«ÎÁͲ̲ÒÜÑß Æ, ÁÐÀÒÈ Ìί ...». (Ò.Ã.Øåâ÷åíêî).
Íåä³ëÿ, 13 âåðåñíÿ 2015 ðîêó ¹ 73 (8288)
Ãàçåòà âèäàºòüñÿ ç 20 æîâòíÿ 1946 ðîêó
ÐÀÉÎÍÍÀ ÍÀÐÎÄÍÀ ÃÀÇÅÒÀ
«ÑËÎÂÎ ÏÎÂÈÍÍÎ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ ÑËÎÂÀ. ÍÀز ²ÍÒÅÐÂ’Þ ÇÁÐÎß – ÇÁÐÎÞ»
Âîëîäèìèð ÒÈÌ×ÓÊ – îô³öåð Çáðîéíèõ ñèë Óêðà¿íè, íàóêîâåöü, ïèñüìåííèê, ïîåò òà íàø çåìëÿê. Àâòîð, ÿêîìó âäàºòüñÿ ïîáà÷èòè ³ óì³ñòèòè ñâ³ò ó îäíîìó çåðíÿòêó ÿáëóêà, çäèâóâàòè íåî÷³êóâàíèì ô³íàëîì ðîçïîâ³ä³, à íàéãîëîâí³øå, – ñïîíóêàòè ÷èòà÷à äî ðîçäóì³â. Ïðî÷èòàíå çàñ³äຠíå ëèøå ó ãîëîâ³, à ÷àñòî çíàõîäèòü ì³ñöå ó ñåðö³, ùî, íàïåâíî, º íàéêðàùîþ îçíàêîþ ÷óäîâîãî ë³òåðàòóðíîãî ïðîäóêòó, êîòðèé ìຠâëàñòèâ³ñòü çáàãàòèòè íå ëèøå ðîçóì, à é äóøó. ϳñëÿ íåùîäàâíüî¿ ïðåçåíòàö³¿ çá³ðêè „Ñëîâîä³ºì” ó ÖÐÁ, êîðåñïîíäåíò «Çîð³ Ðàõ³âùèíè» ïîñï³ëêóâàëàñÿ ç àâòîðîì òà äîâ³äàëàñÿ ïðî éîãî æèòòÿ, ñëóæáó ³ òâîð÷³ñòü.
– Як відомо, військовий – не професія, а, швидше за все, – спосіб життя. Як Вам вдається поєднувати літературну діяльність зі службою в ЗСУ? – Дякую за запитання. У передмові до моєї першої книжки «Весняні коловороти» Світлана Йовенко написала, що літературна діяльність в принципі властива тій чи іншій професії, згадавши про лікаря Чехова, Лермонтова, який служив у гвардії, діячів ЦК КПРС, які «бавилися» у вірші під псевдонімами. Очевидно, у нас звикли, що літературною діяльністю займаються люди, які закінчили або філологічний факультет, або українську літературу. Зрештою, чи не у кожного з літераторів за плечима – або Києво-Могилянська академія, або ЛНУ ім. Івана Франка, або столичний університет ім. Шевченка. І це – філологічні напрямки, де вчать працювати зі словом, продукувати те, що несе інформацію. Зізнаюся, що і в мене є філологічна освіта, щоправда не літературного, а мовного спрямування. І (Çàê³í÷åííÿ íà 3-³é ñòîð.).
Ç 1 ÆÎÂÒÍß äî 30 ËÈÑÒÎÏÀÄÀ – ÏÐÈÇÎÂ ÍÀ ÑÒÐÎÊÎÂÓ ÑËÓÆÁÓ На підставі Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (зі змінами) та Указу Президента України №88/2015 від 17 лютого 2015 року, з жовтня до листопада ц. р. триватиме призов громадян України чоловічої статі на строкову військову службу. З метою своєчасного та якісного виконання планового завдання щодо призову, на призовну дільницю райвійськкомату повинні з’явитися громадяни України, яким виповнюється 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку, і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу, або не призвані з різних обставин раніше. Усі громадяни, які підлягають призову, зобов’язані прибути на призовну дільницю райвійськкомату (м. Рахів, вул. Миру, 88), у встановлений час з документами, зазначеними в особистих повістках. Громадяни України призовного віку, які з будь-яких обставин не отримали особистих повісток для призову на строкову військову службу, зобов’язані прибути до РВК в десятиденний строк від початку призову, визначеного Указом Президента України, та мати при собі документи, які посвідчують особу.
Усі особи призовного віку, які підлягають призову на строкову військову службу і тимчасово перебувають на території району, зобов’язані негайно повернутися до місця постійного проживання та з’явитися у районний військовий комісаріат для проходження призовної комісії. Громадяни України призовного віку, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до райвійськкомату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік. На підставі Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, керівники підприємств, установ, організацій, в т. ч. навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності, зобов`язані сповістити та забезпечити своєчасне прибуття громадян України призовного віку до районної призовної дільниці райвійськкомату. Громадяни України, які ухиляються від призову на строкову військову службу і не з’являються до військового комісаріату, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Сергій ТИМОЩУК, т. в. о. військового комісара райвійськкомату, майор.
ÂÈÁÎÐÈ ÄÅÏÓÒÀҲ ÂÅÐÕÎÂÍί ÐÀÄÈ ÀÂÒÎÍÎÌÍί ÐÅÑÏÓÁ˲ÊÈ ÊÐÈÌ, ̲ÑÖÅÂÈÕ ÐÀÄ ÒÀ ѲËÜÑÜÊÈÕ, ÑÅËÈÙÍÈÕ, ̲ÑÜÊÈÕ ÃÎ˲ 25 æîâòíÿ 2015 ðîêó
ÐÀÕ²ÂÑÜÊÀ ÐÀÉÎÍÍÀ ÂÈÁÎÐ×À ÊÎ̲Ѳß
Ï Î Ñ Ò À Í Î Â À ¹4 12 âåðåñíÿ 2015 ðîêó
Ïðî ôîðìóâàííÿ ñêëàäó ì³ñüêèõ, ñ³ëüñüêèõ, ñåëèùíèõ âèáîð÷èõ êîì³ñ³é ó Ðàõ³âñüêîìó ðàéîí³, ùî çä³éñíþþòü ï³äãîòîâêó òà ïðîâåäåííÿ ì³ñöåâèõ âèáîð³â Розглянувши подання зареєстрованих у встановленому законом порядку місцевих організацій політичних партій щодо кандидатур до складу міської, селищних та сільських виборчих комісій відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про місцеві вибори» постановляє: 1. Сформувати склад міської, селищних та сільських територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих
виборів у межах Рахівського району (додаток 1-21). 2. Міській, селищним, сільським виборчим комісіям проінформувати громадян про склад, місцезнаходження та режим роботи. 3. Цю постанову надрукувати в районній газеті «Зоря Рахівщини» та надіслати міським, селищним, сільським радам. Голова районної виборчої комісії Кравчук Н.Ю.
Ñêëàä ì³ñüêèõ, ñ³ëüñüêèõ, ñåëèùíèõ âèáîð÷èõ êîì³ñ³é ó Ðàõ³âñüêîìó ðàéîí³, ùî çä³éñíþþòü ï³äãîòîâêó òà ïðîâåäåííÿ ì³ñöåâèõ âèáîð³â Ñêëàä Á³ëîöåðê³âñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90614, ñ. Á³ëà Öåðêâà, âóë. Æîâòíåâà, 63 «à» Голова комісії – Кікінежді Олена Юріївна, 19.03.1950 р. н., – від місцевої організації політпартії «Народний Фронт». Заступник голови комісії – Бота Анжеліка Юріївна, 12.07.1970 р. н., – від місцевої організації політпартії Єдиний центр. Секретар комісії – Галамага Діана Миколаївна, 02.11.1986 р. н., – д місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Члени комісії: Кікінежді Марія Іллівна, 29.11.1968 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Бокоч Маріна Василівна, 31.08.1994 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Влад Діана Юріївна, 17.03.1997 р. н., – від місцевої організації політпартії «Народний Фронт»; Влад Ганна Нуцівна , 8.01.1965 р. н., – від районної виборчої комісії; Мойш Аліна Василівна, 23.12.1984 р. н., – від районної виборчої комісії; Каллова Марія Людвігівна, 8.08.1961 р. н., – від районної виборчої комісії.
Ñêëàä Á³ëèíñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90643, ñ. Á³ëèí, 208 Голова комісії – Маркульчак Тетяна Василівна, 16.07.1989 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр. Заступник голови комісії – Старицька Марія Василівна, 07.12.1977 р. н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Секретар комісії – Дребота Галина Василівна, 06.02.1987 р. н. – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт».
Члени комісії: Томашук Олена Іванівна, 12.04.1992 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Матічук Юрій Юрійович, 17.04.1990 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Попович Юстина Юріївна, 02.10.1976 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Яремчук Валентина Іванівна, 30.04.1966 р. н., – від районної виборчої комісії; Шорбан Василина Юріївна, 30.03.1960 р. н., – від районної виборчої комісії; Файбиш Вікторія Михайлівна, 3.04.1990 р. н., – від районної виборчої комісії.
Ñêëàä Áîãäàíñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90645, ñ. Áîãäàí, âóë. Øåâ÷åíêà,114 Голова комісії – Брана Гафія Михайлівна, 10.10.1962 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт». Заступник голови комісії – Шемота Василь Іванович, 02.08.1993 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Секретар комісії – Никірка Ганна Петрівна, 20.04.1991 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр. Члени комісії: Людвик Мар’яна Миколаївна, 16.06.1970 р. н., – від районної виборчої комісії; Гамиш Оксана Василівна, 9.06.1992 р. н., – від районної виборчої комісії; Кудрич Ганна Юріївна, 10.05.1992 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Червак Любов Семенівна, 30.01.1980 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошен(Ïðîäîâæåííÿ íà 2-3-³é ñòîð.).
Íåä³ëÿ, 13 âåðåñíÿ 2015 ðîêó, ¹ 73
ùî çä³éñíþþòü ï³äãîòîâêó òà Севч Тетяна Вікторівна, 28.10.1993 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Томенюк Марія Іванівна, 17.08.1956 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Мемех Марія Петрівна, 07.10.1953 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Шушман Віталій Степанович, 9.10.1959 р. н., – від місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка; Верхушина Клавдія Василівна, 27.05.1958 р. н. – від місцевої організації Європейської партії.
Ñêëàä Ðîçòîê³âñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90644, ñ. Ðîçòîêè, 280 Голова комісії – Савляк Юстина Василівна, 18.06.1956 р. н., – від місцевої організації політпартії «Народний Фронт». Заступник голови комісії – Ярема Наталя Миколаївна, 08.06.1988 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Секретар комісії – Беркела Ганна Петрівна, 06.07.1966 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр. Члени комісії: Ярема Юрій Миколайович, 14.04.1992 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Беркела Віталій Васильович, 18.06.1986 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Харбака Марія Василівна, 26.05.1986 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Беркела Наталія Юріївна, 24.03.1979 р. н., – від районної виборчої комісії; Калинюк Марія Василівна, 23.06.1949 р. н., – від районної виборчої комісії; Сівакова Олена Дмитрівна, 24.10.1965 р. н., – від районної виборчої комісії.
Ñêëàä Ðîñ³øê³âñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90622, ñ. Ðîñ³øêà, âóë. óðñüêà, 45 Голова комісії – Тафічук Ганна Іванівна, 14.06.1965 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт». Заступник голови комісії – Оленчук Марина Іванівна, 17.03.1970 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Секретар комісії – Квек Наталія Дмитрівна, 12.02.1974 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр. Члени комісії: Андрусевич Ганна Павлівна, 29.12.1953 р. н., – від районної виборчої комісії; Тафічук Христина Мирославівна, 15.01.1991 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний фронт»; Андрусевич Ярослав Ярославович, 15.02.1987 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Янюк Ганна Миколаївна, 07.12.1991 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Копич Іван Іванович, 07.07.1946 р. н., – від районної виборчої комісії; Грижук Євгенія Миколаївна, 13.09.1987 р. н., – від районної виборчої комісії.
Ñêëàä Ñåðåäíüîâîäÿíñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90613, ñ. Ñåðåäíº Âîäÿíå, âóë. Áîðêàíþêà, 2 Голова комісії – Гузо Іван Васильович, 14.08.1959 р. н., – від місцевої організації політпартії «Народний Фронт». Заступник голови комісії – Форкош Іван Юрійович, 06.08.1949 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр.
Секретар комісії – Кіцера Юрій Зіновійович, 29.01.1963 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Члени комісії: Маріна Ганна Іванівна, 04.01.1964 р. н., – від місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка; Шіман Василь Васильович, 02.01.1963 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Поп Юрій Юрійович, 15.07.1971 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Поп Іван Нуцович, 24.09.1958 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Шіман Вероніка Нуцівна, 18.03.1993 р. н., – від місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка; Угля Іван Іванович, 8.03.1985 р. н., – від районної виборчої комісії; Шіман Юрій Васильович, 25.02.1945 р. н. – від районної виборчої комісії, Стан Іван Іванович, 11.11.1988 р. н. – від місцевої організації партії «УКРОП».
Ñêëàä
×îðíîòèñÿíñüêî¿ ñ³ë üñüê î¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿
90632, ñ. ×îðíà Òèñà, âóë. Öåíòðàëüíà, 174 Голова комісії – Леонов Ілля Валерійович, 01.06.1984 р. н., – від місцевої організації політпартії «Народний Фронт». Заступник голови комісії – Праничук Ілля Юрійович, 08.05.1954 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Секретар комісії – Цюперяк Марія Юріївна, 16.03.1987 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Члени комісії: Лавтербах Наталія Юріївна, 6.11.1985 р. н., – від районної виборчої комісії; Климпотюк Ольга Василівна, 01.01.1963 р. н., – від районної виборчої комісії; Поп’юк Ярослав Михайлович, 24.06.1990 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Ключівська Марія Василівна, 30.10.1971 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр; Дердюк Микола Васильович, 04.12.1991 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».
Ñêëàä ßñ³íÿíñüêî¿ ñåëèùíî¿ âèáîð÷î¿ êîì³ñ³¿ 90630, ñìò. ßñ³íÿ, âóë. Ìèðó, 25 Голова комісії – Швайгер Режів Емеріхович, 20.03.1956 р. н., – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр. Заступник голови комісії – Микитюк Марія Михайлівна, 02.04.1971 р. н., – від місцевої організації політпартії «Народний Фронт». Секретар комісії – Андращук Наталія Іванівна, 17.06.1976 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Члени комісії: Мельничук Михайло Миколайович, 15.11.1979 р. н., – від районної виборчої комісії; Карапчук Ганна Михайлівна, 22.10.1947 р. н., – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»; Піпаш Ганна Василівна, 06.07.1977 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Олексійчук Іванна Миколаївна, 03.07.1979 р. н., – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»; Яковецький Павло Михайлович, 08.07.1980 р. н. – від місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка; Микитюк Юрій Людвігович, 14.05.1992 р. н., – від районної виборчої комісії.
3
«ÑËÎÂÎ ÏÎÂÈÍÍÎ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ ÑËÎÂÀ. зброю? Якщо так, то як ÇÁÐÎß – ÇÁÐÎÞ» ÍÀز ²ÍÒÅÐÂ’Þ це зробити? – Слово повинно пе(Çàê³í÷åííÿ. Ïî÷àòîê íà 1-é ñòîð.).
ось до війни у нас багато що розумілося зовсім іншим, наприклад такого сегменту виховної діяльності як військово-патріотична робота взагалі бракувало. Я стикався з цим і знаю, що у Рахівському районі тривалий час питаннями дієвої роботи з молоддю у державницькому напрямі не займалися – повсюдно жили (а на декого і нинішні віхові події не вплинули ані скільки) «совком», організовували спартакіади, «Зірниці», а, для прикладу, гру «Сокіл» («Джура») не помічали. Ніхто не хотів чи не був спроможний ламати традиції, бо задовольняло їх так. І тому, до війни літературної творчості щодо аспектів військового обширу в Україні не було. Писали про кохання, бізнес, польоти на Марс і тому подібне. А про людину в погонах, про те як не заводиться техніка, як виконуються чи не виконуються накази, про ненормований день військовослужбовця – катма, ніхто не писав... Що ж бачимо останнім часом? Звідусіль нахлинула інформація, що командири командують одне, солдати виконують інше, всі напиваються, час від часу скеровують автомати не у той бік і так далі, від чого за серця хапаються. І коли все подібне виринуло, коли почали мобілізовувати конкретних твоїх знайомих, чи не всі заходилися говорити: «А тут (в армії – прим. А.Л.) таке твориться, таке коїться… Нас не годують! Нас кинули! У нас обмундирування розірване! Нам нічого не дали! Нам нічого не говорять!». І для всіх це виявилося дивиною. А чому? Бо був порушений баланс інформації, раніше, ще за мирних часів. І саме тому є необхідність заповнити наявні прогалини. Не скажу, що сам зможу зробити це, хоча і можна було писати більше, сподіваюся, що актуальна зацікавленість літератури військовою сферою дасть достойні плоди. А поєднувати службу і літературу? Служба багато вимагає часу, потрібно виконувати доручення, але, тим не менше, потрібно і відпочити від неї, піти у спортзал чи ще кудись. Я вирішив віддатися літературній діяльності. Що з того вийшло, – вірю, читач оцінить. – Як керівництво ставиться до Вашої літературної роботи, що каже про це начальник академії генерал-лейтенант Павло Ткачук? – Першу свою книгу – «Весняні коловороти» – спробував вручити начальникові на Форумі видавців, звернувшись: «Товаришу генерал-лейтенанте, дозвольте подарувати книжку». А він мені: «А підписати?». Я – за ручку, а тут мене інше наздоганяє: «Як? Нерівним почерком? Гарно підписати і пізніше занести». Підписав гарно, рівнесенько, сподіваюся, сподобалося. Наразі писати не забороняють. Для курсантів проводив літературні зустрічі з Героєм України Романом Іваничуком, поетесами Галиною Крук і Анною Багряною, письменниками Антоном Санченком, Тимуром Литовченком і багатьма іншими, які чогось у літературі досягли. Треба майбутнім офіцерам-командирам доносити і щось більше, ніж дають на-
вчальні програми. – Кожного року в курсантів є конкурс художньої самодіяльності, де вони можуть проявити таланти. Чи звертався хтось зі своїми творчими доробками, чи просили у Вас поради, можливо допомоги у питаннях літературних? – Книжки є у бібліотеці академії. Хтось читає, хтось впізнає. Курсанти – молоді люди, сповнені сил і енергії. Вони за окремими рисами вміють надавати характеристику людині, своєрідне прозвище, наприклад «пісатєль»… (сміється). Якось до мене підійшов курсант, що пише – я надав відгук на його поезію. Хоча в наш час і не дивно, що багатьма літературна діяльність сприймається за дивину. Бо курсанти майже не читають, як і чимало іншої молоді. – Ви професійно читаєте, як у вищих літературних колах Львова. Може Вас уже до бойків «асимілювали»? І як вони там ставляться до гуцулів? – По-перше, у Львові не усвідомлюють, що вони є бойками. Вони – галичани, львів’яни, бойки – південніше, на Сколівщині, Самбірщині, а гуцули – це щось поруч, не зовсім зрозуміло де. Але інтерес до Гуцульщини – великий. Багато хто досліджував чи змальовував цей край, наприклад: Франко, Шухевич, Гнатюк, Новаківський, Шептицький. Для Львова, як не дивно, органічне поєднання з Гуцульщиною є доволі чутливим. Тому не відчуваю себе не гуцулом. Навпаки, прагну запропонувати Львову сучасну Гуцульщину, а перед Гуцульщиною засвідчити, що Львів дійсно є П’ємонтом української культури, на який слід рівнятися. У місті мирно вживаються церкви усіх патріархатів і віросповідань, усі – і мешканці, і численні гості – ходять одними вулицями, витрачаються в одних крамницях і все гаразд. Львів є прикладом усвідомленої толерантності, перфектної туристичної індустрії – чистий, із відремонтованими вулицями, забраним сміттям, гостинними кнайпами. Думаю, що всі хочуть, аби і на Рахівщині найкращий досвід приживався, щоб люди приїхали в Ясіня, Рахів, Кваси, піднялися на Говерлу чи Петрос, добралися до витоків Чорної Тиси, завітали до Струківської церкви, яка належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, – і у всьому (!) побачили лише найкраще, миле і досконале, надбання нашого краю. – Неможливо не згадати нинішню ситуацію на сході країни. Ви – людина, яка має справу зі зброєю і зі словом. Як вважаєте, можна словом побороти
ремагати слова, зброя – зброю. Багато людей уникає справжньої термінології, називає війну збройним конфліктом, непорозумінням чи ще якось. Я не бачу там конфлікту. Там – війна, що триває і вимагає зусиль: фінансових, організаційних, психологічних тощо. Особлива потреба – у добротних ЗМІ. На жаль, часто журналісти легковажать інформацією. Неграмотні, неправильні повідомлення так і оцінює аудиторія. Зброю необхідно посилювати, зміцнюючи наші рубежі. Воякам слід давати найкраще. Вони мають усвідомлювати, що за ними – держава. Коли проти них ведеться вогонь, вони мають мати право відкрити його у відповідь. Колись надійде наказ виступити з оборонних позицій, на це воно – військове питання. Звичайно, що паралельно повинні робитися і дипломатичні справи, і господарсько-управлінські. Також інформаційне протиборство має бути на порядку денному. Журналістам слід навчитися протистояти інформаційній війні, яку веде агресор, і доносити людям, що не ДНР чи ЛНР воюють на Сході, а терористи й окупанти. І в церквах мають відспівувати полеглих воїнів, а не глаголити, що брат на брата йде і нам нічого не слід робити, як подібне траплялося на Україні. Є багато й інших складових неоголошеної війни. – На презентації Ви розповіли, як надіслали вірш у редакцію газети, де його редактор покреслив і переписав, а це на Вас негативно вплинуло. Як зараз ставитесь до критики ваших літературних надбань? – Не можу знайти критика, який серйозно проаналізує мою творчість! Знаний поет Ігор Калинець дав неприглядну оцінку рукопису однієї, ще невиданої, збірки, але сам сказав, що оцінював, виходячи з емоцій, бо є поетом зовсім іншого типу, ніж у мене виходить. Будь-якій критиці я радий і вдячний. – І, звичайно, запитання яке всі задають. Які у Вас творчі плани, що готуєтеся видати найближчим часом? – Цього року, на Форумі видавців у Львові, буде презентовано «Бахчисарай. 2021». Також у видавництві «Астролябія» має побачити світ підбірка віршів про війну на сході та перекладів військової спрямованості «Вогнити! Вижити! Перемогти!». Інший рукопис, сподіваюся, вийде за обласною програмою підтримки закарпатських авторів, внаслідок чого, нарешті, в усіх бібліотеках району будуть книги вашого краянина. – Чи сподобалася Вам презентація у Рахові? – Щиро дякую колективу бібліотеки, начальнику відділу культури РДА Володимиру Шепеті, який завжди толерує заходи, що ініціюю, іншим рахів’янам, які підтримують мене. Враження більші за очікування: зустріч виявилася набагато теплішою, душевнішою, колоритнішою. Не було ще в мене подібних презентацій. Інші були… В Ясінях – з дебютом, трембітами, гонором. А тут – камерна, вочевидь, уже багато книг (автор подарував бібліотеці 7 власних різних видань – А.Л.) визначали її широту. Ще раз дякую. Розмову записала Андріана ЛЕЛЕ.