Дайджест медичної освіти. №8 ОСІНЬ 2019

1918

Дайджест медичної освіти Е-Часопис НМАПО імені П. Л. Шупика | № 8 ОСІНЬ 2019

EROS ET THANATOS

ІНФОРМАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ: візит фахівців Королів­ ського коледжу патологів

«ЗНАЙ. ВМІЙ. ВРЯТУЙ»: в Академії тривають заходи з навчання серцеволегеневої реанімації

У ФОКУСІ – ЖІНОЧЕ ЗДОРОВ’Я: інтерв‘ю з професором Наталією Педаченко

VIR BONUS – SEMPER TIRO

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ХРОНІКА EROS ET THANATOS ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АБО ФІЗІОЛОГІЯ ЦИФРОВОЇ ЛЮДИНИ

Д

умка, що Інтернет і народжені ним сервіси спричиняють на людство вплив, порівнянний з винайденням друкарського верстату, – не нова. І неменш відомим є напівжарт, що все винайдене вченими, рано чи пізно буде використане як зброя. Пропоную поглянути на два різні приклади використання згаданих можливостей, безпосередньою учасницею яких є наша Академія, і водночас долучитися до основ наукового вчення, яке отримало новий поштовх до розвитку саме завдяки можливості усіх спілкуватися з усіма, в режимі реального часу нехтуючи географічними, освітніми, майновими та іншими численними бар’єрами. Йдеться про комунікацію.

Перш за все, подивимося на міжнародний досвід. У 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я видає фундаментальний звіт, базований на зібраних даних з понад ста країн, який називається «Global diffusion of eHealth: making universal health coverage achievable – Глобальне проникнення е-здоров’я: на­ бли­жаючи загальне охоплення послугами охорони здоров’я». Говорячи про електронне здоров’я (eHealth) переважно мають на увазі переведення у цифровий формат даних про стан здоров’я пацієнтів, електронний запис до лікаря чи електронний рецепт. Утім, на думку ВООЗ, електронне здоров’я починається з нормативної бази, охоплює питання телемедицини, сервісів електронного медичного журналу, цифрових технологій навчання у медицині, мобільного здоров’я і включає навіть такі сфери як «великі дані» чи роботу в соціальних мережах. До

2

слова, саме останнє з переліку фахівці ВООЗ вважають найбільш перспективною сферою в просуванні здоров’я на наступне десятиліття. Використання соціальних мереж державними організаціями керується затвердженою Національною політикою у кожній п’ятій країні, і ще 5% країн розробили політику використання соцмереж в охороні здоров’я. Понад три чверті країн, в т.ч. Польща, Литва, Молдова, Швеція, оприлюднюють у соціальних мережах інформацію про здоров’я в межах кампаній з просування здорового способу життя, а чверть опитаних, в т.ч. Литва, використовують їх як допоміжний ресурс у керуванні візитами до лікаря. У половині досліджених країн соціальні мережі використовуються для пошуку відгуків про надання медичної допомоги, у 72% країн світу – з метою роз-

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 міщення оголошень на загальну медичну темати­ку (Польща, Литва, Молдова, Швеція тощо), у 59% країн – для розміщення оголошень щодо невідкладної медичної допомоги (Литва, Молдова тощо). На рівні окремих осіб та спільнот соціальні мережі використовуються для вивчення медичних питань (у чотирьох з п’яти країнах), для допомоги у прийнятті рішення про користування тим чи іншим медичним сервісом, надання відгуків щодо медичного обладнання і працівників, запуску кампаній громадського здоров’я, участі у громадських форумах із охорони здоров’я. Ці тенденції не оминули і нашу Академію, де вже рік триває масштабне маркетингове дослідження, метою якого було встановити потреби лікарів у безперервному професійному розвитку та змінити підходи до нашої роботи відповідно з баченням медичної фахової спільноти. Про його попередні результати автори вже писали у весняному числі ДМО (ДМО №6 ВЕСНА 2019, стор. 13), тож зараз хочу дещо розповісти про зміни, які відбулися на виконання бачення наших слухачів чи потенційних слухачів.

Курикулуми Цілком зрозумілим є бажання лікарів бачити основні професійні результати циклу ще до ухвалення рішення про його проходження. Адже йдеться не лише про гроші! Залишити своє робоче місце, колектив, пацієнтів, сім’ю, щоб кілька тижнів приділити навчанню – рішення не з простих. Для цього треба не просто знайти відповідну кількість часу (між тим, Академія активно впроваджує короткострокові – тижневі й двотижневі вузькоспеціалізовані цикли, працює над поєднанням різних форм БПР, напр., проведення серії майстер-класів під час роботи науково-практичної конференції тощо), а ще й мати глибоку внутрішню переконаність у важливості проходження саме цього циклу тематичного удосконалення. На важливості попереднього інформування про навчальне наповнення циклу наголосили понад 84% з півтори тисячі опитаних лікарів. Проект такого документу, що згодом отримав назву «курикулум», був спільно розроблений фахівцями відділу комунікацій та кафедри громадського здоро­ в’я і активно підтриманий вже третиною кафедр Академії: гастроентерології, дієтології і ендоскопії, діабетології, кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, клінічної лабораторної діагностики, медицини невідкладних станів, медицини праці, психофізіології та медичної екології, медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини, медичної статистики, ортопедичної

стоматології, оториноларингології, офтальмоло­гії, па­тологічної та топографічної анатомії, педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права, педіатрії № 1, радіології, сімейної медицини, стома­ тології дитячого віку, судової медицини, терапії та геріатрії, урології, філософії, функціональної діагностики, щелепно-лицевої хірургії, ядерної медицини, радіаційної онкології та радіаційної безпеки. І цей перелік поповнюється щомісяця, так само, як і спектр охоплених курикулумами циклів. Курикулум – це стислий виклад мети та завдань циклу, його основних блоків чи тем, опис прикладної складової циклу, а також інформації про дату, час та місце його проведення і контактні дані куратора. Ознайомитися з підготованими курикулумами можна на сторінці відповідної кафедри офіційного веб-сайту nmapo.edu.ua у розділі «Календарний план циклів».

Електронна реєстрація Ще одним «невеликим кроком», який має шанс здобути великий успіх, став початок пілотного проекту з електронної реєстрації на навчальні курси. Підготовча робота не завершена ще й досі, попереду – докорінний перегляд і відпрацьованого до автоматизму алгоритму роботи, і можливо – нормативної бази, втім мета – створення нової якості та зручності навчання для наших слухачів – передусім. Наразі у пілотному проекті беруть участь кафедри проф. Сергія Саволюка, проф. Андрія Біляєва, проф. Марини Долженко, проф. Олександра Владимирова, члена-кореспондента НАМН України Наталії Харченко, проф. Олени Охотнікової, проф. Володимира Краснова, проф. Віктора Літуса, проф. Тетяни Марушко і на їхні цикли кожен охочий може зареєструватися через інтернет, натиснувши на кнопку, розташовану на головній сторінці сайту або безпосередньо за посиланням: https://nmapo.edu.ua/d/nd/osvitnia-diialnist. Надавати свої пропозиції щодо оптимізації цього напряму роботи запрошую на адресу відділу комунікацій НМАПО (marketing.nmapo@gmail.com). Вже під час підготовки цієї статті стало відомо про ухвалення стратегічного рішення у найстисліші теріміни – до одного року – розробити та впровадити набагато інтегрованішу систему електронної реєстрації, що повністю виключить потребу якось контактувати з Академією до приїзду на навчання. Розроблений продукт передбачатиме можливість перевірки доступності конкретного курсу та можливості слухача його відвідати, дистанційну оплату банківською карткою, отримання модифікованої електронної путівки тощо.

3

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

Цикл тематичного удосконалення «Питання офтальмології» Навчальний цикл тематичного удосконалення «Питання офтальмології» розрахований на лікарів лікувального профілю (не офтальмологів). Тривалість ци­клу – один або два тижні. План проведення включає лекційні, семінарські, практичні заняття та іспит в кінці циклу. Цикл проводиться на клінічних та поліклінічній базі «Центру мікрохірургії ока» (Київ). Навчання включає різноманітні тематики, зокрема: організація офтальмологічної служби в Україні, фізіологія ока, аномалії рефракції та акомодації, методи їх діагностики та лікування. Клінічні теми включають запальні захворювання кон’юнктиви, хвороби повік та рогівки, виразку рогівки та кератоконус зокрема, косоокість та амбліопію, хвороби склистого тіла та сітківки, відшарування сітківки, непрохідність центральної артерії сітківки, тромбоз центральної вени сітківки, хвороби судинної оболонки, ендофтальміт, їх діагностику та лікування.

Цикл торкається питань цукрового діабету, діабетичних змін орану зору, освітлює їх діагностику та лікування. Під час навчання також розглядаються питання глаукоми, сучасні методи її діагностики (мал. 1) та лікування, особливій увазі приділяється питанням своєчасного лікування гострого нападу закритокутової глаукоми. Цикл «Питання офтальмології» знайомить слухачів із хворобами кришталика, демонструє новітні методики діагностики та хірургічного лікування катаракти. План навчання включає питання травми очного яблука і придатків, їх діагностику та невідкладне лікування. Цикл «Питання офтальмології» висвітлює вибрані проблеми нейроофтальмології, дає розуміння очних змін при загальних захворюваннях організму, в тому числі при інфекційних, туберкульозі і СНІДі зокрема. На циклі розглядаються питання імунопрофілактики. Під час навчання слухачі мають змогу навчитись базовим методикам очної діагностики, зокрема визначенню гостроти зору та офтальмоскопії.

Поганого дерева погані плоди Проте інформаційні технології, які перевели світ у добу небаченої доти відкритості, у руках сил зла отримують зовсім інше бачення: потужна зброя масового ураження, яка з жорстокістю, забороненою Женевською конвенцією, уражає найчутливіші верстви населення. Професійні маніпулятори людською свідомістю перетворюють здобутки інформаційної доби на її бич: свободу слова – на можливість публікувати що-завгодно, рівність у доступі до аудиторії – на «зрівнялівку» у інформаційних позиціях визнаного експерта і невігласа тощо.

4

Вплив інформаційних маніпуляцій набув такого ма­с­ штабу, що здобувся на одну з чільних позицій у про­ грамі дій Уряду: «Ціль 4.1. Українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями та матеріалами». Подивімося лише на український контекст: російська дезінформаційна кампанія, що триває вже понад десяток років, і стала одним з провідних інструментів гібридної війни; антивакцинальна кампанія, яка так само використовує психофізіологічні особливості лю­ дини з метою досягнення своїх – важко повірити, що добрих – завдань. Психофізіологічною основою таких інформаційних маніпуляцій є факт, що людина, як істота соціальна, спирається на думку одноплемінців у оцінці до-

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 стовірності повідомлень. Таким чином, саме лише формулювання «цілком очевидно, що...» робить викладений факт набагато достовірнішим для читачів, необізнаних з технологіями інформаційної війни. Іншим варіантом реалізації цього механізму є створення вкрай відмінних від усталених поглядів повідом­ лень (напр., оцінка діяльності «–3» за традиційною 5-бальною шкалою). Зважаючи на те, що «диму без вогню не буває» пересічний реціпієнт інформаційного впливу намагатиметься розташувати свою позицію посередині розподілу думок (у нашому прикладі за відмінної роботи структури її оцінка дорівнюватиме: (5 [реальна оцінка] – 3 [повідомлення-маніпуляція]) / 2 = 1 [середня оцінка: те, як сприйматиме оцінку діяльності більшість]). Детальніше дослідити структуру замовних інформаційних маніпуляцій дозволила найпримітивніша зі згаданих кампанія, що розпочалася у березні 2018 р. проти Академії. На щастя, після детального розгляду матеріалів суд підтвердив цілковиту безглуздість і безпідставність звинувачень (https://nmapo.edu.ua /n/n/5028-na-zakhyst-chesti-hidnosti-ta-dilovoyireputatsiyi-sudove-rishennya), та зобов’язав авторів ви­далити замовні матеріали і оприлюднити спростування. Звісно ж, ніхто і не подумав виконувати рішення суду. І це – перша ознака несправжнього («фейкового») ресурсу: за ним не стоять реальні люди (журналісти, блогери, профільні фахівці), які підписуються справжніми прізвищами, відомі у реальному житті і мають професійну репутацію. Звідси – ніякого занепокоєння з приводу судової справи та відповідальності за невиконання рішень суду. Друга ознака – удар по емоціях, адже важливою ланкою цього патогенетичного ланцюга є не дозволити людській свідомості раціонально опрацювати інформацію. Отже, треба залучати емоції, бажано – негативні, оскільки негатив людина сприймає гостріше. Обурення, страх, гнів, заздрість – традиційний набір маніпулятора. Третя – фактологічні помилки. Якщо автори матеріалу не повважали за потрібне перевірити елементарні речі (хронологію, імена чи вік фігурантів тощо), то чи можна довіряти решті? Досвід доводить, що ні. Наявність помилок у найпростіших фактах ще не робить матеріал маніпуляцією – errare humanum est – проте в поєднанні з попередніми ознаками, резонансністю теми або системністю помилок є сенс замислитись, чи варто довіряти настільки неохайним журналістам.

Чи існують засоби, щоб захистити себе та своїх близьких від зловмисників? На щастя, так: 1. Передусім дивіться на автора та джерело публікації. Навіть не починайте читати ті статті, авторів чи джерела яких ви не знаєте. Людство уникає контакту з агресивними хімічними речовинами, хвороботворними мікроорганізмими, захищається від змій та павуків – тож тактика «захисту відстанню» підійде і тут.

2. Не поширюйте матеріали невідомих авторів і джерел. Нехай ці матеріали побудуть у «карантині», якщо вони правдиві, то ви їх побачите пізніше у відомих вам виданнях.

3. Не довіряйте «анонімним експертам», «таємним інсайдерам» – посилання на такі джерела особливо охоче використовують зловмисники через неможливість перевірки їхньої надійності.

4. Можна довіряти людям, чию професійну історію ви добре знаєте і чиї висновки та прогнози переважно справджуються. Просто спостерігайте.

5. Після контакту з інформацією, яка викликала у вас сильний сплеск емоцій, дайте собі час подумати і заспокоїтися. Проаналізуйте наведені цифри та доказову базу, проігноруйте посилання на чутки та домисли. Пам’ятайте, що написати можна все що завгодно. Зважаючи на важливість теми інформаційної війни для нашої країни, думаю, ця публікація буде не останньою. Адже вплив методів захисту від фейкової інформації на психічне здоров’я порівнянний з впливом антибіотиків – на фізичне.

Замість висновку і прологу Минулого року нашому закладу виповнилося 100 ро­ ків. Світова історія, так само як історія Академії та її працівників переконує, що відповідь на питання про перспективи Академії на карті світу 2118-го року дуже проста: «Через 100 років місце НМАПО імені П.Л. Шупика буде там, де його визначимо зараз ми».

Костянтин БАЛАШОВ керівник відділу комунікацій

5

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ІНТЕРВ’Ю ПРОФ. НАТАЛІЯ ПЕДАЧЕНКО: «...ЛІКАР СЬОГОДНІ У ПЛАНІ КОМУНІКАЦІЇ ПОВИНЕН БУТИ ПРОСТО ДОСТУПНИМ» ків. Яка, на вашу думку, роль академічної спільноти у спілкуванні з людьми? Як я вже говорила, є інформаційна платформа, вона активно пропагує «розумне, добре, вічне» людям, проводяться телемости. Люди задають дуже багато питань. І такі питання, задавалося б, – ну вже стільки про це говорили. Але підростають нові дівчата, яких мами не можуть правильно виховати. Тому лікар сьогодні у плані комунікації повинен бути просто доступним. Ті пацієнти, які з інших місць, з глибинки, не можуть отримати якусь більш-менш зрозумілу сучасну консультацію, ті люди, які не можуть оплатити візит до професора в приватну клініку, де лиш консультація коштує 1000 грн. – ось для таких людей ми, лікарі, повинні знаходити час і просто поспілкуватись їхньою мовою, простими словами знайти можливість про це поговорити.

Н

аталія Юріївна ПЕДАЧЕНКО – доктор медичних наук (2013), професор (2019), лікар акушер-гінеколог вищої кваліфікаційної категорії за фахом «Акушерство та гінекологія», відповідальний секретар Всеукраїнської асоціації гінекологів-ендокринологів (2011), професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології НМАПО імені П.Л. Шупика Н.В.: Перше запитання стосується медіакомунікацій. Ми перебуваємо в ситуації запровадження медичної реформи, коли роз’яснювальна робота з населенням з боку медиків просто життєво необхідна. Змінюються генерації пацієнтів, змінюються вимоги до меди-

6

І особисто я на це ніколи не шкодую часу, бо вважаю, що це настільки важливо, потрібно та корисно, що чим більше у нас буде свідомих пацієнтів, чим більше люди будуть розуміти необхідність профілактики, тим приємніше буде мені ж з ними працювати. Отримуєш задоволення від таких прийомів, коли люди два роки тому проліковані, всі порушення відкориговані, вони приходять просто на контроль – я навіть не стомлююсь. Інша річ коли приходить пацієнтка у 35 років вже з купою проблем – це ж все треба якось розгрібати. Розробляєш 3–4 етапні схеми, спочатку одна операція, потім друга, потім гормональне лікування, комбінація різних препаратів. Таке лікування коштує дуже дорого. Тому з людьми треба спілкуватись, не допускаючи прогресування гінекологічних захворювань до задавнених форм. К.Б.: Наскільки Академії, на Ваш погляд, потрібно бути активною (інституційно або ж окремим викладачам) на сторінках фейсбуку чи інших соціальних мереж? Н.П.: Я думаю, якщо Академія, як заклад вищої освіти (ЗВО) почне вести рубрику «ось такий вчений з Академії сказав таке…» чи «НМАПО імені П. Л. Шупика

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 рекомендує таке…» – і це буде зрозуміла проста новина, яка стосується щоденного звичайного життя, – вчені довели, що необхідно їсти більше фруктів, бо це зменшує ризик смерті тощо, – то викладачі Академії захочуть брати в цьому участь і показувати себе у такому проекті. Бо якщо Академія почне цитувати приміром професора Н. Харченко, або професора М. Поліщука, або професора О. Літуса чи інших поважних вчених, то інші професори також захочуть брати в цьому участь, і тут можуть бути окремі інформаційні рубрики як для лікарів, так і для пацієнтів. Але особисто я б не вважала пацієнтів людьми, які зовсім не орієнтуються у медичних новинах. Наше завдання, як Академії, подати навіть наукову новину такою простою мовою, що її прочитає лікар – і буде розуміти про що йдеться (додати для нього посилання на дослідження), а пацієнт буде бачити, що Академія – це не просто зібрання якихось старожилів Мезозойської ери, які лиш один одного вихваляють. Населення зрозуміє, що наші вчені – це люди, котрі дійсно займаються наукою, професіонали, які дійсно розуміються на лікуванні, професори, які дійсно можуть поділитись якимось новинами. І тоді це буде корисно всім – і пацієнтам, і лікарям в тому числі, я б це не розділяла. Якби таким чином відбувалась комунікація – напевно це було б правильно і навіть рубрику таку зробити і зразу можна було б охопити багато завдань, як мені здається. Н.В.: Ми живемо в часи, коли інформаційна політика є реальним інструментом впливу. Чи повинні лікарі самотужки доносити ідеї, які обстоює медична спільнота, чи це проблема засобів масової інформації? Н.П.: Звичайно, лікарі повинні доносити ідеї, але лікарі повинні усвідомлювати, що їхні ідеї не повинні суперечити доказовій медицині та відомим загальноприйнятим підходам та рекомендаціям. Якщо лікарі говорять доказові розумні речі, потрібні та корисні, і які відповідають всім і українським, і зарубіжним гайдлайнам, то дуже було б гарно, якби вони це робили. Н.В.: Ви є медіа-активною персоною, охоче співпрацюєте з пресою. Чи ставите ви перед собою якусь конкретну мету? Ваша медіа-діяльність є цілеспрямованою чи журналісти самі вас знаходять? Н.П.: Журналісти знаходять мене самі, часто у нас у подальшому складаються дружні особисті стосунки. А ось почались ці проекти Health Space, то, звичайно, Асоціацію запрошують, бо журналісти активно хочуть отримати інформацію. Навіть в Штатах Medsсape в інстаграм має сторінку Fight Bad Medical

Advice, розумієте? А ми все за політкоректність, щоб нікого не образити і ось ця платформа Територія здоров’я певним чином і є Fight Bad Medical Advice в Україні. І чим більше лікарів будуть брати в ній участь, тим краще. І Академія, у свою чергу, теж може подавати медичну рекомендаційну інформацію простою зрозумілою мовою. Наприклад, я, як лікар, прочитала якусь новину – я про кого насамперед подумала? Про себе, ага, мені самій треба вітамінчик D перевірити, чи щось подібне. І якщо ми будемо це сприймати самі, то ми і пацієнтам потім допоможемо і це буде всім корисно. К.Б.: На робочому рівні виникне питання контролю якості: припустімо, з акушерства, ендокринології та офтальмології я знаю авторитетних фахівців, тож можу їм відправити матеріал на рецензію і вони мені скажуть, чи він вартий публікації. А якщо таких експертів поруч немає? На які орієнтири для контролю якості можна покластися у такому разі? Н.П.: Тут треба вивчати, які є профільні асоціації і дивитися хто з кафедр Академії якимось чином бере

7

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 участь в їхній роботі. Потім, якщо існує Асоціація лікарів певної медичної спеціальності, то це, як правило, міжнародний рівень і достовірні дані, я так думаю. Тому що на прикладі Асоціації гінекологів-ендокринологів – то вся президія та керівний склад завжди обов’язково відвідують Світові конгреси та зарубіжні школи. Це цікаво, тому ми їздимо. Я впевнена, що у кожній спеціальності є подібна «фішка». І, напевно, профільні асоціації можуть порекомендувати лікарів, які будуть говорити не bad medical advice, а щось дійсно перевірене. К.Б.: Т.ч., критерій – це відкритість до світу і зв’язаність з ним, глобальна підключеність? Н.П.: Ну звичайно. Тому що не може бути різного здоров’я в Італії і в Україні. У всіх однакові проблеми, просто в Італії, наприклад, держава оплачує дуже багато наукових досліджень. Вони проводять масу експериментів і в них йдуть постійні дослідження і вони можуть публікувати якісь речі частіше за нас. Зараз медик не може лікувати в моделі «я вам написав схему – ви мусите йти лікуватись». Я, як лікар, ще мушу запевнити людину, що їй це необхідно, тому що без розуміння необхідності вона не буде нічого робити.

8

Н.В.: Дорого. Н.П.: Так, лікуватись дорого. І справа в тому, що ми це не порівнюємо з тим, що піти зробити штучні вії – це теж дорого, і їх щомісяця треба коригувати. А якщо в мене хороші естрогени, то в мене не нафарбовані вії та брови мають гарний вигляд і не потрібно щомісяця ходити відносити купу грошей за вії та брови, за нарощування нігтів, за 10 шарів коштовного тонального крему тощо. Розумієте? Ми це не пов’язуємо. Нам дорого піти до лікаря і прийняти ті або інші ліки, але ми не співставляємо їх з цінами на стягуючу білизну і накладні вії, це образно кажучи. Може це грубо, але дуже практично для розуміння. А лікувати потім рак – це взагалі дуже дорого. У нас же ніхто цим не займається, у нас є якісь клініки, які беруть участь у клінічних випробуваннях і можуть безкоштовно видати пацієнтам препарат, який, наприклад, коштує 100 тис. грн., але це ж одиниці і не всім так щастить – розумієте? Тому профілактика – це ще не дорого. Н.В.: Тут ще може бути питання довіри лікарю. Якомусь лікарю можливо і не варто довіряти? Який може

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 бути маркер для пацієнта, що цьому лікарю можна довіряти чи може треба терміново шукати іншого лікаря? Н.П.: Я можу сказати на це точно – якщо лікар без аналізу крові, наприклад, призначив антибіотики, то треба шукати іншого лікаря. Якщо лікар при наявності папіломавірусної інфекції шийки матки призначив «імуномодулюючі» препарати, які взагалі ніде у світі не призначають, не тому, що лікарі за кордоном некомпетентні, а тому, що імуномодулятори не працюють з ВПЛ. І навіть не лише тому, що вони не виліковують, а тому що не доведена їхня безпечність у принципі. Або лікар, який побачив ектопію на шийці матки двадцятирічної дівчини і збирається її припалювати. В плані гінекології це вже такі речі, які наболіли. Як вибрати лікаря? Напевно, лікар, якому варто довіряти, запропонує декілька варіантів розвитку подій і буде радитись з людиною, що буде найбільш прийнятне, і знайде у себе 15 хвилин додаткового часу,

щоб розтлумачити, навіщо він збирається виконати цю дію і навіщо він збирається робити іншу дію. І лікар, якому варто довіряти, напевно, не буде зациклювати пацієнта на собі. Він скаже: «Звичайно, зберіть ще кілька думок, я буду щасливий порадитись з колегами тощо». Напевно, такі мають бути критерії. Коли пацієнт теж бере участь у лікувальному процесі, коли пацієнт розуміє, що і навіщо з ним збираються робити, і з якою метою йому призначають те або інше. Особисто в мене це б викликало довіру, як у людини, яка прийшла до лікаря. Як ви думаєте? Н.Ю.: Думаю, що для мене, як для пацієнта, це ключове – чи викликає довіру лікар, який розповідає про те, що відбувається, як далі будуть розвиватися події, як можна на це вплинути, які є методи лікування, і дає можливість самому прийняти рішення. Наталія ВАСИЛЕНКО, Костянтин БАЛАШОВ лютий 2019

SEMPER TIRO

П

оки що ми дуже мало знаємо про українських дослідників астрономії, особливо до 1771 р., коли у Львові було засновану першу на українських теренах обсерваторію (нині астрономічна обсерваторія ЛНУ імені Івана Франка). Однією з таких праць є «Розрахунок» Бенедикта Гербеста (1531–1593). Структура твору така: «Присвятапослання» – близько трьох десятків сторінок і низка епіграм, написаних учнями Бенедикта Гербеста. З 37ої сторінки починається власне текст «Розрахунку». Від 43-ої сторінки – календар, по сторінці на кожен місяць. Зі стор. 70 – «Вступна книга до розрахунку»: «Про рік», «Про день», «Про тиждень», «Про календар», «Про збіг і регулярність Сонця», «Про сонячний цикл» тощо. Зі сторінки 117 – «Книга після підрахунку»: «Про місяці», про різноманітні цикли, пов’язані з релігійними святами, зокрема, «Про рухомі свята», «Про Великдень». У тексті праці як ілюстративний матеріал розкидані різноманітні таблиці і схеми. Так, на с. 94 – велика схема «De cyclo solari – Про сонячний цикл» у вигляді кола; на с. 101–102 – схема у вигляді правої та лівої кистей руки з позначками на ній. Де-не-де трапляються віршовані рядки – переважно цитати з римсь­ких класиків (наприклад, поема Овідія «Фасти», книга І).

Фрагмент тексту: «Серед інших наук, гідних вільних людей, слід назвати розрахунок, що він [Гербест?], передають, цілком пізнав і може судити. Це мистецтво осягає таке, що належить знати християнину, але й таке, що буде корисним, безвідносно до віри. Кого ж не задовольнить пізнання руху Сонця, а також Місяця? Або яким чином місяці, роки, дні і решту змін часу ми вимірюємо? Корисно пізнати природу цих світил, за які ніщо в світі не є ясніше, ніщо дивовижнішим не виглядає».

Людмила ШЕВЧЕНКО

9

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ХРОНІКА АКАДЕМІЮ ВІДВІДАЛИ ФАХІВЦІ КОРОЛІВСЬКОГО КОЛЕДЖУ ПАТОЛОГІВ

27

вересня 2019 року в НМАПО імені П. Л. Шупика за участі представників Королівського коледжу патологів (Лондон, Велика Британія) відбувся науково-практичний семінар «Сучасні аспекти і міжнародна стратегія післядипломної освіти, професійне регулювання і встановлення стандартів в гістопатології». Метою проведення семінару став обмін досвідом щодо безперервного професійного розвитку лікарів, питання міжнародних стандартів, міждисциплінарного підходу до діагностики та лікування. Відкрив семінар ректор академік НАМН України професор Юрій Вороненко, який зазначив – принцип без­перервного навчання фахівців сфери охорони здоров’я давно є поширеною практикою в розвинутих країнах світу. Післядипломна освіта є ключовою в безперервному професійному розвитку лікарів як у Великій Британії, так і в Україні, що направлена на підтримку, вдосконалення досвіду, отримання нових знань, які відповідають сучасним результатам науко-

10

вого пошуку в медицині. Підготовка кваліфікованих лікарів-патологів – це безперервний процес накопичення теоретичних та практичних знань, вдосконалення навиків як прижиттєвої, так і посмертної диференційної діагностики різних захворювань. В межах освітніх заходів на післядипломному етапі особливо цінною є можливість ознайомитися з алгоритмами роботи іноземних колег, основними напрямами діяльності патологів в інших країнах, особливостями контролю знань слухачів. Ректор також привітав гостей – представників Коро­ лівського коледжу патологів – д-ра Марка Говарда (Dr M. Howard) та д-ра Ольгу Вайз (Dr O. Wise), які відповідають за співпрацю з Україною щодо питань, пов’язаних з наукою і практикою в патології, та висловив сподівання, що подальша співпраця буде сприяти підвищенню якості післядипломної освіти лікарів-патологоанатомів України. В межах заходу було укладено меморандум про взаємопорозуміння в академічному співробітництві, який підписали президент професор Джо Мартін (Jo Martin) – від Королівського коледжу патологів та ректор академік НАМН України професор Юрій Вороненко – від Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 В семінарі взяли участь понад 200 лікарів як спеціалістів-патологоанатомів, так і лікарів інших спе­ціа­ льностей з 13 областей України, а також науково-педагогічні працівники з інших медичних навчальних закладів України. Британські колеги ознайомили при­ сутніх зі структурою та діяльністю Королівського коледжу патологів, підходами до післядипломної підготовки в Сполучному Королівстві. Д-р Говард у своїй доповіді висвітлив принципи навчального процесу, який запроваджено в коледжі, аспекти проведення медичного іспиту у Великій Британії. Окрема увага в доповідях д-ра Марка Говарда та д-ра Ольги Вайз була акцентована на особливостях проведення аутопсії в закладах охорони здоров’я Великої Британії та викладено підходи до діагностики раку невідомої первинної локалізації. Завідувач кафедри патологічної та топографічної анатомії професор Олена Дядик у своїй доповіді представила досвід кафедри з використання сучасних технологій в післядипломній підготовці лікарівпатологоанатомів, продемонструвавши роль вико­ ристання сучасних технологій цифрової мікроскопії та інтерактивного навчання в безперервному професійному розвитку лікарів. Сучасні аспекти можливостей мікроскопії для освіти в епоху цифрових технологій представила керівних відділу біологічних технологій та клінічної патології ТОВ «ОПТЕК», OPTEC ZEISS Group company Зінаїда Сміла.

11

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ХРОНІКА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНГРЕС КАРДІОЛОГІВ ВІДБУВСЯ У ПАРИЖІ

З

31 серпня до 04 вересня 2019 року в Парижі проходив щорічний конгрес Європейського товариства кардіологів. Цей мегафорум вважається найвагомішою подією року не лише в Європейській, а й у світовій кардіології. Участь у конгресі взяли більше 33000 учасників (лікарів, представників компаній – виробників лікарських засобів і медичної техніки, журналістів) з понад 150 країн світу, у тому числі більше 100 кардіологів та лікарів суміжних спеціальностей з України. Тематика понад 600 засідань охопила весь спектр захворювань серця і судин. Під час шести «гарячих ліній» (Hot Line) було оприлюднено результати 28 ве­ликих контрольованих досліджень; одночасно з’являлися онлайн-публікації цих результатів у найпрестижніших світових медичних виданнях. Найбільш вражаючими з позицій потенційного впливу на клінічну практику стали дослідження ефективності «повної» реваскуляризації у пацієнтів з інфарктом міокарда і множинним ураженням коро-

12

нарних артерій, цукорознижуючого препарату дапа­ гліфлозину при серцевій недостатності, тікагрелору і прасугрелю при гострих коронарних синдромах, а також здійснена в Перу програма заміни солі у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Традиційно трибуна Європейського конгресу кардіо­ логів вважається найбільш авторитетною для оприлюднення нових рекомендацій, наукових досліджень та реєстрів. Зокрема, під час конгресу були оприлюднені нові рекомендацій з діагностики та лікування хронічних коронарних синдромів, тромбоемболій легеневої артерії, дисліпідемії, суправентрикулярних тахікардій та профілактики серцево-судинних ускладнень цукрового діабету. Лікарі мали змогу ознайомитись з новими медичними технологіями, а також отримати кредити в рамках післядипломної освіти. Участь у конгресі представників кількох кафедр Академії дозволяє сподіватись на якнайшвидше впровадження кардіологічних та освітніх інновацій, які були широко презентовані на конгресі, у наукові дослідження кафедр, навчальний процес і післядипломну медичну освіту загалом.

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ІНСТРУМЕНТ ВІСІМ ПОРАД ЩОДО МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ВАШОГО ЛІКУВАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

К

оли фінансування лікарні у значній мірі залежить від її репутації та сприйняття громадою, велике значення набуває маркетингова та комунікаційна робота. У випадку роботи некомерційного, неприбуткового закладу це особливо важливо. Компанія Beyond Borders Media (Нідерланди) склала список із 8 порад, які сприятимуть посиленню впливу та кращій роботі неприбуткового закладу.

1. КОНТЕНТ-МАРКЕТИНГ Більше 85% маркетологів використовують контентмаркетинг, як частину своєї стратегії. Контент-маркетинг є економічно вигідним, будує довіру і вигідний у коротко- і довгостроковій перспективі. І хіба це не те, що потрібно вашому закладу? Забезпечте свою аудиторію натхненним, корисним та своєчасним змістом, і вони стануть Вашими прихильниками.

3. ДАНІ ТА ФАКТИ Точні дані є вашим союзником. Більше жодних відчуттів та припущень. Чого насправді хоче ваша аудиторія, яка рентабельність вашого контент-маркетингу, який дизайн сторінки виглядає краще, який предметний рядок сприятиме підвищенню відкритості? Тестуйте, випробовуйте, експериментуйте, отримайте цифри і повторюйте експеримент.

4. МОБІЛЬНІСТЬ Оскільки все більше користувачів віддають перевагу мобільному Інтернету і майже не виходять у всесвітню мережу через звичайні настільні комп’ютери, більше не виникає питання: чи створювати стратегію мобільного маркетингу. Питання в тому, наскільки добре ви використовуєте мобільний телефон? Чи реагує ваш веб-сайт на мобільний телефон? Чи ви готові до мобільних платежів? Чи використовуєте Ви мобільні розсилки?

5. ЖИВЕ ВІДЕО Відео в прямому ефірі стало must have в маркетингу та комунікаціях. Маркетологи у всьому світі все частіше приймають тактику використання усіх соціальних мереж, які запускають функції прямого мовлення. І люди, безумовно, вважають це привабливим. Наприклад, відео в прямому ефірі Facebook генерує в 10 разів більше коментарів, ніж звичайні відео.

6. НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

2. ВІЗУАЛЬНИЙ СТОРІТЕЛІНГ Мозок обробляє зображення в 60000 разів швидше, аніж текст. А історії викликають емоції, утворюють спогади та можуть започаткувати стосунки. У світі, де панує інформаційне перевантаження, захоплююча візуальна розповідь – це ваш шанс виділитися. Тож вмістіть у ваші історії потужні візуальні матеріали та створіть той міцний зв’язок, який сприятиме досягненню більшої користі.

Привітайтеся з майбутнім. За допомогою віртуальної реальності та зображень з безпілотників, історія вашого закладу може стати справді незабутньою. Дослідження показують, що 81% людей розповіли своїм друзям про свій досвід віртуальної реальності. Запропонувавши, наприклад, огляд Вашої лікарні з висоти пташиного польоту, ви можете наблизити ваш заклад до людей, стимулювати миттєві дії та позиціонувати вашу організацію, як інноваційну та перспективну.

7. ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ

13

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 Перетворіть свою аудиторію на друзів, розуміючи їх потреби та персоналізуючи взаємодію. Визначте свої персонажі, звертайтеся персонально до них, створіть відповідний зміст і використовуйте правильне програмне забезпечення, яке дозволяє вам запропонувати персоналізований досвід.

8. ІНТЕГРАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ Об’єднання всіх ваших цифрових каналів у вичерпну

інформаційну панель допоможе ефективно розподілити ресурси та покращити прийняття рішень. Крім того, автоматизація підвищить вашу ефективність, уникаючи дублювань завдань.

Олександр ВОЛЬФ, провідний фахівець відділу міжнародного співробітництва

КОРИСНІ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ВІДЕОРОЛИКИ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ ки та методи лікування може допомогти збільшити ваше SEO та цифрову присутність. Наприклад, доктор Емі змогла згенерувати понад 107 тисяч переглядів, просто представивши відео з розглядом різниці між остеоартритом та симптомами ревматоїдного артриту. Це приклад того, що люди дуже зацікавлені в інформації на теми, пов’язані з вашою практикою. Назва каналу – Ask Dr. Amy – Answers from Your Pediatrician (Спитай доктора Емі – відповіді вашого педіатра).

С

творюйте відеоролики, які корисні для ваших пацієнтів – четверта порада від Kelley Knott, провідного маркетолога у сфері охорони здоров’я. Її поради допомагають медичним установам ставати більш прибутковими.

Відео-контент швидко стає новим джерелом для майбутнього SEO (пошукової оптимізації, тобто покращення результатів згадування і знаходження вашої установи пошуковиками у Інтернеті). Youtube – друга за популярністю соціальна платформа (перша – Facebook) і друга за величиною пошукова система (перша – Google). Це означає, що відеоконтент може допомогти просуванню на ринку вашої медичної практики. Адже потенційні пацієнти отримують достовірну інформацію про лікарів та послуги. Створення каналу Youtube для інформування лікарів про найкращі медичні практи-

14

Під час налаштування каналу Youtube переконайтеся, що ви завантажуєте відповідні та унікальні відеоролики із зображенням лікарів і адекватною, релевантною, достовірною медичною інформацією. Для посилення відчуття високого рівня професіоналізму важливо додати на відео свої логотипи та накласти шаблони брендингу (кольорова гама, загальне оформлення інших ваших відео, графічних, текстових матеріалів тощо, щоб всі вони сприймалися в одному – вашому – стилі). Не забувайте, що Youtube – це власний SEO всесвіт. Знайдіть час, щоб додати відповідні описи, теги, місцезнаходження та інше, щоб переконатися, що автоматизований пошук і власне користувачі легко знаходять ваші відео. Після того, як ви створили медичний канал Youtube для маркетингу, використовуйте веб-сайт, електронну пошту та платформи соціальних медіа, щоб розповсюджувати ваш контент та отримувати зворотній зв’язок від пацієнтів.

Олександр ВОЛЬФ, провідний фахівець відділу міжнародного співробітництва

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

АКТУАЛЬНЕ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ АКАДЕМІЇ: МИХАЙЛО СИДОРОВИЧ КОЛОМІЙЧЕНКО

С

ьогодні на Сторінках історії багатопрофільний хірург, учений, талановитий клініцист, педагог, організатор охорони здоров’я, видатний представник вітчизняної медицини, її історик – Михайло Сидорович Коломійченко.

Михайло Сидорович народився 19 листопада 1892 року у м. Шполі Київської губернії в багатодітній селянській родині. Про його малу батьківщину – Шполу – невеличке колоритне містечко, що потопає в зелені, в енциклопедичному словнику написано лише два рядки: «Районний центр у Черкаській області. Залізнична станція. Харчові підприємства, швейна фабрика». Але Михайло Сидорович та його брат Олексій до маленької Шполи ставилися з великою синівською любов’ю. Багато років праці вони віддали Шполянській районній лікарні, багато сил і коштів вклали. Родина Коломієць–Коломійченків (як було записано в тодішніх документах) була великою (18 дітей) та дружною. Мати, Олена Оксентіївна, прищеплювала дітям любов до знань, наполягала на здобутті освіти. Початкову освіту М.С. Коломійченко здобув у двохкласній школі. У 1912 р. він закінчив Київську фельдшерську школу. За два роки після складання екстерном екзаменів за середню школу отримав атестат. Із часом до Києва потрапили ще двоє братів Коломійченків – Іван та Олексій. Переїзд врятував їм життя, оскільки внаслідок голодомору та репресій 30¬х років більшість родини загинула. Кілька слів про одного з братів Михайла Сидоровича – Олексія Сидоровича, який, маючи проблеми зі слухом, зумів здобути прекрасну освіту, став відомим ученим, створив українську школу оториноларингології, засновав науково-дослідний інститут оториноларингології. Його роботи присвячені проблемам новоутворень вуха, горла й носа, отосклерозу, вдосконаленню операцій, що поліпшують слух, тощо.

Олексій Сидорович цікавився кібернетикою і біохімією, застосовував ультразвук і лазерне випромінювання. Запрошував до співпраці інженерів-акустиків для використання на практиці принципу резонансу. Разом із слюсарем-лекальником особисто розробляв і виготовляв інструментарій для вирішення проблем глухонімих людей. Про двох славетних українських медиків, які були прикладом відданості своїй благородній справі, гуманним принципам лікування, які пройшли складний шлях від бідної селянської родини до високих професорських звань, написано багато. У книзі Олександра Грандо «Подорож у минуле медицини» братам Коломійченкам присвячений окремий розділ. «Дивлячись на братів Коломійченків – цих двох маститих професорів, важко було розгледіти в них колишніх селянських хлопців з містечка Шпола Черкаської області, які подолали нелегкий шлях свого становлення. Це були солідні метри, навчені величезним досвідом. Навіть своїм зовнішнім виглядом, своєю імпозантністю і бездоганним смаком в одязі вони привертали до себе увагу, не говорячи вже про добру і надзвичайно приємну «коломійченську» посмішку, яка приваблювала до них кожного, хто з ними коли-небудь спілкувався. Це були люди високої культури та різнобічних інтересів. Проте основною їхньою якістю було відчуття високої моральної відповідальності перед хворими».

15

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 У 1915 р. Михайло Коломійченко вступив на медичний факультет Університету Святого Володимира. На­вчаючись там, він працював фельдшером у Залізничній, а потім Олександрівській лікарні Києва. Успі­ шно закінчивши навчання у 1919 році, він обрав своєю спеціальністю хірургію, якій і присвятив усе життя.

гальнив досвід подібних операцій, проведених у клініках Києва, зробивши такий висновок: «Слід уникати клаптевих розрізів, а розширяти рану, серце не вивихувати з рани, а оперувати без зміни його положення, кров переливати відразу після зашивання рани серця».

Учителями Коломійченка були видатні українські хі­ рурги – професор Євген Черняхівський, професор Ми­ко­ла Маркіянович Волкович, академік Олексій Петрович Кримов. Після закінчення університету Михайло Сидорович працював хірургом фронтового шпиталю. На фронті він захворів на тиф і в 1920 р. був демобілізований.

У ці ж роки вчений розробляв питання щодо лікування стафілококової інфекції, хірургічного сепсису, застосування бактеріофагів при гнійних захворюваннях. Надрукована в 1936 р. робота «Применение бактериофага при лечении стафилококковых заболеваний» сприяла широкому застосуванню бактеріо­ фагів при гнійних процесах, отримала високу оцінку на Всесоюзному з’їзді у Москві у 1936 р.

Подальша діяльність М.С. Коломійченка нерозривно пов’язана з Київським медичним інститутом, у якому він почав працювати з 1920 р., пройшовши шлях від ординатора до професора, завідувача кафедри хірургії. З 1920 по 1929 р. Михайло Сидорович одночасно працював головним лікарем першої залізничної лі­карні, був обраний заступником голови Всеукраїнського бюро лікарської секції профспілки «Медсантруд». За його активної участю в Києві організовується Єдине наукове медичне товариство, яке очолює О.О. Богомолець. Генеральним секретарем товариства протягом багатьох років обирався М.С. Коломійченко. Із 1930 р. Михайло Сидорович був заступником ректора Київського медичного інституту, керував його науково-навчальною частиною. В 1935 р. він зайняв посаду заступника директора з наукової та навчальної частини Київського інституту удосконалення лікарів, а в 1936 р. став завідувачем 2-ої кафедри хірургії. Наукові дослідження Михайла Сидоровича в цей період у першу чергу були спрямовані на розробку питань хірургії серця. Професор Петро Олександрович Герцен писав: «Два органи є для широкої хірургії недоступними вершинами – стравохід і серце». М.С. Коломійченко піднявся і на ці вершини. Він робив пластику стравоходу й оперував серце. У 1933 р. він першим в Україні (і одним із перших у Радянському Союзі) провів операцію з приводу панцирного серця, запропонував та розробив екстраплевральний доступ до серця, проводив ґрунтовні експериментальні дослідження щодо хірургічного лікування злукових перикардитів. У 1956 році М.С. Коломійченко прооперував уже 20 таких хворих — це найбільший досвід в Україні. У 1935 р. М.С. Коломійченко успішно прооперував хворого з тяжким пораненням серця, а потім уза-

16

У перші дні Великої Вітчизняної війни М.С. Коломійченко, відмовившись від евакуації й завідування евакуйованою кафедрою хірургії Інституту вдосконалення лікарів, добровільно пішов на фронт. Як головний хірург 24-ої, 58-ої, а потім легендарної 62-ої (надалі 8-ої гвардійської армії) під командуванням маршала Чуйкова він надзвичайно багато зробив для організації кваліфікованої допомоги пораненим, першим довів необхідність і організував наближення медсанбатів та армійських шпиталів до лінії фронту. Що обумовлює успіх допомоги пораненим? Якість і терміни. Згідно з даними «Досвіду радянської медицини у Великій Вітчизняній Війні», «…до шести годин хірургічно оброблялось 21,9 % поранених». В армії Чуйкова допомога в перші шість годин була надана 85,4 % поранених. Це була визначна перемога. М. Коломійченко був нагороджений двома орденами Бойового Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни І та II ступеня, багатьма медалями. Наукові праці М.С. Коломійченка, написані за роки війни, присвячені переважно лікуванню проникаю­ чих поранень грудної клітки. Дві роботи Михайло Сидо­рович присвятив забезпеченню хірургічною до­помогою поранених в операціях «Ковель – Вісла» і наступальних операціях 8-¬ї армії за період 1944– 1945 рр. Після закінчення війни М.С. Коломійченко повертається до Києва і займає посаду заступника директора з науково-навчальної частини Інституту удосконалення лікарів. У 1950 р. його призначають головним хірургом України. Тут повною мірою проявляється його кипуча енергія. Він стає організатором профілактичного напряму. Активне виявлення хірургічних хворих та їх планове оздоровлення отримує значне поширення й високо оцінене Всеукраїнським з’їздом хірургів.

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 У центрі уваги головного хірурга – питання підвище­ ння кваліфікації хірургів периферії. Спеціалізація, на­у­ково-практичні конференції, пленуми, обласні з’їзди хірургів проводилися систематично, сприяючи підвищенню їх теоретичних і практичних знань. Особливого значення набула діяльність професора М.С. Коломійченка у зміцненні ролі районного хірурга. «Ранній діагноз, швидка доставка хворого і невідкладна операція забезпечують успіх». Смертність серед хірургічних хворих із 1947 по 1956 р. зменшилася у три рази. При гострому апендициті – у три з половиною рази, при перфоративній виразці – у п’ять, при кишковий непрохідності – у два рази. Летальність після резекцій шлунка в районних та сільських лікарнях зменшилася майже в чотири рази. Блискучий організатор, Михайло Сидорович відгуку­ ється на все нове. За його ініціативою та безпосередньою участю в Україні створюються центри торакальної хірургії, хірургії серця, опікові відділення. У 1955 р. учена рада Київського медичного інституту обирає М.С. Коломійченка завідувачем кафедри загальної хірургії, якою він керував до 1973 р. Завдяки величезному організаторському таланту він створив у клініці міцний колектив однодумців. У нього сотні учнів, улюбленим виразом Михайла Сидоровича була фраза М.І. Пирогова: «Для истинного хирурга мало быть хорошим оператором – он должен быть и хорошим наставником». Діапазон оперативних втручань, які виконував Михайло Сидорович, достатньо широкий. Він проводив операції на легенях, серці, стравоході, шлунку, жовчних шляхах, підшлунковій залозі. За своє життя професор М.С. Коломійченко виконав понад 30 тис. операцій. Михайло Сидорович написав 5 монографій і понад 150 наукових праць із різних проблем хірургії. Професор М.С. Коломійченко зробив неоціненний внесок у розробку хірургії стравоходу. Упродовж багатьох років він та його учні проводили велику роботу зі створення штучного стравоходу. В Україні він був засновником цієї складної операції при непрохідності стравоходу внаслідок хімічних опіків, його поранень, пухлин. Михайло Сидорович провів найбільше пластик стравоходу – 187 в Україні і запропонував деякі нові методики. Уперше в Україні застосував пластику стравоходу за Ру Герценом-Юдіним. М.С. Коломійченко відіграв суттєву роль у становленні й розвитку ендокринної хірургії в Україні. Йому належить ряд публікацій щодо питань хірургічного лікування різних форм зоба, низки хірургічних захворювань, що поєднуються з цукровим діабетом.

Разом із науково-дослідною, організаторською та громадською роботою великого значення М.С. Коломійченко надавав педагогічному процесу. Виховав плеяду учнів, які працюють у науково-дослідних та академічних інститутах, керують кафедрами, відділеннями лікарень, практикуючих хірургів. Під керівництвом М.С. Коломійченка захищено 27 докторських дисертацій. Будучи ученим із широким колом інтересів, він приділяв багато уваги питанням лікарської деонтології та історії медицини. Перу Михайла Сидоровича належить серія праць з історії медицини про видатних учених: М.М. Волковича, А.П. Кримова, І.В. Буяльського, М.І. Пирогова, видатного чеського вченого і хірурга Франтішека-Яна Піту, історика медицини, голову товариства австрійсько-радянської дружби Гуго Глязера, Єпіфанія Славинецького, який у XVII сторіччі переклав із латинської мови епохальну працю Везалія. Багаторічну плідну діяльність ученого, клініциста й педагога Михайло Сидорович успішно поєднував з активною громадською роботою. Він був головою правління Українського республіканського наукового товариства хірургів, почесним членом Всесоюзного хірургічного товариства, членом президії ученої ради Міністерства охорони здоров’я України, членом редколегії та редакційних рад науково-медичних жур­налів (зокрема, «Хирургия», «Новый хирургический архив»). У Києві на будинку по вулиці Рейтарській, 17, де в 1919–1973 роках жив Михайло Коломійченко, 24 кві­ тня 2003 року було встановлено гранітну меморіальну дошку (скульптор М.М. Срібнюк). В Умані діє музей братів Коломійченків, також музей створений у Шполянській лікарні, Михайлу Коломійченку присвячені багато книг та статей (Бейлін, Грандо, Горенко та інші), створений чудовий фільм «Брати Коломійченки» (2005, автор сценарію – Золоєв). Похований Михайло Сидорович у м. Києві на Байковому кладовищі, поруч зі своїм славетним братом Олексієм, із яким, до речі, вони прожили в одному будинку понад 55 років. Пам’ять про Михайла Сидоровича Коломійченка – це хірургічна школа, яку він створив, його учні, винаходи, друковані роботи. А також тисячі операцій, які він зробив, тисячі врятованих життів. Він був призначений для найважливішої справи на світі – повернення життя людям – і гідно творив її.

Катерина БОВСУНОВСЬКА, провідний фахівець відділу комунікацій За матеріалами www.mif-ua.com

17

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

СВІТОВА НАУКА ДАЙДЖЕСТ НАЙЦІКАВІШИХ НОВИН Музика може бути доцільним рішенням для зниження рівня тривоги перед операцією Нове дослідження університету Пенсільванії показало, що музика є такою ж ефективною, як внутрішньовенна форма седативного препарату мідазолам для зниження рівня тривоги перед анестезією. Стрес і відчуття тривоги перед операцією може погано вплинути на відновлення пацієнта, оскільки в організмі виробляються гормони стресу. При цьому, кажуть дослідники, одним із мінусів медичних препаратів є те, що вони мають побічні ефекти і пацієнти потребують додаткового нагляду з боку лікарів. З музикою все навпаки, наголошують вчені. Вона активізує зони мозку, що відповідають за емоції, і це означає, що пацієнти почувають себе максимально комфортно і продовжують контролювати ситуацію. Під час експерименту 157 дорослим пацієнтам давали 1-2 мг препарату мідазолам або вмикали для них восьмихвилинну пісню Weightless британського гурту Marconi Union. Дослідники оцінювали рівень тривожності до та після кожного методу. Зрештою з’ясувалося, що відчуття тривоги в обох випадках зменшувалося до однакового рівня. Детальніше за посиланням: https://www. pennmedicine.org/news/news-releases/2019/july/ music-can-be-a-viable-alternative-to-medications-inreducing-anxiety-before-anesthesia-procedures

Наночастинки використо­вуються для транспорту­ вання протиракових препаратів до клітин Вчені Кембриджського університету розробили плат­ форму, яка використовує наночастинки, відомі як металоорганічні каркаси, для доставки протиракових препаратів до клітин.

18

Науковці почали зосереджуватися більше на малій інтерферуючій РНК (міРНК), як потенційній терапії раку в останнє десятиліття, оскільки це більш універсальне рішення для лікування хвороб. Все, що необхідно знати, – це послідовність гена, який потрібно інгібувати, і тоді можна створити відповідну міРНК, яка зруйнує його. Замість розробки, синтезу та тестування нових лікарських засобів – надзвичайно дорогого і тривалого процесу – можна внести кілька простих змін у молекулу міРНК і лікувати зовсім інше захворювання. Однією з проблем використання міРНК для лікування захворювання є те, що молекули дуже нестабільні і часто руйнуються природними захисними механізмами клітини, перш ніж вони можуть досягти своїх цілей. Молекули міРНК можна модифікувати, щоб зробити їх більш стабільними, але це порушує їхню здатність інгібувати гени-мішені. Труднощі також виникають при транспортуванні молекули в клітини. Кембриджські дослідники використовували спеціальну наночастинку для захисту та транспортування міРНК до клітин, де вони демонструють її здатність інгібувати конкретний ген-мішень. Використовуючи платформу метаоорганічних каркасів, команда дослідників послідовно змогла запобігти експресію генів на 27% – рівень, який демонструє перспективи щодо використання методики зни­ щення генів раку. Джерело: https://www.cam.ac.uk/research/news/ nanoparticles-used-to-transport-anti-cancer-agent-tocells

Запалення може призвести до смертельної хвороби легень Запалення в легенях, яке спричинило просте захворювання, до прикладу, грип, здатне пробудити «тиху» мутацію, що можу призвести до легеневої гіпертензії. Вчені з Медичної школи Стенфордського університету розглянули механізм активації цього захворювання. Ґрунтуючись на більш ранніх роботах про механізми легеневих запалень, науковці припусти-

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ли, що хвороба виникає, якщо є дві умови: спадкова схильність та потрапляння в організм ферменту, що викликає запалення в тканинах легень. Для перевірки цієї гіпотези вчені вивели гризунів з мутацією гену BMPR2. У звичних умовах вони нормально себе почували й не хворіли. А от після їх заразили вірусом, що містить фермент 5LO, він спричиняє тимчасове запалення легень. У здорових людей та гризунів без мутації гену – це відносно нетривале захворювання, яке проходить за кілька тижнів. У щурів з мутацією гена це призвело до хронічного легеневого запалення з пошкодженням судин і згодом – до легеневої гіпертензії. У тварин запалення тривало навіть після знищення вірусу. У них пошкоджувалися ендотеліальні клітини слизової оболонки кровоносних судин. Клітини уподібнюються до решета, а запалення продовжує розширюватися. Ліків, які могли б допомогти хворим на легеневу гіпертензію, немає. Лише деякі препарати здатні полегшити симптоми та відтермінувати летальний результат. Тому паралельно з пошуком препаратів для лікування важливо зрозуміти, що запускає розвиток хвороби. Фермент, який активує гіпертензію, може бути викликаний астмою, складною формою грипу, тимчасовими типами травм легень від бактеріальних або вірусних інфекцій. Людям з мутацією гену BMPR2 знання про наявні обмеження і розумна обережність можуть врятувати життя. Більше інформації за посиланням: http://med.stanford.edu/news/all-news/2019/08/inflammation-triggers-silent-mutation-to-cause-deadly-lung-disease.html

Фізичні вправи під час вагітності покращують стан здоров’я у жінок із ожирінням, відновлюючи тканини Вправи безпосередньо перед вагітністю та під час вагітності відновлюють ключові тканини в організмі, що покращує контроль за рівнем цукру в крові та знижує ризик виникнення довготривалих проблем зі здоров’ям. Про це свідчать нові дослідження Кембриджського університету, проведені на мишах. У Великобританії більше половини жінок репродук­ тивного віку та майже третина вагітних мають зайву вагу або страждають від ожиріння. Надмірна вага або ожиріння під час вагітності збільшує ризик ускладнень у матері, таких як гестаційний діабет, і наражає як матір, так і її немовля на розвиток метаболічних захворювань, таких як діабет другого типу в роки після вагітності. Відомо, що вправи покращують здатність організму контролювати рівень цукру в крові і тим самим знижують ризик діабету 2 типу та метаболічного синдрому у невагітних жінок. Вони також дають сприятливі результати до і під час вагітності, запобігаючи надмірному набору ваги та розвитку гестаційного діабету. Однак про зміни, які фізичні вправи викликають у тканинах вагітних з ожирінням, мало що відомо. Щоб відповісти на це питання, дослідники Кембриджського університету годували мишей їжею з високим вмістом жиру, щоб вони набирали зайву вагу. Миші здійснювали тренування на біговій доріжці

19

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019 протягом 20 хвилин на день принаймні за тиждень до їх вагітності, а потім протягом 12,5 хвилин на день до 17 дня вагітності (вагітність у мишей триває близько 20 днів). Помірний рівень фізичних навантажень безпосередньо до, а потім і під час вагітності призводив до важливих змін у різних тканинах матері з ожирінням, що робило тканини більш схожими на ті, що спостерігаються у матерів без надлишкової ваги. Ці зміни можуть пояснити, як фізичні вправи покращують метаболізм у матерів із ожирінням під час вагітності, і, в свою чергу, можуть перешкодити розвитку у малюків ранніх ознак діабету 2 типу після народження. Більше інформації за посиланням: https://www.cam. ac.uk/research/news/exercise-in-pregnancy-improveshealth-of-obese-mothers-by-restoring-their-tissuesmouse-study-finds

Ремісія цукрового діабету 2 типу можлива при досягненні втрати ваги Згідно з дослідженням, проведеним Кембриджським університетом, люди, які досягають зниження ваги на 10% або більше протягом перших п’яти років після діагнозу діабету 2 типу, мають найбільшу ймовірність ремісії захворювання. Команда під керівництвом дослідників Кембриджського університету вивчила дані випробування ADDITION - Cambridge, перспективного когортного дослідження 867 осіб з недавно діагностованим діабетом у віці 40-69 років. Вчені встановили, що у 257 учасників (30%) була ремісія протягом п’ятирічного спостереження. Люди, які досягли втрати ваги на 10% або більше протягом перших п’яти років після встановлення діагнозу, мали удвічі більшу ймовірність ремісії порівняно з людьми, які підтримували однакову вагу. Докладніше: https://www.cam.ac.uk/research/news/ type-2-diabetes-remission-possible-with-achievableweight-loss-say-researchers

Схвалено новий препарат для лікування стійких форм туберкульозу Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (Food and Drug Administration, або FDA) схвалило новий препарат PA-824 (претоманід) для використання в лікуванні туберкульозу з широкою лікарською стійкістю в комбі-

20

нації з двома іншими протитуберкульозними медикаментами - бедаквіліном і лінезолідом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2016 році було зареєстровано 490 000 нових випадків мультирезистентного туберкульозу по всьому світу, з меншою кількістю випадків захворювання на туберкульоз із широкою стійкістю до лікарських засобів. Безпека та ефективність перорального застосування препарату претоманід в поєднанні з бедаквіліном та лінезолідом була продемонстрована в дослідженні 109 пацієнтів з широкою стійкістю до лікарських засобів, непереносимістю лікування або нереактивним мультирезистентним туберкульозом легень. Зі 107 пацієнтів, які були обстежені через пів року по закінченню терапії, 95 (89%) мали успішні результати лікування, що значно перевищило показники успішності лікування широко резистентного до лікарських засобів туберкульозу. Претоманід в комбінації з бедаквіліном і лінезолідом не слід використовувати пацієнтам з підвищеною чутливістю до бедаквіліну або лінезоліду. Джерело: https://www.fda.gov/news-events/pressannouncements/fda-approves-new-drug-treatmentresistant-forms-tuberculosis-affects-lungs

Лікарський засіб може допомогти покращити лікування раку яєчників Нове дослідження Единбурзького університету показало, що препарат під назвою траметібін (trametibin), який раніше використовувався для лікування меланоми, має позитивний вплив на лікування жінок з низьким ступенем серозного раку яєчників. У дослідженні брало участь 260 пацієнток, яким вибірковим методом назначали щоденний прийом траметібіну, або обране лікарем стандартне лікування. Прийом трематібіну вчетверо збільшив ймовірність реакції порівняно зі стандартними методами терапії. Крім того, було встановлено, що таке лікування може вдвічі знизити ризик появи рецидиву. Проект підтримали Національний інститут раку та Центр дослідження онкологічних захворювань Великої Британії, а результати випробувань були представлені на конгресі Європейського товариства медичної онкології ESMO-2019 у Барселоні. Більше інформації за посиланням: https://www. ed.ac.uk/news/2019/drug-could-help-improve-ovariancancer-treatment

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ХРОНІКА НА ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ (СУДОВЕ РІШЕННЯ)

«M

agna est veritas et praevalebit – істина велика і вона запанує» вважали давноримські мислителі. Стосовно НМАПО імені П.Л. Шупика та особисто проректора з міжнародного співробітництва та науково-педагогічної роботи з іноземними громадянами професора Олесі Гульчій процес встановлення істини тривав довго, але перевірив всі факти з замовних публікацій, і завершився тріумфальною перемогою честі, гідності та ділової репутації над «відвертим вимислом» і «відвертою брехнею» (цитати за судовим рішенням).

У липні 2019 р. Святошинський районний суд м. Києва розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом професора Олесі Гульчій про захист честі, гідності та ділової репутації до одного з веб-сайтів, що позиціонуючи себе як інформаційний, наражається на гостру критику колег по цеху через невідповідність засадничим принципам журналістики. Рішення суду зобов’язує у тижневий термін видалити ВСІ опубліковані щодо професора О. Гульчій статті та оприлюднити офіційне спростування від імені веб-сайту й авторів цих матеріалів. Кілька цитат з рішення суду: • «Інформація, поширена Відповідачами, є відвертим вимислом, що у свою чергу є порушенням статті 302 ЦК України, оскільки особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися у її достовірності.»

• «Враховуючи той факт, що жодні обшуки у домоволодінні Позивача не проводилися взагалі, всі подробиці обшуку і виявлених під час нього речей, є відвертою брехнею і не вимагають додаткового обґрунтування на їх спростування.»

• «Позивач має блискучу професійну репутацію, По­ зивач не є підозрюваною або обвинуваченою осо­бою у жодному кримінальному провадженні,

в діяльності Позивача ніколи не було корупційної складової, а твердження, викладені в публікації, не підтверджуються жодними доказами і є такими, що порушують право на повагу до честі, гідності та ділової репутації Позивача.» «У всіх цих статтях, окрім безпідставних звинувачень в організації та участі у злочинних схемах, викладено спотворену інформацію про особисте та сімейне життя та майновий стан Гульчій О.П.» Навіщо це було зроблено? Суд вважає, що метою було: «шляхом розміщення неправдивої та такої, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформації вплинути на формування керівних органів НМАПО ім. П.Л. Шупика». Вказаним рішенням визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права професора Олесі Гульчій на повагу до її честі, гідності та на недоторканість ділової репутації всю поширену інформацію. Рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/8783/19 набрало законної сили 24 серпня 2019 року.

21

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

СПІЛЬНИЙ ТРЕНІНГ ЦЕСИМЕН ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РАДИ РЕАНІМАЦІЇ «ЗНАЙ. ВМІЙ. ВРЯТУЙ»

16

жовтня 2019 року, в межах Все­ світнього дня перезапуску серця, працівники центру симуляційних методів навчання (ЦЕСИМЕН) НМАПО імені П. Л. Шупика у співпраці з 44 Нав­чаль­ ним центром та Всеукраїнською радою реанімації, провели серію майстеркласів із серцево-легеневої реанімації та використання автоматичного зовнішнього дефібрилятора.

В холі теоретичного корпусу Академії кожен мав змогу відпрацювати практичні навички та отримати відповіді на питання порятунку потерпілих. Участь у тренінгу взяли ректор академік НАМН України, професор Юрій Вороненко, проректор з економічних питань Ольга Проценко, науково-педагогічні працівники, слухачі та інтерни, які відзначили актуальність та користь таких навчань. Інформуємо, що всі бажаючі можуть пройти повноцінний тренінг по базовій підтримці життя (BLS) на базі центру симуляційних методів навчання після по­ передньої реєстрації за телефоном (044) 206-73-04. Дякуємо всім за участь та інтерес і чекаємо вас на наступних наших заходах.

22

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

Тим часом у межах Молодіжної анестезіологічної конференції «Тріщинські читання» у Бабиному яру відбувся майстер-клас «Стабілізація та транспортування пацієнта на догоспітальному етапі за екстремальних умов»

23

ДАЙДЖЕСТ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ. № 8 ОСІНЬ 2019

ХРОНІКА ДОКТОР ГАНС КЛЮГЕ ОБРАНИЙ НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ЄВРОПЕЙСЬКОГО БЮРО ВООЗ

У

межах проведення 69-ої сесії Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ відбулися вибори нового регіонального директора, яким став бельгієць доктор Ганс Клюге. Доктор Клюге розпочав кар’єру сімейним лікарем у Бельгії, служив у місіях «Лікарів без кордонів» у Ліберії та Сомалі. Пізніше відповідав за програми протидії туберкульозу, СНІДу та малярії в Корейській Народно-Демократичній Республіці та М’янмі. Упродовж останніх десяти років д-р Ганс Клюге займався системними пе­ретвореннями, що сто­сувалися впровадження первинної медико-санітарної допомоги в Греції, виконання Талліннської хартії та реалізації зобов’язань, взятих на Глобальній конференції з питань первинної медико-санітарної допомоги у 2018 році (Астана, Казахстан). У 2011 р. доктор Клюге, перебуваючи на посаді директора Відділу систем охорони здоров’я та громадського здоров’я, спеціального представника Регіонального директора з питань протидії туберкульозу з множинною та широкою медикаментозною стійкістю (ММС/ПМС-ТБ) в Європейському регіоні ВООЗ, вже відвідував Україну, коли на запрошення професора Олесі Гульчій взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я. Д-р Клюге був обраний з числа шести кандидатів, що представляли Вірменію, Австрію, Болгарію, Грузію та Туреччину. На цій посаді він замінить доктора Жу-

жану Якаб, яка керувала ЄРБ впродовж останнього десятиліття. У своєму зверненні до делегатів на 69-ої сесії Регіонального комітету ВООЗ у Європі обраний директор наголосив на важливості партнерства, яке він вважає «етичним обов’язком, а не справою доброї волі». Він підкреслив, що «ВООЗ повинна вести розмови про ощадливість у масштабності, з менш витратними зустрічами та легшою структурою організації». ВООЗ має бути рентабельною, пояснив він, адже іноді «менше» означає «більше». «Мета – зміцнити ЄРБ ВООЗ як центр досконалості, надати допомогу країнам з конкретних питань, працювати натхненно і скромно для збільшення впливу на рівні країни і зменшення навантаження на самі країни, не в останню чергу йдеться про малі країни». Кандидатура доктора Ганса Клюге буде передана на розгляд 146-ої сесії Виконавчого комітету ВООЗ, яка проходитиме в лютому 2020 року.

© Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 2019. Адреса: вул. Дорогожицька, 9, Київ, 04112 Тел./факс: +380 44 205 48 27. Тел.: +380 44 205 49 46. E-mail: office@nmapo.edu.ua www.nmapo.edu.ua