Тарас Шпєлик

Про правову підтримку бізнесу

Розмовляла: Марта Кавецька

Відповіді на найбільш актуальні питання щодо правової підтримки бізнесу в період карантинних обмежень дає голова (керуючий партнер) Шпєлик Тарас Михайлович

Тарасе, чи вплинув карантинний режим на діяльність підприємств та загалом на вашу роботу?

Впровадження жорсткого карантинного режиму суттєво обмежило роботу підприємств. Особливо вразливими до економічних наслідків пандемії виявилися представники малого та середнього бізнесу.

Зараз усе знаходиться в доволі травматичній ситуації — попри значне скорочення доходів, підприємці все ж мають виконувати свої фінансові зобов’язання, які ще й обтяжуються додатковими витратами на організацію дистанційної роботи чи транспортування персоналу.

У малих підприємств ще немає достатнього запасу міцності, щоб дозволити собі деякий час працювати у збиток, і тому вони потребують посилених засобів підтримки від держави.

Які закони мала б ухвалити влада, щоб підтримати бізнес?

На мою думку, пріоритетними сферами допомоги є, з однієї сторони, послаблення в частині здійснення контрольних та наглядових заходів та, з іншої, - створення лояльних умов для ведення бізнесу, які допоможуть «втриматися на плаву».

Реагуючи на тривалість існування обставин, що спричинили запровадження карантину, держава вже зробила певні кроки назустріч людям та підприємцям.

Зокрема, дозволено дистанційну роботу, введено мораторій на перевірки контролюючих органів, карантин може бути визнаний форсмажорною обставиною, що звільнятиме від відшкодування відповідальності за можливі порушення в договірних відносинах, заборонено підвищення процентної ставки за кредитними договорами.

Втім, на мою думку, більш гостро постає питання навіть не прийняття нових законодавчих актів, а усунення певної недосконалості у вже існуючих.

Під час карантину вийшов законопроект щодо зменшення або анулювання виплат за оренду на період карантину. Ви з ним стикались?

Так, звичайно. Питання оренди для бізнесу є одним із ключових, адже незалежно від специфіки виду підприємницької діяльності всім потрібні приміщення (для офісів/торгових площ/залів обслуговування/складів та ін.).

В умовах карантину клієнти неодноразово зверталися до нас щодо отримання консультацій у частині оренди.

Зі своєї сторони, ми постійно, так би мовити, тримали руку на пульсі, адже редакція відповідного закону зазнавала певних змін у процесі його розгляду.

Спочатку парламент пропонував автоматичне в силу закону звільнення від орендних платежів, втім, після підписання законопроекту Президентом формулювання з невідомих причин було змінене, внаслідок чого питання звільнення/ зменшення від оплати вже пропонувалося залишити на вирішення самих сторін договору.

У випадку, якщо б орендодавець не надавав згоди на зменшення оплати, то вказане у законі формулювання не надавало б орендарю оперативних та ефективних засобів впливу.

Тобто, щоб бізнес все ж міг скористатися правом на зменшення орендної плати, потрібно детально вивчати кожну окрему ситуацію: з’ясовувати, чи підпадає вид господарської діяльності, що здійснюється в орендованому приміщенні, під діяльність, що зазнала обмежень через карантин; чи приміщення дійсно не використовуються та чи таке припинення у користуванні зумовлене саме карантином.

Кваліфікований супровід у вирішенні окреслених питань, допомога у проведенні перемовин із орендодавцями таки дозволили нашим клієнтам скористатися можливістю зменшення орендної плати та пом’якшити фінансовий удар, спричинений пандемією.

Як підприємцю законно «обійти» карантинні обмеження?

З настанням коронавірусної пандемії це питання, напевно, хвилювало найбільш часто.

Але одразу варто підкреслити, що дотримання карантинних обмежень є важливим заходом щодо запобігання погіршенню рівня захворюваності та якнайшвидшого подолання його наслідків.

Хоча економічна ситуація дійсно є складною, втім, здоров’я та життя людей все ж є пріоритетом, який не може бути порушений.

Тому вважаю, що на шальці терезів переважати повинне точно не бажання високого фінансового результату.

Тим не менше питання законності певних обмежень виникало як у громадян, так і у підприємців неодноразово.

Уряд протягом певного періоду заборонив роботу суб’єктів господарювання, крім: торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, засобами зв’язку та телекомунікацій, у тому числі мобільними телефонами.

Тобто, для прикладу, магазини з одягом до недавнього часу не могли здійснювати свою діяльність. Проте неврегульованими були випадки щодо роботи магазинів, в асортименті продажу яких є як дозволені для продажу (засоби гігієни), так і не дозволені товари (наприклад, шкарпетки).

Тобто можливий «обхід» обмежень залежить від добросовісності трактування кожним окремим підприємцем встановлених заборон.

Тим не менше відповідальність за такі прогалини все ж несе влада, адже вона повинна чітко та достатньо обгрунтовано формулювати правові норми.

Які запитання найчастіше виникали у підприємців під час пандемії?

Насправді вони зверталися до нашої компанії дуже часто. Запитання були різного характеру, і все для того, аби ми їм допомогли впоратись із цією ситуацією. Одні з перших запитів стосувалися саме організації роботи найманих працівників в умовах карантину та оплати їх праці.

Значний попит був також щодо орендної плати, формування додаткових угод на врегулювання питань призупинення поставок на певні види продукції в період карантину.

Як отримати фінансову допомогу від держави під час карантину?

Пенсіонерам, чиї виплати не перевищують 5000,00 грн., одержувачам соціальних пенсій та людям з інвалідністю додали 1000,00 грн. Доплата зараховується автоматично без звернення громадян.

Українці, які втратили роботу в період карантину, також можуть розраховувати на підтримку держави. Щоб отримувати матеріальну допомогу, достатньо стати на облік. Зазвичай потрібно звертатися до Центру зайнятості особисто, але через карантин це можна зробити онлайн.

Заяви про надання статусу безробітного та призначення допомоги завантажуються на сайті Державного центру зайнятості. Загалом на період карантину уряд суттєво спростив процедуру надання житлових субсидій. Так, українці можуть їх отримати, навіть

якщо мають заборгованість за комунальні послуги за 3 місяці. Раніше, якщо такі послуги не сплачувалися понад 2 місяці, перепризначити пільгу було неможливо.

Які права підприємцям забезпечує держава під час карантину?

На період дії карантину встановлено мораторій на проведення певних видів податкових перевірок, запроваджено «податкові канікули» (відстрочено строк виконання певних податкових зобов’язань, скасовано штрафи і пеню за порушення сплати визначеного переліку податків), перенесено початковий момент обов’язковості застосування касових апаратів при здійсненні господарської діяльності.

Основним акцентом зі сторони влади все ж було не забезпечення підприємців якимись новими (додатковими) правами, а послаблення контролю за виконанням ними своїх обов’язків та перенесення строків їх здійснення.

Підсумуйте: як влада мала б допомагати підприємцям під час пандемії?

На мою думку, влада повинна всіляко сприяти розвитку економіки в країні та створювати усі умови для діяльності підприємств у період пандемії.

До прикладу, беручи до уваги дії Німеччини під час COVID – 19, я усвідомив, що наша держава могла б почерпнути декілька ідей у неї.

Відтак можна було розширити перелік податків, які підпадають під «податкові канікули», напрацювати уніфіковані для країни протоколи роботи суб’єктів господарювання у залежності від сфери діяльності в умовах карантину, розробити програми отримання пільгових кредитів та запровадити можливість надання підприємцям, які здійснюють стратегічно важливу у боротьбі з пандемією діяльність (для прикладу, виготовляють та розповсюджують антисептики, захисні костюми та маски), грошових субсидій.

Хоча українська влада й переймається проблемами малого бізнесу, масштаби державної допомоги все ж є досить малими. Проте навіть при такій підтримці шанси подолати кризову ситуацію є, хоч і зі значними втратами.

Треба усвідомлювати, що проблеми малих підприємств не є тимчасовим явищем і не зникнуть із завершенням кризи.

Перш за все необхідно продовжити дії пільгових умов і після карантину, щоб дати бізнесу час на відновлення.

Варто також поступово переробляти існуючу модель економіки та впроваджувати необхідні структурні зміни, як, наприклад, перехід на цифрові технології чи створення антикризового фонду.