Grein / Article
Igor Stax
Þýðing / Translation Igor Stax & Lilja Ragnheiður Einarsdóttir
Українське Різдво. Православний Геловін
Святкувати Різдво в Україні почали набагато раніше, ніж в Ісландії. Щоправда, йдеться не про країни з такими назвами, а про території, на яких ці сучасні держави розташовані.
СИН БОЖИЙ, АЛЕ НЕ ТОЙ Східні слов’яни, чиїми нащадками є українці, святкували Різдво у Києві ще у середині першого тисячоліття нашої ери, коли до прибуття на береги Ісландії її першого поселенця Інгольфура Арнасона лишалося понад 400 років. Різдво було найголовнішим святом східних слов’ян, і відзначали його, як і в більшості країн сучасного світу, 25 грудня. Має місце лише одна «несуттєва» відмінність: східні слов’яни святкували народження Божича – сина наймогутнішого із їхніх богів, Бога Сонця на ім’я Дажбог. За їхніми віруваннями (а східні слов’яни були язичниками), напере додні дня зимового сонцестояння величезний змій Коротун з’їдав сонце. Тому й були наступні три дні «темни ми», найкоротшими у році. В цей час ось-ось народити нове сонце мала дружина Дажбога на ім’я Коляда. І щоб Коротун не з’їв і її теж, Дажбог перетворював дружину на козу та ховав у печері, де Коляда зрештою нове сонце і народжувала, після чого світлові дні знову збільшувалися.
THE STUDENT PAPER
РІЗДВЯНІ ПІСНІ Сучасні різдвяні пісні в Україні – тобто вже ті, які виказують радість із приводу народження Ісуса, – нази вають колядками, а їх виконавців – колядниками. Правду кажучи, більшість сучасних колядників Ісуса не славлять. Вони ходять по домівках людей, співають колядки, безпосередньо у яких просять грошей. Скажімо, найпопуля рніша українська колядка така: Коляд, коляд, колядниця Добра з медом паляниця. А без меду не така, Дайте, дядьку, п’ятака*. А п’ятак неважний, Дайте руб* бумажний. А в рублі три дірки, Дайте по п’ятірці* і так далі.
Схоже на Геловін, проте замість солодощів просять одразу гроші. У колядках можуть просити й налити чарку. На честь народження Ісуса люди ходять по домівках та просять грошей, випивки або того й іншого одразу! Дуже по-українськи. Більш цивілізовані колядники, яких переважна меншість, грошей та випивки не просять, а традиційно сповіщають господарів про народже ння Христа та славлять його. Одна з таких колядок починається словами: «Радуйся! Ой, радуйся земле! Син Божий, народився!» Як не дивно, але і язичницькі пісні на честь народження Божича
також називалися колядками. Назва походить від Коляди, дружини Бога Сонця, що логічно: колядки – пісні на честь Коляди та її сина. Проте у християн ніякої Коляди не було. Виходить, що зараз християнському Богу співають пісень, названих на честь його головного ворога – одного із язичницьких богів. «Ave Satani» якесь! ОНУК РАГНАРА ЛАНДБРОКА Це почалося понад тисячу років тому і, схоже, Ісландія доклала до того руку. Войовничий вікінг на ім’я Олег підкорив більшість східнослов’янських племен і заснував величезну державу Русь зі столицею у Києві, сучасній столиці України. Вирішальним для Олега було захоплення Києва та вбивство у 882 році київського князя Аскольда. Аскольд також був із вікінгів і, на думку Улофа фон Даліна, шведського історика XVIII століття, Аскольд – не хто інший, як Аслейк Бйорнсон – онук Рагнара Ландброка. Сам Олег, за однією з версій**, звався Хельгі та міг бути сином Кетіля Торкельсона, більш відомого як Кетіль Лосось, – одного з перших поселенців Ісландії. Таким чином, син Кетіля Ло-сося може бути засновни ком Київської Русі. Олег був язични ком, і, не виключено, співав колядки у славу новонародженого сина Бога Сонця.
56
