньо­му має ста­но­ви­ти 20–40 л/до­бу (за­­­ле­жить від кіль­ко­сті по­­ро­сят, тем­пе­р а­ту­ри по­віт­ря, по­жив­но­сті кор­му, яко­сті во­ди то­що), а ре­­ко­мен­до­ва­на про­пу­ск­на здат­ ність по­­їл­­ки повинна бу­ти не мен­ше 2–2,5 л/хв. У ра­зі об­ме­же­но­го спо­жи­ ван­ня кор­му, ек­ст­ре­маль­них тем­пе­ра­тур або по­га­но­го са­мо­по­чут­тя, сви­но­мат­ці до та пі­сля опо­р о­су ре­ко­мен­ду­є­ть­ся да­ва­ти до­дат­ко­ву кіль­кість во­ди.

Во­да у по­ряд­ку?.. Пе­ре­вір­те! Зна­чен­ня спо­жи­ван­ня во­ди до­во­лі час­то не­до­оці­ню­є­ть­ся на фер­мах. Слід ро­зу­мі­ти, що за той ко­рот­кий час, який сви­но­мат­ка про­во­дить бі­ля го­­дів­ни­ці,

Ха­рак­тер­ні про­бле­ми

При­чи­ни ви­ник­нен­ня

Ефек­тив­ні рі­шен­ня

По­ро­ся­та біль­шою мі­рою схиль­ні до ін­фек­цій

У скла­ді мо­ло­зи­ва не­ве­ли­ка кіль­кість ан­ти­тіл

По­си­ли­ти са­ні­тар­но-гі­гіє­ніч­ні за­хо­ди, вак­ци­на­ція ре­монтних сви­нок

Ве­ли­кий ін­тер­вал між від­лу­чен­ням та по­втор­ною охо­тою. За­ма­ла кількість но­во­на­ро­дже­них по­ро­сят пі­сля по­втор­но­го опо­ро­су

Більш тривала ста­дія ін­во­лю­ Пі­сля опо­ро­су за­ли­ша­ти не ції пі­сля від­лу­чен­ня по­ро­сят біль­ше 10 під­сис­них по­ро­сят. внас­лі­док не­за­до­віль­ної Да­ти час на від­нов­лен­ня конди­ції ті­ла стате­вої сис­те­ми

Ни­зьке спо­жи­ван­ня кор­му під час лак­та­ції

Ни­зький по­тен­ці­ал спо­ живан­ня кор­му у не­великих чи ос­лаб­ле­них сви­но­ма­ток

Пі­діб­ра­ти спе­ці­аль­ний ра­ці­он

У гніз­ді ма­лі по­ро­ся­та зі зни­же­ною жит­тє­здат­ні­стю

Ни­зькі ре­про­дук­тив­ні ха­ракте­ри­сти­ки

Бу­ти над­то обе­реж­ни­ми за під­сад­ки по­ро­сят-си­су­нів до ін­ших ма­ток

*Мар­ріт ван Енен, Кейс Шеє­пенс. «Сиг­на­ли сви­ней»

ВИ ­СНО­ВОК. У сви­но­мат­ки має бу­ти віль­ний дос­туп до во­ди! Зба­лан­со­ва­ на го­дів­ля, так са­мо як і дос­тат­ній при­йом во­ди до­зво­ляють за­по­біг­ти над­мір­но­му ви­сна­жен­ню під­сис­ної сви­но­мат­ки. По­ряд із енер­ге­тич­ною по­жив­ні­стю кор­му важ­ли­вим фак­то­ ром є дос­тат­ній вміст у ньо­му про­теї­ ­­ну та ко­рект­не амі­но­кис­лот­не спів­ від­но­шен­ня (узгодити рівні амінокислот та інших поживних речовин із рівнем споживання корму). 

7-8/21

17

ТЕХНОЛОГIЯ ТА ГОДIВЛЯ

Д. Крю­ков d.kriukov@univest-media.com Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com

ЩОБ ПЕРЕМАГАТИ, треба вміти миритися з поразками Ми часто читаємо про лідерів молочного ринку, оновлені приміщення, високу генетику та рекорд­ ні надої. При цьому, коли бачимо такі вагомі результати, спершу може здатися, що вони прийшли самі собою, найчастіше завдяки везінню чи наявності фінансової подушки безпеки. Проте у цьому ключі одразу згадується цитата відомого американського підприємця Томаса Едісона: «Геній — це 1% натхнення і 99% потіння». Іншими словами, рецепту будь-якого успішного молоч­ ного підприємства передує цілий список помилок, проб і невдач.

Н

Зро­би­ти біз­нес при­бут­ко­вим Не ста­ло ви­клю­чен­ням і СТОВ «Скіф» Пол­тав­ської об­лас­ті. Гос­по­дар­ст­во бу­ло за­сно­ва­не у 2000 ро­ці, «Од­ра­зу за­ува­жу, що ми спри­ймає­мо свою от­ри­мав­ши у спа­док не­по­га­ний май­дан­чик для стар­ту. мо­лоч­ну ді­яль­ність як біз­нес та ін­ве­стує­мо у ньо­го За ра­дян­ських ча­сів на міс­ці під­при­єм­ст­ва зна­хо­див­ся ли­ше то­му, що на цьо­му на­прям­ку ви­роб­ництва кол­госп, що за­ймав­ся ви­ро­щу­ван­ням ху­до­би мо­лоч­но­ мож­на от­ри­му­ва­ти при­бу­ток», — ді­лить­ся пер­шим го на­пря­му ви­роб­ництва, вів­чар­ст­вом та ко­зів­ництвом. уро­ком Ми­ко­ла Щер­бань. Ви­хо­дя­чи з ці­єї ло­гі­ки, Тим не менш, на­яв­ність, зда­ва­ло­ся б, го­то­вої плат­фор­ під­при­єм­ст­во на­ці­ле­не на ін­тен­сив­не ви­ро­щу­ван­ня ми не усу­ва­ла пот­ре­бу у на­ла­го­джен­ні та про­ве­ден­ні мо­лод­ня­ку та ак­тив­не ви­ко­ри­стан­ня тва­рин, ви­хо­ мас­штаб­ної ро­бо­ти, тож на­ступ­ні 15 ро­ків ке­рів­ництво дя­чи з їх­ньої про­дук­тив­но­сті — се­ред­ній лак­та­цій­ Ми­ко­ла Щер­бань ста­ран­но пра­цю­ва­ло над на­ро­щу­ван­ням по­го­лів'я та ний вік ко­рів у СТОВ «Скіф» ста­но­вить 3,2 ро­ки. онов­лен­ням ви­роб­ни­чих при­мі­щень. Тех­но­ло­гіч­но всі тва­ри­ни по­ді­ле­ні на гру­пи ран­ Щоб діз­на­ти­ся про те, з яки­ми труд­но­ща­ми зу­ст­рі­ча­є­ть­ся у ньо­го та піз­ньо­го су­хо­стою, но­во­тіль­них ко­рів (до 20 дня пі­сля сво­їй що­ден­ній ро­бо­ті при­кла­до­ве віт­чиз­ня­не гос­по­дар­ст­во, роз­те­лен­ня) та роз­дою (до 200 днів). Ок­рім то­го, гос­по­дар­ст­во ви­ру­шає­мо у с. Більськ Пол­тав­ської об­лас­ті. прак­ти­кує сег­мен­та­цію за про­дук­тив­ні­стю — ок­ре­мо ут­ри­му­ю­ На під’їзді до те­ри­то­рії тва­рин­ни­цької фер­ми нас зу­ст­рі­чає ть­ся ко­ро­ви пер­шої лак­та­ції, ви­со­ко- (10 груп по 48 го­лів із по­над Ми­ко­ла Щер­бань, го­лов­ний зоо­тех­нік, який пра­цює у СТОВ 40 л/до­бу), се­ред­ньо- (33–34 л/до­бу) та ни­зько­про­дук­тив­ні. «Скіф» та су­про­во­джує увесь йо­го роз­ви­ток вже май­же 15 ро­ків. У гос­по­дар­ст­ві впро­ва­дже­но три­ра­зо­ве до­їн­ня (о 06:00, 14:00 та 22:00) всіх груп за ви­нят­ком ни­зько­про­дук­тив­них (тва­рин, До сло­ва про роз­ви­ток… За ча­си ке­рів­ництва па­на Ми­ко­ли кіль­ кість по­го­лів’я на мо­лоч­ній фер­мі вда­ло­ся під­ня­ти до 2000 го­лів які під­хо­дять до за­пус­ку на су­хо­стій, ви­дою­ють дві­чі на день). Усіх (з яких 1000 дій­них) із се­ред­ньо­до­бо­вим на­до­єм 33 л мо­ло­ка на тва­рин об­слу­го­вує до­їль­ний зал ти­пу «Ялин­ка» 2х12. Мас­тит­ні ко­ро­ву. Всі тва­ри­ни ком­плек­су ут­ри­му­ю­ть­ся в 10 ви­роб­ни­чих ко­ро­ви ут­ри­му­ю­ть­ся в ок­ре­мо­му при­мі­щен­ні з влас­ною до­їль­ при­мі­щен­нях. «Але не тре­ба ду­ма­ти, що змі­ни по­ча­ли­ся са­ме з ною ус­та­нов­кою. «З ці­єю гру­пою ко­рів пра­цює спе­ці­аль­но нав­че­на мо­їм при­хо­дом на цю по­са­ду, своє­му ус­пі­ху “Скіф” зав­дя­чує всім лю­ди­на, яка й за­йма­є­ть­ся їх­нім лі­ку­ван­ням». От­ри­ма­не від та­ких спів­ро­біт­ни­кам», — скром­но гво­рить го­лов­ний зоо­тех­нік. ко­рів мо­ло­ко гос­по­дар­ст­во не ви­ко­ри­сто­вує, а од­ра­зу уті­лі­зує.

7-8/21

19

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ ТА ГОДIВЛЯ

У СТОВ «Скіф» на 100 корів от­ри­му­ють в середньому 80 те­лят. Пі­д мамкою малеча перебуває недовго — не більше 30 хв., після об­си­хан­ ня новонароджених пе­ре­во­дять в ін­ди­ві­ду­аль­ні кліт­ки.

по­ді­ляє на 2 тран­зит­ні пе­ріо­ди — ран­ній та піз­ній. За­пуск прак­ ти­ку­ють од­но­мо­мент­ний, чо­му спри­яє ді­джи­та­лі­за­ція ком­ плек­су — в комп’ютері го­лов­но­го зоо­тех­ні­ка вста­нов­ле­на про­ гра­ма, яка ве­де що­ден­ні під­ра­хун­ки на­до­їв та до­зво­ляє пра­ців­ ни­кам що­тиж­не­во ви­ді­ля­ти один день під пе­ре­ве­ден­ня тва­рин. «У цей день комп’ютер ви­дає но­ме­ри тва­рин, яких пот­ріб­но за ча­сом ста­ви­ти на за­пуск. Ок­рім то­го, ке­рує­мо­ся влас­ним спос­ те­ре­жен­ням — ко­рів, які силь­но ски­да­ють мо­ло­ко, та­кож за­пус­ кає­мо», — про­дов­жує пан Ми­ко­ла. У день за­пус­ку тва­ри­нам про­во­дять пла­но­ву роз­чи­ст­ку ко­пит, пе­ре­во­дять на под­ріб­не­ну со­ло­му, а по­тім — на ра­ці­он ран­ньо­го су­хо­стою.

У більшості виробничих приміщень належна температура та вологість повітря підтримуються вентиляторами та системою охолодження з форсунками дрібнодисперсного потоку води. Мікрокрапельний туман забезпечує добре самопочуття тварин, адже завдяки миттєвому випаровуванню маленьких водяних крапель температура у приміщенні знижується на 5–6 градусів протягом години У господарстві встановлено автомати для випоювання старших телят, вони споживають молоко та ЗНМ наступні 60 днів свого життя, перебуваючи на груповому утриманні

За­без­пе­чи­ти тва­ри­нам на­леж­ні умо­ви По­руч із ра­ціо­наль­ною сег­мен­та­ці­єю на­яв­но­го по­го­лів’я од­ра­зу ки­да­є­ть­ся в очі і сис­тем­на чіт­кість у пи­тан­нях ство­рен­ ня ком­форт­них умов: як за ор­га­ні­за­ції ро­бо­ти для пра­ців­ни­ків, так і для ут­ри­ман­ня ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би.  Су­хо­стій, на яко­му в се­ред­ньо­му пе­ре­бу­ває 20% від за­галь­ної кіль­ко­сті дій­них ко­рів (тоб­то до 200 гол.), гос­по­дар­ст­во роз­

20

7-8/21

 Особ­ли­ву ува­гу гос­по­дар­ст­во при­ді­ляє ор­га­ні­за­ції на­леж­ но­го мік­ро­клі­ма­ту у при­мі­щен­нях. Ра­ні­ше СТОВ «Скіф» «по­кла­да­ло­ся» ли­ше на світ­ло-вен­ти­ля­цій­ний ко­ник, який на сьо­го­дні вже став обов’язковим стан­дар­том для кож­ної бу­дів­лі. Тим не менш, із ча­сом ке­рів­ництво зро­зу­мі­ло, що цьо­го не­дос­тат­ньо, тож, ста­ном на 2021 рік у біль­шо­сті ви­роб­ни­чих при­мі­щень на­леж­на тем­пе­ра­ту­ра та во­ло­гість повітря під­три­му­ю­ть­ся вен­ти­ля­то­ра­ми та сис­те­мою охо­ло­д­ жен­н я з фор­с ун­ка­м и дріб­н о­д ис­п ерс­н о­г о по­то­ку во­д и. «У літ­ню спе­ку без цьо­го су­час­но­го ус­тат­ку­ван­ня обій­ти­ся не­мож­ли­во! Мік­ро­кра­пель­ний ту­ман за­без­пе­чує до­б­ре са­мо­ по­чут­тя тва­рин, адже зав­дя­ки мит­тє­во­му ви­па­ро­ву­ван­ню ма­лень­ких во­дя­них кра­пель тем­пе­ра­ту­ра у при­мі­щен­ні зни­ жу­є­ть­ся на 5–6 гра­ду­сів про­тя­гом го­ди­ни», — кон­ста­тує го­лов­ний зоо­тех­нік. Так, за пе­ре­ко­нан­ням Ми­ко­ли Щер­ба­ ня, су­час­на сис­те­ма охо­ло­джен­ня та вен­ти­ля­ції до­зво­ли­ла під­ня­ти на­дої на 3,5 л.

Ще од­на важ­ли­ва за­по­ру­ка ус­піш­но­го мо­лоч­но­го біз­не­су — вмо­ти­во­ва­ний пер­со­нал. Із ці­єю ме­тою СТОВ «Скіф» роз­ро­бив про­гра­му фі­нан­со­во­го за­охо­чен­ня за ви­со­кі по­каз­ни­ки для пра­ців­ни­ків за­леж­но від їх­ньої зо­ни від­по­ві­даль­но­сті. «На­прик­лад, для фа­хів­ців, який пра­цю­ють із мо­лод­ня­ком, ми ре­гу­ляр­но пе­ре­ві­ряє­мо якість ви­пою­ван­ня та се­ред­ньо­до­бо­ві при­рос­ти, а для тех­ні­ків штуч­но­го осі­ме­нін­ня — кіль­кість ви­ко­ри­ста­них доз на тва­ри­ну». Що сто­су­є­ть­ся ге­не­ти­ки, з при­хо­дом у 2007 ро­ці Ми­ко­ла Щер­бань од­ра­зу на­го­ло­шу­вав на гол­шти­ні­за­ції чор­но-ря­бо­го по­го­лів’я аме­ри­кан­ською ге­не­ти­кою, ві­до­мою сво­єю «за­то­че­ні­стю» під про­ми­сло­вий мо­лоч­ний біз­нес. На не­те­ля в се­ред­ ньо­му йде 1,4 спер­мо­до­зи, на до­рос­лу ко­ро­ву — 2,5. Ок­рім то­го, гос­ по­дар­ст­во пра­цює з сек­со­ва­ною спер­мою, яку ви­ко­ри­сто­ву­ють на те­лич­ках і ви­со­ко­про­дук­тив­них мо­ло­дих ко­ро­вах. «Із ці­єю ме­тою пос­ тій­но під­три­мує­мо та онов­лює­мо спи­сок най­кра­щих ма­те­рів». Та­ка прак­ти­ка до­зво­ляє СТОВ «Скіф» от­ри­му­ва­ти 80 те­лят на 100 ко­рів. Ко­ли мо­ва за­хо­дить за бич­ків, пан Ми­ко­ла за­пе­реч­но хи­тає го­ло­вою: «Три­має­мо до 100 кг і по­тім про­дає­мо, під бич­ків у нас на­віть не пе­ред­ ба­че­но ви­роб­ни­чих при­мі­щень». Ближ­че до оте­лен­ня ко­рів пе­ре­во­дять у «ро­дил­ку». «Аку­шер­сь­ко­го втру­чан­ня на­ма­гає­мо­ся уни­ка­ти, на­лаш­ту­ван­ня йде на те, щоб ко­ро­ві са­мі те­ли­ли­ся», — ді­лить­ся го­лов­ний зоо­тех­нік. Тим не менш, з ме­тою усу­ну­ти зай­вий ри­зик, у при­мі­щен­ні по­змін­но пра­цює 3 нав­че­ні спе­ціа­лі­сти, які за­без­пе­чу­ють 24-го­дин­ний кон­троль за тіль­ни­ми ко­ро­ва­ми та мо­жуть (у ра­зі не­об­хід­но­сті) на­да­ти тва­ри­нам своє­час­ну ква­лі­фі­ко­ва­ну ро­до­до­по­мо­ гу. Но­во­на­ро­дже­них те­лят три­ма­ють під ма­ма­ми не біль­ше 30 хв. (щоб да­ти ко­ро­ві мож­ли­вість об­ли­за­ти ма­ле­чу), пі­сля чо­го пе­ре­во­дять у бок­си з су­хою со­лом’яною під­стил­кою та лам­па­ми пі­ді­грі­ву для об­си­хан­ня.

Про мо­лод­няк та ав­томатизацію ви­пою­ван­ня «Пі­сля об­си­хан­ня те­лят од­ра­зу пе­ре­во­ди­мо в ін­ди­ві­ду­аль­ні кліт­ки», — зу­ст­рі­чає нас на вхо­ді до при­мі­щень із мо­лод­ня­ком Мар­га­ри­та Зал, зоо­тех­нік, від­по­ві­даль­на за ви­ро­щу­ван­ня ре­мон­ту для ос­нов­но­го ста­да. Там тва­ри­ни ут­ри­му­ю­ть­ся пер­ші 4 дні сво­го жит­тя. «Пріоритетним є випоювання теля молозивом матері, якщо воно відповідає якісним показникам, якщо ні — з банку Мар­га­ри­та Зал молозива», — ді­лить­ся тех­но­ло­гіч­ни­ми ню­ан­са­ми Мар­га­ри­та. Пер­ша пор­ція да­є­ть­ся че­рез зонд об’ємом 3 л, у по­даль­шо­му тва­рин ви­пою­ють че­рез від­ра з со­скою. «У гос­по­дар­ст­ві про­бу­ва­ли різ­ні ме­то­ди, — за­пев­няє зоо­ тех­нік. —Тим не менш, на прак­ти­ці са­ме від­ра за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе як най­більш ефек­тив­ний спо­сіб прив­чан­ня те­лят до ав­то­ ма­ту для ви­пою­ван­ня, з яко­го во­ни спо­жи­ва­ють мо­ло­ко та ЗНМ на­ступ­ні 60 днів жит­тя, пе­ре­бу­ваю­чи на гру­по­во­му ут­ри­ ман­ні». З 3–5-го дня жит­тя тва­ри­ну пос­ту­по­во по­чи­на­ють прив­ча­ти до гра­ну­льо­ва­но­го ком­бі­кор­му.

 ТЕХНІКА ГОСПОДАРСТВА

Від­по­від­на ге­не­ти­ка та вмоти­во­ва­ний пер­со­нал

ТРАНСПОРТЕРНИЙ ВАЛКОУТВОРЮВАЧ MERGE MAXX 950 Ха­рак­те­ри­сти­ка Ши­ри­на під­би­ран­ня, м Тип вал­ка Се­ред­ня ши­ри­на вал­ка, м Час­то­та обер­тан­ня ВВП, об/хв Ва­га, кг

Merge Maxx 950 7,50-9,50 Цен­траль­ний, бо­ко­вий, дво­сто­рон­ній, цен­траль­ний + бо­ко­вий 1,0-1,5 для бо­ко­во­го вал­ка, до 2,2 для цен­траль­но­го вал­ка 1000 або 750 4845

АГРЕГАТУЄТЬСЯ З:

трак­то­ром Нью Хол­ланд на 210 к.с.. ГОСПОДАРСТВО ХВАЛИТЬ:

• Ши­ри­ну під­би­ран­ня: зав­дя­ки ре­гу­льо­ва­ній ши­ри­ні під­би­ран­ня вал­ко­у­ тво­рю­вач мо­же ви­ко­ну­ва­ти за­грі­бан­ня на ши­ри­ні 20 або 30 м.

• Ва­ріа­тив­не ук­ла­дан­ня: Транспортери подають ма­су до цен­тру ма­ши­ни, звід­ки вал­ки мож­на кла­сти як в обид­ві сто­ро­ни, так і на се­ре­ди­ну. Все за­ле­ жить від па­ра­мет­рів вал­ка та ком­бай­на.

• Ши­ри­ну вал­ка мож­на на­лаш­ту­ва­ти від­по­від­но до роз­мі­рів сис­те­ми під­би­ран­ня шля­хом ре­гу­лю­ван­ня від­ста­ні між під­би­раль­ни­ми при­строя­ми. БЛІЦ-ПИТАННЯ ІЗ ГОЛОВНИМ ІНЖЕНЕРОМ:

? Як дов­го аг­ре­гат пра­цює у гос­по­дар­ст­ві?

— Стріч­ко­вий вал­ко­у­тво­рю­вач пра­цює вже 3 се­зон. ? На­скіль­ки важ­ко бу­ло ос­во­ї­ти­ся з цим аг­ре­га­том?

— Ми від­нос­но пер­ші, хто при­дбав та­ку тех­ні­ку в Ук­ра­ї­ні, то­му ді­ли­ти­ся до­сві­дом бу­ло ні з ким. Ба­га­то чо­го до­во­ди­ло­ся вив­ча­ти за під­руч­ни­ком. ? Роз­ка­жіть про ню­ан­си ро­бо­ти з цим вал­ко­у­тво­рю­ва­чем…

— За се­зон ми йо­го ви­ко­ри­сто­вує­мо 4 ра­зи. Під лю­цер­ну в нас ви­ді­ле­но 400 га, тоб­то за се­зон аг­ре­гат пра­цює на пло­щі 1400–1600 га. Пер­ше, що ки­да­є­ть­ся у очі — збіль­шен­ня ро­бо­чої швид­ко­сті на 2–3 км/год. За­га­лом, во­на за­ле­жить від ма­си, во­ло­го­сті та умов по­ля, але як­що ми візь­ме­мо рів­не по­ле з лю­цер­ною се­ред­ньої во­ло­го­сті, то вал­ко­у­тво­рю­вач мо­же пра­цю­ва­ти десь на швид­ко­сті 16 км/год. ? На що ра­ди­те звер­та­ти ува­гу при ви­бо­рі та­ко­го вал­ко­уто­рю­ва­ча?

— По-пер­ше, на ши­ри­ну за­хва­ту — во­на має за­до­воль­ня­ти пот­ре­би гос­ по­дар­ст­ва. В асор­ти­мен­ті KUHN бу­ла оди­ни­ця із мен­шою ши­ри­ною, але під на­ші об’єми то­го не ви­ста­ча­ло. По-дру­ге, осо­би­сто для ме­не важ­ли­во, на­скіль­ки аг­ре­гат важ­ко під­го­ту­ ва­ти на зи­му. Я пе­ре­ві­ряв, на­скіль­ки лег­ко чис­тять­ся ос­нов­ні вуз­ли, на­скіль­ ки про­сто ви­ду­ва­ти за­лиш­ки зе­ле­ної ма­си та зні­ма­ти стріч­ку то­що. ? Чо­му зу­пи­ни­ли­ся на KUHN? — Уза­га­лі до­свід ро­бо­ти з їх­ньою тех­ні­кою по­чав­ся з при­дбан­ня сі­вал­ки точ­но­го ви­сі­ву Planter 2 у 2005 ро­ці. Аг­ре­гат за­ре­ко­мен­ду­вав се­бе з кра­щої сто­ро­ни. Тож ко­ли наш ди­рек­тор по­ба­чив у за­кор­дон­но­му гос­по­дар­ст­ві тех­ но­ло­гію Merge Maxx, яка бу­ла на­ба­га­то кра­щою за ту, з якою ми пра­цю­ва­ли, зай­вий раз не ко­ли­вав­ся. Аг­ре­гат за­ли­шає у вал­ках від­чут­но мен­ше реш­ток зем­лі та бру­ду у по­рів­нян­ні з граб­ля­ми.

7-8/21

21

<<<

ТЕХНОЛОГIЯ ТА ГОДIВЛЯ  Що сто­су­є­ть­ся ро­бо­ти з ав­то­ма­та­ми, зоо­тех­нік ра­дить бра­ти до ува­ги, що во­ни не до­зво­ля­ють пов­ні­стю при­бра­ти люд­ ський фак­тор з про­це­су ви­пою­ван­ня. «На прак­ти­ці все од­но до­во­дить­ся спос­те­рі­га­ти за тва­ри­на­ми, ак­туа­лі­зу­ва­ти спи­ски та, як­що те­ля дов­го не пи­ло, са­мо­туж­ки йо­го під­во­ди­ти», — ді­лить­ся Мар­га­ри­та.

Спри­йма­ти тех­ні­ку не як статус

У по­єд­нан­ні зі спі­ра­ле­по­діб­ною на­прям­ною та ниж­нім ро­ли­ком п’ять граб­ лин із ку­лач­ко­вим ме­ха­ніз­мом вал­ко­у­тво­рю­вача Merge Maxx, оп­ти­мі­зу­ють по­да­чу рос­лин­ної ма­си, її під­ні­ман­ня та плав­ну пе­ре­да­чу на стрічку

 Кож­но­го чет­вер­га фа­хів­ці про­во­дять са­ні­тар­ний день, у рам­ках яко­го при­мі­щен­ня для ут­ри­ман­ня те­лят ре­тель­но ви­чи­ща­ють та де­зін­фі­ку­ють.  У кож­ної тва­ри­ни є ок­ре­мий на­ший­ник із чі­пом, який зчи­ту­ є­ть­ся ска­не­ром ав­то­по­їл­ки для ви­да­чі тва­ри­ні мо­ло­ка або ЗНМу від­по­від­но до схе­ми ви­пою­ван­ня.  Ав­то­мат має функ­цію са­мо­стій­но­го до­мі­шу­ван­ня до мо­ло­ка ЗНМу. Крім то­го, Мар­га­ри­та ра­дить оби­ра­ти та­кий при­стрій, в яко­му є ок­ре­мі сек­ції для ві­та­мі­нів та су­хих до­ба­вок, у то­му чис­лі ан­ти­біо­ти­ків. «До ос­тан­ніх, тим не менш, вар­то під­хо­ди­ ти ду­же роз­важ­ли­во, ли­ше за умо­ви клі­ніч­них по­ка­зань», — на­го­ло­шує зоо­тех­нік.  Ав­то­мат ве­де 3 спи­ски — за­галь­ний пе­ре­лік усіх те­лят, спи­ сок тва­рин із пра­вом ви­пою­ван­ня і спи­сок три­во­ги (тоб­то тих, на яких тре­ба звер­та­ти пріо­ри­тет­ну ува­гу). В ав­то­ма­ті та­кож мож­на від­сте­жу­ва­ти ди­на­мі­ку рос­ту: «Це до­зво­ляє нам ро­зу­мі­ти, що на­да­лі ро­би­ти з те­лям пі­сля 60-го дня жит­тя. Як­що ва­га тва­ри­ни не под­вої­ла­ся від мо­мен­ту на­ро­джен­ня, то ми її не зні­має­мо, а за­ли­шає­мо на гру­по­во­му ут­ри­ман­ні на пе­рі­ од, по­ки во­на не на­бе­ре дос­тат­ню ма­су». 

Основний критерій для зняття з автомата — подвоєння живої маси за період випоюваня (середня вага теличок складає 85 кг, бичків — 78 кг).

22

7-8/21

За­галь­ний зе­мель­ний банк гос­по­дар­ст­ва ста­но­вить 3600 га, 700 га з яких від­во­дить­ся під кор­мо­ві куль­ту­ри. Для за­без­пе­ чен­ня ра­ціо­нів мо­лоч­ної ху­до­би СТОВ «Скіф» ви­ро­щує лю­цер­ ну (400 га) та три­ти­ка­ле (100 га) на сі­наж, а та­кож ку­ку­ру­дзу на си­лос (200 га). За пе­ре­ко­нан­ням Ми­ко­ли Щер­ба­ня, ба­га­то в чо­му які­стю кор­мів гос­по­дар­ст­во зав­дя­чує зва­же­но­му під­хо­ ду до ви­бо­ру кор­мо­за­го­ті­вель­ної тех­ні­ки. «Ми не ки­д ає­мо­ся на пер­шо­го-ліп­шо­го ди­ле­р а, який при­ їхав про­д а­ти нам свою тех­ні­ку», — ді­лить­ся Олек­сій Ак­сюк, го­лов­ний ін­же­нер СТОВ «Скіф». На­то­мість гос­по­д ар­с т­в о на­ма­га­є­ть­ся ши­р о­ко ди­ви­ти­ся на асор­ти­мент та на­д а­в а­ти пе­р е­в а­гу ім­порт­ній тех­ні­ці різ­них ви­р об­ни­ків. «У кож­ної ком­па­нії є свої силь­ні та слаб­кі сто­р о­ни, сво­єю чер­гою, ми на­м а­г ає­м о­ся знай­т и для се­б е оп­т и­м аль­н у тех­н і­к у, не прив’язуючись ли­ше до од­но­го брен­д у», — про­хо­ди­мо з па­ном Олек­сі­єм ав­то­пар­ком гос­по­д ар­с т­в а. Зок­р е­ма, в пла­ні зе­ле­ ної лі­нії СТОВ «Скіф» пра­цює пе­р е­в аж­но з об­лад­нан­ням Krone та KUHN. За пе­ре­ко­нан­ням го­лов­но­го ін­же­ не­ра, ще од­ним пра­ви­лом гос­по­дар­ст­ ва є ку­п­ля­ти тех­ні­ку не для під­крес­ лен­ня ста­ту­су, а для ви­рі­шен­ня кон­ крет­них пи­тань. «Аг­ре­га­ти ма­ють ви­рі­шу­ва­ти про­бле­ми, а не ство­рю­ва­ ти їх», — впев­не­ні на під­при­єм­ст­ві. Од­ним із та­ких ак­ту­аль­них пи­тань для гос­по­дар­ст­ва став уміст зо­ли в зе­ле­ній ма­сі, який до­хо­див до рів­ня 12–13%. Олек­сій Ак­сюк Йо­го рі­шен­ня при­віз з-за кор­до­ну ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва Олек­сій Бов­ дир, який по­ба­чив, як пра­цює транспортерний вал­ко­ут­во­рю­ вач Merge Maxx фран­цу­зько­го ви­роб­ни­ка KUHN. «У по­єд­нан­ні зі спі­ра­ле­по­діб­ною на­прям­ною та ниж­нім ро­ли­ком, п’ять граб­ лин із ку­лач­ко­вим ме­ха­ніз­мом оп­ти­мі­зу­ють по­да­чу рос­лин­ної ма­си, її під­ні­ман­ня та плав­ну пе­ре­да­чу на стріч­ку. Це ос­но­ва для фор­му­ван­ня рів­но­мір­них вал­ків, яка до­зво­ли­ла нам ско­ро­ти­ти вміст зо­ли до 3–5%», — про­дов­жує го­лов­ний ін­же­нер. У по­даль­шо­му вал­ки зе­ле­ної ма­си зби­рає ком­байн, опе­ра­тор яко­го кон­тро­лює дов­жи­ну на­різ­ки за­леж­но від СР та до­дає кон­сер­вант, пі­сля чо­го за­во­зить ма­су в си­лос­ні тран­шеї, де ок­ре­мий на­бір тех­ні­ки для кор­мо­за­го­тів­лі від­по­ві­дає за про­це­ си ша­ро­роз­гор­тан­ня, трам­бу­ван­ня та кон­сер­ва­ції. 