Digest
\\ Дезінфекція за правилами \\ Підприємницька Рука Мідаса: \ як перетворити ідею \ у рентабельний бізнес
ФЕРМА МАЙБУТНЬОГО: чим живе вітчизняне роботизоване господарство \\ Інвестиція у кормозаготівельну \ техніку має бути вигідною! \\ Вакцинація на свинофермі: \ доречність та ефективність проведення \\ Годівля теличок у молочний період \\ Як подружити корів із комп’ютером?
Передплатний індекс:
97901
12/2021
<<<
РОБОТА З КАДРАМИ: БУДУВАТИ ФЕРМУ ПОТРІБНО З ПЕРСОНАЛУ
Влада Нідерландів скуповуватиме та закривати ме ферми для захисту навколишнього середови ща. Метою уряду є викуп «основних забруднювачів» серед тваринницьких господарств, що знаходяться поблизу так званих ділянок Natura 2000. Останні виступають свого роду центральним елементом охорони біорізноманіття на території країн-членів Європейського Союзу, а тому підлягають захисту від викидів азоту та шкідливих речовин відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння. З цією метою влада планує вкласти 228 млн євро, які виділятимуться підприємствам в радіусі 10 км від ділянок Natura 2000 на оплату витрат після закриття та знесення. Також виплачуватиметься компенсація за трактори, обладнання та землю.
П
Фото: elipinki.pl
Данія готується до поширення АЧС територією країни у зв'язку зі спалахами захворювання у прикордонній федеральній зем лі Німеччини Мекленбурґ-Форпомерн. Ерік Ларсен, голова підрозділу свинарства Данської федерації сільського господарства та продовольства, висловив занепокоєння з приводу того, що АЧС одним махом перемістилася на 80 км ближче до кордону країни. Фахівець закликав данських мисливців утриматися від поїздок за межі країни, а свинарів — дотримуватися всіх заходів біобезпеки та перевіряти сертифікати дезінфекції у партЕрік Ларсен нерів з-за кордону.
2
Фото: irishtimes.com
Найкращим у світі м’ясом для стейків визнано фінську яловичину. До такого результату прийшло журі престижного конкурсу World Steak Challenge, який щорічно проходить у Дубліні (Ірландія). М’ясо було отримано від корови айширської породи, що утримувалася на трав’яній відгодівлі у тваринницькому господарстві Hautakorpi, яке знаходиться у Західній Фінляндії. Загалом у заході взяли участь господарства з 23 країн світу, а переможця обирали з більш ніж 400 різних стейків. Найкращими характеристиками фінського м'яса назвали смак, а також екологічність та гуманність утримання тварини, від якої його отримали.
12/21
рацівники є основою діяльності будь-якого підприємства, і тваринницька ферма — не виключення. Кожен, хто хоча б раз мав досвід пошуку людей у своє господарство, знає, що складністю цієї роботи є не лише підбір хороших фахівців, але й їхнє подальше утримання. І особливо актуальним це питання стає, коли фінансові амбіції спеціаліста перестають співпадати із фактичними обсягами виконуваних їм робіт. Як у цьому випадку знайти золоту середину між запитами фахівців та фінансовими інтересами господарства? «Доволі актуальною методикою вироблення лояльних стосунків між підприємством та співробітниками є так звана “прихована заробітна плата” та додана вартість, яку вона із собою несе», — переконує Джим Версвейвельд, фахівець з питань управління фермерським господарством з Університету Вісконсіну (США). На думку дослідника, в першу чергу підприємство повинно прозоро проговорити з працівником рівень очікуваної зарплатні та прописати функціонал, який він повинен виконувати, щоб виходити на цю суму. Така стратегія не лише допомагає одразу прояснити будь-яку плутанину, але й може збільшити залучення співробітника у виробничі процеси, покращивши тим самим якість виконуваних робіт. «Працівники мають природну тенден цію зосереджуватися лише на своїй чис тій заробітній платні, втім її підвищення не приносить тривалого ефекту задово лення потреб. — пояснює спеціаліст. — Вже за кілька місяців фахівець знову стоятиме біля вашого кабінету з розмовою про підвищення рівня оплати його роботи». Саме тому, за переконанням Версвейвельда, господарство має подбати про їхню «приховану зарплату», до якої може входити цілий Джим Версвейвельд пакет пільг, який мотивуватиме персонал до співпраці з конкретним роботодавцем. Наступне питання — якими мають бути ці послуги? Згідно з рекомендаціями науковця, коли ви обговорюєте з працівниками їхню загальну винагороду, обов’язково включайте у список: річну заробітну плату: як загальну, так і з прив’язкою до кожного виду робіт, включаючи понаднормові; відпустку/оплачувану відпустку/лікарняні; бонуси та критерії їх отримання; вартість та обсяги страхування, що бере на себе фермерське господарство (здоров'я фахівця та його родини є особливо актуальним у пандемію); забезпечення харчуванням та місцем проживання (у випадку переїзду); використання працівниками сільськогосподарського комп’ютера, принтера, інтернету; трансфер на роботу та/або використання фахівцем службового транспортного засобу; професійний розвиток та навчання; будь-які інші пільги для співробітників, унікальні для вашої ферми: забезпечення продуктами харчування (молоко, м’ясо), святкові подарункові набори, позаробочі заходи тощо. «Таким чином, загальна винагорода — це не лише початкова зарплат ня, яку ви пропонуєте», — підсумовує Версвейвельд. Замість того, щоб сприймати працевлаштування лише як джерело грошей, працівник почне бачити в роботі позитивну частину свого щоденного життя. Це дозволить йому не лише сформувати для себе краще розуміння своєї роботи у господарстві, але також істотно змінити загальний моральний дух та мотивацію колективу на вашій фермі.
Фото: www.comprerural.com
Фото: www.nova.bg
IНФОРМАЦIЯ
<<<
Фото: topagrar.com
КОЛОНКА ФАХІВЦЯ
IНФОРМАЦIЯ ВИМОГИ ДО ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ РЕЧОВИН: Висока дезінфекційна дія відносно бактерій, вірусів, грибів. Засоби мають бути нетоксичними для тварин і людей, не подразнювати шкі ру і слизові оболонки. Не рйнувати поверхні та обладнання.
ДЕЗІНФЕКЦІЯ ЗА ПРАВИЛАМИ У
процесі вибору необхідного засобу, при проводилася дезінфекція. Обирати треба тіль значеного для миття та дезінфекції, слід ки той препарат, який володіє гарантованим вирішити ряд виробничих питань. Одне з пер спектром дії на мікроорганізми, що «дошкуля ших, це де працюватиме дезінфектант — все ють» саме вашому господарству. Для того, редині приміщення або ззовні (наприклад, дез щоб даремно не проводити дезінфекційні рамка). Якщо всередині, то необхідно з’ясувати заходи і не залишати без уваги необхідні для в якому технологічному приміщенні та на яких знешкодження патогени, доречно проводити поверхнях він буде застосовуватися, а також ротацію ДР — бажано кожну третю дезінфек із якими показниками мікроклімату матиме цію. Виключення можливі лише у випадку з справу (температура, вологість, швидкість дезінфектантами комплексної дії які показали рух у повітря, загазованість тваринницьких відмінні результати знезараження визначених приміщень, наявність у приміщеннях пилу і мік на фермі мікроорганізмів. роорганізмів). Окрім того, якщо Слід пам’ятати, що дотриман ми говоримо про свинарники, то ня якісного та кількісного складу види поверхні, що там представ дезінфекційного засобу, закладе лені, будуть відрізнятися надзви ного у специфікації, є першочер чайно широким різноманіттям — говим фактором для ефективнос деревина, метал, пластик, ті та безпечності препаратів як бетон, штукатурка. Більшість із для людей, так і тварин. Тому, них характеризується пористою моніторинг якості деззасобів є структурою, де діюча речовина надзвичайно важливим, оскільки (ДР) дезінфектанту без належ ці препарати — перша ланка за ної композиції взагалі не проник хисту людини і тварин проти ві не. Тому, при виборі засобів для русних, бактеріальних та грибко Ярослав Войціховський, дезінфекції визначальною є не вих інфекцій. бренд-менеджер ТМ Дезірекс тільки ДР, а і правильний тип і У промисловому свинарстві вміст зволожуючого агенту, а найкращим способом застосуван також концентрація нанесеного розчину. ня дезінфекційних засобів є аерозольний. Але Також надважливо розуміти, які саме мік перед проведенням дезінфекції не забувайте роорганізми є причиною частих захворювань про попереднє механічне очищення та миття на вашій фермі, та якими засобами раніше поверхонь мийним засобом. Під час цієї про Фізико-хімічні дослідження дезінфектанту №1 Найменування показника
Регуляторний рівень (МДР)
Результати досліджень
pH
Не більше 3,5
0.1
Густина
Від 0,920 г/см3 до 1,250 г/см3
1,171 г/см3
Йод (вміст)
Від 2,00% до 10.00%
2.14%
Опис
Однорідна рідина Однорідна рідина коричневого кольору коричневого кольору із запахом йоду із запахом йоду
Позначення НД на Невизначеність/ Відмітка про метод випробувань похибка методу відповідність ТУ У 20.2-30945492— Відповідає 012:2018 ТУ У 20.2-30945492— Відповідає 012:2018 ТУ У 20.2-30945492— Відповідає 012:2018 ТУ У 20.2-30945492012:2018
—
Відповідає
Фізико-хімічні дослідження дезінфектанту №2 Регуляторний рівень (МДР)
Результати досліджень
Позначення НД на метод випробувань
Невизначеність/похибка методу
Відмітка про відповідність
pH
Від 3,8 до 5,0
5,6
Не відповідає
Густина
1.006 г/см3
—
Відповідає
Від 4,0% до 11,5%
6.63%
ТУ У 24.2-30945492001:2002 ТУ У 24.2-30945492001:2002 ТУ У 24.2-30945492001:2002
—
Від 0,947 г/см3 до 1.160 г/см3
—
Відповідає
ТУ У 24.2-30945492001:2002
—
Відповідає
ТУ У 24.2-30945492001:2002
—
Відповідає
Найменування показника
Масова частка альдегідів Опис Масова частка четвертинних амонійних сполук (ЧАС)
Однорідна прозора Однорідна прозора рідина блідо-жовтого рідина блідо-жовтого кольору кольору Від 2,0% до 25.0%
12,6%
Довідково: показник рН від 0 до 7 вважається кислотним
4
12/21
№1 Дезірекс Джей-53; №2 ДЕЗІРЕКС™ ФОРТЕ
Економічність, простота в приготуван ні, застосуванні, видаленні. Швидкість знезаражувальної дії. Відсутність неприємного запаху, відсут ність займистості і вибухонебезпечності. Висока розчинність і стійкість водних розчинів. цедури ми видаляємо з приміщення гній, залишки корму, сміття та інші забруднення та починаємо процес дезінфекції , адже луги, на основі яких виготовленні мийні засоби, актив но знищують грамнегативні бактерії, що в свою чергу, створює умови для вільного дос тупу дезінфекційних речовин до поверхні та їх економії. За неякісно проведеного поперед нього очищення дезінфектант може вступати у взаємодію з органічною частиною забруд нень, частково адсорбуватися на них, послаб люючи свою дію. Аерозольну дезінфекцію краще проводити за температури повітря у приміщенні не нижче 15°С, відносній вологості повітря вище 60%. Якщо відносна вологість нижче цього показника, у повітрі приміщення розпилюють воду з розрахунку 10–20 мл/м3. У приміщеннях для утримання холостих і поросних свиноматок окремі станки дезін фікують кожного разу після звільнення їх від тварин. Станки, в яких утримуються кнурі, дезінфі кують один раз на місяць. Станки для взят тя сперми знезаражують щоденно в кінці зміни. Дезінфекцію цих приміщень прово дять методом зрошення. Секції приміщень для дорощування поросят і в цеху відгодівлі дезінфікують після їх звільнення від тварин. У вказаних примі щеннях доцільно проводити аерозольну дезінфекцію. Годівниці щоденно промивають водою, та дезінфікують водночас з дезінфекцією при міщень. Після закінчення часу експозиції приміщення промивають, просушують, про водять контроль якості дезінфекції. Тварин вводять у приміщення після зникнення запаху дезінфікуючих засобів.
Фото: thepigsite.com
БІЛОРУСЬ ЗАБОРОНИТЬ ІМПОРТ ЗАХІДНИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ У 2022 РОЦІ
Б
Фото: headtopics.com
Фото: wdnonline.com
ілоруський уряд повідомив про плани щодо заборони імпорту деяких продуктів харчування із західних країн, починаючи з наступного року. Рішення, яке стало відповіддю країни на санкції проти влади Білорусі, набуде чинності 1 січня і вступить у силу протягом шести місяців. Заборона поширюватиметься на яловичину, свинину, деякі овочі, молочні продукти, фрукти та горіхи з Європейського Союзу, США, Канади, Великобританії, Норвегії та деяких інших країн. Для уявлення фінансової картини, за 10 місяців 2021 року Білорусь імпортувала харчових продуктів на $530 млн. У повідомленні не уточнили, яка частина цього імпорту буде заборонена, але зазначеОлександр Лукашенко но, що список заборонених продовольчих товарів може розширитися у випадку додаткового тиску зі сторони Заходу. Нагадаймо, на початку грудня Сполучені Штати та країни ЄС ввели санкції проти десятків фізичних і юридичних осіб у Білорусі, щоб посилити каральні заходи проти президента Олександра Лукашенка та його уряду. Причина — придушення політиком протестів проти його спірного переобрання минулого року.
КАНАДА ВИДІЛИТЬ $4,6 МЛН НА ГАЛУЗЬ СВИНАРСТВА
М
іністр сільського господарства та продовольства Канади МаріКлод Бібо оголосила про інвестиції в розмірі понад $4,6 млн для галузі свинарства. Гроші направлять на реалізацію трьох проектів, метою яких є розвиток галузі свинарства в Канаді та на міжнародних ринках, а також допомога фермам у забезпеченні високого рівня безпеки на фоні загрози африканської чуми свиней. Перша інвестиція у розмірі $3,2 млн буде направлена на розвиток експортного по тенціалу. Гроші підуть на покращення дос тупу до міжнародних ринків, а також розробку рекламних заходів та інструментів для посилення канадської продукції у пріоритетних країнах-партнерах. Фінансування у розмірі $550 000 підтримає національну маркетингову діяльність, спрямовану на збільшення споживання та вартості продуктів галузі свинарства на Марі-Клод Бібо внутрішньому ринку. Додаткові $850 000 будуть направлені на допомогу фермерам країни з профілактикою африканської чуми свиней. Гроші підуть на три основ ні внутрішньогосподарські програми: безпеку харчових продуктів та біозахисту; догляду за тваринами та відстеження. Канада є одним із найбільших за величиною експортером свинини та живих свиней у світі — у 2020 році країна направила приблизно дві третини виробництва на суму $5,4 млрд у понад 90 країн світу.
АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю
Підприємницька Рука Мідаса: як перетворити ідею у рентабельний бізнес
А
Д. Крюков d.kriukov@univest-media.com
Що потрібно, щоб вижити в «червоному океані» високоякісного імпортованого обладнання? «Почати виготовляти власне, до того ж не менш якісне», — пояснює Андрій Томчук, засновник українського бренду навісного обладнання та систем гноєвидалення А.ТОМ. За переконанням підприємця, на сучасному ринку не можна повністю відповідати за продукт, якщо не впливаєш на його виробничий процес, логістику та ціноутворення. З такою філософією за 6 років від початку заснування компанія встигла виготовити близько 5000 одиниць «навіски», обслужити понад 2000 вітчизняних ферм, а станом на 2021 рік її продуктами та послугами користуються такі левіафани сільськогосподарської індустрії як «Кернел», «УМК», «Україна 2001», «Продсіль пром» та «Насташка».
Андрій переконує: «Можна приїха ти в будь-який район будь-якої області, там буде господарство, і в тому госпо дарстві буде наша продукція». І мова зараз йде не лише про ковші. У період з 2015 року компанія суттєво напрацюва ла асортимент своїх виробів та послуг, тож наразі дійсно важко знайти підпри ємство, яке б не користувалося бодай однією одиницею навісного обладнання А.ТОМ або не чуло про їхні дизельні насосні станції чи розкидачі для внесен ня органічних добрив. Редакція «Тваринництво та ветери нарія» поговорила із підприємцем про підсумки 2021 року та дізналася, як йому вдається перетворювати свої ідеї у рентабельний бізнес.
За цей рік ми продали найбільшу кількість навісного обладнання, але 1000 — далеко не межа. Насправді, до кінця року ми орієнтуємося на 1300 одиниць. Бестселером став наш премі ум-ківш, що насправді доволі символіч но. Ми починали з ковша, і він продов жує бути нашим найпопулярнішим про дуктом 6 років поспіль.
? Андрію, місяць тому компанія поставила власний рекорд — 1000 одиниць виготовленого навісного обладнання за рік. Який продукт став бестселером цього року?
? Чому вирішили зупинитися на фрезі? Раніше ми робили силосні різаки та граблі, але я бачив, що вони здійсню ють відбір маси недосконало — якість
? Разом з цим ви постійно онов люєте продуктовий портфель. Яка одиниця навісного обладнання ста ла найновішою розробкою компанії? Силосна фреза з ротором. Звісно, це не нова розробка для ринку, але ми випустили її на власних виробничих потужностей у цьому році вперше.
12/21
7
<<<
АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю
? А є обладнання, яким ви «не влу чили» в потреби клієнта? Є — ковші до екскаваторів. Ми ніяк не можемо потрапити на цей ринок, бо є більш дешеві ковші з менш якісного матеріалу, які просто мають більший попит.
Андрій Томчук
виїмки суттєв о залежала від того, наскільки щільно господарство трам бувало свій силос. А будемо відверті, хтось до цього підходить відповідаль но, хтось — не дуже. Тож якщо силос ним різаком можна погано відібрати корм, то фрезою це зробити майже неможлив о. У підсумку ми зробили акцент на цю «навіску» і за рік її життя вже реалізували у вітчизняні господар ства понад 10 одиниць. Ми привозимо, показуємо, як вона працює, дивимося на зріз в ямі, і 90% клієнтів одразу кажуть: «Залишайте».
? Чим узагалі керуєтеся в процесі створення нового обладнання? Потрібно «влучити» розробкою в потреби клієнта. Якщо розглянути на прикладі фрези, то основна мета кож ного молочного господарства — збіль шити надої. Якщо збільшення надо їв — це годівля. Якщо годівля — це фреза. Десь так і виглядала логіка у процесі її створення.
? Не думали спробувати збавити в якості? В жодному разі. Моя мета — не про дати зайвий ківш, а довести, що Україна може робити якісну продукцію. Тому у процесі підбору комплектуючих я ре тельно вивчаю виробників — ми замов ляємо ножі з Франції, конструкційну зносостійку сталь з Німеччини, товсто стінні труби S355J2 та котушки для зли ву гідравліки з Італії, «варимо» все це шведським апаратом тощо. Наша зада ча — зробити так, щоб будь-який виріб виглядав не гірше, а навіть краще, ніж європейське чи американське облад нання. Воно має бути класно «зварене», пофарбоване та укомплектоване най кращими деталями. ? У вас є обладнання, яке ви хоті ли б виробляти, але не змогли? Так, ми дуже довгий час хотіли виго товляти мульчери. Зараз це дуже попу лярно — багато господарств займають ся розкорчуванням пнів та розчищен ням лісосмуг з метою розширення полів. Але після трьох років аналізу та роботи з конструкторськими документами ми відмовилися від ідеї виробляти їх. Нато мість домовилися з італійцями з компа нії Prinoth щодо імпорту та реалізації їхніх мульчерів. ? Як приймаєте рішення ім портувати чи виготовляти самостійно?
Дивимося можливості нашого вироб ництва та доцільність інвестиції у цю одиницю обладнання. Тобто якщо ми бачимо, що «навіска» попитна, то перехо димо до питання: «А чи можемо ми зроби ти її на наших потужностях?». Далі все просто — якщо можемо, ми її робимо.
? Наскільки мені відомо, ви виго товляєте навісне обладнання з різни ми системами кріплення під наван тажувачі усіх виробників. Наскільки це ускладнює роботу зі складом? На складі у нас зазвичай знаходять ся лише деталі та залишки популярних виробів, зокрема ковшів. Як ви самі сказали, у різної навантажувальної тех ніки різні типи кріплення, тому в біль шості ми виробляємо обладнання інди відуально під замовлення — у нас є креслення для всіх нав антажув ачів, присутніх на ринку України, від JCB і Manitou до Dieci та Weidemann. ? Якби Ви мали власне господар ство, то працювали б із навантажу вачем якого бренду? З JCB. Я завіз біля 2000 вживаних «джісібішок» в Україну, тому знаю цю техніку досконало. Це був перший вироб ник, від якого ми отримали ліцензію на ремонт, зокрема стріл, паливної апарату ри та двигунів. Зараз ми маємо один з найбільших в Україні складів запчастин для них та навіть робимо самостійно дея кі деталі для їхніх навантажувачів. ? Окрім виготовлення навісного облад нання, компанія спеціалізується на роботі з органікою. Чому другим бізнесом обрали саме цей напрям? Це не мій бізнес, це моє життя. Мене ціка вить органіка тому, що я вірю в цю справу і особисто підтримую перспективу її розвитку. Західні господарства дуже активно перетво рюють відходи тваринництва у цінне добри во, і я не розумію, чому для всієї Європи це гроші, а для нас — проблема?
Фреза дозволяє забепечити набагато кращу якість виїмки, порівняно з іншим навісним обладнанням
8
12/21
повненості складів. Якщо раніше термін очікув ання на комплектуючі був 3–4 тижні, то зараз у кращому випадку 3–4 місяці. Ми ж можемо забезпечити клієнтам сервіс 24/7, бо самі собі вироб ляємо запчастини, а відповідно маємо доступ до кожного специ фічного компонента.
?
Горизонтальні бітери агрегату дозволяють збільшити ширину розкидання до 24 м
?
Чому горизонтальні бітери? Вони дозволяють суттєво збільшити шири ну охоплення — маса падає на «тарілки» та розкидається рівномірно на відстань до 24 метрів. Для порівняння, в класичних розки дачах з вертикальними бітерами ми говоримо про удвічі меншу цифру — 10–12 метрів.
? А чому вирішили інвестувати в роз робку саме цієї одиниці? Ми хотіли самостійно виготовляти повну лінійку техніки для роботи з компостом. У нас уже є обладнання для формування бурта (від вал, ківш, захват і скребок) та перетрушувач для його аерації. Завершальний етап — внесен ня на поля, для чого ми й зробили гноєрозкидач. ? Важко конкурувати з аналога ми закордонних брендів? У кожного виробника є сильні та слабкі сторони. В нас, зокрема, є декілька основних переваг. По-перше, це та сама якість за нижчої на 20% ціни, ще й з пра вом на держкомпенсацію від 25% до 40%. По-друге, в період пандемії дуже ускладнилося питання поставок та на
Наскільки актуаль ним є питання сервіс у для роботи з гноєрозки дачем? Це надійна техніка, втім невідворотні обставини ніхто не відміняв. На моїй практиці в гної госпо дарств-клієнтів знаходили і велосипедні рами, і бетонні плити, і шматки стовпів, які били редук тори гноєрозкидача. Були й крадіжки — клієнт дзвонив, що увечері в нього від крутили якісь деталі. За таких форс-ма жорів треба якомога швидше їх заміни ти — з цією метою ви дзвоните виробни ку, а він каже, що треба почекати, бо в світі затримка на поставки. В нашому ж випадку клієнт завжди матиме сервіс, бо ми самі виготовляємо обладнання, а тому завжди тримаємо на складі запасні деталі.
? Припустімо, господарство вирі шило зайнятися органікою. З чого йому почати? З гною та його подальшого правиль ного закладання. Якщо ми говоримо про тверду фракцію, то це бурти, якщо про рідку, то це лагуни. ? У обох випадках ми говоримо про різний парк техніки? Так. Для рідкої фракції потрібна шлангова система. Це недешеве «задо волення» і я б рекомендував брати таке обладнання в оренду. Для роботи з ком
Після 6 років робити з навісним обладнанням компанія також почала виготовляти гноєрозкидачі
постом треба натомість багато різних механізмів — перетрушувач, трактор з ходозменшувачем, телескопічний на вантажувач для вигортання та переве зення, гноєрозкидач для якісного вне сення компосту. За ціною все виходить приблизно однаково.
? Тобто все упирається лише в тип утримання… Саме так. ?
Який обрали б Ви? Якби у мене була ферма, я б утриму вав худобу на соломі, оскільки самим тваринам так комфортніше. Тобто я обома руками за компостування.
? Що, на Вашу думку, найважче на вітчизняному ринку? Організувати виробництво та знай ти персонал. За останні 20 років у країні не з’явилося достатньо хороших спеціа лістів — молодь виїжджає за кордон, а старше покоління не хоче перевчатися під нові вимоги ринку. До нас якось приходив зварювальник із фразою: «Я знаю краще, я у 80-х варив у Сибіру газо проводи». Такі люди нам не підходять, бо вони не вміють «варити» так, як нам треба. Це уже сформовані фахівці, яких неможливо перевчити. ?
Які у вас амбіції на 2022 рік? Ми хочемо розвиватися, але не хо чемо бути великими. Ми маємо напра цювання з західними партнерами щодо постачання нашого навісного облад нання у країни Європи, але в нас немає амбіцій розширятися до 1000 співробіт ників та 2000 виробів у місяць. Нато мість ми хочемо залишатися невелики ми, але зберігати ефективність та якість. Бо часто саме на цьому вибудо вується довіра наших клієнтів.
? Що порадите робити, щоб не втратити цей орієнтир? Я багато часу приділяю цьому, регу лярно відвідую господарства клієнтів та наші виробничі потужності. В під сумку в керівника вир обництва має бути таке саме розуміння процесів, як у зварювальника. Коли люди бачать, що мені це важливо, вони також мотивую ться. Окрім того треба чути конструк тивну критику клієнтів та бути гото вим до того, що у вас не буде 100 задо волених клієнтів зі 100. Це дозволяє ефективно покращувати наявну прак тику ведення бізнесу. 12/21
9
Фото надані ТМ «А.ТОМ»
? Які кроки Ви робите назустріч розвит ку цього напряму в Україні? У цьому році ми зробили перший україн ський гноєрозкидач з горизонтальними бітера ми. Це аналог таких відомих європейських брендів як Bergmann та Annaburger.
<<<
IНФОРМАЦIЯ
Ферма майбутнього: чим живе вітчизняне роботизоване господарство
Ми часто читаємо новини про проривні дослідження, нові технології та автоматизацію, що покликані кардинально змінити практику ведення сільського господарства у найближчі 20–30 років. І поки більшість господарств так і чекає з цією метою майбутнього, найбільш просунуті підприємства починають процес переоснащення вже зараз. Д. Крюков d.kriukov@univest-media.com Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com
О
Одним із найбільших вітчизняних проектів щодо запуску інновацій у тва ринництві можна без перебільшень назвати ПСП «Україна», що входить до групи компаній «Ерідон». Автоматизо вана ферма підприємства складається з трьох виробничих корпусів, де утриму ється 1748 голів голштинського стада, яке обслуговують роботи Lely. «Це високотехнологічне господарство, а тому в кожному аспекті роботи ми робимо великий акцент на автоматиза цію», — зустрічає нас біля виробничих приміщень ПСП «Україна» Михайло Ковальчук, головний технолог підприєм ства. На фермі, що знаходиться у с. По чуйки Житомирської області, зведено до мінімуму вплив людського фактору, а основною робочою метою є максимальна роботизація кожного аспекту діяльності господарства — наразі у виробничі проце си задіяно більше десяти одиниць високо технологічного обладнання, від роботівпідгортачів до наріжчиків силосних мас.
З роботами працювати, від людей не відмовлятися
розкрила свій потенціал, потрібні і ква ліфіковані кадри, і підготовчі заходи, і «Менше рутинної роботи людей озна зміна підходів до роботи на всіх рів чає менше помилок, а менше помилок озна нях — від оператора машинного доїння чає менше стресів для тварин», — пояс до керівника господарства. нює філософію роботизова «Коли мова йде про зміну ної молочної ферми голов підходу, в першу чергу потріб ний технолог. За його пере но розуміти, що на роботизо конанням, у довгостроковій ваній фермі все працює не перспективі такий підхід так, як на традиційних мо дозволяє отримувати фермі лочних господарствах», — молоко високої якості за пояснює фахівець. Тут немає менших зусиль та витрат. фіксованого розкладу доїння, «Зокрема, роботизація госпо тому день працівників не дарства дозволила зменши починається о 05:00 ранку і Михайло Ковальчук ти кількість обслуговуючого не триває до 23:00. Натомість персоналу вдвічі», — ділиться головний у ПСП «Україна» робота вибудовується технолог. за графіком, звичним радше для жите Втім, не треба вважати, що роботи за лів міст — працівники приходять зранку помахом чарівної палички повністю на 08:00 і працюють до 17:00, причому усувають потребу в людях. «Ті, хто більшу кількість часу перебувають за жодного разу не працював із таким комп'ютером, аналізуючи відомості про обладнанням, вірять, що воно вирішує усі стадо у програмі управління. проблеми ферми», — продовжує думку Михайло. Але насправді не все так прос «Подружити» корову з роботом то. Адже, попри те, що роботи дійсно У роботу зоотехніків ПСП «Украї суттєво покращують процес виробниц на» входить моніторинг стану здоров’я тва, щоб будь-яка інноваційна система тварин, контроль переведення корів у
ВІДЕО 10
з господарства 12/21
корова отримує безпосередньо під час доїння. Це виступає для тварини свого роду стимулом для відвідування стан ції доїння. Голштини господарства утримують ся безприв’язно, тому вже після першо го знайомства самостійно контролюють розпорядок свого «робочого дня» — підходять до робота Lely за потреби, здоюються 5–6 хв, після чого йдуть від почивати чи їсти. Середня частота здою вання на роботах у господарстві стано вить 2,7–2,8 раз/добу та дозволяє три мати добовий надій на корову на рівні 30 л молока екстра-ґатунку з жирністю 4,2% та білком 3,3%.
З високими технологіями високі результаті
відповідні технологічні групи, запуск на сухостій, привчання новотільних до доїння на роботизованому обладнанні та контроль раціонів. Поголів’я моде рується програмою управління стадом T4C, куди вводиться номер транспон дера, який чіпляється на первістку — таким чином тварина потрапляє у базу та вважається готовою до співпраці з роботами Lely. Перше доїння на станції обов’язково відбув ається з опер атор ом. «Роб ота треб а поз най ом ит и з кор ов ою», — ділиться з нами принципом роб оти Михайло. За допомогою камер та дат
чиків станція має проаналізув ати фор му вимені та звикнути до пар аметрів твар ин и, щоб прав ильн о підв од ит и доїльний апар ат. Після цього фахі вець господ арс тв а заносить отримані дан і в картку твар ин и у прог рам і управління стадом. «Надалі в кожної корови потрібно вир обити умовний рефлекс підходити до роб ота щоразу, коли молоко починає тиснути на вим’я», — підходимо до одного з доярів з головним зоотехні ком. З цією метою працівники ПСП «Укр аї н а» використовують смачн ий концентрований корм — ласощі, які
На питання, наскільки важливим є питання селекції для привчання до автоматиз ов аного доїння, головний технолог запевняє — робот може пра цювати і зі стандартними тваринами, втім процес «знайомства» буде прохо дити дещо важче. Причому основним питанням буде не стільки поведінка, скільки форма вимені. «Коли комплекс лише починав роботу у 2015 році з 280 голів укр аїнської чорно-ряб ої породи власної селекції, ми усвід омили, що "класичним" тваринам подеколи при таманні несиметричні або зближені дійк и, які важч е ідент иф ік ую т ься роботами-доярами». Для пол іпш енн я ген ет ичн ог о потенціалу стада, трохи згодом ПСП «Укр аїна» почало закупляти чисто кровних нетелей голштинської породи із Франції та Німеччини, а нещодавно завезло 400 голів, покритих сексова ним сім’ям, з Данії. «Завез ена партія голштинів повністю селекційно адап тована під доїння роботами, — ділить ся Михайло. — У них більш симетричне вим’я та міцніші ратиці». Станом на сьогодні тварини вже розтел ил ися — секс ов ан а сперм а дозволила господарству отримати 95% теличок від нетелей датської селекції. У планах — залишити їх на ремонт ста да та покрити надалі спермою високо класних биків, що дають потомство, адаптоване під роботизовані ферми.
Годівля має бути правильною У господарстві переконані, корови голштинської породи «не пробачать» помилки в годівлі та менеджменті кор мового столу. Тому було прийнято рішення про купівлю агрегату, що
12/21
11
<<<
IНФОРМАЦIЯ
ТЕХНІКА ГОСПОДАРСТВА
НАРІЖЧИК СИЛОСНИХ МАС GONELLA TAURUS 4-190 Параметри Тип приводу, двигун Продуктивність, т/год Висота виїмки, м Ширина виїмки, м Глибина виїмки, м Ширина вивантаження, м Висота вивантаження, м Вага нетто, кг
Taurus 4-190 електричний 35–40 4,3 1,9 0,4 1,8 3,3 1950
ТИП АГРЕГАТУВАННЯ:
Моделі виробляються в двох варіантах із електричним (від 10,5 кВт) або дизельним (від 36 к.с.) двигуном. Господарство зупинилося для себе на електричній моделі.
Ножі ріжучого барабану не «рвуть» масу, а обережно знімають її та передають на скреб ковий транспортер, який завантажує корм у бункер змішувача
ГОСПОДАРСТВО ХВАЛИТЬ:
Рівний зріз. Ріжучий барабан у процесі виїмки залишає рівну стінку силосної маси, що забезпечує зберігання якості ущільнення та запобігає потраплянню кисню в яму. Зберігання структури. Оребрена форма фрезерного агрегату працює на низьких обертах та глибині 0,4 м, що забезпечує дуже щадний забір маси. Високу швидкість виїмки. Продуктивність ріжучого барабану та скреб кового транспортера-завантажувача дозволяє забезпечити виїмку від 35 до 40 т силосної маси на годину, що суттєво пришвидшує процес приготування корму та виступає дуже важливою запорукою оперативної роздачі корму великому поголів’ю господарства. Точність завантаження силосу. Скребковий транспортер дозволяє точно до зувати та мінімізувати забір зайвого силосу, заощаджуючи таким чином ресурси. Надійність. Привід електромотора не потребує обслуговування та безперебійно проявляє себе протягом усього часу експлуатації наржічика. БЛІЦ-ПИТАННЯ ІЗ ГОЛОВНИМ ТЕХНОЛОГОМ:
? Як господарство дійшло до придбання цього обладнання? — Ми робимо великий акцент на автоматизацію в кожному аспекті нашого виробництва, а тому коли дізналися про те, що є агрегат для автоматизова ної виїмки, одразу ним зацікавилися. Трохи згодом побачили цю техніку «в польових умовах» і, після ознайомлення з результатами його роботи, вирі шили придбати. ? Тобто це дозволило покращити технологію зрізу кормової маси? — Так, але справа не лише в якості зрізу. Окрім цього ми також отримали суттєво нижчі витрати на виїмку силосу. По-перше, відпала потреба у наван тажувачі, який мав би їздити за кормозмішувачем від ями до ями. А навантажувач — це ще чотири колеса, які треба міняти щороку, і мастило, і дизель, і робота додаткового оператора. По-друге, електричний привід наріжчика споживає суттєво менше енергії ніж телескоп. Іншими словами, окупність такої машини набагато вища за навантажувач, тож ми отримали суттєву економію, мінімізували кількість обладнання з процесу відбору корму і перевели оператора з телескопом на інакші роботи. ? Скільки наразі у господарства таких одиниць? — Дві. Одна працює на силосних, а друга — на сінажних ямах. ? Скільки людей обслуговує одну одиницю? — Роботу з цим обладнанням проводить оператор кормозмішувача. Фактич но, йому лише необхідно поставити міксер біля ями так, щоб скребковий транспортер наріжчика передавав масу безпосередньо в бункер.
12
12/21
допоможе зберегти якість грубих кормів при відборі з силосної траншеї. Основу раціону корів у ПСП «Україна» складають кукуруд зяний силос та люцерновий сінаж, які зберігаються у 7 тран шеях господарства (5 відведено під силос, 2 — під сінаж). Кор мороздача відбувається один раз на добу, у першу половину дня, і триває близько 6 год. Окрім роботизації процесів роботи у приміщенні, фахівці зробили ставку і на покращення технології зрізу кормової маси. Так, для забезпечення оперативності процесу та мінімізації людського фактору, замість традиційного відбору корму наван тажувачем, господарство послуговується спеціальним наріжчи ком силосних мас італійського виробника Gonella. «Ми виріши ли придбати це обладнання, оскільки розумієм що без правильно зібраних, правильно заготовлених та правильно відібраних кор мів не можливо досягти гарного здоров’я корів та високих надо їв», — пояснює фахівець. Наразі господарство обслуговують два таких агрегати — по одному на силосні та сінажні ями, які автоматично проводять зріз маси ріжучими барабанами та подають її у кормозмішувач скребковими транспортерами. За роботу з обладнанням відповідає оператор 24-кубо вого кормозмішувача, який самотужки здійснює заванта ження та роздачу раціону усьому поголів’ю корів. Окрім більш акуратного та рівного зрізу, експлуатація наріжчика дозволила господарству знизити часові витрати та люд ський ресурс на виїмці силосу. «По-перше, у нас відразу від пала потреба у додатковому операторі та навантажувачі, який мав би їздити за кормозмішувачем від ями до ями. По-друге, електричний привід цього агрегату споживає сут тєво менше енергії ніж телескопічний навантажувач», — підсумовує головний технолог.
<<<
АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю
Сьогодні у сегменті кормозаготівельної техніки працює велика кількість компаній і це не дивно. Попри те, що в основному агрегати так званої «зеленої лінії» працюють не більше тридцяти-сорока днів на рік, їхня важливість для молочного виробництва незаперечна — від якості роботи цієї техніки залежить і поживність кормової бази, і, як наслідок, собівартість отрим ання господарством кінцевої продукції.
Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com Д. Крюков d.kriukov@univest-media.com
Щ
Що ми маємо на сьогодні? Автопарк більшості господарств України можна назвати технічною солянкою, де в різно бій представлено багато моделей та брендів агрегатів: від старого зразка МТЗ-80 до сучасного нарізувача силос них мас. Чи дивує така ситуація когось із нас? Чесно кажучи, не дуже… Агрови робник звик обирати конкретні агрегати під певні операції або технології — плуг, сівалка та прес-підбирач у його госпо дарстві, зазвичай, різних брендів та моделей. З іншого боку, є й прихильни ки «монополізованого» автопарку, які з року в рік звикли працювати з облад нанням виключного одного виробника. Який з цих підходів більш доцільний, на
ВІДЕО огляд що звертати увагу при покупці кормоза готівельної техніки та яких помилок уникати під час її експлуатації? Розби раємося з Асадом Лапшем, генеральним директором КУН-Україна.
? Асаде, лінійка KUHN представ лена широким спектром агрегатів для різного виду с.-г. робіт. Що нара зі є у кормозаготівельному портфо ліо вашої компанії?
На сьогодні KUHN є однією з неба гатьох компаній у світі, яка пропонує повну лінійку техніки для заготівлі, зберігання та роздачі кормів. Тобто ми можемо забезпечити господарство всім арсеналом відповідних агрегатів — від граблів, косарок та ворушилок до преспідбирачів, кормороздавачів та видува чів соломи.
? Втім, господарства подеколи намагаються уникати «монополізо ваного» автопарку, обумовлюючи це тим, що агрегати різних компаній мають свої сильні та слабкі сторо ни. Чи є переваги у роботі з технікою одного виробника? Якщо так, то які? У цієї стратегії є багато переваг, про те звісно ж, можуть бути і свої підводні камені. Якщо ми говоримо про плюси, Асад Лапш, генеральний директор КУН-Україна, поділився своїми думками щодо вибору кормозаготівельної техніки з Лесею Крюковою, головною редакторкою журналу «Тваринництво та ветеринарія»
14
12/21
ІНВЕСТИЦІЯ у кормозаготівельну техніку МАЄ БУТИ ВИГІДНОЮ!
то за умов роботи з одним брендом гос подарство отримує не лише весь набір техніки, але й повну сервісну підтримку від компанії-виробника чи дилера цьо го виробника. Таким чином набагато легше реалізовувати технічний супро від, контактувати зі складом запчастин, проводити тренінг механізаторів госпо дарства тощо. Крім того, слід розуміти, якісний корм «на виході» — це той результат, який залежить не від однієї машини, а від цілого ряду агрегатів, залучених у різні робочі процеси. Тож компанія, яка поставляє всю кормоза готівельну лінійку техніки, з більшою вір огідніс тю гар антув атиме високу якість кормової бази від початкових етапів її заготівлі на полі до роздачі на кормові столи.
? Ви говорили про ймовірні підвод ні камені. Якими вони можуть бути? З великою силою приходить не мен ша відповідальність, тому важливий нюанс полягає у питанні, чи здатна ком
панія бути в авангарді інновацій за всіма видами техніки? Припустімо, господар ство співпрацює з одним брендом, але деякі агрегати цього бренду банально неякісні. Зрозуміло, що сенсу в такій роботі немає. Якщо виробник зазіхає «закрити» всю лінійку с.-г. техніки, то має бути готовим постійно працювати над технічним удосконаленням кожного агрегату, який до неї входить. Наша компанія вже багато поко лінь вис тупає лідер ом у питанні ство рення надсучасних агр егатів та онов ленн я існ уюч их маш ин. Пон ад 4% оберту компанії щорічно виділяється на дослідно-конс трукторські роб оти. Це один з найб ільш их бюд жет ів в індус трії.
? Наскільки я розумію, постійні інвестиції у дослідно-конструктор ські роботи неабияк впливають на цінову пропозицію техніки? Звісно, дослідження коштують чима лих грошей і їх необхідно окупити, щоб надалі знову інвестувати у подальшу роз робку. Але ми також маємо брати до ува ги, що крім досліджень, є багато інших факторів, що впливають і на виробничу собівартість, і на остаточну ціну агрега ту — в умовах пандемії закриваються традиційні логістичні шляхи, зростають ціни на комплектуючі та метал. ? Агровиробник, як і всі ми, пос тійно стикається з постпандеміч ною кризою, тож кожна інвестиція 12/21
15
<<<
АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю
для нього є доволі вагомим питан ням. Наскільки на сьогодні реально отримати якісний агрегат за неза хмарною ціною? Це можливо, проте у виграші буде той покупець, який дивиться у майбутнє і зда тен планувати свою діяльність завчасно. Якщо аграрій замовлятиме техніку зазда легідь, то отримуватиме найкращі ціни та умови. Якщо ж сподівається «зстрибнути на останній поїзд і отримати знижку», то у сучасних умовах це буде дуже поганою стратегією, оскільки, як правило, під кінець вибір дуже обмежений. А обмеже ний вибір, як ми всі розуміємо, є далеко не найкращою позицією для придбання необхідного агрегату та розвитку бізнесу.
?
? Втім, має бути й щось, від чого можна було б відмовитися на користь демократичнішої ціни? Так, є речі, які спрощують певні тех нологічні операції, зокрема вагова сис тема, комп’ютер чи магніт на шнеку. В такому випадку доцільність цих опцій них пропозицій залежатиме від кілько сті утримуваного поголів’я, виробни чих потреб і технологічного розвитку господарства, а також його планів на майбутнє. Крім того, щоб клієнт витра чав менше грошей на оновлення авто парку, ми пропонуємо так звані «ремонтні комплекти», які можна вста новити на агрегат, коли його термін служби добігає кінця. ? Що це за комплекти? Які ком плектуючі входять до їхнього скла ду? Пропоную взяти за приклад той самий кормозмішувач? У випадку міксера туди входить так звана додаткова сорочка, яка дозволяє пролонгувати строк служби днища та стінок, а також заміна робочих органів. ? Аграрії дуже уважні, коли спра ва доходить до вибору агрегатів. Як
ви сприяєте тому, щоб клієнт зупи ниввибір на вашій техніці? Перш ніж долучитися до колективу KUHN, я довгий час сам був сільгоспви робником. І коли мова заходила за вибір того чи іншого агрегату, прийняти рішен ня мені завжди допомагали розмови з колегою, який користувався цією техні кою. Його досвід та рекомендації завжди були набагато ціннішим за рекламні про спекти, адже він мав неупереджену мож ливість практично ознайомитися з цик лом експлуатації агрегату та на власні очі побачити післяпродажне ставлення ком панії-виробника. Я завжди закликаю всіх потенційних клієнтів контактувати з існуючими власниками конкретної моде лі чи машини, щоб подивитися, в якому виробничому стані знаходиться агрегат після кількох років експлуатації та чи виправдовує своє призначення. Що стосується нашої компанії, то за запиту ми надаємо контакти госпо дарств, які працюють із тією чи іншою одиницею кунівської техніки. Крім того, КУН-Україна регулярно проводить дні полів та демопокази власних агрегатів, куди запрошуються як партнери, так і потенційні клієнти.
? Не кожен може дозволити собі мати весь спектр кормозаготівель ної техніки. На Вашу думк у який мінімальний склад автопарку пови нен бути у господарстві тваринни цького напряму виробництва? Все вирішується тільки в індивіду альному режимі! Щоб знати технічний мінімум того чи іншого господарства, треба досконало вивчити його виробни чі умови та розуміти технологічні пот реби. У цьому розрізі безліч важливих питань — кількість загального поголів’я (серед них скільки дійного, якщо мова йде про молочний напрям виробництва), тех нологія його утримання, який стан Фото надані компанією КУН-Україна
Наразі на ринк у є дуже багато моделей техніки із різним додатко вим складом — це впливає на кінцеву ціну того чи іншого агрегату. На Вашу думк у, ці опційні пропозиції слід розглядати як інструмент розумних інвестицій чи варіант на кшталт «а чому б і ні»? Одразу відповісти на це питання неможливо. Знаєте, опції на с.-г. агрега тах не слід сприймати вибірково, як, наприклад, на легкових автомобілях. Якщо в останніх ціна піднімається за рахунок елементів додаткового ком форту, від яких в принципі можна від мовитися, то у с.-г. господарстві вони, зазвичай, пов’язані з підвищенням ефективності технологічних операцій, розшир енням діапаз ону функцій та наслідков ого покращення кінцев ого продукту. Думаю, для всіх, хто працює в аграрному секторі, це є зрозумілим. Як представ ник компанії-виробни ка техніки хочу наголосити — в жодному випадку не можна еконо
мити на якості збірки. Візьмемо за при клад вертикальний причіпний кормоз мішувач. Ця машина працює на тварин ницькій фермі кожен день протягом усього року (до того ж, навантаження навіть на одну й ту саму модель на різ них підприємствах є різним), особливо в інтенсивних умовах вітчизняних гос подарств. Тому є речі, які завжди мають бути хорошими, незалежно від ти чи інших опцій — наприклад, редуктор чи ножі не шнеку — і агрегат потрібно обирати відносно цих елементів. Звіс но, якісні робочі органи можуть підви щити ціну, але й сама машина прослу жить на 3–4 роки більше.
16
12/21
виробничих приміщень, скільки у роз порядженні господарства с.-г. угідь, які культури вирощуються на корми тощо. А ще додайте технічне забезпечення автопарку, наявний людський ресурс! Наші територіальні менеджери нашої компанії обізнані у цих питаннях — спілкуючись із агровиробниками, вони ретельно збирають інформацію, щоб потім професійно надати індивідуальні поради щодо придбання того чи іншого агрегату та комплектації автопарку.
? Одним із виробничих жахіть аграрія є те, що компанія продасть техніку і про нього забуде. На жаль, у реальних умовах такий стан речей трапляється доволі часто. Як Ваша компанія вирішує це питання? У нас у команді працює 8 фахівців із сервісного обслуговування. Їхня основ на робота — навчати сервісні бригади дилерів та допомагати їм у вирішенні можливих технічних нюансів, які можуть статися у полі. Вони мають без посередній контакт з агровиробниками, постійно відвідують господ арс тв а наших споживачів і допомагають із пус коналагоджувальними роботами. Крім цього, ми організовуємо додат кові тренінги для операторів, а в осінньозимовий період проводимо регулярне безкоштовне дефектування машин клі єнтів, у рамках якого надаємо звіти щодо експлуатації агрегату та потенційної заміни запчастин. Тобто ми намагаємося тримати кожну машину, яка працює під брендом KUHN, у полі нашого зору, щоб досвід використання наших агрегатів приносив господарству не лише еконо мічну вигоду, а і залишав приємні вра ження в процесі експлуатації.
? Наскільки оперативно компанія КУН-Україна вирішує питання щодо заміни запчастин (це також наболі ле питання для агровиробників)… Чи є у вас складські приміщення, і яким чином вони комплектуються? Я знайомий із фрустрацією від очіку вання запчастин із власного фермерсько го досвіду. Саме тому з 2014–15 рр. ми почали активно збільшувати кількість наявних запчастин на нашому складі та складах наших дилерів. Для прикладу, на центральному складі КУН-Україна в Киє ві знаходиться понад 6500 найменувань. ? Як ви визначаєте, які саме дета лі потрібно? У вирішенні цього питання викори стовуємо декілька підходів. Перший — статистичний. Це домінуюча стратегія, у рамках якої відділ запчастин дивиться на історію реалізації товару і, виходячи з цього, формує запаси на майбутнє. Цей підхід чудово підходить для існуючих агрегатів, які певний час працюють на ринку. Для нових моделей існує другий підхід — спостереження. Інженери огля дають машину і роблять прогнози того,
які запчастини можуть бути затребувані в ході її експлуатації. Звісно, у цієї стратегії вищий шанс на похибку, тому ми нама гаємося комбінувати обидва підходи.
? Ну і підсумкове питання — з Вашої точки зору, що чекає на молочний ринок через декілька років? Які Ваші прогнози? Можу сказати напевне, що глобаль но с.-г. ринок буде рости. Якщо ж гово рити про особливості українського рин ку молока та молочних продуктів, то тут є певна специфіка — Україна потенційно може виробляти багато продукції, проте наразі не має необхідної кількості за кордонних ринків збуту. Це ставить с.-г. виробника у вузькі рамки. Втім, вже зараз ми бачимо активні спроби української продукції вийти на ринки країн Сходу та Африки. Букваль но декілька тижнів тому Україна підпи сала з Йорданією домовленість, що доз воляє експортувати українську молочну продукцію на ринок цієї країни. Це неве ликий, але правильний крок у майбутнє і мені, як йорданцю особливо приємно бачити початок цієї співпраці.
ü±ÏåÆŅŅĩţÏŅĵx ĵ±č±DŽĜĹåţƚ±
#журналякомудовіряють ɪ ɻɴɾɡɹʈ ɽɻʒɮɻɼɡʂʒ ɳɮɱɼɾɡɵɾɱɽʋ ɳɡ ɾɱɷɱʀɺɹɡɸɴ
Передплатний індекс:
97901
12/21
17
ПРАКТИЧНI АСПЕКТИ ВАКЦИНАЦII.
ВАКЦИНАЦІЯ НА СВИНОФЕРМІ: ДОРЕЧНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ Аналіз структури захворюваності свиней за останні роки показує (за умов, якщо не брати до уваги АЧС), однією з серйозних загроз галу зі свинарства є так звані факторні інфекції, які в основному уражають молодняк. І. Антонів, лікар вет. медицини, незалежний консультант зі свинарства Редакційна обробка матеріалу Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com
Я
Як правило, кожному технологічному етапу відгодівлі сви ней, притаманні ті чи інші захворювання, які у більшості випадків є специфічними для даного віку тварин. Так, у молоч них поросят і на початкових етапах дорощування найчастіше реєструються захворювання, що пов’язані з ШКТ (Е.coli, кло стридії, лавсонія), виснаження — до них до кінця дорощування додаються респіраторна патологія (ензоотична пневмонія, гемофільоз, стрептокок, РРСС).Що стосується відгодівельного етапу, то тут у більшості випадків переважають такі респіра торні захворювання, як ензоотична пневмонія, АПП, РРСС, гемофільоз, ІРТ і все той же стрептокок.
Діємо поетапно: спочатку діагноз, потім все решта
Перш за все потрібно з’ясувати з яким патогеном ми має
мо справу. Зробити це можна тільки завдяки збору анамнезу, грамотної інтерпретації клінічних ознак і патологоанатоміч них змін, проведенню післязабійного огляду легень та якісної лабораторної діагностики. Після визначення етіологічного чинника (збудника чи асо ціації збудників) потрібно розробити чіткий план протидії. І якщо із захворюваннями ШКТ та/або змішаними інфекціями (гемофільоз, стрептокок) відносно легко справитись (застосу вали відповідну вакцину чи антибактеріальний препарат, і результат не змусить на себе чекати. Звісно, залежно від пере бігу хвороби та ефективності призначеного лікування можемо коректувати схему вакцинації. З антибактеріальними препа
ратами поступаємо ідентично), то з суто респіраторними захворювання ми дещо складніше. Так, якщо маємо проблему з ензоотич ною пневмонією (M. hyо), то у цьому випад ку основним методом діагностики стане післязабійний огляд легень — саме на його основі слід будувати подальшу тактику. Якщо відсоток ураження легень саме від M.hyо складатиме менше 5 % (по Крістен Ігор Антонів сен чи референтному), тоді доцільність у застосуванні вакцин буде досить сумнівною. Дешевше та ефективні ше призначити антибіотикотерапію. Якщо ж під час патрозтину ми виявили зміни, характерні для актинобаци лярної плевропневмонії (АРР), тоді останню крапку у розробці лікувальнопрофілактичних заходів поставить саме лабораторія. За допомогою лабора торних досліджень ми зможемо не тільки виявити збудника, а і провести його ідентифікацію. Залежно від виявленого/виявлених серотипів збудника роз робляється схема лікувально-профілактичних заходів. Можливо обійдемося тільки антибіотиками. або прийдеться застосовувати вакцину, а в деяких випадках — будемо працювати і з антибіотиком, і з вакциною. Із РРСС ситуація дещо подібна — останнє слово належить лаборато рії. Спочатку проводять серологічні дослідження — за позитивного результату наступним кроком буде виявлення вірусу за допомогою ПЛР тесту, надалі бажано провести секвенацію. І тільки тоді підбирати відпо відну вакцину.
NB!
Не варто досліджувати все підряд — за принципом «лабораторія завжди щось знайде». Тут потрібно керуватися золотим правилом «Не проводь дослідження, якщо не маєш чіткого плану, що робити з отриманим результатом».
Застосовуємо вакцинацію: наскільки це вірне рішення? Отже, ми вирішили, що будемо застосовувати вакцину. На превеликий жаль, при роботі з легеневими інфекціями такого швидкого результату як із профілактикою захворювань ШКТ ми не отримаємо. З чим, зазвичай, стикаємося? Вакцинуємо, вакцинуємо… а ситуація не змінюється. Питання назріває саме по собі: «Яким чином можна визначити ефективність вакци нації?». Давайте розбиратися…
12/21
19
<<<
ПРАКТИЧНI АСПЕКТИ ВАКЦИНАЦII. правильність введення; дотримання курсу вакцинації всіма необхідними дозами згідно з настанова ми; індивідуальні особливості організму; стан здоров’я тварин на момент вакци нації (у тварин з глибокою імуносупресі єю імунітет може не вироблятися). Як би парадоксально це не звучало, але за РРСС працювати з вакциною най простіше. За правильного менеджменту, після як мінімум двох років вакцинації проводимо серологічні дослідження: за позитивного результату (у більшості випадків він саме таким має і бути) про водимо ПЛР-тест на виявлення вірусу. Якщо вірус виявили, тоді продовжуємо вакцинацію; за негативного результату — потрібно замислитися щодо резонності вакцинації взагалі.
Забійний огляд легень: яку методику обрати та як оцінювати Одним із найважливіших елементів діагностичного процесу та моніторингу респіраторних патологій у промисловому свинарстві є правильна ідентифікація та об’єктивна кількісна оцінка ураження легень забитих свиней. До речі, із M.hyо та АРР ефективність вакцинації проводиться саме під час забійного огляду легень. Види методик На сьогодні застосовується декілька методик, що дозволяють оцінити ступінь ураження легеневої тканини. Основу цих методик становить аналіз видимих ура жень, що супроводжуються розрахунками, які вказують на відсоток уражених тканин і загальний бал ураження легень. В кінці 60-х рр. ХХ ст. запропонував свою методику оцінки ураження Гудвін — максимальний бал ураження за його мето дикою складає 55 пунктів. На початку 80-х рр. ХХ ст. Мадек і Кобиш запропонували методику, що була направлена на визначення ступеню і характеристики пневмонії, плевриту та інших легеневих патологій. Ця методика так і дістала назву «по Мадеку», суть якої полягає в оцінці легень за шкалою від 0 до 28 пунктів (кожна з 7 часток легень оці Marina Sibila, Virginia Arag n, Lorenzo Fraile & Joaquim Segal s нюється за шкалою від 0 до 4, де 0 відпові дає відсутності пошкодження; 1 — якщо Що ж таке ефективність вакцини? Це її здатність захистити уражена ділянка легень становить менше 5 см2, 2 — ділянка організм від захворювання, проти якого вона вводиться. ураження більша, але займає менше половини частки легені; Ефективність вакцини залежить від таких чинників: 3 — коли уражено велику ділянку, але все ще присутні здорові температурний режим, транспортування та умови зберігання тканини; 4 — якщо частка легені повністю уражена). вакцини;
20
12/21
B. Garcia-Morante, J. Segalés, +4 authors M. Sibila
Враховуючи, що методика післязабійного огляду легень є найнадійнішою і найдосконалішою, вона також має один недолік — трудомісткість (на аркуші паперу потрібно замальо вувати ураження і пізніше проводити підрахунки). У 2014 році М. Сібіла запропонувала використовувати зручну цифрову методику підрахунку — потрібно сфотографувати легені, і програма сама вираховує відсоток ураження. Крім вищезазна чених методів добре проявив себе SPES (система оцінки плев риту на бійні) в якості додаткової діагностичної методики для актинобацилярної плевропневмонії свиней, а також для якіс ного контролю запроваджених у господарстві ветеринарнопрофілактичних заходів. Кожній хворобі своя методика Отже, нам потрібно визначитись із методикою, за якою надалі будемо працювати. Для початку треба чітко розділи ти інфекції, а не змішувати їх до купи — все залежить від того, яке захворювання ми будемо аналізувати. Так, якщо маємо ензоотичну пневмонію, тоді краще використовувати методику по Крістенсену або референтний метод (мені, як фахівцю, жодного разу не приходилось зустрічатись із мето дикою Сібіли в Україні). А якщо оцінюємо якість вакцинації проти актинобацилярної плевропневмонії, тоді краще ско ристатись методикою SPES. Але потрібно врахувати той факт, що на постійній основі потрібно використовувати одну й ту ж саму методику, адже у них дещо відрізняються мето ди оцінювання. Як видно з наведених фотоілюстрації та інфографіки, одні й ті ж самі легені за різних методик оці нювання мають різні бали ураження. LLS (оцінка ураження легень). Цей метод ґрунтується на зображенні області, що показує ураження на схематичній
карті легень. У цій схемі кожна легенева частка поділена кількома трикутниками залежно від розміру частки (7 — для кожної краніальної та медіальної частки, 19 — для кожної діафрагмальної частки та 8 для допоміжної). Кількість ура жених трикутників на одну частку множиться на п’ять і ділиться на кількість трикутників кожної частки (повністю уражені частки матимуть оцінку 5). Максимальний бал LLS становить 35 (п’ять балів за пелюстку). LLS — це система оцінювання легень, що рекомендована Європейською Фар макопеєю для тестув ання вакцин від актиноб ацилярної плевропневмонії свиней IA (аналіз зображень по Сібіл) — це об’єктивний метод, який дозволяє кількісно оцінити уражену ділянку легені (%) за допомогою зображення та використання відповідного програмного забезпечення (у цьому конкретному дослідженні було використано безкоштовне програмне заб езпечення ImageJ®). Для такого аналізу було зроблено знімок з дорсаль ної сторони всіх досліджуваних легень, вентральна сторона була зображена, коли ураження були присутні лише у цій зоні. Для того, щоб отримати відсоток ураженої легені, на кожній фотографії були розмежовані уражені області та загальна площа дорсальної сторони кожної легені. Всі зобра ження оцінювались за однією бітовою шкалою. LW/BW — співвідношення ваги легень до ваги тіла.
Є одне але… Ні вакцина, ні антибіотик не є тією золотою чи чарівною пігулкою, за допомогою якої можна вирішити всі інф екцій ні проблеми на вир обництві. Тут потрібно впров аджув ати комплексну програму протис тояння інф екційним чинни кам. Так, якщо ми бор емося з респір аторними захворюв ан нями, потрібно звернути увагу на організ ацію мікр оклімату у вир обничих приміщеннях (система вентиляції, скупчення тварин в загоні тощо) та менеджмент. Також не забув айте про дезінф екцію як профілактичну (у присутності тва рин — газ ацію чи рідку), так і на заключну. Отже, якщо все зробити правильно, результат від вакцинації вас гар антов а но потішить.
Фото надані автором
В кінці 90-х рр. ХХ ст. свою методику запропонував Крі стенсен. У цій методиці максимальний бал складається зі 100 пунктів. Дещо пізніше в ЄС почали використовувати референтний метод, який базується на тих же принципах. Отже, всі подальші методики різних авторів розподілились між 28 – 100 пунктами.
КОРМИ ТА КОРМОЗАГОТIВЛЯ
Фото: trouwnutrition.ie
Кожен, хто займається молоч ним скотарством, хоче мати високопродуктивне дійне ста до, проте не всі розуміють, що формування продуктивності корови починається одразу після її народження. Відомо, що вирощена з телички коро ва, яка хворіла, виробляє за лактацію на 800–1000 кг моло ка менше і має низьку резис тентність організму. Такі тва рини вибувають із стада у період продуктивного вико ристання вже після 1-ї або 2-ї лактації, у той час, як їх бажа но раціонально використову вати 3–5 лактацій1. О. Титарьова, канд. с.-г. наук, доцент О. Кузьменко, канд с.-г. наук, доцент Білоцерківський НАУ Редакційна обробка матеріалу Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com
А
Аналізуючи існуючі технологічні рі шення з вирощування ремонтних телиць слід сказати, що більшість із запровадже них систем мають певні недоліки, які доволі часто не дозволяють господарст вам одержувати корів із надоєм 10–15 тис. кг молока за лактацію. Серед основних недоліків вирощування ре монтного молодняку звертають на себе увагу надмірно тривалий період випою вання (до 4–6 міс. замість оптимальних 2–2,5), обмежене згодовування телятам комбікормів низької якості (через здешев лення кормової бази та бажання власників підприємства зекономити) та кормовий стрес, який виникає у тварин унаслідок «слабкого розвитку» рубця, що є наслід ком обмеженого згодовування спеціаль них комбікормів з першого тижня їхньо го життя. Але про все по порядку…
Що треба знати про рубець?
ГОДІВЛЯ ТЕЛИЧОК У МОЛОЧНИЙ ПЕРІОД
Після випоювання молозива телята переходять на споживання молока чи замінника незбираного молока (ЗНМ). 1
В. І. Костенко «Інтенсивні методи вирощування ремонтного молодняку великої рогатої худоби», НУБіП, 2020 2 Ф.М. Шагалиев, Б.Г. Шарифянов, И.Н. Ахметова. «Ранняя стимуляция развития рубца у телят – основа будущей про дуктивности». ГНУ «Башкирский НИИ сельского хозяйства» 12/21
23
<<<
КОРМИ ТА КОРМОЗАГОТIВЛЯ
Раннє привчання телят до поїдання концкормів має кілька переваг: розвиток ворсинок, збільшення рубця, а також інтенсивний розвиток скелета і м'язів. Комбікорми за рахунок продуктів біологічної ферментації сприяють потовщенню слизової оболонки рубця з одночасною стимуляцією розвитку сосочків2
Це, звичайно, основний, але не єдиний корм у їхньому раціоні у молочний пері од. Починаючи з 4–5-го дня життя тва ринам пропонують комбікорм, призна чення якого є запуск і розвиток рубця, бо молоко цього зробити не може. Рубець — основна частина багатока мерного шлунку корови, заповнена мільярдами різних мікроорганізмів, кожен із яких відіграє свою важливу роль у перетравлюванні поживних речо вин, синтезі складових частин молока, утилізації шкідливим продуктів, що утворилися у процесі обміну речовин, підтриманні необхідної кислотності середовища тощо. У новонародженого теляти рубець стерильний та малень кий, і його потрібно заселити мікрофло рою. Інстинкти змушують теля облизу вати все до чого воно може дотягтися, тож, за неналежних умов утримання до рубця потрапляє негативна мікрофлора. Ще одним потужним джерелом мікро організмів є вода, за чистотою якої у перші тижні життя телят треба ретельно слідкувати. Але основним носієм мікро флори все-таки є корми. Розвиток рубця відбувається у двох напрямках: вирощування ворсинок та збільшення об’єму самої камери («роз тягування»). У старі часи акцент робили саме на розтягуванні, тому першим кор мом телята отримували сіно, проте вже давно доведено, що це неефективний спосіб збільшення площі поверхні рубця. Численними дослідженнями встанов лено, що у молочний період вирощуван ня телят основну ставку треба робити на розвиток ворсинок. А сприяє цьому наявність молочної кислоти, яка утво рюється в процесі збродження бактерія ми у рубці крохмалю зерна. БЕРЕМО ДО УВАГИ. Для гарного роз витку рубця треба спочатку сприяти заселенню позитивної мікрофлори у рубець, а потім забезпечити надходжен ня до нього зернових кормів у спеціаль ній формі.
24
12/21
Відносний розмір відділів шлунку ВРХ від народження до досягнення дорослого віку Перший тиждень
Доросла тварина Стравохідний жолоб
Стравохід
Стравохідний жолоб Пілорус
12 тижнів Стравохід
Стравохід Стравохідний жолоб
Рубець
Пілорус
Рубець
Рубець
Книжка
Книжка
Сітка Сичуг
Сичуг
Вік Новонароджене теля 12 тижнів Доросла тварина
Книжка
Сітка
Сітка Пілорус
Сичуг
% від загального розміру багатокамерного шлунку Рубець Сітка Книжка Сичуг 25 5 10 60 65 5 10 20 80 5 7-8 7-8
Відразу після народження у телят функціонує виключно сичуг, інші відділи — рубець, сітка, книж ка — недорозвинені, тож практично не функціонують. У результаті тварини у віці декількох днів можуть ефективно використовувати тільки рідкий корм
Поступове формування складу мікрофлори рубця жуйних
Факльтативні анаеробні бактерії Анаеробні бактерії Археї метаногени
Целюлозолітичні бактерії Целюлозолітичні гриби Війчасті протозоа
Згодовування комбікорму. З чого розпочати та як діяти? Теляткам концентрати згодовують у формі гранули. Це обов’язкова умова, принаймні до досягнення ними 21-добо вого віку. Гранулювання комбікорму дає можливість уникнути потрапляння зер нового пилу (борошна) на слизову обо лонку носа та глотки телят (це зумовлює чхання та кашляння), а відповідно трав мування ще недорозвиненої дихальної системи тварини.
БЕРЕМО ДО УВАГИ. Якщо теля віком до трьох тижнів з будь-якої причини кашляє або чхає, забутьте про високо продуктивну корову у майбутньому. Щодо гранули, то принциповою характеристикою є сталість її розміру. Зазвичай фахівці рекомендують вико ристовувати гранули розміром 5 мм, хоча наразі чимало відомих виробників отримують непогані результати, згодо
БЕРЕМО ДО УВАГИ. Не можна згодо вувати молодняку погано сформовані або дуже дрібного помелу (менше за 2–3 мм) гранули. Комбікорм для теляти має складатися з міцних гранул із глад кою відшліфованою поверхнею. Хімічний склад комбікорму також має вагоме значення. Мінімальна кількість сирого протеїну повинно становити 18 %. До того ж, важливо контролювати вміст клітковини на рівні 4,5–10 %. Не варто забувати, що перші місяці свого життя теля лише розвиває рубець. Сирий жир комбікорму повинен бути у межах 3–4 %, а сира зола — до 10 %. Дуже часто до гранули додають цільне зерно кукурудзи. Насправді у цьому випадку кукурудза не дає ніякої пожив ності, а відіграє роль механічного под разника стінок рубця. Тобто по суті виконує функцію грубого корму, який на той момент вже пропонують телятам, але вони, як правило, його ще не спожи вають. Коли мова заходить про комбікорм, не забувайте про воду — вона має бути завжди свіжою та чистою, а телята повинні мати вільний доступ до неї. БЕРЕМО ДО УВАГИ. Не варто забува ти, що молоко — це не вода. Молоко йде по травному жолобу у сичуг, а вода пот рапляє у рубець і створює комфортне середовище для розвитку мікрофлори.
Обрати грубий корм: тут є свої нюанси Щодо грубого корму, то його також починають пропонувати телятам з 4-5-го дня, але тварини починають споживати його не раніше другого тижня свого жит тя. Вибір грубого корму — важливий момент у вирощуванні високопродук тивної корови. Можна використовувати як високоякісне сіно (найкраще викори стовувати молоде, з великою кількістю листочків, злаково-бобове сіно), так і солому (обов’язково подрібнену на частки 2 см). Обидва варіанти дають прекрасні результати. Соковиті корми, як то силос чи сінаж, не рекомендують згодовувати телятам молочного періоду. Згідно з
існуючими схемами годівлі, вони мають з’являтися у раціоні молодняка вже у складі повнораціонної кормосуміші після 2-місячного віку. Згодовування сокови тих кормів з раннього віку підвищує біо логічну повноцінність раціонів, поліпшує травлення та сприяє повнішому засвоєн ню поживних речовин. Щодо мінеральних добавок… У цей період молодняк особливо у великій кількості потребує мінеральних речо вин, тому необхідно застосовувати так звану мінеральну підгодівлю. Ці добав ки можна згодовувати як у чистому вигляді з молоком або в суміші з конц кормами, так і у складі мінеральних сумішок. Останнім часом широко вико ристовують брикети та складні суміші (полісолі), які виготовляють промисло вим способом. Важливим моментом є завершення випоювання молока чи замінника. Це
Чи впливає розміру гранул на виробничі характеристики м’ясного поголів’я? Нещодавно науковці (Marsh and Lingham, 2011*) Університетського коле джу Харпера Адамса, що у Великій Брита нії, провели дослідження щодо впливу роз міру гранул комбікорму, призначеного для телят, на м’ясну продуктивність бичків. У досліді брало участь 40 бичків, яких було поділено на дві групи: І група (20 бичків) із 8-денного віку отримувала комбікорм із розміром гра нул 3 мм; ІІ група (20 бичків) із 8-денного віку — комбікорм із розміром гранул 6 мм. Спочатку телята отримували 4 л замін ника/день, через 8 днів — добова даванка ЗНМ збільшилась до 5 л. Телят у 42-денно му віці поступово відлучали та переміщу вали у групові загони. Під час дослідження вимірювалися такі виробничі показники як щоденний приріст живої ваги, рівень споживання корму та живу масу у віці 12 тижнів (таб лиця). Телят розміщували на глибокій солом’яній підстілці, вода та солома про понувалась аd libitum (за бажанням). * www.completefeeds.co.nz/general-articles/effect-of-pellet-sizeon-calf-performance
має відбутися тоді, коли тварина впро довж кількох діб споживає не менше 1,5 кг комбікорму на добу. Іноді вироб ники рекомендують досягати рівня спо живання комбікорму до 2 кг. Зменшен ня кількості споживання замінника молока проводити поступово — протя гом 2 тижнів. Обов’язково треба вимі рювати (зважувати) рівень споживан ня, а не робити це на око. Вік телят на момент відлучення від молочних про дуктів становить орієнтовно 2–3 місяці. БЕРЕМО ДО УВАГИ. Основним інди катором вдалої годівлі у молочний пері од є приріст живої маси. За перші 2 міся ці життя можна досягти середньодобо вих приростів телят на рівні 1 кг (але не менше як 750–800 г). Орієнтовно 550– 600 г приросту на добу теля виробляє за рахунок молока, а решта — за рахунок комбікорму. 1200 3 мм гранули 6 мм гранули
1000 800 600 400 200 0
8 днів — 3 тижні
3 тижні — відлучення
відлучення — 12 тижнів
3 мм 6 мм гранули гранули Жива вага, кг Початкова вага 51.6 51.4 Вага за відлучення (6 тижнів) 68.0 68.4 Вага у віці 12 тижнів 110.9 117.4 Споживання корму, кг/гол. Від 8 днів до відлучення 22.3 31.2 Від відлучення до 12 тижнів 125 138 Замінник молока 21.4 21.4 Конверсія корму FCR 2.84 2.89 (feed conversion ratio)
Розмір гранул 3 мм
4 мм
6 мм
12/21
8 мм
25
А ЯК ЩОДО М’ЯСНИХ БИЧКІВ?
вуючи телятам гранулу розмір ом 2–3 мм. Важливо, щоб з першого до останнього дня використання гранульо ваного комбікорму телятам розмір гра нули не змінювався, а залишався одна ковим, оскільки це суттєво впливає на її споживання.
<<<
ТЕХНОЛОГIЯ УТРИМАННЯ
Як подружити корів
ВІДЕО
ІЗ КОМП’ЮТЕРОМ?
Поки більшість господарств усе ще роздумує щодо перспектив автоматизації та комп’ютеризації своїх ферм, електронні системи контролю стада впевненими кроками завойовують прихильників серед найбільш ініціативних вітчизняних тваринників. І це не дивно, адже із встановленням такої програми господарство отримує можливість автоматично збирати та обробляти інформацію про активність корів, а відповідно — оперативно приймати правильні рішення щодо подальшого менеджменту утриманого поголів’я.
Н
з господарства
Д. Крюков d.kriukov@univest-media.com, Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com
На роботі з електронними системами контро новотільної тварини». Тож, через кілька місяців лю стада спеціалісти ПрАТ «Кремінь» із смт Пара «притирання», коли фахівці звикли до роботи з фіївка Чернігівської області вже встигли, як то датчиками та почали бачити перші результати, кажуть, і «собаку з’їсти», і «руку набити». «За було прийнято рішення про забезпечення ними останній час ми мали змогу ознайомитися з прог усіх 600 голів дійного стада. «Ми почали більш рамним забезпеченням чотирьох різних виробни вчасно виявляти охоту та захворювання, змогли ків», — ділиться Євген Овчаренко, головний тех зменшити кількість спермодоз на запліднення та нолог з тваринництва господарства. Перше зна знизити рівень людського втручання, тому заку йомство місцевих фахівців із технологією відбуло півля дод аткових транспонд ерів була лише ся позаминулого року на одному з навчальнопитанням часу», — ділиться амбіціями Євген. Євген Овчаренко, головний технолог практичних семінарів, коли вони вперше побачи Фахівець переконаний — програма контролю з тваринництва, ли, як система автоматизованого контролю зводи стада однозначно потрібна промисловому госпо ПрАТ «Кремінь» ла всі дані про стан тварин в одну комп’ютерну дарству, де мова йде про утримання декількох тисяч базу. За переконанням Євгена, вже тоді дослідження цього корів на безприв’язному утриманні. «На прив’язному кожна тва вектору розвитку було викликане передусім бажанням керів рина завжди перебуває під контролем доярки, ветлікаря і техно ництва покращити ефективність управління фермою та лога. А за безприв’язного ми наче й бачимо візуально корову, але заощадити робочий час працівників. «Дуже важко контро зазвичай лише на другий-третій день починаємо помічати якісь лювати півторатисячне стадо корів на безприв’язному утри зміни у її поведінці. Система ж дозволила нам реагувати більш манні, — пояснює головний технолог. — Тому нас одразу це оперативно», — пояснює головний технолог. Зокрема, транс зацікавило, і ми почали досліджувати сучасний ринок щодо пондер кожні 2 години передає інформацію про тварин на анте асортименту таких систем». ну, яка проводить оновлення даних про стан здоров’я стада, контролює румінацію та активність корів. До та після: переваги автоматизованого контролю Якщо з коровою щось не так, і вона протягом 2–3 год. Попри автоматизацію, обмежена кількість транспондерів перестає їсти, то пристрій одразу сигналізує всім фахівцям залишала за собою певні незручності — датчики доводилося господарства, що до тварини необхідно підійти та переві знімати з сухостійних корів після ректального УЗ-досліджен рити її стан. ня на 90-й день тільності та надягати тваринам, які вже Коли тварина приходить в охоту та починає ставати активні виходили з сухостою. «Було дуже важливо, щоб датчик мав шою, програма вираховує це і виділяє 24 год., тобто коли її трохи часу звикнути до корови перед отелення, а також міг краще осіменити — номер корови підсвічується на моніторі контролювати румінацію, поведінку, активність та стан уже зоотехніка та ветлікаря зеленим кольором.
26
12/21
ОБРАТИ ПРАВИЛЬНУ СИСТЕМУ Першим, на що одразу звертали уваги фахівці ПрАТ «Кремінь», була різна комплектація пропонованого програмного забезпечення. «Все залежить від пріоритетів замовника, комусь потрібен автоматизований контроль над надоя ми, а комусь — своєчасний прихід тварин в охоту», — продовжує розказувати Євген. Іншими словами, пріоритетним завданням для ПрАТ «Кремінь» стало визначення того, який елемент управління своїм стадом вони хочуть автомати зувати. «У нашому випадку, враховуючи інтенсивну роботу в розрізі відтворен ня та статус племзаводу з розведення чистопородного голштина, ми зробили пріоритетну ставку на румінацію та виявлення охоти», — додає фахівець. Надалі почався процес порівнювання плюсів та мінусів різних видів транспон дерів — вушного, шийного або шлункового чіпу. «Вушний датчик має вигляд бирки, яка кріпиться до вуха, шийний — нашийника з датчиком, а шлунковий — капсули, що вживлюється у шлунок», — продовжує Євген. За кожним транс пондером фіксується ідентифікаційний номер, за яким надалі корова ідентифі кується пристроєм зчитування у вигляді антени у виробничому приміщенні. Спершу у планах ПрАТ «Кремінь» була закупівля для 600 голів дійного стада вушних бирок з огляду на їхню демократичну ціну. «Але потім ми відвідали колег з ТОВ “Вітчизна” Сумської області, які вже мали досвід роботи з бирками, і поба чили, що одним із основних недоліків такого виду датчиків було те, що вони могли обриватися об хедлоки за безприв’язного утримання», — пояснює процес вибору головний технолог. Капсули фахівці навіть не розглядали через незруч ність використання у вигляді прив’язки до однієї тварини, тому натомість одразу зупинилися на нашийних датчиках. «Після зважування усіх “за” та “проти” обрали для співпраці програмне забезпечення та нашийники Heatime від “ЧУБ Агрокон цепт”, оскільки їхній варіант видався нам найбільш підходящим під наші умови утримання. Щодо післяпродажного сервісу цієї компанії, то він також на висо кому рівні — завжди вчасно та якісно», — підходимо до стада разом із Євгеном. Для початку господарство замовило у дистриб’ютора 200 нашийників під високопродуктивних корів та 4 антени — по одному на кожне виробниче приміщення. «Ми розглядали можливість за ту ж саму ціну взяти одну анте ну і більше шийних транспондерів, проте оскільки наші дійні тварини постій но переходять з однієї технологічної групи в іншу, зійшлися на тому, що краще буде поставити антену у кожен сарай, щоб кількісно контролювати окрему групу корів із датчиками», — показує поголів’я Євген.
Розділяй та видоюй!
Чим нагодуєш, те й отримаєш
Загальне поголів’я ПрАТ «Кремінь» складає 1400 голів, із них 600 дійного стада з середньодобовим надоєм 30 л. «Моло ко отримуємо екстра-класу, з умістом білку 3,4% та жиру 4,0%, здаємо його на два пункти прийому: Ічнянський молочноконцерний комбінат та Яготинський маслозавод», —зустрічає нас біля виробничих приміщень Петро Михайлович Шаруди ло, головний зоотехнік ПрАТ «Кремінь». Усе стадо розподілено на декілька технологічних груп, відповідно до яких підбир аються і окр емі раціони. «У нас два сухостої: ранній та пізній», — підходимо до корів цієї технологічної групи раз ом із головним зоотехніком. На сухостій тварин запускають з 7-го місяця тільнос ті, а на піз ній переводять за 20 днів до отелення. Після отелення тва рини йдуть у групу нов отільних, де пер ебув ають від 20 до 30 днів, після чого, залежно від показників молочної про дуктивності, розподіляються або у високопродуктивну (40+ л/добу), або у загальну групу. «Первісток також утримуємо окр емо», — додає Петр о Михайлович. Усе дійне стадо пере був ає на триразовому доїнні — о 04:30 ранку, 12:30 дня та 19:30 (600 голів обслуговує одна доїльна зала типу «Ялинка» 2х12 від GEA Westfalia). Після запліднення дійного поголів’я у відповідних гру пах, датчики продовжують контролювати продуктивність стада та інформувати про виробничі спади фахівців госпо дарства. «Якщо бачимо, що надій корови доходить до менше 20 л/добу, то переводимо її у низькопродуктивну групу, яка доїться двічі на добу, та даємо раціони з меншою кількістю соковитих кормів і концентратів», — пояснює принцип запуску на сухостій фахівець.
Що стосується грубих кормів, то вся кормова база у господар ства своя — у раціони корів входять люцерновий сінаж та сіно, кукурудзяний силос, пшенична та житня солома. Загалом під вирощування усіх кормових культур із загального земельного банку відводиться 500 га. У розрізі роботи з кормовою кукурудзою за декілька років виробничих проб та помилок господарство зупинилося на спів праці з силосним гібридом Джоді (ФАО — 380), який закупляє в компанії ТОВ «Лімагрейн Україна». «Джоді — хороший сорт, адже попри певні проблеми з сажкою він забезпечує нас найкращими показниками з точки зору вмісту крохмалю, який становить 250 г/ кг СР, та термінами дозрівання», — пояснює Петро Михайлович. Цього року під вирощування кукурудзи на силос у господарстві було відведено 200 га, а зібрано біля 50 т зеленої маси з 1 га. «Втім, тут варто розуміти, що рік на рік не приходиться, тож і цифри будуть відризнятися, багато також залежить від погоди протягом періоду вирощування та збирання», — підсумовує голов ний зоотехнік. Якщо ж говорити про якісні характеристики сило су, то за переконанням господарства, вони перебувають на висо кому рівні за рахунок максимального дотримання господарством вимог цього технологічного процесу — від своєчасного збирання кукурудзи наприкінці серпня (~25.08) до висоти її зрізу (50 см). На сінаж господарство цього року заклало у траншею 3 тис. т, а також почало для себе експеримент із тюкування люцернової маси у рулони. «Часто траплялося таке, що ми скосили 300 га люцерни, закінчили трамбувати яму, а в полі ще залишилося 20 га непідібраної маси. — розповідає Петро Михайлович. — Раніше залишали її на сіно, але іноді бувало таке, що дивишся на прогноз погоди, а там через 2 дні дощі.
12/21
27
<<<
ТЕХНОЛОГIЯ УТРИМАННЯ
Тож, почали шукати для себе альтерна тиви». Рішенням дилеми стало викори стання прес-підбирача та трактора Case Puma 225, які збирають залишки люцер ни, пресують їх та обмотують у стретчплівку з додаванням консерванту. На виході, за такої стратегії, цього року господарство додатково отримало 1000 Петро Шарудило, рулонів із сінажем вагою по 800 кг головний зоотехнік, кожен. ПрАТ «Кремінь» Як за сінажування, так і за силосуван ня господарство послуговується консервантом. Наразі зупи нилося на продукті Josilac, який замовляє у компанії ТОВ «Йозера Україна».
Перевірена генетика та нові горизонти «Крім молочного бізнесу підприємство має статус племін ного заводу за породою голштин, тому друга складова нашого бізнесу — реалізація нетелей у господарства України та закор дон, зокрема в Узбекістан та Казахстан», — продовжує голов ний зоотехнік. Відповідно, ремонт стада тут проводиться влас ними силами — перше осіменіння телиць відбувається у 13 місяців, а реалізація господарствам-клієнтам — після пере вірки УЗД на тільність.
28
12/21
90%-й вихід теличок у господарстві забезпечує активна робота з сексованою спермою, яку спеціалісти ПрАТ «Кре мінь» використовують на телицях та високопродуктивних коровах, що дають більше 30 л/добу. «На телицю йде 1,6–1,7 спермодоз, на корову — 2,3–2,4», — додає Петро Михайло вич. Щодо бичків, то тут усе залежить від ринкової ціни, відносно якої і приймається рішення щодо дорощування чи реалізації. Що стосується умов вибракування, то загалом усе упирає ться у декілька аспектів — хвороби, вік, репродукція. «Звісно без вибраковки сучасному молочному бізнесу не обійтися. Утримання передбачає більш капіталістичне ставлення до молочного бізнесу, тому якщо інструмент неможливо викори стати для виробництва продукції, то цей інструмент не пот рібен», — ділиться практикою головний зоотехнік. У середньому лактаційний вік корів у господарстві становить 3 роки, втім є й такі високопродуктивні тварини, з якими ферма працює протягом 8–9 років. Раніше господарство також вибра ковувало корів, які перегулювали більше 4 раз, утім, щоб підня ти прибутковість виробництва, декілька років тому було прий нято рішення про стратегію вирощування молочно-м’ясних кросів. У рамках такої програми «перегульщицю» осіменяють спермою м’ясних биків для отримання телят із більшими серед ньодобовими приростами — наразі у ПрАТ «Кремінь» працю ють із бельгійською блакитною.