REVIEW
АКТУАЛЬНА ТЕМА
Наші в Китаї Львівські науковці започаткували білатеральний проєкт зі Школою хімії і хімічної технології Технологічного університету Аньхой (КНР)
ЗАВДАННЯ — ПОЄДНАТИ ПРОТИПУХЛИННУ І ПРОТИМІКРОБНУ ДІЮ МОЛЕКУЛ Досвід міжнародної співпраці для науковців кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії ЛНМУ ім. Данила Галицького успішний і не новий. Впродовж 14 років реалізовано спільні проєкти з вченими Франції (проф. Філіп Грельє — щодо пошуку протитрипаносомних агентів), Австрії (проф. Роберт Краловіч — щодо пошуку протилейкемічних ЛЗ), Румунії (проф. Ілеана Корнелія Чіріта та проф. Константін Мірчу — щодо синтезу гетероциклічних сполук), Угорщини (проф. Балаш Шумегі — щодо дизайну протипухлинних молекул), Індії (проф. Сентіл Раджа — щодо пошуку нових інгібіторів ЦОГ-2). А тепер фармацевтична географія львів’ян розширилася на Східну Азію. — Разом з Данилом Камінським, деканом фармацевтичного факультету, мали нагоду побувати у КНР, зокрема у містах Мааньшань (у Школі хімії і хімічної технології Технологічного університету Аньхой) і Нанкін (на хімічному факультеті Нанкінського сільськогосподарського університету), — розповідає проф. Роман Лесик, д-р фарм. наук, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії ЛНМУ. — Так виходить, що найуспішніше розвиваються ті мої міжнародні наукові проєкти, які починаються несподівано, без якогось особливого «бекграунду».
4
ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 06_2020 WWW.FP.COM.UA
Власне так, як цей китайський проєкт. Коли МОіН України та аналогічна структура Китаю оголосили черговий конкурс на 2019– 2020 рр. щодо співпраці між українськими і китайськими науковцями, я отримав листи від кількох наукових груп з Китаю. Серед них найбільш цікавою видалася пропозиція з Аньхойського університету від проф. Сінья Хана. Кошти, які виділяють на ці міжнародні проєкти, не є аж настільки великими, аби можна було реалізувати амбітні плани, однак для того, щоб знайти партнерів, здійснити ознайомчі візити і почати працювати, їх цілком достатньо.
Роман Лесик
— Попри те, що тематика наших наукових досліджень не співпадає, адже китайські колеги займаються пошуком протимікробних агентів, фунгіцидів та пестицидів, для моєї наукової групи це також має певне практичне значення, — наголошує Роман Лесик. — Ми орієнтовані на протипухлинну, протитрипаносомну дію молекул, однак останнім часом у нас з’явилися молекули з ефективною протимікробною дією. Крім того, наші сполуки досить часто проявляють поліфармакологічну дію (різні види активності), що дозволяє у певних випадках за допомогою різних хімічних модифікацій та оптимізації структури отримати молекулу суттєвої дії одного виду, тобто певний селективний агент. Мішені, які досліджує китайська група, мають часткову актуальність і для патохімічних процесів, які відбуваються в пухлинній клітині. Тому виникає можливість поєднання молекул з одночасною протипухлинною і протимікробною дією для створення або селективних, або більш активних агентів. Відтак львівська наукова група написала проєкт, який був схвалений з обох сторін, і він отримав державне фінансування. Як це працює? Комп’ютерна група проф. Сінья Хана може проводити розрахунки in silico для обрахування особливостей взаємозв’язку «структура–дія» та прогнозування активності молекул. На даний момент існує понад 3000 сполук зі встановленим біологічним ефектом — «золотий фонд» наукової групи проф. Р. Лесика. Це поліфармакологічні молекули, які проявляють різні види індивідуальної активності або можуть
