IV SichMilGIS

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

-практичного

1

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

2

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

3

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

«ІV Січневі ГІСи»: Інтелектуальна оборона

Збірка праць науково-практичного форуму 22–24 січня 2013 р.

Львів Академія сухопутних військ 2013 1

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

УДК 528.02:356 С 41

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Академії сухопутних військ (протокол від 19.02.2013 р. № 5)

С 41 «ІV Січневі ГІСи» : Інтелектуальна оборона (науково-практичний форум / Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного : Львів, 22–24 січня 2013 р.). – 2-ге вид., доп., змін., уточ. – Львів : АСВ, 2013. – 227 с.

Матеріали науково-практичного форуму за теоретичними та практичними результатами наукових досліджень і розробок, виконаних науковими працівниками науково-дослідних установ Збройних Сил України та інших відомств, викладачами вищих військових навчальних закладів і військових підрозділів вищих навчальних закладів, інших вищих навчальних закладів, науковими співробітниками, інженерами та фахівцями різних організацій і підприємств України, аспірантами та ад’юнктами, публікуються у збірці. Для представників військового командування, офіцерів штабів і управлінь, спеціалістів інших військових відомств, наукових працівників, викладачів, ад’юнктів, аспірантів, фахівців у галузях геоінформаційних і радіоелектронних технологій, інформаційних систем, автоматизованих систем управління та інших зацікавлених осіб.

© Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 2013 2

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ПРОГРАМНИЙ КОМІТЕТ Ігор ТРЕВОГО, д.т.н., професор, Заслужений працівник освіти України – голова комітету (Львів) Богдан ОЛІЯРНИК, д.т.н., с.н.с., Заслужений винахідник України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України – заступник голови (Львів) Олексій КРАСЮК, к.військ.н. – заступник голови (Львів) Іван ГАЛЕНКО, к.т.н. – заступник голови, автор концепції тематичного спрямування секції №2 (Київ) Геннадій БРАТЧЕНКО, д.т.н., с.н.с. (Одеса) Володимир ГРАБЧАК, к.т.н., с.н.с. (Львів) Юрій ДАНИК, д.т.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (Житомир) Анатолій ЗУБКОВ, д.т.н., с.н.с., лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (Львів) Євген КІЛЬЧИЦЬКИЙ, к.т.н., доцент (Київ) Володимир КОРОЛЬОВ, д.т.н., с.н.с. (Львів) Георгій КРИХОВЕЦЬКИЙ, к.т.н., с.н.с. (Київ) Андрій ЛЕВЧЕНКО, к.т.н., с.н.с., доцент (Одеса) Сергій ЛУЦИК, к.т.н., с.н.с. (Київ) Олександр ПЕРЕГУДА, к.т.н., с.н.с. (Житомир) Олексій ПИСАРЧУК, д.т.н., с.н.с. (Житомир) Вадим ПРОКОФ’ЄВ, д.т.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (Київ) Роман ПУГАЧОВ, к.т.н., с.н.с. (Харків) Дмитро П′ЯСКОВСЬКИЙ, к.т.н., доцент, Заслужений працівник освіти України (Київ) Іван РУСНАК, д.військ.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України (Київ) Богдан РИЦАР, д.т.н., професор, голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та МОНМСУ (Львів) Ігор САЩУК, к.т.н., с.н.с. (Київ) Євген СЕРЕДИНІН (Київ) Сергій СМИК, к.т.н. (Харків) Володимир ТИМЧУК, к.т.н., с.н.с. (Львів) – секретар форуму Ігор ЧЕПКОВ, д.т.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України (Київ) Олександр ЧОРНОКНИЖНИЙ, к.т.н., доцент (Київ) Максим ЯКОВЛЕВ, д.т.н., с.н.с. (Львів) Партнери-співорганізатори Інститут європейської безпеки та конверсії Всеукраїнська наукова творча спільнота «Січневі ГІСи» Приватне акціонерне товариство «ЕСОММ Со» Українське товариство геодезистів і картографів ТзОВ «ГІСІНФО» ТзОВ «Символіка» Організатор науково-дослідна лабораторія (інформаційних та геоінформаційних систем) науково-дослідного відділу (систем управління військами) Наукового центру Сухопутних військ (начальник – п/п-к Тимчук В.Ю.)

3

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ВИКОРИСТАНІ

СКОРОЧЕННЯ

Перелік основних скорочень АРМ АС, АСУ БГД, БД БЗ БПЛА БТО ВП ВТЗ ГІМ ГІС, ГІТ ДЗЗ ДН, ДНА ЕКМ ЕМС ЕОМ ЄАСУ ІКС ІМ ІС, ІТ КА НІ НС ОВТ

автоматизоване робоче місце автоматизована система (управління) база геоданих, база даних бойове застосування безпілотні літальні апарати бронетанкове озброєння військове призначення високоточна зброя геоінформаційне моделювання геоінформаційна система, геоінформаційні технології дистанційне зондування Землі діаграма напрямленості (антени) електронна карта місцевості електромагнітна сумісність електронно-обчислювальна машина єдина автоматизована система управління інформаційно-керуючі системи імітаційне моделювання інформаційна система, інформаційні технології космічний апарат навігаційна інформація навігаційна система озброєння і військова техніка

ОПК ОТ ПЗ ППО РВіА РЕБ, РЕП РЕЗ РЛС РО РСЗВ СВІ СКП СППР СРНС СУ, СУВ ТГЗ, ТГП ТЗ ТЛУ ТТВ, ТТХ ЛА ЦКІ ЦКМ ЦММ

оборонно-промисловий комплекс обчислювальна техніка програмне забезпечення протиповітряна оборона ракетні війська і артилерія радіоелектронна боротьба, протидія радіоелектронні засоби радіолокаційна станція рухомий об’єкт реактивна система залпового вогню система відображення інформації середня квадратична похибка система підтримки прийняття рішень супутникові радіонавігаційні системи система управління (військами) топогеодезичне забезпечення, прив’язування транспортний засіб тактична ланка управління тактико-технічні вимоги, характеристики літальний апарат цифрова картографічна інформація цифрова карта місцевості цифрова модель місцевості

Організації-учасники А0515 А0747 А1277 А1906 АВВ «Авікос» АСВ

Військова частина А0515 (Київ) Військова частина А0747 (Львів) Військова частина А1277 (Львів) Військова частина А1906 (Київ) Академія внутрішніх військ (Харків) ПрАТ «Авікос» (Львів) Академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного ВА Військова академія (Одеса) ВІКНУ Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка ВІТІ Військовий інститут телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» «Гісінфо» ТзОВ «Гісінфо» (Вінниця) «ГІС-асоціація Всеукраїнський благодійний фонд сприяння та України» розвитку геоінформаційних технологій та послуг «ГІС асоціація України» ГПЗ №4762 Головне представництво замовника №4762 (Львів) ГЦСК Головний центр спеціального контролю ДЕА ПДОУ Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління «Діпрозв’язок» ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок» ДКАУ Державне космічне агентство України «ЕСОММ Со» Приватне акціонерне товариство «ЕСОММ Со» «Ефір-С» ТзОВ «НВП «Ефір-С» ЖВІ Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова НАУ ІЄБК Інститут європейської безпеки та конверсії ІІТ НУОУ Інститут інформаційних технологій (НУОУ), ІТГІП Інститут телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України (Київ) ІФНТУНГ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу «Південне» ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля (Дніпропетровськ) ЛНДРТІ ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» ЛОДА Львівська обласна державна адміністрація ЛОР Львівська обласна рада «Лорта» ДП «Львівський дослідний завод «Лорта» «Магеллан» Аерокосмічне агентство «Магеллан» (Київ)

«Маркет-МАТС» МОУ НАН НАУ НЛТУ НТУУ «КПІ»

ТзОВ «Маркет-МАТС» Міністерство оборони України Національна академія наук (України) Національний авіаційний університет Національний лісотехнічний університет (Львів) Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» НУ «ЛП» Національний університет «Львівська політехніка» НЦ БЗРВіА Науковий центр бойового застосування Ракетних військ і артилерії СумДУ (Суми) НЦ СВ Науковий центр Сухопутних військ ОДАТРЯ Одеська державна академія технічного регулювання та якості «Оризон-Навігація» ДП «Оризон-Навігація» (м. Сміла) ПолтНТУ Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка СВ ЗСУ Сухопутні війська Збройних Сил України «Січневі ГІСи» Всеукраїнська наукова творча спільнота «Січневі ГІСи» «Текон-Електрон»Окреме конструкторське бюро «Текон-Електрон» (Львів) ТНТУ Тернопільський національний технічний університет імені І. Пулюя «ТТТ» ТзОВ «ТТТ» УДУФМТ Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі УжНУ Ужгородський національний університет УТГК Українське товариство геодезії та картографії ФМІ Фізико-механічний інститут НАН України «ХАІ» Національний аерокосмічний університет ім. М.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ХКБМ Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова «ХПІ» Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ХУПС Харківський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба ЦНДІ ОВТ ЗСУ Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ ЦУВТН Центральне управління воєнно-топографічне та навігації Semantic Force Semantic Force (Київ)

Інші нетематичні скорочення ДП ЗВО ЗС, ЗСУ ЗНП

Державне підприємство «Зарубежное военное обозрение» збройні сили, Збройні Сили України збірник наукових праць

НДІ ОНДІ НС

4

науково-дослідний інститут Об’єднаний НДІЗСУ науковий співробітник (і відповідно молодший, старший, провідний)

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ВСТУПНЕ Доброго дня! Шановні учасники форуму! Перш за все я хотів би привітати вас у стінах нашого закладу. Щиро дякую вам за співробітництво у напряму розвитку та застосування інформаційних систем військового призначення. Я впевнений, що і в подальшому ми активно будемо співпрацювати з вами. У теперішній час воєнно-політична обстановка у світі є динамічною і розвивається під впливом тенденцій прискорення розвитку інформаційних технологій, збільшення спроможностей держав щодо проведення інформаційних війн та участі військових формувань у миротворчих операціях. Тому необхідно зазначити, що особлива увага форуму буде приділятися проблемам розвитку та застосування ГІС військового призначення, забезпечення їх інформаційної безпеки. Зростання ролі ГІС у світі, розробка нових зразків озброєння і військової техніки, зміна змісту бойових дій у військах майбутнього вимагає розстановки пріоритетів з використання космічного простору. Тому необхідно розгорнути активну наукову роботу із впровадження ГІС для вирішення всього комплексу завдань щодо експлуатації та бойового застосування нових зразків озброєння і військової техніки, а також підвищення ефективності роботи органів військового управління. Реалізація і впровадження ГІС дозволить значно підвищити оперативність роботи органів державного і військового управління, спростить роботу вищого командного складу різного рівня, а також значно підвищить ефективність виконання бойових завдань частинами і підрозділами збройних сил. Аналіз розвитку та використання АСУ у збройних силах розвинених країн світу показав, що в останні часи впроваджується так звана концепція мережевої централізованої війни, яка є сталою системою поглядів на військово-технічне забезпечення та ведення бойових дій в умовах тотальної комп’ютеризації сил і засобів збройної боротьби. Головний зміст цієї концепції полягає не в нових формах і видах ведення воєнних дій, а в зміні способу управління військами (силами). Основна перевага мережевої централізованої концепції ведення бойових дій проявляється у високій маневреності частин і з'єднань, здатних у ході маневрів оперативно планувати свої наступні дії, постійно одержуючи свіжі дані розвідки, вступати в бій, не піклуючись про тилове постачання, тому що воно прийде в потрібний час і точно за призначенням.

СЛОВО На сьогоднішній день в Україні продовжується створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил України. Вирішення даного завдання пов’язане з питаннями інформаційної безпеки держави, що забезпечуються: стимулюванням впровадження новітніх інформаційних технологій і виробництва конкурентоспроможного національного інформаційного продукту, зокрема, сучасних засобів і систем захисту інформаційних ресурсів; використанням захищених інформаційнотелекомунікаційних систем, що функціонують в інтересах управління державою та забезпечують потреби оборони та безпеки держави; розробкою та впровадженням національних стандартів і технічних регламентів застосування інформаційно-комунікаційних технологій, гармонізованих із відповідними стандартами держав – членів Європейського Союзу. І підтвердженням тому є те, що на даному етапі науковці Академії сухопутних військ беруть активну участь у створенні ЄАСУ. Зазначена задача може бути вирішена з використанням мережевої центричної концепції та інформаційно-комунікаційних технологій. Вважаю, що основне завдання форуму – встановити тісне співробітництво з науковими організаціями, відділами, кафедрами та лабораторіями, які працюють у галузях розробки та удосконалення сучасних геоінформаційних технологій, для проведення подальших спільних досліджень та здійснення прикладних робіт в інтересах Сухопутних військ Збройних Сил України. Виникає необхідність періодично проводити міжвідомчі конференції, семінари, форуми зацікавлених департаментів Міністерства оборони України, управлінь Генерального Штабу ЗС України, військових науково-дослідних установ та підприємств оборонної промисловості України із розгляду актуальних питань розвитку ОВТ. Оголошую початок роботи науково-технічного форуму «ІV Січневі геоінформаційні системи: інтелектуальна оборона». Бажаю вам плідної праці. Начальник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного доктор історичних наук,професор, генерал-лейтенант Ткачук П.П.

5

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

СТАТТІ

ТА

ДОПОВІДІ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ОБОРОНА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ СПІВРОБІТНИЦТВА Галенко І. В., к.т.н., завідувач кафедри геоінформаційних та аерокосмічних технологій ДЕА ПДОУ Мінприроди України, Київ Україна й українці займають унікальне геополітичне місце на карті людства у різних вимірах. Наприклад, останню точку у Другій світовій війні від імені СРСР своїм підписом в Акті капітуляції Японії поставив українець Кузьма Дерев'янко. Але і перший бій на "антиюдобільшовицькому фронті" тієї війни також дав етнічний українець обер-лейтенант «Люфтваффе» Роберт Олійник. Чому це актуально в контексті генези і парадигми співробітництва України і НАТО? Яким чином це відноситься до діалектики військової справи Енгельса і сучасної філософії військового мистецтва, чи допоможе це передбачити способи і технології війн майбутнього щоб зберегти мир? Відповідь на ці питання спробуємо розглянути, виходячи з тези В. Соловйова (ЦДПІН, Київ), що у сучасному світі "інформація про основні фонди важливіша за основні фонди". Отже, на початку і в кінці руху мільйонів людей і тонни смертоносного металу були два українця. Події між цими двома постатями стають для нас сьогодні просто фоном для двох українців так само, як очільники країн-переможців через свою географічну віддаленість від цих моментів також перетворюються на щось важливе у другому ряді. Біль і жах того періоду залишився в історичній пам'яті. Актуальні сьогодні тільки інформація про ті події, способи її актуалізації та мета. Матеріальні мільйони загиблих і мільйони тони металу перетворилися на віртуальну частину життя людства тим багажем, який ми називаємо досвідом. Досвід тієї війни, на жаль, досі відверто збочений загадковою смертю Рудольфа Геса й "уроками історії" генерала Гарєєва, що дозволяє і сьогодні "робити гроші" на іменах жертв, наприклад, Івана Дем'янюка. Тим не менш, Інтернет потроху трансформує міфи у брехню і правдою убезпечує від кривавих наслідків комерційних інтересів тих, хто, прикриваючись ідеологією, зазвичай залишається з грошима в тіні. Тепер давайте спитаємо про сьогодення: які результати співробітництва України і НАТО маємо з моменту вступу України до Ради Північноатлантичного співробітництва у 1991 році. Чи розбудувала Україна сучасні збройні сили, чи по-людськи вирішили долю мільйонів військовослужбовців та членів їх сімей, чи раціонально розпорядилися стратегічними запасами і ресурсами, у тому числі "на десять років бойових дій для десяти мільйонів"? Чи, врешті-решт, завершилася "Холодна війна" та що дійсно вигідно Україні і НАТО?

прагненням пізнавати світ одними та протидіяти наслідкам лінощі більшості. Скорочення спільних загроз спочатку сприймається як дипломатична гра, потім – як спецоперація, затим – як провокація до гонки озброєнь. Не зважаючи на втрату майже дев'яноста відсотків науково-технічних напрацювань у військово-технічній сфері, колоніальну відсутність кінцевого складання військової техніки та систем, Україна поступово виводить на ринок нові зразки ОВТ. Іноземні контракти на її поставку свідчать, що більшість українських партнерів на ринку озброєння вважають цей процес позитивним. Водночас, різні провокації типу "кольчужного скандалу" тільки демонструють, що комерційні інтереси в країнах-провокаторах не гомогенні й не контрольовані "єдиним центром". Ці ж провокації в українському контексті ще раз підкріплюють переконання, що "ідеологема" та уміння нею оперувати в глобальному інформаційному просторі важливіша за суть явища і "гешефти" учасників. Отже, виклики безпеці та загрози миру постійно генеруються в самому бізнес-середовищі комерційними інтересами його суб'єктів й людство досі не вигадало іншого рецепту протидії грабежу, як "озброєний охоронець". Цей озброєний охоронець мусить першим виявити загрозу, задіяти усякі важелі інформаційного впливу на потенційного агресора з метою оборони і тільки потім максимально влучно "уразити ціль". Й за сотні років тут нічого не змінилося, а тільки стали більш ємними, більш інформативними кожна дія "озброєного охоронця". Й так само, як сотні років тому, кожен об'єктивно зацікавлений, щоб імовірну небезпеку сусід зупинив на своєму кордоні й мав на своїй території лад та стабільність. Така зацікавленість приводить нас до висновку, що "скорочення спільних загроз" має мати ту межу, яка залишає певні спроможності для самостійного, адекватного реагування на виклики безпеки власними ресурсами. Стосовно України ми бачимо, що відбувся кардинальний перерозподіл ресурсів та спроможностей на користь внутрішньополітичних силових структур, а ресурси, які були спрямовані для реагування на ймовірну зовнішню агресію, скорочуються до тієї межі, раціональність якої сумнівна в короткостроковій та довгострокових перспективах. Слід зазначити, що вирішення внутрішньополітичних силових місій (поліцейських задач чи задач реагування на надзвичайні ситуації) в силу своєї природи не давали суттєвого поштовху для науковотехнічного прогресу. У більшості випадків для поліцейських функцій після адаптації запозичалися технології та технічні рішення зі збройних сил. "Автозак" чи "електронний сторож" можуть бути високотехнологічними рішеннями, але ми не спостерігаємо активної дифузії цих інновацій в інші,

Гонка озброєнь та скорочення спільних загроз Під час "холодної війни" цивільне суспільство жило двома медійними процесами: "гонкою озброєнь" та "скороченням спільних загроз". Гонка озброєнь – це, як ми бачимо ще у Ф. Енгельса, частина науковотехнічного прогресу, одним зі стимулів до оновлення й пов'язана з гносеологічною сутністю людини, її 7

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ривок науково-технічного прогресу, політичного і соціального поступу та усвідомлення людства як частини єдиного цілого з живою і неживою природою – ноосфери. Прогрес в "управлінні" ноосферою створив ілюзію кінця економічних циклів і появи безкризового капіталізму. Усе здавалося чудовим, якби не комерційні інтереси окремих високопосадовців із кола "обраних" та не 11 вересня 2001 року. Наразі з'ясувалося, що викликів безпеці не стало менше. Старі виклики безпеці не зникли. Наприклад, у 1997 р. в силу вступила міжнародна "Конвенція про заборону хімічної зброї", яку підписали США, Росія, Україна та ще 185 країн світу. Членами конвенції не є Ангола, Єгипет, КНДР, Сирія і Сомалі. Конвенцію підписали, але не ратифікували М'янма та Ізраїль. Щось подібне відбувається і з нерозповсюдженням ядерної зброї. Це означає, що старі виклики безпеці залишилися "на озброєнні" окремих режимів і просто чекають свого часу чи трансформувалися в приховані, або виклики безпеці перейшли на новий технологічний рівень завдяки новим фізичним, біологічним і генним методам знищення людей. Мова йде не тільки про досі маловідомі кліматичну, сейсмічну, продуктову, генну технології ведення війн та інші перспективні види зброї масового знищення. Звичайні досягнення у кібернетичній сфері й прагнення застосувати "автономні бойові системи" в "звичайному озброєнні" викликають серйозне занепокоєння щодо майбутнього ноосфери та щодо дійсно дієвого контролю людини за "техносферою". Як за таких обставин не згадати передбачення Льва Троцького про нову світову війну (1937): «Де б і з якого б приводу не почалася війна, значні успіхи однієї з великих держав означали б не кінець війни, а тільки збільшення її радіуса. Страх перед переможцем викликав би розширення ворожої коаліції. Спіраль війни захопить неминуче всю нашу планету і Війна не пройде безслідно для жодної країни. В муках і конвульсіях увесь світ змінить своє лице... Операції будуть розігруватися одночасно на землі, під землею, на воді, під водою і в повітрі. Війна втягне у свій коловорот все населення, всі його багатства, матеріальні і духовні... Господарство буде у всіх країнах підпорядковане державному контролю. Воєнна цензура, як завжди, буде і політичною цензурою. Опозиція буде подавлена. Офіційна брехня одержить монопольні права. Межа між тилом і фронтом щезне. Воєнне правосуддя пошириться на всю країну..." [6]. Отже, "розум" знав, а збитошні ручки робили не те...

Дискусія Беззаперечним фактом є те, що українська частина ноосфери зазнає втрат внаслідок неочевидних бойових дій під час торговельно-економічних війн або війн за геополітичне домінування, й виникає завдання пошуку шляхів протидії знищенню людського потенціалу. Зараз ноосфера України у всіх своїх складових є під впливом вікового, вкрай негативного, кривавого досвіду російського державного менеджменту і незвіданого на собі, ще не осмисленого повністю досвіду геополітичного менеджменту з боку США та ЄС. Повоєнний успіх ФРН, Японії, Сінгапуру чи Південної Кореї сприймаються як щасливий збіг різних чинників та змагань. Тому Україні більш важливо збагнути, наприклад, відмінності зовнішньополітичного менеджменту США і Росії, ніж досвід Грузії чи Ізраїлю. Висловлюючись в термінах конструкції теорії Вернадського, ноосфера Грузії сьогодні переживає певну внутрішню системну "розумову" кризу внаслідок ситуаційної втрати до неї інтересу з боку США. А після заяви Ізраїлю "українці, забудьте історію" на ноосферу цієї території взагалі поки не варто звертати увагу, навіть якщо вони готуються до другого розсіяння. Тому для нас важливо переконатися у правдивості ідеологем, дискусію навколо яких веде, наприклад, американський політолог Януш Бугайські [4]. У той час, як співробітництво НАТО і Росії йде у декількох десятках секторів безпеки і уже вийшло на рівень створення на території Росії авіабази НАТО, Росія активно протидіє співробітництву НАТО в країнах колишнього СРСР. США і НАТО, фінансуючи проекти в Росії, стараються не дратувати останню надмірною активністю, агітують за дружні відносини між американськими союзниками й Росією. Такі маніпуляції громадською думкою так чи інакше піднімають питання довіри як до Росії, так і до НАТО з США. Безпідставне культивування Росією власної вищості й унікальності робить її політику слабо прогнозованою, а зносини з нею-ризикованими. Тому саме через призму довіри з аналізом механізмів відповідальності, що в крайніх випадках є чисто військовою задачею, слід розглядати наступні актуалізовані в ЗМІ твердження. Адміністрації в США визнають право кожної держави на добровільний вибір альянсів й без загроз суверенітету з метою сприяння захищеності, тоді як Росія шляхом стимулів, погроз або відвертого тиску енергетичною залежністю чи на торговельні зв'язки намагається нав’язати сусідам власні системи безпеки з вимогами поступатись найважливішими елементами суверенітету. Складається враження, що Росія розвинула пострадянську версію «доктрини Брєжнєва»: країни у складі фінансованих нею інституцій серйозно обмежуються у власному суверенітеті стосовно зовнішньої політики та сфери безпеки. Натомість, ЄС і НАТО створили добровільні альянси на основі взаємної згоди, а не сфери впливу, які зосереджені на одному центрі влади. У випадку ЄС – на засадах об’єднання елементів суверенітету країн-членів. Наведені вище фрагменти дискусії щодо НАТО посилює Йошка Фішер [5]. З одного боку, нещодавнє ХХ століття принесло людству сотні мільйонів вбитих і знищених. З іншого боку, саме на це століття припадає © Галенко І.В.

Розумна оборона З наведеного вище цілком логічною по суті і змісту виглядає глобальна світова ініціатива "Розумна оборона", яка була сформульована для широкого загалу на саміті НАТО в Чикаго в травні 2012 року. Передумовою ініціативи вважається загострення боротьби НАТО за лідерство з азійськими країнами та Росією в умовах не прогнозованих скорочень військових бюджетів країнами – членами НАТО через світову фінансову кризу [7]. "Розумна оборона" – це, як зазначав у своїх публічних виступах директор Офісу зв'язку з НАТО в Україні Марчін Кожіел, є управління спроможностями на реагування існуючим та новим 9

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

при цьому кожен проект сприяє уніфікації термінології та обміну досвідом. В українському законодавстві термінологія у безпековій сфері поки що не приведена до єдиного глосарію, і українські посадовці після скорочення людських спроможностей, тобто після фактичної втрати частини накопичених експертних, інколи навіть евристичних, знань, мають серйозні проблеми з розумінням смислів, задумів і шляхів втілення, та, відповідно, з плануванням, постановкою завдань і звітуванням. На наше переконання, Україні слід відмовитися від терміна "розумна оборона" та застосувати термін "інтелектуальна оборона". Можливо, для англосаксонської ментальності "Smart defence"звучить раціонально. Дії, які не вписуються в КРО вони, відав, позначають як "нерозумна оборона". Але саме "нерозумна оборона" з саперними лопатками зупиняла високотехнологічні війська Вермахту в 1941-му. Тобто ми вважаємо неприпустимим меркантилізовувати, підпорядковувати тільки комерційним правилам оборону. Адже бізнесу байдуже, на чому і яким чином отримувати зиск. Саме тому ми пропонуємо для ЗСУ застосовувати термін Концепція "Інтелектуальна оборона". Такий термін дозволить дистанціонуватися як від північних, так і західних комерційних інтересів. Водночас, на нашу думку, ми уникаємо від звуження терміна В. Вернадського "розум" та теологічних дискусій у сфері озброєнь. Перелік схвалених НАТО проектів КРО свідчить, що роздуми про "скорочення спільних загроз" уже сьогодні займають долі відсотків. Тому вважаємо доцільним просити інтелектуалів НАТО не посилати Україні більше цей меседж часів "Холодної війни", а говорити про спільну інтелектуальну оборону. На часі змінити парадигму співпраці Україна – НАТО з "асиметричного скорочення спільних загроз" на "спільну інтелектуальну оборону" в рамках Концепції "Розумна оборона" Альянсу. Так буде більш чесно, ніж в 1938 чи 1941 роках. Участь у КРО однозначно сприятиме розвитку термінології, структуризації існуючих та отриманню нових знань. На часі уніфікація термінів та визначень у сфері безпеки в українському законодавстві у відповідності з міжнародними тлумаченнями та розуміннями загроз та інтересів національної безпеки. Технологічно це має бути окремим розділом національної Концепції "Інтелектуальної оборони" із запозиченням знань КРО. Плани дій або "дорожні карти" з реалізації наднаціональних, національних чи регіональних проектів передбачають збір, накопичення та опрацювання величезних обсягів різнопланової та різноформатної інформації щодо мети плану та його заходів. Взаємовпливи та взаємозалежності заходів часто залишаються поза увагою, що веде до дублювання та втрати ресурсів. Водночас усі заходи завжди мають просторову компоненту, тому доцільність використання геобаз даних для аналітичної роботи та підготовки прийняття рішень вже поза дискусією. На часі провести порівняльний аналіз інструментами ГІС програм і проектів співробітництва НАТО у сфері безпеки з країнами – сусідами України. © Галенко І.В.

Це дозволить розробити інструментарій для приведення у відповідність матриці Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2014 рік та планів заходів центральних органів виконавчої влади до смислів і контекстів аналогічних документів співробітництва НАТО з країнами – сусідами України. Реалізація зазначеного вище дозволить розробити та впровадити інформаційні технології інтеграції різноформатних даних для їх візуалізації впровадження положень міжнародного законодавства з питань безпеки щодо участі громадськості в доступі до інформації. Наприклад, Мінприроди активно просуває положення Орхуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Не менш важливо спрямувати спільні зусилля міжнародної спільноти та центральних і місцевих органів виконавчої влади, які вони докладають при перепідготовці та соціальній адаптації звільнених з воєнізованих формувань людських ресурсів, на вирішення завдань інтелектуальної оборони викликам безпеці та інфраструктурного забезпечення участі громадськості в доступі до інформації з питань безпеки. Практичним прикладом для наслідування в рамках Концепції "Інтелектуальна оборона" можуть бути відособлені проекти. Зокрема, так звана «Вишеградська четвірка» (Польща, Словаччина, Угорщина і Чехія) у рамках ЄС домовилися створити військову тактичну групу швидкого реагування і спільної закупівлі ОВТ. Ними планується поєднати зусилля також у системах повітряного контролю, атомного, радіологічного, біологічного та хімічного захисту, у боротьбі із саморобними вибуховими пристроями, проводити тренування пілотів гелікоптерів тощо. Якщо роздивитися на карті "Вишеградську четвірку", то стає очевидним, що при масштабах, потенціалі та географії України їй не вистачає лише колективної підприємливості та амбітності.

1. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере //Успехи соврем. биологии. – 1944. – Т. 18, вып. 2. – С. 113–120.

2. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. // АН СССР. Ин-т геохимии и аналит. химии им. В.И. Вернадского; Отв. ред.: Б.С. Соколов, А.А. Ярошевский; Сост. В.С. Неаполитанская, А.А. Косоруков, И.Н. Нестерова. – М.: Наука, 1989. – 258 с.

3. Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941– 1945: Наук.-публіцист. вид. / І.О. Герасимов (гол. редколегії). – К. : Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України», 2000. – С. 564.

4. Тижневик "Український тиждень", архів 2011–2013 р., сайт http://tyzhden.ua.

5. Фішер Й. Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу. – К.: Темпора, 2013. – 536 с.

6. Грабовський С. Війна, мир, українська незалежність і товариш Троцький // Опубліковано 10.9.2010 на сайті Тиждень.ua за посиланням: http://tyzhden.ua/Publication/4625.

7. Єреміца В. НАТО: розумні витрати на «розумну оборону» // Радіо "Свобода" (9.5.2012).

– Режим доступу : http://radiosvoboda.org/content/article/24574668.html 9.5.2012.

8. Відео з коментарем E.J.Herold. – Режим доступу : http://so-l.ru/ news/plist/show/166296.

9. Бегма В., Маркелов В. Щодо актуальних підсумків міжнародної конференції "Стратегічна концепція оборони та безпеки членів НАТО та безпекова політика України у контексті рішень Чиказького саміту альянсу. Аналітична записка. // НІСД, 2012. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/931/.

13

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

бездоганно виконаний у всіх інших відносинах, але запізнілий документ втрачає цінність і може принести шкоду. Для того, щоб домогтися своєчасності виготовлення, оперативного оновлення та організації доступу, необхідно використовувати сучасні ГІС.

2. Ясність і стислість. Стислість документа досягають вживанням стислих формулювань, простих зворотів мови, встановлених скорочень і чіткістю. Побудова кожної фрази й її зміст повинні бути максимально виправдані. Слід уникати застосування загальних (неконкретних) фраз, довгих речень, зайвих слів. Ясність і стислість документа нерозривно пов'язані між собою, тобто стислість викладу не повинна бути на шкоду ясності. Зміст документа повинний забезпечувати однозначне його тлумачення.

3. Достовірність змісту. У документі даються лише строго і ретельно перевірені дані, що показують, наприклад, точне за місцем і часом положення і характер дій. Всі сумнівні відомості, які вимагають перевірки та уточнення, обов'язково обумовлюються або не вказуються зовсім.

4. Наочність оформлення. Особливе значення має наочність документа. Недбало виконаний документ ускладнює його вивчення і розуміння адресатами. Щоб документ був наочним, необхідно правильно розташовувати текст; виділяти окремі пункти і положення з абзацу або червоним рядком; друкувати на справних, з чітким шрифтом розмножувальних апаратах або писати від руки розбірливим почерком, щоб можна було прочитати навіть при слабкому освітленні. Наочність графічних документів

досягається правильним застосуванням і чітким використанням умовних знаків, написів і виділенням (підйомом) даних топографічної основи, потрібних для показу змісту документа. Фотосхема (рис. 2), створена за даними ДЗЗ та за допомогою ГІС, відповідає всім цим вимогам. Вона характеризується повнотою, об’єктивністю і точністю місцезнаходження об’єктів [1].

Рис. 2. Приклад фотосхеми об’єкта 1. Вельцер, В. Аэроснимки в военном деле. / В. Вельцер; Пер. с нем. Л.А. Молчановой. – М.: Воениздат, 1990. – 287 с.

2. Карпович И.Н. Военное дешифрирование аэроснимков. – М.: Воениздат, 1948. – 284 с.

3. Кондратенков Г.С. Радиолокационные станции воздушной разведки. – М.: Воениздат, 1983. – 152 с.

4. Паша П.С., Петин Н.Ф., Щеглов И.В. Использование аэроснимков в войсках. Учеб. пос. – М.: Воениздат, 1957. – 255 с.

УДК 681.518:338.24 ІНТЕГРАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ГІС, ДЗЗ і GPS Бурачек В.Г., д.т.н., проф., e-mail:vbur2008@ukr.net; Зацерковний В.І., к.т.н., доц., e-mail: zvigis@mail.ru; Крячок С.Д., к.т.н., доц., e-mail: kryachock.@yandex.ru Чернігівський державний інститут економіки і управління У розвитку наукових і технічних дисциплін можна спостерігати дві тенденції – спеціалізацію та інтеграцію. Відкриття нових принципів, винаходи нових технологій часто тягнуть за собою появу нових, вузькоспеціалізованих дисциплін. Проте, як тільки ці дисципліни досягають певного розвитку, їх досягнення використовують в інших галузях – настає етап інтеграції. Сьогодні одночасно спостерігаються дві тенденції: інтеграція різнорідних даних у ГІС та інтеграція різних геопросторових технологій (ГІС, GPS, ДЗЗ) [1]. Технологія ГІС первісно мала інтеграційний аспект. Іноді кажуть, що ГІС – карти плюс бази даних. Тобто ГІС інтегрують просторову й атрибутивну інформації та дозволяють отримати важливу вихідну основу – інтегровану модель території – яка є передумовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Індустрія ГІС активно залучає нові розробки, змінюється, еволюціонує і розвивається, що є індикатором того, що галузь має величезний потенціал. Отже, є всі підстави вважати, що і в подальшому ГІС будуть продовжувати свій динамічний розвиток,

забезпечуючи користувачів новими можливостями. Розвиток ГІС засвідчив, що це не єдиний їх інтегруючий аспект. В результаті розвитку технологій баз даних виявилося можливим використовувати стандартні СУ БД як сховища просторової і атрибутивної інформації. Крім того, сучасні СУ БД можуть зберігати і мультимедійні дані, а ГІС – їх використовувати. СУ БД давно претендували на роль головного інтегратора інформаційних ресурсів підприємств, і досягли у цьому великих успіхів, однак залишався один (і не маленький) пробіл – просторові дані. Усі підприємства й організації мають певну інфраструктуру для здійснення своєї діяльності, і ця інфраструктура завжди розподілена у просторі – будь то окреме приміщення або цілий континент. І саме цей просторовий аспект виявився козирем ГІС у питаннях інтеграції. Отже, з'явився новий клас інформаційних систем – корпоративні ГІС, що інтегрували найрізноманітніші дані і забезпечували їх просторову прив’язку. Наше мислення в принципі просторове, найширше використання карт, схем, діаграм та інших графічних 17

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ФОРМУВАННЯ СИГНАТУР ОБ’ЄКТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МЕТОДАМИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ Сащук І.М., к.т.н., с.н.с, СНС НДВ, e-mail: saigm@mail.ru А1906, Київ Активне впровадження ІТ практично у всі сфери системних ознак (показників, параметрів, властивостей, діяльності людини стало одним з потужних характеристик), притаманних безпосередньо саме каталізаторів розвитку суспільства у 21 сторіччі. Проте досліджуваному об’єкту. Складається із частинних суттєво спрощений доступ до різноманітної інформації сигнатур. через автоматизацію процесів добування, збору, Суть ІСТ полягає не у механічному об’єднанні обробки, зберігання та передачі даних привели до всієї інформації, добутої різними засобами (у тому проблем, пов’язаних з необхідністю структуризації і числі і на певний момент часу), а у виборі за короткий зберігання великої її кількості, відбором у короткі термін найінформативніших ознак, що максимально терміни достовірної, повної і актуальної інформації про повною мірою системно характеризують об’єкт. об’єкт (подію, явище). Частково подолати зазначені Очевидно, що ІСТ можуть бути реалізовані в проблеми можна шляхом впровадження інформаційно- інформаційних (інформаційно-технічних) системах. сигнатурних технологій (ІСТ). Відповідно до означення ІСТ, наведеного вище, до складу такої системи мають входити: Означення категорій У цій доповіді терміни використовують у такому - засоби збору (добування) інформації про об’єкт; значенні: - засоби первинної обробки зібраної (добутої) - ІТ – прийоми, способи та методи застосування засобів інформації; ОТ при виконанні функцій збору, зберігання, обробки, - засоби вторинної обробки інформації; передачі та використання даних [1]; - бази даних апріорної інформації про об’єкти; - ІСТ – прийоми, способи та методи автоматизованого - засоби архівації, зберігання та передачі інформації; збору, обробки, накопичення, зберігання та передачі - підсистеми підтримки прийняття рішень органами інформації про об’єкт (подію, явище) на основі управління та іншими споживачами інформації. виділення та аналізу його сигнатури (множини Для прикладу, на рис. 1 наведено узагальнену частинних сигнатур); структурну схему типової інформаційної системи, що - сигнатура об’єкта – сукупність характерних реалізує ІСТ. Вхідні інформаційні потоки Iвх

Засоби збору (добування) інформації про об’єкт (подію, явище) моніторингу радіовідеоспостегеофізичні інформаційних технічні реження мереж

I1

I2

I3

вимірювальнодіагностичні

I4

…

I5

нетехнічні

IN

Засоби первинної обробки інформації програмні засоби

технічні засоби

I по

поч S Об

Програмні засоби вторинної обробки

Iво Органи управління, споживачі інформації

Архів інформаційних документів, бази даних

S Об

рішення Рис. 1. Структура типової інформаційної системи, що реалізує ІСТ Конкретизація підсистем добування інформації залежатиме від призначення та сфери застосування інформаційної системи (медицина, моніторинг надзвичайних ситуацій, розвідка тощо). Враховуючи, що множину характерних корисних ознак можна розглядати як підпростір у просторі всієї сукупності ознак об’єкта, що формується за

результатами послідовного перетворення (обробки) вхідного інформаційного процесу, задачу визначення сигнатури об’єкта спостереження можна розв’язати методами функціонального аналізу [2]. Постановказадачі формування сигнатури об’єкта спостереження методами функціонального аналізу У загальному випадку метою спостереження за 22

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

об’єктом (подією, явищем) є виявлення змін у його стані. Зміна стану довільного фізичного об’єкта приводить до зміни характеристик (параметрів) фізичних полів чи інших проявів, що можуть бути зареєстровані датчиками. Після відповідних перетворень і обробки зареєстрованих даних (відомостей) будемо мати інформацію про зміни у стані об’єкта, що, власне, як зазначено вище, і є метою спостереження за ним. Отже, кожний об’єкт може бути поданий набором характеристик, описів, параметрів, які утворюють множину (простір) характерних ознак об’єкта – його сигнатуру. Залежно від складності об’єкта, його функціональності, впливу на оточуюче середовище, конкретних завдань спостереження ті чи інші характерні ознаки можуть бути більше або менше інформативними (корисними). З огляду застосування ІСТ природним є прагнення відбору найбільш інформативних (у конкретному випадку) ознак, які складають відповідну підмножину (підпростір) ознак. Отже, задача полягає у пошуку (визначенні, синтезі) лінійних операторів послідовного перетворення векторного інформаційного процесу, що формується за результатами реєстрації датчиками змін у фізичних полях, у множину інформативних ознак об’єкта спостереження. Нехай до складу системи спостереження входять N різних за принципом дії датчиків (реєстраторів), кожен з яких в загальному випадку характеризується деяким оператором перетворення вхідних даних L1n ,

розпізнавання

n  1, N . Кількість інформації I n , n  1, N про один і

межі

той же об’єкт на виходах різних підсистем добування буде різною і залежить від обставин, вказаних вище. На виході датчиків у певний фіксований момент часу t j

імовірністю похибки розпізнавання Pe виразами [3]:

формується

вектор

сигналів

визначається інтервалом спостереження,

 Sj ,

T

t j 1  t j   ,

та

j  1, J ,

дискретністю

J  T   1  1 .

X

M

xk

з

  x1 ,x2 ,...,xk ,...,x M 

множини

визначається

ознак величиною

зменшення початкової ентропії H 0 рішення про стан об’єкта внаслідок прийнятого рішення про зміну його стану на основі аналізу тієї чи іншої ознаки розпізнавання I k  H 0  H Y / xk  , де H Y / xk  – умовна ентропія рішення про зміну стану об’єкта за результатами аналізу ознаки xk ; Y – множина станів об’єкта. В [3] показано, що умова корисності ознаки розпізнавання xk може бути подана як





       1  0 ,5 log 0,5H Y / X    (1)  1  0 ,5H Y / X     log 1  0 ,5H Y / X     , H Y / X    – умовна ентропія рішення про зміну H Y / X  M 1  H Y / X  M    H Y / X  M   M

2

M

M

2

M

де

стану об’єкта за результатами аналізу множини ознак

X

M

; H Y / X  M 1  – умовна ентропія рішення про

зміну стану за результатами аналізу множини ознак

X

M

, в якій відсутня ознака xk . Якість розпізнавання стану об’єкта спостереження характеризується імовірністю похибки розпізнавання Pe . Так, при розпізнаванні двох класів нижня та верхня умовної



H Y / X M 

ентропії





зв’язані



inf H Y / X  M   2 Pe ;



із

(2)



sup H Y / X  M    Pe log 2 Pe  1  Pe  log 2 1  Pe  .

J

Вибравши



X

Тут

M 

корисні

  x1 ,x2 ,...,xk ,...,xM 

ознаки за

з

правилом

простору (1)

з

урахуванням (2), сформуємо підпростір корисних ознак P M С  P    x1 ,x2 ,...,x p ,...,xP  , P  M , C    X   .

поняття “сигнал” слід розглядати не як обмежене у часі електромагнітне випромінювання, а як довільний фізичний процес або явище, що несе інформацію про ту чи іншу подію, зміну стану об’єкта тощо. Отже, векторний інформаційний процес представляє собою   множину Si  векторів Si на заданому інтервалі

Апріорна інформація про об’єкт у вигляді його поч сигнатури S Об , сформованої при минулому спостереженні, зберігається у базі даних. Змістом четвертого етапу перетворення (за допомогою поч оператора L4 ) є уточнення сигнатури об’єкта S Об (або її формування, якщо об’єкт новий) шляхом порівняння

спостереження T , сформовану в результаті перетворення L1 . Результатом первинної обробки (див. рис.1.1)  векторного інформаційного процесу Si  є формування

P поч ознак з S Об та С    x1 ,x2 ,...,x p ,...,xP . Результатом





етапу є уточнена сигнатура S Об , за якою і приймається рішення про зміну стану об’єкта.

множини ознак розпізнавання стану об’єкта (оцінювання виміряних параметрів, визначення характеристик) допомогою оператора X  M  за перетворення L2 . Кожна з ознак розпізнавання містить певну кількість інформації про об’єкт спостереження, проте не всі з них є корисними (інформативними). Суть перетворення інформації на третьому етапі (за допомогою оператора L3 ) є формування множини

1. ГОСТ 34.003-90 Информационные технологии. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Термины и определения. – М.: Госкомстандарт, 1990. – 23 с.

2. Колмогоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. – М.: Наука. Физматлит, 1981. – 544 с.

3. Файнзильберг Л. С. Математические методы оценки полезности диагностических признаков. Монография / Л.С. Файнзильберг – К.: Освіта України, 2010. – 152 с.

корисних ознак. Інформативність I k деякої ознаки 23

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

УДК 621.39 ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ І ЗБРОЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УРАЖЕННЯ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Пєвцов Г.В.1, д.т.н., професор, заст. нач-ка з наук. роб.; Яцуценко А.Я.1, к.т.н., с.н.с., СНС; Карлов Д.В.1,к.т.н., с.н.с., нач-к НДВ, e-mail: karlovd@list.ru; Трофименко Ю.В.1, наук. співроб.; Пічугін М.Ф.1, к.в.н., професор, ПНС; Резніченко А.І.1, наук. співроб.; Борцова М.В.2, асист. викл.

1 – ХУПС; 2 – «ХАІ» На основі аналізу тенденцій розвитку РЕБ за останні роки пропонується ряд узагальнень і нових підходів до основних положень теорії РЕБ, геоінформаційних систем РЕБ, які будуть сприяти її подальшому вдосконаленню. Розвиток променевої зброї у ЗС розвинених зарубіжних країн вимагає дослідження проблем створення променевої зброї захисту від ВТЗ противника як угруповань ЗСУ, так і для об’єктової оборони, на основі системного підходу до побудови та використання зразків зброї функціонального ураження. Слід підкреслити особливі риси РЕБ – використання променевої зброї (тобто засобів, які випромінюють енергію електромагнітних, акустичних і гідроакустичних хвиль для виводу з ладу РЕЗ та їх операторів), яка має високу швидкодію та екологічну чистоту і на сьогоднішні день є головним способом протидії системам високоточної зброї. Розглядаються напрями розробки зброї функціонального ураження як одноразового використання, так і багаторазового. Приводиться попередня класифікація зброї функціонального ураження в залежності від завдань, способів застосування і ступеня автоматизації функціонування системи. Променеву зброю в залежності від енергетичного рівня можна розподілити на: - променеву зброю функціонального впливу – зброю, що використовує спрямовані у просторі короткочасні потоки електромагнітної, акустичної і гідроакустичної енергії для тимчасового зниження показників ефективності роботи РЕЗ та їх операторів; - променеву зброю функціонального ураження – зброю, що використовує спрямовані у просторі короткочасні потужні потоки енергії оптичного, радіочастотного, акустичного, гідроакустичного діапазонів хвиль для руйнування і виводу з ладу функціональних вузлів радіоелектронних об’єктів різноманітного призначення та зміни умов розповсюдження радіохвиль; - ударну променеву зброю, що використовує надпотужні потоки енергії для фізичного руйнування об’єктів. Способи виводу з ладу РЕЗ променевою енергією в залежності від енергетичного рівня розподіляють на: - функціональний вплив на РЕЗ та їх операторів – створення сигналів або їх послідовностей, енергетичний рівень яких короткочасно знижує технічні характеристики ОВТ та ускладнює роботу операторів; - функціональне ураження РЕЗ – створення сигналів, енергетичний рівень яких знищує частково або повністю основні або всі радіоелектронні засоби ОВТ та виключає роботу операторів; - знищення РЕЗ – фізичне руйнування РЕЗ потужними потоками енергії або зброєю, самонавідною на

випромінювання. Інтегрування засобів радіолокаційної розвідки та функціонального ураження в єдину автоматичну систему виявлення-функціонального ураження (геоінформаційну систему РЕБ) як маловисотних аеродинамічних, так і наземних цілей, забезпечить підвищення ефективності виконання завдань оборони держави та безпосереднього ведення бойових дій угрупованнями частин і підрозділів родів військ з угрупованнями противника, оснащеного автоматизованими засобами виявлення, аналізу бойової обстановки, управління військами і зброєю та засобами зв’язку, радіонавігації в реальному масштабі часу. Використання системного підходу до РЕБ передбачає всебічний розгляд РЕБ як складного процесу, що дозволяє охопити всі завдання, які виконуються військами, силами та засобами РЕБ в операціях (бойових діях) і оптимізувати ведення РЕБ у цілому та функціонування окремо кожного її елемента. Використання новітніх технологій при розробці засобів РЕБ із штучним інтелектом вимагає використання як сукупності окремих показників якості функціонування складових частин засобів РЕБ, так і узагальнених. Для бойового застосування таких роботизованих систем РЕБ необхідна і апріорна інформація з бойових можливостей об’єктів впливу. Розробка методик оцінки ефективності РЕБ є однією із найважливіших задач при розгортанні бойових порядків і застосуванні сил і засобів РЕБ. Показниками ефективності РЕБ можуть бути: - ефективність застосування системи РЕБ у складі збройних сил – відносне підвищення часткових показників ефективності застосування збройних сил при використанні РЕБ і без неї і знаходиться рішенням ігрових задач радіоелектронно-вогневого конфлікту протидіючих систем; - ефективність застосування системи РЕБ – сукупність показників якості функціонування її складових частин, які є кількісними і якісними характеристиками системи та її елементів. Одним із особливих показників ефективності геоінформаційної системи РЕБ є її живучість. Для підвищення живучості геоінформаційної системи РЕБ необхідно створювати таку систему, щоб ураження її елементів було економічно недоцільним. Це можливо при використанні синхронізованої багатопозиційної автоматичної системи РЕП у сукупності з різними високоточними ГІС розвідки з можливістю керування рівнем енергії і фокусування її в задану точку (або точки) в заданий інтервал часу. Системний показник якості виконання задач угрупованням РЕП – імовірність виконання задач радіоелектронного подавлення як функція параметрів процесу виконання задач РЕП.

24

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

операцій (дій). Інтеграція досягається на рівні наземних станцій обробки та передачі даних з використанням існуючих комунікаційних систем і тому не потребує від членів коаліції застосовувати стандартизовані лінії зв’язку та обміну даними “платформа-наземна станція”. Головним чином взаємосумісність забезпечується суворим дотримуванням узгоджених форматів обміну та передачі даних усюди в межах мережі ISTAR та єдиного інформаційно-комунікаційного простору. Також в ISTAR накопичуються і розподіляються відомості, дані, зображення згідно із вимогами визначених технічних і оперативних стандартів. У випадку відсутності відповідних нормативних документів НАТО дозволяється застосовувати чинні національні стандарти та процедури країн НАТО. Дані та інформація, здобуті засобами ISTAR, можуть розповсюджуватися міжнаціональними наземними станціями або архівуватися на центральних серверах. Конфігурація системи великою мірою залежить від поставлених завдань та оперативної обстановки, в межах якої використовуються коаліційні засоби ISTAR. Одним з головних уроків, засвоєних Альянсом під час проведення недавніх військових операцій, зокрема під час операції ISAF (International Security Assistance Force) в Ісламській Республіці Афганістан, стало розуміння того, що слід покращувати організаційні процедури обробки інформації та здійснювати подальшу інтеграцію систем розвідки. Обсяги відомостей та даних, які здобуває та накопичує розвідка під час ведення операції, надзвичайно великі, і тому існує реальна серйозна проблема у їх своєчасній та якісній обробці, а також є загроза сприйняти несуттєву (другорядну) інформацію за важливу та пропустити дійсно цінну інформацію. У рамках інтеграції систем розвідки країни НАТО планують вжити комплекс заходів з поступовим об’єднанням всіх систем здобування розвідувальної інформації при веденні таких видів розвідки, як видова (IMINT), радіо- і радіотехнічна (SIGINT), спеціальна комплексна (вимірювально-сигнатурна) технічна розвідка (MASINT) та агентурна і військова розвідка тощо. По суті, досягається основна мета діяльності – створення (забезпечення) спільної для учасників коаліції картини розвідувальної інформації як основи загальної картини обстановки в районі ведення операції (бойових дій). Слід відмітити зміщення акцентів у роботі аналітиків розвідки при застосуванні ISTAR від звичайного фіксування подій, збору відомостей, даних та їх обробки до прогнозування можливих ситуацій розвитку подій на підставі результатів проведеного аналізу. Відповідно, основна увага приділяється класифікації подій (інцидентів) залежно від їх ідентичності або інтенсивності, всебічному їх аналізу протягом визначеного періоду часу, передбачення подальшого розвитку подій із застосуванням належних шаблонів з обробки різноманітної інформації та використанням різних методів аналізу. Висновки Таким чином, система ISTAR НАТО займає чільне місце у системі розвідки Альянсу і відіграє провідну роль у забезпеченні високої ефективності розвідувальної діяльності у всьому спектрі оперативного континууму. Аналіз завдань, покладених © Пашук Ю.М., Алєксєєв В.М.., Сальник Ю.П.

на інтегровану систему ISTAR, свідчить про те, що вони тісно пов’язані між собою і часто перекриваються. Головною метою їх виконання є забезпечення своєчасною, точною та достовірною розвідувальною інформацією командирів та штабів всіх рівнів управління при плануванні та проведенні Коаліційними силами НАТО операцій (дій), різних за масштабом та інтенсивністю. Крім того, дані, зображення та інформація, що здобуває вищезазначена система, розглядають як критичний компонент успішного виявлення, ідентифікації та ураження (подавлення) противника у районі відповідальності (проведення операції). Насамперед, це стосується розвідувального забезпечення швидкоплинних операцій та виявлення і визначення нових цілей, зокрема, наземних РО. Важливою умовою ефективного застосування об’єднаної системи ISTAR є оперативне здобування розвідувальної інформації, її своєчасне доведення (розподіл) та використання Коаліційними збройними силами. Для вирішення проблем взаємосумісності національних систем ISTAR вживають комплексні організаційні заходи та технічні рішення з приділенням особливої уваги добре організованому, чітко скоординованому їх застосуванню згідно з встановленими протоколами та процедурами, головною метою яких є підвищення ефективності інформаційноуправлінської діяльності під час планування та проведення операцій. Спираючись на результати досліджень ролі об’єднаної системи ISTAR НАТО при проведенні широкого спектра військових операцій, варто зазначити, що для реалізації стратегічного напряму розбудови ЗСУ є нагальна потреба впровадження концепції ISTAR у систему воєнної розвідки держави, а також визначення напрямів підготовки сил і засобів розвідки до взаємодії зі збройними силами НАТО під час проведення міжнародних військових операцій.

1. AJP-2 (Dec 2003): The ISTAR Concept (Chapter 1-4-1). – 64 p.

2. AJP-3.2: Allied Joint Doctrine For Land Operations. – 136 p.

3. ATP-3.2: LAND OPERATIONS. – 320 p.

4. Field Army ISTAR Handbook[Електр. ресурс].– Режим доступу: http: //www.scribd.com / doc / 36219969 / Uk-Istar-Handbook-2007.

5. Interoperability: Connecting NATO Forces. [Електр.ресурс].– Режимдоступу: http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_84112.htm.

6. JP 2-0: Joint Intelligence. [Електр.ресурс].– Режимдоступу: http://www.fas.org/irp/doddir/dod/jp2_0.pdf.

7. JP 3-55: Doctrine for Reconnaissance, Surveillance, and Target Acquisition Support for Joint Operations (RSTA). [Електр. ресурс]– Режим доступу: http: // www.bits.de / NRANEU / others / jp-doctrine / jp3_55(93).pdf.

8. NATO Interoperable ISTAR System Concept of Employment, MAJIIC Operations Working Group (OWG). – 14 March, 2010. [Електр. ресурс].– Режим доступу: http://publicintelligence.net/natointeroperable-istar-system-concept-of-employment.

9. NATO STANAG 5048 (Edition 5): The Minimum Scale of Connectivity for Communications and Information Systems for NATO Land Forces (Feb 2000). – 38 p.

10. R.S.T.A. Cycle Lessons Learned, Brig. Gen. Giuseppe Marani. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://ftp.rta.nato.int/public// PubFullText / RTO / MP / RTO-MP-001 // / $MP-001-01.pdf.

11. The Dutch Approach of ISTAR Concept during NRF-4. [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://www.cdef.terre.defense.gouv.fr/ publications/doctrine/doctrine09/version_us/foreign_studies/art04.pdf.

12. The ISTAR Capability of the Canadian Forces. [Електр. ресурс] – Режим доступу :http://www.cdef.terre.defense.gouv.fr / publications / doctrine / doctrine09 / version_us / foreign_studies / art03.pdf.

28

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ВИМОГИ ДО ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ ТА ПРОЦЕСУ ОБРОБКИ ЦИФРОВИХ ФОТОЗОБРАЖЕНЬ АПАРАТУРОЮ БПЛА Проценко М.М., к.т.н., п.н.с. НЦ, e-mail: mishap74@mail.ru ЖВІ, Житомир Постановка проблеми. Для забезпечення моніторингу місцевості перспективним є використання фото-, відеоапаратури на основі твердотільних матриць, т.зв. приладів з зарядовим зв’язком (далі – матриці ПЗЗ), які дозволяють здійснити режим візуалізації, аналогічний роботі зорового апарату людини [1]. Прилади використовують в перспективній апаратурі БПЛА з метою моніторингу місцевості. Забезпечення необхідної роздільної здатності матриць ПЗЗ, що використовують в сучасній апаратурі цифрової зйомки, веде до збільшення об’ємів пам'яті. Створюють інтегровані конструкції, в яких матриці ПЗЗ поєднані з системами обробки електронних зображень. Прикладами таких БПЛА, створених в Україні, є багатоцільовий безпілотний комплекс М-6 “Жайвір” (призначення: аерофотознімання, відеоспостереження в реальному часі, патрулювання лінійних об’єктів. Льотні випробування дослідного зразка проходять у наукововиробничому центрі безпілотної авіації “Віраж” НАУ). Актуальною науковою проблемою в таких комплексах є збільшення об’єму інформації, яку необхідно передавати на землю та обробляти в реальному масштабі часу. Огляд останніх досліджень і публікацій. На даний час багато публікацій присвячено проблемним питанням процесу обробки цифрових фотозображень апаратурою БПЛА. Основні з них досліджуються в таких публікаціях: [1] – розглядаються методи і алгоритми цифрової обробки в оптико-електронних приладах; в [2] – наведені стандарти передачі відео- та фотоінформації; в [3] – розглядаються вимоги до каналів зв’язку з БПЛА та визначені найбільш перспективні шляхи їх реалізації. Формулювання завдання дослідження. Цифрова обробка зображень, отриманих з БПЛА, набуває особливого поширення. Різноманітність методів і алгоритмів пов’язані з широким колом проблем, які виникають під час обробки та передачі цифрових даних в апаратурі БПЛА, а особливо проблеми обробки в реальному масштабі часу. На підставі проведеного аналізу тенденцій використання матриць ПЗЗ та алгоритмів цифрової обробки для отримання інформації з БПЛА [2–4], можна зробити висновок, що на сьогодні є актуальними завдання: - обґрунтування вимог до оптичної системи та процесу обробки цифрових фотозображень апаратурою БПЛА; - вирішення протиріччя між отриманням необхідної якості зображень та забезпеченням максимального можливого стиснення даних. Виклад основного матеріалу дослідження. Безпілотний авіаційний комплекс здатен: - проводити цифрове картографічне фотографування місцевості; - фото-, відеореєстрацію з невеликих висот подій та об’єктів на місцевості; - виявляти наявність і характеру інженерного обладнання місцевості, райони руйнувань.

Основною перевагою застосування БПЛА є те, що його можна використати в ситуаціях без ризику для життя та здоров’я пілотів. При великій кількості переваг безпілотної зйомки отримані дані мають деякі проблемні питання: низька якість зображень при поганих погодних умовах; невелика точність даних GPS; похибки, пов’язані з нестабільністю польоту. Все це вимагає додаткової обробки, яка дозволить зменшити вплив даних недоліків та отримати якісний вихідний результат. Необхідність переробки великих масивів інформації призводить до її можливого старіння або навіть втрати частини важливої інформації [5]. Крім цього, великий обсяг інформації, що підлягає обробці, перевантажує канал зв'язку “борт-земля” та знижує загальну ефективність використання БПЛА. У загальному плані для БПЛА характерно те, що ефективність функціонування системи обробки інформації та управління (СОІУ) тісно пов'язана з продуктивністю обробки інформації в реальному часі. Обробка СОІУ візуальної інформації на борту БПЛА також пов'язана з низкою додаткових вимог до системи обробки інформації. Необхідність дотримання габаритно-вагових вимог до СОІУ БПЛА вступає в протиріччя з необхідністю обробляти і передавати в реальному часі великі обсяги інформації. Цифрову обробку фотозображень апаратурою БПЛА, що здійснює моніторинг місцевості, можна поділити на наступні етапи: - реєстрація зображення та його оцифровка; - стиснення зображення та кодування; -передача зображення по каналу зв’язку; - декодування та корекція зображення у випадку необхідності (фільтрація); - дешифрування зображення (виділення ознак об’єктів моніторингу). Такі етапи, як реєстрація зображення та його оцифровка, стиснення та кодування, передача по каналу зв’язку, можна умовно назвати етапами попередньої обробки. Етап декодування, фільтрація, дешифрування зображення (виділення ознак об’єктів моніторингу), – відповідно, етапом заключної обробки. Вибір характеристик оптичної системи для БПЛА в залежності від висоти польоту можна здійснити наступним чином [6]: наприклад камера використовується з об’єктивом, який дає десятикратне оптичне збільшення; розмір кадру 4000×3000 пікселів (12 мегапікселів); матриця камери має розмір 4 / 3 дюйма, що відповідає 18×13,5 мм. Для визначення розміру пікселя ( R ) необхідно поділити розмір матриці в міліметрах на розмір кадру в пікселях, причому береться менший розмір (у даному випадку 3000 пікселів).

R  13,5 / 3000  0,0045 (мм). Фокусну відстань ( F ) визначають, виходячи з оптичного збільшення: F  13,5  10  135 (м); 29

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ І РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ SOCIAL MEDIA ANALYTICS, ЇХ ІНТЕГРАЦІЇ З BUSINESS INTELLIGENCE ТА З ЕЛЕМЕНТАМИ ГІС – НА ПРИКЛАДІ ПЛАТФОРМИ SEMANTIC FORCE Круковський І.А.1, к.т.н., с.н.с., доцент кафедри АСУ, a@dss-bi.com.ua; Гаврилюк В.Л. , директор, http://semanticforce.net; Хомів Б.А.3, аспірант кафедри комп’ютерних систем та мереж 1 – ЖВІ НАУ; 2 – Semantic Force, Київ; 3 – Тернопільський національний технічний університет імені І. Пулюя 2

Не буде перебільшенням вважати, що орієнтовно з 2010 року, з точки зору впливу громадян на бізнеспроцеси і державне управління у суспільствах з розвиненою Web-мережею почалася "Ера цифрової демократії" (Digital Democracy Age). Адже громадяни отримали широкі можливості вільного викладання своїх вербальних оцінок у Social Media (соціальні мережі; форуми; блоги; системи пошуку вакансій; засоби масової інформації і коментарі до публікацій, у тому числі до відеопублікацій; ін. Це у значній мірі визначило початок "Ери великих даних" (Big Data Age, zettabyte age) [1]. Розвиток у часі деяких тенденцій цього процесу, що також характеризують його у цілому, проілюстровано (рис. 1).

діяльності й екологічних викликів (надзвичайні техногенні ситуації та природні катаклізми, безпека життєдіяльності); інформаційної безпеки центрів управління (органів виконавчої влади і військового управління, корпорацій) на національному й наднаціональному рівнях; гео- і ретроспективного аналізу минулих і майбутніх викликів безпеці України й інших держав; інтелектуальної власності, ін. У процесі дослідження проведений аналіз доступних публікацій за тематикою Text Mining, Opinion Mining, Sentiment Analysis, Social Media Analytics (Social CRM), наприклад, [2–5], враховано аналіз концепцій, технологій і засобів Business Analytics, Business Intelligence / Performance Management та GIS, що проведений у [6–9], проаналізовані матеріали тематичних конференцій, виставок продукції провідних розробників відповідних технологій і засобів, семінарів, круглих столів, у яких брала участь компанія Semantic Force у 2012 р., наприклад [10, 11], проаналізований успішний досвід роботи компанії Semantic Force зі своїми замовниками, серед яких авторитетні компанії такі, як Вимпелком (Білайн, Київстар), Nestle, Peugeot, Skoda, Sony, KraftFoods, Optimum Media Group, TerraLife, PocketBook та багато інших міжнародних брендів і digital-агентств [12]. За результатами проведеного аналізу встановлено, що використання розробленої в компанії SemanticForce Social Media DSS, яка виконує функції Social Media Analytics (Social CRM), забезпечує підвищення ефективності прийняття рішень у різних проблемних областях роботи. Проте, розроблена система потребує подальшого розвитку та удосконалення її функцій шляхом їх більш структурованої модульної інтеграції з Business Intelligence, елементами мережевої Knowledge Management System (KMS), експертної системи та GIS. Метою статті є подання узагальнених результатів вирішення проблемних питань Social Media Analytics (Social CRM) за допомогою SemanticForce Social Media DSS та подальших перспектив розвитку системи за рахунок її інтеграції з системою підтримки прийняття на основі Business Intelligence 2.0 у розширеному тлумаченні (DSS / BI 2.0) та з елементами GIS. Структура платформи SemanticForce для аналізу Social Media у режимі on-line та real-time у спрощеній формі зображена (рис. 2).

Facebook

YouTube

2005

2007

2009

2011

2013

2011

2013

Sentiment Analysis

2005

2007

2009

Рис.1.Графіки, що ілюструють зростання інтересу у світі до найпопулярніших соцмереж Facebook і YouTube та SentimentAnalysis– згідно зі статистикою запитів у Google у 2004-2012 р.р. та DataMining прогнозу на 2013 р. (пунктир).

Отже, актуальним науково-практичним завданням є розробка СППР для опрацювання значних обсягів інформації (Big Data) у Social Media (Social Media DSS, Social Media Decision Support System) і забезпечення підтримки більш продуктивних рішень у різних сферах. Для цього інформація з Social Media має отримувати геопросторові інтерпретатори. За напрямами"IV Січневих ГІСів: інтелектуальна оборона" Social Media DSS (Social Media Analytics, Social CRM, Social Media CRM – конкуруючі терміни) доцільно вживати, наприклад, у сферах: екології військової

Social Media DSS на платформі SemanticForce/Blueberry Інформація з Social Media

Лінгвістичний аналізатор (Linguistic Parser)

Семантичний аналізатор SemanticForce Blueberry з базами знань

Сховище SFI

Засоби візуалізації результатів аналізу

Споживачі інформації

Рис. 2. Спрощена схема Social Media DSS (Social CRM) на платформі SemanticForce / Blueberry 42

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Зі структурою і функціональними можливостями платформи для Social Media DSS (Social CRM) більш детально можна ознайомитися на сайтах SemanticForce та Blueberry [14, 15]. Проблемні питання використання Social Media Analytics (Social CRM) висвітлені також у публікаціях за участю SemanticForce, які доступні у Web при пошуку за зображенням і відео. Архітектура та функціональні можливості DSS/BI 2.0 розкриті у [7–8]. Запропоновані підходи до визначення і побудови Geospatial Business Intelligence висвітлені у [9], готується до видання стаття з описом архітектури Spatial DSS / BI 2.0. Відпрацьовуються елементи узагальненої архітектури Social Media DSS / BI 2.0 та визначаються форми реалізацій у ній функцій Spatial DSS / BI 2.0. Важливим проблемним питанням є визначення місця розробленої системи серед типових програмних аналітичних додатків для бізнесу і державних структур. У цій сфері найбільш авторитетною і загальновизнаною є IDC`s Business Analytics Taxonomy [16]. Після презентації доповіді SemanticForce Social CRM на IDC Big Data and Business Analytics Forum 2012 in Kyiv була подана пропозиція щодо доцільності розширення вказаної таксономії шляхом внесення до її підгрупи Performance Management & Analytic Applications аналітичного додатка, який можна позначити як Social Media Analytics, або подібним позначенням. Адже таке доповнення дозволить удосконалити систему знань про аналітичні додатки для сфери ділової роботи та визначить нову сферу конкурентних змагань для розробників засобів Social Media Analytics та їх користувачів з метою отримання суттєво більшої практичної вигоди у різних сферах діяльності. Ця сфера почала активно формуватися паралельно з розвитком Social Media орієнтовно з 2007 року. Присутні на форумі підтримали цю пропозицію. Висновки 1. У компанії SemanticForce створений, функціонує і розвивається комплекс інформаційних аналітичних засобів для збору інформації з Social Media та її аналізу в інтересах Замовників – на платній основі. Компанія та її засоби не виконують будь-які незаконні дії у Web, у т. ч. не збирають та не аналізують закриту (конфіденційну) інформацію, не здійснюють незаконне поширення інформації або з протиправною метою.

2. Засоби SemanticForce Social Media Analytics трансформуються у більш ефективну структуровану модульну систему Social Media Spatial DSS / BI 2.0. Досліджується доцільність використання цієї технології на основі Cloud Computing – як Social Media Spatial DSS / BI 3.0.

3. Запропоноване рішення щодо побудови Social Media Spatial DSS / BI відрізняється від існуючих тим, що передбачає інтеграцію Social Media DSS та DSS / BI 2.0 (3.0) з елементами GIS. У Social Media DSS Semantic Force реалізовані функції Opinion Mining та Sentiment Analysis, які виконує власний семантичний аналізатор Blueberry. Це забезпечує користувачам нові аналітичні переваги для прийняття рішень у різних сферах за рахунок підвищення ефективності консолідованого on-line та real-time аналізу інформації Social Media та внутрішньої інформації організації з розвитком можливостей їх географічної інтерпретації. © Круковський І.А., Гаврилюк В.Л., Хомів Б.А.

4. Існуюча і перспективні системи можуть в автоматизованому режимі виконувати як допоміжні функції моніторингу, так і забезпечувати оперативне виявлення визначених подій і процесів у певних сферах та оперативне реагування на них. Адже зараз в інформаційних суспільствах й у суспільствах знань інформація про важливі події і процеси часто швидше з‘являється у Facebook, Twitter, YouTube, ВКонтакте, в інших соцмережах і Social Media, ніж проходить по ієрархічних системах оповіщення, де вона іноді може залишитися непоміченою, що може мати і катастрофічні негативні наслідки. У теперішній час система використовується у сфері Social CRM. Її також можна використати для підвищення ефективності прийняття рішень і в інших важливих сферах (екологія військової діяльності й екологічних викликів; гео- і ретроспективний і прогнозуючий аналіз викликів безпеці України і й інших держав та їх спільнот; інформаційна безпека центрів управління на корпоративному, національному й наднаціональному рівнях; інтелектуальна власність, ін.).

5. Інформаційно-аналітичні послуги з моніторингу й аналізу Social Media за допомогою Social Media DSS / BI можуть надаватися користувачам у різних формах Outsourcing – як готові аналітичні документи або через API як SaaS – Software as a Service (програмне забезпечення як сервіс) або PaaS – Platform as a Service (платформа як сервіс), ін.

6. В основу концептуальних положень перспективного розвитку Social Media Spatial DSS / BI покладені важливі елементи організмічного підходу до ергатичних систем, розроблених під загальним керівництвом академіка Глушкова В.М. у роботах радянського українського кібернетика Павлова В.В. В роботах брали участь Баранов В.Л., Воронін А.М. та інші вчені Інституту кібернетики України. Цей підхід трансформований для мережевих систем у роботах наукової школи Герасимова Б.М. і схвалений взаємодіючими вченими у сфері обробки інформації, ІТ-спеціалістами й менеджерами.

7. Таксономію Business Analytics [16], її підсистему CRM Analytic Applications (аналітичні додатки для CRM) доцільно доповнити засобами Social Media Analytics. Запропоноване доповнення удосконалює систему знань про аналітичні додатки для сфери ділової роботи та визначає нову сферу конкурентних змагань для розробників засобів Social CRM та їх користувачів з метою отримання суттєво більшої практичної вигоди у різних сферах діяльності.

8. Перспективою подальших досліджень є удосконалення концепції і технології розробки, побудови і використання Social Media Spatial DSS / BI: планується друк статей з описом архітектури Spatial DSS / BI 2.0 (3.0) та Social Media Spatial DSS / BI 2.0 (3.0) та удосконалення системи знань про класифікацію DSS на основі таксономії D. Power [17] – визначення в ній місця Social Media Spatial DSS та DSS / BI (1.0, 2.0, 3.0), засобів Business Intelligence + KMS (на сьогодні розвивають методики розробки й оцінки ефективності подібних систем, які можуть мати наукове і практичне значення для розробників систем та порівняння їх ефективності, удосконалюють алгоритми Opinion Mining, Sentiment Analysis та форми їх реалізації у семантичному аналізаторі Blueberry SemanticForce).

44

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

законодавства та кваліфіковані відповідним чином. Іншим проблемним питанням щодо неефективності використання силових методів є те, що українські соціальні мережі дуже сильно інтегровані в російський або світовий Інтернет (з 10 найбільш відвідуваних сайтів в Україні – два українських). Інтернет цензура в Україні. За законодавством цензурі в Інтернет-просторі підлягає інформація, яка в собі містить елементи дитячої порнографії. Законодавчої бази щодо цензури в інших питаннях (інформаційної безпеки держави, суспільства) немає. Метод моніторингу віртуальних спільнот є більш ефективним в довгостроковій перспективі щодо інформаційної протидії ВС, але потребує залучення фахівців різних галузей науки. Виходячи з характерних рис ВС (здатності реорганізації), основним завданням моніторингу ВС є не знищення ВС, які представляють загрозу для інформаційної безпеки держави, а управління та контроль діяльністю ВС методами інформаційного впливу. Для визначення основних завдань системи моніторингу ВС необхідно провести аналіз інформаційно-психологічного впливу ВС, як об’єкта та суб’єкта інформаційної безпеки. На рис. 1 відображено формування інформаційного простору в соціальних мережах.

соціальних мереж, які не являються елементами віртуальної спільноти (не беруть участь в процесі функціонування ВС), але зацікавлені ідеологією ВС. Відповідно за проникаючою та заповнювальною здатністю ВС тінь віртуальної спільноти може стати мобілізаційним ресурсом ВС. Отже, головні завдання системи моніторингу: 1. Виявлення деструктивних ВС, діяльність яких несе інформаційну загрозу національній безпеці держави.

2. Аналіз виявленої деструктивної ВС, її зв’язків з іншими ВС (деструктивними, конструктивними) та вплив зовнішніх факторів.

3. Створення ВС, яка включає в свою структуру елементи ВС, що несе інформаційну загрозу національній безпеці держави та ВС зв’язаних з нею.

4. Застосування методів інформаційного впливу (створеною ВС та зовнішніх факторів) з метою управління та контролю діяльності ВС, що несе інформаційну загрозу національній безпеці держави. Для вирішення задач система моніторингу повинна включати наступні підсистеми (рис. 2):

Рис. 1. Формування інформаційного простору в соціальних мережах

Включає в себе наступні елементи: 1. Агенти зовнішнього впливу (Інтернет, ЗМІ, блоги політиків, відомих людей), які функціонують в інформаційному просторі Інтернет-середовища та є суб’єктами управління ВС щодо їх інформаційного наповнення та формування ідеології ВС. Агенти зовнішнього впливу будуть характеризуватися одностороннім зв’язком інформаційно-психологічного впливу на ВС.

2. ВС, які функціонують в інформаційному просторі соціальних мереж з метою досягнення визначених цілей (деструктивного, конструктивного характеру). Будуть характеризуватися наступними інформаційно-психологічними зв’язками: - одностороннім з Агентами зовнішнього впливу як об’єкт інформаційно-психологічного впливу; - одностороннім з тінню віртуальної спільноти як суб’єкт інформаційно-психологічного впливу; - двостороннім з іншими ВС з метою конкуренції ідеологій ВС в інформаційному просторі.

3. Тінь віртуальної спільноти – користувачі © Пелещишин А.М., Гумінський Р.В.

Рис. 2. Алгоритм системи моніторингу соціальних мереж

- підсистема моніторингу ВС призначена для моніторингу інформаційних ресурсів, згідно із заданою тематики інформаційного потоку та надання статистичної інформації; - підсистема аналізу та прогнозування призначена для аналізу ВС, її інформаційного наповнення, етапів розвитку та її зв’язків (агенти зовнішнього впливу, конкуруючі віртуальні спільноти, тінь віртуальних спільнот) та прогнозування функціонування ВС в залежності від інформаційного впливу; - підсистема прийняття рішення та управління призначена щодо визначення інформаційних загроз; розробка пропозицій щодо інформаційного впливу на підставі результатів прогнозування. В підсистему прийняття рішень можуть входити елементи СППР. Висновки. Українське суспільство уже сьогодні достатньо глибоко інтегроване у міжнародні мережеві 46

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

належить відіграти одну з ключових ролей у подоланні кризи класичної матеріалістичної теорії суспільноісторичного розвитку. Подолання кризи вимагає врахування діалектичного взаємозв’язку формаційних, цивілізаційних, антропологічних і геополітичних законів розвитку людства. Саме опанування надбаннями геополітики покликане сприяти формуванню геополітичного і стратегічного мислення політичної еліти країни – державних діячів і науковців. Водночас знання засад геополітики як складової загальної культури потрібні усім учасникам демократичного процесу, представникам різних верств українського суспільства. Термін “геополітика” утворений з двох грецьких слів: geo – земля, politikos – все, що пов’язане з місцем: держава, громадянин тощо [3, с. 90]. Традиційно геополітику розглядають як науку про вплив географічного простору держав на їхні політичні цілі й інтереси [3, с. 90]. У сучасних дослідженнях геополітика трактується значно ширше – як наука про зв’язок і взаємодію географічного простору і політики. Відповідно, вона повинна вивчати, з одного боку, властивості простору, що позначаються на тих чи інших політичних акціях, на їх характері й наслідках, з іншого – вплив політики на простір, його перетворення відповідно до волі та прагнень людей і їхніх спільнот. Саме таке розуміння геополітики вважаємо найпродуктивнішим. Згідно з твердженням іншого російського науковця М.Нартова геополітика – це наука, система знань про контроль над простором [5, с. 71]. О. Дугін вважає геополітику насамперед ідеологією – це світогляд влади, наука про владу і для влади. Це – наука уряду. Тільки наблизившись до соціальної верхівки, людина відкриває значення геополітики, а до цього сприймає її як абстракцію. Геополітика – дисципліна політичної еліти (як реальної, так і альтернативної) і в сучасному світі є підручником влади, в якому викладено, що варто враховувати, ухвалюючи глобальні (доленосні) рішення – про укладання угод, початок воєн, здійснення реформ, структурну перебудову суспільства, запровадження масштабних економічних і політичних санкцій тощо [1, с. 97–99]. Геополітика вивчає весь спектр зовнішньополітичних відносин, оскільки будь-яке політичне рішення має просторовий вираз. Це пов’язано з тим, що суб’єкти міжнародних відносин – держави – обов’язково пов’язані з територією, а відносини між ними формуються за реальних географічних умов. Отже, аналізувати проблеми світової політики неможливо без широкого географічного контексту. Актуальною у цьому контексті є теза Н. Спайкмена: “Географія є найфундаментальнішим фактором у зовнішній політиці держав, тому що цей фактор найпостійніший. Міністри приходять і відходять, вмирають навіть диктатури, але гірські хребти залишаються непорушними [14, с. 77]. З точки зору геополітики, політика, культура, ідеологія, характер правлячої еліти, – це важливі, але другорядні фактори порівняно з найфундаментальнішим геополітичним принципом – відношенням держави до простору. © Черник П.П.

Отже, геополітика трактується як дисципліна, предметом якої є “використання державами просторових факторів при визначенні і досягненні політичних цілей [6, с. 32]. Tак, за твердженням відомого російського політолога К. Плєшакова, геополітика може бути визначена як “не просто об’єктивна залежність тієї чи іншої нації від її географічного положення, а об’єктивна залежність суб’єкта міжнародних відносин від сукупності матеріальних факторів, які дають можливість цьому суб’єкту здійснювати контроль над простором” [6, с. 32]. Однак, найбільш влучне визначення геополітики належить К. Хаусхоферу: “Геополітика – це географічний розум держави” [11, с. 13]. У геополітиці більшість дослідників виокремлюють два досить чітко означені напрями: 1) геополітику доктринально-нормативну, пов’язану насамперед, з іменем К. Хаусхофера [10]; 2) геополітику оціночно-концептуальну, представлену А.Мехеном [13], Х. Маккіндером [12], Н. Спайкменом та ін. [14]. Ці напрями чітко не розмежовані, проте мають достатньо чітко виражену специфіку. Адекватне сучасне тлумачення геополітики подає американський учений К. Грей. На його думку, геополітика – це дисципліна, що досліджує відносини між континентальними і морськими ареалами та політикою з метою проведення відповідної зовнішньої політики. К. Грей у другій половині 70-х років визначив геополітику як науку про взаємозв’язок фізичного середовища (як його сприймають, змінюють і використовують люди) і світовою політикою. Згідно з К. Греєм геополітика стосується взаємозв’язку міжнародної політичної могутності і географічного фактора. Геополітика охоплює “високу політику” безпеки та міжнародного порядку; вплив просторових відносин на зростання і занепад силових центрів; виявляє вплив технологічних, політико-організаційних і демографічних процесів на творення держави, забезпечує внутрішню та зовнішню конвертацію могутності країни в ефективну та результативну гегемонію та контроль над простором [9]. Отже, геополітика як наука – це система і сукупність знань про організацію гегемонії та контролю влади над простором, яка має політичний сенс та соціально-економічну основу, можливості і спроможність до змін та реалізації життєво важливих цінностей, інтересів і цілей. Таке визначення геополітики дає загальне уявлення про її предмет, який формують закони організації владного контролю та гегемонії над простором тощо. Основним серед них, на думку багатьох відомих дослідників, є закон фундаментального дуалізму, який полягає в географічній розбудові планети та історичній типології цивілізації. Він зводиться до протиставлення сухопутної могутності (“телурократії”) морській (“таласократії”). Віками континентальні цивілізації домінували над морськими: Спарта й Афіни, Рим і Карфаген. З розвитком техніки, а потім науковотехнічної революції об’єктивно зміцнилися позиції “моря”, зросла роль простору в людській історії. На цьому, зокрема, наголошує американський геополітик А. Мехен у роботі “Вплив морської сили на історію” [4]. Геополітичний дуалізм досяг максимальної напруги 49

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

1. Иванов В., Маркус А. Топографическая карта ХХІ века // Армейский сборник.–№9. – 1999. – C.42–45.

2. Белецкий Б.О., Качан Э.В. О создании программных средств для нанесения оперативной обстановки на цифровые карты: ЗНП. – К. : Задруга. – 2005. – C. 185–187.

3. Мокин В.Б., Боцула М.П., Горячев Г.В., Давиденко О.В.,

Катасонов А.И., Ящолт А.Р. Компьютеризованные региональные системы государственного мониторинга поверхностных вод: модели, алгоритмы, программы. Монография [под ред. В.Б. Мокина]. – Винница: «Винница» УНИВЕРСУМА, 2005. – C. 65–73.

4. Сайт «КБ Панорама». [Електр. ресурс] – Режим доступу : http://www.gisinfo.ru .

УДК 355.587: 355.318 ОСНАЩЕННЯ СОЛДАТА МАЙБУТНЬОГО: СЬОГОДНІ, ПЕРСПЕКТИВА НА ЗАВТРА Бурківський М.І., науковий співробітник ЦНДІ ОВТ ЗСУ, Київ В останні роки потужні у військовому відношенні країни (США, Англія, Іспанія, ФРН, Франція, Фінляндія, Норвегія, Республіка Корея і Росія) серйозно працюють над проектуванням і розробкою нової екіпіровки для своїх «солдатів майбутнього».

моделі екіпіровки «солдата майбутнього», лише зроблена спроба аналізу напрацювань у провідних державах і вибору розробок як зразків. Друге міркування пов’язане з тим, що сьогодні збройні сили практично всіх країн світу приступили до реалізації спільних програм, спрямованих на зменшення персоналу, модернізацію й реструктуризацію оперативних можливостей. У рамках даних програм з'явився проект за назвою «Солдати майбутнього», який поєднує в собі напрацювання у напрямку збільшення продуктивності й ефективності окремо взятого солдата на основі технологічних досягнень XXI століття. Ця концепція має на увазі використання солдатом систем нічного бачення, позиціонування й навігації, поліпшених систем ціленаведення, систем контролю психофізіологічних параметрів, нових динамічних засобів захисту. Програма «Солдати майбутнього», яку підтримали армії багатьох країн світу, допоможе озброїти солдатів за останнім словом техніки для того, щоб збільшити їхню ефективність на полі бою. Ця програма містить у собі модернізацію не тільки озброєння солдата, але й технології бронезахисту, систем спостереження, а також підвищення мобільності окремого солдата за рахунок наявності індивідуальних переносних джерел енергії. В якості найбільш яскравого прикладу можна навести французький БКП «Фелін». До складу БКП входить бронежилет з навісними додатковими пластинами і ранець з резервуаром питної води. Обмундирування пошите із спеціальної вогнестійкої тканини, яка пропускає повітря і виводить піт, а її просочування відлякує комах. Спеціальна тканина маскує бійця навіть в інфрачервоному спектрі. Окуляри полегшують прицілювання і можуть застосовуватися для денного та нічного бачення, а також працюють у режимі ІЧ підсвічування цілі. Заснований на модульній концепції, комплекс «Фелін» може застосовуватися у всіх видах бойових операцій (вдень і вночі, в пішому строю, з борту бойової машини, авіації, в селі, місті, пустинній і лісистій місцевості). Комплекс відрізняється відносною простотою конструкції, легкістю підключення обладнання і зручністю розміщення складальних елементів. Маса базового БКП складає біля 25 кг, включаючи переносний боєкомплект, запас води і раціон харчування на 24 години. Завдяки застосуванню блочно-модульного принципу виробництва основних елементів, реалізації технології змінних саморегулюючих приладів різних функціональних рівнів і призначення за принципом

Рис. 1.Солдат в екіпіруванні:а) Land Warrior;б) FELIN

Рис. 2. Солдат в екіпіруванні: а) IdZ; б) «Ратник»

Головною "родзинкою" таких комплектів є впровадження в спорядження солдатів сучасних ІТ, які стрімко підвищують інформаційну зв’язність усередині підрозділу й полегшують координацію дій солдатів. Перспективне спорядження містить у собі засоби зв'язку, НС, прилади нічного бачення, лазерні далекоміри, електронні карти, а також засоби індивідуального захисту (бронежилети, шоломи тощо), удосконалену стрілецьку зброю й уніформу, виготовлену із застосуванням термостатичних тканин, що захищають від перегріву або переохолодження. В США розробляється індивідуальний бойовий комплекс піхотинця (БКП) «LANDWarrior» і «MountedWarrior», в ФРН – «IdZ», у ВБ – «FIST», в Іспанії – «COMFUT», в Швеції – «IMESS», в Франції – «FELIN», в РФ – «Бармица» і «Ратник 2». Є два міркування, на які слід звернути увагу. Перше, нами не пропагується якоїсь конкретної 57

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

«включив і працює», набір РЕЗ може змінюватися в залежності від завдань, які вирішуються у польових умовах без залучення спеціалізованих сил і засобів. Щодо зброї французьких «солдатів майбутнього», то передбачено чотири його варіанти: 5,56-мм штурмова гвинтівка «Фамас»; 7,62-мм снайперська гвинтівка FRF2; 5,56-мм кулемет «Мінімі»; зброя подвійного призначення «Папоп» у складі 5,56-мм штурмової гвинтівки і 30-мм підствольного гранатомета. У Росії у 2011 році продемонстрували комплект бойової екіпіровки солдата (КБЕС) типу «Бармица». Комплект включає системи ураження, захисту, управління, енерго- і життєзабезпечення. До складу КБЕС входять: бронежилет, захисний шолом, захисні окуляри, камуфльоване польове обмундирування, універсальний транспортний жилет модульної конструкції, рюкзаки різноманітного призначення, резервуар для води, комплекти автономних джерел тепла та продовольства, інженерне та медичне майно. Щодо зброї російських солдатів, то передбачено три його варіанти:автомат Никонова АН94, снайперська гвинтівка СВД з прицілом 1ПН106-01, кулемет ПКП «Печеніг». Бійці можуть використовувати тепловізійний приціл "Шахин" і телевізійний приціл. Дані щодо маси базового КБЕС «Бармица» відсутні. У МО РФ заявляють, що застосування КБЕС «Бармица» у бойових умовах дозволило підвищити бойову ефективність військовослужбовців у порівнянні із штатною екіпіровкою. Нижче наводяться технології, які простого бійця сьогодення «перетворюють» в «солдата майбутнього» – мобільного, швидкого, точного й невразливого. БПЛА Skylark («Жайворонок») Skylark (розробки Elbit Systems) оптичного спостереження може управлятися командиром загону, або за допомогою пульта дистанційного керування, закріпленого на грудях солдата. Завдяки використанню нової сучасної системи керування FGCS (forward ground control station), Skylark відповідає всім сучасним вимогам відносно своїх можливостей взаємодії з оператором, розміру, маси й літальних якостей. Сама безпілотна система складається з 4 основних компонентів, закріплених на грудях солдата для зручності використання. Це міні-комп'ютер, тактичний монітор, пульт керування й активний датчик Skylark Rambo. Оптичний прилад може бути закріплений і на тактичному моніторі для виконання таємних операцій, або при пересуванні. Система керування FGCS дозволяє піхотинцям керувати БПЛА за допомогою мінімальної кількості обладнання. Апарат запускається диспетчером, а управляти їм за допомогою системи FGCS може будьякий солдат, що перебуває в радіусі дії сигналу БПЛА. Помітно, що кількість електронного обладнання в екіпіруванні солдата зростає, а це означає, що солдату необхідні потужніші джерела електроенергії. На даний момент майже чверть навантаження піхотинця становлять портативні батареї, вага яких в окремих випадках перевищує 11 кг. У зв'язку з необхідністю знизити вагу екіпірування солдата були розроблені високоефективні, зручні у використанні й легкі батареї. Так, литієвокислотні батареї потужністю 300 Вт/год. на кілограм працюють на 50% ефективніше, ніж

стандартні. Browning D., департамент фізичних наук науково-технічної лабораторії МО Великої Британії, на конференції, присвяченій «солдатам майбутнього», стверджував, що можна збільшити потужність портативних батарей до 400…600 Вт/год. на кг. Інший варіант – джерела живлення, які працюють на очищеному метиловому спирті з потужністю до 650 Вт/год. на кг, що значно перевищує потужність будьяких інших акумуляторів, що існують сьогодні. У стадії розробки – і програма з використання альтернативних ресурсів, яка передбачає використання сонячних батарей, вбудованих в обмундирування солдата й здатних не тільки перетворювати сонячні промені на електроенергію, але й накопичувати її. Проблеми використання джерел живлення в екіпіруванні солдата дотепер обговорюються. Експерти вважають, що наявність єдиного джерела живлення для всіх електроприладів, застосовуваних солдатами, набагато ефективніше використання індивідуальних батарейок. Джерело живлення міститься в рюкзаку й розподіляє електроенергію за допомогою спеціального кондуктора, установленого на бронежилеті. Така система дозволяє адаптуватися до особливостей кліматичних умов, у яких проходять бойові дії. Окремою темою для дискусій є проблема бронезахисту – бронежилети на основі керамічних пластин, які застосовуються в ЗС США, зазнали критики військових ревізорів: «бронежилети скорочують мобільність солдата, знижують швидкість його пересування, незручні для закріплення амуніції й нездатні пристосовуватися до зміни погоди, вологості, температури й атмосферного тиску». УМТІ за участі представників ЗС США був розроблений рідкий матеріал феррофлюїд, який у майбутньому, можливо, буде використовуватися в бронежилетах. Його основними компонентами є силікон і частки заліза. При влученні повітря феррофлюїд застигає протягом мілісекунд.

Dr Doetzee Sikkema з хімічної компанії Azko Nobel описав мікроволоконний матеріал М5 – високоміцне синтетичне волокно, в основі якого лежить використання конденсатної техніки полімеризації. Цей матеріал легше, ніж Kevlar, тож поряд з феррофлюїдом він розглядається як один із компонентів бронежилетів майбутнього. Це найбільш вогнетривке органічне волокно, серед усіх подібних. М5 уже підтвердив на практиці свої унікальні властивості захисту бійця від ураження як холодною, так і вогнепальною зброєю. Примітно, що в США на базі МТІ створений Інститут військових нанотехнологій, який розробляє однострій "солдата майбутнього" і зараз освоює для цих цілей грант у розмірі 50 млн. дол. Проте Едвін Томас, голова інституту, сказав, що «на розробку зброї й військового обмундирування, суттєво поліпшеного за допомогою нанотехнологій, потрібно не менше ніж 20 років». В інституті ведеться розробка в рамках семи проектів, кожний з яких становить окрему «цеглинку» екіпірування "солдата майбутнього". У роботі беруть участь до сорока вчених з 8 відділень МТІ. Едвін Томас пропонує суттєво нову концепцію солдата – зробити з людини, обмундирування й зброї своєрідний гібрид, елементи якого будуть настільки тісно зв'язані між собою, що повністю екіпірованого солдата можна буде 58

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

назвати окремим організмом – автономним, швидкодіючим, неуразливим. За допомогою традиційних технологій таких результатів досягти важко, аза допомогою сучасних нанотехнологій – ще важче, але дослідники сподіваються на подальший їх розвиток і спроможності команди виконати поставлене завдання. На одній з виставок у Капітолії членам Конгресу демонстрували «моделі» солдатів 2020 р. та відеоролик, що пояснює роботу костюмів і їх відмінність від сучасних. Одним з елементів екіпірування майбутнього стане спеціальна «динамічна броня» товщиною в кілька міліметрів, яка облягатиме солдата подібно до водолазного костюму. Динамічна броня містить складні молекулярні компоненти, що надаватимуть їх функцій бронежилету, екзоскелету й універсального медичного засобу діагностування. Для створення броні планується використовувати магнітно-реологічні рідини (схожі на масло), які можуть застигати менше, ніж за 0,001 с за допомогою магнітного поля, з метою забезпечення захисту бійця від ворожого вогню. Одночасно американські інженери відпрацьовують можливість застосування спеціальних рідин з нанобитів кремнезему (очищеного піску) і суміші поліетиленгліколя. Дана суміш здатна миттєво застигати при ударі, а після гасіння ударної хвилі знову повертатися в рідкий стан. Маса обмундирування солдата Іраку – 48 кг, обмундирування 2010 року вже важить 20 кг, а скільки важитиме броня 2020 р. ще невідомо. Але навряд чи солдат буде носити на собі броню. Швидше за все, броня сама буде його носити. Усі життєво важливі параметри солдата (пульс, кров'яний тиск, енцефалограма, температура тіла й ін.) будуть вимірятися вбудованими в костюм датчиками. Стан солдата буде виведений як на проектор на шоломі, так і на медичний комп'ютер, який буде ухвалювати рішення щодо трансформування костюма в екзоскелет або броню миттєво й незалежно від солдата. Ряд полімерних актюаторів, з яких буде складатися костюм, за сигналом від медичного комп'ютера будуть робити певні його ділянки жорсткіше або м'якше. Якщо, наприклад, солдат поламає ногу, місцевий екзоскелет дозволить захопити її в штучні шини, сформовані тканиною костюма. Як говорить один з дослідників, спеціально сконструйовані наномашинопідсилювачі, що входять до складу екзоскелета броні 2020, зможуть збільшити силу солдата на 300%. Уніформа зразка 2010 року може «підсилити» солдата тільки на 35%. Для того, щоб зробити костюм товщиною в кілька міліметрів досить міцним (постійне використання екзоскелета може викликати більші енергетичні витрати), дослідники прагнуть створити його на основі структури павутини. Павутина міцна, водостійка, гнучка й легка, тому є всі підстави вважати, що її модифікації будуть гарною базою для обмундирування. Паола Хеммонд, керівник команди по біологічному й хімічному захисту Інституту солдатських нанотехнологій, говорить, що «вивчивши структуру павутини, ми створили нановолокна з поліуретана діаметром близько 100 нм, які структурно схожі на звичайну павутину, тільки гнучкіше, легше й жорсткіше справжньої». Щоб зробити матеріал твердішим, до нановолокон додали наночастинки, що «вмонтовуються» в ділянки

волокон, з'єднуючи їх між собою – одяг на основі штучної павутини буде набагато міцнішим за звичайний і буде його важко зносити чи розрізати. Також додавання різних наночастинок до нановолокна дозволяє змінювати його електропровідність. Так, у костюмі можна створити ділянки електропровідності, зв'язавши розташовані всередині нього сенсори з комп'ютерами й забезпечивши передачу енергії до наноактюаторів екзоскелета. Енергопоглинаючі полімери на основі рідких кристалів при деформації розподілять енергію по всій поверхні, що буде використано у захисті бійця від куль і осколків. Ведуться також пошуки способів утилізації енергії куль і осколків, що влучають у солдата. Також планується обладнувати костюм солдата гнучкими сонячними панелями, які будуть вмонтовані в костюм. Тоді автономність солдата помітно зросте. Як сказав один з дослідників, нова броня зможе прийняти необмежену кількість куль, у той час як сучасні бронежилети після влучення певної кількості куль робляться непридатними. Технології для стеження за противником давно використовуються в бойових операціях, а обладнання для контролю фізичного стану бійців лише недавно стало застосовуватися – для цього в США розроблена warfighter physiological status monitor, WPSM. Така система є частиною екіпірування солдата за проектом Future Force Warrior, який буде завершений до 2032 р.

Рис. 3. Future Force Warrior Система WPSM містить у собі комплект медичних приладів для виміру фізичних параметрів солдата: температури тіла, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, рівня стресу. Ці дані збираються і опрацьовуються і за потреби передаються безпосередньо медичній службі для вживання подальших заходів. Датчики будуть вбудовані в армійську футболку, що є частиною нижньої білизни солдата. Медичний комп'ютер моделі-2020 на камеру, що проектує зображення на сітківку ока, передає основні параметри: пульс, кардіограму, температуру тіла й навколишнього середовища, радіоактивність середовища, калориметр, кількість випитої води. Контроль над кількістю рідини дозволить ощадливіше витрачати воду й запобігти зневоднюванню організму. Якщо солдат хворий, то лікар, що перебуває в тисячах кілометрів від нього, проаналізувавши стан солдата, віддасть відповідні команди медичному комп'ютеру, який зробить необхідні ін'єкції і екзоскелет. Якщо ж 59

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

солдат не встигне сам викликати медика, то це зробить його комп'ютер за даними датчиків, заблокувавши солдата в екзоскелеті і включивши системи життєзабезпечення. У такий спосіб солдат буде «закований у панцир» до приходу лікаря. Для ефективного фіксування хімічної чи біологічної атаку дослідники пропонують використовувати печінку людини. Як відомо, цей орган дуже чутливий до різних вірусів і отрут. Дослідники виготовили чіп, що містить близько 1,5 млн живих клітин печінки. Під керівництвом Лінди Гріффіт відділ з Інституту солдатських нанотехнологій створив мобільну й компактну версію печінки. Чіп являє собою дві ультра тонкі пластини із кремнію, розділені рядом мікроканалів. Далі на поверхню однієї із пластин поміщають живі клітинки печінки, які розташовуються в гніздах мікронних розмірів. Як тільки клітинки «розташуються» усередині чіпа, він являє собою біореактор, здатний виділяти специфічні речовини при впливі на нього іншими речовинами й мікроорганізмами. Через чіп постійно циркулює вода, постачаючи клітинки живильними речовинами. Через годину клітинки організуються в такі ж структури, як і в живій печінці. Тоді чіп починає працювати. Як тільки до клітинок надходять речовини, шкідливі для людини, вони вироблять певну хімічну відповідь, яка буде інтерпретованим медичним комп'ютером, і солдат одержить повідомлення про небезпеку. Штучна печінка може виявити шкідливі речовини в дуже малих концентраціях, що дає можливість солдатові захиститися від хімічної або біологічної атаки раніше, ніж вона стане смертоносною. Інтерфейс Модель 2010 р. названа дослідниками "F-16 на ногах", оскільки система позиціонування й навігації, розташована в заплічному рюкзаку солдата, дозволяє проробити всі ті операції по навігації, що й комп'ютери літака F-16. «Цей солдат може перетнути джунглі, жодного разу не збившись зі шляху» – говорить

дослідник Де Гей. Шолом солдата оснащений сенсорами, які детектують вібрації костей черепа й щелеп. Ця система успішно заміняє звичайний мікрофон, що використовувався раніше. Увесь обмін інформацією буде проводитися через проектор, який передає інформацію прямо на сітківку. Так у солдата з'явиться ряд «операційних вікон», які будуть інформувати солдата про накази, про супротивника, замінять бінокль і прилади нічного бачення, а також будуть відображати стан організму. За «видимими» розмірами, екран буде порівнянний з 17" монітором. Солдати зможуть обмінюватися даними в реальному часі із транспортними засобами, вертольотами, танками, роботами підтримки й іншою технікою. Солдат зможе дистанційно керувати технікою. Ще, за словами Де Гея, вертольоти, що летять поперед загону, будуть передавати інформацію про супротивника солдатам. У новому костюмі солдат зосередиться тільки на одному – на веденні бою. Цілком можливо, що в недалекому майбутньому до вже проведених досліджень додадуться нові, які розширять можливості нової форми. На закінчення необхідно сказати, що обговорення винесених на розгляд питань, дозволить визначити механізми взаємодії з врахуванням науково-технічного напрацювання, яке ми вже маємо і плануємо облік екіпірування солдата, як бойової системи.

1. http://www.nanonewsnet.ru / articles / 2007 / soldat-budushchegochast-vo-chto-odetsya 2. http://www.army-technology.com / features / feature1163 / 3. http://www.assembly-weu.org / en / documents / sessions_ordinaires / rpt / 2007 / 1990.php#P232_48136 4. http:я// en.wikipedia.org / wiki / Future_Soldier 5. http: // en.wikipedia.org / wiki / Future_Force_Warrior 6.Сердюков: в России "поэксплуатируют" французского "солдата будущего" и, возможно, вооружат Мали //NEWSru.com//В России//1 ноября 2012 г.

7.Медведев назначил нового главу Рособоронзаказа и "затестил" новейшее оружие//NEWSru.com//В России//3 октября 2012 г.

8. Российский "солдат будущего" будет made in Italy, утверждает газета//NEWSru.com// В России //8 августа 2012 г.

УДК 778.19 КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЦИФРОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОГЕННО-ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗА ДАНИМИ ДЗЗ Триснюк В.М., к.геогр.н., СНС, trysnyuk@ukr.net Інститут телекомунікацій та глобального інформаційного простору, Київ Постановка проблеми У теперішній час традиційно триває та набуває всебічного розвитку запроваджена на початку XXI століття тенденція переходу систем ДЗЗ військового та цивільного призначення до цифрових засобів отримання, обробки та накопичення геоінформаційних даних [1–3]. Крім того, розгалужено впроваджуються комп'ютерні технології створення цифрових моделей та засобів картографічного документування геофізичних сфер Землі (і, взагалі, планетарних тіл Сонячної системи). Саме тому актуальним є завдання визначення прийнятних підходів щодо використання найбільш ефективних і достатньо апробованих алгоритмічних і програмних засобів з метою створення необхідних комп'ютерних моделей для обробки та документування

даних ДЗЗ. Міста, особливо великі, є осередками найбільшої гостроти екологічної ситуації у нашій країні. Тому поліпшення (оптимізація) їх екологічного стану є однією із найважливіших проблем, яка стоїть перед державою в екологічній площині. Аналіз останніх досліджень. В даному напрямі проведено чимало досліджень, серед яких праці відомих вчених Трофимчука О.М., Кросовського Г.Я., Голубця М.А., Кучерявого В.П., Дмитрука О.Ю., Дорфмана Я.Р., Адаменка О.М., Мольчака Я.М., Фесюка В.О. та інших. Мета роботи: - аналіз моментів теорії оптимізації; - розробка алгоритмів оптимізації; 60

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Тут нам знадобиться також поняття вирізки. Під вирізкою розуміється кінцева множина симплексу  така, що їх вміст не перетинається, і всі разом вони утворюють покриття всього простору R d . Вирізка  називається (1 / r ) -вирізкою для H , якщо немає симплексу, внутрішність якого перетинається більше ніж n / r гіперплощинами з H . Крім того, якщо дана ненегативна вагова функція w : H  R , то можна визначити (1 / r ) -вирізку як таку, що сума ваг гіперплощин, що перетинаються симплексом, не перевищує 1/ r -частини загальної ваги гіперплощин. Нехай тепер  i – це (1 / t ) -вирізка для H і ваг  i , тобто сума ваги гіперплощин, перетнутих довільним симплексом з  i , не перевищує (1 / t ) -частину загальної ваги всіх гіперплощин. Параметр t виберемо якомога більшим, але так, щоби загальне число симплексів з  i не перевищувало r (ni / n) . Тоді можна

множини Pi 1 , то виберемо її як деякі n / r  точок з Pi , котрі утримуються в  i 1 . Після цього стандартним способом створюється дерево розбиття. Висновки. Сформульовані статистичні завдання аналізу повітряної обстановки, стосовно вирішуваного завдання пошуку в геометричній області. Запропонована математична формалізація таких завдань, що полягає в уявленні їх як часткових завдань пошуку в геометричній області, а також оригінальні методи рішення цієї задачі, що дозволили застосувати як алгоритми пошуку в геометричній області, так і класичні алгоритми сортування, такі, як бінарне сортування і швидке сортування.

1. Васюхин М.И. Алгоритмические и программно-аппаратные методы и средства построения интерактивных геоинформационных комплексов оперативного взаимодействия: дис. докт. техн. наук: 05.13.13 / Васюхин Михаил Иванович. – К., 2002. – 414 с.

2. Капштык О.И. Модели, методы и средства представления и анализа воздушной обстановки в ГИС оперативного управления: дис. кан. техн. наук: 05.13.06 / Капштык Олег Иванович. – К., 2010. – 102 с.

знайти симплекс з  i , утримуючий не більше n / r точок з Pi . Цей симплекс позначимо  i 1 . Відносно

ДОСЛІДЖЕННЯ ТОЧНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ІНЕРЦІЙНИХ НС ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ НА АКТИВНІЙ ДІЛЯНЦІ ПОЛЬОТУ Бурдейний М.В.,ад’юнкт, e-mail: nikitaburdeyny@rambler.ru АСВ, Львів Для вирішення завдань навігації та керування польотом сучасних літальних апаратів (ЛА) необхідно знати велику кількість вимірювальних параметрів та мати алгоритми розв’язання навігаційних задач. Умови застосування ракетного озброєння, швидкоплинність бойових дій та невелика відстань між ворогуючими сторонами під час миротворчих та антитерористичних операцій вимагають підвищити точність наведення ракет до 10…15 м. Існуючі навігаційні системи ракетного озброєння СВ ЗС України розроблялись, в основному, під спеціальні боєприпаси або для нанесення ударів по площинним об’єктам, коли відхилення у сотні метрів не відігравало великого значення, тож їх системи наведення не відповідають вимогам сьогодення та потребують удосконалення. Під час старту на активній ділянці польоту на гіроскопічні пристрої впливають постійні сили і прискорення, які діють на ракету. На жал, не виявлено аналізу докладних досліджень поведінки навігаційних систем на активній ділянці траєкторії (АДТ). Доцільно дослідити різноманітні фактори, які діють на активній ділянці польоту, та їх вплив на точність вимірювання навігаційних параметрів ЛА.

1. Викладення основного матеріалу Завдання аналізу оцінки точності інерційних навігаційних систем (ІНС) полягає у визначенні величини похибок та виявленні зв’язку між похибками вихідної інформації та похибками вимірювальних елементів (гіроскопів та акселерометрів). У літературі [1–4, 8] наведено багато підходів до математичного моделювання похибок інерційних систем. Розглянемо модель [3], яка приведена в скалярно-матричній формі та найповніше описує

похибки ІНС для всієї сукупності горизонтальних тригранників, що відрізняються один від одного лише орієнтацією двох осей в азимутальній площині: d (1) X    X    n  n , dt

де X  { X1 , X 2 , X 3 , X 4 , X 5 , X 6 } – фазовий вектор стану динамічної системи; 0 1  (  2   2   2 ) 0 y z 0   0 0     ( z   x  y )  2 z  0 0   2 y  ( y   x  z )

0    ) ( z x y

0 2 z

0    )  ( y x z

0

1

0

( 2x   2z   02 )

0

   ) ( x y z

0    )  ( x y z

0 2 x

0 (2 02   2x   2y

0    y  0   2 x  1   0 

– матриця кутових швидкостей платформи;  0  1   0     0   

0 0   0 0 0  0 0  0

0 0 0 0 0 0 0 0 0  0 0 0 0 0 0  0 0 0

n  {nx , n y , nz ,0,0,0} –

– матриця визначення повороту тригранника;

вектор

n  {0, nx ,0, ny ,0, nz } –

уявного

вектор

прискорення;

методичних

та

інструментальних похибок акселерометрів. У рівнянні (1) залежні змінні x1, x3 та x5 є похибками визначення координат об’єкта, їх знаходять з наступних співвідношень [3] x1  R  cos  , x3  R , x5  R , (2) де: , – похибки у визначенні кутових координат; R – похибка у визначенні модуля вектора R (похибка у визначенні висоти польоту); Ф – кутова координата точки місця. Кути α, β, γ визначають поворот в азимуті 75

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

(А) і прорізаних в металевому екрані (S). Точність даного методу обмежена умовою: d ≤ 0, 1λ, що є достатнім для проведення теоретичних розрахунків.

Рис. 6. Апертурна модель НПА з квадратним випромінюючим елементом

Застосування апертурної моделі дає змогу здійснити розрахунок зовнішніх електричних характеристик НПА та АР, побудованих на їх основі. На рис. 7 представлені ДН чотириелементної АР в двох ортогональних площинах з діелектриком ε / = 7.2 (суцільна лінія) та без діелектрика ε / = 1 (пунктирна лінія). Результати розрахунків свідчать, що 4 елементна АР дозволяє реалізувати коефіцієнт підсилення, рівний 15, 5 дБ, без урахування втрат в лінії розведення. Сектор покриття визначається за шириною ДН в азимутальній площині і складає кут ≤ 90◦ .

Рис. 8. Приклад застосування циліндричного екрана при побудові низькопрофільних антенних решіток

Рис. 9. Діаграми направленості циліндричних антенних решіток, побудованих на основі низькопрофільних випромінювачів

Отже, розрахунки свідчать про перспективність компоновки антенних пристроїв, побудованих на основі низькопрофільних випромінювачів. Такі антени й антенні решітки, побудовані на їх основі, успішно можуть бути застосовані в якості антен базових станцій систем мобільного радіозв’язку дециметрового діапазону. Антенні решітки, побудовані на випромінюючих елементах у вигляді низько профільних антен, відрізняються компактністю, простотою реалізації, жорсткістю конструкції та високими експлуатаційними характеристиками.

Рис. 7.Діаграми направленості 4 елементної антенної решітки, побудованої на основі низько профільних випромінювачів

Новим напрямом розвитку техніки НПА є використання в конструкції циліндричних екранів, що еквівалентно розміщенню низькопрофільного випромінювача над циліндричною поверхнею. На рис. 8 зображені варіанти застосування НПА з циліндричним екраном. Така антенна решітка має ряд переваг в порівнянні із аналогічними решітками, побудованими на основі симетричних вібраторів: зменшені маса і габарити антенної решітки; значно покращені електричні характеристики та надійність роботи; суттєво спрощена схема живлення випромінюючих елементів у складі антенної решітки; підвищена механічна міцність антени в цілому. Застосування основних положень апертурної моделі для циліндричного екрана [4] дає змогу провести теоретичний розрахунок зовнішніх електричних характеристик подібних антен (рис. 9).

1. СВЧ техника и телекоммуникационные техники (Матер. 8-й Межд. Крымской конф.). – Севастополь : СГТУ, 1998. – 819 с.

2. Ломан В.И. Микрополосковые антенные устройства / В.И. Ломан, М.Д. Ильинов. – М. : Зарубежная радиоэлектроника. – № 10, 1981. – С. 99 – 115.

3. Цибизов К. Н. Микрополосковые антенны / К.Н. Цибизов, М.Д. Ильинов. – К. : Общество ”Знание”, 1980. – 28 с.

4. Резников Г.Б. Антенны летательных аппаратов / Г.Б Резников – М. : Советское радио, 1967. – 415 с.

5. Повышения качества, надежности и долговечности технических систем и технологических процессов (Сб. трудов VIII МНК :г. Хургада (Египет)). – ХНУ, 2009. – 197 с.

© Шацький І.О.

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБ’ЄКТІВ БОРТОВИМИ РАДІОЛОКАЦІЙНИМИ СТАНЦІЯМИ Слюсарчук О.О., ад’юнкт, e-mail: SAA2812@ukr.net НУОУ, Київ Аналіз воєнних конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ століття дозволяє зробити висновок, що командування військ (сил) під час підготовки та проведення сучасних операцій особливу увагу приділяє питанням своєчасного визначення належності викритих об’єктів противника до певних систем.

У теперішній час, при вирішенні практичних завдань радіолокаційного розпізнавання об’єктів доводиться мати справу із радіолокаційним зображенням реальних об’єктів [1], представлених у вигляді відповідних знімків (рис. 1).

85

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Крім аналізу даних ДЗЗ, застосовувались контактні методи вимірювання, що дозволили визначити основні параметри якості води в озері Нобель. Результати вимірів представлені (табл. 1).

Рис. 1. Нобельська лімнологічна система

Специфіка техногенного забруднення системи досліджувалась по космічних знімках різних спектральних діапазонів. Ареали техногенного забруднення встановлювали за допомогою виявлення температурних аномалій. На рис. 2 зображено територію лімнологічної системи, синтезовану у ближньому інфрачервоному, середньому інфрачервоному і панхроматичному діапазонах. Таке поєднання спектральних каналів візуалізує температурний стан підстильної поверхні досліджуваної ділянки [3].

Рис. 2. Синтезоване зображення території навколо озера Нобель У розрізі експедиційних досліджень проведено зйомку глибин озер Нобель та Засвітське гідролокаційним пристроєм LawrenceLMS-527. Таблиця 1 Результати вимірів гідрохімічних характеристик озера Нобель станом на 11.08.2012

№

Координати пункту

1 2 3 4

51º 51´ 29´´25º 46´ 16´´ 51º 51´ 50´´25º 45´ 59´´ 51º 51´ 45´´25º 47´ 41´´ 51º 51´ 47´´25º 47´ 24´´

Швидкість Глиби- ПрозоПоказники поверхні водоймища течії, км/год на, м рість, м tводи, Cº вміст NaCl, мг/л Показник pH Електропровідність,мкС/см 0,075 5,4 1,2 22,5 379 4,40 162 0,075 0,4 0,4 21,9 390 3,93 187 0,075 1,3 1,0 22,3 395 4,18 175 0,076 2,1 1,4 22,1 384 3,98 177

……………………………………………………………………………………………………………………..

25

51º 51´ 54´´25º 46´ 12´´

0,078

2,7

1,2

22,4

Геоінформаційними інструментами комплексу ArcGIS 9.3 від ESRI побудована векторна карта глибин досліджуваних озер. На рис. О-6 зображено вікно програми ArcMap із GRID-моделлю карти глибин. За результатами дослідження зроблено аналіз техногенного напруження на екосистему оз. Нобель, розпочато проведення робіт щодо визначення гідрохімічних показників якості водних об'єктів та підготовлено електрону версію макета моделі рельєфу дна для побудови карти глибин. Зроблено висновок про

380

4,23

161

доцільність застосування актуальних технологій ДЗЗ з космосу та ГІС в дослідженні техногенного навантаження на лімнологічні системи та про необхідність продовження досліджень екосистеми озера Нобель в подальшому.

1. Географічна енциклопедія України, т. 2 [За ред. О.М. Маринина] // Київ, 1989. – 480 с. 2. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області // Рівне, 2010. – 222 с.3. Красовський Г.Я. Космічний моніторинг безпеки водних екосистем із застосуванням ГІТ. /Г.Я. Красовський.– К. , 2008. – 78 с.

© Радчук І.В.

ДО ПИТАННЯ РОЗРОБКИ АСУ ТА ГІС ОБ’ЄКТІВ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Мельник О. В.; Єрьоменко А. В.; Черненко О. Є. ГІС-асоціація України, Київ Ми є свідками та учасниками структурних змін, які відбуваються на різних рівнях – від міждержавних відносин, складу та напряму дій міждержавних військових і господарчих об’єднань до структури МОУ включно – як нещодавнє включення до її складу сил МНС.З умовах інформаційного суспільства та зважаючи на зростання ролі ІС в прогнозуванні, плануванні та керівництві діями громадянського та військового секторів суспільства, вважаємо за доцільне поділитись досвідом членів ГІС-асоціації із питань розробки АСУ та ГІС об’єктами подвійного призначення.

Станом на початок 2013 року у фахових наукових джерелах застосування АСУ та ГІС об’єктів подвійного призначення висвітлені, в основному, існуючі та перспективні системи спостереження, навігації та оповіщення нерухомих та РО [1]. Юридична та методологічна база з цих питань формується чинним законодавством, постановами Уряду, Державними стандартами [2], відомчими наказами та інструкціями. Тематика розробки автоматизованих СППР обговорена членами ГІС-асоціації на профільних науковопрактичних конференціях АСВ, МОУ [3], ВІКНУ [4], 90

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Академії СБУ [5], Академії податкової служби України, на ГІС форумах та в роботі Громадських рад тощо. Мета статті – висвітлити питання, які потребують дослідження та визначення в нових умовах. Можливості аналізу та прогнозування ризиків при середньота довготерміновому плануванні використання об’єктів подвійного призначення, досвід членів ГІС-асоціації в цих питаннях є сьогодні предметом цієї публікації. ХХІ ст. на прикладах війн і локальних конфліктів у Косово, Афганістані, Лівії, Сомалі, Малі проявило нові їх характеристики. Виділимо такі відмінності, притаманні конфліктам останнього покоління. По-перше, у війнах останнього покоління полем бою є вся територія зони конфлікту, все суспільство, проти якого противник веде війну. У цих умовах розосередження, а також підвищення значимості дій дуже маленьких груп, вимагають від бойових одиниць навіть самого нижнього рівня гнучких дій на основі знання і розуміння намірів вищого командування, вимагають їх взаємодії з керівництвом цивільних адміністративнотериторіальних утворень. Особливо це проявилось під час останнього конфлікту в Сирії. Проблема полягає в тому, що конфлікт у Сирії явно відрізняється від усіх раніше відомих сценаріїв ведення збройних конфліктів подібного роду. Так, одна сторона – класична армія, яка підпорядковується нормам міжнародного права, національному законодавству своєї країни та правилам застосування цих норм в ході ведення конфлікту. Друга сторона – це в переважній більшості не громадяни Сирії і не армії сусідніх чи інших держав. Супротивником сірійської армії виступає небачений раніше ворог – транснаціональні іррегулярні збройні формування, для членів яких громадянство або національність перестають грати не тільки визначальну, але і взагалі якусь істотну роль. При цьому такі «бойовики», які воюють з сирійської армією, не схожі і на класичних найманців – за звичай вони б’ються за голу ідею. Іноді «бойовики» взагалі не уявляють, з ким саме і де воюють. Юридично їх навіть важко визначити певною стороною конфлікту – не так давно для подібних випадків введено поняття «асиметричної війни», яке, проте, не має ще чіткого визначення та понятійного апарату. Тут і виникає головна проблема – «бойовики» ведуть війну не просто поза рамками міжнародного гуманітарного права, але свідомо всупереч йому. «Бойовики», використовуючи в якості прикриття інформаційно-психологічні операції (ІПСО – «боротьба за демократичні перетворення», «боротьба проти диктаторського режиму», «боротьба за релігійні переконання»), будують свою тактику, виходячи з максимізації нанесеного ними збитку – ховаються в житлових масивах міст, знищують об’єкти життєзабезпечення, вчиняють безсудні розправи з цивільним населенням (або використовують його у якості «живого щита») і полоненими противниками, добивають поранених – як чужих, так і своїх. Війна гранично варваризувалась і свідомо виведена стороною «бойовиків» за всі допустимі рамки. Друге – це зниження залежності від централізованої системи логістики. Розосередження укупі зі зростаючим значенням швидкості вимагає

високого ступеня готовності до того, щоб підтримувати існування та боєздатність за рахунок навколишньої місцевості і противника, залучення ресурсів цивільного сектора, взаємодії з суб’єктами господарювання. Третє – ключовою ідеєю стала спрямованість дій на досягнення внутрішнього колапсу сил противника, а не на їх фізичне знищення. У число цілей для ураження входять такі «речі», як підтримка бойових дій населенням, релігія та культура супротивника. Величезну важливість має точна ідентифікація стратегічних джерел ворожого бойового потенціалу. Четверте – психологічні операції у формі медійноінформаційного втручання стають фактично переважаючою оперативною і стратегічною зброєю. «Логічні бомби» [1] і комп’ютерні віруси можуть бути використані для зриву як військових, так і цивільних операцій. Протиборчі сторони у війнах останнього покоління стали настільки майстерними в маніпулюванні ЗМІ з метою зміни громадської думки в країні і в світі, що вміле застосування психологічних операцій іноді зможе зробити зайвим введення в дію бойових підрозділів. Найважливішим об’єктом впливу є підтримка населенням свого уряду і війни та дій гуманітарного характеру, які цей уряд проводить. Телевізійні новини або звернення релігійних лідерів фактично стали більш потужною зброєю оперативного призначення, ніж бронетанкові дивізії. У цілому представляється, що майбутні військові дії останнього покоління, імовірність, будуть найвищою мірою розосередженими і в більшій частині не визначеними; межа між миром і війною буде розмита аж до повного зникнення. Війна буде нелінійною в такій мірі, що, цілком можливо, в ній буде ускладнена точна ідентифікація поля бою і лінії фронту. Різниця між «громадянським» і «військовим» контингентами ймовірно зникне. Дії будуть одночасно направлені на всю «глибину» території сторін, які беруть участь у протиборстві, включаючи усе їх суспільство, яке розуміється не тільки в його фізичному, але і в культурному та релігійному аспектах. Великі військові об’єкти, такі як аеродроми, стаціонарні вузли зв’язку і великі штаби стануть рідкістю через – їх уразливість; те ж саме, ймовірно, торкнеться й їх громадянських еквівалентів, таких як урядові резиденції, електростанції і промислові майданчики (це відноситься не тільки до обробної промисловості, але і до «економіки громадянського сектора», як, наприклад, – виробництва добрив і сільського господарства). Успіх буде сильно залежати від ефективності спільного управління цивільним і військовим секторами, оскільки лінії розподілу між завданнями та відповідальністю військового і цивільного керівництва стануть розмиті. У таких умовах введення сил і засобів МНС у структуру МОУ є обґрунтованим і своєчасним. В результаті важливого значення набуває точна ідентифікація об’єктів подвійного призначення, актуальними стають питання їх ресурсного забезпечення, формування, зберігання та використання стратегічних резервів. Ідентифікувати об’єкти господарчого комплексу як такі, що мають подвійне призначення, ми пропонуємо за ознаками їх одночасного використання (військового та цивільного) під час подолання наслідків природних і 91

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ТЕЗИ

ДОПОВІДЕЙ

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ Чепков Р.І.1, студент факультету ГІС управління територіями; Чепков І.Б. 2, д.т.н., проф.

1 – КНУБА; 2 – ЦНДІ ОВТ ЗС України, Київ Найважливішим напрямом підвищення ефективності застосування ВТЗ й АСУ є забезпечення високої точності інформаційно-розвідувального забезпечення (ІРЗ) по важливих цілях і оперативності доведення даних цілевказування. В основі ІРЗ застосування ВТЗ і будь-якої іншої зброї є геопросторова інформація, що дозволяє з високою точністю відобразити оперативну побудову військ противника, склад сил і засобів, у т.ч. елементи бойового керування, а також визначати координати найбільш важливих об'єктів на полі бою. Використання геопросторової інформації у військовій сфері стрімко наростає, зростає усвідомлення того, що розуміння місця розташування й розміщення своїх сил (засобів) і сил противника – життєво важливий компонент ефективного прийняття рішень будь-яким командиром. Для технологічно орієнтованих галузей, у т. ч. й оборонної сфери, напрями розвитку засобів збору, накопичення й відображення геопросторових даних передбачити важко. Однак аналіз тенденцій розвитку військової справи і ОВТ у передових у військовотехнічному відношенні країн дозволяє запропонувати деяке бачення того, як розвиватиметься у найближчому майбутньому використання геопросторової інформації. Зростання кількості методів одержання геопросторової інформації – майбутніх обсягів потоків даних, збільшення потенціалу "традиційних" методів позиціонування й одержання даних ДЗЗ, наприклад, впровадження нових (для геопросторової інформації) методів, таких як БПЛА і військові засоби розвідки (наприклад, 3-d сканери територій, прилади спостереження об'єктів і напрямів у різний час доби, у складних метеорологічних умовах і в умовах впливу перешкод) загострює проблему зведення різної геопросторової інформації воєдино в керовані системи, зокрема, коли одержання, обробка, розповсюдження й доведення даних все більше проводиться в режимі "жорсткого реального часу". Розв'язання даної проблеми торкнеться цілого ряду аспектів, що впливають на використання й розвиток геопросторових даних. До основних аспектів відносять: - створення даних, підтримка й управління. Достовірна географічно прив'язана інформація є критично важливим елементом у здійсненні функцій управління, планування й прогнозування ведення бойових дій. Розвиток геопросторових систем надасть (надає) потужні інструменти управління інформацією, дозволяючи об'єднати дані про всі сили й зброю в єдине середовище спільного користування для раціонального планування й прийняття обґрунтованих рішень; - використання геопросторових даних стане повсюдним практично в кожному з напрямів військового функціонування. Буде значно покращене «кризове» реагування й ситуаційний аналіз,

насамперед, за рахунок поширення більш точної, своєчасної й доступної інформації в будь-який момент часу (можлива зміна траєкторії супутників навігації й ДЗЗ, запущені БПЛА як опорні навігаційні апарати, масове використання результатів краудсорсинга1 щодо збору геопросторових даних усіма об'єктами, що беруть участь у бойових діях та можуть бути використані в реальному часі). Ці дані не тільки допоможуть у негайному реагуванні, але й посприяють поліпшенню планування бойових дій. Вони будуть також сприяти вдосконаленню управління зброєю шляхом надання більш докладної інформації й будуть підтримувати оперативність за рахунок розширення системи планування ресурсів для застосування озброєння й, отже, удосконалювати процес прийняття рішень; - технологічні тенденції. Напрями розвитку ІТ (включаючи майбутні механізми доставки геопросторових даних) свідчать, що технологічна еволюція буде продовжувати інтенсивно розвиватися, маючи як одну з головних тенденцій те, що колись "локальні" геопросторові ІТ стануть "мейнстримом"2, і в той же час, загальнопоширені технології, такі як "хмарні обчислення" і "ПЗ як послуга", будуть вливатися в геопросторову інформацію поля бою. Буде підсилюватися зв'язок даних через Інтернет (у т. ч. й тактичний) за допомогою технологій типу "Linked Data". Дана технологія підвищить швидке поширення й поглинання геопросторової інформації й прискорить реакцію на ці дані настільки, що пристрої, що визначають місце розташування, стануть всюдисущими: «усі» і «все» стануть обумовленими у просторі. Поряд із цим, намічається тенденція до використання 3d- і 4d- геопросторової інформації як потужного засобу для просторового аналізу району бойових дій і прийняття рішень. Основні напрями розвитку цих ІТ підвищують ефективність бойового застосування зброї. Тривимірна (3d) фотореалістична візуалізація є найважливішою функцією геопросторової системи майбутнього й забезпечує зручніше уявлення для розв'язання задач при веденні бойових дій. Нове покоління засобів і методів роботи з геопросторовою інформацією, що відрізняється від попередніх (карт і ГІС), дозволить у майбутньому надавати геопросторову інформацію всім учасникам бойових дій і забезпечить обміном інформацією за допомогою дистанційного доступу до БД. У такий спосіб буде здійснена підтримка ситуаційного відображення оперативно-тактичної обстановки.

1

Краудсо́рсинг (англ. crowdsourcing, crowd — «натовп» і sourcing — «використання ресурсів») — передача визначених виробничих функцій невизначеному колу осіб.У цьому випадку розв'язання задач збору геоданих силами всіх засобів, наявних на полі бою, що координують при цьому свою діяльність за допомогою інформаційних технологій.

2 Ме́йнстри́м (англ. mainstream — основна течія) — переважний напрям у якійнебудь галузі (науковій, технічній, військовій тощо) для певного відрізка часу, масові тенденції.

95

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

НАПРЯМИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ КОСМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ Чуб С.В.1; Худов Г.В.2, д.т.н., проф., нач-к каф.; Пічугін М.Ф.2, к.військ.н., проф., ПНС; Карлов Д.В.2, к.т.н., с.н.с., нач-к НДВ, e-mail: karlovd@list.ru; Солонець О.І.2, к.т.н., с.н.с., ПНС 1 – А0515; 2 – ХУПС Воєнним конфліктам кінця ХХ – початку ХХІ століть властиві такі риси, як високий динамізм та швидкоплинність збройної боротьби, розширення просторових показників, перехід воєнних дій, їх забезпечення, у повітряно-космічний простір, застосування сучасних зразків озброєння та військової техніки. Однією з найхарактерніших особливостей сучасної збройної боротьби вважається широке застосування космічних систем. Космічне забезпечення операцій стає постійним і невід'ємним елементом всієї організаційно-планової структури розробки і проведення операцій мобільних з'єднань і частин, озброєних багатофункціональними платформами для розміщення різних систем ВТЗ, управління якими повинно здійснюватися, у тому числі, з використанням інформаційних комплексів космічного базування. Розвідувально-інформаційні дії космічних систем на даний час розглядаються як основа космічного забезпечення операцій (бойових дій). Космічне забезпечення дій військ не лише дає можливість підвищувати якість оперативного (бойового) забезпечення. Воно є також важливою інформаційною складовою процесу управління військами та сприяє підвищенню ефективності застосування всіх видів ОВТ. Нині КА стають системотвірними елементами високотехнологічних засобів ведення збройної боротьби. Вітчизняними фахівцями визнано, що пріоритетним напрямом воєнно-теоретичних наукових досліджень стосовно космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони є визначення довгострокових перспектив та потреб ЗСУ в космічних

системах та засобах військового призначення, різновидах отримуваної ними інформації, а також способах її використання видами, родами та функціональними компонентами. Подальший розвиток космічних засобів військового та подвійного призначення дасть змогу удосконалити форми та способи бойової підготовки військових формувань ЗС України та переведе на якісно інший рівень методи виконання бойових завдань. Особливо це стосується Повітряних Сил (ПС) ЗС України, як найбільш високотехнологічного виду ЗС України. Космічна інформаційна підтримка під час планування застосування військ (сил) повинна здійснюватись з метою підвищення рівня оперативності та достовірності оцінки обстановки в реальному масштабі часу та ефективності застосовування військ (сил) в цілому. Космічна інформаційна підтримка в органах військового управління, в тому числі і ПС ЗС України, надалі залишатиметься однією з ключових задач, рішення якої повинні забезпечувати космічні системи військового та подвійного призначення. Аналіз останніх досліджень показав, що одним з найбільш перспективних напрямів ліквідації "розриву" між потенційними можливостями космічних систем і практичним використанням їх інформації у військах є створення системи космічної інформаційної підтримки в органах військового управління. В доповіді проаналізовано основний ефект від використання космічної інформації для ПС ЗСУ, запропоновано структуру та висунуто оперативно-тактичні вимоги до системи космічної інформаційної підтримки в органах військового управління ПС ЗС України.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОБІЛЬНИХ МІСІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Чуб С.В.1; Кухарський І.А.1, к.т.н., с.н.с.; Пічугін М.Ф.2, к.військ.н., проф., ПНС; Карлов Д.В.2, к.т.н., с.н.с., нач-к НДВ, e-mail: karlovd@list.ru 1 – в / ч А0515; 2 – ХУПС В арміях провідних країн світу триває активна робота щодо пошуку доцільних прийомів і способів реагування на сучасні загрози національної та колективної безпеки. У ЗС США, Франції, Великої Британії, країн Бенілюкс та Росії почала впроваджуватися концепція "мобільних місій", яка базується на мобільності військ (сил) і широкому застосуванні різноманітних систем розвідки в плинному масштабі часу. У цілому, за поглядами іноземних фахівців, концепція мобільних місій дозволяє діяти вибірково, ефективно та результативно, забезпечити ефективне військове стримування і досягати перемоги у військових конфліктах майбутнього не чисельністю солдатів, а якісним підходом (органічним поєднанням технологічної, мобільної та професійної переваги над противником).

Реалізація вказаної концепції також розпочата у ЗСУ. Зазначене потребує глибоких функціональних військових трансформацій, у першу чергу, поєднання в єдину систему різноманітних цивільно-військових елементів висвітлення обстановки (активно-пасивних стаціонарних і мобільних радарів та сонарів, комплексів радіоі радіотехнічної розвідки, тепловізійних систем, радіотехнічних та оптикоелектронних комплексів розвідувальних супутників Землі, безпілотних літальних апаратів). Аналіз застосування космічних засобів в сучасних збройних конфліктах дозволяє зробити висновок про їх зростаюче значення в сфері оперативного інформаційного забезпечення збройних сил. Можливість отримання необхідної інформації практично в режимі реального часу особливо важлива 96

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ГІС У ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ Дорожкін С.І.; Руденко К.В. АСВ Аналіз досвіду воєнних конфліктів останніх десятиліть свідчить, що сучасні війни докорінно відрізняються від звичайних стереотипів війн четвертого (період Другої світової війни) й п'ятого (друга половина ХХ століття) поколінь. Вони отримали нову сутність і новий зміст. Війни шостого покоління характеризуються активним застосуванням ВТЗ, яка за своєю руйнівною силою еквівалентна, а, інколи, і перевищує потужність ядерної зброї. Збройна боротьба в таких війнах перемістилася у навколоземний простір, який перетворюється на головний театр воєнних дій. У війнах сьомого покоління зміняться багато звичних положень не тільки стратегії, але також оперативного мистецтва і тактики. Ці війни матимуть широкий просторовий розмах, не буде чітко визначених головних та інших напрямів дій, удари можуть завдаватися одночасно з усіх можливих напрямів театру воєнних дій по всій території противника без будь-яких обмежень. Війна може вестись одночасно на всій території країни, проти якої здійснюється агресія. У той же час при веденні таких війн відсутній конкретний географічний постійний театр воєнних дій. Таким чином, потрібна принципово нова СУ, забезпечення отримання інформації та прийняття рішення для успішного вирішення поставлених завдань. Створення системи, основою якої є застосування ІТ, неможливе без організації відповідного

інформаційного, у т.ч. і геоінформаційного забезпечення військ. Головні його цілі полягають не лише в отриманні даних про місцевість у вигляді ЕКМ, а і даних для розвідувально-ударних комплексів, пов'язаних з цілевказуванням крилатим ракетам через засоби космічної розвідки, як компоненти стратегічної наступальної зброї, надання даних для оперативного прийняття рішення, планування бойових дій. Основною вимогою до ГІС ВП є перетворення і представлення великих об'ємів різноманітної координатно-часової інформації у виді, зручному для використання, органам управління військами і зброєю в процесі вивчення, аналізу й оцінки обстановки, планування операцій, підготовки цілевказівок і польотних завдань. Цифрове поле бою – новий термін, що з'явився останнім часом, охоплює ЦІМ безпосередньо для поля бою і засобу її експлуатації у вигляді власне самої ГІС. Електронне поле бою – серйозний якісний стрибок в частині застосування ГІС для операцій. Проте не можна говорити, що станеться повна заміна паперових карт на ЦІМ. Йдеться лише про їх спільне використання і доповнення. Паперові карти будуть затребувані впродовж найближчого майбутнього, проте командири, органи управління матимуть в розпорядженні додаткові джерела просторової підтримки ухвалення рішень, раніше доступні тільки командуючим стратегічними напрямами.

АНАЛІЗ СТАНДАРТІВ ТА ФОРМАТІВ ГІС Гребенюк Т.М., МНС АСВ, Львів У ЗС України останніми роками розробляються та впроваджуються функціональні складові ЄАСУ, яка повинна була об’єднати АСУ видів та родів військ [1]. Основою сучасного підходу до автоматизації управління збройними силами є впровадження ГІС в процес управління. Використання ГІС надасть органам військового управління візуальну, просторову та деяку додаткову інформацію про місцевість та об'єкти, що розташовані на ній, на пристроях відображення. Незважаючи на те, що робота за створення ЄАСУ посувається повільно, за останній рік зроблено чимало: сформована нова організаційно-штатна структура в ГШ, яка займається питаннями ідеології побудови ГІС, координує зусилля наукових закладів, державних підприємств, приватних компаній, які залучаються до процесу створення організаційних, апаратних та програмних складових майбутньої системи, залучені нові, прогресивні виконавці, активізовано ряд дослідних українських підприємств [2]. При створенні ГІС використовують прийняті стандарти та формати. ГІС ВП не виняток, тому необхідно провести комплекс заходів з уніфікації форматів даних, що опрацьовуються ГІС, та комплекс

заходів зі стандартизації змісту та порядку подання даних. Створенням стандартів та форматів займаються державні та міжнародні організації. Розробки в області стандартів обміну просторовою інформацією створювались практично у всіх розвинених країнах. Зарубіжні стандарти сприяють вирішенню проблеми файлового обміну, опису структур даних, обміну даними та взаємодії в мережах. Окрему роль відіграють стандарти метаданих. Структура файлу не є критичною для стандарту, тому та ж сама специфікація може бути реалізована на декількох типах файлів. Стандарт – це нормативно-технічний документ, який встановлює комплекс норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації. Стандарт може бути розроблений як на матеріальні предмети (продукцію, еталони тощо), так і на норми, правила, вимоги в різних сферах. Формат – це спосіб розташування чи представлення даних в пам’яті, БД, документі чи на зовнішньому носії. Формат в ГІС, машинній графіці та обробці зображень – це загальна назва способу машинної реалізації представлення (моделі) просторових даних (векторний / растровий формат), чи 102

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ДОСЯГНЕННЯ У СФЕРІ ГІС ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: MODELBUILDER ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ГРАФІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ВІЙСЬКОВО-ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ Писаренко Р.В. «ЕСОММ Со», Київ Передумови використання моделей для вирішення військово-прикладних задач: - шаблонність алгоритмів вирішення; - простота інтерфейсу; - можливість використання потужного аналітичного інструментарію; - забезпечення необхідної оперативності; - відсутність навичок професійного програміста.

Переваги використання моделі: - підвищення оперативності обробки інформації в 550 разів; - можливість контролю процесу роботи моделі; - можливість використання без спеціальних знань; - публікація у вигляді сервісів для віддаленого доступу. На рис. 1 показується структура шаблонної моделі.

Рис. 1. Структура моделі в MODELBUILDER від ArcGIS.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО АПАРАТНО-ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІГОННИХ ВИПРОБУВАНЬ НА БАЗІ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ Бархударян М.В., к.т.н., с.н.с., нач-к НДВ, nickbnv65@ukr.net; Кулагін К.К., к.т.н., с.н.с., ПНС; Чумак Б.О., к.т.н., с.н.с., СНС ХУПС, Харків До сучасних полігонних випробувальних комплексів (ПВК) висуваються вимоги щодо забезпечення випробувань майже усіх видів (типів) зразків ОВТ, які створюються вітчизняними підприємствами або плануються для закупівлі в іноземних виробників. Крім того, сили і засоби перспективного ПВК мають бути спроможними забезпечувати виконання заходів бойової підготовки міжвидових угруповань військ (сил), створювати складну, динамічно змінювану мішеневу та завадову обстановку, здійснювати безперервний та достовірний контроль за усіма об’єктами і процесами в ході навчань військ (сил), забезпечувати безпеку бойового застосування ОВТ, надавати дані об’єктивного контролю для оцінювання дій бойових обслуг (екіпажів) та керівництва навчання, документувати та відтворювати результати навчань та інших практичних дій на полігоні. Такий широкий спектр завдань призводить до необхідності ускладнення експериментально-технічної бази ПВК і, як наслідок, до значних фінансових витрат. Тому пропонується для обґрунтування раціональних ТТХ основних підсистем перспективного ПВК, його

полігонного вимірювально-обчислювального комплексу (ПВОК) використовувати апаратнопрограмний комплекс (АПК) моделювання функціонування ПВК. Зазначений комплекс пропонується створювати на базі ГІС на апаратній платформі ПЕОМ типу Іntel та POSIX-сумісних операційних системах (наприклад, UNIX). В якості ГІС-ядра та інструментальних засобів розробки ГІС-додатків можливо використання ресурсів уніфікованих ГІС-платформ типу ARC / INFO та різноманітних програмних продуктів фірм ESRI та ERDAS, а при створенні спеціальних ГІС-додатків доцільно використання традиційних (стандартизованих) засобів програмування (мов і середовища програмування, бібліотек стандартних об’єктів (класів) тощо). До складу ГІС-додатків повинні входити наступні математичні моделі (програмні модулі): - 3D модель випробувального полігону (модель топології позиційного району (робоча зона полігона, дозволений сектор стрільби, зона небезпеки, зона закриття повітряного та морського простору тощо), моделі мішеневого комплексу, завадового комплексу, 121

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

комплексу траєкторних та телеметричних вимірювань, інфраструктури полігона тощо); - параметрична модель об’єкта випробувань (спостережень), (моделі функціонування елементів об’єкта, траєкторії руху об’єкта, контуру управління об’єктом, впливу на функціонування об’єкта параметрів зовнішнього середовища тощо); - модель формування зовнішніх умов (геофізичних полів, метеорологічних, орнітологічних та інших умов); - модель для формування сценаріїв випробувань, тактичних епізодів навчань та інших практичних заходів із застосуванням ОВТ на полігоні, що визначає організацію роботи сил та засобів ПВК і їх взаємодію. Результатами моделювання будуть комплексні тактико-технічні вимоги до ПВК, включаючи вимоги до системи забезпечення безпеки, а також раціональний склад і топологія засобів ПВОК з урахуванням

конкретних сценаріїв випробувальної роботи або плану практичних дій тактичних (льотно-тактичних) навчань. Крім того, при створенні АПК необхідно передбачити можливість введення даних від апаратури траєкторних та телеметричних вимірювань ПВОК, засобів спостереження за обстановкою на полігоні та навколо нього, від імітаторів сигналів реальних об’єктів, що дозволить не тільки прогнозувати умови застосування ОВТ і можливі сценарії поведінки об’єктів дослідження, але і формувати рекомендації керівництву полігонних випробувань (навчань) для прийняття оперативних рішень з оцінкою часу на прийняття рішення та його ризику. У доповіді запропонована концепція створення АПК моделювання функціонування ПВК на прикладі полігона "Чауда" ДНВЦ ЗСУ.

ГІС У ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ Гапеєва О.Л., к.і.н., СНС НДВ (підготовки військ), e-mail: o.gapeewa@mail.ru НЦ СВ АСВ, Львів Проблематикою застосування ГІС у Республіці Білорусь (РБ) займаються науково-дослідна організація “Кибернетика” у складі науково-дослідного інженерного центру “Геоинформационные системы” при НАН РБ та ВАП “АГАТ-системи управління”, компанія холдингу “Геоінформаційні системи управління”, Державний комітет з майна РБ, державна установа “Республіканський гідрометеорологічний центр”, Державний центр картографо-геодезичних матеріалів і даних, унітарні підприємства “Белкартографія” і “Белгеодезия”, науково-дослідне республіканське унітарне підприємство із землеустрою, геодезії та картографії “Белніцзем”. Головними перспективними напрямами роботи ОПК Білорусії в інтересах національних ЗС визначено: - системи комплексної протидії високоточній зброї; - бойові геоінформаційні системи; - засоби рухливості військового призначення; - безпілотні авіаційні комплекси та їх системи; - ІТ, технічні засоби зв'язку та автоматизації, спеціальне ПЗ для перспективних АС одержання інформації й управління [1]. Підготовка військових фахівців у РБ здійснюється на військовому факультеті державної установи освіти “Військова Академія Республіки Білорусь” за напрямом підготовки “Географія”, спеціальність – “Геоінформаційні системи”, спеціалізація – “ГІС ВП”. Випускник призначений для проходження військової служби в навігаційно-топографічних військових частинах та підрозділах та первинній військовій посаді – картограф, з подальшим використанням без додаткової підготовки на військових посадах начальника відділення, після додаткової підготовки – на військових посадах начальника навігаційнотопографічної служби з'єднання (начальника навігаційно-топографічної частини, начальника частини навігаційно-топографічного центру) [2]. Зауважимо, що до 2006 р. у РБ були відсутні власні розробки картографічних систем, на базі яких можливо

було б створити ГІС ВП. У навчальному процесі в установі освіти “Військова академія Республіки Білорусь” тривалий час використовували програмний комплекс “Навчання-2005” та програмно-апаратний комплекс “ГІС-Інтеграція” виробництва РФ [3]. Серед ГІС, що використовують в ЗС РБ, найбільш розвинену ГІС-платформу має ГІС “Панорама” та її різні модифікації. “Панорама” як ГІС створення та редагування ЕКМ передбачає і розробку спеціалізованих ГІС-додатків під Windows чи для таких середовищ як С++, Delphi, Baisic, з реалізацією в WINDOWS можливостей Activ X, OLE. Система дозволяє створювати векторні, растрові й матричні карти, оперативно оновлювати інформацію про місцевість і призначена для: - створення та оновлення ЕКМ за матеріалами космічної чи аерофотозйомки, відсканованими картматеріалами за польовими вимірами, навігаційними та іншими даними. Близько 100 режимів редагування векторної карти; - відображення і друк карт в стандартних умовних знаках, додавання нових знаків в растровому (BMP) або векторному (TrueType) вигляді, програмування складних стилів, нанесення OLE-об’єктів; - підтримка зовнішніх БД різноманітних форматів, різні способи зв’язку об’єктів карт із записами БД, конструктор форм для роботи з базами, формування звітів за допомогою Microsoft Office, геокодування, запити до даних; - формування тематичних карт для відображення прикладної інформації з баз даних, навігаційних приладів і інших джерел; - побудова тривимірних моделей, профілювання місцевості, побудова зон видимості, створення багатошарових матриць за точковими вимірами; - виконання вимірювань по карті, визначення площі, довжини, периметра, побудова зон відсікання, ведення статистики по характеристиках об’єктів; - підтримка різних проекцій, систем координат, 122

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IVСічневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

об’єкта. Дана методика базується на «Методиці польових випробувань приладів нічного бачення на відповідність вимогам дальності виявлення і розпізнавання», розробленій на НВК «Фотоприлад» в 2001р. і стандарті NATO 4347. За критерій виявлення об’єкта приймається впевнене виділення зображення об’єкта із зображення фону шляхом встановлення лише наявності об’єкта в полі зору без оцінки його форми та ознак. За критерій розпізнавання об’єкта приймається виділення деяких ознак зображення об’єкта і ототожнення його з еталоном, що зберігається в памяті. Для дальності виявлення температурний контраст (Т) між об’єктом і заднім фоном приймається рівним 5К. Для дальності ж розпізнавання контраст між об’єктом і заднім фоном приймається рівним 2К. Коефіцієнт пропускання атмосферою випромінювання визначається за законом БугераЛамберта: А = eхр (-kА R), де R – відстань в км (від місця спостереження тепловізійним приладом до об’єкта ); kА – коефіцієнт послаблення випромінювання атмосферою. Випробувальна траса на всій відстані повинна забезпечувати видимість об’єкта без екранування предметами місцевості. При розмічуванні траси, на якій будуть проводитися випробування тепловізійних приладів, роблять попередній розрахунок відстаней, на яких очікують спостерігання об’єктів. Розрахунки проводять на основі закону Бугера-Ламберта відповідно зі стандартом NATO 4347. Для оптимальних умов kА приймається рівним 0,2, для несприятливих умов kА приймається рівним 1. Для визначення температурного контрасту

використовується пірометр типу «Fluke-566». Він має лазерну указку, яку наводять на поверхню об’єкта, що випромінює тепло, натискають кнопку вимірювання і отримують результат рівня нагрівання поверхні (в градусах Цельсія або Фаренгейта) в інформаційному вікні пірометра. Для визначення коефіцієнта послаблення атмосфери використовується поляризаційний вимірювач видимості типу М-53А. Для вимірювання температури навколишнього середовища використовується термометр типу ТЛ-4. Визначення дальності об’єкта тепловізійним приладом проводиться трьома операторами. При цьому фіксується дальність до об’єкта, температурний контраст, коефіцієнт послаблення атмосфери. Одержані дані обробляються таким чином, щоб від виміряного фактично на випробуваннях температурного контрасту (3К; 2, 5К; 4К) перейти до нормованих, указаних в методиці випробувань, тобто 5К і 2К.Для цього будують графіки залежності пропускання атмосфери від коефіцієнта поглинання атмосфери і графіки залежності віддалі від радіаційного (температурного) контрасту. За фактично виміряними значеннями поглинання атмосфери і радіаційного контрасту визначається віддаль для нормованих значень. За вищевикладеною методикою проводили оцінку дальності тепловізійних камер «Catherine-FC», «Matis», «TESS». Результати випробувань достатньо близько (10-15%) збігаються з даними, наведеними в нормативно-технічній документації цих камер.

1. Колобродов В.Г., Ліхоліт М.І. Проектування тепловізійних і телевізійних систем спостереження.

2. Тарасов В.В., Якушенков Ю.Г. Инфракрасные системы «смотрящего» типа.

© Гордієнко В.І., Замосенчук В.М., Мазурін І.В.

ДО ПИТАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ БПЛА ЯК ЗАСОБІВ ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ В ІНТЕРЕСАХ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ РВІА Новак Д.А.1, нач-к НДЛ, ncrviasumy@meta.ua; Сербін В.В.2, нач-к групи; Уварова А.О.2, інженер 1-ї категорії 1 – НЦ БЗ РВіА СумДУ; 2 – ДП "КБ "Південне", info@yuzhnoye.com На даний час засоби розвідки, які перебувають на озброєнні ЗС України, за своїми можливостями неспроможні надати повної, достовірної та своєчасної інформації щодо об’єктів (цілей), які можуть бути призначені для ураження засобами РВіА. Так, з необхідною для РВіА оперативністю та точністю викривається не більше 35% об’єктів противника (військова розвідка – до 5%, повітряна – до 6%, артилерійська – до 24%). При цьому артилерійська розвідка (найбільш оперативний і точний вид розвідки) спроможна вирішувати питання викриття об’єктів противника на глибину не більше 10...15 км у сприятливих умовах (у несприятливих – 0,5...1,5 км), а повітряна розвідка на даний час не забезпечує потрібний рівень оперативності та точності розвідувальної інформації. Дані обставини не дозволяють у повному обсязі використовувати весь

спектр бойових можливостей далекобійних засобів ураження РВіА. Особливо гостро стоїть питання щодо отримання достовірної, повної й оперативної розвідувальної інформації стосовно ракетних засобів ураження РВіА, у тому числі для повного розкриття потенційних можливостей перспективних ТР і ОТР, які розробляються в рамках ДКР шифр "Сапсан". Одним із можливих шляхів вирішення зазначеного проблемного питання вважається поява у складі СВ ЗСУ перспективних БПЛА, які б за своїми можливостями були спроможні вирішувати завдання повітряної розвідки в інтересах бойового застосування РВіА. З цією метою потребують уточнення вже існуючі оперативно-тактичні вимоги та тактико-технічні дані до перспективних БПЛА Сухопутних військ ЗС України.

144

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IVСічневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ШЛЯХИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АСУ МЕХАНІЗОВАНОЇ БРИГАДИ Живчук В.Л., к.т.н., нач-к НДЛ АСУ, zv20012001@yandex.ru; Шишков В.А., м.н.с. НДЛ АСУ НЦСВ АСВ, Львів Під інформаційним забезпеченням АСУ слід розуміти інформаційну базу АСУ і засоби її організації та реалізації (згідно з ДСТУ 2226-93). Інформаційна база АСУ – сукупність інформації, використовуваної при функціонуванні АСУ. До складу інформаційного забезпечення АСУ слід віднести:бази даних; вебсторінки, файли тощо; форми документів; класифікатори;інші форми представлення інформації. Для побудови бази даних АСУ механізованої бригади в якості основи запропоновано обрати відомі методи, які використовують в цивільному секторі, але з відповідною модернізацією, яка враховує специфіку військової сфери. Методика побудови бази даних передбачає виділення трьох етапів (рівнів): інформаційно-логічний, датологічний і фізичний рівні, яким відповідають інфологічна, датологічна і фізична моделі баз даних. Перша серед зазначених моделей формується, як правило, науково-дослідними установами, які виконують наукове супроводження розробок, а друга і

третя – виробником ПЗ. На першому етапі алгоритм побудови інфологічної моделі бази даних АСУ включає вивчення та формалізацію предметної області та інформативних потреб потенційних користувачів АСУ (командирів відповідних ланок). Далі формується узагальнений опис предметної області та моделі роботи потенційних користувачів АСУ із врахуванням сучасних технологій роботи з базами даних. Наступним кроком доцільно провести оцінку можливостей моделі щодо відповідності сформованим вимогам (задачам АСУ). В разі позитивного результату такої оцінки відбувається перехід до побудови датологічної моделі, а в протилежному випадку – уточнення і доопрацювання інфологічної моделі. Наявність інфологічної моделі бази даних АСУ механізованої бригади надасть можливість підприємствам-виробникам розробити програмне забезпечення АСУ, а її впровадження дозволить реалізувати відповідні функціональні задачі АСУ.

ДВОКОНТУРНА МОДЕЛЬ ЖИТТЕВОГО ЦИКЛУ АСУ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Перегуда О. М., к.т.н, c.н.с., е-mail: al-pereguda@rambler.ru; Горнін М. А. ЖВІ НАУ В Україні створення АС регламентовані ГОСТ, насамперед серії 34 та 15 (для військової сфери) [1, 2]. Однак окремі положення цих ГОСТів вже застаріли, а зміст деяких етапів життєвого циклу АС викладено недостатньо повно. Застосування міжнародного стандарту (ISO / IEC 12207) обмежене через його орієнтацію, перш за все, на програмне забезпечення АСУ, він не пропонує конкретної моделі життєвого циклу (ЖЦ) й методів розробки, його рекомендації є загальними для будь-яких моделей життєвого циклу.

Авторами пропонується варіант поєднання двох найпоширеніших на даний час [3] моделей ЖЦ: каскадної та спіральної. В рамках запропонованого підходу експлуатація АСУ повинна передбачати застосування набору спеціальних модулів – комплекту конфігурування та модернізації (ККМ). Основне призначення ККМ – забезпечення високого рівня адаптаційних властивостей АСУ. ЖЦ АСУ пропонується організувати з двох контурів. Характеристику контурів наведено в табл.

Характеристика контуру Перший (довгий) контур Другий (короткий) контур Моделі ЖЦ Спіральна Каскадна Мета застосування Забезпечення впровадження модулів Забезпечення визначеного (максимально можливого за ККМ, підтримання високого рівня конкретних обставин) рівня ефективності АСУ в різних адаптаційних властивостей АСУ умовах її застосування Основне завдання Визначення кількісного та якісного Конфігурування (модернізація) АСУ складу набору (комплекту) модулів ККМ, призначених для конфігурування (модернізації) АСУ Об’єкт модернізації ККМ: модулі комплексу засобів Існуюча АСУ: КЗА АСУ (КЗА ПУ та інші КЗА) та (конфігурування) автоматизації (КЗА) ККМ та відповідне відповідне організаційно-методичне забезпечення організаційно-методичне забезпечення Особливості реалізації Ітераційна (прототипна) (зміст (стадії, Жорстко послідовна у відповідності до ГОСТ (ДСТУ) етапи) у відповідності до ГОСТ (ДСТУ)) Тривалість циклу Від декількох тижнів до декількох років Від десятків хвилин до десятків днів Тривалість (термін До наступної модернізації ККМ До закінчення виконання цільової задачі, під яку існування) внесених змін здійснювалась конфігурація (модернізація) АСУ Періодичність циклу Безперервний Заходи циклу повинні бути обов’язковою складовою етапу підготовки АСУ до застосування за призначенням Відповідальний за Розробник АСУ (ККМ); організація, що Командир (начальник), у підпорядкуванні якого виконання заходів (етапів) здійснює науково-технічне знаходиться АСУ супроводження АСУ

149

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IVСічневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Перший контур включає переважну більшість визначених у нормативних документах етапів (процесів) життєвого циклу АСУ (планування та аналіз вимог, проектування, реалізація, впровадження, експлуатація), але при цьому головним об’єктом, на модернізацію та зміну якого спрямовані заходи даного контуру, є ККМ, який призначений для конфігурування (модернізації) самої АСУ. Другий контур використовується для конфігурування АСУ при підготовці до безпосереднього застосування за призначенням (переважно за рахунок ККМ) з метою забезпечення визначеного (максимально можливого за конкретних обставин) рівня ефективності АСУ в різних умовах її застосування. Тривалість виконання етапів першого контуру може складати від декількох тижнів до декількох років, для другого – від десятків хвилин до десятків днів. Відповідальність за виконання заходів (етапів) першого контуру несе розробник АСУ (ККМ)

або організація, що здійснює науково-технічне супроводження АСУ, за виконання заходів другого «контуру» – командир (начальник), у розпорядженні якого знаходиться АСУ. Перший контур доцільно організовувати у відповідності до спіральної моделі ЖЦ, другий – у відповідності до каскадної моделі. Реалізація обох «контурів» повинна передбачати використання положень концепції CALS (Continuous Acquisition and Life cycle Support, безперервна інформаційна підтримка життєвого циклу продукту).

1. ГОСТ 34.601 – 90 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания 2. ГОСТ В 15.203–79 Порядок выполнения опытноконструкторских работ по созданию образцов 3. Додонов О.Г., Коваль О.В., Сенченко В.Р. Методологія побудови корпоративних інформаційно-аналітичних систем // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2007. – Т. 9, № 4. – С. 60–75.

УДК 351.864:001.89(043.2) МОДЕРНІЗАЦІЯ ОБ'ЄКТІВ БРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ В АСУ Сіренко С. М., начальник відділу; Мірошниченко Ю. В., провідний інженер-конструктор, КП ХКБМ, Харків, morozov@morozov.com.ua Для успішного ведення бойових дій важливим чинником стає комплексне вирішення таких завдань: - збір і обробка інформації про противника, про власні війська і умови (ландшафт місцевості, погодні умови та ін.), в яких планується проведення бойової операції; - надання інформації штабам для прогнозування розвитку подій, підготовки варіантів бойових дій, оперативно-тактичних розрахунків, прийняття остаточного варіанта вирішення бойової задачі; - формування і доведення до підлеглих наказів і команд, а також контроль за їх виконанням; - спостереження та контроль за ситуацією під час проведення бойової операції, оперативне корегування бойового завдання. Для забезпечення своєчасного вирішення поставлених завдань необхідна розробка багаторівневої АСУ військами. Одним з елементів управління являються об'єкти БТО. Для інтеграції БТО в АСУ необхідно провести модернізацію БТО в частині введення в її склад системи управління боєм. Пропонується наступний склад системи: засоби зв'язку; комплексована НС; бортовий інформаційноуправляючий комплекс. Засоби зв'язку повинні забезпечувати захищений від перешкод стійкий зовнішній зв'язок в УКХдіапазоні та внутрішній зв'язок між операторами. До складу комплексованої НС повинна входити: - апаратура споживачів СРНС; - апаратура автономної інерційної навігації для визначення навігаційних параметрів пройденого шляху за умови проведення початкового орієнтування; - апаратура комплексованої обробки навігаційних параметрів, що надходять від комплексованої НС. Комплексована НС має забезпечувати безперервне автоматизоване визначення поточних прямокутних координат, висоти та дирекційного кута БТО під час руху та на стоянці у будь-який час року та доби, на

будь-якій місцевості, за будь-яких погодних умов, за наявності чи відсутності видимих навігаційних КА. Бортовий інформаційно-управляючий комплекс (БІУК) повинен включати ЕОМ, оснащену кольоровим дисплеєм з тактильним управлінням, та забезпечувати: - відображення на дисплеї ЕКМ; - відображення на тлі ЕКМ наступної інформації: - власне місцезнаходження БТО; - місцезнаходження підлеглих і доданих підрозділів; - місцезнаходження цілей та інших розвідданих; - запланований маршрут і пройдений шлях; - нанесення на карту розвідданих і передача їх радіоканалом в АСУ для оперативного оновлення тактичної інформації; - отримання ЕКМ і передача по радіоканалах в АСУ інформації про розподіл цілей між підлеглими підрозділами для їх ураження; - формування маршрутів руху БТО і можливість їх передачі в АСУ; - отримання з АСУ маршруту руху та забезпечення інформаційної підтримки при проходженні маршруту (визначення напряму руху і відстані до поточної точки); - збір інформації про технічний стан БТО (кількість боєприпасів, кількість пального та ін.) і передача її в АСУ для оновлення БД служб забезпечення; - формування і доведення через АСУ наказів і команд у вигляді текстових або кодованих повідомлень; - підтвердження отримання наказів і команд; - кодування БТО для визначення його статусу в структурі підрозділу; - захист від несанкціонованого доступу по радіоканалу до інформації (несанкціоновані запити і донесення), що зберігається, захист від нав'язування по радіоканалу помилкової інформації (несанкціоновані накази та команди); - вбудовану діагностику працездатності.

150

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ АВТОНОМНОСТІ БІНС РАКЕТИ ШЛЯХОМ ОЦІНКИ КУТІВ КРЕНУ І ТАНГАЖА ЗА ПРОСТОРОВИМ СПЕКТРОМ РАДІОЗОБРАЖЕННЯ ПІДСТИЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ Колодчак І.Л.; Семенюк А.Й.; Чудяк О.Є. ЛНДРТІ Актуальною проблемою в процесі створення DNP, зокрема самонавідних ракет є забезпечення автономізації бортових інерційно-навігаційних систем (ІНС), особливо безплатформних (БІНС), для яких характерним є швидке накопичення похибок інтегрування в процесі польоту. Це викликано, насамперед, апріорно низькими точностями чутливих елементів, в якості яких доцільно використовувати сучасні МЕМS-акселерометри та МЕМS-гіроскопи, в зв’язку з їх рекордно низькими масо-габаритами, енергоспоживанням, високими механіко-кліматичними параметрами та прийнятною собівартістю. Комплексування БІНС з приймачами СРНС не вирішує проблеми, оскільки: - відома частота, структура сигналу та низький (~ мінус 150 дБВт) рівень сигналу ССГН створюють сприятливі умови для порівняно легкого його подавлення; - відсутність можливості організаційного та технічного контролю процесу функціонування СРНС, що особливо характерно для нас, робить використання такої ВТЗ в потрібний момент взагалі проблематичним. Запропоновано комплектування бортової БІНС додатковими радіотехнічними давачами (радіовисотоміром та доплерівським вимірювачем вектора швидкості), що певною мірою ускладнює апаратуру та електромагнітну установку на борту ракети. Також запропоновано радіолокатор ГСН, який

на ракеті з моменту старту до моменту входу в зону дії ГСН є своєрідним “баластом”, використовувати в режимі радіовисотоміра та вимірювача вектора швидкості центра мас ракети, а після закінчення самонаведення на ціль – як безконтактного давача сигналу підриву боєзаряду. Описується отримана практично двовимірна функція розподілу рівня відбитого сигналу. Показано, що найбільшу ширину та інтенсивність двовимірний спектр просторових частот реального радіозображення має у вертикальному та горизонтальному напрямках, а в діагональних – значно меншу. Така властивість пояснюється домінуванням вертикальних та горизонтальних орієнтацій в текстурах та контурах реальних об’єктів підстильної поверхні. Радіолокатор ГСН повинен сформувати в процесі сканування радіозображення f(x, y) розміром M*N, обчислити його амплітудний спектр просторових частот і визначити величину кутового відхилення до напрямків вертикального і / або горизонтального амплітудного спектра від напрямків координатних осей, які жорстко зв’язані з конструктивами літального апарата (ракети, снаряда, БпЛА, літака тощо). Величина кутового відхилення буде відповідати куту крена, якщо радіовісь антени локатора орієнтована в напрямку польоту або куту тангажа, якщо радіовісь антени локатора орієнтована в напрямку, перпендикулярному до напрямку польоту.

ТЕХНІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБКИ ІНТЕГРОВАНОЇ НАВІГАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ НАЗЕМНИХ ЗРАЗКІВ ОВТ Бударецький Ю.І.1, к.т.н., ПНС НДВ (РВіА); Щадило Я.С.1, к.т.н., доц.; Тимчук В.Ю.1, к.т.н., с.н.с., нач. НДЛ; Водяних А.А.2, нач. відділу; Кривов’яз А.Т.2, нач. відділу; Шаповалов Г.А.3, дир-р; Попков В.В.4, нач-к відділу 1 – АСВ, Львів; 2 – ДП «Оризон-Навігація», м. Сміла; 3 – ТзОВ «НВП «Ефір-С»; 4 – КСВ, Київ Концепція «мережецентричної війни», що в останні часи широко впроваджується в ЗС держав, вимагає швидкого обміну інформацією між угрупованнями військ, окремими тактичними підрозділами і бойовими одиницями. Тому найбільш ефективним шляхом модернізації артилерійських систем, що стоять на озброєнні СВ ЗСУ, є дооснащення їх бойових одиниць сучасними засобами цифрового зв’язку, РЕЗ балістичної, метеорологічної і топогеодезичної підготовки стрільби та бортовою ОТ, які поєднують вказані підсистеми в рамках СУ вогнем бойової одиниці та забезпечують її інтеграцію в мережецентричну систему тактичної ланки управління. Важливим елементом комп’ютерної СУ вогнем є НС, яка визначає поточні координати наземного РО (НРО), параметри його руху і призначена для ТГП об’єктів РВіА. Аналіз показує, що можливості модернізації наявної НА вичерпані, що обумовлює розробку зразків (навігаційної апаратури споживачів (НАС) СРНС, приладів інерційної, радіотехнічної та

одометричної навігації) на новітніх технологіях. В автономних НС для вимірювання параметрів руху об’єктів РВіА та бронетехніки широко використовуються доплерівські радіолокаційні вимірювачі параметрів руху (РВПР), які в порівнянні з системами інерційної навігації мають набагато меншу вартість реалізації при заданій точності вимірювань. Зазначені обставини створили передумови для співпраці науковців АСВ із представниками ОПК України, як-то ЕСОММ Со, «Оризон-Навігація», «ЕФІР-С» та ін. Так, відповідно до договорів про наукову і творчу співпрацю АСВ з ДП «Оризон-Навігація» і ТзОВ «НВП «ЕФІР-С» у 2012 р. проведено низку спільних заходів, серед яких: - інформаційний обмін в розрізі виконання оперативного завдання «Формування оперативнотактичних вимог до комплексу автоматичного визначення координат цілей на базі СН-3003-М та лазерного далекоміра»; 168

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

- інформаційний обмін у рамках розробки пропозицій щодо реалізації новітніх технологій при створенні перспективних зразків ОВТ СВ в Україні з урахуванням науково-технічного потенціалу оборонно-промислового комплексу ОПК України; - робоча нарада з питань створення надійної і недорогої інтегрованої навігаційної системи у складі супутникової навігаційної апаратури, РВПР, інерційної навігаційної системи (ІНС) на основі доступних гіроскопів і акселерометрів (за участю також представників ЦНДІ ОВТ ЗСУ); - оцінка наукових і практичних результатів НДР «Навігація-РВ», «Астроном», «Навігація-КМ»; - спільні випробування серійної апаратури СН-3003М розробки та виготовлення ДП «Оризон-Навігація» і макетного зразка радіолокаційного вимірювача параметрів руху (РВПР) розробки та виготовлення ТзОВ «НВП «ЕФІР-С». Відносно останнього слід відмітити наступне: - методика спільних випробувань передбачала одночасну роботу СН-3003М і РВПР, встановлених на легковий автомобіль, і порівняння отриманих від них поточних значень параметрів руху на різних швидкостях руху і на різних ділянках шляху; - важливою проблемою вимірювань було забезпечення синхронізації процесу накопичення даних двох різних систем;

- при прискоренні та гальмуванні одночасні показники швидкості відрізняються набагато більше (до 10…15 км/год.), а показники швидкості апаратури СН3003М видаються з затримкою відносно показників РВПР. Це можна пояснити роботою динамічного фільтра, який реалізований в апаратурі СН-3003М для фільтрації шумів вимірювань. Отже, встановлено, що при сталих режимах руху по шляхах з різним типом покриття показники систем, що побудовані за різними фізичними принципами, мають високий ступінь кореляції, а при динамічних режимах руху (екстреному гальмуванні) показники НАС СРНС мають часову затримку відносно показників РВПР, що обумовлюється різними типами фільтрів вихідної інформації цих систем. За результатами випробувань підтверджена надійність одночасної роботи СН-3003М і РВПР, встановлених на легковий автомобіль, при різних швидкостях його руху і при русі по різних ділянках шляху. Отримані результати сумісних випробувань дають підставу для створення інтегрованої супутниководоплерівської НС. Тому для дооснащення об’єктів РВіА та бронетехніки завадостійкою і високоточною НС доцільно провести ДКР зі створення дослідного зразка такої інтегрованої системи.

ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ В ЧАСТИНІ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ ПІДГОТОВКИ ДО СТРІЛЬБИ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ ЗБРОЇ СВ Водяних А.А.1 , нач-к відділу; Беляков В.Ф.2, МНС; Пєтушков В.В.3, нач-к штабу РВіА 1 – ДП «Оризон-Навігація», 2 – АСВ, Львів; 3 – КСВ, Київ Досвід ДП «Оризон-Навігація», більше 30 років розробки, виробництва і застосування апаратури споживачів СРНС. На підприємстві розроблено і налагоджено виробництво понад 50 моделей різного призначення, в т.ч. серійні супутникові НС для СВ ЗСУ. Водночас фахівці підприємства проводять постійну роботу з вдосконалення серійних виробів шляхом модернізації і впровадження нових функцій. Зокрема, підприємство спільно з НЦ СВ АСВ відпрацьовує можливість подальшого розвитку апаратури СН-3003М в частині розрахункових задач підготовки до стрільби, тобто реалізації в СН-3003М автоматизованого формувача установок стрільби (АФУС). У доповіді акцентовано увагу, що в апаратурі СН-3003М вже реалізовано ряд функцій AФУС, а саме: конвертування даних про місцеположення в необхідну систему координат; перерахунок координат із однієї зони в суміжну; визначення зближення меридіанів; рішення геодезичних задач; обчислення засічок; обчислення ходів;астрономічне орієнтування; розрахунки при визначенні поправки бусолі; перехід від магнітного азимута до істинного азимута, дирекційного кута та перехід в зворотному напрямку; приведення до горизонту відстаней, виміряних далекоміром; визначення перевищення та висоти точки за нахиленою/горизонтальною віддаллю та кутом місця; визначення фронту, глибини та координат центру групової цілі за заданими координатами окремих

об’єктів та координатами вогневих позицій;розрахунки з визначення топоданих по цілі; база розрахункових точок; визначення коректур при розрахунках установок для стрільби на ураження пристрілюванням за виміряними відхиленнями (спостереженням знаків розривів); визначення поправок на відхилення метеорологічних та балістичних умов стрільби від табличних; визначення вирахуваних установок для стрільби способом повної підготовки. Академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за результатами використання СН-3003М під час виконання робіт з топогеодезичної підготовки вогневих позицій, що проводилися в рамках державних випробувань виробу “Квітник”, сформовані пропозиції щодо вдосконалення СН-3003М з метою розширення переліку задач, що вирішуються. Представниками підприємства проведений аналіз отриманих пропозицій, технічних вимог до кишенькового комп’ютера командира артилерійського підрозділу (універсального балістичного калькулятора), а також новітніх напрацювань фахівців АСВ (наприклад, алгоритму визначення сумарного відхилення початкової швидкості снаряда та ін.). Всі напрацьовані матеріали будуть використані при подальшій модернізації навігаційних виробів СН3003М і СН-3210, створених для потреб СВ ЗС України.

169

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ Мартиненко С.А., нач-к НДЛ (ТС та УРУ) НДВ (РВіА); Лук’янченко О.І., МНС НДЛ; RAO.NZ.SV.Lviv@i.ua АСВ, Львів Розвиток інформаційної сфери відкриває нові можливості для України в галузі економіки, політики, міжнародних відносин. Це те, що вже давно робиться усіма країнами, в різних обсягах і з різною інтенсивністю. Колись один з американських президентів сказав, що долар, вкладений в пропаганду, дає більше, ніж десять, що були вкладені в озброєння, оскільки він працює відразу і реально, а ті десять будуть знаходитися в очікуванні. В Україні питання інформаційної політики є першочерговими, інформаційний захист держави прописаний в основному Законі країни; „Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.” Національні інформаційні ресурси (традиційні, електронні, мережеві) характеризують потенціал сучасної розвиненої держави, а експлуатація і розвиток інформаційних систем різних рівнів нерозривно пов'язані з їх використанням. В Україні розпочався процес формування національних електронних інформаційних ресурсів, які створюють органи державної влади, державні та недержавні підприємства, наукові і навчальні заклади та суспільно-політичні організації. Значна увага надається проблемам комп'ютерного інформаційного забезпечення у сфері управління формуванням та виконанням бюджету регіонів з обліком оподаткування, обліку та грошовою оцінкою усіх земель регіонів з використанням ГІС та відповідних кадастрів, обліку та управлінню використанням усього ресурсного потенціалу регіонів (природного, матеріального, фінансового, людського та інших). Створюються універсальні інформаційні БД. Вирішується питання створення типового проекту інформаційно-аналітичної системи «Регіональні інформаційні ресурси України», що дасть можливість сформувати та постійно підтримувати актуалізацію регіонального сектора національного реєстру інформаційних ресурсів. Надзвичайно важливим також є завдання створення електронних копій наукового, культурного, інформаційного та іншого надбання в Україні. ІС та інформаційно-аналітичні центри різних рівнів створюються та функціонують для забезпечення діяльності органів державної влади та недержавних структур: Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, МВС України, Мінтрансу, Міненерго, Державної податкової адміністрації, Держмитслужби та інших. Діє АС міжбанківських розрахунків на рівні банк – Національний банк України, яка оснащується АС розрахунків на рівні банк – клієнт тощо. Створюються галузеві ІС інших центральних органів виконавчої влади, зокрема, АС ведення державного земельного кадастру, Урядова ІС з питань

надзвичайних ситуацій, АС державного експортного контролю України, єдина державна автоматизована паспортна система, реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій тощо. Україна має певний науково-технічний потенціал у галузі створення засобів інформатизації. Його базою є 10 НДІ НАН України, 18 науково-дослідних та конструкторсько-технологічних організацій і підприємств Мінпромполітики та Держкомзв'язку. На сьогоднішній день в Україні збирають великі комп'ютери, малі та середні сервери. На ринку персональних комп’ютерів сформувалася група лідерів, які активно працюють над створенням загальновизнаних вітчизняних марок комп'ютерів. За оцінками фахівців, сьогодні наш ринок прикладного програмного забезпечення для малих та середніх підприємств становить не менше 10 млн. доларів США, з них близько 40% належать вітчизняним фірмам. Є приклади світового визнання програмних продуктів, створених в Україні. У той час, коли банки, страхові компанії і підприємства роздрібної торгівлі швидко скорочують витрати, переходячи до використання можливостей Інтернету, державні служби усе ще зіштовхуються з проблемою надмірних витрат. Дотепер вони працюють напрочуд повільно і неефективно, і ця проблема тією чи іншою мірою властива багатьом країнам. У цьому, як правило, немає провини працівників, що дотримуються застарілих процедур і користуються лише примітивними технічними засобами. У державних органів є унікальна можливість згодом очолити інформаційне суспільство шляхом забезпечення його нормативної, організаційної і фінансової підтримки. Для нашої країни це завдання має ще більш важливе значення, тому що надає можливості поступового заміщення експорту сировинних ресурсів експортом інтелектуальних ресурсів. Сьогодні є важливим політичний аспект цих дій, оскільки така стратегія має бути оголошена і підкріплена реальними діями на найвищому рівні. Необхідно вже зараз вживати заходів щодо стимулювання індустрії ІТ, і одним з найперших кроків цього стимулювання може стати переорієнтація роботи державних органів на безпаперову електронну технологію. Вирішення завдань використання інформаційних ресурсів забезпечить подальший розвиток національної культури, освіти, науки, поширення української мови, розвиток та гармонізацію нормативно-правової бази з міжнародним правом, розвиток структури та інфраструктури електронних інформаційних ресурсів, зростання обсягів послуг, наданих з використанням національних електронних інформаційних ресурсів, а також зниження витрат на користування ними за рахунок систематизації.

170

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ПОЛІГОНІВ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ Попович В. В., к.с.-г.н., старший викладач, e-mail: popovich2007@ukr.net; Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львів Полігони твердих побутових відходів (ТПВ), як девастовані ландшафти, потребують всебічного вивчення з метою розроблення заходів протидії їх згубного впливу на довкілля та живі організми [1]. Фітомеліорація стихійних сміттєзвалищ та полігонів ТПВ передбачає їх повернення у господарське використання. Фітомеліоративним процесам у сфері дії сміттєзвалищ перешкоджають низькогумусні та кислі ґрунти, складні кліматичні особливості, гідрологічні умови накопичення фільтрату, просідання земної поверхні, зсуви, виділення токсичних газів та продуктів горіння сміття. Одним із найбільш екологічно небезпечних в Україні є Львівський міський полігон твердих побутових відходів (рис. 1).

Проведені нами дослідження [2–4] свідчать про неоднорідність відходів, підвищений радіаційний фон у місцях складування сміття, токсичність продуктів горіння, забруднення едафотопу небезпечними речовинами. Проаналізувавши наявність транспортних засобів на полігоні ТПВ та встановивши норми забезпечення транспортними засобами, виявлено, що Львівський полігон ТПВ не забезпечений ущільнюючими катками (компакторами), скреперами, екскаваторами, контейнерними машинами для встановлення загороджень, проте наявні поливомийна машина (50% від норми), бульдозери (31%) та самоскид (8%). Для запобігання небезпечних проявів полігонів твердих побутових відходів необхідно запровадити систему роздільного збирання сміття, виключити можливість горіння сміття, встановити фільтраційні екрани у місцях відведення фільтратів.

1. Кучерявий В.П. Загальна екологія : підручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. – Львів : Світ, 2010. – 520 с.

2. Попович В.В. Система роздільного збору сміття та її вплив на процеси деструкції на полігонах твердих побутових відходів // Науковий вісник НЛТУ. – Львів. – 2012. – Вип. 22.3. – С. 127–132.

3. Попович В.В. Радиационная опасность свалок / В.В. Попович // Весник Кокшетауского технического института МЧС Республики Казахстан: Научный журнал. Кокшетау: КТИ МЧС РК. – 2012. – №4(8). – С.18–22.

4. Попович В.В. Фізико-механічні властивості едафотопів побутових відходів у межах Західного Лісостепу України // Науковий вісник НЛТУ. – Львів. –2012. – Вип. 22.14. –С. 106–110.

Рис. 1. Загальний вигляд Львівського міського полігону твердих побутових відходів

УДК 621.391 ДИСТАНЦІЙНЕ ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ АТМОСФЕРИ З ЦИФРОВИМ УЩІЛЬНЕННЯМ КАНАЛУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ Ванкевич П.І.1, к.т.н., доцент, Лучук Е.В.1, к.т.н., с.н.с., Богуцький С.М.1, к.т.н., Смичок В.Д.2, к.т.н., доцент 1 – АСВ; 2 – Львівський регіональний центр з гідрометеорології Серед методів, що дозволяють передавати на значні віддалі телеметричну інформацію про параметри динамічних об’єктів, найкращим та найдешевшим за собівартістю можна вважати імпульсний аналоговий метод передачі даних [2]. Він полягає у тому, що вологість, температура (чи довільна інша величина) вимірюється первинним перетворювачем, який змінює свої електричні характеристики і впливає на частоту переривань постійно діючого генератора, що працює у певній фіксованій вузькій, смузі частот, які можуть передаватись провідним звязком, телеметричним або радіоканалом. Для контролю стабільності роботи електричних схем в залежності від зовнішніх чинників – розряду джерел живлення, зміни зовнішньої температури тощо, почергово з корисним сигналом тим же каналом зв’язку передаються опорні сигнали, що надходять від спеціально виділених давачів, призначених для компенсації відхилень. Їхню частоту називають опорною. Корисних сигналів може бути

декілька, вони надходять у певній послідовності, чергуючись між собою та з опорним сигналом [2-4]. При дистанційних вимірюваннях динамічних величин, зокрема зміни параметрів атмосфери за висотою, не всі передані результати несуть інформацію, оскільки рівень інформативності залежить від ступеня мінливості досліджуваної величини [1]. Передача телеметричного сигналу імпульсним методом на віддаль до 200 км передавачем низької потужності, що працює протягом 2 год. від джерела живлення, (батареї типу «Крона») можлива при високій інформаційній надлишковості, оскільки внаслідок високого рівня перешкод, що порівняні з рівнем сигналу, відбувається зображене на графіку (рис. 1а) перенасичення даних, пов'язане з пропуском невизначеного числа імпульсів у кожному циклі прийому, що слідують з частотою 1Гц. Висока надлишковість дозволяє на основі розробленого алгоритму автоматично розпізнати серед шумів три канали корисного сигналу, зображені на рис. 1б.

181

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Проте при подальшій передачі даних цифровими лініями зв'язку з надлишковістю потреба, пов’язана з перенасиченням даних, відпадає через високу надійність розробленого алгоритму. На перше місце виходить проблема компактної передачі інформації. Проблеми, аналогічні до даної, вже розв'язані для потреб графічного представлення даних, зокрема, у формі векторної графіки, стискання динамічного зображення у найсучасніших цифрових форматах, стискання звуку тощо. В даному випадку слід створити спеціальний алгоритм стискання даних, що має високу швидкодію та відповідає вимогам стандартів до точності подання експериментальних даних про стан атмосфери. Частота, Гц

Висота, км а)

понаднормового відхилення) не збігалися [4]. Насамперед, для коректного виконання алгоритму необхідно мати повний масив даних. З нього для початку обирають усі, що претендують на роль «локального» екстремуму, тобто більші або менші за своїх сусідів справа та зліва. При достатньо зашумлених даних теоретично можна припустити, що локальними екстремумами будуть усі точки, якщо крива іде «зигзагом». Відповідно до вимог стандарту початкова та кінцева точка є особливими за означенням. Крім цього, усі дані вважаються вірними і жодній фільтрації та згладжуванню не підлягають [5]. Для розрахунків використовується потужний та прозорий для розуміння апарат векторного представлення даних пакета MathCad. Функція представлена у вигляді двох векторів однакової розмірності («час-значення функції» або «номер змінної – значення»). Особливі точки також утворюють два вектори, для початку розмірності 2 – це початкове та кінцеве значення [6, 7]. У практичній більшості випадків результати виконання алгоритму збіглззяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяися з результатами ручної графічної обробки (зрозуміло – за якісним виглядом, і кількістю точок, оскільки перевищували графічні дані за точністю положення точок) У випадку, коли точки ручної обробки не збіглися з результатами виконання даного алгоритму, техніки-аерологи відзначали, що алгоритм розмістив свої особливі точки більш оптимально.

Частота, Гц

Висота, км б)

Рис. 1. Вихідні (а) та автоматично розпізнані (б) дані послідовного телеметричного каналу з 3-ма первинними перетворювачами

Для алгоритмізації пошуку особливих точок цього процесу, виконаній при створенні апаратнопрограмного комплексу [2], випробувано кілька підходів, які не потребують розв'язку класичних задач оптимізації розміщення «особливих» точок за їх кількістю та мінімальним відхиленням від кривої вихідних даних, а використовують двопрохідну ітераційну модель, розроблену авторами. Вона відрізняється від ручного підходу, що практикується техніками-аерологами, і дає швидкі вірні результати [3]. Усі інші варіанти алгоритму, пов'язані з послідовним проходженням точок знизу догори з метою обробки даних у реальному часі (до завершення польоту зонда) дають негативні результати, оскільки передбачити наперед поведінку довільної кривої неможливо. Внаслідок цього виникла проблема оперативності передачі даних, коли під час продовження польоту зонда необхідно передавати першу частину результатів. Робота алгоритму з частиною даних дає свої особливі точки, які потім, при обробці повного масиву інформації у деяких точках (що не є «глобальними» екстремумами, а беруться на кривій для ліквідації

1. Ванкевич П.І. Принципи побудови засобів діагностики машин методами контактної термометрії / П.І. Ванкевич. – Л. : СПОЛОМ, 2006. – 235 с. 2. Ванкевич П.І. Цифрова система передачі та реєстрації імпульсних сигналів / П. Ванкевич, О. Бурнаєв, В. Смичок // Збірник наукових праць асоціації підприємств України по виробництву автобусів : Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів і поїздів. – 2001. – Вип. № 5. – С. 19–22.

3. Ванкевич П.І. Цифрове декодування динамічної інформації про температурний стан рухомих об’єктів / П.І. Ванкевич, О.М. Бурнаєв, С.С. Лопатка // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2002. – Вип.

59. –С. 161–170. 4. Смичок В.Д. Прилади та методи температурновітрового зондування атмосфери та стратосфери : тези доповідей 8-ї МК «Температура 2003» 17–19 вер. НУ «ЛП». / В. Смичок, О. Бурнаєв, П. Ванкевич. – 2003. – С. 127–128. 5. Смичок В. Цифрове ущільнення телеметричного каналу передачі даних температурновітрового зондування атмосфери з заданим рівнем похибки / В. Смичок, О.Бурнаєв, П.Ванкевич // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2002. – Вип. 61. – С. 109–114. 6. Смичок В.Д. Прилади та методи температурно-вітрового зондування атмосфери та стратосфери / В.Д. Смичок, О.М. Бурнаєв, П.І. Ванкевич // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2003. – Вип. 64. – С. 126–130.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ГРАВІМЕТРИЧНОЇ РОЗВІДКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПАЛИВА У РЕЗЕРВУАРІ РІЗНИХ ОБ'ЄМІВ Босович О.М., студент, bosovich.oleg_geodesy@mail.ru; Галярник М.В., асистент кафедри землевпорядкування і кадастру, GEO.MYRON_ZEM@ukr.net; Багрій С.М., асистент кафедри геотехногеної безпеки та геоінформатики, gbg2008@.ru Інженерно-екологічний факультет ІФНТУНГ, Івано-Франківськ контролю за рухом продуктів нафтопереробки. Однією з найважливіших складових цього процесу є забезпечення необхідного контролю місткості

Постановка проблеми Останні тенденції на енергетичному ринку диктують необхідність в організації суворого обліку та 182

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

резервуарів та автоцистерн. Визначення фактичного залишку нафтопродукту у цих ємкостях – необхідна як для внутрішнього обліку у суб’єктів господарювання, так і для обліку, що виконується з ініціативи органів державної виконавчої влади під час інвентаризації. На сучасному етапі калібрування резервуарів великого об'єму ((Р-25 (25 м3 ) Р-50 (50 м3)) використовують типові традиційні геодезичні та сучасні методи калібрування. До традиційних геодезичних методів належать: - прокладання теодолітних (полігонометричних) ходів з висотними замірами (дозволяє визначити об'єм резервуарів (слід враховувати товщину стінок, атмосферні поправки (тиск, температуру, …))); - повірка ємностей геометричним методом, коли вимірюються лінійні параметри резервуарів і внутрішніх конструкцій за допомогою металевих метрів, лінійок, нівелірів, рулеток, інших приладів (застосовується для горизонтальних і вертикальних циліндричних резервуарів, технологічних і магістральних нафтопроводів; - об’ємний метод на базі різних програмно-вимірювальних комплексів і пересувних вимірювальних лабораторій, який забезпечує дозованим або безперервним наливом високоточне градуювання ємностей (застосовується для повірки та калібрування резервуарів на АЗС, паливних ємностей, горизонтальних резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів, залізничних та автомобільних цистерн, а також вертикальних резервуарів нафтобаз).

- лазерне сканування, яке передбачає створення опорної геодезичної мережі з якої виконують лазерне сканування або набір лазерної хмари точок. Отже, для калібрування використовують сучасні геодезичні технології, окрім, хіба що, GPS. Фактично всі сучасні геодезичні методи заміряють об'єм сталевих резервуарів – об'єм речовин заміряють з дуже низькою точністю. Оскільки мета калібрування резервуарів не об'єм, а точний облік палива, тому потрібні нові методи обліку палива в резервуарі. Огляд попередніх публікацій Немає сенсу розглядати публікації, присвячені темі роботи, які були опубліковані понад десять років назад, оскільки прилади, які розглядаються в даній публікації набули найбільшого розповсюдження в ХХІ столітті. Визначення параметрів циліндричних резервуарів найчастіше виконують при зніманні об’єктів нафтової та газової промисловості та при зніманні крупних підприємств. Показовим в цьому напрямку є досвід багатьох компаній виробників систем лазерного сканування та електронних тахеометрів, в першу чергу це: Leica Geosystems, Rigel та ін. Великий досвід у використанні наземного лазерного сканування та електронних тахеометрів мають російські компанії: «НАВГЕОКОМ», «ПРИН», «Уралгеоинформ». З результатами цих компаній можна ознайомитись на відповідних сайтах. В Україні роботи пов’язані з визначенням геометричних параметрів циліндричних резервуарів виконує науково-виробничий інститут метрологічного забезпечення вимірювань геометричних, механічних та віброакустичних величин Укрметртестандарту. Важливо зауважити, що існує два підходи до визначення шуканих параметрів. Перший підхід реалізується при зніманні заповнених

резервуарів. В такому випадку виконують обчислення градуювальник таблиць та ведуть спостереження за можливими деформаціями заповненого резервуару. Другий підхід використовують при калібруванні резервуарів і створенні градуювальник таблиць, за умов, що резервуар порожній. В другому випадку виникає можливість виконати знімання резервуару з середини, що значно зменшує об’єми робіт. Мета роботи: провести теоретичне обґрунтування застосування нових по фізичних сутностей методів калібрування великих резервуарів використання новітніх геофізичних технологій. Основний зміст роботи Паливо володіє гравітаційним електромагнітними властивостями. Зміна рівня палива у резервуарі (закачка, викачка) відповідно приводить до змін величини локальної гравітаційної аномалії магнітного поля землі та електромагнітного поля. Густина палива (від «ЛУКОЙЛ-Україна») має такі значення: А-80 – 708,2; А-92 – 725,4; А-95 – 735,3; А-98 – 770,2; дизельне паливо – 830. Точність рівняння визначення палива в резервуарі становить 0,5 см, але при цьому не враховується ефект капілярності палива. Капілярний ефект – явище підвищення або зниження рівня рідини у капілярах в порівнянні з тим значенням, яке вимагає закон сполучених посудин. Він виникає через зниження або збільшення тиску рідини під меніском, який утворюється при змочуванні рідиною стінок капіляра. Величина підвищення (зниження) h залежить від радіуса капіляра r, а також від кута змочування рідиною стінок Θ

де γ – коефіцієнт поверхневого натягу рідини, ρ – густина рідини, g – прискорення вільного падіння. Різниця щільності палива і різних речовин відрізняється між собою за густиною, тому за допомогою гравіметричних і геофізичних методів можна визначити не тільки об’єм, а й якість палива. Але врахування добових, місячних, річних поправок зміни магнітного поля потребує окремих досліджень. Розглянемо найпростіший випадок застосування гравіметра для визначення об'єму палива в резервуарі. Точність визначення гравіметра гравітаційної аномалії становить 0,01…0,03 мГал. Іншими варіаціями дрейфу нуля знехтуємо (можна врахувати в майбутніх дослідженнях). Гравіметрична аномалія створюється при зміні (зменшення або збільшення) рівня палива в резервуарі. Найбільшого значення гравітаційна аномалія приймає при повному і пустому (не заповненому) резервуарі. Наведемо приклад для резервуару Р-25 і дизельного палива 830. Порахуємо максимальну величину гравіметричної аномалії за законом Ньютона всесвітнього тяжіння. Два тіла з масами m1 та m2 притягують одне одного із силою F прямо пропорційною добутку мас і обернено пропорційною квадрату відстані між ними: Коефіцієнт пропорційності гравітаційною сталою. Її величина

називається м3 кг-1 с-2

183

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

(у т.ч. 200 слухачів за рахунок лімітів Наркомату ВМФ). На навчання й роботу в інститут прийшли учасники війни, бойові офіцери (серед них 14 Героїв Радянського Союзу, 17 кавалерів ордена Леніна, 81 – ордена Червоного Прапора, 197 – ордена Вітчизняної війни, 405 – ордена Червоної Зірки, 54 – ордена Слави різних ступенів, 135 осіб мали медалі «За відвагу» і шестеро – партизанські медалі). У 1948/49 навчальному році інститут перейшов на 5-річне навчання, введено обов'язкове вивчення двох мов із державними іспитами з кожної. Завдання інституту складалося в підготовці висококваліфікованих військових перекладачівреферентів і викладачів для середніх і вищих навчальних закладів Радянської Армії. Отож, інститут став вищим мовним ВНЗ з багатьма галузевими напрямками: 9 факультетів, 26 кафедр, 6 відділень. У ВІІМ працювали визнані вчені-лінгвісти академіки В. Алексєєв, В. Віноградов, І. Мєщанінов, В. Струве, членкори Академії наук СРСР Н. Дмитрієв, Н. Конрад, І. Яковлєв. У ці роки в інституті були створені редакційно-видавничий відділ (1948 р.), військовонаукове товариство (1949 р.), філологічна рада інституту (1950 р.), пройшли перші інститутські науково-методичні конференції, були видані перші збірники наукових праць інституту, почався регулярний випуск підручників і навчальних посібників, удосконалювалася навчально-матеріальна база. Звісно, випускники ставали воєнначальниками, дипломатами, керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони СРСР, відомими письменниками, журналістами, кінорежисерами. До середини 50-х років Військовий інститут іноземних мов перетворився в авторитетний спеціальний вищий ВНЗ, що успішно вирішував завдання підготовки висококваліфікованих офіцерів зі знанням іноземних мов. Однак у результаті

організаційних заходів у системі вищих ВНЗ в 1954–55 рр. були розформовані 3 факультети: військово-педагогічний, факультет Головного політичного управління та спеціальний факультет прискореної підготовки, а 15 серпня 1956 р., відповідно до директиви ГШ від 12 травня 1956 р., інститут був розформований. Активізація міжнародних зв'язків Радянського Союзу наприкінці 50-х років, розширення військового співробітництва з іншими державами привело до поновлення підготовки військових перекладачів. Для цього в 1958р. був сформований Військовий факультет іноземних мов. Факультет розмістився на місці колишнього ВІІМ. Організаційно він складався із двох відділень – західних і східних мов. Термін навчання на відділенні західних мов встановлювався 1 рік, східних – 2 роки. Слухачі набиралися зі студентів вузів і вивчали одну мову. Таким чином, багаторічний досвід розвитку системи підготовки військових перекладачів у ЗС Радянського Союзу сьогодні має не тільки теоретичне, але й велике практичне значення. Його цінність в сучасних обставинах важлива тому, що він накопичувався у досить різноманітних умовах, у тому числі в умовах підготовки до війни, ведення бойових дій, переходу від війни до миру, відновлення зруйнованого війною народного господарства. Вивчення та творче використання цього багатобічного досвіду сприяло утворенню ефективної і в цей же час, економної системи підготовки військових перекладачів, яка реагує на зміну обставин. У свою чергу, вирішення цього питання забезпечить підвищення рівня бойової готовності ЗС України.

1. www.vumo.ru ; 2. www.clubvi.ru ; 3. http://www.clubvi.ru/history/history03.shtml ; 4. http://vumo.su/;5. http://vumo.my1.ru/index/0-15; 6. www.nvo.ng.ru.

© Заборовський В.В., Мерзлікіна І.Г.

УДК 355.455 РЕГІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ Шевченко О.В., к.військ.н., с.н.с., нач-к НДЛ НУОУ, Київ Події в Лівії та інших країнах Північної Африки, загострення збройного конфлікту в Сирії показують, що існуючі міжнародні і регіональні механізми забезпечення безпеки втрачають свою ефективність та не можуть адекватно реагувати на швидкоплинну стратегічну обстановку. У зв’язку з цим можна стверджувати, що воєнна сила на найближчу перспективу збереже за собою провідну роль у вирішенні політичних питань. Це означає, що в сучасних військово-політичних та економічних умовах проблема початкового періоду війни набуває особливого значення. Держава, яка планує здійснити агресію для досягнення своєї мети в найкоротші терміни, намагатиметься ще за умов мирного часу або в загрозливий період дезорганізувати систему державного, військового та бойового управління країни, проти якої планує почати бойові дії. Буде проведена широкомасштабна спеціальна інформаційна операція, а також здійснюватимуться активні розвідувальні дії. За історичним досвідом в початковий період, держава, проти якої здійснюється агресія, веде оборонні операції в складних умовах, як правило, спеціально виділеними

боєздатними з’єднаннями і частинами різних видів збройних сил, родів військ і спеціальних військ, а також військами (силами) територіальної оборони. Незважаючи на актуальність, ця проблема рідко стає проблемою наукових досліджень. Вивчаючи матеріали вітчизняних та закордонних вчених щодо підготовки країни до оборони, можна зробити висновок, що вони висвітлюють лише окремі питання підготовки території країни до початкового періоду війни. Зокрема, в цих працях [1, 3, 4] не розглядається питання визначення регіонів територіальної оборони, в яких будуть діяти військові частини територіальної оборони. Тому наступним кроком у розвитку теоретичних положень щодо територіальної оборони є пошук підходів до визначення регіонів територіальної оборони України. В Україні сухопутна частина території поділяється на зони відповідальності існуючих оперативних командувань та територіальних управлінь, до складу яких входять зони територіальної оборони. Межі зон територіальної оборони збігаються з межами областей, АР Крим, міст Київ та Севастополь. Зони територіальної оборони поділяються на 192

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

райони територіальної оборони. Залежно від умов воєннополітичної обстановки територіальна оборона може здійснюватися на всій території або в окремих регіонах держави [3]. Перспективна чисельність особового складу сил резерву Збройних Сил України не дозволяє утримувати в кожній існуючій зоні, чи районі територіальної оборони військові частини територіальної оборони. Пропонується в залежності від географічного положення, з врахуванням історичних, економічних та національних особливостей розвитку певних територій та кількісних показників структур територіальної оборони формувати регіони територіальної оборони з функціями зон територіальної оборони. Кількість регіонів, що пропонується, та їх адміністративнотериторіальний поділ не повинні перевищувати чисельність військових частин територіальної оборони. В той же час за умови зміни чисельних показників сил резерву, відповідно, і кількості військових частин територіальної оборони, можливо змінювати і кількість регіонів (зон) територіальної оборони в Україні, як в більший, так і менший бік.

Враховуючи географічне положення України [2], такий регіональний підхід можливо застосовувати не тільки для територіальної оборони, але й під час планування заходів з оборони держави, мобілізаційної підготовки і вирішення питань мобілізації в умовах подальшого реформування збройних сил та інших військових формувань та правоохоронних органів. Напрямом подальших досліджень при територіальному плануванні підготовки території країни до оборони може бути визначення раціональної кількості районів територіальної оборони для захисту відповідної території.

1. Богданов С.А. Особенности начального периода войн прошлого и будущего / С.А. Богданов // Военная мысль. –2003. –№ 5. –С. 17–20.

2. Географічна енциклопедія України : в 3 т. – К. : Українська енциклопедія, т. 1., 1989. –414с.; т. 2, 1990. –480с.; т. 3, 1993. –480с.

3. Основи стратегії національної безпеки та оборони України: підручник для слухачів, курсантів, студентів вищих навчальних закладів / [В.Г. Радецький, О.П. Дузь-Крятченко, В.М. Воробйов та ін.] – К.: НУОУ, 2010, – 592 с.

4. Случайний М.Ю. Оперативне обладнання території України – проблема держави та її Збройних Сил / М.Ю. Случайний, І.Ф. Лосєв, Ю.Ф. Косяк // Наука і оборона. – 2011. – № 2. – С. 31–35.

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ З ПОЗИЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Тревого І.С.1, д.т.н., проф., през.; Цюпак І.М.2, к.т.н., доц., здобувач; Ткачук П.П.3, д.і.н., проф., нач. АСВ 1 – УТГК, АСВ; 2 – НУ “ЛП”; 3 – АСВ Вимоги до метрологічної атестації та моніторингу одиниці виміру геодезичних приладів, яка повинна відповідати еталону, лише зростають. На сучасному етапі найбільш розповсюдженими вимірами є лінійні, а також виміри фази несучої хвилі, в СРНС. Відсутність метрологічного контролю призведе до невідповідності вимірів еталонній одиниці, до неможливості їх порівняння, що може стати загрозою національній безпеці держави. Електронні тахеометри і одночастотні приймачі супутникових сигналів систем GNSS тестують на еталонних геодезичних базисах 1-го (точність (0,6мм+1мм10-6L)) або 2-го (точність (1мм+2мм10-6L)) розряду.

Для метрологічної атестації двочастотних приймачів GNSS слід використовувати фундаментальні геодезичні мережі точності робочого еталону першого розряду. Еталонування і передачу еталонної одиниці вимірювань для геодезичних приладів виконують на робочих еталонах. Упродовж останніх 12 років на Яворівському науковому геодезичному полігоні (НГП) виконується щорічний моніторинг одиниці довжини робочих еталонів і стабільності місцеположення їх пунктів. Розвиток НГП привів до зосередження зусиль на двох метрологічних об’єктах: - еталонній фундаментальній геодезичній мережі; - еталонному лінійному базисі.

ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ГІС. ВИПЛАТА АВТОРСЬКОЇ ВИНАГОРОДИ, ПРАВОВІ АСПЕКТИ РОЯЛТІ Оністрат О.А., к.т.н., с.н.с., нач-к НДВ інтелектуально власності та патентно-ліцензійної діяльності, alex.onistrat@ukr.net ЦНДІ ОВТ ЗС України, Київ Проблема стимулювання інноваційної, зокрема, винахідницької діяльності в Україні існує давно і є досить актуальною. Виплата винагороди авторам є одним з найважливіших стимулів технічної творчості. Існує таке поняття, як службовий об’єкт права інтелектуальної власності (далі – ОПІВ). Це ОПІВ, створений працівником організації (підприємства) під час виконання службових обов’язків, що передбачено трудовим договором або отриманим завданням. Авторська винагорода за створення службового ОПІВ також може виплачуватися на підставі цивільноправового договору.

Якщо ОПІВ не є службовим, то відносини з автором зовсім інші. Організація (підприємство) може укласти з автором договір про використання об’єкта права інтелектуальної власності (ст.1107 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Такий договір належить до договорів інтелектуальної власності (гл.75 ЦК) [1]. У Законі України „Про наукову і науково-технічну діяльність” 08.09.11 N 3714-VI. (ст. 42. Захист права інтелектуальної власності), зазначено, що обов'язковими умовами договору (контракту), на підставі якого виконуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські 193

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

МАТЕРІАЛИ ТОПОГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ВІЙСЬКОВІ СТАНДАРТИ 01.110.001 і 01.110.002 Центром воєнно-стратегічних досліджень НУОУ (Степанов М.М., к.т.н., с.н.с.; Уварова Т.В.; Малигін М.М.; Прищепа С.В.; Пашков Д.П., к.т.н., доц.) розроблено вперше військові стандарти ВСТ 01.110.001 «База даних картографічної інформації. Для створення та використання в ArcGis» і 01.110.002 «Формат накопичення та зберігання цифрової картографічної інформації (формат F20S)». Після погодження стандартів ЦУВТН Головного управління оперативного забезпечення ЗС України їх затверджено наказами начальника Центрального управління метрології і стандартизації ЗС України Озброєння ЗС України – головного метролога ЗС України відповідно від 14.10.2011 №11, реєстраційний номер (р / н) А2187 / 000053, і від 28.12.2011 №15, р / н А2187 / 000055. Військові стандарти передбачено для застосування ЗС України та організаціями національної економіки, які розробляють чи постачають ЗС України продукцію або виконують інші роботи та надають послуги. Метою розроблення військових стандартів є розвиток і вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення структурних підрозділів МО України та ЗС України електронною картографічною інформацією для підвищення ефективності процесу моделювання застосування військ (сил) та автоматизації процесу підтримки прийняття рішень.

напрям, починається і закінчується на вузлових точках; використовується у векторних та векторнотопологічних форматах подання лінійних і площинних просторових об'єктів (відповідає поняттям “arc”, “chain”, “line”, ”edge”); - ЕКМ – ЦММ, яка візуалізована з використанням програмних і технічних засобів у заданій проекції,системі координат та умовних знаків і призначені для автоматизації картографічного відображення та аналізу об'єктів, процесів і явищ з урахуванням динаміки їх розвитку; - елементи змісту карти – групи топографічних об'єктів, об'єднаних за ознакою спільності фізичних властивостей об'єктів місцевості та їх функціонального призначення, на які може бути розділений зміст карти (гідрографія, рельєф, дороги тощо); - елемент ЦКМ – елементарна структурна одиниця ЦКМ яка відповідає топографічному об'єкту і обов'язково є “дочірнім” у відношенні до об'єкта ЦКМ; - код ідентифікаційний – унікальний код, який надається всім суттєвостям ЦКМ для організації інформаційного зв'язку між ними; - масштаб ЦКМ – масштаб вихідного картографічного або фотографічного матеріалу, з якого виготовлялася ЦКМ; - метадані – інформація про дані ЦКМ, їх походження, стан, технологія одержання, історія і т.п.; - об'єктно-орієнтована система – інформаційна система, в якій окремі інформаційні блоки є об'єктами, що характеризуються сукупністю властивостей; об'єкти співвідносяться один з одним шляхом зв'язків типу “мати - дочка”; “дочірній” об'єкт завжди спадкує частину властивостей “материнського” об'єкта; - об'єкт топографічний – об'єкт місцевості, який відображається на топографічній карті за допомогою умовних позначень; - об'єкт ЦКМ – самостійна структурна одиниця електронної карти місцевості, яка відповідає топографічному об'єкту та може бути “дочірньою” в відношенні до узагальнюючого об'єкта ЦКМ і “материнською” у відношенні до елементу ЦКМ; - об'єкт ЦКМ узагальнюючий – структурна одиниця ЦКМ, яка призначена для угруповання топографічних об'єктів, що мають спільне походження, просторове розташування або назву; завжди є “материнським” у відношенні до об'єкта ЦКМ; - об'єкт лінійний – об'єкт, який утворюється послідовністю не менше ніж 2 точок з відомими просторовими координатами (сегментів або дуг); один з трьох типів просторових об'єктів ЦКМ поряд з точковими і площинними (поняття “line”, “line feature”, “polyline”); - об'єкт площинний – об'єкт, внутрішня область якого утворюється замкнутою послідовністю дуг або сегментів; один з трьох типів просторових об'єктів ЦКМ поряд з точковими і лінійними (відповідає

Сфери застосування Положення стандарту 01.110.001 поширюються на інформаційне, топогеодезичне та навігаційне забезпечення ЗС України. Норми, що викладені у стандарті, можуть бути застосованими при автоматизації діяльності ЗС України та в цивільній сфері, яка стосується інформаційної діяльності. Військовий стандарт 01.110.002 установлює структуру подання цифрової топографічної інформації, яка відображається на топографічних картах, планах міст і топографічних планах у форматі зберігання картографічної інформації (F20S). Характеристика стандарту 01.110.001 Військовий стандарт 01.110.001 дає такі визначення: - атрибут – якісна / кількісна ознака просторового об'єкта; - атрибутивні характеристики – сукупність атрибутів; - ГІС – апаратно-програмний людино-машинний комплекс, який забезпечує збір, обробку, зберігання, відображення і розповсюдження просторовокоординованих даних; - ГІТ – технології отримання, обробки, зберігання і розповсюдження інформації, які діють на засадах взаємозв'язку семантичних даних про об'єкти з їх просторовими характеристиками; - дуга – послідовність координатних пар, яка має 200

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНА – НАТО НА 2013 РІК: витяги Витяги з відповідного нормативно-правового акту зроблені в частині, що стосується передовсім замовника науково-практичного форуму – Міністерства оборони України, а також в частині, що відповідає тематичному спрямуванню науково-практичного форуму «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона». Цілковито опущені преамбули (довгострокові цілі), пріоритетні завдання на поточний рік, частково – середньострокові цілі й основні заходи, також введені скорочення, які розшифровані в кінці цього документу. Повний текст доступний на сайті Кабінету Міністрів України.

довіри в органах сектору безпеки і оборони;… Основні заходи, в т.ч.: організувати із залученням допомоги держав – членів Альянсу проведення в 2013 році навчального курсу з питань запобігання корупції; РНБО, МОУ; завершити проведення чергового етапу самооцінки щодо корупційних загроз у секторі безпеки і оборони України з використанням можливостей Ініціативи НАТО в рамках Програми “Партнерство заради миру”; РНБО, МОУ, МВС, ДСУНС, СБУ, ДПС; забезпечити участь органів сектору безпеки і оборони України у заходах щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях, передбачених Ініціативою НАТО в рамках Програми “Партнерство заради миру”; РНБО; продовжити здійснення заходів із запобігання та припинення залучення представників органів влади, контролюючих та правоохоронних органів до злочинної діяльності, викриття фактів корупції у середовищі суб’єктів корупційних діянь, які завдають шкоду інтересам суспільства і держави; СБУ.

1.1.2.2. Реформа державного управління Середньострокова ціль – забезпечити впровадження суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, надання фізичним та юридичним особам високоякісних адміністративних послуг. Основний захід – забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Адміністративно-процедурного кодексу України; Мінюст.

1.2.3. Енергетична безпека Середньострокові цілі: знизити рівень енергоємності валового внутрішнього продукту; оптимізувати структуру енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, зокрема природного газу, та заміщення їх власними традиційними та альтернативними видами енергоресурсів, у тому числі вторинними; зменшити обсяг технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у результаті модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності; продовжити створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток енергетичної галузі України та здійснення заходів з інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України до об’єднання європейських енергосистем; продовжити реформування нафтогазової галузі з метою приведення принципів її функціонування у відповідність з міжнародними договорами України, а також підвищення інвестиційної привабливості. Основні заходи, в т.ч.: здійснити заходи щодо реформування Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, спрямовані на виконання зобов’язань України згідно з Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, в тому числі дотримання вимог Директиви 2003/55/ЄС стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу; МЕВПУ, МЕРТУ, ПАТ “НАК “Нафтогаз України”; здійснити заходи щодо супроводження реалізації проекту “Дослідження можливості синхронного об’єднання української і молдавської енергосистем з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E” в рамках Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства “Україна – Румунія – Молдова”; МЕВПУ, МЕРТУ, ДП “НЕК “Укренерго”; провести засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань економічної безпеки; МЕРТУ.

Розвиток конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, здійснюється відповідно до Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” та Стратегії національної безпеки України з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, і Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року. Річна національна програма співробітництва Україна – НАТО на 2013 рік (далі – Програма) має на меті забезпечення максимальної результативності партнерства України з НАТО в рамках наявних механізмів та інструментів співробітництва. Виконання Програми сприятиме послідовному продовженню реформ у суспільно-політичній, безпековій, оборонній, економічній, правовій та інших сферах з урахуванням досвіду виконання річних програм співробітництва Україна – НАТО протягом 2009–2012 років у контексті європейської інтеграції. Програма відповідає визначеним Президентом України завданням щодо проведення широкомасштабних внутрішніх реформ, а також програмним засадам діяльності Уряду України. Виконання Програми дасть змогу забезпечити продовження взаємовигідного співробітництва з НАТО в рамках особливого партнерства, отримання консультативно-дорадчої та іншої допомоги з боку Альянсу і держав – членів НАТО. Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ 1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства Створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів, підвищення рівня відкритості і прозорості процесу прийняття державних рішень, посилення громадського контролю за діяльністю органів державної влади, в тому числі розвитком сектору безпеки і оборони України, сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів влади. Після утворення в 2012 році Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України прийнято Закон України “Про громадські об’єднання”, а також ряд рішень Уряду, спрямованих на удосконалення нормативноправового забезпечення діяльності інститутів громадянського суспільства в Україні. Ухвалюються регіональні плани розвитку громадянського суспільства. Діяльність Координаційної ради дає змогу забезпечити конструктивний діалог представників органів державної влади та громадськості у процесі формування державної політики. Середньострокова ціль – удосконалити нормативно-правову базу з питань розвитку інститутів громадянського суспільства. Пріоритетне завдання на поточний рік – забезпечити інформування українського суспільства про підсумки реалізації в Україні спільних програм і проектів за підтримки НАТО з використанням можливостей Мережі партнерства Україна – НАТО, зокрема під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи. Основний захід – провести в рамках Мережі партнерства Україна – НАТО аналіз результатів реалізації в Україні спільних програм і проектів; РНБО, МЗС, ДКТРУ, МОУ, СБУ.

1.1.2.1. Боротьба з корупцією Середньострокові цілі: запровадити принципи Ініціативи НАТО в рамках Програми “Партнерство заради миру” щодо формування системи прозорості та

204

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС НА КРАЩЕ НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ РОКУ Луцик С.Л., к.т.н., с.н.с.; Пугачов Р.В., к.т.н., с.н.с.; Сащук І.М., к.т.н., с.н.с.; Тимчук В.Ю., к.т.н., с.н.с. ВНТС «Січневі ГІСи» Написання науково-педагогічними працівниками зразків навчальної літератури взірцевої якості є однією з основних функціональних завдань науковопедагогічних працівників ВНЗ. Вочевидь, для відповідного стимулювання (чи оцінювання) організовуються конкурси. Досвід роботи конкурсних комісій засвідчив доцільність використання в їх роботі дещо нетрадиційних підходів, які нижче, без обґрунтування, надані.

1. Конкурсна комісія працює в наступному календарному році (рекомендовано – 2-й або 3-й квартал, щоби здійснити «апробацію» тими, хто навчається) впродовж одного місяця. Доцільно до конкурсної комісії, створеної на паритетних умовах щодо структурних підрозділів (із забезпеченням якісних вимог: наявності наукового ступеня або вченого звання; наявності за минулий рік не менше двох публікацій у фахових виданнях; авторство (співавторство) не менше одного навчального посібника (підручника) за три роки, що передують рокові формування комісії), залучати номінантів минулорічного конкурсу на краще видання.

2. До конкурсу мають допускатися усі навчальноорієнтовані видання, підготовлені НПП ВНЗ за минулий рік. Видання подається до конкурсної комісії автором (співавторами).

3. Характеристику видання рекомендується описувати за допомогою спеціальної картки, в якій може зазначатися: тривалість роботи над рукописом; позитивні сторони та побажання (недоліки) рецензентів рукопису; власні наукові публікації, враховані у виданні і в якому обсязі та контексті; найближчі аналоги видання з зазначенням відмінностей від аналогів; ступінь впровадження матеріалів видання в навчальний процес за підписом відповідного керівника кафедри; обсяг в авторських аркушах, в т.ч. оригінального матеріалу; прототипні видання, від яких відштовхувався автор (автори) у написанні власного видання; допоміжний персонал, який надавав допомогу автору у підготовці рукопису та які конкретно види робіт були ним виконані; посилання на електронну версію видання. Вочевидь, не зайвими будуть і одноособові рецензії від науково-педагогічних працівників, які мають у своєму доробкові інші навчальні видання.

4. Конкурсна комісія за конкретним виданням визначає доповідача, який має бути ознайомлений з науковим (освітнім) напрямом, в якому підготовлене видання. Доповідач готує експертну оцінку видання на основі критеріїв оцінювання та особистих вражень.

Така оцінка подається для ознайомлення кожному членові конкурсної комісії. Допускається присутність на засіданні конкурсної комісії автора (авторів) та рецензента (рецензентів).

5. Конкурсна комісія відкритим голосуванням визначає п’ять видань, які найповніше відповідають критеріям оцінювання, висновкам експертної оцінки доповідача, висновкам рецензій. Таємним голосуванням визначають трьох переможців (наприклад, шляхом підсумовування місць, яке для цих п’яти видань визначив кожен член конкурсної комісії – перемагають у порядку зростання суми місць).

6. Ефективні критерії оцінювання якості конкурсного видання: - видання є відмінним (істотно відрізняється) від відомих (доступних) аналогів і прототипних видань, позбавлене компіляційних матеріалів і матеріалів, які виходять поза рамки (не стосуються) тематики (призначення) видання; - викладений матеріал є лаконічним і в той же час достатнім для розуміння розглянутого питання; - наведені приклади (завдання) для самоконтролю можуть бути розв’язані фахівцем за даним напрямом впродовж орієнтовного для цього часу; - графічний (ілюстраційний, табличний) матеріал є необхідним для розуміння, виконаний охайно і описаний стисло та достатньо в тексті; - використаний авторський дизайн у обкладинці, структурі книги; - видання проілюстроване мотиваційними елементами, що сприяють зацікавленню читача; - видання містить відгуки на відповідному форумі ВНЗ з боку тих, кому воно адресовано; - електронний варіант виготовлений у вигляді електронної книги; - видання має матеріали з елементами новизни та оцінювання перспектив.

7. Заохочення та вшанування переможців є важливим аспектом. Найоптимальніше урочисте вшанування переможців здійснювати у день ВНЗ. Авторові (авторам) – переможцям (домінантам) видають премії до дня науки (освітянина) у визначеному розмірі. З ними проводять інтерв’ю для власних телепрограм, друкованих ЗМІ. На увесь наклад видання, що перемогло (відзначено як номіноване 2-ге і 3-тє місця) наліплюються відповідні наклейки (наприклад, «Краще видання 201_ року»). Виданняпереможець відсилається адресатам відповідно до переліку обов’язкової розсилки.

215

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ОДНІЄЮ НОТАТКОЮ…

25-й саміт Організації Північноатлантичного договору в Чикаго став наймасштабнішим в історії Альянсу. У зустрічі високого рівня взяли участь близько 60 глав держав, урядів та міжнародних організацій, в тому числі Президент України Віктор Янукович. Вище військово-політичне керівництво Альянсу спільно з лідерами країн-членів поміж іншим ухвалили важливі рішення щодо шляхів забезпечення військової спроможності на найближчі десятилітня. Обрис командних структур та ЗС союзників отримав назву NATO Forces 2020. Їхня діяльність ґрунтуватиметься на «новій культурі» співпраці, що була схвалена на саміті як концепція Альянсу Smart Defence, «Інтелектуальна оборона». Вона фокусуватиметься на принципах пріоритетності та спеціалізації формату співпраці союзників з метою максимального використання ресурсів в умовах обмеження оборонних витрат. Андерс Фог Расмуссен, генсек НАТО, з цього приводу зазначив: «Smart Defence полягає у розвитку воєнних спроможностей спільними зусиллями… Націям у майбутньому поодинці буде складно здійснювати фінансово обтяжливі закупівлі військового призначення. Але, якщо ми допоможемо один одному, якщо сконцентруємо і розподілимо ресурси, якщо дійдемо до рішень на багатонаціональному рівні, тоді ми впораємося разом. Адже чому ми називаємо це «інтелектуальною обороною»? Тому що це більш розумний шлях до витрат коштів на оборону, завдяки чому можна отримати кращі результати та більш ефективно витрачати гроші на безпеку. В концепції Smart Defence ми запросили взяти участь і партнерів. Якщо Україна або інші партнери можуть і прагнуть брати участь у заходах задля розвитку спільних спроможностей на багатонаціональному рівні та відповідають певним критеріям – ласкаво просимо до цих міжнародних проектів». «Важливим питанням саміту була дискусія щодо подолання прогалини в рівні сил і засобів оборонної спроможності, що існує між Європою і США. Йшлося про подальше зміцнення обороноздатності на тлі економічних проблем, які сьогодні має Європа. Зрозуміло, все це потрібно вирішувати, знаходячи баланс між режимом жорсткої бюджетної економії та необхідністю розвивати ЗС. Відтак були розроблені багатонаціональні оборонні проекти в межах ініціативи, що називається Smart Defence», – заступник Генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії Стефані Бабст. Загалом у межах розвитку «Інтелектуальної оборони» під час саміту також було оголошено про започаткування декількох десятків міжнародних програм співробітництва у сферах забезпечення боєприпасами та пальним, застосування роботів для знищення вибухових пристроїв, морського патрулювання з повітря, підготовку пілотів вертольотів, медичного та тилового забезпечення, розвідки та інших. Президент України обговорив на саміті також і потенціал та можливості співпраці у промисловій сфері. Під час робочої наради (3.10.2012 р. у Львові) представників Академії сухопутних військ та «ECOMM Co» був підписаний договір про наукове і творче співробітництво. «Впровадження ІТ в ЗСУ на сьогодні є пріоритетною задачею, – зазначив генерал-лейтенант Павло Ткачук. – Ми маємо можливість обговорити, які програмні продукти ПрАТ «ECOMM Co» будуть корисними для застосування в підрозділах ЗСУ та в АСВ зокрема». За словами керівника навчального закладу, співпраця з передовими виробниками новітніх технологій у військовій сфері сприяє ефективному розвитку ЗС нашої держави. В ході наради обговорювалися вимоги до ГІС у випадку їх застосування на АРМ командира (оператора) бойових машин різного класу, командирських машин управління та комплексів автоматичного управління. Також було узагальнено досвід впровадження програмних продуктів Esri у зразки ОВТ сухопутних армій іноземних держав та їх використання за призначенням, інші ключові питання у сфері ГІС. Під час візиту представники «ECOMM Co» відвідали центр імітаційного моделювання та провідні кафедри. Договір про співробітництво передбачає розробку та адаптацію ГІС для органів управління СВ ЗСУ, для зразків ОВТ СВ, впровадження ГІТ у наукову, навчальну та іншу діяльність Академії, участь у підготовці та проведення наукових конференцій, семінарів і нарад, обмін практичним досвідом тощо. Чис. 1 журналу «Геопрофі» за 2013 р. містить статтю «Досвід реалізації мережецентричної системи управління з використанням ГІС «Оператор» (автор – Деміденко Р.А., ЗАТ КБ «Панорама»). Описується досвід реалізації мережевої архітектури обробки і доведення просторових даних в умовах використання каналів зв'язку з низькою перепускною спроможністю і за високого рівня перешкод. Рішення за архітектурою системи опробовувалися на різних військових навчаннях в Росії, Білорусії, Вірменії, Казахстані й Україні. Глобальна мережецентрична система може бути представлена в вигляді сукупності територіально-розподілених вузлів. Зв'язок між вузлами для передачі зашифрованих даних забезпечує програма ГІС Сервер. Цифрові дані на АРМ в ГІС «Оператор» можуть бути представлені у вигляді двовимірних карт або тривимірних моделей місцевості. Для побудови тривимірних моделей використовується бібліотека 3D моделей знаків оперативно-тактичної обстановки (ОТО). Дана бібліотека дозволяє наглядно відображати основні типи і модифікації техніки, яка стоїть на озброєнні, що дає можливість більш ефективніше планувати її використання. На щорічному науково-практичному форумі «ІV Січневі ГІСи: Інтелектуальна оборона» «ГІСІНФО» в доповіді «Об'ємне моделювання місцевості і оперативної обстановки засобами ГІС Оператор» представило результати створення 3D-карти ОТО – її побудували на основі цифрових топографічних карт у форматі SXF, матриць висот рельєфу місцевості, даних космічної зйомки, фотографій ОВТ і бібліотеки 3D-моделей ОВТ. Умовні знаки ОТО відображаються і у двомірному вигляді, і у вигляді 3D-моделей в просторі. ГІС «Оператор» дозволяє відображати також і рухомі 3D-об’єкти для моделювання, зокрема тип РО, траєкторію руху та інші параметри чи ефекти (крен, інверсійний слід РО). Демокарта доступна для стягування на сайті компанії. На сайті КБ «Панорама» є навчальний відеофільм і документація щодо підготовки тривимірної моделі місцевості і ОТО (розробки «ГІСІНФО»). Для створення стаціонарних АРМ «Підготовка баз геопросторових даних» 8-го армійського корпусу «ГІСІНФО» здійснила постачання комплект ПЗ: ГІС «Карта 2011», ГІС «Оператор», комплекс геодезичних розрахунків, ПЗ «Автоматизована генералізація цифрових топографічних карт», комплекс підготовки карт до друку. Такий АРМ призначений для створення БГД для будь-якої території із різних джерел, підготовки і видання картографічної продукції. ГІС «Карта 2011» використовує, наприклад «МАРКЕТ-МАТС», розробник прийнятого на озброєння ЗСУ стаціонарного комплексного тренажера льотчика літака МіГ-29. Учасниками науково-практичного форуму «ІV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» 22 січня 2013 р. покликана до життя громадська організація “Всеукраїнська наукова творча спільнота “Січневі ГІСи”. Відповідне рішення про реєстрацію ухвалено Львівським міським управлінням юстиції. Статут і напрями діяльності ГО доступні на офіційному сайті. Підготовлено за матеріалами Інтернет-видань «Атлантична панорама», Укрінформ, сайтів ЕСОММ Со, ГІСІНФО та ін.

220

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

УХВАЛА науково-практичного форуму «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона»

На пленарному засіданні науково-практичного форуму (НПФ) «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» були присутні 224 учасники, серед них докторів наук – 11, кандидатів наук – 59. Провідними фахівцями були представлені наукові, навчальні, керівні та виробничі установи: АСВ, ЦНДІ ОВТ ЗСУ, Інститут ІТ НУОУ, ВІКНУ, ВІТІ, ХУПС, Військова академія (Одеса), ЖВІ НАУ, військові частини А0515 (Київ), А1906, А0747, А1277, Головне представництво замовника № 4762, АВВ, «ХПІ», НУ «ЛП», НЛТУ, ДЕАПДОУ, УДУФТ,НАУ, ПолтНТУ, ІФНТУНГ, ОДАТРЯ, КБ «Південне», ЛНДРТІ, «Лорта», «Гісінфо», «ЕСОММ Со», «Діпрозв’язок», ІТГІП, НЦ БЗРВіА, ФМІ, УТГК, «Ефір-С», «МаркетМАТС», «ТТТ», «Авікос», ОКБ «Текон-Електрон», ДП «Оризон-Навігація», АА «Магеллан», ІЄБК, «ГІС асоціація України», ЛОДА, ЛОР, – всього 43 представники установ і організацій. Пленарне засідання пройшло під головуванням д.т.н., професора Тревого І.С., підсумкове – к.військ.н., полковника Красюка О.П. Орієнтири щодо роботи учасників були задані першим заступником начальника АСВ полковником Гордійчуком І. В. Ці орієнтири успішно висвітлили у своїх доповідях члени програмного комітету: к.т.н., доцент, полковник Чорнокнижний О.А. («Застосування ГІС у навчальному процесі НУОУ»), д.т.н., с.н.с. Оліярник Б. О. («Проблеми модернізації вогневих засобів з урахуванням впровадження ГІС та інформаційних технологій»), к.т.н. Галенко І. В. («Інтелектуальна оборона: зміна парадигми співробітництва»), д.т.н., професор Тревого І. С. («Стан і перспективи метрологічного забезпечення лінійних геодезичних вимірювань (з позиції національної безпеки України)»), к.т.н., доцент Сащук І. М. («Застосування методів функціонального аналізу для формування сигнатур об'єктів спостереження»). Також змістовними та цікавими виявилися доповіді Бєлєнкова В. В. («Основні напрямки застосування ГІТ у ЗСУ. Досвід впровадження ГІС від КБ «Панорама»), Писаренка Р. В. («Досягнення у сфері ГІС військового призначення від ESRI»), к.т.н., с.н.с. Головіна О. О. («Шляхи впровадження літакових сканерів в модернізований літак СУ-24МР»), Атрасевича О. В. («Визначення та основні поняття геопросторової розвідки»). Були проведені і робота двох секцій, на яких оприлюднено 29 доповідей:  №1 «ГІС військового призначення» (головував к.т.н., доцент, полковник Чорнокнижний О.А. (НУОУ);  №2 «Прикладні аспекти ГІС та ІТ» (головував к.т.н., с.н.с. Луцик С.Л. (УДУФТ). В рамках форуму мав місце тренінг щодо використання ГІС «Оператор» для військових задач, який виконали фахівці «Гісінфо», а також нарада з питань застосування ГІТ у створюваних зразках ОВТ за участю представників АСВ, «КБ «Південне», ЛНДРТІ, ОКБ «Текон-Електрон». Загалом під час форуму в доповідях учасників

розкрито стратегічні напрямки застосування ГІС в інтересах забезпечення широкого спектру завдань забезпечення безпеки і оборони України. У підсумку учасниками форуму відзначено:  високий рівень наукового заходу, актуальність і змістовність доповідей у галузях геоінформатики, інформаційних і радіоелектронних систем;  необхідність зміни парадигми міжнародного співробітництва України у військово-технічній та безпековій сфері з концепцій «асиметричного зменшення загроз» на принципи спільної інтелектуальної оборони;  необхідність співпраці з установами НАН України та підприємствами ОПК України щодо вивчення напрацювань у створенні зразків АСУ, які реалізовані в експортних поставках та прийняті на озброєння ЗС іноземних країн;  базову роль геоінформаційного забезпечення у військовій діяльності ЗС України, інших воєнізованих формувань України, а також у підготовці фахівців у ВНЗ України;  актуальність впровадження у військових ВНЗ України навчання, в т.ч. дистанційного, стосовно використання ГІС військового призначення;  доцільність невідкладного запровадження навчання звільнених внаслідок масштабного скорочення ЗСУ військовослужбовців інформаційним технологіям для таких предметних областей як державне управління, доступ до публічної інформації, екологія, безпека, національні реєстри і кадастри тощо задля недопущення соціальної напруженості пропонується: командуванню Академії сухопутних військ:  з метою розширення наукових контактів і зміцнення науково-методологічної бази й авторитету наукової школи АСВ подати через командувача Сухопутних військ ЗСУ пропозиції щодо реалізації Плану заходів виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО у 2013 році та у наступні періоди, зокрема проведення : 1. НПФ «Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона»; 2. МНПК «Перспективи розвитку ОВТ ЗС Украъни»; 3. Проведення науково-практичних і науково-теоретичних семінарів з питань розвитку РВіА Сухопутних військ ЗСУ; створення ЄАСУ ЗСУ; застосування імітаційного моделювання в органах управління батальйонного та бригадного рівнів; військової кадрової політики, ефективного управління кар’єрою військовослужбовців, розвитку системи військового резерву, формування професійного офіцерського та сержантського складу ЗСУ, мотивації військовослужбовців до підвищення особистої професійної підготовки та досягнення високих показників підготовки підпорядкованих підрозділів і військових частин; сучасних підходів до управління підрозділами, мобілізаційної підготовки та 221

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

мобілізації; відродження бойового духу ЗСУ; підготовки професорсько-викладацького складу вищих військових навчальних закладів ЗСУ, запровадження дистанційного навчання у ЗСУ; розвитку спроможностей у сфері кібер-оборони та інформаційних операцій; соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, які підлягають звільненню, підготовки проектів у рамках програми «Наука заради миру та безпеки» та ін.; 4. заходів щодо геоінформаційного забезпечення розвитку інфраструктури Міжнародного центру миротворчості та безпеки;

України, залучити до програмного комітету представників від ЦУВТН, військової частини А0515;  здійснити підготовчі роботи щодо розгляду на черговому форумі «Січневі ГІСи» питань, які будуть віднесені до виконання заходів Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО;  сформувати редакційну колегію серії навчальних і наукових видань з питань геоінформатики та інформаційних систем «Бібліотека «Січневих ГІСів»; установам-учасникам форуму:  підготувати пропозиції щодо участі в міжнародних проектах НАТО «Smart defence» з метою інтеграції України в системи інтелектуальної оборони викликам національній безпеці та військовим загрозам;  інтенсифікувати наукові дослідження та дослідноконструкторські роботи в галузях: а) інтегрованих інформаційних і радіоелектронних систем (в т.ч. дистанційного моніторингу навколишнього простору, наземної навігації на основі супутникових і автономних інерційних / доплерівських датчиків та ін.); б) моделювання багатоспектральної фоно-цільової обстановки у задачах моніторингу земної поверхні в інфрачервоному, фотоконтрастному та радіодіапазонах; в) інформаційної безпеки геоінформаційних систем; г) термінології ГІС, ІС; ґ) застосування ГІС в інтересах Сухопутних військ ЗСУ;  здійснювати обмін навчальними, науковими та довідковими виданнями (пропоновані видання: посібник із дешифрування даних ДЗЗ в середовищі ENVI, збірник праць НПФ «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» та ін.).

 клопотати про внесення до плану наукової і науково-











технічної діяльності Сухопутних військ на 2014 р. науково-дослідної роботи «Застосування ГІТ в інтересах Сухопутних військ»; клопотати про залучення представників АСВ на курси «Основи роботи з ГІС», що проводитимуться у 2013 р. у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління та ВІКНУ; ініціювати створення ГІС «Міжнародний центр миротворчості та безпеки – Центр забезпечення навчального процесу АСВ» для задач планування та підтримки рішень під час організації і проведення польових навчань; у проведенні наукових досліджень започаткувати використання наявних в АСВ геоінформаційних систем, цифрових карт і даних ДЗЗ; співорганізаторам форуму: поінформувати Адміністрацію Президента України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Раду національної безпеки та оборони України та інші органи виконавчої влади про ключові напрацювання форуму «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» та необхідність започаткування розробок із застосуванням ГІС у сфері інтелектуальної оборони в ключових секторах безпеки; програмному комітетові форуму: здійснити комплекс заходів щодо набуття форумом статусу міжнародного, залучити до спільної його організації у 2014 році НУОУ та ЦНДІ ОВТ ЗС

Голова науково-практичного форуму «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» д.т.н., проф. І.С. Тревого Секретар НПФ «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» к.т.н., с.н.с., підполковник В.Ю. Тимчук Ухвала затверджена 7 лютого 2013 р. начальником АСВ д.і.н., проф., генерал-лейтенантом П.П. Ткачуком

222

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ПОВІДОМЛЕННЯ-ЗАПРОШЕННЯ для участі в науково-практичному форумі ,,V Січневі ГІСи: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ОБОРОНА” Місце – Львів, Академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Час проведення – 21–23 січня 2014 р. Матеріали форуму – тези та доповіді (українською), надіслані до 1 січня 2014 р.,будуть опубліковані в збірці матеріалів форуму, а наукові статті (англійською), подані до 1 березня 2014 р., – в збірці наукових праць. Форма роботи – пленарне та секційні засідання, тематичні наради. НАПРЯМИ ТЕМАТИЧНИХ СЕКЦІЙ Секція №1 «Інформаційні системи та ГІС військового призначення» 1. Роль ГІС, інформаційних та інших технологій у війнах і військових конфліктах 21 століття, бойовій підготовці військ, в інших спеціальних задачах. Геопросторовий аналіз.GEOINT. 2. Проблеми та перспективи створення АСУ військами.

3. ГІС-технології у високоточній зброї.

4. Розробка (модернізація) ОВТ на основі інформаційних технологій, новітніх радіоелектронних та інших систем. Алгоритми комплексного опрацювання інформації.

5. Системи дистанційного моніторингу обстановки, навігації, спостереження, картографії. Секція №2 «Прикладні аспекти ГІС та інформаційних технологій» 1. Інформаційні технології в сфері та задачах управління.

2. Прикладні аспекти застосування комерційних проектів, ГІС у ЗС України, інших військових формуваннях та державних органах ухвалення рішень.

3. Екологія військової діяльності. Екологічні виклики: просторова локалізація, моделювання і прогнозування (дистанційне зондування Землі, екологія, надзвичайні техногенні ситуації та природні катаклізми, безпека життєдіяльності, кліматичні війни). Секція №3 «Реалізація Україною концепції «Інтелектуальна оборона» 1. Моделювання командно-штабних навчань і ресурсного забезпечення родів військ (оптимізація ресурсів в умовах економічної кризи, дублювання і резервування сил для стримання загроз, кібервійни, військова майстерність).

2. Прогнозування конфліктів через ресурси: точки напруги (геополітичний аналіз і прогнозування, конфліктологія, міжнародна і військова безпека).

3. Інформаційна безпека ГІС центрів управління (органів військового управління, виконавчої влади, корпорацій) (питання впровадження систем управління інформаційною безпекою (ІБ) на національному та наднаціональному рівнях, вимоги стандартів НАТО та національних нормативних документів при впровадженні систем управління ІБ, управління ІБ і ризиками в корпоративній ГІС, аудит та експертиза стану ІБ).

4. Геопросторовий аналіз втрати мобілізаційних ресурсів як загрози національній безпеці (стратегії розвитку G20, просторова візуалізація економічної конкуренції старих націй, просторово-галузевий аналіз оборонно-промислового і мобілізаційного потенціалу). Секція №4 «Стан, досягнення та перспективи проектів Річної національної програми «Україна – НАТО» 1. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах 2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки. Плани реформування і розвитку ЗС України. Нарощування боєздатності ЗС України.

3. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності 4. Співробітництво у рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" 5. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей Секція №5 «Соціокультурні аспекти інформаційних технологій» 1. Ройові та мережеві підходи у використанні інформаційних технологій. Технології соціальних комунікацій.

2. Гео- і часова ретроперспектива як аналітична база аналізу майбутніх викликів безпеці (україністика і культурологія, етнографія, національна ідея, політична міфотворчість нацизму і шовінізму, експанціонізм, аргументи патріотично-виховної справи, культурна спадщина, архівна справа, кібервійни).

3. Інтелектуальна власність в ГІС, ІТ (роялті, облік, податки).

4. Термінологічні, освітні та історичні аспекти галузей геоінформатики та інформаційних технологій. Приймаються пропозиції щодо інших напрямів роботи секцій. Вимоги до оформлення матеріалів, інша необхідна інформація будуть доступні на сайті Академії сухопутних військ з жовтня 2013 р. Поселення учасників забезпечується. Е-адреса для довідок і пропозицій: sich-gis@mail.ru.

223

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ІМЕННИЙ Авдєєва О.М.

98 Алєксєєв В.М.

26,125 Альохіна О.В.

69 Артеменко А.А.

129,130 Асташкін В.І.

146 Атрасевич О.В.

15,47 Андреєв І.М.

103,117,171 Андреєв М.К.

175 Андронов В.А.

127 Андронов В.В.

97 Андронова І.І.

127 Багрій С.М.

183 Бардин Т.П.

147 Бархударян М.В.

121 Басенко В.С.

177 Белена В.П.

151 Беляков В.Ф.

169 Бєляєв М.І.

162 Білецький І.Г.

97 Білько Н.Ю.

114,194 Богуцький С.М.

181 Борисенко К.В.

130 Бортнік Л.Л.

154 Борцова М.В. 24,32,35,37,112 Босович О.М.

183 Боханов І.І.

55 Бугера М.Г.

114 Бударецький Ю.І.

168 Будз Б.Д.

152 Будяну Р.Г.

158 Бурачек В.Г.

17 Бурдейний М.В.

75,164 Бурківський М.І.

57 Вакал А.О.

118 Ванкевич П.І.

139,146,181 Варава В.В.

140 Варванець Ю.В.

158,160,161 Васюхін М.І.

72, 94 Власенко С.Г.

155,167 Водяних А.А.

168,169 Воробйов Г.П.

156 Восколович О.І.

154 Гаврилюк В.Л.

42 Гаврилюк С.А.

66 Галенко І. В.

7 Галярник М.В.

183 Гапеєва О.Л.

122,176 Гаркуша С.В.

92 Герасимов С.В.

162 Герда М.І.

97 Головін О.О.

145 Гордієнко В.І.

143 Гордієнко Ю.О.

131,176 Горнін М.А.

149 Грабчак В.І.

139,141 Гребенюк Т.М.

102 Гумінський Р.В.

45 Дацик В.Б.

132 Дзюбенко Ю.А.

118 Дмитрієва О.О.

180 Долина М.П.

145 Долинний В.В.

94 Дорожкін С.І.

102 Дудикевич В.Б.

152

ПОКАЖЧИК

Єрьоменко А. В.

90 Живчук В.Л.

149 Журавльов О.О.

162 Заборовський В.В.

188 Заєць Ю.О.

134 Зайківський О.Б.

194 Замосенчук В.М.

143 Зацерковний В.І.

17 Зброжек Л.В.

31 Іваник Є.Г.

139 Іваник Ю.Ю.

72,94,133 Іванов Б.П.

31 Іванько О.М.

187 Іщенко Є.А.

110 Калінін О.М.

158,160,161 Калитич В.М.

103,117,171 Камак Д.О.

163 Каріоті М.А.

152 Карлов Д.В. 24,32,35,37,96,112, 131 Карпенко О.В.

145 Кашаєв І.О.

163 Кирилюк В.А.

131,176 Кільчицький Є.В.

172 Климовоч О.К.

152 Кожокару А.А.

187 Козлов В.Г.

111 Колдоба І.В.

187 Колодчак І.Л.

168 Кондратов О.М.

97 Корольов В.М.

78,164 Корольова О.В.

164 Костишин В.В.

66 Костюк В.В. 151,158,160,161 Кошель А.В.

180 Кошель О.А.

187 Кошовий В.В.

69 Кравчук О.І.

171 Красник Я.В.

103,120,171 Красюк О.П.

78 Кривов’яз А.Т.

168 Круковський І.А.

40, 42 Крячок С.Д.

17, 55 Кулагін К.К.

121 Курсіш І.Й.

69 Кухарський І.А.

15,47,96 Кучеров Д.П.

31 Кучерявенко І.В.

108 Лаврут О.О.

108 Лаврут Т.В.

108 Ланецький Б.М.

129,130 Левицький І.С.

124 Ленков О.С.

196 Лисов Б.В.

187 Лук'янченко О.І.

104,170 Лук'янчук В.В.

129,130 Луцик С.Л.

177,215 Лучук Е.В.

181 Лящук О.І.

180 Мазурін І.В.

143,146 Макаревич В.Д.

78 Малородов А.І.

123 Мамонтова Л.С.

55 Манойленко І.Н.

127

Манько О.В.

110 Мартиненко С.А. 104,170,171 Матала І.В.

125 Медведський С.В.

32,131 Мелешко О.М.

141 Мельник А.В 115 Мельник А.П.

145 Мельник О.В.

90,187 Мельничок Л.С.

69 Мерзлікіна І.Г.

188 Мірошниченко Ю. В. 78, 150 Міхєєв Ю.І.

110 Мочерад В.С.

142 Муравський Л.І.

69 Ніколаєв І.М.

157 Новак Д.А.

144 Обрядін В.В.

216 Одноралов І.В.

149 Оліярник Б.О.

142 Оністрат О.А.

193 Орленко В.М.

145 Остапова О.П.

98 Пасічник О.О.

135 Пасько І.В.

154 Пахомов Р.І.

184 Пащетник В.І.

99 Пащук Ю.М.

26, 123 Пелещишин А.М.

45 Перегуда О.М.

149 Петлюк І.В.

101,105,106, 156,167 Петлюк О.І.

101,105,106 Петрожалко В.В.

97 Пєвцов Г.В.

24,32,35,37,112 Пєтушков В.В.

169 Писаренко Р.В.

121 Пістун Є.П.

146 Пічугін М.Ф.

24,32,35,37,96, 112 Подліпаєв В.О.

15,47 Полець О.П.

99 Попков Б.О.

156 Попков В.В.

168 Попович В. В.

181 Прокопенко В.В.

141 Проценко М.М.

29 Пугачов Р.В.

88,215 Пулеко І.В.

164 Радчук І.В.

89 Резніченко А.І.

24 Рєпін І.В.

118 Рижов Є.В.

130 Роговець М.А.

134 Рудаков В.І.

109,111,114 Руденко К.В.

102 Русіло П.О.

151,160,161 Сальник Ю.П.

26,123 Самохвалов О.Ю.

15 Савчук Р.Г.

119 Савчук М.М.

136 Сачук І.І.

133 Сащук І.М.

22, 215 Семенюк А.Й.

168 Сербін В.В.

144

224

Сергієнко Р.В.

153 Сілко О.В.

117 Сіренко С. М.

150 Слюсарчук О.О.

85 Смик С.І.

163 Смичок В.Д.

181 Соболь М.О.

88 Совгар О.М.

130 Солонець О.І.

98, 131,176 Сосницький М.В.

143 Станіщук А.Б.

109 Стрінада В.В.

177 Суходоліна Н.Ю.

180 Тарасов В.П.

164 Теребуха І.М.

129 Тимчук В.Ю. 115,137,165,168, 215 Ткаченко О.М.

72,94 Ткачик В.Д.

133 Ткачук П.П.

5, 78,193 Толубко Є.В.

63 Толченов І.В.

176 Томашевський Б.П.

110 Тревого І.С.

193 Триснюк В.М.

60 Трофименко Ю.В. 24,32,35,37, 112 Уварова А.О.

144 Фединець В.О.

147 Фриз С.П.

97 Хахула В.В.

151 Хомів Б.А.

42 Худов Г.В.

98 Цибуля С.А.

111 Цюпак І.М.

193 Часковський О.Г.

66 Чепков І.Б.

95 Чепков Р.І.

95 Черненко О.Є.

90 Черник П.П.

48 Чернявський Г.П.

110 Чопенко А.С.

133 Чорнокнижний О.А.

14, 53 Чуб С.В.

96 Чубірка М.С.

180 Чудяк О.Є.

168 Чумак Б.О.

121 Чумакевич В.О.

164 Шаповалов Г.А.

168 Шацький І.О.

83 Шевченко В.І.

145 Шевченко О.В.

192 Шишков В.А.

149 Шоколовський А.А.

133 Штаненко С.С.

154 Шумейко В.О.

15,47 Шуренок В.А.

134 Щадило Я.С.

66,155,164,168 Щерба А.А.

139 Яковенко В.В.

164 Яцуценко А.Я. 24, 32,35,37,115

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

ЗМІСТ Програмний комітет. Партнери-співорганізатори. Використані скорочення. Перелік основних скорочень. Організації-учасники Ткачук П. П. Вступне слово СТАТТІ ТА ДОПОВІДІ Галенко І. В. Інтелектуальна оборона: зміна парадигми співробітництва Чорнокнижний О.А. Система загальних показників ефективності побудови ГІС військового призначення Кухарський І.А., Подліпаєв В.О., Самохвалов О.Ю., Атрасевич О.В., Шумейко В.О.Використання даних ДЗЗ та ГІС при створенні бази геоданих об’єктів розвідки Бурачек В.Г., Зацерковний В.І., Крячок С.Д. Інтеграція технологій ГІС, ДЗЗ і GPS Сащук І.М. Постановка задачі формування сигнатур об’єктів спостереження методом функціонального аналізу Пєвцов Г.В., Яцуценко А.Я., Карлов Д.В., Трофименко Ю.В., Пічугін М.Ф., Резніченко А.І., Борцова М.В. Геоінформаційні системи радіоелектронної боротьби і зброя функціонального ураження різного призначення Пащук Ю.М., Алєксєєв В.М., Сальник Ю.П. Роль об’єднаної системи ISTAR НАТО при проведенні широкого спектра військових операцій Проценко М.М. Вимоги до оптичної системи та процесу обробки цифрових фотозображень апаратурою БПЛА Кучеров Д.П., Зброжек Л.В., Іванов Б.П. Покращення якісних показників зображень Пєвцов Г.В., Яцуценко А.Я., Карлов Д.В., Трофименко Ю.В., Пічугін М.Ф., Борцова М.В., Медведський С.В. Багатопозиційні геоінформаційні системи радіотехнічної розвідки за радіообрієм Пєвцов Г.В., Яцуценко А.Я., Карлов Д.В., Пічугін М.Ф., Трофименко Ю.В., Борцова М.В.Теоретичні основи побудови багатопозиційних геоінформаційних систем для прийняття рішення про небезпечність наземно-повітряної обстановки Пєвцов Г.В., Яцуценко А.Я., Карлов Д.В., Пічугін М.Ф., Трофименко Ю.В., Борцова М.В. Можливості використання ГІС далекого виявлення в міжнародних програмах дослідження іоносфери землі та ближнього космосу Круковський І.А. Проблемні питання розробки геопросторової СППР на основі Business Intelligence 2.0 / 3.0 Круковський І.А., Гаврилюк В.Л., Хомів Б.А. Проблемні питання використання і розвитку засобів Social Media Analytics,їх інтеграції з Business Intelligence та з елементами ГІС– на прикладі платформи Semantic Force Пелещишин А.М., Гумінський Р.В. Система моніторингу та протидії інформаційним загрозам у віртуальних спільнотах Кухарський І.А., Подліпаєв В.О., Атрасевич О.В., Шумейко В.О. Визначення та основні поняття геопросторової розвідки Черник П.П. Основи геополітичного аналізу – як чинник національної безпеки Чорнокнижний О.А. Досвід використання ГІС у сухопутних військах збройних сил США Боханов І.І., Мамонтова Л.С., Крячок С.Д. Напрями застосування ГІС-технологій в аеронавігації України Бурківський М.І. Оснащення солдата майбутнього: сьогодні, перспектива на завтра Триснюк В.М. Комп’ютерні технології цифрового моделювання техногенно-забруднених територій за даними ДЗЗ Толубко Є.В. Застосування ГІС при плануванні та побудові систем зв'язку Часковський О.Г., Костишин В.В., Гаврилюк С.А., Щадило Я.С.Інвентаризація закинутих земель на основі різночасових супутникових знімків Landsat на території півночі Львівської області Кошовий В.В., Муравський Л.І., Мельничок Л.С., Альохіна О.В., Курсіш І.Й. ГІС Шацького НПП як інструмент екологічного моніторингу природоохоронної території Васюхін М.І., Ткаченко О.М., Іваник Ю.Ю. Шляхи вирішення завдань пошуку в геометричній області Бурдейний М.В.Дослідження точнісних характеристик інерційних НС літальних апаратів на активній ділянці польоту Ткачук П.П., Корольов В.М., Красюк О.П., Мірошниченко Ю.В., Макаревич В.Д. Роль НС у військових задачах Шацький І.О. Антенний пристрій базової станції системи мобільного зв’язку з підвищеною надійністю конструкції Слюсарчук О.О. Методика оцінки ефективності розпізнавання об’єктів бортовими радіолокаційними станціями Пугачов Р.В., Соболь М.О. Основні принципи сучасного підходу до вирішення завдань військового дешифрування Радчук І.В. Застосування ГІС-технологій і даних ДЗЗ для дослідження водних об’єктів(на прикладі озера Нобель) Мельник О.В., Єрьоменко А.В., Черненко О.Є. До питання розробки АСУ та ГІС об’єктів подвійного призначення Гаркуша С.В.Модель планування пакетів даних у низхідному каналі зв’язку технології WIMAX Васюхін М.І., Ткаченко О.М., Долинний В.В., Іваник Ю.Ю. Метод візуалізації переміщень динамічних об'єктів на картографічному фоні у ПЗ «Digitals» ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ Чепков Р.І., Чепков І.Б. Деякі аспекти розвитку геопросторових даних Чуб С.В., Худов Г.В., Пічугін М.Ф., Карлов Д.В., Солонець О.І. Напрями створення системи космічної інформаційної підтримки Чуб С.В., Кухарський І.А., Пічугін М.Ф., Карлов Д.В. Інформаційне забезпечення мобільних місій за допомогою використання космічних апаратів подвійного призначення Петрожалко В.В., Фриз С.П. Планування космічного спостереження в умовах часових обмежень на виконання зйомки Білецький І.Г., Кондратов О.М., Андронов В.В., Герда М.І. Еталонне дешифрування матеріалів космічної зйомки з використанням ГІТ Остапова О.П., Авдєєва О.М. Деякі аспекти застосування ДЗЗ у військовій справі Пащетник В.І., Полець О.П. Огляд системи геоінформаційного забезпечення у збройних силах США Петлюк І.В., Петлюк О.І. Функції й галузі застосування ГІС і геоінформаційних технологій Дорожкін С.І., Руденко К.В. Основні напрями використання ГІС у військовій сфері Гребенюк Т.М. Аналіз стандартів та форматів ГІС Красник Я.В., Калитич В.М., Андреєв І.М. Етапи розвитку інформаційних систем Мартиненко С.А., Лук’янченко О.І. Класифікація інформаційних систем Петлюк І.В., Петлюк О.І. Відмінність ГІС від інших інформаційних систем Петлюк І.В., Петлюк О.І. Комп'ютер як складова частина ГІС Кучерявенко І.В. Методи відтворення місцевості в ГІС 225

3 4 5 7 14 15 17 22 24 26 29 31 32 35 37 40 42 45 47 48 53 55 57 61 63 66 69 72 75 78 83 85 88 89 90 92 94 95 96 96 97

97 98 99 101 102 102 103 104 105 106 108

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Лаврут О.О., Лаврут Т.В. Особливості сучасних геоінформаційних систем та історія їх розвитку Станіщук А.Б., Рудаков В.І. Проблема розробки цифрової системи зв’язку з використанням ГІТ Чернявський Г.П., Манько О.В., Міхєєв Ю.І. Критерії рангування сайтів у системі виявлення інформації Томашевський Б.П., Іщенко Є.А. Передавання геопросторової інформації по відкритих каналах зв’язку Козлов В.Г., Рудаков В.І. Проблеми застосування ГІТ у каналах зв’язку передачі даних засобу повітряної розвідки Цибуля С.А. Застосування ГІС під час планування інженерного забезпечення бою Пєвцов Г.В., Яцуценко А.Я., Карлов Д.В., Пічугін М.Ф., Трофименко Ю.В., Борцова М.В. Теоретичні основи новітніх технологій побудови ГІС з елементами штучного інтелекту Рудаков В.І., Бугера М.Г., Білько Н.Ю., Сілко О.В. Проблеми використання ГІТ та електронних карт в ЗС України Мельник А.В., Тимчук В.Ю. Побудова баз даних для АРМ оператора Красник Я.В., Калитич В.М., Андреєв І.М. Застосування ГІС у військовій справі Вакал А.О.Один із аспектів застосування ГІТ у приладовому оснащенні перспективних артилерійських систем Дзюбенко Ю.А., Рєпін І.В.ГІС у військовій справі: досвід застосування та перспективи Савчук Р.Г. Перспективи застосування та функціонування ГІС по виконанню основних завдань ЗС України у мирний час Писаренко Р.В. Досягнення у сфері ГІС військового призначення: MODELBUILDER як середовище графічного програмування військово-прикладних задач Бархударян М.В., Кулагін К.К., Чумак Б.О. Загальні вимоги до апаратно-програмного комплексу моделювання полігонних випробувань на базі ГІС-технологій Гапеєва О.Л. ГІС у підготовці військових фахівців збройних сил Республіки Білорусь Пащук Ю.М., Малородов А.І., Сальник Ю.П. Забезпечення сумісності інформаційно-комунікаційних систем у рамках об’єднаної системи ISTAR НАТО Левицький І.С. Концептуальні основи створення бортових інтелектуальних систем Матала І.В., Алєксєєв В.М. Формування методологічних основ створення оперативно-тактичних та тактичних безпілотних авіаційних комплексів Сухопутних військ Андронов В.А., Манойленко І.Н., Андронова І.І. Принципи наведення літального апарату з урахуванням використання даних датчика зовнішньої інформації Ланецький Б.М., Лук'янчук В.В., Теребуха І.М., Артеменко А.А. Оцінка ефективності методів технічної експлуатації складних технічних систем та порядок їх вибору Ланецький Б.М., Лук'янчук В.В., Теребуха І.М. Розробка моделі контролю складної технічної системи з багаторівневою працездатністю Ланецький Б.М., Лук'янчук В.В., Артеменко А.А., Борисенко К.В. Методичні положення по оцінюванню та прогнозуванню показників довговічності об'єктів складних технічних систем за обмеженою інформацією Рижов Є.В., Совгар О.М. Типи моделей, що застосовуються при проведенні командно-штабних навчань Медведський С.В., Карлов Д.В., Солонець О.І., Гордієнко Ю.О.Інформаційні можливості системи спостережень Головного центру спеціального контролю щодо вирішення оборонних завдань Кирилюк В.А. Можливість подавлення приймачів GPS Дацик В.В. Короткий опис прийнятих форм радіоелектронного придушення Сачук І.І., Ткачик В.Д., Чопенко А.С., Шоколовський А.А. Методика розрахунку імовірності правильного прийняття рішення при ідентифікації моделі руху РО за результатами вимірювань при багатоальтернативних алгоритмах стеження Шуренок В.А., Роговець М.А., Заєць Ю.О. Застосування інформаційної надмірності для управління багаторівневим інформаційним процесом ведення радіомоніторингу на етапі ідентифікації Пасічник О.О. Підхід до організації методичного забезпечення інформаційно-аналітичної роботи Савчук М.М. Інформаційна підтримка командира в сучасних умовах Тимчук В.Ю. Дослідження ефективності застосування перспективного зразка ОВТ Грабчак В.І., Ванкевич П.І., Іваник Є.Г. Оцінка кореляційних параметрів в задачах обробки результатів експериментальних стрільб Щерба А.А. Інформаційний підхід до підвищення бойової ефективності розвідувально-вогневої системи РВ і А Варава В.В. Вплив ВТЗ на формування характеру збройної боротьби у військових конфліктах XXI століття Мелешко О.М. Методологічні підходи до розробки інформаційного, математичного та лінгвістичного забезпечення для комплексів автоматизованого управління артилерійськими підрозділами Грабчак В.І., Прокопенко В.В.Оцінка точності методів приведення та нормалізації виміряної швидкості польоту снаряда Оліярник Б.О., Мочерад В.С. Вибір цілі в системі управління вогнем танка із урахуванням топографічних умов стрільби Мельник А.П. Оцінка функції розсіювання точки на підставі вирішення зворотних задач оптики, як один із перспективних підходів оцінки розрізнювальної здатності оптико-електронних систем Гордієнко В.І., Мазурін І.В., Сосницький М.В. Оптичний приціл з голографічною прицільною Гордієнко В.І., Замосенчук В.М., Мазурін І.В. Методика натурних випробувань для оцінки дальності бачення тепловізійних приладів Новак Д.А., Сербін В.В., Уварова А.О. До питання актуальності створення перспективних БПЛА як засобів повітряної розвідки в інтересах бойового застосування РВіА Головін О.О. Шляхи впровадження літакових сканерів в модернізований літак СУ-24МР Орленко В.М., Карпенко О.В., Долина М.П., Шевченко В.І. Метод покращення двовимірних радіолокаційних зображень літаків на основі часово-частотних перетворень Габора та Вігнера-Вілля Ванкевич П.І., Пістун Є.П., Асташкін В.І. Проектування приладів контролю температури РО технічних систем Бардин Т.П., Фединець В.О. Визначення контактних параметрів виконавчих елементів інформаційно-вимірювальних систем Одноралов І.В. Інформаційне забезпечення діяльності по підвищенню рівня реалізації програм розвитку ОВТ Живчук В.Л., Шишков В.А. Шляхи створення інформаційного забезпечення АСУ механізованої бригади Перегуда О.М., Горнін М.А. Двоконтурна модель життєвого циклу АСУ військового призначення Сіренко С.М., Мірошниченко Ю.В. Модернізація об'єктів бронетанкової техніки для інтеграції в АСУ Русіло П.О., Костюк В.В., Белена В.П., Хахула В.В. Тенденції сучасного розвитку АСУ вогнем БТО на основі ІТ 226

108 109 110 110 111 111 112 114 115 117 118 118 119 121 121 122 123 124 125 127 129 129 130 130 131 131 132 133 134 135 136 137 139 139 140 141 141 142 142 143 143 144 145 145 146 147 148 149 149 150 151

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Каріоті М.А., Дудикевич В.Б., Будз Б.Д. Протидія клавіатурним апаратним кейлогерам Климович О.К. Методи протидії загрозам інформаційної безпеки в сучасних інформаційно-телекомунікаційних системах військового призначення Сергієнко Р.В. Новітні атаки на ПЗ компонентів глобальних навігаційних систем та можливі шляхи їх виявлення Пасько І.В. Оцінка енергетичної ефективності лінійних блокових кодів з покращеними властивостями Восколович О.І., Бортнік Л.Л., Штаненко С.С. Метод ітеративної оцінки стану каналів зв’язку системи MIMO Власенко С.Г., Щадило Я.С. Впровадження новітніх технологій при створенні перспективних зразків ОВТ в Україні Воробйов Г.П., Попков Б.О., Петлюк І.В. Стан і перспективи використання передових технологій у бойовій підготовці сухопутних військ та створенні зразків ОВТ Ніколаєв І.М. Аналіз структури і тенденцій розвитку макротехнології перспективного зенітного ракетного озброєння Будяну Р.Г., Калінін О.М., Варванець Ю.В., Костюк В.В. Світові тенденції розвитку основних бойових танків на основі передових інформаційних та технологічних досягнень Русіло П.О., Костюк В.В., Варванець Ю.В., Калінін О.М. Планова модернізація зразків бронетанкового озброєння та техніки на основі інформаційних технологій і новітніх радіоелектронних систем Варванець Ю.В., Калінін О.М., Костюк В.В., Русіло П.О. Приладове оснащення сучасних РСЗВ на основі ІТ Бєляєв М.І. До питання навігаційного забезпечення ВТЗ Журавльов О.О., Герасимов С.В. Обґрунтування методу корекції матриці орієнтації в інерційно-супутниковій навігаційній системі аеробалістичних апаратів Смик С.І., Кашаєв І.О., Камак Д.О. Застосування апаратури споживача СРНС для вимірювання часу та частоти Чумакевич В.О., Щадило Я.С., Пулеко І.В., Бурдейний М.В. Оптимальна лінійна фільтрація навігаційних сигналів Тарасов В.П., Корольов В.М., Яковенко В.В., Корольова О.В. Місце систем зовнішнього цілевказування, що працюють на базі навігаційної інформації, в наземній артилерії Тимчук В.Ю. Погляди на комплекс автоматичного визначення координат цілей на базі апаратури СРНС та лазерного віддалеміра Власенко С.Г., Петлюк І.В. Перспективи застосування безсупутникових систем геопозиціонування у військових задачах Колодчак І.Л., Семенюк А.Й., Чудяк О.Є. Спосіб підвищення автономності БІНС ракети шляхом оцінки кутів крену і тангажа за просторовим спектром радіозображення підстильної поверхні Бударецький Ю.І., Щадило Я.С., Тимчук В.Ю., Водяних А.А., Кривов’яз А.Т., Шаповалов Г.А., Попков В.В. Технічні передумови розробки інтегрованої навігаційної системи для наземних зразків ОВТ Водяних А.А., Беляков В.Ф., Пєтушков В.В. Подальший розвиток супутникової навігаційної апаратури в частині реалізації розрахункових задач підготовки до стрільби ракетно-артилерійської зброї CВ Мартиненко С.А., Лук’янченко О.І. Національні інформаційні ресурси Кравчук О.І., Красник Я.В., Калитич В.М., Андреєв І.М. Класифікація інформаційних ресурсів Калитич В.М., Красник Я.В., Мартиненко С.А. Інформаційна зброя Кільчицький Є.В. Основні положення концепції Національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури України Андреєв М.К. Топогеодезичне та навігаційне забезпечення військ у сучасних умовах Гапеєва О.Л. Топогеодезичне забезпечення країн СНД Толченов І.В., Гордієнко Ю.О., Кирилюк В.А., Солонець О.І. Моніторинг джерел загроз екологічної безпеки сейсмічними засобами Басенко В.С., Луцик С.Л. Методологічний підхід щодо синтезу архітектури програмно-технічних засобів системи екологічного моніторингу Стрінада В.В., Лящук О.І., Чубірка М.С. Точність визначення амплітудних та часових параметрів інфразвукових сигналів для оцінювання потужності джерел геофізичних збурень Дмитрієва О.О., Кошель А.В., Суходоліна Н.Ю. Оцінка забруднення снігового покриву за даними ДЗЗ Попович В.В. Екологічна небезпека полігонів твердих побутових відходів Ванкевич П.І., Лучук Е.В., Богуцький С.М., Смичок В.Д. Дистанційне вимірювання параметрів атмосфери з цифровим ущільненням каналу передачі даних Босович О.М., Галярник М.В., Багрій С.М. Застосування методів гравіметричної розвідки для визначення кількості палива у резервуарі різних об'ємів Пахомов Р.І. Проблеми щодо надання першої долікарської медичної допомоги Колдоба І.В., Лисов Б.В., Кошель О.А.Методика прогнозного розрахунку концентрації хлорофілу у водних об'єктах – джерелах питного постачання за даними ДЗЗ Іванько О.М., Мельник О.В., Кожокару А.А. Гігієнічні аспекти використання інформаційних технологій в оптимізації роботи водопровідно-каналізаційних систем в МО України Заборовський В.В., Мерзлікіна І.Г. Системи підготовки військових перекладачів: російський досвід Шевченко О.В. Регіональний підхід до територіальної оборони Тревого І.С., Цюпак І.М., Ткачук П.П. Стан і перспективи метрологічного забезпечення лінійних геодезичних вимірювань з позиції національної безпеки України Оністрат О.А. Охорона інтелектуальної власності в ГІС. Виплата авторської винагороди, правові аспекти роялті Зайківський О.Б., Білько Н.Ю. Ідентифікація нематеріальних активів – базис їх бухгалтерського обліку Лєнков О.С. Аналіз нормативно-правових актів, що регулюють адміністративний захист прав інтелектуальної власності МАТЕРІАЛИ Топогеодезичне забезпечення. Військові стандарти 01.110.001 і 01.110.002 Річна національна програма співробітництва Україна – НАТО на 2013 рік: витяги Луцик С.Л., Пугачов Р.І., Сащук І.М., Тимчук В.Ю. Положення про конкурс на краще навчальне видання року Обрядін В.В. Використання ГІС-технологій в роботі командира щодо організації бою (практикум) Однією нотаткою Ухвала науково-практичного форуму «IV Січневі ГІСи: інтелектуальна оборона» Повідомлення-запрошення Іменний покажчик Зміст

227

152 152 153 154 154 155 156 157 158 160 161 162 162 163 164 164 165 167 168 168 169 170 171 171 172 175 176 176 177 180 180 181 181 183 184 187 187 188 192 193 193 194 196 200 204 215 216 220 221 223 224 225

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

Наукове видання

«ІV Січневі ГІСи»: Інтелектуальна оборона Збірка праць науково-практичного форуму (видання друге, доповнене, змінене, уточнене)

22–24 січня 2013 р.

Відповідальний за випуск В.Ю.Тимчук За достовірність наданого матеріалу, фактів, цитат та інших відомостей відповідальність несе автор. Електронний варіант видання може відрізнятися від друкованого.

Підписано до друку 11.06.2013 р. Формат 70×100 1/16 Ум. друк. арк. 18,38 Загальний наклад 85 прим. Замовлення 48

Друкарня Академії сухопутних військ 79012, Львів, вул. Гвардійська, 32 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3939 від 14.12.2010 р.

228

Інтелектуальна оборона : Збірка праць «IV Січневих ГІСів» (Львів, 22–24 січ. 2013 р.)

229