No.40

«...бо відроджені ви... живим Божим словом, яке існує вічно!» 1 Петр.1:23

Газета християнської місії милосердя «EBENEZER»

“І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...” Єремiя, 8:7

№40, 2016 р.

З п’яти акрів на сто п’ятдесят! «Був час, коли мені здавалося, що знахідки, які свідчили про динозаврів і їх існування, це зброя атеїстів проти християн, але коли я познайомився з доктором – креаціоністом Кентом Ховіндом та його працями, я зрозумів, що динозаври та їхнє існування це є зброя християн проти атеїстів (просто суть в тім, що раніше ми не знали, як нею користуватися). Я щиро дякую Богу за таких працівників, як Кент Ховінд. Саме вони допомагають нам і нашим дітям, щоб вміло сьогодні протистояти всім навалам атеїстів та теорії еволюції».

«…Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки…, бо повстане народ на народ, і царство на царство» (Мат. 24р.) – такою була відповідь Ісуса Христа на запитання учнів про кінець світу. Спостерігаючи за подіями останнього часу, ці слова з кожним днем виповняються все більше і більше. Якщо років три тому ми взагалі не приділяли для них уваги, то сьогодні кожен день до наших вух доносяться цифри загиблих солдатів та мирних жителів на території України. Тисячі невинних людей загинули як не від куль автоматів, так від голоду та холоду. Боляче і прикро, що більшість із них назавжди пішли на вічні муки, адже смерть – це ще далеко не кінець. Дні летять, забираючи із собою у вічність більше і більше людей, які ще не примирилися з Христом. Невже Христос дарував нам свободу, яка сльозами і кров’ю дісталася нам від наших батьків, щоб ми використали її задля себе, свого збагачення і добробуту? Та ні, любі читачі, не обманюймо себе! Коли востаннє ми засвідчили комусь із невіруючих людей? Кого утішили, кого підбадьорили чи наставили? А скількох людей нам вдалося якщо не навернути, то хоча б наблизити до Христа? Ніхто не впевнений в завтрашньому дні, але поки маємо прекрасний час і можливість – служімо Господеві! Пам’ятаю, як з відкриттям волі проповіді в Радянському Союзі наші українські місіонери дійшли аж до Крайньої Півночі з проповіддю Слова Божого. І як добре, що наші молоді брати та сестри того часу не проспали і не провели намарно свою свободу. Вони не мали таких автомобілів, які маємо сьогодні ми, і вони не мали таких умов для служіння, які є дані сьогодні нам, але вони мали одне і непереборне бажання в серці – сказати людям, що їх любить Бог. Результатом цього є тисячі спасенних людей і сотні відкритих християнських церков. Вони не знали і не думали, що їхня свобода закінчиться 24 червня 2016 року, де Російська Федерація прийняла безбожні закони часів правління Сталіна і наклала не просто заборону на всякі християнські заходи, а й роки тюрми. Навіть за подаровану Біблію чекає багатотисячний штраф. Все це свідкує нам, що вже ось-ось двері спасіння для язичників закриються. А ми все ще байдужі і не спішимо потрудитися для Господа. Зупинімося

СВІДЧЕННЯ

«Мільйонер» з радянських нетрів

Якщо не ти, то хто ж?

на своїх дорогах, дорогі християни і ще раз серйозно задумаймося над своїм покликанням: йти і проповідувати Євангеліє, мудро використовуючи час, бо дні лукаві! Чи ти готовий іти сьогодні? Якщо не сьогодні – то коли ж? Якщо не ти – то хто ж? Кожен день ми отримуємо дзвінки та повідомлення з різних країн Європи, яка з невимовною швидкістю потопає в гріхах аморальності та розбещеності, із закликом приїхати проповідувати Євангелію. Згадай, як одного разу Господь відповів на твій крик про поміч, як вчасно подав руку. Тепер настала твоя пора – вести до спасіння інших, стати для них містком для знайомства з Господом. Поки ти стоїш осторонь і пасивно спостерігаєш, ворог душ людських наносить нові і нові удари і тішиться своїми злими задумами. Знай, тобі Бог дав владу розбивати ці злі задуми силою молитви і лікувати зранені душі. Тож не вагайся! Подай і ти руку для сотень і тисяч людей! Я звертаюся до всіх служителів і до всіх членів церков: не будьмо байдужими до тих людей, котрі не знають Ісуса, але носять ім’я християнина. Хай Господь дасть покаяння для нашого краю, для нашої України. Нехай Він Сам заговорить до кожного християнина, щоб він зрозумів своє покликання. Сам Ісус Христос сказав: «Ось Я, Отче – пішли Мене!» і віддав Своє життя до останнього подиху, щоб врятувати і спасти мене й тебе. Нехай Бог усіх Вас рясно благословить! Ростислав Боришкевич

Стор. 12 КАФЕДРА ПРОПОВІДНИКА Джим Стейлі

Стор. 2 ВАРТО ЗАДУМАТИСЯ

Найбільша проблема, з якою живуть люди: страх перед тим, що про них подумають інші люди, але не Бог...

Стор. 9

НАШІ ПОДЯКИ

Стор. 7

Cтор. 2

Буря на морі, а ми без Ісуса! Практичні уроки Євангелії потрібно плисти без Нього (?). На- будете учасником цього: ви зможете вони вдвох увійшли в човен. Тобто «І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його…» (Мт. 14:22). При яких обставинах Ісус повелів Своїм учням негайно сідати в човен і плисти через море аж на протилежний бік? Апостоли ще перебували в піднесеному стані від рясного Божого благословення: «І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів» (Мт. 14:20). Учні добре повечеряли, вони разом з Ісусом розділяють Його славу, бо саме вони роздавали народу їжу, яку чудесним чином примножив їхній учитель. Ще стільки їжі залишилося, що й на ранок вистачить! А там можливо Ісус знову примножить їжу… То ж які проблеми? А тут Сам Христос увів учнів у проблему. Насувається ніч, саме час лаштуватися на відпочинок, а тут така незрозуміла й нелогічна вказівка. Звісно, що їм аж ніяк не хотілося куди б то не було рушати, тому й написано, що Ісус їм звелів це зробити. Російською мовою – тотчас понудил, тобто звелів залишити все, негайно сідати в човен і рушати. Апостоли були досвідченими рибалками, певно що вони розуміли, що ніч на морі буде неспокійна, насувається буря… Вони добре пам’ятають недавню подію, як вони в човні були разом з Ісусом, здійнялася буря, що вони ледь не загинули (Мт.8:25), а тут

певно, що учні відпливали від берега в повному замішанні і нерозумінні волі свого вчителя. І справді, коли човен з учнями був вже посередині моря, здійнялася буря… Але Христос все тримав під Своїм контролем, Він побачив, що Його учні не можуть вправитися з човном (Мрк. 6:48), то одразу поспішив до них на допомогу: пішов по поверхні води (Мт. 14:25). Висновок 1: Після рясного благословення може одразу прийти випробування нашої віри. І що важливо: Сам Бог допускає в нашому житті скрутні обставини. Він чекає нашого негайного послуху, навіть коли ми не можемо одразу збагнути всього: чому саме так і саме зараз. Нам так добре тут бути: спокійне життя, достаток… Невже це така необхідність саме зараз залишати насиджене місце і рушати в невідомість (як у випадку з апостолами: плисти в темну ніч)? Чи не можна хоча б почекати до ранку? Мабуть апостоли так пишалися чудом умноження хлібів, що щось у них пішло не так, як потрібно з точки зору Ісуса Христа, що Йому потрібно було негайно їх від того відривати й витверезити бурею в морі. Висновок 2: Христос обставини нашого життя тримає під Своїм контролем, Він вчасно прийде на допомогу, навіть якщо для цього прийдеться йти по воді. Залишайтеся у вірі (довірі Богові), і ви не тільки побачите чергове чудо Боже, а й самі

також «піти по воді». Прийде буря (тобто прийдуть раптові скрутні обставини), але ви зможете з цього вийти переможцем. Ми інколи критикуємо Петра, що він злякався великих хвиль і почав потопати. Але ж Петро йшов по воді (!) і він, коли став потопати, миттєво зорієнтувався і навіть не став показувати свою майстерність пловця (Петро – рибалка з дитинства і чудово плавав), а зробив значно краще: він одразу покликав на допомогу Ісуса. Увесь наш солідний досвід, майстерність, здібності тьмяніють перед Тим, Хто управляє природою, повеліває морю, вітрам. Той, Хто так твердо йде по воді, краще знає: я краще довірюся Христу, Він зможе допомогти мені… І зауважте, що потім

Петро знову пішов по воді. «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре!» (Рим. 8:28). Пройшло випробування віри апостолів, і вони вже були здатними до нової праці на ниві Божій в землі Генісаретській: «А люди тієї місцевості, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, оздоровлений був» (Мт. 14:35-36). Прийде подібне благословення і в нашій праці на ниві Божій: перейдімо лише «бурю на морі»… Геннадій Андросов

Чому християни дозволяють своїм дочкам одягатися, подібно повіям? З проповіді Джима Стейлі тижні тому моя дочка їхала в машині так, я оберігаю їх від того урагану, пуритеся при всіх і для всіх, в цьому Дозвольте зачепити вас за живе. Можливо, це стосується не так вас особисто, як всього християнського світу. Батьки дозволяють своїм донькам одягатися подібно дочкам мідіянським і моавітянським, які захоплюють за собою благочестивих чоловіків і блудодіють серед них. Якщо всіх юних християнок з молодіжних груп більшості сучасних християнських церков поставити в один ряд з їхніми шкільними подругами, то ви не побачите жодної різниці. На всіх їх будуть шорти, одні коротші інших. Це просто огидно! Ми випускаємо своїх дочок з дому в одязі, який 50 років тому носили тільки повії. І після цього ще дивуємося: чому середній вік, в якому дівчатка втрачають цноту, 11 років. Ми говоримо в своє виправдання: така наша культура. Ні. Це бісовщина. Ось що це таке. Якщо ви хочете, щоб ваші дочки блудили серед народів і вагітніли, не досягнувши 17-річчя, то дозвольте їм одягатися так, як одягається цей світ. Тому що хлопці не намагаються подружитися з такими дівчатами, щоб просто ходити разом з ними на якісь спортивні заходи, а для іншого (того, що відповідає їхньому розпусному одягу). Буквально півтора

з однією зі своїх подруг на зустріч з друзями, з якими вони планували провести суботній вечір відпочинку. Поруч з ними порівнялася інша машина, за кермом якої був якийсь хлопець. Поруч з ним був підліток, який показував свій телефон з відкритою картою Гугл. Цим вони хотіли сказати, що вони заблукали і просять дівчат зупинитися і допомогти їм знайти потрібну дорогу. Почувши це, я подумав: почекай-но, якщо у нього є карта Гугл, то чому він заблукав? Отак, з цього (чи чогось подібного) все починається, а закінчується тим, що ваша дочка скаже: «Тату, у нас проблеми, я терміново виходжу заміж...». Всім нам зрозуміло, що в плани цих юнаків не входило провести на узбіччі дороги молитовне зібрання. У них були злі наміри. Так чи інакше, подібні випадки відбуваються, і ми повинні готувати до них свою молодь. Але істина в тому, що Біблія не дозволяє нам змішувати насіння! Я вже втомився від того, що ми втрачаємо нашу молодь. Вона пропадає. І знаєте чому? Все через їхніх батьків. У цьому немає помилки самих молодих людей. Знаєте, мені іноді кажуть: Джиме, ти навчаєш вдома всіх шістьох дочок. Тобі не здається, що ти їх занадто вже опікуєш? Я відповідаю: саме

який нас оточує. Від граду, від бурі, і від усього того сміття, яким переповнений цей світ. Хвала Богу, що мої дочки не знають навіть одного відсотка з того, що я знав в їхньому віці. Вибачте, що я завівся, але послухайте: ми знаходимося саме тут, в Мідіянському краї. Бушує війна і наших дітей приносять в жертву на вогнищах Молоха. А їхні батьки дивляться на все крізь пальці і кажуть: таке наше життя, я нічого не можу з цим вдіяти. Ні, ви можете з цим щось вдіяти! Запевнюю вас. До тих пір, поки ваш син або дочка живуть у вашому домі, саме ви встановлюєте правила. Якщо ваша дочка каже: я ношу цю коротку футболку і ці шорти, тому що всі говорять, що так треба, то це обітниця, яку вона дала, і згідно Торі (Числа 30: 1-6) ви маєте право сказати: «Вибач, мила, я анулюю цю обітницю, більше ти не будеш світити своїм тілом. Одягай-но цей сарафан...». Ви розумієте, про що я говорю? Я сильно ревную про це. У мене шість дочок, і я не хочу, щоб вони пропали в цьому світі. Я зроблю все можливе для того, щоб вони бачили в мені Христа і дотримувалися стандартів святості. А якщо начистоту: жінки, ми дійшли до такої точки, коли вже настав час, щоб зрозуміти, що таке скромність, цнотливість. Коли ви че-

немає скромності. Якщо тільки ви не робите це у себе вдома, за зачиненими дверима для свого чоловіка. Ніде правди діти, що нам, чоловікам, це подобається. Мені подобається, коли моя дружина красиво виглядає. І для неї це не складає труднощів. Але хочу звернутися до решти чоловіків: я не хочу бачити ваших дружин з глибоким декольте. Прошу вибачення, але ваш пастор не сліпий. Звичайно, це ваші проблеми, але всетаки я впевнений, що Бога нудить від того, як жінки демонструють свої тіла іншим чоловікам, провокуючи їх на внутрішню боротьбу. Бог уже втомився від цього, і ми теж втомилися. Нам вистачає того, що ми бачимо навколо, в магазинах, на полицях з журналами. Коли ми вмикаємо телевізор, вся реклама спрямована на те, щоб за допомогою сексуальних стимулів відірвати наш погляд від наших дружин. Божий народ не повинен займатися тим, щоб захоплювати чоловіків в тому ж напрямку, в якому нас захоплює цей світ. Жінки, будьте святі й благочестиві! Допоможіть же нам нарешті! Хтось із вас скаже: я не хочу виглядати дивно. Краще виглядати дивно. Бог каже, що святість – це добре. У день суду ви отримаєте новий одяг і можу вас запевнити, що в ньому не буде розрізу до самого пояса...

№40, липень - серпень 2016 р.

Чим ви вимірюєте час?

Дивне питання? Для багатьох відповідь очевидна – це секунди, хвилини, години, роки... І при такому рахунку часу ми поспішаємо, спізнюємося, томимося в очікуванні тощо. Але є ще один годинник для відліку часу, який Бог дав людині. Коли Він створив Адама і привів до нього Єву, він встановив між ними своєрідний годинник. І в цьому годиннику час вимірюється ударами двох люблячих сердець. Одна з найглибших відмінностей між чоловіком і жінкою полягає в різному сприйнятті дійсності. Чоловік дивиться на факти, жінка – на почуття. Для чоловіка реальність того, що відбувається, визначається фактами.

Для жінки головну роль у цьому відношенні відіграють почуття, тоді як сухі факти мають для неї другорядне значення. Ось, скажімо, така ситуація. Подружжя спізнюється на весілля, тому що дружина ще не одягнена. Між ними відбувається стандартний діалог: Чоловік: Якщо ми не вийдемо через три хвилини, то пропустимо церемонію. Дружина: Але мені зовсім нема в що одягнутися. Чоловік: Як це нема? Перед тобою в шафі сімдесят суконь! Дружина: А я тобі кажу, що мені нема в що одягнутися. У цій сукні я товста, в цьому я ходила на останні три весілля, а все інше мені

Я попросив у Бога... Я попросив у Бога забрати мою гординю, а Бог сказав мені «ні». Він сказав, що гординю не забирають, від неї відмовляються. Я попросив Бога подарувати мені терпіння, а Бог сказав мені «ні». Він сказав, що терпіння – результат випробувань. Його не дають, а заслуговують. Я попросив Бога подарувати мені щастя, а Бог сказав мені «ні». Він сказав, що дає благословення, а чи буду я щасливий, залежить від мене. Я попросив Бога берегти мене від

б просто набридло. На це йому заперечити нічого. Цілком логічним вирішенням проблеми могла б стати покупка нового плаття, але не за три ж хвилини! Залишається тільки в роздратуванні покинути кімнату. А все тому, що він бачить виключно зовнішню, фактичну сторону. А факти вказують на те, що в шафі дійсно сімдесят суконь. І якщо жодна з них не підходить, то єдиним виходом може стати зміна факту шляхом придбання нової сукні. Але якби він глянув на ту ж саму ситуацію очима своєї другої половини, то легко б зрозумів, що вона справді хоче. Бо коли вона говорить: «Мені нема в що одягнутися», - то насправді хоче сказати, що їй нема в що одягнутися. Так, вона бачить в шафі масу речей, але пояснює, що в ній немає нічого, у чому їй було б комфортно піти на весілля. Реальність жінки ґрунтується в основному на її почуттях, а не просто на сухих фактах. І саме тому їй нема в що одягнутися. З точки зору її відчуттів, шафа порожня. Чоловік повинен усвідомити, що точка зору його дружини не

Cтор. 3 менше вагома, ніж його власна. Можливо, він має рацію, і в його світі фактів шафа забита речами. Але є й інший, не менш реальний світ – світ почуттів. І якщо жінка не задоволена своїм гардеробом, то їй одягтися буквально нема в що. Щоб вирішити цю дилему, чоловікові зовсім не потрібно змінювати факти покупкою нового наряду. Досить забути про факти і звернутися до почуттів жінки. Нехай він дістане з шафи плаття, яке йому сподобалося, і скаже: «А по-моєму, в цьому ти виглядаєш просто чудово!» Якщо сказати це щиро, станеться щось дивовижне. Раптом з нізвідки з’являється ця сукня – і тепер їй є в що одягнутися. І не тому, що змінилися факти, а тому, що змінилися її відчуття. Тепер у цьому вбранні вона відчуває себе добре. Те ж саме стосується

болю, а Бог сказав мені «ні». Він сказав, що страждання відокремлюють людину від світських турбот і наближають до Нього. Я попросив у Бога духовного зростання, але Бог сказав мені «ні». Він сказав, що дух повинен вирости сам, а Він лише буде підрізати мене, щоб змусити плодоносити. Я попросив Бога допомогти мені любити інших так само, як Він любить мене. І Бог сказав: нарешті-то ти зрозумів, про що треба просити… Я просив сили, і Бог послав мені випробування, щоб загартувати мене. Я попросив мудрості, і Бог послав мені проблеми. Я попросив мужності, і Бог послав мені небезпеки. Я попросив любові, і Бог послав мені тих, хто потребують моєї допомоги. Я попросив Його благ, і Бог дав мені можливості. Я не отримав нічого з того, що просив. Я отримав все, що мені було потрібно.

Бог почув мої молитви!

і нерозуміння чоловіком потреби дружини про спільне проведення часу. Скажімо, вона скаржиться, що у нього ніколи немає на неї часу. Він вирішує провести з нею цілий день. Вони разом відправляються по магазинах, і він купує їй все, що вона хоче. Після 4-годинного шопінгу повертаються додому, чоловік зібрався було трохи попрацювати, а дружина обурюється: «Але ми ж практично не були разом!» Коли після цілого дня, проведеного в магазинах, вона говорить чоловікові, що вони не були разом, той негайно дивиться на факти: чотири години, проведених разом. Але вона-то має на увазі зовсім не це. Коли вона говорить, що хоче проводити більше часу разом, то не має на увазі кількість годин-хвилин-секунд спільного перебування в одному

приміщенні. Вона хоче відчути близькість з чоловіком, поговорити, поділитися відчуттями. Зі стоянням у чергах і розгляданням вітрин це не має нічого спільного. Зате супроводжувана задушевною бесідою прогулянка в парку або проста балаканина про милі дрібниці за сніданком – це і є час, по-справжньому проведений разом, тому що це те, що з’єднує. Півгодини такого спілкування куди дорожчі цілого дня спільної суєти. Бог створив чоловіка і жінку різними, щоб вони могли вчитися одне у одного. Жінка може навчитися у чоловіка поступатися іноді своїми відчуттями і дивитися на факти, а він – тому, що почуття можуть бути куди реальніші за факти. Бо життя вимірюється не цоканням годинника, а биттям серця. Раббі Аарон Мосс

ПРИТЧА ДНЯ

ХТО Ж СПАДКОЄМЕЦЬ? Один суддя-мусульманин покликав в гості православного Авву, який трудився в тих місцях. Пригостив його вечерею і запитав: «Скажи мені, мудра людина, ось я – суддя, я – мусульманин і намагаюся жити за законами. Я чесно суджу, не беру хабарів, годую бідних, молюся, дотримуюся посту. Виконую всю волю Аллаха. Так невже я не буду наслідувати Царства?» Авва відповів: «Скажи мені, шановний, у тебе діти є?» «Є», –

відповів суддя. «А слуги є?» «Є і слуги, звичайно!» «А скажи мені, хто слухає тебе краще, слуги чи діти?», – запитав старець. «Слуги, слуги краще, вони кожне моє слово ловлять. У всьому догодити намагаються. А діти часто норовливі, не слухають мене, свавільні», – відповів суддя.

«А скажи мені, коли вмирати станеш, кому все своє добро залишиш, дітям чи слугам?» «Звичайно дітям!» – вигукнув суддя. «Ось так і з Царством. Ти можеш бути ідеальним слугою, але спадок отримає син. А усиновлення відбувається тільки через Ісуса Христа... ».

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. 4

Approach, My Soul, the Mercy Seat Approach, my soul, the mercy seat, Where Jesus answers prayer; There humbly fall before his feet, For none can perish there.

Thy promise is my only plea; With this I venture nigh; Thou callest burdened souls to thee, And such, O Lord am I. Bowed down beneath a load of sin,

By Satan sorely pressed, By war without and fears within, I come to thee for rest.

Be thou my shield and hiding place, That, sheltered near thy side, I may my fierce accuser face, And tell him thou hast died.

O wondrous love! To bleed and die, To bear the cross and shame, That guilty sinners, such as I, Might plead thy gracious name.

Poor tempest-tossed soul, be still; My promised grace receive; I’ll work in thee both power and will; Thou shalt in me believe.

Prayer Meeting Behold, dear Lord, we come again, To supplicate thy grace; We feel our leanness and our wants; We want to see thy face.

Thou know’st, dear Lord, for what we’re come; Each heart is known to thee.

Lord, give our burdened spirits rest, And bid us all go free.

We’ve nothing of our own to plead, We come just as we are; And who can tell but God may bless, And drive away our fear?

While one is pleading with our God, May each one wrestle too; And may we feel the blessing come, And cheer us ere we go.

Then shall we sing of sovereign grace And feel its power within; And glory in our Surety, Christ, Who bore our curse and sin.

For this we come, for this we plead, In spite of every foe; Unto thou give this blessing, Lord, We would not let thee go.

№40, липень - серпень 2016 р.

«Мільйонер» з радянських нетрів

Мені зараз 62 роки. Дивлячись на своє життя, дивуюся, як я до цього часу залишився живим. Багато раз (без перебільшення) я був на порозі смерті, але залишився жити. Хтось скаже, що то випадковість. Але так може сказати людина, яка не знає живого Бога. Я ж маю віру в реального, живого, всемогутнього Бога і твердо знаю, що Його провидіння було наді мною від самого мого народження. По людським міркам я не повинен був залишитися жити, тому що моє кволе тільце було обгорнуто кимось в ганчірку і викинуте на смітник. Але Бог вчасно послав одну жінку, яка почула дивний писк з-під купи сміття. Вона віднесла пакунок зі мною в лікарню. Я чіплявся за життя від народження і в лікарні чудом вижив. Потім мене перевели в дитячий будинок, де так само мені довелося пережити багато труднощів. Але й там я чудом вижив! Мене часто ображали, я гірко плакав, але не було людини, яка б могла витерти мої сльози. Не було тата, якому я міг би пожалітися, не було матінки, до якої я міг би пригорнутися. У вихователів годі було шукати співчуття. Приблизно в 7-річному віці я зрозумів, що за мене ніхто заступатися не буде, тому вирішив самотужки пробивати собі дорогу в майбутнє. Відтоді я більше не плакав... То був час, коли ніхто нам не говорив про Бога, про Його любов, захист. Навпаки нам казали, що Бога нема. Я не знав живого Ісуса Христа, тому вважав, що мені потрібно мати багато фізичної сили, щоб мене вже ніхто не смів образити. Спорт став сенсом мого життя! Твердо вирішив, що буду сильнішим від усіх, нехай тепер інші мене бояться! Я досить швидко опанував боротьбу «дзюдо», навчившись майстерно битися. У мене з’явилися друзі, і я вважав за честь захистити кожного з них! Коли мені виповнилося 20 років, я вже був майстром міжнародного класу, попереду мені маячіли Олімпійські ігри. Але всі мої райдужні плани зламала автомобільна аварія. Я знову ж таки дивом залишився живим. Лікарі з великими труднощами «зібрали» моє поламане тіло. «Чому ж Бог не зберіг тебе від цієї аварії?» – запитає скептик. По-перше,

я Бога тоді не знав і не служив Йому. По-друге, якби не ця аварія, чи повернувся б я до Бога, чи став би шукати істину? Навряд. І, по-третє, Бог зберіг моє життя в тій жахливій аварії. І я, ще не розуміючи цього, став на крок ближчим до Ісуса Христа, бо через ці трагічні обставини розвіялися мої примари: я вже не міг сподіватися на свою власну силу, а саме на це я поклав усі свої надії. А також упродовж 8 місяців перебування в лікарні розвіявся ще один мій міраж: до мене не прийшли ні тренери, ні жоден з друзів, яких я так відчайдушно раніше захищав... Це стало серйозним душевним переломом моєї свідомості. Я вийшов за поріг лікарні, на серці було гірко й боляче... Друзі на ділі виявилися оманливими, їх нікого не залишилося, зі спортом було покінчено назавжди, в кишенях було також порожньо. А найгірше: в голові снувала павутину настирлива думка: я нікому не потрібен. Дехто, цілком віддаючись таким думкам, впадає у повний відчай і робить жахливі речі: стає алкоголіком або ж закінчує життя самогубством. Але, на диво, я не піддався відчаю, а побачив нову ціль попереду: почав студіювати підручники з метою вступу в інститут. І вступив в університет ім. Шевченка на філософський факультет. Чомусь вважав, що майбутнє за філософами. Тримаючи в руках диплом, сподівався влаштувати своє життя мудро, по-філософськи. Та мусив знову визнати, що помилився: сенсу життя, який так відчайдушно почав шукати, я так і не знайшов. Моя освіта, професія виявилися не затребувані державою (чи можливо я поставив досить високу планку своїх вимог до неї). За час навчання в університеті я зустрів дівчину Люду, яка колись росла і вчилася разом зі мною в дитячому будинку. Я потягнувся до неї, бо побачив в ній споріднену душу. Ми одружилися, народилася донька Катя. Жили в гуртожитку. Я працював тренером в дитячих спортклубах, дружина – на поліграфічному комбінаті. Я зі щемом в душі відчував, що ця моя робота не дає мені повного задоволення, я мовби щось шукав і зрадів, коли знайшов. Але не знав, що пішов у цих пошуках у хибному напрямку... Я часто заходив до дружини на роботу, зацікавився друкарськими технологіями. І як з’ясувалося – недарма. Не знайшовши сенсу життя в спорті і науці, я вирішив (будь-щобудь!) знайти його в грошах! Сказано – зроблено! А яким чином ті гроші заробляти, не дуже переймався: навпаки – розумів, що роблю добру справу. Власноруч зібрав друкарський станок в одному з підвалів дитячого спортклубу. Зібрав команду помічників. Ми починали скромно, з марок, книжкових купонів. Але це був тільки розігрів. Було вирішено «допомогти» радянській державі друкувати гроші. Ми почали друкувати 25-рубльові купюри (не хотіли розмінюватися на дрібниці). По приблизним підрахункам ми випустили в «домашніх» умовах понад мільйон радянських рублів. Був тільки один недолік в майже ідеальних купюрах – вони всі друкувалися з однаковим номером. Але ж хто придивляється до того маленького номера? Аби гроші

шелестіли в руках. Отож, я став заможно жити, міг дозволити собі дорогі речі. Хоч і вбогих не забував: жодну бабцю не обмину. Візьму та й всуну їй четвертак, а вона радіє й так красно дякує (25 рублів на той час були великі гроші!). Мабуть саме це тільки мене й радувало, що можу комусь допомогти. Хоч з іншого боку: даючи бідним, я намагався таким чином заспокоїти свою совість. А вона спокою не мала. Я мав внутрішній неспокій і не почувався щасливим. Скільки людей досі помилково стверджують, що щастя в грошах, чи навіть ще так жартують: щастя не в грошах, а в їх кількості. Повірте: чим їх більше, тим більше нових проблем, а щастям там не пахне. Скажу відверто: протягом усього часу «виробництва» грошей я жодного разу не відчував себе щасливим. Наявність грошей не зробила мене вільним внутрішньо, а навпаки: я був загнаний в глухий кут і став, мовби заляканий заєць – постійно озирався, боячись, що за мною хтось стежить. Але азарт брав своє! Через три з половиною років нашої підпільної діяльності ми вирішили переорієнтуватися на 100-рублеві «папірці». Ми планували усунути «недолік» однакових серійних номерів. Але наші інноваційні розробки зупинила міліція. У 1985 році нас заарештували. Коли слідчі органи вникли в процес нашого друку, то були щиро здивовані: «Вас не в тюрму треба саджати, а Нобелівську премію видати за таку бездоганну якість і винахідливість!» Однак в прокуратурі були іншої думки, нам інкримінували «розстрільну» статтю: підрив економіки СРСР. Мене врятувала лише перебудова, горбачовські послаблення і мораторій на смертну кару. Сказати, що це випадковість чи збіг обставин, я не можу. А можу ствердити, що не Горбачов розвалив СРСР (як дехто міркує), а Бог так зробив, щоб врятувати Сікорського від розстрілу. Мені присудили усього лише 10 років. Повна конфіскація майна, відмова в праві на амністію, розбита і зганьблена сім’я – такою була ціна мого «щасливого» життя. На зоні я зустрівся з так званими «в’язнями совісті». Вони, як і я, сиділи за підпільний друк. Тільки вони друкували не гроші, а ... Біблії. Я тоді думав: «Що за ненормальні?» Відповідно своїм думкам і ставився до них: «Хлопці, я для людей набагато більше вас зробив. Я не пройшов повз жодної злиденної людини, щоб не дати їй, хай і фальшиву, але 25-рубльовку (вона ж «працювала»). А ви що зі своїми книжечками зробили? Кому вони допомогли?» О, як я глибоко помилявся, принижуючи людей, що сиділи у в’язниці не за свої злочини, а за віру в Ісуса Христа. «Христосики» (так я їх називав) звільнилися в 1988-му. А через рік до мене у в’язницю принесли надруковану Біблію: прийшли інші християни, щоб нам, в’язням-злодіям, проповідувати Євангелію, Слово Боже. Слухаючи їх, я цинічно розсміявся і зробив їм рішучу заяву: «Кого ви хочете переконати? Випускника філфаку? Залиште мені вашу Біблію до наступного візиту, і я рознесу цю вашу філософію в пух і прах!» Один віруючий погодився залишити мені Новий Завіт, але з умовою, що я прочитаю його і перед читанням буду молитися, щоб Бог відкрив мені сенс Своєї Книги. І я пообіцяв йому це робити. Один з

Cтор. 5 охоронців почув нашу розмову і тільки знизав плечима: «Хто завгодно, тільки не Сікорський – він пропащий!» Але це були думки грішної короткозорої людини, а людина, як відомо, дуже часто помиляється. Я звик до будь-якої справи підходити серйозно і відповідально. Тому одразу завів зошит для критичних заміток і, як і обіцяв, молився: «Боже! Я не знаю, чи є Ти там, на небі, але я ось обіцяв тому типу молитися перед читанням, ось і молюся. Допоможи зрозуміти те, що там написано. Амінь». Почав читати, мій зошит швидко заповнювався контраргументами. Я вже з нетерпінням чекав приходу «христосиків», як раптом одного разу під час читання Нового Завіту мене осінила думка: «Так це ж про мене все написано! Це ж я той самий розбійник, який потребує прощення. Не так я жив і живу, не в тому шукав сенс життя і щастя!» Я також прочитав, що «всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23). І подумав, що це ж я той грішник. Як справедливо написано! Біблія таки права! Я зрозумів, що мені потрібно покаятися перед Ісусом і прийняти Його в своє серце, як свого особистого Спасителя. Але я не знав, як це правильно зробити. Тому вирішив, що обов’язково це зроблю потім: після звільнення. Але ніде в Євангелії не написано слово «потім». Нема слова «завтра», коли мова йде про спасіння чи покаяння. Я прочитав, що коли почуєш голос Божий, не роби своє серце затверділим, тепер (нині) відгукнися й покайся. Я ж гонив такі думки. Але одного разу став свідком, як один в’язень обізвав іншого бабою, той зустрів кривдника і в пориві гніву, в бійці, прирізав. Мене вразила думка: життя варте копійки: сьогодні ти є, а завтра тебе можуть запросто вбити. Бачачи цю сцену, зрозумів, що мені потрібно каятися зараз і негайно, не чекати закінчення терміну ув’язнення, тому що він може не настати. Тепер я розумію, що такі думки не приходять просто так, а Дух Святий їх дає по Своїй милості і любові. О, як я вдячний Богові, що не зігнорував той Господній поклик до моєї душі! А скільки людей чують голос Божий: чи то їх їхня совість дорікає, чи проповідник закликає, чи вони (як я) прочитали чи почули Євангелію, але залишаються глухі, легковажать Божою милістю… Після відбою я вийшов за барак. Постелив ганчірку, встав на коліна. Підняв свій погляд і подивився на небо, таке чудове, бездонне, усипане зірками, як перлинками. Чомусь навернулися сльози, і я звернувся до Бога, як міг: «Господи! Ти – великий, могутній і святий! Що тобі до мене?! Хоч я знаю, що згідно Твого Слова я Тобі не байдужий. Ти не забув мене, викинутого матір’ю, як непотріб, як сміття. Хто Ти, Господи?! Прости мене, грішника. Я каюсь перед Тобою і хочу жити тільки для Тебе…». Сльози застилали мені очі. Ще ніколи в житті я не говорив так з Богом і не мав таких почуттів у серці. Встав з колін я вже зовсім іншою людиною – був умиротвореним і прощеним. Було це в ніч на 10 вересня 1989 року. Мені було не до сну, я думав про Бога, про своє життя, мені хотілося дякувати Богові на весь світ, моя душа раділа, я тоді навіть написав свій перший вірш. Уранці я увійшов в барак і заявив, піднявши руки: «Мужики! Ви бачите ці руки? Так ось, якщо я хоча б раз ще сяду грати з кимось «на інтерес», відрубайте їх.

Продовження на стор. 8

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. 6 Вечірня молитва Ісусе любий, Ісусе милий, Вже ангели в небі зірку засвітили, Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні До Тебе підносим маленькі долоні. І молимось щиро за маму, за тата, За діда, бабусю, сестричку і брата. За всіх, кого любим, За всіх, хто нас любить, Що нам помагають і ніжно голублять. Дозволь нам щасливо цю ніч переспати, Набратися сили, здоровими стати. Лариса Недін

Малює Бог Бог - чудовий художник, Фантазер незрівнянний, Він малює - де хоче, В нього барви живі. Очі вмию спросоння: Бог малює вже зрання Пензлем сонячним дивним На росинках в траві. Просто треба навчитись Бога скрізь пізнавати. В Нього стільки багато Фантастичних ідей. Я дивлюсь і радію, Хочу й вам розказати: Любить Бог малювати, Бо Він любить людей!

Морські зірки

На морі лютувала страшна буря. Сильні пориви холодного вітру, здавалося, прошивали хвилями, що падали на пляж, немов удари ковальського молота. І кожна хвиля на десятки метрів викидала раків, молюсків та інших морських мешканців. Здавалося, немовби морське дно проорювали гігантські сталеві лемеші. Та ось буря стихла – так само раптово, як почалася. Море заспокоїлося і повернулося до звичайного стану. Однак пляж тепер суцільним шаром укривало болото, у якому звивалися тисячі морських зірок, викинутих із води. І було їх стільки, що берег здавався рожевим. Це явище привернуло увагу багатьох людей з цілого узбережжя. Приїхали навіть знімальні групи, аби сфільмувати незвичну картину. Морські зірки вже майже не рухались. Вони вмирали. Серед юрми люду, тримаючись за батькову руку, стояв один хлопчина. Сумними очима він вдивлявся у маленьких зірочок. Усі на них дивилися, але нічого не робили. Раптом хлопчик відпустив руку батька, зняв черевики і шкарпетки і кинувся на берег. Він нахилився, підібрав маленькими рученятами три зірки, побіг до води, випустив їх, швидко повернувся назад і знову зробив так само. З-за бетонної балюстради з’явився якийсь чоловік і вигукнув: «Що ти робиш, дитино?» «Повертаю до води морських зірочок. Бо на березі вони всі загинуть», – відповів хлопчик.

«Але ж тут тисячі морських зірочок! Ти не зможеш порятувати їх усіх! Їх надто багато! – правив своєї чоловік. – І така сама картина уздовж усього узбережжя! Ти не зможеш нічого змінити і допомогти!» Хлопчина нахилився, щоб підняти ще одну зірку, і, вкидаючи її до води, вимовив: «А проте я допоміг ось цій зірочці!» Чоловік якусь хвилю мовчав, а потому нахилився, роззувся, зняв шкарпетки і рушив на берег. Він узявся збирати зірочок і відносити їх до моря. Далі до них приєдналися ще дві дівчинки. Тепер уже четверо людей рятувало морських зірочок. За кілька хвилин їх стало п’ятдесят, потому сто, двісті, тисяча осіб допомагали морським зіркам. Щоб перемінити світ, досить аби хтось один, навіть малий, здобувся на відвагу почати. З книги Бруно Ферреро «Часом досить промінчика»

Любить Бог малювати, Коли сонце сідає. Він розмішує гарно Кольорів акварель І зірками малює, Світлом ніч вишиває, Грає сяйвом полярним Й міражами пустель. Бог малює на хмарах У високому небі, Там, де мчить блискавиця І гуркочеться грім... А якщо ти захочеш (Дуже прагнути треба!) Намалює веселку Він у серці твоїм. Галина Левицька, 2005 р.

Утриматися на поверхні

Могутній цар Мілінда звернувся до старого священика: «Ти кажеш, що коли людина, яка чинила лише зло, перед смертю попросить у Бога прощення, то зможе відкупитися й увійти до неба. Натомість людина, яка скоїть лише один гріх, але не розкається перед Богом, буде вкинена в пекло. Хіба це справедливо? Це означає, що сто гріхів важать менше, ніж один, чи не так?» Старий священик відповів цареві: «Якщо я візьму один камінь і кину його в озеро — він піде на дно чи втримається на поверхні?» «Піде на дно», — відказав цар. «А якщо я візьму сто камінчиків, складу на човен і штовхну на середину озера, вони втримаються на поверхні чи підуть на дно?» «Втримаються на поверхні». «Чи це означає, що сто камінчиків на баркасі легші від одного каменя?» Цар не знав, що відповісти. А старий священик продовжував: «Так само, царю, діється й з людьми. Хто має багато гріхів, але покладається на Бога, той не буде вкинений у пекельну безодню. А хто скоїть лише один гріх, але не звернеться до Божого милосердя, той буде осуджений». Автор Бруно Ферреро

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. 7

Подяка Богу за допомогу! Дорогі брати та сестри, хочу подякувати за матеріальну допомогу в розмірі 800 доларів для ремонту квартири. Я – інвалід по слуху, живу сам, близької родини немає і зі своєї пенсії цей ремонт я не зміг би виконати. За ці кошти, які ви пожертвували, ми поновили стіни, стелю, поміняли двоє дверей, два вікна, поміняли сантехніку. Дуже Вам дякую, хай Вас Бог рясно благословить і верне сторицею! Саша Чапкевич, Ковель

Директору місії «Ebeneser» Олександру Чубаруку

ПОДЯКА!

Щиро вдячні вам і всім, хто долучався до пожертви на духовний центр с. Лежниця. Ви допомогли придбати приміщення в центрі села. А також неодноразово допомагали на реконструкцію цього буднику. З Божою і вашою допомогою 20 червня 2016 р. була посвята цього приміщення, в якому і дім молитви і центр реабілітації

для жінок. Від імені членів церкви с. Лежниця і працівників центру реабілітації прийміть подяку. Молимось про вас, ваші сім’ї і вашу важливу справу, яку ви робите в ім’я Господа. З повагою: Відповідальний за жіночий центр Павло Гаврилюк Пастор церкви с. Лежниця Віталій Кос Заступник єпископа Церкви ХВЄ по Волині Володимир Грицак

Спасибо вам за доверие!

Дорогие братья и сёстры во Христе! Хочу выразить благодарность, которую оказали мне, слабослышащей, инвалиду детства и моим двум детишкам в финансовой поддержке

(1тыс. $). Так сложилось в семье, что год назад, когда ушёл муж и отец, он оставил нас в долгу. Домик, который я без вашей помощи не смогла бы оплатить. Вы очень помогли частично его оплатить, чтобы мы не оказались без покрова. Спасибо вам, братья и сёстры, за ваше доброе сердце и за ваше доверие. Пусть Господь воздаст вам за добрые дела. С искренней благодарностью Лариса Назарук, г. Ковель, Волынь, Украина

«Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому!» Притч. 19:17

«Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!» Дії 20:35 №40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. 8

Зробіть вклад в небесну скарбницю!

Війна, яка прийшла на схід України два роки тому, принесла багато горя для сімей всієї країни. Хтось залишився без чоловіка, хтось без батька, а хтось без сина… Для когось, можливо, це була єдина надія на щасливе життя, але в один день її не стало. Саме тому ми, християни, зобов’язані сьогодні не лише проповідувати Словом, але й своїми ділами звіщати Євангелію для таких людей. Перед Пасхою Бог дав нам можливість відвідати багато сімей в Україні. Ми попередньо отримали списки постраждалих та нужденних сімей від голів селищних рад (не лише східного регіону України, а також Рівненського, Волинського та деяких інших). Боляче було дивитися на бідні та змучені обличчя діток, їхніх мам, але водночас радість переповнювала наші серця від того, коли вони наче оживали духом, бачачи, що про них піклуються, що вони не відкинуті суспільством. Кожну родину ми старалися підтримати не лише добрим словом, але й допомагали продуктовими пакетами з найнеобхіднішими речами для проживання (продуктами харчування та

засобами гігієни). Ми ще раз переконалися в тому, що благодійні акції для нужденних людей є однією з важливих проповідей, які відкривають їхні серця, щоб прийняти добре слово надії на подальше щасливе життя, яке дає Ісус Христос. Ще під час Свого приходу на Землю Христос заповідав: доки маємо час, робімо добро всім, а найбільше ж – своїм по вірі. Таким чином, роблячи добро всім, а особливо тим, хто його потребує, ми приводимо багатьох не спасенних людей до Господа. Багато з них запитували: «Що ж ви за люди, що допомагаєте всім, навіть не дивлячись на те, яку віру ми сповідуємо?» Саме тому я звертаюся до небайдужих людей, які бажають у своєму житті проповідувати Ісуса Христа не лише словом, але й ділом: ви можете підтримати такі нужденні родини, які зазнали втрати близьких та рідних внаслідок воєнних дій. Запевняю вас, що їх в Україні ще є тисячі, вони чекають, що й про них хтось згадає. Згідно переліку попередніх розданих пакетів підраховано, що для однієї людини потрібно $10, щоб закупити найнеобхідніше, а для сім’ї, яка

Надсилаємо інформацію про дві сім’ї з особливо гострими потребами: 1. Драган Сергій і Анна

Це доволі молода сім’я. Виховують двох діток: два хлопчики 8 і 2 роки, середня дівчинка Катя померла. Сергій довший час (близько 10 років) хворіє туберкульозом (набирається в нього вода в легенях) і відповідно майже не має можливості працювати, так як по півроку перебуває в лікарні у іншому місті. З рідних немає від кого чекати допомоги.

2. Кравчук Олександр. Це диякон церкви села Орищі, Іваничівського району. На сьогодні він хворий, у нього рак 4 стадії, пішли метастази. Разом із дружиною він виховує 5 дітей і вони прийняли ще одну дівчинку-сироту. Зараз матеріально цій сім’ї дуже важко. Якщо у вас є можливість, розгляньте ці потреби. Нехай через ваше служіння милосердя буде прославлено Господнє ім’я! Пожертвування по цим потребам надсилайте з поміткою «Драган Сергій» або «Кравчук Саша»

складається із 3-5 осіб – від $40 до $50. Ми вдячні вам за порозуміння й за те, що ви робите таким чином вклад в небесну скарбницю, за що в свій час отримаємо нагороду від Господа. Нехай Господь вас рясно благословить! Ростислав Боришкевич Пожертвування по цій потребі надсилайте з поміткою «Постраждалі родини від війни»

ВЕЛИКЕ ДОРУЧЕННЯ ХРИСТА ДЛЯ КОЖНОГО ХРИСТИЯНИНА! «... Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому створінню! Хто увірує й охреститься, той буде спасенний; а хто не увірує, засуджений буде» (Мрк 16: 15-16) Ці слова, сказані самим Ісусом Христом близько двох тисячоліть тому, стали серйозним і відповідальним дорученням, яке Він залишив не лише для Своїх учнів, а й для всіх тих, хто називає себе Божою дитиною. На превеликий жаль, багато християн не розуміють значення цих слів, думаючи, що це для обраних: священиків або великих проповідників. Боляче спостерігати, як все більше і більше людей, які називають себе послідовниками Ісуса Христа, живуть заради задоволення своїх особистих потреб і бажань, навіть не задумуючись про те, що на Землі живе понад шість мільярдів населення, величезна частина з яких ще ніколи не чула про Ісуса Христа.

14 травня 2016 року в місії «Добрий Самарянин», м.Рівне, урочисто завершилося навчання 29 молодих братів і сестер, які три місяці набували необхідні знання в Місіонерської Біблійної школи, щоб йти і працювати на місіонерських полях. Для мільярдного населення планети Земля ці люди є лише краплею в морі. Але, якщо кожен з них хоча б по одній людині приведе до Бога - ціль нашого служіння була не марна! Незважаючи на нестабільність і занепокоєння, що панують в тих регіонах нашої країни, де постійно тривають воєнні дії, особливо ми поставили за мету якомога більше людям тієї місцевості сказати про те, що життя тут, на землі,

«Мільйонер» з радянських нетрів «новобранців» і (Закінчення. Початок на стор. 5) серед закоренілих «законників». Тепер ці руки мені не належать, вони належать Бог здійснював чудеса і Христу». Повисла гробова змінював серця ув’язнених, що тиша, а потім пролунав чули моє свідчення. Я відбув гучний регіт. Але вже до кінця увесь термін покарання (усі 10 місяця більше сорока в’язнів років), від дзвінка до дзвінка. збиралися групою для читання Звільнився у 1995-му. Одразу і розбору Слова Божого – Біблії. розшукав дружину й доньку. З Божою поміччю я організував Хотів поділитися щастям, що першу церкву ... на зоні. Отут я надбав у Христі. Але Людмила побачив вірний напрямок і сенс спершу не повірила, що я життя. «Нарешті знайшов! Оце змінився на краще, став новою саме те, що потрібно мені, саме людиною, бо прийняв Ісуса це стане істинною реалізацією Христа в своє серце. «Монаха моїх бажань та мрій» – твердив мені ще тут не вистачало!» я собі.

– відповіла вона і грюкнула З моменту мого покаяння я переді мною дверима. дійсно присвятив своє життя Але я не звик так легко Христу – сіяв Слово Боже здаватися. Одразу розшукав

віруючих у місті. Один з братів по вірі прийняв мене тимчасово на проживання. Потім я влаштувався на роботу. Чи це не рука Божа і Його провидіння? Злодія (хоч і колишнього) з 10-річним терміном за плечима прийняли, як рідного… Я побачив, що саме у Христі є справжні друзі. Я молився і постив з друзями за свою дружину. Іноді приїздив до неї й доньки, допомагав з ремонтом квартири, з грошима, нічого не вимагаючи взамін. І Бог змінив її серце, вона нарешті зрозуміла, що я справді став новим чоловіком. Для мене настало справді нове життя, р у сповнене справжнього сенсу,

не закінчується, що в Христі є мир для душі і тільки Він дарує прекрасне майбутнє. Саме тому переважну кількість нових місіонерів ми направляємо на схід України з метою, що в повсякденних розмовах вони зможуть вказати їм на Того, Хто дав життя і життя з надлишком. Кожному місіонерові була надана перша фінансова допомога, щоб можна було хоч оплатити за оренду приміщення і мати необхідне для проживання та служіння, але цього вистачило лише на деякий час. Дякуємо щиро Богові, що Він вже почув молитву нашу і розположив серця деяких людей стати постійними спонсорами декількох місіонерів. Проте, більша частина з них ще не мають спонсорів. Тому ми звертаємося до вас, дорогі читачі, щоб у своїх молитвах ви підтримували служіння наших місіонерів, а по можливості і фінансово. Жертвуючи своїми молитвами, а також і фінансами, ви безпосередньо стаєте учасниками виконання Великого доручення Ісуса Христа і свого часу ваше пожертвування принесе приємні плоди Господу. Якщо ви відчуваєте в своєму серці поклик підтримати одноразово когось із місіонерів окремо, чи сім’ю місіонерів, чи взагалі стати постійним спонсором – повідомте нас про це на електронну пошту info@cmebenezer.com або за телефонами 859.494.5279. Вкладайте в Царство Небесне, збирайте скарби на небесах, щоб пожинати плоди разом з Господом. Нехай Господь вас рясно благословить!

мети, заради якої варто жити й трудитися. Праця заради Ісуса Христа не є марною. Я труджуся в церкві пастором, очолюю тюремне служіння. Переді мною Бог відкрив двері багатьох в’язниць України. У 183 в’язницях України перебувають близько 25 000 ув’язнених. Я відвідав 126. У багатьох з них вже збираються навернені до Христа в’язні. Я скрізь свідчу, як Ісус Христос змінив моє життя. Я не пропащий, слава Богу! Моє щастя в Ісусі Христі! Моя сила також у Ньому. Сьогодні я маю щоденне задоволення від життя. Я радію життю. Бо моє життя – Ісус Христос. Колись я мріяв стати власником мільйона рублів. Тепер я знову

мрію заволодіти мільйоном. Але на цей раз – мільйоном душ – для Христа! Віктор Мураль-Сікорський, м. Київ, Україна

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. 9

12 цитат німецького пастора – противника Гітлера

Німецький пастор Дитріх Бонхеффер очолював підпільну церкву в нацистській Німеччині.

9 квітня 1945 року Бонхеффера вбили в концтаборі – він не дожив кілька місяців до свого 39-річчя. Життя Бонхеффера – приклад для всіх нас, щоб і ми боролися за справедливість навіть тоді, коли більше це нікому не потрібно, щоб ми дбали і захищали гнаних і невпинно йшли за Богом, куди б Він не вів нас. Дитріх Бонхеффер залишив безпечну Америку і повернувся до Німеччини в розпал війни, щоб розділити труднощі зі своїм народом. Він написав багато богословських книг. Ось 12 з його відомих висловлювань, які напевно змусять задуматися кожного: Про мовчання «Мовчання в момент зла є зло

саме по собі: Бог не схвалить таке. Нічого не сказати – значить сказати мовчки. Нічого не зробити – значить зробити нуль». Про засудження «Засудження засліплює, а любов світло дає. Засуджуючи інших, ми, по-перше, не бачимо власного зла, а, по-друге, не бачимо благодаті, на яку, крім нас, має право кожен». Про вдячність «Зазвичай ми не усвідомлюємо, наскільки більше отримуємо, ніж віддаємо, і що життя не буде повним без вдячності. Дуже легко переоцінити важливість наших власних заслуг і недооцінити величину допомоги інших людей нам». Про несправедливість «Ми повинні не тільки перев’язувати рани постраждалим від несправедливості, а й всіляко встромляти палиці в колеса несправедливості». Про «захист» Біблії «Не намагайтеся зробити Біблію «актуальною». Її сучасність не потрібно доводити. Не захищайте Слово Боже, а свідчіть про Нього. Довіряйте Слову. Це корабель, наповнений доверху». Про справжню моральність «Оцінити рівень моральності суспільства можна по тому, що це суспільство залишить після себе своїм дітям». Про духовність «Коли вже все сказано і зроблено, життя по вірі є ні що інше, як

Мудра відповідь побожної вдови

Одна популярна радіостанція вела програму, в якій озвучувала різні прохання своїх слухачів. Ця програма лунала через радіоприймач і в оселі бідної багатодітної вдови, яка була набожною християнкою. Саме тоді у неї не вистачало грошей на найнеобхідніші продукти, щоб приготувати обід своїм дітям, і вона зателефонувала на радіостанцію, залишивши там звернення до Бога про допомогу. Співробітники радіо з розумінням поставилися до прохання віруючої жінки і одразу озвучили його в ефірі. Ведучий радіопередачі наголосив, що жінка просить про допомогу не людей, а Бога. Почув це прохання християнки й один бізнесмен, який був за-

За гроші можна купити: Ліжко, але не сон; Знання, але не розум; Їжу, але не апетит; Прикраси, але не красу; Ліки, але не здоров’я; Слуг, але не друзів; Реліквію, але не спасіння; Розп’яття, але не Спасителя.

Місце на кладовищі, але не на Небі!!!

нескінченна війна духу з плоттю всіма доступними засобами». Про взаємовідносини «Насамперед у відносинах треба навчитися слухати співрозмовника. Як любов до Бога починається зі слухання Його Слова, так і любов до братів і сестер починається з уміння вислухати й почути їх». Про докази існування Бога «Якби Бог дозволив нам переконатися в Його існуванні, то це був би не Бог, а ідол». Про світ «Домогтися безпеки мирним шляхом неможливо. Світ – це виклик усьому людству, це авантюра, в якій ніколи не відчуєш себе в безпеці. Вимога якихось гарантій – це бажання захистити себе. Світ – це повна віддача себе Божим заповідям, не вимагаючи при цьому жодних гарантій безпеки. Лише шляхом віри і послуху ми віддаємо долі народів у владу Всемогутнього Бога, не намагаючись вирішити їх заради своїх егоїстичних цілей. Битва виграється не зі зброєю, а з Богом. Перемога настає, коли ми йдемо по шляху до хреста». Про Божу любов «Бог любить не якусь ідеальну людину, а людей в цілому, якими вони є; не ідеальний світ, а реальний». Про Божу волю «Бути християнином означає не стільки бути обережним, щоб не згрішити, скільки бути мужнім і активним у виконанні Божої волі».

тятим атеїстом. Він записав її адресу, бо вирішив покепкувати над незнайомкою. Покликавши в кабінет секретарку, він доручив їй негайно піти до супермаркету навпроти й закупити повний кошик продуктів. Дівчина повернулася до нього з найкращим м’ясом, сирами, овочами, фруктами та солодощами. Яке ж було її здивування, коли начальник дав нове розпорядження: доставити продукти за такою-то адресою, і якщо жінка, яка там проживає, запитає, хто надіслав їжу, сказати, що цей кошик з продуктами посланий дияволом. Секретарка поспішила виконувати дивне доручення, а директор-атеїст з нетерпінням чекав результату, вже наперед смакуючи свою перемогу. Він задоволено потирав руки і уявляв, як та жінка змушена буде відмовитися від продуктів, почувши від кого вони. Водій персонального службового автомобіля швидко знайшов вказану начальником адресу, а секретарка вручила бідній жінці продукти. Вдова була настільки розчулена таким подарунком, що з її очей полилися сльози. Вона не переставала дякувати і благословляти дівчину. Коли ж нарешті вдова вже почала прощатися, секретарка, пам’ятаючи головне завдання свого начальника, запитала: — Хіба ви не хочете дізнатися, хто надіслав вам ці продукти? На що вдова відповіла: — Ні. Це абсолютно неважливо, тому що коли Бог віддає наказ, навіть диявол мусить Його слухатися…

Чому ми спокійно живемо, не знаючи, аюч чи, де наша Біблія,

але втрачаючи и мобільник – панікуємо?

Наше зростання і плід залежить від джерел, з яких ми харчуємося!

Найкраще, що можна дати:

ворогові - прощення, супернику - терпіння, Богу - серце, дітям - хороший приклад, людству - милосердя...

Золоте правило життя: не переживай через те, що ти не в силах змінити, прийми ситуацію такою, яка вона є. Адже ми не намагаємося змінити погоду, а просто одягаємося по погоді.

Пам’ятай, що все знаходиться в руках Божих!

Не шукайте миру, спокою та радості у цьому світі... Шукайте його в молитві та в читанні Слова Божого!

Бог стукає в наші двері різними способами. Знаєш що найстрашніше? Коли Він перестане стукати.

Три речі не повертаються назад: Час, слово, можливість. Три речі не слід втрачати: Спокій, надію, честь. Три речі в житті найцінніші: Любов, переконання, дружба. Три речі в житті не надійні: Влада, удача, статки. Три речі визначають людину: Праця, чесність, досягнення. Три речі руйнують людини: Вино, гординя, злість. … але іноді поки все зрозумієш, пройде ціле життя!

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. р 10

Українсько-Англійська Біблія / Ukr.-Eng. Bibles

1A-$49

2A-$85

3A-$95

2B-$85

4A-$79

3B-$95

5A-$79

Більш детальну інформацію про Біблії дивіться на нашому сайті: www.cmebenezer.com

Библия с комментариями Джимми Сваггерта

$45 Библейская энциклопедия Брокгауза

призвана помочь людям лучше понять библейский текст и содействовать его углубленному изучению. Настоящее издание является исправленным и дополненным. Издатели исправили замеченные неточности, сохранив при этом п е р во н ач а л ь н у ю форму и структуру словаря Ринекера, и сделали максимально доступными для читателей теологические и исторические сведения.

$10

$13 Нове життя в

Книга повествует Христі историю жизни выКурс по вивченню дающегося служителя Біблії для дітей середиз Колумбии Виктора нього шкільного віку. Ландеро, записанную его друзьями-мисси- 24 уроки. 255 стор. онерами. Будучи владельцем деревенского увеселительного заведения, он проводил дни, предаваясь земным радостям, мало задумываясь о смысле своего существования. Однажды в его руки попадает Библия, благодаря которой он не только научится читать, но и обретет новую жизнь, посвятив ее всю до остатка своему Спасителю – ГоЗоря Спасіння споду Иисусу Христу Вірші. Автор Олеки проповеди Его Евансандр Войтицький гелия. 136 стр.

$15

С детьми открываем Библию Том 2 /Ев. от Луки Том 3 /Евангелие от Иоанна Учебное пособие по Библии для работы с детьми в воскресных школах, на детских служениях, детских и молодёжных собраниях, для религиозного обучения и бесед по Библии в семейном кругу. Книга содержит 53 лекции. Каждая лекция содержит анализ текста, методические обсуждения и много практических советов. Предложения для проведения занятий предлагаются для двух возрастных групп: для «младшей» группы (5 - 8 лет) и для «старшей» группы (9 - 13 лет).

Бог и дядя Дейл

Збірка поезій. Автор Олександр Войтицький. 60 стор.

собрание правдивых историй. Из них видно, что Бог способен сделать для обычных людей в их повседневной жизни. Возможно, вы захотите спросить, к какому направлению христианства относятся эти истории. Ближе всего будут Евангельские христиане, Армия Спасения, Служение Билли Грэма и тому подобное. 92 стр.

$18 Біблія в переказі для дітей, Старий і Новий Завіти. 436 стор.

Духовная война

$9 $10 Стихи, как стихии...

Поэтические произведения известной христианской писательницы Веры Кушнир. 112 стр.

$18

$9 Садок Іванки Оповідання серії для дітей укр. мовою. Рекомендовано для недільних шкіл, дитячих закладів та сімейного читання.

$14

События, описанные в книге, разворачиваются в городе Душа, который создал Царь Шаддай. Город мудро устроен и надежно укреплен, им управляют старшины, поставленные Царем, но злобный Диаволос со своими слугами обманом покоряет Душу, чтобы погубить любимое творение Шаддая. Сын Царя Эммануил со Своим воинством идет на войну, чтобы освободить обманутую Душу. 296 стр.

лях духовного духовно о огоо вдосковдос оско о Фавор. М Ф Методична програ- літкам шлях налення християнина. Всі уроки ма з трьох книг:

$9 Зіронька. Оповідання для дітей 204 стор.

СD диски гурту «АвенЄзер!»

- Царю Мій $10 - Не опоздай $10 - Не падай духом $10 - На дорогах життя $10 - Подяку ми складаєм $10 - Єрусалим-моя мета $10 Якщо замовляємо цілий комплект, то пересилка безкоштовна!

$10 Жизнь христианской семьи

Книга содержит практические наставления на все периоды жизни христианской семьи: воспитание детей, выбор спутника жизни, забота о престарелых родителях и т. д. 362 стр.

УВАГА!

лення, надсилайте чек або мані-ордер: Christian Mission “EBENEZER” PO Box 12050 Lexington, KY 40580-2050 За довідками звертайтеся по тел.: (859)312-4344 Не забудьте у вашому

$18 поділені на частини, які пов′язані між собою. Ці частини допомагають учневі пригадати попередній урок, а також засвоїти та закріпити в пам′яті нові знання. Кожен урок має біблійну основу, один або кілька уривків Слова Божого, та мету, досягнення якої робить працю вчителя успішною.

Интереснейшая повесть о том, с какими трудностями сталкивались те, кто со своей семьей решил идти путём освящения среди духовного упадка многих церквей 1960-х годов.

304 стр.

9 рассказов о жестоких преследованиях христианов, которые желали восстановления церкви в апостольской чистоте. Они стремились возратить жителей Европы 16 века к образцу христианства Нового Завета. 256 стр.

Виручені фінанси використовуються для підтримки місіонерської діяльності та служіння милосердя. Щоб зробити замов-

$18

«Покликані перемагати» «Любов до Бога через любов до ближнього» «Покликані перемагати» Увага! Якщо купуєте 3 книги, пересилка безкоштовна! Це лише частинка 11-річної програми. Але у ній відображено наше бажання: показати під-

Волнующий рассказ об ужасных испытаниях, постигших христиан в период реформации. Посвятив себя Богу, они оставались верными Ему даже до смерти. 192 стр.

Жена барабанщика

$10

У світлі Слова

Кого мне бояться?

$7

$7

$4

«Моряки на море жизни» -

Предлагаемая вам Библия с комментариями является одним из самых уникальных изданий в своём роде. В нём использованы труды лучших знатоков еврейского и греческого языков наряду с личным опытом Джимми Сваггерта по исследованию Библии на протяжении шестидесяти лет. Текст Священного Писания написан чёрным шрифтом, а комментарии к нему - красным.

$15

$4

$45

$9 «Ми з Юлькою»

17 оповідань для дітей!

137 стор.

замовленні вказати назви книг та їх кількість!

Не забудьте додати за пересилку: Перша Послідуючі Kниги $4.00 $1.00 CD/DVD $3.00 $1.00

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. 11 У Києві пройшов Національний день молитви за Україну

Завдяки служінню міжнародного євангеліста Девіда Хасавея і за підтримки українських спілок церков і місій 18 червня в Києві (у Палаці Спорту) відбувся «Національний день молитви за Україну», де спільно молилися різні християнські конфесії і деномінації. «Це дуже надихає, коли бачиш те, що Бог робить в Україні. Він чудесним чином рухається в Україні.

100 000 осіб в Оклахомі виступили проти сатанинської меси

Католицька церква зібрала понад 100 тисяч підписів під петицією з вимогою заборонити місцевим сатаністам зробити в концертному залі адміністративного центру Оклахома-Сіті «чорну месу», призначену на 15 серпня цього року. «Усім своїм серцем і душею я висловлюю своє повне, абсолютне і рішуче неприйняття сатанинської чорної меси, наміченої на 15 серпня», – йдеться в петиції, адресованій місцевій владі штату. «Чорна меса» являє собою магічний ритуал-пародію на християнське богослужіння, в першу чергу, профанація святого причастя. «Я закликаю скасувати цей захід, який ображає більш ніж один мільярд католиків у всьому світі, 200 тисяч католиків в Оклахомі і незліченну кількість американців, які люблять Бога», – йдеться в документі. Ініціатори протесту – католицька організація «Традиція, сім’я і надбання» (Tradition, Family and Property – TFР) мають намір зібрати 200 тисяч підписів. На даний момент зібрано понад 123 тисячі підписів. Отримані підписи і заяви TPF планує представити владі штату до 15 серпня. Відзначимо, що в травні 2013 року католики домоглися скасування «чорної меси» в Гарвардському університеті, а у вересні 2014 року через відкритий протест християн «чорна меса» в концертному залі Оклахома-Сіті була перенесена. Повідомляється, що сатаністи в штаті Оклахома проявляють особливу активність.

Я вірю, що ми побачимо пробудження в цій країні! Ми проводимо цей день молитви тому, що в країні глибока криза, і тільки Бог може вирішити її. Це не політична проблема, а, насамперед, духовна. Біблія дуже ясно говорить нам, що якщо християни упокоряться і будуть просити Бога про зцілення землі, Він зробить це. Я вірю, що Бог зцілить Україну і Його сила підніметься в цій країні!» – поділився думками організатор події Девід Хасавей. У цій молитві взяли участь представники багатьох християнських конфесій, релігійні лідери, представники влади. Як відзначають організатори, через телеміст до події були підключені різні області України. «Це важлива духовна подія для України. Ми, як Церква Христа, можемо вплинути на розвиток подальших подій. Молитва може творити, і, підносячи Богу єдине клопотання за наш народ, ми здатні змінити майбутні події. Я закликаю християн приєднатися до Національної молитви за Україну, щоб Бог простяг скіпетр милості на наш народ і благословив нас» – поділився думками Валерій Решетинський, голова Євангельського альянсу України.

У США група атеїстів програла суд шерифу-християнину

Заяву групи атеїстів, які намагаються зупинити шерифа Теннессі, який розмістив християнське повідомлення на сторінці поліцейського відділу в Facebook, було відхилено районним судом. Шериф графства Бредлі Ерік Уотсон недавно потрапив під суд за розміщення повідомлень на сторінці поліції в Facebook в великодні вихідні, коли святкується воскресіння Ісуса Христа. За допомогою суду група американських атеїстів намагалася домогтися судової заборони від окружного судді США, щоб заборонити шерифу Уотсону розміщувати релігійні повідомлення в Інтернеті. Але цього їм так і не вдалося. У кінці березня Уотсон виклав фотографію з підписом святкування Великодня, де була зображена порожня труна з написом «Він воскрес!». «Цей день – один з найбільших історичних днів; Ісус не тільки помер на хресті за наші гріхи, але Він також воскрес в цей день. Ісус пожертвував своїм життям за наші гріхи» – говорилося в повідомленні, розміщеному поруч з фото. У відповідь на фото група американських атеїстів подала позов проти Уотсона від імені місцевого жителя. У скарзі вказується, що релігійний пост «завдає непоправну шкоду, збитки» авторам позову. У цій боротьбі шериф Уотсон не був без прихильників. Місцева церква в Теннессі організувала акцію на початку цього місяця, де сотні людей прийшли підтримати його.

За рік Біблія перекладена на 50 мов

Парламент Канади дозволив убивати тяжкохворих

Парламент Канади після довгих дебатів прийняв закон, що дозволяє лікарям здійснювати евтаназію. Скористатися нею зможуть лише громадяни Канади, які, будучи психічно здорові і старше 18 років, страждають від невиліковних хвороб або отримали каліцтва, від яких неминуче настане смерть. Парламентарії відхилили поправку, що дозволяє евтаназію тим, чиї захворювання не смертельні. До неї не зможуть вдатися люди з дегенеративними захворюваннями (наприклад, множинним склерозом). Закон також скасував кримінальне переслідування лікарів, які проводять евтаназію. Сьогодні евтаназія дозволена лише в Нідерландах, Бельгії, Люксембурзі, Швейцарії, а також в деяких штатах США. У ряді держав дозволена пасивна евтаназія, коли припиняється медична допомога і боротьба за життя пацієнта.

У минулому році Об’єднане Біблійне товариство працювало над перекладами Святого Письма на 50 мовах, на яких говорять майже 160 млн. осіб. Вперше повний переклад Біблії став доступний на 11-ти діалектних мовах Ефіопії, Уганди, Індонезії, Чаду та ін. Вперше в минулому році лінгвісти приступили до часткового і повного перекладу Святого Письма на 28 мовах, на яких говорить 33 млн. чоловік. Крім того, були випущені книги Нового Завіту і повні Біблії для глухонімих на діалектах Вірменії, Нідерландів, ШріЛанки і Коста-Ріки. Відзначається, що Біблійне товариство також приступило до перегляду існуючих перекладів. «Цей прогрес надихає нас прагнути робити ще більше, щоб життя багатьох людей і співтовариств збагатилося за рахунок життєдайної сили Слова Божого», - сказав Alexander M. Schweitzer, голова світового товариства перекладу Біблії.

Куба: місіонер заснував 300 церков

Отоніел Мартінес, засновник місії «Сіячі» на Кубі, яка менш ніж за п’ять років підготувала 1000 місіонерів і заснувала 300 церков, розповів про своє служіння. Він виріс у християнській родині. Його батько був пастором у ті часи, коли через утиски влади було особливо важко слідувати за Христом. Отоніел був здібним учнем і міг вступити в кращі вузи Куби. Але щоб вчитися в університеті, йому потрібно було відректися від християнської віри. Тому він відмовився від вищої освіти заради Христа. Це принесло Отоніелу багато проблем – постійні нападки і перешкоди з боку влади. Однак він зумів заснувати одну церкву, яка потім відкрила ще 26 місіонерських точок. У той час Дух Святий вклав в його серце сміливе бачення: заснувати церкву в кожному куточку Куби і потім посилати місіонерів по всьому світу. Отоніел звернувся за допомогою в місіонерську організацію UWM, яка відрядила на Кубу Джозефа Мільйони, фахівця з навчання засновників нових церков. Разом вони розвинули навчальну систему під назвою «Sembradores» (сіячі). «Ми почали збиратися в глушині, де можна було організувати наметовий табір, - розповідає Джозеф Мільйони. - У нас не було стільців. Без них було простіше розсіятися, якби нагрянули представники влади». Замість стільців вони використовували камені, розкидані по всьому наметовому таборі. В результаті виявилося, що це була одна з найкращих шкіл. Багато з тих, що зараз є активними співробітниками місіонерської Мережі, були на тій першій сесії. На Кубі середня зарплата становить $15 на місяць, тому там дуже складно матеріально підтримувати місіонерів, які організовують церкви. А без підтримки неможливо було реалізувати довгостроковий проект Отоніела. За допомогою деяких партнерів з Північної Америки вони почали розвивати різні види міні-бізнесу, починаючи від вело-таксі і закінчуючи лотками для продажу морозива. Всі отримані кошти йшли на проекти по заснуванню нових церков і для підтримки вже утворених громад. «Разом ми створили таку навчальну мережу, яка менш ніж за 5 років підготувала майже тисячу місіонерів-засновників церков, - свідчить Мільйони. - Отоніел дав мені один з найбільших уроків – залежність від Бога. Це не залежність від зовнішніх ресурсів (що буває небезпечно), але саме залежність від Господа та Його сили. Така залежність Отоніела від Бога виділяє його на тлі багатьох інших місіонерів. «Замість великих талантів (чого так багато хто бажає) він кожен крок робив, волаючи до Бога з благанням про керівництво, - зазначає Мільйони. - І роблячи кожен крок, Отоніел ніколи (навіть в періоди найбільшого успіху) не покладався на свої сили, здібності». «Його визнають національним лідером, - розповідає далі Мільйони. - Він завоював величезний авторитет, але кожен раз, коли я відвідую його, то бачу, як вся його сім’я збирається разом, щоб в молитві звертатися до Бога, покладаючись на Його допомогу і керівництво». Велике бачення Отоніела неминуче призвело до важких випробувань. «Коли здавалося, що все йде добре, раптом помер батько Отоніела, а у Ідалми, дружини Отоніела, виявили рак, - згадує Мільйони.

- Однак завдяки вкоріненій звичці завжди і в усьому покладатися на Бога, Отоніел і в цій ситуації знаходив в Ньому розраду і ніколи не залишав Його». Місія «Сіячі» досягла вражаючих результатів: засновано 300 нових церков і реалізовано понад 20 дрібних бізнес-проектів. «Ми свідчимо про Божі чудесні справи і віримо, що найкраще ще попереду!»

№40, липень - серпень 2016 р.

Cтор. р 12

З п’яти акрів на сто п’ятдесят!

Ми вже неодразово робили публікації про вчителя доктора Ховінда. В народі він ще відомий, як доктор-динозавр, який викладає дітям правдиву науку про творіння. Кент Ховінд своїми науковими викладами дуже сильно протистоїть теорії еволюції, через що ворог повстав, і його несправедливо ув’язнили. Ця справа була сфабрикована. Суддя, адвокати запевняли його, що закон на його боці, і йому не потрібно навіть адвоката наймати. Коли ж він з’явився до суду, йому оголосили десять років ув’язнення. Але не про це мова зараз – вже півроку доктор Ховінд перебуває на волі і ще з більшою заповзятістю проповідує Євангелію і науку про творіння. Після звільнення він відвідав багато слов’янських церков. У травні Ховінд був у церкві ХВЄ в Кентаках. Ми довідалися, як Бог благословив Ховінда після всіх випробовувань знову розпочати служіння. Хто раніше знав Ховінда, спілкувався з ним, той знає, що у штаті Флорида він мав невеличкий парк з копіями динозаврів, де всі бажаючі могли наочно ознайомитися з наукою про Боже творіння, зокрема про динозаврів. Звичайно, після того, як Ховінд потрапив в ув’язнення, держава всю його власність конфіскувала. Доктор Ховінд практично залишився ні з чим. Але у Бога були Свої плани щодо цього. Сам Ховінд не сидів у тюрмі, склавши руки, а працював. Він підготував тридцять нових об’ємних рукописів, деякі з них уже надруковані. А один з його прихильників подарував йому ділянку площею 150 акрів землі (в штаті Алабама, годину їзди на північ від Пенсіколи). Це колишній кар’єр, де видобували щебінь. А тепер ця велика ділянка землі буде оформлена як майбутній парк, якому Ховінд дав назву: «Земля пригод

динозаврів». і Доктор Кент Ховінд має щире бажання створити такий парк, який би могли відвідати усі бажаючі і навчитися науці про творіння Боже, фізичним законам, які стверджують про унікальність Божого творіння. Також цей парк буде місцем сімейного відпочинку. Не дивлячись на свій 60-річний вік і величезні втрати, що переніс Кент Ховінд, він, не покладаючи рук, продовжує натхненно працювати, маючи щире бажання донести широкій аудиторії (зокрема дітям) науку креаціонізму, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені Богом. Тут ви можете побачити фотографії, на яких видно, що будівництво парку тільки-но розпочалося, практично все почалося з нуля. Але праця розпочата і продовжується. Всі бажаючі, волонтери, приїжджають в кар’єр своїм транспортом, зі своїми наметами і добровільно допомагають у праці по створенню парку. На тому місці практично немає жодних побутових умов. Щоправда, електрострум проведений. Також там є вже декілька побудованих будиночків і пробита свердловина для видобутку питної води. Ми хочемо цією статтею звернутися до християн-слов’ян з проханням прийняти участь в розбудові парку «Земля пригод динозаврів». Для нас це є унікальна можливість. Ми констатуємо факт, що тому, хто любить Бога і покликаний згідно Його волі, все слугує на добро. Парк на п’ять акрів конфіскований, але Бог тепер дає парк в тридцять разів більший – на 150 акрів! Чи це не провидіння Боже?! Тому ми запрошуємо усіх бажаючих, у кого є можливість (чи особисто, чи фінансово) підтримати цей проект. Ми надамо вам телефони доктора Ховінда, сторінку веб-сайта. Там потрібні працівники будь-якого профілю. Ми зустрічали там людей з

« ВІДРОДЖЕННЯ »

№40, липень - серпень 2016 р. Засновник: Християнська місія «Ebenezer». Газета друкується на добровільні пожертвування і розповсюджується безкоштовно. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій і залишає за собою право на коректуру, скорочення тощо.

багатьох штатів Америки, б і А які приїжджали працювати на різний термін часу: хто на тиждень-другий, а хто на місяць чи два. Зараз потрібно приїжджати своїми кемпами і наметами, але в скорому часі сподіваємося там будуть побудовані будиночки з кондиціонерами і належними побутовими умовами для працівників парку. Доктор Ховінд особисто постійно перебуває й проживає на території цього парку. Тому це є унікальною можливістю (крім усього іншого) поспілкуватися з видатним науковцемкреаціоністом. У допомозі по будівництву парку можна об’єднати три речі: допомогти у будівництві парку, поспілкуватися з Ховіндом і надбати унікальні знання, а також відпочити від суєти міста. Тому ви можете напряму зв’язатися з секретарем Ховінда. Якщо ж ви не можете особисто приїхати, то ви можете пожертвувати кошти (чи через нашу місію чи напряму) з поміткою «Парк динозаврів». Багато слов’янських церков запрошували доктора Ховінда відвідати їхню церкву. І він їх відвідав, церкви отримали велике благословення через ту інформацію, що вони отримали з виступів вченого. Особливо корисні його виступи для наших дітей, які, нажаль, фактично навчаються в школах і коледжах атеїстичного спрямування. Тому ми звертаємося до церков, які б хотіли запросити доктора Ховінда: запросіть його і ви не пожалкуєте! У нашій церкві він провів три дні, ми побачили який великий позитивний результат мали виступи доктора Ховінда. Нещодавно з групою підлітків ми відвідали одну з місцевих печер. Екскурсовод розповідав про цю печеру згідно теорії еволюції, що вона сформувалася мільйони років тому тощо. Було цікаво спостерігати, як наші діти активно вступали в дискусії з екскурсоводом, наводячи йому докази творіння згідно тих знань, що вони отримали з пояснень доктора Ховінда. Тому ми щиро вдячні Богу за такого брата! Звичайно, існує багато скептиків і негативних думок щодо Ховінда, ми не хочемо на сторінках

газети вдаватися в дискусію щодо цього, але підкреслимо одне: вся його проповідь була направлена проти теорії еволюції. Ми виїхали з колишньої атеїстичної імперії (СРСР) і знаємо, як влада суворо поводилися з тими, хто щось говорив проти того, що вчили чи викладали в своїх учбових закладах комуністи. Тому не дивно, що так сталося й з Ховіндом. Багато інших проповідників правди сьогодні страждають від світової імперії зла. Є такі і в Америці. Просимо вас молитися за наш край і служіння брата Ховінда. Цього місяця група братів і сестер з нашої церкви планує виїхати в штат Алабама на будівництво парку, тому ви також можете до нас приєднатися. Відкривайте веб сайт доктора Ховінда і замовляйте СD-диски чи книги з його працями, щоб ви мали повну зброю, щоб протистояти хитрощам ворожим. Благословення вам у цьому! Павло Чубарук Адреса, де знаходиться DAL: 488 Pearl Lane Repton, AL 36475 Ви можете надіслати вашу пожертву, підписавши чек на CSE і надіславши на адресу: Ernie Land 1798 Melson Lane Westville, FL 32464 Якщо у вас виникнуть питання, ви можете потелефонувати секретарю DAL по тел.: 855-244-3466 Якщо ви хочете зробити пожертву кредитною карткою, або придбати книги Кента Ховінда, відвідайте сайт:

www.2peter3.com

Нещодавно стало відомо, що була продовжена квота для еміграції з України в Америку. Якщо ви маєте прямих родичів в Україні, тобто тата, маму, сина, доньку, брата, сестру і ви б хотіли їх викликати в Америку, то для вас є така можливість. У даний час до 16 вересня 2016 р. була програпродовжена ма Лаутенберга, яка дає можливість ви-

НАШІ КОНТАКТИ: Адреса: Christian Mission “Ebenezer”

PO Box 12050 Lexington, KY, 40580. Тел.: 859-494-5279 E-mail: info@cmebenezer.com

www.cmebenezer.com

Розпочато будівництво парку: «Welcome to the center!»

Ось таким чином проживають добровольці, що приїжджають з інших штатів допомогти в будівництві

Будинок для проживання Кента Ховінда

Це є тимчасовий будиночок для побутових потреб працівників центру

кликати своїх прямих родичів з України для возз’єднання родини. Тому, якщо ви бажаєте викликати своїх рідних, ви маєте заповнити певні аплікації і персонально віднести до локального рефюджі-офісу. Деяку інформацію та зразки аплікацій ви можете знайти через Інтернет за таким посиланням: www.cmebenezer.com ці Роздрукуйте аплікації, заповніть і віднесіть до локального рефюджі-офісу. В деяких штатах, як і попередньо ставалося, вам можуть відмовити та сказати, що така програма вже закрита, але

доки інформація є з достовірних джерел. Так що потрібно наполегливо просити, щоб вони ще раз перевірили дану поновлену інформацію і прийняли від вас аплікації, бо вони мусять бути надіслані через локальний рефюджі-офіс. Якщо у вас виникнуть запитання, після того, як ви відкриєте через Інтернет дану інформацію, ви можете телефонувати Ярославу Боєчко (973-9802463).

Представник «Відродження» в Україні: ХММ «Добрий Самарянин». Адреса: ХММ «Добрий Самарянин», вул. Уласа Самчука, 32-А, м. Рівне, 33003. Тел.: (0362) 22-34-40.

E-mail: gsamaritan@ukr.net www.gsmrivne.org