#1/2010 Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка”

ЗМІСТ CONTENTS КОЛОНКА РЕДАКТОРА

2

EDITOR’S COLUMN

НОВИНИ NEWS 3

НАУКА — ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE I. МАРЧЕНКО, К. КОСЯК Методика заучування віршів із дітьми із загальним недорозвиненням мовлення

6

INNA MARCHENKO, KATERYNA KOSYAK Methodic of learning poems by heart by children with general underdevelopment of speech

Н. ПАХОМОВА Модель формування мовленнєвої готовності дітей з тяжкими порушеннями мовлення до навчання в школі.

11

NATALIA PAKHOMOVA Model of development of speech preparedness to school for children with profound speech disorders

А. ШЕВЦОВ, Н. КЕБКАЛ Організація комплексного навчальнореабілітаційного супроводу студентів з обмеженнями життєдіяльності в умовах інтегрованого ВНЗ

17

ANDREY SHEVTSOV, NATALIYA KEBKAL Organisation of complex educational and rehabilitational support for students with limited abilities in integrated higher educational settings

Д. ШУЛЬЖЕНКО Новий погляд на проблему подолання аутизму

22

DINA SHULZHENKO New view on the possibilities of overcoming autism

З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ BEST PRACTICE EXPERIENCE ІРИНА МАРТИНЕНКО Знайомтесь: «Share music»

29 2

IRYNA MARTYNENKO Let us introduce you «Share music»

АНОНСИ ANNOUNCEMENT 32

КОЛОНКА РЕДАКТОРА ВІТАЮ ТЕБЕ ШАНОВНИЙ ЧИТАЧ! Вже пятий рік посіпль ми зустрічаємось на сторінках журналу «Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів». Цей рік для нас був визначним і суперечливим одночасно. УАКП дорослішає і переходить до важливої стадії — «підготовки до школи», оскільки в 2010 році нам виповнилось 5 років! Багато це чи мало? Зважаючи на швидкоплинність процесів та впливовість інших організацій в Україні, думаю, впевнено можна говорити, що ми продемонстрували стабільність. А стабільність — це не мало! То ж Вітаю тебе, наш читач, з 5-річчям УАКП і «Вісника УАКП»! Вітаю наших авторів і тих, хто постійно працює над журналом: членів редакційної ради, перекладача, видавництво! Усі разом ми зробимо журнал ще цікавішим! Сподіваюсь, що наше спілкування продовжиться, а кількість читачів у майбутньому збільшиться! Сьогодні пропоную вашій увазі ознайомитись з досвідом наших зарубіжних колег, з діяльністю організації Share Music, з новим поглядом на проблему формування мовлення у дітей, на нову спробу допомогти особам з аутизмом в Україні. Бажаю нам всім задоволення від прочитаного і натхнення для створення нових методик і впровадження нових ідей!

Щиро ваш, Віктор Синьов

2

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НОВИНИ NEWS

МОВА БЛІСА В УКРАЇНІ In February 2010, following an initiative of the UASP, there was held first seminar on Blis-language in Ukraine. Blissymbolic is a communication based on symbols, reminding hieroglyphs. In the world this language is used as alternative to spoken language in education of children with safe intellectual abilities, who are not capable of using language as a mean of communication. The seminar was organised with support of the Swedish Institute and conducted

by Margareta Jennische, who has been working in the field of Bliss language for more than 20 years.

У лютому 2010 року, за ініціативою УАКП, в Україні відбувся перший семінар з навчання Блісмови. Бліссимволіка — це мова за допомогою знаків, схожих на ієрогліфи. Світова спільнота використовує цю мову як альтернативу словесному мовленню у роботі із інтелектуально збереженими особами, які не спроможні використовувати мову як комунікативний засіб. Семінар було проведено за підтримки Шведського Інституту та Стокгольмського університету шановною Маргаретою Йонісче, яка більше 20 років очолює роботу з розповсюдження Бліссимволіки у світі. Учасники семінару ознайомилися із базовими символами Блісмови, навчилися поєднувати у прості речення, спробували практично використовувати їх у спілкуванні в ігрових ситуаціях. Більше про Блісмову можна дізнатися з попередніх випусків журналу. У 2011 році УАКП планує організувати базові курси з навчання Блісмові. Усі бажаючі звертайтесь UASP@ukr.net. ГРУПИ ФОРМУВАТИМУТЬСЯ ЗА НАПОВНЕННЯМ.

IНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ З КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ В УКРАЇНІ Internet technologies eventually reached academic community in the filed of special pedagogic and psychology. In September and October 2010 by initiative of Kamyanetsk-Podilsky I. Ohiyenko University was organized the international internet conference devoted to the problems of special education and psychology. We wish all the participants fruitful cooperation and further accomplishments!

Інтернет-технології нарешті дісталися академічної спільноти у сфері корекційної педагогіки та психології. У вересні-жовтні 2010 року за ініціативи Кам’янець-Подільського університету імені І.Огієнка відбулася міжнародна інтернет-конференція «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку». У конференції взяли участь вчені з України, Росії, Білорусі, Канади та інш. країн. Більше про конференцію та теми доповідей можна дізнатися на офіційному сайті конференції http://fkspp.at.ua/index/konf/0-23.

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

3

НОВИНИ NEWS

SHARE MUSIC Cooperation between Ukraine and Sweden continues! In June Sophia Alexandersson and Karin Radberg visited Kiev. Sophia acquainted Ukrainian lecturers and practical workers with experience of Sweden in helping disable people by means of art through «Share music» project.

Sophia’s visit to Ukraine was possible due to the project funded by the Swedish Institute.

Україно-шведське співробітництво триває! В червні в Київ завітала Софія Александршон, яка ознайомила українських лекторів та практиків із шведським досвідом допомоги людям засобами мистецтва «Share music». Візит Софії в Україну став можливим завдяки проекту, що фінансується Шведським Інститутом. У проект залучені також колеги з Білорусі та Грузії. Наступні етапи проекту буде реалізовано у Мінську та Тбілісі. В Україні проект координується УАКП та Інститутом корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова. Координатор проекту — Ірина Мартиненко (Виконавчий директор УАКП), виконавці — Валентина Олефір, Владислав Тищенко. Детальніше про Share music дізнайтеся далі на сторінках цього випуску або на сайті www.uasp.org.ua.

4

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НОВИНИ NEWS

З ЖИТТЯ УАКП Life of the UASP. On 12 May 2010 at the Pedagogical College of Lviv I. Franko National University was held a meeting of Lviv branch of the Ukrainian Association of Special Pedagogues «Urgent issues of implementation of sensory integration methodic for children with special educational needs in Ukraine».

12 травня 2010 року в Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося засідання Львівського осередку Української асоціації корекційних педагогів на тему «Актуальні проблеми впровадження методики сенсорної інтеграції дітей із особливими освітніми потребами в Україні». Гість засідання Шевцов А. Г., професор кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, віце-президент УАКП, виступив з доповіддю на тему «Сенсорна інтеграція як сучасна корекційно-реабілітаційна технологія в освіті дітей з обмеженнями життєдіяльності», в якій розповів про суть та значення технології сенсорної інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку за допомоги спеціального мультимодального корекційно-реабілітаційного середовища «сенсорна кімната». Андрій Гаррійович також презентував свою монографію «Освітні основи реабілітології», коротко зупинився на окремих розділах праці. Ним було викладено детальну інформацію щодо його досліджень у галузі реабілітологіїнауки про феномени, принципи, закономірності, методи і форми організації корекційно-реабілітаційних систем, процесів реабілітування осіб з обмеженнями життєдіяльності, пов’язаними зі здоров’ям. Ґрунтовна доповідь Шевцова А.Г., її наукова новизна викликали значний інтерес у членів УАКП, викладачів та студентів Педагогічного коледжу. У другій частині засідання студенти Педагогічного коледжу спеціальності «Дефектологія» Ключковська Оксана і Курій Ольга ділилися досвідом участі в українсько-німецькому семінарі-практикумі «Створення та апробація міждисциплінарної інтегративної моделі надання допомоги дітям з особливими потребами (шляхом застосування Монтессорі-педагогіки)».

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

5

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE УДК 376. 37

МЕТОДИКА ЗАУЧУВАННЯ ВІРШІВ ІЗ ДІТЬМИ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ Марченко І.С., доцент кафедри логопедії ІКПП НПУ імені М.П. Драгоманова, Косяк К.М., магістр, В статье рассматривается проблема обучения заучиванию стихов наизусть дошкольниками с общим недоразвитием речи. Проанализированы особенности стихов, определены основы их запоминания. Описано задачи согласно возрастных и речевых детей, методические требования, этапы и приемы работы.

The article considers the issue of teaching children with general underdevelopment of speech to learn poems by heart. The authors analyse special features of rhymed texts and determine preconditions for remembering them. The article identifies tasks determined by age and speech possibilities of children, methodological requirements, stages and gives practical advices for teaching children to learn poems by heart.

6

#1/2010

У

спеціальній методиці початкового навчання української мови особливе місце займає робота з ознайомлення дітей із ЗНМ із поетичними творами, розвитку уміння сприймати і виразно відтворювати вірші, виховання любові до поезії. Проблема заучування віршів даною категорією дітей на сьогодні є мало опрацьованою у спеціальній педагогіці. Вона розглядається переважно стосовно індивідуальної логопедичної роботи з дітьми-логопатами: в руслі використання поетичних творів під час постановки, автоматизації, диференціації звуків, розвитку зв’язного мовлення. Методики заучування віршів, розроблені у загальній дошкільній педагогіці, розраховані на дітей із нормальним психофізичним розвитком і відповідно не враховують особливостей формування таких психічних процесів як слухова та зорова увага та пам’ять, логічне запам’ятовування, почуття ритму (необхідне для сприймання поетичних творів), інтонаційна виразність у дітей із ТПМ. Ці методики здебільшого базуються на вербальному матеріалі, тоді як дітям із ТПМ важко сприймати такий матеріал. Отже, ці методики є малоефективними в роботі з даною категорією дітей. І це зумовлює пошук більш ефективних шляхів навчання заучування віршів дітей із ЗНМ. Вірш визначають як особливий стиль мовлення, в якому відчувається великий внутрішній зв’язок змісту із зовнішньою формою. Це мовлення емоційне, у ньому відображені почуття поета, особливо у ліричних творах. У віршах слова ритмічно організовані віршованим рядком. Рядок включає в себе певну кількість наголошених та ненаголошених складів. Ритмічне чергування цих складів і надає музичності, співучості віршованій формі мовлення. Віршований рядок, ритмічно організовуючи слова твору, взаємодіє з іншими рядками перш за все за логічним смислом, а також за ритмом, за римою. У той же час рядок є одиницею віршованого ритму. Він являє собою ритмічно закінчене поєднання слів, яке відділяють від інших рядків паузою. Одним з елементів вірша є також і рима (співзвуччя закінчень слів у кінці віршованого рядка), яка ланцюжком пов’язує віршовані рядки. Віршоване мовлення значно відрізняється від прозового. Воно має свої специфічні особливості. Перш за все вірші мають зовнішні відмінності від прози. Кожен вірш

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE має певного розміру рядок, в той час як у прозовому творі рядок займає всю ширину сторінки. Віршоване мовлення відрізняється від прозового і внутрішніми властивостями. Воно музичне, у ньому відчувається ритм — закономірне чергування наголошених та ненаголошених складів. Слова у віршованому творі розташовані у суворому ритмічному порядку, від перестановки слів порушується ритм. Складно замінити одне слово іншим. Ритм – основа вірша, що надає йому певний характер звучання. У прозі, де ритм менш помітний, чергуються словосполучення і речення (синтагми). Віршовий ритм більш виразний, бо має звукову природу. У вірші розглядають дві сторони: зміст художнього образу і поетичну форму (музикальність, ритмічність). Дитину потрібно навчити розуміти і сприймати обидві ці сторони у їх єдності. На основі дослідження стану готовності до заучування віршів дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ, нами була розроблена і експериментально апробована спеціальна методика заучування віршів із даною категорією дітей. Вона враховує розвиток передумов (відповідних психічних процесів) та сам процес заучування віршів. Відомо, що основою запам’ятовування віршів є мнестичні процеси: запам’ятовування, збереження, відтворення. Але довільне запам’ятовування віршів є неможливим без зосередження уваги на ньому, тому в процесі заучування бере участь довільна увага. Не можна не зазначити, що невід’ємною складовою поетичного твору є ритм, а отже сприймання цих творів вимагає сформованості у дітей почуття ритму. Ну і звісно ж процес відтворення віршів має бути інтонаційно забарвленим. Отже, своєчасне формування цих психічних функцій і є головною умовою успішного запам’ятовування поетичних творів дітьми із ПМР. Крім цього, на запам’ятовування та відтворення віршів впливають психологічні, вікові та індивідуальні особливості засвоєння матеріалу, а також зміст та форма поетичного тексту. З іншого боку, суттєве значення мають прийоми навчання заучування віршів та якість художнього виконання їх дорослими. Вірші, які пропонують дітям для читання чи вивчення напам’ять мають бути

високохудожніми, доступними розумінню дітей, викликати певні емоції. Легше запам’ятовуються вірші з яскравими, конкретними образами, оскільки мислення дитини відрізняється образністю. Тому для заучування напам’ять пропонують вірші, в яких є образність, предметність, лаконізм. Звертаються до таких авторів як А. Барто в україномовному перекладі, Г. Демченко, Т. Коломієць, М. Познанська, П. Воронько, І. Костецький та інших. Заучування віршів включає в себе два взаємопов’язаних між собою процеси: слухання поетичного твору та його відтворення, тобто читання вірша напам’ять. Як вже було сказано вище, відтворення поетичного тексту залежить від того, наскільки глибоко та повно дитина зрозуміє твір, відчує його. Разом з тим виразне читання — самостійна, складна художня діяльність, в процесі якої розвиваються здібності дитини. Завдання підготувати дитину до сприймання вірша, прочитати вірш так, щоб діти із ПМР його відчули та зрозуміли, є для логопеда досить складним. Більш глибокому впливу віршів на дитину допомагає попередня бесіда, що проводиться до сприймання твору, її мета полягає у поясненні незнайомих слів, розгляданні картинок, екскурсії, спостереженнях у природі. Під час заучування з дітьми віршів перед педагогом постає два завдання: • досягти гарного запам’ятовування віршів, тобто розвивати здатність до тривалого утримання вірша у пам’яті.

• Вчити дітей читати вірші виразно. Виразним називається таке читання, яке чітко, зрозуміло передає думки та почуття, викладені у творі. Виразне читання вимагає дослівного знання тексту, тому що пропуск або зміна порядку слів порушує художню форму. Обидва завдання вирішуються одночасно. Якщо спочатку працювати над запам’ятовуванням тексту, а потім над виразністю, дитину доведеться переучувати, тому що вона здобуде звичку читати невиразно. З іншого боку, тест тримає дитину в полоні. Тому на перший план виходить завдання запам’ятовування вірша, потім — його виразне читання.

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

7

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE Методичні вимоги до заучування віршів (Є.І. Тихєєва, Є.А. Фльоріна): 1) не рекомендується заучувати вірші хором, тому що спотворюється та зникає смисл вірша; з’являються порушення мовлення, закріплюється неправильна вимова; пасивні діти під час хорового читання залишаються пасивними. Хорове повторення тексту заважає виразності, призводить до монотонності, спотворення закінчень слів, викликає у дітей швидке стомлювання від шуму.

2) оскільки для запам’ятовування рекомендуються короткі вірші (об’єм пам’яті дітей є невеликим), вірш заучується цілком (не за рядками та стовпчиками), саме це забезпечує осмисленість читання та правильне тренування пам’яті.

3) не слід вимагати повного запам’ятовування вірша на одному занятті. Психологи відмічають, що для цього дітям із нормальним психофізичним розвитком необхідно від 8 до 10 повторів, які слід розподілити протягом певного відрізку часу.

4) у процесі заучування віршів слід враховувати індивідуальні особливості дітей, їх схильності та смаки, відсутність у окремих дітей інтересу до поезії. Мовчазним дітям пропонують ритмічні вірші, усмішки, пісеньки. Сором’язливим — приємно почути своє ім’я в усмішці, поставити себе на місце дійової особи. Уваги вимагають діти зі слабкою сприйнятливістю до ритму та рими вірша.

5) необхідно створити «атмосферу поезії» у дитячому садку, коли поетичне слово звучить на прогулянці, у повсякденному спілкуванні, на природі. Важливо читати дітям вірші, заучувати їх не від випадку до випадку, не лише до свят, а систематично протягом року, розвивати необхідність слухати та запам’ятовувати. Заучування віршів на різних вікових етапах має свої особливості. У молодшому дошкільному віці для заучування використовують коротенькі усмішки. У них описуються добре знайомі іграшки, тварини, діти. За об’ємом це вірші з чотирьох рядків, вони зрозумілі за змістом, прості за композицією, ритм веселий, з яскраво вираженою римою. Часто

8

#1/2010

є момент ігрової дії. Ці особливості віршів полегшують процес їх заучування. У середньому дошкільному віці продовжується робота з виховання інтересу до поезії, бажання запам’ятати та виразно читати вірші, користуючись природними інтонаціями. Рекомендуються більш складні за змістом та формою вірші, збільшується їх обсяг. Чим старші діти, тим більше потрібно спиратись на розуміння та усвідомлене засвоєння прийомів запам’ятовування та виразного читання. Під час читання вірша у середній групі у процесі короткого аналізу звертати увагу дітей на художні образи, елементи порівняння, метафори, епітети. Необхідно намагатись донести до дитини розуміння смислу. Коли вона розуміє, про що читає вірш, тоді звісно і правильно ставить логічні наголоси. У старшому дошкільному віці вдосконалюються вміння усвідомлено, чітко, зрозуміло та виразно читати напам’ять вірші, проявляючи ініціативу та самостійність. У дітей виробляють уміння більш зосереджено, уважно слухати твори, вмотивовано висловлювати своє ставлення до змісту, персонажів. Розвивають здатність помічати зв’язок між змістом твору та його зображально-виражальними засобами. Дітей навчають відрізняти віршовану мову від прозової, відчувати різноманітність тексту, розуміти відмінність між оповіданням та казкою. Безпосередня робота над заучуванням віршів із дітьми із ПМР передбачає підготовчий та основний етапи навчання. Підготовчий етап: 1) розвиток слухової уваги та слухової пам’яті, логічного запам’ятовування.

2) розвиток інтонаційної сторони мовлення і почуття ритму. Основний етап: безпосередньо заучування віршів.

Прийоми для підготовчої роботи: 1) Дітям показують портрет письменника, пропонують пригадати та назвати його твори, якщо вони з ними вже знайомі (по пам’яті, з опорою на наочність). Такий вступ дає дитині можливість сприйняти новий твір не окремо, а як такий, що

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE

2)

3)

4)

5)

стоїть поруч з іншими створеними письменником. Окрім того, діти краще запам’ятовують письменника, їх уявлення про його творчість стає більш повним. Дітям розповідають про дійсні події, факти, які знайшли відображення у даному художньому творі. Тоді авторський текст набуває для дитини значимості та вагомості. З’ясування того, які уявлення сформовані у дітей про професії, описані у вірші. А після читання вірша необхідно поцікавитися, що нового для себе вони дізналися про цю професію. Розглядання з дошкільниками картини та ілюстрацій, що допомагають уявити описи природи, образ персонажів, про яких іде розповідь у творі. Розглядаючи ілюстрований матеріал, діти діляться своїми спостереженнями, логопед уточнює та конкретизує їх висловлювання. Проведення з дітьми цільових прогулянок, в процесі якої дошкільники набувають нових вражень, які дозволяють глибше зрозуміти зміст твору, його ідею.

На етапі основної роботи з метою кращого запам’ятовування дітьми віршів використовують наступні прийоми: • Пропонують вихованцям назвати уривки, які їм сподобались найбільше. Читають їх за участі дітей, виконавши 3-4 заявки.

• Заздалегідь продумують запитання у вигляді цитат з тексту, які вимагають від дитини повторювання. Зазвичай цей прийом використовується у тих випадках, коли у вірші зустрічаються рядки, які діти запам’ятовують із труднощами. Запитання можуть бути адресовані одній дитині, групі дітей, окремо хлопчикам, окремо дівчаткам тощо.

• Читання дітьми уривків (5-6 виступів). Пояснення того, як потрібно прочитати ті або інші рядки, заохочування пошуків дитиною потрібної інтонації. У процесі цієї роботи усі діти поступово запам’ятовують текст.

• Ігрові прийоми ( наприклад, вірш А. Барто «М’ячик» читається та обігрується з лялькою та м’ячиком); • Договорювання дітьми римованого слова; • Читання за ролями віршів, написаних у діалогічній формі;

• Часткове відтворення тексту всією групою, якщо мова іде від колективу. Це може бути одна репліка або віршик, що добре римується. Так, логопед читає текст казки К. Чуковського «Мийдодір, а всі діти повторюють один або кілька рядків. Колективне читання змушує прислухатися до читання та читати саме ті рядки, які потрібні в цьому місці; • Драматизація з іграшками, якщо вірш дає можливість використати іграшку; • Відтворення ігрових віршів методом гри ( наприклад, «Пиріг» П. Воронька).

• Символічний запис вірша (план вірша за допомогою послідовних ілюстрацій, предметних картинок, символів). Щоб допомогти дітям зрозуміти настрій вірша (ліричний, казковий, веселий, бадьорий, святковий), розібратися у його змісті, використовують наступні прийоми: • пропонують дітям охарактеризувати вірш. Якщо їм складно це зробити, логопед сам дає 3-4 визначення, серед яких діти обирають те, що найбільш підходить; • заздалегідь продумують та пропонують дітям запитання, які допомагають їм зрозуміти зміст авторських визначень, порівнянь та інших засобів виразності; • читають вірш, не повідомляючи дітям його назву. Цікавляться, чи сподобався він їм, пропонують поміркувати, яку назву йому можна було б дати. Підкріплюють аргументи дітей рядками з вірша. Потім повідомляють назву та просять запам’ятати її та прізвище автора. На формування виразності спрямовані наступні прийоми: зразок виразного читання; приклад виразного читання дитини; оцінка читання; підказування необхідної інтонації; нагадування про схожий випадок з життя дитини, що пожвавлює пережиті почуття; пояснення та вказівки з приводу виразної форми читання; характеристика персонажів, що допомагає підібрати необхідні інтонації. Для кращого запам’ятовування вірша, як правило, використовують декілька прийомів, з яких один провідний, а інші допоміжні. Наприклад, заучування вірша П. Воронька «В лісі є зелена хата» відбувається із використанням гри-драматизації (з іграшками: ведмежата та ведмедиця) як провідного прийому. В ролі допоміжних прийомів

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

9

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE виступають: характеристика персонажів, що допомагає підібрати необхідні інтонації, використання заздалегідь продуманих запитань, які допомагають дітям зрозуміти зміст авторських визначень, порівнянь та інших засобів виразності. Застосування даної спеціально розробленої методики поліпшило якість заучування віршів дітей із ЗНМ, а саме: підвищилась швидкість заучування (дітям необхідна була менша кількість повторів); відтворення вірша стало більш ритмічним та інтонаційно

забарвленим (якщо раніше у мовленні дітей переважала розповідна інтонація, то наприкінці експерименту у мовленні дітей експериментальної групи з’явились оклична та питальна інтонації.), під час відтворення поетичних творів діти стали припускатись значно меншої кількості помилок, ніж діти контрольної групи. Представлена в статті методика заучування віршів може мати широке застосування в практичній роботі з даною категорією дітей.

Література: 1. Алексеева М.М., Яшина В.И. Методика развития речи и обучения родному языку дошкольников: учебное пособие. — М.: «Академия», 1998. — 400 с.

2. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. — М.: Педагогика, 1974. — с. 10-29, 46-50.

3. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку.— К., 1999.

4. Смирнов А.А. Психология запоминания — М., 1980 5. Сокольник И. Использование материала по художественной речевой детельности в индивидуальной логопедической работе с детьми / Дошкольное воспитание — 1983 — №10.

ВІДВІДУЙТЕ САЙТ WWW.UASP.ORG.UA І ВИ МАТИМЕТЕ ДОСТУП ДО ОСТАННІХ НОВИН У ГАЛУЗІ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА РЕСУРСІВ ЕЛЕКТРОННОЇ БІЛІОТЕКИ УАКП!

10

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE УДК 376.37

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ. Наталія Пахомова кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної і корекційної педагогіки Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

Н

ові тенденції в розвитку сучасної системи національної освіти зумовлюють конкретні вимоги до мовленнєвого розвитку дітей, що передбачає оволодіння основами української літературної мови, виховання свідомого ставлення до мови як національно-культурної цінності. Добре розвинене мовлення — не тільки показник рівня психічного розвитку, але й підґрунтя інтелектуального розвитку, інструмент пізнання та самовиховання. Тому, своєчасно сформоване правильне усне мовлення і розвинене спілкування сприяє пізнавальним інтересам, формуванню навчальних знань, умінь і навичок та цілісному становленню особистості. На сучасному етапі однією з актуальних проблем спеціальної педагогіки залишається мовленнєва підготовка дітей з обмеженими психофізичними можливостями до навчання в школі. Це обумовлено, з одного боку, достатньо високими вимогами до психічного і мовленнєвого розвитку майбутніх школярів в умовах інтегрованого навчання, а з іншого — пошуками оптимальних умов організації та ефективних методів і прийомів підготовки таких дітей до школи. В контексті проблем спеціальної дидактики дослідники (Є. Соботович, Р. Левіна, Л. Спірова, В. Тарасун, Г. Чіркіна, М. Шеремет) зазначають, що мовленнєва готовність до навчання дітей з тяжкими вадами мовлення в спеціальних загальноосвітніх закладах зумовлює корекцію первинних вимовних умінь і навичок, тобто розвиток фонетико-фонематичної системи мовлення, збагачення словника, удосконалення граматичної будови мовлення, та розвиток комунікативних навичок у різних формах зв’язного мовлення. Проте “мовну компетенцію” вчені Є. Соботович, В. Тищенко розглядають як систему практичних знань про звукову, лексичну, граматичну будову мови, яка дозволяють породжувати й розуміти різні типи мовленнєвих висловлювань, а порушення засвоєння мови виявляються передусім у несформованості в дитини “мовної компетенції” та в незасвоєнні у зв’язку з цим самих мовних норм [2, 4]. Отже, одним із основних завдань підготовки дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до школи є формування мовленнєвої й комунікативної компетенцій як показників мовленнєвої готовності до навчання.

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

В статье рассматриваются особенности логопедической работы с дошкольниками и модель формирования речевой готовности детей с нарушениями речи, дизартрией к обучению в школе. Ключевые слова: стертая форма дизартрии, речевая компетентность, речевое развитие, речевая готовность.

The article describes issues of development of speech preparedness to school learning for children with speech disorders, dysarthria etc.

The author describes peculiarities of the developmental process and offers her own model.

Key words: reduced form of dysarthria, speech competence, speech language, speech readiness.

#1/2010

11

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE Мовленнєва готовність передбачає сформованість усного мовлення, а саме: дитина повинна мати достатній словник, граматично правильно, зв’язано й послідовно висловлювати думки, міркування, мовлення дошкільника повинно бути живим, емоційно виразним. Усне мовлення дитини старшого дошкільного віку за умови оволодіння мовленнєвими вміннями й навичками (правильного сприймання зверненого мовлення й вимовляння) стає знаряддям спілкування й мислення та засобом оволодіння шкільними дисциплінами. У дітей зі стертою дизартрією ці природні процеси порушуються, що призводить до сповільнення темпів засвоєння навчальної програми, труднощів оволодіння мовним матеріалом і дизадаптації в шкільному середовищі в цілому. Оскільки, мовленнєва готовність — результат складного, комплексного та інтегрованого процесу підготовки дітей до школи, то це, перш за все передбачає організацію процесу навчання мови і розвиток мовлення дошкільників, організації корекційно-попереджувального навчання дітей з вадами мовлення та розробку методики формування мовленнєвої готовості цієї категорії дітей до школи, зокрема з дизартрією. У зв’язку з цим метою нашого дослідження було теоретичне обґрунтування й розробка моделі формування мовленнєвої готовності, як набуття мовленнєвої та комунікативної компетенцій дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі та підґрунтя ефективного оволодіння освітніми знаннями. Дизартрія, як тяжке порушення мовлення може бути різною за походженням і структурою, але можна виділити спільні клінічні ознаки, як немовленнєві прояви й загальні мовленнєві прояви, такі як: пізній початок розвитку мовлення, бідний запас слів, аграматизми, дефекти звуковимови і фонемотворення. Немовленнєві порушення спостерігаються внаслідок дифузних уражень головного мозку з патологічними процесами кори і підкірково-стовбурних відділів, що зумовлюють у генезисі мовленнєвих розладів недорозвиток, або більш пізнє формування. Вивченням своєрідності недорозвитку мовлення займалося багато зарубіжних (Р. Левіна, В. Орфінська, О. Правдіна, Н. Трауготт, С.М. Шаховська та ін.) та вітчизняних вчених (Л. Бартенє-

12

#1/2010

ва, І. Марченко, О. Ревуцька, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Н. Чередніченко, М. Шевченко, М. Шеремет та ін.). Затримку мовленнєвого розвитку у дітей з дизартрією Л. Спірова розглядає як вторинні відхилення, які залежать від стану розвитку мовнорухової функції. З’ясовано, що при глибокій мовленнєвій недорозвиненості виявляються труднощі не тільки в активному мовленні, але й при розумінні зверненого мовлення та при розрізненні граматичних форм і категорій. Розуміння прямо залежить від стану власного мовлення: чим гірше дитина говорить, тим більше знижене у неї розуміння. Провідним порушенням при дизартрії є важкий розлад звуковимови, темпу, ритму, голосу. Інші сторони мовлення (розуміння мовлення, словник, граматична будова) можуть відставати у своєму розвитку або не порушуватися. Діти зі стертою дизартрією є досить неоднорідною за своїм рівнем мовленнєвого розвитку. Це зумовлено, насамперед, глибиною порушення іннервації м’язів мовленнєвого апарату. Як наслідок, лише 48,1% випускників логопедичних груп, дітей зі стертою дизартрією, мають середній рівень сформованості мовленнєвої готовності. Низький рівень сформованості мовленнєвої готовності у 51,9% дітей. Одні з них мають порушення звуковимови й недорозвинення фонематичного слуху (на фоні ФФН), інші — аграматичне та інтонаційно невиразне мовлення, бідний словниковий запас (на фоні ЗНМ) [1]. Таким чином, показником успішності процесу мовленнєвої підготовки є достатній рівень сформованості мовленнєвої готовності дитини до навчання, а саме набуття мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Отже, у мовленнєвій компетенції дітей з дизартрією виокремлюємо фонетичну, лексичну, граматичну і діамонологічну компетенції, достатній рівень сформованості яких буде показником їх мовленнєвої готовності. Існують різноманітні варіанти тлумачень терміна “формування” як у психологічній, так і педагогічній літературі: надавати будь-чому будь-яку форму, вигляд; надавати завершеність, визначеність; створення чогось, розвиток; надавати форми, закінченість [3:948]. У психології під формуванням усвідомлюють сукупність прийомів

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE і способів впливу на індивіда, метою яких є створення в нього системи певних цінностей, якостей тощо. Таким чином, формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією спрямовано на процес формування практичних мовленнєвих навичок, удосконалення комунікативних форм та функцій мовленнєвої діяльності. “Модель — зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник чогось, узірець”[7]. За визначенням, що дається в Українському педагогічному словникові [5], “моделі навчальні — навчальні посібники, які є умовним образом (зображення, схема, опис тощо) якогось об’єкта (або системи об’єктів), який зберігає зовнішню схожість і пропорції частин при певній схематизації й умовності засобів зображення”. М. Фіцула дає таке тлумачення моделі: “Наукова модель — смислово представлена і матеріально реалізована система, яка адекватно відображує предмет дослідження (наприклад, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом тощо)” [6:39]. Процедура моделювання корекційно-логопедичної діяльності, процесу формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією до навчання проводиться на основі діагностики і прогнозування мовленнєвого розвитку, враховуючи закономірності та особливості дизартричного порушення. Отже, експериментальна організаційно-дидактична модель виступає засобом організації процесу мовленнєвої підготовки дітей із вадами мовлення та забезпечення доцільних умов формування мовленнєвої готовності. У розробці моделі формування мовленнєвої готовності, яка ґрунтується на закономірностях формування усного мовлення у дітей з дизартрією та комунікативному підході до розвитку мовлення і перш за все враховує взаємозв’язок стану моторної сфери дитини, складність структури і побудови рухового акту, розвиток слухового сприймання та оволодіння навичками аналізу й синтезу, ми виходили з урахування сукупності чинників, а саме: спеціальна організація процесу, системи організації навчально-мовленнєвої діяльності. В процесі формування мовленнєвої готовності корегу-

ються порушення ручної та артикуляційної моторики, усуваються вади звуковимови, формується правильна артикуляція спотворених звуків і їх автоматизація в різних умовах вимови. Закономірно збільшується словниковий запас слів, дитина набуває вміння використання слова у правильній граматичній формі та лексичному значенні в процесі переказу та складанні оповідання — розповіді, навички правильного спілкування з дорослими і дітьми. Урахування та реалізація зазначених чинників сприяли відпрацюванню моделі формування мовленнєвої готовності і дали змогу створити і практично реалізувати такі загальнопедагогічні умови: забезпечення взаємозв’язку пріоритетних напрямів навчально-мовленнєвої діяльності і мовленнєвого досвіду дитини; формування в дошкільників необхідних практичних мовних знань, умінь і навичок за допомогою спеціально розробленої методики; застосування різних форм організації навчально-мовленнєвої діяльності дошкільників, ефективних методів і прийомів роботи й спеціальні умови: забезпечення емоційнопозитивної атмосфери з метою формування сприйнятливості до засобів виразності мовлення; комунікативно-мовленнєвого середовища; комплексного підходу у формуванні загальномовленнєвої й спеціальної мовленнєвої готовності дітей дошкільного віку з дизартрією. Зміст навчання охоплював кілька напрямів, що у розробленій моделі формування мовленнєвої готовності реалізуються у три послідовні етапи і в сукупності дають можливість виконати мовну програму на рівні дошкільної мовленнєвої підготовки. Кожний етап роботи має власну мету, яка реалізується через певні пріоритетні корекційно-педагогічні завдання (рис. 1). Мета першого організаційно-діагностичного етапу — діагностика стану сформованості мовленнєвої та комунікативної компетенцій, розвитку загальних мовленнєво-рухових навичок, формування кінестетичної основи артикуляційного апарату і рухів рук, постановка мовного дихання і голосу, розвитку імпресивного мовлення, формування фонематичного сприймання, вимови та диференціації звуків. Він має три основні напрями:

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

13

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE

Організаційно-діагностичний ФК. ЛК. ГК

I етап

технологічні

Зміст етапу

Напрями діяльності:

Діагностика мовлення; збагачення знань, формування умінь і навичок з фонетичної, лексичної і граматичної компетенцій відповідно до програм

• діагностика М.Г.; • подолання фонетико-фонематичних порушень; • корекція мовленнєвого дихання та голосу; • збагачення словникового запасу; • формування навичок словозміни

Засоби: • • • • •

спостереження; опитування; масаж; ігри; мовленнєві вправи

Корекційно-діяльнісний ФК. ЛК. ГК. ДК

II етап

загальнодидактичні

Формування первинних комунікативних мовленнєвих навичок

Зміст етапу

Напрями діяльності

Засоби

Формування умінь і навичок з різних видів мовленнєвої і комунікативної компетенцій

• розвиток ритмічної та звукоскладової структури мовлення; • збагачення словника; • формування граматично правильного та інтонаційно виразного мовлення; • ознайомлення з монологічним мовленням

• мовленнєві вправи та ситуації; • розповідь за запитаннями; • придумування початку та закінчення розповіді; • придумування тексту

Функціонально-мовленнєвий ФК. ЛК. ГК. ДК. KK Формування умінь зв’язного діалогічного й монологічного мовлення та комунікативних навичок

III етап

організаційно-педагогічні

П С И Х О Л О Г О

П Е Д А Г О Г І Ч Н І

У М О В И

Діагностика розвитку мовлення, організація підготовчого етапу корекційної роботи

Зміст етапу

Напрями діяльності

Засоби

Активна мовленнєво-комунікативна діяльність

• розвиток розмовного та описового мовлення; • удосконалення граматичної будови мовлення; • розвиток зв’язного мовлення

• мовленнєві вправи і ігри; • мовленнєві ситуації спілкування; • художні твори; • художньо-театральна діяльність; • екскурсії

Мовленнєва (фонетична, лексична, граматична, діамонологічна і комунікативна) готовність Рис. 1. Модель формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією до школи

14

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE Головні завдання ПЕРШОГО ЕТАПУ: розвиток артикуляційної моторики; постановка мовного дихання і голосу; постановка голосних звуків; розвиток сенсорних функцій та інтонаційних засобів виразності, особливо слухового сприймання і звукового аналізу, формування мовного відчуття і відтворення ритму; розвиток та уточнення пасивного словника. Система вправ і ігор з розвитку моторної функції передбачає одночасний вплив на кінетичну та кінестетичну основи рухів, на статичну і динамічну координацію рухів, формування різних рівнів рухів і поступове їх ускладнення. Кінцевим результатом на цьому етапі передбачалось: розвиток та корекція фонематичних процесів, артикуляційної й дрібної моторики, збагачення та уточнення пасивного словникового запасу. ДРУГИЙ ЕТАП — корекційно-діяльнісний. Мета — корекція звуковимови, дихання і голосу, розвиток активного словника, формування звукомовленнєвих укладів, виховання потреби в мовленнєвому спілкуванні. Змістовий аспект роботи має чотири напрями: • формування фонетичної компетенції (ФК): масаж м’язів обличчя, губ, м’якого піднебіння; артикуляційна гімнастика; корекція звуковимови приголосних звуків; дихальна гімнастика; пальчикова гімнастика; формування фонематичного слуху (розвиток навичок фонематичного аналізу, слухової уваги і пам’яті); • формування лексичної компетенції (ЛК): розвиток та уточнення пасивного словника, уявлень про оточуючі предмети і явища; розуміння і використання у мовленні зменшувально-пестливих слів; розуміння і використання у мовленні слів зі значенням просторового розташування предметів; розуміння і використання у мовленні слів зі значенням ознаки предметів за кольором, розміром, формою; • формування граматичної компетенції (ГК): вивчення нових букв; розуміння та вживання слів у різних часових категоріях; вміння використовувати слова в різних числових категоріях; складання простих непоширених речень; • формування діамонологічної компетенції (ДК): вміння ставити питання і відповідати на них; складання коротких діа-

логів; переказування невеличких оповідань. Головні завдання другому етапі: постановка і автоматизація приголосних звуків; розвиток артикуляційної моторики, мовного дихання і голосу; розвиток сенсорних функцій, особливо слухового сприймання і звукового аналізу, формування мовного відчуття і відтворення ритму; формування умінь та навичок користування інтонаційними засобами виразності у власному мовлення; розвиток граматично правильного мовлення (формування основ граматичної будови мовлення); збагачення словника. Кінцевим результатом на цьому етапі передбачалось: розвиток та корекція фонематичних процесів, артикуляційної й дрібної моторики, корекція звуковимови, збагачення та уточнення пасивного та активного словника, формування граматично правильного мовлення, навички використання монологічного й діалогічного мовлення з метою спілкування. ТРЕТІЙ ЕТАП — функціонально-мовленнєвий. Його мета — формування звукомовленнєвих укладів, виховання потреби в мовленнєвому спілкуванні, корекція дихання, голосу, розвиток активного словника, зв’язного діамонологічного й монологічного мовлення та комунікативних навичок. Змістовий аспект роботи має п’ять основних напрямів: • формування фонетичної компетенції (ФК): масаж м’язів обличчя, губ, м’якого піднебіння; артикуляційна гімнастика; корекція звуковимови приголосних звуків; дихальна гімнастика; пальчикова гімнастика; розвиток фонематичного слуху (розвиток навичок фонематичного аналізу, слухової уваги і пам’яті, впізнання та диференціація звуків); • формування лексичної компетенції (ЛК): розвиток та уточнення уявлень про оточуючі предмети і явища; розуміння і використання у мовленні слів зі значенням часових відношень; розуміння і використання у мовленні слів зі значенням смаку, стану і ознакою дії; • формування граматичної компетенції (ГК): вивчення нових букв; закріплення правильного використання в мовленні простих і складних речень; формування

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

15

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE вміння встановлювати зв’язок слів у реченні за питаннями; • формування діамонологічної компетенції (ДК): розвиток зв’язного мовлення: складання речень за малюнком, на задану тему; удосконалення діалогічної і монологічної форм мовлення, вмінь ставити питання і правильно відповідати на них; розвивати вміння переказувати невеликі тексти за планом, складати розповіді — оповідання і загадки — описання за лексичними темами; • формування комунікативної компетенції (КК): набуття комунікативних навичок: вміння підтримувати розмову, спілкуватися на різні теми й бути ініціатором. Головні завдання третього етапу: постановка, автоматизація і диференціація звуків; розвиток сенсорних функцій, особливо слухового сприймання і звукового аналізу, формування відчуття і відтворення ритму; розвиток граматичної будови мовлення; збагачення словника; розвиток зв’язного мовлення та набуття комунікативних навичок . Кінцевим результатом на цьому етапі передбачалось: сформованість навичок вільного володіння мовлення у соціально-

побутових та навчальних ситуаціях; вміння вести діалог на запропоновану тему; спілкуватися з однолітками та дорослими, ініціативність спілкування; вміння складати розповідь, переказувати оповідання. Отже, розроблений і апробований зміст програми формування мовленнєвої готовності дітей дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі розглядаємо не лише як завершену дидактичну систему, але й як експериментальну модель, що дає змогу продовжувати здійснювати апробацію запропонованих підходів, з урахуванням структури мовленнєвого дефекту, вираженості специфіки психічної, емоційно-вольової та мотиваційної сфер. На кожному із представлених етапів корекційної роботи визначені конкретні індивідуальні цілі, завдання, які зумовлюють вибір відповідних методів та прийомів корекції усного мовлення, що забезпечують успішне подолання мовленнєвих порушень та розвиток складових мовленнєвої й комунікативної компетенцій, як запоруки подальшого розвитку писемного мовлення і можливості успішного навчання дитини в школі, інтеграції дошкільника в дитячий колектив, набуття професії та, в кінцевому результаті, — сформованості мовної особистості.

Література: 1. Пахомова Н.Г. Рівні сформованості мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією до навчання в школі // Діагностичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип. 7 / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. К.Наук. світ, 2006 — С. 74-77.

2. Соботович Є.Ф., Тищенко В.В. Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з вадами інтелекту: Програмно-методичний комплекс. — К.: Актуальна освіта, 2004. — 144с.

3. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. — К.: УРЕ, 1977. — 775с.

4. Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 1. — К.: Актуальна освіта, 2004.

— 168 с.

5. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. — К.: Либідь, 1997. —213 с.

6. Фіцула М. Педагогіка. Навч. посібник. –– К., 2000. –– 544 с.

7. Яременко В.І. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах. — К.: Аконіт, 1999. — Т. 1. — С. 667-677.

16

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE УДК 378.124.001.76:376

ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО НАВЧАЛЬНОРЕАБІЛІТАЦІЙНОГО СУПРОВОДУ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕННЯМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНТЕГРОВАНОГО ВНЗ Шевцов А.Г., професор кафедри логопедії, директор Науково-методичного центру Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова, віце-президент УАКП Кебкал Н.М., студентка ІКПП НПУ імені М.П. Драгоманова

С

оціальна інтеграція молоді з обмеженнями життєдіяльності у сучасне інформаційне суспільство неможлива без здобуття професійної освіти. Проте навчання таких студентів потребує залежно від виду та ступеня порушень здоров’я, нозологічних потреб, психологічних особливостей студентського віку тощо. За останні 10 років вищі навчальні заклади освіти III-IV рівнів акредитації в Україні у тій чи іншій мірі набули значний практичний і методичний досвід організації інтегрованого навчання студентів з обмеженнями життєдіяльності. Проте коло таких закладів достатньо обмежене і назріла нагальна потреба у створенні національної системи вищої інтегрованої освіти, в якій кожна доросла людина з обмеженнями життєдіяльності унаслідок порушення здоров’я, що має потребу та інтелектуальні можливості до здобуття вищої освіти, мала б рівний доступ до неї у вищому навчальному закладі різних форм власності та підпорядкування, територіального розташування. На сприяння вирішенню цієї проблеми направлений науково-педагогічний експеримент “Системний підхід до організації інтегрованого навчання студентів з особливими освітніми потребами у вищих навчальних закладах Ш-ІV рівнів акредитації”, який започатковано наказом Міністерства освіти та науки України від 27.06.2008 року № 587. Цим наказом затверджена програма експерименту та Координаційна рада для супроводу та узагальнення результатів експерименту (науковий керівник експерименту Шевцов А.Г.). У програмі визначено, що метою дослідження є розробка та експериментальна перевірка нормативів до реабілітаційних заходів засобами освіти, які є елементами технології впровадження комплексного супроводу навчання студентів з особливими освітніми потребами. Об’єкт дослідження — навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах Ш-ІV рівнів акредитації, в яких навчаються студенти з обмеженнями життєдіяльності. Предмет дослідження — методи, форми, й засоби формування умов комплексного супроводу навчання студентів з особливими освітніми потребами. На цей час в рамках експерименту робочою групою розроблено тимчасове положення “Про організацію ін-

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

В статье изложены основные принципы создания специальных организационно-педагогических условий и комплексного учебнореабилитационного сопровождения студентов с ограничениями жизнедеятельности в условиях интегрированного высшего учебного заведения.

The article describes fundamental principles for setting special organisational and pedagogical conditions and complex educational support for students with limited abilities in integrated higher educational settings

#1/2010

17

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE тегрованого навчання осіб з інвалідністю у вищих навчальних закладах III-IVрівнів акредитації незалежно від форм власності та підпорядкування”, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2009 р. № 809. На основі узагальненого досвіду навчання студентів з інвалідністю у закладах, що є учасниками експерименту, положенням пропонується певна схема управління навчально-реабілітаційною системою ВНЗ, яка є універсальною і може бути застосована у будь-якому вищому навчальному закладі незалежно від кількості студентів з інвалідністю, які у ньому навчаються. Цим документом також визначаються організаційні засади забезпечення особам з особливими освітніми потребами (студентам з інвалідністю) рівний доступ до якісної вищої освіти шляхом організації інтегрованого навчання та створення для них спеціального освітнього середовища. Національний педагогічний університет імені Н.П. Драгоманова як учасник експерименту на шляху до створення своєї системи комплексного супроводу студентів з інвалідністю. Провідну роль у цьому процесі відіграє потужний науково-методичний та кадровий потенціал Інституту корекційної педагогіки та психології університету. У 2008 році відповідно до зазначених офіційних документів та загальної концепції розвитку Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на базі зазначеного вище інституту створено Науково-методичний центр освіти та соціального реабілітування осіб з обмеженнями життєдіяльності з Лабораторією соціального та професійного реабілітування дорослих осіб з обмеженнями життєдіяльності, на яку покладено обов’язки проведення науковометодичних досліджень у сфері створення умов для інтегрованого навчання студентів з інвалідністю. Принципи формування навчально-реабілітаційного простору для студентів з обмеженнями життєдіяльності у вищому навчального закладі можна також викласти таким чином: • освітньо-реабілітаційний процес у ВНЗ має бути особистісно орієнтованою системою; • підхід до роботи зі студентом має бути диференційований залежно від нозології та його особливих освітніх потреб;

18

#1/2010

• необхідне поєднання форм та змісту навчально-виховного процесу з індивідуальними корекційно-реабілітаційними заходами та системно-синергетична взаємодія всіх елементів навчально-реабілітаційного простору вищої освіти; • має відбуватися поетапне адаптування осіб з інвалідністю до навчального процесу у ВНЗ, впровадження якого починається з довузівської підготовки; • під час організації освітньо-реабілітаційного процесу у ВНЗ потрібно застосування інноваційних моделей навчання на основі наукових засад андрагогіки та реабілітології, системне та послідовне впровадження сучасних технологій оптимізації вищої освіти студентів з інвалідністю, зокрема дистанційного та комп’ютерного навчання; • система супроводу студентів з інвалідністю має базуватися на забезпеченні пріоритету їхніх прав на задоволення відповідних особливих освітніх потреб та створення для них спеціальних умов навчання, умов для самоактуалізації, самовдосконалення та творчої самореалізації студента. Отже, змоделюємо організаційні умови створення корекційно-розвивального навчально-реабілітаційного простору для студентів, що навчаються в інтегрованій академічній групі. Метою організації інтегрованого навчання у вищих навчальних закладах є створення навчально-реабілітаційного освітнього середовища та відповідної системи супроводу, спрямованої на забезпечення різнобічного особистісного розвитку, творчої самореалізації осіб з інвалідністю, їх конкурентоспроможності на національному та міжнародному ринках праці. Основними завданнями організації системи інтегрованого навчання є: • забезпечення права вільного вибору особами з інвалідністю навчального закладу та форми навчання; • створення системи комплексного навчально-реабілітаційного супроводу студентів з інвалідністю у вищих навчальних закладах, яка включає, зокрема, створення безбар’єрного архітектурного середовища, здійснення у процесі навчання кваліфікованого корекційно-реабілітаційного, психолого-андрагогічного, соціального,

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE соціально-середовищного, соціальнокультурного, медичного, валеологічного, спортивно-фізкультурного, правового, організаційного, технічного та інших видів супроводу студентів з інвалідністю з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку, задатків і здібностей та особливих освітніх потреб; • поєднання навчально-виховного процесу з індивідуальними корекційно-реабілітаційними заходами; • збереження і зміцнення духовно-морального, фізичного, психічного та соціального здоров’я студентів; • підвищення якості навчально-виховного процесу щодо студентів з інвалідністю та сприяння ефективному здобуттю професії вищезазначеними особами. Види, зміст і обсяги необхідного комплексного навчально-реабілітаційного та іншого супроводу студентів з інвалідністю у ВНЗ надаються відповідно до Індивідуальної навчально-реабілітаційної програми студента з інвалідністю (надалі — Індивідуальна навчально-реабілітаційна програма). Індивідуальна навчально-реабілітаційна програма розробляється та затверджується навчально-реабілітаційною комісією навчального закладу відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.07 № 757), Державної типової програми реабілітації інвалідів (Постанова Кабінету Міністрів України від 8.12.06 № 1686), Індивідуального навчального плану студента, державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій України (Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”) та Типової навчально-реабілітаційної програми студентів з інвалідністю. Індивідуальна навчально-реабілітаційна програма складається як на весь період навчання, так і на кожний навчальний рік окремо. Індивідуальна навчально-реабілітаційна програма є обов’язковим додатком до Індивідуального навчального плану студента, який формується на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, що вибрані сту-

дентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Індивідуальна навчально-реабілітаційна програма формується після відповідної заяви студента з інвалідністю до адміністрації ВНЗ. Форми організації навчального процесу та форми навчання для осіб з інвалідністю визначаються відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Нормативний термін навчання студента з інвалідністю визначається галузевими стандартами вищої освіти. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний відповідно до рішення навчально-реабілітаційної комісії, але не більше одного року на бюджетній формі оплати навчання без урахування академічних відпусток. У вищому навчальному закладі створюється академічна група (групи), в якій спільно навчаються особи з особливими освітніми потребами (однієї чи кількох нозологій) зі студентами, які не мають таких потреб. З огляду на особливі комунікативні та фізичні потреби студентів можлива організація їхнього навчання у спеціальних академічних групах. Формування академічних груп інтегрованого навчання здійснюється згідно з умовами прийому студентів до вищого навчального закладу та Індивідуальної навчально-реабілітаційної програми. Куратором-консультантом академічної групи інтегрованого навчання є співробітник навчального закладу, права і функціональні обов’язки якого визначені окремим посадовим положенням, що затверджується адміністрацією закладу. У системі організаційного супроводу навчально-реабілітаційного процесу у ВНЗ пропонується створити такі нові органи як навчально-реабілітаційна комісія та спеціалізований навчально-реабілітаційний підрозділ. Навчально-реабілітаційна комісія (надалі — Комісія) вищого навчального закладу (або навчального підрозділу) є організаційно-консультативним органом адміністрації та утворюється наказом керівника закладу (навчального підрозділу) з метою упорядкування та ефективної організації навчально-реабілітаційного процесу для студентів з інвалідністю та діє згідно з Положенням про Комісію, затвердженим керівництвом закладу.

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

19

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE Комісія створюється у складі кураторів-консультантів академічної групи інтегрованого навчання, досвідчених викладачів, завідувачів кафедр, представників адміністрації закладу, лікарів, фахівців з фізичного реабілітування, практичних, медичних та спеціальних психологів, корекційних та соціальних педагогів, спеціалістів з технічних засобів реабілітування, представників медико-соціальної експертної комісії, навчально-реабілітаційного підрозділу, адміністрації закладу та навчального підрозділу, студентського самоврядування. До роботи Комісії залучаються також представники виконавчих органів місцевих адміністрацій у сфері науки і освіти, соціального захисту та праці, охорони здоров’я та молоді, обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, громадських організацій. Комісія спільно з навчально-реабілітаційним підрозділом закладу здійснює: • надання рекомендацій приймальній комісії щодо прийому осіб з інвалідністю до вищого навчального закладу; • затвердження індивідуальних навчально-реабілітаційних програм; • надання адміністрації консультацій щодо організації інтегрованого навчання та навчально-реабілітаційного процесу; • вирішення стратегічних питань розвитку системи інтегрованого навчання студентів з інвалідністю у вищому навчальному закладі. Навчально-реабілітаційний підрозділ (надалі — Підрозділ) вищого навчального закладу є структурним підрозділом закладу (факультету, інституту, філії) та утворюється наказом керівника закладу з метою задоволення індивідуальних освітніх потреб студентів з інвалідністю різних нозологій, їх відповідного комплексного навчально-реабілітаційного супроводу та ефективної організації навчально-виховного процесу. Підрозділ діє на підставі Положення, затвердженого керівником вищого навчального закладу та погодженого Міністерством освіти і науки України. Підрозділ виконує функції: • Складання індивідуальних навчальнореабілітаційних програм та контролю за їх виконанням.

• Планування навчально-реабілітаційної роботи, моніторинг її ефективності.

20

#1/2010

• Організації кваліфікованого корекційнореабілітаційного, психолого-андрагогічного, соціального, соціально-середовищного, соціально-культурного, медичного, валеологічного, спортивно-фізкультурного, правового, організаційного, технічного та інших видів супроводу студентів з інвалідністю.

• Надання консультацій адміністрації закладу у створенні безбар’єрного архітектурного середовища та спеціалізованої матеріально-технічної бази.

• Сприяння впровадженню у закладі спеціальних інформаційних і навчальних технологій.

• Підготовки спеціалізованого навчальнометодичного забезпечення та науковометодичного обґрунтування різних аспектів інтегрованого навчання.

• Моніторингу соціально-побутових та санітарно-гігієнічних умов проживання студентів з інвалідністю у гуртожитках.

• Підготовки рекомендацій приймальній комісії щодо прийому абітурієнтів з інвалідністю до вищого навчального закладу.

• Надання адміністрації навчального закладу та його навчальним підрозділам консультацій щодо організації інтегрованого навчання студентів з інвалідністю, планування навчально-виховної роботи з цими особами та подальшого покращення навчально-реабілітаційного процесу.

• Адаптування студентів з інвалідністю до навчання в умовах вищої освіти.

• Супроводу студентів з інвалідністю, що навчаються за денною (очною), вечірньою, заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання.

• Допомоги випускникам у працевлаштуванні та подальшому адаптуванні до професійної діяльності.

• Підготовки педагогічних та інших працівників ВНЗ до роботи зі студентами з інвалідністю різних нозологій шляхом підвищення їх кваліфікації, проведення семінарів та ознайомчих лекцій.

• Просвітницька діяльність серед студентів без інвалідності щодо аспектів інтегрованого навчання у ВНЗ.

• Участі у довузівській підготовці абітурієнтів з інвалідністю до навчання за умов ВНЗ.

• Проведення профорієнтаційної роботи серед учнів з інвалідністю, організація підготовчих курсів.

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE • Фахового консультування кафедр ВНЗ у підготовці навчальної інформації (тексти лекцій, підручники, малюнки, графіки, таблиці тощо), у тому числі в альтернативній формі — в електронній та мультимедіа формах, за абеткою Брайля, для врахування потреб в освітніх послугах студентів з інвалідністю певних нозологій.

• Координації всіх служб закладу щодо організації комплексного навчально-реабілітаційного супроводу навчання студентів з інвалідністю.

• Організації взаємодії навчального закладу з місцевими органами виконавчої влади, державними та недержавними установами, що працюють у сфері медико-соціального реабілітування, освіти та працевлаштування осіб з інвалідністю, громадськими організаціями та фондами з метою сприяння підвищення навчально-реабілітаційного процесу та якості наНАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНА КОМІСІЯ

дання послуг з комплексного супроводу осіб з інвалідністю.

• Організації волонтерської роботи за напрямами діяльності Підрозділу.

• Забезпечення послідовності, комплексності та безперервності виконання реабілітаційних заходів, оцінку їх результатів та ефективності. До штатного розпису Підрозділу вводяться посади, які необхідні для ефективної організації корекційно-реабілітаційного, психолого-андрагогічного, соціального, соціально-середовищного, соціальнокультурного, медичного, валеологічного, спортивно-фізкультурного, правового, організаційного, технічного та інших видів супроводу осіб з інвалідністю. Організаційна схема складання Індивідуальної навчально-реабілітаційної програми студента з інвалідністю у ВНЗ згідно з наведеною вище концепцією показана на рисунке. НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПІДРОЗДІЛ

ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНА ПРОГРАМА СТУДЕНТА

Типова навчальнореабілітаційна програма студента з інвалідністю

Індивідуальна програма реабілітації інвалідів

Індивідуальний навчальний план студента ОКХ-ОПП

Державна типова програма реабілітації інвалідів

ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ ТА ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ УКРАЇНИ Рисунок. Організаційна схема складання Індивідуальної навчально-реабілітаційної програми студента з інвалідністю у ВНЗ

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

21

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ПОДОЛАННЯ АУТИЗМУ Шульженко Д. І. кандидат педагогічних наук, професор кафедри корекційної психопедагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова. С 24 апреля по 31 мая 2010 года в г.Киеве был реализован проект, посвященный феномену аутизма,исследования которого проходило в мировом масштабе. В 2008 году ООН объявило 2 апреля Всемирным Днем аутизма.

From 24 April till 31 May 2010 in Kiev, Ukraine, took place first national project devoted to phenomena of autism, researches of which are held worldwide. The article is devoted to «AUT» project and perspectives of its development in Ukraine.

22

#1/2010

З

містовна, інтелектуальна та композиційна концепції проекту визначалися на основі тих соціальних викликів, які йшли від суспільства щодо допомоги аутичним людям і тому організатори проекту вважали за потрібне звернутися до всіх сфер (мистецька, філософська, психологічна, педагогічна, літературна) суспільного життя, в яких досліджується проблема аутизму. Представники цих сфер 24 квітня 2010 зібралися в приміщенні Шоколадного будинку, філії Київського музею російського мистецтва. Були присутні посли іноземних держав, акредитовані в Україні, міністри кабінету міністрів, депутати Верховної Ради, представники медичної та дефектологічної науки, мистецтва, журналісти телебачення, радіо та преси. За такого представництва відчулася значущість події, яка ще напередодні мала масштабне резонансне звучання в корекційно-педагогічній сфері, серед батьків і всіх тих, хто розуміє значущість допомоги аутичним дітям. Інститут корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова представляв директор інституту, доктор педагогічних наук, академік В. М. Синьов, перший заступник директора інституту, завідувач кафедри логопедії доктор педагогічних наук, професор М.К. Шеремет, доктор педагогічних наук, професор кафедри логопедії А.Г. Шевцов, кандидат педагогічних наук, професор кафедри корекційної психопедагогіки Д.І. Шульженко, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спецпсихології та медицини Л.М. Руденко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії В.О. Кондратенко. З проектом ознайомилися близько 500 студентів ІКПП денної, заочної форми навчання, спецкурсу, магістратури та аспірантури. Разом з ними приходили батьки аутичних дітей і, майже місяць, у стінах нашого інституту відбувалося обговорення не тільки дефектологами цієї, безперечно важливої соціальної події, а й розуміння кожним студентом глибини і масштабу проблеми подолання аутизму в нашому суспільстві. Авжеж, небайдужі до страждань студенти, які готуються до роботи з дітьми шукають для себе окрім аудиторних, додаткові джерела інформації про аутизм. Так відвідавши виставку робіт аутичних художників, імена яких відомі в царині сучасного світового мистецтва, студенти Інституту корекційної педагогіки та психології, були вражені якістю передачі аутистичного сприймання світу, осмисливши значущість обраної професії дефектолога вираженого в художньому образі: “Мене надзви-

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE чайно вразила ця виставка, і навіть дещо змінила моє життя. Я вдячна тим людям, які створили цей проект, бо тепер кожен може подивитися на світ — очима аутиста. Я вважаю, що аутисти — це унікальні люди, бо вони, спостерігаю, і більш ніж впевнена, що вони бачать те важливе, що ми навіть не помічаємо”, — написала студентка першого курсу; “Проект допоміг зрозуміти мені значущість моєї майбутньої професії корекційного психолога”, — вважають випускники магістратури. Як кожне суспільне явище, проект повинен розбурхати суспільство до рівня усвідомлення кожної людини актуальності предмету, про який створюється той чи інший соціальний захід. Автором і організатором проекту вдалося зробити психологічно достовірним, фахово потужнім, соціально відверненим і яскравим, емоційно впливовим, інформаційно якісним. Спостерігаючи за поведінкою аутичних дорослих, з якими можна було поспілкуватися на проекті, зупиняється на думці, що вони колись вважались ненаучуваними, прикладом чималих зусиль, які вони та їх батьки доклали для розвитку щасливої, самодостатньої особистості. Відповідаю на питання газети “День” куратор і мистиня проекту Оксана Мерфенко вважає, що аутизм — тема — виклик як для медицини, так і, в багато більші мірі, для сфери освіти та соціальної адаптації, але завдяки запропонованому нами, новому неординарному підходу, мистецькому погляду на тему аутизму, багато хто отримує відповіді на свої запитання. Адже, аутизм це не просто діагноз, не тільки діти, які такими народилися. Це нове покоління людей, нове суспільство. Таким чином, художниця розкриває феномен сучасного прояву аутизму через призму “перенасиченості” інформацією сучасних дітей, внаслідок якої соціальні стосунки між людьми стають більш складними. На її думку має змінюватися все від системи освіти до нашого з вами ставлення до проблеми аутизму. І цей проект, — сподівається Оксана Мерфенко, частково зніме фобії, розвіє певні забобони й зайвий трагізм. Говорячи про співвідношення образного та понятійного початків творчості, Альберт Ейнштейн заявляє: “…я не вважаю правильним приховувати логічну залеж-

ність поняття від чуттєвого сприймання” [с 203]. Особливість такого висловлювання Альберта Ейнштейна геніального вченого, який мав аутистичні риси, полягає в тому, що поняття, мовленнєві знаки не є результатом послідовного опису передуваного образу чи комбінації образів, а слугує лише умовним символом, для переводу незакінченої невербальної роботи в загальноприйняті знаки мовних або математичних термінів. Саме чуттєвість мислення аутичної людини, автор терміна “аутизм” Ейген Блейлер вже сто років тому вважав важливою непересічною переважаючою властивістю аутистичного мислення над логічним. У складних життєвих ситуаціях, з якими може кожна людина зустрітися, логічність мислення блокує швидкому та ефективному прийняттю рішення, на відміну від чуттєвого мислення. Тому підхід до розкодування (розшифровки) творів мистецтва, особливо творів мистецтва аутичних людей є надзвичайно актуальним під час вивчення їх особистісних особливостей. На думку Ю. Лотмана, особистісне переживання світу будується, як постійна система внутрішніх перекладів. Так аутична людина складає математичні формули, вірші, малює у свій спосіб мислення, зображаючи образи, на перший погляд, незрозумілі для нас, але аналогічно, як перекладач фахово перекладе українською складний текст, наприклад, з німецької, знаючи історію становлення мови, її морфологію, стилістику граматики, а для того щоб українською сподобався цей текст, додасть психологічного контексту, використовуючи етнопсихологічні установки, тоді це буде переклад, який, за словами Ю. Лотмана, “…є механізмом створення нової думки”. Для того, щоб зрозуміти творчість аутичних людей, новою думкою у тих, хто має потребу їх зрозуміти, має визріти нова думка, яка буде поєднувати знання особливості аутистичного мислення творця, його особливості самовираження, історію його життя, мрії, потреби, страхи і розуміння того, що він своєю творчістю хоче нам відкрити: пожалітися, признатися у коханні, розповісти чого він боїться, яку таємницю хоче нам відкрити, від чого попередити. З метою обговорення проблеми подолання аутизму в Україні 13 травня 2010 ро-

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

23

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE ку відбувся “круглий стіл” за участі науковців, філософів, митців, арт-критиків, психологів, журналістів. Інтерес до його проведення з боку засобів масової інформації обумовлювався актуальністю та поліетиологією аутистичних різновидів. Корекційно-педагогічний, медичний і психологічний напрям представляли: перший заступник директора інституту, завідувач кафедри логопедії доктор педагогічних наук, професор М.К. Шеремет, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спецпсихології та медицини Л. М. Руденко, кандидат педагогічних наук, професор кафедри корекційної психопедагогіки Д. І. Шульженко. В палкій дискусії представники філософських, дефектологічних, мистецьких та журналістських шкіл, визначали пріоритети тих чи інших підходів, дійшовши до висновку, що там де мова йде про розвиток, навчання і освіту аутичної людини, приоритетним є напрям психоло-педагогічної корекції, у зміст якого закладаються принципи спеціальної дидактики, особливо положення В.М. Синьова про оптимістичність прогнозу розвитку кожної дитини, розвиток якої потребує спеціальних умов навчання та виховання. Виступаючи на “круглому столі” професор М.К. Шеремет обґрунтовано довела, що аутистичні порушення, які гальмують розвиток дитини, можливо подолати за умов раннього втручання, діагностики та комплексної (медико-психолого-педагогічної) корекції. Система такої корекції давно створена в нашій державі, діти з різним психофізичними порушеннями проходять шляхи індивідуальної та групової корекції в умовах родини, в спеціальних дошкільних шкільних, освітньо-реабілітаційних установах. Ми, як фахівці, розуміємо наскільки відповідальним є сучасний, початковий етап розбудови системи допомоги людям з аутизмом і, зокрема, дорослим. Ми готуємо фахівців, які системно і технологічно готові вирішити психологічні педагогічні, інтелектуальні, лінгвістичні, логопедичні, емоційні, творчі діяльнісні, особистісні та інші проблеми аутичних людей. Професор Києво-Могилянської академії, доктор філософських наук Михайло Мінаков висловив цікаву думку про те, що про аутоагресію, агресію, спрямовану на самих себе — взагалі не треба говорити, якщо згадати останні політичні вибори: “ Не

24

#1/2010

думаю, що аутизм, насправді, є проблемою у нашій державі, це — норма”. Арт-критик Костянтин Дорошенко, зі свого боку, інтерпретує аутизм, як нове світосприйняття, зазначає, що його треба вивчати, розуміти і, як не парадоксально, ним оволодіти, щоб нам “… самим було легше жити в цьому відчудженому світі і щоби зрозуміти, як одне з одним спілкуватися”. Таким чином, різні думки членів суспільства створили під час соціально-психологічного проекту, присвяченого проблемі подолання аутизму нові концепції, напрями, які в подальшому будуть оптимістично та позитивно переосмислені, конструктивно розроблені та впроваджені у практику життя. Так, на діаграмі №1 представлені компоненти проекту, які організатори визначили у якості його основних складових. За цими компонентами ефективно, резонансно і красиво був реалізований проект “АУТ”. Разом з тим, саме життя доповнило його іншими складовим, які після його закінчення живуть вже своїм життям. Так, суспільство отримало інформацію про те, що існують громадяни з особливостями психічного розвитку, що вони талановиті і професійні, кожен у своїй сфері, і, що важливим є розуміння їхньої психології: пізнавальних процесів, почуттів, емоцій, мовлення, спілкування і поведінки; суспільство зрозуміло, що допомогти їм можна подолати аутизм з позицій інновацій підходів, розробки програм освіти і виховання, визначити прогноз розвитку особистості аутичної дитини з позицій її власних установок, здібностей і здатностей; осмислило та усвідомило важливість співпраці, взаємодії і спілкування аутичної дитини з однолітками, і на решті підтримало всіх, хто не був байдужим до тих художників, батьків аутичних які відкрито і щиро розповіли в інтерв’ю пресі, радіо і телебаченні, зокрема фільмі “Діти моно”, виробництва канала ІНТЕР, книзі Діни Шульженко “Аутизм — не вирок” та Марка Гедеона “Дивний випадок із собакою вночі”. Ці книги, окрім літературної, визначили супервізійну, корекційно-педагогічну, психокорекційну, освітньо-реабілітаційну, інклюзивну та інші, важливі складові проекту (діаграма 2.). Український і англійський автори на матеріалі наукових досліджень та прикла-

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE

Літ ера т

урн а

я ожн Худ

Ме дій н

а

н цій ма

а

ор Інф

ий фонд Міжнародн дям з ю допомоги л “Аут” м о аутизм

Філо

софс ь

ка

Фа ва хо

с Ди

Особистісна

на

й сі у к

Діаграмма 1. Складові соціальнопсихологічного проекту “Аут”

рна Пі зн а

ва

ль на

рату Літе

на

цій

іта

біл

ційні

еа -р

ьо

ітн

Іннова

в Ос Су гр спіл ом ьн ад і (е ян ськ лем ої ент по и зиц ії

Філ

)

Корекційно-педагогіч

йні

хоко рекц і

Пси

ер

ва й

зе р

ні

о

Пс их бат олог ькі ічн ва ап ути ідт чн рим их діт ка ей

а ійн оц

уп

тна

Ем

С

Фіхова експер

и світ

ські

Діаграмма 2. Складові соціальнопсихологічного проекту “Аут”

ні

Батьків

рма фо а вн й юзи х діте л к Ін ични аут

ька

фс осо

Ось так виглядає діаграма після реалізації (проведення) проекту “АУТ”

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

25

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE дів із життя аутичних людей та їх родичів, друзів, педагогів — оптимістично стверджують, що корекційний шлях, обраний з метою подолання аутизму — найбільш вдала і ефективна дорога. І, нарешті, базовою, надзвичайно важливою у нащ час, складовою проекту є створення Міжнародного Благодійного Фонду допомоги, розвитку, корекційного навчання та виховання, дошкільної, шкільної спеціальної та інклюзивної дітей та дорослих з аутизмом. Ціль створення Фонду: здійснення благодійної діяльності в інтересах дітей хворих на аутизм. Основними завданнями Фонду є: • об’єднання зусиль фізичних та юридичних осіб, як резидентів, так і нерезидентів, для досягнення статутної цілі Фонду; • залучення фінансових коштів, в тому числі в іноземній валюті, фізичних та юридичних осіб, як резидентів, так і нерезидентів, для здійснення благодійної діяльності; • привернення уваги зі сторони населення, юридичних осіб, як резидентів, так і нерезидентів, а також органів державної влади та місцевого самоврядування на існуючі проблеми, пов’язані з аутизмом в соціальній сфері життя. Предметом діяльності Фонду є: • фінансування діяльності закладів, установ та організацій, які спеціалізуються на реабілітації, навчанні, вихованні хворих дітей; • сприяння проведенню заходів, програм, які направлені на поширення інформації про проблему аутизму та підвищенню рівня обізнаності населення України про цю проблему; • сприяння навчанню та підвищенню кваліфікації, надання грантів на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, вчених, які вивчають проблему аутизму та її аспекти; • фінансування лікування хворих дітей, включаючи оплату лікувальних процедур і лік, пересування, проживання, харчування дітей та осіб, що їх супровжують, оплата інших супутніх витрат; • фінансування навчання хворих дітей, в тому числі в спеціалізованих навчальних закладах.

26

#1/2010

• поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації дітей хворих на аутизм; • сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища. Фонд здійснює свою діяльність у таких формах: • одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги; • систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги; • фінансування конкретних цільових програм; • допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність; • дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання об'єктів власності; • подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності; • прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або частковому утриманню об'єктів благодійництва. Для досягнення своєї мети Фонд має право: • вносити пропозиції і порушувати клопотання перед органами державного управління і місцевого самоврядування, а також іншими особами стосовно виконання цілі і завдань Фонду; • брати участь у розробці, громадському обговоренні, експертизі та моніторингу регуляторних та інших нормативно-правових актів, що стосуються цілі і завдань Фонду; • представляти інтереси та захищати права членів Фонду та набувачів благодійної допомоги; • встановлювати і розвивати гуманітарні і професійні зв’язки в Україні, обмінюватися інформацією, волонтерами і спеціалістами з відповідними організаціями України; • самостійно визначати форми, об’єкти та обсяги благодійної діяльності, затверджувати і виконувати благодійні програми, в тому числі на підставі пожертвувань та контрактів про благодійну допомогу; • поширювати інформацію про діяльність Фонду, пропагувати свої ідеї, ціль і завдання, назву і символіку;

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE • укладати договори та інші правочини з метою виконання завдань Фонду з органами державного управління та місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, громадянами та об’єднаннями громадян; • сприяти проведенню та брати участь у міжнародних, національних і місцевих конференціях, семінарах та інших освітніх, наукових і просвітніх заходах з питань, пов’язаних із метою Фонду; • бути засновником чи учасником спілок, асоціацій та інших добровільних об’єднань, що сприяють виконанню завдань Фонду; • організовувати збір добровільних пожертв і допомоги, внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних і міжнародних організацій, та інших ресурсів для виконання завдань Фонду; • бути одержувачем та набувачем гуманітарної допомоги; • засновувати засоби масової інформації, підприємства, установи та організації з правом юридичної особи, необхідні для статутної діяльності Фонду, сприяти видавничій діяльності та бути її суб’єктом, створювати та утримувати оздоровчі і реабілітаційні заклади в установленому законодавством порядку; • бути учасником інших благодійних організацій і міжнародної благодійної діяльності; • організовувати конкурси, благодійні фестивалі, концерти, аукціони, ярмарки та інші благодійні заходи у встановленому законодавством порядку; • встановлювати почесні відзнаки і винагороди для осіб, які мають заслуги в здійсненні статутних завдань Фонду.

Здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов’язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством України порядку. Серед засновників Міжнародного благодійного Фонду допомоги людям з аутизмом доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, директор Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова В.М. Синьов; членів наглядової ради — доктор педагогічних наук, професор, перший заступник директора з наукової роботи Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри логопедії М. К. Шеремет; членів фонду — викладачі ІКПП, інших університетів, директори шкіл, освітньо-реабілітаційних закладів, вчителі, психологи, реабілітологи — представників майже з усіх регіонів нашої держави. Шляхетну мету Фонду, спрямовану на подолання психічних (інтелектуальних, мовленнєвих, поведінкових, емоційних) порушень у дітей та дорослих розуміють батьки аутичних дітей і очікують від його діяльності конкретних соціальних та корекційно-педагогічних заходів, які в подальшому допоможуть їхнім дітям подолати аутизм. Так, одним із дієвих засобів поширення інформації про аутизм є видання книжок, в яких розповідається про життя аутичних людей, особливості їхнього світосприймання, стосунки з оточуючими людьми, їх внутрішні переживання, психологічні установки тощо.

Корисні посилання http://www.stb.ua/newsv.php?item.37540 http://www.pl.com.ua/?pid=34&artid=12602 http://pr-liga. org.ua/2010/05/11/мистецтво-як-pr-інструмент/http://www.ukr.net/news/v_kieve_startuet_proekt_aut-12753421.html http://bookinist.pp.ua/?p=4866 http://news.bigmir.net/ua/entertainment/269792/?bm_lang=ua&; http://www.knukim.edu.ua/blog/print.php?type=N&item_id=131 http://www.fl-life.com.ua/wordpress/2010/05/татьяна-гершуни-о-проекте-аут-гуманно/http:// www.molodasyla.org.ua/article/show/article_271.html http://podrobnosti.ua/photogallery/cat27256/http:http://www.kv.com.ua/archive/242333/ social/242348.html http://www.kv.com.ua/archive/242954/culture/242976.html http://ukrafoto. com/reportages.php?id=3566&photo=64512 http://www.pl.com.ua/?pid=49&artid=12520

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

27

НАУКА-ПРАКТИЦІ FROM SCIENCE INTO PRACTICE http://www. day.kiev.ua/295002 http://life.pravda.com.ua/private/4bb71ee04b64c/ http://www.day.kiev.ua/296120/ http://ua.korrespondent.net/showbiz/1069113/print http://www.pl.com.ua/?pid=61&artid=12377&ccatid=67 http://deemon-amorales.livejournal.com/83299.html http://www.kreschatic.kiev.ua/ru/3681/news/1270623746.html http://news.most.ua/node/33401 http://wtf.most.ua/ru/node/2457 http://www.familia.com.ua/content/view/1101/88888937/ http://www.moemisto.com.ua/18499 http://www.glevaha.com/index.php http://beridarom.org.ua/component/content/frontpage/frontpage.html?start=15 http://sites.google.com/site/nashdnepropetrovsk/afisa/vsokoladnomdomikevkieveprojdethudozestvennyjproektaut http://vsekommentarii.com/news/2010/04/21/2186709.htm http://www.energoforum.com.ua/news_625212.html http://invasport.kiev.ua/2010/04/2294 http://my.opera.com/diamant-art/blog/2010/04/19/kyiv-art-outchilds http://globalinfo.com.ua/cultura_novosti/v_shokoladnom_domike_projdet_vystavka_aut.html http://www.intv.ua/ru/article/200454/ http://community.livejournal.com/asperger_ru/36842.html http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-60443-U-Shokoladnomu-budynochku-v-Kyyevi-projde-mysteckyjproekt-Aut http://www.onews.com.ua/west/zakarpattya/cinema/ukr/news/24717.html http://vsekommentarii.com/news/2010/04/21/2186058.htm http://ua.redtram.com/go/239435413/top100/ http://ru.redtram.com/go/238275420/ http://reznichenko-d.livejournal.com/157289.html http://news.join.ua/read/10/20/89/17/ http://www.kultprosvet.com.ua/news/4bb5c57417574/ http://www.autisminfo.ru/news.php?readmore=177 http://masovka.com.ua/content/view/6388/60/ http://www.knukim.edu.ua/blog/print.php?type=N&item_id=131 з прес-конференції: http://www.autism.ru/read.asp?id=113&vol=21 http://korrespondent.net/showbiz/afisha/1063116 http://kiev.svidomo.org/news/u-kyjevi-prezentuvaly-proekt-pro-kulturnyy-autyzm.html http://www.interfax.com.ua/rus/press-conference/35429/ http://news.most.ua/node/32896 http://news.ukrchas.net/2010/04/01/proekt-aut-do-vsesvitnoho-dnya-autyzmu/ http://www.dislife.ru/flow/theme/7625/ http://odessa.info/?p=9045 http://regionline.dp.ua/?p=11348 http://www.dislife.ru/flow/theme/7625/

28

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ BEST PRACTICE EXPERIENCE

ЗНАЙОМТЕСЬ: SHAREMUSIC Ірина Мартиненко виконавчий директор УАКП доцент кафедри логопедії НПУ імені М.П. Драгоманова

В

ажливим результатом міжнародного співробітництва українських інститутів є знайомство із новітніми методами і формами реабілітаційної допомоги особам з порушеннями психофізичного розвитку. У результаті українсько-шведського співробітництва за підтримки шведської Агенції культури та мистецтва у 2010 році українські дефектологи мали змогу ознайомитись із технологіями роботи “ShareMusic» (переклад: поділись музикою). Організація «ShareMusic» була заснована в Північній Ірландії у Великобританії в 1985 році (www.sharemusic.org.uk). Визнаючи основним завданням реабілітаційного простору розвиток індивідуальної творчості, SHARE MUSIC із моменту заснування була спрямована на надання можливостей людям з нормальним розвитком та порушеннями психофізичного розвитку брати участь у найрізноманітніших музичних дослідах у компанії кваліфікованих музикантів та добровільних помічників, професійних викладачів. З цією метою у роботі використовувались клавішні, акустичні інструменти, вокальні та музичні композиції, створення пісень, танцювальних композицій. Водночас, хочу підкреслити, що музичне обладнання завжди було вискокотехнологічним і різноманітним, що дає можливість реалізувати творчі прагнення людей із різним ступенем оволодіння вміннями використання спеціального музичного обладнання. Одним з основних положень цієї організації було сприяння участі інвалідів у творчому процесі разом з особами без порушень у розвитку. Пріорітетною для «ShareMusic» була і залишається робота у співпраці з іншими організаціями з аналогічними

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

Статья посвящена новому направлению использования искусства с коррекционной целью, которое пришло из Швеции и Великобритании «Share music». Автор раскрывает содержание и описывает формы работы, цель и прогнозированные результаты деятельности по проекту «Share music».

The article is devoted to the new trend in application of art with corrective purpose, introduced

by Sweden and Great Britain — «Share music». The author describes the content and forms of work, objectives and forecasted results of activities in the framework of «Share music» project.

#1/2010

29

З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ BEST PRACTICE EXPERIENCE цілями, з метою інтеграції інвалідів в основну музичну діяльність, коли це можливо. Центральна концепція зазначеної організації була висловлена на доповіді ShareMusic у 2003 — це концепція «художньої досконалості». Представники організації вважають, що їхня робота спрямована, насамперед, на якість і, на якісну підготовку концертів під назвою ShareMusic незалежно від фізичного, психічного та юридичного стану їх учасників. У програмі зазначається щодо вимог до кандидатів: цільова група — особи з порушеннями опорно-рухової сфери і сенсорними порушеннями. Ідейні активісти організації виникнення Share Music у Великобританії вважають природнім і логічним, зазначають, що ідеологічна база мистецтва і науки зявилася у цій країні у 19 столітті як реакція проти індустріалізації, проти класової і соціальної нерівності. Приблизно в цей же час у Швеції панували подібні ідеї, аналіз яких доволяє твердити, що: 1. Концепція мистецтва стала більш наближеною до пересічного громадянина і, що естетичні мистецькі заходи надали можливість здобути новий досвід і знання для всіх, незалежно від соціального статусу.

2. Набуття нового досвіду через мистецтво наблизило його до педагогіки, поклало початок розвитку педагогіки мистецтва. (Великобританія). Водночас, ShareMusic не єдина у своїй галузі в Великобританії і в світі в цілому. Так, у напрямі залучення людей з інвалідністю до мистецтва працює

Місія «Національного інституту мистецтв та інвалідності» (National Institute of Arts and Disabilities (NIAD) полягає у забезпеченні мистецькими програмами людей з обмеженими можливостями, що сприятиме творчому самовираженню, незалежності, та інтеграції в суспільство. Цей інститут на сьогодні є одним з провідних у світі у сфері мистецтва, культури та осіб з інвалідністю. Діяльність організацій, повязаних з мистецтвом та залученням до нього осіб з інвалдіністю, набула найбільшої популярності у період з 70-х р.р. ХХ ст. і до сьогодні. Таким чином, останні чотири десятиліття стали свідками доволі інтенсивного розвитку в галузі, де ShareMusic є однією з ранніх ініціатив. Поява таких організацій була зумовлена потребами суспільства. Подібні потребит існували і в інших країнах, тому у Швеції було засновано ShareMusic Sweden.

Діяльність ShareMusic Sweden Організація ShareMusic Sweden була створена в 2002 році. Це некомерційна, незалежна від політики і релігії організація.

ShareMusic Sweden за час свого існування організували близько семидесяти курсів різного типу. Курси за місцем проживання залишається «золотим стандартом» в організації, хоча найбільшою популярністю користуються короткі інтенсиви, а також курси, спрямовані на ключові групи, як, наприклад, Britten-Pears School спрямована на підтримку художників, які хочуть розвивати свої компетенції в галузі мистецтва і для осіб з інвалідністю.

«Національний мистецький центр для людей з порушеннями у розвитку» (National Arts and Disability Center, Великобританія) сприяє повному включенню дітей і дорослих з обмеженими можливостями у суспільство через спілкування, драматизацію, літературу, виступи на сцені. «Національний мистецький форум осіб з порушеннями у розвитку» (National Disability Arts Forum, Великобританія) сприяє організації доступності мистецтва та заохочує людей з обмеженими можливостями до активнішої участі в різних мистецьких заходах. «Національний мистецький форум» заснував ARTS ACESS — онлайн путівник щодо мистецьких заходів країни.

30

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ BEST PRACTICE EXPERIENCE Швеції. Інші види діяльності також організовані в інших частинах по всій країні. Інші види діяльності — це участь у виставках, конференціях, реалізація проектів співробітництва на національному та міжнародному рівнях, з участю шкіл, організацій, фахівців і людей, які діють у сфері культури.

Galamanta У діяльності ShareMusic творчість займає особливе місце. Провідною ідеєю є можливість творити незалежно від соціального, фізичного, психічного статусу. Тому курси ShareMusic завжди охоплюють різні категорії учасників, і перевага надається мішаним групам, в яких учасниками виступають люди з порушеннями психофізичного розвитку разом з особами без порушень. Творче самовираження є основою взаємоідї, що забезпечує швидку і плавну інтеграцію кожного учасника в групу. Найпопулярнішою формою роботи ShareMusic Sweden є організація короткотермінових курсів у галузі музики, танцю, театру і мистецтва для всіх, хто хоче творити і розвиватися в компанії інших людей. Участь у курсах можуть брати всі незалежно від поперднього досвіду у мистецтві і наявності інвалідності. Структура кожного тижня в Share Music передбачає проведення організованої практики в першу половину дня (під керівництвом професійних музикантів, хореографів іт.д.), вільні майстер-класи в другій половині дня і шоу-презентації вечорами. Крім того, заплановано спеціальні години для обговорення і планування різних груп учасників. Фіналом тижня є «Гранд фінал» — публічний концерт, у якому себе презентує кожен учасник, міні-група. Ранкові засідання були спрямовані на координацію великі групи, а також більш дрібні групи і складався з ритму сесій, пісню, інструмент підготовки і драми сесій. Організація пропонує курси від початківців до кваліфікованих учасників. Програма курсу ShareMusic на сьогодні пропонується в північній, південній та західній

У серпні 2009 року в Стокгольмі, у приміщенні Центрального залізничного вокзалу в рамках Стокгольмського фестивалю культури та у співпраці з Moderna Dansteatern, ShareMusic представили свій перший публічний концерт-видовище під назвою «Galamanta». У проекті «Galamanta» із звичайними випускниками курсів працювали відомі музиканти.

Як твердять наші колеги це лише перша спроба презентувати свої результати широкій громаді, але не остання. Завдяки активній позиції голови ShareMusic Sweden Софії Александршон, з результатами та методами їх роботи мають змогу ознайомитись спеціалісти з різних країн. Україна долучилась до проекту ShareMusic разом з колегами з Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова. Сподіваємось, що така мміжнародна співпраця стане корисною для усіх сторін і українських організацій.

Корисні посилання sharemusic.se sharemusic.org.uk

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

31

АНОНС COMING SOON Департамент образования города Москвы Государственное образовательное учреждение Высшего профессионального образования города Москвы «Московский городской педагогический университет» Факультет специальной педагогики

Приглашаем Вас принять участие в IІІ международном теоретико-методическом семинаре

«СПЕЦИАЛЬНАЯ ПЕДАГОГИКА И СПЕЦИАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ: СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТЕОРИИ, ИСТОРИИ, МЕТОДОЛОГИИ», который состоится 4 апреля 2011 г. в учреждении факультета специальной педагогики Московского городского педагогического университета по адресу г. Москва, ул. Панферова, д. 8, корп.2.

НАПРАВЛЕНИЯ РАБОТЫ СЕМИНАРА Третий международный теоретико-методологический семинар «Специальная педагогика и специальная психология: современные проблемы теории, истории, методологии» продолжает, начатые в 2009 г., презентацию и обсуждение современных научно-теоретических и методологических оснований специальной педагогики и специальной психологии, новых исторических и компаративных исследований развития специального образования, специальной педагогики, специальной психологии в России и за рубежом. Тематика докладов и выступлений на семинаре: • актуальные проблемы развития понятийного аппарата специальной психологии и специальной педагогики; • проблема перехода от клинической к социокультурной парадигме в специальном образовании и специальной педагогике; • специальная психология и клиническая психология: проблема разграничения объекта и предмета исследования; • системный подход как современная методологическая основа исследований в специальной педагогике и специальной психологии; • полифундаментальный и междисциплинарный подходы в современных исследованиях в области специальной педагогики и специальной психологии; • новые методологические подходы при изучении феноменов специального образования; • история специальной педагогики, специальной психологии и их отраслей; • компаративные (сравнительные) исследования в специальной педагогике, специальной психологии; • специальная педагогика, специальная психология, специальное образование за рубежом.

РЕЖИМ РАБОТЫ СЕМИНАРА 04 апреля — пленарное заседание и работа тематических секций, презентации научных публикаций (монографий), стендовые доклады, продажа научных изданий (привозят с собой участники семинара).

РЕГИСТРАЦИЯ УЧАСТНИКОВ Для регистрации в качестве участника конференции необходимо оформить заявку участника и затем выслать ее на адрес Оргкомитета по электронной почте naukasp@mail.ru Регистрация обеспечивает участнику: • официальную регистрацию в качестве участника конференции с выдачей сертификата; • право разместить материалы в сборнике статей объемом не более 5 страниц; Питание, проживание и проезд оплачиваются участниками самостоятельно. Во время работы конференции будет работать столовая. Участие в работе конференции бесплатное.

32

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

АНОНС COMING SOON ПУБЛИКАЦИЯ МАТЕРИАЛОВ Материалы, отобранные Оргкомитетом, будут опубликованы в сборнике материалов конференции. Рассылка сборников участникам конференции не производится. Сборник материалов можно будет приобрести на конференции по цене издательства. Статью необходимо отправить до 01 марта 2011 года. Исправления и дополнения по тексту не принимаются. Статьи будут издаваться в авторской редакции. При нарушении требований, предъявляемых к тематике, оформлению или получению материалов публикации после 01 марта 2011 года Оргкомитет оставляет за собой право не публиковать присланный материал.

ПЕРЕСЫЛКА МАТЕРИАЛОВ ПУБЛИКАЦИИ И РЕГИСТРАЦИОННОЙ ФОРМЫ Тезисы доклада и регистрационные формы представляются в виде файлов: • по электронной почте на адрес naukasp@mail.ru Желательно не архивировать файлы. Если Вы всё же применяете архиваторы, то просим использовать только форматы zip или rar.

• на дискете формата 3,5'’, диске необходимо на этикетке указать фамилию, имя, отчество, город, контактный телефон в Оргкомитет в Московский городской педагогический университет, факультет специальной педагогики. Внимание! Имена файлов должны начинаться с фамилии автора (авторов). Гарантией получения нами ваших тезисов является ответное электронное письмо.

ОФОРМЛЕНИЕ ТЕЗИСОВ ДОКЛАДА Тезисы доклада принимаются только в одном из следующих форматов: • документ Word для Windows (версии 6.0/95 или 97/2000/XP с расширением doc); При оформлении тезисов просим соблюдать следующие требования: Файл должен содержать построчно: НАЗВАНИЕ ТЕЗИСОВ ДОКЛАДА — прописными буквами Фамилия, имя, отчество (полностью) и e-mail (в скобках) автора (-ов) На русском языке

Полное наименование организации (в скобках — сокращённое), (город указывается, если не следует из названия организации) Список использованной литературы под заголовком Литература

Объем тезисов доклада вместе с рисунками и таблицами — не более 5 страниц А4. Формат страницы — А4, портрет. Шрифт Times New Roman, 14 пунктов, междустрочный интервал — одинарный. Все поля по 2,5 см. Форматирование текста: • запрещены любые действия над текстом («красные» строки, центрирование, отступы, переносы в словах и т.д.), кроме выделения слов полужирным, подчеркивания и использования маркированных и нумерованных (первого уровня) списков; • наличие рисунков, формул и таблиц допускается только в тех случаях, если описать процесс в текстовой форме невозможно. В этом случае каждый объект не должен превышать указанные размеры страницы, а шрифт в нем не менее 12 пунктов. Все объекты должны быть черно-белыми без оттенков.

• запрещено уплотнение интервалов; • при нарушении требований объекты удаляются из тезисов; Кроме самих файлов тезисов есть возможность прислать файлы презентаций (в формате Microsoft PowerPoint), которые также будут опубликованы на сайте семинара и войдут в компакт-диск с материалами семинара. Координаты Оргкомитета 119261, г. Москва, ул. Панферова д. 8, корп. 2 Московский городской педагогический университет, Оргкомитет Семинара-2011. Тел.: (499) 132-05-62; Факс: (499) 132-05-62; e-mail: naukasp@mail.ru

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

33

АНОНС COMING SOON Международная Высшая Школа Практической Психологии Латвийская Ассоциация Психологических Феноменов Балтийская Ассоциация Психологов- Консультантов

Приглашают Вас принять участие в XX-й Международном летнем университете

ПСИХОЛОГИЯ ПЕРЕХОДОВ: от школьника до профессионала Страны-участники: Италия, Китай, Латвия, Россия, Франция, Эстония Время проведения: 18-20 июня 2011 г.

Понятие «развитие» рассматривается в психологии, как правило, в макро-пространстве, и прежде всего — по отношению к возрасту. Развитие ОТДЕЛЬНОГО человека в контексте специально организованной деятельности (образования, в частности) остаётся в какой-то степени «белым пятном». Это связано с противоречиями и методического, и методологического, и экономического характера. По отношении к высшему образованию этот разрыв между «обучением» и «развитием» становится ещё более заметным. Происходит как бы поляризация (все большее и большее отдаление, обособление) «образования» и «развития». Одна сторона процесса профессионального становления человека является предметом деятельности преподавателей, администрации, социальных структур, а другая (собственно «развитие») — как бы «личным делом» основных участников этого процесса — студентов. Потребность в обновлении образования (его «модернизации», введения инновационных идей, изменение позиции разных субъектов этой деятельности, повышение уровня качества, снятие социального напряжения) подталкивает к рассмотрению профессионального становления человека как сложную систему разного рода противоречий, трансформаций, переходов.

ОБОСНОВАНИЕ Предметом обсуждения на конференции является феноменология и сущность разного рода переходов в процессе ранней профессионализации, их основания и характеристики. Проблематика конференции в основном связана с рассмотрением специфики переходов в когнитивной, эмоциональной, коммуникативной, поведенческой, социальной сферах деятельности в период обучения в системе высшего образования. Конференция предполагает обсуждение проблем в междисциплинарном плане (философия, культурология, педагогика, филология, психология, медицина, ...). По материалам конференции до 15 июня предполагается издание двух сборников, — сборника сообщений (материал на 1 стр.) и статей (материал на 5 стр.). Заявки на участие в конференции можно присылать до 1 марта 2011 г. (форма прилагается), тексты статей — до 1 мая. Участникам конференции обеспечивается широкая культурная и туристическая программа. Ключевые слова: • образование • инновации • развитие • динамические процессы психики • перемены • переходы • креативность • самоопределение • личность

Я. Михайлов

34

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”

АНОНС COMING SOON

• • • • • • • • • • • • • • • •

ВОЗМОЖНЫЕ ТЕМЫ СООБЩЕНИЙ Мобильность студентов и преподавателей в контексте «Болонского процесса» Мониторинг профессионального развития студентов: параметры, методы, критерии оценки Взаимодействие профессионального и личностного развития Развитие профессионализма в контексте жизненного пути Взаимодействие «личного» и «личностного» в учебном процессе «От позиции потребителя — к позиции автора», — инновационные подходы в образовании Студенческая биржа как условие эффективной профессионализации Образование, самообразование, саморазвитие, — диалектика переходов Психологическая служба ВУЗа — организационные, педагогические и психологические аспекты Социальные и личностные моменты, аспекты, стороны развития в процессе профессионального становления Методы и содержание диагностики профессиональных компетенций Лонгитюдные модели исследования профессионализации Представления о «развитии» и «образовании» людей разных социальных групп и позиций (студент — преподаватель — работодатель) «От хобби к профессии»: взаимодействие разных видов активности Понятия «развитие», «самоопределение», «личность» в контексте профессионального становления и в разных парадигмах Понятие «профессиональная зрелость», — история и современное состояние вопроса

Опыт включения студентов в практики, стажировки, исследовательскую работу (новые подходы, идеи, результаты) 1.

2.

3.

4.

5.

ОРГАНИЗАЦИЯ КОНФЕРЕНЦИИ Заседания проходят в течение трёх дней (18-20 июня) на Бруниниеку 65 (Рига) и в Кампусе (Стамериене).

21 июня — работа в Кампусе (Калниене, Гулбенского района) для проведения креативных семинаров. На одно выступление отводится 15-20 минут. Начало заседаний — в 10.00 в Зале. Перерыв на обед с 12.00 до 14.00. Вечернее «пленарное» заседание в 17.00 на верхней террасе (Бруниниеку 65). До пленарного заседания предполагается проведение круглого стола: обсуждение опыта ранней профессионализации у самих участников конференции. Дополнительную информацию можно получить по адресу: ул. Бруниниеку 65, Рига, LV-1011 Секретариат – Лариса Корольчука Тел: +371-67506257; e-mail: sppa@sppa.lv janis_m@sppa.lv

Scientifical-practical journal “Special pedagogic. Bulletin of Ukrainian association of special pedagogues”

#1/2010

35

АНОНС COMING SOON

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ – 2011 У Вас є інноваційна ідея? Ви бажаєте реалізувати свою ідею? Надсилайте свій проект на Всеукраїнський конкурс інноваційних ідей-2011 ОРГАНІЗАТОР КОНКУРСУ — Колегіум молодих науковців Останній термін подачі проектів 25.02.2011 р. Результати 25.03.2011 р Переможці конкурсу отримають дипломи та цінні подарунки від організаторів та партнерів конкурсу. Кращі проекти будуть представлені на Міжнародному економічному Форумі для пошуку інвесторів та отримання фінансування. ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТІВ БУДЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ ЗА ТАКИМИ КРИТЕРІЯМИ: • за глибиною новизни; • за можливістю впровадження; • за критеріями потреби споживачу; • за складністю впровадження. СТРУКТУРА ПРОЕКТУ: • назва проекту; • ім’я виконавця (чи колектив) • контактні дані (поштова адреса, ел. скринька, телефон) • суть проекту; • місце впровадження; • вартість проекту; • ресурси по проекту, що є в наявності; • власний внесок; • внесок інвестора; • умови участі інвестора. Адреси для надсилання проектів в електронному та друкованому вигляді: e-mail: kmn.logo@ukr.net Львів-13, а/с 1573, 79013. Результати конкурсу буде оголошено в інтернеті та надіслано учасникам на особисту електронну поштову скриньку.

36

#1/2010

Науково-практичний журнал “Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів”