ПЛАЧ ЄРЕМІЇ Єремія написав п’ять пісень плачу, в яких виражений глибокий смуток і душевний біль через трагічне спустошення Єрусалима вавілонським царем Навуходоносором в 587 р. до Р.Хр., яке спричинило принизливие падіння Давидової династії та царства повним зруйнуванням міських стін храму, царського палацу і всього міста та депортацією більшості тих, які залишилися живими, до Вавілону. У Книзі смуток пророка виражений у такій формі, як смуток плакальників на похороні близького родича, який трагічно загинув. У піснях плачу сказано, що ця трагедія була Божим судом над Юдеєю за те, що правителі та народ століттями бунтували проти Нього. День відплати прийшов, і він був справді жахливим. Він закінчився повною національною катастрофою. У книзі плачу Єремія не тільки визнав, що Бог був праведним і справедливим у всіх Своїх діях, але й що Він милостивий до тих, хто надіється на Нього. Таким чином Книга плачу допомагала людям здобути надію серед розпачу і звіщала про Боже відродження народу після суду. Форма плачу – високопоетична, а характер – елегійний.
1
1 Як же самотньо сидить це колись так багатолюдне місто! Немов удова стало воно! Місто величне між народами, княгиня посеред країн, тепер сама платить данину! 2 Нестримно плаче по ночах, по обличчю її течуть сльози. Ніхто не береться потішити її, ніхто з тих, які любили її; навіть друзі зрадили її, стали їй ворогами. 3 Юда, тікаючи від утиску та злиднів, поселився серед чужинців. Але і там
не має спокою. Всі, хто його переслідував, і там наздогнали його. 4 Дороги на Сіон сумують, бо ніхто ними не йде на свята. Всі його ворота поруйновані, його священники тяжко зітхають, а дівчата тужать. Гірко йому самому. 5 Його вороги стали верховодити, а недруги торжествувати. Бо це сам Господь завдав йому смутку за безліч переступів його. Єрусалим залишився без дітей – всіх їх забрано в полон.
1051