РОЗДІЛ
1
3. Єçóїòñüêі êîëåãії Основою католицької освіти на українських теренах у складі Речі Посполитої були колегії, які організовували єзуїти. На зламі XVI–XVII ст. навчальні плани і програми єзуїтів відповідали культурним запитам не лише майбутніх католицьких богословів, а й православної української шляхти, яка прагнула здобути вигідні позиції в Речі Посполитій. Життєво необхідними були тоді добре знання латини, античної літератури, риторичні вміння. Поширення місіонерської та освітянської діяльності єзуїтів на українські землі відбувалося за підтримки місцевих магнатів. Перші єзуїтські колегії на українських теренах були відкриті в Ярославі (1575 р.), Львові (1606 р.), Луцьку (1609 р.), Кам’янці (1610 р.), Острозі (1620-ті рр.). На середину XVII ст. із 32 єзуїтських колегій у Речі Посполитій 12 діяло на українських теренах. Вони мали конвікти (інтернати), бурси (гуртожитки), бібліотеки, театри, аптеки, друкарні. Єзуїти (від лат. Jesu u – Ісус) – члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», заснованого в 1534 р. у Парижі з метою проповідницької та місіонерської діяльності. З наступом Контрреформаціїї – перший релігійний орден в історії католицької церкви, для якого освітня діяльність стала провідною в «захисті католицької віри». Після Люблінської унії єзуїти поширили діяльність і на українські землі, виступали чинником покатоличення й полонізації.
За навчальними програмами єзуїтські колегії були двох рівнів. Неповні п’ятикласні давали освіту з граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Головним предметом була латинська мова, нею викладали всі дисципліни. Також вивчали грецьку, а в Луцькій колегії ще й руську (староукраїнську). До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології (богослов’я). Філософію вивчали світські студенти, а курс теології був призначений для майбутніх священників і членів самого ордену. В єзуїтських колегіях, зважаючи на високу якість (і безкоштовність) освіти, охоче навчалися не тільки католики, а й православні та уніати. У Львівській єзуїтській колегії здобував освіту майбутній козацький гетьман Богдан Хмельницький. Як було організовано навчання в єзуїтських колегіях? Чому ціі заклади набули популярності?
4. Êèїâñüêà (Ìîãèëÿíñüêà) êîëåãіÿ Однією з найвиразніших постатей релігійного і культурного життя України другої чверті XVII ст. був Петро Могила. Ґрунтовна освіта, яку він здобув у Львові (у братській школі) і ймовірно в Західній Європі, переконала майбутнього митрополита в необхідності докорінних змін у шкільництві. Найкращим взірцем для православної школи нового типу в Києві він уважав шкільну модель єзуїтів. Реалізувати свою програму Петро Могила заходився у 1627 р., коли став архімантдритом Києво-Печерської лаври. Отак у 1632 р. виникла, об’єднавши лаврську і братську школи, Київська (Могилянська) колегія. Сучасники називали заклад академією, хоча тоді королівського привілею на існування в Києві школи вищого рівня не було. Окрім граматики, поетики й риторики, у колегії вивчали «вищі науки» – філософію та богослов’я. Спочатку
43
