УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)
Чому духовенство становило окрему суспільну верству? У чому у проявлялася його окремішність?
4. Ìіñòÿíè
24
У XV ст. на українських теренах, особливо у складі Великого князівства Литовського, пожвавилося містобудування. Підставою для заснування нових міст були королівські привілеї. Міста виникали передусім як податково-адміністративні й торгові осередки у володіннях великих землевласників, деякі виростали довкола новозбудованих замків. Вони довго зберігали напіваграрний характер, а їхні мешканці були тісно пов’язані із сільською округою і сільськогосподарськими заняттями. У XVI ст. найбільш людними були західноукраїнські міста, натомість на східному Поділлі та Київщині розвиток міст гальмували татарські напади. Зі змінами в правовому статусі міст, зокрема поширенням маґдебурзького права, містяни набували особливих прав і привілеїв – на самоврядування, свободу вибору занять (у сфері торгівлі або ремеслі), сплату чиншу (фіксованого грошового податку). Так відбувалося їхнє перетворення на окремий стан. Цей процес захопив також міста й містечка, які належали магнатам або церкві. Водночас містяни були змушені або пристосовуватися до шляхетських порядків, або відстоювати свої права, зокрема, на торгівлю, яку шляхта намагалася зосередити в своїх руках. Так купці почали вкладати капітали у фільварки і намагалися видати дочок заміж за шляхтичів. Щоб користуватися міським правом, потрібно було набути міське громадянство, яке ставало спадковим. Умовою цього було володіння в місті нерухомістю. Однак реальний вплив на міське самоврядування мала тільки невелика його частина – патриціат, тобто купецько-лихварська верхівка, члени магістрату. На іншому краю міського життя були низи – мешканці, які не вважалися громадянами міста, однак підлягали міській юрисдикції: позацехові ремісники (партачі), підмайстри, комірники, халупники, наймити, жебраки. Найчисельнішим було поспільство – середній прошарок містян: ремісники, крамарі, особи, які займалися промислами і сільським господарством. У містах точилася соціальна боЛьвівські містяни ротьба між патриціатом та міськими низами. ДеXVII–XVIII ст. які ремісники взагалі залишали міста і переноРеконструкція З. Васіної сили майстерні до маєтків шляхти.
Як відбувалося формування міщанства як стану? Схарактери-зуйте внутрішній поділ у середовищі містян.
