УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)
§ 4. СІЛЬСЬКЕ ТА МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ СЕЛА І МІСТА
Ïðàêòè÷íå çàíÿòòÿ 1 Ãîòóєìîñÿ äî çàíÿòòÿ
28
Практичне заняття містить елементи проєктного навчання, поєднує роботу в малих групах з роботою в гурті. Кожна група одержує для опрацювання інформацію (історичну довідку) та завдання. Заняття буде результативнішим, якщо до нього підготуватися заздалегідь (прочитати параграф, поміркувати, як можна залучити матеріал з історії рідного краю, попередньо підготувати тези, якими можна буде скористатися під час заняття). Усі завдання є творчими та передбачають занурення в історичну епоху і життя певної спільноти, заохочують до розвитку уяви. Треба пам’ятати, що групова робота зорієнтована на розподіл обов’язків і дотримання регламенту. Наприкінці заняття представте й обговоріть результати роботи в загальному колі. Отож, вирушаємо в історичну мандрівку, під час якої побуваємо в сільській громаді, міському магістраті, земському сеймику, дворищі селянина, шляхетському фільварку, ремісничому цеху. Довідаємося, як жили, чим займалися і про що думали тогочасні люди.
Ó ñіëüñüêіé ãðîìàäі (çàâäàííÿ äëÿ ãðóïè 1) Пригадайте, яким було життя селян у княжі часи та як воно змінювалося з часом. Прочитайте історичну довідку про територіальну організацію сіл та їхнє самоврядування на теренах України в XVI ст. і виконайте завдання.
Іñòîðè÷íà äîâіäêà Основною адміністративно-територіальною одиницею на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства, яка регулювала життя сільських громад, була волость. Зазвичай до волості входило кілька десятків сіл, присілків, р дворищ. р На чолі стояв волосний староста р («старець», «сотник»). Його щорічно обирало населення волості («волощани», «мужі», «люди») на загальних зборах з-поміж авторитетних співгромадян. Територія волості могла змінюватися через захоплення земель феодалами, великокнязівські (королівські) пожалування волосних поселень або їхніх частин у приватне володіння, відокремлення міста або центрального села зі складу волості. Волость підпорядковувалася представникам королівської (великокнязівської) влади, передусім у питаннях оподаткування, але водночас зберігала місцеве самоврядування, мала виборних представників, які більшою чи меншою мірою залежали від сюзерена. З часом спостерігалося прагнення урядових намісників і великих землевласників обмежити виборчі права жителів волості, підпорядкувати собі сільську адміністрацію. З одного боку, старости, як і раніше, відстоювали інтереси громади, а з другого – ставали посадовцями державного адміністративного апарату. Юридичне оформлення цих процесів у Великому князівстві Литовському знайшло відображення в «Уставі на волоки» 1557 р., а саме – у положенні про інститут сільських війтів.
