Числа

ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЄВА

ЧИСЛА

1

1 На другий рік після виходу ізраїльського народу із Єгипту, першого дня другого місяця, було Господнє слово до Мойсея в Скинії зборів в Сінайській пустині: 2 «Перелічи весь народ ізраїльський, вказавши ім’я кожного чоловіка, його рід і сім’ю.

3 Всіх чоловіків віком від двадцяти років і вище ти і Аарон повинні зарахувати до війська.

4 Від кожного племені при вас повинен бути головний.

5 Ось імена тих головних, хто буде з вами: від Рувима - Єліцур, син Шедеурів; 6 від Симеона - Шелумиїл, син Цурішаддая; 7 від Юди - Наасон, син Амінадава; 8 від Іссахара - Нафанаїл, син Цуара; 9 від Завулона - Єліав, син Хелона; 10 від Єфрема, нащадка Йосипового, - Єлішама, син Амміуда; від Манасії Гамалиїл, син Педацура; 11 від Веніаміна - Авідан, син Гідеонія; 12 від Дана -Ахієзер, син Амішаддая; 13 від Асира - Пагіїл, син Ехрана; 14 від Гада - Еліасаф, син Регуїла; 15 від Нефталима -Ахіра, син Єнана.

16 Кожний із цих мужів є вибраний народом бути головним в племені сво-

їх батьків та воєначальником в Ізраїлі.

17 І взяв Мойсей та Аарон цих мужів, які названі тут поіменно, 18 і першого дня другого місяця скликали весь народ на збори, щоб зробити для війська перепис чоловічого населення віком від 20-ти років і старших, вказавши його батьківський дім, плем’я та рід.

19 Як Господь наказав, так Мойсей і поступив: він зробив перепис цього чоловічого населення в Сінайській пустині.

20 В племені Рувима, первістка Ізраїлевого, в кожному його роду та в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від 20-ти років і старших, придатних для військової служби, 21 було записано 46500 чоловік.

22 В племені Симеона за участю вибраних голів у кожному роду та в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від 20-ти років і старших, придатних для військової служби, 23 було записано 59300 чоловік.

24 В племені Гада поіменно в кожному роду, в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від двадцяти років і старших, придатних для військової служби, 25 було записано 45650 чоловік.

26 В племені Юди в кожному його роду та в кожному батьківському домі

185

ЧИСЛА

1

всіх чоловіків віком від 20-ти років і старших, придатних для військової служби, 27 було записано 74600 чоловік.

28 В племені Іссахара в кожному його роду та в кожному батьківському домі було пораховано всіх чоловіків віком від 20-ти років і вище, придатних для військової служби,, 29 і записано 54400 чоловік.

30 В племені Завулона в кожному його роду та в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від 20-ти років і вище, придатних для військової служби, 31 було записано 57400 чоловік.

32 В племені Єфрема, сина Йосипового, в кожному його роду та в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від 20-ти років і вище, придатних для військової служби, 33 було записано 40500 чоловік.

34 В племені Манасії, другого Йосипового сина, в кожному його роду та в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від 20-ти років і старших, придатних для військової служби, 35 було записано 32200 чоловік.

36 В племені Веніаміна пораховано в кожному його роду та в кожному батьківському домі всіх чоловіків віком від 20-ти років і старших, придатних для військової служби, 37 було записано 35400 чоловік.

38 В Дановому племені в кожному його роду та в кожному батьківському домі чоловіків віком від 20-ти років і старших, придатних для війська,

39 було записано 62700 чоловік.

40 В племені Асира в кожному його роду та в кожному батьківському домі чоловіків віком від двадцяти років і старших, придатних для військової служби, 41 було записано 41500 чоловік.

42 В племені Нефталима, в його родах та батьківських домах всіх чоловіків віком від двадцяти років і старших, придатних для військової служби, 43 було записано 53400 чоловік.

44 Ось так було зроблено перепис чоловічого населення у кожному племені, який зробили Мойсей та Аарон з допомогою 12 начальників, вибраних по одному від кожного племені.

45 Згідно перепису було нараховано всього чоловічого населення в Ізраїлі віком від двадцяти років і старших, 46 придатних для військової служби 603 550 чоловік*. (5550).

47 Тільки сини з племені Левія не враховувались, 48 бо Господь сказав Мойсеєві: 49 «Не включай в перепис чоловіків з племені Левія і не включай їх до решти ізраїльського народу на військову службу.

50 Нехай вони наглядають за Скинією угоди та за всім, що в ній. Тільки левіти можуть носити Cкинію, обладнання її та служити при ній. Навіть табір свій нехай розташовують навколо Cкинії.

51 Коли потрібно переносити Скинію, -----------------*46 Див. пояснення в кінці книги Числа.

186

ЧИСЛА

нехай це роблять левіти; коли потрібно зупинитися на новому місці, нехай левіти ставлять її. А коли візьметься хтось сторонній служити при Скинії, вбийте його.

52 Нехай сини Ізраїлеві розташовуються таборами; кожний табір повинен мати свій прапор і свої полки.

53 А левіти нехай ставлять свій табір біля Скинії угоди, щоб охороняти її, щоб не викликати гніву на громаду синів Ізраїля».

54 І виконав народ все, що Господь наказав Мойсеєві.

2

1 І сказав Господь Мойсеєві і Аарону: 2 «Нехай ізраїльський народ ставить свої табори навпроти Скинії зборів; кожний рід табору повинен мати свій прапор і розташовуватись полками навколо свого прапора.

3 Прапор табору Юдиного племені буде на східній стороні, там, де сходить сонце. Голова Юдиного племені Наасон, син Амінадава, нехай розташує свої полки навколо цього прапора.

4 Всього в його ополченні згідно перепису нараховано 74 600 чоловік.

5 Поруч з племенем Юди розташується табір Іссахарового племені на чолі з Нафанаїлом, сином Цуаровим.

6 Всього в його ополченні згідно перепису 54 400 чоловік.

7 Плем’я Завулона під головуванням Єліава, сина Хелонового, також розташується поруч з табором Юди.

8 Його ополчення згідно перепису

1-2

становило 57400 чоловік.

9 Таким чином, все ополчення на східній стороні буде становити 186400 (185/1400) чоловік. Це ополчення при переході з одного місця на друге буде виступати першим.

10 На південній стороні від Скинії під своїм прапором розташується під головуванням Єліцура, сина Шедеурового, табір Рувимового племені.

11 Його ополчення згідно перепису становить 46 500 чоловік.

12 Поруч з ним розташується табір Симеонового племені на чолі з Шелумиїлом, сином Цурішаддая.

13 Його ополчення згідно перепису становить 59 300 чоловік.

14 Плем’я Гада під головуванням Еліасафа, сина Регуїлового, також поставить свій табір поруч з племенем Рувима.

15 Його ополчення згідно перепису налічує 45 650 чоловік.

16 Все ополчення на південній стороні налічуватиме 151450 (150/1450) чоловік. Це ополчення при переході з одного місця на друге буде виступати другим.

17 Наступним під час переходів буде вирушати плем’я левітів. Скинія зборів, отже, буде всередині таборів. В якому порядку розташовані табори, в такому повинні і йти - кожний за своїм прапором.

18 На західній стороні Скинії під своїм прапором розташується під головуванням Єлішама, Амміудового сина, табір Єфремового племені.

187

ЧИСЛА

2-3

19 Його ополчення згідно перепису налічує 40 500 чоловік.

20 Поруч з Єфремовим племенем на чолі з Гамалиїлом, сином Педацуровим, поставить свій табір плем’я Манасії.

21 Його ополчення згідно перепису налічує 32 200 чоловік.

22 Поруч з племенем Манасії розташується також табір Веніамінового племені на чолі з Авіданом, сином Гідеонія.

23 В його ополченні згідно перепису налічується 35 400 чоловік.

24 Всього ополчення на західній стороні буде 108 100 (107/1100) чоловік. Це ополчення при переході з одного місця на друге буде виступати третім.

25 На північній стороні Скинії під своїм прапором поставить табір Данове плем’я під головуванням Ахієзера, Амішаддаєвого сина, 26 В його ополченні згідно перепису нараховано 62 700 чоловік.

27 Поруч з Дановим племенем розташується табір Асирового племені на чолі з Пагиїлом, Охрановим сином; 28 в його ополченні 41 500 чоловік.

29 Плем’я Нефталима також розташується поруч з Дановим племенем і очолить його Ахір, син Єнана.

30 Його ополчення має 53 400 чоловік.

31 Всього ополчення на північній стороні складає 157 600 (156/1600) чоловік. Це ополчення при переході з одного місця на друге буде йти під своїм прапором останнім».

32 Таким чином, всього в ізраїльському народі було військового ополчення, розташованого в таборах, 603 550 чоловік (598/5550).

33 А левіти не перераховувались разом з рештою ізраїльського народу.

34 І зробили Ізраїлеві сини все, що наказав Господь Мойсею: кожне плем’я ставило свій табір біля свого прапора, і кожний залишався разом зі своїм племенем та родом.

1 А це родовід Аарона і Мойсея, коли Господь говорив з Мойсеєм на Сінайській горі.

2 У Аарона було чотири сини: первісток Надав, далі - Авіуд, Єлеазар і Іфамар.

3 Ці сини Аарона були помазаними священниками для провадження служби.

4 Та Надав і Авіуд померли під час служіння Господеві, коли принесли при жертвоприношенні в Сінайській пустині чужий вогонь. А як вони не мали синів, то священниками було поставлено їхніх братів - Єлеазара та Іфамара. Це відбулось ще за життя їхнього батька Аарона.

5 Тоді Господь сказав Мойсеєві: 6 «Приведи Левієве плем’я до Аарона, священника, і хай вони допомагають йому.

7 Левіти дбатимуть про все, що буде потрібно йому та всій громаді у Скинії зборів.

8 Нехай вони оберігають всі речі Скинії зборів і будуть напоготові заступи-

188

3

ЧИСЛА

тися за синів Ізраїля, допомагаючи при службі в Скинії.

9 Віддай левітів Аарону і синам його, як слуг, від усього ізраїльського народу.

10 А Аарона і його синів постав, щоб вони сумлінно виконували свій священницький обов’язок; хто ж надумає із сторонніх наблизитись до священних предметів - карай на смерть».

11 Ще сказав Господь Мойсеєві: 12 «Я вибрав левітів між синами Ізраїля замість всіх первістків, яких народжують матері в Ізраїлі, щоб вони служили Мені.

13 А всі первістки і так Мої. Бо коли Я вбив усіх первістків єгипетських, то освятив для Себе первістків ізраїльських, від людини до тварини.Тому вони належать Мені, Я - Господь».

14 І сказав Господь Мойсеєві в Сінайській пустині: 15 «Перелічи синів Левієвих за домами батьків їхніх, за родами їхніми, кожного чоловічої статі від місячного віку і вище».

16 І перелічив їх Мойсей за словом Господнім, як було наказано йому.

17 І ось імена синів Левія: Гершон, Кегат і Мерарі.

18 Імена синів Гершона, які стали родоначальниками родів - це Лівні та Шиммі.

19 А оце сини Кегата, які дали початок родам - це Амрам, Іцгар, Хеврон і Уззіїл.

20 Сини Мерарі, що дали початок родам - це Махлі і Муші. Ці всі роди,

3

згідно домів своїх батьків, належать племені Левія.

21 Рід Лівні і рід Шиммі вважаються за рід Гершона, 22 і перелічених чоловічої статі від одного місяця і вище в цих родах є 7500 чоловік.

23 Гершоновим родам наказано стояти на заході Скинії, позаду.

24 Головою Гершонових родів обрано Еліасафа, сина Лаїла.

25 Гершоновим родам доручається в Скинії зборів догляд за Скинією з її накриттям, завіса при вході в Скинію зборів, 26 завіса двора і завіса входу у двір, який оточує Скинію, також вірьовки її; жертівник і приладдя його.

27 Роди Амрама, Інгара, Хеврона і Уззіїла вважаються родами Кегата.

28 В родах Кегата налічується осіб чоловічої статі віком від одного місяця і вище 8600 чоловік; їм доручається охорона святилища.

29 Роди Кегатові розташуються на південній стороні Скинії.

30 Головою Кегатових родів обрано Єлцафана, сина Уззіїла.

31 Їм доручено догляд за ковчегом, за столом, за світильником, за посудом в святилищі, який використовується при служінні, догляд за завісою (в Святому Святих) та всяка інша служба при них.

32 Головою левітів обрано Єлеазара, сина Ааронового, священника; під його наглядом ті, кому довірено збереження святинь.

33 Рід Махлі і рід Муші вважаються

189

ЧИСЛА

3-4

родами Мерарі.

34 а перелічених в родах Мерарі чоловічої статі від одного місяця і вище 6200 чоловік.

35 Голова родів Мерарі - Цуриїл, син Авіхаїла; за ними має бути закріплена північна сторона Скинії, там вони повинні ставити і свій табір.

36 На збереження родам Мерарі доручити дошки Скинії, стовпи її, підставки та все, що відноситься до них; 37 також стовпи подвір’я навколо Скинії, кілки та розтяжки.

38 Мойсей, Аарон та сини його свій табір повинні розмістити на східній стороні, перед Скинією зборів. Їм доручити охорону святилища від імені всіх синів Ізраїлевих. Кожного стороннього, хто наблизиться до святилища, належить вбити.

39 Всіх левітів віком від одного місяця і вище, яких Мойсей і Аарон перелічили згідно Господнього наказу, в усіх левітських родах було 22 000.

40 І сказав Господь Мойсеєві: «Перелічи всіх Ізраїлевих первістків чоловічої статі віком від одного місяця і вище і занеси їхні імена в список.

41 Я взяв би для Себе всіх первістків Ізраїлевих чоловічої статі, але тепер Я, Господь, візьму тільки левітів. І навіть все перворідне із тварин візьму тільки у левітів, замість того, щоб брати перворідних тварин у решти народу».

42 І перелічив Мойсей, як наказав йому Господь, всіх первістків серед ізраїльських синів.

43 І було у списках імен всіх первіст-

ків чоловічої статі віком від одного місяця і вище 22 273.

44 І сказав Господь Мойсею: 45 «Замість всіх первістків ізраїльських Я, Господь, беру первістків левітських і замість їхніх тварин беру тварин у левітів. Але і первістки ізраїльтян Мої.

46 Тому нехай ізраїльтяни за 273 первістки, які переважають числом перворідних левітів, внесуть викуп: 47 по п’ять шекелів срібла за кожного із 273 чоловіків (вага шекеля 11,4 г) 48 і віддадуть його Аарону і синам його- це плата за викуп 273 чоловіків».

49 І зібрав Мойсей срібло викупу з усього ізраїльського народу, 50 від первістків Ізраїлевих взяв срібла 1365 шекелів 51 і віддав його Аарону і синам його, як наказав Господь.

4

1 І сказав Господь Мойсеєві та Аарону: 2 «Перелічи чоловіків у роду Кегата із племені Левієвого згідно їхніх родин та батьківських домів 3 віком від 30 років і до 50років, які здатні до роботи, щоб вони працювали в Скинії зборів.

4 Служіння синів Кегатових в Скинії зборів - носити Святе Святих.

5 Коли ізраїльському народові потрібно буде вирушати в дорогу, нехай Аарон із синами ввійдуть в Скинію зборів, знімуть завісу і накриють нею ковчег Угоди; 6 потім нехай покладуть покривало із

190

ЧИСЛА

тахашевих шкур, а поверх нього накинуть покривало із тканини голубого кольору і вставлять держаки.

7 Стіл показних хлібів також вкриють голубою тканиною, а на неї покладуть миски, ложки, чаші, глечики для розливання, також повинен бути на столі повсякчасний хліб.

8 Весь цей посуд потрібно вкрити кармазиновою тканиною, поверх якої покладуть шкіряне тахашеве покриття і вставлять держаки.

9 І візьмуть тканину із голубої вовни, і покриють нею світильник з лампадами його, і щипцями, і гасильницями, і посудом з олією для лампад, 10 а потім обгорнуть його і все приладдя його покривалом із тахашевих шкур та покладуть на носилки.

11 І золотий жертівник нехай покриють голубою тканиною та покривалом із тахашевих шкур і вставлять держаки.

12 Після цього нехай зберуть всі речі, які вживаються при служінні в святилищі, загорнуть їх в голубу тканину, покриють їх тахашевими шкурами і покладуть на носилки.

13 Перше, ніж покрити вівтар пурпурною тканиною, потрібно очистити його від попелу.

14 Тоді хай кладуть на нього весь посуд, який вживається для служіння при ньому: жаровні, видельця, лопатки, кропильниці та все знаряддя жертівника - і накриють його покривалом із тахашевих шкур. Після цього нехай вставлять держаки.

4

15 Коли перед дорогою Аарон і його сини покриють всі святі речі в Скинії, тоді сини Кегата можуть підійти, щоб взяти і нести їх; але так, щоб не торкатися святих речей, бо помруть. Тільки загорнуті речі Скинії зборів можуть переносити Кегатові сини.

16 Єлеазару, сину Аароновому, священнику, доручи священний намет, святилище і все, що в ньому: олія для світильника, запашне кадило, повсякчасне хлібне приношення і миро помазання».

17 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: 18 «Пильнуйте, щоб роди Кегата не перевелись в племені Левієвому.

19 Щоб вони були живі і не померли, коли приступають до Святого Святих, Аарон і його сини нехай прийдуть і покажуть кожному з них, що робити і що нести.

20 Самі вони не повинні підходити і розглядати святині, коли ви будете покривати їх, бо помруть».

21 І промовляв Господь до Мойсея: 22 «Перелічи також Гершонових синів за родами їхніми та за родинами їхніми 23 віком від 30 і до 50 років, які здатні до роботи, щоб вони працювали в Скинії зборів.

24 Нехай Гершонові сини доглядають і носять ось що: 25 запони священного намету і сам намет зборів - його накриття та шкіряні покривала, які поверх нього; нехай також несуть запону, яка при вході

191

ЧИСЛА

4

в священний намет.

26 Їхні ж і запони двора, що навколо священного намету і жертівника, завіса, що при вході у двір, і всі вірьовки та все, що відноситься до запон; синам Гершоновим доручено все, що належить робити з цими речами.

27 Аарон із синами наказують, які роботи повинні виконувати сини Гершонові, та доручають їм на збереження те, що ті переносять.

28 Всі ці роботи в Скинії зборів вони виконують під безпосереднім наглядом Іфамара, сина Ааронового, священника.

29 Перелічи за родами та сім’ями також синів Мерарі; 30 від 30 років і до 50 років перелічи всіх здатних до роботи, щоб вони працювали в Скинії зборів.

31 Коли будете вирушати в дорогу, їм доручите нести дошки Скинії зборів, стовпи і підставки для стовпів; 32 їхні також стовпи навколо двора з підставками, кілки, розтяжки та все приналежне для огорожі; всі предмети, які вони мають нести, повинні бути названі поіменно.

33 Оце й все, що повинні робити сини Мерарі, виконуючи службу при Скинії зборів під наглядом Іфамара, сина Ааронового, священника».

34 І перелічили Мойсей, Аарон та голови громади чоловіків у роду Кегата згідно їхніх сімей та батьківських домів 35 віком від 30 років і до 50 років, які здатні до роботи, щоб вони працювали

в Скинії зборів, 36 і нарахували в родинах їхніх 2750 чоловік.

37 Ці, пораховані Мойсеєм і Аароном згідно наказу Господнього в Кегатових родах, виконували особливі роботи при Скинії зборів.

38 І пораховані були Гершонові сини за родами їхніми та за родинами їхніми 39 віком від 30 і до 50 років, які здатні до роботи, щоб вони працювали в Скинії зборів.

40 І було нараховано в їхніх родах та в їхніх сім’ях 2630 чоловік.

41 Ці, пораховані Мойсеєм і Аароном згідно наказу Господнього в Гершонових родах, виконували особливі роботи при Скинії зборів.

42 Також пораховані були Мерарієві сини за родами їхніми та за родинами їхніми 43 віком від 30 і до 50 років, які здатні до роботи в Скинії зборів.

44 І було нараховано в їхніх родах та в їхніх сім’ях 3200 чоловік.

45 Ці, пораховані Мойсеєм і Аароном згідно наказу Господнього в Мерарієвих родах, виконували особливі роботи при Скинії зборів.

46 І перераховані були всі левіти, яких рахували Мойсей і Аарон, та головні Ізраїлеві в родах їхніх та родинах їхніх 47 віком від 30 і до 50 років, які здатні до роботи, щоб працювати в Скинії зборів.

48 І нараховано було їх 8580 чоловік.

49 Отож, всі пораховані були призна-

192

ЧИСЛА

4-5

чені Мойсеєм кожний до своєї роботи жінка не дотримується подружньої вірності і зраджує свого чоловіка, так, як наказав Господь.

13 а чоловік не знає про це, але підозрює, 1 І сказав Господь Мойсеєві: 2 «Накажи синам Ізраїлевим 14 то коли на нього найде дух ревновислати з табору всіх прокажених, всіх щів, хоч вона не винувата, або ревну течивих і всіх, хто занечистився від ватиме, коли вона справді грішить, 15 нехай приведе її до священника і мерця.

3 І чоловіків, і жінок висилайте за та- принесе за неї в жертву 8 чашок ячмінбір, щоб вони не розпосюджували хво- ної муки, але олії або ладану в муку роби та інфекції в таборах, серед яких хай не кладе, бо це приношення ревнощів, яке нагадує про беззаконня, приЯ живу».

4 Народ послухався Бога і зробив так, ношення, яке тільки нагадує про можяк наказав Господь Мойсею: за межі ливу провину. табору було вислано всіх занечищених 16 Священник же приведе і поставить її перед Господом. та із заразними хворобами.

17 І візьме священник особливої води 5 І сказав Господь Мойсеєві: 6 «Скажи синам Ізраїлевим: якщо у глиняний глечик і покладе туди троякий-небудь чоловік чи жінка згрішить хи землі з долу священного намету. проти ближнього свого, спроневірив- 18 І поставить священник жінку перед шись перед Господом, і відчуває про- Господом, розпустить їй коси, покладе в руку хлібне приношення, ячмінну мувину, 7 то нехай визнає свій гріх, яким він ку, принесену її чоловіком за ревнощі; згрішив, і відшкодує втрату, крім цього в руках же священника буде гірка вода, хай додасть п’яту частину від нанесе- що наводить прокляття.

19 Заклинаючи жінку, священник сканого ущербу.

8 А коли нема кому повернути плату, же: «Якщо не лежав ніхто з тобою і ти то ціна відшкодування присвячується не зраджувала свого чоловіка, - будь Господеві. Священник прийме її зверх неушкодженою від цієї гіркої води, що барана очищення, жертвою якого він наводить прокляття!

20 А коли ти зрадила свого чоловіка, очистить винного.

9 Кожне приношення синів ізраїль- переспавши з іншим, - ти нечиста.

21 Нехай видасть Господь на прокських, як дар, належить священнику.

10 Їх приносити не обов’язково, але ляття тіло твоє і тебе саму на проклятколи чоловік приніс, їх приймає свя- тя серед твого народу; нехай зів’яне лоно твоє, і живіт твій буде опухлим; щенник».

22 нехай оця вода, що наводить про11 І сказав Господь Мойсеєві: 12 «Об’яви синам Ізраїлевим: якщо кляття, ввійде до твого нутра і зробить

5

193

ЧИСЛА

5-6

живіт твій хворим, а лоно твоє опалим». Жінка повинна сказати: «Згідна з тим, що ти сказав».

23 Після цього священник напише слова закляття на папері і змиє їх в гірку воду.

24 І дасть жінці напитися гіркої води, яка наводить прокляття, щоб вона ввійшла до нутра на шкоду їй.

25 Священник візьме з руки жінки хлібне приношення ревнощів і піднесе його до Господа, а потім віднесе його до жертівника.

26 І візьме ще жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить її на жертівнику; після цього дасть жінці випити воду.

27 Якщо жінка зрадила свого чоловіка, то гірка вода буде їй на шкоду і наведе на неї прокляття: живіт її опухне, лоно її опаде, і народ з презирством буде ставитись до неї.

28 Якщо ж жінка не згрішила проти свого чоловіка, ці прокляття не збудуться, і священник оголосить її невинною; вона буде здатна і далі народжувати дітей.

29 Такий закон про ревнощі: чи то коли жінка в заміжжі зрадить свого чоловіка, 30 чи то коли чоловіка охопить дух ревнощів, і він захоче переконатися в правоті своєї підозри - в обох випадках він може поставити свою жінку перед Господом, а священник зробить все по цьому закону.

31 Тоді чоловік буде чистим від гріха, а жінка понесе на собі гріх свій».

6

Назореї

1 І сказав Господь Мойсеєві: 2 «Об’яви синам Ізраїлевим: якщо чоловік чи жінка надумає присвятити себе Господеві обітницею назорейства, 3 то хай стримується від вживання вина та міцного напою; хай не п’є оцту з вина або з іншого міцного напою, ні соку виноградного; також хай не їсть ні сирих, ні сушених виноградних ягід.

4 В усі дні свого назорейства він не повинен їсти взагалі нічого, що робиться з винограду, - від зерен до лушпиння.

5 В усі дні обітниці його назорейства бритва не повинна торкатися його голови і до закінчення днів посвяти себе в назореї Господеві нехай відрощує волосся на голові своїй, бо він святий (відокремив себе).

6 Той, хто присвятив себе в назореї Господеві, хай не підходить до мерця.

7 Навіть коли помре батько його чи мати, брат чи сестра, хай не торкається їх, бо стане нечистим; на голові його є знак, що він посвятив себе Богові.

8 В усі дні назорейства свого він Господній.

9 А коли хтось несподівано помре біля нього, і він занечистить тим назорейство своє, нехай обстриже на сьомий день голову свою і таким чином очиститься. (Дії 21:24).

10 На восьмий день назорей нехай принесе до входу в Скинію дві горлиці або двоє голубенят і віддасть їх священнику.

194

ЧИСЛА

11 Священник одного з птахів принесе в жертву за гріх, а другого - на всепалення. Так він очистить його від осквернення мертвим тілом і освятить того самого дня голову його.

12 Це означає, що той чоловік знову повинен розпочати посвячення Господеві днів назорейства свого і принести в жертву провини однорічне ягня. Попередні дні не зараховуються, тому що попереднє назорейство його було осквернене.

13 А оце закон про назорея після закінчення днів назорейства - хай він приходить до входу в Скинію зборів, 14 і принесе в жертву Господеві однорічне ягня без вади на всепалення, однорічну ягницю без вади в жертву за гріх і одного безвадного барана на мирну жертву.

15 Для хлібної та ливної жертви хай принесе кошик пшеничних опрісноків, хліб, спечений на олії, і прісні коржі.

16 Все це священник присвятить Господеві в жертву за гріх та в жертву всепалення.

17 Барана священник принесе Господеві як мирну жертву, а кошик опрісноків - як хлібну та ливну жертву.

18 Потім назорей обстриже при виході із Скинії зборів голову назорейства свого, і покладе на вогонь, який під мирною жертвою.

19 Після того, як назорей обстриже голову, священник дасть йому зварене плече барана, один прісний коржик з кошика і один прісний хліб.

20 І підніме це священник перед ли-

6

цем Господнім і покаже, що ця святиня - для священника. Також підніме грудину і плече барана і покаже, що і це бере священник. Після цього назорей може пити вино.

21 Такий закон для того, хто надумає дати обітницю назорейства. Конче цей чоловік повинен принести всі ці дари. Але він може вирішити дати Господеві значно більше від цього. Тому, якщо дасть обітницю зробити більше, то нехай виконає її! Але найперше хай зробить все те, що перелічено в законі про обітницю назорейства». Як благословляти

22 І сказав Господь Мойсеєві: 23 «Скажи Аарону і синам його: такими словами благословляйте синів Ізраїлевих: 24 Нехай Господь благословить тебе і збереже тебе!

25 Нехай Господь зверне свій погляд на тебе і нехай буде милостивий до тебе!

26 Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм і дасть тобі мир!

27 Так нехай Аарон з синами благословляють ізраїльський народ іменем Моїм, і Я благословлю їх».

7

Освячення Скинії зборів

1 Коли Мойсей закінчив ставити Скинію, в той же день він посвятив її Господеві, помазавши намет і всі його речі, жертівник і все його устаткування, бо цими речами належало користуватися при поклонінні Господеві.

195

ЧИСЛА

6-7

2 Тоді прийшли начальники Ізраїлеві, голови їхніх родин, голови племен, які очолювали перепис, 3 і принесли свої дари перед лице Господнє: шість критих возів і 12 волів; по одному возу від двох начальників і по одному волу від кожного; все це поставили перед Скинією.

4 І сказав Господь Мойсеєві: 5 «Візьми від начальників ці дари, нехай їх використають для виконання робіт при Скинії зборів, і віддай їх левітам, кожному згідно з його службою».

6 І взяв Мойсей вози і воли, і віддав їх левітам: 7 два вози і чотири воли віддав синам Гершоновим, яким потрібні були вози і воли згідно з їхньою службою; 8 чотири вози і вісім волів віддав синам Мерарі, яким потрібні були вози і воли згідно з їхньою службою під наглядом Іфамара, сина Аарона, священника».

9 Але не дав ні волів, ні возів синам Кегата, бо їхня робота пов’язана зі святилищем: на плечах вони повинні носити все.

10 Під час урочистого відкриття жертівника, в день його помазання, начальники принесли свої пожертви і поставили ці дарунки перед жертівником.

11 І сказав Господь Мойсеєві: «По одному в день нехай приносять начальники дари для освячення жертівника».

12-83*.Кожний голова племені приніс: одне срібне блюдо вагою 1,5 кг, одну срібну чашу вагою 800г; повні

пшеничної муки, змішаної з олією для хлібної жертви; одну золоту кадильницю вагою120 г, наповнену пахощами для кадіння; одне теля, одного барана, одне однорічне ягня для жертви всепалення; одного козла в жертву за гріх; два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однорічних ягнят на мирну жертву. Першого дня приніс свої дари Наасон, син Амінадава, голова Юдиного племені. Другого дня приніс свої дари Нафанаїл, син Цуара, голова Іссахарового племені. Третього дня приніс свої дари Єліав, син Хелона, голова Завулонового племені. На четвертий день приніс свої дари Єліцур, син Шедеура, голова Рувимового племені. На п’ятий день приніс свої дари Шелумиїл, син Цурішаддая, голова Симеонового племені. На шостий день приніс свої дари Еліасаф, син Регуїлів, голова Гадового племені. На сьомий день приніс свої дари Єлішама, син Амміуда, голова Єфремового племені. На восьмий день приніс свої дари ------------------*12-83 У давньоізраїльському тексті дари кожного голови племені однакові і перераховуються одними й тими ж словами. Виходячи з цього, для полегшення читання тексту вірші з 12 по 83 об’єднано в один абзац.

196

ЧИСЛА

Гамалиїл, син Педацура, голова Манассіїного племені. На дев’ятий день приніс свої дари Авідан, син Гідеонія, голова племені Веніаміна. На десятий день приніс свої дари Ахієзер, син Амішаддая, голова племені Дана. На одинадцятий день приніс свої дари Пагіїл, син Охрана, голова Асирового племені. На дванадцятий день приніс свої дари Ахіра, син Єнана, голова Нефталимового племені.

84 Таким чином, на освячення Мойсеєм вівтаря було принесено головами племен ізраїльського народу всього 12 срібних блюд, 12 срібних чаш, 12 золотих кадильниць; 85 кожне срібне блюдо важило близько 1,5 кг; кожна чаша важила біля 800г, всі блюда і чаші важили разом близько 30 кг срібла; 86 золоті кадильниці, наповнені ëàäàíîì, важили 130 г кожна, а всі 12 кадильниць важили близько 1,3 кг золота; 87 загальне число тварин, принесених в жертву всепалення, було: 12 биків, 12 баранів і 12 річних ягнят, при них була ще й хлібна жертва; також в жертву за гріх було принесено 12 козлів; 88 а всієї великорослої худоби на мирну жертву було: 24 бики, 60 баранів, 60 однорічних ягнят - так було завершене освячення жертівника після помазання його Мойсеєм.

89 Тепер, коли Мойсей заходив до

7-8

Скинії зборів розмовляти з Богом, він чув голос, який промовляв до нього з поміж двох херувимів, які на ковчезі Свідчення (Завіту).

8

Світильник

1 І сказав Господь Мойсеєві: 2 «Накажи Ааронові: «Коли засвічуватимеш лампади, то на передній стороні світильника засвічуй сім лампад».

3 Аарон так і зробив: на передній стороні світильника засвітив сім його лампад, як наказав Господь Мойсею.

4 А світильник був викарбуваний весь із чистого золота, починаючи від основи і кінчаючи квітами, - за зразком, який показав Господь Мойсеєві. Освячення левітів

5 І сказав Господь Мойсеєві: 6 «Візьми левітів з-поміж народу і очисть їх.

7 А щоб очистити їх, окропи водою з жертви за гріх; після цього нехай побриють все своє тіло і виперуть свій одяг. Так стануть чистими.

8 Нехай візьмуть ще бика з хлібним дарунком - муку, змішану з олією, і другого - в жертву за гріх.

9 Приведи левітів до Скинії зборів і склич всю громаду синів Ізраїлевих.

10 Левітів постав перед Господом, а сини Ізраїлеві нехай покладуть руки на них.

11 Аарон же звершить посвяту над левітами, як і всі інші посвяти від імені Ізраїлевих синів, щоб вони несли службу перед Господом.

197

ЧИСЛА

8

12 Накажи левітам покласти руки на голови биків, один з яких буде в жертву за гріх, а другий - на всепалення Господеві. Ці жертви очистять левітів.

13 Після цього постав левітів перед Аароном і синами його і зверши над ними посвячення їх Господеві.

14 Так відокремиш левітів від синів Ізраїлевих, щоб левіти були Моїми.

15 Очистивши левітів та посвятивши їх Господеві, вони будуть, як показова жертва, після якої вони можуть іти і служити в Скинії зборів.

16 Ізраїльський народ посвятив Мені левітів, тому вони належатимуть Мені. Якщо раніше Я сказав, що кожний ізраїльський первісток - Мій, то тепер Я беру левітів замість первістків з народу.

17 Всі первістки чоловічої статі в Ізраїлі - Мої, від людини до тварини, бо Я, вигубивши всіх первістків у Єгипті, людей і тварин, вирішив взяти всіх ваших синів-первістків, щоб вони були Моїми.

18 Тепер же Я замість них візьму всіх левітів, візьму левітів замість всіх первістків з ізраїльських сімей.

19 Я віддав левітів Аарону і синам його, вибравши їх із середовища народу, щоб вони служили при Скинії, служили за весь народ Ізраїлів, допомагали при жертвоприношенні для очищення народу. Тоді не торкнеться його ні біда, ні поразка, ні хвороба в усякий час, коли б вони не прийшли до святилища».

20 Мойсей, Аарон і весь ізраїльський

народ послухались Господа і зробили так, як наказав Господь про левітів.

21 Левіти, помившись та одягнувши чисте вбрання, предстали перед лице Господнє, де Аарон звершив посвяту їх на служіння в Скинії.

22 Після цього левіти ввійшли в Скинію зборів і виконували свою службу під наглядом Аарона і синів його. Як Господь наказав Мойсеєві про левітів, так Аарон і його сини виконали.

23 І сказав Господь Мойсеєві: 24 «Ось закон про левітів: кожний левіт від 25 років і старший повинен служити при Скинії зборів.

25 Коли ж чоловікові виповниться 50 років, він повинен залишити службу і більше не працювати.

26 Ті, кому 50 і більше, можуть лише допомагати своїм братам, але не працювати. Так поступай з левітами відносно їхньої служби».

9

Закон про Паску

1 Через рік після виходу ізраїльського народу із землі Єгипетської, першого місяця, Господь сказав Мойсеєві в Сінайській пустині: 2 «Нехай сини Ізраїлеві святкують Паску в призначений для цього час.

3 Чотирнадцятого дня цього місяця, ввечері, справите її. В призначений час і згідно всіх постанов справите її».

4 Мойсей передав синам Ізраїлевим слова Господні, і вони святкували Паску.

5 Вони справили це свято першого мі-

198

ЧИСЛА

сяця, чотирнадцятого дня, ввечері, в Сінайській пустині так, як звелів Господь Мойсею.

6 Не всі змогли святкувати Паску в цей день, бо дехто приторкнувсь до мертвої людини і був нечистим. Вони звернулись до Мойсея і Аарона 7 і сказали: «Ми приторкнулись до мертвого тіла і стали нечисті, а священники не дали нам принести дари Господеві в призначений час разом з рештою народу».

8 «Почекайте, я послухаю, що скаже про вас Господь», - відповів Мойсей.

9 І сказав Господь Мойсеєві: 10 «Дай відповідь синам Ізраїлевим: якщо хто з вас або з нащадків ваших буде нечистим через те, що приторкнувся до мертвого тіла або був далеко від дому, 11 то і він може святкувати Паску. Нехай святкує ввечері 14-го дня другого місяця і їсть в цей час баранину, хліб випечений без розчини і гіркі трави.

12 Тільки нехай не залишає цю їжу до ранку і не ламає кісток. Всі правила про Паску повинні бути дотримані.

13 Коли ж хтось хоч і чистий, і не знаходиться в дорозі, але не звершує Паски в призначений час - прожени такого з середовища свого народу, бо він не приніс Господеві дар в призначений час. На собі нехай понесе гріх той чоловік.

14 Коли чужинець, який живе серед вас, захоче святкувати Паску Господню - нехай святкує, тільки щоб дотри-

9

мувався установлених правил та приписів Паски. Ті самі правила повинні бути як для вас, так і для чужинця». Господь у хмарі - провідник Ізраїлів

15 Того дня, коли була поставлена Скинія зборів, хмара зависла над нею; коли ж настав вечір, хмара засвітилась, наче вогнем, і так перебувала до самого ранку.

16 Так продовжувалось завжди: вдень Скинію покривала хмара, а вночі вона світилась, наче полум’я.

17 Щоразу, коли хмара піднімалась, сини Ізраїлеві вирушали в дорогу, коли ж хмара опускалась, там вони ставили табір свій.

18 Так Господь указував ізраїльському народові, коли йому вирушати в дорогу, а коли зупинятися.

19 Іноді хмара стояла над Скинією тривалий час, тоді ізраїльтяни, слухаючись Господа, не вирушали в дорогу.

20 Іноді хмара зупинялася над Скинією всього на декілька днів. Народ все одно за Господнім велінням ставив табір і за Господнім велінням рушав далі.

21 Іноді хмара зупинялася тільки на одну ніч, а на ранок знову піднімалася - народ і тоді збирався і вирушав за нею; чи то вдень, чи вночі, народ завжди був готовий іти вслід за хмарою; 22 день чи два, місяць чи навіть рік значення не мало: народ слухався, і поки стояла хмара, не вирушав у дорогу; коли ж вона піднімалась вгору, народ теж знімався зі свого місця;

199

ЧИСЛА

9-10

23 за Господнім велінням вони стави- 10 І під час гулянь ваших, і в свята вали табір, і за Господнім велінням виру- ші, і в новомісяччя, і при всепаленнях, шали в дорогу, як його передавав Мой- і при мирних жертвах сурміть в сурми - це буде нагадуванням про вас перед сей. Богом вашим. Я - Господь, Бог ваш».

10

Срібні сурми

Порядок походу таборів

1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Зроби дві срібні сурми; кованими їх зроби, ти ними будеш скликати громаду та оповіщати про підйом в дорогу таборів.

3 Якщо засурмлять протяжно дві сурми, нехай до входу Скинії збереться вся громада.

4 Якщо засурмить протяжно одна нехай зберуться до тебе тільки начальники 12 ізраїльських племен.

5 Уривчастий звук сурми закличе народ, щоб табори знімались з місця. Коли сурма уривчасто просурмить першого разу, нехай починають рухатися роди, чиї табори розташовані на східній стороні.

6 Коли засурмиш уривчасто вдруге, нехай починають рухатися табори, розташовані на південній стороні.

7 Якщо захочеш скликати весь народ на збори, сурми довго і протяжно.

8 Сурмити в сурми повинні тільки сини Ааронові, священники. Цей закон для вас вічний, для всіх поколінь ваших.

9 Якщо виступиш на війну з ворогом вашим на своїй землі, то перед початком битви голосно просурми в сурми, і Господь, Бог твій, почує тебе і врятує від ворогів твоїх.

11 Через рік, на двадцятий день другого місяця після виходу ізраїльського народу із Єгипту, піднялась хмара над Скинією зборів.

12 З цього часу сини Ізраїля розпочали своє подорожування із Сінайської пустині і рухались до тих пір, поки хмара не зупинилась в пустині Фаран.

13 Так народ вперше знявся зі свого табору і вирушив у дорогу за Господнім наказом, даним через Мойсея.

14 Першими йшли полки табору синів Юдиного племені, кожний полк під своїм прапором. Попереду йшов полк Наасона, сина Амінадава, 15 за ним рухався полк Нафанаїла, сина Цуарового з Іссахарового племені, 15 потім полки племені Завулонового під командуванням Єліава, сина Хелонового.

17 Наступними йшли сини Гершона і Мерарі із Левієвого племені, які несли в розібраному вигляді Скинію.

18 За ними йшли під своїми прапорами полки з Рувимового племені під командуванням Єліцура, сина Шедеурового.

19 Далі йшли під своїми прапорами полки Симеонового племені під командуванням Шелумиїла, сина Цурішаддаєвого; 20 Наступними йшли полки племені

200

ЧИСЛА

10-11

Гада під командуванням Еліасафа, сина Регуїлового.

21 Потім ішли сини Кегата з Левієвого племені, які несли святині. Вони йшли в такому порядку, щоб інші могли поставити священний Намет (Скинію) до приходу народу.

22 Наступними йшли три полки, кожний під своїм прапором із табору Єфрема. Першим ішов полк із племені Єфрема під командуванням Єлішама, сина Амміуда; 23 за ним - полк племені Манасії під командуванням Гамалиїла, сина Педацурового; 24 потім ішов полк племені Веніаміна під командуванням Авідана, сина Гідеонія.

25 Останніми йшли три полки, які охо роняли всіх з тилу. Це були полки із племені Дана. Вони йшли під своїми прапорами на чолі з Ахієзером, сином Аммішаддая.

26 На чолі війська племені Асирових синів стояв Пагіїл, син Охрана.

27 Військо племені синів Нефталима очолював Ахір, син Єнана.

28 В такому порядку розташовувались полки ізраїльських синів, коли вирушали в похід.

з вами, а повернусь до свого краю, до свого народу». (Суд.1:16).

31 Тоді Мойсей попросив: «Не відходь від нас, прошу тебе. Ти знаєш пустиню краще за нас і будеш для нас провідником.

32 Тож якщо ти підеш з нами, то те добро, що Господь зробить нам, ми зробимо тобі».

Ховав - син Мойсеєвого тестя

1 І став народ голосно нарікати на Господа. Господь почув це нарікання і запалився гнівом. Серед народу загорівся Господній вогонь і став пожирати їх з кінця табору.

2 І кинулись люди до Мойсея благати про допомогу. Мойсей помолився до Господа, і вогонь погас.

29 І сказав Мойсей Ховаву, сину свого тестя Рагуїла, мадіанцю: «Ми йдемо в країну, обіцяну нам Богом. Іди з нами, і ти матимеш благословення. Сам Господь пообіцяв багато добра ізраїльському народові». (Вихід 2:16).

30 Але Ховав відповів: «Ні, я не піду

Мойсеєва молитва при ковчезі

33 І вирушили сини Ізраїлеві від Господньої гори разом з ковчегом Угоди. Священники пішли попереду народу і йшли три дні, підшукуючи місце для нового таборування.

34 Хмара Господня супроводжувала їх того дня, коли вони вирушили в дорогу.

35 Коли народ, знімаючись з місця, піднімав ковчег, Мойсей промовляв: «Устань, Господи! Нехай розпорошаться вороги Твої і нехай розбіжаться ненависники Твої!»

36 А коли ставили священний ковчег на місце, Мойсей говорив так: «Вернись, о Господи, до мільйонного народу Ізраїля!»

11

201

ЧИСЛА

11

3 І назвали те місце Тавера (згарище), 13 Звідки взяти мені м’яса, щоб наготому що Господній вогонь загорівся в дувати цей народ? Ось вони з голосінням насідають на мене, вимагаючи: них у таборі. Манна «Дай нам м’яса!»

4 Чужоземці, які приєдналися до із- 14 Не під силу мені цей народ; надто раїльського народу, стали перебірливі важкий він для мене. до їжі, і незабаром весь ізраїльський 15 Якщо Ти й далі так обходитимешнарод знову став нарікати: хто б, мов- ся зі мною, то чи не краще мені померляв, дав нам поїсти м’яса? ти? Це була б милість, бо закічилися б 5 Ми пам’ятаємо рибу, яку їли в Єги- мої муки . пті задарма, огірки й дині, цибулю і 70 старійшин часник!

16 І сказав Господь Мойсеєві: «При6 А тепер наша душа в’яне, бо не має- веди до Мене 70 ізраїльських старіймо нічого - тільки манна перед очима. шин, про яких знаєш, що вони розсуд7 Насправді ж манна була завбільшки, ливі та вміють управляти народом, і як коріандрове насіння, із запахом смо- постав їх біля Скинії зборів. ли миррового дерева; 17 Я зійду і говоритиму там з тобою. І 8 народ збирав манну, товк її в ступі і візьму від Духа, що на тобі, і дам для варив у горшках або ж перемелював її них, щоб і вони несли тягар народу, а на муку і випікав коржі, смак яких на- не один лише ти. гадував смак медяників на оливковій 18 А народові скажи: «Очистьтеся до олії. завтрашнього дня, бо будете їсти м’я9 Кожної ночі одночасно з росою ви- со. Господь чув, як ви плакали, і чув, падала на землю манна. як ви говорили: «Де взяти нам м’яса!

10 Мойсей чув, що народ плаче в сі- Нам було краще в Єгипті! Ось Господь м’ях своїх, кожний біля дверей свого дасть вам м’яса, і ви будете їсти його намету, а Господь гнівався за це, і досхочу! Мойсеєві від цього ставало нестерпно.

19 Ви будете їсти його не один день і 11 І сказав Мойсей Господеві: «Для не два, не п’ять і не десять, а навіть і не чого Ти допускаєш на мене таку на- двадцять днів! пасть, і чому я не знайшов ласки в очах 20 Будете їсти це м’ясо цілий місяць! Твоїх, що звалив на мене тягар всього Будете їсти його, доки воно вам не оснароду? тогидне! А буде це вам за те, що ви на12 Чи ж то я зачав цей народ і чи я рікали на Господа, промовляючи: «І народив його, що Ти наказуєш мені: для чого тільки ми пішли з Єгипту?» «Неси його на руках своїх, як нянька 21 Мойсей відповів: «Господи, тут зі носить дитину, в землю, про яку Я мною 600 000 чоловік, а Ти кажеш: «Я клявся батькам твоїм?» дам їм стільки м’яса, що їм вистачить 202

ЧИСЛА

на цілий місяць!»

22 Якби ми закололи всіх наших овець і зарізали всю нашу велику худобу, то і тоді не вистачило б їжі на цілий місяць для такої кількості людей! І навіть коли б виловили всю рибу в морі, її все рівно не вистачило б на всіх!»

23 Господь відповів Мойсеєві: «Хіба Господній силі є межа? Тепер побачиш, як справдиться Моє слово!»

24 Мойсей вийшов до народу і переказав їм слова Господні; після цього зібрав 70 старійшин і поставив їх біля Скинії.

25 І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними. І взяв Він від Духа, який на Мойсеєві, і дав сімдесятьом старійшинам. А коли Дух спочив на них, вони стали пророкувати. Це відбулось з ними один раз.

26 Двоє старійшин, Елдад і Медад, не з’явились до Скинії, а залишились в таборі, але і на них злинув Дух, і вони стали пророкувати в таборі.

27 До Мойсея прибіг юнак і сказав: «Елдад і Медад пророкують у таборі».

28 Осія, син Навинів, який з молодих років допомагав Мойсеєві, сказав: ”Пане мій, заборони їм!»

29 Мойсей відповів йому: «Чи не через ревнощі ти промовляєш таке? Я бажав би, щоб весь народ пророкував і мав Духа Господнього».

30 І повернувся Мойсей в табір разом із старійшинами.

31 Господь навів сильний вітер з моря, і він приніс та накидав стільки перепелиць, що вони лежали півметро-

11-12

вим шаром навколо табору - на один день ходу в одну сторону і на один день ходу в другу.

32 Люди кинулись збирати перепелиць і збирали весь день, всю ніч і ще весь наступний день. Навіть той, який назбирав найменше, мав 60 кошиків (10 хомерів) перепелиць. М’ясом перепелиць наповнився весь табір.

33 Ще не було з’їдене м’ясо, ще воно перебувало в їхніх зубах, як запалився гнів Господній на народ. І вдарив Він його страшним мором.

34 Тому назвали те місце Ківрот-Гаттава, бо там поховано ласих людей.

35 З Ківрот-Гаттави народ вирушив в Асирот і там отаборився.

12

Покарання Маріам

1 І дорікали Маріам і Аарон Мойсею за ефіоплянку, яку він взяв собі за жінку. Вони вважали негожим, щоб він мав жінку-неізраїльтянку.

2 Але сказали інше:«Хіба тільки через Мойсея промовляв Господь до народу? Чи не говорив Він і через нас?» І почув це Господь.

3 Мойсей же був вельми скромним чоловіком, скромнішого від нього не було на всій Землі.

4 Господь раптом звернувся до Мойсея, Аарона і Маріам: «Підійдіть всі троє до приміщення Скинії». Вони всі троє підійшли.

5 Господь зійшов у хмарному стовпі і став при вході в Скинію. Прикликавши Аарона і Маріам,

203

ЧИСЛА

12-13

6 Він сказав: «Послухайте Моїх слів. Якщо у вас буває Господній пророк, то Я йому об’являюсь у видінні, розмовляю з ним у сні.

7 Але не так з Моїм слугою Мойсеєм. Я йому довірив весь Свій дім.

8 Я говорю з ним устами до вуст і не в видіннях, і не в притчах, з прихованим значенням, але так, що він бачить образ Мій. Як же ви посміли дорікати слузі Моєму, Мойсеєві?»

9 І, палаючи гнівом, Господь відійшов від них.

10 Відійшла і хмара від Скинії. І ось, Маріам покрилась проказою, наче снігом. Аарон поглянув на Маріам - а вона вся в проказі.

11 Тоді Аарон сказав Мойсеєві: «Пане мій! Прости нам гріх, який ми зробили з дурості!

12 Не допусти, щоб вона залишилась без шкіри, немов мертвонароджене дитя з напівзотлілим тілом!»

13 І звернувся Мойсей до Господа, і благав: «Господи, зціли її!»

14 І відповів Господь Мойсеєві: «Якби батько плюнув їй в обличчя, то чи не була б вона осоромлена на цілих сім днів? Тож нехай зачинять її поза табором на сім днів, тоді тільки може повернутися».

15 І, відокремивши Маріам від табору на сім днів, народ не вирушав у дорогу, доки не виздоровіла вона.

16 Після цього народ вийшов із Асирота і отаборився в пустині Фаран.

13

Розвідка Ханаанського краю 1 І промовив Господь до Мойсея: 2 «Пошли людей, щоб вони розглянули Ханаанський край, який Я хочу дати синам Ізраїля; відрядіть в дорогу по одному від кожного племені своїх батьків, які є провідними серед своїх братів» . (Втор.1:22).

3 Мойсей виконав Господній наказ і відправив провідних людей, начальників народу, у розвідку в той час, як весь народ залишався в пустині Фаран.

4 Ось імена тих начальників: із Рувимового племені - Саммуа, син Заккурів; 5 із Симеонового племені - Сафат, син Хоріїв; 6 із Юдиного племені - Халев, син Єфонії (кенезеянина, Чис.32:12; Бут.15:19; Єг.-14:6); 7 із Іссахарового племені - Їгал, син Йосипів; 8 із Єфремового племені - Осія, син Навинів; 9 із Веніамінового племені - Палті, син Рафуїв; 10 із Завулонового племені - Гаддиїл, син Содіїв; 11 із Манасіїного племені - Гаддій, син Сусіїв; 12 із Данового племені - Амміїл, син Гемалліїв; 13 із Асирового племені - Сефур, син Михаїлів; 14 із Нефталимового племені - Нахбій, син Вофсіїв;

204

ЧИСЛА

15 із Гадового племені - Геуїл, син Махіїв.

16 Ось такі імена тих людей, яких Мойсей послав розвідати Ханаанський край. І назвав Мойсей Осію, Навинового (Нунового) сина, Єшуя. (Вих.17:13).

17 Посилаючи їх дослідити Ханаан, Мойсей наказав їм: «Пройдіть через Негев, підніміться в гори і 18 огляньте той Край, який він? Розвідайте про народ, що там живе: сильний він чи слабий, численний він чи малочисленний; 19 які люди там живуть, добрі чи злі, і які їхні міста, - укріплені чи не захищені; 20 довідайтесь, чи родюча земля, чи є на ній дерева. Будьте сміливі, візьміть з собою плодів тієї землі». А це був час дозрівання врожаю винограду.

21 Вони пішли і вистежили землю від пустині Сін до Рехова, що недалеко від Хамата; 22 звідти повернули вони на південь до Хеврона, міста, де жили Ахіман, Сесай та Фалмай, нащадки велетня Єнака. Хеврон був побудований на сім років раніше від Цоану (Танісу) в Єгипті.

23 Після цього вони прийшли в долину Ешкол і зрізали там з виноградної лози гроно винограду - двоє чоловіків понесли це гроно на жердині; вони набрали також з собою плодів гранатового та фігового дерева.

24 Те місце назвали Ешкол на честь виноградного грона, яке вони зрізали.

13

25 Через сорок днів вони повернулися з розвідки до свого табору.

26 І прийшли вони до Мойсея, Аарона та до всього свого народу, що табором стояв у пустині Фаран, в Кадесі, і розповіли їм про бачене та показали плоди тієї землі.

27 «Ми ходили в той Край, куди ти посилав нас, - сказали вони Мойсеєві,і він дійсно тече молоком і медом, ось і плоди його.

28 Але народ, який живе там, сильний і має вельми великі та укріплені міста. А ще ми бачили велетнів, нащадків Єнака.

29 Амалик живе на південній стороні того Краю, хети, євусеї, амореї живуть в горах, а біля моря і біля ріки Йордан живуть ханаанці».

30 Халев став заспокоювати народ, який був проти Мойсея, і сказав: «Ми таки підемо і конче заволодіємо тим Краєм!»

31 Але ті, які ходили з ним, говорили: «Ні, не ходім туди, бо той народ сильніший за нас!»

32 І розпускали недобру славу між синами Ізраїлевими про ту землю, яку вистежували: «Земля, яку ми ходили розвідувати, пожирає навіть тих, хто живе на ній, і весь народ, який ми бачили там, - це великорослі люди.

33 Ми там бачили і велетнів, синів Єнакових із велетенського роду. Ми перед ними були, як саранча, і такими ж ми були в їхніх очах».

205

ЧИСЛА

14

14

40 років - замість 40 днів

1 І знялось в народі велике голосіння: народ плакав усю ту ніч.

2 І стали нарікати на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві: «Чи не краще було нам померти в Єгипті або в цій пустині?

3 Для чого нас Господь веде в оцю землю? Чи не для того, щоб вигубити нас мечем, а жінок наших і дітей наших віддати ворогам? Чи не краще нам повернутись у Єгипет?»

4 І стали змовлятися: «Виберім собі іншого начальника та й вертаймося в Єгипет!»

5 Мойсей і Аарон впали на свої обличчя перед усім народом, 6 а Єшуя, син Навинів, і Халев, син Єфонії, з тих, які розвідували той край, роздерли на собі свій одяг 7 і звернулись до всього народу, кажучи: «Земля, якою ми пройшли, щоб вислідити її, дуже і дуже красива!

8 Якщо Господь уподобає нас, то конче введе нас в ту землю і дасть її нам, - в землю, яка тече медом і молоком.

9 Тільки не піднімайте бунту проти Господа і не бійтеся народу тієї землі, бо він віддасться в наші руки».

10 І закричав народ: «Камінням побити їх!» Але з’явилась слава Господня над Скинією зборів, і весь народ схаменувся, побачивши її.

11 Господь сказав Мойсеєві: «Доки цей народ буде повставати проти Мене і доки він буде не довіряти Мені, не-

зважаючи на всі ознаки, які Я з’явив серед них?

12 Наведу на нього мор і винищу його, а від тебе виведу народ ще більший і ще сильніший!»

13 Але Мойсей став благати Господа: «Господи, почують єгиптяни, з рук яких Ти визволив народ цей силою великою, 14 і дізнаються мешканці тієї землі, яким відомо, що Ти перебуваєш серед народу цього і даєш Себе бачити обличчям до обличчя вдень в хмарному стовпі, а вночі в стовпі вогняному, 15 то чи не скажуть вони, коли вигубиш цей народ, наче одного чоловіка: 16 «Не зміг Господь ввести Свій народ в землю, про яку клявся, а тому знищив його в пустині».

17 Отож, нехай Господь ще сьогодні покаже силу Свою, згідно слів, сказаних раніше: 18 «Господь довготерпеливий і многомилостивий; Він прощає провину та переступ, але не залишає без покарання; беззаконня батьків карає на дітях, на внуках і навіть на правнуках». (Вих.34:6).

19 Прости ж Ти їхній гріх, як Ти прощав їх з тих пір, коли вони вийшли з Єгипту і до цього дня».

20 І сказав Господь Мойсеєві: «Прощаю за словом твоїм.

21 Але, як живий Я і як слави Моєї повна Земля, 22 так вірне і слово: ніхто з тих, хто бачив славу Мою і знамення Мої в Єгипті і в пустині і продовжували ви-

206

ЧИСЛА

пробовувати Мене та не слухатись Мене, і то не один раз, а десять разів 23 не побачить Землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їхнім; всі, хто зневажав Мене, не побачать її!

24 Але слугу Мого, Халева, за те, що в нього було інше бачення і він цілковито довірився Мені, введу в землю, яку він розвідав, і нащадки його володітимуть нею.

25 Амаликітяни і ханаанці живуть в долині - це дуже близько від вас. Завтра ж покиньте місце таборування і повертайтесь в пустиню до Червоного моря».

26 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: 27 «Як довго цей злий народ буде ще вередувати? Всі їхні докори, якими вони допікають Мені, Я чую.

28 Скажи їм: «Так говорить Господь: так як ви забажали за краще померти в цій пустині, ніж ввійти в обітовану Землю, то так і станеться!

29 В пустині поляжете костями вашими всі, перелічені в Моєму народі віком від 20 років і вище, хто нарікав на Мене, 30 і не ввійдете в Землю, яку Я, піднісши руку, клявся дати вам. Тільки Халев, син Єфонії, та Єшуя, син Навина, ввійдуть в ту землю.

31 Дітей же ваших, про яких ви казали, що вони стануть здобиччю ворогів, Я введу в той Край, і вони володітимуть землею, яку ви з презирством відкинули.

32 А ви поляжете кістьми в пустині.

14

33 Ваші сини через ваше віроломство також будуть приречені блукати в пустині сорок років, поки ви не вимрете всі до одного.

34 За числом сорока днів, коли ви оглядали землю, нестимете покарання за зраду на протязі сорока років: за день рік, щоб ви затямили, що означає бути залишеними Мною!

35 Я, Господь, як сказав, так і зроблю з цим злим народом, який збунтувався проти Мене, - всі перемрете в пустині!»

36 А тих, кого посилав Мойсей в розвідку і які, повернувшись, підбурили проти нього весь народ, розпускаючи недобру славу про ту Землю, 37 Господь поразив їх, і вони померли.

38 Тільки двоє: Єшуя, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишились живими з тих мужів, які ходили оглядати землю. Спроба народу самому вступити в Ханаан

39 Коли Мойсей об’явив ці слова перед усіма синами Ізраїлевими, народ упав в розпач.

40 Рано вранці наступного дня люди стали підніматися на вершину гори, промовляючи: «Ходімо тепер на місце, про яке говорив нам Господь, бо ми згрішили».

41 Але Мойсей застеріг: «Чому ви переступаєте наказ Господній? Ви не матимете успіху.

42 Не виходьте в ту землю, бо серед вас нема Господа, і вороги легко пере-

207

ЧИСЛА

14-15

можуть вас.

43 Амаликітяни і ханаанці будуть воювати з вами, і вам не вистояти проти них. Ви будете розбиті, бо ви відступили від Господа і Його не буде з вами».

44 Але вони насмілились піднятись на вершину гори. Мойсей же і Господній ковчег Угоди залишились в таборі.

45 І спустилися амаликітяни і ханаанці, що жили в тих горах, та й розбили ізраїльтян і гнали їх аж до Хорми.

15

Закон про жертви

1 І Сказав Господь до Мойсея: 2 «Об’яви синам Ізраїлевим: коли ви ввійдете в землю вашого поселення, яку Я даю вам, 3 принесіть Господеві вогняні жертви; їхні пахощі будуть приємні Господеві. Візьміть своїх биків, овець і козлів для всепалення, для жертов на виконання обітниці, чи як добровільний дар у ваші свята 4 і добавте хлібне приношення: вісім чашок муки, змішаної з одним літром олії.

5 Кожного разу, коли приносите в жертву всепалення ягня, приносьте також один літр вина для поливання.

6 Якщо приносиш в жертву барана, то приготуй і хлібне приношення: 4л пшеничної муки, змішаної з одним літром і чвертю олії, 7 приготуй також один літр з чвертю вина для поливання - пахощі його приємні Господеві.

8 Якщо збираєшся принести молодого вола в жертву всепалення, або в жертву на виконання обітниці, або на мирну жертву, 9 то принось разом і хлібний дар: 8 л пшеничної муки, змішаної з двома літрами олії, 10 і два літра вина для поливання на приємні пахощі Господеві.

11 Роби так кожного разу, коли приносиш Господеві вола, барана, ягня або козлятко.

12 Кожна тваринна жертва повинна супроводжуватись одночасно приношенням хліба і вина.

13 Так повинні робити всі сини Ізраїлеві, коли приносять вогняні жертви, приємні Господеві.

14 Якщо чужинці, які поселилися серед вас, будуть приносити вогняні жертви, приємні Господеві, то і вони повинні робити так, як ви.

15 Закон для всіх один: і для ізраїльтян, і для чужинців, які живуть серед вас; цей закон вічний: ви і чужинці, які з вами, рівні перед Господом.

16 Ви повинні виконувати одні й ті ж закони і постанови - чужинець і ізраїльтянин».

17 І сказав Господь Мойсеєві: 18 «Об’яви синам Ізраїлевим: коли ви ввійдете в землю, яку Я даю вам, 19 і будете їсти хліб тієї землі, то не забувайте приносити дари Господеві.

20 З першого ж тіста приносьте хліб Господеві; принесете його так само, як дар з току.

21 Ця постанова вічна: перші вироби

208

ЧИСЛА

з тіста приносьте Господеві.

22 Коли ж щось пропустите ненароком і не виконаєте цих заповідей, які Господь дав через Мойсея, 23 цебто всього того, що заповів для вас Господь з того дня і надалі для вас і для нащадків ваших, в усіх поколіннях ваших, 24 то коли це сталося з необачності, нехай громада принесе одного молодого вола на всепалення в жертву, приємну Господеві, з хлібним приношенням та поливанням згідно уставу, і одного козла в жертву за гріх.

25 Священник очистить народ, і буде прощено йому, бо це була помилка, і вони принесли вогняну жертву Господеві і жертву за гріх; 26 буде прощено не тільки всій громаді синів Ізраїлевих, але й чужинцеві, який проживає серед них, тому що весь народ зробив це несвідомо.

27 Якщо хтось один згрішить помилково, нехай принесе однорічну козу в жертву за гріх.

28 І очистить священник ту душу, яка помилково згрішила, і прощено буде їй перед Господом.

29 Цей закон один, як для природного мешканця із синів Ізраїлевих, так і для чужинця, який оселився серед вас.

30 Хто ж грішить свідомо, знаючи, що це гріх, той ображає Господа; прожени такого від свого народу - не має значення, буде це ізраїльтянин чи чужинець, 31 бо він знехтував словом Господнім і переступив заповідь Господню. Гріх

15-16

такого чоловіка - на ньому. Викоріни його зі свого народу.

32 Одного разу, коли сини Ізраїлеві були ще в пустині, знайшли чоловіка, який збирав дрова суботнього дня.

33 Ті, що бачили його за роботою суботнього дня, привели його до Мойсея та Аарона і поставили перед всією громадою.

34 А як не було винесено присуду, то взяли його під охорону.

35 І сказав Господь Мойсеєві: «Мусить вмерти цей чоловік - нехай закидають його камінням поза табором!»

36 І вивели його за межі табору та й побили на смерть, як звелів Господь Мойсеєві.

37 І ще сказав Господь Мойсеєві: 38 «Накажи синам Ізраїлевим, щоб вони і нащадки їхні поробили на кінцях свого одягу китиці, прив’язаши їх голубими шнурочками.

39 І будуть вам китиці, як нагадування про заповіді Господні, щоб ви виконували їх, а не ходили услід серця вашого та очей, які зводять вас на манівці.

40 Коли ви будете пам’ятати та виконувати всі заповіді Мої, ви станете Моїм вибраним народом.

41 Я - Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я - Господь, Бог ваш».

16

Бунт Корея

1 Корей, син Іцгара, сина Кегата, сина Левія, разом з Дафаном і Авіроном,

209

ЧИСЛА

16

синами Єліавовими, і Оном, сином Пелефа (Дафан, Авірон і Он були нащадками Рувима), 2 зібрались до Мойсея і разом з двісті п’ятдесятьма чоловіками синів Ізраїля, начальниками громади, вибраними всім народом бути провідниками та радниками на зборах, 3 виступили проти Мойсея та Аарона, промовивши: «Годі вам удавати з себе святих! Вся громада і весь народ святий, і Господь серед них! Чому ви ставите себе вище всього народу Господнього?»

4 Почувши це, Мойсей впав на обличчя своє 5 і промовив до Корея та його прибічників: «Завтра вранці Господь дасть відповідь, хто насправді належить Йому і хто насправді святий: кого Він вибере, того й допустить до Себе.

6 Для цього візьміть вранці кадильниці свої, ти, Корею, і прибічники твої, 7 всипте туди кадила і покладіть вогню. Кого вибере Господь, того й відокремить, щоб наблизити до Себе. Цього вам досить, левіти?»

8 І сказав Мойсей до Корея: «Послухайте, Левієві сини!

9 Чи то вам замало того, що Бог Ізраїля відділив вас від решти народу, щоб наблизити до Себе, щоб ви виконували службу при Скинії Господній, допомагаючи ізраїльському народові шанувати Бога? Хіба вам цього мало?

10 Господь наблизив вас, левітів, до Себе, ви ж тепер домагаєтесь ще і священства!

11 В такому разі ти і твої прибічники змовилися проти Господа! А Аарон хто він, що ви нарікаєте на нього?»

12 І послав Мойсей та Аарон покликати Дафана й Авірона, синів Єліавових. Та вони сказали: «Не підемо!

13 Мало того, що ти нас вивів із краю, який тече медом та молоком, і привів у пустиню, щоб вигубити нас, то ще й хочеш панувати над нами?

14 Ти не ввів нас в землю, що тече молоком і медом, не дав нам землю, обіцяну Богом, не дав нам у власність полів і виноградників. Чи не надумав ти зробити цих людей своїми рабами? Не підемо!»

15 Мойсеєві було дуже прикро від цих слів, і він звернувся до Господа: «Не приймай від них жодного приношення; я не взяв у жодного з них ні осла і не зробив нікому з них ніякого зла».

16 І сказав Мойсей Корею: «Завтра ти і твої прибічники будьте перед лицем Господнім, ти, вони і Аарон.

17 Нехай кожен із вас принесе по одній кадильниці, покладе в неї запашне кадило і принесе перед лице Господнє. Всього 250 кадильниць. А ти, і Аарон принесіть кожний свою посудину».

18 І ось кожний взяв свою кадильницю, поклав у неї вогонь, насипав запашне кадило і став при вході в Скинію Зборів. Мойсей і Аарон тоже стояли там.

19 Корей зібрав проти них до входу в Скинію весь народ, і слава Господня з’явилась усій громаді.

210

ЧИСЛА

20 І сказав Господь Мойсеєві і Аарону: 21 «Відійдіть від цієї юрби, бо Я їх збираюсь знищити!»

22 Мойсей і Аарон впали на обличчя свої і стали благати: «Боже, ти Бог духу усякого тіла! Один чоловік згрішив, а Ти гніваєшся на всю громаду».

23 І сказав Господь Мойсеєві: 24 «Скажи народові: відступіться від наметів Корея, Дафана і Авірона».

25 І вийшов Мойсей і пішов до Дафана і Авірона, а за ним пішли всі старійшини Ізраїлеві.

26 Мойсей сказав до народу: «Відійдіть в сторону від наметів цих нечестивих людей і не торкайтесь ні до чого їхнього, щоб вам не загинути разом з ними».

27 І відступилися люди з усіх сторін від наметів Корея, Дафана і Авірона; а Дафан і Авірон вийшли і поставали біля дверей своїх наметів з жінками своїми і синами своїми та з малими дітьми своїми.

28 І промовив Мойсей: «Із цього дізнаєтесь, що Господь послав мене робити все те, про що я говорив вам, а не чинив з власної волі: 29 якщо ці люди помруть, як вмирають всі інші люди, і їх спіткає така ж доля, як і інших людей, то не мене вибрав Господь.

30 Коли ж Господь звершить із цими людьми щось небачене - земля розступиться під ними і проковтне їх з усім, що належить їм, і вони живими зійдуть до шеолу, то знайте: ці люди

16

виступили проти Господа».

31 Як тільки Мойсей закінчив говорити ці слова, земля розступилася під ними, 32 наче відкрила свої уста, і проковтнула їх. Живими вони провалились в безодню, ще й зверху накрила їх земля. Назавжди вони пішли з громади!

34 Народ, що стояв навколо, кинувся навтьоки, промовляючи: «Хоч би нас не поглинула земля!» Бо бачили сподіяне та чули крики погибаючих.

35 І вийшов вогонь від Господа та й спалив тих 250 чоловік, що поприносили кадила.

36 Тоді Господь сказав Мойсеєві: 37 «Скажи Єлеазарові, синові Аароновому, священнику, нехай дістане з вогню всі кадильниці, а жар і золу розвіє, 38 бо кадильниці смертю тих грішників освятились. Нехай їх розплющать на листи для покриття жертівника, бо вони приносилися перед лице Господнє і, отже, посвячені. Нехай вони будуть пам’яткою для синів Ізраїлевих».

39 І взяв Єлеазар, священник, бронзові кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і розплющив їх на листи для покриття жертівника, 40 щоб пам’ятали сини Ізраїлеві: хто не з Ааронових нащадків, хай не наближається кадити перед лице Господнє, щоб не сталося з ними так, як із Кореєм та його прибічниками.

41 Та наступного дня серед ізраїльського народу сталося заворушення проти Мойсея та Аарона. «Ви навели

211

ЧИСЛА

16-17

згубу на Господній народ!»- говорили вони.

42 І зібрався народ проти Мойсея та Аарона, які стояли при вході в Скинію зборів, і стали присікатися до них. Та коли поглянули на намет, - ось хмара вкрила намет, і з’явилась слава Господня.

43 І приступили Мойсей та Аарон до входу в Скинію зборів, 44 і Господь промовив до Мойсея: 45 «Відступіть від цього народу, Я тут же вигублю їх!» Мойсей і Аарон попадали на обличчя свої, 46 а відтак сказав Мойсей Ааронові: «Візьми хутчій свою кадильницю, поклади в неї вогонь з жертівника і запашне кадило та біжи до народу, щоб заступитися за нього, бо спалахнув гнів Господній, і розпочався мор».

47 І взяв Аарон все те, що наказав Мойсей, і кинувся до громади. Та мор серед народу уже розпочався. Аарон запалив кадило 48 і став між живими і мертвими, і мор припинився.

49 І померло від мору 14 700 чоловік, крім померлих через Корея.

50 Коли ж мор припинився, Мойсей і Аарон повернулися до входу в намет.

3 А на палиці Левія напиши ім’я Аарона. По одній палиці повинно бути від кожного з 12 племен.

4 Положи їх в Скинії зборів перед ковчегом Угоди, там, де Я з’являюсь вам.

5 Кого Я виберу, того палиця зацвіте. Таким чином Я припиню постійне нарікання народу проти вас і Мене».

6 І принесли начальники синів Ізраїлевих по палиці від кожного племені всього 12 палиць; одна з них належала Ааронові.

7 І поклав Мойсей палиці перед лицем Господнім в Скинії об’явлення (Завіту).

8 Наступного дня він зайшов у Скинію - і ось палиця Ааронова з дому Левія випустила бруньки, зацвіла і вродила мигдаль.

9 І виніс Мойсей всі палиці з намету Господнього до синів Ізраїлевих. А всі, побачивши Ааронову палицю, позабирали кожен свою.

10 Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Поклади палицю Ааронову перед ковчегом Угоди - це буде попередженням для тих, хто повстає проти Мене, щоб вони не нарікали більше на Мене, інакше Я вигублю їх!»

11 Мойсей зробив так, як наказав ГосРозквітла палиця Ааронова подь.

12 І сказав народ Мойсеєві: «Ми знає1 І сказав Господь Мойсеєві: мо, що всі ми приречені на смерть, і 2«Об’яви синам Ізраїлевим: нехай ко- всі маємо померти! жен голова кожного з 12 племен Ізра- 13 Кожен, хто наблизиться до Скинії їлевих принесе по одній палиці з на- Господньої, помирає. Ще трохи, і з нас писаним на ній його іменем. нікого не залишиться».

17

212

ЧИСЛА

18

Обов’язки священників

1 Тоді Господь сказав Ааронові: «Ти, сини твої і всі члени дому батька твого тепер відповідатимете за всяке недбальство в святилищі та за переступи щодо вашого священства.

2 Також братів твоїх із племені Левієвого, з роду батька твого, приведи і хай вони будуть при тобі, щоб допомагати тобі і синам твоїм виконувати служіння, коли ви будете зайняті при Скинії об’явлення.

3 Нехай вони виконують всю необхідну роботу в Скинії, але не наближаються ні до Святого Святих, ні до жертовника, щоб не померти ні їм, ні вам.

4 Вони будуть при тобі, щоб виконувати всі роботи в Скинії зборів і слідкувати, щоб ніхто з посторонніх не наближався до вас.

5 Так провадьте свою службу в Святилищі і при жертівнику, щоб Я не гнівався на Ізраїлевих синів.

6 Я взяв братів ваших, левітів, від Ізраїлевих синів, і дав їх вам, як дар від Господа, щоб ви несли службу при Скинії зборів.

7 І ти, і сини твої бережіть священство ваше в усьому, що стосується вівтаря та того, що всередині за завісою. Служба священства - це дар, який Я доручив тільки вам. Кожного стороннього, хто наблизиться до святилища, віддавай на смерть».

8 І ще сказав Господь Аарону: «Я доручив тобі наглядати за всіма дарами, які приносить Мені народ. Всі ці дари

18

Я доручаю тобі. Ти і твої сини будете одержувати частину від цих дарів, і ця постанова вічна.

9 Народ буде жертвувати хлібні дари, приносити жертви за гріх і жертви за провину. Всі вони - велика святиня. Твоя частка від цих приношень буде та, яка не спалюється. Всі ці частини будуть для тебе і твоїх синів.

10 Їж їх на найсвятішому місці. Всі члени твоєї сім’ї чоловічої статі можуть їсти, пам’ятаючи, що ці жертви велика святиня.

11 Всі дари, які ізраїльський народ приносить, як показове приношення, теж твої: Я їх віддаю тобі, твоїм синам і дочкам. Це твоя частка. Кожний в твоєму домі, хто чистий, може їсти їх.

12 Все найкраще з олії та все найкраще з винограду і хліба, які вони дають Господеві з першого врожаю, Я віддаю тобі.

13 Перші плоди, які дасть їхня земля і які вони принесуть Господеві, будуть твої; всі в твоєму домі, хто чистий, можуть їсти їх.

14 Все, що в Ізраїлі приносять Господеві, належить тобі.

15 Первісток, народжений в сім’ї, та перворідне у тварини - Господні вони. Дитя, отже, належатиме тобі. Але за дитя нехай батьки внесуть викуп. Якщо перворідне у тварини нечисте, то воно теж викуповується.

16 За дитя, коли воно проживе один місяць, вноситься 67 г срібла.

17 За перворідне з тварин - буде то бичок, вівця чи коза - викупу не бери,

213

ЧИСЛА

18-19

бо це перворідне з тварин - святиня. Їхньою кров’ю окропиш вівтар, а жир спалиш, як вогняну жертву, приємну Господеві.

18 М’ясо цих тварин буде твоїм, твоєю буде і показна грудина та права лопатка.

19 Все, що народ приносить в дар Мені, Я, Господь, віддаю тобі, твоїм синам і дочкам. Це закон вічний, це непорушна угода Господа з тобою і твоїм потомством».

20 І сказав Господь Аарону: «Наділу в землі їхній ти не матимеш і не будеш мати власності. Я, Господь, буду для тебе власністю і наділом серед синів Ізраїлевих.

21 А синам Левія за службу при Скинії зборів Я віддаю десятини, які приносить Ізраїль.

22 Сини Ізраїля тепер хай не наближаються до Скинії зборів, щоб не накликати на себе гріха і не померти.

23 Левіти будуть виконувати роботи, пов’язані із службою в Скинії зборів, і нестимуть за те відповідальність. Ця постанова віковічна для всіх ваших поколінь.

24 Оскільки десятини синів Ізраїлевих, які вони приносять Господеві, Я віддаю левітам, то наділу між синами Ізраїлевими вони не одержать».

25 І сказав Господь Мойсеєві: 26 «Об’яви левітам і накажи їм: коли ви будете брати десятини від синів Ізраїлевих, які Я віддаю вам, як наділ, то і ви повинні приносити Господеві десятину з десятини.

27 І зараховано вам буде це приношення, як зерно з току чи вино з давильні.

28 Так і ви будете приносити дари Господеві із усіх десятин, які будете одержувати від синів Ізраїлевих, і віддавати десяту частину з цього на приношення Господеві через Аарона, священника.

29 Із усіх десятин присвячуйте Господеві все саме найкраще.

30 Ще скажи їм: коли ви принесете із цього все саме найкраще, то це зарахується для левітів, як зерно, зібране в жнива, і як вино із винограду.

31 Те, що залишиться, можете споживати з вашими сім’ями і на кожному місці - це плата за вашу працю в Скинії зборів.

32 Коли все краще будете віддавати Господеві, не матимете на собі провини, не опоганите святих дарів і не помрете».

19

Попіл рижої телиці

1 Господь говорив з Мойсеєм та Аароном і сказав: 2 «Об’явіть синам Ізраїлевим: нехай вони візьмуть рижу безвадну телицю, яка не запрягалась в ярмо, 3 і віддадуть її Єлеазару, священнику; а він нехай виведе телицю за межі табору і заріже її.

4 І візьме Єлеазар-священник на палець крові і сім разів покропить до входу в Скинію зборів.

5 Потім в присутності священника

214

ЧИСЛА

нехай спалять повністю всю телицю: шкуру, м’ясо, кров і нутрощі - все повинно бути спалене.

6 Нехай священник візьме ще кедрового прута, гілку ісопу, червону стрічку і кине все це в огонь, на якому спалюють телицю.

7 Після того, як священник помиє своє тіло і випере одяг свій, він може повернутися в табір, але нечистим буде до вечора.

8 І той, хто спалював телицю, нехай помиє тіло своє, випере одяг, але буде залишатися нечистим до вечора.

9 Хто буде чистим, нехай збере попіл телиці і покладе на чистому місці. Тут попіл буде зберігатися для громади синів Ізраїлевих, для очищувальної води, бо це жертва за гріх.

10 Той, хто збирав попіл телиці, нехай випере одяг свій; але буде залишатися нечистим до вечора. Це вічна постанова як для синів Ізраїлевих, так і для чужинців, що поселилися серед вас.

11 Хто доторкнеться до мерця, буде нечистим сім днів.

12 Він повинен окропити себе очищувальною водою на третій день і ще раз на сьомий. А якщо цього не зробить, залишиться нечистим.

13 А кожний нечистий, тобто, хто не очистить себе, опоганює житло Господнє - видали його із середовища Ізраїля, бо він не окроплений очищувальною водою.

14 А це ще одна постанова. Якщо чоловік помре у своєму наметі, то всі, хто в наметі, будуть нечисті сім днів,

19-20

15 і весь посуд, який був відкритим в такому домі, теж буде нечистим.

16 Кожний, хто доторкнеться на полі бою до вбитого, або до померлого, чи до кісток мерця, або до труни, буде нечистим сім днів.

17 Щоб очистити цих людей, потрібно взяти попелу спаленої телиці, покласти в глечик і залити свіжою водою.

18 Нехай хто-небудь чистий візьме іссопу, занурить його в воду і окропить намет, посуд і людей, які в наметі, і того, хто доторкнувся до кісток померлого, чи до вбитого, чи до труни.

19 Нехай чистий окропить нечистого третього і сьомого дня, і той стане чистим на сьомий день. Крім цього, нехай випере одяг свій та обмиє тіло своє; ввечері стане чистим.

20 Якщо нечистий не очистить себе, його потрібно прогнати з громади, бо він опоганює святилище Господнє. Він не окропився очищувальною водою.

21 Ось постанова для них на віки: той, хто окроплює очищувальною водою, і той, хто торкається до очищувальної води, хай випере одяг свій. Нечистими вони будуть до вечора.

22 Усе, до чого доторкується нечистий, стає нечистим. І чистий, якщо доторкнеться до нечистого, буде до вечора нечистим.

20

Смерть Маріам

1 Першого місяця, коли ізраїльський народ прийшов у пустиню Сін і отаборився в Кадесі, померла Маріам, там

215

ЧИСЛА

20

її і похоронили. Мойсеїв непослух

2 Але там не вистачало води для народу. Люди зібрались і стали жалітися Мойсеєві та Аарону.

3 І докоряли їм, промовляючи: «Чи не краще було нам померти тоді перед Господом разом з нашими братами?

4 Для чого ти вивів народ Господній в оцю пустиню, щоб ми і худоба наша повмирали?

5 Для чого було виводити нас із Єгипту в оце непотрібне місце, де нема ні хліба, ні фіг, ні винограду, ні гранатів, ні води для пиття?!»

6 Тоді пішли Мойсей і Аарон до входу Скинії зборів, і впали на обличчя свої. І явилась їм слава Господня.

7 І проговорив Господь до Мойсея: 8 «Візьми подорожню палицю брата твого Аарона і склич народ ось до тієї скелі; і проговори до скелі на очах всього народу. Скеля дасть воду, і ти напоїш весь народ і всю їхню худобу».

9 Мойсей взяв з-перед лиця Господнього палицю, як наказав Господь, 10 і з Аароном закликали народ зібратися перед скалою. Тут Мойсей звернувся до народу: «Послухайте, бунтівники, чи ж то із цієї скелі ми можемо дати вам воду?»

11 Мойсей підняв руку свою і двічі вдарив палицею по скелі. Вода хлинула із скелі, і народ пив, і пила вся їхня худоба.

12 І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові: «Через те, що ви не повірили словам Моїм і не явили святості Моєї пе-

ред очима синів Ізраїлевих, ви не введете цей народ в землю, яку Я йому даю».

13 Це місце назвали «вода Меріви», бо на цьому місці ізраїльський народ ремствував на Господа, і в цьому місці Господь явив Свою святість (вірність). Відмова Ісава

14 Після цього послав Мойсей із Кадеса послів до царя Єдомського сказати: «Так говорить брат твій Ізраїль: ти знаєш про всі труднощі, які нам довелось терпіти.

15 Батьки наші перейшли жити в Єгипет і там прожили дуже і дуже багато років. Погано єгиптяни поводились з нами і з батьками нашими.

16 Але ми просили допомоги у Господа, і Господь почув нас. Він послав Ангела, який вивів нас із Єгипту. І тепер ми уже в Кадесі, де починається твоя земля.

17 Дозволь нам пройти землею твоєю; ми не підемо через поля та виноградники і не будемо пити води з твоїх колодязів, а підемо царською дорогою; не збочимо ні наліво, ні направо, аж поки не перейдемо твоїх границь».

18 Але Єдом відказав йому: «Не проходь через мою землю, інакше зустріну тебе мечем!»

19 І сказали йому сини Ізраїлеві: «Ми будемо йти великою дорогою, і якщо будемо пити твою воду, я і худоба моя, то будемо платити за неї; тільки ногами своїми пройду, а це не завдасть тобі шкоди».

20 Єдом відповів: «Не перейдеш!» І

216

ЧИСЛА

виставив проти ізраїльтян сильно озброєне військо.

21 Так Єдом затявся і не дав Ізраїлеві перейти своєю землею, щоб він скоротив собі дорогу; ізраїльтяни змушені були піти в обхід.

22 І вийшли сини Ізраїлеві із Кадеса і прийшли до гори Ор.

23 Біля границі з Єдомом на горі Ор Господь сказав Мойсеєві і Аарону: 24 «Тут Аарон прилучиться до своїх предків, бо він не ввійде в землю, яку Я даю синам Ізраїлевим, через те, що ти і Аарон не послухались Мого наказу біля води Меріви.

25 Візьми Аарона і Єлеазара, сина його, і виведи їх на гору Ор.

26 Там знімеш з Аарона шати його і одягнеш їх на Елеазара, сина його, а Аарон нехай відійде і помре там».

27 І зробив Мойсей так, як наказав Господь: піднялись вони на гору Ор перед очима всього народу, 28 зняв Мойсей з Аарона його шати та одягнув у них Єлеазара, сина його. Аарон помер на вершині гори, а Мойсей з Єлеазаром спустилися вниз.

29 Коли ж уся громада побачила, що не стало з ними Аарона, стали оплакувати його смерть. Тридцять днів оплакував його весь дім Ізраїлів.

21

Мідний змій

1 Ханаанський цар Арада, що жив у Негеві, довідавшись, що ізраїльський народ іде дорогою на Афарим, виступив проти ізраїльтян і захопив декілька

20-21

чоловік у полон.

2 Тоді ізраїльський народ звернувся до Господа і сказав: «Якщо віддаси ханаанців у наші руки, то їхні міста ми зрівняємо з землею».

3 Господь почув голос синів Ізраїля і віддав ханаанців до їхніх рук. Ізраїльтяни повністю знищили їх, а міста їхні перетворили на купу руїн. Землю ту назвали Хорма (закляття).

4 Від гори Ор народ ізраїльський вирушив дорогою, яка вела до Червоного моря, щоб обминути землю Єдома. Але в дорозі народ став занепадати духом 5 і говорив проти Бога та Мойсея: «Даремно ви вивели нас із Єгипту. Нас тут очікує неминуча смерть, бо нема ні хліба, ні води, і душі нашій спротивилась оця нікудишня їжа».

6 Тоді Господь наслав ядовитих зміїв, які жалили людей, і багато з них повмирало.

7 Народ звернувся до Мойсея і сказав: «Ми знаємо, що згрішили, бо говорили проти Господа і проти тебе. Помолись Господеві, щоб Він забрав від нас зміїв”. І заступився Мойсей за народ, і помолився Богові.

8 Тоді Господь сказав Мойсеєві:«Зроби мідного змія і закріпи його на стовпі. Кожний ужалений, хто подивиться на нього, залишиться жити».

9 Мойсей зробив мідного змія* і повісив його на стовпі. Тепер ужаленому чоловікові не загрожувала смерть, бо він міг поглянути на мідного змія і залишитися жити.

217

ЧИСЛА

21

10 Після цього Ізраїлеві сини покинули те місце і перейшли в Овоф.

11 З Овофа вирушили в Єгаварим, в пустиню на схід від Моава.

12 Звідти продовжили свій шлях і поставили табір в долині Заред.

13 Потім перейшли до річки Арнон і поставили там свій табір. Тут починалась земля амореїв, яка долиною річки Арнон відділялась від Моава.

14 В книзі воєн Господніх сказано: «Вагеб біля Суфа і долина Арнона, 15 і схили гір, що простягаються аж до міста Ар - все це біля земель Моава».

16 Звідси народ вирушив у Беер - це той колодязь, про який Господь сказав Мойсеєві: «Збери народ, і Я дам воду», 17 і де народ заспівав пісню: 18 Водою наповняйсь, кринице! Всі заспіваймо гарних їй пісень! Бо не рука води дала напиться, А палиця вождів велінням із небес! Із пустині вони відправилися в Маттану.

19 А з Маттани перейшли в Нагалиїл; з Нагалиїлу - у Вамоту.

20 Із Вамоти пішли в Гай, місто, що в землі Моава на вершині гори Фасги, зверненої одною стороною до пустині.

21 Ізраїль відправив послів до Сигона, царя амореїв, щоб сказати: 22 «Дозволь мені пройти через твою землю; ми не будемо заходити на поля

твої і виноградники; не будемо пити води з колодязів твоїх, а підемо битою дорогою, поки не перейдемо границь твоїх».

23 Але Сигон не дозволив Ізраїлеві перейти через його землю. Він зібрав свій народ і вийшов навперейми в пустиню, щоб дати бій ізраїльтянам при Яаці.

24 Та Ізраїль убив Сигона і заволодів його землею від Арнона аж до річки Яввок, і там зупинились, бо далі розпочиналась міцно укріплена границя аммонітян.

25 І заволодів Ізраїль всіма містами амореїв і поселився там. Вони захопили також і Хесбон та всі залежні від нього міста.

26 А Хесбон був столичним містом Сигона, царя амореїв, який воював з моавським царем і забрав у нього всю землю його аж до ріки Арнон.

27 Тому колись співали про нього таких пісень: Хесбоне! Ти ще постанеш для Сигона, 28 не дивлячись на той страшний пожар, що перекинувся на схили над Арноном і попалив та знищив Ар-Моав!

29 Моаве! Тебе наздогнало горе! Народ твій, Хáмосе*, пропав з лиця землі, ------------сини твої розбіглись аж за море, *9 Пізніше цей мідний змій був перенесений до а дочки опинилися на чужині, Єрусалима і зберігався у храмі аж до часів царя як полонянки, у царя Сигона. Єзекії (2Цар. 18:4). Символічне його значення 30 Але ми подолали і Сигона! пояснив сам Христос (Ів.3:14-15).

218

ЧИСЛА

Вщент розгромили всі його полки! В руїну обернули всі міста Хесбона, Від самого Дівона до Нофи, яке розкинулося недалеко від Медеві».

31 Так Ізраїль осів на землях амореїв!

32 І послав Мойсей декілька чоловік у розвідку до міста Язер. В результаті ізраїльтяни захопили і це місто та приналежні до нього села амореїв.

33 Дальша дорога для ізраїльтян відкрилась на Башан. Та виступив проти них Ог, цар башанський, з усім народом, щоб дати бій Ізраїлю біля Едреї.

34 І сказав Господь Мойсеєві: ”Не бійся його. Я віддаю його і весь народ його, і всю землю його в твої руки. І поступиш з Огом, як поступив з Сигоном, царем амореїв, що жив у Хесбоні».

35 І знищили ізраїльтяни Ога, і синів його, і весь народ його, так що не залишилось живим ні одного, а земля перейшла в руки ізраїльтян.

22

Валаам

1 І вирушили Ізраїлеві сини в долину Йордану, в Моав, і отаборилися навпроти Єрихона.

2 Валак, син Сепфорів, бачив, як Ізраїль поступив з амореями, 3 а тому великий страх напав на нього і на його народ, бо ізраїльський народ був численним.

-------------*29 Хамос, головне божество моавітян.

21-22

4 І сказали моавітяни мадіанським старійшинам: «Цей народ поїдає все навколо нас, як віл поїдає траву». Валак же, син Сепфорів, був на той час царем моавітян.

5 І послав він послів до Валаама, сина Веорового, в Піфор, що на річці Єфраті, в землю його народу, щоб покликати його і сказати:«Ось народ, який вийшов з Єгипту і покрив обличчя землі, поставив свій табір поруч зі мною.

6 Прийди і прокляни цей народ, бо він дужчий за мене. Може вдасться мені розбити його і вигнати з країни. Я знаю, що кого ти благословиш, - той благословенний, кого ти проклянеш, той проклятий».

7 І пішли старійшини моавські та мадіанські до Валаама з дарунками в руках за заклинання, і передали йому всі слова Валака.

8 Валаам сказав їм: «Залишайтесь на ніч, і я дам вам відповідь, як скаже мені Господь». І залишились моавські старійшини у Валаама.

9 Господь прийшов до Валаама і запитав: «Що то за люди в тебе?»

10 Валаам відповів: «Валак, син Сепфорів, цар моавський, прислав їх до мене сказати: 11 «Ось із Єгипту прийшов народ і покрив обличчя землі; тож прийди і прокляни його, може тоді я подужаю його і прожену геть».

12 І сказав Бог Валаамові: «Не йди з ними і народ цей не проклинай, бо він благословенний».

219

ЧИСЛА

22

13 Валаам встав уранці і сказав послам Валака: «Повертайтеся самі в свою країну. Господь не дозволяє мені йти з вами».

14 Посли Моава повернулись до Валака і сказали: «Не захотів Валаам іти з нами».

15 Тоді Валак спорядив до Валаама інших послів, знатніших чином і в більшій кількості.

16 Вони прийшли до Валаама і сказали: «Так говорить Валак, син Сепфорів: «Не відмовляйся прийти до мене.

17 Я тебе щедро вшаную і зроблю для тебе все, що ти скажеш. Прийди тільки і прокляни народ цей!»

18 І відповів Валаам рабам Валаковим: «Хоч би Валак дав мені весь свій дім, повний срібла і золота, я все рівно не можу переступити волю Господа, Бога мого, ні в малому, ні в великому.

19 Та ви залиштеся на ніч, як це зробили ваші попередні посли, а я за ніч довідаюсь, що Господь ще скаже мені».

20 Тієї ночі Бог явився Валаамові і сказав: «Якщо ці люди прийшли кликати тебе, іди з ними, але роби те, що Я накажу тобі». Валаамова ослиця

21 Наступного дня Валаам ще спозаранку встав, осідлав ослицю і відправився в дорогу з моавськими посланцями.

22 І запалав гнів Божий на неслухняного пророка, що той пішов, і ангел Господній став на дорозі, щоб пере-

шкодити йому. Валаам же їхав верхи на ослиці, і двоє слуг супроводжували його.

23 І побачила ослиця ангела Господнього, який стояв на дорозі з оголеним мечем в руці, та й звернула з дороги на поле. Валаам став бити ослицю, щоб завернути її на дорогу.

24 Тоді ангел Господній перейшов на інше місце, де дорога звужувалася між двома виноградниками і де з обох сторін стояла стіна.

25 Ослиця, побачивши ангела, притиснулась до стіни і придавила Валаамові ногу. Він став ще дужче бити ослицю.

26 Тепер ангел з’явився в такому місці, де ослиця вже не могла обминути його.

27 Побачивши знову ангела Господнього, ослиця опустилася на землю під Валаамом, а той, розізлившись, став бити її подорожньою палицею.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і вона проговорила: «Що я тобі зробила, що ти уже втретє б’єш мене?»

29 Валаам відповів ослиці: «За те, що ти виставила мене на посміховисько; був би в мене в руках меч, я вбив би тебе!»

30 Ослиця ж сказала Валааму: «Хіба я не та ослиця, на якій ти їздив раніше і їздиш тепер? Чи траплялося, щоб я так поступала з тобою?» Він сказав: «Це правда».

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і той побачив ангела Господнього, який стояв з оголеним мечем в руці. Тоді

220

ЧИСЛА

Валаам вклонився, впавши на обличчя своє.

32 Ангел Господній запитав Валаама: «За що ти бив ослицю тричі? Я прийшов, щоб перешкодити тобі, бо дорога твоя противна мені, 33 і ослиця твоя, побачивши мене, звернула в сторону тричі. Якби вона не звернула, то я вбив би тебе, а її залишив би живою!»

34 І сказав Валаам ангелу Господньому: «Згрішив я, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. Отож, якщо це не гаразд в очах твоїх, я поверну назад».

35 Тоді Господь сказав Валаамові: «Ти можеш іти з цими людьми, але говоритимеш тільки те, що Я тобі накажу». І пішов Валаам з Валаковими слугами.

36 Валак, зачувши, що іде Валаам, вийшов йому назустріч аж до самої границі, до міста, яке біля річки Арнон.

37 І сказав Валак Валаамові: «Хіба я не посилав до тебе послів раніше? Чому ти не йшов до мене? Чи ти засумнівався, що я не пошаную тебе?»

38 Валаам відповів: «Ось я прибув до тебе, але хіба я можу щось сказати від себе? Що Бог вкладе в уста мої, - те я буду говорити».

39 І пішли Валаам з Валаком в Кіріят-Хуцоф.

40 Там Валак приніс жертву з великої та дрібної худоби і вділив трохи м’яса Валаамові та послам, які були з ним.

41 Наступного ранку Валак вивів Валаама на висоти Ваалові, звідки було

22-23

видно частину того народу, якого Валаам мав проклясти.

23

Пророцтва Валаама

1 Валаам сказав Валаку: «Спорудіть тут сім жертівників і приведіть сім биків та сім баранів».

2 Валак зробив так, як наказав Валаам: вони закололи для кожного жертівника по одному бику та барану.

3 Тоді сказав Валаам Валакові: «Стій тут, біля жертівника, і не відходь, а я піду, може Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я об’явлю тобі». І пішов Валаам на підвищене місце.

4 Там йому явився Господь, і Валаам сказав: «Я приготовив сім жертівників і на кожному з них заколов для жертви по одному бику і по одному барану».

5 Господь сказав Валаамові, що йому робити далі: «Повернися до Валака і скажи все те, що Я вклав у твої уста».

6 І повернувся Валаам до Валака, коли той все ще стояв біля жертівника, він і всі його князі, 7 і став промовляти: «Валак, цар Моава, привів мене сюди від східних гір Араму і попросив: «Прийди і прокляни мені Якова, проголоси зло на Ізраїля!»

8 Як же мені проклясти того, кого Бог не проклинає? І як мені виголосити зло на того, кого Господь захищає?

9 З вершини скали я бачу його, з високих гір дивлюсь на нього; цей народ - окремий народ і ні до кого не приєднається.

221

ЧИСЛА

23-24

10 Хто може перерахувати пісок Яковів або назвати число хоча б четвертої частини Ізраїля? Дайте мені померти смертю праведника і таке ж щасливе сконання, як їхнє».

11 І сказав Валак Валааму: «Що то за слова ти промовляєш? Я тебе привів сюди, щоб ти прокляв моїх ворогів, а ти їх благословляєш!»

12 Валаам відповів: «Я повинен говорити те, що наказав мені говорити Господь».

13 Тоді Валак сказав йому: «Підемо в інше місце, звідки ти побачиш цей народ, але не весь, а тільки частину його. Прокляни його звідти!»

14 Валак привів його на дозорне місце, на вершину гори Фасги, і побудував сім жертівників. І тут він приніс по одному бику та по одному барану на кожний жертівник.

15 Тоді Валаам сказав Валаку: «Стій тут, біля цього жертівника, а я піду туди, щоб зустрітись з Богом».

16 І зустрівся Господь з Валаамом, і сказав йому: «Повернися до Валака і скажи йому все те, що Я вклав у твої вуста».

17 І повернувся Валаам до Валака, а той все ще стоїть біля жертівника, він і всі князі моавські. І запитав його Валак: «Ну, що сказав Господь?»

18 Валаам відповів: «Слухай уважно, Валаче, і сприйми слова мої, сину Сепфорів!

19 Бог не людина, щоб він міг говорити неправду, і не син людський, щоб міняти слово Своє. Хіба Він обіцяє і не

зробить або скаже і не виконає?

20 Ось я почав благословляти, бо Він благословляє, і я не можу відмінити цього.

21 Не видно біди у Якова, і немає нещастя в Ізраїлі. З ним - Господь, його Бог, - великий Володар у ньому перебуває.

22 Народ, якого Бог вивів з Єгипту, має силу буйвола.

23 Нема чародійства проти Якова, і нема чаклунства супроти Ізраїля, але говоритимуть про Якова і промовлятимуть про Ізраїля: «Так творить Бог!»

24 Цей народ, що ще тільки піднімається, вже, наче лев; зводиться, наче левиця, - не вляжеться, поки не наїсться здобичі, і не відпочиватиме, поки не нап’ється крові убитих».

25 І сказав Валак Валаамові:«Якщо не можеш проклясти його, то хоч не благословляй!»

26 Валаам відповів: «Чи не казав я тобі, що я можу робити тільки те, що накаже мені Госпоь?»

27 І сказав Валак Валаамові: «Підемо, я покажу тобі ще одне місце; може, Господь звідти дозволить тобі проклясти той народ».

28 І вивів Валак Валаама на вершину гори Фегор, що височить над пустинею, 29 і Валаам сказав: «Споруди і тут сім жертівників та приведи семеро биків і семеро баранів».

30 Валак виконав наказ Валаама і на кожному жертівнику приніс в жертву по одному бику та по одному барану.

222

ЧИСЛА

24

1 Валаам бачив, що Господь хоче поблагословити Ізраїля, тому на цей раз не пішов, як раніше, послухати, що скаже Господь, а повернувся обличчям до пустині.

2 А коли поглянув - побачив Ізраїля, який отаборився племенами своїми. І зійшов Дух Божий на Валаама, 3 і він став промовляти: «Ось слово Валаама, сина Веорового, слово мужа, який пильно вдивляється 4 і чує слова Божі, розв’язує видіння Всемогутнього, падає, але піднімається: 5 «Які красиві, Якове, намети твої − оселі Ізраїлеві!

6 Простягаються вони, як луги, як сади біля річки, як саджанці Господні, як кедри, що над водою!

7 В тебе достатньо буде води і нащадків у тебе не убуде! Цар твій перевищить могутністю Агага і славетним зробить царство своє!

8 Бог виводить його із Єгипту, наче сильного буйвола. Тому пожере він народи ворожі, потрощить їхні кості, переламає їхні стріли.

9 Ось він спочиває, як лев, як левиця, - хто його потривожить? Благословенний той, хто тебе благословляє, і проклятий, хто тебе проклинає!»

10 Запалав тоді гнівом Валак на Валаама і, сплеснувши руками, промовив: «Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти вже втретє тільки те й робиш, що благословляєш!

11 Забирайся геть звідси! Я думав тебе пошанувати, та, видно, Господь не

24

судив тобі такої честі».

12 І сказав Валаам Валакові: «Хіба не говорив я послам твоїм, яких ти посилав по мене: 13 «Навіть якби Валак давав мені повен свій дім срібла та золота, то і тоді я не переступив би волі Господньої - не зробив би нічого ні доброго, ні поганого на свій розсуд, а тільки те, що скаже Господь.

14 Отож, повертаючись до свого народу, хочу тобі об’явити, що зробить ізраїльський народ з твоїм народом в недалекому майбутньому.

15 Так каже Валаам, син Веорів, муж з відкритими очима, 16 який говорить почуті слова Божі, має знання від Всевишнього, одержує видіння від Всемогутнього, падає, але очей не закриває: 17 бачу Його, але зараз ще немає; дивлюсь на Нього, але не зблизька; сходить зоря від Якова, і встає Законодавець від Ізраїля. Він проломить скроні Моава і черепи всіх войовничих синів!

18 Буде поневолений Єдом, і Сеїр стане здобиччю свого ворога, коли Ізраїль проявить свою сміливість.

19 Від Якова прийде завойовник і знищить тих, хто засів у місті».

20 Тут Валаам побачив амаликітян і сказав такі слова: «Найсильніший між народами Амалик, але кінець його загибель!»

21 Потім Валаам побачив плем’я кенейців і сказав: «Ти впевнений, кенею, що тобі ніщо не загрожує, наче пташи-

223

ЧИСЛА

24-25

ному гнізду на неприступній скелі.

22 Але всі ви, кенейці, загинете, подібно Каїну, залишеному Господом; Ассур відведе тебе в полон!»

23 І ще сказав Валаам: «Горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!

24 Прибудуть від хетів кораблі і розгромлять і Ассура, і Євера, щоб і вони згинули навіки!»

25 І повернувся Валаам у свій край, а Валак пішов своєю дорогою.

25

Блудодійство Ізраїля

7 Пінхас, син Єлеазара, внук Аарона, священника, побачивши це, покинув збори і, взявши свого списа, 8 пішов слідом за ізраїльтянином в намет і пронизав їх обох списом у животи. Так припинився мор серед Ізраїлевих синів.

9 А померлих від мору було 24 000.

10 І сказав Господь Мойсеєві: 11 «Пінхас, син Єлеазара, внук Аарона, священника, відвернув Мій гнів від синів Ізраїлевих із ревнощів за мою честь серед них, і Я не знищив Ізраїля у ревнощах Моїх.

12 Скажи Пінхасу, що Я укладаю з ним завіт миру.

13 Він буде дійсним не тільки з ним, але і з потомством його; завіт полягає в тому, що вони завжди будуть священниками, бо він ревнував за свого Бога і заступився за синів Ізраїлевих».

14 Ім’я убитого ізраїльтянина, який був убитий разом з мадіанкою, було Зімрі, син Салу, голова Симеонового племені.

15 А ім’я убитої мадіанки Хазва; вона була дочкою Цура, голови одного з мадіанських племен.

16 І сказав Господь Мойсеєві: 17 «Ворогуйте завжди з мадіанами і вбивайте їх, 18 бо вони вороже поступили з вами, підступно обдуривши вас Фегором та Хазвою, дочкою мадіанського проводиря, сестрою їхньою, вбитою під час мору із-за Фегора».

1 Коли оселився Ізраїль в Ситтімі, народ став блудити з дочками Моава.

2 Моавітянки запрошували Ізраїлевих синів до жертов своїм богам, і вони разом з ними їли та поклонялися їхнім богам.

3 Так піддавсь Ізраїль Ваал-Фегору. Через це запалав гнів Господній на (Втор.4:3; Ос.9:10) Ізраїля, 4 Господь сказав Мойсеєві: «Візьми проводирів народу і повісь їхні тіла на сонці для Господа. Так відвернеш гнів Господній від усього народу».

5 І суддям Ізраїлевим Мойсей наказав: «Нехай кожен знайде в своєму роду тих, хто підбивав поклонятися ВаалФегору, і вб’є їх».

6 Того часу, як Мойсей і всі старійшини зібрались біля входу в Скинію борів і оплакували народ, який гинув від мору, один ізраїльтянин на виду у всіх старійшин та Мойсея привів додо- ----------------*6 Мадіани - потомки Мадіана, четвертого сина му для своїх братів мадіанку*. Авраама від Хеттури (Бут.25:1)

224

ЧИСЛА

26

Перепис ізраїльського народу, перед входом в обітовану землю

1 Після мору Господь говорив з Мойсеєм та Єлеазаром, сином Аароновим: 2 «Зробіть перепис ізраїльського народу від двадцяти років і вище в кожній родині і внесіть у списки всіх чоловіків, придатних до війська».

3 Мойсей з Єлеазаром, священником, зробили перепис населення від двадцяти років і вище, як заповідав їм Господь.

4 Це сталося, коли ізраїльтяни перебували у моавських степах, біля Йордану, навпроти міста Єрихон. Ось перелік синів ізраїльського народу, згідно їхніх племен та родів, які вийшли з Єгипетського краю: 5 В племені Рувима, первістка Ізраїлевого, від Ханоха пішов рід Ханохів, від Фаллу - рід Фаллуїв, 6 від Хецрона - рід Хецронів, від Хармі - рід Харміїв.

7 Це всі роди племені Рувима і було в них переписано всього чоловіків (здатних до війни) 43 730.* 8 У Єліава, сина Фаллу, було три сини: 9 Немуїл, Дафан і Авірон - це ті Дафан і Авірон, які повстали проти Мойсея і Аарона і підняли з Кореєм та його прибічниками бунт проти Господа.

10 Їх поглинула земля, відкривши уста свої, а Корея та тих двісті п’ятдесят його прибічників пожер вогонь для попередження іншим.

11 Але сини Корея не померли*.

26

12 В племені Симеона переписано рід Немуїлів, що походить від Немуїла*, рід Ямінів - від Яміна, рід Яхінів - від Яхіна, 13 рід Зерахів - від Зераха, рід Саулів - від Саула.

14 Усіх нащадків Симеонового племені було 22 200 чоловік.

15 А такі роди пораховано в племені Гада: від Цефона перелічено рід Цефонів, від Хагія - рід Хагіїв, від Шунія - рід Шуніїв, від Ознія 16 рід Озніїв, від Ерія - рід Еріїв, 17 від Арода - рід Ародів, від Арелія рід Ареліїв.

18 Ці Гадові роди, нараховували сорок тисяч п’ятсот чоловік.

19 Сини Юди, Ер і Онан, померли ще в Ханаанському краї.

20 Але були в Юди інші сини, які дали початок таким родам: від Шели пішов рід Шелин, від Переза - рід Перезів, від Зераха - рід Зерахів; 21 Від Перезевих синів: від Єсрома походить рід Єсромів, від Хамула - рід Хамулів.

----------------*7 Таким чином на 2770 чоловік менше попередньої кількості (1:21), бо з них багато загинуло, особливо як учасників змови Корея (16:1). *11 Уціліли сини Корея, як такі, що не приймали участі в змові. Від них походили славнозвісні служителі і співаки в Божому храмі (І Хр. 6:22; 9:19,31; 26:1,19), також автори гімнів, які ввійшли в Псалтир (Пс.42-49; 84-85; 87-88). *11 Повість про Корея бере свій початок з головної версії «Р». Згідно цієї версії, Корей не був левітом. Родовід, приведений в 16:1, можливо, добавлений при одній із пізніших редакцій повісті, керуючись тим, що це був той Корей з роду Халева, який згаданий в 1Хр.2:43. Кореїти-

225

ЧИСЛА

26

22 Такі роди мало Юдине плем’я. У них налічувалось 76 500 чоловік, здатних до війни.

23 В племені Іссахара перелічено роди: рід Толин, що походить від Толи, рід Цуввин - від Цувви, 24 рід Яшувів - від Яшува, рід Шімронів, що походить від Шімрона.

25 Ці роди в племені Іссахара мали 64300 чоловік, здатних до війни.

26 У Завулоновому племені було перелічено такі роди: від Середа - рід Яхлеїда - рід Яхлеїдів.

27 Всього в родах Завулона було налічено 60 500 чоловік.

28 У Йосипа було двоє синів: Манасія і Єфрем. Вони - родоначальники Манасіїного і Єфремового племен.

29 У Манасіїному племені були роди: рід Махірів - від Махіра, батька Галаада; рід Галаадів - від Галаада.

30 У Галаада були сини, які дали початок родам: від Єзера пішов рід Єзерів, від Хелека - рід Хелеків, 31 від Азриїла - рід Азриїлів, від Сихема - рід Сихемів, 32 від Шеміда - рід Шемідів, від Хе-

Середів, від Єлона - рід Єлонів, від фера - рід Хеферів.

33 У Салпаада, сина Хеферового, не було синів, а тільки дочки. Їхні імена: Махла, Ноа, Хогла, Мілка і Фірца.

34 Такі роди були в племені Манасії. Загальне число чоловіків у них становило 52700.

35 Єфремове плем’я складалось із таких родів: рід Шутелахів - від Шутелаха, від Бехера - рід Бехерів, від Тахана - рід Таханів, 36 від Арана, сина Шутелаха, - рід Аранів.

37 Стільки родів було в Єфремовому племені, і нараховували вони 32 500 чоловік.

38 Веніамінове плем’я включало в себе роди: від Бели - рід Белин, від Ашбела - рід Ашбелів, від Ахірама - рід Ахірамів, 39 від Шефутама - рід Шефутамів, від Хутама - рід Хутамів.

40 У Бели були сини: Ард і Нааман. Від Арда пішов рід Ардів, від Наамана - рід Нааманів.

41 У цих Веніамінових родах нарахо-

-----------------левіти були сильною групою в післяполонну епоху, і автор Чис.26:11, думаючи, що саме про них іде мова в цьому епізоді, зауважив, що тоді вони не всі загинули. Див. тут ще 16: 1, 32, 40. *12 Замість Немуїл в Бутті 46:10 значиться Ємуїл, а в 13 вірші замість Зерах значиться Цохар; це можна пояснити фонетичною зміною. Згаданий же там Огад взагалі відсутній тут і в І книзі Хронік 4:29. Невистачає тут (вірш 44) також імені Ішві (Бут. 46:17). Із Симеонового племені, бачимо, вибуло із вказаного вище числа (1:22) 37 100 чоловік.

------------------Вони, можливо, з причини притаманного їм духу відваги (Бут. 34:25; 49:5) першими зазнали поразки від ханаанців і амаликітян (14:45), а за прикладом свого начальника Зімрі (25:14) найбільше спокушались дочками моавітськими і мадіанськими, тому й вимерли від мору (25:9). Проте племена Юди, Іссахара, Завулона, Манасії, Веніаміна і Асира кількісно зросли, і завойована земля таким чином була розділена між 601730 боєздатними людьми. Їхні ж сини, які до завоювання не досягли 20-літнього віку, не одержали права на земельний наділ.

226

ЧИСЛА

вано 45 600 чоловік.

42 Данове плем’я мало всього лише один рід - Шухамів - від Шухама, але налічувалося в ньому 64 400 чоловік.

44 Асирове плем’я включало в себе: рід Імнин - від Імни, рід Ішвин - від Ішви, рід Беріїн - від Берії.

45 У Берії було двоє синів: Хевер і Малхиїл. Від Хевера пішов рід Хеверів, від Малхиїла - рід Малхиїлів.

46 У Асира була також дочка Серах.

47 Всього в Асирових родах було записано 53 400 чоловік.

48 Нефталимове плем’я складалось із таких родів: рід Яхцеїлів - походить від Яхцеїла, рід Гуніїв - від Гунія, 49 рід Єцерів - від Єцера, рід Шіллемів - від Шіллема.

50 Такі були роди в племені Нефталима, і в них нараховувалося 45 400 чоловік.

51 Таким чином, загальне число чоловіків в Ізраїлі, які дістались до Йордану, було 601 730.

52 І сказав Господь Мойсеєві: 53 Між оцими людьми буде поділена земля і віддана їм у спадщину за числом душ.

54 Більша родина одержить більший наділ землі, менша родина одержить менший наділ: наділ повинен відповідати кількості порахованих.

55 Та земля, яку одержить родина, носитиме ім’я цієї родини. Жеребком належить ділити землю, 56 як між малочисленними родинами, так і численними - всі повинні одер-

26

жати спадщину згідно жеребка.

57 Перелічено було також роди левітів. Роди в племені Левія мали такі імена: від Гершона - рід Гершонів, від Кегата - рід Кегатів, від Мерарі - рід Мераріїв; 58 Крім цих в племені Левія були: рід Левніїв, рід Хевроніїв, рід Махліїв, рід Мушіїв, рід Кореїв. Від Кегата народився Амрам.

59 Ім’я жінки Амрамової було Йохаведа. Вона теж із племені Левія і народилась у Єгипті. У Амрама з Йохаведою було двоє синів: Аарон і Мойсей та дочка Маріам.

60 У Аарона народились чотири сини: Надав, Авігу, Єлеазар та Іфамар.

61 Надав і Авігу померли, коли використали при жертвоприношенні чужий вогонь.

62 Загальне ж число чоловіків у племені Левія становило 23 000. Але вони не додавались до решти народу, бо вони не повинні були одержувати наділи серед синів Ізраїлевих.

63 Так Мойсей з Єлеазаром, священником, перерахували народ, коли перебували в Йорданській долині, в Моаві, навпроти Єрихона.

64 В числі народу не було жодного з тих, кого Мойсей з Аароном перераховували в Сінайській пустині, 65 бо так сказав Господь: «Всі перемрете в пустині». І справді, нікого не залишилось з них живим, крім Халева, сина Єфонії, та Єшуї, сина Навинового.

227

ЧИСЛА

27

27 Дочки Салпаада

1 У Салпаада, сина Хефера, сина Галаада, сина Махіра, сина Манасії, сина Йосипа, було п’ятеро дочок: Махла, Ноа, Хогла, Мілка і Фірца.

2 Ці жінки прийшли в Намет зборів до Мойсея, до священника Єлеазара, до старійшин та до всього народу і сказали: 3 «Наш батько помер, поки ми блукали в пустині. Помер він своєю смертю. Він не був у тій юрбі, яка повстала проти Господа на чолі з Кореєм. Але наш батько не мав синів.

4 То що ж, його ім’я має зникнути з його роду? І то тільки через те, що в нього нема сина? Дайте і нам власність між братами нашого батька».

5 Мойсей запитав поради у Господа, 6 і Господь сказав йому: 7 «Дочки Салпаада праві, нехай і вони одержать землю з братами їхнього батька; дайте їм той наділ, який мав би одержати їхній батько.

8 А у ізраїльського народу віднині нехай буде закон: якщо у батька нема сина, то після його смерті все, чим він володів, повинно перейти до його дочок.

9 Якщо у нього немає дочок, всю власність його нехай одержать його брати.

10 Якщо немає у нього братів, власність його нехай віддадуть братам його батька.

11 Якщо ж у його батька немає братів, то нехай все, чим він володів, віддадуть найближчому родичеві його

сім’ї. Ця постанова для синів Ізраїля закон». Єшуя, син Навинів

12 І сказав Господь Мойсеєві: «Піднімись на гору Аварім, яка на сході від Йордану, і звідти подивись на землю, яку Я даю ізраїльському народові.

13 А коли подивишся, то помреш, як помер і твій брат Аарон, 14 бо ви не послухались мого наказу в пустині Сін, коли збунтувався народ; ви не тільки не віддали Мені шани, ви не показали народові Моєї святості». (Це була вода Меріви, недалеко від Кадеса).

15 Мойсей промовив до Господа: 16 «Нехай Господь, Бог духів усіх живих, поставить над народом чоловіка, 17 який би вивів їх із цієї землі і привів у нову, тоді народ Господній не буде, наче отара, без пастуха».

18 І відповів Господь Мойсеєві: «Візьми Єшую, сина Навинового, чоловіка, в якому є дух (мудрості) і поклади на нього свою руку (Втор.34:9); 19 постав його перед Єлеазаром, священником, та перед усім народом і передай йому свою владу привселюдно.

20 Покажи народові, що ти робиш його новим провідником, і тоді весь народ слухатиметься його.

21 Якщо Єшуї треба прийняти рішення, нехай він іде до священника Єлеазара; Єлеазар через Урім дізнається про волю Господню. Тоді Єшуя і весь народ ізраїльський повинні робити те, що звелить Бог: виступати чи не виступати».

228

ЧИСЛА

22 Мойсей зробив так, як наказав йому Господь: взяв Єшую і поставив його перед священником Єлеазаром та перед усією громадою, 23 і поклав на нього руки свої, і передав йому владу, як говорив Господь.

28

Постанови про щоденні жертви

1 Господь говорив з Мойсеєм і сказав: 2 «Дай ізраїльському народові такий наказ. Нехай вони приносять хліб Мій і жертви всепалення, приємні Господеві, в строго визначений час!

3 Скажи їм: «Жертва, яку ви повинні приносити Господеві кожного дня, - це двоє однорічних ягнят без вади: 4 одне ягня приносьте вранці, а друге - ввечері.

5 На хлібне приношення давайте десяту частину єфи пшеничної муки, змішаної з одним літром олії.

6 Це всепалення постійне і вперше приносилося біля Сінайської гори, як жертва, що приємна Господеві. (Дії 7:42) 7 А для поливання, яке проводиться одночасно із жертвою всепалення, нехай приносять один літр вина на кожного барана і поливають його в святилищі, - це дар Господеві.

8 Друге ягня приносьте ввечері з таким же хлібним приношенням, як і вранці, і з таким же поливанням приносьте його в жертву, приємну Господеві.

9 А в суботу додатково приносьте двоє однорічних ягнят без вади. Хлібний принос становитиме 0,2 єфи пше-

27-28

ничної муки, змішаної з олією, і вино для поливання.

10 Це - особливе приношення в день спочинку, приношення додаткове, окрім звичайного приношення та поливання.

11 Першого дня кожного місяця приносьте Господеві особливе всепалення: двох биків, одного барана і семеро однорічних ягнят - все це повинно бути безвадним.

12 На кожного бика хлібний принос становитиме: 0,3 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, а на кожного барана - 0,2 єфи такої ж муки, змішаної з олією; 13 хлібний принос на кожне ягня - 0,1 єфи муки, змішаної з олією. Це всепалення - жертва приємна Господеві.

14 Приношення вина буде: 2 літра на одного бика, один літр з четвертиною на одного барана і один літр - на одне ягня. Ці всепалення робляться на новомісяччя в усі місяці року.

15 Окрім звичайного щоденного всепалення і вина, приносьте Господеві одного козла в жертву за гріх. Паска

16 Першого місяця, 14-го дня - Паска Господня.

17 А 15-го дня цього місяця - свято прісного хліба. Це свято триває сім днів, під час якого треба їсти хліб, випечений без розчини.

18 Першого дня цього свята нехай у вас буде святкове зібрання, і ви не повинні працювати, 19 а приносьте Господеві жертви все-

229

ЧИСЛА

28-29

палення: двох биків, одного барана і семеро однорічних ягнят; вони повинні бути безвадними.

20 При цьому повинно бути і хлібне приношення: 0,3 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, на кожного бика, і 0,2 єфи такої ж муки - на кожного барана; 21 на кожне ягня приносьте по 0,1 єфи муки, змішаної з олією.

22 В жертву за гріх, для вашого очищення, приносьте також одного козла.

23 Це ви принесете понад вранішнє всепалення, понад щоденне всепалення.

24 Щоденно на протязі семи днів свята приноситимете хліб для вогняної жертви, приємної Господеві, окрім всепалення та вина, які приносяться кожного дня.

25 А на сьомий день у вас будуть знову святкові збори. В цей день не виконуйте ніякої роботи. П’ятдесятниця

26 На свято перших плодів беріть із нового врожаю хліб для приношення Господеві і скликайте святі збори. Не займайтеся працею в цей день, 27 а звершуйте жертви всепалення, приємні Господеві: двоє биків, одного барана і семеро однорічних ягнят.

28 При цьому повинно бути і хлібне приношення: 0,3 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, на кожного бика, і 0,2 єфи такої ж муки - на кожного барана; 29 а на кожне ягня приносьте по 0,1 єфи муки, змішаної з олією.

30 В жертву за гріх, для вашого очищення, приносьте також одного козла.

31 Крім постійних жертв всепалення і хлібного приношення при цьому приносьте також вино для поливання. Пильнуйте, щоб ваші приношення були безвадними.

29

Свято сурм

1 Першого дня сьомого місяця також матимете святкові збори. Не будете займатися ніякою працею, а будете сурмити в сурми.

2 Приносьте також всепалення, приємні Господеві: одного бика, одного барана і семеро однорічних ягнят; безвадні вони повинні бути.

3 Також повинно бути хлібне приношення: 0,3 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, на 1 бика; 0,2 єфи пшеничної муки з олією на 1 барана, 4 і 0,1 єфи такої ж муки на кожне із семи ягнят.

5 В жертву за гріх, для вашого очищення, приносьте також одного козла.

6 Звершуйте ці приношення понад ті жертви всепалення та хлібні приношення, які ви робите в новомісяччя, щоденно, з приношенням хліба та вина згідно уставу, бо то приємно Господу.

7 А 10-го дня того самого місяця у вас повинні бути святкові збори. В цей день не їжте ніякої їжі і не виконуйте ніякої роботи.

8 Приносьте всепалення Господеві для приємних пахощів. Це має бути один бик, один баран і семеро однорічних

230

ЧИСЛА

ягнят, в яких немає вади.

9 На кожного бика приносьте по 0,3 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, а на кожного барана - 0,2 єфи такої ж муки; 10 хлібний принос на кожне ягня становитиме 0,1 єфи муки, змішаної з олією.

11В жертву за гріх, в день вашого очищення, приносьте також одного козла. Це крім приношення за гріх, крім щоденних жертв, хлібних приносів та вина. Свято Кучок

12 На 15-ий день сьомого місяця матимете святкові збори. Цього дня не виконуйте ніякої праці, а на протязі семи днів буде у вас свято Господеві.

13 Принесете на всепалення жертву, приємну Господеві: 13 биків, двох баранів, 14 однорічних ягнят. Все це повинно бути безвадним.

14 При цьому хлібне приношення становитиме: 0,3 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, на кожного з 13-ти биків; 0,2 єфи пшеничної муки, змішаної з олією, на кожного барана 15 і на кожне з 14 ягнят - по 0,1 єфи муки.

16 Крім цього, в жертву за гріх принесіть одного козла. Всі ці дари приносяться додатково, на додачу до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

17 На другий день свята приносьте 12 биків, двох баранів, 14 однорічних ягнят; все це повинно бути безвадним 18 і при цьому з хлібним приношен-

29

ням та приношенням вина для поливання.

19 Принесіть також одного козла в жертву за гріх на додачу до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

20 На третій день - 11 биків, два барани і 14 однорічних ягнят, все безвадне.

21 І при цьому хлібне приношення та поливання жертви за кількістю биків, баранів і ягнят згідно уставу.

22 Принесіть також одного козла в жертву за гріх на додачу до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

23 На 4-ий день - 10 биків, два барани, 14 однорічних ягнят; все повинно бути безвадним.

24 І при цьому хлібне приношення та поливання жертви за кількістю биків, баранів і ягнят згідно уставу.

26 На п’ятий день - 9 биків, два барани і 14 однорічних ягнят, все безвадне.

27 І при цьому хлібне приношення та поливання жертви за кількістю биків, баранів і ягнят згідно уставу.

28 Принесіть також одного козла в жертву за гріх на додачу до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

29 На шостий день принесіть 8 биків, два барани і 14 однорічних ягнят, все безвадне.

30 І при цьому хлібне приношення та вино для поливання жертви за кількістю биків, баранів і ягнят згідно уставу.

31 Принесіть також одного козла в

231

ЧИСЛА

29-30

жертву за гріх додатково до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

32 На сьомий день приносьте 7 биків, два барани і 14 однорічних ягнят, все повинно бути безвадним.

33 І при цьому хлібне приношення та поливання жертви за кількістю биків, баранів і ягнят згідно уставу.

34 Принесіть також одного козла в жертву за гріх додатково до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

35 А восьмого дня - день урочистих зборів; не виконуйте жодної роботи, 36 а принесіть жертву всепалення, приємну Господеві; це має бути один бик, один баран і семеро однорічних ягнят, в яких немає вади.

37 І при цьому хлібне приношення та поливання жертви за кількістю биків, баранів і ягнят згідно уставу.

38 Принесіть також одного козла в жертву за гріх на додачу до постійного всепалення, хлібного приношення та приношення вина для поливання.

39 Приносьте це Господеві на свята ваші понад те, що ви приносите згідно обітниці або з доброї волі, як всепалення, так і хлібні дари та вино для поливання мирних жертов ваших».

40 Мойсей все переказав ізраїльському народу, що повелів йому Господь.

2 Якщо хто складе обітницю Господеві або пообіцяє принести Богу особливий дар, то нехай він не ламає слово своє, але виконає все, що вимовив устами своїми.

3 Коли дівчина, яка живе в домі батька свого, складе обітницю Господеві або візьме на себе якесь зобов’язання, 4 і батько, дізнавшись про це, дасть свою згоду, то нехай вона виконає обіцяне.

5 Якщо батько дізнається про її обітницю і висловить свою незгоду, то вона звільняється від своєї обітниці і свого зобов’язання, бо їй заборонив батько. Господь простить їй.

6 Якщо вона вийде заміж, маючи на собі обітницю, 7 і чоловік її, довідавшись, не заперечить їй, то вона повинна виконати обітницю.

8 Якщо ж чоловік, довідавшись про її обітницю, заперечить їй, то вона може не виконувати дане слово, бо їй чоловік заборонив. Господь простить їй.

9 Якщо вдова або розведена складе обітницю, то повинна виконати дане нею слово.

10 Якщо заміжня жінка склала обітницю або заприсяглася словом в домі свого чоловіка, 11 і чоловік її, довідавшись про те, не заперечив, то вона повинна виконати обітницю і дотриматись даного нею Про обітниці слова.

12 Якщо ж чоловік, дізнавшись про 1 І звернувся Мойсей до голів родів обітницю, не згоден з нею, то вона моізраїльського народу і сказав: же не виконувати обіцяного. Чоловік

30

232

ЧИСЛА

зробив її обітницю такою, що втратила силу, і Господь простить їй.

13 Усяку обітницю та усяке слово заміжньої жінки, скріплене присягою на шкоду собі, чоловік має право підтвердити і має право відкинути.

14 Коли ж її чоловік, довідавшись про її слово, і на протязі дня не висловив заперечення, то тим самим погодився з усіма її обітницями та присяганнями. Нехай жінка виконає обіцяне та присягнуте.

15 Якщо чоловік, довідавшись про обітницю, заборонить їй пізніше, ніж один день, то понесе гріх за свою жінку».

17 Такі настанови дав Господь Мойсеєві стосовно чоловіка і жінки, батька та дочки, яка живе при ньому.

31

Перемога над мадіанами

1 Господь говорив з Мойсеєм і сказав: 2 «Відомсти мадіанам за синів Ізраїлевих, а тоді приєднаєшся до своїх предків».

3 І закликав Мойсей народ: «Виберіть з-поміж себе людей, здатних до війни, і озбройте їх, щоб відомстити мадіанам: 4 по 1000 чоловік із кожного племені, від усіх племен Ізраїля».

5 Так було вибрано і озброєно 12 000 воїнів, готових для війни.

6 З цим військом Мойсей послав Пінхаса, сина священника Єлеазара, який взяв з собою священний посуд і сурми для подачі сигналів у війську.

30-31

7 І вирушили вони в похід на мадіан, як наказав Господь Мойсеєві, і винищили все чоловіче населення.

8 Серед убитих було 5 мадіанських царів: Євій, Рекем, Хур, Цур і Рева. Був убитий мечем і Валаам, син Веорів.

9 Сини Ізраїлеві забрали в полон всіх мадіанських жінок і всіх дітей; всю їхню худобу, їхні стада та все їхнє майно.

10 А всі міста в тій землі та всі села знищили вогнем.

11 І все захоплене та всю здобич від людини до скотини 12 доставили Мойсеєві і Єлеазару, священнику, та всьому ізраїльському народові у табір, який знаходився у моавських степах, що над Йорданом, навпроти Єрихона.

13 Мойсей і священник Єлеазар та всі голови народу вийшли з табору назустріч воїнам.

14 І розгнівався Мойсей на воєвод, на тисяцьких та соцьких, які повернулися з походу, і сказав: 15 «Для чого ви залишили живими цих жінок?

16 Хіба не вони за порадою Валаама звели синів Ізраїлевих, щоб догоджали Фегору, за що і поплатилася Господня громада?

17 Отож, повбивайте дітей чоловічої статі та жінок, які мали статеві зносини з чоловіками.

18 Залиште живими для себе тільки дівчат, які не мали статевих зносин.

19 А всі, хто вбиватиме, нехай залишиться поза табором на семиденний

233

ЧИСЛА

31

строк, навіть якщо ви тільки доторкнулись до вбитого. На третій день ви і ваші полонені повинні очиститись; те саме зробите і на сьомий день.

20 Виперіть всю одежу свою, помийте все, що зроблено із шкури, з козиної вовни або з дерева, і очистьтеся».

21 Єлеазар, священник, звернувся до воїнів, які ходили на війну, і сказав: «Ось які постанови дав Господь через Мойсея про тих, хто повернеться з війни: 22 золото, срібло, мідь, залізо, цинк і олово 23 та все, що витримує вогонь, пронесіть через вогонь, потім помиєте водою - так воно очиститься. Все, що не витримує вогню, вимийте водою.

24 На сьомий день виперіть свою одежу і очистьтеся; тільки після цього можете зайти в табір».

25 Далі Господь сказав Мойсеєві: 26 «Перелічи захоплену здобич від людини до скотини ти, Єлеазар-священник і голови племен.

27 Всю здобич розділи порівну між тими, хто ходив на війну, і між тими, хто не ходив.

28 Від воїнів візьми данину для Господа: по одній душі з 500 душ, а з великої худоби, з ослів та з дрібної худоби - по одній голові з 500 голів.

29 Все це візьмеш з тої половини, яка належить воїнам, і віддаси священнику Єлеазару - це данина для Господа.

30 З тої половини, яка належить народові, візьми по одному з 50: з людей, з великої худоби, з ослів та дрібної ху-

доби - і віддай левітам, бо вони служать при скинії Господній».

31 Мойсей і Єлеазар виконали все, що наказав Господь.

32 Воїни захопили під час походу овець 675 000, 33 великої худоби - 72 000, 34 ослів - 61 000, 35 жінок, які не мали статевих зносин з чоловіками - 32 000.

36 З цієї кількості воїни одержали дрібної худоби 337 500 голів.

37 Данина Господеві з їхньої дрібної худоби становила 675 голів.

38 Великої худоби воїни одержали тридцять шість тисяч голів; з них данина Господеві - 72 голови.

39 Ослів воїни одержали 30 500; данина Господеві з них - 61.

40 Людей, жінок - 16 000; з них данина Господеві - 32 душі.

41 І віддав Мойсей цю данину на приношення Господеві священникові Єлеазару, як наказав Господь.

42 Вся ця данина була взята із половини здобичі воїнів.

43 Половина здобичі, яка дісталась всьому народові, становила: дрібної худоби - 337 500 голів, 44 великої худоби - 36 000 голів; 45 ослів - 30 500 голів; 46 жінок незайманих -16 000 душ.

47 Із цієї половини, яка належала всьому народові, Мойсей взяв 1/50 частину з людей, з худоби і віддав левітам, які несли службу при скинії Господній. Так наказав Мойсеєві Господь.

48 І прийшли до Мойсея воєначаль-

234

ЧИСЛА

ники, тисяченачальники, сотники 49 і сказали Мойсеєві: «Ми, слуги твої, перелічили воїнів, які були в нашому розпорядженні, і не знайшли, щоб хоч один хтось загинув з них.

50 Отож, ми принесли дари від воїнів, такі золоті речі: пов’язки на руку, браслети, обручки, сережки, намисто - все це віддай Господеві, щоб очистити нас».

51 І взяв у них Мойсей речі, виготовлені із золота, і віддав священнику Єлеазару.

52 Золото, принесене тисяченачальниками і сотниками, важило біля 210 кілограмів.

53 Решту золотої здобичі, захопленої на війні, воїни залишили для себе.

54 І взяли Мойсей та Єлеазар, священник, золото у тисячників та сотників і внесли його в Скинію зборів. Цей дар Господеві служив нагадуванням народові Ізраїля.

32

Поділ зайорданської землі

1 У племен Рувима і Гада були численні стада. І побачили вони, що земля Язер і земля Галаад хороші землі для їхньої худоби.

2 І прийшли Гадові та Рувимові сини до Мойсея і Єлеазара, священника, та до старійшин Ізраїлевих і сказали: 3 «У нас, слуг твоїх, є дуже численні стада худоби, 4 а та земля - Атароф, Дівон, Язер, Німра, Хесбон, Єлеале, Севам, Нево і Веон, яку Господь дав нам завоювати,

31-32

вельми пригожа для наших стад.

5 Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, дай нам цю землю і не переводь нас на другу сторону річки Йордан».

6 І відповів Мойсей синам Гадовим та Рувимовим: «Як? Ваші брати підуть на війну, а ви будете відсиджуватись тут?

7 Хочете внести розбрат і знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту Землю, яку Господь дає для них?

8 Чи не так зробили і батьки ваші, коли я їх послав розвідати Землю при Кадес-Варні?

9 Дістались до долини Ешкол, подивились собі на Землю та й заходились сіяти смуту серед синів Ізраїля, щоб не йшли в Землю, яку дає їм Господь.

10 Чи не запалився тоді гнівом Господь і чи не заприсягнувся: 11 «Всі, хто вийшов з Єгипту віком від двадцяти років і вище, не побачать Землі, про яку Я клявся Авраамові, Ісакові та Якову, бо не послухались Мене, 12 за вийнятком Халева, сина Єфонії, кенезеянина, та Єшуї, сина Навинового, які цілковито довірились Мені».

13 Чи не цим вони прогнівили Господа, і Він заставив блукати народ по пустині на протязі 40-ка років, поки не перемерли всі, хто згрішив проти Господа?

14 І ось тепер ви беретесь робити так, як робили ваші батьки, щоб розбудити знову гнів Господній на Ізраїля.

15 Якщо ви спробуєте відвернутись від Нього, то Він знову залишить вас в пустині, і ви загубите весь цей народ».

16 Приступили тоді вони до Мойсея

235

ЧИСЛА

32

та й кажуть: «Ми тут лише побудуємо кошари для наших стад та оселі для наших родин.

17 Самі ж підемо і допоможемо решті свого народу взяти і для них землю.

18 Ми не повернемось до своїх родин, поки кожен із синів Ізраїля не одержить свою спадщину.

19 Ми не будемо брати наділ на заході від Йордану; ми задовільнимось цією землею, що на сході від Йордану».

20 Тоді сказав Мойсей: «Якщо виконаєте всі слова ваші перед Господом, то ця земля залишиться за вами. Але воїни ваші конче повинні іти на війну.

21 Нехай ваші воїни перейдуть за Йордан і заставлять ворога покинути цю землю.

22 Після того, як уся земля з допомогою Господа перейде у наше володіння, ви можете повернутися додому і тоді не матимете вини ні перед Господом, ні перед Ізраїлем. Господь дозволить володіти вам цим Краєм.

23 Якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і кара неминуче наздожене вас.

24 Отож, будуйте оселі для ваших родин та кошари для ваших овець, але зробіть те, що висловили ваші уста».

25 Сини Гада та Рувима відповіли Мойсеєві: «Виконаємо все, що наказав наш пан.

26 Діти наші і жінки наші, отари наші та уся худоба наша залишаться тут і в містах Галаада, 27 а слуги твої, кожен озброєний, піде

перед Господом на війну, як наказав нам пан».

28 Мойсей, Єлеазар-священник, Єшуя, син Навинів, і всі голови ізраїльських племен чули слова присяги синів Гада та Рувима, 29 тому Мойсей сказав: «Якщо сини Гадові і сини Рувимові підуть з вами за Йордан, озброївшись для війни перед Господом, і підкорена буде та земля, то віддайте для них Галаадську землю це буде їхнім наділом.

30 Якщо ж вони не підуть воювати разом з вами, то наділ одержать в Ханаані».

31 І відповіли сини Гадові та сини Рувимові: «Як сказав Господь слугам Своїм, так і зробимо.

32 Озброївшись, ми підемо перед Господом в землю Ханаанську, а наділ наш нехай буде по цю сторону Йордану».

33 І віддав Мойсей для них, для синів Гадових і для синів Рувимових, а також половині племені Манасії, синові Йосиповому, царство Сигона, царя аморейського, і царство Ога, царя башанського, всю їхню землю разом з містами та їхніми околицями.

34 І побудували сини Гадові укріплені міста: Дівон, Атарот, Ароер, 35 Атарот-Шофан, Язер, Йогвегу, 36 Бет-Німру і Бет-Гаран; також і кошари для отар.

37 Сини Рувима відбудували Хесбон, Єлеале, Кіріятаїм, 38 Нево, Ваал-Меон, а також Севам,

236

ЧИСЛА

Заново відбудованим містам вони залишили старі назви. А містам Нево і Ваал-Меонові назву змінили.

39 Сини Махіра із Манасіїного племені вирушили в похід на Галаад і взяли це місто, прогнавши амореїв, які жили там.

40 Мойсей віддав Галаад Махірові, синові з племені Манасії, і він осів там.

41 І Яір з племені Манасії піщов і здобув в тій окрузі всі села, і назвав їх «Яірові села».

42 Новах переміг Кенаф і приєднав до себе залежні від нього поселення. А ту місцевість назвав своїм ім’ям «Новах».

33

Історія блукань Ізраїля по пустині

1 А оце місця, де отаборювалися сини Ізраїля, коли їхнє ополчення Мойсей і Аарон виводили із Єгипетської землі.

2 Мойсей згідно наказу Господнього позаписував всі місця, де вони могли влаштовувати стоянки для табору. Ось ці місця.

3 Першого місяця на 15-ий день вони вийшли із Раамсеса. Вранці, після Паски, ізраїльський народ виступив із Єгипту, високо піднявши руки, перед очима всіх єгиптян.

4 Це був ранок, коли єгиптяни хоронили своїх первістків, яких поразив Господь, звершивши над їхніми богами суд.

5 Із Рамсеса ізраїльський народ направився в Суккот.

6 Із Суккота вони вирушили в Єфам, що на краю пустині.

32-33

7 Із Єфама повернули назад в Пі-Гахіроф, що перед Ваал-Цефоном, і розкинули табір біля Мігдали.

8 Звідси народ через море направився в пустиню і йшов три дні пустинею Єфам. Табір поставили у місцевості Мерра.

9 Із Мерри народ пішов у Єлим, і розкинули табір в тому місці, де було 12 джерел і 70 пальм.

10 З Єлима направились до Червоного моря.

11 Від Червоного моря пішли і зупинилися в пустині Сін.

12 Із пустині Сін прийшли в Дофку.

13 Вирушили із Дофки і отаборилися в Алуші.

14 Вийшли з Алуша і зупинились в Рефідімі; тут не знайшлося води для пиття.

15 З Рефідіма вийшли і розкинули табір в Сінайській пустині.

16 Із Сінайської пустині вийшли і розкинули табір в Ківрот-Гаттаві; 17 з Ківрот-Гаттави вийшли і отаборились в Хацероті; 18 з Хацероту вирушили і отаборились в Рифмі; 19 з Рифми вирушили і отаборились в Ріммон-Перезі; 20 з Ріммон-Переза вирушили і отаборились в Ливні; 21 з Ливни вирушили і отаборились в Ріссі; 22 з Рісси вирушили і отаборились в Кегелафі; 23 з Кегелафа вирушили і отаборились біля гори Шафер;

237

ЧИСЛА

33

24 від гори Шафер вирушили і отаборились в Хараді; 25 з Харади вирушили і отаборились в Макгелоті; 26 з Макгелота вирушили і отаборились в Тахафі; 27 з Тахафи вирушили і отаборились в Фаррі; 28 з Фаррі вирушили і отаборились в Міфці; 29 з Міфки вирушили і отаборились в Хашмоні; 30 з Хашмона вирушили і отаборились в Мосерофі; 31 з Мосерофа вирушили і отаборились в Бене-Яакані; 32 з Бене-Яакана вирушили і отаборились в Хор-Агідгаді; 33 з Хор-Агідгада вирушили і отаборились в Йотвафі; 34 з Йотвафа вирушили і отаборились в Авроні; 35 з Аврона вирушили і отаборились в Еціон-Гавері; 36 з Еціон-Гавера вирушили і отаборились біля Кадеса в пустині Сін; 37 з Кадеса вирушили і отаборились біля гори Ор, на кордоні з країною Єдом.

38 І вийшов Аарон, священник, за наказом Господнім на гору Ор і там помер. Це був перший день 5-го місяця, на 40-му році після виходу ізраїльського народу з Єгипту.

39 Аарону було 123 роки, коли він помер на горі Ор.

40 Ханаанський цар, який жив у місті Арад на півдні Ханаанського краю,

вперше почув, що наближається ізраїльський народ.

41 Далі ізраїльтяни вирушили від гори Ор і отаборились в Салмоні; 42 з Салмона вирушили і отаборились в Пуноні; 43 з Пунона вирушили і отаборились в Овофі; 44 з Овофа вирушили і отаборились в Іє-Аваримі, на кордоні з Моавом; 45 з Іє-Аварима вирушили і отаборились в Дівон-Гаді; 46 з Дівон-Гаду вирушили і отаборились в Алмон-Дівлафаймі; 47 з Алмон-Дівлафайма вирушили і отаборились в горах Аварім поблизу від Нево; 48 з гір Аваріму вирушили і отаборились в моавських степах.

49 Вони розташували табір на східному березі ріки Йордан, і табір розтягнувся в моавських степах від БефЕшімота до Поля Акацій (Авел Ситтіма).

50 На цьому місці Господь говорив з Мойсеєм і сказав: 51 «Скажи ізраїльським синам, що ко-ли вони перейдуть річку Йордан і вступлять на Ханаанську землю, 52 то нехай заберуть землю у місцевих жителів, знищать всі їхні зображення, їхніх різьблених ідолів, а висоти зруйнують.

53 Так заволодієте тією землею і осядете на ній, бо Я даю вам цю землю на довічне користування.

54 І поділите ту землю між племенами жеребком: багаточисленне плем’я

238

ЧИСЛА

одержить більший наділ, а малочисленне плем’я одержить менший наділ землі. Жеребок покаже, якому племені яка частина країни має дістатися в спадщину.

55 А якщо ви не проженете від себе мешканців того Краю, вони стануть колючкою для очей ваших і терниною для боків ваших. І не ви, а вони будуть утискувати вас на тій землі, яку ви посядете.

56 Бо те, що Я думав зробити з ними, зроблю з вами».

34

Границі обітованої землі

1 Господь продовжував промовляти до Мойсея і сказав: 2«Передай ізраїльському народові Мій наказ: коли ви ввійдете в Ханаанську землю, яка дається вам у спадщину, то ось де повинні пролягати ваші межі.

3 Ваша південна границя буде простягатися від пустині Сін біля Єдому і до південної окраїни Мертвого моря на сході.

4 Далі південна границя продовжиться до узгір’я Акрабім (перевал Скорпіона), через пустиню Сін до Кадес-Варне, а звідти до Хацар-Аддара і до Ацмона.

5 Від Ацмона поверне вона до Єгипет-ріки і до Середземного моря.

6 Західною межею буде у вас Середземне море.

7 Ваша північна границя буде розпочинатися від Середземного моря і про-

33-34

стягатися до гори Ор.

8 Від гори Ор - до Хмата, а звідти до Цедада.

9 Далі границя продовжиться до Цифрона, до Гацар-Єнана. Це на півночі.

10 Ваша східна границя розпочнеться біля Гоцар-Єнана і простягнеться до Шефама.

11 Від Шефама границя пройде зі східної сторони Аїна до Ривли і далі вздовж гір Галилейського моря (озера).

12 Потім границя пройде по річці Йордан до Мертвого моря. Такі мають бути межі вашої країни».

13 І наказав Мойсей синам Ізраїля: «Це межі тієї землі, яку ви поділите жеребком між дев’ятьма з половиною племенами Ізраїля.

14 Бо племена Рувима, Гада і половина Манасіїного племені уже взяли собі землю.

15 Ці двоє племен і половина Манасіїного племені осядуть біля Єрихона, на схід від річки Йордан».

16 Далі Господь сказав Мойсеєві: 17«Ось хто допоможе тобі розділити землю: священник Єлеазар, Єшуя, син Навинів, 18 і голови всіх племен, по одному від кожного племені. Ці люди в змозі розділити землю.

19 А це імена голів племен: від племені Юди - Халев, син Єфонії; 20 від племені Симеона - Самуїл, син Аммігудів; 21 від племені Веніаміна - Елідад, син Кіслонів; 22 від племені Дана -Буккій, син Йоглі;

239

ЧИСЛА

34-35

23 від нащадків Йосипа: від племені Манасії -Ханниїл, син Єфода; 24 від Єфремового племені - Кемуїл, син Шифтанів; 25 від Завулонового племені - Еліцафан, син Фарнаків; 26 від Іссахарового племені - Фалтиїл, син Азанів; 27 від Асирового племені - Ахігуд, син Шеломіїв; 28 Від Нефталимового племені -Педаїл, син Амігудів».

29 Таких людей вибрав Господь, щоб розділити Ханаанську землю між Ізраїлевими синами.

35

Міста для левітів та захисні міста

1 І сказав Господь Мойсеєві, коли він був у моавських степах біля Йордану, навпроти Єрихона: 2 «Об’яви синам Ізраїля, щоб вони віддали левітам частину своїх міст із своєї осілості, разом з полями та пасовищами довкола тих міст.

3 Міста будуть їм для проживання, а пасовиська - для їхньої худоби та для їхніх отар.

4 Відійдіть від стін їхніх міст на 1000 метрів і це буде та земля, яка належатиме левітам навколо міст, а саме: 5 від східної стіни міста відміряйте 1000 м, від південної стіни - 1000 м, від західної стіни -1000 м і від північної стіни -1000 м; посередині місто, а навколо нього поля.

6 Шісь міст з тих, які ви даєте левітам, мають бути захисними містами

для людей, які вчинили ненавмисне вбивство. Тому, крім цих міст, дасте їм ще 42 міст.

7 Отже, усіх міст, які ви повинні віддати левітам разом із землею навколо них, буде 48.

8 Великі племена Ізраїля одержать більші наділи землі, а менші племена одержать менші наділи. Тому кожне плем’я дасть для левітів таку кількість міст, щоб це відповідало розмірові одержаної спадщини».

9 Господь ще сказав Мойсеєві: 10 «Обяви синам Ізраїля: коли перейдете через Йордан в Ханаанську землю, 11 виберіть собі захисні міста, куди б міг заховатися той, хто вчинив ненароком вбивство.

12 Вбивця там зможе заховатися від членів сім’ї вбитого, які захотять відомстити йому, і буде в безпеці до дня суду.

13 Всього таких міст повинно бути шість; 14 три на сході від Йордану і три в Ханаанській землі.

15 Ними можуть скористатися як Ізраїлеві сини, так і чужинці та мандрівники. Ті шість міст всім будуть служити тимчасовим притулком, хто вчинив ненавмисне вбивство.

16 Якщо один чоловік вдарить залізним знаряддям іншого так, що той помре, то такого вбивцю потрібно видати на смерть.

17 Якщо чоловік візьме каменя такого розміру, що, влучивши в іншого, той

240

ЧИСЛА

помре, то вбивцю потрібно скарати на смерть.

18 Рівно ж, коли чоловік застосує проти іншого таке дерев’яне знаряддя, від удару яким той помре, то такого вбивцю карайте на смерть.

19 Член сім’ї убитого, зустрівши вбивцю, має право помститися.

20 Якщо хтось, маючи ненависть, пхне когось або, кинувши щось, уб’є чоловіка; 21 або, ворогуючи, вдарить рукою так, що той помре, вбивцю карайте на смерть; член сім’ї убитого, зустрівши вбивцю або погнавшись за ним, має право помститися - вбити його.

22 Якщо ж чоловік вбив когось ненароком, не маючи ненависті до вбитого, або кинув що-небудь і ненавмисне уб’є людину, 23 або кине камінь і попаде ним в того, кого не замітив і якому він не бажав зла, а чоловік помер, 24 то нехай громада розсудить, що з ним зробити: видати вбивцю в руки месника, який скарає його на смерть, 25 чи захистити його від руки месника, повернувши його в захисне місто, де він залишатиметься до смерті великого священника.

26 Якщо ж вбивця вийде за межі міста, де він переховується від помсти, 27 і попадеться месникові до рук поза межами захисного міста, і той уб’є його, то месник не відповідає за кровопролиття.

28 Вбивця не повинен був покидати захисне місто до смерті великого свя-

35-36

щенника. Після смерті священника вбивця може повернутися до свого житла.

29 Нехай ця постанова буде для вас законом для всіх ваших поколінь, де б вони не проживали.

30 Вбивця осуджується на смерть тільки тоді, якщо є свідки. Одного свідка недостатньо.

31 Якщо людина - вбивця, видавайте його на смерть. Не можна з нього брати грошей, щоб замінити вирок. Вбивця повинен померти.

32 Не можна брати викупу (грошей) і з того вбивці, який переховується в захисному місті, щоб дозволити йому жити вдома. Конче він повинен залишатися в місті до смерті великого священника.

33 Не занапащуйте вашої землі кров’ю невинного: якщо чоловік - вбивця, єдина розплата за злочин - смерть вбивці! Ніяка інша плата не очистить землю від убивць!

34 Це сказав Я - Господь! Я буду перебувати серед ізраїльського народу на вашій землі, тому бережіть її чистою!»

36

Закон про спадщину

1 Прийшли до Мойсея голови батьківських домів з родин синів Галаада, сина Махірового, сина Манасіїного, сина Йосипового, та й сказали перед старійшинами, головами племен синів Ізраїлевих: 2«Господь наказав нашому панові дати землю в наділ синам Ізраїлевим

241

ЧИСЛА

36

згідно жеребка, і пану нашому наказано від Господа дати спадщину Салпаада, брата нашого, дочкам його.

3 Як бути, коли хтось з іншого роду одружиться на одній з дочок Салпаада? Наша родина тоді втратить землю, а одержить її інший рід. Таким чином ми втрачаєм землю, одержану згідно жеребка.

4 Бо на ювілейний рік їхня спадщина приєднається до того роду, де вони житимуть, і наділ нашого роду зменшиться на величину їхньої спадщини».

5 Мойсей передав народові Господній наказ: «Ці люди, нащадки Йосипового роду, кажуть правду.

6 Ось Господній наказ для Салпаадових дочок: нехай вони виходять заміж за того, хто їм подобається, але тільки зі свого роду.

7 Тоді земля не буде переходити з одного роду до другого. Кожний ізраїльтянин збереже землю, якою володіли його предки.

8 Якщо дочці дістанеться земля батька, то нехай вона виходить заміж за чоловіка зі свого роду. Так збереже рід землю своїх предків.

9 Не може наділ переходити з одного

племені в друге. Кожне плем’я синів Ізраїлевих нехай дбає за свій наділ».

10 Як наказав Господь через Мойсея, так і зробили дочки Салпаадові.

11 Дочки Салпаадові: Махла, Фірца, Хогла, Мілка і Ноа - повиходили заміж за своїх двоюрідних братів.

12 Вони стали жінками в племені синів Манасії, і їхня спадщина залишилася в роду їхнього батька.

13 Такі заповіді і постанови Господь дав синам Ізраїлевим через Мойсея, коли він перебував у моавських степах, в долині Йордану, навпроти Єрихона.

---------------*1:46 Перепис населення, як в першому (Чис.1:1-54), так і в другому випадку (Чис.26:1-65) носив виключно військовий характер з метою підготувати чоловіче населення Ізраїля до майбутніх священних воєн. Велика кількість здатних до військової служби чоловіків в цьому переписі викликає сумнів, бо вступає в протиріччя з числом ізраїльтян в більш пізніший період, період Суддів (Суд.5:8; 18:11). Проведені останнім часом дослідження текстів відносно списків здатних до війни чоловіків у сусідніх з Ізраїлем народів того часу, показують, що автор священницької версії користувався старими документами із епохи ранньої монархії, де древньоізраїльське слово, перекладене в цьому розділі як «тисяча», очевидно означало тоді «бойову одиницю», що відповідало певній цифрі. Таким чином, у списку приведено не загальне арифметичне число, а кількість бойових одиниць; потім вказувалася кількість воїнів у цих бойових одиницях. На прикладі племена Рувима це мало такий вигляд (Чис.1:21): 46 500 = 46 бойових одиниць із загальним числом воїнів 500. Якщо рахувати таким чином, то одержим для Ізраїля при першому переписі 5550 воїнів і 598 бойових одиниць. Це відповідає реальним даним, які ми знаємо з ранньої історії Ізраїля. Внаслідок того, що спеціальне значення цього древньоізраїльського слова було втрачене, переписчики епохи священницької традиції сприйняли його у звичайному для них значенні «тисяча».

242