НОВИНИ шкіра може відлущуватися, що робить її у цей період надзвичайно чутливою до сонячного світла. Серед ускладнень найчастіше спостерігаються вторинна інфекція, стійка плямиста пігментація та значне підвищення ризику розвитку раку шкіри.
УФ-випромінювання у невеликих дозах є корисним та вкрай необхідним для вироблення вітаміну D. УФ-випромінювання також використовують для лікування таких хвороб, як рахіт, псоріаз, екзема. Але зазначене лікування має відбуватися під медичним наглядом через ризик гострих та віддалених наслідків
ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ Впливу сонячного світла слід уникати до повного регресу сонячного опіку. Для зменшення вираженості несприятливих симптомів використовують компреси з холодною водою, системні НПЗП та засоби для місцевого застосування (алое вера, декспантенол тощо). Зокрема, декспантенол після нанесення на шкіру проникає у клітини епітелію та трансформується у пантотенову кислоту, яка є складовою коферменту А, що бере участь у процесах синтезу пластичного матеріалу. Це посилює процеси формування та регенерації шкіри.
КАПЕЛЮХ, ТІНЬ, СОНЦЕЗАХИСНИЙ КРЕМ Значно знижують ризик отримання сонячного опіку прості запобіжні заходи: зменшення інсоляції, особливо в полудень; щільнотканий одяг, капелюхи та сонцезахисні окуляри; використання сонцезахисних засобів для шкіри [2]. За даними нещодавно проведеного дослідження американські вчені встановили, що в осіб, які проводять ≥5 год на відкритому сонці, використання сонцезахисних засобів зменшувало вірогідність сонячного опіку на 55% порівняно з тими, хто засмагав «незахищеним» [3]. ВООЗ рекомендує рясно наносити сонцезахисний крем широкого спектра з фактором захисту 15+ на відкриті ділянки шкіри кожні 2 год або після роботи, купання, ігор та вправ на свіжому повітрі [1]. УФ-випромінювання сонця є найбільш інтенсивним з 10-ї до 16-ї години, тому за можливості в зазначені години слід обмежити перебування на сонці. Отже, прагніть перебувати в тіні у той час, коли УФ-промені найбільш інтенсивні, але майте на увазі, що тінь від дерев, парасольок, тентів тощо не забезпечує повний захист від сонця. Пам’ятайте про «правило тіні»: «Слідкуйте за своєю тінню: якщо вона коротка, слід негайно ховатися від сонця!». Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Список літератури знаходиться в редакції
Наногубки — нова розробка проти коронавірусу Наночастинки, вкриті мембранами клітин легень та клітин імунної системи, можуть зв’язувати та нейтралізувати частинки коронавірусу SARSCoV-2. Новий підхід до боротьби зі збудником COVID-19 був запропонований вченими із Університетів Сан-Дієго та Бостону (США), а його ефективність перевірена на культурах клітин Зазвичай розробка лікарських засобів проти інфекцій починається з дослідження механізмів функціонування патогену та пошуку молекулярних мішеней для хіміотерапевтичних впливів. Цього разу вчені пішли іншим шляхом. Їм було достатньо знати, які клітини є мішенями для збудника, аби зробити зовні схожі на них біоміметичні пастки, що «відволікатимуть» коронавірус від клітинмішеней та знешкоджуватимуть його. Наночастинкам, що можуть адсорбувати патогени або токсини, дали назву «наногубки». Кожна наногубка складається із полімерної основи (власне «губки»), яка вкрита фрагментами мембран людських клітин. На мембранах, своєю чергою, розташовані рецептори, які забезпечують специфічну взаємодію губки та, наприклад, коронавірусу. Розробники із Університету Сан-Дієго вже мали досвід створення біоміметичних наногубок для вирішення різноманітних завдань (запобігання потраплянню ВІЛ у Т-лімфоцити, нейтралізація бактеріальних токсинів при сепсисі тощо), тому з початку пандемії COVID-19 вони одразу вирішили зробити наногубки, що зможуть нейтралізувати коронавірус. Для цього губки вкрили фрагментами мембрани клітин легеневого епітелію ІІ типу, що є мішенями для коронавірусу. В дослідах на культурах клітин наногубки знижували інфекційні властивості (здатність проникати в клітини людини та розмножуватися там) коронавірусу на 90%. Також наногубки вкрили фрагментами мембрани людських макрофагів — таким чином вчені сподіваються забезпечити всмоктування наногубками прозапальних цитокінів, які при COVID-19 можуть виділятися у великій кількості (це явище називають «цитокіновий шторм») та чинити шкідливий вплив на тканини людського організму. Після потрапляння в наногубку вірус стає нежиттєздатним та разом із наногубкою поступово елімінується імунною системою. Велика перевага наногубок над традиційними противірусними засобами — їхня нечутливість до змін в структурі білків коронавірусу. Зазвичай віруси дуже швидко мутують та «вислизають» з-під дії лікарських засобів. Але при застосуванні наногубок вірусу, аби уникнути поглинання ними, потрібно змінити механізм входження в клітини-мішені, що є дуже малоймовірним. Більше того, створені проти SARS-CoV-2 наногубки можуть бути ефективними проти будь-яких вірусів, які інфікують клітини легеневого епітелію ІІ типу. Розробники вважають, що наногубки можуть стати дієвим методом запобігання коронавірусній інфекції. Їх можна вводити в легені (наприклад, у формі аерозолю), де вони перебуватимуть деякий час, і у разі потрапляння в легені вірусу нейтралізуватимуть його. Звичайно, у наногубок проти COVID-19 попереду ще багато стадій випробувань, але в будь-якому разі ідея захоплення патогенів у пастки через специфічні рецептори виглядає цікавою та продуктивною. * Zhang Q., Honko A., Zhou J. et al. Cellular Nanosponges Inhibit SARS-CoV-2 Infectivity. Nano Letters, Publication Date: June 17, 2020. https://doi.org/10.1021/acs.nanolett.0c02278
ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 06_2020 WWW.FP.COM.UA
17
