III sichmilgis by Volodymyr Tymchuk

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО НАУКОВИЙ ЦЕНТР СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ І ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ВІДДІЛУ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ

ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВІЙСЬКОВИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАДАЧАХ «Січневі ГІСи» ІІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР 27 січня 2012 р.

Львів 2012

УДК 528.02:356 Г 26

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Академії сухопутних військ (протокол №6 від 28 лютого 2012 р.)

Г 26 Геоінформаційні системи та інформаційні технології у військових і спеціальних задачах. «Січневі ГІСи». Збірка матеріалів, статей, доповідей і тез ІІІ науково-практичного семінару 27 січня 2012 року. – Львів : АСВ, 2012. – 294 с.

Статті, доповіді, тези доповідей, повідомлення та матеріали семінару за теоретичними та практичними результатами наукових досліджень і розробок, виконаних науковими працівниками науково-дослідних установ Збройних Сил України та інших відомств, викладачами вищих військових навчальних закладів і військових підрозділів вищих навчальних закладів, інших вищих навчальних закладів, науковими співробітниками, інженерами та фахівцями різних організацій і підприємств України, аспірантами та ад’юнктами, публікуються у збірці. Для представників військового командування, офіцерів штабів і управлінь, спеціалістів інших військових відомств, наукових працівників, викладачів, ад’юнктів, аспірантів, фахівців у галузях геоінформаційних і радіоелектронних технологій, інформаційних систем, автоматизованих систем управління та інших зацікавлених осіб.

ПРОГРАМНИЙ КОМІТЕТ: Іван Галенко, к.т.н. Володимир Грабчак, к.т.н., с.н.с. Анатолій Зубков, д.т.н., с.н.с., лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Ігор Когут, к.ф.-м.н. Володимир Корольов, д.т.н., с.н.с. Олексій Красюк, к.військ.н. Георгій Криховецький, к.т.н. Андрій Левченко, к.т.н., с.н.с., доцент Сергій Луцик, к.т.н., с.н.с. Андрій Мельник, к.геогр.н., с.н.с. Богдан Оліярник, д.т.н., с.н.с., лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Олександр Перегуда, к.т.н. Олексій Писарчук, д.т.н., с.н.с. Вадим Прокоф’єв, д.т.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Дмитро П’ясковський, к.т.н., доцент, Заслужений працівник освіти України Богдан Рицар, д.т.н., професор Іван Руснак, д.військ.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України Ігор Сащук, к.т.н., с.н.с. Сергій Смик, к.т.н. Володимир Тимчук, к.т.н. Ігор Тревого, д.т.н., професор, Заслужений працівник освіти України Ігор Чепков, д.т.н., с.н.с. Олександр Чорнокнижний, к.т.н., доцент Максим Яковлев, д.т.н., с.н.с.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Перелік умовних скорочень АРМ АС (ВП) АСУ БД БЗ БПЛА ВТЗ ГІМ ГІС, ГІТ ДЗЗ ЕКМ ЄСУ ТЛ ЗВО ІМ, ИМ ІС, ІТ КА НІ ОВТ ОТ ОТР ПЗ ППО РВ і А РЕБ, РЕП РЛС РО СВІ СЕДО СКП СН СППР СУ, СУВ ТГЗ, ТГП ТЗ ТЛУ ТТВ, ТТХ ЦКІ ЦКМ ЦМО

автоматизоване робоче місце автоматизована система (військового призначення) автоматизована система управління база даних бойове застосування безпілотні літальні апарати високоточна зброя геоінформаційне моделювання геоінформаційна система, геоінформаційні технології дистанційне зондування Землі електронна карта місцевості єдина система управління тактичної ланки «Зарубежное военное обозрение» імітаційне моделювання інформаційна система, інформаційні технології космічний апарат навігаційна інформація озброєння і військова техніка обчислювальна техніка оперативно-тактичні ракети програмне забезпечення протиповітряна оборона ракетні війська і артилерія радіоелектронна боротьба, протидія радіолокаційна станція рухомий об’єкт система відображення інформації система електронного документообігу середня квадратична похибка система навігації система підтримки прийняття рішень система управління (військами) топогеодезичне забезпечення, прив’язування транспортний засіб тактична ланка управління тактико-технічні вимоги, характеристики цифрова картографічна інформація цифрова карта місцевості цифрова модель (оперативної) обстановки

АСВ ВІ КНУ ВІТІ ЗСУ ЛНДРТІ МОУ НАУ ЖВІ НЦ СВ НТУУ «КПІ» СумДУ ХУПС ЦНДІ ОВТ

Академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Військовий інститут телекомунікації та інформатизації Збройні Сили України Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут Міністерство оборони України Національний авіаційний університет Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Науковий центр Сухопутних військ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Сумський державний університет Харківський університет Повітряних Сил Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Вступне слово начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного професора генерал-лейтенанта Ткачука П.П. Сучасний освітній процес уже неможливий без активного впровадження інноваційних технологій і оригінальних, хоча, можливо, й апробованих методик. В Академії рівень комп’ютеризації дозволяє і курсанту, і постійному працівнику використовувати комп’ютер для навчання, здобуття конкретних практичних навиків, особливо щодо роботи в штабах різного рівня чи, зрозуміло, отримання новітніх наукових або інформаційних продуктів. Так, є розгорнутим центр імітаційного моделювання з програмним забезпеченням JCATS, FOLLOW ME, BATTLE COMMAND, які дозволяють програвати планування та ведення бойових дій на рівні до батальйону та бригади. На базі центру із залученням як наших викладачів і науковців, так і курсантів на належному рівні неодноразово проводилися міжнародні навчання, наприклад, „Золотий лев” або командно-штабна фаза навчання Rapid Trydent. В Академії є кілька тренажерних комплексів з відповідною інформаційною компонентою. Так, ми маємо тренажери водія та навідника бойової машини класу „Оплот”, електроннооптичний тир, клас тактичної підготовки та іншу інфраструктуру. Доступ через мережу Інтернет до спеціалізованих ресурсів і бібліотек ряду британських і американських освітніх закладів фактично стирає кордони у самонавчанні. Тобто цілком очевидно, що передумови, запити та база для впровадження та опанування технологіями ГІС в Академії створені. Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного це перша ланка з підготовки офіцерів багатонаціонального штабу, в якій офіцери та курсанти отримують основи роботи з ГІС, для того щоб потім продовжити своє становлення у військах та Національному університеті оборони України.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

СТАТТІ

ТА

ДОПОВІДІ

Географічні інформаційні системи як жертва «інформатизації» Галенко І. В., к.т.н., завідувач кафедри геоінформаційних та аерокосмічних технологій, e-mail: vynahidnyky@gmail.com Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Київ

Виходячи з назви заходу, науково-практичний семінар «Січневі ГІСи. Географічні інформаційні системи та технології у військових і спеціальних задачах» немов би присвячений постановці задач на поточний рік, з одного боку, і спеціальним задачам, які вирішуються за допомогою ГІС, з іншого боку. В Україні чудові наукові й практичні школи ГІС, які мають фахові й прикладні видання, власні інформаційні веб-ресурси, а декілька десятків кафедр генерують фахівців як для споживачів, так і для майже двохсот підприємстврозробників та постачальників ГІС. Українські фахівці часто краще за фахівців інших країн розбираються в бітиках та байтиках, завдяки чому країна входить у п'ятірку експортерів ПЗ. Але в Україні досі не сформувався власний ринок ГІС-технологій. Ні, базар є, але не ринок в широкому класичному розумінні терміна. На базарі, зазвичай, можна купити усе, окрім одного. Саме це й відрізняє базар від ринку. На базарі не можна купити відповідальність. Сучасний же ринок базується саме на відповідальності. Відсутність або недостатня відповідальність перетворює ринок у базар і в нашому випадку профанує ГІС як інструмент прийняття відповідальних рішень. Тому за доцільне буде зупинитися саме на деяких специфічних аспектах впровадження ГІС в Україні в плані постановки завдань на майбутнє. Із започаткування процесів інформатизації Україна завжди була серед перших на теренах колишнього Радянського Союзу. Достатньо згадати «ОГАС» В.М.Глушкова з ідеями переходу від територіального управління до галузевого [1] і бажанням моделювати управлінські рішення та їх наслідки в комп'ютерах, а не на живих людях [2]. Варто згадати й ідеї безпаперової інформатики [3], «канцелярські» елементи якої були презентовані через 30 років В.П.Семиноженком під час заняття «Електронний уряд» 22 січня 2011 р. з начальниками департаментів та управлінь Секретаріату КМ України. Проте далі геніальних теоретичних викладок і пророцьких передбачень усе якось не складалося довести що-небудь до цілісної практичної реалізації. «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Сьогодні можна вважати, що «ОГАС» з безпаперовою інформатикою став жертвою небажання консервативної частини партійної номенклатури поступатися важелями регулювання та управління абсолютно усіма сферами функціонування економіки та життєдіяльності людини, що вилилося у затяжну дискусію з «СОФЕ» (Системою оптимального функціонування економіки) [4]. Й тут є два важливі, на наш погляд, моменти. Одні вважають, що непродуктивність дискусії була обумовлена впливом іноземних «інтересантів», а інші – недосконалістю обчислювальної техніки та ненадійністю елементної бази того часу. Як не дивно, але і сьогодні обидві гіпотези можуть виявитися актуальними, хоча в науковій літературі ці аспекти інформатизації обговорюються не часто. Між «ОГАС» і сьогоденням було безліч програм інформатизації України та в Україні, які сьогодні спираються на «Національну програму інформатизації» [5]. Але якщо до середини 90-х років питання інформатизації були в центрі суспільних дискусій, то сьогодні ці дискусії більше нагадують «плач Ярославни» [6, 7] й ГІСи серед причин такого плачу викликають чи не найбільше сліз в словесному болоті про «електронне урядування» і «єдине вікно». Отже, чому в Україні ГІС з інструмента прийняття рішень перетворилася зовсім в інший інструмент в руках осіб, які приймають рішення? Певне наближення до відповіді можна знайти в монографії Л. Кістерського та Т. Липової про міжнародну технічну допомогу [8]. Дуже дипломатично науковці підводять до думки, що іноземна технічна допомога використовувалася економічними конкурентами України для протилежних задекларованих цілей. Досі цей аспект в суспільстві не активно дискутувався, але літом 2012 р. має здаватися в експлуатацію інформаційно-аналітична система податкової служби України, розробка якої здійснювалася у співпраці з ЄС. І тоді ГІСцеховики зможуть оцінити, що можна створити за декілька п'ятирічок й за декілька десятків мільйонів евро від іноземних інтересантів. Якщо технічну допомогу деякі експерти відносять до політичної корупції, то урядові іноземні запозичення ці ж та інші експерти часто оцінюють як «просто корупцію» та недобросовісну економічну конкуренцію. Так, Світовий банк через власні структури типу Міжнародної фінансової корпорації (МФК) консультує уряди недорозвинутих демократій з різних питань «реформування». Це вкрай необхідно країнам розвинутих демократій для контролю конкурентоспроможності країн недорозвинутих демократій зі сторони бізнес-інтересів країн розвинутих демократій. Отже, «міжнародний «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

банк» приймає рішення надати уряду України позику в $40 млн на створення ІС якогось органу влади з шляхетною метою впорядкувати земельні питання шляхом створення кадастру. Слід звернути увагу, що це кошти українських платників податків в формі кредиту, які українські громадяни повертатимуть банку, та ще з відсотками. І от тут вкрай важливо, щоб ці кошти були «освоєні» якимись надійними «експертами» – членами якоїсь іноземної бізнес-структури. По-перше, це аби в країні-позичальниці не утворилися конкурентоспроможні підприємства у тій же галузі ІТ. Тому щороку піднімалася планка для участі в тендерах на реалізацію проектів за кошти позик Україні. Уявіть собі в Україні комп’ютерну фірму з річним оборотом за останні три роки по п’ятнадцять мільйонів доларів! Це одна з умов «не» участі в тендері за українські гроші для українських фірм. Подруге, за кордоном ефективніше адмініструвати прибуткову частину проекту, і байдуже, що потім ці ж іноземні експерти-дорадники будуть усім говорити про корумпованість української влади. Та не це головне. Аналіз технічних завдань деяких проектів свідчить, що по їх закінченню українські платники податків отримують не надсучасні ІС управління процесами державного рівня на основі геопросторових даних, а тисячесторінкові звіти й монографії та масу масовок: круглих столів і конференцій з дуже коштовними кошторисами фуршетів. А такі, як МФК, у підсумку заявляють про скупку збанкрутілих активів в ощасливлених її консультаціями країнах [9]. Все ж таки земельний кадастр наче створено і в якійсь перспективі він буде введений в експлуатацію. Проте факт його створення не призупиняє «цікаві» процеси у сфері «інформатизації». Кожне відомство продовжує створювати власну систему «автоматизації» типу радянської пральної машини «Вятка-автомат»: застарілі технології, дорого і ресурсоємно, й до того ж брудно й подекуди шумно. Взяти той же «Центр космічного моніторингу Мінприроди» (2011), який за три тижні майже створено «австрійською інжиніринговою» фірмою-інтегратором шляхом освоєння півсотні мільйонів бюджетних коштів. Якщо журналісти на початку історії з цими «держзакупівлями» були досить категоричні у своїх твердженнях, то після звітування за грант і експертизи фахівців, що кількість наявних мішків інформації відповідає технічному завданню та календарному плану, пристрасті вляглися. Мали б залишатися питання у контролюючих органів, але є «колізія». У відповідності до Договору від 09.12.2011 р. №8/9 Мінприроди з компанією «Аустроплан Аустріян Інжиніринг Гмбх» «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Не менш цікава ситуація в економіці. Офіційно визнано 8% збиткових підприємств проти реальних 40%. Водночас, офіційний рівень оподаткування отриманих доходів складає 45% проти фактичних 90%. Такий стан справ можливий завдяки тому, що фактичний рівень ухилення від сплати податків складає 80% проти офіційно задекларованих 30%. А тепер спитаємо у фахівців, чи корисним було б ці та інші показники покласти на карту країни, щоб зробити якісний соціальнополітичний аналіз визначити достовірність даних й зайнятися пошуком управлінських рішень для здолання негативних явищ? Стосовно Росії - це питання дискусійне, так як частка іноземного капіталу в економіці країни, згідною оцінкою В.М.Симерча, становить 75% (60% в майні, 70% у прибутках і 90% в акціях) проти офіційно оприлюднених 20%. Тобто реальні управлінські центри знаходяться за межами країни з усіма наслідками для третіх країн. Водночас, відсутні підстави стверджувати, що українські статистичні показники кардинально відрізняються від російських, і уже сам цей факт є викликом і постановкою завдання для української влади. З іншого боку, зростання доступності ГІС-технологій та їхнє поширення в різних сферах діяльності суспільства робить високо ймовірною ситуацію, коли окремі талановиті люди чи групи людей без влади будуть вирішувати складні аналітичні задачі й влада від цього буде дуже сильно втрачати і потерпати для початку в іміджевому плані на шляху до втрати влади. Взяти за приклад хоча б візуалізацію даних державного бюджету України 2008–2012 рр., здійснену В.Бондаренком на сайті texty.org.ua. Висновки. На щастя для України, системна світова економічна криза перевиробництва стимулює уряд до створення високотехнологічних центрів моніторингу за різними процесами і явищами із застосуванням ГІС. Як це робиться – то уже інше питання. Головне, що відносно скоро влада зможе наочно бачити генеровані нею диспропорції, упущені вигоди, збитки і борги та зменшити темпи ерозії й деградації економіки країни, знищення населення, погіршення структури національного продукту. Очевидно, що позитивне буде і відбуватися під тиском зменшення обсягів інвестицій, зниження рівня якості життя населення і відповідного посилення соціальної та класової напруги в суспільстві. Самі ж ГІСи будуть реально запотребовані тільки після досягнення певного рівня тиску на владу. Ще один концептуальний висновок полягає у тому, що поняття «інформатизація» в Україні більш за все означає одну з форм бойових «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

дій проти українського народу та Держави Україна в ході інформаційних війн. А на війні як на війні: жертви, втрати, переможені й переможці й виграє той, хто краще володіє інформацією. Самі ж ГІСи сьогодні використовуються у трьох сферах. Перша – це за прямими призначенням, навіть інколи всупереч корпоративним інтересам певних груп людей. Друга – це як засіб освоєння бюджетних коштів без практичної реалізації або з сумнівною ефективністю. І третя сфера, про яку важко було б здогадатися без проф. В.М.Симерчі, – це впровадження чи не впровадження ГІС як засіб дезінформації, введення в оману та хибного цілепокладання цілого народу в комерційних інтересах інших країн та транснаціональних корпорацій. І ніхто не хоче казати правду, «чому у Грузії вийшло» з реформами... Джерела: 1. Глушков В.М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. – М. : Статистика, 1975. – 159 с. ; 2. Глушков В.М. Место и роль АСУ курортами в ОГАС // Кибернетика и вычис. техника. Биол. и медиц. кибернетика. – К. : Наук. думка, 1974 – С. 3–11 ; 3. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. – М. : Наука, 1982. – 552 с. ; 4. Малиновский Б.Н. История вычислительной техники в лицах // К. : КИТ, А.С.К., 1995. – С. 154–168 ; 5. Закон України «Про Національну програму інформатизації» 4.02.1998 р. №74/98-ВР ; 6. Бутусов Ю. Електронна соціальна карточна гра. Посібник із розпилення мільярдів // Дзеркало тижня, №43, 20.11.2010 ; 7. Попова М. Плюс інформатизація всієї країни // finance.ua від 18.04.2011 ; 8. Кістерський Л.Л., Липова Т.В. Міжнародна технічна допомога: шляхи підвищення ефективності. Монографія. – К., 2010. – 240 с. Видано за кошти ЄС ; 9. Галенко І.В. Хто платить за фуршет, той нагинає країну // Тижневик для Північної Америки "Міст", №39, 30.9–6.10.2010 р. – С. 8 ; 10. Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу" №52/95-ВР від 10.02.1995 р. // Відомості ВРУ, 1995, №9, С. 56 ; 11. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658–III від 2.7.2001 р. // Відомості ВРУ, 2001, №47, С. 25 ; 12. Симчера В.М. В России в малом видно много, а в большом – мало // «Станица Кущевская, 2010 год: маленькое зеркало большой беды». – Аналитический обзор. – М. : РГТЭУ, 2011.

Деякі аспекти забезпечення військових підрозділів оперативною геопросторовою інформацією Мельник А.В., к.геогр.н., с.н.с., мол. наук. співр. НДЛ інформаційних та геоінформаційних систем, e-mail: avmelnyk@ukr.net; Щадило Я.С., к.т.н., доц., с.н.с. НДВ (СУВ) НЦ СВ АСВ

У ЗС провідних держав забезпечення геопросторовою інформацією розглядається як необхідний і важливий вид забезпечення військ, необхідний для планування та проведення бойових дій військами з використанням усіх сучасних засобів збройної боротьби, адже погодні умови і рельєф місцевості іноді сильніше впливають на хід бойових дій, ніж озброєння, чисельний склад військ і їхнє матеріальне забезпечення. «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

УДК: 614.4:004+61:355

Сучасні перспективи застосування ГІС-технологій у роботі санітарно-епідеміологічної служби МО України Кожокару А.А., д.мед.н., проф.,п-к м/с, нач-к кафедри, e-mail: Addrik@bigmir.net; Іванько О.М.., к.мед.н.,ст.викладач, п/п-к м/с, e-mail: ol_ivanko@ukr.net; Рожков А.В., нач.відділу, м-р м/с, e-mail: andrey68@ua.fm; О.В. Мельник, президент ГІС-Асоціації України, e-mail: melnik@gisa.org.ua; Українська військово-медична академія, Київ 37 регіональний санітарно-епідеміологічний загін 3 Всеукраїнський благодійний фонд сприяння розвитку геоінформаційних технологій та послуг «ГІС-Асоціація України»

Вступ. Робота санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ території відповідальності в своєму практичному виконанні потребує підходу, спрямованого не тільки на безумовне виконання поставлених завдань і розпоряджень, але й вирішення питань оптимізації повсякденної діяльності. Робота фахівців СЕС передбачає накопичення, узагальнення, математичну та статистичну обробку отриманої інформації, що на сучасному етапі практично неможливо без застосування ЕОМ. Останнім часом в світовій літературі усе частіше йдеться про впровадження у практичну роботу системи охорони здоров’я, в тому числі закладів СЕС (або для її потреб) ІТ, заснованих на використанні можливостей ЕОМ для збору та узагальнення первинної інформації, її математичного та графічного аналізу [1–5]. Одним із таких популярних підходів є застосування ГІС, яка дозволяє утворювати електронні бази даних (БД) та карти розповсюдження інфекційних захворювань із використанням епідеміологічних та мікробіологічних даних. Так, наприклад, аналіз захворюваності в установах державної СЕС проводиться без врахування або з частковим врахуванням природно-соціальних чинників. Зокрема, для аналізу спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь використовуються часові параметри (наприклад, сезонність), територіальні (розподіл в межах адміністративних територій), вікові (розподіл за віковими групами) тощо. За відсутності необхідних інструментів в системі державної СЕС України, при аналізі захворюваності, в тому числі на кишкові інфекції, не враховуються чинники, які безпосередньо або опосередковано впливають на розвиток цього процесу, а саме – соціальний розвиток регіону, культурно-побутові особливості, географічне положення, «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

технічний стан водопровідно-каналізаційних мереж, природні чинники, рівень забруднення оточуючого середовища хімічними та біологічними речовинами тощо. Без аналізу впливу всіх окреслених факторів на формування кишкової захворюваності прогнозування виникнення спалахів має орієнтовний характер. Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження була система санітарно-епідеміологічного нагляду в ЗСУ. Предмет дослідження – ГІС. Дослідження проводилося з використанням методів аналізу та узагальнення даних наукової літератури. Метою роботи було вивчення можливості використання ГІС-технологій в системі санітарно-епідеміологічного нагляду в ЗСУ. Результати дослідження та їх обговорення. ГІС – інтегрована сукупність апаратних, програмних і інформаційних засобів, які забезпечують введення, зберігання, обробку, маніпулювання, аналіз і відображення (подання) просторово-координованих даних [6]. Практична робота з ГІС здійснюється в чотири етапи: І етап – збір інформації з первинної документації, необхідної для проведення аналізу (епідеміологічного, гігієнічного тощо); ІІ етап – формування багатьох БД по різноманітних групах інфекційних хвороб, які включають інформацію по захворюваності, біологічних характеристиках збудників, носіїв, екологічних чинників та чинників передачі, імунному статусу, за основними ланцюжками епідемічного процесу; ІІІ етап – візуальне відображення БД на електронній карті місцевості, де первинні матеріали за різноманітними параметрами накладені багатошарово, що дозволяє здійснювати аналіз за багатьма чинниками (з локалізації нозології, тенденціях в часі, просторі, ландшафтах, кліматичних умовах тощо); IV етап – аналітичний, на електронних картах можливе накладення різноманітних елементів інформації один на одного (при зоонозних інфекціях захворюваність тварин може бути зіставлена із захворюваністю людей), що дає можливість простежити та виявити їх взаємозв’язок, тенденції змін у визначених районах та при необхідності провести об’єктивне районування території. Так як в ГІС об’єднані ідеї математичного й картографічного моделювання, вона реалізується в поточному, ретроспективному та проспективному аналізі, що дозволяє прогнозувати захворюваність на визначених дослідником територіях. Впровадження ГІС в повному обсязі є на сьогодні проблемним у зв’язку зі складністю системи – її впровадження в ЗСУ можливе лише «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

у випадку визначення проблеми формування такої системи в окремий проект, який об’єднав би в собі зусилля медичної служби, СЕС, ветеринарно-епізоотологічної служби, фахівців математиків та програмістів при окремому повноцінному фінансуванні програми. Застосування окремих елементів ГІС в практичній діяльності санітарно-епідеміологічної служби МОУ можливе вже сьогодні, бо не потребує витрат грошових коштів та має великі практичні переваги перед існуючою системою збору та аналізу захворюваності. Крім того впровадження елементів ГІС в повсякденну практичну роботу СЕС є виконанням першого та другого етапів реалізації ГІС в глобальному масштабі, тому що насамперед ГІС – це система БД, а на їх формування потрібен час. Перекладення ж зібраної у електронні бази інформації на карту – це робота програмістів, і реалізується на більш пізньому етапі. Першим кроком у впровадженні ГІС повинен стати перехід від збору інформації на паперових носіях до електронних БД й передусім усього відхід від принципу сумаційної статистики до звітності БД. З метою впровадження елементів ГІС необхідно здійснювати звітність базами даних, наприклад, по елементах збору інформації про захворюваність: період спостереження; гарнізон дислокації; умовне найменування військової частини; підпорядкованість (рід військ, оперативне командування); нозологічна форма; кількість випадків, зареєстрованих серед військовослужбовців строкової служби; кількість випадків, зареєстрованих серед офіцерів; кількість випадків, зареєстрованих серед військовослужбовців за контрактом. Таким чином, в санітарно-епідеміологічному управлінні МОУ при щомісячній звітності БД буде формуватися єдиний банк інформації про захворюваність у військових частинах МОУ, деталізований до кожної зареєстрованої нозологічної форми. При необхідності комп’ютер дозволяє об’єднати інформацію по будь-якому обраному користувачем критерію: за підпорядкованістю, за місцем дислокації тощо. Дана БД дає можливість сортування за обраним дослідником критерієм, наприклад, необхідно визначити військові частини, в яких протягом року було зареєстровано більш 2 випадків шигельозу щомісяця – активувавши фільтр по полю запису, дослідник отримує результат через декілька секунд, й на екрані монітора залишаться лише військові частини, що відповідають встановленому критерію. Збір даних по проведених санітарно-епідеміологічним закладам дослідженнях не тільки відображає санітарний стан об’єктів нагляду, а і водночас є показником його роботи, що також зручно «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

використовувати при аналізі роботи підпорядкованих закладів. Запропонований проект вже сьогодні може бути використаний для подальшого аналізу спалахової захворюваності на гострі кишкові інфекції з максимальним врахуванням природно-соціальних чинників та відповідним прогнозуванням. Введення елементів ГІС в повсякденну роботу СЕС вже сьогодні може стати не тільки першим кроком на шляху утворення ГІС МОУ, глобальної ГІС країни в цілому, а й реальним кроком до переходу на нові інформаційні рівні повсякденної практичної роботи. Крім вищезазначеного необхідно підкреслити, що застосування сучасної комп'ютерної техніки в практичній роботі фахівців СЕС на сьогодні вже не перспектива на майбутнє, а сучасна необхідність. Однак необхідно відобразити й таку проблему, як відсутність стандартних, готових для використання комп’ютерних програм, орієнтованих на автоматизацію роботи фахівців СЕС МОУ. На даному етапі реалізація цього проекту переходу до формування ГІС МОУ може бути здійснена фахівцями СЕС служби, які за своїм посадовим призначенням виконують збір та аналіз інформації про захворюваність та санітарний стан військових частин. Так, наприклад, прототипи вищезазначених баз даних вже декілька років використовуються у повсякденній роботі фахівцями СЕС, дуже зручні при створенні різноманітних звітів, при аналізі санітарно-епідемічної ситуації та показали свою практичну цінність. Використання ГІС-технологій у практичній діяльності дозволяє позбавити лікаря від рутинних та нецікавих матрозрахунків та більше часу віддати аналізу отриманої інформації. Крім того простота реалізації математичного аналізу дозволяє провести більше різноманітних статистичних та графічних досліджень. Висновки. Використання ГІС-технологій дає можливість підвищити ефективність роботу фахівців санітарно-епідеміологічного служби. Нові можливості, нові підходи до рішення стандартних завдань санітарно-епідеміологічного нагляду з впровадженням у повсякденну роботу сучасних інформаційних технологій надають можливість якісно нового підходу до вирішення проблем забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ. Джерела: 1. Есауленко И.Э. Разработка регрессионных моделей для прогнозирования динамики медикодемографических показателей / И. Есауленко, С. Семенов, В. Голуб и др. // Системный анализ и управление в биомедицинских системах. – 2005. – Т. 4, № 1. – С. 104–107 ; 2. Гладских Н.А. Применение статистических методов прогнозирования и ГИС-технологий для мониторинга системы регионального здравоохранения / Н. Гладских, В. Голуб, С. Семенов, О. Чопоров // Вестник ВГУ, Серия: Системный анализ и ИТ. – 2008. – № 1. – С. 111–116 ; 3. Antipenko Y.N. «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Existing Premises for Application of GIS to Environmental Health Problems in Ukraine / Y.N.Antipenko, A.I.Kuksa, M.G.Prodanchuk // Public Health Consequences of Environmental Pollution / Priorities & Solutions. NATO Advanced Research Workshop, May 26–29, 1997, Lviv, Ukraine: Abstracts. – P. 3 ; 4. Волошкіна О.С. Картографічна модель дифузних джерел забруднення водних об’єктів з використанням ДЗЗ і ГІС / О.С. Волошкіна, Г.Я. Красовський, О.М.Трофимчук // Екологія і довкілля. – 2002. – № 4. – С. 94–101; 5. Тевяшев А.Д. Методологические основы разработки прогрессивной ИТ управления ремонтновосстановительными работами на канализационных сетях и коллекторах / А.Д.Тевяшев, В.С.Есилевский, Г.В.Никитенко // Восточно-европейский журнал передовых технологий. – 2006. – №2/1 (20). – С.6–69 ; 6. Лурье И.К. Основы геоинформационного картографирования / И.Лурье. – М. : Изд-во МГУ, 2000. – 143 с. ; 7. Стадников В.В. Опыт внедрения геоинформационных технологий в водопроводно-канализационном хозяйстве / В.В. Стадников, А.А. Шпилевой, А.Е.Лозинський // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Научный журнал. Серия «География». – 2004. – Т. 17 (56). № 2. – С. 53–57.

УДК 681.3:621

Імітаційна геоінформаційна модель представлення навколоземної та повітряної обстановки району аеропорту М. І. Васюхін1, д.т.н., с.н.с., e-mail: vasgeovideo@gala.net, А. М. Касім1, м.н с., e-mail: ukranisa@ukr.net В. Д. Гулевець2, к.т.н., доцент кафедри ЗТ ІнЕБ, e-mail: Gulevets@bk.ru 2 О.Л. Бойко , старший викладач кафедри ЗТ ІнЕБ; Н.М. Чукаріна, асистент кафедри ЗТ ІнЕБ; 2 М.М. Касім , студент кафедри ЗТ ІнЕБ, 2 І.М. Капеліста , аспірант кафедри ЗТ ІнЕБ, e-mail: kapelistaja.irina@ukr.net 1 – Ін-т кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України; 2 – Націон. авіаційний ун-т

Постановка проблеми Складність управління аеропортом (АП) зумовлена впливом на його функціонування безлічі випадкових факторів, як-то: метеоумови, помилки аеронавігаційних систем, затримки повітряних суден (ПС), висотні особливості місцевості, помилки обслуговуючого персоналу, політична нестабільність тощо. До основних напрямів його діяльності можна віднести: реєстрацію та обслуговування пасажирів, льотних екіпажів; обслуговування ПС; реєстрацію та відправку багажу, пошти; надання довідково-інформаційних послуг. Тому процес управління АП, перш за все, має забезпечувати: інтенсивність та ефективність авіаційних пасажирських та вантажних перевезень; безпеку повітряного простору (ПП) над АП та у прилеглих до нього зонах та безпеку безпосередньо на його території, включаючи район аеродрому, під час нормального режиму роботи та при виникненні надзвичайних ситуацій. Досягти зазначених цілей можливо за умови плідної взаємодії структурних компонентів АСУ. При цьому слід враховувати такі особливості, притаманні АСУ повітряним рухом: - складність, обумовлену наявністю великої кількості ПС, що «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

понять, наявного досвіду. Оператор в даному випадку грає роль основного елемента системи [8]. Він здійснює контроль за ситуацією, що склалася, та формує інтегральну оцінку її рівня безпеки. При цьому є два концептуальні рівні роботи оператора. Перший полягає в тому, що оператор сприймає інформацію, чітко усвідомлює обстановку, стан та протікання процесів. Оператор, опираючись на свої знання, досвід, уміння, знаходить самостійно вихід із позаштатної ситуації. В іншому випадку організації роботи оператора він виконує роль спостерігача, коли система сама приймає необхідні рішення, а оператор просто слідкує за її роботою та розвитком подій. Але при такій організації роботи оператор може і не знати про порядок дій в тій чи іншій позаштатній ситуації, а отже, в разі необхідності він не зможе проаналізувати правильність прийнятого системою рішення. На зручність та наочність роботи операторів відповідних служб впливає обсяг інформаційних потоків, який потрібно обробляти. Джерела цієї інформації досить різноманітні – ними можуть бути: телефони, відеокамери, різні датчики, як-от пристрої визначення координат місцезнаходження тощо. Для підвищення наочності та зручності розпізнавання інформації, що надходить на екран оператора, введемо класифікацію символів, що будуть використовуватися в імітаційній моделі. Орієнтовна класифікація символів (вид «зверху») та кольорової гамми ПС наведена в табл.1. Таблиця 1 Вигляд символів повітряних суден Вигляд символу

Колір

Об’єкти

синій

ПС для перевезення вантажів, пошти

Вигляд символу

Колір

Об’єкти

ПС, що очікують дозволу на зелений підняття в повітря із пасажирами ПС, що потребують синій обслуговування (технічного, заправка) НЕБЕЗПЕЧНІ або підозрілі ПС (відхилились від заданого червоний маршруту або від місця їх планового перебування) ПС, в які проводиться чорний завантаження бортових припасів, вантажів

ПС для перевезення червоний невеликої кількості пасажирів чорний військові ПС

червоний ракети

чорний гелікоптери

жовтий ПС, які знаходяться в повітрі

Зауважимо, що класифікація ПС може коригуватися користувачем (в залежності від роботи того чи іншого АП). «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

ESRI Press, 2003 ; 3. Hershberg J. Washington Army National Guard Information Portal. – ESRI Press, 2005 ; 4. Longley P., Goodchild M., Maguire D., Rhind D. Geographic Information Systems and Science. – ESRI Press, 2001 ; 5. Tomlinson R. Thinking About GIS. – ESRI Press, 2003 ; 6. What is ArcGIS 9.1? – ESRI.

Використання шаблонів при створенні спеціальних карт в ArcGIS на прикладі розрахунку зон приземлення вертольотів Мальцев С.В., директор департаменту геопросторових даних компанії «ЕКОММ Со», e-mail: smaltsev@ecomm.kiev.ua Савков П.А., к.т.н., доц., начальник кафедри ТГНЗВ, e-mail: savkov@meta.ua; Писаренко Р.В., старший викладач кафедри ТГНЗВ, e-mail: pisarerv@mail.ru; ПрАТ «ЕСОММ Со», Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка, Київ

Шаблоном в ArcMap називається такий документ карти, за допомогою якого можна швидко створити нову карту. Шаблони карт мають розширення .mxt, в той час як документи карт – .mxd. Шаблони можуть містити дані, користувацький інтерфейс і визначене компонування, в якому на віртуальній сторінці вже організовані такі елементи карти, як стрілки півночі, масштабні лінійки й логотипи. За допомогою шаблонів карт можна легко повторно використовувати або стандартизувати компонування з однаковим набором даних або налаштуванням інтерфейсу ArcMap. Використання шаблонів може зекономити ваш час, адже не потрібно повторно створювати однакові частини карти. Як і файли шарів, шаблони можна використовувати в межах певної організації, наприклад, в ЗСУ. Це збільшить продуктивність праці й допоможе стандартизувати відомчі карти. В ArcMap є кілька готових шаблонів карт, які можна використовувати, щоб швидко зробити хорошу карту, майже не витрачаючи час на підготовку компонування. Серед цих шаблонів є стандартні промислові шаблони, наприклад, стандартний шаблон для підприємств, шаблони для карт США або шаблони для карт світу. Коли ви відкриваєте шаблон, ви одержуєте новий документ ArcMap та компонування або дані, які вже були збережені в цьому шаблоні (вихідний документ шаблона залишається без змін). Потім ви просто додаєте власні дані, робите будь-які потрібні зміни – і ваша карта готова. Ви можете змінювати готові карти або шаблони й зберігати їх як нові шаблони, або можна створити нову карту й зберегти її як шаблон. Якщо ви зберегли шаблон у папці шаблонів ArcMap (за замовчуванням – \bin\Templates), він буде показаний у списку шаблонів у діалоговому вікні Нова карта. Ви можете також «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

створювати вкладені папки в цій папці, і вони будуть показані в діалоговому вікні у вигляді окремих закладок, що вигідно в плані їх організації за значної кількості шаблонів. Один зі способів змінити компонування карти – це мишкою редагувати компоненти карти. Інший спосіб змінити компоновку – це вибрати інший шаблон. Наприклад, ви створили нову карту, додали до неї кілька шарів і вибрали способи відображення даних. Щоб змінити компонування, необхідно скористатися інструментом Змінити компонування, щоб вибрати шаблон карти й розташувати елементи карти в певних місцях, відповідно до компонування шаблона. Коли ви змінюєте компонування таким способом, то готова карта буде містити тільки ті елементи, які визначені в шаблоні. Всі елементи карти будуть переформатовані відповідно до обраного шаблона. Тому якщо ви вже витратили багато часу на установку властивостей елементів карти, вам, напевно, не слід використовувати інструмент Змінити компонування, тому що ви при цьому втратите всі внесені зміни. Наприклад, для розрахунку зон приземлення вертольотів (ЗПВ) компанією Esri створений шаблон з використанням розвідувальних даних (див. рис. 11 обкладинки). Шаблон містить дані і дві вправи для детального вивчання принципів створення карт ЗПВ. За допомогою цього шаблону можна: а) показати приклад ЗПВ; б) переглянути інструменти редагування і шари, необхідні для створення ЗПВ. Крім того в шаблоні є необхідна документація. Ця документація містить розділи, необхідні при установці шаблона і створенні ЗПВ. Після установки і настройки шаблона в документі міститься розділ, який пояснює різні шари, що використовуються в ЗПВ, вправи для ознайомлення з готовою картою ЗПВ, вправа для створення власної карти ЗПВ та пропозиції для подальшого використання. Зміст шаблона – шаблон складається з двох папок верхнього рівня, папки документації і папки карт. Документація – папка документації містить PDF-файл, який містить інформацію про налаштування та використання шаблона. Карти – папка карт містить папку з леєр-файлами, дві бази геоданих і два документи карти: - папка шарів містить Lyr-файли, які можуть бути використані для власних розробок ЗПВ; - ExampleTemplate.gdb містить набори даних, що використовуються у вправі 1; - HLZTemplate.gdb містить порожні набори даних, що використовуються у вправі 2; «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

- HelicopterLandingZoneTemplate_Ex1.mxd - документ карти зі зразками функцій. Демонструє приклад готової карти ЗПВ; - Template.mxd - документ карти, з якого ви будете робити копії і використовувати для розширення функції в вправі 2 в шаблоні. Апаратні та програмні вимоги Апаратні вимоги – вимоги до обладнання для цього шаблона такі самі, як для ArcGIS Desktop 10. Їх можна переглянути на http://resources.arcgis.com/content/ arcgisdesktop/10.0/arcgis-desktopsystem-requirements#ArcGISDesktop-HardwareRequirements. Програмні вимоги – необхідний ArcGIS Desktop 10 (перелік програмних вимог і обмежень операційної системи для нього можна бачити на http://resources.arcgis.com/content/ arcgis-desktop-systemrequirements); повинна бути ліцензія ArcEditor ArcGIS Desktop; необхідно встановити архіватор 7-Zip (його безкоштовно можна взяти на http://www.7-zip.org/download.html); Adobe Reader 5.0 або вище – для перегляду документації (його безкоштовно можна взяти на http://get.adobe.com/reader). Інсталяція шаблона – для інсталяції і налаштування шаблона ви повинні завантажити і розпакувати пов'язані з ним файли. Кроки: 1. У веб-браузері відкрийте http://www.arcgis.com. 2. У вікні пошуку введіть Helicopter Landing Zone та серед результатів пошуку виберіть Helicopter Landing Zone Template. 3. Виберіть Download, коли відкриється вікно завантаження файлу, виберіть кнопку Save. Після завантаження використовуйте 7-Zip для того, щоб розпакувати дані до C:\ArcGISForDefense\Intelligence\HLZ\ HelicopterLandingZone. 4. Двічі клацніть HelicopterLandingZoneTemplate-Ex1.mxd в папці HelicopterLandingZone\Maps. ArcMap відкриє зразок карти ЗПВ. Документ карти зберігається в макеті як приклад готової карти ЗПВ. Якщо ви використовуєте цей шаблон без підключення до Інтернету, то слід додати власну базову карту. Розглянемо вправу 1 в «шаблоні зони приземлення вертольотів»: Перегляд основної карти ЗПВ. Опис шарів шаблона Шаблон Зона посадки вертольота поставляється з набором різних шарів, які дозволять вам створити свою власну спеціальну карту. Слід мати на увазі, що дані, включені в шаблон зони посадки вертольота, є імітаційними і були створені з демонстраційною метою. Документ карти цього шаблона містять два фрейми даних. Один фрейм даних називається Helicopter Landing Zone Template. Шари цього фрейма: «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

1. HLZ Template Features – група шарів, становлять спеціальне навантаження карти ЗПВ. 2. Measurements – шар елементів вимірювання. Це особливий вид анотації в базі геоданих для вимірювання відстаней на картах. 3. HLZ – полігональний шар, який відображає ЗПВ. 4. Line Obstructions – шар лінійних перешкод, таких як стіни, огорожі і т.п. 5. Point Obstructions – шар точкових перешкод, таких як окремі дерева, стовпи і т.п. 6. Area Obstructions – шар полігональних перешкод, таких як квартали, зелені насадження і т.п. 7. Basemap – група шарів базової карти. Другий фрейм даних називається Карта-врізка. Inset Basemap – група шарів, містить базові шари карти-врізки. Примітка: для шаблона і фрейма «базова карта» містить групу шарів зображень з ArcGIS Online. Тож якщо немає підключення до Інтернету, слід додати свої дані в цю групу шарів. Вправа 1: Перегляд основної карти ЗПВ Ознайомлення зі зразком карти ЗПВ – у вправі досліджується зразок карти ЗПВ, щоб ознайомитися з деякими з функцій, які ви можете використовувати при створенні власних карт ЗПВ. Кроки: 1. Відкрийте папку <template location> \ HelicopterLandingZone \ Maps. 2. Двічі клацніть HelicopterLandingZoneTemplate_Ex1.mxd. ArcMap відкриє документ HelicopterLandingZoneTemplate_Ex1.mxd. Документ карти відкривається в режимі розмітки. Ви бачите зразок карти ЗПВ на порожньому полі в Форт Бельвуар, штат Вірджинія. 3. Розглянемо зарамочну інформацію на карті. Є три області, які містять інформацію про карту, рядок заголовка, карта для орієнтації і легенда карти. Заголовок містить назву карти, географічні відомості про розташування карти, дату останнього оновлення (DOI), масштабну лінійку, стрілку півночі. У рядку заголовка RP (скорочення від reference point – точки відліку), яка відповідає червоному перехрестю на карті. Карта для орієнтації допоможе вам зорієнтуватися в меншому масштабі карти. Легенда карти надає візуальну інформацію про типи елементів, що застосовані для карти. 4. Аналіз об’єктів карти. У зразку карти є сім типів елементів (два з легенди не були наявні в цьому зразку карті), а також графік, що показує точку відліку для ЗПВ. Лінії електропередачі, показані «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

жовтою лінією, рови показані синьою лінією. Будинки показуються у вигляді помаранчевих полігонів, райони рослинності показуються зеленими багатокутниками з символами всередині. Точка перешкоди зображується жовтим кружком з позначкою Р всередині кола. Зображення ЗПВ для даної карти дається пурпурним багатокутником на відкритому полі. Останній елемент – це виміри. Ці виміри показують лінійні відстані між двома точками. Виміри відображаються у вигляді тонких пурпурних ліній зі стрілками. Орієнтир на карті відображається червоним перехрестям з буквами RP. У даному шаблоні ми не будемо змінювати точку відліку.

Рис. 2. Розміщення об’єктів карти зони посадки вертольотів

У цій вправі ви ознайомилися з основними компонентами шаблона ЗПВ. Оскільки тепер ви знайомі з можливостями шаблона, можна переходити до вправи 2: Створення карти ЗПВ. Вправа 2: Створення карти ЗПВ Створення нової карти ЗПВ – у цій вправі ви будете змінювати шаблон карти ЗПВ, щоб нанести власні дані та створити карту ЗПВ. Кроки: 1. Відкрийте папку <template location>\HelicopterLandingZone\Maps. 2. Двічі клацніть Template.mxd. ArcMap відкриє документ Templat.mxd. Документ карти відкривається в режимі даних. Ви бачите частину Форт Бельвуар, штат Вірджинія. «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

3. Натисніть Файл> Зберегти як і переіменуйте документ карти в HelicopterLandingZoneTemplate–Ex2.mxd. Template.mxd можна використовувати повторно як відправну точку для створення наступних карт ЗПВ. 4. Натисніть Bookmarks>HLZ field. Карта зміститься і відмасштабується до вигляду, де потенційно можна показати ЗПВ; 5. Якщо панелі інструментів редактора не видно, увімкніть його, натиснувши кнопку Customize> Toolbars> Editor. Відкриється панель інструментів редактора. 6. На панелі інструментів редактора клацніть Editor> Start Editing. Відкриється вікно Create Features. Якщо вікно Create Features автоматично не відображається, натисніть кнопку Create Features на панелі інструментів редактора. 7. У вікні Create Features виберіть шаблон HLZ. В нижній частині вікна на панелі Contsruction Tools виберіть інструмент Polygon construction. 8. Тепер малюватиметься полігон для подання ЗПВ. Натисніть один раз, щоб додати першу вершину багатокутника, що буде відображати ЗПВ. Зацифруйте всі вершини полігона ЗПВ. Двічі клацніть на останній вершині і завершіть скетч. 9. На панелі інструментів натисніть на кнопку Select Features. 10. На панелі інструментів редактора натисніть на кнопку Attributes. Відкриється вікно для вводу атрибутів об’єкта. 11. У нижній панелі вікна Attributes виберіть поле Name і введіть назву для оцифрованого об’єкта. 12. Попередні сім кроків описують простий робочий процес для редагування. Надалі ви будете використовувати такий самий метод для створення інших об’єктів карти. Для отримання додаткової інформації про редагування див Webhelp. 13. Далі вам необхідно зацифрувати будівлі. Клацніть Bookmarks> Buildings. Зацифруйте будівлі в околі ЗПВ, які можуть становити небезпеку для посадки. 14. Щоб зацифрувати інші перешкоди, натисніть на Bookmarks > Trees/Flagpole/Ditch. Зацифруйте групу дерев, які можуть становити небезпеку для посадки. 15. Останній вид об’єктів, які необхідно створити – це елементи вимірювання. Елементи вимірювання – це особливий вид анотації для відображення певної довжини або відстані на карті. Натисніть Bookmarks > HLZ Field. 16. У вікні Create Features виберіть шар вимірювань, а в нижній «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

панелі необхідний інструмент. 17. Натисніть північно-західний кут ЗПВ і намалюйте лінію в південному напрямку. Тепер перемістіть курсор до центру ЗПВ і проведіть перпендикулярну лінію. Зверніть увагу, що відстань між першими двома вершинами додається як текст вздовж лінії. Вправа призначена, аби дати основні поняття як створювати та редагувати елементи карти ЗПВ. Крім існуючого набору даних за необхідності можна додавати будь-які інші. Для отримання додаткової інформації по роботі дивіться розділ Допомоги Create Features. Висновки. Представлений шаблон ілюструє особливості створення карти Зони посадки вертольотів та інші спеціальні карти. Джерела: 1. Розробки корпорації ESRI [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.esri.com/; 2. Розробки ПрАТ «ЕСОММ Со» [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.ecomm.kiev.ua/

УДК 623.4

Основні напрямки й технічні основи розвитку ОВТ Толубко Є.В., к.т.н.,с.н.с., пров. наук. співр.; Зубарев О.В, ст. наук. співр. ЦНДІ ОВТ ЗС України

Характер розвитку ОВТ визначається безліччю факторів, безперечний пріоритет серед яких належить рівню технічного й технологічного розвитку людства в цілому, держави або конкретної галузі промисловості в державі. Мова в цьому випадку не йде про кількісні показники того або іншого виду (типу) ОВТ, що знаходиться на озброєнні, їх співвідношення, що визначається економічними можливостями держави, характером і рівнем загроз. Конструктивний вигляд ОВТ, рівень їх ТТХ, якість виготовлення – ось аспекти розвитку, що практично цілком визначаються ступенем науковотехнічного й технологічного розвитку цивілізації в цілому, або її окремих представників (держав). Цей ступінь визначається як обсягами фінансових і матеріальних внесків у військову галузь, так і іншими факторами, як-то рівнем освіти, культури, менталітету націй. Людство впродовж історії прагнуло до використання найбільш передових досягнень для вдосконалення озброєння. Це було життєво необхідно – війни становили невід’ємну частину існування суспільств і держав, а досконалість озброєння відігравала провідну роль у досягненні перемоги. На жаль, це положення збереглося й зараз, зберігатиметься воно й у майбутньому незважаючи на декларування права націй на самовизначення, демократичні принципи управління, невтручання однієї держави у внутрішні справи інших держав і т.п. І «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

«революційного» шляхів і найбільш ефективних асиметричних напрямків розвитку ОВТ і технічного оснащення ЗС України. Так, слід підвищити роль системи програмного планування розвитку ОВТ, що дозволить в умовах обстановки, що динамічно розвивається, проводити узгоджений розвиток ЗС з їх технічним оснащенням. Також необхідно більше уваги приділяти прогнозним дослідженням. Джерела: 1. Балышев А.В., Коннов В.И. Организация взаимодействия государственных учреждений, научно-исследовательских организаций и промышленных структур при планировании развития ВВТ: опыт США и предложения по его использованию в России; Вооружение и экономика № 4 (12) 2010; 2. Буренок В.М. Технологические и технические основы развития ВВТ. – М. : Издат. дом "Граница", 2011. - 210 с., ил. ISBN 978 – 5904297 – 01 – 5 ; 3. Готская И.Б., Жучков В.М. "Технология": современный аспект, Наука и педагогическое образование в II тысячелетии (состояние и проблемы технологического образования): (межвуз. сб. науч. трудов). – Новокузнецк: Изд-во КузГПА, 2002. – 126 с. ; 4. Парамонов Н.Б., Чумичкин А.А. Анализ методических проблем информационного обеспечения системы управления развитием ВВТ на надвидовом уровне; Вооружение и экономика № 4 (12) 2010; 5. Материалы IX НТК «Технологическая модернизация-основа повышения конкурентоспособности радиоэлектронной промышленности», 16/09/2010; 6. Кудрявцев Г.И. Новые направления использования информационных технологий в управлении современным сложным производством; Вооружение и экономика № 3 (15) 2011.

Досвід створення АСУ тактичної ланки управління на прикладі країн СНД та країн – членів НАТО Василенко О.В., к.т.н., с.н.с., начальник інституту; Твердохлібов В.В., к.т.н., с.н.с., начальник управління, e-mail: vtverd@rambler.ru; ЦНДІ ОВТ ЗС України, Київ, e-mail: cndi_ovt@mil.gov.ua

Інформація завжди була невід'ємною частиною бойової діяльності військ, оскільки використовувалась командирами усіх рівнів при оцінці обстановки та прийнятті рішень на бій або операцію і доведення їх до виконавців. Це можливо при масовому застосуванні нових ІТ, систем і засобів. Тому ІТ виходять на одне з перших місць в забезпеченні бойових дій військ в сучасних умовах, тим самим, обумовлюючи необхідність проведення комплексної автоматизації управління військами. Про це свідчить досвід локальних війн та військових конфліктів останніх десятиріч. При цьому у протиборстві із застосуванням традиційних і особливо нових засобів збройної боротьби великого значення набуває інформаційна взаємодія всіх учасників бойової операції. Вчасно усвідомивши значення цього фактора, США і їхні союзники по НАТО різко активізували свої зусилля зі створення так званої мережної системи управління бойовими діями, інтегруючи в цю систему всі нові зразки озброєнь. Для забезпечення інформаційної сумісності та організації «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

встановлювати зв'язок тільки за умови широкомовної передачі SSID вузлом доступу. Таким чином, можливо, доведеться проводити експерименти з цим параметром, щоб вибрати режим, який відповідатиме конкретній ситуації. Висновки. На сьогоднішній день безпека безпровідних мереж стандарту 3G є кращою за безпеку 2G мереж, зокрема GSM. В той же час ті особливості LTE (4G), які виявилися стійкими та корисними, були збережені і вдосконалені, щоб подолати фактичні або виявлені слабкі сторони в 3G системах. Головною відмінністю 3G від 2G мереж є індивідуалізація, тобто, привласнення кожному абоненту IP-адреси, подібно Інтернету, покращена якість, збільшена швидкість та екологічна безпека. Іншою перевагою є той факт, що абоненти можуть знаходитися в мережі постійно, не турбуючись про матеріальні засоби, тому що оплата нараховується не за час, а за трафік. Основна відмінність 4G мереж від 3G в тому, що 4G повністю заснована на протоколах пакетної передачі даних, а 3G поєднує в собі як пакетну комутацію, так і комутацію каналів. Для передачі голосу в 4G передбачена технологія VoIP, що дозволяє здійснювати голосові дзвінки, застосовуючи пакетну передачу даних. Однак питання вдосконалення безпеки, а саме безпека доменів мережі, послуги ІР-мультимедіа, збільшення МехЕ R00, OSA (Open Service Architecture, архітектура відкритих послуг), широке шифрування мережі, FIGS (Fraud Information Gathering System, система збору фальсифікованої інформації) та ін., посідає перше місце. Джерела: 1.Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. Учебник для вузов. 3-е изд. СПб.: Питер, 2006. – 958 с. ; 2. Различие между 3G и 4G [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uralnets.ru/articles_once32.html ; 3. Что такое связь третьего поколения – 3G-сеть? [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shkolazhizni.ru/archive/0/n – 3541/ ; 4. Характеристика стандарта 2G, 3G,4G [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/ ; 5. Сорока М.В., Станіславова О.В. Підвищення ефективності застосування кампусних мереж на основі безпровідних технологій //Збірник наукових праць “Наука і молодь”. – К.:НАУ, 2008. – Вип.8. – С.73 – 75; 6. Сорока М.В. Захист даних з обмеженим доступом // Тези доповідей VIII міжнародної науково-технічної конференції “Світ інформації та телекомунікації – 2011”. – К.:ДУІКТ, 2011. – С.120 – 121.

Об'ємне моделювання місцевості та оперативної обстановки засобами ГІС “Оператор 2011” Зарубін С.К., провідний інженер, e-mail: info@panorama.vn.ua; ТОВ “ГІСІНФО”, Вінниця

На сьогоднішній день, як і в далекому минулому, основним (а іноді і єдиним) інструментом для роботи командирів, штабів будь-якої «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

ланки управління при плануванні та проведенні бойових операцій є топографічна карта, до якої може додаватися різнорідна інформація (часто і значно великих об’ємів), яка систематизована і прив’язана до відповідної точки картографічного зображення. Проте в результаті зростання розмаху і динамічності операцій, появи нових видів і засобів озброєння значно розширилася і номенклатура носіїв топогеодезичної інформації. Принципово змінюються і методи збору інформації, і форми їх подання (відображення). При цьому основними критеріями продовжують залишатися їх точність і достовірність. Проведення повного та оперативного аналізу всього масиву інформації про місцевість (що з успіхом може замінити рекогносцировку на місцевості) та оперативну обстановку надають ГІС. На сьогодні основна тенденція розвитку для спеціальних ГІС – налагодження на конкретного користувача (вирішення певного коло завдань), тобто готовий програмний продукт має бути допрацьований для конкретних завдань. Для реалізації військових та спеціальних задач необхідна ГІС, яка дозволяє створювати і підтримувати великі ЦМО, використовувати єдині дані, протоколи обміну, формати, класифікатори (бібліотеки) умовних знаків, мати розвинуті засоби редагування оперативної обстановки, моделювання, проведення розрахунків і т.д. Ефективною для цих та інших спеціальних завдань буде ГІС «Оператор 2011» (©ЗАТ КБ «Панорама») [1], наділена також дружнім інтерфейсом, повним комплектом документації, покращеною функціональністю (потужністю щодо опрацювання великих масивів геопросторових БД, якістю та зручністю роботи). Система орієнтована на використання і в ЗСУ, і в інших «силових» відомствах для створення єдиного інформаційного простору на основі уніфікації програмно-технічних засобів, єдиних форматів представлення і системи класифікації та кодування картографічної інформації, форм звітних інформаційних документів, систем протоколів обміну даними. «Оператор 2011» підтримує мережецентричне управління даними для створення перспективних АСУ ЗСУ (див. рис. 5 обкладники) – можливість одночасного підключення до декількох джерел даних під управлінням ГІС Сервер. Це дозволяє організувати розподілене зберігання даних і їх обробку на безлічі серверів просторових даних з контролем доступу, мінімізації трафіка між серверами за рахунок можливостей кешування на «клієнтах» і розподілу потоків даних по різних каналах, дублювання інформації на декількох серверах для оперативного переключення на резервні джерела даних. «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Підтримуються сучасні протоколи стандарту OGS Web Map Service Interface (WMS) і OGS Web Feature Service Implementation Specification (WFS), а також протоколи підключення до ресурсів DigitalGlobe і Google. Забезпечується можливість побудови 3Dмоделей місцевості та ЦМО з урахуванням висотної координати метрики об'єктів, що дозволяє відображати на тривимірній моделі об'єкти типу транспортні і промислові естакади, мости, надземні трубопроводи на естакаді і підземні трубопроводи з різною глибиною прокладки труб, польотні траси літаків і т.д. Є засоби аналізу мультиспектральних знімків для оцінки властивостей місцевості. Функції та компоненти системи ГІС «Оператор 2011»: - управління геопросторовими базами даних (картами місцевості, даними ДЗЗ і матрицями) на основі Атласу карт; - створення карт оперативної обстановки та обмін даними з іншими системами; - відображення 3D моделей місцевості і ЦМО; - виконання розрахунків довжин, площ, азимутів, об'ємів по карті, побудова маршрутів по дорожній мережі; - побудова профілів, зон (буферних, видимості, затоплення), виконання оверлейних операцій над групами об'єктів; - підключення до карти зовнішніх БД для спільної роботи; - побудова тематичних карт, графіків і діаграм, формування та друк звітних документів, розміщення на основній карті OLEдокументів («врізок» карт, таблиць і текстових документів); - динамічне підключення до карти даних з Інтернет-ресурсів; - Атлас карт – набір карт, що перекривають той самий район, але з різним масштабом та рівнем деталізації. Автоматичне завантаження та відображення карти оптимальної деталізації при зміні масштабу відображення. За допомогою додаткового модуля "Менеджер карт" доступна зручна систематизація метаданих про всі картографічні ресурси у локальній мережі; - 3D-модель місцевості є поверхнею, побудованою з урахуванням рельєфу місцевості (див. рис. 4 обкладинки), на яку може бути накладене зображення векторної, растрової або матричної карти, і розташовані на ній тривимірні об'єкти, відповідні об'єктам двовимірної карти. Вона є повноцінною тривимірною картою, яка дозволяє вибирати об'єкти на моделі з метою запиту інформації про об'єкт, редагувати їх зовнішній вигляд і характеристики. На тривимірній моделі можна побачити як наземні, так і підземні об'єкти. Сумісне використання 3D-моделей місцевості та оперативної «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

обстановки може застосовуватись у контртерористичних операціях (у т.ч. віртуальних), на навчаннях і командно-штабних тренуваннях – для моделювання різноманітних ситуацій (снайпер на N-му поверсі багатоповерхового будинку та ін.);

Рис.1. Інформаційне забезпечення навчань і командно-штабних тренувань, у тому числі віртуальних

Рис.2. Режим «Нанесення оперативної обстановки за сценарієм» «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

- редактор оперативної обстановки (нанесення і редагування оперативної обстановки, оформлення чергових карт); - оформлення спеціальних карт (ведення карт оперативної обстановки, використання засобів мультиплікації для відображення динаміки зміни обстановки); - надзвичайні ситуації («Запобігти. Врятувати. Допомогти»; прогнозування зони розтікання нафтопродуктів; статистичний аналіз і прогнозування виникнення НС); - мережевий аналіз (побудова графу; робота з картами об'єктів шляхових мереж; пошук мінімального маршруту); - конвертування даних (обмін даними у форматах SXF (TXF), OGC GML, DXF/DBF, MIF/MID, SHP, KML, GDF, S57/S52, GEN, DGN, MP, UPT, RTE, WPT, RTE, PLT, EVT, XLS, TXT, GRD, TIFF, JPEG, SID, NITF та ін.); - робота з БД (інтерактивне проектування інформаційних систем на основі вбудованого конструктора форм, звітів, SQL-запитів з використанням ADO, BDE; засоби аналізу даних і побудови графіків, діаграм, тематичного картографування, геокодування); - підтримка роботи через ODBC з серверами Oracle, MS SQL Server, PostgreSQL, MS Access та ін.

Рис.3. Робота з зовнішньою базою даних

Таким чином, за своїми функціональними можливостями спеціалізований додаток ГІС «Оператор 2011» повною мірою може бути використаний у якості основного робочого інструменту «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

командирів та штабів будь-якої ланки управління для більш ефективного аналізу інформації у реальному часі та допомоги у прийнятті виваженого рішення в умовах підготовки та проведення бойових операцій. Джерела: 1.Основные направления применения ГИТ в военном деле / В.В.Беленков, М.М.Корж – Межд. науч.-техн. журнал "ИТ и компьютерная инженерия", 2006. – №3 (7) ; 2. http://www.gisinfo.ru

Проблеми геоінформаційної освіти Чумакевич В.О.1, к.т.н., доц., е-mail: Chumakevich@mail.ru; Лунькова Г.В. 1 Пулеко І.В.2, к.т.н., доц., е-mail: zvir@zvir.zt.ua; Мокіна А.Г. 3 ; 1 – АСВ; 2 – ЖВІ ім. С. Корольова НАУ; 3 – Житомирський державний університет ім. І. Франка

Характерною рисою сучасного розвитку людства є перехід до глобальної інформатизації суспільства. ІТ дедалі глибше проникають у всі сфери життєдіяльності людини. Особливий інтерес серед ІТ для багатьох спеціальностей виявляють ГІТ, що реалізуються у сучасних ГІС. У силу своєї специфіки ГІС являють собою органічне поєднання засобів, способів і методів зберігання, візуалізації, перетворення та аналізу геопросторової інформації. В той же час ГІС є синтезом передових досягнень у декількох галузях знань: загальної інформатики, систем автоматизованого проектування, картографії, геодезії, екології, ДЗЗ, ІТ обробки й аналізу даних та інших, які самі по собі є складними та специфічними. Також існує вже і чимала кількість ПЗ, які вважаються ГІС чи виконують деякі її функції. Виходячи з цього вивчення ГІС повинно визначатися загальною специфікою спеціальності, у рамках якої відбувається її вивчення. Сьогодні можна виділити три основних напрями впровадження ГІС в освітні технології: а) використання ГІС для організації дистанційного навчання; б) залучення студентів, курсантів, аспірантів, науковців навчальних закладів до використання ГІС при проведенні досліджень; в) впровадження спеціальних дисциплін для студентів, курсантів з основ використання ГІС в їх подальшій професійній діяльності. Розглянемо ці три складові докладніше. «Віртуальна» освіта – сучасна форма заочного навчання. Учні, які не мають змоги відвідувати заняття через віддаленість від навчального закладу або обмежені можливості, навчаються через Інтернет, не виходячи з дому. Після складання тестів вони отримують атестати (з вересня 1999 року в РФ працює офіційна віртуальна середня школа, де отримують атестат про закінчену середню освіту). З 1983 р. через «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

університет Колорадо пройшло 400000, а через Каліфорнійський – 500 000 студентів. У подібних ВНЗ студенти спілкуються з викладачами і кафедрами за допомогою комунікаційних мереж. Московський державний університет економіки, статистики і інформатики за рахунок такої форми освіти набирає 5000 студентів – більше, ніж МҐУ. В цьому ВНЗ створено вже понад 100 електронних підручників, а викладачі спілкуються із студентами по е-mail чи в режимі on-line. При цьому кожен студент має можливість самостійно вибирати 50 дисциплін, що дають право на здобуття вищої освіти. Такі експерименти проводять і в Україні – існує Херсонський віртуальний університет, вікно форуму якого наведено на рис. 1.

Рис. 1. Вікно форуму Херсонського віртуального університету

Для підготовки студентів-заочників такі форуми використовують ряд навчальних закладів Києва, Харкова, Львова та ін. В АСВ використовується система "Moodle " або система керування курсами (Сourses Management system – CMS) для організації дистанційного спілкування курсантів та викладачів в мережі Академії. В АСВ курси навчання виконують наступні функції: дозовано-прогресуюча генерація навчальних вправ (НВ) з подальшою їх адаптацією до індивідуальних здібностей курсантів; можливість до коректування стратегії навчання за різними військовими спеціалізаціями однієї дисципліни; он-лайн взаємодія керівника занять з курсантами. На рис. 2 наведено загальну структуру LMS Moodlе, яка «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

інтегрована в комп’ютерну мережу АСВ.

Рис. 2. Загальна структура LMS Moodlе

Навчальні матеріали розподілені за модулями ресурсів і навчальних тестів. Модуль ресурсів містить текстові сторінки, вебсторінки, посилання на файли, зміст каталогу, ІMS content package. Модуль навчальних тестів містить тестові завдання до занять, результати відповідей курсантів та підсумкові відомості успішності курсантів та навчальних груп з темами і курсом в цілому. В якості прикладів наведемо ряд комп’ютеризованих навчальних курсів, які проходять апробацію в навчальному закладі (рис. 3).

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Рис. 3. Сторінки віртуальних курсів в мережі АСВ

Важливою складовою є залучення студентів, курсантів та аспірантів до проведення наукових досліджень з використанням ГІС. Яскравим прикладом є програма університетських супутників. З 2004 року ведуть свій відлік програми зі створення проектів українських молодіжних супутників УМС-1 і УМС-2. У рамках Національної космічної програми України підготовлено ряд проектів апаратури цих супутників, проте брак коштів не дозволив цим проектам бути втіленими. Світовий досвід показує, що доцільною є розробка менш затратних супутників малого класу – наносупутників. ДНУ ім. О.Гончара, НТУУ „КПІ”, НАУ ім. М.Є.Жуковського „ХАІ”, ХНУРЕ та інші виші об’єднали свої зусилля для здійснення цієї задачі в 2012 році. В ЖВІ ім. С.П.Корольова НАУ створено та функціонує навчальний центр управління польотом космічних апаратів (рис. 4).

Рис. 4. Заняття на навчальному центрі управління польотом КА

Нарешті, третя складова. Спираючись на досвід викладання дисциплін, пов'язаних з ГІС, та їх застосування на кафедрі «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Таблиця 4 Об’єднані дані для системи координат WGS-84 №

ПГМ

Нєдєліно

2 Овсяна Гура

фунд. пункт Нєдєліно

Тартак

фунд. пункт Василиця

434

фунд. пункт Гошко

Цетуля

етал. BBº вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ етал. BB вим. BB Δ

B1’ B1 B2 B2 B1 B1 B4 B4 B5 B5 B5 B5 B9 B9 B7 B7

WGS-84 В 4.12.08 17.2.09 44,24” 44,24 44,60 44,70 0,36 0,46 3,61 3,61 3,60 3,60 –0,01 –0,01 44,40 44,55 44,40 44,50 0,00 –0,05 49,09 49,09 49,10 49,20 0,01 0,11 23,57 23,25 23,60 23,60 0,03 0,35 28,18 28,18 28,20 28,20 0,02 0,02 2,07 2,07 2,20 2,20 0,13 0,13 48,96 50,03 49,20 50,20 0,24 0,17

L 4.12.08 17.2.09 LLº L3’ 1,90” 1,90 LL L3 2,30 2,30 0,40 0,40 LL L7 25,21 25,21 LL L7 25,40 25,50 0,19 0,29 LL L3 5,51 5,37 LL L3 5,50 5,60 –0,01 0,23 LL L0 15,37 15,37 LL L0 15,00 15,10 –0,37 –0,27 LL L7 29,15 29,32 LL L7 29,10 29,20 –0,05 –0,12 LL L7 22,46 22,46 LL L7 22,10 22,10 –0,36 –0,36 LL L4 11,15 11,15 LL L4 11,20 11,10 0,05 –0,05 LL L8 42,95 49,11 LL L8 43,00 49,30 0,05 0,19

В залежності від характеру виникнення і впливу джерел похибок їх розділяють на дві основні групи: систематичні, які прийнято називати зміщеннями, та випадкові, які ототожнюються з поняттям “шум”. Вплив таких похибок на точність роботи СН-3003 ”Базальт” не розглядався. Висновки 1. Експерименти підтверджують можливість ТГП позицій артилерії за допомогою СН3003 відповідно до «Норм для оцінки точності топогеодезичної прив’язки», у тому числі й на «відмінно». 2. Для визначення висот позицій артилерії доцільніше використовувати топографічну карту масштабу 1:25 000. 3. Дійсна точність роботи СН-3003 є вищою, ніж заявлена в документації на апаратуру, та складає величину до 10 м. Точність підвищилась внаслідок того, що 1 травня 2000 року МО США скасувало особливі умови користування системою GPS, що існували доти: було вимкнуто перешкоду (SA – selective availability), яка «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

133

штучно знижувала точність роботи GPS-приймачів, після чого точність визначення координат за допомогою навігаторів зросла приблизно у 5 разів. СН-3003 був прийнятий на озброєння наказом Міністра оборони України №12 від 18.01.1999 р., тому дійсна точність є вищою, ніж вказана у документації на апаратуру. 4. З моменту повного функціонування системи ГЛОНАСС доречно було б повторити експеримент, а також дослідити точність роботи СН-3003 ”Базальт” на межі координатної зони. 5. З метою підвищення точності вимірів апаратурою СН-3003 ”Базальт” виникає необхідність дослідження впливів всіх можливих джерел похибок, особливостей їх проявів та методів їх врахування. Джерела: 1. Про затвердження штатної та табельної потреби в топографо-геодезичних і навігаційних засобах для окремих посад та підрозділів ЗСУ. – Наказ МО України №282-дск від 25.05.11 р. / РВВ АГУ ГШ ЗСУ ; 2. Навігаційне забезпечення військ / А.П.Багмет, О.В.Кравчук, О.Г.Міхно та ін. // Довідник. – К.: ЦУВТН ГУОЗ КСП ЗСУ, 2006. – 416 с. ; 3. Основи та засоби навігації наземних рухомих об’єктів: [навч. посібник] / Корольов В.М., Збруцький О.В., Бєляков В.Ф., Макаревич В.Д. / За ред. В.М. Корольова. – Л. : ЛІСВ, 2008. – 226 с. ; 4. Навігаційна апаратура споживачів супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS NAVSTAR СН-3003 ”Базальт”. Настанова з експлуатації. ПКАН. 461513.017 РЭ-У. – 118 с. ; 5. Артилерійська бригада, полк, бригадна артилерійська група, дивізіон, батарея, взвод: курс підготовки артилерії ЗСУ / Б.Попков, П.Руденко та ін. / Під кер. Рябоконя В.М. – К., 2004. – 143 с. ; 6. GPS (Global Positioning System) [Електрон. ресурс] / Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/GPS.

Застосування геоінформаційних технологій у військових історичних дослідженнях Кузик З.О., асистент кафедри фотограмметрії та геоінформатики, E-mail: zkuzyk@yahoo.com Національний університет «Львівська політехніка»

В епоху розвитку інформаційного суспільства зростає роль ГІС і ГІТ. Сфера застосування ГІС-технологій необмежена і поширюється не тільки на природничі, але й на суспільні та гуманітарні науки. Зокрема, ГІС можна використовувати для історичних досліджень. Всі історичні події відбуваються у певному місці та часі, а отже, мають геопросторову прив’язку. Великі масиви історичних даних різних типів, такі як роки, назви, імена, характеристики, знімки, карти тощо, являють собою описову та графічну інформацію, яку можна зберігати в електронних БД, візуалізувати та моделювати в часі і просторі за допомогою ГІТ. Зокрема, розроблені історичні ГІС для опису франкопруської війни, подій Римської імперії, Великого Шовкового шляху. Предметом розгляду даної статті є створення довідкової ГІС «Українські січові стрільці (УСС)». За допомогою таких ПЗ, як Surfer, «Панорама» та ArcGis, створено семантичну базу даних для основних «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

134

битв, виконане цифрове моделювання рельєфу декількох височин, де відбувались основні бої, з візуалізацією на карті, відтворено шлях проходження легіону УСС по території України (рис. 10 обкладинки). Як відомо зі сторінок історії, легіон Українських січових стрільців виник на початку Першої світової війни на основі міліарних, спортивних, політичних і громадських організацій, що діяли на теренах Галичини, Буковини і Закарпаття. На заклик Головної Української Ради про створення українського військового формування відгукнулось понад 28000 патріотично свідомих добровольців. Побоюючись такого серйозного воєнізованого об’єднання українців у складі Австро-Угорської імперії, влада скоротила його до 2500 осіб. Створення УСС стало першою спробою організувати українську національну армію, яка могла б захищати інтереси українців і звільнити їх від іноземного панування. Трагічну долю України визначило її геополітичне розташування. Західна частина України належала до Австро-Угорської імперії, а центральна і східна частина України – до Російської імперії. Розшматована між ворогуючими державами-імперіями, Україна опинилася в епіцентрі воєнних баталій.

Рис.1. Галичина на політичній карті Австро-Угорщини

Легіон УСС вів війну проти Російської імперії, яка входила до складу країн Антанти і у 1914 році захопила Галичину. Легіон УСС був основним військовим формуванням на східному фронті Троїстого союзу, а Галичина стала театром бойових дій і основним місцем кровопролиття. Але основна мета, яка надихала Українських січових стрільців у кровопролитних боях на рідній землі та важких переходах, зовсім не була пов’язана з імперськими інтересами Автро-Угорщини. Єдиною метою легіону УСС було одвічне прагнення об’єднання всіх українських земель, відновлення Української держави, створення сильної Української армії. На прапорі УСС, освяченому митрополитом А. Шептицьким, був вишитий архангел Михаїл – покровитель Києва із золотим левом на щиті – гербом Львова, як «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

135

символ єднання України.

Рис.2. Прапор легіону УСС

УСС складались з військової вертикалі: рій-чета-сотня-куріньбригада-корпус-УГА. УСС мали свій статут, українські підручники військових термінів та команд, власну амуніцію, військову атрибутику, високоосвічених старшин. До бойового складу легіону УСС увійшли артилерія та кіннота, авіазагін, два бронепотяги, медична частина, у кожній сотні був добре налагоджений радіозв’язок та розвідка (стежі). У розпорядженні УСС були топографічні карти в масштабах (мірило) 1:75000 та 1:25000, створені військовогеографічним інститутом у Відні. Старшини були добре обізнані з військовою топографією, щодня та погодинно на плани наносились важливі стратегічні об’єкти, зміни лінії фронту та просування військ з метою прийняття правильних рішень та передавання інформації до Головної управи. В тилу у різних містах був розташований кіш – місце вишколу новобранців. У пресових кватирах і на фронті працювали військові фотографи і журналісти, художники, скульптори, музиканти, композитори, які увіковічнили хронологію фронтових подій і своїх побратимів у творах мистецтва, у невмирущих стрілецьких піснях.

Рис.3. Польові плани-схеми (архівні документи): зліва – бій за с. Раковець (М 1:70000), справа – бій за с. Семиківці (М1:25000)

Бойовий шлях Українських січових стрільців з виснажливими боями проліг від західних рубежів України, крізь важкодоступні зимові Карпатські перевали, через високі Сколівські Бескиди, в яких відбувся переможний бій на горі Маківка у квітні-травні 1915 р., через долини Прикарпаття і Поділля, визволяючи міста, села, містечка, «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

136

ведучи складні вуличні та окопні бої. Поблизу міста Бережани, що на Тернопіллі, у вересні 1916 р. відбулася найкривавіша битва легіону УСС на горі Лисоня. Їй судилось стати Голгофою українського лицарства, верховиною українського духу та патріотизму. Перемогу було здобуто жертовною ціною втрати більше половини особового складу легіону – 81 убитий, 293 поранених, 285 потрапили у полон. Найбільше втрат було серед старшинського складу. Тут загинув цвіт української нації. Після бою на горі Лисоня легіон УСС було переформовано, доповнено і в новому складі він продовжив свій похід на схід і південь України, відтісняючи ворожі позиції. Удруге відчутних втрат легіон УСС зазнав на початку липня 1917р. в бою під Конюхами. Від полону врятувалося близько 400 старшин і стрільців. З них з Гуцульської сотні і доповнень з Коша УСС сформовано новий курінь УСС, який здійснив похід до р. Збруч, по якій того часу проходив кордон між Австро-Угорщиною та Росією. В лютому 1918р. за умовами Брестського миру, підписаного Українською Народною Республікою, він вирушив у похід на Україну разом з австрійською армією на Поділля, Київщину, Черкащину, Запоріжжя, Херсонщину до Чорного моря. Курені УСС були сформовані на Волині і на Сумщині. Відомі зустрічі та домовленості УСС з махновцями. Легіон УСС повсюди з радістю зустрічало місцеве населення. Похід УСС у центральну та східну Україну мав більш просвітницьку та політичну місію. На початку жовтня 1918 формацію УСС переведено з Херсонщини на Буковину. Легіон УСС прибув до Львова під час українськопольських баталій. Згодом два піхотні, гарматний та допоміжний полки і кінна сотня ввійшли до Української галицької армії (УГА). Українські січові стрільці стали основною частиною в армії УНР.

Рис. 5. Шлях проходження і дислокації легіону УCC із вказаними місцями головних битв, представлений в середовищі ГІС ArcGIS на мапі УНР

У результаті опрацювання історичних та картографічних архівних «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

137

документів, за допомогою програмних засобів Surfer, ГІС ArcGis та ГІС Панорама відтворено шлях легіону Українських січових стрільців, що в умовах загарбницьких воєн не стали жертвою, а лише прикладом героїзму, любові до Батьківщини, свободи та одвічного стремління українців об’єднання в єдину соборну державу. Геоінформаційна система «Українські січові стрільці» – це об’єктно орієнтована довідкова система, в основі якої міститься систематизований масив растрових, векторних, числових і текстових даних, на основі яких можливо здійснювати пошук та знаходження інформації та відображати її на цифрових картах і моделях. ГІС «Українські січові стрільці» можливо використовувати у навчальних, пізнавальних і наукових цілях. Джерела: 1. Пивовар С., Серіщев Я. Всесвітня історія ХХ ст. – 1995 ; 2. Субтельний О. Україна. Історія ; 3. Суховірський Б.І. Географічні інформаційні системи. Чернігів. 2000 ; 4. Українські Січові Стрільці. Львів, 1991 ; 5. Шот М. Гора Лисоня // Урядовий кур’єр. – 2006 ; 6. Карти з фондів Львівського обласного архіву ; 7. http://www.Goldensoftware.com ; 8. http://www.arcgis.com ; 9. http://www.panorama.vn.ua

Схеми захисту інформації Мак-Елліса з алгеброгеометричними кодами на просторових кривих Грабчак В.І., к.т.н., с.н.с., начальник Наукового центру Сухопутних військ АСВ Пасько І.В., к.т.н., с.н.с., Науковий центр БЗ Сумського державного університету

Перспективним напрямом у розвитку механізмів інтегрованого забезпечення достовірності і конфіденційності передачі повідомлень у системах передачі даних військового призначення є кодові схеми захисту інформації доказової стійкості. Це криптографічні системи, побудова яких основана на маскуванні блокових алгебраїчних кодів зі швидкими алгоритмами декодування під випадковий код і зведенні задачі зламу криптографічної системи до теоретико-складної задачі декодування випадкового коду. Їх практичне використання дозволяє реалізувати в одному пристрої методи канального кодування і спеціального перетворення даних. На сьогоднішній день розглянуті приклади побудови кодових схем захисту інформації доказової стійкості Мак-Елліса та Нідеррайтера на основі кодів Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ) і кодів Ріда-Соломона (РС) (підклас недвійкових кодів БЧХ), стійкість яких, на сьогоднішній день, вважається недостатньою. Одним із перспективних напрямів розвитку кодових схем захисту інформації доказової стійкості, спрямованих на підвищення стійкості, «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

138

ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ Роль і місце геоінформаційних систем у забезпеченні безпеки України в інформаційній сфері Бурячок В.Л., к.т.н., с.н.с., нач-к управління, e-mail: BVL-home@ua.fm Андросенко М.О., к.т.н., нач-к відділу, e-mail: androsenko@ua.fm Військова частина А1906

Досвід збройних конфліктів останніх десятиріч переконливо свідчить про суттєву перевагу високомобільних ЗС, оснащених ВТЗ та інтегрованих з сучасними навігаційними і розвідувальними засобами. Перш за все це пояснюється: поступово зростаючою складністю комплексів та систем озброєнь; посиленням залежності між носіями озброєнь та технічними засобами забезпечення бойових дій, а також необхідністю проведення інтенсивного інформаційного обміну та чіткої координації зусиль на полі бою в реальному масштабі часу. Неодмінною передумовою таких змін є підвищення ефективності засобів виявлення, цілевказань і наведення засобів озброєння та військової техніки, застосування яких має забезпечуватися надійною координатно-часовою інформацією. Вирішення цього завдання за сучасних умов неможливе без інтегрування у єдину глобальну інфраструктуру геопросторових даних, процедура оброблення, аналізу, моделювання та постачання яких споживачам має забезпечуватись впровадженням у зазначені процеси ГІС. Загальна архітектура довільної ГІС наведена на рис.1. Cервер Файлова система

Web-сервер Internet

Дані

Internet Map Server ГІС Server

СУБД

Локальна мережа

Web

Додаток для Internet / Intranet

Універсальні ГІСсистеми

Додатки Windows

ДОДАТКИ-КЛІЄНТИ

Рис.1. Загальна архітектура довільної ГІС «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

151

ГІС компоненти

Останнім часом стрімке поширення ГІС призводить до формування нового, розподіленого підходу щодо їх побудови, а саме: залучення передових досягнень величезного інформаційного ресурсу Internet, систем високоточного глобального позиціювання GPS тощо. Як результат, розподілені ГІС стають базисом для створення спеціалізованих ГІС загальнодержавного та військового призначення. Прикладами є: ГІС Національного агентства геопросторової розвідки США (C/JMTK); командні ГІС ЗС Канади (LFCS) та ЗС Франції (SICF); ГІС управління полем бою СВ Австралії (BCSS); тактична ГІС СВ Великобританії (TACISYS); ГІС Військово-топографічної служби ЗС Чехії (IZGARD); ГІС Картографічної служби ЗС Угорщини (MGIS); ГІС ЗС Швеції (GeoPres); ГІС топографічної служби ЗС Росії («ПАНОРАМА-карта 2000»). Визнаними лідерами з використання ГІТ у ЗС та в споріднених з ними відомствах (поліції, прикордонних службах, розвідці та ін.) є США, Велика Британія, ФРН, Швеція, РФ. Але і вони у зв’язку з невпинним ростом попиту на геопросторові дані та на послуги щодо їхнього оперативного надання споживачам через різні види зв'язку дедалі частіше стикаються з необхідністю подання геопросторових даних на основі супутникових знімків у вигляді єдиного геоінформаційного простору (ГЕОПОРТАЛУ) з Web-доступом до географічної інформації. За оцінками експертів, позитивне вирішення цього питання в перспективі дозволить спростити процеси пошуку та візуалізації зображення, реалізувати процедури нарощування та зберігання архівів космознімків, а також реалізувати процедури сполучення знімків з додатковою семантичною інформацією для аналізу та прийняття рішень тощо. Україна поки не має помітних досягнень у галузі. Разом з тим геополітичне положення нашої держави та ті реалії сьогодення, що об’єктивно склалися, визначають нагальну потребу щодо: - розробки єдиної загальнодержавної інфраструктури геопросторових даних та впровадження в дію її окремого (уособленого) військового сегменту; - створення власної конкурентоспроможної системи навігаційного забезпечення в інтересах як військових, так і цивільних споживачів; - використання сучасних ГІТ у процесах функціонування органів державного управління, й передовсім, у ЗС держави. Зараз найвищий пріоритет за означеним напрямом на державному рівні надано створенню системи ДЗЗ як основи для розробки єдиної «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

152

системи навігаційного забезпечення для військових і цивільних споживачів. Одним із важливих елементів системи мають стати засоби космічної навігації на кшталт GPS, ГЛОНАСС, GALILEO чи менших регіональних систем. Це зумовлюється, насамперед, складністю і багатоаспектністю координатно-цифрової інформації, що надається споживачам, а також її значенням у забезпеченні оборонного, економічного та науково-технічного потенціалу держави. Застосування матеріалів космічного знімання території України та території найближчих сусідів, зважаючи на практично повну відсутність у силових структурах сучасних картографічних матеріалів, було б найдоцільнішим і найменш витратним шляхом створення військового сегмента єдиної загальнодержавної інфраструктури геопросторових даних. Разом з тим особливої актуальності набувають процеси формування окремих ГЕОПОРТАЛІВ силових структур України, наповнення за їх рахунок військового сегмента єдиної загальнодержавної інфраструктури геопросторових даних та визначення в структурі останнього конкретного ресурсу, що необхідний для забезпечення потреб підрозділів ЗС України за визначеними рівнями державного підпорядкування. Головною передумовою виконання цих заходів має бути залучення провідних установ НАН України та отримання із державного бюджету України коштів для: а) закупівлі та адаптації під власні потреби ПЗ, що забезпечуватимуть процеси формування багатошарових зображень, карт і текстів; б) закупівлі ПЗ, що формуватимуть оболонку окремих ГЕОПОРТАЛІВ за визначеними рівнями державного підпорядкування; в) закупівлі та розгортання ними оптоволоконних каналів; г) закупівлі та впровадження засобів дешифрування і захисту інформації тощо. Це, як наслідок, дасть можливість: поліпшити якість інформаційно-аналітичного забезпечення ЗСУ; вдосконалити механізми інформаційного обміну між підрозділами ЗСУ за визначеними рівнями державного підпорядкування; забезпечувати координацію діяльності добувних та інформаційно-аналітичних підрозділів ЗС України та належну безпеку під час проведення ними оперативних заходів тощо. Джерела: 1. Михайленко О.П. Геопросторові технології в інформаційному забезпеченні ЗСУ // О.Михайленко, М.Попов, О.Порхун. – К.: Наука і оборона, 2000. – Вип. №2. – С. 39–45; 2. Попов М.О. ГІС–технології у військових інформаційних системах // М.О.Попов, Є.С.Сєрєдинін, О.А.Порхун. – Вісник геодезії та картографії, 2000. – Вип. №2. – С. 43–49 ; 3. Бугаевский Л.М. Геоинформационные системы // Л. Бугаевский, В. Цветков. – М. : Златоуст, 2000. – 222 с.; 4. A to Z GIS: an illustrated dictionary of geographic information systems / Edited by «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

153

Tasha Wade and Shelly Sommer, 2nd ed. – ESRI PRESS, 2006. – 268 p.; 5. Попов М.О. Управління даними ДЗЗ при їх використанні в Національній інфраструктурі геопросторової інформації // М.О.Попов, С.Ю. Марков. – Зб. наук. праць “Екологія і ресурси”, 2008. – Вип. 19. – С. 100–105.

Застосування елементів ГІС технологій для виконання спеціальних завдань Куляниця О.Й., к.т.н., с.н.с., заступник командира з наукової роботи; Ніколаєв С.М., к.т.н., с.н.с., начальник НДВ; Ратанін Є.Г., ст. наук. співр. НДВ Військова частина А1906, Київ

Важливість і цінність картографічної інформації для ЗС не підлягають сумніву. При складанні карт витрачається дуже багато зусиль для отримання й обробки необхідної інформації. При цьому цінність отриманої інформації повинна перевищувати витрати, вкладені в засоби добування. Сучасні комп'ютерні технології вже на практиці довели свою перевагу при роботі з великими масивами даних. Об'єднання комп'ютерної технології (особливо з обробки й аналізу даних) і традиційної карти відкрило нові напрями застосування карт і привело до появи перших ГІС [3–7]. ГІС в даний час поєднують у собі точність і якість цифрових карт, величезну кількість довідкової інформації, могутній набір інструментів для обробки й аналізу даних і, неодмінно, здатність обміну спеціалізованою інформацією через Internet. Сучасний інструментарій ГІС дозволяє отримувати доступ до просторової інформації, грамотно її проаналізувати, врахувати всі алгоритми обробки. ГІС допомагає краще керувати проектами. Вона надає економічні й ефективні інструменти, що дозволяють без затримок задовольнити потреби при аналізі будь-яких даних. ГІС сприяє підвищенню ефективності і найбільш вірному прийняттю рішень командирів різних рівнів в короткий термін. На карті легко побачити особливості та тенденції, які практично не можливо виявити в списочно-організаційних даних. Можна легко вирахувати відстань між місцезнаходженням командира та об’єктом, прокласти шлях до цього об’єкта з урахуванням природних завад, що відображені на карті. Також, наприклад, можна відобразити зони уражень при використанні противником будь-якої зброї, розміри зон (об’єм, глибину і т.п.), або відобразити можливий сектор обстрілу для снайпера і т.і. Все це робить візуалізацію даних більш наглядною. Раніш система дозволяла підготувати або відкрити вже готову карту, прив'язати її до однієї або декількох таблиць у базі даних і за «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

154

допомогою вбудованого віконного інтерфейсу ввести запит на одержання даних. По введеному запиту ГІС могла видати у вікні дані про об'єкти, показати їх на карті, зафарбувати області різними видами штрихування, побудувати графіки і надрукувати звіти. Фактично ГІС були засобом створення карти і великим довідником по ній. Однак потреби користувачів геопродукції диктували свої умови розроблювачам ГІС, і системи, що просто відображає на карті довідкові дані з їх елементарним аналізом, стало явно недостатньо. Програмістам, що розробляють складні програмні комплекси і СППР з використанням електронних карт, були потрібні інструменти для керування картою за своєю програмою. Був потрібний інтерфейс програміста, що дозволяє програмі робити з картою те ж, що робить з нею і сама ГІС. Попит народжує пропозицію, і такі засоби розроблювачі ГІС стали надавати. Але підходи у різних виробників до цієї проблеми були різними. Наприклад, поширена ГІС MapInfo [9] надає розроблювачам мову MapBasic для написання власних модулів, що розширює її функціональність подібно тому, як у текстовий процесор Microsoft Word входить WordBasic для написання макросів. Інші продукти вирішували цю проблему наданням програмістам компонента OCX або Active, що вміють працювати з картами, створеними в їхній системі. Усе це було не зовсім зручно для роботи. Найкращий спосіб – надання програмістам крім ГІС також і функціональної бібліотеки роботи з картами, створеними за її допомогою. Такі засоби стали з'являтися на ринку програмного забезпечення у вигляді бібліотек під конкретну мову програмування, найчастіше Microsoft Visual C++ або Visual Basic. Коли компанія Borland створила могутню систему Delphi, що стрімко завоювала популярність, розроблювачі ГІС стали також випускати для неї свої бібліотеки. Задача вибору ГІС для реалізації додатків є досить непростою. Тут потрібно враховувати не тільки її вартість, можливості та призначення, але також й особливості погодження бібліотеки з використовуваними засобами програмування. Для виконання спеціальних завдань доцільно розробляти власні програмні продукти, які використовують технології ГІС на основі компоненти МарХ [1, 8]. Такий підхід дозволить, з одного боку, економити кошти, а з іншого – забезпечити наявність більш ефективних програмних продуктів під вузькоспеціалізовані задачі. МарХ – це картографічний компонент Active, який можна використовувати в мовах програмування Visual Basic, Visual C++, «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

155

Delphi, PowerBuilder та ін. Він має великий набір функцій і дозволяє розроблювачам використовувати у своїх програмах засоби візуалізації, аналізу і керування просторовими даними, створення робочих місць для картографічних клієнт/серверних додатків. Основними перевагами МарХ є: швидкий доступ до об'єктів на електронній карті для створення, редагування і видалення об'єктів карти і полів атрибутів; виконання різних операцій з картографічними даними типу перебування перетинань і вкладеності об'єктів; побудови буферів; об'єднання об'єктів і т.д.; створення тематичних карт для наочного представлення просторових даних і картографічного аналізу; візуальний вибір і вибір елементів, що потрапили в прямокутник та окружність, довільну або існуючу область, інверсія вибірок; керування шарами (є функції, що дозволяють оперувати шарами географічної інформації, призначати способи відображення об'єктів і формування підписів, змінювати масштаб карти, керувати видимістю шару, визначати порядок відображення і масштабний ефект для шарів картографічних об'єктів і підписів); динамічне відображення РО на анімаційному шарі, наприклад, у додатках, що працюють з інформацією з GPS-приймачів у режимі реального часу; підтримка растрових зображень поверхні і прозорих растрів, автоматична реєстрація растрових зображень; використання даних ESRI Shape [2]; підтримка стандартної мови запитів SQL; підтримка зв'язування даних ADO і RDO, робота з геословником; підтримка серверів баз даних Oracle8і і Oracle8і Spatial, Informix, Microsoft SQL Server, а також Microsoft Access і Maplnfo SpatialWare з кешуванням картографічних даних; розмежування прав доступу до картографічної інформації; метод SSA для обслуговування просторових даних; підтримка методів перетворення координат Молоденського, БурсВольфа. Таким чином, можна зробити наступні висновки: 1. При застосуванні ГІТ для виконання спеціальних завдань немає потреби використовувати їх функціональну потужність в повному обсязі. Для створення програмно-апаратних комплексів спеціального призначення достатньо використовувати лише компоненти, що працюють з картографічною продукцією (геопродукцією). «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

156

2. Для роботи з картографічною продукцією найкращим є використання компоненти МарХ корпорації MapInfo. Це обумовлено функціональними можливостями цього продукту, доступністю картографічної продукції, достатнім обсягом описової документації. Джерела: 1.[Електр. ресурс] // Режим доступу: www.esg.spb.ru/win/MapX.html // CSoft; 2. [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.esri.com.; 3. [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.geosystema.net.; 4. [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.geonika.net.; 5. [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.gisa.ru; 6. [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.giswebserver.htm; 7. [Електр. ресурс] // Режим доступу: www.gisinfo.ru; 8. MapX 4 Руководство разработчика / рус. версия MapInfo Corporation Troy NY, 1999. – 150 с. ; 9. MapInfo Professional руководство пользователя / рус. версия пер. с англ. В. И. Журавлёв, А. Ю. Колотов, В. А. Николаев – М.: ООО “ЭСТИ-МАП”, 2000. – 348 с.

До питання висування вимог до ГІС ВП Чепков Р.І.1, студент факультету управління територіями, e-mail: antropagen@gmail.com; Чепков І.Б.2, д.військ.н., проф. 1 – Київський національний університет будівництва архітектури, 2 – ЦНДІ ОВТ ЗСУ

Розвиток ОВТ в сучасних умовах характеризується стійкими закономірностями зміни у військовій справі, основними тенденціями використання досягнень науково-технічного прогресу, що враховують характер розвитку засобів ураження та засобів захисту від них, серед яких можна виділити: - розвиток тих напрямів науково-технічного прогресу в галузі озброєнь, здатних найповніше та всебічно задовольнити потреби ЗС; - створення новітніх систем ОВТ в умовах інформаційного прориву, який привів до збільшення військово-технічної інформації, що циркулює в процесі ведення бойових дій; - швидке переозброєння, що викликає моральне старіння устаткування, потребує заміну на нові технології, новітні озброєння та військову техніку; - комп'ютеризацію озброєння, що призводить до автоматизації процесів управління як зброєю, так підрозділами з використанням Впровадження засобів автоматизації в процес управління впливає на ефективність бойового застосування зброї. Значною мірою цей ефект автоматизації пов’язаний з підвищенням оперативності роботи відповідних органів управління. Отже, правильна організація роботи штабів в умовах автоматизації набуває особливого значення, по суті, підвищення ефективності управління результатом використання новітньої ОТ засобів зв’язку в процесі виконання функцій управління при відповідній організації роботи штабу.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

157

Закономірностями розвитку військової справи останнім часом є безліч просторово-розподілених бойових дій, що різняться як за завданнями, так за засобами, що беруть участь у бойових діях. У таких умовах застосування ЗС вимагає нових підходів – не тільки до способів ведення бойових дій, але й до озброєння. Необхідна принципово нова СУ, що дозволяє мати організаційно-інформаційну перевагу, яка забезпечує не лише ефективну організацію ведення бойових дій, але й можливості прогнозування й попередження. Основою такого управління стає застосування чого з урахуванням відповідного інформаційного, у т.ч. геоінформаційного, забезпечення бойових дій. Його головні завдання полягають не тільки в одержанні даних про місцевість у вигляді електронних карт оперативнотактичною, розвідувальною, фоно-цільовою обстановкою, але й залучення додаткової як про просторово-географічну характеристику бойових або території, так тематичної інформації, результатів інформаційно-розрахункових задач у режимі реального часу постійне відображення. На жаль тенденція, що прослідковується в питаннях створення новітніх систем ОВТ в умовах інформаційного прориву, яка призвела до збільшення військово-технічної інформації, що циркулює в процесі ведення бойових дій, зводиться лише до розвитку засобів передачі й цілком не враховує, що засоби автоматизації повинні сприяти звільненню посадових осіб органів управління від значної частини механічної роботи, виконання всіляких технічних операцій. Це дозволяє зосереджувати зусилля на вирішенні задач, що вимагають використання творчих здібностей командира. Слід зазначити також, що автоматизація процесів управління як зброєю, так і підрозділами веде до поглиблення поділу управлінської праці в процесах управління та сприяє більш чіткому ритму виконання окремих операцій, скорочує непродуктивні втрати часу. Обмеженість підходів до використання можливостей інформатики й геоінформатики, зокрема, у СУ військовою справою, в умовах швидкої зміни військової техніки, відповідальної за передачу інформації (моральне старіння обладнання настає раніше, засоби надходять у війська), супроводжується суттєвим відставанням в галузі розробок вітчизняних застосовуються у ГІС ВП. Реалізовані ГІС військового призначення на сьогоднішній день мають слабкі можливості, в основному орієнтовані на відображення й розв’язання ряду картометричних задач. Структура організації й

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

158

використання відомостей в цих ГІС морально застаріла, що суттєво обмежує потенціал розвитку. Аналіз публікацій щодо застосування ГІС військового призначення свідчить про те, що зміст цих робіт зводиться лише до огляду поточної ситуації в сфері забезпечення географічних інформаційних систем, вихвалянню результатів, які досягнуті в арміях провідних країн світу, відображення оперативно-тактичної, розвідувальної, фоно-цільової обстановки (наприклад, за допомогою “Microsoft Powerpoint”) при доповідях командирів-воєначальників. Кожне рішення командира будь-якого рівня перш за все пов’язане з просторовим розташуванням підрозділів. Цифрове поле бою або електронне поле бою (новий термін, що з’явився останнім часом) охоплює цифрову інформацію про місцевість безпосередньо на полі бою й засобів використання у вигляді властиво самої ГІС. Електронне поле бою – серйозний якісний стрибок у частині, що стосується застосування ГІС для ведення бойових дій. Ще одна закономірність – склад і рівень задач, що розв’язується ГІС, визначають об’єми геоінформаційного забезпечення. У свою чергу, можливості геоінформаційного забезпечення формують вимоги до складу й рівня задач, які повинні бути реалізовані в ГІС, що розробляються. Формування вимог до складу й рівня задач, що розв’язуються за допомогою ГІС, залежать як від вимог, що висуваються до складу якості ГІЗ, так і від іншої тематичної інформації. Це створює умови для поширення переліку задач, які розв’язуються за допомогою ГІС ВЗ, а саме від відображення динаміки зміни бойових порядків до оцінки впливу властивостей місцевості на бойові дії і т.п. Необхідним рівнем розвитку системи військового призначення повинна бути їхня спроможність надати командирові будь-якого рівня, в т.ч. й тактичного, можливість контролювати бойовий простір, приймати правильні рішення у складній динамічній ситуації, випереджаючи наміри противника. Основною вимогою до ГІС ВП є перетворення й подання більших об’ємів різноманітної координатно-часової інформації у вигляді, зручному для використання органами управління військами й зброєю в процесі вивчення, аналізу й оцінки ситуації, планування бойових дій, підготовки цілевказівок польотних завдань. При цьому ГІС військового призначення повинна забезпечувати: - введення цифрової інформації про місцевість (векторних електронних карт; растрових електронних фотокарт; фотозображень; астрономо-геодезичних даних), а також перетворення даної цифрової «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

159

інформації в необхідні для бойового використання проекції, системи координат і їх відображення й зберігання у вигляді логічних єдиних масивів інформації; - введення тематичної інформації (оперативно-тактичної, розвідувальної, фоно-цільової, гідрометеорологічної та ін.); - відображення ЦІ про місцевість, тематичну інформацію та результати інформаційно-розрахункових задач у різних комбінаціях в обраній системі координат, у т.ч. з можливістю масштабування й переміщення (скролінга) зображень, з можливістю вибору окремих шарів, груп об'єктів; - ГІС військового призначення не повинна накладати обмежень на розміри об’єктів і районів дій, розміри цифрової інформації про місцевість і тематичної інформації; - можливість використання необхідної інформації в режимі реального часу при підготовці й при веденні бойових дій; - введення (приймання) і відображення тематичної інформації й результатів інформаційно-розрахункових задач під час її динамічної зміни; - пошук об’єктів області, що задається (форма й розмір області задається різними способами) по координатах, кодах, характеристиках з наступним пред’явленням і відображенням на екрані шляхом підвищеної яскравості відображення. Перелік вимог можна було б продовжити, акцентуючи увагу, що поряд з представленням оперативної обстановки, розподіленої у просторі, у ГІС ВП повинна була б подаватися погоджена та взаємодоповнююча інформація у вигляді принципових схем (наприклад, мережі зв’язку), а також об’єктозорієнтовані імітаційні моделі об’єктів та місцевості, що існують у зоні бойових військ. ГІС військового призначення повинна стійко функціонувати в розподіленому середовищі й бути відносно легкодоступною для адміністрування у глобальній мережі полю бою. Однією з головних вимог, що висувається до ГІС ВП, – підтримка ситуаційного відображення й проведення ситуаційного аналізу, ГІС повинна функціонувати як просторова структура, на яку накладається оперативно-тактична обстановка, що показує поточне розміщення сил, пов'язаних з місцевістю (оверлейних шарів поточної обстановки). Причому це можуть бути відображені не тільки координати, що описують статус місця розташування об’єктів але й елементи, що мають складну просторову структуру й просторові відносини (осі

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

160

руху у вигляді просторового графу, границі з топологією, маршрути, мінні поля і т.д.).

Використання ГІС «Панорама» в інтересах розвідки і вогневого ураження об’єктів (цілей) угруповання противника як складової частини розвідувальновогневої системи нового покоління Кривошеєв А.М., к.в.н., с.н.с., доцент КВП СумДУ, e-mail: andrue1961@gmail.com Кривошеєв Р.А., молодший науковий співробітник НДВ РВ та А НЦ СВ Академії СВ імені гетьмана Петра Сагайдачного, e-mail: firstlft@yandex.ua

Умови ведення війн майбутнього (в т.ч. і мережецентричних) обумовлюють перемогу у збройній боротьбі стороні, яка досягла інформаційного домінування на полі бою і забезпечила випереджуюче вогневе ураження об’єктів (цілей) угруповання противника. Інформаційне домінування на полі бою досягається за допомогою використання різноманітних засобів розвідки, великої кількості різних сенсорів, датчиків і продуктивної системи обробки розвідувальної інформації, основу якої має складати ГІС типу «Панорама». Можливості даної ГІС спроможні забезпечити вирішення певного переліку завдань в інтересах розвідки і вогневого ураження об’єктів (цілей) угруповання противника у режимі реального часу: - аналіз умов місцевості на доцільність ведення певного виду бойових дій, варіантів рішення на застосування військ (сил); - збір і обробку розвідувальних відомостей щодо об’єктів (цілей) угруповання противника, що надходять від засобів розвідки, які підключені до розвідувально-вогневої системи створеного угруповання своїх військ (сил); - збір і обробку розвідувальних відомостей щодо об’єктів (цілей) угруповання противника від зовнішніх джерел розвідувальної інформації, тобто від засобів розвідки, не підключених безпосередньо до розвідувально-вогневої системи; - збір і обробку даних щодо об’єктів угруповання своїх військ, що необхідні для забезпечення виконання завдань вогневого ураження об’єктів (цілей) угруповання противника; - прийняття рішень на виконання завдань логістики; - аналіз і урахування умов виконання вогневих завдань щодо вогневого ураження об’єктів (цілей) угруповання противника, особливо метеорологічних умов у районі розташування об’єктів «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

161

(цілей) угруповання противника; - моделювання результатів вогневого ураження об’єктів (цілей) угруповання противника на підставі умов їх безпосереднього розташування на місцевості, ступеня укриття, метеорологічних умов, наявних боєприпасів і т. ін.

Актуальним залишається використання можливостей «Панорами» щодо запобігання диверсійно-терористичної діяльності антиурядових угрупувань, основу яких складають фахівці сил спеціальних операцій. УДК 621.396.96

Застосування ГІС у задачах оцінювання ефективності радіоподавлення Журавський Ю.В., к.т.н., с.н.с, ст. наук. співр. НДЛ, е-mail: hill@ukr.net ЖВІ ім. С. П. Корольова НАУ, Житомир

Значущість радіоелектронних засобів у процесах управління військами і зброєю, у тому числі високоточною, останнім часом стрімко зростає. Тому на ефективність ведення сучасних бойових дій істотно впливає застосування сил та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Первинною складовою раціонального планування (оптимізації) застосування станцій перешкод радіозв’язку є точне оцінювання ефективності радіоподавлення [1, 2]. Забезпечення високої точності даного оцінювання потребує врахування усіх вагомих чинників, зокрема впливу рельєфу місцевості на розповсюдження радіохвиль. Таким чином, розробка підходів до врахування впливу рельєфу місцевості при оцінюванні ефективності радіоподавлення є актуальним науково-практичним завданням. Основою практичної реалізації врахування впливу рельєфу в зазначеній задачі оцінювання обрано векторну цифрову карту. Додатково для неї отримано матрицю рельєфу, яка відображає залежність висоти рельєфу від географічних координат. Для цього заздалегідь здійснюється перерахунок ліній рельєфу карти у висоту в кожній її точці. Безпосередньо врахування впливу рельєфу місцевості на ефективність радіоподавлення ґрунтується на розв’язках таких задач, отриманих раніше для розміщення засобів на плоскій поверхні, та додатковому розрахунку й використанні коефіцієнтів затухання радіохвиль [3] (як перешкоди, так і сигналу). Розроблена для цього «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

162

методика розрахунку такого коефіцієнта для двох довільних точок включає: побудову профілю траси; його підйом за рахунок сферичності Землі; отримання залежності висот рельєфу вздовж профілю траси відносно лінії прямого бачення; обрання мінімального значення коефіцієнта затухання вздовж профілю траси. Врахування впливу рельєфу місцевості здійснено в декількох задачах оцінки ефективності радіоподавлення систем радіозв’язку [4]: для умов невизначеності координат приймачів, що дозволило усунути похибку оцінювання, яка становить 13…36 %; для умов невизначеності координат передавачів та приймачів, що приводить до зменшення похибки на 15…43 %; для умов відомих координат передавачів та приймачів (на основі побудови зони подавлення), що дозволило усунути похибку оцінювання, яка становить 10…28 %. Останній випадок проілюстровано на рис. 1 обкладинки, на якому зображено зону подавлення, побудовану на векторній цифровій карті з урахуванням рельєфу місцевості. Таким чином, використання ГІС у задачах оцінки ефективності радіоподавлення дозволяє зменшувати похибки оцінювання, які становлять 9…43 %, що дозволяє здійснювати більш якісне планування (оптимізацію) застосування відповідних засобів РЕБ. Джерела: 1. Радзиевский В. Г. Современная радиоэлектронная борьба. Вопросы методологии / В. Г. Радзиевский, А. А. Агафонов. – М. : Радиотехника, 2006. – 424 с. ; 2. Куприянов А. И. Теоретические основы радиоэлектронной борьбы / А. И. Куприянов, А. В. Сахаров. – М. : Вузовская книга, 2007. – 356 с. ; 3. Калинин А. И. Распространение радиоволн и работа радиолиний / А. И. Калинин, Е. Л. Черенкова. – М. : Связь, 1971. – 415 с. ; 4. Журавський Ю. В. Оцінювання ефективності радіоподавлення систем радіозв’язку в умовах невизначеності координат приймачів / Ю. В. Журавський // Системи обробки інформації : зб. наук. праць. – Х. : ХУПС, 2009. – № 76 (2). – С. 45–47.

Інформаційні системи як складові ПЗ системи управління радіоелектронної боротьби Кирилюк В. А., к.т.н., с.н.с., начальник НДЛ, e-mail: vovanew777@mail.ru ЖВІ ім. С. П. Корольова НАУ, Житомир

При створенні в ЗС України ЄАСУ потребує вирішення проблема інтеграції до неї існуючих локальних СУ. Ця проблема пов’язана як з технічними аспектами, так і забезпеченням відповідності локальних систем загальній концепції побудови ЄАСУ. Одним з можливих шляхів вирішення зазначеної проблеми є виділення в локальних АСУ «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

163

обов’язкового (визначеного загальною концепцією побудови ЄАСУ) та варіативного сегментів. У варіативному сегменті має бути врахована специфіка завдань, що покладені на органи та засоби управління локальної АСУ. У доповіді запропонована модифікація побудови варіативного сегмента АСУ РЕБ. Органи управління РЕБ відповідають трьом рівням: оперативно-стратегічному, оперативному та оперативно-тактичному. Враховуючи це, має бути побудована АСУ РЕБ. Вимоги до технічної складової є загальними для єдиної АСУ. Що стосується програмного забезпечення, то в ньому слід також виділяти обов’язковий та варіативний сегмент. Обов’язковий сегмент забезпечуватиме вирішення завдань бойового управління. Варіативний сегмент має забезпечувати інформаційну підтримку діяльності посадових осіб органів управління. До нього слід віднести СППР всіх органів управління, інформаційно-довідкові системи (ІДС), розрахункові задачі тощо, а також програми, що забезпечуватимуть циркуляцію інформації в межах локальної АСУ. Варіативний сегмент програм має забезпечувати такі вимоги: 1.Централізованість, що визначатиметься можливістю з АРМ вищого органу управління забезпечувати доступ до функцій та інформаційних ресурсів АРМ підпорядкованих органів управління. 2.Автономність, що визначатиметься можливістю забезпечення функціонування АРМ підпорядкованих органів управління при відсутності зв’язку з вищим органом управління. 3.Захищеність, що визначатиметься унеможливленням несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів. 4.Надійність (відсутність збоїв програмного забезпечення). 5.Достовірність, що забезпечуватиметься використанням перевірених відомостей та адекватних моделей і алгоритмів при розробленні та супроводженні програмного забезпечення. На даний момент розроблений прототип варіативного сегмента програмного забезпечення АСУ РЕБ. До його складу входить таке ПЗ: СППР посадових осіб органів управління, програми проведення оперативно-тактичних розрахунків, ІДС щодо радіоелектронних засобів різного призначення, програма дистанційного доступу до інформаційних ресурсів. Структурна схема СППР є типовою і включає до свого складу: БД (у т.ч. і ситуаційну); блок логічних правил та їх формування; блок рішень та їх вироблення; експертів та користувачів. Структурна схема ІДС включає: БД; блок формування запитів; користувачів. Для СППР здійснено формування логічних правил щодо прийняття рішень з «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

164

А. М. Датчики для измерения параметров движения на основе МЭМС – технологии. Ч. 2. Инерциальные датчики высокой точности / А. М Тузов // Электроника, 2011 – № 1. – С. 2–5 ; 5. Электроника НТБ. – 2011. – №4. Датчики для измерения параметров движения на основе МЭМС – технологии. Ч. 2. Инерциальные датчики высокой точности. [Електр. ресурс] // Режим доступу до матер. : http://www.electronics.ru ; 6. [Електр. ресурс] // Режим доступу до матер. : http://www.dailytechinfo.org/electronics ; 7. [Електр. ресурс] // Режим доступу до матер.: http://www.honeywell.com ; 8. [Електр. ресурс] // Режим доступу : http://www.rockwellcollins.com

Дослідження можливості використання СН-3003 «Базальт» за умови роботи в системі UTM Сергієнко Р.В., к.т.н., доцент кафедри АСВ ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Підрозділи ЗСУ залучені до миротворчих операцій у «гарячих точках» світу, для яких необхідне топогеодезичне та навігаційне забезпечення. Розглянемо особливості бойової підготовки такого забезпечення в умовах багатонаціонального середовища. Зазвичай, в таких операціях використовують карти, виготовлені за стандартами НАТО, тобто в системі координат UTM і референц-еліпсоїда WGS-84. Для сумісного використання приймача СН-3003 «Базальт» і карт НАТО для орієнтування слід забезпечити єдність систем координат, тобто необхідно, щоб засіб супутникової навігації видавав координати у системі UTM. Аналіз інтерфейсу СН-3003 показує, що для нього останнє не передбачено: режим індикації прямокутних координат «Ind: GAUSS» (6 рядок формуляра MOD) включається тільки тоді, коли увімкнено референц-еліпсоїд СК-42 – еліпсоїд Красовського (“Coordinats” SK-42, 5 рядок формуляра MOD). Одним із шляхів вирішення проблеми могло б бути зазначення параметрів переходу до користувацької системи координат, як це передбачено в іноземних аналогах, проте в СН-3003 ця можливість теж відсутня: допустимий лише перехід на еліпсоїд користувача (опція LOCAL у параметрі (“Coordinats”, 5 рядок формуляра MOD). Відповідні рекомендації були надані виробникам цього приладу (зменшення грифа обмеження доступу до алгоритму перерахунку із однієї системи в іншу дозволяє це зробити). Іншим шляхом може бути перерахунок географічних координат, визначених на еліпсоїді WGS-84, у прямокутні координати в системі UTM. Алгоритми перерахунку є як в геодезичній літературі, так і в Інтернеті, наприклад онлайн-калькулятор для перерахунку – http://www.rcn.montana.edu/resources/tools/coordinates.aspx. Якщо не вимагається висока точність координат (похибка до 100…200 метрів), можна використати значення коефіцієнта, на який «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

173

множаться координати у системі UTM. Коефіцієнт визначається тим, що в СК-42 у проекції Гауса зона дотикається осьовим меридіаном до уявного циліндра, на який вона проектується, а у проекції Меркатора – граничними меридіанами. Тому для визначення прямокутних координат у системі UTM необхідно зчитати координати з приймача-індикатора координат у системі СК-42, після чого абсцису Х поділити на коефіцієнт 1,0004, що відповідає масштабу проекції Гауса-Крюгера на граничних меридіанах (для проекції UTM він дорівнює 1). Аналогічно роблять з ординатою (віддаллю точки від осьового меридіана зони). Якщо ж потрібна більша точність визначення координат, порівняна з точністю топогеодезичної прив’язки бойового порядку артилерійських підрозділів, слід скористатися відповідними алгоритмами перерахунку географічних координат, що індикуються приладом в системі WGS-84, у координати UTM за алгоритмами, що наводяться у геодезичній літературі, або відповідними програмами. Якщо ОТ користувачу не доступна, то пропонується у стаціонарних умовах визначити координати вузлових точок (вибраних у районах дій підрозділів) в СК-42 і UTM, після чого розрахувати поправки для переходу від СК-42 до UTM. Теоретично та практично доведено, що ці поправки будуть дійсні у радіусі до 20 км (помилка не перевищуватиме 10 м).

Геоінформаційні системи у військових задачах Петлюк О.І.1, Олійник М.Я.2 1 – військова частина А1277; 2 – кафедра КП АР АСВ

Рішення командира, пов’язане з просторовим розташуванням, і потреба розуміти місцевість завжди були істотними для командирів. Історично такі рішення підтримувалися паперовими картами, і картографічні агентства направляли свої зусилля на збір просторових даних, відображення їх у вигляді картографічних продуктів, виробництво і розповсюдження карт на театри воєнних дій. Проте зараз ситуація істотним чином змінилася. Цифрове (електронне) поле бою – поняття, що охоплює ЦКІ безпосередньо по полю бою і засобу її експлуатації у вигляді власної ГІС. Хоча паперові карти будуть затребувані ще щонайменше десятиліття, командири ТЛ, органи управління матимуть в своєму розпорядженні додаткові джерела просторової підтримки ухвалення рішення – наприклад, знімки високої роздільної здатності з супутників. Виробництво карт є вкрай дорогим і трудомістким, а отримана «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

174

середовища; реагування на надзвичайні і кризові ситуації; геологія, мінерально-сировинні ресурси і гірничодобувна промисловість; планування і оперативне управління перевезеннями; проектування, інженерні дослідження і планування в містобудуванні, архітектурі, промисловому і транспортному будівництві; планування розвитку транспортних і телекомунікаційних мереж; комплексне управління і планування розвитку території, міста; сільське господарство; маркетинг, аналіз ринку; археологія; безпека, військова справа і розвідка; загальна і спеціальна освіта; медична географія; епідеміологія; заповідна справа; туризм. Зазначимо, що до переліку варто віднести і наукові дослідження, використання в яких ГІС і ГІТ стає все поширенішим.

Забезпечення єдиного інформаційного простору у комплексі автоматизованого управління Оліярник Б.О., д.т.н.,с.н.с.; Бондарук А. Б., к.т.н., Євтушенко К.С. ДП ЛНДРТІ

Концепція «мережецентричної війни», заснованої на військовоінформаційних технологіях, набуває все більшого розповсюдження у сучасних умовах. Під цю концепцію розробляються сценарії ведення бойових дій і створюються нові покоління систем озброєння, в тому числі комплекси автоматизованого управління. Завоювання переваги над противником відбувається не за рахунок отримання великих обсягів інформації, а завдяки досягненню інформаційної переваги над противником за допомогою впровадження високотехнологічних систем збирання, оброблення, моделювання та візуалізації даних і підтримки прийняття рішень. І все це повинно практично працювати у реальному часі. Підвищення бойових можливостей досягається вже не тільки збільшенням вогневих, маневрених чи інших характеристик озброєння, а в першу чергу за рахунок скорочення циклу бойового управління. Розроблення сучасних комплексів автоматизованого управління всіх рівнів родів і видів збройних сил повинно вестись із врахуванням вимоги інтеграції всіх сил і засобів у єдиному інформаційному просторі. Єдиний інформаційний простір та створення інформаційної переваги у розроблюваних перспективних КАУ РВіА досягаються шляхом: «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

200

- забезпечення у реальному часі оперативного збору, оброблення, структуризації, аналізу, узагальнення, візуалізації даних про свої війська і війська противника із їх просторовою прив’язкою на електронній карті; - забезпечення неперервної візуалізації власних сил і засобів підрозділу, а також цілей на електронних засобах як колективного, так і локального користування; - впровадження системи підтримки прийняття рішень, наприклад, щодо цілерозподілу із просторовою прив’язкою на електронній карті; - ефективного розвідувально-інформаційного забезпечення: оперативного в реальному часі доведення геоінформаційної та розвідувальної інформації, з просторовою прив’язкою, до кожного робочого місця. Одним з елементів, що чинить найбільший вплив на ефективність розвідувально-інформаційного забезпечення, є геоінформаційні системи, що дозволяють ефективно вирішувати всі завдання з просторовою прив’язкою; - ведення інформаційного обміну переважно формалізованими повідомленнями (кодограмами); - підтримки програмним забезпеченням інформаційного обміну під час виконання вогневих завдань, завдань підготовки за наперед закладеними сценаріями (операціональними схемами); - паралельного доведення інформації до всіх ланок у реальному масштабі часу; - забезпечення організаційної, інформаційної, технічної сумісності всіх компонентів командно-виконавчої мережі, вогневих засобів, взаємодіючих об’єктів; - уніфікації рішень з інформаційного та програмного забезпечення на всіх робочих місцях комплексу; - уніфікації протоколів обміну інформацією, носіїв інформації; - уніфікації ГІС-платформи на всіх АРМ комплексу; - всебічним захистом інформації, зокрема, з використанням криптографічних засобів. Проблемними питаннями залишаються відсутність, в межах Сухопутних військ, прийнятих рішень щодо єдиної ГІС-платформи, єдиних форматів та носіїв картографічної інформації з прив’язкою до ланки управління, системи доведення до споживачів базової геопросторової інформації.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

201

Рис. 1. Карта покриття Землі знімками КА «Січ-2» в багатоспектральному діапазоні на 01.01.2012

В атрибутивних даних БГД представлені: назва файлу цифрового зображення; рік, місяць, день, час проведення зйомки; номер витка зйомки; режим зйомки; відсоток хмарності; площа відзнятої території (в цілому та з урахуванням хмарності); код замовника проведення зйомки за надісланими заявками; номер та вид заявки. За потреби БГД може наповнюватися додатковою атрибутивною інформацією (положення КА в момент зйомки, дані про станцію прийому, розміри зображення, кут і азимут Сонця, а також наявність на знімках військових об’єктів (аеродромів) тощо). На даний момент розроблена БГД функціонує в Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля в м. Дунаївці (Державне космічне агентство України).

Використання методів відновлення зображення, отриманого від засобів ДЗЗ, за допомогою ПЗ MATLAB Мельник А.П., Звєнов А.В. НЦ бойового застосування РВ і А СумДУ, Суми

Глобальна нестабільність та збільшення кількості конфліктів у міждержавних відносинах актуалізують проблеми обороноздатності. Розвідувальна діяльність є важливою складовою національної безпеки. Завдяки достовірності, оперативності та детальності космічна розвідка (КР) є одним із найефективніших способів одержання розвідувальних даних, що засвідчено цілою низкою локальних війн і збройних конфліктів, а також динамікою запусків КА ДЗЗ, більшість з «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

234

Оцінка екологічного ризику забруднення підземних вод Житомирської області з використанням ГІС Чумакевич В.О.1, к.т.н., доц., е-mail: Chumakevich@mail.ru; Пулеко І.В.2, к.т.н., доц., е-mail: zvir@zvir.zt.ua; Яремчук М. Л.2 1 – АСВ; 2 – ЖВІ ім. С. Корольова НАУ

Актуальність теми обумовлена суттєвою орієнтацією населення регіону на споживання підземних вод, що призводить до виникнення додаткових ризиків захворювань внаслідок вживання забрудненої води. В роботі пропонується методика оцінки екологічного ризику забруднення підземних вод Житомирської області на основі космічних знімків з використанням басейного підходу. Для обробки, аналізу і систематизації знань використовувалась ГІС ArcView. Суть методики оцінки полягає в наступному: а) оцінюються морфометричні характеристики басейну основних річок Житомирської області; б) на основі літографічних характеристик визначається природнообумовлена захищеність підземних водоносних горизонтів; в) виявляються особливості екзогенних процесів; г) досліджуються демографічне навантаження та особливості землекористування з врахуванням зони чорнобильського відчуження; д) визначаються кількісні характеристики техногенного впливу і гідродинамічні характеристики водоносних горизонтів, що експлуатуються; е) здійснюється аналітична обробка інформації по кожному із параметрів з відображенням на цифровій карті за допомогою ГІТ; є) складається інтегрована цифрова карта екологічного ризику забруднення підземних вод; ж) проводиться предметний аналіз та прогнозування забрудненості з урахуванням пори року. Відмінною рисою сформованої карти є її синтез на основі сформованих предметних шарів. Розроблена методика може успішно використовуватись для оцінки екологічного ризику забруднення підземних вод інших регіонів України з урахуванням їх особливостей.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

239

Структурна модель сумарної похибки оптичних засобів траєкторних вимірювань Попов В.В., провідний інженер – випробувач, e-mail: dnvc@meta.ua Попов В.В., старший науковий співробітник, e-mail: dnvc@meta.ua Державний науково-випробувальний центр ЗС України, Феодосія

Основними джерелами отримання початкових даних, необхідних для проведення оцінки результатів випробувань і досліджень літальних апаратів (ЛА), є інформаційно-вимірювальна система (ІВС) полігонного вимірювально-обчислювального комплексу (ПВОК), яка включає до свого складу комплекс технічних вимірювальних засобів, засоби збору та обробки вимірювальної інформації. До таких засобів ІВС відносяться, зокрема, оптичні кінотеодолітні станції і високоточні кінотеодоліти ПВОК. При цьому випробувачу, який планує процес вимірювань, важливо мати паспортні дані стосовно метрологічного стану цих вимірювальних засобів. На практиці ця інформація може бути отримана за допомогою паспортизації засобів траєкторних вимірів по еталонних траєкторіях, які будуються за результатами реєстрації відомих кутових положень небесних світил або за інформацією GPS і ГЛОНАСС. Для вирішення цих задач в ДНВЦ ЗС України використовуються відповідні алгоритми, а з метою оцінки точнісних характеристик оптичних засобів траєкторних вимірювань розроблена структурна модель сумарної погрішності засобів траєкторних вимірювань. Джерела: 1. «Применение астрономических методов для юстировки фазовых пеленгаторов» // Отчет ЛИИ МАП им. М.М. Громова ; 2. Деденок В.П.Оценка точностных характеристик алгоритмов определения координат летательных аппаратов по данным глобальных СРНС и наземных измерительных средств / В.П. Деденок, Г.Г. Писаренко, Б.Ю. Кузнєцова., А.Д. Бондаренко // Зб. наук. праць ОНДІ ЗСУ. – Х. : ОНДІ. – 2007. – Вип. 2 (7). – С. 172–178.

Використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ємності радіосистем управління Сай В.М., с.н.с., НДЛ бойового застосування (ракетних військ), valsai@yandex.ru НЦ бойового застосування РВ і А СумДУ, Суми

Враховуючи характеристики сучасних систем ОВТ, слід зазначити, що ефективне застосування військ і зброї залежить від стану і бойової готовності систем управління і зв’язку. Підвищення швидкості і динаміка зміни обстановки, застосування мобільних сил і «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

240

История развития геоинформационных систем. [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http: www.computer-museum.ru/Histsoft/gis_hist.htm.

Джон Атанасов – творець першого у світі проекту електронної обчислювальної машини Трофимович Л.В., м.н.с. НДЛ І та ГІС Наук. центру Сухопут. військ; Академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного

В список піонерів комп'ютерної техніки ввійшли Джон Атанасов, Чарльз Беббідж, Конрад Цузе, Алан Тьюрінг, Моріс Уілкс, Сергій Лебедєв, Джог Лайонс, Михайло Кравчук і багато інших. Досить довга, заплутана і нетривіальна епопея зі встановленням справжньої ролі Джона Атанасова в історії розвитку обчислювальної техніки зайвий раз показує, як багато ще нам невідомого не тільки в далекому минулому, яке ми по крихтах і насилу відновлюємо, але й у відносно недавньому, до якого часом ставимося неприпустимо неуважно і тому втрачаємо безцінні свідчення. Комп'ютер Дж.Атанасова на електронних лампах, що одержав найменування АВС, є в прямому і повному розумінні родоначальником сучасної ОТ. Перший у світі проект ЕОМ має європейські генетичні корені, бо автор ідей ЕОМ є американцем болгарського походження [4]. Його батько, родом з невеликого села на сході Болгарії, у віці 13 років виїхав до США, де отримав хорошу освіту, закінчив університет зі ступенем бакалавра філософії. Мати Джона Атанасова, американка змішаного ірландсько-англійськофранцузького походження, викладала англійську мову. Джон Вінсент Атанасов народився 4 жовтня 1903 р. у місті Гамільтон, штат Нью-Йорк, але його дитинство пройшло в місті Малберрі, штат Флорида. У 1921 р. він вступає до університету Флориди, обравши спеціальність електроінженера. Однак, закінчивши його в 1925 р., Дж.Атанасов переїздить до міста Еймс, де в університеті штату Айова працює над дисертацією з математики і в 1926 р. отримує ступінь магістра. У 1930 р. він удостоюється докторського ступеня з теоретичної фізики в університеті штату Вісконсін.Потім Джон Атанасов повертається в Еймс і протягом 12 років веде активну викладацьку і науково-дослідну роботу, працюючи професором університету штату Айова. Його наукові дослідження цього періоду охоплювали широке коло проблем фізики і математики, і всі вони тією чи іншою мірою цікаві. Але головне, видатне його відкриття, що має неминуще «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

272

значення для розвитку науки і техніки, – створення в 1937 р. принципів, що становлять теоретичну основу електронної обчислювальної машини. В університеті штату Айова Джон Атанасов спільно з Клиффордом Беррі конструював – але так і не закінчив – першу в історії обчислювальну машину на електронних лампах, ABC. Те, що АВС так і залишилася незавершеною, – один з наслідків найтрагічнішої події ХХ століття, Другої світової війни. Для військової служби Дж.Атанасов не годився за віком, але він вважав своїм громадянським обов'язком включитися в дослідження, безпосередньо пов'язані з військовими потребами, і припинити роботу над комп'ютером, що тоді ще не була важливою. У 1942 р. Дж.Атанасов назавжди залишає університет штату Айова, переїжджає до Вашингтона і до ідеї створення ЕОМ більше не повертається. Джерела: 1. Тимчук О.С. Михайло Кравчук – український математик, який відкрив світовий комп’ютер / О.С.Тимчук, Л.В.Трофимович // Геоінформаційні системи у військових задачах : Збірка матер., стат., доп. і тез Другого наук.-техн. сем. «Січневі ГІСи», (Львів, 21–22 січ. 2011 р.) / АСВ. – Л. : Вид-во АСВ, 2011. – C. 207–211; 2. Севідова Г.О. Роль академіка Віктора Глушкова в розвитку інформаційних технологій / Г.О.Севідова, С.С.Федак // Геоінформаційні системи у військових задачах : Збірка матер., стат., доп. і тез Другого наук. – техн. сем. «Січневі ГІСи», (Львів, 21–22 січ. 2011 р.) / АСВ – Л. : Вид-во АСВ, 2011. – C. 211–214; 3. Атанасов Дж. Началото. / Дж. Атанасов. – София: Народна младеж, 1985. 4. Сендов Бл.Х., Розов Н.Х. История рождения компьютера. – Квант. 1985. №10.– С. 8–14.

УДК 630*587.5

Моніторинг динаміки вкритих лісовою рослинністю земель та неконтрольованих рубок в Українських Карпатах на основі супутникових знімків 1

Часковський О.Г. , к. с.-г. н., доц. e-mail: oleh.chaskov@gmail.com Круглов І.С.2, к. геогр. н., доц.; Щадило Я.С.3, к.т.н., доц., с.н.с. НДВ (СУВ) 1 – Національний лісотехнічний університет України; 2 – ЛНУ ім. Ів. Франка; 3 – НЦ СВ АСВ

Метою нашої роботи було визначення обсягів нелегальних рубань і лісовідновлення в лісовому покриві Українських Карпат та картографування даних змін. Для отримання динаміки вкритих лісом земель за період між 1988 та 2007 роками і для класифікації цих змін використано фотографічні зображення типу Landsat TM/ETM+ (див. рис. 1) та метод опорних векторів. На основі супутникових знімків нами було визначено коефіцієнти змін площі лісовідновлення та рубань лісу, а також зроблено порівняння отриманої інформації із офіційними статистичними даними (див. табл. 1) та існуючими лісоінвентаризаційними картами. Результатом нашої класифікації стали карти, які показують достовірні значення за двома параметрами «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

273

(вкриті/не вкриті лісовою рослинністю землі) (загальна точність яких коливається між 97,1% та 98,01%), також нами встановлено достатньо високий коефіцієнт виявлення суцільних рубань (точність 89,4%). Визначено, що зміна у площах вкритих лісовою рослинністю земель є суттєвою за період від 1988 до 2007 року (див. рис. 2). Ми виявили збільшення площі лісового покриву в периферійних частинах та його зменшення в середній частині Карпат, а також збільшення рубань у віддалених районах. В загальному наш результат виявив, що екстенсивний спосіб ведення лісового господарства радянських часів частково зберігається до сьогодні, а це в результаті призводить до втрати стиглих та пристигаючих лісів та до фрагментації лісового вкриття. Визначена на основі супутникових знімків зміна величини лісового покриву суттєво відрізняється від офіційних статистичних даних. Нелегальні рубання мали не менший розмір, ніж офіційно задокументовані на початку 1990-х років, і в цьому відношенні суцільні санітарні рубання є найбільшим прикриттям для значного збільшення обсягів рубань на заборонених територіях. Як правило, реальні зміни у площах лісовідновлення та нелегальних рубань часто не представлені в офіційній статистиці, це свідчить про обмежену можливість використання цих даних. Боротьба із нелегальними рубаннями та перехід до сталого лісового господарства потребує покращення моніторингу за станом лісових ресурсів та їх актуалізації як в Карпатах, так і в цілому по Східній Європі, тому методи ДЗЗ відіграють ключову роль у вирішенні цих проблем.

Рис. 1. Покриття району Українських Карпат знимками КА Landsat і Quickbird

Область Львівська

Табл. 1 Лісовий покрив регіону Українських Карпат Площа, тис. га Площа, % Офіційна статистика Отримані дані Офіційна статистика Отримані дані 683,1 695,9 31,3 31,9

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

274

Закарпатська Івано-Франківська Чернівецька

657,6 590,0 242,1

688,4 616,3 248,7

51,6 42,4 29,9

53,9 44,2 30,6

Рис. 2. Зміна лісистості за адміністративними районами

Особливості підготовки фахівців з геодезії та картографії у Війську Польському Тимчук В.Ю., к.т.н., нач-к НДЛ І та ГІС НЦ СВ АСВ, Львів

Підготовку фахівців з геодезії та картографії здійснюють на факультеті будівельної інженерії та геодезії Військової технічної академії у Варшаві. Держзамовлення складає 5 місць інженерів і 15 місць магістрів [1]. Головна ідеологія навчання визначається набутими компетенціями фахівця: вміти розв'язувати нетипові проблеми та приймати оптимальне рішення у нових ситуаціях, кваліфіковано виконувати польові роботи. Тобто, студент і його життєві перспективи є реальними об'єктами навчання. Напрями підготовки військових фахівців – геодезичні виміри і ГІС, метеорологія, розпізнавання образів. Їх підготовка здійснюється у схемі підготовки цивільних фахівців (обсяг до 200 студентів), які навчаються за напрямами: геодезичні вимірювання, фотограмметрія, ГІС та ін. за системою – 7 семестрів для інженерів і 3 – для магістрів. Перші два курси студенти і курсанти навчаються за єдиними програмами, з 3-го курсу – спеціалізація, останні 3 семестри – «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

275

реалізація спеціальних знань і навиків і підготовка дипломної праці. Після кожного року навчання проводиться практика. Завдяки цьому установи та організації отримують змогу корегувати подальше навчання студентів (курсантів) під власні запити з метою наступного їх працевлаштування. Крім того, на факультеті систематично моніторять якість підготовки, в т.ч. через анкетування та спеціальні дослідження, що виконують молодші викладачі. Самим студентам надано змогу управляти змістом навчальних програм через спеціальний орган самоврядування. Інфраструктура: 18 аудиторій загальною місткістю 780 місць, в т.ч. 3 великі на 80…100 місць. Бібліотека надає доступ до 20 електронних спецресурсів, серед них – 10 закордонних, і до бази даних польських технічних видань BAZTECH. Залучення студентів до наукової діяльності (приклад з групою KNS Geo Pixel) є загальноприйнятим. Здійснюється обмін студентами за програмами Socrаtes\Erazmus, DAAD (ФРН). Також передбачена післядипломна підготовка за профільними напрямами переважно в інтересах будівництва. Студентам створені умови для розвитку особистості через хорову діяльність, різні гуртки клубу творчості, як-то патріотичної чи шахової секції.

Зміна освітніх парадигм під впливом ГІТ Євтушевська О.В., викладач кафедри іноземних мов та військового перекладу АСВ, Львів

Природно, що ГІС суттєво відобразилася на освіті та науці. Проте, на жаль, у більшості ВНЗ вивчення ГІС зводиться до застосування існуючих комерційних пакетів ПЗ та навчання роботі з готовими додатками, що має добре відому ваду – вразливість знань і умінь перед наступними версіями ПЗ. Цікавим є взаємозв’язок між тлумаченням ГІС і підходами до їх вивчення. На сьогодні ГІС не має чіткого визначення, і її дефініція варіюється від «база даних карт у цифровому вигляді» до «системи підтримки просторових рішень» і «інструменту для відкриття неявного у географічної інформації». Далі стійким є бачення ГІС як інформаційної системи і технічних складових – мережі, ПЗ, апаратних засобів, користувачів і процедур. Зазначене визначає два підходи у вивченні ГІС: а) аналіз і моделювання на основі ГІС; б) розробка та імплементація задумів на ГІС. Природно, що обидва підходи «обслуговуються» різними фахівцями: перший – географами, геодезистами, ландшафтниками, другий – інженерами, програмістами. «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

276

Витяги з проекту статуту ГО «Наукова творча спільнота «Січневі ГІСи» 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Наукова творча спільнота «Січневі ГІСи» є громадським об’єднанням (ГО), створеним відповідно до Конституції України, Закону України “Про об’єднання громадян”, чинного законодавства України. 1.2. ГО створюється і діє відповідно до таких засад (принципів): законність; гласність; гуманність та пріоритет загальнолюдських цінностей; вільний вибір ГО власних напрямів діяльності; рівність прав членів ГО; добровільність об'єднання та участі у ГО; свобода волевиявлення та самоврядування членів ГО. 1.3. ГО діє з місцевим статусом, поширює свою діяльність на територію Львівської області і не має місцевих осередків. 1.4. ГО створюється на невизначений термін. 1.5. ГО є неприбутковою організацією та не має своєю метою отримання прибутку та його розподіл між членами ГО. 1.6. ГО набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством. 1.7. ГО має відокремлене майно, самостійний баланс, може від свого імені виступати учасником цивільно-правових відносин, самостійно здійснювати правочини, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах. ГО може мати майно на правах власності або інших юридичних титулах, а також реалізовувати усі правочини, що випливають з цього. ГО може мати рахунки в національній та іноземній валюті в банківських установах, круглу печатку, кутовий та інші штампи, бланки, власну символіку, інші атрибути та реквізити, необхідні для досягнення мети та реалізації основних завдань діяльності ГО, які затверджуються Науковою радою ГО та реєструються в установленому законом порядку. 1.8. ГО як місцева громадська організація може мати і реалізовувати усі права, належні об'єднанням громадян в силу ст. 20 Закону України "Про об'єднання громадян" та інших норм відповідного чинного законодавства: - представляти і захищати власні права та законні інтереси, а також права та законні інтереси своїх членів в державних і громадських органах; - проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо) задля досягнення мети та реалізації основних завдань діяльності ГО, передбачених цим Статутом; - ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; - створювати установи та організації; «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

281

Три історії, які варто почути кожному Інформаційна доба дійсно по-новому визначає нашу діяльність – відкритий простір надає широкі можливості для пошуку та використання інформації. Також часто такі можливості ускладнюють пошук цінних відомостей. Тому слід дякувати окремим нашим діячам, які популяризують добрі думки у суспільстві та дозволяють економити час на пошук справді актуальної інформації. Вважаємо за доцільне передрукувати промову засновника корпорацій Apple та Pixar Animation Стіва Джобса на випускному в Стенфорді 2005 року, який пішов з цього світу у 2011.

Для мене велика честь бути з вами сьогодні на врученні дипломів одного з найкращих університетів світу. Я не закінчував інститутів. Сьогодні я хочу розповісти вам три історії з мого життя. І усе. Нічого грандіозного. Просто три історії. Перша історія – про з’єднання крапок. Я покинув Reed College після перших 6 місяців навчання, але залишався там вільним слухачем ще близько 18 місяців, поки нарешті не пішов. Чому ж я кинув навчання? Усе почалося ще до мого народження. Моя біологічна мати була молодою, незаміжньою аспіранткою і вирішила віддати мене на усиновлення. Вона наполягала на тому, щоб мене усиновили люди з вищою освітою, тому мені було призначено бути усиновленим юристом і його дружиною. Правда, за хвилю до того, як я виліз на світло, вони вирішили, що хочуть дівчинку. Тому їм зателефонували вночі і запитали: “Зненацька народився хлопчик. Ви хочете його?”. Вони сказали: “Звичайно”. Потім моя біологічна мати довідалася, що моя прийомна мати – не випускниця коледжу, а мій батько ніколи не був випускником школи. Вона відмовилася підписати папери про усиновлення. І тільки кілька місяців потому все-ж поступилася, коли мої батьки пообіцяли їй, що я обов’язково піду в коледж. І 17 років потому я пішов. Але я наївно вибрав коледж, що був майже таким же дорогим, як і Стенфорд, і всі накопичення моїх батьків були витрачені на підготовку до нього. Через шість місяців я не бачив сенсу мого навчання. Я не знав, що я хочу робити у своєму житті, і не розумів, як коледж допоможе мені це усвідомити. І от, я просто витрачав гроші батьків, що вони збирали все життя. Тому я вирішив кинути коледж і повірити, що усе буде добре. Я був спочатку наляканий, але, оглядаючись зараз назад, розумію, що це було моїм кращим рішенням за все життя. У ту хвилину, коли я кинув коледж, я міг перестати говорити про те, що необхідні уроки мені не цікаві, і відвідувати ті, котрі здавалися цікавими. Не все було так романтично. У мене не було кімнати в гуртожитку, тому я спав на підлозі в кімнатах друзів, я здавав пляшки “Коли” по 5 центів, щоб купити їжу, і ходив за 7 миль через усе місто кожний недільний вечір, щоб раз у тиждень нормально поїсти в храмі кришнаїтів. Мені він подобався. І багато з того, з чим я зіштовхувався, дотримуючись своєї цікавості й інтуїції, виявилося пізніше безцінним. От вам приклад: Reed College завжди пропонував кращі уроки з «Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

284

ІМЕННИЙ Андреєв Б.М. Андреєв І.М. Андросенко М.О. Атрасевич О.В. Багаури М.Г. Белена В.П. Бєляков В.Ф. Білоцька Л.Б. Богуцький С.М. Бойко О.Л. Болобан С.І. Бондаренко Б.Ф. Бондарук А.Б. Борисюк С.Л. Борохвостов І.В. Бударецький Ю.І. Будяну Р.Г. Бурба О.І. Бурдейний М.В. Бурячок В.Л. Бучко Д.Р. Вакал А.О. Ванкевич П.І. Варава В.В. Варванець Ю.В. Василенко О.В. Васюхін М.І. Власенко С.Г. Войтенков Р. Восколович О.І. Воробець С.С. Галенко І.В. Гапеєва О.Л. Герда М.І. Грабчак В.І. Гребенюк Т. Гулевець В.Д. Гуменюк М.О. Даник Ю.Г. Дмитрієв В.А. Євтушевська О.В. Євтушенко К. С. Журавський Ю.В. Заєць Я.Г. Зарубін С.К. Звєнов А.В. Зубарев О.В. Іванько О.М. Калитич В.М. Калінін О.М. Каневський Л.Б. Капеліста І.М. Касім А.М. Касім М.М. Кашаєв І.О.

123 196, 197 151 233 242 202 176, 181 236 221, 249 27 171 235 200 253 208 169 202 98, 114 165 151 264 178 249 177 203–205 60 27 40, 268 116 225 277 7 181 227 138 18 27 236 223 188 276 200 162 176, 181 71 234 56 23 196, 197 203–205 229 27 27 27 167

ПОКАЖЧИК

Кирилюк В.А. Ковбасюк С.В. Когут І.В. Кожокару А.А Комаров В.О. Корольова О. Костюк В.В. Красник Я.В. Кривошеєв А.М. Кривошеєв Р.А. Крячок С.Д. Кузик З.О. Кузьменко Р.В. Куляниця О.Й. Куранов О.О. Левченко А.О. Леонтьєв Н.Я. Лєбедєва О. Литвиненко Н.І. Литвиненко О.І. Ліпкевич С.Я. Логінов М.В. Лук’янов П.О. Лунькова Г.В Макаревич В. Мальцев С.В Манько О.В. Матала І.В. Мельник А.В. Мельник А.П. Мельник О.В. Мельник О.Д. Митяй Р.І. Мількович І. Міхєєв Ю.І. Мокіна А.Г. Молодецький Б.В. Мосейченок І.В. Мочерад В.С. Ніколаєв С.М. Озерова Г.І. Олійник М.Я. Оліярник Б.О. Оністрат О.А. Онищенко В.А. Осадчук Р.М. Павлюк В.М Пасічник О.О. Пасько І.В. Пашков С.О. Пашковський В.В. Пащук Ю.М. Перегуда О.М. Петлюк І.В. Петлюк О.І.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

163 231 171 23 213 247 202 196, 197 161 161 242 134 144 154 192 116 252 18 45 185 266 219 214 76 18 50 94 248 14 234 23 206 89 247 94 76 112, 168 268 249 164 262 174 200 213 195 171 263 114 138 45 245 243 112, 168 40, 211, 216 40, 174, 216

288

Писаренко Р.В. 50 Поздняков П.В. 223 Полець О.П. 129 Попов В.В. 240 Попов Д.В. 257 Проць О.Р. 80 Пугачов Р.В. 167 Пулеко І.В. 76, 232, 239 Ратанін Є.Г. 154 Рожков А.В. 23 Русіло П.О. 203–205 Руснак І.С. 251 Савков П.А. 50 Сай В.М. 240 Сальник Ю.П. 243 Сахно М.М. 194 Сащук І.М. 235, 236 Сбітнєв А.І. 185 Свідунович О.Є. 265 Сендецький М.М. 211 Сергієнко Р.В. 173 Смик С.І. 167 Смичок В.Д. 80, 249 Сорока М.В. 66 Сотник В.В. 208 Станкевич С.А. 227 Стрінада В.В. 126 Таранець О.М. 180 Твердохлібов В.В. 60 Тимчук В.Ю. 171, 275 Тимчук О.С. 266 Ткачук П.П. 105 Толубко Є.В. 56, 89 Топольницький П.П. 232 Трач А.Ю. 262 Тревого І.С. 105 Трофимович Л.В. 268, 272 Туголуков В.О. 188 Федорчук Д.Л. 231 Цюпак І.М. 105 Часковський О.Г. 273 Чепков І.Б. 157 Чепков Р.І. 157 Чигінь В.І. 80 Чукаріна Н.М. 27 Чумакевич В.О. 76, 239 Шабатура Ю.В. 144 Шевченко С.О. 242 Штаненко С.С. 123 Щадило Н.Я. 251 Щадило Я.C. 14, 273 Щерба О.В. 257 Яковенко В. 247 Яремчук М.Л. 239 Якимчук Р.А. 277

ЗМІСТ Вступне слово начальника Академії сухопутних військ ДОПОВІДІ ТА СТАТТІ Галенко І.В. Географічні інформаційні системи як жертва "інформатизації" Мельник А.В., Щадило Я.С. Деякі аспекти забезпечення військових підрозділів оперативною геопросторовою інформацією Гребенюк Т., Лєбедєва О., Макаревич В. До порядку побудови ГІС начальника топографічної служби Кожокару А.А., Іванько О.М., Рожков А.В., Мельник О.В. Сучасні перспективи застосування ГІС-технологій у роботі санітарно-епідеміологічної служби МOУ Васюхін М.І., Касім А.М., Гулевець В.Д., Бойко О.Л.,Чукаріна Н.М., Капеліста І.М., Касім М.М. Імітаційна геоінформаційна модель представлення навколоземної та повітряної обстановки району аеропорту Петлюк І.В., Власенко С.Г., Петлюк О.І. ГІС-технології у військовій справі Пашков С.О., Литвиненко Н.І. Функціональні можливості та сфери застосування модулів Arc View GIS – Spatial Analyst і Network Analyst Мальцев С.В, Савков П.А., Писаренко Р.В. Використання шаблонів при створенні спеціальних карт в ArcGIS на прикладі розрахунку зон приземлення вертольотів Толубко Є.В., Зубарев О.В. Основні напрямки й технічні основи розвитку ОВТ Василенко О.В., Твердохлібов В.В. Досвід створення АСУ тактичної ланки управління на прикладі країн СНД та країн членів НАТО Сорока М.В. Безпека безпровідних мереж стандартів 3G, 4G та 5G: технології захисту Зарубін С.К. Об'ємне моделювання місцевості та оперативної обстановки засобами ГІС “Оператор 2011”. Чумакевич В.О., Пулеко І.В., Мокіна А.Г., Лунькова Г.В. Проблеми геоінформаційної освіти Чигінь В.І., Смичок В.Д., Проць О.Р. Пасивні моноімпульсні різницево-часові, різницево-фазові і різницево-частотні радіолокаційні системи для вимірювання параметрів траєкторії польоту снарядів, мін і ракет Толубко Є.В., Митяй Р.І. Інформаційно-навігаційні системи як засіб підвищення якості управління в тактичній ланці Міхєєв Ю. І., Манько О. В. Спосіб визначення важливості інформаційного каналу у АС моніторингу радіотелевізійного простору Бурба О.І. Прикладні аспекти застосування сучасних систем електронного документообігу при формуванні вимог до АС військового призначення Тревого І.С., Ткачук П.П., Цюпак І.М. Метрологічне забезпечення сучасної геодезичної техніки на Яворівському науковому геодезичному полігоні Молодецький Б.В., Перегуда О.М. Показники та функція корисності базового ПЗ при створенні спеціалізованих ГІС Пасічник О.О., Бурба О.І. Підхід до техніко-економічного обґрунтування обрису автоматизованих систем військового призначення Левченко А.О., Войтенков Р. Метод представлення чисел для програмних засобів інформаційних систем Андреєв Б.М., Штаненко С.С. Оцінка надійності та витрат при використанні резервних ділянок мереж телекомунікацій Стрінада В.В. Сейсмоінфразвукова система моніторингу полігонних випробувань Полець О.П. Аналіз можливостей СН 3003 “БАЗАЛЬТ” для топогеодезичної прив’язки позицій артилерії Кузик З.О. Застосування геоінформаційних технологій у військових історичних

289

5 7 14 18 23

27 40 45 50 56 60 66 71 76

80 89 94 98 105 112 114 116 123 126 129 134

дослідженнях Грабчак В.І., Пасько І.В. Схеми захисту інформації Мак-Елліса з алгеброгеометричними кодами на просторових кривих Шабатура Ю.В., Кузьменко Р.В. Математичне моделювання у вирішенні задачі траєкторних досліджень балістичного тіла фотометричним методом ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ Бурячок В.Л., Андросенко М.О. Роль і місце геоінформаційних систем у забезпеченні безпеки України в інформаційній сфері Куляниця О.Й., Ніколаєв С.М., Ратанін Є.Г. Застосування елементів ГІС технологій для виконання спеціальних завдань Чепков І.Б., Чепков Р.І. До питання висування вимог до ГІС ВП Кривошеєв А.М., Кривошеєв Р.А. Використання ГІС «Панорама» в інтересах розвідки і вогневого ураження об’єктів (цілей) угруповання противника як складової частини розвідувально-вогневої системи нового покоління Журавський Ю.В. Застосування ГІС у задачах оцінювання ефективності радіоподавлення Кирилюк В.А. Інформаційні системи, як складові програмного забезпечення системи управління радіоелектронної боротьби Бурдейний М.В. Використання ГІТ у системах навігації БПЛА Смик С.І., Пугачов Р.В., Кашаєв І.О. Шляхи модернізації радіонавігаційних систем наземного базування Молодецький Б.В., Перегуда О.М. Особливості впровадження сучасних навігаційних систем у ЗС України Бударецький Ю.І. Особливості побудови КНС Тимчук В.Ю., Когут І.В. Результати обґрунтування тактико-технічних вимог до комплексованої навігаційної системи Болобан С.І., Осадчук Р.М. Аналіз світових тенденцій в розвитку датчиків інерціальних навігаційних систем Сергієнко Р.В. Дослідження можливості використання СН- 3003 «Базальт» за умови роботи в системі UTM Петлюк О.І., Олійник М.Я. ГІС у військових задачах Бєляков В.Ф., Заєць Я.Г. Застосування ГІТ при підготовці стрільби і управління вогнем артилерійських підрозділів Варава В.В. Вплив ГІТ на ефективність вогню артилерійських підрозділів Вакал А.О. Застосування ГІС для вирішення завдань РВіА Таранець О.М. Застосування ГІС в РВіА СВ ЗС України Бєляков В.Ф., Заєць Я.Г. Застосування ГІС у деяких військових задач Гапеєва О.Л. Застосування ГІТ у знешкодженні вибухонебезпечних предметів Сбітнєв А.І., Литвиненко О.І. Створення СППР для вибору раціонального маршруту руху при підготовці та в ході проведення маршу частин (підрозділів) із інтеграцією ГІС Дмитрієв В.А., Туголуков В.О. Геоінформаційне забезпечення ППО України: проблемні питання і шляхи вирішення Куранов О.О. Практичні аспекти застосування ГІС – технологій при виконанні демаркації державного кордону України Сахно М.М. Основні напрями застосування ГІТ у військовій справі Онищенко В.А. Військові бази – на обліку ГІС Красник Я.В., Калитич В.М., Андреєв І.М. Сучасні геоінформаційні технології Красник Я.В., Калитич В.М., Андреєв І.М. Функції та галузі застосування ГІС і ГІТ Оліярник Б.О., Бондарук А.Б., Євтушенко К.С. Забезпечення єдиного інформаційного простору у комплексі автоматизованого управління Будяну Р.Г., Белена В.П., Костюк В.В. ІС та технології на зразках бронетанкової

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

290

138 144

151 154 157

161 162 163 165 167 168 169 171 171 173 174 176 177 178 180 181 181

185 188 192 194 195 196 197 200 202

техніки ЗС України Варванець Ю.В., Калінін О.М., Русіло П.О. Особливості створення сучасної моделі бойової колісної розвідувальної машини Варванець Ю.В., Калінін О.М., Русіло П.О. Особливості створення моделі узагальненого обрису броньованої ремонтно-евакуаційної машини сучасності Варванець Ю.В., Калінін О.М., Русіло П.О. Приладове оснащення сучасних РСЗВ на основі ІТ Мельник О.Д. Питання функціонування розвідувально-інформаційної системи засобів ближнього бою Борохвостов І.В., Сотник В.В. Можливі напрями впровадження ГІС під час реалізації військово-технічної політики держави Петлюк І.В. Геоінформаційні системи та технології у логістиці Сендецький М.М. Застосування ГІС для техніко-економічної оцінки пропозицій з оснащення частин Державної спеціальної служби транспорту засобами озброєння Оністрат О.А., Комаров В.О. Застосування ГІТ для вдосконалювання системи охорони інтелектуальної власності у ЗС України Лук’янов П.О.Актуальні проблеми стандартизації ГІС Петлюк І.В., Петлюк О.І. Мережецентрична війна як форма бойових дій Логінов М.В. Обґрунтування проблеми управління перевантаженням у військовій тактичній мережі TCP/IP Богуцький С.М. Проблемні аспекти створення АСУ тактичної ланки Даник Ю.Г., Поздняков П.В. Обґрунтування вимог до уніфікованого модуля управління безпілотними літальними апаратами Восколович О.І. Методика вибору режиму функціонування системи МІМО при дії навмисних завад та завмирань Станкевич С.А., Герда М.І. Особливості застосування зарубіжних спеціальних програмних систем при плануванні космічної зйомки Каневський Л.Б. Аналіз можливостей побудови багатопозиційного оптичного комплексу для контролю космічного простору Федорчук Д.Л., Ковбасюк С.В. Обгрунтування показників застосування КА за призначенням при аналізі стану космічної обстановки Топольницький П.П., Пулеко І.В.. Розширення можливостей ГІС за рахунок використання знімків з космічного апарата «Січ-2» Атрасевич О.В. Створення бази геоданих космічних знімків, отриманих КА «Січ-2» Мельник А.П., Звєнов А.В. Використання методів відновлення зображення, отриманого від засобів ДЗЗ за допомогою ПЗ MATLAB Сащук І.М., Бондаренко Б.Ф. Особливості застосування інформаційно-сигнатурних технологій для військових і спеціальних задач Сащук І.М., Гуменюк М.О., Білоцька Л.Б. Визначення корисності ознак розпізнавання в задачах ідентифікації зображень Чумакевич В.О., Пулеко І.В., Яремчук М.Л. Оцінка екологічного ризику забруднення підземних вод Житомирської області з використанням ГІС Попов В.В., Попов В.В. Структурна модель сумарної похибки оптичних засобів траєкторних вимірювань Сай В.М. Використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ємності радіосистем управління Крячок С Д., Шевченко С.О., Багаури М.Г. Спосіб визначення координат марок фотограмметричного тест-об'єкта Пащук Ю.М., Сальник Ю.П. Роль систем ISTAR у сучасних військових операціях Пашковський В.В. Визначення ТТВ до перспективних РЛС наземної розвідки ближньої дії Яковенко В., Корольова О., Мількович І. Оцінка похибок визначення координат цілі

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

291

203 204 205 206 208 211 211 213 214 216 219 221 223 225 227 229 231 232 233 234 235 236 239 240 240 242 243 245 247

при використанні літаючої платформи Матала І.В. Особливості цілевказання і наведення на наземні цілі вертольотів, які обладнані прицільно-навігаційним комплексом Ванкевич П.І., Богуцький С.М., Мочерад В.С., Смичок В.Д. Діагностичнопрограмний комплекс для автоматичного аерологічного зондування Руснак І.С. До питання про впровадження ГІС на службу МНС України Щадило Н.Я. Сучасні інструменти менеджменту Леонтьєв О.О.. Комплексні підходи опрацювання та застосування ДЗЗ у спеціальних задачах Борисюк С.Л. Аналіз впливу глобальної зміни клімату на загрози національній безпеці України Попов Д.В., Щерба О.В. Про лаконічність і влучність в ІТ зразків ОВТ Озерова Г.І., Трач А.Ю. Видавничі можливості Академії стосовно випуску картографічних матеріалів освітньої спрямованості Павлюк В.М. Приклад відсутності геоінформаційного підходу у вирішенні транспортної проблеми міста Бучко Д.Р. Історичне дослідження становлення ЗСУ за допомогою сучасних ІТ Свідунович О.Є. Роль геодезичної служби у Великій Вітчизняній війні Ліпкевич С.В., Тимчук О.С. Структурування процесів створення та розбудови ЗСУ засобами ГІС-технологій Власенко С.Г., Мосейченок І.В., Трофимович Л.В. Розвиток ГІС: історія і сучасність Трофимович Л.В. Джон Атанасов – творець першого у світі проекту електронної обчислювальної машини Часковський О.Г., Круглов І.С., Щадило Я.С. Моніторинг динаміки вкритих лісовою рослинністю земель та неконтрольованих рубок в Українських Карпатах на основі супутникових знімків Тимчук В.Ю. Особливості підготовки фахівців з геодезії та критерії у Війську Польському Євтушевська О.В. Зміна освітніх парадигм під впливом ГІТ Воробець С.С., Якимчук Р.А. До питання про напрямки бойової підготовки військ на основі сучасних технологічних та імітаційних досягнень ІНФОРМАЦІЯ Професор Тарас Шевченко. Біографічна довідка Земельний кадастр: в Україні завершено суцільну аерофотозйомку території країни Акт здачі-прийняття програмних продуктів Витримки з проекту статуту ГО «Наукова творча спільнота «Січневі ГІСи» Стів Джобс. Три історії, які варто почути кожному Повідомлення про форум «Географічні інформаційні системи у військових і спеціальних задачах («Січневі ГІСи»)» Рішення та пропозиції науково-технічного семінару “ГІС у військових задачах” від 27 січня 2012 року Іменний покажчик Зміст

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

292

248 249 251 251 252 253 257 262 263 264 265 266 268 272

273 275 276 277 279 280 280 281 284 288 289 291 292

Наукове видання

ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВІЙСЬКОВИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАДАЧАХ «Січневі ГІСи» ТРЕТІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР 27-28 СІЧНЯ 2012 р.

Збірка матеріалів, статей, доповідей і тез Відповідальний за випуск В.Ю.Тимчук

За достовірність наданого матеріалу, фактів, цитат та інших відомостей відповідальність несе автор.

Підписано до друку 01.03.2012 р. Формат 60х84 1/16 Ум. друк. арк. 15,81 Наклад 100 прим.

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

293

«Січневі ГІСи», 27.01.2012 : матеріали, статті, доповіді, тези – Львів, АСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного

295