Наші інтерв'ю “Додай драйву!” – сказав цей добродій перед другим туром президентських виборів і намалював Петра Порошенка з “ірокезом” та сережкою у вусі. Чому добродій? Тому що Юрій Журавель відповідає цьому визначенню щонайкраще. Ви впевнитесь у цьому, прочитавши це інтерв'ю. Недаремно ж Юрій Григорович навіть групу у Facebook назвав “Добродії”, а в ній уже, між іншим, понад 5 тисяч користувачів, спраглих адекватного контенту. Без Юрія Журавля важко уявити сьогодення в патріотичних українських колах. Його творчість тiсно переплетена з історією, ідеологією та тверезим баченням того, якими мають бути Україна та українець. При цьому, він не повчає, а доброзичливо ділиться. Найпопулярніші його проекти: “Знай наших!” – календарі з намальованими власноруч портретами видатних українців, “КарикаДурка” – книга шаржів та карикатур, які з'являються у контексті подій, що відбуваються в Україні, а також різноманітну сувенірну продукцію з героями малюнків. Він робить зі своїми героями мультики та популяризує історичних персонажів серед дітей. І звісно ж, головна іпостась Юрія Журавля – музикант, фронтмен гурту “OT VINTA”, який вміє запалювати і не дає погаснути. Його музика – це суміш драйву, гарного смаку, веселих приспівів та щемких куплетів, у які треба вміти вслухатися. Журнал Ukrainian People радий поділитися з читачами ексклюзивним інтерв'ю з митцем.
Юрій Журавель: “Треба готуватись до наступного революційного кроку і виховувати нове покоління справжніх українців” Ірина Басенко, журналістка, громадська діячка, поетка. Членкиня Національної спілки журналістів України. – Ваш проект “Знай наших” – це унікальне явище, адже синтезує історію та мистецтво. Розкажіть, як ви створюєте альбоми та календарі з визначними постатями України? – Все почалося з великого бажання відвернути увагу суспільства України від радянських заскорублих “празників” і російськомовного контенту в соціальних мережах та літературі. Продовжуючи Майданівську боротьбу карикатурами, я паралельно почав малювати портрети українських визначних особистостей. Ми знаходили їхнi “золоті” фрази-цитати і до визначної дати, або до дня народження викладали у соцмережах листівки патріотичного спрямування. Згодом їх зібралося стільки, що виникла ідея скомпонувати портрети у настінний календар. Кожна місяцева сторінка вміщувала по 9 портретів великих українців з їхнiми відомими висловлюваннями. – Хто купує такі календарі і яким накладом вони виходять? – Перший тираж у 2017 році був всього 3 тисячі примірників і розійшовся миттєво. У 2018-у ми вирішили піти на сміливий експеримент – друкувати на крафтовому папері двома фарбами за старими технологіями. Результат був вражаючим – малюнки ожили. Ризикнули надрукувати 5 тисяч. Перша тисяча за 4 дні розійшлася на Форумі Видавців у Львові. Друга була придбана українською діаспорою США, Канади, Великої Брита-
4
January 2020 Ukrainian People
нії, Австрії, Польщі, Ізраїлю, Німеччини та Італії. Згодом наші календарі “розселилися” територією всієї України. Приємно було їх бачити в бліндажах воїнів ЗСУ і добровольців, у кабінетах генералів та політиків, у школах, бібліотеках та підприємствах. Неочікувану популярність календарі “ЗНАЙ НАШИХ” здобули в Харківській, Донецькій, Луганській, Миколаївській і Одеській областях. Шкода, що їх досі немає в Криму.
– Ваші малюнки та карикатури з'являються як реакція на якісь події в країні. Нещодавно ви опублікували портрет генерала ЗСУ Сергія Кривоноса, якому загрожувало звільнення з посади заступника секретаря РНБО. Що саме змусило вас відреагувати створенням портрета, чим вас зачепила ця ситуація? – Я бачив виступ Сергія Кривоноса на День Визволення Краматорська. Він вийшов на сцену саме перед нашим виступом, і я добре бачив заплакані очі вдячних матерів. А коли ми вже розпочали концерт, жінки підходили, вклонялися і навіть цілували йому руки. Я просто не міг спокійно спостерігати, як нова бездарна влада усуває від керування таких людей. – Набула поширення історія з картиною розстрілу Миколи Куліша та Леся Курбаса (вашого авторства). У відповідь на яку користувачі Facebook почали доводити, що розстрілів українців однією кулею на двох не було. Ви якось відреагували на це? Взагалі, чим варто керуватися художнику, змальовуючи історичні події – художнім осмисленням чи науково доведеними фактами? – Під самим малюнком було багато критики вiд так званих “профі”. Виникло відчуття, що вони були не тільки свідками, але й учасниками тих подій. Вони писали, що револьвер не пробиває дві голови наскрізь, що в руках енкаведиста мав би бути, щонайменше, маузер. Мені, врешті-решт, стало гидко слідкувати за такими коментарями, і з якогось моменту я взагалі перестав на них реагувати. Можливо, ця смерть виглядала зовсім інакше.
В правдивій історичній смерті мало романтики. А я – художник. Я ставлю себе на місце героя. Стати звичайним черговим трупом з простреленою потилицею і мокрими штанами – не по-курбасівськи. Не вірю. – За час зміни влади в Україні ви чiтко окреслили свою політичну позицію: за Петра Порошенка. Виступали на його підтримку під час кампанії. Коли вирішили обрати саме цю позицію? Адже впродовж 2014-2018 років на адресу тогочасної влади лунало багато критики, від вас в тому числі. Занадто віддані прихильники Петра Порошенка досі згадують вам карикатуру: ПП стримує солдата, який рветься у бій...
