Фармацевт Практик №10, 2020 by Фармацевт Практик

10 [194] 2020 ISSN 2409–2584

Непрохідність слізних шляхів 10 Ультразвук: на службі медицини

Літні люди і здоров’я

ГРВІ у період COVID-19

Коли хворіє волосся

24 28 36

www.fp.com.ua

Мезим® капсули. Нові можливості!1

Міні-таблетки однакового розміру (~ 2мм* 2 мм)2 Мезим®капсули 10000/25000 Інформація про безрецептурний лікарський засіб. Перед прийомом обов’язково ознайомтесь з повною інструкцією3 для медичного застосування Мезим капсули 10000/25000 від 25/02/2020 РП № UA/6763/01/01 та № UA/6763/01/02 (особливо розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»). Діюча речовина. порошок з підшлункових залоз (свиней); МЕЗИМ® КАПСУЛИ 10000: 1 капсула тверда містить порошку з підшлункових залоз (свиней) 153,5 (98,3-178,6) мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10000 ОД ЄФ (одиниці Європейської фармакопеї), мінімальну амілолітичну активність 9000 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 500 ОД ЄФ; МЕЗИМ® КАПСУЛИ 25000: 1 капсула тверда містить порошку з підшлункових залоз (свиней) 356,1 (245,6-446,66) мг, що має мінімальну ліполітичну активність 25000 ОД ЄФ, мінімальну амілолітичну активність 22500 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 1250 ОД ЄФ. Показання. Порушення екзокринної функції підшлункової залози, що супроводжуються порушенням травлення. Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини, мяса свиней (алергія на свинину) або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення. Проте, якщо розлади травлення зберігаються, епізодичний прийом препарату є доцільним у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти. Спосіб застосування та дози. Дозу потрібно підбирати індивідуально, відповідно до тяжкості порушення травлення та кількості жирів, що входять до складу їжі. Рекомендована доза на прийом їжі: 2-4 капсули препарату МЕЗИМ® КАПСУЛИ 10000 (відповідає 20000-40000 ОД ЄФ ліпази) або 1 капсула препарату МЕЗИМ® КАПСУЛИ 25000 (відповідає 25000 ОД ЄФ ліпази). Зазвичай рекомендованою дозою є доза ліпази 20000-50000 ОД ЄФ на прийом їжі, але залежно від виду їжі, а також від ступеня тяжкості розладів травлення доза препарату може бути більшою. Побічні реакції. Дуже рідко: біль у животі, нудота, діарея, дискомфорт у животі, блювання. 1 United European Gastroenterology evidence based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU), United European Gastroenterology Journal, 2017, Vol. 5(2) 153-199 2 Eurand Minitabs – the innovative application formula of a pancreatic enzyme complex (Pangrol 10,000, 25,000). Kolodziejczyk MK, Zgoda MM Polim. Med. 2010;40(2):21-8 3 Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Мезим® капсули 10000 / Мезим® капсули 25000, наказ МОЗ України №527 від 25/02/2020б ПР № UA/6763/01/01 та № UA/6763/01/02. Виробник: Берлін Хемі АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва “Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ” в Україні – м.Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.: +38 (044) 494-33-88, факс: +38 (044) 494-33-89 UA_MEZ_09-2020-v1-print затв. 31/08/2020.

Актуальне інтерв’ю

REVIEW

Статус національного — гарний стимул до якісної роботи Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського — провідний заклад вищої медичної освіти України, який готує фахівців уже більше як 60 років. ТНМУ є одним з кращих закладів вищої освіти України в рейтингу прозорості діяльності за версією Аналітичного центру CEDOS серед медичних закладів вищої освіти України в рейтингу Webometrics ranking of world’s universities та перший у загальному рейтингу медичних закладів вищої освіти України за версією Міжнародного освітнього порталу «4 International Colleges & Universities». За результатами сертифікаційного аудиту, проведеного зовнішніми аудиторами компанії «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна», ТНМУ отримав сертифікат і гравертон міжнародного стандарту ISO 9001:2015 за здійснення освітньої та наукової діяльності відповідно до вимог міжнародних стандартів. Розповідає Михайло Корда, д-р мед. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор університету

Михайло Корда — Вже рік як університет отримав статус національного… — До отримання статусу національного наш навчальний заклад йшов 60 років. Зазначу, що останні шість років жоден заклад вищої освіти його не отримав. Це вагоме визнання заслуг університету на ниві медичної освіти в Україні. Зараз, коли всі труднощі вже позаду, нас перепов нює гордість. Це не був проєкт одного дня чи місяця, а справа, яка вимагала поетап ної довготривалої та копіткої праці — від подання проєкту до МОЗ і узгодження питання у чотирьох різних міністерствах до розгляду в комітеті, а згодом і на роз ширеному засіданні Кабінету Міністрів. Тільки після цього наша справа потрапи ла до Адміністрації Президента України, де шість департаментів вивчали діяльність вишу. Нарешті згідно з Указом Президента 17 квітня 2019 р. Тернопільський держав ний медичний університет ім. І.Я. Горбачев ського отримав статус національного. Хочу підкреслити, що це заслуга всього колективу університету. Отримання ста тусу національного — це стимул до якіс ної роботи. Тепер ми щороку звітуємо у Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти про дотримання певних критеріїв, що підтверджують наш статус. Ознайомитись з тим, які завдання перед нами стоять і як ми їх виконуємо, можна на сайті університету, де у відкритому до

ступі є річний звіт. Через шість років на нас чекатиме процедура підтвердження стату су, тому що присвоєння «національного» не є пожиттєвим і потрібно його підкріплю вати новими досягненнями. — Але ТНМУ і зараз утримує високі рейтинги серед вітчизняних вишів. — Наше головне завдання — готувати висококваліфікованих спеціалістів та дбати про якість підготовки студентів. І нам є чим пишатись. Пригадуєте, скільки галасу на робив минулим літом IFOM? Студенти про тестували, звертались до міністра. І що ви йшло? За результатами NBME з-понад 12 тис. студентів-медиків із 21 закладу вищої освіти України найкраще склали цей тест студенти 3-го курсу спеціальності «Медицина» ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського. Наш університет вийшов у лідери серед медичних вишів України. Крім того, ми кілька років утримуємо лідерські позиції у рейтингу за ліцензійним інтегрованим іспитом «Крок». Серед віт чизняних студентів, які складали «Крок-2», наші студенти-фармацевти 5-го курсу посіли перше місце, а серед іноземних сту

За час своєї діяльності ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського підготував понад 25 тис. висококваліфікованих фахівців медичної галузі. Сьогодні тут здобувають освіту понад 7 тис. студентів, серед яких близько 2 тис. іноземні громадяни. На медичному, фармацевтичному, стоматологічному факультетах, факультеті іноземних студентів та в 6 навчальнонаукових інститутах освітній процес забезпечують понад 600 викладачів (90% з них мають наукові ступені доктора філософії і доктора наук). ТНМУ має потужну матеріально-технічну базу, що відповідає світовим стандартам підготовки фахівців Продовження на стор. 4 Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

10 [194] 2020 ISSN 2409–2584

Непрохідність СЛІЗНИХ ШЛЯХІВ

Зміст

REVIEW

актуальне інтерв’ю Статус національного — гарний стимул до якісної роботи

наука лекторій Ультразвук: на службі медицини Новини. Тест, що виявляє коронавірус за п’ять хвилин, зробили на основі CRISPR/Cas Евкабал — лінійка протизастудних засобів від компанії esparma: переваги для пацієнтів, вигода для провізорів

профілактика і лікування Непрохідність слізних шляхів

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 10(194)’2020 Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua Науковий редактор Ігор Зупанець Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Літні люди і здоров’я ГРВІ у період COVID-19 Коли хворіє волосся

10’ 2020

Мій зможе? Новини. Ігри на природі посилюють імунну систему дитини Щоб людям літнього віку бути здоровими

Випусковий редактор Ганна Юрченко Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко Арт-директор Руслана Лутова Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова Фото Ігор Садовий, shutterstock.com Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

24 28 36

WWW.FP.COM.UA

Новини. Новий засіб проти вошей знищує як дорослих особин, так і гнид 11 Методи контрацепції: історія, сучасність, майбутнє 14 Новини. Вакцини на основі гідрогелю ефективніші за звичайні 15 ГРВІ: маєте питання? Гропринозин® знає відповіді 17 Біологічна роль кальцію та шляхи раціональної корекції його вмісту. Частина 2 18 «Ні сил, ні бажання»: відновлюємо працездатність 20

у фокусі: безпека 9

Ультразвук: на службі медицини

історія медицини і фармації «На хворих у шпиталь»

практика школа фармацевта ГРВІ у період COVID-19: на що звернути увагу фармацевту? Частина 2 Как покупатель выбирает лекарство?

ex tempore

Приготування м’яких лікарських форм: мазь Мікуліча

краса і здоров’я Коли хворіє волосся

Растения-хищники: правда и вымысел Астрологічний прогноз на листопад 2020 року

Відділ реклами Олександр Лабирін, Наталія Сахно, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов Адреса видавництва 03142, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74 Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

28 32

життя цей дивовижний світ

36 38 40

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017 Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

ТОВ «МАКРОС» м. Київ Підписано до друку 23.10.2020 р. Замовлення №2310 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

Пілобакт Нео є комбінованим набором, який містить омепразол, кларитроміцин і амоксицилін* Омепразол знижує секрецію соляної кислоти і підвищує концентрації кларитроміцину та амоксициліну в слизовій оболонці шлунка* Кларитроміцин та амоксицилін виявляють антибактеріальну активність щодо Н. Pylori та стійкі до кислого середовища шлунка* Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу ПІЛОБАКТ НЕО (PYLOBACT NEO)*. Склад: діючі речовини: таблетки амоксициліну – 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амоксициліну тригідрат еквівалентно амоксициліну 1000 мг; таблетки кларитроміцину – 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить кларитроміцину 500 мг; капсули омепразолу – 1 капсула містить омепразолу 20 мг; Фармакотерапевтична група. Комбінації для ерадикації Helicobacter рylori. Код АТХ А02В D05. Фармакологічні властивості. Пілобакт Нео є комбінованим набором, який містить омепразол, кларитроміцин і амоксицилін. Пілобакт Нео – потрійна схема першої лінії ерадикаційної терапії Helicobacter рylori (H. pylori), розрахована на 7 днів лікування. Клінічні характеристики. Показання. Ерадикація Helicobacter рylori у пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки. Спосіб застосування та дози. Пілобакт Нео є комбінованим набором, який містить омепразол, кларитроміцин і амоксицилін. Пілобакт Нео – потрійна схема першої лінії ерадикаційної терапії H. pylori, розрахована на 7 днів лікування. Побічні реакції. Препарати, які входять до складу комбінованого набору, добре переносяться, а небажані реакції зазвичай легкого перебігу й оборотні. Упаковка. 1 стрип містить: 2 таблетки амоксициліну, 2 таблетки кларитроміцину і 2 капсули омепразолу; 7 стрипів у картонній коробці. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед/ Sun Pharmaceutical Industries Limited. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Індастріал Ареа 3, Девас – 455001, Індія/ Industrial Area 3, Dewas, 455001, India.

Не є рекламою. Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників, а також для поширення на семінарах, конференціях і симпозіумах на медичну тематику. Наказ МОЗ України від 28.07.2016 № 787. Р.П. № UA/0130/01/01. Повна інформація про лікарський засіб міститься в інструкції для медичного застосування. * Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ПІЛОБАКТ НЕО. TOB «Ранбаксі Фармасьютікалс Україна» (група компаній САН ФАРМА). м. Київ, 02121, Харківське шосе, 175, оф. 14. Тел: +38 044 371 77 21

REVIEW

Актуальне інтерв’ю

дентів перші місця отримали наші студенти медичного і стоматологічного факультетів. За результатами складання іспиту «Крок-3. Загальна лікарська підготовка» університет посів третє місце в Україні, а «Стомато логія» — друге. Пишаємось здобутками наших студентів у Всеукраїнських пред метних олімпіадах. Ці досягнення свідчать, що навчання студентів у ТНМУ відбувається на доволі високому рівні й ми гідні звання лідерів освітнього процесу в Україні. — У наш час важливим для університету є розвиток наукового потенціалу. Чи відбувається співпраця із закордонними університетами? — У світі саме університети є центрами наукового процесу. Ми також рухаємося в цьому напрямку і нам вдалося втілити чимало міжнародних проєктів. На сьогодні наш університет співпрацює з 76 закордон ними партнерами. У минулому році ТНМУ став переможцем у міжнародних конкурсах та отримав міжнародні ґранти, зокрема, за програмою Еразмус+«Інноваційна реабілітаційна освіта — запровадження в Україні нових магістерських програм». Розвиваємо ми також потужний та значущий для нас українсько-швейцарський про єкт «Розвиток медичної освіти в Україні», де університет представлений як заклад, що проводить підготовку і лікарів, і медич них сестер. Крім того, ТНМУ виграв ґрант на отримання лабораторного обладнання в рамках програми «Instrumental Access» від неприбуткової організації «Seeding Labs», що в Бостоні, штат Массачусетс. У межах

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Університет є одним з центрів медичної науки в західному регіоні України. Видаються 12 наукових журналів, представлених на платформі Open Journal System. Високо поставлена студентська наука, діє студентське наукове товариство ТНМУ програми Erasmus+KeyAction 2 — Capacity Building спільно з медичними університета ми Португалії, Вірменії та Грузії реалізовува тимемо проєкт «СейфМед» — Basic Clinical Skills for Patient Safety Iмprovementin Мedical Education (SAFEMED). ТНМУ є членом Асоціації регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології (The Association for Regional Cooperation in the fields of Health, Scienceand Technology — RECOOP HST Association). Нещодавно було відкрито китайсько-український центр з регенера тивної медицини та стовбурових клітин. Напередодні 2020 р. стала до ладу науководослідна лабораторія фармацевтичної розробки на фармфакультеті. Хочу зазна чити, що наш університет на першому місці за кількістю патентів і винаходів в Україні. Це доволі вагомий та значущий показник. Ми були організаторами всеукраїнських і міжнародних наукових форумів, зокрема XVII конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, Українського біо хімічного конгресу. На жаль, цей напрямок

діяльності у 2020 р. був неможливий через пандемію коронавірусу. До нас часто приїздять іноземні фахівці, а наші науковці їдуть читати лекції за кор дон. Університет надав можливість виклада чам багатьох дисциплін пройти стажування в кращих медичних університетах США та країн Євросоюзу. Вважаю це правильним шляхом, орієнтованим на інтеграцію у світо вий медичний освітній простір. Це допо магає нам вдосконалювати освітні методики та запроваджувати досвід передових універ ситетів. Скажімо, складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) відбулося за новою методикою й вдоскона леною системою, яку наші викладачі освоїли в закордонних університетах-партнерах. За останні п’ять років ТНМУ збільшив індекс Хірша в 2,3 разу, а кількість публіка цій у журналах, що входять до бази даних SCOPUS, зросла у десятки разів. Ми активно розвиваємо такий напрямок, як регенеративна медицина, отримали ліцензію на банк пуповинної крові, клітин і тканин людини, а наша лабораторія клітин них культур є нині однією з кращих в Укра їні. Маємо намір розширити обрії проєкту з Лайм-бореліозу. Наші науковці готують проєктну пропозицію до великої ґрантової програми «Горизонт-2020», яку фінансує ЄС. Вже знайшли закордонних партнерів, які до лучаться до даного проєкту, і сподіваємося, що цей ґрант буде успішним. — У минулому році ви відкрили центр симуляційного навчання. Розкажіть про нього.

Актуальне інтерв’ю

— Ми намагаємось постійно поліп шувати матеріальну базу кафедр заради кращого засвоювання студентами теоре тичних знань та володіння практичними навичками. Центр симуляційного навчання має бокс для заїзду «швидкої» та відпо відно оснащений автомобіль, відділення екстреної медичної допомоги (Emergency department), залу для дебрифінгу, лекційну залу, внутрішній двір. У Центрі студентимедики та студенти-парамедики мають можливість відшліфувати свої вміння в наданні екстреної медичної допомоги. Це перший в Україні такий навчальний центр невідкладної допомоги. На Центр ми покладаємо великі надії. У ролі пацієнтів виступають переважно наші лікарі-інтерни, а також студенти кафедри театрального мистецтва. Майбутні актори уживаються в роль, граючи пацієнтів чи постраждалих у різних надзвичайних ситуаціях. Хочемо запросити також до співпраці й реальних хворих, звичайно, з їхньої згоди. Ми плануємо впроваджувати в навчаль ний процес віртуальну медицину. Щоб утримувати першість у цій галузі, маємо активно втілювати в навчальний процес 3D-технології, зокрема, у вивченні анатомії, топографічної анатомії, хірургії. Викорис тання 3D-формату значно поліпшує якість

У 2018 р. ТНМУ вперше в Україні розпочав підготовку парамедиків, а у 2019 р. спільно з МОЗ України — інструкторів з догоспітальної допомоги та магістрів з громадського здоров’я засвоєння матеріалу, тому розширюватиме мо пошук відповідних навчальних програм і збільшуватимемо арсенал технологічного обладнання. Давно на порядку денному в нас ідея створення університетської клініки, але ще не відпрацьовані відповідні механізми та відсутня нормативна законодавча база щодо створення такого закладу. Ми ж наразі як навчальна установа не можемо надавати медичні послуги та отримувати за це кошти. Сподіваємось, що в процесі медичної реформи буде вирішено і це питання. — У зв’язку з пандемією COVID-19 вступна кампанія цього року відбувалася в екстремальних умовах. — Так, вступна кампанія проходила в умовах карантину, а останніми тижнями

Перед початком роботи працівники приймальної комісії пройшли ПЛРтестування на COVID. Було розроблено та впроваджено протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню інфекції: введено масковий режим, вимірювання температури тіла у всіх, хто заходив до університету, дезінфекцію рук, запроваджено розведення потоків вступників у дні складання вступних іспитів та подання оригіналів документів

REVIEW

місто Тернопіль було внесене до «черво ної зони», що спричинило перешкоди для вступників з віддалених областей. Було вирішено, що оригінали документів для зарахування можна подавати електрон ною поштою з накладанням цифрового кваліфікованого підпису або за допомогою служб доставки. Частина абітурієнтів ско ристалися такою можливістю. Приймальна комісія завершила прийом документів лише 14 вересня. Зазначу, вперше ТНМУ став учасни ком програми спрощеного вступу для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій. В університеті створено освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна», які працюватимуть до 23 жовтня. На жаль, в цьому році зменшилася за гальна кількість абітурієнтів у всі медичні виші. І для цього є об’єктивні причини. По-перше, завершення навчання та ЗНО відбувалися в умовах карантинних об межень. По-друге, зменшення порогового бала для деяких предметів призвело до зниження «ціни» правильної відпові ді, тож частина абітурієнтів автоматично не набрали 150 балів за умови такої самої кількості правильних відповідей, яка була би достатньою в 2019 р. У цьому році було обмежено перелік предметів ЗНО, з яки ми можна подавати заявки на навчання за спеціальностями «Медицина» та «Стома тологія», а кількість заяв на місця за кошти державного бюджету зменшено із 7 до 5. Вперше ті, хто вступав на основі освітньокваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», окрім фахового іспиту, повинні були подавати сертифікат про здачу ЗНО з української мови та літератури, а особи з дипломом бакалавра — складати іспит з іноземної мови за програмами Україн ського центру оцінювання якості освіти. Це стало основною причиною зменшення контингенту медсестер бакалаврського та магістерського освітніх ступенів заочної форми навчання, серед яких традиційно багато осіб, які достатньо давно закінчили училище чи університет і не реєструвалися або не змогли успішно пройти вступні ви пробування. Всього на навчання в ТНМУ подано 3563 заяви, що є четвертим показником серед медичних ЗВО країни. Традиційно найбільш рейтинговими залишаються спеціальності «Медицина», «Фармація, Промислова фармація» та «Стоматологія». Вперше за останні роки ТНМУ отримав бюджетні місця на спеціальність «Фізична терапія, ерготерапія». Через напружену епідемічну ситуацію в регіоні початок навчання для студентів 2–6-го курсів відбувся в онлайн-режимі. Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

Лекторій

Ультразвук: на службі медицини З кожним роком застосування ультразвуку набуває все більшого поширення як у фармацевтичній промисловості, так і у клінічних методах діагностики та лікування різних захворювань. Подальше вивчення впливу цих акустичних коливань на лікарську сировину та лікарські засоби, а головне — на організм людини сприятиме більш високій ефективності та безпеці їхнього використання

За межами слуху людини Як відомо, вухо людини сприймає звукові коливання лише у діа пазоні від 20 Гц до 20 кГц, а більш високі частоти називають ультра звуком (УЗ). У природі він має місце як компонент природного шуму (вітру, дощу, водограїв, грози тощо), а також серед звуків тваринно го світу: деякі тварини використовують створювані ними УЗ-хвилі для виявлення перешкод на своєму шляху, орієнтації у просторі та спілкуванні (кити, дельфіни, летючі миші, гризуни та ін.). З розвитком фізики з’явилася можливість виробляти та реєстру вати й штучні УЗ-коливання різної частоти та потужності. Випро мінювачі УЗ можна розподілити на дві великі групи. До першої з них належать випромінювачі-генератори, коливання в яких збуджують ся за допомогою встановлення перешкод на шляху сталого потоку (струменя газу або рідини), до другої — електроакустичні пристрої, що перетворюють вже задані коливання електричної напруги або току в механічні коливання твердого тіла, яке й випромінює в на вколишнє середовище акустичні хвилі. Межі УЗ-частот, які засто совують у промисловості, становлять від кількох десятків кГц до одиниць МГц. Різноманітні технології із застосуванням УЗ набули поширення у багатьох галузях діяльності людини, але особливо популярними вони стали як при виготовленні ліків, так і при діагнос тиці та лікуванні цілої низки захворю вань. «Помічник» фармацевтів Відомо, що фармакологічна актив ність лікарських засобів значною мірою залежить від ступеня дисперсності лікарських речовин. Диспергування є од нією з основних технологічних стадій під

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

час виготовлення емульсій, суспензій, лініментів тощо. На сучасних фармацевтичних підприємствах для цього широко застосовують УЗ-хвилі, що створюють значний тиск внаслідок кавітації та анігіля ції бульбашок. Перспективним вважають застосування УЗ для збільшення вихо ду соку при обробці свіжої сировини з лікарських рослин, а також для висушування лікарської сировини. Нині все більшої популярності набуває така лікарська форма, як ліпосоми, де лікарські речовини перебувають в інкапсульованому стані. Існують різні способи одержання ліпосом, однак перевагу надають УЗ, особливо при виготовленні одношарових ліпосом діаметром 25–30 нм, де вихідним матеріалом є водна суспензія фосфоліпідів. Разом з тим слід мати на увазі, що за певних значень частоти та потужності УЗ може суттєво вплинути на якість препаратів вна слідок деструкції наявних в них активних речовин, перш за все великої молекулярної маси. Так, наприклад, відомо, що адреналін може суттєвого зменшувати здатність звужувати судини. Більшість алкалоїдів та азотистих основ (атропін, кофеїн, хінін, морфін, кодеїн, ефедрин) під дією УЗ також можуть частково або повністю втрачати

УЗД відіграє важливу роль у встановленні діагнозу захворювання й обстеженні внутрішніх органів, таких як черевна порожнина та органи малого таза [1]. Оскільки УЗД належить до методів, що мають порівняно невисоку вартість та високу доступність, воно набуло широкої популярності

Лекторій

свої фармакологічні властивості. А от антибактеріальна активність деяких антибіотиків, наприклад, стрептоміцину та тетрацикліну, під впливом УЗ підвищується. Слід зазначити, що для кожного виду мікроорганізмів існує певна межа потужності УЗ енергії, після якої спостерігається ефект стерилізації, але механізм цього ефекту є досить складним й не до кінця вивченим. УЗ здатен руйнувати кишкову, черевнотифозну та дифтерійну палички, збудники дизентерії, правця, сальмонели тощо, а от найбільш стійкою до його дії залишає туберкульозна паличка. Інформативна та доступна діагностика У сучасній медицині одним з найінформативніших спосо бів діагностики захворювань серцево-судинної системи поряд з ЕКГ та МРТ визнано ультразвукове дослідження (УЗД). Під час цієї процедури УЗ-хвилі, що генеруються датчиком апарата УЗД, спрямовують на досліджуваний орган. Різні тканини організму по-різному поглинають, відбивають та розсіюють УЗ. Відбиті від досліджуваного органа хвилі реєструє той самий датчик, а їхні характеристики аналізує комп’ютер за спеціальною програмою в режимі реального часу. Результатом є візуалізація одержаних даних на моніторі. УЗД відіграє важливу роль у встановленні діагнозу захворюван ня й обстеженні внутрішніх органів, таких як черевна порожнина та органи малого таза [1]. Оскільки УЗД належить до методів, що мають порівняно невисоку вартість та високу доступність, воно на було широкої популярності. Слід зазначити, що моніторинг безпеки застосування УЗД з точки зору доказової медицини здійснюють кілька авторитетних міжна родних організацій: Американський інститут ультразвуку, Євро пейський комітет з безпеки медичного ультразвуку та Британське товариство медичного ультразвуку. Зокрема, вони розробили такі принципи безпечного сканування: · УЗД необхідно застосовувати суворо з метою діагностики й не використовувати як рутинне дослідження; · для проведення УЗД спеціаліст повинен мати відповідну квалі фікацію; · величина потужності УЗ та тривалість УЗД мають бути мінімаль но достатніми для встановлення діагнозу; · УЗД не слід проводити з метою одержання фото та відео «На пам’ять!» (актуально в період вагітності) без діагностичної до цільності; · з підвищеною увагою потрібно проводити УЗД головного моз ку, серця та очей у новонароджених, щоб виключити небажані теплові та механічні ефекти.

Пошук нових можливостей УЗ у медицині триває, що дозволяє сподіватися на вагомі новації за його участю як у фармацевтичній промисловості, так і у методах діагностики та лікування різноманітних захворювань

наука

Ці рекомендації є обов’язковими для виконання всіма лікарями та медичними установами.

«На всі руки майстер» УЗ-терапію застосовують при лікуванні різноманітних захворю вань, зокрема, серцево-судинних (ішемічна хвороба серця, артері альна гіпертензія, стенокардія), а також при в’ялому паралічі, первинній м’язовій атрофії, ушко дженнях опорно-рухового апарату, хворобах шлунка й кишечнику, спазмі судин, циститі, пієлонеф риті, гінекологічних запаленнях, простатиті, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, трофічних виразках. Найпопулярніша сфера застосування УЗ — усунення наслідків травм та лікування захворювань периферійної нервової системи (хвороби хребця, грижі, неврит, невралгія, остеохондроз, міозит, міалгія), а також запалень суглобів (артрит, епікондиліт, тендиніт, хвороба Бехтерєва). УЗ знижує чутливість нервових рецепторів, регулює роботу вегетативної нервової системи, впливає на швидкість проходження нервових імпульсів. УЗ високої інтенсивності здатний спричиняти вибіркове руй нування в тканинах, тому його використовують переважно для роздроблення каменів у сечових шляхах, як скальпель у хірургії [1], а також для посилення трансдермального введення ліків [2]. Останнім часом УЗ використовують також у косметичних цілях, для корекції фігури, під час процедур апаратного масажу, пілінгу тощо. Протипоказання до застосування УЗ: онкологічні захворюван ня, період вагітності, наявність металевих імплантатів у ділянці проведення процедури, стан після імплантації кардіостимулятора, запальні процеси, загальне виснаження. Персонал, що бере участь в експлуатації УЗ-обладнання, має про ходити попередні та періодичні медичні огляди. Перспективні дослідження Вельми цікавими є результати нових досліджень щодо можли вості використання УЗ для боротьби з цукровим діабетом та захво рюваннями головного мозку. Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

Лекторій

Так, співробітники Універ ситету Джорджа Вашингтона (США) на лабораторних тваринах досліджували мож ливість лікування порушень вуглеводного обміну через стимуляцію вивільнення інсу ліну з β-клітин під впливом УЗ [3]. Вони дійшли висновку, що цільовий УЗ-вплив можна розглядати як потенційний ефективний немедикамен тозний та неінвазивний спосіб підвищення рівня інсуліну у людей з цукровим діабетом 2-го типу. Вчені сподіваються, що виявле ний ними ефект допоможе розробити безпечний метод контрольованої прицільної стимуляції вивільнення інсуліну з β-клітин підшлун кової залози. Звичайно, перш ніж впровадити такий метод у практику, необхідно ретельно вивчити оптималь ні параметри УЗ, оскільки підшлункова залоза виконує ще низку функцій, окрім синтезу інсуліну, включаючи вироблення інших гормонів та ферментів травлення, на яке така процедура, можливо, також буде чинити вплив. На особливу увагу заслуговує й перспективний спосіб боротьби з цілою низкою захворювань, від нейродегенерації до депресії. До слідники з південнокорейського Інституту фундаментальних наук вперше описали механізм, за яким така стимуляція відбувається [4]. Вони з’ясували, що сфокусований УЗ низької інтенсивності можна використовувати як ефективний інструмент для лікування захворю вань головного мозку, наприклад, хвороби Паркінсона. На відміну від електростимуляції й встановлення імплантатів ця методика є неінвазивною й безпечною для тканин. Вважають, що застосування УЗ-технологій є перспективним й для розробки імунобіологічних препаратів нового покоління, оскільки процеси кавітації можуть бути використаними для пере міщення деяких біомолекул всередину бактеріальних клітин, зумов люючи спрямовані зміни їхніх біологічних властивостей. Отже, пошук нових можливостей УЗ у медицині триває, що дозволяє сподіватися на вагомі новації за його участю як у фарма цевтичній промисловості, так і у методах діагностики та лікування різноманітних захворювань.

Нині все більшої популярності набуває така лікарська форма, як ліпосоми, де лікарські речовини перебувають в інкапсульованому стані. Існують різні способи одержання ліпосом, однак перевагу надають УЗ, особливо при виготовленні одношарових ліпосом діаметром 25–30 нм, де вихідним матеріалом є водна суспензія фосфоліпідів

Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук Література

1. Резников И.И., Федорова В.Н., Фаустов Е.В. и др. Физические основы ис пользования ультразвука в медицине. – М., 2015. – 97 с. 2. Кравченко И.А., Михайлова Т.В., Скипа М.И. Ультразвук в усилении транс дермального введения лекарственных препаратов // Актуальные про блемы транспортной медицины. – 2011. – № 2 (24). – С. 13-22. 3. Newman T. (2019) Ultrasound: The future of diabetes treatment? Medical news today, May 20 (www.medicalnewstoday.com/articles/ 325160.php). 4. Soo-Jin Oh, Jung Moo Lee, Hyun-Bum Kim et al. Ultrasonic Neuromodulation via Astrocytic TRPA1 // Current Biology. – 2019. – Vol. 29, Issue 20. – P. 33863401. DOI: 10.1016/j.cub.2019.08.021.

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Тест, що виявляє коронавірус за п’ять хвилин, зробили на основі CRISPR/Cas Новий тест може не лише якісно, а й кількісно визначити РНК коронавірусу SARS-CoV-2 у зразку. І все це за п’ять хвилин. Прискорити процес допомогла система CRISPR/Cas, за відкриття якої цього року була присуджена Нобелівська премія з хімії В умовах пандемії COVID-19 надзвичайно важливо мати швидкі чутливі та специфічні тести для виявлення хворих. Багато людей можуть поширювати вірус, не маючи симптомів захворювання, тому масове швидке виявлення заражених осіб допомагає обмежити їхні контакти та стримати ріст за хворюваності. Сьогодні основним методом лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 є тести на основі поліме разної ланцюгової реакції (ПЛР). Вони засновані на тому, що всю РНК, виділену із зібраного у пацієнта біоматеріалу, багато разів копіюють. У суміш вводять шматки РНК, комплементарні РНК коронавірусу SARS-CoV-2, мічені флуоресцентним барв ником. Якщо в біоматеріалі наявна РНК коронавірусу, всі її копії будуть мічені флуоресцентним барвником. Коли мічених копій набирається достатня кількість, флуоресцентний сигнал посилюється настільки, що його вловлює спеціальний детек тор. ПЛР — чутливий метод, він може «зловити» навіть один ланцюг вірусної РНК в 1 мкл зразка. Але через багаторазове копіювання метод не надає кількісної інформації, лише якісну. А головне — ПЛР забирає багато часу, разом із логістикою очікувати результату доводиться принаймні добу. Менш чутливою, але більш швидкою альтернативою ПЛР може стати тест на основі системи CRISPR/Cas. Як це працює? Зі зразка пацієнта екстрагують РНК, додають напрямні РНК, комплементарні до різних ділянок геному SARS-CoV-2, які, зв’язуючись із вірусною РНК, активують ферменти групи Cas. Останні починають різати всі одноланцюгові РНК, з якими зустрічаються. Якщо в суміш додати мічену барвником РНК, то при розщепленні він вивільняється і його сигнал можна вловити детектором. Іншими словами, якщо у зразку є РНК SARS-CoV-2, відбувається активація ферментів групи Cas, що своєю чергою призводить до руйнування РНК та появи флуо ресцентного сигналу. У повній версії тест триває пів години, але вже за перші 5 хв однозначно видно, які зразки позитивні, а які негативні. Тест витримав перевірку на специфічність — він не реагу вав на РНК інших вірусів. Крім того, завдяки відсутності етапу копіювання РНК, за інтенсивністю флуоресцентного сигналу тест може визначити кількість копій вірусної РНК у зразку. Це корисно для моніторингу розвитку хвороби в окремих пацієнтів. * Roth GA, Gale EC, Alcántara-Hernández M et al. Injectable Hydrogels for Sustained Codelivery of Subunit Vaccines Enhance Humoral Immunity // ACS Cent. Sci., Publication Date:September 16, 2020. https://doi.org/10.1021/acscentsci.0c00732

ЕВКАБАЛ — лінійка

протизастудних засобів від компанії esparma: ПЕРЕВАГИ для пацієнтів, ВИГОДА для провізорів Кашель: план «Перехоплення» Навряд чи з приходом осені бодай одна домашня аптечка зали шається без препарату для лікування кашлю у дітей та дорослих. Однак питання: який саме лікарський засіб буде ефективним і без печним? Незважаючи на величезну кількість синтетичних ліків, інтерес до застосування препаратів на рослинній основі постійно зрос тає. І небезпідставно, адже експерти ВООЗ відзначають, що майже 75% пацієнтів під час медикаментозної терапії потребують засобів на рослинній основі. Натуральний і безпечний Must have домашньої аптечки ЕВКАБАЛ СИРОП — перевірений роками фітопрепарат від кашлю для всієї родини. ЕВКАБАЛ СИРОП містить два потужних фітокомпо ненти, які здавна використовують в Україні — екстракти подорож ника і чебрецю. Через те, що активних складників лише два, а не, скажімо, десять, поява алергічних реакцій менш вірогідна. Пам’ятаючи про таку перевагу, провізор може бути впевненим щодо ефективності та безпечності препарату ЕВКАБАЛ СИРОП і ре комендувати його відвідувачам аптеки. Прихильність до безпечного лікування забезпечить подальші візити клієнтів саме до цього аптеч ного закладу. Вдвічі сильніший Діючи у комплексі, обидва екстракти подорожника і чебрецю по силюють активність один одного, що сприяє швидкому подоланню інфекції та запалення, а отже припиненню кашлю і одужанню. ЕВКАБАЛ СИРОП розріджує бронхіальний секрет та покращує його виведення, має відхаркувальну і секретолітичну дію, змен шує подразнення у дихальній системі, захищає її від пошкоджень, що пом’якшує та послаблює кашель. Рекомендуючи ЕВКАБАЛ СИРОП від кашлю, провізор збільшить кількість лояльних пацієнтів, що неодмінно приведе до розширення постійної клієнтської бази. «Німецький» дорівнює «якісний» ЕВКАБАЛ СИРОП виробляється в Німеччині, відповідає європей ським стандартам якості на всіх етапах виробництва — від ретель ного відбору сировини до кінцевих стадій виробництва. Тому, пропонуючи ЕВКАБАЛ СИРОП, працівник першого столу пе реконає відвідувача у тому, що асортимент української аптеки нічим не поступається німецькому аптечного закладу. І це — круто! Дозволено дітям з 1 року — ще один доказ безпечності ЕВКАБАЛ СИРОП — один із небагатьох препаратів, який офіційно дозволений для лікування кашлю у дітей з 1 року, що свідчить про його високий профіль безпеки. Він має натуральний приємний смак, тому таке лікування завжди подобається дітям. Провізор, який рекомендуватиме ЕВКАБАЛ СИРОП від кашлю батькам, що мають маленьких дітей, асоціюватиметься у них лише з позитивними емоціями. А це означає, що постійних клієнтів у кон кретного працівника першого столу побільшає. Вигідно всім Доступна ціна — візитівка esparma впродовж багатьох років. Компанія дбає про те, щоб кожен українець, від малечі до доросло го, мав змогу пройти повний курс лікування кашлю за допомогою якісного німецького препарату ЕВКАБАЛ СИРОП. Водночас рівень ціни на ЕВКАБАЛ СИРОП є достатнім, щоб аптека отримувала достойні прибутки від продажу кожної упаковки.

наука

Профілактика і лікування

Непрохідність слізних шляхів

Оганес Палоян

Непрохідність (або обструкція) слізних шляхів — це захворювання, яке в Україні прийнято називати дакріоциститом новонароджених. Це не зовсім правильно, оскільки циститу (запалення) як такого немає, а гнійні виділення, що з’являються, є наслідком вторинної інфекції, тобто вторинним кон’юнктивітом. Першопричиною недуги є застій сльози у слізних шляхах

Гній в очах — неприємний стан з погляду естетики. Та й вини кає захворювання у ранньому віці дитини, коли молоді батьки не знають, як дати собі щоденну раду з немовлям, боячись проводити йому будь-які маніпуляції. Будова слізних шляхів Однак перш ніж вести мову про саме захворювання, я розкажу про будову слізних шляхів та їхній розвиток. Отже, сльоза, що утворюється в слізній залозі, омиває око і формує слізну річечку, що впадає у слізне озерце, куди відкрива ються слізні точки. Це дірочки на краю повік, з яких починається система дрібних трубочок і канальців, що впадають у слізний мішок. Ампулярне розширення переходить у носослізну протоку і відкривається у порожнину носа, зокрема у нижній носовий хід. Описана система не є просто трубкою, якою тече рідина, це склад ний механізм зі звуженнями та розширеннями і різними клапана ми, що забезпечує адекватний відтік рідини з кон’юнктивальної порожнини. Більшість проблем в дитячій офтальмології пов’язана з ембріо логією. На 5-му тижні гестації з’являється слізна трубка (слізний канатик); на 12-му тижні — зачатки канальців (слізний канатик розпадається на дрібні елементи) і в просвіті слізного мішка та носослізної протоки формуються порожнини, тобто триває процес каналізації слізного канатика. На початок 7-го місяця ембріогенезу вже сформовані слізні шляхи і просвіт по всій довжині від слізних точок до устя у нижньому носовому ході. Відтак, саме тут і виникає проблема, оскільки найперше просвіт формується в слізному мішку та носослізній протоці, і лише згодом відкриваються слізні точки та вихід із носослізної протоки. Тому закупорення найчастіше виникає на вході або виході чи там, і там одночасно (атрезія слізних точок та атрезія устя носослізної протоки).

У дорослих механізм виникнення дакріоциститу дещо інший. У них також спостерігаються гнійні виділення в оці, але одночасно в проєкції слізного мішка виникають припухлість і почервоніння. Це пов’язано не із наявністю мембрани в протоці, а із запаленням самого слізного мішка через потрапляння інфекції, особливо у разі викривлення каналу, що призводить до погіршення відтоку сльози. Тому простим зондуванням тут не обійтися

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Непрохідність слізних шляхів вважають досить поширеним офтальмологічним захворюванням у немовлят, частота якого сягає 6–10%. Повторюся, у всіх дітей у період внутрішньоутробного роз витку є мембрана, яка закриває прохідність слізних шляхів. Проте вона розсмоктується на 8–9-му місяці вагітності. Тобто у новонарод женого цієї перешкоди вже не існує, і сльоза повинна стікати у ніс. Та буває так, що після народження дитини ця плівка залишається і перешкоджає руху сльози. Як наслідок, сльоза, що має омити око, зібрати весь бруд, бактерії, які потрапили на око, і піти в ніс, залиша ється в оці чи слізному мішку. Тоді там накопичуються мікроорганіз ми і утворюється гній. Внаслідок постійного запалення розвивається вторинний кон’юнктивіт. Кон’юнктивіт чи вторинний кон’юнктивіт? Як відрізнити такі схожі, на перший погляд, за клінікою захворю вання, як кон’юнктивіт, що також часто діагностують у новонародже них, та вторинний кон’юнктивіт як наслідок непрохідності нососліз ної протоки?

Профілактика і лікування Що робити, якщо краплі не допомагають? Проводити зондування. Перед початком зондування рекомендовано пройти огляд у педіатра (аби переконатися, що дитина соматично здорова) та ЛОР-спеціаліста

Насамперед батьки повинні звернутися до спеціаліста, який призначить медикаментозне лікування. Після закінчення курсу лікування вогнище очиститься, сльоза стане прозорою, звичайний кон’юнктивіт більше не повторить ся, а от у разі непрохідності слізних шляхів рецидив неминучий. У дорослих механізм виник нення дакріоциститу дещо інший. У них також спостерігаються гнійні виділення в оці, але одночасно в проєкції слізного мішка виника ють припухлість і почервоніння. Це пов’язано не із наявністю мембрани в протоці, а із запален ням самого слізного мішка через потрапляння інфекції, особливо у разі викривлення каналу, що призводить до погіршення відтоку сльози. Тому простим зондуванням тут не обійтися.

Розпочинаємо лікування Що ж робити батькам, якщо сльоза у немовляти не стікає і з’явився гній? Найперше не панікувати, а звернутися до лікаря — найкраще до дитячого офтальмолога, а якщо такої можливості немає, тоді до свого сімейного лікаря. Дитині призначать очні краплі і розкажуть, як роби ти масаж обличчя. Ефективність лікувального масажу становить близько 30%. Його виконують поштовхоподібними рухами згори донизу вказівним пальцем — у кутику ока біля носа в напрямку верхнього краю губи (так званий лук Амура). Краще, щоб масаж робила мама. Рекомендую його проводити 5–10 разів на день. Для медикаментозного лікування непрохідності слізних шляхів у дітей, з огляду на тривалість процесу нагноєння, призначають анти бактеріальні препарати у формі очних крапель. Антисептики Окуфлеш. Для застосування немає вікових обмежень. Препарат можна призначати жінкам у період вагітності та годування груддю, а також дітям, зокрема новонародженим. Спосіб використання: по 1–2 краплі 1–4 рази на день. Тривалість лікування зазвичай не переви щує 2 тиж. Окомістин — по 1–2 краплі 4–6 разів на день до повного одужання. Сульфаніламіди Сульфацил натрію 20%. Застосовують у дітей з народження. По 1–2 краплі в уражене око 4–5 разів на день. Курс становить у середньому 7–10 днів. Антибіотики Аміноглікозиди, зокрема, тобраміцин. Існують дані, які підтверджу ють безпеку та ефективність застосування препарату у дітей, у тому числі новонароджених, з кон’юнктивітом. Застосовують очні краплі тобраміцин 5 разів на день протягом 7 днів. Фторхінолони другого покоління — ципрофлоксацин (Флоксимед та Ципронекст). Доведено, що ципрофлоксацин є клінічно та мікро біологічно ефективним для лікування бактеріального кон’юнктивіту у новонароджених та дітей віком до 1 міс у разі застосування тричі на день протягом 4 днів. Антибіотик четвертого покоління: моксифлоксацин (Вігамокс). Під час клінічних досліджень препарат у формі очних крапель виявився

наука

Новий засіб проти вошей знищує як дорослих особин, так і гнид Нещодавно FDA схвалило новий лікарський засіб для лікування педикульозу у пацієнтів старше 6 міс. Абаметапір (Xeglyze) випускається у формі лосьйону для місцевого застосування (0,74%) та на відміну від більшості протипедикульозних засобів має високу овіцидну активність — знищує і вошей, і їх яйця (гниди). Завдяки цьому, немає потреби у повторних нанесеннях засобу — позбавитися паразита можна після однократного застосування. Лосьйон із абаметапіром наносять на волосся на 10 хв, після чого ретельно змивають*

Життєвий цикл головної воші (Pediculus humanus capitis) триває близько 30 діб, з яких 7–12 діб припадає на фазу яйця (гниди). Воші прикріплюють яйця на волосся біля шкіри голови людини. Їх дуже складно вимити або вичесати і до того ж вони стійки до впливів численних протипедикульозних засобів. Через це більшість препаратів для лікування педикульозу (піретроїди, піпероніл бут оксид, мелатіон, бензиловий спирт тощо) передбачають принаймні двократне застосування: перше знищує дорослі особини, друге, через 7–10 діб, особини, які щойно вилупилися із яєць. Це незручно та не дуже надій но, адже і після другої обробки у людини можуть залишатися життєздатні гниди. Виключенням є протипаразитарний засіб івермектин, активний одночасно проти нематод і комах, але він досить дорого коштує. Абаметапір — інгібітор ферментів металопротеїназ, які необхідні вошам в процесі вилуплення з яєць та подальшої життєдіяльності. Овіцидна активність абаметапіру in vitro стає 90–100%. У клінічних дослідженнях ІІІ фази ефективність аба метапіру після однократного застосування дорювнювала 81%. Найбільш поширеними побічними ефектами препарату були: еритема (4%), свербіння (3,2%) і печіння (2,6%) шкіри, кон тактний дерматит (1,7%), блювання (1,7%), подразнення очей (1,2%), зміна кольору волосся (1,0%)*. * Bowles VM, VanLuvanee LJ, Alsop H, et al. Clinical studies evaluating abametapir lotion, 0.74%, for the treatment of head louse infestation // Pediatr Dermatol., 2018; 35: 616–621. https://doi.org/10.1111/pde.13612

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

Профілактика і лікування

безпечним при застосуванні у дітей, зокрема новонарод Непрохідність слізних жених. Спосіб використання: шляхів вважають по 1 краплі тричі на день досить поширеним протягом 4 днів. Макроліди (азитроміцин). офтальмологічним Азиоптик — це новий захворюванням у немовлят, і наразі єдиний препарат частота якого сягає 6–10%. цієї групи, який нещодавно Повторюся, у всіх дітей у з’явився на фармацевтич період внутрішньоутробного ному ринку. Застосовують у дітей від народження. розвитку є мембрана, Спосіб використання: по яка закриває прохідність 1 краплі в кон’юнктивальний слізних шляхів. Проте вона мішок двічі на день — вран розсмоктується на 8–9-му ці та ввечері. Курс лікуван місяці вагітності. Тобто ня — 3 дні. Дотримання дозуван у новонародженого цієї ня лікарських засобів має перешкоди вже не існує, велике значення для успіху і сльоза повинна стікати у ніс лікування. Інші антибактеріальні препарати, які я не назвав, можна використовувати лише з 1-го року життя дитини. Зондування Що робити, якщо краплі не допомагають? Проводити зондування. Перед початком зондування рекомендовано пройти огляд у пе діатра (аби переконатися, що дитина соматично здорова) та ЛОРспеціаліста. Чому саме у нього? Це важливий момент, оскільки якщо у малюка є патологія носа (наприклад, закритий вихід каналу кістковим утвором), тож ніяке зондування тут не допоможе. Перед проведенням зондування дитину туго сповивають. Застосовують спеціальні краплі для знечулення. Процедуру викону ють у горизонтальному положенні, хоча є методики й у вертикаль ному. Медсестра фіксує голову дитини. Зондування проводять за допомогою найтонших зондів. У слізну точку, зазвичай нижню, вводять конусоподібний зонд, яким розширяють вхід, а за наявності атрезії, тобто перешкоди, її про бивають. Після цього іншим зондом, на краю якого є отвір, заходять спочатку горизонтально по слізному каналу, а тоді повертаючи на 90 градусів, йдуть вертикально донизу. Якщо були якісь перешкоди, їх пробивають.

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Усе маніпуляції ми проводимо наосліп, покладаючись лише на свої тактильні відчуття. І повірте, інколи й медсестра, яка фіксує малюка, відчуває, коли була перешкода і наскільки вона була щільною. Після введення зонда на бажану довжину промиваємо канал за допомогою системи, під’єднаної до зонд-канюлі, і якщо рідина тече через носик, це успіх, оскільки досягнуто бажаного результату. Процедура триває кілька хвилин. Її завдання — усунути перешко ду та промити канал. Найчастіше перешкода одна й розташована внизу, але інколи буває й кілька. Можливий й сліпий кінець, тобто система недорозвинута та потребує вже зовсім іншої операції — формування каналу. Також існує методика зондування, яку проводять у медикамен тозному сні. Після зондування рекомендую протягом 5–10 хв потримати дити ну у вертикальному положенні, щоб рідина, яка залишилася в носі, опустилася. Впродовж дня можуть спостерігатися слизові, гнійні або кров’янисті виділення з ока чи носа або набряк повіки. Невдовзі ці прояви минуть. Протягом 2–3 днів після зондування застосовують очні краплі. Якщо немає ніяких виділень, сльозостояння протягом тижня, то за звичай лікування завершене. Інколи є потреба в повторному проми ванні, якщо виникли якісь труднощі під час зондування, але не слід цього боятися. Причинами неефективного зондування можуть бути анатомічні особливості сльозовідвідних шляхів, пізнє зондування чи невирішена проблема або гостра патологія носа. Коли слід проводити зондування? Це дуже спірне питання у всьому світі. В одних країнах рекомен дують зондувати після року (США), в інших — одразу після виявлен ня проблеми. Я притримуюся терміну 2–4 міс від дня народження дитини. Чому так? Якщо провести зондування раніше, вузькі та ніжні канали можна легко травмувати, тому дуже важливо, щоб все пройшло без ускладнень. Окрім того, активна продукція сльози проявляється приблизно у 2-місячному віці, а це сприяє промиванню каналів. Водночас існує також велика ймовірність спонтанного роз смоктування закупорення, до прикладу, якщо це не мембранозна перешкода, а слизова. До того ж, вузькі канали з ростом лицевого черепа дитини також здатні розширюватися. І ще — необхідно бути впевненим у тому, що всі консервативні заходи результату не дали. Єдиним показанням до раннього зондування є амніоцеле або дакріоцеле — стан, коли слізні шляхи закриті і згори, і знизу, і в них накопичується секрет слизової оболонки та утворюється флегмона слізного мішка, яка потребує невідкладного втручання, оскільки може призвести до смерті малюка. Чому не пізніше ніж у 4 міс? Бо у такому віці маля сприймає все більш усвідомлено і може отримати психологічний стрес. Тож якщо потреба зондування невідкладна, краще його проводити у медика ментозному сні. Що старша дитина, то мембрана, яка перешкоджає витоку сльози, більш щільніша і вкрита судинами, а це загрожує різними ускладненнями і кровотечами. Якщо одноразове зондуван ня виявиться неефективним, доведеться проводити складнішу ма ніпуляцію — стентування, тобто введення в порожнину цих каналів силіконової трубки на 2 міс. Оганес Палоян, лікар-офтальмолог, дитячий офтальмолог, Приватна поліклініка «Веселка»; КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова»

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу КЕТАНОВ1 Склад: діюча речовина: ketorolac tromethamine; 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить кеторолаку трометаміну 10 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 400, тальк, титану діоксид (Е 171). Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з маркуванням «KVT» з одного боку. Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Код АТХ М01А В15. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Знеболювальний засіб кеторолаку трометамін – ненаркотичний аналгетик. Це нестероїдний протизапальний засіб, що проявляє сильну аналгетичну, протизапальну та слабку жарознижувальну активність. Кеторолаку трометамін інгібує синтез простагландинів та вважається аналгетиком периферичної дії. Він не має відомого впливу на опіатні рецептори. Після застосування кеторолаку трометаміну в контрольованих клінічних дослідженнях не спостерігалося явищ, які бсвідчили про пригнічення дихання. Кеторолаку трометамін не спричиняє звуження зіниць. Фармакокінетика. Кеторолаку трометамін швидко та повністю абсорбується після перорального застосування з піковою концентрацією 0,87 мг/кг у плазмі крові через 45 хвилин після прийому разової дози 10 мг. У здорових добровольців термінальний період напіввиведення з плазми крові становить у середньому 5,4 години. В осіб літнього віку (середній вік 72 роки) він становить 6,2 години. Більше 99 % кеторолаку у плазмі крові зв’язується з білками. Кеторолак дуже важко проникає в тканину мозку. Незначна його кількість може бути виявлена в грудному молоці. Клінічні характеристики. Показання. Короткочасне лікування болю помірної інтенсивності, включаючи післяопераційний біль. Максимальна тривалість лікування – 5 днів. Протипоказання. Підвищена чутливість до кеторолаку чи до інших НПЗЗ або до інших компонентів лікарського засобу; прояви гіперчутливості, такі як бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка в анамнезі, спричинені застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або іншими НПЗЗ (через можливість виникнення тяжких анафілактичних реакцій); шлунково-кишкова кровотеча або перфорація активна або в анамнезі, що пов’язані з прийомом НПЗЗ;активна рецидивуюча пептична виразка / шлунково-кишкова кровотеча (два та більше епізодів) в стадії загострення або в анамнезі; не застосовувати як аналгезуючий засіб перед і під час оперативного втручання та після маніпуляцій на коронарних судинах у зв’язку з пригніченням агрегації тромбоцитів, що може викликати кровотечу;підозрювана або підтверджена цереброваскулярна кровотеча, геморагічний діатез, включаючи порушення згортання крові і високий ризик кровотечі, а також у післяопереційному періоді, якщо існує високий ризик кровотечі чи неповного гемостазу;повний або частковий синдром носових поліпів, набряк Квінке або бронхоспазм;одночасне лікування іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази), ацетилсаліциловою кислотою, варфарином, окспентоксифіліном, пробенецидом або солями літію, антикоагулянтами, включаючи низькі дози гепарину (2500–5000 одиниць кожні 12 годин);порушення гемопоезу невідомої етіології; тяжка серцева недостатність;бронхіальна астма в анамнезі; печінкова або помірна та тяжка ниркова недостатність (рівень креатиніну в сироватці крові більше 160 мкмоль/л); ризик виникнення ниркової недостатності внаслідок зменшення об’єму рідини;гіповолемія, дегідратація;лікарський засіб протипоказаний під час вагітності, при переймах і пологах та під час годування груддю;не застосовувати дітям та підліткам віком до 16 років. Спосіб застосування та дози. Таблетки бажано приймати під час або після їди. Побічні реакції можна мінімізувати, використовуючи найнижчу ефективну дозу за найкоротший період, необхідний для контролю симптомів. Загальна тривалість лікування (парентеральне введення з подальшим пероральним прийомом) не повинна перевищувати 5 днів. Дорослі. Звичайна рекомендована доза становить 10 мг кожні 4 або 6 годин. Не рекомендується вводити кількість, що перевищує 40 мг на добу. Якщо лікування є продовженням ін’єкційного лікування: - пацієнтам з віком від 16 до 64 років, з масою тіла не менше 50 кг та з нормальною функцією нирок – спочатку вводять 20 мг, після чого вводять 10 мг кожного разу максимум 4 рази на день з інтервалом від 4 до 6 годин; - пацієнти вагою менше 50 кг, пацієнти літнього віку або пацієнти з порушенням функції нирок – 10 мг максимум 4 рази на день з інтервалом від 4 до 6 годин. Для пацієнтів, які отримували кеторолак парентерально, а потім застосовували пероральний прийом, комбінована доза кеторолаку не повинна перевищувати 90 мг у дорослих та 60 мг у літніх пацієнтів з порушенням функції нирок та пацієнтів із вагою нижче 50 кг. Пацієнтів необхідно переводити на пероральне застосування препарату якомога раніше. Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку існує більший ризик розвитку тяжких ускладнень, зокрема з боку травного тракту. Під час лікування із застосуванням НПЗЗ слід регулярно спостерігати за станом пацієнта, зазвичай рекомендується більший інтервал між застосуванням препарату, наприклад 6-8 годин. Діти. Не застосовувати дітям віком до 16 років. Побічні реакції. З боку травного тракту: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальним наслідком (особливо у людей літнього віку), нудота, сухість в роті, диспепсія, шлунково-кишковий біль, відчуття дискомфорту у животі, спазм або печіння в епігастральній ділянці, блювання з домішками крові, гастрит, езофагіт, діарея, відрижка, запор, метеоризм, відчуття переповнення шлунка, мелена, ректальна кровотеча, стоматит, виразковий стоматит, блювання, крововиливи, перфорація, панкреатит, загострення коліту та хвороби Крона. З боку системи крові та лімфатичної системи: пурпура, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична та гемолітична анемія, еозинофілія. З боку імунної системи (гіперчутливість): повідомлялося про розвиток реакцій підвищеної чутливості, що включають неспецифічні алергічні реакції та анафілактоїдні реакції, такі як анафілаксія, реактивність респіраторного тракту, включаючи астму, погіршення перебігу астми, бронхоспазм, набряк гортані або задишку, а також різні порушення з боку шкіри, що включають висипання різних типів, свербіж, кропив’янку, приливи, пурпуру, ангіоневротичний набряк, гіпотензію та у поодиноких випадках – ексфоліативний та бульозний дерматит (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему). Такі реакції можуть спостерігатися у пацієнтів з або без відомої гіперчутливості до кеторолаку або до інших нестероїдних протизапальних засобів. Вони також можуть спостерігатися в осіб, у яких в анамнезі був ангіоневротичний набряк, бронхоспастична реактивність (наприклад, астма та поліпи в носі). Анафілактичні реакції можуть мати летальний наслідок. Метаболічні порушення та розлади харчування: гіпонатріємія, гіперкаліємія, анорексія. З боку центральної нервової системи та психіатричні розлади: запаморочення, головний біль, гіперкінезія, нервозність, парестезія, функціональні порушення, депресія, ейфорія, судоми, нездатність сконцентруватися, безсоння, нездужання, тривожність, сонливість, підвищена втомлюваність, збудження, незвичайні сновидіння, сплутаність свідомості, галюцинації, дисгевзія, асептичний менінгіт з відповідною симптоматикою (ригідність м’язів шиї, головний біль, нудота, блювання, лихоманка або дезорієнтація), психотичні реакції, порушення мислення. З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, неврит зорового нерва. З боку органів слуху: втрата слуху, дзвін у вухах, вертиго. З боку серцево-судинної системи: припливи жару, брадикардія, блідість, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, пальпітація, біль у грудній клітці, виникнення набряків, серцева недостатність. Дані клінічних та епідеміологічних досліджень свідчать, що застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та тривалий час, може бути асоційоване з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень (інфаркт міокарда або інсульт). Хоча при застосуванні кеторолаку такі реакції не спостерігались, проте, неможливо виключити ризик їх виникнення. З боку органів дихання: задишка, астма, набряк легень. З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця та печінкова недостатність, гепатомегалія, порушення функціональних лабораторних показників. З боку шкіри: свербіж, кропив’янка, пітливість, фоточутливість шкіри, синдром Лайєлла, бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко), ексфоліативний дерматит, макулопапульозні висипання. Розлади опорно-рухового апарату та сполучної тканини. міалгія, функціональні розлади. З боку сечовидільної системи: підвищена частота сечовипускання, олігурія, гостра ниркова недостатність, гемолітичний уремічний синдром, біль у боку (з/без гематурії), підвищений вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові, інтерстиціальний нефрит, затримка сечі, нефротичний синдром, ниркова недостатність. З боку репродуктивної системи: жіноче безпліддя. Інші: післяопераційна кровотеча з рани, гематома, носова кровотеча, подовження тривалості кровотечі, астенія, нездужання, анорексія, збільшення маси тіла, набряки, підвищення температури тіла, підвищена, посилена спрага. Термін придатності. 3 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС, в недоступному для дітей місці. Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1 або 2 або 10 блістерів у картонній упаковці. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. КК Терапія АТ, Румунія. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України 25.03.2020 № 707. Реєстраційне посвідчення № UA/2596/01/01. 1.Інструкція для медичного застосування препарату Кетанов Не є рекламою. Дана інформація призначена винятково для дипломованих фахівців медичної сфери та для використання на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. Увага! Є протипоказання та побічні ефекти. Рекомендовано ознайомитися з повної інструкцією для медичного застосування препарату та проконсультуватися з лікарем! Для повідомлення про побічну дію або при виникненні питань щодо якості препарату Ви можете зателефонувати за тел.в Україні: +380443717721 (вартість дзвінків відповідно до тарифу Вашого оператора). ТОВ «Ранбаксі Фармасьютікалс Україна» (група компаній «САН ФАРМА»).02121, м.Київ, Харківське шосе, 175, оф.14.

наука

профілактика і лікування

Методи контрацепції: історія, сучасність, майбутнє За даними ВООЗ (лютий, 2018 р.), в країнах, що розвиваються, 214 млн жінок репродуктивного віку, які мають намір запобігти небажаній вагітності, не використовують сучасні методи контрацепції. Причинами цього є обмежені вибір методів та доступ до контрацептивів, страх побічних ефектів, культурні та релігійні несприйняття контрацепції/контрацептивів, упередження користувачів, бар’єри, пов’язані із гендерними особливостями (https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ family-planning-contraception). У цій публікації ми коротко розглянемо історію виникнення (https://www.fpa.org.uk/factsheets/ contraception-past-present-future) та перспектив у розвитку контрацепції, а також стан поінформованості молоді про контрацептиви

Перерваний статевий акт є найдавнішою формою контра цепції. Ефективність цього методу становить 96% (при ідеальному застосуванні)/73% (при типовому) (https://www.who.int/news-room/ fact-sheets/detail/family-planning-contraception). Природне планування сім’ї (ППС). Періодична абстиненція вико ристовувалася як метод контрацепції з давніх-давен, відколи люди виявили причинно-наслідковий зв’язок між статевим актом і вагіт ністю. У 1930–1940 рр. було обґрунтовано температурний метод ефективність якого становила 99/75% (https://www.who.int/newsroom/fact-sheets/detail/family-planning-contraception), у 1964 р. — метод, цервікального слизу (96/86%), у 90-х роках минулого століття — симптомо-термальний метод (98%/98%). Моніторинг показників при симптомо-термальному методі автоматизується завдяки спеціальним налаштуванням. Так, сучасні телефони (iPhone, Androids) мають додатки для контролю фертильності, зокрема: Clue Period Tracker, Ovulation; Flo Period & Ovulation Tracker; Glow Cycle & Fertility Tracker; Fertility Friend FF App; Share on Pinterest; Ovia Fertility & Cycle Tracker; Natural Cycles-Birth Control; Kindara: Fertility Tracker; Dot Fertility Tracker; Period Tracker by GP Apps; Period Tracker Health Calendar. Кожен з додатків має простий інтерфейс, відстежує і передбачає овуляцію та менструацію завдяки статистичному ана лізу на основі показників, що вводяться (дата початку менструації, а також менструальні симптоми, маса тіла, температура тіла, зміни настрою тощо). Особисті дані використовуються для створення пер

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

соналізованої діаграми фертильності (https://www.healthline.com/ health/pregnancy/fertility-apps). Одним з різновидів ППС є також метод лактаційної аменореї (МЛА), що ѓрунтується на тимчасовому фізіологічному ефекті при гнічення овуляції у жінки, яка годує дитину виключно груддю (без догодовування сумішами) у віці до 6 міс. Ефективність методу — 99/98% (https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/familyplanning-contraception). Хімічні засоби контрацепції (сперміциди). Упродовж тисячо літь жінки використовували фруктові кислоти інтравагінально для запобігання вагітності. У 1885 р. англійським фармацевтом Уолтером Ренделом було анонсовано вагінальні супозиторії на основі масла какао та хініну сульфату. У 1906 р. Фрідріх Мерц розробив перший сперміцидний гель для комерційного виробництва. Нині викорис Упродовж тисячоліть жінки використовували фруктові кислоти інтравагінально для запобігання вагітності. У 1885 р. англійським фармацевтом Уолтером Ренделом було анонсовано вагінальні супозиторії на основі масла какао та хініну сульфату

профілактика і лікування товується низка речовин у різних лікарських формах (таблетки, супозиторії, креми, гелі, аерозолі, розчини, губки). Ефектив ність цих засобів — 88/79% (https://www.nhs.uk/conditions/ contraception/how-effective-contraception/). Бар’єрний метод 1. Чоловічі презервативи. У 1564 р. Габріелло Фаллопій рекомендував змочену лляну тканину, а вже у ХVІІІ ст. презер вативи виготовляли з кишечнику тварин. Із 1843 р. виробляли гумові презервативи, із 1930 р. — латексні, із 1997 р. — полі уретанові. У 2006 р. реалізували ідею спрею-презерватива (автор: Jan Vinzenz Krause). Ефективність чоловічих презерва тивів — 98/82% (https://www.nhs.uk/conditions/contraception/ how-effective-contraception/). 2. Жіночі: діафрагми, шийкові ковпачки, презервативи. У 1882 р. запропоновано діафрагму (автор: Dr C Hasse). 1883 р. німецька лікарка Aletta Jacobs описала як контрацептив гумо вий шийковий ковпачок. У 1900 рр. стали доступними гумові жіночі презервативи, а з 1992 р. — поліуретанові. У 2000 діа фрагми та ковпачки почали виробляти із силікону. Ефектив ність цих засобів — 95/79% (https://www.nhs.uk/conditions/ contraception/how-effective-contraception/). Останніми роками активно досліджують нові речовини для виробництва презервативів, зокрема, біосумісний силі кон (Origami condom®), гідрогель, нітрил (FC2) (https://www. onemedical.com/blog/live-well/condom-technology). Внутрішньоматкові контрацептиви (ВМК). Перший прототип ВМК було анонсовано у 1868 р., а вже у 1909 р. (dr. R. Richter) розроблено перший ВМК на основі шовку, у 1920 р. (E. Graefenberg) — срібла, у 1960 р. — пластику, у 1969 р. — міді, а у 1996 р. впроваджено гормонвмісну систему. У 1997 р. запро поновано мідний безкаркасний ВМК. Ефективність ВМК — 99% (https://www.nhs.uk/conditions/contraception/how-effectivecontraception/). Гормональна контрацепція. Комбіновані пероральні контрацептиви (КОК). Перші аналоги цих препаратів існували ще 2000 років тому: все починалося зі споживання вербових пагонів, бджіл, серцевини рогів оленів тощо. Перший за реєстрований препарат КОК — Еновід (1960 р.). Дозування гормонів у перших КОК у 7–10 разів було вищим, ніж у сучасних препаратах. У 1981 р. на ринок було виведено трифазні КОК, у 1982 р. — двофазні. КОК приймають протягом 21 дня, після чого 7 днів триває перерва. Таким чином «імітується» природ ний менструальний цикл. На сьогодні є також препарати для безперервного застосування (Seasonale, Seasonique, Lybrel), в Україні наразі вони не зареєстровані. Ефективність КОК — 99/91% (https://www.nhs.uk/conditions/contraception/howeffective-contraception/). Протизаплідні таблетки прогестагенового ряду (ПТП). Їх розробляли з 1960 р., а у 1969 р. було впроваджено на ринку ПТП на основі хлормадинону ацетату, норетиндрону та норге стрелу. У 2002 р. зареєстровано препарат на основі дезогестре лу. Ефективність ПТП — 99/91% (https://www.nhs.uk/conditions/ contraception/how-effective-contraception/). Невідкладна/екстрена контрацепція (НК/ЕК). Теж виникла у 1960 р., коли було виявлено, що разове застосування естроге нів у високих дозах після незахищеного статевого акту запобігає небажаній вагітності. У 1970 р. цей спосіб був заміщений методом Юзпе (застосування КОК у підвищених дозах). У 1976 р. виявили, що введення ВМК посткоїтально також є ефективним методом НК. У 1984 р. вперше зареєстровано препарат для НК із лево норгестрелом. На даний час такі препарати є золотим стандар

наука

Вакцини на основі гідрогелю ефективніші за звичайні Вакцина на основі гідрогелю у випробуванні на тваринах показала вищу ефективність, ніж звичайна рідка: гідрогель забезпечував довшу активність вакцини в організмі хазяїна та, відповідно, інтенсивнішу імунну відповідь на неї Деякі традиційні рідкі вакцини мають важливий недолік — після потрапляння в організм вони досить швидко руйнуються. Якщо при захворюванні збудник в організмі розмножуєть ся і знаходиться в організмі тривалий час (зазвичай кілька тижнів), то під час вакцинації антигени (ослаблені збудники або їх компоненти) активні лише протягом кількох днів. Це, звісно, негативно впливає на потужність імунної відповіді. Аби подовжити час активності вакцини, фахівці зі Стенфордського університету (США) спробували використати як основу для вакцини гідрогель*. Вчені створили гідрогель із наночастинками біосумісного полімеру і змішали його з вірусними антигенами та ад’ювантом, що посилює імунну відповідь. Отриманий вакцинний препарат ввели підшкірно мишам. Вакцина спричинила місцеве запален ня, що сприяло скупченню імунних клітин, та протягом кількох днів повільно вивільняла активні компоненти. Це дозволило тваринам виробити більше антитіл із значно вищою спорідне ністю до антигенів порівняно з контрольними тваринами, які отримали стандартну рідку вакцину. На наступному етапі випробувань вчені досліджуватимуть здатність гідрогелевої вакцини захищати хазяїна від відповід ного збудника. *Roth GA, Gale EC, Alcántara-Hernández M et al. Injectable Hydrogels for Sustained Codelivery of Subunit Vaccines Enhance Humoral Immunity // ACS Cent. Sci., Publication Date:September 16, 2020. https://doi.org/10.1021/acscentsci.0c00732

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

профілактика і лікування Гормонвмісні вагінальні кільця. У 2009 р. було зареєстровано комбінований контрацептив NuvaRing. Наразі науковці працюють над створенням прогестагенових контрацептивів у цій лікарській формі. Ефективність аналогічна КОК. Гормонвмісні пластирі. У 2003 р. було представлено на ринку перший такий пластир комбінованого складу (Ortho Evra). Трива ють дослідження препаратів у лікарській формі гелю. Ефективність аналогічна КОК.

Під час виконання дипломної роботи студенткою 5-го курсу фармацевтичного факультету ЛНМУ ім. Данила Галицького Соломією Жук (2019–2020 рр.) було проведено опитування молоді (68 студентів ІІІ–V курсів, середній вік — 21,3 року).

Ось результати:

• 71% опитаних позитивно ставляться до контрацепції;

• 56% вважають себе достатньо обізнаними у питаннях запобігання вагітності;

• 40% довіряють лікарям з теми контрацепції, 28% — провізору, 25% — інтернету; • найбільш ефективними методами контрацепції визнано хірургічний (88% респондентів), ВМК (85%), бар’єрні засоби (79%) та ГК (78%); • найбільш безпечним означено бар’єрний метод (88%);

• найбільш економічно вигідними обґрунтовано вважають ППС: МЛА (78%) та методи розпізнавання фертильності (82%);

• щодо питання «Які саме засоби контрацепції представлені на вітчизняному фармацевтичному ринку?» добре відомими є презервативи чоловічі (100%), КОК (98%) та презервативи жіночі (96%). Маловідомими є ПТП (19%), шийкові ковпачки (18%) та гормонвмісні ВМК (12%);

• знання молоді про безрецептурні контрацептиви теж не пов ні: 98% опитаних знають, що до таких належать презервативи чоловічі, 54% — презервативи жіночі, 47% — шийкові ковпачки, тоді як 69% помилково зараховують до цієї категорії ПТП, 47% — ІК, 40% — гормонвмісні ВМК том НК. У 2009 р. впроваджено препарати НК на основі уліпристалу ацетату. Ефективність НК — 99/65% (https://www.who.int/news-room/ fact-sheets/detail/family-planning-contraception). Ін’єкційна контрацепція (ІК). Перші дослідження проведе ні у 1957–1958 рр. (Schering AG, Norigest; Upjohn, Depo-Provera). У 1974 р. як ІК було представлено на ринку препарат Депо-провера. У деяких країнах світу використовують також комбіновані ІК (що місячна ін’єкція). Ефективність ІК — 99/94% (https://www.nhs.uk/ conditions/contraception/how-effective-contraception/). Імплантати. Дослідження почалися у 1967 р., перший пре парат (Norplant) було виведено на ринок у 1993 р., у 1999 р. — ще один (Implanon). У 2010 р. на заміну останньому запропоновано Nexplanon (на відміну від попередника, має іншу процедуру введен ня). Ефективність цих засобів — 99% (https://www.nhs.uk/conditions/ contraception/how-effective-contraception/).

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Майбутнє контрацепції Контрацептиви для жінок. 1) Антипрогестагени (модулятори прогестеронових рецепторів). На фармацевтичному ринку зареєстровано препарати для ЕК із сполукою цього класу — уліпристалу ацетатом. Дослідження щодо засобів для системного застосування тривають. 2) Чіп плідності (Fertility Chip®). Пристрій розроблено Білом Гейтсом із науковцями США (https://www.bbc.com/news/technology28193720). Це мікрочіп, що імплантують під шкіру. Містить гормони, вивільнення яких контролюється дистанційно. Термін використан ня — 16 років. Контрацептиви для чоловіків (https://www.fertstert.org/article/ S0015-0282(16)62744-9/pdf; https://www.nhsinform.scot/healthyliving/contraception/the-pill/the-pill-for-men). Дослідження чолові чих ГК тривають півстоліття. Вивчають андрогени як самостійно, так і в поєднанні із прогестагенами, у різних лікарських формах (ін’єкції, препарати для перорального застосування, гелі, імплан ти). Також вивчають негормональні методи чоловічої контрацепції, а саме: кероване зворотне інгібування сперми (reversible inhibition of sperm under guidance — RISUG); пристрій для блокування сім’явивідних проток (intra-vas device — IVD); сполуки, які блоку ють окремі білки (Eppin, JQ1, BRDT-specific inhibitors), що спричиняє тимчасову безплідність. Вакцини для контрацепції розробляють із 1995 р. для чоловіків і для жінок. Протизаплідні вакцини (антитіла до сперми/яйцекліти ни) протидіють заплідненню на кількох ділянках репродуктивного тракту (виробництво гамет, вихід гамет, функції гамет). (https://www. researchgate.net/publication/323695791_Contraceptive_Vaccines_ Implications_in_male_and_female_fertility_regulations). Отже, історія, сучасність та перспективи контрацепції свідчать про стрімкий розвиток цього напрямку рямку та широку палітру методів і засобів. Попри те, кожен з наявних способів попередження небажаної вагітності має свої переваги і недоліки, тобто створення «ідеального контрацептива» десь попереду. А результати проведе ного опитування майбутніх провізорів загалом демонструють до сить низький рівень їхніх знань про контрацепцію та контрацептиви. Це свідчить, на жаль, про недостатню увагу до таких питань і брак достовірної інформації за необмеженого загалом обсягу інформації та широкого доступу до неї. Катерина Дорикевич, доцент кафедри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

ГРВІ: маєте питання? Гропринозин® знає відповіді Противірусні препарати, якщо їх використовувати правильно і вчасно, допомагають одужати швидше та без ускладнень Чи справді народні методи лікування допоможуть при застуді? Незважаючи на те, що рясне пиття є досі традиційним і популяр ним народним методом лікування ГРВІ, ані малиновий, ані липовий чи будь-який інший гарячий напій навіть комбінованої дії ніяк не впливає на саме захворювання, а тільки тимчасово може усуну ти його симптоми. Однак за якийсь час ознаки недуги повернуться з новою силою. Щось схоже відбувається і у разі застосування комплексних засобів для симптоматичного лікування ГРВІ. Поки триває їхня дія, вони полегшують стан хворого. Чому віруси загрожують імунітету людини? Наш імунітет серйозно потерпає від ГРВІ, окрім того, вплив бак теріальних збудників на ослаблений організм різко посилюється. Ось чому небезпечною вважається не тільки сама вірусна недуга, але й різні її ускладнення. Тепер зрозуміло, чому у разі ГРВІ необхід но обов’язково приймати противірусні лікарські препарати. Важливою складовою сучасного підходу до лікування ГРВІ є за стосування етіотропних засобів, які впливають саме на причину захворювання та нормалізують діяльність імунної системи людини. Чому для лікування ГРВІ варто обрати Гропринозин®? Гропринозин® (інозину пранобекс) — надійний противірусний лікарський засіб з імуномодулюючими властивостями, який норма лізує дефіцит або дисфункцію клітинного імунітету. Він ефективно гальмує розвиток вірусної респіраторної інфекції, оскільки активує власний імунітет людини. Коли варто розпочати прийом препарату Гропринозин®? Препарат слід починати приймати відразу після появи перших симптомів захворювання, таких як нездужання, підвищена темпера тура тіла і кашель, щоб не дозволити вірусній інфекції розвиватися далі. Гропринозин® варто мати у кожній домашній аптечці, аби з по явою перших симптомів ГРВІ одразу розпочати лікування. Яку форму препарату Гропринозин® краще обрати? Дорослі нададуть перевагу Гропринозину в таблетованій формі, а дітям більше сподобається сироп Гропринозин®-Ріхтер, який має приємний смак. Чому Гропринозин®- РІХТЕР безпечний для дітей? Завдяки тому, що у сиропі відсутні різні смакові добавки і барв ники, він не спричиняє алергії і є цілком безпечним для малень ких пацієнтів.

Із препаратом Гропринозин® одужати можна швидше і без ускладнень

наука

Профілактика і лікування

Біологічна роль кальцію та шляхи раціональної корекції його вмісту Продовження. Початок див. «Фармацевт Практик», № 7–9, 2020

Належне функціонування людського організму значною мірою залежить від стабільності мікроелементного гомеостазу. Коливання вмісту (як надлишок, так і нестача) основних елементів в організмі призводить до низки захворювань [6] Метаболізм кальцію іс тотно залежить від етнічної належності та генетичних особливостей. Зокрема, результати наукових до Оксана Лопатинська сліджень пока зали, що дефіцит кальцію частіше виявляють у європейців (7–25%), ніж у жителів Китаю, Нігерії, Ліберії, Ямайки (1–4%) [15]. Кальцій потрапляє до організму людини із харчовими продуктами або ЛЗ. Зі всієї кількості кальцію, що находить із харчовими продуктами, у дорослих засвоюється лише 25–35%, у дітей — до 70% [8, 12]. Дані літератури підтверджують, що мо локо та молочні продукти є найбільш до ступними харчовими джерелами кальцію. Окрім того, вони збагачені білком та іншими мікроелементами, важливими для здоров’я організму. Проте через наявність у молоці лактози (молочного цукру) здатність до за своєння цього харчового продукту з віком втрачається. Тому особам старшого віку до цільно обмежити споживання молока, надаю чи перевагу кисломолочним продуктам [10]. Ступінь засвоєння кальцію залежить від наявності та концентрації в організмі фосфору, магнію, вітамінів А, Е, D, жирів [3, 16]. З огляду на це доцільним є вживання харчових про дуктів, що містять фосфор (молочні продукти: бринза, плавлений сир; риба: осетер, скумбрія,

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

мойва, тунець), магній (овочі: переважно бо бові; горіхи: кедрові, волоські, мигдаль, кеш’ю, фісташки, арахіс, фундук; риба та інші море продукти; зерновий хліб; крупи: ячна, вівсяна, пшоно; телятина), вітамін А (вершкове масло, яйця, печінка, морква, гарбузи, помідори), ві тамін Е (олія соняшникова та кукурудзяна, соя, горох, квасоля) [12, 13, 15]. Для більш повного засвоєння кальцію необхідна наявність актив ної форми вітаміну D, який сприяє абсорбції елемента в кишечнику та полегшує відкладен ня кальцію і фосфору в кістках. Без вітаміну D всмоктується лише 10% кальцію, що над ходить до організму. Цей вітамін міститься переважно в харчових продуктах тваринного походження, до яких належать жирні види риби (тунець, палтус, лосось, сардини), чорна ікра; риб’ячий жир, а також топлене масло, яєчний жовток, рисове молоко. Проте харчові продукти лише частково задовольняють потребу організму в цьому вітаміні. Основна

Для більш повного засвоєння кальцію необхідна наявність активної форми вітаміну D, який сприяє абсорбції елемента в кишечнику та полегшує відкладення кальцію і фосфору в кістках. Без вітаміну D всмоктується лише 10% кальцію, що надходить до організму

його кількість утворюється в шкірі під дією ультрафіолетових променів [15, 16]. Засвоєнню кальцію сприяє вживання хар чових продуктів із високим вмістом вітамінів К, С і групи В. Вони покращують проникність кальцію в кістки і сприяють нормалізації об міну речовин в організмі. До таких продуктів належать капуста, болгарський перець, суниця, чорна смородина, обліпиха, банани, цитрусові, гречка, овес, бобові [12, 18]. Важливу роль в утворенні кісткової тка нини відіграє цинк. Для цього в раціон хво рих із дефіцитом кальцію повинні входити такі продукти: овес, пшоно, пшенична крупа, горіхи, гарбуз і гарбузове насіння, селера, пастернак, морепродукти [3, 6]. Порушення надходження в організм жирів негативно впливає на засвоєння каль цію. При недостатньому вживанні ліпідних компонентів в організмі утворюється дефіцит кальцієвих солей жирних кислот, тому каль цій засвоюється недостатньо. У разі надлиш кового вживання жирних харчових продуктів виникає недостатність жовчних кислот. При цьому переважна кількість кальцію виді ляється через травний тракт. Отже, важливе значення має не лише сам факт надходження ліпідних компонентів, але й відповідне спів відношення жирів та кальцію [18]. На сьогодні дефіцит кальцію — дове дений чинник ризику розвитку багатьох захворювань та їхніх ускладнень [6, 12, 15]. Тому в повсякденній лікувальній практиці часто виникає проблема вибору ефективних і безпечних ЛЗ для корекції кальційдефі цитних станів. Ситуація ускладнюється тим,

Профілактика і лікування що застосування низки препаратів може бути обмеженим або протипоказаним через наявність у пацієнта різних супутніх захво рювань. Окрім того, ефективність та безпека прийому ЛЗ, що містять кальцій, залежить від багатьох інших чинників, зокрема, поєднання з іншими препаратами, режиму та характеру харчування, правильності застосування. Препарати кальцію для лікування та про філактики кальційдефіцитних станів поді ляють на три основні групи: 1) прості солі кальцію; 2) комплекси солей кальцію з віта міном D; 3) вітамінно-мінеральні комплекси. Переважно у ЛЗ солі кальцію представлені карбонатом (вміст елементного кальцію — 400 мг/г), хлоридом (270 мг/г), монофос фатом (230 мг/г), дифосфатом (290 мг/г), трифосфатом (400 мг/г), гліцерофосфатом (191 мг/г), цитратом (211 мг/г), глюконатом (130 мг/г), лактатом (89 мг/г) [4 , 5, 14, 16]. Одним із перших ЛЗ був кальцію хлорид, який у формі 10% та 20% розчину й до сьогодні застосовують у клінічній прак тиці. Проте виражена некротична (у разі потрапляння під шкіру або в м’язи) або по дразлива дія (під час прийому перорально), а також низька біологічна доступність при пероральному застосуванні (близько 1%) зумовили потребу використовувати інші сполуки кальцію — солі глюконатної, карбо натної, лактатної та інших кислот [6, 16]. Однак лактат, гліцерофосфат та глюконат, хоча й мають всі властивості донаторів іонів кальцію, містять його лише в концентрації від 9 до 19%. Це забезпечує протиалергічну, гемостатичну, протисудомну дію, але не до зволяє повноцінно компенсувати дефіцит кальцію. При системному застосуванні кальцію глюконат стимулює вивільнення активної форми молекули кальцитоніну та парафолікулярних С-клітин. Проте трива ле його вживання може зумовити розвиток жовчнокам’яної хвороби [6, 14]. Найперспективнішим у цьому аспекті ви явився кальцію карбонат. За даними літера тури, карбонати добре розчиняються в кис лому середовищі й погано — в лужному, тому на швидкість абсорбції кальцію значно впливає pH шлункового та кишкового соку, а всі чинники, що підвищують кислотність, сприяють кращому його всмоктуванню [15]. Фосфати кальцію не вважають оптималь ним вибором для компенсації дефіциту каль цію, оскільки організм несе достатньо високе фосфорне навантаження, що має небажаний вплив на видільну систему. Окрім того, фосфати кальцію мають низьку розчинність і відносно невисоку біологічну доступність (25%). Здебільшого фосфати кальцію входять до складу біологічно активних добавок [14]. Серед інших простих солей кальцію на особливу увагу заслуговує кальцію

наука

На сьогодні асортимент препаратів кальцію дає змогу не лише проводити корекцію низки патологічних процесів, а й використовувати їх для профілактики дефіциту кальцію у фізіологічно критичні періоди життя людини (дитячий вік, період вагітності і годування груддю) цитрат, який засвоюється незалежно від часу прийому їжі і стану травного тракту. Тому цю сіль кальцію вважають препаратом вибору у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлункового соку, а також у хворих похило го віку та пацієнтів, які приймають антаци ди та інгібітори протонної помпи. Окрім того, цитрат-іон має фізіологічні власти вості — є активним компонентом циклу Кребса, а також сприяє зниженню ризику розвитку сечокам’яної хвороби [13, 14]. На сьогодні асортимент препаратів каль цію дає змогу не лише проводити корекцію низки патологічних процесів, а й викорис товувати їх для профілактики дефіциту каль цію у фізіологічно критичні періоди життя людини (дитячий вік, період вагітності і году вання груддю). При цьому препаратами ви бору є комбінації солей кальцію (найчастіше кальцію карбонату) із фізіологічними дозами вітаміну D [4, 5, 15, 16]. Аналіз даних літератури свідчить про те, що на фоні вживання засобів кальцію у ре комендованих терапевтичних дозах побічні ефекти та симптоми передозування розвива ються вкрай рідко (приблизно з такою самою частотою, що й у групі хворих, які приймають плацебо). Проте при системних порушеннях метаболічних процесів в організмі внаслідок застосування пероральних засобів кальцію можуть спостерігатися такі небажані явища, як блювання, відсутність апетиту, втома, сильна спрага, спазми, млявість, біль та по рушення роботи м’язів, що ускладнює рухову активність, зумовлює кульгавість, порушує координацію рухів [2, 5, 15]. Існує думка, що вживання кальцію про вокує розвиток нефролітіазу (сечокам’яної хвороби). Однак результати клінічних досліджень свідчать, що вживання солей кальцію в дозі 2500 мг/добу (тобто в 2,5 раза більше від рекомендованої добової норми) не асоціюється зі зростанням ризику каменеутворення [13]. На особливу увагу заслуговують питання взаємодії пероральних засобів кальцію з іншими ЛЗ, оскільки за таких умов зростає

ймовірність розвитку небажаних реакцій. Зокрема, препарати кальцію посилюють токсичні ефекти серцевих глікозидів, мо жуть сприяти розвитку закрепів та спри чиняти інші порушення з боку травного тракту (нудота, блювання, метеоризм). Кальцій посилює абсорбцію антибіотиків тетрациклінового ряду, фторвмісних ЛЗ та препаратів заліза. Тому пероральні засоби, що містять кальцій, слід застосовувати за 3 год до або після їхнього прийому. При лікуванні глюкокортикоїдами можливе виникнення необхідності підвищення дози пероральних препаратів кальцію, оскільки глюкокортикоїди зменшують засвоєння цього елемента. Вітамін D підвищує за своєння кальцію в травному тракті та його зв’язування в кістковій тканині, тому комбі новані препарати кальцію, до складу яких входить вітамін D, значно ефективніші, ніж монокомпонентні ЛЗ [15, 16]. Під час тривалого лікування пероральни ми засобами кальцію необхідно контролю вати рівень кальцію та креатиніну в сироват ці крові, особливо у пацієнтів літнього віку при сумісній терапії із серцевими глікози дами або тіазидними діуретиками, та в осіб з високою схильністю до розвитку ниркової недостатності [13, 15]. Отже, ефективність корекції дефіциту кальцію залежить від низки чинників, серед яких: вибір ЛЗ та його дози, нутриційний статус пацієнта, режим рухової активності, наявність шкідливих звичок. Тому правиль но та раціонально проведена компенсація дефіциту в рамках комплексної програми профілактики та фармакотерапії є важливим елементом поліпшення здоров’я населення з верифікованим станом гіпокальціємії або виявленою схильністю до його розвитку. Оксана Лопатинська, канд. фарм. наук, доцент кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації ЛНМУ ім. Данила Галицького Список літератури знаходиться у редакції Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

профілактика і лікування

«Ні сил, ні бажання»: відновлюємо працездатність Здатність до роботи порушується навіть у випадках, коли натирає взуття або болять зуби. Але якщо із черевиком та навіть із зубом впоратися відносно легко, то зі зниженням працездатності або фізичним та емоційним перенапруженням — на жаль, ні

Восени, з погіршенням погоди, часто до людини приходять млявість, апатія, підвищена стомлюваність, а у ряді випад ків — запаморочення, непритомність та за гострення деяких захворювань. Статистика фіксує зниження рівня працездатності в людей, які працюють у закритих приміщен нях, — їм традиційно важко зосередитися та виконувати посадові обов’язки. Зміни погоди та незвичне навантаження При змінах температури повітря спо стерігається різке зниження працездатності, як фізичної, так і розумової. Настає більш швидке стомлення, збільшується наванта ження на серцево-судинну систему. Висока вологість призводить до погіршен ня загального стану, виникнення слабкості.

Тривала дія цих чинників спричиняє знижен ня імунітету, що може зумовлювати заго стрення хронічних захворювань. Особливо страждають люди із хронічною патологією легеневої, серцево-судинної, кістковом’язової систем та захворюваннями шкіри. Ще одна проблема — незвичне фізич не навантаження, що може спровокувати серцево-судинні катастрофи в осіб з атеро склерозом та артеріальною гіпертензією, а також у таких ситуаціях, як поїздки, під час яких доводиться переносити валізи або інші вантажі, переїзд, ремонт тощо. Якщо незвичне фізичне напруження супровод жується поспіхом або хвилюванням — ри зик ускладнень зростає. Своєю чергою, психоемоційний стрес у деяких випадках також може стати фатальним поштовхом, здатним призвести до серйозних серцево-судинних ускладнень (інфаркту міокарда, інсульту тощо).

На роботі: тренування та харчування Впоратися із подібним станом та по вернути собі працездатність можна, якщо налагодити графік тренувань і дотриму ватися принципів раціонального харчу вання. Зокрема, прийом їжі має бути зба лансований за необхідними поживними речовинам, тому для ранкового заряду бадьорості ідеально підходять сир і каша з цільнозернових круп із насінням або ягодами. Сніданок може бути поділений на дві частини: перший — вдома, другий — на роботі. Не слід забувати про здоровий перекус та воду (в середньому 1–1,5 л за 8 год робочого дня). При цьому не варто за хоплюватися печивом, солодощами і батон чиками із написами «здоров’я», «фітнес», «краса». Їх слід замінити насінням, горіхами, фруктами.

Душ може бути теплим і контрастним. Теплий душ приймають протягом 10 хв, при цьому температуру води необхідно поступово підвищувати. Контрастний душ — це чергування гарячої (до 45 °С) і холодної (до 20 °С) води. Тривалість гарячого душу становить 30–40 с, холодного — 15–20 с, зробити поперемінно 5–6 повторень

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

профілактика і лікування Також доцільно повноцінно використо вувати обідню перерву (звісно, якщо вона є не тільки «на папері») і гуляти на свіжому повітрі. Якщо місце роботи знаходиться у промзоні або біля жвавої магістралі, то прогулянку можна перенести на вечір по дорозі додому, щоб не відмовлятися від корисної рухової активності. При цьому ба жано використовувати крокомір або трекер активності (пристрій або додаток, призначе ний для моніторингу показників, пов’язаних із фітнесом: пройдена відстань, споживання калорій, показники серцевого ритму, якості сну тощо). Експерти радять час від часу уявляти себе на узбережжі та щодня проводити перед початком роботи корпоративну зарядку. Офісні працівники (якщо є така можливість і, головне, бажання) можуть влаштовувати пробіжки сходами або навіть гонки на офісних кріслах. Препарати для працездатності Можуть стати у нагоді лікарські засоби, що підвищують працездатність, як розу мову, так і фізичну. Наприклад, тонізуюча та стимулювальна дія лимонника китай ського (Schisandra chinensis) допомагає під час напруженої розумової роботи, що потребує зосередженості, концентрації уваги та цілісності сприйняття. При цьому, на відміну від інших стимуляторів, його дія не супроводжується виснаженням нервових клітин. У той же час слід пам’ятати, що використання препаратів лимонника може супроводжуватися алергічни ми реакціями, тахікардією, порушенням сну, головним болем, підвищенням рівня артеріального тиску. Відомо, що стресові стани та нервові переван таження можуть спричи нити дефіцит вітамінів групи В в організмі. Отже, усунення цього дефіциту завдяки вживанню продуктів харчування або прийому лікарських засобів може сприяти підвищен ню працездатності, нормалізації фізичного та психологічного стану. Також при зніженій працездатності, фізичному та психоемоційному перена пруженні добре зарекомендували себе без рецептурні препарати мельдонію дигідрату (250 мг) у формі капсул. Мельдонію прита манна стимулювальна дія на ЦНС, зокрема, підвищення рухомої активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових ре акцій, а також антистресорний ефект — сти муляція симпатоадреналової системи, на копичення катехоламінів у головному мозку

Джерела вітамінів групи В

Вітамін В1 (тіамін) — дріжджі, бобові, нирки, печінка, хліб грубого помолу, яєчний жовток, яловичина, баранина Вітамін В2 (рибофлавін) — стручки бобових, молочні продукти, ківі, манна крупа, яйця

Вітамін В3 (пантотенова кислота) — цвітна капуста, морква, яйця, цибуля, помідори, огірки Вітамін В5 — капуста усіх видів, тунець, печінка, серце, буряк, фрукти, овочі, молочні продукти, м’ясо Вітамін В6 (піридоксин) — молочні продукти, гречана і вівсяна крупи, капуста, банани, м’ясо, печінка, хліб грубого помелу, яйця, риба Вітамін В9 — «червоні» овочі, молочні продукти

і надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, спричинених стресом. Аутогенне тренування Регулярне аутогенне трену вання (аутотренінг) допо може усунути фізичну і психічну втому, відно вити працездатність, значно зменшити м’язове напружен ня, покращити настрій і налашту ватися на активну діяльність. Аутотренінг — поширений метод саморегуляції психіч них станів за допомогою самонавіювання. При цьому слід пам’ятати, що звичайні самонавіювання діють нестабільно. Якщо людина буде навію вати собі традиційні формули на кшталт «мої справи з кожним днем у всіх відносинах йдуть все краще і краще», «я сповнений сил та енергії», «у мене прекрасна пам’ять» тощо, але при цьому промовляти це з іро нічною інтонацією, реальний ефект такого «тренування» буде негативний. По-перше, формули самонавіювання ма ють бути стислими. Ми не мислимо довгими розгорнутими пропозиціями, тому коротка фраза буде краще закарбовуватись нашою свідомістю. Наприклад, формула «спокій

наука

Вітамін В12 (ціанокобаламін) — риба, м’ясо, дріжджі, сметана, молоко, сир Вітамін В13 (оротова кислота) — сир, вершкове масло, дріжджі, яйця, крупи

ний» краще, ніж «я спокійний і впевнений у собі в будь-яких ситуаціях». По-друге, вони мають бути позитивними: стверджувати, а не заперечувати. Напри клад, формула «я не боюся іспитів» може посилити страх, тоді як твердження «впев нений в успіху», «все пам’ятаю» — нададуть впевненості та заспокоять. Водні процедури І, звичайно, одним з найбільш доступних і ефективних засобів відновлення праце здатності є водні процедури. Обливання та обтирання здаються більшості з нас занадто простими, тому їхня значущість недооцінюється. Тим часом при мінімальних матеріальних витратах і незначних орга нізаційних заходах за допомогою водних процедур можна прискорити і оптимізувати відновлювальні процеси у втомленому організмі. При цьому слід брати до уваги той факт, що стати у нагоді може не тільки прохо лодна вода, яка справляє тонізуючу дію. Теплою водою також не варто нехтувати. Справа у тому, що у теплій воді починають розширюватися судини, покращується кровопостачання внутрішніх органів, м’язів та шкіри, посилюється лімфотік та пришвид шуються процеси виводу з організму про дуктів метаболізму, що сприяє відновленню працездатності. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

у фокусі: безпека

Мій зможе? Тютюн чинить потужну негативну дію на інтимне життя та потомство людини Тютюн І сексуальне здоров’я Так само, як і при хронічному отруєнні алкоголем та іншими наркотичними речо винами, довге хронічне отруєння організму нікотином пригнічує центри ерекції, вироб лення чоловічих статевих гормонів, знижує лібідо (рівень статевого потягу), спричиняє прогресування неврастенії та послаблює відчуття статевого задоволення, що, у свою чергу, негативно впливає на сексуальну та репродуктивну функції людини. — Із цієї причини серед курців частіше, ніж серед тих, хто не палить, зустрічаються чоловіки-імпотенти та фригідні жінки, — стверджує Михайло Ганич, д-р мед. наук, професор медичного факультету Ужгород ського національного університету. — Після алкоголю другою за значенням причиною таких ускладнень є куріння. Відомий сексолог Л. Якобсон зазначав, що в 11% випадків імпотенція і фригідність пояснюються зловживанням тютюну. Інші спеціалісти вважають, що цей показник нині сягнув уже 20%. Це підтверджують і жінки, які з тих чи інших причин змушені відмо витися від статевого життя: для зменшення статевого потягу вони інтенсивно курять. За словами М. Ганича, куріння особливо несприятливо впливає на стан здоров’я людей, які від природи мають помірну або

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

«Куріння — це ланцюжок принижень, — зізнавалася Анна Ахматова. — Завжди потрібно питати у когось дозволу». То, може, час припинити принижуватися? низьку потенцію. На прийом до лікарів часто приходять чоловіки і жінки, у яких посла блення або втрата сексуальних можливос тей пов’язані з курінням, аябо, що гірше, із курінням та одночасним зловживанням алкоголем. Рецепт в обох випадках один — негайна відмова від тютюну та спиртного. Багато лікарів не розпочинають лікувати статеве безсилля у курців доти, доки пацієнт не припинить курити. Спеціаліст може своєчасно й ефективно провести курс лікування, дати практичні по ради з нормалізації сексуального здоров’я. Нерідко у людей, які прислухаються до кваліфікованих медичних порад, статева функція через певний час відновлюється повністю навіть без спеціального лікування. Однак у разі, якщо імпотенція не розвину лася або вже вилікувана, на курця можуть чекати й інші порушення діяльності статево го апарату.

Так, наприклад, куріння є однією із при чин безпліддя у чоловіків. Нікотин і радіо активний ізотоп полоній-210 призводять до атрофії тканин яєчок. Унаслідок цього виробляється мало сперматозоїдів, причому частина з них нежиттєздатні. На основі даних обстеження 10 тис чоловіків встанов лено, що у курців, які щоденно викурюють 25–45 сигарет, рухомість сперматозоїдів зменшена в півтора раза порівняно з нор мою, тому в них погіршується й заплідню вальна здатність. Ці висновки підтверджені й дослідами на тваринах. У статевих залозах тварин тютюн спричиняє істотні патологічні зміни. Відновлення нормальної рухомості сперматозоїдів відбувається через 6–8 тиж після припинення куріння. Інтервал часу відновлення прямо пропорційний періоду та частоті куріння, а також ступеню отруєння організму тютюновим димом.

у фокусі: безпека Серед факторів, від яких залежить здоров’я і тривалість життя людини, найважливішим є спадковість. Генетичний код визначає особливості життя людини від народження і до смерті. Незважаючи на достатню стійкість, гени можуть змінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх мутагенних чинників, зокре ма радіації, хімічних речовин, біологічних агентів. На сьогодні відомо близько 3,5 тис хімічних сполук, які мають мутагенні властивості. Частину з них виявлено у тютюновому димі та смо лі. Маючи достатню мутагенну здатність, ці сполуки непомітно змінюють життєздатність клітин організму. Курець, як правило, не помічає впливу цих мутагенів, проте їхня дія може позна читися на здоров’ї його нащадків. Нині у світі налічується понад 600 млн осіб із фізичними та психічними вадами. Щорічно народжується ще 200 млн неповноцінних дітей. За даними ВООЗ, хронічний алкоголізм і куріння є причинами інвалідності 10% всіх дітей планети. Як кинути КУРИТИ Існує три стадії нікотинової залежності. I стадія — побутове несистематичне куріння по 5 сигарет щоденно, при якому немає нікотинової абстиненції, відсутні або слабовиражені та зворотні вегетосоматичні явища в організмі. II стадія — звичайне регулярне куріння по 5–15 сигарет щоденно, при якому мають місце фізична залежність від тю тюну, підвищена стійкість до дії нікотину, незначне ураження внутрішніх органів, певною мірою виліковне після припинення куріння. III стадія — інтенсивне куріння по пачці або півтори пачки щоденно, для якого характерні висока стійкість до дії нікотину, ускладнені розлади в організмі, фізична залежність від тютюну, непоборний потяг до нього, звичка курити натще й відразу піс ля вживання їжі, а також серед ночі, значні ураження внутріш ніх органів і нервової системи. Як свідчить практика, багато людей молодого й середнього віку в I чи II стадії тютюнової залежності можуть відносно легко кинути курити. Людям похилого віку рекомендований поступовий відхід від куріння протягом 15–30 днів: перші 5–10 днів викурювати звичну кількість сигарет тільки до половини, далі — щоденно зменшувати їхню кількість до повного припинення куріння. Прийнявши рішення кинути курити, робіть щоденно загальнозміцнювальні вправи, більше рухайтеся на свіжому повітрі, плавайте, займайтеся аутогенним тренуванням. На цей період необхідно виключити з раціону алкоголь, міцний чай, каву, гострі страви, споживати більше овочів, фруктів, соків, мінеральної води. Якщо немає протипоказань, доцільно вжива ти продукти, які містять багато вітаміну С (лимони, чай із шип шини тощо). Якщо людина обирає метод поступової відмови від тютюну, то потрібно ставити перед собою допоміжні завдання. Напри клад, щоденно зменшувати кількість викурених сигарет або зменшувати кількість викурених сигарет кожні 5 днів тощо. Якщо відчуваєте сильну потребу в курінні, краще кидати курити відразу ж. Для цього за день або два до остаточної відмови від куріння потрібно вдвічі збільшити щоденну норму викурених сигарет. Відчувши перенасичення організму ніко тином та іншими небезпечними компонентами тютюну, легше відмовитися від шкідливої звички. Якщо обстановка на роботі спонукає до куріння, для повної відмови обирайте неробочі дні. Лариса Дедишина

наука

Ігри на природі посилюють імунну систему дитини Всього місяць прогулянок та ігор не на асфальті, а в природному середовищі — в лісі, на річці, в полі, значно поліпшує функції імунної системи дитини за рахунок більшого різноманіття мікробіоти шкірі та кишечнику. Користь природи та «природного бруду» для дітей в черговий раз довели в клінічному дослідженні, проведеному вченими з Університету Гельсінкі (Фінляндія)* Вчені обстежили 75 дітей віком 3–5 років із 10 дитячих садочків у двох фінських містах — Лахті і Тампере. Вони шукали зв’язок між змінами середовища для ігор, складом мікробіоти шкіри та кишеч нику, а також рівнем імунних маркерів у крові. Чотири садочки пере облаштували свої дитячі майданчики — замість піску та гравію вони застосували в якості покриття грунт, лісову підстилку та траву. У трьох садочках таке природне покриття вже існувало деякий час, а в трьох — залишалися гравій та пісок. Як на початку дослідження, так і че рез місяць після переоблаштування майданчиків у дітей взяли аналізи крові, калу, шкіри. Попри те, що минуло лише кілька тижнів, дослідники були вражені змінами, що відбулися у дітей, які отримали можли вість проводити час на природному покритті. Мікробіота цих дітей швидко змінилася та стала подібною до такої у малюків із садочків, що вже мали «природні умови» на початку дослід ження. Також змін зазнали їхні імунні маркери: підвищилося відношення протизапальних факторів до прозапальних, що є позитивною тенденцією. Зв’язок між мікробіотою людини та її здоров’ям, зокрема функціями різних систем, відомий давно та наразі активно до сліджується. Мікробіота впливає не лише на травлення і обмін речовин, а й на функціонування серцево-судинної, нервової та імунної систем. Тож, через вплив на мікробіоту середовище, в якому ми живемо, впливає на різні аспекти нашого здоров’я. Мікробіота представників племен мисливців-збирачів із джун глів Амазонії значно багатша та різноманітніша, ніж мікробіота мешканців великих міст. Недостатній контакт із природним середовищем, особливо у ранньому дитинстві, може бути при чиною порушень у становленні та розвитку імунної системи і, відповідно, надзвичайного поширення алергічних та аутоімун них хвороб у сучасному світі. Фінське дослідження — ще один невеличкий крок до розу міння зв’язку між середовищем, в якому зростають наші діти, та їхнім здоров’ям. * Roslund MI, Puhakka R, Grönroos M et al. Biodiversity intervention enhances immune regulation and health-associated commensal microbiota among daycare children. Science Advances, 2020, 6(42): eaba2578. DOI: 10.1126/sciadv.aba2578

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

у фокусі: безпека

Щоб людям літнього віку бути здоровими Вітаміни та мікроелементи конче потрібні організму людини будь-якого віку, але у кожної з вікових груп існують свої відмінності, які лікар має брати до уваги при лікуванні та профілактиці захворювань у пацієнтів конкретного віку. У чому ж полягають особливості забезпечення мікронутрієнтами організму пацієнтів літнього та похилого віку?

Увага, «зворотний зв’язок»! Недостатня забезпеченість організ му вітамінами характерна для більшості людей літнього та похилого віку, яких лише умовно можна вважати здоровими, й вона поглиблюється за наявності будь-яких захворювань, але, перш за все, травного тракту, печінки та нирок, які характеризу ються порушенням всмоктування і утилізації вітамінів. Застосування антимікробних препаратів, різні обмеження, дієти, хірур гічні втручання, стресові ситуації — все це робить додатковий внесок у поглиблення вітамінного «голоду». В свою чергу зростаю чий дефіцит вітамінів, порушуючи обмін ре човин, чинить негативний вплив на перебіг різних захворювань, створюючи своєрідний «зворотний зв’язок». Відомо, що вітаміни, за виключенням жиророзчинних вітамінів А, D, Е та невеликої кількості вітаміну В12, не синтезуються в ор ганізмі — вони надходять до нього з їжею. Організм людини не здатний створювати «запаси» вітамінів на тривалий термін, тому має отримувати їх регулярно в обсязі, що за безпечує добову фізіологічну потребу. Навіть ідеальний раціон, що складається з високоякісних продуктів, не може по вністю задовольнити фізіологічні потреби літніх людей у вітамінах. Однак у сучасних продуктах харчування, що піддавали тех нологічній обробці, через вплив темпера тури та інших чинників залишається тільки незначний від вихідного відсоток вітамінів.

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

На жаль, саме такі продукти мають у раціоні людей старших вікових груп левову частку, й тому нездатні забезпечити потребу ві тамінів в організмі. Зрозуміло, що особливо гострою ця проблема стає у зимовий період, коли у раціоні зменшується кількість свіжих фруктів та городини. В Україні до дії цих чинників, що є спіль ними для всіх економічно розвинених країн, додаються ще й інші обставини, зумовлені нашими національними особливостями та соціально-економічними умовами. За цих причин раціон літньої людини, який є достат нім для поповнення його помірних енерге тичних витрат, не може забезпечити організм необхідною кількістю вітамінів та мінераль них речовин, потреба в яких не лише не зни зилася, а навпаки, суттєво зросла, враховую чи їхню захисну роль за умов стресу й впливу екологічно несприятливих чинників [1].

Незважаючи на те що вітамінномінеральні комплекси належать до безрецептурних профілактичних засобів, їхній вибір та терміни прийому слід узгодити з лікарем, насамперед у тих випадках, коли людина приймає ліки, щоб така профілактика була більш ефективною та безпечною

Небезпечні ризики Відомо, що найчастіше літнім людям не вистачає вітаміну С. Потреба організ му у цьому антиоксиданті, з розрахунку на одиницю маси тіла, є вищою, ніж в осіб середнього віку [2]. Дефіцит вітамінівантиоксидантів, таких як аскорбінова кис лота, токофероли та каротиноїди, є одним з чинників, що підвищує ризик серцевосудинних та онкологічних захворювань. Крім того, аскорбінова кислота абсолютно необхідна для нормального здійснення репаративних процесів й захисних влас тивостей легеневого сурфактанта, в якому концентрація аскорбінової кислоти в нормі є на три порядки вищою за таку в плазмі крові [3]. Атрофічний гастрит, який часто роз вивається у літніх людей, є причиною недостатності вітамінів В2, В6, В12, РР та

у фокусі: безпека аскорбінової кислоти, яка спостерігається у людей старших вікових груп й зумовлює зниження активності багатьох ферментних систем організму та розвиток обмінних порушень. Також дефіцит вітамінів групи В, РР й особливо фолієвої кислоти перш за все спричиняє розвиток й прогресування анемії у людей літнього та похилого віку. Вітаміни В3 та В6 є функціональними ком понентами ферментів, які беруть участь в енергетичному метаболізмі з їжі й у даному випадку взаємодіють між собою опосеред ковано, не впливаючи на ефективність одне одного. Слід зазначити, що всмоктування вітаміну В12 суттєво зменшується з віком людини. Потреба у вітаміні В2 у літніх людей є значно нижчою, ніж в осіб молодого віку [3]. Що стосується такого антиоксиданта, як бета-каротин, то важко переоцінити його значення для літніх людей, які мешкають у неблагополучному екологічному середо вищі. Його нестача може відгукнутися багатьма небезпечними наслідками, а саме: погіршенням зору, загостренням гастриту, захворюваннями дванадцятипалої кишки, пригніченням функції імунної системи. Часто-густо у людей літнього та похилого віку взагалі спостерігається дефіцит мікро нутрієнтів, тобто не тільки вітамінів, але й таких макро- та мікроелементів, як каль цій, залізо, селен, йод тощо [4]. Складні «взаємостосунки» Між мікронутрієнтами, які мають одна кові механізми засвоєння й конкурують за рецептор, на етапах всмоктування й транспортування неминуче виникають певні «взаємостосунки». Відомо, наприклад, що кальцій негативно впливає на поглинан ня заліза у разі їх спільного застосування, але запобігти такому впливу можна, ство ривши інтервал у 4 год між прийомом цих препаратів [5]. А от під час прийому препа рату заліза слід утримуватися від вживання будь-яких продуктів харчування з високим вмістом кальцію. Крім того, кальцій при гнічує засвоєння цинку [6]. Хром взаємодіє із залізом при зв’язуванні з трансферрина ми (білками плазми крові, які здійснюють транспорт іонів заліза) й, відповідно, може порушувати метаболізм заліза та його на копичення [7]. Взаємний антагонізм виявляють мідь та цинк, надлишок одного з них у їжі при зводить до пригнічення засвоєння іншого, але вміст елементів, необхідний для прояву такої взаємодії, має бути значно вищим за той, який є у звичайному раціоні [8]. Встановлено, що залізо та цинк втру чаються у процеси засвоювання кожного з них, хоча механізм такої антагоністичної

Навіть ідеальний раціон, що складається з високоякісних продуктів, не може повністю задовольнити фізіологічні потреби літніх людей у вітамінах. Однак у сучасних продуктах харчування, що піддавали технологічній обробці, через вплив температури та інших чинників залишається тільки незначний від вихідного відсоток вітамінів

дії досі залишається нез’ясованим [9]. Також визначено, що у достатньо великій кількості залізо з вітаміном С пригнічують засвоєння міді [10]. Марганець знижує ефективність засво єння заліза на 40%, хоча його ефект може змінюватися залежно від наявності інших нутрієнтів та форми заліза [11]. Однак часто-густо вітаміни та мінерали не конкурують між собою, а діють «злагод жено» й позитивно впливають на процеси засвоєння. Так, наприклад, вітамін С, вза ємодіючи із залізом, підвищує ефективність його засвоєння при спільному прийомі [12]; вітамін А може опосередковано сприяти засвоєнню заліза, попереджуючи його інгібування фітатом [12]; вітаміни А та D можуть зменшувати токсичність одне одного, як вважають, за рахунок взаємної антагоністичної взаємодії [13]; вітамін Е при одночасному застосуванні з вітамі ном А у високих дозах (500 мг Е та 60 мг А) може підвищувати засвоєння вітаміну А й знижувати його токсичність [14]. Ці та подібні факти взаємодії ставлять питання про доцільність одночасного прийому всіх необхідних елементів в одній таблетці. Роз поділ добової дози необхідних організму елементів на кілька таблеток, їх прийом протягом доби з дотриманням певного інтервалу дозволить уникнути небажаної взаємодії й посилити сприятливі ефекти препаратів. Це лише частина прикладів тих складних відносин між мікронутрієнтами, що можуть

наука

відбуватися в організмі людини. Картина ще більше ускладнюється, коли людина при ймає ліки, які теж можуть взаємодіяти з мі кронутрієнтами, з одного боку, порушуючи їхнє всмоктування, утилізацію або підвищу ючи їхню екскрецію, а з іншого — втрачаючи власну лікувальну активність. Нині фармацевтична промисловість виробляє вітамінно-мінеральні комплекси, так звані мультивітаміни, призначені для забезпечення організму людини вітаміна ми, мікроелементами та іншими поживни ми елементами. Ці препарати розроблено з максимальним урахуванням можливих як негативних, так і позитивних взаємодій, про які йшлося вище. Їх випускають у фор мі таблеток, капсул, пастили, порошку, рідини та ін’єкційних розчинів. Сучасні вітамінно-мінеральні комплекси створю ються за спеціальними технологіями й з урахуванням особливостей віку, статі й діяльності людини. Випускають мульти вітаміни не лише для літніх людей, але й окремо для вагітних, дітей, спортсменів, чоловіків і жінок. Для відновлення потреб організму Таким чином, на думку спеціалістів, лікування будь-якої літньої людини має супроводжуватися усуненням існуючого полівітамінного дефіциту й підтриманням оптимальної вітамінної забезпеченості організму шляхом включення до комплекс ної терапії полівітамінних препаратів або продуктів лікувально-профілактичного харчування, додатково збагачених цими незамінними харчовими речовинами. Особливу увагу слід приділяти харчуванню літніх людей у період відновлення організ му після захворювань, коли також необ хідно застосовувати вітамінно-мінеральні комплекси, призначені саме для даного контингенту, тобто містити всі необхідні вітаміни та мінерали у кількостях, що не перевищують рекомендовані рівні спо живання для літніх людей, адже надлишок вітамінів у організмі, так само як і їхня недостатність, може завдати серйозної шкоди здоров’ю людини. Тому, незважаючи на те, що вітамінно-мінеральні комплекси належать до безрецептурних профілактич них засобів, їхній вибір та терміни прийому слід узгодити з лікарем, насамперед у тих випадках, коли людина приймає ліки, щоб така профілактика була більш ефективною та безпечною. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук Список літератури знаходиться в редакції

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

наука

Історія медицини і фармації

«На хворих у шпиталь»

Вважається, що братські шпиталі середньовічного Львова започаткували систему народної охорони здоров’я в Україні Найбільш раннім джерелом, де згадується про заснування першого шпиталю у Львові, є праця Я. Альнпека (XVII ст.), де ідеться про те, що після придушення поляками повстання у 1372 р. «німці побудували у Краківському передмісті дерев’яний римсько-католицький костьол св. Марії Сніжної і при ньому шпиталь св. Духа». Український історик Галицької Русі Д. Зубрицький з цього приводу зазначив: «У 1377 р. міщани львівські, а особливо німці, заснували шпиталь під ім’ям св. Єлизавети з належним йому фондом для утримання перестарілих і хворих». Заснування шпиталів для корінного населення Львова нерозривно пов’язане з діяльністю братств, які, починаючи з XV–XVI ст.,

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

виникають у містах при православних церквах. Поступово братства перетворювалися на політичні організації українських міщан, що боролися проти насильницької полонізації і окатоличування. Перший шпиталь, створений українським населенням Львова, належав львівському Успенському братству. Згадка про нього в радянській медичній історичній літературі належить А.Ф. Мальцеву, який вважає датою його заснування 1590 р. Натомість український історик І.П. Крип’якевич стверджує, що шпиталь існував вже у 1522 р. і спочатку знаходився у центрі міста на вулиці Руській, а потім у Краківському передмісті — в Онуфріївському монастирі.

Шпиталь Львівського Успенського братства проіснував більше 250 років. Відомості про нього збереглися в багатьох історичних документах. Зокрема, згадується про поїздку посланців братства до Москви з проханням про матеріальну допомогу. У спеціальній грамоті від 14 червня 1592 р., адресованій «многоименитому роду российскому всякого достояния и сана», виданій братством делегації на право збору пожертв, говорилося, що братський «храм огнем погоревши даже до основания расыпася, такожде больница и вся домы церковные расыпашася и не сооружено стоит в поругание и поношение от иноверных». Прохання про матеріальну допомогу містилося і в листах до царя Федора Івановича,

Історія медицини і фармації і до боярина А. Щелканова. Братство писало, що «больницу на том же монастиру, которую начахом каменеем здати множества ради нищих, которые служащие от иноверных нам накидают больных и под стенами гнойны скончеваются, понеже тесно место жития нашего внутр града имамы и домы наши огнем погоревши зело обнищаша». На лічницю було дано «десять рублев», про що згадується у грамоті «Лист от великого царя». За клопотанням братства 11 березня 1637 р. польський король затвердив грамоту Львівського старости від 8 жовтня 1836 р. про звільнення «зубожілого шпиталю релігії грецької від різних податків, орендної плати і повинностей». У 1655 р. лічниця згоріла, проте вже в 1659 р. була закладена кам’яна будівля, яку зводили три роки. Про це свідчить запис у «Літописі братства»: «1662 р. відновлений кам’яний шпиталь при Онуфріївському монастирі. Витрачено 1844 злотих и 9 грошей». Відновлений шпиталь діяв аж до 1786 р. Окрім шпиталю Успенського братства, у Львові було ще три лічниці. Їх утримували Миколаївське, Благовіщенське і Богоявленське братства, які об’єднували українців, що мешкали у передмістях Львова. Найстарішим у львівських передмістях був шпиталь Богоявленського братства. Професор І.П. Крип’якевич встановив, що перша згадка про цей медичний заклад датується 1538 р. У статуті братства від 26 січня 1591 р. зазначено, що «передміщани львівської галицької брони (Галицького передмістя) ктитори храму святого богоявлення» почали «лікарню убогих своїх відвідувати і будувати». На «вулиці Гончарській стояли близькі до самого міста братська школа руська и шпиталь руський». У 1677 р. міщани добилися дозволу на будівництво заводу і право варити там пиво на «утримання шпиталю». Датою заснування шпиталю Миколаївського братства вважався 1673 р. Однак професор

Заснування шпиталів для корінного населення Львова нерозривно пов’язане з діяльністю братств, які починаючи з XV–XVI ст. виникають у містах при православних церквах. Поступово братства перетворювалися на політичні організації українських міщан, що боролися проти насильницької полонізації і окатоличування Крип’якевич, посилаючись на неопублікований акт, зазначає, що ще в 1623 р. братство мало намір «будувати дім під школу і шпиталь для хворих і немічних людей». Діяла лічниця у Краківському передмісті, де й донині зберег лася братська Миколаївська церква. Шпиталь Благовіщенського братства (заснований у 1542 р.) також розміщувався поряд

наука

з братською школою. В актах міської ради він згадується лише з 1606 р. у зв’язку з пожертвою «30 флоренів польських». Про всі названі шпиталі збереглися відомості як про діючі до 1722 р. З 1743 р. у Краківському передмісті діяла ще одна лікарня, що належала П’ятницькому братству. Цей братський шпиталь «складався зі шпитальної кам’яниці вартістю 100–170 злотих, з поряд стоячих комірок і хліва для корів. В середині подвір’я стояв дошками оббитий колодязь. При будинку був городик, обведений парканом в 37 злотих». Шпиталі очолювали дозорці, або провізори, з числа старійшин братства, яких періодично переобирали. Постійними мешканцями братських шпиталів були бідні й убогі, а також хворі міщани. Так, в 1643–1644 рр. у шпиталі Успенського братства перебували «хворі учні братської школи» і якась «хвора Ніна», у 1645 р. лежав і помер у лічниці якийсь гайдук, у 1653 р. на лікування прийняли «хлопця шляхетного хворого». Збереглися дані про видачу хворим грошей на харчування. Наприклад, у братських книгах є запис від 27 травня 1690 р. про виділення «хворому бідняку на хліб 22 гроші», «Хомі хворому дали 2 флорени». А у заповіті відомого члена Успенського братства Костянтина Корнякта зазначено, що він частину грошей призначає на «хворих в шпиталь». Існування братських шпиталів мало величезне значення для найбіднішого українського населення тодішнього Львова та околиць міста, адже українців не хотіли приймати у польські лікарні. Братства були повноправними господарями у шпиталях. На відміну від монастирських лічниць, які утримувалися за церковні кошти, братські шпиталі, як друкарні і школи, існували за рахунок всіх членів братства.

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

практика

Школа фармацевта

ГРВІ у період COVID-19: на що звернути увагу фармацевту? Продовження. Початок див. «Фармацевт Практик», № 7–9, 2020

В умовах тиску пандемії на систему охорони здоров’я і недостатку лікарів загальної практики в усіх країнах світу зростають роль та значення фармацевтичних працівників у лікуванні та профілактиці хвороб серед різних верств населення. Ми продовжуємо тему фармацевтичної допомоги пацієнтам з ознаками ГРЗ-ГРВІ під час пандемії коронавірусної хвороби

РОЛЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 Американська асоціація фар мацевтів (APhA) разом з 11 ін шими аптечними організаціями випустила спільні рекомендації щодо політики підтримки паці єнтів у період пандемії COVID-19, підкресливши, що фармацевти мають бути надійними помічни ками пацієнтів, зокрема завдяки можливості проведення експрестестування в аптеках. Ряд євро пейських країн впроваджують можливість дистанційної цілодо бової консультації з аптекарями через інтернет. За оцінками, 93% американців живуть в радіусі до 6 км від аптеки; отже, фармацевти залишаються найбільш доступни ми постачальниками медичних послуг, особливо у недоохоп лених районах. Таким чином, фармацевти можуть допомогти підтримати працездатність в галу зі охорони здоров’я та полегшити навантаження на систему під час цієї пандемії. Перш за все фармацевти ма ють допомогти у відповідальному самодіагностуванні симптомів, надаючи пацієнтам інформацію та

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

За наявності симптомів (кашель, лихоманка, важке дихання) та відсутності історії поїздок в інфіковані регіони і контактів з інфікованими (ризик зараження SARS-CoV-2 малоймовірний) особі надають допомогу згідно з протоколами провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, за необхідності громадян направляють до лікаря

рекомендації щодо ліків для симптоматичного полегшення проявів ГРВІ, їхньої безпеки, розказати про можливі ризики COVID-19 для людей з хронічними захворюваннями, дітей, жінок у період году вання груддю, осіб похилого віку тощо. Отже, при зверненні до аптеки хворий бере на себе частину від повідальності за самолікування, а в іншому йому повинен допомогти фармацевт. Як було зазначено в статті «ГРВІ в часи COVID-19: на що мають звернути увагу фармацевти?» («Фармацевт Практик», № 7–9, 2020), зробити діагностичний висновок щодо етіології тієї чи іншої ГРВІ не зможе навіть лікар без низки діагностичних процедур, зокре ма ПЛР. Своєю чергою, роль провізора полягає в об’єктивній оцінці симптомів у хворого, врахуванні можливих загрозливих проявів, адекватній рекомендації ОТС-засобів для полегшення перебігу та по Таблиця 1. Протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, затверджені наказом МОЗ від 11 жовтня 2013 р. № 875, та стандарти фармацевтичної допомоги згідно з наказом МОЗ від 13 березня 2020 р. № 663, необхідні при наданні фармацевтичної опіки при ознаках ГРВІ – COVID-19 № Протоколу, наказу

Назва протоколу

Наказ МОЗ від 13 бе резня 2020 р. № 663

Стандарти медичної та фармацевтичної допомоги при COVID-19

1.1.27.

Профілактика захворювання на грип та ГРВІ

1.1.26.

Симптоматичне лікування риніту

1.1.25.

Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей віком від 15 років та у дорослих

1.1.24.

Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей віком до 15 років

1.1.19.

Симптоматичне лікування головного болю

1.1.17

Симптоматичне лікування болю у м’язах та спині

Школа фармацевта

практика

Таблиця 2. Загальний алгоритм фармацевтичної опіки при зверненні осіб зі скаргами з боку респіраторної системи в період пандемії коронавірусу № з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта/ представника пацієнта

Відповіді пацієнта/ представника пацієнта

Рекомендації

Чи є у пацієнта такі симптоми ГРВІ, як кашель, лихоманка, проблеми із диханням?

Ні

Надати рекомендації щодо дотримання загальних правил, які сприяють профілактиці грипу та ГРВІ, та прийому лікарських засобів, що підвищують загальну резистентність організму (табл. 1, протокол 1.1.27)

Так

Продовжити опитування та за необхідності перейти до протоколів опитування з приводу інших симптомів ГРВІ (риніт, біль у м’язах та головний біль тощо) (див. табл. 1)

Ні

Продовжити опитування

Так

Порадити терміново звернутися до лікаря та за необхідності дати рекомендації з метою зменшення вираженості симптомів ГРВІ згідно з протоколами провізора (фармацевта) при від пуску безрецептурних лікарських засобів, затвердженими наказом МОЗ України від 11 жовтня 2013 р. № 875. Проінформувати про необхідність самоізоляції та дотримання карантину

Чи вживає пацієнт заходів для профілактики захворювання на грип та ГРВІ, у тому числі COVID-19, зокрема чи використовує маски, здій снює належну гігієну рук, дотримується соціаль ної дистанції, уникає місць масового скупчення?

Ні

Рекомендувати дотримуватись загальних правил, які сприяють профілактиці грипу та ГРВІ, у тому числі COVID-19, рекомендувати лікарські засоби, що підвищують загальну резистент ність організму. Нагадати, що недотримання правил профілактики підвищує ризик захворю вання ГРВІ, у тому числі COVID-19. Продовжити опитування

Так

Продовжити опитування

Чи є у пацієнта висока лихоманка (38 °C та вище) та/або виражений сухий чи вологий кашель та/ або кровохаркання, проблеми з диханням (важ кість вдоху, пришвидчений вдох) та/або збліднін ня та/або синюшність кінчика носа чи обличчя?

Так

Необхідно терміново звернутися до лікаря. Самолікування є небезпечним!

Ні

Продовжити опитування

Пацієнт старше 15 років (пацієнт дорослий)?

Так

Дорослому пацієнтові дати рекомендації щодо зменшення вираженості симптомів ГРВІ згідно з протоколами провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, затвердженими наказом МОЗ України від 11 жовтня 2013 р. № 875, протоколи 1.1.27, 1.1.25 тощо. Наголосити, що у разі якщо через 3 дні вираженість симптомів не зменшиться, необхідно звер нутися до сімейного лікаря, особливо за наявності супутніх хронічних захворювань

Ні

Якщо у дитини відсутні загрозливі симптоми (див. п. 4), дати рекомендації з метою зменшення вираженості симптомів ГРВІ згідно з протоколами провізора (фармацевта) 1.1.27, 1.1.24 тощо. Наголосити на необхідності консультації з педіатром або сімейним лікарем

Так

Див. п. 4. У хворих на цукровий діабет існує підвищений ризик ускладнень та смертності при ГРВІ — COVID-19 (див. табл. 1), тому вони потребують додаткової консультації лікаря

Ні

Див. п. 5.

Так

Див. п. 4. У пацієнтів із ССЗ, такими як АГ, порушення мозкового кровообігу, в тому числі перенесений інсульт, ішемічна хвороба серця, порушення згортання крові, захворювання периферичних судин тощо, існує підвищений ризик ускладнень та смертності при ГРВІ — COVID-19 (див. табл. 1), тому вони потребують додаткової консультації лікаря. За деякими даними, прийом іАПФ та сартанів може бути несприятливим чинником, що підвищує ризик інфікування та ускладнень COVID-19

Ні

Див. п. 5.

Так

Див. п. 4. Навіть легкі форми ГРВІ підвищують ризик загострення БА, тому в будь-якому випад ку необхідно звернутися до лікаря

Ні

Див. п. 5.

Так

Див. п. 4. ВООЗ рекомендує всім вагітним, у яких в анамнезі є дані про контакт з особою із під твердженим COVID-19, ретельно контролювати свій загальний стан з огляду на можливість безсимптомної передачі COVID-19. Вагітним із підозрою або підтвердженим легким перебігом COVID-19 не завжди потрібна гос піталізація, якщо тільки немає побоювань щодо швидкого погіршення стану або неможливості негайно звернутися до лікаря; але ізоляція для стримування передачі вірусу рекомендована (це може бути зроблено в медичному закладі, громадському закладі або вдома відповідно до встановлених правил догляду за хворим на COVID-19)

Ні

Див. п. 5

Так

Див. п. 4. У людей літнього віку існує підвищений ризик ускладнень та смертності при ГРВІ — COVID-19 (див. табл. 1), тому вони потребують додаткової консультації лікаря

Ні

Див. п. 5

Так

Див. п. 4. У пацієнтів з ожирінням існує підвищений ризик ускладнень та смертності при ГРВІ — COVID-19 (див. табл. 1), тому вони потребують додаткової консультації лікаря

Ні

Див. п. 5

Чи була дана особа впродовж 14 днів у контакті із хворими вдома чи на роботі або перебувала за кордоном, або відвідувала якісь масові заходи, або не дотримувалась інших загальноприйнятих заходів профілактики?

Чи хворіє пацієнт на цукровий діабет?

Чи є у пацієнта серцево-судинні захворювання (ССЗ)?

Чи хворіє пацієнт на бронхіальну астму (БА)?

Це вагітна жінка?

Це людина старше 60 років?

Чи страждає пацієнт на ожиріння?

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

практика

Школа фармацевта

передженні ускладнень ГРВІ. В Україні провізори та фармацевти при здійсненні фармацевтичної опіки хворих з ознаками ГРВІ повинні спи ратись на затверджені накази Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та Протоколи провізора (фармацевта), які представлені в табл. 1 [1]. Важливо, що згідно з наказом МОЗ від 13 березня 2020 р. № 663 «Про оптимізацію заходів щодо недопущення та поширення на тери торії України випадків COVID-19» затверджено стандарти медичної та фармацевтичної допомоги при COVID-19. У наказі зазначено, що при зверненні осіб зі скаргами з боку респіраторної системи фар мацевт має з’ясувати наявність/відсутність характерних симптомів (кашель, лихоманка, утруднене дихання) та поставити питання щодо історії поїздок в країни із місцевою передачею COVID-19 і контактів з інфікованими SARS-CoV-2 чи потенціальних контактів при відвіду ванні місць із великим скупченням людей. Якщо відповіді негативні (ризик зараження SARS-CoV-2 малоймовірний), пацієнту надають допомогу згідно з протоколами провізора (фармацевта) при від пуску безрецептурних лікарських засобів (див. табл. 1). За наявності симптомів (кашель, лихоманка, важке дихання) та відсутності історії поїздок в інфіковані регіони і контактів з інфікованими (ризик зара ження SARS-CoV-2 малоймовірний) особі надають допомогу згідно з протоколами провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, за необхідності громадян направляють до лікаря Таблиця 3. Узагальнені рекомендації ВООЗ щодо допомоги при COVID-19 [2]

Група пацієнтів

Рекомендації

Особи із підозрою або підтвердженим COVID-19 легкого ступеня

Доцільно ізолювати пацієнтів із підозрою або підтвердженим COVID-19 легкого ступеня для по передження передачі вірусу відповідно до національ ної стратегії лікування COVID-19. Це можна зробити у визначеному щодо COVID-19 медичному закладі, громадському закладі або вдома (самоізоляція)

Пацієнти, що видужують, у яких припиняють заходи безпеки (включаючи ізо ляцію) та яких звільня ють з-під нагляду щодо COVID-19

Для пацієнтів із наявністю симптомів: через 10 днів після їхньої появи плюс мінімум 3 дні без симптомів (без лихоманки та респіраторних симптомів). Для пацієнтів без симптомів: через 10 днів після отримання позитивного результату тесту

Пацієнти із легким пере бігом COVID-19

Симптоматичне лікування: жарознижувальні засоби від лихоманки і болю, повноцінне харчування та від повідна регідратація. Консультування пацієнтів щодо ознак та симптомів ускладнень. За необхідності — звернутися по термі нову допомогу

Пацієнти із підвищеним ризиком ускладнень (ССЗ, цукровий діабет, похилий вік, надмірна маса тіла, наявність онкозахворю вання, БА)

Уважно спостерігати за пацієнтами з чинниками ризику важких захворювань з огляду на можливе погіршення стану. У разі збільшення вираженості симптомів (наприклад, запаморочення, утруднене ди хання, біль у грудях, зневоднення тощо) слід негайно звернутися по допомогу відповідно до національної стратегії допомоги COVID-19

Діти із легким перебігом COVID-19

Стежити за ознаками та симптомами клінічного по гіршення стану, що вимагають їхнього термінового повторного оцінювання: утруднене дихання/швидке або неглибоке дихання (для немовлят — бурчання у животі, неможливість грудного годування), синюш ність губ або обличчя, біль або тиснення у грудях, сонливість, ступор, неможливість пити або незатри мування рідини

Пацієнти із симптомами ГРВІ з підозрою або під твердженою помірно під вищеною температурою тіла з COVID-19 (можливою пневмонією)

Ізолювати для запобігання передачі вірусу. Пацієнти з помірними симптомами хвороби можуть не по требувати екстреного втручання або госпіталізації; однак ізоляція необхідна при всіх підозрюваних або підтверджених випадках

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Насамперед фармацевти мають допомогти у відповідальному самодіагностуванні симптомів, надаючи пацієнтам інформацію та рекомендації щодо ліків для симптоматичного полегшення проявів ГРВІ, їхньої безпеки, розказати про можливі ризики COVID-19 для людей з хронічними захворюваннями, дітей, жінок у період годування груддю, осіб похилого віку тощо

(див. табл. 1). Алгоритм фармацевтичної опіки при зверненні осіб зі скаргами з боку респіраторної системи в період пандемії коронаві русу представлено в табл. 2. COVID-19: рекомендації щодо лікування та оновлені дані досліджень На даний час не існує конкретних препаратів або вакцини для лікування чи профілактики COVID-19, і жодні лікарські засоби або вакцини не були повністю перевірені щодо їхньої безпеки та ефек тивності. Cучасна клінічна стратегія передбачає симптоматичне та під тримувальне лікування з урахуванням клінічного стану пацієнта (табл. 3). Допоміжні методи лікування включають кисневу терапію, механічну вентиляційну підтримку гідратації, боротьбу з лихоман кою/болем та призначення антибіотиків за наявності бактеріальної коінфекції.

Школа фармацевта

практика

Таблиця 4. Статус деяких препаратів для лікування COVID-19 Препарат

Обґрунтування призначення

Доза

Побічні ефекти та додаткові коментарі

Гідроксихлорохін

Активність in vitro проти різних вірусів, включаючи коронавіруси

Оптимальне дозування та тривалість лікування не ви значені. Пероральний прийом гідроксихлорохіну сульфату з азитроміцином (клінічні дослідження проведені у Франції): по 200 мг тричі на добу протягом 10 днів з азитроміцином або без нього (500 мг один раз на добу, потім 250 мг один раз на добу, до 2-5 днів)

Симптоми порушення функції травного тракту, свербіж та дерматологічні зміни. Більш серйозні побічні ефекти включають нейроміопатію, кардіотоксичність (подо вження інтервалу Q-T) та ретинопатію. ВООЗ зазначає, що ефективність препарату для лікуван ня COVID-19 не встановлена

Хлорохін

Активний in vitro проти ГРВІCoV-1 та MERS-CoV

Оптимальне дозування та тривалість лікування не ви значені. Для лікування госпіталізованих дорослих та підлітків з масою тіла 50 кг і більше доза становить: 1 г у перший день, потім 500 мг на добу протягом 4-7 днів загального лікування на основі клінічної оцінки. FDA заявляє, що такий режим дозування навряд чи матиме противірусний ефект у пацієнтів із COVID-19 на основі переоцінки даних in vitro EC50/ EC90

Див. вище Гідрокисхлорохін. Необхідні додаткові дані щодо визначення профілю токсичності при застосуванні у пацієнтів із COVID-19. ВООЗ зазначає, що ефективність препарату для лікуван ня COVID-19 не встановлена

Лопінавір/ритонавір (LPV/RTV)

Деякі свідчення про активність in vitro щодо SARS-CoV-2 у клітинах Vero E6; активність in vitro щодо SARS-CoV-1 та MERS-CoV; 1, 2. Отимано деякі пдітвердження ко ристі в дослідженнях на тваринах для лікування MERS-CoV

LPV/RTV (COVID-19): LPV 400 мг/RTV 100 мг перорально двічі на добу протягом 10-14 днів. У клінічних дослідженнях визначено можливість ком бінувати із умефінавіром по 200 мг кожні 8 год. Лише одне дослідження, яке поки що не показало користі

Найпоширенішими побічними ефектами є розлади з боку травної системи. ВООЗ зазначає, що ефективність препарату для лікуван ня COVID-19 не встановлена

Умефінавір (в Україні зареєстровані Арбівір, Іммустат, Арпефлю)

Антивірусна активність широкого спектра дії з активністю in vitro проти різних вірусів, включаючи коронавіруси SARS-CoV-1 та SARS-CoV-2

Дозування, що використовують або вивчають у клініч них дослідженнях на COVID-19: по 200 мг перорально тричі на добу впродовж 7-10 днів або довше

Можливі нудота та діарея, хоча в Україні препарат зареє стрований вже більше 20 років і засвідчив свою безпеку і добру переносимість. Входить до національних китайських настанов щодо лікування COVID-19 [5]. ВООЗ зазначає, що ефективність препарату для лікуван ня COVID-19 не встановлена

Ремдесвір (Веклурі)

Антивірусний препарат широкого спектра дії (нуклеотидний аналог) з активністю проти різних вірусів, включаючи коронавіруси

Оптимальне дозування та тривалість лікування рем десвіром не визначені. Наприклад, у клінічному випробуванні (фази ІІІ) у дорослих та дітей ≥12 років із важким перебігом COVID-19 (NCT04292899; SIMPLE-тяжкий перебіг) пре парат було застосовано у дозі 200 мг внутрішньовенно в перший день, потім 100 мг внутрішньовенно, про тягом 2–5 днів (група 1, пацієнти, які не потребували ШВЛ) або 200 мг внутрішньовенно в перший день, по тім 100 мг внутрішньовенно щодня впродовж 2-10 днів (група 2, пацієнти, які не потребували ШВЛ)

Важливими побічними ефектами є підвищення рівня пе чінкових ферментів, ускладнення з боку травної системи, шкірний висип, порушення функції нирок та артеріальна гіпотензія. Ефективність та безпека застосування ремдесвіру для лікування COVID-19 не визначені В США препарат пройшов прискорену реєстрацію FDA

Фавіпіравір

Противірусний препарат широко го спектра дії з активністю in vitro проти різних вірусів, включаючи коронавіруси. Докази активності in vitro проти ГРВІ-CoV-2 на інфікованих клітинах Vero E6, але повідомляється про високу концентрацію фавіпіравіру в цих експериментах. Зареєстрований в Японії, Китаї та Росії для лікування грипу

Доза фавіпіравіру по 1600 мг двічі на добу в перший день, потім по 600 мг двічі на добу щодня протягом 7–10 або 14 днів була використана у кількох відкритих дослідженнях COVID-19 у дорослих та підлітків ≥16 ро ків у деких країнах. Протоколи у багатьох зареєстрованих випробуваннях зазвичай визначають дозу фавіпіравіру по 1600 або 1800 мг двічі на добу в перший день, потім у загальній добовій дозі 1200–2000 мг, розділених на 2, 3 або 4 прийоми, протягом 4–13 днів для лікування COVID19 у дорослих

Характерні кардіотоксичність (подовження інтервалу Q-T), потенційна гепатотоксичність, а тому у разі при значення фавіпіравіру разом із парацетамолом добова доза останнього не має перевищувати 3 г. Крім того, фавіпіравір протипоказаний жінкам у період вагітності, оскільки в тестах на тваринах препарат виявив фетота ембріотоксичність. Ефективність та безпека фавіпіравіру для лікування COVID-19 до кінця не визначені

Озельтамівір

Противірусний засіб групи інгібіто рів нейрамінідази. Доказ ефективності негативний, оскільки ні озельтамівір, ні занамі вір не продемонстрували інгібіцію цитопатичного ефекту проти CoV-2 у культурах клітин in vitro. Осельтамівір не пригнічував реплі кацію CoV-2 у заражених клітинах Vero E6 in vitro [6]

Дози озельтамівіру в зареєстрованих досліджен нях варіюють: близько 300 мг на добу перорально, по 75 мг один або два рази на добу перорально та 4–6 мг/кг перорально

Аналіз виживаності показав, що прийом озельтамівіру знижує ризик смерті у пацієнтів з важкою формою захворювання і, здавалося, асоціювався з меншим погір шенням стану (тобто переходом від важкого до тяжкого перебігу хвороби чи до смерті). ВООЗ зазначає, що ефективність препарату для лікуван ня COVID-19 не встановлена

Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук Список літератури знаходиться в редакції Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

практика

Школа фармацевта

Как покупатель выбирает лекарство? Главным инструментом исследований, имеющих целью выявить покупательские мотивы, является анкетирование. Большая часть респондентов утверждает, что при покупке лекарственных препаратов прежде всего следует советам врача. На самом деле большинство людей посещают медицинские учреждения в среднем не больше одного раза в год. К специалистам обращаются, как правило, при болезнях сердца, заболеваниях кожи, проблемах в полости рта и т.п. Люди склонны заниматься самолечением и самостоятельно выбирать препараты. Чем же они руководствуются при выборе лекарственного средства? Факторы, влияющие на выбор препарата Если проанализировать результаты про даж лекарственных средств, то выяснится, что главным фактором выбора является до верие к данному препарату. На втором мес те — известность и популярность бренда, формируемые под воздействием рекламы. На третьем — покупатели обращают внима ние на такие существенные характеристики, как отсутствие побочных эффектов и удоб ство использования препарата. И только затем следует ценовой фактор. Люди не склонны экономить на собственном здоровье! Более того, поскольку покупате

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

ли ожидают, что дешевые лекарства будут менее эффективны, они и оказываются менее эффективными, даже если идентичны дорогим аналогам. Как это происходит? Центр сознательного мышления — пре фронтальная кора — способен регулиро вать даже самые базовые сигналы нашего тела. Лобные доли подавляют активность участков эмоционального мозга (островки Рейля), которые обычно реагируют на боль, и ожидание превращается в реальность — боль действительно уменьшается. 35–75% людей начинают чувствовать себя лучше даже после получения плацебо. Наши ожи дания могут корректировать все аспекты личного опыта. Грандиозный обман В роли самого главного обманщика выступает наш собственный мозг. Из всего многообразия составляющих факторов окружающего мира он выхватывает только те, которые, на его «взгляд», наиболее важны. Не стоит судить его за это слишком строго, поскольку подобная избиратель

Как правило, люди не экономят на собственном здоровье ность восприятия является оптимальной стратегией в условиях ограниченности ресурсов нашей оперативной памяти. Концентрируясь на главных деталях, мозг дополняет недостающие фрагменты, руководствуясь предыдущим опытом. Квинтэссенцией нашего опыта являются чувства, поэтому эмоции — это ключевой элемент процесса принятия решений. Оценка возможных вариантов происходит за пределами сознательного понимания, а решение, принятое с помощью эмоций, обосновывается рассудком постфактум. Поэтому сознательный анализ покупа тельских решений может быть очень обманчивым. И когда респонденты отве чают на вопрос о мотивах выбора лекар ства — «по совету доктора», многие из них

Диалог фармацевта и посетителя аптеки П. Что вы порекомендуете от этой болезни? Ф. В аптеке есть «Здоровин», «Неболин» и «Выздоровлин». П. А какое лекарство лучше? Ф. Первое помогает в течение недели, второе — 7 дней, третье — от 6 до 8 дней. П. А вы какое бы взяли на моем месте? Ф. Я могу предложить вам… (см. выше)

Школа фармацевта Одинаковый состав лекарств не означает их одинаковую эффективность и безопасность. Оригинальные и генерические лекарства могут быть взаимозаменяемы лишь при терапевтической эквивалентности, которая доказана специальными методами, прежде всего, путем определения их биоэквивалентности. Пока терапевтическая эквивалентность обманывают совершенно неосознанно. Их рассудок даже не зафиксировал, что результат выбора обусловлен воздей ствием рекламы, а сознание услужливо выстраивает рациональное объяснение неосознанного эмоционального решения. Реклама — вечный двигатель То, что реклама — это главный двигатель торговли, убедительно доказывает совпа дение периодов активизации рекламных кампаний с ростом продаж рекламируемых лекарственных средств. Существуют способы подачи информации, которые при определенных обстоятель ствах делают эту информацию решающей. Внимание прежде всего концентрируется на эмоциональных, а не на функциональных преимуществах. При этом из потока инфор мации извлекаются только значимые образы. Защитные фильтры на шего восприятия пропускают лишь то, что соответствует нашим ценностям, культу ре, убеждениям, жизнен ной позиции, ожиданиям и целям. Даже люди с одинаковыми демогра фическими показателями и уровнем дохода зачастую кардинально отличаются друг от друга мировоззрением, и это влияет на их потребительский выбор. Чем опасен избыток информации? Современный человек, обнаружив у себя симптомы заболевания, не спешит к врачу, а первым делом «ныряет» в интернет. Рацио нальная модель принятия решений предпо лагает, что при поиске самого лучшего ле карства необходимо изучить всю доступную информацию, но этот метод может привести к обратному результату. Послонявшись по разнообразным сайтам и насобирав горы противоречивой информации, чело век окончательно запутывается. Избыток

не подтверждена, рано заявлять о том, что воспроизведенные лекарства эффективны и безопасны, как это указано в инструкции. Подтверждение биоэквивалентности генерических и оригинальных препаратов является обязательным в развитых странах, где такая информация является открытой. В Украине данные о биоэквивалентности производители лекарств открывают только тогда, информации превращается в когнитивное болото. Вместо того чтобы сосредоточиться на наиболее важных фактах, люди отвлека ются на не относящиеся к делу излишние детали. Если бы наш мозг обладал беско нечной мощностью, тогда рациональный анализ всегда был бы наилучшей стратегией принятия решений, а информация являлась абсолютным благом. Однако наша опера тивная память имеет возможность одновре менно удерживать около семи различных порций информации. Ее избыток может дестабилизировать центр сознательного мышления, а когда префронтальная кора перегружена, человек больше не способен оценивать ситуацию. И тогда он обращается за советом к знатокам. Кому доверяет покупатель? Чаще всего авторитетом при выборе лекарств является кто-нибудь из знакомых, причем необяза тельно специалист в сфере фармацевтики или врач. Еще «полезные» советы по по воду диагностирования и лечения всех болезней можно обнаружить на около медицинских онлайнфорумах и сайтах. Причем особо нелепые рекомендации

Внимание потребителя концентрируется не на функциональных, а на эмоциональных преимуществах, соответствующих его личным убеждениям и ожиданиям

практика

когда считают необходимым. Об эквивалентности лекарств можно узнать в медицинском справочнике лекарственных препаратов, представленных на рынке Украины «Rx index: Довідник еквівалентності лікарських засобів», который создан под редакцией профессора И.А. Зупанца и академика НАН Украины, профессора В.П. Черныха, или на сайте https://rx.ua/

преподносятся наиболее уверенно, а если какие-то данные не совпадают, то эта ин формация с легкостью игнорируется. Люди, ее предоставляющие, не только не являются специалистами, но и не несут никакой ответ ственности. Остается только надеяться, что в конце концов наш больной попадет в руки специалистов — врачей и фармацевтов. Что могут посоветовать специалисты? Прежде всего, они не имеют права рекомендовать определенные торговые марки, а только могут называть действующее вещество. Если же звучат названия, необходимо пере числить все существующие средства для лечения этой болезни. Побочные эффекты В соответствии с требованиями, не толь ко в инструкции, но и в каждой рекламе препарата необходимо указывать все побочные эффекты. Кроме того, что избыток информации может навредить правильнос ти восприятия, человеческий мозг особенно склонен концентрироваться на негативе. В принципе, это очень хорошее качество, которое лежит в основе эффективного обучения и помогает людям в дальнейшем избегать допущенных ошибок. Но в данном случае акцентирование на побочных эффектах препарата отвлечет внимание от его лекарственных свойств. Чтобы разобраться, когда и как часто возникают эти побочные эффекты, необходимо озна комиться с материалами исследований и медицинской литературой, имея при этом специальное образование. Потребитель не станет утруждать себя подобным раз бирательством. Вместо того чтобы вникать во все детали, он предпочтет поискать другое лекарство. Но специалисты знают, что любой эффективный препарат обладает побочным действием. Только врач, оценив соотношение риск/польза и зная анамнез пациента, может принять решение о приме нении лекарства. Татьяна Кривомаз, канд. биол. наук Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

практика

ex tempore

Приготування м’яких лікарських форм: мазь Мікуліча Комбіновані мазі містять діючі речовини з різними фізико-хімічними властивостями і з різними терапевтичними ефектами. Метою поєднання кількох лікарських речовин в одному лікарському засобі є посилення терапевтичного ефекту, зниження дози, зменшення проявів побічної дії тощо Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Національний фармацевтичний університет, Харків У середині 30-х років ще не було антибіотиків, а стрептоцид тільки входив у практику. Хірургам були потрібні нові ефективні засоби для лікування гнійних ран. Результати проведених випро бувань перуанського бальзаму, який видобувався з деяких видів південноамериканської сосни, виявились позитивними — з його допомогою можна було не тільки пригнічувати зовнішні гнійні про цеси, а й попереджати розвиток газової гангрени. З 1940 р. пов’язки з перуанським бальзамом стали використовуватися у хірургії. Попит на препарат швидко ріс, незабаром виник дефіцит. Вчені почали шукати синтетичний засіб-аналог перуанському бальзаму. Вдалося отримати такий аналог радянським вченим М.Ф. Шостаковському та О.Є. Фаворcькому. Шляхом полімеризації вінілбутилового ефіру вони синтезували штучний лікувальний бальзам з антисептичними властивостями — вінілін або «бальзам Шостаковського». Створений у найкоротший термін на початку війни, цей засіб до нашого часу активно використовується у медицині. Бальзам Шостаковського (Vіnylinum, Balzamum Schostakowsky) — густа в’язка рідина світло-жовтого кольору зі специфічним запахом. Його призначають внутрішньо у м’яких желатинових капсулах при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах і колітах як обволікаючий, протизапальний та бактеріостатичний засіб. Зовнішньо застосовують шляхом безпосереднього нанесення на поверхню рани серветок, змочених вініліном per se або 20% олій ним розчином, або у мазях. Він сприяє очищенню ран, регенерації тканин та їх епітелізації. Вінілін завдяки своїм властивостям входить до складу дерматоло гічних екстемпоральних препаратів, а також є компонентом відомих комбінованих мазей, таких як бальзамічній лінімент за прописом Вишневського (див. «Фармацевт Практик» № 11, 2013) та мазь Мікуліча. Механізм дії мазі Мікуліча Мазь Мікуліча, крім вініліну, містить срібла нітрат, при дисоціа ції якого утворюються іони срібла, які спричиняють преципітацію білків, що зумовлює бактерицидну дію мазі, а також блокує деякі ферментні системи, порушуючи тим самим метаболічні процеси у мі Показання до застосування Мазь проявляє протизапальну, протимікробну, припікаючу, в’яжучу дію при: • виразкових ураженнях шкіри, трофічних виразках, ерозіях, тріщинах; • фурункулах, карбункулах, гнійних ранах; • пораненнях м’яких тканин, надлишковій грануляції; • опіках, обмороженнях; • маститах; • запальних захворюваннях шкіри

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Михайло Федорович Шостаковський (1905–1983) — радянський хімік-органік, доктор хімічних наук (1944), член-кореспондент АН СРСР (1960). Народився у Кіровоградській об ласті. Закінчив Іркутський державний університ, де залишився в аспірантурі на кафедрі органіч ної хімії. У 1935 р. отримав ступінь кандидата хімічних наук і очолив лабораторію вінілових сполук, де спільно з О.Є. Фаворським (1939) синтезував вінілін, у 50-х роках створив кровозамінник «Гемодез» на основі полівінілпіролідону, а також «Вінілін Роск», який застосо вували під час епідемії стригучого лишаю у Казахстані. Cинтезував і досліджував властивості кремній-, олово- і свинецьорганічних сполук, розробив безртутний метод отримання оцтового альдегі ду. З 1971 р. працював директором Інституту хімії Академії нафти АН СРСР (Томськ), де з його ініціативи була організована кафедра ви сокомолекулярних сполук. З 1974 р. завідував кафедрою органічної хімії Всесоюзного заочного політехнічного інституту. За час своєї наукової діяльності М.Ф. Шостаковський написав понад 300 наукових праць і став автором більше 50 винаходів

кробній клітині. У зв’язку з цим срібла нітрат після короткочасного бактерицидного надає тривалий бактеріостатичний ефект. У невисо ких концентраціях іони срібла проявляють в’яжучий, а також проти запальний ефект. У високій концентрації іони срібла проявляють припікаючу дію. Технологія мазі Технологія комбінованих мазей була описана раніше у ряді статей (див. «Фармацевт Практик» № 3, 2014, № 4, № 7-8, 2018), але даний авторський пропис має свої особливості у приготуванні. Спочатку необхідно розчинити срібла нітрат у кількох краплях води і заемульгувати безводним ланоліном. Навіть, якщо ланолін у пропису не вказаний, слід використати його невелику кількість для емульгування. Окремо необхідно змішати вінілін з вазелі ном, після чого об’єднати обидві фази. Слід відзначити, що мазь Мікуліча, приготована з перуанським бальзамом, більш стійка при зберіганні, ніж приготована з вініліном. Rp.: Ung. Mikulitschi 50,0 D.S. Змащувати уражені ділянки шкіри ≠ Rp.: Argenti nitratis 0,5 Vinylini Lanolini anhydrici ana 5,0 Vaselini ad 50,0 M.f. unguentum D.S. Наносити на уражені ділянки шкіри

Технологія мазі Мікуліча

Відмірюють краплями воду очищену у ступку

Відважують срібла нітрат

Додають срібла нітрат у ступку

Розчиняють срібла нітрат у воді очищеній

Відважують ланолін безводний

Додають ланолін безводний у ступку і емульгують

Відважують вазелін

Половину вазеліну додають у ступку і змішують

Відважують вінілін на залишок вазеліну

Змішують вінілін з вазеліном

Суміш додають у ступку

Змішують мазь до однорідності

Переносять мазь у баночку для відпуску

Укупорюють баночку

Оформлюють препарат до відпуску

життя

Краса і здоров’я

Волосся — похідний елемент шкіри, який в організмі людини відіграє переважно косметичну роль. Проте, як і будь-який інший орган, воно може потерпати від різних патологічних станів, наприклад, гірсутизму, гіпертрихозу і алопеції

Коли хворіє волосся Гірсутизм — Підвищене оволосіння не слід розгля дати винятково як косметичний недолік, — застерігає Світлана Климишина, канд. фарм. наук, старший викладач кафедри організації економіки фармації та технології ліків ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького, — оскільки надлишковий ріст волосся може бути озна кою серйозних захворювань. З інформацією, наведеною в цій статті, варто ознайомитися кожному провізору, до якого за консуль тацією щодо такої проблеми звертаються відвідувачі аптек. Під терміном «гірсутизм» розуміють патологічне оволосіння у жінок за чоловічим типом, зумовлене підвищеною чутливістю волосяних фолікулів до нормальної кількості андрогенів. Гірсутизм зустрічається також у дівчаток. При цьому він може бути одним із перших симптомів вірилізації — прояву чо ловічих рис у жінки під впливом андрогенів. Утворення волосяного покриву плода починається на третьому місяці вагітності з появи тоненького та злегка пігментованого пушкового волосся, що вкриває все тільце плода. До кінця внутрішньоутробного пе ріоду пушкове волосся замінюється м’яким тонким непігментованим першородним пушком. У пубертатний період замість нього з’являється товсте тверде пігментоване постійне волосся, ріст якого може або зале жати, або не залежати від секреції статевих стероїдних гормонів. Натомість ріст брів і вій не перебуває у залежності від статевих гормонів, але для повного формування волосяного покриву

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

на тілі, у підкрильцевих (пахвових) ділянках і на лобку необхідна стиму ляція гормонами. При гірсутизмі в андрогенчутливих зонах (обличчя, груди, навколо ареоли соска, живіт, спина, стегна) спостерігається над лишковий ріст пігмен тованого стержневого постійного волосся, пов’язаний із вмістом Світлана Климишина Аліна Циснецька статевих стероїдних гормонів. Найпоширені ший конституційний ідіопатичний гірсутизм андрогенів. У жінок з ідіопатичним гірсу не спричинений будь-якими помітними тизмом яєчники можуть бути основним патологічними змінами в організмі та може джерелом гіперандрогенемії. Адже най передаватися спадково. частіше надлишкова кількість андрогенів Гірсутизм властивий і низці інших фізіо утворюється саме в полікістозних яєчниках логічних станів, наприклад, нормальному (синдром Штейна – Левенталя). Крім того, і передчасному статевому дозріванню, надлишок андрогенів у яєчниках утворюєть вагітності, менопаузі. ся при гіперплазії гілюсних кліток і текаДоведено, що ця недуга може розвину клітин строми яєчника. тися на фоні прийому деяких ЛЗ, наприклад, Гірсутизм здатні спричиняти як первинні андрогенів типу даназолу, глюкокортикоїдів, пухлини яєчника (адренобластома, пухлини, протизаплідних засобів чи адренокорти що формуються з гілюсних клітин, теко котропного гормону. Поза тим, захворю ма), так і метастази у цих органах, а також вання спричиняють препарати, що містять вроджена та набута гіперплазія кори над дилантин, діазоксид, міноксидил, кобальт, ниркових залоз, аденома і злоякісні хвороби гексахлоробензен, стрептоміцин і цикло надниркових залоз. спорин А. Перебіг захворювання ускладнюють Слід відзначити, що гірсутизм може порушення менструальної функції, безплід бути зумовлений різними захворюваннями дя, патологічні маткові кровотечі, анемія. яєчників, при яких підвищується секреція Гірсутизм на фоні полікістозу яєчника часто

Краса і здоров’я поєднується з цукровим діабетом. За статистикою, гірсутизм спостеріга ється приблизно у 2–10% жінок і може бути настільки вираженим, що змушує жінку за стосовувати різні механічні методи видален ня волосся. Оскільки гірсутизм свідчить про наявність серйозних патологічних процесів в організмі, таким жінкам потрібна консуль тація ендокринолога і гінеколога. Медикаментозну терапію при гірсутизмі призначають після виключення андро генсекретуючих пухлин. Рекомендовано застосування препаратів андрогенної дії, які пригнічують рівень тестостерону і знижу ють чутливість волосяних цибулинок до андрогенів. Гіпертрихоз — Гіпертрихозом називають надлишкове оволосіння, яке не залежить від секреції андрогенів і не пов’язане з вірилізацією, — зазначає Аліна Циснецька, канд. мед. наук, доцент кафедри внутрішніх хвороб № 2 ТзОВ «Львівський медичний інститут», дермато лог вищої кваліфікаційної категорії. — Не дуга зустрічається у чоловіків, жінок і дітей. При гіпертрихозі відбувається посилений ріст пушкового волосся при непорушених вторинних статевих ознаках — таке ово лосіння не є проявом дисбалансу статевих гормонів. Причини захворювання поділяють на дві групи: місцевого та генералізованого характеру виникнення, тобто розрізняють локальний і генералізований гіпертрихоз. Локальний гіпертрихоз спричиняє місцеве хронічне, механічне або хімічне ушкодження, або ж може супроводжувати такі стани, як вроджене розщеплення хребта, невус. За даними наукової літератури, врод жені або спадкові форми гіпертрихозу трапляються частіше, аніж набуті. Вроджені аномалії охоплюють пушковий гіпертрихоз, відомий також як вроджений загальний гіпертрихоз — рідкісне захворювання, за якого уражається весь шкірний покрив тіла. У світі відомо менше ніж 30 не пов’язаних між собою родинними стосунками осіб із цим захворюванням. Набуті форми генералізованого гі пертрихозу зумовлені прийомом таких ЛЗ, як дилантин, пеніциламін, діазоксид і гексахлорбензен. Пушковий гіпертрихоз (зустрічається у до рослих за відсутності такої патології в сімей ному анамнезі) також відомий як злоякісний пушок, оскільки він пов’язаний зі злоякісни ми захворюваннями внутрішніх органів. Генералізованим гіпертрихозом можуть супроводжуватися різні ураження нервової системи, наприклад, постенцефалітичний синдром, розсіяний склероз, струс мозку й

Найчастіше зустрічаються дифузні алопеції, причиною яких у більшості випадків є фізіологічне або вікове випадіння волосся, іноді токсичне чи метаболічне гіперостатична внутрішня краніопатія, або ж такі психічні розлади, як нервова анорексія і шизофренія. Травматичний гіпертрихоз характе ризується посиленим ростом волосся на ділянках рубців, травм і шкіри, що постійно зазнає подразнення. У чоловіків гіпертрихоз можна запідоз рити за надлишковим ростом волосся на обличчі, спині, плечах і ногах, його розці нюють як ознаку атавізму. Власне як атавізм гіпертрихоз проявляється одразу після народження. У немовляти волоссям можуть бути вкриті навіть обличчя і долоні. Такі ста ни сьогодні добре піддаються лікуванню. У дітей гіпертрихоз частіше діагностують разом з невусом. Обмежений гіпертрихоз у дітей та дорослих проявляється у вигляді зрощування брів. Однак для встановлення точного діаг нозу зовнішніх проявів недуги недостат ньо. Необхідно виключити гормональну природу захворювання і гірсутизм. Пацієнт повинен пройти обстеження у дерматолога та ендокринолога, жінки — у гінеколога. Схему лікування гіпертрихозу підбирають індивідуально. Якщо гормональних порушень не ви явлено, лікування гіпертрихозу полягає у ви даленні волосся за допомогою електричної епіляції. Самостійне видалення волосся на обличчі пінцетом чи восковими смужками лише посилює симптоматику захворювання. У дітей після закінчення процесу статево го дозрівання з метою корекції гіпертрихозу застосовують знебарвлення волосся за допомогою 3% розчину водню перекису чи видаляють надлишок волосся з використан ням спеціальних кремів.

життя

Алопеція — Алопеція — термін, що застосовують для всіх видів облисіння, — пояснює Світлана Климишина. — До них належать дифузне облисіння, вогнищева або гніздова залисина, післяпологове облисіння, жіноче облисіння, чоловіче облисіння та деякі інші. Жіноче облисіння ще називають андро генною, а чоловіче — андрогенетичною алопецією. Облисіння, яке настало до 35 років, вважається передчасним і нагадує старече. Андрогенна і андрогенетична алопеція налічують близько 96% звернень до лікарів. Їх німи клінічними проявами вважаються прогре суюча витонченість волосся на верхньотім’яній і верхньоскроневій ділянках. Діаметр кожної волосини зменшується, і складається вражен ня, що волосся стало менше. Зазвичай процес є генетично детермінованим. Зокрема, у жінок ця проблема може бути пов’язана з патологією яєчників, надниркових залоз і застосуванням деяких пероральних контрацептивів. Найчастіше зустрічаються дифузні алопеції, причиною яких у більшості випадків є фізіоло гічне або вікове випадіння волосся, іноді ток сичне чи метаболічне. При цій формі алопеції волосся випадає рівномірно по всій волосяній частині голови. Серед причин, що зумовлюють цю патологію, виділяють психофізичну травму, стрес, ендокринні порушення, втрату крові, дефіцит білків і заліза в організмі. Зазвичай випадіння волосся починається через 60–80 діб з моменту настання причини. Чим швидше людина звернеться до фахівця, тим більшими будуть шанси на зупинення про гресуючої алопеції. Гніздова алопеція — це випадання волосся на окремій ділянці. Етіологія захворювання до кінця не вивчена. Деякі вчені вважають гніздову алопецію аутоімунним захворюван ням. Основним чинником, який провокує цю патологію, вважається стрес. На другому місці — фізичні травми, гострі захворювання внутрішніх органів та інфекції, а також генетич на детермінованість. Останнім часом почас тішали звернення з так званою тракціонною алопецією, яка настає внаслідок носіння довго тривалих зачісок з африканськими косичками. На жаль, процес випадіння, розпочавшись на одній ділянці, може призвести до втрати всього волосся. Лікування гніздової алопеції проводять за допомогою введення глюкокортикостероїдів у патологічні ділянки, що пояснюється імуносу пресивним впливом ЛЗ. Втім, якщо площина ураження перевищує 50% шкірного покриву голови, така терапія ефекту вже не дасть. Про те правильно підібране системне застосування стероїдів може ефективно запобігти подаль шому прогресуванню гніздової алопеції. Лариса Дедишина Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

життя

Цей дивовижний світ

Растения-хищники: правда и вымысел Долгое время пресса будоражила сообщениями о существовании растений-людоедов, правда, не в наших краях, а в Южной Америке. Находились даже «очевидцы» жутких сцен поглощения крупных животных громадными деревьями. Об этом же свидетельствовали и древние легенды народов разных стран. Конечно, подобные рассказы — это не что иное, как мифы, но среди бесчисленного множества растений, населяющих нашу планету, действительно встречаются хищные Домашний «монстр» В практике комнатного цветоводства, в том числе и в нашей стране, широко представлена лиана с темно-зелеными разрезными листьями и свисающими вниз многочисленными воздушными корня ми — монстера (Monstera). Это род из се мейства ароидных, насчитывающий около 50 видов, распространенных в тропиках Америки. Название лианы имеет общий корень с французским monstre — урод, чудовище. Казалось бы, на первый взгляд, ничего уродливого и чудовищного в растении, о котором идет речь, нет. Однако у немец кого ботаника позапрошлого века Г.В. Шот та, «крестного отца» монстеры, были веские основания для выбора этого имени. Дело в том, что во время так называемой Парагвайской войны (1864–1870) в ев ропейские газеты попадали самые невероятные сведения из далекой южно американской страны. Так, сообщалось, что в парагвайской провинции Чако под неким деревом часто находили трупы и челове ческие скелеты, завернутые в громадные листья, которые, как полагали, и душили своих жертв. Тайна раскрыта Растительным вампирам отдал дань и знаменитый английский писатель Г. Уэллс в своем произведении «Странная орхидея». Этот рассказ не претендует на достовер ность, но, по-видимому, все же что-то лежало в основе поразительных слухов о монстре, выдававшихся за истину. В книге американского ученогодендролога Э. Меннинджера «Причудливые деревья» приведено следующее объяснение. Немецкий путешественник и собиратель растений Г. Блоссфельд, не

Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

которое время проживавший в Мату-Гросу (плато на северо-западе Бразильского плоскогорья), специально занялся рассле дованием этих историй. Он обнаружил, что речь шла о Philodendron bipinnatifidum, листья которого действительно достига ют в длину 1 м и более. По слухам, людей привлекал к дереву сильный аромат его цветков. Этот запах действовал на них, как наркотик, после чего листья обертывались вокруг потерявшей сознание жертвы и высасывали из нее кровь. Цветки действительно пахнут очень сильно, но людей к этому дереву в опа ляемой солнцем пустыне Чако, где растут только колючки, привлекали тень и слад кая мякоть плодов, съедобных, как и плоды родственной ему монстеры (Monstera deliciosa). Однако ни в цветках, ни в плодах не содержатся наркотические вещества. Трупы же под ним принадлежали убитым и умершим от жажды людям, которые укрывались в тени дерева. Листья, всегда ниспадающие до земли, действительно смыкались над ними, но вовсе не для того, чтобы сосать их кровь. По словам Г. Блоссфельда, эта легенда все еще популярна в Бразилии — слишком уж она увлекательна, чтобы газеты так про сто от нее отказались. Зеленые хищники И все же зеленые хищники суще ствуют, только охотятся они не на людей, а на насекомых. Легко предположить, что насекомоядные растения — как некий ботанический курьез — довольно ред ки в природе. Однако это не так. Данная группа включает в себя почти 500 видов из 6 семейств, различные представители которых встречаются во всех частях света, хотя наибольшее видовое разнообразие

подобных хищников, конечно же, при суще тропикам. К таким видам относятся, например, так называемые растениякувшины, произрастающие на Мадагас каре, в Южном Китае и Северной Австралии. Это взбирающийся по стволам соседних деревьев кустарник непентес (Nepenthes), кувшины которого, достига ющие 30 см в длину, имеют ярко-красные и фиолетовые тона. Именно такая окраска, а также нектарники на нижней стороне крышечки и привлекают многочисленных насекомых, которые соскальзывают вглубь кувшина и выбраться оттуда уже не могут. На болотах Атлантического побе режья Северной Америки встречаются еще два подобных растения: саррацения (Sarracenia), у которой в кувшины пре образован весь лист, и дарлингтония (Darlingtonia) с ловчими аппаратами, достигающими рекордной для растенийхищников величины — 1 м. Однако было бы неправильно думать, что зелеными «каннибалами» являются только исполинские растения тропических

Зеленые хищники существуют, только охотятся они не на людей, а на насекомых. Легко предположить, что насекомоядные растения — как некий ботанический курьез — довольно редки в природе. Однако это не так. Данная группа включает в себя почти 500 видов из 6 семейств, различные представители которых встречаются во всех частях света

Цей дивовижний світ

стран. Встречаются среди них и совсем не большие виды. Одним из наиболее распространенных среди насекомоядных является небольшое (до 15 см) многолетнее растение росян ка (Drosera). Растет она по всему миру и насчитывает около 100 видов, большая часть которых обитает в Австралии и Новой Зеландии. Типичный их представитель — росянка круглолистная (Drosera rotundifolia), нередко растущая на болотах умеренной зоны Северного полушария, в том числе и на севере Украины. Англичане дали ей поэтическое название sundew, то есть «солнечная роса». Действительно, ловчие листья этого растения необычны: они напо минают небольшую тарелочку, чья верхняя часть покрыта многочисленными волос ками, а на кончике каждого из которых находится искрящаяся на солнце капелька клейкой жидкости, привлекающая внима ние потенциальной жертвы. Манящая капля «росы» на поверку оказывается липкой слизью, которая со держит алкалоид кокаин, оказывающий паралитическое действие на насекомых и лишающий их возможности спастись. Постепенно лист росянки смыкается над насекомым, превращаясь в некое по добие крошечного желудка. Имеются в нашей стране и другие зеленые хищники, о которых знают немно гие. Одним из них является другой предста витель семейства росянковых — венерина мухоловка (Dionaea muscipula), о которой К. Линней отозвался как о «чуде природы». Так же как росянка, это растение встреча ется в болотистых местах и захватывает жертву в ловушку, образованную двумя половинками листа. Близким родственником венериной мухоловки является альдрованда

(Aldrovanda) — маленькое расте ние, лишенное корней и плавающее в освещенных солнцем водоемах. Добычей этого хищника, листья которого раскрыты подобно створкам раковины мидий, служат водяные блохи, личинки насекомых и диатомеи. К насекомоядным относятся также жирянка обыкновенная (Pinguicula vulgaris), обитающая на болотах и во влажных пустотах, и пузырчатка (Utricularia) — одно из самых специфических хищных растений. Пузырчатка ловит добычу с помощью небольших пузырьков, в значительном количестве расположенных на концах лис тьев. Входное отверстие пузырька прикрыто небольшим клапаном, открывающимся вовнутрь. На внешней поверхности клапана имеются крошечные волоски, которые чутко реагируют на любое прикосновение. Как только мелкое насекомое заденет эти волоски, клапан открывается — и жертва попадает в капкан, который моментально захлопывается. На службе у человека Среди насекомоядных растений наибо лее известной является росянка кругло листная, которую используют для приго товления некоторых продуктов питания, но главное — в качестве лекарственного растения. Удивительное свойство росянки рас творять белковые вещества подметили жи тели некоторых северных районов Европы. Свежие листья растения они кладут в пар ное молоко, которое под влиянием сока железок этого насекомоядного превраща ется в своеобразный сыр с оригинальным запахом и вкусом. А вот в Италии росянку используют для приготовления особого ликера Rosolio.

життя

Нашло применение это растение и в медицине. Настойка и жидкий экстракт из листьев росянки круглолистной являют ся составной частью многих лекарственных средств от кашля, особенно от рефлектор ного, и кок люша у детей. Кроме того, эти препараты облегчают тяжелые приступы астмы и рекомендуются даже при тубер кулезе легких. Поскольку главное действу ющее вещество росянки обладает анти спастическим действием, его используют при желудочных и кишечных болезнях, вызывающих спастическую боль. Росянку давно применяют в народной медицине при простудных заболеваниях в качестве потогонного средства, а также от кашля и охриплости (в виде настойки из листьев). Установлено, что она обладает дезинфицирующим действием за счет со держащегося в ее стеблях особого хими ческого вещества — плюмбагина, который даже в ничтожно низких концентрациях подавляет рост и развитие некоторых болезнетворных микроорганизмов. Помимо настойки, распространение получил свежий сок росянки, который с успехом применя ется в народной медицине как средство для выведения бородавок, лечения мозо лей, отверделостей кожи и микозов. В настоящее время предпринимаются успешные попытки использовать некоторые насекомоядные растения в качестве био логического средства борьбы с нематода ми — паразитами, являющимися злейши ми врагами урожая. Исследование этих удивительных растений продолжается. Сле довательно, можно надеяться, что вскоре удастся разгадать многие секреты, которые они еще тщательно скрывают, и использо вать их на благо человека. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Фармацевт Практик 10_2020 www.fp.com.ua

Астрологічний прогноз на листопад 2020 року Овни прагнуть зміцнити свій соціальний статус і поліпшити фінансовий стан. Актуальними є всі операції з грошима — вкладення коштів у майно або нерухо мість, інвестування та отримання кредитів. Ви виступаєте як невичерпний генератор ідей щодо того, як заробити гроші та залучити до цього процесу інших людей. Однак зірки застерігають вас від зваби грошима. У Тельців на перше місце виходить робота. Саме вона забере на себе всю вашу увагу, вимагатиме дисциплінованості і зосередженості. Втім, задля досягнення високих результатів ви готові до деяких обмежень. Період особливо сприятливий для людей, задіяних в сфері охорони здоров’я і фармацевтів, місія яких пов’язана з умінням ставити чужі інтереси вище власних. Період ідеальний для розкриття особистих якостей Близнюків. Здійснивши внутрішню револю цію, ви постанете у новому іміджі. Однак остерігайтесь епатувати публіку занадто оригінальними ідеями і скандаль ною поведінкою. Прагнення до нав’язування своєї думки партнерам і небажання йти на компроміси будуть перешкоджати реалізації ваших планів. Для Раків настав час титанічних випробувань. «Інвентаризації» будуть піддані найрізноманітніші сторони вашого життя — від фінансової сфери до взаємовідносин із партнерами. Події будуть відбуватись всупереч виразу «бомба не влучає в одне місце двічі». Вас будуть «бомбити» з усіх боків. Не забувайте, ваше завдання в цей період — не примножити, а зберегти.

Після шквальних подій попередніх місяців Левів очікує період затишшя, який можна порівняти з атмосферою тихого акваріума. Наче крізь скло перед вами промайнуть чужі проблеми і пристрасті. Настав час накопичува ти енергію, а не витрачати її. Місяць підходить для переосмислення досягнутого, побудови планів і підготовки до нових рішучих дій. Листопад не сприяє бурхливій діяльності Дів. Час відсторони тись і безпристрасно спостерігати за тим, що відбувається. У цей період активізуються ваші таємні вороги, які можуть завдати дуже болючих ударів. Ступінь уразливості буде прямо пропорцій на вашій публічності. Краще взяти відпустку, знайти спокійний куточок, відключитися від проблем і турбот. Терезам не звикати до боротьби за існування. Ось і зараз, коли фінансове становище хитке, здоров’я підкосило, домочадці випробують ваше терпіння, а начальство завантажило непомірною роботою — ви майже з ангельським терпінням балансуєте, як канатоходець над прірвою. Зберіть волю в кулак та зосередьтесь на роботі. Енергетичний потенціал Скорпіонів у цьому місяці дуже високий, що сприяє творчій та діловій реалізації. У повітрі кружляє відчуття змін, що привнесе у життя нові, конструктивні ідеї, плани та надії. Ви отримаєте відчутну підтримку друзів. Успіх буде залежати від здатності порозумітися з однодумцями. Вас чекає оновлення партнерських відносин. Високий соціальний статус в професійному середовищі та фінансові успіхи очікують Стрільців. Воля і розум ідеально

Суспензія з полуничним ароматом1 Не містить спирту та цукру1 Виготовляється у ЄС1

збалансовані, що дозволяє максимально реалізувати задумане. Впевненість в собі надають партнери, з якими ви відчуваєте небувале взаєморозуміння і спорідненість душ. Період особливо підходить для тих, хто задіяний в інформаційній галузі. Місяць принесе Козорогам кар’єрне зростання і здійснення честолюбних планів. Проєкти, над якими ви довго працювали, почнуть приносити результати. Плануйте на цей час укладання угод і підписання договорів, а також різні справи, які вимага ють юридичної консультації або експертної оцінки. Пам’ятайте: долати перешкоди легше з надійними партнерами, ніж поодинці. Проблеми партнерських відносин виходять для Водоліїв на перший план. Хтось може задуматись навіть про зміну місця проживан ня та еміграцію. Це пов’язано з виходом на поверхню глибинних, психологічних проблем. Ймовірна фіксація на події, що має корені у далекому минулому. В той же час успіх чекає психологів і тих, хто присвятив себе вивченню історії та традицій свого народу. Якщо Риби захочуть зануритися в пишність світського життя та продемонструвати свої талан ти — це саме той час. Вашій чарівності немає краю, ви легкі і дотепні, сексуальні й чарівні. Справляєте вплив на оточуючих, подібно до удава гіпнотизуючи їх. Вам легко вдаються навіть сумнівні авантюри. Можливі значні прибутки і несподівані подарунки. Тетяна Савченко, астропсихолог

Від жару та болю* 1

Інформація про безрецептурний лікарський засіб для спеціалістів у галузі охорони здоров’я. Р.П. № UA/14969/01/01. Лікарська форма. Суспензія оральна. Показання. Короткотермінове симптоматичне лікування пропасниці та больового синдрому легкогоі помірного ступеня. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. Протипоказання. Підвищена чутливість до ібупрофену та інше. Спосіб застосування. Дозування препарату Імет® для дітей 2 % розраховується залежно від маси тіла або віку, як правило, при застосуванні від 5 до 10 мг/кг маси тіла як разової дози та максимально 30 мг/кг маси тіла як загальної добової дози. Побічні реакції. Розвиток побічних реакцій залежить від дози, тривалості лікування та індивідуальної чутливості пацієнта. Якщо цей лікарський засіб необхідно приймати більше 3-х днів або тяжкість симптомів посилюється, слід звернутися до лікаря. За детальною інформацією звертатися до інструкції для медичного застосування Імет® ДЛЯ ДІТЕЙ 2 %, 26.05.2020 №1250. Виробник – Берлін Хемі АГ, Лабораторіос Алкала Фарма, С.Л. , Фармасьєра Меньюфекчерінг С.Л. Представництво «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна Гмбх». Адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 29, 7-й поверх.Тел.: +38 (044) 494-33-85, факс: +38 (044) 494-33-89. * КОРОТКОТЕРМІНОВЕ СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЛИХОМАНКИ ТА БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ЛЕГКОГО І ПОМІРНОГО СТУПЕНЯ 1. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Імет для дітей 2%, 26.05.2020 №1250 UA_IME-22-2020_V1_press останнє оновлення 07.10.2020.

довідник еквівалентності лікарських засобів За редакцією проф. І.А. Зупанця, акад. НАН України, проф. В.П. Черниха

• Містить усі зареєстровані в Україні лікарські засоби • Зручний за структурою, пошуком та форматом • Практичний та корисний • Надійний помічник для спеціалістів у лікарні та аптеці

Для кого? Це спеціалізоване медичне видання для фахівців, у якому зібрана стисла інформація про всі лікарські засоби, зареєстровані в Україні. Яка інформація міститься? Довідник містить інформацію стосовно основних показань, протипоказань, дозування, способу застосування, фірм-заявників та країни їхнього походження. Структура довідника створена за АТС-класифікацією. Лікарські засоби можна знайти за торговою назвою та міжнародною непатентованою назвою українською та іноземною мовами. Чим відрізняється від інших подібних довідників? Вперше у довіднику докладно висвітлено принципи доказовості еквівалентності лікарських засобів для генериків, традиційних лікарських засобів та препаратів із добре вивче ним медичним застосуванням. Інформацію про еквівалентність лікарських засобів наведено за заявним принципом від володарів реєстраційних посвідчень та від лабораторій біоеквівалентності. Як класифікуються лікарські засоби? Класифікацію еквівалентності лікарських засобів подано на основі методичних рекомендацій МОЗ України 77.17/119.17

«Теоретичне обґрунтування принципів оцінки еквівалентності лікарських засобів в Україні» та способу отримання взаємозаміню ваності (in vitro, порівняльних клінічних випробувань із генерич ним або оригінальним лікарським засобом): • оригінальні (інноваційні) лікарські засоби; • генеричні лікарські засоби; • лікарські засоби з добре вивченим медичним застосуванням та/ або традиційний (рослинний) лікарський засіб; • окремі типи лікарських засобів, до яких застосовуються спеціальні вимоги при реєстрації в Україні. Для чого потрібна класифікація еквівалентності лікарських засобів? Класифікація допоможе лікарю та фармацевту призначати/реко мендувати пацієнтам найбільш ефективні та добре вивчені лікарські засоби. Які додаткові переваги? Для зручності виписування рецептів у довіднику також наведено дані щодо належності лікарських засобів до наркотич них/психотропних речовин та їх відпуску за рецептом. Провідні спеціалісти надали інформацію стосовно основ лікарської рецеп тури, що допоможе практичним лікарям у щоденній роботі.

Із питань придбання «Довідника еквівалентності лікарських засобів» звертайтеся за тел.: +38(0)44 498-06-72; +38(0)67 565-83-06 або e-mail: fp@fp.com.ua

Фармацевт Практик №10, 2020

Articles inside

Растения-хищники: правда и вымысел

Астрологічний прогноз на листопад 2020 року

краса і здоров’я

Непрохідність слізних шляхів

Щоб людям літнього віку бути здоровими

історія медицини і фармації

Новини

Мій зможе?

Новини

Ультразвук: на службі медицини

Евкабал — лінійка протизастудних засобів від компанії esparma: переваги для пацієнтів, вигода для провізорів