Києво-Могилянська Бізнес-Студія #14. Латеральний маркетинг

Page 1


inspiring leaders

2/3

«

Ви мо­же­те не зміню­ва­ти­ся, ви­жи­ван­ня не є обов'яз­ко­вим

»

[Ед­вард Демінг]

Колонка редактора

Раніше ка­за­ли, що людство роз­ви­ваєть­ся. Потім – що роз­ви­ваєть­ся швид­ко. А за­раз во­но роз­ ви­ваєть­ся ша­ле­но! Наочний прик­лад – ри­нок. Ще 100 років то­му йо­го ос­нов­ни­ми та виз­на­чаль­ни­ми ха­рак­те­рис­ти­ка­ ми бу­ли кількість та, у де­якій мірі, якість про­дуктів. Пізніше мудрі лю­ди зро­зуміли, що спо­жи­вач оби­рає то­вар не ли­ше за якістю, а, перш за все, за влас­ним не­логічним ба­жан­ням – раціональ­них по­ку­пок прак­ тич­но не існує. То­му та­ко­го роз­вит­ку от­ри­мав мар­ке­ тинг, який і фор­му­вав ці ба­жан­ня, до­но­сив про­дукт до клієнта. Але за­раз ми ба­чи­мо, що ри­нок роз­ви­ ваєть­ся у надш­вид­ко­му темпі, і гар­на упа­ков­ка, низькі ціни, рек­ла­ма да­ють все менші ре­зуль­та­ти. Кон­ку­ренція постійно зрос­тає. Старі ме­то­ди уже не такі ефек­тивні – темп роз­вит­ку ша­ле­ний! Але це є всім відо­мий при­род­ний відбір – ви­жи­ває най­ сильніший. Про­те лю­ди­на по­ка­за­ла при­роді, що всета­ки од­не сло­во у ць­о­му за­коні вар­то зміни­ти – ви­жи­ває не най­сильніший, і навіть не най­ро­ зумніший, а той, хто найбіль­ше схиль­ний до змін. Ми як вид – зовсім не сильні за своїми фізіологічним да­ним, не маємо над­чут­ли­во­го ню­ху та зо­ру, не бігаємо швид­ко, не відчу­ваємо зміну тем­пе­ра­ту­ри на соті гра­дусів – але все це замінює мо­зок. І як­що ми маємо та­кий дар, то йо­го вар­то ви­ко­рис­то­ву­ва­ти мак­си­маль­но. Ви­ко­рис­то­ву­ва­ти, щоб ру­ха­тись впе­ ред. Є од­на лю­ди­на – яск­ра­вий прик­лад ць­о­му. Сво­го ча­су він ство­рив мар­ке­тинг, дав йо­го світові, і це бу­ло кар­ди­наль­но но­вим по­во­ро­том для бізне­су. За­раз цей чо­ловік ро­бить контр­ре­во­люцію, ро­зуміючи, що людство та ри­нок пот­ре­бує змін. Він – ле­ген­да, він – Бать­ко мар­ке­тин­гу, він – Філіп Кот­ лер! Окрім ць­о­го, цей гу­ру є ге­роєм но­ме­ру «КиєвоМо­ги­лянсь­кої Бізнес Студії» – йо­го те­орія ство­рен­ня но­вих про­дуктів не оми­ну­ла нас, а от­же і Вас. Ми про­по­нуємо всебічний аналіз ос­тан­нь­о­го до­роб­ку Філіпа Кот­ле­ра – «ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­ гу». Ду­май­те, ство­рюй­те і будь­те пер­ши­ми. Натх­нен­ням Вам! Щи­ро Ва­ша, ко­ман­да жур­на­лу


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Зміст 1. Від божевільних ідей до успіху Віктор Оксенюк

6

У 1972 році була випущена перша партія всесвітньо відомого на сьогодні продукту – Kinder Surprise. Обсяг продажів цього товару на рік зараз – більше 1 млрд. доларів! У чому суть успіху? Таку концепцію створення та просування продукту Філіп Котлер називає латеральним маркетингом – процесом, який в результаті дає унікальні товари і послуги, тим самим створює нові категорії або ринки...

2. Україно, вперед!

14

Чи бракує українцям божевільності? Навряд чи! А може розуму? Ні за що! Ми, як ніхто інший, маємо в собі ці непоєднувані речі. Якщо дивитись на бізнес очима Котлера, то якраз ці дві риси, уміло поєднані в прийнятті рішень, дають на виході проривні продукти і шалений успіх. І українці це роблять!

3. З широко відкритими очима Андрій Федоров

18

Що заважає створювати нестандартні рішення? Частіше за все – страх. Необхідно дотримуватись певних правил. Реклама банку повинна бути нудною, а реклама газованої води – веселою. Споживач жувальної гумки – молодь, цільова аудиторія прального порошку – домогосподарки. В реальному ж житті все навпаки – поїздка в плацкартному вагоні дає більше уявлення про споживача, ніж том досліджень. У людини, яка не боїться вийти з кабінету, є відчуття життя на кінчиках пальців…

4. Покращення реальності – чотири виміри сегментації

22

Михайло Винницький При плануванні запуску нового продукту чи послуги хороший маркетолог себе запитає: «кому саме цей продукт продаватиметься?» Можливо важливіше запитати себе: «чому саме той, хто купить, буде купувати?». Іншими словами, через задоволення яких конкретних бажань, які беруть початок із стилю життя нашого цільового сегмента, буде здійстюватися задоволення потреб цим продуктом?...


inspiring leaders

4/5 5. Кейс: «Шлях до дитячих сердець»

30

Восени 2004 року Companion Group, що видає ділові журнали Комп&ньоН, &.СТРАТЕГИИ, а також серію книг для прогресивних топменеджерів, приймає нестандартне для себе рішення створити новий ДИТЯЧИЙ ЖУРНАЛ. Сьогодні «Професору Крейду» рік і чотири місяці. За цей час журнал набув більшої популярності. Проте на шляху його розвитку виникають деякі бар'єри. Як не дивно один із них – це українська мова, якою видається журнал і яку фактично не сприймають [за словами дистриб'юторів] на Сході та у Криму.

6. Є оригінальні ідеї?… Олексій Паламарчук Євген Ступак

36

Зараз креативність – дуже популярне слово і прийнято вважати, що воно має однозначно позитивне значення. Спеціалісти стверджують, що багато проблем пов'язані з відсутністю творчості. Креативність – обов'язковий стандарт реклами [важливо, що 90% реклами такою не назвеш] і передбачає пошук в усьому. І звичайно – у маркетингу…

7. Фінанси латеральних продуктів: ціна унікальної цінності Михайло Колісник

42

На ринку будуть вигравати ті компанії, в яких максимальне зусилля маркетолога буде вчасно та правильно підтримано фінансистами, які розрахують і тим самим обґрунтують умови виживання латеральних продуктів. На прикладі існування 3 різних продуктів, у цьому матеріалі Ви зможете прослідкувати за обрахунком вище названих та ще багатьох інших корисних параметрів. Тож, до бою!

8. Культурна подушка для нових управлінських ідей Анна Власова

58

Залучення до компанії креативних людей; стимулювання впровадження інновацій – це без сумніву речі корисні. Але не факт, що самі по собі вони дадуть ефект латерального маркетингу за Філіпом Котлером. Котлер зазначив, що однією з особливостей латерального маркетингу є те, що саме компанія в цілому – від стратегічної верхівки до управління персоналом та операційної діяльності – має сприймати латеральне мислення…

9.Творча майстерня у Вашій компанії Олександра Бакланова Софія Опацька

62

Щоб організація була здатною до інновацій саме того калібру, який Котлер відносить до латерального маркетингу, вона, вочевидь, має перевести саме поняття інновації із категорії «цікаво» у категорію «критично важливо» та «абсолютно необхідно». Компаніям доведеться розвивати або додавати до своїх компетенцій здатність системно створювати і впроваджувати інновації...


Від божевільних ідей до успіху Віктор Оксенюк координатор проекту «КиєвоМогилянська Бізнес Студія»

[за книгою Philip Kotler та Fernando Trias de Bes «Lateral Marketing: New Techniques for Finding Breakthrough Ideas»]


inspiring leaders

6/7

«

Маркетинг та інновації заробляють гроші. Все решта – витрати

»

[Пітер Друкер] На по­чат­ку 70х італійсь­ка фірма «Ferrero» виріши­ла ви­пус­ти­ти на ри­нок но­вий шо­ко­лад­ний про­дуктдлядітей.Ду­мокщо­доство­рен­няса­мо­гопро­ дук­ту бу­ло ба­га­то: до­да­ти біль­ше цук­ру [діти ж обож­ ню­ютьсо­лод­ке],ство­ри­тине­ор­ди­нар­нуяск­ра­вуоб­го­ рт­ку [діти люб­лять на­си­чені коль­о­ри на упа­ковці], ро­би­ти шо­ко­лад у виг­ляді улюб­ле­них ге­роїв з мультфіль­му. Але підприємцю Ferrero Roshe прийш­ла геніаль­но прос­та дум­ка: «А чо­му наш то­вар ма­ють тіль­ки їсти? Улюб­ле­не за­нят­тя ма­лечі – гра­ти­ся!!! І як­що ми ро­би­мо про­дукт для дітей, то во­ни ма­ють от­ри­му­ва­ти не ли­ше смач­ну шо­ко­лад­ку, а й іграш­ку!» Од­ра­зу ба­га­то працівників ска­за­ли: «Як це? Ми ж є ви­роб­ни­ка­ми со­ло­дощів, а не ігра­шок.» Але та­ке не­логічне, на пер­ший пог­ляд, поєднан­ня втіли­ло­ся у 1972 році у відо­мий на сь­о­годні про­дукт – Kinder Surprise. Як ви­я­ви­ло­ся, та­ка кон­цепція то­ва­ру бу­ла вигідна, як для батьків, так і для дітей. Kinder Surprise по­зиціону­вав­ся як про­дукт здо­ро­во­го хар­чу­ван­ня, ба­га­тий енергією та вуг­ле­во­да­ми. До то­го ж діти по­чи­на­ли ба­ви­ти­ся іграш­кою, після то­го як з'їли шо­ко­лад. І не про­си­ли ще од­но­го яй­ця. То­му бать­ки й оби­ра­ли цей про­дукт, зна­ю­чи, що їхня ди­ти­на їсть ко­рисні со­ло­дощі, яких не бу­де за­ба­га­то. А для са­мих дітей Kinder Surprise був ще при­ваб­ливішим: во­ни от­ри­му­ва­ли шо­ко­лад та мож­ливість зби­ра­ти й ко­лекціону­ва­ти тва­рин­ки, ма­шин­ки та ку­пу інших ігра­шок! Зви­чай­но,ком­панія«Ferrero»мог­лапітиіншим шля­хом. Заз­ви­чай, щоб ство­ри­ти но­вий то­вар, до ста­ ро­го про­дук­ту до­да­ють якусь но­ву скла­до­ву, нап­рик­ лад, по­лу­ниці до шо­ко­лад­ки. Але, по суті, це все та ж шо­ко­лад­ка.Іта­кий то­вар ле­жавбина по­лич­кахсу­пер­ мар­кетів се­ред кіль­кох де­сятків собі подібних. Навіть як­би«Ferrero»зумілазва­ри­тиду­жесмач­нийшо­ко­лад і мак­си­маль­но гар­монійно поєдна­ти горіхи [цу­кор, род­зин­ки, пе­чи­во і т.і.], то у підсум­ку навіть за найк­ра­ щих обс­та­вин от­ри­мав би 34% рин­ку. І не біль­ше. Але вар­то бу­ло по­ди­ви­ти­ся на про­цес «збо­ ку», як од­ра­зу ж на­ро­ди­ла­ся ідея – потрібно за­бав­

ля­ти дітей. І хто б спо­чат­ку міг по­ду­ма­ти, що шо­ко­ лад­ка мо­же да­ру­ва­ти стіль­ки щас­тя ма­лечі? Не мож­на чітко ска­за­ти, чим є Kinder Surprise – со­ло­до­ща­ми чи іграш­кою. Це аб­со­лют­но но­вий про­ дукт, і не вар­то йо­го порівню­ва­ти. Як підсу­мок – ком­ панія має прак­тич­но 100% рин­ку но­вої ка­те­горії. За да­ни­миA.C.Nielsen'sBillionDollarBrands,KinderSurprise є однією з най­по­пу­лярніших світо­вих шо­ко­лад­них ма­рок, щорічні про­дажі яко­го пе­ре­ви­щу­ють 1$ млрд. Та­ку кон­цепцію ство­рен­ня та про­су­ван­ня про­ дук­ту Філіп Кот­лер на­зи­ває ла­те­раль­ним мар­ке­тин­ гом – про­це­сом, який при аналізі існу­ю­чих то­варів і пос­луг дає в ре­зуль­таті унікальні то­ва­ри і пос­лу­ги, тим са­мим ство­рює нові ка­те­горії або рин­ки.

Ла­те­ральність ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­гу Хо­ро­ший мар­ке­то­лог відрізняєть­ся від по­га­ но­го тим, що ос­танній чи­тає кни­ги ли­ше зі своєї спеціаль­ності, тоді як хо­ро­ший зас­то­со­вує усі свої знан­ня у бізнесі. Філіп Кот­лер – мар­ке­то­лог не прос­ то хо­ро­ший, а геніаль­ний! Адап­ту­вав­ши те­орію ла­те­раль­но­го мис­лен­ня, він та Фер­нан­до Тріас де Без ство­ри­ли но­ву кон­цепцію – «ла­те­раль­ний мар­ ке­тинг». Ав­то­ри виріши­ли роз­ши­ри­ти інстру­мен­ тарій мар­ке­тин­гу за рам­ки послідов­но­го та логічно­ го про­це­су, на яко­му він ба­зуєть­ся, і до­по­мог­ти ком­паніям ге­не­ру­ва­ти нові ідеї, які не мо­жуть зап­ ро­по­ну­ва­ти ні спо­жи­вачі, ні мар­ке­тин­гові досліджен­ ня.

Навіщо нові підхо­ди? Здебіль­шо­го, про­дук­ти, що предс­тав­ля­ють­ся рин­ку як нові, та­ки­ми насп­равді не є. Во­ни є прос­то імітаціями інших про­дуктів, які вже існу­ють і за­до­воль­ня­ють спо­жи­вачів. І такі «нові» про­дук­ти не за­ли­ша­ють ком­панії іншо­го ви­бо­ру, окрім то­го, щоб прос­то кон­ку­ру­ва­ти на вже за­пов­не­но­му рин­ку. У ре­зуль­таті, ри­нок пе­ре­пов­нюєть­ся, а при­бут­ки па­да­ють. І ли­ше не­ве­ли­ку кількість успішних про­дуктів відрізняє те, що во­ни до­да­ють но­ву цінність, що відповідає існу­юч ­ о­му не­за­до­во­ле­но­му по­пи­ту.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Філіп Кот­лер, спеціаль­но для жур­на­лу «КиєвоМо­ги­лянсь­ка Бізнес Студія»

Ми жи­ве­мо у XXI столітті, і до­сяг­ну­ти успіху з кож­ним днем стає все тяж­че. При­чин є ба­га­то. Перш за все, це ду­же інтен­сив­не збіль­шен­ня за­реєстро­ва­них брендів. Нап­рик­лад, за ос­танні 25 років у Шта­тах та Європі їх кількість зрос­ла у 3 ра­зи. При то­му найцікавішим є те, що за­раз ли­ше близь­ко 30% но­вих про­дуктів ста­ють оціне­ни­ми спо­жи­ва­ча­ми. Інші 70% прос­то не зна­хо­дять по­куп­ця. Подру­ге, новітні тех­но­логії прис­ко­рю­ ють темп інно­вацій. Яск­ра­вий прик­лад – мобіль­ ний те­ле­фон. Він є тех­но­логічно но­вим ли­ше 610

«

Навіть якби «Ferrero» зуміла зварити дуже смачний шоколад і максимально гармонійно поєднати горіхи [цукор, родзинки, печиво і т.і.], то у підсумку навіть за найкращих обставин отримала би 34% ринку. І не більше.

»

місяців. Потім на ри­нок ви­хо­дить інша кра­ща мо­дель. Кон­ку­ренція настіль­ки силь­на, що ідея відра­зу ж підхоп­люєть­ся інши­ми ком­паніями. У підсум­ку ліде­ри га­лузі му­сять як­найш­вид­ше ство­рю­ва­ти інно­ваційні про­дук­ти, щоб не втра­ти­ти клієнтів. Потретє, ско­ро­чуєть­ся життєвий цикл то­варів. Раніше сім'я міня­ла те­левізор ли­ше тоді, ко­ли він повністю ла­мав­ся після чер­го­во­го ре­мон­ ту. За­раз прак­тич­но кожні 34 ро­ки у вітальні з'яв­ ляєть­ся но­вий те­левізор. Почет­вер­те, мо­зок лю­ди­ни пе­ре­на­си­че­ний рек­ла­мою, і ефек­тивність до­ро­гих те­левізійних ро­ликів змен­шуєть­ся. Як наслідок, бренд втра­чає си­лу. Проб­лем мож­на пе­ре­ра­ху­ва­ти ба­га­то – це ос­новні з них. Вис­но­вок же один – ува­гу спо­жи­ва­ча мож­на при­вер­ну­ти ли­ше но­виз­ною. Що про­по­нує «тра­диційний» відділ мар­ке­ тин­гу при ство­ренні но­вих про­дуктів? Зви­чай­но, при­ду­му­ва­ти но­вин­ки. І все ро­бить­ся пра­виль­но


inspiring leaders

8/9 – виз­на­ча­ють­ся ба­жан­ня по­тенційних спо­жи­вачів Ла­те­раль­ний : Вер­ти­каль­ний та ри­нок, який цей про­дукт бу­де охоп­лю­ва­ти Ла­те­раль­ний мар­ке­тинг ні в яко­му разі не [Філіп Кот­лер та­ку кон­цепцію на­зи­ває вер­ти­каль­ ним мар­ке­тин­гом]. Про­те усі інно­вації бу­дуть стоїть ви­ще вер­ти­каль­но­го – во­ни до­пов­ню­ють од­не ство­рю­ва­ти­ся все­ре­дині фіксо­ва­но­го рин­ко­во­го од­но­го. Біль­ше то­го, ла­те­раль­ний мар­ке­тинг не мо­же прос­то­ру. Но­вин­ки да­но­го ти­пу ділять­ся на нас­ існу­ва­ти без вер­ти­каль­но­го, ад­же ра­но чи пізно у новійрин­ковійка­те­горіїтежз'яв­ля­ють­сякон­ку­рен­ти, тупні ка­те­горії: – Зміна ба­зо­вої ха­рак­те­рис­ти­ки то­ва­ру шля­ з яки­ми тре­ба зно­ву ж та­ки бо­ро­ти­ся, щоб не втра­ти­ хом роз­ши­рен­ня або зву­жен­ня цієї ха­рак­те­рис­ти­ки. ти ліди­ру­ю­чих по­зицій. Про­те це є два різні підхо­ди, [Со­ки: низь­кий вміст цук­ру, ви­со­кий вміст фруктів, які ма­ють ба­га­то особ­ли­вос­тей та відміннос­тей. Що ж відбу­ваєть­ся при зас­то­су­ванні вер­ти­ «фреш», з вітаміна­ми, без до­ба­вок] – Зміна розміру. [Кар­топ­ляні чіпси: упа­ков­ки каль­но­го мар­ке­тин­гу? Як уже зга­ду­ва­ло­ся, в пер­шу чер­гу виз­на­чаєть­ся ри­нок – і но­вин­ки ство­рю­ють­ся в по 35, 50, 100, 200 грамів, муль­ти­па­ке­ти] – Зміна упа­ков­ки. [Milka про­даєть­ся у шо­ко­ ме­жах цих виз­на­чень. Спра­ва у то­му, що сам про­цес лад­них плит­ках, у ве­ли­ких по­да­рун­ко­вих ко­роб­ках, вер­ти­каль­но­го мар­ке­тин­гу ос­но­ва­ний на логіці – у ком­панії є відділ мар­ке­ у залізних су­венірних тин­гу, який во­лодіє пев­ упа­ков­ках. Але шо­ко­лад ним на­бо­ром інстру­ один і той же.] Створивши Kinder Surprise – ментів і ство­рює про­дук­ – Пе­р е­р об­к а шоколад, яким можна гратися – ти. В прин­ципі, ко­ли ди­зай­ну – кон­тей­нер чи ри­нок не є зрілим, та­кий упа­ков­ка, а та­кож розмір «Ferrero» отримала практично підхід прек­р ас­н о за­ли­шаєть­ся незмінним, 100% ринку нової категорії. функціонує. Зна­хо­дять­ся ко­ли змі­нюєть­ся ли­ше Зараз щорічні продажі цього нові точ­ки ди­фе­ренціації, ди­зайн. [Лижі. Ба­га­то но­ве по­зиціону­ван­ня, і ви­роб­ників у де­як ­ их продукту перевищують по­тенційні спо­жи­вачі ста­ но­вих мо­де­лях зміню­ $ 1 млрд. ють ре­аль­ни­ми. Але на ють ли­ш е колір та зрілих рин­ках у дов­го­ст­ ди­зайн, ко­ли все інше ро­ко­во­му періоді ці нові то­ва­ри за­без­пе­чу­ють над­то ли­шаєть­ся та­ким же]. – Ство­рен­ня до­пов­нень. До­да­ван­ня до ос­нов­ ма­лий приріст об­ся­гу про­дажів, при то­му іноді то­ва­ но­го то­ва­ру інгре­дієнта. [Пе­чи­во з ко­ри­цею, білим ри однієї ка­те­горії «зни­щу­ють» од­не од­но­го. Ла­те­раль­ний мар­ке­тинг пра­цює тро­хи шо­ко­ла­дом, чор­ним шо­ко­ла­дом, дже­мом, цук­ро­ поіншо­му. Він ба­зуєть­ся на по­шу­ку но­вих мож­ли­ вою пуд­рою...] – Зни­жен­ня зу­силь спо­жи­вачів [Де­які су­пер­ вос­тей шля­хом звер­нен­ня до од­но­го або кіль­кох мар­ке­ти та нічні клу­би ство­рю­ють спеціальні без­ ба­жань спо­жи­ва­ча, які ми відки­ну­ли при по­пе­ реднь­о­му виз­на­ченні то­ва­ру чи пос­лу­ги. Зро­зуміло, кош­товні марш­ру­ти для зруч­ності своїх клієнтів] Звісно, ці но­вин­ки по­зи­тив­но впли­ва­ють на що не­обхідно зміню­ва­ти сам то­вар, що відбу­ло­ся рівень про­дажів, ад­же з'яв­ля­ють­ся нові по­тенційні при роз­робці Kinder Surprise – до­да­ла­ся мож­ливість по­купці. Про­те дані інно­ваційні стра­тегії не ство­рю­ гра­ти­ся до мож­ли­вості з'їсти шо­ко­лад. І са­ме та­ке ють но­вих ка­те­горій та ринків. І в підсум­ку рівень поєднан­ня ро­бить цей про­дукт про­рив­ним. Розг­ля­не­мо ще один прик­лад. Ць­о­го ра­зу про­дажів за умов над­то ве­ли­кої сег­мен­тації зрос­тає на долі відсотків. То­му та­кий підхід до ство­рен­ня це бу­де ри­нок мо­лоч­них про­дуктів. Рівень кон­ку­ про­дуктів ду­же час­то не мо­же да­ти очіку­ва­них ренції у мо­лочній га­лузі яск­ра­во ілюст­ру­ють по­лич­ ки на­ших су­пер­мар­кетів – ко­жен по­го­дить­ся, що у ре­зуль­татів. Як­раз за та­ких умов і вар­то зас­то­со­ву­ва­ти цій га­лузі ду­же ба­га­то гравців. І все ж ком­панія ла­те­раль­ний мар­ке­тинг, ад­же це найе­фек­тивніший Danone в кінці 90х ство­ри­ла но­ву ка­те­горію в сек­ спосіб кон­ку­ренції на «зрілих» рин­ках, де мікро­сег­ торі мо­лоч­них про­дуктів: «Actimel». Це і не йо­гурт, і мен­тація і пе­ре­на­си­чен­ня брен­да­ми не за­ли­шає не сік, і не напій для вта­му­ван­ня спра­ги чи апе­ти­ту. Danone ство­рив но­вий то­вар, ос­но­ва­ний на мо­лоці, місця для но­вих мож­ли­вос­тей.

«

»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

«

Здебільшого, продукти, що представляються ринку як нові, такими насправді не є. Вони є просто імітаціями інших продуктів, які вже існують і задовольняють споживачів. В результаті, ринок переповнюється, а прибутки падають.

«

[Філіп Котлер]

Филип Котлер, Фернандо ­ Триас де Без Новые маркетинговые технологии­ Видавець: НЕВА 192 стр

Сучасний ринок перенасичений схожими товарами, споживачі все сильніше пручаються рекламі, а традиційний маркетинг уже не настільки ефективний. У цій ситуації відомі маркетологи Філіп Котлер та Фернандо Тріас де Без представляють нову систему нестандартних ринкових рішень – латеральний маркетинг. Він істотно збагачує традиційний підхід новими можливостями створення інноваційних ідей, демонструє всю міць маркетингового креативу і допомагає залучити й втримати нових споживачів, збільшуючи свою ринкову частку…

який за­хи­щає ор­ганізм від бак­терій. Тоб­то до нес­ тан­да­рт­но­го за сма­ком про­дук­ту бу­ло до­да­но ба­жан­ня за­хис­ти­ти свій ор­ганізм. Самі прин­ци­пи прий­нят­тя рішень у ла­те­раль­ но­му мар­ке­тин­гу ду­же відрізня­ють­ся. Тут пра­цює твор­че та інтуїтив­не мис­лен­ня. Потрібно роз­ви­ва­ти кре­а­тивність у працівників ком­панії, до­лу­ча­ти до відділів мар­ке­тин­гу не­ор­ди­нар­них осо­бис­тос­тей. Тим біль­ше, са­ме з цієї при­чи­ни ста­ли ду­же потрібни­ ми кре­а­тині аген­т­ства. Логікою уже не зди­ву­ва­ти спо­ жи­ва­ча – потрібні зовсім не­очіку­вані рішен­ня, які пе­рек­рес­лю­ють будьяку послідовність хо­ду ду­мок. Та­кож не слід за­бу­ва­ти, що ба­гать­ох но­ви­ нок ри­нок не сприй­має. І, зви­чай­но, кар­ди­наль­но нові про­дук­ти важ­че про­да­ють­ся – потрібен де­я­ кий час, щоб по­тенційні спо­жи­вачі зро­зуміли їхню цінність та ви­я­ви­ли ба­жан­ня прид­ба­ти. То­му ла­те­ ральні про­дук­ти є більш ри­зи­ко­ва­ни­ми, аніж тра­диційні. Хо­ча як­що такі но­вин­ки сприй­ма­ють­ся рин­ком, то об­сяг про­дажів є знач­но біль­шим, ніж від но­во­го про­дук­ту, ство­ре­но­го в ме­жах існу­юч ­ ої ка­те­горії.


inspiring leaders

10/11 Таб.1

Відмінності вертикального та латерального маркетингу Вертикальний маркетинг

 Сукупності бажань, людей, ситуацій та способів використання товару. Оснований на...

Функціонує...

Дозволяє...

 Нашій місії, інноваціях, які виходять з того, якою компанією ми хочемо бути.

 Відкритості для нової місії при необхідності.  Інноваціях, які беруть свій початок поза існуючою пропозицією.

 Поза логікою маркетингового процесу.

 Вертикально.

 Латерально.

на ранній стадії розвитку ринку...

на ранній стадії розвитку ринку...

 Розвивати ринки.

 Створювати ринки, категорії.

 Перетворювати потенційних споживачів у реальних.

 Охоплювати цільових споживачів/ ситуацій, які не охоплюються існуючими товарами.

 Низький рівень приросту продажів, але легкість продажів новинок.

Застосовується...

 Відкинутих бажаннях, людях ситуаціях використання товару.

 Слідуючи маркетинговому процесу.

на пізній стадії розвитку ринку...

Джерело формування попиту

Латеральний маркетинг

на пізній стадії розвитку ринку...  Високий рівень приросту, але більші ризики

 Ринкова частка конкурентів.

 Може забезпечувати приріст сам по собі, не впливаючи на інші ринки...

 Перетворення потенціальних споживачів у реальних

 ...або відбирати у багатьох інших категорій ринкову долю однорідних товарівконкурентів

 На ранній стадії життєвого циклу ринку або товару.

 На стадії зрілості життєвого циклу ринку або товару.

 При стратегіях низьких ризиків.

При стратегії високого ризику.

 При обмежених ресурсах.

При високій доступності ресурсів.

 Для захисту ринку шляхом фрагментації

Для атаки на ринки товарамизамінниками.

За створення ринків не завжди відповідають відділи маркетингу, а часто: Несуть відповідальність...

 Відділи маркетингу

 Креатині агентства Підприємець Малі і середні компанії Технічні, науководослідницькі відділи


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Про­цес ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­гу Те­пер уже чітко зро­зумілі плю­си та міну­си ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­гу. Про­те більш важ­ли­вим є не са­ма те­орія, а інстру­мен­тарій, який до­по­ма­гає пра­виль­но зас­то­су­ва­ти да­ну кон­цепцію. Філіп Кот­ лер та Фер­нан­до Тріас де Без да­ють ці ме­то­ди­ки, опи­су­ю­чи про­цес ство­рен­ня ла­те­раль­но­го про­дук­ ту. На пер­ший пог­ляд мо­же зда­ти­ся, що сам по­шук нес­тан­да­рт­них рішень, як і творчість вза­галі, є ха­о­тич­ним про­це­сом. Але як­що ла­те­раль­ний мар­ ке­тинг – про­цес, то це оз­на­чає, що йо­го мож­на ор­ганізу­ва­ти. Навіть творчість мо­же ма­ти свої ме­то­ ди. Мо­царт, да Вінчі, Едісон ма­ли свої творчі ме­то­ ди. У кінці 90х пси­хо­лог Ед­вард де Бо­но зап­ро­ по­ну­вав та­кий ме­тод – «ла­те­раль­не мис­лен­ня» – про­цес, за до­по­мо­гою яко­го мож­на відійти від сте­ ре­о­типів та по­ди­ви­ти­ся на проб­ле­му з іншо­го бо­ку. За йо­го сло­ва­ми, щоб знай­ти нес­тан­да­рт­ний вихід із си­ту­ації, потрібно відки­ну­ти послідовність хо­ду ду­мок та логіку, ад­же во­ни став­лять рам­ки та об­ме­ жен­ня. Са­ме ці рам­ки й ут­во­рю­ють, за сло­ва­ми Ед­вар­да де Бо­но, пе­реш­ко­ди для но­вих пог­лядів. Ла­те­раль­не мис­лен­ня за своєю сут­тю є твор­ чим та інтуїтив­ним. Це шлях, який пе­рек­рес­лює послідовність ду­мок, і приз­во­дить до ство­рен­ня кар­ди­наль­но но­вих про­дуктів. Ад­же яка логіка, на пер­ший пог­ляд, у со­ло­до­щах, яки­ми мож­на ба­ви­ти­ ся? Про­те за до­по­мо­гою нес­тан­да­рт­но­го мис­лен­ня та­ке поєднан­ня ха­рак­те­рис­тик при­но­сить міль­яр­ди ком­панії «Ferrero». Спро­буємо розділи­ти про­цес ла­те­раль­но­го мис­лен­ня на кіль­ка послідов­них етапів. Не­хай, об'єктом, який бу­де розг­ля­да­ти­ся, бу­де квітка. Перш за все, тре­ба скон­це­нт­ру­ва­ти­ся та про­а­налізу­ва­ти про­дукт. Квітка – гар­на, во­на пах­не, але є проб­ле­ма у то­му, що во­на швид­ко в'яне. От­же, ми маємо проб­ле­му, яку тре­ба виріши­ ти. Як­що мис­ли­ти логічно, то кожній нор­мальній лю­дині зро­зуміло, що вирішен­ня не існує. Це ж квітка, жи­ва ма­терія, і во­на му­сить ра­но чи пізно зів'яну­ти. Але потрібно відки­ну­ти будьяку послідовність ду­мок і ска­за­ти аб­су­рд­ну річ – нап­рик­лад, квітка ніко­ ли не в'яне. Зав­дан­ня ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­гу – поєдна­ти не­поєдну­ва­не. І вста­но­вив­ши зв'язок між звич­ним для нас об'єктом [квіткою] та нез­вич­ною для нь­о­го ха­рак­те­ рис­ти­кою [ніко­ли не в'яне], бу­ло виріше­но зас­то­со­ ву­ва­ти штучні ма­теріали. Так був ство­ре­ний про­дукт,

який на­зи­ваєть­ся штучні квіти. Ось тут уже і з'яв­ ляєть­ся логіка. Про­цес ство­рен­ня будьяко­го ла­те­раль­но­го про­дук­ту мож­на роз­би­ти на кіль­ка універ­саль­них підпро­цесів: 1. Кон­це­нт­рація на об'єкті [квітка]; 2. Виз­на­чен­ня роз­ри­ву в ха­рак­те­рис­тиці [ніко­ ли не в'яне]; 3. Вста­нов­лен­ня зв'яз­ку [штучні ма­теріали – но­ва ідея та кон­цепція]. До речі, та­кий са­мий про­цес відбу­ваєть­ся, ко­ли роз­повіда­ють анек­дот. На по­чат­ку є якась стан­ да­рт­на си­ту­ація, в кінці ро­бить­ся роз­рив, і ко­ли ми вста­но­ви­мо зв'язок у на­шо­му моз­ку, то за­хо­ди­мо­ся сміхом. Бу­ває й та­ке, що не за­хо­ди­мо­ся – тоді мо­зок не поєднує роз­рив. Хитрість тут у то­му, що будьякі ідеї та рішен­ ня мож­на логічно пов'яза­ти. Але ж на по­чат­ку роз­ ри­ву ніякої логіки не бу­ло, і то­му на етапі пе­ре­ло­му потрібно сти­му­лю­ва­ти нес­тан­дартні дум­ки, щоб поєдна­ти не­поєдну­ва­не. Го­лов­не – чітко вста­но­ви­ти сти­му­ли, і нові ідеї та про­дук­ти бу­дуть з'яв­ля­ти­ся.

Ла­те­раль­ний мар­ке­тинг на рівні ком­панії Як­що за іде­аль­них умов ла­те­раль­не мис­лен­ня роз­пов­сюд­жуєть­ся по всій ком­панії як підхід, що ге­не­рує ідеї та вирішує проб­ле­ми, то в ре­аль­но­му житті це відбу­ваєть­ся ли­ше на тих фірмах, які справді мож­на наз­ва­ти інно­ваційни­ми. Го­во­ря­чи тут про но­виз­ну, ми не зво­ди­мо кон­цепцію прос­то до ство­ рен­ня ла­те­раль­них про­дуктів. Інно­ваційна ком­панія – це не така, в якій кіль­ ка поспра­вжнь­о­му кре­а­тив­них осо­бис­тос­тей спон­ тан­но при­ду­му­ють нові ідеї. Потрібна не ли­ше сис­ те­ма ство­рен­ня ідей. Ць­о­го за­ма­ло. Важ­ли­во опе­ру­ ва­ти ще й рин­ком капіта­лу та рин­ком та­лантів. Ад­же ли­ше ті ком­панії, які схва­лю­ють нові ідеї у своїх працівників, які виділя­ють кош­ти для по­шу­ку нес­ тан­да­рт­них рішень і які мо­жуть мобілізу­ва­ти та за­ли­ши­ти в се­бе та­ла­но­ви­тих лю­дей, є справді інно­ ваційни­ми. Ство­рен­ня но­вих ідей – це ду­же ефек­тив­ний шлях роз­вит­ку. Але ком­панія не мо­же собі доз­во­ли­ти відпо­чи­нок, бо кон­ку­рен­ти завж­ди на­ма­га­ють­ся скопіюва­ти но­вий про­дукт. Тіль­ки фірми, які постійно зай­ма­ють­ся творчістю та інно­ваціями, ма­ють шанс га­ран­ту­ва­ти собі успіх у май­бутнь­о­му.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Україно, вперед!

Сь­о­годні, ко­ли ос­нов­ним дже­ре­лом кон­ку­ ре­нт­ної пе­ре­ва­ги є інно­вація, а зав­дан­ням мар­ке­ тин­гу – по­шук та ре­алізація но­вих, оригіналь­них ідей – пи­тан­ня ме­то­ду по­шу­ку ідей як ніко­ли зас­ лу­го­вує на ува­гу. Замість тра­диційних ме­тодів ство­рен­ня «но­ви­нок» – вне­сен­ня [нез­нач­них] змін до на­яв­них то­варів – Філіп Кот­лер та Фер­ нан­до Тріас де Без про­по­ну­ють вда­ти­ся до нес­ тан­да­рт­них, бо­дай навіть бо­жевіль­них ідей: поєдна­ти нічим не пов'язані речі в од­но­му то­варі, або знай­ти но­вий, нес­тан­да­рт­ний спосіб зап­ро­ по­ну­ва­ти то­вар по­куп­цеві. Чи бра­кує ук­раїнцям бо­жевіль­ності? Нав­ряд чи! А мо­же ро­зу­му? Ні за що! Ми, як ніхто інший, маємо в собі ці не­поєдну­вані речі. Як­що ди­ви­тись на бізнес очи­ма Кот­ле­ра, то як­раз ці дві ри­си, уміло поєднані в прий­нятті рішень, да­ють на ви­ході про­ривні про­дук­ти і ша­ле­ний успіх. І ук­раїнці це роб­лять!

Ту­рис­тич­на ФЕР­МА Ідея роз­во­ди­ти стра­усів не є но­вою. Ще в до­ре­во­люційній Росії за да­ни­ми 1913 ро­ку існу­ва­ло до 300 стра­у­си­них ферм. Вже близь­ко 10 років ця га­лузь сільсь­ко­го гос­по­да­р­ства ак­тив­но роз­ви­ваєть­

ся і в Ук­раїні, хо­ча по­пит знач­но пе­ре­ви­щує про­по­ зицію. Унікальність фер­ми, її по­пу­лярність і процвітан­ ня по­яс­нюєть­ся іншим. Це пер­ша і єди­на фер­ма, яка окрім роз­ве­ден­ня стра­усів ста­ла ще й при­ваб­ли­вим ту­рис­тич­ним об'єктом. Та­ка нез­вич­на ідея на­ро­ди­ ла­ся зав­дя­ки дітям. Ко­ли влітку 2001 ро­ку з'яви­ли­ся перші стра­у­се­ня­та, діти з усієї око­лиці при­хо­ди­ли


inspiring leaders

14/15 екстракт гу­а­ра­ни [дже­ре­ло при­род­но­го ко­феїну], здав­на відо­мої сти­му­лю­ючої ре­чо­ви­ни. Сма­кові ха­рак­те­рис­ти­ки пи­ва не зміни­лись, і ком­панія очікує, що ос­нов­ним спо­жи­ва­чем но­во­го напою бу­де мо­лодь, яка звик­ла до тра­диційно­го сма­ку та праг­не відчу­ти «прис­мак інно­вацій». Си­ту­ації вжи­ван­ня пи­ва є до­сить різно­манітни­ ми – у барі з дру­зя­ми, вдо­ма, під час пе­рег­ля­ду фут­ боль­но­го мат­чу, під час вечірки чи про­гу­лян­ки. То­му для мо­лоді, яка прийш­ла роз­ва­жи­тись на кон­церт, вечірку, дис­ко­те­ку, енер­ге­тич­не пи­во має до­дат­ко­ву спо­жив­чу вартість. по­ди­ви­тись на них та роз­ка­зу­ва­ли про по­ба­че­не бать­кам та дру­зям. Та­ким чи­ном звістка про ціка­ вин­ку ши­ри­лась і вже до кінця ро­ку ста­ла ма­со­вим яви­щем. Влас­ни­ки ж у свою чер­гу про­я­ви­ли ло­яльність до ціка­вості дітей і пішли на­зустріч юним відвіду­ва­чам, по­бу­ду­вав­ши на те­ри­торії фер­ми ди­тя­чий май­дан­чик та гой­дал­ки. Пізніше, ко­ли ту­ризм – цей нез­вич­ний для фер­ми нап­ря­мок бізне­ су – став роз­ви­ва­ти­ся, з'явив­ся та­кож зо­опарк та рес­то­ран, де мож­на скуш­ту­ва­ти ек­зо­тичні стра­ви зі стра­у­си­но­го м'яса або ж за­мо­ви­ти ве­ле­тенсь­ку яєчню. За п'ять років існу­ван­ня фер­ми кількість стра­ усів зрос­ла у 10 разів і нині на фермі вже близь­ко 300 птахів. З трав­ня до жовт­ня фер­ма прий­має 500 – 1000 відвіду­вачів щод­ня, хо­ча і взим­ку є ба­га­то охо­чих пос­пос­теріга­ти, як стра­у­си се­бе по­чу­ва­ють в умо­вах су­во­рої ук­раїнсь­кої зи­ми. Керівницт­во фер­ ми на­лаш­то­ва­не оп­тимістич­но: при­бут­ки від роз­ва­ жаль­ноту­рис­тич­ної час­ти­ни бізне­су вже до­сяг­ли рівня при­бутків від ос­нов­ної діяль­ності – птахівницт­ ва. А в май­бутнь­о­му пла­нуєть­ся ще й по­бу­ду­ва­ти го­тель та роз­ши­ри­ти те­ри­торію, що вже за­раз скла­ дає 18 гек­тарів.

Енер­ге­тич­не ПИ­ВО «Свіжим» прик­ла­дом до­лу­чен­ня нез­вич­но­го еле­мен­ту до звич­но­го про­дук­ту є ви­пуск енер­ге­тич­ но­го пи­ва «Drive Max» пи­во­вар­ною ком­панією «Сар­ мат», що відбув­ся нап­рикінці бе­рез­ня 2006 ро­ку. Як стве­рд­жує пресслуж­ба ком­панії, у світі існує ли­ше один ана­лог ць­ог­ о про­дук­ту, ви­роб­ле­ний у Північній Аме­риці. У ць­о­му ви­пад­ку ав­то­ри ідеї на­да­ли пи­ву унікаль­ну ха­рак­те­рис­ти­ку, до­дав­ши до нь­о­го

До сь­о­годнішнь­о­го дня під час про­ве­ден­ня та­ких за­ходів найбіль­шою по­пу­лярністю ко­рис­ту­ва­ ло­ся два на­пої – пи­во та енер­ге­тичні на­пої [Burn, Shark, то­що]. Слід заз­на­чи­ти, що ос­нов­ний мо­тив вжи­ван­ня пи­ва – це йо­го сма­кові влас­ти­вості, а енер­ ге­тич­них на­поїв – нав­па­ки, не смак, а їх сти­му­лю­ ючий ефект [смак, до речі, час­то ви­яв­ляєть­ся слаб­кою сто­ро­ною ць­о­го на­пою]. Тож, поєднав­ши обидві ха­рак­те­рис­ти­ки в од­но­му на­пої, і та­ким чи­ном ство­ рив­ши до­дат­ко­ву цінність для спо­жи­ва­ча, «Сар­мат» має шан­си роз­ши­ри­ти част­ку сво­го рин­ку, за­лу­ча­юч ­и та­кож ша­ну­валь­ників енер­ге­тич­них на­поїв, які


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

«Рус­лан», пе­рет­во­рив­ш и йо­го на літа­ю­ч ий кос­мод­ром для за­пус­ку лег­ких космічних апа­ратів [літак от­ри­мав наз­ву – АН124100ВС «Рус­лан»]. Поєднав­ши дві ка­те­горії [Літак + плат­фор­ма для за­пус­ку ра­ке­то­носіїв], ук­раїнські вчені та інже­не­ ри зуміли ство­ри­ти но­вий про­дукт – літаккос­мод­ ром. Се­ред ос­нов­них сег­ментів рин­ку для но­во­го літа­ка «Рус­лан» виділя­ють­ся ви­ве­ден­ня на орбіту ме­режі те­ле­ко­мунікаційних су­пут­ників, су­пут­ників дис­танційно­го зон­ду­ван­ня, навігаційних космічних сис­тем, а та­кож космічний ту­ризм. Ці рин­ки на сь­о­ годні ду­же ди­намічно роз­ви­ва­ють­ся. Крім то­го, су­пут­ни­ки зв'яз­ку, які пла­нуєть­ся ви­вес­ти на орбіту раніше ли­ша­лись по­за фо­ку­сом пив­ної га­лузі.

Літа­ю­чий КОС­МОД­РОМ Ідея ви­ко­рис­тан­ня літаків для за­пус­ку ра­кетносіїв у кос­мос впер­ше бу­ла вис­лов­ле­на у 20х ро­ках XX ст. ра­дянсь­ки­ми вче­ни­ми. Про­ек­ти ж її прак­тич­но­го зас­то­су­ван­ня по­ча­ли роз­роб­ля­ ти­ся з 60х років, а фак­тичні спро­би втілен­ня їх у жит­тя – тіль­ки з се­ре­ди­ни 90х років ХХ ст. На­разі ідея нет­ра­диційно­го за­пус­ку су­пут­ників от­ри­ма­ла по­даль­ший по­туж­ний сти­мул для прак­ тич­но­го впро­вад­жен­ня після вда­лої ре­алізації про­ ек­ту «Морсь­ко­го стар­ту», в рам­ках яко­го про­во­ дять­ся за­пус­ки су­пут­ників з морсь­кої плат­фор­ми з найбільш енер­ге­тич­но вигідно­го ге­ог­рафічно­го по­ло­жен­ня – з ек­ва­то­ра. В Ук­раїні, вра­хо­ву­ю­чи аналіз пот­реб світо­во­ го рин­ку стар­то­вих пос­луг що­до за­пус­ку в кос­мос лег­ких космічних апа­ратів, АНТК імені О.Ан­то­но­ва бу­ло виріше­но мо­дернізу­ва­ти літак АН124100

про­тя­гом цих років, ма­ють порівня­но не­ве­ли­кий термін експлу­а­тації [близь­ко 5 років], то­му ви­ве­ ден­ня на орбіту но­вих су­пут­ників бу­де яв­ля­ти со­бою ве­ли­кийпо­тенційнийри­нокдляліта­каАн124100ВС «Рус­лан». На сь­ог­ одні ли­ше США на­ма­га­ють­ся ре­алізу­ ва­ти ана­логічний про­ект. Про­те, на світо­во­му рин­ку мо­дернізо­ва­ний літак АН124100 ВС «Рус­лан» ви­пе­ ред­жає сво­го аме­ри­кансь­ко­го кон­ку­рен­та літак С17 фірми «Боїнг» за всім най­важ­ливішим па­ра­мет­рам. При ць­ом ­ у ціна ук­раїнсь­ко­го літа­ка не пе­ре­ви­щує 9298 млн. до­ларів, що май­же в 2 ра­зи мен­ше ціни аме­ри­кансь­ко­го кон­ку­рен­та.


inspiring leaders

16/17 УНІВЕР­МАГ від ку­тюр Fashion Lab – це га­ле­рея бутіків, в якій предс­ тав­ле­но одяг від 15 ук­раїнсь­ких та кіль­кох за­кор­дон­ них ди­зай­нерів. Фак­тич­но, це пер­ша в країні подібна га­ле­рея, що про­по­нує на­ла­го­ди­ти пря­мий зв'язок між мод­ни­ми ди­зай­не­ра­ми та спо­жи­ва­ча­ми в подібно­му фор­маті. Окрім бутіків, до Fashion Lab вхо­дять «Арт бутік», студія зас­ма­ги, «мод­на» кав'яр­ ня, са­лон кра­си, ювелірний са­лон, са­лон весіль­них су­конь, бутік для до­машніх улюб­ленців. Та найцікавішим мо­мен­том є те, що у Fashion Lab по­бу­ до­ва­но май­дан­чик із розбірним подіумом, про­ фесійним світлом та зву­ком. Це доз­во­ляє при­вер­ну­ ти ува­гу відвіду­вачів за ра­ху­нок про­ве­ден­ня по­казів мод­но­го одя­гу, фес­ти­валів то­що. Га­ле­рея має всі шан­си ста­ти успішним про­ек­ том, ад­же це спосіб зап­ро­по­ну­ва­ти до­дат­ко­ву цінність спо­жи­ва­чеві – зруч­не роз­та­шу­ван­ня ба­гать­ ох бутіків в од­но­му місці у до­волі де­мок­ра­тичній ат­мос­фері, подібно до універ­ма­гу. Га­ле­рея впер­ше не ли­ше предс­тав­ляє одяг ук­раїнсь­ких ди­зай­нерів ши­ро­ко­му ко­лу спо­жи­вачів, але й доз­во­ляє мо­дель­ е­рам про­де­мо­н­стру­ва­ти свій одяг на по­ка­зах. Що­до ри­зиків ць­о­го про­ек­ту, слід заз­на­чи­ти такі особ­ли­вості: попер­ше, найбільші й найп­ри­бут­ ковіші клієнти пра­цю­ють з ди­зай­не­ром нап­ря­му, тож, до­сяг­ну­ти суттєво­го збіль­шен­ня про­дажів за ра­ху­нок ць­о­го про­ек­ту ди­зай­не­рові, на­пев­не, бу­де важ­ко; подру­ге, орієнтація на ма­со­вий про­даж мо­же заш­ко­ди­ти іміджу, ексклю­зив­ності брен­ду. Але – ба­га­то за­ле­жить від мар­ке­тин­го­вої стра­тегії тор­го­вель­но­го цент­ру, яка на цей час ви­даєть­ся ду­же вда­лою: ТЦ по­зиціонуєть­ся са­ме як мод­ний торгівель­ний комп­лекс. Ць­о­му іміджу сприяє ре­гу­ ляр­не про­ве­ден­ня фешнза­ходів у Fashion Lab: це і що­су­ботні по­ка­зи ук­раїнсь­ких ди­зай­нерів, і масш­ табні фес­ти­валі – ко­лишній «Київсь­кий подіум», для яко­го бу­ло збу­до­ва­но ок­ре­мий павільйон «Аль­ та Екс­по» по­ряд з го­лов­ною будівлею ТЦ, та Ukrainian Fashion week, най­ма­сш­табніший ук­раїнсь­кий фешнпро­ект, що при­вер­тає до се­бе ува­гу за­кор­ дон­них ди­зай­нерів та по­купців. На­разі «Аль­та Центр» на­бу­ває все біль­шої по­пу­ляр­ності, а та­кож за­о­хо­чує цікавість но­вих по­купців до ди­зай­нерсь­ко­ го одя­гу. Подяка за підготовку статті Ганні Зубко,­ Надії Єремеєвій, Ользі Шмиговій

Ство­рен­ня но­вих про­дуктів найбільш ак­тив­но відбу­ваєть­ся в місцях кон­це­нт­ро­ва­них га­лу­зе­вих клас­терів. Як­що б Ук­раїна мог­ла, нап­рик­лад, зібра­ти в од­но­му місці найк­ра­щих фахівців з ви­го­тов­лен­ня дви­гунів, ме­та­лу, па­ли­ва, а та­кож вче­них, то ма­ла б шанс ви­бо­ро­ти регіональ­не чи гло­баль­не лідерство. Або, як­що б Ук­раїна сфо­ку­су­ва­ла­ся на екс­порті ку­хон­них меблів і ма­ла б найк­ра­щих фахівців з ро­бо­ти по де­ре­ву, відповідне об­лад­нан­ня, ла­ки та інше, то бу­ла б ліде­ром в цій га­лузі. Та­ким чи­ном, вибір індустрії цілком за­ле­жить від то­го, в якій са­ме га­лузі Ук­раїна б хотіла спеціалізу­ва­ти­ся. Філіп Кот­лер, спеціаліаль­но для «КиєвоМо­ги­лянсь­кої Бізнес Студії»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Як вбити у собі генія?

З широко відкритими очима Андрій Федоров керуючий партнер креативного бюро «Сахар» та компанії «ЛЮДИ», викладач з маркетингового креативу­ КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs]

Щозаважаєстворюватинестандартнірішення? Частіше за все – страх. Моделі поведінки, які нав'язуютьбатьки,дитинствоабошкола.Український громадянин відчайдушно старається, щоб у нього все було, як у людей, щоб його ніхто не осудив, щоб правильно зрозуміли та похвалили. Необхідно дотримуватись певних правил, писати правильним почерком, починати твір з правильного речення. Стандартна школа вчить ефективно слідувати шаблонам: червоне світло – стій, зелене – йди. Реклама банку повинна бути нудною, а реклама газованої води – веселою. Споживач жувальної гумки – молодь, цільова аудиторія прального порошку – домогосподарки. Люди, котрі проходять ці жорна, в період інтелектуального дозрівання черствіють. У них черствіють мізки. Ці ж люди потім, після інституту, часто потрапляють в департамент маркетингу або стають керівниками.

Споживач ближче, ніж Ви думаєте Інновації неможливі без вивчення споживача. Необхідно розуміти прості речі – люди пукають, у них іноді болить горло, вони хочуть жити краще, їх дратує, що вночі під вікном виють кішки. І це для них важливіше за якийсь бренд з певним позиціонуванням. Реальний споживач ходить у спортивних штанях, а в брифах пишуть: «він – просунутий та витончений». Мій друг займається роздрібною торгівлею – продає рибу. Презентуючи йому розроблений логотип, одна менеджер почала описувати цільову аудиторію. На що отримала від нього резонне питання: «А Ви хоч раз були в магазинах, де продається риба? Ви бачили реальних покупців?». Гарні директори з маркетингу повинні знати своїх споживачів. У невеликих регіональних компаніях [можливо, через брак коштів на дослідження] маркетологам бракує часу та сил поїхати у регіони, поговорити зі споживачами. Багато хто скаже: «Це методологічно неправильно. Яка там вибірка? Повний суб'єктивізм». Але у людини, яка не боїться вийти з кабінету, є відчуття життя на кінчиках пальців. Поїздка в плацкартному вагоні дає більше уявлення про споживача, ніж том


inspiring leaders

18/19 досліджень. Коли ти їздиш на задньому сидінні, споживач маячить за вікном. Якщо ти хочеш зробити те, що його зачепить, вийди з машини. Гарні маркетингові рішення грають на струнах. Вони дозволяють людям відчувати емоції. Щоб давати ці емоції, необхідно знайти свою мішень. Більше того – раджу спробувати себе в ролі підприємця – дуже витверезвлює. Коли ти думаєш категорією «мої гроші», мислиш інакше.

«

Як не парадоксально, на етапі генерації ідей помирає основна частина креативних рішень. Причина – люди починають відбір рішень у момент генерації, коли природна реакція організму на незвичайні речі – відторгнення, неприйняття. Так, деякі ідеї спочатку здаються божевільними. Але, якщо їх втілити, то уявіть, якого комерційного успіху можна досягти!

»

На моє глибоке переконання, маркетологи повинні бути власниками бізнесу. Маркетинг – суть підприємництва. Уміння побачити, де лежать гроші, – і забрати їх. Бажано, звичайно, при цьому залишити усіх щасливими.

Коли креативність не потрібна Якщообразноуявитимаркетингтамаркетингові інструменти, то це величезний стіл, на якому найближче лежать кувалда та молоток, далі – мікроскоп і точна техніка. З чого починається ринок? З кувалди та молотка. Приходить великий бренд, забиває наймасовіші, найбанальніші та найбільш функціональні носії – і завойовує ринок. Подібна тактика працює до певного моменту. Потім – стомлення споживача, насичення носіїв. Ряд категорій стає висококонкурентним. Відбувається


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

еволюція: від найбільш простих інструментів – до першим і зробити це настільки масштабно, щоб найбільш складних. Але якщо категорія – порожня, потім було очевидно, хто у кого скопіював. Може конкуренти не рекламуються, можна за допомогою статись так, що потужні монстри в силу своїх дужепростоїрекламноїкомпаніївідразужсформувати можливостей присвоять собі чужу інновацію, як це лідерство в галузі комунікацій. Звичайно, якщо тобі сталося з «Березовою на бруньках». А першими її необхідно задовольнити свої професійні амбіції, придумали прості житомирські хлопці. варто почати з нюансів директмаркетингових технологій.Багатолюдейприкриваютькреативністю Конкуренція та обмеження свійнепрофесіоналізм.Замістьтого,щобвзятигвіздок Конкуренція – те, що дійсно приводить до і забити його молотком, дехто дістає мікроскоп. інновації. На голому ринку ми встромили в пісок Людина з молотком розбиває цей мікроскоп одним кактус, у тебе виросла прекрасна яблуня і почала ударом, тому що маркетинг, як ви прекрасно знаєте, давати смачні груші. Коли починається – це битва. конкуренція, люди починають мірятись мізками. Свого часу «Славутич» створив революцію Мірятись грошима – це не цікаво, хоча також на ринку. Що ж зробив «Славутич»? Нічого. Він маркетинг. Наш ринок ще досить дикий, багато використав найпростіші, найнудніші, найбільш категорій пробачають нецікаві шаблони, які помилки, вони тільки м о же залишаються порожвикористати пивний німи. Але чим далі, тим У людини, яка не боїться вийти бренд – було вільного місця буде все показано споживання з кабінету, є відчуття життя на менше. Уже зараз у барі, соціалізація і кінчиках пальців. Коли ти їздиш на запустити нову горілку була розроблена або мобільний бренд – задньому сидінні, споживач «європеоїдна» питання надзвичайних маячить за вікном. Якщо ти хочеш у п а ко в ка . Це зусиль або фантастичної призвело до вибуху. зробити те, що його зачепить, ціни. Крім того, існує Чому? Все чітко ринкова інфравийди з машини. відповідало формату. структура. Якщо раніше Не потрібно боятися можна було купити в и ко р и стов ­ увати телевізійні ефіри за досвід про­гресивних західних ринків – вони є однією ціною, зараз медіаінфляція довела цю гарним носієм інформації. Це най­простіша мар­ цифру до іншого рівня. Багато виробників просто кетинг­ова категорія – взяти свій товарний не в силах дострибнути до теле­бачення. Вони не сегмент і проаналізу­вати, що відбувається в потрапляють до загаль­нонаціональної кам­панії. світі. Не потрібно мислити на рівні міста Кірово­ Коли ти позбав­лений такого потужного граду. Світ, не дивлячись на його масштабність, інструменту дії, тоді виникає питання – а як же дуже зрозумілий та доступний. Більшість не витратити фінанси? І тоді люди починають витрачають час навіть на пошуки в Інтернеті, не винаходити – ідуть в BTL, придумують говорячи вже про те, щоб накупити галузевих піарскандали, інноваційні продукти. книжок. Я нікому не хочу докоряти, але Що провокує креативність? Обмеження. видавництво «Перископ» не першим придумало Обмежені ресурси, обмежені можливості. Навіть подарункову літературу і не першим у світі найбільші рекламодавці мусять використовувати сфотографувало щось зверху [прим. ред. – складні маркетингові інструменти: їх бюджет – йдеться про книгу «Київ з неба»]. Воно навіть не набагато більший, ніж сумарна вартість усіх десяте. Але, якщо подивитись на наш конкретний базових носіїв. Вони не можуть купити більше ринок, то цього не робили ніяк – навіть погано. телебачення, ніж їм потрібно. Вони і так купують Найбанальніший спосіб – зробити щось максимум. А грошей ще купа. І тоді починається

«

»


inspiring leaders

20/21 цікаве – коли компанії починають працювати мізками. Ми зрозуміли, що український маркетинговий ринок подорослішав, коли почались провальні проекти. Приклад – «Spy». Власник одного із найуспішніших горілчаних брендів, компанія «Nemiroff» вклала мільйони в комунікацію, мільйони в продажі, і як результат – виконання плану на рівні менше 10 відсотків. Проект «Spy» закрився. Помилка була не в галузі виробництва, дистрибуції, фінансових вливань. Помилка була лише у галузі мар­кетингового мислення – наскільки компанія змогла зрозуміти споживача, донести до нього основну ідею.

«

Маркетинг – суть підприємництва. Це – уміння побачити, де лежать гроші, і забрати їх. Бажано, звичайно, при цьому залишити усіх щасливими.

»

Технологічний ланцюжок створення креативних рішень Щоб розробити інноваційне рішення, важливо визначити не лише задачу, але і критерії, за якими буде оцінюватись результат. Якщо всетаки це сталося, починається етап генерації ідей. Як не парадоксально на ньому помирає основна частина креативних рішень. Причина – люди починають відбір рішень в момент генерації, коли природна реакція організму на незвичайні речі – відторгнення, неприйняття. Так, деякі ідеї спочатку здаються божевільними. Але, якщо їх втілити, то уявіть, якого комерційного успіху можна досягти! Як отримати ідеї? Технік дуже багато. Це і брейнсторми, і метод занурення. Головне – записати усі рішення, щоб за критеріями, обраними на самому початку, знайти найбільш вдалі варіанти. Практично байдуже, хто буде займатися генерацією. Можна залучити студентів та бабусь – і ви отримаєте велику кількість ідей. Результат залежить від того, хто буде ставити

задачу, моделювати та обирати. Що найскладніше та практично неможливе – винайти нову механіку. Набагато правильніше змішувати і отримувати дещо нове зі старого. Коли ідея обрана, відбувається наступний етап, на якому великі ідеї стають звичайними. Це етап втілення. Велике значення мають деталі, на яких ти або економиш, або замінюєш їх через складність технології. Необхідно бути готовим до того, що будьяка геніальна ідея може бути скопійована швидше, ніж Ви її втілите. Інноваційність у тому і полягає – швидко відреагувати на зміни ринку і згенерувати нову ідею.

Harvard Business Review Креативноемышление в бизнесе Видавець: АЛЬПИНА 228 стр.

У багатьох організаціях прийнято вважати, що натхнення – це щось невловиме, що не піддається впливу. Проте в наш час креатив та інновації відіграють вирішальну роль у створенні конкурентних переваг. Автори збірника показують, що творчу енергію можна успішно направляти і розвивати за допомогою перевірених ефективних стратегій, що зміцнюють позиції компаній. Книга буде цікава керівникам і власникам компаній, бізнесконсультантам, викладачам та студентам.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

«Пок­ра­щен­ня ре­аль­ності» — чо­ти­ри виміри сег­мен­тації Михайло Винницький викладач з продажів КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs]

За­хо­дить та­кий собі се­редньоста­тис­тич­ ний ук­раїнсь­кий спо­жи­вач в та­кий собі се­редньоста­тис­тич­ний ук­раїнсь­кий ма­га­зин. Пе­ред со­бою він ба­чить три варіан­ти пев­но­го про­дук­ту [не важ­ли­во, яко­го]: до­рож­чий, де­шев­ший, і се­ред­ної ціни. Який він ку­пує? Відповідь на да­ну за­гад­ку прос­та в своїй склад­ності: не ку­пує жод­но­го, бо си­ту­ація аб­со­лют­ но не ре­аль­на! Чо­му? А то­му, що в ре­аль­но­му світі не­має се­реднь­ос­та­тис­тич­но­го спо­жи­ва­ча і, тим біль­ше, не існує в при­роді се­реднь­ос­та­тис­тич­но­го ук­раїнсь­ко­ го ма­га­зи­ну. А для тих, хто відповів, що наш спо­жи­ вач ви­би­рає про­дукт «се­редньої» ціни, зустрічне за­пи­тан­ня: як та­ку ціну ви­ра­зи­ти в циф­рах? У кож­но­му ба­зо­во­му підруч­ни­ку з мар­ке­тин­гу мож­на знай­ти розділ про сег­мен­тацію. На семіна­рах і лекціях вик­ла­дачіспеціалісти з мар­ке­тин­гу тов­чуть в го­ло­ви своїх слу­хачів: «Зро­зумійте сег­мент і сфо­ку­ суй­те­ся на нь­о­му!» Ще в 1970их ро­ках Джек Тра­ут і Ал Різ у своїй хрес­то­матійні книзі «По­зиціону­ван­ня» на­го­ло­шу­ва­ли на важ­ливість фо­ку­су­ван­ня мар­ке­ тин­го­вих ко­мунікацій [включ­но з ціно­вим сиг­на­лом] на конк­рет­ну ау­ди­торію – сег­мент. І що це да­ло?

«

Проблема не в тому, що невизначеність з сегментацією призводить до невірних маркетингових рішень. Проблема навіть не в тому, що більшість професіоналів маркетингу і продажів розуміють, що потрібно націлювати комунікацію [маркетинг мікс] на конкретний сегмент – але цього не роблять на практиці. Проблема у тому, що про сегментацію дуже легко говорити, а дуже важко її реально проводити. А ще важче знайти реальний інструмент, який допоможе націлити комунікаційну стратегію маркетингу на конкретну цільову аудиторію.

»


inspiring leaders

22/23 Як­що попросити та­ко­го собі се­реднь­ос­та­тис­ У ній ав­то­ри на­во­дять чо­ти­ри фак­то­ри, яки­ми лю­ди тич­но­го [!] ук­раїнсь­ко­го мар­ке­то­ло­га, щоб той опи­ комп­ле­кс­но виз­на­ча­ють влас­ну успішність: сав сег­мент, на який йо­го/її ком­панія [чи про­дукт, 1] ма­теріаль­не ба­га­т­ство; чи пос­лу­га] націле­ний, не­одмінно по­чуємо відповідь, 2] са­мо­ре­алізація – внутрішнє за­до­во­лен­ня, яка вклю­ча­ти­ме нас­тупні па­ра­мет­ри: яке ви­ни­кає в ре­зуль­таті до­сяг­нен­ня пос­тав­ле­ної – на чо­ловіків / жінок цілі; – віком від... до... 3] виз­нан­ня успіху ото­чен­ням чи суспіль­ним – які за­роб­ля­ють від... до... се­ре­до­ви­щем; – які заціка­лені в на­шо­му то­варі [пос­лузі] і 4] по­чут­тя важ­ли­вості – впли­ву дій на май­ го­тові йо­го [її] ку­пи­ти... бутній роз­ви­ток подій че­рез пе­ре­да­чу ціннос­тей Од­ра­зу ж ви­ни­кає ряд за­пи­тан­ня – а чо­му цей спад­коємцям. по­тенційний спо­жи­вач має бу­ти зацікав­ле­ний са­ме в Мож­ли­во, де­ко­му мо­же здатися де­що див­ ць­о­му то­варі [пос­лузі], а не в іншо­му? Яким чи­ном ним розг­ля­да­ти проб­ле­ми сег­мен­тації рин­ку че­рез націли­ти ко­мунікаційні «ме­седжі» на та­ку по­ве­рх­не­ приз­му «по­чут­тя успіху». Але ж що ми, як мар­ке­то­ вовиз­на­че­ну ау­ди­торію? Ад­же хіба мож­на зро­ ло­ги, про­даємо, як­що не «пок­ра­щен­ня ре­аль­ності»? зуміти, що са­ме пе­ре­ко­нає чи при­ва­бить спо­жи­ва­ча, Са­ме так Guy Kawasaki – гу­ру мар­ке­тин­гу і ав­тор як­що зна­ти про нь­о­го тіль­ки те, що йо­му, нап­рик­ мар­ке­тин­го­во­го успіху ком­панії Apple Computers – лад, 30 років, що він ка­же, що про­дукт чи пос­лу­гу в за­роб­ляє 5000 грн. про­цесі ко­мунікації її унікаль­ в місяць, пра­цю­ючи в ності ціль­о вій ау­д и­торії Дай­те відповідь, яким чи­ном Києві? потрібно перевіряти прос­ти­ми Ваш про­ д укт/пос­ л у­ г а пок­ р а­ щ ує Д е ­м о г ­р а ф і ч н і сло­ва­ми: яким чи­ном Ваш ре­альність [жит­тя, по­бут, чи по­каз­н и­к и мо­жуть про­дукт чи пос­лу­га ощас­ли­ виявити, що існує пев­ будьяку конк­рет­ну дію] Ва­шо­го вить Ва­шо­го клієнта? По­вер­та­ ний об­с яг рин­ку ю­чись до ви­ще­на­ве­де­них клієнта, і у Вас з'явить­ся, хоч по­тенційнихспо­жи­­вачів за­пи­тань: по­чат­ко­ва, ба­за для фор­му­ван­ня – що не­ма­ло­важ­но для 1] Чи Ваш про­­­­дукт має прий­нят­тя фінан­со­вих по­тенціал ма­теріаль­но зба­га­ ко­мунікаційно­го «ме­сед­жа» рішень на кшталт: вар­ ти­ти Ва­шо­го клієнта [нап­рик­ своїм клієнтам... то/не вар­то інвес­ту­ва­ти лад, банків­ські про­дук­ти і в д а ­н и й освітні пос­лу­ги час­то ма­ють про­ект. Але поділ рин­ку [сег­мен­тація] за де­мог­ та­ку влас­тивість], або хо­ча б не ду­же йо­го/її рафічними па­ра­мет­рами не до­по­ма­гає при впро­ зу­божіти [це для про­дуктів «еко­номкла­су»]. вад­женні мар­ке­тин­го­вої стра­тегії: при націленні 2] Чи Ваш про­дукт до­по­мо­же Ва­шо­му клієнту ко­мунікації на те, щоб викликати саме ті емоції [вра­ відчу­ти внутрішнє за­до­во­лен­ня; до­по­мо­же при жень], згідно яких ство­рюєть­ся бренд се­ред ціль­о­вої са­мо­ре­алізації клієнта? ау­ди­торії. 3] Чи, ку­пив­ши Ваш про­дукт, клієнт відчу­ва­ти­ Да­на стат­тя не пре­тен­дує на істи­ну пер­шої ме суспіль­не виз­нан­ня [прес­тиж]? інстанції. На­ша ціль – по­яс­ни­ти один із безлічі мож­ 4] Чи купівля Ва­шо­го про­дук­ту мо­же бу­ти ли­вих ме­тодів сег­мен­тації рин­ку і по­ка­за­ти йо­го сприй­ня­та як публічний ви­яв ціннос­тей [мо­ралі, прак­тич­не зас­то­су­ван­ня при прий­нятті клю­чо­вих ети­ки, пе­ре­ко­нань] Ва­шо­го клієнта? рішень що­до фор­му­лю­ван­ня мар­ке­тин­го­вих На да­но­му етапі вар­то зга­да­ти, що ці чо­ти­ри ко­мунікацій. за­пи­тан­ня відно­сять­ся прак­тич­но до всіх про­дуктів чи пос­луг – і що іден­тифікація са­ме чо­тирь­ох фак­ торів по­чут­тя успіху не є унікаль­ною знахідкою Кон­цепції щас­тя ав­торів ви­ще­на­ве­де­ної статті Harvard Business В лю­то­му 2004 р. в Harvard Business Review Review. з'яви­ла­ся стат­тя Ла­у­ри Неш та Хо­вар­да Сте­вен­со­на під наз­вою «Успіх, який три­ває» [Success that Lasts].

«

»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Ав­то­р бест­сел­ле­ра «Сім зви­чок ви­со­ко­е­ фек­тив­них лю­дей», Стіве­н Кові, у своїй новій книзі «Вось­ма звич­ка» та­кож твер­дить, що людсь­ ке щас­тя виз­на­чаєть­ся за­до­во­лен­ням са­ме чо­тирь­ ох пот­реб: 1] пот­ре­ба ви­жи­ван­ня – за­до­воль­няєть­ся че­рез ма­теріаль­не [тілес­не] ба­га­тс­ тво; 2] пот­ре­ба зрос­тан­ня і ро­зу­мо­во­го роз­вит­ку – за­до­воль­няєть­ся че­рез до­ся­ган­ня цілй [са­мо­ре­ алізацію]; 3] пот­ре­ба взаємовідно­син з інши­ми в ото­ ченні – за­до­воль­няєть­ся суспіль­ним виз­нан­ням [по­пу­лярністю]; 4] пот­ре­ба зна­чу­щості – за­до­воль­няєть­ся по­чут­тям пра­вед­ності, сумління, мо­раль­ності, спо­ кою душі [ви­яв ­ ом ціннос­тей].

Інтелектуальні потреби [розум]

Матеріальні потреби [тіло]

Унікальне покликання

Потреби сумління [душа]

Суспільні/ інтерактивні потреби [серце]

Кові схе­ма­тич­но відоб­ра­жає осо­бистість як су­купність ме­тодів за­до­во­лен­ня цих чо­тирь­ох пот­ реб: Кові на­го­ло­шує на те, що кож­на лю­ди­на є унікаль­ною: якісні комбінації чо­тирь­ох вимірів, які в сумі виз­на­ча­ють «пок­ли­кан­ня» лю­ди­ни, не мо­жуть пов­то­рю­ва­ти­ся. Але ж чи це оз­на­чає, що ка­те­го­ри­зація лю­дей згідно їх по­нят­тя щас­тя не­мож­ли­ва? Та­кий вис­но­вок був би вкрай не втішним для про­фесійних мар­ке­то­логів, як­би не факт, що ка­те­


inspiring leaders

24/25 го­ри­зація не тіль­ки мож­ли­ва – во­на наг­ляд­на: з цих чо­тирь­ох фак­торів, дос­татньо відмінні для не­має осо­бис­тості, яка б зба­лан­со­ва­но за­до­воль­ то­го, щоб ко­жен виз­на­чав влас­не щас­тя посвоєму. ня­ла всі пот­ре­би сво­го бут­тя. Кож­на лю­ди­на тяжіє Ра­зом з тим, спос­терігаєть­ся па­ра­докс: існує тен­ до од­но­го [або мак­си­маль­но двох] з фак­торів, денція до за­до­во­лен­ня од­но­го або двох вимірів в за­до­во­лен­ня яко­го завж­ди пе­ре­ва­жає над за­до­во­ пер­шу чер­гу – і са­ме то­му мож­ли­во го­во­ри­ти про лен­ням інших. ти­пи осо­бис­то­стей і про ка­те­горії подібних лю­дей. Нап­рик­лад, Іцхак Адізіс [Ichak Adizes], пи­шу­ Доз­воль­те пе­ред тим, як бра­ти­ся за інстру­ чи про стилі ме­не­дж­мен­ту, виз­на­чив чо­ти­ри [зно­ мент сег­мен­тації, на мо­мент відволік­ти­ся до те­орію ву це чис­ло!] ти­пи осо­бис­тос­тей. Наг­лядність – ць­о­го ра­зу вже соціаль­ної – от­же тієї, яка по­яс­ па­ра­лелі між ти­па­ми Адізе­са і тяжінням осо­би до нює функціону­ван­ня суспільства в ціло­му і мо­де­лює од­но­го з виз­на­че­них вимірів успішності по­ка­зу­ва­ вплив суспіль­но­го ор­ганізму на роз­ви­ток осо­бис­ ти, ма­буть, і не потрібно: тості [в то­му числі на роз­ви­ток т. зв. «па­ну­ю­чих 1] Про­дю­сер – лю­ди­на, яка за­без­пе­чує сь­о­го­ ціннос­тей» – або прос­ти­ми сло­ва­ми «мо­ди»]. ден­ну ефек­тивність че­рез ви­ко­нан­ня; орієнто­ва­на Ще в 1950их ро­ках, аме­ри­кансь­кий соціаль­ на конк­рет­ний [в пер­шу чер­гу, ма­теріаль­ний] ний те­о­ре­тик Тал­котт Пар­сонс виз­на­чив чо­ти­ри ре­зуль­тат; «підсис­те­ми», які яв­ля­ють­ся скла­до­вим будьяко­ 2] Підприємець – лю­ди­на, яка за­без­пе­чує го суспіль­но­го ор­ганізму. Функції цих підсис­тем дов­гот­р и­в а­л у ефек­ Пар­сонс виз­на­чив так: тивність ор­ганізації 1] Адап­тація до Як­що на­ша ціль – пе­ре­ко­на­ти че­рез кре­а­тив; мо­ти­ зовнішнь­о­го се­ре­до­ви­ща по­тенційно­го по­куп­ця, що наш вуєть­ся гон­кою за да­ле­ – функція, яка ви­ко­нуєть­ся ког­ляд­ни­ми ціля­ми; пе­ре­важ­но еко­номічною то­вар / пос­лу­га пок­ра­щить йо­го 3] Інтег­ра­тор – сис­те­мою і якою виз­на­ ре­альність, от­же, хо­ча б миттєво, лю­ди­на, яка за­без­пе­чує чаєть­ся, що са­ме, на да­но­ до­вго­­три­ва­лу за­ощ ­ ад­ ощас­ли­вить йо­го – то нам потрібно му етапі роз­вит­ку, вва­ ливість ком­панії че­рез жаєть­с я ма­т еріаль­н о зро­зуміти, як са­ме роз­ви­ток людсь­ко­го цінним у суспільстві. та­кий по­ку­пець виз­на­чає капіта­лу; зла­год­женість 2] Виз­на­чен­ня і ор­ганізацій­ної куль­ту­ри; до­с яг­н ен­н я цілей по­нят­тя щас­тя... 4] Адміністра­тор – суспільст­ва в ціло­му – лю­ди­на, яка за­без­­пе­чує сь­о­го­ден­ну за­ощ ­ ад­ пе­ре­важ­но ця функція ви­ко­нуєть­ся «елітою» ливість ком­панії, впро­вад­жен­ня про­це­дур – в суспільства [в то­му числі куль­тур­нотвор­чою та то­му числі тих, які по­си­лю­ють істо­ричні цінності і політич­ною]. тра­диції, які ви­ни­ка­ють у будьяко­му ко­лек­тиві. 3] Інтег­рація – функція, згідно якої у сус­ У своїй книзі «Ідеальний менеджер» [The пільстві ут­во­рю­ють­ся ста­тус­на ієрархія, соціальні Ideal Executive] Іцхак Адізіс про­по­нує по­ра­ди ме­режі, струк­турні об'єднан­ня, і виз­на­чаєть­ся що­до то­го, як про­да­ва­ти ідеї [в то­му числі стра­ по­нят­тя «гро­ма­дя­нин». тегічні] кож­но­му із цих чо­тирь­ох типів ме­нед­ 4] За­без­пе­чен­ня «про­дов­же­ності» в часі жерів. Але в тій же книзі [і в інших] ав­тор підкрес­ [ла­те­нт­ності] – пе­ре­важ­но ця функція ви­ко­нуєть­ лює, що іде­аль­но­го зраз­ка жод­но­го з цих ар­хе­ ся сім'єю та освітнь­ою сис­те­мою, які ви­хо­ву­ють типів прак­тич­но не існує: кож­на лю­ди­на поєднує нас­туп­не по­коління че­рез закріплен­ня пев­них в собі еле­мен­ти всіх чо­тирь­ох вимірів по­чут­тя ціннос­тей у дітях. успіху, але най­частіше один/два виміри пе­ре­ва­ Ме­тою аналізу Пар­сон­са бу­ло по­яс­ни­ти жа­ють над інши­ми. фе­но­мен «гнуч­кої стабіль­ності» суспільств, віднос­ но повіль­ний темп змін па­ну­юч ­ их ціннос­тей у суспільствах, який спос­терігаєть­ся, не зва­жа­ю­чи Різно­ви­ди щас­тя та їх по­ход­жен­ня на швидкість еко­номічних і політич­них пе­рет­во­ Із ви­ще­на­ве­де­но­го ви­хо­дить, що у лю­дей є рень. чо­ти­ри фак­то­ри, які виз­на­ча­ють їх по­чут­тя успіху, Та­кий мак­ро­соціологічний підхід, хо­ча ціка­ і що спо­со­би, яки­ми мож­на ство­рю­ва­ти комбінації вий для те­о­ре­тиків, з пер­шо­го пог­ля­ду, ма­ло

«

»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

прак­тич­ний для мікро рівня, на яко­му прий­ма­ ють­ся бізне­сові рішен­ня. Про­те, гля­нув­ши трош­ ки глиб­ше, па­ра­лелі між чо­тир­ма функціональ­ни­ ми соціаль­ни­ми підсис­те­ма­ми Пар­сон­са і чо­тир­ ма виміра­ми «щас­тя» Nash і Stevenson – чи то «пок­ли­кан­ня» Кові – оче­вид­не. Як­що в ос­танніх ав­торів мо­ва йде про аналіз вимірів осо­бис­тості, то Пар­сонс про­по­нує нам по­яс­нен­ня по­ход­жен­ня цієї осо­бис­тості. Інши­ми сло­ва­ми, соціаль­на те­орія нам вка­зує на те, чо­му лю­ди виз­на­ча­ють влас­не «щас­тя» са­ме так, а не інак­ше, і чо­му такі виз­на­чен­ня час­то бу­ва­ють подібни­ми у лю­дей зі спіль­ним ми­ну­лим. Суспільні підсис­те­ми впли­ва­ють на роз­ви­ток осо­бис­тості [соціоло­ги цей про­цес на­зи­ва­ють «соціалізацією»] і та­кий вплив, хоч і де­що відрізняєть­ ся на рівні індивідів, про­те на рівні суспільства він є дос­татньо од­норідним. Ось чо­му мож­на го­во­ри­ти про ма­со­ву подібність лю­дей, які ви­хо­ву­ва­ли­ся в одній соціальній сис­темі – а та­кож і про ви­нят­ки, які яв­но відрізня­ють­ся від суспіль­ної біль­шості за од­ним [або біль­ше] із виз­на­че­них чо­тирь­ох па­ра­метрів. Ви­хо­дить па­ра­докс: кож­на осо­бистість в унікаль­ний спосіб поєднує чо­ти­ри фак­то­ри, які виз­ на­ча­ють її щас­тя – але існує пев­на за­ко­номірність у якості цих виз­на­чень се­ред лю­дей із подібним соціаль­ним по­ход­жен­ням [подібною історією, ви­хо­ ван­ням, ми­ну­ли­ми пе­ре­живання­ми]. Як­що на­шою ме­тою є ство­ри­ти «ме­седж» на кшталт «цей про­дукт Вас ощас­ли­вить – пок­ра­щить Ва­шу ре­альність – са­ме в та­кий спосіб, який Вам важ­ли­вий», нам потрібно зро­зуміти, які існу­ють по­нят­тя «щас­тя». Оче­вид­но, ми­нулі пе­ре­живання осо­бис­тості ма­ють вплив на індивіду­аль­не виз­на­ чен­ня ць­о­го по­нят­тя – але ж не дос­татньо виз­на­ча­ти сег­мен­ти вик­люч­но за по­ход­жен­ням їх членів. Нап­ рик­лад, лю­ди, які все жит­тя жи­ли в одній країні, чи навіть в од­но­му місті, чи навіть індивіди, які ра­зом хо­ди­ли до однієї шко­ли, мо­жуть виз­на­ча­ти влас­не щас­тя порізно­му – у них «ре­альність» різна.

А те­пер вже до інстру­мен­тарію... Чи мож­ли­во вза­галі вий­ти на інстру­мент ка­те­ го­ри­зації по­нять щас­тя – чи нам за­ли­шаєть­ся далі «ба­ви­ти­ся» на су­то те­ор ­ е­тич­но­му полі? Чи існує дос­татньо подібнос­тей се­ред ніби­то «унікаль­них осо­бис­тос­тей» що­до їх виз­на­чен­ня по­нять щас­тя для то­го, щоб націлю­ва­ти ко­мунікаційну стра­ тегію на якийсь «сег­мент» спо­жи­вачів? Чи


inspiring leaders

26/27 потрібно прос­то зми­ри­ти­ся з не­точністю по­нят­тя щас­тя? В 1970их ро­ках, на­ук ­ овці Стен­фо­рдсь­ко­го дослідно­го інсти­ту­ту [SRICBI], Каліфорнія, зап­ро­по­ ну­ва­ли схе­му сег­мен­тації аме­ри­кансь­ких спо­жи­ вачів згідно сис­те­ми, яку во­ни наз­ва­ли «VALS». Схе­ма про­по­нує чо­ти­ри фак­то­ри за якими слід виз­ на­ча­ти при­на­лежність індивіда до пев­но­го сег­мен­ ту: 1] дос­туп до ма­теріаль­них ре­сурсів [купівель­ на спро­можність, яка кор­ре­люєть­ся та­кож з інно­ ваційністю]; 2] рівень мо­ти­вації що­до пот­ре­би в змінах, ри­зи­ко­ваністю, кре­а­ти­вом; 3] рівень мо­ти­вації по­чут­тям пот­ре­би в до­сяг­ нен­нях. У та­ких лю­дей купівля, конк­рет­но­го та­ва­ру/пос­лу­ги час­то мо­ти­вуєть­ся мож­ливістю про­де­мо­н­стру­ва­ти влас­ний успіх іншим в ото­чен­ні; 4] рівень мо­ти­вації внутрішніми іде­а­ла­ми. До по­оди­но­ких купівель то­варів / пос­луг та­ких лю­дей час­то спря­мо­ву­ють їх прин­ци­пи та цінності. Згідно схе­ми VALS, спо­жи­вачів мож­на умов­но поділи­ти на вісім груп: Оче­вид­но, що для прак­тич­ної сег­мен­тації, ми не мо­же­мо не зва­жа­ти на купівель­ну спро­можність спо­жи­вачів [їх рівня ма­теріаль­но­го за­без­пе­чен­ня]. За схемою VALS, са­ме цей фак­тор відно­сить­ся до т. зв. «го­ри­зон­таль­но­го» виміру – шка­ли, у якої екстре­ми мож­на [умов­но] уо­со­би­ти, відповідно, з най­ба­гат­шою і найбіднійшою осо­бою в країні. Вер­ти­каль­ний вимір сег­мен­тації за схе­мою VALS та­кож виз­на­чаєть­ся шка­ла­ми, але вже не однією, а трь­о­ма – кож­на з яких відзер­ка­лює рівень тяжіння осо­бис­тості до од­но­го із трь­ох фак­торів, які виз­на­ча­ють йо­го/її по­нят­тя «щас­тя»: цілесп­ря­мо­ва­ ності, орієнтації на ото­чен­ня, орієнтації на внутрішні цінності. От­же, ав­то­ри схе­ми VALS виділя­ють 8 за­галь­ них типів [сег­ментів] спо­жи­вачів, яки­ми мож­на виз­ на­чи­ти екстре­мальні по­зиції поєднан­ня го­ри­зон­ таль­но­го і вер­ти­каль­но­го вимірів: 1] «Інно­ва­то­ри»: успішні, за­без­пе­чені лю­ди, в яких інші три фак­то­ри [вер­ти­каль­но­го виміру] вис­ту­па­ють мо­ти­ва­то­ра­ми по­ведінки у віднос­но рівних мірах. Їх купівель­на по­ведінка час­то виз­ на­чаєть­ся пев­ною схильністю до до­ро­гих, ніше­ вих про­дуктів – але не че­рез те, що во­ни в пер­шу чер­гу хо­чуть «ви­мах­ну­ти­ся» пе­ред інши­ми [хоч і та­ке бу­ває не ма­ло­важ­ли­вим], але й че­рез те, що


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

такі про­дук­ти відповіда­ють їхнім ви­шу­ка­ним сма­кам [ціннос­тям], пос­лу­го­ву­ють їм внутрішнім ви­яв ­ ом до­сяг­нен­ня влас­них цілей. 2] «Ма­ло­за­без­пе­чені кон­сер­ва­то­ри» – це ан­ти­под сег­мен­ту «інно­ва­торів». Такі лю­ди ве­дуть вузь­ко сфо­ку­со­ва­ний стиль жит­тя не тіль­ки че­рез нес­та­чу влас­них ре­сурсів, а й че­рез брак ба­жан­ня вип­ро­бо­ву­ва­ти но­ве. Чле­ни ць­ог­ о сег­мен­ту праг­ нуть спо­кою – всі ас­пек­ти вер­ти­каль­но­го виміру мо­ти­вації [ба­жан­ня са­мо­ре­алізації, пот­ре­ба прес­ ти­жу, мо­ти­вація внутрішніми ціннос­тя­ми] у них сла­бо роз­ви­нуті. 3] «Мис­ли­телів» мо­ти­ву­ють у пер­шу чер­гу ціннісні іде­а­ли. Ці ви­со­коосвічені, віднос­но за­без­ пе­чені лю­ди час­то бу­ва­ють по­важнішо­го віку, цінують знан­ня, по­ря­док, уваж­но слідку­ють за політич­ни­ми подіями. Їх купівель­ну по­ведінку ха­рак­те­ри­зує віднос­ний кон­сер­ва­тизм – для них важ­ливі прак­тичність, якіст і дов­гот­ри­ва­ла цінність то­варів / пос­луг. 4] «Віру­ючі»уподібню­ють­сядо«мис­ли­телів»у то­му, що їх купівель­на по­ведінка мо­ти­во­ва­на в пер­ шу чер­гу внутрішніми ціннос­тя­ми, і відповідно у то­му,щопредс­тав­ни­киць­о­госег­мен­тувіднос­нокон­ сер­ва­тивні що­до своїх спо­жи­ваць­ких упо­до­бань. Але цей кон­сер­ва­тизм не обу­мов­ле­ний інте­лек­ту­ аль­но ос­мис­ле­ни­ми ціннос­тя­ми, а рад­ше тра­ диційни­ми віру­ван­ня­ми: у святість сім'ї, гро­ма­ди, нації. Для ць­о­го сег­мен­ту важ­ли­ву роль в житті відігра­ють за­бо­бо­ни, ру­тин­на по­ведінка, по­ва­га до тра­дицій. 5] Спо­жи­вачі, які «орієнто­вані на до­сяг­нен­ ня»по­си­ле­нозвер­та­ютьува­гунавлас­нузовнішність, кар'єру, і на вплив влас­них по­ку­пок на те, як на них за­див­ля­ють­ся їх друзі. Прес­тиж важ­ли­вий для ць­ог­ о сег­мен­ту як мо­ти­ва­тор по­куп­ки, але виз­на­ чен­ня прес­ти­жу для цих лю­дей віднос­но кон­сер­ва­ тив­не – че­рез про­дук­ти, які вже до­ве­ли свою прес­ тижність про­тя­гом ча­су. 6] У предс­тав­ників сег­мен­ту «прагнення» ніко­ли не вис­та­чає гро­шей – че­рез те, що во­ни ре­гу­ляр­но вит­ра­ча­ють ве­ли­ку час­ти­ну своїх за­о­щад­жень на ви­димі то­ва­ри / пос­лу­ги, які, на їх дум­ку, до­по­мо­жуть по­ка­за­ти свою зна­чимість пе­ред ото­чен­ням. То­му, що цей сег­мент зна­хо­ дить­ся на шкалі «до­сяг­нен­ня», публічний по­каз «кру­тиз­ни» виз­на­чаль­ний для йо­го предс­тав­ ників як мо­ти­ва­тор купівель­ної по­ведінки, але проб­ле­ма бра­ку гро­шей, яка стоїть пе­ред ни­ми


inspiring leaders

28/29 постійно, збіль­ш уєть­с я че­р ез не­о б­м е­же­н е ба­жан­ня чим­раз інно­ваційніше «ви­мах­ну­ти­ся». 7] Спо­жи­вачі сег­мен­ту «пе­ре­жит­тя» – це час­то мо­лоді, енергійні лю­ди, які прий­ма­ють рішен­ня про по­куп­ку то­варів / пос­луг імпуль­сив­но. Во­ни праг­нуть са­мо­ре­алізації че­рез постійні зміни в житті, но­виз­ну. Час­то такі ба­жан­ня ре­алізу­ють­ся че­рез екстре­мальні ви­ди спор­ту, роз­ва­ги, модні то­ва­ри і пос­лу­ги. 8] «Дієвих» спо­жи­вачів та­кож мо­ти­вує мож­ ливість са­мо­ре­алізації але у віднос­но тра­диційном­ цу стилі: че­рез влас­ну пра­цю, час­то руч­ну ро­бо­ту, ви­ко­на­ну са­мостійно. В по­куп­ках во­ни схи­ля­ють­ся до функціональ­них, то­варів / пос­луг, які в пер­шу чер­гу де­мо­н­стру­ють свою прак­тичність. Біль­ше ніж 30 років минуло відко­ли впер­ше бу­ло зап­ро­по­но­ва­но сег­мен­таційний інстру­мент VALS. За цей час він заз­нав чи­ма­ло не­щад­ної кри­ти­ ки – в ос­нов­но­му че­рез те, що на­ма­гаєть­ся ка­те­го­ ри­зу­ва­ти всіх спо­жи­вачів США у 8 сег­ментів. Але як­що на цю схе­му по­див­итися не як на ос­та­точ­ну ка­те­го­ри­зацію людства, а як на кон­цеп­ту­аль­не відоб­ра­жен­ня тієї са­мої тен­денції чо­тирь­ охвимірності осо­бис­тості, яку опи­су­ва­ли Кові, Адізес, Пар­сонс, та інші, то ви­хо­дить, що з цієї схе­ ми мож­ли­во скон­стру­ю­ва­ти ко­рис­ний інстру­мент сег­мен­тації. Спра­ва в то­му, що по­мил­ка ав­торів VALS по­ля­га­ла в то­му, що во­ни на­ма­га­ли­ся виз­на­чи­ти ма­лу кількість сег­ментів, і твер­ди­ли, що їхню ка­те­ го­ри­зацію спо­жи­вачів мож­на бу­ло зас­то­су­ва­ти при ство­ренні мар­ке­тин­го­вої ко­мунікації для будьяко­ го про­дук­ту. Як ви­я­ви­ло­ся, ця схе­ма дос­татньо точ­ но опи­сує існу­ючі поділи між сег­мен­та­ми спо­жи­ вачів фінан­со­вих пос­луг у США – але аб­со­лют­но не при­дат­на для опи­су спо­жи­вачів іншо­го ти­пу про­ дукції, тим біль­ше неаме­ри­канців. Але виділені 4 фак­то­ри за­ли­ша­ють­ся ко­рис­ ни­ми. Зап­ро­по­но­ва­на схе­ма VALS підкрес­лює те, що де­мог­рафічні ха­рак­те­рис­ти­ки [в то­му числі регіон, вік, стать, за­робіток], су­куп­но яв­ля­ють­ся од­ним із виз­на­чаль­них фак­торів сег­мен­тації спо­жи­вачів – але тіль­ки од­ним. Існу­ють ще три шка­ли, за якими слід виз­на­ча­ти ка­те­горії рин­ко­вих «гравців». Крім ма­теріаль­но­го фак­то­ра, лю­ди прий­ма­ють рішен­ня про купівлю то­варів / пос­луг на базі то­го, наскіль­ки ці про­дук­ти «пок­ра­щу­ють їх ре­альність» – наскіль­ки во­ни їх ощас­лив­лю­ють; чи за­до­воль­ня­ють один із фак­торів «вер­ти­каль­но­го» [за VALS] виміру виз­на­ чен­ня по­нят­тя «щас­тя»:

От­же, при фор­му­ванні ста­тегії мар­ке­тин­го­вих ко­мунікацій слід зро­зуміти свій ціль­о­вий сег­мент – про це сь­ог­ одні вже пи­шуть у кож­но­му ба­зо­во­му підруч­ни­ку з мар­ке­тин­гу. Сег­мент скла­даєть­ся із лю­дей, у яких на­яв­на пев­на купівель­на спро­ можність [рівень ма­теріаль­но­го за­без­пе­чен­ня], а та­кож і пев­ний «стиль жит­тя». Са­ме цей стиль жит­тя є ви­я­вом то­го, як лю­ди­на виз­на­чає для се­бе по­нят­тя щас­тя: чи во­на ста­вить ак­цент в пер­шу чер­гу на ре­алізацію влас­них життєвих цілей, чи во­на мо­ти­ вуєть­ся в пер­шу чер­гу дум­кою інших у своєму ото­ ченні про се­бе, чи дви­гу­ном її по­ведінки яв­ля­ють­ся внутрішні цінності чи мо­раль.

Цілі

Фінанси

Я

Цінності

Оточенння

При пла­ну­ванні за­пус­ку но­во­го про­дук­ту чи пос­лу­ги хо­ро­ший мар­ке­то­лог се­бе за­пи­тає: «Ко­му са­ме цей про­дукт про­да­ва­ти­меть­ся?» Мож­ли­во, важ­ливішим є за­пи­та­ти се­бе: «Чо­му са­ме той, хто ку­пить, бу­де ку­пу­ва­ти?». Інши­ми сло­ва­ми, че­рез за­до­во­лен­ня яких конк­рет­них ба­жань, які бе­руть по­ча­ток із сти­лю жит­тя на­шо­го ціль­о­во­го сег­мен­та, бу­де здійстю­ва­ти­ся за­до­во­лен­ня пот­реб цим про­ дук­том? Та­ке пи­тан­ня час­то вва­жаєть­ся над­то за­галь­ним [і то­му на прак­тиці не зна­хо­дить відповіді], то­му в цій статті про­по­ну­ва­ло­ся конк­ ре­ти­зу­ва­ти по­нят­тя «сти­лю жит­тя» че­рез яке ве­деть­ся по­шук «щас­тя», ке­ру­ю­чись та­ки­ми важ­ ли­ви­ми ком­по­нен­та­ми, як «життєві цілі», «ото­ чен­ня» ­­та «цінності».


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Кейс: Во­се­ни 2004 ро­ку Companion Group, що ви­дає ділові жур­на­ли Комп&нь­оН, &.СТРА­ТЕ­ГИИ, а та­кож серію книг для прог­ре­сив­них топме­нед­жерів, прий­ має нес­тан­да­рт­не для се­бе рішен­ня ство­ри­ти но­вий ДИ­ТЯ­ЧИЙ ЖУР­НАЛ – інно­ваційний про­дукт, яко­го ще не ба­чив ук­раїнсь­кий ри­нок ди­тя­чої періоди­ки. І, що най­важ­ливіше, по­бу­ду­ва­ти но­вий емоційний бренд. Як ка­жуть: хто шу­кає, той завж­ди зна­хо­дить. Ко­ман­ду бу­ло знай­де­но, і про­ект стар­ту­вав 18 жовт­ня 2004 ро­ку. Ціль­о­ва ау­ди­торія: діти 610 років, точніше – їхні сер­ця та сер­ця їхніх батьків. У ць­о­му сег­менті кон­ку­рен­та­ми но­во­го жур­на­лу бу­ли: ди­тячі жур­на­ли «Пізнай­ко» [найвідоміший на той час] та «Барвінок», а та­кож пе­рек­ла­ди за­кор­дон­них ви­дань [про­ек­ти, роз­ра­хо­вані мак­си­мум на рік] «Отк­рой мир с Вол­ ли». Бу­ло об­ра­но кла­сич­ну стра­тегію: флан­го­ва війна про­ти го­лов­но­го кон­ку­рен­та «Пізнай­ко». Виз­ на­че­но слабкі місця у силі ліде­ра, які й ста­ли ос­нов­ ни­ми точ­ка­ми уда­ру, а са­ме: 1. Зас­тарілий ди­зайн і на­пов­нен­ня. 2. Ге­рої жур­на­лу, інфор­маційне на­пов­нен­ня та став­лен­ня до чи­та­ча – над­то ди­тячі і сте­ре­о­ типні. 3. Керівницт­во «Пізнай­ка» відмо­ви­лось від­ ви­пус­ку дис­ку як від «про­валь­но­го про­ек­ту». Та­ким чи­ном точ­ка­ми ди­фе­ренціації но­во­го про­дук­ту ста­ли: 1. Інно­ваційність. Від по­чат­ку бу­ло виріше­но приділя­ти ува­гу кожній де­талі: інно­ваційне ху­дожнє оформ­лен­ня, хо­ро­ша поліграфія, якісний папір. 2. Ди­намічність. Ре­дакція чітко усвідом­лю­ва­ ла, що су­часність і ди­намічність має ста­ти од­ни­ми з клю­чо­вих рис жур­на­лу. Діти не терп­лять при­му­су,

«Шлях до дитячих сердець» од­но­манітності й за­ну­д­ства. От­же, жур­нал мав роз­ повіда­типроживіак­ту­альніречі,якісправдіцікав­лять дітей і які є по­ряд з ни­ми. Чи то мобільні те­ле­фо­ни, чи то рав­лик, чи сно­у­борд. Окрім то­го, зап­ла­но­ва­но бу­ло ство­ри­ти та­ку струк­ту­ру жур­на­лу, в якій бу­ли б постійні руб­ри­ки, яка б доз­во­ля­ла прив­но­си­ти щось но­ве і ро­би­ти кож­ний но­мер унікаль­ним для чи­тачів. 3. Серйозність. Став­лен­ня до дітей, як до до­рос­лих. Їм роз­повіда­ють про речі, які ото­чу­ють їх у пов­сяк­ден­но­му житті, які не є лег­ки­ми для ро­зуміння і які, ча­сом, важ­ко по­яс­ни­ти навіть до­рос­ лим. Чо­му зи­ма змінює літо, як пра­цює мобіль­ний те­ле­фон, чо­му за­мер­зає во­да, чим хар­чуєть­ся ро­пу­ ха? При ць­о­му ви­ко­рис­то­вуєть­ся лег­ка, ціка­ва і дос­ туп­на для дітей мо­ва. Філо­софія Про­фе­со­ра Крей­ да: «Бу­ти ро­зум­ним – це кру­то!» 4. Щок­вар­таль­ний ви­пуск CD з пісня­ми ук­раїнсь­кою мо­вою, кар­тин­ка­ми, зас­тав­ка­ми, паз­ ла­ми, са­мо­роб­ка­ми, комп'ютер­ною грою й ка­ра­о­ке про всі ті ж при­го­ди про­фе­со­ра Крей­да. Ме­тою жур­на­лу бу­ло ство­ри­ти но­вий, якісний, проєвро­пейсь­кий про­дукт, який би став найк­ра­щим ди­тя­чим жур­на­лом країни. Наз­ва жур­на­лу – Про­ фе­сор Крейд – су­час­ний, ціка­вий і до­рос­лий друг дітей, який все знає і про все мо­же роз­повісти. Мо­ва ви­дан­ня – ук­раїнсь­ка. Це бу­ло прин­ци­по­вим рішен­ ням. Мо­ва не має зміню­ва­ти­ся ні за яких обс­та­вин. Ви­дав­ни­чий дім впев­не­ний, що мо­ва не є бар'єром, тим біль­ше для дітей. Важ­ли­вим є те, яка інфор­ мація до­но­сить­ся до дітей і в який спосіб. Як­що це ро­би­ти якісно, за­войо­ву­ю­чи ди­тячі сер­ця щи­ро і відкри­то, то ро­би­ти це вар­то рідною мо­вою, та­ким чи­ном ви­хо­ву­юч ­ и лю­бов до неї. Пер­ший но­мер «Про­фе­со­ра Крей­да» по­ба­чив світ 19 груд­ня 2004 ро­ку. Об­сяг – 20 сторінок. Ди­намічний ге­рой та су­час­на обк­ла­дин­ка яв­но ви­пе­ ред­жа­ли інші жур­на­ли. Прий­шов час, ко­ли натх­ ненній ко­манді жур­на­лу до­ве­ло­ся зіштовх­ну­ти­ся з


inspiring leaders

30/31 кіль­ко­ма серйоз­ни­ми бар'єра­ми на шля­ху до чи­тачів.

По­до­лан­ня бар'єрів Пер­шим бар'єром ста­ло ство­рен­ня ко­ман­ди, яка мог­ла б втіли­ти за­дум. Оскіль­ки до ро­бо­ти бу­ло за­лу­че­но лю­дей, які ма­ли досвід са­ме у го­лов­но­го кон­ку­рен­та – у жур­налі «Пізнай­ко», сте­ре­о­тип­не ба­чен­ня но­во­го жур­на­лу, що па­ну­ва­ло у «Пізнай­ко», част­ко­во бу­ло пе­ре­не­се­не у ко­ман­ду «Про­фе­со­ра Крей­да» ра­зом із но­ви­ми людь­ми. При­чи­на то­му – брак кадрів. Ви­я­ви­лось, що ба­га­то лю­дей здатні на­пи­са­ти для до­рос­лої ау­ди­торії, але ма­ло хто мо­же тво­ри­ти жур­нал для дітей. Поз­бу­ва­ти­ся сте­ре­о­типів і пе­ре­лаш­то­ву­ва­ти ба­чен­ня до­ве­ло­ся про­тя­гом ро­ку. Ад­же на­пов­нен­ня пер­шо­го но­ме­ра жур­на­лу не відповіда­ло ба­чен­ню йо­го «ідей­ників». Дру­гим бар'єром ста­ла відкри­то не­га­тив­на ре­акція відділу про­дажів: «Ви хо­че­те, щоб лю­ди пла­ ти­ли 5 грн. за ці 20 сторінок?» Працівни­ки, які до то­го про­да­ва­ли Комп&нь­оН, &.СТРА­ТЕ­ГИИ, бу­ли пе­ре­ко­ нані, що жур­нал про­да­ва­тись не бу­де. На їх вмов­ лян­ня, пе­ре­ко­нан­ня, емоційне на­лаш­ту­ван­ня на но­вий жур­нал пішло ба­га­то ча­су. Тим ча­сом, вже за тиж­день після ви­хо­ду пер­ шо­го чис­ла «Про­фе­со­ра Крей­да» ре­дакція от­ри­ма­ла лис­ти від дітей. Відгу­ки бу­ли щирі, схвальні і на­ди­ха­ ючі. Кількість листів швид­ко зрос­та­ла, що спо­ну­ка­ло ство­ри­ти ре­гу­ляр­ну ко­мунікацію з до­пи­су­ва­ча­ми. Ак­тивність дітей та їхніх батьків не ли­ше доз­во­ли­ла от­ри­ма­ти інфор­мацію про ре­акцію та зацікав­леність ціль­о­вої ау­ди­торії, але й підтвер­ди­ла пра­вильність об­ра­ної стра­тегії: роз­повіда­ти прос­то про складні та су­часні речі, що ото­чу­ють дітей. Відгу­ки від дітей свідчи­ли про те, що «Про­фе­ сор Крейд» сприй­маєть­ся як най­патріотичніший ди­тя­чий жур­нал, а сам Про­фе­сор Крейд – як «… най­ ро­зумніший про­фе­сор у світі!»

сотні листів, на­зи­ва­ю­чи йо­го дру­гом, віря­чи в йо­го світ, який скла­даєть­ся з йо­го ака­демії, помічни­ка Мен­зур­ки, ко­та Сми­ка та миші Ши­ли. Бать­кам, в свою чер­гу, вар­тує ве­ли­чез­них зу­силь по­яс­ни­ти, що ака­демія Крей­да – це ре­дакція, а він сам – це до­рослі лю­ди, які прос­то ма­лю­ють і пи­шуть жур­нал [хо­ча, не­хай ця інфор­мація за­ли­шаєть­ся ли­ше для до­рос­ лих]. «Про­фе­сор Крейд» ви­даєть­ся щоміся­ця і роз­ пов­сюд­жуєть­ся пе­ре­важ­но вроздріб че­рез дист­ риб'юторів. Ком­панія не дає масш­таб­ної рек­ла­ми, здебіль­шо­го зас­то­со­ву­ю­чи семплінг у шко­лах, бе­ре участь у чис­лен­них акціях для дітей. Так, діти, пот­ри­ мав­ши жур­нал у ру­ках, ос­та­точ­но за­ко­ху­ють­ся у нь­о­ го. Про­те, на відміну від чи­та­ча, який здо­бу­ваєть­ ся до­волі лег­ко, най­важ­чим для по­до­лан­ня третім бар'єром ви­я­ви­ли­ся не бать­ки, а, влас­не, дист­ риб'юто­ри, які відмов­ля­ли­ся жур­нал про­да­ва­ти. Так час­то трап­ля­ло­ся на Сході Ук­раїни. Харків, Лу­ганськ і особ­ли­во Крим відмов­ля­ли­ся роз­пов­сюд­жу­ва­ти жур­нал, або бра­ли мінімаль­ний ти­раж. Май­же на всі про­по­зиції з бо­ку ре­дакції і відділу про­дажів, пре­зен­ тації і до­ве­ден­ня пе­ре­ваг жур­на­лу, відповідь дист­ риб'юторів – ні! При­чи­на – не­російсь­ка мо­ва ви­дан­ ня. Для дист­риб'юторів на сході країни факт ук­раїнсь­ кої мо­ви стає прин­ци­по­вим і не­по­руш­ним бар'єром. Щоп­рав­да, більш виг­раш­ни­ми у східних регіонах ста­ють но­ме­ри з CD, які ви­да­ють­ся подвійним ти­ра­ жем і кош­ту­ють удвічі до­рож­че, ніж жур­на­л без дис­ ку. У ре­зуль­таті, жур­нал на­бу­ває знач­но­го по­ши­ рен­ня в Києві та на За­ході Ук­раїни. На Сході та в Кри­ му про­дажі май­же не зрос­тають. Companion Group про­дов­жує ви­да­ва­ти жур­нал ли­ше ук­раїнсь­кою мо­вою. Про­те пос­тає пи­тан­ня: як зі збе­ре­жен­ням та­кої стра­тегії і прин­ци­по­вості рішень ком­панії про­су­ва­ти жур­нал далі?

За­во­ю­ва­ти сер­ця дист­риб'юторів… Сь­ог­ одні «Про­фе­со­ру Крей­ду» рік і чо­ти­ри місяці. За цей час жур­нал став знач­но якіснішим з точ­ ки зо­ру оформ­лен­ня і дру­ку, а та­кож на­був біль­шої по­пу­ляр­ності. Діти над­си­ла­ють Про­фе­со­ру Крей­ду

Кейс розроблено Іриною Коберник, редактором журналу «&. СТРАТЕГИИ»­ та Олександрою Лахіною, редактором журналу «КиєвоМогилянська Бізнес Студія»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Ко­мен­тарі до та відповіді кей­су: Марина Стародубська лідер центру Маркетингу­ КиєвоМогилянської БізнесШколи­ [kmbs]

Націлю­ючи про­дукт на пев­ну ау­ди­торію, ком­панія має усвідом­лю­ва­ти, що інші ау­ди­торії мо­жуть про­дукт не сприй­ня­ти, і роз­ра­хо­ву­ва­ти, наскіль­ки виб­ра­на ау­ди­торія пла­то­сп­ро­мож­на і дос­тат­ня за кількістю для за­без­пе­чен­ня до­ходів ком­панії. У ви­пад­ку з «Про­фе­со­ром Крей­дом», який не є до­ро­гим про­дук­том з ви­со­ким мар­жи­наль­ним при­бут­ком, ви­дав­ни­цт­во має для се­бе виріши­ти, що є пер­вин­ним – збе­рег­ти ав­тен­тичність брен­ду [ук­раїнсь­ку мо­ву] чи за­во­ю­ва­ти східні регіони. У пер­шо­му ви­пад­ку, як­що ау­ди­торія з ук­раїно­ мов­них регіонів країни де­мо­н­струє ак­тив­ний по­пит, а в російсь­ко­мов­них про­дажі малі, але є – вар­то сти­ му­лю­ва­ти по­пит там, де він ак­тив­ний, за до­по­мо­гою до­дат­ко­вих про­дуктів від «Про­фе­со­ра Крей­да» –дисків, настіль­них ігор, кни­жок та ін. В російсь­ко­ мов­них регіонах, в та­ко­му ви­пад­ку, «Про­фе­сор Крейд» ма­ти­ме, так би мо­ви­ти, «предс­тав­ниць­ку функцію».

У дру­го­му ви­пад­ку, важ­ли­вим бу­де якісне відтво­рен­ня кра­щих якос­тей «Про­фе­со­ра Крей­да» в російсь­ко­мов­но­му варіанті. Са­ме відтво­рен­ня, оскіль­кипрос­топе­рек­ладмо­же«вби­ти»бренд.Як­що відтво­рен­ня бу­де вда­лим, жур­нал охо­пить знач­но шир­шу ау­ди­торію. Та­ку стра­тегію ви­ко­рис­то­вує га­зе­ та «Дзер­ка­ло тиж­ня» – ви­хо­дить дво­ма мо­ва­ми.

«

Той же Філіп Котлер говорить, що проблема персоналу – це проблема на мільйон доларів. Тобто розв'яжіть її, й інші проблеми розв'яжуться, якщо не самі собою, то набагато простіше.

1.

»


inspiring leaders

32/33 Бо­рис Фе­досєєв ди­рек­тор­ з мар­ке­тин­гу­ та про­дажів ком­панії «Біофар­ма»

В даній ситуації я бачу кілька проблем, на які варто звернути увагу. Перша з них – це персонал. Той же Філіп Котлер говорить, що проблема персоналу – це проблема на мільйон доларів. Тобто розв'яжіть її, й інші проблеми розв'яжуться, якщо не самі собою, то набагато простіше. Наступнийбар'єр–цевідділпродажів.Оскільки це люди, які протягом довгого часу продавали лише Комп&ньоН та &.СТРАТЕГИИ, у них уже склалися певні стереотипи, і щоб вони підготувались до нового продукту та зрозуміли нову цільову аудиторію потрібно буде доволі багато зусиль. Тому тут бажано задіювати «свіжу кров». Краще взяти менш досвідченого нового працівника, але який хоче навчитися, ніж брати уже досвідченого і ламати його стереотипи. Це важче, дорожче і менш ефективно. І, нарешті, третій аспект – це українська мова, якоювидаєтьсяжурналіякуфактичнонесприймають [за словами дистриб'юторів] на Сході та у Криму. У цьому випадку, мені здається, треба до просування журналу залучати «opinion leaders» [лідерів думки]. Це можуть бути вчителі в школах, які б пропонували матеріали з журналу для позакласного читання, використовували для відкритих уроків тощо. Таким чином ці лідери думки формували би розуміння журналу у дітей, популяризували його. Якщо це вчитель української мови, то йому було б це цікаво з точки зору поширення української мови як мови спілкування. Я дуже підтримую позицію видавництва, що мова не є перешкодою. Це насправді так, особливо

для дітей. Тобто найбільша перешкода – в голові дистриб'юторів. Тут є дві пропозиції. Перша – це наймати в східних регіонах людей, які б працювали безпосередньо там. Їхньою задачею було б уже переконувати дистриб'юторів на місцях, а не з київського офісу. Їх не обов'язково повинно бути багато – 35 людей, але вони повинні бути вихідцями з того регіону. Таким чином, ці люди мали би безпосередній контакт з цільовою аудиторією, роздрібними дистриб'юторами, розуміли б їхню позицію і могли б оперативно реагувати. У розповсюдженні журналу є своєрідне замкнене коло: дистриб'ютор каже: «Немає попиту, ось коли з'явиться попит, тоді я куплю». Але з іншого боку, якщо журналу не буде в продажу, його ніколи не куплять. Отже, роботу обов'язково потрібно здійснювати з двох сторін. І мені здається, що першим має відповісти саме дистриб'ютор, поставивши цей журнал у роздріб. Домовитись же з дистриб'ютором можна, запропонувавши йому пільгові умови на піврокуаборік,покивжурналуз'явитьсябільшменш стійкий попит. Крім того, можливо, варто до кожного номеру додавати диск, який би залучав додаткових читачів, у тому числі і в східних регіонах. Важливо також проводити маркетингові дослідження, постійно аналізувати ринок і бажання споживача, що саме може допомогти завоювати його серце.

2.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

« Ле­онід Фінкельш­тейн го­лов­ний ре­дак­тор ви­дав­ни­цт­ва «Факт»

Жур­нал по­ви­нен ви­хо­ву­ва­ти чи­та­ча. Це дов­го­ст­ро­ко­ве зав­дан­ня, але в підсум­ку ком­панія, як і дер­жа­ва за­га­лом, от­ри­має спра­вжнь­о­го ша­ну­валь­ни­ка ук­раїнсь­кої мо­ви та ук­раїно­мов­них жур­налів.

»

Да­вай­те спро­буємо розібра­ти­ся попо­ряд­ку разом. Будьякі мовні пи­тан­ня мож­на ста­ви­ти, а мож­на вирішу­ва­ти. Ста­ви­мо ми їх вже 15 років. А до вирішен­ня, як ска­зав російсь­кий кла­сик, «дис­тан­ция ог­ром­но­го раз­ме­ра». Я ду­маю, що по­ши­рен­ня ук­раїно­мов­них ви­дань у східних і півден­них регіонах пот­ре­бує ней­ мовірних зу­силь, як і в регіонах ук­раїно­мов­них. Йдеть­ся про те, що про­дукція ук­раїнсь­кою мо­вою про­даєть­ся ду­же ма­ли­ми нак­ла­да­ми. Для прик­ла­ду: 1000 примірників книж­ки, що про­даєть­ся в західних регіонах, звісно біль­ше, аніж 100, що про­да­ють­ся в східних. Але ця різни­ця чо­гось вар­тує для всь­о­го, що зав­год­но, але не для бізне­су. Це проб­ле­ма не ли­ше «Про­фе­со­ра Крей­да», а нації, і вирішен­ня вар­то шу­ка­ти не ли­ше у мар­ке­тин­ го­во­му відділі «Companion Group», а й на гло­ бальнішо­му рівні. І як­що це проб­ле­ма Ук­раїни, то її і вирішу­ва­ти потрібно ра­зом. Для збіль­шен­ня нак­ладів чи то книж­ки, чи то періодич­нихви­дань,іїхпро­су­ван­нянари­нокпо­винні ор­ганізо­ву­ва­ти­ся дер­жавні пре­фе­ренції, відповідні на­ка­зи, відкрит­тя кни­га­рень, або інша підтрим­ка дер­жа­ви, яка теж по­вин­на ви­хо­ву­ва­ти свою націю. За­раз си­ту­ація скла­даєть­ся так, що всі дер­жавні та владні інсти­туції пи­тан­ня об­го­во­рю­ють, але жод­них пре­фе­ренцій для існу­ван­ня ук­раїно­мов­ної літе­ра­ту­ ри та пре­си не роб­лять. Зав­дя­ки ць­о­му скла­ла­ся всіма виз­на­че­на і, на пер­ший пог­ляд, аб­со­лют­но зро­ зуміла си­ту­ація, яка не відповідає дійсності.

В та­ко­му разі є інший шлях – ор­ганізо­ву­ва­ти кон­фе­ренції, акції, а зго­дом і кон­сорціуми для підтрим­ки ук­раїнсь­ко­го ви­дав­ця. Нап­рик­лад, на­разі у нашій країні здійснюєть­ся про­ект «2006 – рік кни­ги в Ук­раїні», спря­мо­ва­ний на підтрим­ку ук­раїно­мов­ них книг та періодич­них ви­дань. І це діє – ри­нок стає більш ло­яль­ним до дер­жав­ної мо­ви. У рам­ках про­ ек­ту уже ство­ре­но об'єднан­ня «Во­лон­терів ук­раїнсь­ кої кни­ги», і ця ор­ганізація про­дук­тив­но діє та дає не­по­гані ре­зуль­та­ти. Та­кож про­во­дить­ся ба­га­то акцій в рам­ках про­ек­ту. Жур­нал по­ви­нен теж ру­ха­ти­ся у та­ко­му нап­ рям­ку – ви­хо­ву­ва­ти чи­та­ча. Ад­же са­ме це і є го­лов­ ною ме­тою. Це дов­го­ст­ро­ко­ве зав­дан­ня, яке пот­ре­ бує зу­силь не од­но­го ви­дав­ни­цт­ва, але в підсум­ку ком­панія, як і дер­жа­ва за­га­лом, от­ри­має спра­вжнь­ о­го ша­ну­валь­ни­ка ук­раїнсь­кої мо­ви та ук­раїно­мов­ них жур­налів. Тож як­що ми хо­че­мо конк­рет­ну спра­ву, піднімай­мо гро­ма­ду, якої в Одесі чи в До­нець­ку, повірте, не мен­ше, ніж у Ль­вові чи Іва­ноФранківсь­ ку, і за ро­бо­ту!

3.


inspiring leaders

34/35

На­зар Лу­ка­се­вич сту­дент ІІІ кур­су­ еко­номічно­го фа­куль­те­ту Національ­но­го універ­си­те­ту «КиєвоМо­ги­лянсь­ка Ака­демія»

Companion Group зіткну­лась з ана­логічною проб­ле­мою, яка пос­та­ла пе­ред ви­дав­ни­цт­вом «АБАБАГАЛАМАГА» що­до про­да­жу Гаррі Пот­ те­ра на сході Ук­раїни. Ви­дав­ни­цт­ву до­ве­лось доб­ре поп­ра­цю­ва­ти, аби зруй­ну­ва­ти міф, що на сході не чи­та­ють ук­раїнсь­кою. Рівень про­дажів Гаррі Пот­те­ра довів, що якісну ук­раїнсь­ку літе­ра­ту­ру ку­пу­ють у всіх ку­точ­ках Ук­раїни.

ло. Тим не менш, всі во­ни свідомі, що їхнім дітям ра­но чи пізно зна­до­бить­ся знан­ня ук­раїнсь­кої мо­ви в їхнь­ о­му житті. Жур­нал, окрім ціка­вих та ко­рис­них знань, мо­же до­по­ма­га­ти ди­тині вив­чи­ти ук­раїнсь­ку мо­ву, що є проб­ле­ма­тич­ним в умо­вах відсут­ності якісних підруч­ників для дітей та­ко­го віку. Ті бать­ки, які справді так вва­жа­ють, обов'яз­ко­во ста­нуть ку­пу­ва­ти ди­тині якісний ук­раїнсь­кий жур­нал.

Як тоді пе­ре­ко­на­ти у ць­о­му дист­риб'юторів? Як­що відділу про­да­жу не вдаєть­ся це зро­би­ти, то не­обхідно підійти з іншо­го бо­ку – ство­ри­ти по­пит на про­фе­со­раКрей­да,щобпідцимтис­комдист­риб'юто­ ри роз­пов­сюд­жу­ва­ли жур­нал. Як відо­мо, по­пит ство­ рюєть­ся дво­ма шля­ха­ми: штуч­но або при­род­но.

Та­кож про­фе­сор Крейд ра­зом зі своєю ко­ман­ дою мо­же звер­ну­ти­ся за до­по­мо­гою до своїх чи­тачів. Оскіль­ки ба­га­то в ко­го є друзі чи ро­дичі на Сході та в Кри­му, мож­на зап­ро­по­ну­ва­ти дітям за до­по­мо­гою про­фе­со­ра надісла­ти своїм дру­зям лис­та з вітан­ням від них та ге­роїв жур­на­лу. По­ра­да близь­ких лю­дей завж­ди є ва­го­мим ар­гу­мен­том, особ­ли­во, як­що це сто­суєть­ся дітей.

В пер­шо­му варіанті все ро­бить­ся за кла­сич­ною схе­мою: «за­вер­бо­вані» бать­ки та їх діти за­пи­ту­ють про жур­нал в точ­ках роз­пов­сюд­жен­ня на певній те­ри­торії, після чо­го, як пра­ви­ло, зацікав­лен­ня по­купцівпе­ре­ка­зуєть­сядист­риб'юто­рам.Та­кийме­тод мо­же бу­ти дієвим, як­що досі на ць­о­му рин­ку він не ви­ко­рис­то­ву­вав­ся. Що­до ство­рен­ня при­род­но­го по­пи­ту, то, на мою дум­ку, на сході Ук­раїни слід об­ра­ти де­що інше по­зиціону­ван­ня. «Про­фе­сор Крейд» справді виг­рає у кон­ку­рентівсвоєюякістю,аледляприй­нят­тярішен­ня про купівлю чи пе­ре­дп­ла­ту жур­на­лу для батьків за­ма­

Хо­ча я не є ціль­о­вою ау­ди­торією ць­о­го жур­на­ лу, про­те мені ду­же хо­четь­ся, і я вірю, що на про­фе­ со­ра Крей­да та йо­го друзів че­ка­ють діти з усієї Ук­раїни. За­ли­шаєть­ся ли­ше по­ба­жа­ти не зу­пи­ня­тись!

4.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

За­раз кре­а­тивність – ду­же по­пу­ляр­не сло­во і прий­ня­то вва­жа­ти, що во­но має од­ноз­нач­но по­зи­ тив­не зна­чен­ня. Спеціалісти стве­рд­жують, що ба­га­ то проб­лем пов'язані з відсутністю твор­чості. Кре­а­ тивність – обов'яз­ко­вий стан­дарт рек­ла­ми [важ­ли­ во, що 90% рек­ла­ми та­кою не наз­веш] і пе­ред­ба­чає по­шук в усь­о­му. І зви­чай­но – у мар­ке­тин­гу. Ці при­пу­щен­ня підкріплю­ють­ся тверд­жен­ня­ ми, що стан­да­рт­ний [кла­сич­ний, ака­демічний] мар­ке­тинг вже не ефек­тив­ний. Кре­а­тив­ний підхід дійсно не­обхідний у си­ту­аціях, ко­ли можливості є об­ме­женими, у ви­пад­ках, ко­ли зовнішнє се­ре­до­ ви­ще є ду­же кон­ку­ре­нт­ним. Ось хо­ча б три при­чи­ ни, чо­му на речі вар­то по­ди­ви­ти­ся під іншим ку­том зо­ру:

Є оригінальні ідеї?… Олексій Паламарчук бізнесконсультант, директор консалтингової компанії «ЛЮДИ» Євген Ступак бізнесаналітик консалтингової компанії «ЛЮДИ»

1. Кре­а­тивність до­по­ма­гає от­ри­ма­ти ре­зуль­ та­ти за на­яв­ності серйоз­них об­ме­жень у ре­сур­сах – фінан­су­ванні, часі та ін. 2. Оригіналь­ний, нес­тан­да­рт­ний підхід є чи не єди­ним шан­сом для мо­ло­дих ком­паній, які ви­хо­дять або роз­ви­ва­ють­ся на ви­со­ко кон­ку­ре­нт­ них рин­ках. 3. У біль­шості ви­падків са­ме нес­тан­дартні рішен­ня мо­жуть виріши­ти пос­тав­лені за­дачі мак­си­ маль­но швид­ко – доз­во­ля­ють знач­но підви­щи­ти про­дук­тивність, ко­ли це є надз­ви­чай­но не­обхідним. Та­ким чи­ном, під кре­а­тив­ни­ми рішен­ня­ми ми маємо на увазі дії, які доз­во­ля­ють до­сяг­ти ре­зуль­татів, що пе­ре­ви­щу­ють очіку­вані, без знач­ ної зміни існу­ю­чих мож­ли­вос­тей чи інших умов; є оригіналь­ни­ми, а іноді навіть по­ру­шу­ють прий­няті стан­дар­ти. Про­те кре­а­тив­ний підхід, ви­ко­рис­тан­ня інно­ вацій, зас­то­су­ван­ня но­вих тех­но­логій [ла­те­раль­ний мар­ке­тинг] бу­де ре­зуль­та­тив­ним ли­ше при дот­ри­ манні пев­них умов і ли­ше при ви­ко­рис­танні їх у виз­ на­че­них си­ту­аціях. Зас­то­су­ван­ня ж подібних рішень по­за та­ких умов та си­ту­ацій приз­ве­де до сум­них наслідків. Розг­ля­да­ю­чи та аналізу­ю­чи те­орії, які про­по­ну­ ють дот­ри­му­ва­тись твор­чості в усь­о­му, ми дійшли вис­нов­ку, що підприємці не поміча­ють [або не хо­чуть поміча­ти], що кре­а­тив­ний підхід є до­сить серйоз­ним і не прос­тим для ор­ганізаційно­го про­це­су.


inspiring leaders

36/37 1. Ре­алізація кре­а­тив­них рішень іноді ви­ма­гає від ком­панії на­ба­га­то ефек­тивнішої взаємодії та зу­силь, ніж здійснен­ня кроків, які є стан­да­рт­ни­ми, але пе­ревіре­но ефек­тив­ни­ми. Досвід наших власних про­ектів показав, що проб­ ле­ма по­ля­га­є не стіль­ки в по­шу­ку са­мо­го рішен­ня, скіль­ки в йо­го ре­алізації. Ком­панія не мог­ла виріши­ти пи­тан­ня че­рез по­га­ну взаємодію своїх служб [відділів]. Рішен­ня ре­алізо­ву­ва­лось, але, скажімо, ли­ше відсотків на 60%. У біль­шості ви­падків не­уз­год­же­ни­ми за­ли­ша­лись ті еле­мен­ти, які або пот­ре­бу­ва­ли від співробітників екстразу­ силь, або більш чіткої ор­ганізації. Ре­зуль­тат, зви­ чай­но, ви­яв­ляв­ся гіршим від зап­ла­но­ва­но­го. Керівницт­во ком­панії ро­би­ло вис­нов­ки сто­сов­но кре­а­тив­них по­чи­нань в ціло­му [що є до­сить несп­ ра­вед­ли­вим].

«

Оригінальний, нестандартний підхід є чи не єдиним шансом для молодих компаній, які виходять або розвиваються на високо конкурентних ринках

»

2. Пе­ре­важ­на більшість ком­паній об­ме­ жуєть­ся кре­а­тив­ним підхо­дом [або ста­вить та­ку ви­мо­гу] тіль­ки по відно­шен­ню до ко­мунікації [рек­ла­ми] своїх то­варів. Іноді рек­ла­ ма стає кра­щою за сам про­дукт. Ба­жан­ня пох­ва­ли­ти свій то­вар або пос­лу­гу є зро­зумілим. Але на де­я­ких рин­ках ви­роб­ни­ки вба­ча­ють у рек­ламі своєрідно­го ма­га, який зда­тен виріши­ти або згла­ди­ти всі не­доліки, що існу­ють у про­дукті. На жаль, це не так. Па­ра­докс по­ля­гає в то­му, що спо­жи­вач, який обе­ре то­вар зав­дя­ки ефек­тивній, кре­а­тивній рек­ламі і не от­ри­має очіку­ва­но­го ефек­ту, біль­ше ніко­ли йо­го не прид­бає. Важ­ли­во ро­зуміти, що спо­жи­вач оби­рає то­вар, а не рек­ла­му. Кре­а­тив – це те, що мо­же на­дих­ну­ти на прид­бан­ня то­ва­ру або пос­лу­ги. 3. Кре­а­тив­не рішен­ня по­вин­но бу­ти підтри­ма­но усіма скла­до­ви­ми мар­ке­тин­гу. Тут усе прос­то. Кре­а­тивність са­ма по собі – не па­на­ цея. Су­пероригіналь­ний про­дукт мож­на про­да­ти


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

ли­ше за адек­ват­ною ціною – зовсім не за будьякою. Точніше, він вза­галі змо­же про­да­ти­ся, як­що йо­го пос­тав­лять на по­ли­цю. При­чо­му, на очіку­ваній те­ри­торії. І йо­го куп­лять, ли­ше як­що про нь­о­го дізна­ють­ся зав­дя­ки рек­ламі. Ми мо­же­мо про­вес­ти цей взаємозв'язок і нав­па­ки. Суть у то­му, що ду­же час­то кре­а­тив­не рішен­ня ги­не че­рез невідповідність йо­му інших скла­до­вих. 4. Копіюван­ня або відтво­рен­ня чу­жих кре­а­тив­них рішень по­вин­но про­во­ди­тись з ве­ли­кою обе­режністю. І спра­ва не в за­хисті ав­то­р­ ства ідеї. Крім рішен­ня та йо­го ре­зуль­татів, ком­панії час­то за­бу­ва­ють про­а­налізу­ва­ти умо­ви, в яких це рішен­ня бу­ло зас­то­со­ва­но. Навіть як­що ідея на­чеб­то бу­ла втіле­на для про­дук­ту, схо­жо­го на Ваш, на схо­ жо­мурин­ку,вар­то дізна­тись, чи не існу­ва­ли особливі умо­ви, що зро­би­ли рішен­ня та­ким вда­лим. Ми вва­ жаємо, що досліджен­ня чу­жо­го досвіду та прик­ ладів – це ко­рис­не за­нят­тя, але цим не тре­ба пря­мо ке­ру­ва­тись у своїх діях. Крім то­го, в Ук­раїні є прик­ ла­ди, ко­ли на рин­ку бу­ли до­сить успішни­ми рішен­ ня, які не є та­ки­ми на інших рин­ках. Нап­рик­лад, упа­ков­ка «дойпак» для со­усів, яка є успішною у 23 країнах світу, вра­хо­ву­ю­чи Ук­раїну, прак­тич­но не предс­тав­ле­на у світі. Кре­а­тивні рішен­ня – складні, як у ство­ренні, так і в ре­алізації. Не­обхідно завж­ди пам'ята­ти про це, щоб оригінальність ідеї та ре­зуль­та­ти, які ця ідея мо­же Вам при­нес­ти, не розсіюва­ли Ва­шу ува­ гу. Так, на ос­нові на­шо­го досвіду ми сфор­му­лю­ ва­ли 8 пра­вил та по­рад, які доз­во­лять за­без­пе­чи­ти ре­зуль­та­тивність Ва­ших но­вих оригіналь­них за­думів. 1. Упевніть­ся в то­му, що ви­ко­нані обов'яз­ кові умо­ви. Простіше ка­жу­чи, пе­ре­ко­най­тесь, що та­ке рішен­ня є не­обхідним. Ук­раїна – це країна, в якій більшість ринків рос­те, наслідком чо­го є відсутність кон­ку­ренції як та­кої. Її умови не мож­на порівню­ва­ти з тією си­ту­ацією, яка існує в західних країнах. А мудрі гу­ру мар­ке­тин­гу, які предс­тав­ля­ ють нові кон­цепції кре­а­тив­ної по­ведінки та роз­вит­ ку на рин­ку, ви­ко­рис­то­ву­ють у своїх ро­бо­тах досвід са­ме ви­со­ко­кон­ку­ре­нт­них ринків. Ре­тель­но аналізуй­те існу­ю­чу си­ту­ацію. Найбільш імовірно, що у Ва­шо­му ви­пад­ку дос­татньо бу­де або збіль­ши­ ти ефек­тивність ва­ших те­перішніх дій, або докласти досить стандартних зу­сил­ь, щоб збіль­ши­ти ре­зуль­ та­тивність. Прос­тий прик­лад – прак­тич­но в усіх


inspiring leaders

38/39 то­вар­них ка­те­горіях в Ук­раїні ви­роб­ни­ки не мо­жуть сь­о­годні за­без­пе­чи­ти постійну при­сутність своїх то­варів круг­лий рік [Ви мо­же­те пе­ревіри­ти це, за­пи­тав­ши дум­ку різних про­давців, з яки­ми пра­цюєте]. І це не за­ле­жить, наскіль­ки се­зон­ним є їхній то­вар. Зас­то­со­ву­ва­ти екстра­ор­ди­нарні кро­ки за та­ких умов бу­де не­вип­рав­да­но. Спо­чат­ку вар­то прос­то пок­ра­щи­ти збут та логісти­ку сво­го то­ва­ру, мож­ли­во, пе­рег­ля­ну­ти об­ся­ги про­дукції, що ви­го­ тов­ляєть­ся. Ми впев­нені в то­му, що ре­тель­ний аналіз існу­ю­чої си­ту­ації [по суті, ау­дит мар­ке­тин­гу] доз­во­лить виріши­ти та­ку за­да­чу. Кре­а­тив­не рішен­ ня – склад­ний шлях. Для чо­го йти ним, як­що си­ту­ ацію мож­на виріши­ти, ру­ха­ю­чись прос­тим марш­ ру­том? В Ук­раїні мож­на на­вес­ти як мінімум прик­ лад ТМ «Шейк». Чи зро­бив цей напій щось аж над­то оригіналь­не? Швид­ше за все – ні. Так чо­му цей напій та­кий успішний? Усе, що зро­бив ви­роб­ ник – ви­пус­тив про­дукт вчас­но для чіткої ау­ди­торії. Напій вий­шов за місяць до се­зо­ну про­дажів, у гарній яск­равій упа­ковці, із зро­зумілою оригіналь­ ною рек­ла­мою, при­ваб­ли­вим асор­ти­мен­том, мав інно­вацію – відкрит­тя на­пою дном іншої пляш­ки. Підтве­рд­жен­ням бу­де і той факт, що спро­би кон­ку­ рентів «оп­тимізу­ва­ти» сце­нарій ви­хо­ду «Шейк» закінчу­ва­ли­ся про­ва­лом. Пер­ша при­чи­на – то­му що копіюва­ли. Дру­га – при копіюванні по­ру­шу­ва­ли ба­зові умо­ви. Во­ни ви­хо­ди­ли на ри­нок заз­ви­чай у пік се­зо­ну, їх рек­ла­ма не нес­ла нічо­го но­во­го, а упа­ков­ка та асор­ти­мент на­га­ду­ва­ли «Шейк» – жод­ них но­вих ціннос­тей кон­ку­рен­ти не про­по­ну­ва­ли. 2. Рішен­ня по­вин­но бу­ти та­ким, яке мож­на ре­аль­но ре­алізу­ва­ти. Ге­не­рація ідей – до­сить за­хоп­лю­юче за­нят­тя. Але в той же час да­рем­не, як­що ідеї за­ли­ша­ють­ся на сло­вах або на па­пері. Це прос­то. Це відо­мо всім. Але вар­то про це пам'ята­ти й у житті. Як­що Ви дійшли вис­нов­ку, що Вам не­обхідно оригіналь­не розв'язан­ня існу­ю­чих за­дач, ви­ма­гай­те від роз­роб­ни­ка [внутрішнь­о­го, зовнішнь­ог­ о, або від се­бе, як­що це рішен­ня ство­ рюєте Ви] підтве­рд­жен­ня, що: да­не рішен­ня відповідає Ва­шим мож­ли­вос­тям; йо­го мож­на ре­алізу­ва­ти в умо­вах зовнішнь­о­го се­ре­до­ви­ща [рин­ку]; рішен­ня мо­жуть втіли­ти ті людські ре­сур­ си, які у Вас вже на­явні. Біль­ше то­го, ймовірно, що кре­а­тив­не рішен­ня бу­де пев­ною мірою су­пе­ре­чи­ти вста­нов­ле­ним стан­дар­там Ва­шої ро­бо­ти. Ви фізич­ но не змо­же­те до­нес­ти суть рішен­ня до аб­со­лют­но


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

кож­но­го чле­на ва­шої ком­панії. А ри­зи­ки втрат від них зу­силь з бо­ку ком­панії, то за­го­ст­рен­ня кон­ку­ не­успішної ре­алізації бу­дуть ва­го­ми­ми. То­му про­ ренції нав­ряд чи є ба­жа­ним ре­зуль­та­том. То­му, це­су пла­ну­ван­ня та оцінці ре­алізації не­обхідно впроваджуючи нові підходи, не­обхідно спрог­но­зу­ приділи­ти мак­си­мум ува­ги. ва­ти, наскіль­ки Ваш план змо­жуть ви­ко­рис­та­ти 3. Пе­ре­ко­най­тесь, що рішен­ня ре­алізуєть­ся в потім кон­ку­рен­ти. Як­що Ви ви­пус­ти­ли сік в новій усіх скла­до­вих мар­ке­тин­гу. Оче­вид­но, що суть упа­ковці [ПЕТ, як це зро­бив один із лідерів рин­ку Ва­шої ідеї бу­де зо­се­ред­же­на в одній пло­щині – со­ку в Ук­раїні] не вар­то ду­ма­ти, що кон­ку­рен­ти зда­ про­дукт, упа­ков­ка, асор­ти­мент, ціна то­що. Але, як дуть­ся. Во­ни ви­пус­тять свою про­дукцію в новій упа­ бу­ло ска­за­но раніше, інші еле­мен­ти мар­ке­тин­гу в ковці і зроб­лять це мак­си­маль­но швид­ко. Суть біль­шості ви­падків теж по­винні зміни­ти­ся. Ви не по­ля­гає не стіль­ки в то­му, щоб до­сяг­ти мак­си­маль­ змо­же­те об­ра­ти но­ву для індустрії ціну і впро­ва­ди­ти но­го сту­пе­ня за­хис­ту своєї ідеї, а в то­му, що її, не по­яс­нив­ши суть про­це­су торгівельній ме­режі і, оригінальність Ва­ших дій по­вин­на бу­ти дійсно ви­со­ мож­ли­во, не ви­дозмінив­ши стан­дар­ти на­яв­ності кою. Інший ас­пект по­ля­гає в то­му, щоб ро­зуміти, що то­ва­ру на по­личці. Но­вий кре­а­тив­ний про­дукт яв­но Ви бу­де­те ро­би­ти, як­що кон­ку­рент спро­бує Вас ата­ бу­де пе­ред­ба­ча­ти відхід від стан­дартів у ціно­ут­во­ ку­ва­ти. ренні та про­су­ванні. Яск­ра­ва кре­а­тив­на ідея рек­ла­ 5. Кон­це­нт­руй­тесь на своїх пе­ре­ва­гах, а не ми спра­цює на пов­ну си­лу, як­що про­дукт, ціна та на вип­рав­ленні по­ми­лок. Ро­бо­та з про­ма­ха­ми – збут не бу­дуть су­пе­ре­ про­цес пер­ма­не­нт­ний. чи­ти од­не од­но­му та Це праг­нен­ня дос­ко­на­ ство­рю­ва­ти бар'єрів. лості. Кре­а­то­р­ство [від Ваші переваги завжди повинні Завж­ди сприй­май­те та англійсь­ко­го сло­в а оцінюй­те дії в мар­ке­ сreate] – це ство­рен­ня. лежати в основі креативних ідей. тин­гу комп­ле­кс­но. Особ­ Ваш автомобіль найбезпечніший – Це рух впе­ред. Ва­ша ли­во, як­що Ви шу­каєте си­л а, Ваші пе­р е­в а­г и тоді говоріть про це, не дивлячись нові шля­хи. завж­ди по­винні ле­жа­ти Apple – бренд і в ос­н ові кре­а­т ив­н их на те, що він не найшвидший. ком­панія, про які го­во­ ідей. Будьяке рек­лам­не І розвивайте саме цю сторону ри­ли ба­га­то [і, пев­но, аген­т­ство поп­ро­сить Вас в продукті. ска­жуть ще біль­ше]. У наз­в а­т и од­н у силь­н у да­но­му кон­тексті ми сто­ро­ну, щоб зро­би­ти хотіли б ще раз відда­ти Вам гар­ну рек­ла­му. І ця на­леж­не Apple. На­пев­но, її най­сильніша сто­ро­на – пе­ре­ва­га, ця си­ла по­вин­на ста­ти ос­нов­ним дви­гу­ це цілісність. Оригінальність, інно­ваційність підходів ном Ва­ших дій. Ваш ав­то­мобіль най­без­печніший мож­на по­ба­чи­ти в усь­о­му, що ро­бить ком­панія. У – тоді го­воріть про це, не див­ля­чись на те, що він всіх скла­до­вих про­дук­ту. У місцях про­дажів. У ціні! не найш­вид­ший. І роз­ви­вай­те са­ме цю сто­ро­ну в Так са­мо і в прог­рам­но­му за­без­пе­ченні. Ад­же це про­дукті. І са­ме цим ар­гу­мен­том вип­рав­до­вуй­те прав­да, що тіль­ки у сис­те­мах Apple з са­мо­го по­чат­ку свою ціну. Влас­не, так і зро­бив ук­раїнсь­кий ви­роб­ кноп­ка по­шу­ку інфор­мації на­зи­ва­ла­ся не «шу­ка­ти», ник ово­че­вої кон­сер­вації, ко­ли зна­хо­див­ся в про­ а «знай­ти». цесі зміни упа­ков­ки своєї про­дукції. Ком­панія 4. Кре­а­тивні рішен­ня пе­ред­ба­ча­ють уник­ роз­ши­рю­ва­ла рин­ки збу­ту і во­лоділа ве­ли­ким нен­ня кон­ку­ре­нт­ної бо­роть­би. Все ду­же прос­то – за­па­сом про­дукції в старій, ра­дянській упа­ковці. як­що Ваші дії, навіть оригінальні, лег­ко відтво­ри­ти, Вра­хо­ву­ю­чи, що бренд про­дукції мав дов­гу кон­ку­рен­ти це зроб­лять [як­що, зви­чай­но, по­ба­чать історію, а ім'я бу­ло фак­тич­но за­галь­ним для своєї їх ре­зуль­та­тивність]. При­чо­му зроб­лять ще кра­ще, ка­те­горії, ком­панія пос­та­ви­ла на про­дукцію ніж Ви! Бо вра­ху­ють Ваші дрібні по­мил­ки та усу­нуть преміум ціну. І це бу­ло вда­лим кро­ком. Ви­со­ка їх. Влас­не, так са­мо зро­би­те і Ви, як­що Ваш кон­ку­ ціна чітко по­яс­ню­ва­ла спо­жи­ва­чу, що в старій рент зас­то­сує но­вий «прийом». Вра­хо­ву­юч ­ и те, що ра­дянській банці зна­хо­дять­ся ті самі огірки, і во­ни на прак­тиці кре­а­тивні хо­ди ви­ма­га­ють мак­си­маль­ варті тих гро­шей, які за них про­сять. По суті, та­ким

«

»


inspiring leaders

40/41 кро­ком ви­роб­ник за­без­пе­чив своїй про­дукції мо­же ста­ти ос­но­вою для вирішен­ня ва­ших за­дач. успішний вихід на ри­нок Росії. Прик­лад аме­ри­кансь­ких ви­но­робів, які 6. На­да­вай­те пе­ре­ва­гу дов­го­ст­ро­ко­вим про­ орієнту­ва­ли свій но­вий про­дукт на спо­жи­вачів ек­там. Це тісно пе­реплітаєть­ся і з те­мою оригіналь­ пи­ва [прик­лад на­во­дить­ся ав­то­ра­ми «Стра­тегії бла­ ності рішен­ня. Змінив­ши си­ту­ацію ли­ше сь­о­годні, кит­но­го Оке­а­ну»1] – чу­до­ва то­му ілюст­рація. Ви ри­зи­куєте уск­лад­ни­ти собі роз­ви­ток далі, як­що Зорієнту­вав­ши про­дукт на іншу ау­ди­торію, ви­роб­ не знаєте, як роз­ви­ва­ти своє рішен­ня [по­дивіть­ся на ник зміг знач­но роз­ши­ри­ти свій ри­нок. Ми при­пус­ прик­лад з со­ка­ми]. Зверніть ува­гу – творці кре­а­тив­ каємо, що ком­панія нав­ряд чи прийш­ла б до та­ко­го них кон­цепцій [бла­китні оке­а­ни, ла­те­раль­ний мар­ рішен­ня без досліджен­ня та аналізу то­го, що є ке­тинг] розг­ля­да­ють ті прик­ла­ди, які нав­ряд чи імовірність успіху, і спо­жи­вач був би дійсно го­то­ мож­на наз­ва­ти так­тич­ни­ми. У своїй біль­шості во­ни вий до та­ко­го кро­ку. 8. Прий­няв­ши та обґрун­ту­вав­ши рішен­ня, зміню­ва­ли суть бізне­су. Ці рішен­ня бу­ли завж­ди спря­мо­вані на те, щоб підвищити ре­зуль­та­тивність іти до кінця. Ми час­то зіштов­хуємо­ся з тим, що ком­ ком­панії на дов­гий ча­с. Не спо­ку­шай­тесь іде­я­ми, панії, які роз­ро­би­ли дійсно силь­ну ідею, не от­ри­му­ які мо­жуть при­нес­ти швид­кий, але ско­ро­ми­ну­чий ва­ли очіку­ва­них ре­зуль­татів з прос­тої при­чи­ни. У ефект. Завж­ди пам'ятай­те – будьякий Ваш успіх про­цесі ре­алізації керівницт­во по­чи­на­ло вно­си­ти кон­ку­рен­ти ду­же де­таль­но про­а­налізу­ють і «ко­рек­ти­ви та пок­ра­щен­ня» у зв'яз­ку зі змінним рин­ко­вим се­ре­до­ви­щем. бу­дуть на­ма­га­тись пов­ Це мог­ли бу­ти і кро­ки то­р и­т и. Ви по­в инні кон­ку­рентів, і зміна мак­ за­хис­ти­ти се­бе. То­му Не спо­ку­шай­тесь іде­я­ми, які ро­е­ко­номічно­го се­ре­до­ найбільш вдалі роз­роб­ мо­жуть при­нес­ти швид­кий, але ви­ща. Але в ць­о­му і є ки про­во­ди­лись швид­ ос­нов­на проб­ле­ма. Ство­ ше в об­ласті ство­рен­ня ско­ро­ми­ну­чий ефект. Завж­ди ши та пе­ревірив­ши про­дуктів та пос­луг, які пам'ятай­те – будьякий Ваш успіх рив­ план дій, Ви змо­же­те мож­на наз­ва­ти кре­а­ кон­ку­рен­ти ду­же де­таль­но от­р и­м а­т и очіку­в а­н ий тив­ни­ми. Або ж сто­су­ ре­зуль­тат ли­ше за умо­ви ва­лись рек­ла­ми. Но­вин­ про­ан­ алізу­ють і бу­дуть на­ма­га­ ре­алізації ць­о­го пла­ну в ки в інших скла­до­вих тись пов­то­ри­ти. пов­но­му об­сязі. Ті ж самі мар­ке­тин­гу ви­яв­ля­лись «ко­рек­ти­ви», як­що во­ни ду­же лег­ко відтво­рю­ва­ не зап­ла­но­вані, зміню­ ни­ми. 7. Завж­д и пе­­ре­в іряй­т е від­п овідність ють Ва­шу ідею. Бог війни не лю­бить тих, хто Ва­шої ідеї з ба­жан­ням спо­жи­ва­ча. Яким би дос­ко­ ва­гаєть­ся – так го­во­ри­ли рим­ля­ни. І во­ни бу­ли на­лим не зда­ва­лось Вам рішен­ня, вит­рать­те час і праві. Прий­няв­ши рішен­ня, ре­алізуй­те йо­го. впевніть­ся, що дум­ка клієнта співпа­дає з Ва­шою. Інак­ше Ви ніко­ли не дізнаєтесь, чи бу­ло во­но Звичайно, це – додаткові час та кошти на підго­ дійсно успішним. тов­ку. Але це і до­дат­ко­ва га­рантія то­го, що рішен­ Будь­те кре­а­тив­ни­ми. Творіть но­ве. Підіть ня не ви­я­вить­ся пе­ред­час­ним, то­му що по­ку­пець не го­то­вий спо­жи­ва­ти та­кий про­дукт за вка­за­ну но­ви­ми оригіналь­ни­ми шля­ха­ми. Це дійсно має Ва­ми ціну, або вза­галі не ба­чить у нь­о­му цінності. сенс. Го­лов­не – тво­ря­чи но­ве, не шко­дуй­те ча­су Хо­ча про­дукт мо­же бу­ти дійсно ре­во­люційним. та ре­сурсів на підго­тов­ку та пла­ну­ван­ня. То­му Важ­ли­ви­ми є і ви­сокі ви­мо­ги до спо­со­бу що дійсно кре­а­тивні рішен­ня та ідеї при­но­сять пе­ревірки. Пам'ятай­те – Ви досліджуєте де­що кре­а­тивні, екстра­ор­ди­нарні ре­зуль­та­ти. А ось но­ве для по­куп­ця, і він фізич­но мо­же бу­ти не бу­дуть во­ни не­га­тив­ни­ми чи по­зи­тив­ни­ми – зда­тен спрог­но­зу­ва­ти свою ре­акцію. Ви­ма­гай­те за­ле­жить від Вас. І ли­ше від Вас. від дослідни­ка ви­бо­ру адек­ват­ної ме­то­до­логії. Ос­нов­ну ува­гу приділяй­те аналізу інфор­мації, яка над­хо­дить. По суті, вибір спо­жи­ва­ча вже [1] «Стратегі Блакитного Океану» Чана Кіма та Рене Моборна докладніше

«

»

викладена у «КиєвоМогилянській Бізнес Студії» № 13.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

«

Якщо ти напишеш книжку краще, ніж твій сусід, або ж краще зробиш пропо­відь, чи змайструєш ліпшу мишоловку, світ протопче стежину до твого дому, навіть якщо ти оселишся у глухому лісі.

»

ФІНАНСИ ЛАТЕРАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ: ЦІНА УНІКАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ Михайло Колісник викладач з фінансів «КиєвоМогилянської БізнесШколи» [kmbs]

[Ральф У. Емерсон] Ле­ген­да про ла­те­раль­ну ми­шо­лов­ку Ко­лись ба­га­то років то­му один дос­татньо відо­ мий у світі філо­соф та мис­ ли­тель Ральф У. Емер­сон [до речі він де­я­кий час був Міністром фінансів у США] ска­зав та­ку фра­зу: «Як­що ти на­пи­шеш книж­ку кра­ ще, ніж твій сусід, або ж кра­ще зро­биш про­повідь, чи змай­струєш ліпшу ми­шо­лов­ку, світ про­топ­че сте­жи­ну до тво­го до­му, навіть як­що ти осе­лиш­ся у глу­хо­му лісі». Ця фра­за так са­мо як і всесвітньо відо­ма «емер­сонівсь­ка ми­шо­лов­ка» ста­ли прак­ тич­но кри­ла­ти­ми і їх знає май­же ко­жен. Людство близь­ко 100 років після то­го, як бу­ли ска­зані ці сло­ва, ду­ма­ло про те, як ство­рю­ва­ ти про­дук­ти, що бу­дуть кра­щи­ми та якісніши­ми за всі раніше існу­ючі. Зда­ва­ло­ся, що ме­жу уже до­сяг­ ну­то, але насп­равді це ще да­ле­ко не так – но­ве жит­тя у діяльність мар­ке­то­логів вдих­ну­ли такі ко­ри­феї цієї сфе­ри, як Джек Тра­ут, Чан Кім та Філіп Кот­лер. Зок­ре­ма ос­таннім бу­ла зап­ро­по­но­ ва­на кон­цепція ла­те­раль­но­го про­дук­ту. Не бу­ду пов­то­рю­ва­тись, що яв­ляє со­бою ла­те­раль­ний про­дукт, оскіль­ки, я ду­маю, це на­ба­ га­то кра­ще змо­жуть зро­би­ти мої ко­ле­ги мар­ке­то­ ло­ги, про­те все ж хо­чу оз­ву­чи­ти власні роз­ду­ми що­до фінан­со­вих ас­пектів ла­те­раль­но­го про­дук­ ту і моє по­даль­ше оповідан­ня бу­де са­ме про це. [1 ] Ральф У. Эмерсон [18031882] – американський філософ, мислитель та економіст, засновник філософської течії «трансценденталізму», в основі якої виведено «натхнення» як основна рушійна сила, впродовж декількох років був міністром фінансів США


inspiring leaders

42/43 От­же, ми хо­че­мо ство­ри­ти ла­те­раль­ний про­дукт. Для ць­о­го ви­ко­рис­таємо дос­татньо спе­ цифічну тех­но­логію йо­го ви­на­хо­ду, кот­ра про­по­ну­ ва­ла­ся ще в се­ре­дині 60х років ми­ну­ло­го століття. За­па­се­мо­ся ве­ли­кою кількістю стікерів [не­ве­лич­ких коль­о­ро­вих папірців] і пок­ла­де­мо їх пе­ред со­бою на стіл. Ця мож­ли­ва тех­но­логія ство­рен­ня ла­те­ раль­но­го про­дук­ту вже дос­татньо дав­но бу­ла опи­ са­на ще в по­пу­лярній літе­ра­турі. До речі, са­ме та­кий дов­гий проміжок ча­су ви­нахідни­ки ак­тив­но ви­ко­рис­то­ву­ють у своїй прак­тиці ме­тод ла­те­раль­ но­го мис­лен­ня для ство­рен­ня но­вих ви­на­ходів. Як же во­ни це роб­лять? Все надз­ви­чай­но прос­то – на кар­точ­ках ви­пи­су­ють певні терміни або об'єкти і з них ство­рю­ють ко­ло­ду. Потім роб­лять іншу ко­ло­ду папірців, на яких заз­на­че­но різно­манітні оз­на­ки, які ха­рак­те­ри­зу­ють той чи інший об'єкт, а далі пос­ту­по­ во мо­де­лю­ють си­ту­ацію ви­пад­ко­во­го відбо­ру кар­ то­чок з однієї ко­ло­ди та з дру­гої, от­ри­му­ю­чи при ць­о­му найбільш ней­мовірні, та, зда­ва­лось би, аб­сурдні варіан­ти ком­по­зицій. Ми мо­же­мо та­кож спро­бу­ва­ти змо­де­лю­ва­ти та­кий про­цес – ство­ри­ти свою ла­те­раль­ну ми­шо­лов­ ку, раз уже са­ме цей про­дукт був схва­ле­ний Раль­фом У. Емер­со­ном. Отож, бе­ре­мо 3 кар­точ­ки і на першій пи­ше­мо сло­во «ми­шо­лов­ка», на другій – «каль­ку­ля­ тор» і на третій – «прин­тер». Те­пер нам не­обхідно виз­на­чи­тись із оз­на­ка­ми. Для ць­о­го спро­буй­мо ак­тивізу­ва­ти свою фан­тазію та уя­ву і з їх до­по­мо­

гою за­пов­ни­мо дру­гу ко­ло­ду. Не­хай на другій ко­лоді у Вас з'яв­лять­ся нас­тупні сло­вос­по­лу­чен­ня, які ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­муть відповіді на за­пи­тан­ня «Для чо­го?»: «для дру­ку», «для зігріван­ня», «для то­го, аби кра­ще ба­чи­ти», «щоб но­си­ти речі», «щоб пи­ти чай». Те­пер спро­буй­мо пог­ра­ти­ся – уявімо, що ми ви­пад­ко­во ви­тя­гуємо карт­ки із на­пи­са­ми «прин­тер» і «щоб пи­ти чай». Що ми мо­же­мо з цим зро­би­ти? Мож­на спро­бу­ва­ти по­фан­та­зу­ва­ти. Час­ то прин­те­ри в про­цесі своєї ро­бо­ти нагріва­ють­ся, то­му мож­на спро­бу­ва­ти зро­би­ти на­сад­ку, яка б вжи­ва­ла йо­го теп­ло для підтрим­ки чаю в теп­ло­му стані. Ось ми і ство­ри­ли ра­ди­каль­но но­вий та неісну­ю­чий про­дукт. Влас­не та­ким чи­ном і сти­му­ люєть­ся твор­че мис­лен­ня. Спро­буй­мо про­вес­ти ще один екс­пе­ри­мент – от­ри­муємо «каль­ку­ля­тор» та «для дру­ку». От­же, нам потрібен каль­ку­ля­тор, щоб дру­ку­ва­ти. Але ви­яв­ ляєть­ся, що тут ми не ви­га­да­ли ко­ле­со, бо та­кий ла­те­раль­ний про­дукт уже дав­но існує – є каль­ку­ля­ тор зі стрічкою, який доз­во­ляє дру­ку­ва­ти чис­ла і, до речі, один мій знайо­мий фінан­сист, поп­ри всі об­чис­ лен­ня, які роб­лять­ся в комп'ютері, зму­шує своїх бух­ гал­терів ро­би­ти проміжні та ро­бочі роз­ра­хун­ки са­ме за до­по­мо­гою та­ко­го каль­ку­ля­то­ра аби за стрічкою мож­на бу­ло пе­ревіри­ти по­мил­ки. Щой­но ми ма­ли мож­ливість по­ба­чи­ти, як про­цес ство­рен­ня ла­те­ раль­но­го про­дук­ту у ре­зуль­таті дав то­вар, який уже ство­рю­вав­ся та успішно існує на рин­ку.

Таблиця 1

Вплив типу підходу до створення нового продукту на витрати компанії Сегменти бізнесу компанії: В загальному Продукт «Альфа» Продукт «Бета» Продукт «Гамма» по компанії Обсяг очікуваних річних продажів у грошовому еквіваленті 155000 грн. 256000 грн. 128000 грн. 539000 грн. Прямі матеріальні витрати річної програми випуску 46600 грн. 28000 грн. 26000 грн. 100600 грн. Прямі трудові витрати річної програми випуску 18000 грн. 111000 грн. 27000 грн. 156000 грн. Норма перенесення змінних накладних витрат від прямих 25% 10% 45% витрат праці Перенесені перемінні накладні витрати 4500 грн. 11100 12150 грн. 27750 грн. Величина річних змінних операційних витрат 69100 грн. 150100 грн. 284350 грн. Маржинальний прибуток 85900 грн. 105900 грн. 62850 грн. 254650 грн. Фіксовані витрати: – заробітна плата управлінського персоналу 15000 грн. 17000 грн. 22000 грн. 54000 грн. – амортизація обладнання 14000 грн. 45000 грн. 8000 грн. 67000 грн. – страхування 2000 грн. 28500 грн. 5600 грн. 36100 грн. – комунальні витрати 4384,62 грн. 27038,46 грн. 6576,92 грн. 38000 грн. – орендна плата 6346,15 грн. 39134,62 грн. 9519,23 грн. 55000 грн. – адміністративні витрати 3034,62 грн. 18713,46 грн. 4551,92 грн. 26300 грн. Усього фіксованих витрат: 44765,38 грн. 175386,54 грн. 56248,08 грн. 276400 грн. Чистий операційний прибуток [збитки] 41134,62 грн. 69486,54 грн. 6601,92 грн. 21750 грн.

Назва показника


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Те­пер спро­буй­мо пог­ля­ну­ти, що вий­де із на­шою ми­шо­лов­кою – ми­шо­лов­ка, аби кра­ще ба­чи­ти. Що ро­би­ти? Мож­ли­во це бу­де ми­шо­лов­ка зі спеціаль­ною сис­те­мою повідом­лен­ня гос­по­да­ ря, про те, що во­на спра­цю­ва­ла. Біль­ше то­го, роз­ ви­ток GPRSтех­но­логій на сь­о­годнішній день до­сяг та­ко­го рівня, що доз­во­ляє скон­стру­ю­ва­ти із звич­ ної нам всім ми­шо­лов­ки справжнього тех­но­ген­ но­го монстра.

Я ду­маю, що ми по­фан­та­зу­ва­ли з Ва­ми вдос­таль. Зреш­тою, як пос­та­ви­ти та­кий про­цес на сис­те­ма­тич­нуос­но­ву,мож­ли­во,кра­щевіншихстат­тях по­яс­нять мої ко­ле­ги мар­ке­то­ло­ги. Ну а ми ж за­да­мо­ся з Ва­ми іншим пи­тан­ням – скіль­ки ж все це кош­тує? Мож­ли­во, по­дальші наші вик­лад­ки ми бу­де­ мо ро­би­ти на прик­ладі ми­шо­лов­ки, кот­ра не­гай­но повідом­ляє сво­го гос­по­да­ря про те, що миш­ка упійма­ла­ся. То ж, до ро­бо­ти!

Таблиця 2

Вплив типу підходу до створення нового продукту на витрати компанії Назва показника

Сегменти бізнесу компанії: В загальному Продукт «Альфа» Продукт «Бета» Продукт «Гамма» по компанії

Обсяг очікуваних річних продажів у грошовому еквіваленті Прямі матеріальні витрати річної програми випуску Прямі трудові витрати річної програми випуску Норма перенесення змінних накладних витрат від прямих витрат праці Перенесені перемінні накладні витрати Величина річних змінних операційних витрат Маржинальний прибуток Фіксовані витрати: – заробітна плата управлінського персоналу – амортизація обладнання – страхування – комунальні витрати – орендна плата – адміністративні витрати Усього фіксованих витрат: Чистий операційний прибуток [збитки]

Тра­диційну по­мил­ку, кот­ру роб­лять при вирішенні, який про­дукт ви­пус­ка­ти і за якою ціною, по­ля­гає в то­му, що про­бу­ють ви­ко­рис­та­ти не ме­тод підра­хун­ку за змінни­ми вит­ра­та­ми, а про­ти­леж­ний до нь­о­го ме­тод пог­ли­нан­ня вит­рат. В чо­му різни­ця та­ких ме­тодів, по­яс­не­но далі на ос­нові прик­ла­ду. Уявімо, що ком­панія, яка ви­пус­кає 3 про­дук­ ти, мож­ли­во, навіть ду­же ла­те­ральні, «Аль­фа», «Бе­та» і «Гам­ма» [табл. 1], ви­ко­рис­то­вує ме­тод пов­ но­го пог­ли­нан­ня нак­лад­них вит­рат при роз­ра­хун­ку при­бут­ко­вості да­них сег­ментів бізне­су. Ці вит­ра­ти роз­поділені на ос­нові пря­мих вит­рат праці. Не бу­де­ мо за­раз об­го­во­рю­ва­ти пра­вомірність пов­но­го пог­ ли­нан­ня нак­лад­них вит­рат сег­мен­ту бізне­су, заз­на­ чи­мо ли­ше, що на прак­тиці, са­ме до та­ко­го відоб­ра­ жен­ня, з пог­ли­нан­ням всіх, навіть нет­ра­со­ва­них

155000 грн. 46600 грн. 18000 грн.

0 грн. 0 грн. 0 грн.

128000 грн. 283000 грн. 26000 грн. 72600 грн. 27000 грн. 45000 грн.

25% 4500 грн. 69100 грн. 85900 грн.

10% 0 грн. 0 грн. 0 грн.

45% 12150 грн. 16640 грн. 65150 грн. 134250 грн. 62850 грн. 148750 грн.

15000 грн. 14000 грн. 2000 грн. 15200 грн. 22000 грн. 10500 грн. 78720 грн. 7180 грн.

0 грн. 0 грн. 0 грн. 0 грн. 0 грн. 0 грн. 0 грн. 0 грн.

22000 грн. 37000 грн. 8000 грн. 22000 грн. 5600 грн. 7600 грн. 22800 грн. 38000 грн. 33000 грн. 55000 грн. 15780 грн. 26300 грн. 107180 грн. 185900 грн. 44330 грн. 37150 грн.

вит­рат, чо­мусь праг­нуть підприємці, які ви­бу­до­ву­ ють влас­ний уп­равлінсь­кий облік вик­люч­но не на знанні, а на ви­ко­рис­танні зви­чай­ної ма­те­ма­тич­ної логіки. Іноді знан­ня ма­те­ма­ти­ки стає прос­то руйнівним для еко­номіки і фінансів. При та­ко­му пов­но­му пог­ли­нанні вит­рат ви­хо­ дить, що про­дукт B є збит­ко­вим і чисті опе­раційні вит­ра­ти від йо­го ви­роб­ни­цт­ва скла­да­ють 69486,54 грн. Ви­ни­кає ­пи­тан­ня про при­пи­нен­ня йо­го ви­пус­ку і розг­ля­даєть­ся мож­ливість поз­бу­ти­ся йо­го, як сег­ мен­ту бізне­су. Але при роз­ра­хун­ку ре­зуль­татів, які ми от­ри­маємо за умо­ви при­пи­нен­ня ви­пус­ку про­ дук­ту B [табл.2], збит­ко­вим, у свою чер­гу, стає про­ дукт С, оскіль­ки постійна час­ти­на нак­лад­них вит­рат не змен­шуєть­ся, а «пе­ретікає» на про­дук­ти, що за­ли­ши­ли­ся, роб­ля­чи їх збит­ко­ви­ми.


inspiring leaders

44/45 Таблиця 3

Вплив типу підходу до створення нового продукту на витрати компанії Сегменти бізнесу компанії:

В загаль­ ному по Продукт «Альфа» Продукт «Бета» Продукт «Гамма» компанії Обсяг очікуваних річних продажів у грошовому еквіваленті 155000 грн. 256000 грн. 128000 грн. 539000 грн. Прямі матеріальні витрати річної програми випуску 46600 грн. 28000 грн. 26000 грн. 100600 грн. Прямі трудові витрати річної програми випуску 18000 грн. 111000 грн. 27000 грн. 156000 грн. Норма перенесення змінних накладних витрат від прямих витрат праці 25% 10% 45% Перенесені перемінні накладні витрати 4500 грн. 11100 грн. 12150 грн. 27750 грн. Величина річних змінних операційних витрат 69100 грн. 150100 грн. 65150 грн. 284350 грн. Маржинальний прибуток 85900 грн. 105900 грн. 62850 грн. 254650 грн. Фіксовані витрати: – заробітна плата управлінського персоналу 15000 грн. 17000 грн. 22000 грн. 54000 грн. – амортизація обладнання 14000 грн. 45000 грн. 8000 грн. 67000 грн. – страхування 2000 грн. 28500 грн. 5600 грн. 36100 грн. Усього трасованих витрат: 31000 грн. 90500 грн. 35600 грн. 157100 грн. Маржинальний прибуток сегментів бізнесу: 54900 грн. 15400 грн. 27250 грн. 97550 грн. Сукупні фіксовані витрати підприємства, які не поширюються на сегменти бізнесу: – комунальні витрати 38000 грн. – орендна плата 55000 грн. – адміністративні витрати 26300 грн. Всього сукупних фіксованих витрат підприємства, які не поширюються на сегменти бізнесу: 119300 грн. Чистий операційний прибуток [збитки] 21750 грн. Назва показника

Звідси мо­же­мо зро­би­ти вис­но­вок про те, що про те, що ж со­бою яв­ляє тра­су­ван­ня вит­рат. Се­ред пов­не пог­ли­нан­ня нак­лад­них вит­рат не доз­во­ляє пе­ре­ра­хо­ва­них у на­шо­му прик­ладі та­ки­ми є амор­ти­ прий­ня­ти пра­виль­но­го рішен­ня. До речі, це сто­ зація ус­тат­ку­ван­ня, на яко­му ви­пус­каєть­ся вик­люч­но суєть­ся як зви­чай­них про­дуктів, так і ла­те­раль­них. про­дукт B і йо­го стра­ху­ван­ня, а та­кож зарп­ла­та Що ж тоді ро­би­ти? Як для зви­чай­них, так і для уп­равлінців, які ке­ру­ють ви­пус­ком да­но­го про­дук­ту. ла­те­раль­них про­дуктів, Всі інші нак­ладні вит­ра­ти ду­же доб­ре підхо­дить – за­гальні і їх пог­ли­нан­ня уп­рав­лінсь­ка звітність, Традиційну помилку, котру роблять напрак­тицієтіль­кипи­тан­ кот­ра по­бу­до­ва­на в сис­ ням ма­те­ма­ти­ки. Завж­ди при вирішенні, який продукт темі підра­хун­ку за знай­дуть­ся не­за­до­во­лені випускати і за якою ціною, змінни­ми вит­ра­та­ми, предс­тав­ни­ки тих сег­ або як її ще на­зи­ва­ють ментів бізне­су, яким полягає в тому, що пробують англійською мовою вигідний той або інший використати не метод підрахунку не­ «variable costing». Звер­ ме­тод роз­поділу нак­лад­ а змінними витратами, не­мо Ваш ува­гу, що в них вит­рат. За­гальні вит­ таб­лиці 3 як­раз на­ве­де­ ра­ти є не­ре­ле­ва­нт­ни­ми а протилежний до нього метод ний прик­л ад та­кої що­до рішен­ня, яке прий­ поглинання витрат. звітності з ви­ко­рис­тан­ маєть­ся, оскіль­ки во­ни ням розділен­ня фіксо­ бу­дуть при­сутні у будьяко­ ва­ної час­ти­ни нак­лад­ му ви­пад­ку. них вит­рат на тра­со­вані Як вид­но із таб­лиці та за­гальні вит­ра­ти. 3 всі три сег­мен­ти бізне­су де­мо­н­стру­ють внутрішній Тра­со­ва­ни­ми бу­дуть ті фіксо­вані нак­ладні вит­ мар­жи­наль­ний при­бу­ток, який скла­дає 85900 грн., ра­ти, які зни­ка­ють у разі зник­нен­ня да­но­го 105900 грн. і 62850 грн. відповідно. Оскіль­ки тра­ сег­мен­ту бізне­су [табл.3]. При ць­ом ­ у нак­ладні вит­ра­ со­вані вит­ра­ти кож­но­го сег­мен­ту не пе­ре­ви­щу­ ти ре­ко­мен­дуєть­ся не прос­то роз­поділя­ти або ало­ку­ ють рівня заз­на­че­но­го мар­жи­наль­но­го при­бут­ку, ва­ти, їх потрібно тра­су­ва­ти. Те­пер трош­ки роз­повімо про що свідчить вже мар­жи­наль­ний при­бу­ток

«

»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Таблиця 4

Звіт про прибутковість продуктів [сегментів бизнесу] компанії Any Corporation, Inc. за січень 20ХХ год, грош.од. [© M.W.Kolisnyk] № п/п

Продукт «Альфа»

Назва показника [1] [2]

1

2 3 4

5 6

7 8

9

Обсяг продажів продуктів компанії, шт. Обсяг продажів продуктів компанії, грош.од. Змінні витрати Маржинальний прибуток [рівень 0] Трасовані постійні витрати Маржинальний прибуток [рівень 1] Структура маржинального прибутку Загальні постійні витрати Чистий прибуток [маржинальний прибуток, рівень 2]

10 Точка беззбитковості по продуктах [шт.] і по компанії в цілому [грош.од.] 11 Захисний інтервал 12 Внутрішній та зовнішній операційний важіль [лівередж]

Рис. 2

Матриця внесків продуктів у фінансовий результат компанії

Продукт «Бета»

Продукт «Гамма»

Разом [середнє]

На Разом на Структура На Разом на Структура На Разом на Структура Разом одиницю обсяг витрат в одиницю обсяг витрат в одиницю обсяг витрат в продукту продажів ціні продукту продажів ціні продукту продажів ціні

Структура витрат по доходах

[3]

[13]

[4]

[5]

[6]

[7]

1500

[8]

[9]

[10]

12450

[11]

[12]

45675

79,331

118997

100%

49,184

632143

100%

6,094

278343

100% 1009681

100%

30,147 49,184

45221 73776

38 % 62 %

25,077 312209 24,107 300132,15

50,99 % 49,01 %

4,774 1,320

218052 60291

78,34 % 575481,6 21,66 %434199,15

57 % 43 %

8,155

12232

10,28 %

15,600

194225

31,72 %

0,968

44211

41,029

61544

51,72%

8,507 105907,15

17,30%

0,352

16080

33,53 %

57,71 %

8,76 %

15,88 %

250668

24,83 %

5,78 % 183531,15

18,18 %

100% 103430

10,24 %

80101,15

7,93 %

248,70

8056,79

33493,18

569011,20

1251,30

4393,21

12181,82

440669,55

1,119

2,834

3,749

2,291


inspiring leaders

46/47 сег­ментів [54900 грн., 15400 грн., 27250 грн. для сег­ментів бізне­су А, В і С відповідно], то всі сег­ мен­ти бізне­су доціль­но за­ли­ши­ти, а для от­ри­ ман­ня чис­то­го опе­раційно­го при­бут­ку на рівні підприємства в ціло­му доціль­но або ско­ро­ти­ти за­гальні фіксо­вані вит­ра­ти підприємства, або ви­я­ви­ти і ви­ко­рис­та­ти до­дат­кові ре­зер­ви се­ред не­вигідних вит­рат, або вирішу­ва­ти пи­тан­ня про вве­ден­ня до­дат­ко­во­го сег­мен­ту бізне­су. У будьяко­му ви­пад­ку відмо­ва від сег­мен­ту бізне­су В бу­ла б по­мил­ко­вою, оскіль­ки це зро­би­ ти бу­де доціль­но ли­ше тоді, ко­ли еко­номія на фіксо­ва­них [тра­со­ва­них] вит­ра­тах пе­ре­ви­щує ве­ли­чи­ну внутрі­шнь­ог­ о мар­жи­наль­но­го при­бут­ ку сег­мен­ту. От­же, за­галь­не пра­ви­ло, яке ми мо­же­мо ви­ро­би­ти сто­сов­но рішен­ня чи по­ки­ну­ти сег­мент

«

Но­вий про­дукт, в то­му числі ла­те­раль­ний, вар­то ство­рю­ва­ти у то­му ви­пад­ку, як­що до­дат­ко­вий ут­во­рю­ва­ний ним мар­жи­наль­ ний при­бу­ток, біль­ший, ніж приріст до­дат­ко­вих фіксо­ва­них вит­рат, пов'яза­них з цим про­дук­том.

»

рин­ку, чи за­ли­ши­тись в нь­о­му, до речі, як і рішен­ня про те, чи вхо­ди­ти в но­вий сег­мент бізне­су, нап­рик­лад, з ла­те­раль­ним про­дук­том, чи ні, мож­на оз­ву­чи­ти нас­туп­ним чи­ном – сег­ мент бізне­су слід по­ли­ша­ти у то­му ви­пад­ку, як­що еко­номія на фіксо­ва­них вит­ра­тах пе­ре­ви­ щує зни­ка­ю­чий мар­жи­наль­ний при­бу­ток бізне­ су, кот­рий ви­ни­кає в ре­зуль­таті діяль­ності сег­ мен­ту. Про­те, у нас зни­ка­ють ли­ше тра­со­вані вит­ра­ти, що вип­ли­ває із раніше по­да­но­го оз­на­ чен­ня, а, от­же, са­ме та­ко­го кла­су звітність найк­ра­ще на­даєть­ся для фінан­со­во­го обґрун­ту­ ван­ня рішень щодо но­вих про­дук­тів.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Таблиця 5

Зведена таблиця внесків продуктів у загальну прибутковість № п/п

Назва показника

[1]

[2]

1

Продукт Продукт Продукт Разом «Альфа» «Бета» «Гамма» [середнє] [3]

[4]

[5]

Структура продажів 11,79% 60,65% 27,57% компанії, %

[6] 100%

2

Рівень маржи­ нальної рента­бель­ності 51,72% 17,30% CMR

5,78%

18,18%

3

Внесок в загальний 33,53% 57,71% маржинальний прибуток

8,76%

100%

І нав­па­ки – як­що ми конструюємо но­вий про­дукт, то вка­за­не ви­ще пра­ви­ло мож­на пе­ре­ ко­н ­стру­ю ­в а­т и нас­туп­н им чи­н ом – но­в ий про­дукт, в то­му числі ла­те­раль­ний, вар­то ство­ рю­ва­ти у то­му ви­пад­ку, як­що до­дат­ко­вий ут­во­ рю­ва­ний ним мар­жи­наль­ний при­бу­ток, який роз­ра­хо­вуєть­ся як різни­ця між ціною та рівнем фіксо­ва­них чи пи­то­мих за­галь­них змінних вит­рат, біль­ший, ніж приріст до­дат­ко­вих фіксо­ ва­них вит­рат, пов'яза­них з цим про­дук­том. Оскіль­ки приріст зно­ву ж та­ки відбу­ваєть­ся в сфері тра­со­ва­них вит­рат, то во­ни ста­ють особ­ ли­во важ­ли­ви­ми для обґрун­ту­ван­ня та­ко­го рішен­ня. От­же, як ре­зуль­тат, ко­ли зби­раєшся обґрун­то­ву­ва­ти фінан­си ла­те­раль­них про­дуктів, не­обхідно звер­та­ти ува­гу не прос­то на вит­ра­ти і до­хо­ди, тре­ба уваж­но ди­ви­тись на них, але кла­ сифіко­ва­них, відповідно до вка­за­но­го ви­ще прин­ци­пу. Тоб­то обов'яз­ко­во поділи­ти на пе­ремінні вит­ра­ти, тра­со­вані фіксо­вані вит­ра­ти, а та­кож фіксо­вані не тра­со­вані [як їх ще на­зи­ва­ ють – за­гальні] вит­ра­ти. На до­по­мо­гу, до речі, у ць­о­му ви­пад­ку нам мо­же прий­ти та­кож тех­но­ логія пов'яза­на із роз­ра­хун­ком точ­ки без­збит­ко­ вості.

Точ­ка, про яку всі зна­ють, але не всі об­чис­лю­ють Ко­лись Аль­берт Ейнштейн ска­зав, що людство час­то об­чис­лює ті речі, які ра­ху­ва­ти не потрібно, а те, що потрібно ра­ху­ва­ти – не ра­хує. Він зви­чай­но мав на увазі свою те­орію віднос­ності, але


inspiring leaders

48/49 Мал 6

Структура ціни і собівартості продукту ВАРТІСТЬ

Вклад одиниці продукту у покриття загальних адміністративних витрат і формування чистого прибутку

Діапазон зменшення ціни, при якому продукт окуповує сам себе, але перестає окупову­вати загальні адміністративні витрати компанії

Частина ціни, призначена для покриття загальних нерознесених витрат компанії, наприклад, адміністративних фіксованих витрат, і для формування чистого прибутку компанії

Вартість матеріалів та сировини, відрядна зарплата робочих, комісійні продавців, інші перемінні компоненти накладних витрат

0 ПОЗНАЧЕННЯ: P – ціна продукту, гр.од./шт.; Q – обсяг продаж, шт.; V – перемінні витрати, гр.од./шт.; T – трасовані фіксовані витрати, гр.од.

Ціна продукту

Собівартість продукту, що складається з перемінних витрат і частини віднесених, трасованих на продукт витрат

Зарплата менеджера даного продукту, фіксовані витрати на рекламу даного продукту, інші фіксовані трасовані витрати

Частина трасованих витрат, віднесена на одиницю продукції

V+Т/Q Гранична точка падіння ціни

Перемінні витрати на виробництво одиниці продукції

Діапазон зменшення ціни, при якому продукт не окуповує ані загальні адміністративні витрати компанії, ані трасовані на нього фіксовані витрати, але окуповує перемінні витрати

Р


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

ця ж са­ма кон­цепція мо­же нап­ря­му сто­су­ва­ти­ся і фінансів. Ми час­то про­ва­ди­мо громіздкі роз­ра­хун­ки і зас­то­со­вуємо складні тех­но­логії в сфері фінан­со­во­го обліку, зовсім за­бу­ва­ю­чи про уп­равлінсь­кий облік. Мож­ли­во, це сто­суєть­ся та­кож і звич­ної та доб­ре відо­мої точ­ки без­збит­ко­вості, кот­ ру вчать­ся роз­ра­хо­ву­ва­ти ще на се­редніх кур­сах у ви­щих нав­чаль­них зак­ла­дах, про­те потім чо­мусь не мо­жуть зас­то­со­ву­ва­ти на прак­тиці.

Знаємо та­кож, як роз­ра­хо­ву­ва­ти рівень мар­жи­наль­ної рен­та­бель­ності [при­бут­ко­вості] про­дук­ту – CMR [contribution margin ratio]:

Точ­ка без­збит­ко­вості, ба­наль­на точ­ка без­збит­ ко­вості. Зда­ва­ло­ся б, що мо­же бу­ти відомішим за неї. Ко­жен вик­ла­дач будьякої еко­номічної або уп­равлінсь­кої дис­ципліни вва­жає своїм обов'яз­ком «проїха­ти­ся» по те­орії без­збит­ко­вості й нак­рес­ли­ти на дошці за­галь­новідо­му схе­му. У де­я­ких ви­пад­ках Вам «по­щас­тить» ще біль­ше і Ви по­чуєте про відмінності між кла­сич­ною бух­гал­терсь­кою й еко­ номічною мо­дел­лю виз­на­чен­ня точ­ки без­збит­ко­ вості.

і навіть, як на підставі мар­жи­наль­ної при­ бут­ко­вості роз­ра­ху­ва­ти точ­ку без­збит­ко­вості, ви­ра­же­ну в гро­шо­вих оди­ни­цях:

Зви­чай­но, що вик­ла­дачі ніко­ли не доз­во­лять собі втра­ти­ти мож­ливість на­пи­са­ти на дошці за­галь­новідо­му фор­му­лу об­чис­лен­ня об­сягів діло­ вої ак­тив­ності чи про­дажів у точці без­збит­ко­вості та роз­ра­хун­ку мар­жи­наль­но­го ко­ефіцієнту. Так, зреш­тою, як це по­ка­за­но ниж­че за до­по­мо­гою фор­му­ли. От­же, ха­рак­тер по­ведінки вит­рат ми вже з'ясу­ ва­ли. Знаємо навіть, як роз­ра­хо­ву­ва­ти точ­ку без­ збит­ко­вості, ви­ко­рис­то­ву­ю­чи фор­му­лу:

Q= [1]

F P–V

де Q – об­сяг про­дажів про­дук­ту в точці без­збит­ко­вості, шт.; F – фіксо­вані вит­ра­ти, гр. од.; P – ціна оди­ниці про­дук­ту, гр. од. /шт.; V – змінні вит­ра­ти оди­ниці про­дук­ту, гр. од. /шт.

CMR =

P–V P

* 100% [

2

]

[3]

F P*Q = P–V

F *P= [P  V]/P

F = CMR

На ць­о­му те­орія закінчуєть­ся, до­ро­гий чи­та­ чу. Ми знаємо на­чеб­то усе... Не знаємо тіль­ки од­но­го, але най­важ­ливішо­го: що далі на прак­тиці ро­би­ти з усією цією те­орією? Чи потрібна во­на вза­галі? Як­що потрібна, то яка від неї ко­ристь? Як­що ко­ристь всета­ки мож­на до­бу­ти, то які прак­ тичні кро­ки слід здійсни­ти, для то­го щоб цю ко­ристь от­ри­ма­ти. Як я уже заз­на­чав у по­пе­редніх публікаціях, там, де закінчуєть­ся те­орія і по­чи­наєть­ся прак­ти­ ка, заз­ви­чай зна­хо­дить­ся точ­ка спо­ти­кан­ня. Лю­ди або успішно до­ла­ють її, або, спіткнув­ шись [на те во­на й точ­ка спо­ти­кан­ня], шу­ка­ють зас­по­коєння в пос­ту­латі невідповідності те­орії прак­тиці. Са­ме про те, як пе­ре­бо­ро­ти точ­ку спо­ти­кан­ ня у виз­на­ченні точ­ки без­збит­ко­вості на прак­ тиці, ми й по­го­вр ­ и­мо з Ва­ми далі.

Що зу­пи­няє фінан­систів На­пев­но, пер­шою і найскладнішою проб­ле­ мою, яка і ство­рює точ­ку спо­ти­кан­ня при роз­ра­ хун­ку без­збит­ко­вості на прак­тиці, є на­явність у біль­шості фірм не од­но­го, а кіль­кох про­дуктів. Іноді кількість назв вимірюєть­ся сот­ня­ми, а де­ко­ли мо­ва йде навіть про ти­сячі про­дуктів. Ба­га­то хто,


inspiring leaders

50/51 зна­ю­чи про це, зу­пи­няєть­ся й оцінює інфор­ мацію про точ­ку без­збит­ко­вості як аб­со­лют­но не­потрібну. Тим не менш, роз­ра­ху­нок та­кої точ­ки без­ збит­ко­вості є та­кож кла­сич­ним зав­дан­ням, але для про­ве­ден­ня та­ко­го роз­ра­хун­ку не­обхідно про­вес­ти де­які підго­товчі ро­бо­ти. На­сам­пе­ред, тре­ба сфор­му­ва­ти уп­равлінсь­ку звітність фірми в мар­жи­наль­но­му фор­маті, із тра­ су­ван­ням де­я­ких вит­рат пря­мо на про­дукт, але без [!!!] ало­кації [роз­поділу] за­галь­них вит­рат між про­ дук­та­ми. Прик­лад та­кої звітності для ком­панії «Any Corporation, Inc.» на­ве­де­ний ви­ще [таб­ли­ця 1]. Оче­вид­но, що ком­панії, які ви­ко­рис­то­ву­ ють функціональ­ний фор­мат і для уп­равлінсь­ких цілей, ви­яв­ля­ють­ся нез­дат­ни­ми роз­ра­ху­ва­ти точ­ ки без­збит­ко­вості влас­них про­дуктів і вва­жа­ють са­ме пра­ви­ло та­кої без­збит­ко­вості прак­тич­но не­потрібним. Але ж са­ме роз­ра­ху­нок точ­ки без­ збит­ко­вості ле­жить в ос­нові обґрун­ту­ван­ня всіх ко­рот­ко­ст­ро­ко­вих рішень ком­панії. То­му розг­ля­ не­мо фор­му­ван­ня та­кої звітності більш де­таль­но. Те­пер розг­ля­не­мо уп­равлінсь­ку звітність ком­ панії «Any Corporation, Inc.», але за умов­ний інший період. Як вид­но з уп­равлінсь­кої звітності ком­панії «Any Corporation, Inc.» [таб­ли­ця 5], ком­панія про­ дає три про­дук­ти, умов­но наз­вані на­ми «Аль­фа», «Бе­та» й «Га­ма» за се­редніми ціна­ми: 79,331; 49,184 й 6,094 гр. од. відповідно. Звітність по­да­на в та­ко­му виг­ляді, що зав­дя­ки го­ри­зон­таль­но­му розміщен­ню вид­но роз­шиф­ров­ку при­бут­ко­вості ок­ре­мих про­дуктів. Змінні вит­ра­ти про­дуктів ста­ нов­лять 30,147; 25,077 й 4,774 гр. оди­ниць. Відзна­ чи­мо, що до да­них змінних вит­рат ми відно­си­мо не тіль­ки змінні ма­теріальні вит­ра­ти, що зазвичай вхо­дять у собівартість про­дукції у функціональ­но­ му фор­маті звітності, але й, нап­рик­лад, комісійні про­дав­цям, які бу­ду­чи змінни­ми вит­ра­та­ми за своєю при­ро­дою по­ведінки, у функціональ­но­му фор­маті відно­сять­ся до вит­рат нак­лад­них. Крім то­го, до скла­ду вар­тості про­дуктів вхо­дять вит­ра­ти тра­со­вані. Будьяке інше пе­ре­не­сен­ня постійних вит­рат, за будьяки­ми інши­ми прин­ци­па­ми є умов­ним і приз­во­дить, зви­чай­но, до погіршен­ня інфор­мації, на підставі якої до­во­дить­ся прий­ма­ ти опе­ра­тив­не рішен­ня.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Таблиця 6

Звіт про прибутковість продуктів [сегментів бізнесу] компанії Any Corporation, Inc. за січень 20ХХ рік, грош.од. № п/п

Продукт «Альфа» Назва показника

Продукт «Бета»

Продукт «Гамма»

Разом [середнє]

На Разом на одиницю обсяг продукту продажів

Структура На Разом на витрат в одиницю обсяг ціні продукту продажів

Структура На Разом на Структура Разом витрат в ціні одиницю обсяг витрат в продукту продажів ціні

Структура витрат по доходах

[3]

[5]

[8]

[13]

[1]

[2]

1A

Варіант А: Базовий обсяг продажів продуктів компанії, шт.

[4]

[6]

[7]

[9]

[10]

[11]

1500

12450

45675

1B

Варіант В: Додаткові очікувані продажі, шт.

350

3500

0

2A

Варіант А: Базовий обсяг продажів продуктів компанії, грош.од.

[12]

79,331

118996

100 %

49,184 612340,80

100 %

6,094 278343,45

100 % 1009680,75

100 %

0

146762,35

100 %

0 784484,80

100 %

0 278343,45

100 % 1209590,60

100 %

30,147

45220,50

38 %

25,077 312208,65

50,99 %

4,774 218352,45

78,34 %

575481,60

57 %

0 218352,45

78,34 %

641902,55

53,07 %

2B

Варіант В: Додаткові очікувані продажі, грош.од.

3A

Варіант А: Базові змінні витрати, грош.од.

3B

Маржинальний прибуток [рівень 1]

0

55771,95

38 %

2,000 368078,15

46,92 %

4A

Варіант А: Маржинальний прибуток базового проекту [рівень 0], грош.од.

49,184

73776

62 %

24,107

300132,15

49,01 %

1,320

60291

21,66 %

434199,15

43 %

4B

Варіант В: Додаткові змінні витрати, грош.од.

49,184

90990

62 %

26,107 416406,65

53,08 %

1,320

60291

21,66 % 567688,05

46,93 %

5A

Варіант А: Базові трасовані фіксовані витрати, грош.од.

8,155

12232,00

10,28 %

15,600

194225

31,72 %

0,968

44211

15,88 %

250668

24,83 %

5B

Варіант В: Додаткові трасовані фіксовані витрати, грош.од.

14,720

15000

18,56 %

17,851

90500

36,29 %

0,968

0

15,88 %

356168

29,45 %

6A

Варіант А: Маржинальний прибуток базового проекту [рівень 1], грош.од.

41,028

61544

51,72 %

8,507

105907,15

17,30 %

0,352

16080

5,78 %

183531,15

18,18 %

Варант В: Маржинальний прибуток проекту після змін [рівень 1], грош.од.

34,464

63758,40

43,44 %

8,256

131681,65

16,79 %

0,352

16080

5,78 %

211520,05

17,49 %

6B

Варіант А Варіант В 7AB Структура маржинального прибутку 8A

Варіант А: Базові загальні фіксовані витрати, грош.од.

8B

Варіант В: Додаткові загальні фіксовані витрати, грош.од.

9A

Варіант А: Чистий прибуток базового варіанту [маржинальний прибуток, рівень 2]

9B

Варіант В: Чистий прибуток після змін [маржинальний прибуток, рівень 2]

10AB Внутрішня точка беззбитковості по продуктам, шт. 11AB Точка беззбитковості по продуктам [внутрішня] і по компанії в цілому [зовнішня], грош.од. 12AB Внутрішній захисний інтервал продуктів, шт., взовнішній захисний інтервал компанії в цілому, грош.од. 13AB Внутрішний й зовнішній операційний важіль [лівередж]

33,53 %

304 %

Зміна 3,39 %

Варіант А Варіант В 57,71 %

62,25 %

Зміна 4,55 %

Варіант А Варіант В 8,76 %

7,60 %

Зміна 1,16 %

100 % 103430

10,24 %

0

8,55 %

80101,15

7,93 %

Гранична змін ціни Гранична змін ціни Гранична змін ціни 8,94 % для нульового значення СMR для для нульового значення СMR для нульового значення СMR 108090,05 даного рівня продажу для даного рівня продажу для даного рівня продажу складе – 34,464 гр. од. складе – 8,256 гр. од. складе – 0,352 гр. од. Варіант А Варіант В Зміна Варіант А Варіант В Зміна Варіант А Варіант В Зміна Варіант А Варіант В 248,70

#####

553,68

304,98

8056,79 109106,08

43923,67 24194,15

##### 536404,58

1251,30

1292,32

45,02

4393,21

5043,92

1,20

1,43

0,23

2,83

3,16

2849,29 33493,18

140139,50

33493,18

0

##### 204107,45

0

569011,20 591470,91

12181,82

0

440669,55 618119,69

3,75

0

650,71 12181,82

0,33

3,75

2,291

1,957


inspiring leaders

52/53

«

Вигравати на ринку будуть ті компанії, в яких максимальне зусилля маркетолога щодо створення латеральних продуктів буде вчасно та правильно підтримано фінансистами, які розрахують і тим самим обґрунтують умови виживання латеральних продуктів.

»

Відзна­чи­мо, що ду­же зруч­ною влас­тивістю мар­жи­наль­но­го фор­ма­ту, є ве­ден­ня стовп­чи­ка зі струк­ту­рою вит­рат у відсот­ках за умо­ви, що об­сяг про­дажів ста­но­вить 100%. Та­ким чи­ном, у ць­ом ­ у стовп­чи­ку ав­то­ма­тич­но об­чис­люєть­ся мар­жи­наль­ на рен­та­бельність кож­но­го про­дук­ту [сег­мен­ту] ок­ре­мо й се­ред­ня мар­жи­наль­на при­бут­ковість

ком­панії в ціло­му. У на­шо­му ви­пад­ку во­ни скла­ дуть: 51,72%; 17,30% й 5,78% відповідно для про­ дуктів «Аль­фа», «Бе­та» й «Га­ма», а для ком­панії в ціло­му мар­жи­наль­на рен­та­бельність скла­де 18,18%. Отож, точ­ка без­збит­ко­вості для ком­панії в ціло­му скла­де: 103430 / 18,18% = 569011,20 гр. од. Са­ме та­ко­го об­ся­гу про­дажів вар­то до­сяг­ти при од­но­час­но­му збе­ре­женні по­пе­редньої струк­ту­ ри ре­алізації для до­сяг­нен­ня чис­то­го при­бут­ку. От­же, до­ро­гий чи­та­чу, підра­ху­вав­ши да­ний по­каз­ник для трь­ох про­дуктів Ви, по­за вся­ким сумнівом, змо­же­те зро­би­ти все теж са­ме для ба­га­тьох про­дуктів, як­що зумієте пра­виль­но прот­ ра­су­ва­ти фіксо­вані вит­ра­ти на про­дукт, що є про­це­ ду­рою ку­ди більш склад­ною, ніж роз­ра­ху­нок прос­тої точ­ки без­збит­ко­вості. Те­пер прий­шов час розсіяти де­які сумніви.

Мал 6

Вплив типу підходу до створення нового продукту на витрати компанії


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Точ­ка сумніву або «Впізнай­те свою мо­не­ту, мем»

Точ­ка натх­нен­ня фінан­сис­та

А за­раз конс­та­туємо факт, що, роз­ра­ху­вав­ши мар­жи­наль­ну рен­та­бельність ок­ре­мих про­дуктів, ми тим са­мим по­ка­за­ли, у яко­му по­ряд­ку їм вар­то приділя­ти ува­гу. Оскіль­ки рен­та­бель­ності про­ дуктів ста­нов­лять 51,72%; 17,30% й 5,78% відповідно, то й ува­га про­дук­там по­вин­на приділя­ ти­ся в по­ряд­ку «Аль­фа», «Бе­та» й «Га­ма». Ад­же, кож­на гро­шо­ва оди­ни­ця про­дажів про­дук­ту «Аль­фа» вно­сить 0,5172 гро­шо­вих оди­ниць на пок­рит­тя за­галь­них вит­рат ком­панії й фор­му­ван­ня чис­то­го при­бут­ку. У ць­о­му ви­пад­ку про­дукт «Аль­фа» подібний до пра­це­люб­но­го чо­ловічка, що ло­пат­кою розміром в 51,72% по­ви­нен спо­чат­ку пе­ре­ки­да­ти біль­шу ку­пу піску [чи­тай, за­галь­них фіксо­ва­них вит­рат] розміром в 103430 гр.од. перш ніж доб­ра­ти­ся до зо­ло­та, тоб­то чис­то­го при­бут­ку. Йо­му бу­дуть до­по­ма­га­ти інші «чо­ловічки» – «Бе­та» й «Га­ма» зі своїми ло­пат­ка­ми мен­ших розмірів – 17,30% й 5,78%. Всі во­ни пок­ри­ва­ють за­гальні фіксо­вані вит­ра­ти спіль­но. І всета­ки, ло­пат­ка­ми наші підопічні ма­ха­ють нерівномірно. Одні швид­ше, інші повільніше. Щоб виз­на­чи­ти це, роз­ра­хуємо заз­на­че­ну в таб­ лиці част­ку мар­жи­наль­но­го при­бут­ку про­дук­ту в за­галь­но­му мар­жи­наль­но­му при­бут­ку. Нап­рик­ лад, для про­дук­ту «Аль­фа» та­ка част­ка скла­де: 61544/ [61544+105907,15+ 16080] = 33,53%. Підра­ху­вав­ши по­каз­ни­ки по інших про­дук­тах, зве­ де­мо їх ра­зом з мар­жи­наль­ним при­бут­ком і част­ ка­ми про­дажів у таб­ли­цю 2, а та­кож при­ве­де­мо в графічно­му виг­ляді – у виг­ляді мат­риці внесків про­дуктів [МВП] у фінан­со­вий ре­зуль­тат ком­панії [мал. 2], в якій по го­ри­зон­талі зоб­ра­зи­мо вне­сок про­дуктів у за­галь­ний мар­жи­наль­ний при­бу­ток, а по вер­ти­калі мар­жи­наль­ну рен­та­бельність. Те­пер, за до­по­мо­гою на­шої мат­риці внесків про­дуктів у фінан­со­вий ре­зуль­тат ми візу­алізу­ва­ли ре­зуль­та­тивність про­дуктів. От­же, по­бу­до­ва мат­риці внесків про­дуктів [МВП] доз­во­ляє відки­ну­ти всякі сумніви віднос­но по­даль­шої долі про­дуктів. Їх вар­то зберіга­ти при на­яв­ності по­зи­тив­ної мар­жи­наль­ної рен­та­бель­ ності, то­му що й тоді во­ни вно­сять свій не­ве­ли­кий, але всета­ки, по­силь­ний вне­сок у пок­рит­тя за­галь­ них вит­рат і фор­му­ван­ня при­бут­ку підприємства.

Мар­жи­наль­ний фор­мат ко­рис­ний не тіль­ки для роз­ра­хун­ку зви­чай­них то­чок без­збит­ко­вості. Прак­тич­но кож­не опе­ра­тив­не рішен­ня ком­панії мож­на розг­ля­да­ти в сис­темі зміни про­дажів, змінних, фіксо­ва­них тра­со­ва­них і за­галь­них вит­рат. Нап­рик­ лад, як­що про­сять збіль­ши­ти фінан­су­ван­ня рек­ла­ми про­дук­ту, то це приріст фіксо­ва­них тра­со­ва­них вит­ рат, як­що пи­тан­ня по­ля­гає у збіль­шенні комісійних про­дав­цям, то мо­ва йде про збіль­шен­ня змінних вит­рат. Про те, як впли­ває падіння ціни, і зга­ду­ва­ти не до­во­дить­ся. Всі опе­раційні зміни вик­ ли­ка­ють відповідні «дель­ти», тоб­то відхи­лен­ня. От­же, всі дії «про­халь­ників» мо­жуть бу­ти опи­сані у виг­ляді сис­те­ми:

CMR =

P–V P

* 100%

[4]

де Q – приріст об­ся­гу про­дажів про­дук­ту в точці без­збит­ко­вості, шт.; Т – приріст тра­со­ва­них вит­рат, гр. од.; P – приріст ціни оди­ниці про­дук­ту, гр. од. /шт.; V – приріст змінних вит­рат оди­ниці про­дук­ту, гр. од. /шт. Да­ну си­ту­ацію змо­дель­о­ва­но в таб­лиці 6. Існує ба­зо­вий про­ект А, вихідні дані яко­го вне­сені в жов­ тих клітин­ках, і но­вий про­ект В, що пе­ред­ба­чає приріст тих або інших вит­рат або ціни [вихідні дані в жов­то­га­ря­чих клітин­ках – відповідні «дель­ти» – приріст]. Пи­тан­ня, що ви­ни­кає у зв'яз­ку із цим, – «Як в умо­вах змін ціни й вит­рат збе­рег­ти ве­ли­чи­ну чис­то­ го при­бут­ку?». Відповідь у то­му, що для ць­о­го вар­то збе­рег­ти аб­со­лют­не зна­чен­ня при­бут­ку мар­жи­наль­ но­го. От­же, як­що зберіга­ти аб­со­лют­не зна­чен­ня мар­жи­наль­но­го при­бут­ку, то в ре­зуль­таті збе­ре­ жеть­ся чис­тий при­бу­ток.

Вплив ла­те­раль­них про­дуктів на вит­ра­ти Ми змо­де­лю­ва­ли сис­те­му, в якій мож­на вес­ти обґрун­ту­ван­ня ла­те­раль­них про­дуктів. Ад­же те­пер ко­жен із про­дуктів, яким би інно­ваційним він не був, бу­де впли­ва­ти в тій сис­темі на зміну або фіксо­ва­них за­галь­них вит­рат ор­ганізації, або тра­со­ва­них вит­рат, пов'яза­них із но­вим про­дук­том, або,


inspiring leaders

54/55 Таблиця 7

Вплив типу підходу до створення нового продукту на витрати компанії Вертикальні підходи­ до створення нового товару

Вплив на фінансові показники витрат різноманітних підходів ­ до створення нового товару

Переважно впливає на перемінні витрати, оскільки наявність додаткової базової характеристики в кожній одиниці виробу передбачає пропорційне до ділової активності зростання витрат. Частково може впливати на фіксовані трасовані витрати, якщо базова характеристика Розширення чи скорочення  вимагає витрат на її дизайн та розробку. Часто це пов'язано із розробкою зразків та базових характеристик додатковими роботами, пов'язаними із проектуванням нового приладу з розширеними товару чи послуги базовими характеристиками.  Рідше може впливати на загальні витрати організації, якщо надання таких додаткових характеристик вимагає значних змін в структурі загального менеджменту компанії. 

Загальні перемінні витрати практично не змінюються, наприклад замість одного продукту

зі встановленою вагою, маємо два менші продукти з вдвічі меншою вагою, на кожен з яких прийдеться вдвічі менше питомих перемінних витрат, проте загальні перемінні витрати Зміна обсягу, кількості співвіднесені з даною товарною категорією не зміняться. чи частоти  Додатково впливає на трасовані витрати, які зростають через необхідність розробки додаткових дизайнів, пов'язаних з новою упаковкою.  Необов'язково буде впливати на рівень загальних фіксованих витрат.

Змінюються перемінні витрати, пов'язані зі зміною контейнера чи упаковки, в залежності від специфіки нової конструкції упаковки такі витрати можуть зростати чи падати. Зміна контейнера  Трасовані витрати можуть змінюватися залежно від вартості розробки дизайну нової чи упаковки упаковки, як і в попередньому випадку.  Необов'язково буде впливати на рівень загальних фіксованих витрат.

Питомі перемінні витрати зазнають незначних змін, загальні перемінні витрати змінюються пропорційно до питомих в залежності від обсягу ділової активності, зміна може відбуватися як в сторону зростання так і в сторону зменшення в залежності від специфіки Зміна дизайну дизайну.  Трасовані витрати збільшуються у зв'язку із новим дизайном.  Необов'язково буде впливати на рівень загальних фіксованих витрат. 

 Перемінні питомі витрати зростають на вартість цих нових інгредієнтів чи послуг. Доповнення інгредієнтів  Трасовані витрати змінюються на вартість таких розробок і досліджень у зв'язку з новими або додавання технологіями, пов'язаними з додаванням нових інгредієнтів чи додаванням нових послуг. нових послуг  Необов'язково буде впливати на рівень загальних фіксованих витрат.

Перемінні витрати змінюються незначним чином або ж ступінь зміни часто залежить від специфіки змін у продукті, що призводить до зниження зусиль прикладених у процесі покупки. Зниження зусиль споживачів,  Трасовані витрати змінюються у тому випадку, якщо ми займаємося доставкою лише що докладаються в процесі одного товару, або якщо зниження зусиль передбачає витрати на проектування та покупки організацію нових специфічних каналів дистрибуції продукту.  Загальні витрати можуть суттєво змінюватись, якщо ми вибудовуємо систему логістики та дистриб'юції спільно з іншими продуктами. 

Латеральні підходи ­ до створення нового товару

На рівні ринку

Вплив на фінансові показники витрат ­ різноманітних підходів до створення нового товару  Змінні витрати практично завжди будуть змінюватися.  Трасовані витрати будуть змінюватись, але не в усіх випадках. У величині загальних витрат інколи можливі зміни, пов'язані із партіями доставки товару,

з клієнтами і загальними витратами організації.

На рівні товару

  

Гарантовано змінюються змінні витрати. Рідко, але можуть змінюватися трасовані фіксовані витрати. Загальні витрати практично ніколи не будуть змінюватись.

На рівні всього комплексу маркетингу

  

Перемінні витрати практично не змінюються. Трасовані витрати змінюються достатньо рідко. Фіксовані витрати практично ніколи не змінюються.

[3] Для більш детального фінансового обґрунтування доцільно використовувати систему ABC костингу. [4] У випадку, якщо новостворений латеральний продукт вимагає додаткового просування чи реклами, то додатково до описаних вище змін буде необхідно також змінювати трасовані на продукт витрати.


inspiring leaders

56/57 зреш­тою, зміни вит­рат пе­ремінних. Існує ще та­кож до­дат­ко­вий взаємозв'язок двох про­дуктів, ко­ли ми умов­но од­ним ла­те­раль­ним про­дук­том бу­де­мо вва­ жа­ти од­ра­зу 2 про­дук­ти, котрі про­да­ють­ся в парі – нап­рик­лад про­дук­ти «Аль­фа» та «Бе­та» чи «Бе­та» і «Гам­ма», як­що та­ке пе­ред­ба­че­но тех­но­логією. Спро­ буємо пе­ре­ра­ху­ва­ти спо­со­би впли­ву на да­ну фінан­ со­ву сис­те­му тих прийомів та ме­тодів, котрі зас­то­со­ ву­ють мар­ке­то­ло­ги, при чо­му, не тіль­ки тоді, ко­ли во­ни ство­рю­ють ла­те­раль­ний про­дукт, а й тоді, ко­ли во­ниут­во­рю­ютьрізно­манітнімо­дифікаціїпро­дук­туза до­по­мо­гою вер­ти­каль­них підходів. Уза­галь­нен­ня та­ко­го впли­ву на фінан­си, по­ка­за­но ниж­че [таб­ли­ця 7].

ви­нят­ко­во де­ше­во]. От­же, в сис­темі підра­хун­ку за змінни­ми вит­ра­та­ми ми мо­же­мо предс­тав­ля­ти інфор­мацію про да­ний па­кет як набір двох відок­рем­ ле­них про­дуктівпос­луг. А ви­ко­рис­то­ву­ю­чи інфор­ мацію про мар­жи­наль­ну при­бут­ковість од­но­час­но ре­гу­лю­ва­ти вартість та­рифів за ци­ми пос­лу­га­ми. Са­ме так фінан­си, а точніше уп­равлінсь­кий облік, мо­жуть до­по­мог­ти у ство­ренні ла­те­раль­ них про­дуктів. Виг­ра­ва­ти на рин­ку бу­дуть ті ком­ панії, в яких мак­си­маль­не зу­сил­ля мар­ке­то­ло­га що­до ство­рен­ня ла­те­раль­них про­дуктів бу­де вчас­но та пра­виль­но підтри­ма­но фінан­сис­та­ми, які роз­ра­ху­ють і тим са­мим обґрун­ту­ють умо­ви ви­жи­ван­ня ла­те­раль­них про­дуктів.

Фінан­со­ве обґрун­ту­ван­ня ви­пус­ку ла­те­раль­них про­дуктів

Статтю допоміг підготувати Олександр Різенко, кореспондент журналу «КиєвоМогилянська Бізнес Студія»

Як вже зга­ду­ва­ло­ся раніше, сис­те­ма підра­хун­ ку собівар­тості про­дук­ту на базі змінних вит­рат дос­ татньо доб­ре підхо­дить для обґрун­ту­ван­ня но­вих ла­те­раль­них видів про­дуктів, оскіль­ки нам дос­ татньо прос­то внес­ти відповідні зміни в струк­ту­ру пе­ремінних та тра­со­ва­них фіксо­ва­них вит­рат да­но­ го про­дук­ту в таб­лиці, подібній до табл. 6, як­що цей про­дукт ви­пус­кав­ся раніше в ба­зо­во­му [чи­тай не ла­те­раль­но­му] виг­ляді. З іншо­го бо­ку, як­що цей про­дукт не­має жод­ них ана­логів се­ред про­дуктів, котрі ви­пус­ка­ли­ся раніше, то дос­татньо в даній таб­лиці до­да­ти ко­лон­ ки, об­чис­лен­ня в яких зроб­лені за тим са­мим ме­то­ дом, як це зроб­ле­но вже раніше для про­дуктів «Аль­фа», «Бе­та», «Гам­ма». Крім то­го, но­вий ла­те­раль­ний про­дукт мо­же яв­ля­ти со­бою прик­лад ціка­во­го поєднан­ня інших про­дуктів, які вже дав­но існу­ва­ли як ок­ремі про­дук­ ти. Тоді в сис­темі підра­хун­ку собівар­тості за змінни­ ми вит­ра­та­ми та­кий но­вий про­дукт мож­на вес­ти не як один про­дукт, а навіть як декіль­ка про­дуктів, які у фінан­сах бу­дуть функціону­ва­ти ок­ре­мо. Нап­рик­лад, про­дукт ком­панії «Київстар Дж.Ес. Ем.» під наз­вою «Старсвіт» є насп­равді та­риф­ним па­ке­том, в яко­му поєдна­но декіль­ка пос­луг, що самі мо­жутьвис­ту­па­тивідок­рем­ле­ни­мипро­дук­та­ми.Зок­ ре­ма, та­ки­ми пос­лу­га­ми бу­дуть: міжна­род­ний ро­умінг та роз­мо­ви з або­нен­та­ми все­ре­дині країни. Оче­вид­но, що мар­жи­наль­на при­бут­ковість цих ок­ре­мих пос­луг є різною [слід на­га­да­ти, що міжна­ род­ний ро­умінг в да­но­му па­кеті кош­тує

Стивен Брег Настольная книга финансового директора [2е изд., испр. ­ и доп.] Видавець: АЛЬПИНА 536 стор.

Ця книга є не тільки чудовим підручником, але і повним довідником для фінансових директорів практично по всіх аспектах їхньої повсякденної роботи. У ній представлені фінансові стратегії, системи оцінки і контролю, інструменти фінансового аналізу, джерела фінансування, методи удосконалювання керування, передові бухгалтерські прийоми, аутсорсінг та інші важливі питання. Головна перевага книги – її практична спрямованість.


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

«

Культурна подушка для нових управлінських ідей Анна Власова лідер школи HRM при КиєвоМогилянській БізнесШколі [kmbs]

Тільки фірми, що постійно займаються творчістю та інноваціями, мають шанс гарантувати собі прибуток у майбутньому.

»

[Філіп Котлер*]

За­лу­чен­ня до ком­панії кре­а­тив­них лю­дей; сти­му­лю­ван­ня впро­вад­жен­ня інно­вацій у прак­ти­ку ком­панії; нав­чан­ня пер­со­на­лу технікам, що доз­во­ ля­ють пла­но­во та сис­те­ма­тич­но ге­не­ру­ва­ти ідеї – це без сумніву речі ко­рисні, але не факт, що самі по собі во­ни да­дуть ефект ла­те­раль­но­го мар­ке­ тин­гу за Філіпом Кот­ле­ром. Кот­лер заз­на­чив, що однією з відміннос­тей ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­ гу від вер­ти­каль­но­го є те, що ге­не­ру­ван­ня ідей та їх впро­вад­жен­ня є відповідальністю не тіль­ки відділу мар­ке­тин­гу. Са­ме ком­панія в ціло­му – від стра­тегічної верхівки до уп­равління пер­со­на­лом та опе­раційної діяль­ності – має сприй­ма­ти ла­те­раль­ не мис­лен­ня. Тоб­то це пи­тан­ня не прос­то підтрим­ ки но­вих, свіжих ідей, це пи­тан­ня куль­ту­ри ком­ панії в ціло­му. Ос­таннім ча­сом до­сить ба­га­то кон­цепцій ор­ганізаційних куль­тур та підходів в уп­равлінні людсь­ки­ми ре­сур­са­ми по­ка­зу­ють різни­цю у ціннос­ тях, стра­тегіях, ор­ганізаційно­му ди­зайні, лідерстві, сис­те­мах ви­на­го­род, що відповіда­ють або су­пе­ре­ чать інно­ваційності ком­панії [див. Мал. 1]. Ба­га­то з цих кон­цепцій за своїми ціннос­тя­ми збіга­ють­ся з інно­ваційністю, підтри­му­ють ла­те­раль­не мис­лен­ня та пра­цю­ють на ла­те­раль­ний мар­ке­тинг. Розг­ля­не­ мо де­які з них. Цінності, що знаходять своє відображення у візії та місії компанії, ніколи не будуть реалізовані, якщо не стануть основою для формування конкретних завдань і не будуть усвідомлені персоналом. Для цього вони повинні пройти через етап визначення цілей та стратегій і знайти відображення у планах [див. Мал. 2]. * Новые маркетинговые технологии. Методики создания гениальных идей \ Пер. с англ. Под ред. Т.Р. Тэор. – СПб.: Издательский дом «Нева», 2004. – с. 190


inspiring leaders

58/59 Мал. 1

ПОТРЕБИ КЛІЄНТІВ

Емоції

Зручний доступ Персональний підхід

Відповідна якість

Справедлива ціна

компанія

С т р а т е г і я Л і д е р с т в о О р г а н і з а ц і й н и й О р г а н і з а ц і й н а

Наскрізні цінності: від ринку до компанії

ринок

Суб’єктивна послуга

д и з а й н

к у л ь т у р а

Візія Місія Цінності

Інноваційність

Мал. 2

Наскрізні цінності: від візії до завдань

SWOT аналіз

Інноваційність

Ц

І

Л

І

Інноваційність

С

Т

Р

А

Т

Е

Г

І

Ї

Інноваційність  Кодекси  Політики  Інструкції  Процедури  Стандарти  Системи

     

Поточні плани Календарні плани Сітьові графіки Бюджети Програми Проекти


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Мал. 3

Організаційна культура з Ч. Хінді Організаційна культура: класифікація Ч. Хінді Культура особистості

Культура завдання

Культура ролі

Культура влади

Стратегія Організаційний дизайн Лідерство

За Чарль­зом Хінді ком­панії поділя­ють­ся на такі, яким при­та­ман­на «куль­ту­ра вла­ди», або «куль­ ту­ра ролі», або «куль­ту­ра за­дачі», або «куль­ту­ра осо­бис­тості» [див. Мал. 3]. З цих типів куль­тур найбільш ефек­тив­ною для впро­вад­жен­ня ідей ла­те­ раль­но­го мар­ке­тин­гу є «куль­ту­ра осо­бис­тості». Хінді ха­рак­те­ри­зує цю куль­ту­ру, як скуп­чен­ня зірок, не­за­ леж­них про­фесіоналів, но­ва­торів з влас­ним спо­со­ бом мис­лен­ня, без не­обхідності зас­то­су­ван­ня ва­желів уп­равлінсь­кої вла­ди, з філо­софією відповідаль­ності за влас­ну до­лю. Хінді вва­жає, що та­ка куль­ту­ра має бу­ти при­та­ман­на ад­во­катсь­ким кон­то­рам, кон­сал­тин­го­вим фірмам, фітнес та SPAцент­рам, при­ват­ним клінікам та не­ве­лич­ким го­те­лям, а та­кож бізнесшко­лам та при­ват­ним

Мал. 4

Чотири моделі цінностей результативності за Р. Дафтом

Модель відкритої системи

Цінності: розвиток людських ресурсів [єдність, мораль, навчання]

Цінності: зростання, залучення ресурсів [гнучкість, оцінка зовнішнього середовища]

Модель внутрішнього процесу

Модель раціональної цілі

Цінності: стабільність, рівновага [інформаційний менеджмент, комунікації]

Цінності: продуктивність, ефективність, прибуток [планування, встановлення цілей]

В н у т р і ш н і й

З о в н і ш н і й

Гн у ч к і с т ь

Модель людських ресурсів

К о н т р о л ь

Ф о к у с

С т р у к т у р а

універ­си­те­там. В та­ких ком­паніях ла­те­раль­ний мар­ ке­тинг є мож­ли­вим че­рез стра­тегію ви­со­ко­го ри­зи­ку або ж ви­со­кої дос­туп­ності ре­сурсів. Зас­то­су­ван­ня йо­го у та­ко­му ви­пад­ку дає ком­панії мож­ливість ата­ ку­в а­т и ри­н ок ззовні за до­п о­м о­гою то­варівзамінників. Інший відомий фахівець з організаційної теорії Річард Дафт висунув теорію результативності, яка залежитьвідтого,чизбігаєтьсявибранауправлінська модель з цінностями компанії [див. Мал. 4]. Він розглядав чотири управлінські моделі:

Мал. 5

Концепція конкурентних цінностей та типологія культур за Р. Куінном Гнучкість та свобода Культура клану Внутрішня орієнтація­ та інтеграція

Культура ієрархії

Культура адхократії

Культура ринку

Зовнішня ­ орієнтація та диференціація

Стабільність та контроль

Модель людських ресурсів, Модель відкритої системи, Модель раціональної цілі та Модель внутрішнього процесу. Ці моделі створюються, коли компанія робить стратегічний вибір між фокусом на внутрішньому середовищі чи на зовнішньому середовищі, а також вибір у своїй структурі між гнучкістю та тотальним контролем. Тобто, якщо Ви бажаєте впровадити латеральний маркетинг, то слід розглянути не тільки Вашу управлінську модель, але й відповідну культуру, що існує у Вашій компанії, а саме, на яких цінностях вона базується. Найбільш сприятливою для латерального мислення за Р. Дафтом є Модель відкритої системи. Цінності, які створюють та підтримують таку модель, це – гнучкість, готовність до змін, залучення ресурсів, постійне сканування зовнішнього середовища. Беззмінвстратегічномуплануваннітаорганізаційних структурах управління впро­вадження латерального маркетингу є вкрай важким.


inspiring leaders

60/61 Табл. 1

Домінуюча культура і формування цінностей КУЛЬТУРА КЛАНУ

КУЛЬТУРА АДХОКРАТІЇ

КУЛЬТУРА ІЄРАРХІЇ

КУЛЬТУРА РИНКУ

колектвізм

нові стандарти

вишукування помилок вимірювання

переваги для клієнтів

відкрита комунікація

передбачення потреб

контроль

збільшення результативності

розвиток людей

постійне удосконалення

систематичне розвязання проблем

створення партнераства з клієнтами

надання повноважень співргбітникам

творчі рішення

застосування інструментів дослідження якості

стимулювання конкурентоспроможності

участь у справах

позитивні несподіванки для клієнтів

Цю теорію підтримує та розвиває у напрямку культурних змін та відповідного лідерства і стилів менеджменту Роберт Куінн [див. Мал. 5]. Його концепція конкурентних цінностей наполягає на тому, що неможливо всидіти одночасно на чотирьох «культурних стільцях», тобто бути в цілому, як компанія, і гнучкими, і стабільними, а також одночасно орієнтованими на зовнішнє оточення та внутрішнє середовище. Ці різні орієнтації чітко відповідають дуже різним типам менеджерів та лідерському стилю компанії. Якщо лідер компанії дуже сильна людина, це означає, що він має чітку позицію та дотримується яскраво виражених цінностей, а також послідовний у своїх діях щодо персоналу, тобто персонал отримує зрозумілі «меседжі» щодо цілей компанії та індивідуальних цілей кожного. За останній час в КиєвоМогилянській БізнесШколівжевдругеперебуваєзіркаменеджменту світового масштабу. Спочатку – це Чан Кім з його блакитним океаном, тепер – Філіп Котлер з латеральним маркетингом. На мою думку, ці цікаві та прогресивніідеїможутьбутисприйнятітавпроваджені тими українськими компаніями, які пережили етап класичного стратегічного планування та навчились будувати банальні плани і програми та працювати з проектами. Саме тоді для них будуть цікаві ідеї блакитного океану. Ті компанії, що до сих пір барахтаються в океані швидко зростаючого та неструктурованого ринку, навряд чи побачать щось нове в ідеях Чана Кіма. Так само, на мій погляд, зерна латерального маркетингу,щозбираєтьсяпосіятибатькокласичного

залучення клієнтів та постачальників

маркетингувУкраїні,дадутьпаросткивтихкомпаніях, щовжевичерпали[абомайжевичерпали]можливості вертикального маркетингу. Це ті компанії, які піднялись в управлінській культурі на такий рівень, де кожен керівник є не просто гарним спеціалістом з вищою, ніж у підлеглих зарплатнею, але й дійсно відповідальним менеджером, так само, як і трохи маркетологом.

«

Цінності, які є найбільш сприятливими для латерального мислення – це гнучкість, готовність до змін, залучення ресурсів та постійне сканування зовнішнього середовища.

»


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Творча майстерня у Вашій компанії Олександра Бакланова Софія Опацька директор програми Executive MBA КиєвоМогилянської БізнесШколи [kmbs]

Щоб організація була здатною до інновацій саме того калібру, який Котлер відносить до лате­ раль­ного маркетингу – тобто могла ство­рити і вивести на ринок продукт/послугу у відриві від вже існуючих на ринку, винайти відмінний від існуючих спосіб просування, чи навіть змінити структуру ринку – вона, вочевидь, має перевести саме поняття інновації із категорії «цікаво; коли налагодимо все інше, звернемось і до іннова­цій» у категорію «критично важливо», «абсо­лютно необхідно». Це має стати прямою відпові­даль­ністю керівника і точкою контролю з боку власника. Компаніям, які захочуть стати [або продовжити бути] активними гравцями на ринках і в галузях, де інноваціїєчастиноюправилгри[асамевтакихгалузях «гра» стає все більше привабливою: чи то високі технології, індустрія музики, туризму, розваг, чи видавничасправаабодизайн],доведетьсярозвивати абододаватидосвоїхкомпетенційздатністьсистемно створювати і впроваджувати інновації. На перший погляд, умови для створення інновацій в компанії виглядають достатньо просто: щоб отримати «на виході» інновацію, потрібно мати «на вході» передумови для її створення і систему, яка забезпечить трансформацію цих передумов в інновації.

Перш, ніж створити шедевр — створіть художника Перефразовуючи Пітера Сенге, організація може бути інноваційною тільки тоді, коли окремі люди в цій організації здатні бути інноваційними.1[Це ще не гарантує бажаного результату, але є абсолютно необхідною передумовою]. Вже те, наскільки наша організація здатна отримати високий результат від роботи талановитих людей, залежатиме від цілого ряду факторів – заохочення поведінки творчості та інноваційності, її зв'язок з цінностями компанії і те, наскільки вона закріплена в організаційній культурі компанії. Керівник та команда топменеджерів постійно перебуваютьпідпильноюувагоюпрацівниківімають суттєві важелі впливу на заохочення тієї чи іншої поведінки. Саме керівник як ключова особа приділяє більше часу і уваги тому, які питання і в якому порядку будуть обговорюватись на нарадах чи індивідуально з працівниками, чому надається пріоритетність у процесі прийняття рішень.


inspiring leaders

62/63 І хоча в кожній компанії система стимулів визначається порізному, кілька універсальних принципів, побудованих не стільки на теоретичних розробках, скільки на здоровому глузді, на нашу думку, працюватимуть у більшості ситуацій. Оскільки поведінка людей є реакцією на події та передчуттям бажаного наслідку, то за теорією Б. Скінера: бажана поведінка помічена і заохочена – підсилюється бажана, але не помічена і не заохочена – послаблюється небажана поведінка помічена і зауважена – послаблюється небажана, але не помічена і не зауважена – підсилюється Втакомувипадкузаохоченнялюдейдоінновацій означає:попершезнайтитавизначити,якуповедінку заохочувати, а подруге які стимули «до» і «після» використовувати для заохочення цього типу Бажані типи поведінки працівника

поведінки. Цей підхід особливо підходить для старту: в ситуації, якщо Ви перед цим ніяких дій для стимулювання інновацій в компанії не застосовували, або застосовували несистематично. І. Визначте ті типи поведінки, які скеровані на підсилення творчості та розвиток інновацій, які Ви прагнете заохочувати, а також ті, які є небажаними, наприклад: ІІ. Визначте, які необхідні дії треба вживати для того, щоб стимулювати кожен із бажаних типів поведінки.Цістимулиповинніповторюватися.Прості, недорогі і, головне, «щоденні» стимули – найкращі. Потім, для кожного виду поведінки, визначте, як Ви можете її закріпити. Як і стимули «до», стимули «після», які закріплюють бажану поведінку, повинні бути достатньо легкими, придатними до частого використання, чітко пов'язаними з бажаною поведінкою та зі стимулами, застосованими «до».

Небажані типи поведінки працівника

Відкрито висловлюється про стан справ

Говорить людям те, що вони хочуть почути

Ставить запитання

Охоче та легко погоджується з ідеями та думкою керівника

Демонструє знання нашого[их] продукту[ів] та/або послуг

Не демонструє знання нашого[их] продукту[ів] та/або послуг

Зважає на спрямованість та фокус організації

Не зважає на спрямованість та фокус організації

Розглядає альтернативні варіанти та зважує усі доступні факти перед тим, як прийняти рішення

Шукає поверхневих рішень без глибинного вирішення проблеми

Створює та висловлює ідеї

Не ділиться ідеями

Ризикує/експериментує

Перестраховується

Бере на себе відповідальність за впровадження ідей в життя

Чекає, поки інші щось будуть робити

Залучається до вирішення проблем як активний член команди

Поводить себе пасивно

Визнає слабкі місця та помилки

Виправдовується/звинувачує інших людей або обставини

Ставиться до припущених помилок, як до того з чого можна навчитись і робить висновки

Повторює одні і ті самі помилки

[1] «Організація здатна чомусь навчитися тільки тоді, коли вчаться окремі люди» – Пітер Сенге, про концепцію Learning Organization – організації, що навчається. Концепція була представлена в його книзі «П'ята дисципліна» [«The Fifth Discipline»].


КиєвоМогилянська Бізнес Студія №14 2006

Бажаний тип поведінки

Стимули «після»

Відкрито висловлюється про стан справ

Кажіть: «Мені імпонує, що Ви відкрито висловили свою думку». Якщо Ви отримали погану новину, обмежте себе запитаннями та не піддайтеся спокусі зайняти захисну позицію чи зробити винним «посланця».

Запропонуйте людям ставити Вам запитання [якщо запитання з'являються повільно, мов­ чіть і спокійно дивіться на співрозмов­ника, показуючи, що Ви готові до його запитань]

Ставить запитання

Давайте повну відповідь. Якщо ви не знаєте відповіді, скажіть: «Це хороше запитання і в мене зараз для Вас немає відповіді. Але я буду мати для Вас відповідь до...»

Покажіть власний приклад під час обговорення: «Ви напевно вже знаєте, що ... Це ймовірно вплине таким чином...»

Демонструє знання нашого[их] продук­ ту[ів] та/або послуг

В процесі обговорення ставте запитання: «А як це пов'язано із місією? З цінностями компанії? Нашою стратегією? Як це вплине на наш ринок? Нашу галузь?» У випадку, якщо відповіді немає, висловіть свою думку, показуючи приклад

Зважає на спрямованість та фокус організації

Стимули «до»

Покажіть власний приклад «Я скажу свою думку та із задоволенням вислухаю Вашу позицію з цього приводу»

Кажіть: «Це дуже добре, що Ви думаєте не лише про рутину, а більш широко дивитесь на речі, шукаєте взаємозв'язки та добре розумієте наші продукти»

Демонструйте свою готовність вислуховувати думки

Складіть список альтернативних рішень Кажіть: «Дякую. Це була цікава робота. Розглядає і скажіть: «Давайте пройдемося по кожному Не думаю, що я прийшов би до цього висновку, альтернативні і зважимо всі «за» і «проти»» варіанти та зважує усі якби ми не провели цієї роботи». доступні факти перед прийняттям рішення Запитуйте про ідеї. Так само як і з запитан­ нями, демонструйте свою готовність вислухати [дослідження показують, що якщо Ви заохочуєте ідеї, є велика вірогідність, що ідея з'явиться]

Створює та висловлює ідеї в потрібному напрямку

Постійно запитуйте людей: «Як це можна зробити поіншому/краще? А як щодо...»

Допомагайте впроваджувати найкращі ідеї. Пам'ятайте автора або авторів ідеї. Розвивайте ідеї інших. Якщо це неможливо, дайте повну відповідь, чому «Ні».

Ризикує/ експериментує

Кажіть: «Спробуймо». Якщо спроба призвела до хорошого результату, скажіть: «Якщо б ми не мали сміливості спробувати це, ми б ніколи не довідалися, що...» Якщо це не спрацювало, кажіть: «Тільки через експеримент ми можемо знати, що працює, а що ні. Що ми будемо пробувати далі?»

Запитуйте: «Як Ви пропонуєте впроваджувати ідею в життя? Що Вам необхідно для впровадження?»

Бере на себе відповідаль­ність за впровадження ідей в життя

Виявляйте великий інтерес до того, що люди зробили, чи пропонують зробити. Поставте помітку собі у комп'ютер або щоденник. Поверніться до цього питання, запитайте, чим Ви можете допомогти.

Запитуйте про думку кожного члена команди.

Залучається до вирішення проблем як активний член команди

Враховуйте думки всіх членів команди. Якщо якісь думки не можуть бути прийняті, прокоментуйте, чому «Ні».

Покажіть приклад. «Я тепер бачу, як я міг зробити це краще». «Я припустився помилки, і ось чого вона мене навчила».

Визнає слабкі місця та помилки

Цей підхід, хо­ча і є прос­тим у зас­то­су­ванні, ви­ма­гає сис­те­ма­тич­ності: про­цес сти­му­лю­ван­ня ба­жа­ної по­ведінки по­ви­нен бу­ти постійним. Не­сис­те­ма­тич­не зас­то­су­ван­ня дасть по­ве­рх­не­вий і нес­табіль­ний ре­зуль­тат.

Говоріть: «Давайте обговоримо, як це покращити в майбутньому». Уникайте репресій та вироків. Карайте тільки ті помилки, які були приховані, або повторюються, оскільки погоджений план покращення не був виконаний.

Ви­ко­рис­тай­те всі фар­би Ко­ли ба­жані ви­ди по­ведінки вста­нов­лять­ся, про­довжіть про­цес далі, виз­на­чив­ши нові чи до­дат­ кові ви­ди по­ведінки та не­обхідні сти­му­ли. Окрім по­ведінко­вих сти­мулів мож­на ви­ко­рис­ то­ву­ва­ти та­кож різно­манітні ор­ганізаційні за­хо­ди,


inspiring leaders

64/65 які спри­я­ють роз­вит­ку твор­чості та інно­ваційності в працівників. Се­ред та­ких, нап­рик­лад, доб­ре відомі сесії моз­ко­во­го штур­му. Філіп Кот­лер про­по­нує заміня­ти їх більш ефек­тив­ни­ми сесіями «ла­те­раль­ но­го мис­лен­ня», що по­ля­гає у то­му, щоб здійсни­ти не­логічний зсув, роз­рив, а потім знай­ти нес­тан­да­рт­ ний взаємозв'язок2. Це сво­го ро­ду ро­бочі на­ра­ди, де гру­пи ви­ко­рис­то­ву­ють аналітич­не та вер­ти­каль­не мис­лен­ня. На відмінну від моз­ко­вих штурмів, за­да­ ча є не в ге­не­ру­ванні «зсувів»/ідей без по­даль­шо­го об­го­во­рен­ня, а нав­па­ки: час виділяєть­ся для то­го, щоб інші лю­ди вис­ло­ви­ли дум­ки з при­во­ду ко­рис­ ності та мож­ли­вос­тей ви­ко­рис­тан­ня ідей . В ро­бо­тах із роз­вит­ку твор­чості мож­на знай­ти близь­ко 250 різних ме­то­дик сти­му­лю­ван­ня кре­а­тив­ ності, про­те май­же всі во­ни ба­зу­ють­ся на 7 клю­чо­вих за­пи­тан­нях, які сти­му­лю­ють ідеї зап­ро­по­но­ва­них проф. Алек­сом Ос­бор­ном, піоне­ром в об­ласті кре­а­ ти­ву, які пізніше бу­ли наз­вані SCAMPER. Кож­на бук­ва аб­ревіату­ри предс­тав­ляє бук­ву із се­ми нас­туп­них за­пи­тань, які мож­на ста­ви­ти для ге­не­ру­ван­ня ідей: Substitute? [Заміни­ти?] Combine? [Об'єдна­ти?] Adapt? [Адап­ту­ва­ти?] Modify? [Мо­д ифіку­в а­т и?] Put? [Помісти­ти?] Eliminate? [Вик­лю­чи­ти?] Reorder or invent? [Ре­ор­ганізу­ва­ти або зміни­ти по­ря­док?] На на­шу дум­ку, будьякі ор­ганізаційні за­хо­ди мо­жуть бу­ти більш або менш ефек­тив­ни­ми, в за­леж­ності від то­го, які ви­ди по­ведінки ко­муніку­ ють­ся як «ба­жані».

Що ж далі? Так са­мо як і гнуч­кий, до­пит­ли­вий та доб­ре тре­но­ва­ний ро­зум потрібно, попер­ше, ак­тив­но ви­ко­рис­то­ву­ва­ти і, подру­ге, про­дов­жу­ва­ти роз­ви­ ва­ти, ком­пе­тенція у ство­ренні інно­вацій пот­ре­бує постійно­го зас­то­су­ван­ня і онов­лен­ня, тоб­то, щоб про­дов­жу­ва­ти да­ва­ти ре­зуль­тат то­го калібру, який зміню­ва­ти­ме ри­нок, са­ма по собі сис­те­ма має бу­ти пред­ме­том інно­вацій. [Та­ке са­мо­онов­лен­ня сис­те­ ми бу­де, до речі, хо­ро­шим інди­ка­то­ром для пе­ревірки її рівня і «жи­ву­чості»]. Ви­хо­дить, що інно­вації не є пре­ро­га­ти­вою [2] Новые маркетинговые технологии. Методики создания гениальных идей \ Пер. с англ. Под ред. Т.Р. Тэор. – СПб.: Издательский дом «Нева», 2004.

мар­ке­то­логів та відділу, який відповідає за нові роз­ роб­ки?Аспи­сокза­лу­че­нихдоінно­ваційпрацівниківє не­пов­ним, навіть із до­да­ван­ням до нь­о­го керівни­ка? Як ба­чи­мо, ви­хо­дить са­ме так. І пам'ятай­те, ор­ганізація не мо­же бу­ти «тро­хи інно­ваційною». Точніше, як­що во­на та­кою є, то її інно­ ваційність має шан­си прот­ри­ма­тись ду­же не­дов­го – рівно стіль­ки, скіль­ки доз­во­лять кон­ку­рен­ти. Наскіль­ки ж на ва­шо­му рин­ку інно­вації рівня ла­те­раль­но­го мар­ке­тин­гу ста­ли не­обхідни­ми не тіль­ ки для успіху, але й для ви­жи­ван­ня – видніше Вам. Як­що ць­о­го ще не ста­лось, то... попер­ше, Вам силь­но по­щас­ти­ло, а подру­ге – як у відомій історії – «так бу­де не завж­ди».

Э. Майклз, ­ Х. ХэндфилдДжонс, ­ Э. Экселрод Война за таланты Видавець: Манн, Иванов и Фербер 272 стр.

«Ця книга – кращий інструмент для будівництва компаній і кар'єр світового класу. «Глорія Джинс» – компанія Володимира Мельникова – унікальна для Росії. Вона створює додану вартість переважно за рахунок таланта людей, що нею керують і в ній працюють. З нашою допомогою компанія залучала десятки нових менеджерів. Я прочитав «Войну...», закохався в ідею підбору кадрів з маркетингу і пішов до клієнтів, озброєний новими знаннями і переконаний, що вони негайно будуть в ціні.» Юрій Барзов, старший партнер Ward Howell International


«КиєвоМогилянська Бізнес Студія» журнал з менеджменту

Керівник проекту, редактор Павло Шеремета

головний

Координатори проекту Олександра Лахіна, Віктор Оксенюк

Невгамовне джерело натхнення для бізнеслідерів; Кожен номер присвячений актуальній і «живій» проблемі менеджменту, яка всебічно досліджується в українському середовищі; Гармонійне поєднання теоретичної основи та практичних навичок.

Ви можете оформити передплату на наступні номери журналу, заповнивши талон Вартість одного номеру журналу – 30 грн

Над номером працювали: Олександра Бакланова, Лариса Залізняк, Ірина Коберник, Назар Лукасевич, Ілля Онищенко, Софія Опацька, Ольга Прихно, Олександр Різенко, Марина Стародубська, Світлана Стебельська, Світлана Чернишова, Юлія Шатохіна, Тетяна Яіцька Літературний редактор Оксана ТищенкоМонастирська Менеджер з реклами та продажів: Олексій Шаповалов Дизайн Дмитро Матяш Верстка Юлія Горобець

Друк ПФ «Оранта» 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2Б Передрук матеріалів можливий лише з письмового дозволу редакції Журнал зареєстровано Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України Свідоцтво серії КВ № 5718 Від 25 грудня 2001 року Ад­ре­са ре­дакції: Ук­раїна, 04070 Київ, вул. Во­лось­ка 8/5, кор­пус 4, кімна­та 416. Телефон: [044] 490 6635 Еmail: studio@kmbs.kiev.ua Наклад: 1000 © kmbs Наз­ва, кон­цепція, зміст та ди­зайн жур­ на­лу «КиєвоМо­ги­лянсь­ка Бізнес Студія» є інте­лек­ту­аль­ною власністю КиєвоМо­ ги­лянсь­кої БізнесШко­ли і охо­ро­няєть­ся за­ко­ном про ав­торсь­ке пра­во. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів.

* – Обов'язкові для заповнення поля ** – Попередні номери журнали можна придбати, зв'язавшись із редакцією журналу. Тел: 8[044] 490 66 35, email: studio@kmbs.com.ua


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.