Щоденник фестивалю Антон Чєрни:
Я люблю клубне та експериментальне кіно
Другий конкурсний день фестивалю виявився не менш цікавим і багатим на події. Глядачі з насолодою переглянули не тільки конкурсну програму дня, а й відвідали майстер-класи, які для всіх охочих провели члени журі. Перед початком одного з таких заходів ми мали нагоду поспілкуватись з представником журі Антоном Чєрни (Словаччина), головою Кафедри інтермедій та мультимедій (Studio of Spatial Communications+) в Академії мистецтв та дизайну в Братиславі. Антон, чи вперше ви в Україні і, зокрема, у Львові?
Ні, не вперше. Мені вже доводилось бувати у вашій країні 20 років тому, але, на жаль, тільки проїздом. А у Львові я мав можливість побувати тільки на Вашому вокзалі. А цього разу ви вже встигли оглянути Львів? Чи побачили ви ще щось, окрім фестивалю?
Ми з друзями вже встигли відвідати Личаківське кладовище. Погана погода і велика зайнятість на фестивалі не дозволили побачити більше. Чи брали ви участь у подібних фестивалях в інших країнах?
Окрім Словаччини, на подібному фесті я вперше. Я займаюсь відеоартом, а це дещо відрізняється від кіно (Довідка: відеоарт – напрям в образотворчому мистецтві, який використовує для вираження художньої концепції можливості відеотехніки, комп’ютерного і телевізійного зображення). А на кінофестивалях для цього виду візуального мистецтва відводиться другорядна роль. Звичайно ж, є фестивалі для відеоарту, але таких, на жаль, дуже мало.
Ви вже відзначили для себе якийсь фільм з програмного перегляду?
Ну, насправді, про це судити важко, бо ми переглянули тільки перший блок стрічок. Хоча фільм іспанського режисера Хуго Санза справив на мене велике враження. Він порушує серйозні питання, тоді як інші фільми були хоч і цікаві, проте дещо комічні. А я надаю перевагу серйозним жанрам. Які фільми Вам подобаються як простому глядачеві?
Я люблю клубне та експериментальне кіно, яке є менш розтиражоване, ніж популярні комерційні проекти. Таке кіно має глибокий зміст, змушує задуматись, і несе послання до глядача.
Що нового відбувається у Вашому творчому житті? Може, є якісь нові ідеї, проекти? Так, працюю зараз над проектом, де також провідна роль буде відведена відеоарту. Бо звичайне кіно можна дивитися на великому екрані у залі, сидячи, тоді ж як відеоарт – в галереї, що дозволяє рухатися і вільніше себе почувати. Які теми, на Вашу думку, можуть бути цікаві для сучасного глядача?
Насправді немає якоїсь чітко визначеної кількості тем, які можуть зацікавити молоду генерацію. Напевно, цікавими для молоді можуть стати якісь її проблеми, спосіб життя. А так як останнім часом з’являються нові цінності, то можуть стати цікавими і деякі політичні ідеї, які стосуються як Євросоюзу, так і Європи загалом.
Для читачів буде цікаво дізнатися про ваші захоплення поза кінематографом. Які фільми і музика Вам подобаються? Насправді немає нічого такого визначеного. Оскільки здебільшого я спілкуюсь зі студентами, то маю змогу послухати з ними музику і обговорити якісь цікаві літературні твори. А коли у мене з’являється вільний час, то я
намагаюся присвятити його родині або власній творчості. Що для Вас є натхненням?
Натхненням для мене, можливо, є те, що я поєдную власні творчі ідеї з можливістю їх матеріального втілення. І на завершення – які Ваші враження від фестивалю WIZ-ART 2010? Оскільки я не часто беру участь у таких фестивалях, то для мене цікавими є усі фільми. Позитивною рисою я вважаю велику кількість справді якісного кіно, яке для перегляду відібрали організатори. Особливістю ж є те, що тут представлене лише короткометражне кіно, яке є близьким до відеоарту. А це, як на мене, дуже добре.
google it! RåFILM, all girls bands, Anna, electroclash, visual, all night long!
Розмовляли Олександра Єрмілова і Олена Зелізна
LEVEL 2