«...і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» Puм. 12:2.
Жовтень-грудень 2007 р., № 1
Мир Божий Вам, дорогі брати та сестри! Бажання нашого серця на сторінках цього часопису донести слово надії на відродження людських душ для Господа Ісуса Христа. Це відродження до сьогодні звершає Сам Господь Бог, за що Слава Йому! Раніше Бог багато разів (різ-ними способами) говорив до людських сердець. Коли народ Ізраїльський відступав від Нього, Господь усіляко намагався навернути непокірних людей до Себе. Він бажав їх знову відродити до нового життя у спільності з Ним! Дивлячись на наше життя сьогодні, приходимо до печального висновку, що ми багато чого втратили з того, що переживали в духовному житті наші батьки (і ми самі) раніше. Не раз наше серце наповнюється смутком, а можливо відчаєм та тривогою – а що ж буде далі?! Але свого часу Ісус Христос сказав: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» (Ін.14:1). Незалежно від обставин чи часу дія Слова Божого не втратила силу. Бог свого часу звертався до Ізраїлю через пророка Ієремію: «Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для
своєї душі!» (Ієремії, 6:16). «Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо, не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду, то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!» (Ієремії, 7:5-7). *** Шановні друзі, наше бажання: запалити у всіх християн (у кого ще не погасла надія на відродження, яке може зробити Господь) стати на молитовну сторожу за наших дітей, молодь, служителів церков, щоб Господь змилувався над нами та не відняв Своєї огорожі від нас і не судився з нами суворо. У цей час, коли приходить модернізація служінь, коли цей світ широким кроком хоче ступати в церкву, коли різні лженауки шквалом обрушуються на народ Божий, нам необхідно стояти на варті і чути голос Божий і стояти в проломі за діло Його.
Господь близько! Господь гряде! Алілуя!
СУД НАД ВІРУЮЧИМИ "Всім бо нам треба явитись перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що заробив у тілі: чи то добре, чи зле " (2 Кор. 5:10). У Біблії повчається, що якогось дня віруючі будуть змушені "з'явитись перед судом Христовим" і звітуватись за все, що кожний зробив, як був у тілі": чи добре, чи зле. Щодо суду над віруючим, слід пам'ятати таке: 1. Всі християни без виключень підлягають суду (Рим. 14:12; 1Кор. 3:12-15; 2 Кор. 5:10). 2. Цей суд відбудеться, коли Христос повернеться за Своєю Церквою (Ів.14:3; 1Сол. 4:14-17). 3. Суддя - Христос (Ів.5:22;
2Тим. 4:8). 4. У Біблії говориться про суд над віруючими, як про тяжку і серйозну подію, особливо в тому розумінні, що на суді вимагатимуть відшкодування або "шкоду" (1Кор. 3:15), під час Його приходу" можна осоромитись та чиєсь "діло" всього життя може "згоріти" (1Кор. 3:13-15). Однак суд над віруючим не включатиме об'яву Божого засудження. 5. Все буде виявлено. Слово
"виявлятись" (2Кор. 5:10) означає "виявляти відкрито або на людях". Отже, Бог перевірить та відкрито об'явить істинну сутність а) наших таємних діянь (Мрк. 4:22; Рим. 2:16), б) нашого характеру (Рим. 2:5-11), в) наших слів (Мт. 12:36-37), г) наших добрих справ (Еф. 6:8), д) нашого ставлення до інших (Мт. 5:22), є) наших мотивів (1 Кор. 4:5), ж) відсутності в нас любові (Кол. 3:18-4:1) та з) наших діянь та місії (1Кор. 3:13). 6. Узагалі віруючий буде звітуватись щодо того, наскільки він вірний чи невірний Богу (Мт. 25:21,23; 1Кор. 4:2-5), про свої справи та діяння у світлі того, яка благодать, сприятливі можливості та розуміння були
«Мне купили гроб і приготовили место на кладбище, но Бог распорядился иначе…» Стор. 2
Стор. 3 Молодіжна Сторінка Світськість - що це таке? Чому немає сили перемогти спокуси?
Стор. 4 Стор. 5 ГОЛОВНЕ В ЛЮБОВІ ДО ІСУСА ХРИСТА: НЕ КІЛЬКІСТЬ ВЧИНЕНИХ ГРІХІВ, А ГЛИБИНА ПОКАЯННЯ!
Стор. 6 Дитячий куточок, ви можете прийняти участь у конкурсі... Стор. 7
У серця стукають «дерев’яшки»
Місіонерська поїздка до України
У світі не зовсім спокійно... Новинка. Стор. 8 надані йому (Лк. 12:48; Ів. 5:24; Рим. 8:1). 7. Гріхи віруючого, в яких він розкаявся, прощаються стосовно вічного покарання (Рим. 8:1), але все ж таки їх беруть до уваги під час суду: "Хто кривдив, візьме відплату за те, що скривдив" (Кол. 3:25; 1Кор. 3:15; 2Кор. 5:10). Про добрі справи віруючого та його любов Бог пам'ятає і винагородить за них (Євр. 6:10), "кожен одержить нагороду від Господа за те, що зробить доброго" (Єф. 6:8). (Закінчення на стор. 2)
жовтень-грудень
2007 № 1