РОЗДІЛ
1
Завданням сеймиків було обговорення політичної ситуації та обрання послів на загальний сейм, надання їм «інструкції». Зазвичай на сеймиках збиралося 100–200 осіб, що становило невелику частку шляхти, яка мала право сеймикування. Головував на сеймику обраний маршалок. Учасники зібрання брали слово відповідно до старшинства: спочатку сенатори, за ними місцеві урядники, потім рядова, неуряднича шляхта. Найчастіше сеймик працював один день через Земські судові урядники. труднощі одночасно поселити прибулу Мініатюра XVI ст. шляхту на кілька днів. Часто сеймики проводилися в костелах, що мало позитивно впливати на поведінку присутніх, хоча бійки все одно траплялися.
?
Визначте зміст поняття «шляхетська демократія». Уявіть себе маршалком земського сеймика в часи Речі Посполитої. Укладіть текст його промови до зібрання шляхти.
Íà äâîðèùі ñåëÿíèíà (çàâäàííÿ äëÿ ãðóïè 4) Пригадайте, як розвивалась агрокультура на теренах України за княжих часів. Прочитайте історичну довідку про основні тенденції в розвитку селянського господарства України в XVI ст. і виконайте завдання.
Іñòîðè÷íà äîâіäêà Економічною основою селянських господарств залишалося землеробство. Поступово на зміну підсічно-перелоговій системі рільництва приходила трипільна сівозміна, яка збільшувала врожайність, забезпечуючи селянським господарствам можливість принаймні простого самовідтворення. У скотарстві переважало розведення робочої худоби – волів. Промисли – як-от мисливство, рибальство, бортництво (а згодом пасічне бджолярство), ремісництво (особливо домашнє прядіння та ткацтво із льону та конопель), у деяких місцевостях видобування та переробка залізної руди (на українському Поліссі), солеваріння (на Прикарпатті) – відігравали допоміжну роль. До середини XVI ст. більшість селянських господарств в Україні за кількістю тяглової худоби, сільськогосподарського реманенту, хатнього майна і грошей перебувала у приблизно рівних матеріальних умовах. Однак з часом майнова нерівність почала проявлятися виразніше. Результатом майнового розшарування була поява в сільській громаді таких категорій селян, як городники (не мали змоги обробляти великі польові наділи, а лише працювали на своїх городах), підсусідки (не мали присадибної ділянки та житла і селилися при дворах односельчан) та інші. Серед податків, які стягували через волості, були натуральний оброк (медом, воском, хутром, худобою, рибою, зерном, сіном та ін.), місцеві та загальнодержавні грошові податки (подимщина, серебщина). Вагоме місце серед повиннос-
31
