24 eremiy

КНИГА ПРОРОКА

ЄРЕМІЇ Пророк Єремія, син священника Хілкії, народився близько 650-го року до Р.Х. у маленькому містечку Анатоті, що лежить на відстані п’яти кілометрів від Єрусалима. На 13-му році царювання Йосії (627- 608) Єремію, ще молодого чоловіка, покликано пророкувати. Він повинен був провіщати долю всієї Землі, остерігати царів, князів, священників, простих людей, викорінювати, валити, руйнувати одне, а насаджувати, будувати, плекати друге. Над Юдеєю нависла вавілонська небезпека. Без угаву закликає Єремія піддатися Навуходоносорові, вавілонському цареві, бо така була Божа воля – Юдея переступами заслуговувала кару. Даремно було надіятися на храм, на жертви. Єдине, що могло врятувати Юдею, – це послух Богові. Так і сталося. У 612 р.до Р.Х. Вавілон завойовує Ассірію.Через чотири роки після смерті Йосії терпить поразку Єгипет під Каркемішем (605р.). Того ж року армія вавілонян нападає на Палестину, захоплює Єрусалим і вивозить найздібніших юнаків до Вавілону, серед них був Даниїл і його друзі. Друга кампанія проти Єрусалима відбулась в 597р. В результаті в полон було відведено 10 000 чоловік. Серед них був і Єзекиїл. Увесь цей час люди не зважали на пророчі попередження Єремії про Божий суд. Остаточна руйнація Єрусалима, храму та всього Юдейського царства відбулася в 586р. до Р.Х. Багато й інших пророцтв Єремії збулось за його життя. Книга Єремії характеризується важливими особливостями. Ось деякі з них. Це друга найдовша книга Біблії, в якій більше слів, ніж у будь-якій іншій. Першою є книга Псалмів. У Книзі найповніше розвинута тема нового завіту, який Бог укладе в час майбутнього відродження. Стиль Книги поетичний, красномовний та ліричний, переповнений вражаючими метафорами, яскравими висловами та пам’ятними епізодами.

975

ЄРЕМІЇ 1

1

Покликання Єремії 1 C лова сина Хілкії, Єремії, із сім'ї священників в місті Анатоті, розташованому на землі Веніаміна, 2 які були сказані Господом на тринадцятому році царювання в Юдеї Йосії, сина Амонового.

3 Господь говорив з Єремією і в часи, коли царем Юдеї був Йоаким, син Йосії, і продовжував Бог говорити з Єремією на протязі одинадцяти років і п'яти місяців, коли царював Седекія, який теж був сином Йосії. В кінці царювання Седекії почалося вигнання народу з Єрусалима.

4 А слово Господнє до мене, Єремії, було таке: 5 «Я знав тебе, Єреміє, задовго до того, як створив тебе в материнському лоні. Я знав тебе ще до народження твого, і Я вибрав тебе, щоб ти пророкував для народу».

6 А я відповів: «Господи Всемогутній, я не знаю, як говорити, бо ще дуже молодий».

7 Господь відповів мені: «Не говори про молодість, ти підеш, куди Я тебе пошлю, і Ти скажеш все, що Я тобі звелю.

8 Не бійся нікого – Я завжди з тобою. І Я тебе від усіх захищу». Це сказав мені сам Господь.

9 Тоді простягнув Він Свою руку, доторкнувся до вуст моїх і так промовив: «Відтепер Мої слова будуть в устах твоїх.

10 Я сьогодні настановляю тебе над царствами й над народами. Ти спустошуватимеш і скидатимеш, руйнуватимеш і будуватимеш, викорінюватимеш і насаджуватмеш».

11 І знову було до мене слово Господнє: «Єремія, що ти бачиш?» Я відповів: «Я бачу гілку мигдалевого дерева».

12 Господь сказав: «Ти правильно побачив, бо Я стежу, щоб Мої слова виконувалися не тільки скоро, але й правильно».

13 Ще прийшла до мене звістка від Господа: «Єреміє, що ти бачиш?» Я відповів: «Я бачу закипаючий казан, який з північного краю трохи нахилений».

14 Господь сказав мені: «З півночі прийде велике лихо, яке торкнеться всіх жителів Моєї землі.

15 Я скличу в найкоротший строк, – сказав Господь, – всіх північних царів. Вони прийдуть і сядуть на своїх тронах біля воріт Єрусалима, бо вони нападуть на його стіни і візьмуть всі міста Юдеї в свої руки.

16 І оголошу Я вирок проти Моїх людей за те, що відвернулися від Мене і стали поклонятися, віддаючи свої жертви рукотворним ідолам.

17 Ти ж, Єреміє, будь готовий, – ставай і говори з народом, скажи все те, що Я тобі звелів. Та не бійся їх, а то Я воістину дам тобі сильний привід боятися їх.

18 Я ж бо сьогодні ставлю тебе містом-твердинею, залізним стовпом, бронзовою стіною, щоб ти встояв перед ким завгодно: перед юдейськими царями, їхніми правителями, перед священниками і народом Юдеї.

19 Всі вони війною підуть проти тебе, але здолати не зможуть, бо Я з тобою і Я тебе врятую». Такою була вістка від Господа.

976

ЄРЕМІЇ 2

2

1 І було до мене слово Господнє: 2 «Піди і голосно заяви дочці Єрусалима: «Так говорить Господь: «Я згадав часи юнацтва твого, твою любов, коли ти нареченою була; пам’ятаю, як ти ходила за Мною в пустині, по землі, не засіяній насінням, 3 коли Ізраїль був ще святим для Господа, Його першим плодом; коли Господь інших остерігав: «Всі, хто буде нападати на тебе, будуть звинувачені – зло прийде на них».

4 А тепер послухайте слово Господнє, доме Яковів і всі роди дому Ізраїля.

5 Так говорить Господь: «Яку несправедливість знайшли ваші батьки в Мені, що віддалились від Мене, пішли вслід за нікчемними ідолами, ставши самі нікчемами?

6 Вони вже не згадують і не кажуть: «Де Господь, Який вивів нас із землі єгипетської, вів нас пустинею, по безмежних пустельних рівнинах з їхніми впадинами, по безводній та безпросвітній землі, по якій ніхто ніколи не проходив і на якій ніколи не жила людина?»

7 Я привів вас в землю фруктових дерев, щоб ви їли плоди, користувались всіма благами. Але ви осквернили Мою землю і зробили Мою спадщину бридкою.

8 Священники не питають: «Де Господь, а вчителі закону не знають Мене; пастирі грішать, а пророки пророкують іменем Ваала. Вони ходять за тими, які не прийдуть їм на допомогу.

9 Тому Я буду і далі судитися з вами, - говорить Господь, - також і з синами ваших синів буду судитися.

10 Підіть в прибережні краї хетів і погляньте, пошліть людей в Кедар та довідайтесь, чи відбувалось десь щось подібне?

11 Чи міняв який народ своїх богів на те, що вони вважали не за богів? А Мій народ проміняв Мою славу на те, від чого він не одержить жодної користі.

12 О небеса! Подивуйтеся цьому і затремтіть від переляку, – говорить Господь, – 13 бо дві лихі речі зробив Мій народ: вони залишили Мене, джерело живої води, а повисікали водоймища, які не можуть утримувати воду.

14 Хіба Ізраїль слуга чи раб, що підкорився грабіжнику?

15 На тебе гарчать не тільки молоді косматі леви, через які земля стала пусткою; обезлюднились спалені міста, 16 але навіть сини Нофа і Тафни оголяють твоє тім’я.

17 Хіба не тим накликала*ти на себе біду, що залишила свого Господа Бога, коли ще була в дорозі?

18 То для чого тобі йти дорогою в Єгипет? Щоб пити воду Нілу? Навіщо тобі дорога в Ассірію? Чи не для того, щоб пити воду Ріки (Єфрат) ?

19 Твоє беззаконня покарає тебе, і твоя невірність звинуватить тебе. Знай же, що залишивши Господа, ти ----------------*В цьому розділі та в деяких інших місцях Господь звертається до Свого народу, як до невірної жінки.

977

ЄРЕМІЇ 2

поступила віроломно і ганебно; ти до Мене і благатимете: «Встань, повтратила страх переді Мною, – го- рятуй нас!» ворить Господь, Бог Саваоф.

28 Але в тебе є свої боги, яких ти 20 Колись Я поламав твоє ярмо, наробила для себе. Хай вони встарозірвав твої пута. Але ти сказала: нуть і спасуть тебе в лиху годину! О «Не буду тобі більше служити!» – і Юдо! В тебе ж що місто - то і свій на кожному горбі, під кожним роз- бог! логим деревом ти розлягалась для 29 Чому ви всі сперечаєтесь зі блуду. Мною? Чому ви грішите проти Ме21 А Я ж посадив був тебе, як до- не? – говорить Господь. бірну виноградну лозу з добірного 30 «Даремно Я карав ваших синів – насіння. Як же ти вигналась переді науки вони не взяли. Їхній меч поМною диким пагоном чужої лози? жирав ваших пророків, як лев по22 Тому, хоч би ти помилася най- жирає здобич. міцнішим лугом і вжила якнайбіль31 О роде, послухайте хоч це слово ше мила, все рівно пляма твого грі- Господнє: чи був Я пустинею для Ізха буде завжди перед Моїм облич- раїля або землею непроглядної темчям. ряви? Чому Мій народ говорить: 23 Як же ти можеш говорити: «Я «Ми ходимо, де хочемо. Ми не поне стала нечистою», коли ходиш ус- вернемось до Тебе!» лід Валааму? Подивись на свою до32 Але хіба дівчина забуває про рогу у долині, грайлива верблюди- прикраси свої або наречена – про це, на свої викривлені стежки. стрічки свої? А Мій народ так часто 24 Ти – як зебра, призвичаївшись забував Мене, що й не злічити. до пустелі, аж вітром дихаєш в жа33 Для чого ти, жінко, спрямовуєш данні своєї душі, щоб ніхто не нас- свої кроки до такого кохання? Чи не мілився зупинити тебе в час твого на дорогу зла ти ставиш кроки свої? парування. Всі, хто шукає тебе в цю 34 Чи не заплямовані кров’ю непору, легко знаходять. винних душ поли твого вбрання 25 Бережись, щоб не стати тобі бо- тих бідолашних, яких Я знайшов не сою і щоб від прагнення не пере- в окопах, але під кожним деревом? сохло тобі горло! Ти говориш: «Не 35 І після цього кажеш; «Невинна надійся, я покохала чужих і буду я», і думаєш: «Його гнів обмине меходити за ними». не». Але через те, що ти сказала: «Я 26 Всім в домі Ізраїлевому повин- не згрішила», то Я конче потягну но бути соромно, як злодієві, що тебе в суд. впіймався: їм, їхнім царям, князям, 36 Ти надто легковажно поставиласвященникам і пророкам. ся до переміни своєї дороги. Ти осо27 Бо до дерева кажуть: «Ти мій ромишся з Єгиптом так, як осоробатько» – і каменеві: «Ти народив милась уже з Ассірією. мене». А до Мене повернулись по37 Будеш ти заламувати руки свої тилицею. Та в лихий час прибіжите над головою, бо Господь відкинув 978

ЄРЕМІЇ 3

тих, на кого ти покладалася, і з ними не бачити тобі успіху».

8 Я тоді відіслав зрадницю Ізраїлеву і дав їй свідоцтво про розлучення, бо вона робила перелюб. Але Ізраїль зрадив свого Бога це не злякало зрадницю Юдею, Із1 «Як що чоловік віді шл е свою жін- раїлеву сестру. Більше того, вона ку і вона стане жінкою іншого чоло- сама стала ходити і займатися блувіка, чи повернеться він до неї зно- дом. ву? Чи не буде це безчестям? Ти ж 9 Від розголосу про її перелюб з перелюб робила з багатьма коханця- дерев’яними та кам’яними ідолами ми і хочеш повернутись до Мене?» занечистився весь край.

– говорить Господь.

10 Та не забажала вернутись до 2 «Зведи свої очі на второвані Мене дочка Юди, як і її зрадлива Ізстежки і поглянь: де не насилували раїлева сестра. Вона тільки вдавала, тебе? Ти при дорозі сиділа і очіку- що вернулась до Мене», – говорить вала на них, наче араб у пустині, і Господь. своїм блудом, своєю невірністю ти 11 І продовжував говорити Госзбезчестила свою землю. подь: «Зрадниця Ізраїлева показала, 3 Тому стримані були дощі. Н е б у- що її душа праведніша, ніж у підло навіть весняного дощу. Залиши- ступної Юдеї. лась тільки ти зі своїм лобом блуд12 П іди і проголоси півночі і сканиці та втраченим соромом. жи: «Вернися, відступнице Ізраїле4 Тепер ти звертаєшся до Мене: ва, – говорить Господь, – Я не буду «Батьку мій! Найближчий друже дивитись на тебе з гнівом, тому що мого юнацтва! Я вірний, – говорить Господь. – Я 5 Чи ж Тобі гніватися повік, чи То- не буду обурюватись вічно. бі постійно дивитися на мої гріхи?»

13 Тільки визнай провину свою, бо Але коли ти й казала, то продовжу- ти повстала проти Господа, Бога вала творити своє безмірне зло». твого. Ти грішила з посторонніми Слово до Юдеї під усяким тінистим деревом, а Моза царювання Йосії го голосу не слухала.

6 І було до мене за днів царя Йосії 14 В ерніться ж, невірні діти, - говослово Господнє: «Ти бачив, що ро- рить Господь, – бо Я, як Власник, била зрадниця Ізраїлева, як вона хо- зберу вас по одному з міста, а з родила на всяку високу гору і під уся- ду – по два і приведу на Сіон. ке розлоге дерево, щоб займатися 15 Я да м вам пастир ів, які будуть блудом? до вподоби Мені. Вони будуть вас 7 Та після всього цього Я говорив годувати знанням і вчити розумінїй: «Вернись до Мене!» Але вона не ню. вернулась. Юдея ж мовчки диви16 Ви станете численними і плідлась на цю поведінку своєї віролом- ними на цій землі за тих часів, – гоної сестри. ворить Господь. – Більше не будуть казати: «Ось ковчег заповіту 979

3

ЄРЕМІЇ 3-4

25 Ми лягаєм в соромі, і приниженГосподнього!», бо він уже не прийде на серце, і навіть не будуть ня вкриває нас, тому що ми грішили пам’ятати про нього; не будуть за проти Господа, Бога нашого, – наші ним жаліти і не стануть виготов- батьки і ми, від днів юності і до цього дня, не слухались голосу Госляти його.

17 В ті часи Єрусалим назвуть пода, нашого Бога». престолом Господа, і до нього бу1 «Якщо захочеш вернутися, Іздуть зібрані всі народи, щоб прославляти ім’я Господнє в Єруса- раїлю, – говорить Господь, – ти молимі. Вони більше не будуть ходи- жеш вернутися до Мене. Але ти повинен заради Мене позбутися своїх ти за впертістю свого злого серця.

18 Тими днями вони – дім Юди з бридких діл, і не віддалятися від домом Ізраїля – підуть разом і ви- Мене. йдуть із північної землі і ввійдуть в 2 Тоді, якщо ти будеш присягатиземлю, яку Я дав вашим батькам в ся щиро в правді та справедливості довічне користування. «Так певно, як живий Господь!» – 19 Я сказав: «З якою радістю Я то в Ньому благословляться наропричислив тебе до синів і дав тобі ди, і вони будуть хвалитися Ним». прекрасну землю у володіння, спад3 Так говорить Господь жителям щину, від якої народи в захопленні! Юди і Єрусалима: «Оріть на цілині і І ще сказав Я: «Ви будете звати не сійте більше в терні!

4 Обріжтеся для Господа і повикиМене: «Батьку наш!» - і не підете дайте крайнє тіло ваших сердець, уже від Мене.

20 Ви ж, доме Ізраїлів, зрадили Ме - жителі Юди і Єрусалима, щоб не не, як зраджує жінка свого чолові- спалахнув Мій гнів і не попалив вас ка», – говорить Господь. за ваші беззаконні діла, бо нікому 21 «Ви скривили дорогу свою, за- буде гасити вогонь Мого гніву! були про Господа, Бога свого, тому 5 Говоріть про це в Юдеї, розповіголосіть і плачте, сини Ізраїля. дайте в Єрусалимі, проголошуйте і Заклик до покаяння трубіть в ріг на всю Землю, голосно 22 Верніться, зрадники, і Я вилі- закликайте і кажіть: «Зберімося усі кую ваше віроломство! Скажіть: разом та ходімо до міст твердинних! «Ось ми прийшли до Тебе, бо Ти, 6 Поставмо дороговказ на шляху Господи, – наш Бог. до Сіону, шукаймо схованку і не 23 Ми пересвідчилися, що горби і гаймося!» А це тому, що Я наведу з гомін на висотах, – то обман. Спра- півночі велике зло і велике нещастя. вді, спасіння Ізраїля в Господі, в Бо7 Як лев виходить із гущавини, так гові нашому! і той, хто нищить народи, вирушить 24 Справді, той постидний бог по- із місця свого, щоб твій край обержирав ще з молодих літ працю на- нути на руїну. Твої міста, перетвоших батьків, їхню велику і дрібну рені на купу каміння, опустіють, захудобу, їхніх синів і дочок. лишаться без жителів».

980

4

ЄРЕМІЇ 4

Від болю стискаються груди мої, 8 Том у одягніться в мішковину, биі серце від жаху тріпоче в мені. йте себе в груди і голосіть, бо гнів Душа розривається, сурма сурмить, Господній не відвернувся від нас. вона сповіщає про прихід війни!»

9 «Того дня, – говорить Господь, – 20 Біда за бідою на нас насувається, замре серце царя та серце князів, і уже і земля від тривоги здригаєтьcя, оторопіють священники, а пророки лишенько близько, намети оці сильно здивуються і скажуть: будуть спустошені, порвані вмить!

10 «О, Господи Боже! Ти справді 21 Скільки ще маю чекати біду, обманув цей народ і Єрусалим, бо скільки ще слухати буду сурму? сказав: «Мир буде у вас!» – і ось, 22 Народ мій безглуздий, не вірить меч дістає до самої душі». мені, всі вперті вони, нерозумні сини, 11 Того часу буде слово до цього нема в них бажання робити добро, народу та до Єрусалима: «Гарячий мудрість же мають лиш коїти зло. вітер з пустині налетить на второ23 І поглянув я на Землю, а вона вані стежки дочки мого народу – не покинута і пустельна, поглянув на для віяння і не для очищення!

12 Але ще сильніший від цього небо – воно без світла.

24 Дивлюсь на гори – гори хитаюприбуде вітер до Мене! Ним Я виготься, дивлюсь на горби – вони тремлошу суд проти них. тять.

13 Він налетить, як грозова туча, 25 Поглянув навколо – нема жодної штормовий вітер – його колісниці; людини; птахи і ті порозліталися. його коні – швидші за орлів!» Горе 26 На місці фруктового саду залинам, бо нас очікує спустошення! шилось пусте місце; там, де були 14 Тож обмий, Є русалиме, своє серце від зла, то спасешся. Як довго міста, – купи руїн. Все це сталося ти ще будеш роздумувати та таїти в від руки Господа, від Його палаючого гніву. собі лихі думки?

27 Бо так Господь прорік: «Опус15 Голос долинає з Дана і звіщає тошу весь цей край і на цьому не лихе з гір Єфрема: зупинюсь!

16 «Скажіть про це народам і звіс28 Земля затужить, небо потьмаритіть Єрусалимові: «Ось із далекого ться – так Я задумав і цього не відкраю йдуть, щоб оточити тебе та міню і не пошкодую. пригрозити всім юдейським містам.

29 Від шуму вершників і лучників 17 Вони оточать Єрусалим з усіх місто почне розбігатися, люди кидасторін, як ті, які стережуть поле, тотимуться в гущавину, ховатимуться му що він повстав проти Мене», – серед скель; всі міста будуть залиговорить Господь, шені; не стане того, хто б в них жив.

18 за твої дороги, за твої діла від30 А тепер, дочко Сіону, що будеш платиться тобі. Відплата буде гіркою і біда тяжкою, бо досягне твого робити, коли так розорю тебе? Хоч ти одягаєшся в кармазин, хоч присерця!» крашаєшся золотом, хоч підмальо19 Ой нутрощі ви мої, нутрощі!

981

ЄРЕМІЇ 4-5

вуєш свої очі, але кому ти потрібна? Ті, хто палав пристрастю до тебе, відвернулись, вони посягають тепер на твоє життя.

31 Я чую крик, немов крик породіллі, яка народжує першу дитину, стогін дочки Сіону, яка ловить ротом повітря. Вона простягає руки і голосить: «Горе мені, бо душа моя попала в руки убивць».

5

Моральне падіння юдеїв 1 «П ройдіться по вулицях Єрусалима, подивіться, дізнайтеся і пошукайте на майданах: чи знайдеться хоч один чоловік, який поступає справедливо, тримається вірності, – тоді Я прощу це місто.

2 Та якби вони навіть говорили: «Як живий Господь!» – вони клялися б брехливо».

3 О Господи, хіба Ти не хочеш, щоб вони були вірними? Б’єш їх, а вони не відчувають болі, нищиш їх, а вони не піддаються вихованню. Обличчя свої поробили твердішими за камінь, аби не навернутись.

4 Я сказав: «Це прості люди так ведуть себе безглуздо, нехтуючи Господньою дорогою, законами свого Бога.

5 Піду я до великих і поговорю з ними: вони-то вже конче звертають свою увагу на Господню дорогу, на закони свого Бога. Але всі вони разом зламали ярмо, порвали шлеї».

6 Ось чому на них накидається з лісу лев, з пустині приходить вовк і розоряє їхні стада, а леопард підстерігає біля міст. Кожного, хто виходить звідти, вони рвуть на шмат-

ки. А все це тому, що їхні гріхи стали незліченними, а зрада – безмежною.

7 І це Я повинен простити тобі? Твої сини залишили Мене і присягаються тим, що не є Богом; в той час, як Я їх годую, вони блудять, натовпом ходять на розпусту.

8 Вони, наче жеребці вгодовані, кожен ірже до жінки свого ближнього.

9 Чи ж не притягну Я їх за такі діла до відповідальності? – говорить Господь, – і чи не відомстить душа Моя такому народу, як цей?

10 Ідіть же на рядки їхніх виноградників і руйнуйте, та не повністю, виривайте тільки буйне гілля, бо воно не належить Господеві.

11 Дім Ізраїля і дім Юди поступає зі Мною віроломно, – говорить Господь.

12 Вони відкинули Господа та кажуть: «Нема Його, і лихо не прийде на нас. Ні меча, ні голоду ми не побачимо, 13 а пророчі слова – то всього лише вітер, нема правди в них». Але меч та голод наздоженуть-таки їх!»

14 Господь, Бог воїнств, говорить: «Так як ви таке промовляєте самовпевнено, то Я зроблю Свої слова вогнем у ваших вустах, а народ – дровами, вогонь пожере вас».

15 «Доме Ізраїлів, Я приведу-таки на вас здалеку народ, – говорить Господь, – народ сильний і древній, народ, мови якого ти не знаєш і з яким ти не порозумієшся.

16 Їхній сагайдак, що відкрита могила, всі вони – витязі.

982

ЄРЕМІЇ 5-6

17 Вони проковтнуть твій урожай і припавши до землі, щоб в смертотвій хліб, поженуть твоїх синів і до- носну пастку зловити людину. чок, займуть твою дрібну і велику 27 Як клітка повна птахами, так їххудобу, об’їдять твою виноградну ні до ми повні підступу. О сь чому волозу і твої фіги, понищать мечем ни багатіють і підносяться. укріплені міста, на які ти так наді28 Вони так вгодувались, що лисєшся. няться від жиру. Виношуючи зло, не 18 Але навіть і в ті часи, – гово- судять справедливо навіть сироту, рить Господь, – Я не понищу вас. аби свої діла були успішними. Не 19 Вони будуть говорити: «За що допомагають вони й убогим у їхніх нам Господь, наш Бог, зробив усе справах. це?» А ти їм скажи: «Так як ви за29 Чи терпітиму Я це, – говорить лишили Мене і стали служити чу- Господь, – і чи не відомстить душа жому богу, то тепер будете служити Моя такому народові, як цей? чужинцям в чужій, не своїй, землі».

30 Чудне та страшне відбувається 20 Скажіть про це в домі Якова і в краї: звістіть в Юдеї: 31 пророки пророкують неправду, 21 «Послухайте, нерозумні, з нечу- священники свавільно панують ,і лим серцем: у вас є очі, але вони народові все це подобається! А що не бачать, у вас є вуха, але вони ж буде, коли цьому всьому прийде кінець?» не чують.

22 Чи ж вам не боятись Мене, - говорить Господь, – і чи не тремтіти Наступає північний народ переді Мною, перед Тим, Хто ото1 Шукайте, де сховатися, сини Вечив море піщаними берегами і їх йо- ніаміна, тікайте з Єрусалима і сурму не переступити? Б’є береги хви- міть в сурми в Текої, над Беткарелями, та не може пересилити, бушує мом запаліть вогонь, щоб подати – та не подолає. знак, бо з півночі насувається небез23 Але серце цього народу, який пека, велике руйнування. ухилився від указаного шляху і йде 2 До цього дочка Сіону нагадувала своєю дорогою, вперте і бунтівни- красиву, випещену жінку. че.

3 А тепер до неї підступили пасту24 Вони не сказали в серці своєму: хи зі своїми стадами, поставили нав«Біймося Господа, нашого Бога, То- коло неї свої намети, вищипали до го, Який дає зливу, своєчасно поси- травинки кожен свою сторону. лає осінній та весняний дощ, Того, 4 «П іднімайтесь на війну проти неї, Хто стереже для нас встановлені ти- вдаримо опівдні! » «Горе нам, бо нажні жнив». Через ваші злочини цьо- стає вечір, простяглися довгі тіні ». го більше немає, через ваші гріхи 5 «Будем атакувати її і вночі, роззатримуються для вас блага. валимо її укріплені башти!»

26 Є серед Мо го народу нечестивці.

6 Так наказав Господь Саваоф: Вони приглядаються, як птахолови, 983

6

ЄРЕМІЇ 6

«Рубайте дерева та насипайте вал навколо Єрусалима! Це місто має бути покаране, бо в ньому повно насильства.

7 Як вода вирує біля млина – так вирує зло в Єрусалимі. Я постійно бачу грабунок та здирство, біль та рани в Єрусалимі.

8 Одумайсь, Єрусалиме, щоб Моя душа не відвернулась від тебе, щоб Я не зробив тебе пустинею, непридатною для життя».

9 Так говорить Всемогутній Господь: «Обберуть залишок Ізраїля, як оббирають рештки винограду; їм залишилось тільки простягнути руку до цього грона.

10 До кого Мені звернутись, кого попереджувати, хто буде слухати? Люди Ізраїля позакривали вуха, щоб не чути, їм не подобається повчання Господнє, вони не знаходять в ньому задоволення.

11 Тому Я запалав гнівом Господнім, втомився стримувати його в Собі – виллю його і на дітей, що граються на вулиці, і на юрбу юнаків. Схоплять одночасно чоловіка і його жінку, літнього і старого, 12 позабирають їхні житла, поля і жінок, тому що Я простягну Свою руку проти жителів цієї землі», – так говорить Господь.

13 «Ко жний з них, від малого до великого, став корисливим, кожний, від пророка до священника, поступає несправедливо.

14 Легковажно лікували вони (фальшиві пророки) рани Мого народу, обіцяючи: «Мир! Буде мир!» – а миру нема!

15 Пророкам і священникам треба стидатись за свої поступки, але вони за свої гріхи втратили сором. Тому кину Я ними об землю, коли прийду для покарання», – говорить Господь», – 16 зупиніться на своїх дорогах, погляньте і розпитайте про шляхи давні, де шлях добрий – ідіть по ньому, так знайдете спокій для душ своїх». Але вони сказали: «Не підемо».

17 Я поставив сторожів для них, наказавши, щоб слухали і не пропустили голосу сурми. Але вони відповіли Мені: «Не будемо слухати!»

18 Тепер хай чують народи, що Я зроблю з вами, 19 і нехай чує вся Земля: «Я наведу біду на Юдею за плід їхніх думок, за те, що слів Моїх не слухались і знехтували Моїм законом.

20 Хіба має для Мене значення те, що ви приносите ладан із Сави і пахучу лепеху здалека? Ваші цілопалення не приносять Мені радість, і жертви ваші не потрібні Мені».

21 Так говорить Господь: «Ось Я кладу перед вами великі труднощі. Вони, як каміння, заставлять вас спотикатися: батьки і сини впадуть, сусіди і друзі загинуть».

22 Господь попередив: «З півночі іде народ. Ще більше народу піднімається з інших країв.

23 Лук та спис в їхніх міцних руках. Вони жорстокі і не мають милосердя; голос їхньої кінноти, як голос розбурханого моря; всі вони вишикувались в бойовий порядок проти тебе, дочко Сіону».

984

ЄРЕМІЇ 6-7

24 Коли ми почули вістку про них, руки у нас опустилися, обняла нас тривога та біль, наче породіллю.

25 Не виходьте у відкрите поле і не ходіть дорогою, бо там ворог з мечем і страх довкола.

26 О, дочко мого народу, одягнись в мішковину і валяйся в попелі; голоси, наче над єдиним сином, плач від горя, бо наближається спустошення.

27 «Єреміє, Я зробив тебе баштою і твердинею в Моєму народі, щоб ти дивився і випробовував його дорогу.

28 Всі вони запеклі бунтівники, живуть неправдою; вони – як мідь і залізо, 29 яке плавильник хотів очистити вогнем; він розпалив сильний вогонь, але одержав жужелицю; плавильник тільки даремно потратив час. Так і з Моїм народом: не очистився він від зла».

30 Відкинутим сріблом буде названо цей народ, тому що Господь відкинув його.

7

Проповідь Єремії в храмі 1 Ось слово Господа, яке було звернене до Єремії: 2 «Стань біля воріт Господнього храму і проголоси слово: «Вислухайте слово Господнє, всі юдеї, хто входить через ці ворота поклонятися Господеві.

3 Так говорить Господь Всемогутній, Бог Ізраїля: «Виправте дороги ваші і звичаї ваші, тоді Я залишу вас жити на цьому місці.

4 І не тіште себе оманливими словами, промовляючи: «Тут храм Господній! Це ж храм Господній! З нами храм Господній!»

5 Бо тільки тоді, коли ви виправите дороги ваші і звичаї ваші, коли ви будете судити між собою справдливо, 6 не будете утискувати чужинця, сироту і вдову, не будете проливати невинну кров на цьому місці, не ходитимете за іншими богами собі на біду, 7 то Я дам вам жити на цьому місці, на землі, яку дав вашим батькам, на вічні часи!

8 А те, що ви покладаєтесь на неправдиві слова, не дасть вам ніякої користі.

9 Крадете, вбиваєте, робите перелюб, присягаєтесь на брехні, кадите Ваалу, ходите за богами, яких ви не знали, 10 і в той же час приходите і стаєте перед лице Моє в цьому домі, який називається Моїм іменем, і кажете: «Ми в безпеці!», щоб і надалі коїти оці гидоти.

11 Чи не постає у ваших очах цей дім, який називається Моїм іменем, вертепом розбійників? Я, Я бачу це все, – говорить Господь.

12 А тепер, народе Юдеї, підіть в Силом, де був вперше побудований дім Моєму імені, і подивіться, що Я зробив з ним через беззаконня Мого народу, Ізраїля.

13 І тепер, - говорить Господь, - коли Я звертався до вас, з самого ранку вставав і казав, а ви не слухались, звав вас, а ви не обзивалися,

985

ЄРЕМІЇ 7

14 то і з цим домом, який називається Моїм іменем, на який ви покладаєтесь, і з місцем, яке Я дав вашим батькам, Я зроблю те саме, що зробив із Силомом.

15 Я прожену вас з-перед очей Моїх, як прогнав усіх ваших братів, нащадків Єфрема.

16 Ти ж, Єреміє, не молись за цей народ, не здіймай за них благального плачу і не проси Мене, бо Я не послухаю тебе.

17 Хіба ти не бачиш, що робиться в містах Юди та на вулицях Єрусалима?

18 Д іти збирають дрова, батьки розкладають вогонь, жінки місять тісто і печуть жертвенний хліб для цариці неба!* А після цього приходять і приносять ливні жертви ще й іншим богам, щоб ображати Мене.

19 Але хіба вони тільки Мене ображають? – говорить Господь. – Чи не самих себе вони осоромлюють?»

20 Тому каже Господь: «Я виллю на людей цього краю, на їхню худобу, на польові дерева і на все, що росте на цій землі, Свій гнів і Свою лють, яких ніхто не зможе погасити ». Послух Господеві кращий, ніж жертви 21 Так говорить Господь Всемогутній, Бог Ізраїлів: «Ви можете до жертвоприношень добавляти свої всепалення і їсти м’ясо.

22 Адже Я не давав заповідей батькам вашим і не говорив про жертви та всепалення того дня, коли виводив їх з Єгипетського краю ** .

----------------*18 Небесна цариця - місяць, що представляв Астарту, вавілонсько-фінікійську боги-

23 Я дав їм всього лише один наказ: «Слухайтесь Мого голосу, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїми людьми. Ходіть тими дорогами, які Я вказую вам, і вам буде добре ».

24 Вони ж не послухались Мене і не прихилили своє вухо, а пішли за пожаданнями свого лукавого серця – повернулись до Мене потилицею, а не обличчям.

25 З самого початку, як ваші батьки вийшли з Єгипту, і до цього дня Я посилав щоденно до вас Моїх слуг, пророків.

26 Але ви, як і вони, не слухались слів пророків, а вперто йшли своєю дорогою і стали поступати гірше своїх батьків.

27 Єреміє, всі ці слова ти говори їм, хоч вони не будуть слухати тебе, закликай їх, хоч і не будуть обзиватися.

28 Скажи їм: «Ось народ, який не слухає голосу Господа, Бога свого, і не сприймає напоумлення. Зникла правда поміж ними, немов відняло її від уст їхніх.

29 Обстрижи своє нестрижене волосся і викинь його, піднімись на гори і заголоси, бо відкинув Господь рід, який накликав на себе гнів Його.

30 Велике зло роблять сини Юди перед Моїми очима, – говорить Господь, – вони поставили ідолів у храмі Моєму і осквернили Мій дім; -------------ню. Їй жертвували печиво з тіста у формі мі сяця-молодика. **22 В заповідях нема мови про жертви. Всепалення ввійшло через звичай, згодом cхвалений законом. Бог вимагає послуху, любові, а не диму всепалень. (Вих.19-20).

986

ЄРЕМІЇ 7-8

31 побудували висоти Тофета, який в долині сина Єннома, щоб спалювати там своїх синів і дочок, чого Я їм не заповідав і що Мені навіть на думку не приходило.

32 Тому Я кажу тобі: настануть дні, коли люди не будуть більше називати це місце Тофетом, або долиною Єннома, а вони назвуть це місце Долиною бойні; там складатимуть мерців, бо не вистачатиме місця для поховання.

33 Мертві тіла цих людей розриватиме польова звірина та клюватиме птаство небесне, бо нíкому буде їх відлякувати.

34 Не стане в містах Юди і на вулицях Єрусалима голосу радощів і гуляння, голосу молодого та нареченої, бо земля стане пусткою». надія на Закон 81 «ТогоМарна часу, – говорить Господь,– повикидають з гробів кістки Юдиних царів і кістки їхніх князів, кістки священників і пророків, кістки мешканців Єрусалима.

2 І порозкидають їх перед сонцем, і перед місяцем, і всім небесним воїнством – перед усім тим, що вони любили, чому служили, за чим ходили, чого шукали і перед чим поклонялися. Не будуть вони зібрані і не будуть поховані – гноєм вони стануть на поверхні землі.

3 Всі, хто залишиться з цього злого племені, дадуть перевагу смерті над життям. Так буде скрізь, куди Я розвію їх», – говорить Всемогутній Господь.

4 «Скажи їм ще оце: «Хіба той, хто

впав, не встає, або той, хто зіб’ється з дороги, не вертається назад?

5 Чому ж цей народ єрусалимський вперто тримається своєї невірності, не відступає від свого лукавства, не хоче навернутись?

6 Я слухав їх уважно і не знайшов жодного, хто говорив би правду; жоден з них не кається в гріхах і не говорить: «Що я зробив?». Кожний рветься на хибну дорогу, наче кінь у бій.

7 Лелека в небі знає час свого перельоту; горлиця, ластівка і журавель знають час, коли їм вертатись, а Мій народ не розпізнає суду Господнього.

8 Я к ви можете говорити: «М и мудрі, у нас Закон Господній», коли зпід пера брехливого книжника виходить неправда.

9 Соромтеся, мудреці, і жахайтесь, бо вас викрито: в чому ваша мудрість, якщо ви відкинули слово Господнє?

10 За це повіддаю їхніх жінок іншим і їхні поля – загарбникам, бо усі, від малого до великого, віддались користолюбству; усі, від пророка до священника – неправдомовці.

11 І лікують рани (духовні недуги) Мого народу легковажно, присипляючи його, як і свою совість, обіцянками миру, якого не буде.

12 Пророкам і священникам треба стидатись за свої поступки, але вони втратили сором і не червоніють. Тому, коли Я зверну на них увагу, вони попадають між тими, що вже полягли, – говорить Господь, –

987

ЄРЕМІЇ 8-9

13 до кінця спусто ш у їх, не залишиться жодного грона на виноградині, ані фіги на фіговому дереві, листя і те пообпадає. Що Я дав, конче відніму!»

14 У відповідь вони вирішили: «Чому ми сидимо? Збираймось та тікаймо у великі укріплені міста, краще загинути там! Адже Господь, наш Бог, виніс нам вирок. Він дає нам пити трутизну за наші гріхи перед Ним.

15 Ми очікували, що до нас прийде мир, а він не приходить, надіялись на прощення, а діждались жахливого вироку.

16 Уже біля Дана чути храп коней. Під копитами їхніх жеребців дрижить земля! Вони йдуть і поїдають землю і все, що наповнює її, нищать міста і їхніх жителів».

17 «Н а додачу Я посилаю на вас отруйних гадюк, на яких не діють заклинання, вони будуть жалити вас», – говорить Господь.

18 «Невимовне горе налягло на Мене, серце занило в мені.

19 Я чую, як Мій народ голосить з далекого краю: «Хіба немає Господа на Сіоні? Чи немає там царя?» Чому ж вони ображають Мене своїми ідолами, непотрібними чужими богами?»

20 Люди промовляють: «Минули жнива, літо закінчилось, а ми не спасенні».

21 Боляче моєму народові, боляче й мені. Я пригнічений і нещасний.

22 Хіба немає бальзаму в Галааді? Хіба там немає лікаря? Тоді чому не виздоровлює дочка мого народу?

Занепад Ізраїля 1 О, хто б моїй голові дав воду, а очам – джерело сліз! Я плакав би день і ніч над занепадом дочки мого народу!

2 О, хто б мені дав у пустині притулок, де подорожні проводять ніч! Я покинув би мій невірний народ і пішов би від них геть, бо всі вони перелюбники, зграя зрадників.

3 Вони використовують свій язик, як лук, брехня з їхніх ротів вилітає, як стр іла. Брехня пере сил ила правду. «Не знаючи Мене, – говорить Господь, – вони йдуть від одного зла до другого».

4 О стерігайсь кожен свого ближнього і не довіряй жодному із братів, бо кожний виживає свого брата, кожний позаочі обмовляє свого приятеля.

5 Один обманює іншого, не стало чути правди. Народ Юдеї свої язики так привчив до брехні, що аж втомився, – не стало сили для каяття.

6 «Обман став оселею твоєю, через обман ти не хочеш знати Мене», – говорить Господь.

7 Тому так промовляє Всемогутній Господь: «Ось Я розплавлю їх і випробую. Бо як інакше поступити з такою дочкою Мого народу?

8 Їхній язик – смертельна стріла, їхня мова – обман. Людина говорить з людиною мирно, а в серці влаштовує засаду.

9 Чи не притягну Я їх до відповідальності за такі справи? – говорить Господь. – Чи не відомстить Моя душа такому народу, як цей?

10 Зара ди гір здійму плач і ридання; над луговими пасовиськами спі988

9

ЄРЕМІЇ 9-10

ватиму похоронні пісні, бо вони будуть так випалені, що люди обминатимуть, не стане реву худоби, розлетяться птахи небесні, розбіжаться всі звірі – і більше не буде.

11 Я зроблю Єрусалим грудою каміння, лігвищем шакалів, а міста Юди – безлюдною пусткою».

12 Хто з мудрих мо же зрозуміти це? До кого промовляли Господні уста, щоб він міг пояснити, за що гине ця земля, за що спалена вона, як пустиня, так що ніхто не проходить нею?

13 І відповів Господь: «За те, що залишили Мій Закон, який Я дав їм, не ходили в ньому і не слухались голосу Мого, 14 а поступали згідно впертого свого серця і ходили слідом за Ваалом, як навчили їх їхні батьки.

15 Тому так говорить Всемогутній Господь, Бог Ізраїля: «Ось Я заставлю його, цей народ, їсти полин і пити гірку воду.

16 Я розсію їх між народами, яких не знали ні вони, ні їхні батьки; пошлю слідом за ними меч, аж поки не вигублю їх». Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю 17 Так говорить Всемогутній Господь: «Подумайте про те, щоб позвати і привести сюди вмілих плакальниць.

18 Хай ті жінки поспішають та починають плакати за вами, щоб і ваші очі залились сльозами та потекли струмками по обличчю».

19 Чути плач із Сіону: «Ой, як же нас пограбовано! Як же покрито нас

ганьбою! Бо ми залишили свою землю, бо покинули наші домівки!»

20 Слухайте, жінки Юдеї, слово Господа із вуст Господніх: «Навчайте дочок ваших голосно плакати; хай кожна з них знає ці похоронні плачі: 21 смерть заглядає в наші хати, вона ввійшла і до князів, на вулицях дітей забрати, а на майданах – юнаків.

22 Єреміє, скажи ще: «Так говорить Господь: «Мертві в полі будуть лежати, як гній на полі, як снопи позаду же нців, і не буде кому їх позбирати».

23 Так говорить Господь: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, сильний - силою своєю, а багатий - багатством своїм!

24 Але хто хвалиться – хай хвалиться тим, що знає Мене і знає, що Я – Господь милостивий, Який творить суд і справедливість на Землі. В цьому Моє уподобання», – говорить Господь.

25 «Настануть дні, - говорить Господь, – коли Я запитаю з кожного обрізаного, але який все ж залишається необрізаним: 26 Юдею, Єгипет, Єдом, синів Аммона, Моава та всіх, хто живе в пустині і підстригає свої скроні * – всі вони й увесь дім Ізраїля мають необрізане серце». Ідолопоклонство і шанування Бога 1 Доме Ізраїлів! Послухайте слів, які Господь промовив проти вас.

10

----------------*25 Підстригати скроні – забобон арабівбедуїнів, заборонений законом (Лев.19:27).

989

ЄРЕМІЇ 10

2 Ось що говорить Господь: «Не ходіть дорогами поганських народів і не лякайтесь небесних знамень, як лякаються ці народи.

3 Бо через страх вони звертаються до ідолів, які є ніщо. Один зрубав дерево в лісі, а другий рукою ремісника обтесав його.

4 Щ е інший прикрасив його золотом та сріблом. А щоб воно не падало, закріплює молотком та цвяхами.

5 Весь цей виріб ставлять, як опудало на баштані: не може воно ні говорити, ні кроку ступити. Його тільки носять. Тому не бійтеся їх, мертве дерево не спричинить вам зла, як і щось доброго зробити не в силі».

6 Господи! Нема рівного Тобі! Великий Ти й ім’я Твоє велике та могутнє!

7 Хто не боїться Тебе, о Царю народів? Одному Тобі належить честь. Немало мудреців є серед людей, але в мудрості нема подібних до Тебе.

8 Всі вони безглузді, бо їхня мудрість походить від дерев’яних ідолів нікчемних, 9 яких обклали бляхою із срібла та золота, привезених з Фарсиса й Уфаза, та одягли в тканину з пурпуру й блакиті. Але ці боги – всього лиш справа рук умілих ремісників.

10 Господь – Він єдиний, правдивий Бог. Він живий Бог і вічний Цар. Від Його гніву тремтить Земля, і ні один народ не витримує Його присудів.

11 * Господь сказав: «Передай людям вістку: ідоли, що не створили ні Неба, ні Землі, зникнуть – назавжди

будуть знищені з лиця Землі!»

12 А Господь створив Землю силою Своєю, утвердив Всесвіт мудрістю Своєю, розумом Своїм розпростер Небеса.

13 Господь посилає грім і дощі; згідно Його волі з неба падають потоки вод; Він же заставляє воду підніматись над землею; випускає зі Своїх сховищ вітер.

14 А нерозсудлива людина глупа. Той же ремісник засоромиться свого ідола, бо вилите ним – омана, нема в ньому духа.

15 Всі ідоли – марнота. Вони – посміховище. Після Суду вони позникають.

16 Та не такий Бог Якова! Його Бог – Творець всього, Ізраїль – то Його спадщина. Господь сил – ім’я Його!

17 Земле Ю деї! Збери все, що в тебе є, і готуйся в дорогу, бо незабаром будеш оточена.

18 Так говорить Господь: «Я вижену народ Юдеї з цієї землі, і він зазнає горя, нещастя й біди. З цього вони отримають свій урок».

19 «Горе мені,– сказав Єремія,– болить у мене рана від нанесеного удару. Я кажу собі: так, це моя хвороба і мені її терпіти.

20 Мій намет зруйновано, вірьовки намету розірвані надвоє. Мої діти покинули мене і їх більше нема. Нікому розкинути мій намет, нікому звести полотнища.

21 Ті, які пасуть отари, вели себе нерозумно, не шукали Господа. То-----------*11 Цей вірш написаний арамійською мовою, що дає підставу вважати його пізнішою вставкою.

990

ЄРЕМІЇ 10-11

му й не поступали мудро, в результаті всі їхні отари розпорошились.

22 Слухайте! Великий гук доноситься з півночі, він принесе Юдеї загибель. Вона незабаром обернеться на пустиню, на житло шакалів.

23 Знаю, о Господи, що не у владі людини його шлях, і не може той, хто йде, направляти кроки свої.

24 Поправ мене, Господи, але по справедливості, не в гніві, щоб я не обернувся на ніщо.

25 Вилий Свій гнів на народи, які нехтують Тобою, і на племена, які не звертаються до імені Твого. Вони з’їли Якова, зруйнували і спустошили його житло».

вулицях Єрусалима: «Слухайте слова завіту і підкоряйтесь йому.

7 З тих пір, як ваші батьки вийшли із Єгипту, і до цього дня Я постійно говорив: «Слухайтесь Мене!»

8 Але вони не слухали, не намагались слухати, а ходили кожний за упертістю свого злого серця. Тому Я навів на них все, про що говорилось у завіті, який Я наказував виконувати їм, але який вони не виконували».

9 Господь сказав мені: «Єреміє, Я знаю, що народ Юдеї і жителі Єрусалима змовляються.

10 Вони повернулись до гріхів своїх батьків, які з самого початку відмовились слухатись Моїх слів, а ходили за чужими богами і служили Змова проти Єремії їм. Дім Ізраїлів і дім Юди поруши1 Слово від Господа до Єремії: ли угоду, яку Я уклав з їхніми бать2 «Слухай, Єреміє, слова завіту і ками». передай їх народові Юдеї та жите11 Тому так говорить Господь: лям Єрусалима. «Ось Я накликаю на них лихо, від 3 Так говорить Госодь, Бог Ізраї- якого їм не втекти, вони будуть звалів: «Проклятий чоловік, який не ти Мене, але Я їх не слухатиму. слухає завіту, 12 Тоді побіжать юдеї з міст та жи4 який Я уклав з вашими батьками, телі з Єрусалима по допомогу до боколи виводив їх із Єгипетської зем- гів, яким вони кадили, але ті не лі, з тієї залізної печі, наказуючи: виручать їх з біди. «Слухайтесь Мого голосу і в усьому 13 Дарма, що їх стільки, скільки й поступайте так, як Я заповів вам. міст у Юди, а скільки вулиць у ЄруТоді ви станете Моїм народом, а Я салимі, стільки й жертівників Ваалу стану вашим Богом. поставлено, щоб кадити йому пахо5 Я зробив це заради клятви, якою щі! поклявся перед вашими батьками: 14 Ти ж, Є реміє, не проси за цей надати землю, яка тече молоком і ме- род, не піднімай свого голосіння і не дом, як воно тепер і є». І я, Єремія, піднось благань, бо Я не буду слувідповів: «Амінь, о Господи». хати навіть тоді, коли вони будуть 6 І сказав мені Господь: «Проголо- звати Мене під час свого горя. шуй такі слова по містах Юди і на 15 Що робить Моя улюблена в Моєму домі, де не має права бути через 991

11

ЄРЕМІЇ 11-12

12

свої гріхи? Ти, Юдеє, думаєш, що Єремія скаржиться, своїми жертвоприношеннями врятущо грішникам щастить єшся від покарання?

1 Коли б я надумав з Тобою спере16 Тебе колись Господь назвав роз- чатись, Ти будеш завжди правим, о логою оливкою, яка пишається гар- Господи, та все-таки я насмілюсь ними плодами. Тепер же під звуки говорити з Тобою про правосуддя: грому запалав над тобою вогонь – «Чому так, що безбожним щастить він обпалить твоє віття. на їхній дорозі, і лиходіям легко 17 Всемогутній Бог, Який посадив живеться? (Іов 21:7). тебе, сказав, що спаде на тебе вели2 Ти посадив їх, і вони вкоренике горе за те, що ваші доми, Ізраїля і лись, розрослись і дають рясні плоЮди, образили Його жертвами, які ди. В устах їхніх Ти близько від них, вони приносили Ваалу». але їхні серця далекі від Тебе.

18 Господь відкрив мені, що люди 3 Господи, ти знаєш мене і бачиш Анатота влаштовують проти мене наскрізь серце моє, як воно горнеть(Єремії) змову. ся до Тебе. Відлучи їх, як овець при19 А до цього я був, немов немічне значених на заріз, приготуй їх, як ягнятко, яке ведуть на заріз, не ро- худобу на заколення. зуміючи, що вони замислили проти 4 Як довго буде мертвою ця земля, мене зле. Їхні ж думки були: «Зру- як довго буде сохнути зелень? Через баймо це дерево разом з його пло- зло тих, які живуть на ній, зникає дами, щоб його й сліду не залиши- звірина і птаство. Ще й промовлялося на землі живих, щоб не згада- ють: «Не знає Він нашого майбутлося й ім’я його». нього».

20 Але Господь Всемогутній суВідповідь Господа дить справедливо. Він досліджує 5 «Єреміє! Якщо ти втомився, змадумки й серця. Дай мені побачити гаючись в бігові з людьми, то як топомсту Твою над ними, бо я довірив бі змагатися з кіньми? Якщо ти втоТобі справу мою! мився в спокійному місці, то що бу21 Господь проголосив Своє слово деш робити в небезпечному – в непна людей Анатота, які шукали душу рохідних зарослях вздовж Йордану? мою, промовляючи: «Не пророкуй 6 Коли твої брати, члени родини нам іменем Господнім, а то ми тебе твого батька, поступають з тобою вб’ємо». віроломно, кричать за твоєю спи22 «Ось Я навідаюсь до них, – го- ною, то чи станеш ти вірити тим, ворить Господь, – юнаки їхні заги- хто говорить тобі приємне? нуть від меча, сини їхні та дочки по7 Я, Господь, залишив Свій дім, мруть з голоду. Свою власність, ворогам віддав то23 Не залишиться й сліду від них, го, кого люблю, в місті Анатоті ніхто не уціліє. Все 8 бо Моя власність повстала проти це станеться тоді, коли Я зверну на Мене; як лев у лісі, підняла голос них увагу».

992

ЄРЕМІЇ 12-13

свій проти Мене – ось чому Я зненавидів її.

9 Моя власність стала подібна до птаха, який помирає серед стерв’ятників, які кличуть інших: «Злітайтесь на поживу!»

10 Багато пастухів розвелось в Моєму винограднику; вони витоптали ділянку і перетворили Мій любий виноградник в пустиню».

11 Опустіли й хлібні поля, плаче переді мною в запустінні вся ця земля, всім стало байдуже до неї.

12 Воїни прийшли і забрали все, що можна забрати. Господь послав їх, щоб покарати цю землю. Нема миру жодній людині.

13 Посіяли пшеницю – пожали колючки; трудились до знемоги, але натомились даремно; соромно за такий урожай. А причиною цьому Господній гнів.

14 Ось що сказав Господь: «Всіх твоїх, Ізраїле, злих сусідів, які чіпають землю, яку Я дав тобі в спадщину, вирву з коренем і викину геть. А дім Юди вирву з-поміж них.

15 І хоч Я після того пожалію і приведу кожну сім’ю назад в її землю, 16 але тепер хочу, щоб ці люди одержали добрий урок. Якщо вони навчаться Моїх доріг і будуть присягати Моїм іменем, кажучи: «Живий Господь!» – так само, як вони раніше вчили Мій народ клястися Ваалом, то конче будуть процвітати серед Мого народу.

17 А якщо не послухаються, то я вирву з корінням той народ, вирву і знищу його», – говорить Господь.

Лляний пояс 13 1 Так сказав мені Господь: «Піди, купи собі лляний пояс, підпережися ним, тільки не намочуй».

2 І купив я пояс, як наказав мені Господь, та й підперезався.

3 І прийшло до мене слово Господнє вдруге: 4 «Ві зьми пояс, який ти купив, піди до Єфрати * і заховай його в ущелині скали». (Руф.1:2) 5 Я пішов до Єфрати і зробив так, як наказав мені Господь.

6 Як пройшло доволі часу, Господь сказав мені: «Піди до Єфрати і забери свій пояс, який Я наказав тобі там заховати».

7 Я пішов до Єфрати, відшукав пояс і взяв його з того місця, де я його заховав, і ось, пояс зотлів і став непридатним.

8 Після цього було до мене слово Господнє: 9 «Так говорить Господь: «Як зотлів цей пояс, так заставлю Я зотліти гордість Юди і Єрусалима.

10 Цей нечестивий народ, який не хоче слухатися Моїх слів, який ходить згідно свого впертого серця за чужими богами, служить їм і схи-----------------*4 Єфрата- річка Ваді-Фара. Багато вважає, що пророк проробив для цього в обидва кінці біля 1000 км. Однак це мало ймовірно. Швидше всього він ходив не в далеку Месопотамію, а до річки Ваді-Фара, що протікала біля його рідного Анатота. Саме на її березі на території Веніаміна, знаходилось село Фара (Єш.18:21,23), місце, багате на скелі з ущелинами. Важливо, що по-гебрейськи обоє назв: месопотамська річка Єфрат і річка Фара писались і вимовлялись ідентично (Єр.

51:63). Це, в свою чергу, повинно було нагадати юдеям, звідки нагряне небезпека.

993

ЄРЕМІЇ 13

ляється перед ними, стане таким же непотрібним, як і цей пояс.

11 Як пояс щільно прилягає до тіла, так Я хотів пригорнути до Себе весь дім Ізраїля і дім Юди, – говорить Господь, - щоб вони були для М ене народом, славою, хвалою і прикрасою, але ж вони не послухались».

12 Скажи їм таке слово: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: «Кожний бурдюк служить для того, щоб його наповнювати вином». Ці люди будуть сміятися і скажуть тобі: «Ми це і самі знаємо».

13 Тоді ти їм скажи: «Ось що говорить Господь: «Я зроблю кожного, хто живе на цій землі, безсилим, як безсилий п’яний. Я кажу про царів, які сидять на троні Давида, про священників, про пророків та про всіх, хто живе в Єрусалимі.

14 Я заставлю кожного з них спотикатися і падати на іншого – батьків на дітей, дітей на батьків. Не виявлю до них ні жалю, ні співчуття, ні милосердя, аж поки не вигублю всіх».

15 Отож слухайте, зважайте і не підносьтеся, тому що це Сам Господь говорить.

16 Віддайте славу Господу, Богу вашому, поки не стемніло, щоб не прийшлося у темряві ногам вашим спотикатися в горах.

17 Коли ж ви не послухаєте, моя душа буде по безлюдних місцях гірко оплакувати гординю вашу; очі мої переповняться сльозами, бо Гос-

поднє стадо буде відведене в полон.

18 «Скажи до царя і цариці, щоб сходили з трону, бо впаде з їхньої голови вінець слави.

19 Південні міста уже на замку, і нема кому їх повідкривати – так і вся решта народу Юдеї буде забрана в полон.

20 Зведи, Єрусалиме, очі і подивись на тих, хто йде з півночі. Де та отара, що тобі була доручена, пишна отара твоя?

21 Чим виправдаєшся, дочко Сіону, коли Бог навідається до тебе? Чи ж не ти сама приманила їх до себе, щоб управляли тобою? Чи не схоплять тебе болі, як породіллю?

22 І коли ти скажеш в серці своєму: «За що це все наздогнало мене?» – знай, що за велике беззаконня піднято спідницю твою і оголено ноги твої.

23 Чи може чорношкірий перемінити свою шкіру або леопард – плями свої? Так і ви, звикши робити зло, чи можете робити добро?

24 Тому Я розвію вас, як розвіває пустельний вітер полову.

25 Ось твоя частка, призначена тобі Мною, – говорить Господь, – за те, що ти забула Мене і покладаєшся на оману, 26 Я підніму твій поділ тобі на обличчя так, що усі побачать сором твій, 27 твій блуд, твоє яріння, твою без сорому розпусту на горбах та полях. Горе тобі, Єрусалиме! Як довго тобі ще залишатися нечистим?»

994

ЄРЕМІЇ 14

14

Молитва Єремії в посуху

1 Слово Господнє, яке було до Єремії в час посухи: 2 «Плаче Юда, ворота його покосились, і розпачливі крики доносяться від тих воріт Єрусалима.

3 Заможні посилають своїх слуг по воду. Вони приходять до колодязя, але там не знаходять води; вертаються ні з чим і від сорому закривають обличчя.

4 Потріскалась без дощу від спеки земля, ходять сумні з покритими головами хлібороби.

5 Лань і та народжує і кидає в полі своє оленя, бо не знаходить зеленої трави.

6 Дикі осли з потухлими очима стоять на голих скелях і, вдихаючи повітря, немов шакали, ловлять, чи не відчується де запах зелені».

7 Хоч наші гріхи свідчать проти нас, але Ти, Господи, зласкався і допоможи нам заради імені Твого. Наша зрада вельми велика, ми згрішили перед Тобою.

8 О , надіє Ізраїлева, Спасителю його в скрутний час, чому ведеш себе, так, немов Ти чужий для нас, немов подорожній, який зупинився на нічліг.

9 Чому Ти, немов той воїн-втікач, який не може ні собі, ні іншим раду дати? Ти ж посеред нас, Господи, і ми називаємось Твоїм іменем. Не залишай же нас!

10 Господь так говорить про цих людей: «За те, що вони люблять блукати, не стримують ніг своїх, во-

ни не в радість Мені. Тепер пригадаю їм провини їхні і покараю за їхні гріхи».

11 І сказав мені Господь: «Не молись за цей народ і не проси для нього добра.

12 Навіть коли вони будуть поститися, Я не слухатиму їх благального плачу, а коли будуть приносити всепалення та хлібні жертви, Я не прийму їх. Мечем, голодом і мором буду вигублювати їх!»

13 На це я сказав: «О, Владико Господи! Їм же пророки кажуть: «Не побачите ні меча, ні голоду не буде у вас, але мир повсякчасний буде на цьому місці».

14 Господь відповів: «Ті пророки неправду пророкують ім’ям Моїм. Не посилав Я їх, не наказував їм і не говорив до них; вони від себе пророкують фальшиві видіння, віщують пусті мрії свого серця».

15 Тому так говорить Господь про цих пророків: «Вони беруться пророкувати іменем Моїм в той час, як Я не посилав їх, і віщують, що ні меча, ні голоду не буде в цій землі. Через це вони самі загинуть від меча і голоду.

16 А ті, хто слухав їх, голодом і мечем будуть викинуті на вулиці Єрусалима, і нíкому буде хоронити ні їхніх жінок, ні їхніх синів, ні дочок. Я поверну на них їхнє зло».

17 Скажи їм ще таке слово: «Мої очі проливатимуть сльози вдень і вночі, бо тяжке горе спіткає діву, дочку Мого народу, їй завдадуть сильного, болючого удару!»

995

ЄРЕМІЇ 14-15

18 В ий ду в поле - там побиті мечем, увійду в місто - там млі ють з голоду; пророки і священники забрані в чужі землі.

19 Чи справді покинув Ти Юду? Чи ж то Сіоном бридує душа Твоя? Чому Ти поражаєш нас так, що не можемо вилікуватись? Ми чекали миру, та нічого доброго не дочекались; ждали зцілення, а отримали страх.

20 О, Господи! Ми визнаєм своє нечестя, гріх наших батьків; ми згрішили проти Тебе.

21 Але Ти не відкидай нас заради імені Твого, не забирай честі трону Твоєї слави, згадай і не руйнуй з нами Твого завіту!

22 Хіба є серед народів такі боги, що дають дощ на землю? Чи саме по собі небо дає зливу? Хіба не Ти, о Господи, наш Бог, все це робиш? Тому й покладаємось на Тебе.

вати; собак, щоб їхні тіла розтягували; небесних птахів і звірів польових, щоб їх терзали й вбивали, щоб їли і вигублювали.

4 Я зроблю Юдею страшним прикладом для інших народів за те, що зробив у Єрусалимі Манасія, син Єзекії, цар юдейський.

5 Ніхто тебе тоді, Єрусалиме, не пожаліє, ніхто тобі не поспівчуває і навіть не запитає –як тобі живеться?

6 Ти залишив Мене, – говорить Господь, – відступив назад. Тому Я простягну Свою руку і здійсню суд, бо Я втомився милувати.

7 Немов лопатою, Я розвію їх по різних містах Землі, заберу у них дітей і знищу Свій народ, тому що він не відвертається від своїх доріг.

8 Вдовиць у них стане більще, ніж піску морського. В розквіті літ наведу на їхніх матерів і на юнаків згубу. Раптово огорне їх неспокій і страх. Господня відповідь 9 Хоч у матері семеро синів, та не на благання матиме жодного – всі загинуть; від горя і сліз їй перехопить дихання – 1 І сказав мені Господь: «Навіть світлий день стане чорним. Залишок якби приступили Мойсей з Самуї- і той не уціліє, всі підуть під меч», – лом до Мене, то і тоді душа Моя не говорить Господь. прихилиться до цього народу. Його Третя скарга Єремії прогнали б вони геть з-перед Мого 10 Горе мені, мамо, що ти народиобличчя. ла мене, людину, з якою ворогує вся 2 А коли б народ сказав: «Куди моя земля. Я не позичав, і мені не нам іти?» – то ти скажи їм: «Так позичали, але всі проклинають мегворить Господь: «Хто смертельно не. хворий – іди помирай! Кого жде меч 11 І промовив Господь: «Я буду – іди під меч! Кого жде голод – іди завжди з тобою заради твого добра, помирати від голоду! Кого жде по- вступлюсь за тебе перед ворогом в лон – іди в полон! лихий час і в нещасті.

3 Я наведу на них чотири види зла, 12 Хіба можна розбити на куски – говорить Господь, – меч, щоб уби- залізо з півночі і мідь?

996

15

ЄРЕМІЇ 15-16

13 Твої, Юд еє, багатства і твої скарби Я віддам на пограбування, віддам не за плату, а за всі твої гріхи, які ти накоїла у своїх володіннях.

14 Я зроблю так, що твої вороги винесуть усе в землю, яку ти не знаєш, через Мій гнів, який горить і палає проти тебе».

15 «Господи, Ти мене знаєш, згадай мене і потурбуйся за мене, відомсти моїм переслідувачам. Ти до них терпеливий, збережи мене – поглянь, яку наругу я переношу заради Тебе.

16 Твої слова надійшли до мене, і я їх проковтнув. Вони принесли для мого серця радість і втіху, бо я ношу Твоє ім’я, Господи, Боже Всемогутній.

17 Я не сидів у товаристві, де не шанується Твоє ім’я, а залишаюсь сам, бо Ти наповнив мене обуренням.

18 Чому, о Господи, не затихає мій біль, чому не загоюються рани? Невже Ти змінився і став, наче безводне джерело?»

19 Господь на це відповів: «Я кщо ти повернешся, то Я знову буду до тебе прихильним, ти знову будеш стояти переді Мною; і якщо знайдеться в твоєму слові мудрість, ти знову зможеш говорити від Мого імені. До тебе повинні прийти, змінившись, люди, а ти не змінюйся, як вони.

20 Я зробив тебе укріпленою мідною стіною для цього народу. Вони будуть боротися з тобою, але не переможуть, бо Я з тобою,

21 щоб спасати і визволяти тебе від злих людей, від тих, кого ти боїшся, – говорить Господь». День нещастя 16 1 Слово Господнє: 2 «Не бери собі, Єреміє, жінки і хай у тебе не буде ні синів, ні дочок на цьому місці, 3 бо так говорить Господь про синів і дочок, які народяться на цьому місці, про матерів, які народять їх, і про батьків, які дадуть їм життя на цій землі: 4 «Вони помруть від хвороб, не будуть оплакані і не будуть поховані, гноєм лежатимуть на поверхні землі. Їхня смерть буде від меча і голоду; мертві тіла стануть поживою для птахів небесних і польових звірів».

5 Так говорить Господь: «Н е заходь в дім, де відбувається поминальна гостина, не ходи туди плакати і не співчувай їм. Я забрав, – говорить Господь, – Свій мир у цього народу, милосердя і благословення.

6 Помруть усі великі й малі у цій землі, не будуть поховані, і задля них ніхто не буде бити себе в груди та обстригати голови.

7 Не будуть роздавати хліб на розраду по мертвому, ані чаші втішáння по померлому батькові чи по померлій матері.

8 Не входь в дім поминок і не сідай з ними їсти й пити».

9 Так говорить Господь Всемогутній, Бог Ізраїля: «Я зроблю так, що іще за ваших днів, у вас на очах, з цього місця зникне голос радощів і

997

ЄРЕМІЇ 16-17

голос веселощів, голос молодого і молодої.

10 А коли ти передаси цьому народові усі ці слова, а вони скажуть тобі: «За що Господь проголосив проти нас такі страшні слова, в чому наш злочин і гріх, яким ми згрішили проти Господа, Бога нашого?» – 11 то ти дай відповідь: «За те, що ваші батьки залишили Мене, – говорить Господь, – і ходили за чужими богами, служили їм і поклонялись їм, а Мене покинули і не виконували Закону Мого.

12 А ви поступаєте ще гірше ваших батьків, ходите кожний за впертістю свого злого серця і не підкоряєтесь Мені.

13 За це Я викину вас з цієї землі в землю, яку не знали ні ви, ні ваші батьки. О, там ви матимете можливість служити день і ніч чужим богам! І Я не прийду вам на поміч і не явлю милосердя.

14 В народі присягаються, промовляючи: «Живий Господь, Який вивів синів Ізраїля з Єгипту». – Але настають дні, – говорить Господь, – коли люди будуть говорити: 15 «Живий Господь, Який вивів синів Ізраїля з північних земель та з усіх земель, куди Він їх порозкидав». Бо Я верну народ Ізраїля на землю, яку дав їхнім предкам.

16 Ось Я посилаю за рибалками, – говорить Господь, – вони будуть ловити їх, а потім пошлю за мисливцями, і ті будуть виловлювати їх по всіх горах, по всіх горбах та по всіх ущелинах скель.

17 Мої очі звернені на всі їхні до-

роги. Їм не заховатися від Мене, і їхнім злочинам не утаїтися від Моїх очей.

18 Насамперед Я відплачу вдвоє за їхнє беззаконня та гріх, бо вони осквернили Мою землю. Вони заполонили Моє володіння бридкими ідолами».

19 О, Господи, сило моя і твердине моя, притулок мій в день нещастя, до Тебе звернуться з усіх кінців Землі і скажуть: «Наші батьки вхопились за огидну брехню, марноту і за те, в чому нема ніякої користі».

20 «Бо хіба людина спроможна зробити собі бога? Те, що вона робить, – зовсім не боги.

21 Тому Я зроблю так, що вони дізнаються свого часу і про Мою руку, і про те, що Моє ім’я – Господь».

17

Суботній спочинок

1 «Гріх Ю ди викарбуваний залізним різцем, висічений алмазним вістрям на камені їхнього серця, на рогах їхніх жертівників.

2 Навіть їхні сини пам’ятають ті жертівники і їхні священні стовпи поруч з розлогими деревами на високих горбах, 3 в горах і на відкритих полях. За це Я віддам ваші скарби на пограбування, а висоти, де ви, поклоняючись, грішили, – на знищення.

4 Ви добровільно віддали свою спадщину, якою Я вас наділив, тому заставлю вас служити своїм ворогам в землі, якої ви не знаєте, бо ви запалили вогонь Мого гніву, і він горітиме повік!»

998

ЄРЕМІЇ 17

5 Так говорить Господь: «Прокля15 Кажуть мені: «Як знати слово тий чоловік, який надіється на Господнє? Чи не по тому, що воно чоловіка і робить тіло опорою збувається?»

16 Я не вагавсь, щоб бути у Тебе своєю, а серцем відступає від Госпастирем, і не жадав злого дня. Ти пода.

6 Він, як самітній кущ в степу, це знаєш. Що вимовили мої уста, те якому не бачити добра в сухому, не втаєне від Тебе. солончаковому та безлюдному краї.

17 Не дай же мені жахатись Тебе, 7 Б лагословенний чоловік, який будь пристановищем для мене в линадіється на Господа і для якого ху годину. опора – Господь.

18 Нехай будуть посоромлені ті, 8 Він буде, як дерево, посаджене хто мене переслідує, а мене не розбіля потоку, коріння якого має чаруй; нехай вони тремтять, а мене вдосталь води. Воно не боїться хай обмине страх; наведи на них лиспеки, бо вкрите густою листвою і хий день, щоб вони одержали подне перестає плодоносити і в посу- війно.

19 Так сказав мені Господь: «Піди шливу пору. (Пс.1:3) 9 Н айбільш лукаве та запекле сер- і стань у воротах синів народу, якице людини. Хто може дослідити йо- ми входять і виходять царі юдейго? ські, та обійди всі ворота єрусалим10 Я, Господь, досліджую серце ські 20 і промов: «Слухайте Господнє людини і випробовую розум, щоб вирішити, чого вона достойна, та слово, царі юдейські та всі юдеї разом з усіма жителями Єрусалима, оцінити її заслуги.

11 Немов куропатка, що висиджує що входите цими брамами! підкинуті яйця, так і той, хто набув 21 Так говорить Господь: «Беребагатство неправдою. У половині жіть ваші душі, не носіть суботньоднів своїх він покине його, а коли го дня тягарів брамами єрусалимприйде його час, тоді побачить свій ськими, нерозум».

22 і не виносьте суботнього дня ні12 Престол слави високо стоїть з яких тягарів з домів ваших, і не висамого початку. Це місце нашої свя- ко нуй те ніяких робіт, а свят куй те сутині. ботній день, як це Я заповідав бать13 О Господи, надіє Ізраїлева, всі, кам вашим. хто залишає Тебе, будуть засором23 Правда, вони не слухали і не лені. Імена всіх, хто відступає від прихиляли свого вуха, а показали Тебе, будуть написані на піску, то- себе тугошиїми, не здатними слухаму що вони залишили джерело жи- ти та переймати науку. вої води – Господа.

24 К оли ж ви будете слухатись Ме14 Оздоров мене Господи, то оду- не, – говорить Господь, – не будете жаю, спаси мене, то буду спасен- виконувати ніякої роботи суботньоний, щоб я міг хвалити Тебе.

999

ЄРЕМІЇ 17-18

го дня, не будете носити ніяких тягарів, а будете його святкувати, 25 то брамами цього міста будуть входити князі і царі, які сидять на престолі Давида, і їздитимуть на колісницях та на конях – вони, їхні князі, народ Юдеї і жителі Єрусалима, а місто це буде людне повік!

26 І приходитимуть з міст Юдеї, і з околиць єрусалимських, і з Веніамінової землі, і з долин та гір; прийдуть люди і з Негева та й принесуть всепалення, мирні жертви, хлібні приноси, ладан та жертви подяки у дім Господній.

27 Коли ж не послухаєте М ене, щоб дотр имуватись свята с убот нього дня, не носити тягарів, а будете входити з ними через ворота Єрусалима, то Я запалю в воротах полум’я, і воно пожере башти міста, і ніхто не погасить його».

18

Невдала глиняна посудина

1 Слово, яке надійшло Єремії від Господа: 2 «Зберись і йди в дім гончара, там Я тобі дам почути Моє слово».

3 Я пішов у дім гончара і застав його за роботою на гончарському крузі.

4 І ось посудина, яку він робив з глини, вийшла не така, як він хотів. Тоді він став знову працювати над нею і зробив з неї другу, яка сподобалась йому.

5 І було до мене слово Господнє: 6 «Чи не можу я зробити з вами, доме Ізраїлів, так, як зробив цей гончар? – говорить Господь. – Ось,

що глина в руці гончара, те ви в Моїй руці, доме Ізраїлів».

7 «Якщо Я коли-небудь буду говорити проти якого-небудь народу і царства: «Зруйнуйте, викореніть і знищте!» – 8 а той народ відступить від свого беззаконня, про яке Я говорив, то чи не пошкодую, що вирішив навести на нього біду?

9 Але коли Я коли-небудь буду говорити про народ і царство, щоб піднести та утвердити його, 10 а він стане робити беззаконне перед Моїми очима і не буде слухатися Мого голосу, то конче відміню те добре, що думав зробити для нього.

11 Отож, скажи народу Юди і жителям Єрусалима: «Так говорить Господь: «Я готовлю для вас горе і задумую проти вас лихе. Відверніться кожний зі своєї злої дороги і виправте свої шляхи та поведінку».

12 Але вони кажуть: «О, ні! Ми хочемо ходити згідно своїх думок, поступати кожний згідно свого впертого серця».

13 Тому так говорить Господь: «Розпитайте серед інших народів: чи хтось чув щось подібне? Ганьбу чинить дівчисько Ізраїлеве.

14 Чи залишає сніг скали Ліванських гір? Чи висихають коли холодні води, що течуть у міжгір’ї?

15 А Мій народ забув Мене: кадить марноті, відхиливсь від доріг прямих, доріг вічних, а збивсь на манівці, 16 щоб зробити свою землю пусткою, повсякчасним посміховиськом.

1000

ЄРЕМІЇ 18-19

Кожний, хто проходитиме нею, жахнеться і похитає головою.

17 Наче східний вітер, Я розвію їх перед їхніми ворогами; спиною, а не обличчям обернусь до них в скрутну годину». Четверта скарга Єремії 18 Сказали вороги Єремії: «Давайте придумаємо що-небудь проти Є ремії; від цього закон без священника не пропаде і поради мудрих не загинуть – ми збережемо слова наших пророків. Давайте вдаримо його ж власною мовою, і не звертаймо уваги ні на жодне його слово!»

19 «О, Господи, зглянься на мене та почуй слова моїх противників!

20 Чи личить платити злом за добро? Я до народу Юдеї був добрим, а вони для мене копають яму. Згадай, як я перед Тобою стояв і благав для них добра, щоб відвернути від них гнів Твій.

21 Пошли на їхніх дітей голод, а їх самих віддай під меч! Хай їхні жінки стануть бездітними і овдовіють! Хай їхні чоловіки загинуть від мору, а юнаки – убиті в бою!

22 Хай не замовкає плач в їхніх домах, коли наведеш на них грабіжників, бо вони намагались спіймати мене, розставили сіті на ноги мої.

23 Господи, Тобі відома їхня змова проти мене – не прости їхнього злочину, не зменш їхнього гріха перед Тобою, покарай ворогів в час Твого гніву».

2 Після цього візьми з собою старійшин зі священниками і піди в долину синів Єнномових, яка біля Воріт черепків. Там їм проголосиш те, що Я тобі скажу.

3 Скажи їм: «Слухайте слово Господнє, юдині царі і жителі Єрусалима. Так говорить Всемогутній Господь, Бог Ізраїлів: «Я наведу на це місце таку біду, що хто почує про неї, у того задзвенить у вухах!

4 Я це зроблю тому, що народ Ю деї відвернувся від Мене і зробив це місце чужим для Мене. Вони кадять богам, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські. Вони залили це місце кров’ю невинних.

5 Вони побудували висоти Ваалу, на яких спалюють своїх синів, як жертви Ваалові, чого Я їм не заповідав, про що не говорив і що не приходило на серце Мені.

6 Тому настають дні, – говорить Господь, – коли це місце не буде називатися Тофетом і долиною синів Єнномових, а долиною Вбивства.

7 Я розкидаю раду Юди і Єрусалима на цьому місці і зроблю так, що вони поляжуть від меча перед своїми ворогами, а трупи їхні стануть поживою птахам та звірам.

8 Я зроблю це місто страхіттям та посміховищем; хто тільки проходитиме там, похитає головою і присвисне від здивування.

9 Я зроблю так, що вони опиняться в облозі та нужді; люди будуть так голодувати, що спочатку їстимуть Притча про розбитий тіла своїх синів і дочок, а потім глек один одного.

1 Так сказав Господь: «Єреміє, піди 10 Розбий глечик перед очима тих і купи у гончара глиняний глечик. людей, які підуть з тобою, 1001

19

ЄРЕМІЇ 19-20

11 і скажи їм: «Так говорить Господь Всемогутній: «Як розбито цей глечик, якого неможливо зліпити заново, так Я розіб’ю цей народ і це місто. Через недостачу місця на кладовищі людей будуть хоронити в Тофеті».

12 Я так поступлю з цим містом та його жителями, що воно стане самé, як Тофет.

13 Навіть будинки єрусалимські і доми царів юдейських стануть нечистими, як Тофет, бо на їхніх покрівлях кадили небесним світилам та приносили ливні жертви чужим богам».

14 Коли Єремія повернувся з Тофета, куди посилав його Господь пророкувати, він став на подвір’ї дому Господнього і звернувся до народу: 15 «Так говорить Господь Всемогутній, Бог Ізраїля: «На це місто і на всі його міста Я накликаю горе, про яке попереджував, тому що ви показали себе тугошиїми і не слухали Моїх слів».

хуром, а Магор-Міссавівом (жах навкруги)) , 4 бо так говорить Господь: «Я зроблю тебе пугалом самому собі і твоїм приятелям, твої очі побачать, як вони впадуть від ворожого меча. Та й всього Юду Я віддам в руки вавілонського царя, який відведе їх в полон у Вавілон і там поразить їх мечем.

5 Всі багатства цього міста і все, що в ньому виготовляється, всі його дорогоцінності і всі скарби царів Юдеї Я віддам в руки їхніх ворогів. Вони їх захоплять і вивезуть у Вавілон.

6 Ти ж, Пашхуре, та увесь твій дім підете в неволю у Вавілон, там ти помреш, там тебе й твоїх приятелів і поховають, бо ти пророкував брехню». П’ята скарга Єремії 7 Ти обманув мене, Господи, і я в цьому переконався. Ти переміг, бо Ти сильніший. Я став посміховиськом серед людей, цілими днями вони потішаються наді мною.

8 Щоразу, коли я звертаюсь до Єремія і Пашхур них, кричу про насильство та гра1 Пашхур, син Іммера, був священ- біж. Я людям несу вістку Твою, Госником і служителем самого високо- поди, але мені у відповідь лише наго рангу в Господньому домі. Коли смішки та ганьба. він почув, як Єремія говорив ці про9 Я навіть вирішив: не буду згадурочі слова, вати про Тебе і більше не промов2 то підійшов і вдарив Єремію. лятиму Твоє ім’я! Та в серці моєму Після цього він ще й надів йому на Твоє слово було, як вогонь, як полуруки і ноги дерев’яні колодки. Все м’я в костях. Я намагався затамуваце відбувалося при храмі біля верх- ти його, але не спромігся. ніх Веніамінових воріт.

10 Я чув, як багато обмовляло ме3 Наступного дня він звільнив Є ре- не з погрозою: «Давайте донесемо мію з колодок, а Єремія сказав йо- на нього і звинуватимо!» Н авіть му: «Господь називає тебе не Паш- друзі і ті проти мене. Всі підстеріга1002

20

ЄРЕМІЇ 20-21

ють, чи не оступлюсь я, чи не спіткнуся – може попадеться, тоді ми візьмемо верх над ним і помстимося!

11 Але Ти, Господи, зі мною, як сильний і грізний воїн. Ось чому мої недоброзичливці впадуть і не встануть, осоромляться і не матимуть успіху. Їхнє засоромлення буде вічним!

12 Господи Вс емогутній! Ти бачиш праведного, Ти досліджуєш розум і серце. Дай мені побачити, як Ти помстишся їм, бо я Тобі доручаю розсудити мою справу.

13 Співайте Господеві, хваліте Господа, бо Він визволяє душу бідного з рук злочинних! Шоста скарга Єремії 14 Хай буде проклятий день, в який я народився! Нехай не буде благословенним той день, коли народила мене мати! (Іов3:1-16).

15 Нехай буде проклятий той чоловік, який приніс моєму батькові вістку: «Тобі народився хлопчик!» – і тим потішив його.

16 Хай буде з тим чоловіком те саме, що з містами, які Господь знищив без жалю! Хай він чує голосіння вранці і плач в обідню пору!

17 За те, що не вбив мене в материнській утробі, щоб для мене мати стала могилою і ніколи більш не народжувала!

18 Для чого було мені виходити з материнського тіла? Щоб бачити очима горе, а дні коротати в стиді? Пророцтво про полон

21

1 Ось слово, яке було Єремії від

Господа, коли цар Седекія послав до нього П ашхура, сина М алхії, і Софонію, сина Маасеї, священника, щоб сказати: 2 «Звернись до Господа і запитай, як нам бути, бо Навуходоносор, цар Вавілона, прийшов воювати з нами. Може, Господь зробить щось дивне заради нас, щоб той відступив від нас».

3 Єремія відповів їм: «Ось що скажіть Седекії: 4.Т ак говорить Господь: «Х оч у вас є в руках зброя, якою ви думаєте захиститись від вавілонського царя, але вона вам не допоможе. Військо халдеїв звідусіль оточило місто і скоро воно ввійде в Єрусалим.

5 Я сам буду воювати з вами піднятою і могутньою рукою, з гнівом, люттю і великим обуренням.

6 Я покараю жителів цього міста, як людей, так і худобу; вони помруть від страшної хвороби.

7 Після цього, – говорить Господь, – Я видам Седекію, царя Юди, його слуг, народ і тих, хто залишиться після мору, меча й голоду, в руки вавілонського царя Навуходоносора, в руки ворогів і тих, хто шукає їхньої душі. Він їх поразить мечем. Він не пожаліє їх і не проявить ні співчуття до них, ні милосердя.

8 А до народу цього промов: «Так говорить Господь: «Я пропоную вам дорогу життя і дорогу смерті.

9 Той, хто залишиться в цьому місті, загине від меча, голоду і мору, а той, хто вийде і здасться халдеям, які взяли в облогу вас, той буде жити.

1003

ЄРЕМІЇ 21-22

10 Я повернув Своє лице проти цього міста йому на шкоду, а не на добро, – говорить Господь. – Воно буде віддане в руки вавілонського царя, який спалить його дотла».

11 Скажи це все, Єреміє, царській сім’ї Юдеї. Хай слухають вістку від Бога.

12 Доме Давидів! Так говорить Господь: «Ваш щоденний суд повинен бути справедливим і милосердним до беззахисного перед грабіжниками, щоб не вибухнув вогонь Мого гніву, якого нíкому буде погасити через ваші злі вчинки.

13 Я проти тебе, жителько долини, скеле рівнини, – говорить Господь.

– І проти вас, хто промовляє: «Хто може напасти і захопити укріплене місто? Хто ввійде в наші доми?» Ось відповідь від Господа: 14 «Ти по заслузі будеш покарана; Я розведу вогонь в лісах навколо тебе, і він попалить все довкола тебе».

22

Суд над злими царями

1 Так говорить Господь: «Піди в дім

царя Юди і скажи там таке сло-во: 2 «Слухай слово Господнє, царю Юди, який сидиш на Давидовому престолі, ти, твої слуги і твій народ – ті, хто входить цими ворітьми.

3 Так говорить Господь: «Поступайте справедливо і чесно, захищайте ошуканого шахраєм, не утискуйте ні чужинця, ні сироту, ні вдову. Не проявляйте жорстокість і не проливайте безвинно кров на цьому місці.

4 Бо тільки тоді, як неухильно бу-

дете додержуватись цього слова, то ворітьми Єрусалима будуть входити царі, які сидять на троні Давидовому та їздять на колісницях і конях, кожний зі слугами своїми та своїм народом.

5 Якщо ви не послухаєтесь цих слів, то клянусь самим Собою,–говорить Господь, – царський палац буде перетворений на груду каміння».

6 Так говорить Господь про дім царя Юдеї: «Високий палац, як ліс Галааду, красивий, як гори Лівану, та Я зроблю його безлюдним, як пустиню.

7 І нашлю на тебе людей, щоб з руй нувати той палац; у кожного з них буде своя зброя для руйнування. Найкращі кедрові колони будуть зрубані і вкинуті у вогонь.

8 Багато народів пройде через це місто і промовлятиме між собою: «Чому Господь так обійшовся з Єрусалимом, цим великим містом?»

9 У відповідь почують: «За те, що вони перестали виконувати завіт з Господом, своїм Богом, а стали служити чужим богам».

10 Не плачте за померлим і не побивайтесь за ним, але плачте гірко за тим, хто відходить, бо він уже не повернеться і більше не побачить рідної землі.

11 Так говорить Господь про сина Йосії, юдейського царя Шаллума (Йоахаза), який заступив на місце свого батька: 12 «Він помре там, куди відведуть його єгиптяни, і більше ніколи не повернеться у свою землю».

1004

ЄРЕМІЇ 22-23

Суд над царем Йоакимом 22 За це наздожене Моє покарання 13 Горе царю Йоакиму за те, що він тебе, як хуртовина, всіх пастирів твоїх будує свій палац неправдою; верхні рознесе її вітер. Ти сподівалася на докімнати будує він на беззаконні, а помогу інших, але інші теж будуть пеближнього силує працювати дарма, за- реможені і, як ти, осоромлені за своє лишаючи без заробітку, зло.

14 ще й промовляє: «Збудую пишні 23 О ти, яка живеш, немов на Лівані, палати, просторі світлиці, прорубаю гніздишся, наче на кедрах! Як же ти великі вікна, обшию кедром стіни, стогнатимеш, коли настануть твої мурозмалюю їх червоною фарбою!» ки, як муки породіллі!»

15 Гадаєш, що ти станеш великим цаСуд над Єхонією рем, збудувавши палати з великого 24 «Живий Я, – говорить Господь, – кедра? Твій батько Йосія задовільняв- навіть якби ти, Єхоніє, сину Йоася простою їжею і питвом і був завж- кима, царю юдейський, був перстди справедливим, тому і був успіш- нем з печаткою на Моїй правій руці, ним. то і звідти Я зірвав би тебе!

16 Йосія завжди допомагав нужден25 Я віддам тебе в руки тих, хто ним та бідним, і тут його супровод- шукає твоєї душі, в руки тих, кого жував успіх. Хіба це не говорить про ти боїшся, – в руки Навуходоносоте, що означає знати Мене? – говорить ра, царя Вавілону і халдеїв. Господь.

26 Я викину тебе і твою матір, яка 17 «А твої очі і твоє серце дбають ли- народила тебе, в чужий край, де ви ше про наживу та пролиття невинної не народились, але де помрете крові, а до того ж про утиск та насиль27 в землю, звідки душа ваша заство. хоче вернутись, але не вернеться.

18 Тому так говорить Господь про 28 Ти, Єхоніє, разом з твоїми дітьЙоакима, сина Йосії, царя юдейського: ми будеш розбитий і викинутий в «Не будуть за ним голосити: «О, брате чужу зем лю, як нікому не потрібмій!», «О, сестро моя!», не будуть по- ний горщик биватися: «О, володарю!», «О, велич29 О, земле, земле! Земле Юдина! носте!» Слухай слово Господнє.

19 Його поховають, як осла: витяг30 Так говорить Господь: «Запинуть і викинуть за ворота Єрусалима». шіть цього чоловіка, як бездітного, Пророцтво про Юдею бо ніхто з його синів не сяде на трон 20 «Кричи, Юдеє, в Ліванських го- Давидів, щоб панувати в Юдеї». рах, на Башáні здійми голос, голоси на скелях Аваріму, бо знищено всіх твоїх Пророцтво про коханців. невірних пастирів 21 Я попереджував тебе за днів твого 1 «Горе пастухам, які не доглядаблагополуччя. Ти ж відповідала: «Не ють отару, а розганяють овець Мого хочу слухати!» Ти вела себе так ще з пасовища», – говорить Господь. юних років – не слухала Мого голосу.

1005

23

ЄРЕМІЇ 23

2 До таких пастухів, які так пасуть мій народ, говорить Господь, Бог Ізраїлів: «Ви заставили Моїх овець розбігтися й загубитися, бо не турбувались за них. Ось тепер Я зверну Свою увагу на ваші злі діла»,– говорить Господь.

3 «Я зберу рештки Моєї отари з усіх земель, куди вони порозбігались, і поверну їх назад на своє пасовище, де вони, розмножуючись, знову стануть численними.

4 Я поставлю над ними таких вівчарів, які будуть пасти їх, і вівці не будуть їх ані лякатися, ані розбігатися, тому жодна з них не загубиться», – говорить Господь.

5 «Ось настають дні, – говорить Господь,– коли Я дам Давиду праведного Нащадка, Який правитиме мудро і по справедливості.

6 За часів цього Нащадка спасеться Юдея і житиме в безпеці Ізраїль. Ім’я, яким Він називатиметься, буде: Господь (Єгова) – наше оправдання».

7 Настає уже час, – говорить Господь, – коли люди не будуть промовляти стару клятву: «Живий Господь, Який вивів народ Ізраїля з Єгипту», 8 а скажуть:«Живий Господь, Який привів Ізраїля з північної землі та з усіх земель, по яких Він їх розсіяв, щоб віднині оселити на своїй землі». Суд над неправдивими пророками

п’яний, як чоловік, якого подолало вино.

10 Земля наповнилась перелюбом; через прокляття виснажилась земля, в пустиню перетворились поля; пророки тяжіють до зла і свою силу витрачають на неправду.

11 «Занечистились і пророк, і священник. Навіть у Своєму храмі Я виявив їхнє беззаконня, – говорить Господь, – 12 тому їхня дорога буде, немов ожеледь в темряві: тільки торкни їх, вони конче попадають. Це буде покаранням для них», – говорить Господь.

13 «Бачив я в Самарії безглуздя пророків: вони віщують іменем Ваала, і через них блудить Мій народ, Ізраїль.

14 Але і в пророків Єрусалима діється жахливе: живуть вони в перелюбі, блукають у неправді, підтримують руки злочинців і не відвертаються від свого беззаконня. Вони для Мене стали, як Содом, і його жителі – як Гоморра».

15 Тому так промовляє Гос подь сил проти цих пророків: «Я заставлю їх їсти полин і пити отруйну воду, тому що через єрусалимських пророків безбожність розлилась по всій цій землі».

16 Так говорить Господь сил: «Не слухайте слів цих пророків, які пророкують вам. Вони зраджують вас, висловлюють марення свого серця, а не Господні вісті.

17 Вони звертаються до тих, хто 9 Моє серце розбите заради проро- зневажає Моє слово і кажуть: «Ви ків. Всі мої кості ниють. Заради Го- будете мати мир!» А тих, хто хоспода і Його святих слів я став, наче дить за своїм впертим серцем, зас1006

ЄРЕМІЇ 23

покоюють: «Не бійтеся, лихо не спіткає вас!»

18 Але хто з них перебував на довірчій раді з Господом, щоб бачити і чути Його слово? Хто коли з них звертав увагу на Його слова?

19 Ось покарання від Господа налетить на них, як гроза, і гнів Його спаде на голову нечестивих, як буря.

20 Гнів Господа не зупиниться, поки Він не здійснить задумане серцем. В наступні дні ви це побачите явно.

21 Я не посилав таких проро ків, але вони самі побігли; Я не говорив з ними, та вони взялись пророкувати.

22 Якби вони перебували зі Мною в довірчих стосунках, то передали б Моєму народу Мої слова, і народ залишив би свою лиху дорогу та свої беззаконні діла.

23 Хіба Я, Господь, тільки близько, а далеко Мене нема? Я скрізь.

24 Чи зможе яка-небудь людина заховатися в потайному місці, так що Я його не побачу? – говорить Господь. – Хіба не Я наповнюю Небо і Землю? – говорить Господь.

25 «Я чую, як пророки, які Моїм іменем пророкують брехню, кажуть: «Мені снилось! Мені здалось!».

26 Чи то довго це буде продовжуватись в серцях пророків, які пророкують брехню, виказують підступ свого серця?

27 Вони думають про те, як за допомогою своїх снів, які розповідають один одному, примусити Мій народ забути Моє ім’я, як забули Моє ім’я через Ваала їхні батьки.

28 Пророк, якому приснився сон, хай розповідає сон, а той, у якого є Моє слово, хай передає його правдиво. Що спільного у полови із зерном? – говорить Господь.

29 «Чи не подібне Моє слово до вогню, – говорить Господь, – або до ковальського молота, що розбиває скалу?

30 Ось тому Я – проти пророків, – говорить Господь, – які крадуть Мої слова один у одного.

31 Я проти пророків, - говорить Господь, – які працюють своїм язиком, щоб заявити: «Ось що Він каже!»

32 Я проти пророків фальшивих снів, – говорить Господь, – які розповідають їх так, що вводять в оману Мій народ своєю брехнею та хвастанням. Насправді Я їх не посилав і нічого їм не наказував. Тому вони не приносять народові ніякої користі», – говорить Господь.

33 «Якщо цей народ, пророк або священник запитає тебе, Єреміє: «Який маєш тягар від Господа?» – то скажи їм: «Це ви – той тягар, якого Я скину!»– говорить Господь.

34 «А на пророка, на священника або на чоловіка, який промовляє: «Цей тягар від Господа!», – на такого чоловіка і на домашніх його Я зверну увагу.

35 Вам слід запитувати один в одного так: «Що відповів Господь?» Або: «Що говорить Господь?».

36 І ніколи не вживайте слова: «Тягар від Господа», бо ці слова справді стануть тягарем тому чоловікові. Цими словами ви перекручу-

1007

ЄРЕМІЇ 23-25

єте слова живого Бога, Всемогутнього Господа, Бога вашого.

37 До пророка звертатись потрібно так: «Що відповів тобі Господь?», або: «Що говорив Господь?»

38 Коли ж ви промовлятимете «Тягар від Господа», то ось що говорить Господь: «Якщо ви говорите це слово – «Тягар від Господа», хоч Я попередив вас так не говорити, 39 то Я відкину вас від Себе, як справді важкий тягар, вас і це місто, яке Я дав вашим батькам і вам.

40 Я покладу на вас тягар вічної наруги і вічного сорому, який не зітреться повік!»

них плодів фіг. Я буду прихильним до них у землі халдеїв.

6 Мої очі будуть дивитися за ними для їхнього добра, і Я поверну їх назад у рідну землю. Я не розорю їх, а влаштую, не вѝкореню їх, а посаджу, щоб росли.

7 Я дам їм серце для пізнання Мене, що Я – Господь. Вони стануть Моїм народом, а Я – їхнім Богом, бо вигнані у Вавілон навернуться до Мене всім серцем.

8 Але Седекія, цар Юдеї, подібний до тієї фіги, яку їсти неможливо. Він, його слуги і люди, які залишились в Єрусалимі, і ті, які живуть у Єгипті, – це гнилі фіги. Притча про фіги 9 Я їх так покараю, що люди в усіх царствах землі будуть жахатися; над 1 Господь показав мені два кошики ними стануть потішатися, висміюз фігами, поставлені перед храмом вати і проклинати всюди, куди Я їх Господнім. Це сталося після того, прожену. як Навуходоносор, цар Вавілону, за10 Я пошлю на них меч, голод і брав у полон Єхонію, сина царя Йо- хвороби. Ц і біди буд уть їх переслідуакима, його слуг, ремісників і буді- вати, поки нікого не залишиться з вельників оборонних споруд, щоб них на землі, яку Я дав їхнім предзаставити їх працювати у Вавілоні. кам».

2 В одному кошик у були га р ні фіПророцтво про 70-річний ги, якими бувають ранні плоди, а в вавілонський полон другому кошику були погані, і то 1 Слово, яке було до Єремії про такі погані, що їх їсти було немож- весь юдейський народ на четверливо. тому році Йоакима, сина Йосії, царя 3 І запитав мене Господь: «Що ти юдейського, на першому році царюбачиш, Єреміє?» Я відповів, що ба- вання Навуходоносора, царя вавічу фіги дуже гарні і зовсім погані. лонського. Добрі фіги дуже гарні, а погані фіги 2 Пророк Єремія проголосив для настільки погані, що їх їсти немож- всього юдейського народу і для всіх ливо». жителів Єрусалима так: 4 Після цього Господь, Бог Ізраїля 3 «Починаючи з тринадцятого року сказав: царювання Йосії, сина Амонового, 5 «Народ Юдеї, забраний в полон у царя Юдеї, і до цього дня – всі ці Вавілон, – це люди, подібні до гар- двадцять три роки – я вставав рано і 1008

24

25

ЄРЕМІЇ 25

говорив вам слова Господні, але ви не слухали їх.

4 Господь посилав Своїх слуг, пророків, знову й знову, але ви їх не слухали і не звертали на їхні слова ніякої уваги.

5 Вони казали: «Верніться кожний зі своєї злої дороги, залиште свої беззаконні діла, тоді ви зможете жити на землі, яку Господь дав вам і вашим батькам на вічні часи.

6 «Не ходіть за іншими богами, не служіть їм і не поклоняйтесь перед ними. Не ображайте Мене ділами рук своїх, щоб не накликати на себе лиха.

7 «Ви ж не послухалися, - говорить Господь, – а продовжували поклонятися ідолам собі на зло».

8.Тому так говорить Господь сил: «Через те, що ви не слухались Моїх слів, 9 то Я зберу всі північні племена, – говорить Господь, – пошлю за Навуходоносором, царем вавілонським, Моїм слугою, і поведу їх проти цієї землі, проти її жителів та проти всіх сусідніх народів, щоб вигубити їх і зробити землю вічною пустинею; хто буде проходити, побачивши, як розорені ці країни, тільки засвище.

10 Не стане в них голосу радощів та пісень, голосу молодого та молодої, затихнуть жорна, погаснуть світильники.

11 Вся ця земля стане пусткою, сумним видовищем, і народи будуть в пригнобленні у царя Вавілону 70 років.

12 А як минеться 70 років, Я покараю вавілонського царя і його народ, – говорить Господь, – за їхню безбожність, а їхню землю, землю халдеїв, зроблю пустинею.

13 І збудуться слова, які Я виголосив проти тієї землі та проти всіх народів, які записав у книгу пророк Єремія.

14 Так, народ Вавілону я заставлю служити багатьом народам та багатьом царям. Це буде відплатою, бо вавілонський народ заслужив того».

15 Господь, Бог Ізраїлів, сказав мені: «Візьми цю чашу вина гніву з Моєї руки і напої з неї всі народи, до яких Я тебе пошлю.

16 Вони вип’ють і оторопіють перед мечем, якого Я пошлю на них».

17 Я взяв чашу з Господньої руки і напоїв усі народи, до яких Господь послав мене.

18 Я налив це вино жителям Єрусалима і Юдеї і заставив царів та правителів Юдеї пити з цієї чаші, щоб їхня земля стала вічною пустелею, а люди обминали і проклинали це місце, що й сталося, як ми бачимо сьогодні.

19 Я заставив і фараона, царя єгипетського, його правителів та весь народ відпити з цієї чаші, 20 також арабів і землю Уц; землю філистимську з царями Аскалона, Гази, Екрона та залишків міста Азота.

21 Після цього я заставив випити з чаші народ Єдома, Моава і Аммона; 22 також царів Тира і Сидона, царів віддалених країн;

1009

ЄРЕМІЇ 25-26

23 людей Дедана, Феми і Бузи – 33 Ті л а мертвих вкриють Землю від всіх, хто підстригає своє волосся на одного кінця до другого. Ніхто за скронях; ними не буде плакати, і ніхто не 24 також всіх аравійських царів та підбере, щоб поховати, – гноєм левсіх царів змішаних народів, які ко- жатимуть на поверхні землі. чують у пустині; 34 А ви, пастирі, плачте і голосіть, 25 всіх царів Зімрі, всіх царів Єла- посипайте голови землею, корчтеся ма та всіх мідійських царів; від болей, бо прийшов час розплати.

26 всіх північних царів, близьких і Я розкѝдаю ваших овець усюди, як віддалених – всі вони будуть пити уламки розбитого посуду. вино гніву по черзі один за одним.

35 Не знайдеться місця, де могли б Але цар Вавілону буде пити остан- заховатись пастухи, і проводирям нім. рятунку не буде».

27 Отож, скажи їм: «Так говорить 36 Я чую: кричать пастухи, і чую Господь сил, Бог Ізраїлів: «Пийте, плач ватажків, бо Господь знищує п’янійте, виригуйте, падайте і не їхні пасовища. вставайте, бо Я посилаю меч пони37 Від гніву Господа стали пустищити вас». нею мирні пасовиська.

28 А якщо вони відмовляться взяти 38 Господь викликає страх, як лев, чашу з твоєї руки і пити, то скажи що виходить з пещери. Його гнів їм: «Так говорить Господь сил: «Ви несе згубу і спустошення. неодмінно будете пити, 29 бо коли я накличу лиху годину Проповідь Єремії на місто, яке назване Моїм ім’ям, то на подвір’ї храму хіба вона обмине вас? Вам не залишитись без покарання, бо Я приведу 1 Ця вістка прийшла від Господа, меч на всю Землю. коли Йоаким, син Йосії, перший рік 30 Ти ж пророкýй їм ці слова і го- царював у Юдеї. вори: «Господь загримить з висоти, 2 Господь сказав: «Стань на подіз святого храму Свого подасть мо- вір’ї Господнього дому і промовляй гутній голос пастві Своїй! Цей пок- до народу Ю деї, який приходить сюлик буде, наче голос тих, які топ- ди для поклоніння, усі слова, що начуть виноград у винарні. Він – до казую тобі передати їм; не пропусвсіх людей Землі. кай жодного слова.

31 Цей голос буде чутний всім. Він 3 Може він послухається і зверне виказує незадоволення народами. зі своєї злої дороги. Тоді Я відведу Тому кожне тіло предстане на суд. те лихо, що надумав послати на них Безбожні поляжуть від меча», – го- за всі їхні беззаконні діла». ворить Господь.

4 Скажи: «Так говорить Господь: 32 Так сказав Господь сил: «Всі бі- «Якщо ви не послухаєте Мене і не ди зваляться на народи, великою будете жити за Моїми законами, які бурею прокотяться до країв Землі. Я дав вам, 1010

26

ЄРЕМІЇ 26

5 і не будете слухати слів служите- зробить нічого з того, що Він обілів Моїх, пророків, яких Я посилаю цяв. до вас і яких ви не слухаєте, 14 Я ж у ваших руках – робіть зі 6 то Я зроблю з цим домом те саме, мною те, що вам здається справедщо з домом в Силомі, а місто зроб- ливим. лю прокляттям у всіх народів Зем15 Але якщо ви вб’єте мене, то пелі ». реконаєтесь в одному: ви будете ви7 Ці слова, що говорив Єремія в нуваті в убивстві невинного чолоГосподньому домі, чули священни- віка і зробите це місто і всіх, хто в ки, пророки та весь народ. ньому живе, винуватими. Господь Спроба вбити Єремію мене дійсно послав до вас, і вістка, 8 Коли ж Єремія закінчив говорити яку ви чули, дійсно від Господа». все те, що Господь звелів йому ска16 Тоді правителі і люди сказали: зати до всього народу, священники, «Єремію не треба вбивати. Те, що пророки та весь народ схопили його він промовляв, дійсно від Господа, і закричали: «Смерть йому, смерть! Бога нашого».

9 Як ти міг проповідувати таке від 17 Декілька старійшин теж звернуімені Господа, як ти посмів сказати, лись до народу і сказали: що цей храм буде знищений так, як 18 «Міхей з міста Морешета був це сталося в Силомі? Як ти посмів пророком за часів царювання Єзекії сказати, що Єрусалим стане безлюд- і говорив до всього народу Юдеї: ною пустинею?» І оточили Єремію в «Всемогутній Господь сказав: «Сіон домі Господньому, щоб убити. стане розораним полем, Єрусалим – 10 Правителі Ю деї, почувши про грудою каміння, а горб, де стояв те, що трапилось, вийшли з царсь- храм, заросте лісами». (Міх.3:12) кого дому і прибули в Господній 19 Хіба його за це вбив Єзекія, цар храм. Там вони зайняли місця біля Юдеї, та жителі Єрусалима? Чи не Нових воріт, які ведуть в храм. побоявся він Господа і не вблагав 11 Священники і пророки стали го- Господа про помилування? Господь ворити до князів та до народу: відмінив задумане рішення, а ми те«Цього чоловіка треба осудити на пер готовим нове зло, яке обернесмерть, тому що він виступає проти ться проти наших душ. цього міста, як ви це чули на власні 20 Був іще один пророк, який гововуха». рив від імені Господа, – Урія, син 12 Єремія відповів: «Мене послав Шемаї, із Кіріят-Єаріма. Він також сказати так про храм і про це місто пророкував проти цієї землі, як і Господь. Все, що ви чули, – все це Єремія. від Господа.

21 Цар Йоаким, його воїни та кня13 Змініть своє життя, станьте ро- зі, почувши слова Урії, хотіли вбити бити добро, підкоріться Господу, його, але Урія, довідавшись про цей Богу вашому. Якщо ви так зробите, намір, втік і прийшов у Єгипет. Господь змінить Своє рішення і не 1011

ЄРЕМІЇ 26-27

22 Тоді цар Йоаким послав Елнатана, сина Ахбора, зі своїми людьми, щоб взяти Урію там.

23 Вони привели його до царя Йоакима, і той поразив Урію мечем. Мертве тіло Урії було кинуте на кладовище бідняків».

24 Крім цих старійшин за Єремію заступився Ахікам, син Шафана, знатний чоловік. Так було збережене життя Єремії.

27

Притча про ярмо 1 На початку царювання Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, було слово до Єремії від Господа*.

2 Так сказав мені Господь: «Візьми шкіряних рéменів і дерева і зроби з них ярма. Після цього поклади їх собі на шию 3 і через послів, які прийдуть в Єрусалим до Седекії, царя Юдеї, передай їх цареві Єдому, царю Моава, царю синів Аммона, царю Тира і царю Сидона.

4 При цьому накажи послам передати своїм володарям таке: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Скажіть своїм володарям: 5 «Я створив Своєю великою силою і простягнутою рукою Землю, людей і звірину на всій Землі і віддаю все це, кому хочу.

6 Зараз Я віддав усі ці землі вавілонському царю Навуходоносору, Моєму слузі, і навіть польових звірів віддав Я йому, щоб вони служили йому.

7 Всі народи будуть підкорятись як ---------------*1 МTVg подає Йоакима ; Sy і три ізраїльські манускрипти подають Седекії .

йому, так і його сину, його внуку, поки не прийде час, коли він сам стане слугою для багатьох народів та їх великих царів.

8 І буде: на народ і царство, які не будуть служити вавілонському царю Навуходоносору, які не підставлять своєї шиї під ярмо вавілонського царя, Я на той народ зверну Свою увагу і пошлю на нього меч, голод і мор, – говорить Господь. – Рукою Навуходоносора Я вигублю той народ.

9 Не слухайте ні своїх пророків, ні віщунів, ні сновидців, ні знахарів, ні астрологів, які запевняють вас: «Ні! Ви не будете служити вавілонському царю».

10 Вони пророкують вам брехню, щоб ви опинились далеко від своєї землі; ви будете розпорошені і вигублені.

11 А народові , який підставить свою шию під ярмо вавілонського царя і буде служити йому, Я дозволю залишитись на своїй землі, – говорить Господь. – Цей народ буде обробляти її і жити на ній».

12 І Седекії, юдейському царю, я передав усі ці слова: «Підстав свою шию під ярмо царя Вавілону, служи йому і його народу і будеш жити.

13 Для чого тобі і твоєму народові помирати від меча, голоду і мору, як сказав Господь народам, які відмовляться служити царю Вавілона?

14 Не слухай слів пророків, які кажуть: «Ти не повинен служити царю вавілонському», бо вони пророкують брехню.

15 «Я не посилав їх, – говорить Го-

1012

ЄРЕМІЇ 27-28

сподь, – а пророкують Моїм іменем неправду, щоб Я розвіяв вас і ви загинули разом з тими пророками, які пророкували вам».

16 А священникам і всьому народові я сказав: «Так говорить Господь: «Не слухайте слів пророків, які кажуть вам: «Посуд Господнього дому ось-ось буде повернуто з Вавілону!», бо вони проголошують неправду.

17 Не слухайте їх, а служіть вавілонському царю і живіть. Для чого цьому місту ставати спустошеним місцем?

18 Якщо ж у них справді є слово від Господа, то хай благають Господа сил, щоб хоч те, що залишилось в храмі, в домі царя Юдеї і в Єрусалимі, не забрали у Вавілон».

19 Так говорить Господь сил про храмові колони, про мідне море, про підставки на колесах та інше устаткування, яке ще залишилось в цьому місті, 20 яке Н авуходоносор, вавілонський цар, не забрав із собою, коли виводив у полон із Єрусалима Єхонію, сина Йоакимового, царя Юдеї, а також усіх знатних людей Юдеї та Єрусалима.

21 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про обладнання, залишене в Господньому домі, в домі царя Юди і в Єрусалимі: 22 «Його заберуть у Вавілон, і там воно залишатиметься до того дня, коли Я навідаюсь до них, – говорить Господь. – Я заберу його і поверну на це місце».

28

Фальшивий пророк Ананія 1 Ч етвертого року царювання Седекії, царя юдейського, на п’ятому місяці, пророк Ананія, син Азура з Гівеона, в Господньому домі при священниках та при в сіх людях об’явив мені: 2 «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Я зламаю ярмо царя вавілонського!

3 Через два роки Я поверну всі речі дому Господнього, які Навуходоносор, вавілонський цар, взяв з Господнього дому.

4 Також Єхонію, сина Йоакимового, царя Юдеї, і всіх полонених синів Юдеї, які забрані були в Вавілон, Я приведу назад на це місце, – говорить Господь, – тому що Я зламаю ярмо вавілонського царя».

5 Тоді пророк Єремія сказав пророку Ананії в присутності священників і всіх людей у домі Господньому: 6 «Амінь! Хай станеться так! Хай підтвердить Господь твої слова, якими ти пророкував, і поверне з Вавілону речі дому Господнього та всіх полонених на це місце.

7 А тепер послухай слово, яке я скажу в твої вуха та у вуха всього народу.

8 Задовго до тебе і до мене були пророки, які пророкували про великі царства, про війну та пошесті.

9 Але пророк, який говорить про мир, повинен бути випробуваний, щоб переконатись, що він посланий Богом. Якщо його слово збудеться,

1013

ЄРЕМІЇ 28-29

тоді дійсно цей пророк від Господа».

10 Єремія носив на шиї ярмо. Пророк Ананій зняв це ярмо і розбив його.

11 І сказав Ананій голосно, щоб усі чули: «Господь сказав: «Ось так Я розіб’ю ярмо Навуходоносора, вавілонського царя, яке він накинув на всі народи світу. Я розіб’ю його раніше, ніж мине два роки». Після цього пророк Єремія покинув храм.

12 І було слово Господа до Єремії після того, як Ананія зламав ярмо Єремії, яке було на шиї у пророка Єремії: 13 «Піди і скажи Ананії:«Так говорить Господь: «Ти зламав ярмо дерев’яне, але замість нього будеш носити залізне».

14 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Я покладу на шиї всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносору, царю Вавілону. Я дам йому навіть звірів польових, щоб служили йому».

15 Пророк Єремія сказав ще Ананію: «Послухай, Ананію! Господь тебе не посилав, і ти будеш винуватий, що народ завів в оману.

16 Тому так говорить Господь: «Я заберу тебе з цього світу. Ти помреш ще в цьому році, бо ти хотів відвернути людей від Господа».

17 І помер пророк Ананія в тому ж році, на сьомому місяці. Послання до полонених юдеїв у Вавілоні 1 Єремія послав лист із Єрусалима старійшинам серед полоненого на-

29

роду, священникам, пророкам та всьому народу, переселеному Навуходоносором у Вавілон.

2 Цей лист було відправлено після того, як цар Єхонія, мати-цариця, правителі та старійшини Юдеї і Єрусалима, будівельники і ремісники були відведені в полон.

3 Він передав його через Елеаса, сина Шафанового, та Гемарію, сина Хілкіїного, яких послав Седекія, цар юдейський, до Навуходоносора, вавілонського царя.

4 У листі говорилось: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів, усім полоненим, які забрані з Єрусалима у Вавілон по Моїй волі: 5 «Будуйте доми і живіть у них, розводьте сади і їжте їхні плоди.

6 Беріть собі жінок і хай у вас народжуються сини і дочки. Одружуйте своїх синів і видавайте заміж своїх дочок, щоб і вони народжували дітей, щоб вас там не зменшувалось, а збільшувалось.

7 Робіть добрі діла для міст, куди Я вас послав, моліться Господеві за місто, в якому ви живете, бо коли в місті буде мир, то він буде і у вас.

8 Господь Всемогутній, Бог Ізраїлів, каже: «Не дозволяйте пророкам, які серед вас, і своїм віщунам обманювати вас і не підкоряйтесь снам, які сняться їм.

9 Вони проповідують брехню і твердять, що це вістка від Мене, але Я їх не посилав».

10 Так говорить Господь: «Коли минеться 70 років, Я навідаюсь до вас і виконаю Своє слово, щоб поверну-

1014

ЄРЕМІЇ 29

ти вас у Єрусалим.

11 Я передбачив для вас, - говорить Господь, - мир, а не зло, щоб дати вам майбутнє і надію.

12 Будете звати Мене – Я поверну вас, помолитесь – і Я почую вас.

13 Коли будете шукати Мене, знайдете, якщо будете шукати всім серцем вашим.

14 Я дам вам знайти Мене, – говорить Господь, – і поверну вас з неволі, і зберу вас з усіх народів та з усіх місць, куди вас розсіяв, – говорить Господь, – і поверну вас на місце, звідки ви пішли в полон по Моїй волі.

15 Не посилайтесь на пророків, промовляючих: «Господь дав нам своїх пророків у Вавілоні».

16 Ось що говорить Господь найперше про царя, який сидить на престолі Давида та про всіх людей, які живуть у його місті, про ваших братів, яких не зайнято в полон: 17 «Так говорить Господь сил: «Я пошлю скоро меч, голод і мор на тих, хто в Єрусалимі, і зроблю їх такими, як зіпсована фіга, яку неможливо їсти.

18 Я буду їх переслідувати мечем, голодом і хворобами так, що всі царства Землі будуть налякані тим, що сталося з цим народом. Я віддам їх на прокляття, посміховище та наругу між тими народами, куди їх повиганяю, 19 за те, що вони не слухались Моїх слів, – говорить Господь, – з якими Я посилав постійно Моїх служителів-пророків, – говорить Господь.

20 Тепер же ті, хто в полоні, кого вислано з Єрусалима у Вавілон, послухайте вістку від Господа.

21 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаї, і про Седекію, сина Маасеї, які пророкують вам брехню Моїм іменем: «Я віддам їх в руку вавілонського царя Навуходоносора, і він уб’є їх у вас перед очима.

22 П ісля цього серед полонених синів Юдеї у Вавілоні ввійде в звичай прокляття: «Хай Господь зробить з тобою те саме, що з Седекією і Ахавом, яких вавілонський цар спік на вогні!»

23 Бо ті два пророки шкодили людям Ізраїля, з жінками своїх ближніх перелюб творили, а Моїм ім’ям говорили слова неправди, чого Я їм не доручав. Свідок цьому - Я сам», говорить Господь. Божий суд над Шемаєю 24 А Шемаї із Нехелама скажи: 25 «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «За те, що ти послав від свого імені листа до всього народу, який у Єрусалимі, і священнику Софонії, сину Маасеї, і всім священникам, де ти писав: 26 «Софоніє, Господь призначив тебе священником замість Йодая. Ти повинен бути відповідальним за храм Божий і садовити у в’язницю кожного, хто веде себе, як божевільний, неначе він пророк. Ти повинен надіти на ноги такого чоловіка дерев’яні колодки, а на шию залізний хомут.

1015

ЄРЕМІЇ 29-30

27 Єремія, чоловік із Анатота, веде себе так, наче він пророк. Чому ти його не заарештував?

28 А тепер він послав до нас у Вавілон своє послання, в якому говорить: «Ви будете там довго. Тому будуйте доми і обживайтесь, садіть сади і їжте те, що виростите».

29 Священник Софонія прочитав цей лист пророку Єремії.

30 Після цього до Єремії надійшло слово Господнє: 31 «Єреміє, пошли сказати всьому полоненому народові: «Так говорить Господь про Шемаю з міста Нехелам: «Шемая вам пророкував те, чого Я йому не наказував, а намагався заставити вас повірити брехні».

32 Тому так говорить Господь: «Я скоро покараю Шемаю із Нехелама. Я повністю знищу його сім’ю, і він не побачить добра, яке Я принесу Моїм людям, – сказав Господь. – Я покараю Шемаю тому, що він навчав людей іти проти Господа».

5 «Так говорить Господь: «Чути голос метушні й неспокою.

6 Подумайте самі: може народжувати чоловік? То чому ж Я бачу, як кожний чоловік тримається за живіт, немов породілля при родах? Чому вид обличчя у всіх змінився?

7 Чи не насувається знову страшний день, нещасний день для Якова? Ні! То йому йде порятунок!

8 Того часу, – говорить Господь сил, – Я поламаю ярмо на його шиї і порозриваю пута, більше вони не будуть служити чужинцям.

9 Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, якого Я підніму для них.

10 Отож, Якове, Мій слуго, не бійся, – говорить Господь, – і не страхайсь, Я тебе визволю з далекої сторони і твоїх нащадків -з неволі; Яків повернеться і житиме мирно і в спокої. Його ніхто більше не потурбує.

11 Я з тобою, – говорить Господь, – щоб спасати тебе. Я цілковито знищу народи, між якими Я тебе Північний Ізраїль буде розпорошив, а тебе не займу. Я буду відновлений тебе карати, але каратиму по спра1 Слово, яке було до Єремії від Го- ведливості». спода: 12 Господь сказав: «Твої рани не2 «Так говорить Господь сил, Бог виліковні, а синці болючі. Ізраїлів: «Напиши в книгу всі слова, 13 Нікому заступитися за тебе, поякі Я тобі скажу. легшити твій біль, ніякі ліки не до3 Зроби це, тому що настануть дні, поможуть тобі. коли Я приведу Моїх людей, Ізраїля 14 Ти подружився з багатьма нароі Юду, із Вавілона назад, – гово- дами, але тим народам не до тебе. рить Господь, – Я верну їх на зем- Твої друзі відкинулись і забули про лю, яку дав їхнім батькам, і вони тебе, бо побачили, що то Я покарав знову будуть володіти нею». тебе рукою жорстокого ворога, по4 Господь сказав так про людей разив за безліч твоїх провин, за чисІзраїля і Юдеї: ленні твої гріхи.

1016

30

ЄРЕМІЇ 30-31

15 Чого ж ти піднімаєш крик, що 24 Гнів Господній не затихне, поки ти поранений, що біль твій тяжкий? не закінчиться покарання, поки не Він невиліковний! Я змушений був збудуться задуми Господні. Коли це зробити через велику твою вину і настане цей день, ти все зрозумієш, великий твій гріх. Юдеє».

16 Але ті, хто тебе нищив, самі будуть знищені, вороги підуть в неНовий Ізраїль волю; грабіжники будуть пограбовані, і той, хто руйнував, буде сам 1 «Прийде час, – говорить Господь, – зруйнований. і Я буду Богом для всіх родів Ізраї17 Дати зцілення і вилікувати твої ля, а вони будуть Моїм народом». рани можу тільки Я, – говорить Гос2 Так говорить Господь: «Народ, який подь. – Тебе називали вигнанцем, був врятований без меча, знайшов ласпромовляючи: «Сіон? Кому він по- ку в пустині, але тепер він (Ізраїль) іде, трібний!» щоб отримати спокій.

18 Тому так говорить Господь: «Я 3 Заздалегідь Господь об’явився йоповернусь до наметів Якова, зберу му і сказав: «Любов’ю вічною Я пойого полонених синів і зглянусь над любив тебе, тому й розпростер над тойого житлом. Нині це місто просто бою ласку Мою. горб, вкритий руїнами, але воно 4 А нині Я відновлю тебе, діво Ізраїбуде знову відбудоване, і царський лева. Ти знову будеш виступати з бубпалац ще підніметься на старому нами своїми, красуватись у веселому місці. хороводі.

19 Тут залунають пісні хвали та 5 Ти будеш розводити виноградники подяки. Я дам їм численних нащад- навколо Самарії, і виноградарі будуть ків, і Юдея та Ізраїль не будуть ма- насолоджуватись плодами своєї праці. леньким народом. Я піднесу їх, і 6 Настане день, коли сторожі гукативони не будуть в приниженні. муть і на Єфремових горах: «Вставай20 Дім Якова стане таким, як у те та ходімо на Сіон до Господа, Бога давні часи. Я зроблю їх сильними і нашого!» покараю тих, хто робив їм зло.

7 Так говорить Господь: «Співайте 21 І постане з нього Величний, з для Якова з радістю, вигукуйте перед його середовища вийде Володар. З головою народів, хваліте голосно і виМоєї волі Він наблизиться і пі- голошуйте: «Господь спас Свій народ, дійде до Мене. Бо хто б насмілив- остаток Ізраїля!»

8 Я приведу їх з північної землі, збеся сам приступити до Мене? – гору з усіх кінців Землі: сліпих, кривих, ворить Господь.

22 Ви станете Моїм народом, а Я вагітних і породіль – великою громастану вашим Богом». дою всі повернуться вони сюди.

23 Ось насувається буря від Госпо9 З плачем виходили вони, та поверда; його гнів шаленим ураганом нуться втішені. Я їх вестиму понад спаде на голови нечестивих. потоками рівною дорогою, де вони не 1017

31

ЄРЕМІЇ 31

спотикнуться. Я буду батьком Ізраїлеві, і Єфрем буде перворідним Моїм!

10 Послухайте, народи, слово Господнє, сповістіть далеким островам: «Той, Хто розсіяв Ізраїль, Той і збере його. Він буде берегти його, як береже отару пастух.

11 Бог викупить Якова і забере його назад із руки сильнішого.

12 Вони з вигуками радості прийдуть на височину Сіонську і засяють від щастя. Господь дасть їм хліба й вина, овець і корів, подостатком оливкової олії. Їхнє життя нагадуватиме щедро напоєний водою квітучий сад; їхні біди зникнуть назавжди!

13 Дівчата веселитимуться в хороводі, а з ними разом юнаки і старші. Я оберну їхній смуток на радість, а печаль – на веселощі.

14 Звеличу і насичу душу священників, а народ – Моїми благами».

15 Так говорить Господь: «Чути із Рами голос – гіркий плач і голосіння: Рахиль плаче над своїми дітьми і не хоче втішитись, бо їх уже нема».

16 Але Господь каже: «Припини своє голосіння, а очі стримай від сліз! Бо ти одержиш нагороду за свій біль, – говорить Господь, – сини Ізраїля повернуться з ворожих земель».

17 «У тебе є надія на майбутнє, – говорить Господь, – сини твої конче повернуться у свої володіння».

18 Я чув, як Єфрем оплакує себе: «Ти виправляв мене, як нерозумне теля, щоб я справився, а тепер прошу: зупини покарання, і я вернусь до Тебе, бо Ти, Господи, – Бог мій.

19 Господи, я був далеко від Тебе, але усвідомив свої гріхи і поміняв своє

життя. Мені соромно, Господи, за гріхи юності моєї».

20 «Хіба Єфрем не дорогий для Мене син? Чи не любий він для Мене навіть тоді, коли говорю проти нього? Тому зворушується серце Моє через нього, і Я неодмінно пожалію його», – говорить Господь.

21 «Народе Ізраїлю, поміняй знаки на дорогах і постав ті, що вказують дорогу додому. Тепер вертайсь, діво Ізраїлева, у свої міста.

22 Як довго ти ще будеш блукати, дочко-блудодійко? Господь зробить по-новому: жінка шукатиме чоловіка»*.

23 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Ось як промовлятимуть в землі Юди та його містах, коли Я поверну їх з полону: «Хай Господь благословить тебе, оселе справедливості, горо свята!

24 Хай оселиться на ній Юда разом із своїми містами, його хлібороби і ті, хто доглядає отари!»

25 Так! Я напою спраглу душу і нагодую кожне голодне тіло».

26 На цьому я, Єремія, прокинувся і відкрив очі. Цей сон був для мене солодким.

27 «Ось настають дні, – говорить Господь, – коли Я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людей і насінням тварин.

28 Як колись Я наглядав за ними, щоб виполювати, руйнувати, знищувати і шкодити, так тепер буду насаджувати, доглядати та вирощувати, – говорить Господь.

------------------*22 Ізраїль (символічна діва, жінка) стане сама шукати Бога (Господа).

1018

ЄРЕМІЇ 31-32

29 Тоді вже не будуть говорити: «Батьки їли кислий виноград, а у синів на зубах оскома».

30 Але кожний буде помирати за своє беззаконня, і в того буде оскома на зубах, хто їстиме кислий виноград.

31 Ось надходить час, – говорить Господь, – коли Я заключу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт – 32 не такий завіт, який Я заключив з їхніми батьками того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести із Єгипту. Той завіт вони зламали, хоч згідно нього Я був їхнім Володарем, – говорить Господь.

33 Згідно нового завіту, який Я укладу в той час з домом Ізраїля,– говорить Господь, – Я вложу закон Мій в їхні голови і напишу його на їхніх серцях. Я стану їхнім Богом, а вони стануть Моїм народом.

34 І не буде навчати кожен ближнього свого, і кожний брата свого, промовляючи: «Пізнай Господа!», тому що всі вони будуть знати Мене, від малого до великого – говорить Господь. – Я прощу їхнє беззаконня і не згадаю їхніх гріхів». Господь не залишить Ізраїль 35 Так говорить Господь: «Я заставляю сонце світити вдень, а вночі заставляю сяяти місяць і зорі; Я піднімаю води морські так, що його хвилі з ревом б’ються об берег. Господь Всемогутній – Моє ім’я!

36 Якщо ці закони перестануть діяти переді Мною, – говорить Господь, – то і ті, хто складає потомство Ізраїля, перестануть бути Моїм народом».

37 Каже Господь: «Якщо може бути зміряне небо вгорі і досліджені основи Землі внизу, то і Я можу відкинути нащадків Ізраїля за всі їхні гріхи» – говорить Господь. Новий Єрусалим 38 «Ось настають дні, – говорить Господь, – коли для Господа буде побудоване місто, від башти Хананела до Кутових воріт.

39 А від Кутових воріт землемірна лінія пройде до горба Гарів і поверне до Гоата.

39 Вся долина, де лежав попіл і мертві тіла, усі поля до потоку Кедрон, що простягаються до кута Кінських воріт на сході сонця, будуть святинею Господньою. Це місто вже ніколи не буде зруйноване або знищене!»

32

Єремія купує поле 1 Слово, яке було до Єремії від Господа на десятому році царювання Седекії, юдейського царя. Це був вісімнадцятий рік правління Навуходоносора.

2 Навуходоносор в цей час взяв в облогу Єрусалим, а Єремія був замкнений у сторожовому дворі біля царського палацу юдейського царя.

3 Седекія, цар Юдеї, ув’язнив Єремію, бо йому не сподобались пророцтва, в яких Єремія говорив: «Так сказав Господь: «Я віддаю це місто в руки вавілонського царя, і він конче здобуде його.

4 Седекія, цар Юдеї, теж не врятується від халдеїв, а буде виданий до рук вавілонського царя, і буде говорити з ним устами до вуст, і його очі будуть дивитися в очі вавілонського царя.

1019

ЄРЕМІЇ 32

5 Цар забере Седекію у Вавілон, де щик, щоб вони могли тривалий час він буде знаходитись, поки Я не пока- зберігатись. раю його, – так сказав Господь. – Хоч 15 Так говорить Господь сил, Бог Ізви воюєте з халдеями, але не одержите раїлів: «Доми, поля і виноградники ще перемоги». будуть купуватися у цій землі».

6 Під час ув’язнення до Єремії було 16 Після того, як я віддав купівельні слово Господнє: документи Варуху, сину Нирії, я по7 «До тебе йде твій двоюрідний брат молився Господеві такими словами: Анамеїл, син твого дядька Шаллума, 17 «Владико Господи! Ти створив щоб сказати: «Купи моє поле біля міс- Небо і Землю Своєю великою силою і та Анатота, тому що ти мій найближ- Своєю простягнутою рукою. Для Тебе чий родич і за тобою зберігається це нема нічого неможливого! право».

18 Ти прихильний і добрий до тисяч 8 Як сказав Господь, так і сталось: людей, хоч і караєш дітей за гріхи мій двоюрідний брат Анамеїл прий- батьків. Ти, Боже, справедливий, велишов до мене і сказав: «Єреміє, купи кий і могутній, Твоє ім’я – Господь моє поле біля Анатота, в землі Ве- сил! ніаміна, бо це твоє право – купити і 19 Ти задумуєш і твориш великі діволодіти ним». Я переконався, що ця ла, Твої очі дивляться на всі дороги вістка була від Господа, синів людських, Ти даєш нагороду 9 тому купив поле в Анатоті у мого тим, хто робить добро, і караєш тих, двоюрідного брата, за яке відважив хто робить зло, – всім платиш по зайому 17 шекелів срібла. слугах.

10 Я написав купівельну угоду, скрі20 Господи, Ти звершив чуда в землі пив її печаткою і позвав свідків, коли Єгипту і звершуєш їх до цих пір в Ізстав відважувати срібло. раїлі та скрізь, де є люди, і цим про11 Потім я взяв копію, одну запечата- славляєш Себе. ну згідно закону, і другу – не запечата21 Ти вивів Свій народ, Ізраїля, із ну, землі Єгипту знаменнями і чудесами, 12 та й віддав її в руки Варуху, сино- силою рук Твоїх і страхом великим. ві Нирії, який був сином Маасеї, в 22 З часом Ти дав їм землю, про яку присутності мого двоюрідного брата присягався їхнім батькам, землю, яка Анамеїла і інших свідків, які підпи- тече медом і молоком. сували купівельний документ. Було 23 Вони прийшли і заволоділи нею. ще багато й інших юдеїв у тюремному Але вони не слухались Твого голосу і дворі, які бачили, як я віддавав усе не ходили в Твоєму законі. Те, що Ти Варуху. звелів робити їм, вони не виконували, 13 Тоді я привселюдно наказав Вару- за що і накликав на них це нещастя. ху: 24 Вороги вже оточили місто, наси14 «Так говорить Господь сил, Бог Із- пали земляні вали і приготовились до раїля: «Візьми ці копії, запечатану і рішучого наступу. Тепер, скориставвідкриту, і поклади їх в глиняний гор- шись хворобами та голодом у місті, 1020

ЄРЕМІЇ 32

вавілонське військо конче захопить 35 Більше того, вони побудували виЄрусалим своїми мечами. Як Ти гово- сокі капища для нечестивого Ваала, рив, Господи, так і стається на наших які в долині синів Єнномових, і там очах. спалювали своїх синів і дочок. Я ніко25 Але Ти, Господи, Владика мій, ли нічого подібного від них не просив, сказав: «Купи собі поле за срібло при бо і на думку Мені таке не приходило. свідках», хоч місто буде віддане в Цим вони вводили Юду в гріх». руки халдеїв».

36 Ви говорите: «Цар Вавілона захо26 На це Господь відповів Єремії: пить Єрусалим і переможе його за до27 «Я, Господь, Бог всякого тіла, то помогою меча, хвороб і голоду». Але хіба є для Мене щось неможливе?» Господь, Бог Ізраїля, каже: 28 Тому так говорить Господь: «Ось, 37 «Це Я заставив Ізраїля і Юду заЯ скоро віддам Єрусалим вавілонсько- лишити свої землі, бо Я дуже розму війську і Навуходоносору, і вони гніваний на них. Але Я зберу їх звідузахоплять його. сіль, куди заставив їх піти, верну на 29 Халдеї, ввірвавшись у нього, під- це місце і дозволю жити в мирі і спопалять його і спалять дотла; згорять кої. доми, на покрівлях яких народ при38 Народ Ізраїля і Юдеї буде Моїм носив жертовні пахощі Ваалу та ливні народом, а Я буду їхнім Богом. приноси іншим богам, щоб ображати 39 Я дам їм одне серце і одну мету, Мене. щоб вони мали страх переді Мною для 30 Сини Ізраїля і сини Юди з юних добра собі і своїм синам, які будуть літ роблять те, що в Моїх очах – зло. після них. Сини Ізраїля ділами рук своїх тільки 40 Я заключу з ними завіт, який бугнівили Мене, – говорить Господь. де вічним. Згідно цього завіту Я повік 31 – Це місто з того дня, як було поне відвернусь від них і буду робити будоване, і до цього дня не викликало для них добро. Я вложу в їхнє серце нічого в Мені, крім гніву і люті, і Я бажання шанувати Мене, щоб більше відкину його від Свого обличчя не відвертались від Мене.

32 за все зло синів Ізраїля і синів 41 Я буду радіти ними щиро, від усієї Юди, яке вони робили, щоб ображати душі, коли знову посаджу їх у своєму Мене, – самі вони, їхні царі, князі, свя- Краї, роблячи для них добро». щенники, пророки, а також жителі 42 Так говорить Господь: «Як Я навів Єрусалима. на цей народ все це велике нещастя, 33 Вони не йшли до Мене за допомо- так Я зроблю для них все те добро, про гою, а повертались до Мене спиною; Я яке сказав вам. навчав їх, вставав рано і навчав, але 43 Купуйте поля на цій землі, про яку ніхто з них не слухав і не приймав ви тепер говорите: «Ця земля запущенауку. на, нема на ній ні людей, ні домашніх 34 Вони навіть поставили свою мер- тварин, і вся вона в руках халдеїв. зоту - ідоли, в храмі, який носить Моє 44 Але ви купуйте поля за срібло в ім’я, щоб осквернити його. землі Веніаміна, в околицях Єруса1021

ЄРЕМІЇ 32-33

лима, в містах Юди, в містах гірської місцевості, в низинних містах і в містах на півдні – скрізь укладайте купівельні угоди, запечатуйте їх при свідках, тому що Я верну їхніх полонених синів», – говорить Господь. Божа обітниця для Юдеї 1 Коли Єремія був у темниці, до нього було вдруге слово Господнє: 2 «Так говорить Господь, Творець Землі, Який сформував її і поставив міцно, – Господь ім’я Його: 3 «Поклич Мене – і Я відповім тобі; поясню тобі велике і незбагненне, чого ти не знаєш!»

4 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про будинки цього міста, про палаци царів Юди, які будуть зруйновані за допомогою земляних валів та меча; 5 про тих, хто виходить воювати з халдеями і наповнювати будинки трупами людей, яких Я поражу в Своєму гніві і в своїй люті, через усе зло яких Я ховаю лице Своє від цього міста: 6 «Ось, Я вилікую його і поверну йому здоров’я; Я зцілю їх і дам можливість насолоджуватись спокоєм та миром; 7 Я поверну полонених синів Юди і полонених синів Ізраїля і підніму їх, щоб було, як спочатку.

8 Я змию їхнє беззаконня, яке вони творили проти Мене, і прощу їм усі гріхи, якими вони грішили, покинувши Мене.

9 Єрусалим знову стане для Мене ім’ям радості, похвалою та величчю серед усіх народів Землі. Вони затремтять від страху, коли почують про всі добродійства, які Я зроблю для нього».

33

10 Так говорить Господь: «На цьому місці, яке ви будете називати пусткою, де немає людей і домашніх тварин, в містах Юди і на вулицях Єрусалима, які спустошені залишились без людини, без жителя і без домашньої худоби, ще будуть лунати голоси гулянь, радощів, 11 голоси молодого і молодої, голоси людей, які нестимуть дари в храм Господа і закликатимуть: «Хваліте Господа сил, бо Він добрий, бо віковічна ласка Його!» Так промовлятимуть люди, тому що Я поверну долю цьому Краю, зроблю все так, як було напочатку», – говорить Господь.

12 Господь Всемогутній каже: «На цьому пустинному місці, в усіх містах, де нема ні чоловіка, ні домашньої тварини, ще будуть пасовища, на які пастухи будуть приганяти свої стада на відпочинок.

13 В гірських містах, на низовині, в містах на півдні, в землі Веніаміна, в околицях Єрусалима і в містах Юди ще будуть проходити стада під рукою того, хто перелічує», – говорить Господь.

14 «Ось настають дні, – говорить Господь, – коли Я виконаю те добре слово, яке Я говорив про дім Ізраїля і про дім Юди.

15 Того часу і за тих днів Я дам Давидові праведного Нащадка, Який буде судити цю землю по справедливості.

16 Тоді спасеться Юда, і Єрусалим житиме в безпеці. Нащадок буде називатися: Господь (Єгова) – оправдання наше».

17 Так говорить Господь: «Не переведеться у Давида муж, який сидітиме на

1022

ЄРЕМІЇ 33-34

престолі дому Ізраїлевого, 18 а у священників та левітів не переведуться служителі, які стоятимуть переді Мною, щоб приносити всепалення та хлібні жертви кожного дня».

19 І було до Єремії ще таке слово Господнє: 20 «Так говорить Господь: «Як не можна відмінити Моєї постанови про чергування дня і ночі, – 21 так не можна відмінити Мій завіт з Моїм слугою Давидом, щоб його нащадки не були царями, а нащадки Левія не були священниками.

22 Як нема числа зіркам небесним і нема міри піску морському, – так не буде числа потомству слуги Мого Давида та потомству левітів, які служать Мені».

23 І продовжував Господь говорити до Єремії: 24 «Хіба ти не чув, як ці люди говорять: «Господь відвернувся від цих двох племен, які вибрав»? Тому вже не звертають уваги на нього і не вважають його за народ».

25 Але так говорить Господь: «Якби Мої закони про ніч і день, або устави Мої про Небо і Землю перестали діяти, 26 то і Мій завіт з потомством Якова і Давида, слуги Мого, перестав би бути чинним. Я не поставив би нащадків Давида правителями над потомством Авраама, Ісака і Якова. Але Я зберу їхніх полонених синів, змилосерджусь над ними».

військами царів країн, залежних від нього, воювали проти Єрусалима та проти міст навколо нього.

2 Так говорить Господь: «Піди й скажи Седекії, царю юдейському, і повтори: «Так говорить Господь: «Ось Я віддаю це місто в руки царя Вавілону, і він спалить його вогнем.

3 І ти сам не уникнеш полону, а будеш схоплений і відданий до його рук. Твої очі будуть дивитися в очі вавілонського царя, і він буде говорити з тобою устами до вуст. Так ти опинишся у Вавілоні.

4 Але перш вислухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдеї, бо ось що Господь говорить про тебе: «Ти не помреш від меча, 5 ти помреш в мирі; і як по твоїх предках, попередніх царях, спалювали похоронні пахощі, так і по тобі палитимуть та голоситимуть: «О, володарю!» Це сказав Я», – говорить Господь.

6 А переповів Єремія усі ці слова Седекії, юдейському цареві, у Єрусалимі, 7 коли війська вавілонського царя воювали проти Єрусалима та проти інших юдейських незавойованих міст: проти Лахіса і проти Азеки, тому що ці міста були добре укріпленими. Про амністію рабам 8 Слово, яке одержав від Господа Єремія після того, як цар Седекія уклав договір з жителями Єрусалима про те, щоб дати свободу рабам-юдеям, 9 щоб кожний з них відпустив свого слугу і кожний свою служанку, юдея і Попередження для Седекії юдеянку, і щоб ніхто більше не спону1 Слово, яке надійшло до Єремії від кував юдея, свого брата, бути рабом. Господа, коли Навуходоносор, ваві10 І послухались усі князі і весь налонський цар, зі своїм військом та з род, який вступив у договір, щоб кож1023

34

ЄРЕМІЇ 34-35

ному з них відпустити своїх рабів і рабинь на свободу і більше їх не поневолювати. Вони послухались і відпустили їх.

11 Але потім передумали і стали повертати собі рабів і рабинь, яких перед цим звільнили, щоб вони продовжували працювати на них.

12 І надійшло таке слово Господнє до Єремії: 13 «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: «Я склав угоду з вашими батьками того дня, коли вивів їх із землі єгипетської, з дому рабства, і постановив: 14 «Через кожні сім років належить звільняти свого брата, юдея, який був проданий тобі і який прослужив тобі шість років». Але ваші батьки не слухались Мене і не взяли того до свого серця.

15 Сьогодні ви повертаєтесь і поступаєте справедливо в Моїх очах, об’явивши волю кожний ближньому своєму і склавши угоду переді Мною в домі, який названий Моїм іменем.

16 Та ви тепер передумуєте і ганьбите Моє ім’я, бо закабалюєте знову свого слугу і свою служанку, яких ви відпустили на свободу згідно їхнього бажання, і спонукуєте їх знову бути вашими слугами і служанками».

17 Тому так говорить Господь: «Оскільки ви не послухались Мене, щоб об’явити свободу кожен своєму брату і своєму ближньому, то ось яку свободу Я об’являю вам, – говорить Господь, – ви загинете від меча, епідемії і голоду. Я зроблю так, що, почувши про вас, всі царства Землі затремтять.

18 Людей, які відступили від Мого

договору, який вони уклали зі Мною в знак якого розрізали надвоє теля, щоб пройти між його половинами, а саме: 19 князів Юди і князів Єрусалима, придворних, священників і всіх жителів землі, які пройшли між частинами теляти, – 20 Я віддам їх в руки їхніх ворогів і в руки тих, хто шукає їхньої душі; їхні мертві тіла стануть їжею для хижих птахів та земних звірів.

21 І Седекію, царя Юдеї, і його князів Я віддам у руки їхніх ворогів, в руки тих, хто шукає їхньої душі, в руки військ вавілонського царя, які тепер відступають.

22 Ось, Я дам наказ, – говорить Господь, – і вони повернуться до цього міста. Вони нападуть на нього, здобудуть і спалять його. А решту юдейських міст оберну на безлюдну пустиню». Послух Рехавітів 35 1 Слово, яке було від Господа до Єремії у дні Йоакима, сина Йосії, царя юдейського: 2 «Піди в дім Рехавітів і попроси їх прийти до Господнього храму, і в одній з кімнат дай їм випити вина».

3 Я взяв із собою Язанію, сина Єремії, сина Авацінії, його братів і всіх його синів разом з усіма домашніми Рехавітів 4 і привів їх до Господнього дому, в кімнату синів Ханана, сина Годолії, Божого чоловіка. Кімната була поруч з тією, де зупинявся князь Юдеї: над кімнатою Маасеї, сина Шаллума, стó рожа храмових воріт.

1024

ЄРЕМІЇ 35-36

5 Потім я поставив перед родиною 15 Скільки разів Я посилав до вас Рехавітів повні чаші вина і запропону- своїх слуг-пророків і говорив: «Звервав їм випити. ніть кожен зі своєї лихої дороги та 6 Та вони відповіли: «Вина ми не зробіть добрими ваші вчинки, не хоп’ємо, бо Йонадав, син Рехава, наш діть за чужими богами, щоб служити предок, заповів нам: «Не пийте вина ні їм, то житимете на землі, яку Я дав ви самі, ні ваші діти повік! вашим батькам. Та ви не звертаєте 7 Не будуйте собі домів, не сійте на- уваги на Мої слова. сіння, не насаджуйте виноградників і 16 Нащадки Йонадава підкорились не майте їх. А живіть в наметах в усі повелінням своїх предків, а народ свої дні, щоб вам довго жити на цій Юдеї не підкоряється Мені». землі, де ви – лише мандрівники».

17 Тому так говорить Господь, Бог 8 Ось ми і слухаємось нашого предка сил, Бог Ізраїлів: «Я таки наведу на Йонадава, сина Рехава про те, що він Юду та на всіх жителів Єрусалима все звелів нам. Ми не п’єм вина всі наші те нещастя, яким Я погрожував їм. Бо дні, ні ми, ні наші жінки, ні наші сини, коли Я говорив, – вони не слухали, ні наші дочки; коли звав їх, – вони не озивались».

9 не будуємо ми собі домів для про18 До родини Рехавітів Єремія скаживання, не володіємо виноградника- зав: «Так говорить Господь сил, Бог ми, ні полем, ні посівами. Ізраїлів: «Оскільки ви слухаєтесь по10 Ми живем в наметах. Ми слухає- велінь Йонадава, свого батька, і промось і поступаємо так, як повелів нам довжуєте виконувати всі його накази – наш предок Йонадав. робите так, як він наказав вам, 11 Коли ж Навуходоносор, цар Ваві19 то ось що говорить Господь сил, лону, пішов війною проти цієї землі, Бог Ізраїлів: «Не переведеться у Йонами сказали: «Підем в Єрусалим, по- дава, сина Рехава, нащадок, який стояживемо в ньому, поки пройде сірій- тиме перед лицем Моїм повсякчас». ська та вавілонська навала». Цар Йоаким спалює книги 12 І було слово Господнє до Єремії: пророка Єремії 13 «Так говорить Господь сил, Бог Із1 На четвертому році царювання Йораїлів: «Піди і скажи народу Юди і акима, сина Йосії, було слово від Госжителям Єрусалима: «Невже ви не пода до Єремії: візьмете з того для себе науки – слу2 «Візьми книжний сувій і напиши на хатись Моїх слів? – говорить Гос- ньому всі слова, які Я говорив проти подь. Ізраїля, проти Юди та проти всіх наро14 «Слова Йонадава, сина Рехава, дів з того дня, відколи Я почав говоякий заповів своїм нащадкам не пити рити з тобою – від днів Йосії і до цьовина, старанно виконується: вони по го дня. сьогоднішній день не п’ють вина, то3 Може дім Юди, почувши про всі му що вони слухаються свого батька. нещастя, які Я задумав наслати на них, А Мене, який говорить вам постійно, повернеться кожен зі своєї злої дови не слухаєте. роги, тоді Я прощу їхні гріхи».

1025

36

ЄРЕМІЇ 36

4 Єремія позвав Варуха, сина Нирії, і Варух записав зі слів Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому.

5 Після цього Єремія звелів Варуху: «Мені не дозволено заходити в храм Господній.

6 Тому ти піди туди в день посту і прочитай вслух із цього сувою слова Господа, які ти записав з моїх слів, всім жителям Юдеї, які прийдуть в Єрусалим з інших міст.

7 Може, вони попросять допомоги у Бога, і кожен повернеться зі своєї злої дороги, тому що великий гнів і велика лютість Господа на цей народ».

8 Варух, син Нирії, зробив усе так, як повелів йому Єремія. Він уголос прочитав для народу із сувою Божі слова в Господньому домі.

9 На п’ятому році царювання Йоакима, сина Йосії, дев’ятого місяця, всі жителі Єрусалима і весь народ, який прибув з інших міст Юдеї в Єрусалим, оголосили піст перед Господом.

10 В цей час Варух перечитав перед усім народом слова Єремії в домі Господньому. Поки Варух перебував у кімнаті писаря Гемарії, сина Шафана, на верхньому подвір’ї, розташованому над входом в нові ворота храму, 11 Міхей, син Гемарії, Шафанового сина, вислухавши всі слова Господні, написані в сувої, 12 пішов до царського дому в кімнату переписувачів, де сиділи всі зверхники: царський писар Елішама, Делая, син Шемаї, Елнатан, син Ахбора, Гемарія, син Шафана, Седекія, син Ананії, та всі князі, 13 і переказав їм усі слова, які Варух читав перед народом.

14 Тоді всі князі послали Єгудія, сина Нетáнії, сина Шелемії, сина Хусії, по Варуха, щоб сказати йому: «Візьми сувій, з якого ти читав народу, і приходь сюди». Коли Варух, син Нирії, прибув до них, 15 вони сказали йому: «Сідай і прочитай нам сувій».

16 Вислухавши всі слова, які Варух прочитав із сувою, зверхники полякались і, переглянувшись між собою, сказали Варухові: «Ми повинні повідомити царя про ці вісті».

17 І запитали Варуха: «Скажи, звідки ти все це записав? Чи не зі слів Єремії?»

18 «Так, - відповів Варух, - Єремія говорив, а я записував усе в цей сувій».

19 Зверхники сказали Варуху: «Ви разом з Єремією повинні заховатись, щоб ніхто не знав, де ви».

20 Після цього вони прийшли до царя у двір, а сувій залишили на збереження у писаря Елішáми, і там переказали царю всі ті слова.

21 Цар Йоаким послав Єгудія за сувоєм, і коли він приніс його, то став читати перед царем та перед всіма князями, що стояли поруч царя.

22 Цар же сидів у зимовому приміщенні, бо був дев’ятий місяць, і перед ним горіла жаровня.

23 Коли Єгудій прочитав два-три стовпці тексту, цар писарським різцем відрíзав їх і вкинув у вогонь. Так цар робив, поки не спалив увесь сувій.

24 Ніхто не жахнувсь: ні цар, ні його слуги, які чули всі ці слова, і не розірвали на собі одяг.

25 Лише Елнатан, Делая і Гемарія просили царя не спалювати сувій, але

1026

ЄРЕМІЇ 36-37

він їх не послухав.

26 Більше того, цар звелів Єрахмеїлу, синові царя, і Сераї, сину Азриїла, та Шелемії, сину Авдіїла, схопити писаря Варуха і пророка Єремію. Але Господь сховав їх.

27 І було до Єремії слово Господнє після того, як цар спалив сувій з тими словами, які Варух записав із вуст Єремії: 28 «Візьми другий сувій і напиши на ньому всі попередні слова, що були в першому сувої, який спалив Йоаким, юдейський цар.

29 Скажи про цього царя таке: «Так говорить Господь: «Ти спалив сувій, запитуючи: «Для чого ти сказав, що конче прийде цар Вавілону, спустошить цю землю і зробить так, що на ній не залишиться ні людей, ні тварин?»

30 То ось що сказав Господь про Йоакима, царя Юдеї: «Не будеш мати нащадка, який сяде на Давидовому престолі, а твоє мертве тіло буде викинуте на денну спеку і на нічний холод.

31 Я притягну до відповідальності тебе самого, твоє потомство і твоїх слуг за ваші злочини і наведу на вас та на жителів Єрусалима і на народ Юди те нещастя, про яке я виголосив проти них, а ви не повірили».

32 Єремія взяв другий сувій і дав його писареві Варуху, сину Нирії, щоб він записав ще раз усі слова з вуст Єремії, замість першого сувою, якого Йоаким, цар Юди, спалив. До слів, які були в першому сувої, добавлено багато нових.

Ув’язнення Єремії 37 1 Навуходоносор, цар Вавілону, посадив Седекію, сина царя Йосії, царем Юдеї замість Єхонії, сина Йоакимового.

2 Ні Седекія, ні його слуги, ні народ землі не слухали слів, які Господь говорив через пророка Єремію.

3 Все ж, опинившись в біді, цар Седекія послав Єгухала, сина Шелемії, та священника Софонію, сина священника Маасії, до пророка Єремії просити: «Помолись за нас Господеві, Богу нашому».

4 Єремія тоді ще вільно жив серед народу, бо не був ув’язнений.

5 В той час, як вавілонська армія оточила Єрусалим, намагаючись заволодіти ним, із Єгипту на допомогу Юдеї виступив фараон. Вавілонське військо, почувши про армію фараона, відступило від Єрусалима і направилось, щоб вдарити по єгиптянах.

6 І було слово від Господа до Єремії: 7 «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: «Ось що передайте царю Юдеї, який прислав вас питатися Мене: «Військо фараона, яке йшло вам на допомогу, повернеться назад в свою землю Єгипет.

8 А халдеї прийдуть назад і будуть воювати проти цього міста. Вони здобудуть його і спалять вогнем».

9 Так говорить Господь: «Не обманюйте свої душі, промовляючи: «Халдеї відступлять від нас», тому що цього не станеться.

10 Навіть якби ви нанесли поразку халдейському війську, яке воює з вами, і в них залишились би тільки важ-

1027

ЄРЕМІЇ 37-38

ко поранені, то і вони повстають, кож21 Цар Седекія послухався і розпоряний із свого намету, і спалять це місто дився, щоб Єремію перевели у надвогнем». вірну в’язницю. Там йому давали хліб 11 Коли ж військо халдеїв тимчасово з пекарської вулиці, поки не закінвідступило від Єрусалима, бо втру- чився весь хліб у місті. Та з в’язниці тився фараон, Єремію не випускали.

12 Єремія вирішив відправитися із Єрусалима в землю Веніаміна, щоб Єремію поміщають розділити спадщину у своїй родині. в яму 13 Як тільки він наблизився до Вені1 Деякі царські зверхники, такі як Саамінової брами, начальник охорони на фатія, син Маттана, Гедалія, син Пашім’я Ірея, син Шелемії, схопив про- хура, Юхал, син Шелемії, і Пашхур, рока і сказав: «Ти хочеш перебігти до син Малхії, – чули слова, з якими халдеїв!» Єремія звертався до народу, кажучи: 14 Єремія відповів: «Це неправда! Я 2 «Так говорить Господь: «Хто залине перебіжчик!» Але той уже не слу- шиться жити в цьому місті, загине від хав, а взяв Єремію і привів його до меча, голоду і хвороб. А хто вийде до князів. халдеїв, буде жити, хоч і стане їхньою 15 Розгнівані князі побили його і за- здобиччю». чинили в темницю при домі писаря 3 Так говорить Господь: «Це місто Йонафана, який перетворили на в’яз- конче впаде від руки вавілонського цаницю. ря, і він захопить його».

16 Єремію замкнули в підземеллі під 4 Тоді князі сказали цареві: «Цього склепіння, і там він провів багато днів. чоловіка слід віддати на смерть, бо він 17 Цар Седекія послав за ним, і коли своїми словами ослабляє руки вояків Єремію привели, став допитувати його та руки всього народу, які боронять в своєму домі на самоті в потайному місто. Цей чоловік бажає не добра намісці. Він сказав: «Чи є від Господа родові, а лиха». слово?» Єремія відповів: «Є». І про5 Цар Седекія відповів їм: «Ось він у довжив: «Ти будеш відданий в руки ваших руках, бо цар нічого не робить вавілонського царя!» без вашої волі».

18 Після цього Єремія сказав царю 6 Вони взяли Єремію і кинули у воСедекії: «Чим я провинився перед то- дозбірний колодязь царського сина бою, твоїми слугами та цим народом, Малхії, що у дворі храму, під охорону що ти ув’язнив мене? царських вартових. Єремію опустили 19 Де ваші пророки, які говорили на вірьовках в колодязь, в якому не вам, що не піде вавілонський цар про- було води, де була лише грязь. Ось у ти вас і проти цієї землі? неї і занурився Єремія.

20 Тепер послухай, добродію мій, 7 Авдемелéх, ефіоп, євнух в домі цамоє прохання до тебе: «Не повертай ря, почув, що Єремію вкинули в коломене у дім писаря Йонафана, щоб там дязь. Цар в цей час сидів біля Веніамімені не померти». нової брами.

1028

38

ЄРЕМІЇ 38

8 Авдемелех пішов із царського дому зі своїми домашніми залишишся жиі сказав царю: вим.

9 «Пане мій царю, ці люди погано по18 Якщо ж ти не вийдеш до князів ваступили з пророком Єремією. Його вілонського царя, то це місто буде відвкинули в колодязь, щоб він там по- дане в руки халдеїв. Вони його спамер». лять, і ти не врятуєшся з їхніх рук».

10 Тоді цар Седекія звелів Авдеме19 Тоді цар Седекія сказав Єремії: «Я леху, ефіопу: «Візьми з собою трьох боюсь тих юдеїв, які вже перейшли до чоловік із царського дому і витягніть халдеїв, тому що халдеї можуть віддаЄремію, поки він ще живий». ти мене в руки юдеїв, і ті будуть зну11 Авдемелех взяв з собою людей і щатися наді мною». спустився під скарбницю, щоб взяти 20 Єремія відповів: «Не віддадуть. Я поношеного одягу та ганчірок і спус- тебе прошу, послухайся голосу Гостити це все Єремії на вірьовках. поднього, і з тобою все буде гаразд, і 12 Ефіоп Авдемелех гукнув Єремії: твоє життя буде врятоване. «Прошу тебе, підклади ці речі попід 21 Якщо ж ти відмовишся здатися, то руки, і ми тебе витягнем!» Єремія так і ось що Господь показав мені: зробив.

22 «Усіх жінок, які залишилися в до13 Його потягли на вірьовках і витяг- мі царя Юди, вивели до князів вавіли з колодязя. І взяли Єремію під охо- лонського царя, і жінки сміються над рону у дворі храму. тобою пісенними словами: 14 Після цього Седекія послав по «Тебе друзі твої любі пророка Єремію, щоб його привели до підманули, підвели! нього до третього входу дому ГосподТебе кинули в багнюці, нього. А там цар сказав Єремії: «Я хоа самі втекли. чу дещо тебе спитати. Тільки нічого 23 Всіх твоїх жінок і твоїх синів зане втаюй від мене». беруть халдеї, і ти сам не уникнеш їх15 На це Єремія відповів: «Якщо я ніх рук, але будеш схоплений, а місто скажу тобі все, хіба ти не віддаси мене через тебе буде спалене дотла». на смерть? А якщо я дам тобі пораду, 24 Седекія сказав Єремії: «Хай ніхто чи ти послухаєшся мене?» не знає про нашу розмову, бо помреш.

16 Тоді цар Седекія в потайному міс25 Якщо князі довідаються, що я розці поклявся Єремії: «Живий Господь, мовляв з тобою, і прийдуть до тебе пиЯкий дає нам дихання і життя! Я не тати: «Скажи нам, про що ви говоривіддам тебе на смерть і не віддам у ру- ли з царем і нічого не втаюй від нас, а ки тих людей, які шукають твоєї ду- то віддамо тебе на смерть – ші».

26 то скажи їм: «Я просив царя, щоб 17 На це Єремія сказав Седекії: «Так він не повертав мене до Йонафанового говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: будинку, щоб я там не помер». «Якщо ти здасися вавілонському ца27 Через якийсь час князі прийшли рю, то живою залишиться душа твоя, і до Єремії і стали розпитувати його. У це місто не буде спалене вогнем, і ти відповідь він сказав усі ті слова, які 1029

ЄРЕМІЇ

38-39

цар звелів йому сказати. Тоді вони замовкли, нічого не довідавшись про розмову.

28 Та Єремію залишили під вартою. Але тільки до часу падіння Єрусалима. Падіння Єрусалима

39

8 Дім царя і будинки людей халдеї спалили вогнем, а стіни Єрусалима зруйнували.

9 Решта народу, який залишався в місті, перебіжчиків та всіх інших людей начальник царської охорони Навузардан переправив до Вавілону.

10 Деяких з народу, людей бідних, у яких нічого не було, Навузардан, начальник царської охорони, залишив у землі Юди. Того ж дня він дав їм виноградники і приставив їх до роботи.

11 Про Єремію Навуходоносор, вавілонський цар, дав наказ Навузардану: 12 «Знайди Єремію і потурбуйся про нього, не утискуй його і давай йому все, чого попросить».

13 Тоді начальник царської охорони Навузардан та Навузазван, головний придворний, і Нергал-Шарецер, головний над великими магами, та інші начальники при царському дворі 14 послали по Єремію і взяли його з тюремного двору. Вони передали його Гедалії, сину Ахікама, сину Шафана, щоб він доставив його в свій дім і залишив жити серед свого народу.

15 І було слово Господнє до Єремії, у темниці, коли він був ув’язнений: 16 «Піди і скажи Авдемелеху, ефіопу: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Ось Я виконую Свої слова про це місто, які йому на біду, а не на добро. Вони збудуться на твоїх очах.

17 Я врятую тебе того дня, – говорить Господь, – ти не будеш відданий у руки тих, кого ти боїшся.

18 Я конче пошлю тобі порятунок. Тебе не торкнеться меч, твоя душа буде замість здобичі за те, що ти надіявся на Мене», – говорить Господь.

1 В дев’ятому році царювання юдейського царя Седекії, на десятому місяці, Навуходоносор, цар вавілонський і все його військо прийшли до Єрусалима і облягли його.

2 А на одинадцятому році четвертого місяця дев’ятого дня міська стіна була проламана.

3 Всі князі вавілонського царя ввійшли і зайняли Середні ворота. Серед них були: Нергал-Шарецер, старший над магами, Самгар-Нево, знатний правитель, Сарсехім, головний придворний, та інші високопоставлені люди вавілонського царя.

4 Як тільки Седекія, цар Юди, і його воїни побачили їх, негайно вирішили тікати. Вночі вони вийшли з міста через царський сад і через ворота між двома стінами кинулись дорогою в степ.

5 Військо ж халдеїв погналось за ними і наздогнало Седекію на пустинній рівнині Єрихона. Його схопили і привели до вавілонського царя Навуходоносора в Рівлу, що в землі Хамат, щоб той вирішив його долю.

6 Вавілонськоий цар заколов синів Седекії в Рівлі перед його очима, а разом з ними всіх знатних юдеїв.

7 Седекію вавілонський цар осліпив, після чого закував його в мідні кайдани і наказав доставити його в Вавілон.

1030

ЄРЕМІЇ 40

40

Змова проти Гедалії

Гедалію, сина Ахікама, відповідальним за всіх, хто був залишеним у 1 Слово, яке було до Єремії від Гос- Юдеї: чоловіків, жінок, дітей і тих бідпода після того, як Навузардан, на- них людей землі, яких не забрали в почальник царської охорони, відправив лон у Вавілон. його із Рами. Він взяв його тоді, коли 8 В Міцпу до Гедалії прийшли також Єремія був закований в наручники і Ізмаїл, син Нетанії; Йоханан і Йоназнаходився серед усіх полонених із фан, сини Карея; Серайя, син ТанхуЄрусалима і Юдеї, яких вели у Ваві- мета; сини Офи з Нетофати та Єзанія, лон. син Маахатія – вони і їхні люди.

2 Начальник царської охорони взяв 9 Гедалія, син Ахікама, сина ШафаЄремію і сказав йому: «Твій Бог, Гос- нового, поклявся їм і їхнім людям, подь, говорив про горе, яке спаде на промовивши: «Не бійтесь служити це місто. халдеям. Залишайтесь на цій землі і 3 Так ось, Господь виконав Своє сло- служіть вавілонському царю, то й буде во і зробив це, бо ви грішили проти вам добре. Господа і не слухались Його голосу.

10 А я буду жити в Міцпі і буду заОсь чому йдете в полон. ступатися за вас перед халдеями, які 4 Сьогодні я звільнив тебе від наруч- прийдуть до вас. Ви ж заготовляйте ників, які були на твоїх руках. Якщо вино, плоди, масло, багатійте та розхочеш іти зі мною в Вавілон, то йди, і живайтесь в містах ваших, в яких ви я буду дбати про тебе. Коли ж тобі не осіли». до вподоби йти зі мною у Вавілон, 11 Всі юдеї, які опинилися в Моаві та залишайся тут. Ось перед тобою ле- між аммонітянами в Єдомі і по всіх інжить увесь Край: куди бажаєш іти, ших землях, також почули, що вавітуди і йди». лонський цар залишив у Юдеї частину 5 І додав Навузардан: «Якщо ти зали- людей і над ними поставив Гедалію, шаєшся, то йди до Гедалії, сина Ахіка- сина Ахікама, сина Шафанового. ма, сина Шафанового, якого цар ваві12 Тому стали повертатися з тих лонський поставив намісником над місць, куди порозбігалися, в землю юдейськими містами, і житимеш серед Юди до Гедалії в Міцпу. Там вони свого народу, якщо ні, то йди, куди то- стали збирати щедрі врожаї та робити бі любо». І дав йому начальник цар- багато вина. ської охорони продуктів на дорогу, го13 Йоханан, син Карея, та інші війсьстинця й відпустив його. кові зверхники, які все ще були у від6 Єремія прибув до Гедалії, сина Ахі- критому полі, також поприходили в кама, в Міцпу і поселився серед на- Міцпу до Гедалії. роду, який ще залишився на цій землі.

14 Вони сказали йому: «Чи знаєш ти, 7 Після зруйнування Єрусалима час- що Бааліс, цар аммонітян, послав Ізтина халдейського війська з команди- маїла, сина Нетанії, щоб убити тебе?» рами були ще в країні. Їм стало відо- Але Гедалія, син Ахікамів, не повірив мо, що вавілонський цар призначив їм.

1031

ЄРЕМІЇ 40-41

15 Тоді Йоханан, син Карея, сказав Гедалії в потаємному місці в Міцпі: «Я піду і вб’ю Ізмаїла, сина Нетанії, так що ніхто не довідається про це. Для чого допускати, щоб він погубив твою душу, а жителі Юдеї, які збираються до тебе, розбіглись і залишок Юди загинув?»

16 Але Гедалія, син Ахікама, сказав Йоханану, сину Карея: «Не роби цього, бо ти говориш про Ізмаїла неправду». Повстання Ізмаїла

41 1 На сьомий місяць Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, який був із -царського роду, один з начальників

при царі, а з ним ще десять чоловік прийшли до Гедалії, сина Ахікама, в Міцпу і сіли разом їсти в нього хліб.

2 Тут Ізмаїл, син Нетанії, і десять чоловік, які були з ним, встали і мечем поразили Гедалію, сина Ахікамового, сина Шафанового. Так був убитий той, кого вавілонський цар поставив над цією землею.

3 Ізмаїл повбивав також усіх юдеїв, які були з Гедалією в Міцпі та воїнівхалдеїв, які знаходились там.

4 На другий день після вбивства Гедалії, коли про це ще ніхто не знав, 5 із Сихема, Силома та із Самарії прийшли 80 чоловік з побритими бородами, в розірваному одязі та з порізами на тілі. У них в руках були хлібні приноси і ладан для дому Господнього.

6 Ізмаїл, син Нетанії, вийшов до них з Міцпи назустріч. А зустрівши їх, з плачем сказав: «Ходімо до Гедалії, сина Ахікамового».

7 Як тільки вони зайшли в місто, Ізмаїл, син Нетанії, заколов їх і повкидав у колодязь.

8 Але десять чоловік, які залишились, сказали Ізмаїлу: «Не вбивай нас, ми маємо пшеницю і ячмінь, олію і мед, які заховали в полі». Зачувши таке, він залишив їх живими.

9 Колодязь, в який Ізмаїл повкидав усі трупи вбитих ним людей, був той самий, якого викопав цар Аса ще тоді, коли йому загрожував ізраїльський цар Вааса. Його-то Ізмаїл і заповнив трупами.

10 Потім Ізмаїл взяв у полон весь залишок народу, який був у Міцпі, дочок царя і всіх людей, які залишились у Міцпі, яких Навузардан, начальник царської охорони, довірив Гедалії, синові Ахікама, і пішов до аммонітян.

11 Через деякий час Йоханану, сину Карея, і всім воєначальникам, які були з ним, стало відомо про злочини, які зробив Ізмаїл, син Нетанії.

12 Вони зібрали людей і кинулися навздогін за Ізмаїлом, сином Нетанії, і наздогнали його біля великого ставу під Гівеоном.

13 Побачивши Йоханана, сина Карея і всіх воєначальників, які були з ним, весь народ, який був з Ізмаїлом, зрадів, 14 і всі полонені Ізмаїлом в Міцпі перебігли на сторону Йоханана.

15 Ізмаїл же з вісьмома людьми, які були при ньому, втік до аммонітян.

16 Йоханан, син Карея, і всі його воїни забрали народ, який був полонений Ізмаїлом, сином Нетанії, – чоловіків, жінок, дітей, придворних – і вивів їх

1032

ЄРЕМІЇ 41-42

із Гівеона.

17 Вони пішли і зупинились на нічліг в місті Кімгáма, поруч з Віфлеємом, щоб продовжити потім дорогу в Єгипет.

18 Вони змушені були тікати туди, тому що боялись халдеїв, оскільки Ізмаїл, син Нетанії, вбив Гедалію, сина Ахікама, якого вавілонський цар поставив над юдейським краєм.

9 і сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до якого ви мене посилали з вашим благанням.

10 Коли ви залишитесь і надалі у цій землі, то Я вас відновлю, а не зруйную, вирощу, а не повириваю, бо Я пошкодував вас через те горе, яке наслав на вас.

11 Не бійтеся царя вавілонського, через якого ви в страху, – говорить Господь, – бо Я з вами, щоб допомагати Втеча в Єгипет вам і рятувати вас з його рук.

12 Я буду милосердним до вас і по1 Після цього всі воєначальники, Йо- верну вас до вашої землі. ханан, син Карея, Єзанія, син Гошаї, і 13 А якщо ви скажете: «Ні, ми не завесь народ, від малого до великого, лишимось у цій землі», тобто не по2 пішли до пророка Єремії і сказали: слухаєтесь застереження Господа, Бо«Просимо тебе, вислухай наше про- га вашого, і скажете: хання. Помолись за нас Господеві, Бо14 «Ні, нам краще піти в землю єгигу твоєму, за весь цей останок. Ти ба- петську, там не будемо бачити війни і чиш, що нас було багато, а тепер мало. не чутимем звуку сурми, та й не буде3 Хай Господь, твій Бог, скаже, куди мо голодувати, отже, там хочемо жинам іти і що нам робити». ти» – 4 На це пророк Єремія відповів: «Я 15 то почуйте слово Господнє, ви, осрозумію все і помолюсь Господеві, Бо- танок Юди, що говорить Господь сил, гу вашому, як ви просили мене. І все, Бог Ізраїлів: «Якщо ви повернетесь що я почую від Господа, передам вам, обличчям до Єгипту та й підете туди, не втаю від вас жодного слова». щоб там оселитись, 5 Вони сказали Єремії: «Господь хай 16 то меч, якого ви боїтеся, наздожебуде свідком вірності між нами й то- не вас в землі Єгипту, і голод, якого ви бою, що ми виконаємо все, що накаже лякаєтесь, буде ходити за вами по тобі Господь для нас. п’ятах до самого Єгипту, там ви й по6 Чи легке, чи важке воно буде, ми мрете. послухаємося голосу Господа, нашого 17 Усі, хто наважився йти в Єгипет, Бога, до якого ми тебе посилаємо. Бо щоб там жити, поляжуть від меча, гоколи ми послухаємось, то і Бог пошле лоду й чуми. Ніхто з них не втече від нам добро». того лиха, яке Я пошлю на них».

7 Через десять днів було слово від 18 Так говорить Господь сил, Бог ІзГоспода до Єремії. раїля: «Так само, як вилився Мій гнів і 8 Він позвав Йоханана, сина Карея, і Моє обурення на жителів Єрусалима, бувших з ним воєначальників та всіх так виллється моє розлютування на людей, від малого до великого, вас, якщо підете в Єгипет. Ви станете 1033

42

ЄРЕМІЇ 42-43

прокляттям – люди зі страхом будуть сторонитися вас, ганьбити та ставитися з презирством. Ви більше не побачите цієї землі».

19 А оце останнє слово Господнє до вас, останку Юди: «Не йдіть до Єгипту! Запам’ятайте, що Я сьогодні засвідчив вам».

20 Тому тепер, якщо ви не послухаєтесь, то згрішите проти самих себе, бо ви посилали мене до Господа, вашого Бога, обіцяючи: «Помолись за нас Господеві, Богу нашому, і перекажи нам все, що Господь, наш Бог, скаже тобі, і ми так зробимо».

21 Я об’явив вам сьогодні слова Господа, але ви, очевидно, не послухаєтесь і не зробите того, що Він передав для вас.

22 Отож знайте: якщо ви намірились жити в Єгипті, то там ви помрете від меча, від голоду і хвороб.

43

Непослух Йоханана

1 Як тільки Єремія закінчив промовляти до людей слова, з якими Господь, їхній Бог, послав його до них, 2 Азарія, син Гошаї, Йоханан, син Карея, і всі самовпевнені люди сказали Єремії: «Ти говориш неправду. Господь, наш Бог, не посилав тобі слів «не йдіть в Єгипет, бо там будете жити, як чужинці».

3 Це Варух, син Нирії, намовляє тебе проти нас, щоб віддати нас в руки халдеїв, які або повбивають нас, або відведуть у полон у Вавілон».

4 Так Йоханан, син Карея, всі воєначальники і весь народ не послухались Господнього голосу, щоб залишитись жити в землі Юдеї,

5 а взяли рештки юдейського народу, які повернулися з усіх народів, між якими вони були розсіяні, а тепер зібралися, щоб жити в своїй землі, – 6 чоловіків, жінок, дітей, дочок царя і всі душі, яким Навузардан, начальник царської охорони халдеїв, дозволив залишитись з Гедалією, сином Ахікама, сином Шафановим. Взяли також пророка Єремію і Варуха, сина Нирії, 7 і повели в єгипетську землю, в місто Тафніс, знехтувавши Господнім повелінням.

8 В Тафнісі Єремія одержав слово від Господа: 9 «Візьми в руки декілька великих каменів і зарий їх перед фараоновим палацом у Тафнісі. Зроби так, щоб всі люди бачили це*.

10 І скажи людям Юдеї, які будуть дивитися на тебе: «Ось що говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Я пошлю по вавілонського царя Навуходоносора, Мого служителя; він прийде і поставить свій престол прямо на цьому камінні, яке я зарив, і розкине над ним свій розкішний намет.

11 Він нападе на Єгипет і принесе смерть тим, хто має померти, полон тим, хто має бути полоненим, і меч тим, хто має загинути від меча.

12 Навуходоносор запалить вогонь в храмах нікчемних богів Єгипту і спалить їх, а жителів забере в полон. Він укутається землею Єгипту, як пастух укутується своїм одягом, і спокійно -----------------9 Вавілонський літопис стверджує, що в 567р. Навуходоносор двічі робив похід на Єгипет. Камінням Єзекія символізував долівку під трон Навуходоносора.

1034

ЄРЕМІЇ 43-44

покине Єгипет.

13* Після себе залишить розбиті пам’ятні камені в храмі бога Сонця та зруйновані вогнем храми їхніх богів». В Єгипті загине останок Юди 1 Слово, яке надійшло до Єремії про всіх юдеїв, які жили в Єгипті по містах Мігдолі, Тафнісі, Нофі та на землі Патрос: 2 «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: «Ви бачили те горе, яке Я навів на Єрусалим та на всі Юдині міста. Сьогодні вони стоять спустошені і безлюдні.

3 А сталося так через те зло, яке вони робили, щоб ображати Мене. Вони кадили пахощі і служили чужим богам, яких не знали ні ви, ні батьки ваші.

4 Я багато разів посилав до вас Своїх служителів, пророків і напоумлював, промовляючи: «Не робіть цих бридких справ, які ненавиджу Я».

5 Але вони не слухали пророків, не звертали уваги на їхні слова і не припиняли творити зло, продовжували приносити жертви ідолам.

6 Тому Мій гнів, Моя розлютованість вилились і запалали над містами Юди, на вулицях Єрусалима. В результаті вони були спустошені, стали пустинею, як це є на сьогодні».

7 Тепер так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїлів: «Для чого ви коїте це велике зло своїм душам? Щоб у вас, юдеїв, були знищені чоловіки й жінки, дітки й немовлята, щоб у вас не збереглось останку?

44

----------------13 Дім Сонця – храм-капище. З нього залишився кам’яний стовп - обеліск, якого Калігула привіз до Риму. Нині він височить на майдані св Петра.

8 Ви ображаєте Мене ділами рук своїх, коли приносите кадіння іншим богам в Єгипті. Ви прийшли в Єгипет жити, але там ви погубите себе і станете прокляттям та притчею для всіх народів Землі.

9 Хіба ви забули злі діла ваших батьків, нечестиві справи юдейських царів та їхніх жінок, а також свої власні злі справи та злі діла ваших жінок, які робилися в землі Юди та на вулицях Єрусалима?

10 Ще й сьогодні люди Юдеї не вгамували свої серця, щоб ходити в законі Моєму, жити згідно Моїх постанов, які Я давав для ваших батьків та для вас».

11 Тому так промовляє Господь сил, Бог Ізраїлів: «Ось Я поверну Своє лице проти вас, щоб накликати на вас горе і знищити Юду!

12 Я зверну Свою увагу на останок Юди, який наважився йти в єгипетську землю, щоб там жити. Всі вони, від малого до великого, поляжуть від меча, загинуть від голоду. Вони стануть прокляттям, їх покриє ганьба та зневага.

13 Я покараю тих, які пішли жити в Єгипет, як покарав Єрусалим, накликавши на них меч, голод і чуму.

14 Ніхто не врятується втечею і не уціліє з останку Юди, з тих, які прибули в Єгипет, щоб там осісти, і ніхто з них не повернеться в землю Юди, хоч вони цього щиро бажатимуть, – хіба що пощастить декільком».

15 Багато жінок Юдеї, які жили в Єгипті, кадили чужим богам, і їхні чоловіки знали про це, але не перечили їм. Таких жінок було багато. Жили во-

1035

ЄРЕМІЇ 44-45

ни в південному Єгипті. Чоловіки цих слво Господнє, ви, юдеї, які перебуважінок теж служили іншим богам, тому єте в землі єгипетській! й сказали Єремії: 25 Так говорить Господь сил, Бог Із16 «Те, що ти говориш в ім’я Господ- раїлів: «Ви, жінки, те виконуйте своїнє, нас не стосується. ми руками, що ви сказали своїми уста17 Ми будемо робити те, що сказали ми! Ви сказали, що хочете кадити ненаші уста, – будемо кадити богині не- бесній цариці і приносити їй ливні бесній і приносити їй ливну жертву, як жертви, – кадіть і приносьте. це робили ми, наші батьки, царі наші і 26 Однак спочатку послухайте слово князі наші по всій Юдеї та на вулицях Господнє, ті з юдеїв, хто живе на єгиЄрусалима. Тоді ми були ситі, щасливі петській землі. Господь сказав: «Я обіі не знали горя. цяю великим іменем Своїм, що жоден 18 А з часу, як ми перестали прино- юдей, який живе в Єгипті, ніколи більсити жертвенне кадіння та ливні жерт- ше не поклянеться Моїм іменем і ніви небесній цариці, терпимо злигодні, коли більше не скаже: «Це так вірно, гинемо від меча й хвороб. як те, що живий Господь!»

19 Тому наші жінки не без нашого 27 Я буду спостерігати за цими людьвідома виробляли небесній богині ме- ми їм на біду, а не на добро; всі юдеї, дяники з її подобою та приносили їй які залишились в Єгипті, будуть гиливні жертви». нути від голоду й меча, аж поки не 20 Тоді сказав Єремія до всього наро- вимруть усі. ду, до чоловіків і жінок, та до всіх, хто 28 Деякі втечуть від меча, повернувйому так відповів: шись із Єгипту в Юдею, але їх буде 21 «Хіба ж то не те кадіння, що спра- мало. Вони побачать, чиї слова були вляли ваші батьки, ваші царі і ваші правдиві, – тих людей чи Мої. князі з народом землі по Юдиних міс29 І ось вам знак, що Я покараю вас тах та на вулицях Єрусалима пригадав тут, у Єгипті, щоб ви переконались, вам Господь? Хіба не воно вразило що Мої слова справдяться вам на біЙого серце? ду».

22 Господь не міг довше терпіти злі 30 Так говорить Господь: «Я видам ваші вчинки й гидоти, які ви робили фараона Хофру, єгипетського царя, у перед Ним. Тому й зробилась ваша руки його ворогам, які хочуть убити земля пусткою, прокляттям та безлюд- його, як видав Седекію, юдейського ною, як самі тепер бачите. царя, у руки Навуходоносора, його во23 Саме через те, що ви кадили бов- рогові, який шукав його душі». ванам, грішили проти Господа, не слухались Його голосу, не підкорялись Вістка Варуху Його закону і не виконували Його постанов, то й наздогнало вас горе, як це 1 На четвертому році царювання Йоє на сьогодні». акима, сина Йосії, пророк Єремія ска24 І продовжив Єремія до всього зав Варуху, сину Нирії, слова, які Ванароду та до всіх жінок: «Вислухайте рух записав на сувої.

1036

45

ЄРЕМІЇ 45-46

2 Так говорить Господь, Бог Ізраїля про тебе, Варух: 3 «Ти кажеш: «Горе мені, тому що Господь послав мені біль і печаль, від яких я обезсилів. Я виснажений стражданнями і не знаходжу спокою».

4 «Ось як скажи Варуху: «Так говорить Господь: «Що Я збудував, те можу й розвалити, і що понасаджував, те можу і викорінити, – хоч би й в усій Юдеї!

5 А ти бажаєш зробити щось велике? Не бажай! Всяке тіло зазнає біди, – говорить Господь, – ти ж будь задоволений тим, що Я збережу твоє життя в усіх місцях, куди б ти не пішов». ПРОРОЦТВА ЄРЕМІЇ ПРО ЧУЖІ НАРОДИ

Пророцтво про Єгипет 46 1 Слово, яке надійшло до пророка Єремії щодо Єгипту, 2 та щодо війська фараона Нехао, єгипетського царя, яке стояло біля річки Єфрат в Кархемісі і яке вавілонський цар Навуходоносор розгромив у четвертому році царювання Йоакима, сина Йосії, царя Юди: 3 «Готуйте малі і великі щити та виступайте в похід!

4 Сідлайте коней і сідайте на них, вершники! З шоломами шикуйтесь в ряди! Одягайте кольчугу та хапайте списи!

5 Але що я бачу? Військо в замішанні. Військо відкочується назад. Ось уже біжать воїни без оглядки. Падають сильні, звідусіль страх,– говорить Господь, – 6 не встигає втекти прудкий, не допомагає лицареві сила. На півночі біля

Єфрату обоє спотикнулися, обоє полягли!»

7 Хто це накóчувався, наче води Нілу, немов бурхлива ріка?

8 Це наступав Єгипет, що, наче стрімка вода, накривав землю, змивав на своєму шляху міста.

9 Тепер даремно закликати: «Піднімайтесь на битву, вершники, кидайтеся в бій, колісниці! Мечоносці Лівії і Ефіопії, вступайте в січу! Лучники Лідії, натягуйте луки!

10 Бо це день помсти Господа сил! Меч буде пожирати і напиватися крові – така буде жертва Господеві, Богу сил, у північній землі біля Єфрату.

11 Іди в Галаад, Єгипте. Там набери ліків. Та скільки б ти їх не набрав, не буде тобі зцілення!

12 Твій плач почують народи, бо він буде великий! Один сміливий зіткнеться з другим сміливим і попадають обоє».

13 А це слово, яке сказав Господь пророку Єремії про Навуходоносора, який піде на Єгипет і завдасть йому поразки.

14 «Проголосіть про це в Єгипті, сповістіть в Мигдолі, дайте знати Мемфісу і Тафнісу. Скажіть: «Готуйтесь до бою, бо меч добирається до вас».

15 Чому тікає Апіс? Твій бик не встояв? А це тому, що повалив його Господь.

16 Тікають, спотикаючись, воїни, (набрані Єгиптом з різних країн), промовляючи: «Вставаймо та вертаймось до свого народу, на рідну землю, бо не врятуємось від меча (вавілонського).

17 А на своїй землі скажуть: «Фараон, цар Єгипту – хвастун! Він безпово-

1037

ЄРЕМІЇ 46-47

ротно втратив час для своєї слави».

18 Ось і ця вістка від Царя, чиє ім’я – Господь Всемогутній: «Я обіцяю, і це так вірно, як те, що Я живий, що прийде сильний правитель. Він буде подібний до гори Фавор або до Кармілу біля моря.

19 Готуйте свої речі, люди Єгипту, щоб іти в полон, бо Мемфіс конче буде зруйнований і обезлюдніє.

20 Єгипет – вельми гарна телиця, але з півночі їй загрожує гедзь.

21 І хоч найманці Єгипту, як вгодовані бики, але не вистоять, всі побіжать. Бо для Єгипту прийшов день розплати, час його покарання.

22 Ось долинає голос, немов гадюче сичання, – то насувається грізне військо з сокирами, як у лісорубів».

23 Господь сказав: «Зрубають вони Єгипет, як зрубують дерева в лісі. Воїнів у противника більше, ніж сарани – нема їм числа.

24 Так буде осоромлена єгипетська дочка. Вона опиниться в руках північного народу».

25 Господь сил, Бог Ізраїлів, говорив: «Коли Я зверну увагу на Амона із Фів, на Єгипет, на його богів, на його царів, на фараона і на всіх, хто покладається на нього, 26 то віддам їх у руки тих, хто шукає їхньої душі, в руки вавілонського царя Навуходоносора і в руки його слуг. Але пізніше Я дозволю Єгиптові заселитися знову, як в попередні часи», – говорить Господь. Обітниця північному Ізраїлю 27 «Ти ж не бійся, слуго Мій Якове, і не жахайся, Ізраїлю. Я врятую тебе і

поверну тебе і твоїх нащадків з далеких земель, із земель полону. Яків повернеться і буде жити безтурботно і в спокої. Ніхто більше йому не буде загрожувати».

28 Так говорить Господь: «Якове, слуго Мій, Я завжди з тобою. Я понищу всі народи в землях, де тебе утискували, а тебе не торкнусь. Але за твою неслухняність Я тебе не залишу без покарання, по справедливості поступлю з тобою».

47

Пророцтво про філистимлян 1 А це слово, яке було від Господа до пророка Єремії про філистимлян ще до того, як фараон напав на Газу.

2 «Так говорить Господь: «Ось з півночі піднімаються води, прибувають, немов повінь. Вони затоплять вашу землю і все, що на ній, місто і всіх його жителів. Люди кричатимуть, і ті, хто населяє землю цю, стогнатимуть.

3 Почувши тупіт коней, шум колісниць і гуркіт коліс, батьки не зможуть захистити своїх дітей, бо в них опустяться руки.

4 Прийшов час розплати для філистимлян і для тих з Тира і Сидона, хто брався допомогти їм. Господь знищить філистимлян і тих на Кріті, хто залишився живим.

5 З горя люди з Гази оббриють свої голови, заніміють всі в Аскалоні. О, залишок долини, довго ви ще будете робити на собі порізи?

6 О, мечу Господній! Як довго ти ще будеш рубати? Коли вкладешся до своїх піхов? Коли задовільнишся?

7 Як він може вгамуватись, якщо Гос-

1038

ЄРЕМІЇ 48

подь дав йому повеління? На Аскалон, на морське побережжя – на них Він його призначив».

48

Пророцтво про Моава

1 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про Моава: «Горе місту Нево, бо воно буде зруйноване; засоромлений буде Кіріятаїм і завойований; укріплену твердиню повалять, покриють ганьбою.

2 Так закінчиться слава Моава. У Хесбоні вже задумують проти нього зло: «Підем і знищим його, щоб він перестав бути народом!» Замовкнеш і ти, Мадмено, бо і до тебе наближається меч.

3 Ось чути вже лемент з Горонаїма – там розпочався грабіж і спустошення.

4 Вщент зруйнований Моав. Чути ридання його малих дітей.

5 З плачем піднімаються люди дорогою в Лухіт, покидають з риданням схили поваленого Горонаїма.

6 Тікайте, як дикий осел пустельний, рятуйте свої душі!

7 Ти надіявся на свої укріплення та багатство, а опинишся разом із своїм бовваном Хамосом та його жерцями в полоні.

8 Руїною стане кожне твоє місто, ні одне не врятується. Долина загине, і рівнина буде понищена, – так сказав Господь.

9 Дайте Моаву крила для втечі, бо його міста непридатні для проживання.

10 Проклятий, хто виконує роботу Господню недбало. Горе тому, хто стримує свого меча від крові!

11 Змалку моавітяни не знали нещасть, були спокійні, як осадок вина. Їх не переливали з посудини в посудину, вони не знали полону. Ось чому на смак вони колишні, і їхній запах не помінявся.

12 Тому настають дні, – говорить Господь, – коли Я пошлю до них розливачів. Вони нахилять їх, опорожнять їхній посуд, а глечики розіб’ють в друзки.

13 Тоді Моав зазнає ганьби через свого бога Хамоса, як і народ Ізраїля через Вефіля, на якого він надіявся.

14 Ви тепер не скажете: «Ми сильні, нам у бою нема рівних!», 15 бо Моав розорений; їхні юнаки пішли на забій, – говорить Цар, ім’я Якого – Господь сил.

16 Близька Моавова загибель, їхнє горе стрімко наближається.

17 Всі сусіди будуть оплакувати його, і ті, кому відоме його ім’я, говоритимуть: «Зламано жезл сили, палицю слави!»

18 Спускайся з висоти величі, сідай на землю в порох, діво Дівона, бо той, хто наближається, спустошить тебе. Він зруйнує твої укріплення.

19 Вийди і поглянь на дорогу і ти, жителько Ароера, і запитай тих жінок і чоловіків, які біжать: «Що з вами трапилось?»

20 То Моав зазнає сорому й ганьби. Плачте і голосіть в Арноні, бо Моав знищують.

21 Настав суд над землею низовини: над Холоном, Яацем, Мефаатом, 22 над Дівоном, над Нево, Бет-Девлатаїмом, 23 над Кіріатаїмом, Бет-Гамулом, Бет-

1039

ЄРЕМІЇ 48

Маоном, 35 «Я зупиню Моав, – говорить Гос24 над Керіотом, Восором та над подь, – від жертвоприношень на висовсіма містами землі Моава, далекими і тах та від кадіння його богам». близькими.

36 Тужить моє серце за Моавом, не25 «Ріг Моава зрубаний, його рука мов сопілка на похоронах; стогін виперебита, – говорить Господь. ривається з грудей за жителями Кір26 «Дайте, щоб він напився доп’янá, Хареса, бо все надбане пропало. щоб він вивалявся в своїй блювотині 37 У всіх обрита голова і борода обта став посміховищем, бо він ставив стрижена; у всіх на руках порізи, на себе вище Бога. стегнах – мішковина.

27 Чи не сміявся ти з Ізраїля, хоч той 38 «На всіх покрівлях Моава і на йоне був між крадіями. Але ти кожного го майданах – скрізь плач, бо Я розбив разу хитав головою, коли заговориш Моава, як пустий горщик», – говорить про нього. Господь.

28 Тепер оселяйсь на скелях, немов 39 Чути голосіння: «Як він спустошеголуб, що мостить свої гнізда на вхо- ний! Як ганебно впав на сором та дах в печеру». страх своїм сусідам».

29 Ми чули про гордість Моава, про 40 Так говорить Господь: «Як орел його бундючність, пиху та надмірну каменем кидається на здобич, так невізарозумілість його серця. домий розкине крила над Моавом.

30 «Я знаю його буйство, – говорить 41 Міста будуть захоплені, а укріпГосподь, – його хвалькуватість та зу- лення зруйновані. Серце сильних захвальство. Але всі його слова – то ли- тремтить, як серце жінки при родильше базікання, не може він зробити то- них муках. го, що говорить».

42 Моав буде знищений і перестане 31 Ось чому я буду голосити над Мо- бути народом, бо він загордився і поавом, над кожним з моавітян ридати, встав проти Господа. за людьми Кір-Хареса печалитись.

43 Жах, яма і пастка очікує тебе, жи32 Плакатиму за тобою, виноградни- телю Моава, – говорить Господь, – ку Сівми, більше, ніж за Язером, бо 44 хто тікатиме від страху, впаде в твоя лоза сягала аж до моря, до самого яму, а кожний, хто вибереться з ями, Язера, а спустошувач відняв твої літні попаде в пастку. плоди і зібраний тобою виноград.

45 Знесилені втікачі шукатимуть при33 Стихли радощі й гуляння в землі тулку в Хесбоні. Але і з Хесбона, місмоавській, бо зупинено потоки вина в та царя Сигона, вийде вогонь і доковинарнях. Не чути більше голосу тих, нає правителів та гордіїв Моава. хто топче виноград, веселі пісні вже 46 Горе тобі, Моаве! Не стало народу більше не веселі. Хамоса. Твої сини стали полоненими, 34 Плаче народ міст Хесбона і Єле- а дочки – полонянками. але; їхній плач чути до самої Ягаци; а 47 Але я зберу полонених синів Моаплач із Сигора долинає до Гонораїма і ва в останні дні, – говорить Господь, – Егли. Води Німріма і ті повисихали. так закінчиться суд над Моавом».

1040

ЄРЕМІЇ 49

Пророцтво про Аммонових синів 1 Так говорить Господь синам Аммона: «Хіба нема в Ізраїлі синів, які могли б успадкувати землю після смерті своїх батьків? Тоді чому ж Малхом захопив землю нащадків Гада?

2 Ось надходять дні, – говорить Господь, – коли Я зроблю так, що проти Равви аммонітської піднімуть бойову тривогу, і вона стане спустошеним горбом, а в залежних від неї містах запалає вогонь. Тоді Ізраїль заволодіє тими, хто володів ними», – говорить Господь.

3 Плачте, люди Хесбона, тому що Гай зруйнований. Кричіть, аммонітські дочки, одягніться в мішковину, тиняйтесь попід плотами, бо Малхом разом зі своїми князями забраний в полон.

4 Чого ти пишаєшся родючими долинами, зрадлива дочко? Потечуть твої левади кров’ю. Ти своєю силою, скарбами та багатством нахвалялася: «Хто посміє напасти на мене?»

5 То ось, Я накликаю на тебе страх з усіх твоїх околиць, - говорить Господь сил, – ви так побіжите, що ніхто не збере вас до місця.

6 Народ аммонітський буде полонений і розсіяний по чужих землях, але прийде час, і Я приведу його назад», – говорить Господь. Пророцтво про Єдом 7 Так говорить Господь сил Єдому: «Невже не вистачає мудрості в Фемані? Чи не стало ради у мудрих?

49

Чи до такої міри збідніли на розум?

8 Тікайте чимдужч, ховайтесь по печерах, жителі Дедана, бо Я накликаю горе на Ісава – прийшов час навідатись до нього.

9 Якби до тебе прийшли збирачі винограду, то конче після себе залишили б хоч трохи ягід; і крадії, коли б прийшли вночі, то і вони не забрали б всього врожаю.

10 А Я повністю оголю Ісава. Я відкрию всі його потаємні місця, так що нічого не заховається. Вигублені будуть його нащадки, його родичі й сусіди.

11 Залиш тільки дітей-сиріт. Я Сам потурбуюсь за їхнє життя. А вдови твої хай покладають надію на Мене».

12 Так говорить Господь: «Ось і ті, які не мали б пити з чаші, Я заставив випити. То хіба вона обмине тебе? Ти конче вип’єш, бо не залишитися тобі без покарання.

13 Клянусь Собою, – говорить Господь, – що Восор буде спустошений, стане жахливим видовищем, ганьбою і прокляттям. Всі його міста будуть зруйновані навічно».

14 Я почув ще таку вістку від Господа, яку послано до народів сказати: «Зберіться разом і вдарте по Єдому!»

15 Мізерним станеш ти, Єдоме, після цього між народами, зневаженим зроблю тебе серед людей.

16 Страх, який ти наганяв на інших, і самовпевненість твого серця обманули тебе самого. Ти думав, що, поселившись в ущелинах гір, захистиш себе скелями. Але хоч би твої оселі були вище орлиних гнізд, 1041

ЄРЕМІЇ 49

Я і звідти скину тебе, – говорить Господь.

17 «Єдом перетвориться на звалище. Кожний, хто буде проходити мимо, лише присвисне від здивування.

18 Він, як Содом і Гоморра та їхні найближчі міста, матиме такий само вигляд після зруйнування – ніхто там більше не поселиться жити.

19 Хоч би Є дом, як той лев, вийшов з йорданської гущавини на зелені луки, де пасуться стада, Я вмить прожену його і поставлю там Свого вибранця. Хто Мені рівня, щоб заперечити це або позвати в суд? Де той пастир, який виступить проти Моєї волі?»

20 Тому вислухайте постанову, яку Господь прийняв про Єдом і що Він задумав проти жителів Фемана: навіть найслабші з тих стад займуть у полон його жителів і попустошать їхні житла.

21 Від падіння Єдому здригнеться земля, і луна від їхнього крику докотиться до Червоного моря.

22 Ось він ширяє, наче орел, розпростерши крила над своєю здобиччю, Восором. Серце витязів єдомських від цього стане, як серце породіллі при родах. Пророцтво про Дамаск 23 «Полякались міста Хамат і Арпад, впали духом, почувши недобрі вісті. Тривога огорнула їх, немов на морі; не мають вони заспокоєння.

24 Дамаск втратив мужність, кинувся тікати; його охопив страх і переживання, немов породіллю.

25 Чому своєчасно не покинули люди Дамаск – це славне місто, місто Моєї втіхи?

26 Через це на вулицях полягло багато юнаків, загинуло все його військо!»

27 Бо так говорив Господь: «Я підпалю стіни Дамаска, і він пожере укріплені башти Венадада». Пророцтво про Кедар 28 А це слово Господнє про Кедар і про правителів Асора, яких переміг вавілонський цар Навуходоносор: «Вставайте і йдіть воювати з Кедаром, розоряйте синів Сходу!

29 Позабирайте їхні намети і все до них начиння, беріть їхні речі, займайте собі всіх верблюдів та накликайте на них страх з усіх сторін».

30 «Тікайте швидше, люди Асора, ховайтеся по печерах, в надійних місцях! – говорить Господь, – бо проти вас, щоб перемогти, цар Навуходоносор задумав підступний план і наказав своїм воїнам: 31 «Вставайте і йдіть проти народу мирного, який живе відокремлено і безпечно, в якого нема ні засувів, ні дверей; 32 їхні верблюди будуть вам на здобич, а їхні отари – на розграбування». Так говорить Господь: «Тих, які вистригають свої скроні, Я розсію по всіх вітрах; Я звідусіль наведу на них біди.

33 Стане земля Асора пристановищем шакалів, обезлюдніє і перетвориться на вічну пустелю», – говорить Господь. Пророцтво про Єлам 34 На початку царювання Седекії,

1042

ЄРЕМІЇ

царя Юдеї, було слово Господнє до Єремії про Єлам.

35 Так говорить Господь сил: «Незабаром Я зламаю лук Єлама, його головну силу.

36 Я наведу на нього чотири вітри з чотирьох сторін неба і розсію їх по всіх цих вітрах так, що не знайдеться народу, де б не було вигнанців Єлама.

37 Я нашлю на єламітян жах перед їхніми ворогами та перед тими, які шукають їхньої душі. І наведу на них горе та покажу їм Свій гнів, – говорить Господь, – Я посилатиму на них меч, поки не винищу їх.

38 Я поставлю Свій престол в Єламі і знищу їхнього царя разом з його князями.

39 Але в останні дні Я зберу полонених синів Єлама», – говорить Господь.

50 Пророцтво про Вавілон 1 Слово, яке сказав Господь про Вавілон і про його людей через пророка Єремію: 2 «Повідóм всі народи, на весь голос скажи, прапор здійми, об’являючи вістку, про Вавілон, який взятий в полон, як повалено його божища: Бел осоромлений, впав Меродах – всіх бовванів огорнув раптом жах!

3 Бо з півночі проти нього йде народ. Він на своєму шляху змітає все і перетворює землю в пустиню. Ніхто тепер більш не поселиться в ньому. І люди, і домашні тварини кинуться врозтіч.

4 Тими днями, за тих часів, – говорить Господь, – сини Ізраїля і сини

49-50

Юди разом плакатимуть і шукатимуть Господа Бога.

5 Вони будуть питати дорогу на Сіон, а повернувшись в його сторону, закликатимуть: «Ходімо назустріч Господеві і складімо з Ним завіт на вічні часи, який не забудем повік».

6 Мій народ став, як заблукані вівці; через своїх недбалих пастирів вони збились з дороги і розбрелись по горах та ярах, не пам’ятаючи своєї кошари.

7 Всі, кому вони попадались, поїдали їх, а їхні вороги казали: «Ми не винуваті, це вони згрішили перед Господом, Який був їхнім пристановищем і Богом, Якому довіряли їхні батьки».

8 Тепер тікайте з Вавілона, залиште його землі, будьте як козли, що йдуть попереду стада.

9 Бо Я підніму і приведу з півночі проти Вавілона багато народів; вони вишикуються і здобудуть його. Стріли у них, як вишколені воїни, яких не даремно взяли на війну.

10 Все багатство Халдеї стане здобиччю завойовників, всім її вистачить досхочу, – говорить Господь, – 11 ти, Вавілоне, радів і тішився, захоплюючи Мою власність; стрибав, як телиця на соковитому лузі, іржав, як жеребець.

12 Тепер твоїй матері буде соромно, що народила тебе. Віднині ти станеш нікчемною, сухою, безводною пустинею.

13 Через Господній гнів ти не будеш заселений, весь ти станеш пусткою. Кожний, хто проходитиме мимо Вавілона, подивиться на нього і від здивування присвисне, побачивши його рани.

1043

ЄРЕМІЇ 50

Падіння Вавілона 14 Його ви оточуйте з усіх сторін! Всі, хто натягує лука, стріляйте! І не жалійте для пострілів стріл – це помста Господня, сповняйте!

15 Воїни, навколо стін Вавілона, все дужче і дужче гукайте! Тих руки опустяться – мури впадуть. Нікого живим не лишайте! Зробіть Вавілону, як він всім робив.

16 Ні сіяти, ані збирати – не дайте! Лише всіх полонених, хто б захотів, до свого народу вертайте».

рить Господь, – зроби все так, як Я наказав тобі.

22 Гуркіт війни і великого руйнування чути по всій тій землі.

23 Вавілон називався молотом Землі, але ось і він уже зламаний. Яким же страшним видовищем він став між народами!

24 Я розтягнув на тебе сіті, і ти спіймався, Вавілоне, того не передбачаючи. А спіймано тебе, бо ти повстав проти Господа.

25 Господь, Всемогутній Бог, змушений був відкрити Своє сховище і взяти знаряддя гніву для роботи в твоєму халдейському краї.

26 Хай ідуть з далекого краю, хай лаПовернення Ізраїля мають всі його комори вщент, хай ни17 Ізраїль – заблукана вівця. Леви ві- щать Вавілон, нікого не жаліючи, снодігнали його. Спочатку пожирав його пами хай валяються мертві! цар Ассирії, а тепер його кості обгри27 Вбивайте всіх його молодих биків, зає Навуходоносор, цар Вавілона. влаштовуйте різанину; горе їм, бо на18 Тому так говорить Всемогутній став їхній день, настав день розплати! Господь: «Ось Я так звертаю Свою 28 Чути голоси тих, хто рятується, тіувагу на вавілонського царя і на його каючи з вавілонської землі, щоб розземлю, як раніше звернув увагу на ас- повісти на Сіоні про помсту Господа, сірійського царя. нашого Бога, про помсту за Його храм.

19 Я приведу Ізраїль на його пасови29 Скликайте всіх лучників проти Ваще, і він буде пастись на Кармілі і вілона, скликайте всіх, хто натягує Башані; його душа насититься також і лук; хай вони оточують місто, хай пусв гірській місцевості Єфрема та в кають стріли, щоб ніхто з нього не Галааді. врятувався. Відплатіть йому по заслу20 Тими днями і того часу, – гово- зі. Зробіть з ним те, що він робив з інрить Господь, – будуть доскіпуватися шими народами, бо він самовпевнено до переступів Ізраїля, але їх не буде, діяв проти Господа, проти Святого Ізбудуть дошукуватися гріхів Юди, але раїлевого. їх не знайдуть, тому що Я прощу тих, 30 Хай валяються на майданах трупи кого залишив живими». його юнаків, хай замовкне того дня все Суд над Вавілоном його військо!» – говорить Господь.

21 «Виступи проти землі Мератаїм, 31 «Ось Я – проти тебе, зухвалий Вапроти неї і проти жителів Пекода. Хай вілоне, – говорить Господь сил, – наназдожене їх різанина і згуба, – гово- став час твого покарання.

1044

ЄРЕМІЇ 50-51

32 Ти спотикнешся і впадеш, і нíкому буде підвести тебе. Я розведу вогонь в твоїх містах, і він поглине всі твої околиці».

33 Так говорить Господь сил: «Сини Ізраїля і сини Юди разом натерпілись горя, бо всі, хто полонив їх, міцно утримували їх, відмовлялись відпустити на волю.

34 Та їхній Визволитель сильний, Господь сил – ім’я Його. Він розгляне їхню справу і дасть їхній землі спокій. Але жителям Вавілона не бачити спокою.

35 Меч на халдеїв, – говорить Господь, – на жителів Вавілона, на його князів і на його мудреців.

36 Меч на їхніх жерців, щоб вони діяли безглуздо! Меч на сильних, щоб їх напав жах!

37 Меч на їхніх коней та на їхні колісниці, на всіх їхніх найманців, щоб вони стали полохливі, як жінки; меч на їхні скарбниці, щоб їх було пограбовано; посуха на їхні води, щоб вони повисихали.

38 Це земля бовванів, і вони самі постають, як боввани.

39 Поселяться на цій землі звірі пустині, які обходяться без води, виючі тварини та страуси. Вавілон ніколи більше не заселиться людьми.

40 Як було з Содомом і Гоморрою та із сусідніми містами, так буде і того часу, – говорить Господь. – Ніхто не поселиться в ньому, навіть захожий не зупиниться там, щоб перепочити».

41 Дивіться, ось насувається громада народів з півночі, сини великих народів, їхні царі збираються разом із різних країв!

42 В їхніх військах списи і луки, їхні воїни жорстокі, в них милосердя нема. Шум від їхніх щитів, як рокіт моря, всі вони, як один, вишикувались до бою з Вавілоном.

43 Почув про це вавілонський цар, і руки в нього опустились. Від страху обняли його муки, як жінку при пологах.

44 А було ж, він, як лев, вилазив із густих заростей Йордану на прибережні луки, де пасуться стада. Та Я заставив його тікати. Тепер поставлю там Свого Вибранця. Бо хто подібний до Мене, і хто Мені кине виклик, або який пастир встоїть переді Мною?

(49:19).

45 Послухайте про задум Господній щодо Вавілона і яке рішення прийняв Він проти халдейської землі: «Кажу вам: навіть ягнят його потягнуть, щоб опустіло те пасовище.

46 Від вістки про падіння Вавілона затремтить Земля, і серед народів підніметься плач». Розплата Вавілона за руйнування світу 1 Так говорить Господь: «Я підніму проти жителів Вавілона і проти жителів Халдеї нищівний вітер 2 і пошлю віяльників, щоб його розвіяли та спустошили його землю; в час цього нещастя вони атакуватимуть його з усіх сторін.

3 Хай лучник не натягує лука і не одягає на себе кольчугу, бо віяльники все рівно понищать його юнаків, а військо його вигублять все.

4 Все вимре від страшних ран на землі халдеїв та на вулицях Вавілона».

1045

51

ЄРЕМІЇ 51

5 Ізраїль і Юда не овдовіли, їх не поГімн хвали Господеві кинув Бог, Господь сил, хоч вони по15 Господь створив Землю силою кинули Його, Святого Ізраїлевого. Своєю, мудрістю Своєю міцно поста6 Господь їм радить: «Тікайте із Ваві- вив Всесвіт, розумом Своїм розпролона, спасайте кожний душу свою. Не стер небо. будьте байдужі, щоб не загинути вам 16 На Його голос дощем відповідачерез його злочини, тому що настав ють хмари; піднімає пар від краю земчас помсти Господа – Він віддає за лі, творить блискавки для зливи, вивозаслужене. дить вітри із сховищ Своїх.

7 Золотою чашею в руках Господніх 17 Але чоловік веде себе безглуздо, був Вавілон, але він оп’янив увесь неначе в нього нема голови. Він бере світ. Всі народи від нього ошаліли. метал і відливає з нього боввана. І йо8 Тепер, коли впав Вавілон і лежить му навіть не соромно, що він обманює розбитий, ви плачете по ньому. Візь- сам себе, бо у боввана нема духу, він міть краще бальзаму та погамуйте йобездиханний, го біль, так, може, він зцілиться.

18 він – заблуда, нікчема; в день Суду 9 «Ми лікували його, але він не оду- всі ці майстри разом зі своїми виробажує». – «Тоді облиште його і відправ- ми будуть знищені. ляйтесь, найманці, кожен в свою зем19 Не така доля очікує Якова, в якого лю, бо це присуд небес і суд з неба». Бог – Творець всього, а Ізраїль – пле10 «Підем і ми на Сіон і розповімо, мено спадщини Його. Господь сил – як Господь, наш Бог, за нас розплатив- ім’я Його! ся!» Вавілон – молот Господній 11 «Нагостріть стріли, візьміть щити, 20 «Ти в Мене молот, знаряддя війсьбо Господь підняв дух мідійських ца- кове; тобою Я побивав народи, тобою рів, щоб іти на Вавілон і зруйнувати нищив царства. його так, як він зруйнував храм Гос21 Тобою Я вбивав коня і вершника, подній в Єрусалимі. Це буде йому тобою трощив колісниці і візників. помстою.

22 Тобою вбивав чоловіка й жінку, 12 Підніміть прапори проти мурів ва- старого й молодого, юнака й дівчину. вілонських, зміцніть сторожу, влаш23 Тобою вбивав пастуха і стада, земтуйте засідку, бо те, що задумав і ска- лероба і його волів, тобою вбивав празав Господь проти жителів Вавілона, вителів і вельмож. Він конче виконає. Покарання Вавілона 13 О, ти, який живеш над великими 24 Тепер же Я відплачу Вавілону і наводами, багатий на скарби! Прийшов роду його за все зло, яке вони спричитвій кінець, бо наповнилась міра твоєї нили Сіону, і Юдея це побачить свонаживи! їми очима», – говорить Господь.

14 Господь сил поклявся Своїм іме25 «Вавілон – ти гора, з якої прихонем: «Я наповню тебе (Вавілоне) воро- дить загибель, – говорить Господь, – Я жими воїнами, як сараною, які ввір- проти тебе. Я простягну Свою руку і вуться до тебе з переможним гуком».

1046

ЄРЕМІЇ 51

скину тебе зі скелі, зроблю тебе обго- кров хай буде на жителях Халдеї», – рілою горою. скаже Єрусалим.

26 Не візьмуть із тебе ні каменя на36 Говорить Господь: «Я захищу теріжного, ні каменя для фундамента, бо бе, Юдеє, і помщуся за тебе: Я висушу ти вічна руїна, – говорить Господь. його море і повисушую його джерела.

27 Підніміть над землею прапор вій37 Вавілон обезлюдніє, перетворитьськовий, трубіть у труби між народа- ся на груду каміння та на лігвище шами, хай збираються проти Вавілона калів. Хто побачить його руїну, похинароди і царства – Арарат, Міни, Аш- тає головою. кеназ. Призначте воєначальника, хай 38 Хоч халдеї рикали, як леви, та занабере стільки коней, як сарани. скиглять, як левенята.

28 Приготуйтесь до походу на Ваві39 Саме тоді, коли вони розгарячатьлон, народи, царі Мідії, правителі, на- ся, Я справлю їм бенкет. А коли намісники і вся земля, яка знаходиться у п’ються доп’яна і заснуть, то більше вашому володінні. не прокинуться, – говорить Господь, – 29 Затремтіла земля і застогнала, на40 Я поведу їх, як баранів на заріз, як че від болі – це Господь виконує обі- овечок разом з козлами». цяне для Вавілона, перетворює його в Тяжка доля Вавілона безлюдну пустиню.

41 «Як же ти швидко впав, Вавілоне, 30 Воїни Вавілона перестали битися, як понівечений той, що славився на засіли в укріпленнях. Сила їх поки- всю Землю! Як же жахаються люди, нула, стала, наче у жінок. Зламано за- дивлячись на тебе! суви на воротах міста, запалали його 42 Вийшло з берегів море, затопило будинки. Вавілон, вкрило його бурхливими хви31 Ось уже гінець за гінцем прино- лями. сять царю вавілонському вістку: їхнє 43 Опустіли і його міста, зробилися місто взяте, пусткою, сухою безлюдною пустинею.

32 всі броди захоплені, папірусні Вони стали, як земля, де не поселиться човни спалені, а воїни – в страху. людський син, яку обминатимуть про33 Господь сил, Бог Ізраїлів, гово- хожі. рить: «Вавілон зараз подібний до току, 44 Я покараю вавілонського Бела, виде відділяють зерно від соломи, бо на- рву з його рота те, що він проковтнув. став час жнив». Народ перестане до нього збігатися, бо 34 Цар Вавілона Навуходоносор нас вже стіни його попадали. гнобив. Він забрав наших людей, і на45 Виходь від нього, народе Мій, ша земля стала, як чаша порожня. Все рятуй кожен душу свою від палкого краще він забрав і, як ненаситний дра- гніву Господнього! кон, проковтнув; нас же із нашої землі 46 Інакше ваше серце наполохається викинув. тими чутками, які розповсюджувати35 «Насильство, яке він зробив наді муться на Землі: цього року вони бумною і над моїм тілом, хай буде на Ва- дуть одні, на другий рік інші, хоч правілоні», – скаже жителька Сіона. «Моя 1047

ЄРЕМІЇ 51

вителі подекуди ще будуть чинити насилля один проти другого.

47 Певно лише одне, що настане час, коли Я на прикладі вавілонських кумирів покараю їх усіх, бо через них осоромлена вся Земля, де стільки лежить убитих.

48 Тоді веселитимуться над Вавілоном Небо й Земля з усім, що є на них, бо з півночі прийдуть спустошувачі на нього, – говорить Господь.

49 І цей Вавілон мусить упасти, тому що він убивав людей Ізраїля та людей інших народів.

50 А тепер ті, хто врятувався від меча, ідіть і не зупиняйтесь! І хоч ви далеко, згадуйте Господа там, в далекій землі, та хай приходить вам думка на серце про Єрусалим: 51 як нам сором очі їв, що ми жили в безчесті, як ганьба вкривала нас, що через наше безчестя чужинці ввійшли в святиню дому Господнього.

52 «Настають дні, – говорить Господь, – коли Я скараю ідолів Вавілону так, що по всій його землі будуть стогнати поранені.

53 Хоч би Вавілон піднявся до неба і укріплення свої поставив на скелі, все рівно його і звідти дістануть Мої спустошувачі.

54 Прислýхайтесь! Це доноситься лемент з Вавілона; від його руйнування аж двигтить халдейська земля.

55 Дуже скоро Господь повалить Вавілон і заставить замовкнути його гордовитий голос. Вороги вже накочуються на нього з шумом океанського прибою.

56 Кінець надходить Вавілону від спустошувача: його воїнів усіх буде

взято в полон, їхні луки всі буде переламано. Тому що Господь – це Бог відплати. Він конче помститься.

57 Я напою до сп’яніння його князів, його мудреців, його правителів, його начальників міст, його лицарів, і вони позасинають вічним сном. Ніколи вони не прокинуться», – говорить Цар, ім’я Якого – Господь Саваоф.

58 Так говорить Господь сил: «Широкі мури вавілонські будуть зрівняні із землею, а високі башти підуть з димом. Отож, даремно трудилися народи – вони виснажувалися для вогню. Слово Єремії для Вавілона 59 Ці слова передав Єремія начальнику Сірáї, синові Нирії, чий батько був Маасея. Сірая пішов у вавілонський полон разом із Седекією, царем Юдеї, на четвертому році його царювання. Сірая завідував господарством.

60 Тоді Єремія і передав на сувої все, що повинно відбутися з Вавілоном.

61 Єремія сказав Сіраї: «Коли прибудеш у Вавілон, прочитай вслух усі ці слова 62 і промов: «Господи! Ти Сам провістив про це місто, що воно буде знищене так, що в ньому не буде ні людини, ні домашньої тварини, а буде довічна пустеля».

63 Коли ж прочитаєш цю книгу, прив’яжи до неї камінь і вкинь у Єфрат.

64 При цьому промов: «Так потоне Вавілон і більше ніколи не підніметься після горя, яке Я наведу на нього. З Вавілоном станеться жахливе!» На цьому кінчаються слова Єремії про Вавілон.

1048

ЄРЕМІЇ 52

52

Епілог

1 Cедекії було 21 рік, коли він став царювати, і царював у Єрусалимі 11 років. Його матір звали Хамуталь, вона була дочкою Єремії з Лівни.

2 Він робив зло в очах Господніх і в усьому поступав так, як Йоаким.

3 Те, що відбувалося в Юдеї, викликало гнів у Господа, і Він відкинув їх від Свого обличчя. Це сталося, коли Седекія, всупереч пораді Єремії (27:12), повстав проти вавілонського царя.

4 На дев’ятому році царювання Седекії, десятого дня десятого місяця, Навуходоносор, вавілонський цар і все його військо, виступили проти Єрусалима. Вони розкинули табір навпроти міста і насипали навколо нього земляний вал.

5 Єрусалим знаходився в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.

6 На дев’ятий день четвертого місяця того року в місті закічились їстівні запаси, і розпочався голод.

7 Того дня міська стіна була проломлена, і вавілонська армія вдерлась в Єрусалим. Військо Єрусалима вночі через ворота між дома стінами кинулось тікати. Солдатам Єрусалима вдалось втекти в пустиню, не дивлячись, що місто було оточене з усіх сторін.

8 Але вавілонська армія кинулась переслідувати царя Седекію.

9 Його наздогнали в Єрихонських степах і доставили царю Вавілона в місто Рівлу, в землі Хамат. Там, в Рівлі, цар Вавілона влаштував суд над Седекією.

10 Вавілонськоий цар заколов синів Седекії в Рівлі перед його очима, а ра-

зом з ними всіх знатних юдеїв.

11 Седекію вавілонський цар осліпив, після чого закував його в мідні кайдани, щоб доставити його в Вавілон, і кинув у в’язницю; там він перебував до самої смерті.

12 На десятий день п’ятого місяця, тобто на дев’ятнадцятому році царювання Навуходоносора, царя Вавілона, Навузардан, начальник царської охорони, вступив з військом у Єрусалим.

13 Він спалив дім Господа, палац царя і всі будинки в Єрусалимі. А великі споруди зруйнував.

14 Військо халдеїв на чолі з начальником царської охорони зруйнувало також усі стіни, які захищали місто.

15 Частину людей із простого люду, які залишились і ще знаходились в місті, й перебіжчиків, які перейшли на сторону халдеїв, та майстрів Навузардан, начальник царської охорони, забрав до Вавілона.

16 Деяких з бідних людей народу, у яких нічого не було, Навузардан, начальник царської охорони, залишив у землі Юди як виноградарів та підневільних робітників.

17 Мідні колони Господнього дому, мідне море разом з візками-підставками халдеї вивезли до Вавілона.

18 Вони забрали чаші, лопати, щипці, великі блюда, кропильниці і всі мідні речі, які використовувались в храмі під час служби.

19 Начальник царської охорони забрав також з собою тази, жаровні, кадильниці, світильники, золотий та срібний посуд; 20 дві колони, одне мідне море, дванадцять мідних биків, які були під

1049

ЄРЕМІЇ 52

морем, візки, які цар Соломон зробив для дому Господнього, – всю цю мідь, всі ці вироби навіть не зважували.

21 Висота колон становила вісімнадцять ліктів, в обхваті колони мали дванадцять ліктів. Товщина стінок кожної з них була по чотири пальці. Всередині вони були порожнисті.

22 На кожній колоні була мідна капітель висотою п’ять ліктів. Сітка і гранати на капітелі по колу цілковито були із міді. Те саме, включаючи гранати, було і на другій колоні.

23 По боках було 96 гранатів, а всього на сітці по колу було 100 гранатів.

24 Начальник царської охорони взяв із собою старшого священника Сірайю, другого священника Софонію і трьох охоронців дверей.

25 А з міста взяв одного придворного воєначальника, семеро найближчих прибічників царя, військового писаря, який вів облік людей, здатних до військової служби, та 60 чоловік, захоплених в місті.

26 Всіх їх Навузардан, начальник царської охорони, відвів до вавілонського царя в Рівлу.

27 Вавілонський цар всіх їх заколов у Рівлі, яка в землі Хамат. Так народ Юди був виселений зі своєї землі.

28 А це кількість людей, яких Навуходоносор забрав у полон: сьомого року – 3023 чоловік; 29 на вісімнадцятому році царювання Навуходоносора забрано 832 чоловік; 30 на двадцять третьому році царювання Навуходоносора Навузардан, начальник царської охорони, забрав ще 745 чоловік. Всіх же було відведено в полон 4600 чоловік.

31 На тридцять сьомому році після полону Йоакима, царя Юди, двадцять п’ятого дня дванадцятого місяця ЕвілМеродах, цар Вавілона, в роковину свого сходження на престол звільнив Йоакима з в’язниці.

32 Цар віднісся до нього доброзичливо і поставив його престол вище престолів інших царів, які знаходились з ним у Вавілоні.

33 Відтоді Йоаким зняв свою тюремну одежу і завжди їв хліб перед царем в усі дні свого життя.

34 Таке утримання продовжувалось до дня смерті Йоакима.

1050