Digest
\ АГРО-2020: найкраща реалізація за найгіршого сценарію? ІНФЕКЦІЇ ШКТ У ПОРОСЯТ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ \ Інфекції респіраторного тракту у телят: актуальні аспекти \ Працювати за принципом KISS: отримувати бажаний результат!
9/2020
<<<
НА КРОК БЛИЖЧЕ ДО ВАКЦИНИ ПРОТИ БРУЦЕЛЬОЗУ СВИНЕЙ
А
ргентинська дослідницька група працює над вакциною, яка може запобігти зараженню свиней бактерією Brucella suis, а відповідно — її потенційному подальшому передаванню людям. Дослідження проводиться науковцями Університету Буенос-Айреса (UBA) у співпраці з Інститутом Лелуар (Аргентина). Хоча вакцини проти бруцельозу великої рогатої худоби, кіз та овець на сьогодні вже використовуються із різним ступенем успіху, дотепер у світі не розроблено ефективного профілактичного засобу для захисту свиней від цієї інфекцій. «Звісно, на ринку є вакцини, створені на основі атенуйованих штамів бруцел, але вони все ж спричиняють ризик випадкових інфекцій людини під час вакцинації, а їхнє використання на тваринах обмежене через ризик аборту у вагітних маток», — ділиться професор Пабло Бальді, керівник наукової групи. З цієї причини дослідження зосереджувалось на розробці «безклітинної вакцини» — вона містить лише деякі компоненти Brucella suis, які здатні генерувати захисну імунну відповідь. «Ми розробили інтраназальну вакцину на основі бактеріального білка під назвою BtaF, який забезпечив ефективний захист від інфекції Brucella suis у мишей в якості модельних організмів». Білок BtaF впливає на здатність прикріплення Brucella suis до клітин господаря та речовини, яка їх оточує (екстрацелюлярний матрикс), що є ключем до заразності бактерій. Дослідники виходили з гіпотези, що вакцинація білком BtaF викличе у тварин відповідь антитіл, що дозволить блокувати прикріплення бактерій и, відповідно, їхню здатність інфікувати клітини. Під час випробування на мишах дослідники спостерігали 1000-кратне зменшення життєздатних бактерій у селезінках тварин, вакцинованих рекомбінантним білком BtaF, у порівнянні з мишами, які не отримували лікування. Хоч вакцина усе ще знаходиться на попередній стадії оцінювання, професор Бальді підкреслив важливість подальших досліджень з метою підтвердження її ефективності на свинях.
Учені Харбінського ветеринарного науководослідного інституту збираються провести розширені клінічні випробування вакцини проти африканської чуми свиней після того, як дослідження на ранній стадії показали, що вона безпечна. Про це повідомило Міністерство сільського господарства і сільських справ Китаю. Близько 3000 поросят і свиноматок на відгодівлі були щеплені дозою, яка в 10–100 разів перевищує запропоновану дозу імунізації. Протягом 20-тижневої фази спостереження дослідники не виявили ніяких клінічних відхилень або ознак захворювання, передачі вакцинного вірусу або несприятливих ефектів зростання і репродуктивної функції. Інститут захисту тварин (AWI) подав до федерального суду позов проти Міністерства сільського господарства США за те, що орган влади не вимагає від забійних цехів гуманного поводження з птицею. У позові міститься заклик розробити правила, що регулюють поводження з курми, індичками та іншими птахами на об'єктах забою, а також перевіряти дотримання цих правил на федеральному рівні. «Птицю штовхають, б’ють, калічать, переїжджають або кидають на конвеєрні стрічки з явно зламаними ногами і крилами». Кожен рік державні інспектори США документують десятки тисяч птахів, які помирають болісною смертю, перш ніж досягти лінії забою, зокрема через задуху, погані умови утримання та умисні жорстокі дії з боку робітників. «В одному випадку майже 10 000 птахів замерзли насмерть після утримання в незахищених вантажівках протягом 22 годин», — йдеться у позові.
2
9/20
В
Фото: www.newshub.co.nz
Бразильська компанія з переробки харчових продуктів Marfrig випустить лінійку яловичих продуктів із «вуглецево-нейтральних» господарств — таких, де викиди метану компенсуються вирощуванням лісів. Ініціатива була розроблена у партнерстві з державним агентством з досліджень сільського господарства Embrapa. Метан, парниковий газ, що спричиняє глобальне потепління, є природним побічним продуктом травлення у корів та інших жуйних. Його великий відсоток потрапляє в атмосферу через відрижку та дихання тварин.
КАНОЛА НА КОРМОВОМУ СТОЛІ! иробники комбікормів у всьому світі все частіше звертають увагу на використання борошна з каноли (генетично модифікованого ріпаку, з якого виготовляється ріпакова олія з низьким вмістом ерукової кислоти. Англ.: CANada OilLow Acid — CANOLA — канадська олія з низьким умістом кислот) у раціонах продуктивних тварин. Такий тренд, зокрема сьогодні, спостерігається у США, Південно-Африканській Республіці (ПАР), Мексиці, Китаї та ряді інших азійських країн. Окрім того, борошно з каноли поступово завойовує свою популярність у нових секторах. Так, в Австралії його розпочали широко використовувати в аквакультурі. Разом із тим, серія досліджень, проведених ученими з Університету Невади (США), продемонструвала, що борошно з каноли може ефективно використовуватися і для годівлі великої рогатої худоби. В експериментальних умовах його застосування дозволяло збільшити надої на 1 кг/корову/день.
Фото: www.theguardian.com
Фото: www.thepigsite.com
IНФОРМАЦIЯ
Фото надані ТОВ «Коудайс Україна»
ВІДКРИТТЯ НОВОГО ЗАВОДУ 7 липня 2020 р. у с. Підгайчики, що у Золочівському р-ні Львівської обл., ТОВ «Агроль» офіційно відкрила новий високотехнологічний м’ясопереробний комплекс із забою та переробки птиці. У церемонії відкриття заводу взяли участь інвестори, клієнти компанії, народні депутати, представники влади та місцевих органів самоврядування. Будівництво забійного цеху площею 6,5 тис. м2 тривало близько двох років. За словами директора компанії Івана Бачинського, виробничі потуж ності комплексу дозволять переробляти 2 тис. гол. птиці на годину. «У майбутньому будемо збільшувати продуктивність підприємства, — зазначив очільник підприємства. — Плануємо продавати продукцію в Україні, а згодом вийти на закордонний ринок. Після запуску цеху маємо намір отримати сертифікат «халяль», документ, який дає можливість експортувати продукти харчування до країн ісламського світу». У планах компанії на найближчі п’ять років відкриття мережі фірмових магазинів під торговою маркою «Agrol», збільшення обсягів вирощування птиці до 6 млн. гол. на рік за рахунок будівництва нових сучасних пташників, створення власного інкубатора та батьківського стада. ТОВ «Агроль» — українська технологічно розвинена компанія, яка понад 20 років спеціалізуєт ься на вирощуванні кур чат-бройлерів і виробництві курячого м'яса. Підприємство вже має дві птахофабрики в Яворівському та Миколаївсько му районах Львівщини, де вирощують курей-бройлерів. Утім раніше були змушені здавати курей на інші птахобійні за межами області, зокрема доводилося возити птицю навіть на Житомирщину. Після відкриття власного цеху керівництво компанії планує переробляти не тільки власну птицю, а і брати на забій курей з інших птахофабрик західних областей. Запуск нововведених ліній забезпечить робочими місцями понад 120 місцевих мешканців. «Відкриття такого висо котехнологічного підприємства — великий крок у розвитку вітчизняного АПК, — наголосила Юлія Шопська, керів ниця Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА. — До того ж із запуском комплексу в області Юлія Шопська, керівниця Департаменту з’являться нові робочі місця, що є альтернативою виїзду українців на роботу за кордон. Крім цього, завдяки відкриттю агропромислового нового заводу, ТОВ «Агроль» стане одним із основних бюджетоутворюючих підприємств регіону, що активно вплива розвитку Львівської ОДА тиме на розвиток місцевої інфраструктури». Професійний підхід, система контролю за вирощуванням бройлера та впровадження передових європейських технологій створюють ідеальні умо ви для виробництва якісного м’яса птиці. Особливістю цього проекту є те, що тут працюватиме перша в Україні автоматизована система заванта ження та вивантаження птиці. Норми сфері нагляду за безпекою та стандарту якості відповідають системі Global Food Safety.
9/20
3
<<<
Фото: www. en.wikipedia.org
IНФОРМАЦIЯ
КОЛОНКА ФАХІВЦЯ
Fly-полювання на фермі К
оли на підприємстві занадто Мухи — дуже плодючі комахи. багато мух, вони стають Так, протягом теплого періоду джерелом значного дискомфорту вони можуть давати від 9 до 20 для с.-г. тварин: і мова йде не тільпоколінь, а в закритих опалюки про просте докучання (осінні вальних приміщеннях розмножужигалки, Stomoxys calcitrans, кусаються круглий рік. Самка здатна ють тварин у місця з тонкою шківідкласти близько 100–150 яєць рою, — вим’я, згини ніг — їхній за один раз, усього за своє укус дуже болючий і може виклижиття муха робить 6–8 яйцеклакати значний стрес та яскраво док і може відкласти більше виражені запалення), а і небезпе9000 яєць! Зимують мухи у фазі Антоні Брюз’єр, ку виникнення інфекційних та личинок, лялечок, але частіше менеджер з міжнародного паразитарних захворювань (сальвпадають у зимову сплячку в розвитку, LODIGROUP, Франція монельоз, дизентерія, пастерестадії імаго. Яким же чином льоз, шигельоз, трипаносомоз можна захиститися від шкідлитощо), а також гельмінтозів (телязіоз, філяріози, вої дії цих комах? Є два методи боротьби з райліетіноз). До речі, мухи можуть переносити мухами: профілактичний (ліквідувати місця інфекційних збудників між господарствами на масового розмноження мух — розвитку личидоволі великі дистанції. Так, на тілі однієї мухи налічують близько 6 млн. мікроорганізмів і не менше 25 млн. мікробних клітин в її кишечнику. До того ж, слід пам’ятати, що хвороботворні бактерії не перетравлюються у кишечнику мухи, а виділяються життєздатними назовні. Найбільшої шкоди для тваринницьких господарств завдають представники родин Muscidae (мухи справжні), Calliphoridae (сині та зелені мухи), Sarcophagidae (сірі м’ясні та вольфартові мухи) та Glossina (мухи-цеце). Економічні збитки цих комах здебільшого зумовлені падінням виробничих показників с.-г. тварин: 50 мух на тварину можуть знизити її вагу на 25%; 50 мух на тварину здатні зменшити виробництво молока на 50% (а якщо враховувати той факт, що на одну тварину, зазвичай, приходиться близько 150 таких комах, то про високі надої не варто й мріяти. Економічний поріг не повинен перевищувати 10 мух на тварину) та знизити прирости молодняку до 40–80%. До цих затрат ще слід додати витрати на проведення лікувально-профілактичних заходів із недонок і лялечок — у будь-яких органічних субпущення та поширення інфекційних та інвастратах, а також запобігання зальоту мух з зійних хвороб серед існуючого поголів’я. територій у приміщення) та винищувальний
4
9/20
(до винищувальних заходів належать липкі стрічки, аерозолі, аромолампи, електромухоловки, інсектициди). До профілактичних захисних заходів проти мух відносяться підтримання чистоти, дотримання санітарно-гігієнічних норм у виробничому приміщенні та на прилеглій території. Особливу увагу слід звернути на організацію системи гноєвидалення та своєчасне усунення кормових залишків. Не забувайте про створення здорового мікроклімату у тваринницьких приміщеннях, за це відповідає грамотно налаштована вентиляція. Як показує досвід, проблеми підтримання необхідного мікроклімату починаються вже на етапі утримання 10–12 голів худоби. З профілактичною метою також застосовують деларвацію біотопів мух. Личинок мух в обмежених місцях (під підлогою, у гною тощо) знищують за допомогою інсектицидів (ларвіцидів). Залежно від вологості субстрату використовують різну кількість ларвіциду. Деларваційні обробки починають з весни та проводять протягом усього теплого сезону. З червня по серпень деларвації слід проводити один раз на тиждень, а у травні, вересні та жовтні — один раз на два тижні. Особливо ретельно треба обробляти місця виплоду мух восени (щоб вони не залишилися на зимівлю) та навесні (для запобігання раннього виплоду мух). З метою запобігання швидкому розвитку у мух резистентності використовувати один і той же інсектицид для деларвації тривалий час не рекомендують. Липкі стрічки… У багатьох господарствах можна побачити цей найпростіший елемент захисту — шматок паперу просочений клейкою речовиною та приманкою. Працює до тих пір, поки є вільні місця на стрічці. Аромалампи. Із цією метою використовують ефірні олії гвоздики, шавлії, чайного дерева, туї, евкаліпта тощо. Іноді їх змішують у різних концентраціях, розводять у спиртових розчинах і наносять на елементи вікон та марлеві завіси. За великого скупчення мух більш ефективною є електромухоловка. Вона до речі використовується не тільки проти мух, а й комарів та інших літаючих комах. УФ-світло лампи приваб лює комах всередину приладу, там вони потрапляють під вплив високої напруги і гинуть. Застосування інсектицидів та репелентів відносять до винищувальних методів боротьби з мухами. Ці препарати екологічно безпечні, мають доволі низьку токсичність, містять атрактивні феромони. Їх застосовуються у вигляді вологої дезінсекції — ними обробляють стіни, вікна, перегородки, стелю, дверні рами (за допомогою розпилювача низького тиску, пензля або валика). Слід пам’ятати, що мухи дуже швидко звикають до отрутохімікатів, тобто у них виробляється досить стійка резистентність. На це необхідно звертати увагу під час вибору того чи іншого інсектицидного засобу.
Фото: www.nytimes.com
тації і досхочу в період лактації (Sol -Oriol і Gasa, 2017). Але ці раціо ни також базуються на середніх потребах сви номатки. Мета точної годівлі — розробити системи, які будуть здатні оцінити та надати поголів’ю у потрібний час раціон, який буде адаптований до потреб кожної тварини за кіль кістю та складом. За переконанням дослідни ків, такий підхід дозволить покращити вироб ничі характеристики поголів’я (рівень спожи вання корму, середньодобові прирости, вік досягнення забійної маси, вихід м’яса тощо), підвищити економічну ефективність за рахунок зниження витрат господарства на ветеринар не забезпечення та утримання, а також спри яти вирішенню енвіронментальних проблем (зокрема через зменшення кількості виведен ня фосфору та азоту з екскрементами).
МАЙБУТНЄ ЗА ТОЧНОЮ ГОДІВЛЕЮ?
Т
очна годівля, розроблена на основі індивідуальних особливостей організ му, може стати багатообіцяючою стратегією за роботи зі свиноматками»,— переконані вчені з Національного дослідницького інститу ту сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища Франції (INRAE). Вчені наразі працюють над створенням сучасних IT-рішень, які б дозволили аналізу вати потребу у комбікормах кожної тварини як у кількісному, так і якісному аспектах. Разом із тим, на сьогодні впровадження подібної практики на фермі є задоволенням не із дешевих, оскільки допоки у загальному доступі не існує систем, які могли б автома тично аналізувати потреби конкретних тва рин у споживанні корму. На сучасному етапі більшість свиней на відгодівлі перебувають на груповому утриман ні та споживають раціон, розрахований на основі узагальнених потреб групи (Whittemore, 2006). Зрозуміло, що у такому випадку деякі свині перегодовуються, інші — недоїдають. Що стосується свиноматок, їх, як правило, годують двома дієтами: обмежено під час гес
«Результати попередньої оцінки точної годівлі є багатообіцяючими», — зазначають рецензенти. У рамках експерименту на відгоді вельному поголів’ї одна група свиней спожи вала кормову суміш, яка коригувалася щодня відповідно до продуктивності тварин у групі. В той же час контрольну групу відгодовували за
класичною трифазною груповою стратегією. Як результат — в експериментальній групі кількість «виведеного транзитом» азоту з екскрементами зменшилася на 12% без нега тивного впливу на прирости (Pomar et al., 2007). Це коригування також мало економічну перевагу, оскільки могло базуватися на суміші двох раціонів, із більшою та меншою кількістю поживних речовин. Схожий експеримент на групах дорощуван ня показав, що індивідуальна годівля зменши ла виведення азоту та фосфору порівняно з класичною стратегією багатофазної групової відгодівлі (38 проти 42 г/добу у випадку азоту, 5 проти 6 г/добу у випадку фосфору) (Andretta et al., 2014). Симуляції вказують на те, що точна годівля може бути корисною і для свиноматок. Викори стання багатофазної стратегії годівлі (суміші двох раціонів) на поросних матках дозволило зменшити кількість спожитого лізину (-17%), виведеного азоту (-19%) та витрат на корми (-8%) (Dourmad et al., 2015). Ці результати для свиноматок усе ще потрібно підтвердити випробуваннями на дослідних фермах.
9/20
5
<<<
IНФОРМАЦIЯ
АГРО-2020:
НАЙ
2019 2020
краща реалізація за гіршого сценарію?
Що ж, АГРО-2020 залишилася позаду, і враховуючи певні фак тори, на цьогорічну виставку змогли завітати далеко не всі. Чи варто було відвідувати захід у цьому році? Спробували підсуму вати враження учасників і розібратися, чи можна назвати цього річну виставку найкращою реалізацією за найгіршого сценарію. Д. Крюков d.kriukov@univest-media.com
П
Попри пандемію та хитку ситуацію з карантином, органі затори все ж зробили ставку на проведення заходу з однією змінною — дати проведення АГРО зсунулися зі звичного для учасників початку червня на другий тиждень (11–14) серпня. Судячи з прес-релізу організаторів, ТОВ «ТД «Промфінін вест», участь у цьогорічному заході взяли 729 компаній, а загалом протягом 4 днів проведення виставку відвідало 38 000 людей — показники, вдвічі менші у порівнянні із минулоріч ною АГРО. Тим не менш, присутність людей та залучення експонентів підкреслювали той факт, що попри складну ситуа цію, захід все ж виявився затребуваним. Після його завершен ня, тим не менш, думки учасників розділилися…
«Вибачте, а тварини будуть?» «Якщо хочеш сказати щось погане, краще промовчати», — ділиться враженнями один із експонентів, палатка якого роз
6
9/20
міщується у майже вимерлому тваринницькому павільйоні. Ніде правди діти, з такими емоціями цьогорічну виставку характеризувало (а радше не хотіло характеризувати з поваги до минулорічних АГРО) чимало експонентів та відвідувачівтваринників. Всіх візитерів, які цілеспрямовано приходили на виставку у сектор з тваринами, одразу зустрічали стендисти в костюмах корів з логотипом компанії Semex, які своїми абсурдними три денними танцями якнайкраще підкреслювали усю несерйоз ність цьогорічного тваринницького павільйону. На жаль, його просто не було… Там, де минулого року генетичні компанії виставляли вели ку та малу рогату худобу, під навісами був пустир, а сектор, який раніше виділяли під свиней, у 2020 взагалі відгородили решіт кою та переробили під паркінг. Тим не менш, поки одні відвіду вачі розчаровано поверталися з тваринницького блоку, інші завсідники із задоволенням організовували зустрічі на стендах технічних компаній та садили своїх дітей фотографуватися в кабінах тракторів на центральній площі експоцентру.
25 000 м2 4 дні виставкової площі
проведення виставки
0
Організатори забезпечили наявність масок у продажі та працюючі пункти пропуску на усіх входах із вимірюванням температури. Менший потік відвідувачів дозволив присутнім на заході експонентам приділити більше уваги фаховим зустрічам із клієнтами та партнерами.
с.-г. тварин
729
експонентів
ЩО НЕ СПОДОБАЛОСЯ:
6
форумів та конференцій
Найкраща реалі зація за найгір шого сценарію? Така ж неоднорід ність думки була прита манна й компаніямучасникам. Поки одні стверд жув ал и, що цільових клієнтів на заході в цьому році майже нема, інші запевняли, що кількість продуктивних зустрічей на стендах майже відповідала минулорічним. Зрештою, обидві крайнощі є дещо гіперболізованими, а правда, у кращих традиціях дис кусій, знаходиться десь посередині. Поспілкувавшись із учас никами, ми зібрали різні відгуки і підсумували, що на цього річній АГРО людям насправді сподобалося, що організатори могли зробити кращим і чому низьке залучення експонентів та відвідувачів були не обов’язково спричинені пандемією?
ЩО СПОДОБАЛОСЯ: За рахунок меншої кількості експонентів, виріс відсоток вакантних привабливих місць на центральній алеї виставкової площі. Тож замість традиційних монополістів їх зайняли нові гравці на ринку, які не могли собі цього раніше дозволити. Відсутність скупченостей людей передувала більш приємному про ходженню територією експоцентру та суттєво полегшила навантаження автотранспорту не в’їзді у експоцентр.
Недостатня робота організаторів над промоцією заходу. Чимало агра ріїв, із якими ми спілкувалися, не знали про перенесення строків вистав ки і думали, що її відмінили. Обраний час проведення АГРО співпав із активними польовими робо тами та кормозаготівлею, за рахунок чого захід втратив у кількісному співвідношенні цільової аудиторії. Пустий тваринницький павільйон — половину території відгородили, генетику не завезли, тож тваринникам (не зацікавленим у техніці), крім зустрічей із кількома компаніями-партнерами, фактично не було, чого робити на виставці. Невелика кількість тваринників стала підводним каменем для компа нії-експонентів, які розмістилися цього року у тваринницькому павільйоні і недоотримали цільову аудиторію.
? Руслане, Ваші враження від цьогорічної виставки АГРО? У кожного учасника своє бачення, але якщо говорити об’єктивно, то людей на цьогорічній виставці справді було менше. Але в усьому треба шука ти плюси — ми мали більше часу при ділити увагу тим клієнтам, які все ж змогли приїхати. А в бізнесі близьке спілкування — це найголовніше. «З тваринниками було певне недопрацювання…»
Руслан Станкевич, генеральний директор, ТОВ «Агромакс Груп»
? Які відмінності між цьогорічним заходом та вистав кою АГРО попередніх років найбільше кидаються в очі? Звісно, є певне недопрацювання з тваринниками — у цей період вони активно залучені у кормозаготівлю і не всі мали змоги потрапити на захід. Оскільки наша компанія найбільше співпрацює саме із цим сегментом агровиробників, це кидає 9/20
7
<<<
IНФОРМАЦIЯ
ться в очі. Тим не менш, представники великих господарствклієнтів все одно знайшли час та приїхали. Ще один недолік — коронавірус. Але він став проблемою не стільки для вітчизняних учасників, скільки для закордон них гостей — наші партнери з Німеччини, які традиційно при їжджали на цей захід не один рік, у 2020 не змогли завітати через карантинні вимоги щодо в’їзду.
? Чи висували організатори якісь особливі вимоги до стенду? Були інструкції, яких ми повинні були дотримуватися. Техніка мала стояти на відстані 1,5 м одна від одної, на стенді не мало бути закритого простору, а відстань між столами мусила бути хоча б 2 м для уникнення щільності посадки. Окрім того, на стенді повинен бути доступний для вжитку антисептик. ?
На якій техніці Ви зосередили увагу цьогоріч? Цього року ми зробили акцент на кормозмішувачах BvL, телескопічних навантажувачах Manitou та розкидачах орга нічних добрив Bergmann. Тим не менш, першою лінією стояв наш пакувальний матеріал — шпагати, агроволокно, сітки, силосні та стреч-плівки — речі, потрібні кожному аграрію кожного року.
?
Олексію, Ваші враження від цьогорічної виставки АГРО? Буду відвертий, мені цьогорічна АГРО подобаєт ься, я очі кував гіршого. За рахунок того, що на виставці менше пере січних відвідув ачів, на наш стенд приходять аграрії, які хочуть одразу предметно гов орити про співпра цю — кількість зустрічей за чотири дні заходу в мене була не меншою, ніж на АГРО-2019.
«Проблема з явкою — не через коронавірус.» Олексій Копилов,
?
менеджер з розвитку Які відмінності між вистав бізнесу Fendt, корпорація кою 2020-го і АГРО попередніх «AGCO» років найбільше кидаються в очі? Можу напевне сказати, що зацікавлені люди чекали на цьо горічну АГРО. Інша справа, що багато з наших клієнтів про неї банально не знали, точніше, не знали, що вона все ж відбудеться. Що стосуєт ься теми коронавірусу, то мені здається, що COVID, як фактор, був відносно другорядною проблемою для аграріїв. Була маса інших моментів, які набагато суттєвіше вплинули на галузь у цілому та цьогорічну явку, зокрема: польові роботи, складні погодні умови (посуха, нестача вологи та опадів), нестабільна ситуація з валютою.
8
9/20
? Чи висували організатори якісь особливі вимоги до стенд у? Звісно були окремі вимоги щодо дистанції столів, розміщен ня техніки та наявності антисептика у вільному доступі. На нашому стенді проводили вимірювання температури безкон тактним термометром, видавали відвідувачам маски, а стенди сти працювали у спеціальних медичних захисних екранах. ?
На якій техніці Ви зосередили увагу цьогоріч? Найбільше уваги викликали наші 16-рядна сіялка точного висіву Fendt Momentum та колісні трактори 900 Vario. Тваринники також цікавилися рулонними прес-підбирачами з фіксованою камерою пресування діаметром 125 см, які цього року представлені вперше.
? Володимире, Ваші враження від цьогорічної виставки АГРО? Я не зможу бути багатослівним щодо вражень, оскільки, попри тривалу істо рію співпраці із цим заходом, цьогоріч «Не хотіли наражати клієнтів на небезпеку.» Володимир Крагель,
генеральний директор, ми вирішили відмовитися від участі. ТОВ «Агротехніка» ? Як довго компанія співпрацю вала з виставкою? Наша компанія поставляє обладнання і техніку, консультує та надає сервісні послуги вітчизняним тваринним господарст вам більше 15 років. Десять із них ми виставляли свою про дукцію на літній АГРО.
? З яких причин було прийняте рішення відмовитися від участі? По-перше, велика частина наших клієнтів — тваринники, серед яких багато людей віку старше 50 років. А як відомо, якраз ця категорія є найбільш вразливою до COVID, тому ми не хотіли наражати їх на небезпеку. По-друге, обраний час проведення виставки з 11 до 14 серпня є досить незручним для представників тваринницької галузі — захід припав на період польових робіт та кормозаго тівлі. Аграрії узагалі зайняті люди, тому початок червня був більш оптимальним часом — тоді якраз закінчувалася посівна і в людей з’являвся вільний час, щоб відвідати захід. ? Плануєте брати участь у виставці в наступних роках? Звісно, виставка має довгу історію і сформований статус серед вітчизняних аграріїв, тому ми сподіваємося, що каран тинні моменти не вплинуть на нашу майбутню співпрацю.
Фото: www.cargill.com
ІНФЕКЦІЇ ШКТ у поросят підсисного періоду У розрізі підсисного періоду навряд чи можна навести якісь характерно нові інфекції, з якими вітчизняні господарства активно стикалися за останні кілька років. Але саме відсутність новоспечених загроз часто передує втраті уваги зі сторони персоналу, тож, своєрідне затишшя перед бурею провокує досить неприємний сценарій. Господарство починає припускатися помилок у банальних речах у процесі утримання поросят-сисунів та підсисних маток, що, своєю чергою, досить часто проявляється у характерній для цього періоду проблемі — діареї. О. Шептуха, лікар вет. медицини, фахівець зі здоров’я продуктивних тварин Редакційна обробка матеріалу Д. Крюков d.kriukov@univest-media.com
К
Звести питання до менеджменту Неспецифічні причини, на мій погляд, виступають основними провокаторами розвитку будь-яких інфекцій — від респі раторних до шлунково-кишкових — на багатьох фермах. Сюди потрібно віднести недотримання санітарного режиму та оптимальних тем пературних показників на виробництві, нераціональну організацію годівлі, токсич ність корму, молочність сви номаток, синдром ММА, а
Коли ми говоримо про діарею підсисного періоду, то сенсу зупинятися на всіх інфекційних агентах чи тех нологічних проблемах, які її викликають, немає. У цьому матеріалі я пропоную зупи нитися на основних із них, тобто на тих, з якими мала чи продовжує мати справу Олексій Шептуха левова частка свиноком плексів, та які особливо агресивно «б’ють» по фінансовій ефек тивності останніх. Загалом, їх можна % поділити на дві групи: перша — загально-технологічні (неспецифічні) причини, які, у 80% випадків, виступають першочерговою причиною розвитку інфекції; друга — три ключові захворювання: E. coli, клостридії та ротавірус.
Рис. 1.
також відсоток вводу ремонту (рис. 1). Якщо говорити поглиблено, то кожному з цих блоків можна було б присвятити окрему статтю — ми ж поки що просто розглянемо кожен із них детальніше. Санітарний режим Почнемо з питання приміщення… Передусім потрібно розуміти, що воно не закінчується на рівні решітчастої під логи, а продовжується і під нею — ванни, насправді, служать чудовим резервуа ром для розвитку бактеріальної інфекції на комплексі. Цьому потрібно приділя
Неспецифічні причини діареї Санітарія
вводу ремонту Синдром ММА Молочність
Температура
ДІАРЕЯ
Годівля Токсичність
9/20
9
<<<
З КОНФЕРЕНЦII. - НА ШПАЛЬТИ
ти неабияку увагу і, якщо не кожен цикл, то хоча би через раз, піднімати решітки, вимивати їх та дезінфікувати. Що стосується ферм, на яких домінуюча частина підлоги цеху виготовлена з бетону — ми маємо враховувати, що цей матеріал має поглинальний ефект, тож кількість деззасобів також потрібно розраховувати відповідно. Крім того, у розрізі санітарних питань варто пам’ятати, що в цеху опо росу є два основні об’єкти — приміщення і тварини, які туди поступають. Іншими словами, для того, щоб досягти міні мального рівня бактеріально-вірусного навантаження на цех, важливо проводи ти не лише дезінфекцію приміщення, але й дезінфекцію зовнішніх покривів тва рин. Із цією метою я практикую зазви чай використання йодовмісних препара тів, оскільки вони мають вегетативну активність та достатньо непогану ефек тивність по вірусах (у тому числі рота-).
«Пістолет Чехова»1: чому потрібно робити аналіз на вітаміни? У рамках біохімії я рекомендую додатково замовляти аналіз на наявність віта міну А та Е. Чому це актуально? Якщо у свиноматки не буде постійного рівня по вітаміну А, то у неї відкриватимуться ворота для всіх ветеринарних проблем, якщо ж його не буде достатньо, то з високою вірогідністю розпочнуться проблеми з репродукцією та білом’язова хвороба. Теоретично цього не має статися, оскіль ки у сучасному свинарстві питання годівлі та технології утримання вже вийшло на професійний рівень, а десятки компаній виробників пропонують широкий асор тимент преміксів і БМВД. Тим не менш, тут у силу вступає економічна складова, а також бажання господарств зловити якомога більш демократичну фінансову середину. Так, скажімо, якщо у розрізі годівлі ферма дуже сильно хоче спіймати сторону здешевлення, то вітаміни у раціонах перебуватимуть на нижній межі норми, або навіть за нею, виступаючи своєрідним «пістолетом Чехова», який рано чи пізно має «вистрілити». Далі на фермі починають з’являтися проблеми, фахів ці шукають підводні камені у репродукції та ветеринарії, але насправді все, як бачите, набагато тривіальніше.
ме на обігрів тіла, і в подальшому поро ся матиме менше шансів боротися за сосок та вищу вірогідність ураження будь-якою інфекцією (табл. 1).
Температурні показники У цеху опоросу слід пам’ятати про два температурних показника: один — для свиноматок (23°C), інший — для поросят (30°C). І якщо у літній період можна прийти до проміжних компромі сів, то у період з осені до весни ми маємо тримати температурний графік в адек ватному режимі. Для досягнення цієї мети господарства застосовують різні інструменти: одні кладуть поросят під лампу, інші — встановлюють у станках систему обігріву підлоги. Тим не менш, результат, у будь-якому випадку, має бути завжди той самий — новонародже ні тварини повинні перебувати у тепло му середовищі, щоб глікоген йшов на основні функції порося (боротьби за сосок, отримання у першу добу достатньої кількості пасивного імунного захисту, глобулінів та білка). В інакшому випадку (якщо тварина перебуватиме у прохолодному приміщенні), глікоген йти
Організація годівлі Не секрет, що переважна більшість сучасних свинокомплексів рухається у напрямку підвищення багатоплідності. Але одна справа отримати 18 поросят від свиноматки за опорос, а інша — усіх їх зберегти. Погодьтеся, особливої радості від кількості новонароджених немає, коли п’ять із них не доживає до другого тижня, бо матка не може їх вигодувати. Саме тому, слід корелювати кількість новонароджених поросят із виробничою можливістю їх нагодувати. В інакшому випадку організм новонаро джених буде недоотримувати необхід ний матеріал від матки (як у внутрішньоутробний період, так і під час підсису), а відповідно — не зможе ефективно протистояти інфекційним агентам. У такому сценарії поява бактеріальних інфекцій (E. coli, клостридії, стрептококів) залишається лише питанням часу.
Табл. 1. Інфекційні патогени та вік прояву ПАТОГЕНИ
1
Е. coli (ЕТЕС) Е. coll (ЕРЕС) Salmonella spp. Cl. perfringens Cl. difficile Ротавірус типу A Ротавірус типу С Коронавірус Cryptos. parvum Eimeria spp.
10
9/20
2
Тижні життя 3
4
5
Токсичність корму Цей момент більшою мірою також стосується теми годівлі. На сучасному ринку представлена велика кількість адсорбентів (із різною кількістю складових, із гепатопротекторами тощо), тож, для підбору підходящого під умови гос подарства препарату, потрібно прово дити регулярний моніторинг свинома ток. Останній має включати біохімічний аналіз крові маркерної групи хоча б 3–4 рази на рік із метою оцінки стану печін ки та нирок (додатково рекомендую проводити аналіз на вітаміни А та Е, а також на мікотоксини у крові). Виникає питання — навіщо робити це регулярно? Справа в тому, що коли ми отримуємо результат за кількістю мікотоксинів у крові, але не маємо минулої історії, ліка рю ветеринарної медицини у господар стві досить важко об’єктивно оцінити ситуацію. Тут можна заперечити, мов ляв є умовні лабораторні норми. Але на практиці — практично завжди — отри маний результат їх перевищує, а присут ня кількість мікотоксинів (вища лабораторної норми) не завжди може виклика ти у поросят проблеми. А коли ми маємо результати піврічного проміжку, у нас, відповідно, з’являється можливість порівняти й оцінити динаміку та ефек тивність роботи адсорбенту на рівні окремого господарства. Синдром ММА Синдром ММА — захворювання, спричинене не тільки ветеринарними, а й технологічними чинниками. Порадою у цьому ключі буде зосереджувати ліку вання на більш молодих та перспектив них свиноматках. Ті тварини, які щора
зу сигналізують про проблеми і прихо дять на кожен опорос з однією і тією ж самою патологією, мають йти на безза перечне вибракування. В ідеальному сценарії, на практиці картина вигляда тиме наступним чином: у перший тиждень після опоросу ми фіксуємо фактичну кількість хворих свиноматок у технологічній групі (їх можна залікувати, але не вилікувати); одразу занотовуємо, що ці матки не йдуть на наступне осіменіння; наприкінці цього осіменіння потріб но повідомити, яких конкретно маток із цієї групи треба вибракувати, і постави ти у план зоотехніку за наступні 4 тижні підібрати до цієї групи необхідну кіль кість ремонту. Відсоток вводу ремонту На моїй практиці, введення ремонту дуже тісно переплітається із проблемою ротавірусу. Зазвичай, ми отримуємо його у двох виробничих сценаріях: або на момент запуску роботи свинокомплексу, коли він лише комплектується і дотриму ються не всі санітарні вимоги, або коли у господарства немає можливості забезпе чити плавний приток ремонту в основне стадо. У другому сценарії це часто супро воджується тим, що пізніше ферма почи нає доволі різко заміняти основне стадо старших маток ремками і, як наслідок, отримує нестабільність на підсисному періоді та ротавірусні діареї, котрі можуть виникати як у перший, так і другий тижні, і навіть після відлучення. Як ми уже говорили, у 80% випадків ці моменти складають основний блок, який провокує ті бактеріальні інфекції, про які мова йтиметься далі (рис. 2). Які ж це інфекції? Основну масу проблем у підсисних поросят складає колібактері оз, ротавірус, клостридії, ротавірус у комбінації з E.Coli, а також PEDV (вірус епідемічної діареї свиней) для стаціонар но неблагополучних ферм.
Про E.Coli у деталях E.Coli — найпоширеніший збудник, який дуже швидко адаптується та змі нюється (табл. 2), тож господарства, які намагаються подолати цю проблему шляхом антибіотикотерапії, повинні бути особливо обережними. На практи ці часто трапляється сценарій форму вання в E.Coli резистентності, лікування стає дедалі важчим — бактерія, вироще на на фермі, набуває яскраво виражених агресивних характеристик, і ми змушені змінювати антибіотик. Саме тому краще
Табл. 2. Широкий спектр ентеропатогенних штамів E.Coli Фактори патогенності E. Coli
Вікова група Неонатальні Відлучені поросята поросята + + + + + + + + + + +
Серогрупа
Фімбрії
Токсини
Гемолізини
08 09 020 O101 O141 O8 O149 O1S7
F5 F5,F6 F6 F5 F6 F4 F4 F4 F18ab, F18ac F18ab F18ab F18ab
STa STa STa Sla STa LT, STb ± STa LT, STb ± STa LT STb ± STa
— — + + +
STa, STb ± Stx2e
+
—
+
STa, STb ± Stx2e STa, STb ± Stx2eSTa STa, STb ±
+ + +
-
+ + +
O138 O139 O141 O151
Джерело: за даними досліджень Biosafety-center
цієї проблеми не чекати, а займатися профілактикою. Практично всі господарства вакци нують своє поголів’я від E.Coli. Та, незважаючи на це, одні ферми справді не мають проблем із цим збудником, а інші сильно страждають від патології на підсисному періоді. Чому? Що ж, по-перше, тут треба звертати увагу на супутні фактори, з якими ферма зустрі чається щодня (ті, про які ми з вами говорили на початку) — погана дезін фекція, свиноматки у ролі носія чи гене ратора бактеріального фону, знижений колостральний імунітет у поросят, порушення протоколу вакцинації. По-друге, причини також охоплюють і більш високу матерію, зокрема наяв ність мікотоксинів (як провокаторів), а також вітамінів А та Е. Ще один момент, на якому на прак тиці господарства часто спотикаються — діагностика E.Coli. У цьому ключі можна виділити декілька моментів. Порожня і клубова кишка — най більш зручне місце для виникнення
запалення та розмноження цього збуд ника. Тому, коли ми відправляємо сег мент кишечника на аналіз із підозрою на E.Coli, краще брати саме цю частину. Діагностика, яка доступна в Україні, дозволяє поглянути на Escherichia наба гато глибше і зрозуміти більше. Ми маємо не просто говорити про E.Coli, як збудника, але і про фактори патогеннос ті, серогрупи, спосіб прикріплення до кишечника, прояв патогенної дії, токси ни, притаманні кожній серогрупі, наяв ність гемолізинів у тій чи іншій бактерії. Іншими словами, раніше ми роби ли бактеріологію, нам підтверджували E.Coli, і лише тоді ми починали роз биратися у тому, який це штам, чи залучений він у нашу проблему, чи їх узагалі декілька. Зараз, із появою більш сучасних діагностичних інстру ментів, ми можемо одразу в процесі аналізу відповісти на питання, чи є E.Coli прямою причиною нашої діареї або вона просто принагідна. Пропоную розглянути це тверджен ня на практичному прикладі:
Рис. 2. Етіологічна структура збудників інфекцій ШКТ підсисних поросят PEDV+Rotavirus
7%
Rotavirus+E. coli
Основну масу проблем у підсисних поросят складає колібактеріоз, ротавірус, клостридії, ротавірус у комбінації з E.Coli, а також PEDV (вірус епідемічної діареї свиней) у комбінації з ротавірусом.
25%
Clostridium spp.
17%
Джерело: за даними досліджень Biosafety-center
PEDV
27%
Rotavirus
37%
E. coli
85% 0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
9/20
80%
90%
11
<<<
З КОНФЕРЕНЦII. - НА ШПАЛЬТИ
Табл. 3. ПЛР-детекція ЕТЕС. Результати випробувань № П/П
1
Показник, що визначали Цільові специфічні послідовності генів, що кодують фактори вірулентності Е.Соli, Sta, STb, LT, F4, F18
Код зразка
E.Coli
Sta, Ct
STb, Ct
LT, Ct
F4, Ct
F18, Ct
Результат
PCR5671
18,01
—
—
36,60
—
—
Виявлено
НД на методи випробувань ПВ НДЦБЕК РАПКДД АЕУ 5.4328-01
Джерело: за даними досліджень Biosafety-center
ми направили на лабораторне дослід
ження сегмент кишечника порося, яке мало сильну діарею з метою дізнатися, чи залучена E.Coli в ураження (табл. 3); дослідники знайшли у зразку киш кову паличку загальною біомасою на рівні 18; далі методом ПЛР у цьому матеріалі вони шукали фактори адгезії, типові для ентеротоксинів, але не знайшли; натомість знайшли LT-токсин із значенням граничного циклу (Ct) менше 40 — на рівні 36; це дозволило нам, по-перше, знайти E.Coli, а по-друге — зіставити кількість знайденого інфекційного агента у пат матеріалі з тією кількістю факторів адгезії та токсинів, які можуть приноси ти негативну дію чи викликати діарею. Тобто, з одного боку ми справді знай шли кишкову паличку, яку підтвердила бактеріологія. Тим не менш, лише незначна кількість (1/100000) генетич ного матеріалу E.Coli виявилася ентеро токсигенною; лікар господарства розуміє, що у результатах нема факторів патогенності, а кількість токсину мізерно мала, а від повідно — у виникненні діареї на підсисі кишкова паличка не грала вагомої ролі; для порівняння, якби ми користува лися старою методикою бактеріології, то нам би просто дали результат щодо наявності E.Coli, ми почали б лікування антибіотиком, але на виході нічого б не добилися.
Клостридіоз у якості першопричини На відміну від кишкової палички клостридіоз (анаеробна ентеротоксемія) є ендогенною інфекцією. Іншими словами, шукати клостридію у кишеч нику немає сенсу — вона там є і вам її завжди знайдуть. Тим не менш, це не служитиме підставою для встановлен ня діагнозу. Зовсім інша справа — шукати в органах тварини токсини клостридії, оскільки саме наявність останніх служить індикатором того, що цей збудник наніс якийсь удар і став не просто супутнім фактором, а першо причиною захворювання.
12
9/20
Табл. 4. Фактори патогенності. Анаеробна ентеротоксемія: СІ. perfringens a (альфа) cpa
Типи
Види токсинів та кодуючі їх гени b (бета) e (епсілон) і (йота) ентеротоксин b 2 (бета 2) cpb etx iap cpe cpb 2
A B C D E F Джерело: Poonsuk, 2017
Табл. 5. Клінічні ознаки клостридіозу (за патогенами) Захворювання/ патоген
Вікова группа
Ознаки
Діарея, фекальні маси вершкового вигляду Поросята 2–10-денного низька летальність, набряк та помірне запалення віку кишечника. Схожі з колібактеріозом та СрІА Діарея вершкова, пастоподібна чи жовта та Clostridium perfringens Поросята 2–10-денного піниста Захворваність висока, летальність тип A- ентеротоксемія віку низька Схожі з колібактеріозом та Cd Clostridium difficileентеротоксемія
Clostridium perfringens Поросята 2–10-денного тип C- ентеротоксемія віку
Висока летальність, гибель за 4–8 г до развитку діареї. Кривава діарея; жовта/сіра діарея зі слизом за більш тривалого перебігу
Джерело: Glenn Songer, Francisco A. Uzal Clostridial enteric infections in pigs // Journals Vet Diagnostic, 2005
Що ми знаємо про клостридію? Передусім те, що вона ділиться на декілька типів (табл. 4), найбільш ціка вими з яких для нас виступають два — А і С. Загалом, тип С є більш агресивним, але тип А може плутати нас через свою схожість із колібактеріозними діареями (табл. 5). Клостридії більш жорсткі. Якщо колі бактеріоз дає катаральне запалення дистального відділу кишечника і може у найгіршому сценарії доходити до гемо рагічного запалення, то клостридія наносить удар якраз посередині, між катаральним і геморагічним запален ням слизової оболонки. Clostridium difficile — вид бактерій роду Clostridium — менш помітна та значима тема, але, тим не менш, при сутня у вітчизняних господарствах. Найчастіше вона спливає на фоні без контрольного використання антибіо тиків — господарство фіксує масові діа реї в опорос-групі (можливо, на фоні ротавірусу, можливо, на фоні E.Coli), починає інтенсивну антибіотикотера пію і, як наслідок, порушує мікробіоце ноз у кишечнику підсисного порося та отримує рецидив вилікуваної діареї як прояв Clostridium difficile.
У процесі діагностики клостридії потрібно враховувати фактори патоген ності видів токсинів та їхній кодуючий ген. Лабораторії можуть не лише знахо дити їх, а і оцінювати кількість токсинів у патматеріалі з подальшим визначен ням, чи може наявна кількість клостри дії служити причиною діареї чи падежу. Це, як і у випадку з E.Coli, дозволяє ліка рям робити висновки щодо того, який збудник виступає пріоритетним для проведення подальшого лікування чи профілактики.
Що робити з ротавірусом? Ротавірус виступає третім ключовим фактором, на нього приходиться 37% інфекцій ШКТ поросят-сисунів. Особ ливо небезпечним цей зоонозний вірус робить високий рівень природної рекомбінації генів, що призводить до динамічно зростаючої кількості нових штамів вірусу (табл. 6). Основним важелем поширення рота вірусної інфекції є ми самі, іншими слова ми — невміле або запізніле управління репродуктивним поголів’ям на свино фермі. На моїй практиці був не один випадок, коли господарство регулярно у поспіху вводило одразу до 50–70% ре
монту в основне репродуктивне стадо. Як наслідок, відбувався сплеск: спершу починали хворіти поросята від свино маток-первісток, потім оператори скреб ками це переносили на решту зали опо росу, і у нас починало хворіти усе примі щення. Лікарі бралися тушити пожежу (давати електроліти, заліковувати), на фоні ротавірусу це виходило погано, і закрите, здавалося б, питання через 5 днів знову піднімалося. Більше того, після кількох днів інтенсивного викорис тання антибіотиків ми ще й приходили до прояву Clostridium difficile. У результаті спостерігалося зменшення ваги за відлуч ки на 1–1,5 кг та погіршення одноріднос ті в групі поросят. Погодьтеся, для бага тьох із нас це доволі знайома картина. Виникає логічне питання — що тоді робити з ротавірусом? Особливо важливим у розрізі його профілактики є дотримання золотої середини у питанні введення ремонту: відсоток молодняку не має перевищува ти 40–45% від основного стада. Що стосується ввезення карантинова ного поголів’я, нам треба максимально адаптувати тварин ще до осіменіння. Тому, з чим меншою вагою ми будемо закупляти нових поросят ззовні, тим більше вони знаходитимуться на фермі з адаптацією, і тим вищий матимуть імунний статус на опоросі. Проводьте дослідження. Діагностика ротавірусу охоплює типи А, В та С (табл. 7), але превалентними є С (поширений у поросят перших 2 тижнів життя) та А (у поросят віком до 2 міс.). Беріть правильні зразки. Дуже важли во, що саме ми відсилаємо у лабораторію і від кого беремо зразки. У випадку рота вірусу нам потрібні тварини, які загину ли у перші дві доби від початку прояву діареї. Другий момент — недостатньо однієї тварини, для підтвердження треба
Табл. 6. Класифікація ротавірусів. Залежно від структури видоспецифічного білку, VР6 ротавіруси класифікують на 9 серогруп Серогрупа
Свині
ВРХ
Птиця
Людина
А В С D Е F G H I
+ + +
+ + +
+
+ + +
Типовий ротавірус
«Атипові» або «параротавіруси»
інші тварини
+ + + + + коти Джерело: Hoang, 2017
Табл. 7. Превалентність С-ротавірусної інфекції
США Бразилія
Доля ротавірусних інфекцій серед всіх інфекційних патологій ШКТ 29% —
А
В
с
Змішана' інфекція
9% 3
3% 0
20% 52%
68% 45%
Ротавірус типу С найбільш поширений у поросят перших 2 тижнів життя (до 56% за даними американських дослідників), а ротавірус типу А — у поросят у віці до 2 міс.
Табл. 8. Антигенний склад різних вакцин Вакцина (виробник) Neocolipor, Ceva Coglamun, Сeva Porcilis Porcoli DF, MSD Porcilis ColiClos, MSD Colisuin-CL, Hipra Suiseng, Hipra Literguard LT-C, Zoetis Rokovac Neo, Bioveta
E. Coli Rota
–
K88 ab + – + + + +
+
–
– –
K88 ac + – + + + + + –
K88 ad + –
отримати математично значиму кіль кість (із не менше ніж трьох дослідів). Колостральний імунітет може стри мувати прояв ротавірусу у перші два тижні життя тварини. Інфекція починає діяти на 3–5 тиждень (рис. 3), як у дру гій половині підсису, так і після переве дення поросят на дорощування. Госпо дарство фіксуватиме діареї та може помилково вважати, що це колібактері оз, а насправді це буде ротавірус, який провокує колібактеріоз. Тому, якщо у вас систе Рис. 3. Кореляція між напругою колострального імунітету матично одна й та сама та активністю реплікації вірусу картина після дорощу 1–2 тиждень 3–6 тиждень 6–8–10 тиждень вання, зверніть увагу на життя життя життя дослідження патматері Низька Висока Середня алу не лише щодо E.Coli, концентрація концентрація концентрація вірусу вірусу вірусу але й на ротавірус. Вірус з’їдає та пошкод Діарея Діарея Діарея відсутня жує слизову оболонку, зупиняючи усі процеси кишечнику, унемож ливлюючи всмоктуван ня та обмін речовин, Новонароджені поросята Поросята на відлученні тому в цей період захво
– – –
K99 987p + – + + + + + +
F41
+ – + + + + + +
+ – – – + +
LT – + + + + + +
Clostri Clostri dium per dium fringens noviy +multi
–
+C +C +C +C –
– + + –
Джерело: Сергій Кукушкін
рювання дуже важливо використовува ти парентеральне введення розчинів електролітів паралельно з оральним.
Висновок: Можна помітити, що здебільшого усі рішення, подані у цьому матеріалі, зводяться до своєчасного виявлення та правильної ідентифікації існуючої проблеми. Але саме вони і виступають тим важелем, який дозволить госпо дарству вибудувати подальший план боротьби та викорінення фактора, який негативно впливає на благополуч чя поголів’я та фінансовий стан комп лексу. Зрештою, на ринку існує дійсно велика кількість хороших якісних пре паратів від лідерів тваринницького біз несу (табл. 8). У кожного з них є свої тонкощі та сильні сторони. І лише поставивши нормальний діагноз та ідентифікувавши проблему, ви можете логічно підібрати той препарат, який вам необхідний для профілактики, замість того, щоб постійно вхолосту стріляти у повітря.
Джерело: за даними досліджень Biosafety-center 9/20
13
<<<
ВЕТЕРИНАРIЯ
Інфекції респіраторного тракту у телят: АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ О. Титаренко, спецільно для журалу «Тваринництво та ветеринарія»
У
У нормі дихальна система великої рогатої худоби стійка до респіраторних інфекцій, утім, в результаті ряду при чин (генетичних, санітарно-гігієнічних та інфекційних) господарства доволі часто стикаються з хворобами саме цієї групи. Як відомо, етіологія цих захво рювань має мультифакторний харак тер — розвиваються за комбінованої дії на організм тварини різноманітних асоціацій мікр оорганізмів (зазвичай умовно-патогенних) та впливу неспе цифічних факторів зовнішнього сере довища. Поодиноко респіраторні захворю вання ВРХ трапляються не так часто. Велика кількість інфекційних патогенів (віруси, бактерії, мікоплазми) вклю чаються у патологічний процес на різ них фермах у різних комбінаціях. Утім
спільним є те, що такі інфекції, як пра вило, протікають по типу асоціативних, їхній клінічний прояв відбувається за кумулятивної дії збудників і може вира жатись різним ступенем важкості (від легкого або навіть безсимптомного перебігу до тяжкого захворювання із смертельним фіналом). Як наслідок, ми отримуємо так званий респіраторний комплекс (Bovine Respiratory Disease Complex, BRDC). У результаті цього формуються збитки від неефективного використання кормів, а витрата коштів, спрямованих на приріст живої маси тварин, не виправдовується. Найчастіше віруси та мікоплазми є первин ними інфекційними агентами, а бактерії лише ускладнюють патологічний процес в ослабленому організмі. Найпоширенішими патогенами, які спричи нюють розвиток респіраторної інфекції, є віруси: респіраторно-синцитіальний, інфек ційного ринотрахеїту, парагрипу-3, вірусної діареї (ВД).
Зовнішні стресові чинники
Коменсальні інфекційні агенти (Mannheimia haemolitica, Pasteurella multocida)
Інфекційна патологія нижніх дихальних шляхів
Віруси — первинні інфекційні агенти Патогенез BRDC. В результаті дії несприятливих факторів навколишнього середовища різно манітні інфекційні агенти (віруси, бактерії, мікоплазми) отримують кращий доступ до нижньої частини дихальних шляхів теляти і спричинюють розвиток патологічних уражень легень
Респіраторні інфекції займають провідне місце серед патологій великої рогатої худоби та неабияк б’ють по кишені практично кожно го тваринницького підприємства. Нанесені збитки (до 20–30%) складаються з вартості втрат від загибелі та вимушеної вибраков ки тварин, їхнього лікування, зни ження виробничих показників, а також неефективного викорис тання робочого часу ветеринар них спеціалістів та інших праців ників господарства. Щорічно хво робами органів дихання нездужає 45,8–50,4% телят, а гине внаслі док падежу та змушеного за бою — 9,8–13,1% від загального числа хворих тварин. У стаціонар но неблагополучних господарст вах інфекційна ситуація щодо рес піраторних захворювань демонст рує дещо іншу картину: хворіє 60–90% молодняка, а відхід сягає 45–60%! Якщо ж говорити про відстрочені наслідки респіратор них інфекцій, то з 100 перехворі лих на бронхопневмонію телиць 8 залишаються безплідними, 12 за пліднюються на 3 місяці пізніше, у 40% первісток рівень лактації зменшуєт ься на 20%. Основними збудниками респіраторних інфек цій бактеріальної етіології є інфекційні агенти, що зосереджуються у носовій порожнині телят (коменсали), або знаходяться у навколишньо му повітрі, на поверхні стін, огорож, підлог, предметів догляду тощо. У більшості випадків це пастерели, актинобацили, стрептококи, ста філококи, сальмонели, протей, гемофілюс, ешерихії, псевдомонас, фузобактерії тощо. За бактеріологічного дослідж ення матеріалу від хворих на бронхопневмонію телят у більшості випадків виділяли ешерихії (22,2%), стафілоко ки (20,8%), стрептококи (16,7%). У структурі інфекційної патології респіратор ного синдрому значне місце посідають хламі дії, особливо якщо говорити про хронічну його форму (Ch. psittaci та Ch. pecorum). Насампе ред ці бактерії уражують епітеліальні клітини слизової оболонки та макрофаги дихальної системи. Однак досить швидко поширюют ься усім організмом, перетворюючи локалізова
ний процес на генералізовану інфекцію. Так, у телят, окрім ураження органів дихання, спос терігають ентеральні, урогенітальні, суглобо ві, неврологічні, очні форми інфекції.
Тягар бактеріального тиску: все, що треба знати про пастерелу В етіології виникнення респіратор них хвороб у молодняка великої рогатої худоби найчастіше приймають участь Mannheimia (раніше Pasteurella) haemo litica серогрупи А1 і А2 та Pasteurella multocida серогрупи A і D (Фултон та ін.; Reggiardo та ін., 2005). М. haemolitica викликає спалахи респіраторних хвороб із гострим перебігом, у той час як P. multocida — пневмонії, що мають тенден цію до більш спотвореної клінічної кар тини та хронізації запального процесу. Mannheimia haemolitica — коменсаль ний мешканець носоглотки, слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та мигдалин великої рогатої худоби. У
Найважливіші етіологічні чинники еспіраторних інфекцій ВРХ Стрес-фактор Тепло Холод Пил Сирість Травми Втома Зневоднення Голод
Вірус Респіраторно-синцитіальний вірус Вірус інфекційного ринотрахеїту Вірус парагрипу типу 3 Вірус вірусної діареї ВРХ Аденовіруси Риновіруси Ентеровіруси Респіраторний коронавірус
здор ов ому організмі прир одним бар’єром за колонізації легень цією бактерією є епітелій дихальних шля хів із мукоціліарним апаратом. Будьяке порушення роботи останнього в результаті вірусної інфекції чи погод них факторів сприятиме активній колонізації Mannheimia haemolitica нижніх відділів дихальних шляхів. Патогенез спричиненої цим збудни
ДО ВІДОМА Чому інфекція обирає найменших У механічному захисті легень від бактері альної та вірусної інфекції важливу роль віді грає сурфактант. Останній перешкоджає адге зії епітеліального бронхоальвеолярного секре ту до епітеліальних клітин дихальних шляхів, що забезпечує адекватні реологічні властиво сті секрету та сприяє ефективному кліренсу слизової оболонки. Ефективний кліренс пато генних мікроорганізмів є основним вродженим захисним механізмом легень і вимагає під тримки належного об’єму рідини на поверхні дихальних шляхів для полегшення биття війок та оптимізації мукоциліарного кліренсу. У молодняка великої рогатої худоби на пер шому році життя дихальна система недо розвинена, тож не пристосована для прове дення ефективного газообміну. Так званий механізм очищення дихальних шляхів (муко циліарний кліренс), особливо в умовах гіпер продукції слизу, що спостерігається за біль шості гострих респіраторних захворювань, діє неефективно. Для нормального газообміну та ефективної вентиляції легень у телят майже наполови
ну менше легеневої поверхні, що у поєднан ні зі збільшенням метаболічного попиту у цих тварин є основною причиною низького надходження кисню в організм. Своєю чергою, низький парціальний тиск кисню призводить до значного ослаблення руху війок, фагоцитарної активності легене вих макрофагів та уповільнення очищення легень від шкідливих мікроорганізмів. Як наслідок, різноманітні інфекційні агенти (віруси, бактерії, мікоплазми) отримують кращий доступ до нижньої частини дихаль них шляхів і спричинюють розвиток патоло гічних уражень. Виникнення респіраторної патології в організмі телят знаходиться у прямій залежно сті від гіперчутливості наднирників, які доволі чутливі до стресових чинників. Це призводить до підвищення функціональної активності ультраструктурних елементів кортикальних клітин надниркових залоз. Відбувається викид стероїдних гормонів у периферичне кров’яне русло у великій кількості, пригнічується імунна система, інфекційні агенти активізуються та ініціюють респіраторну патологію.
Бактерія P. haemolytica P. multocida Histophilus somni Arcanobacterium pyogenes Strept.pneumonie Staph.aureus Chlamydiales spp. Fusobacterium necrophorum Corynebacterium bovis
Мікоплазма M. bovis M. bovirhinis M. dipsar M. alkalesscens M. canis M. bovigenitalium Ureaplasma spp. Ureaplasma diversum
ком інфекції обумовлений насампе ред його факторами вірулентності — у першу чергу лейкотоксином та ліпо полісахаридом (Srikumaran S. et al., 2007). До інших вірулентних факторів (з менш вираженою роллю у патогене зі) відносять капсулу, адгезини, зов нішні мембранні білки та протеази (нейромінідаз а, глікопротеаз а). Всі вищезазначені фактори вірулентності дозволяють цій бактерії безпере шкодно долати захисні бар’єри твари ни, розмножуватися у легенях і при зводити до цитолізу альвеолярні мак рофаги та нейтрофіли. У наукових колах завжди активно обговорювалася роль P. Multocida в патогенезі респіраторних захворювань великої рогатої худоби. Одні дослідни ки розглядали P. Multocida як умовнопатогенного збудника (Allen J.W. et al., 1991; Fulton R.W. et al., 2002), який може викликати захворювання тільки за
9/20
15
<<<
ДО ВІДОМА
ВЕТЕРИНАРIЯ
Основними факторами, що сприяють виникненню та розвитку захворювань дихальної системи у телят, є: підвищена вологість у промислових приміщеннях, де утримуються тварини (для телятника відносна вологість не вище 70%); підвищена концентрація шкідливих газів (аміаку — не більше 0,01 мг/ л, СО2 — не більше 0,15 мг/л, сірководню — не більше 0,005 мг/л); протяги: швидкість руху повітря у зимовий період не вище 0,1–0,3 м/с для телят молод шого (до 60 днів) і старшого (до 12 місяців) віку, в перехідний період — 0,2–0,5 м /с і вліт ку не вище 1,0–1,2 м / с; переохолодження (температура повітря у телятнику не нижче 15–12 °С); підвищене мікробне забруднення приміщень (не більше 50–70 тис. мікробних тіл/м3 повітря); висока скупченість (питома кубатура приміщення на 1 теля не менше 20–25 м3); відсутність активного моціону та сонячної інсоляції; порушення умов годівлі, у т. ч. дефіцит у раціоні білка, макро- та мікроелементів, вітамінів, погана якість кормів (ураженням кормів мікотоксинами); комплектування груп без урахування анатомо-фізіологічного розвитку та імунного фону, комплектування телятників тваринами різного віку; відсутність санітарних розривів і технологічної дезінфекції. умов послабленого імунітету під дією інших інфекційних агентів (Fulton R.W. et al., 2002). Інші вважали, що присут ність цієї бактерії не представляє явної загрози для тварини, а епізоотичний ризик становлять тільки ті особини, які є носіями її вірулентних штамів (В. Шимко, 2000). Також існувала дум ка, що за умов зниження резистентно сті організму слабопатогенні штами P. Multocida, що знаходяться на слизо вих оболонках верхніх дихальних шляхів, можуть викликати захворю вання (Fulton R.V. 2009). Останні нау кові дослідження показують, що у при роді існують як коменсальні, так і пато генні штами. Проведений англійськи ми фахівцями аналіз штамів, виділених від піддослідних телят, підтверджує думку щодо існування обміну бактерія ми між тваринами однієї групи (Zhao G.. 1993). До того ж, в одногрупових особин та навіть в однієї тварини мож на спостерігати присутність штамів, які відрізняються не тільки у серологічно му та генетичному плані, а і за віру лентними властивостями (Bowles R.E. et al., 2002; DeRosa D.C. et al., 2002).
Розрізняють легеневу, набрякову та киш кову форми пастерельозу. У хворих тварин відмічають підвищення температури тіла до 41…42°С, тахікардію, загальну слабкість, від Дотримання санітарно-гігієнічних умов утримання тварин запобігає появі та поширенню інфекційного збудника
16
9/20
сутність апетиту, набряки в області підщелеп ного простору, язика, шиї та кінцівок, гіперсалі вацію (набрякову форму), прогресуючу анемію, закріп, що змінюється діареєю із домішками крові у фекаліях (кишкова форма досить часто зустрічається у телят). Для грудної форми характерні ознаки гострої фібринозної плевро пневмонії: пригнічений стан, зниження апетиту, утруднене дихання і тахіпное, сухий кашель, серозні виділення із носа. Згодом виділення стають серозно-гнійними з домішками крові, спостерігається діарея. Як правило, тварина гине протягом декількох днів, за підгострої та хронічної форм хвороба триває два-три місяці (найчастіше закінчується летально).
Комплексна проблема потребує комплексних рішень Для контролю BRDC у господарствах необхідно застосовувати як загальні ветеринарно-санітарні заходи, так і мето ди специфічної профілактики. Загальні ветеринарно-санітарні заходи складаю ться насамперед із належної організації виробничого процесу, що вимагає розді лення тварин на групи, карантинування новозавезених тварин, вчасну дезінфек цію, дератизацію тощо. В епізоотології масових спалахів BRD у телят (особливо у період до шестимісячного віку) особливе значення мають так звані стресові чинни ки, що знижують природну резистент ність молодих тварин. Появі та поширен
ню інфекційного збудника сприяють переохолодження або перегрівання тва рин, тривале транспортування, значне скупчення поголів’я у вологих, погано вентильованих приміщеннях, нестача у кормах вітамінів та мікроелементів, а також наявність у стаді носіїв збудника. Для специфічної профілактики засто совуються різні вакцини, як вітчизняно го, так і закордонного виробництва: інак тивовані та атенуйовані, моновалентні та асоційовані (включають різні види вірус них, бактеріальних або вірусних і бактері альних патогенів). Вибір вакцини визна чається епізоотичною ситуацією у госпо дарстві, етіологічною структурою збуд ників, спрямованістю протиепізоотично го заходу (профілактика хвороби або ліквідація спалаху), імуногенністю вак цини і показаннями до застосування на поголів'я різного віку та фізіологічного стану. За вибору конкретної вакцини необхідно попереднє проведення лабо раторних дослідж ень: серологічних — для визначення етіологічної структури вірусів, що циркулюють у господарстві, напруженості та тривалості колостраль ного імунітету, віку першої вакцинації телят; і бактеріологічних — для визна чення етіологічної структури збудників бактеріальної етіології та проведення ефективної антимікробної терапії. Ефективність лікування залежить насамперед від своєчасної діагностики, правильно поставленого діагнозу, часу протікання самої хвороби та грамотно призначеної медикаментозної терапії. У лікуванні респіраторних інфекцій бакте ріальної етіології або тих, що ускладнені бактеріальною інфекцією, провідне місце займає антибіотикотерапія. Антибіотики вводять як перорально, так і парентераль но, але, здебільшого, парентерально. Високу ефективність проявляють анти біотики різних фармакологічних груп, до яких чутливі збудники хвороби. Саме тому досить часто застосовують препара ти різних поколінь: групи пеніциліну, тет рацикліну, аміноглікозидів, фторхіноло нів, макролідів тощо. Втім, слід зазначити, що телята у підсисний період доволі важ ко переносять парентеральні ін'єкції антибіотиків, адже останні, за умов трива лого застосування, пригнічують імунну систему. До того ж слід пам’ятати про те, що властивості збудників та їхня чутли вість до антибактеріальних засобів пос тійно змінюються. Тож, перед призначен ням антибіотикотерапії краще провести оцінку чутливості збудника до антимік робних препаратів.
Співробітники ДП «Дан Мілк» зустрічають редакцію журналу «Тваринництво та ветеринарія» та представника компанії «Генус Україна» Андрія Папченка (ліворуч)
ПРАЦЮВАТИ ЗА ПРИНЦИПОМ KISS1: отримувати бажаний результат! «Роби все просто», — саме так звучить переклад українською акроніму KISS (keep it simple and straightforward) і саме за такою домінантою функ ціонує одна з українських ферм у селищі Вільск, що на Житомирщині. Тут не побачиш виробничих надтехнологій — уся техніка та технологічне устаткування прості та зручні у використанні: ком пактний навантажувач, звичайний трактор, спро щений підгортач корму, елементарна система напування тощо. Втім, не дивлячись на всю види му простоту, на ДП «Дан Мілк» (а саме про це підприємство наразі йде мова) працюють високо класні фахівці, а саме господарство стабільно демонструє високі виробничі результати — і зупи нятися на досягнутому не збирається.
Л. Крюкова l.kryukova@univest-media.com
Н
«Нічого не потрібно ускладнюва ти в цьому житті — ні роботу, ні під ходи до неї, ні принципи. Іншими слова ми: «Усе геніальне — просто!», — саме такими словами зустрів мене Зоар Нітцан (Zohar Nitzan), керуючий молочною фермою. З такими прости ми життєвими принципами складно не погодитись. Чесно кажучи, виру Зоар Нітцан шаючи з візитом у це господарство, навіть і думки не мала, що мій діалог із цією людиною пере твориться на захоплюючу конверзацію про технологічні нюанси введення молочного господарювання, розважливу економію коштів та розумний підхід щодо набору персоналу і вибору бізнес-партнерів. Але «червоною ниткою» нашої роз мови була тема про правильну організацію менеджменту на фермі, доїльну систему та… джерсеїв. Тож, усе по порядку.
1 Принцип проектування, який стверджує, що більшість систем і технологій працюють найкраще, якщо вони залишают ься простими, без суттєвих удосконалень. Фраза асоціювалася з авіаконст руктором Кларенсом Джонсоном (1910–1990), провідним інженером Lockheed Skunk Works. Наразі акронім часто використовуєт ься у повітряних силах армії США та в області розробки програм ного забезпечення.
9/20
17
<<<
ДОСВIД ГОСПОДАРСТВА
КОМЕНТАР КОМПАНІЇ — У господарстві використовують бугаїв компанії ABS Global1 як оцінених по дочках, так і по геному. Зазвичай, на всьому поголів’ї ДП «Дан Мілк» працює близько 3–4 бугаї, які покращують генетичну різноманітність стада для подальшої інтенсивної селекції. Основним інструментом роботи є програма підбору та індивідуального закріп лення бугаїв «GMS» — екслюзивна програма ABS — дозволяє отримати підбір Андрій Папченко, фахівець із відтворення протягом 10–15 хв. у режимі реального ТОВ Генус Україна часу. Із зазначеною програмою господарство почало працювати після визначення основних цілей у селекції та визначенні моделі «ідеальної» тварини для своїх потреб, тобто створили власний селекційний індекс. Вищезазначена програма здатна запропонувати найбільш оптимальні опції по закріпл енню для кожної тварини з контролем генетичних анома лій (гаплотипи та рецесиви) та рівня інбридингу, адже не секрет що, попу ляція джерсейської породи у світовому масштабі є набагато меншою за голштинську, тож рівень інбридингу в межах породи відповідно вищий. На сьогодні результати відтворення на ДП «Дан Мілк» виглядають наступним чином: CR% (коефіціент заплідненості за одноразового використання) — корови 1-ї лактації — 50,7%, 2-ї лактації та вище — 45,8%. У телиць цей показник дещо нижчний (45,5%) за рахунок того, що на них не використовуються транспондери по виявленню охоти. Одним із основним показником ефективності відтворення є PR % (коефіціент тільностей). У корів 1-ї лактації цей показник становить 1
ТОВ Генус Україна, офіційний представник в Україні
STEP BY STEP: про високу селекцію, надої та менеджмент Власники ДП «Дан Мілк», данці, утворили господ арс т во 7–8 років тому на базі занедбаної після радянських часів ферми. «Я прийшов сюди три року тому, — саме з таких слів розпочав нашу зус тріч Зоар Нітцан. — Що поб а чив? Стад о було різнопорідне (320 гол., з яких дійних 270) — пер ев ажно утримув али укр аїнську чорно-рябу, польського голш тин а, данс ьког о джерс і, сим ент ал ів. Сер едн ьод об ов і над ої становили 15–20 кг на кор ову». Тож, на початку свого керув ання фермою Зоар поставив пер ед власниками одну умову: «Не чекайте від мене стрімких рез ультатів — їх не буд е! І дайте мені час — три місяці — все роздивитися, вив чити, проаналіз ув ати». Пройшло вже три роки… Що ж змі нилися за цей період? Так, господарство все ще перебуває на стадії формування (за словами Зоара, очолювана ним ферма ще проходить необхід ний курс лікування), триває модернізація виробництва молоч нотоварної ферми, втім зміни, як то кажуть, видні неозброє ним оком. «Ось лише через три роки роботи нам вдалося зміни ти генетичний напрям у своїй роботі — закцентувати увагу на джерсеях. Корови цієї породи відносно невеликі порівняно з гол штинами, важать приблизно від 360 до 540 кг, що дає змогу утримувати велику кількість тварин у невеликих виробничих приміщеннях і, своєю чергою, допомагає економніше використо вувати ресурси, — говорить Зоар.— Отже, наше господарство рухається у напряму джерсенізації — весь підбір базується на використанні бугаїв джерсейської породи американської селек ції. Використовуємо бугаїв, оцінених по дочках та по геному. Основними критеріями при підборі бугаїв є баланс молока, жиру та білку, продуктивне довголіття тварини та здоров’я».
18
9/20
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ БУГАЇВ № тварини 9146
ЗОТ, 1-Й ВИБІР % 83 29JE3860 PILGRIM
Для: DAN MILK Клієнт: 98003482-01 Дата: 22/05/2020
2-Й ВИБІР 29JE4087
ТАТЕ
9148
82
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9150
82
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9151
89
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9152
24
29JE4101 ACCLIMATE {3}
29JE3860
PILGRIM
9153
92
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9155
91
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9157
81
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9159
89
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9160
20
29JE4101 ACCLIMATE {3}
29JE3860
PILGRIM
9162
83
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9163
90
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9164
27
29JE4101 ACCLIMATE {3}
29JE3860
PILGRIM
9165
72
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9166
82
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9167
20
29JE4101 ACCLIMATE {3}
29JE3860
PILGRIM
9168
72
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
9170
71
29JE3860
PILGRIM
29JE4087
ТАТЕ
37%, у корів 2-ї лактації та вище — 33, 2,%. В цілому хорошим результом важається рівень PR у межах 22–25%, тому дані господарства свідчать про ефективне виялення тварин в охоті, високу фертильність сперми та чудову кваліфікацію спеціалістів піпдриємства.
На підприємстві твердо переконані, що досягнути продук тивного максимуму стада можна лише через реалізацію гене тичного потенціалу кожної окремої тварини. «На сучасній практиці молочного бізнесу велика кількість господарств надає перевагу роботі з голштинами за рахунок їхніх високих надоїв і непоганими показниками молока по жиру та білку (в середньому 3,8 та 3,3 відповідно). Та, як на мене, рентабель ніше працювати з джерсеями, які компенсують нижчу продук тивність більш якісними показниками — з них ми отримуємо в середньому 26 кг/корову (жир —5,5 та білок — 3,6) — та висо ким рівнем здоров’я. І останній фактор є не менш важливим!». «Маємо 6 виробничих приміщень, і цього нам вже не виста чає, — говорять у господарстві. До сучасного устаткування під приємство рухалося поступово. «Розпочинали, як то кажуть, з малого, — згадує Зоар. — Спочатку працювали з б/в транспон дерами, які я власноруч привіз із Ізраїлю (200 штук купив заде шево у свого товариша на місцевій молочній фермі). Але транс пондери — це не моя забаганка чи просте бажання осучаснити ферму. Це дієвий інструмент, без якого передовому господарству на сьогодні працювати доволі складно) І коли власники ДП «Дан Мілк» побачили результат, то дали добро на купівлю 100 нових сучасних датчиків». Наразі у господарстві безприв’язно утримують 587 тварин, із яких 249 дійних корів (на сухостої — 50 гол.), а середньодобо вий надій на одну корову становить 29–30 л. «Подивимося на середньодобову молочну продуктивність у корів різних лактацій. Візьмемо за приклад групу тварин третьої та вище лактацій (червона лінія на графіку), — Зоар виводить на екран монітору статистику. — Бачимо пік лактації — 40 кг на 30–60 дні лакта ції — начебто, все добре. Де ж криєт ься проблема? Поступово констатуємо падіння показника до 26 кг на 270-й день. Які
Рис. 1 а, б. Показники середньодобової молочної продуктивності у корів різних лактацій
висновки можемо зробити? Якщо ми скоротимо термін перебу вання тварини у лактації, то отримаємо вищі цифри за надою (рис. 1а, б). Як це зробити? Все просто — ми запровадили систему комп’ютеризованого індивідуального обліку продуктивності корів та встановили сучасне доїльне обладнання. Система годівлі на фермі також обладнана комп’ютеризованим балансуванням кормів за статево-віковими групами та продуктивністю». Для більш зручного аналізу та обліку молочної продуктив ності тварини у господарстві розподілені на групи, найбільш цікавими, за словами Зоара, є (рис. 2):
I група (F1 — «суміш» голштина з джерсі — 50 гол.) із середньодобо вим надоєм 32,8 кг/корову; 162,0 дні в лактації. Споживають 21,53 кг СР; 146 грн. II група (джерсейська порода — 57 гол.) із середньодобовим надоєм 26 кг/корову; 162,8 дні в лактації. III група (голштинська порода — 44 гол.) із середньодобовим надо єм 35 кг/корову. 157,5 днів у лакта ції. Після побаченого постає цілком а) логічне питання: «Яка з вищезазнaа чених груп є більш рентабельною для господарства?». Відповідь очільни ка молочної ферми не змусила на себе довго чекати: «Звісно, джерсеї! І хоча середньодобові надої корів джерсейської породи дещо поступа ються аналогічним показникам тва рин з I та III груп, утім вміст жиру в молоці перших є значно більшим (5,5 порівняно з голштинами, у яких жир — 3,2). До того ж, якщо врахувати витрати на корми на кожну твари ну, то отримаємо чітке розуміння щодо найрентабільнішої для госпо б) дарства породи (I група — кожна тварина споживає 21,53 кг СР, що наразі становить 146 грн., II група — 18 кг СР; 122 грн. відповідно. Що ж маємо? На 24 грн. менше витрачаємо на корми, а це на сьогодні, між іншим, 2 кг молока». «Колесо вже вигадали задовго до нас, навіщо щось видумувати? — ділиться своїми думками Зоар, говорячи про раціони місцевих корів. — Зрозумійте, не тре ба багато надскладних раціонів на невеликій фермі, все має бути просто та легко. Перше, що ми зробили, вирівняли раці он (з акцентом на кукурудзяний та житній силос, люцерно вий сінаж було викреслено взагалі) — він однаковий для всіх технологічних груп дійних корів. Основа кормової бази у нас своя — силос, але комбікорми, добавки, мінерали ми закупо вуємо в інших компаній». Корми роздаються зранку та ввечері, доїння відбувається тричі на день (о 6 год. ранку, в 12.30 та о 9 год. вечора). «На фермі постійно працює невелика кількість персоналу, всього 6 робітників, але яких! — хвалиться мій співрозмовник. — Цих
Рис. 2. Для більш зручного аналізу та обліку молочної продуктивності тварини у господарстві розподілені на групи
9/20
19
<<<
ДОСВIД ГОСПОДАРСТВА
б) а)
г)
в) Господарство дивує своїми простими, втім доволі ефективними конструктивно-технологічними винаходами: а — хедлоки були зроблені власноруч одним із місцевих умільців; б — поїлки представляють собою звичайні чавунні ванни з підігрівом (за допомогою ТЕНів) за 2 тис. грн. кожна — всього у господарстві їх 10; в — корм на кормовому столі підгорають за допомогою спеціально звареної з ковшем конструкції; г — «вічна» суха підстилка: на ґрунт підсипається шар щебню та 40 см гранвідсіву
людей я набирав самостійно, за кожного з них можу поручити ся. Надійні, хочуть вчитися чомусь новому, небайдужі до спра ви, якою займаються. До того ж, вони вже звикли до моїх порядків та вимог. Повірте, працювати зі мною непросто…». Дмитро Безруков, тутешній лікар ветеринарної медицини, додає: «Спочатку, дійсно, було складно, адже працюємо тільки через програмне забезпечення. Прийшлося заново вчити У господарстві перші транспондери зявилися завдяґки зусиллям Зоара Нітцана — їх він привіз з ізраїльської молочної ферми свого товариша
20
9/20
ся… Але я вдячний долі, що сюди прийшов працювати — такий досвід ні за які гроші не купиш! На цій фермі знаходжусь прак тично цілодобово». Зондове випоювання новонароджених телят тут не практи кують. «Здорове теля саме вип’є стільки молозива, скільки йому потрібно. Навіщо йому насилу пхати зонд?! — говорять у господарстві.
Доїльна зала — не «доїлка», а корова — не соковижималка «Молоко у нас екстра ґатунку (у збір ному молоці білок —3,6, жир —4,6), і тут першочерговим є питання організ ації роботи, менеджменту. Втім, повторюся, на виробництві все має бути просто, без обтяжень, — говорить Зоар та одразу запрошує до своєї робочої кімнати. — Думаю, правильнішим буде розпочати зна йомство з нашим господарством саме з цього кабіне ту. Тут знаходиться мозок нашого підприємства — розумний комп’ютеризований комплекс із програмою управління стадом, а також системами виявлення
Тетяна Ковтонюк, оператор машинного доїння, знає кожну корову за вименєм. Дівчина працює з самого початку запуску нової доїльної зали типу «Ялинка (2х12). «Першими видоюються свіжорозтелені корови, потім звичайні дійні групи, завершуємо доїння маститними тваринами», — говорить вона
корів у охоті та безперерв ного контролю за здо ров’ям кожної тварини. А за склом — доїльна систе ма на базі ізраїльської електроніки, що поєднана з цим комплексом». Такий цілодоб овий ретельний моніторинг дозволяє Зоа ру та його колегам постій но тримати «руку на вир обн ич ом у пульс і», завчасно обходити гострі кути технологічних негараздів і ветеринарних проблем. «Ви коли-небудь задавалися питанням щодо важливості спостереження за жувальною активності корів?», — запитує мене Зоар. Звісно, всі ми знаємо, що цей параметр є одним із головних, адже визначає життєдіяльність корів, допомагає помічати проблемних тварин, виявляти охо ту чи якісь інші негаразди. Втім, на ранніх стадіях захворю вання (наприклад, хвороби обміну речовин) не має чітко вира жених симптомів, тому слід проводити постійний контроль за станом травлення, обміном речовин і здоров’ям корів. Одним із ексклюзивних параметрів цілодобового моні торингу встановленої у госпо дарс тві доїльної системи є жувальна активність тварин. Таке безперервне спостережен ня за динамікою жувальної активності корів дозволяє: контролювати рубцеве трав лення, дієтичні властивості рац іон у, якість щод енн ої роботи оператора з приготу ванн я корм ов их сум іш ей тощо; оптимізувати процеси щоден ного оперативного управлін ня стадом, що особливо важ ливо для корів перехідного періоду;
проводити індикацію тепл ового стресу; виявляти корів і телиць в охоті (у поєднанні з моніторингом рухової активності) з точною прив’язкою етапів її перебігу до часових параметрів; прискорювати виявлення тварин із ветеринарними пробле мами, деталізувати діагностичний прогноз у списку попере джень за рахунок специфічності аномалій ремиґання, при таманних різним захворюванням; підвищувати ефективність лікування тварин завдяки безпе рервності контролю.
Взяти курс на джерсеїв! Економія на кормах — прибуток від молока Окрім малогабаритних розмірів джерсейська порода при ваблює своїми молочними якостями (про це вже говорив Зоар Нітцан) — високим умістом жиру та білка в молоці. З еконо мічної точки зору вартість молока встановлюєт ься саме на основі цих двох показників, тож, якщо перевести отриману якість останнього на українську вартість, вийде, що голштини дають менше прибутку, ніж джерсеї. У корів джерсейської породи краща конверсія корму, тобто вони споживають менше, а віддача — набагато більша. Голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей, при цьому час споживання (хв./день) між породами практично не відрізняється. Ще одним позитивним моментом на користь вибору джерсеїв є те, що вони здатні витримувати різні кліматичні умови та безпроблемно адаптуватись до різних кормів та раціонів. Щодо показників здоров’я, джерсеї є набагато витривалішими, особ ливо що стосуєт ься копит та стійкості до маститів. «Це стійкі олов’яні солдатики», — констатують у господарстві. У тварин цієї породи досить твердий копитний ріг, а тому вони менше схильні до кульгаво сті, тоді ж як у голштинів така проблема зустрічається доволі часто. «Якщо ми хочемо розширити господарство, збільшити поголів’я та підняти надої, нам потрібно витриваліше стадо, адже проблеми, пов’язані з маститом, захворю ваннями копит — це зайві витрати та клопіт, — говорить Дмитро Безруков. — Тому нам потрібні менш вибагливі до утримання і водночас стійкіші до захворювань тварини». У джерсеїв ліпші репродуктивні якості — попри «компактні» розміри, у них легко про ходять отелення. На моє питання щодо Ахіллесов ої п’яти джерсеїв після кількох хвилин роз думів Дмитро відповів: «Я можу назвати лише один виробничий недолік, характер ний для тварин цієї породи, — вони дуже емоційні. Тож, із роботою з ним слід уни кати будь-якого стресу та присутності великої кількості сторонніх осіб».
За закладання силосу в траншеї використовується проста кухонна сіль — нею посипають силосну масу з боків перед укриттям після ретельного трамбування
9/20
21